СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ (англ. risk-based supervision [rɪsk beɪst ˌsuːpəˈvɪʒn]) - внутрішній процес Національного банку, призначений для забезпечення більшої послідовності та ефективності інспектувань та інших видів наглядової діяльності. Для організації процесу управління ризиками в банках Національний банк України розробив Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України. Н. н. о. о. р. є підходом, який використовується для запровадження безперервного нагляду з метою спрямування уваги інспекторів на найбільш значні ризики, що дозволяє органам нагляду більше уваги приділяти тим установам, видам діяльності, операціям чи продуктам, з якими пов’язані найбільші ризики. На сьогоднішній день Н. н. о. о. р. став світовим стандартом. Підґрунтям для запровадження Н. н. о. о. р. є безперервний нагляд, який ще називають циклом нагляду, тобто послідовним процесом, що ніколи не припиняється. Історичний розвиток процесу нагляду за ризиками ґрунтується на удосконаленні оцінки ризиків за системою CAMELS, організації безперервного нагляду, впровадженні банками власних систем управління ризиками і, як найвища форма, – розвиток Н. н. о. о. р. Н. н. о. о. р. передбачає спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного ризику. Національний банк України досягає цього за допомогою: виявлення ризиків з використанням уніфікованих визначень, що забезпечує підґрунтя для висновків і дій нагляду; вимірювання ризику на основі уніфікованих факторів оцінки, оскільки кількість ризику не завжди вимірюється у грошовому вираженні, а може бути відносною оцінкою суми можливих втрат; оцінки адекватності управління ризиками; спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного або зростаючого ризику як у межах одного банку, так і в банківській системі взагалі; використання відповідних інструментів нагляду, залежно від виявлених ризиків, формулювання висновків щодо параметрів і рівня ризиків, а також визначення заходів щодо подальшого контролю виявлених проблем

НАГЛЯДОВІ ОРГАНИ (англ. supervisors [ˈsjuːpəvaɪzəz]) - визначені компетентні органи влади або недержавні органи із зобов’язаннями, що націлені  на забезпечення відповідності фінансових установ та ВНУП вимогам з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму. Недержавні органи (до яких можуть відноситись певні типи ОСР) повинні мати повноваження для здійснення нагляду та накладання санкцій на фінансові установи та ВНУП у сфері з ПВК/ФТ. Такі недержавні органи також мають бути уповноважені законом на здійснення функцій, що ними виконуються, і бути під наглядом компетентного органу стосовно таких функцій

НАДІЙНІ ДЖЕРЕЛА (англ. credible sources [ˈkred.ɪ.bl̩ ˈsɔːsɪz], reliable sources [rɪˈlaɪəbl ˈsɔːsɪz]) - добре відомі органи, які мають надійну репутацію, надають інформацію у відкритому режимі та дозволяють її широке розповсюдження. Крім Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (ФАТФ) та регіональних організацій, створених за типом ФАТФ, такі джерела можуть включати (але не обмежуючись) супранаціональні чи міжнародні організації, такі як: Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк, Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки, а також відповідні національні органи та неурядові організації. Інформація, що надається такими надійними джерелами, не є законом чи нормою та не повинна бути обґрунтуванням для автоматичного визначення високого ступеня ризику; - офіційні засоби розкриття інформації (включаючи інтернет-сторінки) Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національного банку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади України, інших країн, а також міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177

НАДАВАЧІ ПОСЛУГ ТРАСТІВ ЧИ КОМПАНІЙ (НПТК) (англ. trust and company service providers (TCSP) [trʌst ænd ˈkʌmpəni ˈsɜːvɪs prəˈvaɪdəz]) - особи чи діяльність, які пов’язані з наданням наступних послуг третім особам: виконють роль агентів зі створення юридичних осіб, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) директора чи секретаря компанії, партнера у товаристві чи аналогічної посади в юридичних особах, надають зареєстрований офіс, юридичну адресу чи приміщення, кореспондентську чи адміністративну адресу компанії, товариства чи будь-якої іншої юридичної особи чи правового утворення, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) довірчого власника трасту, створеним за згодою сторін, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) номінального акціонера для іншої особи. Крім того, варто відмітити, що більшість країн та юрисдикцій не визнають НПТК. Однак, такі послуги можуть надавати юристи та інші фахівці юридичного спрямування. Для прикладу: створення компаній за кордоном для осіб, які не хочуть реєструвати майно у своїй країні проживання. Або юристи можуть бути довірчими власниками трастів, які створені в інших країнах, де дозволяється існування трастів, хоча у країні проживання таких фахівців існування трастів може бути заборонене