СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЕГІДА - (грец. — охорона, захист, первісно — щит з козячої шкіри, від — коза) — у давньогрецькій міфології назва щита Зевса (іноді Афіни чи Аполлона), символ влади, покровительства та гніву богів. У перенос, значенні: «під егідою» — під захистом, охороною, заступництвом.

ЕКВІВАЛЕНТ ГРОШОВИХ КОШТІВ (англ. cash equivalents [kæʃ ɪˈkwɪvələnts]) - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Е. г. к. є різновидом фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 «Короткострокові фінансові інвестиції». Е. г. к. утримуються для погашення короткострокових зобов’язань, а не для інвестиційних цілей. Для того, щоб інвестицію можна було визначити як Е. г. к., вона повинна вільно конвертуватися у відповідну суму грошей та характеризуватися незначним ризиком зміни вартості. Прикладом Е. г. к. можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців. Таким чином, інвестиція визначається, здебільшого, як Е. г. к. тільки в разі короткого строку погашення (протягом трьох місяців або навіть і 246 Е менше з дати придбання). Інвестиції в інструменти власного капіталу не входять до складу Е. г. к., якщо вони не є за сутністю Е. г. к., наприклад, у випадку привілейованих акцій, придбаних протягом короткого періоду їх погашення і з визначеною датою викупу

Еквівалент повної зайнятості – число студентів з повною зайнятістю в даній організації (на основі локального визначення повного часу).

Еквайр – банк, що здійснює еквайрінг.

ЕКВАЙР (англ. acquirer [ə’kwaɪə]) - установа, що надає послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків, які здійснюються із застосуванням платіжних систем через банкомати, POS-термінали тощо. Еквайр відповідає за відшкодування коштів торговим точкам, в яких здійснювались розрахунки, проводилися покупки або оплачувалися послуги за допомогою платіжних карток

Еквайрінг – діяльність еквайра щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток.

Екзаменаційна відомість – навчальний документ встановленої форми, в якому фіксуються результати контрольних процедур.

ЕКЗЕКВАТУРА - (від лат. — з'ясовувати, встановлювати, виконувати) — 1) Офіц. док-т, який надається іноз. консулові д-вою перебування (як правило, її МЗС) після вручення йому консульського патенту, якщо немає заперечень щодо виконання консулом його функцій у відповідному коне, окрузі. Отже, Е. офіційно підтверджує визнання консула у цій ролі урядом д-ви перебування. Е. не потрібна завідувачам коне, відділів дипломатичних представництв, ін. співробітникам ген. консульств, консульств, віцеконсульств і коне, агентств, які вільно призначаються їхньою д-вою. За формою Е. може бути не тільки окр. док-том, а й у вигляді дозвільного напису на коне, патенті. Ще до вручення офіц. Е. д-ва перебування може, коли це необхідно, надати консулові тимчас. дозвіл на виконання його функцій. За нормами міжнар. права у наданні Е. може бути відмовлено або її може бути скасовано, якщо консула оголошено персоною нон грата; в обох випадках д-ва перебування не зобов'язана повідомляти про мотиви свого рішення. 2) Виконання у країні суд. рішення, прийнятого в ін. д-ві.

що визначають ефективність праці трудового колективу використання засобів виробництва матеріальних і фінансових ресурсів у процесі його виробничого періоду.

ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ (англ. economic standards [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈstændədz]) - показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов’язковим для банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА ООН - (Economic and Social Council), ЕКОСОР (ECOSOC) — один з гол. органів Організації Об'єднаних Націй, який координує екон. і соціальну діяльність її спеціаліз. установ та інститутів. Згідно із Статутом ООН (ст. 61—72) ЕКОСОР уповноважена: виступати центр, органом для обговорення міжнар. екон. і соціальних проблем глобального та міжга-луз. характеру і вироблення рекомендацій стосовно політики з цих проблем для дер-жав-членів; здійснювати дослідження, складати доповіді й давати рекомендації з міжнар. питань в екон. і соціальній сфері, у сфері культури, освіти, охорони здоров'я; заохочувати поважання і дотримання прав людини та осн. свобод для всіх; скликати міжнар. конференції і складати для подання Генеральній Асамблеї ООН проекти конвенцій з питань, які входять до її компетенції; вести переговори із спеціаліз. установами стосовно угод, які визначають їх взаємовідносини з ООН; надавати послуги, схвалені Ген. Асамблеєю, членам ООН, а також спеціаліз. установам ООН; консультуватися з відповідними неуряд. організаціями з питань, які входять до компетенції Ради. До складу ЕКОСОР входять 54 держави — члени ООН: 14 — від Африки, 11 — Азії та Океанії, 10 — Лат. Америки, 13 — Зх. Європи і 6 — Сх. Європи. Вони 121 обираються ГА ООН на 3 роки із щоріч. переобранням третини членів Ради, 3-річний строк яких закінчився. Рішення в ЕКОСОР ухвалюються простою більшістю голосів; кожен член Ради має один голос. ЕКОСОР на поч. першого засідання першої сесії обирає (з-поміж представників державчленів) строком на один рік голову Ради і 4 заступників голови. Вони становлять президію ЕКОСОР. Щорічно ЕКОСОР проводить, як правило, одну організаційну і дві регулярні сесії. Починаючи з 1992, Рада скликається на одну 4- або 5;тижневу регулярну сесію почергово в Нью-Йорку і Женеві. У структурі ЕКОСОР діють функціональні і регіональні комісії та спеціальні комітети, зокрема: 6 функц. комісій — Статистична комісія, Комісія з народонаселення, Комісія соціального розвитку, Комісія з прав людини, Комісія про становище жінок, Комісія з наркотичних засобів; 5 регіональних комісій — Економічна комісія для Африки, Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану, Європейська економічна комісія, Економічна і соціальна комісія для Лат. Америки і Карибського басейну, Економічна комісія для Зх. Азії; 4 пост, комітети і 2 комісії на правах комітетів — Комітет по програмі і координації, Комітет по природних ресурсах, Комітет по неурядових організаціях, Комітет по переговорах з міжурядовими установами, Комісія по транснаціональних корпораціях, Комісія по населених пунктах. Функціонує також ряд експертних органів з таких питань, як запобігання злочинності та боротьба з нею, планування розвитку, міжнар. співробітництво з питань податків і перевезення небезпечних вантажів. Згідно зі Статутом ЕКОСОР може робити запит стосовно думки неуряд. організацій, які займаються питаннями, що входять до компетенції Ради. Консультат. статус при Раді мають понад 600 неуряд. організацій. Неурядові організації, яким надано консультат. статус, можуть направляти спостерігачів на відкриті засідання Ради та її комітетів і комісій, а також подавати письм. заяви, які стосуються діяльності Ради. Україна обиралася членом ЕКОСОР 1946 та 1977-79.

ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА (англ. economic benefit [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈbenɪfɪt]) - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ (СЕНС) ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. financial transaction economic feasibility (sense) [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˌiːkəˈnɒmɪk ˌfiːzəˈbɪlɪti (sens)]) - аргументоване обґрунтування, що така фінансова операція спрямована на досягнення економічного результату, економічних або особистих цілей, які не порушують вимоги законодавства України або не спрямовані на такі порушення (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369

ЕКС ЕКВО ЕТ БОНО - (лат. ex aequo et bono -по справедливості і доброті) — вислів, уживаний як принцип у міжнар.-правовій практиці. Був спочатку введений до ст. 38 статуту Постійної палати міжнародного правосуддя, а згодом і до ст. 38 статуту її наступника — Міжнародного суду ООН з метою надати міжнар. судді можливість вирішувати спори, спираючись не лише на позитивне право, а й на принцип справедливості. В своїй практиці Міжнар. суд ООН не раз застосовував цей принцип. У справі «Про континентальний шельф Північного моря» Суд зауважив: «Якою б не була юридична аргументація судді, його рішення в принципі мають бути правильними, тобто справедливими». Посилання на справедливість як основу для вирішення спорів міститься у положеннях міжнар. договорів. Напр., у ст. XII Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами 1971, передбачається, що сума відшкодувань «визначатиметься згідно з 122 міжнародним правом і принципом справедливості». У компромісах (спеціальних міжнар. угодах про застосування арбітраж, способу вирішення спору) сторони часто домовляються, що їх спір можна вирішувати на основі права з урахуванням вимог справедливості. Принцип справедливості в міжнар. праві застосовується, якщо є прогалина в праві або норма права не зовсім чітка. При цьому справедливість не є джерелом права і не замінює його.

ЕКСПАТРІАЦІЯ - (франц. expatriation, від лат. ех — з, поза і patria — вітчизна, батьківщина) — втрата громадянства внаслідок добровільного або примус, виселення гр-нина за межі країни. Звичайно пов'язується з натуралізацією в ін. д-ві. Е. може бути індивідуальною або масовою, добровільною (напр., якщо можливий вибір громадянства) або примусовою. Е. відбувається всупереч волевиявленню особи: при обміні частини населення на підставі міжнар. договору, який передбачає перехід певної території від однієї д-ви до іншої; за постановою суду або уряду тощо. До 20 ст. Е. з усіма її правовими умовами і наслідками належала до сфери і компетенції внутрідерж. зак-ва. У деяких країнах (напр., у СІІІА) зак-во про громадянство у тій його частині, яка стосується втрати громадянства, засновано на т. з. доктрині свободи Е. Суть її полягає у тому, що натуралізація гр-нина конкр. д-ви тягне за собою автоматичну втрату первісного громадянства. У 20 ст., особливо після Першої світ, війни, посилилися тенденції до міжнар. регулювання еміграції населення взагалі та Е. зокрема. Так, примусову Е. передбачала Лозаннська конвенція 1923, підписана Туреччиною та Грецією, — складова частина Лозаннського мирного договору 1923. На основі цієї конвенції відбувався примус, обмін тур. гр-н правосл. віросповідання і грец. гр-н — мусульманського. При цьому виняток становили грец. жителі Константинополя (Стамбула) і мусульмани Зх. Фракії: на них дія конвенції не поширювалася. У рішеннях Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 передбачалося переселення до Німеччини осіб нім. національності, які проживали в Польщі, Че-хословаччині та Угорщині.

Експеримент (лат. experimentum – проба, досвід) – метод дослідження, що передбачає виокремлення суттєвих факторів, які впливають на результати педагогічної діяльності, дає змогу варіювати ними задля досягнення оптимальних результатів; контрольована педагогічна діяльність, спрямована на створення та апробування нових технологій навчання й виховання, розвитку дітей, управління навчально-виховним закладом.

Експериментальні школи – навчально-виховні заклади, призначені для обгрунтування, розроблення або перевірки нових педагогічних ідей, вивчення практичного досвіду педагогів.

ЕКСПЕРТ (англ. expert [ˈekspɜːt]) - особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обста- 247 Е вини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI

ЕКСПЕРТИЗА (англ. examination [ɪɡˌzæmɪˈneɪʃn]) - дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання висновку

ЕКСПЕРТИЗА ГРОШОВИХ ЗНАКІВ (англ. examination of banknotes [ɪɡˌzæmɪˈneɪʃn əv ˈbæŋk.nəʊt]) - перевірка грошових знаків і розмінної монети на їх справжність і платіжність. Мета експертизи – виявити фальшиві, старі, пошкоджені грошові знаки і монети. Якщо при експертизі пошкоджених знаків буде встановлено їхню справжність і платіжність, банк замінює їх на нові за заявою пред’явника

Експертні методи – методи системного аналізу, в яких для виконання конкретних неформалізованих операцій використовують знання, досвід, інтуїцію, винахідливість, інтелект експертів у потрібній сфері. Реалізуються як комплекс логічних і математичних процедур, спрямованих на здобуття від спеціалістів-експертів  інформації,  а  також її  аналіз  й  узагальнення  з  метою вибору раціональних рішень.

Експертна   система   –   прикладна   система   штучного   інтелекту,   що включає базу знань і механізм виведення та дає змогу за правилами і наданими користувачем фактами розпізнати ситуацію, встановити діагноз або дати рекомендацію для вибору дій.

ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ (англ. expert commission [ˈekspɜːt kəˈmɪʃən]) - комісія Держфінмоніторингу України з розгляду узагальнених матеріалів і додаткових узагальнених матеріалів, підготовлених для подання правоохоронним та розвідувальним органам, склад і повноваження якої затверджуються окремим наказом Держфінмоніторингу України (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702

Експертна рецензія – заключне судження експерта про рецензований інноваційний проект (його актуальність, відповідність цілей об’єктивним потребам і тенденціям розвитку освіти, чіткість визначення цілей тощо).

ЕКСПОРТ (англ. export [ˈekspɔːt]) - продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб’єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі: продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства; продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв’язку; розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства; фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів вій- 248 Е ськового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148); - (1) Вивезення товару або капіталу за кордон самостійно або із залученням послуг незалежних маркетингових посередників. (2) Товари, які відправляють до іншої країни на продаж

ЕКСПОРТ (ІМПОРТ) КАПІТАЛУ (англ. export (import) of capital [ˈekspɔːt (ˈɪmpɔːt) əv ˈkæpɪtl]) - вивезення за межі України (ввезення з-за меж України ) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності

ЕКСПОРТ (ЕКСПОРТ ТОВАРІВ) (англ. export (export of goods) [ˈekspɔːt (ˈekspɔːt əv gʊdz)]) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 22. – Ст. 1020). При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII

ЕКСПОРТ (ОСТАТОЧНЕ ВИВЕЗЕННЯ) (англ. export (final export) [ˈekspɔːt (ˈfaɪnl ˈekspɔːt)]) - митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI

ЕКСПРЕСИВНІ НПО (англ. expressive NPO [ɪksˈprɛsɪv ɛn-piː-əʊ]) - НПО, що залучені до певних активних заходів, які включають програми зосереджені на спорті та відпочинку, мистецтві та культурі, представлені інтересів та адвокатської діяль- 249 Е ності

ЕКСТЕМІЗМ - (франц. — політика крайніх заходів, від лат. — крайній, зовнішній) — схильність до крайніх заходів у політ, діяльності та ідеології. Як правило, виникає в часи екон. і соціальних криз, в умовах розвитку конфлікт, ситуацій. Сприятливим підґрунтям для Е. є порушення дем. прав і свобод, руйнування усталених моральних цінностей, панування антидем. політичних систем (тоталітаризм, фашизм) тощо. Характерними виявами Е. є тероризм, гострі конфлікти на реліг. і нац. грунті, фаш. і расист, погроми тощо. Шанхайська конвенція про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом 2001 визначає Е. як «певне діяння, спрямоване на насильницьке захоплення влади чи насильницьке утримання влади, а також на насильницьку зміну конституційного ладу держави, або насильницьке посягання на суспільну безпеку, в тому числі організацію з вищевказаною метою незаконних збройних формувань чи участь у них». Згідно з Конвенцією винні в зазнач, діяннях підлягають крим. відповідальності за нац. зак-вом держав. Для запобігання поширенню Е. в деяких країнах приймаються спеціальні закони. Так, у РФ 25.VІІ 2002 набув чинності федер. закон «Про протидію екстремістській діяльності». В укр. законодавстві Е. досі не отримав належної прав, оцінки.

Екстенсивні (лат. extensivus – розширюючий) інновації – інновації, що базуються  на залученні додаткових потужностей (інвестицій) нових  засобів, обладнання, технологій, капіталовкладень тощо; нарощують кількісні характеристики педагогічного продукту переважно за рахунок нових інформаційних технологій, перерозподілу часу на різні види навчальної діяльності, диференціацію та індивідуалізацію роботи з учнями.

ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ - (франц., від лат. ех — з, поза і — той, що стосується території) — повна виключеність з-під юрисдикції д-ви особи або організації, яка вважається такою, що не покинула тер. власної д-ви, національність якої має. Теорію Е. тривалий час використовували для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Водночас її критикували як таку, що призводить до необмеженого і невиправданого розширення привілеїв та імунітетів. Міжнар. співтовариство врахувало цю обставину: Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 базується на 123 функціональному, а не екстериторіальному підході до дип. привілеїв та імунітетів. Вона проголошує, що останні «надаються не заради користі окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення функцій дипломатичних представництв як органів, що представляють держави». Теорія Е. зберігає певне значення для обгрунтування особливого статусу військових мор. кораблів або військових повітр. суден на іноз. території.

Екстернат – самостійне вивчення учнями дисциплін згідно з основною освітньою програмою вищої професійної освіти за обраним напрямом підготовки (спеціальністю) з подальшою атестацією (проміжної і підсумкової) у вищому навчальному закладі.

ЕКСТРАДИЦІЙНА ПЕРЕВІРКА (англ. extradition inspection [ˌekstrəˈdɪʃən ɪnˈspekʃən]) - діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI

ЕКСТРАДИЦІЙНИЙ АРЕШТ (англ. extradition arrest [ˌekstrəˈdɪʃən əˈrest]) - застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції) (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI

ЕКСТРЕМІСТ (англ. extremist [ɪkˈstriːmɪst]) - особа, яка схильна до крайніх поглядів і дій

Елективна  частина  навчального  плану  –  перелік  навчальних дисциплін, на підставі яких студент самостійно формує певний набір дисциплін для вивчення.

Елективний – вибірковий.

Електронні архіви – системи автоматизації, призначені, насамперед, для фізичного збереження електронних копій документів та їх пошуку.

Електронні гроші – форма організації грошового обігу в асоціації інформаційних мереж.

ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ (англ. electronic money [ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmʌni]; e-money [ˌiːˈmʌni]; digital cash [ˈdɪdʒɪt(ə)l kæʃ]) - цифровий засіб вираження фіатної валюти, що використовується для електронної передачі вартості вираженої у фіатній валюті. Е-гроші представляють собою механізм цифрового переказу фіатної валюти – тобто вони використовуються для електронного переказу валюти та мають статус законного платіжного засобу (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potentialaml-cft-risks.pdf); - грошова вартість, що зберігається на електронному пристрої, в тому числі магнітному носії, представлені у вигляді вимоги до емітента, яка випускається під час отримання коштів для проведення платіжних операцій, як це зазначено в пункті 5 статті 4 Директиви 2007/64/ЄС, та яка приймається фізичною або юридичною особою, відмінною від емітента електронних грошей (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF); - одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення. Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов’язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - грошові зобов’язання емітента в електронному вигляді, які знаходяться на електронному пристрої у розпорядженні користувача. Таким пристроєм може бути мікропроцесорна картка, комп’ютер користувача, сервер системи розрахунків, де централізовано зберігаються Е. г. користувачів. У системах, які здійснюють розрахунки в Е. г., банківські рахунки використовуються лише, якщо гроші вводяться та виводяться із системи. При цьому йдеться про банківські рахунки емітента Е. г., а не користувачів. У разі емісії Е. г. традиційні гроші користувачів зараховуються на банківський рахунок емітента. При пред’явленні Е. г.
для погашення, традиційні гроші списуються з банківського рахунка емітента і надаються пред’явнику, наприклад торговцю, який реалізував за Е. г. товари чи послуги, або споживачу, якщо він вже не потребує такого платіжного засобу. Міжнародні банківські установи, зокрема, Банк міжнародних розрахунків та Європейський центральний банк, наголошують, що Е. г. необхідно розглядати окремо від засобів доступу до банківського рахунка, і встановлюють вимоги до емітентів і систем розрахунків Е. г. незалежно від виду носія, на якому вони зберігаються. Е. г. всіх відомих сьогодні систем є наперед оплаченими і, таким чином, тісно пов’язаними з грошима центральних банків. Саме передоплата традиційними грошима є передумовою для запису на технічному пристрої користувача грошової вимоги до емітента у вигляді Е. г. Ця грошова вимога (або зобов’язання емітента погасити пред’явнику Е. г. традиційними грошима) і використовується для придбання товарів чи послуг у торговців. Ступінь того, як приймаються Е. г. торговцями, залежить лише від домовленостей, досягнутих між ними та емітентом Е. г. Оскільки купівельна спроможність Е. г. потенційно є необмеженою, їх природа характеризується як грошова. Правове визначення Е. г. для країн Європейського Союзу міститься у Директиві 2000/46/ ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними від 18 вересня 2000 р. Відповідно до статті 1 Директиви, «Е. г. – грошова вартість, яка є вимогою до емітента і яка: (i) зберігається на електронному пристрої; (ii) емітується під час отримання грошових коштів у вартісному розмірі не меншому, ніж емітована грошова вартість; (iii) приймається як засіб платежу підприємствами, іншими ніж емітент». Однією з особливостей Е. г., порівняно з традиційними видами грошей, є обмеженість щодо виконання ними функцій засобу платежу і засобу обігу. Як засіб платежу Е. г. мають суттєві технічні обмеження: можливість їх приймання залежить від технічної оснащеності торговців (наявність карт-ридерів, електронних гаманців тощо). Обмежене виконання Е. г. функції збереження вартості, оскільки проценти за Е. г. не нараховуються. Проте якщо в майбутньому суми Е. г., якими володіють фізичні та юридичні особи, збільшуватимуться, ймовірним є відкриття фінансовими посередниками депозитних рахунків Е. г. (джерело: Електронні гроші: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні / В.І. Міщенко, О.О. Махаєва, В.В. Крилова. – К.: ЦНД НБУ, 2007. – 108 с.); - умовна назва грошових коштів, які використовуються їхніми власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв (банківських білетів, чеків, векселів), а завдяки запровадженню в сфері розрахунків найновітніших комп’ютерів і сучасних систем зв’язку. Е. г. є найбільш прогресивним, економічним і зручним носієм грошових функцій. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому впровадженню в банківську справу, у сферу обслуговування населення комп’ютерної техніки і технології, створенню ефективної системи правового захисту всіх суб’єктів розрахунково-платіжних відносин. Основними компонентами системи забезпечення Е. г. є банківські автомати, касири, кредитні картки, дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельних пунктах, електронна система обслуговування вдома та ін. Широкого розвитку Е. г. набули у США, Японії, ФРН та інших країнах з розвинутою електронною індустрією

Електронні податки – оброблення та передавання в онлайновому режимі податкових  заяв. Дана  технологія  має  велике  значення  в  рамках  діяльності електронного уряду.

Електронні таблиці або табличний редактор – клас додатків для роботи з даними, які сформовані в таблиці.

Електронна   бібліотека   –   розподілена   інформаційна   система,   що дозволяє надійно  зберігати  і  ефективно  використовувати різнорідні  колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео тощо) через глобальні мережі передачі даних у зручному для кінцевого користувача вигляді.

Електронна   книга1    –   книга,   представлена   на   електронному   носії інформації.

Електронна   комерція2     –   спеціальним   чином   побудована   модель реального   бізнесу,   в   основі   якого   лежить   використання   інформаційних технологій.

Електронна   пошта3     –   всесвітня   система   розсилки   і   одержання інформації, одна із основних послуг Інтернет.

Електронна  пошта4 (англ.  e-mail,  або  email,  скорочення  від  electronicmail) – популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

ЕЛЕКТРОННА ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. electronic identification [ɪˌlekˈtrɒnɪk aɪˌden.tɪ.fɪˈkeɪ.ʃən]) - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3

ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА (англ. e-mail address [iː-meɪl əˈdres]) - адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені, що використовується платником податків для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI

Електронна бібліотека – електронні навчальні ресурси, які зберігаються на сервері базової структури дистанційного навчального закладу.

Електронна дошка оголошень – окремий випадок телеконференції, спеціальна  база  даних,  на  якій  "вивішуються" різні  оголошення  та повідомлення з метою їх обміну.

Електронна книга2 – високотехнологічний пристрій, куди можна ввести інформацію обсягом на тисячі друкованих сторінок.

ЕЛЕКТРОННА ПЕЧАТКА (англ. electronic stamp [ɪˌlekˈtrɒnɪk stæmp]) - електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089

Електронна повна програма – під час дистанційного навчання студенти навчаться в першу чергу в інтернет-школі. Кібер-школи, як правило, несуть відповідальність за оцінки своїх учнів. У деяких штатах Америки більшість дистанційних шкіл є чартерними.

Електронна пошта (E-mail)1 – найбільш поширене використання мереж. Це послуга, яка дозволяє комп’ютерним користувачам надсилати електронні повідомлення один одному.

Електронна пошта2  – обмін повідомленнями за допомогою комп’ютера. Передача листів і повідомлень з комп’ютера на комп’ютер через мережу.

Електронна пошта5  – засоби передачі повідомлень або документів між користувачами без застосування паперового носія. Один із сервісів Інтернет.

ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ЗАКУПІВЕЛЬ (англ. electronic procurement system [ɪlekˈtrɒnɪk prəˈkjʊəmənt ˈsɪstɪm]) - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII

ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ СТАВОК (англ. electronic accept bets system [ɪlekˈtrɒnɪk əkˈsept bets ˈsɪstɪm]) - програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї. Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369).

Електронна таблиця – засіб інформаційних технологій, прикладна програма, що дозволяє вирішувати різні обчислювальні задачі, сортування, фільтрацію даних тощо.

Електронне (віртуальне) судочинство – проведення судового процесу з використанням сучасних комп’ютерних та телекомунікаційних технологій.

Електронне видавництво – система, призначена для підготовки та видання   друкованих   творів. В   Інтернеті   широку   популярність   здобула технологія публікації документів в pdf-форматі.

Електронне навчання2 – це перспективна модель навчання, заснована на використанні нових мультимедійних технологій Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і  послуг, а також обміну ними, спільною роботою на відстані.

Електронне навчання3  (e-learning) – це система навчання, що пропонує використання Інтернет-технологій, електронних бібліотек, навчально- методичних мультимедіа-матеріалів, віртуальних лабораторій і практикумів тощо.

ЕЛЕКТРОННЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ (англ. electronic confirmation of identification [ɪlekˈtrɒnɪk ˌkɒnfəˈmeɪʃən əv aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - складова частина дистанційної ідентифікації, інформація у вигляді електронної анкети, яка містить підтвердження факту успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-ідентифікатором і дані користувача. Перелік даних користувача відповідає тим, що були визначені в електронному запиті на ідентифікацію (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб 251 Е BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378

ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. electronic message [ɪlekˈtrɒnɪk ˈmesɪʤ]) - інформація в електронному вигляді для обміну між абонентами та користувачами системи електронної пошти Національного банку України, а також для використання в програмно-технічних комплексах і яка має визначений формат, технологію оброблення згідно з домовленостями між користувачами системи електронної пошти Національного банку України та вимогами відповідних програмно-технічних комплексів (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42

ЕЛЕКТРОННЕ РОЗРАХУНКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. electronic settlement message [ɪlekˈtrɒnɪk ˈsetlmənt ˈmesɪʤ]) - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909

Електронне тестування (контрольне тестування) – процедура поточного контролю знань, що проводиться відповідно до навчального розкладу або в режимі самозапису по одній або декільком навчальним дисциплінам за допомогою комп’ютера.

Електронний       (комп’ютеризований)       підручник       (посібник) - відрізняється від традиційного тим, що в його змісті закладена специфічна система управління процесом навчання, яка включає засоби нелінійного структуроутворення   та   оптимізації   навчального   матеріалу,   діагностики   і корекції знань, розгалужену мережу зворотного зв’язку. Переваги електронних видань над паперовими: великий обсяг текстової інформації (див. гіпертекст); можливість сканування та копіювання тексту; кращий сервіс: дизайн, музичний супровід, відеокліпи; наявність у тексті довідково-інформаційної пошукової системи; компактність видання тощо.

Електронний     документообіг2        –     електронний     обмін     діловими документами між комп’ютерними програмами різних компаній в стандартизованій формі.

Електронний    документообіг1      (обіг    електронних    документів)    – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності, а в разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний    цифровий    підпис1      –    вид    електронного    підпису, одержаного  за  результатом  криптографічного  перетворення  набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний архів – призначений для систематизації архівного зберігання електронних документів у рамках документаційного забезпечення керування.

Електронний бізнес – підвищення ефективності реального бізнесу, що засноване   на   використанні   інформаційних   технологій,   для   того,   щоб забезпечити оптимальну взаємодію ділових партнерів і створити інтегрований ланцюжок доданої вартості. Дозволяє покращити обслуговування клієнтів при одночасному скороченні витрат, виявити нові канали збуту, забезпечити конкурентну перевагу. Для ефективності Інтернет-проекту необхідна розвинена система управління підприємством, тому перед тим як розвернути електронний бізнес в Інтернеті, треба подбати про переведення бізнесу на електронні рейки всередині підприємства. Інтернет-технології є одним із основних, але не єдиним аспектом в електронному бізнесі. Поняття "електронний бізнес"ширше поняття "електронна комерція".

Електронний банк знань – сукупність електронних баз даних навчального призначення, пов’язаних між собою системою автоматизованого документообігу і управління навчальним процесом.

ЕЛЕКТРОННИЙ БАНКІВСЬКИЙ ДОКУМЕНТ (англ. electronic banking document [ɪlekˈtrɒnɪk ˈbæŋkɪŋ ˈdɒkjʊmənt]) - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов’язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909

ЕЛЕКТРОННИЙ ГАМАНЕЦЬ (англ. electronic purse [ɪlɛkˈtrɒnɪk pəːs]) - смарт-картка або платіжний додаток до платіжної картки, кошти за операціями з якою(им) обліковуються на консолідованому рахунку емітента. Використання Е. г. дає змогу його держателю в межах встановленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без введення персонального ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здійснення розрахунків і зняття готівки на невеликі суми. Е. г. є одним із типів наперед оплачених платіжних карток

Електронний грошовий переказ – переказ коштів, ініційований з терміналу, телефону або магнітоносія, за допомогою передачі інструкцій чи повноважень,  що  стосуються  дебетування  або  кредитування  рахунку фінансовій установі.

Електронний документ1 – документ, в якому інформація представлена в електронно-цифровій формі.

Електронний документ2  – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАПИТ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ (англ. e-request for identification [iː-rɪˈkwɛst fər aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - складова частина дистанційної ідентифікації в електронній формі, яку ініціює користувач системи BankID на порталі абонента - надавача послуг (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378

Електронний консалтинг – професійні консультації клієнтів електронною поштою. Надання довідок від інформаційних служб, проведення різних опитувань через Інтернет та ін. Один з видів електронного бізнесу.

Електронний маркетинг – технологія маркетингу за допомогою інформаційних систем і мереж.

Електронний підпис - а) обов’язковий реквізит електронного документа, який  використовується  для  ідентифікації  автора  та/або  підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; б) дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Електронний підручник – це підручник, в якому основні завдання передачі знань вирішуються з використанням можливостей комп’ютера і комп’ютерних мереж.

ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖ (англ. wire transfer [ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)]) - будь-яка операція, що відбувається від імені відправника через фінансову установу за допомогою електронних засобів, з метою зробити цю суму коштів доступною для отримувача у фінансовій установі отримувачі, незалежно від того чи є відправник та отримувач однією особою

ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ (англ. electronic payment instrument [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt]) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ 

ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ (англ. electronic device [ɪlekˈtrɒnɪk dɪˈvaɪs]) - чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631

ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ (англ. electronic settlement document [ɪlekˈtrɒnɪk ˈsetlmənt ˈdɒkjʊmənt]) - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976

ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК БАНКІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УСТАНОВ (англ. electronic technological guidebook of banks of Ukraine and other institutions [ɪlekˈtrɒnɪk ˌtɛknəˈlɒʤɪk(ə)l ˈgaɪdbʊk əv bæŋks əv juːˈkreɪn ənd ˈʌðə ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909

ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС (англ. electronic digital signature [ɪlekˈtrɒnɪk ˈdɪʤɪtl ˈsɪgnɪʧə]) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV

ЕЛЕКТРОННИЙ ЧЕК (англ. electronic check [ɪlɛkˈtrɒnɪk tʃɛk]) - комп’ютерний пристрій, який використовують в окремих системах електронних грошей, зокрема, в НСМЕП. Е. ч. включає в себе картку з інтегральною схемою або в нього можуть бути вмонтовані картки з інтегральною схемою

ЕМІГРАЦІЯ - (лат. emigratio - виселення) -1) Вимушене або добровільне переміщення людей з країни пост, проживання в ін. країни. Зумовлене причинами політ., екон., військ., етн., культур, і реліг. характеру. 2) Сукупність осіб, що переселилися з однієї країни до іншої. Е. може мати значний вплив на чисельність і структуру нас. відповідних країн. Масова Е. з України розпочалася у кін. 19 ст. і відбувалася у три етапи. На 1-му етапі (до поч. Першої світової війни) переважала т. з. трудова Е., насамперед з Буковини, Галичини та Закарпаття. її гол. потоки були спрямовані до Аргентини, Бразилії, Канади, США та ін. країн Зх. півкулі. Основу цієї Е. становили гр-ни, що намагалися поліпшити своє матеріальне становище. 2-й етап охопив період між світ, війнами і характеризується, з одного боку, зменшенням заг. кількості емігрантів (від 500 тис. перед Першою світ, війною до 200 тис. у міжвоєн. період), а з іншого — появою нового типу укр. переселенця — політ, емігранта. Пік політ. Е. припадає на кін. 1920 (після встановлення в Україні рад. влади та примус, приєднання частини укр. земель до Польщі, Чехословаччини, Румунії та Угорщини). 1923, після певної стабілізації ситуації у Галичині, більшість західноукр. емігрантів повернулася додому. На той час укр. політ. Е. складалася переважно з вихідців зі Сх. України; її чисельність становила 40—50 тис. чол. Чимало етн. українців емігрувало до Канади, Чехословаччини, Німеччини, Франції тощо. 3-й етап укр. Е. розпочався у ході Другої світ, війни і продовжився після її закінчення. Найчисельнішою групою серед емігрантів були переміщені особи. У 60—70-і рр. мав місце виїзд з України за кордон дисидентів. Внаслідок Е. у США й Канаді утворилися чисельні й високоорганізовані спільноти українців та осіб укр. походження (відповідно 2230 тис. і 1071 тис. чол.). Помітні своєю діяльністю укр. діаспори в Бразилії та Аргентині, де проживають відповідно 400 тис. і 250 тис. українців та їх нащадків. Певну активність виявляють нечисельні, але згуртовані укр. спільноти Австралії, Великобританії, Німеччини, Франції, а також Австрії, Бельгії. Регулювання міграц. процесів у сучас. Україні здійснюється на основі Конституції України, Законів «Про громадянство України» (1991), «Про біженців» (1993), «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (1994), «Про правовий статус іноземців» (1994) та ін. актів зак-ва України, а також відповідних міжнар.-правових док-тів.

ЕМІСІЙНІ БАНКНОТИ (англ. issuing banknotes [ˈɪʃuːɪŋ ˈbæŋknəʊts]) - банкноти, які ще не перебували в обігу (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408

ЕМІСІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (англ. electronic payment instruments emission [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənts ɪˈmɪʃən]) - проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III

ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities emission [sɪˈkjʊərɪtɪz ɪˈmɪʃən]) - сукупність дій емітента, що спрямовані на реєстрацію випуску цінних паперів у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх розміщення серед інвесторів в цінні папери та здійснюються в послідовності, встановленій статтею 29 цього Закону. У разі емісії цінних паперів емітент оформлює відповідне рішення про емісію, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент повинен надавати інвестору засвідчену копію рішення про емісію на його запит. Емісія цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV

Емітент – 1) член платіжної системи, який здійснює емісію платіжних карток; 2) іноземний банк, іноземна компанія, що здійснює випуск (емісію) чеків; 3) юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

ЕМІТЕНТ (англ. issuer [ˈɪʃuːə]) - установа, яка випускає передплачені картки та отримує заявки від клієнтів на поповнення або зняття готівки (джерело: Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf); - суб’єкт господарювання, що «продає» електронні гроші клієнту (споживачу чи бізнесу) в обмін на оплату. Цьому суб’єкту необхідний дозвіл на емісію електронних грошей
і його діяльність регулюється другою Директивою ЄС про електронні гроші (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https:// eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a-11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/ DOC_1&format=PDF); - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов’язання за ними перед їх власниками (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - банк-резидент, що здійснює випуск електронних грошей і бере на себе зобов’язання з їх погашення (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631

ЕМІТЕНТ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (англ. electronic payment instruments issuer [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənts ˈɪʃuːə]) - банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних засобів

ЕМІТЕНТ-НЕРЕЗИДЕНТ (англ. non-resident issuer [nɒn-ˈrezɪdənt ˈɪʃuːə]) - особа, яка здійснює випуск електронних грошей за межами України для їх використання в міжнародній системі інтернет-розрахунків, відомості щодо якої внесено до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631

ЕМБАРГО - (ісп. embargo — заборона, накладення арешту) — 1) У міжнародному праві встановлена держ. органами заборона на вихід із портів чи тер. вод своєї країни власних чи іноз. суден; затримання товарів, вантажів та ін. цінностей. В умовах війни Е. може застосовуватися не лише до суден та ін. власності ворожої д-ви, а й до суден нейтральних країн у порядку іммобілізації (з метою нерозголошення військової таємниці) або реквізиції. 2) Заборона на ввезення чи вивезення з країни товарів чи валюти з метою: здійснення екон. тиску на країну-імпортера чи країну -експортера; сприяння розвиткові тієї чи ін. галузі вітчизн. в-ва; захисту певних монопольних інтересів; усунення військ., екол. та ін. загрози; введення міжнародноправових санкцій. Статут ООН розглядає Е. як колективну репрес. дію, санкцію щодо д-ви, чиї дії або наміри можуть тлумачитися як такі, що загрожують міжнар. безпеці.

ЕМБАРГО (ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ) (англ. embargo (full or partial) [emˈbɑːgəʊ (fʊl ə ˈpɑːʃəl)]) - заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV

ЕРГА ОМНЕС - (лат. — такий, що розповсюджується на всіх) — у сучас. міжнародному праві кваліфікація загальних, таких, які поширюються на всі д-ви, обов'язків. Між власне д-вою і міжнар. співтовариством як сукупністю держав складаються відносини, які грунтуються на нормах заг. права і на необхідності захисту фундам. інтересів цього співтовариства. Наявність заг. обов'язків держав у зв'язку із спільними інтересами співтовариства не раз констатував Міжнародний суд ООН, який кваліфікував їх як обов'язки (навіть позадоговірні) перед співтовариством у цілому. Порушення обов'язків 125 Е. о. розглядається співтовариством як міжнар. злочин. Ідеться про обов'язки, які виникають внаслідок заборони агресії, геноциду, захисту фундам. прав людини тощо. У своїй сучас. практиці Міжнар. суд ООН знову підтвердив чинність норм Е. о. та необхідність їхнього дотримання («Справа Східного Тімору», 1995).

Ергономіка, ергономія (від грец. Έργον – робота і νόμος – закон) – наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психичні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.

Есе – прозовий твір невеликого об’єму і вільної композиції, в якому підкреслено індивідуальна позиція автора поєднується з невимушеним, часто парадоксальним викладом, орієнтованим на розмовну мову. Можуть мати філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, белетристичний та інший характер.

ЕСКРОУ РАХУНОК (англ. escrow account [ˈɛskrəʊ əˈkaʊnt]) - рахунок умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), та/або в гривнях, що відкритий уповноваженим банком клієнту (іноземному інвестору/резиденту) відповідно до вимог глави 23 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та
іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227

ЕСТОПЕЛЬ - (англ. estoppel — відхилення, від estop — позбавляти права заперечення) — у міжнародному праві втрата права посилатися на підстави для визнання договору недійсним, або припинення договору, виходу з нього, або призупинення його дії. Термін запозичений з англ. права, де він означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 (ст. 45) ввела в сучасне право міжнар. договорів норму про те, що д-ва не може посилатися на зазначені вище підстави, коли вона, дізнавшись про відповідні факти: а) явно погодилася або б) в силу своєї поведінки мусить вважатися такою, яка мовчазно погодилася з тим, що договір зберігає свою чинність. Стосовно міждерж. міжнар. організації, то вона не може посилатися на підстави недійсності її міжнар. договорів, якщо, дізнавшись про відповідні факти, вона явно погодилася з тим, що договір зберігає чинність, або в силу поведінки її компет. органу вважається такою, яка відмовилася від права посилатися на цю підставу (п. 2 ст. 45 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986).

ЕТИКЕТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - [франц. etiquette, первісно — штифтик для прикріплення папірця, папірець з написом, від старо-франц. estiquer — прикріплювати; церемоніал (згідно з картками, розташованими у порядку придворних рангів)] — сукупність правил поведінки у відносинах між офіц. особами у сфері дип. та міжнар. спілкування. Складовими Е. д. є відповідні манери, форми привітань і звернень тощо. Додержання Е. д. є вимогою міжнар. звичаю. Регламентується Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961.

ЕТНОЦИД - насильн. спосіб здійснення нац. політики шляхом знищення окр. народів, їх частини або їх окр. представників. Злочини Е. кваліфікуються не за кількісними характеристиками і не зводяться лише до вбивств. Е. вважається будь-яка акція, спрямована на ліквідацію етносу, його осн. ознак (етн. територія, мова, культура, самосвідомість). Політика Е. суперечить нормам і принципам міжнар. права. Права народів, націй, нац. меншин, як і права та свободи особи, підпадають під регулюючу дію міжнар. та нац. 126 права, насамперед їх осн. принципів. Усі осн. принципи міжнар. права взаємопов'язані та рівноцінні: керуючись одним із них, не можна порушувати інші. Зокрема, без дотримання права на самовизначення народів неможливе дотримання прав окр. особи, а при забезпеченні права народу на самовизначення не можна порушувати права та свободи окр. людини.

Ефективність -  загальна  властивість  системи,  що  характеризує  рівень(ступінь) її пристосованості до виконання поставлених завдань.