СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Транзакція2     –   операція,   наприклад,   переслати   гроші   з   рахунку продавцеві, внести зміни в базу даних. Транзакцію можна виконати, скасувати (відкотити).

Транзакція3  – короткий за часом цикл взаємодії об’єктів, що включає запит  –  виконання  завдання  –  відповідь. Звичайно  здійснюється  в  режимі діалогу.

ТРАНЗИТ МІЖНАРОДНИЙ - переміщення через сухопутну чи водну територію або повітр. простір суверен, д-ви вантажів, пошти, пасажирів тощо, а також трансп. засобів (морських, наземних, повітряних) ін. д-ви. Є складовою частиною шляху (сполучення), що починається і закінчується поза межами д-ви транзиту і здійснюється на підставі багатосторонніх та двостор. угод між заінтерес. д-вами. Цими угодами регулюються порядок і умови Т. м., його маршрути, гарантії безпеки осіб та збереження трансп. засобів і вантажів тощо. Право транзиту надається за міждерж. угодами, як правило, на засадах взаємності. Прав, регулювання міжнар. транзит, відносин здійснюється на основі Барселонської конвенції і Статуту про свободу транзиту (1921), Конвенції про транзит торгівлі внутрішньоконтинентальних країн (1965) та ін. Зазвичай Т. м. звільняється від сплати мита, податків і зборів, за винятком зборів, що справляються за конкр. послуги, пов'язані з транзитом. Будь-яка д-ва може не дозволяти транзит небажаних для неї осіб, а також вантажів і товарів, імпорт яких нею заборонений з мотивів нац. безпеки, попередження поширення захворювань або з ін. причин. У Т. м. існують особливості транзит, міжнар. польотів і транзит, проходу в міжнар. протоці. Транзитні міжнар. польоти — це проліт повітр. суден через тер. іноз. д-ви за встановленими маршрутами, з посадкою або без посадки на ній. До 445 них також належать польоти над водами і міжнар. протоками. Транзитні міжнар. польоти здійснюються на основі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944, багатостор. угод (зокрема, Чиказьких угод 1944 про міжнародне транзитне повітряне сполучення і про міжнародний повітряний транспорт), Конвенції ООН по морському праву 1982 і двостор. угод про повітр. сполучення. Епізодичні або разові міжнар. транзитні польоти виконуються на підставі спец, дозволів держав. У Т. м. існують особливості проходження суден через протоку, що використовується для міжнар. судноплавства, між однією частиною відкритого моря або виключної екон. зони та ін. частиною або прольоту повітр. судна над міжнар. протокою. Згідно з нормами міжнар. права всі мор. судна і літаки будь-якої д-ви (торг., н.-д., ін. невійськові, а також військ, кораблі), без винятків, користуються правом транзит, проходження. Прибережні д-ви не повинні перешкоджати такому проходженню або допускати його призупинення. Прав, режим транзит, проходжень у міжнар. протоках визначається Конвенцією ООН по морському праву 1982, Правилами польотів, встановленими Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), а також ін. міжнар.-правовими актами.

Трансакція – (1) інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання.
(2) переказ грошей, що виконується електронними засобами системи термінових переказів за ініціативою учасника системи термінових переказів.

ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ - (від франц. trans..., лат. trans... — крізь, через, за, за межами і франц. cordon — мотузка, шнурок, бордюр, кордон) — будь-яке забруднення у районі, що перебуває під юрисдикцією тієї чи іншої держави, викликане діяльністю, фіз. джерело якої розташоване повністю або частково в межах району, що підпадає під юрисдикцію ін. д-ви. Є одним із проявів екол. взаємозалежності держав, обумовлює потребу в розвитку міжнар. співробітництва з багатьох питань охорони довкілля. Початок цього співробітництва покладений 1868, коли в угоді між Францією та Іспанією про делімітацію міжнар. кордону в Піренеях з'явилася стаття, що забороняла забруднення прикорд. вод. Сучасна практика міжнар. співробітництва виробила різноманітні орг.-прав. форми попередження Т. з. Так, у формуванні політики і координації зусиль держав щодо вирішення проблем Т. з. велику роль відіграють міжнар. організації. Зокрема, Європейська економічна комісія ООН у співробітництві з Програмою ООН з навколишнього середовища та Всесвітньою метеорологічною організацією здійснюють з 1977 Спільну програму спостереження та оцінки поширення забруднювачів на великі відстані. Під егідою Ради Європи організовуються численні спеціаліз. конференції з питань охорони довкілля, що забезпечують формування думки громадськості з питань попередження Т. з. Крім того, в активі РЄ — розробка проектів міжнар. конвенцій про транскорд. співробітництво на рівні тер. органів самоврядування та управління (1980), про цив. відповідальність за шкоду, заподіяну здійсненням небезпечної для довкілля діяльності (1993), та ін., які торкаються і питань попередження Т. з. Свій вклад у розв'язання цієї проблеми вносять Міжнародна морська організація, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародне агентство 446 по атомній енергії та ін. Активно розвивається і міжнар.-прав, регулювання Т. з., яке складається з величез. масиву міжнар. договорів, укладених у різні часи на багатостор., регіон, і двосторонній основі. Серед них — Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979, Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій 1992, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992, Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті 1991, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992, Конвенція щодо співробітництва з охорони та сталого використання ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай) 1994, а також угоди між Урядом України та урядами Угорщини (1998), Російської Федерації (1999), Білорусі (2000), Словаччини (2000), Польщі (2002) про співробітництво у сфері попередження надзв. ситуацій і ліквідацію їх наслідків та ін. міжнародні угоди. Предметом домовленостей за цими угодами є: вдосконалення управління та прав, регулювання в екол. сфері; здійснення заходів щодо захисту від забруднення атм. повітря, вод, грунтів, лісів; моніторинг довкілля, насамперед на прикорд. територіях; взаємне операт. інформування про аварії та надзв. екол. ситуації, що можуть мати не-гат. вплив на довкілля другої договір, сторони; оцінка впливу та узгодження інвест. діяльності, що може негативно вплинути на довкілля другої договір, сторони; організація спільних наукових досліджень, програм і проектів, обмін ученими, спеціалістами, н.-т. інформацією та досвідом, проведення семінарів і роб. зустрічей експертів з питань охорони довкілля від забруднення. Див. також Забруднення навколишнього природного середовища.

Транслятор – спеціальний модуль браузера (див. Браузер), що обробляє html-код web-сторінок для перетворення його в форму візуального представлення.

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ - (ТНК) — добровільне екон. об'єднання підприємств приват., держ. або змішаної форм власності, які управляються з єдиного центру, але належать до різних країн і здійснюють свою діяльність на тер. двох або більше держав. ТНК — це багатогалузеві концерни, що мають потужний вплив на сучасну світ, економіку. Вони є структур, ланками в-ва в різних країнах світу і особами юридичними, які діють на основі відповідних норм нац. прав, систем. Для регулювання діяльності ТНК протягом ост. десятиліть використовуються деякі міжнар.- правові док-ти рекомендац. характеру. Зокрема, 1974 ООН утворила Центр та Міжурядову комісію з ТНК, що мали на меті розробку кодексу поведінки ТНК та певних правил їхньої діяльності. Цьому завданню підпорядковувалася і робота ЮНКТАД, яка підготувала для прийняття ГА ООН у 1980 Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою. Цей док-т врахував досвід Резолюції ГА ООН «Заходи проти корупції, що практикується ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками та іншими причетними до справи сторонами» (1975). Певною мірою заг. засади діяльності ТНК визначаються у Декларації про міжнародні інвестиції і 447 багатонаціональні підприємства 1976 та у Тристоронній декларації МОП про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики 1977. Однак на універс. рівні проблема міжнар.-прав, регламентації ТНК залишається поки що нерозв'язаною. Ефективнішими виявилися спроби регулювання прав, відносин за участю ТНК на субрегіон. рівні, зокрема в латиноамер. регіоні. Прикладом є укладення 1969 Болівією, Колумбією, Перу, Чилі та Еквадором т. з. Андського пакту, спрямованого на сприяння поетапній трансформації іноз. компаній у нац. і змішані корпорації. На протистояння засиллю іноз. капіталу в регіоні 1970 було прийнято також Кодекс іноземних інвестицій, що містить ряд уніфікованих правил діяльності іноз. інвесторів, у т. ч. ТНК.