СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

(авизо) – письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. В залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні.

АВІЗО (англ. advise [ədˈvʌɪs]) - офіційне письмове повідомлення банку про виконання ним розрахункової операції, відправлення векселя, переказ грошей тощо, яке надсилається іншому банку чи клієнту. Для цього використовують спеціальні бланки або копії грошово-розрахункових документів (платіжні доручення, рахунки, платіжні вимоги, меморіальні ордери тощо). А. застосовують у комерційній та бухгалтерській практиці. В А. вказують: номер, дату запису, характер операції, суму, найменування платника та одержувача тощо. А. використовують у взаєморозрахунках між банками як письмові підтвердження про виплату клієнтам шляхом списання з їх рахунків певних сум або про зарахування певних сум. Банки також використовують А. для повідомлення клієнтів про рух коштів на їх рахунках, відкриття акредитивів, виставлені перевідні векселі або чеки, відвантаження постачальниками товарів, переказ грошей, про залишки коштів на рахунках тощо. Залежно від характеру операції А. поділяють на дебетові та кредитові. Залежно від форми відправлення А. поділяють на поштові та електронні. До поштових А. додають документи, використані як підстава для здійснення розрахунків. При здійсненні міжнародних банківських розрахункових операцій використовують дебет-авізо – доручення зовнішньоторговельній організації за встановленою формою при розрахунках підприємств однієї країни з банками інших країн за товари та послуги в порядку інкасо з наступним акцептом. В Україні А. використовують у взаємних розрахунках між банками за допомогою міжфілійних оборотів 

АВІЗУВАННЯ (англ. advising [ədˈvaɪzɪŋ]) - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за  акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38

АВІЗУЮЧИЙ БАНК (англ. advising bank [ədˈvaɪzɪŋ bæŋk]) - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару або банку-гаранту, або іншому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефі-
ціару або доручає іншому авізуючому банку здійснити авізування бенефіціару або іншому авізуючому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831).

АВІСТА (англ. promissory note [ˈprɔmɪsərɪ nəʊt]) - банківський термін, що має два близьких значення: 1. Вексель на пред’явника, виданий без зазначення строку платежу (сплати). Він може бути оплачений відразу після пред’явлення. 2. Напис на векселі чи на будь-якому іншому цінному папері, що засвідчує можливість одержання грошей у будь-який час після пред’явлення зазначеного документа або після завершення визначеного у векселі строку. Напис А. може бути на чеках та на поштових переказах (джерело: Економічна енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/38/39/1/0/); - (1) Вексель або документ грошових розрахунків на пред’явника. (2) Напис на векселі чи іншому документі, який свідчить, що оплата цього документа аболіція авіста повинна здійснюватись за його пред’явленням

АВАЛІСТ (англ. abolist [ˌɡær.ənˈtɔːr ]) - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя

(аваль) – поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосандом. Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі) Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.

АВАЛЬ (англ. aval [əˈvæl]) - одностороння угода, відповідно до якої третя по відношенню до боржника особа (аваліст) бере на себе зобов’язання нести спільну з боржником відповідальність за векселем або чеком на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і боржник. Предмет такої угоди – просте, нічим не обумовлене зобов’язання здійснити платіж за векселем або чеком у разі ексцесу (дисгонорації) обігу векселя. Фактом, що дає право векселедержателю пред’явити вимогу до аваліста, є протест векселя або посвідчення факту несплати чека, що дозволяє говорити про регресний характер відповідальності, що накладається А. У силу А. третя особа або одна із осіб, що підписали вексель, повинна забезпечити платіж за векселем. А. є формою поручительства, зробленого третьою особою у вигляді особливого гарантійного запису або акта, відповідно до якого третя особа, що не є ні платником, ні векселедержателем, ні індосантом, бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань якою-небудь із зобов’язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедавцем, індосантом) повністю або частково сплатити вексель у встановлений термін. А. оформляється гарантованим написом аваліста на лицьовому боці векселя, або на додатковому листі (алонжі) з підписом поручителя і словами «аваль» або «вважати за аваль». А. може бути також здійснений за допомогою видачі окремого документа. Відмінність між цими формами А. полягає в тому, що у разі напису на самому векселі поручитель (аваліст) несе таку ж відповідальність, як і той, кого він гарантує, перед всіма пред’явниками векселя. Поручитель, що оформив А. у вигляді окремого документа, несе відповідальність лише перед тим, кому цей документ видано. Зазвичай, у А. вказується, за чий рахунок він наданий. Якщо такої позначки немає, то вважають, що А. наданий за векселедавця. Для А. достатньо лише одного підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці векселя. Аваліст несе таку ж саму відповідальність, як і той, за кого він дав А., тобто за тих же умов і в тому ж обсязі. Це означає, що аваліст основного боржника відповідає навіть за відсутності протесту в тому ж обсязі та в ті ж терміни, що і особа, за яку він дав А. Його зобов’язання дійсне навіть тоді, коли зобов’язання, яке він гарантував, виявиться недійсним на будь-якій підставі, крім дефекту форми. Аваліст, що сплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він видав
., а також з осіб, відповідальних перед останнім. А. накладає відповідальність у розмірі вексельної суми і обумовлених у векселі відсотків за нею. Тому А. слід розглядати не як просте поручительство, що має акцесорний характер, а як форму банківської гарантії. Розрізняють такі види А.: повний, частковий, умовний і безумовний (банківський). А. дозволяє підвищити надійність виданого векселя. Прийнято вважати, що чим більше на комерційному векселі підписів, що гарантують його оплату, тим вища його цінність як ліквідного активу. Векселі з А. першокласних банків використовують у міжнародних розрахунках (джерело: Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (Женева, 7 червня 1930 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_009); - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом Проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов’язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - вексельне доручення, за яким аваліст, тобто особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою із відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом. Оформляється А. або гарантійним написом аваліста на векселі чи додатковому аркуші (алонж), або видачею окремого документа. Обсяг і характер відповідальності аваліста відповідає обсягу і характеру відповідальності особи, на яку подано А. Аваліст, який оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він надав А., а також з осіб, відповідальних перед останнім. А. збільшує надійність векселя і таким чином сприяє вексельному обігу

(авальный кредит) – застосовується комерційними банками в якості гарантійної послуги. Його призначення - покрити зобов'язання, клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення.

АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ (англ. aval loan [ɑːˈvɑːl ləʊn]) - банківський кредит, що надається клієнтові для забезпечення його гарантійних зобов’язань у формі поручительства за кредитом, платежами, поставками тощо. Призначення А. к. – покриття зобов’язання клієнта, якщо він фінансово неспроможний виконати його самостійно. Фактично при виконанні одержувачем А. к. своїх боргових зобов’язань ліквідні кошти авального кредитора (банку) не використовуються. А. к. може бути короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. У міжнародній практиці інколи використовуються безстрокові А. к. Формою А. к. може бути: кредитне поручительство, поручительство з відстрочки фрахту, поручительство на випадок судового розгляду справи, гарантія суми,
запропонованої на аукціоні, гарантія завдатку, гарантія поставок або гарантія виконання договірних зобов’язань. У міжнародній практиці А. к. можуть використовуватися для гарантії коносаментів. За надання А. к. банки беруть плату у вигляді так званих комісійних – процента від суми поручительства чи гарантії, розмір якого залежить від строку дії договору - за А. к., платоспроможності позичальника, рівня ризику, суми гарантії тощо