СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Гібридна хмара – це хмарна інфраструктура, що складається з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних, громадських або публічних), які залишаються унікальними сутностями, але з’єднанні між собою стандартизованими або приватними технологіями, що уможливлюють переносимість   даних   та   прикладних   програм   (наприклад,   використання ресурсів публічної хмари для балансування навантаження між хмарами).

ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ (англ. hybrid capital [ˈhʌɪbrɪd ˈkapɪt(ə)l]) - безстроковий або довгостроковий (звичайно не менше 30 років) субординований борговий інструмент з характеристиками, близькими до акцій, який банки включають до складу основного капіталу. Банки та страхові компанії випускають гібридні інструменти з метою забезпечення банківського капіталу першого та другого рівня (Tier 1, Tier 2), підтримки необхідного рівня кредитоспроможності, а також з метою оцінки компонентів акціонерного капіталу рейтинговими агентствами або підтримки кредитних рейтингів і поліпшення свого кредитного профілю без розмивання акціонерного капіталу. Компанії випускають гібридні інструменти як найбільш економічно ефективні еквіваленти дольових цінних паперів. Гібридні інструменти випускаються прямо чи опосередковано і можуть мати форму привілейованих акцій, субординированих боргових паперів або пріоритетних боргових паперів. Винагорода за такими інструментами може виплачуватися з відстрочкою для того, щоб емітент мав більшу можливість для маневру в разі фінансової кризи. Відстрочка може бути або кумулятивною (неоплачені купони мають відстрочку виплати), або некумулятивною (неоплачені купони втрачаються). Як правило, Г. к. оцінюють за такими підходами: обліковим, який полягає у розробці власної методики обліку інструментів Г. к.; нормативним, що передбачає встановлення регулятором відповідних обмежень і правил щодо врахування гібридного інструменту в капіталі банку; рейтинговим, який полягає у розробці рейтинговим агентством методики зарахування певної частини гібридного інструменту до капіталу банку, тобто оцінюється капіталоємність цього інструмента

Гіперзв’язок – елемент (текстовий, графічний тощо), вибір якого дозволить перейти до іншого об’єкта (файла, фрагмента файла, веб-сторінки, деяких сервісів Інтернету тощо).

Гіперпосилання, посилання4  (Link) – рядок у HTML-документі, який вказує на будь-який інший файл, який може бути розташований в Інтернеті, і містить повний шлях (URL) до цього файлу.

Гіперпосилання1  – графічне зображення або текст на сайті або в листі електронної пошти, натиснувши на які мишею можна завантажити (іншу) веб- сторінку.

Гіперпосилання2 –  зв’язок  між  окремими  компонентами  інформації. Застосовується  для посилань, зроблених  усередині одного об’єкта на інший об’єкт. Гіперпосилання, як правило, робиться з об’єкта розміщеного на HTML- сторінці, на інший об’єкт, що може знаходитися на довільному FTP або WWW- сервері.

Гіперпосилання3    –   виділений   об’єкт   (текст   або   зображення)   веб- сторінки, що встановлює зв’язок з іншим об’єктом. Дозволяє переходити до іншого об’єкта середовищі WWW.

Гіперсередовище – технологія подання будь-яких видів інформації у вигляді відносно невеликих блоків, асоціативно пов’язаних один зіншим.

Гіпертекст1  – текстовий або інший документ, у якому стоять посилання на  інші  місця  цього  або  іншого  тексту,  клацнувши  на  які,  користувач переміщається з одного місця в інше.

Гіпертекст2   –  зв’язок  між  документами,  які  можуть  розміщуватися  в будь-якому місці. Клацаючи мишею на виділеному слові або фразі, користувач потрапляє в ті розділи, де висвітлюється дана тема.

Гіпертекст3 – документ, що містить посилання на блоки тексту всередині самого документа або на інші документи.

Гаджет – невеликий додаток, що надає додаткову інформацію. Міні- програма, яка надає користувачеві додаткові зручності для роботи з основним сайтом, інтерфейсом і полегшує функції користувача.

ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ (англ. virtual currency wallet [ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si ˈwɒlɪt]) - засіб (програмний додаток або інший механізм/носій) для депонування, зберігання і переказу біткоінів або іншої віртуальної валюти

ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ (англ. electronic purse [ɪlɛkˈtrɒnɪk pɜːs]) - багатоцільова передплатна картка, що поповнюється, яку можна використати для здійснення невеликих роздрібних покупок чи інших платежів замість грошей. При цьому ця картка має кристали інтегральної схеми (що називається смарт-картка чи чіп-картка), у пам’яті якої зберігаються грошові кошти, що електронно внесені на картку. На відміну від карток з магнітною смугою, які містять інформацію про рахунок, електронний гаманець насправді зберігає грошові кошти у пам’яті чіпа картки. Тобто, коритстувач носить з собою картку з грошима (звідси і назва «електронний гаманець») 

ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ (англ. dark wallet [ dɑːk wɒlɪt]) - Гаманець, який є компонентом браузера chrome (а також, можливо, firefox), призначений для забезпечення анонімності біткоін-операцій за рахунок використання наступних функцій: автоматичний анонімайзер («міксер»), децентралізована торгівля, неконтрольовані платформи для збору коштів, чорні ринки фондових майданчиків та інформації, децентралізовані ринки, на зразок «шовкового шляху»

ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА (англ. financial service guarantee [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsəːvɪs ɡar(ə)nˈtiː]) - послуга, пов’язана зі згодою однієї сторони угоди (гаранта) взяти на себе відповідальність
іншої сторони (принципала) перед третьою особою (бенефіціаром) за грошову винагороду (на умовах платності). На практиці розрізняють два види гарантійних фінансових послуг, які є засобами забезпечення виконання фінансових зобов’язань боржників перед фінансовою установою: гарантія (страховий бонд); поручительство (фінансова гарантія). Гарантії та поручительства – це способи забезпечення виконання зобов’язань, що застосовуються між господарськими суб’єктами з метою зниження ризику їх діяльності

ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. warranty obligations [ˈwɒrəntɪ ˌɒblɪˈgeɪʃənz]) - зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI 

ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК (англ. warranty case [ˈwɒrəntɪ keɪs]) - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321

Гарантія – за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

ГАРАНТІЯ (англ. guarantee [ˌgærənˈtiː]) - зобов’язання, зазвичай з боку банку, щодо виконання зобов’язань іншої сторони або виплати певної суми грошей після пред’явлення визначених документів, що вказують на невиконання деяких зобов’язань гарантованою стороною (джерело: The FATF study «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html); - спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України
«Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321

Гейміфікація  (ігрофікація)  –  застосування  підходів,  що використовуються в комп’ютерних іграх для підвищення залучення гравців, у неігрових процесах: нагороди, бейджики, рівні майстерності, створення єдиної історії. Гейміфікація часто застосовується в реалізації комерційних продуктів; а в освіті деякими елементами такого підходу користувалися вже давно вчителі молодших класів і дошкільних установ.

ГЕЙТКІПЕРИ (англ. gatekeepers [ˈɡeɪtkiːpəz]) - фізичні особи, які «охороняють вхід до фінансової системи», через який повинні пройти потенційні користувачі системи, включаючи осіб, які відмивають гроші, для того аби досягти успіху (джерело: FATF Report: Laundering the Proceeds of Corruption [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Laundering%20 the%20Proceeds%20of%20Corruption.pdf); - посередник, який може забезпечити доступ до легальної фінансової системи для наркоторгівця. До гейткіперів може відноситись широкий спектр гравців: банківські співробітники, оператори ППГЦ, бухгалтери, юристи, агенти з нерухомості і т.д.

Гендерний  (англ.  gender,  від  грец.  genos  –  рід)  підхід  –  сукупність уявлень, які передбачають визначення відмінностей у поведінці та сприйнятті жінок і чоловіків не так за їх фізичними особливостями, як за вихованням і поширеними в кожній культурі уявленнями про суть жіночого та чоловічого.

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ (англ. Prosecutor General’s Office of Ukraine [ˈprɒsɪkjuːtə ˈʤenərəlz ˈɒfɪs əv juːˈkreɪn]) - орган прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 2-3. – Ст. 12).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК (англ. general permission or conclusion [ˈʤenərəl pəˈmɪʃən ə kənˈkluːʒən]) - дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача

Геоінформаційні технології – призначені для створення геоінформаційних систем (ГІС), в яких принципово вирішуються всі завдання автоматизованого управління на високому рівні інтеграції та об’єднання даних, які використовують методи просторового аналізу.

Глобалізація  освіти  –  одна  з  фундаментальних  тенденцій  розвитку освіти. Відображає формування єдиного соціального, інформаційного й освітнього  простору  в  масштабах  усієї  планети,  зокрема  через  діяльність засобів масової інформації, канали Інтернет.

Глобальні   мережі   –   телекомунікаційні   структури,   що   об’єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв’язку, методи підключення і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж організовувалася з певною метою, а в подальшому розширювалася за рахунок підключення локальних мереж, що використовують її послуги і ресурси.

Глобальна освіта – зміст і технології освіти, орієнтовані на тенденції глобалізації в усіх галузях суспільного життя. Її компонентами є екологічна освіта і виховання, розвиток толерантності й полікультурності у сфері суспільствознавчої освіти, підвищення інформаційної насиченості освіти.

ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. global certificate [ˈgləʊbəl səˈtɪfɪkɪt]) - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за відповідним випуском цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI

Глосарій – словник основних елементів тексту в навчально-методичній літературі, зокрема в підручниках та навчальних посібниках для дистанційної форми навчання.

Глосарне навчання – системне заучування понять, фактів і термінів, що входять до професійного словника.

Глосарний тренінг – навчальне заняття із застосуванням або без застосування технічних засобів з метою заучування глосарію.

Гностичні уміння – уміння, що пов’язані з вивченням і аналізом аудіовізуальних навчальних засобів, діяльності викладача і учнів на заняттях, проведених з використанням ТЗН з метою розробки шляхів підвищення їхньої ефективності.

ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (англ. key spending units [kiː ˈspendɪŋ ˈjuːnɪt]) - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень

Головна сторінка – початкова сторінка веб-сайту, яка надає відомості про  тематику  веб-сайту  та  матеріали,  які  можна  побачити  на  подальших сторінках (дозволяє переглянути зміст веб-сайту). Як правило, посилання робляться саме на головну (домашню) сторінку веб-сайту. Іноді домашня сторінка може бути першою і єдиною сторінкою на сайті.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. financial institution chief accountant [faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən ʧiːf əˈkaʊntənt]) - головний бухгалтер, який очолює утворену бухгалтерську службу у фінансовій установі, штатний бухгалтер фінансової установи, якщо у фінансовій установі не утворено бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером, особа, яка його заміщує, або особа, на яку покладено ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку (позаштатний спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як фізична особа - підприємець, який провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та спеціаліст з бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми) (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913

ГОЛОВУЮЧИЙ (англ. presiding [prɪˈzaɪdɪŋ]) - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи

Голосовий портал - інтелектуальна голосова комерційна система масового обслуговування телефонних абонентів, яка забезпечує автоматичну обробку телефонних дзвінків за допомогою комп’ютерів.

ГОНАР – Асоціація Глобального навчання на відстані, створена замість МАДО- Міжнародної асоціації дистанційної освіти.

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. economic activity [ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ (англ. economic operation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒpəˈreɪʃən]) - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. economic obligation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку

ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. economic association [ˌiːkəˈnɒmɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃən]) - об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV

ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО (англ. economic company [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства

Гості – відвідувачі сторінки користувача. Користувач, натиснувши на кнопку «Гості», може побачити сторінки з іменами та фотографіями всіх, хто заходив подивитися на його анкету і дату відвідування (крім сторінок Невидимок).

ГОТІВКА (англ. cash [kæʃ]) - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами) (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки (джерело: Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27.05.2008 № 148, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 р. за № 520/15211 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 43. – Ст. 1430); - грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків (паперових банкнот і металевих монет, що перебувають у обігу на території країни та використовуються при здійсненні розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги, а також для оплати праці та інших платежів. Г. обслуговує економічні відносини у процесі суспільного відтворення і виконує при цьому функції засобу обігу, засобу платежу, а в окремих випадках – і засобу нагромадження. Г. є елементом грошової системи та відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування ринкової економіки. Г. є найбільш ліквідним видом активів. До кас підприємств, установ, організацій Г. надходить як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг тощо, а також від банківських установ. Формування структури банкнот і монет в обігу за номіналами здійснюється під впливом ряду факторів, зокрема, рівня грошових доходів окремих груп населення, рівня цін, середньої вартості однієї покупки, розвиненістю системи безготівкових платежів населення тощо

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна

ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА) (англ. cash receipts (cash) [kæʃ rɪˈsiːts (kæʃ)]) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно- ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії.

ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ (англ. crime preparing [kraɪm prɪˈpeəɪŋ]) - підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину

Гра   ділова1     –   вид   інтерактивного   навчання.   Застосовується   для вирішення проблемних ситуацій із заздалегідь ігрового сценарію.

Гра  ділова3    –  форма  відтворення  предметного  і  соціального  зміст професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики. Проведення ділової гри – це розгортання особливої (ігрової) діяльності  учасників  на імітаційній  моделі,  що  відтворює  умови  і  динаміку виробництва.

Гра ділова2 – прикладна методика й система розв’язання конкретних управлінських завдань на підприємстві або в організації, що має характер нетривалого тренінгу (метод активного навчання) керівного персоналу.

ГРАБІЖ (англ. robbery [ˈrɒbərɪ]) - відкрите викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III

ГРАВЕЦЬ (англ. player [ˈpleɪə]) - фізична особа, яка досягла 18 років та за власним бажанням бере участь у розігруванні призів згідно з умовами проведення державної лотереї (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI

Градація новизни – показник якісної відмінності одного об’єкта від іншого. Виокремлюють такі градації: побудова нового в іншому вигляді, тобто формальна новизна; повторення відомого з несуттєвими змінами; уточнення, конкретизація вже відомого; доповнення вже відомого суттєвими елементами; створення якісно нового об’єкта.

ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС (англ. gambling business [ˈgæmblɪŋ ˈbɪznɪs]) - діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334-VI

ГРАНИЧНА СТАВКА (англ. betting limit [ˈbɛtɪŋ ˈlɪmɪt]) - ліміт ставок для настільних ігор мінімальна і максимальна сума грошей, що гравцеві дозволено робити ставки в одній ставці

Графічний  редактор  Paint –  це  програма  призначена  для  створення, редагування і перегляду графічних зображень.  Графічний редактор – це специфічний програмний засіб, що дозволяє створювати й перетворювати графічні зображення.

Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс, що використовує графічні елементи. Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс між комп’ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж одного вікна на одному екрані.

ГРИВНЯ (англ. hryvnia (UAH) [hrĭv′nyä]) - законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, грошова одиниця України (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - єдиний законний платіжний засіб в Україні, що приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків

ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ (англ. public formations [ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій

ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК (англ. public safety and order [ˈpʌblɪk ˈseɪftɪ ənd ˈɔːdə]) - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. non-governmental organization [nɒn-ˌgʌvənˈmentl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи 

ГРОМАДСЬКА СПІЛКА (англ. public union [ˈpʌblɪk ˈjuːnjən]) - це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI

Громадська хмара – це хмарна інфраструктура, яка призначена для використання конкретною спільнотою споживачів із організацій, що мають спільні цілі (наприклад, місію, вимоги щодо безпеки, політику та відповідність різноманітним вимогам). Громадська хмара може перебувати у спільній власності, керуванні та експлуатації однієї чи більше організацій зі спільноти або третьої сторони (чи деякої їх комбінації). Така хмара може фізично знаходитись як в, так і поза юрисдикцією власника.

ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. public associations [ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів

ГРОМАДЯНИ (англ. citizens [ˈsɪtɪznz]) - фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI

ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ (англ. citizen of Ukraine [ˈsɪtɪzn əv juːˈkreɪn]) - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України

ГРОШІ (англ. money [ˈmʌni]) - економічна категорія, що відображає складну систему суспільних відносин, перш за все економічних, між державою, суб’єктами господарювання та фізичними особами як учасниками відтворювальних процесів з приводу встановлення цінових співвідношень між окремими товарами, здійснення платежів і розрахунків, накопичення та збереження фінансових ресурсів, а також руху капіталу як усередині країни, так і за її межами. Інколи Г. розглядають у дуже вузькому значенні як національні знаки вартості, які випускає держава примусовим курсом, що характеризує юридичний, а не економічний підхід. Визначення сутності Г. є одним з найбільш складних і дискусійних питань економічної теорії. До останнього часу було прийнято вважати, що вітчизняні вчені орієнтуються на розроблений К. Марксом класичний підхід до визначення суті Г. як товару особливого роду, заснований на розумінні Г. як економічної категорії відповідно до трудової теорії вартості. Проте в останні роки у зв’язку з практичним використанням у системі монетарного регулювання виключно сучасного варіанта кількісної теорії Г. відбувся різкий перехід багатьох вітчизняних учених на позиції саме цієї теорії. Історія виникнення та розвитку Г. свідчить, що вони пройшли довгий шлях еволюції від товарних Г. до забезпечених, потім до фіатних (символічних) кредитних Г., на яких сьогодні базуються всі сучасні грошові системи. Проте вони, як і раніше, залишаються сутнісною формою ринкового господарства, знаком вартості, тільки виконують цю роль як ідеальний знак загального еквівалента. З переходом до нового етапу товарного виробництва Г., як економічна категорія, не зникають. Змінюється їх форма, види, функції, модифікується сутність, змінюються методи визначення ціни, потреби в Г. тощо. Після демонетизації золота, коли остаточно був втрачений зв’язок між цінами на золото та цінами інших товарів, банківська система повністю перейшла на використання кредитних Г. Не дивлячись на відмінності в підходах різних наукових шкіл, у сучасній науці переважає точка зору, що Г. є продуктом товарного виробництва і відображають  суспільні відносини. К. Маркс характеризував суть Г. як систему уречевлених суспільних відносин. У його теорії Г. – це особливий товар, що стихійно виділився з товарного світу, загальний еквівалент, специфічна форма вартості всіх інших товарів – «кристалізація мінової вартості». Відповідно до марксистської точки зору, «сутність Г. як економічної категорії знаходить прояв у єдності трьох їх властивостей: загальної безпосередньої обмінюваності; самостійної форми мінової вартості; зовнішньої речової міри праці». Г. за своєю природою є історично певною формою економічних відносин. Це історична категорія, що виникла з розвитком товарних відносин. Разом з тим, це категорія, що розвивається, яка на кожному етапі товарного виробництва наповнюється новим змістом. У сучасній практиці всі Г. мають кредитний характер, тобто є кредитними за визначенням. Тому, коли ми говоримо про форми Г., то їх цілком обґрунтовано слід назвати кредитними. Коли ж йдеться про сутнісні характеристики Г. та про характер їх емісії, таке розуміння кредитних Г. вже недостатньо повно відображає сучасну грошову систему. Заснована на механізмах часткового резервування та рефінансування, банківська система здатна сама емітувати Г. та завдяки грошовому мультиплікатору збільшувати їх пропозицію. Тому основна частина Г., що обертається в економіці, по своїй економічній природі є депозитними Г., тобто створеними самою банківською системою 

ГРОШОВІ ЗНАКИ (англ. banknotes [ˈbæŋk.nəʊt]) - знаки вартості, що замінюють в обігу визначену кількість дійсних грошей. Не маючи власної вартості, Г. з. лише представляють в обігу золоті й срібні гроші. У вигляді Г. з. виступають неповноцінні монети (з міді, нікелю тощо), казначейські та банківські білети 

ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ) (англ. funds [fʌndz]) - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - готівка та кошти на кореспондентських рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Г. к. відносять до високоліквідних активів. Вони є найбільш ліквідною статтею активу балансу банку. Власне Г. к. є готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів Г. к. належать короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Під рухом Г. к. розуміють надходження і вибуття Г. к. та їхніх еквівалентів. Метою складання звіту  про рух Г. к. є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у Г. к. підприємства та їх еквівалентах за звітний період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). - доходи і надходження, що акумулюються в грошовій формі на рахунках підприємств, організацій, установ і домашніх господарств у банках і використовуються для забезпечення їхніх власних потреб або розміщення у вигляді ресурсів банків. За правом розпорядження кошти поділяються на кошти підприємств і господарських організацій; бюджету і бюджетних організацій; кредитних і фінансових установ; профспілкових і громадських організацій; кошти домашніхгосподарств

ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ (англ. money remittance [‘mʌnɪ rɪ’mɪt(ə)n(t)s]) - діяльність, яка передбачає одержання валюти чи грошових коштів, виражених у валюті, або в іншій еквівалентній вартості, яка замінює валюту, від однієї особи та передачу валюти чи коштів до іншого місця або іншої особи будь-якими засобами через фінансове агентство або установу, або через мережу електронних грошових переказів

ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - переказ коштів, що здійснюється в порядку, встановленому законом

ГРОШОВІ СИСТЕМИ (англ. mоnetаrу systems [ˈmʌn.ɪ.tri ˈsɪs.təm]) - встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Держава визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти стосовно іноземної

ГРОШОВА ОДИНИЦЯ (англ. mоnеtary unit [ˈmʌn.ɪ.tri ˈjuːnɪt]) - встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Це один із елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відображення цін усіх товарів. Г.о., як правило, діляться на дрібні пропорційні частини. У більшості країн існує десятинна система ділення 1:10:100

ГРОШОВА СИСТЕМА (англ. monetary system [ˈmʌnɪt(ə)ri ˈsɪstəm]) - (1) Форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично; (2) Грошові знаки країни, грошові одиниці, правила емісії та форми обігу грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у країні. Г. с. – це сукупність стійких, закріплених національним законодавством відносин між суб’єктами грошового ринку з приводу здійснення грошового обігу, функціонування грошового ринку та виконання грошима своїх функцій. У науковій літературі вважають, що Г. с. як спосіб організації грошового обігу почали формуватися в Європі в XVI–XVII ст. в результаті посилення державної влади та формування національних ринків, хоча окремі їх елементи з’явилися значно раніше. Г. с. класифікують залежно від матеріалу, який виконував функції грошей, від того, в якій формі функціонують гроші – як товар чи як знак вартості. Відповідно, виділяють такі типи Г. с.: 1) товарні; 2) металістичні (біметалістичні та монометалістичні); 3) фідуциарні. Однак грошовий стандарт сформувався у вигляді повноцінної Г. с. лише в ХХ ст., а тому до власне Г. с. можна віднести лише монометалістичний та фідуциарний стандарти

ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. cash collateral [kæʃ kəˈlat(ə)r(ə)l]) - форма забезпечення кредиту, яка полягає у створенні та підтримці резервного фонду, з якого можуть бути здійснені виплати у разі втрат і вимог кредиторів щодо погашення відповідних зобов’язань

ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. monetary obligation [ˈmʌnɪtərɪ ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами поставки, зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та мають бути виражені у грошових одиницях

ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР (англ. money multiplier [ˈmʌni ˈmʌltɪplʌɪə]) - механізм збільшення грошової маси за рахунок депозитів, відкритих у банку його клієнтами, в процесі руху безготівкових грошей через систему комерційних банків. Такий механізм формується в умовах наявності дворівневої банківської системи, коли емісійний процес розподілений між центральним банком (емісія готівки) і системою комерційних банків (емісія безготівкових грошових знаків). Процес грошової мультиплікації (збільшення грошей в обігу) відбувається завдяки тому, що залучені на депозити кошти банки видають у вигляді кредитів своїм позичальникам, які використовують їх для здійснення платежів і розрахунків. Одержані кошти контрагенти позичальників можуть використовувати для подальших розрахунків зі своїми контрагентами або відкривати нові депозити в банках. Таким чином, загальна сума депозитів, створених у цілому у банківській системі, перевищуватиме суму початково створеного депозиту. Контроль за цим процесом здійснює центральний банк шляхом встановлення обов’язкових резервних відрахувань на депозити, що залучаються банками від фізичних і юридичних осіб, таким чином збільшуючи або скорочуючи об’єм потенційних кредитних ресурсів комерційних банків. Одним із каналів грошової мультиплікації є кредити центрального банку, надані комерційним банкам. Одержавши такі кредити, банки можуть надавати кредити своїм клієнтам, таким чином також сприяючи створенню первинних депозитів. Цим і досягається мультиплікативний ефект у цілому в банківській системі. Значення Г. м. для економіки полягає в тому, що в результаті грошової мультиплікації відбувається підвищення рівня монетизації економіки, а національне господарство одержує необхідні для відтворювального процесу ресурси у вигляді додаткових кредитів. Г. м. ще називають банківським, кредитним або депозитним. Вперше термін «мультиплікатор» використав англійський економіст Р. Канн у 1931 р., а пізніше теорію мультиплікатора розвинув Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей» (1936)

ГРОШОВИЙ ОБІГ (англ. money circulation [ˈmʌni səːkjʊˈleɪʃ(ə)n]) - рух грошей у готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів і послуг у процесі розширеного виробництва. У сучасних умовах гроші надходять у обіг через механізм банківського кредитування економічних суб’єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили у сферу обігу, переходять від одного економічного суб’єкта до іншого. Безготівкові гроші вилучаються з обігу при погашенні банківських позик, а готівкові – установами центрального банку після їх зношення 

ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. money transfer [ˈmʌni trænsˈfɜː(r)]) - форма переказу грошей у банківській або поштовій системі, зазвичай між фізичними особами або між фізичними та юридичними особами. У структурі грошового переказу присутній відправник, одержувач та посередник, який стягує за свої послуги певну плату. Грошові перекази відрізняються між собою методом переказу, швидкістю та розміром плати за послуги посередників. Г. п. можуть здійснювати банки, спеціалізовані небанківські фінансові установи – платіжні системи та відділення Укрпошти. До спеціалізованих установ, які здійснюють Г. п. в Україні, належать міжнародні платіжні системи термінових грошових переказів, зокрема, Western Union, MoneyGram, Юністрім, PrivatMoney, Анелик, Аллюр та ін. Г. п. поділяють на внутрішні та міжнародні. У випадку міжнародного грошового переказу, виплати можуть проводиться як в іноземній, так і в національній валюті. Укрпошта приймає та видає грошові перекази фізичних осіб виключно в гривні за діючим ринковим курсом

ГРОШОВИЙ СУРОГАТ (англ. quasi-cash [ˈkwɑːzɪ-kæʃ]) - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV

ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ (англ. money service business [‘mʌnɪ ‘sɜːvɪs ‘bɪznɪs]) - небанківські фінансові установи, які надають певні види фінансових послуг: 1) торгівля чи обмін валюти; 2) обготівковування чеків; 3) видача дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 4) продаж або викуп дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 5) переказ грошей

ГРУПА (англ. group [gruːp]) - група юридичних осіб, що складається з материнської компанії та її дочірніх підприємств (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII

Група в соціальній мережі – спільнота людей із схожими інтересами, які спілкуються один з одним усередині соціальної мережі. Складається в першу чергу з учасників і форуму. Якість і ранг групи в першу чергу оцінюється за кількістю учасників. Може формуватися навколо певної сфери діяльності, географічної прив’язки або інтересів (спорт, музика, професії тощо).  Групи Google – дискусійні групи.

ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК (англ. group of companies, which includes a bank [gruːp əv ˈkʌmpənɪz wɪʧ ɪnˈkluːdz ə bæŋk]) - група юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами контролю (материнська, дочірні та асоційовані компанії), до якої входить банк, у тому числі, коли банк не є материнською компанією групи (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електронний ресурс]

ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ (англ. group of legal entities under common control [gruːp əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˈʌndə ˈkɒmən kənˈtrəʊl]) - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем, до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої/комбінованої фінансової звітності згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351

Групи   одного   столика   –   групи   дітей   у   педагогічній   системі   П. Петерсена,   створені   на   основі   взаємних   симпатій,   спільних   інтересів, діяльності, яка вимагає колективних зусиль мікрогруп.

Групи Google – дискусійні групи.

Групова навчальна діяльність – це окремий вид урочної діяльності школярів, який вони виконують у складі малих навчальних груп і для якого спілкування виступає одночасно умовою та результатом діяльності. Завдяки цьому забезпечується вираження думки, проявляється взаємодопомога, досягається розв’язання поставлених навчальних завдань. Статусу самостійного виду пізнавальної діяльності вона здобуває завдяки таким структурним елементам, як об’єкт, груповий суб’єкт, активність суб’єкта, засоби діяльності, результат спільних навчальних дій.

Гуманізація (лат. humanus – людський, людяний) педагогічного процесу – концепція, основу якої становить ідея побудови педагогічної системи на принципах гуманізму з метою створення найсприятливіших умов для повноцінного розвитку дитини. Г. п. п. передбачає диференціацію та індивідуалізацію навчання й виховання на основі активізації творчого саморозвитку особистості.

Гуманізація освіти – центральна складова нового педагогічного мислення, яка передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світі їхньої людино-творчої функції.

Гуманістична освіта – освітні системи і концепції, які базуються на цінностях гуманізації і гуманітаризації освіти.

Гуманістична педагогіка – напрям у сучасній теорії та практиці виховання, що виник наприкінці 50-х – на початку 60-х років XX ст. у США як педагогічне  втілення  ідей  гуманістичної  психології.  Головною  метою виховання в гуманістичній педагогіці є самоактуалізація особистості.

Гуманістична психологія  – напрям у сучасній зарубіжній психології, предметом якого є цілісне вивчення людини в її вищих, специфічних лише для неї виявах, зокрема розвиток і самоактуалізація особистості, її цінності, любов, творчість, відповідальність, свобода тощо. До провідних представників Г. п. належать А. Маслоу, Ш. Бюлер, К. Роджерс.

Гуманітаризація (лат. humanitas – людство, людяність) освіти – одна з основних тенденцій розвитку освіти в сучасному світі. Відображає зростання ролі і значення людських відносин, взаємного прийняття учасників навчального процесу для успішності освіти в цілому.