КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ - (франц. legalisation — засвідчення, узаконення, від лат. legalis — законний) — надання законної сили (чинності), засвідчення консулом своїм підписом і печаткою дійсності підписів на будьякому акті або док-ті, що складений у межах його консульського округу і затверджений місц. органами д-ви перебування. К. л. здійснюється як для грн своєї країни, так і для іноземців. Вона вчиняється тоді, коли документ, складений за кордоном, повинен бути поданий у країні, яка призначила консула, що вимагається зак-вом цієї д-ви. Консул не несе відповідальності за зміст документа, який він легалізує. Під легалізацією розуміють юрид. процедуру, що виконується консульськими установами країни, на території якої документ повинен бути поданий для засвідчення дійсності підпису та повноважень особи, що підписала документ, і оригіналу печатки чи штампу, якими скріплений цей документ. 5.Х 1961 у м. Гаазі (Нідерланди) було прийнято конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіц. документів. Як офіц. документи конвенція розглядає: документи, які надходять від органу або посад, особи, що підпорядковується юрисдикції дви, у т. ч. документи, які надходять від прокуратури, секретаря суду або суд. виконавця; адм. документи; нотаріальні акти; офіц. відмітки (про реєстрацію; візи, що підтверджують певну дату; засвідчення підпису на документі, який не засвідчений нотаріусом). Водночас конвенція підтвердила необхідність К. л. щодо: документів, які складаються конс, агентами; адм. документів, які мають пряме відношення до комерц. або митної операції. Документи, складені, легалізовані або засвідчені конс, посадовою особою, якщо вони не суперечать законам і нормам д-ви перебування, мають таку ж юрид. силу, як і документи, що надходять від компет. органів д-ви перебування. 7.УІ 1968 в м. Лондоні (Великобританія) прийнято Європейську конвенцію про скасування легалізації документів, оформлених дип. агентами або конс, посадовими особами, яка поширюється на країни — члени Ради Європи.