ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. currency regulation [ˈkʌrənsɪ ˌregjʊˈleɪʃən]) - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. В. р. є однією із найважливіших складових грошового ринку, формування та активний розвиток якого фактично розпочалися в Україні з 1992 р. На сьогоднішній день В. р. розвивається динамічно, характеризується розгалуженою структурою, включає як біржовий, так і позабіржовий сегменти. За роки існування В. р. в Україні розроблено законодавчу та нормативну базу, а також створено інституційні форми організації валютних відносин. Поглиблення економічних реформ, становлення фінансово-кредитної та банківської систем, успішне проведення грошової реформи 1996 р. сприяли становленню та зміцненню В. р. України. Фактично В. р. було започатковано в серпні 1992 р. після створення Валютної біржі Національного банку України, яка згодом, у липні 1993 р., була реформована в Українську міжбанківську валютну біржу. Основними завданнями здійснення В. р. та контролю є: організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу; організація внутрішнього валютного ринку; регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями; регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій; встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей; забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок. Основними напрямами подальшого вдосконалення В. р. як складової грошово-кредитної політики є: забезпечення стабільності гривні та достатнього рівня золотовалютних резервів, зменшення рівня доларизації економіки шляхом підвищення привабливості гривневих активів, стимулювання експорту та забезпечення рівноваги платіжного балансу, здійснення поточного регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів, вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку та створення сприятливих умов для інвестування в національну економіку