ЗАГАЛЬНЕ ПРАВО - (англ. common law) -система права, створена в Англії після норман, завоювання у результаті діяльності ко-рол. судів. Рішення суддів, які розглядали спори між конкр. особами, ставали обов'язковими для вирішення аналогічних справ судами рівної чи нижчої інстанції (т. з. прецеденти). Тому норма 3. п. менш абстрактна, ніж норма континентального права, і спрямована на те, щоб розв'язати конкр. проблему, а не сформулювати заг. правило поведінки на майбутнє. 3. п. є частиною прецедентного права Англії. Друга гілка прецедентного права — право справедливості — склалася на основі суд. прецедентів спец, суду лорда канцлера, до якого зверталися особи у випадках, коли не мали змоги звернутися до суду 3. п. або коли справу в цьому суді було вирішено, на їх погляд, несправедливо. У 19 ст. суди 3. п. і права справедливості було об'єднано в одній суд. системі. Відмінність між 3. п. та правом справедливості сьогодні значно трансформувалася, але все ж таки залишається. Сучасне 3. п. включає, крім крим. права, договірне право, питання деліктної відповідальності та ін. інститути цивільного права. Юристи права справедливості ведуть справи стосовно нерухомості, довірчої власності, торг, товариств, неплатоспроможності тощо. 3. п., започатковане в Англії, поширилося з часом у світі в результаті колонізації або добровільної рецепції, зазнаючи змін під впливом умов країн, що прийняли це право. Можна говорити про європейське 3. п. (Англія, Ірландія) та неєвропейське 3. п. В одних неєвроп. країнах (напр., Індія, Судан) воно сприйняте частково, в інших (США, Канада) — перетворилося на власне прецедентне право, багато в чому відмінне від англійського. Термін «загальне право» часто вживають для назви правової системи або правової сім'ї країн, у яких найважливішим джерелом права є суд. прецедент. У цьому значенні поряд з романо- 146 германською правовою системою 3. п. стало однією з найпоширеніших правових систем світу.