ПОСТІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРИ МІЖНАРОДНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ - місія постійного характеру, яка направляється державою — членом міжнародної організації для представництва в ній своїх інтересів. Є одним із зарубіжних органів зовнішніх зносин д-ви. Поява постійних представництв зумовлена підвищенням ролі міжнар. організацій у вирішенні міжнар. питань і у зв'язку з цим необхідністю більш ефективної координації зусиль держав і міжнар. організацій у розв'язанні відповідних проблем. Як правило, постійні представництва утворюються при найвпливовіших міжнар. організаціях, зокрема при ООН та її спеціаліз. установах, при Раді Європи тощо. У міжнар. праві немає універсального док-та, який би визначав статус, привілеї та імунітети пост, представництва, привілеї та імунітети представників і членів персоналу П. п. при м. о. Це вирішується у кожному конкр. випадку. Так, у 1975 була прийнята Віден. конвенція про представництво держав у їх зносинах з міжнар. організаціями універс. характеру, тобто з ООН та її спеціаліз. установами. Прав, статус пост, представництв держав-членів при РЄ визначається Протоколом 1952 до Загальної угоди про привілеї та 342 імунітети 1949. Крім того, прав, статус представництв держав регламентується в угодах, що укладаються між міжнар. організаціями та двами, на території яких перебувають штаб-квартири організацій (напр.. Угода між ООН і США від 19.IV 1946, між ООН і Швейцарією від 26.VI 1947 та ін.). Аналіз цих та ін. угод свідчить про те, що імунітет представників держав у міжнар. організаціях значно ширший, повніший, ніж імунітет посад, осіб цих інституцій. Міжнар. право пішло шляхом надання пост, представництвам, представникам, членам персоналу П. п. при м. о. таких самих привілеїв та імунітетів, як і персоналу дипломатичних представництв. Приміщення представництва є недоторканним. Постійний представник та члени персоналу наділені відповід. імунітетами від юрисдикції держави перебування (з окр. винятками в галузі цив. та адм. юрисдикції), що в цілому не відрізняються від імунітету дип. представника та членів дип. персоналу. На відміну від дип. представників пост, представники не проходять акредитації у д-ві перебування і, хоча перебувають у цій д-ві, свою діяльність вони здійснюють у межах міжнародної організації. Відповідно їх призначення не обумовлюється отриманням агремани від організації чи д-ви перебування; щодо них ця д-ва не може застосувати принцип взаємності; існують певні особливості в оголошенні такої особи persona non grata. Згідно зі ст. 28 Положення про дип. представництва та коне, установи іноз. держав в Україні (затв. Президентом України 10.VI 1993) привілеї та імунітети, що надаються в Україні міжнар. міжуряд. організаціям, представництвам іноз. держав при цих організаціях, визначаються відповідними договорами, в яких бере участь Україна.