ТРІАНОНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - один з міждержавних договорів Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 4.УІ 1920 у Великому Тріанонському палаці (м. Версаль, побл. Парижа): з одного боку, Угорщиною, до складу якої входила значна частина етн. укр. земель, а з другого — США, Великобританією, Францією, Італією, Грецією, Японією та ін. д-вами Антанти. Складений на зразок Версальського мирного договору 1919 та Сен-Жерменського мирного договору 1919 і певною мірою повторює їх тексти. За цим договором Угорщина втрачала 70 % своєї кол. території, у т. ч. Закарпатську Україну, яка включалася до складу Чехословаччини. Вона відмовилася від будь-яких претензій на порт Рієку (Фіуме), визнавала нечинність Брест-Литовських угод 1918, у т. ч. з УНР, зобов'язувалася скоротити свою армію до 35 тис. чол., скасувати обов'язкову військ, повинність, утримувати обмежені збройні сили лише як найманців, без 448 авіації, танків і важкої артилерії. Всі військ, кораблі підлягали передачі д-вам Антанти або знищенню. Угорщині заборонялося ввезення з-за кордону зброї і військ, обладнання чи матеріалів. Вона мала сплатити реституції і репарації на заг. суму 200 млн. золотих крон. Будапешт відмовлявся від будь-яких прав стосовно території кол. Австро-Угорщини, визнавав свою повну відповідальність за розв'язання Першої світової війни 1914— 18 тощо. Договір набув чинності 26.VII 1921 після його ратифікації Угорщиною та ін. осн. учасниками, але США відмовились його ратифікувати і підписали з Угорщиною 29.УІІІ 1921 окр. сепаратний договір. Проте уряд угор, диктатора М. Хорті вже через невел. проміжок часу став ревізувати чимало з положень Т. м. д. 1920, особливо тих, що стосувались обмежень військ, будівництва. Суттєво був підірваний договір Віденськими арбітражами 1938 і 1940, підписаними Угорщиною з нацист. Німеччиною та фаш. Італією, за якими, зокрема, Угорщині поверталася значна частина Закарп. України. Т. м. д. 1920 остаточно втратив силу з початком Другої світової війни 1939—45.