Термінологічний словник
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
К |
---|
Кіберзалякування | |||
---|---|---|---|
Кіберзалякування – переслідування, погрози, приниження за допомогою інформаційних технологій. | |||
КІБЕРЗЛОЧИН (КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗЛОЧИН) | |||
---|---|---|---|
КІБЕРЗЛОЧИН (КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗЛОЧИН) (англ. cybercrime (computer crime) [ˈsaɪ.bə.kraɪm (kəmˈpjuːtə kraɪm)]) - суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |||
КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ | |||
---|---|---|---|
КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ (англ. cybercrime [ˈsaɪ.bə.kraɪm]) - сукупність кіберзлочинів (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |||
Кіберкультура | |||
---|---|---|---|
Кіберкультура – технократичний напрям у розвитку культури, заснований на використанні можливостей комп’ютерних ігор та технологій віртуальної реальності. | |||
Кібернетика | |||
---|---|---|---|
Кібернетика – наука про управління, зв’язки та обробку інформації, загальні закони керування множиною взаємозв’язаних об’єктів, кожний з яких здатен сприймати, запам’ятовувати й переробляти інформацію.. Основний об’єкт дослідження т. зв. кібернетичні системи, що розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем: автоматичні регулятори в техніці, комп’ютери, людський мозок, біологічні популяції, людське суспільство. Кожна така система являє собою безліч взаємопов’язаних об’єктів, здатних сприймати, запам’ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. | |||
КІБЕРПРОСТІР | |||
---|---|---|---|
КІБЕРПРОСТІР (англ. cyber space [ˈsaɪbə speɪs]) - середовище (віртуальний простір), яке надає можливості для здійснення комунікацій та/або реалізації суспільних відносин, утворене в результаті функціонування сумісних (з’єднаних) комунікаційних систем та забезпечення електронних комунікацій з використанням мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |||
КІБЕРРОЗВІДКА | |||
---|---|---|---|
КІБЕРРОЗВІДКА (англ. cyber intelligence [ˈsaɪbər ɪnˈtɛlɪʤəns]) - діяльність, що здійснюється розвідувальними органами у кіберпросторі або з його використанням (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |||
КІБЕРТЕРОРИЗМ | |||
---|---|---|---|
КІБЕРТЕРОРИЗМ (англ. cyberterrorism [ˈsaɪ.bəˌter.ə.rɪ.zəm]) - терористична діяльність, що здійснюється у кіберпросторі або з його використанням (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |||
Кількісні показники (количественные показатели) | ||
---|---|---|
показники в статистиці, що в чисельному виразі відображають соціально-економічні та інші явища і процеси. характеризують множинність, розмір і рівень цих явищ: чисельність населення, валова і товарна продукція промисловості, товар оборот тощо. | ||
Кількість інформації | |||
---|---|---|---|
Кількість інформації – міра інформації, що повідомляється появою події певної ймовірності; міра оцінки інформації, що міститься в повідомленні; міра, що характеризує зменшення невизначеності, що міститься в одній випадковій величині відносно іншої. | |||
КІМБЕРЛІТИЧНИЙ ВИДОБУТОК | |||
---|---|---|---|
КІМБЕРЛІТИЧНИЙ ВИДОБУТОК (англ. kimberlitic mine [kĭm′bər-līt ĭk maɪn]) - назва на честь провінції Кімберлі (Південна Африканська Республіка), де містяться найстаріші у світі копальні з видобутку алмазів. Видобуток алмазів здійснюється у копальнях з важкою гірською породою. Алмази доставляються з поверхні магматичного потоку глибоко під землею | |||
КІНЦЕВІ СПОЖИВАЧІ | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВІ СПОЖИВАЧІ (англ. ultimate customers [ˈʌltɪmɪt ˈkʌstəməz]) - суб’єкти господарювання України, державні органи України, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні органи, іноземні суб’єкти господарської та іншої діяльності, які безпосередньо є споживачами товарів, відповідно імпортованих в Україну або експортованих з України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |||
КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) (англ. ultimate benefìcial owner (controller) [ˈʌltɪmɪt bĕn′ə-fĭsh′əl ˈəʊnə (kənˈtrəʊlə)]) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутногокапіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057; Визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори» від 11.08.2016 № 11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1226/29356 | |||
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК (англ. ultimate owner [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə]) - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) або юридична особа, щодо якої відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 76. – Ст. 2835; Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 365); - фізична особа (контролер) або юридична особа, щодо якої не існує контролерів та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність заявника (ліцензіата) шляхом опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою у заявнику (ліцензіаті), що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів заявника (ліцензіата), або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 | |||
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. ultimate owner of qualifying shareholding [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ]) - фізична особа, юридична особа, серед власників якої немає (не буде) інших власників істотної участі у фінансовій установі, щодо якої отримується погодження набуття або збільшення істотної участі, публічна компанія. Компанія з управління активами є кінцевим власником істотної участі, якщо така компанія діє в інтересах інституту спільного інвестування та набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі за рахунок коштів інституту спільного інвестування (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 | |||
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКУ (англ. ultimate owner of bank qualifying shareholding [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv bæŋk ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ]) - фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до норм цього Положення, міжнародна фінансова установа, публічна компанія, держава або територіальна громада в особі відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |||
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В НЕБАНКІВСЬКІЙ ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ | |||
---|---|---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В НЕБАНКІВСЬКІЙ ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ (англ. ultimate owner of qualifying shareholding in non-banking financial institution [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ ɪn nɒn ˈbæŋkɪŋ faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, визначених відповідно до вимог цього Положення (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |||
Кінцевий продукт (конечный продукт) | ||
---|---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує сумарний обсяг виробленої кінцевої, завершеної у виробництві, готової продукції у грошовому вигляді. | ||
Кінцевий продукт (конечный продукт) | ||
---|---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує сумарний обсяг виробленої кінцевої, завершеної у виробництві, готової продукції у грошовому вигляді. | ||
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ (англ. Cabinet of Ministers of Ukraine [ˈkæbɪnɪt əv ˈmɪnɪstəz əv juːˈkreɪn]) - вищий орган у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (джерело: Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР | |||
Кадастр (кадастр) | ||
---|---|---|
систематизоване зведення відомостей, яке складається періодично або шляхом безперервних спостережень над відповідним об'єктом. Розрізняють К. земельні, водні, податкові га ін. | ||
Кадастр (кадастр) | ||
---|---|---|
систематизоване зведення відомостей, яке складається періодично або шляхом безперервних спостережень над відповідним об'єктом. Розрізняють К. земельні, водні, податкові га ін. | ||
Кадрове забезпечення ДО | |||
---|---|---|---|
Кадрове забезпечення ДО – штатні розписи, посадові інструкції, професорсько-викладацький склад, який залучається до проведення ДО і до розробки та поповненню бази навчальних матеріалів в освітній установі дистанційного типу. | |||
Казна (казна) | ||
---|---|---|
фінансові кошти держави, які формуються і використовуються через спеціальну державну структуру | ||
Казна (казна) | ||
---|---|---|
фінансові кошти держави, які формуються і використовуються через спеціальну державну структуру | ||
Казначейство | |||
---|---|---|---|
Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики. | |||
Казначейство (казначейство) | ||
---|---|---|
державний фінансовий орган, що відає касовими операціями державного бюджету. | ||
Казначейство (казначейство) | ||
---|---|---|
державний фінансовий орган, що відає касовими операціями державного бюджету. | ||
Казначейські векселі (казначейские векселя) | ||
---|---|---|
державні цінні папери, що являють собою короткострокові грошові і випускаються на строк від 3 до 12 місяців. Розповсюджується лише серед банків або інших юридичних осіб і за ними виплачуються відсотки у вигляді купонів. Дохід власника К.в. створюється з того, що вони продаються нижче від номінальної вартості, а викуповуються за номіналом. | ||
Казначейські векселі (казначейские векселя) | ||
---|---|---|
державні цінні папери, що являють собою короткострокові грошові і випускаються на строк від 3 до 12 місяців. Розповсюджується лише серед банків або інших юридичних осіб і за ними виплачуються відсотки у вигляді купонів. Дохід власника К.в. створюється з того, що вони продаються нижче від номінальної вартості, а викуповуються за номіналом. | ||
КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
---|---|---|---|
КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. treasury bond [ˈtrəʒərɪ bɒnd]) - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |||
КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ (англ. treasury bond of Ukraine [ˈtrəʒərɪ bɒnd əv juːˈkreɪn]) - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Номінальна вартість казначейських зобов’язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Казначейський білет (казначейский билет) | ||
---|---|---|
нерозмінні на золото паперові гроші, що їх випускає національний банк або казначейство, а також короткострокові зобов’язання казначейства, які вступають в обіг. Близькі за змістом і сутністю до банківських грошових білетів. Забезпечуються усім державним надбанням і обов’язкові для приймання як засіб платежу в усіх банківських структурах за їх номінальною вартістю. | ||
Казначейський білет (казначейский билет) | ||
---|---|---|
нерозмінні на золото паперові гроші, що їх випускає національний банк або казначейство, а також короткострокові зобов’язання казначейства, які вступають в обіг. Близькі за змістом і сутністю до банківських грошових білетів. Забезпечуються усім державним надбанням і обов’язкові для приймання як засіб платежу в усіх банківських структурах за їх номінальною вартістю. | ||
КАЗУС БЕЛЛІ | |||
---|---|---|---|
КАЗУС БЕЛЛІ - (лат. casus belli — привід до війни) — форм, привід для розв'язування війни однією д-вою проти іншої. У класичному міжнар. праві К. б. вважався законною підставою для початку воєн, дій, а також слугував виправданням війни. Тісно пов'язаний з доктриною справедливої війни (bellum justum), згідно з якою не можна починати війну без справедливої причини (justa causa). На практиці К. б. часто використовувався д-вами для приховання справжніх цілей і причин війни. | |||
КАЗУС ФЕДЕРІС | |||
---|---|---|---|
КАЗУС ФЕДЕРІС - (лат. casus foederis - випадок, обумовлений договором) — передбачена міжнар. договором умова (або юрид. факт), настання якої дає сторонам договору підстави розпочати певні дії чи утриматися від них. Напр., К. ф. у міжнар. конвенціях стосовно правил ведення війни слугує визначення моменту, з якого д-ви, які беруть участь у збройному конфлікті, зобов'язані дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. У двостор. договорах про співробітництво та взаємодопомогу між д-вами К. ф. визначає, що у разі збройного нападу на будь-яку із сторін договору інша сторона повинна надати їй всю необхідну допомогу, включаючи збройні сили. Такий К. ф. передбачається і в багатосторонніх договорах, напр., у ст. 5 Північноатлантичного договору 1949. | |||
Календар (календарь) | ||
---|---|---|
1. Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних з рухом небесних тіл. 2. Показник усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначених подій. | ||
Календар (календарь) | ||
---|---|---|
1. Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних з рухом небесних тіл. 2. Показник усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначених подій. | ||
Календар Google | |||
---|---|---|---|
Календар Google – он-лайн календар. | |||
Календарний рік (календарный год) | ||
---|---|---|
рік, що обчислюється за календарем, і з яким збігаються обліковий і звітний періоди. Господарський і фінансовий рік збігаються. | ||
Календарний рік (календарный год) | ||
---|---|---|
рік, що обчислюється за календарем, і з яким збігаються обліковий і звітний періоди. Господарський і фінансовий рік збігаються. | ||
Калькулювання (калькулирование) | ||
---|---|---|
спосіб розрахунків, групування й розподілу витрат у натуральному і вартісному показниках для визначення загальної собівартості продукції, послуг. | ||
Калькулювання (калькулирование) | ||
---|---|---|
спосіб розрахунків, групування й розподілу витрат у натуральному і вартісному показниках для визначення загальної собівартості продукції, послуг. | ||
Калькуляція (калькуляция) | ||
---|---|---|
один із різновидів постатейного розрахунку складових від загальних витрат на одиницю виробничої продукції, окремої роботи, послуги. Розраховується у вартісних і натуральних показниках за певною формою. | ||
Калькуляція (калькуляция) | ||
---|---|---|
один із різновидів постатейного розрахунку складових від загальних витрат на одиницю виробничої продукції, окремої роботи, послуги. Розраховується у вартісних і натуральних показниках за певною формою. | ||
Калькуляція собівартості (калькуляция себестоимости) | ||
---|---|---|
обчислення в грошовому виразі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. Порядок обліку витрат і обчислення собівартості продукції, робіт, послуг залежить від особливостей діяльності підприємств, організацій. Номенклатура статей К.с. має свої особливості в різних галузях народного господарства, залежить від напрямку діяльності підприємства, організації. | ||
Калькуляція собівартості (калькуляция себестоимости) | ||
---|---|---|
обчислення в грошовому виразі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. Порядок обліку витрат і обчислення собівартості продукції, робіт, послуг залежить від особливостей діяльності підприємств, організацій. Номенклатура статей К.с. має свої особливості в різних галузях народного господарства, залежить від напрямку діяльності підприємства, організації. | ||
КаляМаля | |||
---|---|---|---|
КаляМаля – соціальний сервіс, який надає можливість зберігати дитячі художні роботи. Малюнки можуть бути, як намальованими на папері та відсканованими, так і виконаними на комп’ютері в довільному графічному редакторі. Для організації роботи необхідно заповнити просту форму реєстрації з мінімальною кількістю полів. Після реєстрації стає активним «Особисте меню», в якому доступні для редагування профайл користувача та відправка/отримання повідомлень в середовищі сервісу. | |||
Канал | |||
---|---|---|---|
Канал – засіб або шлях, по якому передаються сигнали або
дані. Каталог Google – веб-сайти, впорядковані за тематичним принципом.
Каталог – список
об’єктів, складений в
порядку, що полегшує
їх знаходження. В інформаційних комплексах - один з допоміжних
ресурсів, який полегшує сервіс пошуку. | |||
Канал маркетингу (канал маркетинга) | ||
---|---|---|
шлях товару від виробника до оптових торговців, а від них | ||
Канал маркетингу (канал маркетинга) | ||
---|---|---|
шлях товару від виробника до оптових торговців, а від них | ||
Канал нульового рівня (канал нулевого уровня) | ||
---|---|---|
канал прямого маркетингу: розподілу, що безпосередньо з’єднує виробника зі споживачем або безпосередній продаж товару виробником споживачеві. | ||
Канал нульового рівня (канал нулевого уровня) | ||
---|---|---|
канал прямого маркетингу: розподілу, що безпосередньо з’єднує виробника зі споживачем або безпосередній продаж товару виробником споживачеві. | ||
Канал розповсюдження (канал распространения) | ||
---|---|---|
сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху її надходження від виробника до споживача. | ||
Канал розповсюдження (канал распространения) | ||
---|---|---|
сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху її надходження від виробника до споживача. | ||
КАНАЛИ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ | |||
---|---|---|---|
КАНАЛИ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ - (від лат. — труба, жолоб) — штучно створені водні шляхи, які використовуються для міжнар. судноплавства. Особлива роль К. м. м. полягає у значному скороченні ними світових мор. комунікацій, підвищенні динаміки пасаж, і вантаж, перевезень, регулюванні потоків суден, а також у наявності військ.-стратег. аспекту їх буд-ва та експлуатації. К. м. м. слід відрізняти від проток, які є природ, мор. шляхами, і від нац. (внутрішніх) каналів, які для міжнар. судноплавства не використовуються і знаходяться під виключним суверенітетом конкретної дви. Як штучні споруди, що розміщені на тер. певної д-ви, К. м. м. є невід'ємною частиною її території, а тому вони підпорядковуються її юрисдикції з урахуванням міжнар.-правової регламентації. Можливим варіантом використання каналу є його здача в оренду ін. д-ві. До К. м. м. належать Кільський, Панамський і Суецький канали. Кільський канал з'єднує Балтійське і Північне моря. Побудований Німеччиною на тер. землі ШлезвігГольштейн, відірваної від Данії 1864. Експлуатація каналу почалася 1896. 196 Військ, фактор проектування і буд-ва каналу на поч. 20 ст. переважав над торг.-економічним: канал надавав змогу Німеччині здійснювати швидке маневрування військ.-мор. флотом між Балтикою та Атлантикою. До Першої світової війни 1914—18 Німеччина вважала Кільський канал своїм внутр. водним шляхом, проте Версальський мирний договір 1919 встановив, що канал має бути відкритим на рівноправній основі для військ, і торг, суден усіх держав, які дотримуються миру у відносинах з Німеччиною. Протягом 1936—45 гітлер. уряд в одностор. порядку порушував вимоги Верс. мир. договору. Тепер канал відкритий для торг, кораблів усіх країн. Панамський канал з'єднує Тихий і Атлантичний океани, значно скорочуючи вод. шлях між зх. і сх. узбережжями Амер. континенту. Канал побудовано США у найвужчому місці Центр. Америки і відкрито для плавання 1914. В січні 1903 США підписали з Колумбією договір про оренду каналу на 99 років. Оскільки сенат Колумбії відмовився ратифікувати договір, то за прямої підтримки США в Панамі було ініційоване повстання проти Колумбії, у результаті якого того ж року утв. незалежна Республіка Панама. Нову д-ву швидко визнав Вашингтон, який 1903 підготував і підписав нову угоду, відповідно до якої США отримали право на буд-во і експлуатацію каналу. З боку США було задекларовано пост, нейтралітет каналу. Право спорудження військ, укріплень у його зоні надавалося виключно США. Умови договору 1903 були підтверджені Панамою і США новими угодами 1936, 1947, 1955. Починаючи з 60-х рр. спостерігається активізація політики Панами, спрямованої на обмеження повноважень США у зоні каналу і повернення його під юрисдикцію Панами. У 1977 між США і Панамою укладено 2 договори, де передбачено передачу каналу під суверенітет Панами. Суецький канал з'єднує Середземне м. з Індійським океаном. Побудований у 1854— 69 за ініціативою франц. уряду на тер. Єгипту, який тоді перебував у васальній залежності від Туреччини. Безпосеред. виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу. У концес. договорі 1866 між Єгиптом і Туреччиною було передбачено, що канал є частиною тер. Єгипту і що свобода проходу через канал надається всім суднам. 1888 в Константинополі Австро-Угорщина, Англія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Росія, Туреччина і Франція підписали конвенцію, яка визначила, що канал повинен бути завжди вільним і відкритим як у мирний, так і у воєн, час для всіх торг, і військ, суден незалежно від їх прапора. Блокада каналу визнавалася неприпустимою. У воєн, час допускався прохід через канал навіть кораблів воюючих держав, якщо відстань між ними унеможливлювала візуальну ідентифікацію. Протягом 1914—56 в зоні каналу перебували англ. військ, підрозділи, виведені під політ, тиском нового уряду проголошеної у 1953 Республіки Єгипет. 1956 декретом єгип. президента Г. А. Насера Суец, канал і Загальна компанія цього каналу були націоналізовані. Військ.-політ. наслідками націоналізації стали англо-франко-ізраїл. агресія 1956 проти Єгипту, активізація зовн. політики СРСР в араб, регіоні і надання ним різнобічної допомоги урядові Єгипту у відстоюванні права на націоналізацію Суецу. Для виходу із кризи 1957 було утворено Організацію Суецького 197 каналу, яка наділялася правами юрид. особи. Право на призначення ключових адм. осіб організації було збережено за президентом Єгипту. Уряд Єгипту заявив, що буде дотримуватись положень конвенції 1888 і забезпечить безперебійне функціонування каналу відповідно до міжнар.- правових норм. Проте ізраїл.-єгип. війна 1967 призвела до зруйнування деяких споруд у зоні каналу, мінування мор. акваторії на підступах до каналу та у його зоні, що своїми наслідками мало тимчас. припинення експлуатації каналу в кін. 60-х — на поч. 70-х рр. Протягом 80 — 90-х рр. відновилося нормальне функціонування каналу та його економічне значення. | |||
КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ | |||
---|---|---|---|
КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ (англ. distribution channels [ˌdɪstrɪˈbjuːʃən ˈʧænlz ]) - засоби, через які страхові продукти та послуги надаються клієнтам | |||
Канали товаропросування (каналы товародвижения) | ||
---|---|---|
способи доставлення товарів до місця продажу або споживання у визначені строки при оптимальних (мінімальних) затратах продавця. | ||
Канали товаропросування (каналы товародвижения) | ||
---|---|---|
способи доставлення товарів до місця продажу або споживання у визначені строки при оптимальних (мінімальних) затратах продавця. | ||
Канцелінг (канцелинг) | ||
---|---|---|
граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник має право розірвати договір. | ||
Канцелінг (канцелинг) | ||
---|---|---|
граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник має право розірвати договір. | ||
Капітал (капитал) | ||
---|---|---|
1. Економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини. 2. Вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартість, прибуток. 3. Все, що має здатність приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг і вкладені у бізнесову справу, діло. 4. Діюче джерело доходу у вигляді засобів виробництва. | ||
Капітал (капитал) | ||
---|---|---|
1. Економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини. 2. Вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартість, прибуток. 3. Все, що має здатність приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг і вкладені у бізнесову справу, діло. 4. Діюче джерело доходу у вигляді засобів виробництва. | ||
Капітал інвестиційний (капитал инвестиционный) | ||
---|---|---|
капітал, що вкладений в довгострокові інвестиції, на тривалий термін. | ||
Капітал інвестиційний (капитал инвестиционный) | ||
---|---|---|
капітал, що вкладений в довгострокові інвестиції, на тривалий термін. | ||
Капітал акціонерного товариства (капитал акционерного общества) | ||
---|---|---|
сукупність індивідуальних капіталів або особистих коштів громадян, що об'єднані відповідно до випуску і розміщення акцій та облігацій. Формально акціонерний капітал | ||
Капітал акціонерного товариства (капитал акционерного общества) | ||
---|---|---|
сукупність індивідуальних капіталів або особистих коштів громадян, що об'єднані відповідно до випуску і розміщення акцій та облігацій. Формально акціонерний капітал | ||
Капітал амортизаційний (капитал амортизационный) | ||
---|---|---|
капітал, що призначений для відтворення основних засобів виробництва і створюється за рахунок амортизаційних відрахувань. | ||
Капітал амортизаційний (капитал амортизационный) | ||
---|---|---|
капітал, що призначений для відтворення основних засобів виробництва і створюється за рахунок амортизаційних відрахувань. | ||
КАПІТАЛ БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КАПІТАЛ БАНКУ (англ. bank capital [bæŋk ˈkæpɪtl]) - власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 | |||
Капітал вкладений (капитал вложенный) | ||
---|---|---|
кошти, вкладені акціонерами в активи компанії в обмін на акції, що створюють частину власного капіталу акціонерної компанії. | ||
Капітал вкладений (капитал вложенный) | ||
---|---|---|
кошти, вкладені акціонерами в активи компанії в обмін на акції, що створюють частину власного капіталу акціонерної компанії. | ||
Капітал декларований (капитал декларированный) | ||
---|---|---|
капітал акціонерного товариства, що підтверджений його установчими та іншими документами. | ||
Капітал декларований (капитал декларированный) | ||
---|---|---|
капітал акціонерного товариства, що підтверджений його установчими та іншими документами. | ||
Капітал змінний (капитал переменный) | ||
---|---|---|
частина капіталу, що витрачається підприємцем на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину. | ||
Капітал змінний (капитал переменный) | ||
---|---|---|
частина капіталу, що витрачається підприємцем на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину. | ||
Капітал номінальний (капитал номинальный) | ||
---|---|---|
встановлена засновниками акціонерної компанії сумарна вартість акцій, що передбачається випустити. | ||
Капітал номінальний (капитал номинальный) | ||
---|---|---|
встановлена засновниками акціонерної компанії сумарна вартість акцій, що передбачається випустити. | ||
КАПІТАЛ ПІД РИЗИКОМ | |||
---|---|---|---|
КАПІТАЛ ПІД РИЗИКОМ (англ. value at risk [ˈvaljuː æt rɪsk]) - метод кількісної оцінки ризику, який полягає у віднайдені величини (економічного капіталу), що постійно перебуває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час звичайної діяльності. Математично капітал під ризиком визначається як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; волатильності об’єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтервалу; тривалості позиції | |||
Капітал постійний (капитал постоянный) | ||
---|---|---|
частина капіталу у вигляді засобів виробництва (будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості. | ||
Капітал постійний (капитал постоянный) | ||
---|---|---|
частина капіталу у вигляді засобів виробництва (будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості. | ||
Капітал фіктивний (капитал фиктивный) | ||
---|---|---|
капітал у формі акції, облігації, заставних листів тощо. На відміну від реального капітулу у вигляді грошей чи обладнання, що являють собою вартість, К.ф. лише дає право на отримання доходу. | ||
Капітал фіктивний (капитал фиктивный) | ||
---|---|---|
капітал у формі акції, облігації, заставних листів тощо. На відміну від реального капітулу у вигляді грошей чи обладнання, що являють собою вартість, К.ф. лише дає право на отримання доходу. | ||
КАПІТАЛІЗАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КАПІТАЛІЗАЦІЯ (англ. capitalization [ˌkapɪt(ə)lʌɪˈzeɪʃ(ə)n]) - (1) сукупна вартість цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку країни К. визначена у відсотках до ВВВ – рівень капіталізації фондового ринку; 2) сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити компанія; 3) збільшення вартості підприємства у зв’язку із зростанням його ринкової вартості; 4) додавання нарахованої суми відсотків до основної суми депозиту і подальше нарахування доходів на більшу суму – депозит з капіталізацією доходу (капіталізація відсотків за депозитом); 5) питома вага цінних паперів певного виду у загальній сумі емісії цінних паперів або капіталі компанії – норма капіталізації; 6) додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу компанії; 7) капіталізація прибутку – метод визначення ринкової вартості підприємства (компанії) на основі капіталізації за певним нормативом (процентом) доходів, одержаних компанією протягом певного періоду часу; 8) капіталізація процентів – у сучасній фінансовій практиці включення нарахованих і сплачених кредитором відсотків за використані кредити у вартість новостворених активів (будівлі, споруди), а не вирахування цих відсотків із прибутку чи віднесення на собівартість. Метою такої К. є чітке відображення реальної вартості капітальних вкладень у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Одне із основних визначень К. – це збільшення вартості (майна) підприємства. У цьому значенні майно розглядають як актив, що приносить дохід, наприклад, облігація. Тому вартість підприємства (компанії) можна розглядати як вартість невизначеного ряду можливих доходів, дисконтованих за ставкою, що існує в даний момент часу на ринку для майна (активів, інструментів) аналогічного класу. Т. ч., майно, яке забезпечує чистий річний дохід 2000 грн. і капіталізується за ставкою 8%, буде коштувати 25 тис. грн. Інколи може виникати надлишкова К. – ситуація, за якої компанія має капітал, що перевищує потребу в ньому, внаслідок чого суттєво знижується дохідність компанії, зростають | |||
Капіталізація прибутку (капитализация прибыли) | ||
---|---|---|
витрати прибутку на збільшення капіталу підприємства, перетворення прибутку в капітал. | ||
Капіталізація прибутку (капитализация прибыли) | ||
---|---|---|
витрати прибутку на збільшення капіталу підприємства, перетворення прибутку в капітал. | ||
Капіталізм (капитализм) | ||
---|---|---|
суспільно-економічна формація, система, якій притаманна приватна власність на засоби виробництва і розподіл в якій виробленої продукції, товарів, послуг здійснюється в основному через ринок. Характерними рисами К. є вільне підприємництво, конкуренція, прагнення виробників і продавців одержувати прибуток. | ||
Капіталізм (капитализм) | ||
---|---|---|
суспільно-економічна формація, система, якій притаманна приватна власність на засоби виробництва і розподіл в якій виробленої продукції, товарів, послуг здійснюється в основному через ринок. Характерними рисами К. є вільне підприємництво, конкуренція, прагнення виробників і продавців одержувати прибуток. | ||
Капіталовіддача (капиталоотдача) | ||
---|---|---|
показник ефективності використання капіталу, який визначається відношенням обсягу виробленої за певний час продукції у грошовому виражені до вартості основних засобів. | ||
Капіталовіддача (капиталоотдача) | ||
---|---|---|
показник ефективності використання капіталу, який визначається відношенням обсягу виробленої за певний час продукції у грошовому виражені до вартості основних засобів. | ||
КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |||
---|---|---|---|
КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. capital investment [ˈkæpɪtl ɪnˈvestmənt]) - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
Капітальні витрати (капитальные расходы) | ||
---|---|---|
грошові витрати, що пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. В країнах з розвинутою економікою К.в. включають: 1. Капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів, державних підприємств і фондів. 2. Інвестиційні субсидії та довгострокові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади. 3. Капіталовкладення приватного сектора економіки на розширення виробничого капіталу | ||
Капітальні витрати (капитальные расходы) | ||
---|---|---|
грошові витрати, що пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. В країнах з розвинутою економікою К.в. включають: 1. Капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів, державних підприємств і фондів. 2. Інвестиційні субсидії та довгострокові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади. 3. Капіталовкладення приватного сектора економіки на розширення виробничого капіталу | ||
Капітальні вкладення (капитальные вложения) | ||
---|---|---|
сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що направляються на розширене відтворення основних фондів всіх галузей народного господарства та приватних осіб. До складу К.в. включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентарю, інші капітальні роботи та витрати (проектно-дослідні, геологорозвідувальні та бурові роботи, витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств та ін.). Фінансування К.в. проводиться за рахунок асигнувань з державного бюджету, коштів підприємств, приватних осіб та кредиту. | ||
Капітальні вкладення (капитальные вложения) | ||
---|---|---|
сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що направляються на розширене відтворення основних фондів всіх галузей народного господарства та приватних осіб. До складу К.в. включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентарю, інші капітальні роботи та витрати (проектно-дослідні, геологорозвідувальні та бурові роботи, витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств та ін.). Фінансування К.в. проводиться за рахунок асигнувань з державного бюджету, коштів підприємств, приватних осіб та кредиту. | ||
КАПІТУЛЯЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КАПІТУЛЯЦІЯ - (пізньолат. capitulatio — угода, домовленість щодо певних пунктів) — нерівноправні договори, що фіксували привілейований режим для іноземців порівняно з гр-нами д-ви перебування. Режим К. виник у Серед, віки у взаємовідносинах західноєвроп. країн з Османською імперією. Спочатку мав форму пільг іноземцям, дарованих тур. урядом в однобіч. порядку. У 18—19 ст. зх. країни почали використовувати К. як кабальні умови, що закріплювались у міжнар. договорах із залежними від них країнами (Алжир, Єгипет, Іран, Китай, Марокко, Туніс, Японія та ін.). К., зокрема, передбачали вилучення справ іноземців з місцевої крим. і цив. юрисдикції та передачу до їхніх консулів згідно із законами своєї д-ви. Подібне правозастосування гарантувало іноземцям непідсудність місц. судам. Водночас К. забезпечували представникам і гр-нам зх. держав широкі пільги у сфері торгівлі, мореплавства, місц. самоврядування, оподаткування. Нав'язуючи К., зх. д-ви виправдовували їх застосування нижчим рівнем держ.-правового розвитку залежних країн, їх нездатністю гарантувати безпеку і права іноз. підданих. Відміни режиму К. першою домоглася Японія у кін. 19 ст. Ін. країни звільнились від нього в ході нац.-визв. рухів у 1-й пол. 20 ст. | |||
Картель (картель) | ||
---|---|---|
одна з форм монополістичних об’єднань підприємців, підприємств однієї чи кількох країн, що виробляють однотипну продукцію з метою проведення єдиної економічної та технічної політики, спільних дії щодо встановлення обсягів, структури випуску (продажу) однотипних товарів, розмірів цін, проведення реклами з метою завоювання панівного становища на ринку, придушення конкуренції з боку підприємства, що не є членами К., зберігаючи при цьому юридичну і фінансову незалежність. | ||
Картель (картель) | ||
---|---|---|
одна з форм монополістичних об’єднань підприємців, підприємств однієї чи кількох країн, що виробляють однотипну продукцію з метою проведення єдиної економічної та технічної політики, спільних дії щодо встановлення обсягів, структури випуску (продажу) однотипних товарів, розмірів цін, проведення реклами з метою завоювання панівного становища на ринку, придушення конкуренції з боку підприємства, що не є членами К., зберігаючи при цьому юридичну і фінансову незалежність. | ||
Картка банківська (карточка банковская) | ||
---|---|---|
спеціальної форми кредитна картка, що видається банком своїм клієнтам. | ||
Картка банківська (карточка банковская) | ||
---|---|---|
спеціальної форми кредитна картка, що видається банком своїм клієнтам. | ||
Картка грошова (карточка денежная) | ||
---|---|---|
картка, за якою можна отримати готівку з автомата (банкомата, термінал), а також здійснити терміновий грошовий переказ з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача платежу. | ||
Картка грошова (карточка денежная) | ||
---|---|---|
картка, за якою можна отримати готівку з автомата (банкомата, термінал), а також здійснити терміновий грошовий переказ з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача платежу. | ||
КАРТКА З ВІДКЛАДЕНИМ ДЕБЕТОМ | |||
---|---|---|---|
КАРТКА З ВІДКЛАДЕНИМ ДЕБЕТОМ (англ. delayed debit card [dɪˈleɪd ˈdɛbɪt kɑːd]) - банківська платіжна картка, утримувач якої має право списувати кошти зі свого рахунку в межах дозволеного ліміту. К. в. д. дає її утримувачу можливість здійснювати покупки, але не надає розширений кредит. Повна сума боргу, що виник внаслідок користування карткою, повинна бути погашена після закінчення певного, обумовленого в угоді, періоду. З утримувача К. в. д., як правило, стягується щорічна сума комісійних | |||
КАРТКА ПЕРЕДОПЛАТНА | |||
---|---|---|---|
КАРТКА ПЕРЕДОПЛАТНА (англ. prepaid card [ˌpriːˈpeɪd kɑːd]) - картка, що надає доступ до грошових коштів, які внесені заздалегідь держателем картки. Передплатні картки поділяються на закриті (для обмежених цілей) та відкриті (для багатьох цілей). При цьому банківські рахунки можуть відкриватися для кожної передплатної картки окремо чи один рахунок на декілька карток | |||
Картка пластикова (карточка пластиковая) | ||
---|---|---|
спеціальна пластикова пластина, за допомогою якої здійснюють усі види грошових платежів у транспорті, підприємствах торгівлі, побутового обслуговування. | ||
Картка пластикова (карточка пластиковая) | ||
---|---|---|
спеціальна пластикова пластина, за допомогою якої здійснюють усі види грошових платежів у транспорті, підприємствах торгівлі, побутового обслуговування. | ||
Картка платіжна (карточка платежная) | ||
---|---|---|
картка, за допомогою якої здійснюють платежі й грошові операції. | ||
Картка платіжна (карточка платежная) | ||
---|---|---|
картка, за допомогою якої здійснюють платежі й грошові операції. | ||
КАРТКОВА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
КАРТКОВА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. card payment system [kɑːd ˈpeɪmənt ˈsɪstəm]) - платіжна система на базі платіжних карток, основу якої становить сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, а також рішень учасників, які регламентують свої взаємовідношення відносно порядку використання платіжних карток | |||
КАРТКОВИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
КАРТКОВИЙ РАХУНОК (англ. card account [kɑːd əˈkaʊnt]) - банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватись за допомогою банківської платіжної картки. На картковий рахунок зараховуються кошти, призначені для подальшого витрачання за допомогою банківської платіжної картки | |||
Картотека (картотека) | |||
---|---|---|---|
1. Сукупність карток | |||
Картотека (картотека) | |||
---|---|---|---|
1. Сукупність карток | |||
КАРТРІДЕР | |||
---|---|---|---|
КАРТРІДЕР (англ. card reader [kɑːd ˈriːdə(r)]) - пристрій для зчитування інформації з платіжних карток. Використовується в банкоматах, платіжних терміналах, електронних пристроях доступу до приміщень | |||
КАРУСЕЛЬНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПДВ | |||
---|---|---|---|
КАРУСЕЛЬНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПДВ (англ. VAT carousel fraud [ˌkærʊˈsɛl frɔːd]) - схема, в якій відбувається циркуляція товарів настільки багато разів, наскільки це можливо, без сплати ПДВ. Товари продаються у рамах «каруселі» за найвищою ціною, що існує у даний момент продажу, оскільки чим вища ціна, тим більшу суму ПДВ можна привласнити. Результатом карусельної схеми стає постійне підвищення вартості товару, що у випадку відсутності перевірок може призвести до безконтрольного зростання його ціни. Це означає, що у межах каруселі вартість товару повинна занижуватись перед його наступним перепродажем. Так часто відбувається, якщо товар знаходиться у «третіх країнах». Заниження вартості має додаткову перевагу, оскільки знижує імпортні мита, які потрібно сплатити у третій країні. Такий «фінансовий збиток» покривається відшкодуванням ПДВ від країни-члена ЄС | |||
КАСА | |||
---|---|---|---|
КАСА (англ. сash/pay desk [kæʃ] / peɪ desk [pə(r) desk]) - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - (1) Готівка, що є у розпорядженні підприємства. (2) Структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. (3) Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. (4) Приміщення, спеціально обладнане для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей | |||
Каса (касса) | ||
---|---|---|
1. Готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. Структурний підрозділ підприємства. 3. Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбивається рух, надходження та видачі готівки. 4. Приміщення, яке спеціально обладнується для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей. | ||
Каса (касса) | ||
---|---|---|
1. Готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. Структурний підрозділ підприємства. 3. Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбивається рух, надходження та видачі готівки. 4. Приміщення, яке спеціально обладнується для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей. | ||
КАСИР | |||
---|---|---|---|
КАСИР (англ. саshier [kæʃˈɪər]) - службова особа, що безпосередньо виконує касові операції. При прийомі на роботу підприємство, організація, установа укладає з ним угоду про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. К. не має права делегувати виконання дорученої йому роботи іншим особам | |||
КАСОВІ ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ | |||
---|---|---|---|
КАСОВІ ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ (англ. cash expenses and allowing credit [kæʃ ɪksˈpensɪz ənd əˈlaʊɪŋ ˈkredɪt]) - усі суми коштів, перерахованих органом Казначейства або установою банку з реєстраційних, спеціальних реєстраційних, поточних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків, за всіма операціями (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |||
КАСОВІ ДОКУМЕНТИ | |||
---|---|---|---|
КАСОВІ ДОКУМЕНТИ (англ. cash documents [kæʃ ˈdɒkjʊmənts]) - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ (англ. cash operations [kæʃ ˌɒpəˈreɪʃənz]) - операції суб’єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
Касові операції (кассовые операции) | ||
---|---|---|
операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій, установ. К.о. виконуються касами. Як правило, на підприємствах, в організаціях та установах є тільки одна каса. В установах банків створюються приходні, видаткові, вечірні, перелічувальні каси тощо. | ||
Касові операції (кассовые операции) | ||
---|---|---|
операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій, установ. К.о. виконуються касами. Як правило, на підприємствах, в організаціях та установах є тільки одна каса. В установах банків створюються приходні, видаткові, вечірні, перелічувальні каси тощо. | ||
КАСОВА ГОТІВКА | |||
---|---|---|---|
КАСОВА ГОТІВКА (англ. саsh [kæʃ]) - гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, організацій, установ, банків тощо. В касах К. г. з’являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень (платежі нетоварного характеру, повернення позичок та ін.), а також внаслідок одержання грошей готівкою з кас банків | |||
Касова готівка (кассовая наличность) | ||
---|---|---|
гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, установ, організацій, банків тощо. В касах вона з'являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень. Розмір К.г. обмежується лімітом, що встановлюється установами банків. Суму готівки, що перевищує ліміт підприємства, організації та установи здають в касу банку. | ||
Касова готівка (кассовая наличность) | ||
---|---|---|
гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, установ, організацій, банків тощо. В касах вона з'являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень. Розмір К.г. обмежується лімітом, що встановлюється установами банків. Суму готівки, що перевищує ліміт підприємства, організації та установи здають в касу банку. | ||
КАСОВА КНИГА | |||
---|---|---|---|
КАСОВА КНИГА (англ. cash book [kæʃ bʊk]) - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - книга встановленої форми, в якій відображаються операції з готівкою. Кожне підприємство, організація, установа може мати тільки одну К. к., яка має бути пронумерована, прошнурована та завірена певним чином. Записи у К. к. виконуються касиром у двох примірниках під копіювальний папір із кожного прибуткового та видаткового касового ордера чи іншого відповідного документа відразу після одержання або видачі грошей | |||
Касова книга (кассовая книга) | ||
---|---|---|
бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі грошей. | ||
Касова книга (кассовая книга) | ||
---|---|---|
бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі грошей. | ||
Касовий дефіцит (кассовый дефіцит) | ||
---|---|---|
ситуації коли виявляється нестача готівки у підприємства, організації, установи. | ||
Касовий дефіцит (кассовый дефіцит) | ||
---|---|---|
ситуації коли виявляється нестача готівки у підприємства, організації, установи. | ||
Касовий журнал (кассовый журнал) | ||
---|---|---|
складені за певною формою в спеціальному обліковому документі облікові відомості, в яких відображається рух (надходження і видача) грошей. | ||
Касовий журнал (кассовый журнал) | ||
---|---|---|
складені за певною формою в спеціальному обліковому документі облікові відомості, в яких відображається рух (надходження і видача) грошей. | ||
Касовий оборот (кассовый оборот) | ||
---|---|---|
обіг готівки, що пройшла через касу підприємства, організації, установи. | ||
Касовий оборот (кассовый оборот) | ||
---|---|---|
обіг готівки, що пройшла через касу підприємства, організації, установи. | ||
КАСОВИЙ ОРДЕР | |||
---|---|---|---|
КАСОВИЙ ОРДЕР (англ. cash order [kæʃ ˈɔːdə]) - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
Касовий ордер (кассовый ордер) | ||
---|---|---|
бухгалтерський документ, яким оформляється касова операція по прийманню і видачі готівки. Розрізняють К.о. прибутковий і видатковий. | ||
Касовий ордер (кассовый ордер) | ||
---|---|---|
бухгалтерський документ, яким оформляється касова операція по прийманню і видачі готівки. Розрізняють К.о. прибутковий і видатковий. | ||
КАСТОДІАН | |||
---|---|---|---|
КАСТОДІАН (англ. custodian [kʌˈstəʊdɪən]) - організація (частіше за все банк), яка забезпечує відповідальне зберігання та управління цінними паперами за дорученням своїх клієнтів, а також може надавати інші послуги, включаючи кліренс, управління грошовими операціями, кредитування в іноземній валюті та у формі цінних паперів | |||
Каталог | |||
---|---|---|---|
Каталог (Directrory)В переводе административного интерфейса, а также сообщений об критических ошибках, относящихся скорее к компетенции администратора, нежели рядового пользователя, желательно использовать термин «Каталог». Например, «Каталог установки moodle», «Ошибка создания каталога». Обычно, когда речь идет о каталогах, имеются в виду реально существующие каталоги в файловой структуре операционной системы. | |||
Каталог (каталог) | |||
---|---|---|---|
1. Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з ними. 2. Спеціальні видання | |||
Каталог (каталог) | |||
---|---|---|---|
1. Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з ними. 2. Спеціальні видання | |||
Категорії (категории) | ||
---|---|---|
1. Загальні поняття форми мислення і свідомості. 2. Родове поняття, що позначає розряд предметів. 3. Групи однорідних предметів, явищ, осіб. | ||
Категорії (категории) | ||
---|---|---|
1. Загальні поняття форми мислення і свідомості. 2. Родове поняття, що позначає розряд предметів. 3. Групи однорідних предметів, явищ, осіб. | ||
Категорії економічні (категории экономические) | ||
---|---|---|
логічні поняття або вирази, що відбивають головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства; теоретичний вираз економічних, суспільно-виробничих відносин. | ||
Категорії економічні (категории экономические) | ||
---|---|---|
логічні поняття або вирази, що відбивають головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства; теоретичний вираз економічних, суспільно-виробничих відносин. | ||
Категорія | |||
---|---|---|---|
Категорія – наукове поняття, що виражає найбільш загальні
властивості і зв’язки явищ дійсності. | |||
Категорія (категория) | ||
---|---|---|
розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. | ||
Категорія (категория) | ||
---|---|---|
розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. | ||
КАТЕГОРІЯ «А» (ВИЩИЙ КОРПУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ) | |||
---|---|---|---|
КАТЕГОРІЯ «А» (ВИЩИЙ КОРПУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ) (англ. category «A» (the highest civil service corps) [ˈkætɪgərɪ ə (ðə ˈhaɪɪst ˈsɪvl ˈsɜːvɪs kɔː)]) - посади: Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |||
Категорія режиму секретності | |||
---|---|---|---|
Категорія режиму секретності − категорія, яка характеризує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (Закон України «Про державну таємницю», ст. 1). | |||
Каф (каф) | ||
---|---|---|
базові умови поставки та оплати товару, згідно з якими продавець повинен доставити товар на борт судна, укласти договір на перевезення морем і оплатити фрахт до певного місця розвантаження. | ||
Каф (каф) | ||
---|---|---|
базові умови поставки та оплати товару, згідно з якими продавець повинен доставити товар на борт судна, укласти договір на перевезення морем і оплатити фрахт до певного місця розвантаження. | ||
Квінтура | |||
---|---|---|---|
Квінтура – візуальна пошукова система головна особливість Quintura – інтерактивність та інтуїтивність пошуку, коли користувач сам може контролювати цей процес та ефективно знаходити потрібну інформацію. | |||
КВАЗІГРОШІ | |||
---|---|---|---|
КВАЗІГРОШІ (англ. quasi money [quasi ˈmʌni]) - за методологією МВФ до «квазігрошей» відносять грошові кошти в безготівковій формі, що знаходяться на строкових депозитах і ощадних банківських рахунках, а також високоліквідні фінансові інструменти, що обертаються на ринку. По суті, це депозити банківської системи та інші ліквідні фінансові активи, які офіційно не є законними засобами платежу, але можуть бути використані для погашення зобов’язань, а в окремих випадках – і для здійснення платежів. Тому головним критерієм включення певних видів фінансових інструментів до складу грошової маси є їх ліквідність. У сучасних умовах «квазігроші» – головний компонент грошової маси. В багатьох економічно розвинених країнах на них припадає від половини до двох третин «широких» грошей. Найбільша питома вага в структурі грошової маси належить агрегату М2, який формується за рахунок «квазігрошей». Математично суму «квазігрошей» визначають як різницю між грошовими агрегатами М2 і М1 або М2 і М0. Існують більш широкі визначення «квазігрошей». Наприклад, їх визначають як субститут грошей, грошові кошти, які виконують основні функції грошей та легко можуть бути конвертовані в готівку. До них відносять грошові чеки, короткострокові ощадні та строкові вклади, державні цінні папери, ощадні облігації. При цьому кількісно «квазігроші» визначають як різницю між агрегатами М3 і М2 плюс облігації, державні позики, казначейські зобов’язання та інші цінні папери (джерело: Современные проблемы теории денег и денежного обращения / С.В. Мищенко. – К.: ЦНИ НБУ, УБД, 2011. – 230 с.); - одна із складових грошової маси, що являє собою грошові кошти у безготівковій формі, які містяться на строкових та ощадних вкладах у комерційних банках | |||
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ (англ. Prosecutors’ Qualification-Disciplinary Commission [ˈprɒsɪkjuːtəz ˌkwɒlɪfɪˈkeɪʃən ˈdɪsɪplɪnərɪ kəˈmɪʃən]) - колегіальний орган, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає | |||
Кваліфікація (квалификация) | ||
---|---|---|
здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. | ||
Кваліфікація (квалификация) | ||
---|---|---|
здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. | ||
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE CAUSAE | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE CAUSAE - (лат. — за законом обставин справи) — одна з осн. теорій подолання конфлікту кваліфікацій у міжнародному приватному праві, згідно з якою поняття і терміни колізійної норми слід тлумачити відповідно до принципів і понять того правопорядку, до якого ця норма відсилає. Прихильники цієї теорії вважають, що норма іноз. матеріального права, яка підлягає застосуванню через відсилання до неї нац. колізійної норми, не повинна бути змінена або тлумачитися інакше, ніж її тлумачить іноз. суд. Дана теорія надміру складна для практ. використання і тому не набула широкого застосування. | |||
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE FORI | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE FORI - (лат. - за законом місця судового розгляду) — одна з основних та історично перших теорій кваліфікації у міжнародному 198 приватному праві, відповідно до якої суд при застосуванні колізійної норми кваліфікує її юрид. поняття і терміни згідно з їх змістом у цив. та цив.- процес, праві країни місцезнаходження суду. Цієї теорії дотримується більшість зарубіж. юристів. її прихильники обґрунтовують необхідність застосування К. 1. f. на практиці за допомогою таких міркувань. По-перше, як стверджують відомі юристи Н. Батіффоль (Франція), Г. Мельхіор (Німеччина) та ін., оскільки кожна д-ва має власну систему коліз. права, то відповідно кожна з них користується у процесі застосування своїх коліз. норм тими самими поняттями і термінами, що містяться в її цив. та цив.- процес. праві. По-друге, у деяких випадках дана кваліфікація може бути єдино можливою. її доцільно здійснювати, коли йдеться про т. з. первинну кваліфікацію, тобто коли суд вирішує питання, право якої д-ви слід застосувати щодо цив. справи з іноз. елементом. Якщо це вирішується на користь іноз. права, тоді має місце т. з. вторинна кваліфікація, котра здійснюється на основі принципів і понять права тієї д-ви, до якого відіслана коліз. норма. Критики К. 1. f. (нім. учений М. Вольф та ін.) твердять, що дана теорія, вимагаючи застосування лише вітчизн. юрид. понять, тим самим ігнорує загальновизнаний принцип міжнар. приват, права, згідно з яким суд повинен застосовувати право іноз. д-ви так, як воно було б застосовано в цій же д-ві. | |||
КВАЛІФІКАЦІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ - з'ясування конкр. змісту юрид. понять і термінів, колізійної норми в процесі її застосування; елемент тлумачення норми права. Полягає в юрид. оцінці правової норми і спрямована на встановлення передбаченої нею мети. В л-рі, крім терміна «кваліфікація», використовуються і такі поняття, як «класифікація» і «характеристика». Проблема К. у м. п. п. пов'язана з наявністю розбіжностей у змісті однакових юрид. термінів і понять у різних правових системах, внаслідок чого виникають труднощі при тлумаченні та застосуванні коліз. норм. Аналіз таких, напр., понять, як «правоздатність», «дієздатність», «рухоме та нерухоме майно», «місце здійснення правочину», «право власності», дозволяє зробити висновок про те, що навіть у под. правових системах ці поняття не є однаковими за своєю юрид. природою і змістом. Відмінності виявляються лише в деталях, які нерідко мають велике значення при вирішенні конкр. справ. У міжнар. приват, праві сформувалися три осн. теорії подолання конфлікту кваліфікацій: кваліфікація lege causae, кваліфікація lege fori та кваліфікація автономна. | |||
КВАЛІФІКОВАНІ ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКОВАНІ ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ (англ. qualifying wire transfers [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)z ]) - транскордонні грошові перекази, які перевищують застосовуваний грошовий поріг, як це описано у параграфі 5 пояснювальної записки до Рекомендації 16 | |||
КВАЛІФІКОВАНЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ | |||
---|---|---|---|
КВАЛІФІКОВАНЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ (англ. qualified credit reporting agency [ˈkwɒlɪfaɪd ˈkredɪt rɪˈpɔːtɪŋ ˈeɪʤənsɪ]) - Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій та Міжнародне бюро кредитних історій (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |||
Квантова теорія інформації | |||
---|---|---|---|
Квантова теорія інформації – футуристична теорія, що описує процеси походження, обробки, передачі і зберігання квантової інформації. На відміну від класичної теорії, яка абстрагується від фізичної природи інформації, квантова теорія визначає її як якусь субстанцію, матеріалізовану на квантовому рівні. Операції з даною інформацією виробляються шляхом використання як бітів стан елементарних частинок. Перетворення квантової інформації в класичну відбувається за допомогою спеціального декодируючого пристрою. Квантова теорія інформації є чисто теоретичної дисципліною, а побудовані на її основі технології, поки далекі від практичного втілення. | |||
Квантовий комп’ютер | |||
---|---|---|---|
Квантовий комп’ютер – проектований комп’ютер, що використовує принципи квантової теорії, так званий ефект "квантового паралелізму обчислень". Теоретично квантові комп’ютери здатні забезпечити швидкодії обчислень на багато порядків вище, ніж сучасні напівпровідникові системи. З їх створенням очікується безпрецедентний технологічний прорив. Вперше ідея про квантових обчисленнях висловлена російським математиком Ю.І. Маніним у 1980 році. | |||
КВИТАНЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КВИТАНЦІЯ (англ. receipt [rɪˈsiːt]) - письмове підтвердження про одержання грошей, документів або матеріальних цінностей | |||
Квитанція (квитанция) | ||
---|---|---|
офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження притому грошей або інших цінностей. У К. вказується номер прибуткового касового ордера, від кого прийнято гроші, сума і дата внесення. | ||
Квитанція (квитанция) | ||
---|---|---|
офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження притому грошей або інших цінностей. У К. вказується номер прибуткового касового ордера, від кого прийнято гроші, сума і дата внесення. | ||
КВКЗ | |||
---|---|---|---|
КВКЗ - комп’ютерний відеоконференцзв’язок. | |||
Квота (квота) | ||
---|---|---|
1. частка, пай, що припадає на одного з учасників загальної справи. 2. Кількісне обмеження виробництва товарів, їх збуту, споживання, експорту, імпорту тощо, що вводиться на певний час. 2. Розмір податку з одиниці оподаткування. | ||
Квота (квота) | ||
---|---|---|
1. частка, пай, що припадає на одного з учасників загальної справи. 2. Кількісне обмеження виробництва товарів, їх збуту, споживання, експорту, імпорту тощо, що вводиться на певний час. 2. Розмір податку з одиниці оподаткування. | ||
Кейс-технологія1 | |||
---|---|---|---|
Кейс-технологія1 – вид дистанційної технології навчання, заснований на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів та їх розсилці для самостійного вивчення учнями в організації регулярних консультацій у викладачів – тьюторів традиційним або дистанційним способом. | |||
Кейс-технологія2 | |||
---|---|---|---|
Кейс-технологія2 – навчальна технологія у відкритій та дистанційній освіті, при якій навчально-методичні матеріали чітко структуровані, комплектуються в спеціальній набір ("кейс"), а потім надаються студенту для самостійного вивчення з періодичними консультаціями у викладачів- консультантів (координаторів, тьюторів) у створених для цього центрах дистанційного навчання (ЦДН). | |||
Кейсіанство (кейсианство) | ||
---|---|---|
самостійний напрям в економічній науці, що виник під впливом ідеї вченого-економіста Дж. М. Кейнса, який розробив засади макроекономічної теорії, згідно з якою капіталістична економіка сама по собі не може забезпечити використання своїх ресурсів, і для досягнення певної їх зайнятості можна застосувати фіскальну і кредитно-грошову політику. | ||
Кейсіанство (кейсианство) | ||
---|---|---|
самостійний напрям в економічній науці, що виник під впливом ідеї вченого-економіста Дж. М. Кейнса, який розробив засади макроекономічної теорії, згідно з якою капіталістична економіка сама по собі не може забезпечити використання своїх ресурсів, і для досягнення певної їх зайнятості можна застосувати фіскальну і кредитно-грошову політику. | ||
КЕРІВНА ПОСАДОВА ОСОБА | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНА ПОСАДОВА ОСОБА (англ. directing official [dɪˈrɛktɪŋ əˈfɪʃəl]) - особа, яка займає керівну посаду в НПО та має можливість визначати аспекти діяльності НПО. До таких керівників відносяться: директора, вищі посадові особи, довірчі власники та релігійні лідери | |||
КЕРІВНИК БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК БАНКУ (англ. bank manager [bæŋk ˈmænɪʤə]) - голова правління (ради директорів) банку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
КЕРІВНИК БАНКУ/УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК БАНКУ/УСТАНОВИ (англ. bank/institution manager [bæŋk/ˌɪnstɪˈtjuːʃən ˈmænɪʤə]) - голова правління банку/керівник установи/керівник відокремленого підрозділу банку, установи/керівник філії іноземного банку або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
КЕРІВНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. National Bank manager [ˈnæʃənl bæŋk ˈmænɪʤə]) - Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, або керівник/ заступник керівника структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює нагляд за дотриманням банками/установами вимог законодавстваз питань фінансового моніторингу (далі - Департамент), або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. head of pre-trial investigation body [hed əv ˈpriːˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən ˈbɒdɪ]) - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ (англ. head of prosecutor’s office [hed əv ˈprɒsɪkjuːtəz ˈɒfɪs]) - Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
КЕРІВНИК ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. head of financial institution [hed əv faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - голова виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний), директор (президент) (якщо виконавчий орган одноосібний) або інша посадова особа, яка здійснює керівництво суб’єктом господарювання відповідно до законодавства та установчих документів (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |||
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ (англ. head of the stock market [hed əv ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - фізична особа (у тому числі фізична особа - іноземець), яка відповідно до установчих документів фондової біржі здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу, яка обрана відповідним органом управління фондової біржі та отримала погодження Комісії (джерело: Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді» від 22.01.2013 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 269/22801 | |||
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ 2 | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ (англ. head of the stock market [hed əv ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - фізична особа (у тому числі фізична особа - іноземець), яка відповідно до установчих документів фондової біржі здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу, яка обрана відповідним органом управління фондової біржі та отримала погодження Комісії (джерело: Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді» від 22.01.2013 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 269/22801 | |||
КЕРІВНИКИ БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИКИ БАНКУ (англ. bank leadership [bæŋk ˈliːdəʃɪp]) - голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники. Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
КЕРІВНИКИ БАНКУ 2 | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИКИ БАНКУ (англ. bank leadership [bæŋk ˈliːdəʃɪp]) - голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники. Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
КЕРІВНИКИ НЕБАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИКИ НЕБАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. leadership of a non-bank financial institution [ˈliːdəʃɪp əv ə nɒn-bæŋk faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - одноособовий виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу та члени ради (наглядової, спостережної ради - за наявності) небанківської фінансової установи (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |||
КЕРІВНИКИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (КРІМ БАНКУ) | |||
---|---|---|---|
КЕРІВНИКИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (КРІМ БАНКУ) (англ. legal entity leadership (except bank) [ˈliːgəl ˈentɪtɪ ˈliːdəʃɪp (ɪkˈsept bæŋk)]) - керівник підприємства, установи, одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу юридичної особи та члени ради (наглядової ради, спостережної ради) юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |||
Керівництво (руководство) | ||
---|---|---|
сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх фор власності різного рівня управлінського ієрархії. | ||
Керівництво (руководство) | ||
---|---|---|
сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх фор власності різного рівня управлінського ієрархії. | ||
Кернінг | |||
---|---|---|---|
Кернінг – враховування ширини
символів у попарних
комбінаціях (підтягування символів). | |||
Кероване ціноутворення (управляемое ценообразование) | ||
---|---|---|
ціноутворення на товари і послуги, яке регламентується державою або уповноваженим її органами, об’єднаннями постачальників, корпораціями чи асоціаціями адміністративно (державною) або на підставі ринкових механізмів. | ||
Кероване ціноутворення (управляемое ценообразование) | ||
---|---|---|
ціноутворення на товари і послуги, яке регламентується державою або уповноваженим її органами, об’єднаннями постачальників, корпораціями чи асоціаціями адміністративно (державною) або на підставі ринкових механізмів. | ||
Керування інформацією | |||
---|---|---|---|
Керування інформацією – процес, що забезпечує збирання, зберігання й використання інформації, а також маніпулювання нею. | |||
КЕРУЮЧИЙ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |||
---|---|---|---|
КЕРУЮЧИЙ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. securities account manager [sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt ˈmænɪʤə]) - статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у випадках та порядку, встановлених законодавством, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або суб’єкт управління об’єктами державної власності/комунальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління цінними паперами, що є об›єктами державної власності/комунальної власності, обсяг повноважень керуючого рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА | |||
---|---|---|---|
КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА - протока між Керченським п-вом (Україна) на Зх. та п-вом Тамань (Росія) на Сх., яка з'єднує Чорне та Азовське моря. Довжина — 41 км, ширина — від 4 до 45 км, глибина — до 15 м. К. п. разом з 199 Кримом відійшла до Рос. імперії за Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774. Разом з Азовським морем вона мала статус «замкнутої чи напівзамкнутої» згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982. У 1941 була проведена розмежувальна лінія між двома суб'єктами РРФСР — Кримською областю та Краснодарським краєм. У лютому 1954 Кримноарм. депутатів як органів центр, та місцевої влади на різних адм.-тер. щаблях УСРР. Найвищим органом держ. влади в УСРР був Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (з січня 1935 — З'їзд рад УСРР). У губерніях (згодом — округах, а з 1931 — в областях), у повітах і волостях (згодом — районах) існували з'їзди відповід. рад. Вони складалися з представників нижчестоящих рад за нормами, встановленими відповід. нормат. актами. Вибори делегатів були багатоступеневими й нерівними та незагальними (нерівність представництва міського та сільс. населення, позбавлення виб. прав т. з. нетрудових елементів, за кол. дорев. діяльність тощо). У період між з'їздами їх компетенцію здійснювали викон. к-ти: Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК; з січня 1935 — ЦВК УСРР), губернські, окружні, повітові, волосні (пізніше — обласні, районні й міські) та їх президії. Всеукр. з'їзди рад скликалися ВУЦВК. В УСРР з 1917 по 1937 відбулося 13 чергових і 1 надзв. (14-й) з'їзд рад УСРР (останній затвердив Конституцію УРСР 1937). Місцеві з'їзди рад скликалися відповід. виконкомами: чергові — 1 раз на рік, позачергові — в разі необхідності. Компетенції з'їздів не були точно встановлені: зазвичай вони обговорювали питання загальнодерж. значення і вирішували питання діяльності відповід. адм.-тер. одиниці в межах постанов з'їздів республіки та їх органів (а з 1922 також загальносоюз. органів — з'їздів рад СРСР, ЦВК та РНК СРСР). Осн. актами місцевих з'їздів рад були постанови, резолюції та обов'язкові постанови. Всі питання на цих з'їздах вирішувалися відкритим голосуванням. На поч. 20-х pp. 20 ст. делегатами з'їздів рад обиралися також представники укр. лівих партій, яких з часом поступово було усунено з політ, арени. З 1936—37 систему 3. р. У. було замінено системою органів, які стали називатися «радами депутатів трудящих». | |||
КЕШ-КУР’ЄРИ | |||
---|---|---|---|
КЕШ-КУР’ЄРИ (англ. cash-couriers [kæʃ ˈkʊrɪəz]) - фізичні особи, які фізично транспортують грошові знаки (валютні цінності) та фінансові інструменти на пред’явника від однієї юрисдикції до іншої на собі або за допомогою власного багажу | |||
КИТ | |||
---|---|---|---|
КИТ (англ. whale [weɪl]) - гравець, що здійснює гру із високими ставками | |||
КЛІЄНТ | |||
---|---|---|---|
КЛІЄНТ (англ. client [ˈklaɪənt]) - будь-яка особа, яка: звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу; користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу; є стороною договору (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 14 цього Закону 336 К виконує функції державного регулювання і нагляду, а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»); є гравцем у лотерею або азартну гру, в тому числі казино, електронне (віртуальне) казино (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті «в» пункту 7 частини другої статті 5 цього Закону) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 27. – Ст. 282); - будь-яка юридична або фізична особа, яка користується послугами банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908); - особа, в інтересах та за рахунок якої діє торговець на підставі відповідного договору (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – Ст. 235); - людина, з якою ведеться справа, людина, котра платить за послуги | |||
Клієнт (клиент) | ||
---|---|---|
1. юридична чи фізична особа, яка користується послугами інших | ||
Клієнт (клиент) | ||
---|---|---|
1. юридична чи фізична особа, яка користується послугами інших | ||
КЛІЄНТ БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КЛІЄНТ БАНКУ (англ. bank customer [bæŋk ˈkʌstəmə]) - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
Клієнт1 | |||
---|---|---|---|
Клієнт1 – прикладна програма, завантажена в комп’ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього. | |||
Клієнт2 | |||
---|---|---|---|
Клієнт2 (англ. Client)
– комп’ютер (або
програма), що використовує ресурси, надані іншим
комп’ютером (або програмою),
який називається сервером. | |||
Клієнти банку (клиенты банка) | ||
---|---|---|
юридичні і фізичні особи, які звертаються до банку для здійснення кредитних, вкладних, розрахункових, валютних та інших операцій. Якщо операція стосується двох банків, клієнтом вважається той, хто звернувся до банку контрагента для здійснення операції. | ||
Клієнти банку (клиенты банка) | ||
---|---|---|
юридичні і фізичні особи, які звертаються до банку для здійснення кредитних, вкладних, розрахункових, валютних та інших операцій. Якщо операція стосується двох банків, клієнтом вважається той, хто звернувся до банку контрагента для здійснення операції. | ||
КЛІЄНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
КЛІЄНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. client deals [ˈklʌɪənt diːlz] / transactions [trænˈzækʃənz]) - операції у контексті торговельної книги, які банк здійснює від власного імені, але за дорученнями та за кошти клієнтів – купівля цінних паперів, іноземної валюти та банківських металів. Унаслідок особливостей бухгалтерського обліку ці операції включаються до торговельного портфеля (торговельної книги) банку, оскільки не можуть бути віднесені до банківської книги | |||
КЛІЄНТСЬКІ РАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
КЛІЄНТСЬКІ РАХУНКИ (англ. client accounts [ˈklaɪənt əˈkaʊnts]) - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) (джерело: Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75 | |||
Клік1 | |||
---|---|---|---|
Клік1 – натиснення мишкою. | |||
Клік2 | |||
---|---|---|---|
Клік2 – перехід відвідувача сайту за гіпертекстовим посиланням або банером. | |||
Кліринг | |||
---|---|---|---|
Кліринг (clearing; клиринг) – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань сторін. | |||
Кліринг (клиринг) | ||
---|---|---|
система безготівкових розрахунків (за продані товари, надані послуги), що заснована на врахуванні банками взаємних платіжних вимог і зобов'язань. Розрізняють внутрішній і міжнародний К. Широко застосовується на фондових та товарних біржах, де врахування обопільних вимог учасників угод здійснюється за посередництвом клірингової палати або електронної клірингової системи. К. буває двостороннім і багатостороннім. | ||
Кліринг (клиринг) | ||
---|---|---|
система безготівкових розрахунків (за продані товари, надані послуги), що заснована на врахуванні банками взаємних платіжних вимог і зобов'язань. Розрізняють внутрішній і міжнародний К. Широко застосовується на фондових та товарних біржах, де врахування обопільних вимог учасників угод здійснюється за посередництвом клірингової палати або електронної клірингової системи. К. буває двостороннім і багатостороннім. | ||
КЛІРИНГ 2 | |||
---|---|---|---|
КЛІРИНГ (англ. clearing [ˈklɪərɪŋ]) - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - визначення взаємних зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, у тому числі шляхом неттінгу (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 39. – Ст. 517); - система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, валютні цінності, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань. Розрізняють міжбанківський К. і міжнародний К. К. може бути двостороннім і багатостороннім. Найбільш поширеним використання К. є у біржовій торгівлі товарами, цінними паперами, валютою, деривативами. У цьому випадку всі платіжні вимоги передаються до клірингової (розрахункової) палати біржі, яка є третьою стороною в біржових угодах, внаслідок чого всі учасники торгів беруть на себе розрахункові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою біржі (джерело: Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія: у 3-х т./ Ін-т світ. екон. і міжнар. Відносин НАНУ, ДННУ «Акад. фін. управління»; за ред. Т.І. Єфименко. – Т. 2. – К., 2010. – С.238). | |||
Кліринг багатостроковий (клиринг многосторонний) | ||
---|---|---|
угода, що укладається між урядами кількох країн про взаємний залік зустрічних вимог через їх центральні банки. | ||
Кліринг багатостроковий (клиринг многосторонний) | ||
---|---|---|
угода, що укладається між урядами кількох країн про взаємний залік зустрічних вимог через їх центральні банки. | ||
Кліринг банківський (клиринг банковский) | ||
---|---|---|
система міжбанківських безготівкових розрахунків, що здійснюються через розрахункові платежі і засновані на взаємному заліку рівних один одному платежів. | ||
Кліринг банківський (клиринг банковский) | ||
---|---|---|
система міжбанківських безготівкових розрахунків, що здійснюються через розрахункові платежі і засновані на взаємному заліку рівних один одному платежів. | ||
Кліринг внутрішній (клиринг внутренний) | ||
---|---|---|
взаємний залік платежів за чеками в межах банківської системи однієї країни. | ||
Кліринг внутрішній (клиринг внутренний) | ||
---|---|---|
взаємний залік платежів за чеками в межах банківської системи однієї країни. | ||
Клірингові розрахунки (клиринговые расчеты) | ||
---|---|---|
взаєморозрахунки на основі клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати. | ||
Клірингові розрахунки (клиринговые расчеты) | ||
---|---|---|
взаєморозрахунки на основі клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати. | ||
КЛІРИНГОВА ВИМОГА | |||
---|---|---|---|
КЛІРИНГОВА ВИМОГА (англ. clearing requirements [ˈklɪərɪŋ rɪˈkwaɪəmənts]) - документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого, шляхом списання/зарахування коштів на рахунки учасників платіжної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137) | |||
КЛІРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
КЛІРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. clearing activities [ˈklɪərɪŋ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96- ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Особами, які провадять клірингову діяльність, є клірингові установи та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з урахуванням вимог, встановлених законодавством. Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу особи, яка провадить клірингову діяльність, а також інші обмеження її діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
КЛІРИНГОВА УСТАНОВА | |||
---|---|---|---|
КЛІРИНГОВА УСТАНОВА (англ. clearing institution [ˈklɪərɪŋ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - юридична особа, що за результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформаційні послуги (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |||
Клан (клан) | ||
---|---|---|
1. невелика соціальна група людей, члени якої взаємодіють один з одним більше, аніж з іншими людьми, об’єднаннями. 2. Рід або група згуртованих у бізнесових, політичних або побутових відношеннях родичів. 3. Група згуртованих у спільних справах злочинного характеру осіб. | ||
Клан (клан) | ||
---|---|---|
1. невелика соціальна група людей, члени якої взаємодіють один з одним більше, аніж з іншими людьми, об’єднаннями. 2. Рід або група згуртованих у бізнесових, політичних або побутових відношеннях родичів. 3. Група згуртованих у спільних справах злочинного характеру осіб. | ||
Клас (класс) | ||
---|---|---|
1. сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного поперу. 3. За політично- і суспільно-економічними ознаками | ||
Клас (класс) | ||
---|---|---|
1. сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного поперу. 3. За політично- і суспільно-економічними ознаками | ||
Класифікація (классификация) | ||
---|---|---|
розподіл об’єктів, понять, назв за класами, групами, розрядами, за якого в одну групу потрапляють об’єкти, що мають певні загальні ознаки. | ||
Класифікація (классификация) | ||
---|---|---|
розподіл об’єктів, понять, назв за класами, групами, розрядами, за якого в одну групу потрапляють об’єкти, що мають певні загальні ознаки. | ||
Класифікація бухгалтерських документів (классификация бухгалтерских документов) | ||
---|---|---|
групування за певними ознаками бухгалтерських документів з метою їх вивчення та ефективного використання. | ||
Класифікація бухгалтерських документів (классификация бухгалтерских документов) | ||
---|---|---|
групування за певними ознаками бухгалтерських документів з метою їх вивчення та ефективного використання. | ||
Класифікація податків (классификация налогов) | ||
---|---|---|
групування податків, обумовлене методами їх стягнення, особливостями об’єкта оподаткування, характером ставок, податкових пільг тощо. | ||
Класифікація податків (классификация налогов) | ||
---|---|---|
групування податків, обумовлене методами їх стягнення, особливостями об’єкта оподаткування, характером ставок, податкових пільг тощо. | ||
Кластер | |||
---|---|---|---|
Кластер – це група логічно послідовних секторів на диску. Практично всі файли на диску зберігаються у вигляді ланцюжків кластерів. | |||
КЛАУЗУЛА ПРО НЕЗМІННІСТЬ ОБСТАВИН | |||
---|---|---|---|
КЛАУЗУЛА ПРО НЕЗМІННІСТЬ ОБСТАВИН - (лат. clausula rebus sic stantibus) — застереження про те, шо коли порядок речей, який є необхід. умовою міжнар. договору, впродовж певного часу змінився настільки, що виконання договору стає неможливим або втрачає сенс, тоді незалежно від того, була ця умова чітко висловлена чи тільки малася на увазі, договір втрачає обов'язкову силу. За старим міжнар. правом передбачалося: кожний договір так чи інакше містить застереження про те, що він залишається чинним доти, доки обставини залишаються такими самими, як під час укладення договору (лат. rebus sic stantibus — доки обставини не змінилися). У сучас. міжнар. праві такий підхід вважається неприйнятним, оскільки підриває принцип стабільності міжнар. договорів та принцип pacta sunt 200 servanda (лат., букв. — договори повинні виконуватися). І хоча Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 не послуговується формулою «rebus sic stantibus», щоб уникнути асоціацій із застарілим розумінням цього положення, однак у ній закріплено можливість посилання на докорінну зміну обставин для припинення дії міжнар. договору. Так, відповідно до ст. 62 Конвенції припинити договір, посилаючись на докорінну зміну обставин, можна лише в разі, коли: 1) зміна стосувалася тільки обставин, які існували під час укладення договору; 2) зміна обставин мала фундам. характер; 3) зміна не могла бути передбачена учасниками договору під час його укладення; 4) обставини, що змінилися, мають становити суттєву основу згоди учасників договору на обов'язковість цього договору; 5) наслідки зміни обставин мають внести істотні корективи у сферу дії зобов'язань учасника договору, який посилається на докорінну зміну обставин; 6) зобов'язання за договором ще не було виконано (тобто вже виконані договори не підпадають під дію К. про н. о.). На фундам. зміну обставин можна посилатись і для призупинення договору. Разом з тим не можна посилатися на зміну обставин як на підставу припинення договору про держ. кордон, а також якщо докорінна зміна, на яку посилається учасник договору, є результатом порушення ним або зобов'язань за договором, або взятого ним міжнар. зобов'язання стосовно будь-якого ін. учасника договору. З погляду Міжнародного суду ООН (Великобританія проти Ісландії, 1973) ст. 62 Віден. конвенції 1969 віддзеркалює у цьому питанні норми міжнар. звичаєвого права. | |||
Клон | |||
---|---|---|---|
Клон – користувач соціальної мережі, який використовує анкетні дані і фотографії іншої реальної особистості, для того щоб його спародіювати або для вчинення дій від імені цієї людини. | |||
Клонування інформаційних комплексів | |||
---|---|---|---|
Клонування інформаційних комплексів – побудова на базі програм- реплікантів нових інформаційних комплексів, що відповідають єдиним стандартам подання інформації, що мають пересічні бази даних, загальну пошукову систему, ідентичні інтерфейси. | |||
Ключ | |||
---|---|---|---|
Ключ – конкретний секретний стан деяких параметрів алгоритму криптографічного перетворення даних, що забезпечує вибір одного перетворення з сукупності можливих для даного алгоритму перетворень. | |||
Ключ шифрування | |||
---|---|---|---|
Ключ шифрування – набір даних, необхідних для застосування методу шифрування. | |||
КЛЮЧОВІ РЕКВІЗИТИ | |||
---|---|---|---|
КЛЮЧОВІ РЕКВІЗИТИ (англ. key bank details [kiː bæŋk ˈdiːteɪlz]) - відомості про суб’єкта, вказані у формі обліку, зміна яких потребує присвоєння нового облікового ідентифікатора, зокрема: 1) для суб’єктів, які не є банками, - юридичних осіб (відокремлених підрозділів): код за ЄДРПОУ; тип суб’єкта; 2) для суб’єктів, які є банками (їх відокремленими підрозділами) або філій іноземних банків: код за ЄДРПОУ; тип суб’єкта; код банківської установи; внутрішньобанківський реєстраційний код; 3) для суб’єктів, які є фізичними особами: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку у паспорті); тип суб’єкта (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 / | |||
Ключова назва | |||
---|---|---|---|
Ключова назва – ім’я, надане серіальному виданню в рамках Міжнародної системи даних про серіальні видання (International Serials Data System – ISDS). | |||
КЛЮЧОВИЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
КЛЮЧОВИЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. key participant of legal entity [kiː pɑːˈtɪsɪpənt əv ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - будь-яка фізична особа, яка володіє корпоративними правами такої юридичної особи, юридична особа, яка володіє двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи, і при цьому: 1) якщо юридична особа має більше ніж 20 учасників - фізичних осіб, ключовими учасниками вважаються 20 учасників - фізичних осіб, частки яких є найбільшими; 2) якщо однакові за розміром пакети корпоративних прав юридичної особи належать більше ніж 20 учасникам - фізичним особам, ключовими учасниками вважаються всі фізичні особи, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи; 3) вважається, що публічна компанія не має ключовиx учасників (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради 339 К України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |||
Книга акціонерів (книга акционеров) | ||
---|---|---|
книга реєстрації, що являє собою документ для обліку власників іменних акцій і самих іменних акцій. | ||
Книга акціонерів (книга акционеров) | ||
---|---|---|
книга реєстрації, що являє собою документ для обліку власників іменних акцій і самих іменних акцій. | ||
КНИГА ОБЛІКУ | |||
---|---|---|---|
КНИГА ОБЛІКУ (англ. record book [ˈrekɔːd bʊk]) - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
КНИГА ОБЛІКУ ВИДАНОЇ ТА ПРИЙНЯТОЇ СТАРШИМ КАСИРОМ ГОТІВКИ | |||
---|---|---|---|
КНИГА ОБЛІКУ ВИДАНОЇ ТА ПРИЙНЯТОЇ СТАРШИМ КАСИРОМ ГОТІВКИ (англ. accounting book of issued and received cash by senior cashier [əˈkaʊntɪŋ bʊk əv ˈɪʃuːd ənd rɪˈsiːvd kæʃ baɪ ˈsiːnjə kæˈʃɪə]) - книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ/КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ | |||
---|---|---|---|
КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ/КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ (англ. ledger of income and expenditure / ledger of income [ˈleʤə əv ˈɪnkʌm ənd ɪksˈpendɪʧə / ˈleʤə əv ˈɪnkʌm]) - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат/книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
Книга обліку облігацій (книга учета облигаций) | ||
---|---|---|
реєстр брокерської фірми, в якому зазначені власники, покупці й продавці облігацій та інших цінних паперів. | ||
Книга обліку облігацій (книга учета облигаций) | ||
---|---|---|
реєстр брокерської фірми, в якому зазначені власники, покупці й продавці облігацій та інших цінних паперів. | ||
Книга трансфертів (книга трансфертов) | ||
---|---|---|
книга реєстрації перевезення іменних цінних паперів від одного власника до іншого. | ||
Книга трансфертів (книга трансфертов) | ||
---|---|---|
книга реєстрації перевезення іменних цінних паперів від одного власника до іншого. | ||
Коаліція (коалиция) | ||
---|---|---|
1. союз, добровільне об’єднання громадян, організацій, що створюються на добровільних засадах для досягнення загальних цілей, завдань, планів та інтересів. 2. Об’єднання партій, держав для здійснення спільних інтересів | ||
Коаліція (коалиция) | ||
---|---|---|
1. союз, добровільне об’єднання громадян, організацій, що створюються на добровільних засадах для досягнення загальних цілей, завдань, планів та інтересів. 2. Об’єднання партій, держав для здійснення спільних інтересів | ||
КОВЕНАНТ | |||
---|---|---|---|
КОВЕНАНТ (англ. covenant [ˈkʌv(ə)nənt]) - юридично підтверджене зобов’язання однієї сторони перед іншою на здійснення (або нездійснення) певних дій (виконання певних умов) у разі настання обумовлених договором подій. Прикладом К. може бути кредитна угода між банком і позичальником | |||
Когнітивні технології | |||
---|---|---|---|
Когнітивні технології – інформаційні технології, спеціально орієнтовані на розвиток інтелектуальних здібностей людини. Характерним прикладом такої технології є комп’ютерна графіка, що дозволяє в просторовій формі представляти на екрані комп’ютера не тільки різні геометричні фігури, а й різні математичні формули. Такі уявлення розвивають просторову уяву людини та її асоціативне мислення. | |||
Когнітивне навчання | |||
---|---|---|---|
Когнітивне навчання – вид навчання, що будується на
застосуванні теорій свідомості і
мислення сучасної психології
– з їх
допомогою вибудовується така модель педагогічного процесу, яка розвиває
не тільки інтелектуальні навички, а й способи пізнання через емоційну сферу та
інтуїцію, асоціативні механізми, сенсорно-перцептивні канали. Головне в цьому
навчанні – розуміння власної спроможності виконати завдання і
побудувати стратегію вирішення проблеми. | |||
Когнітологія соціальна | |||
---|---|---|---|
Когнітологія соціальна – наука про закономірності формування та використання сукупного інтелектуального потенціалу суспільства. | |||
Код | |||
---|---|---|---|
Код – результат перетворення даних чи подання даних в іншій формі відповідно до наперед встановленої множини правил. | |||
КОД АВТОРИЗАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
КОД АВТОРИЗАЦІЇ (англ. authorization code [ˌɔːθəraɪˈzeɪʃən kəʊd]) - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 | |||
КОД БАНКУ | |||
---|---|---|---|
КОД БАНКУ (англ. bank code [bæŋk kəʊd]) - умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов’язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507); - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908) | |||
КОД ПЛАТНИКА/ОТРИМУВАЧА | |||
---|---|---|---|
КОД ПЛАТНИКА/ОТРИМУВАЧА (англ. payer/recipient code [ˈpeɪə/rɪˈsɪpɪənt kəʊd]) - ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/ запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова» (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
КОДЕК БЛЮНЧЛІ | |||
---|---|---|---|
КОДЕК БЛЮНЧЛІ - «Сучасне міжнародне право» («Das moderne Volkerrecht») — проект кодифікації міжнар. права, складений визначним швейцарським та нім. юристом-міжнародником Й. К. Блюнчлі в 1868. К. Б. був однією з найавторитетніших доктринальних кодифікацій міжнар. права; неодноразово перевидавався, перекладений кількома мовами. 1876 виданий рос. мовою у перекладі Л. О. Камаровського під назвою «Сучасне міжнародне право цивілізованих держав, викладене у вигляді кодексу». Кодекс складається з 9 книг, що висвітлюють осн. інститути тогочасного міжнар. права, а саме: основу, природу та сферу дії міжнар. права; правовий статус міжнар. осіб (суб'єктів міжнар. права); органи міжнар. зносин; верховенство д-ви щодо території; верховенство д-ви стосовно особи; міжнар. договори; порушення міжнар. права та засоби його відновлення; право війни; право нейтралітету. Кожне запропоноване положення К. Б. підкріплюється факт, матеріалом з міжнар.-правової практики багатьох держав. Й. К. Блюнчлі розглядав міжнар. право як визнаний світовий порядок, що пов'язує д-ви в єдине загальнолюдське юрид. співтовариство. Основу міжнар. права він убачав у правовій свідомості людини. Відсутність єдиного міжнар. законод. органу не є підставою для заперечення існування та обов'язкової юрид. сили міжнар. права. Кодифікація загальновизнаних 201 принципів і норм міжнар. права приват, особами (однією з таких спроб і є К. Б.) має, на думку автора кодексу, сприяти піднесенню правової свідомості як держ. та військ, діячів, так і звичайних гр-н різних держав. | |||
Кодекс | |||
---|---|---|---|
Кодекс – зведений законодавчий акт, в якому об’єднуються і систематизуються правові норми, що регулюють подібні між собою однорідні суспільні відносини. | |||
Кодекс (кодекс) | ||
---|---|---|
єдиний систематизований законодавчий акт; об’єднує правові норми, які відносяться до єдиної галузі права (податковий, кримінальний тощо). | ||
Кодекс (кодекс) | ||
---|---|---|
єдиний систематизований законодавчий акт; об’єднує правові норми, які відносяться до єдиної галузі права (податковий, кримінальний тощо). | ||
Кодування | |||
---|---|---|---|
Кодування – процес подання даних послідовністю символів. | |||
Кодування (кодирование) | ||
---|---|---|
присвоєння коду товарам, речам, предметам, об’єктам господарювання тощо. | ||
Кодування (кодирование) | ||
---|---|---|
присвоєння коду товарам, речам, предметам, об’єктам господарювання тощо. | ||
Коефіцієнт (коэффициент) | ||
---|---|---|
1. показник, фактор, параметр, сталий або відомий числовий множник при іншій, звичайно змінний або невідомий. 2. Відношення двох значень незмінної величини. | ||
Коефіцієнт (коэффициент) | ||
---|---|---|
1. показник, фактор, параметр, сталий або відомий числовий множник при іншій, звичайно змінний або невідомий. 2. Відношення двох значень незмінної величини. | ||
Коефіцієнт еластичності (коэффициент эффективности) | ||
---|---|---|
1. Відношення результату до затрат, які зумовили цей результат. 2. Показник, що характеризує зростання доходу на кожну грошову одиницю капіталовкладень. | ||
Коефіцієнт еластичності (коэффициент эффективности) | ||
---|---|---|
1. Відношення результату до затрат, які зумовили цей результат. 2. Показник, що характеризує зростання доходу на кожну грошову одиницю капіталовкладень. | ||
Коефіцієнт змінності (коэффициент сменности) | ||
---|---|---|
відношення числа людино-днів, що відпрацьовані в усіх змінах, до числа відпрацьованих людино-днів в одну зміну. | ||
Коефіцієнт змінності (коэффициент сменности) | ||
---|---|---|
відношення числа людино-днів, що відпрацьовані в усіх змінах, до числа відпрацьованих людино-днів в одну зміну. | ||
Коефіцієнт ліквідності (коэффициент ликвидности) | ||
---|---|---|
показник, що характеризує платоспроможність фірми, її потенційну можливість повертати отримані кредити. | ||
Коефіцієнт ліквідності (коэффициент ликвидности) | ||
---|---|---|
показник, що характеризує платоспроможність фірми, її потенційну можливість повертати отримані кредити. | ||
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (коэффициент оборачиваемости оборотных средств) | ||
---|---|---|
число оборотів, здійснених оборотними коштами за певний розрахунковий період. Відображає час, що затрачується підприємством на рух оборотних коштів через усі стадії кругообігу і тривалість їх перебування у кожній стадії. | ||
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (коэффициент оборачиваемости оборотных средств) | ||
---|---|---|
число оборотів, здійснених оборотними коштами за певний розрахунковий період. Відображає час, що затрачується підприємством на рух оборотних коштів через усі стадії кругообігу і тривалість їх перебування у кожній стадії. | ||
КОЕФІЦІЄНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ПОКРИТТЯ) БОРГУ | |||
---|---|---|---|
КОЕФІЦІЄНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ПОКРИТТЯ) БОРГУ (англ. debt service coverage ratio [det ˈsəːvɪs ˈkʌv(ə)rɪdʒ ˈreɪʃɪəʊ], DSCR) - відношення чистого доходу від об’єктів комерційної нерухомості за певний проміжок часу до суми вартості обслуговування кредиту за цей же період. Чим вище значення К. о. п. б., тим вища якість забезпечення | |||
Коефіцієнт оновлення основних фондів (коэффициент обновления основных фондов) | ||
---|---|---|
показник інтенсивності заміни старої техніки новою, процесу розширення виробництва, введення в дію нових об’єктів тощо. Обчислюється діленням вартості нововведених в експлуатацію основних виробничих фондів за звітний період на початкову вартість усіх основних виробничих фондів підприємства за штатом на кінець звітного періоду. | ||
Коефіцієнт оновлення основних фондів (коэффициент обновления основных фондов) | ||
---|---|---|
показник інтенсивності заміни старої техніки новою, процесу розширення виробництва, введення в дію нових об’єктів тощо. Обчислюється діленням вартості нововведених в експлуатацію основних виробничих фондів за звітний період на початкову вартість усіх основних виробничих фондів підприємства за штатом на кінець звітного періоду. | ||
Коефіцієнт покриття (коэффициент покрытия) | ||
---|---|---|
показник, що визначає співвідношення оборотних активів до короткострокової заборгованості і характеризує платіжну спроможність організації. | ||
Коефіцієнт покриття (коэффициент покрытия) | ||
---|---|---|
показник, що визначає співвідношення оборотних активів до короткострокової заборгованості і характеризує платіжну спроможність організації. | ||
Коефіцієнт рентабельності (коэффициент рентабельности) | ||
---|---|---|
відношення валового прибутку від продажу продукції до її собівартості (витрат виробництва й обігу). | ||
Коефіцієнт рентабельності (коэффициент рентабельности) | ||
---|---|---|
відношення валового прибутку від продажу продукції до її собівартості (витрат виробництва й обігу). | ||
Коефіцієнт трудомісткості (коэффициент трудоемкости) | ||
---|---|---|
затрати праці в розрахунку на одиницю виробленої продукції (продуктивності праці). | ||
Коефіцієнт трудомісткості (коэффициент трудоемкости) | ||
---|---|---|
затрати праці в розрахунку на одиницю виробленої продукції (продуктивності праці). | ||
КОЛІЗІЙНА НОРМА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ | |||
---|---|---|---|
КОЛІЗІЙНА НОРМА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ - норма, яка визначає право д-ви, що застосовується до конкр. цив. правовідносин з іноз. елементом. На відміну від матеріально-правової норми, яка безпосередню регулює поведінку суб'єктів міжнар. приват, права, К. н. в м. п. п. не визначає змісту прав та обов'язків цих суб'єктів, а лише вказує на компетентний матеріально-правовий закон, який підлягає застосуванню в разі конфлікту (колізії) цив. зак-ва різних країн. Тобто за допомогою колізійної норми здійснюється вибір права країни, яке застосовується щодо цив. правовідносин з іноз. елементом для подолання колізії. Коліз. норма міститься у внутрішньому (національному) зак-ві або в міжнар. договорі й складається з дюх елементів: обсягу та прив'язки. Обсяг її вказує на відносини цив.-пра-вового характеру, до яких ця норма застосовується, а прив'язка—на праюву систему країни, що підлягає застосуванню до даного виду відносин. Так, у коліз. нормі «речові права визначаються за законом місцезнаходження речі» слова «речові права» позначають обсяг, а термін «закон місцезнаходження речі» — прив'язку. Коліз. норму, яка вказує лише на те, в яких випадках застосовують право своєї країни, називають одностороннюю коліз. нормою. Коліз. прив'язку, котра вказує на ознаку (загальний принцип), за якою можна визначити, право якої країни підлягає застосуванню до даних правовідносин з іноз. елементом, називають двостороннюю, оскільки юна визначає межі застосування як національного, так і іноз. права. Прив'язку двосторонньої К. н. в м. п. п. називають формулою прикріплення. Найпоширенішими формулами прикріплення у міжнар. приват, праві є такі: lex personalis (особистий закон фізичної особи), lex patria (закон громадянства), lex domicilii (закон місця проживання), lex societatis (особистий закон юридичної особи), lex rei sitae (закон місцезнаходження речі), lex loci actus (закон місця здійснення юридичного акту), lex loci contractus (закон місця укладення договору), lex venditoris (закон країни продавця), lex loci delicti commissi (закон місця вчинення правопорушення), lex loci celebrationis (закон місця укладення шлюбу), lex flagi (закон прапора), lex fori (закон суду) та ін. | |||
Колегіальність (коллегиальность) | ||
---|---|---|
форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки усіх, хто брав участь у обговоренні. | ||
Колегіальність (коллегиальность) | ||
---|---|---|
форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки усіх, хто брав участь у обговоренні. | ||
Колектив (коллектив) | ||
---|---|---|
1. Група, сукупність людей, що працюють в одній організації (фірмі, підприємстві, установі); 2. Люди, об’єднані загальними ідеями, інтересами. | ||
Колектив (коллектив) | ||
---|---|---|
1. Група, сукупність людей, що працюють в одній організації (фірмі, підприємстві, установі); 2. Люди, об’єднані загальними ідеями, інтересами. | ||
Колектив трудовий (коллектив трудовой) | ||
---|---|---|
усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності колективу на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. | ||
Колектив трудовий (коллектив трудовой) | ||
---|---|---|
усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності колективу на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. | ||
Колективні системи підтримки прийняття рішень | |||
---|---|---|---|
Колективні системи підтримки прийняття рішень – системи об’єднують комунікації , обчислення і технологію підтримки рішень з метою допомоги колективу користувачів розв’язати набір відносно неструктурованих задач. | |||
КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА | |||
---|---|---|---|
КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА - система закріплених у Статуті ООН норм міжнародного права, яка регулює колект. застосування сили під егідою ООН з метою підтримання або відновлення міжнар. миру та безпеки. Осн. складовими сучасної системи К. б. є: 1) система загальновизнаних принципів і норм міжнар. права, найважливішими з яких є заборона застосування сили чи погрози силою у міжнар. зносинах; розв'язання міжнар. спорів виключно мирними засобами; суверенна рівність держав; поважання осн. прав і свобод людини; невтручання держав у внутр. справи одна одної; 2) система засобів мирного розв'язання міжнар. спорів; 3) система колект. заходів для запобігання актам агресії та усунення загрози мирові; 4) система колект. заходів із роззброєння; 5) система заходів, спрямованих на зміцнення довіри між д-вами. Система К. б. існує на універсальному та регіон, рівнях. Універсальна система К. б. грунтується на положеннях Статуту ООН і охоплює: а) систему передбачених Статутом ООН колект. заходів примус, і превентивного характеру (ст. 2, 5, 50); б) заходи, спрямовані на заборону пофози силою чи її застосування у відносинах між д-вами (п. 4 ст. 2); в) заходи, спрямовані на роззброєння (ст. 11, 26, 47); г) заходи щодо використання регіон, організацій безпеки (гл. VIII); д) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки у перехід, період (гл. XVII); е) тимчас. заходи, спрямовані на припинення порушень миру (ст. 40); є) примус, заходи без використання збройних сил (ст. 41); ж) примус, заходи з використанням збройних сил (ст. 42). Відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки в межах універсальної системи К. б. покладено на Раду Безпеки ООН. Це єдиний орган ООН, який має право від імені ООН вдаватися до дій превентивного або примус, характеру, включаючи створення і застосування міжнародних збройних сил. РБ ООН визначає існування будь-якої загрози мирові, будь-якого порушення миру чи акту агресії, а її рішення мають обов'язковий характер. Регіон, системи К. б. є складовою міжнар. системи К. б. Щодо них Статут ООН висуває низку вимог: брати участь у регіон, системах К. б. можуть лише д-ви одного політ.-геогр. регіону; дії через регіон, угоди не повинні виходити за межі цього регіону; ці дії не можуть суперечити діям ООН і мають відповідати цілям та принципам Статуту ООН. Пріоритетними у системі регіон, заходів К. б. є розв'язання міжнар. спорів мирним шляхом. Примус, заходи можуть вживатися регіон, організаціями лише за рішенням РБ ООН і під її керівництвом, за винятком заходів щодо кол. ворожих держав (ст. 107 Статуту ООН). Регіон, системами К. б. є, зокрема, Організація африканської єдності та Ліга арабських держав. | |||
Колективне підприємство (коллективное предприятие) | ||
---|---|---|
підприємство виробниче, торговельне, побутового обслуговування, що базується на колективній формі власності. Може бути двох типів | ||
Колективне підприємство (коллективное предприятие) | ||
---|---|---|
підприємство виробниче, торговельне, побутового обслуговування, що базується на колективній формі власності. Може бути двох типів | ||
Колективний або соціальний блог | |||
---|---|---|---|
Колективний або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник. | |||
Колективний або соціальний блог | |||
---|---|---|---|
Колективний
або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник | |||
Колективний тренінг | |||
---|---|---|---|
Колективний тренінг – активні аудиторні заняття за заздалегідь розробленим і затвердженим сценарієм, що проводяться зі студентами в соціумі («дискусія», «рольова гра», «круглий стіл», «ділова гра», «питання-відповіді» тощо). Може проводитися контактно, за допомогою телекомунікацій або комбінованим методом. | |||
КОЛЕКТОР | |||
---|---|---|---|
КОЛЕКТОР (англ. collector [kə’lektə]) - особа, яка приймає гроші від злочинців за дорученням контролера та розміщує їх згідно його вказівок | |||
Колекції “закладок” | |||
---|---|---|---|
Колекції
“закладок” – посилання
на цікаві користувачу
Веб-ресурси (social bookmarking). | |||
Коливання курсу (колебание курса) | ||
---|---|---|
зміна цін на біржі на валюту і цінні папери під впливом зміни попиту, пропозиції та інших факторів кон’юнктури. | ||
Коливання курсу (колебание курса) | ||
---|---|---|
зміна цін на біржі на валюту і цінні папери під впливом зміни попиту, пропозиції та інших факторів кон’юнктури. | ||
КОЛОНІАЛІЗМ | |||
---|---|---|---|
КОЛОНІАЛІЗМ - (франц., від лат. — поселення) — політика екон. експлуатації, пограбування і гноблення менш розвинених країн метрополіями. Пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Перший збігається з періодом великих геогр. відкриттів (15—16 ст.), які супроводжувалися насильн. захопленням рядом європ. держав (Англією, Голландією, Іспанією, Португалією, Францією) вел. територій в Америці, Азії та Африці. Це був початок створення колоніальної системи. Другий етап тривав до поч. 20 ст., коли більша частина світу виявилася поділеною між відносно невеликою кількістю держав-метрополій. До згаданих вище додалися Бельгія, Італія, Німеччина, США, Японія. Після Другої світ, війни під зростаючим впливом нац.-визв. рухів колоніальна система зазнала глибокої кризи. На поч. 60-х pp. 203 десятки кол. колоній стали незалежними і суверенними д-вами. ГА ООН під тиском соп. країн прийняла Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960. У цьому акті було зафіксовано, що всі народи мають право на самовизначення, а К. суперечить Статутові ООН і шкодить розвитку співробітництва та встановленню миру у всьому світі. ООН закликала покласти край К. у будь-яких формах. Повний розпад колоніальної системи в основному завершився у 70-х pp. Останньою великою колонією, яка отримала незалежність, була Намібія (1990). Нині під владою деяких держав (Великобританії, Нідерландів, США, Франції) перебувають кілька невеликих, здебільшого острівних територій. Але їх правовий режим тільки в окр. елементах нагадує систему відносин між колоніями і метрополіями. | |||
Колонтитул | |||
---|---|---|---|
Колонтитул – заголовні дані видання, розташовані на
верхньому полі кожної сторінки видання; – назва, звичайно скорочена, яка
повторюється вгорі чи внизу кожної сторінки. | |||
Комівояжер (коммивояжер) | ||
---|---|---|
роз’їздний агент-посередник між продавцем товару і покупцем. Діє за дорученням певного торговця, займається збутом його товару за певну винагороду. | ||
Комівояжер (коммивояжер) | ||
---|---|---|
роз’їздний агент-посередник між продавцем товару і покупцем. Діє за дорученням певного торговця, займається збутом його товару за певну винагороду. | ||
Комісійні банку | |||
---|---|---|---|
Комісійні банку (bank commission; комиссионные банка) – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій). | |||
Комісійні операції (комиссионные операции) | ||
---|---|---|
операції, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну оплату - комісію. К.о. | ||
Комісійні операції (комиссионные операции) | ||
---|---|---|
операції, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну оплату - комісію. К.о. | ||
Комісійна винагорода (комиссионное вознаграждение) | ||
---|---|---|
1. Плата за виконання функцій агента-посередника щодо здійснення комерційної операції. 2. Оплата комісійних послуг, що здійснюються банком при проведенні певних банківських операцій. | ||
Комісійна винагорода (комиссионное вознаграждение) | ||
---|---|---|
1. Плата за виконання функцій агента-посередника щодо здійснення комерційної операції. 2. Оплата комісійних послуг, що здійснюються банком при проведенні певних банківських операцій. | ||
Комісія (комиссия) | ||
---|---|---|
1. Угода, за якою одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за. рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції. 2. У банківській практиці плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. | ||
Комісія (комиссия) | ||
---|---|---|
1. Угода, за якою одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за. рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції. 2. У банківській практиці плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. | ||
КОМІТЕНТ | |||
---|---|---|---|
КОМІТЕНТ (англ. consignor [kənˈsaɪnə]) - юридична або фізична особа, яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення 343 К банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Комітент (комитент) | ||
---|---|---|
особа в договорі комісії, що доручає іншій особі (комісіонеру) здійснити за винагороду одну або кілька операцій з товарами, векселями, іноземною валютою, акціями, облігаціями тощо, але за рахунок К. | ||
Комітент (комитент) | ||
---|---|---|
особа в договорі комісії, що доручає іншій особі (комісіонеру) здійснити за винагороду одну або кілька операцій з товарами, векселями, іноземною валютою, акціями, облігаціями тощо, але за рахунок К. | ||
Комітет (комитет) | ||
---|---|---|
колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. | ||
Комітет (комитет) | ||
---|---|---|
колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. | ||
КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РАДИ ЄВРОПИ | |||
---|---|---|---|
КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РАДИ ЄВРОПИ - (КМ РЄ) — один з гол. органів Ради Європи. Складається з міністрів закорд. справ держав — членів РЄ. В КМ РЄ по черзі (через кожні 6 місяців) головують всі країни-учасниці. Кожна д-ва наділена одним голосом. КМ РЄ проводить свої чергові сесії перед відкриттям та на поч. кожної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (двічі на рік; у квітні або травні та в листопаді); за потреби скликаються спец, та позачергові сесії. Згідно зі Статутом РЄ Комітет є органом, що діє від імені Організації. Він розробляє і затверджує програми діяльності РЄ, її бюджет, приймає остаточні рішення з пропозицій Парлам. Асамблеї. До виключної компетенції Комітету належить вирішення питань членства (прийому до Організації нових держав, їх виключення). Розробляє та приймає загально-європ. конвенції з питань співробітництва відповідно до компетенції РЄ. На форумах КМ РЄ обговорюються політ, аспекти європ. співробітництва. Рішення приймаються у формі рекомендацій для урядів держав — членів РЄ, яким К-т міністрів пропонує інформувати Раду Європи про заходи щодо виконання цих рекомендацій. Такі рішення потребують одностайного схвалення представниками держав-членів, які беруть участь у голосуванні, за умови, що їх голоси становлять більшість від заг. кількості голосів представників, котрі мають право засідати в КМ РЄ. Рішення з внутріорг. питань є обов'язковими і приймаються простою більшістю представників у К-ті міністрів. Місцеперебування — м. Страсбург (Франція). | |||
Комітет наглядовий (комитет наблюдательный) | ||
---|---|---|
орган, що розглядає біржові спори і виносить рішення з дисциплінарних питань. | ||
Комітет наглядовий (комитет наблюдательный) | ||
---|---|---|
орган, що розглядає біржові спори і виносить рішення з дисциплінарних питань. | ||
КОМІТЕТИ І КОМІСІЇ ООН | |||
---|---|---|---|
КОМІТЕТИ І КОМІСІЇ ООН - спеціаліз. структурні підрозділи Організації Об'єднаних Націй, утворені відповідно до Статуту ООН на пост, або тимчас. основі. Метою їх є координація зусиль світ, співдружності націй у вирішенні нагальних проблем спільного розвитку. К. і к. ООН безпосередньо входять до осн. ланок Організації — Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і соціальної ради ООН, Ради з опіки ООН, Міжнародного суду 204 ООН і Секретаріату ООН. Гол. к-ти ГА ООН (сесійні органи): Перший комітет (питання роззброєння та міжнародної безпеки); Спеціальний політичний комітет (політ, питання і питання безпеки); Другий комітет (екон. і фін. питання); Третій комітет (соціальні і гуманітарні питання та питання культури); Четвертий комітет (питання деколонізації); П'ятий комітет (адм. і бюдж. питання); Шостий комітет (правові питання). До сесійних органів ГА належать і процедурні к-ти: Генеральний комітет і Комітет з перевірки повноважень. Члени цих к-тів обираються ГА та її гол. к-тами на поч. кожної сесії. У період сесійних засідань ГА надають допомогу два пост, к-ти ООН — Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань та Комітет з питань внесків. Статутом ООН (ст. 22) передбачено утворення допоміжних органів для виконання окр. функцій і завдань ГА на певний період. Такими були: 1) комітети і комісії з роззброєння та ін. політ, питань — Погоджувальна комісія ООН для Палестини (утв. 1948), Комісія з роззброєння (1950), Науковий консультативний комітет ООН (1954), Науковий комітет з питань дії атомної радіації (1955), Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (1959), Спеціальний комітет з операцій щодо підтримання миру (1965), Спеціальний комітет по Індійському океану (1972), Спеціальний комітет з посилення ефективності принципу незастосування сили у міжнародних зносинах (1977), Комітет з інформації (1978), Підготовчий комітет зі сприяння міжнародному співробітництву в галузі використання ядерної енергії у мирних цілях (1980), Спеціальний комітет з виконання положень Статуту ООН про колективну безпеку (1983) та ін.; 2) комітети і комісії з деколонізації — Спеціальний комітет з виконання Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам (1961), Спеціальний комітет проти апартеїду (1962), Спеціальний комітет проти апартеїду у спорті (1976) та ін.; 3) комітети і комісії з екон. і соціальних питань — Бюро Координатора ООН з надання допомоги у разі стихійного лиха (1971), Всесвітня продовольча рада (1974), Спеціальний фонд ООН для країн, що не мають виходу до моря (1975), Комітет високого рівня з огляду технічного співробітництва країн, що розвиваються (1978), Комітет з ліквідації дискримінації стосовно жінок (1979), Комісія ООН з питань кордонів континентального шельфу (1997) та ін.; 4) комітети і комісії з правових питань — Комісія міжнародного права (1947), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (1966), Комітет ООН по запобіганню злочинності й боротьбі з нею (1971), Комітет з питань стосунків із країною перебування (1971), Спеціальний комітет з міжнародного тероризму (1972), Спеціальний комітет зі Статуту ООН і посилення ролі Організації (1974), Спеціальний комітет з розробки Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців (1980) та ін.; 5) комітети і комісії з адм. і бюдж. питань — Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань (1946), Комісія ревізорів (1946), Комітет з інвестицій (1947), Об'єднаний пенсійний фонд персонала ООН (1948), Адміністративний трибунал ООН (1949), Комітет з конференцій (1974), Комісія з міжнародної цивільної служби 205 (1974). Крім того, свої комісії та комітети мають спеціаліз. установи ООН. Так, у складі ЮНЕСКО діє Комісія примирення і добрих послуг для вирішення суперечностей (розбіжностей), що можуть виникнути між державами, які беруть участь у Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1968); у складі ЕКОСОР - Комісія ООН з прав людини (1946). Заг. кількість К. і к. ООН не є сталою, оскільки залежить від конкретних геополіт., демогр., соціальних, духовно-культурних та ін. умов діяльності Організації і може коригуватися під впливом не лише стратегічних, а й ситуативних чинників. | |||
Команда (команда) | ||
---|---|---|
1. Група людей, покликана виконувати певну роботу (завдання). Як правило К. працює на лідера, який дає завдання і розподіляє роботу, функції між її членами. 2. Усний наказ виконати певну дію чи обсяг робіт. | ||
Команда (команда) | ||
---|---|---|
1. Група людей, покликана виконувати певну роботу (завдання). Як правило К. працює на лідера, який дає завдання і розподіляє роботу, функції між її членами. 2. Усний наказ виконати певну дію чи обсяг робіт. | ||
Команда розроблювачів курсу | |||
---|---|---|---|
Команда розроблювачів курсу – група, що складається з експертів у предметній області, якій присвячений курс, а також фахівців проектування, викладання та технологій, що збирається для створення курсу. | |||
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО | |||
---|---|---|---|
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО (англ. limited partnership [ˈlɪmɪtɪd ˈpɑːtnəʃɪp]) - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум 342 К зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники) (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |||
Командитне товариство (коммандитное общество) | ||
---|---|---|
вид господарської організації, заснованої на підставах довіри, де поєднується товариство з повною формою відповідальності і товариство з обмеженою формою відповідальності управління економічною системою, господарством, що базується на високому рівні централізації функцій керівництва економікою, застосуванні директивних, вольових методів управління, зосередженні основних видів ресурсів виробництва у державній власності. | ||
Командитне товариство (коммандитное общество) | ||
---|---|---|
вид господарської організації, заснованої на підставах довіри, де поєднується товариство з повною формою відповідальності і товариство з обмеженою формою відповідальності управління економічною системою, господарством, що базується на високому рівні централізації функцій керівництва економікою, застосуванні директивних, вольових методів управління, зосередженні основних видів ресурсів виробництва у державній власності. | ||
Комбінаторні (лат. combino – з’єдную, поєдную) нововведення | |||
---|---|---|---|
Комбінаторні (лат. combino – з’єдную, поєдную) нововведення – нововведення, що передбачають нове конструктивне поєднання елементів відомих методик. | |||
Комбінація (комбинация) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання компаній, що конкурують, з метою зміцнення ринкової позиції. 2. Об’єднання кількох підприємницьких структур в одну для спільного вивчення ринку, управління торговельними процесами, обміном інформацією. | ||
Комбінація (комбинация) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання компаній, що конкурують, з метою зміцнення ринкової позиції. 2. Об’єднання кількох підприємницьких структур в одну для спільного вивчення ринку, управління торговельними процесами, обміном інформацією. | ||
Коментар до документа | |||
---|---|---|---|
Коментар до документа – додаткові відомості аналітичного характеру, що стосуються змісту, статусу, редакцій документа тощо. | |||
Комерційні банки (коммерческие банки) | ||
---|---|---|
найбільші кредитні установи, що здійснюють всі різновиди банківських операцій (крім емісії грошей) для підприємств усіх галузей за рахунок грошей, залучених у вигляді вкладу. Вони проводять розрахункові і платіжні операції, надають позички, кредити і гарантії, здійснюють або підтримують емісію цінних паперів, беруть участь у створенні акціонерних товариств. | ||
Комерційні банки (коммерческие банки) | ||
---|---|---|
найбільші кредитні установи, що здійснюють всі різновиди банківських операцій (крім емісії грошей) для підприємств усіх галузей за рахунок грошей, залучених у вигляді вкладу. Вони проводять розрахункові і платіжні операції, надають позички, кредити і гарантії, здійснюють або підтримують емісію цінних паперів, беруть участь у створенні акціонерних товариств. | ||
Комерційні витрати (коммерческие издержки) | ||
---|---|---|
витрати, пов’язані з реалізацією продукції: заробітна плата персоналу, що реалізує продукцію; витрати обігу; | ||
Комерційні витрати (коммерческие издержки) | ||
---|---|---|
витрати, пов’язані з реалізацією продукції: заробітна плата персоналу, що реалізує продукцію; витрати обігу; | ||
Комерційні організації (коммерческие организации) | ||
---|---|---|
суб’єкти підприємницької діяльності | ||
Комерційні організації (коммерческие организации) | ||
---|---|---|
суб’єкти підприємницької діяльності | ||
Комерційні ціни (коммерческие цены) | ||
---|---|---|
різновид офіційних, державних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання. Наявність таких цін дозволяє додатково спрямувати у бюджет гроші населення, стримувати інфляцію, зменшувати бюджетний дефіцит. К.ц. виступають як форма бюджетної націнки. | ||
Комерційні ціни (коммерческие цены) | ||
---|---|---|
різновид офіційних, державних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання. Наявність таких цін дозволяє додатково спрямувати у бюджет гроші населення, стримувати інфляцію, зменшувати бюджетний дефіцит. К.ц. виступають як форма бюджетної націнки. | ||
Комерційна організація | |||
---|---|---|---|
Комерційна організація – юридична особа, що ставить за одержання прибутку як основної мети своєї діяльності. | |||
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ | |||
---|---|---|---|
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ (англ. trade secret [treɪd ˈsiːkrɪt]) є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |||
Комерційна таємниця (коммерческая тайна) | ||
---|---|---|
право суб’єктів підприємницької діяльності не розголошувати, зберігати в таємниці відомості про власну діяльність чи діяльність з участю інших компаньйонів (виробнича, наукова, торговельна, фінансова та інша діяльність), якщо ці відомості можуть нанести фінансові, матеріальні чи моральні збитки. | ||
Комерційна таємниця (коммерческая тайна) | ||
---|---|---|
право суб’єктів підприємницької діяльності не розголошувати, зберігати в таємниці відомості про власну діяльність чи діяльність з участю інших компаньйонів (виробнича, наукова, торговельна, фінансова та інша діяльність), якщо ці відомості можуть нанести фінансові, матеріальні чи моральні збитки. | ||
Комерційна торгівля (коммерческая торговля) | ||
---|---|---|
торгівля, що здійснюється на основі приватної, недержавної власності в системі ринкових відносин. | ||
Комерційна торгівля (коммерческая торговля) | ||
---|---|---|
торгівля, що здійснюється на основі приватної, недержавної власності в системі ринкових відносин. | ||
КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ) | |||
---|---|---|---|
КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ) (англ. commercial mediation (agency activity) [kəˈmɜːʃəl ˌmiːdɪˈeɪʃən (ˈeɪʤənsɪ ækˈtɪvɪtɪ)]) - підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
Комерційний директор (коммерческий директор) | ||
---|---|---|
один з основних керівників підприємства, фірми, що відає продажем і збутом продукції, торгівлею товарів і укладанням відповідних договорів, угод, контрактів. | ||
Комерційний директор (коммерческий директор) | ||
---|---|---|
один з основних керівників підприємства, фірми, що відає продажем і збутом продукції, торгівлею товарів і укладанням відповідних договорів, угод, контрактів. | ||
Комерційний кредит (коммерческий кредит) | ||
---|---|---|
кредит, який надають один одному промисловці і торговці у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Мета К.к. | ||
Комерційний кредит (коммерческий кредит) | ||
---|---|---|
кредит, який надають один одному промисловці і торговці у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Мета К.к. | ||
КОМЕРЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК | |||
---|---|---|---|
КОМЕРЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК (англ. commercial representative [kəˈmɜːʃəl ˌreprɪˈzentətɪv]) - особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |||
Комерційний ризик (коммерческий риск) | ||
---|---|---|
підприємницький ризик, що виникає при здійсненні бізнес-операцій внаслідок ймовірності втрати доходу фірми через недостатню поінформованість про стан ринку. Розрізняють кредитний та страховий ризики. | ||
Комерційний ризик (коммерческий риск) | ||
---|---|---|
підприємницький ризик, що виникає при здійсненні бізнес-операцій внаслідок ймовірності втрати доходу фірми через недостатню поінформованість про стан ринку. Розрізняють кредитний та страховий ризики. | ||
Комерційний розрахунок (коммерческий расчет) | ||
---|---|---|
метод господарювання, що ведеться на основі порівняння витрат не господарську діяльність та її результатів у грошовій формі. | ||
Комерційний розрахунок (коммерческий расчет) | ||
---|---|---|
метод господарювання, що ведеться на основі порівняння витрат не господарську діяльність та її результатів у грошовій формі. | ||
Комерція (коммерция) | ||
---|---|---|
вид торговельно-підприємницької діяльності, торговельна, комерційно-посередницька діяльність, участь у торгівлі, у продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, надання послуг з метою одержання прибутків. | ||
Комерція (коммерция) | ||
---|---|---|
вид торговельно-підприємницької діяльності, торговельна, комерційно-посередницька діяльність, участь у торгівлі, у продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, надання послуг з метою одержання прибутків. | ||
Комп'ютерна модель | |||
---|---|---|---|
Комп'ютерна модель – це модель, реалізована за допомогою програмних засобів. | |||
Компакт-диск | |||
---|---|---|---|
Компакт-диск – невеликий за розміром оптичний диск (діаметр 11,989 см (4,72 дюйма). | |||
Компанії "високих технологій | |||
---|---|---|---|
Компанії "високих технологій"– умовна назва компаній, головним активом яких є інтелектуальна власність і висококваліфікований персонал. Сфера діяльності – високотехнологічні галузі та постіндустріальні технології. До подібних компаній, як правило, відносяться: Інтернет-компанії, розробники програмного забезпечення і виробники напівпровідникових пристроїв, оператори мобільного та космічного зв’язку, біотехнологічні компанії, мас-медійні компанії, виробники високотехнологічного обладнання. | |||
Компанія (компания) | ||
---|---|---|
1. Група осіб, об’єднаних спільним інтересом. 2. Об’єднання фізичних та юридичних осіб для проведення економічної діяльності. 3. Підприємство, засноване на підставі участі кількох підприємців. 4. Інтенсифікація діяльності, що проводиться тимчасово. | ||
Компанія (компания) | ||
---|---|---|
1. Група осіб, об’єднаних спільним інтересом. 2. Об’єднання фізичних та юридичних осіб для проведення економічної діяльності. 3. Підприємство, засноване на підставі участі кількох підприємців. 4. Інтенсифікація діяльності, що проводиться тимчасово. | ||
КОМПАНІЯ З НАДАННЯ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ | |||
---|---|---|---|
КОМПАНІЯ З НАДАННЯ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ (англ. ancillary services company [ænˈsɪlərɪ ˈsɜːvɪsɪz ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |||
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ | |||
---|---|---|---|
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (англ. asset management company [ˈæset ˈmænɪʤmənt ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |||
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЯКА НАДАЄ ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ - СУБ’ЄКТУ ДРУГОГО РІВНЯ | |||
---|---|---|---|
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЯКА НАДАЄ ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ - СУБ’ЄКТУ ДРУГОГО РІВНЯ (англ. asset management company, which provides services to a pension fund - a second-tier entity [ˈæset ˈmænɪʤmənt ˈkʌmpənɪ wɪʧ prəˈvaɪdz ˈsɜːvɪsɪz tʊ ə pɑːnˈsjəʊn fʌnd ə ˈsekənd ˈtaɪə ˈentɪtɪ]) - компанія з управління активами, яка одержала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) та уклала договір про управління активами із радою відповідного недержавного пенсійного фонду - суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 | |||
Компаньйон (компаньон) | ||
---|---|---|
1. Співвласник підприємства, фірми. 2. Співучасник будь-якої компанії, якоїсь справи. | ||
Компаньйон (компаньон) | ||
---|---|---|
1. Співвласник підприємства, фірми. 2. Співучасник будь-якої компанії, якоїсь справи. | ||
Компенсаційні виплати (компенсационные выплаты) | ||
---|---|---|
виплати, спрямовані на компенсацію витрат, яких зазнали раніше. Становлять грошове відшкодування недоотриманого доходу, невикористаної відпустки, витрат на переїзд тощо. | ||
Компенсаційні виплати (компенсационные выплаты) | ||
---|---|---|
виплати, спрямовані на компенсацію витрат, яких зазнали раніше. Становлять грошове відшкодування недоотриманого доходу, невикористаної відпустки, витрат на переїзд тощо. | ||
Компенсаційна позика (компенсационный заем) | ||
---|---|---|
позика, що надається державою в іноземній валюті в обмін на позику у вітчизняній валюті з метою запобігання валютного ризику і валютних обмежень. | ||
Компенсаційна позика (компенсационный заем) | ||
---|---|---|
позика, що надається державою в іноземній валюті в обмін на позику у вітчизняній валюті з метою запобігання валютного ризику і валютних обмежень. | ||
Компенсаційна торгівля (компенсационная торговля) | ||
---|---|---|
система торгівлі, за якою покупець товарів сплачує їх вартість поставками інших товарів. | ||
Компенсаційна торгівля (компенсационная торговля) | ||
---|---|---|
система торгівлі, за якою покупець товарів сплачує їх вартість поставками інших товарів. | ||
Компенсаційний пакет (компенсационный пакет) | ||
---|---|---|
це система винагород, які використовуються в організації і включають в себе три елементи: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні виплати і пільги. | ||
Компенсаційний пакет (компенсационный пакет) | ||
---|---|---|
це система винагород, які використовуються в організації і включають в себе три елементи: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні виплати і пільги. | ||
Компенсація (компенсация) | ||
---|---|---|
1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю. 2. Спосіб виконання зобов’язань за невиконані умови договору шляхом зарахування зустрічних вимог дебітора і кредитора (боржника). | ||
Компенсація (компенсация) | ||
---|---|---|
1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю. 2. Спосіб виконання зобов’язань за невиконані умови договору шляхом зарахування зустрічних вимог дебітора і кредитора (боржника). | ||
Компенсація моральних збитків (компенсация морального ущерба) | ||
---|---|---|
грошова компенсація моральної шкоди особі, яка зазнала моральних витрат, особою, яка завдала цю шкоду. | ||
Компенсація моральних збитків (компенсация морального ущерба) | ||
---|---|---|
грошова компенсація моральної шкоди особі, яка зазнала моральних витрат, особою, яка завдала цю шкоду. | ||
КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН | |||
---|---|---|---|
КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН (англ. competent authority [ˈkɒmpɪtənt ɔːˈθɒrɪtɪ]) - усі державні органи влади з визначеними обов’язками у сфері протидії відмиванню коштів та/або фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Зокрема, у цей термін включено ПФР; орга- 344 К ни влади, які мають функції з розслідування та/або судового переслідування відмивання коштів, пов’язаних предикатних злочинів та фінансування тероризму, а також арешту/заморожування та конфіскації злочинних активів; органи влади, що отримують звіти щодо транскордонного переміщення валюти та оборотних інструментів на пред’явника; а також органи влади, які мають обов’язки з нагляду чи моніторингу у сфері ПВК/ФТ, що націлені на забезпечення комплаєнсу фінансовими установами та ВНУП вимогам з ПВК/ФТ. Органи саморегулювання не повинні розглядатись як компетентні органи; - усі адміністративні та правоохоронні органи, діяльність яких пов’язана з протидією відмиванню грошей чи боротьбою з фінансуванням тероризму, включаючи ПФР та наглядові органи ; - орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з цим розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
Компетенція (компетенция) | ||
---|---|---|
1. Сукупність прав і обов’язків, якими у певній галузі наділені підприємства, установи, організації або службові особи. 2. Коло питань, у яких дана особа має знання, досвід. | ||
Компетенція (компетенция) | ||
---|---|---|
1. Сукупність прав і обов’язків, якими у певній галузі наділені підприємства, установи, організації або службові особи. 2. Коло питань, у яких дана особа має знання, досвід. | ||
КОМПЛАЄНС | |||
---|---|---|---|
КОМПЛАЄНС (англ. compliance [kəmˈplaɪəns]) - дотримання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та внутрішніх документів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |||
КОМПЛАЄНС-РИЗИК | |||
---|---|---|---|
КОМПЛАЄНС-РИЗИК (англ. risk compliance [rɪsk kəmˈplaɪəns]) - імовірність виникнення збитків/санкцій, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства, нормативно-правових актів, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції, правил корпоративної етики, виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішньобанківських документів банку (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та внутрішніх документів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 39. – Ст. 201); - ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 | |||
КОМПЛАЄНС-РИЗИК ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
КОМПЛАЄНС-РИЗИК ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. risk compliance of financial monitoring [rɪsk kəmˈplaɪəns əv faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - ризик юридичної відповідальності або ризик застосування заходів впливу Національним банком України, виникнення фінансових збитків та репутаційних втрат, що може зазнати банк у зв’язку з незабезпеченням належного рівня відповідності всім вимогам законів України, нормативно-правових актів, правил, внутрішніх документів банку, правил поведінки, що можуть застосовуватись під час виконання банком обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |||
Комплеї | |||
---|---|---|---|
Комплеї – навчальні комп’ютерні програми, ділові ігри. | |||
Комплекс (комплекс) | ||
---|---|---|
1. Сукупність об’єктів, предметів, дій тощо, тісно пов’язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов’язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію. | ||
Комплекс (комплекс) | ||
---|---|---|
1. Сукупність об’єктів, предметів, дій тощо, тісно пов’язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов’язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію. | ||
Комплекс маркетингу (комплекс маркетинга) | ||
---|---|---|
набір методів аналізу, прогнозування, вибір комплексу факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своєї мети, щодо визначення кон’юнктури ринку, стратегії її поліпшення для досягнення позитивних результатів. | ||
Комплекс маркетингу (комплекс маркетинга) | ||
---|---|---|
набір методів аналізу, прогнозування, вибір комплексу факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своєї мети, щодо визначення кон’юнктури ринку, стратегії її поліпшення для досягнення позитивних результатів. | ||
Комплексна автоматизація виробництва | |||
---|---|---|---|
Комплексна автоматизація виробництва – методологія автоматизації виробничих процесів за допомогою комп’ютерів.Об’єднує проектні роботи, технологічні засоби, системи планування, контролю, управління та обліку. У результаті підприємство істотно зменшує накладні витрати, витрати на фінансування, забезпечує економію сировини і енергії, скорочує брак і відходи. | |||
Комплексна освітня програма | |||
---|---|---|---|
Комплексна освітня програма – програма, яка визначає основний зміст роботи з дітьми в умовах навчально-виховного закладу на основі єдиної педагогічної концепції. | |||
Комплексна програма (комплексная программа) | ||
---|---|---|
система пов’язаних між собою за змістом, строками, ресурсами і місцем здійснення комплексу заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. | ||
Комплексна програма (комплексная программа) | ||
---|---|---|
система пов’язаних між собою за змістом, строками, ресурсами і місцем здійснення комплексу заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. | ||
Комплексна система захисту інформації | |||
---|---|---|---|
Комплексна система захисту інформації – взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації. | |||
Комплексне вміння | |||
---|---|---|---|
Комплексне вміння – це сукупність взаємопов’язаних елементарних дій або операцій, які потрібні для розв’язання певного завдання | |||
Компоненти педагогічної системи | |||
---|---|---|---|
Компоненти педагогічної системи – мета (педагогічний ідеал виховання), зміст педагогічного впливу (освітня програма), засоби, форми, методи педагогічного впливу; результат; люди (педагоги, батьки, вихованці тощо) як носії педагогічної системи, об’єкти і суб’єкти педагогічної діяльності. | |||
Компроміс (компромисс) | ||
---|---|---|
1. Домовленість з противником на основі взаємних поступок. 2. Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. | ||
Компроміс (компромисс) | ||
---|---|---|
1. Домовленість з противником на основі взаємних поступок. 2. Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. | ||
Компрометація електронного підпису | |||
---|---|---|---|
Компрометація електронного підпису – будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа. | |||
КОМПРОМЕТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА | |||
---|---|---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА (англ. compromise your computer [ˈkɒm.prə.maɪz jɔː(r) kəmˈpjuːtə(r)]) - заволодіння сторонніми особами ідентифікаційними даними користувача комп’ютера, необхідними та достатніми для ініціювання та здійснення платіжних операцій в системах дистанційного банківського обслуговування | |||
КОМПРОМЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО КЛЮЧА | |||
---|---|---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО КЛЮЧА (англ. discredit of personal key [dɪsˈkredɪt əv ˈpɜːsnl kiː]) - будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 276). | |||
КОМПРОМЕТАЦІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК | |||
---|---|---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК (англ. compromising payment cards [ˈkɒm.prə.maɪ.zɪŋ ˈpeɪmənt kɑːd]) - заволодіння сторонніми особами реквізитами платіжних карток або інформацією з магнітної смуги та ПІН-коду картки, необхідною та достатньою для здійснення шахрайських операцій з отримання готівки та оплати товарів (послуг) (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.). | |||
Комп’ютер1 | |||
---|---|---|---|
Комп’ютер1 – функційний пристрій, що складається з одного
або кількох взаємопов’язаних центральних процесорів і периферійних
пристроїв і може виконувати обчислення без участі людини. | |||
Комп’ютер2 | |||
---|---|---|---|
Комп’ютер2 – пристрій,
що виконує задану
програмою послідовність операцій. В
інформатиці – комплекс
технічних засобів, призначених
для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних
та інформаційних задач. Його ядром
є один або
група процесорів. Останні
безпосередньо взаємодіють з кеш-пам’яттю або оперативною пам’яттю і за
допомогою контролерів пов’язані
з зовнішніми пристроями. Для введення даних використовуються клавіатура,
сканери і т. ін. Виведення даних здійснюється на екрани, принтери, динаміки та
інші пристрої. | |||
Комп’ютеризація | |||
---|---|---|---|
Комп’ютеризація – процес розвитку індустрії комп’ютерних продуктів і послуг та їх використання в суспільстві. Одна з необхідних умов для широкого розвитку Інтернету. | |||
Комп’ютерні відео конференції | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерні відео конференції – відеоконференції із застосуванням персонального комп’ютера, що має швидке Інтернет-з’єднання, мікрофон, і цифрову відеокамеру. Залежно від застосовуваного програмного та апаратного забезпечення, відео та аудіо може бути двоканальним або багатоканальним. Найбільше застосовується для окремих людей і невеликих груп. У цей час технологія недоступна в багатьох регіонах через високі вимоги до швидкості з’єднання й необхідності наявності спеціального устаткування. | |||
Комп’ютерні злочини | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерні злочини – протиправні дії, які пов’язані з використанням можливостей щодо доступу до інформації через інформаційно-комунікаційні мережі, а також з порушенням функціонування комп’ютерних систем. | |||
Комп’ютерна мережа | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна мережа – сукупність територіально розосереджених систем оброблення даних, засобів і (чи) систем зв’язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів. | |||
Комп’ютерна мережа 2 | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів і периферійного обладнання, об’єднаних між собою каналами передачі даних. | |||
Комп’ютерна програма | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна програма – запис певної системи правил (алгоритму) розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів однією з мов програмування (системою позначень для опису алгоритмів) | |||
Комп’ютерна гра | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна гра – моделювання ситуацій методом конфлікту з
метою вироблення найбільш ефективних рішень. Поняття гри охоплює різні сфери,
що пов’язані з роботою
і відпочинком людини. Сюди входять
ділові ігри (управління економікою
і виробництвом), навчання,
спорт, відпочинок, розваги. | |||
Комп’ютерна грамотність | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна грамотність – здатність знаходити, організовувати, розуміти, оцінювати, аналізувати і створювати інформацію з використанням технології. | |||
Комп’ютерна графіка | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна графіка – сукупність методів і способів перетворення за допомогою комп’ютера даних у графічне зображення і графічного зображення в дані. | |||
Комп’ютерна мережа | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна мережа – сукупність комп’ютерів, з’єднаних за певними правилами лініями зв’язку для забезпечення спільного доступу до ресурсів і обміну певними відомостями, даними | |||
Комп’ютерна програма | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах). | |||
Комп’ютерна технологія навчання | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерна технологія навчання – використання комп’ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей учнів | |||
Комп’ютерний навчальний посібник | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерний навчальний посібник – посібник, який підтримує комп’ютерну технологію, де основним засобом навчання є комп’ютер. | |||
Комп’ютерний вірус | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерний вірус – програма, що розмножується та поширюється самочинно. | |||
Комп’ютерний злочин | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерний злочин – злочин, здійснюваний через використання, модифікування або знищення даних, технічних чи програмних засобів. | |||
Комп’ютерний злочин 2 | |||
---|---|---|---|
Комп’ютерний злочин – суспільно небезпечне, карне діяння (дія або бездіяльність), предметом якого є комп’ютерна інформація, направлена на заподіяння шкоди. | |||
Комунікабельність (коммуникабельность) | ||
---|---|---|
Комунікабельність (коммуникабельность) | ||
---|---|---|
Комунікативістика | |||
---|---|---|---|
Комунікативістика – наука, що вивчає проблеми інформаційних комунікацій (у тому числі мережевих). | |||
Комунікативність (коммуникативность) | ||
---|---|---|
система налагодження обміну інформацією з ринком збуту продукції, що дає змогу підприємству адаптуватися до ринкових умов, які змінюються, і домагатися поставленої мети. | ||
Комунікативність (коммуникативность) | ||
---|---|---|
система налагодження обміну інформацією з ринком збуту продукції, що дає змогу підприємству адаптуватися до ринкових умов, які змінюються, і домагатися поставленої мети. | ||
Комунікація | |||
---|---|---|---|
Комунікація – процес обміну інформацією. | |||
Комунальні тарифи (коммунальные тарифы) | ||
---|---|---|
система ставок, що їх встановлено за користування комунальними послугами або продукцією (газ, вода, електроенергія), міським транспортом, перукарнями тощо. | ||
Комунальні тарифи (коммунальные тарифы) | ||
---|---|---|
система ставок, що їх встановлено за користування комунальними послугами або продукцією (газ, вода, електроенергія), міським транспортом, перукарнями тощо. | ||
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. communal enterprise [ˈkɒmjʊnl ˈentəpraɪz]) - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, або підприємство, у статутному капіталі якого частка комунальної власності територіальної громади становить 50 і більше відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). | |||
КОМУНАЛЬНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
КОМУНАЛЬНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. communal unitary enterprise [ˈkɒmjʊnl ˈjuːnɪt(ə)ri ˈentəpraɪz]) - підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
Комунальний засіб масової інформації | |||
---|---|---|---|
Комунальний засіб масової інформації – аудіовізуальний чи друкований засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією як засновником (співзасновником) на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади. | |||
Комунальний (коммунальный) | ||
---|---|---|
господарство, що перебуває у підпорядкуванні місцевих органів влади (міст, сіл) і фінансується з державного бюджету. | ||
Комунальний (коммунальный) | ||
---|---|---|
господарство, що перебуває у підпорядкуванні місцевих органів влади (міст, сіл) і фінансується з державного бюджету. | ||
Комутація пакетів | |||
---|---|---|---|
Комутація пакетів – форма передачі, при якій дані, розбиті
на окремі пакети, можуть пересилатися з вихідного пункту в пункт
призначення різними маршрутами. Конкретний
маршрут вибирається передавачем
і приймається комп’ютерами,
виходячи з таких факторів, як наявність з’єднання і обсяг трафіку. Основна
перевага – ефективність використання каналів з фіксованого та обмеженою смугою. | |||
КОМЮНІКЕ | |||
---|---|---|---|
КОМЮНІКЕ - (франц. — офіц. повідомлення, від лат. — робити спільним, повідомляти) — офіц. повідомлення про події міжнар. життя (хід і наслідки переговорів, зустрічей і консультацій, міжнар. з'їзди, конференції тощо). Поширюється через пресу та ін. ЗМІ. Спільне К., як правило, офіціалізується одночасно у кожній країні — учасниці міжнар. переговорів. Поряд з офіц. мат-лами таке К. може містити зазначення позицій сторін з обговорюваних питань, заяви про їхні наміри, оцінки тощо. В ньому іноді фіксуються зобов'язання сторін щодо досягнення відповідних спільних цілей. У цій частині К. може мати міжнар.-правове значення. | |||
Конвеєр (конвеер) | ||
---|---|---|
вузькоспеціалізована дільниця серійного та масового виробництва, сконцентрована навколо транспортного пристрою, який рухається безперервно або періодично і дає змогу здійснювати послідовну обробку або складання готових виробів завдяки переміщенню окремих частин цього виробу від одного працівника до іншого. | ||
Конвеєр (конвеер) | ||
---|---|---|
вузькоспеціалізована дільниця серійного та масового виробництва, сконцентрована навколо транспортного пристрою, який рухається безперервно або періодично і дає змогу здійснювати послідовну обробку або складання готових виробів завдяки переміщенню окремих частин цього виробу від одного працівника до іншого. | ||
КОНВЕНЦІЇ МОП | |||
---|---|---|---|
КОНВЕНЦІЇ МОП - міжнар.-правові документи, які приймаються Міжнародною організацією праці (МОП), осн. джерело сучас. міжнародного трудового права. Мають певні особливості розробки, прийняття і ратифікації їх д-вами, а також денонсації. Проекти конвенцій розробляються Міжнародним бюро праці (МБП) на основі консультацій з урядами, а також Міжнародною конференцією праці (МКП), яка утворює з цією метою спец, тех. комісію з її делегатів — представників урядів, трудящих і наймачів. Проекти розглядаються на МКП (як правило, на її двох послідовних сесіях підряд, тобто протягом двох років) і приймаються більшістю у 2/3 голосів присутніх делегатів. Так досягається консенсус делегатів-урядовців, трудящих і наймачів щодо конвенцій. За Статутом МОП, автентичний текст конвенції підписують не представники держав, а голова МКП і генеральний директор МБП, причому один її примірник передається до архіїзу МБП, а другий — Ген. секретарю ООН. Д-ви отримують примірник прийнятого докта, який офіційно надсилається їм для імплементації положень конвенції. За заг. правилом, кінцеві статті конвенції передбачають, що юна набуває чинності через рік після її ратифікації щонайменше двома членами МОП. Про кожну ратифікацію ген. директор МОП повідомляє Ген. секретаря ООН для реєстрації згідно зі ст. 102 Статуту ООН. Ні Статут МОП, ні її конвенції не передбачають можливості робити застереження. Вважається, що застереження до К. МОП неприпустимі. Загальною вимогою до держав — 206 членів МОП (п. «сі» § 6 ст. 19 Статуту МОП) є вжиття ними всіх необхідних заходів для здійснення положень ратифікованої конвенції. З цією метою д-ви зобов'язуються подавати щорічні доповіді про заходи, яких було вжито ними на виконання конвенцій, до яких вони приєдналися (ст. 22). Так реалізується право МОП контролювати виконання д-вами своїх зобов'язань. Доповіді надсилаються за формою, затвердженою Адміністративною радою МОП. З метою забезпечення стабільності виконання міжнар. труд, права МОП прийняла особливі умови денонсації її конвенцій. За заг. правилом, денонсація конвенції можлива лише через 10 років після набуття нею чинності. Д-ві дається рік, протягом якого вона може це здійснити, після чого починається новий 10-річний строк заборони денонсації. За Статутом МОП (п. «е» § 5 ст. 19) у держав виникають певні обов'язки щодо імплементації конвенцій, які вони не ратифікували. На вимогу ген. директора МБП уряд певної д-ви надсилає йому інформацію про стан зак-ва і практики його застосування у галузях, які становлять предмет регулювання нератифікованої конвенції, а також про заходи, вжиті з метою імплементації її положень. Особливі повноваження надано МОП з метою узгодження на міжнар. рівні інтересів держав, трудящих і наймачів у соціальній і трудовій сфері, прогресив. розвитку міжнар. труд, права та ефективної імплементації д-вами його положень. | |||
КОНВЕНЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КОНВЕНЦІЯ - (лат. — договір, угода) — вид договорів міжнародних. Встановлює взаємні права та обов'язки сторін. К. поділяються на багатосторонні й двосторонні, загальні й галузеві, глобальні й регіональні. Приймаються міжнар. організаціями, конференціями, нарадами тощо. Обов'язкові для виконання сторонами — учасницями відповідних К. | |||
Конвергенція | |||
---|---|---|---|
Конвергенція – процес зближення різнорідних електронних технологій в результаті їх швидкого розвитку і взаємодії. В найближчому майбутньому швидкість передачі трафіку в телекомунікаційних мережах стане настільки високий, а спосіб представлення даних настільки універсальним, що в єдиному пакеті можна буде передавати одночасно голос, зображення, текст, телепрограму. | |||
Конверсійний маркетинг (конверсионный маркетинг) | ||
---|---|---|
маркетинг, що проводиться за практичної відсутності попиту на товари чи послуги. | ||
Конверсійний маркетинг (конверсионный маркетинг) | ||
---|---|---|
маркетинг, що проводиться за практичної відсутності попиту на товари чи послуги. | ||
Конвертація (конвертация) | ||
---|---|---|
система дій, правил, за якою облігації, боргові зобов’язання чи привілейовані акції можна обміняти на гроші чи на інші види цінних паперів. | ||
Конвертація (конвертация) | ||
---|---|---|
система дій, правил, за якою облігації, боргові зобов’язання чи привілейовані акції можна обміняти на гроші чи на інші види цінних паперів. | ||
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities conversion [sɪˈkjʊərɪtɪz kənˈvɜːʃən]) - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - організаційно-правові та фінансово-економічні процеси, пов’язані із облігаціями або акціями, коли здійснюється обмін облігацій на акції (чи навпаки), акцій чи облігацій одного виду (серії) на акції чи облігації інших видів (серій, емітентів, випусків) у разі додаткових випусків, реструктуризації компаній, злиттів, зміни фінансової політики компанії, з метою надання певних пільг власникам окремих цінних паперів чи реалізації певних стратегій компанії. К. ц. п. може бути передбачена в проспекті їх емісії. Тоді такі цінні папери називають конвертованими. К. ц. п. може бути здійснена у випадках: 1) консолідації розміщення акцій, в результаті чого кілька акцій попередньої емісії обмінюються на одну акцію нової емісії; 2) подрібнення розміщення акцій, коли одна акція попередньої емісії обмінюється на кілька акцій нової емісії; 3) збільшення (зменшення) статутного капіталу шляхом збільшення (зменшення) номінальної вартості однієї акції відбувається конвертація в акції з вищою (нижчою) номінальною вартістю; 4) реорганізації акціонерного товариства його акції конвертуються у акції нового акціонерного товариства; 5) заміни облігацій одних серій (випусків, номіналів тощо) на інші; 6)заміни конверсійних облігацій на акції. Основною метою К. ц. п. є нарощування капіталу компанії, оптимізація його структури, зміна термінів платежів, вибір більш ефективних методів фінансування, впорядкування звітності тощо. К. ц. п. може бути: 1) однотипною (обмін акцій на акції, облігації на облігації) та змішаною (обмін облігацій на акції); 2) добровільною і примусовою; 3) пропорційною та непропорційною | |||
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institute securities conversion [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt sɪˈkjʊərɪtɪz kənˈvɜːʃən]) - вилучення з обігу цінних паперів одного інституту спільного інвестування та обмін таких цінних паперів за ініціативою їх власника на цінні папери іншого інституту спільного інвестування за умови, що такі інститути спільного інвестування перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337). | |||
Конвертовані валюти (конвертируемые валюты) | ||
---|---|---|
обігові валюти, грошові одиниці країн, які ліквідували валютні обмеження і таким чином зробили можливим їх обмін на всі інші грошові одиниці. Існує поняття “вільно конвертована валюта”, тобто валюта, що широко використовується в міжнародних розрахунках, а також під час здійснення операцій головних валютних ринків. Розрізняють К.в. повну і часткову, внутрішню і зовнішню. Повна конвертованість означає вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорійвласників в будь-якій формі і при всіх операціях без обмежень суми. Часткова конвертованість означає, що обмін дозволяється тільки для певних власників або з певних видів операцій. Внутрішня конвертованість це вільне нагромадження даної валюти на рахунках нерезидентів переказ її за кордон чи конверсії в іншу валюту. Більш доступною для запровадження є зовнішня конвертованість оскільки вона зумовлює приплив в країну іноземної валюти необхідної для обміну національної валюти для нерезидентів. | ||
Конвертовані валюти (конвертируемые валюты) | |||
---|---|---|---|
обігові валюти, грошові одиниці країн, які ліквідували валютні обмеження і таким чином зробили можливим їх обмін на всі інші грошові одиниці. Існує поняття “вільно конвертована валюта”, тобто валюта, що широко використовується в міжнародних розрахунках, а також під час здійснення операцій головних валютних ринків. Розрізняють К.в. повну і часткову, внутрішню і зовнішню. Повна конвертованість означає вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорій власників в будь-якій формі і при всіх операціях без обмежень суми. Часткова конвертованість означає, що обмін дозволяється тільки для певних власників або з певних видів операцій. Внутрішня конвертованість | |||
КОНВЕРТОВАНІ ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТОВАНІ ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ (англ. convertible enterprises bonds [kənˈvɜːtəbl ˈentəpraɪzɪz bɒndz]) - облігації, емісія яких здійснюється акціонерним товариством та передбачає зобов’язання емітента з виплати доходів, погашення облігацій шляхом конвертації таких облігацій на відповідну кількість акцій цього емітента або шляхом виплати номінальної вартості такої облігації за вибором власника такої облігації у порядку, передбаченому проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268). | |||
Конвертованість валюти | |||
---|---|---|---|
Конвертованість валюти ((currency) convertibility; конвертируемость (обратимость) валюты) – 1) можливість законного обміну однієї валюти на іншу; 2) можливість у країні здійснити обмін національної валюти на золото; 3) оборотність, вільний міжнародний обмін валюти. | |||
Конвертованість валюти (конвертируемость валюты) | ||
---|---|---|
вільний обмін грошових одиниць країни на валюту інших країн і на міжнародно-визнані платіжні засоби. | ||
Конвертованість валюти (конвертируемость валюты) | ||
---|---|---|
вільний обмін грошових одиниць країни на валюту інших країн і на міжнародно-визнані платіжні засоби. | ||
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРИВНІ | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРИВНІ (англ. convertibility of hryvnia [kənˌvɜːtəˈbɪləti əv ]) - обіговість національної валюти, що означає гарантовану можливість обмінювати її на іноземні валюти та використовувати в міжнародних розрахунках. При повній або частковій конвертованості поширюється практично на усіх власників валюти – національних та зарубіжних, а також на будь-які операції, пов’язані з валютою | |||
КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. convertible virtual currency [kənˈvɜːtəbl ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - має еквівалентну вартість у реальній валюті і може бути обміняна на реальну валюту. Серед них такі валюти як: Bitcoin, Second Life Linden Dollars та WebMoney | |||
КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА (англ. convertible currency [kənˈvɜːtəbl ˈkʌrənsɪ]) - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184). | |||
Конвертування | |||
---|---|---|---|
Конвертування – процес зміни перезаписування інформації документа з одного носія на інший або з одного формату на інший. | |||
Конгломерат (конгломерат) | ||
---|---|---|
1. Механічне поєднання різних предметів, безладний набір, безладний набір речей, суміш різних понять. 2. Одна з форм багатогалузевого об’єднання підприємств і фірм різної виробничої орієнтації на умовах широкої автономії економічної діяльності і децентралізованого управління. | ||
Конгломерат (конгломерат) | ||
---|---|---|
1. Механічне поєднання різних предметів, безладний набір, безладний набір речей, суміш різних понять. 2. Одна з форм багатогалузевого об’єднання підприємств і фірм різної виробничої орієнтації на умовах широкої автономії економічної діяльності і децентралізованого управління. | ||
КОНДОМІНІУМ | |||
---|---|---|---|
КОНДОМІНІУМ - (лат. condominium - співволодіння, від соп... — префікс, що означає спільність, сумісність, і dominium — володіння, володарювання) — спільне володіння; у міжнародному праві — спільне здійснення юрисдикції над однією територією двома чи кількома д-вами. Необхідність встановлення К. може бути пов'язаною з істор. та геополітичними особливостями певної території. Звичайно К. встановлювався з метою усунення нерозв'язаних ін. шляхом суперечностей між двома чи кількома двами з приводу юрисдикції над однією і тією самою територією. В історії міжнар. відносин відомо кілька випадків К. Так, К. у комуні Морене на прусбельг. кордоні виник через те, що Пруссія і Нідерландське королівство не змогли домовитися про проходження кордону в цьому районі на підставі акта Віденського конгресу 1814—15. Цей К. проіснував до Версальського мирного договору 1919. З 1889 по 1899 існував К. США, Великобританії та Німеччини над о-вами Самоа. З 1898 до 1953 під К. Великобританії та Єгипту 207 перебував Судан з метою захисту витоків ріки Ніл. Великобританія та Франція здійснювали К. над о-вами Нові Гебріди з 1887 до отримання ними незалежності в 1980 (нині — Республіка Вануату). Під спільною юрисдикцією Австралії та Нової Зеландії перебували копальні на о-вах Різдва. К. міг встановлюватися також над вод. просторами (напр., К. Сальвадору і Гондурасу над затокою Фонсека). У наш час К. має більше історичне, ніж практ. значення, окрім Андорри та о-ва Фазанів, що є іспанофранцузькими К. | |||
КОНДУЇТ | |||
---|---|---|---|
КОНДУЇТ (англ. conduit [ˈkɒndjʊɪt]) - юридична особа, яка придбає активи у кількох продавців і фінансує ці покупки шляхом термінової сек’юритизації або випуску комерційних паперів, забезпечених активами. К., який фінансує активи кількох продавців, називають багатонаправленим К. (MultiSeller Conduit). Його головна перевага полягає в тому, що продавці можуть опосередковано вийти на ринок комерційних паперів у випадку, якщо вони не хочуть афішувати використання своїх активів як забезпечення комерційних паперів. Крім того, продавці можуть одержати доступ до більш дешевих позичкових коштів з використанням механізму сек’юритизації, навіть якщо обсяг їх активів недостатній для того, щоб покрити витрати, пов’язані зі здійсненням угоди. Особу, відповідальну за управління К. або спеціальною компанією, називають адміністратором. До обов’язків адміністратора належать: підтримка банківських рахунків, на які надходять грошові кошти від сек’юритизованих активів, здійснення виплат інвесторам із цих коштів, а також нагляд за станом сек’юритизованих активів | |||
Конкурент (конкурент) | ||
---|---|---|
особа, група осіб, фірма, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети | ||
Конкурент (конкурент) | ||
---|---|---|
особа, група осіб, фірма, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети | ||
Конкурентоздатність (конкурентоздатность) | |||
---|---|---|---|
1. Товару | |||
Конкурентоздатність (конкурентоздатность) | |||
---|---|---|---|
1. Товару | |||
Конкурентоспроможність товару (конкурентоспособность товара) | ||
---|---|---|
сукупна здатність товару витримати конкуренцію порівняно з іншими товарами на певному регіональному чи товарному ринку, мати попит і бути реалізованим та принести власникові прибуток. Вона визначаєтьсявластивостями товару задовольняти потреби споживачів (якість, технічні параметри, смак, відповідність моді, традиціям тощо). | ||
Конкурентоспроможність товару (конкурентоспособность товара) | ||
---|---|---|
сукупна здатність товару витримати конкуренцію порівняно з іншими товарами на певному регіональному чи товарному ринку, мати попит і бути реалізованим та принести власникові прибуток. Вона визначається властивостями товару задовольняти потреби споживачів (якість, технічні параметри, смак, відповідність моді, традиціям тощо). | ||
Конкуренція (конкуренция) | ||
---|---|---|
боротьба між товаро¬виробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів. За умов ринкової економіки К. виступає автоматичним регулятором розподілу трудових ресурсів між сферами і галузями суспільного виробництва, чинником економічного примусу виробників до підвищення ефективності виробництва, найповнішого задоволення потреб суспільства. Розрізняють галузеву і міжгалузеву К. Методи ведення конкурентної боротьби можна об'єднати у три групи: 1) цінова конкуренція, що здійснюється завдяки встановленню нижчих цін на товари чи послуги; 2) нецінова конкуренція, яка грунтується на відмінностях вироблюваної продукції в умовах її придбання, а також на відмінностях сфери послуг; 3) неринкова конкуренція, існування якої пов'язане з використанням неринкових чинників. | ||
Конкуренція (конкуренция) | ||
---|---|---|
боротьба між товаро¬виробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів. За умов ринкової економіки К. виступає автоматичним регулятором розподілу трудових ресурсів між сферами і галузями суспільного виробництва, чинником економічного примусу виробників до підвищення ефективності виробництва, найповнішого задоволення потреб суспільства. Розрізняють галузеву і міжгалузеву К. Методи ведення конкурентної боротьби можна об'єднати у три групи: 1) цінова конкуренція, що здійснюється завдяки встановленню нижчих цін на товари чи послуги; 2) нецінова конкуренція, яка грунтується на відмінностях вироблюваної продукції в умовах її придбання, а також на відмінностях сфери послуг; 3) неринкова конкуренція, існування якої пов'язане з використанням неринкових чинників. | ||
Конкуренція ідеальна (конкуренция идеальная) | ||
---|---|---|
конкуренція, що існує на ринку з багатьма покупцями й продавцями подібного товару. На такому ринку жоден з продавців і покупців не здатний рішуче вплинути на зміну торгової кон’юнктури, ціну і величину продажу. К.і. називають ще чистою, досконалою. | ||
Конкуренція ідеальна (конкуренция идеальная) | ||
---|---|---|
конкуренція, що існує на ринку з багатьма покупцями й продавцями подібного товару. На такому ринку жоден з продавців і покупців не здатний рішуче вплинути на зміну торгової кон’юнктури, ціну і величину продажу. К.і. називають ще чистою, досконалою. | ||
Конкуренція нецінова (конкуренция неценовая) | ||
---|---|---|
конкуренція, що здійснюється з допомогою поліпшення якості продукції та умов продажу при незмінних цінах. | ||
Конкуренція нецінова (конкуренция неценовая) | ||
---|---|---|
конкуренція, що здійснюється з допомогою поліпшення якості продукції та умов продажу при незмінних цінах. | ||
Конкуренція олігополістична (конкуренция олигополистическая) | ||
---|---|---|
конкуренція, що існує на ринку з незначною кількістю продавців товару, здатних справити помітний вплив на ціни, за якими продається цей товар. | ||
Конкуренція олігополістична (конкуренция олигополистическая) | ||
---|---|---|
конкуренція, що існує на ринку з незначною кількістю продавців товару, здатних справити помітний вплив на ціни, за якими продається цей товар. | ||
Конкуренція хижацька (конкуренция хищническая) | ||
---|---|---|
недобросовісна конкуренція у злісних, недобросовісних, хижацьких формах. | ||
Конкуренція хижацька (конкуренция хищническая) | ||
---|---|---|
недобросовісна конкуренція у злісних, недобросовісних, хижацьких формах. | ||
Конкурс (конкурс) | ||
---|---|---|
змагання з метою виявлення найкращих серед учасників. Оголошення про його проведення друкується в пресі, для розгляду заяв і відбору кандидатів створюються конкурсні комісії. | ||
Конкурс (конкурс) | ||
---|---|---|
змагання з метою виявлення найкращих серед учасників. Оголошення про його проведення друкується в пресі, для розгляду заяв і відбору кандидатів створюються конкурсні комісії. | ||
КОНКУРС НА ПОСАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗДІБНОСТЯХ | |||
---|---|---|---|
КОНКУРС НА ПОСАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗДІБНОСТЯХ (англ. merit-based competitions [ˈmɛrɪt-beɪst ˌkɒmpɪˈtɪʃənz]) - набір на державну службу, що здійснюється за принципами відкритості, прозорості, є вільним від політичного втручання та заснований на заслугах, що дозволяє набирати найкращих кандидатів на посади державної служби | |||
Коннект, Connect.ua | |||
---|---|---|---|
Коннект, Connect.ua – найбільша соціальна мережа України. Connect об’єднує майже мільйон українців, тобто 2,3% населення України. На порталі знаходяться більше 1,2 мільйона відеороликів, 6 мільйонів фотографій і сотні тисяч музичних композицій, унікальні функції для знайомства, розділ для фотографів, інтерактивна стрічка новин та багато іншого. | |||
Коннект, Connect.ua 2 | |||
---|---|---|---|
Коннект, Connect.ua – найбільша соціальна мережа України. Connect об’єднує майже мільйон українців, тобто 2,3% населення України. На порталі знаходяться більше 1,2 мільйона відеороликів, 6 мільйонів фотографій і сотні тисяч музичних композицій, унікальні функції для знайомства, розділ для фотографів, інтерактивна стрічка новин та багато іншого. | |||
Коносамент (коносамент) | ||
---|---|---|
документ, що засвідчує одержання вантажу для транспортування морським шляхом. Видається перевізником відправникові вантажу. За достовірність відомостей, зазначених у вантажному ордері, відповідає відправник. | ||
Коносамент (коносамент) | ||
---|---|---|
документ, що засвідчує одержання вантажу для транспортування морським шляхом. Видається перевізником відправникові вантажу. За достовірність відомостей, зазначених у вантажному ордері, відповідає відправник. | ||
Консалтинг (консалтинг) | ||
---|---|---|
консультування і спеціальні науково-технічні, фінансово-аналітичні, технологічні та прогностичні розробки окремими спеціалізованими компаніями, фірмами, центрами, підрозділами, соціальних програм, планів з аналізом сучасного стану діяльності виробничих та інших виробничо-комерційних, підприємницьких структур, визначенням концепції, шляхів, заходів та використання засобів підвищення ефективності їх діяльності і розробки перспектив подальшого розвитку. | ||
Консалтинг (консалтинг) | ||
---|---|---|
консультування і спеціальні науково-технічні, фінансово-аналітичні, технологічні та прогностичні розробки окремими спеціалізованими компаніями, фірмами, центрами, підрозділами, соціальних програм, планів з аналізом сучасного стану діяльності виробничих та інших виробничо-комерційних, підприємницьких структур, визначенням концепції, шляхів, заходів та використання засобів підвищення ефективності їх діяльності і розробки перспектив подальшого розвитку. | ||
Консигнація (консигнация) | ||
---|---|---|
вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. При цьому власником товару залишається консигнант. | ||
Консигнація (консигнация) | ||
---|---|---|
вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. При цьому власником товару залишається консигнант. | ||
Консолідація (консолидация) | ||
---|---|---|
1. Зміцнення, згрупування, об’єднання навколо певної великої ідеї. 2. Об’єднання, злиття двох або кількох фірм, компаній. 3. Зведення бухгалтерських даннях при підготовці зведеного звіту. 4. Заміна національної валюти у валютних резервах країни міжнародними грошовими активами. | ||
Консолідація (консолидация) | ||
---|---|---|
1. Зміцнення, згрупування, об’єднання навколо певної великої ідеї. 2. Об’єднання, злиття двох або кількох фірм, компаній. 3. Зведення бухгалтерських даннях при підготовці зведеного звіту. 4. Заміна національної валюти у валютних резервах країни міжнародними грошовими активами. | ||
КОНСОЛІДАЦІЯ АКТИВІВ | |||
---|---|---|---|
КОНСОЛІДАЦІЯ АКТИВІВ (англ. assets consolidation [ˈæsets kənˌsɒlɪˈdeɪʃən]) - заходи, спрямовані на збір, групування, аналіз, облік, підготовку та продаж активів різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564). | |||
Консолідована інформація | |||
---|---|---|---|
Консолідована інформація – інформація, яку спеціально відібрано із розосереджених і/або важкодоступних джерел інформації, проаналізовано, оцінено, структуровано (за потреби) і змінено, щоб використати її для безпосереднього розв’язання проблем чи задоволення інформаційних потреб. | |||
КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ (англ. consolidated financial reporting [kənˈsɒlɪdeɪtɪd faɪˈnænʃəl rɪˈpɔːtɪŋ]) - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |||
КОНСОЛІДОВАНИЙ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК (англ. consolidated correspondent account [kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˌkɒrɪsˈpɒndənt əˈkaʊnt]) - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об’єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507) | |||
КОНСОЛІДОВАНИЙ НАГЛЯД | |||
---|---|---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ НАГЛЯД (англ. consolidated supervision [kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˌsuːpəˈvɪʒn]) - нагляд за діяльністю банківської групи. К. н. здійснюється з метою визначення впливу на фінансовий стан банків їх інвестицій в дочірні банки (компанії), операцій та угод з дочірніми банками (компаніями), можливостей управляти їх діяльністю, а також з метою оцінки платоспроможності групи та виявлення неконтрольованих групових ризиків. Консолідований нагляд не означає проведення банківського нагляду лише на основі консолідованої фінансової звітності банківської групи. Основним принципом консолідованого нагляду є відновлення пріоритету економічної сутності перед юридичною формою операцій між учасниками банківської групи. Консолідований нагляд не замінює, а доповнює банківський нагляд на індивідуальній основі | |||
КОНСОЛІДОВАНИЙ ПРОДАЖ | |||
---|---|---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ ПРОДАЖ (англ. consolidated sale [kənˈsɒlɪdeɪtɪd seɪlz]) - відчуження майна (активів) різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом, шляхом централізації (об’єднання) Фондом окремих процедур продажу (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564). | |||
КОНСОРЦІУМ | |||
---|---|---|---|
КОНСОРЦІУМ (англ. consortium [kənˈsɔːtjəm]) - тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |||
Консорціум (консорциум) | ||
---|---|---|
тимчасова добровільна угода між декількома фірмами, банками, компаніями для спільного здійснення будь-яких проектів, фінансування великих заходів, будівництва великих об'єктів, здійснення цільової науково-технічної, природоохоронної або іншої програми, розміщення позик тощо. Після виконання завдання, для вирішення якого створювався К., він завершує свою діяльність. | ||
Консорціум (консорциум) | ||
---|---|---|
тимчасова добровільна угода між декількома фірмами, банками, компаніями для спільного здійснення будь-яких проектів, фінансування великих заходів, будівництва великих об'єктів, здійснення цільової науково-технічної, природоохоронної або іншої програми, розміщення позик тощо. Після виконання завдання, для вирішення якого створювався К., він завершує свою діяльність. | ||
Консорціум дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Консорціум дистанційної освіти – дві або більше організації або відділи дистанційної освіти, що спільно розробляють курси і/або викладають їх. | |||
Конспект | |||
---|---|---|---|
Конспект – стислий виклад основного змісту або змісту статті або книги своїми словами або у вигляді цитат | |||
КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ | |||
---|---|---|---|
КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (Договір, що встановлює Конституцію для Європи) — міжнар.-правовий док-т, прийнятий на саміті глав держав і урядів країн — членів Європейського Союзу у м. Брюсселі (Бельгія) 17-18.VI. 2004. Складається з 465 статей, об'єднаних у 4 частини. У першій частині визначено цілі, компетенцію та інституц. структуру ЄС; друга - містить текст Хартії основних прав Європейського Союзу, яка є найважливішим док-том, що регулює питання прав людини у праві Європейського Союзу, в третій - регулюються питання, пов'язані зі здійсненням політики ЄС у різних галузях; у четвертій частині містяться загальні та перехідні положення, які визначають, зокрема, порядок набуття чинності К. Є. С. Конституція істотно змінює інституц. структуру і механізм прийняття рішень у ЄС. Зокрема, передбачено збільшення повноважень Європейського парламенту, запровадження посади президента Європейської Ради з обмеженими повноваженнями, який обиратиметься строком на 2,5 року, а також міністра закорд. справ ЄС, який відповідатиме за представництво ЄС на зовн. арені. Питання про представництво державчленів у Європейській комісії вирішене так: до 2014 кожна д-ва матиме свого комісара, а потім кількість членів Європ. комісії становитиме 2/3 від кількості держав — членів ЄС. Конституція передбачає прийняття рішень кваліфік. більшістю голосів в Європ. Раді: рішення вважатиметься прийнятим тоді, коли за нього проголосує 55% держав-членів, що представляють 65% населення ЄС. З ратифікацією всіма державами - членами ЄС Конституція має замінити всю систему договорів (Римський, Маастрихтський, Амстердамський та Ніццький), що покладені в основу ЄС. | |||
Конструктивний мульт | |||
---|---|---|---|
Конструктивний мульт – створюється для роботи і спілкування в групах і форумах. Вимушена міра для адміністраторів і модераторів груп, яким доводиться спілкуватися з великою кількістю людей. Таким чином, модератор зберігає від атак свою особисту сторінку і не популяризує особисті дані. | |||
Конструктивно-проектувальні вміння | |||
---|---|---|---|
Конструктивно-проектувальні вміння – вміння, пов’язані з добором змісту і композицією матеріалу, який повідомляється за допомогою технічних засобів навчання, а також з плануванням навчально-виховної роботи за предметом з комплексним використанням ТЗН. | |||
Конструкціонізм | |||
---|---|---|---|
Конструкціонізм – це навчання в спільнотах, де кожен новачок відразу стає учасником спільної діяльності; так стирається грань між учнями і вчителями; а в цілому такий підхід допомагає групі точніше формулювати свої цілі і завдання, а всім учасникам усвідомлювати і оцінювати свій внесок у спільну справу. Підхід конструкціонізму розвинув Сеймур Пейперт, видатний педагог, математик і програміст. | |||
КОНСУЛ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛ - (лат. consul) - 1) У Давньому Римі -вища держ. посада, запроваджена в період встановлення республіки (кін. 6 ст. до н. е.). До 367 до н. е. була виключно привілеєм патриціїв. К. мали широкі повноваження: призначали посад, осіб, скликали сенат, центуріальні і трибутні коміції, головували на них, керували внутр. політикою тощо. За принципату К. втратили свою політ, вагу, але зберегли почесне становище і суд. повноваження з особливо важливих справ. За домінату імператори присвоювали звання К. як почес. титул без будь-яких повноважень. 2) У 208 Франції в період Консульства (9.ХІ 1799 — 18.V 1804) за конституцією — титул трьох керівників викон. влади. Реально тільки перший К., Наполеон Бонапарт, мав повноваження приймати рішення. Два інших відігравали консультат. роль. 1799 тимчасовими К. були Бонапарт (перший), Е. Ж. Сьєйєс (другий), П. Р. Дюко (третій); у 1800—04 К. були Бонапарт (перший), Ж. Камбасерес (другий), Ш. Ле-брен (третій). 3) У сучас. період К. — посад, особа д-ви, призначена в певний район (округ) ін. д-ви за її згодою дія захисту інтересів своєї країни, її юрид. осіб і гр-н, сприяння всебіч. зв'язкам між акредитуючою та приймаючою д-вами, нагляду та інфоомації про екон. становище і соціально-полїт. процеси в районі свого перебування. На відміну від дипломата К. виступає насамперед як посад, особа, що діє в адм.- правовій, цив.-правовій, крим.-правовій сферах тощо. К. діє на підставі та на виконання норм внутр. права акредитуючої д-ви. Так, Консульський статут України передбачає, що К. може виконувати різноманітні функції, якщо «вони не суперечать законодавству України, законодавству держави перебування і міжнародним договорам України» (ст. 12). Для норм, здійснення конс, діяльності д-ви, як правило, заздалегідь визначають завдання та функції К. у конс, угодах і конвенціях. К. — посад, особа, якщо він очолює окр. консульство або має певний ранг, а також у разі, коли він входить до складу персоналу генерального консульства (див. Консульські ранги). У Консульському статуті України (ст. 2) передбачено такі класи К: генеральний К., К, віце-К. і консульський агент. У світовій практиці виділяють ще дві категорії К.: штатні та нештатні (почесні) К. Штатний К. — особа, яка перебуває на держ. службі акредитуючої д-ви і, як правило, є грнином цієї д-ви. Так, ст. 10 Конс, статуту України передбачає: «Консульські службові особи перебувають на дипломатичній службі в Україні. Працівники консульських установ, які є громадянами України і постійно проживають в Україні, перебувають на державній службі в МЗС України». Відповідно до ст. 92 Конс, статуту України «нештатними (почесними) консулами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни з-поміж осіб, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості. Вони не повинні бути на державній службі держави перебування або брати активну участь у її політичному житті». Нештатні К. не повинні перебувати на держ. службі в Україні (ст. 93). К. всіх класів користуються консульськими імунітетами та привілеями. | |||
КОНСУЛЬСЬКІ ІМУНІТЕТИ ТА ПРИВІЛЕЇ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКІ ІМУНІТЕТИ ТА ПРИВІЛЕЇ - сукупність особливих прав та переваг, що надаються іноз. консульським установам та їх співробітникам. На відміну від дип. представництва, яке діє на представн. та функціональній основі, конс. установа працює лише на функц. основі. Ця обставина і визначає відмінність К. і. та п. від дипломатичних. Конс.імунітет — це вилучення з-під юрисдикції д-ви перебування або звільнення від іноз. юрисдикції. Він випливає з принципу суверенної рівності держав та невтручання у внутр. справи одна одної. Але оскільки на підставі суверенітету одна д-ва не може здійснювати свою владу стосовно ін. д-ви, відповідно конс. імунітет поширюється на іноз. д-ви, належне їм майно і на осіб, що представляють д-ву, яка їх направила. Конс. привілеї — це дод. пільги та переваги, якими наділяються консульства та їх співробітники. Згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини 1963, К. і. та п. надаються «не для вигод окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення консульськими установами функцій від імені їх держави». К. і. та п. поділяють на дві групи. До першої належать: недоторканність приміщень конс.установи; недоторканність конс.архівів, док-тів і офіц. листування; свобода зносин і пересування; фіскальний імунітет; право консульства користуватися гербом і прапором своєї д-ви; митні привілеї. Недоторканність служб, приміщень — найважливіший імунітет, що забезпечує норм, функціонування конс.установи. Це досягається виконанням д-вою перебування двох осн. обов'язків: а) забезпечення ефективної зовн. охорони приміщень конс.установи (будівель і зем. ділянки); б) обмеження доступу владних органів країни перебування (маються на увазі служб, особи, які мають право вчиняти примус, дії, — слідчі, контролери, пожежна охорона, судові виконавці, поліція) у приміщення консульства. Приміщення 215 конс.установи залишається недоторканним навіть у разі розірвання дип. і конс.відносин. Недоторканність конс.приміщень має свої особливості. Поперше, згідно з п. 2 ст. 31 Ві-ден. конвенції про конс.зносини 1963, власті дви перебування можуть заходити в ту частину конс.приміщень, яка використовується виключно для роботи конс.установи, тільки за згодою глави конс.установи або глави дип. представництва. По-друге, у разі форсмажор-них обставин (пожежа, стихійні лиха, землетрус тощо), які вимагають невідкладних заходів захисту, згода глави конс.установи може не передбачатися (п. 2 ст. 31). Недоторканними є і конс.архіви (док-ти, кореспонденція, книги, фільми, реєстри конс.установи з шифрами і кодами, картотеки і будь-які предмети обстановки, які використовуються для збереження док-тів). Архіви користуються недоторканністю незалежно від недоторканності конс.приміщень. Архіви і док-ти, які внаслідок втрати, викрадення або будь-яким іншим чином потрапили у розпорядження місц. влади, повинні бути негайно повернені конс.установі. Місц. влада не має права використовувати їх під час суд. або адм. провадження. Так само недоторканна конс.валіза. Вона не підлягає ні розпакуванню, ні затриманню; всі місця, що складають конс.валізу, повинні мати видимі зовн. знаки, які вказують на їх характер і можуть містити лише офіц. кореспонденцію та докти або предмети, призначені виключно для офіц. користування. У випадках, коли компет. органи д-ви перебування мають серйозні підстави вважати, що у валізі міститься щось інше, крім кореспонденції, док-тів або предметів, призначених суто для офіц. користування, вони можуть вимагати, аби валіза була розпакована в їх присутності уповноваженим представником акредитуючої д-ви. Якщо останні відмовляються виконати вимогу, валіза може бути повернута за місцем відправлення. Згідно з міжнар. практикою, конс.установа має право на зносини з дип. представництвом та ін. конс.установами своєї д-ви в країні перебування. На д-ву перебування покладено обов'язок охороняти свободу зносин конс.установи для виконання належним чином функцій, покладених на неї акредитуючою д-вою. У всіх конс.конвенціях передбачається звільнення конс.установ від оподаткування, стягнення податків та ін. обов'язкових платежів за землю, будівлі, угоди або док-ти, що стосуються набуття зазначеного нерухомого майна, яке використовується виключно для конс.цілей. Звільнення стосується всіх предметів, у т. ч. автомобільних та ін. засобів пересування, які ввозяться дія суто служб, користування консульства. Не поширюється воно на плату за конкр. види обслуговування. Конс.конвенції передбачають право конс.установ мати на будівлі своєї установи вивіску з зображенням держ. герба та вивішувати прапор своєї д-ви. До другої групи К. і. та п. належать: 1) особиста недоторканність та імунітет від юрисдикції; 2) обов'язок конс.посадової особи давати свідчення; 3) податковий та митний імунітет. Конс.посадові особи і службовці не підлягають юрисдикції суд. або адм. органів д-ви перебування щодо дій, вчинених ними при виконанні конс.функцій. Згідно зі ст. 41 Віденської конвенції 1963, конс.посадові особи не підлягають арешту або поперед, ув'язненню інакше, як на підставі 216 постанов компет. суд. властей у разі вчинення тяжких злочинів. Ця недоторканність є обмеженою, оскільки поширюється тільки на конс.службових осіб. На відміну від членів персоналу дип. представництва, при веденні судових або адм. справ працівники конс.установи можуть викликатися як свідки. Конс.службовець не може відмовитися давати свідчення, але в разі відмови до нього не може бути вжито жодних заходів примусу або покарання. Конс.посадові особи і службовці, а також члени їхніх сімей, які мешкають разом з ними, звільняються від мита, податків і зборів — особистих, державних, районних та муніципальних. Однак імунітет не поширюється на комерційну, торговельну або ін. діяльність, яка не пов'язана з офіційною консульською. Більшість держав надають звільнення від будь-яких видів податків згідно з двосторонніми конс.конвенціями і на основі принципу взаємності. Д-ва перебування згідно з її законами і правилами дозволяє ввезення і звільняє від усього мита, податків і пов'язаних із цим зборів. Особистий багаж, який везуть з собою конс.посадові особи та члени їхніх сімей, що мешкають разом з ними, звільняється від огляду. Він може бути оглянутий лише в разі, коли є серйозні підстави вважати, що в ньому містяться предмети, ввезення яких заборонено законами і правилами д-ви перебування. Огляд має проводитися у присутності відповідної конс.посадової особи або члена її сім'ї. Згідно зі ст. 53 Віденської конвенції 1963, К. і. та п. починають діяти стосовно конс.посадових осіб з моменту їх в'їзду на тер. д-ви перебування або з моменту, коли вони приступили до виконання своїх обов'язків у конс.установі, а припиняються з моменту, коли вони залишають тер. даної д-ви або по закінченні розумного строку, який є достатнім, щоб її залишити. | |||
КОНСУЛЬСЬКІ РАНГИ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКІ РАНГИ - (нім. Rang - чин, від франц. rang, букв. — ряд) — звання консулів, пов'язані з їх служб, становищем. Відповідно до ст. 9 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 глав консульських установ поділяють на 4 класи: а) генеральні консули; б) консули; в) віцеконсули; г) консульські агенти. Залежно від цих класів визначаються К. р. Водночас будь-яка держава — учасниця Конвенції може сама визначати назву конс.посадових осіб, котрі не є главами конс.установ. У деяких д-вах, напр., встановлено також К. р. проконсула (помічника консула з певного кола питань). Ген. консули, консули, віце-консули і конс.агенти можуть очолювати відповідні установи. В ген. консульстві може бути тільки один ген. консул як глава конс.установи і будь-яка кількість співробітників ін. К. р. Глава конс.установи повідомляє відомство закорд. справ д-ви перебування про порядок старшинства конс.посадових осіб. У різних д-вах практика присвоєння К. р. є неоднакова. Як правило, враховуються значення та обсяг завдань, що покладаються на консула, існуючі істор. традиції, а також клас конс.установи, який визначається у двостор. конвенціях між заінтересованими д-вами. За заг. правилом консули всіх рангів 217 призначаються з-поміж гр-н акредитуючої д-ви. Почес. консул може бути грнином д-ви перебування або гр-нином третьої д-ви. Він не перебуває на держ. службі д-ви, яку він представляє, але виконує конс.функції за дорученням. В окр. країнах (Еквадор, Франція, Швейцарія, Швеція) К. р. поділяють ще на класи. В Україні не передбачено спеціальних К. р., оскільки всі працівники конс.установ перебувають на дип. службі й їм присвоюються дипломатичні ранги. | |||
КОНСУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ - договір між д-вами, що визначає порядок допущення консулів до виконання ними обов'язків, коло їх компетенції, привілеї та імунітети, які взаємно надаються сторонами для працівників консульських установ. На сьогодні діє понад тисяча багатостор. і двосторонніх К. к. З-поміж багатосторонніх виділяються три основні К. к.: Каракаська конвенція про консульські функції 1911 і Гаванська конвенція про консульських чиновників 1928 (поширюються тільки на країни Лат. 209 Америки) та Європейська конвенція про консульські функції 1967. Осн. ідеї, закладені в названих конвенціях, відбиті в документі універсального характеру — Віденській конвенції про консульські зносини 1963, яка набула чинності 18. III 1967. Вона містить розгорнутий перелік конс, функцій, які раніше регулювалися міжнар. звичаєвим правом, встановлює привілеї та імунітети для конс, установ з метою ефективного виконання їх функцій від імені посилаючої д-ви. Двосторонні К. к. укладаються між д-вами для врегулювання питань, які не мають належного закріплення в універсальних договорах. Таким конвенціям передує, як правило, прийняття меморандуму про взаєморозуміння з питань конс, зносин між зацікавленими д-вами. К. к. встановлюють порядок заснування конс, установ, призначення конс, посадових осіб, конс, функції, пільги, привілеї та імунітети конс, посадових осіб, конс, службовців. Вони чітко визначають також права та обов'язки конс, посадових осіб щодо захисту інтересів своїх гр-н. | |||
КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ - (франц. legalisation — засвідчення, узаконення, від лат. legalis — законний) — надання законної сили (чинності), засвідчення консулом своїм підписом і печаткою дійсності підписів на будьякому акті або док-ті, що складений у межах його консульського округу і затверджений місц. органами д-ви перебування. К. л. здійснюється як для грн своєї країни, так і для іноземців. Вона вчиняється тоді, коли документ, складений за кордоном, повинен бути поданий у країні, яка призначила консула, що вимагається зак-вом цієї д-ви. Консул не несе відповідальності за зміст документа, який він легалізує. Під легалізацією розуміють юрид. процедуру, що виконується консульськими установами країни, на території якої документ повинен бути поданий для засвідчення дійсності підпису та повноважень особи, що підписала документ, і оригіналу печатки чи штампу, якими скріплений цей документ. 5.Х 1961 у м. Гаазі (Нідерланди) було прийнято конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіц. документів. Як офіц. документи конвенція розглядає: документи, які надходять від органу або посад, особи, що підпорядковується юрисдикції дви, у т. ч. документи, які надходять від прокуратури, секретаря суду або суд. виконавця; адм. документи; нотаріальні акти; офіц. відмітки (про реєстрацію; візи, що підтверджують певну дату; засвідчення підпису на документі, який не засвідчений нотаріусом). Водночас конвенція підтвердила необхідність К. л. щодо: документів, які складаються конс, агентами; адм. документів, які мають пряме відношення до комерц. або митної операції. Документи, складені, легалізовані або засвідчені конс, посадовою особою, якщо вони не суперечать законам і нормам д-ви перебування, мають таку ж юрид. силу, як і документи, що надходять від компет. органів д-ви перебування. 7.УІ 1968 в м. Лондоні (Великобританія) прийнято Європейську конвенцію про скасування легалізації документів, оформлених дип. агентами або конс, посадовими особами, яка поширюється на країни — члени Ради Європи. | |||
КОНСУЛЬСЬКА УСТАНОВА | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКА УСТАНОВА - постійно діючий держ. орган зовн. зносин, розміщений на тер. іноземної д-ви згідно з міжнар. угодою між зацікавленими д-вами. Виконує конс, функції щодо захисту інтересів своєї дви, її гр-н та юрид. осіб. На відміну від дипломатичних представництв дія К. у. поширюється не на всю тер. д-ви перебування, а лише в межах консульських округів, кількість яких визначається за взаємною згодою держав. К. у. бувають двох видів: консульські відділи дип. представництв та самостійні К. у. Останні поділяються на 4 класи: генеральне консульство, консульство, віце-консульство, консульське агентство. Клас К. у. визначається за згодою сторін. Внутрішня орг. структура К. у. залежить від сфери та особливостей її завдань і функцій. Однак майже завжди в її структурі є підрозділи, які займаються питаннями віз, спадщини, опіки, туризму та ін. У мор. д-вах завжди існує морський відділ. Конс, персонал не має жорсткої міжнар.-правової класифікації. Присвоєння консульського рангу є внутр. справою посилаючої д-ви, це питання регулюється її внутр. зак-вом. Персонал К. у. поділяється на: 1) конс. посадових осіб, яким доручено виконання конс, функцій (генеральний консул, консул, віце-консул, консульський агент і секретар К. у., а також стажист — особа, відряджена до К. у. для підготовки до служби в ній); 2) конс. службовців — членів персоналу, що виконують адм.-тех. функції (референти, перекладачі, шифрувальники тощо); 3) обслуговуючий персонал (водії автомобілів, садівники, кухарі та ін.). Правовий статус К. у. визначається Віденською конвенцією про консульські зносини 1963, двостор. консульською конвенцією між заінтересованими д-вами, а також зак-вом посилаючої д-ви (напр., консульським статутом). К. у. підпорядковані м-ву закорд. справ посилаючої д-ви і діють під заг. керівництвом глави дип. представництва у дві перебування. Місцеперебування К. у., її клас і конс, округ визначаються мвом закорд. справ акредитуючої д-ви за погодженням з д-вою перебування. К. у. розташовується у місцевості, де є повна гарантія охорони інтересів посилаючої д-ви. | |||
КОНСУЛЬСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. jurisdictio — судочинство, від jus (juris) — право і dic-tio — проголошення] — повноваження консульської установи в особі консула давати правову оцінку юрид. фактам, засвідчувати правомірність учинених дій та вирішувати ін. правові питання стосовно юрид. і фіз. осіб своєї д-ви. Конс, установа захищає інтереси своєї д-ви, її грн та організацій, контролює їх діяльність, стежить за виконанням фіз. та юрид. особами нац. зак-ва, а також за тим, щоб цих осіб не обмежували в їх правах, за виконанням д-вою перебування договорів зі своєю д-вою. У Консульському статуті України визначено функції конс, служби, в яких містяться ознаки нормотв., викон. та суд. юрисдикції: «Консул інформує 211 громадян України, які тимчасово перебувають у його консульському окрузі, про законодавство держави перебування, а також про місцеві звичаї. Розпорядження консула, видані в межах його повноважень з питань, що стосуються перебування громадян України за кордоном, мають для них обов'язкову чинність» (ст. 25). Ознаки суд. юрисдикції закріплено в ст. 21, 28 Конс, статуту України, в яких передбачені обов'язки консула приймати від своїх та іноземних фіз. і юрид. осіб заяви та звернення, виконання консулом доручень слідчих або суд. органів України. Найбільшою за обсягом є виконавча юрисдикція, яка виявляється у наданні допомоги та захисті інтересів гр-н України (ст. 20, 24, 26), сприянні проведенню всеукр. референдуму та виборів (ст. 23), веденні військ, обліку гр-н (ст. 27), а також у повноваженнях з питань паспортів і віз (ст. 40, 41), громадянства (ст. 42, 43) тощо. | |||
КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО - сукупність між-нар.-правових норм і принципів, якими регулюється діяльність консульських установ, визначається їх правовий статус, функції, права та обов'язки. Джерелами К. п. є міжнар. договір, міжнар. звичай та зак-во окр. держав. До поч. 20 ст. К. п. було звичаєвим правом. У преамбулі Віденської конвенції про консульські зносини 1963 зазначено, що «норми міжнародного звичаєвого права продовжують регулювати питання, які прямо не передбачені положеннями даної конвенції». Сучасне К. п. стало конвенційним правом. До відповідних міжнар.-правових актів, крім згаданої Віден. конвенції про конс. зносини 1963, належать також Каракаська конвенція про консульські функції 1911 (укладена між Болівією, Венесуелою, Еквадором, Колумбією та Перу), Гаванська конвенція про консульських чиновників 1928 (її ратифікували 12 амер. держав). Європейська конвенція про консульські функції 1967, а також двосторонні конс, конвенції. Значний вплив на формування норм К. п. справляють акти міжнар. органів і нац. правові доктрини. Осн. правовими актами України в галузі К. п. є Консульський статут України, Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні (1993) тощо. | |||
КОНСУЛЬСЬКИЙ ЗБІР | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ЗБІР - грош. сума, яка стягується консулами (консульством) із гр-н, установ і організацій за послуги консула (консульства). Передбачений, зокрема, за видачу паспортів або продовження строку їх дії, надання та продовження віз, прийом і оформлення клопотань з питань громадянства, реєстрацію актів громадян, стану, витребування доктів, їх конс, легалізацію, нотаріальні та ін. дії. К. з. стягується згідно з тарифом, який встановлюється відповідно до зак-ва акредитуючої д-ви і надходить до її держ. бюджету. Тариф К. з. встановлюється м-вом закорд. 212 справ за погодженням з міністром фінансів. Такий тариф передбачає, як правило, однакові ставки збору для всіх держав, де перебувають консульські установи акредитуючої д-ви. Збори, що стягуються нештатними (почесними) консулами, надходять у їх розпорядження. Кошти, які надходять конс, установі у вигляді К. з., не підлягають оподаткуванню. | |||
КОНСУЛЬСЬКИЙ КОРПУС | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ КОРПУС - сукупність глав консульських установ у межах консульського округу, в якому вони виконують свої функції. На відміну від дипломатичного корпусу на тер. д-ви перебування може функціонувати кілька конс, корпусів. К. к. включає у себе всіх конс, посадових осіб та членів їх сімей, нештатних (почесних) консулів і співробітників конс, відділів дип. представництв. Очолює К. к. старший за рангом і перший за датою одержання екзекватури або поперед, визнання консул, якому присвоюється звання дуаєна К. к. Йому допомагають віцедуаєн, секретар і скарбник, які призначаються дуаєном з-поміж членів К. к. на період його перебування на посаді. Дуаєн представляє К. к. як певну цілісну корпорацію у стосунках з відповідними органами приймаючої д-ви. Він виступає від імені К. к. при проведенні різних держ. урочистостей, нац. свят або регіональних заходів. Відсутність дип. відносин або наявність збройного конфлікту між д-вами не можуть справляти впливу на статус дуаєна, який зобов'язаний неупереджено виступати на захист членів К. к. незалежно від існуючих відносин між його д-вою і посилаючою д-вою відповідного консула. Дуаєн може бути ініціатором розгляду питання щодо місц. органів влади стосовно конс, привілеїв та імунітетів, якщо мають місце випадки їх порушення або не забезпечений відповідний правовий режим для їх реалізації при виконанні конс, функцій. Проте він не наділений правом від імені К. к. втручатися у внутр. справи приймаючої д-ви чи здійснювати певні політ, акції. К. к. підпорядковується місц. законам і звичаям. Основним у діяльності К. к. є профес. захист своїх членів, тлумачення місц. законів і звичаїв та участь у церемоніальних заходах. | |||
КОНСУЛЬСЬКИЙ ОКРУГ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ОКРУГ - певна територія д-ви перебування, на якій згідно з угодою між заінтересованими д-вами конс, посадова особа виконує покладені на неї конс, функції. Місцеперебування консульської установи і межі К. о. визначаються за взаєм. згодою держав і зазначаються у консульському патенті або ін. док-ті про призначення глави конс, установи. Консул має право виконувати конс, функції лише в межах свого К. о. Він може звертатися до властей д-ви перебування у межах свого округу з усіх питань, пов'язаних з діяльністю конс, установи. До центр, органів д-ви перебування консул може звертатися у разі необхідності, але тільки через дипломатичне представництво своєї країни. Він зобов'язаний не менш як раз 213 на рік робити об'їзд свого округу. Одна й та сама д-ва може мати кілька К. о. на тер. країни перебування. їх кількість визначається за взаєм. згодою держав. Зміна округу та виконання конс.функцій поза його межами можуть здійснюватися лише за згодою д-ви перебування. | |||
КОНСУЛЬСЬКИЙ ПАТЕНТ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ПАТЕНТ - [від лат. patens (patentis) — відкритий, очевидний — документ, що видається компет. органами посилаючої д-ви і підтверджує факт призначення відповідної особи главою консульської установи. Видається при кожному призначенні глави цієї установи і навіть у випадках, коли відбувається нове призначення тієї самої особи на новий строк, на тер. тієї ж д-ви і навіть у ту саму конс, установу. В ньому вміщується інформація про посаду володільця К. п., його повне прізвище, конс, ранг або клас, конс, округ і місцезнаходження конс, установи. Зміна класу конс.установи (консульства на генеральне консульство) супроводжується видачею нового К. п., в якому фіксуються зміни щодо конс, установи та її глави. К. п. видається главою д-ви, м-вом закорд. справ або урядом і направляється урядові д-ви перебування дип. каналом. Зак-во кожної д-ви визначає, який конкретно держ. орган (посад, особа) видає к. п. В Україні глави конс. установ усіх рангів призначаються МЗС України, у Великобританії — монархом, у США генеральні консули призначаються декретом президента, а решта конс. посадових осіб — держ. секретарем. Після отримання к. п. і направлення його урядові країни перебування завершується перший етап у процесі призначення особи главою конс. установи до країни перебування. Наст, етап включає у себе отримання екзекватури від д-ви перебування. | |||
КОНСУЛЬСЬКИЙ СТАТУТ УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ СТАТУТ УКРАЇНИ - кодифікований нормат.-правовий акт, який регламентує діяльність конс. служби України. Затв. Президентом України 2. IV 1994. Складається з 9 розділів, 19 глав і 94 статей. У розд. І визначено завдання та організація укр. консульських установ. їх осн. завданнями є: сприяти розвитку дружніх відносин України з ін. д-вами, розвивати екон., торг., н.-т., гуманіт., культурні та спортивні зв'язки і туризм (ст. 1). Статут встановлює 4 класи конс.установ, які очолюються відповідно ген. консулами, консулами, віце-консулами і конс.агентами. Ст. 13 передбачає можливість покладення на консула виконання дип. функцій за згодою д-ви перебування. Розд. II присвячений функціям консула щодо юрид. осіб і гр-н України. Він визначає функції консула щодо: військ, обліку гр-н України; виконання доручень слідчих або суд. органів з питань громадянства; майна гр-н України. Визначено функції консула стосовно укладення та розірвання шлюбу, усиновлення (удочеріння), встановлення батьківства, опіки та піклування, реєстрації актів громадян, стану. Розд. III 214 закріплює норми, пов'язані з учиненням нотаріальних дій, проведенням консульської легалізації та справлянням консульського збору. У розд. IV і V йдеться про функції консула щодо військ, кораблів і військ.-допоміж. суден ВМС України. Розмежовано функції консула стосовно військ, кораблів і цив. суден, які мають різний правовий статус. Розд. VI визначає функції консула щодо цивільних повітр. суден України. Закріплено обов'язок консула надавати допомогу командирові, екіпажу і пасажирам укр. цивільного повітр. судна у зносинах з властями д-ви перебування, а також вживати всіх заходів для повернення у разі необхідності повітр. судна, його екіпажу і пасажирів в Україну або ж для продовження польоту. Встановлено функції консула щодо засобів автомоб., залізнич. тр-ту і суден річкового флоту (розд. VII). Новим у конс.практиці є визначення функцій консула з питань сан., фітосан. і вет. охорони (розд. VIII). Передбачені норми спрямовані на запобігання проникненню на тер. України небезпеч. хвороб та шкідників сільськогосп. рослин. Ост. розділ присвячений організації роботи нештатних (почесних) консулів, функції яких встановлюються МЗС України. | |||
Консультанти | |||
---|---|---|---|
Консультанти – cпеціалісти (організації) в галузі навчання, що індивідуально допомогають студентам у вирішенні академічних або особистих проблем, пов’язаних з навчанням. | |||
КОНСУЛЬТАЦІЇ МІЖНАРОДНІ | |||
---|---|---|---|
КОНСУЛЬТАЦІЇ МІЖНАРОДНІ - (лат. consultatio — нарада, обговорення, звернення за порадою) — форма міжнар. переговорів, ще набула поширення у практиці міжнар. відносин 20 ст. Проводяться на різних рівнях (глав держав і урядів, міністрів, глав відповід. відомств, спец, представників держав тощо). Здійснюються на регуляр. основі або у рамках різних змішаних комісій. Спрямовані на узгодження політики держав у певній сфері їх відносин, вирішення конкр. міжнар. проблем і питань, пов'язаних з реалізацією укладеної сторонами міжнар. угоди, забезпечення контролю за виконанням взаєм, домовленостей тощо. Особливе значення К. м. мають для запобігання і вирішення міжнар. спорів. За юрид. підставами ці консультації поділяють на факультативні (відбуваються за згодою усіх сторін спору) та обов'язкові (на вимогу будь-якої сторони). У деяких міжнародних угодах встановлюється строк, не пізніше якого сторони повинні провести консультації у разі розбіжностей між ними. Такий строк, як правило, має відлік з моменту висунення пропозиції однієї із сторін щодо проведення консультацій. Значна частина К. м. пов'язана з тлумаченням або застосуванням двостор. міжнар. угод з тих чи ін. питань. Вони також є засобом підготовки візитів, міжнар. зустрічей і різних форумів, реалізації прийнятих ними рішень. | |||
Контекстна реклама | |||
---|---|---|---|
Контекстна реклама – розміщення рекламних матеріалів безпосередньо в тексті веб-сторінки або за результатами пошуку на сайтах. Демонстрація тих чи інших рекламних повідомлень за результатами пошукового запиту користувачів. | |||
Контент1 | |||
---|---|---|---|
Контент1 –
будь-яке інформаційно важливе
наповнення інформаційної системи (зокрема веб-вузла) – тексти, графіка, мультимедіа,
частина повідомлення, які не обробляються і не змінюються в процесі передачі,
змістовна частина даних документу (на противагу атрибутам). Може містити
текст, зображення, відео,
звук, сценарії, програми
або будь-який інший матеріал аналогічно вмісту твердого
носія. | |||
Контент2 | |||
---|---|---|---|
Контент2 –
інформаційне наповнення, яке
залежить від спрямованості освітнього курсу. | |||
Контент3 | |||
---|---|---|---|
Контент3 – інформація на сайті, зв’язаний і осмислений
текст. Інформаційне наповнення, змістовне наповнення сайту. Інформація з
потрібної галузі знань або людської діяльності, оформлена в доступній для
Інтернет- публікації формі. Контент – це тексти, зображення, посилання, аудіо
та відео ролики,
питання-відповіді, новини. Простий
набір слів контентом
не є. Істотними параметрами контенту є його обсяг, актуальність і
релевантність. | |||
Контент4 | |||
---|---|---|---|
Контент4 – будь-яке інформаційно значиме наповнення сервера, інформаційного комплексу – тексти, графіка, мультимедіа. Організовується у вигляді сторінок засобами гіпертекстової розмітки. Істотними параметрами контента є його обсяг, актуальність і релевантність. | |||
Контентний блог | |||
---|---|---|---|
Контентний блог – блог, який публікує первісний авторський
контент. Контролер – це пристрій керування периферійним устаткуванням. Контроль
документів – забезпечує можливість швидко визначити зміни в документах, які
попередньо встановлено на
контроль. Контролюється внесення
змін у текст документа або інформація про його опублікування. | |||
КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ | |||
---|---|---|---|
КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ - інститут міжнародного морського права, встановлений Конвенцією про континентальний шельф 1958 і Конвенцією ООН по морському праву 1982. В його основу первісно було покладено геол. поняття К. ш. Відповідно до визначення Конвенції по мор. праву К. ш. прибережної д-ви включає мор. дно і надра підвод. районів, які простягаються за межі його територіального моря на всьому природ, продовженні його сухопут. території до зовн. кордону підвод. окраїни або на відстань 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, коли зовн. кордон підвод. окраїни материка не пролягає на таку відстань. Коли ж ця окраїна простягається далі ніж на 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, зовн. кордон К. ш. визначається складною формулою, яка поєднує геоморфол. дані з дистанц. межею у 350 мор. миль або не більше 100 мор. миль від 2 500-метрової 218 ізобати. У таких випадках дані про кордон К. ш. направляються Комісії з питань кордонів континентального шельфу, яка дає рекомендації щодо встановлення зовн. кордонів шельфу. Кордони К. ш., встановлені прибереж, д-вою згідно з цими рекомендаціями, є остаточними та обов'язковими для всіх (п. 8 ст. 76). Прибережна д-ва здійснює над К. ш. суверенні права з метою розвідки і розроблення його природ, ресурсів (п. 1 ст. 77). З урахуванням цього в доктрині мор. просторів К. ш. виділяється у самост. тер. категорію, оскільки за своєю юрид. природою він не може бути віднесений до держ. території заг. користування. Права прибереж, д-ви у межах К. ш. є винятковими в тому розумінні, що, коли дана д-ва не розвиває К. ш. або не розробляє його природ, ресурсів, ніхто інший не може цього робити без чітко вираженої згоди прибереж, д-ви. Поняття «природні ресурси» включає мінеральні та ін. неживі ресурси мор. дна і його надр, а також живі організми, які в період, коли є можливим їх промисел, перебувають у нерухомому стані на мор. дні чи під ним або не здатні пересуватися інакше, як перебуваючи в пост. фіз. контакті з мор. дном чи його надрами. Права прибереж, д-ви на К. ш. не стосуються правового статусу покривних вод і повітр. простору над цими водами. Здійснення прав прибереж, д-ви щодо К. ш. не повинно порушувати судноплавства та ін. прав і свобод ін. держав, що передбачені Конвенцією 1982, або призводити до встановлення будь-яких невиправданих перешкод для їх реалізації. Згідно з положеннями Конвенції 1982 всі д-ви мають право прокладати підводні кабелі та трубопроводи на К. ш. Прибережна д-ва робить відрахування або внески натурою у зв'язку з розробленням неживих ресурсів К. ш. за межами 200 миль, котрі відлічуються від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря. У Конвенції 1982 передбачається (п. 1 ст. 83), що з метою досягнення справедливого рішення розмежування К. ш. між д-вами з протилежним або суміж. узбережжям здійснюється за угодою на основі міжнар. права, як це зазначено в ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН. Перш ніж укласти таку угоду, заінтересовані д-ви докладають усіх зусиль до того, щоб дійти тимчасової домовленості практ. характеру, і протягом перех. періоду не повинні ставити під загрозу досягнення остаточної угоди або перешкоджати її досягненню. Якщо протягом розумного строку угода не може бути досягнута, заінтересовані д-ви вдаються до процедур, передбачених ч. XV («Врегулювання спорів») Конвенції 1982. Правовий режим К. ш. визначається нац. зак-вом прибереж, д-ви. До прийняття спец, закону про К. ш. в Україні діє указ Президії ВР СРСР від 6.ІІ 1968 в частинах, що не суперечать чинному нац. зак-ву України та положенням Конвенції ООН по мор. праву 1982, учасницею якої Україна стала З.УІ 1999. Як сторона Конвенції Україна володіє у повному обсязі всіма правами на свій К. ш. згідно з положеннями ч. VI Конвенції («Континентальний шельф»). Регламентація діяльності на шельфі і питання, пов'язані з його делімітацією, вирішуються з урахуванням конвенц. положень про виключну (морську) екон. зону, Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), Положення про охорону суверенних прав України в її 219 виключній (морській) економічній зоні (1996) та ін. законод. і підзакон. актів, які стосуються правового порядку використання надр та ін. природ, ресурсів України. | |||
КОНТИНУЇТЕТ | |
---|---|
КОНТИНУЇТЕТ - (лат. - безперервність) — 1) Спадкоємність у розвитку права. 2) У міжнародному праві продовження здійснення державоюправонаступницею передбачених у міжнар. договорах прав і обов'язків держави-попередника. Проблема К. виникає при зміні політ, режиму в д-ві (суб'єкті міжнар. права) під час соціальної революції, при виникненні нових держав або припиненні їх існування, при тер. змінах у д-ві. К. відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності міжнар. відноси |