СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1921 - договір між Росією та Україною з одного боку, і Польщею, з другого,- про припинення війни та нормалізацію відносин. Підписаний 18.III 1921 у м. Ризі (Латвія). Містить преамбулу, 26 статей і додаток. Договір визначив кордон між УСРР і Польщею. Значна частина його проходила по р. Збруч. До Польщі відійшло понад 180 тис. км2 укр. та білорус, земель. Радянська сторона зобов'язувалася повернути Польщі різні воєнні трофеї, культурні та мист. цінності, бібліотеки і архіви, книжкові та археол. зібрання, вивезені Росією з Польщі від 1 січня 1772, а також звільнити Польщу від відповідальності за борговими та всіма ін. зобов'язаннями цар. уряду, сплатити протягом року 30 млн. золотих карбованців як борг за «активну участь Польської Республіки у господарському житті колишньої Російської імперії» тощо. Р. м. д. 1921 втратив чинність 1939 зі вступом рад. військ на тер. Зх. України і Зх. Білорусії.

РИМСЬКИЙ ДОГОВІР 1957 - (Договір про заснування Європейського співтовариства) — міжнар. договір, підписаний Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією та ФРН 25.III 1957 у м. Римі (Італія). Набув чинності 1.1 1958. Згідно з положеннями Р. д. 1957 було утворено інтеграц. об'єднання цих держав — Європейське співтовариство. До Р. д. 1957 неодноразово вносилися зміни згідно з такими док-тами: Договір про злиття 1965; Акт про приєднання 1972 (Великобританія, Ірландія, Данія), 1979 (Греція), 1985 (Іспанія, Португалія), 1994 (Австрія, Фінляндія, Швеція); Договір про бюджет 1970 та 1975; Єдиний європейський акт 1986; Договір про Європейський Союз 1992; Амстердамський договір 1997. Нині Рим. договір є одним з найголовніших джерел права Європейського Союзу. В сучас. вигляді Рим. договір складається з 6 частин (314 статей). У ч. І встановлено принципи функціонування Європ. співтовариства, ч. II регулює питання громадянства, ч. III визначає осн. напрями політики співтовариства 405 (вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів; візова та імміграц. політика; транспорт; правила конкуренції, оподаткування та зближення зак-ва; екон. та валютна політика; зайнятість; заг. торг, політика; митне співробітництво; соціальна політика та освіта; культура; охорона здоров'я; захист прав споживачів; трансєвроп. мережі зв'язку; пром-сть; екон. і соціальна згуртованість; дослідження і технол. розвиток; навколишнє середовище; співробітництво з метою сприяння розвитку); ч. IV присвячена питанням асоціації із замор, країнами та територіями; ч. V визначає інститути Співтовариства (Європейський парламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейська комісія, Європейський суд аудиторів, Рахункова палата, Екон. та соціальний комітет, Комітет регіонів, Європейський інвестиційний банк); ч. VI містить заг. та заключні положення.