Термінологічний словник
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
Є |
---|
ЄВРОВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОВАЛЮТА (англ. еurocurrency [ˈjʊərəʊˌkʌrənsi]) - валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в Є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і «доларового перенасичення», що виник внаслідок хронічного дефіциту платіжного балансу США. Це обумовило розвиток ринку Є., тобто міжнародного ринку короткострокових капіталів. Маючи Є. (долари, марки, франки, фунти стерлінгів та ін.), банки користуються зручним інструментом для проведення кредитних угод на різні терміни | |||
Євровалюти (евровалюты) | ||
---|---|---|
кошти в іноземній валюті, що нагромадились в банках європейських країн і використовуються для розрахунків за межами країн-емітентів цієї валюти. | ||
Євродолар (евродоллар) | ||
---|---|---|
долари США, що нагромадились на рахунках юридичних і фізичних осіб в іноземних банках і використовуються для депозитно-позичкових операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів. | ||
ЄВРОДОЛАРИ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОДОЛАРИ (англ. eurodollars [ˈjʊərəʊ ˈdɒləz]) - тимчасово вільні кошти в доларах США, розміщені в банках Європи. Використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу, поповнення національних грошових ринків | |||
Єврокард | |||
---|---|---|---|
Єврокард – вид міжнародних кредитних карток. | |||
Єврокредити (еврокредиты) | ||
---|---|---|
міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Як правило, такі позики надають консорціуми банків на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації позичальника і коливається в межах від 20-30 млн. дол. до 1-2 млрд. дол. | ||
Єврооблігації (еврооблигации) | ||
---|---|---|
боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Є. мають всі ознаки (реквізити) облігацій, а також деякі особливості. Зокрема, вони розміщуються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї країни, як традиційні іноземні облігації. | ||
ЄВРОПА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПА - (грец.) — частина світу, зх. частина материка Євразія. Простягається від Атлантичного ок. до Уральських гір. Пл. — 10 379,7 тис. км2. Нас. — понад 728 млн. чол. (1994). У Є. — 42 д-ви. Кількість держав у Є. помітно зросла у 90-х pp. за рахунок республік кол. СРСР. Суверенною європ. д-вою є нині і Україна. У д-вах Є. немає єдиної правової системи. Тут діють континентальна (романо-германська) і англо-саксонська (прецедентна) системи права, правова система постсоціаліс-тичних країн та система європ. права. Конт. система права охоплює країни, де право історично формувалося під впливом та на основі римського права. Істотний поштовх до її розвитку зробила Франція зі своїм Кодексом Наполеона 1804. Зараз ця система є панівною у більшості розвинених країн Є.: Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині та ін. Англо-саксон. система права зародилася в Англії у 13 ст. На відміну від континентальної, яка грунтується на кодексах і законах, англосакс, система права ставить суд. прецедент на один щабель із законом, надаючи при розгляді деліктів важливого значення суд. практиці. Завдяки своїй прагматичності ця система вийшла за межі Англії та Ірландії: її сприйняли США, Канада, Індія та деякі ін. країни. Варто зазначити, що конт. і англ.-саксон. системи права нині не функціонують у чистому вигляді. Певні 128 елементи цих двох систем переплітаються. Крім того, зак-во практично всіх країн Є. має свої нац. особливості. Правова система постсоц. країн склалася в європ. д-вах, які після розпаду СРСР і Вар-шав. договору стали на шлях побудови громадян, сусп-ва і ринкової економіки. Це, зокрема, стосується України. Історично право названої групи країн належало до конт. системи права, але за роки соц. будівництва набуло певних спільних ознак, зумовлених загальною для цих держав політ, доктриною і домінуванням публічного права в усіх сферах сусп. життя. Сьогодні їхні правові системи трансформуються. Розширюється масив нового зак-ва при одночасній дії старого. На цій основі формується досить своєрідна модель системи права, у деяких елементах наближена до конт. системи. Триває формування і системи європ. права. Це право країн — членів Європейського Союзу, Ради Європи та деяких ін. міждерж. об'єднань. Дана система має наднац. характер. Це зумовлює необхідність імплементації норм європ. права у нац. зак-во, що є результатом екон. і політ, інтеграції країн Є. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА - (European Community), ЄС (EC) — заг. назва трьох формально самостійних, але взаємозв'язаних європ. інтеграц. утворень — Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС, 1951), Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, 1957) та Європейського товариства по атомній енергії (Євратом, 1957). ЄС започатковано одночасно з підписанням 27.III 1957 у Римі 6 державами — сторонами Договору про ЄЕС і Договору про Євратом, а також Конвенції про деякі органи, спільні для Співтовариств. На основі Договору про злиття 1965 утв. Раду ЄС та Комісію ЄС. Запроваджено також і спільний бюджет для відповідних інтеграц. утворень. З підписанням Договору про Європейський Союз (див. Маастрихтський договір 1992) ЄЕС було перетворено на Європейське співтовариство. Воно, а також ЄОВС і Євратом зберігають свою міжнар. правосуб'єктність. Більше того, згідно з вказаним Договором Європейський Союз «базується на Європейських співтовариствах». Місцеперебування органів і департаментів ЄС — м. Брюссель, Люксембург, Страсбург. | |||