Термінологічний словник
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
І |
---|
Ієрархія (иерархия) | ||
---|---|---|
поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих за посадою або чином осіб вищим. | ||
ІІТО | |||
---|---|---|---|
ІІТО – інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті. | |||
Ігнор | |||
---|---|---|---|
Ігнор – відмова від прийняття особистих повідомлень. Заборона спілкування з відвідувачами форуму. Зазвичай застосовується до грубих або настирливих користувачів і співрозмовників, до тих, з ким користувачі більше не бажають вступати в контакт. | |||
ІГРОВІ АВТОМАТИ | |||
---|---|---|---|
ІГРОВІ АВТОМАТИ (англ. slot machines [ slɒt məˈʃiːn]) - ігрові автомати, які приймають монети або ваучери і виплачують виграші або в монетах, або через чеки | |||
Ігрове навчання (едьютейнмент) | |||
---|---|---|---|
Ігрове навчання (едьютейнмент) – навчання з використанням ігор (не тільки комп’ютерних, будь-яких – рольових, ділових, рухливих, настільних. Активне навчання багато в чому будується на ігровому. | |||
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO | |||
---|---|---|---|
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO (англ. ticket-in-ticket-out [ˈtɪkɪt-ɪn-ˈtɪkɪt-aʊt]) - безготівковий ігровий автомат, який використовує ваучери замість фішок або монет. (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications /methodsandtrends/documents/ vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html); - система ваучерів для ігрових автоматів у казино, яка розроблена для заміни монет та фішок. Зазвичай джек-поти на ігрових автоматах виплачувались або монетами, або фішками, які падали в спеціальний лоток, який охоронець збирав в корзину. ТІТО замінила всі ці монети і фішки, представляючи собою смужку паперу або квиток з унікальним штрих-кодом. Квиток може бути використаний для гри на іншому ігровому автоматі, також він сканується касиром для отримання чеку або готівки чи обготівковується за допомогою спеціального автомату | |||
Ідеал (идеал) | ||
---|---|---|
1. Досконалість. 2. Доскональний зв’язок між чим-небудь. 3. Найвища кінцева мета прагнення, дій. | ||
Ідеальний (идеальный) | ||
---|---|---|
1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. | ||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ (англ. identification data [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə]) - надійні документи, дані або інформація з незалежних джерел (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - надійні, отримані з незалежних джерел документи, дані та інформація (джерело: The FATF RBA guidance for trust and companies service providers (TCSPs) (June 17, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/rba-tcsps.html); - це: для фізичної особи - відомості, зазначені у пунктах 1 частин дев’ятої і десятої, у частинах одинадцятій і дванадцятій статті 9 цього Закону; для фізичної особи - підприємця - відомості, зазначені у пункті 2 частини дев’ятої, у частині дванадцятій статті 9 цього Закону; для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев’ятої та пункті 2 частини десятої статті 9 цього Закону; дані, перелік яких визначений суб’єктами державного фінансового моніторингу, - у випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 9 цього Закону (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for non-resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈnɒnˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, громадянство (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника по | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident individual entrepreneur [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ˌɒntrəprəˈnɜː]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a non-resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈnɒnˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. identification [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Ідентифікація (идентификация) | ||
---|---|---|
1. Ототожнення, прирівнення, уподобання. 2. Встановлений на основі визначених ознак тотожності різних об’єктів. | ||
Ідентифікація користувача | |||
---|---|---|---|
Ідентифікація користувача – упізнання користувачів (за логіном і паролем) для визначення його повноважень – права на доступ до даних і вибір режиму їх використання. | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ (англ. corruption risks identification [kəˈrʌpʃən rɪsks aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - визначення чинників корупційного ризику у діяльності/бездіяльності посадових осіб органу влади, що можуть сприяти скоєнню ними корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (джерело: Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 р. за № 1718/29848 | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. message identification [ˈmesɪʤ aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - встановлення на відповідність інформації, наведеної в повідомленні, ознакам корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (джерело: Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції» від 27.10.2017 № 1024, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 р. за № 60/31512 | |||
Ідентификатор | |||
---|---|---|---|
Ідентификатор – унікальне
поєднання
імені та
пароля
користувача для забезпечення процесу його ідентифікації для входу до інформаційної системи або Інтернету | |||
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) (англ. identical goods (work, services) [aɪˈdentɪkəl gʊdz (wɜːk ˈsɜːvɪsɪz)]) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; | |||
Ідеологія Інтернет | |||
---|---|---|---|
Ідеологія Інтернет – умовний термін, що позначає систему специфічних ідей, закладених в основу мережевого інформаційного простору і дають цілісну картину трактування його стану. Включає в себе: високий рівень невпорядкованості; здатність до саморозвитку і самоорганізації; дискретність; децентралізацію. | |||
Ідея (идея) | ||
---|---|---|
1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору. | ||
Ідея товару (идея товара) | ||
---|---|---|
загальне бачення можливого товару, який фірма могла б, на її думку, запропонувати на ринку. | ||
Ізоляція (изоляция) | ||
---|---|---|
1.Роз’єднання, відособлення. 2.Заборона спілкування, відокремлення чогось від навколишнього середовища. | ||
ІКТ | |||
---|---|---|---|
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології. | |||
Ілюзія (иллюзия) | ||
---|---|---|
1.Оманливе, хибне сприйняття людиною дійсності. 2.Нездійсненна мрія, необгрунтована надія. | ||
Імідж (имидж) | ||
---|---|---|
формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства | ||
Іміджборд (англ. imageboard) | |||
---|---|---|---|
Іміджборд (англ. imageboard) – різновид веб-форуму з можливістю додавання до повідомлень графічних файлів. | |||
Імітаційна модель (имитационная модель) | ||
---|---|---|
числова економіко-математична модель досліджуваної системи, призначена для використання у процесі машинної імітації. | ||
Імітаційна програма | |||
---|---|---|---|
Імітаційна програма – програма, яка дає змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об’єкти вивчення. | |||
Імітація (имитация) | ||
---|---|---|
1.Наслідування та підроблення. 2.Створення образу, моделі економічного об’єкта або процесу, його штучне відтворення з метою дослідження, навчання, прогнозування. | ||
ІММІГРАНТ | |||
---|---|---|---|
ІММІГРАНТ (англ. immigrant [ˈɪmɪgrənt]) - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання (джерело: Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 № 2491-III | |||
Іммобілізація (иммобилизация) | ||
---|---|---|
1.Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.Іммобілізація оборотних коштів | ||
Іммобілізація оборотних коштів (иммобилизация оборотных средств) | ||
---|---|---|
вилучення оборотних коштів із обороту підприємства на витрати, непередбачені планом, або на такі витрати, які не мають встановлених джерел покриття. І.о.к. погіршує платоспроможність та кредитоспроможність підприємств. | ||
Імпічмент (импичмент) | ||
---|---|---|
процедура обвинувачення вищих осіб. Застосовується найчастіше у разі звинувачення у зраді, хабарництві, інших тяжких злочинах. | ||
ІМПЕРІУМ | |||
---|---|---|---|
ІМПЕРІУМ - (лат. imperium — наказ, повноваження, влада; держава) — право віддавати наказ, який включає право застосування д-вою сили для виконання законів. Є однією з осн. ознак виконавчої влади. 1) У римському праві — юрид. норма (imperium legis), що означає статут. Виступає і в таких значеннях, як: право віддавати накази (jus imperandi); влада глави сім'ї (imperium domesticum et patris familias); верх, влада рим. народу, його суверенітет (imperium populi Romani); офіц. влада вищих магістратів — консулів, преторів і диктаторів за часів республіки та імператора за часів імперії; територія д-ви. Управлінський І. охоплював різні сфери судочинства, законод. ініціативу через звернення до нар. зборів (jus agendi cum populo) та військ, наказ. Хоч І. був безпосередньо пов'язаний з юрисдикц. діяльністю магістратів, іноді він протистояв їй у сфері правосудця. Так, джерела юрид. характеру стосовно компетенції юрисдикц. актів магістратів з питань 184 поновлення поперед, правового становища (restitutio in integrum), звільнення від військ, служби (missio) та визначення опікунів не узгоджувалися з І. Можливо, це було викликано змінами в текстах або хибним тлумаченням частини Дигест Юстиніана з боку їх збирачів, для яких старі відмінності втратили своє практ. значення. 2) У міжнародному праві — правове верховенство та вищий політ, контроль д-ви над своєю територією, тобто здійснення тер. юрисдикції на основі держ. суверенітету, який за феодалізму існував у формі домініуму (права власності). Згідно з І. д-ва у межах своєї нац. території має право здійснювати виключну юрид. владу, що поширюється на: суходіл у межах держ. кордонів; нац. і тер. води; повітр. простір над суходолом та водами д-ви. Крім того, сучас. міжнар. право визнає за д-вами право на певні суверенні права щодо таких мор. просторів, як прилегла зона, виключна (морська) економічна зона, мор. дно у межах континентального шельфу. | |||
ІМПЕРАТИВНА НОРМА | |||
---|---|---|---|
ІМПЕРАТИВНА НОРМА - (від лат. imperativus — владний, наказовий; norma — правило, взірець) — 1) У міжнародному праві-норма заг. міжнар. права, що визнається і приймається міжнар. співтовариством держав як така, відхилення від якої неприпустиме і яку можна змінити тільки наступною нормою аналогічного характеру. Передбачена ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969, а також ст. 53 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. І. н. у міжнар. праві має універсальний характер — вона охоплює усі д-ви світу. Це загальноприйнята норма, причому визнається не тільки її зміст, а й те, що вона має імперативний характер. Неприпустимість відхилення від норм jus cogens зумовлена тим, що відносини, які нею регулюються, життєво важливі для всього міжнар. співтовариства. Обов'язки, які накладаються такими нормами, є обов'язками erga omnes (по відношенню до всіх). І. н. має вищу порівняно з ін. нормами міжнар. права юрид. силу. Договори, які їй не відповідають, вважаються недійсними. Норми міжнар. права не можуть суперечити І. н. 2) У нац. зак-ві — норма права, що містить чітко визначене правило поведінки, категоричні приписи. Формами вираження імперативності правових норм є категоричність припису, визначеність кількісних (строки, розміри, періодичність, частки, відсотки тощо) та якісних (перелік видів майна, опис передбачених дій і порядок їх виконання тощо) умов застосування і способу реалізації правової норми, заборона інших, ніж передбачено, дій. | |||
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі | |||
---|---|---|---|
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі – характер взаємин між вихователем і вихованцями за моделлю суб’єкт-об’єктної взаємодії, що передбачає точне і беззаперечне виконання дитиною всіх вимог дорослого, сліпе підкорення формальним нормам і правилам поведінки. | |||
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ - (від лат. implere - наповнювати, досягати, виконувати, здійснювати) в міжнародному праві — орг.-правова діяльність держав з метою реалізації своїх міжнар.-правових зобов'язань. Механізм І. міжнар.- правових норм включає в себе сукупність правових та інституц. засобів, що використовуються суб'єктами міжнар. права на міжнар. та нац. рівнях. Міжнар. система І. складається із створених на підставі між-держ. угод універсальних, регіон, і локал. міжнар. організацій, спеціаліз. установ та їх допоміж. органів. За їх допомогою стає можливим об'єднання зусиль держав та міжнар. організацій у реалізації діючих норм міжнар. права. Нац. систему І. становлять органи держ. влади та ін. органи д-ви, уповноважені забезпечувати виконання країною міжнар.-правових зобов'язань. Оскільки норми міжнар. права породжують правовідносини між суб'єктами міжнар. права і не породжують їх між суб'єктами внутр. права, необхідні дод. внутрідерж. засоби для перетворення цілей, закладених у нормах міжнар. права, в реальні дії органів держ. влади, юрид. осіб та гр-н, що перебувають під юрисдикцією д-ви. В Україні система органів І. визначена в Конституції та в Законі «Про міжнародні договори України» 1993. | |||
Імпонувати (импонировать) | ||
---|---|---|
викликати повагу, подобатися, справляти гарне враження. | ||
ІМПОРТ | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (англ. import [ˈɪmpɔːt]) - купівля або отримання на інших законних підставах від іноземних суб’єктів господарської та іншої діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх купівлю для власного споживання філіями та представництвами установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148); - (1) Ввезення у країну товарів іноземного виробництва. (2) Завезення з(за кордону на комерційній основі товарів, призначених для споживання, капіталів, а також операцій (послуг) матеріального характеру, що здійснюються іноземними виробничими організаціями | |||
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) (англ. import (import of goods) [ˈɪmpɔːt (ˈɪmpɔːt əv gʊdz)]) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377; Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |||
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) (англ. import (release for free circulation) [ˈɪmpɔːt (rɪˈliːs fə friː ˌsɜːkjʊˈleɪʃən)]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Імпорт (импорт) | ||
---|---|---|
ввезення у країну куплених за кордоном іноземних товарів, технологій, капіталів, послуг. | ||
Імпорт видимий (импорт видимый) | ||
---|---|---|
фактичне завезення у країну іноземних товарів і продаж їх на її території. | ||
Імпорт невидимий (импорт невидимый) | ||
---|---|---|
послуги, що оплачені в іноземній валюті. | ||
Імпорт побічний (импорт косвенный) | ||
---|---|---|
імпорт комплектуючих виробів або напівфабрикатів, що застосовують при використанні імпортованих машин і обладнання. | ||
Імпортер (импортер) | ||
---|---|---|
юридична або фізична особа, що ввозить товари з-за кордону. | ||
Імпортна вартість товару (импортная стоимость товара) | ||
---|---|---|
вартість імпортного товару в цінах, що вказують в інвойсі іноземного постачальника і передбачають витрати за доставку товару до кордону та інші накладні витрати. | ||
Імпортна квота (импортная квота) | ||
---|---|---|
1.Нетарифне кількісне обмеження завезення певних видів товарів у країну, що встановлюється урядом з метою захисту внутрішнього ринку. 2.Показник, що характеризує обсяг імпорту певного товару, встановленого відповідно до потреби в ньому та обсягів власного виробництва. | ||
Імпортне мито (импортная пошлина) | ||
---|---|---|
платежі, що отримуються за ввезення в країну імпортних товарів під час перетину кордону. | ||
Імпринтер | |||
---|---|---|---|
Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію). | |||
Імунітет (иммунитет) | ||
---|---|---|
виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які посідають особливе становище в державі. | ||
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ – (від лат. immunitas (immunitatis) — звільнення від повинності, недоторканність] — принцип міжнародного права, який полягає у звільненні іноз. держави від юрисдикції ін. д-ви; випливає із засад держ. суверенітету. Непідпорядкування правопорядку ін. д-ви склалося у давні часи і грунтується на принципі «рівний не має влади над рівним» (лат. par in parem non habet imperium). Виходячи з цього, д-ва як носій публіч. влади не підпорядковується законодавству, юрисдикції та управлінню будь-якої ін. дви, а підкоряється виключно міжнар. праву. В основі суд. практики багатьох 185 країн, як правило, лежить саме таке розуміння І. д. Зокрема, так сформулював свою позицію Верх, суд США при розгляді справи Oetjen v. Central Leather Сотр. (1918): «Будь-яка суверенна держава зобов'язана поважати незалежність будь-якої іншої суверенної держави, і суди однієї держави не повинні виносити рішень щодо дій уряду іншої країни, здійснених на її власній території. Відшкодування збитків, спричинених цими діями, має бути досягнуто шляхами, якими користуються суверенні держави у своїх взаємних зносинах». І. д. сктався як принцип, що має абс. характер. Імунітетом повинні користуватися іноз. д-ви, їх органи, а також майно, що належить цим д-вам. Іноз. д-ва не може бути притягнена до суду ін. д-ви як відповідач, крім випадків безпосередньо даної нею згоди на це. Майно іноз. д-ви не може бути піддане заходам примус, характеру (накладенню арешту та ін.), воно не може бути предметом забезпечення позову і звернення стягнення на майно у порядку примус, виконання судового або арбітраж, рішення. Так само не повинні здійснюватися примус, заходи, в т. ч. арешт у порядку забезпечення позову або в порядку примус, виконання винесеного суд. рішення, щодо держ. мор. суден. Проте в кін. 19 — на поч. 20 ст. серед країн конт. Європи, а згодом й інших, включаючи США, почала поширюватися практика, згідно з якою іноз. д-ва як носій приват. прав може, поряд із ін. приват. особами, підлягати юрисдикції місц. суду. Брюссельська конвенція з питання імунітету держ. суден 1926 зрівняла держ. торг, судна з приват, суднами «стосовно претензій щодо відправлення суден і перевезення вантажів». Ще раніше Держ. корабельний акт США 1925 визнав підпорядкування амер. держ. торг, суден іноз. юрисдикції. У рішенні Федерального конст. суду ФРН 1963 сказано, що надання імунітету залежить від того, «чи діє іноземна держава в порядку здійснення своєї суверенної влади або як приватна особа, тобто в межах приватного права». Навіть ті дви, які не надавали суд. імунітету іноз. приват, особам, все ж забезпечували їм імунітет виконання на основі принципу незалежності держав (практика Іспанії, Франції та ін.). У результаті виникла тенденція відходу від абс. І. д. до більш прагматичної обмежувальної практики: із місц. судочинства вилучалися лише ті дії, що їх д-ва здійснювала як носій суверен, влади (jure imperium), і залишалися ті, що стосувалися її діяльності як несуверен. носія влади (jus gestionis). Судочинство щодо ост. дій д-ви здійснювалося згідно з правом місця суду, що вирішує справу (lex fori). Тільки колишні соц. країни послідовно продовжували дотримуватися доктрини абс. імунітету, що зумовлювалося існуванням держ. власності як основи їх економіки та держ. монополії на зовн. торгівлю. Сучасна міжнар. практика виходить із припущення можливості проведення різниці між двома типами дигльності дви — публічної і приватної. Проте за відсутністю заг. норм міжнар. права, які б містили концепцію обмеженого юрисдикційного І. д., ця практика розрізнена, а деколи й суперечлива. Існує думка, що наявність розбіжностей у ній призводить до руйнування норм, пов'язаних з І. д. Але з такою оцінкою важко погодитися, оскільки право І. д. автоматично виробляє власні засоби щодо регулювання прав і обов'язків держав, пристосовуючись до певних 186 обставин. Так, ряд європ. конт. і південно-амер. країн є сторонами згаданої Брюсс. конвенції, за якою держава — власниця торг, судна або д-ва, яка фрахтує судно з комерц. цілями, ставиться у становище, еквівалентне становищу приват, торг, судна. Подібним чином, за Женевською конвенцією про територіальне море і прилеглу зону 1958, прибережна д-ва може здійснювати таку саму юрисдикцію стосовно іноз. держ. суден, що діють з комерц. цілями, як і щодо торг, суден, що здійснюють мирний прохід через її тер. море. Однак залишається не розв'язаним питання заг. кодифікації права І. д. на основі концепції обмеженого суверенітету, хоча Комісія міжнародного права ООН (КМП) зробила в цьому плані немало. 1991 вона остаточно завершила на основі обмежувального підходу розробку проекту статей про юрисдикційні І. д. та їх власність. ГА ООН у своїй резолюції від 9.ХІІ 1991 рекомендувала скликати міжнар. конференцію повноваж. представників для вивчення цього проекту і укладення відповідної конвенції. У проекті такої конвенції (22 статті) підтверджуються юрисдикційні І. д. та їх власність і враховується сучас. практика екон. співробітництва держав, що базується на взаємодії міжнар. публічного та нац. права. Зокрема, визначається зміст таких термінів, як «суд», «держава» та «комерційна угода». Підтверджується чинність традиц. привілеїв та імунітетів, які має два згідно з міжнар. правом, а саме щодо її дип. представництв, консульських установ, спец, місці, представництв при міжнар. організаціях та делегацій в органах міжнар. організацій і на міжнар. конференціях, а також осіб, що належать до них. Підтверджуються і привілеї та імунітети, що надаються главам держав гагіопе регеопае. Визначено засоби забезпечення І. д., які зобов'язують її суди за їх власною ініціативою виносити рішення про дотримання імунітету ін. д-ви відповідно до положень проекту конвенції. Запропоновано критерії, які характеризують зміст формули «чітко висловлена згода держави на здійснення юрисдикції у суді іншої держави». Розглядаються наслідки участі д-ви у судочинстві при її згоді на це, а також за ін. обставин. Встановлено винятки із заг. норми про І. д. у сфері її торг, або комерц. діїїль-ності, труд, договорів та ін. Отже, даний проект КМП встановлює у цілому належний баланс між різними позиціями держав, хоча все ще зберігаються розбіжності, які необхідно усунути з метою досягнення загальноприйнятої основи для прийняття конвенції. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Радою Європи Європейської конвенції про І. д. 1972 і Дод. протоколу до неї 1972. Конвенція підтвердила заг. принцип І. д., але обмежила його детальними винятками. Імунітет не визнається, якщо: д-ва відмовилася від нього; сама подала позов; спір виник згідно з труд, контрактом у зв'язку з нерухомістю, вимогами про відшкодування шкоди, а також у зв'язку із здійсненням комерц. діяльності в країні місця суду, який розглядає справу. В Конвенції підтверджено, крім того, імунітет офіц. представників д-ви. З урахуванням принципу обмеженого І. д. ухвалюються і спец, закони про імунітет: в Австрії (1974), США (1976), Великобританії (1978), Сінгапурі (1979), Канаді (1981), Пакистані (1981) та ін. | |||
ІМХО | |||
---|---|---|---|
ІМХО – запозичений з англійської мови вираз: in my humble opiniоn – на мою скромну думку. Українською: «я думаю», «я вважаю», «мені здається». | |||
ІМ’Я ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
ІМ’Я ОСОБИ (англ. person’s name [ˈpɜːsnz neɪm]) - прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
Ініціатива (инициатива) | ||
---|---|---|
1. Почин: активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. 2. Підприємливість, здатність до самостійних активних дій. | ||
ІНІЦІАТОР | |||
---|---|---|---|
ІНІЦІАТОР (англ. initiator [ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |||
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. depository operation initiator [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɒpəˈreɪʃən ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб’єкти у випадках, визначених законом (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р.за № 1084/23616 | |||
Інаудит (инаудит) | ||
---|---|---|
акціонерна компанія з консультування вітчизняних та іноземних партнерів спільних підприємств, учасників сумісної підприємницької діяльності. | ||
Інвентаризація (инвентаризация) | ||
---|---|---|
облік і перевірка наявності матеріальних ресурсів, цінностей, розрахунково-грошових документів і коштів та контроль за правильністю їх використання. | ||
ІНВЕСТИЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЇ (англ. investments [ɪnˈvestmənts]) - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - (1) Довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство з метою одержання прибутку. Інвестиції поділяються на державні та приватні, прямі та портфельні; на послуги, житлове будівництво; реальні (прямі), інтелектуальні, фінансові та інвестиції для заміни зношених основних фондів. (2) Довгострокове вкладення капіталу (коштів) у різні галузі економіки переважно за межами країни, а також майнові й інтелектуальні цінності, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого утворюється прибуток чи досягається соціальний ефект | |||
Інвестиції (инвестиции) | ||
---|---|---|
довгострокові вкладення капіталу у власній країні або за кордоном у підприємства різних галузей, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ (англ. investment (mutual) funds [ɪnˈvestmənt ˈ(mjuːtjʊəl) fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та створенівідповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних | |||
Інвестиційні банки (инвестиционные банки) | ||
---|---|---|
різновидність спеціальних кредитних установ, мобілізуючих довгостроковий позичковий капітал і надаючи його в розпорядження позичальникам (державі і підприємцям) через випуск та розміщення облігацій або інших видів боргових зобов'язань. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ (англ. operations with securities [ˌɒpəˈreɪʃənz wɪð sɪˈkjʊə.rɪ.ti ]) - операції, здійснювані банками з метою диверсифікації активних операцій, отримання додаткового доходу та підтримання ліквідності балансу. Метою інвестування коштів у цінні папери банківськими установами є: отримання додаткового прибутку; підтримання необхідного рівня ліквідності балансу; мінімізація банківських ризиків шляхом диверсифікації банківських операцій; розширення клієнтської бази. Залежно від мети інвестиційної діяльності банку інвестиції можуть бути стратегічними або портфельними. Під стратегічними інвестиціями розуміють вкладання коштів у пакет цінних паперів конкретного емітента з метою забезпечення необхідного рівня корпоративного контролю над компанією. Портфельні інвестиції – це вкладання коштів з метою отримання відповідного доходу в цінні папери різних емітентів, що управляються як єдине ціле. Основною перевагою портфельного інвестування є можливість формування диверсифікованого портфеля цінних паперів з найвищим рівнем очікуваної дохідності та задовільним рівнем ризику | |||
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. investment activity [ɪnˈvestmənt ækˈtɪvɪtɪ]) - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (грошей) (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. І. д. здійснюється на основі: 1) інвестування громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; 2) державного інвестування органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; 3) іноземного інвестування іноземними громадянами, юридичними особами та державами; 4) спільного інвестування громадянами та юридичними особами України, іноземних держав | |||
Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) | ||
---|---|---|
сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів; іноземне інвестування; спільне інвестування, що здійснюється вітчизняними та іноземними фізичними та юридичними особами і державами. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. investment declaration [ɪnˈvestmənt ˌdekləˈreɪʃən]) - документ, що визначає основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування та є невід’ємною складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування, додатком до договору про управління активами корпоративного фонду (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - складова частина статуту інвестиційного фонду, в якій визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності фонду, порядок випуску, продажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання інвестиційної діяльності фонду (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
Інвестиційна компанія (инвестиционная компания) | ||
---|---|---|
компанія, що акумулює кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів і вкладає їх в акції та облігації успішних підприємств своєї країни та за кордоном. | ||
Інвестиційна політика (инвестиционная политика) | ||
---|---|---|
загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment policy of the institutional investor [ɪnˈvestmənt ˈpɒlɪsɪ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - система заходів, планування, програм, спрямованих на формування та здійснення управління інвестиційним портфелем інституційних інвесторів відповідно до основних напрямів інвестиційної діяльності інституційних інвесторів, визначених інвестиційною декларацією (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО (англ. investment gold [ɪnˈvɛstmənt gəʊld]) - особливий клас золота з конкретним показником чистоти | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД (англ. investment deposit [ɪnˈvestmənt dɪˈpɒzɪt]) - кошти, які іноземний інвестор - юридична особа з метою отримання процентів розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ (англ. investment manager [ɪnˈvestmənt ˈmænɪʤə]) - торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment portfolio of the institutional investor [ɪnˈvestmənt pɔːtˈfəʊljəʊ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - сукупність цінних паперів, які визначені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», що перебувають у власності інституційного інвестора, корпоративних прав, нерухомості та інших активів з урахуванням обмежень, установлених законодавством (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК (англ. investment account [ɪnˈvestmənt əˈkaʊnt]) - поточний рахунок в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та/або в гривнях, відкритий іноземним інвестором в уповноваженому банку відповідно до вимог глави 16 Інструкції, для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. investment certificate [ɪnˈvestmənt səˈtɪfɪkɪt]) - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду) (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду. Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії. | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. investment fund [ɪnˈvestmənt fʌnd]) - юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. investors in securities [ɪnˈvestəz ɪn sɪˈkjʊərɪtɪz]) - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів | |||
Індекс (индекс) | ||
---|---|---|
1. Список, покажчик, перелік чогось. 2. Числовий або літерний показник у математичних виразах. 3. Економічний і статистичний показник, що характеризує у відносному вигляді зміну економічних величин, параметрів економічних і соціальних процесів за певний період. | ||
Індекс бідності (индекс бедности) | ||
---|---|---|
статистичний показник, який характеризує динаміку середньозваженої величини прожиткового мінімуму. | ||
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ (англ. banknotes and coins index [ˈbæŋknəʊts ənd kɔɪnz ˈɪndeks]) - умовне цифрове позначення банкнот і монет, за яким вони обліковуються залежно від виду, призначення та зразків грошових знаків (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 | |||
Індекс вартості життя (индекс стоимости жизни) | ||
---|---|---|
бюджетний індекс | ||
Індекс Доу Джонса (индекс Доу Джонса) | |||
---|---|---|---|
середній показник курсів акцій групи найбільших компаній США, що публікується фірмою “Доу Джонс енд компані” з 1887 р. Являє собою арифметичне середнє щоденних котирувань певної групи компаній на момент закриття біржі. Зараз публікується кілька індексів: для промислових компаній на основі акцій 30 корпорацій; залізничних | |||
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА - (англ. Dow Jones average) — серед, показник руху курсів акцій найбільших компаній США, що котуються на Нью-Йорк, фондовій біржі. Індекс розроблений 1884 Ч. Г. Доу, який разом з Е. Д. Джонсом заснував компанію «Доу — Джонс енд компані» (Dow Jones & Company), а 1889 — газ. «Уолл-стрит Джорнел» (Нью-Йорк). Індекс публікується щоденно з 1897.1. Д. — Д. є арифм. показником щоден. результатів ко-тування акцій певних амер. компаній на Нью-Йорк. фонд, біржі і відображає зміну ринк. вартості фонд, цінностей. Практично І. Д. — Д. складається з трьох різних індексів: від 1897 публікуються серед, показник руху курсів акцій ЗО найбільших пром. корпорацій (Dow Jones industrial average — DJIА) та індекс акцій 20 провідних трансп. корпорацій — авіакомпаній, залізнич. корпорацій та автошлях, компаній (Dow Jones transportation average — DJTA), а від 1929 — індекс курсів акцій 15 комунал. компаній, що займаються газо- та електропостачанням (Dow Jones utility average — DJUA). Найважливішим з них є пром. індекс. У ньому враховані акції найб. компаній усіх галузей пром-сті, склад цих компаній не є постійним. Курс їхніх акцій підсумовується, сума ділиться на спеціально вирахуваний дільник, який упродовж ост. років часто змінювався (напр., у 1981 він становив 1,314). Крім цього, використовується складений індекс, розроблений на основі пром., трансп. та комунал. індексів (Dow Jones Протягом ост. років «Доу — Джонс енд компані» публікує ще два індекси руху курсів облігацій — «Облігаційний індекс Доу — Джонса — 40» (Dow Jones 40 bond average) та індекс прибутковості муніципальних облігацій (Dow Jones municipal bond yield average). І. Д. — Д. є показником госп. кон'юнктури в США і відображає реакцію амер. ділових кіл на різні екон. та політ, події. Попри наявність у США та ін. країнах різних індексів руху курсів цінних паперів, І. Д. — Д. залишається найвідомішим і дає змогу оцінювати рух фондових ресурсів на багатьох біржах світу. | |||
Індекс заробітної плати (индекс заработной платы) | ||
---|---|---|
відносний показник динаміки середньої (середньомісячної) заробітної плати одного працівника за певний період. Розрізняють індекс номінальної і індекс реальної З.п. Індекс реальної З.п. обчислюється шляхом поділу індексу номінальної заробітної плати на індекс цін на товари народного споживання і платні послуги. | ||
Індекс промислового виробництва (индекс промышленного производства) | ||
---|---|---|
показник динаміки обсягу промислового виробництва, його збільшення або зменшення. Визначається у вигляді відношення поточного обсягу виробництва у грошовому виразі до його величини у базисному періоді (році). | ||
Індекс рівня життя (индекс уровня жизни) | ||
---|---|---|
індекс, який кількісно виражає відносну зміну рівня матеріального добробуту, соціальних та культурних умов життя певних груп населення. До І.р.ж. належать: бюджетний індекс; індекс вартості життя; індекси, які розраховані на основі “стандартних бюджетів” сім'ї; індекси реальних прибутків. | ||
Індекс собівартості (индекс себестоимости) | ||
---|---|---|
показник, що характеризує середню оцінку спрямування та інтенсивності зміни собівартості одиниці продукції у відносній формі. | ||
Індекс споживчих цін (индекс потребительских цен) | ||
---|---|---|
показник динаміки вартості споживчого кошика, який містить фіксований набір товарів і послуг масового споживання. Є основним показником рівня інфляції в країні. | ||
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ (англ. Corruption Perceptions Index, CPI [kəˈrʌp.ʃən pəˈsep.ʃən ˈɪndeks]) - щорічний рейтинг країн світу, що укладається організацією Transparency International з 1995 року. Країни у рейтингу впорядковані за показником рівня корупції, який базується на оцінках підприємців та аналітиків. У рейтингу за 2015 рік відображено сприйняття корупції у 167 країнах за шкалою від 100 (немає корупції) до 0 (сильна корупція) | |||
Індексація сайту | |||
---|---|---|---|
Індексація сайту – процес занесення вмісту сайту в базу даних пошукової системи для подальшого її застосування в пошуковій видачі. | |||
Індексація (индексация) | ||
---|---|---|
1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб’єкти, що причетні до доходів громадян, збільшують грошові доходи і заощадження громадян відповідно до росту цін на споживчі товари та послуги. 2. Проставлення індексу на певні документи, книги з метою їх класифікації і встановлення нових розмірів відсоткової ставки, яку виплачують вкладнику внаслідок зміни загального рівня цін, з метою соціально-економічного захисту населення в умовах кризової економічної ситуації. | ||
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | ||
---|---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | ||
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | ||
---|---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | ||
Індексація цін (индексация цен) | ||
---|---|---|
щорічне обчислення зростання цін на споживчі товари з метою виявлення певної компенсації грошових витрат населення за допомогою дотацій до заробітної плати, пенсій тощо. | ||
Індекси акцій (индексы акций) | ||
---|---|---|
зведені показники, які характеризують динаміки курсів окремих акцій, що котируються на біржі, і допомагають прогнозувати зміни їх вартості. | ||
Індекси котирування біржових курсів (индексы котировки биржевых курсов) | ||
---|---|---|
відносні кількісні показники, що відображають курси найважливіших цінних паперів за узагальненими розрахунками на даний момент відповідно до кон’юнктури ринку. | ||
Індекси фондові (индексы фондовые) | ||
---|---|---|
показники, що характеризують зміну біржового курсу цінних паперів на певну дату. | ||
ІНДЕКСНИЙ КОШИК | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКСНИЙ КОШИК (англ. index basket [ˈɪndeks ˈbɑːskɪt]) - сукупність цінних паперів у відповідних співвідношеннях, на підставі якої розраховується індекс фондової біржі відповідно до зареєстрованих Комісією правил фондової біржі | |||
Індивідуалізація | |||
---|---|---|---|
Індивідуалізація (франц. individualisation, від лат. individuum – неподільне) навчання – організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дає змогу створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного. | |||
Індивідуалізація навчання | |||
---|---|---|---|
Індивідуалізація навчання – організація процесу навчання, яка передбачає його модифікацію відповідно до потреб студента. | |||
Індивідуальна освітня траєкторія | |||
---|---|---|---|
Індивідуальна освітня траєкторія – послідовність (блок) освітніх програм, навчальних дисциплін, а також засобів навчання і часу їх застосування в навчальному процесі, вибудувана в певній логіці відповідно індивідуальними психофізіологічними особливостями учня, яка веде до гарантованого одержання ним знань і вмінь, які визначаються державним освітнім стандартом. | |||
Індивідуальна трудова діяльність (индивидуальная трудовая деятельность) | ||
---|---|---|
суспільно корисна приватна діяльність громадян з метою отримання додаткових доходів; підприємницька діяльність окремих громадян, що здійснюється без залучення найманої праці. | ||
Індивідуальне навчальне планування | |||
---|---|---|---|
Індивідуальне навчальне планування – визначення освітньої траекторії студентом з можливістю вибору навчальних дисциплін і складання власних графіків їх освоєння. | |||
Індивідуальний комп’ютерний тренінг | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний комп’ютерний тренінг – індивідуальні заняття студентів з навчальною комп’ютерною програмою. | |||
Індивідуальний освітній маршрут | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний освітній маршрут – орієнтація на пошук індивідуальних моделей соціалізації, що сприяють використанню внутрішніх сутнісних сил і можливостей конкретної людини; надання дитині та її сім’ї права обирати навчальні програми й заклади з урахуванням інтересів і проблем, індивідуальності дитини. | |||
Індивідуальний підхід | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний підхід – основа гуманістичної педагогіки. Підхід, що враховує особливості особистості, рівня розвитку, соціальних умов учня. Вкрай важливі принципи індивідуального навчання в корекційній педагогіці. | |||
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ | |||
---|---|---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ (англ. individual act [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ækt]) - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |||
Індивідуальний графік навчання | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний графік навчання – план навчання студента, що розробляється на кожен семестр на основі індивідуального навчального плану. | |||
Індивідуальний навчальний план | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний навчальний план – навчальний план, складений для конкретного учня на весь період навчання. | |||
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК (англ. individual retirement account [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl rɪˈtaɪəmənt əˈkaʊnt]) - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь учасника пенсійних коштів (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |||
Індивідуальний розвиток | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний розвиток – процес формування індивіда. | |||
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності – цілісна система операцій, що забезпечує ефективну взаємодію вихователя з вихованцями і визначається цілями, завданнями професійної діяльності, властивостями різних рівнів індивідуальності педагога (ритмом діяльності, спілкування тощо). Структура індивідуального стилю педагогічної діяльності охоплює мотиваційно-оцінний, змістово-когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти. | |||
ІНДИКАТИВНА СТАВКА | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТИВНА СТАВКА (англ. indicative rate [ɪnˈdɪkətɪv reɪt]) - рекомендований Національним банком розмір процентних ставок банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів | |||
Індикативне планування (индикативное планирование) | ||
---|---|---|
недирективне, пожадливе, орієнтоване планування на державному рівні з метою надання допомоги господарським суб’єктам орієнтуватися в ситуації, виходячи з бачення економічного майбутнього державними органами і залученими науковими організаціями. | ||
Індикатор (индикатор) | ||
---|---|---|
орієнтований економічний показник, вимірник, що дає змогу певною мірою передбачити, в якому напрямі слід очікувати розвиток економічних процесів. | ||
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ (англ. corruptogenic indicator [kəˈrʌptʊʤenɪk ˈɪndɪkeɪtə]) - це ознака нормативно-правового припису, що може свідчити про наявність в нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта корупціогенних факторів | |||
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. risky financial transaction indicator(s) [ˈrɪskɪ faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˈɪndɪkeɪtəz]) - установлена Національним банком України ознака чи сукупність ознак фінансових операцій, учасників фінансових операцій та їх намірів/дій, що дають змогу виявляти ризикові фінансові операції (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |||
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) (англ. red flag indicators [rɛd flæg ˈɪndɪkeɪtəz]) - деякі ознаки, які окремо чи у сукупності можуть вказувати на потенційне неправомірне використання якогось сектора у цілях ВК/ФТ. Використання таких ознак може допомогти фінансовим установам та іншим здійснювати заходи з належної перевірки клієнтів щодо вже існуючих чи нових клієнтів. Вони можуть також допомогти у здійсненні обов’язкового аналізу ризиків певного сектору. Отже, ці показники надають можливість виявити підозрілу діяльність, про яку потрібно повідомляти компетентним державним органам відповідно до чинного законодавства з ПВК/ФТ | |||
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ (англ. risk indicators [rɪsk ˈɪndɪkeɪtəz]) - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |||
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ (англ. financial soundness indicators (FSIs) [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsaʊndnəs ˈɪndɪkeɪtəz]) - показники поточного фінансового стану та стійкості фінансових установ країни та їх контрагентів із сектору корпорацій та сектору домашніх господарств. І. ф. с. дозволяють визначити сукупний вплив різних факторів на рівень стійкості фінансової системи. Система І. ф. с. включає агреговані дані для окремих установ і показники, що дають уявлення про ринки, на яких здійснюють свою діяльність фінансові установи. І. ф. с. розраховуються і поширюються з метою використання у макропруденційному аналізі. Такий аналіз містить оцінку та контроль за сильними сторонами та вразливими місцями фінансових систем з метою підвищення фінансової стійкості, зокрема, зниження ймовірності кризи фінансової системи. Побудова системи І. ф. с. ґрунтується на врахуванні наступних критеріїв: 1) охоплення найважливіших ринків і установ; 2) аналітична значущість; 3) виявлена корисність; 4) значущість для більшості країн, установ чи кризових ситуацій; 5) доступність; 6) симетричність відображення інформації на рівні сектору; 7) використання агрегованої інформації; 8) використання консолідованого підходу з метою уникнення подвійного обліку капіталу та діяльності | |||
Індосамент (индоссамент) | ||
---|---|---|
спеціальний запис на зворотній стороні векселя про порядок його передачі. Може бути: іменним, коли вказується ім'я нового власника; бланковим, коли є лише підпис індосанта (особа, якій передається вексель або цінний папір з I.). | ||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ (англ. endorsement bill without recourse [ɪnˈdɔːsmənt bɪl wɪˈðaʊt rɪˈkɔːs]) - форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: «без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред’явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов’язаною за ним особою (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ (англ. blank bill endorsement [blæŋk bɪl ɪnˈdɔːsmənt]) - форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім’я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: «заплатити за наказом такої-то особи» або здійсненню іншого рівнозначного напису | |||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) (англ. bill endorsement executed on behalf of a certain person (special endorsement) [bɪl ɪnˈdɔːsmənt ˈeksɪkjuːtɪd ɒn bɪˈhɑːf əv ə ˈsɜːtn ˈpɜːsn (ˈspeʃəl ɪnˈdɔːsmənt)]) - форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження «не наказу» (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО (англ. endorsement, direct endorsement, giro [ɪnˈdɔːsmənt, dɪˈrekt ɪnˈdɔːsmənt, ˈdʒaɪ.rəʊ]) - особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата). Інколи може проставлятися на додатковому аркуші – алонжі. В іменному (повному) І. зазначається особа, якій передається право власності. У бланковому (ордерному) І. не міститься інформація про нового власника. Різновидом бланкового І. є І. на пред’явника. Заставний І. може використовуватися в кредитних операціях під заставу векселів. Передоручувальний І. може включати застереження про звичайне доручення провести операції з цінним папером. Індосант у такому випадку може індосувати цінний папір на користь іншої особи лише в порядку передоручення, тобто з аналогічним застереженням. Безоборотний І. здійснюється із застереженням «без обороту на мене», що знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем. Крім передавальної, І. виконує легітимітаційну та гарантійну функції. Гарантійна функція полягає в тому, що після передачі векселя індосант стає перед індосатом боржником, який несе відповідальність за акцепт і платіж за даним векселем. Зі збільшенням кількості І. зростає й коло осіб, пов’язаних солідарною відповідальністю за векселем, що підвищує надійність його використання. Легітимітаційна функція є засвідченням законності права і випливає з того, що законність прав вексельного | |||
Індосант (индоссант) | ||
---|---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | ||
Індосант (индоссант) | ||
---|---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | ||
Індосат (индоссат) | ||
---|---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | ||
Індосат (индоссат) | ||
---|---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | ||
Індустрія Інтернету | |||
---|---|---|---|
Індустрія Інтернету – галузь матеріального та інтелектуального виробництва, яка забезпечує функціонування мережного інформаційного простору. Умовно поділяється на шість секторів: апаратура, програмне забезпечення, доступ, інформаційне наповнення (контент), послуги, консультації. | |||
Інженер (инженер) | ||
---|---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | ||
Інженер (инженер) | ||
---|---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | ||
Інженер знань | |||
---|---|---|---|
Інженер знань – особа, яка проектує або створює експертну систему, спеціаліст з інформатики, яка має досвід використання методів штучного інтелекту. | |||
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | ||
---|---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | ||
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | ||
---|---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | ||
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | ||
---|---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | ||
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | ||
---|---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | ||
Інжиніринг (инжиниринг) | ||
---|---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | ||
Інжиніринг (инжиниринг) | ||
---|---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | ||
Інкасатор (инкассатор) | ||
---|---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | ||
Інкасатор (инкассатор) | ||
---|---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | ||
Інкасація (инкассация) | ||
---|---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | ||
Інкасація (инкассация) | ||
---|---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | ||
Інкасо | |||
---|---|---|---|
Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта. | |||
Інкасо (инкассо) | ||
---|---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | ||
Інкасо (инкассо) | ||
---|---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | ||
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ (англ. documentary encashment [ˌdɒkjʊˈmentərɪ ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів із супровідними документами (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНКАСО ЧИСТЕ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСО ЧИСТЕ (англ. clean encashment [kliːn ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів без супровідних документів (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | ||
---|---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | ||
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | ||
---|---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | ||
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) | |||
---|---|---|---|
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) (англ. collection order [kəˈlekʃən ˈɔːdə]) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючий орган) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) | |||
---|---|---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) (англ. encashment [ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ (англ. bill encashment [bɪl ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Інклюзивна освіта | |||
---|---|---|---|
Інклюзивна освіта – система навчання дітей, яка ставить перед собою благородну мету розвитку доступності освіти для всіх учнів, у тому числі і для дітей з особливими потребами. Принципи інклюзивної освіти цінні для корекційної педагогіки, створення дистанційних методів навчання, реалізації адаптивного і персоналізованого підходів. Інклюзивна освіта – це теорія реструктуризації шкіл і освітньої системи, їх переосмислення. Це наші мрії про неуніфіковану школу, яка приймає все різноманіття учнів, враховуючи можливості кожного, що дозволяє вчитися так, як зручно, а не так, як прийнято. | |||
Інкорпорація (инкорпорация) | ||
---|---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | ||
Інкорпорація (инкорпорация) | ||
---|---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | ||
ІНКОТЕРМС | |||
---|---|---|---|
ІНКОТЕРМС - (англ. Incoterms — словоско-рочення від International Commercial Terms — Міжнародні комерційні терміни) — міжнар. правила тлумачення комерц. термінів. Опубл. Міжнародною торговою палатою (МТП) з метою запобігти розбіжностям у трактуванні умов договорів міжнар. купівлі-продажу. Вперше видані 1936. Доповнення вносилися 1953, 1967, 1976, 1980. Нині діють у ред. 1990. Міжнар. правила по тлумаченню комерц. термінів згруповано у 4 базові групи, кожна з яких відрізняється своєю суттю. Перша група: продавець передає товар у розпорядження покупця у приміщенні, яке йому належить (умови групи EXW — франко-завод). Друга група: продавець передає товар під відповідальність перевізника, визначеного покупцем (умови групи FCA - франко-пере-візник, FAS - фас, FOB - фоб). Третя група: продавець передає товар перевізникові, з яким він уклав договір перевезення, але без ризику загибелі чи пошкодження товару або виникнення дод. витрат, викликаних подіями, що відбулися після 188 завантаження та відправлення товару (умови групи CFP - каф, CIF — сіф, СРТ - «перевезення сплачене до ...», СІР - «перевезення і страхування сплачені до ...»). Четверта група: продавець зобов'язаний нести всі ризики, необхідні для доставки товару до країни призначення (DAF — «поставка до кордону...», DES — «поставка з судна...», DEQ — «поставка з пристані...», DDU — «поставка з судна без сплати мита ...», DDP — «поставка з оплатою мита ...»). Всі умови договору купівлі-продажу із зазначенням зобов'язань згруповано під десятьма заголовками, де кожний заголовок з боку продавця дзеркально відбиває аналогічну позицію покупця стосовно того самого предмета. Торг, партнери, які бажають користуватися правилами, мають зазначати у тексті, що при укладенні договору вони користувались І, у ред. 1990. Сторони, які бажають мати можливість звернутися по допомогу до арбітражу МТП для врегулювання взаєм. спорів, повинні зробити у контракті спец, чітке застереження про взаємну згоду на арбітраж МТП. Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4.Х 1994 встановлено, що при укладанні суб'єктами підприєм. діяльності країни всіх форм власності договорів, у т. ч. зовнішньоекон. договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються названі правила. Див. також Базисні умови поставки. | |||
Інкримінування (инкриминирование) | ||
---|---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | ||
Інкримінування (инкриминирование) | ||
---|---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | ||
Інновативність | |||
---|---|---|---|
Інновативність (лат. innovatio – оновлення, зміна) – емоційно-оцінне ставлення до нововведень, відмінність у сприйнятливості суб’єктів до інновацій, нових ідей, досвіду. | |||
Інновації | |||
---|---|---|---|
Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. | |||
Інноваційні ідеї | |||
---|---|---|---|
Інноваційні ідеї – засновані на новому знанні про процеси людського розвитку ідеї, які пропонують невикористовувані раніше теоретичні підходи до розв’язання педагогічних проблем, конкретні практичні технології отримання високих результатів. | |||
Інноваційні наукові повідомлення | |||
---|---|---|---|
Інноваційні наукові повідомлення – методологічні положення дидактики; теоретичні положення; концепція; гіпотеза; закономірність; модель педагогічного процесу; педагогічні принципи; аналітичні дані щодо педагогічних процесів, явищ, фактів; характеристики педагогічного процесу, явищ; алгоритмів дій учасників процесу; методів педагогічної діяльності; педагогічних засобів; форм педагогічної діяльності; педагогічного комплексу, систем; показників та критеріїв ефективності педагогічного процесу та якості його результатів; протипоказань у педагогіці. | |||
Інноваційні освітні процеси | |||
---|---|---|---|
Інноваційні освітні процеси – зумовлені суспільною потребою комплексних процесів створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середовища, в якому здійснюється їх життєвий цикл. | |||
Інноваційні уміння | |||
---|---|---|---|
Інноваційні уміння – володіння способами і прийомами інноваційної діяльності, що дають змогу виокремити проблему, проникнути в її суть і на цій основі конструювати і продуктивно розв’язувати інноваційні професійно- педагогічні завдання. | |||
Інноваційна компетентність | |||
---|---|---|---|
Інноваційна компетентність (лат. competens (competentis) – належний, відповідний) педагога – система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. | |||
Інноваційна культура педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційна культура педагога – система освоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності, системоутворюючим елементом якої є цінності інноваційного плану. Інноваційна культура педагога виконує раціонально-праксіологічну, організаційно-впорядковуючу, описово-пояснювальну, прогностико- управлінську, евристико-пізнавальну і комунікативно-трансляційну функції. | |||
Інноваційна мета освіти | |||
---|---|---|---|
Інноваційна мета освіти – створення сприятливих умов для творчості, реалізації природної суті,
соціальних потреб людини. | |||
Інноваційна освіта | |||
---|---|---|---|
Інноваційна освіта – система ідей, головною метою яких є збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Започаткована Міжнародною академією наук вищої школи. | |||
Інноваційна педагогічна діяльність | |||
---|---|---|---|
Інноваційна педагогічна діяльність – заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, зорієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. | |||
Інноваційна педагогічна технологія | |||
---|---|---|---|
Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально- виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів. | |||
Інноваційна поведінка педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційна поведінка педагога – сукупність зовнішніх виявів його особистості, в яких розкривається внутрішнє «Я» (світовідчуття, світогляд, особистісні особливості), спрямовані на зміну складових сучасної системи освіти. | |||
Інноваційна школа | |||
---|---|---|---|
Інноваційна школа – навчально-виховний заклад, діяльність якого побудована на оригінальних (авторських) ідеях і технологіях. Являє собою нову освітню практику (взагалі або для конкретних умов). | |||
Інноваційне навчання | |||
---|---|---|---|
Інноваційне
навчання – зорієнтована на
динамічні зміни
в навколишньому світі
навчальна діяльність, яка грунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. | |||
Інноваційне середовище | |||
---|---|---|---|
Інноваційне середовище – педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчального закладу. | |||
Інноваційний педагогічний експеримент | |||
---|---|---|---|
Інноваційний
педагогічний експеримент – метод дослідницько- педагогічної
діяльності, який передбачає
істотні
зміни
у
змісті, формах
і методах роботи з метою
підвищення їх ефективності. | |||
Інноваційний режим | |||
---|---|---|---|
Інноваційний режим – порядок здійснення навчання в умовах конкретної інновації; систематичне координування і регулювання інноваційного процесу. | |||
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога – сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає
готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також
наявність
внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність | |||
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу | |||
---|---|---|---|
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу – здатність навчально-виховного закладу створювати, сприймати, реалізовувати нововведення та своєчасно позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного. | |||
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом | |||
---|---|---|---|
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом – впровадження в управлінський цикл змін, спрямованих на визначення перспектив розвитку освітньої системи та її радикальне оновлення: діагностика стану проблеми і виявлення проблемних полів, побудова концепції перетворення і проектування, програмування діяльності, моделювання й корекція моделі, її адаптація і тиражування результатів. | |||
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | ||
---|---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | ||
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | ||
---|---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | ||
Інновація | |||
---|---|---|---|
Інновація – нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. | |||
ІНОЗЕМЕЦЬ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМЕЦЬ (англ. foreigner [ˈfɒrɪnə]) - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав | |||
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. foreign investments [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənts]) - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту | |||
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | ||
---|---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | ||
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | ||
---|---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | ||
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ (англ. foreign investors [ˈfɒrɪn ɪnˈvestəz]) - суб’єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визначені законом (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до за | |||
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ (англ. foreign fighters [ˈfɒrɪn ˈfaɪtəz]) - особи, які не одержують оплату і не є громадянами конфліктуючих держав, та які приєднались до повстання в ході громадянських конфліктів. У сучасному контексті, цим особам часто приписуються радикальні погляди в їх країнах, і вони використовують підпільні мережі для полегшення свого пересування до зони громадянського конфлікту | |||
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ (англ. foreign counterparts [ˈfɒrɪn ˈkaʊntəpɑːts ]) - іноземні компетентні органи влади, що, в рамках здійснення співпраці, здійснюють аналогічні повноваження та функції, навіть коли такий іноземний компетентний орган має відмінну природу чи статус (напр., в залежності від країни, нагляд у сфері ПВК/ФТ за певним фінансовим сектором може здійснюватись органом, який також має пруденційні наглядові повноваження або підрозділом з нагляду ПФР) | |||
Іноземні позики (иностранные кредиты) | ||
---|---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | ||
Іноземні позики (иностранные кредиты) | ||
---|---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | ||
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА (англ. foreign representative offices [ˈfɒrɪn ˌreprɪˈzentətɪv ˈɒfɪsɪz]) - іноземні дипломатичні, консульські, торговельні, інші офіційні представництва та установи міжнародних організацій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, представництва іноземних банків, іноземних компаній, фірм, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 № 492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 | |||
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ (англ. foreign politically exposed persons [ˈfɒrɪn pəˈlɪtɪkəlɪ eksˈpəʊzeɪd ˈpɜːsnz]) - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в іноземних державах, а саме: глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту; голови та члени правлінь центральних банків; члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження за виняткових обставин; надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління; | |||
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (англ. foreign business entities [ˈfɒrɪn ˈbɪznɪs ˈentɪtɪz]) - суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |||
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА (англ. foreign investment firm [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt fɜːm]) - іноземна фінансова установа, зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу, та/або Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), або Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення збройного конфлікту, застосування збройної сили проти України), яка відповідно до законодавства такої держави провадить діяльність з надання інвестиційних послуг на підставі відповідної(их) ліцензії(ій) (дозволу(ів)), виданої(их) (виданого(их)) уповноваженим органом цієї держави (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |||
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ (англ. foreign investment [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt]) - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. foreign banking group [ˈfɒrɪn ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - банківська група, яка є частиною міжнародної банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |||
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА (англ. foreign currency [ˈfɒrɪn ˈkʌrənsɪ]) - а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, - платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, - кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, | |||
Іноземна валюта (иностранная валюта) | ||
---|---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | ||
Іноземна валюта (иностранная валюта) | ||
---|---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | ||
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. foreign enterprise [ˈfɒrɪn ˈentəpraɪz]) - унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
ІНОЗЕМНИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНИЙ (англ. foreign [ˈfɒrɪn]) - пов’язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України | |||
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ (англ. foreign issuer [ˈfɒrɪn ˈɪʃuːə]) - юридична особа, яка створена відповідно до законодавства іншої держави та здійснює емісію цінних паперів на території України, або юридична особа, цінні папери якої зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави та допуск до обігу на території України яких надано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
ІНСАЙДЕР | |||
---|---|---|---|
ІНСАЙДЕР (англ. insider [ɪnˈsʌɪdə]) - особа, яка завдяки своєму службовому становищу або спорідненим зв’язкам має доступ до конфіденційної інформації про діяльність банку, що недоступна широкій громадськості, та може використати її у власних цілях з метою збагачення, одержання неконкурентних переваг, привілеїв тощо. Для забезпечення належного контролю за ризиками, пов’язаними з вкладанням коштів у цінні папери, кредитами акціонерам (учасникам) та І., наданням великих кредитів, встановлено такі критерії віднесення позичальників (контрагентів) банку до І. До інсайдерів – фізичних осіб належать: власники істотної участі; управлінський персонал банку: а) перші керівники: голова та члени спостережної ради банку, голова правління (ради) директорів, члени правління (ради) директорів, заступники голови правління (ради) директорів (президент, віце- президенти), головний бухгалтер і його заступники; б) інший управлінський персонал: керівники та головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами та пасивами, ключових напрямів діяльності банку; в) працівники внутрішнього аудиту та члени ревізійної комісії; контролери: особи, які здійснюють зовнішній аудит банку та керівники державних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків здійснюють контроль за діяльністю банків; керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб; асоційовані особи: рідні брати, сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти керівників, контролерів банку та керівників установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку. До інсайдерів – юридичних осіб належать: а) власники істотної участі; б) афілійовані особи: установа, що має істотну участь у банку або в якій банк є власником істотної участі; в) споріднені особи: установа, в якій власником істотної участі є особа, яка одночасно є власником істотної участі в банку або керівники якої одночасно є керівниками банку; г) асоційована особа – юридична особа, в якій керівником є батьки, брати, сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку, а також установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку | |||
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ (англ. insider information [ˈɪnˈsaɪdə ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери та похідні (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів та похідних (деривативів), та яка підлягає оприлюдненню відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією. Інформація не вважається інсайдерською з моменту її оприлюднення відповідно до закону | |||
Інспектор (инспектор) | ||
---|---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | ||
Інспектор (инспектор) | ||
---|---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | ||
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ (англ. inspection of the bank [ɪnˈspekʃən əv ðə bæŋk]) - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України особами безпосередньо у банку | |||
Інспекція (инспекция) | ||
---|---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | ||
Інспекція (инспекция) | ||
---|---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | ||
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | ||
---|---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | ||
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | ||
---|---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | ||
Інсталяція | |||
---|---|---|---|
Інсталяція – це процес встановлення програмного забезпечення на комп’ютер користувача. Виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що присутній в операційній системі (наприклад, RPMі APT у Linux, Windows Installer у Microsoft Windows), або ж певним засобом установки, який входить до складу самого програмного забезпечення. В операційній системі GNU дуже поширене використання системи GNU toolchainі її аналогів для компіляції програмного забезпечення безпосередньо перед встановленням. | |||
Інстанція (инстанция) | ||
---|---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | ||
Інстанція (инстанция) | ||
---|---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | ||
Інститут «хрещених» | |||
---|---|---|---|
Інститут «хрещених» – своєрідний патронаж, піклування старших учнів про кожного новенького малюка, який ознайомлюється з життям шкільної громади. Був запроваджений П. Петерсеном у його педагогічній системі. | |||
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institute [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt]) - корпоративний або пайовий фонд (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |||
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ | |||
---|---|---|---|
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ (англ. mutual munds [ˈmjuːtʃʊəl fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - інвестиційні фонди, які провадять діяльність зі спільного інвестування на основі об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів та вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість з метою отримання прибутку. Головною метою створення та діяльності ІСІ є регулювання відносин, що виникають у сфері спільного інвестування та забезпечення гарантій прав власності на цінні папери і захист прав учасників фондового ринку | |||
Інституціоналізм (институционализм) | ||
---|---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | ||
Інституціоналізм (институционализм) | ||
---|---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | ||
Інструкція | |||
---|---|---|---|
Інструкція – нормативний документ, що регламентує склад операцій будь-якого виду робіт і послідовність їх виконання. | |||
Інструкція (инструкция) | ||
---|---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | ||
Інструкція (инструкция) | ||
---|---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | ||
Інструкція посадова (инструкция должностная) | ||
---|---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | ||
Інструкція посадова (инструкция должностная) | ||
---|---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | ||
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ | |||
---|---|---|---|
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ (англ. ML/TF instrument [ˈɪnstrʊmənt]) - цінний об’єкт (або об’єкт, що представляє цінність), який у будь-який спосіб використвоується для здійснення діяльності з ВК/ФТ. Прикладами інструментів ВК/ФТ можуть бути готівкові кошти, чеки, дорожні чеки, дорогоцінні метали та каміння, цінні папери, нерухомість тощо | |||
Інструментальні засоби дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Інструментальні засоби дистанційної освіти – програмне та
інформаційне забезпечення, що використовується для представлення
навчальних матеріалів в інформаційно-освітньому середовищі
дистанційної освіти. | |||
Інструментарій (инструментарий) | ||
---|---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | ||
Інструментарій (инструментарий) | ||
---|---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | ||
Інструментарій керування для веб | |||
---|---|---|---|
Інструментарій керування для веб – згідно з його призначенням, можна розділити на шість категорій програмних засобів, що виконують такі завдання: а) створення веб-вузла; б) контроль якості його роботи; в) аналіз трафіку; г) контроль продуктивності; д) керування пропускною спроможністю; е) керування документообігом і контроль версій. Крім того, існує цілий клас продуктів, призначених для виконання функцій повноцінної платформи для розробки й керування динамічним контентом, тобто динамічними, колективно поповнюваними даними і вузлами веб. | |||
Інструменти для веб-майстрів | |||
---|---|---|---|
Інструменти для веб-майстрів – найнеобхідніша статистика для власників сайтів. | |||
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | ||
---|---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | ||
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | ||
---|---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | ||
Інструментування права на вільний вибір | |||
---|---|---|---|
Інструментування права на вільний вибір – психологічний вплив педагога на дітей, суть якого полягає в тому, щоб, зберігаючи право на поведінковий вибір за ними, допомогти їм зрозуміти ситуацію, що склалася, і можливі наслідки вибору. І. п. на в. в. сприяє розвитку суб’єктності дитини, її вмінню усвідомлювати свою поведінку; формуванню вміння постійно орієнтуватися на «іншого» і відповідати за свої дії. | |||
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | ||
---|---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | ||
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | ||
---|---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | ||
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | ||
---|---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | ||
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | ||
---|---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | ||
Інтеграція | |||
---|---|---|---|
Інтеграція (лат. integratio – відновлення, поповнення, від integer – цілий) – процес і результат взаємодії елементів (із заданими властивостями), що супроводжується відновленням, встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між ними на основі достатньої підстави, в результаті чого формується інтегрований об’єкт (система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів. | |||
Інтеграція (интеграция) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | ||
Інтеграція (интеграция) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | ||
Інтеграція права і інформатики | |||
---|---|---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |||
Інтеграція права і інформатики 2 | |||
---|---|---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |||
Інтегровані інновації | |||
---|---|---|---|
Інтегровані інновації – інновації, що передбачають об’єднання інтенсивних шляхів розвитку педагогічної системи за умови ретельного дослідження невикористаних резервів педагогічної системи, які виявляються на межі різнопланових, різнорівневих і різнохарактерних педагогічних підсистем та їх компонентів. | |||
Інтегрована система | |||
---|---|---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |||
Інтегрована система 2 | |||
---|---|---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |||
Інтегрований банк даних нормативних документів | |||
---|---|---|---|
Інтегрований банк даних нормативних документів – інтегрований банк даних МЕГА-НАУ, який об’єднує базу судових рішень НАУ-Судові рішення та базу правової і аналітичної інформації НАУ-Експерт, містить великий обсяг інформації та систему зв’язків, яка інтегрує судові рішення й нормативні акти в єдиний аналітичний комплекс. | |||
Інтелект (интеллект) | ||
---|---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | ||
Інтелект (интеллект) | ||
---|---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | ||
Інтелект ринку (интеллект рынка) | ||
---|---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | ||
Інтелект ринку (интеллект рынка) | ||
---|---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | ||
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | ||
---|---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | ||
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | ||
---|---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | ||
Інтелектуальна мережа | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальна мережа – комунікаційна мережа, яка здійснює не тільки передачу даних, а й види різноманітного складного інформаційного сервісу. | |||
Інтелектуальний інтерфейс | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальний інтерфейс – організація активної, безпосередньої взаємодії ресурсів інформаційного комплексу та його користувача за допомогою програм обробки текстових запитів. | |||
Інтелектуальний пошук | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальний пошук – одержання інформації за смисловим змістом. | |||
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | ||
---|---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | ||
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | ||
---|---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | ||
Інтенсивні інновації | |||
---|---|---|---|
Інтенсивні (франц. intensif, від лат. intensio – напруження, посилення) інновації – інновації, які передбачають розвиток педагогічної системи за рахунок внутрішніх резервів. | |||
Інтенсивність (интенсивность) | ||
---|---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | ||
Інтенсивність (интенсивность) | ||
---|---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | ||
Інтенсифікація (интенсификация) | ||
---|---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | ||
Інтенсифікація (интенсификация) | ||
---|---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | ||
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | ||
---|---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | ||
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | ||
---|---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | ||
Інтерактивні навчальні матеріали | |||
---|---|---|---|
Інтерактивні навчальні матеріали – матеріали, які викладачі використовують для навчання, а студенти використовують для вивчення курсу (наприклад, друковані тексти, оцифровані тексти, програмне забезпечення, голос, зображення). | |||
Інтерактивні освітні ресурси | |||
---|---|---|---|
Інтерактивні освітні ресурси – будь-який цифровий матеріал, який використовується для підтримки навчання студентів, який може бути представлений в декількох видах. | |||
Інтерактивність1 | |||
---|---|---|---|
Інтерактивність1 – це
умовне
поняття, що розкриває двосторонній характер взаємодії між елементами системи. | |||
Інтерактивність2 | |||
---|---|---|---|
Інтерактивність2 – взаємодія, обмін інформацією, ідеями, думками між студентами та викладачами, що звичайно відбувається з метою підтримки навчання. | |||
Інтерактивна інформаційна система | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна інформаційна система – приватний варіант екстраактивної системи, в якій відбувається не тільки передача, але й обмін інформацією в режимі діалогу. Наприклад: електронна пошта і чати, телефонія, інтерактивне телебачення тощо. | |||
Інтерактивна програма навчання | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна програма навчання – організоване розміщення навчальних курсів, що надаються, перш за все, через Інтернет. | |||
Інтерактивна гра | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна гра – це гра, що надає гравцеві негайний відгук. Будь-яка рухлива гра інтерактивна. Гра з комп’ютером в шахи – теж. | |||
Інтерактивне телебачення | |||
---|---|---|---|
Інтерактивне телебачення – телебачення зі зворотним зв’язком. | |||
Інтерактивний | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний – діалоговий, такий з яким користувач
може взаємодіяти. | |||
Інтерактивний режим | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний режим – режим безпосередньої
взаємодії людини- користувача з
персональним комп’ютером. | |||
Інтерактивний мультимедіа курс | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний мультимедіа курс – навчальний матеріал,
поданий у вигляді гіпертекстової структури з мультимедіа додатками, забезпечений системою
навігації по курсу і управління
різними його компонентами. | |||
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | ||
---|---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | ||
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | ||
---|---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | ||
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | ||
---|---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту. Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | ||
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | ||
---|---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту.Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | ||
ІНТЕРВЕНЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРВЕНЦІЯ - (пізньолат. interventio - втручання) — насильницький замах однієї або кількох держав на суверенні права ін. д-ви, що притаманні їй як суб'єктові міжнародного права; ототожнюється також із втручанням у внутрішню компетенцію держав. Сучасне міжнар. право забороняє усі види і вияви І., розглядаючи її як агресію. Жодна д-ва або група держав не мають права прямо чи непрямо втручатися з будь-яких міркувань у внутр. або зовн. справи ін. д-ви. Принцип невтручання забороняє не тільки застосування збройної сили, а й будь-яку ін. форму втручання чи загрозу проти юрид. персональності д-ви або проти її політ., екон. та культурних засад. Міжнародний суд ООН у справі «Соrfu Channel Case» (1949) рішуче висловився проти будь-якого визнання права на І., хоч і не в контексті громадянської війни. «Суд, — зазначається в рішенні, — може розглядати визнання права на інтервенцію тільки як такий вияв політики сили, який у минулому призводив до найсерйозніших зловживань, і такий, що не може мати місця у міжнародному праві, незважаючи на будь-які хиби у міжнародній організації... Між незалежними державами повага до територіального суверенітету є невід'ємною засадою міжнародних відносин». Під час громадян, війни або збройного конфлікту неміжнародного характеру допускається надання гуманіт. допомоги з боку ООН усім учасникам конфлікту. Крім того, окр. д-ви мають право надавати допомогу, включаючи воєнну, законному урядові ін. д-ви, який веде на своїй тер. збройну боротьбу проти повстанців (збройної опозиції). Водночас повстанці не мають права на воєнну підтримку з боку іноз. д-ви; зокрема, про це свідчить рішення 189 Міжнар. суду ООН у справі «Nicaragua versus USA» (1984), в якому говориться: «Важко уявити, що залишилося б у міжнародному праві від принципу невтручання, якби втручання, дозволене на прохання уряду, було б також дозволене на запит опозиції». Ця заборона, проте, не стосується надання повсталій стороні з боку окр. держав гуманіт. допомоги цив. населенню, яке потерпає від воєн, дій, і уряд такої д-ви не повинен перешкоджати цьому. Міжнар. право забороняє втручання у внутр. справи держав, включаючи І., і з боку міжнар. організацій, що діють на підставі як універсальних, так і регіон, угод. Згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН останній «ні в якій мірі не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання у справи, що, по суті, входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави, і не вимагає від членів Організації Об'єднаних Націй подавати такі справи на вирішення у порядку цього Статуту». А згідно з п. 1 ст. 52 Статуту існування регіон, угод або органів для розв'язання питань, що стосуються підтримання міжнар. миру і безпеки, зумовлюється їх сумісністю із цілями та принципами ООН, до яких належить і заборона І. Проте згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН принцип невтручання у внутр. справи держав не зачіпає застосування примус, заходів ООН на підставі глави VII Статуту, яка передбачає відповідні дії Ради Безпеки ООН у відношенні загрози мирові, порушень миру та актів агресії, включаючи залучення до цих дій відповідних регіон, міжнар. організацій. Визнання протиправності І. не розв'язало всіх питань, пов'язаних із точним розумінням цього поняття у сучас. міжнар. праві. За умов протистояння двох наддержав — США та СРСР — у період «холодної війни», що тривала упродовж майже всієї 2-ї половини 20 ст., принцип заборони І. неодноразово порушувався, насамперед з боку цих держав. Такий стан міжнар. відносин не міг не живити традиц. скептичне ставлення у світі як до ефективності заборони І. у міжнар. праві, так і до можливості вироблення її загальновизнаного поняття, і це давало чимало приводів для виправдовування виявів І. у взаємовідносинах держав. Зокрема, все ще існує погляд, згідно з яким визнання чи невизнання І. як втручання у справи суверен, д-ви залежить від цілей І. та обставин, за яких вона мала місце. Тому не можна у заг. поняттях дійти висновку, визнається чи заперечується І. у міжнар. праві. Вона може відрізнятися як стосовно своїх методів і ступеня інтенсивності, так і стосовно своєї цілі — гуманіт., політ., правозабезпечувальної, захисної тощо. Згідно з таким поглядом на І. зазначені характеристики можуть за певних обставин слугувати законною підставою для застосування сили, зокрема: при порушенні прав меншин і прав людини взагалі та захисті власних гр-н на тер. ін. д-ви (ототожнюється з поняттям т. з. гуманітарної інтервенції); при протистоянні тоталітар. режимові або подібним йому політ, режимам; при здійсненні права на самооборону тощо (Ж. Верзійль). Завершення «холодної війни» не тільки не зняло численних різночитань принципу заборони І., а й додало до цієї проблеми нові аспекти внаслідок дій окр. держав, передусім США. Ця д-ва в деяких ситуаціях, пов'язаних із необхідністю відновлення порушеного миру, намагалася діяти без належного правового узгодження з Радою Безпеки, як 190 передбачено Статутом ООН (війна у регіоні Перської затоки, на тер. кол. Югославії тощо). Стосовно кризової ситуації в Косово країни НАТО на чолі із США, нехтуючи основоположними принципами Статуту ООН, також намагалися виправдати бомбардування сучас. Югославії необхідністю захисту там прав албанської меншини, що були порушені югосл. урядом. Найгострішим питанням, навколо якого не вщухає дискусія, є визначення І. з погляду міжнар. права. З одного боку, існує опір концепції, згідно з якою в ім'я незалежності д-ва може вимагати абс. юрисдикції на своїй власній території. Напр., поважання прав іноземців, що становить один із значних інтересів міжнар. права, передбачає відповідні обмеження внутр. суверенітету д-ви. Це стосується і будь-якого внутр. акту д-ви, який набуває міжнар. значення, якщо до сфери його дії включено права іноз. держав. Але, з ін. боку, незалежність передбачає свободу дії д-ви у її поведінці щодо міжнар. справ, звичайно, в межах контексту права. При цьому, природно, дискреційні дії держав ніколи не можуть набути абс. характеру: вони, як правило, виявляють схильність до того, щоб і в найгостріших ситуаціях залишатися у межах визначених зразків дип. поведінки, і намагаються виправдати свої дії посиланнями на норми міжнар. права. Дискусії з цього приводу в ООН та доктрини міжнар. права виявили два погляди на зміст І. Один з них визнає І. тим, що вона завжди означала у традиційному міжнар. праві, а саме: «В цілому І. є технічним терміном додаткового значення. У розумінні дії він означає диктаторське втручання, рівноцінне запереченню незалежності держави, і припускає безапеляційну вимогу позитивної поведінки або утримання вщ неї — вимогу, яка, якщо не виконується, містить загрозу примусу у певній формі або звернення до нього» (Г. Лаутерпахт). Ін. погляд передбачає, що І. не повинна тлумачитися у вузькотех. розумінні, а має більше означати втручання у будь-якій формі. Такий підхід випливає з дискусії, що точилася на Конференції у Сан-Франциско 1945 щодо проекту п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Ця дискусія виявила очевидний намір зробити принцип заборони І. таким, який повинен застосовуватися до всіх органів ООН. Результатом дискусії стало визнання того факту, що вузьке тлумачення даного принципу цілком позбавило б п. 7 ст. 2 Статуту ООН його значення як всеосяжної заборони на втручання Організації у внутр. компетенцію держав. Виходячи з цього, відмова від примус, дії виключила б з обмеження лише таку дію ООН, яка може бути охарактеризована як І. згідно з її традиц. визначенням (Л. Преус). Органи ООН, однак, ніколи не віддавали переваги жодному з цих поглядів. Двоїстість результатів, що випливала з погляду про дозвільний характер дій ООН, могла призводити лише до обмежувального визначення І. або обмежувального тлумачення фрази у п. 7 ст. 2 Статуту ООН «по суті входять у внутрішню компетенцію». Тільки в одному пункті практика ООН переконлива, а саме в тому, що факт включення питання до порядку денного з метою його обговорення ще не становить І. В принципі те саме можна сказати й про дискусію: тільки після її проведення компет. орган ООН може ухвалювати рішення. Але в реальному житті надзвичайно складно або й неможливо не допустити дискусії із 191 визначенням дії д-ви як І. на цій поперед, стадії обговорення. Крім того, виникає запитання, чи можуть такі заходи, як створення комісії розслідування або надання рекомендацій сторонам, вжиті поза зазначеною дискусією, розглядатися як І. без урахування ступеня міжнар. інтересу. Вважається, однак, що відмінність може бути встановлено між рекомендацією заг. характеру, яка адресується усім членам ООН, та рекомендацією, наданою окр. д-ві (Л. Гудрич, Є. Хамб-ро, П. Шимонс). У сучас. практиці ООН дедалі частіше вдається до ліберального тлумачення питань надання органам ООН певних повноважень, які стосуються внутр. компетенції держав або зачіпають її. Вона ілюструє посягання цих органів на традиц. концепції внутр. компетенції як виконання їх статутних обов'язків шляхом обмеження дії п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Цей процес значно посилився після завершення «холодної війни» та змін геопо-літ. характеру, що відбулися у міжнар. системі після розпаду СРСР. Отже, попри всі незгоди щодо визначення точного змісту заборони І., ця заборона є імперативним принципом міжнар. права, який зобов'язує усіх учасників міжнар. відносин за всіх обставин поважати суверенні права д-ви. Водночас процес розширення повноважень органів ООН, що є наслідком її широкомасштабної законотв. діяльності і створення в її межах нових механізмів та процедур, дедалі більше стосується і традиц. сфери внутр. компетенції держав. У результаті органи ООН переймають на себе контроль за здійсненням д-вами своїх прав згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН, звужуючи таким чином поняття І. | |||
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | ||
---|---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | ||
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | ||
---|---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | ||
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | ||
---|---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | ||
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | ||
---|---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | ||
Інтерес (интерес) | ||
---|---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | ||
Інтерес (интерес) | ||
---|---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | ||
Інтереси економічні (интересы экономические) | ||
---|---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | ||
Інтереси економічні (интересы экономические) | ||
---|---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | ||
Інтерліньяж | |||
---|---|---|---|
Інтерліньяж - плавне регулювання густини рядків на сторінці (зміна відстані між рядками). | |||
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |||
---|---|---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |||
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |||
---|---|---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |||
Інтернет | |||
---|---|---|---|
Інтернет – глобальна (всесвітня) множина незалежних комп’ютерних мереж, з’єднаних між собою для обміну інформацією за стандартними відкритими протоколами. | |||
Інтернет (интернет) | ||
---|---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | ||
Інтернет (интернет) | ||
---|---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | ||
Інтернет Протокол | |||
---|---|---|---|
Інтернет Протокол
– основний протокол, який забезпечує комунікації в Інтернет. | |||
Інтернет-2 ("Abilene") | |||
---|---|---|---|
Інтернет-2 ("Abilene") – проект створення інфраструктури нового Інтернету. Заснований на новому протоколі IPv6 і об’єднує вже понад 150 університетів. Володіє підвищеною продуктивністю, надійністю, швидкістю передачі даних (2,4 Гігабіт за сек.). Гарантує передачу зображень і звуку без затримки, стійку ширину каналів передачі. З його допомогою вирішується проблема мережевих перевантажень, з’являється можливість ранжування трафіку і його практично миттєва передача. У перспективі відкривається шлях до створення мережевого телебачення, передачі голографічного і відчутного зображення. | |||
Інтернет-інкубатор | |||
---|---|---|---|
Інтернет-інкубатор – венчурна інвестиційна модель, метою якої є прискорена підготовка і швидке виведення на ринок Інтернет - компаній та їхніх проектів. | |||
Інтернет-адикція | |||
---|---|---|---|
Інтернет-адикція – реально існуючий феномен психологічної залежності від Інтернет. (Для того, щоб вважати його захворюванням, в даний час недостатньо клінічних даних). За проявами залежності від Інтернету також нерідко можуть ховатися інші адикції, або психічні відхилення. Виявляється у своєрідному відході від реальності, при якому процес навігації по мережі "затягує"суб’єкта настільки, що він виявляється не в змозі повноцінно функціонувати в реальному світі. | |||
Інтернет-аукціон | |||
---|---|---|---|
Інтернет-аукціон – електронна торгівельна система, в якій продаж товарів відбувається безпосередньо від однієї людини іншій. Зазвичай відноситься до сектору "споживач - споживач". Аукціони можуть також представляти і сектор "бізнес-бізнес"безпосередньо, наприклад, енергетичні аукціони. | |||
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ (англ. е-banking [ˌiː ˈbaŋkɪŋ]) - онлайн-доступ до традиційних банківських послуг, що надається у кредитних установах, за наявності рахунку, відкритого на ім’я клієнта в кредитній установі (джерело: FATF Report: Money Laundering Using New Payment Methods [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ML%20using%20New%20Payment%20 Methods.pdf); - діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам щодо електронного управління своїми рахунками через Інтернет з будь-якого комп’ютера в будь-який час. До І.-б. відносять: управління рахунками (виписки, перекази із рахунка на рахунок, підготовка балансів тощо); відкриття депозитів, здійснення валютних операцій; здійснення платіжних операцій (оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо); оформлення заяв на підключення до інших послуг (SMS-банкінг, картки, депозити, кредити, інше); надання інформації про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити); обмін валют; обмін фінансовими документами тощо. Технологія І.-б. походить з технології дистанційного банківського обслуговування («home banking» – домашній банкінг або «remove banking» – віддалений банкінг). І.-б. розвивається у напрямку диверсифікації банківських послуг. Посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів і послуг – до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні тощо | |||
Інтернет-голосування | |||
---|---|---|---|
Інтернет-голосування – різні форми голосування, починаючи від вивчення громадської думки, референдумів і закінчуючи політичними виборами, що проводяться через Інтернет. Виборець отримує на відповідному веб-сайті електронний бюлетень і голосує. Справжність бюлетеня гарантується за допомогою цифрового підпису. Важливою проблемою є збереження таємниці голосування, різні маніпуляції з електронними бюлетенями і хакерські атаки. Має особливо важливе значення в рамках діяльності електронного уряду | |||
Інтернет-компанія | |||
---|---|---|---|
Інтернет-компанія – юридична особа, яка надає Інтернет-послуги. Не слід плутати з компаніями, що ведуть реальний бізнес (в тому числі й торговий) з використанням інформаційних технологій. | |||
Інтернет-консультації | |||
---|---|---|---|
Інтернет-консультації – онлайнові взаємодії (наради) з питань права, оподаткування, діяльності фірм і т. ін. Для реалізації використовуються електронна пошта, Інтернет-конференції. Не слід плутати з електронним консалтингом як різновидом електронного бізнесу. | |||
Інтернет-курси | |||
---|---|---|---|
Інтернет-курси – частина навчального процесу в дистанційній освіті, що складається в участі в заняттях через Інтернет. | |||
Інтернет-магазин | |||
---|---|---|---|
Інтернет-магазин – це магазин, "вітрина"якого розташована в Інтернеті.
Товари в такому магазині можна купувати
через Інтернет,
не виходячи з будинку. Отримати товар
можна поштою або з кур’єром, а
сплатити
- при
отриманні або теж
через мережу. | |||
Інтернет-магазин 2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-магазин – веб-сайт, що рекламує товар або послугу, приймає замовлення на покупку, пропонує користувачеві вибір варіанту розрахунку, спосіб отримання замовлення і який виписує рахунок на оплату. | |||
Інтернет-маркетинг | |||
---|---|---|---|
Інтернет-маркетинг – це практика використання всіх аспектів традиційного маркетингу в Інтернеті, яка охоплює основні елементи маркетингу: ціна, продукт, місце продажу та просування. Основна мета - отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту. | |||
Інтернет-мем | |||
---|---|---|---|
Інтернет-мем (англ. Internet meme) – назва явища спонтанного поширення якоїсь інформації чи фрази, часто безглуздої, що випадково набула популярності в інтернет-середовищі завдяки поширенню усіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, у блогах тощо). | |||
Інтернет-мовлення | |||
---|---|---|---|
Інтернет-мовлення – динамічна зміна інформації, що передається по каналах Інтернету: новинні стрічки, мінливий відео, повідомлення про результати виборів тощо. Основа технології інтерактивного телебачення. Телемовлення через Інтернет вимагає наявності потужного комп’ютера і декодера, високошвидкісного з’єднання, спеціалізованого сервера. Одна з технологій, які найбільш бурхливо розвиваються. | |||
Інтернет-навчання | |||
---|---|---|---|
Інтернет-навчання – навчання в реальному режимі часу, де ті, хто навчається пов’язані з джерелами навчальної інформації та викладачами через комп’ютерну мережу. | |||
Інтернет-портал | |||
---|---|---|---|
Інтернет-портал – (англ. portal – «головний вхід; ворота») – Веб-сайт, що надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси, що працюють у рамках одного веб-сайту, такі, як пошта, пошук, погода, новини, форуми, обговорення, голосування та ін. | |||
Інтернет-послуги | |||
---|---|---|---|
Інтернет-послуги – послуги користувачам відносно забезпечення доступу в мережу, розробки інтернет-додатків, організаційного та інформаційного супроводу інтернет-ресурсів, розроблення і розміщення реклами в мережі та ін. | |||
Інтернет-провайдер | |||
---|---|---|---|
Інтернет-провайдер
– компанія,
що
надає
користувачам доступ
до Інтернет. | |||
Інтернет-радіо або веб-радіо | |||
---|---|---|---|
Інтернет-радіо або веб-радіо – технологія передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. | |||
Інтернет-ресурси | |||
---|---|---|---|
Інтернет-ресурси – інструментальні засоби, програмні системи й сервіси, шлюзи й веб-сайти, якими розпоряджається й керує організація (підприємство) й/або які доступні йому через мережу. | |||
Інтернет-сервіс | |||
---|---|---|---|
Інтернет-сервіс – сервіс, що отримується користувачами за допомогою Інтернету. Сюди входять, наприклад, FTP, eMaіl, ІCQ, YouTube, «хмарні обчислення» та ін. | |||
Інтернет-спільнота | |||
---|---|---|---|
Інтернет-спільнота – відносно стійка група людей, які взаємодіють за допомогою електронної пошти, соціальних мереж або миттєвих обмінів повідомленнями в професійних, освітніх або інших цілях. На відміну від міжособистісних контактів, агенти інтернет-співтовариства взаємодіють на ос- нові прямого обміну інформацією за типом “усі з усіма”. Члени інтернет- співтовариства, як правило, пов’язані спільними нтересами, сферою діяльності, бізнесу та ін. | |||
Інтернет-спільнота 2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-спільнота – стійка система зв’язків і відносин між користувачами мережевого інформаційного простору,
що склалася в
процесі спільної діяльності. На відміну від міжособистісних контактів, агенти Інтернет- спільноти взаємодіють на
основі прямого
обміну інформацією типу
"усі з усіма". | |||
Інтернет-сторінка | |||
---|---|---|---|
Інтернет-сторінка – це документ особливої структури, створений спеціально для перегляду в Інтернеті. | |||
Інтернет-телефонія | |||
---|---|---|---|
Інтернет-телефонія – окремий випадок IP-телефонії, коли в якості ліній передачі телефонного трафіку використовуються звичайні канали Інтернету. | |||
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) (англ. web-based terminal for (NSMEP) [web beɪst ˈtəːmɪn(ə)l fɔː]) - набір програмно-апаратних засобів, здатних реалізовувати функції платіжних терміналів НСМЕП, використовуючи можливості передавання інформації, які забезпечує Інтернет або інша комп’ютерна мережа загального чи корпоративного користування. Інтернет-термінал має дві рознесені в просторі частини – клієнтську та серверну, взаємодія між якими здійснюється за допомогою Інтернету | |||
Інтернет-технології1 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-технології1 – сукупність програмних і апаратних засобів, що є автоматизованим середовищем доставки, обробки, зберігання, передачі й використання знань у вигляді інформації та їх (знань) дії на об’єкт. Реалізується засобами мережі Інтернет і включає машинний і людський (соціальний) елементи. Стосовно навчання можна виділити такі компоненти інтернет- технологій: а) комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники, тренажери, лабораторні практикуми й тестові системи); б) навчальні системи на базі мультимедіа-технологій, побудовані з використанням персональних комп’ютерів, відеотехніки й накопичувачів на оптичних дисках; в) інтелектуальні й навчальні експертні системи, що використовуються в різних предметних областях; г) розподілені бази даних за галузями знань; д) засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, телеконференції, локальні й регіональні мережі зв’язку, мережі обміну даними та ін.; е) електронні бібліотеки, розподілені та централізовані видавничі системи. Перераховані технології можна розділити на дві великі групи: а) з вибірковою інтерактивністю; б) з повною інтерактивністю. До першого виду належать всі технології, що забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді,– банки даних і БД. Ці технології функціонують у вибірково-інтерактивному режимі, а інформація надається як послуга | |||
Інтернет-технології2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-технології2 – інформаційні, телекомунікаційні
та
інші технології, а також
сервісні послуги, на основі яких відбувається діяльність у
мережі або за допомогою
мережі Інтернет. | |||
Інтернет-чат | |||
---|---|---|---|
Інтернет-чат – віртуальний ресурс, в якому можна поспілкуватися з іншими користувачами в режимі реального часу. | |||
Інтернет1 | |||
---|---|---|---|
Інтернет1 – всесвітня інформаційна система загального доступу, логічно зв’язана глобальним адресним простором, базується на Інтернет-протоколі TCP/IP, визначеному міжнародними стандартами, забезпечує обмін даними між
комп’ютерами в мережі. | |||
Інтернет2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет2 – безліч взаємопов’язаних комп’ютерних мереж, що огортає земну кулю. Інтернет забезпечує доступ до комп’ютерів, електронної пошти, дошок оголошень,
баз
даних і дискусійним групам, всі з яких використовують протокол
TCP / IP. | |||
Інтернет3 | |||
---|---|---|---|
Інтернет3 – глобальна
інформаційна система,
частини
якої
логічно взаємопов’язані між собою за
допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі TCP / IP, і яка забезпечує, публічно або приватно,
комунікаційний сервіс високого рівня. | |||
Інтернет4 | |||
---|---|---|---|
Інтернет4 – глобальна
мережа, в яку
входять урядові, академічні, комерційні, військові і корпоративні мережі всього світу, в основі якої лежить
використання
протоколу передачі даних TCP / IP. | |||
Інтернет5 | |||
---|---|---|---|
Інтернет5 –
всесвітня глобальна телекомунікаційна
мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів, що з’явилася на початку
70-х років.
Складається з мільярдів комп’ютерів, зв’язаних між собою
каналами передачі
даних і використовується для обміну
інформацією між користувачами цих
комп’ютерів. Технологічна основа
для розвитку міжнародної концепції всесвітнього інформаційного суспільства. | |||
Інтернетика | |||
---|---|---|---|
Інтернетика – прикладний науковий напрям, що вивчає властивості, закономірності й способи використання глобальної комп’ютерної мережі в різних сферах людської діяльності. Є логічним продовженням інформатики в аспекті її впливу на соціально-економічні процеси. | |||
ІНТЕРНУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНУВАННЯ - (франц. - оселяти, поміщати, від лат. — внутрішній) — під час збройного конфлікту прийняття та примусове оселення нейтральною д-вою або ін. д-вою, що не є стороною конфлікту, осіб, які належать до ЗС воюючих д-в (війська воюючих сторін, у т. ч. військ, кораблі, військ, літаки, військовополонені, що втекли; хворі та поранені), що змушені були вступити на її територію. Примусове оселення може застосовуватися також щодо цив. осіб воюючої сторони, включаючи біженців, які у зв'язку із збройним конфліктом опинилися на тер. противника. Всі зазначені особи користуються захистом на основі норм міжнар. гу-манітар. права. Так, відповідно до 5-ї та 13-ї Гаазьких конвенцій 1907 д-ви, що прийняли на свої території війська воюючої сторони, які шукають притулку, зобов'язані роззброїти їх та оселити в місцях, по можливості, далеких від театру воєн. дій. Разом з тим військовополонені, що втекли і прийняті нейтральними та ін. невоюючими двами, повинні залишатися на свободі. Ця постанова конвенції стосується і військовополонених, які приводяться військами, що шукають притулку, опинилися на тер. нейтральних та ін. невою-ючих держав. Згідно з 3-ю Женев. конвенцією 1949 про захист цив. населення під час війни інтерновані військовополонені можуть бути розміщені тільки у приміщеннях, розташованих на суходолі і де їм гарантовано вимоги гігієни та збереження здоров'я. Представникам держав-покровительок та Міжнародному Комітетові 192 Червоного Хреста дозволено відвідувати місця І. військовополонених (ст. 22, 23, 126). Примус, оселення у спеціально відведених для цього місцях може здійснюватися щодо іноземців, які перебувають на тер. воюючої сторони. Так, визнаючи право іноземців залишити територію воюючої сторони на поч. або під час конфлікту, 4-а Женев. конвенція 1949 також підтверджує право дви затримувати їх на певних умовах, якщо від'їзд цих осіб суперечить інтересам країни (ст. 35). Становище іноземців, які залишаються, має у принципі регулюватися положеннями, що стосуються поводження з іноземцями в мирний час. Однак у будь-яких випадках іноземці, котрі перебувають на тер. країни, що бере участь у конфлікті, знаходяться під захистом норм, які регулюють заг. захист усіх осіб, зв'язаних із збройним конфліктом (ст. 4). Зокрема, вони користуються правом на гуманне поводження та дотримання осн. гарантій без будь-якої дискримінації. Серед осн. гарантій — право на поважання їх особи, честі, переконань та реліг. обрядів. Забороняються, зокрема, такі дії, незалежно від того, представниками цив. чи військ, властей та під яким би приводом вони не здійснювалися: а) насильство, спрямоване проти життя, здоров'я та псих, стану людини (зокрема вбивство, тортури всіх видів, фіз. та психічні; тілес, покарання; заподіяння каліцтва); б) наруга над людською гідністю, у т. ч. принизливе та образливе поводження, примушування до проституції та непристойні посягання у будь-якій формі; в) взяття заручників; г) колект. покарання; д) погрози здійснити будь-яку з наведених вище дій. Інтернованим гарантований також захист їхніх прав у суді, який надається усім особам, зв'язаним із збройним конфліктом (ст. 44). Особливу категорію іноземців — гр-н країни противника становлять біженці, які через різні обставини або переслідування змушені були залишити батьківщину та шукати притулку в ін. країні. Якщо країна, що надала притулок, вступає у війну з їх батьківщиною, ці біженці розглядаються як іноземці з країни противника. Як експатріанти вони не мають зв'язків зі своєю батьківщиною, не користуються вони і підтримкою держави-по-кровительки. Оскільки біженці не мають пост, зв'язків з країною, що прийняла їх, вони не користуються покровительством жодного уряду. Згідно із 4-ю Женев. конвенцією 1949 (ст. 44) «держава, під владою якої знаходяться особи, що перебувають під покровительством, не повинна поводитися з біженцями, які фактично не користуються покровительством жодного уряду, як з іноземцями, що є громадянами країни противника, лише в силу юридичної належності до держави супротивника». У ст. 73 Додаткового протоколу І 1977 до Женевських конвенцій 1949 зазначено, що особи, котрі до початку воєн, дій розглядалися як апатриди або біженці відповідно до міжнар. актів або зак-ва д-в, що надали притулок, або країни проживання, є особами, котрі користуються захистом, як це передбачено 4-ю Женев. конвенцією, за будьяких обставин та без будь-якої дискримінації. У ст. 42 і 43 цієї ж конвенції підкреслено: особа, яка перебуває під покровительством, у жодному разі не може бути передана в країну, де вона могла б побоюватись переслідування за політ, або реліг. переконання. Якщо прийнято рішення про І. або примус, 193 оселення осіб, які перебувають під покровительством, вони мають право на перегляд цього рішення у найкоротший строк, а якщо рішення залишається чинним, то воно має переглядатися щонайменше двічі на рік. Отже, як у випадку з цив. особами з країн противника на тер. сторони, що перебуває у конфлікті, так і у випадку з особами, що перебувають під покровительством, діє принцип, за яким окупуюча д-ва, виходячи з настійних міркувань безпеки, може застосувати запобіж. заходи щодо цих осіб, але не більше ніж примусово оселити їх у певному місці або інтернувати. І., таким чином, не є покаранням. Як і у поводженні з військовополоненими, при І. за будь-яких обставин має поважатися людська гідність. Умови І. практично збігаються з умовами утримання військовополонених (ст. 73—135 4-ї Женев. конвенції). Водночас інтерновані цив. особи не зобов'язані підкорятися військ, дисципліні і мають право на менш суворе поводження, ніж те, яке встановлено для військовополонених. Так, якщо військовополонені можуть залучатися до праці у примусовому порядку, то цив. інтерн, особи — тільки за їх бажанням. Останні можуть також звернутися з проханням, щоб їхні діти, які залишилися на свободі без родинного піклування, були інтерновані разом з ними. Крім того, інтерновані члени однієї родини повинні утримуватися в одному приміщенні та проживати окремо від ін. інтернованих, і для них мають бути створені всі необхідні умови для норм, сімейного життя (ст. 82, 95, 116 4-ї Женев. конвенції). Звільнення інтернованих осіб покладається на д-ву, під владою якої вони перебувають, як тільки припиниться дія причин, що зумовили їх І. (ст. 132 4-ї Женев. конвенції). Після закінчення воєн, дій д-ви повинні сприяти якомога швидшому поверненню усіх інтернованих на їх попереднє місце проживання або їх репатріації (ст. 133—134). | |||
ІНТЕРНУНЦІЙ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНУНЦІЙ - (лат. internuntius - вісник, посередник) — глава дип. представництва Ватикану. На відміну від нунція І. посідає другий за старшинством клас дип. представників, еквівалентний класу посланника. І. акредитується при главі д-ви перебування й очолює папське дип. представництво — інтернунціатуру. | |||
Інтерполяція (интерполяция) | ||
---|---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | ||
Інтерполяція (интерполяция) | ||
---|---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | ||
Інтертекст | |||
---|---|---|---|
Інтертекст – комп’ютерний посібник з інтерактивним викладенням навчальної інформації. | |||
Інтерфейс користувача4 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача4 – сукупність засобів для оброблення та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так й окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |||
Інтерфейс користувача3 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача3 – інтерфейс, що визначає процеси взаємодії користувача з інформаційним ресурсом в Інтернет. | |||
Інтерфейс користувача1 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача1 – сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |||
Інтерфейс користувача2 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача2 – частина програми, що відповідає за діалог із користувачем і
може мати форму природномовної системи
(для
інтелектуальних баз даних та експертних систем). | |||
Інтерфейс, дружній до користувача | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс, дружній до користувача – властивість, що забезпечує комфортне робоче середовище в процесі взаємодії користувача з інформаційною системою. | |||
Інтерфейс1 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс1 – апаратна
чи програмна
система сполучення об’єктів
з різними характеристиками. | |||
Інтерфейс2 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс2 – правило взаємодії та обміну даними між та всередині апаратного та програмного комплексів ЕОМ, а також людиною та ЕОМ. | |||
Інтерфейс3 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс3 – це прості та зручні засоби взаємозв’язку між користувачем та програмою. | |||
Інтерфейс4 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс4 – програмне забезпечення комунікації між комп’ютером
і
його користувачем або між двома пристроями. У вузькому сенсі – зовнішній вигляд програмного середовища, службовець для забезпечення діалогу з користувачем. | |||
Інтерфейс5 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс5 – відображення на екрані монітора інформації, мінімально необхідної для виконання користувачем основних дій. Розміщення і відображення елементів керування на екрані з урахуванням їх змістового значення та логічного взаємозв’язку. Комплекс умов, засобів і методів, що забезпечують взаємодію користувача
з сайтом, програмою і
комп’ютером. Інструменти для орієнтації та роботи користувача в інформаційному
просторі. Використання знайомих користувачеві дружніх, інтуїтивно зрозумілих і узгоджених між собою образів для
керування програмним забезпеченням.
Приклад: інтерфейс автомобіля
- кермо і педалі. | |||
Інтерфейс6 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс6 – сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та
(або) програм; | |||
Інтерфейс7 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс7 – сукупність описів і узгоджень щодо процедури передачі управління в підпрограму та повернення у вихідну програму. | |||
Інтерфейс8 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс8 – певна стандартна межа між взаємодіючими в інформаційному просторі об’єктами. | |||
ІНТЕРЦЕСІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРЦЕСІЯ - (лат. intercessio — посередництво; заперечення; втручання) — 1) у римському праві прийняття на себе відповідальності за чужі борги у формі поруки або передачі речі у заставу; 2) право магістратів — посад, осіб Давнього Риму — призупиняти постанови і дії рівних або нижчих за становищем посад, осіб; 3) у міжнародному праві — ненасильницьке втручання у справи ін. держав з метою сприяння мирному врегулюванню спорів шляхом пропозиції добрих послуг. | |||
ІНТРА ВІРЕС | |||
---|---|---|---|
ІНТРА ВІРЕС - (лат. intra vires — у межах повноважень) — вислів, що застосовується для характеристики поведінки суб'єктів міжнародного права як такої, яка відповідає вимогам міжнародного права. Д-ви, міжнар. організації мають різні, визначені міжнар. правом повноваження, вихід за межі яких може призвести до міжнар. правопорушення або навіть міжнар. злочину (див. Ультра вірес). Органи суб'єктів міжнар. права, їхні співробітники та представники також повинні діяти І. В. | |||
Інтраактивна інформаційна система | |||
---|---|---|---|
Інтраактивна інформаційна система – система, в якій кодер і декодер представлено одним матеріальним об’єктом. Інформація залишається тілдьки "всередині"даного об’єкта, а комунікація здійснюється його фізичним переміщенням. Наприклад: книга, рукопис, кіноплівка, оптичний диск та ін. | |||
Інтрамережа1 | |||
---|---|---|---|
Інтрамережа1 – внутрішньокорпоративна мережа
побудована за принципом Інтернет. | |||
Інтрамережа2 | |||
---|---|---|---|
Інтрамережа2 – закрита корпоративна мережа, побудована на базі технологій Інтернету. До її складу може входити корпоративний веб-сайт, доступний тільки співробітникам компанії. Інтрамережа поєднує стандартизацію і простоту, властиві Інтернету, з контролем за доступом до корпоративної інформації. | |||
Інтранет1 | |||
---|---|---|---|
Інтранет1 – внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і
програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути
ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати
як автономна
мережа,
що
не має доступу ззовні. | |||
Інтранет2 | |||
---|---|---|---|
Інтранет2 – внутрішня приватна мережа організації, яка використовує Інтернет, який побудований на використанні протоколу IP, для обміну та спільного використання деякої частини інформації зареєстрованими користувачами. | |||
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | ||
---|---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | ||
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | ||
---|---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | ||
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | ||
---|---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | ||
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | ||
---|---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | ||
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | ||
---|---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | ||
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | ||
---|---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | ||
Інфляція | |||
---|---|---|---|
Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. | |||
Інфляція (инфляция) | ||
---|---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | ||
Інфляція (инфляция) | ||
---|---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | ||
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | ||
---|---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | ||
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | ||
---|---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | ||
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | ||
---|---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | ||
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | ||
---|---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | ||
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | ||
---|---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | ||
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | ||
---|---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | ||
Інфляція попиту (инфляция спроса) | ||
---|---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | ||
Інфляція попиту (инфляция спроса) | ||
---|---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | ||
Інфобізнес | |||
---|---|---|---|
Інфобізнес – інформаційні технології в бізнесі. | |||
Інформатизація освіти | |||
---|---|---|---|
Інформатизація освіти – це процес, в якому політичні, соціально- економічні, технологічні і правові механізми тісно пов’язані на основі застосування комп’ютерів, інформаційних технологій і засобів зв’язку. | |||
Інформатизація1 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація1 – введення в соціум інформаційних технологій на основі комп’ютерів і телекомунікацій. | |||
Інформатизація2 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація2 – організаційний соціально-економічний і науково- технічний процес створення
оптимальних умов для задоволення інформаційних
потреб і реалізації прав громадян,
органів
державної влади,
органів місцевого
самоврядування, організацій,
громадських об’єднань
на основі формування і
використання
інформаційних ресурсів. | |||
Інформатизація3 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація3 – сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково- технічних, виробничих
процесів,
спрямованих на створення умов
для задоволення інформаційних потреб
громадян і суспільства на основі розбудови,
розвитку й використання
інформаційних систем,
мереж, ресурсів та інформаційних технологій із застосуванням
сучасної обчислювальної та
комунікаційної техніки. | |||
Інформатизація4 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація4 (лат. informatio –
пояснення) освіти –
одна з глобальних тенденцій розвитку
освіти, пов’язана з
розширенням застосування комп’ютерів, інформаційних мереж і технологій в освітній практиці. | |||
Інформатика1 | |||
---|---|---|---|
Інформатика1 – фундаментальна галузь наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає
інформаційні процеси й системи, методи й засоби одержання, перетворення, передачі, збереження й використання інформації у
різних галузях соціальної практики. | |||
Інформатика2 | |||
---|---|---|---|
Інформатика2 – це
наука,
яка
вивчає закони i методи накопичення, опрацювання iпередачiiнформацiї
в природних, технiчних iсоцiальних
системах з використанням комп‘ютерної техніки. | |||
Інформатика3 | |||
---|---|---|---|
Інформатика3 – комплексний науковий міждисциплінарний напрям, що вивчає моделі,
методи та засоби
збирання, зберігання,
обробки
і
передачі інформації.
Теоретичною інформатикою називають науку про структури, що
грунтуються на
математиці
й
логіці.
Практична інформатика є інженерною дисципліною, що спирається на мережі і системи. До кола її питань входять
бази даних і знань, інформаційно-пошукові системи, гіперсередовище, мова
запитів, комп’ютерний переклад. Вона спирається на теорію інформації, штучний інтелект, електроніку, семіотику та ін. | |||
Інформатика4 | |||
---|---|---|---|
Інформатика4 – наука,
яка
вивчає
інформаційні
процеси
і
системи в соціальному середовищі. | |||
Інформатика5 | |||
---|---|---|---|
Інформатика5 – наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності. | |||
Інформаційні ресурси баз даних | |||
---|---|---|---|
Інформаційні
ресурси
баз даних
– визначені
групи
взаємозв’язаних задокументованих одиниць інформації, які об’єднані в автоматизованих інформаційних системах державних органів за
певними ознаками, описують взаємовідносини та стан суб’єктів
підприємницької діяльності і фізичних осіб | |||
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання | |||
---|---|---|---|
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання – текстові і графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних; гіпертексти; експертні системи; мультимедіа- технології; геоінформаційні (ГІС-технології; інтерактивні Web-технології); системи комп’ютерного відеоконференцзв’язку тощо. | |||
Інформаційні відносини | |||
---|---|---|---|
Інформаційні відносини – відносини в суспільстві, які виникають із приводу змісту, збереження, передачі й використання інформації. | |||
Інформаційні процеси | |||
---|---|---|---|
Інформаційні процеси – процеси створення, збирання, опрацювання, пошуку, поширення та зберігання інформації. | |||
Інформаційні ресурси | |||
---|---|---|---|
Інформаційні ресурси – окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних і ін.). | |||
Інформаційні системи (информационные системы) | ||
---|---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | ||
Інформаційні системи (информационные системы) | ||
---|---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | ||
Інформаційні технології | |||
---|---|---|---|
Інформаційні технології – сукупність методів, виробничих і програмно- технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення надійності та оперативності. | |||
Інформаційна війна | |||
---|---|---|---|
Інформаційна
війна
– відкриті
або приховані
цілеспрямовані інформаційні впливи систем одна на одну з метою отримання певного виграшу в матеріальній, військовій, політичній або ж
ідеологічній сферах. | |||
Інформаційна діяльність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна діяльність – діяльність людини, яка пов’язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних. | |||
Інформаційна система1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система1 – організаційно-впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому
числі з використанням
засобів
обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують
інформаційні процеси. | |||
Інформаційна економіка | |||
---|---|---|---|
Інформаційна економіка – сектор економіки, що виник завдяки розвитку глобального процесу інформатизації. Включає в себе виробництво засобів інформатизації, а також інформаційних продуктів, послуг і інформаційний ринок. | |||
Інформаційна технологія2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна
технологія2 – методи оброблення та
організаційно- управлінські концепції її формування і споживання інформації, а також
сукупність усіх видів інформаційної техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання,
оброблення та
передавання даних із
застосуванням певного комплексу технічних засобів. | |||
Інформаційна інфраструктура | |||
---|---|---|---|
Інформаційна інфраструктура – сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування та розвиток інформаційного простору країни, а також засобів інформаційної взаємодії, що забезпечують доступ громадян та організацій до інформаційних ресурсів. | |||
Інформаційна система4 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система4 – взаємозалежна
сукупність
засобів, методів персоналу, які використовуються для зберігання,
оброблення й подання даних, відомостей з метою вирішення
користувачем
намічених завдань. | |||
Інформаційна система5 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система5 – програмно-технічна
і
організаційна
система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій. | |||
Інформаційна технологія1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія1 – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА (англ. informational (automated) system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l (ˈɔːtəmətɪd) ˈsɪstɪm]) - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з ви | |||
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА (англ. informational security [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l sɪˈkjʊərɪtɪ]) - багаторівневий комплекс організаційних заходів банку, програмних і технічних засобів, що забезпечують захист інформації від випадкових і навмисних загроз, у результаті реалізації яких можливе порушення сервісів безпеки: доступності, цілісності, конфіденційності та спостережності (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |||
Інформаційна безпека1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна безпека1 – стан захищеності інформаційного середовища, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. | |||
Інформаційна безпека2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна безпека2 – захищеність інформації, що має циркулювати в АС, та підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних нанести збитки власникам або користувачам інформації та підтримуючій інфраструктурі. | |||
Інформаційна взаємодія | |||
---|---|---|---|
Інформаційна взаємодія – процес обміну відомостями (інформацією), що приводить до зміни знань хоча б одного з одержувачів цих відомостей. В живих і технічних системах існує складна ієрархія рівнів інформаційних взаємодій, які в загальному грунтуються на двох схемах: передавач – кодувальний пристрій – канал зв’язку – декодер – приймач (класична схема К.Шеннона); - схема управління Н.Вінера, в якій поряд з прямим потоком інформації, присутній зворотний, що передає інформацію про стан керованого об’єкта (системи). Організація оптимальних умов для інформаційних взаємодій між користувачами у вирішенні прикладних задач, по суті, є основним призначенням Інтернету. | |||
Інформаційна злочинність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна злочинність – протиправні дії в інформаційній сфері суспільства, що порушують встановлені законом права особистості, організації чи держави і завдають їм моральної або матеріальної шкоди. | |||
Інформаційна культура | |||
---|---|---|---|
Інформаційна культура – здатність суспільства ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати з цією метою передові досягнення в області розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій. | |||
Інформаційна мережа | |||
---|---|---|---|
Інформаційна мережа – сукупність інформаційних систем, які використовують засоби обчислювальної техніки та взаємодіють одна з одною за допомогою комунікаційних каналів. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. informational network of the National Bank [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈnetwɜːk əv ðə ˈnæʃənl bæŋk]) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України (джерело: Інструкція проміжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
Інформаційна модель | |||
---|---|---|---|
Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об’єктів, процесів, явищ. | |||
Інформаційна нерівність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна нерівність – проблема розвитку
цивілізації, суть якої
полягає в тому, що в процесі інформатизації суспільства виникає
високоавтоматизоване інформаційне середовище,
яке виявляється в різній мірі
доступним для окремих людей, організацій, регіонів та країн світового співтовариства | |||
Інформаційна революція | |||
---|---|---|---|
Інформаційна революція – радикальна зміна інструментальної основи, способів передачі та зберігання інформації, а також обсягу інформації, доступної активній частині населення. | |||
Інформаційна свобода особистості | |||
---|---|---|---|
Інформаційна свобода особистості – можливість людини отримувати необхідну для її життя, професійної діяльності та розвитку інформацію, а також висловлювати свою точку зору з приводу тих чи інших природних або суспільних явищ, передавати інформацію іншим людям, тобто поширювати її в суспільстві. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (англ. informational risk management system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - сукупність технічних засобів, методів і процедур, що забезпечують реєстрацію, зберігання, оброблення, моніторинг і своєчасне формування достовірної інформації для звітування (інформування), аналізу та прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |||
Інформаційна система2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система2 – система, що організує пам’ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу. | |||
Інформаційна система3 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система3 – сукупність елементів (матеріальних або ідеальних), певним чином пов’язаних між собою, які утворюють деяку цілісність. В якості системи можна розглядати будь-який об’єкт дійсності. Будь-яка система за своєю суттю є інформаційним утворенням, тому взаємозв’язки її елементів здійснюються за допомогою інформації. Поняття системи в інтернетиці використовується дуже широко, має безліч смислових значень і частіше за все відноситься до взаємозалежного набору засобів технічного і програмного забезпечення, а також організаційно упорядкованої сукупності документів. | |||
Інформаційна сфера | |||
---|---|---|---|
Інформаційна сфера – сфера діяльності суб’єктів, пов’язана зі
створенням, перетворенням та споживанням інформації. Включає в себе все знакове середовище, яке оточує людей в сучасному суспільстві. | |||
Інформаційна технологія (информационная технология) | ||
---|---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | ||
Інформаційна технологія (информационная технология) | ||
---|---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | ||
Інформаційна технологія3 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія3 – сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах | |||
Інформаційна технологія4 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія4 – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що
забезпечує виконання інформаційних процесів з метою
підвищення їхньої
надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання
інформаційного ресурсу. | |||
Інформаційне середовище | |||
---|---|---|---|
Інформаційне
середовище – сукупність
оточуючих інформаційну
систему елементів (об’єктів),
які здійснюють на неї вплив або, навпаки, на які вона впливає.
Зовнішнє середовище будь-якої системи розглядається
як
підсистема інформаційної структури більш високого рівня і, тому, є інформаційним утворенням вже по
своїй суті. Інтернет,
наприклад,
являє середовище для своїх об’єктів і одночасно сам функціонує в інформаційному просторі ноосфери. | |||
Інформаційне забезпечення | |||
---|---|---|---|
Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, а також масивів інформації, що використовуються в автоматизованій інформаційній системі. | |||
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | ||
---|---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | ||
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | ||
---|---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | ||
Інформаційне обслуговування | |||
---|---|---|---|
Інформаційне обслуговування – надання інформації для підготовки і прийняття рішень, задоволення культурних, наукових, виробничих, побутових та інших потреб людини. | |||
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. informational message [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈmesɪʤ]) - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат | |||
Інформаційне середовище суспільства | |||
---|---|---|---|
Інформаційне середовище суспільства – сукупність інформаційних ресурсів, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, засобів інформатизації, інформаційних продуктів і послуг інформатизації, політичних, соціально- економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації, що дозволяє забезпечити істотне підвищення якості життя населення, соціально-політичну стабільність держави і перехід суспільства до сталого розвитку. | |||
Інформаційне суспільство | |||
---|---|---|---|
Інформаційне суспільство – нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головні продукти виробництва – інформація та знання. Відмінними рисами інформаційного суспільства є: доступність необхідної інформації для всіх його членів, здатність суспільства виробляти всю необхідну для його життєдіяльності інформацію, а також забезпечення всіх громадян засобами доступу до цієї інформації. | |||
Інформаційний підхід | |||
---|---|---|---|
Інформаційний підхід – фундаментальний
метод
наукового пізнання. Суть його полягає в тому, що у процесі вивчення будь-якого об’єкта, процесу чи явища в природі і суспільстві, в першу чергу виявляються і аналізуються найбільш характерні для них інформаційні аспекти,
що визначають їхнє функціонування
і розвиток. | |||
Інформаційний аналіз | |||
---|---|---|---|
Інформаційний аналіз – вивчення документів та визначення обсягу сформованої і використаної інформації, а також розробка схеми документообігу і моделі інформаційних зв’язків. | |||
Інформаційний код | |||
---|---|---|---|
Інформаційний код – форма речовини або енергії, за допомогою яких переноситься інформація. | |||
Інформаційний колапс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний колапс – гіпотетичний стан мережевого інформаційного простору, що загрожує його стабільності та нормальному функціонуванню. Характеризується різким зниженням пропускної здатності каналів зв’язку. Виникає в ситуації, коли існуючі технології не в змозі передати наростаючі обсяги трафіку. | |||
Інформаційний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний комплекс – узагальнена назва інформаційно- виробничих, -інфраструктурних, -територіальних, -тематичних комплексів, яка являє собою вертикальну, умовно інтегровану соціально-економічну освіту, побудовану на базі реальних об’єктів з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. | |||
Інформаційний потенціал | |||
---|---|---|---|
Інформаційний потенціал – сукупність засобів, методів і умов, що дозволяють активізувати й ефективно використовувати інформаційні ресурси. | |||
Інформаційний продукт | |||
---|---|---|---|
Інформаційний продукт – задокументована інформація, підготовлена у відповідності до потреб користувачів і призначена або застосовувана для задоволення потреб користувачів. | |||
Інформаційний простір | |||
---|---|---|---|
Інформаційний простір – форма існування інформаційних систем, що характеризується структурністю, протяжністю і диференційованістю. | |||
Інформаційний ресурс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний ресурс – окремі документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших видах інформаційних систем). | |||
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК (англ. information risk [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪsk]) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок виникнення внутрішніх і зовнішніх подій щодо інформаційних систем банку та інших інформаційних ресурсів, що використовуються для досягнення цілей банку, недостатності внутрішнього контролю чи неадекватних або помилкових внутрішніх процесів банку у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційний ризик є складовою операційного ризику (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |||
Інформаційно-інфраструктурний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-інфраструктурний комплекс – умовно інтегрована соціально-економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента інфраструктури виробничого об’єкта з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента інфраструктури. | |||
Інформаційно-аналітична діяльність | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-аналітична діяльність – сукупність дій та заходів на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень. | |||
Інформаційно-аналітична система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-аналітична система – суспільна структура, що включає інформаційні технології, інформаційні системи та інформаційні ресурси для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. | |||
Інформаційно-комунікаційні технології | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-комунікаційні технології – технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. | |||
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти – сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, програмного і організаційно- методичного забезпечення, орієнтована на надання тим, хто навчається освітніх послуг. | |||
Інформаційно-пошукова система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-пошукова система – система, призначена для пошуку інформації в базі даних і всієї сукупності інформаційних ресурсів. | |||
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) (англ. information retrieval system of the EPS (IPS) [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪˈtriːvəl ˈsɪstɪm əv ðiː iː-piː-ɛs (aɪ-piː-ɛs)]) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
Інформаційно-телекомунікаційна система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-телекомунікаційна система – організаційно-технічна сукупність, що складається з автоматизованої системи та мережі передачі даних. | |||
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА (англ. information and telecommunication system [ˌɪnfəˈmeɪʃən ənd ˈtelɪkəˌmjuːnɪˈkeɪʃən ˈsɪstɪm]) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |||
Інформаційно-тематичний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-тематичний комплекс – умовно інтегрована соціально- економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента невиробничої інфраструктури, що має особливе значення, з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента невиробничої інфраструктури. | |||
Інформаціологія | |||
---|---|---|---|
Інформаціологія – це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту. | |||
ІНФОРМАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ (англ. information [ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або | |||
Інформація (информация) | ||
---|---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | ||
Інформація (информация) | ||
---|---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | ||
Інформація економічна (информация экономическая) | ||
---|---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | ||
Інформація економічна (информация экономическая) | ||
---|---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | ||
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ (англ. information from open sources [ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n frɒm ˈəʊpən ˈsɔːsɪz]) - інформація, призначена для громадськості; інформація із зовнішніх джерел, наприклад, таких як наукова література; офіційна інформація; інформація, що видається громадськими організаціями, комерційними компаніями і засобами масової інформації (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів | |||
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ (англ. restricted information [rɪsˈtrɪktɪd ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - конфіденційна, таємна та службова інформація (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650; Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI | |||
Інформація кількісного виду | |||
---|---|---|---|
Інформація кількісного виду – інформація, що характеризується з позицій її величини. | |||
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) (англ. goods information (job, service) [gʊdz ˌɪnfəˈmeɪʃən (ʤɒb ˈsɜːvɪs)]) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги) (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII | |||
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) (англ. information about an individual (personal data) [ˌɪnfəˈmeɪʃən əˈbaʊt ən ˌɪndɪˈvɪdjʊəl (ˈpɜːsnl ˈdeɪtə)]) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657XII | |||
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ) (англ. information on tracking (monitoring) financial transactions (except financial transactions related to salary payment, payment of national and local taxes and fees) [ˌɪnfəˈmeɪʃən ɒn ˈtrækɪŋ (ˈmɒnɪtəɪŋ) faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz (ɪkˈsept faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz rɪˈleɪtɪd tə ˈsælərɪ ˈpeɪmənt ˈpeɪmənt əv ˈnæʃənl ənd ˈləʊkəl ˈtæksɪz ənd fiːz)]) - виявлена суб’єктом інформація про фінансові операції клієнта за Запитом (джерело: Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» від 23.12.2015 № 1168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за № 80/28210 | |||
Інформація якісного виду | |||
---|---|---|---|
Інформація якісного виду – інформація, що характеризується з позицій її істинних властивостей. | |||
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (англ. national security information [ˈnæʃənl sɪˈkjʊərɪti ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - розвіддані або інша інформація, що має відношення до загрози безпеці держави чи її мешканців. Розвіддані, що стосуються національної безпеки можуть надходити з відкритих, напіввідкритих або секретних джерел | |||
Інформація1 | |||
---|---|---|---|
Інформація1 – а) дані, знання, повідомлення, які є об’єктом збереження, передачі й перетворення і допомагають
вирішити певне завдання; б) нові дані, які
може використати людина для вдосконалення своєї діяльності та поповнення знань. | |||
Інформація2 | |||
---|---|---|---|
Інформація2 – відомості
про осіб,
предмети, факти,
події, явища і процеси незалежно від форми їх подання. | |||
Інформація3 | |||
---|---|---|---|
Інформація3 – 1) повідомлення про що-небудь в усній формі; 2) знання про предмети, факти, поняття тощо проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних. | |||
Інформація4 | |||
---|---|---|---|
Інформація4 – це
зміст
будь-якого
повідомлення,
дані
про
щось,
які розглядаються
в аспекті передачі їх у часі і просторі. | |||
Інформація5 | |||
---|---|---|---|
Інформація5 – одне з найбільш актуальних, фундаментальних і дискусійних понять в сучасній науці і практиці. У зв’язку з відсутністю загального визначення в різних предметних областях має різні інтерпретації. Філософія розглядає дві протиборчі концепції: перша кваліфікує інформацію як властивість всіх матеріальних об’єктів, тобто як атрибут матерії (атрибутивний підхід), а друга пов’язує її лише з функціонуванням систем, що самоорганізуються (функціональний підхід). Найбільш поширеним (але не загальноприйнятим) є визначення У. Р. Ешбі, доповнене А. Д. Урсул, які розглядають інформацію як відбиту різноманітність у будь-яких об’єктах (процесах) живої і неживої природи. На побутовому рівні інформація найчастіше сприймається інтуїтивно і зв’язується з отриманням відомостей про будь-кого або що. В інформатиці – це сукупність фактів, явищ, подій, що представляють інтерес, що підлягають реєстрації та обробці (за Е. А. Якубайтісом). Найбільш прагматичним визначенням оперує обчислювальна техніка, в якій інформація є зміст, що присвоюється даними (за В. І. Першіковим і В. М. Савінковим). | |||
Інформографія | |||
---|---|---|---|
Інформографія – наука, що вивчає топологію розподілу інформаційних ресурсів у світовому співтоваристві, а також на території тієї чи іншої країни, їх особливості, приналежність, доступність, можливості ефективного використання. | |||
Інформодинаміка | |||
---|---|---|---|
Інформодинаміка – наука про інформацію і феномен її самоорганізації, про закони (правила), яким підкоряються інформаційні явища та їх зв’язки з явищами енергетичними, включаючи в сукупність інформаційних явищ інтелект, розум, взагалі всі негентропійні інформаційні процеси (за Лачіновим В. М. і Поляковим А. О.). | |||
Інформологія1 | |||
---|---|---|---|
Інформологія1 – наука, об’ектом вивчення якої є простір, просторова організація
інформації, а також закономірності просторової
побудови
інформаційних систем. На думку
авторів (В. С. Мокій,
А. О.
Жамборова,
О. Е. Шегай) її слід сприймати як науку, концепція якої є можливим варіантом
загального системного підходу в дослідженні навколишнього світу. Загальним завданням інформології служить об’єднання і класифікація знань, отриманих
в рамках наукових напрямів, які сповідують різні принципи досліджень. Метою є надання всім цим знанням
єдиної смислової насиченості. | |||
Інформологія2 | |||
---|---|---|---|
Інформологія2 – дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації й передаванням інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв’язку | |||
Інформономія3 | |||
---|---|---|---|
Інформономія3 – наука про закони інформації. | |||
Інфраструктура дистанційного навчання | |||
---|---|---|---|
Інфраструктура дистанційного навчання – управління системою дистанційного навчання і регіональна мережа. | |||
Інфраструктура (инфраструктура) | ||
---|---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | ||
Інфраструктура (инфраструктура) | ||
---|---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | ||
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | ||
---|---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансовуі банківські системи тощо). | ||
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | ||
---|---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансову і банківські системи тощо). | ||
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | ||
---|---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | ||
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | ||
---|---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | ||
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | ||
---|---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | ||
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | ||
---|---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | ||
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | ||
---|---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | ||
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | ||
---|---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | ||
Інфраструктура як послуга | |||
---|---|---|---|
Інфраструктура як послуга (IaaS, англ. IaaS or Infrastructure - as - a - Service) – надається як можливість використання хмарної інфраструктури для самостійного управління ресурсами оброблення, зберігання, мереж і іншими фундаментальними обчислювальними ресурсами, наприклад, споживач може встановлювати і запускати довільне програмне забезпечення, яке може включати операційні системи, платформенне і прикладне програмне забезпечення. | |||
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ | |||
---|---|---|---|
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ (англ. other types of legal assistance [ˈʌðə taɪps əv ˈliːgəl əˈsɪstəns]) - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI | |||
ІНША ЛОТЕРЕЯ | |||
---|---|---|---|
ІНША ЛОТЕРЕЯ (англ. another lottery [əˈnʌðə ˈlɒtərɪ]) - лотерея, яка не підпадає під визначення миттєвої лотереї, в тому числі тиражна, комбінована (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI | |||
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. another person whose rights or legitimate interests are limited during a pre-trial investigation [əˈnʌðə ˈpɜːsn huːz raɪts ə lɪˈʤɪtɪmɪt ˈɪntrɪsts ə ˈlɪmɪtɪd ˈdjʊərɪŋ ə ˈpriːˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ | |||
---|---|---|---|
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ (англ. other legal entity providing financial services [ˈʌðə ˈliːgəl ˈentɪtɪ prəˈvaɪdɪŋ faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz]) - юридична особа, можливість надання фінансових послуг якою визначено законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, але яка за своїм правовим статусом не є фінансовою установою (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |||
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ (англ. other precious stones [ˈʌðə ˈprɛʃəs stəʊnz]) - всі дорогоцінне каміння за винятком алмазів | |||
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | ||
---|---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | ||
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | ||
---|---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | ||
Іпотека | |||
---|---|---|---|
Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом. | |||
Іпотека (ипотека) | ||
---|---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | ||
Іпотека (ипотека) | ||
---|---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | ||
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |||
---|---|---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |||
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |||
---|---|---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |||
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. mortgage securities [ˈmɔːgɪʤ sɪˈkjʊərɪtɪz]) - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит | |||
---|---|---|---|
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит) – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості. | |||
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | ||
---|---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | ||
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | ||
---|---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | ||
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | ||
---|---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | ||
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | ||
---|---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | ||
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | ||
---|---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | ||
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | ||
---|---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | ||
Істеблішмент (истеблишмент) | ||
---|---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | ||
Істеблішмент (истеблишмент) | ||
---|---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | ||
ІСТОРИЧНЕ МІСТО | |||
---|---|---|---|
ІСТОРИЧНЕ МІСТО - давнє місто, в якому склалися і збереглися неповторні та характерні риси і традиції планування та забудови, відповідне культурне, істор. та архіт. середовище, пам'ятки старовини тощо. Чіткої дефініції І. м. у міжнар.-правових документах немає. Прийняті Ген. конференцією ЮНЕСКО «Рекомендації про збереження і сучасну роль історичних ансамблів» (1976) подають лише приблизне визначення. Під «історичними або традиційними ансамблями» розуміють будь-які скупчення будівель та просторових структур, що є люд. поселеннями як у міському, так і в сільському середовищі, включаючи археол. та палеонтол. місця, які мають археол., архіт., істор., естет, або соціально-культурну цілісність і цінність. Серед цих ансамблів можна, зокрема, виділити істор. міста, старовинні міські квартали тощо. Враховуючи інтенсивність сучас. урбаністських перетворень, які загрожують збереженню істор. середовища, Міжнар. рада з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) прийняла у Вашингтоні «Міжнародну хартію про охорону історичних міст» (1987). Цей документ, що доповнив Венеціанську хартію 1964, безпосередньо стосується великих і малих істор. міст, істор. центрів та кварталів з природним чи створеним людиною оточенням, які, крім власних якостей істор. об'єкта, уособлюють цінності, властиві традиц. міським цивілізаціям. Охорона І. м. — це заходи, необхідні як для їх захисту, консервації і реставрації, так і для їх безперервного розвитку та гармонійного пристосування до сучас. життя. Щоб охорона І. м. і кварталів була ефективною, вона мусить стати невід'ємною частиною єдиної політики екон. і соціального розвитку, враховуватись у тер. і містобуд. планах на всіх рівнях. План охорони І. м. і кварталів має передбачати, крім аналізу археол., істор., архіт., тех., соціально-екон. даних, ще й осн. напрями діяльності та необхідні юрид., адм. і фін. заходи. До цінностей І. м., що підлягають охороні, належать істор. характер та сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме: форма міста, що визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянки; зв'язок між міськими просторами: забудованими, вільними та озелененими; форма і вигляд споруд; зв'язки міста з довкіллям; різні призначення міста впродовж його істор. розвитку. У зак-ві України не визначено статус І. м. Столиця 195 України — Київ входить до Всесв. ліги істор. міст. Утв. Лігу істор. міст України, до якої входять міста, вік яких становить понад 300 років. | |||
ІСТОТНА УЧАСТЬ | |
---|---|
ІСТОТНА УЧАСТЬ (англ. substantial participation [səbˈstænʃəl pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən]) - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі |