СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ціни, за якими сільськогосподарські підприємства продають державі вироблену ними сільськогосподарську продукцію. Структура Ц.з. близька до структури оптових цін підприємства і включає в себе витрати на виробництво продукції та нормативний прибуток.

ціна, що фіксується в угоді (контракті) про купівлю-продаж товару, в тому числі при зовнішньоторговельних операціях. Контрактні ціни є цінами реальних угод, тому вони дають найвірогіднішу інформацію про ціни. У зв'язку з цим вони, як правило, є комерційною таємницею. Може бути: твердою; з подальшою фіксацією; із зміною протягом дії контракту.

узагальнюючий показник корисної технології або технологічних знань, які одержує споживач за ліцензією. В основі Ц.л. лежить сума додаткового доходу (прибутку), що може бути одержаний замовником за період використання предмета ліцензії у виробництві. Ц.л. утворюється із щорічних відрахувань від прибутку покупця за час дії угоди. В міжнародній практиці такі відрахування називаються роялті.

ціна, за якою здійснюються розрахунки між підприємствами за реалізовану продукцію. Розрізняють два види Ц.о.

ціна, за якою товари продаються населенню, а також підприємствам і організаціям по купівлі товарів через роздрібну торгову мережу і підприємства громадського харчування. Ц.р. складається з оптової ціни промисловості (сума витрат на виробництво і прибутку виробника, витрат і прибутку збутової мережі і податку з обороту), а також торгової накидки на користь роздрібної торгівлі.

узагальнюючий показник корисності “ноу-хау”. За своєю природою та формами оплати аналогічна ціні ліцензії. Формується за рахунок перерахування продавцеві частини додаткового прибутку, одержуваного покупцем внаслідок використання “ноу-хау” на виробництві.

грошові і товарні документи, володіння якими дає можливість здійснити виражені в них майнові права. До основних Ц.п. належать: акції, облігації, векселі, заставні папери, що випускаються іпотечними банками під заставу земельних ділянок, боргів, нерухомого майна. Як втілення фіктивного капіталу Ц.п. не мають самостійної вартості. Регулярно мають прибуток власники акцій і облігацій.

спосіб виторговування ціни з урахуванням становища на ринку і умов контракту. До найпоширеніших Ц.з. належать: 1. Бонусні знижки. Надаються крупним оптовим покупцям і постійним клієнтам, не за кожну окрему угоду, а за обумовлений обсяг обороту протягом року. Досягають 7-8 відсотків вартості обороту. 2. Тимчасові знижки. Використовуються здебільшого в торгівлі продукцією масового попиту, яка має сезонний характер. 3. Дилерські знижки. Надаються оптовим та роздрібним торговцям, агентам, посередникам. Величина дилерських знижок залежить від різновиду товарів та обсягу посередницьких послуг і досягає 30 відсотків. 4. Закриті знижки. Надаються на продукцію, що обертається у замкнутих економічних одиницях, наприклад, у внутрішній торгівлі міжнародних замкнутих угрупувань; на товари, що постачаються за спеціальними міжурядовими угодами. 5. Кількісні знижки. Розмір їх змінюється залежно від величини або серійності замовлення. За окремими контрактами знижки становлять до 15 відсотків. 6. Знижки “сконто”. Надаються за оплату готівкою або за довгострокове здійснення платежів за контрактом. Можуть становити 3-5 відсотків вартості угоди. 7. Спеціальні знижки. Надаються покупцям, з якими у фірми склалися особливі відносини, у тому числі довгострокові зв'язки.