ВНУТРІШНІЙ БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ (англ. bank internal control [bæŋk ɪnˈtəːn(ə)l kənˈtrəʊl]) - сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації. В. б. к. поєднує в собі бухгалтерський та адміністративний (внутрішній) контроль. Система В. б. к., як і всі інші процедури банку, має бути чітко документована. Документація за процедурами внутрішнього банківського контролю (у паперовій або електронній формі) повинна бути доступною для користування працівниками банку. Бухгалтерський контроль – сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів. Бухгалтерський контроль може бути попереднім, поточним та подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку) і повинен надати можливість впевнитися в тому, що: операції проведені тільки за загальним або спеціальним дозволом керівника банку; операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової політики банку; система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів та рух активів банку; розпорядження активами здійснюється лише в межах установлених повноважень; інвентаризація активів та зобов’язань (балансових та позабалансових) проводиться з певною регулярністю, а виявлені недоліки усуваються належним чином. Порядок проведення попереднього, поточного та подальшого контролю визначається банком (службою бухгалтерського обліку) самостійно. Адміністративний (внутрішній) контроль – сукупність процедур, згідно з якими керівник банку делегує свої повноваження, зокрема такі: збереження цінностей та активів; безпека працівників банку; ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інформації; наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідальність служб і працівників банку. Адміністративний контроль включає попередній, поточний та подальший контроль, передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам. Адміністративний контроль дає змогу виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо них. Структура адміністративного контролю складається з організаційної схеми та всіх прийнятих керівником принципів і процедур. Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками банку таким чином, щоб жоден працівник банку не зміг зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноваження (прийом, оплата, зберігання). Операційний цикл будь-якої операції має передбачати такі етапи: дозвіл на операцію; облік; здійснення платежів; контроль операцій; аудит дотримання правил та процедур проведення операцій та їх бухгалтерського обліку