ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ(англ. Central Depositary [ˈsɛntrəl dɪˈpɒzɪtəri])- юридична особа, що функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, установлених цим За-коном. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації Комісією в установленому порядку Правил Центрального депозитарію.Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитар-ного обліку цінних паперів.Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 No 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – No 39. – Ст. 517).

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ(англ. central counterparty [ˈsɛntrəl counterparty])- юридична особа, яка провадить клірингову діяльність, набуває взаємні права та обов’язки сторін правочинів щодо цінних паперів, зобов’язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 No 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – No 31. – Ст. 268).

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ І МИТНУ ПОЛІТИКУ(англ. central executive body, which ensures the formation and implementation of state tax and customs policy [ˈsɛntrəl ɪgˈzɛkjʊtɪv ˈbɒdi, wɪʧ ɪnˈʃʊəz ðə fɔːˈmeɪʃən ænd ˌɪmplɪmɛnˈteɪʃən ɒv steɪt tæks ænd ˈkʌstəmz ˈpɒlɪsi])- центральний орган виконавчої влади, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, забезпечення фор-мування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загаль-нообов’язкове державне соціальне страхування, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 No 4495-VI

Центри  дистанційної  освіти  –  згідно  з  Концепцією  розвитку дистанційної освіти в Україні поділяються на: регіональні та базові, які створюються на базі вищих навчальних закладів і локальні, які створюються на базі вищих, професійно-технічних або середніх навчальних закладів, які мають доступ до телекомунікаційних мереж, сучасну комп’ютерну базу та підготовлений кадровий склад.

ЦЕРЕМОНІАЛ - (лат. caerimonialis - обрядовий, культовий, від caerimonia — святість, шанування, культ) — встановлений порядок проведення церемоній для того чи ін. випадку. Виділяють дипломатичний церемоніал та морський Ц. Останній — це вироблені практикою правила і прийоми віддання кораблями (суднами) відповідних почестей: прибереж, д-вам при перебуванні на рейді та ін.; главам держав та ін. високим посад, особам своєї та іноз. д-ви при прибутті їх на корабель (судно) та в деяких ін. випадках. Військ.-морський Ц. може супроводжуватися салютом, виконанням держ. гімнів, вишикуванням екіпажу, підняттям (приспущенням) прапора тощо. В Україні дотримання правил Ц. під час проведення офіційних заходів регламентується Положенням про Державний протокол і Церемоніал України, затв. Президентом України 22.VIII 2002.

ЦЕСІЯ - (лат. — уступка, передача, від — йти, поступатися, підкорятися) — 1) У рим. праві — уступка речі або права ін. особі. Юридично існували два види Ц.: урочиста Ц., що здійснювалася в присутності представників влади, та більш вільна Ц., що була дозволом ін. особі користуватися певною річчю або певним правом. 2) У цив. праві — уступка кредитором своїх прав на вимогу за зобов'язанням ін. особі. 3) Передача території однієї д-ви іншій за домовленістю між ними. Сучасне міжнар. право допускає таку передачу до тієї межі, доки воно не порушує права націй на самовизначення. Ц. передбачає відповідну компенсацію, яка може відбуватися у різних формах. Крім цього, Ц. вимагає укладення між відповід. д-вами міжнар. договору. Оскільки в багатьох конституціях, у т. ч. в Конституції України, закріплено принцип цілісності й недоторканності держ. території, нині Ц. застосовується рідко. Згода на обов'язковість міжнар. договорів про набуття чи уступки території зазвичай відбувається за процедурою, встановленою для внесення змін до конституції. Ц. необхідно відрізняти від передачі (обмиту) невеликих ділянок території в процесі уточнення лінії держ. кордону, договір про який ратифікується у відповід. порядку.

ЦЕСІЯ(англ. cession [ˈseshən])- поступка вимоги або передавання вимоги в зобов’язанні іншій особі (джерело: Поло-ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 No 508, зареєстровано в Мініс-терстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за No 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – No 10. – Ст. 444);- уступка кредитором (цедент) на платній основі свого права вимагати грошові кошти чи інші цінності, на користь третьої особи (цесіонарій), до якої за договором про відступлення права вимоги (договір цесії) переходить визначений таким договором обсяг прав вимагати від дебітора виконання ним свого боргового зобов’язання перед цесіонарієм, яке виникло в нього перед первісним кредитором (цедентом)

ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ(англ. civilian defendant [səˈvɪljən dɪˈfɛndənt])- у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підо-зрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 No 4651-V

ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ(англ. civil plaintiff [ˈsɪvl ˈpleɪntɪf])- у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 No 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – No 9-10. – Ст. 88).