НЕКОМБАТАНТИ - (від не... - префікс, що означає заперечення, і франц. combattant — той, що веде бій; воїн, боєць) - особи, які входять до складу збройних сил, але не беруть участі в бойових насильниц. діях, хоча специфічно забезпечують їх. Н. мають право застосовувати зброю лише у випадку самооборони. Існують дві осн. категорії ?.: духовні особи (священнослужителі) та мед. працівники у складі ЗС, а також ін. цив. особи, які не носять і не застосовують зброї, реально не беруть участі в бойових діях, але перебувають у районі цих дій. Ст. 13 Женев. конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 до Н. відносить осіб, які йдуть за ЗС, але не входять до їх складу безпосередньо. Це, напр., цив. особи екіпажів літаків, військ, кореспонденти, постачальники, роб. команди або служби, на яких покладено завдання побут, забезпечення ЗС за умови, що вони отримали на це відповід. дозвіл від тих ЗС, яких вони супроводжують. Женев. конвенція про поводження з військовополоненими 1949 визначає, що Н. (мед.-сан. склад і духовний персонал) не повинні вважатися військовополоненими, якщо їх затримано супротивною д-вою під час надання ними допомоги полоненим військовослужбовцям (ст. 33). Н. повинні створюватися всі умови для виконання їх обов'язків в інтересах військовополонених, що, як правило, належать до одних з ними ЗС, у рамках законів д-ви, що утримує військовополонених, під керівництвом її компет. органів.