СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.

Сертифікації відкритих ключів – процедура підтвердження особи власника відкритого ключа в Центрі сертифікації.

Сертифікація – процедура посвідчення якогось факту.

СЕЦЕСІЯ - (лат. secessio — відхід у бік, відокремлення, розкол, від secedere — йти, відходити, відокремлюватися) — 1) У Давньому Римі своєрідна 418 форма б-би плебеїв за свої права. У 494 (за ін. даними, у 470) до н. е. та в 450 (або 449) до н. е. вони демонстративно вийшли зі складу рим. громади і залишили місто. Патриції пішли на поступки, погодившись на щорічне обрання плебеями своїх представників — нар. трибунів. 2) Відокремлення частини території від певної д-ви згідно з рішенням населення або її кер. органів; вихід з д-ви будь-якої адм.-тер. одиниці цієї частини території, а з федерат, д-ви — її суб'єкта за рішенням населення, яке ухвалюється на референдумі, або за рішенням кер. органів цих одиниць, або суб'єктів федерації, які відділяються. Причиною С. здебільшого є загострення етнонац. питання у зв'язку з реалізацією права на самовизначення нації, яка компактно проживає. Конст. право розрізняє два види С: а) згідно з договором між усіма заінтересованими сторонами (центр, влада — суб'єкт, який прагне вийти зі складу д-ви — ін. частини д-ви), тобто С. на добровільних засадах та відповідно до норм міжнар. права; б) в одностор. порядку, шляхом самовільного виходу, здебільшого із застосуванням ЗС. Відомі в політ, історії спроби С. здебільшого були порушеннями федер. конституції, тому жорстко присікалися. Так, у Швейцарії 1847 придушено спробу С. Зондербунда (Особливого союзу), який об'єднав кілька кантонів; аналогічною була доля конфедерації пд. штатів у США в ході громадян, війни 1861—65; в 60-х pp. 20 ст. збройним шляхом ліквідовано спробу С. Бі-афри в Нігерії. 1985 та 1995 для С. франкомовного Квебеку з Канади було використано референдуми, але обидва рази сепаратистам не вдалося набрати більшості голосів. У світ, практиці відомо і про вдалі факти С, хоча в конституціях відповід. країн не передбачалася така можливість: з федерації Велика Колумбія вийшла Венесуела; Сінгапур вийшов з Малайзії; Еритрея, автономія в складі Ефіопії, проголосила себе самост. д-вою; Сх. Бенгалія вийшла з Пакистану і стала двою Бангладеш. Норми про право С. раніше містилися у конституціях соц. федерат, держав. Так, згідно зі ст. 72 Конституції СРСР 1977 за кожною союз, республікою зберігалося право вільного виходу з СРСР. Аналогічна норма була в преамбулі конст. закону «Про Чехословацьку Федерацію» 1968. Порядок здійснення права на С. не закріплювався у конституціях і поточ. закві, враховуючи, що це здійснення на практиці не передбачалося. У соц. теорії право на С. розглядалося як важлива гарантія добровільності об'єднання республік у федерацію. Однак реальне здійснення С. визначалося не концепцією добровільності й не конст. нормами, а конкр. політ, ситуацією. До С. сучасне міжнар. та конст. право ставиться негативно, розцінюючи її як форму сепаратизму. Так, у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970 окремо зазначено, що право нації на самовизначення не може бути здійснено шляхом порушення тер. цілісності д-ви. Ті д-ви, що виникають у результаті одностор. С, не отримують міжнар. визнання. За заг. правилом право С. несумісне з федерат, держ. устроєм. Суб'єктів федерації не наділяють правом одностор. (самовільного) виходу з неї, оскільки це не тільки підриває цілісність і стабільність федерації загалом, а й може заподіяти суттєву шкоду інтересам ін. суб'єктів федерації. У сучас. світі 419 жодна з конституцій федерат, держав не допускає С. Єдиним, хоча й своєрідним, винятком є конституція Ефіопії 1994, в якій ідеться про право виходу з федерації, але воно сформульовано не як право штатів, а як право національностей. Більшість держав закріплюють гарантії цілісності своєї території. Саме у такий спосіб вирішено питання про С. у конституціях більшості держав з федерат, устроєм — США, ФРН, Швейцарії та ін. За конституцією 1993 Рос. Федерація забезпечує цілісність і недоторканність своєї території. В Індії конституція не тільки забороняє С, а й проголошує карними дії щодо її пропаганди. Більшість унітар. д-в також на конст. рівні підкреслює неподільність своєї території. Так, у ст. 2 Конституції України закріплено, що тер. України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

СИГНАЛИ МОРСЬКІ - системи знаків для передачі інформації на судна та із суден. С. м. можуть бути звуковими, світловими (зоровими) і радіосигналами. Для їх подачі використовуються сигнальні прапори Міжнар. зводу сигналів; ручний (прапорний) семафор; сигнальні знаки (фігури); світлова сигналізація, звукові сигнали, піротех. сигнальні засоби. Звід є комплексом умовних сигналів, призначених для підтримки зв'язку на морі з метою забезпечення безпеки мореплавства та охорони люд. життя. Перший Міжнар. звід сигналів був складений 1855 к-том, утвореним м-вом торгівлі Великобританії, згодом переглядався і доповнювався у 1889, 1932. Чинний Міжнар. звід сигналів прийнятий 1965 на 4-й асамблеї Міжурядової мор. консульт. організації (ІМКО). Має розділи: «Правила користування Зводом», «Однобуквені сигнали», «Загальний розділ», «Медичний розділ», «Алфавітний покажчик слів-визначень» і «Додатки». У Міжнар. зводі сигналів містяться узагальнені відомості про сигнали небезпеки, рят. сигнали і порядок радіотелеф. переговорів, пов'язаних із забезпеченням безпеки, а також заг. зауваження і вказівки щодо користування Зводом та способами сигналізації, порядку виклику на зв'язок, упізнання приймальної і передавальної станцій, передачі тексту, закінчення зв'язку та ін. Кожен сигнал має завершене смислове значення і може застосовуватись усіма способами зв'язку. С. м., що використовуються у Міжнар. зводі, складаються з однопрапорних, двопрапорних і трипрапорних сигналів. Розрізняють також сигнали: небезпеки, взаємодії, оповіщення, упізнання, керування. «Міжнародними правилами попередження зіткнення суден» 1972 (МППЗС72) передбачені сигнал, знаки (сигнальні фігури) для подачі певних сигналів. Виділяються, зокрема, сигнали плавання при обмеженій видимості. Сигнали маневровказівки і попередження — звукові сигнали, що випереджають маневр суден, які перебувають на відстані видимості. Сигнали про шторми і сильні вітри — уніфікована система знаків і вогнів для попередження у будьякий час доби про очікувані шторми. Сигнали піднімаються на штормосигн. щоглах портів, на берегових маяках та ін. сигнальних пунктах. 420 Відповідальність за підйом сигналів покладається на управління порту, адміністрацію маяка, нач. сигнальної станції.