(алиентация) – 1. Відчуження майна. 2. Дія, пов’язана зі зміною власника акцій, майна, капіталу, тобто передача власності однією особою іншій.

(аллонж) – додатковий лист, який прикріпляється до векселя і на якому робиться передатний гарантійний запис, якщо на зворотній стороні векселя він не вміщується. Перший передатний запис на А. виконується впоперек (починається на векселі, а закінчується на А.) На А. також може бути зроблений аваль.

(альпари) – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, переказних векселів їхній номінальній вартості (паритету).

(альтернатива) – наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати чи виключати одна одну.

(альтернативная стоимость) – теоретичний показник, який показує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого альтернативного товару.

(альтернативная оценка) – заключна стадія прийняття рішень: процес оцінки альтернативних товарів (послуг) і прийняття рішень споживача про надання переваги певному різновиду товарів (послузі), певній марці, фірмі.

(альтернативная цена) – робочий час, необхідний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару.

(альянс маркетинговый) – форма стратегічного партнерства з метою створення міцного багатостороннього союзу, в якому кожна сторона сприяє зміцненню сильних сторін учасників альянсу. Можу здійснюватись у таких формах: альянс на базі товарів чи послуг; спільні заходи щодо просування товарів на ринки; матеріально-технічний союз; ціновий альянс.

(амальгамация) – злиття двох або декількох банків, які раніше були самостійними, в процесі конкурентної боротьби. Розрізняють два види А.: 1. Поглинання одним великим банком іншого, який при цьому втрачає самостійність 2. Утворення нового банку шляхом злиття банків, які втрачають при цьому самостійність і передають активи новому банку. Новоутворений банк одержує і нову назву, яка часто поєднує назву банків, що злились.

(амортизационный период) – економічно доцільний термін експлуатації основних фондів, який визначається залежно від їх видів і груп з урахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів.