СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БЕЗДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР (англ. uncertificated securities [ˌʌnsəˈtɪfɪkeɪtɪd sɪˈkjʊərɪtiz]) - обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV

БЕЗКОНТАКТНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ НОСІЙ (англ. contactless electronic media [ˈkɒntæktləs ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmiːdiə]) - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов’язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI

БЕЗЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. unlicensed activity [ˌʌnˈlaɪsənst ækˈtɪvɪti]) - провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії на його провадження, у тому числі провадження ліцензіатом частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII

БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ (англ. free trade [friː treɪd]) - митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552).

(беспошлинный ввоз товаров) – 1. Необмежене ввезення у державу товарів без митних зборів на підставі міжнародних угод з метою розширення міжнародних економічних зв’язків і наповнення ринку товарами. 2. Відповідно до міжнародного права – безмитне завезення товарів, що здійснюється посольствами, дипломатичними представництвами та дипломатами.

(безнадежные долги) – дебіторська заборгованість, одержати яку визнано неможливим. Окремі підприємства (фірми) у разі неплатоспроможності стають фінансовими банкрутами. Добровільне банкрутство виникає тоді, коли в суд про це заявляє сам боржник, примусове – при зверненні до суду кредиторів.

БЕЗНАДІЙНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. uncollectable receivables [ˌʌnkəˈlɛktəbl rɪˈsiːvəblz]) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203

БЕЗПІДСТАВНЕ ЗБАГАЧЕННЯ (англ. unjustified enrichment [ʌnˈdʒʌs.tɪ.faɪd ɪnˈrɪʧmənt]) - недоговірне зобов’язання, в силу якого особа, що набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими нормативно-правовими актами або правочином, зобов’язана повернути безпідставно набуте майно цій особі

БЕЗПЕКА МІЖНАРОДНА - стан міжнар. відносин, який виключає порушення миру та реальну загрозу розвитку людства. Б. м. дає народам можливість суверенно, без тиску ззовні визначати шляхи та форми свого сусп.-політ. розвитку. Вона передбачає діяльність держав і міжнар. інститутів щодо підтримання такого стану, універсальну систему механізмів, заходів і гарантій, які виключають застосування сили в міжнар. відносинах. У сучас. світ, політиці Б. м. розглядається як важлива функція світ, співтовариства, що реалізується на основі процесів роззброєння, поглиблення взаєморозуміння і взаємодові-ри між державами, мирного врегулювання конфліктів. За Статутом ООН осн. відповідальність за підтримання миру та Б. м. покладена на Раду Безпеки ООН, якій належить і виключне право застосування санкцій проти агресора. На рівень і стан сучас. Б. м. впливають насамперед характер заг. небезпеки і загроз, захищеність зовн. кордонів та стан внутр. безпеки держав. Як політ, явище Б. м. обслуговує інтереси і потреби більшості країн світ, спільноти, оскільки прагнення до безпеки є визначальним мотивом людської діяльності. Б. м. розрізняють: за масштабами — національну та регіональну (в межах того чи ін. регіону світу) і загальну, у глобальному вимірі; за сферами — безпека у військ., політ., екон., екол., гуманітарній та ін. сферах; за суб'єктами — безпека сусп-ва, д-ви, людини. Поряд з традиц. джерелами небезпеки (прагнення певних країн до гегемонії, переваги у стратег, та ядер, озброєннях, до експансіонізму) на рівень Б. м. на сучас. етапі світового сусп.-політ, розвитку впливають нові світові загрози. Це тенденція до зростання кількості локальних конфліктів і акцій міжнар. тероризму, 25 поява могутніх незаконних збройних формувань, розкрадання ядер, матеріалів та поширення ядер, технологій, наявність стратег, озброєнь у потенц. агресорів. Сучасна система Б. м. грунтується на принципах: заг. характеру й однакового рівня безпеки для всіх країн незалежно від їхньої ролі на світ, арені; міжнар. співробітництва у розв'язанні проблем безпеки та колективності дій щодо усунення чи припинення агресії; недостатності лише військ.-силових засобів підтримання миру; високого ступеня довіри і відкритості у міжнар. стосунках; системного підходу до підтримання безпеки. Важливими елементами системи Б. м. є наукові теорії, концепції, доктрини, програми досягнення високого рівня міжнар. безпеки; сукупність міждерж., держ., громад, організацій та інститутів підтримання миру; сили, засоби та матеріальні ресурси запобігання зростанню небезпеки на міжнар. рівні. Об'єктивна необхідність переходу до нової міжнар. політики зумовлює зміни в структурі Б. м. Групування країн на замкнені військ.-політ. блоки та коаліції, визначення сфер впливу, балансування на грані війни і миру, рівновага озброєнь на дедалі вищому рівні вважаються нині залишками старої системи безпеки. Необхідність відмови від них диктується фундаментальними геополіт. зрушеннями, глобальними проблемами, що в кін. 20 ст. відображають заг. стурбованість, тривогу всього людства. Розв'язанню завдань, які стоять перед сучас. світ, співтовариством, найбільше відповідає концепція колективної безпеки. Вона є стратег, принципом, спрямованим на досягнення мети за допомогою угод, а не примусу. Нова глобальна система безпеки формується шляхом переговорів та угод про заг. цілі, норми інститутів, принципи і механізми врегулювання гострих конфліктів. Вона базується на: довірі, заснованій на відкритості, транспарентності (від франц. transparent — прозорий) і передбачуваності дій партнерів; співробітництві і гарантіях; зайнятості. Названі елементи відображаються у діяльності структур спільної безпеки: ООН; Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ); у програмі НАТО «Партнерство заради миру»; у програмному асоцію-ванні партнерства з країнами Центр, та Сх. Європи в рамках Східноєвроп. Союзу (СЄС), Європ. Союзу (ЄС) і прийнятої ним програми заг. зовн. політики та політики в галузі безпеки тощо. Система спільної Б. м. перебуває у процесі становлення, однак цей процес не автоматичний, він потребує від світ, спільноти чималих зусиль та затрат. Запорукою ефективності міжнар. безпеки є досягнення згоди між народами щодо усунення прагнення окр. країн до світ, панування, розв'язання проблеми співвідношення сили і права на користь права, поступова ліквідація організацій, заснованих на силових, примус, принципах дії тощо.

БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ БІЗНЕСУ (англ. business continuity [ˈbɪznəs ˌkɒntɪˈnjuːɪti]) - форми узгодженої взаємодії в платіжній системі, направлені на забезпечення того, щоб вона задовольняла встановленому рівню обслуговування, навіть якщо відмовлять один або більше її компонентів, або якщо вона піддасться дії аномальних зовнішніх подій. Б. б. включає як превентивні заходи, так і угоди на випадок непередбачених обставин