ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ БРОКЕРСЬКИХ ПОСЛУГ (БРОКЕРСЬКА УГОДА) (англ. contract on the provision of insurance brokerage services (brokerage agreement) [ˈkɒntrækt ɒn ðə prəˈvɪʒən əv ɪnˈʃʊərəns ˈbrəʊkərɪʤ ˈsɜːvɪsɪz (ˈbrəʊkərɪʤ əˈgriːmənt)]) - письмова угода між страхувальником та страховим брокером, в якій визначаються права та обов’язки сторін, порядок і умови набуття чинності договору страхування, що укладається при посередництві страхового брокера, порядок внесення страхових платежів та інформування страхувальника про набуття чинності договору страхування, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523