СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ (англ. electronic payment instrument [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt]) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ 

ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ (англ. electronic device [ɪlekˈtrɒnɪk dɪˈvaɪs]) - чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631

ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ (англ. electronic settlement document [ɪlekˈtrɒnɪk ˈsetlmənt ˈdɒkjʊmənt]) - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976

ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК БАНКІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УСТАНОВ (англ. electronic technological guidebook of banks of Ukraine and other institutions [ɪlekˈtrɒnɪk ˌtɛknəˈlɒʤɪk(ə)l ˈgaɪdbʊk əv bæŋks əv juːˈkreɪn ənd ˈʌðə ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909

ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС (англ. electronic digital signature [ɪlekˈtrɒnɪk ˈdɪʤɪtl ˈsɪgnɪʧə]) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV

ЕЛЕКТРОННИЙ ЧЕК (англ. electronic check [ɪlɛkˈtrɒnɪk tʃɛk]) - комп’ютерний пристрій, який використовують в окремих системах електронних грошей, зокрема, в НСМЕП. Е. ч. включає в себе картку з інтегральною схемою або в нього можуть бути вмонтовані картки з інтегральною схемою

ЕМІГРАЦІЯ - (лат. emigratio - виселення) -1) Вимушене або добровільне переміщення людей з країни пост, проживання в ін. країни. Зумовлене причинами політ., екон., військ., етн., культур, і реліг. характеру. 2) Сукупність осіб, що переселилися з однієї країни до іншої. Е. може мати значний вплив на чисельність і структуру нас. відповідних країн. Масова Е. з України розпочалася у кін. 19 ст. і відбувалася у три етапи. На 1-му етапі (до поч. Першої світової війни) переважала т. з. трудова Е., насамперед з Буковини, Галичини та Закарпаття. її гол. потоки були спрямовані до Аргентини, Бразилії, Канади, США та ін. країн Зх. півкулі. Основу цієї Е. становили гр-ни, що намагалися поліпшити своє матеріальне становище. 2-й етап охопив період між світ, війнами і характеризується, з одного боку, зменшенням заг. кількості емігрантів (від 500 тис. перед Першою світ, війною до 200 тис. у міжвоєн. період), а з іншого — появою нового типу укр. переселенця — політ, емігранта. Пік політ. Е. припадає на кін. 1920 (після встановлення в Україні рад. влади та примус, приєднання частини укр. земель до Польщі, Чехословаччини, Румунії та Угорщини). 1923, після певної стабілізації ситуації у Галичині, більшість західноукр. емігрантів повернулася додому. На той час укр. політ. Е. складалася переважно з вихідців зі Сх. України; її чисельність становила 40—50 тис. чол. Чимало етн. українців емігрувало до Канади, Чехословаччини, Німеччини, Франції тощо. 3-й етап укр. Е. розпочався у ході Другої світ, війни і продовжився після її закінчення. Найчисельнішою групою серед емігрантів були переміщені особи. У 60—70-і рр. мав місце виїзд з України за кордон дисидентів. Внаслідок Е. у США й Канаді утворилися чисельні й високоорганізовані спільноти українців та осіб укр. походження (відповідно 2230 тис. і 1071 тис. чол.). Помітні своєю діяльністю укр. діаспори в Бразилії та Аргентині, де проживають відповідно 400 тис. і 250 тис. українців та їх нащадків. Певну активність виявляють нечисельні, але згуртовані укр. спільноти Австралії, Великобританії, Німеччини, Франції, а також Австрії, Бельгії. Регулювання міграц. процесів у сучас. Україні здійснюється на основі Конституції України, Законів «Про громадянство України» (1991), «Про біженців» (1993), «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (1994), «Про правовий статус іноземців» (1994) та ін. актів зак-ва України, а також відповідних міжнар.-правових док-тів.

ЕМІСІЙНІ БАНКНОТИ (англ. issuing banknotes [ˈɪʃuːɪŋ ˈbæŋknəʊts]) - банкноти, які ще не перебували в обігу (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408