СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЛІГА НАЦІЙ - (англ. League of Nations, франц. Societe des Nations) — міжнар. організація, що існувала в період між Першою і Другою світовими війнами. Утв. 1919. Осн. органи Л. Н. перебували в м. Женеві (Швейцарія). Статут Л. Н. був включений до Версальського мирного договору 1919 набув чинності 10.1 1920. Базувався на принципах колект. безпеки (спільних діях країн-членів проти агресора), застосування арбітраж, суду для вирішення 228 міжнар. спорів, скорочення озброєнь, відкритої дипломатії тощо. Хоча в Статуті остаточно не було закріплено юрид. заборони ведення війни і не дано визначення агресії, це, по суті, була перша спроба заснувати міжнар. механізм запобігання збройним конфліктам і збереження миру та безпеки у світі. Положення Статуту засвідчили істотний прогрес у питанні обмеження застосування війни як засобу вирішення спорів і конфліктів між д-вами. Члени Організації взяли на себе зобов'язання не застосовувати воєн, дій, доки спір не буде вирішено уповноваженими органами Л. Н. або шляхом третейського розгляду. У разі порушення цього зобов'язання ін. члени Ліги повинні були застосувати санкції, зокрема припинити всі торг, і фін. відносини з порушником. Осн. органи Л. Н. — Асамблея, Рада Л. Н. і Секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. Ряд питань одночасно належали до компетенції й Асамблеї, й Ради, деякі вирішувалися виключно Асамблеєю (прийом нових членів, затвердження бюджету Організації та ін.). Асамблея складалася з представників держав-членів (Статут Л. Н. підписали 44 д-ви). Чергові сесії Асамблеї відбувалися щорічно у вересні; передбачалася можливість скликання позачерг. сесій. Рада Ліги спочатку складалася з 4 пост, членів (Великобританії, Італії, Франції та Японії) і 4 непост. членів, які обиралися на певний строк. Пізніше склад Ради змінювався. Всі рішення Асамблеї і Ради, крім процедурних питань, мали прийматися одноголосно. Для виконання відповідних функцій у структурі Л. Н. були створені також Постійна палата міжнародного правосуддя (як суд. орган), Міжнародна організація праці, а також постійні та тимчасові комісії, зокрема постійна Мандатна комісія, яка була складовою частиною запровадженої Статутом Л. Н. мандатної системи управління колоніальними та підопічними територіями. Організація не змогла повністю реалізувати статутні положення, зокрема вжити ефективних заходів проти агрес. дій Німеччини, Італії та Японії, які призвели до розв'язання Другої світової війни 1939—45. Уряд УНР висував кандидатуру України на членство в Л. Н., проте її було відхилено. 23.ІІ 1921 Ліга прийняла до уваги неодноразові протести президента ЗУНР Є. Петрушевича і визнала, що Сх. Галичина знаходиться під військ, окупацією Польщі, а не під її юрисдикцією. У вересні 1933 на закритому засіданні Ради Л. Н. було розглянуто питання про голод в Україні. До Міжнар. Унії (Спілки) товариств Л. Н., яка була утворена для співпраці з Лігою та поширення її ідей, належали, зокрема, Укр. т-во для Л. Н. (діяло в 1921—24) і Західноукр. т-во Л. Н. їх діяльність сприяла поширенню інформації про Україну та українців у міжнар. колах. СРСР вступив до Л. Н. на запрошення 34 держав 1934 і був виключений з неї після розв'язання Рад. Союзом агресії проти Фінляндії 1939. Формально Ліга припинила свою діяльність 1946 згідно з рішенням Асамблеї Л. Н., хоча фактично перестала функціонувати ще до поч. Другої світ, війни. Уроки і досвід Л. Н. були враховані при утворенні Організації Об'єднаних Націй (ООН).

ЛІД-МЕНЕДЖЕР (англ. lead manager [liːd ˈmanɪdʒə]) - головний організатор позики – синдикованого кредиту або випуску цінних паперів. Функції Л.-м., зазвичай, бере на себе крупний інвестиційний банк (інвестиційна компанія), який формує склад, виражає інтереси учасників синдикату кредиторів і є гарантом позики. Конкретний банк, який буде Л.-м., як правило, обирає сам позичальник (емітент). Л.-м. здійснює управління синдикатом банків-дилерів, підбирає менеджерів позики та розміщує цінні папери. Зазвичай, Л.-м. одержує найбільшу частку випуску цінних паперів або синдикованої позики. Л.-м. бере на себе роль головного консультанта позичальника, а при проведенні сек’юритизації – і продавця активів

ЛІЗИНГ (англ. leasing [ˈliːsɪŋ]) - договір, згідно з яким надається у користування нерухомість, що придбана для цієї мети відповідно до вимог майбутнього користувача в обмін на винагороду у формі періодичних платежів, що компенсують вартість активу, крім вартості права покупки об’єкта та фінансових витрат. Майнові об’єкти, що надані у кредит, можуть використовуватись тільки у господарській діяльності особи. Договір фінансового лізингу повинен містити право купівлі об’єкта користувачем після закінчення дії договору

ЛІЗИНГОВА (ОРЕНДНА) ОПЕРАЦІЯ (англ. leasing operation [ˈliːsɪŋ ˌɒpəˈreɪʃən]) - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI

ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ (англ. lessor [leˈsɔː]) - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68).

ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ (англ. lessee [leˈsiː]) - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68).

ЛІКВІДАЦІЙНИЙ НЕТТІНГ (англ. closeout netting [ˈkləʊzaʊt ˈnɛtɪŋ ]) - форма неттінгу, яка використовується в разі невиконання зобов’язань. Метою Л. н. є зменшення суми, що підпадає під ризик за відкритими угодами, у випадку, коли для однієї із сторін настають певні події, передбачені угодою (наприклад, вона підпадає під процедуру банкрутства), до розрахункової дати. Інколи Л. н. називають неттінгом невиконання зобов’язань, неттінгом відкритої угоди або неттінгом заміщення угоди

ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ (англ. bank liquidation [bæŋk ˌlɪkwɪˈdeɪʃən]) - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564).

ЛІМІТ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ (ЛІМІТ КАСИ) (англ. rest limit of money in the cash desk (cash desk limit) [rest ˈlɪmɪt əv ˈmʌnɪ ɪn ðə kæʃ desk (kæʃ desk ˈlɪmɪt)]) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148

ЛІМІТ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НА ЗБЕРІГАННІ (англ. cash reserves limit on storage [kæʃ rɪˈzɜːvz ˈlɪmɪt ɒn ˈstɔːrɪʤ]) - максимальний обсяг запасів готівки, що може бути на зберіганні в уповноваженому банку з урахуванням наданого забезпечення та технічного стану сховища (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 5. – Ст. 172)

Лінійне програмування – математична дисципліна, присвячена теорії й методам вирішення завдань про екст- ремуми лінійних функцій на безлічі n- мірного векторного простору, лінійних рівнянь, що задаються системами, і нерівностей. Лінійне програмування є окремим випадком математичного програмування. Одночасно воно – основа декількох методів вирішення завдань цілочисельного та нелінійного програмування.

ЛІНІЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ - лінія на геогр. картах та на поверхні Землі, проведена відповідно до міжнар. угод про кордони або на підставі законів країн. Вона визначає суверенітет д-ви на сухопутну територію, водну поверхню і мор. дно, а також на повітр. простір та надра Землі. Л. д. к. поділяють на географічну і геометричну. Геогр. лінія-кордон проводиться з урахуванням природ, кордонів (ріки, гір. хребти і т. п.). Геометр, лінія-кордон є прямою лінією, яка з'єднує встановлені на земній поверхні точки і змінюється лише у крайніх випадках за умови, якшо цього потребують істотні інтереси населення, котре мешкає у даній місцевості. Проведена по меридіану чи паралелі геогр. сітки, вона називається астрономічним кордоном. На практиці такі лінії-кордони проводяться дуже рідко. Переважають комбіновані Л. д. к.: географічні — на одних ділянках, геометричні — на інших. Л. д. к. встановлюються у договірному порядку між д-вами шляхом нанесення їх на карту, що є невід'ємною частиною угоди (делімітація Л. д. к), а потім Л. д. к. закріплюються на місцевості за допомогою спец. прикордонних знаків (демаркація Л. д. к.), що відображені в протоколах опису кордонів і на прикладених до них картах. Зміни в накреслених Л. д. к. на картах і в позначці їх на місцевості не допускаються без двостор. згоди сусід, держав. Там, де тер. води (територіальне море) д-ви стикаються з водами відкритого моря, ця д-ва відповідно до Конвенції ООН по морському праву 1982 зобов'язана позначити на картах як лінію зовн. межі тер. вод, так і вихідні лінії для їх відліку, встановлені відповідно до внутр. зак-ва та існуючих норм міжнар. права.

ЛІСТИНГ (англ. listing [ˈlɪstɪŋ]) - сукупність процедур із включення цінних паперів до реєстру фондової біржі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах фондової біржі (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV

ЛІЦЕНЗІАТ (англ. licensee [ˌlaɪsənˈsiː]) - суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158); - юридична особа (компанія з управління активами, банк, який прийняв рішення щодо управління активами створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду, професійний адміністратор, який прийняв рішення щодо управління активами недержавних пенсійних фондів, яким він надає послуги з адміністрування), яка одержала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві 385 Л юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 76. – Ст. 2835); - професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 48. – Ст. 1736).

Ліцензіат (license-holder) – власник ліцензії на певний вид діяльності

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ (англ. license terms [ˈlaɪsəns tɜːmz]) - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII

Ліцензійний контент – контент з обмеженим доступом, зазвичай, за плату.

ЛІЦЕНЗІЙНИЙ РЕЄСТР (англ. license register [ˈlaɪsəns ˈreʤɪstə]) - перелік суб’єктів господарювання - ліцензіатів, який формується і ведеться органом ліцензування як автоматизована система збирання, накопичення, захисту та обліку відомостей про цих суб’єктів у порядку, установленому законодавством з цього питання (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386

ЛІЦЕНЗІЯ (англ. license [ˈlaɪsəns]) - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158); - документ Національного банку, який засвідчує право небанківської фінансової установи надавати послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків (далі - переказ коштів) (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 80. – Ст. 2465).

Ліцензія1 – дозвіл на провадження певного виду діяльності

Ліцензія2 (license) – документ державного зразка, який підтверджує права ліцензіата (власника ліцензії) на проведення визначеного в ньому виду діяльності впродовж обумовленого терміну за умови виконання всіх пунктів вказаної ліцензійної угоди; дозвіл на використання матеріалів (винаходів, виробів, програм, аудіо- та відеокліпів чи іншіх обєктів інтелектуальної власності), захищених патентним або авторським правом; у телекомунікації придбане в регулюючого органу право передавання радіохвиль у заданому діапазоні.

Ліцензування (лат. licentia – свобода, право) освітнього закладу – проведення експертизи і прийняття рішення про видачу або відмову у видачі навчальному закладу ліцензії на здійснення освітньої діяльності відповідно до поданої заяви. Проводиться державними органами управління освіти або органами місцевого самоврядування з метою реалізації державної політики в галузі освіти, регулювання умов здійснення освітнього процесу, захисту прав громадян на отримання освіти, створення правових гарантій для вільного функціонування і розвитку освітніх закладів різних організаційно-правових форм.

Ліцензування  вищого  навчального   закладу   –   видача  ліцензії   на ведення освітньої діяльності за освітніми програмами вищої та післявузівської професійної освіти.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ (англ. bank licensing [bæŋk ˈlaɪsnsɪŋ]) - один із методів державного управління у сфері банківської діяльності, яке здійснює Національний банк України. Законодавче та нормативне врегулювання процесу ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, а також забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків

підрозділ навчальної організації, оснащений реальним навчально-дослідним устаткуванням з дистанційним доступом до нього по телекомунікаційних каналах зв’язку

і закріплюється в ній нагрівальним і притискним валами.

ЛайвІнтернет, liveinternet.ru– найбільша російська блог-платформа. Особисті щоденники, спілкування між блогами, підписка на оновлення, зображення, фотоальбоми, коментарі, голосування, RSS-канали, стрічка друзів. Тематичні співтовариства, навігація між щоденниками та повідомленнями, календарі,  цитатники,  вибірки  за  інтересами  і  місцем  проживання,  відео  та аудіо, форуми, знайомства. Лічильник статистики rax.ru, пошта li.ru, сервіс знайомств, маркет, он-лайн гра Олігарх, інформери (погода, ТВ-програма).

Лаковий диск – носій механічного звукозапису у формі диска, що складається з основи та лакового робочого шару.

Лакуна – втрата записаної інформації на графічному документі.

ЛАКУНА - (лат. lacuna — заглибина, западина, прогалина) у міжнародному праві — відсутність договір, або звичаєвої норми, яка могла бути використана для врегулювання правовідносин. Констатуючи Л., міжнар. суддя або арбітр у принципі можуть оголосити non liquet (лат. — не ясно) — відмову від розгляду справи через неясність питання. Однак у сучасному міжнар. праві використання non liquet не визначається безумовно. Як зазначено у Модельних правилах арбітражної процедури, прийнятих 1958 Комісією міжнародного права ООН, «арбітражний суд не може проголошувати non liquet під приводом мовчання або неясності права, яке підлягає застосуванню» (ст. 11). Статут Міжнародного суду ООН (ст. 38) надає судді можливість у разі констатації Л. звернутися до заг. принципів права, визначених цивіліз. націями, а також суд. рішень і доктрин найкваліфікованіших спеціалістів з публіч. права різних країн як допоміж. 227 засобу для формування необхідної правової норми. Крім того, суд отримує право, якщо сторони погодяться на це, вирішувати спори ex aequo et bono (лат. — по справедливості і доброті) — п. 2 ст. 38.

Ламер (lamer) – безнадійно неосвічений, безпорадний, позбавлений всякого поняття про комп’ютерні технології користувач. Відношення ламера до програмного забезпечення й апаратури підбиває підсумок фраза: «Мене не турбує, як воно працює, а тільки те, що воно робить».

ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ ІСТОТНОЮ УЧАСТЮ (англ. qualifying shareholding ownership chain [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ ˈəʊnəʃɪp ʧeɪn]) - послідовність юридичних осіб, через яких заявник набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502

ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. ownership chain of legal entity corporate rights [ˈəʊnəʃɪp ʧeɪn əv ˈliːgəl ˈentɪtɪ ˈkɔːpərɪt raɪts]) - інформація про склад ключовиx учасників юридичної особи, яка включає інформацію про ключовиx учасників першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80

ЛАНЦЮГ ПОСТАВОК (англ. supply chain [səˈplʌɪ tʃeɪn]) - перетворення сировини і її компонентів в кінцевий продукт, включаючи подальше транспортування і зберігання перед поставкою до кінцевого споживача

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (англ. legalization [ˈliː.ɡəl.aɪz]) - узаконення, надання законної сили, перехід на легальні відносини; в міжнародному праві – підтвердження достовірності та юридичної сили документа, виданого в іноземній державі

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (англ. legalization (laundering) of proceeds from crime [ˈliː.ɡəl.alĭ-zā′shən (ˈlɔːndəɪŋ) əv ˈprəʊsiːdz frɒm kraɪm]) - вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III

Лист щастя – листи масової розсилки, що мають характер забобонів і несуть неправдиву інформацію. Не потрібно реагувати на такі листи і не розсилати їх далі. Адміністрації соціальних мереж прирівнюють такі листи до спаму.

Логічні (булеві) оператори – логічні операнди, що дозволяють створювати логічні вирази: "І", "АБО", "НІ". Використовуються при створенні складних запитів до інформаційно-пошукових систем.

Логічна мережа – мережна діаграма, підготовлена незалежно від фізичного розташування пристроїв, яка може включати групи, розташовані в різних місцях (на різних поверхах або в різних будівлях).

Логічне ім’я – ім’я, що надається операційною системою сімейства Wіndows деякому пристрою або класу пристроїв для того, щоб прикладне програмне забезпечення й робота користувача не залежали від особливостей їх конструкції. Абстрактне позначення пристрою комп’ютера у вигляді додаткового текстового й/або графічного ім’я/позначення, приписуваного операцийною 400 системою для зручності його використання. Логічне ім’я допускає   використання   даного   об’єкта   таким   чином,   що   не   виникає необхідність вдаватися в особливості його фізичної реалізації. Тому для користувача різні зовнішні пристрої, наприклад, флопі-диск, жорсткий диск, оптичний диск, флеш-пам’ять, розрізняються тільки літерним позначенням (A:, C:, D:, E: і т.д.).

ЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ (англ. logical control [ˈlɒdʒɪkl kənˈtrəʊl]) - встановлення логічної відповідності, повноти та співвідношення відомостей, зазначених у декларації чи повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 55. – Ст. 1931).

Логічний накопичувач – незалежний дисковий накопичувач, до якого можна звертатися за його ім’ям, на- приклад, C:, E:, F:, G: тощо.

Логин (Username)  Традиционно в moodle username обозначает логин. Не следует переводить этот термин как имя пользователя

Логотип2 – оригінальне зображення повного або скороченого найменування організації або товару. Логотип є словесною частиною товарного знака.

ЛОДІНГ (англ. loading [ˈləʊdɪŋ]) - додаткова до процентних і акцептних платежів премія за ризик, яку стягує банк в розрахунку від номінальної вартості перевідного векселя, представленого для обліку. Ставка лодінгу коливається залежно від репутації та кредитоспроможності позичальника

Локалізація  програмних  продуктів  −  приведення  програмних продуктів, які використовуються в Україні, у відповідність із законами України та іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в Україні.

Локальна мережа – комп’ютерна мережа, що охоплює обмежену зону, наприклад, окремий поверх або будинок.

Локальна обчислювальна мережа – це сукупність комп‘ютерів, кабелів, мережевих адаптерів, що працюють під управлінням мережевої операційної системи і прикладного програмного забезпечення. Для мережевої комп‘ютерної системи часто використовується абревіатура NOS (Network Operating System).

Локальна підсистема – підсистема, яка на відміну від розподіленої, згрупована в одній точці мережі і, як правило, обслуговується одним користувачем.

ЛОКАЛЬНЕ ТЕРОРИСТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ (англ. localised terrorist actor [ˈləʊkəlaɪzd ˈtɛrərɪst ˈæktə]) - цей термін означає: і) громадяни або резиденти країни, яких залучено до терористичної діяльності в межах або поза межами території їх країни, іноді піддаються впливу іноземних бойовиків. Важливо зазначити, що такий вплив може різнитись від формального до натхненного; іі) особи або маленька група, яких активно не вербували до терористичних організацій і які долучились до терористичної діяльності за власним бажанням з метою сприяння терористичній справі

ЛОМБАРД (англ. pawnshop [ˈpɔːnʃɒp]) - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (джерело: Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26.04.2005 № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 21. – Ст. 1146); - небанківська кредитно-фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов’язаних з діяльністю Л. Діяльність Л. із надання фінансових кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною Л. вважають Ломбардію – область Північної Італії, де в XIII ст. виникли банківські контори, що видавали позички під заставу майнових цінностей. У XV ст. Л. з’являються практично у всіх містах Італії та надають позички під заставу особистих речей. У Франції перші Л. було створено у XV ст. лихварями, вихідцями з Ломбардії. У Німеччині перший Л. виник у Нюрнбергзі в 1498 р. В Англії на початку XVIII ст. було внесено білль про необхідність відкриття Л. з метою створення конкуренції лихварям, які брали за надані кредити до 80% річних. Віденський Л. існує з 1713 р. На території України перший Л. створено в 1800 р. в Одесі. Основним видом діяльності Л. є надання фізичним особам миттєвих короткострокових споживчих кредитів за рахунок власних і залучених коштів на власний ризик і під заставу майна споживачів цих послуг

ЛОМБАРДНА ОПЕРАЦІЯ (англ. pawnshop operation [ˈpɔːnʃɒp ˌɒpəˈreɪʃən]) - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI

ЛОТЕРЕЙНА СФЕРА (англ. lottery sphere [ˈlɒtərɪ sfɪə]) - сукупність суспільних відносин, що складаються у процесі проведення лотерей (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369).

ЛОТЕРЕЙНИЙ БІЛЕТ (англ. lottery ticket [ˈlɒtərɪ ˈtɪkɪt]) - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369).

ЛОТЕРЕЯ (англ. lottery [ˈlɒtərɪ]) - масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369).