СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ТV-термінологія дистанційного навчання – базується на використанні телевізійних лекцій з консультаціями у викладачів –консультантів.

Таблиці маршрутизації – електронні бази даних, в яких містяться вказівки, куди саме відсилати той чи інший пакет інформації, якщо він відсилається тією або іншою адресою.

Табличний курсор – робоча, поточна комірка, виокремлена рамкою.

Табличний процесор Excel– це пакет прикладних програм, орієнований на опрацювання даних, поданих у табличній формі.

ТАБУ – набір інструментів, що дозволяють користувачам самостійно ставити на сторонні платформи виносні елементи сайту / блогу. До виносних елементів можна віднести інформери, що показують динаміку будь-якого показника (наприклад кількість відвідувачів за період часу), результати тестів, пройти які можна на сайті-джерелі і т.ін. Сайт, який надає відвідувачам такі інструменти, отримує додатковий трафік - нових відвідувачів, що прийшли за посиланням на нього.

ТАБУЛА РАСА - [лат. tabula rasa - вискоблена (чиста) дошка] — вощена дощечка, якою користувалися для письма давні греки і римляни. Написане на ній легко стиралося. Вислів «зробити з чогось tabula rasa» означає звести нанівець, перекреслити щось. Термін «табула раса» вживається також щодо дитини як об'єкта виховання, щодо людського розуму, свідомості, душі, яка вміщує у собі враження від зовн. світу. Цим висловом послуговувався Арістотель («Проблемата»), Дж. Локк («Дослід про людський розум») та ін. У міжнар. праві — концепція, згідно з якою нова д-ва будує свої правовідносини з «чистого аркуша», на свій розсуд. Прикладом обмеженого застосування цієї концепції у сучасному міжнар. праві є інститут правонаступництва. Так, у Віденській конвенції про правонаступницво держав стосовно договорів 1978 зазначається, що нова незалежна д-ва не зобов'язана зберігати в силі будь-який договір або ставати його учасником лише тому, що на момент правонаступництва цей договір був чинним щодо території, яка є об'єктом правонаступництва (ст. 16). Водночас Конвенція дає можливість новим незалежним д-вам брати участь у багатостор. договорах, значна кількість яких є джерелом норм заг. міжнар. права. Певною мірою концепцію Т. р. використано й у Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983. Одне з положень цієї Конвенції передбачає: якщо правонаступником є нова незалежна д-ва, ніякий держ. борг державипопередниці не переходить до неї, за винятком випадків, коли нова незалежна д-ва дасть на це згоду шляхом укладання угоди (ст. 38). Застосування Т. р. може бути тільки обмеженим і тільки у певних ситуаціях. Згідно з Конвенцією 1978 нова держава-правонаступниця має виконувати обов'язки, котрі, якщо містяться навіть у невизнаних нею договорах, однак мають силу для неї на основі міжнар. права (ст. 5). Йдеться насамперед про імперат. норми міжнар. права, ін. загальновизнані норми, які лежать в основі життєдіяльності сучас. міжнар. співробітництва.

Таггінг –  процес маркування  даних, таких  як  фотографії,  пости,  веб- сторінки або відео представниками співтовариства з метою полегшити класифікацію контенту і зробити пошук даних легше, прозоріше.

Таксономія – це дерево класифікацій. Найвідоміша з таксономій в освітньому середовищі – таксономія Блума. Таксономія Блума структурувала педагогічні цілі і завдання, розбивши їх на три основні сфери: когнітивну (про знання і мислення), афектну (про почуття й емоції) і психомоторну (про роботу руками та інструментами).

ТВ-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні систем телебачення для представлення навчально-методичних матеріалів та організації регулярних консультацій у викладачів – тьюторів.

Тві-аккаунт – обліковий реєстраційний запис, що містить відомості, які користувач Твіттера повідомляє про себе. Містить відомості, необхідні при підключенні до системи – ім’я користувача (логін), пароль, анкетні дані користувача –  ім’я, прізвище, по батькові, псевдонім, стать, національність, фотографію і адресу сайту.

Твіттер – програми для роботи з сервісом Твіттер.

Твіттер-стрічка – стрічка новин, що приходять від усіх, за ким стежить користувач. Записи в стрічці мають тимчасову значимість, вони відсортовані у зворотному хронологічному порядку, тобто новина того, хто написав останнім, знаходиться зверху.

Твіттеряни – мікроблогери Твіттер.

Тег (Tag)В значении ключевое слово в блоге следует использовать термин «тег». В значении элемент языка html во избежание путаницы следует использовать HTML-тэг. Написание «тэг» недопустимо

Тег1 – мітка досліджуваного об’єкта навчального курсу, яка описує вміст (за допомогою ключових слів, описових термінів) для пошуку даних.

Тег2 (tag) – це слово, яке вільно обирається користувачем для опису Веб- ресурсу, зображення тощо.

Тег3 – окрема команда на мовах гіпертекстової розмітки.

ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943 - конференція керівників трьох союз, держав у Другій світовій війні 1939—45 (президента США Ф. Д. Рузвельта, прем'єр-міністра Великобританії У. Л. С. Черчілля, голови РНК СРСР Й. В. Сталіна). Відбулася 28.ХІ-1.ХІІ 1943 у м. Тегерані (Іран). Це була перша зустріч «великої трійки» — лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції. У роботі конференції брали участь дипломати і представники військ, командування цих держав. Осн. увагу учасники Т. к. 1943 зосередили на розв'язанні воєн, завдань. Конференція прийняла 1.ХІІ 1943 Декларацію про спільні дії у війні проти гітлер. Німеччини та Декларацію про Іран. Одним з найважливіших досягнень було рішення про відкриття Великобританією та США Другого фронту в Європі до 1.У 1944. Учасники конференції не погодилися з пропозицією У. Л. С. Черчілля відкрити Другий фронт на Балканах. Було вирішено, що висадка союзних армій відбудеться на тер. Франції. У зв'язку з пропозицією амер. та англ. сторін про участь СРСР у війні проти Японії, союзниці Німеччини та Італії, СРСР заявив про свою готовність вступити у війну на Далекому Сході після закінчення воєнних дій у Європі, виходячи з того, що неможливо було забезпечити міцний мир у світі, не досягнувши приборкання япон. агресорів, які порушили рад.-японський договір 1941 про нейтралітет і постійно загрожували безпеці СРСР. У Декларації трьох держав про спільні дії проти нацистської Німеччини та післявоєнне співробітництво керівники цих країн погодили плани знищення збройних сил Німеччини і зобов'язалися прагнути до встановлення такого миру, який дістане схвалення народів і усуне лихо та жахи війни для наст, поколінь. У Декларації про Іран Великобританія, СРСР і США гарантували цій д-ві повну незалежність, суверенітет, тер. цілісність і екон. допомогу. Т. к. 1943 відіграла велику істор. роль під час Другої світової війни, сприяла зміцненню антигітлер. коаліції. Найважливіші положення доктів, прийнятих на конференції, дістали свій розвиток у рішеннях Кримської (Ялтинської) конференції 1945 та Берлінської (Потсдамської) конференції 1945.

Теза – положення, коротко викладає будь-яку ідею або одну з основних думок лекції, доповіді, твору.

Тезаурус гіпертексту – автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями дескрипторної інформаційно-пошукової мови і призначений для пошуку слів за їх смисловим змістом.

Текстовий    процесор –    програма,    призначена    для    комп’ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів.

Текстовий  процесор  (англ.  word processor) –  комп’ютерна  програма, текстовий  редактор  з  розширеними  можливостями  для  комп’ютерної підготовки повноціних документів, від особистих листів до офіційних паперів.

Текстовий блог – блог, основним контентом якого є тексти.

Телеессе – навчальна робота у вигляді усної доповіді на задану тему, записана тим, хто навчається на електронний носій.

Телекомунікації1 – процес передачі та одержання інформації на відстані з використанням електронних або електромагнітних технологій. Інформація може бути голосом, відео або даними.

Телекомунікації2    –   процес  дистанційної  передачі   даних  на  основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Телекомунікаційна   мережа   передачі   інформації –   організаційно- технічна  система,  яка  складається  з  комплексів  телекомунікаційного обладнання (вузлів комутації) та реалізує технологію інформаційного обміну з використанням первинної мережі зв’язку.

Телеконференції (usenet) – сервіс в Інтернеті; спосіб спілкування користувачів мережі у рамках обраних дискусійних груп (груп новин).

Телеконференція1   –  конференція,  при  якій  одночасно  в  кілька  місць транслюється звук (за допомогою телефону або іншої апаратури). Супутникові відеоконференції та відеоконференції, засновані на стислому відео, часто також називають "телеконференціями".

Телеконференція3     –   метод   проведення   дискусій   між   віддаленими групами   користувачів. Вона   здійснюється   в   режимі   реального   часу   або перегляду документів.

Телеробота – виробнича діяльність на дому або ж у спеціальних локальних  телецентрах  співробітників  однієї  організації,  при  якій забезпечується  їх взаємодія за допомогою використання телекомунікаційних систем.

Тематичний каталог – спеціалізований сервер, що включає великий список посилань на інші сайти, класифікованих на кілька категорій за тематичною спрямованістю.

Тематичний конспект – конспект, в якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, що розкриває зміст теми.

ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО ДЕРЖАВИ - принцип повноти державної влади у межах тер. відповідної держави. Ця влада здійснюється системою відповід. держ. органів, визначеною конституцією та законами. Вона поширюється на всіх фіз. і юрид. осіб, що перебувають на тер. д-ви. Остання самостійно визначає свій адм.-тер. устрій та порядок утворення нац.- адм. одиниць. Т. в. д. не виключає, якщо на це є згода д-ви, окр. винятків щодо дії її зак-ва стосовно певної категорії іноз. осіб на всій держ. території або в деяких її районах (регіонах). Така згода д-ви має бути виражена в її законах або укладених нею договорах міжнародних. У межах своєї території, якщо інше не передбачено міжнар. договором, д-ва може застосовувати всі, 438 без винятку, передбачені її законами засоби влад, примусу щодо своїх гр-н та іноземців. Поняття «територіальне верховенство держави» характеризує повноту держ. влади у всіх її конст. формах та виявах і цим є ширшим за поняття «юрисдикція держави». Водночас воно є вужчим, ніж поняття «державний суверенітет», оскільки останнє означає не лише верховенство держ. влади на всій тер. країни, а й її незалежність у зовн. сфері. Принцип Т. в. д. закріплений у ст. 2 Конституції України. Відповідно до неї Україна є унітарною д-вою, її територія у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, а суверенітет д-ви поширюється на всю її територію.

ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МОРЕ - мор. смуга до 12 мор. миль завширшки вздовж узбережжя або зовн. межі внутрішніх морських вод прибережної д-ви. Входить до складу території прибереж, д-ви і перебуває під її суверенітетом. Суверенітет прибережної д-ви поширюється також на повітр. простір над Т. м., на його дно і надра. Прав, режим Т. м. визначається Конвенцією ООН по морському праву 1982 та ін. міжнар.-прав, актами, нац. зак-вом прибереж, держав. Цей режим відрізняється від режиму ін. частин держ. території (зокрема, внутр. мор. вод). Ідеться насамперед про право мирного проходження суден. Згідно з Конвенцією ООН по мор. праву судна всіх держав, як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мир. проходження через Т. м. (ст. 17—32). Будь-яке судно, що проходить через Т. м. д-ви, повинно виконувати встановлені Конвенцією умови. Проходження судна має бути безперервним і швидким. Проте судно, що проходить через Т. м. іншої д-ви, має право на зупинку і стоянку на якорі, якщо це пов'язано зі звичайним плаванням або з обставинами неперебор. сили, лиха, або з метою надання допомоги суднам, літальним апаратам, які знаходяться у небезпеці (ст. 18). Проходження вважається мирним, якщо ним не порушуються мир, добрий порядок або безпека прибереж, д-ви. Конвенція визначає види діяльності, які вказують на те, що проходження іноз. судна не є мирним, — погроза силою або застосування сили, військ, маневри, акти навмисного і серйозного забруднення, рибальська або досл. діяльність тощо (ст. 19). У Т. м. підводні човни та ін. підводні трансп. засоби мають йти на поверхні та піднімати свій прапор. Прибережна д-ва не повинна перешкоджати мирному проходженню іноз. суден через Т. м. їй, зокрема, забороняється: застосовувати дискримінац. заходи залежно від національності суден, пункту відправлення або призначення вантажів; обкладання суден зборами лише за їх прохід; встановлювати вимоги щодо конструкції чи обладнання іноз. суден, комплектування їх екіпажу, якщо тільки ці вимоги не вводять у дію загальноприйняті міжнар. норми і стандарти. Прибережна д-ва має належ, чином оголошувати про будь-яку відому їй небезпеку для судноплавства в її Т. м. Вона може тимчасово припиняти в певних районах свого Т. м. здійснення права мир. проходження іноз. суден, якщо таке припинення 439 істотно важливе для охорони її безпеки, включаючи проведення навчань з використанням зброї. Припинення вступає у силу тільки після належної публікації про нього (ст. 25 Конвенції). На всі іноз. судна (крім військ, кораблів та ін. держ. суден, які експлуатуються у некомерц. цілях), що проходять через Т. м., поширюється крим. та цив. юрисдикція прибереж, дви, яка не є безумовною. Сфера застосування юрисдикційних повноважень обмежена правилами ст. 27 (крим. юрисдикція на борту судна) та ст. 28 (цив. юрисдикція щодо іноз. суден) Конвенції ООН по морському праву. ТЕРИТОРІЯ - (лат. territorium — область, територія, від terra — земля)

ТЕРИТОРІЯ - (лат. territorium — область, територія, від terra — земля) в міжнародному праві — частина земної кулі (суша, води і повітряний простір над ними) та космічний простір і небесні тіла, що в ньому знаходяться. Термін використовується для визначення різних категорій земного та позаземного простору, відмежованих від ін. відповід. просторів певними поверхнями (кордонами), які мають той чи ін. юрид. статус і відповід. прав, режим. За видами прав, режиму Т. поділяється на 3 осн. категорії: а) держ. територія (див. Територія держави); б) міжнар. територія; в) територія зі змішаним режимом. Міжнародна Т. — це Т., яка знаходиться у заг. користуванні всіх держав і на яку не поширюється суверенітет будь-якої дви. До міжнар. Т. належать відкрите море та повітряний простір над ним, Міжнародний район морського дна, Антарктика і космічний простір, включаючи Місяць та ін. небесні тіла. Ці Т. не підлягають нац. привласненню, відкриті для дослідження та використання всіма д-вами відповідно до міжнародного права; на них діють загальновизнані принципи та норми міжнар. права. Т. зі змішаним режимом — це Т., на якій діють одночасно норми як міжнародного, так і нац. права прибережних держав. До складу Т. зі змішаним режимом належать прилегла зона, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона, міжнародні ріки, канали міжнародні морські та протоки міжнародні.

ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВИ - простір, на який поширюється суверенітет держави (див. Суверенітет державний). Статус такої території визначається міжнародним правом, а щодо конкретної країни — ще і внутрішньодерж. (національним) правом. Т. д. фіксується кордонами д-ви. У межах Т. д. діє прав, режим, який є наслідком її тер. верховенства. Поза її межами знаходиться т. з. міжнародна територія, статус якої визначений виключно міжнар. правом. До складу Т. д. звичайно входять сухопутна територія, водна територія (внутрішні морські води і територіальне море), повітр. територія (простір над сухопутною і водною територіями, умовно до космічного простору), а також підземна територія (простір під сухопутною і водною територіями до технічно доступної глибини). Особливий характер мають 440 континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона. Геофізично конт. шельф — це прилеглий до тер. вод район мор. дна та його надра. Прибережна д-ва здійснює відносно шельфу суверенні права з метою розвідки і розробки його природ, ресурсів. Вона також реалізує певні суверенні права в екон. зоні, якою є прилеглий до тер. вод мор. простір. Межі конт. шельфу і виключної (мор.) екон. зони визначені Конвенцією ООН по морському праву 1982. їх прав, режим встановлений цією Конвенцією і нац. зак-вом [в Україні, зокрема, Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995, з наст, змінами і доп.)]. Т. д. уможливлює саме існування д-ви. Проте такий зв'язок між ними було визнано лише в процесі сусп. розвитку. За антич. часів д-ва розглядалась як громада (община) і не ототожнювалася з її населенням. У Давньому Римі поширеною була ідея імперіуму, згідно з якою д-ва існувала там, де була наявна її влада. Водночас визнавалася публічна власність народу (власне д-ви) на землі, які відповідно вважалися підвладними. Згодом це право трансформувалося у право власності окремих індивідів на землю як річ (до-мініум). За часів феодалізму саме за речовим правом власності на землю визначалася природа держ. влади. Територія, як і раніше, не виділялась як окр. інститут, а право феодала (насамперед абс. монарха) на відповід. простір сприймалося виключно як право власника на землю. Поєднання права власності на землю і повноважень на держ. владарювання певною мірою характеризувало погляди на д-ву і в наступні істор. періоди. Зокрема, прибічники ідеології природного права, розглядаючи в 16—18 ст. дву як союз індивідів, фактично визнавали речовий характер тер. верховенства. З поширенням теорії народного суверенітету територію почали розглядати як об'єкт права власності народу, але згодом суб'єктом такого права фактично визначили д-ву. Уявлення про територію як про т. з. публічну міжнар.-прав, власність д-ви існують, зокрема, в науці міжнар. права. Традиційним є посилання на належність території конкр. д-ві, що дає їй підстави для відповід. розпоряджання нею. Однак таке розпоряджання не має цив.-прав. характеру. Напр., при зміні держ. належності території у разі її передачі за договором міжнародним (цесія) змінюється суверен території, а не власник землі. Крім того, за сучас. міжнар. правом, по суті не дозволяється відчуження держ. території на цив.-прав. засадах. На поч. 19 ст. була сформульована концепція території як основи існування д-ви. Пізніше в юрид. л-рі д-ву почали характеризувати як поєднання трьох елементів — території, населення і державної влади, а саму територію — як простір, у межах якого здійснюється держ. владарювання над населенням. Співвідношення держ. влади з територіально організованим населенням зумовлює призначення території як просторової сфери верховенства д-ви. Сама ж територія не є власністю д-ви, а право д-ви на територію — це по суті право на верховенство в її межах. Ключовим є принцип нар. суверенітету, за яким джерелом влади в д-ві є народ. Територія є не тільки просторовою сферою верховенства д-ви, а й об'єктом її публіч. правомочностей. Д-ва 441 встановлює прав, режим власної території, здійснює її оборону, вирішує питання адм.-тер. поділу з метою поєднання держ. владарювання з відповідно організованим населенням тощо. Водночас не виключається право публічної або приват, власності на землю та ін. ресурси, що є матеріальною складовою держ. території. Конституцією України встановлено, що земля, її надра, атм. повітря, водні та ін. природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її конт. шельфу, виключної (морської) екон. зони є об'єктами права власності Українського народу (ч. 1 ст. 13). Своєрід. передумовою міжнар.-прав, і нац.-прав. відносин щодо території є верховенство д-ви. Як складова поняття держ. суверенітету тер. верховенство д-ви засвідчує її правомочність здійснювати повну і виключну владу в межах відповід. території. Зі змісту тер. верховенства д-ви випливає один із загальновизнаних принципів сучасного міжнар. права — недоторканність і цілісність Т. д. Цей принцип, хоча в дещо різних формулюваннях, закріплений у багатьох договорах та ін. міжнар. док-тах. Поняття недоторканності й цілісності Т. д. є взаємопов'язаними, але за змістом — відмінними. Недоторканність зумовлює насамперед заборону будь-якого посягання однієї д-ви на територію іншої. Цілісність означає неприпустимість насильницького розчленування Т. д. або захоплення та відторгнення (анексії) її частини. Принцип недоторканності й цілісності Т. д. нерідко має характер конст. вимоги. «Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною» (ч. З ст. 2 Конституції України). Ця вимога випливає зі змісту ч. 1 названої статті, за якою суверенітет України (держ. суверенітет) поширюється на всю її територію (див. Державна територія України). Водночас у ч. 2 ст. 17 йдеться про захист суверенітету, тер. цілісності й недоторканності. Починаючи з 19 ст., у конституціях закріплюється засада єдності й неподільності д-ви. Ця засада сформульована на грунті уявлення про неподільність саме Т. д. і засвідчувала відмову від приват.-прав, концепцій щодо д-ви та її території. Знаменно, що в деяких випадках в основних законах прямо передбачена невідчужуваність Т. д. Проте єдність і неподільність Т. д., як зазначалося, не виключають можливості передачі суверен, влади над її частиною ін. д-ві на основі міжнар. договору. Легітимність тер. змін не ставитиметься під сумнів у разі вільного волевиявлення населення, що живе в межах об'єкта цесії. Історично прийнятим способом такого волевиявлення є різновид референдуму — плебісцит. Проведення таких референдумів передбачене деякими сучасними конституціями, але потрібне волевиявлення усього виб. корпусу. Прикладом може бути ст. 73 Конституції України: «Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України». Конст. положення про єдність і неподільність д-ви виконують роль своєрід. обмеження в її відносинах з ін. д-вами щодо території. Такий самий характер мають положення про юрид. оформлення тер. змін. За загальним правилом Т. д. може бути змінена тільки на основі закону. В Австрії, Словаччині та Чехії зміна держ. кордону (території) можлива на основі конст. закону, прийнятого кваліфікованою більшістю голосів. У Молдові такий закон має форму 442 органічного (див. Органічний закон). У Греції його прийняття потребує позит. голосування абс. більшості членів парламенту. В Литві конституційно застережено, що за закон про ратифікацію міжнар. договору, яким змінюється держ. кордон, має проголосувати не менш як 4/5 від складу парламенту. Обмежений характер щодо Т. д. як об'єкта міжнар.-прав, відносин мають також конст. положення, якими визначені її геофіз. або геогр. параметри (Азербайджан, Естонія, Латвія, Португалія, Хорватія та ін.). Водночас ці положення фіксують простір, в якому здійснюється верховенство д-ви, і тим самим сприяють його своєрід. матеріалізації. Іноді вони мають підтекст, непрямо позначаючи внутрішньо- та зовнішньополітичні проблеми, що виникли у процесі держ. розвитку. Територія, яка належить народові Ірландії, складається (за конституцією цєї д-ви, ст. 2) з усього однойм. острова, прилеглих до нього о-вів і тер. моря. За конституцією Кореї Т. д. складається з Корейського п-ва та прилеглих о-вів (ст. 3). Конституції регламентують деякі ін. питання, пов'язані з Т. д. Зокрема, в них констатується форма держ. устрою — федеративна або унітарна, встановлюються засади тер. автономії, визначається адм.-тер. поділ. Істор. практиці відомі два осн. способи набуття Т. д.: первинний і похідний. За первин, способом одна д-ва збільшує свою територію, не позбавляючи іншу її володінь (напр., зайняття д-вою території, яка нікому не належить). Похідними є такі способи набуття території, за допомогою яких одна д-ва набуває від іншої частину її території за добровільною згодою або під примусом: купівля-продаж, добровільна уступка території, завоювання. У виключних випадках застосовуються т. з. територіальні санкції до державиагресора. Зокрема, за рішеннями Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 пн. частина кол. Пруссії була передана СРСР, а південна — Польщі. Заг. принципом сучас. міжнар. права, проте, є принцип непорушності встановлених держ. кордонів.

Термін – слово або словосполучення, прийняте для позначення спеціального, наукового або професійного поняття.

Тест1  (від англ. Test – проба, випробування) – стандартизоване завдання, за результатами виконання якого судять про знання, уміння і навички випробуваного. Закритий тест (питання з відповіддю типу «так-ні») – стандартизоване завдання передбачає відповіді типу «так» чи «ні». Альтернативний тест (дихотомічне завдання з вибором) – стандартизоване завдання з пропонованими варіантами відповіді і передбачає вибір одного правильного  варіанта  відповіді  випробуваним.  Відкритий  тест  – стандартизоване завдання, що припускає повну і розгорнуту відповідь. Адаптивний тест – стандартизоване завдання, розраховане на певну категорію випробовуваних і умови його проведення.

Тест3 –    стандартизована    психодіагностична    система    завдань,    яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних властивостей.  У  психологічній  діагностиці  –  стандартизований,  часто обмежений у часі іспит. У системі освіти - це система формалізованих завдань, призначених  для  встановлення  відповідності  освітнього  (кваліфікаційного) рівня особи, яка навчається, до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Тестові питання – складаються із основ і альтернатив. Основа містить в собі   питання   або   формулювання   завдання,   а   також   (за   необхідності) інформацію для надання правильної відповіді. Однією із альтернатив повинна бути недвозначна правильна відповідь. Решта альтернатив повинна бути неправильною, а самі альтернативи називаються дистракторами.

Тестування –  спосіб  одержання  відомостей  про  певний  об’єкт  і  його характеристики шляхом випробувань.

Технічні засоби навчання – це обладнання (специфічні носії навчальних матеріалів) й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.

Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси.

Технічне забезпечення дистанційного навчання – використовується в інформаційно-освітньому  середовищі  дистанційного  навчання обчислювальний, телекомунікаційне, супутникове, телевізійне, периферійне, розмножувальне, офісне та інше обладнання, а також канали передачі даних.

Технічне забезпечення системи дистанційного навчання – включає: комп’ютерний клас; лінгафонний кабінет: мультимедійну техніку; аудіовізуальну техніку; модемний зв’язок (електронну пошту, Інтернет): технічне оснащення аудиторій (проектор, пластикова дошка, інтерактивна дошка); видавничу техніку; організаційну та розмножувальну техніку тощо.

Технічне завдання – організаційно-технічний документ, що визначає виконавців  і  етапи  проведення  робіт,  що  регламентує  порядок  виконання роботи, її обсяг з кожного етапу, форму представлення результатів з кожного етапу та роботі в цілому.

Технології  відкритого та  дистанційного  навчання  – діляться на дві групи:  неінтерактивні  (надання  навчально-методичних  матеріалів  у друкованому вигляді на аудіо- та візуальних носіях або СD-RОМ) та інтерактивні (комп’ютерні), наприклад, відеоконференції, мультимедіа, електронна пошта тощо.

Технологічна революція – радикальна зміна домінуючого в суспільстві технологічного укладу під впливом розвитку науково-технічного прогресу, в результаті якого докорінно змінюються не тільки способи організації суспільного виробництва, прийоми і методи праці, але й його інструментальна основа - знаряддя і засоби виробництва.

Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального і (або) професійного досвіду в процесі навчання.

ТИМЧАСОВИЙ ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ - (франц. і лат. charge d'affaires ad interim, від франц. charge d'affaires — повірений у справах і лат. ad interim — протягом деякого часу, тимчасовий) — особа, яка очолює дипломатичне представництво за відсутності його глави. Глава дип. представництва напередодні свого від'їзду письмово повідомляє міністра закорд. справ країни перебування про призначення Т. п. у с. Якщо Т. п. у с, у свою чергу, змушений залишити країну перебування, то, за процедурою, про призначення нового Т. п. у с. міністр закорд. справ країни перебування повідомляється відповідним листом (телеграмою) міністра закорд. справ країни, що направляє тимчасово повіреного. Т. п. у с. має усі права та привілеї (за деякими винятками), що і глава дип. представництва.

Титул – вміст тега title. Відображається як заголовок вікна браузера під час демонстрації сторінки і як заголовок знайденої сторінки в результатах пошуку.

Титульний  аркуш  (титул)  –  елемент  видання,  на  якому  поміщають назву видання, прізвища авторів, найменування видавничої організації, місце і рік видання.

ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - встановлення істинного значення текстів договорів міжнародних і намірів сторін, закріплених у цих текстах. Т. м. д. забезпечує здійснення одного з фундам. принципів міжнар. права — пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися). Осн. положення міжнар. права щодо Т. м. д. містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 (ст. 31, 32, 33), згодом були відтворені у Віденській конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 (ст. 31, 32, 33). Перше заг. правило: договір має тлумачитися добросовісно, у світлі надання термінам їх звичайного значення, переважного значення контексту для тлумачення договору, а також проведення тлумачення у світлі об'єкта та цілей договору (§ 1 ст. 31 Віденської конвенції 1969). Добросовісність (bona fides) у міжнар. праві для суб'єкта права означає чесність, нерозривність намірів, що декларуються, і справжніх цілей. Добросовісність у Т. м. д. — це щире прагнення з'ясувати зміст договору, закріпленого в тексті. Заг. вимога добросовісності посилюється презумпцією про те, що строки договору мають звичайне значення. Сам прикметник «звичайне» не може дати чіткої відповіді про значення терміна в кожному конкр. випадку. Для встановлення звичайного значення треба проводити лексичний, граматичний, семантичний аналіз. Сторони можуть надати деяким термінам не звичайного, а спец, значення. Для Т. м. д. на основі спец, значення треба аргументовано довести, що сторони мали саме такий намір (§ 4 ст. 31). Щоб уникнути ревізії договору під приводом тлумачення, перекручення його змісту, ставляться межі тлумачення у вигляді вимоги постійно звірятися з об'єктом та цілями договору. Особлива увага у праві міжнар. договорів приділяється розумінню того, що можна вважати контекстом договору. Це передусім власне текст міжнар. договору, включаючи його преамбулу, і додатки до нього. Крім того, як елементи контексту розглядаються: а) будь-яка угода, пов'язана з договором і укладена між учасниками у зв'язку з укладенням самого договору; б) будь-який док-т, складений одним або кількома учасниками договору у зв'язку з укладенням договору і прийнятий усіма ін. учасниками договору (§ 2 ст. 31). Якщо осн. засоби тлумачення не дають результатів, можна застосовувати т. з. підготовчі мат-ли (напрацьовані під час розробки договору), а також звертатися до обставин укладення договору. Ці засоби тлумачення кваліфікуються як допоміжні (ст. 32) і ніяк не можуть протиставлятися осн. засобам. Особливістю сучас. міжнар. договорів є те, що вони складаються з автентич. текстів двома і більше мовами. Автентичність текстів договору означає, що вони мають бути рівнозначними з юрид. погляду. Проте різні мови мають притаманні тільки їм способи передачі змісту і, крім того, обслуговують різні прав, системи з різними термінологією і прав, поняттями. Тому в сучасному міжнар. праві діють спец, норми тлумачення багато-мов. договорів. Усі тексти різними мовами є рівнодостовірними джерелами намірів та волі сторін у договорі, якщо останні встановили їх рівну автентичність (§ 1 ст. 33). Закріплюється презумпція: 444 терміни договору мають однаковий зміст різними мовами (§ 3 ст. 33). В разі констатації розбіжності значень термінів шляхом тлумачення з'ясовується таке значення терміна, яке з урахуванням об'єкта і цілей договору щонайкраще узгоджує всі тексти різними мовами (§ 4 ст. 33).

ТОКІЙСЬКИЙ ПРОЦЕС - суд над гол. япон. воєнними злочинцями. Відповідно до рішень Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 глав союз, держав СРСР, США і Великобританії про покарання воєн, злочинців Другої світової війни 1939—45, за угодою між урядами США, СРСР, Великобританії, Китаю, Франції, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін вщ 19.1 1946 було утворено Міжнар. воєнний трибунал для Дал. Сходу. До суду, що відбувся 3.V 1946 - 12.ХІ 1948 в м. Токіо (Японія), за ведення Японією протягом 1928—45 агрес. воєн проти Китаю, СРСР, США та ін. країн, вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності було притягнуто 28 найвищих урядовців, у т. ч. 4 кол. прем'єрміністрів (Хіроту, Тодзіо, Хірануму, Койсо), 11 кол. міністрів, 2 послів, 8 воєначальників та ін. Трибунал засудив до страти на шибениці 7 осіб, у т. ч. Хіроту і Тодзіо. 16 підсудних були засуджені до довічного, інші — до різних строків тюрем, ув'язнення. Двоє підсудних померли під час суд. процесу, один визнаний через хворобу неосудним. Вирок щодо засуджених до смерт. кари було виконано в ніч на 23.ХІІ 1948.

Топік – тема форуму. Структуровані за змістом пости.

Топологія   –   конфігурація   мережі   в   цілому. Приклади   топологій локальних мереж – шина, кільце, зірка.

ТРІАНОНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - один з міждержавних договорів Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 4.УІ 1920 у Великому Тріанонському палаці (м. Версаль, побл. Парижа): з одного боку, Угорщиною, до складу якої входила значна частина етн. укр. земель, а з другого — США, Великобританією, Францією, Італією, Грецією, Японією та ін. д-вами Антанти. Складений на зразок Версальського мирного договору 1919 та Сен-Жерменського мирного договору 1919 і певною мірою повторює їх тексти. За цим договором Угорщина втрачала 70 % своєї кол. території, у т. ч. Закарпатську Україну, яка включалася до складу Чехословаччини. Вона відмовилася від будь-яких претензій на порт Рієку (Фіуме), визнавала нечинність Брест-Литовських угод 1918, у т. ч. з УНР, зобов'язувалася скоротити свою армію до 35 тис. чол., скасувати обов'язкову військ, повинність, утримувати обмежені збройні сили лише як найманців, без 448 авіації, танків і важкої артилерії. Всі військ, кораблі підлягали передачі д-вам Антанти або знищенню. Угорщині заборонялося ввезення з-за кордону зброї і військ, обладнання чи матеріалів. Вона мала сплатити реституції і репарації на заг. суму 200 млн. золотих крон. Будапешт відмовлявся від будь-яких прав стосовно території кол. Австро-Угорщини, визнавав свою повну відповідальність за розв'язання Першої світової війни 1914— 18 тощо. Договір набув чинності 26.VII 1921 після його ратифікації Угорщиною та ін. осн. учасниками, але США відмовились його ратифікувати і підписали з Угорщиною 29.УІІІ 1921 окр. сепаратний договір. Проте уряд угор, диктатора М. Хорті вже через невел. проміжок часу став ревізувати чимало з положень Т. м. д. 1920, особливо тих, що стосувались обмежень військ, будівництва. Суттєво був підірваний договір Віденськими арбітражами 1938 і 1940, підписаними Угорщиною з нацист. Німеччиною та фаш. Італією, за якими, зокрема, Угорщині поверталася значна частина Закарп. України. Т. м. д. 1920 остаточно втратив силу з початком Другої світової війни 1939—45.

Травіан – німецька браузерна гра-стратегія в реальному часі, з дією за часів умовної античності. Будівництво, торгівля, розвиток поселень і військові дії   чотирьох   народів:   римлян,   галлів,   німців   і   татарів.   Безліч   гравців взаємодіють один з одним, об’єднуються в альянси, обмінюються ресурсами і планують спільні операції. Мережа доступна більш ніж на 50 мовах безкоштовно, за гроші через SMS-поповнення можна отримувати додаткові бонуси.

Тракбак – техніка, що дозволяє створювати публікації, які пов’язані з іншими публікаціями, встановлювати взаємозв’язок між собою. Типове використання – в блогах, де вказується посилання на матеріал, що використовується в пості. Тракбак дозволяє читачам одного поста слідкувати за коментарями і змістом пов’язаного поста.

Транзакція1     (transaction) –   вхідне   повідомлення,   що   належить   до наявного файла. Описує подію, яка зумовлює формування нового запису файла або зміну чи вилучення наявного запису. Транзакція в мережевому середовищі обчислень (розподілена транзакція) – логічна одиниця роботи, а також одиниця відновлення, паралелізму і цілісності.

Транзакція2     –   операція,   наприклад,   переслати   гроші   з   рахунку продавцеві, внести зміни в базу даних. Транзакцію можна виконати, скасувати (відкотити).

Транзакція3  – короткий за часом цикл взаємодії об’єктів, що включає запит  –  виконання  завдання  –  відповідь. Звичайно  здійснюється  в  режимі діалогу.

ТРАНЗИТ МІЖНАРОДНИЙ - переміщення через сухопутну чи водну територію або повітр. простір суверен, д-ви вантажів, пошти, пасажирів тощо, а також трансп. засобів (морських, наземних, повітряних) ін. д-ви. Є складовою частиною шляху (сполучення), що починається і закінчується поза межами д-ви транзиту і здійснюється на підставі багатосторонніх та двостор. угод між заінтерес. д-вами. Цими угодами регулюються порядок і умови Т. м., його маршрути, гарантії безпеки осіб та збереження трансп. засобів і вантажів тощо. Право транзиту надається за міждерж. угодами, як правило, на засадах взаємності. Прав, регулювання міжнар. транзит, відносин здійснюється на основі Барселонської конвенції і Статуту про свободу транзиту (1921), Конвенції про транзит торгівлі внутрішньоконтинентальних країн (1965) та ін. Зазвичай Т. м. звільняється від сплати мита, податків і зборів, за винятком зборів, що справляються за конкр. послуги, пов'язані з транзитом. Будь-яка д-ва може не дозволяти транзит небажаних для неї осіб, а також вантажів і товарів, імпорт яких нею заборонений з мотивів нац. безпеки, попередження поширення захворювань або з ін. причин. У Т. м. існують особливості транзит, міжнар. польотів і транзит, проходу в міжнар. протоці. Транзитні міжнар. польоти — це проліт повітр. суден через тер. іноз. д-ви за встановленими маршрутами, з посадкою або без посадки на ній. До 445 них також належать польоти над водами і міжнар. протоками. Транзитні міжнар. польоти здійснюються на основі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944, багатостор. угод (зокрема, Чиказьких угод 1944 про міжнародне транзитне повітряне сполучення і про міжнародний повітряний транспорт), Конвенції ООН по морському праву 1982 і двостор. угод про повітр. сполучення. Епізодичні або разові міжнар. транзитні польоти виконуються на підставі спец, дозволів держав. У Т. м. існують особливості проходження суден через протоку, що використовується для міжнар. судноплавства, між однією частиною відкритого моря або виключної екон. зони та ін. частиною або прольоту повітр. судна над міжнар. протокою. Згідно з нормами міжнар. права всі мор. судна і літаки будь-якої д-ви (торг., н.-д., ін. невійськові, а також військ, кораблі), без винятків, користуються правом транзит, проходження. Прибережні д-ви не повинні перешкоджати такому проходженню або допускати його призупинення. Прав, режим транзит, проходжень у міжнар. протоках визначається Конвенцією ООН по морському праву 1982, Правилами польотів, встановленими Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), а також ін. міжнар.-правовими актами.

Трансакція – (1) інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання.
(2) переказ грошей, що виконується електронними засобами системи термінових переказів за ініціативою учасника системи термінових переказів.

ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ - (від франц. trans..., лат. trans... — крізь, через, за, за межами і франц. cordon — мотузка, шнурок, бордюр, кордон) — будь-яке забруднення у районі, що перебуває під юрисдикцією тієї чи іншої держави, викликане діяльністю, фіз. джерело якої розташоване повністю або частково в межах району, що підпадає під юрисдикцію ін. д-ви. Є одним із проявів екол. взаємозалежності держав, обумовлює потребу в розвитку міжнар. співробітництва з багатьох питань охорони довкілля. Початок цього співробітництва покладений 1868, коли в угоді між Францією та Іспанією про делімітацію міжнар. кордону в Піренеях з'явилася стаття, що забороняла забруднення прикорд. вод. Сучасна практика міжнар. співробітництва виробила різноманітні орг.-прав. форми попередження Т. з. Так, у формуванні політики і координації зусиль держав щодо вирішення проблем Т. з. велику роль відіграють міжнар. організації. Зокрема, Європейська економічна комісія ООН у співробітництві з Програмою ООН з навколишнього середовища та Всесвітньою метеорологічною організацією здійснюють з 1977 Спільну програму спостереження та оцінки поширення забруднювачів на великі відстані. Під егідою Ради Європи організовуються численні спеціаліз. конференції з питань охорони довкілля, що забезпечують формування думки громадськості з питань попередження Т. з. Крім того, в активі РЄ — розробка проектів міжнар. конвенцій про транскорд. співробітництво на рівні тер. органів самоврядування та управління (1980), про цив. відповідальність за шкоду, заподіяну здійсненням небезпечної для довкілля діяльності (1993), та ін., які торкаються і питань попередження Т. з. Свій вклад у розв'язання цієї проблеми вносять Міжнародна морська організація, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародне агентство 446 по атомній енергії та ін. Активно розвивається і міжнар.-прав, регулювання Т. з., яке складається з величез. масиву міжнар. договорів, укладених у різні часи на багатостор., регіон, і двосторонній основі. Серед них — Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979, Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій 1992, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992, Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті 1991, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992, Конвенція щодо співробітництва з охорони та сталого використання ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай) 1994, а також угоди між Урядом України та урядами Угорщини (1998), Російської Федерації (1999), Білорусі (2000), Словаччини (2000), Польщі (2002) про співробітництво у сфері попередження надзв. ситуацій і ліквідацію їх наслідків та ін. міжнародні угоди. Предметом домовленостей за цими угодами є: вдосконалення управління та прав, регулювання в екол. сфері; здійснення заходів щодо захисту від забруднення атм. повітря, вод, грунтів, лісів; моніторинг довкілля, насамперед на прикорд. територіях; взаємне операт. інформування про аварії та надзв. екол. ситуації, що можуть мати не-гат. вплив на довкілля другої договір, сторони; оцінка впливу та узгодження інвест. діяльності, що може негативно вплинути на довкілля другої договір, сторони; організація спільних наукових досліджень, програм і проектів, обмін ученими, спеціалістами, н.-т. інформацією та досвідом, проведення семінарів і роб. зустрічей експертів з питань охорони довкілля від забруднення. Див. також Забруднення навколишнього природного середовища.

Транслятор – спеціальний модуль браузера (див. Браузер), що обробляє html-код web-сторінок для перетворення його в форму візуального представлення.

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ - (ТНК) — добровільне екон. об'єднання підприємств приват., держ. або змішаної форм власності, які управляються з єдиного центру, але належать до різних країн і здійснюють свою діяльність на тер. двох або більше держав. ТНК — це багатогалузеві концерни, що мають потужний вплив на сучасну світ, економіку. Вони є структур, ланками в-ва в різних країнах світу і особами юридичними, які діють на основі відповідних норм нац. прав, систем. Для регулювання діяльності ТНК протягом ост. десятиліть використовуються деякі міжнар.- правові док-ти рекомендац. характеру. Зокрема, 1974 ООН утворила Центр та Міжурядову комісію з ТНК, що мали на меті розробку кодексу поведінки ТНК та певних правил їхньої діяльності. Цьому завданню підпорядковувалася і робота ЮНКТАД, яка підготувала для прийняття ГА ООН у 1980 Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою. Цей док-т врахував досвід Резолюції ГА ООН «Заходи проти корупції, що практикується ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками та іншими причетними до справи сторонами» (1975). Певною мірою заг. засади діяльності ТНК визначаються у Декларації про міжнародні інвестиції і 447 багатонаціональні підприємства 1976 та у Тристоронній декларації МОП про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики 1977. Однак на універс. рівні проблема міжнар.-прав, регламентації ТНК залишається поки що нерозв'язаною. Ефективнішими виявилися спроби регулювання прав, відносин за участю ТНК на субрегіон. рівні, зокрема в латиноамер. регіоні. Прикладом є укладення 1969 Болівією, Колумбією, Перу, Чилі та Еквадором т. з. Андського пакту, спрямованого на сприяння поетапній трансформації іноз. компаній у нац. і змішані корпорації. На протистояння засиллю іноз. капіталу в регіоні 1970 було прийнято також Кодекс іноземних інвестицій, що містить ряд уніфікованих правил діяльності іноз. інвесторів, у т. ч. ТНК.

ТРАНШ - (франц. tranche, букв. — шматок, від пізньолат. trinciare — різати на три частини) — 1) Частка валют, кредиту, що надається певній д-ві за рішенням міжнар. фінансових і валют.-кред. організацій (Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду тощо) на підставі відповід. угоди. Умовою надання чергового Т. може бути виконання країною — одержувачем кредиту заздалегідь обумовлених вимог та надання інформації про офіц. золотовалютні резерви, стан економіки, платіж, балансу, грошового обігу, іноземних інвестицій та ін. 2) Серія, частина облігаційної позики (кредиту), яка емітується окр. випусками, що виникли за результатами тендеру. 3) Виражена у відсотках частина заг. суми платежу за виконання зобов'язань з виготовлення продукції, проведення робіт або надання послуг, що виникли за результатами тендеру, в т. ч. міжнародного. Конкр. обсяг Т. обумовлюється у відповід. договорі та надається (сплачується), як правило, за підсумками виконання окр. чергового етапу договору.

Трафік2  – сукупний обсяг переданої інформації за одиницю часу, виражений в одиницях виміру комп’ютерної пам’яті (біт/с).

Трафік3 –  це  обсяг  інформації,  що  проходить  через  канал  зв’язку  за певний період часу. Залежно від напрямку руху інформації, трафік поділяють на вхідний і вихідний. До першого типу відносять потік інформації, що надходить з локальної мережі та Інтернет до комп’ютера, а до другого - потік даних у зворотному напрямку.

Тред (англ. thread – нитка) – на форумах, в блогах, списках розсилки, конференціях – послідовність відповідей на повідомлення, тобто «гілка обговорення».

Трейнер – (від англ. Trainer = інструктор) – дуже часто застосовується в іграх. Є допомогою для граючого, допомагає пройти гру. У програмах також використовується для допомоги користувача в розумінні програми.

Трекінг – регулювання густини символів у рядку.

Тренінг – заняття, вправа, що слугує вдосконаленню вмінь, навичок.

Тренаж (від англ. train  – виховувати, навчати) – тренування, а також комплекс вправ для тренування в чому-небудь.

Тренажер   (від   тренаж)   –   моделюючий   пристрій   для   опрацювання робочих навичок або тренування працівників.

Тренд – графік, що показує певну тенденцію.

Тритон – система фіксування ходу судового процесу з використанням цифрового пристрою.

Тролінг (від  англ.  trolling)  –  розміщення  в  Інтернеті  (на  форумах,  в групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою створення конфліктної ситуації між учасниками. Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету. Особу, яка займається тролінгом, називають тролем.

Троян, троянська програма – програма, що надає віддалений доступ до чужого комп’ютера і дозволяє проводити різні маніпуляції на ньому, відсилати конфіденційну інформацію. Такі програми називаються троянськими тому, що вони знаходиться всередині іншої, як правило, абсолютно нешкідливої програми.

Тьютор  (як  академічний  консультант)  –  суб’єкт навчального  процесу, який займає педагогічну позицію, відмінну від позиції вчителя-предметника, класного керівника, репетитора тощо, яка полягає в супроводі індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Тьютор   (англ.   Тutor) –   домашній   учитель,   репетитор,   приватний учитель, наставник, вихователь, керівник групи студентів (в університетах Великобританії), молодший викладач (у навчальних закладах США) – див. координатор ДН.

Тюнінг – узгодження різних інструментів в оркестрі, щоб музика звучала без небажаних дисонансів. Проект Eurotuning передбачає створення узгоджених умов (“точок відліку“) організації структур вищої освіти в Європі, визнаючи, що різноманіття традицій є позитивним чинником створення загальноєвропейського академічного простору.