ІСТОРИЧНЕ МІСТО - давнє місто, в якому склалися і збереглися неповторні та характерні риси і традиції планування та забудови, відповідне культурне, істор. та архіт. середовище, пам'ятки старовини тощо. Чіткої дефініції І. м. у міжнар.-правових документах немає. Прийняті Ген. конференцією ЮНЕСКО «Рекомендації про збереження і сучасну роль історичних ансамблів» (1976) подають лише приблизне визначення. Під «історичними або традиційними ансамблями» розуміють будь-які скупчення будівель та просторових структур, що є люд. поселеннями як у міському, так і в сільському середовищі, включаючи археол. та палеонтол. місця, які мають археол., архіт., істор., естет, або соціально-культурну цілісність і цінність. Серед цих ансамблів можна, зокрема, виділити істор. міста, старовинні міські квартали тощо. Враховуючи інтенсивність сучас. урбаністських перетворень, які загрожують збереженню істор. середовища, Міжнар. рада з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) прийняла у Вашингтоні «Міжнародну хартію про охорону історичних міст» (1987). Цей документ, що доповнив Венеціанську хартію 1964, безпосередньо стосується великих і малих істор. міст, істор. центрів та кварталів з природним чи створеним людиною оточенням, які, крім власних якостей істор. об'єкта, уособлюють цінності, властиві традиц. міським цивілізаціям. Охорона І. м. — це заходи, необхідні як для їх захисту, консервації і реставрації, так і для їх безперервного розвитку та гармонійного пристосування до сучас. життя. Щоб охорона І. м. і кварталів була ефективною, вона мусить стати невід'ємною частиною єдиної політики екон. і соціального розвитку, враховуватись у тер. і містобуд. планах на всіх рівнях. План охорони І. м. і кварталів має передбачати, крім аналізу археол., істор., архіт., тех., соціально-екон. даних, ще й осн. напрями діяльності та необхідні юрид., адм. і фін. заходи. До цінностей І. м., що підлягають охороні, належать істор. характер та сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме: форма міста, що визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянки; зв'язок між міськими просторами: забудованими, вільними та озелененими; форма і вигляд споруд; зв'язки міста з довкіллям; різні призначення міста впродовж його істор. розвитку. У зак-ві України не визначено статус І. м. Столиця 195 України — Київ входить до Всесв. ліги істор. міст. Утв. Лігу істор. міст України, до якої входять міста, вік яких становить понад 300 років.