ЕСТОПЕЛЬ - (англ. estoppel — відхилення, від estop — позбавляти права заперечення) — у міжнародному праві втрата права посилатися на підстави для визнання договору недійсним, або припинення договору, виходу з нього, або призупинення його дії. Термін запозичений з англ. права, де він означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 (ст. 45) ввела в сучасне право міжнар. договорів норму про те, що д-ва не може посилатися на зазначені вище підстави, коли вона, дізнавшись про відповідні факти: а) явно погодилася або б) в силу своєї поведінки мусить вважатися такою, яка мовчазно погодилася з тим, що договір зберігає свою чинність. Стосовно міждерж. міжнар. організації, то вона не може посилатися на підстави недійсності її міжнар. договорів, якщо, дізнавшись про відповідні факти, вона явно погодилася з тим, що договір зберігає чинність, або в силу поведінки її компет. органу вважається такою, яка відмовилася від права посилатися на цю підставу (п. 2 ст. 45 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986).