ЗЛОЧИН ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ (англ. terrorist financing offence [ˈtɛrərɪst faɪˈnænsɪŋ əˈfɛns]) - відповідно до позиції ФАТФ стосується не лише основного (-их) злочину (-ів), а також допоміжних злочинів (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingt hroughmoneyremittanceandcurrencyexchangeproviders.html); - дії особи, якщо вона будь-якими методами, прямо чи опосередковано, незаконно та умисно надає кошти або здійснює їх збір з наміром, щоб вони використовувались, або при усвідомленні того, що вони будуть використані, повністю чи частково, для вчинення: a) будь-якого діяння, яке являє собою злочин відповідно до сфери застосування одного з нижченаведених договорів та до визначення, що міститься в ньому: Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага 16.12.1970); Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної
авіації (Монреаль 23.09.1971); Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, в тому числі дипломатичних агентів (Нью Йорк, 14.12.1973); Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заложників (Нью Йорк, 17.12.1979); Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (Відень, 03.03.1980); Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль 24.02.1988); Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (Рим, 10.03.1988); Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі (Рим, 10.03.1988); Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (Нью Йорк, 15.12.1997); b) будь-якого іншого діяння, спрямованого на те, щоб викликати смерть будь-якої цивільної особи або будь-якої іншої особи, яка не бере активної участі у воєнних діях в ситуації збройного конфлікту, або заподіяти їй тяжке тілесне ушкодження, коли мета такого діяння в силу його характеру чи контексту полягає в тому, щоб залякати населення чи змусити уряд чи міжнародну організацію вчинити будь-яку дію або утриматись від неї