СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Элемент курса (Activity)  Один из самых старых и неизменных терминов moodle. Хотя activity означает деятельность, чаще всего имеется в виду именно элемент курса, в котором студент должен выполнить некоторые действия. Поэтому неправильно переводить как «активность», «деятельность», «активный элемент». Правильно, но некрасиво «Деятельностный элемент курса». Конечно, в некоторых контекстах activity может обозначать и активность пользователя, и деятельность.

Право (Capability)В moodle роли состоят из набора прав. У всех прав есть название вида «role:override». Строка с названием роли имеет точно такой же идентификатор – их легко узнать по двоеточию (см. messageprovider). Такие строки переводятся так, чтобы согласовывать со словом право, например, [право] «Создавать экземпляр блока», «Переопределять разрешения...». Когда речь идет о правах в рамках системы ролей, не следует переводить capability как возможность.

Завершение (Completion)В значении система контроля за тем, что студент прошел необходимые элементы курса или весь курс «Завершение элемента курса» и «Завершение курса»

Каталог (Directrory)В переводе административного интерфейса, а также сообщений об критических ошибках, относящихся скорее к компетенции администратора, нежели рядового пользователя, желательно использовать термин «Каталог». Например, «Каталог установки moodle», «Ошибка создания каталога». Обычно, когда речь идет о каталогах, имеются в виду реально существующие каталоги в файловой структуре операционной системы.

Электронная почта / Адрес электронной почты (Email)Калькированные переводы «Email», «e-mail», а также сокращенные вроде «Эл. почта» или «Электропочта» недопустимы

Событие / Системное событие (Event)В версии 2.6 в системе появился новый механизм – событие. События могут фиксироваться в журнале событий нового формата, а плагины могут подписываться на события и, таким образом, добавлять свои действия к действиям других плагинов. Для названий событий в языковом пакете есть строки, идентификаторы которых начинаются на «event». Такие строки обычно переводятся как состоявшееся действие в страдательном залоге, например, «Просмотрен элемент курса», «Произведена рассылка сообщений», «Пройден тест».

Папка (Folder)  Название элемента курса «Папка» переведено так по аналогии с термином с весьма популярной системой Windows, чтобы пользователям было понятно их сходство. Термин «Папка» предпочтительно использовать в элементах пользовательского интерфейса, с которыми работают преподаватели и студенты. Обычно, когда речь идет о Папках, имеются в виду виртуальные папки moodle, не связанные с файловой структурой операционной системы.

Сервер / компьютер / узел сети (Host)  Компьютер, на котором находится сервер базы данных, веб-служба или что-то подобное. Обычно используется, когда речь о взаимодействии по сети

Экземпляр (Instance)В moodle плагины размножаются экземплярами. Могут быть экземпляры модулей, блоков, хранилищ и т.п. Когда речь не идет о каких-то плагинах, использовать перевод «Экземпляр» не обязательно

Журнал событий / Запись журнала событий / Записывать в журнал событий (Log)  В версии 2.7 был введен новый механизм протоколирования действий в системе. Теперь в логи попадают именно события, и поэтому всё становится на свои места – есть события, есть журнал событий. Для унификации пришлось отказаться от термина «Логи»

Message providerСтроки, идентификатор которых начинается на «messageprovider:» (не путать с capability из-за двоеточий) - это виды системных уведомлений. Пользователь может настроить, какие из них он хотел бы получать. Поэтому их названия переводятся как «Напоминания о ..», «Уведомления о ..», «Сообщения о ..».

Модуль (Module)В большинстве случаев термины плагин и модуль эквиваленты и взаимозаменяемы. Термин модуль часто используется в значении «экземпляр плагина в курсе», «элемент курса, реализованный плагином»

Плагин (Plugin)  В большинстве случаев термины плагин и модуль эквиваленты и взаимозаменяемы. Ранее использовавшийся термин addon-дополнение исключен разработчиками в пользу термина плагин. В страницах интерфейса администрирования преобладает термин плагин

Тег (Tag)В значении ключевое слово в блоге следует использовать термин «тег». В значении элемент языка html во избежание путаницы следует использовать HTML-тэг. Написание «тэг» недопустимо

Логин (Username)  Традиционно в moodle username обозначает логин. Не следует переводить этот термин как имя пользователя

Абітурієнт – громадянин, який має середню (повну), середню професійну або вищу професійну освіту і надходить для подальшого навчання в освітню установу вищої професійної освіти

Абонент – пристрій, юридична особа, фізична особа, що має право на взаємодію з інформаційним об’єктом, що надає послуги: системою, мережею, комплексом.

Аватарка – малюнок користувача чи головна картинка групи. Персонаж. Втілення користувача у віртуальному світі. Відображає риси характеру користувача або групи, формує перше враження про користувача, групу.

Автозаповнювання – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу.

Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) – комплекс технічних,   організаційних,   економічних   дій   і   заходів,   реалізація   яких забезпечує зниження або виключення особистої участі людини у здійсненні процесу управління. За змістом – це впровадження нової технології оброблення інформації з застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, створенням автоматизованої системи управління.

Автоматизм – здатність людини виконувати інтелектуальні або м’язові дії без постійного контролю свідомості (керовані підсвідомістю).

Автоматизована інформаційна технологія – цілісна технологічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передавання, збереження і відображення інформаційного продукту з найменшими витратами і відповідно до  закономірностей  того  соціального  середовища,  де  ця  технологія впроваджена.

Автоматизоване робоче місце – програмно-технічний комплекс автоматизованої системи, призначений для автоматизації певного виду діяльності (АРМ технолога, АРМ бухгалтера, АРМ конструктора та ін.).

(абонент) – особа чи організація, що користується або має право користуватись абонементом.

(абонементная плата) – внески, сплачувані за обслуговування чи користування чим-небудь.

(абонентская задолженность) – несвоєчасна сплата сум зобов’язань абонента за надані йому послуги. У такому разі він може бути позбавлений права надалі одержувати ці послуги, а суми несплати можуть бути стягнені з нього в примусовому порядку.

(абсолютное преимущество) – досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності.

(абсолютная рента) – частина додаткової вартості, одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю; надлишок вартості над суспільною ціною виробництва с.-г. продуктів.

(абсолюция) – постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання.

(аваль) – поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосандом. Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі) Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.

(авальный кредит) – застосовується комерційними банками в якості гарантійної послуги. Його призначення - покрити зобов'язання, клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення.

(аванс) – грошова сума або натуральна продукція, що видається наперед у рахунок майбутніх платежів, за виконані роботи та надані послуги. Розмір А. становить приблизно 10...15 відсотків від суми угоди або контракту. У разі їх розірвання чи невиконання взятих зобов'язань, А. підлягає поверненню.

(авансовая закупка) – форма комерційно-торговельних операцій, договірних зобов’язань. Сторона, зацікавлена у продажу своїх товарів у вигляді авансових поставок, надає визначеному покупцю партію товару на підставі відповідних договорів. Товари можуть подаватись на засадах передоплати, неповної оплати або авансом з оплатою після продажу товару стороною-покупцем.

(авансованный капитал) – грошовий капітал, призначений для придбання засобів виробництва організації (фірми), підприємницької справи, здійснення бізнес-проектів, які в майбутньому мають принести прибуток.

(авансированные средства) – кошти, заздалегідь виділені для започаткування, реалізації певних підприємницьких програм, досягнення певних цілей.

(авансовий вексель) – вексель, який застосовувався в нашій країні протягом 1922-1929 років при взаємному кредитуванні господарських організацій шляхом авансування майбутніх поставок товарів або надання послуг.

(авансовый отчет) – звіт підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй наперед юридичною особою для виконання певного службового доручення.

(авансовый платеж) – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання.

(авансирование) – економічний процес, в якому витрачені грошові кошти, проходячи різні фази кругообігу вартості, повертаються до свого вихідного пункту з прирощенням у вигляді додаткової вартості продукту. Існують різні напрямки авансування: в поточне виробництво, основні виробничі фонди, наукові розробки. Авансування може здійснюватись за рахунок власних коштів підприємств, кредитів, асигнувань з бюджету.

(авизо) – письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. В залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні.

(аварийный запас) – запас, який створюється на підприємстві (окрім страхового запасу) як технічно необхідний резерв матеріалів, палива чи устаткування для ліквідації можливої аварії, а також запобігання ймовірного зупинення виробництва через перебої у постачанні, пов’язані з аваріями за межами підприємства.

(автаркия) – економічна політика держави, спрямована на господарське відособлення даної країни, створення закритої економіки, що самозабезпечується.

(аутентичный) – дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі.

(аутентичный текст) – офіційний текст міжнародного акту, договору, підписаного уповноваженими представниками і скріпленого печатками відповідних держав.

(авторитет руководителя) – загальновизнане значення, вплив, яким користується керівника і може впливати на навколишніх.

(авуары) – 1. У широкому розумінні – різні активи, гроші, чеки, векселі, перекази та акредитиви, за рахунок яких проводять платежі за зобов'язаннями; 2. У вузькому розумінні – ліквідна частина активів, до якої належать кошти банку (рахунки, депозити), цінні папери, що легко реалізуються. Найчастіше термін А. вживають стосовно коштів банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках у закордонних банках.

(агент) – у комерційній діяльності фізична чи юридична особа, яка представляє покупця або продавця на довгостроковій основі, виконує обмежену кількість функцій і не є власником товарів.

(агент торговый) – особа, яка діє від імені фірми і виконує одну чи кілька таких функцій: виявлення потенційних клієнтів, налагодження комунікацій, реклама, збут, організація обслуговування, збирання інформації і розподіл ресурсів.

(агент-делькредере) – біржовий агент, який за спеціальну винагороду здійснює певні комерційні операції, що забезпечують реалізацію товару та оплату за послуги.

(агенты-резиденты) – іноземні агенти, які перебувають у країні принципала, тобто фірми, що здійснює імпортні операції за його рахунок. Окрім агентських, вони надають широке коло послуг щодо зберігання товарів іноземних постачальників і забезпечення їх реалізації. Для цього здійснюють ряд маркетингових функцій.

(агентство) – 1. Організація, що виконує певні доручення юридичних і фізичних осіб. 2. Назва основної, як правило, великої, відомої організації чи установи, що представляє інтереси, веде справи, виконує доручення цієї структури у певному регіоні держави чи за її кордонами.

(агентские операции) – торговельно-посередницькі дії з наданням певних послуг, пов’язаних із купівлею-продажем товарів, цінних паперів, нерухомості, які здійснюються за дорученням однієї сторони (принципала) іншою стороною (агентом) від імені й коштом принципала.

(агрессивные ценные бумаги) – перспективні цінні папери зі зростаючим курсом відповідно до кон’юнктури ринку. Закуповуються у зв’язку зі зростанням попиту й намірами одержання значних сум прибутків. Проте купівля таких паперів пов’язана з певним ризиком.

(агрегатный индекс цен) – узагальнюючий показник динаміки і співвідношення рівня цін. Найчастіше використовується в аналізі та прогнозуванні динаміки цін товарів. Залежно від завдань аналізу обчислюють агрегатний індекс цін усіх видів товарів народного споживання (загальний агрегатний індекс) або окремих груп товарів (груповий агрегатний індекс).

(агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого аналізу його кон’юнктури чи прогнозування розвитку.

показників (агрегирование экономических показателей) – об’єднання, укрупнення економічних показників (інформації) за певними ознаками. Застосовується у плануванні, статистичній звітності \, економічних моделях тощо.

(адаптация товара) – передбачає внесення відповідних змін до споживчих цінностей товару внаслідок впливу специфічних факторів, умов, традицій, культури народу певної країни, окремого регіону, місцевості, а також шляхом застосування активних, ефективніших методів організації торгівлі.

(адаптированный маркетинговый комплекс) – маркетингова стратегія, що використовується в міжнародному маркетингу. Її суть полягає у пристосуванні елементів маркетингового комплексу до особливостей цільового зарубіжного ринку, її реалізація пов’язана з додатковими витратами, однак дозволяє охопити більшу частину ринку та отримати більший прибуток.

(адвокат-каналы) – представники розподільчих товаропровідних каналів, торгові представники підприємств, організацій, фірм, компаній, які мають зв’язки і вихід на представників цільової аудиторії споживачів, покупців.

(адекватное качество) – обґрунтоване судження, експертне ствердження (припущення), що базується на порівнянні фактичних і бажаних характеристик, якісних оцінок, параметрів виробів.

(аджестер) – службова особа, яка складає документ-диспашу, засвідчуючи цим суму витрат у разі аварії транспортного судна і встановлює пропорції витрат, які нестимуть власники судна, особа, що його застрахувала та власник вантажу.

(административные методы управления) – методи управління, які ґрунтуються на організаційних засадах впливу. За характером впливу адміністративні методи управління поділяються на дисциплінарні, розпоряджувальні та організаційно-стабілізаційні. Адміністративні методи управління взаємодіють з економічними, соціально-психологічними методами і методами правового регулювання.

(административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання легкового автотранспорту, вартість службових відряджень, канцелярські, друкарські, поштові, телефонно-телеграфні витрати та на утримання й поточний ремонт будівель тощо).

(ажюстировать) – правильно складати (порівнювати, звіряти) бухгалтерські рахунки.

(ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється у процентах. 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною. 3. Перевищення ринкових курсів грошових знаків, векселів, цінних паперів щодо їхньої номінальної вартості.

(ажио-конто) – рахунок в обліку грошових операцій, на якому відображаються прибутки й видатки.

(ажиотаж) – неспокій, збудження, що призводить до різних змін кон’юнктури, цін, спекуляції на біржах, ринках.

(ажур) – стан ведення обліку, за якого бухгалтерські записи на рахунках виконуються негайно після здійснення відповідних господарських операцій, що дає можливість у будь-який час знати про господарський і фінансовий стан підприємства.

(аквизитор) – агент транспортних або страхових організацій, який залучає нових клієнтів до страхування чи перевезення вантажів.

(аквизиция) – діяльність зі скуповування акціонерами (групою акціонерів) акцій окремих підприємств з метою повного заволодіння ними.

(акорд) – домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов’язань.

(аккордная оплата труда) – форма відрядної оплати праці, за якої загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обгрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт.

(аккредитив) - платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явнику А. визначену суму грошей. Розрізняють грошові і товарні А. Товарний А. використовується під час розрахунків між продавцем і покупцем у внутрішньому та зовнішньому торговельних оборотах. Він може бути поштовим або телеграфним. відкличним або невідкличним.Грошовий А. – це доручення про виплату грошей одержувачу протягом передбаченого строку за виконання умов, визначених А.

(аккредитив авизированный) – акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов’язання з боку авізую чого банку.

(аккредитив денежный) – видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом зазначеного часу.

(аккредитив компенсационный) – форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою акредитиву компенсаційного використовують два акредитиви. Перший (головний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є посередником. Другий – за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові, який є постачальником товарів.

(аккредитив неделимый) – акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у певному обсязі, передбаченому угодою.

(аккредитив непокрытый) – акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

(аккредитив переводной) – акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі.

(аккредитив покрытый) – акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження бунку-постачальника.

(акредитивная форма расчетов) – одна із форм іногородніх безготівкових розрахунків за товари і послуги Застосовується, якщо вона передбачена договором між постачальником і покупцем, що затримує платежі при розрахунках платіжними вимогами.

(акт инконпорирования) – дозвіл, засвідчення державного органу на створення корпорації.

(акт коммерческий) – офіційний дво- чи багатосторонній документ, який складається у разі виникнення суперечностей між договірними сторонами при транспортуванні товарів або при виявленні в пункті призначення нестачі, пошкоджень чи псування вантажу.

(актив) – частина бухгалтерського балансу (частіше ліва сторона); характеризує склад розміщення та використання коштів.

(активное непринятие) – рішення споживача не приймати (відхилити) новий товар.

(активный субъект рынка) – суб’єкт ринку (фізична чи юридична особа), що веде пошук потенційних покупців товарів разом із забезпеченням сервісного обслуговування споживачів. Усі послуги надаються за певну плату.

(активные операции банка) – операції, за допомогою яких банки розміщують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Поділяються на кредитні операції та банківські інвестиції. Кредитні операції – це видача та погашення різноманітних позичок, які класифікуються за рядом ознак. За характером забезпечення розрізняються позички забезпечені і бланкові (без забезпечення). За строками погашення – позички до запитання, короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (більше 5 років). Банківські інвестиції це вкладання коштів в цінні папери.

(активные счета) – бухгалтерські рахунки для обліку стану та руху господарських засобів і контролю за їх збереженням.

(активно-пассивные счета) - бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові залишки. Це, зокрема: розрахунки з різними дебіторами й кредиторами; з покупцями й замовниками; внутрівідомчі та внутрігосподарські розрахунки тощо.

(акцизная марка) – спеціальний знак, що ним маркують товари, на які встановлюють акцизний збір і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність увезення та право реалізації цих виробів не території держави.

(акцизный сбор) – непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються до їх цін. Сплачують виробники та імпортери підакцизних товарів. Ставки акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах, а для імпортних товарів – до повної вартості з урахуванням митних зборів і мита.

(акционерный регистратор) – список власників акцій, який регіструє компанія або за її дорученням спеціальна організація.

(акционирование) – форма приватизації майна державної та приватної форм власності, за якої здійснюється перетворення частини державної чи приватної власності в акціонерну, коли співвласниками даного підприємства можуть бути його окремі працівники, трудовий колектив і держава. Водночас відбувається передача господарських функцій від державних організацій чи установ акціонерним товариствам.

(акцепт) – згода на оплату або гарантування оплати грошових і товарних документів у внутрішньому та зовнішньому товарообороті. За своєю формою А. буває негативний (мовчазний) і позитивний (письмовий). Негативний А. застосовується в розрахунках майже всіх підприємств та організацій і означає, що якщо госпорган в зазначений для акцепту строк не подав до банку письмового забезпечення оплати платіжної вимоги, вона вважається акцептованою. Лише для вимог сільрад і кооперативів встановлено інший порядок акцепту: вимоги вважаються акцептованими, коли від платника надійшла письмова згода на оплату. Розрізняють А. вексельний, чековий та документів. Вексельний А. – згода на оплату векселя, що оформляється надписом акцептанта на векселі. Чековий А. означає акцепт банком-платником.

(акцептный кредит) – один з видів кредиту, який надається комерційними банками своїм клієнтам. Кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, облік якого може бути здійсненим в банку, що його акцептував. В цьому випадку банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта, За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію в розмірі 0,25 відсотків в місяць.

(акцептованное платежное поручение) –доручення, що має акцепт банку, тобто гарантію його оплати. Акцептований екземпляр доручення передається платнику та повертається ним після одержання товару чи послуг від отримувача коштів.

(акцептованный вексель) – вексель, що має акцепт боржника (трасата) на його оплату. Акцепт оформляється написом на векселі (“акцептовано”, “прийнято”, “зобов'язуюсь сплатити”) та підписом трасата. Акцепт може бути як безумовним, так і обмеженим частиною вексельної суми (частковий акцепт).

(акцептированный чек) – чек, що має акцепт банку, гарантує нарахування коштів на рахунок одержувача вказаної в ньому суми. Банк приймає чек для акцепту за наявності коштів на рахунку чекодавця, оплачується тільки повністю і не обмінюється на готівку.

(алеба) – відмова від акцепту.

(алиентация) – 1. Відчуження майна. 2. Дія, пов’язана зі зміною власника акцій, майна, капіталу, тобто передача власності однією особою іншій.

(аллонж) – додатковий лист, який прикріпляється до векселя і на якому робиться передатний гарантійний запис, якщо на зворотній стороні векселя він не вміщується. Перший передатний запис на А. виконується впоперек (починається на векселі, а закінчується на А.) На А. також може бути зроблений аваль.

(альпари) – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, переказних векселів їхній номінальній вартості (паритету).

(альтернатива) – наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати чи виключати одна одну.

(альтернативная стоимость) – теоретичний показник, який показує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого альтернативного товару.

(альтернативная оценка) – заключна стадія прийняття рішень: процес оцінки альтернативних товарів (послуг) і прийняття рішень споживача про надання переваги певному різновиду товарів (послузі), певній марці, фірмі.

(альтернативная цена) – робочий час, необхідний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару.

(альянс маркетинговый) – форма стратегічного партнерства з метою створення міцного багатостороннього союзу, в якому кожна сторона сприяє зміцненню сильних сторін учасників альянсу. Можу здійснюватись у таких формах: альянс на базі товарів чи послуг; спільні заходи щодо просування товарів на ринки; матеріально-технічний союз; ціновий альянс.

(амальгамация) – злиття двох або декількох банків, які раніше були самостійними, в процесі конкурентної боротьби. Розрізняють два види А.: 1. Поглинання одним великим банком іншого, який при цьому втрачає самостійність 2. Утворення нового банку шляхом злиття банків, які втрачають при цьому самостійність і передають активи новому банку. Новоутворений банк одержує і нову назву, яка часто поєднує назву банків, що злились.

(амортизационный период) – економічно доцільний термін експлуатації основних фондів, який визначається залежно від їх видів і груп з урахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів.

(амортизационный фонд) – цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів (устаткування, машин, будівель тощо), котрі в процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживчої вартості.

(амортизация) – об'єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці (по мірі їх зносу) на вироблені з їх допомогою продукцію або послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються в витрати на виробництво і послуги, формується амор­тизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на відтворення основних фондів відбувається після закінчення нормативних строків використання фондів. Амортизаційний фонд формується під впливом багатьох факторів: рівня норм амортизації, вартісної оцінки основних фондів, їх складу, структури, галузевої структури народного господарства.

(анализ) – взаємопов’язані і взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності.

(анализ безубыточности) – здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати.

(анализ бизнес-портфеля) – метод, за допомогою якого керівництво виявляє і оцінює різноманітні напрямки діяльності, що визначають профіль компанії (фірми).

(анализ хозяйственной деятельности) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації та оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених бізнес-планом показників. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу – основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість – короткострокова і довгострокова).

(анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників для порівняльного аналізу та оцінки кінцевих результатів діяльності підприємства: виробничої, комерційної, торговельної, фінансової тощо. Аналізу підлягають: бухгалтерський баланс, фінансові документи, звіти окремих підрозділів, дані про надходження та використання основних фондів і оборотних коштів, про формування та витрати безготівкових і готівкових сум, відрахування у бюджет, сплату податків, зборів. Виявляються причини негативних показників діяльності або недоліків конкретних структур, комерційно-господарських підрозділів. Оцінюються також можливі наслідки діяльності підприємства в існуючому режимі. На підставі результатів аналізу можуть складатися одно або багатоваріантні прогнози розвитку підприємства (фірми), зміцнення його позицій на ринку.

(анализ макроэкономический) – аналіз узагальнених економічних показників основних галузей народного господарства, соціальної інфраструктури, що становлять основу економічного розвитку країни, фундамент її матеріально-технічної бази. На основі макроекономічного аналізу будується поточна й перспективна економічна політика держави.

(анализ микроэкономический) – аналіз результатів фінансово-економічної діяльності організацій, фірм, компаній, що належать до основних галузей промисловості, АПК як складових частин усього народногосподарського комплексу – макроекономіки.

(анализ рынка) – комплекс дій, спрямований на глибоке вивчення всієї багатогранності факторів, умов, ситуацій, які впливають на стан і розвиток ринку, на зміни його обсягів, структури, масштабів. У ході аналізу виявляють обсяги, структуру, широту і якість попиту, пропозиції за певний час та тенденції розвитку ринку, визначають  ступінь збалансованості попиту та пропозиції, встановлюють відхилення між цими найважливішими категоріями ринку.

(аналитический учет) – детальне відображення в натуральних і грошових показниках господарських операцій, наявність основних фондів та обігових коштів і джерел їх формування на аналітичних (бухгалтерських) розрахунках. Аналітичний облік коштів здійснюється в грошовому виразі, а засобів виробництва – в натуральному і грошовому вираженнях для забезпечення контролю за виробничим процесом та станом розрахунків для збереження майна тощо.

(аннуитеты) – різновид державної довгострокової позички, за якою кредитор отримує щорічний прибуток (ренту), що встановлюється з урахуванням сплати боргу разом із відсотками. А. поділяються на строкові і довічні. За строковим А. право кредитора обмежується визначеною кількістю років та може передаватися іншим особам. За довічним А. закінчення сплати ренти пов'язане зі смертю власника.

(анонимное акционерное общество) – акціонерне товариство з акціями на пред’явника.

(анонимный счет) – банківський рахунок, який дає право виконувати будь-які операції на рахунку, розпорядитися коштами його без встановлення банком особистості вимагача. Найбільшого поширення набув номерний рахунок, коли його уповноважена особа ідентифікується за допомогою номера, що вказаний у документі, виданому банком клієнту, про факт укладення договору номерного рахунку.

(антидемпинговая политика) – різновид мита, що забезпечує захист внутрішнього ринку від ввозу товарів за демпінговими цінами. Береться з імпортних товарів, що реалізуються за низькими цінами або ввозяться з країн, які субсидують експорт.

(антидемпинговое расследование) – розслідування, що проводиться урядами країн-імпортерів з метою виявлення субсидування імпортних товарів державою-експортером для поставки їх на зовнішній ринок за демпінговими цінами. За результатами розслідувань застосовуються антидемпінгові та компенсаційно-митні розслідування.

(антидемпинговая практика) – порушення монополіями норм конкурентної боротьби шляхом завоювання домінуючого положення на ринку, яке дозволяє обмежити доступ на нього іншим виробникам, диктувати ціни та інші умови комерційної діяльності.

(антимонопольный комитет) – державний орган, підпорядкований ВР України. Його основними завданнями є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, реалізація заходів щодо захисту прав та інтересів підприємців і споживачів від його порушень.

(антреприза) – ризиковане підприємство, підряд, ризикована підтримка якоїсь підприємницької діяльності.

(аппарат управления) – окремі органи, структурні підрозділи організацій, установ, підприємств різних форм власності, що виконують функції управління у масштабах держави, регіонів, галузей, організацій, фірм.

(апелляция) – офіційне звернення до вищої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з прохання переглянути справу.

(апорт) – майно, яке надходить акціонерному товариству у вигляді оплати за акції. Може бути представлений у вигляді товарів, будівель, які оцінюються і прирівнюються до визначеної суми грошового капіталу, внеску.

(арбитр) – 1. Службова особа, яка розв’язує майнові спори (претензії) між суб’єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями. 2. Суддя – член арбітражного суду. 3. Посередник, визначений (обраний) договірними сторонами для розв’язання майнових спорів (претензій). 4. Суддя на спортивних змаганнях.

(арбитраж) – спосіб вирішення спірних питань, що виникають між юридичними особами в процесі їх господарської діяльності через арбітрів. Останні вибираються самими юридичними особами, або призначаються згідно з законом.

(арбитражная комиссия) – створена біржовим комітетом правнича комісія, що розв’язує майнові спори між юридичними особами  (сторонами), які уклали на біржі чи ярмарках угоди.

(арбитражный суд) – державний, офіційний, третейський суд, створений для розв’язання майнових спорів між юридичними особами різних форм власності.

(арбитражные соглашения) – 1. Укладені на біржових торгах торгівельні двосторонні угоди, спрямовані на досягнення прибутків за рахунок різниці в цінах на біржах, завдяки різниці в цінах у різні строки поставки товарів. 2. Обмінні операції з різними акціями з метою отримання прибутку за рахунок різниці в цінах.

(аргумент) – 1. Підстава, доказ, які обґрунтовують, підтверджують що-небудь. 2. У підприємницькій діяльності: елемент рекламного звернення, що сприяє формуванню позитивного ставлення до окремих товарів чи послуг.

(арест имущества) – накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

(арест на вклад) – призупинення банком операцій з видачі грошей з рахунку вкладника. Накладається тільки за постановою суду, а також у передбачених законом випадках розгляду справ про конфіскацію майна. Знімається за рішенням тих самих органів, які його накладали.

(артикул) – узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні показники товару: шифр, тип, об’єм, призначення.

(ассигновка) – документ, на підставі якого проводиться одержання і видача кредитів, позичок позичальникам – юридичним або фізичним особам.

(ассигнование) – 1. Виділити певну суму грошей для цільового призначення. 2. Переносно-спонсорувати, надавати грошову підтримку.

(ассортимент) – склад, набір різних видів товарів, призначених для продажу. Застосовується здебільшого для товарів народного вжитку. Виробничо-технічна продукція і надання послуг визначається терміном “номенклатура”.

(ассорти) – набір однорідних предметів різних сортів.

(ассоциация) – добровільне об’єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів. У господарській практиці в асоціації об’єднуються виробничі, торговельні чи інші підприємницькі структури.

(атака) – в економіці – активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках.

(аттестация) – 1. Визначення рівня професійної кваліфікації кадрів, оцінка їхніх ділових якостей, здібностей, професіоналізму. 2. Визначення технічних характеристик, споживчих якостей товарів народного споживання та продукції виробничого призначення.

(аттестация кадров) – процедура перевірки та оцінки можливостей фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій.

(аттестация продукции) – система організаційних, науково-технічних та економічних заходів, спрямованих на всебічну оцінку технічного рівня і якості продукції. Застосовується як адміністративний захід в умовах відсутності ринкового механізму контролю.

(атомистическая экономика) – економіка, що характеризується високим ступенем конкуренції, яка створюється великою кількістю дрібних незалежних виробництв в усіх галузях. Вони пристосовують випуск своєї продукції до ринкової ціни, яка утримується на відносно сталому рівні.

(аудит) – аналіз (ревізія) господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи, що проводиться спеціалізованими незалежними службами з метою оцінки їх фінансового стану, встановлення правильності ведення бухгалтерського обліку, виявлення недоліків, резервів господарювання, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності.

(аудитор) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності акціонерних компаній, комерційних банків та інших суб'єктів ринкової економіки на основі угоди, що укладається з нею. А. купує спеціальний дозвіл (повноваження) у державних установ, що стежать за діяльністю – відповідних акціонерних товариств, банків тощо. Головне завдання А. – давати інформацію про фінансовий стан суб'єктів ринковою економіки, що контролюються, яка у визначеному законом порядку друкується в річному звіті про діяльність даного акціонерного товариства разом з його офіційним балансом, прибутками і витратами. А. можуть також надавати послуги стороннім організаціям та особам.

(аудиторский отчет) – висновок аудитора про стан бухгалтерської роботи підприємства та його фінансове становище, що публікується у встановленому порядку в річному звіті про діяльність даної компанії разом з її офіційним балансом і розрахунком прибутків та збитків.

(аудиторские организации) – фірми, що виконують контрольні, консультативні та інші функції на основі угод з різними юридичними та фізичними особами.

(аудиторские службы, фирмы) – спеціальні підрозділи великих фірм, спеціалізовані установи, контори, фірми, що виконують консультативні, облікові, аналітичні, контрольні та інші функції за дорученням органів державної влади, здебільшого – на підставі угод з юридичними або фізичними особами.

(аукцион) – спосіб публічного продажу товарів в попередньо обумовлений час і в певному місці. Торг ведеться на конкурсній основі і у відповідності з аукціонними правилами, що регламентують доставку товарів на А., продаж їх, оформлення придбаних товарів. Аукціонний торг із підвищенням цін може здійснюватись у гласний або негласний спосіб. А. можуть бути і примусовими, які організують судові органи або органи влади з метою продажу майна неплатоспроможних боржників, продажу безхазяйного майна.

(аукцион двойной) – організаційна форма ведення аукціону, коли конкурують між собою і продавці, і покупці відповідно до змін кон’юнктури, пропорцій попиту і пропозицій, або коли кількість продавців збігається з кількістю покупців.

(ауттрейд) – незавершена торговельна угода, яка не відбулась через суб’єктивні причини – відсутність згоди сторін або одної сторони з невідомих причин, технічних помилок.

(аутсайдеры) – 1. Підприємства, які не входять до монопольних об’єднань своєї галузі діяльності і ведуть з ними конкурентну боротьбу. 2. Біржові ділки – непрофесіонали, які мають право бути присутніми на торгах бірж, але з обмеженими правами.

(аффилиация) – приєднання невеликих підприємств до великої материнської компанії на правах філії, відділення.

(аффилированная компания) – дочірня компанія, яка є у підпорядкуванні материнської компанії.

(база) – 1. Сукупність цифрових значень, які належать до конкретного часу й використовуються як основа для порівняння з іншими аналогічними показниками. 2. Будівля (приміщення) – місце складування товарів, перебування (базування людей).

(база данных) – сукупність інформаційних матеріалів, числових даних, значень, згрупованих за певними ознаками, які використовуються в аналізі й прогнозуванні.

(база данных покупателей) – згрупований за певними ознаками, доступний обсяг інформації про покупців, що постійно змінюються й доповнюються. Використовується для таких маркетингових цілей, як створення основної групи оптових та індивідуальних покупців, характеристики їх попиту на товари та послуги, а також ефективність відносин торговельної організації з покупцями. Використовується для прогнозування, розробки ринкової стратегії фірми.

(база контракта) – визначена двостороннім біржовим контрактом кількість різновидів товарів, представлена на продаж за ціною, що дорівнює базисній ціні, за якою товар котирується на біржі.

(базар) – 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах для демонстрації товарів повсякденного попиту. 2. Періодичні торги, які організуються в закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий, шкільний, ялинковий.

(базис) – 1. У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом торгів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки тощо. 2. Сукупність виробничих відносин суспільства (держави) у певний час, що відповідають характеру та  розвиткові продуктивних сил даного суспільства.

(базисная валюта) – валюта, яка є базовою, зрівняльною відносно курсу, до якого встановлюється котирування інших валют (напр., долар США, Євро).

(базисное условие поставки) – визначені зовнішньоекономічними контрактами, угодами умови поставок експортної продукції, якими передбачаються розподіл зобов’язань: види документів, порядок їх оформлення, сум і строків оплати, розподіл транспортних, митних, страхових та інших витрат, відповідальність за збереження вантажу тощо.

(базисная цена) – ціна певного товару відповідної якості, розміру, хімічного складу. Фактична ціна відрізняється від Б.ц., а тому застосовуються надбавки і знижки до Б.ц. Відхилення фактичних цін від Б.ц. визначається умовами реалізації товару і станом економіки країни.

(базисная прибыль) – розрахунковий, очікуваний прибуток поточного звітного року, який береться, як правило, при розрахунках основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, організації та оцінці прогностичних величин.

(базовая рентабельность) – рентабельність попереднього року, яка використовується при плануванні прибутку за допомогою аналітичного методу. Визначається як відношення базового прибутку з порівняльної або усієї товарної продукції за звітний період до її повної собівартості.

(базовая ставка банка) – річна процентна ставка банку, яку він визначає як розмір плати у відсотках за різноманітні види його кредитів.

(базисный год) – рік, який береться як основний, відправний, базовий при аналізі динаміки розвитку економічних показників.

(баланс) – в економіці – система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Баланс може бути плановим або звітним.

(баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають склад і розміщення засобів підприємства (фірми), а пасиви – джерела їх утворення і розміщення.

(баланс доходов и расходов) – система показників, яка характеризує джерела та обсяги утворення і використання фінансових ресурсів окремого регіону, держави в цілому. Використовується для розрахунків попиту населення і можливостей його задоволення, визначення обсягів грошових платежів та грошового обігу загалом.

(баланс консолидированный) – інтегрований сукупний баланс групи підприємств – юридичних осіб – асоційованих членів корпорацій або зведений балансовий звіт про комерційно-фінансову діяльність головної компанії з дочірніми компаніями, філіями.

(баланс ликвидационный) – бухгалтерський звітний баланс, що відображає матеріально-фінансовий стан підприємства, організації чи іншої структури на дату припинення її діяльності. Складається ліквідаційною комісією і затверджується власником підприємства або іншим органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

(баланс оборотных средств) – баланс співвідношень формування і надходження оборотних засобів, з одного боку, та їх витрат (видатків) – з другого, за певний період.

(баланс основных фондов) – система показників, яка характеризує рух основних фондів за планом або звітом. Є складовою частиною балансу народного господарства країн з централізованою плановою економікою.

(баланс платежей) – статистична система, в межах якої відображаються всі операції між економікою даної країни та економікою інших країн за певний період (місяць, квартал, рік). Складається у національній валюті країни згідно з рекомендаціями МВФ. Використовується для визначення валютних курсів, для врівноваження попиту й пропозиції іноземної валюти. Знаходиться у стані рівноваги, коли національна економіка добре пристосована до світової економіки.

(баланс спроса и предложения) – двостороння система згрупованих економічних показників, які характеризують обсяги, структуру й співвідношення між потребою в товарах і послугах, що відображається в платоспроможному попиті споживачів, і пропозицією, яка складається з суми усіх товарів, що знаходяться на ринку або можуть бути просунуті на ринок.

(баланс рабочего времени)– баланс, що фіксує ресурси робочого часу працівників компанії і його використання у виді таблиці розподілу робочого часу. Б.р.в. дозволяє виявити резерви використання робочого часу.

(баланс движения капитала) – розрахунковий документ показників притоку матеріальних і фінансових засобів у країну та їх вибуття з країни.

(баланс сальдовый) – баланс цифрових значень розрахункових залишків бухгалтерського обліку на певну дату.

(баланс торговый) – співвідношення вартості експорту та імпорту товарів країни за певний проміжок часу.

(балансовая стоимость) – вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу, за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу.

(балансовый отчет) – звіт про основні показники ефективності функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, формування їх активів (надходжень і нагромаджень матеріальних коштів), пасивів і чистої вартості власного капіталу за певний час.

(балансовый лист) – документ, у якому зафіксовані кошти, що знаходяться на балансі.

(балансовая прибыль) – прибуток підприємства від усіх різновидів його виробничої і невиробничої діяльності, відображений у бухгалтерському балансі. Включає прибуток від реалізації продукції і фінансових операцій. Це важливе джерело самофінансування підпри­ємства.

(балансовый счет) – реальні кошти, сконцентровані на банківському рахунку суб’єкта підприємницької діяльності або іншої юридичної особи.

(балансовый трансферт) – документально підтверджене власником цінних паперів право передачі його власності (цінних паперів) іншому власникові без зазначення особи, якій вона передається.

(банк) – установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером операцій банки розподіляються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та інші. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні працює Національний банк України, на другому – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.

(банк-гарант) – банк, що поручився за свого клієнта. Видає гарантії за дорученням та за рахунок клієнтів, а також банків-кореспондентів, відповідає перед кредитором за виконання боржником його платіжних зобов'язань за контрактом.

(банк-дилер) – комерційний     банк, що здійснює операції з реалізації державних цінних паперів на фондових ринках.

(банк инвестиционный) – комерційний банк, який спеціалізується на придбанні та реалізації виробничих організацій (корпорацій). Його основні фінансові ресурси та прибутки формуються здебільшого за рахунок торгівлі власними акціями.

(банк ипотечный) – банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно  високі відсоткові ставки.

(банк коммерческий) –банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів. Становлячи переважну більшість у загальнонаціональній банківській системі, вони є базовою основою кредитної системи держави.

(банк оффшорный) –банк, який розміщений в офшорній зоні, і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку.

(банковская гарантия) – поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Означає, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк  платежів за договором. Видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення.

(банковская документация) – сукупність документів, що використовуються банком і прислуговується письмовими свідоцтвами виконаних операцій і обгрунтуванням відображення операцій в бухгалтерському обліку.

(банковская тайна) – відомості, що не підлягають розголошенню. До них належать відомості про стан рахунків клієнтів та виконуваних операцій. Б.т. є різновидом комерційної таємниці, яка полягає в тому, що фірми і банки приховують одне від одного відомості про операції з метою одержання вищих прибутків.

(банковский баланс) – бухгалтерський баланс, який відображає стан залучених та власних коштів, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням та використанням банківських ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій.

(депозит) (банковский вклад(депозит) – вклади, що надходять у банк від вкладника на умовах повернення і платності. Відносини банка і вкладника регулюються відповідними договорами. Юридичні особи не мають права перераховувати кошти, що перебувають на банківському вкладі іншій особі.

(банковский капитал) – сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку складає меншу частину Б.к. На відміну від торговельно-промислового капіталу власний капітал банку, вкладений у банківське діло, і становить банківський прибуток. Зрощування Б.к. з промисловим утворює фінансовий капітал.

(банковский кредит) – основна форма кредиту, при якій грошові кошти надаються банками у тимчасове користування (готівкою та безготівкою) юридичним та фізичним особам і державі.

(банкноты, банковские билеты) – різновид кредитних грошей. Випускаються центральними банками для кредитування економіки держави відповідно до приросту офіційних золото-валютних резервів. Забезпечення Б.б. державними позичками (зобов'язаннями) викликає перевищення банкнотного обігу над потребами держави та народного господарства у наявних грошах, а також знецінення Б.б., що наближає сучасні Б.б. до паперових грошей.

(банковские монополии) – найбільші банки та їх об'єднання в країнах з розвинутою економікою. Характеризуються високим ступенем концентрації і централізації банківського капіталу.

(банковские оффшорные зоны) – світові фінансові центри, котрі володіють географічною та юридичною екстериторіальністю і використовуються їх учасниками для проведення банківських операцій з нерезидентами на умовах, відмінних від наявних на внутрішньому національному ринку капіталів.

(банковские ресурсы) – сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Діляться на власні та залучені.

(банкиры) – менеджери та власники грошового капіталу, які спеціалізуються на здійсненні банківських операцій.

(банкротство) – неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку тощо) виконати свої боргові зобов'язання. Від дня офіційного оголошення Б. боржник втрачає право самостійно управляти та розпоряджатися своїм майном. Це право переходить до ліквідаторів – осіб, призначених розпоряджатися майном боржника та примусово ліквідувати організацію. Усі вексельні зобов'язання боржника підлягають терміновому погашенню. Всі претензії кредиторів з моменту Б. пред'являються лише до ліквідаторів і задовольняються на конкурсній основі.

(бартер) – прямий натуральний товарообмін на безготівковій основі, коли визначена кількість одного чи кількох товарів обмінюється на еквівалентну за ціною кількості іншого чи інших товарів. Торгова операція, що здійснюється за схемою “товар за товар”.

(бартерная операция) – товарообмінна двостороння дія, у якій сторони обмінюються еквівалентно товарами (послугами) без грошових розрахунків – без участі грошей.

(бартерный договор) – товарообмінна операція з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). В сучасних умовах Б.у. здійснюється не тільки в зовнішньоторговому обороті, але і в межах держави, що підриває стійкість грошової одиниці.

(безвалютный обмен) – міжнародний обмін товарами, послугами та іншими результатами наукової, економічної і культурної діяльності на безвалютній основі, аби уникнути ризику матеріальних збитків внаслідок знецінення валюти, якою здійснюються платежі.

(безналичный денежный оборот) – грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням обопільних вимог. Рух грошей у безготівковій формі відбувається у сферах грошового обігу.

(безналичные расчеты) – спосіб грошових розрахунків без використання готівки, перерахування (переказ) грошових сум з рахунків платників на рахунки кредиторів або зарахування взаємних вимог. Застосовуються як у межах держави, так і в сфері міжнародних економічних відносин. Здійснюються за допомогою векселів, чеків, кредитних карток та інших платіжних документів. За проведення Б.р. банки беруть з клієнтів винагороду або домовляються про безплатне здійснення перерахування коштів, що зберігаються на банківських рахунках.

(беспошлинный ввоз товаров) – 1. Необмежене ввезення у державу товарів без митних зборів на підставі міжнародних угод з метою розширення міжнародних економічних зв’язків і наповнення ринку товарами. 2. Відповідно до міжнародного права – безмитне завезення товарів, що здійснюється посольствами, дипломатичними представництвами та дипломатами.

(безнадежные долги) – дебіторська заборгованість, одержати яку визнано неможливим. Окремі підприємства (фірми) у разі неплатоспроможності стають фінансовими банкрутами. Добровільне банкрутство виникає тоді, коли в суд про це заявляє сам боржник, примусове – при зверненні до суду кредиторів.

(беспроцентный кредит) – кредити, які надаються без утримання процента. Найчастіше такі кредити надаються за рахунок спеціальних цільових грошових фондів, створеними економічно розвиненими країнами для надання допомоги країнам, що розвиваються.

(безработица)– соціально – економічне явище в суспільстві, за якого частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку вона здатна виконувати, що обумовлено перевищенням пропозиції праці над попитом на неї. Види безробіття: застійне – породжується тривалою відсутністю роботи; приховане – виражається в режимі неповного робочого дня (тижня); технологічне (структурне) – пов’язане зі змінами в технології виробництва з причин: ліквідація застарілих технологій; поява нових професій, обумовлених технічним прогресом; зміна споживчих смаків; фрикційне – пов’язане з пошуком нового місця роботи з різних причин: зміна місця проживання; тимчасова втрата сезонної роботи; звільнення; пошук більш вигідної роботи; циклічне (сезонне) – виникає в періоди економічного спаду та обумовлене зниженням сукупного попиту на робочу силу.

(бессрочное долговое обязательство) – безстроковий вклад у банку, який дає право його власникові в будь-який час одержати необхідну чи повну суму.

("быки")(біржовий жаргон) – біржові маклери, діяльність яких грунтується на грі на підвищення курсу цінних паперів та валют. “Б.” купують акції за курсом, зафіксованим при укладанні угоди, розраховуючи на підвищення їх курсу в момент виконання угоди, тобто з метою одержання прибутку від різниці курсів.

(бедность)  – стан, за якого основні потреби індивіда або сім'ї перевищують наявні засоби для їх задоволення.

(бизнес) – ініціативна економічна (виробнича, підприємницька, посередницька) діяльність в умовах ринкової економіки, спрямована на створення власної справи для одержання прибутку шляхом використання своєї праці, власних або запозичених коштів.

(бизнес государственный) – здійснення державою через засновані нею організації – суб’єкти підприємницької діяльності бізнесово-фінансово-кредитних операцій з метою наповнення державного бюджету шляхом використання власних засобів виробництва, продукції інтелектуальної праці, цінних паперів, фінансових, грошових ресурсів.

(бизнес мелкий) – підприємницька діяльність малих фірм, що включає в себе трудову діяльність громадян, які наділені статусом юридичної особи (або не мають його) з метою отримання прибутку. До них належать: приватні індивідуальні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які функціонують на правах малого підприємства та інших формах власності з обмеженою кількістю громадян. В Україні до структур малого бізнесу належать підприємства, у яких кількість зайнятих не перевищує: у роздрібній торгівлі – 15 осіб; у галузях невиробничої сфери – 25; у науці – 100; у промисловості і будівництві – 200; в інших галузях виробничої сфери – 50 осіб.

(бизнес предпринимательский) – бізнес, об’єктом діяльності якого може бути виробництво продукції, надання послуг, торгівля, комерційно-посередницька діяльність. Все те, що може задовольнити потреби споживачів і пропонується на ринку для придбання, використання, споживання з метою одержання підприємницького прибутку.

(бизнес потребительский) – найпоширеніший вид бізнесу, який здійснюється переважною більшістю громадян і відображає загальну участь населення у системі ділових економічних відносин. Учасниками споживчого бізнесу виступають також самі підприємці, як споживачі продукції і послуг інших підприємницьких структур.

(бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення певних операцій. Основою трудового бізнесу є приватна власність на робочу силу.

(бизнес-план) – документ, у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними розділами бізнес-плану є: опис бізнес-програми; стратегія бізнес-проекту; оцінка ринку і маркетингова стратегія; характеристика стану виробництва і його функціонування; система управління; визначення джерел формування і напрямів оптимального використання фінансів; факторів і ступенів ризику; оцінка конкурентів; прогноз сильних і слабих сторін бізнес-проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку.

(казначейские билеты) – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу.

(биржа) – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють валютну, товарну і фондову біржу.

(биржа валютная) – спеціалізована біржа, на якій відбувається купівля-продаж іноземної валюти й золота. В основному тут відбувається міжбанківська торгівля валютою. Офіційні біржові котирування є основою розрахунків у банках з їх клієнтами за касовими валютними операціями та платіжними оборотами.

(биржа труда) – організація, яка здійснює реєстрацію безробітних (центр зайнятості), сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцем в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами.

(биржа товарная) – здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформацій; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі.

(биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод.

(биржевая спекуляция) – здійснення на біржі операцій з цінними паперами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами на час укладання та реалізації угоди. Головний метод Б.с. – купівля-продаж цінних паперів на строк. Завершується угода не фактичною передачею цінних паперів контрагенту, а оплатою різниці у цінах.

(биржевая сессия) – спеціально встановлений час, інтервал робочого дня, протягом якого здійснюється торгівля на біржі, укладаються угоди.

(биржевая торговля) – організація торгівлі товарами, цінними паперами, нерухомістю на біржах або з участю біржі як посередника.

(биржевая цена) – ціна на товари, цінні папери, яка складається під час біржової торгівлі з урахуванням кон’юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозицій на біржових торгах. Публікується у спеціальних друкованих засобах бірж (найчастіше у біржових бюлетенях).

(биржевой бюллетень) – періодичний друкований орган біржі, в якому публікуються курси цінних паперів і біржові ціни товарів. Випускається, як правило, щоденно з зазначенням переліку цінних паперів, вищого, нижчого і заключного курсу по кожному виду цінних паперів.

(биржевой комитет) – орган управління біржею. Обирається загальними зборами членів біржі на обумовлений час. Визначає економічну політику та основні напрями діяльності біржі, здійснює контроль за роботою структурних підрозділів.

(биржевой курс) – продажна ціна цінних паперів. Б.к. безпосередньо залежить від розміру дивіденду, а опосередковано – від норми позичкового процента. Номінальна ціна акції на Б.к. не впливає, тому що вона (акція) не підлягає викупу підприємством, яке її випустило. Б.к. облігації залежить від її номінальної ціни, він тим вищий, чим ближче строк викупу.

(биржевой маклер) – офіційний комерційний співробітник біржі, який бере участь у біржових операціях як організатор акцій купівлі-продажу товарів, цінних паперів і в укладенні та реєстрації біржових угод.

(биржевое собрание) – зібрання членів біржі (робочий сеанс), під час якого реалізуються операції купівлі-продажу цінних паперів або біржових товарів учасниками зборів безпосередньо чи через брокерів, з можливим укладанням відповідних угод. Проводяться у визначені дні та години. Порядок їх проведення визначається біржовим комітетом.

(биржевая пошлина) – мито, яке збирає біржовий комітет з тих, хто придбав цінні папери, за право укладання біржових угод (як правило, у розмірі 2 відсотків продажної ціни).

(бланковый кредит) – кредит, що надається без забезпечення товарно-матеріальними цінностями або цінними паперами. Ним користуються здебільшого клієнти, які мають давні ділові зв’язки із банком та високу платоспроможність.

(блокада) – політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове блокування її зовнішніх зв’язків певною групою (блоком) інших держав з метою виконати вимоги держав-організаторів блокади.

(блокада экономическая) – система насильницьких економічних заходів, спрямованих на господарську ізоляцію блокової країни з метою підриву її економіки шляхом порушення її торговельних зв’язків із зовнішнім світом, застосування ембарго, заходи для знецінення її валюти тощо. Часто поєднується з політичною і нерідко – з військовою.

(блокированная валюта) – іноземна валюта на рахунках у банках, використання якої заборонене або обмежене відповідними урядовими органами країни, де ця валюта вміщена. До Б.в. не належать кошти на банківських рахунках, що мають обмежений режим використання (рахунки клірингові, цільового призначення).

(блокирование счетов) – скасування органами державної влади права власників банківських рахунків розпоряджатися цими рахунками. Здійснюється з метою застосування економічних санкцій до іншої країни, валютних та кредитних обмежень, а також за рішенням судових органів. Розрізняють повне та часткове Б.р.

(бонд) – 1. Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов’язується сплатити у певний строк зазначену суму або сплачувати за певний строк фіксований процент від зазначеної суми. 2. Митна застава, у якій зазначено розмір податку на транспортований вантаж з оцінкою його вартості для визначення митного збору.

(бонд-брокер) – брокер, який у торговельному залі фондової біржі проводить операції з цінними паперами – облігаціями.

(бонификация) – 1. Доплата до ціни товару, фактична якість якого вища передбаченої угодою, стандартом. 2. Повернення податків, стягнених за товари, що вивозяться за кордон, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. 3. Державна субсидія, що дозволяє зменшити розмір процента за кредит і надається певній категорії осіб, які отримують позички. 4.Одноразовий грошовий внесок, який робить власник облігації державної позики під час її конверсії.

(бонус) – 1. Додаткова винагорода, доплата (премія), яку отримує торговий посередник у вигляді відсотка до загальної суми комерційної операції, проведеної за його участю. 2. Додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві до умов угоди про купівлю-продаж, або для зацікавлення постійних покупців у подальшій співпраці.

(бонусные скидки) – пільгові знижки, що надаються постійним покупцям, які стабільно купують в обумовлених обсягах у певний період товари.

(долг) – грошова сума, взята на конкретно визначений термін за певними зобов’язаннями щодо сплати за боргові послуги і з гарантіями на обов’язкове повернення.

(долговое требование)– вимога кредитора, постачальника товарів (продавця), представлена дебіторові (покупцеві), щодо погашення його зобов’язань.

(долговое обязательство) – документ, який видається позичальником (кредитором) боржнику (дебітору) при одержанні кредиту. Засвідчує факт одержання фізичною чи юридичною особою у борг грошей чи інших цінностей і зобов’язання дебітора своєчасно повернути їх у повному обсязі.

(бригада производственная) – первинна ланка трудового колективу, що об'єднує працівників для спільної праці, виконання завдань на основі спільної зацікавленості й відповідальності за результати роботи.

(брокер) – посередник при укладанні різних угод між покупцями та продавцями товарів, цінних паперів, валют і інших цінностей на товарних і фондових біржах, валютних, страхових та фрахтових ринках. Біржові операції Б. здійснює за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво певну плату (брокерську комісію).

(брокераж) – проведення комерційних біржових операцій з цінними паперами за дорученням продавця або покупця цінних паперів.

(брокеридж) – винагорода (премія), яку отримує брокер за проведені комерційні операції на фондових чи товарних ринках.

(бронзовый вексель) – фіктивний вексель, боргове зобов'язання, що не має під собою реального забезпечення. Виписують їх неспроможні платники один на одного з метою дисконту цих векселів у банках.

(бутлегер) – торговець забороненими виробами, контрабандними товарами.

(бухгалтерия) – 1. Функціональна структура підприємства, організації, установи, яка проводить бухгалтерський облік, здійснює фінансовий контроль за проведенням господарських операцій та надає звітність державним установам відповідно до чинного законодавства. 2. Ведення бухгалтерського обліку.

(бухгалтерская отчетность) – система узагальнених підсумкових показників бухгалтерського обліку, що характеризує рівень виконання планових показників, господарсько-фінансовий стан організації.

(бухгалтерский баланс) – система облікових показників, згрупованих за економічною однорідністю операцій, коштів і цінностей у таблицю, яка відображає у грошовому виразі на певну дату стан, розміщення і використання коштів (актив), а також джерела їх надходження. Банки, наприклад, складають два види Б.б. – щоденний і звітні. За допомогою щоденного балансу виявляється правильне виведення залишків в особових рахунках. Якщо актив і пасив балансу однаковий, то це означає, що залишки по рахунках, підраховані правильно і можна починати новий операційний день. Звітні Б.б. використовуються для аналізу діяльності банку, контролю за станом коштів і цінностей.

(бухгалтерский учёт) – певна система суцільного, безперервного, взаємопов'язаного і докумен­тального спостереження та контролю за господарською діяльністю ланок господарства в грошовій формі. Б.о. включає систему засобів і прийомів: баланс, рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію і узагальнення даних поточного обліку на певну дату в бухгалтерському балансі та інших звітних формах.

(бюджет) – 1. Встановлений і затверджений державою, її органами, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами збалансований кошторис грошових прибутків і витрат на певний строк (рік, півріччя, квартал). Складається з прибуткової (надходження) і видаткової (витратної) частин.

(бюджетная система) – сукупність всіх бюджетів; формується під впливом державного устрою і адміністративно-територіального поділу країни. Б.с, її структура, взаємозв'язок окремих бюджетів характеризують бюджетний устрій країни. Б.с. включає центральний бюджет і місцеві бюджети.

(бюджетный дефицит) – перевищення видатків по державному бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Причини появи і зростання дефіциту бюджету – це посилення економічної нестабільності, скорочень надходжень до бюджету в зв'язку із зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Покриття Б.д. може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей. Скорочення Б.д. може бути досягнуте шляхом скорочення видатків із бюджету.

(бюджетные кредиты) – кошти, які видаються з бюджету на фінансування певних витрат і мають цільове призначення. Б.к. надаються відомствам, відділам виконкомів місцевих Рад народних депутатів, підприємствам, організаціям, установам на фінансування витрат, передбачених в їх фінансових планах, кошторисах витрат. Керівники організацій, установ, які мають право розпоряджатись асигнуваннями, називаються розпорядниками кредитів. Б.к. не можуть перевищувати загального обсягу асигнувань і відкриваються по окремих розділах і статтях бюджетної класифікації.

(бюджетные счета) – рахунки, що їх відкривають у банках, для обліку доходів і видатків з бюджетів. Б.р, поділяються на доходні, видаткові, поточні рахунки коштів місцевих бюджетів та поточні рахунки позабюджетних коштів. Для обліку кожного виду доходів і видатків з певного бюджету відкривають окремі бюджетні рахунки.

(бюджетные резервы) – спеціальні фонди грошових коштів, що створюються в державних бюджетах з метою забезпечення стабільного фінансування всіх непередбачених заходів. Б.р. дозволяють маневрувати бюджетними ресурсами, створюють умови для динамічного розвитку економіки, відшкодовують збитки від стихійного лиха, для покриття витрат при невиконанні планів надходження доходів до бюджету. Б.р. виступають у формі: резервних фондів Кабінету Міністрів; фондів непередбачених витрат; виконкомів обласних Рад народних депутатів; оборотної касової наявності по місцевих бюджетах; перевищення доходів над витратами за затвердженим бюджетом.

(бюджетные ресурсы) – бюджетні кошти, що надходять в державний бюджет у вигляді його доходів. Вони складають значну частину централізованих фінансових ресурсів країни. Б.р. використовуються для фінансування: розвитку народного господарства і його структурної перебудови; спеціальних потреб; витрат на оборону і утримання органів управління. Джерелом формування Б.р. є прибуток підприємств і організацій, доходи населення, спеціальні відрахування, що включаються в собівартість продукції, зовнішні надходження.

(бюджетное финансирование) – надання коштів з державного бюджету підприємствам, організаціям для повного або часткового покриття їх витрат відповідно з планами їх фінансово-господарської діяльності. З бюджету повністю фінансуються витрати установ і організацій, які не мають власних коштів і прибутків. Госпрозрахункові підприємства фінансуються із бюджету частково: на капітальні вкладення, наукові роботи, операційні витрати, на покриття збитків, на відшкодування різниці в цінах. Б.ф. є цільовим. Видача коштів проводиться під конкретні об'єкти і під контролем фінансових органів.

(валидность) – ознака надійності, чинності вихідної інформації, яка використовується в економічних дослідженнях; реальність інформації, відсутність у ній помилок, можливих через неточність обраної методики збирання та обробки даних.

(валовая продукция) – показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції народного господарства, окремих промислових та сільськогосподарських підприємств у грошовому виразі.

(валовая продукция предприятия) – показник, який відображає загальний обсяг продукції, виготовленої підприємством за певний період (рік, квартал) у грошовому обчисленні. До її складу входить повна вартість готових виробів, приріст залишків напівфабрикатів і незавершеного виробництва, а також роботи промислового характеру, виконані “на сторону”. Обсяг В.п.п. обчислюють у поточних і порівняльних оптових цінах.

(валовый доход предприятия) – новостворена вартість колективом підприємства за певний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Тобто виручка підприємства від реалізованої продукції, послуг та інших надходжень (від невиробничої діяльності, одержання суми від повернення безнадійних боргів тощо).

(валовый внутренний продукт) – один із найважливіших показників, що виражає обчислену в ринкових цінах сукупну вартість кінцевого продукту (продукції, товарів і послуг), створеного протягом року в країні з використанням факторів виробництва, які належать даній країні, а також з урахуванням показників одержаного валового продукту завдяки економічній діяльності за межами країни.

(валовый национальный продукт) – узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що відображає кінцеві результати діяльності підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер. В розрахунок приймаються результати економічної діяльності всіх господарських одиниць – підприємств, організацій установ, сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, особистих підсобних господарств населення, окремих громадян, зайнятих індивідуального трудовою діяльністю.

(валовая прибыль) – сумарний прибуток без будь-яких відрахувань.

(валюта) – в широкому розумінні – означає грошову одиницю будь-якої країни (долар, фунт стерлінгів, гривна тощо). Проте нерідко використовується для позначення коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних держав чи міжнародних кредитних організацій – готівки, вкладів на банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків тощо), тобто як грошей інших країн. В залежності від країни-емітента валютних коштів, валюта підрозділяється на іноземну і національну, валюту експортера і валюту імпортера і в залежності від режиму використання – на валюту платежу, валюту клірингу, валюту ціни, валюту операцій, валюту векселя тощо.

(валюта векселя) – грошова одиниця, в якій виставлений вексель. Векселі, що циркулюють у внутрішньому обігу країни, виставляють, як правило, у валюті цієї країни, а в міжнародному обігу – у валюті країни-боржника чи країни-кредитора або третьої країни.

(валюта оплаты) – валюта, яка враховує оплату товару за зовнішньоекономічною угодою або погашення кредиту. Незбіг В.о. із валютою угоди спостерігається тоді, якщо фірма-експортер встановлює ціну товару в своїй національній валюті, коли клірингові розрахунки ведуться у валюті іншої країни тощо. У такому разі в угоді, як правило, зазначається, за яким курсом валюту угоди слід привести у відповідність до В.о.

(валюта сделки) – валюта, що виражає ціну товару за зовнішньоторговельною угодою або суму наданого кредиту.