МІЖНАРОДНЕ ТРУДОВЕ ПРАВО - галузь міжнародного публічного права, сукупність принципів і норм, які розробляються і приймаються на міждерж. рівні і застосовуються у внутр. правопорядку держав для регулювання сусп. відносин у труд, і соціальній сферах. Фундам. принципи М. т. п. містяться у таких актах, як Статут ООН, Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966, Статут МОП 1919 зі змінами і доповненнями, а також у Філадельфійській декларації 1944, яка є невід'ємною частиною Статуту МОП. У преамбулі Статуту МОП закладено ідеї, якими керувалися фундатори цієї організації. У ній зазначається, що: міцний та всеосяжний мир у світі може грунтуватися лише на соціальній справедливості; д-ви повинні докладати всіх необхідних зусиль, аби змінити становище, за якого значна кількість людей стикається з несправедливістю, злиденністю і нестатками, на краще; неприйняття д-вою справді гуманного режиму праці підриває зусилля ін. країн, спрямовані на поліпшення долі трудящих. У Філадельфійській декларації закріплено низку нових прогресив. принципів: захист гідності трудящих та їх індивід, свобода висловлення, переконань і право на об'єднання; необхідність боротьби проти бідності на міжнар. рівні; рівність прав і можливостей усіх людей; досягнення певного рівня зайнятості; створення можливостей для розвитку особи і спільноти. Сучасне М. т. п. не лише регулює правовідносини в суто труд, сфері, а й охоплює широке коло питань заг. характеру. Йдеться про захист фундам. прав людини (право на об'єднання, заборона примус, прані, заборона дискримінації у сфері зайнятості). Предметом регулювання М. т. п. є правовідносини щодо встановлення мінімальної зар. плати, політики зайнятості, умов праці, соціального страхування, гігієни і безпеки праці. Окремо нормами М. т. п. регулюються умови праці і відпочинку деяких категорій трудящих, праця жінок, дітей, мігрантів, моряків тощо. Звертаючись до проблеми вразливих груп населення, М. т. п. передбачає захист, напр.. корінних народів або народів, які ведуть племінний спосіб життя, та ін. Значну частину М. т. п. становлять процес, норми. Це норми, які регулюють процес розробки конвенцій і рекомендацій МОП, різні види контролю за виконанням д-вами своїх зобов'язань, процедури звернень заінтересованих фіз. і юрид. осіб до міжнар. органів і організацій за захистом своїх прав у труд, і соціальній сферах. Гол. нормат. джерелами М. т. п. є конвенції МОП та її рекомендації. На відміну від конвенцій рекомендації формально не є зобов'язуючими актами, не підлягають ратифікації, але за Статутом МОП д-ви повинні 252 передавати рекомендації своїм компет. органам для застосування вміщених у них норм у зак-ві і практиці труд, відносин. Створенням норм М. т. п. у межах своїх статут, повноважень займаються й ін. міжнар. організації [Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров 'я (ВООЗ), Продовольча і сільськогосподарська організація об'єднаних націй (ФАО), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)], звертаючись до труд, і соціальних проблем. У світ, співтоваристві держав діє значна кількість міжнар. договорів, присвячених проблемам праці, укладених на регіон, рівні (під егідою Ради Європи, Європейського Союзу, Організації африканських держав та ін.).