Tuesday 16 April 2024 08:25 AM
Сайт: СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Курс: СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (cdn.knute.edu.ua)
Глосарій: Термінологічний словник
М

Міжнародні монополії (международые монополии)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
союзи великих промислових, торгових, транспортних кампаній або банків різних країн світу чи окремі великі кампанії, що контролюють виробничі ті інші господарські підприємства за межами країни свого базування, які займають на певному ринку монопольні позиції у виробництві, збуті і закупівлі тих чи інших товарів і послуг.

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ - перевезення вантажів, пасажирів, багажу (товаробагажу) і пошти різними видами тр-ту, що здійснюється між двома або більше пунктами на умовах, установлених міжнар. угодами. Засобами регулювання М. п. є внутр. зак-во і міждерж. угоди (міжнар. договори). Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України перевезення залізнич. тр-том вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнар. сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнар. сполучення. Так, у межах СНД діє Тимчасова угода держав — учасниць Співдружності про перевезення пасажирів, багажу залізницями у міждерж. сполученні 1993, Угода про спільне використання вантажних вагонів і контейнерів 1993, Інструкція по актово-претензійній роботі на залізницях держав — учасниць Співдружності, Латвійської Республіки, Литовської Республіки та Естонської Республіки від 26—27.V 1994 та ін. Україна не є учасницею Угоди про міжнародні залізничні перевезення 1980, але в межах країн СНД використовується встановлена цим документом форма залізнич. вантажної накладної. У сфері міжнар. автомоб. перевезень діють Угода про загальні умови виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами від 5.ХІІ 1970, двостороння Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 1993 та ін. Україною ратифіковані Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944, Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, 1929 та Гаазький протокол щодо поправок до Варшавської конвенції 1955, підписані протоколи й угоди (міжурядові) про повітр. сполучення з Туреччиною (1992), Китаєм (1992), Грузією (1993) та ін. д-вами. Кодексом торговельного мореплавства України (ст. 132) передбачено, що перевезення між портами України та іноз. портами можуть здійснюватись як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноз. прапором. У галузі міжнар. торг, мореплавства Україна 271 дотримується правил Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924. Крім того, нею укладено двосторонні міжурядові угоди про торг, мореплавство з Грузією (1993), Болгарією (1998) та ін. д-вами.

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРІВ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:08 PM)

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРІВ (англ. international transfer of goods [ˌɪntəˈnæʃənl ˈtrænsfɜː əv gʊdz]) - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове 404 М ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV

Міжнародні платіжні засоби (международные платежные средства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошові кошти, які використовуються для погашення міжнародних платіжних зобов'язань. Як М.п.з. використовуються вільно конвертовані національні валюти.

Міжнародні платіжні засоби (международные платежные средства)

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)
грошові кошти, які використовуються для погашення міжнародних платіжних зобов'язань. Як М.п.з. використовуються вільно конвертовані національні валюти.

МІЖНАРОДНІ РІКИ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ РІКИ - ріки, які перетинають тер. двох або більше д-в або є кордоном між ними і мають суднопл. сполучення з морем. До таких М. р. належать Амазонка, Дніпро, Дунай, Ельба, Конго, Ла-Плата, Майн, Нігер, Одер, Рейн та ін. Окр. частини М. р. входять до держ. території відповідної прибереж, д-ви і знаходяться під її суверенітетом. Міжнар.-правовий режим використання М. р. встановлюється і регулюється прибереж, д-вами на основі укладених між ними угод або норм звичаєвого права. Згідно з принципом свободи торг, судноплавства на М. p., який склався у міжнар. праві ще з часів Віденського конгресу 1814—15, торг, навігація на М. р. є вільною і відкритою для гр-н, торг, суден і товарів усіх держав. Цей принцип підтверджений і сучас. угодами прибереж, держав, напр. Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 (ст. 1). Водночас забороняється плавання по М. р. у мирний час військових суден неприбереж. держав. Що ж стосується військових суден прибереж, держав, то їх плавання дозволяється лише за домовленістю між заінтересованими д-вами. Для розв'язання багатьох питань, що виникають у зв'язку з навігацією по М. р., буд-вом на них гідротех. споруд, підтриманням екол. чистоти і безпеки д-ви створюють спец, органи — комісії. Україна бере активну участь у роботі Дунайської комісії, до складу якої входять представники всіх придунайських держав. Україна є також учасницею Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ - розрахунки юрид. та фіз. осіб (резидентів і нерезидентів), що перебувають на тер. України, з юрид. або фіз. особами, які знаходяться на тер. ін. держав, за придбані (продані) ними товари (роботи, послуги). Особливість правового регулювання М. р. полягає передусім у тому, що при їх здійсненні в платіж, операції можуть брати участь суб'єкти міжнар. права — д-ви та їх органи, нац. (центральні) банки, міжнар. фінансові організації, а також іноз. юрид. і фіз. особи. Організаційно і технологічно ця особливість зумовлена там, що при здійсненні міжнар. платежів розрахунковим центром може бути: по-перше, нац. (державний) центральний банк; по-друге, кореспондентська мережа комерц. банків. При проведенні розрахунків і платежів з банків, установами ін. держав, що знаходяться поза юрисдикцією України, учасники розрахункових і платіж, операцій повинні керуватись рядом міжнар.-правових актів (документів). Правову базу, що регулює М. р., умовно можна поділити на: а) відповідні норми банків.,фін. і цив. зак-ва України; б) нац. зак-во іноз. держав у сфері 272 розрахунків; в) нормат.-правову базу двостор. угод України. Остання переважно являє собою пакет міждерж. угод України з д-вами СНД, що пов'язано з особливим режимом їх сучас. взаємовідносин, у т. ч. в розрахунковій сфері; г) нормат. базу спеціально утворених міжнар. банків, фін. та ін. організацій. Сфера М. р. регулюється і міжнародними звичаями, кодифікація яких здійснюється Міжнародною торговою палатою (МТП) у формі уніфікованих правил, зокрема: для договірних гарантій (у ред. 1978), для гарантій за вимогою (у ред. 1992), для документарних акредитивів (у ред. 1993), по інкасо (у ред. 1995) тощо. Зафіксовані в цих правилах норми за своєю юрид. природою мають диспозитивний характер. Крім того, міжнар. розрахункові відносини регулюються Тимчасовим законом ЮНСІТРАЛ про міжнар. кредитні перекази, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі (1930), Правовим керівництвом ЮНСІТРАЛ щодо електрон, переказу коштів та ін. Відповідно до цих актів при здійсненні міжнар. платежів і розрахунків застосовуються акредитивна, інкасова, чекова форми М. р. та ін. форми банк, переказу.

МІЖНАРОДНІ СЛУЖБОВЦІ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ СЛУЖБОВЦІ - гр-ни тієї чи ін. д-ви, які перебувають на службі в апараті міжнар. організації. В науковій л-рі для визначення цього поняття вживаються також терміни «міжнародні посадові особи», «міжнародні чиновники», «співробітники міжнародних організацій», «міжнародні цивільні службовці». В установчих док-тах міжнар. організацій системи ООН, у міжнар. угодах уживається, як правило, уніфікований термін «персонал міжнародної організації». Правовий статус і умови праці М. с. визначаються установчими док-тами міжнар. організацій, спец, конвенціями про привілеї та імунітети, угодами про штаб-квартири міжнар. організацій, актами самих міжнар. організацій (напр., правилами процедури органів), а також окр. внутрідерж. актами. М. с. слід відрізняти від дип. персоналу. Осн. завдання М. с— забезпечення діяльності міжнар. організації, їх правовий статус має функц. характер на відміну від статусу дипломатів як представників д-ви. Вищі посад, особи (ген. секретар, його заступники) наділені дип. привілеями та імунітетами, ін. персонал міжнар. організації — т. з. функціональними (спеціальними) привілеями та імунітетами, необхідними для виконання функцій, пов'язаних з діяльністю організації. М. с. відповідальні тільки перед міжнар. організацією і користуються імунітетом від юрисдикції д-ви перебування організації при виконанні своїх посад, обов'язків. М. с. повинні утримуватись від будь-яких дій, які могли б вплинути на їх статус як міжнар. посад, осіб. Держави — члени міжнар. організації зобов'язані поважати міжнар. характер персоналу міжнар. організації. Вища посад, особа міжнар. організації (ген. секретар, президент тощо) обирається, як правило, вищим органом організації. Він призначає персонал секретаріату з урахуванням принципу справедливого і широкого 273 геогр. представництва, забезпечення високого рівня працездатності, ефективності й добросовісності.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ - передбачені у міжнар. праві правила організації і діяльності інститутів місц. самоврядування. Мають своїм першоджерелом Загальну декларацію прав людини 1948, яка закріплює право кожної людини брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників (ст. 21). Даний принцип конкретизовано в Європейській типовій конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади 1980, Європейській хартії місцевого самоврядування 1985, Всесвітній декларації місцевого самоврядування 1985, Європейській хартії міст 1992. В останній, зокрема, проголошується, що «всі жителі міст мають рівні права на правову та екологічну безпеку, роботу, житло, безпечний рух, охорону здоров'я, спорт і дозвілля, культуру, інтеграцію багатьох культур, якісну архітектуру, гармонійне життя, політичне життя, економічний розвиток, послуги і товари, раціональне використання природних ресурсів, розвиток особистості, співробітництво між містами, фінансову забезпеченість, рівноправність»; ці права належать усім міським жителям без дискримінації незалежно від статі, віку, походження, раси, релігії, соціально-екон. чи політ, становища, фіз. та псих, недоліків. Декларація принципів місц. самоврядування у державах — учасницях СНД (1994) передбачає, що екон. самостійність місц. самоврядування гарантується: державною підтримкою розвитку прод. сфери шляхом податкової, інвестиц. та кредитної політики; наявністю власних бюджет, доходів і достатнім рівнем закріплених доходів; забороною на вилучення вільних бюдж. коштів; забезпеченням стабільності екон. законодавства. У Стамбульській декларації з проблем поселень людей 1996 проголошується, що «для поліпшення якості життя у поселеннях людей слід боротися з погіршенням його умов». У док-ті розглянуто такі проблеми, як нежиттєздатні моделі споживання та в-ва, нерац. зміни серед населення, його надмірна концентрація, бездомність, зростання злиднів, безробіття, злочинність та насильство, погіршення умов навкол. природ, середовища тощо. У Європейській хартії регіонального самоврядування 1999 підкреслюється, що «регіон як суттєвий компонент держави свідчить про різноманітність Європи, сприяє збагаченню її культури з належною повагою до її традицій та історичної спадщини, сприяє її економічному добробуту». Зазначено, що міжрегіональне і транскордонне співробітництво роблять цінний і необхідний внесок у побудову Європи. Під регіон, самоврядуванням розуміється «право і реальна здатність найбільших територіальних утворень всередині кожної держави, що мають виборні органи і знаходяться в адміністративному плані між центральним керівництвом та місцевими органами влади, що користуються прерогативами самоорганізації, чи 274 прерогативами, що звичайно асоціюються з центральною владою, брати на себе, під свою відповідальність і в інтересах свого населення суттєву частину суспільних справ відповідно до принципу субсидіарності». В хартії закріплено власні і делеговані повноваження регіонів, регулюються порядок взаємовідносин з місц. органами влади, їх права у сфері міжрегіон. і транскорд. зв'язків, питання участі у справах д-ви, європ. і міжнар. справах. Встановлено принципи організації регіонів, питання регіон, фінансів, порядок захисту права регіон, самоврядування тощо. М. с. м. с. містяться і в ін. міжнар.-правових актах. Ці стандарти враховуються Україною в процесі відповідної закон, діяльності і практиці місц. самоврядування.

МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ ДОГОВОРИ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ ДОГОВОРИ - вид договорів міжнародних, що регулюють торг.-екон. відносини між д-вами. Встановлюють заг. правовий режим торгівлі між країнами і мають різні найменування: договір про дружбу, торгівлю та мореплавство; про торгівлю і навігацію та ін. Окрім заг. режиму торгівлі, М. т. д. можуть визначати статус фіз. та юрид. осіб, встановлюють режим судноплавства і роботи ін. видів тр-ту тощо. Розрізняють М. т. д., які містять норми заг. порядку (напр., торг, договори, угоди про товарообіг і платежі, угоди про режим інвестицій, податки тощо) та м. т. д., які передбачають конкр. зобов'язання сторін (н.-т. співробітництво в певних галузях, сприяння у буд-ві об'єктів тощо). Договори укладаються як на двосторонній, так і на багатостор. основі. Прикладом багатосторонніх М. т. д. є Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі 1994 (СОТ), а також ін. угоди СОТ. Найпоширеніші такі М. т. д.: договори про торгівлю і мореплавство (закріплюють осн. умови здійснення міждерж. торг, відносин і укладаються здебільшого на тривалі строки); угоди про товарообіг (встановлюють узгоджені контингенти товарів, тобто найменування та кількість товарів, які д-ви постачають одна одній протягом певного періоду часу); угоди про платежі (визначають порядок розрахунків між д-вами з питань, пов'язаних з товарообігом); клірингові угоди (з метою збалансування взаєм. платежів); визначають порядок взаєм. розрахунків у зовн. торгівлі шляхом заліку зустрічних вимог і зобов'язань; кредитні угоди (регулюють міждерж. відносини у валютно-кред. галузі, передбачаючи умови та порядок кредитування); угоди про оподаткування (спрямовані на усунення подвійного оподаткування); угоди про екон. та н.-т. співробітництво (мають комплексний характер і визначають галузі міждерж. співпраці та інституц. механізм виконання цих угод); угоди про співробітництво держав у конкр. галузях (тр-т, зв'язок, інвестиції); містять положення, які регулюють відносини між д-вами у певній галузі та визначають права і обов'язки сторін.