СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БАНК БЕНЕФІЦІАРА (англ. beneficiary bank [ˌbenɪˈfɪʃərɪ bæŋk]) - банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за  акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534

БАНК З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ (англ. bank with foreign capital [bæŋk wɪð ˈfɒrɪn ˈkæpɪtl]) - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10%. Поряд з поняттям Б. з. і. к. виділяють поняття «іноземний банк». Головними ознаками іноземного банку є розташування центру прийняття стратегічних рішень за кордоном і контроль іноземних власників. В умовах глобалізації роль Б. з. і. к. та іноземних банків підвищується. Основними позитивними наслідками діяльності Б. з. і. к. в Україні відзначають: сприяння запровадженню сучасних банківських технологій, фінансових інновацій, нових систем ризик-менеджменту та методів корпоративного управління; консолідацію банківської системи; сприяння розвитку фінансових ринків і вдосконаленню ринкової інфраструктури; підвищення конкуренції на ринку банківських послуг; залучення прямих іноземних інвестицій, сприяння стабілізації та диверсифікації джерел формування банківських ресурсів; підвищення ефективності функціонування банківської системи. До аргументів, що стримують діяльність Б. з. і. к. в Україні, відносять: можливість посилення фінансової нестабільності під час банківських криз шляхом «інфікування» вітчизня-
ної банківської системи; відмінності у системах банківського регулювання та нагляду, які можуть створювати проблеми у процесі нагляду за діяльністю Б. з. і. к.; створення Б. з. і. к. передумов для посилення конкурентних переваг іноземних компаній над національними. Діяльність Б. з. і. к. у період економічного зростання сприяла підвищенню капіталізації банківської системи України, нарощенню темпів кредитування, розширенню асортименту, підвищенню якості банківських послуг. Основні конкурентні переваги таких банків над вітчизняними банками полягають у високому рівні зовнішньої підтримки та можливості швидкого доступу до дешевих ресурсів материнських груп. Однак Б. з. і. к. більш схильні кредитувати зарубіжні компанії, фінансовий сектор, торгівлю, підприємства з низькою доданою вартістю та розвивати споживче кредитування

БАНК ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ (англ. bank with the participation of the state [bæŋk wɪð ðə pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən əv ðə steɪt]) - банк, частка державної власності у статутному капіталі якого становить менше 100 відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555).

(банк коммерческий) –банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів. Становлячи переважну більшість у загальнонаціональній банківській системі, вони є базовою основою кредитної системи держави.

БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) (англ. bank for international settlements, BIS [bæŋk fɔː ɪntəˈnaʃ(ə)n(ə)l ˈsetlmənts]) - спеціалізована міжнародна фінансова установа, яка об’єднує на акціонерній основі центральні банки 41 країни Європи, Азії та Африки. США представлені у БМР не ФРС, а City Bank Corp. Однак ФРС тісно співпрацює з БМР, а один із членів Ради керуючих ФРС постійно присутній на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) та на загальних зборах засновників. Штаб-квартира БМР розташована у Базелі. БМР створено в 1930 р. на основі Гаагської угоди центральних банків 5 країн – Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії та Франції і Конвенції цих країн зі Швейцарією у зв’язку з планом Юнга щодо виплати Німеччиною репарацій країнам-переможцям у Першій світовій війні. Офіційно США не брали участі у створенні БМР, а тому на акції БМР підписались приватні американські банки на  чолі з банкірським домом J.P. Morgan. Метою БМР є сприяння розвитку співробітництва між центральними банками, створення нових можливостей для міжнародних фінансових операцій та діяльність як довіреної особи або агента при здійсненні міжнародних платіжних операцій, переданих йому сторонами-учасницями на підставі договорів відповідно до Статуту БМР. Функції БМР полягають у сприянні співробітництву між центральними банками, спрощенню міжнародних фінансових розрахунків, сприянні центральним банкам в управлінні їх валютними резервами, виконанні функцій агента та довіреної особи щодо здійснення міжнародних фінансових угод та проведенні досліджень і аналізу розвитку грошовокредитних відносин. При БМР з 1974 р. функціонує Базельський комітет з питань банківського нагляду (BCBS), з 1971 р. – Комітет з глобальної фінансової системи (CGFS), з 1980 р. – Комітет з платіжних систем і розрахунків (CPSS), з 1962 р. – Комітет з дослідження ринків (MC), з 1999 р. – Інститут фінансової стабільності (FSI), з 1997 р. – Комітет Ірвінга Фішера зі статистики центрального банку (IFC) та інші структури. Україна не є учасником БМР, але Національний банк України тісно співпрацює з БМР 

(банк оффшорный) –банк, який розміщений в офшорній зоні, і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку.

БАНК-АГЕНТ (англ. bank-agent [bæŋk-ˈeɪʤənt]) - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI

(банк-гарант) – банк, що поручився за свого клієнта. Видає гарантії за дорученням та за рахунок клієнтів, а також банків-кореспондентів, відповідає перед кредитором за виконання боржником його платіжних зобов'язань за контрактом.

БАНК-ГАРАНТ (англ. bank-guarantor [bæŋk -ˌgærənˈtɔː]) - банк, який надає гарантію на користь бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321

(банк-дилер) – комерційний     банк, що здійснює операції з реалізації державних цінних паперів на фондових ринках.