ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ - офіц. стосунки і зв'язки між д-вами відповідно до норм міжнар. права та практики міжнар. відносин. Вони мають сприяти розвиткові дружніх взаємин між країнами, підтриманню міжнар. миру та безпеки народів. Здійснюються переважно за допомогою органів 3. з. Осн. метою діяльності органів 3. з. є представництво і захист прав та інтересів своєї д-ви, прав і закон, інтересів її гр-н та організацій. Обсяг і межі такого представництва юридично визначаються компетенцією або повноваженнями органу чи посад, особи і фактично реалізуються у правовідносинах, що здійснюються на основі відповідних норм права 3. з. 3. з. є складовим елементом зовнішньопо-літ. діяльності кожної д-ви, а також заг. системи міжнар. відносин. Система політ, відносин між д-вами є 3. з. у вузькому розумінні, тобто зводиться до дипломатії. У широкому розумінні 3. з. є й офіційні між-держ. зв'язки у галузі економіки, культури, н.-т. співробітництва тощо, але, на відміну від дипломатії, вони лише частково зв'язані із зовнішньою політикою і до того ж можуть здійснюватися недерж. організаціями. Здатність вступати у зносини з ін. д-вами є неодмін. умовою, 179 якій має відповідати д-ва як суб'єкт міжнар. права. Певною мірою це стосується навіть країн, які ще не є повністю суверенними: вони також (хоча й в обмеженому обсязі) здатні підтримувати в тій чи ін. формі 3. з. Отже, право на участь у 3. з. — одне з осн. прав держав, таких, що належать їм від самого початку, з моменту появи на міжнар. арені. Але в нього є дуже важлива особливість: на відміну від права посольства воно не залежить від міжнар.-правового визнання даної д-ви, так само як і від згоди на таку участь з боку ін. держав. Головне, щоб д-ва була здатна реально здійснювати це Право.