СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ (англ. analogy of the law [əˈnæl.ə.dʒi əv ðə lɔː]) - поширення на відносини, які безпосередньо не врегульовані законом, правових норм, що регулюють подібні відносини

АНАЛОГИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН (англ. drugs and psychotropic substances analogs [drʌgz ənd saɪkəʊˈtrɒpɪk ˈsʌbstənsɪz ˈænəlɒgz]) - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють (джерело: Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995 № 60/95-ВР 

АНГАРІЯ - (лат. angaria, від грец.— поштова справа, кінна пошта; від давньо-перс. ангірд — кінний гонець) — право воюючої сторони на реквізицію на своїй території або на території, що опинилася під її контролем, засобів транспорту нейтр. держав у разі крайньої необхідості і за умови повної компенсації. Право А. виникло ще в старод. часи. Спочатку це означало реквізицію землі і мор. транспорту. Потім А. поширилася на будьяку нейтр. власність відповідно до юрисдикції воюючої сторони і з виплатою повної компенсації. Нейтр. судна у відкритому морі А. не підлягають. У США, однак, у суд. рішенні щодо справи Nereida (1818) було заявлено про «повне і недвозначне визнання Сполученими Штатами» того, що «товари ворога, знайдені на судні дружньої країни, є військовим призом, а товари дружньої країни, знайдені на судні ворога, підлягають відшкодуванню». Паризька декларація 1856 підтвердила право А. Воно, однак, не було застосоване, коли 1917 виникло питання про ведення підводної війни. Тепер, як правило, для воюючої сторони немає потреби звертатися до права А. Згідно з конвенц. нормами сучасного міжнар. права, що регламентують режим окупації, окупуюча д-ва має аналогічні А. права стосовно захоплення або реквізиції засобів транспорту, в т. ч. для забезпечення безпеки цив. населення на окуп. території. Однак деякі брит, судові авторитети висловлюють думку, що нейтр. власність на території, яка перебуває під контролем воюючої сторони, підлягає захопленню або реквізиції не інакше, як за правом А.

АНДЕРРАЙТЕР (англ. underwriter [ˌʌndəˈraɪtə]) - торговець цінними паперами (банк, фінансова або інша компанія), який виступає гарантом і бере на себе ризики в процесі андеррайтингу. В контексті ринків капіталу – це дилер, який бере на себе зобов’язання викупити випуск цінних паперів або його частину за заздалегідь визначеною ціною. Наявність такого зобов’язання дає емітенту гарантію того, що цінні папери будуть розміщені за встановленою ціною. За прийняття ризику щодо розміщення цінних паперів серед інвесторів А. одержує від емітента оплату у вигляді комісійних. Вимоги до операцій, що здійснює А., встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку)

АНДЕРРАЙТИНГ (англ. underwriting [ˈʌndəraɪtɪŋ]) - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/ або здійснення дій чи надання послуг, пов’язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента. Андеррайтер відповідно до договору з емітентом може здійснювати: купівлю цінних паперів у емітента з подальшим їх перепродажем інвесторам; гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем; продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - послуги, які надає андеррайтер щодо відкритого (публічного) розміщення (підписка, продаж) емісії цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може рати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов’язань. А. здійснюється на основі типового договору, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Банківська енциклопе-
дія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503); - купівля цінних паперів нових випусків з метою їх продажу. Здійснюється, як правило, групою інвестиційних дилерів – андерайтерів (передплатників)

Андрогогіка (педагогіка дорослих) – галузь наукового знання в системі педагогічних наук, яка займається теорією і практикою освіти дорослих протягом усього життя.

АНЕКСІЯ - (лат. аnnехіо — приєднання) -протиправне насильницьке приєднання (захоплення) однією д-вою території ін. д-ви. В минулому мала значне поширення у міжнар. практиці як вияв експансіоніст, політики з боку агрес. держав. Прикладами є А. США території Мексики (1845, 1848, 1853), Великобританією — князівства Ауда (1856) та о-ва Кіпр (1914), Німеччиною — Ельзасу і Лотарингії (1871) та Австрії (1938), Італією-Ефіопії (1936) та Албанії (1939), Японією-Кореї (1910), Іраком — Кувейту (90-ті рр.) тощо. А. є грубим порушенням сучас. міжнар. права і з правової точки зору будь-яке набуття території таким шляхом — недійсне. На неприпустимість зміни держ. кордонів насильн. шляхом, усупереч волі народу, вказується у Статуті ООН (ст. 1—2). Про це йдеться також у Декларації ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності і суверенітету (1965), Декларації про принципи міжнар. права, 16 що стосуються дружніх відносин і співробітництва між д-вами відповідно до Статуту ООН (1970), Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва у Європі 1975 та ін. А. — один з видів агресії, а тому тягне за собою міжнар.- правову відповідальність. Таку відповідальність було застосовано, зокрема, до нацист, злочинців за вироком Нюрнберзького воєнного трибуналу від 1.Х 1946 (див. Нюрнберзький процес).

АНКЕТА (англ. questionnaire [ˌkwes.tʃəˈneər]) - внутрішній документ в електронному вигляді банку і має містити всю інформацію, отриману банком за результатами ідентифікації, вивчення клієнта уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки банку щодо оцінки репутації клієнта та оцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - внутрішній документ у паперовому або електронному вигляді, формується під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі, та/або виникнення підозри та/або здійснення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, проведення разової фінансової операції на значну суму, і має містити всю інформацію, отриману небанківською фінансовою установою за результатами ідентифікації (спрощеної ідентифікації), вивчення клієнта, у тому числі результати оцінки фінансового стану клієнта, уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки щодо оцінки/переоцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок/переоцінок, у випадках, передбачених цим Положенням (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - інструмент дослідження, що складається з переліку питань і забезпечує відносно швидкий збір інформації про ринок (опитування споживачів тощо), про виконувану роботу (опитування на робочих місцях з метою збору інформації для складання посадової інструкції та ін.). До початку складання будь-якої анкети варто чітко сформулювати мету дослідження

АНКЕТНИЙ СКОРИНГ (англ. application scoring [aplɪˈkeɪʃ(ə)n ˈskɔːrɪŋ]) - прогнозування ризику дефолту позичальника на підставі його анкети-заяви на одержання кредиту в банку. А. с. є різновидом кредитного скорингу та використовується переважно в споживчому кредитуванні з метою перевірки кредитоспроможності позичальника, визначення ймовірності його дефолту та мінімізації ризику банку.
Процедура А. с. полягає у класифікації позичальників на основі поданих ними даних на кредитоспроможних і тих, хто може наражати банк на високі ризики. Моделі, побудовані для А. с., називають скоринговими картами. Зазвичай, у більшості банківських скорингових карт значення роз рахункового показника на рівні «1» характеризує позичальника, який має високу ймовірність дефолту, а «0» – кредитоспроможного позичальника. Це дозволяє для кожного позичальника розрахувати ймовірність дефолту та попередньо визначитись із доцільністю надання йому кредиту

АНКЛАВ - (франц. enclave, від лат. inclavo — замикаю) — у міжнар. праві держ. утворення, частина тер. д-ви, оточена територією іншої або інших держав. До А., зокрема, належать: Республіка Сан-Маріно (оточена тер. Італії), Королівство Лесото (оточене тер. Південно-Африканської Республіки), Ватикан (розташований посеред Італії, у межах її столиці — Рима). А., на тер. якого є мор. берег, називають напіванклавом (напр., Калінінградська область Рос. Федерації, Бруней). Питання відносин А. з двою (д-вами), територією якої (яких) він оточений, розв'язується на основі угод між ними. Режим кордонів А., трансп. сполучення, визначення повітр. території та ін. питання в А. вирішуються відповідно до норм міжнар. права.