РЕС ЮДІКАТА - (лат. res judicata — вирішена справа) — у римському праві стан, за якого остаточне рішення повноваж. суду, що набуло чинності, є 403 обов'язковим для сторін спору і не може бути предметом перегляду. В сучас. міжнар. праві це положення закріплено в Статуті МС ООН: «Рішення Суду обов'язкове лише для сторін, які беруть участь у справі й лише по цій справі» (ст. 59); «Рішення остаточне і не підлягає оскарженню» (ст. 60). МС ООН вирішує справи тільки між д-вами, однак принцип Р. ю. застосовується і в таких специфічних суд. установах, як Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Рішення великої палати Суду, а за певних умов — будь-якої з його палат є остаточними (п. 1—2 ст. 44 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950). В ЄСПЛ у справі, з одного боку, може виступати д-ва, а з іншого — або д-ва, або фіз. чи юрид. особа. Якщо Суд констатує порушення Конвенції 1950, він може зобов'язати д-ву усунути це порушення і надати потерпілій стороні справедл. компенсацію. Суд не може покласти такий обов'язок на фіз. або юрид. особу, яка скористалася своїм правом на звернення. Саме тому положення про обов'язкову силу суд. рішень та їх виконання сформульовано так: «Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні постанови Суду у справах, в яких вони є сторонами» (п. 1 ст. 46 Конвенції). Це положення свідчить про те, що поперед, рішення Суду, якщо вони застосовуються ним (у частині юрид. конструкцій або аргументації), не мають сили прецеденту, а є автентич. тлумаченням власної юриспруденції. Принцип Р. ю. властивий також арбітраж, рішенням. Конвенція про мирне вирішення міжнародних зіткнень (Гаазька конвенція 1907) містить такі норми: третейська ухвала вирішує спір остаточно і безапеляційно (ст. 81); третейське рішення обов'язкове тільки для сторін спору (п. 1 ст. 84). Модель правил арбітраж, процедури (прийнята 1958 Комісією міжнародного права ООН) також містить усі необхідні складові Р. ю.: арбітражне рішення є остаточ. вирішенням спору (ст. 32); арбітражне рішення є обов'язковим для сторін відразу після його виголошення та має бути сумлінно і негайно виконане (ст. 30). Р. ю. як загальновизнана норма міжнар. права сприяє ефективності міжнар. правосуддя у вирішенні спорів між д-вами.