ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. remote banking [rɪˈməʊt ˈbaŋkɪŋ]) - сукупність техніко-технологічних і організаційно-правових методів і прийомів надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень, які клієнт передає на відстані (віддаленим способом), тобто без відвідання банку. Для характеристики такої технології використовують різні терміни: Інтернет-банкінг, Інтернет-банк, система Д. б. о., електронний банк, on-line banking, home banking, internet banking, PC banking, phone banking, mobile-banking, SMS-banking та ін. Види Д. б. о.: 1) системи «клієнт-банк» (PC-banking, remote banking, direct banking, home banking), доступ до яких здійснюється через персональний комп’ютер; 2) системи «телефон-банк» (телефонний банкінг (phonebanking), телебанкінг, телефон-клієнт, SMSbanking); 3) обслуговування з використанням банкоматів (АТМ-banking) і пристроїв банківського самообслуговування. Технології Д. б. о. з використанням пристроїв банківського самообслуговування сьогодні найбільш популярні у світі. Існує кілька видів Д. б. о. за типом використовуваних пристроїв: з використанням банкоматів (ATM-banking), платіжних терміналів та інформаційних кіосків (джерело: Електронний бізнес на ринку фінансових послуг / В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, Г.В. Юрчук. – К.: Знання, 2003. – 278 с.); - технологія надання банківських послуг на підставі розпоряджень отриманих від клієнта віддалено через комп’ютерні або телефоні мережі, тобто без його візиту в банк (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів