КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів матеріальної і духовної культури, що мають художнє, істор., етногр. та наук, значення. Відповідно до Закону України 224 «Про охорону культурної спадщини» (2000) об'єктами К. с. є місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археол., естет., етногр., істор., мисі., наук, чи худож. погляду і зберегли свою автентичність. Закон передбачає класифікацію об'єктів К. с. за їх типами та видами. 1. За типами об'єкти К. с. поділяються на: споруди (витвори) — твори арх-ри та інж. мист-ва разом з природними чи створеними людиною елементами, твори монум. скульптури та монум. малярства, археол. об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні істор. події, життя і діяльність відомих осіб; комплекси (ансамблі) — топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою споруд різного призначення, що відзначаються своєю арх-рою та органіч. зв'язком з ландшафтом; визначні місця — топографічно визначені зони або ландшафти, природні, природноантропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археол., естет., етногр., істор., мист., наук, чи худож. погляду. 2. За видами об'єкти К. с. поділяються на: археологічні — городища, кургани, залишки старод. поселень, стоянок, укріплень, військ, таборів, виробництв, іригац. споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти. наскельні зображення, ділянки істор. культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою; історичні — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окр. поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими істор. подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів; монументального мистецтва — твори образотв. мист-ва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археол. чи ін. пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями); архітектури та містобудування — істор. центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окр. архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори мо-нум., декорат. та образотворчого мист-ва; садово-паркового мистецтва — поєднання паркового буд-ва з природними або створеними людиною ландшафтами; ландшафтні — природні території, які мають істор. цінність. Об'єкти К. с. незалежно від форм власності підлягають реєстрації шляхом занесення до Держ. реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями нац. і місц. значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється КМ України. Із занесенням до реєстру на об'єкт К. с. і на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки. Не підлягають держ. реєстрації об'єкти, які є сучас. копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами або наук, реконструкціями, в т. ч. масові тиражовані копії. Поняття К. с. близьке до поняття культурні цінності, але вони не тотожні. У міжнар. док-тах термін «культурна спадщина» вживається щодо нерухомих об'єктів, не охоплює рухомих цінностей і до них не застосовується. Водночас згідно з Конвенцією 225 ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 під К. с. кожної д-ви розуміються: а) культурні цінності, створені окр. особами або колективами осіб, які є гр-нами даної д-ви, та культурні цінності, що мають важливе значення для даної д-ви і створені на тер. цієї дви іноз. гр-нами або особами без громадянства, які проживають на тер. даної д-ви; б) культурні цінності, знайдені на нац. території; в) культурні цінності, набуті археол., етнол. і природничо-наук. експедиціями за згодою ком-пет. властей країни, звідки походять ці цінності; г) культурні цінності, набуті внаслідок добровільного обміну; д) культурні цінності, отримані як дар або законно куплені за згодою компет. властей країни, звідки вони походять. У внутр. зак-ві синонімом терміна «культурна спадщина» іноді є термін «історико-культурна спадщина».