АВАЛЬ (англ. aval [əˈvæl]) - одностороння угода, відповідно до якої третя по відношенню до боржника особа (аваліст) бере на себе зобов’язання нести спільну з боржником відповідальність за векселем або чеком на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і боржник. Предмет такої угоди – просте, нічим не обумовлене зобов’язання здійснити платіж за векселем або чеком у разі ексцесу (дисгонорації) обігу векселя. Фактом, що дає право векселедержателю пред’явити вимогу до аваліста, є протест векселя або посвідчення факту несплати чека, що дозволяє говорити про регресний характер відповідальності, що накладається А. У силу А. третя особа або одна із осіб, що підписали вексель, повинна забезпечити платіж за векселем. А. є формою поручительства, зробленого третьою особою у вигляді особливого гарантійного запису або акта, відповідно до якого третя особа, що не є ні платником, ні векселедержателем, ні індосантом, бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань якою-небудь із зобов’язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедавцем, індосантом) повністю або частково сплатити вексель у встановлений термін. А. оформляється гарантованим написом аваліста на лицьовому боці векселя, або на додатковому листі (алонжі) з підписом поручителя і словами «аваль» або «вважати за аваль». А. може бути також здійснений за допомогою видачі окремого документа. Відмінність між цими формами А. полягає в тому, що у разі напису на самому векселі поручитель (аваліст) несе таку ж відповідальність, як і той, кого він гарантує, перед всіма пред’явниками векселя. Поручитель, що оформив А. у вигляді окремого документа, несе відповідальність лише перед тим, кому цей документ видано. Зазвичай, у А. вказується, за чий рахунок він наданий. Якщо такої позначки немає, то вважають, що А. наданий за векселедавця. Для А. достатньо лише одного підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці векселя. Аваліст несе таку ж саму відповідальність, як і той, за кого він дав А., тобто за тих же умов і в тому ж обсязі. Це означає, що аваліст основного боржника відповідає навіть за відсутності протесту в тому ж обсязі та в ті ж терміни, що і особа, за яку він дав А. Його зобов’язання дійсне навіть тоді, коли зобов’язання, яке він гарантував, виявиться недійсним на будь-якій підставі, крім дефекту форми. Аваліст, що сплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він видав
., а також з осіб, відповідальних перед останнім. А. накладає відповідальність у розмірі вексельної суми і обумовлених у векселі відсотків за нею. Тому А. слід розглядати не як просте поручительство, що має акцесорний характер, а як форму банківської гарантії. Розрізняють такі види А.: повний, частковий, умовний і безумовний (банківський). А. дозволяє підвищити надійність виданого векселя. Прийнято вважати, що чим більше на комерційному векселі підписів, що гарантують його оплату, тим вища його цінність як ліквідного активу. Векселі з А. першокласних банків використовують у міжнародних розрахунках (джерело: Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (Женева, 7 червня 1930 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_009); - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом Проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов’язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - вексельне доручення, за яким аваліст, тобто особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою із відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом. Оформляється А. або гарантійним написом аваліста на векселі чи додатковому аркуші (алонж), або видачею окремого документа. Обсяг і характер відповідальності аваліста відповідає обсягу і характеру відповідальності особи, на яку подано А. Аваліст, який оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він надав А., а також з осіб, відповідальних перед останнім. А. збільшує надійність векселя і таким чином сприяє вексельному обігу