СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (англ. entities foreign economic activity [ˈentɪtɪz ˈfɒrɪn ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР - зовнішньоекономічний контракт — угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноз. контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаем, прав і обов'язків. Порядок і умови укладення 3. д. визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991). При складанні тексту договору сторони мають право використовувати міжнар. звичаї, рекомендації міжнар. органів та організацій (напр., Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів — Інкотермс в ред. 1990), якщо це не заборонено зак-вом України. У зовнішньоекон. практиці України поширені такі види договорів (контрактів), як 3. д. купівлі-продажу, поставки, перевезення, комісії (консигнації), страхування, кредитування, майнового найму, лізингу, зберігання, трансп.-експедит. обслуговування, доручення, поруки, застави, ліценз. договори про використання виключних або аналогічних прав та ін. Суб'єкти зовнішньоекон. відносин мають право укладати будь-які види 3. д., за винятком тих, які прямо та у виключній формі заборонені законод. актами України. В разі невідповідності договору вимогам законів або міжнар. договорів України він може бути визнаний недійсним у суд. порядку. Зовнішньоекон. договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекон. діяльності або його представником у простій письм. формі, якщо інше не передбачено міжнар. договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекон. договору (контракту) може випливати з доручення, статут, док-тів, договорів та ін. підстав, які не суперечать цьому закону. Дії, які здійснюються від імені іноз. суб'єкта зовнішньоекон. діяльності суб'єктом зовнішньоекон. діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього Для підписання 3. д. суб'єктові зовнішньоекон. діяльності не потрібен дозвіл органу держ. влади, управління чи вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених зак-вом України. Зак-вом України встановлено перелік окр. видів 3. д., що укладаються укр. суб'єктами зовнішньоекон. діяльності, предметом яких є певні товари. Такі договори підлягають обов'язковій реєстрації в органах викон. влади. Форма зовнішньоекон. угоди визначається правом місця її укладення. Угоду, укладену за кордоном, не може бути визнано недійсною внаслідок недодержання форми, якщо угода не 180 суперечить вимогам законів України. Форма угод з приводу будівель та ін. нерухомого майна на тер. України визначається укр. зак-вом. Права та обов'язки сторін 3. д. визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення договору (контракту) визначається законами України. Права і обов'язки сторін 3. д. визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті наступного погодження. За відсутності згоди сторін застосовують право країни, де заснована або має місце проживання чи осн. місце діяльності сторона, яка є: продавцем (у договорі купівлі-продажу); наймодавцем (у договорі майнового найму); ліцензіаром (уліценз. договорі про використання виключних або аналогічних прав); охоронцем (у договорі зберігання); комітентом (у договорі комісії); довірителем (у договорі доручення); перевізником (у договорі перевезення); експедитором (у договорі трансп.- експедиторського обслуговування); страховиком (у договорі страхування); кредитором (у договорі кредитування); да-рувальником (у договорі дарування); поручителем (у договорі поруки); заставником (у договорі застави). Щодо 3. д. про вироб. співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання буд.-монтаж, робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше. Зак-вом України встановлено вимоги до 3. д. Обов'язково має бути зазначено: кількість та якість товару; умови платежу та приймання товару; базисні умови поставки, ціну і заг. вартість контракту та ін. У випадках, передбачених зак-вом України, суб'єкти зовнішньоекон. діяльності при укладанні 3. д. отримують ліцензії на експорт або імпорт. Нац. зак-во передбачає систему правових та екон. заходів, спрямованих на захист вітчизн. виробника від субсидованого та демпінгового імпорту. До 3. д. про створення спільного підприємства застосовується право країни, на тер. якої це підприємство створюється та офіційно реєструється. До 3. д., укладених на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовують право країни, на тер. якої відбувається аукціон, конкурс чи розміщена біржа. До прав і обов'язків сторін за 3. д. (контрактами), не зазначеними у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», має застосовуватися право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання 3. д. За заг. правилом, сторони 3. д. мають право передбачити в угоді можливість відповідних санкцій у вигляді пені, неустойки чи штрафу, які виплачуються стороною, що порушила договірні зобов'язання. Найпоширенішим видом санкцій у міжнар. комерц. (торговельних) відносинах є неустойка — штраф за прострочення поставки товару або його недопоставку. У зак-ві Великобританії та США передбачено лише відшкодування завданих збитків, причому практика цих країн допускає встановлення у зовнішньоторг. угоді можливих у майбутньому збитків у «розумних» розмірах у вигляді заздалегідь визначеного відсотку вартості товару. В ін. країнах розміри санкцій за невиконання договір, зобов'язань встановлюються за домовленістю сторін 3. д., хоча на практиці вони не 181 перевищують 10 % вартості товару. Спори, які виникають між сторонами 3. д., можуть розглядатися судами (арбітраж, судами) України, а за згодою сторін — Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, ін. органами вирішення спору (в т. ч. міжнар. арбітражем, третейським судом тощо), якшо це не суперечить зак-ву України або передбачено її міжнар. договорами.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ) (англ. foreign economic agreement (contract) [ˈfɒrɪn ˌiːkəˈnɒmɪk əˈgriːmənt (ˈkɒntrækt)]) - домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА - система цілей, а також методів і засобів їх досягнення тієї чи ін. д-ви у її міжнар. відносинах. Є продовженням внутрішньої політики. Здійснюється переважно через органи д-ви, зокрема спец, призначення. В Україні правові основи 3. п. закладені в її Конституції. Відповідно до ст. 18 зовнішньо-політ. діяльність України спрямована на забезпечення нац. інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнар. співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнар. права. Визначення засад 3. п. віднесено до повноважень ВР України (ст. 85 Конституції України). Президент України представляє д-ву в міжнар. відносинах, здійснює керівництво її зовнішньополіт. діяльністю, веде переговори та укладає міжнар. договори України; приймає рішення про визнання іноз. держав; призначає та звільняє глав дип. представництв України в ін. д-вах і при міжнар. організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дип. представників іноз. держав (ст. 106). КМ України забезпечує держ. суверенітет і екон. самостійність України, здійснення 3. п. д-ви (ст. 116). Спец, органом, який здійснює 3. п. України, є Міністерство закордонних справ України.