ПАКТ СУНТ СЕРВАНДА - (лат. pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися) — лат. вислів, який застосовується у міжнародному праві для визначення положення про обов'язковість укладених договорів, а також принципу міжнар. права, що випливає з цього положення. Один з найдавніших і найважливіших принципів міжнар. права. Рим. юристи так викладали зміст цього принципу: pacta conventa quae neque contra leges, neque dolo malo inita sunt, omni modo observanda sunt (договори, які укладені не всупереч законам і не шляхом шахрайства, повинні точно виконуватися у всіх відношеннях). У сучас. міжнар. праві роль і значення договорів надзвичайно зросли. Стабільність міжнар. системи, що базується на міжнар. договорах, забезпечується сумлін. виконанням суб'єктами міжнар. права обов'язків, що випливають з них. У Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту 00Н 1970 як один з елементів принципу належого виконання д-вами обов'язків, взятих ними згідно зі Статутом 00Н, розглядається положення про те, що «кожна держава повинна сумлінно виконувати свої обов'язки відповідно до міжнародних угод, які мають силу згідно з загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 — найбільш авторитетне джерело норм права договорів — містить таке визначення цього принципу: «Кожний чинний договір є обов'язковим для його учасників і має сумлінно виконуватися ними» (ст. 26 «Pacta sunt servanda»). Припинення договору, його денонсація або вихід з нього учасника можуть мати місце тільки в результаті застосування положень самого договору або відповід. положень зазнач. Конвенції.