МІЖНАРОДНЕ ЯДЕРНЕ ПРАВО - Міжнародне атомне право — сукупність норм, які регулюють міждерж. відносини у галузі використання ядер, енергії. Предметом цього права є відносини держав, що стосуються правового регулювання, використання ядер, енергії, джерел іонізуючого випромінювання, забезпечення ядер, та радіац. безпеки, поводження з радіоакт. відходами, їх транспортування, використання ядер, джерел енергії у косм. просторі, фіз. захисту ядер, об'єктів (установок), матеріалів і технологій, охорони довкілля від радіоакт. забруднення, відшкодування ядер, шкоди тощо. Специф. групі міжнар. відносин, які є предметом регулювання М. я. п., притаманні внутр. єдність і певна самостійність. Це відносини, що виникають між д-вами у процесі їх різнобіч. співробітництва у сфері ядер, діяльності, яка охоплює проведення спільних наук, досліджень і створення об'єднаних н.-д. колективів, органів та організацій, спільне спорудження об'єктів ядер, енергетики, створення міжнар. організацій і міжнар. господарюючих об'єднань ядер, профілю, організацію системи ядер, інформації, забезпечення радіац. захисту і безпеки в галузі охорони навкол. природ, середовища від забруднення радіоакт. відходами тощо. В цілому міжнар. співробітнищтю у сфері ядер, діяльності — це спільна діяльність держав у політ., екон., н.-т., екол. і правової сферах, спрямована на забезпечення дослідження і використання ядер, енергії, досягнень науки і техніки в мир. цілях, в інтересах і на благо всіх країн і народів. Розробка механізму міжнар. співробітництва у сфері ядер, діяльності і різноманітних орг.-правових форм її координації та кооперування є одним з чільних завдань М. я. п. Гол. мета М. я. п. — сприяти об'єднанню зусиль держав у вирішенні проблем, пов'язаних з практ. використанням енергії атом, ядра, стимулювати розвиток екон. і н.-т. співробітництва держав у цій галузі. Дійовим засобом її досягнення є принципи і норми М. я. п.: як ті, що вже склалися, так і ті, що перебувають у стадії становлення. Серед них центр, місце за своїм значенням і змістом займають такі, як: виключно мирне використання ядер, енергії; забезпечення безпечного використання ядер, енергії; недопущення радіоактив. забруднення планети. Осн. роль у процесі формування М. я. п. 253 належить міжнар. договорам. Серед них — Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою 1963, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968; Договір про заборону розміщення на дні морів та океанів і в їх надрах ядерної зброї та інших видів масового знищення 1971; Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії 1960; Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден 1962; Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963; Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у галузі морських перевезень ядерних матеріалів 1971; Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1979; Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1988; Конвенція про допомогу в разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації 1986; Конвенція Про ядерну безпеку 1994.