Термінологічний словник


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  36  (Далі)
  Все

С

Сітьове планування й управління (сетевое планирование и управление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
метод планування, заснований на графічному зображенні певного комплексу робіт у їх логічній послідовності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Його основа

Сітьове планування й управління (сетевое планирование и управление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
метод планування, заснований на графічному зображенні певного комплексу робіт у їх логічній послідовності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Його основа

Сіф (сиф)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації товару включається його вартість, витрати на страхування та транспортування до місця призначення. При продажу на умовах С. продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар у порт відвантаження, зафрахтувати судно, сплатити податки, мито і збори, застрахувати товар.

Сіф (сиф)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації товару включається його вартість, витрати на страхування та транспортування до місця призначення. При продажу на умовах С. продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар у порт відвантаження, зафрахтувати судно, сплатити податки, мито і збори, застрахувати товар.

Саботаж (саботаж)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Свідоме, задумане невиконання або недбале виконання особою чи групою осіб своїх службових або інших обов’язків. 2. Приховане протидіяння здійсненню небажаних заходів.

Саботаж (саботаж)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Свідоме, задумане невиконання або недбале виконання особою чи групою осіб своїх службових або інших обов’язків. 2. Приховане протидіяння здійсненню небажаних заходів.

Сайт

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сайт – дослівно «вузол мережі». Сукупність розміщених у мережі Інтернет   веб-сторінок,   об’єднаних   єдиною   темою,   дизайном   та   єдиним адресним простором домену.



Сайт дистанційного навчального закладу

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сайт дистанційного навчального закладу – містить нижче вказані основні розділи: інформаційний; навчальних програм і курсів; реєстрації; бібліотека; технічного сервісу.



Сайт, Веб-сайт2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сайт, Веб-сайт2 - декілька веб-сторінок, що об’єднані в одну структуру і мають  загальну частину адреси.  Однозначного  визначення  сайту не існує  – наприклад, деякі розділи великих сайтів і користувачі, і власники вважають окремими сайтами.


Сайт, Вебсайт1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сайт, Вебсайт1 – сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об’єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на декількох серверах


Сайт-візитка

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сайт-візитка – невеликий сайт, який, як правило, складається з декількох веб-сторінок, та містить основну інформацію про комерційну або некомерційну організацію, приватну особу, компанію, товари або послуги, прайс-листи, контактні дані та форму зворотного зв’язку.


Салон (салон)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
приміщення для виставок, демонстрації товарів, а також магазин, де продаються художньо виготовлені товари, витвори мистецтва, чи ательє, де робота виконується художньо.

Салон (салон)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
приміщення для виставок, демонстрації товарів, а також магазин, де продаються художньо виготовлені товари, витвори мистецтва, чи ательє, де робота виконується художньо.

Сальдо (сальдо)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
у бухгалтерському обліку різниця між сумами дебету і кредиту рахунка. Дебетове сальдо (сума дебету більша за суму кредиту) відображає наявність господарських засобів на певну дату, затрати на виробництво, розмір збитків тощо; записується в активі балансу. Кредитове С. (сума кредиту більша за суму дебету) відображає стан джерел господарських засобів; записується у пасиві балансу.

Сальдо (сальдо)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
у бухгалтерському обліку різниця між сумами дебету і кредиту рахунка. Дебетове сальдо (сума дебету більша за суму кредиту) відображає наявність господарських засобів на певну дату, затрати на виробництво, розмір збитків тощо; записується в активі балансу. Кредитове С. (сума кредиту більша за суму дебету) відображає стан джерел господарських засобів; записується у пасиві балансу.

Сальдо активне (сальдо активное)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
перевищення надходжень над видатками. Сальдо активне називають також позитивним.

Сальдо активне (сальдо активное)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
перевищення надходжень над видатками. Сальдо активне називають також позитивним.

Сальдо негативне (сальдо негативное)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
перевищення видатків над надходженням підприємства, фірми, компанії; у міжнародній торгівлі

Сальдо негативне (сальдо негативное)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
перевищення видатків над надходженням підприємства, фірми, компанії; у міжнародній торгівлі

Сальдо платіжного балансу (сальдо платежного баланса)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різниця між платежами за кордон і надходженнями коштів з-за кордону.

Сальдо платіжного балансу (сальдо платежного баланса)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різниця між платежами за кордон і надходженнями коштів з-за кордону.

САМІТ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

САМІТ - (англ. summit, букв. — вершина, верхівка, від старофранц. sommette — верхівка, з лат. summus — найвищий) — дип. зустрічі (наради, конференції, переговори) на найвищому рівні — глав держав та урядів. Термін з'явився після Другої світової війни 1939—45. До відомих в історії сучас. дипломатії С. належать: зустріч керівників союз, держав «великої трійки» СРСР, США та Великобританії на Берлінській (Потсдамській) конференції 1945; Гельсінська зустріч у верхах держав — учасниць Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 та ін. Термін увійшов до дип. і політ, лексикону, широко застосовується на форумах на найвищому рівні лідерів держав «великої вісімки», держав — учасниць ЄС та його гол. органу — РЄ, зустрічах глав держав та урядів ОБСЄ, глав країн СНД тощо. Проведення С. передбачено установчими договорами, статутами міжнар. організацій, міждержавних політ, утворень, як, напр., Амстердамським договором про Європейський Союз 1997. На С. приймаються і підписуються політ, рішення, угоди, договори, конвенції, декларації, протоколи тощо.


Самообслуговування (самообслуживание)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець дістає можливість прямого доступу до них і вибору потрібного йому товару без участі продавця, з наступною оплатою через розрахунково-касовий вузол.

Самообслуговування (самообслуживание)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець дістає можливість прямого доступу до них і вибору потрібного йому товару без участі продавця, з наступною оплатою через розрахунково-касовий вузол.

Самоокупність (самоокупаемость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
принцип ведення господарства, за яким доходи від діяльності підприємства перекривають його витрати. Вважається, що за таких умов підприємство є прибутковим.

Самоокупність (самоокупаемость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
принцип ведення господарства, за яким доходи від діяльності підприємства перекривають його витрати. Вважається, що за таких умов підприємство є прибутковим.

Саморегулювання (саморегулирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
форма управління економічними процесами, за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників

Саморегулювання (саморегулирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
форма управління економічними процесами, за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників

Самостійна робота учнів

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Самостійна робота учнів – індивідуальна або колективна навчальна діяльність яка, здійснюється без безпосереднього керівництва вчителя. З точки зору організації самостійності робота може бути: а) фронтальною (класною) – учні виконують одне і те ж завдання, наприклад пишуть твір на задану тему; б) груповою – для виконання завдання учні розбиваються на невеликі групи (по 3- 6 чол.); в) парною – наприклад при проведенні дослідів, на заняттях у лінгафонному кабінеті; г) індивідуальною – кожен учень виконує окреме завдання. Найбільш поширені види самостійної роботи: робота з підручником, довідковою літературою або першоджерелами, розв’язування задач, виконання вправ, творів, спостереження, конструювання, моделювання і т. ін.


Самостійне вивчення

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Самостійне вивчення – альтернатива навчання в класі, при якій студент має можливість вибору способів вивчення матеріалу під керівництвом вчителя.



Самоуправління (самоуправление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
спосіб, режим управління підприємством, за яким основні функції управління його діяльністю здійснює саме підприємство, без зовнішнього втручання.

Самоуправління (самоуправление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
спосіб, режим управління підприємством, за яким основні функції управління його діяльністю здійснює саме підприємство, без зовнішнього втручання.

Самофінансування (самофинансирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
забезпечення науково-технічного, виробничого та соціального розвитку підприємств за рахунок їх власних (зароблених) коштів. За умов С. головним джерелом задоволення потреб підприємства є прибуток або госпрозрахунковий доход. Підприємства, що працюють на засадах С., вносять до бюджету плату за ресурси, а також здійснюють сплати з прибутку за встановленими нормативами і відрахуваннями у центральні фонди та резерви.

Самофінансування (самофинансирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
забезпечення науково-технічного, виробничого та соціального розвитку підприємств за рахунок їх власних (зароблених) коштів. За умов С. головним джерелом задоволення потреб підприємства є прибуток або госпрозрахунковий доход. Підприємства, що працюють на засадах С., вносять до бюджету плату за ресурси, а також здійснюють сплати з прибутку за встановленими нормативами і відрахуваннями у центральні фонди та резерви.

САН-ФРАНЦИСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ 1945

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

САН-ФРАНЦИСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ 1945 - міжнар. дип. конференція, на якій було утворено Організацію Об'єднаних Націй. Скликана у м. Сан-Франциско (США) за рішенням Кримської (Ялтинської) конференції 1945. Проходила з 25. IV по 26.VI 1945. Прийняла Статут ООН, який став прав, фундаментом діяльності ООН, основою універс. системи колективної безпеки. Учасниками С.-Ф. к. О. Н. 1945 були: Австралія, Аргентина, Бельгія, Білорусія, Болівія, Бразилія, Великобританія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Еквадор, Ефіопія, Єгипет, Індія, Ірак, Іран, Канада, Китай, 411 Колумбія, Коста-Рика, Куба, Ліберія, Ліван, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Південно-Африканський Союз, Сальвадор, Саудівська Аравія, Сирія, СРСР, США, Туреччина, Україна, Уругвай, Філіппіни, Франція, Чехословаччина, Чилі, Югославія. Всі ці 50 країн вважаються засновниками ООН. Крім того, 23.УІ 1945 Конференція постановила вважати Польщу членом — засновником ООН і залишити в Статуті місце для підписання його польс. урядом. Для розроблення Статуту ООН на С.-Ф. к. О. Н. 1945 були утворені 4 комісії: 1) з підготовки заг. положень Статуту; 2) з підготовки положень про склад, права та обов'язки Генеральної Асамблеї ООН, Економічної і соціальної ради ООН та Ради опіки ООН; 3) з підготовки положень про склад, функції та повноваження Ради Безпеки ООН; 4) для розгляду прав, проблем. Ці комісії, в свою чергу, утворили тех. к-ти. До складу комісій і тех. к-тів увійшли представники всіх країн-учасниць. Усю роботу Конференції спрямовував Керівний комітет, до складу якого входили глави делегацій від усіх держав. Кер. к-тові в роботі допомагали: Викон. комітет, що складався з глав делегацій 14 країн (Великобританії, Китаю, СРСР, США, Австралії, Бразилії, Канади, Чилі, Чехословаччини, Франції, Ірану, Мексики, Нідерландів, Югославії); Координаційний комітет (14 членів — представників делегацій, що входили до Викон. к-ту); Комітет з перевірки повноважень (5 членів, які призначалися главами делегацій Еквадору, Люксембургу, Нікарагуа, Саудівської Аравії та Югославії). Гол. увагу С.-Ф. к. О. Н. 1945 приділила питанням про цілі та принципи діяльності ООН, структуру та повноваження її органів, прийняття нових членів до Організації, мирне врегулювання міжнар. спорів, визначення загрози миру і діям Ради Безпеки в разі виникнення актів агресії. Конференція вирішила заснувати Міжнародний суд ООН — гол. суд. орган Організації. За основу проекту Статуту ООН були прийняті пропозиції, погоджені на Думбартон-Окській конференції 1944. Учасники С.-Ф. к. О. Н. 1945 внесли численні поправки і доповнення до вказаних пропозицій. Підписаний 26.VI 1945 Статут ООН набув чинності 24.Х 1945. Ця дата вважається днем утворення ООН і щорічно відзначається як День Об'єднаних Націй.


САН-ФРАНЦИСЬКИЙ ДОГОВІР 1951

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

САН-ФРАНЦИСЬКИЙ ДОГОВІР 1951 - мир. договір 48 держав з Японією, підписаний 8.IX 1951 на Мирній конференції у м. Сан-Франциско (США). Набув чинності 28.IV 1952. У Сан-Франциській конференції (4—8. IX 1951) взяли участь делегації 52 держав; КНР, КНДР, МНР і ДРВ на конференцію не запрошувалися, а Індія та Бірма відмовилися від участі в ній. С.-Ф. д. 1951 складається з 7 глав (27 статей). Японія визнавала незалежність Кореї та рішення Ради Безпеки ООН про кол. япон. підмандатні території, відмовлялася від будь-яких претензій на Курильські о-ви, Пд. Сахалін, Тайвань, о-ви Пенхуледао, Спратлі та Парасельські. В договорі не згадувалося про повернення цих територій до СРСР та КНР. Япон. о-ви 412 Рюкю, Бонін, Розаріо, Волкано, Парес Вела, Маркус і Дайто передавалися під управління США. С.-Ф. д. 1951 зобов'язував Японію сплатити репарації, але констатував, що на той час юна не мала для цюго достатніх ресурсів. Країни, що зазнали шкоди від япон. агресії, повинні були врегулювати питання про свої претензії до Японії шляхом двостор. переговорів. СРСР, Польща і Чехословаччина, вважаючи, що договір не забезпечує мир, безпеку та дем. розвиток Японії, відмовилися його підписати. Тобто стан війни між СРСР та Японією не був припинений. Нормалізація рад.-япон. відносин відбулася лише 19.Х 1956, коли делегації Японії та СРСР підписали Спільну декларацію щодо припинення стану війни, відновлення миру та добро-сусід. відносин між ними. В цьому док-ті містилася згода Рад. Союзу передати Японії два південнокурил. о-ви (Шикотан і Хабомаї) у разі підписання мир. договору між двома д-вами (такий договір досі не укладено, що ускладнює врегулювання тер. питання між Японією Росією як правонаступницею СРСР). Одночасно з підписанням С.-Ф. д. 1951 США уклали з Японією договір про безпеку, згідно з яким одержали право тримати в Японії та поблизу неї збройні сили.


Санація (оздоровлення) (санация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система заходів, що проводяться для відвернення банкрутств промислових, торгових, банківських монополій. Здійснюється шляхом злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій і облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що знаходиться на межі банкрутства.

Санація (оздоровлення) (санация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система заходів, що проводяться для відвернення банкрутств промислових, торгових, банківських монополій. Здійснюється шляхом злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій і облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що знаходиться на межі банкрутства.

САНКЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

САНКЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ - заходи потерпілої держави проти дви, яка порушила юрид. зобов'язання, взяте щодо неї, з метою спонукати її до виконання цього зобов'язання. За своєю природою санкції у міжнар. праві докорінно відрізняються від санкцій у внутр. праві. Якщо в останньому вони походять від центр, органів влади, які уповноважені приймати норми права і 408 забезпечувати їх виконання, то в міжнар. праві застосування санкцій проти дви, відповідальної за міжнар.-протиправне діяння, можливе тільки у формі індивід, або колект. самодопомоги (англ. self-help), яка покладається на самі д-ви. За заг. міжнародним правом самодопомога — це дії потерпілої д-ви у відповідь (англ. retaliatory) з метою спонукати д-ву, відповідальну за міжнар.- протиправне діяння, виконати її зобов'язання відповідно до міжнар. права, тобто санкції є здійсненням права потерпілої д-ви на притягнення до відповідальності д-ви, яка порушила свої зобов'язання щодо неї або порушила права третіх держав, в яких виражається їх спільний інтерес. Ост. часом щодо дій держав у відповідь вживається термін «контрзаходи» (англ. counter-measures). Самодопомога і контрзаходи поділяються на дві категорії. Перша включає контрзаходи, яким передує незакон, акт д-ви. Це — репресалії, що можуть законно вживатися потерпілою д-вою, окрім військ, репресалій, заборонених міжнар. правом. Другу категорію становлять заходи, що їх д-ва може вживати згідно з міжнар. правом проти будь-якої д-ви безвідносно до її поведінки. Стосовно таких заходів застосовується термін реторсія, що є актом у відповідь проти д-ви, яка здійснила «недружній акт», незалежно від того, порушує він чи ні юрид. зобов'язання. Як правило, д-ва розглядає порушення, де вона є жертвою, як недруж. акт. Більшість контрзаходів і актів у відповідь підпадають під цю категорію. Прикладами є розірвання дип. відносин, припинення торгівлі, вилучення вкладів з банків дви, акти невизнання уряду-правопорушника. Потерпіла д-ва здійснює такі дії, якщо вони не обмежені договором, на свій розсуд. Осн. вимогою щодо законності репресалій є те, що вони повинні спрямовуватися на отримання відповід. задоволення з метою виправлення несправедливості. Потерпіла д-ва повинна довести, що її мета полягає у припиненні несправедливої дії, тобто в поновленні становища, що існувало до незакон, зміни ситуації, і отриманні відшкодування за будь-яку завдану несправедливість. Репресалії не є законними, якщо д-ва, вживаючи їх, помиляється, навіть коли її помилку можна вибачити. Застосування репресалій вимагає дотримання принципу пропорційності. Розвиток міжнар. права зумовив виникнення принципу, згідно з яким міжнар. співтовариство у складі всіх держав має юрид. інтерес щодо дотримання певних осн. норм міжнар. права, і порушення таких норм є порушенням ерга омнес (лат. erga omnes — такий, що поширюється на всіх). Цей принцип може застосовуватися до самодопомоги поширенням концепції «жертви порушення» на все міжнар. співтовариство держав, де норма має характер erga omnes. Стосовно таких випадків визначається наявність спільного інтересу для підтримання порушених принципів. Тому д-ва, яка безпосередньо не страждає від несправедливості, також має право вживати контрзаходи проти держави-правопорушниці. Цей спільний інтерес став частиною права міжнародних договорів і права міжнар. відповідальності. Так, у п. 2 ст. 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 визнається, що суттєве порушення багатостор. договору одним із його учасників дає право будь-якому ін. учаснику посилатися на припинення дії договору стосовно себе в цілому або в його частині, якщо порушення 409 докорінним чином змінює становище кожного учасника щодо виконання ним своїх зобов'язань. Що стосується міжнар. відповідальності, то найбільш чітке визнання спільного інтересу висловлене 1970 Міжнар. судом ООН у справі Barcelona Traction, де Суд зіслався на категорію принципів, які встановили «зобов'язання держави стосовно міжнародного співтовариства в цілому», і заявив, що всі д-ви заінтересовані в їх дотриманні. Прикладом таких зобов'язань Суд назвав заборону агресії та геноциду і дотримання принципів, що стосуються осн. прав людини, включаючи захист від рабства і расової дискримінації. Отже, всі д-ви, а не лише ті, чиї інтереси безпосередньо зачеплені, мають право вживати контрзаходи проти д-ви, яка порушила одне із зобов'язань міжнар. співтовариства в цілому. Однак міжнар. право не містить чітких критеріїв, які саме контрзаходи мають вживати треті д-ви щодо таких порушень. В доктрині існує погляд, що третя д-ва не може вживати репресалії (у суворому розумінні) на підставі порушення зобов'язань erga omnes, а застосовує лише такі контрзаходи, як реторсії (О. Шахтер, США). Практика свідчить, що у відповідь на порушення осн. норм міжнар. права треті д-ви вживали санкції, яким не вистачало ознак репресалій. Такими були, напр., санкції деяких держав: проти СРСР у зв'язку з його вторгненням в Афганістан; проти Аргентини, яка намагалася силою анексувати Фолклендські (Мальвінські) о-ви; проти Ірану внаслідок порушення ним норм дип. права. У зв'язку з Фолкленд. о-вами РБ ООН навіть виступила проти санкцій, вжитих США та ЄС, закликаючи сторони до переговорів з метою мир. врегулювання спору. РБ ООН одностайно засудила дії Ірану, виходячи зі спільного інтересу міжнар. співтовариства в підтриманні імунітету дипломатів і недоторканності дип. приміщень. Але ні РБ ООН, ні Міжнар. суд ООН, що займався цією справою, а також треті д-ви не вживали заходів, які б підтверджували, що вони діяли на основі зобов'язань erga omnes. В доктрині існує погляд, що заходи колект. самодопомоги, вжиті поза структурою міжнар. інституцій або поза суд. розглядом справи, можуть призвести до анархії у міжнар. відносинах. Застосування таких санкцій залежить від достатньої аргументованості дій третіх держав і встановлення міжнар. організаціями фактів порушень та їх оцінки. Це стосується і рішень Міжнар. суду ООН, заснованих на повному і неупередж. розслідуванні порушення д-вою своїх зобов'язань, що також може бути підставою для вжиття третіми д-вами контрзаходів на підтримку таких рішень. Колективними С. м.-п., або контрзаходами, в рамках міжнародних організацій можуть бути: відмова організації у членстві, призупинення прав члена організації, виключення з міжнар. спілкування, колект. збройні заходи. Особл. вид санкцій становить самооборона, що є збройними примус, діями у відповідь на збройний напад (ст. 51 Статуту ООН). Характеристика контрзаходів міститься у текстах Проектів статей про відповідальність держав за міжнар.-протиправні діяння, розроблених Комісією міжнар. права ООН і представлених 2001 ГА ООН. Мета і межі контрзаходів за цими Проектами полягають у наступному: потерпіла д-ва може вживати контрзаходи проти д-ви, відповідальної за міжнар.-прав, 410 діяння, лише з метою спонукання її до виконання своїх зобов'язань; контрзаходи обмежуються тимчас. невиконанням міжнар.-прав. зобов'язань д-ви, яка застосовує такі заходи до д-ви, відповідальної за міжнар.- протиправне діяння; контрзаходи, по можливості, вживаються таким чином, щоб надати можливість поновити виконання відповід. зобов'язань (ст. 49). Водночас контрзаходи не можуть зачіпати: зобов'язань утримуватися від погрози силою або її застосування, закріплених у Статуті ООН; зобов'язань щодо захисту осн. прав людини; зобов'язань гуманіт. характеру, що забороняють репресалії; ін. зобов'язань, що випливають з норм заг. міжнар. права (п. 1 ст. 50). При цьому д-ва, яка вживає контрзаходи, не звільняється від виконання своїх зобов'язань щодо: а) врегулювання спору з будь-якої процедури, що може бути застосована між нею та відповідальною д-вою; б) поважання недоторканності дип. агентів і коне, посад, осіб, дип. і коне, приміщень, архівів і док-тів (п. 2 ст. 50). У Проектах статей передбачається також встановити принцип пропорційності, за яким контрзаходи повинні бути відповідними до заподіяної шкоди з урахуванням тяжкості міжнар. - протиправного діяння і заг. прав (ст. 51). Визначаються і умови вжиття потерпілою д-вою контрзаходів. Так, до вжиття контрзаходів потерпіла д-ва повинна: зажадати від держави-порушниці виконання її зобов'язань; повідомити державу-порушницю про будь-яке рішення щодо вжиття контрзаходів і запропонувати провести переговори з нею (п. 1 ст. 52). Водночас потерпіла д-ва може вжити негайні контрзаходи, необхідні для забезпечення її прав (п. 2 ст. 52). Контрзаходи не можуть вживатися (а у випадку їх вжиття — повинні припинятися) без необгрунтованого зволікання, якщо: а) міжнар.-протиправне діяння припинено; б) спір перебуває на розгляді суду чи трибуналу, компетентного приймати обов'язкові для сторін рішення (п. З ст. 52). Ост. пункт не застосовується, якщо держава-порушниця не здійснює добросовісно процедуру врегулювання спору (п. 4 ст. 52). Контрзаходи повинні припинятися, як тільки держава-порушниця виконає свої зобов'язання, пов'язані з міжнар.- протиправним діянням (ст. 53). Таким чином, С. м.-п. або контрзаходи є структур, елементом відповідальності міжнародно-правової, згідно з якою кожне протиправне діяння д-ви тягне за собою її відповідальність.


Санкціонований доступ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Санкціонований доступ – доступ до програм і даних користувачів, які мають право (повноваження) на ознайомлення або роботу з ними.



Санкція (санкция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
визначена державними законодавчими актами, угодами, договорами, контрактами примусова відповідальність за порушення правових, майнових норм, умов договорів, контрактів, що призводить до негативних майнових, фінансових, господарських чи підприємницьких результатів.

Санкція (санкция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
визначена державними законодавчими актами, угодами, договорами, контрактами примусова відповідальність за порушення правових, майнових норм, умов договорів, контрактів, що призводить до негативних майнових, фінансових, господарських чи підприємницьких результатів.

Сарафанне Радіо

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сарафанне Радіо – лабораторія соціального маркетингу www.SarafannoeRadio.org, Веб 2.0 експерт. Піонер моніторингу соціальних мереж. Перший укладач словника термінів соціальних мереж, рейтингів груп у соціальних мережах, і низку оцінок соціальних мереж.



Свікі

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Свікі cоціальна пошукова система, що адаптує пошук до вибраної тематики та співтовариства, за ключовим словом видається список найбільш релевантних до вибраної тематики сайтів, використовується спільна діяльність учасників співтовариства – користувачі можуть пропонувати теги та сайти для налагодження, показує «хмару» популярних запитів.



Світ тісний

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Світ тісний – соціальна мережа з пошуковою системою, що дозволяє знайти друзів, колег, однокласників, однокурсників і однодумців. Ручний та автоматичний пошук допомагає користувачам знаходити нову роботу і загальні інтереси. Користувачі мають записні книжки з інформаційним менеджером і автоматичними  змінами  для  актуальності  особистих,  корисних  і  ділових контактів.


Світова ціна (мировая цена)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошовий вираз міжнародної вартості товару, що реалізується на світовому ринку.

Світова ціна (мировая цена)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошовий вираз міжнародної вартості товару, що реалізується на світовому ринку.

Світове господарство (мировое хозяйство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
взаємопов’язані і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функціонують за погодженими правилами, послідовне їх об’єднання в єдину світову систему.

Світове господарство (мировое хозяйство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
взаємопов’язані і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функціонують за погодженими правилами, послідовне їх об’єднання в єдину світову систему.

СВІТОВИЙ ОКЕАН

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СВІТОВИЙ ОКЕАН - безперервна водна оболонка Землі, яка оточує материки і острови. Займає пл. 361 млн. км2 (об'єм 1370 млн. км3), що становить 70,8 % земної поверхні. С. о. поділяється материками на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Середня глиб. — 3700 м, найбільша — 11022 м (Маріанський жолоб у Тихому ок.). За геоморфол. та геол. особливостями у С. о. виділяють: підвод. окраїну материків; перех. зони від Океану до материка; ложе Океану і серединноокеаніч. хребти. Дно Океану утворює земна кора океаніч. типу малої потужності (8—10 км). Ложе Океану покрите базальтами з глибоковод. нашаруваннями, вік яких сягає Юрського періоду. У водах і надрах С. о. зустрічаються майже всі відомі хім. елементи. С. о. є «кухнею клімату», практично невичерп. джерелом енергії, доступною для всіх судноплавнокомун і -кац. системою. Океан населяють бл. 150 тис. видіввод. тварин, у т. ч. понад 15 тис. видів риб. Його річна перв. продукція становить 600— 800 млрд. т. Н.-т. прогрес відкрив широкі можливості для використання просторів і ресурсів С. о., активізував практично всі види мор. діяльності. У зв'язку з цим гостро постали проблеми рац. використання природ, ресурсів і охорони вод Океану від забруднення. Вирішення названих проблем можливе на засадах тісного співробітництва всіх держав у відпо-від. сфері на єдиній міжнар.-прав, основі. Міжнар.-прав, статус С. о. визначається у контексті відповід. статусу морів як складових елементів Океану. Вихідною ідеєю є те, що С. о. належить усьому людству. Нею, зокрема, пройнята Конвенція ООН по морському праву 1982. Вона вперше у світовій практиці означила міжнар.- прав, статус С. о. в цілому. Нею ж передбачені права і обов'язки як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, держав у галузі 413 користування багатствами С. о. Конвенція врегулювала також усі види діяльності держав з дослідження, використання та освоєння мор. середовища, живих і мін. ресурсів дна морів та океанів. Серцевиною прав, статусу С. о. за Конвенцією є її положення щодо прав, режиму Міжнародного району морського дна як частини дна морів і океанів за межами дії нац. юрисдикції. Конвенція виходить з того, що цей Район та його ресурси є заг. надбанням людства (ст. 136). Жодна д-ва не може претендувати на свій суверенітет над будь-якою частиною Району чи його ресурсів. Усі права на Район належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з мор. дна (ст. 137). Прав, статус С. о. доповнюється низкою міжнар. договорів і конвенцій з мор. права. Це, зокрема, Конвенція про відкрите море 1958; Конвенція про контин. шельф 1958; Конвенція по запобіганню забруднення моря нафтою 1964; Конвенція про запобігання забрудненню морського середовища скиданням речовин із суден та літальних апаратів 1972; Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, 1969; Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979, Конвенції про охорону Середземного моря від забруднення 1976, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 тощо. Україна є учасницею багатьох міжнар. договорів і конвенцій з питань збереження мор. середовища, використання ресурсів морів і С. о. Вона ратифікувала Конвенцію ООН по морському праву (1999), прийняла Закон «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), виконує інші взяті за міжнар. договорами зобов'язання.


Світовий ринок (мировой рынок)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. 2. Сукупність національних ринків країн земної кулі, зв’язаних між собою зовнішньою торгівлею, наданням транспортних послуг або іншими видами економічних відносин.

Світовий ринок (мировой рынок)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. 2. Сукупність національних ринків країн земної кулі, зв’язаних між собою зовнішньою торгівлею, наданням транспортних послуг або іншими видами економічних відносин.

СВОП (СВОП)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
операція по обміну національної валюти на іноземну, що передбачає зобов'язання зворотного обміну через певний строк; здійснюється між центральними банками.

СВОП (СВОП)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
операція по обміну національної валюти на іноземну, що передбачає зобов'язання зворотного обміну через певний строк; здійснюється між центральними банками.

СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ - політ, об'єднання європ. монархіч. держав з метою протидії рев. процесам, збереження під гаслом «легітимності» політ, режимів у країнах Європи та кордонів між ними, які були визначені Віденським конгресом 1814—15. Утворений Росією, Австрією і Пруссією, які 26. IX 1815 підписали «Акт Священного союзу». До С. с. згодом приєдналися майже всі європ. країни, але гол. роль у ньому відіграли члени т. з. пентархії (п'ятивладдя): Австрія, Англія, Пруссія, Росія та Франція. Осн. питання політики С. с. вирішувалися на його конгресах. Перший — Аахенський конгрес 1818 (30.ІХ-21.XI 1818) - підтвердив вірність принципам С. с, підтримку заг. миру, заснованого на повазі до зобов'язань, визнав за можливе втручання у внутр. справи держав, але тільки за їх «запрошенням». Враховуючи зміцнення режиму Людовіка XVIII у Франції, він скасував запроваджені раніше обмеження її суверенітету: припинив діяльність у Парижі пост, конференції послів країн-переможниць, вирішив припинити 30.XI 1818 окупацію Франції, яка згідно зі ст. 5 Париз. мир. договору мала тривати 3—5 років, запросив Францію приєднатися до С. с. Пропозицію Росії про регулярне проведення конгресів було відхилено, їх вирішили проводити за потребою. Наст, конгрес відбувся у м. Троппау (Австрія; тепер м. Опава, Чехія) у жовтні—грудні 1820 в умовах бурхливих рев. подій на Пд. Європи: в Іспанії (відновлення дії лібер. конституції 1812, скликання кортесів, заборона інквізиції та ін.) і в Італії (рух карбонаріїв, революції в Неаполі та П'ємонті 414 тощо). Реакцією конгресу став підписаний Росією, Австрією та Пруссією протокол із зобов'язанням не визнавати змін, які здійснюються незакон, шляхом, та вживати примус, заходів, якщо застосування сили виявиться необхідним (але вже без посилань на «запрошення», як на Аахен. конгресі). Конгрес у м. Лайбаху (Австрія; тепер м. Любляна, Словенія), який проходив у січні—березні 1821, був продовженням конгресу в Троппау. Він висловився за те, щоб не визнавати не-апол. революції і покласти їй край або мир. засобами, якщо можливо, або силою, якщо буде необхідно. Виконуючи рішення конгресу, австр. армія, якій була обіцяна допомога рос. армії, навесні 1821 придушила революції в Неаполі та П'ємонті. Веронський конгрес 1822 гол. увагу приділив ісп. проблемі. Погрожуючи інтервенцією, він зажадав від Іспанії змінити політ, систему, але остання відповіла відмовою. Війська Франції, якій Пруссія та Росія обіцяли надати підтримку, розпочали бойові дії і в травні 1823 зайняли Мадрид. Режим короля Фердинанда було відновлено. Конгрес відмовився підтримати грец. повстання проти тур. панування. На Верон. конгресі та після нього обговорювалися плани розширення сфери дії С. с. шляхом інтервенції для придушення визв. руху в латиноамер. колоніях Іспанії. Ці плани не були реалізовані через позицію США, які категорично виступили проти втручання європ. країн у справи амер. континенту (див. Доктрина Монро), а також Англії, котра заявила про визнання самостійності колоній Іспанії. Ці розбіжності започаткували кризу. У наст, роки вона поглиблювалася. Нові конгреси не проводилися, між його гол. учасниками посилювалися суперечності та конфлікти. Наслідком цих процесів було те, що в наст, десятиріччя кол. союзники по С. с. неодноразово опинялися у протилежних політ, та вшськ. коаліціях. Так, під час єгип. криз 30—40-х рр. 19 ст. Росія та Австрія спочатку уклали Мюнхенську конвенцію 1833, а в 1840, разом з Англією та Пруссією, — Лондонську конвенцію; обидві вони проголошували підтримку Туреччини, були спрямовані проти Франції. У березні 1854 Англія і Франція оголосили війну Росії (див. Кримська війна 1853—56).


СДН

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СДН – система дистанційного навчання.



СДО (Система Дистанційної освіти)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СДО (Система Дистанційної освіти) – російський аналог терміна LMS (може   вживатися  в   більш   широкому  сенсі   –   як  апаратно-програмний  і пов’язаний з ним організаційний комплекс з надання послуг з дистанційного навчання).



СДР (СДР)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
скорочена назва спеціальних прав запозичення в Міжнародному валютному фонді. Таким правом наділяється кожна країна-член МВФ, якій відкривається в фонді спеціальний ліміт у грошових одиницях СДР. В межах свого ліміту кожна країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн-членів МВФ, розраховуючись за неї в СДР через фонд.

СДР (СДР)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
скорочена назва спеціальних прав запозичення в Міжнародному валютному фонді. Таким правом наділяється кожна країна-член МВФ, якій відкривається в фонді спеціальний ліміт у грошових одиницях СДР. В межах свого ліміту кожна країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн-членів МВФ, розраховуючись за неї в СДР через фонд.

СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - міжнар.-прав. акт, що належить до Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 10.УІІІ 1920 у м. Севрі (Франція) Туреччиною, з одного боку, і Великобританією, Францією, Італією, Японією, а також 9 країнами, які об'єдналися з ними [Бельгією, Вірменією, Грецією, Польщею, Португалією, Румунією, Королівстаом сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія), Чехословаччиною та Хіджазом (майб. Саудівською Аравією], з другого. Мав кабальний для Туреччини характер. Складався з 13 частин і 433 статей. Перша частина відтворювала текст Статуту Ліги Націй, ін. статті були присвяч. визначенню нового прав, статусу Туреччини, її кордонів, проток Босфор і Дарданелли, Мармурового м. тощо. Вона фактично позбавлялася прав суверен, д-ви, а її територія зменшувалася уп'ятеро. Скасовувалися кладені раніше договори Туреччини з 415 її кол. партнерами по Четверному союзу, а також з Росією. Туреччина позбавлялася права користування Суецьким каналом, контролю над протоками Босфор і Дарданелли. Були встановлені обмеження на кількість збройних сил і озброєння для Туреччини. Частина тур. територій (Анатолія) визнана «зоною особливих інтересів Великобританії, Франції та Італії. Умови С. м. д. 1920 були пом'якшені рішеннями Лозаннської конференції (1922— 23). Туреччині було повернуто Сх. Фракію, Ізмір, частковий контроль над Босфором і Дарданеллами. Дальші зрушення на користь Туреччини було здійснено на Конференції в м. Монтре (Швейцарія, 1936).


Сегмент ринку (сегмент рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
відокремлена і згрупована за певними ознаками частка товарного або регіонального ринку.

Сегмент ринку (сегмент рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
відокремлена і згрупована за певними ознаками частка товарного або регіонального ринку.

Сегментація ринку (сегментация рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
групування і поділ ринку на окремі частки (сегменти) за певними ознаками: географічними, демографічними, соціальними, професійними, етнографічними тощо.

Сегментація ринку (сегментация рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
групування і поділ ринку на окремі частки (сегменти) за певними ознаками: географічними, демографічними, соціальними, професійними, етнографічними тощо.

Сезонні ціни (сезонные цены)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
ціни, що змінюються залежно від періоду року, сезонну (сільськогосподарська продукція, одяг, взуття тощо).

Сезонні ціни (сезонные цены)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
ціни, що змінюються залежно від періоду року, сезонну (сільськогосподарська продукція, одяг, взуття тощо).

СЕКРЕТАРІАТ ООН

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕКРЕТАРІАТ ООН - (United Nations Secretariat; Secretariat des Nations Unies) — постійно діючий адм. орган Організації Об'єднаних Націй, який забезпечує функціонування всіх ін. органів ООН. У своїй діяльності керується Статутом ООН. Реалізує рішення і рекомендації гол. органів ООН, вирішує пов'язані з цим адм., орг., фін. та ін. питання. Секретаріат Організації перекладає, друкує і поширює доповіді, резолюції та ін. док-ти ООН; перекладає промови, які виголошуються на засіданнях органів ООН; складає, друкує і поширює стеногр. звіти засідань; зберігає док-ти ООН в архівах; надсилає всі док-ти ГА, РБ та ін. органів ООН її членам; реєструє і публікує міжнар. договори тощо. До складу Секретаріату входять Генеральний секретар ООН і персонал. Ген. секретар є найвищою адм. посад, особою в ООН. Він очолює Секретаріат і керує його роботою. Персонал С. ООН становлять цив. службовці (понад 25 тис.) з більш як 170 країн. Вони відповідальні за свою діяльність тільки перед ООН. Цей персонал працює у центр, установах ООН у м. Нью-Йорку (США), у відділеннях ООН у м. Женеві (Швейцарія), Відні (Австрія), Найробі (Кенія) та ін. містах світу.


Сектор (сектор)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Відділ установи, організації з певною професійною чи виробничою спеціалізацією. 2. Частина народного господарства, яка має економічні чи соціальні окремішності.

Сектор (сектор)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Відділ установи, організації з певною професійною чи виробничою спеціалізацією. 2. Частина народного господарства, яка має економічні чи соціальні окремішності.

Сектор державний (сектор государственный)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
частина економіки, що керується і контролюється державними органами, перебуває у власності держави.

Сектор державний (сектор государственный)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
частина економіки, що керується і контролюється державними органами, перебуває у власності держави.

Сектор економіки (сектор экономики)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
значна частина економіки (промисловий, сільськогосподарський тощо).

Сектор економіки (сектор экономики)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
значна частина економіки (промисловий, сільськогосподарський тощо).

Сектор приватний (сектор частный)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічні об’єкти, що перебувають у приватній власності, належать приватному капіталу.

Сектор приватний (сектор частный)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічні об’єкти, що перебувають у приватній власності, належать приватному капіталу.

Семантичний Веб

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Семантичний  Веб  –  це  підхід  до  розвитку  Вебу,  який  полягає  у збагаченні Веб-контенту спеціалізованими мета-даними і створенні засобів для автоматичної обробки цих мета-даних (інтелектуальних програмних агентів), які могли б розпізнавати значення документів з метою виконання складних пошукових завдань користувачів.



СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР - одна з міжнар. угод, що належать до Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 10.IX 1919 у м. Сен-Жермен-ан-Ле (деп. Івелін, Франція) Австрією, з одного боку, і Великобританією, Францією, Італією, Японією, а також 12 д-вами, які об'єдналися з ними [Бельгією, Грецією, Китаєм, Кубою, Нікарагуа, Панамою, Польщею, Португалією, Румунією, Сіамом (Таїландом), Чехословаччиною та Королівством сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія)] — з другого. Договором визнано незалежність Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців. Богемія, Моравія та більша частина Сілезії вилучалися з Австрії і передавалися Чехословаччині, частина Сілезії відходила до Польщі, угор. провінція Бургенланд віддавалася Австрії (1921 значна її частина знову перейшла до Угорщини), пд. землі Тіролю і деякі суміжні з ними території отримала Італія. З укр. земель Буковину було віддано Румунії, а Закарпаття — 416 Чехословаччині. За договором, Австрія відмовлялася від Галичини, яка тоді вже була захоплена Польщею. У ст. 10—13 С.-Ж. м. д. 1919 визначався авт. статус Закарпаття у складі Чехословаччини, який передбачав «найвищий ступінь самоуправління і утворення власного парламенту». Договір включав положення про охорону прав нац. меншин (у т. ч. українців) у Чехословаччині, Польщі та Румуни. Порушення цих прав могло бути оскарженим у Лізі Націй. Проте ці положення здебільшого не виконувалися. С.-Ж. м. д. 1919 фактично забороняв аншлюс Австрії, тобто її входження до складу Німеччини (ст. 88), встановлював триміс. строк для демобілізації австр. збройних сил з метою зменшення їх до 30 тис. чоловік. Створювався «санітарний кордон», спрямований проти УСРР та ін. рад. республік. Окр. положення договору позбавляли Україну можливості брати участь у роботі комісій, які визначали режим судноплавства по Дунаю. Договір, ратифікований Австрією 17.Х 1919, набув чинності 16.VII 1920. Фактично припинив дію внаслідок аншлюсу Австрії з нацист. Німеччиною у 1938 і вже не продовжувався після відновлення незалежності Австрії.


СЕПАРАТИЗМ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕПАРАТИЗМ - (франц. separatisms, від лат. separatus — відокремлення) — рух, спрямований на відокремлення від д-ви частини її території та населення. Відомий здавна, поширений і в сучас. світі: рухи франкомовного нас. провінції Квебек у Канаді, шотландців у Великобританії, басків у Іспанії, курдів у Туреччині, тамілів у Шрі-Ланці та ін. С. породжується суперечностями між центр, владою д-ви та носіями ідей С, якими здебільшого є політ, партії, громад, та реліг. орг-ції етн. або конфес. меншин, іноді — окремі регіон, політ, структури. Підґрунтям для С. є, по-перше, неоднорідність, строкатість складу (нац., реліг., соціального) нас. країни; подруге, нерівномірність соціального, екон., екол., культурного, зокрема мовного, розвитку окр. регіонів, що породжує сподівання тих чи ін. спільної на самозбереження та поліпшення умов існування або, навпаки, прагнення монополізувати привілейоване становище, щоб не поділяти його з ін. спільнотами (спроби відокремлення «Республіки Біафри» від Нігерії у 1967); по-третє, помилки, прорахунки, зловживання центр, влади, які погіршують становище окремих етн. або конфес. спільнот (непоодинокі випадки, коли роль цього фактора з пропагандист, метою штучно перебільшується лідерами С); по-четверте, вплив з-за кордону певних держав, а подеколи — й міжнар. терорист, орг-цій, з метою підпорядкування та експлуатації ресурсів і нас. відокремлених регіонів. С. найчастіше передбачає як кінц. мету — утворення на відокремленій території незалеж. д-ви (напр., незалежність Норвегії від Швеції — 1905, Фінляндії від Росії — 1917, Ісландії від Данії — 1944, Бангладеш від Пакистану — 1971). Один з різновидів С. — іредентизм, тобто прагнення, відокремившись від однієї д-ви, увійти до складу іншої (т. з. Турецька республіка Пн. Кіпру, заклики екстреміст, елементів в Абхазії про вихід зі складу Грузії та входження до Рос. Федерації). С. може також мати 417 на меті не відокремлення від д-ви, а набуття у ній статусу суб'єкта федерації (або автономії). Дещо схожими на С. за мотивацією і рушійними силами, але не зовсім тотожними йому, можна вважати процеси утворення незалеж. д-в за взаєм, погодженням суб'єктів федерації у разі припинення її існування (напр., союзні республіки СРСР). Прихильники С. вдаються до різноманіт. дій: від пропаганд, акцій, діяльності політ, партій, громад, рухів, масових акцій, у т. ч. референдумів (референдуми неодноразово проводилися, напр., у Квебеку) аж до терорист, актів та збройної б-би. Підхід до проблем С. з погляду міжнар. права ускладнюється через колізію його основополож. принципів: з одного боку, непорушність кордонів і поважання тер. цілісності д-в, з другого — право всіх народів на самовизначення. Абсолютизація першого з них загрожує консервацією внутр. і міжнар. конфліктів, абсолютизація другого — неконтрольованим процесом виникнення вел. кількості новоутв. держав, певна частина яких може виявитися нежиттєздатними і перетвориться на об'єкти маніпулювання ін. д-в, що неминуче породжуватиме нові конфліктні ситуації. Сучас. погляди на проблеми прав людини, люд. спільнот, етн. конфес. меншин вимагають перегляду кол. погляду на С. як суто внутр. справи окр. д-в, потребують розробки нових критеріїв та оцінки, адекват. механізмів і принципів підходу ООН, регіон, організацій, міжнар. співдружності в цілому до проблем С. з метою пошуку шляхів справедливого та мирного їх вирішення.


Сепаратизм (сепаратизм)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
політика регіональної економіки, намагання створити свій незалежний ринок, здобути повну економічну самостійність і незалежність від центру.

Сепаратизм (сепаратизм)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
політика регіональної економіки, намагання створити свій незалежний ринок, здобути повну економічну самостійність і незалежність від центру.

Серійне виробництво (серийное производство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
обмежене виробництво продукції, товарів серіями, тобто окремими партіями значних розмірів, але не в масовому масштабі.

Серійне виробництво (серийное производство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
обмежене виробництво продукції, товарів серіями, тобто окремими партіями значних розмірів, але не в масовому масштабі.

Серія (серия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Сукупність цінних паперів, банківських білетів, що випущені під одним ідентифікатором. 2 .група однорідних за спільними ознаками товарів, предметів, явищ, дій, понять.

Серія (серия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Сукупність цінних паперів, банківських білетів, що випущені під одним ідентифікатором. 2 .група однорідних за спільними ознаками товарів, предметів, явищ, дій, понять.

СЕРАПАТНИЙ МИР

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕРАПАТНИЙ МИР - (лат. - окремий, відокремлений) — у міжнар. праві мирний договір чи перемир'я, що укладаються з ворогуючою д-вою одним або кількома членами коаліції чи союзу таємно, без відома ін д-в чи всупереч договору, укладеному між країнами — учасницями коаліції (союзу). Укладенню С. м. передують сепаратні переговори з противником, які ведуться під час воєн, дій також без відома ін. учасників коаліції (союзу). Ведення сепарат. переговорів та укладення С. м. є порушенням зобов'язань щодо своїх союзників, які перебувають у стані війни. Об'єднавшись для ведення війни зі спільним противником, учасники коаліції (союзу), зважаючи на істор. уроки ведення воєн, дій, з метою створення умов для своєї безпеки, як правило, беруть на себе взаємні зобов'язання щодо відмови вести сепаратні переговори і укладати С. м. Так, у період Другої світової війни 1939—45 представники 26 країн — учасниць антигітлерівської коаліції підписали Вашингтонську декларацію 1942, згідно з якою вони взяли на себе зобов'язання не вести сепарат. переговорів і не укладати С. м. з противником. У сучас. міжнар. праві термін «сепаратний мир» не вживається.


Сервіс

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервіс – сукупність засобів для обслуговування користувачів; набір функцій одного з рівнів програмної структури мережі, що забезпечують доступ до об’єктів вищого рівня через інтерфейс між цими рівнями.



Сервіс (сервис)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Різновид маркетингової діяльності, спрямованої на надання додаткових послуг у сфері виробництва, підприємницької діяльності. 2. Система і широкий комплекс надання послуг, обслуговування різних побутових потреб населення і підприємств; обслуговування і ремонт транспортних засобів, комп’ютерної техніки.

Сервіс (сервис)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Різновид маркетингової діяльності, спрямованої на надання додаткових послуг у сфері виробництва, підприємницької діяльності. 2. Система і широкий комплекс надання послуг, обслуговування різних побутових потреб населення і підприємств; обслуговування і ремонт транспортних засобів, комп’ютерної техніки.

Сервіси

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервіси – особливі інструменти, які дозволяють не лише знайти потрібні документи, а й зручно працювати з ними.



Сервіси Інтернет

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервіси Інтернет – процеси обслуговування об’єктів Інтернет. Сервіси надаються   користувачам,   програмам,   системам,   рівням,   функціональним блокам. Найбільш поширеними видами є: зберігання даних, передавання повідомлень   і   блоків   даних,   електронна   та   мовна   пошта,   організація   і управління діалогом партнерів, надання з’єднань, проведення сеансів, відео- сервіс. Сервіс здійснюють мережеві служби.



Сервер

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер / компьютер / узел сети (Host)  Компьютер, на котором находится сервер базы данных, веб-служба или что-то подобное. Обычно используется, когда речь о взаимодействии по сети


Сервер як комп’ютер

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер як комп’ютер – це службовий комп’ютер у локальній чи глобальній мережі, що забезпечує функціонування мережі, всі або частину її функцій.



Сервер як програма

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер як програма – програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв’язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогою передачі повідомлень, часто через мережу, і використовує певний протокол   для   кодування   запитів   клієнта   і   відповідей   сервера.   Серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп’ютері, кожного разу вони забезпечують виконання певних служб (наприклад, сервер баз даних чи веб-сервер).



Сервер1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер1   –  комп’ютер  або  програма,  здатні  надавати  клієнтам  (у  міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги.


Сервер2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер2   (англ.  server –  служба) –  у  комп’ютерній  термінології  слово може  стосуватися  окремого  комп’ютера  чи  програми.  Головною  ознакою  в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати  автономно,  без  втручання  людини,  реагуючи  на  зовнішні  події згідно встановленого програмного забезпечення. Втручання людини відбувається під час встановлення серверу і під час його сервісного обслуговування. Часто це роблять окремі адміністратори серверів з вищою кваліфікацією.



Сервер3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер3     –   об’ємний   комп’ютер,   ресурси   якого   використовуються багатьма користувачами.


Сервер4

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сервер4 – об’єкт, що надає сервіс іншим об’єктам за їх запитами. В Інтернеті – комп’ютер, підключений до мережі, або програма, що виконується на ньому, які надають клієнтам доступ до загальних ресурсів та керують цими ресурсами. Найбільш важливими типами серверів є: сервери WWW, призначені для подання взаємопов’язаної мультимедійної інформації та вмісту баз даних; сервери електронної пошти; сервери FTP, призначені для обміну файлами; сервери спілкування в реальному часі (чати); сервери, що забезпечують роботу Інтернет-телефонії; системи трансляції радіо і відео через Інтернет.


Середні витрати (средние издержки)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
витрати на одиницю виготовленої продукції. Розрізняють загальні витрати, середні змінні витрати та середні постійні витрати.

Середні витрати (средние издержки)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
витрати на одиницю виготовленої продукції. Розрізняють загальні витрати, середні змінні витрати та середні постійні витрати.

Сертифікат (сертификат)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. У зовнішньоекономічній діяльності С.

Сертифікат (сертификат)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. У зовнішньоекономічній діяльності С.

Сертифікат ощадний

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.


Сертифікат якості (сертификат качества)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
документ, виданий компетентними державними органами, який характеризує основні параметри якості товару, їх відповідність державним і міжнародним стандартам.

Сертифікат якості (сертификат качества)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
документ, виданий компетентними державними органами, який характеризує основні параметри якості товару, їх відповідність державним і міжнародним стандартам.

Сертифікації відкритих ключів

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сертифікації відкритих ключів – процедура підтвердження особи власника відкритого ключа в Центрі сертифікації.



Сертифікація

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сертифікація – процедура посвідчення якогось факту.


Сертифікація (сертификация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Підтвердження відповідностей якісних характеристик рівню, який вимагається стандартом якості. 2. Процедура отримання сертифіката.

Сертифікація (сертификация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Підтвердження відповідностей якісних характеристик рівню, який вимагається стандартом якості. 2. Процедура отримання сертифіката.

СЕЦЕСІЯ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СЕЦЕСІЯ - (лат. secessio — відхід у бік, відокремлення, розкол, від secedere — йти, відходити, відокремлюватися) — 1) У Давньому Римі своєрідна 418 форма б-би плебеїв за свої права. У 494 (за ін. даними, у 470) до н. е. та в 450 (або 449) до н. е. вони демонстративно вийшли зі складу рим. громади і залишили місто. Патриції пішли на поступки, погодившись на щорічне обрання плебеями своїх представників — нар. трибунів. 2) Відокремлення частини території від певної д-ви згідно з рішенням населення або її кер. органів; вихід з д-ви будь-якої адм.-тер. одиниці цієї частини території, а з федерат, д-ви — її суб'єкта за рішенням населення, яке ухвалюється на референдумі, або за рішенням кер. органів цих одиниць, або суб'єктів федерації, які відділяються. Причиною С. здебільшого є загострення етнонац. питання у зв'язку з реалізацією права на самовизначення нації, яка компактно проживає. Конст. право розрізняє два види С: а) згідно з договором між усіма заінтересованими сторонами (центр, влада — суб'єкт, який прагне вийти зі складу д-ви — ін. частини д-ви), тобто С. на добровільних засадах та відповідно до норм міжнар. права; б) в одностор. порядку, шляхом самовільного виходу, здебільшого із застосуванням ЗС. Відомі в політ, історії спроби С. здебільшого були порушеннями федер. конституції, тому жорстко присікалися. Так, у Швейцарії 1847 придушено спробу С. Зондербунда (Особливого союзу), який об'єднав кілька кантонів; аналогічною була доля конфедерації пд. штатів у США в ході громадян, війни 1861—65; в 60-х pp. 20 ст. збройним шляхом ліквідовано спробу С. Бі-афри в Нігерії. 1985 та 1995 для С. франкомовного Квебеку з Канади було використано референдуми, але обидва рази сепаратистам не вдалося набрати більшості голосів. У світ, практиці відомо і про вдалі факти С, хоча в конституціях відповід. країн не передбачалася така можливість: з федерації Велика Колумбія вийшла Венесуела; Сінгапур вийшов з Малайзії; Еритрея, автономія в складі Ефіопії, проголосила себе самост. д-вою; Сх. Бенгалія вийшла з Пакистану і стала двою Бангладеш. Норми про право С. раніше містилися у конституціях соц. федерат, держав. Так, згідно зі ст. 72 Конституції СРСР 1977 за кожною союз, республікою зберігалося право вільного виходу з СРСР. Аналогічна норма була в преамбулі конст. закону «Про Чехословацьку Федерацію» 1968. Порядок здійснення права на С. не закріплювався у конституціях і поточ. закві, враховуючи, що це здійснення на практиці не передбачалося. У соц. теорії право на С. розглядалося як важлива гарантія добровільності об'єднання республік у федерацію. Однак реальне здійснення С. визначалося не концепцією добровільності й не конст. нормами, а конкр. політ, ситуацією. До С. сучасне міжнар. та конст. право ставиться негативно, розцінюючи її як форму сепаратизму. Так, у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970 окремо зазначено, що право нації на самовизначення не може бути здійснено шляхом порушення тер. цілісності д-ви. Ті д-ви, що виникають у результаті одностор. С, не отримують міжнар. визнання. За заг. правилом право С. несумісне з федерат, держ. устроєм. Суб'єктів федерації не наділяють правом одностор. (самовільного) виходу з неї, оскільки це не тільки підриває цілісність і стабільність федерації загалом, а й може заподіяти суттєву шкоду інтересам ін. суб'єктів федерації. У сучас. світі 419 жодна з конституцій федерат, держав не допускає С. Єдиним, хоча й своєрідним, винятком є конституція Ефіопії 1994, в якій ідеться про право виходу з федерації, але воно сформульовано не як право штатів, а як право національностей. Більшість держав закріплюють гарантії цілісності своєї території. Саме у такий спосіб вирішено питання про С. у конституціях більшості держав з федерат, устроєм — США, ФРН, Швейцарії та ін. За конституцією 1993 Рос. Федерація забезпечує цілісність і недоторканність своєї території. В Індії конституція не тільки забороняє С, а й проголошує карними дії щодо її пропаганди. Більшість унітар. д-в також на конст. рівні підкреслює неподільність своєї території. Так, у ст. 2 Конституції України закріплено, що тер. України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.


СИГНАЛИ МОРСЬКІ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СИГНАЛИ МОРСЬКІ - системи знаків для передачі інформації на судна та із суден. С. м. можуть бути звуковими, світловими (зоровими) і радіосигналами. Для їх подачі використовуються сигнальні прапори Міжнар. зводу сигналів; ручний (прапорний) семафор; сигнальні знаки (фігури); світлова сигналізація, звукові сигнали, піротех. сигнальні засоби. Звід є комплексом умовних сигналів, призначених для підтримки зв'язку на морі з метою забезпечення безпеки мореплавства та охорони люд. життя. Перший Міжнар. звід сигналів був складений 1855 к-том, утвореним м-вом торгівлі Великобританії, згодом переглядався і доповнювався у 1889, 1932. Чинний Міжнар. звід сигналів прийнятий 1965 на 4-й асамблеї Міжурядової мор. консульт. організації (ІМКО). Має розділи: «Правила користування Зводом», «Однобуквені сигнали», «Загальний розділ», «Медичний розділ», «Алфавітний покажчик слів-визначень» і «Додатки». У Міжнар. зводі сигналів містяться узагальнені відомості про сигнали небезпеки, рят. сигнали і порядок радіотелеф. переговорів, пов'язаних із забезпеченням безпеки, а також заг. зауваження і вказівки щодо користування Зводом та способами сигналізації, порядку виклику на зв'язок, упізнання приймальної і передавальної станцій, передачі тексту, закінчення зв'язку та ін. Кожен сигнал має завершене смислове значення і може застосовуватись усіма способами зв'язку. С. м., що використовуються у Міжнар. зводі, складаються з однопрапорних, двопрапорних і трипрапорних сигналів. Розрізняють також сигнали: небезпеки, взаємодії, оповіщення, упізнання, керування. «Міжнародними правилами попередження зіткнення суден» 1972 (МППЗС72) передбачені сигнал, знаки (сигнальні фігури) для подачі певних сигналів. Виділяються, зокрема, сигнали плавання при обмеженій видимості. Сигнали маневровказівки і попередження — звукові сигнали, що випереджають маневр суден, які перебувають на відстані видимості. Сигнали про шторми і сильні вітри — уніфікована система знаків і вогнів для попередження у будьякий час доби про очікувані шторми. Сигнали піднімаються на штормосигн. щоглах портів, на берегових маяках та ін. сигнальних пунктах. 420 Відповідальність за підйом сигналів покладається на управління порту, адміністрацію маяка, нач. сигнальної станції.


Симетричне шифрування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Симетричне шифрування – шифрування, яке проводиться тим самим ключем, що й розшифрування.



Синдикат (синдикат)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
одна з форм договірного об’єднання картельного типу підприємців окремої галузі виробництва з метою супротиву монополії шляхом захоплення ринку і спеціалізації виробництва та сільського збуту товарів за єдиними цінами через єдину торговельну організацію, яка звичайно організовується у формі акціонерного товариства.

Синдикат (синдикат)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
одна з форм договірного об’єднання картельного типу підприємців окремої галузі виробництва з метою супротиву монополії шляхом захоплення ринку і спеціалізації виробництва та сільського збуту товарів за єдиними цінами через єдину торговельну організацію, яка звичайно організовується у формі акціонерного товариства.

Синтетичний облік (синтетический показатели)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
узагальнюючі показники , що характеризують економічний об’єкт, економічну систему в цілому. Більшість макроекономічних показників є синтетичними, отриманими за допомогою об’єднання мікроекономічних показників.

Синтетичний облік (синтетический показатели)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
узагальнюючі показники , що характеризують економічний об’єкт, економічну систему в цілому. Більшість макроекономічних показників є синтетичними, отриманими за допомогою об’єднання мікроекономічних показників.

Синхромаркетинг (синхромаркетинг)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
маркетинг, що здійснюється фірмами, підприємствами в умовах коливання кон’юнктури, нестійкості попиту на їхні товари і послуги.

Синхромаркетинг (синхромаркетинг)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
маркетинг, що здійснюється фірмами, підприємствами в умовах коливання кон’юнктури, нестійкості попиту на їхні товари і послуги.

Синхронні заняття

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Синхронні заняття – заняття в реальному режимі часу.



Синхронне навчання 2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Синхронне  навчання  –  різновид  онлайн-навчання,  в  якому взаємодія між слухачами та викладачами відбувається в режимі реального часу. Вебінари, спільна робота над  документами,  відеоконференції  –  приклади  синхронного навчання.


Синхронне навчання

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Синхронне навчання – Інтернет навчання, при якому учасники взаємодіють в один і той же час і в одному й тому ж місці.



Сировина (сырье)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
видобуті корисні копалини та інші природні ресурси, виготовлені з них матеріали, що підлягають подальшій переробці.

Сировина (сырье)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
видобуті корисні копалини та інші природні ресурси, виготовлені з них матеріали, що підлягають подальшій переробці.

Система колективного користування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система    колективного    користування    –    універсальна    система, орієнтована на інтерактивний режим роботи віддалених користувачів.


Система збирання даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система   збирання   даних   –   найпростіша   система,  призначена  для передачі інформації від абонентських систем до процесора.



Система електронного документообігу

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система  електронного  документообігу  –  організаційно-технічна система, яка забезпечує процес створення, керування доступом і розповсюдження електронних документів у комп’ютерних мережах, а також забезпечує контроль над потоками документів в організації.



Система керування контентом

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система  керування  контентом  –  програмне  забезпечення  для організації веб-сайтів або інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи в окремих комп’ютерних мережах.



Система проектування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система  проектування  –  складна організаційно-технічна система, що включає комплекс методичних матеріалів, програм, алгоритмів, технічних засобів, які регламентують організацію проектних робіт і забезпечують комплексне застосування ЕОМ на всіх стадіях та етапах створення проекту інформаційної системи.



Система (система)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність.

Система (система)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність.

Система автоматизованого проектування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система автоматизованого проектування – організаційно-технічна система, яка складається з комплексу засобів автоматизації проектування і взаємодіє з підрозділами проектної організації, виконуючи автоматизоване проектування.



Система дистанційної освіти1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система дистанційної освіти1 – весь комплекс процесів, що мають своїм результатом дистанційну освіту, включаючи вивчення, навчання, комунікацію, проектування та менеджмент.


Система дистанційної освіти2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система дистанційної освіти2  – це єдиний комплекс освітніх послуг, який   включає:   мережу   Інтернет,   веб-сервери   та   інші   атрибути   мереж; електронну бібліотеку навчальних курсів, забезпечену експертною системою, яка дає змогу автоматично формувати навчальні курси залежно від індивідуальних запитів студента; корпоративну систему управління навчальним процесом в усіх його виявах, включаючи фінансові оборотні кошти; а також обов’язковий атрибут – навчальний курс фундаментальної Інформатики як природничо-наукової дисципліни.




Система дистанційної освіти3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система дистанційної освіти3 – освітня система, що забезпечує здобуття освіти за допомогою дистанційних технологій навчання. Включає в себе: кадровий склад адміністрації і технічних фахівців, професорсько-викладацький склад, навчальні матеріали та продукти, методики навчання і засоби доставки знань, які об’єднані організаційно, методично і технічно з метою проведення дистанційного навчання.



Система електронних платежів

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система електронних платежів – комплекс апаратних і програмних засобів,  які  здійснюють  оплату товарів  шляхом  комп’ютерних  та  магнітних карток.



Система електронної звітності

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система електронної звітності – сукупність організаційних, правових заходів, програмних, програмно-апаратних, телекомунікаційних засобів, включаючи спеціалізоване програмне забезпечення, що забезпечують формування, передачу, контроль проходження, оброблення даних та зберігання електронних звітів та квитанцій.



Система забезпечення безпеки

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система забезпечення безпеки – стандартні захисні заходи, такі, як: криптографічне кодування, знання пароля, привласнення ідентифікатора, електронний цифровий підпис тощо.



Система керування базами даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система керування базами даних – являє собою сукупність мовних та програмних засобів, які призначені для побудови, ведення та багатоаспектного використання баз даних користувачами різних категорій.



Система маркетингової інформації (система маркетинговой информации)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
постійно діюча система аналізу, оцінки і поширення актуальної і своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою поліпшення планування, впровадження і контролю за виконанням маркетингових заходів.

Система маркетингової інформації (система маркетинговой информации)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
постійно діюча система аналізу, оцінки і поширення актуальної і своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою поліпшення планування, впровадження і контролю за виконанням маркетингових заходів.

Система обробки проблем

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система обробки проблем – механізм, що пов’язує мовну систему і систему знань.



Система оброблення даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система оброблення даних – система, що складається із сукупності технічних і програмних засобів, які забезпечують оброблення даних, а також обслуговуючого персоналу.



Система підтримання прийняття рішень

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система підтримання прийняття рішень – інтерактивна прикладна система, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий та зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у погано структурованих та неструктурованих ситуаціях у різних сферах людської діяльності.



Система управління базами даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління базами даних – система, що керує процесом збирання  інформації.  Сукупність  програмних  і  мовних  засобів,  що забезпечують управління базами даних.



Система управління базами моделей

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління базами моделей – один із компонентів архітектури універсальної СППР. Забезпечують користувачам широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення і заміну бази моделей.



Система управління контентом

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління контентом – програма, що надає інструменти для додавання, редагування, видалення інформації на сайті. Кожен сайт має панель управління, яка є лише частиною всієї програми, але достатня для управління ним.


Система управління курсом

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління курсом – технологічна платформа, через яку пропонуються інтерактивні курси, включає в себе програмне забезпечення для створення   і   редагування   контенту,   інструменти   підтримки   асоціативних зв’язків, інструменти оцінки та інші функції, призначені для розширення доступу та простоту використання.



Система управління навчанням

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління навчанням – це цифрове середовище для вчителя, яке використовується для розробки і поширення навчальних матеріалів – для публічного або спільного доступу. LMS-системи дозволяють створювати завдання, призначати їх окремим учням або групам, працювати над проектами і стежити за ходом їх виконання, створювати малі робочі групи для спілкування і обговорення. Найбільш відомий приклад – Google Classroom.



Система управління навчанням 2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система управління навчанням – технологічна платформа, через яку студенти отримують доступ до онлайн-курсів, зазвичай включає в себе програмне забезпечення для створення і редагування змісту курсу, засоби зв’язку, інструменти оцінки та інші функції для управління курсом.



Система1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система1    –   сукупність   взаємопов’язаних   об’єктів,   підпорядкованих певній єдиній меті з урахуванням умов навколишнього середовища.



Система2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система2   –  сукупність  елементів,  зв’язки  між  якими  з’єднують  їх  у структуру; об’єктивно існуючий комплекс процесів і явищ, а також зв’язків. Основні особливості систем: цілісність, відносна відокремленість від навколишнього  середовища,  наявність  зв’язків  з  ним,  наявність  частин  і зв’язків між ними (структурованість), підпорядкованість всієї системи конкретній меті.


Система3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Система3  – будь-який об’єкт, який одночасно розглядається і як єдине ціле, і як сукупність різнорідних об’єктів, об’єднаних для досягнення певного результату.


Системна інтеграція

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Системна інтеграція – комплексний підхід до автоматизації проектування, виробництва і створення мереж.



Системний аналіз

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Системний   аналіз   –   сукупність   наукових   і   практичних   методів вирішення  різноманітних  проблем,  що  виникають  у  всіх  сферах цілеспрямованої діяльності суспільства, на основі системного підходу та подання об’єкта дослідження у вигляді системи.



Системний підхід (системный подход)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
напрямок в економічній науці, головна мета якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів

Системний підхід (системный подход)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
напрямок в економічній науці, головна мета якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів

Ситуативне (контекстне) пізнання

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Ситуативне (контекстне) пізнання – саме це поняття когнітивної науки лежить в основі когнітивного навчання. Тут пізнання розглядається як процес, який в повній мірі буде працювати тільки в реальному середовищі, в контексті конкретної ситуації або комплексу подій. Іншими словами, контекстне пізнання проводить зв’язок між тим, що ви знаєте, і тим, що ви можете з цим знанням зробити.


Ситуаційне управління (ситуационное управление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
оперативне управління, яке полягає у необхідності прийняття управлінських рішень при виникненні проблем щодо економічної ситуації, що складається в процесі господарювання. Є доповненням до стратегічного управління.

Ситуаційне управління (ситуационное управление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
оперативне управління, яке полягає у необхідності прийняття управлінських рішень при виникненні проблем щодо економічної ситуації, що складається в процесі господарювання. Є доповненням до стратегічного управління.

Ситуація (ситуация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
збіг обставин і умов, що створюють певне становище.

Ситуація (ситуация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
збіг обставин і умов, що створюють певне становище.

Складність

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Складність – властивість явища (об’єкта, процесу, системи), що проявляється в несподіваності, непередбачуваності, незрозумілості, випадковості, "антиінтуїтивності"його поведінки. Виникає внаслідок непростої взаємодії  великої  кількості  об’єктів,  поведінка  одного  або  кількох  об’єктів

впливає на поведінку інших.



Складний аналіз даних (intelligent data analysis)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Складний аналіз даних (intelligentdataanalysis)– аналіз даних з активним використанням статистичних та математичних методів та алгоритмів, таких як методи оптимізації, кореляції, класифікації, генетичні алгоритми тощо, з метою отримання інформації з початкових даних, пошуку взаємозалежності даних, а також візуального подання даних.



Сконто (сконто)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
знижка з ціни товару у разі його оплати до настання строку платежу.

Сконто (сконто)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
знижка з ціни товару у разі його оплати до настання строку платежу.

Скорочені освітні програми

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Скорочені освітні програми – освітні програми, які реалізуються в терміни і в обсягах, скорочених в порівнянні з нормативними.



Скрібд

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Скрібд – революційне рішення щодо публікації книг та ілюстрованих брошур. Фактично перед нами мережева бібліотека, яка стрімко поповнюється різноманітними цікавими документами та книгами завдяки зусиллям користувачів. Так, користувачі можуть завантажувати на сайт документи в форматах .doc (Microsoft Word), .pdf (Adobe Acrobat), .txt (Plain text), .ppt (Microsoft  Powerpoint),  .xls  (Microsoft  Excel),  .ps  (Adobe  postscript),  .lit  (MS reader ebook) а потім стандартними засобами можуть переглядати, масштабувати, здійснювати повнотекстовий пошук, роздруковувати та навіть прослуховувати текстову інформацію.



Слабкий студент

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Слабкий   студент   –   студент,   який   не   справляється   з   освітньою програмою.



Слайд-лекція

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Слайд-лекція  –  навчальний  фільм  у  вигляді  текстових  і  графічних слайдів, супроводжуваних закадровим коментарем предметного фахівця, призначений для індивідуального перегляду тих, хто навчається.



Слайдкаст

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Слайдкаст – слайд-шоу на основі підкасту.



Словник

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Словник – тлумачний (роз’яснювальний) словник понять і термінів.



Слоган (слоган)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид реклами товару, послуги, виготовлений стислий, але місткий, влучний, ефективний рекламний текст у вигляді гасла, призначений для широкого людського загалу.

Слоган (слоган)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид реклами товару, послуги, виготовлений стислий, але місткий, влучний, ефективний рекламний текст у вигляді гасла, призначений для широкого людського загалу.

Служба коротких повідомлень

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Служба   коротких   повідомлень   (брит.   англ.   SMS,   Short   MessageService) –  послуга  обміну  (передавання  і  приймання)  короткими  текстовими повідомленнями в телекомунікаційних мережах, доступна для більшості мобільних телефонів та інших комунікаційних пристроїв, таких як пейджер, модем, КПК, або, навіть, настільний комп’ютер (за допомогою функцій програмногозабезпечення). Для реалізації послуга повинна підтримуватись оператором зв’язку, комунікаційним пристроєм та програмним забезпеченням комунікаційного пристрою.


Служба соціальних мереж

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Служба  соціальних  мереж  –  веб-сайт  або  інша  служба  у  Веб,  яка дозволяє   користувачам   створювати   публічну   або   напівпублічну   анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв’язок та переглядати власний список зв’яків і списки інших користувачів. Природа та номенклатура зв’язків може відрізнитись в залежності від системи.



Слухач вищого навчального закладу

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Слухач вищого навчального закладу – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі на підготовчих відділеннях, в структурних підрозділах підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців або в іншому вищому навчальному закладі для отримання другої вищої професійної освіти.



Смайлик

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Смайлик – від англійського слова smile – усмішка, посміхатися. Поєднання символів, що вказують на емоцію людини під час написання якогось тексту. Не тільки посмішка, а й багато інших варіантів емоцій. Зазвичай інтуїтивно зрозумілі символи. Смайли бувають текстовими і графічними.



Смарт-карта

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Смарт-карта – пластикова карта (схожа на звичайну кредитну карту) із спеціальною  вбудованою  мікросхемою,  яка  здійснює  контроль  за використанням інформації, яка в ній міститься.



СММ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СММ (соціальний медіа маркетинг) – маркетинг в соціальних мережах, просування сайту, бренду, компанії або персони в соціальних мережах, блогах і форумах.



СМО1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМО1 (соціальна медіа оптимізація) – набір інструментів і комплекс заходів для залучення на основний сайт відвідувачів з соціальних мереж та блогів.



СМО2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМО2 – зміна сайта у формат Веб 2.0.



СМО3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМО3  – перетворення контенту сайту та зміна алгоритмів наповнення Веб 2.0.


СМО4

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМО4 – просування сайту в соціальних мережах, блогах і форумах.




СМО5

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМО5 – оптимізація ресурсу під соціальні мережі.



СМС-активація

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СМС-активація – відправлення СМС-повідомлення з мобільного телефону користувача на певний номер з уведенням до тексту повідомлення деяких символів (цифр), у результаті чого, відбувається авторизація аккаунта користувача в соціальній мережі. СМС-активація на сайтах платна, тобто вартість відправленого повідомлення є більшою, ніж у звичайному випадку.



Собівартість (себестоимость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошовий вираз усіх витрат виробничого підприємства, пов’язаних з виготовленням і реалізацією продукції. Включає витрати на оплату праці, на відшкодування витрат знарядь праці, які використовуються у виробничому процесі, вартість матеріальних і сировинних ресурсів, витрати на обслуговування виробництва, одержані кредитні ресурси, оплату податків, витрати на реалізацію продукції і рекламу.

Собівартість (себестоимость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошовий вираз усіх витрат виробничого підприємства, пов’язаних з виготовленням і реалізацією продукції. Включає витрати на оплату праці, на відшкодування витрат знарядь праці, які використовуються у виробничому процесі, вартість матеріальних і сировинних ресурсів, витрати на обслуговування виробництва, одержані кредитні ресурси, оплату податків, витрати на реалізацію продукції і рекламу.

Собівартість продукції (себестоимость продукции)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, організацій на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. В кошторисі витрат на виробництво виділяють такі елементи: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальне та медичне страхування; амортизація основних фондів та інші витрати.

Собівартість продукції (себестоимость продукции)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, організацій на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. В кошторисі витрат на виробництво виділяють такі елементи: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальне та медичне страхування; амортизація основних фондів та інші витрати.

Событие

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Событие / Системное событие (Event)В версии 2.6 в системе появился новый механизм – событие. События могут фиксироваться в журнале событий нового формата, а плагины могут подписываться на события и, таким образом, добавлять свои действия к действиям других плагинов. Для названий событий в языковом пакете есть строки, идентификаторы которых начинаются на «event». Такие строки обычно переводятся как состоявшееся действие в страдательном залоге, например, «Просмотрен элемент курса», «Произведена рассылка сообщений», «Пройден тест».


Соціальні сервіси

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальні  сервіси – мережеве програмне забезпечення для підтримки групової взаємодії.



Соціальні закладки1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальні закладки1  – це сервіси зі списками посилань на сайти, які цікаві користувачеві Інтернету. Користувач бажає надалі відвідувати ресурси, і для цього зберігає посилання на ці сайти в спеціальних списках, які мають назву - соціальні закладки. Соціальні закладки зберігаються не на комп’ютері користувача, а в Інтернеті на сайті закладки. Соціальні закладки зберігаються не на комп’ютері користувача, а в Інтернеті на сайті закладки. Вони корисні користувачеві, який працює з різних комп’ютерів, наприклад, вдома, на роботі, на ноутбуку, у телефоні. Соціальні закладки зручні у випадку переустановлення операційної системи. Так як посилання записані не на комп’ютері користувача, а на жорсткому диску машини клієнта, інформація зберігається. Важливою перевагою соціальних закладок є можливість складати їх списки не хаотично, де всі закладки зібрані поспіль разом. У соціальних закладках можна систематизувати посилання на вподобані сайти за категоріями. Соціальними вони називаються тому, що можна крім своїх закладок побачити цікаві посилання інших користувачів і поділитися своїми закладками зі знайомими.


Соціальні закладки2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальні закладки2  – це розвиток ідеї звичайних закладок у браузері, які служать для того, щоб зберігати ті сторінки, які вам сподобалися. Але при всій схожості соціальні закладки всеж відрізняються від звичайних. Звичайні закладки знаходяться на комп’ютері користувача, а соціальні в мережі Інтернет, тому якщо з вашим комп’ютером щось трапиться, ви можете не хвилюватися за свої закладки, вони будуть цілими.


Соціальна мережа1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальна  мережа1   –  інтерактивний  багатокористувацький  Веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі, з можливістю вказування будь-якої інформації про окрему людину / персону (дату народження, школу, вуз, улюблені заняття і т.д.), за якою аккаунт користувача зможуть знайти інші учасники мережі. Одна із звичайних рис соціальних мереж – це система «друзів» і «груп». Це співтовариство користувачів Інтернет, які мають доступ до мережі в залежності від інтересів і географічної прив’язки, онлайнове середовище, яке використовується з метою полегшення соціальної взаємодії, такі як обмін контентом, думками, досвідом та актуальними медіа даними. Полегшує створення персонального профілю і віртуальних взаємин. Це соціальна структура, що складається з груп вузлів, якими є соціальні групи, особистості, індивідууми. Соціальні мережі використовуються для пошуку не тільки людей зі схожими інтересами, але й самих об’єктів цих інтересів (спорт, музика, професії і т. ін.). У таких мережах звичайно використовується народна класифікація, практика спільної категоризації інформації.



Соціальна мережа2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальна  мережа2    –  соціальна  структура  утворена  індивідами  або організаціями. Вона відображає розманітні зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Вперше термін було запропоновано у 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі ClassandCommitteesinaNorwegianIslandParish,

«Human Relations»).



Соціальна мережа3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальна  мережа3   –  це  веб-сайт  організації  співтовариств  людей  зі схожими інтересами та / або діяльністю. Зв’язок здійснюється за допомогою сервісу внутрішньої пошти або миттєвого обміну повідомленнями. Також бувають соціальні мережі для пошуку не тільки людей за інтересами, але і самих об’єктів цих інтересів: веб-сайтів, типу музики і т. п. Популярні соціальні мережі: MySpace, Facebook, Twitter, Вконтакте, Однокласники.


Соціальна інформатика

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальна інформатика – наука про закономірності і форми руху та використання інформації в суспільстві.



Соціальна активність (социальная активность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
активна участь громадян у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства, поліпшенні соціальних умов життя.

Соціальна активність (социальная активность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
активна участь громадян у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства, поліпшенні соціальних умов життя.

Соціальна допомога (социальная помощь)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
турбота держави, суспільства про громадян, яким потрібна допомога у зв’язку з віком, станом здоров’я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування.

Соціальна допомога (социальная помощь)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
турбота держави, суспільства про громадян, яким потрібна допомога у зв’язку з віком, станом здоров’я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування.

Соціальна політика (социальная политика)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система державних заходів, спрямованих на захист прав і свобод усіх громадян, забезпечення соціальної справедливості.

Соціальна політика (социальная политика)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система державних заходів, спрямованих на захист прав і свобод усіх громадян, забезпечення соціальної справедливості.

Соціальна сфера (социальная сфера)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність галузей, організацій, підприємств, які безпосередньо пов’язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров’я, громадське харчування, фізкультура і спорт тощо).

Соціальна сфера (социальная сфера)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність галузей, організацій, підприємств, які безпосередньо пов’язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров’я, громадське харчування, фізкультура і спорт тощо).

Соціальне забезпечення (социальное обеспечение)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система державних і суспільних заходів, спрямованих на забезпечення матеріальних умов життя членів суспільства у старості, у разі передчасної витрати чи значного обмеження працездатності, втраті годувальника. Основними видами соціального забезпечення є: пенсії, утримання за рахунок держави в будинках-інтернатах, забезпечення інвалідів ортопедичними виробами, транспортними засобами, надання оздоровчих путівок, допомога багатодітним сім’ям і одиноким матерям, надання пільг та субсидій тощо.

Соціальне забезпечення (социальное обеспечение)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система державних і суспільних заходів, спрямованих на забезпечення матеріальних умов життя членів суспільства у старості, у разі передчасної витрати чи значного обмеження працездатності, втраті годувальника. Основними видами соціального забезпечення є: пенсії, утримання за рахунок держави в будинках-інтернатах, забезпечення інвалідів ортопедичними виробами, транспортними засобами, надання оздоровчих путівок, допомога багатодітним сім’ям і одиноким матерям, надання пільг та субсидій тощо.

Соціальний інтелект

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальний інтелект – сукупний творчий потенціал суспільства, що визначає здібності людей виробляти та засвоювати нові знання, форми і методи організації праці та нові технології.



Соціальний конструктивізм

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Соціальний конструктивізм – соціопсихологіча теорія, в рамках якої в процесі   міжособистісної   взаємодії   відбувається   індивідуальне   навчання. Основна цінність – особистий внесок кожного в загальну базу знань.



Співвідношення студентів і викладачів

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Співвідношення студентів і викладачів – кількість студентів та викладачів, передбачене для кожного інтернет-курсу.



СПІВТОВАРИСТВО

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СПІВТОВАРИСТВО - 1) Французьке С. — засноване конституцією П'ятої республіки (1958) об'єднання на чолі з Францією, до якого входили: Французька Республіка (департаменти метрополії, замор, департаменти і території, південні й антарктичні території), незалежні д-ви Африки — кол. франц. колонії (Габон, Мавританія, Мадагаскар, Конго, Сенегал, Чад, Центральноафриканська республіка). Кілька афр. д-в, що не були членами С, мали з ним угоди. До компетенції С. входили: зовн. політика, оборона, грош. система, спільна екон. і фін. політика, використання стратегічної сировини, контроль за правосуддям, вищою освітою, організація трансп. зв'язку. Президентом С. був президент Франції. Органи С. — Виконавча рада (у складі прем'єр-міністра Франції, голів урядів країн-членів, міністрів у справах С), Сенат (у складі делегатів, обраних парламентами країн-членів) і Арбітражний суд (вирішував спори між членами С). Незалежні д-ви могли вступати до С, укладаючи угоди. В 70-х рр. 20 ст. афр. д-ви не поновили угоди про участь у С, що привело до дезінтеграції об'єднання. Під час конст.- прав. реформи 1995 у Франції нормат. положення про С. були вилучені з осн. закону, що юридично оформило припинення його існування. 2) У міжнар. праві — міждерж. утворення, що має на меті досягнення спільних політ, і екон. цілей суверенних держав (напр., Європейське економічне співтовариство). 3) Світове С. усіх держав планети.


Спільне підприємство (совместное предприятие)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
підприємницька структура, засновником якої є два або кілька підприємств

Спільне підприємство (совместное предприятие)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
підприємницька структура, засновником якої є два або кілька підприємств

Спільнота

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спільнота – група людей зі схожими інтересами, які спілкуються один з одним. Має список учасників і форум. Спільноти сформовані навколо навчальних закладів і певних сфер діяльності користувачів.



Спільнота2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спільнота – списки однокласників, однокурсників, товаришів по службі, колег і товаришів по відпочинку на сайті Однокласники.



Спад (спад)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу, зниження попиту на товари, курс акцій та інші негативні явища в економіці і суспільному житті.

Спад (спад)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу, зниження попиту на товари, курс акцій та інші негативні явища в економіці і суспільному житті.

Спам-бот

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спам-бот   –   комп’ютерна   програма,   метою   якої   є   автоматизована розсилка спаму. Шукає на сайтах незахищені форми для введення даних і заповнює їх своїм вмістом.



Спам1

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спам1   (англ.  spam)  –  масова  розсилка  кореспонденції  рекламного  чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.


Спам2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спам2    –   настирлива   реклама   сумнівного   характеру   в   коментарях, особистій пошті, форумі та інших повідомленнях. Розсилка кільком користувачам з примусовою видачею їм не запитаної ними інформації


Спам3

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спам3 – розсилка будь-якого повідомлення (найчастіше - рекламного або комерційного змісту) безлічі адресатам, для яких дане повідомлення небажано, або в безліч списків і груп новин, тематика яких не відповідає змісту повідомлення. Справедливо вважається важким порушенням етикету і правил застосування комп’ютерних мереж.


Спекуляція (спекуляция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
купівля-продаж товарів, цінних паперів, валюти з метою отримання прибутку, який виникає у зв’язку з різницею між ціною купівлі і ціною продажу. В умовах ринкової економіки не розглядається як протизаконна, а є звичайною формою біржової гри.

Спекуляція (спекуляция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
купівля-продаж товарів, цінних паперів, валюти з метою отримання прибутку, який виникає у зв’язку з різницею між ціною купівлі і ціною продажу. В умовах ринкової економіки не розглядається як протизаконна, а є звичайною формою біржової гри.

Спеціалізація (специализация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Зосередження діяльності на відносно вузьких напрямках, окремих технологічних операціях або видах продукції. 2. Набуття спеціальних знань, навичок у певній галузі. 3. Поділ праці за її окремими видами, формами.

Спеціалізація (специализация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Зосередження діяльності на відносно вузьких напрямках, окремих технологічних операціях або видах продукції. 2. Набуття спеціальних знань, навичок у певній галузі. 3. Поділ праці за її окремими видами, формами.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ ООН

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ ООН - міжнар. універсальні організації, які є гол. функц. складовими системи Організації Об'єднаних Націй, пов'язані з нею і здійснюють регулювання міжнар. відносин у різних сферах люд. діяльності: соціальній, культур., екон., фін., сільськогосп. та ін. Статут ООН увів в обіг термін «спеціалізовані установи» (ч. 2 ст. 57), визначив їх як міждерж. організації зі спец, компетенцією. Укладати угоди зі спеціаліз. установами щодо їх зв'язку з ООН уповноважується Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР). Ці угоди затверджуються ГА ООН. З ін. боку, ЕКОСОР має повноваження узгоджувати діяльність С. у. ООН шляхом консультацій з ними і надання їм рекомендацій (ч. 1 і 2 ст. 63), отримувати від установ регулярні доповіді (п. 1 ст. 64), має право проводити в Раді заходи за участю (без права голосу) представників спеціаліз. установ, надсилати представників Ради для обговорення питань у ці установи. Зв'язок з ООН не впливає на незалежність цих організацій. Кожна з них має свою штаб-квартиру, персонал, бюджет. Членство в них не залежить від членства в ООН та ін. універсальних міжнар. організаціях. Вони мають схожі структури: осн. орган у вигляді зібрання представників держав, який розробляє політику діяльності; викон. орган; адм.-викон. орган. Спеціаліз. установи з їхньою функц. компетенцією згруповані навколо ООН — універсальної організації заг. компетенції, яка є ядром орг. структури сучас. міжнар. співтовариства. До С. у. ООН належать: Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО); Організація по продовольству і сільському господарству (ФАО); Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Міжнародний валютний фонд (МВФ); Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ); Міжнародна організація праці (МОП); Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ); Всесвітній поштовий союз (ВПС); Всесвітня метеорологічна організація (ВМО); Міжнародна морська організація (ММО); Міжнародна фінансова корпорація (МФК); Міжнародна асоціація розвитку (МАР); Світова організації! інтелектуальної власності (СОІВ); Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР); Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); Світова організація торгівлі (СОТ). Україна є членом більшості з цих організацій. Існують універсальні міжнар. організації, які не мають статусу С. у. ООН, але входять до системи Організації на основі спеціально укладених з нею угод. Ідеться про МАГАТЕ (Міжнародне агентство по атомній енергії), ВОТ (Всесвітню організацію туризму), Орган по морському дну. За Римським статутом 1998, Міжнародний кримінальний суд (МКС) має укласти спец. угоду про зв'язок з ООН (ст. 2 Статуту) і таким чином увійти до її системи.


СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВА ЗАПОЗИЧЕННЯ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВА ЗАПОЗИЧЕННЯ - (англ. special drawing rights, SDR) — міжнар. платіжні та резервні засоби, що випускаються (емітуються) Міжнародним валютним фондом (МВФ) і використовуються як розрахункові одиниці фонду для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом відповід. записів на спец, рахунках. Вони фактично не мають реального матеріального забезпечення. С. п. з. є одними з гол. резервних засобів міжнар. валют, системи і виконують ряд функцій світових грошей щодо регулювання сальдо платіж, балансів багатьох країн, розрахунків з МВФ та з ін. д-вами, поповнення офіц. валют, резервів, порівняння вартості нац. валюти з валютами ін. країн тощо. С. п. з. наділяється кожна держава — член МВФ (у т. ч. Україна), якій відкривається у цьому фонді спец, ліміт у грош. одиницях С. п. з. У межах свого ліміту кожнакраїна може купувати потрібну їй іноземну валюту в ін. країн — членів МВФ, розраховуючись за неї в С. п. з. через фонд. Кошти С. п. з. були запроваджені в міжнар. обіг 1970 у зв'язку з недостатністю ліквідних засобів і поступово перетворилися на міжнар. 422 резервні та платіжні засоби. Спочатку вартість С. п. з. визначалася золотим паритетом долара США (35 доларів за унцію), а з 1976 — за допомогою т. з. кошика валют 16 країн — членів МВФ. З 1981 курс С. п. з. встановлюється на основі середньовиваженого курсу спец, набору в певній пропорції валют найбільш розвинених країн світу.


Спеціальні фонди (специальные фонды)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
державні і недержавні структури з певними напрямами діяльності, які акумулюють грошові кошти, що мають чітке цільове призначення і можуть використовуватись лише в певних чітко окреслених цілях (пенсійні, страхової медицини тощо), спеціальні рахунки і кошториси громадських об’єднань, установ.

Спеціальні фонди (специальные фонды)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
державні і недержавні структури з певними напрямами діяльності, які акумулюють грошові кошти, що мають чітке цільове призначення і можуть використовуватись лише в певних чітко окреслених цілях (пенсійні, страхової медицини тощо), спеціальні рахунки і кошториси громадських об’єднань, установ.

Спеціальність (специальность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
відносно вузький вид трудової діяльності. Який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичних вмінь.

Спеціальність (специальность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
відносно вузький вид трудової діяльності. Який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичних вмінь.

СПЕЦІАЛЬНА МІСІЯ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СПЕЦІАЛЬНА МІСІЯ - тимчас. місія, яка представляє д-ву і направляється однією д-вою до іншої за згодою останньої для спільного розгляду певних питань або виконання певного завдання. У прав, порядку регулюється Конвенцією про спеціальні місії, прийнятою ГА ООН 8.XII 1969, що складається з 55 статей і факультатив, протоколу про обов'язкове вирішення спорів. Функції С. м. визначаються за взаєм. згодою між д-вою, що посилає, і д-вою, що приймає. Направлення та прийняття С. м. не залежать від наявності дип. чи конс, відносин. Усі офіц. справи, які доручені місії д-вою, що посилає, ведуться з МЗС або через нього ін. органами д-ви, що приймає. Згідно з Конвенцією про С. м. глава д-ви, який очолює місію, має у д-ві, що приймає, або в третій д-ві переваги, привілеї та імунітети, які визначені міжнар. правом за главами держав, що відвідують ін. д-ви з офіц. візитом. Аналогічні переваги, привілеї та імунітети мають глава уряду, міністр закорд. справ та ін. особи високого рангу, які визнаються за ними міжнар. правом. Конвенція передбачає звільнення приміщень С. м. від оподаткування, встановлює недоторканність приміщень, архівів і док-тів, забезпечує свободу зносин, недоторканність особи та особистого приміщення. Представники дви, що посилає С. м., і члени її дип. персоналу мають імунітет від крим., цив. та адм. юрисдикції д-ви, що приймає. Вони не зобов'язані давати показання як свідки. Конвенція встановлює правило, згідно з яким д-ва, що приймає, повинна надавати місії можливості, необхідні для виконання її функцій, враховуючи характер і завдання С. м. Складовою частиною Конвенції є факультатив, протокол про обов'язкове вирішення спорів, який передбачає віднесення таких питань до обов'язкової юрисдикції Міжнародного суду ООН.


Спеціальне програмне забезпечення

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Спеціальне    програмне    забезпечення –    це    частина    програмного забезпечення, що представляє собою сукупність програм, розроблених при створенні даної автоматизованої системи.



Списання (списывание)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
віднесення товарних цінностей або грошових коштів підприємства, фірми до збитків з вилученням їх з балансу, зняття з балансового обліку. Здійснюється спеціально призначеними комісіями.

Списання (списывание)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
віднесення товарних цінностей або грошових коштів підприємства, фірми до збитків з вилученням їх з балансу, зняття з балансового обліку. Здійснюється спеціально призначеними комісіями.

Списки розсилки (maillists)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Списки  розсилки  (maillists)  –  сервіс  в  Інтернеті;  спосіб  спілкування через електронну пошту всіх, хто підписався на певний список розсилки.



Списки розсилки

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Списки розсилки – простий сервіс Інтернет, який не має власного протоколу та працює виключно через електронну пошту. Здійснює комунікацію повідомлень всім передплатникам з однієї спеціальної адреси.



Список розсилки

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Список розсилки (Mailinglist) – під списком розсилки розуміють механізм, який дозволяє розіслати поштове повідомлення певної групи передплатників.  Існує  розсилка  як  мовлення  (господар  посилає інформацію, передплатники    отримують)    і    як    групове    спілкування    (передплатники спілкуються один з одним). В останньому випадку у розсилки є групова адреса – повідомлення, надіслані на неї, отримують всі передплатники. Господар розсилки (модератор) визначає права учасників – хто може тільки читати розсилку, а хто і писати повідомлення.


Сплог

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сплог – спам-блог.



Споживання (потребление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
використання суспільного продукту для задоволення потреб людей. Розрізняють споживання виробниче і особисте. Виробниче споживання як процес, що безперервно повторюється, збігається з виробництвом.

Споживання (потребление)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
використання суспільного продукту для задоволення потреб людей. Розрізняють споживання виробниче і особисте. Виробниче споживання як процес, що безперервно повторюється, збігається з виробництвом.

Споживач (потребитель)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
особа або організація, що використовується, споживає товари (послуги) як інших виробників, так і свої власні.

Споживач (потребитель)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
особа або організація, що використовується, споживає товари (послуги) як інших виробників, так і свої власні.

Споживач для споживача

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
Споживач для споживача – сектор ринку, де комерційні відносини будуються на спілкуванні споживачів один з одним. Приклад веб-ресурсів цього сектора – Інтернет-аукціони.

Споживча вартість ( потребительская стоимость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
корисність рече, тобто здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства.

Споживча вартість ( потребительская стоимость)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
корисність рече, тобто здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства.

Споживчий кошик (потребительская корзина)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного)споживання людини або її сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості і споживчого кошика у діючих цінах.

Споживчий кошик (потребительская корзина)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного)споживання людини або її сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості і споживчого кошика у діючих цінах.

Споживчий кредит (потребительский кредит)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид кредитів, що служать задоволенню потреб населення.

Споживчий кредит (потребительский кредит)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид кредитів, що служать задоволенню потреб населення.

Спонсор (спонсор)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Фізична чи юридична особа, яка здійснює благочинну акцію з фінансування певних культурологічних, медичних, лікувальних, мистецьких, економічних або інших програм без зворотної матеріальної вигоди. 2. Замовник, організатор великого заходу з метою реклами своєї фірми, товару, послуг без права на отримання фінансової винагороди.

Спонсор (спонсор)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Фізична чи юридична особа, яка здійснює благочинну акцію з фінансування певних культурологічних, медичних, лікувальних, мистецьких, економічних або інших програм без зворотної матеріальної вигоди. 2. Замовник, організатор великого заходу з метою реклами своєї фірми, товару, послуг без права на отримання фінансової винагороди.

Спосіб виробництва (способ производства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
історично визначений спосіб добування матеріальних благ, основа суспільно-економічної формації, кожній з яких притаманний лише її властивий спосіб виробництва.

Спосіб виробництва (способ производства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
історично визначений спосіб добування матеріальних благ, основа суспільно-економічної формації, кожній з яких притаманний лише її властивий спосіб виробництва.

Спот (спот)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид угоди на наявні товари, у тому числі за умови біржової торгівлі, що передбачає негайну оплату товару.

Спот (спот)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
різновид угоди на наявні товари, у тому числі за умови біржової торгівлі, що передбачає негайну оплату товару.

Стіна

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стіна  –  спосіб  публікації  відкритих  записів  особистого  і  загального  характеру тимчасової значущості, відсортованих у зворотному хронологічному порядку, тобто останній запис, знаходиться зверху. ВКонтакте стіну має кожен користувач і кожна група.


Стабілізація (стабилизация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва. 2. В автоматизованих системах

Стабілізація (стабилизация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва. 2. В автоматизованих системах

Стабільність цін (стабильность цен)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
ситуація на ринку, за якої темпи інфляції на стільки незначні, що не зумовлюють зростання цін на товари і послуги.

Стабільність цін (стабильность цен)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
ситуація на ринку, за якої темпи інфляції на стільки незначні, що не зумовлюють зростання цін на товари і послуги.

Ставка (ставка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічний термін, що стосується податку, банківського відсотка, платежу й означає розмір, частку податкових вилучень з доходів, плати за наданий кредит.

Ставка (ставка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічний термін, що стосується податку, банківського відсотка, платежу й означає розмір, частку податкових вилучень з доходів, плати за наданий кредит.

Стагнація (стагнация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
застій в економіці, виробництві, торгівлі, що передує спаду, супроводжує спад.

Стагнація (стагнация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
застій в економіці, виробництві, торгівлі, що передує спаду, супроводжує спад.

Стагфляція (стагфляция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
поєднання припинення розвитку і навіть падіння виробництва (стагнації) із прискореним зростанням цін, що не припиняється (інфляцією).

Стагфляція (стагфляция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
поєднання припинення розвитку і навіть падіння виробництва (стагнації) із прискореним зростанням цін, що не припиняється (інфляцією).

Стажування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стажування  –  формування  та  закріплення  на  практиці  професійних знань, умінь і навичок, отриманих за результатами теоретичної підготовки.



СТАН ВІЙНИ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАН ВІЙНИ - стан збройного протистояння між державами (блоками держав). Розпочинається від моменту офіц. заяви (повідомлення чи ноти) компет. органу влади країни щодо початку бойових дій проти ін. д-ви та про припинення мир. відносин між ними. Згідно з міжнар. правом, бойові дії між д-вами не повинні розпочинатися без поперед, і недвознач. попередження у формі мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни (III Гаазька конвенція про відкриття бойових дій 1907). ВР України може оголосити за поданням Президента України С. в. у разі збройної агресії проти України (п. 9 ст. 85, п. 19 ст. 106 Конституції України). Фактично це тягне за собою початок (юридично) С. в., навіть якщо подібне і не супроводжується бойовими діями, так само як їх факт не обов'язково призводить до введення воєнного стану в д-ві. Оголошення С. в. тягне за собою низку міжнар.-прав, наслідків: війна повинна вестися з дотриманням законів та звичаїв війни, які встановлюють порядок початку, ведення та припинення бойових дій і відповідальність за порушення цих законів і звичаїв (Паризька декларація про морську війну 1856; Санкт- 423 Петербурзька декларація про заборону застосування розривних та запалювальних куль 1868; Гаазькі конвенції про мирне розв'язання міжнародних зіткнень, про закони та звичаї сухопутної війни, а також про застосування до морської війни Женевської конвенції 1864 про поранених та хворих 1899, основні положення яких були доопрацьовані та суттєво доповнені у III Гаазькій конвенції про відкриття бойових дій, у IV — про закони та звичаї сухопутної війни 1907; Лондонська декларація про право морської війни 1909; Гаазька конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954). С. в. призводить до припинення мирних політ., дип., конс, екон., культур, та ін. відносин; припиняється чинність міжнар. угод. Персоналу закорд. дип. установ надається можливість залишити тер. ворожої д-ви, а остання зобов'язана сприяти найскорішому виїзду осіб, які користуються привілеями та імунітетами. Репрезентація інтересів сторін доручається третій (нейтральній) країні. Напр., під час Вел. Вітчизн. війни 1941—45 нім. інтереси в СРСР представляла Швеція, так само як і радянські — у Німеччині. До гр-н ворожої д-ви можуть встановлюватися певні прав, обмеження (проживання у встановлених місцевостях або інтернування тощо). Цив. повітряним та мор. суднам, а також ін. трансп. засобам пропонується в установлений строк залишити тер. іїз. д-ви, у противному разі вони конфіскуються. При переході до безпосеред. бойових дій оголошується С. в. Однак деякі міжнар. території не можуть використовуватися як театр воєнних дій: Магелланова протока (Договір між Аргентиною та Чилі 1981), міжнар. канали, як, напр., Суецький канал (Константинопольська конвенція 1888); окр. острови та архіпелаги: Аландські острови (Мирний договір між переможцями у Другій світовій війні та Фінляндією 1947), окр. континенти: Антарктика (Договір про Антарктику 1959); Місяць та ін. небесні тіла (Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1966). Крім того, можуть встановлюватися сан., без'ядерні зони тощо. Вважається, що першим кроком до припинення С. в. є капітуляція переможеної сторони — припинення опору її ЗС. Виходячи з міжнар.-прав, практики С. в. припиняється внаслідок: одностор. декларації, коли між сторонами ведуться переговори з цього питання, а встановлення миру є результатом ініціативи однієї зі сторін; двостор. декларації про припинення С. в.; підписання мир. угоди — осн. міжнар.-прав, акта щодо припинення С. в., в якому вирішуються ключові питання дальшого існування держав (політичні, екон., тер., дип., конс, та ін.). Здійснюється обмін військовополоненими, притягуються до відповідальності військ, злочинці, поновлюється чинність двосторонніх та ін. угод, відбуваються реституція, репарація тощо. Відомі й ін. форми припинення С. в.: указ Президії ВР СРСР від 25.1 1955 щодо припинення С. в. між СРСР та Німеччиною, двостороння Декларація про припинення С. в. між СРСР та Японією від 10.Х 1956.


Стандарт

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стандарт – нормативний документ, в якому з метою добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг; також може містити вимоги до термінології, символіки, пакування, маркування або етикеток і правилам їх нанесення.



Стандарт (стандарт)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками.

Стандарт (стандарт)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками.

СТАНДАРТИ МІЖНАРОДНІ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАНДАРТИ МІЖНАРОДНІ - 1) Міжнар-прав. норми і принципи, що закріплюють стандартизовані правила поведінки суб'єктів міжнародного права у тих чи ін. сферах міждерж. співробітництва. Існують С. м. у галузі захисту прав людини, попередження злочинності й б-би з правопорушниками, охорони навкол. середовища, місц. самоврядування тощо. Стандарти встановлюють певні мін. вимоги, дотримуватися яких повинні всі д-ви. С. м. містяться у міжнар. договорах та ін. джерелах міжнар. права. Так, загальновизнані С. м. в галузі прав людини закріплені в Загальній декларації прав людини 1948 та в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 і Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966. Вони можуть міститися і в док-тах, не наділених обов'язковою юрид. силою, що приймаються міжнар. організаціями. Напр., VII Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушниками в 1985 прийняв Стандартні мінімальні правила здійснення правосуддя щодо неповнолітніх. 2) Док-ти Міжнародної організації з питань стандартизації (ІСО), які встановлюють норми і вимоги у сфері готової продукції масового в-ва, напівфабрикатів і сировини. Вони розробляються тех. к-тами, що складаються з експертів, яких висувають відповідні галузі індустрії. Будь-яка організація — член ІСО може взяти участь у тех. к-ті. Стандарт вважається прийнятим, якщо його схвалять 75 % членів ІСО. Сама ІСО обмежується забезпеченням належ, підготовки і публікації стандартів. Розробка С. м. грунтується на принципах, що включають макс. збереження існуючих нац. систем стандартизації.


Стандарти якості

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стандарти якості – набір оцінок і показників для навчальних курсів, програм  підвищення  кваліфікації,  освітніх  програм  і  т.  ін.,  розроблений керівним органом або акредитованою організацією.



Стандартизація

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стандартизація – діяльність із встановлення правил і характеристик з метою  їх  добровільного  багаторазового  використання,  спрямована  на досягнення   впорядкованості   в   сферах   виробництва   і   обігу   продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт або послуг.




Стандартизація (стандартизация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
встановлення й застосування правил для впорядкування діяльності у певній галузі, які регламентують певні умови, норми, якісні характеристики та інші об’єкти стандартизації, що називаються стандартом.

Стандартизація (стандартизация)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
встановлення й застосування правил для впорядкування діяльності у певній галузі, які регламентують певні умови, норми, якісні характеристики та інші об’єкти стандартизації, що називаються стандартом.

Стандартні сервіси інформаційного комплексу

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стандартні сервіси інформаційного комплексу – уніфіковані для всіх типів інформаційних комплексів процеси обслуговування користувачів і функціональних   модулів. До   них   відносяться:   адміністративна   система, віртуальний офіс, розрахункова система, торгівельна система, реєстраційно- пошукова система, генератор договорів, банерна система, розважальна система, бізнес-карта,  підписка  на  новини. Функціонування  сервісів  здійснюється  з використанням програмних модулів, які також є уніфікованими для всіх типів комплексів.



Старіння інформації

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Старіння інформації – властивість інформації втрачати з часом свою практичну цінність, обумовлена зміною стану предметної області, яка нею відображається.



Стартова сторінка сайту

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стартова сторінка сайту – сторінка сайту, за допомогою якої може бути здійснений доступ до всіх інших веб-сторінок Сайту, розміщена в мережі Інтернет за адресою сайту.



Статистика (статистика)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв’язках і взаємозумовленості, а також нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Статистика (статистика)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв’язках і взаємозумовленості, а також нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Статистична звітність (статистическая отчетность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
форма статистичного спостереження, за якою статистичні органи у визначені строки одержують від підприємств, установ і організацій потрібні їм статистичні дані у вигляді звітних документів.

Статистична звітність (статистическая отчетность)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
форма статистичного спостереження, за якою статистичні органи у визначені строки одержують від підприємств, установ і організацій потрібні їм статистичні дані у вигляді звітних документів.

Статистичне моделювання (статистическое моделирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
моделювання економічних, демографічних, соціальних та інших явищ і процесів на основі статистичних даних, оброблених за допомогою методів математичної статистики.

Статистичне моделювання (статистическое моделирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
моделювання економічних, демографічних, соціальних та інших явищ і процесів на основі статистичних даних, оброблених за допомогою методів математичної статистики.

Статус

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Статус – стан, в якому користувач знаходиться або знаходився. Для виставлення статусу в Однокласниках заповнюється форма, обмежена 100 символами, що дозволяє користувачеві вносити будь-яку інформацію, що відображає його теперішній стан.



Статус студента

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Статус  студента  –  положення  студента,  яке  визначається  сукупністю його прав на отримання вищої професійної освіти, що регламентуються законодавством, і його обов’язків з освоєння певної освітньої програми і поведінки в соціумі.



Статус (статус)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
правовий стан юридичних і фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності, що характеризується і визначається їх організаційно-правовою формою, статутом, свідоцтвом про реєстрацію, правами та обов’язками.

Статус (статус)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
правовий стан юридичних і фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності, що характеризується і визначається їх організаційно-правовою формою, статутом, свідоцтвом про реєстрацію, правами та обов’язками.

СТАТУС2

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАТУС - (лат. status — становище) — прав, становище (сукупність прав та обов'язків) фіз. або юрид. особи.


Статут

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Статут – звід правил, що регламентує діяльність організацій, установ, товариств і  громадян,  їх  взаємини  з іншими  організаціями  та  громадянами, права та обов’язки в певній сфері діяльності.



Статут (устав)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
документ, що визначає структуру, права та обов’язки підприємств, державних органів, громадських організацій.

Статут (устав)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
документ, що визначає структуру, права та обов’язки підприємств, державних органів, громадських організацій.

СТАТУТ ЛІГИ НАЦІЙ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАТУТ ЛІГИ НАЦІЙ - (англ. Covenant of the League of Nations; франц. Pacte de la Societe des Nations), Пакт Ліги Націй — багатостор. договір, в якому визначено цілі, принципи, структуру, склад, функції і повноваження осн. органів Ліги Націй як міжурядової організації, утвореної для сприяння міжнар. співробітництву і досягнення миру і безпеки. Ідея прийняття спец, угоди для утворення заг. міжнар. організації виникла під час Першої світової війни 1914—18. У США вона висловлена Лігою із забезпечення миру, яка очолювалася кол. президентом У. Тафтом, а у Великобританії — групою відомих держ. і громад, діячів на чолі з лордом Дж. Брайсом. До 1916 ця ініціатива отримала офіц. визнання у Лондоні з боку заст. міністра закорд. справ лорда C. Сесіля. Англ. уряд утворив комітет на чолі з лордом Р. Філлімором — відомим фахівцем з міжнар. права, який узявся за розробку першого проекту такої угоди. Уряд Франції також утворив комітет, подібний до англійського. У травні 1916 президент США В. Вільсон висловився за 425 участь його країни у можливій асоціації держав, яка буде «попереджати початок будь-якої війни, що може статися або всупереч договірним угодам, або без попередження і повної зневаги ... до думки світу». У своїй заяві від 8.1 1918, відомій як «Чотирнадцять пунктів», він сформулював ідею «загальної асоціації держав», яка «повинна бути утворена на основі спеціальних угод для надання взаємних гарантій політичній незалежності й територіальній цілісності і великим, і малим державам». На Паризькій мирній конференції 1919—20, скликаній для підписання Версальського мирного договору 1919, було утворено спец, комітет у складі 5 великих держав — Великобританії, Італії, США, Франції, Японії та 9 ін. держав, який остаточно узгодив проект Статуту. 28.IV 1919 Конференція схвалила С. Л. Н., a 28.VI 1919 він був підписаний її учасницями. Статут складається з преамбули та 26 статей. С. Л. Н. включено до Версальського мир. договору 1919 як його складовий елемент (ч. І). Статут органічно пов'язаний з ін. частинами цього договору, шо склали т. з. версальську систему самост. статутів і угод: Статут Міжнародної організації праці (ч. XIII); статут першого пост, міжнародного суду — Постійної палати міжнародного правосуддя, що мала бути утворена відповідно до ст. 14 С. Л. Н.; СенЖерменський 1919, Нейїський 1919, Тріанонський 1920, Севрський 1920 і Лозаннський 1923 мирні договори відповідно з Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною; спец, договори щодо нац. меншин, укладені з Польщею, Чехословаччиною, Румунією, Югославією і Грецією. Крім того, Паризький пакт про заборону війни як знаряддя нац. політики 1928 (Пакт Бріана—Келлога 1928), хоча і не містив спец, посилань про зобов'язання держав відповідно до С. Л. Н., проте мав з ним дух. спорідненість і фактично доповнював його новими зобов'язаннями. С. Л. Н. набув чинності 10.VH 1920. Первісними членами Ліги Націй стали 23 країни. До 15.XII 1920, коли відкрилася перша сесія Асамблеї Ліги, — їх було 42, а в 1935 — вже 60 країн, у т. ч. СРСР (1934). Сенат СІНА, однак, відмовився дати згоду на ратифікацію Версальського договору, С. Л. Н. та ін. угод вер-сал. системи, хоча пізніше Сполучені Штати приєдналися до деяких з них. Згідно зі Статутом членство у Лізі Націй обмежувалося «будь-якою державою, яка повністю самоуправляється» (п. 2 ст. 1), тобто будь-яка форма держ. залежності, насамперед колоніальної, виключала членство в ній. С. Л. Н. чітко не наділяв Лігу юрид. персональністю, хоча фактично державиучасниці визнавали, що вона має і міжнародну, і внутрішню юрид. персональність. Ця позиція базувалася частково на принципі юрид. персональності, шо розумілася як необхідна для ефектив. здійснення Лігою її функцій, а частково на практиці Ліги як корпорат. особи, спроможної, напр., укладати угоди з урядом Швейцарії, де розміщувалася штаб-квартира Організації (м. Женева), з питань передачі їй власності, коштів тощо. Значення С. Л. Н. полягало у внесенні змін в організацію співтовариства держав та в матеріальну і процесуальну частини міжнар. права. Положення Статуту фактично означали відмову від системи балансу сили, що існувала тривалий істор. період, і заміну її колект. відповідальністю членів Ліги. Все 426 це мало тягти за собою втрату юрид. значення інституту нейтралітету як позиції юрид. індиферентності до війни з боку третіх держав. У преамбулі С. Л. Н. зазначалося, що члени Організації не повинні вдаватися до війни; вони мають здійснювати відкриті, справедливі та поважливі відносини між д-вами; утверджувати розуміння міжнар. права у поведінці урядів, підтримувати справедливість і сумлінно виконувати договір, зобов'язання у спілкуванні між організованими народами. Держави-учасниці зобов'язувалися також: визнавати, що підтримання міжнар. миру і безпеки вимагає скорочення нац. озброєнь (ст. 8); гарантувати тер. цілісність та існуючу політ, незалежність усіх членів Ліги (ст. 10); не вдаватися до війни протягом трьох місяців без вирішення спору арбітражем або суд. врегулюванням чи розслідуванням Радою Ліги (ст. 12); дотримуватися принципів мандатної системи (ст. 22); забезпечувати справедливі, люд. умови для чоловіків, жінок і дітей як у власних країнах, так і у всіх країнах, на які поширюються їх торг, і пром. відносини, і з цією метою встановити та підтримувати відповідні міжнар. організації; здійснювати контроль за виконанням угод щодо пересування жінок і дітей; за поширенням опіуму та ін. небезпечних наркотиків; здійснювати контроль над продажем зброї; забезпечувати і підтримувати свободу сполучення, транзит і справедливе ставлення до торгівлі всіх членів Ліги; вживати заходів для попередження захворювань і контролю над ними (всі — ст. 23); сприяти співробітництву з нац. організаціями Черв. Хреста (ст. 25) тощо. Для здійснення функцій Ліги Націй Статут передбачав утворення таких її осн. органів: Асамблеї, Ради і Секретаріату. Ці органи були спроможні прямо застосовувати міжнар. право. До структури Ліги Націй належали також Пост, палата міжнар. правосуддя, Міжнар. організація праці й три т. з. технічні організації: Економічна і фінансова організація, Організація сполучень і транзиту та Організація охорони здоров'я. Активна діяльність Ліги Націй припадає на період з 1920 по 1930, коли вона користувалася найб. підтримкою держав і зробила чимало для залагодження тер. спорів, реалізації мандат, системи, захисту нац. меншин тощо. Слабкість Ліги виявилася в її неспроможності протистояти агресивним намірам і діям насамперед Японії, Італії та Німеччини. Однією з осн. причин цього було встановлення у С. Л. Н. повністю децентраліз. системи колект. безпеки, яка фактично не діяла в умовах надзв. незадоволення Версал. договором держав, що зазнали поразки у війні. Формально Ліга Націй припинила своє існування у квітні 1946. Вона увійшла в історію людства, як «великий експеримент», і з цього виміру її значення важко переоцінити. Ідея С. Л. Н., насамперед вимога покінчити з війнами та зробити світ безпечним на основі визнання спільних стандартів люд. цивілізації, були сприйняті в удосконаленій формі Організацією Об'єднаних Націй, Статут якої (див. Статут ООН) відображає віру в універсальність міжнар. права і принципи справедливості як його прав, основи.


СТАТУТ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАТУТ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - багатосторонній міжнародний договір, що визначає прав, природу, характер, зміст діяльності, осн. цілі та завдання міжнародної організації. У С. м. о., як правило, закріплюються: повноваження гол. органів організації, порядок їх утворення і представництва в них держав-членів; осн. принципи діяльності організації та її членів; правила прийняття до організації та виходу або виключення з неї; порядок прийняття рішень органами організації та забезпечення їх виконання; порядок вирішення спорів між членами організації. Прикладами С. м. о. є Статут ЮНЕСКО 1945, Статут Ради Європи 1949, Статут СНД 1993 та ін. Особливе місце посідає Статут ООН, в якому не тільки визначаються права та обов'язки держав — членів ООН, а й закріплюються загальновизнані принципи і норми сучас. міжнародного права; в силу цього він є гол. джерелом сучас. міжнар. права.


СТАТУТ ООН

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТАТУТ ООН - (Charter of the UNO; Charte de l'ONU) — багатостор. договір, яким визначаються цілі та принципи Організації Об'єднаних Націй, а також структура, склад, функції і повноваження її осн. органів. Він характеризує ООН як міжнародну організацію, що має міжнародну правосуб'єктність, відмінну від міжнар. правосуб'єктності держав. Складовою частиною С. ООН є Статут Міжнародного суду ООН. Пропозиції до проекту С. ООН розроблено на Думбартон-Окській конференції 1944, текст остаточно узгоджений і прийнятий одностайно на Сан-Франциській конференції Об'єднаних Націй 1945. Його підписала 51 держава — засновниця ООН, у т. ч. Україна. Статут набув чинності 24.X 1945 після ратифікації його Китаєм, Великобританією, СРСР, США, Францією і більшістю ін. держав, які його підписали. С. ООН прийнятий від імені народів Об'єднаних Націй, що відрізняє його від Статуту Ліги Націй, який посилався лише на д-ви та уряди як заінтересовані сторони. Таким чином, С. ООН є актом виявлення волі народів світу і це надає йому особливого морального та юрид. значення. У його преамбулі проголошується: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості врятувати прийдешні покоління від бідувань війни, що двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправність чоловіків і жінок та в рівність прав великих і малих націй, і створити умови, за яких можна додержуватися справедливості й поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права, і сприяти соціальному прогресу та поліпшенню умов життя при більшій свободі, й з цією метою проявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди, та об'єднати наші сили для підтримання міжнародного миру і безпеки та забезпечити прийняттям принципів і встановленням методів, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у спільних інтересах, і використати міжнародний апарат для сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів, вирішили 428 об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей». В заключній частині преамбули зазначається, що «відповідні уряди через представників, які зібралися у місті Сан-Франциско... погодились прийняти даний Статут Організації Об'єднаних Націй і цим засновують міжнародну організацію під назвою "Об'єднані Нації"». С. ООН, крім преамбули, має 19 глав, що містять 111 статей. У них визначено цілі та принципи Організації (ст. 1—2), членство (ст. 3—6), структуру (ст. 7—8), склад, функції і повноваження гол. органів: Генеральної Асамблеї ООН (ст. 9-22), Ради Безпеки ООН (ст. 23—32), Економічної і соціальної ради ООН (ст. 61-72), Ради з опіки ООН (ст. 86-91), Міжнародного суду ООН (ст. 92—96), Секретаріату ООН (сі. 97—101). Вони регламентують також важливі сфери міжнар. відносин і застосування статут, приписів щодо мир. вирішення спорів (ст. 33—38), дій щодо загрози мирові, порушення миру та актів агресії (ст. 39—51), регіон, угод (ст. 52—54), міжнар. екон. і соціального співробітництва (ст. 55—60), несамоврядних територій (ст. 73—74), міжнар. системи опіки (ст. 75—85), різних постанов щодо взаєм. прав і обов'язків Організації та держав-членів (ст. 102—105), заходів з безпеки в перех. період (ст. 106—107), поправок до Статуту (ст. 108—109), його ратифікації та підписання (ст. 110—111). С.ООН укладений на основі заг. міжнар. права, що зумовило збереження міжнар. правосуб'єктності держав, і відповідно Організація засновується на принципі суверен, рівності всіх її членів (п. 1 ст. 2). Але обов'язки держав відповідно до осн. принципів, що містяться у преамбулі та ст. 1 Статуту, в яких від членів Організації вимагаються незастосування сили, повага до прав людини та співробітництво в екон., культур, і гуманіт. сферах, — виходять за межі заг. міжнар. права. Ці обов'язки вимагають від них не лише утримання від дій, як це мало місце в заг. міжнар. праві, а й активних дій для досягнення зазначених у Статуті цілей і принципів. Так, поновлення порушеного миру або запобігання загрозі миру, за С. ООН, є обов'язком кожної держави — члена Організації та навіть держав-нечленів. Отже, осн. права держав відповідно до С. ООН відрізняються від осн. прав держав, які належать їм у силу їх міжнар. правосуб'єктності відповідно до заг. міжнар. права, а існування цих прав можливе лише в інституційно організованому міжнар. співтоваристві держав. Таким чином створений новий міжнар. прав, порядок функціонуватиме лише тоді, коли кожна д-ва сумлінно співробітничатиме з ін. д-вами. Якщо зобов'язання членів Організації за С. ООН суперечать їх зобов'язанням за будь-якою ін. міжнар. угодою, то переважають зобов'язання за цим Статутом (ст. 103). Поправки за С. ООН набувають чинності після їх прийняття 2/3 голосів членів ГА ООН з наст, ратифікацією такою самою кількістю членів, включаючи голоси всіх пост, членів РБ ООН. Для перегляду С. ООН необхідне скликання Ген. конференції членів Організації і прийняття будь-якої зміни 2/3 голосів її членів з наст, ратифікацією такою самою кількістю членів, включаючи голоси всіх пост, членів РБ ООН (ст. 108-109). З прийняттям С. ООН міжнар. право набуло якісно нових характеристик, які дозволяють визначити його як нове міжнар. право порівняно з тим заг. міжнар. правом, що існувало до утворення ООН. 429 Останнє діяло в традиц. сфері дип. міждерж. відносин, і норми його виражали ідеологію співіснування держав та спрямовувалися на розв'язання мгжнар. конфліктів, виходячи більше з особистих інтересів, а не спільних цілей. Нове міжнар. право як право організованого міжнар. співтовариства держав грунтується на принципі співробітництва держав і народів, що здійснюється на універсальному і регіон, рівні. Вирішальне значення тут має колект. дипломатія держав, в якій спільні інтереси повинні домінувати над інтересами окр. держав. Водночас С. ООН не намагається регулювати всі міжнар.-прав, відносини держав — членів Організації і особливо держав, які не є її членами; він лише зобов'язує їх дотримуватися його осн. принципів щодо підтримання міжнар. миру і безпеки, а також статутних принципів, прямо пов'язаних з першими, напр., зобов'язує дотримуватися принципу поважання прав людини. С. ООН виходить з передбачення безперервності дії заг. міжнар. права, що історично склалося у формі звичаєвих норм права. Так, у преамбулі Статуту міститься заг. вимога «поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного прав», і ці джерела, що є традиційними для міжнар. права, визначені в ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН, який відповідно до ст. 92 С. ООН є невід'ємною частиною С. ООН (ст. 92). С. ООН розглядає міжнар. право як найважливіший елемент функціонування Організації і вимагає поважати його, виходячи з принципу верховенства права, що випливає з духу та букви його приписів. Крім того, до осн. повноважень ГА ООН Статут відносить «заохочення прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації» (п. 1а ст. 13). Виходячи з цього, ГА ООН 1947 утворила Комісію міжнародного права ООН, осн. завданням якої є підготовка проектів конвенцій та ін. міжнар.-правових актів. Повноваження щодо розробки проектів конвенцій з міжнар. питань у галузях економічній, соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я, заохочення поважання і дотримання прав людини та їх подання до ГА ООН покладено Статутом на ЕКОСОР (ст. 62). У рамках і під егідою ООН прийнято вел. кількість міжнар.-прав, актів з прогресив. розвитку і кодифікації міжнар. права, що сприяло створенню багатьох нових його галузей. Чимало цих норм перетворилося на заг. норми міжнар. права, що діють відповідно до осн. принципів С. ООН. Ін. особливістю осн. принципів міжнар. права, за С. ООН, є те, що вони залежать не лише від санкцій, встановлених у нормах позит. міжнар. права, а й гол. чин. від моральних факторів, які мають розумітися в поняттях природ, права. Так, згідно зі С. ООН члени Організації зобов'язуються підтримувати міжнар. мир і безпеку «у згоді з принципами справедливості та міжнародного права» (п. 1 ст. 1) та вирішувати міжнародні спори так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість (п. З ст. 2). З концепції справедливості виходить і принцип прав людини, встановлений у преамбулі й п. 1b ст. 13 С. ООН. Отже, категорія «справедливість», як і категорія «міжнародне право», належить до наріжних каменів С. ООН. І те, що він прийнятий від імені народів, є свідченням відходу його творців від позитивіст, доктрини міжнар. права, що панувала протягом століть аж до Другої світ, війни, і переходу на філос.- 430 прав, позиції його розуміння з погляду справедливості, тобто в термінах природ, права. Отже, в рамках ООН створене міжнар. право ООН, спрямоване на встановлення миру і справедливості. Принципове значення для належ, функціонування ООН має також закладена у Статуті Організації здатність її органів тлумачити і адаптувати статутні положення, пристосовуючи їх до безперервних і нерідко бурхливих змін у міжнар. відносинах. Практика ГА ООН, РБ ООН і Міжнар. суду ООН є яскравим свідченням гнучкості С. ООН, що дало змогу Організації вистояти в жорстких умовах протистояння великих держав у період «холодної війни». Прикладом є надання певним резолюціям Г А ООН юридично обов'язкового характеру, що привело до кодифікації осн. принципів міжнар. права відповідно до С. ООН, створення міжнар. права прав людини та визначення Міжнар. судом законності проведення ООН «миротворчих операцій», коли діяльність РБ ООН була паралізована правом вето великих держав. Встановлюючи права і обов'язки членів Організації, визначаючи функції, повноваження і відповідальність органів, що утворюються для досягнення її цілей і принципів, С. ООН діє як конституція міжнар. співтовариства держав і, будучи в ньому вищим правом, обмежує суверенні права членів, які вони мають згідно із заг. міжнар. правом. Ряд цих прав члени Організації спільно здійснюють в органах ООН у процесі вироблення і прийняття рішень на колект. основі. Права і обов'язки членів Організації є міжнар. стандартом їх поведінки, що розвиваються практикою органів ООН, яким властиві відповідна компетенція і спроможність. Міжнар. прав, порядок, встановлений С. ООН, є динамічним за своєю природою і можливостями, що відрізняє його від статичного правового порядку Ліги Націй. Закінчення наприкінці 80-х рр. 20 ст. «холодної війни» значно вплинуло на зміцнення прав, засад С. ООН, на ефективність дії Організації, насамперед Ради Безпеки ООН як органу, що несе гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки у світі.


Статутний капітал (уставной капитал)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування підприємства. Створюється за рахунок виручки від продажу акцій, державних коштів, вкладень приватних капіталів. До С.к. належить вартість основних та оборотних коштів. Найпоширеніша форма

Статутний капітал (уставной капитал)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування підприємства. Створюється за рахунок виручки від продажу акцій, державних коштів, вкладень приватних капіталів. До С.к. належить вартість основних та оборотних коштів. Найпоширеніша форма

Статутний фонд (уставной фонд)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновником (державою, організацією, установою, трудовим колективом, фізичкою особою) в постійне розпорядження підприємства. Розмір С.ф. не залишається незмінним в процесі господарської діяльності. Він може збільшуватися або зменшуватися. С.ф. збільшується за рахунок інвестицій, введення в дію нових потужностей, переоцінки або індексації засобів праці. Його зменшення може бути наслідком списання основних засобів, нарахування зносу, їх переоцінки.

Статутний фонд (уставной фонд)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновником (державою, організацією, установою, трудовим колективом, фізичкою особою) в постійне розпорядження підприємства. Розмір С.ф. не залишається незмінним в процесі господарської діяльності. Він може збільшуватися або зменшуватися. С.ф. збільшується за рахунок інвестицій, введення в дію нових потужностей, переоцінки або індексації засобів праці. Його зменшення може бути наслідком списання основних засобів, нарахування зносу, їх переоцінки.

Створення Портфоліо

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Створення  Портфоліо –  це  процес  збирання,  перегляду,  поповнення змістової, методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних форм оцінювання діяльності учнів, прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету.



Стиль керівництва (стиль руководства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання.

Стиль керівництва (стиль руководства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання.

Стимулювання (стимулирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання.

Стимулювання (стимулирование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання.

Сторінка

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сторінка – документ, забезпечений унікальною адресою, який можна відкрити і подивитися за допомогою програми перегляду. Сторінки складають WWW. Як правило, це мультимедійні документи, що містять текст, графіку, звук, відео або анімацію, гіперпосилання на інші документи.



Стрічка активності

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Стрічка активності – відображення всіх публічних дій користувачів (повідомлення у форумах, додавання друзів, завантаження фотографій, нові повідомлення і фотоальбоми в групі), які можуть бачити друзі та учасники однієї групи.



СТРАСБУРГ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СТРАСБУРГ - (Strasbourg), Страсбур - місто на Сх. Франції, адм. центр регіону Ельзас, деп. Нижній Рейн; істор. столиця Ельзасу. Нас. — 264 тис. чол. (з передмістями — 410 тис. чол.; 1999). До н. е. на місці С. існувало галльське поселення Аргенторат, яке германці перейменували на Strass-Burg (місто доріг). З 962 місто належало до Священної Римської імперії. У 15— 16 ст. С. — один з культур, осередків Європи, європ. гуманізму і Реформації, центр книгодрукування (тут у 1434—45 працював відомий першодрукар Й. Гутенберг). З 1681 С. — у складі Франції. У 18 ст. С. — один з центрів європ. економіки, культури, Просвітництва. В Страсб. ун-ті навчалися студенти з багатьох країн (у т. ч. нім. поет Й. В. Гете, майбутній укр. гетьман К. Г. Розумовський, його син дипломат А. К. Розумовський, укр. історик О. Ф. Шафонський та ін.). Після франко-прусської війни 1870 місто було анексовано Німеччиною і стало адміністративним центром землі Ельзас- 431 Лотарингія. 1918 С. повернуто Франції. 1940 місто окупувала нацистська Німеччина, 23.ХІ 1944 звільнене французькими військами. В 1949 міністр закорд. справ Великобританії Е. Бевін запропонував розмістити у С. Раду Європи, щоб перетворити символ франко-нім. антагонізму на символ миру в Європі. 9.У 1949 тут відбулося перше засідання Ради. У Є. розмішуються Рада Європи та її органи: Секретаріат, Комітет Міністрів Ради Європи, Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський суд з прав людини, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи та ін. Тут також перебувають: Європейський парламент, Європейська Рада, Міжнародний інститут прав людини, Європейська фундація науки, Асамблея регіонів Європи, Європейська фармакопея, Міжнародна комісія з громадянського стану, Європейська конференція цивільної авіації, Центральна комісія навігації по Рейну та ін.


Стратегія (стратегия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
основні форми та методи перспективних дій, пов’язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей.

Стратегія (стратегия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
основні форми та методи перспективних дій, пов’язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей.

Стратегія маркетингу (стратегия маркетинга)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
формування і перспективне визначення основних довгострокових цілей, програм і завдань підприємств, узгодженість послідовності дій, розподіл кількості і напрямів використання ресурсів, необхідних для досягнення планових цілей і завдань.

Стратегія маркетингу (стратегия маркетинга)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
формування і перспективне визначення основних довгострокових цілей, програм і завдань підприємств, узгодженість послідовності дій, розподіл кількості і напрямів використання ресурсів, необхідних для досягнення планових цілей і завдань.

Стратегія ринку (стратегия рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
визначення основних напрямів розвитку товарного або регіонального ринків, виходячи з оцінок поточної кон’юнктури і перспектив її розвитку.

Стратегія ринку (стратегия рынка)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
визначення основних напрямів розвитку товарного або регіонального ринків, виходячи з оцінок поточної кон’юнктури і перспектив її розвитку.

Страхові запаси (страховые запасы)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
запаси, що їх створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу.

Страхові запаси (страховые запасы)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
запаси, що їх створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу.

Страхування (страхование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система економічних відносин, які включають утворення за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення спеціального фонду коштів і використання його для відшкодування втрат майна від стихійного лиха та інших несприятливих явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги при настанні різних подій в їх житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть). С. буває майнове, особисте та С. відповідальності. Воно може бути добровільним та обов'язковим. В Україні поряд з державною страховою організацією існує багато альтернативних страхових товариств.

Страхування (страхование)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
система економічних відносин, які включають утворення за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення спеціального фонду коштів і використання його для відшкодування втрат майна від стихійного лиха та інших несприятливих явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги при настанні різних подій в їх житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть). С. буває майнове, особисте та С. відповідальності. Воно може бути добровільним та обов'язковим. В Україні поряд з державною страховою організацією існує багато альтернативних страхових товариств.

Строковий депозит

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Строковий депозит - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.


Структура (структура)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об’єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, цін тощо) на складові за певними ознаками. 3. Склад, побудова економічного об’єкта.

Структура (структура)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об’єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, цін тощо) на складові за певними ознаками. 3. Склад, побудова економічного об’єкта.

Структура вищої професійної освіти

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Структура вищої професійної освіти – сукупність різних за призначенням   і   нормативним   терміном   навчання   основних   професійних освітніх програм вищої професійної освіти, що характеризують рівні вищої професійної освіти.



Структурно-логічна схема підготовки

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Структурно-логічна   схема   підготовки –   це   наукове   і   методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.



Студент

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Студент – особа, в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу наказом ректора для навчання за освітньою програмою вищої професійної освіти.



Студент дистанційної форми навчання

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Студент дистанційної форми навчання – студент, який навчається з використанням дистанційних інформаційних технологій.



Субвенція (субвенция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави; на відміну від дотації, спрямовується на фінансування певного заходу і полягає поверненню у випадку порушення її цільового використання. С. надаються на фінансування певних програм, проектів, що здійснюється ними з власної ініціативи, але схвалених центром.

Субвенція (субвенция)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави; на відміну від дотації, спрямовується на фінансування певного заходу і полягає поверненню у випадку порушення її цільового використання. С. надаються на фінансування певних програм, проектів, що здійснюється ними з власної ініціативи, але схвалених центром.

Суборенда (субаренда)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
передання орендатором частини орендованого майна в оренду третій особі.

Суборенда (субаренда)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
передання орендатором частини орендованого майна в оренду третій особі.

Субпідрядник (субподрядчик)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
будівельно-монтажна організація, яку залучають для виконання окремих видів робіт на будівництві об’єкта, що виконує генеральний підрядник.

Субпідрядник (субподрядчик)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
будівельно-монтажна організація, яку залучають для виконання окремих видів робіт на будівництві об’єкта, що виконує генеральний підрядник.

Субрахунок (субсчет)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи), а також профспілковим і деяким іншим організаціям.

Субрахунок (субсчет)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи), а також профспілковим і деяким іншим організаціям.

Субсидія (субсидия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
допомога у грошовій формі чи натурою, що надається державою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам, іншим державам.

Субсидія (субсидия)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
допомога у грошовій формі чи натурою, що надається державою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам, іншим державам.

Суб’єкт (субъект)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім’я, підприємство, підприємець, компанія, держава).

Суб’єкт (субъект)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім’я, підприємство, підприємець, компанія, держава).

СУВЕРЕНІТЕТ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СУВЕРЕНІТЕТ - (від франц. первісно — вершина, верховна влада, з лат. — верхній) — повнота влади держави; самостійність д-ви, її незалежність від ін. держав у внутр. і зовн. політиці. Є одним з принципів міжнародного права; закріплений у Статуті ООН, ряді міжнар. договорів і декларацій.


СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВНИЙ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВНИЙ - суверенітет держави — визначальна і невід'ємна якість держави, що відображає її верховенство на своїй території та незалежність (самостійність) у міжнар. відносинах. Нерідко поняття суверенітету кореспондують не д-ві, а узагальнено державній владі. У міжнар. праві термін «суверенітет» уживається у зв'язку з правосуб'єктністю д-ви, в національному — пов'язується насамперед з процесом і результатами владарювання, здійснюваного держ. органами і посад, особами. Ідею С. д. окреслено у Франції ще за феодалізму. Вперше термін для заг. оцінки владарювання використав Ж. Боден, який у праці «Шість книг про республіку» (1576) позначив ним абс. і неподільну владу, що належаламонарху. Він виключав наявність будь-якої ін. влади в д-ві або поза нею, яка б могла бути вищою від влади монарха. За Ж. Боденом, держ. (монарша) влада визнавалася суверенною як у внутрішньому, так і в зовн. вимірах. Суверенітет розглядався як якість такої влади, а питання про її носія певний час залишалося поза увагою. Ідею народного суверенітету сформульовано у 17—18 ст. Найвідомішим її адептом був Ж. Ж. Руссо. Тепер ідея нар. суверенітету відображена в конституціях більшості держав, у т. ч. України. Генеза ідей держ. і нар. суверенітету пов'язувалася з еволюцією держ. владарювання, зі змінами у сусп.-політ, житті, що зумовлювали цю еволюцію. Ідея суверенітету д-ви відобразила становлення і зміцнення абсолютизму. Поява ж ідеї нар. суверенітету засвідчила зрушення у феодальному сусп-ві в напрямі його істор. трансформації. Якщо ідея 432 суверенітету д-ви слугує характеристиці держ. влади загалом, то про нар. суверенітет ідеться у зв'язку з визначенням її носія. Отже, держ. суверенітет і нар. суверенітет — це поняття, пов'язані з явищем держ. владарювання. Вони об'єктивно взаємодоповнюються, але різняться між собою. Істор. розвиток ідеї держ. суверенітету грунтується на визнанні неприпустимості обмеження держ. влади поза волею її носія. Однак суверенітет, по суті, ніколи не вважався абсолютним; навіть за часів феодалізму визнавалося обмеження влади монарха, яке мало ре-ліг., етичний характер тощо. Влада монарха нерідко розглядалася як правова. Необмеж. суверенітет об'єктивно не може існувати юридично, адже держ. влада функціонує у певних прав, межах, зумовлених внутр. і зовн. чинниками. «Абсолютність» суверенітету полягає лише в тому, що ніхто не може юридично (легально) перешкодити д-ві у встановленні внутр. правопорядку відповідно до інтересів носія держ. влади — народу. Неабсолютність суверенітету виявилася у процесі розвитку міжнар. права, імперат. норми якого сформульовано практикою міжнар. спільноти і нерідко поза конкр. держ. волевиявленням. Більше того, іноді держ. суверенітет розглядають у міжнар. праві як функц. поняття. Тому деякі питання внутр. життя д-ви (права людини, охорона навкол. природ, середовища тощо) не відносять виключно до її відання, а вважають об'єктом інтересу всієї міжнар. спільноти. Суверенітет існує лише за умов верховенства і незалежності д-ви, які є його взаємопов'язаними сторонами. Відсутність хоча б однієї зі сторін засвідчує несуверенність тер. утворення, тобто відсутність держ. якості відповід. території. Прикладом можуть бути суб'єкти федерації, які практично не здійснюють зовнішньополіт. функції, а в питаннях внутр. характеру обмежені конституцією федерації. До того ж, суб'єкти звичайно не наділені правом виходу (сецесії) зі складу федерації. Несуверенними є т. з. залежні території — протекторати, колонії тощо. Тому юридично некоректним є їх визначення як напівсуверенних або таких, чий суверенітет обмежений. Обмеження суверенітету може бути реальним у практиці конкр. держав, але передбачає їх згоду на це. Однак навіть за наявності відповід. згоди відсутність однієї зі сторін суверенітету, зокрема незалежності в міжнар. відносинах, засвідчує відсутність суверенітету в цілому. Юрид. зміст обох сторін держ. суверенітету визначений сучасною теорією. Верховенство д-ви насамперед полягає у прав, підлеглості їй усіх суб'єктів у межах держ. території. Будь-які застереження щодо такої підлеглості (напр., дипломатичні привілеї та імунітети) можливі за умов згоди на це д-ви. За принципом верховенства держ. владарювання здійснюється у межах території, відповідно організованої самою д-вою. При цьому держ. влада встановлює повноваження всіх органів і посад, осіб, що виконують її функції. Головне — виключається можливість існування у межах д-ви іншої, аніж її власна, публіч. (держ.) влади. Незалежність д-ви як сторона її суверенітету виражається у тому, що вона здійснює внутр. і зовн. функції поза владою ін. держав. Незалежність у внутр. справах насамперед означає самостійність д-ви у вирішенні ключових питань сусп.-політ, та екон. розвитку. У Декларації про принципи міжнар. права, прийнятій ГА ООН 433 24.Х 1970, зазначається, що кожна д-ва має невід'ємне право обирати політ., екон., соціальну і культурну систему без втручання з боку ін. держав. Вирішення осн. питань організації суспільства належить виключно самій дві. Д-ва не обмежена нац. правом, оскільки діє на основі фактично нею ж створеного правопорядку. Юрид. визначення компетенції органів держ. влади є не обмеженням влади, аспособом здійснення суверенітету. Тому будь-які прав, обмеження «внутрішньої» незалежності д-ви, по суті, неможливі. З ін. боку, ця незалежність також не може бути абсолютною. Кожна д-ва зобов'язана поважати суверенітет ін. держав і діяти у вирішенні внутр. справ не на шкоду їхньої незалежності. Незалежність д-ви у зовн. справах означає свободу зовнішньополіт. діяльності за межами її кордонів з дотриманням норм міжнар. права. Наявність міжнар.-прав, зобов'язань д-ви не свідчить про обмеженість її «зовнішньої» незалежності. Навпаки, активна участь у міжнар. відносинах засвідчує незалежність д-ви, її самодостатність як суб'єкта міжнар. права. Саме сучасне міжнар. право є проявом між-держ. відносин, здійснюваних на основі суверенітету.


Суд (суд)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
соціальний державний орган, який здійснює правосуддя шляхом розгляду й ухвал карних справ. Цивільних, трудових або інших спірних питань згідно з установленим законом порядку.

Суд (суд)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
соціальний державний орган, який здійснює правосуддя шляхом розгляду й ухвал карних справ. Цивільних, трудових або інших спірних питань згідно з установленим законом порядку.

СУД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СУД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ - (Cour de justice des Communautes europeen-nes), СЄС — суд. інстанція для розгляду спорів та ін. правових питань у Європейському Співтоваристві (ЄС). Утв. 1952 на підставі договору про Європейське об'єднання вугілля і сталі від 18.IV 1951 з метою «забезпечення дотримання права щодо тлумачення та застосування положень договорів» між країнами-членами. Після утворення у 1957 Європейського товариства по атомній енергії та Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) була розширена компетенція Суду, а пізніше приведена у відповідність до т. з. Договору про злиття 1965, Єдиного європейського акта 1986, Маастрихтського договору 1992. Тепер компетенція СЄС грунтується на положеннях Амстердамської редакції 1997 Договору про заснування Європейського співтовариства (ДЗЄС). СЄС був утворений як єдина установа. В процесі орг. змін 1989 його перетворено на дворівневу структуру: Суд першої інстанції і суд вищого рівня, за яким збережено попередню власну назву суд. органу — Суд європейських співтовариств. Суд першої інстанції уповноважений розглядати: спори між інституціями ЄС та їхнім персоналом; справи з питань конкуренції, недотримання антидемпінгового зак-ва, злиття підприємств, держ. субсидій, права на товарні знаки; дії осіб відповідно до ст. 230(2) ДЗЄС (визнання недійсними рішень) і ст. 232(2) ДЗЄС (неправомірні дії), а також справи про права на інтелект, власність, які ініціюються фіз. особами. Суд другого рівня є касац. інстанцією щодо рішень Суду першої інстанції. Він також розглядає певну категорію справ по першій інстанції. Це стосується: 1) звернення нац. суд. органів щодо тлумачення права Європ. Союзу і чинності актів Ради міністрів та Європ. комісії; 2) подання урядів держав-учасниць чи інституцій ЄС з тих питань, що не належать до компетенції Суду першої інстанції. У кожній з 434 двох інстанцій — по 15 судців, які призначаються урядами держав — учасниць ЄС: від кожної по одному, за взаєм. згодою, строком на 6 років, з правом переобрання. До СЄС призначаються ще 9 генеральних адвокатів на той же строк і тими самим органами. Часткове оновлення складу судців і ген. адвокатів у СЄС відбувається кожні 3 роки. Обидві інстанції очолюються президентами, яких обирають судці через кожні 3 роки. СЄС щорічно призначає першого ген. адвоката і на 6 років судового секретаря. Кожна з інстанцій утворює палати для розгляду справ і має свою канцелярію. Провадження у СЄС поділяється на письмове і усне. Для кожної справи призначається доповідач. Після письм. провадження і можливого суд. слідства провадиться усне публічне засідання. Постанови СЄС приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну до уваги не береться голос судді, який має найнижчий протокольний ранг. Провадження може вестися тільки однією з офіц. мов Співтовариств, але перевага надається франц. мові. Мова провадження обирається позивачем. Рішення і висновки СЄС публікуються у «Збірнику судової практики» всіма офіц. мовами Співтовариств. Місцеперебування СЄС — м. Люксембург (Люксембург).


СУДНОПЛАВСТВО

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СУДНОПЛАВСТВО - плавання суден вод. шляхами. Розрізняють: міжнар. морське С; С. на внутрішніх вод. шляхах; С. на міжнародних ріках. Міжнар. морське С. — плавання суден мор. шляхами із заходженням і стоянкою у портах іноз. держав. Здійснюється у відкритому морі, територіальному морі та внутрішніх морських водах. У відкритому морі основоположне значення для здійснення С. має принцип свободи С. у відкритому морі. В тер. морі діє право мир. проходу через протоки, що використовуються для міжнар. С, право транзит, проходу, а в архіпелажних водах — право архіпелаж. проходу. Міжнар. морське С. регламентується нормами міжнародного морського права, двостор. угодами про торгівельне С. і внутрішньодерж. нормами, що визначають прав, стан торг, суден у мор. просторах, умови надання національності суднам, порядок реєстрації суден, порядок здійснення юрисдикції держ. прапора судна, заходи для забезпечення безпеки та охорони морського середовища, відповідальність судновласників, порядок і умови доступу іноз. суден у мор. порти. Осн. міжнар.-правовими док-тами, що визначають умови і порядок міжнар. морського С, є Конвенція про відкрите море 1958, Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958, Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965, Конвенція ООН по морському праву 1982 та ін. міжнар. угоди. С. на міжнар. ріках регулюється Барселонською конвенцією і Статутом про режим судноплавних водних шляхів міжнародного значення 1921. Умови і правила С. на міжнар. ріках визначаються також багатостор. угодами і внутрішньодерж. актами прибережних держав. Діє, крім того, Європейська угода про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення 1996. Міжнародне С. на Дунаї регламентоване Конвенцією про режим 435 судноплавства на Дунаї 1948. Згідно зі ст. 1 цієї Конвенції навігація на Дунаї повинна бути вільною івідкритою для гр-н, торг, суден і товарів усіх держав на основі рівності портових та навігац. зборів і умов торг. С. С. на внутр. вод. шляхах регламентується актами нац. зак-ва. В України Перелік внутр. вод. шляхів, що належать до категорії судноплавних, затв. КМ України 12.VI 1996.


СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ - (Canal de Suez) - міжнар. водний шлях, що з'єднує Середземне м. з Індійським ок. через Червоне м. і Баб-ель-Мандебську протоку. Проходить територією Єгипту та перебуває під його суверенітетом (довжина каналу — 161 км). Побудований у 1866—69 за ініціативою франц. уряду. Виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу (Compagnie Universelle du Canal maritime de Suez). Офіц. відкритий для судноплавства І7.ХІ 1869. Згодом (29.Х 1888) була прийнята Константинопольська конвенція щодо забезпечення вільного судноплавства у Суецькому каналі, яку підписали Австро-Угорщина, Великобританія, Голландія, Іспанія, Італія, Німеччина, Росія, Туреччина (одночасно представляла також Єгипет) і Франція. Потім до Конвенції приєдналися Греція, Данія, Китай, Норвегія, Португалія, Швеція та Японія. В її основу покладено принцип заг. свободи судноплавства. Конвенцією встановлено міжнар.-правовий режим С. к., який має «завжди бути вільним і відкритим як під час війни, так і під час миру для будь-якого торговельного або військового судна незалежно від його прапора» (ст. 1). Сторони взяли на себе зобов'язання ні в чому не порушувати вільне користування каналом та не поширювати на нього право блокади морської. Значна увага в Конвенції 1888 приділяється військ, аспектам прав, режиму С. к. Він залишається відкритим під час війни для вільного проходу кораблів воюючих сторін. Військ, дії забороняються безпосередньо у водах каналу, в його вхідних портах та на відстані до З миль від цих портів, навіть якщо Єгипет виступає однією з воюючих сторін. Військ, кораблі воюючих сторін мають право поповнювати провіант і запаси в каналі та його вхідних портах у такій кількості, яка дасть змогу дійти до свого найближчого порту. Прохід таких кораблів має здійснюватися упродовж обмеженого строку та без зупинок, якщо вони не викликані потребами служб каналу. Строк перебування військ, кораблів воюючих сторін у Порт-Саїді та на Суец, рейді не повинен перевищувати 24 год., за винятком випадків вимушеної зупинки. Між відходом військ, кораблів воюючих сторін з одного порту завжди має додержуватися інтервал у 24 год. Під час війни в каналі та його вхідних портах воюючим сторонам забороняється висаджувати та приймати на військ, кораблі війська і зброю. Для гарантії свободи судноплавства та нейтралізації каналу д-вам забороняється будувати військ, бази в зоні каналу, споруджувати укріплення та тримати там військ, кораблі. До 1956 каналом управляла Заг. компанія С. к., акціями якої володіли Великобританія, США і Франція. Декретом від 436 26.УІ 1956 Єгипет, уряд націоналізував С. к. і компанію, анулював усі концесійні акти. Рада Безпеки ООН 13.Х 1956 підтвердила суверенітет Єгипту над каналом та його право експлуатувати канал «на основі проходу суден усіх прапорів». 1957 було утв. Адміністрацію С. к. як єдиний нац. держ. орган з відповід. владними повноваженнями. В заяві від 24.IV 1957 уряд Єгипту визнав дію Конвенції 1888 та гарантував свободу і безперервне судноплавство для суден усіх прапорів без будь-якої дискримінації. Докладна регламентація проходу суден через канал встановлена урядом Єгипту у спец. Правилах плавання у С. к. Див. також Канали міжнародні морські.


Сумісництво (совместительство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
одночасне обіймання тим самим працівником, окрім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної ).

Сумісництво (совместительство)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
одночасне обіймання тим самим працівником, окрім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної ).

суму витрат і прибутку, а за деякими товарами

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
на величину податку з обороту.

суму витрат і прибутку, а за деякими товарами

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
на величину податку з обороту.

Супермаркет (супермаркет)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
великий універсальний магазин, в якому представлено широкий асортимент продовольчих і супутніх непродовольчих товарів з наданням різноманітних послуг покупцям.

Супермаркет (супермаркет)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
великий універсальний магазин, в якому представлено широкий асортимент продовольчих і супутніх непродовольчих товарів з наданням різноманітних послуг покупцям.

Сутність програмування

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сутність  програмування  –  це  здатність  перетворювати  відомі можливості комп’ютера в нову функцію або продукт.



Сучасна інформаційна технологія

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сучасна  інформаційна  технологія –  це  сукупність  засобів,  методів  і прийомів збирання, зберігання, опрацювання, подання та передавання повідомлень, що розширює знання людей та розвиває їхні можливості щодо управління технічними та соціальними процесами.



Сфера (сфера)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Область дії, межі поширення чогось. 2. Громадське оточення, обстановка, середовище. 3. Коло осіб, об’єднаних суспільними інтересами

Сфера (сфера)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
1. Область дії, межі поширення чогось. 2. Громадське оточення, обстановка, середовище. 3. Коло осіб, об’єднаних суспільними інтересами

Сфера послуг (сфера услуг)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
інфраструктура, що охоплює ті галузі народного господарства, які надають в основному послуги споживачам (пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, освіта, охорона здоров’я, телебачення, пансіонати тощо).

Сфера послуг (сфера услуг)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
інфраструктура, що охоплює ті галузі народного господарства, які надають в основному послуги споживачам (пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, освіта, охорона здоров’я, телебачення, пансіонати тощо).

Сховища даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сховища  даних –  предметно-орієнтовані,  інтегровані,  усталені  набори даних,  що  підтримують  хронологію  і  здатні  бути  комплексним  джерелом достовірної інформації для оперативного аналізу та прийняття рішень.


Сховище даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сховище  даних  –  місце,  де  зберігається  і  підтримується  будь-який контент.



Сховище даних

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сховище даних – база даних, що є сукупністю предметно-орієнтованих, інтегрованих, статичних і таких, які підтримують хронологію наборів даних, організованих з метою підтримання управління і які є єдиним джерелом вірогідної інформації, необхідної для оперативного аналізу та прийняття рішень (концепція Білла Інмона).



Сценарій (скрипт)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

Сценарій (скрипт) – це програма, яка автоматизує деяке завдання, яку без   сценарію   користувач   робив   би   вручну,   використовуючи   інтерфейс програми.



Сторінка:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  36  (Далі)
  Все