КОНСУЛ - (лат. consul) - 1) У Давньому Римі -вища держ. посада, запроваджена в період встановлення республіки (кін. 6 ст. до н. е.). До 367 до н. е. була виключно привілеєм патриціїв. К. мали широкі повноваження: призначали посад, осіб, скликали сенат, центуріальні і трибутні коміції, головували на них, керували внутр. політикою тощо. За принципату К. втратили свою політ, вагу, але зберегли почесне становище і суд. повноваження з особливо важливих справ. За домінату імператори присвоювали звання К. як почес. титул без будь-яких повноважень. 2) У 208 Франції в період Консульства (9.ХІ 1799 — 18.V 1804) за конституцією — титул трьох керівників викон. влади. Реально тільки перший К., Наполеон Бонапарт, мав повноваження приймати рішення. Два інших відігравали консультат. роль. 1799 тимчасовими К. були Бонапарт (перший), Е. Ж. Сьєйєс (другий), П. Р. Дюко (третій); у 1800—04 К. були Бонапарт (перший), Ж. Камбасерес (другий), Ш. Ле-брен (третій). 3) У сучас. період К. — посад, особа д-ви, призначена в певний район (округ) ін. д-ви за її згодою дія захисту інтересів своєї країни, її юрид. осіб і гр-н, сприяння всебіч. зв'язкам між акредитуючою та приймаючою д-вами, нагляду та інфоомації про екон. становище і соціально-полїт. процеси в районі свого перебування. На відміну від дипломата К. виступає насамперед як посад, особа, що діє в адм.- правовій, цив.-правовій, крим.-правовій сферах тощо. К. діє на підставі та на виконання норм внутр. права акредитуючої д-ви. Так, Консульський статут України передбачає, що К. може виконувати різноманітні функції, якщо «вони не суперечать законодавству України, законодавству держави перебування і міжнародним договорам України» (ст. 12). Для норм, здійснення конс, діяльності д-ви, як правило, заздалегідь визначають завдання та функції К. у конс, угодах і конвенціях. К. — посад, особа, якщо він очолює окр. консульство або має певний ранг, а також у разі, коли він входить до складу персоналу генерального консульства (див. Консульські ранги). У Консульському статуті України (ст. 2) передбачено такі класи К: генеральний К., К, віце-К. і консульський агент. У світовій практиці виділяють ще дві категорії К.: штатні та нештатні (почесні) К. Штатний К. — особа, яка перебуває на держ. службі акредитуючої д-ви і, як правило, є грнином цієї д-ви. Так, ст. 10 Конс, статуту України передбачає: «Консульські службові особи перебувають на дипломатичній службі в Україні. Працівники консульських установ, які є громадянами України і постійно проживають в Україні, перебувають на державній службі в МЗС України». Відповідно до ст. 92 Конс, статуту України «нештатними (почесними) консулами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни з-поміж осіб, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості. Вони не повинні бути на державній службі держави перебування або брати активну участь у її політичному житті». Нештатні К. не повинні перебувати на держ. службі в Україні (ст. 93). К. всіх класів користуються консульськими імунітетами та привілеями.