Элемент курса | |
---|---|
Элемент курса (Activity) Один из самых старых и неизменных терминов moodle. Хотя activity означает деятельность, чаще всего имеется в виду именно элемент курса, в котором студент должен выполнить некоторые действия. Поэтому неправильно переводить как «активность», «деятельность», «активный элемент». Правильно, но некрасиво «Деятельностный элемент курса». Конечно, в некоторых контекстах activity может обозначать и активность пользователя, и деятельность. | |
Право | |
---|---|
Право (Capability)В moodle роли состоят из набора прав. У всех прав есть название вида «role:override». Строка с названием роли имеет точно такой же идентификатор – их легко узнать по двоеточию (см. messageprovider). Такие строки переводятся так, чтобы согласовывать со словом право, например, [право] «Создавать экземпляр блока», «Переопределять разрешения...». Когда речь идет о правах в рамках системы ролей, не следует переводить capability как возможность. | |
Завершение | |
---|---|
Завершение (Completion)В значении система контроля за тем, что студент прошел необходимые элементы курса или весь курс «Завершение элемента курса» и «Завершение курса» | |
Каталог | |
---|---|
Каталог (Directrory)В переводе административного интерфейса, а также сообщений об критических ошибках, относящихся скорее к компетенции администратора, нежели рядового пользователя, желательно использовать термин «Каталог». Например, «Каталог установки moodle», «Ошибка создания каталога». Обычно, когда речь идет о каталогах, имеются в виду реально существующие каталоги в файловой структуре операционной системы. | |
Электронная почта | |
---|---|
Электронная почта / Адрес электронной почты (Email)Калькированные переводы «Email», «e-mail», а также сокращенные вроде «Эл. почта» или «Электропочта» недопустимы | |
Событие | |
---|---|
Событие / Системное событие (Event)В версии 2.6 в системе появился новый механизм – событие. События могут фиксироваться в журнале событий нового формата, а плагины могут подписываться на события и, таким образом, добавлять свои действия к действиям других плагинов. Для названий событий в языковом пакете есть строки, идентификаторы которых начинаются на «event». Такие строки обычно переводятся как состоявшееся действие в страдательном залоге, например, «Просмотрен элемент курса», «Произведена рассылка сообщений», «Пройден тест». | |
Папка | |
---|---|
Папка (Folder) Название элемента курса «Папка» переведено так по аналогии с термином с весьма популярной системой Windows, чтобы пользователям было понятно их сходство. Термин «Папка» предпочтительно использовать в элементах пользовательского интерфейса, с которыми работают преподаватели и студенты. Обычно, когда речь идет о Папках, имеются в виду виртуальные папки moodle, не связанные с файловой структурой операционной системы. | |
Сервер | |
---|---|
Сервер / компьютер / узел сети (Host) Компьютер, на котором находится сервер базы данных, веб-служба или что-то подобное. Обычно используется, когда речь о взаимодействии по сети | |
Экземпляр | |
---|---|
Экземпляр (Instance)В moodle плагины размножаются экземплярами. Могут быть экземпляры модулей, блоков, хранилищ и т.п. Когда речь не идет о каких-то плагинах, использовать перевод «Экземпляр» не обязательно | |
Журнал событий | |
---|---|
Журнал событий / Запись журнала событий / Записывать в журнал событий (Log) В версии 2.7 был введен новый механизм протоколирования действий в системе. Теперь в логи попадают именно события, и поэтому всё становится на свои места – есть события, есть журнал событий. Для унификации пришлось отказаться от термина «Логи» | |
Message provider | |
---|---|
Message providerСтроки, идентификатор которых начинается на «messageprovider:» (не путать с capability из-за двоеточий) - это виды системных уведомлений. Пользователь может настроить, какие из них он хотел бы получать. Поэтому их названия переводятся как «Напоминания о ..», «Уведомления о ..», «Сообщения о ..». | |
Модуль | |
---|---|
Модуль (Module)В большинстве случаев термины плагин и модуль эквиваленты и взаимозаменяемы. Термин модуль часто используется в значении «экземпляр плагина в курсе», «элемент курса, реализованный плагином» | |
Плагин | |
---|---|
Плагин (Plugin) В большинстве случаев термины плагин и модуль эквиваленты и взаимозаменяемы. Ранее использовавшийся термин addon-дополнение исключен разработчиками в пользу термина плагин. В страницах интерфейса администрирования преобладает термин плагин | |
Тег | |
---|---|
Тег (Tag)В значении ключевое слово в блоге следует использовать термин «тег». В значении элемент языка html во избежание путаницы следует использовать HTML-тэг. Написание «тэг» недопустимо | |
Логин | |
---|---|
Логин (Username) Традиционно в moodle username обозначает логин. Не следует переводить этот термин как имя пользователя | |
Абітурієнт | |
---|---|
Абітурієнт – громадянин, який має середню (повну), середню професійну або вищу професійну освіту і надходить для подальшого навчання в освітню установу вищої професійної освіти | |
Абонент | |
---|---|
Абонент – пристрій, юридична особа, фізична особа, що має право на взаємодію з інформаційним об’єктом, що надає послуги: системою, мережею, комплексом.
| |
Аватарка | |
---|---|
Аватарка – малюнок користувача чи головна картинка групи. Персонаж. Втілення користувача у віртуальному світі. Відображає риси характеру користувача або групи, формує перше враження про користувача, групу. | |
Автозаповнювання | |
---|---|
Автозаповнювання – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу. | |
Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) | |
---|---|
Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) – комплекс технічних, організаційних, економічних дій і заходів, реалізація яких забезпечує зниження або виключення особистої участі людини у здійсненні процесу управління. За змістом – це впровадження нової технології оброблення інформації з застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, створенням автоматизованої системи управління. | |
Автоматизм | |
---|---|
Автоматизм – здатність людини виконувати інтелектуальні або м’язові дії без постійного контролю свідомості (керовані підсвідомістю). | |
Автоматизована інформаційна технологія | |
---|---|
Автоматизована інформаційна технологія – цілісна технологічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передавання, збереження і відображення інформаційного продукту з найменшими витратами і відповідно до закономірностей того соціального середовища, де ця технологія впроваджена. | |
Автоматизована система | |
---|---|
Автоматизована система – організаційно-технічна система, що здійснює автоматизоване оброблення даних і до складу якої входять технічні засоби їх оброблення (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення та персонал, що здійснює цю діяльність. | |
Автоматизоване робоче місце | |
---|---|
Автоматизоване робоче місце – програмно-технічний комплекс автоматизованої системи, призначений для автоматизації певного виду діяльності (АРМ технолога, АРМ бухгалтера, АРМ конструктора та ін.). | |
Абонент | |
---|---|
(абонент) – особа чи організація, що користується або має право користуватись абонементом. | |
Абонементна плата | |
---|---|
(абонементная плата) – внески, сплачувані за обслуговування чи користування чим-небудь. | |
Абонентська заборгованість | |
---|---|
(абонентская задолженность) – несвоєчасна сплата сум зобов’язань абонента за надані йому послуги. У такому разі він може бути позбавлений права надалі одержувати ці послуги, а суми несплати можуть бути стягнені з нього в примусовому порядку. | |
Абсолютна перевага | |
---|---|
(абсолютное преимущество) – досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності. | |
Абсолютна рента | |
---|---|
(абсолютная рента) – частина додаткової вартості, одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю; надлишок вартості над суспільною ціною виробництва с.-г. продуктів. | |
Абсолюція | |
---|---|
(абсолюция) – постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання. | |
Аваль | |
---|---|
(аваль) – поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосандом. Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі) Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель. | |
Авальний кредит | |
---|---|
(авальный кредит) – застосовується комерційними банками в якості гарантійної послуги. Його призначення - покрити зобов'язання, клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення. | |
Аванс | |
---|---|
(аванс) – грошова сума або натуральна продукція, що видається наперед у рахунок майбутніх платежів, за виконані роботи та надані послуги. Розмір А. становить приблизно 10...15 відсотків від суми угоди або контракту. У разі їх розірвання чи невиконання взятих зобов'язань, А. підлягає поверненню. | |
Авансова закупівля | |
---|---|
(авансовая закупка) – форма комерційно-торговельних операцій, договірних зобов’язань. Сторона, зацікавлена у продажу своїх товарів у вигляді авансових поставок, надає визначеному покупцю партію товару на підставі відповідних договорів. Товари можуть подаватись на засадах передоплати, неповної оплати або авансом з оплатою після продажу товару стороною-покупцем. | |
Авансований капітал | |
---|---|
(авансованный капитал) – грошовий капітал, призначений для придбання засобів виробництва організації (фірми), підприємницької справи, здійснення бізнес-проектів, які в майбутньому мають принести прибуток. | |
Авансовані засоби | |
---|---|
(авансированные средства) – кошти, заздалегідь виділені для започаткування, реалізації певних підприємницьких програм, досягнення певних цілей. | |
Авансовий вексель | |
---|---|
(авансовий вексель) – вексель, який застосовувався в нашій країні протягом 1922-1929 років при взаємному кредитуванні господарських організацій шляхом авансування майбутніх поставок товарів або надання послуг. | |
Авансовий звіт | |
---|---|
(авансовый отчет) – звіт підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй наперед юридичною особою для виконання певного службового доручення. | |
Авансовий платіж | |
---|---|
(авансовый платеж) – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання. | |
Авансування | |
---|---|
(авансирование) – економічний процес, в якому витрачені грошові кошти, проходячи різні фази кругообігу вартості, повертаються до свого вихідного пункту з прирощенням у вигляді додаткової вартості продукту. Існують різні напрямки авансування: в поточне виробництво, основні виробничі фонди, наукові розробки. Авансування може здійснюватись за рахунок власних коштів підприємств, кредитів, асигнувань з бюджету. | |
Авізо | |
---|---|
(авизо) – письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. В залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні. | |
Аварійний запас | |
---|---|
(аварийный запас) – запас, який створюється на підприємстві (окрім страхового запасу) як технічно необхідний резерв матеріалів, палива чи устаткування для ліквідації можливої аварії, а також запобігання ймовірного зупинення виробництва через перебої у постачанні, пов’язані з аваріями за межами підприємства. | |
Автаркія | |
---|---|
(автаркия) – економічна політика держави, спрямована на господарське відособлення даної країни, створення закритої економіки, що самозабезпечується. | |
Автентичний | |
---|---|
(аутентичный) – дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі. | |
Автентичний текст | |
---|---|
(аутентичный текст) – офіційний текст міжнародного акту, договору, підписаного уповноваженими представниками і скріпленого печатками відповідних держав. | |
Авторитет керівника | |
---|---|
(авторитет руководителя) – загальновизнане значення, вплив, яким користується керівника і може впливати на навколишніх. | |
Авуари | |
---|---|
(авуары) – 1. У широкому розумінні – різні активи, гроші, чеки, векселі, перекази та акредитиви, за рахунок яких проводять платежі за зобов'язаннями; 2. У вузькому розумінні – ліквідна частина активів, до якої належать кошти банку (рахунки, депозити), цінні папери, що легко реалізуються. Найчастіше термін А. вживають стосовно коштів банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках у закордонних банках. | |
Агент | |
---|---|
(агент) – у комерційній діяльності фізична чи юридична особа, яка представляє покупця або продавця на довгостроковій основі, виконує обмежену кількість функцій і не є власником товарів. | |
Агент торговий | |
---|---|
(агент торговый) – особа, яка діє від імені фірми і виконує одну чи кілька таких функцій: виявлення потенційних клієнтів, налагодження комунікацій, реклама, збут, організація обслуговування, збирання інформації і розподіл ресурсів. | |
Агент-делькредере | |
---|---|
(агент-делькредере) – біржовий агент, який за спеціальну винагороду здійснює певні комерційні операції, що забезпечують реалізацію товару та оплату за послуги. | |
Агенти-резиденти | |
---|---|
(агенты-резиденты) – іноземні агенти, які перебувають у країні принципала, тобто фірми, що здійснює імпортні операції за його рахунок. Окрім агентських, вони надають широке коло послуг щодо зберігання товарів іноземних постачальників і забезпечення їх реалізації. Для цього здійснюють ряд маркетингових функцій. | |
Агентство | |
---|---|
(агентство) – 1. Організація, що виконує певні доручення юридичних і фізичних осіб. 2. Назва основної, як правило, великої, відомої організації чи установи, що представляє інтереси, веде справи, виконує доручення цієї структури у певному регіоні держави чи за її кордонами. | |
Агентські операції | |
---|---|
(агентские операции) – торговельно-посередницькі дії з наданням певних послуг, пов’язаних із купівлею-продажем товарів, цінних паперів, нерухомості, які здійснюються за дорученням однієї сторони (принципала) іншою стороною (агентом) від імені й коштом принципала. | |
Агресивні цінні папери | |
---|---|
(агрессивные ценные бумаги) – перспективні цінні папери зі зростаючим курсом відповідно до кон’юнктури ринку. Закуповуються у зв’язку зі зростанням попиту й намірами одержання значних сум прибутків. Проте купівля таких паперів пов’язана з певним ризиком. | |
Агрегатний індекс цін | |
---|---|
(агрегатный индекс цен) – узагальнюючий показник динаміки і співвідношення рівня цін. Найчастіше використовується в аналізі та прогнозуванні динаміки цін товарів. Залежно від завдань аналізу обчислюють агрегатний індекс цін усіх видів товарів народного споживання (загальний агрегатний індекс) або окремих груп товарів (груповий агрегатний індекс). | |
Агрегація ринку | |
---|---|
(агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого аналізу його кон’юнктури чи прогнозування розвитку. | |
Агрегування економічних показників | |
---|---|
показників (агрегирование экономических показателей) – об’єднання, укрупнення економічних показників (інформації) за певними ознаками. Застосовується у плануванні, статистичній звітності \, економічних моделях тощо. | |
Адаптація товару | |
---|---|
(адаптация товара) – передбачає внесення відповідних змін до споживчих цінностей товару внаслідок впливу специфічних факторів, умов, традицій, культури народу певної країни, окремого регіону, місцевості, а також шляхом застосування активних, ефективніших методів організації торгівлі. | |
Адаптований маркетинговий комплекс | |
---|---|
(адаптированный маркетинговый комплекс) – маркетингова стратегія, що використовується в міжнародному маркетингу. Її суть полягає у пристосуванні елементів маркетингового комплексу до особливостей цільового зарубіжного ринку, її реалізація пов’язана з додатковими витратами, однак дозволяє охопити більшу частину ринку та отримати більший прибуток. | |
Адвокат-канали | |
---|---|
(адвокат-каналы) – представники розподільчих товаропровідних каналів, торгові представники підприємств, організацій, фірм, компаній, які мають зв’язки і вихід на представників цільової аудиторії споживачів, покупців. | |
Адекватна якість | |
---|---|
(адекватное качество) – обґрунтоване судження, експертне ствердження (припущення), що базується на порівнянні фактичних і бажаних характеристик, якісних оцінок, параметрів виробів. | |
Аджестер | |
---|---|
(аджестер) – службова особа, яка складає документ-диспашу, засвідчуючи цим суму витрат у разі аварії транспортного судна і встановлює пропорції витрат, які нестимуть власники судна, особа, що його застрахувала та власник вантажу. | |
Адміністративні методи управління | |
---|---|
(административные методы управления) – методи управління, які ґрунтуються на організаційних засадах впливу. За характером впливу адміністративні методи управління поділяються на дисциплінарні, розпоряджувальні та організаційно-стабілізаційні. Адміністративні методи управління взаємодіють з економічними, соціально-психологічними методами і методами правового регулювання. | |
Адміністративно-управлінські витрати | |
---|---|
(административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання легкового автотранспорту, вартість службових відряджень, канцелярські, друкарські, поштові, телефонно-телеграфні витрати та на утримання й поточний ремонт будівель тощо). | |
Ажистувати | |
---|---|
(ажюстировать) – правильно складати (порівнювати, звіряти) бухгалтерські рахунки. | |
Ажіо | |
---|---|
(ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється у процентах. 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною. 3. Перевищення ринкових курсів грошових знаків, векселів, цінних паперів щодо їхньої номінальної вартості. | |
Ажіо-конто | |
---|---|
(ажио-конто) – рахунок в обліку грошових операцій, на якому відображаються прибутки й видатки. | |
Ажіотаж | |
---|---|
(ажиотаж) – неспокій, збудження, що призводить до різних змін кон’юнктури, цін, спекуляції на біржах, ринках. | |
Ажур | |
---|---|
(ажур) – стан ведення обліку, за якого бухгалтерські записи на рахунках виконуються негайно після здійснення відповідних господарських операцій, що дає можливість у будь-який час знати про господарський і фінансовий стан підприємства. | |
Аквізитор | |
---|---|
(аквизитор) – агент транспортних або страхових організацій, який залучає нових клієнтів до страхування чи перевезення вантажів. | |
Аквізиція | |
---|---|
(аквизиция) – діяльність зі скуповування акціонерами (групою акціонерів) акцій окремих підприємств з метою повного заволодіння ними. | |
Акорд | |
---|---|
(акорд) – домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов’язань. | |
Акордна оплата праці | |
---|---|
(аккордная оплата труда) – форма відрядної оплати праці, за якої загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обгрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт. | |
Акредитив | |
---|---|
(аккредитив) - платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явнику А. визначену суму грошей. Розрізняють грошові і товарні А. Товарний А. використовується під час розрахунків між продавцем і покупцем у внутрішньому та зовнішньому торговельних оборотах. Він може бути поштовим або телеграфним. відкличним або невідкличним.Грошовий А. – це доручення про виплату грошей одержувачу протягом передбаченого строку за виконання умов, визначених А. | |
Акредитив авізований | |
---|---|
(аккредитив авизированный) – акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов’язання з боку авізую чого банку. | |
Акредитив грошовий | |
---|---|
(аккредитив денежный) – видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом зазначеного часу. | |
Акредитив компенсаційний | |
---|---|
(аккредитив компенсационный) – форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою акредитиву компенсаційного використовують два акредитиви. Перший (головний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є посередником. Другий – за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові, який є постачальником товарів. | |
Акредитив неподільний | |
---|---|
(аккредитив неделимый) – акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у певному обсязі, передбаченому угодою. | |
Акредитив непокритий | |
---|---|
(аккредитив непокрытый) – акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту. | |
Акредитив переказний | |
---|---|
(аккредитив переводной) – акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі. | |
Акредитив покритий | |
---|---|
(аккредитив покрытый) – акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження бунку-постачальника. | |
Акредитивна форма розрахунків | |
---|---|
(акредитивная форма расчетов) – одна із форм іногородніх безготівкових розрахунків за товари і послуги Застосовується, якщо вона передбачена договором між постачальником і покупцем, що затримує платежі при розрахунках платіжними вимогами. | |
Акт інкорпорування | |
---|---|
(акт инконпорирования) – дозвіл, засвідчення державного органу на створення корпорації. | |
Акт комерційний | |
---|---|
(акт коммерческий) – офіційний дво- чи багатосторонній документ, який складається у разі виникнення суперечностей між договірними сторонами при транспортуванні товарів або при виявленні в пункті призначення нестачі, пошкоджень чи псування вантажу. | |
Актив | |
---|---|
(актив) – частина бухгалтерського балансу (частіше ліва сторона); характеризує склад розміщення та використання коштів. | |
Активна неприйнятність | |
---|---|
(активное непринятие) – рішення споживача не приймати (відхилити) новий товар. | |
Активний суб’єкт ринку | |
---|---|
(активный субъект рынка) – суб’єкт ринку (фізична чи юридична особа), що веде пошук потенційних покупців товарів разом із забезпеченням сервісного обслуговування споживачів. Усі послуги надаються за певну плату. | |
Активні операції банку | |
---|---|
(активные операции банка) – операції, за допомогою яких банки розміщують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Поділяються на кредитні операції та банківські інвестиції. Кредитні операції – це видача та погашення різноманітних позичок, які класифікуються за рядом ознак. За характером забезпечення розрізняються позички забезпечені і бланкові (без забезпечення). За строками погашення – позички до запитання, короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (більше 5 років). Банківські інвестиції це вкладання коштів в цінні папери. | |
Активні рахунки | |
---|---|
(активные счета) – бухгалтерські рахунки для обліку стану та руху господарських засобів і контролю за їх збереженням. | |
Активно-пасивні рахунки | |
---|---|
(активно-пассивные счета) - бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові залишки. Це, зокрема: розрахунки з різними дебіторами й кредиторами; з покупцями й замовниками; внутрівідомчі та внутрігосподарські розрахунки тощо. | |
Акцизна марка | |
---|---|
(акцизная марка) – спеціальний знак, що ним маркують товари, на які встановлюють акцизний збір і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність увезення та право реалізації цих виробів не території держави. | |
Акцизний збір | |
---|---|
(акцизный сбор) – непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються до їх цін. Сплачують виробники та імпортери підакцизних товарів. Ставки акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах, а для імпортних товарів – до повної вартості з урахуванням митних зборів і мита. | |
Акціонерний регістратор | |
---|---|
(акционерный регистратор) – список власників акцій, який регіструє компанія або за її дорученням спеціальна організація. | |
Акціонування | |
---|---|
(акционирование) – форма приватизації майна державної та приватної форм власності, за якої здійснюється перетворення частини державної чи приватної власності в акціонерну, коли співвласниками даного підприємства можуть бути його окремі працівники, трудовий колектив і держава. Водночас відбувається передача господарських функцій від державних організацій чи установ акціонерним товариствам. | |
Акцепт | |
---|---|
(акцепт) – згода на оплату або гарантування оплати грошових і товарних документів у внутрішньому та зовнішньому товарообороті. За своєю формою А. буває негативний (мовчазний) і позитивний (письмовий). Негативний А. застосовується в розрахунках майже всіх підприємств та організацій і означає, що якщо госпорган в зазначений для акцепту строк не подав до банку письмового забезпечення оплати платіжної вимоги, вона вважається акцептованою. Лише для вимог сільрад і кооперативів встановлено інший порядок акцепту: вимоги вважаються акцептованими, коли від платника надійшла письмова згода на оплату. Розрізняють А. вексельний, чековий та документів. Вексельний А. – згода на оплату векселя, що оформляється надписом акцептанта на векселі. Чековий А. означає акцепт банком-платником. | |
Акцептний кредит | |
---|---|
(акцептный кредит) – один з видів кредиту, який надається комерційними банками своїм клієнтам. Кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, облік якого може бути здійсненим в банку, що його акцептував. В цьому випадку банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта, За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію в розмірі 0,25 відсотків в місяць. | |
Акцептоване платіжне доручення | |
---|---|
(акцептованное платежное поручение) –доручення, що має акцепт банку, тобто гарантію його оплати. Акцептований екземпляр доручення передається платнику та повертається ним після одержання товару чи послуг від отримувача коштів. | |
Акцептований вексель | |
---|---|
(акцептованный вексель) – вексель, що має акцепт боржника (трасата) на його оплату. Акцепт оформляється написом на векселі (“акцептовано”, “прийнято”, “зобов'язуюсь сплатити”) та підписом трасата. Акцепт може бути як безумовним, так і обмеженим частиною вексельної суми (частковий акцепт). | |
Акцептований чек | |
---|---|
(акцептированный чек) – чек, що має акцепт банку, гарантує нарахування коштів на рахунок одержувача вказаної в ньому суми. Банк приймає чек для акцепту за наявності коштів на рахунку чекодавця, оплачується тільки повністю і не обмінюється на готівку. | |
Алеба | |
---|---|
(алеба) – відмова від акцепту. | |
Алієнтація | |
---|---|
(алиентация) – 1. Відчуження майна. 2. Дія, пов’язана зі зміною власника акцій, майна, капіталу, тобто передача власності однією особою іншій. | |
Аллонж | |
---|---|
(аллонж) – додатковий лист, який прикріпляється до векселя і на якому робиться передатний гарантійний запис, якщо на зворотній стороні векселя він не вміщується. Перший передатний запис на А. виконується впоперек (починається на векселі, а закінчується на А.) На А. також може бути зроблений аваль. | |
Альпарі | |
---|---|
(альпари) – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, переказних векселів їхній номінальній вартості (паритету). | |
Альтернатива | |
---|---|
(альтернатива) – наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати чи виключати одна одну. | |
Альтернативна вартість | |
---|---|
(альтернативная стоимость) – теоретичний показник, який показує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого альтернативного товару. | |
Альтернативна оцінка | |
---|---|
(альтернативная оценка) – заключна стадія прийняття рішень: процес оцінки альтернативних товарів (послуг) і прийняття рішень споживача про надання переваги певному різновиду товарів (послузі), певній марці, фірмі. | |
Альтернативна ціна | |
---|---|
(альтернативная цена) – робочий час, необхідний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару. | |
Альянс маркетинговий | |
---|---|
(альянс маркетинговый) – форма стратегічного партнерства з метою створення міцного багатостороннього союзу, в якому кожна сторона сприяє зміцненню сильних сторін учасників альянсу. Можу здійснюватись у таких формах: альянс на базі товарів чи послуг; спільні заходи щодо просування товарів на ринки; матеріально-технічний союз; ціновий альянс. | |
Амальгамація | |
---|---|
(амальгамация) – злиття двох або декількох банків, які раніше були самостійними, в процесі конкурентної боротьби. Розрізняють два види А.: 1. Поглинання одним великим банком іншого, який при цьому втрачає самостійність 2. Утворення нового банку шляхом злиття банків, які втрачають при цьому самостійність і передають активи новому банку. Новоутворений банк одержує і нову назву, яка часто поєднує назву банків, що злились. | |
Амортизаційний період | |
---|---|
(амортизационный период) – економічно доцільний термін експлуатації основних фондів, який визначається залежно від їх видів і груп з урахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів. | |
Амортизаційний фонд | |
---|---|
(амортизационный фонд) – цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів (устаткування, машин, будівель тощо), котрі в процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживчої вартості. | |
Амортизація | |
---|---|
(амортизация) – об'єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці (по мірі їх зносу) на вироблені з їх допомогою продукцію або послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються в витрати на виробництво і послуги, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на відтворення основних фондів відбувається після закінчення нормативних строків використання фондів. Амортизаційний фонд формується під впливом багатьох факторів: рівня норм амортизації, вартісної оцінки основних фондів, їх складу, структури, галузевої структури народного господарства. | |
Аналіз | |
---|---|
(анализ) – взаємопов’язані і взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності. | |
Аналіз беззбитковості | |
---|---|
(анализ безубыточности) – здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати. | |
Аналіз бізнес-портфелю | |
---|---|
(анализ бизнес-портфеля) – метод, за допомогою якого керівництво виявляє і оцінює різноманітні напрямки діяльності, що визначають профіль компанії (фірми). | |
Аналіз господарської діяльності | |
---|---|
(анализ хозяйственной деятельности) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації та оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених бізнес-планом показників. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу – основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість – короткострокова і довгострокова). | |
Аналіз діяльності підприємства | |
---|---|
(анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників для порівняльного аналізу та оцінки кінцевих результатів діяльності підприємства: виробничої, комерційної, торговельної, фінансової тощо. Аналізу підлягають: бухгалтерський баланс, фінансові документи, звіти окремих підрозділів, дані про надходження та використання основних фондів і оборотних коштів, про формування та витрати безготівкових і готівкових сум, відрахування у бюджет, сплату податків, зборів. Виявляються причини негативних показників діяльності або недоліків конкретних структур, комерційно-господарських підрозділів. Оцінюються також можливі наслідки діяльності підприємства в існуючому режимі. На підставі результатів аналізу можуть складатися одно або багатоваріантні прогнози розвитку підприємства (фірми), зміцнення його позицій на ринку. | |
Аналіз макроекономічний | |
---|---|
(анализ макроэкономический) – аналіз узагальнених економічних показників основних галузей народного господарства, соціальної інфраструктури, що становлять основу економічного розвитку країни, фундамент її матеріально-технічної бази. На основі макроекономічного аналізу будується поточна й перспективна економічна політика держави. | |
Аналіз мікроекономічний | |
---|---|
(анализ микроэкономический) – аналіз результатів фінансово-економічної діяльності організацій, фірм, компаній, що належать до основних галузей промисловості, АПК як складових частин усього народногосподарського комплексу – макроекономіки. | |
Аналіз ринку | |
---|---|
(анализ рынка) – комплекс дій, спрямований на глибоке вивчення всієї багатогранності факторів, умов, ситуацій, які впливають на стан і розвиток ринку, на зміни його обсягів, структури, масштабів. У ході аналізу виявляють обсяги, структуру, широту і якість попиту, пропозиції за певний час та тенденції розвитку ринку, визначають ступінь збалансованості попиту та пропозиції, встановлюють відхилення між цими найважливішими категоріями ринку. | |
Аналітичний облік | |
---|---|
(аналитический учет) – детальне відображення в натуральних і грошових показниках господарських операцій, наявність основних фондів та обігових коштів і джерел їх формування на аналітичних (бухгалтерських) розрахунках. Аналітичний облік коштів здійснюється в грошовому виразі, а засобів виробництва – в натуральному і грошовому вираженнях для забезпечення контролю за виробничим процесом та станом розрахунків для збереження майна тощо. | |
Аннуїтети | |
---|---|
(аннуитеты) – різновид державної довгострокової позички, за якою кредитор отримує щорічний прибуток (ренту), що встановлюється з урахуванням сплати боргу разом із відсотками. А. поділяються на строкові і довічні. За строковим А. право кредитора обмежується визначеною кількістю років та може передаватися іншим особам. За довічним А. закінчення сплати ренти пов'язане зі смертю власника. | |
Анонімне акціонерне товариство | |
---|---|
(анонимное акционерное общество) – акціонерне товариство з акціями на пред’явника. | |
Анонімний рахунок | |
---|---|
(анонимный счет) – банківський рахунок, який дає право виконувати будь-які операції на рахунку, розпорядитися коштами його без встановлення банком особистості вимагача. Найбільшого поширення набув номерний рахунок, коли його уповноважена особа ідентифікується за допомогою номера, що вказаний у документі, виданому банком клієнту, про факт укладення договору номерного рахунку. | |
Антидемпінгове мито | |
---|---|
(антидемпинговая политика) – різновид мита, що забезпечує захист внутрішнього ринку від ввозу товарів за демпінговими цінами. Береться з імпортних товарів, що реалізуються за низькими цінами або ввозяться з країн, які субсидують експорт. | |
Антидемпінгове розслідування | |
---|---|
(антидемпинговое расследование) – розслідування, що проводиться урядами країн-імпортерів з метою виявлення субсидування імпортних товарів державою-експортером для поставки їх на зовнішній ринок за демпінговими цінами. За результатами розслідувань застосовуються антидемпінгові та компенсаційно-митні розслідування. | |
Антидемпінгова практика | |
---|---|
(антидемпинговая практика) – порушення монополіями норм конкурентної боротьби шляхом завоювання домінуючого положення на ринку, яке дозволяє обмежити доступ на нього іншим виробникам, диктувати ціни та інші умови комерційної діяльності. | |
Антимонопольний комітет | |
---|---|
(антимонопольный комитет) – державний орган, підпорядкований ВР України. Його основними завданнями є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, реалізація заходів щодо захисту прав та інтересів підприємців і споживачів від його порушень. | |
Антреприза | |
---|---|
(антреприза) – ризиковане підприємство, підряд, ризикована підтримка якоїсь підприємницької діяльності. | |
Апарат управління | |
---|---|
(аппарат управления) – окремі органи, структурні підрозділи організацій, установ, підприємств різних форм власності, що виконують функції управління у масштабах держави, регіонів, галузей, організацій, фірм. | |
Апеляція | |
---|---|
(апелляция) – офіційне звернення до вищої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з прохання переглянути справу. | |
Апорт | |
---|---|
(апорт) – майно, яке надходить акціонерному товариству у вигляді оплати за акції. Може бути представлений у вигляді товарів, будівель, які оцінюються і прирівнюються до визначеної суми грошового капіталу, внеску. | |
Арбітр | |
---|---|
(арбитр) – 1. Службова особа, яка розв’язує майнові спори (претензії) між суб’єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями. 2. Суддя – член арбітражного суду. 3. Посередник, визначений (обраний) договірними сторонами для розв’язання майнових спорів (претензій). 4. Суддя на спортивних змаганнях. | |
Арбітраж | |
---|---|
(арбитраж) – спосіб вирішення спірних питань, що виникають між юридичними особами в процесі їх господарської діяльності через арбітрів. Останні вибираються самими юридичними особами, або призначаються згідно з законом. | |
Арбітражна комісія | |
---|---|
(арбитражная комиссия) – створена біржовим комітетом правнича комісія, що розв’язує майнові спори між юридичними особами (сторонами), які уклали на біржі чи ярмарках угоди. | |
Арбітражний суд | |
---|---|
(арбитражный суд) – державний, офіційний, третейський суд, створений для розв’язання майнових спорів між юридичними особами різних форм власності. | |
Арбітражні угоди | |
---|---|
(арбитражные соглашения) – 1. Укладені на біржових торгах торгівельні двосторонні угоди, спрямовані на досягнення прибутків за рахунок різниці в цінах на біржах, завдяки різниці в цінах у різні строки поставки товарів. 2. Обмінні операції з різними акціями з метою отримання прибутку за рахунок різниці в цінах. | |
Аргумент | |
---|---|
(аргумент) – 1. Підстава, доказ, які обґрунтовують, підтверджують що-небудь. 2. У підприємницькій діяльності: елемент рекламного звернення, що сприяє формуванню позитивного ставлення до окремих товарів чи послуг. | |
Арешт майна | |
---|---|
(арест имущества) – накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. | |
Арешт на вклад | |
---|---|
(арест на вклад) – призупинення банком операцій з видачі грошей з рахунку вкладника. Накладається тільки за постановою суду, а також у передбачених законом випадках розгляду справ про конфіскацію майна. Знімається за рішенням тих самих органів, які його накладали. | |
Артикул | |
---|---|
(артикул) – узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні показники товару: шифр, тип, об’єм, призначення. | |
Асигновка | |
---|---|
(ассигновка) – документ, на підставі якого проводиться одержання і видача кредитів, позичок позичальникам – юридичним або фізичним особам. | |
Асигнування | |
---|---|
(ассигнование) – 1. Виділити певну суму грошей для цільового призначення. 2. Переносно-спонсорувати, надавати грошову підтримку. | |
Асортимент | |
---|---|
(ассортимент) – склад, набір різних видів товарів, призначених для продажу. Застосовується здебільшого для товарів народного вжитку. Виробничо-технічна продукція і надання послуг визначається терміном “номенклатура”. | |
Асорті | |
---|---|
(ассорти) – набір однорідних предметів різних сортів. | |
Асоціація | |
---|---|
(ассоциация) – добровільне об’єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів. У господарській практиці в асоціації об’єднуються виробничі, торговельні чи інші підприємницькі структури. | |
Атака | |
---|---|
(атака) – в економіці – активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках. | |
Атестація | |
---|---|
(аттестация) – 1. Визначення рівня професійної кваліфікації кадрів, оцінка їхніх ділових якостей, здібностей, професіоналізму. 2. Визначення технічних характеристик, споживчих якостей товарів народного споживання та продукції виробничого призначення. | |
Атестація кадрів | |
---|---|
(аттестация кадров) – процедура перевірки та оцінки можливостей фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій. | |
Атестація продукції | |
---|---|
(аттестация продукции) – система організаційних, науково-технічних та економічних заходів, спрямованих на всебічну оцінку технічного рівня і якості продукції. Застосовується як адміністративний захід в умовах відсутності ринкового механізму контролю. | |
Атомістична економіка | |
---|---|
(атомистическая экономика) – економіка, що характеризується високим ступенем конкуренції, яка створюється великою кількістю дрібних незалежних виробництв в усіх галузях. Вони пристосовують випуск своєї продукції до ринкової ціни, яка утримується на відносно сталому рівні. | |
Аудит | |
---|---|
(аудит) – аналіз (ревізія) господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи, що проводиться спеціалізованими незалежними службами з метою оцінки їх фінансового стану, встановлення правильності ведення бухгалтерського обліку, виявлення недоліків, резервів господарювання, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності. | |
Аудитор | |
---|---|
(аудитор) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності акціонерних компаній, комерційних банків та інших суб'єктів ринкової економіки на основі угоди, що укладається з нею. А. купує спеціальний дозвіл (повноваження) у державних установ, що стежать за діяльністю – відповідних акціонерних товариств, банків тощо. Головне завдання А. – давати інформацію про фінансовий стан суб'єктів ринковою економіки, що контролюються, яка у визначеному законом порядку друкується в річному звіті про діяльність даного акціонерного товариства разом з його офіційним балансом, прибутками і витратами. А. можуть також надавати послуги стороннім організаціям та особам. | |
Аудиторський звіт | |
---|---|
(аудиторский отчет) – висновок аудитора про стан бухгалтерської роботи підприємства та його фінансове становище, що публікується у встановленому порядку в річному звіті про діяльність даної компанії разом з її офіційним балансом і розрахунком прибутків та збитків. | |
Аудиторські організації | |
---|---|
(аудиторские организации) – фірми, що виконують контрольні, консультативні та інші функції на основі угод з різними юридичними та фізичними особами. | |
Аудиторські служби, фірми | |
---|---|
(аудиторские службы, фирмы) – спеціальні підрозділи великих фірм, спеціалізовані установи, контори, фірми, що виконують консультативні, облікові, аналітичні, контрольні та інші функції за дорученням органів державної влади, здебільшого – на підставі угод з юридичними або фізичними особами. | |
Аукціон | |
---|---|
(аукцион) – спосіб публічного продажу товарів в попередньо обумовлений час і в певному місці. Торг ведеться на конкурсній основі і у відповідності з аукціонними правилами, що регламентують доставку товарів на А., продаж їх, оформлення придбаних товарів. Аукціонний торг із підвищенням цін може здійснюватись у гласний або негласний спосіб. А. можуть бути і примусовими, які організують судові органи або органи влади з метою продажу майна неплатоспроможних боржників, продажу безхазяйного майна. | |
Аукціон подвійний | |
---|---|
(аукцион двойной) – організаційна форма ведення аукціону, коли конкурують між собою і продавці, і покупці відповідно до змін кон’юнктури, пропорцій попиту і пропозицій, або коли кількість продавців збігається з кількістю покупців. | |
Аутрейд | |
---|---|
(ауттрейд) – незавершена торговельна угода, яка не відбулась через суб’єктивні причини – відсутність згоди сторін або одної сторони з невідомих причин, технічних помилок. | |
Аутсайдери | |
---|---|
(аутсайдеры) – 1. Підприємства, які не входять до монопольних об’єднань своєї галузі діяльності і ведуть з ними конкурентну боротьбу. 2. Біржові ділки – непрофесіонали, які мають право бути присутніми на торгах бірж, але з обмеженими правами. | |
Афіліація | |
---|---|
(аффилиация) – приєднання невеликих підприємств до великої материнської компанії на правах філії, відділення. | |
Афілірована компанія | |
---|---|
(аффилированная компания) – дочірня компанія, яка є у підпорядкуванні материнської компанії. | |
База | |
---|---|
(база) – 1. Сукупність цифрових значень, які належать до конкретного часу й використовуються як основа для порівняння з іншими аналогічними показниками. 2. Будівля (приміщення) – місце складування товарів, перебування (базування людей). | |
База даних | |
---|---|
(база данных) – сукупність інформаційних матеріалів, числових даних, значень, згрупованих за певними ознаками, які використовуються в аналізі й прогнозуванні. | |
База даних покупців | |
---|---|
(база данных покупателей) – згрупований за певними ознаками, доступний обсяг інформації про покупців, що постійно змінюються й доповнюються. Використовується для таких маркетингових цілей, як створення основної групи оптових та індивідуальних покупців, характеристики їх попиту на товари та послуги, а також ефективність відносин торговельної організації з покупцями. Використовується для прогнозування, розробки ринкової стратегії фірми. | |
База контракту | |
---|---|
(база контракта) – визначена двостороннім біржовим контрактом кількість різновидів товарів, представлена на продаж за ціною, що дорівнює базисній ціні, за якою товар котирується на біржі. | |
Базар | |
---|---|
(базар) – 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах для демонстрації товарів повсякденного попиту. 2. Періодичні торги, які організуються в закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий, шкільний, ялинковий. | |
Базис | |
---|---|
(базис) – 1. У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом торгів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки тощо. 2. Сукупність виробничих відносин суспільства (держави) у певний час, що відповідають характеру та розвиткові продуктивних сил даного суспільства. | |
Базисна валюта | |
---|---|
(базисная валюта) – валюта, яка є базовою, зрівняльною відносно курсу, до якого встановлюється котирування інших валют (напр., долар США, Євро). | |
Базисна умова поставки | |
---|---|
(базисное условие поставки) – визначені зовнішньоекономічними контрактами, угодами умови поставок експортної продукції, якими передбачаються розподіл зобов’язань: види документів, порядок їх оформлення, сум і строків оплати, розподіл транспортних, митних, страхових та інших витрат, відповідальність за збереження вантажу тощо. | |
Базисна ціна | |
---|---|
(базисная цена) – ціна певного товару відповідної якості, розміру, хімічного складу. Фактична ціна відрізняється від Б.ц., а тому застосовуються надбавки і знижки до Б.ц. Відхилення фактичних цін від Б.ц. визначається умовами реалізації товару і станом економіки країни. | |
Базисний прибуток | |
---|---|
(базисная прибыль) – розрахунковий, очікуваний прибуток поточного звітного року, який береться, як правило, при розрахунках основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, організації та оцінці прогностичних величин. | |
Базова рентабельність | |
---|---|
(базовая рентабельность) – рентабельність попереднього року, яка використовується при плануванні прибутку за допомогою аналітичного методу. Визначається як відношення базового прибутку з порівняльної або усієї товарної продукції за звітний період до її повної собівартості. | |
Базова ставка банку | |
---|---|
(базовая ставка банка) – річна процентна ставка банку, яку він визначає як розмір плати у відсотках за різноманітні види його кредитів. | |
Базовий рік | |
---|---|
(базисный год) – рік, який береться як основний, відправний, базовий при аналізі динаміки розвитку економічних показників. | |
Баланс | |
---|---|
(баланс) – в економіці – система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Баланс може бути плановим або звітним. | |
Баланс бухгалтерський | |
---|---|
(баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають склад і розміщення засобів підприємства (фірми), а пасиви – джерела їх утворення і розміщення. | |
Баланс доходів і витрат | |
---|---|
(баланс доходов и расходов) – система показників, яка характеризує джерела та обсяги утворення і використання фінансових ресурсів окремого регіону, держави в цілому. Використовується для розрахунків попиту населення і можливостей його задоволення, визначення обсягів грошових платежів та грошового обігу загалом. | |
Баланс консолідований | |
---|---|
(баланс консолидированный) – інтегрований сукупний баланс групи підприємств – юридичних осіб – асоційованих членів корпорацій або зведений балансовий звіт про комерційно-фінансову діяльність головної компанії з дочірніми компаніями, філіями. | |
Баланс ліквідаційний | |
---|---|
(баланс ликвидационный) – бухгалтерський звітний баланс, що відображає матеріально-фінансовий стан підприємства, організації чи іншої структури на дату припинення її діяльності. Складається ліквідаційною комісією і затверджується власником підприємства або іншим органом, що прийняв рішення про ліквідацію. | |
Баланс оборотних засобів | |
---|---|
(баланс оборотных средств) – баланс співвідношень формування і надходження оборотних засобів, з одного боку, та їх витрат (видатків) – з другого, за певний період. | |
Баланс основних фондів | |
---|---|
(баланс основных фондов) – система показників, яка характеризує рух основних фондів за планом або звітом. Є складовою частиною балансу народного господарства країн з централізованою плановою економікою. | |
Баланс платежів | |
---|---|
(баланс платежей) – статистична система, в межах якої відображаються всі операції між економікою даної країни та економікою інших країн за певний період (місяць, квартал, рік). Складається у національній валюті країни згідно з рекомендаціями МВФ. Використовується для визначення валютних курсів, для врівноваження попиту й пропозиції іноземної валюти. Знаходиться у стані рівноваги, коли національна економіка добре пристосована до світової економіки. | |
Баланс попиту й пропозиції | |
---|---|
(баланс спроса и предложения) – двостороння система згрупованих економічних показників, які характеризують обсяги, структуру й співвідношення між потребою в товарах і послугах, що відображається в платоспроможному попиті споживачів, і пропозицією, яка складається з суми усіх товарів, що знаходяться на ринку або можуть бути просунуті на ринок. | |
Баланс робочого часу | |
---|---|
(баланс рабочего времени)– баланс, що фіксує ресурси робочого часу працівників компанії і його використання у виді таблиці розподілу робочого часу. Б.р.в. дозволяє виявити резерви використання робочого часу. | |
Баланс руху капіталу | |
---|---|
(баланс движения капитала) – розрахунковий документ показників притоку матеріальних і фінансових засобів у країну та їх вибуття з країни. | |
Баланс сальдовий | |
---|---|
(баланс сальдовый) – баланс цифрових значень розрахункових залишків бухгалтерського обліку на певну дату. | |
Баланс торговий | |
---|---|
(баланс торговый) – співвідношення вартості експорту та імпорту товарів країни за певний проміжок часу. | |
Балансова вартість | |
---|---|
(балансовая стоимость) – вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу, за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу. | |
Балансовий звіт | |
---|---|
(балансовый отчет) – звіт про основні показники ефективності функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, формування їх активів (надходжень і нагромаджень матеріальних коштів), пасивів і чистої вартості власного капіталу за певний час. | |
Балансовий лист | |
---|---|
(балансовый лист) – документ, у якому зафіксовані кошти, що знаходяться на балансі. | |
Балансовий прибуток | |
---|---|
(балансовая прибыль) – прибуток підприємства від усіх різновидів його виробничої і невиробничої діяльності, відображений у бухгалтерському балансі. Включає прибуток від реалізації продукції і фінансових операцій. Це важливе джерело самофінансування підприємства. | |
Балансовий рахунок | |
---|---|
(балансовый счет) – реальні кошти, сконцентровані на банківському рахунку суб’єкта підприємницької діяльності або іншої юридичної особи. | |
Балансовий трансферт | |
---|---|
(балансовый трансферт) – документально підтверджене власником цінних паперів право передачі його власності (цінних паперів) іншому власникові без зазначення особи, якій вона передається. | |
Банк | |
---|---|
(банк) – установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером операцій банки розподіляються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та інші. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні працює Національний банк України, на другому – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. | |
Банк-гарант | |
---|---|
(банк-гарант) – банк, що поручився за свого клієнта. Видає гарантії за дорученням та за рахунок клієнтів, а також банків-кореспондентів, відповідає перед кредитором за виконання боржником його платіжних зобов'язань за контрактом. | |
Банк-дилер | |
---|---|
(банк-дилер) – комерційний банк, що здійснює операції з реалізації державних цінних паперів на фондових ринках. | |
Банк інвестиційний | |
---|---|
(банк инвестиционный) – комерційний банк, який спеціалізується на придбанні та реалізації виробничих організацій (корпорацій). Його основні фінансові ресурси та прибутки формуються здебільшого за рахунок торгівлі власними акціями. | |
Банк іпотечний | |
---|---|
(банк ипотечный) – банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно високі відсоткові ставки. | |
Банк комерційний | |
---|---|
(банк коммерческий) –банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів. Становлячи переважну більшість у загальнонаціональній банківській системі, вони є базовою основою кредитної системи держави. | |
Банк офшорний | |
---|---|
(банк оффшорный) –банк, який розміщений в офшорній зоні, і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку. | |
Банківська гарантія | |
---|---|
(банковская гарантия) – поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Означає, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк платежів за договором. Видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення. | |
Банківська документація | |
---|---|
(банковская документация) – сукупність документів, що використовуються банком і прислуговується письмовими свідоцтвами виконаних операцій і обгрунтуванням відображення операцій в бухгалтерському обліку. | |
Банківська таємниця | |
---|---|
(банковская тайна) – відомості, що не підлягають розголошенню. До них належать відомості про стан рахунків клієнтів та виконуваних операцій. Б.т. є різновидом комерційної таємниці, яка полягає в тому, що фірми і банки приховують одне від одного відомості про операції з метою одержання вищих прибутків. | |
Банківський баланс | |
---|---|
(банковский баланс) – бухгалтерський баланс, який відображає стан залучених та власних коштів, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням та використанням банківських ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій. | |
Банківський вклад | |
---|---|
(депозит) (банковский вклад(депозит) – вклади, що надходять у банк від вкладника на умовах повернення і платності. Відносини банка і вкладника регулюються відповідними договорами. Юридичні особи не мають права перераховувати кошти, що перебувають на банківському вкладі іншій особі. | |
Банківський капітал | |
---|---|
(банковский капитал) – сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку складає меншу частину Б.к. На відміну від торговельно-промислового капіталу власний капітал банку, вкладений у банківське діло, і становить банківський прибуток. Зрощування Б.к. з промисловим утворює фінансовий капітал. | |
Банківський кредит | |
---|---|
(банковский кредит) – основна форма кредиту, при якій грошові кошти надаються банками у тимчасове користування (готівкою та безготівкою) юридичним та фізичним особам і державі. | |
Банківські білети | |
---|---|
(банкноты, банковские билеты) – різновид кредитних грошей. Випускаються центральними банками для кредитування економіки держави відповідно до приросту офіційних золото-валютних резервів. Забезпечення Б.б. державними позичками (зобов'язаннями) викликає перевищення банкнотного обігу над потребами держави та народного господарства у наявних грошах, а також знецінення Б.б., що наближає сучасні Б.б. до паперових грошей. | |
Банківські монополії | |
---|---|
(банковские монополии) – найбільші банки та їх об'єднання в країнах з розвинутою економікою. Характеризуються високим ступенем концентрації і централізації банківського капіталу. | |
Банківські офшорні зони | |
---|---|
(банковские оффшорные зоны) – світові фінансові центри, котрі володіють географічною та юридичною екстериторіальністю і використовуються їх учасниками для проведення банківських операцій з нерезидентами на умовах, відмінних від наявних на внутрішньому національному ринку капіталів. | |
Банківські ресурси | |
---|---|
(банковские ресурсы) – сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Діляться на власні та залучені. | |
Банкіри | |
---|---|
(банкиры) – менеджери та власники грошового капіталу, які спеціалізуються на здійсненні банківських операцій. | |
Банкрутство | |
---|---|
(банкротство) – неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку тощо) виконати свої боргові зобов'язання. Від дня офіційного оголошення Б. боржник втрачає право самостійно управляти та розпоряджатися своїм майном. Це право переходить до ліквідаторів – осіб, призначених розпоряджатися майном боржника та примусово ліквідувати організацію. Усі вексельні зобов'язання боржника підлягають терміновому погашенню. Всі претензії кредиторів з моменту Б. пред'являються лише до ліквідаторів і задовольняються на конкурсній основі. | |
Бартер | |
---|---|
(бартер) – прямий натуральний товарообмін на безготівковій основі, коли визначена кількість одного чи кількох товарів обмінюється на еквівалентну за ціною кількості іншого чи інших товарів. Торгова операція, що здійснюється за схемою “товар за товар”. | |
Бартерна операція | |
---|---|
(бартерная операция) – товарообмінна двостороння дія, у якій сторони обмінюються еквівалентно товарами (послугами) без грошових розрахунків – без участі грошей. | |
Бартерна угода | |
---|---|
(бартерный договор) – товарообмінна операція з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). В сучасних умовах Б.у. здійснюється не тільки в зовнішньоторговому обороті, але і в межах держави, що підриває стійкість грошової одиниці. | |
Безвалютний обмін | |
---|---|
(безвалютный обмен) – міжнародний обмін товарами, послугами та іншими результатами наукової, економічної і культурної діяльності на безвалютній основі, аби уникнути ризику матеріальних збитків внаслідок знецінення валюти, якою здійснюються платежі. | |
Безготівковий грошовий обіг | |
---|---|
(безналичный денежный оборот) – грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням обопільних вимог. Рух грошей у безготівковій формі відбувається у сферах грошового обігу. | |
Безготівкові розрахунки | |
---|---|
(безналичные расчеты) – спосіб грошових розрахунків без використання готівки, перерахування (переказ) грошових сум з рахунків платників на рахунки кредиторів або зарахування взаємних вимог. Застосовуються як у межах держави, так і в сфері міжнародних економічних відносин. Здійснюються за допомогою векселів, чеків, кредитних карток та інших платіжних документів. За проведення Б.р. банки беруть з клієнтів винагороду або домовляються про безплатне здійснення перерахування коштів, що зберігаються на банківських рахунках. | |
Безмитне ввезення товарів | |
---|---|
(беспошлинный ввоз товаров) – 1. Необмежене ввезення у державу товарів без митних зборів на підставі міжнародних угод з метою розширення міжнародних економічних зв’язків і наповнення ринку товарами. 2. Відповідно до міжнародного права – безмитне завезення товарів, що здійснюється посольствами, дипломатичними представництвами та дипломатами. | |
Безнадійні борги | |
---|---|
(безнадежные долги) – дебіторська заборгованість, одержати яку визнано неможливим. Окремі підприємства (фірми) у разі неплатоспроможності стають фінансовими банкрутами. Добровільне банкрутство виникає тоді, коли в суд про це заявляє сам боржник, примусове – при зверненні до суду кредиторів. | |
Безпроцентний кредит | |
---|---|
(беспроцентный кредит) – кредити, які надаються без утримання процента. Найчастіше такі кредити надаються за рахунок спеціальних цільових грошових фондів, створеними економічно розвиненими країнами для надання допомоги країнам, що розвиваються. | |
Безробіття | |
---|---|
(безработица)– соціально – економічне явище в суспільстві, за якого частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку вона здатна виконувати, що обумовлено перевищенням пропозиції праці над попитом на неї. Види безробіття: застійне – породжується тривалою відсутністю роботи; приховане – виражається в режимі неповного робочого дня (тижня); технологічне (структурне) – пов’язане зі змінами в технології виробництва з причин: ліквідація застарілих технологій; поява нових професій, обумовлених технічним прогресом; зміна споживчих смаків; фрикційне – пов’язане з пошуком нового місця роботи з різних причин: зміна місця проживання; тимчасова втрата сезонної роботи; звільнення; пошук більш вигідної роботи; циклічне (сезонне) – виникає в періоди економічного спаду та обумовлене зниженням сукупного попиту на робочу силу. | |
Безстрокове боргове зобов’язання | |
---|---|
(бессрочное долговое обязательство) – безстроковий вклад у банку, який дає право його власникові в будь-який час одержати необхідну чи повну суму. | |
“Бики” | |
---|---|
("быки")(біржовий жаргон) – біржові маклери, діяльність яких грунтується на грі на підвищення курсу цінних паперів та валют. “Б.” купують акції за курсом, зафіксованим при укладанні угоди, розраховуючи на підвищення їх курсу в момент виконання угоди, тобто з метою одержання прибутку від різниці курсів. | |
Бідність | |
---|---|
(бедность) – стан, за якого основні потреби індивіда або сім'ї перевищують наявні засоби для їх задоволення. | |
Бізнес | |
---|---|
(бизнес) – ініціативна економічна (виробнича, підприємницька, посередницька) діяльність в умовах ринкової економіки, спрямована на створення власної справи для одержання прибутку шляхом використання своєї праці, власних або запозичених коштів. | |
Бізнес державний | |
---|---|
(бизнес государственный) – здійснення державою через засновані нею організації – суб’єкти підприємницької діяльності бізнесово-фінансово-кредитних операцій з метою наповнення державного бюджету шляхом використання власних засобів виробництва, продукції інтелектуальної праці, цінних паперів, фінансових, грошових ресурсів. | |
Бізнес малий | |
---|---|
(бизнес мелкий) – підприємницька діяльність малих фірм, що включає в себе трудову діяльність громадян, які наділені статусом юридичної особи (або не мають його) з метою отримання прибутку. До них належать: приватні індивідуальні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які функціонують на правах малого підприємства та інших формах власності з обмеженою кількістю громадян. В Україні до структур малого бізнесу належать підприємства, у яких кількість зайнятих не перевищує: у роздрібній торгівлі – 15 осіб; у галузях невиробничої сфери – 25; у науці – 100; у промисловості і будівництві – 200; в інших галузях виробничої сфери – 50 осіб. | |
Бізнес підприємницький | |
---|---|
(бизнес предпринимательский) – бізнес, об’єктом діяльності якого може бути виробництво продукції, надання послуг, торгівля, комерційно-посередницька діяльність. Все те, що може задовольнити потреби споживачів і пропонується на ринку для придбання, використання, споживання з метою одержання підприємницького прибутку. | |
Бізнес споживчий | |
---|---|
(бизнес потребительский) – найпоширеніший вид бізнесу, який здійснюється переважною більшістю громадян і відображає загальну участь населення у системі ділових економічних відносин. Учасниками споживчого бізнесу виступають також самі підприємці, як споживачі продукції і послуг інших підприємницьких структур. | |
Бізнес трудовий | |
---|---|
(бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення певних операцій. Основою трудового бізнесу є приватна власність на робочу силу. | |
Бізнес-план | |
---|---|
(бизнес-план) – документ, у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними розділами бізнес-плану є: опис бізнес-програми; стратегія бізнес-проекту; оцінка ринку і маркетингова стратегія; характеристика стану виробництва і його функціонування; система управління; визначення джерел формування і напрямів оптимального використання фінансів; факторів і ступенів ризику; оцінка конкурентів; прогноз сильних і слабих сторін бізнес-проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку. | |
Білети державної скарбниці | |
---|---|
(казначейские билеты) – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу. | |
Біржа | |
---|---|
(биржа) – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють валютну, товарну і фондову біржу. | |
Біржа валютна | |
---|---|
(биржа валютная) – спеціалізована біржа, на якій відбувається купівля-продаж іноземної валюти й золота. В основному тут відбувається міжбанківська торгівля валютою. Офіційні біржові котирування є основою розрахунків у банках з їх клієнтами за касовими валютними операціями та платіжними оборотами. | |
Біржа праці | |
---|---|
(биржа труда) – організація, яка здійснює реєстрацію безробітних (центр зайнятості), сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцем в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами. | |
Біржа товарна | |
---|---|
(биржа товарная) – здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформацій; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі. | |
Біржа фондова | |
---|---|
(биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод. | |
Біржова спекуляція | |
---|---|
(биржевая спекуляция) – здійснення на біржі операцій з цінними паперами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами на час укладання та реалізації угоди. Головний метод Б.с. – купівля-продаж цінних паперів на строк. Завершується угода не фактичною передачею цінних паперів контрагенту, а оплатою різниці у цінах. | |
Біржова сесія | |
---|---|
(биржевая сессия) – спеціально встановлений час, інтервал робочого дня, протягом якого здійснюється торгівля на біржі, укладаються угоди. | |
Біржова торгівля | |
---|---|
(биржевая торговля) – організація торгівлі товарами, цінними паперами, нерухомістю на біржах або з участю біржі як посередника. | |
Біржова ціна | |
---|---|
(биржевая цена) – ціна на товари, цінні папери, яка складається під час біржової торгівлі з урахуванням кон’юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозицій на біржових торгах. Публікується у спеціальних друкованих засобах бірж (найчастіше у біржових бюлетенях). | |
Біржовий бюлетень | |
---|---|
(биржевой бюллетень) – періодичний друкований орган біржі, в якому публікуються курси цінних паперів і біржові ціни товарів. Випускається, як правило, щоденно з зазначенням переліку цінних паперів, вищого, нижчого і заключного курсу по кожному виду цінних паперів. | |
Біржовий комітет | |
---|---|
(биржевой комитет) – орган управління біржею. Обирається загальними зборами членів біржі на обумовлений час. Визначає економічну політику та основні напрями діяльності біржі, здійснює контроль за роботою структурних підрозділів. | |
Біржовий курс | |
---|---|
(биржевой курс) – продажна ціна цінних паперів. Б.к. безпосередньо залежить від розміру дивіденду, а опосередковано – від норми позичкового процента. Номінальна ціна акції на Б.к. не впливає, тому що вона (акція) не підлягає викупу підприємством, яке її випустило. Б.к. облігації залежить від її номінальної ціни, він тим вищий, чим ближче строк викупу. | |
Біржовий маклер | |
---|---|
(биржевой маклер) – офіційний комерційний співробітник біржі, який бере участь у біржових операціях як організатор акцій купівлі-продажу товарів, цінних паперів і в укладенні та реєстрації біржових угод. | |
Біржові збори | |
---|---|
(биржевое собрание) – зібрання членів біржі (робочий сеанс), під час якого реалізуються операції купівлі-продажу цінних паперів або біржових товарів учасниками зборів безпосередньо чи через брокерів, з можливим укладанням відповідних угод. Проводяться у визначені дні та години. Порядок їх проведення визначається біржовим комітетом. | |
Біржове мито | |
---|---|
(биржевая пошлина) – мито, яке збирає біржовий комітет з тих, хто придбав цінні папери, за право укладання біржових угод (як правило, у розмірі 2 відсотків продажної ціни). | |
Бланковий кредит | |
---|---|
(бланковый кредит) – кредит, що надається без забезпечення товарно-матеріальними цінностями або цінними паперами. Ним користуються здебільшого клієнти, які мають давні ділові зв’язки із банком та високу платоспроможність. | |
Блокада | |
---|---|
(блокада) – політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове блокування її зовнішніх зв’язків певною групою (блоком) інших держав з метою виконати вимоги держав-організаторів блокади. | |
Блокада економічна | |
---|---|
(блокада экономическая) – система насильницьких економічних заходів, спрямованих на господарську ізоляцію блокової країни з метою підриву її економіки шляхом порушення її торговельних зв’язків із зовнішнім світом, застосування ембарго, заходи для знецінення її валюти тощо. Часто поєднується з політичною і нерідко – з військовою. | |
Блокована валюта | |
---|---|
(блокированная валюта) – іноземна валюта на рахунках у банках, використання якої заборонене або обмежене відповідними урядовими органами країни, де ця валюта вміщена. До Б.в. не належать кошти на банківських рахунках, що мають обмежений режим використання (рахунки клірингові, цільового призначення). | |
Блокування рахунків | |
---|---|
(блокирование счетов) – скасування органами державної влади права власників банківських рахунків розпоряджатися цими рахунками. Здійснюється з метою застосування економічних санкцій до іншої країни, валютних та кредитних обмежень, а також за рішенням судових органів. Розрізняють повне та часткове Б.р. | |
Бонд | |
---|---|
(бонд) – 1. Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов’язується сплатити у певний строк зазначену суму або сплачувати за певний строк фіксований процент від зазначеної суми. 2. Митна застава, у якій зазначено розмір податку на транспортований вантаж з оцінкою його вартості для визначення митного збору. | |
Бонд-брокер | |
---|---|
(бонд-брокер) – брокер, який у торговельному залі фондової біржі проводить операції з цінними паперами – облігаціями. | |
Боніфікація | |
---|---|
(бонификация) – 1. Доплата до ціни товару, фактична якість якого вища передбаченої угодою, стандартом. 2. Повернення податків, стягнених за товари, що вивозяться за кордон, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. 3. Державна субсидія, що дозволяє зменшити розмір процента за кредит і надається певній категорії осіб, які отримують позички. 4.Одноразовий грошовий внесок, який робить власник облігації державної позики під час її конверсії. | |
Бонус | |
---|---|
(бонус) – 1. Додаткова винагорода, доплата (премія), яку отримує торговий посередник у вигляді відсотка до загальної суми комерційної операції, проведеної за його участю. 2. Додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві до умов угоди про купівлю-продаж, або для зацікавлення постійних покупців у подальшій співпраці. | |
Бонусні знижки | |
---|---|
(бонусные скидки) – пільгові знижки, що надаються постійним покупцям, які стабільно купують в обумовлених обсягах у певний період товари. | |
Борг | |
---|---|
(долг) – грошова сума, взята на конкретно визначений термін за певними зобов’язаннями щодо сплати за боргові послуги і з гарантіями на обов’язкове повернення. | |
Боргова вимога | |
---|---|
(долговое требование)– вимога кредитора, постачальника товарів (продавця), представлена дебіторові (покупцеві), щодо погашення його зобов’язань. | |
Боргове зобов’язання | |
---|---|
(долговое обязательство) – документ, який видається позичальником (кредитором) боржнику (дебітору) при одержанні кредиту. Засвідчує факт одержання фізичною чи юридичною особою у борг грошей чи інших цінностей і зобов’язання дебітора своєчасно повернути їх у повному обсязі. | |
Бригада виробнича | |
---|---|
(бригада производственная) – первинна ланка трудового колективу, що об'єднує працівників для спільної праці, виконання завдань на основі спільної зацікавленості й відповідальності за результати роботи. | |
Брокер | |
---|---|
(брокер) – посередник при укладанні різних угод між покупцями та продавцями товарів, цінних паперів, валют і інших цінностей на товарних і фондових біржах, валютних, страхових та фрахтових ринках. Біржові операції Б. здійснює за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво певну плату (брокерську комісію). | |
Брокераж | |
---|---|
(брокераж) – проведення комерційних біржових операцій з цінними паперами за дорученням продавця або покупця цінних паперів. | |
Брокерідж | |
---|---|
(брокеридж) – винагорода (премія), яку отримує брокер за проведені комерційні операції на фондових чи товарних ринках. | |
Бронзовий вексель | |
---|---|
(бронзовый вексель) – фіктивний вексель, боргове зобов'язання, що не має під собою реального забезпечення. Виписують їх неспроможні платники один на одного з метою дисконту цих векселів у банках. | |
Бутлегер | |
---|---|
(бутлегер) – торговець забороненими виробами, контрабандними товарами. | |
Бухгалтерія | |
---|---|
(бухгалтерия) – 1. Функціональна структура підприємства, організації, установи, яка проводить бухгалтерський облік, здійснює фінансовий контроль за проведенням господарських операцій та надає звітність державним установам відповідно до чинного законодавства. 2. Ведення бухгалтерського обліку. | |
Бухгалтерська звітність | |
---|---|
(бухгалтерская отчетность) – система узагальнених підсумкових показників бухгалтерського обліку, що характеризує рівень виконання планових показників, господарсько-фінансовий стан організації. | |
Бухгалтерський баланс | |
---|---|
(бухгалтерский баланс) – система облікових показників, згрупованих за економічною однорідністю операцій, коштів і цінностей у таблицю, яка відображає у грошовому виразі на певну дату стан, розміщення і використання коштів (актив), а також джерела їх надходження. Банки, наприклад, складають два види Б.б. – щоденний і звітні. За допомогою щоденного балансу виявляється правильне виведення залишків в особових рахунках. Якщо актив і пасив балансу однаковий, то це означає, що залишки по рахунках, підраховані правильно і можна починати новий операційний день. Звітні Б.б. використовуються для аналізу діяльності банку, контролю за станом коштів і цінностей. | |
Бухгалтерський облік | |
---|---|
(бухгалтерский учёт) – певна система суцільного, безперервного, взаємопов'язаного і документального спостереження та контролю за господарською діяльністю ланок господарства в грошовій формі. Б.о. включає систему засобів і прийомів: баланс, рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію і узагальнення даних поточного обліку на певну дату в бухгалтерському балансі та інших звітних формах. | |
Бюджет | |
---|---|
(бюджет) – 1. Встановлений і затверджений державою, її органами, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами збалансований кошторис грошових прибутків і витрат на певний строк (рік, півріччя, квартал). Складається з прибуткової (надходження) і видаткової (витратної) частин. | |
Бюджетна система | |
---|---|
(бюджетная система) – сукупність всіх бюджетів; формується під впливом державного устрою і адміністративно-територіального поділу країни. Б.с, її структура, взаємозв'язок окремих бюджетів характеризують бюджетний устрій країни. Б.с. включає центральний бюджет і місцеві бюджети. | |
Бюджетний дефіцит | |
---|---|
(бюджетный дефицит) – перевищення видатків по державному бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Причини появи і зростання дефіциту бюджету – це посилення економічної нестабільності, скорочень надходжень до бюджету в зв'язку із зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Покриття Б.д. може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей. Скорочення Б.д. може бути досягнуте шляхом скорочення видатків із бюджету. | |
Бюджетні кредити | |
---|---|
(бюджетные кредиты) – кошти, які видаються з бюджету на фінансування певних витрат і мають цільове призначення. Б.к. надаються відомствам, відділам виконкомів місцевих Рад народних депутатів, підприємствам, організаціям, установам на фінансування витрат, передбачених в їх фінансових планах, кошторисах витрат. Керівники організацій, установ, які мають право розпоряджатись асигнуваннями, називаються розпорядниками кредитів. Б.к. не можуть перевищувати загального обсягу асигнувань і відкриваються по окремих розділах і статтях бюджетної класифікації. | |
Бюджетні рахунки | |
---|---|
(бюджетные счета) – рахунки, що їх відкривають у банках, для обліку доходів і видатків з бюджетів. Б.р, поділяються на доходні, видаткові, поточні рахунки коштів місцевих бюджетів та поточні рахунки позабюджетних коштів. Для обліку кожного виду доходів і видатків з певного бюджету відкривають окремі бюджетні рахунки. | |
Бюджетні резерви | |
---|---|
(бюджетные резервы) – спеціальні фонди грошових коштів, що створюються в державних бюджетах з метою забезпечення стабільного фінансування всіх непередбачених заходів. Б.р. дозволяють маневрувати бюджетними ресурсами, створюють умови для динамічного розвитку економіки, відшкодовують збитки від стихійного лиха, для покриття витрат при невиконанні планів надходження доходів до бюджету. Б.р. виступають у формі: резервних фондів Кабінету Міністрів; фондів непередбачених витрат; виконкомів обласних Рад народних депутатів; оборотної касової наявності по місцевих бюджетах; перевищення доходів над витратами за затвердженим бюджетом. | |
Бюджетні ресурси | |
---|---|
(бюджетные ресурсы) – бюджетні кошти, що надходять в державний бюджет у вигляді його доходів. Вони складають значну частину централізованих фінансових ресурсів країни. Б.р. використовуються для фінансування: розвитку народного господарства і його структурної перебудови; спеціальних потреб; витрат на оборону і утримання органів управління. Джерелом формування Б.р. є прибуток підприємств і організацій, доходи населення, спеціальні відрахування, що включаються в собівартість продукції, зовнішні надходження. | |
Бюджетне фінансування | |
---|---|
(бюджетное финансирование) – надання коштів з державного бюджету підприємствам, організаціям для повного або часткового покриття їх витрат відповідно з планами їх фінансово-господарської діяльності. З бюджету повністю фінансуються витрати установ і організацій, які не мають власних коштів і прибутків. Госпрозрахункові підприємства фінансуються із бюджету частково: на капітальні вкладення, наукові роботи, операційні витрати, на покриття збитків, на відшкодування різниці в цінах. Б.ф. є цільовим. Видача коштів проводиться під конкретні об'єкти і під контролем фінансових органів. | |
Валідність | |
---|---|
(валидность) – ознака надійності, чинності вихідної інформації, яка використовується в економічних дослідженнях; реальність інформації, відсутність у ній помилок, можливих через неточність обраної методики збирання та обробки даних. | |
Валова продукція | |
---|---|
(валовая продукция) – показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції народного господарства, окремих промислових та сільськогосподарських підприємств у грошовому виразі. | |
Валова продукція підприємства | |
---|---|
(валовая продукция предприятия) – показник, який відображає загальний обсяг продукції, виготовленої підприємством за певний період (рік, квартал) у грошовому обчисленні. До її складу входить повна вартість готових виробів, приріст залишків напівфабрикатів і незавершеного виробництва, а також роботи промислового характеру, виконані “на сторону”. Обсяг В.п.п. обчислюють у поточних і порівняльних оптових цінах. | |
Валовий дохід підприємства | |
---|---|
(валовый доход предприятия) – новостворена вартість колективом підприємства за певний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Тобто виручка підприємства від реалізованої продукції, послуг та інших надходжень (від невиробничої діяльності, одержання суми від повернення безнадійних боргів тощо). | |
Валовий внутрішній продукт | |
---|---|
(валовый внутренний продукт) – один із найважливіших показників, що виражає обчислену в ринкових цінах сукупну вартість кінцевого продукту (продукції, товарів і послуг), створеного протягом року в країні з використанням факторів виробництва, які належать даній країні, а також з урахуванням показників одержаного валового продукту завдяки економічній діяльності за межами країни. | |
Валовий національний продукт | |
---|---|
(валовый национальный продукт) – узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що відображає кінцеві результати діяльності підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер. В розрахунок приймаються результати економічної діяльності всіх господарських одиниць – підприємств, організацій установ, сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, особистих підсобних господарств населення, окремих громадян, зайнятих індивідуального трудовою діяльністю. | |
Валовий прибуток | |
---|---|
(валовая прибыль) – сумарний прибуток без будь-яких відрахувань. | |
Валюта | |
---|---|
(валюта) – в широкому розумінні – означає грошову одиницю будь-якої країни (долар, фунт стерлінгів, гривна тощо). Проте нерідко використовується для позначення коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних держав чи міжнародних кредитних організацій – готівки, вкладів на банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків тощо), тобто як грошей інших країн. В залежності від країни-емітента валютних коштів, валюта підрозділяється на іноземну і національну, валюту експортера і валюту імпортера і в залежності від режиму використання – на валюту платежу, валюту клірингу, валюту ціни, валюту операцій, валюту векселя тощо. | |
Валюта векселя | |
---|---|
(валюта векселя) – грошова одиниця, в якій виставлений вексель. Векселі, що циркулюють у внутрішньому обігу країни, виставляють, як правило, у валюті цієї країни, а в міжнародному обігу – у валюті країни-боржника чи країни-кредитора або третьої країни. | |
Валюта оплати | |
---|---|
(валюта оплаты) – валюта, яка враховує оплату товару за зовнішньоекономічною угодою або погашення кредиту. Незбіг В.о. із валютою угоди спостерігається тоді, якщо фірма-експортер встановлює ціну товару в своїй національній валюті, коли клірингові розрахунки ведуться у валюті іншої країни тощо. У такому разі в угоді, як правило, зазначається, за яким курсом валюту угоди слід привести у відповідність до В.о. | |
Валюта угоди | |
---|---|
(валюта сделки) – валюта, що виражає ціну товару за зовнішньоторговельною угодою або суму наданого кредиту. | |
Валюта ціни | |
---|---|
(валюта цены) – одна з умов, яка разом з валютою оплати погоджується у зовнішньоторговельних контрактах між експортером та імпортером. Валюта оплати, за допомогою якої здійснюються розрахунки, може як збігатися із валютою ціни, так і відрізнятися від неї. | |
Валютна біржа | |
---|---|
(валютная биржа) – організаційно оформлений регулярний ринок, на якому відбувається торгівля валютою на основі попиту і пропозиції. | |
Валютна виручка | |
---|---|
(валютная выручка) – іноземна валюта, одержана від продажу по експорту товарів чи послуг, виконання робіт в інших країнах, надання міжнародних кредитів, а також реалізації товарів, послуг та виконання робіт в середині країни за іноземну валюту. | |
Валютна інтервенція | |
---|---|
(валютная интервенция) – втручання центрального банку в операції на валютному ринку для того, щоб впливати на курс національної валюти. Здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти: щоб підвищити курс національної валюти, центральний банк продає іноземну валюту, а щоб знизити його - скуповує. Є складовою частиною валютної політики держави. Здійснюється за рахунок офіційних золото-валютних резервів або за рахунок міжбанківського кредиту за системою “СВОП”. | |
Валютна корзина | |
---|---|
(валютная корзина) – добірка національних валют, що використовується під час котирування іноземної валюти, а також для визначення валютного курсу національної або міжнародної колективної валюти, що дозволяє повніше враховувати купівельну спроможність валют, вплив загальноекономічних умов обміну. При розрахунках В.к. у ролі терезів використовуються показники питомої ваги даної країни у сукупному валовому національному продукті, зовнішньоторговельному обігу певної групи країн. | |
Валютна криза | |
---|---|
(валютный кризис) – надзвичайно гострий розлад грошової системи країни, який проявляється в різкому коливанні валютних курсів, в швидких і значних за масштабами переміщеннях валютних резервів, девальваціях та ревальваціях валют, в погіршенні міжнародної валютної ліквідності. | |
Валютна монополія | |
---|---|
(валютная монополия) – виключне право держави на здійснення операцій з валютними цінностями, а також розпоряджатися належним їй золотом – валютними резервами. В.м. – складова частина монополії держави на зовнішньоекономічні зв'язки. | |
Валютна позиція | |
---|---|
(валютная позиция) – співвідношення вимог і зобов'язань в іноземній валюті банку чи фірми. Якщо величини вимог і зобов'язань співпадають, валютна позиція вважається закритою, тобто такою, що не вимагає додаткових зусиль по врегулюванню. Якщо ж вони не співпадають, то валютна позиція вважається відкритою. В цьому випадку вона пов'язана з валютним ризиком і може призвести до збитків і навіть банкрутства банку чи фірми. Тому в багатьох країнах розмір відкритої валютної позиції регламентується державними фінансовими органами. Цей досвід слід запровадити і в практику українських банків і підприємств. | |
Валютна система | |
---|---|
(валютная система) – це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи. | |
Валютна спекуляція | |
---|---|
(валютная спекуляция) – операції з іноземними валютами з метою одержання прибутку на різниці курсів. Об'єкт В.с. – паперові валюти, курси яких значно змінюються. | |
Валютний виторг | |
---|---|
(валютная выручка) – іноземні гроші, що їх мають у своєму розпорядженні фірми та підприємства. Він створюється шляхом відрахувань від виручки під час експортно-імпортних операцій в результаті реалізації готової продукції та послуг на зовнішньому ринку. | |
Валютний коефіцієнт | |
---|---|
(валютный коэффициент) – курсове співвідношення при переведенні цін та грошових сум з однієї валюти в іншу; одна з форм курсу національних валют, що використовується в окремих країнах. | |
Валютний курс | |
---|---|
(валютный курс) – ціна грошової національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни. У деяких країнах, учасницях економічних угрупувань, застосовується В.к. національних валют щодо міжнародних валютних одиниць (СДР, ЕКЮ тощо). На практиці застосовуються такі В.к.: 1) коливний – вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції; 2) плаваючий – різновид коливного, що передбачає використання ринкового механізму валютного регулювання; 3) фіксований – офіційно встановлене співвідношення між | |
Валютний паритет | |
---|---|
(валютный паритет) – офіційний валютний курс, законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, що виступає основою валютного курсу. | |
Валютний ризик | |
---|---|
(валютный риск) – небезпечність валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної грошової одиниці під час здійснення зовнішньоторговельних, кредитних і валютних операцій. | |
Валютний ринок | |
---|---|
(валютный рынок) – система усталених економічних та організаційних відносин, що стосуються операцій купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземній валюті. В Україні тільки з переходом до ринкової економіки починає формуватись валютний ринок. | |
Валютні кліринги | |
---|---|
(валютные клиринги) – угоди між урядами двох або більше країн щодо взаємних боргів і взаємних платіжних вимог по зовнішньоторговельних та інших операціях, взаєморозрахунках через спеціальні організації або центральні банки своїх країн без переказу іноземної валюти чи відправки золота, тобто взаємне врахування вимог. | |
Валютні кредити | |
---|---|
(валютные кредиты) – кошти, що надаються у позику однією країною іншій у валюті власній, іноземній або золоті. Країни Заходу, як правило, надають В.к. у власній валюті, однією з обов'язкових умов є їх використання для купівлі товарів у країни-кредитора. | |
Валютні обмеження | |
---|---|
(валютные ограничения) – система економічних, правових та організаційних правил, що регламентують операції (угоди) з національними та іноземними валютами, золотом тощо. В.о. передбачають регулювання платежів та переказів за кордон. Головні підстави В.о. – нестача валюти, зовнішній борг. | |
Валютні операції | |
---|---|
(валютные операции) – діяльність підприємств, банківських та фінансово-кредитних установ, юридичних і фізичних осіб по купівлі-продажу, розрахунках та наданні позичок іноземної валюти. В.о. поділяються на: наявні – “спот” з використанням наявної іноземної валюти на час оформлення угоди чи у межах доби; строкові – “форвард” або “ф'ючер” на валютній біржі, за яких платежі здійснюються в обумовлений строк (від 1 тижня до 5 років за курсом, що існує на час укладення контракту). | |
Валютні рахунки | |
---|---|
(валютные счета) – спеціальні рахунки в банках юридичних і фізичних осіб для здійснення банківських операцій з іноземною валютою. | |
Валютні резерви | |
---|---|
(валютные резервы) – централізовані спеціальні запаси іноземної валюти, сконцентровані в системі національного банку країни або міжнародних фінансово-кредитних установах для гарантування своєчасного здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних операціях. | |
Валютні ресурси | |
---|---|
(валютные ресурсы) – сконцентровані у банківсько-фінансовій системі країни або інших суб’єктах фінансово-комерційної діяльності фінансово-грошові ресурси іноземної валюти. | |
Вантажна митна декларація | |
---|---|
(грузовая таможенная декларация) – документ, який засвідчує вид, обсяг, склад підготовленого до відправки вантажу, що перевозиться через державний кордон, а також відомості про товаровідвантажувача та одержувача вантажу. | |
Вартісний аналіз | |
---|---|
(стоимостный анализ) – аналіз витрат виробництва та обігу, за якого інструментом аналізу обрана ціна товару (послуги) з метою визначення вартості витрат і виявлення резервів підвищення ефективності. | |
Вартість | |
---|---|
(стоимость) – 1. Втілена й уречевлена в товарі (послузі) абстрактна праця, яка відображає суспільно-виробничі відносини товаровиробників, пов’язаних суспільним поділом праці й розподілом товарів. 2. Виражена в грошах цінність речей (товарів, послуг) або величина суспільних витрат на виробництво товару чи послуги. | |
Ввіз | |
---|---|
(ввоз) – режим пропуску в країну імпортних товарів через митний кордон. | |
Ввіз безмитний | |
---|---|
(ввоз беспошлинный) – імпорт товарів без сплати імпортного збору. Застосовується при ввезенні товарів, яких недостатньо на внутрішньому ринку країни, і які вкрай необхідні для забезпечення попиту населення. | |
Ввізне мито | |
---|---|
(ввозная пошлина) – грошовий збір, що стягується державою при ввезенні на її територію іноземних товарів. Розміри ставок визначаються за тарифами, затвердженими відповідними державними органами. На території України діє Єдиний митний тариф. Залежно від ступеня обробки (готовності) виробу розрізняють три види ставок: мінімальні (на сировину), максимальні (для готових виробів) і пільгові. | |
“Ведмеді” | |
---|---|
(“медведи”) – загальноприйнята назва біржових спекулянтів, які беруть участь у біржових операціях в умовах напруженої кон’юнктури і виграють за рахунок придбання валюти, цінних паперів у періоди критичного падіння курсів за вкрай низькими, ними ж штучно створеними цінами, а потім продають за значно вищими цінами і таким чином одержують прибуток. | |
Вексель | |
---|---|
(вексель) – цінний папір, письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що надає його власникові (векселетримачу) право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк. Розрізняють прості та переказні В. Простий В. виписується та підписується кредитором (трасантом) і є наказом боржнику (трасатові) про сплату у зазначений строк певної суми грошей іншій особі (ремітентові). | |
Вексель бронзовий | |
---|---|
(вексель бронзовый) – “дутий”, що не має товарного покриття і ніякої цінності. Виставляють підприємці один одному з метою одержання банківських кредитів. | |
Вексель гарантійний | |
---|---|
(вексель гарантийный) – вексель, виданий для забезпечення гарантій господарської угоди без одержання векселетримачем від векселедавця зазначеної в ньому суми. | |
Вексель до отримання | |
---|---|
(вексель к получению) – вексель, за яким належить отримати гроші. Усі підписані векселі мають силу В.д.о. | |
Вексель дружній | |
---|---|
(вексель дружественный, “бронзовый”)– на відміну від справжнього векселя не має відповідного забезпечення. В.д. використовується особами або підприємцями, які домовилися надати один одному вексель, аби під час обміну останнього одержати гроші готівкою. | |
Вексель комерційний | |
---|---|
(вексель коммерческий) – видається боржником під заставу товарів. | |
Вексель комісійний | |
---|---|
(вексель комиссионный) – такий, що прийнятий від власника векселя для інкассо. | |
Вексель короткотерміновий | |
---|---|
(вексель краткосрочный) – вексель, що підлягає негайній сплаті за першою вимогою власника (або уповноваженої ним особи). | |
Вексель пролонгований | |
---|---|
(вексель пролонгированный) – вексель, строк сплати за яким продовжений за згодою векселетримача. | |
Вексель терміновий | |
---|---|
(вексель срочный) – вексель з фіксованим строком погашення (випуску). | |
Вексель товарний | |
---|---|
(вексель товарный) – приватний вексель, що виник на основі угод купівлі-продажу товарів у кредит. | |
Вексель фінансовий | |
---|---|
(вексель финансовый) – видається одним банком іншому банку для одержання замість нього грошей. | |
Вексельний кредит | |
---|---|
(вексельный кредит) – див. Дисконт. | |
Вексельний курс | |
---|---|
(вексельный курс) – ціна грошової одиниці певної країни, виражена у грошових одиницях іншої країни. | |
Вексельні брокери | |
---|---|
(вексельные брокеры) – посередники в угодах з обліку і переобліку векселів. З розширенням банківських зв'язків, розвитком мережі і філій банків зростає роль останніх в угодах з обліку векселів і знижується роль вексельних брокерів. | |
Венчур | |
---|---|
(венчур) – 1. Невеликі науково-дослідні конструкторські підприємства (фірми) або спеціалізовані підрозділи великих корпорацій, з участю яких реалізуються нові проекти, розробки ноу-хау з метою одержання прибутку. 2. Обов’язковий елемент венчурного підприємництва. | |
Венчурне підприємництво | |
---|---|
(венчурное предпринимательство) – діяльність, спрямована на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків і підприємницького та засновницького доходів, шляхом організації компанії, котра займається впровадженням нововведень. Це забезпечує засновникам можливість отримати контрольний пакет акцій. | |
Венчурний бізнес | |
---|---|
(венчурный бизнес) – вид бізнесу, орієнтований на практичне використання технічних новинок, результатів наукових досягнень, ноу-хау, ще не випробуваних на практиці. Пов’язаний з великим ризиком. | |
Венчурний капітал | |
---|---|
(венчурный капитал) – 1. Капітал, який функціонує у нових сферах діяльності й пов’язаний з великим ризиком. 2. Інвестиції у проекти освоєння нових технологій чи продукції. | |
Вертикальна маркетингова система | |
---|---|
(вертикальная маркетинговая система) – підприємницька система, яка складається з виробника, одного чи кількох оптових (гуртових) і роздрібних торговців, котрі функціонують як єдине ціле, але при цьому один із учасників товаропровідного каналу є власником останніх, або володіє силою, що забезпечує їх повне співробітництво. | |
Взаємний маркетинг | |
---|---|
(взаимный маркетинг) – спілкування між двома активними суб’єктами ринку, кожний з яких зацікавлений в обміні товарів та послуг і співпраці задля реалізації поставленої мети, поліпшення кон’юнктури ринку для створення сприятливої власної ситуації. | |
Взаємні розрахунки | |
---|---|
(взаимные расчеты) – взаємозалік, спосіб здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, фірмами, кожна з яких має здійснити платежі іншій, оскільки має перед нею заборгованість. | |
Взаємозамінні товари | |
---|---|
(взаимозаменяемые товары) – товари або послуги, для яких діє пропорція між ціною на одне з них і попитом на інше, тобто зниження (підвищення) ціни одного товару чи послуги призводить до зменшення (збільшення) попиту на інший (іншу). | |
Вибір сегментів ринку | |
---|---|
(выбор сегментов рынка) – оцінка і вибір одного або декількох сегментів ринку для забезпечення виходу на них з певними товарами. | |
Вивіз капіталу | |
---|---|
(вывоз капитала) – експорт капіталу в інші країни державою, підприємствами, фірмами, приватними особами з метою вигідного його використання, розміщення або приховання. | |
Вивізне мито | |
---|---|
(вывозная пошлина) – вид митного збору, що застосовується як тимчасовий захід для регулювання торговельного й платіжного балансів країни. Використовують при вивезенні окремих видів сировини, а також предметів мистецтва й сировини. | |
Вигода втрачена | |
---|---|
(выгода упущенная) – дохід, який міг би отримати суб’єкт підприємництва в разі здійснення своїх прав, але не отримав через незалежні від нього обставини чи протиправні щодо нього дії інших суб’єктів. | |
Видача позичок | |
---|---|
(выдача кредитов) – надання грошових коштів у борг юридичним та фізичним особам для проведення розрахунків з господарчими партнерами. В.п. здійснюється готівкою або в безготівковій формі. | |
Види банківського кредиту | |
---|---|
(виды банковского кредита) – банківські позички, згруповані в залежності від певних ознак. Можуть бути: внутрішні і міжнародні; центрального та комерційних банків; виробничі і споживчі; в оборотні фонди обертання і основні фонди; строкові і довгострокові; забезпечені і незабезпечені. Забезпечені позички припускають наявність застави. Забезпечення не гарантує повернення позички, але зменшує ризик. Надання незабезпечених кредитів – це виявлення особливої довіри банку до свого клієнта, яка виникає на підставі глибокого знання економічного становища клієнта. Незабезпеченими є кредити банків, які надаються бюджету на покриття державного боргу. | |
Виконавчий лист | |
---|---|
(исполнительное предписание) – документ встановленої форми, яким засвідчується право стягувача на примусове виконання рішення суду, а також актів інших органів, визначених законом. Видають його на підставі рішень, вироків, ухвал і постанов суду та арбітражу. | |
Викуп | |
---|---|
(выкуп) – придбання певною особою раніше випущених нею цінних паперів, орендованого майна. | |
Викуп підприємства | |
---|---|
(выкуп предприятия) – форма роздержавлення власності, яка здійснюється через купівлю-продаж об’єкта підприємництва (майна), внаслідок чого змінюється форма власності та її суб’єкт (власник). В Україні існують такі форми викупу: 1. Пряма купівля з попередньою оцінкою вартості підприємства. 2. Передача в оренду трудовому колективу повністю або частково, з наступним викупом, відразу або в кредит. | |
Вилучення майна | |
---|---|
(изъятие имущества) – примусове вилучення майна у його власника (фізичної або юридичної особи) на підставі рішення суду чи арбітражу про стягнення цього майна. | |
Виплата дивідендів | |
---|---|
(выплата дивидендов) – видача власникові цінних паперів виплат, які розподіляються залежно від чистого прибутку, одержаного внаслідок користування матеріальними цінностями одержувача дивідендів. | |
Виробіток | |
---|---|
(выработка)– кількість виробленої продукції та наданих послуг одним працівником за одиницю часу. | |
Виробництво | |
---|---|
(производство) – процес, у ході якого використовують речовини і сили природи, створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспільства. Передбачає працю людини, предмети і засоби праці. Предметами праці є все те, на що спрямовано діяльність людини; засоби праці – усі речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Разом вони становлять засоби виробництва. | |
Виробнича потужність підприємства | |
---|---|
(производственная мощность предприятия) – максимально можливий випуск продукції або обсягу виробітку і переробки сировини за одиницю часу при повному використанні виробничого потенціалу обладнання і потужностей з урахуванням здійснення комплексу заходів щодо впровадження сучасної технології виробництва. | |
Виробнича сфера | |
---|---|
(производственная сфера) – сфера матеріального виробництва, у середовищі якої здійснюється виробництво матеріальних благ з участю інфраструктури, що обслуговує це виробництво. | |
Виробничі основні фонди | |
---|---|
(производственные основные фонды) – сукупність ресурсів, засобів праці, що становлять матеріальну базу виробництва, забезпечують випуск продукції, відтворення виробництва. Поступово зношуючись протягом тривалого періоду, вони переносять частково свою вартість на собівартість продукції. До них належать: виробничі споруди, виробнича техніка, агрегати, машини, транспортні засоби, виробничий та господарський інвентар тощо. | |
Виручка | |
---|---|
(выручка) – гроші, одержані (виручені) підприємством, фірмою, підприємцем від продажу товарів і послуг; виторг від реалізації продукції. | |
Витрати виробництва | |
---|---|
(издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В.в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні – витрати, що припадають на одиницю продукції за певний проміжок часу; експлуатаційні – пов’язані з експлуатацією устаткування, обладнання. | |
Витрати експлуатаційні | |
---|---|
(расходы эксплуатационные) – витрати, пов’язані з експлуатацією обладнання, машин, транспортних засобів тощо. | |
Витрати загальні | |
---|---|
(расходы общие) – 1. Загальна сума витрат, пов’язана з випуском і збутом конкретного виду продукції або на спорудження й здачу в експлуатацію будівельного об’єкта. 2. Матеріальні й фінансові витрати на випуск кількох (багатьох) видів продукції чи спорудження кількох будівель. | |
Витрати калькуляційні | |
---|---|
(издержки калькуляционные) – витрати, обчислені на основі калькуляцій, складених кошторисів, виходячи з реальних, нормативних, планових, прогнозованих витрат у розрахунку на одиницю виробленої продукції, що пов’язана з функціонуванням підприємства. | |
Витрати маркетингу | |
---|---|
(издержки маркетинга) – витрати виробника, дистрибутора на організацію і стимулювання збуту продукції. На споживчі товари витрати маркетингу здебільшого вищі, ніж витрати виробництва і, як правило, становлять більшу частину ціни реалізації. | |
Витрати непередбачені | |
---|---|
(расходы непредвиденные) – непередбачені позабалансові витрати, пов’язані з псуванням обладнання, транспортних засобів, зі сплатою штрафів, а також зумовлені стихійним лихом. | |
Витрати непрямі | |
---|---|
(издержки косвенные) – витрати, які входять у собівартість виробленої продукції опосередковано за допомогою спеціальних розрахунків, розподільчих коефіцієнтів. Наприклад, витрати, пов’язані з виготовленням додаткових приладів. | |
Витрати обігу | |
---|---|
(издержки обращения) – витрати, пов’язані зі збутом і придбанням товарів, з переміщенням у сфері обігу. В.о. розрізняють: додаткові (доробка, фасування, зберігання); споживачів (сплата мита, одержання кредитів); виробників (утримання збутового апарату, реклама, зв’язок); торгівлі (витрати, пов’язані з закупівлею, перевезенням). Всі вони пов’язані з купівлею-продажем товару і обумовлені актом купівлі-продажу. | |
Витрати податкові | |
---|---|
(расходы налоговые) – 1. Витрати суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язані з сплатою податків. 2. Витрати (втрати) держави внаслідок встановлення пільг платникам податків, надання додаткових пільг суб’єктам підприємницької діяльності. | |
Витрати приведені | |
---|---|
(расходы приведенные) – опосередкований показник оцінки ефективності використання основних фондів і оборотних засобів. Характеризується відношенням вартості основних фондів і оборотних засобів до загальної суми виготовленої продукції. | |
Витрати приховані | |
---|---|
(издержки скрытые) – витрати організацій, підприємств, установ, які не фіксуються на основних рахунках бухгалтерського обліку, а розміщуються в обліковій системі завуальовано (приховано). Наприклад, у вигляді матеріальної допомоги, меценатства тощо. | |
Витрати прямі | |
---|---|
(издержки прямые) – виробничі витрати, пов’язані з випуском певного виду продукції чи спорудженням конкретного об’єкта. Вони входять безпосередньо у собівартість. | |
Витрати умовно-постійні | |
---|---|
(издержки условно постоянные) – витрати, величина яких не залежить або мало залежить від зміни обсягу виробництва продукції, робіт, послуг. | |
Витрати фінансові | |
---|---|
(издержки финансовые) – витрати, проведені в результаті залучення грошових фондів, використання грошових коштів. | |
Відкрите акціонерне товариство | |
---|---|
(открытое акционерное общество) – відкрита корпорація – акціонерне підприємство, акції якого вільно продаються на фондовому ринку. | |
Відкриті торги | |
---|---|
(открытые торги) – торги, аукціони, ярмарки, про які заздалегідь до їх початку повідомляють потенційних покупців і продавців і на які вільно допускають відвідувачів. | |
Відкриття рахунків | |
---|---|
(открытие счетов) – здійснюється підприємствам, організаціям, установам і підприємцям для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків. Можуть бути розрахункові і поточні. Розрахункові рахунки банк відкриває підприємствам і організаціям, які є на госпрозрахунку, наділені власними оборотними коштами і мають самостійний баланс. Поточні рахунки відкриваються організаціям, які не мають ознак для відкриття розрахункового рахунка, структурним підрозділам підприємств, громадським організаціям та деяким іншим. Підприємство або установа відкриває розрахунковий або поточний рахунок в установі банку за місцем реєстрації підприємства або у будь-якому банку за його згодою. | |
Відмивання грошей | |
---|---|
(отмывание денег) – операції, які проводить власник грошей, аби приховати справжні джерела їх надходження і надати таким операціям законного характеру. При цьому використовують такі прийоми, як численні переведення грошей через дочірні компанії, у ході яких губляться першоджерела платежів, надходження переводяться у готівку. Таким чином часто гроші, одержані в незаконному бізнесі, вкладаються в цілком легітимні та прибуткові проекти. | |
Відмиваючий продаж | |
---|---|
(отмывающая продажа) – фіктивні біржові операції, здійснення яких не веде до зміни власника і які проводяться за здалегідь наміченим планом для впливу на ціни. Здійснюється шляхом одночасної видачі різним маклерам доручень про продаж і купівлю біржових контрактів на один і той самий товар в один і той самий період поставки. | |
Відмова від акцепту | |
---|---|
(отказ от акцепта) – документально оформлена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів. Буває повна і часткова. Повна відмова можлива у випадках, коли товари не були замовлені і їх поставка непередбачена договором або у випадку відвантаження недоброякісної, нестандартної, некомплектної продукції. Часткова відмова може бути заявлена у разі помилки в розрахункових документах, завищення цін на продукцію і тару, недоброякісності, некомплектності чи невідповідності стандартам і технічним умовам частини одержаного товару, при частковому відвантаженні незамовлених товарів тощо. Суперечок між продавцем і покупцем з приводу відмови банк не розв'язує. За необгрунтовану відмову від акцепту з покупця стягують штраф у розмірі 5 відсотків від суми відмови. | |
Відновлена вартість основних засобів | |
---|---|
(восстановительная стоимость основных средств) – сума витрат, здійснена у вигляді амортизаційних відрахувань на їх цільове використання, як необхідних для відновлення зношених у процесі виробництва основних фондів. | |
Відомість балансова | |
---|---|
(ведомость балансовая) – зведений фінансовий звіт, який характеризує склад і суму активів, зобов’язань і обсяги капіталу організації, установи, фірми за певний період часу. Баланс показує, якими засобами володіє фірма, суму боргу, який відсоток власності належить власникам акцій тощо. | |
Відстрочка погашення кредитів | |
---|---|
(отсрочка погашения кредитов) – відсунення початково встановленого строку повернення позичок. Застосовується банками при кредитуванні клієнтів у випадках виникнення у них фінансових труднощів з незалежних причин. | |
Відтворення капіталу | |
---|---|
(воспроизводство капитала) – поновлення обсягів капіталу за рахунок діяльності, спрямованої на їх ефективне використання. | |
Відтік капіталу | |
---|---|
(отток капитала) – державні кошти, спрямовані в іншу країну у вигляді інвестицій, позик для купівлі фінансових активів. У платіжному балансі відображається на рахунку “рух капіталу”. | |
Відшкодування збитків | |
---|---|
(возмещение потерь) – за цивільним правом повернення боржником кредиторові матеріальних благ у разі невиконання або неналежного виконання ним зобов’язань, заподіяних збитків. | |
Вільна торгівля | |
---|---|
(свободная торговля) – міжнародна торгівля, яка передбачає особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів з одночасним збереженням у торгівлі з іншими країнами. | |
Вільна економічна зона | |
---|---|
(свободная экономическая зона) – певна територія, де діють особливі пільгові економічні умови для іноземних і національних підприємств. Створюються з метою розв'язання зовнішньоторговельних, загальноекономічних, соціальних, регіональних та науково-технічних проблем. Умовно В.е.з. можна поділити на 5 основних груп. 1. Вільні торговельні зони, вільні порти, транзитні зони, безмитні склади, митні зони на окремих підприємствах. Головна ознака – відміна або пом'якшення мита та експортно-імпортного контролю над товарами, що надходять до зони і реекспортуються з неї. 2. Експортні промислові зони. Вони мають пільгові торговельний, митний і фінансовий режими, а також пільгове фінансування. Цільове призначення – виробництво експортної продукції і частково такої, що замінює імпорт. 3. Банківські і страхові зони: вони характеризуються пільговим режимом здійснення банківських і страхових операцій. 4. Технологічні зони, технологічні парки, технополіси, їх призначення – забезпечувати на засадах різних пільг розробку, впровадження у виробництво сучасних технологій за допомогою національних та іноземних підприємств і організацій. 5. Комплексні зони (вільні міста, особливі райони тощо). Передбачають розв'язання широкого кола завдань. Під час їх виконання використовуються елементи діяльності різних видів зон. | |
Вільно конвертована валюта | |
---|---|
(свободно конвертируемая валюта) – здатність національної валюти вільно обмінюватись (переводитись) з іншими національними валютами з урахуванням діючого ринкового курсу, а також бути вільно проданою чи купленою. | |
Вклади до запитання | |
---|---|
(вклады до востребования) – заощадження, які вкладені готівкою або шляхом безготівкового перерахування в банк без зазначення терміну зберігання. Вкладник має право одержати такий вклад повністю чи частково у будь-який час. Вноситься як на ім'я конкретної особи, так і на пред'явника. | |
Вклади на поточні рахунки | |
---|---|
(вклады на поточные счета) – заощадження, котрими вкладник розпоряджається шляхом видачі чеків. Тому йому видається розрахункова чи чекова книжка. Чеки на отримання грошей із вкладу вкладник може виписати на своє ім'я, на ім'я іншої особи або на пред'явника. | |
Вклади на пред'явника | |
---|---|
(вклады на предъявителя) – заощадження, при внесенні котрих в ощадній книжці не вказується прізвище вкладника. Ним вважається особа, що пред'явила ощадну книжку “на пред'явника” та контрольний лист до неї. Для одержання вкладу, крім вказаних документів, потрібно пред'явити паспорт. | |
Власник | |
---|---|
(собственник) – наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати розпорядником майнових та інших цінностей. | |
Власні кошти | |
---|---|
(собственные средства) – наявні у суб’єктів підприємницької і непідприємницької діяльності власні гроші та інші матеріальні цінності, що належать певним власникам (окрім орендованих, позичених, винайманих). | |
Внески | |
---|---|
(взносы, вклады) – грошові кошти (готівкою або у безготівковій формі, в національній або іноземній валюті), що передані в банк власником (або третьою особою на користь власника) на певних умовах. В практиці роботи комерційних банків внески клієнтів називаються депозитами. Внески в банки можуть вносити уряд і місцеві органи влади, підприємства всіх галузей, банки і фінансові організації, фермерські господарства, громадяни. Банки залучають внески клієнтів шляхом виплат-депозитного відсотка або іншими засобами стимулювання. | |
Внутрішній ринок | |
---|---|
(внутренний рынок) – ринок, що діє всередині країни, в її межах. | |
Внутрішня державна позика | |
---|---|
(внутренний государственный заём) – боргове зобов’язання держави щодо облігацій, випущених на внутрішній ринок. | |
“Втеча від грошей” | |
---|---|
(“бегство от денег”) – намагання власників паперових грошей, що падають у ціні, позбутися їх шляхом найшвидшого придбання реальних цінностей – рухомого і нерухомого майна. Має місце під час інфляції, за якої навіть короткочасне зберігання грошових знаків загрожує їх власникові значними втратами. Разом з тим, В.в.г. поглиблює її, бо збільшується середнє число обіговості кожної грошової одиниці. Зростання швидкості обігу грошей веде до зменшення кількості необхідних для обігу грошей, що свідчить про збільшення зайвої паперово-грошової маси порівняно з потребами в обігові грошей. | |
Галузь (отрасль) | |
---|---|
сукупність організацій, підприємств, фірм, корпорацій, згрупованих і об’єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізації з випуску однотипної продукції, технології, комплектності, задоволення потреб (наприклад, легка промисловість, машинобудування, медицина, освіта, наука). | |
Гарант (гарант) | |
---|---|
поручитель; держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію в чому-небудь. | |
Гарантійне зобовязання (гарантийное обязательство) | |
---|---|
форма гарантій, що їх надають банки клієнтам за певну комісійну винагороду. Г.з. свідчить, що банк страхує постачальника, який надав покупцеві комерційний кредит, і у разі прострочення платежу банк зобовязаний здійснити його. Постачальник вимагає Г.з. тоді, коли невпевнений у кредитоспроможності покупця. | |
Фабрика (фабрика) | |
---|---|
промислове підприємство; форма організації виробництва переважно у легкій та харчовій промисловості. | |
Фабрикат (фабрикат) | |
---|---|
продукт, виготовлений для виробничого або особистого споживання. | |
Фаворит (фаворит) | |
---|---|
фірма, що має більші шанси на одержання прибутку, виграшу в конкурентній боротьбі порівняно з іншими фірмами. | |
Фаза зрілості продукту (фаза зрелости продукта) | |
---|---|
одна із стадій життєвого циклу товару, яка характеризується тривалими виробничими періодами відповідно до сталих технологічних процесів. | |
Факторинг (факторинг) | |
---|---|
одна з нетрадиційних послуг, яка з'явилась в банківській практиці в 50-ті роки. Вона являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов'язані з постачанням товарів або наданням послуг. Факторингова послуга оформляється укладенням між банком і клієнтом спеціального договору. Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80-90 відсотків суми боргу; залишені 10-20 відсотків суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингову операцію банк стягує з клієнта плату, яка складається: з комісії за послуги по обслуговуванню боргу у розмірі 1 -2 відсотків загальної суми куплених банком рахунків; позичкового відсотка, нарахованого на виданий клієнту аванс. | |
Фактор попиту (фактор спроса) | |
---|---|
підвищення рівня сукупного доходу, зумовлене економічним зростанням. | |
Фактор часу (фактор времени) | |
---|---|
показник, що застосовується для приведення різночасових витрат і результатів виробництва до поточного моменту або поточного розрахункового року. | |
Фактор виробництва (фактор производства) | |
---|---|
ресурси, які необхідно витратити, щоб виготовити продукцію. | |
Фактура (фактура) | |
---|---|
рахунок на товар на ім’я покупця із зазначенням кількості і вартості проданого товару. | |
Фальсифікат (фальсификат) | |
---|---|
підроблений продукт, товар, документ. | |
Фальсифікація (фальсификация) | |
---|---|
1. Підробка продуктів, товарів. 2. Умисне викривлення або неправильне тлумачення подій, явищ, фактів. | |
Фанатизм (фанатизм) | |
---|---|
безрозсудна одержимість якимись ідеями, планами, поєднана з нетерпимістю до будь-яких інших думок, альтернативних ідей, планів. | |
Фас (фас) | |
---|---|
різновид комерційних умов поставки та оплати товарів у міжнародній торгівлі. За цих умов продавець несе всі витрати за доставку товару до борту судна. В ціну реалізації включається ціна товару, транспортні та інші витрати. Покупець несе витрати за фрахтування судна, вантаження товарів на борт, витрати від псування або випадковоївтрати товарів. | |
Фасування (фасовка) | |
---|---|
розвантажування і пакування товарів. | |
Фермерське господарство (фермерское хозяйство) | |
---|---|
сільськогосподарське приватне господарство, яке веде фермер, головним чином, з використання найманої праці на власній або орендованій землі. | |
Фізична особа (физическое лицо) | |
---|---|
громадянин, що бере участь в економічній діяльності як повноправний суб’єкт цієї діяльності. Фізична особа діє від свого імені, їм не потрібна реєстрація фірми, підприємства, як це потрібно юридичним особам. | |
Фіксація (фиксация) | |
---|---|
1. Запис, реєстрація, зосередження уваги на чомусь. 2. Закріплення чогось, встановлення йому певного, визначеного місця. | |
Фіксовані платежі (фиксированные платежи) | |
---|---|
платежі до державного бюджету, що їх встановлюють для підприємств з більш сприятливими природними й транспортними умовами виробництва, що дає змогу їм одержувати диференційний чистий прибуток. | |
Фіктивний (фиктивный) | |
---|---|
той, що є фікцією, недійсний, вигаданий, підроблений, сфабрикований. | |
Фіктивний капітал (фиктивный капитал) | |
---|---|
капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій, заставних листів тощо). Дає прибуток у вигляді дивіденду або процента. Ф.к. не дає права безпосередньо розпоряджатися реальним капіталом. | |
Філіал (филиал) | |
---|---|
відгалуження від основного підприємства чи організації, яке здійснює ту саму діяльність, але, як правило, поза межами розташування основного. Не має відособленого майна і не є юридичною особою. | |
Фінанси (финансы) | |
---|---|
система грошових відносин держави, за допомогою яких вона здійснює перерозподіл ВВП і національного доходу для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення і задоволення інших потреб суспільства. | |
Фінансова блокада (финансовая блокада) | |
---|---|
припинення або обмеження фінансових відносин з блокованою країною для здійснення на неї економічного тиску. | |
Фінансова група (финансовая группа) | |
---|---|
міжгалузевий монополістичний промислово-банківський торговий комплекс. Добровільне об’єднання організацій, фірм, об’єднань з метою концентрації їх фінансових ресурсів для здійсненням великих спільних інвестиційних проектів, закріплення і поширення своїх позицій на ринку. Всі члени групи зберігають свої права юридичної особи, а управління здійснюється колегіально. | |
Фінансова криза (финансовый кризис) | |
---|---|
глибокий розлад державних фінансів. Супроводжується зростанням значення таких методів фінансування державних витрат, як державні позики та емісія, дефіцитність бюджетів і державна забор¬гованість, ускладнення на ринку позичкових капіталів, зростанні боргів, в порушенні структури витрат державного бюджету. | |
Фінансова політика (финансовая политика) | |
---|---|
частина економічної політики держави, уряду; курс, що виявляється у використанні державних фінансових ресурсів, регулюванні доходів і видатків, формуванні і використанні державного бюджету, у податковому регулюванні, в управлінні грошовим обігом, регулюванні курсу національної валюти. | |
Фінансова система (финансовая система) | |
---|---|
сукупність законів, правил, норм, що регулюють фінансову діяльність і фінансові відносини держави (грошова система, система фінансових установ). | |
Фінансовий звіт (финансовый отчет) | |
---|---|
обов’язкова форма звіту компанії, фірми, яка передбачена законодавством більшості країн світу. Він містить фінансовий баланс про звітний період, звіт про прибутки і збитки. | |
Фінансовий контроль (финансовый контроль) | |
---|---|
1. Контроль за веденням фінансової документації, її відповідності встановленим нормам і правилам. 2. Контроль за дотриманням законів і нормативних актів при здійснені фінансових операцій, угод юридичними і фізичними особами. | |
Фінансовий план (финансовый план) | |
---|---|
програма забезпечення потреб економіки країни, галузі, об’єднання, підприємства у фінансових ресурсах, їхнього формування і розподілу. Розробляється у формі балансу прибутків і витрат. | |
Фінансовий ринок (финансовый рынок) | |
---|---|
соціально-економічні умови формування пропозиції фінансово-грошових ресурсів, а також умови їх реалізації, використання і відтворення. | |
Фінансовий рік (финансовый год) | |
---|---|
період, на який розробляється і протягом якого діє державний бюджет. В Україні співпадає з календарним. | |
Фінансовий стан (финансовое состояние) | |
---|---|
стан економічного суб’єкта (держави, регіону, підприємства, фірми, сім’ї), що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності. | |
Фінансові показники (финансовые показатели) | |
---|---|
показники результативності фінансової діяльності підприємницької структури і, у першу чергу, використання фінансових ресурсів, які характеризують різні напрями діяльності, пов’язані з нагромадженням і використанням грошових фондів. | |
Фінансові резерви (финансовые резервы) | |
---|---|
кошти, зарезервовані державою, підприємствами, фірмами, організаціями для забезпечення непередбачених витрат, спеціальних потреб, усунення, тимчасових фінансових труднощів. | |
Фінансування (финансирование) | |
---|---|
забезпечення фінансовими ресурсами економіки держави, соціальних потреб і прогарам, виробництва продукції, будівництва і реконструкції підприємств, наукових досліджень, утримання бюджетних організацій. | |
Фірма (фирма) | |
---|---|
об’єднання підприємців, первинний осередок виробничої чи комерційної | |
Фірмовий знак (фирменный знак) | |
---|---|
зареєстрована символіка товарів певної форми, підприємства, що відрізняє їх від продукції інших підприємств, фірм. | |
Фірмовий стиль (фирменный стиль) | |
---|---|
сукупність інформативних, ілюстративних, мовнотекстових, музично-звукових, кольорово-освітлювальних та інших засобів впливу на інформаційний простір і споживачів товарів та послуг, які позитивно відрізняють їх від інших подібних. Його складовими є товарний знак, фірмова марка, шрифт, логотип тощо. | |
Фіск (фиск) | |
---|---|
1. Сукупність фінансових ресурсів держави в умовах централізованих держав. Держава юридично виступає як суб'єкт певних майнових прав та інтересів. 2. Державна казна | |
Фіскальна політика (фискальная политика) | |
---|---|
політика уряду щодо оподаткування, державних витрат, державного бюджету, спрямована на усунення інфляційних процесів, підвищення зайнятості населення. | |
ФОБ (ФОБ) | |
---|---|
зазначена міжнародним контрактом умова поставки товарів, за якою продавець товару (постачальник) зобов’язується своїм коштом поставити товар на борт судна і сплатити всі інші витрати (митні й страхові збори, відвантажувальні витрати). А покупець своїм коштом має зарахувати судно, забезпечити вивантаження товару і перевезення до місця наступного зберігання і продажу. | |
Фонд (фонд) | |
---|---|
1. Запаси, ресурси, нагромадження, капітал. 2. Кошти чи матеріальні цінності, нагромаджувані з певною метою. 3. Організація чи установа, що розпоряджається грошовими чи матеріальними цінностями. | |
Фонд державного майна (фонд государственного имущества) | |
---|---|
орган управління, створений державою, функції якого полягають у забезпеченні розробки й реалізації програми перетворення державних підприємств в акціонерні товариства й підприємства, заснованих на інших формах власності. | |
Фондові операції (фондовые операции) | |
---|---|
операції з цінними паперами (облігаціями та акціями) | |
Фондовіддача (фондоотдача) | |
---|---|
відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів. | |
Фондоозброєність (фондовооруженность) | |
---|---|
вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. | |
ФОР (ФОР) | |
---|---|
означає, що продавець за свій рахунок оплачує вартість перевезень товарів залізницею, митні витрати, страхування, ризик загибелі чи псування товару до моменту перетину вантажем лінії стіни (борту) вагону під час завантаження. | |
Форвардні операції (форвардные операции) | |
---|---|
позабіржові строкові валютні угоди, що здійснюються банками і промислово-торговельними корпораціями по телефону або телексу на договірній основі. Практикуються Ф.о. з кредитними інструментами, так звані угоди про майбутню ставку, | |
Форми бухгалтерського обліку (формы бухгалтерского учета) | |
---|---|
система використання різних видів облікових реєстрів, що визначає способи, послідовність і техніку бухгалтерських записів. | |
Форми власності (формы собственности) | |
---|---|
встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. | |
Форми заробітної плати (формы заработной платы) | |
---|---|
доход осіб, що забезпечують економіку робочою силою. | |
Форми кредиту (формы кредита) | |
---|---|
спосіб надання кредиту, товарна або грошова форма кредитування. | |
Форми розрахунків (формы расчетов) | |
---|---|
форми здійснення безготівкових платежів за товарними і нетоварними операціями. | |
Формування попиту (формирование спроса) | |
---|---|
система заходів з боку виробників товарів, продавців, спрямована на збільшення існуючих чи спонукання до споживання нових товарів потенційними споживачами. Основними засобами формування попиту є реклама товарів і фірм, виставки-продажі, конференції з покупцями і споживачами тощо. | |
Форс-мажорні обставини (форс мажорные обстоятельства) | |
---|---|
1. Надзвичайні незалежні від договірних сторін обставини (стихійне лихо, військові конфлікти тощо), за якою виконання зобов’язань сторін є повністю або частково неможливими, і тому сторони звільняються від економічних санкцій. 2. Надзвичайні обставини, які змушують сторони угоди діяти інакше, ніж було передбачено раніше. | |
Форфейтинг (форфейтинг) | |
---|---|
кредитування зовнішньо¬економічних операцій у формі купівлі у експортера векселів, акцептованих імпортером. Ф. припускає перехід усіх ризиків за борговими зобов'язаннями до його покупця (форфейтера), який вимагає гарантій банку країни-імпортера. Ф. є довгостроковим | |
Фотографія робочого часу (фотография рабочего времени) | |
---|---|
метод вивчення робочого часу спостереженням, який охоплює всі без винятку затрати робочого часу працівника протягом усього періоду спостереження. Дає змогу вивчити фактичний баланс затрат робочого часу; виявити його непродуктивні затрати і розробити конкретні заходи з усунення їх причин; скласти раціональний (нормальний) баланс робочого часу; розробити нормативи часу на підготовчо - завершальні роботи, обслуговування робочого місця, перерви в роботі, норми обслуговування, а також загальну тривалість оперативного часу; нагромадити дані для встановлення норм обслуговування обладнання і нормативів чисельності. | |
“Франко” (“франко”) | |
---|---|
комерційний термін, використання якого у поєднанні з позначкою кінцевого пункту доставки продукції свідчить, що покупець вільний від витрат на транспортування до пункту призначення. Пунктом призначення може бути вагон, склад, борт судна, залізнична станція, державний кордон, населений пункт. | |
Франчайзинг (франчайзинг) | |
---|---|
специфічна форма договірних економічних взаємовідносин великих компаній з дрібними виробничо-підприємницькими структурами, за якої малі підприємства (франчайзи) можуть функціонувати під егідою великих організацій (франчайзерів), користуючись їхніми товарними знаками й емблемами. При цьому вони не витрачають адміністративної, фінансової і юридичної самостійності. | |
Фрахт (фрахт) | |
---|---|
плата судновласникам за користування судном за певний час або плата за завантаження, перевезення і розвантаження товарних вантажів. | |
Фрахтовий ринок (фрахтовый рынок) | |
---|---|
специфічний ринок транспортних послуг, морських і повітряних пасажирських і товарних перевезень з наданням відповідних послуг фізичним і юридичним особам | |
Функції маркетингу (функции маркетинга) | |
---|---|
основні види діяльності, що здійснюються у процесі маркетингу товарів (послуг). Сучасна концепція маркетингу вирізняє чотири функції: дослідження маркетингу; планування асортименту продукції, збут та розподілення, рекламу та стимулювання збуту. | |
Функції управління (функции управления) | |
---|---|
планування, організація, мотивація, контроль. Планування | |
Функціональна організація (функциональная организация) | |
---|---|
організація служби маркетингу, за якої різні спеціалісти з маркетингу керують різними видами маркетингової діяльності і підпорядковуються менеджеру з маркетингу. | |
Функціональна структура (функциональная структура) | |
---|---|
тип організаційної структури, за якою підрозділи створюються відповідно до виду виконаних ними робіт і підпорядковані функціональним керівникам. | |
Ф’ючерси (фьючерсы) | |
---|---|
вид угод на біржах. Передбачають сплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною, зазначеною в контракті. Має на меті отримання різниці в цінах або курсах з моменту укладення угоди до моменту її реалізації. | |
Ф’ючерсна угода (фьючерсное соглашение) | |
---|---|
різновид угоди на товарній або фондовій біржах. Ф.у. припускає виплату грошової суми за товар або за акції через певний строк після укладання угоди щодо ціни, яка обумовлена в контракті. Основна мета Ф.у. | |
Гарантійний лист (гарантийное письмо) | |
---|---|
те ж саме, що і гарантійне зобов'язання. | |
Гарантійний термін (гарантийный срок) | |
---|---|
строк, протягом якого покупець (споживач) може пред’явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи. | |
Гарантія (гарантия) | |
---|---|
юридично і фінансово забезпеченні зобов’язання юридичної чи фізичної особи виконати певні дії, зобов’язання. | |
Гарантований дохід (гарантированный доход) | |
---|---|
дохід, одержання якого є безсумнівним, гарантованим за будь-яких змін кон’юнктури ринку. | |
“Гарячі гроші” (“горячие деньги”) | |
---|---|
кошти, що швидко переказуються їх власником з однієї країни до іншої з метою одержання прибутку від зміни валютних курсів та процентних ставок. Г.г. | |
Генеральний (генеральный) | |
---|---|
1. Головна посадова (керівна) особа. 2. План | |
Генеральний дистрибутор (генеральный дистрибьютор) | |
---|---|
організація, що здійснює збут продукції за дорученням товаровиробника у різних регіонах своєї країни або інших країн. | |
Генеральний постачальник (генеральный поставщик) | |
---|---|
організація, яка відповідно до договору є основним організатором комплектування, нагромадження і комплексного постачання товарів, обладнання і несе матеріальну відповідальність за дотримання всіх умов договору. | |
Гербова марка (гербовая марка) | |
---|---|
різновид гербового знаку, через продаж якого проводиться гербовий збір з громадян на користь держави. | |
Гербовий збір (гербовый сбор) | |
---|---|
податки, збори, які стягуються державою за проведення певних операцій, надання юридичних послуг. | |
Гешефт (гешефт) | |
---|---|
вдало проведена комерційна операція, торговельна угода, вигідна справа. | |
Гіпер (гипер) | |
---|---|
префікс, що означає підвищення, надмірність. | |
Гіперінфляція (гиперинфляция) | |
---|---|
остання стадія розвитку інфляційного процесу, на якій темпи знецінення грошової одиниці перевищують 40-50 відсотків на рік. На цій стадії гроші втрачають здатність виконувати свої функції, падає їх роль в економіці, господарські зв'язки набувають бартерної форми, посилюються стихійні процеси в економіці. Причинами Г. можуть бути війна, політичні катаклізми в країні, господарська розруха в зв'язку з помилковою економічною політикою уряду та інші. | |
Гіпермаркет (гипермаркет) | |
---|---|
неспеціалізований з багато профільним асортиментним набором товарів та з великими торговельними площами магазин з методом торгівлі за принципом самообслуговування з наданням значної кількості торговельних і додаткових послуг. | |
Гнучкі ціни (гибкие цены) | |
---|---|
ціни, визначені виходячи із співвідношення попиту і пропозиції товарів (послуг) на ринку з врахуванням зміни його кон’юнктури з метою збільшення реалізації товарів і послуг, особливо вітчизняних. | |
Головна книга (главная книга) | |
---|---|
систематизована форма бухгалтерського обліку, у якій представлені підсумкові дані за конкретними бухгалтерськими рахунками і звітами. | |
Головний розпорядник кредитів (главный распорядитель кредитов) | |
---|---|
1. Організація (установа), яка володіє наданим державою правом розпоряджатись державними бюджетними коштами (Національний банк, Міністерство фінансів). 2. На підприємствах і в організаціях керівник підприємства і головний бухгалтер. | |
Горизонтальна інтеграція (горизонтальная интеграция) | |
---|---|
об’єднання підприємств, організацій за спільними підприємницькими інтересами з урахуванням виробничої спеціалізації з випуску однотипної продукції на базі подібності технологій і впровадження спільної стратегії збуту. | |
Господарство (хозяйство) | |
---|---|
сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей. | |
Господарська самостійність (хозяйственная самостоятельность) | |
---|---|
повна, вільна, незалежна свобода діяльності в межах державного законодавства суб’єктів господарської діяльності з правом вільного управління господарськими процесами, матеріальними і фінансовими засобами, власними і позичковими коштами, створеними продуктами праці. | |
Господарський механізм (хозяйственный механизм) | |
---|---|
сукупність господарсько-організаційних структур, об’єднань, правових норм і методів управління суб’єктами господарської діяльності, через які реалізується процес відтворення, створення матеріальних благ у межах регульованих державою економічних процесів. | |
Господарський ризик (хозяйственный риск) | |
---|---|
ризик, пов’язаний з непередбаченістю діяльності суб’єктів господарської діяльності, ризик вибору з багатоваріантних програм, договорів, партнерів найбільш оптимального, позитивного. | |
Господарські витрати (хозяйственные расходы) | |
---|---|
сума витрат, пов’язана з веденням господарської діяльності, з забезпеченням життєдіяльності організацій, установ (утримання службових приміщень, канцелярські і поштові витрати, утримання службового транспорту, представницькі витрати тощо). | |
Готівка (наличность) | |
---|---|
форма існування грошей. Викорис¬товується як засіб обігу та у ряді випадків як засіб платежу. | |
Граничний дохід (предельный доход) | |
---|---|
нарощування доходу внаслідок збільшення продажу товарів на одну умовну одиницю. | |
Граничні видатки (предельные издержки) | |
---|---|
межа збільшення витрат фірми, підприємства, пов’язаних зі збільшенням випуску продукції на одну умовну одиницю. | |
Гривна (гривна) | |
---|---|
1. Грошова і вагова одиниця Стародавньої Русі. Походить від назви обруча з золота чи срібла, що носився на шиї як прикраса. Для зручності обручі рубалися на частини, які самостійно вступали в обіг і послужили основою для нової грошової одиниці | |
Гроші (деньги) | |
---|---|
особливий товар, що виконує роль загального еквівалента (в якому виражається вартість усіх інших товарів) та є загальним засобом обміну. Як особливий товар Г. виникли стихійно в процесі розвитку товарного виробництва та обміну. Зберігають притаманні товару властивості | |
Гроші кредитні (деньги кредитные) | |
---|---|
гроші, що виникли у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Як Г.к. виступають банківські білети, векселі, переказні векселі (тратта) та ін, | |
Грошова одиниця (денежная единица) | |
---|---|
встановлений в законодавчому порядку грошовий знак. Це один з елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відбиття цін всіх товарів і ділиться на дрібні пропорційні частини. В більшості країн існує десятинна система поділу Г.о. (1; 10; 100). | |
Грошова реформа (денежная реформа) | |
---|---|
реформування грошової системи держави, зумовлене деформаціями грошового обігу країни й необхідністю стабілізації грошової системи та курсу національної грошової одиниці. Супроводжується повною або частковою зміною грошової одиниці з випуском грошових знаків нових зразків і нового масштабу вартості грошових одиниць. | |
“Грошовий голод” (“денежный голод”) | |
---|---|
один із проявів надмірного знецінення грошей на стадії гіперінфляції. Проявляється в тому, що, незважаючи на максимально можливе зростання готівкової емісії, банки відчувають гостру нестачу готівки для задоволення потреби в ній своїх клієнтів. Причиною цього явища є випереджаюче зростання цін і знецінення грошей порівняно із зростанням емісії. | |
Грошовий обіг (денежный оборот) | |
---|---|
рух грошей в готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів та послуг в процесі розширеного відтворення. В сучасний період гроші надходять в обіг через механізм банківського кредитування економічних суб'єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили в сферу обігу, переходячи від одного економічного суб'єкта до іншого. Вилучаються гроші з обігу при погашенні банківських позичок. | |
Грошовий ринок (денежный рынок) | |
---|---|
сектор чи частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції на строк до одного року. Цей ринок обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб'єктами Г.р, виступають комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії. | |
Грошовий чек (денежный чек) | |
---|---|
письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г.ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г.ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека робиться відповідний запис. У Г.ч. клієнт зазначає, з якою метою він одержує гроші. Цільове призначення не зазначається у чеках підприємств зв'язку та деяких інших організацій. Банк видає готівку лише на такі потреби, за якими згідно з діючими правилами розрахунки здійснюються готівкою. | |
Грошові знаки (денежные знаки) | |
---|---|
знаки номінальної вартості, що замінюють в обігу золоті та срібні гроші. Роль Г.з. виконують неповноцінні монети (із нікелю, міді), паперові гроші та банківські білети. | |
Грошові системи (денежные системы) | |
---|---|
встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Країна визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу і порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти по відношенню до іноземних. | |
Грошово-кредитна політика (денежно-кредитная политика) | |
---|---|
сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збільшення платіжного балансу. Основні напрямки Г.к.п. визначаються вищими законодавчими органами країни, а реалізуються урядами, центральними банками разом з міністерством фінансів. | |
Груповий аукціон (групповой аукцион) | |
---|---|
форма організації біржової торгівлі, коли на торгах представляються заздалегідь згруповані за певними ознаками товари (цінні папери), а через заздалегідь зазначений проміжок часу (один або кілька разів на день чи на кілька днів) відбуваються організовані торги, хід яких спрямовується кваліфікованими працівниками біржі. | |
Гуманітарна допомога (гуманитарная помощь) | |
---|---|
безкоштовна, безповоротна допомога, яка надається матеріально малозабезпеченим людям з гуманних мотивів без права реалізації з метою одержання прибутків | |
Давальницька сировина (давальческое сырьё) | |
---|---|
сировина особи (юридичної, фізичної), власник якої є замовник на виготовлення товару з цієї сировини іншою особою | |
Давність набуття (давность приобретения) | |
---|---|
факт тривалого користування майном (як правило, нерухомим), що за певних умов є підставою для набуття права власності на це майно відповідно до чинного законодавства та на підставі угод на право користування цим майном. | |
Давність позовна (давность исковая) | |
---|---|
строк давності – строк, протягом якого позивач може подавати, а суд приймати позовні вимоги до відповідача з приводу невиконаного ним зобов’язання. По закінченню строку давності позивач втрачає такі можливості, а відповідач не несе жодної відповідальності. | |
Дебет (дебет) | |
---|---|
ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій, запис кожної суми на Д. певного рахунка повторюють у кредиті інших рахунків, що зумовлено методом подвійного запису. Д. активних рахунків показує збільшення сум, які обліковують, а Д. пасивних рахунків | |
Дебітори (дебиторы) | |
---|---|
юридичні і фізичні особи, які мають грошову або майнову заборгованість підприємству, організації, установі. Д. можуть бути, юридичні особи, які не оплатили вартість товарів, матеріалів, робіт, послуг або по виданих авансах, отриманих векселях; фізичні особи | |
Дебіторська заборгованість (дебиторская задолженность) | |
---|---|
сума боргів, що належать підприємству, організації, установі від юридичних осіб. Виникає в процесі господарської діяльності, свідчить про вилучення коштів з їх обігу і використання дебіторами. Розрізняють нормальну і прострочену Д.з. Своєчасне стягнення Д.з. позитивно впливає на фінансовий стан підприємств, організацій, установ. | |
Деградація (деградация) | |
---|---|
погіршення стану економічної системи, її розвал, втрата організації, управління. | |
Дегресія (дегрессия) | |
---|---|
пропорційне оподаткування з пониженням відсотку для зменшуваних за величиною доходів. | |
Дезавуювання (дезавуирование) | |
---|---|
заява довірителя про його незгоду з дією довіреної особи чи про те, що дана особа не уповноважена діяти від імені довірителя. | |
Дезінтеграція (дезинтеграция) | |
---|---|
розлад, розподіл на частини цілісної структури, послаблення, порушення зв’язків у єдиній системі. | |
Дезінфляція (дезинфляция) | |
---|---|
зниження темпів зростання цін у період рецесії, погіршення кон’юнктури ринку. | |
Дезінформація (дезинформация) | |
---|---|
свідоме поширення неправильної інформації, аби ввести в оману громадянську думку, викликати певну реакцію в адресата; один з найпоширеніших засобів політичної і економічної пропаганди з певною метою. | |
Декларація (декларация) | |
---|---|
передбачені внутрішньодержавними і міжнародними правовими чи етичними нормами дії оповіщення, повідомлення або надання за вимогою відповідним органам інформації про доходи, кількість виготовлених чи перевезених товарів, яка необхідна для визначення розмірів податків, мита та інших зборів. | |
Делегування повноважень (делегирование полномочий) | |
---|---|
передання повноважень іншій особі. Проводиться з метою децентралізації управління шляхом залучення до управління більшої кількості з управлінського складу організації, здійснення (делегування) повноважень підлеглими з боку керівника. | |
Делівері (деливери) | |
---|---|
ордер, письмове розпорядження власника про видачу товару; виданий власником товару ордеру на повну або часткову видачу товару зі складу, де він зберігається. | |
Демаркетинг (демаркетинг) | |
---|---|
ситуація і лінія поведінки в маркетингу, зумовлена різкою зміною кон’юнктури | |
Демографія (демография) | |
---|---|
наука про населення як сукупність людей, що проживають у межах певної території. Вивчає склад, рух та закономірності розвитку населення і питання політики народонаселення: чисельність, розміщення і склад населення (за статтю, віком, сімейним станом, національністю, освітою, заняттям, соціальним станом тощо). | |
Демпінгова ціна (демпинговая цена) | |
---|---|
штучно занижена ціна, іноді нижча за собівартість, за якою продається товар на внутрішньому і зовнішньому ринках. Використовується з метою проникнення на ринок, витіснення конкурентів. Однак часто фірми й держава використовують демпінг як разовий захід швидкого одержання необхідних коштів, валюти. | |
Деномінація (деноминация) | |
---|---|
зміна номінальної вартості грошових знаків з метою впорядкування обігу і спрощення розрахунків. При Д. грошові знаки попередніх випусків обмінюють на нові у співвідношенні, що забезпечує заміну великої кількості старих грошей меншою кількістю нових. Д. може здійснюватися самостійно, або у процесі грошової реформи, коли за мету береться стабілізація валюти. | |
Депозитарій (депозитарий) | |
---|---|
1. Фізична або юридична особа, якій довірені депозити. 2. Держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал тексту міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до цього договору інших держав тощо. | |
Депозити (депозити) | |
---|---|
1. Грошові суми, внесені на зберігання у кредитні установи, за якими вкладникам виплачується певний процент. 2. Цінні папери, внесені на зберігання у кредитні установи. 3. Грошові суми, внесені у судові та адміністративні установи, для подання лозову. | |
Депозитний рахунок (депозитный счет) | |
---|---|
розрахунковий рахунок фізичної або юридичної особи в кредитній установі, на якому зберігається депозит і здійснюються відповідні обігові операції. | |
Депонент (депонент) | |
---|---|
фізична чи юридична особа, що внесла цінності в депозит державної чи комерційної установи. Д. також є працівники, що несвоєчасно отримали заробітну платню на підприємстві, в організації чи установі. | |
Державна власність (государственная собственность) | |
---|---|
одна з основних форм власності, господарями і розпорядниками якої є держава. До неї належать землі, надра, природні ресурси, основні засоби, будівлі, транспортна і комунальна інфраструктура, культурні і духовні надбання, інформація тощо. | |
Державна податкова адміністрація (государственная налоговая администрация) | |
---|---|
державна установа, що здійснює контроль за дотриманням виконання державного податкового законодавства, правильністю нарахування і своєчасністю сплати до бюджету і в позабюджетні фонди податків, зборів та інших платежів. | |
Державна служба зайнятості (государственная служба занятости) | |
---|---|
державна установа, створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, Діяльність д.с.з. здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості. | |
Державне банкрутство (государственное банкротство) | |
---|---|
фінансова неспроможність держави, що зумовлена повною або частковою відмовою від оплати зовнішніх державних зобов'язань та внутрішніх боргів, найгостріший прояв кризи державних фінансів. Основні причини виникнення Д.б. | |
Державне замовлення (государственный заказ) | |
---|---|
замовлення урядовими структурами компаніям, концернам, об’єднанням, підприємствам різних форм власності на випуск необхідної продукції чи стратегічних товарів, військової техніки, обладнання, виконання великих будівельних робіт, будівництва стратегічних об’єктів, об’єктів соціальної сфери за рахунок фінансування з державного бюджету. | |
Державний кредит (государственный кредит) | |
---|---|
кредитні відносини, в яких однією із сторін виступає держава. Здійснюється у формі позик, шляхом випуску зобов'язань державної скарбниці, залучення вкладів населення до ощадних банків. | |
Державний борг (государственный долг) | |
---|---|
1. Тимчасова мобілізація державою додаткових коштів для покриття неплатоспроможності державного бюджету чи для інших витратних цілей за рахунок випуску облігацій державних позик, а також шляхом одержання позик, кредитів від внутрішніх або зарубіжних банків. 2. Загальна сума заборгованості держави внутрішнім і зовнішнім кредиторам, включаючи заборгованість держави з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги населенню, а також несвоєчасне погашення позик, кредитів, процентів тощо. | |
Державний пенсійний фонд (государственный пенсионный фонд) | |
---|---|
спеціальний державний фонд, який формується за рахунок визначених державою позабюджетних відрахувань і використовується за цільовим призначенням | |
Державний сектор економіки (государственный сектор экономики) | |
---|---|
сукупність організацій, підприємств | |
Державні позики (государственные займы) | |
---|---|
кредитні відносини, за яких кредитором виступає держава або її місцеві органи. Як правило, Д.п. мають грошову форму, хоча за умов знецінення паперових грошей іноді застосовуються і натуральні погашення зерном, цукром тощо. Д.п. поділяються на: внутрішні і зовнішні; короткострокові (до 1 року), середньострокові (1-5 років), довгострокові (понад 5 років); рентні, процентні і виграшні. | |
Державні цінні папери (государственные ценные бумаги) | |
---|---|
документи, що засвідчують право на власність або відношення до державної позики. До головних Д.ц.п. належать акції державних підприємств, а також облігації державної позики. | |
Дестабілізація (дестабилизация) | |
---|---|
втрата стабільності, порушення встановленого ритму, динаміки економічних процесів, виникнення різких стрибків, крутих спадів у виробничій і фінансовій сферах. | |
Дефінітив (дефинитив) | |
---|---|
спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає у копіюванні записів у бухгалтерських ордерах та облікових реєстрах. | |
Дефіцит (дефицит) | |
---|---|
1. Перевищення видатків над доходами порівняно з запланованими обсягами, пасиву балансу над активом. 2. Недостатність чого-небудь. 3. Щось, чого немає у достатній кількості. | |
Дефляційна політика (дефляционная политика) | |
---|---|
сукупність регулюючих заходів уряду щодо державних фінансів і грошово-кредитної сфери з метою стримання інфляції та оздоровлення платіжного балансу шляхом обмеження деяких видів ділової активності, що може призвести до уповільнення економічного піднесення. | |
Дефляція (дефляция) | |
---|---|
вилучення державою з обігу частини грошей, що випущені в період інфляції. Здійснюється шляхом збільшення продажу державних цінних паперів, податків, підвищення облікових банківських ставок. | |
Дефолт (дефолт) | |
---|---|
припинення виплати відсотків на цінні папери, коли компанія перебуває у процесі ліквідації. | |
Децентралізація (децентрализация) | |
---|---|
передання функцій управління від центральних органів влади місцевим органам, розширення кола повноважень нижчестоящих органів управління за рахунок вищестоящих. | |
Джанк-облігації (джанк-облигации) | |
---|---|
незабезпечені облігації, що випускаються компаніями, фінансовий стан котрих є ненадійним. Високий ступінь ризику при купівлі таких облігацій забезпечує виплату на них підвищених відсотків. | |
Джентльменська угода (джентльменское соглашение) | |
---|---|
неофіційна, не закріплена документально угода, що укладається, як правило, в усній формі, на взаємній довірі. | |
Джерела фінансування (источники финансирования) | |
---|---|
організації і підприємства | |
Джерело податку (источник налога) | |
---|---|
дохід суб’єкта (заробітна плата, прибуток, відсоток, рента), з якого сплачується податок. | |
Джобер (джобер) | |
---|---|
ділер Лондонської фондової біржі. На відміну від ділерів більшості бірж, Д. не має права виконувати функції брокера і не здійснює операції безпосередньо з клієнтами, котрі не є членами біржі. | |
Диверсифікація багатогалузева | |
---|---|
(диверсификация многоотраслевая) | |
Диверсифікація вертикальна | |
---|---|
(диверсификация вертикальная) | |
Диверсифікація виробнича | |
---|---|
(диверсификация производственная) | |
Диверсифікація експортна | |
---|---|
(диверсификация экспортная) | |
Диверсифікація кредитів (диверсификация кредитов) | |
---|---|
розподіл вкладених в економіку кредитів чи кредитованих грошових капіталів між різними об’єктами з метою зниження ризику витрат і збільшення прибутку. | |
Дизажіо (дизажио) | |
---|---|
відхилення ринкового (біржового) курсу (ціни) іноземної валюти чи цінних паперів вниз від їх номінальної вартості. Виражається в процентах до номіналу. | |
Дилер (дилер) | |
---|---|
загальна назва особи (фірми), яка перепродає товар частіше від свого імені та за свої кошти. Прибуток Д. одержує за рахунок різниці, що існує між ціною, за яку купується і продається товар. Д. також називають біржових посередників, які перепродають цінні папери на фондових біржах. | |
Директива (директива) | |
---|---|
розпорядження, керівна вказівка, настанова. | |
Директивні методи управління (директивные методы управления) | |
---|---|
методи, засновані на тому, що суб’єкт управління, управляючий орган виробляє директиви, команди, розпорядження, які належить неухильно, незалежно від їх логічності, ефективності виконувати об’єктам управління, підпорядкованим суб’єкту особам. | |
Дирекція (дирекция) | |
---|---|
керівний орган підприємства, компанії, фірми. | |
Дискваліфікація (дисквалификация) | |
---|---|
оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу. | |
Дискаунт (дискаунт) | |
---|---|
форма прямої скидки, що застосовується у міжнародних розрахунках. В банківській справі Д. означає також операцію купівлі банком цінних паперів за ціною, нижчою від номінальної, вказаної на її лицьовій стороні. Різниця між номіналом і реальною ціною купівлі називається сумою Д. | |
Дисконт (дисконт) | |
---|---|
процент, який одержує банк під час обліку векселів. | |
Дисконтна політика (дисконтная политика) | |
---|---|
облікова грошово-кредитна політика підвищення або зниження облікових ставок відсотку за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. | |
Дискредитація (дискредитация) | |
---|---|
навмисні дії, спрямовані на позбавлення економічного суб’єкта довіри до нього, на підрив його авторитету, іміджу. | |
Диспропорція (диспропорция) | |
---|---|
несумісність, невідповідність частин, відсутність пропорційності в цілому об’єкті, окремих підрозділах економіки. | |
Дистриб’ютор (дистрибьютор) | |
---|---|
1. Розподільча організація; 2. Оптова фірма; оптовий торговець; 3. Брокер, що розміщує цінні папери серед клієнтури. Д. купує та реалізує товари від свого імені і за свій рахунок. | |
Дисципліна платіжна (дисциплина платёжная) | |
---|---|
додержання юридичними та фізичними особами строків і порядку погашення розрахункових грошових зобов’язань за матеріальні цінності та послуги з фінансовими органами, банками, населенням. | |
Дисципліна трудова (дисциплина трудова) | |
---|---|
форма суспільного зв'язку людей в процесі виконання ними трудових функцій з обов'язковим підкоренням учасників визначеному розпорядку. Трудова дисципліна вводить особу у визначений стереотип поведінки, прийнятий та підтримуваний даним колективом. | |
Дифамація (диффамация) | |
---|---|
публікація в пресі даних (дійсних чи вигаданих), які компрометують особу, установу, організацію тощо. | |
Диферент (диферент) | |
---|---|
різниця у ціні товару при його замовленні і одержанні. | |
Диференціація продуктів (дифференциация продуктов) | |
---|---|
ситуація, коли покупці оцінюють ідентичну продукцію конкуруючих виробників як схожу, але не як цілковито взаємозамінну. | |
Диференційований тариф (дифференцированный тариф) | |
---|---|
митний тариф, що дає змогу віддавати перевагу певним товарам або не пропускати їх залежно від того, в якій країні вони вироблені. | |
Диференціювання цін (дифференцирование цен) | |
---|---|
встановлення різних ринкових цін на один і той самий товар залежно від рівня затрат, місця продажу, якості товару. | |
Діапазон (диапазон) | |
---|---|
межі, в яких знаходиться або може знаходитись, зміцнюватись економічна величина, показник. | |
Ділова послуга (деловая услуга) | |
---|---|
зручності, що надаються споживачеві. Розрізняють послуги технічного обслуговування і послуги консалтингового характеру. | |
Діловий ринок (деловой рынок) | |
---|---|
утворюють підприємства, компанії, організації, окремі фізичні особи | |
Ділові активи (деловые активы) | |
---|---|
сукупність матеріального й нематеріального рухомого майна, яке використовує суб’єкти підприємницької діяльності | |
Діяльність підприємницька (деятельность предпринимательская) | |
---|---|
ініціативна самостійна господарська діяльність громадян, організацій | |
Діяльність (деятельность) | |
---|---|
будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно його статуту. Наприклад: виробництво і реалізація продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг. Вона включає в себе операційну та іншу діяльність. | |
Добробут (благосостояние) | |
---|---|
ступень (повнота) забезпеченості населення країни, окремої соціальної групи, сім’ї, особи життєво необхідними засобами, матеріальними, соціальними, культурними й духовними благами. | |
Довгострокова позика (долгосрочный заём) | |
---|---|
позика, надана на тривалий період, на строк понад 5 років для реалізації (фінансового забезпечення) підприємницьких програм. | |
Довгострокові програми (долгосрочные программы) | |
---|---|
глобальні виробничо-підприємницькі програмні накреслення, розраховані на тривалу перспективу | |
Довгострокові проекти (долгосрочные проекты) | |
---|---|
великомасштабні програми дій щодо реалізації планів соціального, економічного розвитку (побудови особливо важливих виробничих, комунікативних об’єктів, транспортних магістралей і споруд, освоєння корисних копалин тощо) на довгостроковий період | |
Договір (договор) | |
---|---|
угода двох або кількох юридичних чи фізичних осіб щодо встановлення, зміни або припинення правових відносин. Є підставою виникнення зобов’язань. Основні положення, що регулюють зміст (умови), форму, і порядок укладання договору, визначені законодавчими та соціальними нормативними актами держави. | |
Договір генеральний (договор генеральный) | |
---|---|
вид господарського договору між організаціями, який має загальний, універсальний характер. | |
Договір господарський (договор хозяйственный) | |
---|---|
угода, укладена між фірмами, компаніями, підприємствами, організаціями з метою забезпечення і обслуговування їхньої господарської діяльності та виконання взаємних зобов’язань у процесі здійснення економічної, господарської діяльності. | |
Договір засновницький (договор учредительский) | |
---|---|
дво- або багатосторонній договір, який укладається між особами-ініціаторами (засновниками) створення підприємства, фірми. Визначає порядок та основи фінансової, майнової участі у створенні й діяльності підприємства. | |
Договір колективний (договор коллективный) | |
---|---|
договір між власником чи адміністрацією підприємства, з одного боку, і трудовим колективом, представленим профспілковим комітетом, - з другого. Предмет Д.к.: режим роботи, оплата праці, тривалість відпустки, умови роботи, забезпечення безпеки праці, страхування, пільги, соціальний захист. | |
Договір купівлі-продажу (договор купли-продажи) | |
---|---|
договір, у якому встановлюються умови, обсяг купівлі, продажу товарів, ціни, умови й способи оплати, строки поставки, спосіб транспортування і відповідні розрахунки, відповідальність сторін за порушення умов договору тощо. | |
Договір оренди (договор аренды) | |
---|---|
договір між власником майна, яке він здає в оренду (орендодавцем), і особою, яка бере це майно в оренду (орендатором). Містить опис (оцінку) вартості орендованого об’єкта, його структури, розмір орендної плати, розподіл зобов’язань договірних сторін щодо утримання, експлуатації та відновлення орендованого майна, зобов’язання орендатора щодо забезпечення і повернення майна та умови можливого відкупу його орендатором. | |
Договір про наміри (договор о намерениях) | |
---|---|
двосторонній договір про співробітництво, у якому зафіксовані бажання і наміри обох сторін співпрацювати на договірній взаємовигідній основі, а у перспективі | |
Договір страхування (договор страхования) | |
---|---|
договір, за яким одна сторона (страховик) зобов’язується за обумовлену винагороду відшкодувати збитки іншій стороні (страхувальнику), за умови настання передбачених договором небезпек і випадків (настання страхових ризиків), яким піддається страхувальник. | |
Договірна ціна (договорная цена) | |
---|---|
встановлюється за угодою між виробником (продавцем) та споживачем (покупцем) продукції. | |
Додаткова вартість (прибавочная стоимость) | |
---|---|
частина чистого продукту, створена у процесі виробництва понад суму необхідного продукту з урахуванням і відшкодуванням затрат праці. | |
Додаткові витрати (прибавочные издержки) | |
---|---|
додаткові виробничі непередбачені планом видатки, зумовлені зміною кон’юнктури ринку, ростом цін, транспортних витрат тощо. | |
Документація (документация) | |
---|---|
сукупність первинних документів, за допомогою яких одержують потрібні дані для вивчення та оцінки, підтвердження певних явищ, господарських операцій або діяльності окремих осіб. | |
Документація податкова (документация налоговая) | |
---|---|
звітні дані фізичних та юридичних осіб про доходи і податкові знижки, які використовують для обчислення розміру доходів що підлягають оподаткуванню. Складається за спеціальною стандартною формою. | |
Домашнє господарство (домашнее хозяйство) | |
---|---|
один із трьох основних суб’єктів економічної діяльності (держава, підприємства, домашні господарства). Охоплює економічні суб’єкти й процеси, що відбуваються там, де постійно проживає людина, сім’я. | |
Домінування (доминирование) | |
---|---|
головне, пріоритетне положення (становище) одного з економічних суб’єктів (або його майна, товарів на ринку) порівняно з іншими суб’єктами підприємницької діяльності. | |
Доплата (доплата) | |
---|---|
різниця між нарахованими до сплати податками й зборами (обов'язковими платежами) при митному оформленні товарів і фактично сплаченими коштами, унесена готівковим або безготівковим способом. | |
“Дорогі гроші” (“дорогие деньги”) | |
---|---|
1. Така назва пов'язана із подорожчанням кредиту внаслідок підвищення офіційної облікової ставки, проведення різних операцій на відкритому ринку, при дефляційних процесах; 2, Гроші, купівельна спроможність яких зростає. | |
Дослідження попиту (исследование спроса) | |
---|---|
одна з первинних стадій маркетингу, що полягає у детальному вивченні обсягів і структури реалізованого, незадовільного й формуючого попиту з використанням методів економічної статистики, соціологічних досліджень. | |
Дослідження ринку (исследование рынка) | |
---|---|
глибокі маркетингові дослідження, які базуються на вивченні стану, динаміки макро- або мікро ринків (товарних та регіональних) з використанням комплексу методів економічно-математичного моделювання, фактичного аналізу, соціологічних досліджень з метою визначення основних проблем його розвитку й розробки перспективних програм. | |
Дотація (дотация) | |
---|---|
державна виплата, що надається у беззворотньому порядку. Розрізняють бюджетну дотацію та дотацію окремим організаціям. | |
Дохід (доход) | |
---|---|
будь-яке надходження коштів чи одержання матеріальних цінностей, які мають грошову вартість. Стосовно підприємства, фірми розглядають валовий і чистий Д. У валовий Д. підприємства включають виручку, грошові надходження від реалізації товарів і послуг, виконання робіт, від продажу майна, проценти, одержані за рахунок надання грошей у кредит, а також інші грошові і матеріальні надходження. Чистий Д. | |
Дохід громадян (доход граждан) | |
---|---|
формується в основному за рахунок грошових надходжень, одержання заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів, підприємницької діяльності. | |
Дохід держави (доход государства) | |
---|---|
це національний дохід. Джерелом його утворення є сплачені податки, платежі, відрахування, рента, що надходять у державну скарбницю. | |
Дочірнє підприємство (дочернее предприятие) | |
---|---|
юридично самостійне підприємство, яке відділилося від основного (материнського) підприємства і засноване ним завдяки передання частини свого майна. Часто виступає в ролі філіалу головної фірми, що його заснувала. Засновник Д.п. затверджує його статут і зберігає щодо нього деякі управлінські, у тому числі й контрольні, функції. | |
Дублікат (дубликат) | |
---|---|
другий примірник документа, який має однакову з оригіналом юридичну силу. Видача Д. здійснюється у випадках втрати документа. | |
Еволюція (эволюция) | |
---|---|
поступовий розвиток явищ, дій, предметів при збережені чи покращенні якості в процесі кількісного перетворення. | |
Евристика (эвристика) | |
---|---|
метод аналізу економічних явищ, процесів, прийняття рішень. Грунтується на інтуїції, аналогіях, досвіді, винахідливості, тобто на особливій властивості людського мозку і здатності людини розв’язувати задачу, для якої формальний математичний алгоритм, спосіб розв’язку невідомий. | |
Егіда (эгида) | |
---|---|
1. У давньогрецькій міфології щит Зевса. 2. Переносно | |
Егоїзм (эгоизм) | |
---|---|
моральний принцип особи, групи людей, які своїми діями показують зверхність своїх інтересів порівняно з інтересами інших. | |
Екаунтант (экаунтант) | |
---|---|
спеціаліст з фінансів, обліку, аудиту. Займається аналізом фінансово-господарської діяльності фірми, підприємства, часто контролера. | |
Екаутінг (экаутинг) | |
---|---|
сфера бізнесу, пов’язана зі збиранням, обробкою, аналізом фінансової інформації. | |
Еквівалент (эквивалент) | |
---|---|
товар, в якому виражається вартість іншого товару. Якщо один товар стає еквівалентом багатьох або всіх товарів, він перетворюється в загальний еквівалент або гроші. Еквівалентом називають також товар, вартість якого рівновелика з вартістю даного товару. | |
Еквівалент загальний (эквивалент общий) | |
---|---|
товар, що відображає вартість товарів, на які він обмінюється. | |
Еквівалент ринкової ціни (эквивалент рыночной цены) | |
---|---|
розрахункова усереднена грошова одиниця, аналогічна середній ринковій ціні товарів для вартісної оцінки бартерних товарообмінних операцій при укладанні торгівельних угод, а також у лізингових операціях. Використовується при складані платіжного балансу. | |
Еквівалентна заміна (эквивалентная замена) | |
---|---|
заміна однієї кредитної операції на іншу. Це може бути. наприклад, закриття поточного рахунку і визначення сальдо для відкриття нового рахунку. | |
Екологічні фонди (экологические фонды) | |
---|---|
не бюджетні державні фонди, які створюються для розв’язання невідкладних завдань щодо охорони природи, відновлення витрат у природному середовищі, компенсації завданої шкоди та інших проблем довкілля. Формуються із коштів, які надходять від підприємств, установ, організацій, громадян, а також іноземних юридичних і фізичних осіб. | |
Економ (эконом) | |
---|---|
1. Ощадлива, хазяйновита людина. 2. Завідувач (управитель) господарством. | |
Економетрика (эконометрика) | |
---|---|
вивчення економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. | |
Економіка (экономика) | |
---|---|
1. Сукупність суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства. 2. Народне господарство країни або його галузь. 3. Науки, які вивчають закони і специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільного виробництва. | |
Економіка відкрита (экономика открытая) | |
---|---|
така, що послідовно інтегрується в систему міжнародних економічних відносин (зв’язків). | |
Економіка закрита (экономика закрытая) | |
---|---|
економіка, цілком ізольована від міжнародної торгівлі (відсутність експорту, імпорту чи руху капіталів), або економіка з жорсткими обмеженнями, що накладаються на торгівлю і рух капіталу. | |
Економіка інституціональна (экономика институциальная) | |
---|---|
економіка «ре¬гульованого капіталізму», «адміністративного капіталізму». | |
Економіка міжнародна (экономика международная) | |
---|---|
система різноманітних господарських (науково-технічних, виробничих, комерційних, валютно-фінансових, грошово-кредитних) зв’язків національних економік різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці. | |
Економіка перехідна (трансформаційна) (экономика переходная) | |
---|---|
період, упродовж якого економіка країни або кількох країн переходить в істотно (сутнісно) інший стан внаслідок докорінної трансформації економічної системи. | |
Економіка підприємства (экономика предприятия) | |
---|---|
1. Сукупність суспільно-технічних факторів що визначають ефективність праці трудового колективу використання засобів виробництва матеріальних і фінансових ресурсів у процесі його виробничого періоду. | |
Економіка регіональна (экономика региональная) | |
---|---|
галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. | |
Економіко-математичні методи (экономико-математические методы) | |
---|---|
застосування математичного апарату, математичних залежностей для визначення (розрахунку) економічних показників. | |
Економіко-математичні моделі (экономико-математические модели) | |
---|---|
опис економічних процесів, об’єктів, зв’язків з використанням математичного апарату. | |
Економікс (экономикс) | |
---|---|
суспільна наука, яка вивчає поведінку окремих осіб, груп людей у процесі організації виробництва, розподілу, обміну та споживання створених благ з метою задоволення власних потреб, використовуючи для цього обмежені ресурси. | |
Економічна війна (экономическая война) | |
---|---|
введення в економіку політичних і воєнних чинників, застосування санкцій і всебічного стратегічного контролю на торгівлю з деякими країнами, аби змусити їх виконувати вимоги сторони, яка запроваджує політику Е.В., що властиве міжнародній економічній політиці. | |
Економічна дестабілізація (экономическая дестабилизация) | |
---|---|
різке порушення рівноваги, нестабільність в економіці, розбалансованість господарських зв’язків. | |
Економічна експансія (экономическая экспансия) | |
---|---|
одна з форм зовнішньої політики держав, спрямована на розширення сфери економічного впливу шляхом захоплення нових ринків збуту, сфер впливу, джерел сировини. Проводиться як суто економічними методами (вивезення капіталу, демпінг, валютна політика), так і шляхом дипломатичного тиску тощо. | |
Економічна залежність (экономическая зависимость) | |
---|---|
характер взаємозв’язку різних суб’єктів економічних відносин (окремих осіб, або їх груп, підприємств, територій, держав); є наслідок появи і розвитку приватної власності. | |
Економічна інтеграція (экономическая интеграция) | |
---|---|
процес зближення, об’єднання господарського життя, економік декількох країн. | |
Економічна інтервенція (экономическая интервенция) | |
---|---|
1. Насильницьке втручання однієї чи кількох держав в економіку іншої держави або в її взаємозв’язки з третіми державами. 2. Виступ держави на товарному або грошовому ринку своєї країни з метою впливу на ціни товарів або курс валюти. | |
Економічна інфраструктура (экономическая инфраструктура) | |
---|---|
сукупність підприємств, організацій, установ, об’єктів, споруд тощо, що є загальною матеріальною основою ефективного функціонування економіки. | |
Економічна кібернетика (экономическая кибернетика) | |
---|---|
наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих економічних системах. | |
Економічна криза (экономический кризис) | |
---|---|
складний, загострений стан економіки країни. Характеризується скороченням виробництва, розладом грошових і кредитних відносин, інфляцією, банкрутством фірм і підприємств, банківської системи, зростанням безробіття, різким зниженням життєвого рівня основних категорій населення. | |
Економічна культура (экономическая культура) | |
---|---|
система цінностей і засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадянської ініціативи в усіх сферах економічного життя країни. | |
Економічна модель (экономическая модель) | |
---|---|
абстрактне узагальнення економічних процесів, виражене за допомогою економіко-математичної моделі. | |
Економічна політика (экономическая политика) | |
---|---|
основний напрям дій держави, уряду як усередині країни, так і на міжнародній арені в галузі управління економікою, надання певної спрямованості економічним процесам залежно від поставлених цілей, завдань, інтересів країни. | |
Економічна самостійність (экономическая самостоятельность) | |
---|---|
незалежна поведінка на ринку, можливість самостійного визначення складу та обсягу виробництва продукції і послуг, розпорядження майном і отриманими у процесі виробництва результатами; можливості і права прийняття відповідних рішень у сфері фінансово-господарської діяльності. | |
Економічна система (экономическая система) | |
---|---|
сукупність принципів, правил, законодавчо закріплених норм, які діють у країні і визначають форму і зміст основних економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання економічного продукту. | |
Економічна теорія (экономическая теория) | |
---|---|
наука про використання людиною обмежених виробничих ресурсів для виготовлення різноманітних товарів та послуг і подальшого їх розподілу між людьми та різними групами суспільства з метою споживання. | |
Економічне мислення (экономическое мышление) | |
---|---|
узагальнене і опосередковане відображення економічної дійсності; певна система поглядів людини на суспільно-економічні відносини та закономірності їх розвитку. | |
Економічне регулювання (экономическое регулирование) | |
---|---|
процес активного впливу держави на рух сукупного суспільного продукту на всіх його стадіях за допомогою податкових, фінансових, грошових, адміністративних, правових інструментів. | |
Економічне середовище (экономическая среда) | |
---|---|
сукупність економічних умов розвитку підприємства, ділового життя, що передбачає наявність стимулів до праці, економічної свободи, включаючи вільне переміщення усіх ресурсних компонентів виробництва. | |
Економічне стимулювання (экономическое стимулирование) | |
---|---|
використання матеріальних коштів з метою спонукання учасників виробництва більш ефективно працювати для створення і зростання суспільного продукту. | |
Економічний аналіз (экономический анализ) | |
---|---|
комплексне вивчення стану народного господарства, його галузей, об’єктів господарської діяльності, організацій, фірм, компаній, різних сфер суспільного життя з метою виявлення факторів поліпшення результатів економічної діяльності та причин, що зумовлюють негативні явища. | |
Економічний бойкот (экономический бойкот) | |
---|---|
повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо. | |
Економічний стан (экономическое положение) | |
---|---|
співвідношення між доходами та їх витратами і можливість самостійного відтворення на будь-якому господарському суб’єкті ринку. | |
Економічний суверенітет (экономический суверенитет) | |
---|---|
1. Економічна незалежність держави, її право самостійно вирішувати внутрішні і зовнішні економічні питання, без втручання в них будь-якої іншої держави. 2. Економічна свобода суб’єктів господарювання при виборі форм власності і сфери прикладання своїх знань, можливостей, професійної майстерності, способу розподілу доходів, споживання матеріальних благ. | |
Економічний тренінг (экономический тренинг) | |
---|---|
ділова гра, з допомогою якої можна робити оціночні розрахунки ефективності управлінських дій. | |
Економічні важелі (экономические рычаги) | |
---|---|
інструменти управління економікою, які є невід’ємною частиною господарського механізму. Включають систему цін, тарифів, фінансово-кредитні операції, податки тощо. | |
Економічні відносини (экономические отношения) | |
---|---|
сукупність суспільних виробничих відносин, що складаються між людьми в процесі відтворення матеріальних благ (у виробництві, розподілі, обміні і споживанні). | |
Економічні закони (экономические законы) | |
---|---|
беззаперечні, об’єктивні, стійкі, незмінні, тривалі причинно-наслідкові зв’язки і взаємозв’язки економічних явищ, дій, що проявляються у процесі виробництва, розподілу, обміну, нагромадження і споживання матеріальних благ, послуг на різних ступенях розвитку суспільства. | |
Економічні потреби (экономические потребности) | |
---|---|
частина потреб суспільства, для задоволення яких необхідні розвиток суспільного виробництва. | |
Економічні реформи (экономические реформы) | |
---|---|
зміни в системі ведення господарства, управління економікою, пов’язані зі значними перетвореннями в економічній політиці за умов, коли існуюча економічна система виявляється неефективною, викликають кризи, темпи розвитку спадають, країна відстає у своєму розвиткові від інших країн. | |
Економічні стимули (экономические стимулы) | |
---|---|
сукупність економічних заходів, спрямованих на підвищення виробництва, успішне розв’язання технічних, економічних чи екологічних проблем суспільства або окремих галузей, підприємств у певні періоди розвитку. | |
Економія (экономия) | |
---|---|
ощадливе ведення господарства, в основі якого лежить зменшення витрат, зокрема затрат матеріалів, устаткування, енергії, уречевленої праці, робочого часу тощо. | |
Експансія (экспансия) | |
---|---|
розширення сфери впливу об’єднань великих держав, що здійснюються економічними, військовими і дипломатичними методами. | |
Експансія кредитна (экспансия кредитная) | |
---|---|
інтенсивне розширення банками кредитних операцій з метою одержання прибутку. | |
Експансія торгова (экспансия торговая) | |
---|---|
розширення сфери впливу економічно розвинутих країн або їх підприємств, компаній у сфері зовнішньої торгівлі, спрямоване на посилення боротьби за джерела сировини і ринки збуту. | |
Експерт (эксперт) | |
---|---|
кваліфікована людина, спеціаліст у певній галузі, якого залучають до консультацій щодо прийняття рішень, проведення експертизи товарів, наукових розробок тощо. | |
Експертиза (экспертиза) | |
---|---|
вивчення будь-якого питання обізнаною особою | |
Експертиза бухгалтерська (экспертиза бухгалтерская) | |
---|---|
1. Дослідження спеціалістом | |
Експертні оцінки (экспертные оценки) | |
---|---|
кількісні та якісні оцінки процесів та явищ, економічних величин, показників, зроблені експертами на основі їх міркувань (у балах, порядкових номерах, рейтингах). | |
Експлуатація (эксплуатация) | |
---|---|
1. Систематичне використання технічних транспортних засобів, нерухомого майна протягом певного періоду. 2. Привласнення результатів праці працівників власниками засобів, підприємства. | |
Експортер (экспортер) | |
---|---|
країна, фізична або юридична особа, що займається експортом. | |
Експорт інфляції (экспорт инфляции) | |
---|---|
поширення інфляції з одних країн в інші, що виникає в результаті економічних відносин, безпосередньо через гроші, ціни. | |
Експорт капіталу (экспорт капитала) | |
---|---|
вивіз капіталу за кордон, який здійснюється в грошовій або товарній формі з метою отримання прибутку, зміцнення економічних та політичних позицій. Запроваджується державами, фірмами, підприємствами у вигляді позичкового (позики, кредити, вкладення в банки) або підприємницького капіталу (прямі або портфельні інвестиції). | |
Експортна квота (экспортная квота) | |
---|---|
кількість товару, яку державні органи дозволяють експортувати підприємствам, фірмам в умовах обмеженого експорту. | |
Експортна програма підприємства (экспортная программа предприятия) | |
---|---|
цільова програма діяльності підприємства в галузі зовнішньоекономічної діяльності, яка передбачає вивіз товарів, технологій, результатів наукових розробок і послуг за кордон для продажу їх на зовнішньому ринку. | |
Експортна субсидія (экспортная субсидия) | |
---|---|
засіб державного стимулювання експорту за рахунок бюджету. Можлива у вигляді прямого фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і експортного виробництва, а також як надання на ті ж цілі сприятливих кредитів. | |
Експортні кредити (экспортные кредиты) | |
---|---|
кредити, що їх надають фірми-експортери, банки, уряди іноземним підприємствам і державам для оплати останніми закупок товарів у країни-кредитора. | |
Експортні товари (экспортные товары) | |
---|---|
товари, що призначені для вивозу за кордон для реалізації їх на зовнішньому ринку. | |
Експропріація (экспроприация) | |
---|---|
примусове вилучення приватного майна державою або громадою. Може бути за винагороду і без неї; остання називається конфіскацією і стосується здебільшого майна. | |
Екстенсивний (экстенсивный) | |
---|---|
пов’язаний з кількісними змінами, а не з якісними перетвореннями, розвитком. | |
Екстенсивний шлях розвитку (экстенсивный путь развития) | |
---|---|
спосіб збільшення обсягів виробництва за рахунок кількісних факторів економічного зростання: додаткового залучення робочої сили, розширення посівних площ, будівництво нових об’єктів тощо. | |
Еластичність (эластичность) | |
---|---|
міра зміни одного показника відносно іншого, від якого залежить перший. | |
Еластичність заміщення (эластичность замещения) | |
---|---|
коефіцієнт, який показує, наскільки вірогідно замінити один фактор на інший у виробництві певного товару. | |
Еластичність попиту (эластичность спроса) | |
---|---|
сукупний показник, який характеризує динаміку попиту на товари або послуги, його зміни під впливом коливань кон’юнктури ринку, насамперед цін. | |
Еластичність пропозиції (эластичность предложения) | |
---|---|
сукупний показник, що характеризує обсяг зміни пропозиції товарів на ринку при зміні цін на один відсоток. | |
Електронний документ (электронный документ) | |
---|---|
сукупність розміщених у пам’яті ЕОМ реквізитів будь-якого документа, які можуть бути переглянуті користувачем у різній формі. У разі необхідності за допомогою відповідних програмних засобів в Е.д. можуть бути внесені певні зміни. | |
Електронні гроші (электронные деньги) | |
---|---|
умовна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не з допомогою паперових носіїв (чеки, векселі, банківські білети), а завдяки запровадженню комп'ютерної техніки і технології. Основними компонентами системи забезпечення Е.г. є банківські автомати | |
Ембарго (эмбарго) | |
---|---|
заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту та інші цінності; заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. Виступає як засіб економічного і фінансового тиску на інші країни. Статут ООН передбачає можливість застосування Е. як колективного репресивного заходу до держав, дії яких загрожують міжнародній безпеці. | |
Емісійні операції (эмиссионные операции) | |
---|---|
діяльність банків, державних скарбниць, акціонерних товариств тощо по випуску в обіг грошей і емісії цінних паперів. | |
Емісійна система (эмиссионная система) | |
---|---|
законодавчо встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків. Є складовою частиною грошової системи. | |
Емісійна ціна (эмиссионная цена) | |
---|---|
ціна, за якою цінні папери продаються одразу ж після їх випуску; ціна первинного ринку цінних паперів. Звичайно ця ціна дорівнює названій вартості або перевищує її на величину емісійної премії. | |
Емісійний банк (эмиссионный банк) | |
---|---|
емісійний орган, який відповідає за емісію грошей; як правило, | |
Емісія (эмиссия) | |
---|---|
випуск в обіг паперових грошей та цінних паперів. Е. здійснюють емісійні банки і державні скарбниці. Депозитно-чекова Е., що є основою безготівкових розрахунків і значно за обсягом перевищує банкнотну, проводиться комерційними банками. | |
Емісія казначейська (эмиссия казначейская) | |
---|---|
випуск в обіг казначейських білетів і державних цінних паперів,, який здійснюється казначейством чи іншою відповідною установою з метою покриття бюджетного дефіциту. | |
Емісія цінних паперів (эмиссия ценных бумаг) | |
---|---|
випуск в обіг акцій, сертифікатів, облігацій та інших цінних паперів будь-якими емітентами, у т.ч. державою, кредитними установами, акціонерними компаніями. | |
Емітент (эмитент) | |
---|---|
держава (в особі центрального або місцевого органу влади), підприємства, установи, організації, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи. | |
Ергономіка (эргономика) | |
---|---|
наука, яка вивчає поведінку людини, рух органів її тіла під час виконання роботи з метою створення таких умов на робочому місці, які забезпечили б зручність і комфорт, підвищення продуктивності праці, зменшення затрат людської енергії. | |
Естимативна вартість (эстимативная стоимость) | |
---|---|
наближена, планова вартість об’єкта нерухомості згідно з оцінкою експерта. | |
Етап (этап) | |
---|---|
1. Окремий момент, стадія якогось процесу. 2. Окремий відтинок шляху, частина дистанції. 3. Відтинок часу, позначений певними подіями. | |
Етап зрілості (этап зрелости) | |
---|---|
період життєвого циклу товару, для якого характерне уповільнення темпів зростання збуту товарів. | |
Етапи життєвого циклу товару (этапы жизненного цикла товара) | |
---|---|
етапи періоду існування товару: створення, виведення на ринок, зростання, зрілість, занепад. | |
Етика (этика) | |
---|---|
1. Наука, яка вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. | |
Етика підприємництва (этика предпринимательства) | |
---|---|
ділова етика, що грунтується на відвертості, чесності, вірності слову, поважанні законів, умінні вести бізнес. | |
Етикет (этикет) | |
---|---|
1. Правила поведінки людей. 2. Порядок дій, правил чемності при ділових зустрічах, переговорах, у дипломатичних колах. | |
Етикетка (этикетка) | |
---|---|
1. Товарний ярлик, товарний знак, долучений до товару або до його упаковки, де зазначаються назва товару, його основні характеристики, параметри, ціна, фірма-виготовлювач тощо. 2. Підпис під експонатом у музеї чи на виставці. | |
Ефект (эффект) | |
---|---|
досягнутий результат у його матеріальному, грошовому, соціальному вираженні. | |
Ефект бумеранга (эффект бумеранга) | |
---|---|
повернення дешевого товару в країну виробника за такою ж низькою ціною. | |
Ефект економічний (эффект экономический) | |
---|---|
показник результативності господарської діяльності у формі різниці між результатами і витратами всіх ресурсів. | |
Ефективність (эффективность) | |
---|---|
відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання. | |
Ефективність виробництва (эффективность производства) | |
---|---|
характеризується ринковою вартістю виробленої продукції, поділеної на сумарні затрати ресурсів підприємства. Оцінюється співвідношенням усіх витрат до одержаних результатів. | |
Ефективність капітальних вкладень (эффективность капитальных вложений) | |
---|---|
співвідношення затрат на розширене відтворення основних фондів і отриманих від цього результатів. | |
Ефективність кредитування (эффективность кредитования) | |
---|---|
результат використання коштів, наданих в кредит. | |
Євровалюти (евровалюты) | |
---|---|
кошти в іноземній валюті, що нагромадились в банках європейських країн і використовуються для розрахунків за межами країн-емітентів цієї валюти. | |
Євродолар (евродоллар) | |
---|---|
долари США, що нагромадились на рахунках юридичних і фізичних осіб в іноземних банках і використовуються для депозитно-позичкових операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів. | |
Єврокредити (еврокредиты) | |
---|---|
міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Як правило, такі позики надають консорціуми банків на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації позичальника і коливається в межах від 20-30 млн. дол. до 1-2 млрд. дол. | |
Єврооблігації (еврооблигации) | |
---|---|
боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Є. мають всі ознаки (реквізити) облігацій, а також деякі особливості. Зокрема, вони розміщуються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї країни, як традиційні іноземні облігації. | |
Європейська валютна одиниця (ЕКЮ) (европейская валютная единица) | |
---|---|
регіональна міжнародна валютна одиниця, що використовується країнами-учасницями ЄВС. Має певний валютний курс, розрахований на базі валютного кошика національних валют країн ЄВС. Половина випущених ЕКЮ забезпечується відрахуваннями від золотих та доларових запасів, а решта | |
Європейська валютна система (европейская валютная система) | |
---|---|
організаційно-економічні відносини між країнами ЄС у валютній сфері, спрямовані на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення коливань курсів національних валют та посилення взаємозв'язку між ними. Головне завдання | |
Євроринок (еврорынок) | |
---|---|
міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції здійснюються у євровалютах. Діяльність Є. не піддається державному контролю. Для банків операції на Є. значно вигідніші, ніж на національному, а тому вони можуть собі дозволити меншу маржу по кредитах в євровалютах. | |
Єврочеки (еврочеки) | |
---|---|
чеки, що приймаються до оплати у будь-якій країні-учасниці європейської банківської системи “Єврочек”. Є. оплачуються лише при умові пред'явлення їх власниками гарантійних карток, що отримуються в банку разом з чековими книжками. На картці вказана максимальна сума одного Є., що гарантується банком, але одночасне одержання грошей по двох і більше чеках, хоч в останньому випадку особа власника Є. підтверджується паспортом чи офіційною ідентифікаційною карткою. | |
Єдині оптові ціни (единые оптовые цены) | |
---|---|
оптові ціни, що встановлюються на однакові види промислової продукції, засоби виробництва і предмети споживання незалежно від рівня затрат на окремих підприємствах одного регіону, галузі. | |
Ємність ринку (ёмкость рынка) | |
---|---|
потенційно можливий обсяг продажу певного товару на ринку протягом заданого періоду, що залежить від попиту на товар, рівня цін загальної кон’юнктури ринку, доходів населення, ділової активності. | |
Ємність ринку грошова (ёмкость рынка денежная) | |
---|---|
величина, що відображає кількість грошей, які можуть бути увібрані запропонованими на ринку товарами, цінними паперами й послугами; лімітується розмірами послуг і рівнем виробництва. | |
Ємність споживчого ринку (ёмкость потребительского рынка) | |
---|---|
частина сукупної суспільної потреби населення в товарах і послугах, яка може бути задоволена за рахунок товарної пропозиції за даного розміру грошових доходів населення і рівня цін. | |
Женевські вексельні та чекові конвенції (Женевские вексельные и чековые конвенции) | |
---|---|
багатосторонні міжнародні договори, що підписані в Женеві в 1930 і 1931 рр., і які регламентують порядок застосування у платіжному обороті векселів і чеків. Основною метою Ж.к. є уніфікація вексельних та чекових законів і усунення труднощів у міжнародному обігу векселів та чеків, викликаних розмаїтістю правових норм, що встановлені у різних державах. | |
Жирант (жирант) | |
---|---|
особа, що передає письмове боргове зобов’язання, видане на її ім’я іншої особи, про що робиться передатний напис на борговому зобов’язанні. | |
Жират (жират) | |
---|---|
особа, на яку переводиться вексель. | |
Жирирувати (жирирувать) | |
---|---|
переказувати вексель на іншу особу за допомогою передатного запису. | |
“Жирний кіт” (“жирный кот”) | |
---|---|
1. Фінансові фірми, комерційні компанії, які отримують надприбутки за рахунок ризикових і здебільшого авантюрних операцій. 2. Новоявлені бізнесмени | |
Жиро (жиро) | |
---|---|
1. Вид безготівкових розрахунків шляхом перерахування грошових коштів за спеціальними рахунками в банках та ощадних касах на основі особливих доручень (жиронаказів) без застосування готівки. 2. Те ж, що і індосамент. | |
Жиробанк (жиробанк) | |
---|---|
державна установа, створена у Великобританії в 1968 році для розрахунків через поштові відділення. В цій ролі він виступає конкурентом чекового клірингу, що застосовується комерційними банками. Опір останніх перешкоджає розвитку жиророзрахунків, котрими практично користуються тільки державні установи і місцеві органи влади у розрахунках з населенням. | |
Жиророзрахунки (жирорасчеты) | |
---|---|
різновид безготівкових розрахунків, здійснюваних банками та ощадними банками шляхом перерахування сум з одного рахунка на інший. | |
Жирочеки (жирочеки) | |
---|---|
чеки, що містять наказ чекодавця банкові про перерахування з його жирорахунка на рахунок чекотримача певної суми грошей. Ж. використовуються тільки в безготівкових розрахунках одержувача та платника по чеку. Вони не можуть передаватися написом Ж. поширені, головним чином, у Німеччині та Франції. | |
Життєвий рівень народу (жизненный уровень народа) | |
---|---|
показник, який характеризує міру забезпеченості населення матеріальними, культурними та інтелектуальними благами. Його якісна і кількісна характеристики визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. | |
Життєвий цикл товару (жизненный цикл товара) | |
---|---|
певний період, протягом якого продукт праці продовжує бути товаром, користується попитом і може бути проданий, даючи прибуток товаровиробнику і продавцеві. Розрізняють кілька етапів Ж.т.ц: розробка, впровадження на ринок,зростання, зрілості, спаду. Для кожного етапу розробляють відповідну тактику маркетингової діяльності. | |
Життєві інтереси (жизненные интересы) | |
---|---|
найбільш значні економічні інтереси країни, людей, регіону, підприємства, недотримання або порушення яких різко погіршує їх добробут. | |
Жорстка економічна політика (жесткая экономическая политика) | |
---|---|
негнучка, тверда економічна політика, що проявляється у прагненні суворо дотримуватись завчасно опрацьованого економічного курсу і здійснювати тиск на економічні суб’єкти, від яких залежить його виконання. | |
Жорсткі ціни (жесткие цены) | |
---|---|
ціни, що встановлюються продавцями на власну продукцію, яка має високу еластичність попиту стосовно цін. Є антиподом гнучких цін, які швидко реагують на зміну попиту і пропозиції. | |
Журнальний запис (журнальная запись) | |
---|---|
фіксація в журналі однієї події, окремий запис про певну обліково-фінансову операцію. | |
Журнальні форми обліку (журнальные формы учета) | |
---|---|
певні системи ведення бухгалтерського обліку, що характеризуються широким застосуванням нагромаджувальних облікових реєстрів. | |
Журнально-ордерна форма обліку (журнально-ордерная форма учета) | |
---|---|
система ведення бухгалтерського обліку, за якою реєстри обліку поділяються на три види: журнали-ордери, допоміжні відомості, таблиці, призначені для групування необхідних аналітичних показників. | |
Забалансові операції (забалансовые операции) | |
---|---|
операції за балансовими розрахунками, що не відображаються у балансі банку. До таких операцій належать інкасо цінних паперів, зберігання банківської звітності і цінних паперів, операції зі зберігання грошей і цінностей (складські операції). | |
Забезпеченість кредиту (обеспеченность кредита) | |
---|---|
один з основних принципів банківського кредитування, що означає сукупність умов, зобов’язань, які дають кредитору впевненість у тому, що борг буде повернутий. | |
Забезпечення (обеспечение) | |
---|---|
сукупність заходів і коштів, створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів, реалізації запланованих програм, проектів, підтримці стабільного функціонування економічної системи та її об’єктів, усуненню порушень нормативних актів. | |
Забезпечення грошей (обеспечение денег) | |
---|---|
сукупність матеріальних та інших благ, які знаходяться у сфері обігу і служать матеріальною основою обігу нерозмінних грошових знаків. Проблема забезпечення їх зводиться до постійного | |
розширення товарного наповнення сфери обігу з одного боку і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно потрібному рівні | |
---|---|
з другого. | |
Забезпечення кредиту (обеспечение кредита) | |
---|---|
товарно-матеріальні цінності, які служать кредиторові заставою повного і своєчасного повернення боржником одержаних у позику засобів та оплати йому належних процентів. Кредит забезпечують: відповідні гарантії, документи, наявні депозити, комерційні векселі тощо. | |
Заборгованість за відсотками (задолженность по процентам) | |
---|---|
сума процентів, нарахована на розмір заборгованості з основного боргу і ще не виплачена на певну дату. | |
Заборгованість капітальна ( задолженность капитальная) | |
---|---|
зовнішня заборгованість, за якою термін оплати ще не настав. | |
Заборгованість кредиторська ( задолженность кредиторская) | |
---|---|
гроші, що підлягають поверненню підприємством (фірмою) юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені. Заборгованість кредиторську складають в основному невиплачені податки і заробітна платня, невнесені страхові внески, несплачені борги тощо. | |
Заборгованість пролонгована (задолженность пролонгированная) | |
---|---|
заборгованість господарської організації щодо позик, наданих банком, сплату яких відстрочено на певний термін. Пролонгування здійснюється банком щодо позик, забезпеченими матеріальними цінностями. | |
Заборгованість прострочена (задолженность просроченная) | |
---|---|
1. Заборгованість підприємств і організацій різних форм власності, а також окремих громадян установами банку щодо кредиторів, строк сплати яких настав, або минув. 2. Заборгованість юридичних або фізичних осіб підприємствам, організаціям, установам тощо щодо податкових платежів, відрахувань від прибутку за товари, надані послуги або виконані роботи, строк сплати яких настав або минув. | |
Заборона (запрещение) | |
---|---|
неможливість виконання конкретних дій, робіт, операцій, зумовлена законодавчими, нормативними документами або рішенням відповідних керівників. | |
Забороні тарифи (запретительные тарифы) | |
---|---|
високі ставки ввізного мита, встановлені з метою захисту внутрішнього ринку від ввезення окремих іноземних товарів. | |
Загальна власність (общая собственность) | |
---|---|
спільна колективна власність кількох власників майнових цінностей. | |
Загальна рентабельність (общая рентабельность) | |
---|---|
узагальнений показник економічної ефективності підприємства, галузі, що дорівнює відношенню валового (балансового) прибутку, отриманого за певний період ( як правило, за рік), до середньої вартості основних фондів і нормативної частини обігових коштів за цей період. | |
Загальне замовлення (общий заказ) | |
---|---|
замовлення на поставку продукції, товарів на обумовлену суму у межах встановленого часу без конкретизації обсягів і терміну поставки. | |
Загальний дохід (общий доход) | |
---|---|
добуток кількості проданого товару на середню ціну одиниці проданого товару, тобто грошову виручку від продажу. | |
Загальний еквівалент (общий эквивалент) | |
---|---|
товар, який уособлює вартісні якості всіх інших товарів, на який вони обмінюються. | |
Загальний кліринг (общий клиринг) | |
---|---|
залік чеків через Лондонську рахункову палату. | |
Загальний обсяг попиту (общий объем спроса) | |
---|---|
сумарна величина попиту покупців на даний товар, сукупний попит на товар. | |
Загальний прибуток (общая прибыль) | |
---|---|
різниця між загальним доходом і загальними витратами. | |
Загальновиробничі витрати (общепроизводственные расходы) | |
---|---|
витрати на загальне обслуговування. Організацію виробництва та управління виробничими підприємствами. Вони входять до складу калькуляції витрат на виробництво окремих видів продукції пропорційно до прямих витрат. Такі витрати називають також загальногосподарськими. | |
Загальне управління якістю (общее управление качеством) | |
---|---|
програми, які спрямовані на безпосереднє підвищення якості товарів, послуг та маркетингової діяльності. | |
Задоволення споживача (удовлетворение потребителя) | |
---|---|
ступінь збігу властивостей товару, які суб’єктивно спрямовуються клієнтом, з очікуваннями, що пов’язані з цим товаром. | |
Задаток (задаток) | |
---|---|
гарантований внесок у вигляді грошової суми або майнових цінностей, що передаються однією юридичною (фізичною) особою іншій як гарантія виконання прийнятих цією особою зобов’язань стосовно тієї, яка отримує задаток. | |
Задачі економічні (задачи экономические) | |
---|---|
задачі, що розв’язуються у процесі економічного аналізу, планування, проектування, пов’язані з визначеннями невідомих величин на основі вихідних даних. | |
Зайнятість (занятость) | |
---|---|
участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку. | |
Зайнятість населення (занятость населения) | |
---|---|
показник участі працездатного населення в народному господарстві. | |
Закладні листи (закладные письма) | |
---|---|
один із видів довготермінових цінних паперів, що випускається іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна та приносять доход у вигляді процентів. | |
Закон (закон) | |
---|---|
ухвалений в установленому конституцією порядку нормативний акт найвищого органу державної влади, що регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо актів інших державних органів. | |
Закон вартості (закон стоимости) | |
---|---|
закон, за яким виробництво та обмін товарів (послуг) здійснюється відповідно до суспільно необхідних затрат праці. Ці затрати є визначальними для встановлення ціни, одержання прибутку і забезпечення стабільного становища на ринку. | |
Закон грошового обігу (закон денежного обращения) | |
---|---|
економічний закон, який вимагає, щоб в обігу в кожний даний момент знаходилась лише певна об'єктивно зумовлена кількість грошей. При появі в обігу значної кількості зайвих грошей відбувається їх знецінення і настає інфляція. Тому дотримання вимог цього закону є важливим завданням грошово-кредитної політики держави та банківської системи. | |
Закон Енгеля (закон Энгеля) | |
---|---|
полягає в тому, що за постійних цін і демографічних змінних (розмір, склад сім’ї) збільшення доходу призводить до зниження частини споживчих витрат на предмети першої необхідності й зростання частини витрат на предмети розкоші. | |
Закон попиту (закон спроса) | |
---|---|
закон, згідно з яким зростання цін призводить до зниження величини попиту на товари за інших рівних умов. | |
Закон пропозиції (закон предложения) | |
---|---|
закон, згідно з яким зростання цін на товари призводить до збільшення обсягу пропозиції цього товару за інших рівних умов. | |
Законні платіжні засоби (законные платежные средства) | |
---|---|
грошові знаки, які згідно з чинними в країні законами є обов’язковими до прийнятому як засобу платежу на території даної країни. До них належать банківські білети (банкноти) центрального банку країни, казначейські білети, розмінна монета. | |
Закордоні інвестиції (зарубежные инвестиции) | |
---|---|
довгострокові вкладення приватного або державного капіталу за кордоном у підприємства різних галузей економіки з метою отримання прибутку. | |
Закрита підписка (закрытая подписка) | |
---|---|
1. Приватний розподіл (без оголошення) цінних паперів між невеликою кількістю інвесторів. 2. Розподіл випущених цінних паперів тільки серед засновників або за їх рішенням серед залучених інвесторів. | |
Закрите депонування (закрытое депонирование) | |
---|---|
збереження банком цінностей клієнта, які не розглядаються як капіталовкладення. | |
Закритий ринок (закрытый рынок) | |
---|---|
ринок із встановленими тісними комерційними зв’язками між продавцями і покупцями, проникнення нових осіб на який заважають різні бар’єри. | |
Закриті торги (закрытые торги) | |
---|---|
торги, на яких відбувається продаж | |
Закриття рахунків (закрытие счетов) | |
---|---|
закінчення дії розрахункових і поточних рахунків на підставі заяви юридичних чи фізичних осіб, на ім’я яких відкриті ці рахунки, або за рішенням судових органів чи самих банків за наявності на те підстав. | |
Закупівля (закупка) | |
---|---|
придбання товарів за кордоном або у власній країні великими партіями, у великій кількості. З., що здійснюється державними органами, називаються державними. | |
Залежність (зависимость) | |
---|---|
стан економічного суб’єкта, за якого його існування і діяльність залежить від матеріальної і фінансової підтримки або взаємодії з іншими суб’єктами. | |
Залишкова вартість основних засобів (остаточная стоимость основных средств) | |
---|---|
вартість основних засобів, фондів з врахуванням їхнього зносу, що дорівнює негативній вартості з врахуванням амортизації протягом всього терміну експлуатації. | |
Залік (зачет) | |
---|---|
погашення взаємних платіжних зобов'язань у рівновеликих сумах. Може проводитись відносно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Дозволяє скоротити взаємну заборгованість, прискорити розрахунки і досягти економії в платіжних коштах. | |
Залік взаємних вимог (зачет взаимных требований) | |
---|---|
форма безготівкових взаєморозрахунків підприємств, організацій, за якими взаємні зобов’язання і вимоги боржників і кредиторів погашаються у рівнозначних сумах, оплачується лише різниця. | |
Залучені кошти (привлеченные средства) | |
---|---|
оборотні засоби, одержанні підприємствами у тимчасове користування. Основним джерелом З.К. є кредитори. | |
Замінники (заменители) | |
---|---|
1. Група товарів і послуг, для яких зростання ціни на один із них веде до збільшення попиту на інші, що є замінником повними або частковими. 2. Товари, які замінюють звичайні, але мають певні переваги порівняно з ними. | |
Заміщення (замещение) | |
---|---|
1. В економіці | |
Замовлення (заказ) | |
---|---|
пропозиція покупця, споживача виготовити, відвантажити, продати йому продукцію певного виду і якості або виконати роботу, надати послугу. | |
Замовлення державне (заказ государственный) | |
---|---|
замовлення держави на виготовлення певного виду продукції за рахунок бюджетного фінансування. | |
Замовлення соціальне (заказ социальный) | |
---|---|
виконання інтелектуальної роботи (наука, культура, мистецтво) з урахуванням ідеологічної спрямованості офіційної політики держави. | |
Замовлення-наряд (заказ-наряд) | |
---|---|
планове забезпечення фінансуванням конкретного замовлення, представленого у формі завдання на проведення певних робіт. | |
Замовник (заказник) | |
---|---|
1. Організація, якій надано право і кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об’єктів згідно з договором або актом землекористування. 2. Одна зі сторін договору на виконання будівельно-монтажних робіт за підрядного способу будівництва. | |
Заморожений рахунок (замороженный счет) | |
---|---|
1. Банківські рахунки, виконання яких обмежене урядом. 2. Заморожування рахунків здійснюється тоді, коли клієнт продає раніш куплені, але не оплачені цінні папери, або не може здійснювати оплату, або знімає з рахунку частину надходження від продажу цінних паперів до оплати за покупку. | |
Замороження (замораживание) | |
---|---|
блокування, державна заборона на використання та управління грошовими коштами (активами, заробітною платою, рахунками, капіталами). | |
Заощадження ( сбережения) | |
---|---|
грошові вклади фізичних осіб, населення в ощадні банки з метою отримання відсотків. | |
Запаси (запасы) | |
---|---|
матеріальні цінності, оборотні кошти у вигляді сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, готової продукції, що не використані на даний момент у виробництві і зберігаються на складах або в інших місцях і призначені для подальшого використання. | |
Запаси буферні (запасы буферные) | |
---|---|
запаси, що створюються виробниками, продавцями на випадок циклічного, сезонного коливання попиту. | |
Запаси валютні (запасы валютные) | |
---|---|
запаси, фонди держави у конвертованій валюті, що визначають її платоспроможність. | |
Запаси виробничі (запасы производственные) | |
---|---|
частина оборотних засобів на підприємстві, яка ще не включена у процес виробництва, не надійшла на робочі місця. | |
Запаси стратегічні (запасы стратегические) | |
---|---|
державні запаси продовольства, палива , товарів, а також запаси сировини у нерозроблених природних покладах, що гарантують економічну безпеку на випадок непередбачуваних критичних умов. | |
Запис (запись) | |
---|---|
письмова фіксація державних актів, операцій, угод, бухгалтерських проводок, зміни в рахунках. | |
Запит (запрос) | |
---|---|
звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію стосовно продажу. | |
Заповіт (завещание) | |
---|---|
письмове розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, що зроблене у встановленому законом порядку. Відповідно до закону, кожен громадянин має право залишити за З. все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від того, належать вони чи ні до числа спадкоємців по закону, а також державі або окремим організаціям. Заповідач може у З. позбавити права спадщини одного, кількох чи всіх спадкоємців по закону. Але цього він не може вчинити відносно осіб, котрі мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту З. (неповнолітні чи непрацездатні діти, непрацездатний чоловік чи жінка, батьки і утриманці покійного). | |
Зарахування (зачёт) | |
---|---|
один із способів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями юридичних і фізичних осіб між собою. Полягає в скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої сторони. Зараховують однорідні за характером платежі, за якими настають строки сплати. | |
Заробітна плата (заработная плата) | |
---|---|
частина національного доходу в грошовій формі, яка в результаті його розподілу надходить працівникам в залежності від кількості і якості затраченої праці, що створює матеріальну зацікавленість в результаті праці. Розмір З.п. і її збільшення обумовлені зростанням продуктивності праці. Господарським організаціям надані широкі права в формуванні розмірів З.п., фонду З.п., загального фонду оплати праці. | |
Засвідчені товари (освидетельствованные товары) | |
---|---|
товари, що пройшли перевірку, контроль якості і визнані придатними для продажу, поставки. | |
Засновники (учредители) | |
---|---|
фізичні та юридичні особи, які створюють нову організацію (акціонерне товариство, компанію тощо) за власною ініціативою і залучають до участі в цій справі вкладників капіталу. Можуть вносити також свій капітал. Розробляють документи, необхідні для реєстрації товариства, здійснюють необхідну підготовчу роботу. | |
Засновницькі акції (учредительные акции) | |
---|---|
акції, розповсюджуються серед засновників акціонерних компаній і дають їм певні переваги порівняно з іншими акціонерами. | |
Засновницькі витрати (учредительные затраты) | |
---|---|
витрати підприємця, пов’язані з заснуванням, організацією та функціонуванням підприємства (компанії). Складаються з: витрат на реєстрацію (отримання ліцензії, підписку і розміщення цінних паперів, відкриття рахунку тощо); витрат, необхідних для початку роботи (реклама, маркетинг); емісію облігацій; витрат на придбання нерухомості тощо. | |
Засновницькі документи (учредительные документы) | |
---|---|
комплект документів, необхідних для заснування нового підприємства (юридичної особи) згідно з чинним законодавством. В них має бути зазначено: вид підприємства, предмет і цілі його діяльності, склад учасників, назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, умови розподілу прибутку тощо. | |
Засоби виробництва (средства производства) | |
---|---|
сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці належать: виробничі будівлі, споруди, устаткування, машини, земля, знаряддя виробництва тощо. Предметами праці є все, на що спрямована праця людей: природні ресурси, технічні рослини, сировина, напівфабрикати, заготовки тощо. | |
Застава (залог) | |
---|---|
спосіб забезпечення зобов'язань майном. У разі невиконання боржником узятих зобов'язань банк може одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна шляхом продажу його з аукціону. | |
Застава генеральна (залог генеральный) | |
---|---|
загальна застава, яка дійсна не лише для даного кредиту, а й забезпечення всіх операцій за певним договором. | |
Застава іпотечна (залог ипотечный) | |
---|---|
застава іпотечному банку землі або іншої нерухомості. | |
Заставна (закладная) | |
---|---|
юридичний документ, що свідчить про заставу боржником свого нерухомого майна (землі, будинку, транспортних засобів). Складається у нотаріуса та реєструється в кадастровій книзі. Видається кредитору і знаходиться у нього до остаточного розрахунку з боржником. У разі невиплати боргу в строк кредитор має право продати заставлене майно або стати його власником. | |
Заставник (залогодатель) | |
---|---|
1. Боржник, що надав заставу як гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов’язанням. | |
Заставні операції (залоговые операции) | |
---|---|
операції банків, ломбардів з надання позики під заставу. | |
Заставотримач (залогодержатель) | |
---|---|
1. Кредитор із забезпеченого заставою зобов’язання. 2. Кредитор, власник заставного права на майно, надане йому заставником. | |
Застереження (оговорка) | |
---|---|
спеціальна застережна умова у договорі, згідно з якою регулюються відносини сторін, що домовилися, у разі непередбачуваного попередньо, але цілком вірогідного явища. | |
Затоварювання (затоваривание) | |
---|---|
стан ринку одного або кількох товарів, за якого пропозиція цих товарів значно перевищує попит. | |
Захист (защита) | |
---|---|
заходи запобігання можливого погіршення становища суб’єкта відносин через активні дії інших суб’єктів або внаслідок несприятливих природних явищ. | |
Захист патентний (защита патентная) | |
---|---|
юридичний захист права авторства, підприємницької діяльності, що передбачає оформлення за законом і видачу патенту на винахід, господарську діяльність. | |
Захист прав споживачів (защита прав потребителей) | |
---|---|
офіційно встановлені законом та іншими нормативними документами правила, норми, що охороняють споживача від продажу йому неякісного товару і компенсують витрати споживача, завдані нечесною торгівлею. | |
Заявка (заявка) | |
---|---|
завчасно заявлений в усній або письмовій формі намір, бажання споживача придбати, отримати необхідні йому товари і послуги або взяти участь у заходах і операціях, що проводяться іншою стороною. | |
Збалансований бюджет (сбалансированный бюджет) | |
---|---|
бюджет, у якому видатки і прибутки рівні між собою. | |
Збалансований ринок (сбалансированный рынок) | |
---|---|
1. Ринок товарів, на якому пропозиція відповідає попиту за якістю, кількістю й асортиментом. 2. Ситуація на ринку, коли обсяги, структура і якість товарної продукції повністю відповідають (збалансовані) обсягом, структурі та якості попиту. | |
Збалансованість (сбалансированность) | |
---|---|
стан бюджетно господарської системи, підприємства, регіону, держави тощо, за якого витрати й прибутки врівноваженні, близькі або рівні між собою. | |
Збитки (убытки) | |
---|---|
у господарській практиці безповоротно втрачені підприємством або організацією кошти. Причини: перевищення витрат на виробництво і збут продукції порівняно із виручкою від її реалізації за встановленими цінами; перевищення витрат над прибутком в галузях невиробничої сфери; оплата штрафів, пені тощо. | |
Збитки непрямі (убытки косвенные) | |
---|---|
шкода, заподіяна внаслідок пошкодження чи знищення майна або неможливості його використання у вимогах передбачених страхуванням. Проявляються у вигляді недоотриманого доходу внаслідок перерв у виробництві або додаткових витрат, необхідних для відновлення виробництва. | |
Збитки прямі (убытки прямые) | |
---|---|
1. Втрати, причиною яких є порушення контракту; підлягають відшкодуванню потерпілій стороні стороною, яка порушила контракт. 2. Кількісне зменшення застрахованого майна (втрата, пошкодження крадіжка) або зниження його вартості (знецінення) при збережені матеріально-речової форми, що сталася внаслідок страхового випадку. Є головним фактором, що визначає розмір страхового відшкодування. | |
Збитковість підприємства (убыточность предприятия) | |
---|---|
фінансовий стан за результатами господарської діяльності підприємства, який характеризується тим, що протягом певного часу грошові надходження не компенсують видатків, не створюється прибуток, зростає борг. | |
Збиток майновий (ущерб имущественный) | |
---|---|
збиток у вигляді витрати майна юридичними чи фізичними особами внаслідок завданої їм шкоди або невиконання взятих щодо них зобов’язань. | |
Збиток моральний (ущерб моральный) | |
---|---|
збиток у вигляді ущемлення прав, образи честі й гідності, підриву іміджу, репутації, спричинених протиправними діями інших осіб. | |
Збір (сбор) | |
---|---|
1. Встановлені державою або її адміністративними органами стягнення грошей з юридичних чи фізичних осіб за певнї дії, надані послуги. 2. Гроші, що збираються чи стягуються; виплати пов’язані з реалізацією певних заходів, акцій, програм. | |
Збір кліринговий (сбор клиринговый) | |
---|---|
вид платежу, що стягується розрахунковою палатою зо реєстрацією ф’ючерсного контракту. | |
Збір комісійний (сбор комиссионный) | |
---|---|
різновид платежу, що стягується за посередницькі послуги. | |
Збір митний (сбор таможенный) | |
---|---|
додатковий збір, що стягується з юридичних і фізичних осіб за експорт та імпорт товарів та послуг. | |
Збір портовий (сбор портовой) | |
---|---|
різновид платежів, якими порт обкладає транспортні судна та вантажі. | |
Збір ринковий (сбор рыночный) | |
---|---|
плата за право торгівлі на ринку. | |
Збут (сбыт) | |
---|---|
продаж, реалізація продукції, товарів підприємством, організацією, фізичною особою з метою отримання грошової виручки, забезпечення надходження грошей. | |
Збут товару (сбыт товара) | |
---|---|
система виробничо-господарських, торгівельно-збутових дій, спрямована на просування товарів із сфери виробництва у сферу торгівлі або споживання. | |
Збутова знижка (сбытовая скидка) | |
---|---|
знижка з оптової ціни, що надається підприємством | |
Зведений баланс (сводный баланс) | |
---|---|
узагальнюючий баланс, балансовий звіт, що об’єднує певні баланси за окремими видами витрат, ресурсів, джерел доходів і видатків. | |
Звичайні акції (обыкновенные акции) | |
---|---|
акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишається після оплати твердого відсотку власникам привілейованих акцій, тобто у вигляді відсотку, що залежить від величини прибутку. Власники З.а. володіють правом голосу на загальних зборах акціонерів. | |
Звільнення від податків (освобождение от налогов) | |
---|---|
1. Встановлення за законом кола юридичних та фізичних осіб, які цілком або частково звільняються від оплати певного податку. 2. Визначення частини прибутку, що не обкладається податкам. | |
Звіт (отче) | |
---|---|
документ, що містить відомості про виконання завдань, доручень, заходів, планів, програм тощо, який адресується вищому керівному органу, установі або посадовій особі. | |
Звітність (отчетность) | |
---|---|
періодичне складання підприємствами, організаціями звітів про свою діяльність, що надсилаються в державні органи. | |
Зворотній демпінг (обратный демпинг) | |
---|---|
завишення цін на експорт порівняно з цінами продажу цих самих товарів на внутрішньому ринку. | |
Зворотність кредиту (возвратность кредита) | |
---|---|
показник оцінки ефективності кредиту, що вказує терміни і своєчасність його повернення. | |
Земельний кредит (земельный кредит) | |
---|---|
довгострокові під заставу нерухомості | |
Земельний податок (земельный налог) | |
---|---|
основна форма плати за використання земельних ресурсів. Вид місцевого податку. Платниками є фізичні та юридичні особи, яким земля передана у власність, володіння або користування. | |
Земля (земля) | |
---|---|
1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва міст, будинків, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва. 2. Фактор виробництва, все що надала природа людині для її виробничої діяльності (земля, надра, вода, повітря, ліси тощо). | |
Злиття (слияние) | |
---|---|
об’єднання (здебільшого добровільне) майна і діяльності кількох компаній або поглинання однією з них інших. Капітал нової компанії дорівнює сумі капіталів усіх компаній, що злились. | |
Зміна вартості запасів (изменение стоимости запасов) | |
---|---|
зростання або зниження вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. Обчислюється як різниця між вартістю запасів на кінець і на початок періоду за даними бухгалтерської звітності. | |
Змінні витрати виробництва (переменные издержки производства) | |
---|---|
витрати, що безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва, зростають разом із їх збільшенням. | |
Змінність показника стійкості (изменяемость показателя устойчивости) | |
---|---|
показник, що відображає відхилення рівня стійкості наявних коштів від очікуваного через коливання в рівні прибутковості або в курсах за умови дострокового платежу. | |
Змішана економіка (смешанная экономика) | |
---|---|
економіка країни, в якій поєднуються риси ринкової і централізованих економічних систем. | |
Змішані підприємства (смешанные предприятия) | |
---|---|
підприємства з різними формами власності, кожна з яких представлена своєю частиною, паєм. | |
Змова (сговор) | |
---|---|
попередня домовленість, яка не оголошується, між кількома учасниками економічних операцій діяти певним чином в особистих інтересах і на шкоду інтересам інших економічних суб’єктів. Як правило, має протиправний, протизаконний характер і шкодить інтересам держави або третьої сторони. | |
Знак (знак) | |
---|---|
матеріальний предмет, подія чи дія, що сприймаються відчуттям і виступають у свідомості як вказівка, позначення чи представлення іншого предмета, події, дії чи суб’єктивного утворення. За характером передачі можуть бути: звукові, рухливі, світлові, друковані. За призначенням | |
Знаряддя виробництва (средства производства) | |
---|---|
знаряддя праці, найголовніша частина засобів праці. З.в. є машини, верстати, прилади, двигуни, інструменти та інші механічні знаряддя, які людина використовує в процесі виробництва для перетворення предметів праці на засоби виробничого або особистого споживання. | |
Знаряддя праці (средства труда) | |
---|---|
частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на об’єкти, предмети праці. | |
Знецінення грошей (обесценивание денег) | |
---|---|
зниження купівельної спроможності грошей (внутрішнє знецінення) та знецінення їхнього валютного курсу (зовнішнє знецінення). | |
Знижка (скидка) | |
---|---|
1. Знижка ціни з метою формування попиту, збільшення покупок. 2. Одна із умов операцій, що визначає розмір можливого зниження базової ціни товару, зазначеної у договорі про операцію. | |
Знижка оптова (скидка оптовая) | |
---|---|
знижка, яка залежить від розміру партії товару, що купується. | |
Знижка сезонна (скидка сезонная) | |
---|---|
зниження ціни товару в період несезонного його продажу. | |
Знижка торгова (скидка торговая) | |
---|---|
умовна назва частини роздрібної ціни товару, зумовлена необхідністю відшкодування торгових витрат і створення прибутку торгівельних організацій, продавців. | |
“Знімання вершків” (“снятие сливок”) | |
---|---|
цінова операція, що проводиться виробниками і торговими фірмами при введені на ринок нового товару. Вона розрахована на тимчасове отримання високого прибутку і ґрунтується на бажані деяких покупців мати новий товар, незважаючи на високу ціну, що значно перевищує витрати виробництва. | |
Зобов’язання (обязательства) | |
---|---|
оформлені договором відносини, коли одна із сторін зобов’язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій. | |
Зобов’язання безстрокове (обязательство бессрочное) | |
---|---|
зобов’язання векселедавця, за яким вимога може бути пред’явлена у будь-який час. | |
Зобов’язання довгострокове (обязательство долгосрочное) | |
---|---|
зобов’язання, яке задовольняється через рік. | |
Зобов’язання часткове (обязательство долевое) | |
---|---|
зобов’язання за участю кількох кредиторів або кількох боржників, згідно з яким кожен з кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з позичальників повинен виконувати зобов’язання. | |
Зовнішнє фінансування (внешнее финансирование) | |
---|---|
фінансування розвинутими індустріальними країнами економік країн, що розвиваються, або іноземна допомога. | |
Зовнішні державні позики (внешнее государственные займы) | |
---|---|
іноземна допомога, як основна форма міжнародного кредиту, яку отримують від зарубіжних кредиторів або надають іноземним позичальникам. | |
Зовнішні платежі (внешнее платежи) | |
---|---|
витрачення валюти окремими особами, фірмами та урядом країни на купівлю товарів і послуг за кордоном. | |
Зовнішній державний борг (внешний государственный долг) | |
---|---|
сукупна заборгованість держави міжнародним банком, урядом інших країн, приватним іноземним банкам. | |
Зовнішній рахунок (внешний счет) | |
---|---|
рахунок в національній валюті, що належить нерезиденту і використовується ним у зовнішніх розрахунках. | |
Зовнішньоекономічна діяльність (внешнеэкономическая деятельность) | |
---|---|
форма торгівельно-економічної міжнародної діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов’язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізації спільних виробничих, торгівельних, транспортних структур з участю міжнародного фінансового капіталу, кредитів, іноземним позичальником. | |
Зовнішня позика (внешний займ) | |
---|---|
іноземна позика, що є основною формою міжнародного кредиту, отриманого від зарубіжних кредиторів або наданого іноземним позичальником. | |
Зовнішня торгівля (внешняя торговля) | |
---|---|
торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З.т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається із експорту, імпорту та реекспорту товарів і послуг. | |
Золота акція (золотая акция) | |
---|---|
пакет акцій, що зберігаються в держаному органі, який відає державним підприємством, що приватизується і перетворюється в акціонерне товариство. Дає на певний час державному органу вирішальний голос на зборах акціонерів, що необхідно для збереження впливу держави на деякі акціонерні підприємства, діяльність яких глибоко зачіпає державні та суспільні інтереси. | |
Золота валюта (золотая валюта) | |
---|---|
грошова одиниця, що безпосередньо розмінюється на золото. | |
Золота квота (золотая квота) | |
---|---|
у Міжнародному валютному фонді (МВФ) | |
Золоте забезпечення (золотое обеспечение) | |
---|---|
наявність у державі запасу золота. | |
Золоте покриття (золотое покрытие) | |
---|---|
відношення золотого резерву (запасу) країни до кількості грошей, що є в обігу. | |
Золотий запас (золотой запас) | |
---|---|
фонд золота у зливках та монетах, що належить центральному державному банкові або державній скарбниці. З.з. зберігається як страховий фонд для отримання при необхідності іноземної валюти шляхом продажу золота або передачі його під заставу з метою одержання кредиту від іноземних держав. | |
Золотий стандарт (золотой стандарт) | |
---|---|
супертовар, що відповідає найвищим стандартам та найвищим вимогам покупців. | |
Золоті аукціони (золотые аукционы) | |
---|---|
продаж золота шляхом публічного торгу. Через З.а. продають золото частіше за все держави чи міжнародні валютно-фінансові організації із своїх запасів. | |
Золотовалютні резерви (золотовалютные резервы) | |
---|---|
державні запаси золота та іноземної валюти, що зберігається в центральному банку або фінансових органах, а також золото та іноземна валюта що належить державі і міститься в міжнародних валютно-кредитних організаціях. | |
Золото (золото) | |
---|---|
дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що він протягом багатьох віків виконував роль грошового товару. В 20-му столітті в силу об'єктивних причин З. перестало виконувати основні функції грошей, здійснюється його демонетизація. | |
Золото-доларовий стандарт (золото-долларовый стандарт) | |
---|---|
один з різновидів золотого монометалізму в його останньому | |
Зона (зона) | |
---|---|
1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. | |
Зона вільної торгівлі (зона свободной торговли) | |
---|---|
зона, в межах якої група країн підтримує вільну безмитну торгівлю. | |
Зразок (образец) | |
---|---|
одиночний екземпляр товару, що використовується для реклами, на виставках з метою ознайомлення. | |
Зростання (рост) | |
---|---|
стадія життєвого циклу товару, що характеризується визнанням його покупцями, швидким підвищенням попиту на нього. | |
Зустрічна пропозиція (встречное предложение) | |
---|---|
відповідь на пропозицію про продаж або купівлю товару в певній кількості за певною ціною, яка містить умови про укладання угоди. | |
Зустрічні векселі (встречные вексели) | |
---|---|
векселі, за якими дві особи виступають стосовно одна одної як кредитори та позичальники. З.в. видаються двома особами одна одній не на підставі здійсненої між ними комерційної угоди, а з метою обліку цих векселів у банку. | |
Ідеал (идеал) | |
---|---|
1. Досконалість. 2. Доскональний зв’язок між чим-небудь. 3. Найвища кінцева мета прагнення, дій. | |
Ідеальний (идеальный) | |
---|---|
1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. | |
Ідея (идея) | |
---|---|
1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору. | |
Ізоляція (изоляция) | |
---|---|
1.Роз’єднання, відособлення. 2.Заборона спілкування, відокремлення чогось від навколишнього середовища. | |
Ілюзія (иллюзия) | |
---|---|
1.Оманливе, хибне сприйняття людиною дійсності. 2.Нездійсненна мрія, необгрунтована надія. | |
Імідж (имидж) | |
---|---|
формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства | |
Іммобілізація оборотних коштів (иммобилизация оборотных средств) | |
---|---|
вилучення оборотних коштів із обороту підприємства на витрати, непередбачені планом, або на такі витрати, які не мають встановлених джерел покриття. І.о.к. погіршує платоспроможність та кредитоспроможність підприємств. | |
Імітаційна модель (имитационная модель) | |
---|---|
числова економіко-математична модель досліджуваної системи, призначена для використання у процесі машинної імітації. | |
Імітація (имитация) | |
---|---|
1.Наслідування та підроблення. 2.Створення образу, моделі економічного об’єкта або процесу, його штучне відтворення з метою дослідження, навчання, прогнозування. | |
Іммобілізація (иммобилизация) | |
---|---|
1.Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.Іммобілізація оборотних коштів | |
Імпічмент (импичмент) | |
---|---|
процедура обвинувачення вищих осіб. Застосовується найчастіше у разі звинувачення у зраді, хабарництві, інших тяжких злочинах. | |
Імпонувати (импонировать) | |
---|---|
викликати повагу, подобатися, справляти гарне враження. | |
Імпорт видимий (импорт видимый) | |
---|---|
фактичне завезення у країну іноземних товарів і продаж їх на її території. | |
Імпорт побічний (импорт косвенный) | |
---|---|
імпорт комплектуючих виробів або напівфабрикатів, що застосовують при використанні імпортованих машин і обладнання. | |
Імпортер (импортер) | |
---|---|
юридична або фізична особа, що ввозить товари з-за кордону. | |
Імпортна вартість товару (импортная стоимость товара) | |
---|---|
вартість імпортного товару в цінах, що вказують в інвойсі іноземного постачальника і передбачають витрати за доставку товару до кордону та інші накладні витрати. | |
Імпортна квота (импортная квота) | |
---|---|
1.Нетарифне кількісне обмеження завезення певних видів товарів у країну, що встановлюється урядом з метою захисту внутрішнього ринку. 2.Показник, що характеризує обсяг імпорту певного товару, встановленого відповідно до потреби в ньому та обсягів власного виробництва. | |
Імпортне мито (импортная пошлина) | |
---|---|
платежі, що отримуються за ввезення в країну імпортних товарів під час перетину кордону. | |
Імунітет (иммунитет) | |
---|---|
виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які посідають особливе становище в державі. | |
Інаудит (инаудит) | |
---|---|
акціонерна компанія з консультування вітчизняних та іноземних партнерів спільних підприємств, учасників сумісної підприємницької діяльності. | |
Інвестиції (инвестиции) | |
---|---|
довгострокові вкладення капіталу у власній країні або за кордоном у підприємства різних галузей, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. | |
Інвестиційна компанія (инвестиционная компания) | |
---|---|
компанія, що акумулює кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів і вкладає їх в акції та облігації успішних підприємств своєї країни та за кордоном. | |
Інвестиційні банки (инвестиционные банки) | |
---|---|
різновидність спеціальних кредитних установ, мобілізуючих довгостроковий позичковий капітал і надаючи його в розпорядження позичальникам (державі і підприємцям) через випуск та розміщення облігацій або інших видів боргових зобов'язань. | |
Індекс (индекс) | |
---|---|
1. Список, покажчик, перелік чогось. 2. Числовий або літерний показник у математичних виразах. 3. Економічний і статистичний показник, що характеризує у відносному вигляді зміну економічних величин, параметрів економічних і соціальних процесів за певний період. | |
Індекс промислового виробництва (индекс промышленного производства) | |
---|---|
показник динаміки обсягу промислового виробництва, його збільшення або зменшення. Визначається у вигляді відношення поточного обсягу виробництва у грошовому виразі до його величини у базисному періоді (році). | |
Індекс собівартості (индекс себестоимости) | |
---|---|
показник, що характеризує середню оцінку спрямування та інтенсивності зміни собівартості одиниці продукції у відносній формі. | |
Індекс споживчих цін (индекс потребительских цен) | |
---|---|
показник динаміки вартості споживчого кошика, який містить фіксований набір товарів і послуг масового споживання. Є основним показником рівня інфляції в країні. | |
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | |
---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | |
Індексація цін (индексация цен) | |
---|---|
щорічне обчислення зростання цін на споживчі товари з метою виявлення певної компенсації грошових витрат населення за допомогою дотацій до заробітної плати, пенсій тощо. | |
Індекси акцій (индексы акций) | |
---|---|
зведені показники, які характеризують динаміки курсів окремих акцій, що котируються на біржі, і допомагають прогнозувати зміни їх вартості. | |
Індекси фондові (индексы фондовые) | |
---|---|
показники, що характеризують зміну біржового курсу цінних паперів на певну дату. | |
Індивідуальна трудова діяльність (индивидуальная трудовая деятельность) | |
---|---|
суспільно корисна приватна діяльність громадян з метою отримання додаткових доходів; підприємницька діяльність окремих громадян, що здійснюється без залучення найманої праці. | |
Індикативне планування (индикативное планирование) | |
---|---|
недирективне, пожадливе, орієнтоване планування на державному рівні з метою надання допомоги господарським суб’єктам орієнтуватися в ситуації, виходячи з бачення економічного майбутнього державними органами і залученими науковими організаціями. | |
Індикатор (индикатор) | |
---|---|
орієнтований економічний показник, вимірник, що дає змогу певною мірою передбачити, в якому напрямі слід очікувати розвиток економічних процесів. | |
Індосант (индоссант) | |
---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | |
Індосат (индоссат) | |
---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | |
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | |
---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | |
Інженер (инженер) | |
---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | |
Інжиніринг (инжиниринг) | |
---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | |
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | |
---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | |
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | |
---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | |
Ініціатива (инициатива) | |
---|---|
1. Почин: активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. 2. Підприємливість, здатність до самостійних активних дій. | |
Інкасатор (инкассатор) | |
---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | |
Інкасація (инкассация) | |
---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | |
Інкасо (инкассо) | |
---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | |
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | |
---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | |
Інкорпорація (инкорпорация) | |
---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | |
Інкримінування (инкриминирование) | |
---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | |
“Інкубатори” (“инкубаторы”) | |
---|---|
центри розвитку бізнесу та підприємництва, регіональні технологічні та інноваційні центри при університетах та інших вузах, науково-дослідних організаціях, що допомагають новостворюваним організаціям інноваційного бізнесу на стадіях започаткування і становлення. | |
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | |
---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | |
Іноземна валюта (иностранная валюта) | |
---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | |
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | |
---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | |
Іноземні позики (иностранные кредиты) | |
---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | |
Інспектор (инспектор) | |
---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | |
Інспекція (инспекция) | |
---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | |
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | |
---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | |
Інстанція (инстанция) | |
---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | |
Інституціоналізм (институционализм) | |
---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | |
Інструкція (инструкция) | |
---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | |
Інструкція посадова (инструкция должностная) | |
---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | |
Інструментарій (инструментарий) | |
---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | |
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | |
---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | |
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | |
---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | |
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | |
---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | |
Інтеграція (интеграция) | |
---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | |
Інтелект (интеллект) | |
---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | |
Інтелект ринку (интеллект рынка) | |
---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | |
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | |
---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | |
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | |
---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | |
Інтенсивність (интенсивность) | |
---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | |
Інтенсифікація (интенсификация) | |
---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | |
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | |
---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | |
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | |
---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | |
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | |
---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту. Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | |
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | |
---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | |
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | |
---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | |
Інтерес (интерес) | |
---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | |
Інтереси економічні (интересы экономические) | |
---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | |
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |
---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |
Інтернет (интернет) | |
---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | |
Інтерполяція (интерполяция) | |
---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | |
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | |
---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | |
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | |
---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | |
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | |
---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | |
Інфляція (инфляция) | |
---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | |
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | |
---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | |
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | |
---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | |
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | |
---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | |
Інфляція попиту (инфляция спроса) | |
---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | |
Інформаційна технологія (информационная технология) | |
---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | |
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | |
---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | |
Інформаційні системи (информационные системы) | |
---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | |
Інформація (информация) | |
---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | |
Інформація економічна (информация экономическая) | |
---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | |
Інфраструктура (инфраструктура) | |
---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | |
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | |
---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансовуі банківські системи тощо). | |
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | |
---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | |
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | |
---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | |
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | |
---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | |
Іпотека (ипотека) | |
---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | |
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |
---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | |
---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | |
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | |
---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | |
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | |
---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | |
Істеблішмент (истеблишмент) | |
---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | |
Кадастр (кадастр) | |
---|---|
систематизоване зведення відомостей, яке складається періодично або шляхом безперервних спостережень над відповідним об'єктом. Розрізняють К. земельні, водні, податкові га ін. | |
Казна (казна) | |
---|---|
фінансові кошти держави, які формуються і використовуються через спеціальну державну структуру | |
Казначейство (казначейство) | |
---|---|
державний фінансовий орган, що відає касовими операціями державного бюджету. | |
Казначейський білет (казначейский билет) | |
---|---|
нерозмінні на золото паперові гроші, що їх випускає національний банк або казначейство, а також короткострокові зобов’язання казначейства, які вступають в обіг. Близькі за змістом і сутністю до банківських грошових білетів. Забезпечуються усім державним надбанням і обов’язкові для приймання як засіб платежу в усіх банківських структурах за їх номінальною вартістю. | |
Казначейські векселі (казначейские векселя) | |
---|---|
державні цінні папери, що являють собою короткострокові грошові і випускаються на строк від 3 до 12 місяців. Розповсюджується лише серед банків або інших юридичних осіб і за ними виплачуються відсотки у вигляді купонів. Дохід власника К.в. створюється з того, що вони продаються нижче від номінальної вартості, а викуповуються за номіналом. | |
Календар (календарь) | |
---|---|
1. Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних з рухом небесних тіл. 2. Показник усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначених подій. | |
Календарний рік (календарный год) | |
---|---|
рік, що обчислюється за календарем, і з яким збігаються обліковий і звітний періоди. Господарський і фінансовий рік збігаються. | |
Калькулювання (калькулирование) | |
---|---|
спосіб розрахунків, групування й розподілу витрат у натуральному і вартісному показниках для визначення загальної собівартості продукції, послуг. | |
Калькуляція (калькуляция) | |
---|---|
один із різновидів постатейного розрахунку складових від загальних витрат на одиницю виробничої продукції, окремої роботи, послуги. Розраховується у вартісних і натуральних показниках за певною формою. | |
Калькуляція собівартості (калькуляция себестоимости) | |
---|---|
обчислення в грошовому виразі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. Порядок обліку витрат і обчислення собівартості продукції, робіт, послуг залежить від особливостей діяльності підприємств, організацій. Номенклатура статей К.с. має свої особливості в різних галузях народного господарства, залежить від напрямку діяльності підприємства, організації. | |
Канал маркетингу (канал маркетинга) | |
---|---|
шлях товару від виробника до оптових торговців, а від них | |
Канал нульового рівня (канал нулевого уровня) | |
---|---|
канал прямого маркетингу: розподілу, що безпосередньо з’єднує виробника зі споживачем або безпосередній продаж товару виробником споживачеві. | |
Канал розповсюдження (канал распространения) | |
---|---|
сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху її надходження від виробника до споживача. | |
Канали товаропросування (каналы товародвижения) | |
---|---|
способи доставлення товарів до місця продажу або споживання у визначені строки при оптимальних (мінімальних) затратах продавця. | |
Канцелінг (канцелинг) | |
---|---|
граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник має право розірвати договір. | |
Капітал (капитал) | |
---|---|
1. Економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини. 2. Вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартість, прибуток. 3. Все, що має здатність приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг і вкладені у бізнесову справу, діло. 4. Діюче джерело доходу у вигляді засобів виробництва. | |
Капітал акціонерного товариства (капитал акционерного общества) | |
---|---|
сукупність індивідуальних капіталів або особистих коштів громадян, що об'єднані відповідно до випуску і розміщення акцій та облігацій. Формально акціонерний капітал | |
Капітал амортизаційний (капитал амортизационный) | |
---|---|
капітал, що призначений для відтворення основних засобів виробництва і створюється за рахунок амортизаційних відрахувань. | |
Капітал вкладений (капитал вложенный) | |
---|---|
кошти, вкладені акціонерами в активи компанії в обмін на акції, що створюють частину власного капіталу акціонерної компанії. | |
Капітал декларований (капитал декларированный) | |
---|---|
капітал акціонерного товариства, що підтверджений його установчими та іншими документами. | |
Капітал змінний (капитал переменный) | |
---|---|
частина капіталу, що витрачається підприємцем на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину. | |
Капітал інвестиційний (капитал инвестиционный) | |
---|---|
капітал, що вкладений в довгострокові інвестиції, на тривалий термін. | |
Капітал номінальний (капитал номинальный) | |
---|---|
встановлена засновниками акціонерної компанії сумарна вартість акцій, що передбачається випустити. | |
Капітал постійний (капитал постоянный) | |
---|---|
частина капіталу у вигляді засобів виробництва (будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості. | |
Капітал фіктивний (капитал фиктивный) | |
---|---|
капітал у формі акції, облігації, заставних листів тощо. На відміну від реального капітулу у вигляді грошей чи обладнання, що являють собою вартість, К.ф. лише дає право на отримання доходу. | |
Капіталізація прибутку (капитализация прибыли) | |
---|---|
витрати прибутку на збільшення капіталу підприємства, перетворення прибутку в капітал. | |
Капіталізм (капитализм) | |
---|---|
суспільно-економічна формація, система, якій притаманна приватна власність на засоби виробництва і розподіл в якій виробленої продукції, товарів, послуг здійснюється в основному через ринок. Характерними рисами К. є вільне підприємництво, конкуренція, прагнення виробників і продавців одержувати прибуток. | |
Капіталовіддача (капиталоотдача) | |
---|---|
показник ефективності використання капіталу, який визначається відношенням обсягу виробленої за певний час продукції у грошовому виражені до вартості основних засобів. | |
Капітальні вкладення (капитальные вложения) | |
---|---|
сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що направляються на розширене відтворення основних фондів всіх галузей народного господарства та приватних осіб. До складу К.в. включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентарю, інші капітальні роботи та витрати (проектно-дослідні, геологорозвідувальні та бурові роботи, витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств та ін.). Фінансування К.в. проводиться за рахунок асигнувань з державного бюджету, коштів підприємств, приватних осіб та кредиту. | |
Капітальні витрати (капитальные расходы) | |
---|---|
грошові витрати, що пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. В країнах з розвинутою економікою К.в. включають: 1. Капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів, державних підприємств і фондів. 2. Інвестиційні субсидії та довгострокові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади. 3. Капіталовкладення приватного сектора економіки на розширення виробничого капіталу | |
Картель (картель) | |
---|---|
одна з форм монополістичних об’єднань підприємців, підприємств однієї чи кількох країн, що виробляють однотипну продукцію з метою проведення єдиної економічної та технічної політики, спільних дії щодо встановлення обсягів, структури випуску (продажу) однотипних товарів, розмірів цін, проведення реклами з метою завоювання панівного становища на ринку, придушення конкуренції з боку підприємства, що не є членами К., зберігаючи при цьому юридичну і фінансову незалежність. | |
Картка банківська (карточка банковская) | |
---|---|
спеціальної форми кредитна картка, що видається банком своїм клієнтам. | |
Картка грошова (карточка денежная) | |
---|---|
картка, за якою можна отримати готівку з автомата (банкомата, термінал), а також здійснити терміновий грошовий переказ з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача платежу. | |
Картка пластикова (карточка пластиковая) | |
---|---|
спеціальна пластикова пластина, за допомогою якої здійснюють усі види грошових платежів у транспорті, підприємствах торгівлі, побутового обслуговування. | |
Картка платіжна (карточка платежная) | |
---|---|
картка, за допомогою якої здійснюють платежі й грошові операції. | |
Картотека (картотека) | |
---|---|
1. Сукупність карток | |
Каса (касса) | |
---|---|
1. Готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. Структурний підрозділ підприємства. 3. Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбивається рух, надходження та видачі готівки. 4. Приміщення, яке спеціально обладнується для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей. | |
Касова готівка (кассовая наличность) | |
---|---|
гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, установ, організацій, банків тощо. В касах вона з'являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень. Розмір К.г. обмежується лімітом, що встановлюється установами банків. Суму готівки, що перевищує ліміт підприємства, організації та установи здають в касу банку. | |
Касова книга (кассовая книга) | |
---|---|
бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі грошей. | |
Касовий дефіцит (кассовый дефіцит) | |
---|---|
ситуації коли виявляється нестача готівки у підприємства, організації, установи. | |
Касовий журнал (кассовый журнал) | |
---|---|
складені за певною формою в спеціальному обліковому документі облікові відомості, в яких відображається рух (надходження і видача) грошей. | |
Касовий оборот (кассовый оборот) | |
---|---|
обіг готівки, що пройшла через касу підприємства, організації, установи. | |
Касовий ордер (кассовый ордер) | |
---|---|
бухгалтерський документ, яким оформляється касова операція по прийманню і видачі готівки. Розрізняють К.о. прибутковий і видатковий. | |
Касові операції (кассовые операции) | |
---|---|
операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій, установ. К.о. виконуються касами. Як правило, на підприємствах, в організаціях та установах є тільки одна каса. В установах банків створюються приходні, видаткові, вечірні, перелічувальні каси тощо. | |
Каталог (каталог) | |
---|---|
1. Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з ними. 2. Спеціальні видання | |
Категорії (категории) | |
---|---|
1. Загальні поняття форми мислення і свідомості. 2. Родове поняття, що позначає розряд предметів. 3. Групи однорідних предметів, явищ, осіб. | |
Категорії економічні (категории экономические) | |
---|---|
логічні поняття або вирази, що відбивають головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства; теоретичний вираз економічних, суспільно-виробничих відносин. | |
Категорія (категория) | |
---|---|
розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. | |
Каф (каф) | |
---|---|
базові умови поставки та оплати товару, згідно з якими продавець повинен доставити товар на борт судна, укласти договір на перевезення морем і оплатити фрахт до певного місця розвантаження. | |
Кваліфікація (квалификация) | |
---|---|
здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. | |
Квитанція (квитанция) | |
---|---|
офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження притому грошей або інших цінностей. У К. вказується номер прибуткового касового ордера, від кого прийнято гроші, сума і дата внесення. | |
Квота (квота) | |
---|---|
1. частка, пай, що припадає на одного з учасників загальної справи. 2. Кількісне обмеження виробництва товарів, їх збуту, споживання, експорту, імпорту тощо, що вводиться на певний час. 2. Розмір податку з одиниці оподаткування. | |
Кейсіанство (кейсианство) | |
---|---|
самостійний напрям в економічній науці, що виник під впливом ідеї вченого-економіста Дж. М. Кейнса, який розробив засади макроекономічної теорії, згідно з якою капіталістична економіка сама по собі не може забезпечити використання своїх ресурсів, і для досягнення певної їх зайнятості можна застосувати фіскальну і кредитно-грошову політику. | |
Керівництво (руководство) | |
---|---|
сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх фор власності різного рівня управлінського ієрархії. | |
Кероване ціноутворення (управляемое ценообразование) | |
---|---|
ціноутворення на товари і послуги, яке регламентується державою або уповноваженим її органами, об’єднаннями постачальників, корпораціями чи асоціаціями адміністративно (державною) або на підставі ринкових механізмів. | |
Кількісні показники (количественные показатели) | |
---|---|
показники в статистиці, що в чисельному виразі відображають соціально-економічні та інші явища і процеси. характеризують множинність, розмір і рівень цих явищ: чисельність населення, валова і товарна продукція промисловості, товар оборот тощо. | |
Кінцевий продукт (конечный продукт) | |
---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує сумарний обсяг виробленої кінцевої, завершеної у виробництві, готової продукції у грошовому вигляді. | |
Клан (клан) | |
---|---|
1. невелика соціальна група людей, члени якої взаємодіють один з одним більше, аніж з іншими людьми, об’єднаннями. 2. Рід або група згуртованих у бізнесових, політичних або побутових відношеннях родичів. 3. Група згуртованих у спільних справах злочинного характеру осіб. | |
Клас (класс) | |
---|---|
1. сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного поперу. 3. За політично- і суспільно-економічними ознаками | |
Класифікація (классификация) | |
---|---|
розподіл об’єктів, понять, назв за класами, групами, розрядами, за якого в одну групу потрапляють об’єкти, що мають певні загальні ознаки. | |
Класифікація бухгалтерських документів (классификация бухгалтерских документов) | |
---|---|
групування за певними ознаками бухгалтерських документів з метою їх вивчення та ефективного використання. | |
Класифікація податків (классификация налогов) | |
---|---|
групування податків, обумовлене методами їх стягнення, особливостями об’єкта оподаткування, характером ставок, податкових пільг тощо. | |
Клієнт (клиент) | |
---|---|
1. юридична чи фізична особа, яка користується послугами інших | |
Клієнти банку (клиенты банка) | |
---|---|
юридичні і фізичні особи, які звертаються до банку для здійснення кредитних, вкладних, розрахункових, валютних та інших операцій. Якщо операція стосується двох банків, клієнтом вважається той, хто звернувся до банку контрагента для здійснення операції. | |
Кліринг (клиринг) | |
---|---|
система безготівкових розрахунків (за продані товари, надані послуги), що заснована на врахуванні банками взаємних платіжних вимог і зобов'язань. Розрізняють внутрішній і міжнародний К. Широко застосовується на фондових та товарних біржах, де врахування обопільних вимог учасників угод здійснюється за посередництвом клірингової палати або електронної клірингової системи. К. буває двостороннім і багатостороннім. | |
Кліринг багатостроковий (клиринг многосторонний) | |
---|---|
угода, що укладається між урядами кількох країн про взаємний залік зустрічних вимог через їх центральні банки. | |
Кліринг банківський (клиринг банковский) | |
---|---|
система міжбанківських безготівкових розрахунків, що здійснюються через розрахункові платежі і засновані на взаємному заліку рівних один одному платежів. | |
Кліринг внутрішній (клиринг внутренний) | |
---|---|
взаємний залік платежів за чеками в межах банківської системи однієї країни. | |
Клірингові розрахунки (клиринговые расчеты) | |
---|---|
взаєморозрахунки на основі клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати. | |
Книга акціонерів (книга акционеров) | |
---|---|
книга реєстрації, що являє собою документ для обліку власників іменних акцій і самих іменних акцій. | |
Книга обліку облігацій (книга учета облигаций) | |
---|---|
реєстр брокерської фірми, в якому зазначені власники, покупці й продавці облігацій та інших цінних паперів. | |
Книга трансфертів (книга трансфертов) | |
---|---|
книга реєстрації перевезення іменних цінних паперів від одного власника до іншого. | |
Коаліція (коалиция) | |
---|---|
1. союз, добровільне об’єднання громадян, організацій, що створюються на добровільних засадах для досягнення загальних цілей, завдань, планів та інтересів. 2. Об’єднання партій, держав для здійснення спільних інтересів | |
Кодекс (кодекс) | |
---|---|
єдиний систематизований законодавчий акт; об’єднує правові норми, які відносяться до єдиної галузі права (податковий, кримінальний тощо). | |
Кодування (кодирование) | |
---|---|
присвоєння коду товарам, речам, предметам, об’єктам господарювання тощо. | |
Коефіцієнт (коэффициент) | |
---|---|
1. показник, фактор, параметр, сталий або відомий числовий множник при іншій, звичайно змінний або невідомий. 2. Відношення двох значень незмінної величини. | |
Коефіцієнт еластичності (коэффициент эффективности) | |
---|---|
1. Відношення результату до затрат, які зумовили цей результат. 2. Показник, що характеризує зростання доходу на кожну грошову одиницю капіталовкладень. | |
Коефіцієнт змінності (коэффициент сменности) | |
---|---|
відношення числа людино-днів, що відпрацьовані в усіх змінах, до числа відпрацьованих людино-днів в одну зміну. | |
Коефіцієнт ліквідності (коэффициент ликвидности) | |
---|---|
показник, що характеризує платоспроможність фірми, її потенційну можливість повертати отримані кредити. | |
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (коэффициент оборачиваемости оборотных средств) | |
---|---|
число оборотів, здійснених оборотними коштами за певний розрахунковий період. Відображає час, що затрачується підприємством на рух оборотних коштів через усі стадії кругообігу і тривалість їх перебування у кожній стадії. | |
Коефіцієнт оновлення основних фондів (коэффициент обновления основных фондов) | |
---|---|
показник інтенсивності заміни старої техніки новою, процесу розширення виробництва, введення в дію нових об’єктів тощо. Обчислюється діленням вартості нововведених в експлуатацію основних виробничих фондів за звітний період на початкову вартість усіх основних виробничих фондів підприємства за штатом на кінець звітного періоду. | |
Коефіцієнт покриття (коэффициент покрытия) | |
---|---|
показник, що визначає співвідношення оборотних активів до короткострокової заборгованості і характеризує платіжну спроможність організації. | |
Коефіцієнт рентабельності (коэффициент рентабельности) | |
---|---|
відношення валового прибутку від продажу продукції до її собівартості (витрат виробництва й обігу). | |
Коефіцієнт трудомісткості (коэффициент трудоемкости) | |
---|---|
затрати праці в розрахунку на одиницю виробленої продукції (продуктивності праці). | |
Колегіальність (коллегиальность) | |
---|---|
форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки усіх, хто брав участь у обговоренні. | |
Колектив (коллектив) | |
---|---|
1. Група, сукупність людей, що працюють в одній організації (фірмі, підприємстві, установі); 2. Люди, об’єднані загальними ідеями, інтересами. | |
Колектив трудовий (коллектив трудовой) | |
---|---|
усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності колективу на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. | |
Колективне підприємство (коллективное предприятие) | |
---|---|
підприємство виробниче, торговельне, побутового обслуговування, що базується на колективній формі власності. Може бути двох типів | |
Коливання курсу (колебание курса) | |
---|---|
зміна цін на біржі на валюту і цінні папери під впливом зміни попиту, пропозиції та інших факторів кон’юнктури. | |
Команда (команда) | |
---|---|
1. Група людей, покликана виконувати певну роботу (завдання). Як правило К. працює на лідера, який дає завдання і розподіляє роботу, функції між її членами. 2. Усний наказ виконати певну дію чи обсяг робіт. | |
Командитне товариство (коммандитное общество) | |
---|---|
вид господарської організації, заснованої на підставах довіри, де поєднується товариство з повною формою відповідальності і товариство з обмеженою формою відповідальності управління економічною системою, господарством, що базується на високому рівні централізації функцій керівництва економікою, застосуванні директивних, вольових методів управління, зосередженні основних видів ресурсів виробництва у державній власності. | |
Комбінація (комбинация) | |
---|---|
1. Об’єднання компаній, що конкурують, з метою зміцнення ринкової позиції. 2. Об’єднання кількох підприємницьких структур в одну для спільного вивчення ринку, управління торговельними процесами, обміном інформацією. | |
Комерційна таємниця (коммерческая тайна) | |
---|---|
право суб’єктів підприємницької діяльності не розголошувати, зберігати в таємниці відомості про власну діяльність чи діяльність з участю інших компаньйонів (виробнича, наукова, торговельна, фінансова та інша діяльність), якщо ці відомості можуть нанести фінансові, матеріальні чи моральні збитки. | |
Комерційна торгівля (коммерческая торговля) | |
---|---|
торгівля, що здійснюється на основі приватної, недержавної власності в системі ринкових відносин. | |
Комерційний директор (коммерческий директор) | |
---|---|
один з основних керівників підприємства, фірми, що відає продажем і збутом продукції, торгівлею товарів і укладанням відповідних договорів, угод, контрактів. | |
Комерційний кредит (коммерческий кредит) | |
---|---|
кредит, який надають один одному промисловці і торговці у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Мета К.к. | |
Комерційний ризик (коммерческий риск) | |
---|---|
підприємницький ризик, що виникає при здійсненні бізнес-операцій внаслідок ймовірності втрати доходу фірми через недостатню поінформованість про стан ринку. Розрізняють кредитний та страховий ризики. | |
Комерційний розрахунок (коммерческий расчет) | |
---|---|
метод господарювання, що ведеться на основі порівняння витрат не господарську діяльність та її результатів у грошовій формі. | |
Комерційні банки (коммерческие банки) | |
---|---|
найбільші кредитні установи, що здійснюють всі різновиди банківських операцій (крім емісії грошей) для підприємств усіх галузей за рахунок грошей, залучених у вигляді вкладу. Вони проводять розрахункові і платіжні операції, надають позички, кредити і гарантії, здійснюють або підтримують емісію цінних паперів, беруть участь у створенні акціонерних товариств. | |
Комерційні витрати (коммерческие издержки) | |
---|---|
витрати, пов’язані з реалізацією продукції: заробітна плата персоналу, що реалізує продукцію; витрати обігу; | |
Комерційні організації (коммерческие организации) | |
---|---|
суб’єкти підприємницької діяльності | |
Комерційні ціни (коммерческие цены) | |
---|---|
різновид офіційних, державних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання. Наявність таких цін дозволяє додатково спрямувати у бюджет гроші населення, стримувати інфляцію, зменшувати бюджетний дефіцит. К.ц. виступають як форма бюджетної націнки. | |
Комерція (коммерция) | |
---|---|
вид торговельно-підприємницької діяльності, торговельна, комерційно-посередницька діяльність, участь у торгівлі, у продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, надання послуг з метою одержання прибутків. | |
Комівояжер (коммивояжер) | |
---|---|
роз’їздний агент-посередник між продавцем товару і покупцем. Діє за дорученням певного торговця, займається збутом його товару за певну винагороду. | |
Комісійна винагорода (комиссионное вознаграждение) | |
---|---|
1. Плата за виконання функцій агента-посередника щодо здійснення комерційної операції. 2. Оплата комісійних послуг, що здійснюються банком при проведенні певних банківських операцій. | |
Комісійні операції (комиссионные операции) | |
---|---|
операції, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну оплату - комісію. К.о. | |
Комісія (комиссия) | |
---|---|
1. Угода, за якою одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за. рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції. 2. У банківській практиці плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. | |
Комітент (комитент) | |
---|---|
особа в договорі комісії, що доручає іншій особі (комісіонеру) здійснити за винагороду одну або кілька операцій з товарами, векселями, іноземною валютою, акціями, облігаціями тощо, але за рахунок К. | |
Комітет (комитет) | |
---|---|
колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. | |
Комітет наглядовий (комитет наблюдательный) | |
---|---|
орган, що розглядає біржові спори і виносить рішення з дисциплінарних питань. | |
Компанія (компания) | |
---|---|
1. Група осіб, об’єднаних спільним інтересом. 2. Об’єднання фізичних та юридичних осіб для проведення економічної діяльності. 3. Підприємство, засноване на підставі участі кількох підприємців. 4. Інтенсифікація діяльності, що проводиться тимчасово. | |
Компаньйон (компаньон) | |
---|---|
1. Співвласник підприємства, фірми. 2. Співучасник будь-якої компанії, якоїсь справи. | |
Компенсаційна позика (компенсационный заем) | |
---|---|
позика, що надається державою в іноземній валюті в обмін на позику у вітчизняній валюті з метою запобігання валютного ризику і валютних обмежень. | |
Компенсаційна торгівля (компенсационная торговля) | |
---|---|
система торгівлі, за якою покупець товарів сплачує їх вартість поставками інших товарів. | |
Компенсаційні виплати (компенсационные выплаты) | |
---|---|
виплати, спрямовані на компенсацію витрат, яких зазнали раніше. Становлять грошове відшкодування недоотриманого доходу, невикористаної відпустки, витрат на переїзд тощо. | |
Компенсаційний пакет (компенсационный пакет) | |
---|---|
це система винагород, які використовуються в організації і включають в себе три елементи: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні виплати і пільги. | |
Компенсація (компенсация) | |
---|---|
1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю. 2. Спосіб виконання зобов’язань за невиконані умови договору шляхом зарахування зустрічних вимог дебітора і кредитора (боржника). | |
Компенсація моральних збитків (компенсация морального ущерба) | |
---|---|
грошова компенсація моральної шкоди особі, яка зазнала моральних витрат, особою, яка завдала цю шкоду. | |
Компетенція (компетенция) | |
---|---|
1. Сукупність прав і обов’язків, якими у певній галузі наділені підприємства, установи, організації або службові особи. 2. Коло питань, у яких дана особа має знання, досвід. | |
Комплекс (комплекс) | |
---|---|
1. Сукупність об’єктів, предметів, дій тощо, тісно пов’язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов’язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію. | |
Комплекс маркетингу (комплекс маркетинга) | |
---|---|
набір методів аналізу, прогнозування, вибір комплексу факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своєї мети, щодо визначення кон’юнктури ринку, стратегії її поліпшення для досягнення позитивних результатів. | |
Комплексна програма (комплексная программа) | |
---|---|
система пов’язаних між собою за змістом, строками, ресурсами і місцем здійснення комплексу заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. | |
Компроміс (компромисс) | |
---|---|
1. Домовленість з противником на основі взаємних поступок. 2. Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. | |
Комунальний (коммунальный) | |
---|---|
господарство, що перебуває у підпорядкуванні місцевих органів влади (міст, сіл) і фінансується з державного бюджету. | |
Комунальні тарифи (коммунальные тарифы) | |
---|---|
система ставок, що їх встановлено за користування комунальними послугами або продукцією (газ, вода, електроенергія), міським транспортом, перукарнями тощо. | |
Комунікабельність (коммуникабельность) | |
---|---|
1. Засоби сполучення і зв’язку, інформаційні контакти. 2. Здатність людей встановлювати ділові контакти, зв’язки, стосунки. | |
Комунікативність (коммуникативность) | |
---|---|
система налагодження обміну інформацією з ринком збуту продукції, що дає змогу підприємству адаптуватися до ринкових умов, які змінюються, і домагатися поставленої мети. | |
Конвеєр (конвеер) | |
---|---|
вузькоспеціалізована дільниця серійного та масового виробництва, сконцентрована навколо транспортного пристрою, який рухається безперервно або періодично і дає змогу здійснювати послідовну обробку або складання готових виробів завдяки переміщенню окремих частин цього виробу від одного працівника до іншого. | |
Конверсійний маркетинг (конверсионный маркетинг) | |
---|---|
маркетинг, що проводиться за практичної відсутності попиту на товари чи послуги. | |
Конвертація (конвертация) | |
---|---|
система дій, правил, за якою облігації, боргові зобов’язання чи привілейовані акції можна обміняти на гроші чи на інші види цінних паперів. | |
Конвертовані валюти (конвертируемые валюты) | |
---|---|
обігові валюти, грошові одиниці країн, які ліквідували валютні обмеження і таким чином зробили можливим їх обмін на всі інші грошові одиниці. Існує поняття “вільно конвертована валюта”, тобто валюта, що широко використовується в міжнародних розрахунках, а також під час здійснення операцій головних валютних ринків. Розрізняють К.в. повну і часткову, внутрішню і зовнішню. Повна конвертованість означає вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорійвласників в будь-якій формі і при всіх операціях без обмежень суми. Часткова конвертованість означає, що обмін дозволяється тільки для певних власників або з певних видів операцій. Внутрішня конвертованість це вільне нагромадження даної валюти на рахунках нерезидентів переказ її за кордон чи конверсії в іншу валюту. Більш доступною для запровадження є зовнішня конвертованість оскільки вона зумовлює приплив в країну іноземної валюти необхідної для обміну національної валюти для нерезидентів. | |
Конвертованість валюти (конвертируемость валюты) | |
---|---|
вільний обмін грошових одиниць країни на валюту інших країн і на міжнародно-визнані платіжні засоби. | |
Конгломерат (конгломерат) | |
---|---|
1. Механічне поєднання різних предметів, безладний набір, безладний набір речей, суміш різних понять. 2. Одна з форм багатогалузевого об’єднання підприємств і фірм різної виробничої орієнтації на умовах широкої автономії економічної діяльності і децентралізованого управління. | |
Конкурент (конкурент) | |
---|---|
особа, група осіб, фірма, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети | |
Конкурентоздатність (конкурентоздатность) | |
---|---|
1. Товару | |
Конкурентоспроможність товару (конкурентоспособность товара) | |
---|---|
сукупна здатність товару витримати конкуренцію порівняно з іншими товарами на певному регіональному чи товарному ринку, мати попит і бути реалізованим та принести власникові прибуток. Вона визначаєтьсявластивостями товару задовольняти потреби споживачів (якість, технічні параметри, смак, відповідність моді, традиціям тощо). | |
Конкуренція (конкуренция) | |
---|---|
боротьба між товаро¬виробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів. За умов ринкової економіки К. виступає автоматичним регулятором розподілу трудових ресурсів між сферами і галузями суспільного виробництва, чинником економічного примусу виробників до підвищення ефективності виробництва, найповнішого задоволення потреб суспільства. Розрізняють галузеву і міжгалузеву К. Методи ведення конкурентної боротьби можна об'єднати у три групи: 1) цінова конкуренція, що здійснюється завдяки встановленню нижчих цін на товари чи послуги; 2) нецінова конкуренція, яка грунтується на відмінностях вироблюваної продукції в умовах її придбання, а також на відмінностях сфери послуг; 3) неринкова конкуренція, існування якої пов'язане з використанням неринкових чинників. | |
Конкуренція ідеальна (конкуренция идеальная) | |
---|---|
конкуренція, що існує на ринку з багатьма покупцями й продавцями подібного товару. На такому ринку жоден з продавців і покупців не здатний рішуче вплинути на зміну торгової кон’юнктури, ціну і величину продажу. К.і. називають ще чистою, досконалою. | |
Конкуренція нецінова (конкуренция неценовая) | |
---|---|
конкуренція, що здійснюється з допомогою поліпшення якості продукції та умов продажу при незмінних цінах. | |
Конкуренція олігополістична (конкуренция олигополистическая) | |
---|---|
конкуренція, що існує на ринку з незначною кількістю продавців товару, здатних справити помітний вплив на ціни, за якими продається цей товар. | |
Конкуренція хижацька (конкуренция хищническая) | |
---|---|
недобросовісна конкуренція у злісних, недобросовісних, хижацьких формах. | |
Конкурс (конкурс) | |
---|---|
змагання з метою виявлення найкращих серед учасників. Оголошення про його проведення друкується в пресі, для розгляду заяв і відбору кандидатів створюються конкурсні комісії. | |
Коносамент (коносамент) | |
---|---|
документ, що засвідчує одержання вантажу для транспортування морським шляхом. Видається перевізником відправникові вантажу. За достовірність відомостей, зазначених у вантажному ордері, відповідає відправник. | |
Консалтинг (консалтинг) | |
---|---|
консультування і спеціальні науково-технічні, фінансово-аналітичні, технологічні та прогностичні розробки окремими спеціалізованими компаніями, фірмами, центрами, підрозділами, соціальних програм, планів з аналізом сучасного стану діяльності виробничих та інших виробничо-комерційних, підприємницьких структур, визначенням концепції, шляхів, заходів та використання засобів підвищення ефективності їх діяльності і розробки перспектив подальшого розвитку. | |
Консигнація (консигнация) | |
---|---|
вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. При цьому власником товару залишається консигнант. | |
Консолідація (консолидация) | |
---|---|
1. Зміцнення, згрупування, об’єднання навколо певної великої ідеї. 2. Об’єднання, злиття двох або кількох фірм, компаній. 3. Зведення бухгалтерських даннях при підготовці зведеного звіту. 4. Заміна національної валюти у валютних резервах країни міжнародними грошовими активами. | |
Консорціум (консорциум) | |
---|---|
тимчасова добровільна угода між декількома фірмами, банками, компаніями для спільного здійснення будь-яких проектів, фінансування великих заходів, будівництва великих об'єктів, здійснення цільової науково-технічної, природоохоронної або іншої програми, розміщення позик тощо. Після виконання завдання, для вирішення якого створювався К., він завершує свою діяльність. | |
Контокорент (контокорент) | |
---|---|
єдиний поточний і позичковий рахунок, який відкриває банк клієнту. К. може мати дебетове або кредитове сальдо. | |
Контрабанда (контрабанда) | |
---|---|
незаконне перевезення товарів, валюти таємно через кордон. | |
Контрагенти (контрагенты) | |
---|---|
юридичні і фізичні особи | |
Контракт (контракт) | |
---|---|
угода сторін із взаємними обов'язками щодо поставок і купівлі товарів, виконання визначених робіт, будівництву конкретного об'єкта тощо. В К. чітко визначається мета угоди, ціна і загальна сума. Все більше розповсюдження в народному господарстві знаходить контрактна система найму на роботу. | |
Контрмаркетинг (контрмаркетинг) | |
---|---|
дії виробника, конкурента, громадськості чи їх об’єднань, спрямовані на скорочення попиту на певні товари з метою зменшення їх споживання або заміни іншими. | |
Контролінг (контроллинг) | |
---|---|
1. Облік і контроль на підприємстві, фірмі. 2. Профільний підрозділ фірми. | |
Контроль (контроль) | |
---|---|
1. Перевірка виконання завдань. 2. Складова управління економічними об’єктами і процесами. 3. Дії, пов’язані з перевіркою, контролем. | |
Контрольний пакет акцій (контрольный пакет акций) | |
---|---|
частка акцій, що забезпечує їх власникові фактичне панування в акціонерному товаристві. Теоретично К.п.а. дорівнює 50 відсотків акцій плюс одна акція. На практиці він становить 20-30 відсотків, а в окремих випадках | |
Конфіскація (конфискация) | |
---|---|
примусове і безоплатне вилучення у власність держави всього або частини особистого майна, що належить фізичній чи юридичній особі, здебільшого покараній. | |
Конфлікт (конфликт) | |
---|---|
1. Суперечливість у поглядах і відношеннях, зіткнення протилежних інтересів, гостра суперечка. 2. Відсутність згоди і непоступливість між двома або більшою кількістю сторін, коли кожна з них визнає і відстоює лише свою позицію. | |
Конфронтація (конфронтация) | |
---|---|
протистояння, зіткнення, протиборство. Становище, коли якісь особи, групи, держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою. | |
Концентрація (концентрация) | |
---|---|
зосередження виробництва, капіталу в одному місці або в одних руках, переважання на ринку однієї або кількох фірм. | |
Концепція (концепция) | |
---|---|
1. Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2. В економіці | |
Концепція маркетингу (концепция маркетинга) | |
---|---|
система ринкових відносин, яка стверджує, що запорукою досягнення успіху на ринку є просування таких товарів і послуг, які у більшій мірі відповідають потребам споживачів, ніж товари й послуги конкурентів. | |
Концепція товару (концепция товара) | |
---|---|
концепція диференціації маркетингових заходів для кожного виду товару, що використовується в практиці маркетингу. | |
Концерн (концерн) | |
---|---|
найбільш розповсюджена форма корпорації в сфері промисловості, особливістю якої є багатогалузевий характер діяльності. Разом з тим під назвою К. фігурують старі структури | |
Концесія (концессия) | |
---|---|
1. Договір передання державою на певних умовах і на певний строк фізичним чи юридичним особам, у т.ч. іноземним, права експлуатації надр, лісів, підприємств, будівель тощо. 2. Підприємство, що діє зо договором концесії. | |
Кон’юнктура (конъюнктура) | |
---|---|
сукупність умов, взаємозв’язків, ситуацій, обставин, здатних вплинути на реалізацію певних планів, програм, досягти певних результатів. | |
Кон’юнктура ринку (конъюнктура рынка) | |
---|---|
сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають або можуть вплинути на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху товарів зі сфери виробництва у сферу торгівлі і споживання. | |
Кооператив (кооператив) | |
---|---|
добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах, використовуючи спільні матеріальні, фінансові та трудові ресурси, ведуть виробничу, комерційно-торговельну діяльність. Є юридичною особою і функціонує на засадах самофінансування і самоуправління. | |
Кооперативні банки (кооперативные банки) | |
---|---|
спеціальні кредитно-фінансові установи, що утворюються товаро¬виробниками на дольових засадах для задоволення взаємних потреб у кредитах та інших банківських послугах. За своїми функціями К.б. наближається до комерційних банків. Загальні риси К.б.: контроль не може здійснюватись окремими особами; прибуток не ділиться між пайовиками або вкладниками, а витрачається на сплачення процентів за вкладами та на збільшення резервів. | |
Кооперація (кооперация) | |
---|---|
форма добровільного об’єднання між собою фізичних та юридичних осіб для колективної виробничої, підприємницької, торговельної чи споживчої діяльності на засадах демократичного управління й поєднання особистих і громадянських інтересів. | |
Кооперування праці (кооперирование труда) | |
---|---|
об'єднання працівників для узгодженої спільної участі у виконанні єдиного завдання, встановлення взаємозв'язків між окремими працівниками у єдиному процесі праці. | |
Координація (координация) | |
---|---|
складова процесу управління, що полягає у погодженні, упорядкуванні дій різних частин системи, яка підлягає управлінню з метою уникнення дублювання однойменних операцій та охоплення більшого кола програм, проектів, робіт. | |
Кореспондентський рахунок (корреспондентский счет) | |
---|---|
рахунок, призначений для розрахунків, які здійснюються однією кредитною установою за дорученням і за кошти іншої кредитної установи на основі укладеного кореспондентського договору. | |
Корн (корн) | |
---|---|
вага (маса) чистого благородного металу в монеті. | |
Корпорація (корпорация) | |
---|---|
широко розповсюджена в розвинутих країнах форма організації підприємницької діяльності, яка передбачає зосередження функцій управління підприємством в руках верхнього ешелону керівників, які працюють за наймом. Можуть бути державні і приватні. Особливістю К. є те, що вона діє як товариство з обмеженою відповідальністю. | |
Котирування (котировка) | |
---|---|
встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів або цін на біржові товари відповідно до чинних законодавчих норм і усталеної практики. Повне К. включає курс (ціну) покупця і курс (ціну) продавця. | |
Котирування облігацій (котировка облигаций) | |
---|---|
встановлення курсової (ринкової) ціни облігацій, за якою вони продаються і купуються на фондовій біржі. | |
Кошторис (смета) | |
---|---|
основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, витрат на виробництво продукції, робіт, послуг та ін. | |
Кошторисна вартість (сметная стоимость) | |
---|---|
сума витрат, необхідних для створення нових, реконструкції й розширення наявних основних фондів. | |
Кошторисна документація (сметная документация) | |
---|---|
набір статистичних матеріалів, нормативів, даних бухгалтерського обліку, необхідних для складання кошторису. | |
Крах (крах) | |
---|---|
у підприємницькій діяльності | |
Кредит (кредит) | |
---|---|
позичка на певний строк у грошовій або товарній формі з умовою повернення. За користування К. виплачується процент. | |
Кредит (кредит) | |
---|---|
найменування правої сторони рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій. | |
Кредитна експансія (кредитная экспансия) | |
---|---|
інтенсивне розширення кредитних операцій з метою отримання прибутку. Здійснюється в країні і за її межами на основі прийняття системи заходів грошово-кредитної політики держави. Проводиться за умов економічного спаду, коли необхідно активізувати кон'юнктуру ринку, розширити обсяги виробництва, збільшити зайнятість тощо. | |
Кредитна картка (кредитная карточка) | |
---|---|
іменний грошовий документ, випущений банківською або іншою спеціалізованою кредитною (торговельною) установою. Він засвідчує право на безготівкове придбання товарів і надання послуг. Умовою їїодержання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування. Власника К.к. обслуговує банк, який її видав, та торговельна організація. | |
Кредитний ризик (кредитный риск) | |
---|---|
ризик несплати позичальником основного боргу і процентів, які належать кредиторові. З метою захисту від можливих збитків застосовується страхування від кредитних ризиків. | |
Кредитори (кредиторы) | |
---|---|
особи (фізичні або юридичні), що надають позички і мають право вимагати від боржників (дебіторів) сплати боргу. | |
Кредиторська заборгованість (кредиторская задолженность) | |
---|---|
вид міжгосподарського кредиту, коли внаслідок не¬співпадання руху товару в натурі і по вартості виникає тимчасове залучення грошових коштів у господарський оборот підприємств, організацій чи установ або внаслідок несплати платежів нетоварного характеру. К.з. в межах діючих термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважається нормальною. Якщо строки платежів пропущені, то виникає прострочена заборгованість, тобто виникає незаконний перерозподіл коштів у народному господарстві. Якщо термін позовної давності минув, К.з. підлягає внесенню в доход державного бюджету. | |
Кредитоспроможність (кредитоспособность) | |
---|---|
наявність передумов для одержання позичок, спроможність повернути їх. К. позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отримані кредити, його фінансове становище і перспективи змін, спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел. | |
Криза (кризис) | |
---|---|
надскладне становище, занепад, загострення ситуації. Може бути економічна, політична, урядова, енергетична, соціальна тощо. | |
Критерій (критерий) | |
---|---|
ознака, на основі якої формується оцінка якості економічного об’єкта, процесу, мірило такої оцінки. | |
Кругообіг грошей (кругооборот денег) | |
---|---|
рух грошей у процесі виробництва та обігу, в ході якого вони здійснюють повний оборот. | |
Кругообіг капіталу (кругооборот капитала) | |
---|---|
рух капіталу у процесі виробництва та обігу, в ході якого він проходить весь цикл, тобто здійснює певний оборот. | |
Купівельна спроможність грошей (покупательная способность денег) | |
---|---|
обсяг матеріальних благ або послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю в різні періоди часу. Залежить від рівня цін і тарифів і від наповненості ринку товарами та послугами. Обчислюється у вигляді індексу, протилежному індексові цін. | |
Купони (купоны) | |
---|---|
відрізні талони на цінних паперах, за якими виплачується доход, що належить їх власнику; сурогат грошових знаків, які випускаються паралельно з законними грошовими знаками чи замість них, В Україні випускались К. двох видів: одноразового і багаторазового використання. | |
Купюра (купюра) | |
---|---|
білет грошового знака чи цінного паперу (акція, облігація, вексель тощо) з позначеною на ньому номінальною вартістю. Грошові К. випускаються різного номіналу, щоб створити максимум зручностей для учасників грошового обігу і звестидо мінімуму кількість купюр та витрати на їх виготовлення і обслуговування обігу. | |
Курс облігацій (курс облигаций) | |
---|---|
ціна, за якою продаються і купуються облігації державних позик. | |
Курсова різниця (курсовая разница) | |
---|---|
різниця, що виникає як наслідок зміни курсу валюти або цінних паперів. Може бути об'єктом спекулятивних угод. | |
Курсова ціна (курсовая цена) | |
---|---|
ціна, за якою на фондових біржах здійснюються операції з цінними паперами або іноземною валютою. | |
Куртаж (куртаж) | |
---|---|
комісійна винагорода брокеру (іншим посередникам) за участь у здійсненні комерційних операцій. | |
Кустарне виробництво (кустарное производство) | |
---|---|
індивідуальне і мало серійне виробництво з використанням великої кількості ручної праці. | |
Лаг (лаг) | |
---|---|
економічний показник, що характеризує часовий інтервал між двома взаємопов’язаними економічними явищами, одне з яких є причиною, а друге | |
Лаж (лаж) | |
---|---|
1. Надбавка до ціни золота, яка при золотому обігу стихійно встановлюється на ринку в результаті знецінення паперових грошей щодо золота; 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною; 3. Відхилення курсу цінних паперів від їхньої номінальної вартості. | |
Латентна економіка (латентная экономика) | |
---|---|
різновид тіньової нелегітимної економіки, що має яскраво виражений криміногенний характер. | |
Легалізація (легализация) | |
---|---|
1. Узаконення, надання юридичної сили, дозвіл діяльності. 2. Підтвердження справжності ті юридичної сили документа, виданого в іншій державі. | |
Легальний (легальний) | |
---|---|
законний, визнаний, зафіксований нормативно-методичними матеріалами. | |
Легітимність (легитимность) | |
---|---|
законність дій або підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних ті юридичних осіб. | |
Легка промисловість (лёгкая промышленность) | |
---|---|
сукупність галузей промисловості, підприємства яких виготовляють головним чином предмети масового споживання та засоби виробництва (бавовну-волокно, шовк-сирець, шкіру тощо). Виготовляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі тощо), тваринної (вовна, шкіра) та хімічної сировини. | |
Лист заставний (лист закладной) | |
---|---|
цінний папір, забезпеченням якого є нерухомість, заставлена банку (земля, будівлі тощо). | |
Лист пакувальний (лист упаковочный) | |
---|---|
супровідний документ до вантажу, де додається перелік усіх видів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Він необхідний, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. | |
Лихварство (ростовщичество) | |
---|---|
вид підприємницької діяльності зі здійсненням комерційних майново-фінансових операцій, за яких власник матеріальних цінностей надає позики на певний строк під заставу майна за відповідну винагороду | |
Лібералізація (либерализация) | |
---|---|
розширення волі економічних дій суб’єктів підприємницької діяльності, зняття обмежень ні фінансово економічну діяльність, розкріпачення підприємництва. | |
Лідер (лидер) | |
---|---|
1. Керівник громадської організації, профспілок, провідний працівник. 2. Підприємство, що посідає провідне місце на ринку. 3. Товар, який має високу питому вагу в обороті ринку. 4. Учасник змагань, що випереджає інших. | |
Лідерство у цінах (лидерство в ценах) | |
---|---|
встановлення ціни на товар, що виготовляється і продається кількома фірмами в умовах олігополії. Якщо фірма | |
Лізинг (лизинг) | |
---|---|
здача в оренду на тривалий строк предметів довготермінового користування. Як правило, протягом строку дії договору про Л. орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. Отже, Л. можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку. Лізингова послуга виникає так. На прохання клієнта банк придбає певне майно, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо і приймає на себе практично всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, складає з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску. Орендна плата складається з двох частин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингові послуги, що дорівнює відсотку за кредит. | |
Лізинг експортний (лизинг експортный) | |
---|---|
лізингова операція, за якої виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій кампанії, котра укладає подальшу лізингову угоду з закордонним лізингоодержувачем майна. | |
Лізинг звичайний (лизинг обыкновенный) | |
---|---|
лізинг, який відбувається за ініціативою лізингоодержувача після наданої ним пропозиції лізинговій кампанії придбати у власність на лізингових засадах з переданням йому майна в оренду. | |
Лізинг імпортний (лизинг импортный) | |
---|---|
торговельна операція, якою передбачається закупка лізинговою кампанією обладнання в іноземної фірми для передання на лізингових засадах вітчизняним лізингоодержувачам. | |
Лізинг фінансовий (лизинг финансовый) | |
---|---|
угода, за якою лізингодавець купує матеріальні цінності на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею їх у платне користування лізингоодержувачу на строк не менший строку їх повної амортизації. | |
Лізингодавець (лизингодатель) | |
---|---|
суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює лізингову діяльність, передає в користування майно за договором лізингу. | |
Лізингоодержувач (лизингополучатель) | |
---|---|
суб’єкт підприємницької діяльності, що користується предметом лізингу. | |
Ліквідатор (ликвидатор) | |
---|---|
особа, на яку накладено здійснення ліквідації товариства, організації. Він, як правило, є найманою особою і може бути відкликаний або за рішенням зборів, або за постановою суду. | |
Ліквідаційна вартість (ликвидационная стоимость) | |
---|---|
надходження від продажу основних засобів, придатних будівельних матеріалів, деталей, металобрухту, що залишилися після припинення функціонування об’єкта. | |
Ліквідація (ликвидация) | |
---|---|
припинення діяльності акціонерного товариства, кампанії, фірми у зв’язку з закінченням строку, на який вони були створені; за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу або за рішенням суду. | |
Ліквіди (ликвиды) | |
---|---|
готівка у касі фірми, підприємства та інша готівка, що знаходиться у їх розпорядженні. | |
Ліквідний ринок (ликвидный рынок) | |
---|---|
властивість ринку забезпечувати стабільну кон’юнктуру без суттєвих змін у попиті та пропозиції, стабільному рівні цін. | |
Ліквідні активи (ликвидные активы) | |
---|---|
банківські кошти, вкладені в майно, що швидко реалізуються, та розміщені в інших банках і цінних паперах на тривалий строк. До них належать: готівка, золото, державні і приватні цінні папери, векселі. | |
Ліквідні засоби (ликвидные средства) | |
---|---|
гроші та інші активи, що можуть використовуватися для погашення боргових зобов'язань. | |
Ліквідні кошти (ликвидные средства) | |
---|---|
грошові кошти та інші активи, які можуть бути використані для погашення боргових зобов'язань. | |
Ліквідність (ликвидность) | |
---|---|
1. Можливість перетворення активів підприємства, цінних паперів у готівку. 2. Здатність позичальника своєчасно сплатити суми своїх майнових зобов’язань. 3. Можливість (здатність) ринку реалізувати цінні папери за наявного рівня цін без втрати їх номінальної вартості. | |
Ліквідність акцій (ликвидность акций) | |
---|---|
можливість власника акцій перетворити їх у гроші, отримавши від продажу суму, більшу за втрачену при купівлі або обчислену з урахуванням отриманих доходів, дивідендів. | |
Ліквідність ринку (ликвидность рынка) | |
---|---|
здатність ринку амортизувати зміни в попиті та пропозиції так, щоб вони не викликали значних кон’юнктурних коливань, зокрема цін на ринку. | |
Ліміт видач (лимит выдач) | |
---|---|
гранична сума кредиту, що може надаватися на певний період. | |
Ліміт кредитування (лимит кредитования) | |
---|---|
граничний розмір кредитів. Встановлюється для конкретних позичаль¬ників. Л.к. поділяється на ліміт заборгованості і ліміт видачі. | |
Ліміт цін (лимит цен) | |
---|---|
максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон’юнктурних цін і пом’якшення впливу спекулятивних факторів на ціни. | |
Лімітування кредиту (лимитирование кредита) | |
---|---|
обмеження кредитування клієнтів комерційних банків певними сумарними межами та умовами надбання кредиту. | |
Лінійно-функціональна система управління (линейно-функциональная система управления) | |
---|---|
форма управління організацією, кампанією, установою, в якій комбінуються лінійне та функціональне управління, що дає можливість поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. | |
Лінія ціни (линия ценовая) | |
---|---|
застосовується при продажу продукції в діапазоні цін, де кожна з них відображає певний рівень якості. | |
Ліфо (лифо) | |
---|---|
1. Метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у вартісному вираженні за ціною партії, яка надійшла або була виготовлена останньою. 2. Метод обліку вартості цінних паперів, що продаються інвестиційним фондом, згідно з яким облікова вартість пропонованих до продажу паперів береться за рівну обліковій вартості аналогічних цінних паперів, придбаних останніми. | |
Ліцензійна торгівля (лицензионная торговля) | |
---|---|
форма міжнародної торгівлі технологічними і технічними новинками (ноу-хау), патентами, ліцензіями на винаходи, які становлять інтерес для зарубіжних держав, кампаній, фірм, підприємств. | |
Ліцензійний збір (лицензионный сбор) | |
---|---|
плата отримувачів ліцензій їх продавцям за використання предмета ліцензійної угоди. | |
Ліцензія (лицензия) | |
---|---|
1. Дозвіл, що надається державними органами особам на право господарської діяльності; 2. У галузі зовнішньої торгівлі | |
Ліцензія генеральна (лицензия генеральная) | |
---|---|
дозвіл на експорт та імпорт товарів, що видається на довготривалий строк. | |
Ліцензія експортна (лицензия экспортная) | |
---|---|
інструмент контролю за вивезенням із країни об’єктів, що мають культурну, історичну чи стратегічну цінність. | |
Ліцензія імпортна (лицензия импортная) | |
---|---|
офіційний дозвіл юридичній або фізичній особі на імпорт одного чи кількох певних товарів. | |
Ліцензія на виробництво (лицензия на производство) | |
---|---|
ліцензія на використання патентованого винаходу у виробництві, що видається власником патенту. | |
Ліцензування (лицензирование) | |
---|---|
1. Надання на певних умовах дозволу (ліцензії) на право здійснення певних операцій суб’єктами підприємницької діяльності, передання прав однією особою іншій в обмін на гонорар або ліцензійну винагороду. 2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дозволу, що видається державними органами на експорт або імпорт товару у встановленій кількості за певний проміжок часу. | |
Лобі (лобби) | |
---|---|
дії державних органів, законодавчих, виконавчих, судових властей, спрямовані на підтримку окремих галузей та сфер економіки регіонів, підприємств, певних великомасштабних програм, що зумовлюється не об’єктивною необхідністю, а зацікавленістю, інколи - підкупом окремих посадових осіб. | |
Логістика (логистика) | |
---|---|
1. Комплексне управління розподілом, розміщенням потоками транспортування товарно-матеріальних цінностей з метою координації і раціоналізації вантажообороту. 2. Планування і досягнення матеріально-технічного забезпечення, підготовки і переміщення людських ресурсів, матеріально-технічне забезпечення торгівельно-комерційних організацій. | |
Локалізація (локализация) | |
---|---|
обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. | |
Ломбарди (ломбарды) | |
---|---|
кредитні установи, що позичають гроші під заставу рухомого майна. Л. дають населенню можливість збереження предметів особистого користування і домашнього вжитку, а також отримання позичок під заставу цих предметів. Страхування прийнятого майна відбувається за рахунок заставодавця. Позики видаються на строк до 3-х місяців в розмірі до 75 відсотків суми оцінки закладених речей і до 90 відсотків | |
Ломбардна ставка (ломбардная ставка) | |
---|---|
відсоткова ставка, за якою центральний банк видає кредити комерційним банкам під заставу цінних паперів. | |
Ломбардний кредит (ломбардный кредит) | |
---|---|
короткостроковий кредит під заставу рухомого майна , що легко реалізується. | |
Лот (лот) | |
---|---|
1. Партія виробів, товарів, згрупована для продажу на аукціоні. 2. Партія товару, або частина партії, призначена для поставок за контрактами. 3. Спеціальна міра, якою визначається партія товару при укладанні біржових контрактів (повний Л. дорівнює 100 контрактним одиницям). | |
Лотерея (лотерея) | |
---|---|
розиграш речей чи грошових сум з допомогою білетів. Є формою добровільного залучення коштів населення шляхом продажу лотерейних білетів, при якому частина залучених коштів розігрується у вигляді грошових чи речових виграшів і виплачується власникам лотерейних білетів, а інша частина використовується тим, хто проводить Л. на свої потреби. | |
Людський розвиток (человеческое развития) | |
---|---|
процес розширення свободи вибору людини. | |
Людський фактор (человеческий фактор) | |
---|---|
сукупність способів впливу на економічну діяльність, таких як фізична енергія, мотивація, ставлення до роботи, рівень кваліфікації та освіти, здатність до ефективної організації діяльності та вміння управління діяльністю тощо. Належить до основних факторів виробництва. | |
Магазин торгівельний (магазин торговый) | |
---|---|
підприємство роздрібної торгівлі. Складові: торгівельний зал (один або кілька); підсобні приміщення, адміністративно | |
Мажоритарний (мажоритарный) | |
---|---|
той, що належить до більшості, заснований більшістю. | |
Майно (имущество) | |
---|---|
сукупність основних і оборотних засобів, закріплених за підприємством, що становлять його статутний фонд, необхідний для здійснення виробничої діяльності. | |
Майнова декларація (имуществення декларация) | |
---|---|
офіційна заява юридичної чи фізичної особи про розміри наявного майна, з якого складається податок. | |
Майнове страхування (имущественное страхование) | |
---|---|
різновид страхування, об’єктом якого є майно, що перебуває у власності юридичних або фізичних осіб. | |
Майновий податок (имущественный налог) | |
---|---|
прямий податок з юридичних чи фізичних осіб, об’єктом оподаткування якого є рухоме й нерухоме майно. | |
Майнові права (имущественные права) | |
---|---|
права, що належать громадянам і організаціям, які беруть участь у майнових відносинах, що регулюються цивільним правом. Згідно з законом громадяни мають право заставляти й залишати своє майно у спадок. Право володіння, користування й розпорядження майном при спільній часткові власності приймається за згодою всіх учасників власності майна. | |
Майнові спори (имущественные споры) | |
---|---|
спори, що виникають при порушенні права власності на майно. Власник має право вимагати повернення свого майна, яке перебуває у незаконному володінні, усунення перешкод користування майном, відшкодування вартості майна, а також прибутків від користування майном. | |
Маклер (маклер) | |
---|---|
професійний посередник при укладанні торговельних і біржових угод. У більшості країн посередницькі операції здійснюють брокери. | |
Макроекономіка (макроэкономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає взаємозв’язки, аналізує, узагальнює і прогнозує великомасштабні структури, сегменти, програми, явища і процеси, які належать до економіки країни в цілому; вивчає взаємозв’язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками економіки, які дають можливість уявити загальну картину, основні тенденції, напрями економічного розвитку країни. | |
Макроекономічна політика (макроэкономическая политика) | |
---|---|
дії держави, спрямовані на загальнодержавне регулювання економіки в цілому з метою запобігання диспропорцій, забезпечення її збалансованості, надійного функціонування усіх галузей. | |
Макроекономічний аналіз (макроэкономический анализ) | |
---|---|
аналіз основних тенденцій і напрямів економічного розвитку країни на загальнодержавному рівні, взаємозв’язків між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками, які дають можливість виявити картину розвитку народного господарства в цілому. | |
Макроекономічні показники (макроэкономические показатели) | |
---|---|
узагальнюючі економічні показники обсягів виробництва і споживання, робочої сили, доходів і видатків, темпів економічного зростання, обсягів експорту і імпорту, структури капіталовкладень тощо на загально державному рівні. | |
Макрорівень (макроуровень) | |
---|---|
рівень економіки країни в цілому на відміну від галузевого рівня чи рівня підприємства. | |
Мале підприємство (малое предприятие) | |
---|---|
організаційна структура, суб’єкт підприємницької діяльності різного виробничого, торгівельно-комерційного профілю незалежно від форм власності з невеликою кількістю працюючих: у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні | |
Маніпуляція (манипуляция) | |
---|---|
незаконна операція купівлі-продажу цінних паперів з метою підвищення або зниження ціни, щоб спонукати інших до купівлі або продажу. | |
Маржа (маржа) | |
---|---|
термін, який застосовується в торговельній, біржовій, страховій і банківській практиці, аби показати різницю між цінами на товари для тих, хто продає, і для тих, хто купує. | |
Маржа прибутку (маржа прибыли) | |
---|---|
відносний прибуток, обчислений у відсотках до реалізованої продукції або до капіталу. Відповідає поняттю рентабельність. | |
Маржинальний дохід (маржинальный доход) | |
---|---|
перевищення виручки від продажу над загальними витратами, що належать до певного рівня продаж. | |
Марка виробнича (марка производственная) | |
---|---|
позначка про виробниче походження продукції, що її виготовляє підприємство. Позначку ставлять на виробі, його упаковці або на спеціальний етикетці. | |
Марка торгова (марка торговая) | |
---|---|
символ, назва, малюнок або їх сполучення, що дає змогу виокремити товар даного продавця, відрізнити його від аналогічних товарів інших продавців. | |
Маркетинг (маркетинг) | |
---|---|
комплексна система організації виробництва, формування попиту, збуту і продажу товарів, сервісного обслуговування, спрямована на максимальне задоволення потреб населення та одержання прибутку активізацією і розвитком подальших потреб населення і відтворенням виробництва. Це | |
Маркетинг взаємодії (маркетинг взаимодействия) | |
---|---|
визначає ефективність, професійний рівень, підготовленість і здатність персоналу маркетингової служби синхронно на високому культурному рівні обслуговувати клієнта. | |
Маркетинг внутрішній (маркетинг внутренний) | |
---|---|
організаційна система, що здійснює реалізацію товарів і послуг у межах однієї країни. Передує міжнародному маркетингу, оскільки на зарубіжні ринки фірми починає виходити після досягнення певних результатів на вітчизняному ринку. | |
Маркетинг глобальний (маркетинг глобальный) | |
---|---|
процес глобалізації міжнародного маркетингу, завдяки якому фірми здобувають провідні місця на міжнародному ринку. | |
Маркетинг диференційований (маркетинг дифференцированный) | |
---|---|
вивчення попиту, ціноутворення, реклама, планування товарного асортименту з урахуванням різних елементів ринку. | |
Маркетинг зовнішній (маркетинг внешний) | |
---|---|
діяльність, що стосується аналізу і розробки концепції і програм залучення зовнішніх чинників | |
Маркетинг концентрований (маркетинг концентрированный) | |
---|---|
різнобічний спектр маркетингової діяльності, що зосереджує зусилля на конкретних ринках. | |
Маркетинг масовий (маркетинг массовый) | |
---|---|
маркетингова діяльність, що стосується товарів масового споживання. | |
Маркетинг мікс (маркетинг микс) | |
---|---|
набір методичних та організаційних засобів, інструментарію для розв’язання комплексу маркетингових завдань на товарному і регіональному ринках. | |
Маркетинг підтримуючий (маркетинг поддерживающий) | |
---|---|
застосування за сприятливої кон’юнктури, коли обсяги і структура товарної пропозиції відповідають обсягам і структурі попиту, а товар має стабільний попит і місце на ринку. | |
Маркетинг поновлюючий (маркетинг восстановительный) | |
---|---|
підтримка ЖЦТ, що втрачає попит на ринку із суб’єктивних причин. Аналогічний поняттю ремаркетинг. Використовує зниження цін, поліпшення якості товарів, упаковки, маркування тощо. | |
Маркетинг протидіючий (маркетинг противодействующий) | |
---|---|
застосовується для стриміння реалізації товарів соціально або фізіологічно шкідливих при вживанні (алкогольні напої, тютюнові вироби тощо). Передбачає застосування антиреклами. | |
Маркетинг стимулюючий (маркетинг стимулирующий) | |
---|---|
різновид маркетингової діяльності за умови відсутнього попиту, коли з певних причин товари з високими споживчими якостями не користуються попитом або попит вкрай обмежений. Передбачає стимулювання продажу, надання сервісних послуг, впровадження гнучких цін тощо. | |
Маркетинг стратегічний (маркетинг стратегический) | |
---|---|
маркетингова діяльність, спрямована на вивчення внутрішніх і зовнішніх можливостей фірми. | |
Маркетинг стримуючий (маркетинг сдерживающий) | |
---|---|
застосовується, коли попит на товари перевищує товарну пропозицію. Аналогічний поняттю демаркетинг. Передбачає підвищення цін, вишукування можливостей збільшення виробництва товарів тощо. | |
Маркетинг, що розвивається (маркетинг розвивающийся) | |
---|---|
застосовується при впровадженні маловідомих населенню, нових, але перспективних товарів. Використовує демпінгові ціни, активну рекламу, виставки, демонстрації товарів, безкоштовні лотереї тощо. | |
Маркетингова інформаційна система (маркетинговая информационная система) | |
---|---|
маркетингова структура, що об’єднує фахівців-професіоналів, забезпеченим обладнанням, сучасною технікою, методологією, здатною зібрати, узагальнити, оцінити, проаналізувати і розподілити для подальшого користування інформацією про стан, динаміку та перспективи розвитку ринку, зміни його кон’юнктури і скласти прогноз для розробки стратегії фірми, прийняття відповідних маркетингових рішень. | |
Маркетингова програма (маркетинговая программа) | |
---|---|
система взаємопов’язаних заходів, що визначають дію підприємства-виробника на певний час з усіх питань маркетингової діяльності. М.п. є єднальною ланкою між збутовими і комерційними службами підприємства, а також науково-технічними, конструкторськими, технологічними та виробничими службами. | |
Маркетингова служба підприємства (маркетинговая служба предприятия) | |
---|---|
спеціальний підрозділ, який здійснює свою діяльність на основі принципів і методів маркетингу з метою комплексного вивчення ринку, забезпечення стійкої реалізації товару, ринкової орієнтації виробництва. | |
Маркетингове дослідження (маркетинговое исследование) | |
---|---|
систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон’юнктури, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення тощо. | |
Маркетингове управління (маркетинговое управление) | |
---|---|
процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розвитку ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обміну, який задовольняє як окремих осіб, так і фірму. | |
Маркетинговий аналіз (маркетинговый анализ) | |
---|---|
аналіз ринку товарів і послуг, окремих його сегментів, попиту й пропозиції, поведінки споживачів різних соціально-економічних категорій, ринкової кон’юнктури, динаміки цін, запасів товарів, ринків збуту тощо. | |
Маркетинговий аудит (маркетинговый аудит) | |
---|---|
всебічне, грунтовне, систематичне, незалежне, комплексне, періодичне дослідження (аналіз) маркетингової діяльності підприємства, організації, фірми, кампанії або їх підрозділів з метою виявлення проблем, недоліків і резервів і розробки плану дій щодо поліпшення і вдосконалення маркетингу. | |
Маркетинговий план (маркетинговый план) | |
---|---|
основний комплексний програмний документ координації маркетингових дій. | |
Маркірування (маркирование) | |
---|---|
умовні позначки на товарах або на їх упаковці, що містять інформаційні дані про цей товар (написи, заводські знаки, товарні марки, малюнки). Містять назву підприємства-виробника, його адресу, дату виготовлення продукції, її якість, серію, артикул, способи вживання, рекомендації тощо. | |
Марочний продукт (марочный продукт) | |
---|---|
продукт, що має стійкий показник вищого гатунку (марочне вино). | |
Марочний товар (марочный товар) | |
---|---|
товар, який протягом тривалого часу утримує ознаки найвищої якості. | |
Маса (масса) | |
---|---|
кількість товару (товарна маса), грошей (грошова маса). | |
Маса грошова (масса денежная) | |
---|---|
загальний обсяг випущених грошових знаків, що перебувають в обігу населення, підприємств, організацій, у банках. | |
Маса критична (масса критическая) | |
---|---|
обов’язковий набір нововведень, закладених у товар, аби він вважався сучасним. | |
Масове виробництво (массовое производство) | |
---|---|
тип організації виробництва, що характеризується безперервним виготовленням великої кількості однорідної продукції протягом тривалого часу при постійному повторенні виробничого процесу на усіх дільницях, лініях і робочих місцях. | |
Масштаб цін (масштаб цен) | |
---|---|
грошова одиниця, що містить певну фінансову вагу грошового металу (золота) й служить для визначення цін усіх товарів. | |
Матеріали (материалы) | |
---|---|
матеріальна сутність, одержана з природної сировини шляхом її обробки, яка використовується при виготовленні продукції або при перетворенні в іншу матеріальну сутність. | |
Матеріали основні (материалы основные) | |
---|---|
матеріальні ресурси, які утворюють основу продукту при його виготовленні. | |
Матеріалоємність (материалоёмкость) | |
---|---|
витрата (вміст) матеріалів у розрахунку на натуральну одиницю або на гривню вартості виготовленої продукції. | |
Матеріалозберігаючі технології (материалосберигающие технологии) | |
---|---|
технологічні процеси, що дають змогу зменшувати витрати матеріалів, знижувати матеріалоємність праці. | |
Матеріальне виробництво (материальное производство) | |
---|---|
виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, ремонтних, земельних робіт. | |
Матеріальне стимулювання (материальное стимулирование) | |
---|---|
сукупність економічних форм і методів, що формують мотиви трудової діяльності людини і її ставлення до праці, матеріальні стимули, пов’язані з кількістю праці, професіоналізмом, ставленням до праці. | |
Матеріальні витрати (материальные издержки) | |
---|---|
частина витрат виробництва, куди входять витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, енергію та інші види витрат, прирівняні до матеріальних. Є частиною собівартості продукції. | |
Матеріальні ресурси (материальные ресурсы) | |
---|---|
економічні ресурси в матеріально-речовій формі. | |
Матеріальні цінності (материальные ценности) | |
---|---|
уречевлені цінності у вигляді майна, предметів, товарів. | |
Матеріально-технічна база (материально-техническая база) | |
---|---|
сукупність матеріальних речових елементів, засобів виробництва, технологій, енергетичне забезпечення, які використовуються і можуть бути використані у виробничих процесах. | |
Мафія (мафия) | |
---|---|
організована групова злочинність; злочинні групи, пов’язані між собою. Як правило, одержує підтримку корумпованих державних службовців. | |
Межа цін (потолок цен) | |
---|---|
законодавчо встановлений максимальний рівень цін на товари й послуги. Встановлюється з метою обмеження зростання цін і підвищення купівельної спроможності низькоприбуткових категорій населення. | |
Меморіал (мемориал) | |
---|---|
1. Скульптурний комплекс, що увічнює пам’ять видатних подій або людей. 2. Бухгалтерська книга для запису щоденних господарських операцій. | |
Менеджери (менеджера) | |
---|---|
1. Керівний склад компаній, банків, фінансових установ, їх структурних підрозділів, котрі наділяються виконавчою владою; 2. Учасники керівної групи банківських синдикатів, що здійснюють емісію та розміщення облігаційних позик на ринку капіталів; 3. Представник найманих працівників, які безпосередньо зайняті управлінням підприємством; фахівці з питань управління. | |
Менеджмент (менеджмент) | |
---|---|
сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва і збільшення прибутку; керівництво підприємством (фірмою). | |
Менеджмент персоналу (менеджмент персонала) | |
---|---|
це стратегічне й оперативне управління діяльністю, спрямоване на підвищення ефективності використання людських ресурсів організації. | |
Менеджмент фінансовий (менеджмент финансовый) | |
---|---|
система комплексного управління фінансовими ресурсами організацій, фірм, кампаній від визначення схем фінансової структури, її складу, обсягів, фінансових коштів; виявлення основних і альтернативних джерел надходження фінансових ресурсів, оцінки їхньої структури, включаючи вибір механізмів, їх ефективний розподіл, реалізацію та використання. | |
Мерчандайзинг (мерчандайзинг) | |
---|---|
підготовка до продажу товарів у роздрібній торгівельній мережі: розміщення товару у торговому залі, оформлення вітрин тощо. | |
Меркантильність (меркантильность) | |
---|---|
1. Надзвичайна, дріб’язкова ощадливість. 2. Своєкорисливість, гендлярство, пов’язане з матеріальною вигодою. | |
Мертва точка (мёртвая точка) | |
---|---|
рівень виробництва, за якого підприємство здатне відшкодувати всё витрати і починає одержувати прибуток. | |
Метод (метод) | |
---|---|
спосіб досягнення мети, цілі, програми, плану завдяки впорядкованій певним чином діяльності. | |
Метод аналогій (метод аналогий) | |
---|---|
метод управління, що грунтується на використанні наявного досвіду вирішення подібних управлінських ситуацій. | |
Метод впливу (метод взаимодействия) | |
---|---|
метод управління дисциплінарного, розпорядчого та організаційно-стабілізуючого характеру. | |
Метод “Дельфі” (метод “Дельфи”) | |
---|---|
метод швидкого прийняття рішень, використовується при експертному прогнозі. | |
Метод критичного шляху (метод критического пути) | |
---|---|
прийняття рішень у процесі проектування, планування, виходячи з тривалості найдовших критичних відрізків у сітьовому графіку робіт. | |
Метод ранжирування (метод ранжирования) | |
---|---|
оцінка реклами споживачами або експертами, які присвоюють відповідне місце (ранг) кожному із запропонованих варіантів. | |
Метод середньої ціни (метод средней цены) | |
---|---|
метод розрахунку вартості, витрат, що випливає з середньої ціни одиниці товару, продукції, помноженої на кількість одиниць. | |
Метод ціноутворення (метод ценообразования) | |
---|---|
рівень цін, зумовлений попитом і пропозицією товару на ринку, показниками кон’юнктури. | |
Методи управління (методы управления) | |
---|---|
способи впливу управляючої системи на управлінські об’єкти громадської діяльності (суб’єкта на об’єкт). | |
Методика (методика) | |
---|---|
1. Конкретизація методу, доведення його до чіткого опису способу здійснення розробок, розрахунків, прогнозів, оцінок кон’юнктури тощо. 2. Узагальнення досвіду, способів, підходів, технологічних прийомів здійснення завдань, реалізації планів, програм. | |
Методологія аналізу (методология анализа) | |
---|---|
сукупність загальних принципів, методів і способів керівництва економічними процесами. | |
Механізм (механизм) | |
---|---|
1. Пристрій, прилад, що здійсню ряд механічних операцій. 2. Сукупність процесів, прийомів, методів, підходів. Здійснення певних дій задля досягнення мети. | |
Механізм управління (механизм управления) | |
---|---|
спосіб організації управління суспільним виробництвом з притаманними йому формами, методами, засобами, що відповідають кожній історичній епосі та соціально-економічному устрою. | |
Меценатство (меценатство) | |
---|---|
благодійницька діяльність для збереження і примноження різнобічних культурних та духовних цінностей; надача з власних коштів безкорисно матеріальної допомоги для розвитку науки, мистецтва, медицини, літератури тощо. | |
Митна блокада (таможенная блокада) | |
---|---|
економічна ізоляція одних держав іншими державами шляхом встановлення надвисоких митних тарифів, створення митних бар’єрів. | |
Митна політика (таможенная политика) | |
---|---|
сукупність заходів щодо економічної охорони державного кордону, які полягають у контролі за ввезенням іноземних і вивезенням вітчизняних товарів, майна, валюти, цінностей в інші країни шляхом оподаткування їх митом та іншими зборами при транспортуванні через кордон. | |
Митний кордон (таможенная граница) | |
---|---|
кордон території, провіз товарів через який вимагає заповнення митної декларації і сплати мита. Збігається з державним кордоном. | |
Митний огляд (таможенный досмотр) | |
---|---|
перевірка митниками вантажів та особистих речей, що перевозяться через кордон. Проводиться для встановлення характеру вантажу, законності його провозу і обкладання митом. | |
Митний тариф (таможенный тариф) | |
---|---|
систематизоване згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності зведення ставок мита, що застосовується до товарів, які перетинають митний кордон. | |
Митниця (таможня) | |
---|---|
державна установа, що контролює перевезення вантажів, товарів, майна, цінностей тощо через кордон, здійснює перевірку митних документів, а також стягує мито та інші збори за їх провіз. | |
Мито (таможенная пошлина) | |
---|---|
податок, що сплачується митним установам за товари, цінності, які перевозяться через кордон тієї чи іншої країни. М. сплачується за товари, що ввозяться, і за транзитні. Розмір М. визначається митними тарифами, М, дозволяє державі захищати внутрішній ринок, обмежувати конкурентоспроможність товарів, що ввозяться, регулювати обсяг імпорту та його структуру. | |
Мито державне (пошлина государственная) | |
---|---|
один з видів державних грошових зборів, що беруть з громадян, установ і організацій органи державного управління і судові установи за певні види послуг. | |
Міграція (миграция) | |
---|---|
переселення, переміщення населення, трудових ресурсів, капіталу з однієї країни в іншу, а також внутрішньодержавні | |
Міграція капіталу (миграция капитала) | |
---|---|
переміщення капіталу з одних країн в інші, чи з однієї галузі економіки в іншу з метою більш ефективного його вкладання. | |
Міжнародна економіка (международная экономика) | |
---|---|
взаємозалежність і взаємозв’язок країн, націй через складні потоки товарів, капіталів, технологій та підприємництва. | |
Міжнародна торгова палата (международная торговая палата) | |
---|---|
неурядова міжнародна організація, що сприяє розвитку світової торгівлі, зміцнює економічні і фінансові зв’язки між країнами. Заснована в 1920 р., штаб-квартира в Парижі. | |
Міжнародний валютний фонд (МВФ) (Международный валютный фонд) | |
---|---|
міжнародна валютно-фінансова організація, що створена для сприяння розвиткові міжнародної торгівлі та валютного співробітництва шляхом регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням, багатосторонньої системи оплат, ліквідації валютних обмежень, а також для надання своїм членам кредитних ресурсів під час валютних труднощів. Створена в 1944 році у Бреттон-Вудсі (США). В 1989 р. до МВФ входили 153 країни з капіталом 120 млрд. дол. | |
Міжнародний кредит (международный кредит) | |
---|---|
економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою процента. Суб'єктами М.к. є банки, фірми, держави, міжнародні та регіональні організації. | |
Міжнародний ринок (международный рынок) | |
---|---|
сфера міжнародного обміну товарами і послугами, факторами виробництва і фінансування на основі товарно-грошових відносин. | |
Міжнародні економічні відносини (международные экономические отношения) | |
---|---|
система господарських відносин між країнами світу. | |
Міжнародні монополії (международые монополии) | |
---|---|
союзи великих промислових, торгових, транспортних кампаній або банків різних країн світу чи окремі великі кампанії, що контролюють виробничі ті інші господарські підприємства за межами країни свого базування, які займають на певному ринку монопольні позиції у виробництві, збуті і закупівлі тих чи інших товарів і послуг. | |
Міжнародні платіжні засоби (международные платежные средства) | |
---|---|
грошові кошти, які використовуються для погашення міжнародних платіжних зобов'язань. Як М.п.з. використовуються вільно конвертовані національні валюти. | |
Мікроекономіка (микроэкономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає економічні пропорції в межах окремої ланки економіки, маломасштабного виробництва, окремого підприємства, фірми. Передбачає характеристику економічної поведінки виробників, споживачів, фірм, механізм і ефективність прийняття підприємницьких рішень та індивідуального вибору. | |
Мікромаркетинг (микромаркетинг) | |
---|---|
маркетингова діяльність підприємства, частина маркетингу, що забезпечує зв’язок між виробниками і споживачами, а також маркетингові спостереження, дії безпосередньо в структурі фірми, кампанії. | |
Мікросегментація (микросегментация) | |
---|---|
визначення певних соціальних груп споживачів окремих товарів, послуг у межах одного регіону країни та певними конкретизованими ознаками. | |
Мікросередовище (микросреда) | |
---|---|
сукупність елементів, умов, що становлять потенціал і можливість фірми реалізувати свої програми, плани, завдання: матеріальна база, постачальники, клієнти, конкуренти, склад працівників. | |
Мікроструктура ринку (микроструктура рынка) | |
---|---|
співвідношення попиту і пропозиції товарів і послуг конкретних виробників у межах даної товарної групи. Відіграє важливу роль при сегментації ринку. | |
Мінімальна заробітна плата (минимальная зароботная плата) | |
---|---|
офіційно встановлений державою мінімальний рівень оплати праці у вигляді мінімальної місячної ставки чи почасової оплати. Використовується для обчислення розмірів державних податків, платежів, штрафів. Значення М.з.п. не завжди відповідає величині прожиткового мінімуму. | |
Мінімум неоподаткований (минимум необлагаемый налогом) | |
---|---|
розмір об’єкта оподаткування у межах якого юридичні та фізичні особи податку не сплачують. | |
Місцеві податки і збори (местные налоги и зборы) | |
---|---|
платежі фізичних та юридичних осіб, що надходять у місцеві бюджети. Вони є доповненням до загальнодержавних податків. До них відносяться: готельний збір; курортний збір; за право використання місцевої символіки; за проведення місцевих аукціонів; за виграш на бігах тощо. | |
Мобілізація (мобилизация) | |
---|---|
1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Організація і залучення трудових, матеріальних і фінансових ресурсів для реалізації виробничих, будівельних, підприємницьких та інших важливих планів, програм. | |
Мобільність (мобильность) | |
---|---|
оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани. | |
Моделювання (моделирование) | |
---|---|
метод дослідження явищ і процесі. В економіці | |
Модернізація (модернизация) | |
---|---|
вдосконалення, переробка відповідно до вимог якості, дизайну, технічних умов з урахуванням економічних чинників тощо. Модернізуються насамперед машини, устаткування, технологічні процеси. | |
Мозковий штурм (мозговой штурм) | |
---|---|
екстрена розробка плану дій експертами найвищої кваліфікації у термінових, нестандартних, надзвичайних ситуаціях. | |
Монета (монета) | |
---|---|
зливок металу, що має встановлені законодавчо форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу чи платежу. | |
Монетаризм (монетаризм) | |
---|---|
економічна теорія, згідно з якою визначальну роль в економічних процесах відіграє кількість грошей в обігу і зв’язок грошової маси з товарною. | |
Монетний двір (монетный двор) | |
---|---|
державне підприємство, що чеканить монету. Тут же виготовляють ордени, медалі інші металеві відзнаки. | |
Моніторинг (мониторинг) | |
---|---|
складова управління економічними об’єктами, що полягає в системному аналізі їхньої діяльності, вивчені стану справ. | |
Монополіст (монополист) | |
---|---|
1. Власник великого капіталу , який входить до монополістичного об’єднання. 2. Той, що має переважаюче становище на ринку. | |
Монополія (монополия) | |
---|---|
1. Виключне право на володіння будь-чим. 2. Об’єднання великих виробників, фінансових структур з метою одержання панівного становища на ринку чи в інших сферах діяльності. Основними формами є картелі, синдикати, трести, концерни, консорціуми, конгломерати. | |
Монопольна ціна (монопольная цена) | |
---|---|
1. Ціна, яка встановлюється підприємцем, що займає монопольне становище на ринку і призводить до обмеження конкуренції і порушення прав споживача. 2. Ціна, яка встановлюється монополіями, що контролюють певний ринок, для одержання ними максимального прибутку. Як правило, вона вища за ціни, що склалися на конкурентному ринку. | |
Монопольне становище (монопольное состояние) | |
---|---|
домінуюче становище підприємства (підприємця), яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище підприємства (підприємця), частка якого на ринку певного товару перевищує 35%. | |
Моральний знос (моральный износ) | |
---|---|
втрата засобами праці (машинами, устаткуванням тощо) частини вартості без відповідного фізичного зносу, що відбувається внаслідок технічного прогресу, впровадження прогресивніших машин, устаткування, технологій. | |
Мораторій (мораторий) | |
---|---|
відстрочка сплати внутрішніх або зовнішніх зобов'язань, що оголошується спеціальними актами державної влади на певний строк чи до закінчення якихось надзвичайних подій. | |
Мотивація (мотивація) | |
---|---|
причина, яка спонукає економічного суб’єкта до діяльності для досягнення певної мети, наявність інтересу до цієї діяльності й способів її реалізації. | |
Мультиплікатор (мультипликатор) | |
---|---|
економічний показник, що характеризує ступінь, за якого збільшення інвестиційного попиту породжує зміну обсягів випуску продукції і попиту на неї. | |
Муніципальний бюджет (муниципальный бюджет) | |
---|---|
місцеві бюджети, якими розпоряджаються муніципальні органи влади. | |
Набір (набор) | |
---|---|
1. Сукупність, підбір предметів одного призначення, що утворюють щось ціле, комплекс. 2. Масовий прийом на роботу, в навчальний заклад. | |
Навмисний демпінг (преднамеренный демпинг) | |
---|---|
тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін. | |
Нагляд (надзор) | |
---|---|
одна із форм контролю за дотриманням встановлених вимог щодо тієї чи іншої діяльності. | |
Нагромадження (накопление) | |
---|---|
вкладання частини доходу на майбутні витрати, перетворення частини прибутку в капітал, збільшення запасів матеріалів, основних засобів виробництва, майна. | |
Надання позик (выдача ссуд) | |
---|---|
надання банками коштів у вигляді позик підприємствам та організаціям для оплети рахунків за отримані цінності, надані послуги і виконані роботи. | |
Надбавка (надбавка) | |
---|---|
1. Додаткові виплати працівникам за особливо складні умови роботи, високу кваліфікацію, високоякісні і відповідальні роботи. 2. Додаток до номінальної ціни товару зі його високу якість. | |
Надійність (надёжность) | |
---|---|
здатність об’єктів, товарів зберігати певні властивості, незмінні якості протягом заданого періоду. В економіці означає стійкість економічної, фінансової установи, організації, фірми до будь-яких колізій, змін кон’юнктури ринку. | |
Надійність ринку (надёжность рынка) | |
---|---|
стійкість ринку до політичних потрясінь, прорахунків і помилок економічних, фінансових та інших вищих органів. | |
Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) | |
---|---|
перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей. | |
Надлишкова пропозиція (избыточное предложение) | |
---|---|
пропозиція, що значно перевищує попит і призводить до затоварювання. | |
Надлишковий попит (избыточный спрос) | |
---|---|
попит, що значно перевищує пропозицію і призводить до дефіциту товарів, зростанню цін. | |
Надлишок капіталу (избыток капитала) | |
---|---|
обсяги капіталу, що перевищують кількість, необхідну для реалізації передбаченого проекту. | |
Надлишок касової готівки (излишек кассовой наличности) | |
---|---|
кількість грошей у касі підприємства, що перевищує потреби касового обслуговування. | |
Наднормативні запаси (сверхнормативные запасы) | |
---|---|
перевищення понад нормативний рівень товарних запасів, необхідних для функціонування торгівельного процесу. | |
Надплановий прибуток (сверхплановая прибыль) | |
---|---|
прибуток, одержаний підприємством понад грошову суму, передбачену плановим завданням, стратегією фірми, кампанії. | |
Найбільше сприяння (наибольшее благоприятствование) | |
---|---|
режим економічних відносин між державами, за яких одна країна надає іншій такі ж сприятливі умови, якими користується або буде користуватись у майбутньому третя країна на території першої. | |
Наймана праця (наёмный труд) | |
---|---|
праця особи, яка працює за договором найму на підприємстві, що належить іншому власникові. | |
Накладна (накладная) | |
---|---|
документ, яким оформляють приймання або видачу продукції. | |
Накладні витрати (накладные издержки) | |
---|---|
витрати, пов’язані з утриманням управлінського персоналу та організаційно-господарським обслуговуванням виробництва з метою створення необхідних умов праці. | |
Накопичувальний вклад (накопительный вклад) | |
---|---|
вклад в ощадний банк, за умовою якого вкладник має право й повинен періодично вносити додаткові суми. | |
Напівфабрикат (полуфабрикат) | |
---|---|
продукт праці, що має пройти подальшу обробку або стати готовим виробом. | |
Нарахування на заробітну плату (начиления на заработную плату) | |
---|---|
обов’язкові внески підприємств, організацій та установ усіх форм власності до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та ін. Обчисляють у відсотках від загальної суми оплати праці за встановленими ставками. Не впливають на розмір заробітної плати і включають до витрат виробництва чи обігу. | |
Нарахування процентів (начисление процентов) | |
---|---|
здійснюється по розрахункових, поточних (крім бюджетних), позичкових, депозитних рахунках, рахунках по вкладах громадян і військовослужбовців. Рівень відсотних ставок по активних і пасивних операціях, порядок, період, строки нарахування відсотків, порядок їх стягнення визначаються в договорі між банком і клієнтами. | |
Наряд (наряд) | |
---|---|
документ-розпорядження робітникові або групі робітників на виконання певної роботи. У ньому зазначається зміст роботи, її обсяг, форма оплати праці, тарифний розряд, норми й розцінки на одиницю та на весь обсяг роботи. | |
Наряд-замовлення (наряд-заказ) | |
---|---|
документ, на підставі якого поставлялись товари на експорт в умовах державної монополії на зовнішню торгівлю. | |
Натуральне господарство (натуральное хозяйство) | |
---|---|
господарство, що задовольняє свої потреби за рахунок власного виробництва. | |
Натуральні позики (натуральные кредиты) | |
---|---|
різновидність державної позики, коли вартість облігацій і сума позики визначаються в натуральній формі. Н.п. (хлібні, цукрові) використовуються в умовах різкого знецінення грошових знаків, Н.п. погашаються натурою або в грошах за ринковою ціною хліба, цукру, що гарантує від знецінення вкладені в позику кошти. | |
Натуральні трансфери (натуральные трансферы) | |
---|---|
державна допомога населенню, надана у вигляді натуральних товарів і послуг. Це, насамперед, медичне обслуговування, освіта, безкоштовне харчування тощо. | |
Наукова організація праці (научная организация труда) | |
---|---|
система заходів, що забезпечує підвищення ефективності функціонування живої праці на основі сучасних досягнень науки і техніки. | |
Науковий ступінь (научная степень) | |
---|---|
Науковими ступенями є кандидат наук і доктор наук. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
Наукові дослідження (научное исследование) | |
---|---|
творча діяльність, яка здійснюється на систематичній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу та суспільство, а також пошук нових сфер застосування цих знань. | |
Науково-технічний прогрес (научно-технический прогрес) | |
---|---|
поступальний, взаємопов’язаний розвиток науки і техніки, що зумовлюється об’єктивною необхідністю розвитку матеріального виробництва, ростом і ускладненням потреб людини. | |
Наукоємність (наукоемкость) | |
---|---|
показник, що характеризує ступінь забезпеченості і використання у виробничих процесах, підприємницькій і іншій діяльності науково | |
Націнки (наценки) | |
---|---|
надбавка до роздрібних цін на споживчі товари, що продаються в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування. | |
Націоналізація (национализация) | |
---|---|
акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з переданням його в користування установам, підприємствам, групам чи окремим особам. | |
Національна економіка | |
---|---|
це економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами. | |
Національне багатство (национальное достояние) | |
---|---|
сукупність матеріальних і духовних благ суспільства. Включає в себе основні й оборотні виробничі фонди (машини, будинки, споруди, сировину, паливо тощо) усіх форм власності, резерви й страхові запаси, особисте майно населення. | |
Національний банк України (Национальный банк Украины) | |
---|---|
державний банк країни, який разом із своїми філіями являє собою перший рівень банківської системи і виконує функції резервної системи. НБУ виконує такі основні функції: емісію грошей та організацію їх обігу; є кредитором останньої інстанції для комерційних банків; організовує розрахунки між банками; обслуговує державний борг країни; проводить операції на ринку державних цінних паперів та валютному ринку; здійснює контроль за роботою комерційних банків. | |
Національний доход (национальный доход) | |
---|---|
частина вартості сукупного суспільного продукту, що залишається після відшкодування матеріальних витрат: предметів праці і засобів праці (в розмірі їх амортизації). Н.д. у вартісному виразі –заново створена за певний період вартість, втілює в собі витрачену живу працю в сфері матеріального виробництва, узагальнюючий підсумковий показник розвитку народного господарства, економічних можливостей країни. | |
Національний продукт (национальный продукт) | |
---|---|
вартість обсягу продукції, товарів, послуг, вироблених народним господарством країни протягом року. | |
Національні інтереси (национальные интересы) | |
---|---|
розбудова державності, економічної демократії, досягнення економічної безпеки, реструктуризація (ринкова інфраструктура) з метою стабілізації і розвитку економіки, росту національного багатства і підвищення життєвого рівня. | |
Національні рахунки (национальные счета) | |
---|---|
рахунки джерел національного доходу. | |
Невидимі операції (невидимые операции) | |
---|---|
невидимий експорт і невидимий імпорт | |
Невизначеність (неопределённость) | |
---|---|
недостатня поінформованість про умови розвитку економічної діяльності протягом певного періоду. | |
Невиробнича сфера (непроизводствення сфера) | |
---|---|
сукупність галузей народного господарства та видів діяльності людей, що надають необхідні послуги суспільству та окремим його членам і безпосередньо не пов’язані зі створенням матеріальних благ (зв’язок транспорт, житлово | |
Невиробничі витрати (непроизводственные издержки) | |
---|---|
непередбачені матеріальні, енергетичні, трудові, транспортні, фінансові, інтелектуальні та інші витрати, спричинені в основному діями суб’єктивних негативних факторів | |
Невиробничі послуги (непроизводственные услуги) | |
---|---|
послуги, що надаються населенню підприємствами, організаціями та установами невиробничої сфери. Це установи освіти, охорони здоров’я, культури, мистецтва, зв’язку тощо. | |
Негативний попит (негативный спрос) | |
---|---|
негативне ставлення покупців до певного товару: мінімальний попит на нього. | |
Недобросовісна конкуренція (недобросовесная конкуренция) | |
---|---|
здійснення комерційних операцій, коли їхні учасники порушують прийняті на ринку правила і норми конкуренції, вступають у змову проти своїх конкурентів, використовують непристойні методи дискредитації, демпінгові ціни тощо, які суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності. | |
Недоїмка (недоимка) | |
---|---|
частина податку або іншого обов’язкового платежу, яка не сплачена платником у встановлений державою строк і підлягає оплаті. | |
Недостача (недостача) | |
---|---|
фактична нестача грошових, валютних, матеріальних та інших цінностей проти бухгал¬терських даних. Може бути внаслідок помилки, результатом привласнення працівником довірених йому цінностей або розкраданням цінностей сторонніми особами. | |
Нееластичний попит (неэластичный спрос) | |
---|---|
попит, що має тенденцію залишатись незмінним, незважаючи на зміни кон’юнктури цін. | |
Незавершене виробництво (незавершенное производство) | |
---|---|
предмети праці, що не є готовою продукцією і перебувають у процесі виробництва. Посідає проміжне місце між сировиною і напівфабрикатами або між напівфабрикатами і готовою продукцією. | |
Незаконна діяльність (незаконная деятельность) | |
---|---|
діяльність, заборонена законом, нелегальна діяльність, а також дії, що ведуть до обмеження вільної конкуренції, здійснюються всупереч антимонопольному законодавству. | |
Незворотні витрати (невозвратные издержки) | |
---|---|
витрати, що мають місце після банкрутства підприємства. | |
Незмінні ціни (неизменные цены) | |
---|---|
умовно постійні ціни порівняно до цін певного періоду року. Застосовуються при економічному аналізі для зіставлення показників виробництва, споживання, доходів, витрат, реалізації продукції за різні роки, в динаміці і по роках. | |
Некомерційна організація (некомерческая организация) | |
---|---|
організація, що не ставить основним завданням своєї діяльності одержання прибутку (громадські, релігійні організації, благодійні фонди, спілки тощо). | |
Неконвертовані валюти (неконвертируемые валюты) | |
---|---|
валюти, яким законодавчо заборонено вільно обмінюватись на національні валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби. Повністю неконвертованою валютою був карбованець колишнього СРСР. | |
Неліквіди (неликвиды) | |
---|---|
товарно-матеріальні цінності, зайві чи непотрібні підприємству, а також готова продукція підприємства, яку важко реалізувати. Гальмує оборотність обігових коштів, погіршує фінансовий стан підприємства. | |
Нематеріальні цінності (нематериальные ценности) | |
---|---|
цінності, які не є фізичними об’єктами, але мають грошову оцінку. Це | |
Ненормовані активи (ненормированные активы) | |
---|---|
гроші в касі, на розрахунковому та інших рахунках: відвантажені товари, строк оплати яких ще не настав, а також такі, що не оплачені вчасно; різні види дебіторської заборгованості. | |
Ненормовані оборотні кошти (ненормированные оборотные средства) | |
---|---|
кошти, що знаходяться у сфері обігу і не плануються. До них належать: кошти, вкладені у відвантажені товари, строки оплати яких не наступив; у відвантажені товари, що знаходяться на відповідальному збереженні у покупців; кошти на розрахункових рахунках у банках, на акредитивах тощо. | |
Неплатоспроможність (неплатежеспособность) | |
---|---|
фінансовий стан підприємства, організації, установи, при якому вони не можуть своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання перед іншими підприємствами і організаціями, працівниками, державою, банками. Виникає в результаті різних обставин, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, що супроводжується виникненням нестачі власних оборотних коштів. Для подолання тимчасової Н. можуть бути використані кредити банків. | |
Неповна зайнятість (неполная занятость) | |
---|---|
часткове безробіття; наявність працездатного населення, що має необхідність і бажання працювати, але не забезпечена роботою. | |
Непрацездатність (нетрудоспособность) | |
---|---|
тимчасова або постійна втрата працездатності внаслідок хвороби, нещасного випадку або з інших причин, неможливість займатися трудовою діяльністю з причини, що не залежить від людини. | |
Непродуктивна праця (непродуктивный труд) | |
---|---|
праця, що не уречевлюється в матеріальному продукті, але є суспільно корисною і необхідною для забезпечення виробництва матеріальних благ. | |
Непрямі податки (косвенные налоги) | |
---|---|
податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежить від доходів платників податків. | |
Нераціональний попит (нерациональный спрос) | |
---|---|
попит на товари, шкідливі для людини та її здоров’я (алкоголь, тютюн тощо). | |
Нерегульований попит (нерегулируемый спрос) | |
---|---|
попит, який мало піддається регулюванню, зумовлений випадковими факторами. | |
Нерухомість (недвижимость) | |
---|---|
земельні ділянки, зведені на них капітальні споруди, промислові й житлові будівлі та інші об’єкти. | |
Неспроможність (несостоятельность) | |
---|---|
стан економічного суб’єкта, який припинив платежі за своїми боргами. | |
Нетоварне споживання (нетоварное потребление) | |
---|---|
споживання населенням продуктів виробництва, одержаних поза ринковим обміном (продукція з особистого підсобного господарства, садово-городніх ділянок тощо). | |
Нетоварні платежі (нетоварные платежи) | |
---|---|
платежі по перерахуванню податку на добавлену вартість та інших платежів до бюджету, внески на соціальне страхування і пенсійне забезпечення, перекази заробітної плати та інших платежів, які належать громадянам, на вклади в Ощадний банк тощо. | |
Неустойка (неустойка) | |
---|---|
визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. До Н. відносяться пеня, штраф, процент від суми невиконаного зобов'язання та ін. | |
Нецінова конкуренція (неценовая конкуренция) | |
---|---|
форма конкурентної боротьби, в якій поряд з конкуренцією цін використовується реклама, технічні переваги, гарантії, пільги споживачам та ін. | |
Новація (новация) | |
---|---|
у підприємстві | |
Номенклатура (номенклатура) | |
---|---|
сукупність назв продукції, що випускається: торгівельний асортимент, необхідний для підтримання нормального функціонування підприємств торгівлі; перелік рахунків, відкритих бухгалтерією. | |
Номінал (номинал) | |
---|---|
1. Вартість, зазначена на грошових знаках, цінних паперах | |
Норма виробітку (норма выработки) | |
---|---|
кількість одиниць продукції, операцій або інших показників роботи, яку працівник повинен виконати за певний відрізок часу. Є показником продуктивності праці і основою оплати праці робітників-відрядників. | |
Норма запасу (норма запаса) | |
---|---|
оптимальні обсяги, кількість матеріальних ресурсів, товарної маси, що забезпечує безперервність виробництва або товарного обігу. | |
Норма затрат часу (норма затрат времени) | |
---|---|
величина витрат робочого часу, що встановлена для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах. | |
Норма ліквідності (норма ликвидности) | |
---|---|
показник, що характеризує здатність банків забезпечити своєчасне виконання своїх кредитних зобов’язань. | |
Норма обслуговування (норма обслуживания) | |
---|---|
встановлена кількість одиниць об'єктів, які працівник або група працівників відповідної кваліфікації повинні обслуговувати в одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. | |
Норма прибутку (норма прибыли) | |
---|---|
відношення додаткової вартості до загальної суми авансованого капіталу, виражену у відсотках. Характеризує ефективність використання капіталу, прибутковість підприємства. | |
Норма чисельності працівників (норма чисельности работников) | |
---|---|
встановлена чисельність працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій чи обсягів робіт за певних організаційно-технічних умов виробництва. | |
Нормативи (нормативы) | |
---|---|
1. Економічні, технічні, технологічні або інші показники норм, за якими здійснюються певні дії, виконується певна робота, приймаються рішення. 2. Розрахункові величини живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції або окремі види робіт. | |
Норми амортизації (нормы амортизации) | |
---|---|
річний розмір амортизаційних відрахунків, виражений у відсотках до первісної вартості основних фондів. | |
Норми споживання (нормы потребления) | |
---|---|
науково обґрунтована кількість матеріальних благ і послуг, що забезпечують людині найсприятливіші умови всебічного розвитку та задоволення фізичних потреб. Обчислюється на основні продукти харчування, найважливіші непродовольчі товари, товари тривалого користування, різні послуги. | |
Нормування (нормирование) | |
---|---|
здійснення розрахункових операцій стосовно нормування праці, витрат, затрат, оборотних засобів і коштів, природних витрат, запасів, обслуговування з метою встановлення норм виробітку в розрахунку на одного працівника. | |
Нотаріат (нотариат) | |
---|---|
система юридичних установ, на які покладено посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення. Складається з мережі державних та приватних нотаріальних (ліцензованих) контор, що посвідчують угоди, достовірність копії і витягів з документів та справжність підписів громадян на документах, оформляють спадкові права громадян тощо. | |
Нотифікація (нотификация) | |
---|---|
повідомлення векселеутримувачем індосанта чи аваліста про опротестування виданого векселя. Повідомлення повинно бути надіслане протягом 4 робочих днів, що настають за днем протесту. Кожен індосант, одержавши повідомлення (нотіс), повинен протягом 2 робочих днів повідомити свого попередника | |
“Ноу-хау” (“ноу-хау”) | |
---|---|
(англ. | |
Нувориш (нувориш) | |
---|---|
багатій, що швидко й спритно розбагатів у періоди економічного буму, воєн тощо; багатій-вискочка, що намагається пробитися у вищий світ. | |
Ньюс-мейкери (ньюс-мейкеры) | |
---|---|
діячі в галузі науки, економіки підприємництва та інщих сфер, які мають великий вплив на суспільно-політичні події. | |
Ньюс-реліз (ньюс-релиз) | |
---|---|
дані про товар чи кампанію, які використовуються при укладанні договору. | |
Обговорення (обсуждение) | |
---|---|
управлінська процедура, учасники якої колегіально розглядають, порівнюють і оцінюють окремі положення або варіанти якогось рішення. | |
Обгрунтованість прогнозу (обоснованность прогноза) | |
---|---|
допустима величина відхилень прогнозу від дійсного стану об’єкта або шляхів і строків його здійснення. | |
Обертання вкладів (оборот вкладов) | |
---|---|
показник рухливості коштів, що зберігаються. Обчислюється шляхом ділення оборотів по видачі вкладів на середньомісячний лишок вкладів. | |
Обертання кредиту (оборот кредита) | |
---|---|
показник, що характеризує швидкість обігу кредиту в днях. Розраховується як відношення середнього за аналізований період залишку позичок до одноденного кредитного обороту по позичкових | |
Об’єднання (объединение) | |
---|---|
назва юридичної особи, об’єкта підприємницької діяльності, що об’єднує кілька підприємств, організацій, установ у єдину групу. | |
Об’єкт (объект) | |
---|---|
установа, організація, підприємство та інші юридичні особи, засоби виробництва, елементи соціальної сфери тощо, в яких зосереджена або на які спрямована економічна діяльність. | |
Об’єкт власності (объект собственности) | |
---|---|
все, що є власністю і належить суб’єкту власності, матеріальний, фінансовий, інтелектуальний продукт, економічні ресурси, засоби виробництва тощо. | |
Об’єкт кредитування (объект кредитирования) | |
---|---|
окремі або об’єднані в групи матеріальні цінності, господарські витрати й кошти в розрахунках, що їх кредитує банк. | |
Об’єкт оподаткування (объект налогообложения) | |
---|---|
вид і обсяг доходу, майно та його вартість, об’єкти, види діяльності, грошова виручка - тобто все, що обкладається податками. | |
Об’єкт фінансування (объект финансирования) | |
---|---|
будь-який об’єкт будівництва | |
Об’єктивність (объективность) | |
---|---|
1. Реальне існування об’єкта поза свідомістю і незалежно від неї. 2. Реальність, неупередженість, відповідність об’єктивній дійсності. Один з основних принципів матеріалістичної діалектики. | |
Обіг (оборот, обращение) | |
---|---|
форма обміну продуктів праці через купівлю-продаж за допомогою грошей, що відбувається в умовах товарного виробництва. | |
Обіг грошовий (обращение денежное) | |
---|---|
безперервний рух грошей як засіб оплати праці, послуг, купівлі товарів, здійснення розрахунків і платежів, надання допомоги, повернення боргів тощо. | |
Обіг товарів (обращение товаров) | |
---|---|
рух товарів від виробників до споживачів через торгівельну мережу (або товарооброт). | |
Обладнання (оборудование) | |
---|---|
машини, верстати, агрегати, що використовуються у виробництві. Розрізнять виробниче, технологічне та інші види обладнання. | |
Облігації іменні (облигации именные) | |
---|---|
облігації, власники яких реєструються в особливій книзі. Операції з ними може здійснювати лише особа, зазначена в цій книзі. Такі облігації, як привило, безкупонні. | |
Облігації іпотечні (облигации ипотечные) | |
---|---|
довгострокові облігації з твердим відсотком, що випускаються під забезпечення нерухомим майном. | |
Облігації конвертовані (облигации конвертируемые) | |
---|---|
облігації, які підлягають обміну на інші цінні папери, насамперед, на акції компанії, яка їх випустила. | |
Облігація (облигация) | |
---|---|
цінний папір на пред'явника, боргове зобов'язання, за яким кредитори отримують доход, який виплачується у формі виграшів або шляхом оплати купонів. При випуску позики обумовлюється строк, протягом якого О. підлягають погашенню або викупу. | |
Облігація звичайна (облигация обыкновення) | |
---|---|
облігація, яка не конвертується в акції, але може бути достроково погашена через викуп емітентом. | |
Облігація купонна (облигация купонная) | |
---|---|
облігація, що містить відрізні купони, за якими після певного строку виплачується відсотковий дохід. | |
Облігація серійна (облигация серийная) | |
---|---|
облігація, термін погашення якої настає через певний період. | |
Облік (учёт) | |
---|---|
складова управління економічними процесами та об’єктами, суть якої полягає у зібранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. | |
Облік майна (учёт имущества) | |
---|---|
реєстрація майнових цінностей підприємства та занесення у книгу обліку матеріальних цінностей. | |
Облік управлінський (учёт управленческий) | |
---|---|
складова бухгалтерського обліку, яка охоплює діяльність з підготовки інформації, висновків та оцінок, необхідних керівництву для прийняття управлінських рішень. | |
Облік фінансовий (учёт финансовый) | |
---|---|
облік наявності і руху грошових засобів, фінансових ресурсів, відповідно до яких забезпечується підготовка і видача інформації про фінансові результати діяльності підприємства, його фінансовий стан згідно з чинним законодавством і нормами бухгалтерського обліку. | |
Облікова ставка (учетная ставка) | |
---|---|
процент, який стягують банки із суми векселя при купівлі їх банком до настання строку платежу. Банк, обліковуючи вексель, сплачує пред'явникові суму його номінальної вартості, відраховуючи суму зниження, що дорівнює О.с. Право одержати гроші за векселем переходить до банку. | |
Обмеженість ресурсів (ограниченность ресурсов) | |
---|---|
недостатня кількість у розпорядженні людей наявних природних ресурсів, здатних задовольнити потреби людини й суспільства. | |
Обмеження тарифні (ограничения тарифные) | |
---|---|
система митних тарифів, що стає на заваді (гальмує) експорту та імпорту певних товарів. | |
Обмін (обмен) | |
---|---|
одна із стадій відтворювального циклу, дуже поширена економічна операція, яка полягає в тому, що одна особа (фізична чи юридична) передає іншій річ, товар, отримуючи за це гроші або іншій товар. | |
Обмін безвалютний (обмен безвалютный) | |
---|---|
міжнародний обмін товарами й послугами без залучення іноземної валюти. | |
Обмінний курс (обменный курс) | |
---|---|
цін грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях інших країн. | |
Оборот (оборот) | |
---|---|
1. Рух товарів, грошових коштів у відтворювальному процесі. 2. Валовий сумарний обсяг виробництва продукції, робіт, послуг, вироблених підприємством за один рік у грошовому виразі. | |
Оборот активів (оборот активов) | |
---|---|
один з показників ефективності використання активів, що означає відношення чистого виторгу з продажу до середньої величини сукупних активів компанії, фірми, підприємства. | |
Оборот безготівковий (оборот безналичный) | |
---|---|
платежі, що здійснюються шляхом перерахування на рахунки у кредитних установах і зарахування зустрічних вимог між підприємствами, а також між підприємствами й населенням. | |
Оборот капіталу (оборот капитала) | |
---|---|
циклічний рух, кругообіг капіталу, швидкість якого вимірюється часом проходження одного нового циклу. | |
Оборот основних і оборотних фондів (оборот основных і оборотных фондов) | |
---|---|
безперервний, періодично повторювальний рух фондів, економічний зміст якого полягає у перенесенні на новостворений продукт вартості виробничих фондів. Час обороту складається з часу виробництва та обігу. | |
Оборотний капітал (оборотный капитал) | |
---|---|
частина продуктивного капіталу, вартість якої цілком переноситься на вироблений товар і повністю повертається власникові капіталу у грошовій формі після реалізації товару (вартість сировини, палива, допоміжних матеріалів, робочої сили тощо). | |
Оборотні засоби (оборотные средства) | |
---|---|
сукупність оборотних фондів виробництва й фондів обігу, що беруть участь у виробничому процесі. Поділяються на матеріальні і грошові. | |
Оборотні кошти (оборотные средства) | |
---|---|
сукупність грошових коштів, авансованих підприємствами для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний процес виробничо-господарської діяльності. До оборотних виробничих фондів відносять виробничі запаси, незавершене будівництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу | |
Оборотні фонди (оборотные фонды) | |
---|---|
частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі, переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється в натуральній і вартісній формі після кожного виробничого циклу. | |
Оборотність (оборачиваемость) | |
---|---|
процес постійного руху товарів і грошей у сфері їхнього обігу, при якому вони переходять від однієї особи до іншої, обмінюється, оновлюється. | |
Оборотність товарів (оборачиваемость товаров) | |
---|---|
1. Процес постійного оновлення і заміни товарів, руху товарів у сфері обігу. 2. Показник, що характеризує швидкість обороту товарів від виробника до споживача через торгівлю. | |
Обсяг (объём) | |
---|---|
кількісний економічний показник, що відображає величину руху ресурсів, витрат факторів виробництва, виробленого або спожитого продукту, попиту і пропозиції товарів та послуг тощо. Вимірюється у натуральних або грошових одиницях. | |
Обсяг виробництва (объём производства) | |
---|---|
кількість виготовленої продукції та виконаних робіт за певний період часу (рік, півріччя, квартал, місяць) на певному рівні (підприємство, галузь, народне господарство). | |
Обсяг попиту (объём спроса) | |
---|---|
кількість товару, яку споживачі хочуть і спроможні придбати на даному ринку в певний період. | |
Обсяг пропозиції (объём предложения) | |
---|---|
кількість товару, яку продавці можуть запропонувати для продажу на даному ринку в даний час. | |
Овердрафт (овердрафт) | |
---|---|
короткостроковий кредит, надання якого відбувається шляхом списання коштів із рахунка клієнта банку, внаслідок чого створюється дебетове сальдо. | |
Одиниця вимірювання (единица измерения) | |
---|---|
фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. | |
Одиниця оподаткування (единица налогообложения) | |
---|---|
одиниця виміру об’єкту оподаткування, що використовується для кількісного виразу податкової бази (акр, гектар, квадратний метр, літр, галон, барель; при оподаткуванні прибутку, доходу | |
Окупність витрат (окупаемость затрат) | |
---|---|
показник відшкодування використаних коштів, що розраховується порівнянням витрат з доходами, отриманими внаслідок цих витрат; показник економічної ефективності використання вкладень. | |
Окупність капітальних вкладень (окупаемость капитальных вложений) | |
---|---|
показник відшкодування витрат на капітальні вкладення за рахунок прибутку або економії внаслідок зниження собівартості продукції. | |
Олігархія (олигархия) | |
---|---|
політичне та економічне панування невеликої групи людей, що має значний вплив на керівництво державою та економікою. | |
Олігополія (олигополия) | |
---|---|
панування невеликої кількості фірм і компаній у виробництві певних товарів і на ринку їх збуту. | |
Оперативна звітність (оперативная отчётность) | |
---|---|
поточна звітність, оперативні дані про діяльність підприємств, фірм, компаній. | |
Оперативне планування (оперативное планирование) | |
---|---|
поточне виробничо-фінансове й виконавче планування на короткий час, яке зорієнтоване на доповнення, деталізацію, внесення коректив у намічені попередньо плани та графіки робіт. | |
Оперативне управління (оперативное управление) | |
---|---|
управління поточними діями, що поєднує оперативне планування, оперативний облік та оперативний контроль. | |
Оператор (оператор) | |
---|---|
юридична особа, яка здійснює операції на ринку. | |
Операції біржові (операции биржевые) | |
---|---|
різноманітні операції, пов’язані з купівлею-продажем сировини, товарів, цінних паперів, валюти. | |
Операції венчурні (операции венчурные) | |
---|---|
операції, що здійснюються інноваційними банками с кредитування науково-технічних програм, ноу-хау з підвищеним ступенем кредитного ризику. | |
Операції господарські (операции хозяйственные) | |
---|---|
операції, що здійснюються підприємством, фірмою, установою з метою виконання статуних зобов’язань і завдань. | |
Операції депозитні (операции депозитные) | |
---|---|
операції банків, кредитних установ щодо залучення грошових коштів у виглядів депозитів (вкладів) і їх розміщення в інших кредитних установах. | |
Операції комерційні (операции коммерческие) | |
---|---|
торгові операції купівлі-продажу; будь-які підприємницькі операції, бізнес-операції. | |
Операції комісійні (операции комиссионные) | |
---|---|
посередницькі операції, що виконуються за дорученням клієнтів за комісійну винагороду. | |
Операції форвардні (операции форвардные) | |
---|---|
позабіржові термінові валютні операції, що здійснюються банками і промислово-торговими корпораціями по телефону або факсу на договірній основі. | |
Операційні витрати (операционные издержки) | |
---|---|
витрати об’єктів господарювання, що не пов’язані безпосередньо з розширенням виробництва й не включаються у собівартість продукції. | |
Операційні доходи (операционные доходы) | |
---|---|
надходження до банків, кампаній від проведених за певний період фінансових, виробничих і господарських операцій. Включають чистий виторг від продажу, відсотки з кредитів і вкладів, орендні платежі тощо. | |
Операційні рахунки (операционные счета) | |
---|---|
бухгалтерські рахунки, в яких ведуть реєстрацію господарських операцій, пов’язаних з процесами постачання, виробництва й збуту продукції. | |
Операція (операция) | |
---|---|
вид діяльності, підприємницької угоди, сукупність взаємопов’язаних дій щодо розв’язання економічної задачі або проблеми. Розрізняють бізнес-операції, банківські, бухгалтерські, біржові, валютні, маркетингові, консалтингові та інші. | |
Операція торговельна (операця торговая) | |
---|---|
придбання товару для подальшого його відчуження, крім дарування, спадщини, а також для власного вжитку. Операція купівлі-продажу становить єдине ціле | |
Опитування (опрос) | |
---|---|
метод збору первинної інформації про певні об’єктивні чи суб’єктивні процеси, факти зі слів опитуваних. Використовують вибіркове або загальне опитування для визначення громадської думки щодо чогось чи когось або вивчення попиту населення на товари, послуги тощо. | |
Оподаткування (налогообложение) | |
---|---|
процес встановлення й утримання податків у країні, визначення їх розмірів і ставок, кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядку сплати податків. | |
Оптимальний розмір підприємства (оптимальный размер предприятия) | |
---|---|
розмір підприємства, якому відповідають найкращі техніко-економічні показники витрат на виготовлення продукції та найменша питома вага у собівартості продукції транспортних витрат на доставку сировини й готових виробів споживачам. У кожній галузі економіки свої О.р.п. | |
Оптимізація (оптимизация) | |
---|---|
визначення значень економічних показників, за яких досягається оптимум, тобто найкращий стан системи. Найчастіше оптимуму відповідає досягнення заданого результату при мінімальних ресурсних витратах. | |
Оптова торгівля (оптовая торговля) | |
---|---|
торгівля великими партіями товарів, продаж їх оптовим покупцям, які споживають товари в значній кількості або продають їх у роздрібній торгівлі. Здійснюється через мережу оптових (дистриб’ютери) і дрібнооптових (дилери) покупців-посередників. | |
Оптовик (оптовик) | |
---|---|
особа, що займається оптовою (гуртовою) торгівлею: операціями закупок великих партій товарів, складуванням і постачанням їх роздрібним торговцям за оптовими цінами але з різницею (маржею) між ціною закупівельною та ціною реалізації, від якої залежить її прибуток. | |
Опціон (опцион) | |
---|---|
право вибору платежу чи відмова від нього, яке надається одній із сторін умовами договору (контракту) або зміни його початкових умов. О. | |
Орган (орган) | |
---|---|
установа, організація, що виконує певні функції в галузі державного управління чи в системі управління підприємства, установи. | |
Органи управління (органы управления) | |
---|---|
організації та установи, що володіють правом приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень. | |
Організаційна структура (организационная структура) | |
---|---|
поділ економічного суб'єкта на підрозділи, відділи, цехи, лабораторії, ланки, групи з метою упорядкування управління, налагодження їх взаємодії, встановлення підпорядкованості і відповідальності. | |
Організація (организация) | |
---|---|
1. Складова управління, суть якої полягає в координації дій окремих елементів системи, досягненні взаємної відповідності функціонування її частин. 2. Форма об’єднання людей для спільної діяльності в межах певної структури. | |
Організація виробництва (организация производства) | |
---|---|
сукупність принципів, форм і методів, що забезпечують найдоцільніше поєднання в часі та просторі й використання трьох складових процесу виробництва | |
Організація праці (организация труда) | |
---|---|
сукупність методів, заходів, спрямованих на впорядкування трудової діяльності, взаємодії людей у процесі праці в чітку та узгоджену раціональну систему для досягнення поставленої мети. | |
Ордер (ордер) | |
---|---|
наказ, розпорядження у письмовій формі, документ про видачу його пред’явникові товару, вантажу, грошей і про право обшуку і проведення інших операцій. | |
Ордер прибутковий касовий (ордер приходной кассовый) | |
---|---|
грошовий документ, яким оформляють касову операцію приймання грошей підприємствами, організаціями, установами. | |
Ордерна книга (ордерная книга) | |
---|---|
книга з бланками ордерів. | |
Ординарний (ординарный) | |
---|---|
звичайний, звичний, простий. | |
Оренда (аренда) | |
---|---|
різновид договору, за яким орендодавець надає орендатору майно у тимчасове користування за винагороду - орендну плату, за рахунок якої орендодавець відшкодовує амортизацію, витрати на капітальний, поточний ремонт тощо. | |
Орендар (арендополучатель) | |
---|---|
особа або організація, яка винаймає, отримує в оренду майно, землю, якій щось надано в оренду. | |
Орендна плата (орендная плата) | |
---|---|
суми, сплачені за договором оренди, який укладається з місцевими органами самоврядування або з юридичними і фізичними особами, котрі здають в оренду земельні ділянки, тимчасово вільні будинки й споруди на інші закріплені за ними в оперативне управління приміщення. Включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і частину прибутку. | |
Орендний підряд (арендный подряд) | |
---|---|
одна з форм управління та внутрігосподарського розрахунку, суть якого полягає у переході на оренду окремих працівників та у набутті ними більшої господарської самотності. | |
Орендні відносини (арендные отношения) | |
---|---|
відносини між орендатором і орендодавцем, які здійснюються на основі договору. | |
Орендодавець (арендодатель) | |
---|---|
фізична або юридична особа, яка здає майно в оренду. | |
Оригінал (оригинал) | |
---|---|
перший, основний примірник документа. | |
Орієнтація (ориентация) | |
---|---|
1. Спрямованість дії економічного суб’єкта й вибір та дотримання вибраного напряму. 2. Спонукання, розпорядження діяти певним чином. | |
Основний капітал (основной капитал) | |
---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує в грошовому виразі увесь капітал підприємства, кампанії. | |
Основні засоби (основные средства) | |
---|---|
сукупність засобів праці, що діють протягом тривалого часу й у процесі виробництва (відтворення) поступово переносять свою вартість на виготовлений продукт. Вони відображають рівень розвитку продуктивних сил. | |
Основні фонди (основные фонды) | |
---|---|
засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів і поступово, в міру знижування, переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Поділяються на виробничі (споруди, машини, транспорт) й невиробничі (споруди й устаткування житлово-комунального господарства, культури, освіти, науки тощо). | |
Особиста власність (личная собственность) | |
---|---|
індивідуальна власність громадян на майно (будинок, будівлі, худоба, птиця, транспортні засоби, предмети домашнього вжитку та особистого споживання тощо), призначена для задоволення особистих матеріальних і духовних потреб, здійснення господарської діяльності в особистому (фермерському) господарстві і з метою отримання трудового прибутку. | |
Особистий дохід (личный доход) | |
---|---|
грошовий прибуток працівника, що складається із заробітної плати і додаткових надходжень (дивіденди, премії, відсотки, рента, трансфери). Розрізняють О.д. номінальний і реальний. Обраховується до оподаткування. Номінальний дохід обраховується у грошовій формі, а реальний | |
Особова карточка (личная карточка) | |
---|---|
документ, який служить для аналізу складу та обліку рухів кадрів, має типову форму, заводиться на кожного працівника при прийомі на роботу. | |
Особові рахунки (лицевые счета) | |
---|---|
у кредитних установах | |
Особливий режим кредитування (особый режим кредитования) | |
---|---|
система економічних заходів, здійснювана банком щодо об'єднань, підприємств та організацій, які порушують зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту. | |
Оферта (оферта) | |
---|---|
попередня пропозиція однієї сторони іншій укласти угоду з обов’язковим докладним переліком умов. Особа | |
Офіс (офис) | |
---|---|
приміщення, в якому міститься офіційне представництво фірми, підприємства, її керівництво. | |
Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) | |
---|---|
процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час купівлі (обліку) державних короткострокових зобов'язань (векселів державних скарбниць тощо) і переобліку приватних комерційних векселів. | |
Офшор (оффшор) | |
---|---|
залучення іноземного капіталу з метою пожвавлення економічного розвитку країни шляхом податкових та інших пільг іноземним резидентам. | |
Офшорні зони (оффшорные зоны) | |
---|---|
окремі регіони, адміністративні центри деяких країн; вищими державними органами визначені для цих зон спеціальні заохочувальні пільгові податки, митні збори, вільне ввезення та вивезення товарів і валют, вільний обіг іноземних валют з метою заохочення іноземного капіталу взяти участь у економічному розвитку цих регіонів. | |
Офшорні компанії (оффшорные компании) | |
---|---|
іноземні компанії, створені і зареєстровані в офшорних зонах, державним законодавством яких передбачено надання певних податкових, митних, фінансових, валютних та інших пільг з метою розвитку офшорного бізнесу, піднесення економіки і міжнародного авторитету. | |
Оцінка вартості (оценка стоимости) | |
---|---|
визначення вартості, яке проводиться при оподаткуванні спадщини, оренді, викупі майнових цінностей або з метою їх обліку. | |
Ощадні вклади (сберегательные вклады) | |
---|---|
грошові кошти юридичних та фізичних осіб, внесенні на зберігання в ощадні банки з метою отримання відсотків. | |
Паблік рілейщнз (паблик рилейшнз) | |
---|---|
система некомерційних зв’язків з громадськими організаціями, впливу на громадську думку з використанням ЗМІ з метою завоювання провідного становища в інформаційному просторі і формування певного світогляду населення щодо політичних, соціально-економічних та інших явищ. | |
Паблісіті (паблисити) | |
---|---|
1.Популярність, славнозвісність підприємств, фірм, організацій. 2.Дії, спрямовані на піднесення самореклами, престижу, популярності фірми, підприємства, а також масового впливу на населення для досягнення певних результатів у формуванні позитивного іміджу. 3.Вплив на споживача для збільшення реалізації товарів і послуг. | |
Падаючий попит (падающий спрос) | |
---|---|
попит, що має стійку тенденцію до зниження. | |
Падіння курсу (снижение курса) | |
---|---|
зниження курсу цінних паперів, валюти у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку. | |
Пай (пай) | |
---|---|
1.Розмір майнового (грошового) внеску у спільну матеріальну справу при заснуванні підприємницької чи іншої структури. 2.Частка юридичної чи фізичної особи у загальному обсязі майна, створеного з їх участю, або частка у статутному фонді. | |
Пайовик (паевик) | |
---|---|
особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай. | |
Паперові гроші (бумажные деньги) | |
---|---|
вид грошових знаків. Відрізняються тим, що не розмінюються на золото та інші благородні метали, випускаються державою для покриття її фінансових потреб, що проявляються в дефіциті державного бюджету. Не мають здатності до самостійного повернення з обігу в каси емітента, можуть нагромаджуватися там в надмірній кількості і знецінюватися. | |
Параметр (параметр) | |
---|---|
1.Показник, величина якого має значний вплив на економічні процеси. 2.Величина, що нею характеризують властивість, розмір, форму, інші споживчі якості товару, пристрою тощо. | |
Парасолька податкова (зонтик налоговый) | |
---|---|
перенесення насамперед збитків минулих років для захисту поточних і майбутніх доходів від податків шляхом зменшення доходів на величину збитків. | |
Парасолька цін (зонтик цен) | |
---|---|
підтримка цін, встановлених фірмою-лідером, товарним монополістом. | |
Паритет купівельної спроможності (паритет покупательной способности) | |
---|---|
співвідношення між двома валютами, яке врівноважує їх купівельну спроможність щодо визначеного набору товарів і послуг. П.к.с. показує, чому дорівнює купівельна спроможність грошової одиниці однієї країни, яка виражається грошовою одиницею іншої країни. | |
Паритетна ціна (паритетная цена) | |
---|---|
ціна на с.-г. продукцію, що дає можливість с.-г. виробнику за визначений державою обсяг продукцію одержувати грошовий дохід, достатній для купівлі необхідного набору інших товарів і послуг. | |
Партія (партия) | |
---|---|
1.Політична організація. 2.Одна повна гра (шахи, теніс). 3.Згрупований, підібраний асортиментний набір товарів. | |
Партнерство (партнерство) | |
---|---|
1.Добровільна співпраця двох або кількох фізичних чи юридичних осіб, фірм, корпорацій тощо, які беруть участь у спільних справах, проектах, програмах. 2.Форма співробітництва фірм, компаній, що закріплюється протоколом про партнерство або договором. | |
Пасив (пассив) | |
---|---|
частина бухгалтерського балансу (звичайно права сторона), яка відображає джерела утворення наявних коштів підприємств, організацій, установ за їх приналежністю і призначенням. | |
Пасиви (пассивы) | |
---|---|
суми офіційно пред’явлених фінансових вимог до фізичних чи юридичних осіб. | |
Пасиви балансу (пассивы баланса) | |
---|---|
одна з двох частин бухгалтерського балансу, звичайно права, в якій на певну дату відображено джерела утворення коштів підприємства, фірми, організації, установи. | |
Пасивний баланс (пассивный баланс) | |
---|---|
баланс, у якому витрати перевищують надходження. | |
Пасивний торговий баланс (пассивный торговый баланс) | |
---|---|
торговий баланс, в якому ввезення товарів перевищують вивезення. | |
Пасивні операції банку (пассивные операции банка) | |
---|---|
операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій. | |
Пасивні рахунки (пассивные счета) | |
---|---|
рахунки бухгалтерського обліку, на яких відображені джерела формування коштів і зазначається цільове їх спрямування. | |
Паспорт підприємства (паспорт предприятия) | |
---|---|
документ виробничої структури, що містить дані про основні виробничі фонди, виробничі потужності, організаційно-технічний рівень, спеціалізацію виробництва та інші техніко-економічні показники. | |
Пастка (ловушка) | |
---|---|
економічна ситуація, яка нагадує замкнуте коло: становище, в якому спроба вийти із пастки одним шляхом веде в ту саму пастку іншим шляхом. | |
Патент (патент) | |
---|---|
1.Документ, що засвідчує право наукового, інтелектуального чи технічного винаходу, його авторство. 2.Документ, що визначає право займатися торгівлею чи промислом за умови дотримання відповідних правил, визначених законодавчо, і внесення певного платежу (патентного збору). | |
Патентна чистота (патентная чистота) | |
---|---|
юридично закріплена власність об’єкта винаходу | |
Патентний збір (патентный сбор) | |
---|---|
платежі в бюджет підприємствами і громадянами, які мають дохід від занять промислом і мають патент на цей промисел. | |
Пеня (пеня) | |
---|---|
санкція за несвоєчасне виконання зобов'язань | |
Первинний документ (первичный документ) | |
---|---|
бухгалтерський документ, що складається у момент здійснення господарських операцій і є початком їх облікової реєстрації. | |
Первинний облік (первичный учет) | |
---|---|
початкова стадія облікового процесу, на якій проводиться вимір даних господарських операцій і реєстрація їх у документах. Є основою синтетичного й аналітичного обліку. | |
Первинний ринок цінних паперів (первичный рынок ценных бумаг) | |
---|---|
ринок, на якому реалізуються нововипущені цінні папери їх емітентом організація, що випустила їх). | |
Перебудова (перестройка) | |
---|---|
реформи соціально-економічної системи, зміни політичного курсу, істотні перетворення форм і методів господарювання. | |
Перевиробництво (перепроизводство) | |
---|---|
перевищення пропозиції продукції над попитом на неї, і, як наслідок | |
Перевірка (проверка) | |
---|---|
контроль, аналіз, що проводиться для встановлення відповідності реального стану речей, документів, проектів, товарів, виконання службових доручень, поведінки необхідному стандарту, встановленим вимогам, стандарту. | |
Передоплата (предоплата) | |
---|---|
попередня і часткова оплата товарів і послуг у рахунок загальної суми, є гарантією оплати всієї кількості товару, що купується. | |
Переказ (грошовий) (перевод денежный) | |
---|---|
спосіб перерахування грошей юридичними чи фізичними особами один одному через кредитні установи чи підприємства зв'язку. П. застосовується при оплаті товарів, послуг, виконаних робіт, а також сплаті зобов'язань нетоварного характеру (податків, страхових платежів, неустойок тощо). | |
Переказ вкладів (перевод вкладов) | |
---|---|
операція, що виконується банком за письмовим дорученням вкладника, його представника, спадкоємця чи особи, що внесла готівку для переказу грошей в іншу установу банку або зарахування на рахунок по вкладу. П.в. може бути тільки іменним. Кожен вкладник має право переказати свій вклад повністю або частково в іншу установу банку на своє ім'я, ім'я іншої особи, чи для видачі грошей готівкою. | |
Переоблік (переучет) | |
---|---|
черговий облік матеріальних цінностей. | |
Переоцінка (переоценка) | |
---|---|
зміна оцінка, нова оцінка вартості, основних засобів, майна, зміна номінальної вартості вкладів у зв’язку з інфляцією, зміною цін. | |
Перерахування (перечисление) | |
---|---|
переведення коштів з одного рахунку на інший. | |
Перерахунок (перерасчет) | |
---|---|
зміна раніше нарахованої суми платежів, виплат у зв’язку зі зміною обставин (зміна податкових ставок, відсотків, тарифів, цін, заробітної плати). | |
Перерозподіл коштів (перераспределение средств) | |
---|---|
передавання коштів і матеріальних засобів одних осіб іншим, а також зміна цільового призначення коштів. | |
Перехідні залишки ( переходящие остатки) | |
---|---|
невикористані в поточному році кошти, ресурси, що переходять на наступний рік. | |
Період (период) | |
---|---|
термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, гарантії, сплати податків, використання робіт. | |
Періодична звітність (периодическая отчетность) | |
---|---|
звітність, що подається статистичним або вищестоящим органам періодично, через заздалегідь встановлені проміжки часу або на точно визначену дату. | |
Персонал (персонал) | |
---|---|
особовий склад підприємства, фірми, установи або частина цього складу, що виділена за ознакою характеру виконуваної роботи (технічний, медичний, управлінський). | |
Перспективний план (перспективный план) | |
---|---|
1.Проект економічного розвитку в цілому, господарського комплексу окремих галузей, підприємств, фірм на довгострокову перспективу. 2.Багатообіцяючий проект. | |
Питомі витрати ресурсів (удельные расходы ресурсов) | |
---|---|
витрати ресурсів даного виду на виробництво одиниці продукції (у натуральному або грошовому вираженні). | |
Підзвітні суми (подотчетные суммы) | |
---|---|
гроші, що видаються у встановленому порядку посадовим особам авансом на операційні, адміністративно-господарські витрати та на відрядження. | |
Підпільна економіка (подпольная экономика) | |
---|---|
економічна діяльність, що офіційно не зареєстрована, статистично не обліковується, приховується від держави. | |
Підприємець (предприниматель) | |
---|---|
особа, яка на професійних засадах займається активною підприємницькою діяльністю | |
Підприємництво (предпринимательство) | |
---|---|
самостійна, від свого імені, під свою майнову відповідальність і на свій ризик діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на систематичне одержання доходу, прибутку від користування майном, виконання робіт, послуг, виробництва товарів, їх продажу. | |
Підприємство (предприятие) | |
---|---|
самостійна господарсько-адміністративна самофінансована одиниця | |
Підрозділ (подразделение) | |
---|---|
офіційно виділена частина підприємства, установи, організації і працівники, що належать до цього. | |
Підряд (подряд) | |
---|---|
договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов’язується під свою відповідальність виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за певну плату. Оплачується тільки готовий результат, зданий замовникові. | |
Пільги (льготы) | |
---|---|
переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, підприємствам, регіонам (часткове чи повне звільнення від сплати певних податків, платежів тощо). | |
Післяплата (наложенный платеж) | |
---|---|
форма розрахунків за вантаж або поштові відправлення (листи, бандеролі, посилки), за якої відправник доручає поштовому підприємству або транспортній організації одержати з адресата суму їхньої вартості, яку визначає відправник, але вона не повинна перевищувати суми оголошеної цінності відправлення. | |
Плаваюча процентна ставка (плавающая процентная ставка) | |
---|---|
процентна ставка по середньострокових та довгострокових кредитах. Розмір П.п.с. не фіксується на весь строк надання кредиту, як це буває у традиційній практиці, а переглядається через проміжок часу, погоджений кредитором та одержувачем позички залежно від зміни ситуації на відповідному кредитному ринку. При використанні П.п.р. процентний ризик припадає на одержувача позички. | |
План (план) | |
---|---|
1.Модель майбутнього стану економічної системи в цілому, господарства країни, галузей, регіонів, окремих підприємств, фірм, компаній. 2.Порядок, послідовність виконання певних робіт, викладання будь-якого матеріалу (доповіді, лекції, інформації). | |
План рахунків (план счетов) | |
---|---|
система, сукупність упорядкованих бухгалтерських рахунків. | |
Плани директивні (планы директивные) | |
---|---|
плани, які після затвердження набувають сили закону і підлягають обов’язковому виконанню. | |
Плани індикативні (планы индикативные) | |
---|---|
радчі плани. | |
Плани перспективні (планы перспективные) | |
---|---|
плани, показники яких розроблені на тривалий прогнозований період. Розрізняють довгострокові плани (на 10-15 років) і середньострокові (на 3-5 років). | |
Плани поточні (планы текущие) | |
---|---|
плани, розраховані на короткий період | |
Планування (планирование) | |
---|---|
одна із складових управління, що полягає в розробці планів і їх реалізації. Планами визначаються основні показники розвитку економічної системи, способи їх досягнення. | |
Плата (плата) | |
---|---|
1.Кошти, що їх належить сплачувати за придбані товари, використані ресурси, кредити. 2.В електроніці | |
Платежі (платежи) | |
---|---|
1.Фінансово-грошові операції, пов’язані з оплатою фінансово-господарських операцій з розрахунками за договірними зобов’язаннями. 2.Кошти, сплачувані в державний бюджет, кредитні установи організації, підприємства за користування природними ресурсами, кредитами тощо, що їх здійснюють юридичні і фізичні особи. | |
Платіжна відомість (платежная ведомость) | |
---|---|
бухгалтерський касовий документ, на основі якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, окремим особам, інші види грошових виплат. | |
Платіжне доручення (платежное поручение) | |
---|---|
розрахунковий документ, що містить доручення підприємства обслуговуючому його банкові про перерахування коштів на рахунок юридичної чи фізичної особи, якій підприємство перераховує гроші. | |
Платіжне повідомлення (платежное извещение) | |
---|---|
документ, яким фінансовий орган повідомляє платника податків про суму та строки внесення ним відповідних платежів. | |
Платіжний баланс (платежный баланс) | |
---|---|
співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць). П.б. | |
Платоспроможність (платежеспособность) | |
---|---|
спроможність держави, юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання по торговельних, кредитних та інших операціях, які стосуються грошей. | |
Плинність (текучесть) | |
---|---|
показник рівня зміни складу працівників підприємства, організації, установи, внаслідок звільнення їх і переходу на іншу роботу за власним бажанням. | |
Повноваження (полномочия) | |
---|---|
права юридичної чи фізичної особи на здійснення господарських операцій, а також на представництво, що закріплено законодавчо або нотаріально. | |
Погашення (погашение) | |
---|---|
повернення позичальником коштів, одержаних ним від кредиторів, в обумовлені строки. | |
Податки (налоги) | |
---|---|
обов'язкові, нормовані платежі у державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи. | |
Податкова декларація (налоговая декларация) | |
---|---|
офіційна заява платника податку про одержані ним за звітний період (квартал, півріччя, рік) доходи і поширювані на них податкові знижки і пільги. | |
Податкова політика (налоговая политика) | |
---|---|
система заходів держави, здійснюваних у галузі податків. | |
Податкова система (налоговая система) | |
---|---|
сукупність податків, форм і методів оподаткування, збирання і використання податків, податкових органів, які запроваджені в країні. | |
Податковий кодекс (налоговый кодекс) | |
---|---|
зібрання законодавчих актів про оподаткування, об’єднаних в один цілісний документ. | |
Податкові канікули (налоговые каникулы) | |
---|---|
визначений законом період, протягом якого певні групи суб’єктів підприємницької діяльності звільняються від сплати окремих податків. | |
Податкові пільги (налоговые льготы) | |
---|---|
часткове чи повне звільнення певного кола фізичних і юридичних осіб від сплати податків. Найчастіше це стосується благодійних організацій, інвалідів, пенсіонерів, дитячих і освітніх установ тощо. | |
Податок з обороту (налог с оборота) | |
---|---|
обов’язковий фіксований податок з юридичних осіб | |
Податок з продажу (налог на продажу) | |
---|---|
податок, що встановлюється у відсотках до вартості реалізованих товарів і послуг. Є різновидом акцизного податку. | |
Податок на власність (налог на собственность) | |
---|---|
податок на нерухомість (землю і будівлі) та іншу майнову власність, що застосовується в деяких країнах і сплачується як муніципальний податок у розмірі, пропорційному оцінці об’єкта власності. | |
Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) | |
---|---|
непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база | |
Податок на дохід (налог подоходный) | |
---|---|
прямий податок, яким оподатковуються безпосередньо доходи. | |
Податок на доходи громадян (налог на доходы граждан ) | |
---|---|
податок, яким обкладається сукупний дохід громадян у грошовому обчисленні за минулий рік. Сплачується з доходів, що перевищують неоподаткований мінімум. Належить до прогресивно зростаючих податків, ставка якого зростає із зростанням річного доходу. | |
Податок на майно підприємства (налог на имущество предприятия) | |
---|---|
податок на майно юридичних осіб, що надходить у державний і місцевий бюджети. | |
Подвійна бухгалтерія (двойная бухгалтерия) | |
---|---|
метод ведення бухгалтерського обліку, коли на кожну господарську, фінансову операцію робиться подвійний запис. | |
Подвійне оподаткування (двойное налогообложение) | |
---|---|
оподаткування двічі одного й того ж самого виду доходу, однієї і тієї суми різними податками (напр., заробітна плата оподатковується прибутковим податком, а фонд заробітної плати підприємства | |
Подвійний запис (двойная запись) | |
---|---|
відображення в бухгалтерському обліку кожної операції двічі: в дебеті одного чи кількох рахунків та в кредиті також одного чи кількох рахунків. | |
Поділ праці (раздел труда) | |
---|---|
поділ праці, потрібної для виробництва продукту, на окремі операції, виконувані різними працівниками, спеціалізація працівників. | |
Позабюджетні кошти (внебюджетные средства ) | |
---|---|
кошти держави, що не включені в державний бюджет і використовуються за певним цільовим призначенням (пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо). | |
Позика (заем) | |
---|---|
один із видів угоди про передавання грошей чи матеріальних цінностей їх власником іншій юридичній чи фізичній особі на умовах повернення. | |
Позикодавець (заемодатель) | |
---|---|
особа, яка надала позику, набула права на її повернення та отримання оплати за користування нею у вигляді певного процента від розміру наданої позики. | |
Позичальник (заемщик) | |
---|---|
одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов’язання повернення позичних грошей (майна) і сплати відсотка. Позичальником можу бути держава, юридична особа, громадянин. | |
Позичка (заем, ссуда) | |
---|---|
передача однією стороною (позикодавцем) у власність іншій стороні (одержувачу позики) грошей або речей на певний строк, по закінченні якого одержувач позички зобов'язується повернути її з процентами або без процентів. | |
Показник (показатель) | |
---|---|
складова інформації, створена реквізитом | |
Показники економічні (показатели экономические) | |
---|---|
величини, які дають можливість робити висновки про стан економіки країни, регіону, підприємства, домашнього господарства, його динаміку, піднесення чи спад. | |
Показники звітності (показатели отчетности) | |
---|---|
показники, що використовуються при складенні звітів, де віддзеркалені фактичні результати. | |
Показники конкурентоспроможності (показатели конкурентоспособности) | |
---|---|
сукупність якісних і вартісних характеристик товару, які забезпечують його відповідність вимогам ринку в певний період часу: техніко-економічні характеристики, ціна, переваги над податками тощо. | |
Показники статистичні (показатели статистические) | |
---|---|
кількісна характеристика суспільно-економічних явищ і процесів. | |
Політична економія (политическая экономия) | |
---|---|
наука про економічні відносини і закони суспільного виробництва, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ. Вивчає виробничі відносини в їх зв’язку з продуктивними силами. | |
Попередня оплата (предварительная оплата) | |
---|---|
попередня повна або часткова оплата за товари чи послуги в рахунок загальної суми боргу. Проводиться відповідно до укладених угод, міжнародних контрактів у випадках, коли продавець товару не впевнений у платоспроможності покупця. | |
Попит (спрос) | |
---|---|
представлена на ринку потреба в товарах або послугах, що забезпечена грошовим еквівалентом. | |
Попит ажіотажний (спрос ажиотажный) | |
---|---|
непомірно стрімко зростаючий попит у зв’язку з різкою зміною кон’юнктури ринку. | |
Попит нееластичний (спрос неэластичный) | |
---|---|
попит, величина якого слабо реагує на зміну ціни внаслідок сталості кон’юнктури. | |
Попит нераціональний (спрос нерациональный) | |
---|---|
попит на товари, шкідливі для здоров’я. | |
Попит ринковий (спрос рыночный) | |
---|---|
попит споживачів на конкретному товарному чи регіональному ринку. | |
Попит сукупний (спрос совокупный) | |
---|---|
попит споживачів на всіх ринках даного товару; попит на всі товари, що виробляються і реалізуються, або певну групу товарів, визначену за принципом комплексного споживача. | |
Порто-франко (порто-франко) | |
---|---|
певна територія, у межах якої дозволяється перевезення товарів без сплати мита. | |
Портфель (портфель) | |
---|---|
сукупність форм і видів економічної, фінансової діяльності, відповідним їм документів, коштів, замовлень, об’єктів. | |
Портфельні інвестиції (портфельные инвестиции) | |
---|---|
інвестиції, які не можуть забезпечити їх власникам контроль над підприємством. | |
Посередник (посредник) | |
---|---|
юридична або фізична особа (агенти, брокери, дилери тощо), яка на професійних засадах за визначену угодами плату сприяє встановленню ділових партнерських контактів, зв’язків та укладенню контрактів на купівлю-продаж товарів, цінних паперів, реалізації послуг. | |
Послуга (услуга) | |
---|---|
трудова діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю П. є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживчої вартості. | |
Послуга комерційна (услуга коммерческая) | |
---|---|
різновид послуг, що надаються за відповідну оплату. | |
Поставка товару (поставка товара) | |
---|---|
заключний стан виконання договору купівлі-продажу, на якому відбувається передача товару продавцем покупцеві, здійснюється остаточний фінансовий розрахунок по закінченні операції. | |
Постачальник (поставщик) | |
---|---|
юридична чи фізична особа, товаровиробник, торговець, що забезпечує постачання товарів покупцям відповідно до замовлень, заявок, угод, договорів. | |
Постачання (снабжение) | |
---|---|
матеріально-технічне забезпечення підприємства основними і оборотними засобами виробництва. | |
Постійні витрати (постоянные расходы) | |
---|---|
витрати підприємства, що не залежать безпосередньо від обсягів виготовленої продукції (на утримання будівель, оренду, комунальні послуги тощо). | |
Потенціал (потенциал) | |
---|---|
наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. | |
Потенціал виробничий (потенциал производственный) | |
---|---|
реальні можливості виробництва; наявність факторів виробництва, забезпеченість його найголовнішими матеріальними, природними, енергетичними, інтелектуальними, трудовими ресурсами. | |
Потенціал трудовий (потенциал трудовой) | |
---|---|
забезпеченість виробництва трудовими ресурсами, кваліфікація і рівень професійної підготовки яких відповідає його виробничому потенціалу. | |
Потенційна конкуренція (потенциальная конкуренция) | |
---|---|
можливість вступу в певну галузь нових фірм, які можуть вплинути на рівень прибутковості вже існуючих. | |
Потенційний ринок (потенциальный рынок) | |
---|---|
ринок з певною купівельною спроможністю на товари, що користуються попитом на цьому ринку. | |
Поточна вартість основних засобів (текущая стоимость основных средств) | |
---|---|
вартість основних засобів, активів, обчислена з урахуванням зношення, залишкова вартість основних фондів. | |
Поточний рахунок (текущий счет) | |
---|---|
рахунок у банку, що служить для зберігання коштів і здійснення розрахунків. Кошти з П.р. витрачаються за допомогою чеків, платіжних доручень власника рахунка та інших документів. | |
Поточні витрати (текущие издержки) | |
---|---|
грошові витрати на товари та послуги, призначені для щоденного використання або споживання. | |
Потреби (потребности) | |
---|---|
потреби людини у певних видах продукції, послуг, речей, які вони намагаються споживати і використовувати. | |
Потужність виробнича (мощность производственная) | |
---|---|
максимально можливий випуск певної продукції галуззю промисловості, підприємством або його дільницями за найліпшого використання наявних виробничих площ, устаткування, застосування ефективної технології та організації виробництва. | |
Право власності (право собственности) | |
---|---|
система правових норм, які закріплюють за окремою особою або колективом власність на засоби виробництва та продукти праці. | |
Право на працю (право на труд) | |
---|---|
право громадян на одержання роботи згідно з їх спеціальністю і кваліфікацією з оплатою відповідно до її кількості та якості, яке гарантується конституцією країни і забезпечується дійовими юридичними гарантіями. | |
“Прайм рейт” ("прайм рейт") | |
---|---|
мінімальна процентна ставка незабезпечених короткострокових позичок. Застосовується комерційними банками при кредитуванні першокласних одержувачів позичок. До “П.р.” прив'язані всі інші процентні ставки, що застосовуються комерційними банками. | |
Праця (труд) | |
---|---|
діяльність людини, яка вимагає від неї зусиль, енергозатрат, усвідомлення доцільності і необхідності виконання роботи. | |
Предмет праці (предмет труда) | |
---|---|
об’єкт прикладання людської праці в процесі виробництва. | |
Предмет розкоші (предметы роскоши) | |
---|---|
предмети, без яких можна обійтись у повсякденному житті, доступні за цінами лише високодоходним сім’ям. | |
Предмети споживання (предметы потребления) | |
---|---|
частина суспільного сукупного продукту, яка призначена і використовується у сфері невиробничого споживання для задоволення матеріальних, побутових, духовних та культурних потреб суспільства. | |
Презентація (презентация) | |
---|---|
офіційне представлення колу запрошених осіб новоствореного підприємства, фірми, проекту, продукції, товару тощо. | |
Прейскурант (прейскурант) | |
---|---|
офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов’язковим зазначенням їх ціни (тарифу). Вказується назва, шифр стандарту, технічних умов, штриховий код, одиницю виміру, вид упаковки і розфасовки, а для технічно складних товарів - комплектацію. | |
Претензія (претензия) | |
---|---|
заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. | |
Преференції (преференции) | |
---|---|
переваги, пільги,надані окремим державам, підприємствам, організаціям для підтримки окремих видів діяльності. Можуть бути у вигляді зниження податків, знижок з мита, звільнення від платежів, надання вигідних (пільгових) кредитів тощо. | |
Прибутковий ордер (подоходный ордер) | |
---|---|
первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників на склад підприємства, організації, установи. Використовують для кількісного обліку цінностей. | |
Прибуток (прибыль) | |
---|---|
узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт та послуг і сумою всіх витрат підприємства на виробництво та збут. | |
Приватизація (приватизация) | |
---|---|
передача державної або муніципальної власності (земельних наділів, промислових підприємств, банків, засобів транспорту та зв'язку, акцій, культурних цінностей тощо) за плату або безкоштовно у приватну власність. | |
Приватна власність (частная собственность) | |
---|---|
одна з основних форм власності на землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші, цінні папери, товари, робочу силу, інтелектуальний продукт, яка полягає у тому, що і об’єкти власності належать приватним особам, сім’ям, групі осіб. | |
Приватник (частник) | |
---|---|
людина, яка займається приватним бізнесом, підприємництвом; приватний власник, приватний торговець. | |
Примусове банкрутство (принудительное банкротство) | |
---|---|
визнане судовим органом банкрутство організації, неспроможної виконати свої боргові зобов’язання. | |
Примусовий курс (принудительный курс) | |
---|---|
офіційний фіксований курс, що застосовується державою за умов валютних обмежень з метою обміну валюти даної країни на іноземну. | |
Приріст (прирост) | |
---|---|
збільшення економічного показника відносно до його початкової (базової) величини. | |
Природна монополія (естественная монополия) | |
---|---|
офіційно визнана обов’язкова монополія на виробництво і продаж товарів, зумовлена економічною доцільністю для всієї держави (єдина енергетична система, трубопроводи, залізниці, водогони тощо). | |
Природні ресурси (естественные ресурсы) | |
---|---|
елементи природи, що використовуються як джерела засобів існування людського суспільства. | |
Приход (приход) | |
---|---|
термін, що характеризує надходження товарів, матеріалів, коштів з певних джерел за певний час. | |
Проблема (проблема) | |
---|---|
складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, дослідження, розв’язання. | |
Проводка (проводка) | |
---|---|
обліковий бухгалтерський документ, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція. буває проста і складна. | |
Прогнозування (прогнозирование) | |
---|---|
попередня стадія розроблення планів і програм, їх наукове обгрунтування. | |
Прогнозування попиту (прогнозирование спроса) | |
---|---|
наукове передбачення загального обсягу і структури платоспроможної потреби в товарах та послугах, що буде пред’явлена на ринку в майбутньому за певних умов розвитку виробництва і рівня життя населення. | |
Продаж (продажа) | |
---|---|
передання товару іншій особі в обмін на грошову оплату товару, одна з частин угоди купівлі-продажу. | |
Продаж боргу (продажа долга) | |
---|---|
ситуація, коли одні країни продають свій борг частково або повністю іншим країнам. | |
Продукт (продукт) | |
---|---|
виготовлений матеріальний або нематеріальний результат людської праці (ідея, наукове відкриття, товар тощо). | |
Продуктивні сили (производственные силы) | |
---|---|
засоби виробництва (знаряддя та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага, а також люди, що здатні до праці, мають певні навички, знання, і приводять у дію засоби виробництва, вдосконалюють їх. | |
Продуктивність праці (производительность труда) | |
---|---|
показник ефективності використання ресурсів праці. Вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому виразі, виробленої одним працівником за певний час (годину, день, місяць, рік). | |
Продукція (продукция) | |
---|---|
продукти виробництва у речовій чи інформаційній формі, найчастіше у предметному вигляді, що кількісно вимірюється в натуральному і грошовому обчисленні. | |
Проект (проект) | |
---|---|
план, задум (організації, влаштування, заснування будь-чого). | |
Прожитковий мінімум (прожиточный минимум) | |
---|---|
встановлений державними органами мінімум грошей, який необхідний людині для мінімального забезпечення її прожитку, життєдіяльності. | |
Пролонгація (пролонгация) | |
---|---|
продовження строку дії договору понад строки, передбачені договором за умови, якщо таке передбачено статтями договору. | |
Пролонгація векселя (пролонгация векселя) | |
---|---|
продовження строку дії векселя. Пролонгація строку платежу за векселем здійснюється згідно з законом або за домовленістю між векселетримачем і векселеодержувачем. | |
Промисловість (промышленность) | |
---|---|
сукупність підприємств, фабрик, заводів, фірм, шахт, електростанцій тощо, на яких видобувають і обробляють сировину, виробляють засоби виробництва та предмети споживання. | |
Пропозиція (предложение) | |
---|---|
бажання продавця запропонувати свій товар. Кількісно відображається у величині, обсязі товарів, послуг, що пропонуються покупцеві. | |
Протекціонізм (протекционизм) | |
---|---|
економічна політика держави, спрямована на заохочення розвитку національної економіки та на її захист від іноземної конкуренції. Реалізується за допомогою високих митних платежів на товари, що ввозяться, ліцензування ввозу певних товарів. | |
Професійний відбір (профессиональный отбор) | |
---|---|
науково обґрунтована система визначення ступеня придатності особи до конкретної професії, спеціальності (робочого місця, посади) відповідно до встановлених законодавством нормативних вимог. | |
Процентний ризик (процентный риск) | |
---|---|
загроза збитків у зв'язку із перевищенням процентних ставок, які банки сплачують за залучені кошти, надставками по кредитах, що надаються. Така ситуація може скластися під впливом зовнішніх чинників незалежно від намірів банку і його власної кредитної політики. | |
Процент позичковий (процент ссудный) | |
---|---|
плата, що її одержує кредитор за надання позички. Визначається величиною, характером і строком позички. | |
Прямі податки (прямые налоги) | |
---|---|
податки, які стягує держава безпосередньо з доходів або майна платників податків. | |
Район (район) | |
---|---|
місцевість, що вирізняється за географічними, економічними, адміністративними та іншими ознаками. | |
Ранжирування (ранжирование) | |
---|---|
розміщення економічних показників (величин) у певному порядку залежно від значущості величин (тісноти зв’язку). Застосовують в економічному моделюванні, прогнозуванні. | |
Рантьє (рантье) | |
---|---|
особи, що живуть на доходи (проценти) від грошового капіталу, що надається в позички, чи від цінних паперів. В умовах розвинутої ринкової економіки кошти Р. вкладаються переважно в цінні папери через розгалужену мережу спеціальних установ | |
Рахунок (счет) | |
---|---|
1. У бухгалтерському обліку | |
Рахунок кліринговий (счет клиринговый) | |
---|---|
рахунок, на якому обліковують безготівкові розрахунки (за продані товари, цінні папери, надані послуги), засновані на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках. | |
Рахунок “Лоро” (счет “Лоро”) | |
---|---|
рахунок, що відкривається банком своїм банкам-кореспондентам. При формуванні кореспондентських відносин передбачається, в якій валюті буде вестися рахунок, чи повинні платежі здійснюватися у межах сум на рахунка, чи можливий овердрафт. | |
Рахунок “Ностро” (счет “Ностро”) | |
---|---|
рахунок даної кредитної установи у банках-кореспондентах, на якому відображені взаємні платежі. Умови ведення Р.“Н”. визначаються при формуванні кореспондентських відносин між двома кредитними установами. | |
Рахунок-фактура (счет-фактура) | |
---|---|
документ, який виписує продавець для одержання вартості товару або наданих послуг з покупця. Містить опис і вартість поставленого товару або наданих послуг, може містити інші дані, які стосуються товару і засобу доставки (вага, маркування, відвантаження). | |
Реалізація (реализация) | |
---|---|
1. Продаж вироблених або закуплених товарів, що супроводжується отриманням грошового виторгу. 2. Виконання задуму, отримання результату. | |
Реалізація продукції (реализация продукции) | |
---|---|
відпуск товарів і одержання за них грошової оплати. | |
Реальна заробітна плата (реальная заработная плата) | |
---|---|
заробітна плата, що визначається кількістю споживчих товарів і послуг, яку можна за неї придбати. | |
Реальний дохід (реальный доход) | |
---|---|
грошовий дохід, визначений з урахуванням реальних цін на товари й послуги й утриманих податків. Означає кількість благ, що їх можна придбати за отримані доходи. | |
Ревальвація (ревальвация) | |
---|---|
підвищення державного курсу валюти щодо валют інших країн і міжнародних розрахункових грошових одиниць. Застосовується для регулювання валютного курсу і приводить до підвищення цін на товари, що експортуються. | |
Ревізія (ревизия) | |
---|---|
документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств, фірм, організацій та установ, що їх проводять переважно в порядку внутрішньовідомчого контролю. Можуть бути відомчі і позавідомчі, планові і позапланові, повні й часткові, разові й повторні, суцільні й вибіркові, комплексні й не комплексні. | |
Ревізія маркетингу (ревизия маркетинга) | |
---|---|
комплексне, системне і регулярне дослідження маркетингового середовища, стратегії завдань і оперативної фірми з метою виявлення потенційних можливостей зростання фірми і надання пропозицій щодо поліпшення її маркетингової діяльності. | |
Регіон (регион) | |
---|---|
1. Район, область, територія, частина країни, що вирізняється сукупністю природних або історично складених економіко-географічних умов і національним складом населення. 2. Група ме6жуючих країн, які представляють окремий економіко-географічний район і мають спільні ознаки, що відрізняють цей район від інших. | |
Регіональна економіка (региональная экономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає закономірності регіональної організації суспільного виробництва і механізм їх дії, економічні явища і процеси , пов’язані з розвитком господарства окремих регіонів і територіально-виробничих комплексів. | |
Регіональний бюджет (региональный бюджет) | |
---|---|
сукупність бюджетів окремих регіонів і областей, що входять до складу даного регіону. | |
Регіональні ринки (региональные рынки) | |
---|---|
ринки окремих регіонів, що відрізняються місцезнаходженням, видами товарів, цінами, кон’юнктурною, попитом і пропозицією товарів. Межі регіональних ринків, як правило, збігаються з межами адміністративно-територіальних утворень. | |
Регістр (регистр) | |
---|---|
спеціальний орган, що здійснює нагляд у певній сфері управління. | |
Регістр кредиторів (регистр кредиторов) | |
---|---|
регістр, куди записуються кредитори за іпотечними кредитами. Зберігач регістру повідомляє кредиторам про всі зміни, які відбуваються з нерухомістю. | |
Регресувати (регрессировать) | |
---|---|
занепадати, рухатись назад у розвитку, погіршуватись. | |
Регулювання економіки (регулирование экономики) | |
---|---|
вплив органів управління на економіку з метою підтримки фінансово-господарських процесів на певному рівні і недопущення небажаних явищ. | |
Реекспорт (реэкспорт) | |
---|---|
вивезення із країни раніше завезених, імпортованих сировинних та інших товарів з метою їх перепродажу іншим країнам у тому ж вигляді або після певної обробки. | |
Реєстр (реестр) | |
---|---|
книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують у бухгалтерському обліку і діловодстві для обліку наявності і руху коштів, цінностей та різних документів. | |
Реєстри облікові (реестры учетные) | |
---|---|
книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують для обліку наявності та руху матеріальних коштів, реєстрації господарських операцій на підприємствах, в організаціях і установах. Поділяються на синтетичні (головна книга, журнал реєстрації тощо) та аналітичні (рахунки в книгах, картках, описи тощо). | |
Режим економії (режим экономии) | |
---|---|
спосіб господарювання, в основу якого покладено принцип ощадливості, мінімізації витрат ресурсів, ресурсозбереження. Застосовується як засіб підвищення ефективності виробництва. | |
Режим найбільшого сприяння (режим наибольшего благопрепятствования) | |
---|---|
умови економічних, торговельних відносин між країнами, що передбачають одна одній переваг, пільг у вигляді зниження мита, податків, зборів, зняття обмежень, заборон тощо. | |
Резерв (резерв) | |
---|---|
запас товарів, грошей, іноземної валюти тощо на випадок непередбаченої потреби; джерело з якого беруться ресурси, що спеціально зберігаються на випадок гострої необхідності їх використання. | |
Резерви виробництва (резервы производства) | |
---|---|
внутрішні можливості кращого використання ресурсів підприємств, що дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції, підвищувати її якість без залучення додаткових коштів із зовнішніх джерел і власного резервного фонду. | |
Резервна валюта (резервная валюта) | |
---|---|
1. У вузькому розумінні | |
Резидент (резидент) | |
---|---|
у податковому праві особа (юридична або фізична), яка постійно проживає у даній країні. Фізична особа розглядається як Р. будь-якої країни, якщо мешкає в ній понад 6 місяців і має там “центр своїх життєвих або ділових інтересів”, користується імунітетом і дипломатичними привілеями. | |
Реінвестування (реинвестирование) | |
---|---|
додаткове вкладення власного або іноземного капіталу в економіку у формі нарощування раніше вкладених інвестицій за рахунок отримання від них доходів, прибутку. | |
Реінжиніринг (реинжиниринг) | |
---|---|
фундаментальне переосмислення та радикальна перебудова господарських процесів для їх відчутного поліпшення. | |
Рейтинг (рейтинг) | |
---|---|
оцінка, причислення до класу, розряду, категорії. Застосовується для оцінки кредитоспроможності компаній, держав, цінних паперів, облігацій, ринків, політичних діячів тощо. | |
Реквізит (реквизит) | |
---|---|
обов’язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа, його відповідності правовим чи іншим нормам. | |
Рекет (рекет) | |
---|---|
незаконне, шляхом погроз, шантажу, здирство злочинними елементами, рекетирами грошей з підприємців. | |
Реклама (реклама) | |
---|---|
відкрите сповіщення фірмою потенційних покупців, споживачів щодо якості товарів і послуг, їх переваги, а також про досягнення самої фірми. | |
Реклама загальнонаціональна (реклама общенациональная) | |
---|---|
тип реклами, який використовується для просування відомих у масштабах країни товарів, що мають фірмову марку. Для такої реклами компанія закуповує місце в журналах і газетах загальнонаціонального статусу, а також телевізійний час у популярних телепрограмах. | |
Реклама зовнішня (реклама наружная) | |
---|---|
рекламні засоби у вигляді зовнішніх плакатів, щитів, вивісок, світлових установок та будівель, узбіччі доріг тощо. Містить лаконічні тексти, малюнки, що легко запам’ятовуються. | |
Реклама на транспорті (реклама на транспорте) | |
---|---|
різновид реклами, що охоплює людей, які користуються транспортом. Може бути внутрішньосалонна та зовнішня (на кузові транспортних засобів). | |
Реклама нагадувальна (реклама напоминающая) | |
---|---|
різновид рекламної діяльності, спрямованої на спонукання споживача згадати про товар або послугу. | |
Реклама престижна (реклама престижная) | |
---|---|
рекламна діяльність з метою формування довгострокового іміджу компанії, фірми або особи. | |
Рекламація (рекламация) | |
---|---|
заява, що містить обґрунтовану претензію щодо недоброякісного товару або неналежного виконання однією зі сторін взятих на себе зобов’язань. | |
Рекламна компанія (рекламная компания) | |
---|---|
здійснення комплексу ретельно спланованих рекламних заходів, розрахованих на певні проміжки часу, район дії, ринки, коло споживачів тощо. | |
Рекламне агентство (рекламное агентство) | |
---|---|
спеціалізована компанія, що розробляє рекламні заходи і розміщує рекламу. | |
Рекламний проспект (рекламный проспект) | |
---|---|
друкована реклама, видання, буклети, що містять інформацію про товар або групу товарів, які пропонуються одною фірмою. | |
Рекламодавець (рекламодатель) | |
---|---|
замовник реклами, в ролі якого можуть виступати виробники, торговельні фірми, дистриб’ютори, державні і громадські організації, фізичні особи тощо. | |
Рекомендація (рекомендация) | |
---|---|
письмовий або усний позитивний відгук про людину чи фірму у формі підтримки її кандидатури або діяльності. | |
Реконструкція (реконструкция) | |
---|---|
докорінна перебудова, поліпшення, удосконалення або впорядкування міст, селищ, промислових, транспортних та інших об’єктів, окремих будинків тощо; відновлення первісного вигляду пам’яток архітектури або мистецтва за їх рештками або описами. | |
Ремаркетинг (ремаркетинг) | |
---|---|
маркетингові заходи, що проводяться у разі зниження попиту на товар. | |
Ремітент (ремитент) | |
---|---|
особа, на ім'я якої виписано переказний вексель, перший векселеутримувач. В ролі Р. може виступати як третя особа, так і векселедавець. | |
Ремонт (ремонт) | |
---|---|
підтримання в робочому стані машин, устаткування, будівель, споруд, промислових підприємств, інших об’єктів за допомогою системи планово-запобіжних ремонтів. | |
Ремонт аварійний (ремонт аварийный) | |
---|---|
ремонт основних засобів, який здійснюється поза планом, внаслідок аварійних ситуацій. | |
Ремонт плановий (ремонт плановый) | |
---|---|
ремонт основних засобів, який здійснюється відповідно до намічених строків, планів, проектів. | |
Ренаціоналізація (ренационализация) | |
---|---|
повернення, зворотний перехід у державну власність колишньої приватної власності, яка виникає в результаті раніше проведеної приватизації. | |
Ренегат (ренегат) | |
---|---|
той, що перейшов у табір противників, зрадник, відступник; людина, яка зреклася своєї віри. | |
Реновація (реновация) | |
---|---|
економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, що вибувають внаслідок фізичного чи морального зносу. Здійснюється шляхом заміни ліквідованих елементів основних фондів новими, які технічно досконаліші. Витрати на Р. фінансуються за рахунок амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів. | |
Реноме (реноме) | |
---|---|
усталена думка про людину, фірму. Аналогічне поняттю репутації. | |
Рента (рента) | |
---|---|
дохід, що отримується власником від використання землі, майна, капіталу без здійснення підприємницької діяльності, затрат додаткових зусиль; грошова сума, що вилучається щорічно страховою організацією застрахованій особі за страховим полісом. | |
Рентабельність (рентабельность) | |
---|---|
один із показників ефек¬тивності виробництва, діяльності підприємств, організацій, галузей, народного господарства в цілому. Характеризує рі¬вень віддачі витрат і використання коштів. Р. може обчислю¬ватись двома методами: віднесенням прибутку до поточних витрат; віднесенням прибутку до авансованої вартості. | |
Рентабельність підприємства (рентабельность предприятия) | |
---|---|
показник використання, який характеризує економічну вигідність продукції і визначається відношенням прибутку від реалізації до повних витрат (собівартості) на її виробництво та обіг. | |
Рентабельність продукції (рентабельность продукции) | |
---|---|
показник, який характеризує економічну вигідність продукції і визначається відношенням прибутку від її реалізації до повних витрат (собівартості) на її виробництво та обіг. | |
Рентинг (рентинг) | |
---|---|
вид лізингу, коли має місце короткотермінова оренда машин та устаткування. | |
Реорганізація (реорганизация) | |
---|---|
перебудова, перетворення, зміна структури й організаційних форм підприємств, установ, державних або громадських організацій, існує чотири форми реорганізації: поділ, злиття, виділення, приєднання. | |
Репарації (репарации) | |
---|---|
повне або часткове відшкодування матеріальних втрат, заподіяних війною, що виплачується державі-переможцю переможеною країною. | |
Репорт (репорт) | |
---|---|
різновид термінових угод щодо продажу цінних паперів і валют банкові із зобов'язанням наступного викупу через певний строк за вищим курсом. Р. | |
Ресурси (ресурсы) | |
---|---|
природні, сировинні, матеріальні, трудові, фінансові цінності. Які можуть бути використані в разі потреби на створення продукції, надання послуг, одержання додаткової вартості. | |
Ресурси економічні (ресурсы экономические) | |
---|---|
джерела і засоби забезпечення виробництва. Поділяються на природні, трудові, капітальні, оборотні засоби, інформаційні, фінансові. | |
Ресурси трудові (ресурсы трудовые) | |
---|---|
фізичні та розумові зусилля, що необхідні для виробництва товарів та послуг. | |
Ресурси фінансові (ресурсы финансовые) | |
---|---|
грошові фонди фінансової системи, які використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку економіки на соціально-культурні потреби, потреби оборони й управління. | |
Рефакція (рефакция) | |
---|---|
знижка з цини або ваги товару, якщо фактична якість його нижча за передбачену договорами, стандартами чи технічними умовами. | |
Реформа (реформа) | |
---|---|
перетворення, зміна, яка не порушує основ існуючої структури, але суттєво змінює її форму. | |
Рецесія (рецессия) | |
---|---|
відносно невисокий, некритичний спад виробництва або сповільнення темпів економічного зростання. | |
Реципієнт (реципиент) | |
---|---|
фізична чи юридична особа, що отримує платежі, доходи. | |
Ріелтер (риэлтер) | |
---|---|
торговець нерухомістю, агент з продажу нерухомості. | |
Річний план (годовой план) | |
---|---|
один із основних інструментів управління, суть якого полягає в обґрунтуванні й передбаченні соціально | |
Ризик (риск) | |
---|---|
ставлення інвестора до можливості заробити чи втратити гроші. Винагородою за Р. є прибуток від інвестицій. | |
Ринкова економіка (рыночная экономика) | |
---|---|
тип господарства, головним регулятором і рушійною силою розвитку якого є ринок. Р.е. характеризується: повною самостійністю і незалежністю господарських агентів, їх повною відповідальністю за результати своєї господарської діяльності; розвинутою мережею горизонтальних господарських зв'язків; вільним ціноутворенням на переважну більшість товарів; відсутністю дефіцитів на товарному ринку та конкуренцією виробників, стабільною фінансовою та грошовою системами; відкритістю економіки щодо світового ринку; державним впливом на ринок передусім економічними методами. | |
Ринкова інфраструктура (рыночная инфраструктура) | |
---|---|
система установ і організацій (банки, біржі, фонди, фірми тощо), що забезпечують вільний рух товарів і послуг на ринку. | |
Ринкова ніша (рыночная ниша) | |
---|---|
сегмент ринку, для якого оптимальним є товар вашої фірми чи підприємства. | |
Ринкова стратегія (рыночная стратегия) | |
---|---|
стратегія поведінки на ринку підприємницьких (господарських) суб’єктів (підприємств, фірм, компаній тощо). | |
Ринкова ціна (рыночная цена) | |
---|---|
1. Рівноважна ціна, що складається на вільному конкурентному ринку під впливом попиту і пропозиції. 2. Ціна товару на реальному ринку в певний період, за якому можна придбати товар. | |
Ринкове вікно (рыночное окно) | |
---|---|
сегмент ринку, яким не скористався конкурент. | |
Ринкове саморегулювання (рыночное саморегулирование) | |
---|---|
вплив ринкового механізму взаємодії попиту і пропозиції, конкуренції на формування цін, обсягів виробництва і продажу товарів та послуг, рівня споживання, ефективність виробництва, якість роботи тощо. | |
Ринковий ризик (рыночный риск) | |
---|---|
міра непостійності ринкової ціни даної компанії відносно середніх коливань ринкових цін акцій інших компаній. | |
Ринковий сегмент (рыночный сегмент) | |
---|---|
поділ ринку на окремі частини за видами діяльності, споживачами чи іншими показниками. | |
Ринок (рынок) | |
---|---|
система товарно-грошових відносин у сфері обміну, що сприяє реалізації товарів та послуг. Основні складові механізму Р. | |
Ринок виробника (рынок производителя) | |
---|---|
сукупність компаній, підприємств, фірм, організацій, що купують товари і послуги для використання їх у процесі виробництва. | |
Ринок вторинний (рынок вторичный) | |
---|---|
операції з продажу або перепродажу товарів (цінних паперів) посередником, а не первісним продавцем. | |
Ринок капіталів (рынок капиталов) | |
---|---|
частина ринку позичкових капіталів, де формується попит і пропозиція на середньостроковий і довгостроковий позичковий капітал. | |
Ринок покупця (рынок покупателя) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої величина пропозиції товару продавцями, які присутні на ринку, перевищує величину попиту на певний товар. | |
Ринок праці (рынок труда) | |
---|---|
сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. | |
Ринок продавця (рынок продавца) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої величина попиту на товар зі сторони покупця, що є на ринку, перевищує величину пропозиції даного товару. | |
Ринок споживача (рынок потребителя) | |
---|---|
сукупність окремих осіб і домогосподарств, що купують товари і послуги для особистого споживання. | |
Рівень безробіття (уровень безработицы) | |
---|---|
показник, який характеризує стан ділової активності. Визначається відношенням кількості безробітних до загального числа зайнятих у господарстві. | |
Рівень бідності (уровень бедности) | |
---|---|
рівень доходу, що забезпечує прожитковий мінімум. Визначається або у вигляді співвідношення з середнім доходом у країні, або з допомогою методу прямого розрахунку. | |
Рівень життя (уровень жизни) | |
---|---|
рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, що характеризують міру забезпечення основних життєвих потреб людей. | |
Рівень цін (уровень цен) | |
---|---|
середньозважена ціна, за яку куплені товари, цінні папери, послуги в даний проміжок часу. | |
Рівновага ринкова (равновесие рыночное) | |
---|---|
досягнення стабільності ринкової кон’юнктури, коли обсяг і структура попиту на товари і послуги збалансована з обсягом і структурою пропозиції товарів і послуг. | |
Рівноважна ціна (равновесная цена) | |
---|---|
ціна товару, що встановлюється на ринку при досягненні рівноваги між попитом і пропозицією цього товару. | |
Річний баланс (годовой баланс) | |
---|---|
один із видів бухгалтерського звітного балансу підприємства, фірми, компанії, що містить баланс доходів і видатків, прибутків і збитків тощо. | |
Річний звіт (годовой отчет) | |
---|---|
звіт про результати господарсько-фінансової діяльності, що складається в обсязі та за формами, встановленими Міністерством фінансів та Міністерством статистики за календарний рік, що минув. | |
Рішення (решение) | |
---|---|
висновок за результатами всебічного розвитку та прогнозування тієї чи іншої ситуації. | |
Робота (робота) | |
---|---|
1. Вид і місце трудової діяльності людини. 2. Здійснення трудової діяльності, виконання людиною певного кола завдань, доручень. | |
Робоча сила (рабочая сила) | |
---|---|
сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовується нею в процесі виробництва матеріальних благ, здатність до праці; головний елемент виробництва. | |
Робочий день (рабочий день) | |
---|---|
кількість годин на добу, протягом яких працівник виконує службові обов’язки на підприємстві, в установі або організації. | |
Робочий час (рабочее время) | |
---|---|
встановлена законом тривалість перебування працівника на підприємстві, в установі, організації з метою виконання службових обов’язків. | |
Роздержавлення економіки (разгосударствление экономики) | |
---|---|
процес приватизації частини державної власності, передання ряду повноважень державних органів підприємствам, розвитку приватного підприємництва, заміни вертикальних зв’язків горизонтальними. | |
Роздрібна торгівля (розничная торговля) | |
---|---|
продаж товарів на основі обміну їх на гроші покупців, заключна фаза обігу споживання. | |
Роздрібна ціна (розничная цена) | |
---|---|
ціна, за якою продаються (купуються) товари в роздрібній торгівлі. Дорівнює оптовій ціні плюс витрати, пов’язані з роздрібною торгівлею. | |
Розпорядник кредитів (распорядитель кредитов) | |
---|---|
керівники установ і організацій, власники підприємств, яким надано право розпоряджатися асигнуваннями, затвердженими для них за бюджетом. | |
Розпорядник товару (распорядитель товара) | |
---|---|
особа або організація, що має розпоряджатися товаром на свій розсуд або за дорученням. | |
Розрахунки (расчеты) | |
---|---|
форма здійснення грошового обігу, пов’язаного зі сплатою матеріальних цінностей, послуг і виконаних робіт, а також з перерозподілом коштів через бюджетну систему. | |
Розрахунковий баланс (расчетный баланс) | |
---|---|
співвідношення між грошовими вимогами та зобов'язаннями даної країни за кордоном і грошовими вимогами та зобов'язаннями інших країн у даній країні на певну дату. Р.б. складається практично з таких самих статей, що й платіжний. На відміну від останнього в статтях Р.б. подається повна вартість товарів і послуг, незалежно від того, чи вони надані в кредит, чи на них зроблені часткові або повні платежі. | |
Розрахунковий рахунок (расчетный счет) | |
---|---|
рахунок, який відкривають банки госпрозрахунковим об'єднанням, підприємствам, організаціям, що мають власні оборотні кошти, самостійний баланс для зберігання грошей і проведення розрахунків. | |
Розрахункові документи (расчетные документы) | |
---|---|
грошові вимоги або доручення об'єднань, підприємств, організацій тощо у письмовому вигляді до безготівкового переказу грошей та відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Основні Р.д.: платіжні вимоги, платіжні доручення, розрахунковий чек. | |
Розрахунок ціни (расчет цены) | |
---|---|
1. Процес ціноутворення, в якому враховують виробничі та інші витрати. 2. Документ, в якому наводиться розрахунок, калькуляція. | |
Розробка стратегії маркетингу (разработка стратегии маркетинга) | |
---|---|
створення попередньої стратегії маркетингу на основі схваленої розробки задуму товару. | |
Розряд кваліфікаційний (разряд квалификационный) | |
---|---|
показник рівня кваліфікації робітника даної професії. Встановлюється на основі тарифно-кваліфікаційного довідника. Підставою для присвоєння робітникові Р.к. є висновок кваліфікаційної комісії. | |
Розстрочка (рассрочка) | |
---|---|
спосіб оплати товарів і послуг, за якого платіж здійснюється не в повній сумі, а частинами, у наперед визначені строки. Є найпоширенішим за продажу товару у кредит. | |
Розтрата (растрата) | |
---|---|
протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника. | |
Розцінка (расценка) | |
---|---|
розмір оплати праці робітника за одиницю виробітку. | |
Рухомість (движимость) | |
---|---|
майнові цінності, безпосередньо не пов’язані з землею і не прикріплені до неї (гроші, цінні папери, цінні речі тощо), а також майно, що здатне рухатись (транспорт, худоба). | |
Саботаж (саботаж) | |
---|---|
1. Свідоме, задумане невиконання або недбале виконання особою чи групою осіб своїх службових або інших обов’язків. 2. Приховане протидіяння здійсненню небажаних заходів. | |
Салон (салон) | |
---|---|
приміщення для виставок, демонстрації товарів, а також магазин, де продаються художньо виготовлені товари, витвори мистецтва, чи ательє, де робота виконується художньо. | |
Сальдо (сальдо) | |
---|---|
у бухгалтерському обліку різниця між сумами дебету і кредиту рахунка. Дебетове сальдо (сума дебету більша за суму кредиту) відображає наявність господарських засобів на певну дату, затрати на виробництво, розмір збитків тощо; записується в активі балансу. Кредитове С. (сума кредиту більша за суму дебету) відображає стан джерел господарських засобів; записується у пасиві балансу. | |
Сальдо активне (сальдо активное) | |
---|---|
перевищення надходжень над видатками. Сальдо активне називають також позитивним. | |
Сальдо негативне (сальдо негативное) | |
---|---|
перевищення видатків над надходженням підприємства, фірми, компанії; у міжнародній торгівлі | |
Сальдо платіжного балансу (сальдо платежного баланса) | |
---|---|
різниця між платежами за кордон і надходженнями коштів з-за кордону. | |
Самообслуговування (самообслуживание) | |
---|---|
спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець дістає можливість прямого доступу до них і вибору потрібного йому товару без участі продавця, з наступною оплатою через розрахунково-касовий вузол. | |
Самоокупність (самоокупаемость) | |
---|---|
принцип ведення господарства, за яким доходи від діяльності підприємства перекривають його витрати. Вважається, що за таких умов підприємство є прибутковим. | |
Саморегулювання (саморегулирование) | |
---|---|
форма управління економічними процесами, за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників | |
Самоуправління (самоуправление) | |
---|---|
спосіб, режим управління підприємством, за яким основні функції управління його діяльністю здійснює саме підприємство, без зовнішнього втручання. | |
Самофінансування (самофинансирование) | |
---|---|
забезпечення науково-технічного, виробничого та соціального розвитку підприємств за рахунок їх власних (зароблених) коштів. За умов С. головним джерелом задоволення потреб підприємства є прибуток або госпрозрахунковий доход. Підприємства, що працюють на засадах С., вносять до бюджету плату за ресурси, а також здійснюють сплати з прибутку за встановленими нормативами і відрахуваннями у центральні фонди та резерви. | |
Санація (оздоровлення) (санация) | |
---|---|
система заходів, що проводяться для відвернення банкрутств промислових, торгових, банківських монополій. Здійснюється шляхом злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій і облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що знаходиться на межі банкрутства. | |
Санкція (санкция) | |
---|---|
визначена державними законодавчими актами, угодами, договорами, контрактами примусова відповідальність за порушення правових, майнових норм, умов договорів, контрактів, що призводить до негативних майнових, фінансових, господарських чи підприємницьких результатів. | |
Світова ціна (мировая цена) | |
---|---|
грошовий вираз міжнародної вартості товару, що реалізується на світовому ринку. | |
Світове господарство (мировое хозяйство) | |
---|---|
взаємопов’язані і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функціонують за погодженими правилами, послідовне їх об’єднання в єдину світову систему. | |
Світовий ринок (мировой рынок) | |
---|---|
1. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. 2. Сукупність національних ринків країн земної кулі, зв’язаних між собою зовнішньою торгівлею, наданням транспортних послуг або іншими видами економічних відносин. | |
“Свіфт” (“свифт”) | |
---|---|
система електронної передачі інформації за міжнародними розрахунками. В системі “С.” беруть участь понад 1500 банків 54 держав світу. Банки-учасники системи через термінали зв'язані з її центральними пунктами, а через її посередництво | |
СВОП (СВОП) | |
---|---|
операція по обміну національної валюти на іноземну, що передбачає зобов'язання зворотного обміну через певний строк; здійснюється між центральними банками. | |
СДР (СДР) | |
---|---|
скорочена назва спеціальних прав запозичення в Міжнародному валютному фонді. Таким правом наділяється кожна країна-член МВФ, якій відкривається в фонді спеціальний ліміт у грошових одиницях СДР. В межах свого ліміту кожна країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн-членів МВФ, розраховуючись за неї в СДР через фонд. | |
Сегмент ринку (сегмент рынка) | |
---|---|
відокремлена і згрупована за певними ознаками частка товарного або регіонального ринку. | |
Сегментація ринку (сегментация рынка) | |
---|---|
групування і поділ ринку на окремі частки (сегменти) за певними ознаками: географічними, демографічними, соціальними, професійними, етнографічними тощо. | |
Сезонні ціни (сезонные цены) | |
---|---|
ціни, що змінюються залежно від періоду року, сезонну (сільськогосподарська продукція, одяг, взуття тощо). | |
Сектор (сектор) | |
---|---|
1. Відділ установи, організації з певною професійною чи виробничою спеціалізацією. 2. Частина народного господарства, яка має економічні чи соціальні окремішності. | |
Сектор державний (сектор государственный) | |
---|---|
частина економіки, що керується і контролюється державними органами, перебуває у власності держави. | |
Сектор економіки (сектор экономики) | |
---|---|
значна частина економіки (промисловий, сільськогосподарський тощо). | |
Сектор приватний (сектор частный) | |
---|---|
економічні об’єкти, що перебувають у приватній власності, належать приватному капіталу. | |
Сепаратизм (сепаратизм) | |
---|---|
політика регіональної економіки, намагання створити свій незалежний ринок, здобути повну економічну самостійність і незалежність від центру. | |
Сервіс (сервис) | |
---|---|
1. Різновид маркетингової діяльності, спрямованої на надання додаткових послуг у сфері виробництва, підприємницької діяльності. 2. Система і широкий комплекс надання послуг, обслуговування різних побутових потреб населення і підприємств; обслуговування і ремонт транспортних засобів, комп’ютерної техніки. | |
Середні витрати (средние издержки) | |
---|---|
витрати на одиницю виготовленої продукції. Розрізняють загальні витрати, середні змінні витрати та середні постійні витрати. | |
Серійне виробництво (серийное производство) | |
---|---|
обмежене виробництво продукції, товарів серіями, тобто окремими партіями значних розмірів, але не в масовому масштабі. | |
Серія (серия) | |
---|---|
1. Сукупність цінних паперів, банківських білетів, що випущені під одним ідентифікатором. 2 .група однорідних за спільними ознаками товарів, предметів, явищ, дій, понять. | |
Сертифікат (сертификат) | |
---|---|
1. У зовнішньоекономічній діяльності С. | |
Сертифікат якості (сертификат качества) | |
---|---|
документ, виданий компетентними державними органами, який характеризує основні параметри якості товару, їх відповідність державним і міжнародним стандартам. | |
Сертифікація (сертификация) | |
---|---|
1. Підтвердження відповідностей якісних характеристик рівню, який вимагається стандартом якості. 2. Процедура отримання сертифіката. | |
Синдикат (синдикат) | |
---|---|
одна з форм договірного об’єднання картельного типу підприємців окремої галузі виробництва з метою супротиву монополії шляхом захоплення ринку і спеціалізації виробництва та сільського збуту товарів за єдиними цінами через єдину торговельну організацію, яка звичайно організовується у формі акціонерного товариства. | |
Синтетичний облік (синтетический показатели) | |
---|---|
узагальнюючі показники , що характеризують економічний об’єкт, економічну систему в цілому. Більшість макроекономічних показників є синтетичними, отриманими за допомогою об’єднання мікроекономічних показників. | |
Синхромаркетинг (синхромаркетинг) | |
---|---|
маркетинг, що здійснюється фірмами, підприємствами в умовах коливання кон’юнктури, нестійкості попиту на їхні товари і послуги. | |
Сировина (сырье) | |
---|---|
видобуті корисні копалини та інші природні ресурси, виготовлені з них матеріали, що підлягають подальшій переробці. | |
Система (система) | |
---|---|
сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність. | |
Система маркетингової інформації (система маркетинговой информации) | |
---|---|
постійно діюча система аналізу, оцінки і поширення актуальної і своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою поліпшення планування, впровадження і контролю за виконанням маркетингових заходів. | |
Системний підхід (системный подход) | |
---|---|
напрямок в економічній науці, головна мета якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів | |
Ситуаційне управління (ситуационное управление) | |
---|---|
оперативне управління, яке полягає у необхідності прийняття управлінських рішень при виникненні проблем щодо економічної ситуації, що складається в процесі господарювання. Є доповненням до стратегічного управління. | |
Ситуація (ситуация) | |
---|---|
збіг обставин і умов, що створюють певне становище. | |
Сітьове планування й управління (сетевое планирование и управление) | |
---|---|
метод планування, заснований на графічному зображенні певного комплексу робіт у їх логічній послідовності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Його основа | |
Сіф (сиф) | |
---|---|
умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації товару включається його вартість, витрати на страхування та транспортування до місця призначення. При продажу на умовах С. продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар у порт відвантаження, зафрахтувати судно, сплатити податки, мито і збори, застрахувати товар. | |
Сконто (сконто) | |
---|---|
знижка з ціни товару у разі його оплати до настання строку платежу. | |
Слоган (слоган) | |
---|---|
різновид реклами товару, послуги, виготовлений стислий, але місткий, влучний, ефективний рекламний текст у вигляді гасла, призначений для широкого людського загалу. | |
Собівартість (себестоимость) | |
---|---|
грошовий вираз усіх витрат виробничого підприємства, пов’язаних з виготовленням і реалізацією продукції. Включає витрати на оплату праці, на відшкодування витрат знарядь праці, які використовуються у виробничому процесі, вартість матеріальних і сировинних ресурсів, витрати на обслуговування виробництва, одержані кредитні ресурси, оплату податків, витрати на реалізацію продукції і рекламу. | |
Собівартість продукції (себестоимость продукции) | |
---|---|
виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, організацій на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. В кошторисі витрат на виробництво виділяють такі елементи: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальне та медичне страхування; амортизація основних фондів та інші витрати. | |
Соціальна активність (социальная активность) | |
---|---|
активна участь громадян у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства, поліпшенні соціальних умов життя. | |
Соціальна допомога (социальная помощь) | |
---|---|
турбота держави, суспільства про громадян, яким потрібна допомога у зв’язку з віком, станом здоров’я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування. | |
Соціальна політика (социальная политика) | |
---|---|
система державних заходів, спрямованих на захист прав і свобод усіх громадян, забезпечення соціальної справедливості. | |
Соціальна сфера (социальная сфера) | |
---|---|
сукупність галузей, організацій, підприємств, які безпосередньо пов’язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров’я, громадське харчування, фізкультура і спорт тощо). | |
Соціальне забезпечення (социальное обеспечение) | |
---|---|
система державних і суспільних заходів, спрямованих на забезпечення матеріальних умов життя членів суспільства у старості, у разі передчасної витрати чи значного обмеження працездатності, втраті годувальника. Основними видами соціального забезпечення є: пенсії, утримання за рахунок держави в будинках-інтернатах, забезпечення інвалідів ортопедичними виробами, транспортними засобами, надання оздоровчих путівок, допомога багатодітним сім’ям і одиноким матерям, надання пільг та субсидій тощо. | |
Спад (спад) | |
---|---|
фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу, зниження попиту на товари, курс акцій та інші негативні явища в економіці і суспільному житті. | |
Спекуляція (спекуляция) | |
---|---|
купівля-продаж товарів, цінних паперів, валюти з метою отримання прибутку, який виникає у зв’язку з різницею між ціною купівлі і ціною продажу. В умовах ринкової економіки не розглядається як протизаконна, а є звичайною формою біржової гри. | |
Спеціалізація (специализация) | |
---|---|
1. Зосередження діяльності на відносно вузьких напрямках, окремих технологічних операціях або видах продукції. 2. Набуття спеціальних знань, навичок у певній галузі. 3. Поділ праці за її окремими видами, формами. | |
Спеціальні фонди (специальные фонды) | |
---|---|
державні і недержавні структури з певними напрямами діяльності, які акумулюють грошові кошти, що мають чітке цільове призначення і можуть використовуватись лише в певних чітко окреслених цілях (пенсійні, страхової медицини тощо), спеціальні рахунки і кошториси громадських об’єднань, установ. | |
Спеціальність (специальность) | |
---|---|
відносно вузький вид трудової діяльності. Який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичних вмінь. | |
Списання (списывание) | |
---|---|
віднесення товарних цінностей або грошових коштів підприємства, фірми до збитків з вилученням їх з балансу, зняття з балансового обліку. Здійснюється спеціально призначеними комісіями. | |
Спільне підприємство (совместное предприятие) | |
---|---|
підприємницька структура, засновником якої є два або кілька підприємств | |
Споживання (потребление) | |
---|---|
використання суспільного продукту для задоволення потреб людей. Розрізняють споживання виробниче і особисте. Виробниче споживання як процес, що безперервно повторюється, збігається з виробництвом. | |
Споживач (потребитель) | |
---|---|
особа або організація, що використовується, споживає товари (послуги) як інших виробників, так і свої власні. | |
Споживча вартість ( потребительская стоимость) | |
---|---|
корисність рече, тобто здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. | |
Споживчий кошик (потребительская корзина) | |
---|---|
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного)споживання людини або її сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості і споживчого кошика у діючих цінах. | |
Споживчий кредит (потребительский кредит) | |
---|---|
різновид кредитів, що служать задоволенню потреб населення. | |
Спонсор (спонсор) | |
---|---|
1. Фізична чи юридична особа, яка здійснює благочинну акцію з фінансування певних культурологічних, медичних, лікувальних, мистецьких, економічних або інших програм без зворотної матеріальної вигоди. 2. Замовник, організатор великого заходу з метою реклами своєї фірми, товару, послуг без права на отримання фінансової винагороди. | |
Спосіб виробництва (способ производства) | |
---|---|
історично визначений спосіб добування матеріальних благ, основа суспільно-економічної формації, кожній з яких притаманний лише її властивий спосіб виробництва. | |
Спот (спот) | |
---|---|
різновид угоди на наявні товари, у тому числі за умови біржової торгівлі, що передбачає негайну оплату товару. | |
Стабілізація (стабилизация) | |
---|---|
1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва. 2. В автоматизованих системах | |
Стабільність цін (стабильность цен) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої темпи інфляції на стільки незначні, що не зумовлюють зростання цін на товари і послуги. | |
Ставка (ставка) | |
---|---|
економічний термін, що стосується податку, банківського відсотка, платежу й означає розмір, частку податкових вилучень з доходів, плати за наданий кредит. | |
Стагнація (стагнация) | |
---|---|
застій в економіці, виробництві, торгівлі, що передує спаду, супроводжує спад. | |
Стагфляція (стагфляция) | |
---|---|
поєднання припинення розвитку і навіть падіння виробництва (стагнації) із прискореним зростанням цін, що не припиняється (інфляцією). | |
Стандарт (стандарт) | |
---|---|
1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. | |
Стандартизація (стандартизация) | |
---|---|
встановлення й застосування правил для впорядкування діяльності у певній галузі, які регламентують певні умови, норми, якісні характеристики та інші об’єкти стандартизації, що називаються стандартом. | |
Статистика (статистика) | |
---|---|
наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв’язках і взаємозумовленості, а також нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу. | |
Статистична звітність (статистическая отчетность) | |
---|---|
форма статистичного спостереження, за якою статистичні органи у визначені строки одержують від підприємств, установ і організацій потрібні їм статистичні дані у вигляді звітних документів. | |
Статистичне моделювання (статистическое моделирование) | |
---|---|
моделювання економічних, демографічних, соціальних та інших явищ і процесів на основі статистичних даних, оброблених за допомогою методів математичної статистики. | |
Статус (статус) | |
---|---|
правовий стан юридичних і фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності, що характеризується і визначається їх організаційно-правовою формою, статутом, свідоцтвом про реєстрацію, правами та обов’язками. | |
Статут (устав) | |
---|---|
документ, що визначає структуру, права та обов’язки підприємств, державних органів, громадських організацій. | |
Статутний капітал (уставной капитал) | |
---|---|
сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування підприємства. Створюється за рахунок виручки від продажу акцій, державних коштів, вкладень приватних капіталів. До С.к. належить вартість основних та оборотних коштів. Найпоширеніша форма | |
Статутний фонд (уставной фонд) | |
---|---|
сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновником (державою, організацією, установою, трудовим колективом, фізичкою особою) в постійне розпорядження підприємства. Розмір С.ф. не залишається незмінним в процесі господарської діяльності. Він може збільшуватися або зменшуватися. С.ф. збільшується за рахунок інвестицій, введення в дію нових потужностей, переоцінки або індексації засобів праці. Його зменшення може бути наслідком списання основних засобів, нарахування зносу, їх переоцінки. | |
Стиль керівництва (стиль руководства) | |
---|---|
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання. | |
Стимулювання (стимулирование) | |
---|---|
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання. | |
Стратегія (стратегия) | |
---|---|
основні форми та методи перспективних дій, пов’язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей. | |
Стратегія маркетингу (стратегия маркетинга) | |
---|---|
формування і перспективне визначення основних довгострокових цілей, програм і завдань підприємств, узгодженість послідовності дій, розподіл кількості і напрямів використання ресурсів, необхідних для досягнення планових цілей і завдань. | |
Стратегія ринку (стратегия рынка) | |
---|---|
визначення основних напрямів розвитку товарного або регіонального ринків, виходячи з оцінок поточної кон’юнктури і перспектив її розвитку. | |
Страхові запаси (страховые запасы) | |
---|---|
запаси, що їх створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу. | |
Страхування (страхование) | |
---|---|
система економічних відносин, які включають утворення за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення спеціального фонду коштів і використання його для відшкодування втрат майна від стихійного лиха та інших несприятливих явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги при настанні різних подій в їх житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть). С. буває майнове, особисте та С. відповідальності. Воно може бути добровільним та обов'язковим. В Україні поряд з державною страховою організацією існує багато альтернативних страхових товариств. | |
Структура (структура) | |
---|---|
1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об’єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, цін тощо) на складові за певними ознаками. 3. Склад, побудова економічного об’єкта. | |
Субвенція (субвенция) | |
---|---|
вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави; на відміну від дотації, спрямовується на фінансування певного заходу і полягає поверненню у випадку порушення її цільового використання. С. надаються на фінансування певних програм, проектів, що здійснюється ними з власної ініціативи, але схвалених центром. | |
Суб’єкт (субъект) | |
---|---|
фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім’я, підприємство, підприємець, компанія, держава). | |
Суборенда (субаренда) | |
---|---|
передання орендатором частини орендованого майна в оренду третій особі. | |
Субпідрядник (субподрядчик) | |
---|---|
будівельно-монтажна організація, яку залучають для виконання окремих видів робіт на будівництві об’єкта, що виконує генеральний підрядник. | |
Субрахунок (субсчет) | |
---|---|
рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи), а також профспілковим і деяким іншим організаціям. | |
Субсидія (субсидия) | |
---|---|
допомога у грошовій формі чи натурою, що надається державою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам, іншим державам. | |
Суд (суд) | |
---|---|
соціальний державний орган, який здійснює правосуддя шляхом розгляду й ухвал карних справ. Цивільних, трудових або інших спірних питань згідно з установленим законом порядку. | |
Сумісництво (совместительство) | |
---|---|
одночасне обіймання тим самим працівником, окрім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної ). | |
Супермаркет (супермаркет) | |
---|---|
великий універсальний магазин, в якому представлено широкий асортимент продовольчих і супутніх непродовольчих товарів з наданням різноманітних послуг покупцям. | |
Сфера (сфера) | |
---|---|
1. Область дії, межі поширення чогось. 2. Громадське оточення, обстановка, середовище. 3. Коло осіб, об’єднаних суспільними інтересами | |
Сфера послуг (сфера услуг) | |
---|---|
інфраструктура, що охоплює ті галузі народного господарства, які надають в основному послуги споживачам (пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, освіта, охорона здоров’я, телебачення, пансіонати тощо). | |
Табель (табель) | |
---|---|
таблиця, список будь-чого в певному порядку; дошка з жетонами для обліку явки на роботу робітників і службовців. | |
Таблиці рішень (таблицы решений) | |
---|---|
таблиці, що розкривають правила логічних дій у процесі виконання роботи залежно від вихідних умов. Дають змогу враховувати можливість багатоваріантних підприємницьких дій залежно від вихідних параметрів роботи. | |
Таємниця вкладу (тайна вклада) | |
---|---|
одне із основних прав, і що надаються вкладникам статутами банків. Установи банків зберігають у таємниці відомості про вкладників. Такі відомості даються за письмовими запитами нотаріальних, слідчих, судових органів, органів дізнання у встановленому законодавством порядку. За порушення Т.в. працівники банків несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність. | |
Таймінг (тайминг) | |
---|---|
біржовий термін, що означає найсприятливіший момент для купівлі або продажу акцій. | |
Тактика маркетингу (тактика маркетинга) | |
---|---|
розроблення і реалізація цілей фірми щодо кожного товару на заданий проміжок часу; формується на основі стратегії маркетингу й динаміки реальної поточної ринкової ситуації. | |
Тара (тара) | |
---|---|
1. Місткість для збереження, пакування і транспортування товарів, товарне упакування. 2. Різниця між загальною вагою товару з упаковкою (брутто) і чистою вагою (нетто), тобто вага упаковки товару. | |
Тариф (тариф) | |
---|---|
ставка сплати (тарифна ставка) за працю та різноманітні послуги, що надаються підприємствам і населенню. | |
Тарифікація (тарификация) | |
---|---|
встановлення тарифів на послуги і ставок оплати праці. | |
Тарифна система (тарифная система) | |
---|---|
сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик Т. с. використовується для розподілу робіт і працівників залежно від їх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати. При т.с. діють дві форми оплати праці працівників - відрядна і почасова, які включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва. | |
Тарифна сітка (тарифная сетка) | |
---|---|
сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників. | |
Тарифна ставка (тарифная ставка) | |
---|---|
елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду). | |
Тарифні коефіцієнти (тарифные коефициенты) | |
---|---|
елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду. | |
Телекомунікація (телекоммуникация) | |
---|---|
дистанційний зв’язок. | |
Телемаркетинг (телемаркетинг) | |
---|---|
збут продукції, товарів за допомогою засобів телекомунікацій. | |
Тенденція ринку (тенденция рынка) | |
---|---|
стійка тенденція збереження або зміни (зростання, зниження) цін, товарів, послуг на ринку. | |
Тендер (тендер) | |
---|---|
міжнародні торги, змагальний порядок заключения договорів купівлі-продажу або підряду, при якому покупець або замовник оголошує конкурс для продавців або підрядників, включаючи іноземних, на товар або послугу і підписує контракт з тим з них, хто запропонує вигідніші умови. Претенденти повинні подавати свої пропозиції в тендерні комітети не пізніше встановлених строків. Торги бувають закритими і відкритими. У відкритих торгах може брати участь будь-яка фізична чи юридична особа. У закритих торгах беруть участь лише запрошені фірми. Для участі в торгах потрібно заплатити реєстраційний внесок тендерному комітету в доларах. | |
Теорія корисності (теория полезности) | |
---|---|
теоретичний напрям в економічній науці, який ґрунтується на базовому об’єктивному розумінні “корисності”, що сприймалось як задоволення, забезпечення, яке отримувала людина в результаті споживання благ. | |
Техніка (техника) | |
---|---|
1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції. 2. Сукупність навичок і способів діяльності. | |
Техніка обліку (техника учета) | |
---|---|
сукупність обчислювального обладнання, приладів, регіструючої апаратури в поєднанні з методами і способами здійснення процесів обліку. | |
Техніко-економічне обґрунтування (технико-экономическое обоснование) | |
---|---|
розрахунки на основі аналізу та оцінки економічної доцільності, що виконується для здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємств, модернізації і реконструкції діючих об’єктів тощо. | |
Техніко-економічний аналіз (технико-экономический анализ) | |
---|---|
комплекс дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріального виробництва, об’єктів підприємницької діяльності, підрозділів та об’єднань, за допомогою якого виявляють вплив на виробничо-комерційну практику розвитку техніки, технології на організації виробництва. | |
Технічний проект (технический проект) | |
---|---|
документ, у якому приведені технічні рішення, технічний образ нового продукту, об’єкта. | |
Технології безвідходні (технологии безотходные) | |
---|---|
сукупність технічних, технологічних способів, методів і прийомів переробки сировини, матеріалів, що забезпечує повне їх використання на даному підприємстві для виробництва кінцевої продукції без будь-яких виходів. | |
Технологія (технология) | |
---|---|
1. Фактор виробництва, наукові методи досягнення практичних цілей. 2. Сукупність способів обробки або переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів. 3. Опис способів обробки (переробки) у вигляді карт, креслень, графіків, конструкцій тощо. | |
Титульний список (титульный список) | |
---|---|
перелік включених у план об’єктів будівництва та їх характеристика: кошторисна вартість і вартість робіт на рік, проектна потужність, місце будівництва, строки початку і закінчення робіт. | |
Тіньова економіка (теневая экономика) | |
---|---|
сукупність необлікованих, нерегламентованих, а також протиправних видів діяльності по виробництву товарів і наданню послуг. Сектор Т.е. умовно поділяють на два напрямки діяльності. До першого відноситься діяльність, яка здійснюється напівлегально, | |
Товар (товар) | |
---|---|
це те, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з привертанням уваги, придбання, використання або споживання. | |
Товари виробничого призначення (товары производственного пользования) | |
---|---|
товари, призначені для споживання підприємствами, фірмами (технологічне обладнання, паливно-мастильні матеріали, техніка тощо). | |
Товари короткочасного користування (товары кратковременного пользования) | |
---|---|
споживчі товари, процес споживання яких відбувається протягом короткого часу | |
Товари особливого попиту (товары особого спроса) | |
---|---|
товари з унікальними характеристиками або окремі оригінальні, малотиражні, поодинокі товари. | |
Товари повсякденного попиту (товары повседневного спроса) | |
---|---|
товари, що за своїми споживчими властивостями необхідні для щоденного задоволення особистих потреб людини, сім’ї (продукти харчування, напої тощо). | |
Товари споживчого призначення (товары потребительского назначения) | |
---|---|
товари, що задовольняють особисті і суспільні потреби людей, їх попит. | |
Товари тривалого користування (товары длительного использования) | |
---|---|
товари. споживчі властивості яких забезпечують потребу в них людини тривалий час (телевізори, холодильники, меблі, транспортні засоби тощо). | |
Товариство (товарищество) | |
---|---|
добровільне об’єднання фізичних чи юридичних осіб зі створенням структури (підприємства) для здійснення спільних програм, які використовують об’єднані кошти, реалізують товари (послуги) і досягають спільних інтересів, несучи спільну відповідальність за результат своєї діяльності. | |
Товарна марка (товарная марка) | |
---|---|
знак або символ, або їх поєднання, які ідентифікують продукцію та послуги виробника (продавця). Т.м. може бути виражена словом, буквою, групою слів або букв, символом, малюнком, кольором, персо¬ніфікованою товарною маркою. Т.м., яка захищена юридично, | |
Товарна маса (товарная масса) | |
---|---|
обсяг пропозиції на ринках різноманітних споживчих товарів. | |
Товарна політика (товарная политика) | |
---|---|
елемент маркетингової діяльності підприємства, спрямований на розвиток асортименту, створення нових товарів, зняття з виробництва товарів, що втратили споживчий попит, поліпшення упаковки, розробку виразного товарного знаку. | |
Товарна продукція (товарная продукция) | |
---|---|
обсяг в грошовому виразі усієї виготовленої і реалізованої підприємством за певний час кінцевої продукції. | |
Товарний асортимент (товарный ассортимент) | |
---|---|
1. Перелік видів товарів на ринку, торговельній мережі. 2. Група однорідних товарів, що задовольняють певні потреби. | |
Товарний знак (товарный знак) | |
---|---|
спеціальні оригінальні знаки, які містяться на товарі або на упаковці товаровиробника і показують оригінальні відмінності даного товару від товарів інших виробників. | |
Товарознавство (товарознавство) | |
---|---|
наука, що вивчає фізичні, хімічні і споживчі властивості товарів з метою створення безпечних умов їх споживання. | |
Товарооборот (товарооборот) | |
---|---|
1. Рух товарів у сфері обігу, пов’язаний із їх обміном на гроші і переходом від виробника до споживачів. 2. Обсяг проданих і куплених товарів у грошовому виразі за певний час. | |
Торги (торги) | |
---|---|
конкурентна форма організації торгівлі, за якої продаж товару здійснюється на загальних засадах. Договори купівлі-продажу укладаються після попередньо проведених торгів щодо узгодження цін та умов продажу, передпродажних і післяпродажних послуг. | |
Торгівля (торговля) | |
---|---|
форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу. | |
Торгова марка (торговая марка) | |
---|---|
марка. Яку надають товару чи підприємству-товаровиробнику відповідно до чинного законодавства, що є гарантом певної якості товарів, їх відповідності стандартам, технічним умовам. Використання торгової марки іншими підприємствами без дозволу їх власника карається законом. | |
Торгова націнка (торговая наценка) | |
---|---|
надбавка до роздрібних цін на продукцію, що реалізують підприємства громадського харчування різних форм власності. | |
Торговий знак (торговый знак) | |
---|---|
фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєстровані в установленому порядку і в зв'язку з цим захищені законом. Використання без згоди чужих Т.з. забороняється і карається згідно з діючим законодавством. | |
Торговий кредит (торговый кредит) | |
---|---|
придбання в кредит товарів для поступового продажу з виплатою їх вартості і відсотків найближчим часом; поширена форма короткострокових позичок, яка використовується в оптовій і роздрібній торгівлі. | |
Торговий посередник (торговый посредник) | |
---|---|
фізична або юридична особа, яка стає зв’язуючою ланкою між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару яка сприяє розвитку торгівлі. | |
Транзит (транзит) | |
---|---|
перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні перевезення здійснюють в середині країни, а також у міжнародних сполученнях. | |
Транспортні витрати (транспортные издержки) | |
---|---|
витрати на перевезення вантажів, що враховуються як складова у ціні товару. | |
Трансфер (трансфер) | |
---|---|
1. Перенесення оплати торговельної операції за контрактом з одного рахунку на інший. 2. Передання однією особою (фізичною чи юридичною) іншій права на володіння цінними паперами. | |
Трансфертні платежі (трансфертные платежи) | |
---|---|
виплати з державного бюджету; субсидії (субвенції) підприємцям, виплата процентів по державному боргу населенню на соціальні потреби, пенсії. Мають також назву “переказні платежі”. | |
Трасат (трассат) | |
---|---|
особа (боржник), яка видає зобов'язання сплатити за переказним векселем. Наказ Т. | |
Трасувати (трассировать) | |
---|---|
виставляти переказний вексель (тратту); погашати заборгованість в іноземній валюті. | |
Тратта (тратта) | |
---|---|
переказний вексель, в якому одна особа (векселедавець, трасант) наказує другій особі (боржникові, трасатові) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк. | |
Трейдер (трейдер) | |
---|---|
1. Торговець. 2. Маклер на фондовій біржі. 3. Особа (юридична чи фізична), що володіє правом здійснювати операції купівлі-продажу на біржі та укладати відповідні угоди. | |
Трудова дiяльнiсть (трудовая деятельность) | |
---|---|
реалiзацiя цiльової функцiї, сформованої потребами суспiльства, здiйснювана у певнiй органiзацiйно-правовiй формi господарювання. | |
Трудовий колектив (трудовой коллектив) | |
---|---|
сукупність працівників підприємства, компанії, організації, об’єднаних загальною метою досягнення певних кінцевих результатів своєї суспільної діяльності. | |
Трудоємність (трудоемкость) | |
---|---|
економічний показник, який характеризує затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, відображає ефективність затрат живої праці й безпосередньо пов’язаний із собівартістю продукції. | |
Угода (соглашение) | |
---|---|
правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб’єктів угоди | |
Уклад економічний (уклад экономический) | |
---|---|
тип господарства, пов’язаний з певною формою власності на засоби виробництва і відповідними їх виробничими відносинами; залежить від конкретних історичних умов розвитку кожної країни. | |
Ультимо (ультимо) | |
---|---|
в банківській справі означає останній день місяця, кварталу, року, а в комерційній і біржовій практиці | |
Уміння (умение) | |
---|---|
здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. | |
Умови платежу (условия платежа) | |
---|---|
умови, що визначають обсяг, форму, строки, місце платежу за контрактом. | |
Умови поставок (условия поставок) | |
---|---|
умови, що визначають способи транспортування, форми передання та оплати поставлених товарів, способи страхування, строки поставок, відповідальність за збереження товарів. | |
Універмаг (универмаг) | |
---|---|
велике підприємство роздрібної торгівлі з великим асортиментом непродовольчих, а іноді й продовольчих товарів. | |
Універсальні банки (универсальные банки) | |
---|---|
кредитні установи, що здійснюють усі основні види банківських операцій: депозитні, кредитні, фондові, розрахункові, інвестиційні і надають послуги. | |
Універсам (универсам) | |
---|---|
універсальний магазин широкого профілю, що торгує продовольчими і непродовольчими товарами. | |
Унітарна держава (унитарное государство) | |
---|---|
неподільна держава, що надає мінімальну господарську самостійність регіонам. | |
Уніфікація (унификация) | |
---|---|
приведення продукції і засобів виробництва або їх елементів до єдиної форми, розмірів, структури, складу. Найпоширеніший і найефективніший метод стандартизації. | |
Унція (унция) | |
---|---|
сучасна головна вагова одиниця коштовних металів, насамперед золота, дорівнює 31.1035 г чистого золота. | |
Упаковка (упаковка) | |
---|---|
певний матеріал (папір, картон, тканина, поліетилен тощо), обшивка, тара, у який упаковують товари. | |
Управління активами (управление активами) | |
---|---|
діяльність фірми щодо прибуткового розміщення власних і залучених коштів. Розрізняють управління поточними активами, оборотним і основним капіталом. | |
Управління підприємством (управление предприятием) | |
---|---|
сукупність методів і прийомів керівництва колективом людей, усіма ланками підприємства для організації і координації їх діяльності в процесі виробництва. | |
Управління попитом (управление спросом) | |
---|---|
використання методів податкової і грошово-кредитної політики для збільшення або зменшення обсягів попиту. | |
Управління ризиком (управление риском) | |
---|---|
діяльність підприємства, фірми, банку, спрямована на скорочення можливих втрат, зумовлених ризиком. Найпоширенішими є вивчення ринку, маркетингові дослідження, страхування ризику. | |
Управління якістю продукції (управление качеством продукции) | |
---|---|
методи і діяльність спрямовані на досягнення такої якості продукції, яка б відповідала вимогам споживачів і була конкурентоспроможною на ринку. | |
Уречевлена праця (овеществленный труд) | |
---|---|
минула праця. Уречевлена в матеріальних благах, засобах виробництва і предметах споживання. | |
Установчий договір (учредительный договор) | |
---|---|
форма договору, що укладається засновниками товариств, спільних підприємств, банків, страхових компаній тощо. В ньому вка¬зується, для чого і на яких засадах засновується та чи інша господарська структура, перераховуються всі засновники (з зазначенням їх юридичних адрес), частка кожного з них у статутному фонді та загальна сума останнього та ін. У.д. підписується всіма засновниками та завіряється їх печатками (для юридичних осіб). У.д. одночасно зі статутом подається в орган, котрий повинен зареєструвати створювану господарчу систему. | |
Уцінка (уценка) | |
---|---|
зниження ціни порівняно з попередньо встановленою продавцем товару, власником. | |
Учасник (участник) | |
---|---|
учасник економічного процесу, бізнес-операції, угоди; особа, яка бере безпосередньо участь у проведенні операції, має істотний вплив на її результати. | |
Хабар (взятка) | |
---|---|
гроші або матеріальні цінності, що передбачаються посадовій особі як підкуп, чи оплата дій, що карається законом. | |
Хабарництво (взятничество) | |
---|---|
приймання посадовою особою, а також давання їм хабара з метою одержання певних вигод протизаконним порядком. В Україні Кримінальний кодекс карає Х. позбавленням волі. Більша кара застосовується за вимагання хабара. | |
Хайринг (хайринг) | |
---|---|
різновид лізингу. | |
Хакер (хакер) | |
---|---|
програміст, який розробляє програмну продукцію, що дає змогу одержати несанкціонований доступ до захищених іншим користувачем даних. | |
Халатність (халатность) | |
---|---|
невиконання або неналежне виконання посадовими особами своїх обов’язків внаслідок недбалого чи недобросовісного виконання їх, чим завдають суттєвої шкоди організаціям, підприємствам чи окремим особам. Вважаються посадовими злочинами. | |
Хеджинг (хеджинг) | |
---|---|
1. Страхування від цінових ризиків. 2. Ф’ючерсний контракт, який слугує для страхування від цінових ризиків. | |
Хеджирування (хеджирование) | |
---|---|
форма страхування ціни або прибутку при здійсненні ф'ючерсних угод. При X. учасники таких угод отримують можливість застрахувати себе від збитків, зумовлених зміною цін протягом строку дії угоди. | |
Хронометраж (хронометраж) | |
---|---|
вимірювання кількісних показників виконання певних робіт, операцій за одиницю часу (секунду, хвилину, час, день). | |
Художні промисли (художественные промыслы) | |
---|---|
основні та підсобні промисли з виготовленням художньо оздоблених виробів і сувенірів, що відображають місцеві особливості традиційних художніх напрямів. | |
Хунта (хунта) | |
---|---|
військові союзи і організації, які приходять до влади шляхом військових переворотів і встановлюють, як правило, режим диктатури. | |
Централізація (централизация) | |
---|---|
зосередження управління, Керівництва, нагромадження чогось в єдиному центрі. | |
Централізована економіка (централизованная экономика) | |
---|---|
економіка, що управляється централізовано державними організаціями на основі директивних планів і програм прямого підпорядкування нижчих органів вищим. Базується на державній власності на засоби виробництва. | |
Цивільний позов (гражданский иск) | |
---|---|
вимога потерпілого від злочину відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні внаслідок вчинення злочину, яка розглядається разом з кримінальною справою. | |
Цикл життєвий (цикл жизненный) | |
---|---|
період часу від зародження (ідеї, програми, нового товару) до впровадження в життя, період життя і поступове старіння. | |
Цинізм (цинизм) | |
---|---|
нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, науки, моралі. | |
Цифрові гроші (цифровые деньги) | |
---|---|
новітні платіжні засоби, які представлені і обертаються в електронному вигляді, обіг котрих гарантується анонімністю сторін, що беруть участь у розрахунках. | |
Цільове фінансування (целевое финансирование) | |
---|---|
виділення фінансових ресурсів цільовим призначенням для досягнення певної мети, вирішення проблеми, реалізації певної програми. | |
Цільовий маркетинг (целевой маркетинг) | |
---|---|
форма маркетингової діяльності, у процесі якої продавець товару розмежує сегменти ринку і для кожного з них розробляє певну тактику, засоби маркетингу. | |
Ціна (цена) | |
---|---|
грошовий вираз вартості товару. Величина Ц. прямо пропорційна вартості товару та обернено пропорційна вартості золота. Ціни в конкретних угодах можуть значно відхилятися від офіційно опублікованих довідкових або прейскурантних, що пояснюється застосуванням системи різних знижок з цін, коли довідкова ціна з багатьох товарів зберігається як вихідна база. | |
Ціна державна (цена государственная) | |
---|---|
ціна, встановлена державою на: 1. Продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджено в основному на підприємствах, які займають монопольне становище на ринку. 2. На ресурси, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін. 3. На соціально значущі товари та послуги. При створенні ринкових структур економіки сфера державного регулювання цін буде звужуватися. | |
Ціна довідкова (цена справочная) | |
---|---|
різновид оптових цін у внутрішній і міжнародній торгівлі. Ц.д. за суттю є номінальною і виступає для продавця та покупця як початковий пункт у визначенні ціни, що фіксується в угоді, контракті. Викорис¬товується при купівлі-продажу невеликих і середніх партій товару. | |
Ціна договірна (цена договорная) | |
---|---|
ціна на товари, встановлена за домовленістю сторін | |
Ціна контракту (цена контракта) | |
---|---|
ціна, що фіксується в угоді (контракті) про купівлю-продаж товару, в тому числі при зовнішньоторговельних операціях. Контрактні ціни є цінами реальних угод, тому вони дають найвірогіднішу інформацію про ціни. У зв'язку з цим вони, як правило, є комерційною таємницею. Може бути: твердою; з подальшою фіксацією; із зміною протягом дії контракту. | |
Ціна ліцензії (цена лицензии) | |
---|---|
узагальнюючий показник корисної технології або технологічних знань, які одержує споживач за ліцензією. В основі Ц.л. лежить сума додаткового доходу (прибутку), що може бути одержаний замовником за період використання предмета ліцензії у виробництві. Ц.л. утворюється із щорічних відрахувань від прибутку покупця за час дії угоди. В міжнародній практиці такі відрахування називаються роялті. | |
Ціна “ноу-хау” (цена “ноу-хау”) | |
---|---|
узагальнюючий показник корисності “ноу-хау”. За своєю природою та формами оплати аналогічна ціні ліцензії. Формується за рахунок перерахування продавцеві частини додаткового прибутку, одержуваного покупцем внаслідок використання “ноу-хау” на виробництві. | |
Ціна оптова (цена оптовая) | |
---|---|
ціна, за якою здійснюються розрахунки між підприємствами за реалізовану продукцію. Розрізняють два види Ц.о. | |
суму витрат і прибутку, а за деякими товарами | |
---|---|
на величину податку з обороту. | |
Цінні папери (ценные бумаги) | |
---|---|
грошові і товарні документи, володіння якими дає можливість здійснити виражені в них майнові права. До основних Ц.п. належать: акції, облігації, векселі, заставні папери, що випускаються іпотечними банками під заставу земельних ділянок, боргів, нерухомого майна. Як втілення фіктивного капіталу Ц.п. не мають самостійної вартості. Регулярно мають прибуток власники акцій і облігацій. | |
Цінова дискримінація (ценовая дискриминация) | |
---|---|
продаж одночасно різним покупцям за різними цінами, коли різниця у цінах не виправдана різними витратами виробництва цього товару і видатками на реалізацію. | |
Цінова еластичність (ценовая эластичность) | |
---|---|
реагування ціни і її зміна залежно від співвідношення попиту, пропозиції та стану кон’юнктури ринку. | |
Цінові знижки (ценовые скидки) | |
---|---|
спосіб виторговування ціни з урахуванням становища на ринку і умов контракту. До найпоширеніших Ц.з. належать: 1. Бонусні знижки. Надаються крупним оптовим покупцям і постійним клієнтам, не за кожну окрему угоду, а за обумовлений обсяг обороту протягом року. Досягають 7-8 відсотків вартості обороту. 2. Тимчасові знижки. Використовуються здебільшого в торгівлі продукцією масового попиту, яка має сезонний характер. 3. Дилерські знижки. Надаються оптовим та роздрібним торговцям, агентам, посередникам. Величина дилерських знижок залежить від різновиду товарів та обсягу посередницьких послуг і досягає 30 відсотків. 4. Закриті знижки. Надаються на продукцію, що обертається у замкнутих економічних одиницях, наприклад, у внутрішній торгівлі міжнародних замкнутих угрупувань; на товари, що постачаються за спеціальними міжурядовими угодами. 5. Кількісні знижки. Розмір їх змінюється залежно від величини або серійності замовлення. За окремими контрактами знижки становлять до 15 відсотків. 6. Знижки “сконто”. Надаються за оплату готівкою або за довгострокове здійснення платежів за контрактом. Можуть становити 3-5 відсотків вартості угоди. 7. Спеціальні знижки. Надаються покупцям, з якими у фірми склалися особливі відносини, у тому числі довгострокові зв'язки. | |
Ціноутворення (ценообразование) | |
---|---|
процес утворення цін на товари і послуги на підставі існуючих методів і способів, єдиних для всіх товарів і послуг. | |
Чартер (чартер) | |
---|---|
один із різновидів договору морського перевезення, за яким судно фрахтується на певний рейс. Застосовують здебільшого при зовнішньоторговельних перевезеннях масових вантажів (лісу, вугілля, руди, зерна тощо). | |
Час виробництва (время производства) | |
---|---|
період з моменту надходження предметів і знарядь праці у виробничу сферу до завершення виготовлення і здачі готової продукції в реалізацію. | |
Час робочий (время рабочее) | |
---|---|
період, протягом якого працівник має бути на роботі і виконувати службові обов’язки. | |
Часткова власність (частичная собственность) | |
---|---|
спільна власність кількох осіб, у якій визначено частку, належну кожному співвласнику. | |
Часткова участь (долевое участие) | |
---|---|
міра, частка власних ресурсів, коштів, внесених до загальної справи кожним з її учасників (напр., частка у статутному фонді, тощо). | |
Чек (чек) | |
---|---|
документ, який містить письмове розпорядження власника рахунка кредитній установі, що його обслуговує, оплатити певну суму грошей чекоутримувачу. Строк обороту Ч. обмежений. Розрізняють чеки: пред'явницький, іменний, ордерний. Пред'явницький Ч. виписується на пред'явника. Іменний Ч. виписується на певну особу. Ордерний Ч. виписується певній особі або за її наказом, тобто чекоутримувач має право передавати Ч. новому власникові за допомогою індосаменту. Це найзручніший і найпоши¬реніший різновид Ч. | |
Чек банківський (чек банковский) | |
---|---|
чек, який використовується при банківських операціях для здійснення платежів за комерційними операціями в основному нетоварного характеру (авансових платежів, гарантійних, страхових сум, тарифів). | |
Чек золотий (чек золотой) | |
---|---|
цінний папір забезпечений золотим еквівалентом, який гарантує його власникові одержання прибутку в золоті. Приймається до сплати, до обміну на золото, яке депоноване у банку. | |
Чек іменний (чек именной) | |
---|---|
чек виданий на певну особу (юридичну або фізичну). | |
Чек на пред’явника (чек на пред’явителя) | |
---|---|
чек, виписаний на пред’явника, що дає змогу одержувати грошові суми будь-якої особи, яка пред’являє чек. | |
Чек ордерний (чек ордерный) | |
---|---|
чек, виписаний на певну особу з обов’язковим зазначенням про наказ сплатити. | |
Чек товарний (чек товарный) | |
---|---|
документ, що видається продавцем товару покупцеві для підтвердження оплати і проведення операції купівлі-продажу товару та набуття права подальших стосунків з продавцем у разі невідповідності якості товару нормативним вимогам. | |
Чекова книжка (чековая книжка) | |
---|---|
чекові бланки, формуляри, виготовлені у вигляді книжечки, які видаються банком клієнтові-власникові рахунку на право розпорядження своїм рахунком. На кожну банківську операцію заповнюється одна сторінка. Ч.к., в якій зазначається одержана власником чека сума. Дає можливість розраховуватись за придбані товари і послуги. | |
Чекові бланки (чековые бланки) | |
---|---|
виготовлені друкарським способом формуляри чеків. Щоб запобігти підробкам, друкуються на спеціальному папері і забезпечуються послідовною нумерацією. | |
Черговість платежів (последовательность платежей) | |
---|---|
послідовність списання коштів з розрахункових, поточних та інших рахунків (крім позичкових і рахунків по заліку) при наявності декількох строкових та прострочених платежів і відсутності коштів для їх повного погашення. Згідно з чинним законодавством, всі розрахунки підприємств проводяться в календарній черговості надходження розрахункових документів (настання строків платежів). Поза Ч.п. видаються кошти на невідкладні потреби. | |
Чистий дохід (чистый доход) | |
---|---|
дохід, одержаний підприємством за вирахуванням сплачених податків, зборів, становить собою чистий прибуток. | |
Чистий прибуток (чистая прибыль) | |
---|---|
прибуток від виробничої чи іншої підприємницької діяльності, який залишається після вирахувань витрат, сплати боргових зобов’язань, податків і різних обов’язкових відрахувань. | |
Шаблон (шаблон) | |
---|---|
взірець, еталон, штамп, що його наслідують сліпо, механічно, нетворчо, некритично. | |
Шанс (шанс) | |
---|---|
імовірність успіху, здійснення будь-яких намірів, планів, можлива удача. | |
Шантаж (шантаж) | |
---|---|
різновид здирства, який полягає у вимозі передачі майна (майнових прав) або здійснення будь-яких дій майнового характеру під загрозою розго¬лошення компрометуючої інформації. | |
Шахова оборотна відомість (шахматная оборотная ведомость) | |
---|---|
форма відображення і періодичного узагальнення бухгалтерських записів в розрізі кореспондуючих синтетичних рахунків. Ш.о.в. для запису за кредитовими рахунками. В місцях перехрещення колонок і рядків наводяться суми (обороти) всіх операцій за вказаними кореспондуючими рахунками. Одноразовим записом здійснюється подвійне відображення операцій. | |
Швидкість обігу грошей (скорость обращения денег) | |
---|---|
кількість обертів на рік, яку кожна грошова одиниця із загальної їх маси, що перебуває в обігу, здійснює в процесі придбання товарів. Обчислюється як відношення номінального національного продукту до маси грошей в обігу. | |
Шеф (шеф) | |
---|---|
начальник, керівник підприємства, установи. | |
Шефство (шефство) | |
---|---|
форма благодійництва, громадської діяльності, систематичної допомоги, що надається однією особою (юридичною чи фізичною) іншій. | |
Шифр рахунків (шифр счетов) | |
---|---|
1. Присвоєний, уніфікований, власний код рахунків бухгалтерського обліку, банківської системи. 2. Номер, що його визначено планом рахунків бухгалтерського обліку для кожного синтетичного рахунку. | |
Шифр товару (шифр товара) | |
---|---|
сукупність умовних літер, знаків, позначок, з допомогою яких дається кодова характеристика товару: належність до певної товарної групи, назва виробника, споживачі і технічні можливості, розміри тощо з метою спрощення товарної класифікації, уніфікації, механізації обліку. | |
Шкода матеріальна (ущерб материальный) | |
---|---|
майнові або грошові втрати внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на працівників функцій, порушення господарського договору іншими підприємствами або внаслідок стихійного лиха. | |
Шоуїнг (шоуинг) | |
---|---|
термін рекламного бізнесу, що означає межі охоплення певної місцевості. автотраси засобами реклами, розміщеної на плакатах, щитах, панелях. | |
Шпигунство промислове (шпионаж промышленный) | |
---|---|
таємне збирання інформації викрадення документів, матеріалів, зразків, які становлять виробничу, промислову, технічну, комерційну, службову таємницю, з метою подолати конкурента, завоювати ринок тощо. | |
Штраф (штраф) | |
---|---|
грошове стягнення за порушення зобов'язань за договором. У зовнішньоекономічних відносинах Ш. сплачується за порушення строків поставки товару або надання послуг, некомплектність поставки, за поставку товарів низької якості або в упаковці; що не відповідає вимогам, за порушення інших умов, які передбачені відповідним договором. Строк давності позову, для стягнення Ш. | |
Штрафні санкції (штрафные санкции) | |
---|---|
передбачені договором, документально зафіксовані види й рівні штрафу, що стягується з осіб, які порушили умови, зобов’язання за контрактом. | |
Штрихове кодування товару (штриховое кодирование товара) | |
---|---|
нанесення штрихових міток на товар, які утворюють штриховий код; по ньому можна встановити вид товару, його належність до певної товарної групи, якісні характеристики, споживчі властивості, технічні параметри тощо. | |
Юридична особа (юридическое лицо) | |
---|---|
організація, підприємство, установа, що має статус майнової і юридичної окремішності (незалежності), володіє майном, може від цього імені набувати майнових і особистих немайнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, має закінчений бухгалтерський баланс, розрахунковий рахунок у банку, власну печатку, пройшла державну реєстрацію і має свій код у державному реєстрі. Може від свого імені здійснювати економічні операції. | |
Юрисдикція (юрисдикция) | |
---|---|
повноваження певної особи, установи давати правову оцінку фактам, діям, розв’язувати правові питання. | |
Юрисконсульт (юрисконсульт) | |
---|---|
особа, що працює на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі, громадській організації тощо консультантом з юридичних питань. | |
“Гарячі гроші” (“горячие деньги”) | |
---|---|
кошти, що швидко переказуються їх власником з однієї країни до іншої з метою одержання прибутку від зміни валютних курсів та процентних ставок. Г.г. | |
Горизонтальна диверсифікація (горизонтальная диверсификация) | |
---|---|
розвиток обсягів виробництва шляхом збільшення (розширення) номенклатури виробів, нової однотипної продукції, але яка різниться певними новими споживчими якостями. | |
Господарський розрахунок (хозяйственный расчет) | |
---|---|
принципи і методи фінансово-господарської і адміністративної діяльності, в основі яких є фінансова незалежність щодо досягнення економічного становища, за яким витрати підприємства співрозмірні з доходами, та позитивних фінансових кінцевих результатів. | |
“Грошовий голод” (“денежный голод”) | |
---|---|
один із проявів надмірного знецінення грошей на стадії гіперінфляції. Проявляється в тому, що, незважаючи на максимально можливе зростання готівкової емісії, банки відчувають гостру нестачу готівки для задоволення потреби в ній своїх клієнтів. Причиною цього явища є випереджаюче зростання цін і знецінення грошей порівняно із зростанням емісії. | |
Грошовий чек (денежный чек) | |
---|---|
письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г.ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г.ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека робиться відповідний запис. У Г.ч. клієнт зазначає, з якою метою він одержує гроші. Цільове призначення не зазначається у чеках підприємств зв'язку та деяких інших організацій. Банк видає готівку лише на такі потреби, за якими згідно з діючими правилами розрахунки здійснюються готівкою. | |
Грошові доходи населення (денежные доходы населения) | |
---|---|
основна форма особистих доходів населення в нашій країні. Надходить в переважній частині від державних, кооперативних, акціонерних та суспільних підприємств, організацій та установ у вигляді заробітної плати, оплати праці колгоспників, виручки від продажу продуктів сільського господарства, пенсій, грошових допомог, стипендій тощо. | |
Грошові нагромадження (денежные накопления) | |
---|---|
частка прибутку, що використовується на фінансування, створення нових, розширене відтворення діючих основних виробничих і невиробничих фондів, збільшення власних оборотних коштів підприємств. | |
Давність (давность) | |
---|---|
встановлений законом строк, протягом якого можуть бути заявлені будь-які вимоги або після закінчення якого втрачається чи набувається будь-яке право. | |
Дарча (дарственная) | |
---|---|
юридичний документ, оформлений у нотаріальній конторі, про передачу (дарування) матеріальних цінностей особою, якій вони належать, у власність іншої особи. | |
Девальвація (девальвация) | |
---|---|
зниження курсу національної або міжнародної грошової одиниці щодо валют інших країн. Д. | |
Девізи (девизы) | |
---|---|
боргові вимоги і зобов'язання, виражені в іноземній валюті (векселі, чеки, перекази), засіб міжнародних розрахунків. В економічній літературі Д. називають усі розрахункові засоби в іноземній валюті та саму іноземну валюту. | |
Декларація митна (декларация таможенная) | |
---|---|
офіційна заява власника (розпорядника) вантажу, що представляється митниці для виконання митних процедур під час міжнародних поставок товарів, перевезення вантажів. Містить дані про обсяги і структуру вантажів, специфіку товарів, сертифікат про якість, перелік вантажних документів. | |
Демографія (демография) | |
---|---|
наука про населення як сукупність людей, що проживають у межах певної території. Вивчає склад, рух та закономірності розвитку населення і питання політики народонаселення: чисельність, розміщення і склад населення (за статтю, віком, сімейним станом, національністю, освітою, заняттям, соціальним станом тощо). | |
Депозитний рахунок (депозитный счет) | |
---|---|
розрахунковий рахунок фізичної або юридичної особи в кредитній установі, на якому зберігається депозит і здійснюються відповідні обігові операції. | |
Депонування (депонирование) | |
---|---|
передання грошей та цінних паперів на зберігання в кредитні та інші заклади. | |
Депонування коштів (депонирование средств) | |
---|---|
передача на збереження банківським установам грошових сум або цінних паперів. | |
Депорт (депорт) | |
---|---|
біржова угода на певний строк, що укладається на фондовій біржі спекулянтами в розрахунку на зниження курсу цінних паперів з метою отримання різниці між купівельним і продажним курсами. | |
Держава (государство) | |
---|---|
основний інститут управління системою всього суспільства, що володіє загальнонаціональною владою, виступає його офіційним представником і в разі необхідності спирається на примусові засоби. | |
Державна казна (государственная казна) | |
---|---|
загальна сума грошових коштів (власних грошей та іноземної валюти), що є у бюджеті держави. | |
Державна митна служба (государственная таможенная служба) | |
---|---|
центральний орган виконавчої влади. Митну справу здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку. Держмитслужба є правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України стосовно його зобов'язань, прав та обов'язків. Державна митна служба України була утворена на базі Державного митного комітету України з моменту прийняття Указу Президента України “Про Державну митну службу України” № 216/98 від 23.03.98 з метою вдосконалення організаційної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зміцнення виконавської дисципліни співробітників митної системи, відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України (254к/96-ВР). | |
Державна контрольно-ревізійна служба (государственная контрольно-ревизионная служба) | |
---|---|
контрольна служба в системі Міністерства фінансів, яка здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, за штатом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, бюджетних установах, підприємствах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробляє пропозиції щодо усунення виявлених порушень. За дорученням прокуратури або слідчого контролює суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності. | |
Державне казначейство (государственное казначейство) | |
---|---|
підрозділ Міністерства фінансів України, який має забезпечувати ефективне управління коштами Державного бюджету, підвищувати оперативність щодо фінансування виплат (видатків) у межах наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України. | |
Державне регулювання (государственное регулирование) | |
---|---|
форма цілеспрямованої політики та реальних дій держави, визначення політичних, правових та фінансово-економічних важелів щодо забезпечення розвитку підприємництва, підтримки суб’єктів і об’єктів підприємницької діяльності, забезпечення чи підтримки функціонування їх в заданому режимі. | |
Дефіцит бюджету (дефицит бюджета) | |
---|---|
різниця між прибутковою та витратними частинами бюджету держави. Пов’язаний з недостатнім розвитком матеріального виробництва як основи економічного розвитку держави, розвитку внутрішньої торгівлі, слабким рівнем міжнародних економічних відносин, недоліками економічної політики держави. При цьому порушуються норми фінансово-грошового обігу, загострюється розв’язання соціальних проблем тощо. | |
Дефіцит платіжного балансу (дефицит платежного баланса) | |
---|---|
макроекономічний показник за ситуації, коли сумарні чисті надходження іноземної валюти на поточний рахунок і руху капіталів у країну є від’ємним. Це можуть бути результати продажу центральним банком іноземної валюти зі своїх резервів для покриття чистих потреб вітчизняних резидентів в іноземній валюті. | |
Децентралізовані джерела (децентрализованные источники) | |
---|---|
нецентралізовані матеріальні і фінансові ресурси, насамперед капіталовкладення, які надходять окремо з-за меж централізованих державних коштів. Це засоби виробничих і підприємницько-комерційних структур, домашніх і фермерських господарств, деяких фондів. | |
Диверсифікація (диверсификация) | |
---|---|
розмаїття, різносторонній розвиток. Д. виробництва | |
Дивіденд (дивиденд) | |
---|---|
частина чистого прибутку акціонерних товариств, що розподіляються між акціонерами залежно від акцій, що належать їм. Розмір Д. залежить як від прибутку, так і від різновиду акції. | |
Директ мейл (директ мейл) | |
---|---|
пряма грошова реклама товарів і послуг, продаж яких здійснюється шляхом поштової пересилки чи рекламних повідомлень про товари і послуги конкретним потенційним покупцям. Один з мало витратних і швидких способів формування попиту населення, збільшення реалізації товарів і входження на товарні і регіональні ринки. | |
Дискаунт (дискаунт) | |
---|---|
форма прямої скидки, що застосовується у міжнародних розрахунках. В банківській справі Д. означає також операцію купівлі банком цінних паперів за ціною, нижчою від номінальної, вказаної на її лицьовій стороні. Різниця між номіналом і реальною ціною купівлі називається сумою Д. | |
Дисципліна (дисциплина) | |
---|---|
своєчасне і належне виконання правил і зобов’язань, додержання прийнятих норм і законів економічної діяльності. Д. розрізняють договірну, платіжну, кредитну, трудову, технологічну. | |
Дисципліна договірна (дисциплина договорная) | |
---|---|
точне і своєчасне виконання зобов’язань за господарськими договорами відповідно до вимог закону та умов договору. | |
Дисципліна касова (дисциплина кассовая) | |
---|---|
безумовне виконання юридичними особами встановленого фінансовим правом порядку одержання, зберігання та витрачання готівки. | |
Диференція доходів (диференция доходов) | |
---|---|
різниця між рівнями грошових доходів різних груп населення. Звичайно розподіл доходів населення характеризується різницею між середніми річними доходами 10% групи громадян з найнижчими доходами і 10% групи громадян з найвищими доходами. | |
Ділові операції (деловые операции) | |
---|---|
комерційні біржово-підприємницькі операції, спрямовані на розвиток підприємництва, активізацію ділового партнерства, збільшення виробництва товарів та послуг, товарообороту, а також різного роду операцій з підписання і виконання угод, проведення фінансово-банківських та інших операцій. | |
Довгострокові проекти (долгосрочные проекты) | |
---|---|
великомасштабні програми дій щодо реалізації планів соціального, економічного розвитку (побудови особливо важливих виробничих, комунікативних об’єктів, транспортних магістралей і споруд, освоєння корисних копалин тощо) на довгостроковий період | |
Довіреність (доверенность) | |
---|---|
документ, яким довіряючи особа (довіритель) засвідчує, що вона уповноважила свого представника (довірену особу) здійснювати від його імені певні, зазначені в документі, дії, підприємницькі операції. | |
Договір трудовий (договор трудовой) | |
---|---|
договір між працівником і його винаймачем (роботодавцем) про характер, зміст, умови, організаційні й технологічні засади та оплату праці. Може укладатися як тимчасовий, з випробувальним строком, на час виконання робіт; на визначений або невизначений строк. | |
Документація тендерна (документация тендерная) | |
---|---|
комплект спеціальних документів, що мають інформацію про ступінь, переваги щодо організаційних, технічних та комерційних питань, участі певної організації, компанії, групи людей у проведенні торгів, з певними економічними розрахунками, зазначенням переваг, експертних висновків щодо товарів, техніки, послуг тендерних проектів. | |
“Дорогі гроші” (“дорогие деньги”) | |
---|---|
1. Така назва пов'язана із подорожчанням кредиту внаслідок підвищення офіційної облікової ставки, проведення різних операцій на відкритому ринку, при дефляційних процесах; 2, Гроші, купівельна спроможність яких зростає. | |
Дохід громадян (доход граждан) | |
---|---|
формується в основному за рахунок грошових надходжень, одержання заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів, підприємницької діяльності. | |
Економетрика (эконометрика) | |
---|---|
вивчення економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. | |
Економічна експансія (экономическая экспансия) | |
---|---|
одна з форм зовнішньої політики держав, спрямована на розширення сфери економічного впливу шляхом захоплення нових ринків збуту, сфер впливу, джерел сировини. Проводиться як суто економічними методами (вивезення капіталу, демпінг, валютна політика), так і шляхом дипломатичного тиску тощо. | |
Економічна залежність (экономическая зависимость) | |
---|---|
характер взаємозв’язку різних суб’єктів економічних відносин (окремих осіб, або їх груп, підприємств, територій, держав); є наслідок появи і розвитку приватної власності. | |
Економічна інтервенція (экономическая интервенция) | |
---|---|
1. Насильницьке втручання однієї чи кількох держав в економіку іншої держави або в її взаємозв’язки з третіми державами. 2. Виступ держави на товарному або грошовому ринку своєї країни з метою впливу на ціни товарів або курс валюти. | |
Економічна кібернетика (экономическая кибернетика) | |
---|---|
наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих економічних системах. | |
Економічна криза (экономический кризис) | |
---|---|
складний, загострений стан економіки країни. Характеризується скороченням виробництва, розладом грошових і кредитних відносин, інфляцією, банкрутством фірм і підприємств, банківської системи, зростанням безробіття, різким зниженням життєвого рівня основних категорій населення. | |
Економічна культура (экономическая культура) | |
---|---|
система цінностей і засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадянської ініціативи в усіх сферах економічного життя країни. | |
Економічна модель (экономическая модель) | |
---|---|
абстрактне узагальнення економічних процесів, виражене за допомогою економіко-математичної моделі. | |
Економічна політика (экономическая политика) | |
---|---|
основний напрям дій держави, уряду як усередині країни, так і на міжнародній арені в галузі управління економікою, надання певної спрямованості економічним процесам залежно від поставлених цілей, завдань, інтересів країни. | |
Економічна самостійність (экономическая самостоятельность) | |
---|---|
незалежна поведінка на ринку, можливість самостійного визначення складу та обсягу виробництва продукції і послуг, розпорядження майном і отриманими у процесі виробництва результатами; можливості і права прийняття відповідних рішень у сфері фінансово-господарської діяльності. | |
Економічна система (экономическая система) | |
---|---|
сукупність принципів, правил, законодавчо закріплених норм, які діють у країні і визначають форму і зміст основних економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання економічного продукту. | |
Економічна теорія (экономическая теория) | |
---|---|
наука про використання людиною обмежених виробничих ресурсів для виготовлення різноманітних товарів та послуг і подальшого їх розподілу між людьми та різними групами суспільства з метою споживання. | |
Економічне мислення (экономическое мышление) | |
---|---|
узагальнене і опосередковане відображення економічної дійсності; певна система поглядів людини на суспільно-економічні відносини та закономірності їх розвитку. | |
Економічне регулювання (экономическое регулирование) | |
---|---|
процес активного впливу держави на рух сукупного суспільного продукту на всіх його стадіях за допомогою податкових, фінансових, грошових, адміністративних, правових інструментів. | |
Економічне середовище (экономическая среда) | |
---|---|
сукупність економічних умов розвитку підприємства, ділового життя, що передбачає наявність стимулів до праці, економічної свободи, включаючи вільне переміщення усіх ресурсних компонентів виробництва. | |
Економічне стимулювання (экономическое стимулирование) | |
---|---|
використання матеріальних коштів з метою спонукання учасників виробництва більш ефективно працювати для створення і зростання суспільного продукту. | |
Економічний аналіз (экономический анализ) | |
---|---|
комплексне вивчення стану народного господарства, його галузей, об’єктів господарської діяльності, організацій, фірм, компаній, різних сфер суспільного життя з метою виявлення факторів поліпшення результатів економічної діяльності та причин, що зумовлюють негативні явища. | |
Економічний бойкот (экономический бойкот) | |
---|---|
повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо. | |
Економічний стан (экономическое положение) | |
---|---|
співвідношення між доходами та їх витратами і можливість самостійного відтворення на будь-якому господарському суб’єкті ринку. | |
Економічний суверенітет (экономический суверенитет) | |
---|---|
1. Економічна незалежність держави, її право самостійно вирішувати внутрішні і зовнішні економічні питання, без втручання в них будь-якої іншої держави. 2. Економічна свобода суб’єктів господарювання при виборі форм власності і сфери прикладання своїх знань, можливостей, професійної майстерності, способу розподілу доходів, споживання матеріальних благ. | |
Економічний тренінг (экономический тренинг) | |
---|---|
ділова гра, з допомогою якої можна робити оціночні розрахунки ефективності управлінських дій. | |
Економічні методи управління (экономические методы управления) | |
---|---|
способи впливу суб’єкта (керуючої системи) на об’єкт за допомогою планування, аналізу, матеріального стимулювання, використання фондів розвитку підприємства, ціноутворення, кредитування, розподілу прибутку, капітальних вкладень тощо. | |
Економія (экономия) | |
---|---|
ощадливе ведення господарства, в основі якого лежить зменшення витрат, зокрема затрат матеріалів, устаткування, енергії, уречевленої праці, робочого часу тощо. | |
Експансія (экспансия) | |
---|---|
розширення сфери впливу об’єднань великих держав, що здійснюються економічними, військовими і дипломатичними методами. | |
Експансія кредитна (экспансия кредитная) | |
---|---|
інтенсивне розширення банками кредитних операцій з метою одержання прибутку. | |
Експансія торгова (экспансия торговая) | |
---|---|
розширення сфери впливу економічно розвинутих країн або їх підприємств, компаній у сфері зовнішньої торгівлі, спрямоване на посилення боротьби за джерела сировини і ринки збуту. | |
Експерт (эксперт) | |
---|---|
кваліфікована людина, спеціаліст у певній галузі, якого залучають до консультацій щодо прийняття рішень, проведення експертизи товарів, наукових розробок тощо. | |
Експертиза (экспертиза) | |
---|---|
вивчення будь-якого питання обізнаною особою | |
Експертиза бухгалтерська (экспертиза бухгалтерская) | |
---|---|
1. Дослідження спеціалістом | |
Експертні оцінки (экспертные оценки) | |
---|---|
кількісні та якісні оцінки процесів та явищ, економічних величин, показників, зроблені експертами на основі їх міркувань (у балах, порядкових номерах, рейтингах). | |
Експлуатація (эксплуатация) | |
---|---|
1. Систематичне використання технічних транспортних засобів, нерухомого майна протягом певного періоду. 2. Привласнення результатів праці працівників власниками засобів, підприємства. | |
Експортер (экспортер) | |
---|---|
країна, фізична або юридична особа, що займається експортом. | |
Експорт інфляції (экспорт инфляции) | |
---|---|
поширення інфляції з одних країн в інші, що виникає в результаті економічних відносин, безпосередньо через гроші, ціни. | |
Експорт капіталу (экспорт капитала) | |
---|---|
вивіз капіталу за кордон, який здійснюється в грошовій або товарній формі з метою отримання прибутку, зміцнення економічних та політичних позицій. Запроваджується державами, фірмами, підприємствами у вигляді позичкового (позики, кредити, вкладення в банки) або підприємницького капіталу (прямі або портфельні інвестиції). | |
Експортна квота (экспортная квота) | |
---|---|
кількість товару, яку державні органи дозволяють експортувати підприємствам, фірмам в умовах обмеженого експорту. | |
Експортна програма підприємства (экспортная программа предприятия) | |
---|---|
цільова програма діяльності підприємства в галузі зовнішньоекономічної діяльності, яка передбачає вивіз товарів, технологій, результатів наукових розробок і послуг за кордон для продажу їх на зовнішньому ринку. | |
Експортна субсидія (экспортная субсидия) | |
---|---|
засіб державного стимулювання експорту за рахунок бюджету. Можлива у вигляді прямого фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і експортного виробництва, а також як надання на ті ж цілі сприятливих кредитів. | |
Експортні кредити (экспортные кредиты) | |
---|---|
кредити, що їх надають фірми-експортери, банки, уряди іноземним підприємствам і державам для оплати останніми закупок товарів у країни-кредитора. | |
Експортні товари (экспортные товары) | |
---|---|
товари, що призначені для вивозу за кордон для реалізації їх на зовнішньому ринку. | |
Експропріація (экспроприация) | |
---|---|
примусове вилучення приватного майна державою або громадою. Може бути за винагороду і без неї; остання називається конфіскацією і стосується здебільшого майна. | |
Екстенсивний (экстенсивный) | |
---|---|
пов’язаний з кількісними змінами, а не з якісними перетвореннями, розвитком. | |
Екстенсивний шлях розвитку (экстенсивный путь развития) | |
---|---|
спосіб збільшення обсягів виробництва за рахунок кількісних факторів економічного зростання: додаткового залучення робочої сили, розширення посівних площ, будівництво нових об’єктів тощо. | |
Еластичність (эластичность) | |
---|---|
міра зміни одного показника відносно іншого, від якого залежить перший. | |
Еластичність заміщення (эластичность замещения) | |
---|---|
коефіцієнт, який показує, наскільки вірогідно замінити один фактор на інший у виробництві певного товару. | |
Еластичність попиту (эластичность спроса) | |
---|---|
сукупний показник, який характеризує динаміку попиту на товари або послуги, його зміни під впливом коливань кон’юнктури ринку, насамперед цін. | |
Еластичність пропозиції (эластичность предложения) | |
---|---|
сукупний показник, що характеризує обсяг зміни пропозиції товарів на ринку при зміні цін на один відсоток. | |
Електронний документ (электронный документ) | |
---|---|
сукупність розміщених у пам’яті ЕОМ реквізитів будь-якого документа, які можуть бути переглянуті користувачем у різній формі. У разі необхідності за допомогою відповідних програмних засобів в Е.д. можуть бути внесені певні зміни. | |
Електронні гроші (электронные деньги) | |
---|---|
умовна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не з допомогою паперових носіїв (чеки, векселі, банківські білети), а завдяки запровадженню комп'ютерної техніки і технології. Основними компонентами системи забезпечення Е.г. є банківські автомати | |
Ембарго (эмбарго) | |
---|---|
заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту та інші цінності; заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. Виступає як засіб економічного і фінансового тиску на інші країни. Статут ООН передбачає можливість застосування Е. як колективного репресивного заходу до держав, дії яких загрожують міжнародній безпеці. | |
Емісійні операції (эмиссионные операции) | |
---|---|
діяльність банків, державних скарбниць, акціонерних товариств тощо по випуску в обіг грошей і емісії цінних паперів. | |
Емісійна система (эмиссионная система) | |
---|---|
законодавчо встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків. Є складовою частиною грошової системи. | |
Емісійна ціна (эмиссионная цена) | |
---|---|
ціна, за якою цінні папери продаються одразу ж після їх випуску; ціна первинного ринку цінних паперів. Звичайно ця ціна дорівнює названій вартості або перевищує її на величину емісійної премії. | |
Емісійний банк (эмиссионный банк) | |
---|---|
емісійний орган, який відповідає за емісію грошей; як правило, | |
Емісія (эмиссия) | |
---|---|
випуск в обіг паперових грошей та цінних паперів. Е. здійснюють емісійні банки і державні скарбниці. Депозитно-чекова Е., що є основою безготівкових розрахунків і значно за обсягом перевищує банкнотну, проводиться комерційними банками. | |
Емісія казначейська (эмиссия казначейская) | |
---|---|
випуск в обіг казначейських білетів і державних цінних паперів,, який здійснюється казначейством чи іншою відповідною установою з метою покриття бюджетного дефіциту. | |
Емісія цінних паперів (эмиссия ценных бумаг) | |
---|---|
випуск в обіг акцій, сертифікатів, облігацій та інших цінних паперів будь-якими емітентами, у т.ч. державою, кредитними установами, акціонерними компаніями. | |
Емітент (эмитент) | |
---|---|
держава (в особі центрального або місцевого органу влади), підприємства, установи, організації, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи. | |
Ергономіка (эргономика) | |
---|---|
наука, яка вивчає поведінку людини, рух органів її тіла під час виконання роботи з метою створення таких умов на робочому місці, які забезпечили б зручність і комфорт, підвищення продуктивності праці, зменшення затрат людської енергії. | |
Естимативна вартість (эстимативная стоимость) | |
---|---|
наближена, планова вартість об’єкта нерухомості згідно з оцінкою експерта. | |
Етап (этап) | |
---|---|
1. Окремий момент, стадія якогось процесу. 2. Окремий відтинок шляху, частина дистанції. 3. Відтинок часу, позначений певними подіями. | |
Етап зрілості (этап зрелости) | |
---|---|
період життєвого циклу товару, для якого характерне уповільнення темпів зростання збуту товарів. | |
Етапи життєвого циклу товару (этапы жизненного цикла товара) | |
---|---|
етапи періоду існування товару: створення, виведення на ринок, зростання, зрілість, занепад. | |
Етика (этика) | |
---|---|
1. Наука, яка вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. | |
Етика підприємництва (этика предпринимательства) | |
---|---|
ділова етика, що грунтується на відвертості, чесності, вірності слову, поважанні законів, умінні вести бізнес. | |
Етикет (этикет) | |
---|---|
1. Правила поведінки людей. 2. Порядок дій, правил чемності при ділових зустрічах, переговорах, у дипломатичних колах. | |
Етикетка (этикетка) | |
---|---|
1. Товарний ярлик, товарний знак, долучений до товару або до його упаковки, де зазначаються назва товару, його основні характеристики, параметри, ціна, фірма-виготовлювач тощо. 2. Підпис під експонатом у музеї чи на виставці. | |
Ефект (эффект) | |
---|---|
досягнутий результат у його матеріальному, грошовому, соціальному вираженні. | |
Ефект бумеранга (эффект бумеранга) | |
---|---|
повернення дешевого товару в країну виробника за такою ж низькою ціною. | |
Ефект економічний (эффект экономический) | |
---|---|
показник результативності господарської діяльності у формі різниці між результатами і витратами всіх ресурсів. | |
Ефективність (эффективность) | |
---|---|
відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання. | |
Ефективність виробництва (эффективность производства) | |
---|---|
характеризується ринковою вартістю виробленої продукції, поділеної на сумарні затрати ресурсів підприємства. Оцінюється співвідношенням усіх витрат до одержаних результатів. | |
Ефективність капітальних вкладень (эффективность капитальных вложений) | |
---|---|
співвідношення затрат на розширене відтворення основних фондів і отриманих від цього результатів. | |
Ефективність кредитування (эффективность кредитования) | |
---|---|
результат використання коштів, наданих в кредит. | |
Ефективність суспільного виробництва (эффективность общественного производства) | |
---|---|
економічна категорія, яка характеризує результативність виробництва порівняно з виробничими ресурсами і суспільними потребами. | |
Єдиний економічний простір (единое экономическое пространство) | |
---|---|
економічна зона, утворена кількома об’єднаними в економічне співтовариство державами. | |
Женевські вексельні та чекові конвенції (Женевские вексельные и чековые конвенции) | |
---|---|
багатосторонні міжнародні договори, що підписані в Женеві в 1930 і 1931 рр., і які регламентують порядок застосування у платіжному обороті векселів і чеків. Основною метою Ж.к. є уніфікація вексельних та чекових законів і усунення труднощів у міжнародному обігу векселів та чеків, викликаних розмаїтістю правових норм, що встановлені у різних державах. | |
Жирант (жирант) | |
---|---|
особа, що передає письмове боргове зобов’язання, видане на її ім’я іншої особи, про що робиться передатний напис на борговому зобов’язанні. | |
Жират (жират) | |
---|---|
особа, на яку переводиться вексель. | |
Жирирувати (жирирувать) | |
---|---|
переказувати вексель на іншу особу за допомогою передатного запису. | |
“Жирний кіт” (“жирный кот”) | |
---|---|
1. Фінансові фірми, комерційні компанії, які отримують надприбутки за рахунок ризикових і здебільшого авантюрних операцій. 2. Новоявлені бізнесмени | |
Жиро (жиро) | |
---|---|
1. Вид безготівкових розрахунків шляхом перерахування грошових коштів за спеціальними рахунками в банках та ощадних касах на основі особливих доручень (жиронаказів) без застосування готівки. 2. Те ж, що і індосамент. | |
Жиробанк (жиробанк) | |
---|---|
державна установа, створена у Великобританії в 1968 році для розрахунків через поштові відділення. В цій ролі він виступає конкурентом чекового клірингу, що застосовується комерційними банками. Опір останніх перешкоджає розвитку жиророзрахунків, котрими практично користуються тільки державні установи і місцеві органи влади у розрахунках з населенням. | |
Жиророзрахунки (жирорасчеты) | |
---|---|
різновид безготівкових розрахунків, здійснюваних банками та ощадними банками шляхом перерахування сум з одного рахунка на інший. | |
Жирочеки (жирочеки) | |
---|---|
чеки, що містять наказ чекодавця банкові про перерахування з його жирорахунка на рахунок чекотримача певної суми грошей. Ж. використовуються тільки в безготівкових розрахунках одержувача та платника по чеку. Вони не можуть передаватися написом Ж. поширені, головним чином, у Німеччині та Франції. | |
Життєвий рівень народу (жизненный уровень народа) | |
---|---|
показник, який характеризує міру забезпеченості населення матеріальними, культурними та інтелектуальними благами. Його якісна і кількісна характеристики визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. | |
Життєвий цикл товару (жизненный цикл товара) | |
---|---|
певний період, протягом якого продукт праці продовжує бути товаром, користується попитом і може бути проданий, даючи прибуток товаровиробнику і продавцеві. Розрізняють кілька етапів Ж.т.ц: розробка, впровадження на ринок, зростання, зрілості, спаду. Для кожного етапу розробляють відповідну тактику маркетингової діяльності. | |
Життєві інтереси (жизненные интересы) | |
---|---|
найбільш значні економічні інтереси країни, людей, регіону, підприємства, недотримання або порушення яких різко погіршує їх добробут. | |
Жорстка економічна політика (жесткая экономическая политика) | |
---|---|
негнучка, тверда економічна політика, що проявляється у прагненні суворо дотримуватись завчасно опрацьованого економічного курсу і здійснювати тиск на економічні суб’єкти, від яких залежить його виконання. | |
Жорсткі ціни (жесткие цены) | |
---|---|
ціни, що встановлюються продавцями на власну продукцію, яка має високу еластичність попиту стосовно цін. Є антиподом гнучких цін, які швидко реагують на зміну попиту і пропозиції. | |
Журнальний запис (журнальная запись) | |
---|---|
фіксація в журналі однієї події, окремий запис про певну обліково-фінансову операцію. | |
Журнальні форми обліку (журнальные формы учета) | |
---|---|
певні системи ведення бухгалтерського обліку, що характеризуються широким застосуванням нагромаджувальних облікових реєстрів. | |
Журнально-ордерна форма обліку (журнально-ордерная форма учета) | |
---|---|
система ведення бухгалтерського обліку, за якою реєстри обліку поділяються на три види: журнали-ордери, допоміжні відомості, таблиці, призначені для групування необхідних аналітичних показників. | |
розширення товарного наповнення сфери обігу з одного боку і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно потрібному рівні | |
---|---|
з другого. | |
Загальне замовлення (общий заказ) | |
---|---|
замовлення на поставку продукції, товарів на обумовлену суму у межах встановленого часу без конкретизації обсягів і терміну поставки. | |
Загальний еквівалент (общий эквивалент) | |
---|---|
товар, який уособлює вартісні якості всіх інших товарів, на який вони обмінюються. | |
Загальний кліринг (общий клиринг) | |
---|---|
залік чеків через Лондонську рахункову палату. | |
Загальний обсяг попиту (общий объем спроса) | |
---|---|
сумарна величина попиту покупців на даний товар, сукупний попит на товар. | |
Загальний прибуток (общая прибыль) | |
---|---|
різниця між загальним доходом і загальними витратами. | |
Загальновиробничі витрати (общепроизводственные расходы) | |
---|---|
витрати на загальне обслуговування. Організацію виробництва та управління виробничими підприємствами. Вони входять до складу калькуляції витрат на виробництво окремих видів продукції пропорційно до прямих витрат. Такі витрати називають також загальногосподарськими. | |
Загальне управління якістю (общее управление качеством) | |
---|---|
програми, які спрямовані на безпосереднє підвищення якості товарів, послуг та маркетингової діяльності. | |
Задоволення споживача (удовлетворение потребителя) | |
---|---|
ступінь збігу властивостей товару, які суб’єктивно спрямовуються клієнтом, з очікуваннями, що пов’язані з цим товаром. | |
Задаток (задаток) | |
---|---|
гарантований внесок у вигляді грошової суми або майнових цінностей, що передаються однією юридичною (фізичною) особою іншій як гарантія виконання прийнятих цією особою зобов’язань стосовно тієї, яка отримує задаток. | |
Задачі економічні (задачи экономические) | |
---|---|
задачі, що розв’язуються у процесі економічного аналізу, планування, проектування, пов’язані з визначеннями невідомих величин на основі вихідних даних. | |
Зайнятість (занятость) | |
---|---|
участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку. | |
Зайнятість населення (занятость населения) | |
---|---|
показник участі працездатного населення в народному господарстві. | |
Закладні листи (закладные письма) | |
---|---|
один із видів довготермінових цінних паперів, що випускається іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна та приносять доход у вигляді процентів. | |
Закон (закон) | |
---|---|
ухвалений в установленому конституцією порядку нормативний акт найвищого органу державної влади, що регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо актів інших державних органів. | |
Закон вартості (закон стоимости) | |
---|---|
закон, за яким виробництво та обмін товарів (послуг) здійснюється відповідно до суспільно необхідних затрат праці. Ці затрати є визначальними для встановлення ціни, одержання прибутку і забезпечення стабільного становища на ринку. | |
Закон грошового обігу (закон денежного обращения) | |
---|---|
економічний закон, який вимагає, щоб в обігу в кожний даний момент знаходилась лише певна об'єктивно зумовлена кількість грошей. При появі в обігу значної кількості зайвих грошей відбувається їх знецінення і настає інфляція. Тому дотримання вимог цього закону є важливим завданням грошово-кредитної політики держави та банківської системи. | |
Закон Енгеля (закон Энгеля) | |
---|---|
полягає в тому, що за постійних цін і демографічних змінних (розмір, склад сім’ї) збільшення доходу призводить до зниження частини споживчих витрат на предмети першої необхідності й зростання частини витрат на предмети розкоші. | |
Закон попиту (закон спроса) | |
---|---|
закон, згідно з яким зростання цін призводить до зниження величини попиту на товари за інших рівних умов. | |
Закон пропозиції (закон предложения) | |
---|---|
закон, згідно з яким зростання цін на товари призводить до збільшення обсягу пропозиції цього товару за інших рівних умов. | |
Законні платіжні засоби (законные платежные средства) | |
---|---|
грошові знаки, які згідно з чинними в країні законами є обов’язковими до прийнятому як засобу платежу на території даної країни. До них належать банківські білети (банкноти) центрального банку країни, казначейські білети, розмінна монета. | |
Закордоні інвестиції (зарубежные инвестиции) | |
---|---|
довгострокові вкладення приватного або державного капіталу за кордоном у підприємства різних галузей економіки з метою отримання прибутку. | |
Закрита підписка (закрытая подписка) | |
---|---|
1. Приватний розподіл (без оголошення) цінних паперів між невеликою кількістю інвесторів. 2. Розподіл випущених цінних паперів тільки серед засновників або за їх рішенням серед залучених інвесторів. | |
Закрите депонування (закрытое депонирование) | |
---|---|
збереження банком цінностей клієнта, які не розглядаються як капіталовкладення. | |
Закритий ринок (закрытый рынок) | |
---|---|
ринок із встановленими тісними комерційними зв’язками між продавцями і покупцями, проникнення нових осіб на який заважають різні бар’єри. | |
Закриті торги (закрытые торги) | |
---|---|
торги, на яких відбувається продаж | |
Закриття рахунків (закрытие счетов) | |
---|---|
закінчення дії розрахункових і поточних рахунків на підставі заяви юридичних чи фізичних осіб, на ім’я яких відкриті ці рахунки, або за рішенням судових органів чи самих банків за наявності на те підстав. | |
Закупівля (закупка) | |
---|---|
придбання товарів за кордоном або у власній країні великими партіями, у великій кількості. З., що здійснюється державними органами, називаються державними. | |
Залежність (зависимость) | |
---|---|
стан економічного суб’єкта, за якого його існування і діяльність залежить від матеріальної і фінансової підтримки або взаємодії з іншими суб’єктами. | |
Залишкова вартість основних засобів (остаточная стоимость основных средств) | |
---|---|
вартість основних засобів, фондів з врахуванням їхнього зносу, що дорівнює негативній вартості з врахуванням амортизації протягом всього терміну експлуатації. | |
Залік (зачет) | |
---|---|
погашення взаємних платіжних зобов'язань у рівновеликих сумах. Може проводитись відносно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Дозволяє скоротити взаємну заборгованість, прискорити розрахунки і досягти економії в платіжних коштах. | |
Залік взаємних вимог (зачет взаимных требований) | |
---|---|
форма безготівкових взаєморозрахунків підприємств, організацій, за якими взаємні зобов’язання і вимоги боржників і кредиторів погашаються у рівнозначних сумах, оплачується лише різниця. | |
Залучені кошти (привлеченные средства) | |
---|---|
оборотні засоби, одержанні підприємствами у тимчасове користування. Основним джерелом З.К. є кредитори. | |
Замінники (заменители) | |
---|---|
1. Група товарів і послуг, для яких зростання ціни на один із них веде до збільшення попиту на інші, що є замінником повними або частковими. 2. Товари, які замінюють звичайні, але мають певні переваги порівняно з ними. | |
Заміщення (замещение) | |
---|---|
1. В економіці | |
Замовлення (заказ) | |
---|---|
пропозиція покупця, споживача виготовити, відвантажити, продати йому продукцію певного виду і якості або виконати роботу, надати послугу. | |
Замовлення державне (заказ государственный) | |
---|---|
замовлення держави на виготовлення певного виду продукції за рахунок бюджетного фінансування. | |
Замовлення соціальне (заказ социальный) | |
---|---|
виконання інтелектуальної роботи (наука, культура, мистецтво) з урахуванням ідеологічної спрямованості офіційної політики держави. | |
Замовлення-наряд (заказ-наряд) | |
---|---|
планове забезпечення фінансуванням конкретного замовлення, представленого у формі завдання на проведення певних робіт. | |
Замовник (заказник) | |
---|---|
1. Організація, якій надано право і кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об’єктів згідно з договором або актом землекористування. 2. Одна зі сторін договору на виконання будівельно-монтажних робіт за підрядного способу будівництва. | |
Заморожений рахунок (замороженный счет) | |
---|---|
1. Банківські рахунки, виконання яких обмежене урядом. 2. Заморожування рахунків здійснюється тоді, коли клієнт продає раніш куплені, але не оплачені цінні папери, або не може здійснювати оплату, або знімає з рахунку частину надходження від продажу цінних паперів до оплати за покупку. | |
Замороження (замораживание) | |
---|---|
блокування, державна заборона на використання та управління грошовими коштами (активами, заробітною платою, рахунками, капіталами). | |
Заощадження ( сбережения) | |
---|---|
грошові вклади фізичних осіб, населення в ощадні банки з метою отримання відсотків. | |
Запаси (запасы) | |
---|---|
матеріальні цінності, оборотні кошти у вигляді сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, готової продукції, що не використані на даний момент у виробництві і зберігаються на складах або в інших місцях і призначені для подальшого використання. | |
Запаси буферні (запасы буферные) | |
---|---|
запаси, що створюються виробниками, продавцями на випадок циклічного, сезонного коливання попиту. | |
Запаси валютні (запасы валютные) | |
---|---|
запаси, фонди держави у конвертованій валюті, що визначають її платоспроможність. | |
Запаси виробничі (запасы производственные) | |
---|---|
частина оборотних засобів на підприємстві, яка ще не включена у процес виробництва, не надійшла на робочі місця. | |
Запаси стратегічні (запасы стратегические) | |
---|---|
державні запаси продовольства, палива , товарів, а також запаси сировини у нерозроблених природних покладах, що гарантують економічну безпеку на випадок непередбачуваних критичних умов. | |
Запис (запись) | |
---|---|
письмова фіксація державних актів, операцій, угод, бухгалтерських проводок, зміни в рахунках. | |
Запит (запрос) | |
---|---|
звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію стосовно продажу. | |
Заповіт (завещание) | |
---|---|
письмове розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, що зроблене у встановленому законом порядку. Відповідно до закону, кожен громадянин має право залишити за З. все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від того, належать вони чи ні до числа спадкоємців по закону, а також державі або окремим організаціям. Заповідач може у З. позбавити права спадщини одного, кількох чи всіх спадкоємців по закону. Але цього він не може вчинити відносно осіб, котрі мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту З. (неповнолітні чи непрацездатні діти, непрацездатний чоловік чи жінка, батьки і утриманці покійного). | |
Зарахування (зачёт) | |
---|---|
один із способів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями юридичних і фізичних осіб між собою. Полягає в скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої сторони. Зараховують однорідні за характером платежі, за якими настають строки сплати. | |
Заробітна плата (заработная плата) | |
---|---|
частина національного доходу в грошовій формі, яка в результаті його розподілу надходить працівникам в залежності від кількості і якості затраченої праці, що створює матеріальну зацікавленість в результаті праці. Розмір З.п. і її збільшення обумовлені зростанням продуктивності праці. Господарським організаціям надані широкі права в формуванні розмірів З.п., фонду З.п., загального фонду оплати праці. | |
Засвідчені товари (освидетельствованные товары) | |
---|---|
товари, що пройшли перевірку, контроль якості і визнані придатними для продажу, поставки. | |
Засновники (учредители) | |
---|---|
фізичні та юридичні особи, які створюють нову організацію (акціонерне товариство, компанію тощо) за власною ініціативою і залучають до участі в цій справі вкладників капіталу. Можуть вносити також свій капітал. Розробляють документи, необхідні для реєстрації товариства, здійснюють необхідну підготовчу роботу. | |
Засновницькі акції (учредительные акции) | |
---|---|
акції, розповсюджуються серед засновників акціонерних компаній і дають їм певні переваги порівняно з іншими акціонерами. | |
Засновницькі витрати (учредительные затраты) | |
---|---|
витрати підприємця, пов’язані з заснуванням, організацією та функціонуванням підприємства (компанії). Складаються з: витрат на реєстрацію (отримання ліцензії, підписку і розміщення цінних паперів, відкриття рахунку тощо); витрат, необхідних для початку роботи (реклама, маркетинг); емісію облігацій; витрат на придбання нерухомості тощо. | |
Засновницькі документи (учредительные документы) | |
---|---|
комплект документів, необхідних для заснування нового підприємства (юридичної особи) згідно з чинним законодавством. В них має бути зазначено: вид підприємства, предмет і цілі його діяльності, склад учасників, назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, умови розподілу прибутку тощо. | |
Засоби виробництва (средства производства) | |
---|---|
сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці належать: виробничі будівлі, споруди, устаткування, машини, земля, знаряддя виробництва тощо. Предметами праці є все, на що спрямована праця людей: природні ресурси, технічні рослини, сировина, напівфабрикати, заготовки тощо. | |
Застава (залог) | |
---|---|
спосіб забезпечення зобов'язань майном. У разі невиконання боржником узятих зобов'язань банк може одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна шляхом продажу його з аукціону. | |
Застава генеральна (залог генеральный) | |
---|---|
загальна застава, яка дійсна не лише для даного кредиту, а й забезпечення всіх операцій за певним договором. | |
Застава іпотечна (залог ипотечный) | |
---|---|
застава іпотечному банку землі або іншої нерухомості. | |
Заставна (закладная) | |
---|---|
юридичний документ, що свідчить про заставу боржником свого нерухомого майна (землі, будинку, транспортних засобів). Складається у нотаріуса та реєструється в кадастровій книзі. Видається кредитору і знаходиться у нього до остаточного розрахунку з боржником. У разі невиплати боргу в строк кредитор має право продати заставлене майно або стати його власником. | |
Заставник (залогодатель) | |
---|---|
1. Боржник, що надав заставу як гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов’язанням. | |
Заставні операції (залоговые операции) | |
---|---|
операції банків, ломбардів з надання позики під заставу. | |
Заставотримач (залогодержатель) | |
---|---|
1. Кредитор із забезпеченого заставою зобов’язання. 2. Кредитор, власник заставного права на майно, надане йому заставником. | |
Застереження (оговорка) | |
---|---|
спеціальна застережна умова у договорі, згідно з якою регулюються відносини сторін, що домовилися, у разі непередбачуваного попередньо, але цілком вірогідного явища. | |
Затоварювання (затоваривание) | |
---|---|
стан ринку одного або кількох товарів, за якого пропозиція цих товарів значно перевищує попит. | |
Захист (защита) | |
---|---|
заходи запобігання можливого погіршення становища суб’єкта відносин через активні дії інших суб’єктів або внаслідок несприятливих природних явищ. | |
Захист патентний (защита патентная) | |
---|---|
юридичний захист права авторства, підприємницької діяльності, що передбачає оформлення за законом і видачу патенту на винахід, господарську діяльність. | |
Захист прав споживачів (защита прав потребителей) | |
---|---|
офіційно встановлені законом та іншими нормативними документами правила, норми, що охороняють споживача від продажу йому неякісного товару і компенсують витрати споживача, завдані нечесною торгівлею. | |
Заявка (заявка) | |
---|---|
завчасно заявлений в усній або письмовій формі намір, бажання споживача придбати, отримати необхідні йому товари і послуги або взяти участь у заходах і операціях, що проводяться іншою стороною. | |
Збалансований бюджет (сбалансированный бюджет) | |
---|---|
бюджет, у якому видатки і прибутки рівні між собою. | |
Збалансований ринок (сбалансированный рынок) | |
---|---|
1. Ринок товарів, на якому пропозиція відповідає попиту за якістю, кількістю й асортиментом. 2. Ситуація на ринку, коли обсяги, структура і якість товарної продукції повністю відповідають (збалансовані) обсягом, структурі та якості попиту. | |
Збалансованість (сбалансированность) | |
---|---|
стан бюджетно господарської системи, підприємства, регіону, держави тощо, за якого витрати й прибутки врівноваженні, близькі або рівні між собою. | |
Збитки (убытки) | |
---|---|
у господарській практиці безповоротно втрачені підприємством або організацією кошти. Причини: перевищення витрат на виробництво і збут продукції порівняно із виручкою від її реалізації за встановленими цінами; перевищення витрат над прибутком в галузях невиробничої сфери; оплата штрафів, пені тощо. | |
Збитки непрямі (убытки косвенные) | |
---|---|
шкода, заподіяна внаслідок пошкодження чи знищення майна або неможливості його використання у вимогах передбачених страхуванням. Проявляються у вигляді недоотриманого доходу внаслідок перерв у виробництві або додаткових витрат, необхідних для відновлення виробництва. | |
Збитки прямі (убытки прямые) | |
---|---|
1. Втрати, причиною яких є порушення контракту; підлягають відшкодуванню потерпілій стороні стороною, яка порушила контракт. 2. Кількісне зменшення застрахованого майна (втрата, пошкодження крадіжка) або зниження його вартості (знецінення) при збережені матеріально-речової форми, що сталася внаслідок страхового випадку. Є головним фактором, що визначає розмір страхового відшкодування. | |
Збитковість підприємства (убыточность предприятия) | |
---|---|
фінансовий стан за результатами господарської діяльності підприємства, який характеризується тим, що протягом певного часу грошові надходження не компенсують видатків, не створюється прибуток, зростає борг. | |
Збиток майновий (ущерб имущественный) | |
---|---|
збиток у вигляді витрати майна юридичними чи фізичними особами внаслідок завданої їм шкоди або невиконання взятих щодо них зобов’язань. | |
Збиток моральний (ущерб моральный) | |
---|---|
збиток у вигляді ущемлення прав, образи честі й гідності, підриву іміджу, репутації, спричинених протиправними діями інших осіб. | |
Збір (сбор) | |
---|---|
1. Встановлені державою або її адміністративними органами стягнення грошей з юридичних чи фізичних осіб за певнї дії, надані послуги. 2. Гроші, що збираються чи стягуються; виплати пов’язані з реалізацією певних заходів, акцій, програм. | |
Збір кліринговий (сбор клиринговый) | |
---|---|
вид платежу, що стягується розрахунковою палатою зо реєстрацією ф’ючерсного контракту. | |
Збір комісійний (сбор комиссионный) | |
---|---|
різновид платежу, що стягується за посередницькі послуги. | |
Збір митний (сбор таможенный) | |
---|---|
додатковий збір, що стягується з юридичних і фізичних осіб за експорт та імпорт товарів та послуг. | |
Збір портовий (сбор портовой) | |
---|---|
різновид платежів, якими порт обкладає транспортні судна та вантажі. | |
Збір ринковий (сбор рыночный) | |
---|---|
плата за право торгівлі на ринку. | |
Збут (сбыт) | |
---|---|
продаж, реалізація продукції, товарів підприємством, організацією, фізичною особою з метою отримання грошової виручки, забезпечення надходження грошей. | |
Збут товару (сбыт товара) | |
---|---|
система виробничо-господарських, торгівельно-збутових дій, спрямована на просування товарів із сфери виробництва у сферу торгівлі або споживання. | |
Збутова знижка (сбытовая скидка) | |
---|---|
знижка з оптової ціни, що надається підприємством | |
Зведений баланс (сводный баланс) | |
---|---|
узагальнюючий баланс, балансовий звіт, що об’єднує певні баланси за окремими видами витрат, ресурсів, джерел доходів і видатків. | |
Звичайні акції (обыкновенные акции) | |
---|---|
акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишається після оплати твердого відсотку власникам привілейованих акцій, тобто у вигляді відсотку, що залежить від величини прибутку. Власники З.а. володіють правом голосу на загальних зборах акціонерів. | |
Звільнення від податків (освобождение от налогов) | |
---|---|
1. Встановлення за законом кола юридичних та фізичних осіб, які цілком або частково звільняються від оплати певного податку. 2. Визначення частини прибутку, що не обкладається податкам. | |
Звіт (отче) | |
---|---|
документ, що містить відомості про виконання завдань, доручень, заходів, планів, програм тощо, який адресується вищому керівному органу, установі або посадовій особі. | |
Звітність (отчетность) | |
---|---|
періодичне складання підприємствами, організаціями звітів про свою діяльність, що надсилаються в державні органи. | |
Зворотній демпінг (обратный демпинг) | |
---|---|
завишення цін на експорт порівняно з цінами продажу цих самих товарів на внутрішньому ринку. | |
Зворотність кредиту (возвратность кредита) | |
---|---|
показник оцінки ефективності кредиту, що вказує терміни і своєчасність його повернення. | |
Земельний кредит (земельный кредит) | |
---|---|
довгострокові під заставу нерухомості | |
Земельний податок (земельный налог) | |
---|---|
основна форма плати за використання земельних ресурсів. Вид місцевого податку. Платниками є фізичні та юридичні особи, яким земля передана у власність, володіння або користування. | |
Земля (земля) | |
---|---|
1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва міст, будинків, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва. 2. Фактор виробництва, все що надала природа людині для її виробничої діяльності (земля, надра, вода, повітря, ліси тощо). | |
Злиття (слияние) | |
---|---|
об’єднання (здебільшого добровільне) майна і діяльності кількох компаній або поглинання однією з них інших. Капітал нової компанії дорівнює сумі капіталів усіх компаній, що злились. | |
Зміна вартості запасів (изменение стоимости запасов) | |
---|---|
зростання або зниження вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. Обчислюється як різниця між вартістю запасів на кінець і на початок періоду за даними бухгалтерської звітності. | |
Змінні витрати виробництва (переменные издержки производства) | |
---|---|
витрати, що безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва, зростають разом із їх збільшенням. | |
Змінність показника стійкості (изменяемость показателя устойчивости) | |
---|---|
показник, що відображає відхилення рівня стійкості наявних коштів від очікуваного через коливання в рівні прибутковості або в курсах за умови дострокового платежу. | |
Змішана економіка (смешанная экономика) | |
---|---|
економіка країни, в якій поєднуються риси ринкової і централізованих економічних систем. | |
Змішані підприємства (смешанные предприятия) | |
---|---|
підприємства з різними формами власності, кожна з яких представлена своєю частиною, паєм. | |
Змова (сговор) | |
---|---|
попередня домовленість, яка не оголошується, між кількома учасниками економічних операцій діяти певним чином в особистих інтересах і на шкоду інтересам інших економічних суб’єктів. Як правило, має протиправний, протизаконний характер і шкодить інтересам держави або третьої сторони. | |
Знак (знак) | |
---|---|
матеріальний предмет, подія чи дія, що сприймаються відчуттям і виступають у свідомості як вказівка, позначення чи представлення іншого предмета, події, дії чи суб’єктивного утворення. За характером передачі можуть бути: звукові, рухливі, світлові, друковані. За призначенням | |
Знаряддя виробництва (средства производства) | |
---|---|
знаряддя праці, найголовніша частина засобів праці. З.в. є машини, верстати, прилади, двигуни, інструменти та інші механічні знаряддя, які людина використовує в процесі виробництва для перетворення предметів праці на засоби виробничого або особистого споживання. | |
Знаряддя праці (средства труда) | |
---|---|
частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на об’єкти, предмети праці. | |
Знецінення грошей (обесценивание денег) | |
---|---|
зниження купівельної спроможності грошей (внутрішнє знецінення) та знецінення їхнього валютного курсу (зовнішнє знецінення). | |
Знижка (скидка) | |
---|---|
1. Знижка ціни з метою формування попиту, збільшення покупок. 2. Одна із умов операцій, що визначає розмір можливого зниження базової ціни товару, зазначеної у договорі про операцію. | |
Знижка оптова (скидка оптовая) | |
---|---|
знижка, яка залежить від розміру партії товару, що купується. | |
Знижка сезонна (скидка сезонная) | |
---|---|
зниження ціни товару в період несезонного його продажу. | |
Знижка торгова (скидка торговая) | |
---|---|
умовна назва частини роздрібної ціни товару, зумовлена необхідністю відшкодування торгових витрат і створення прибутку торгівельних організацій, продавців. | |
“Знімання вершків” (“снятие сливок”) | |
---|---|
цінова операція, що проводиться виробниками і торговими фірмами при введені на ринок нового товару. Вона розрахована на тимчасове отримання високого прибутку і ґрунтується на бажані деяких покупців мати новий товар, незважаючи на високу ціну, що значно перевищує витрати виробництва. | |
Зобов’язання (обязательства) | |
---|---|
оформлені договором відносини, коли одна із сторін зобов’язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій. | |
Зобов’язання безстрокове (обязательство бессрочное) | |
---|---|
зобов’язання векселедавця, за яким вимога може бути пред’явлена у будь-який час. | |
Зобов’язання довгострокове (обязательство долгосрочное) | |
---|---|
зобов’язання, яке задовольняється через рік. | |
Зобов’язання часткове (обязательство долевое) | |
---|---|
зобов’язання за участю кількох кредиторів або кількох боржників, згідно з яким кожен з кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з позичальників повинен виконувати зобов’язання. | |
Зовнішнє фінансування (внешнее финансирование) | |
---|---|
фінансування розвинутими індустріальними країнами економік країн, що розвиваються, або іноземна допомога. | |
Зовнішні державні позики (внешнее государственные займы) | |
---|---|
іноземна допомога, як основна форма міжнародного кредиту, яку отримують від зарубіжних кредиторів або надають іноземним позичальникам. | |
Зовнішні платежі (внешнее платежи) | |
---|---|
витрачення валюти окремими особами, фірмами та урядом країни на купівлю товарів і послуг за кордоном. | |
Зовнішній державний борг (внешний государственный долг) | |
---|---|
сукупна заборгованість держави міжнародним банком, урядом інших країн, приватним іноземним банкам. | |
Зовнішній рахунок (внешний счет) | |
---|---|
рахунок в національній валюті, що належить нерезиденту і використовується ним у зовнішніх розрахунках. | |
Зовнішньоекономічна діяльність (внешнеэкономическая деятельность) | |
---|---|
форма торгівельно-економічної міжнародної діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов’язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізації спільних виробничих, торгівельних, транспортних структур з участю міжнародного фінансового капіталу, кредитів, іноземним позичальником. | |
Зовнішня позика (внешний займ) | |
---|---|
іноземна позика, що є основною формою міжнародного кредиту, отриманого від зарубіжних кредиторів або наданого іноземним позичальником. | |
Зовнішня торгівля (внешняя торговля) | |
---|---|
торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З.т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається із експорту, імпорту та реекспорту товарів і послуг. | |
Золота акція (золотая акция) | |
---|---|
пакет акцій, що зберігаються в держаному органі, який відає державним підприємством, що приватизується і перетворюється в акціонерне товариство. Дає на певний час державному органу вирішальний голос на зборах акціонерів, що необхідно для збереження впливу держави на деякі акціонерні підприємства, діяльність яких глибоко зачіпає державні та суспільні інтереси. | |
Золота валюта (золотая валюта) | |
---|---|
грошова одиниця, що безпосередньо розмінюється на золото. | |
Золота квота (золотая квота) | |
---|---|
у Міжнародному валютному фонді (МВФ) | |
Золоте забезпечення (золотое обеспечение) | |
---|---|
наявність у державі запасу золота. | |
Золоте покриття (золотое покрытие) | |
---|---|
відношення золотого резерву (запасу) країни до кількості грошей, що є в обігу. | |
Золотий запас (золотой запас) | |
---|---|
фонд золота у зливках та монетах, що належить центральному державному банкові або державній скарбниці. З.з. зберігається як страховий фонд для отримання при необхідності іноземної валюти шляхом продажу золота або передачі його під заставу з метою одержання кредиту від іноземних держав. | |
Золотий стандарт (золотой стандарт) | |
---|---|
супертовар, що відповідає найвищим стандартам та найвищим вимогам покупців. | |
Золоті аукціони (золотые аукционы) | |
---|---|
продаж золота шляхом публічного торгу. Через З.а. продають золото частіше за все держави чи міжнародні валютно-фінансові організації із своїх запасів. | |
Золотовалютні резерви (золотовалютные резервы) | |
---|---|
державні запаси золота та іноземної валюти, що зберігається в центральному банку або фінансових органах, а також золото та іноземна валюта що належить державі і міститься в міжнародних валютно-кредитних організаціях. | |
Золото (золото) | |
---|---|
дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що він протягом багатьох віків виконував роль грошового товару. В 20-му столітті в силу об'єктивних причин З. перестало виконувати основні функції грошей, здійснюється його демонетизація. | |
Золото-доларовий стандарт (золото-долларовый стандарт) | |
---|---|
один з різновидів золотого монометалізму в його останньому | |
Зона (зона) | |
---|---|
1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. | |
Зона вільної торгівлі (зона свободной торговли) | |
---|---|
зона, в межах якої група країн підтримує вільну безмитну торгівлю. | |
Зразок (образец) | |
---|---|
одиночний екземпляр товару, що використовується для реклами, на виставках з метою ознайомлення. | |
Зростання (рост) | |
---|---|
стадія життєвого циклу товару, що характеризується визнанням його покупцями, швидким підвищенням попиту на нього. | |
Зустрічна пропозиція (встречное предложение) | |
---|---|
відповідь на пропозицію про продаж або купівлю товару в певній кількості за певною ціною, яка містить умови про укладання угоди. | |
Зустрічні векселі (встречные вексели) | |
---|---|
векселі, за якими дві особи виступають стосовно одна одної як кредитори та позичальники. З.в. видаються двома особами одна одній не на підставі здійсненої між ними комерційної угоди, а з метою обліку цих векселів у банку. | |
Ідентифікація (идентификация) | |
---|---|
1. Ототожнення, прирівнення, уподобання. 2. Встановлений на основі визначених ознак тотожності різних об’єктів. | |
Ідея товару (идея товара) | |
---|---|
загальне бачення можливого товару, який фірма могла б, на її думку, запропонувати на ринку. | |
Ієрархія (иерархия) | |
---|---|
поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих за посадою або чином осіб вищим. | |
Імпорт (импорт) | |
---|---|
ввезення у країну куплених за кордоном іноземних товарів, технологій, капіталів, послуг. | |
Імпорт невидимий (импорт невидимый) | |
---|---|
послуги, що оплачені в іноземній валюті. | |
Інвентаризація (инвентаризация) | |
---|---|
облік і перевірка наявності матеріальних ресурсів, цінностей, розрахунково-грошових документів і коштів та контроль за правильністю їх використання. | |
Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) | |
---|---|
сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів; іноземне інвестування; спільне інвестування, що здійснюється вітчизняними та іноземними фізичними та юридичними особами і державами. | |
Інвестиційна політика (инвестиционная политика) | |
---|---|
загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку. | |
Індекс бідності (индекс бедности) | |
---|---|
статистичний показник, який характеризує динаміку середньозваженої величини прожиткового мінімуму. | |
Індекс вартості життя (индекс стоимости жизни) | |
---|---|
бюджетний індекс | |
Індекс Доу Джонса (индекс Доу Джонса) | |
---|---|
середній показник курсів акцій групи найбільших компаній США, що публікується фірмою “Доу Джонс енд компані” з 1887 р. Являє собою арифметичне середнє щоденних котирувань певної групи компаній на момент закриття біржі. Зараз публікується кілька індексів: для промислових компаній на основі акцій 30 корпорацій; залізничних | |
Індекс заробітної плати (индекс заработной платы) | |
---|---|
відносний показник динаміки середньої (середньомісячної) заробітної плати одного працівника за певний період. Розрізняють індекс номінальної і індекс реальної З.п. Індекс реальної З.п. обчислюється шляхом поділу індексу номінальної заробітної плати на індекс цін на товари народного споживання і платні послуги. | |
Індекс рівня життя (индекс уровня жизни) | |
---|---|
індекс, який кількісно виражає відносну зміну рівня матеріального добробуту, соціальних та культурних умов життя певних груп населення. До І.р.ж. належать: бюджетний індекс; індекс вартості життя; індекси, які розраховані на основі “стандартних бюджетів” сім'ї; індекси реальних прибутків. | |
Індексація (индексация) | |
---|---|
1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб’єкти, що причетні до доходів громадян, збільшують грошові доходи і заощадження громадян відповідно до росту цін на споживчі товари та послуги. 2. Проставлення індексу на певні документи, книги з метою їх класифікації і встановлення нових розмірів відсоткової ставки, яку виплачують вкладнику внаслідок зміни загального рівня цін, з метою соціально-економічного захисту населення в умовах кризової економічної ситуації. | |
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | |
---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | |
Індекси котирування біржових курсів (индексы котировки биржевых курсов) | |
---|---|
відносні кількісні показники, що відображають курси найважливіших цінних паперів за узагальненими розрахунками на даний момент відповідно до кон’юнктури ринку. | |
Індосамент (индоссамент) | |
---|---|
спеціальний запис на зворотній стороні векселя про порядок його передачі. Може бути: іменним, коли вказується ім'я нового власника; бланковим, коли є лише підпис індосанта (особа, якій передається вексель або цінний папір з I.). | |
Індосант (индоссант) | |
---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | |
Індосат (индоссат) | |
---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | |
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | |
---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | |
Інженер (инженер) | |
---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | |
Інжиніринг (инжиниринг) | |
---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | |
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | |
---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | |
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | |
---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | |
Інкасатор (инкассатор) | |
---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | |
Інкасація (инкассация) | |
---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | |
Інкасо (инкассо) | |
---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | |
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | |
---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | |
Інкорпорація (инкорпорация) | |
---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | |
Інкримінування (инкриминирование) | |
---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | |
“Інкубатори” (“инкубаторы”) | |
---|---|
центри розвитку бізнесу та підприємництва, регіональні технологічні та інноваційні центри при університетах та інших вузах, науково-дослідних організаціях, що допомагають новостворюваним організаціям інноваційного бізнесу на стадіях започаткування і становлення. | |
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | |
---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | |
Іноземна валюта (иностранная валюта) | |
---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | |
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | |
---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | |
Іноземні позики (иностранные кредиты) | |
---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | |
Інспектор (инспектор) | |
---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | |
Інспекція (инспекция) | |
---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | |
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | |
---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | |
Інстанція (инстанция) | |
---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | |
Інституціоналізм (институционализм) | |
---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | |
Інструкція (инструкция) | |
---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | |
Інструкція посадова (инструкция должностная) | |
---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | |
Інструментарій (инструментарий) | |
---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | |
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | |
---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | |
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | |
---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | |
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | |
---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | |
Інтеграція (интеграция) | |
---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | |
Інтелект (интеллект) | |
---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | |
Інтелект ринку (интеллект рынка) | |
---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | |
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | |
---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | |
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | |
---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | |
Інтенсивність (интенсивность) | |
---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | |
Інтенсифікація (интенсификация) | |
---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | |
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | |
---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | |
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | |
---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | |
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | |
---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту.Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | |
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | |
---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | |
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | |
---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | |
Інтерес (интерес) | |
---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | |
Інтереси економічні (интересы экономические) | |
---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | |
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |
---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |
Інтернет (интернет) | |
---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | |
Інтерполяція (интерполяция) | |
---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | |
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | |
---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | |
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | |
---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | |
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | |
---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | |
Інфляція (инфляция) | |
---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | |
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | |
---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | |
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | |
---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | |
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | |
---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | |
Інфляція попиту (инфляция спроса) | |
---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | |
Інформаційна технологія (информационная технология) | |
---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | |
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | |
---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | |
Інформаційні системи (информационные системы) | |
---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | |
Інформація (информация) | |
---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | |
Інформація економічна (информация экономическая) | |
---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | |
Інфраструктура (инфраструктура) | |
---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | |
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | |
---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансову і банківські системи тощо). | |
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | |
---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | |
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | |
---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | |
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | |
---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | |
Іпотека (ипотека) | |
---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | |
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |
---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | |
---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | |
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | |
---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | |
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | |
---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | |
Істеблішмент (истеблишмент) | |
---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | |
Кадастр (кадастр) | |
---|---|
систематизоване зведення відомостей, яке складається періодично або шляхом безперервних спостережень над відповідним об'єктом. Розрізняють К. земельні, водні, податкові га ін. | |
Казна (казна) | |
---|---|
фінансові кошти держави, які формуються і використовуються через спеціальну державну структуру | |
Казначейство (казначейство) | |
---|---|
державний фінансовий орган, що відає касовими операціями державного бюджету. | |
Казначейський білет (казначейский билет) | |
---|---|
нерозмінні на золото паперові гроші, що їх випускає національний банк або казначейство, а також короткострокові зобов’язання казначейства, які вступають в обіг. Близькі за змістом і сутністю до банківських грошових білетів. Забезпечуються усім державним надбанням і обов’язкові для приймання як засіб платежу в усіх банківських структурах за їх номінальною вартістю. | |
Казначейські векселі (казначейские векселя) | |
---|---|
державні цінні папери, що являють собою короткострокові грошові і випускаються на строк від 3 до 12 місяців. Розповсюджується лише серед банків або інших юридичних осіб і за ними виплачуються відсотки у вигляді купонів. Дохід власника К.в. створюється з того, що вони продаються нижче від номінальної вартості, а викуповуються за номіналом. | |
Календар (календарь) | |
---|---|
1. Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних з рухом небесних тіл. 2. Показник усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначених подій. | |
Календарний рік (календарный год) | |
---|---|
рік, що обчислюється за календарем, і з яким збігаються обліковий і звітний періоди. Господарський і фінансовий рік збігаються. | |
Калькулювання (калькулирование) | |
---|---|
спосіб розрахунків, групування й розподілу витрат у натуральному і вартісному показниках для визначення загальної собівартості продукції, послуг. | |
Калькуляція (калькуляция) | |
---|---|
один із різновидів постатейного розрахунку складових від загальних витрат на одиницю виробничої продукції, окремої роботи, послуги. Розраховується у вартісних і натуральних показниках за певною формою. | |
Калькуляція собівартості (калькуляция себестоимости) | |
---|---|
обчислення в грошовому виразі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. Порядок обліку витрат і обчислення собівартості продукції, робіт, послуг залежить від особливостей діяльності підприємств, організацій. Номенклатура статей К.с. має свої особливості в різних галузях народного господарства, залежить від напрямку діяльності підприємства, організації. | |
Канал маркетингу (канал маркетинга) | |
---|---|
шлях товару від виробника до оптових торговців, а від них | |
Канал нульового рівня (канал нулевого уровня) | |
---|---|
канал прямого маркетингу: розподілу, що безпосередньо з’єднує виробника зі споживачем або безпосередній продаж товару виробником споживачеві. | |
Канал розповсюдження (канал распространения) | |
---|---|
сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху її надходження від виробника до споживача. | |
Канали товаропросування (каналы товародвижения) | |
---|---|
способи доставлення товарів до місця продажу або споживання у визначені строки при оптимальних (мінімальних) затратах продавця. | |
Канцелінг (канцелинг) | |
---|---|
граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник має право розірвати договір. | |
Капітал (капитал) | |
---|---|
1. Економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини. 2. Вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартість, прибуток. 3. Все, що має здатність приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг і вкладені у бізнесову справу, діло. 4. Діюче джерело доходу у вигляді засобів виробництва. | |
Капітал акціонерного товариства (капитал акционерного общества) | |
---|---|
сукупність індивідуальних капіталів або особистих коштів громадян, що об'єднані відповідно до випуску і розміщення акцій та облігацій. Формально акціонерний капітал | |
Капітал амортизаційний (капитал амортизационный) | |
---|---|
капітал, що призначений для відтворення основних засобів виробництва і створюється за рахунок амортизаційних відрахувань. | |
Капітал вкладений (капитал вложенный) | |
---|---|
кошти, вкладені акціонерами в активи компанії в обмін на акції, що створюють частину власного капіталу акціонерної компанії. | |
Капітал декларований (капитал декларированный) | |
---|---|
капітал акціонерного товариства, що підтверджений його установчими та іншими документами. | |
Капітал змінний (капитал переменный) | |
---|---|
частина капіталу, що витрачається підприємцем на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину. | |
Капітал інвестиційний (капитал инвестиционный) | |
---|---|
капітал, що вкладений в довгострокові інвестиції, на тривалий термін. | |
Капітал номінальний (капитал номинальный) | |
---|---|
встановлена засновниками акціонерної компанії сумарна вартість акцій, що передбачається випустити. | |
Капітал постійний (капитал постоянный) | |
---|---|
частина капіталу у вигляді засобів виробництва (будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості. | |
Капітал фіктивний (капитал фиктивный) | |
---|---|
капітал у формі акції, облігації, заставних листів тощо. На відміну від реального капітулу у вигляді грошей чи обладнання, що являють собою вартість, К.ф. лише дає право на отримання доходу. | |
Капіталізація прибутку (капитализация прибыли) | |
---|---|
витрати прибутку на збільшення капіталу підприємства, перетворення прибутку в капітал. | |
Капіталізм (капитализм) | |
---|---|
суспільно-економічна формація, система, якій притаманна приватна власність на засоби виробництва і розподіл в якій виробленої продукції, товарів, послуг здійснюється в основному через ринок. Характерними рисами К. є вільне підприємництво, конкуренція, прагнення виробників і продавців одержувати прибуток. | |
Капіталовіддача (капиталоотдача) | |
---|---|
показник ефективності використання капіталу, який визначається відношенням обсягу виробленої за певний час продукції у грошовому виражені до вартості основних засобів. | |
Капітальні вкладення (капитальные вложения) | |
---|---|
сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що направляються на розширене відтворення основних фондів всіх галузей народного господарства та приватних осіб. До складу К.в. включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентарю, інші капітальні роботи та витрати (проектно-дослідні, геологорозвідувальні та бурові роботи, витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств та ін.). Фінансування К.в. проводиться за рахунок асигнувань з державного бюджету, коштів підприємств, приватних осіб та кредиту. | |
Капітальні витрати (капитальные расходы) | |
---|---|
грошові витрати, що пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. В країнах з розвинутою економікою К.в. включають: 1. Капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів, державних підприємств і фондів. 2. Інвестиційні субсидії та довгострокові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади. 3. Капіталовкладення приватного сектора економіки на розширення виробничого капіталу | |
Картель (картель) | |
---|---|
одна з форм монополістичних об’єднань підприємців, підприємств однієї чи кількох країн, що виробляють однотипну продукцію з метою проведення єдиної економічної та технічної політики, спільних дії щодо встановлення обсягів, структури випуску (продажу) однотипних товарів, розмірів цін, проведення реклами з метою завоювання панівного становища на ринку, придушення конкуренції з боку підприємства, що не є членами К., зберігаючи при цьому юридичну і фінансову незалежність. | |
Картка банківська (карточка банковская) | |
---|---|
спеціальної форми кредитна картка, що видається банком своїм клієнтам. | |
Картка грошова (карточка денежная) | |
---|---|
картка, за якою можна отримати готівку з автомата (банкомата, термінал), а також здійснити терміновий грошовий переказ з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача платежу. | |
Картка пластикова (карточка пластиковая) | |
---|---|
спеціальна пластикова пластина, за допомогою якої здійснюють усі види грошових платежів у транспорті, підприємствах торгівлі, побутового обслуговування. | |
Картка платіжна (карточка платежная) | |
---|---|
картка, за допомогою якої здійснюють платежі й грошові операції. | |
Картотека (картотека) | |
---|---|
1. Сукупність карток | |
Каса (касса) | |
---|---|
1. Готівка, що є у розпорядженні підприємства. 2. Структурний підрозділ підприємства. 3. Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбивається рух, надходження та видачі готівки. 4. Приміщення, яке спеціально обладнується для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей. | |
Касова готівка (кассовая наличность) | |
---|---|
гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, установ, організацій, банків тощо. В касах вона з'являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень. Розмір К.г. обмежується лімітом, що встановлюється установами банків. Суму готівки, що перевищує ліміт підприємства, організації та установи здають в касу банку. | |
Касова книга (кассовая книга) | |
---|---|
бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі грошей. | |
Касовий дефіцит (кассовый дефіцит) | |
---|---|
ситуації коли виявляється нестача готівки у підприємства, організації, установи. | |
Касовий журнал (кассовый журнал) | |
---|---|
складені за певною формою в спеціальному обліковому документі облікові відомості, в яких відображається рух (надходження і видача) грошей. | |
Касовий оборот (кассовый оборот) | |
---|---|
обіг готівки, що пройшла через касу підприємства, організації, установи. | |
Касовий ордер (кассовый ордер) | |
---|---|
бухгалтерський документ, яким оформляється касова операція по прийманню і видачі готівки. Розрізняють К.о. прибутковий і видатковий. | |
Касові операції (кассовые операции) | |
---|---|
операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій, установ. К.о. виконуються касами. Як правило, на підприємствах, в організаціях та установах є тільки одна каса. В установах банків створюються приходні, видаткові, вечірні, перелічувальні каси тощо. | |
Каталог (каталог) | |
---|---|
1. Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з ними. 2. Спеціальні видання | |
Категорії (категории) | |
---|---|
1. Загальні поняття форми мислення і свідомості. 2. Родове поняття, що позначає розряд предметів. 3. Групи однорідних предметів, явищ, осіб. | |
Категорії економічні (категории экономические) | |
---|---|
логічні поняття або вирази, що відбивають головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства; теоретичний вираз економічних, суспільно-виробничих відносин. | |
Категорія (категория) | |
---|---|
розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів. | |
Каф (каф) | |
---|---|
базові умови поставки та оплати товару, згідно з якими продавець повинен доставити товар на борт судна, укласти договір на перевезення морем і оплатити фрахт до певного місця розвантаження. | |
Кваліфікація (квалификация) | |
---|---|
здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. | |
Квитанція (квитанция) | |
---|---|
офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження притому грошей або інших цінностей. У К. вказується номер прибуткового касового ордера, від кого прийнято гроші, сума і дата внесення. | |
Квота (квота) | |
---|---|
1. частка, пай, що припадає на одного з учасників загальної справи. 2. Кількісне обмеження виробництва товарів, їх збуту, споживання, експорту, імпорту тощо, що вводиться на певний час. 2. Розмір податку з одиниці оподаткування. | |
Кейсіанство (кейсианство) | |
---|---|
самостійний напрям в економічній науці, що виник під впливом ідеї вченого-економіста Дж. М. Кейнса, який розробив засади макроекономічної теорії, згідно з якою капіталістична економіка сама по собі не може забезпечити використання своїх ресурсів, і для досягнення певної їх зайнятості можна застосувати фіскальну і кредитно-грошову політику. | |
Керівництво (руководство) | |
---|---|
сукупність керівників державних і недержавних організацій усіх фор власності різного рівня управлінського ієрархії. | |
Кероване ціноутворення (управляемое ценообразование) | |
---|---|
ціноутворення на товари і послуги, яке регламентується державою або уповноваженим її органами, об’єднаннями постачальників, корпораціями чи асоціаціями адміністративно (державною) або на підставі ринкових механізмів. | |
Кінцевий продукт (конечный продукт) | |
---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує сумарний обсяг виробленої кінцевої, завершеної у виробництві, готової продукції у грошовому вигляді. | |
Клан (клан) | |
---|---|
1. невелика соціальна група людей, члени якої взаємодіють один з одним більше, аніж з іншими людьми, об’єднаннями. 2. Рід або група згуртованих у бізнесових, політичних або побутових відношеннях родичів. 3. Група згуртованих у спільних справах злочинного характеру осіб. | |
Клас (класс) | |
---|---|
1. сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного поперу. 3. За політично- і суспільно-економічними ознаками | |
Класифікація (классификация) | |
---|---|
розподіл об’єктів, понять, назв за класами, групами, розрядами, за якого в одну групу потрапляють об’єкти, що мають певні загальні ознаки. | |
Класифікація бухгалтерських документів (классификация бухгалтерских документов) | |
---|---|
групування за певними ознаками бухгалтерських документів з метою їх вивчення та ефективного використання. | |
Класифікація податків (классификация налогов) | |
---|---|
групування податків, обумовлене методами їх стягнення, особливостями об’єкта оподаткування, характером ставок, податкових пільг тощо. | |
Клієнт (клиент) | |
---|---|
1. юридична чи фізична особа, яка користується послугами інших | |
Клієнти банку (клиенты банка) | |
---|---|
юридичні і фізичні особи, які звертаються до банку для здійснення кредитних, вкладних, розрахункових, валютних та інших операцій. Якщо операція стосується двох банків, клієнтом вважається той, хто звернувся до банку контрагента для здійснення операції. | |
Кліринг (клиринг) | |
---|---|
система безготівкових розрахунків (за продані товари, надані послуги), що заснована на врахуванні банками взаємних платіжних вимог і зобов'язань. Розрізняють внутрішній і міжнародний К. Широко застосовується на фондових та товарних біржах, де врахування обопільних вимог учасників угод здійснюється за посередництвом клірингової палати або електронної клірингової системи. К. буває двостороннім і багатостороннім. | |
Кліринг багатостроковий (клиринг многосторонний) | |
---|---|
угода, що укладається між урядами кількох країн про взаємний залік зустрічних вимог через їх центральні банки. | |
Кліринг банківський (клиринг банковский) | |
---|---|
система міжбанківських безготівкових розрахунків, що здійснюються через розрахункові платежі і засновані на взаємному заліку рівних один одному платежів. | |
Кліринг внутрішній (клиринг внутренний) | |
---|---|
взаємний залік платежів за чеками в межах банківської системи однієї країни. | |
Клірингові розрахунки (клиринговые расчеты) | |
---|---|
взаєморозрахунки на основі клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати. | |
Книга акціонерів (книга акционеров) | |
---|---|
книга реєстрації, що являє собою документ для обліку власників іменних акцій і самих іменних акцій. | |
Книга обліку облігацій (книга учета облигаций) | |
---|---|
реєстр брокерської фірми, в якому зазначені власники, покупці й продавці облігацій та інших цінних паперів. | |
Книга трансфертів (книга трансфертов) | |
---|---|
книга реєстрації перевезення іменних цінних паперів від одного власника до іншого. | |
Коаліція (коалиция) | |
---|---|
1. союз, добровільне об’єднання громадян, організацій, що створюються на добровільних засадах для досягнення загальних цілей, завдань, планів та інтересів. 2. Об’єднання партій, держав для здійснення спільних інтересів | |
Кодекс (кодекс) | |
---|---|
єдиний систематизований законодавчий акт; об’єднує правові норми, які відносяться до єдиної галузі права (податковий, кримінальний тощо). | |
Кодування (кодирование) | |
---|---|
присвоєння коду товарам, речам, предметам, об’єктам господарювання тощо. | |
Коефіцієнт (коэффициент) | |
---|---|
1. показник, фактор, параметр, сталий або відомий числовий множник при іншій, звичайно змінний або невідомий. 2. Відношення двох значень незмінної величини. | |
Коефіцієнт еластичності (коэффициент эффективности) | |
---|---|
1. Відношення результату до затрат, які зумовили цей результат. 2. Показник, що характеризує зростання доходу на кожну грошову одиницю капіталовкладень. | |
Коефіцієнт змінності (коэффициент сменности) | |
---|---|
відношення числа людино-днів, що відпрацьовані в усіх змінах, до числа відпрацьованих людино-днів в одну зміну. | |
Коефіцієнт ліквідності (коэффициент ликвидности) | |
---|---|
показник, що характеризує платоспроможність фірми, її потенційну можливість повертати отримані кредити. | |
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (коэффициент оборачиваемости оборотных средств) | |
---|---|
число оборотів, здійснених оборотними коштами за певний розрахунковий період. Відображає час, що затрачується підприємством на рух оборотних коштів через усі стадії кругообігу і тривалість їх перебування у кожній стадії. | |
Коефіцієнт оновлення основних фондів (коэффициент обновления основных фондов) | |
---|---|
показник інтенсивності заміни старої техніки новою, процесу розширення виробництва, введення в дію нових об’єктів тощо. Обчислюється діленням вартості нововведених в експлуатацію основних виробничих фондів за звітний період на початкову вартість усіх основних виробничих фондів підприємства за штатом на кінець звітного періоду. | |
Коефіцієнт покриття (коэффициент покрытия) | |
---|---|
показник, що визначає співвідношення оборотних активів до короткострокової заборгованості і характеризує платіжну спроможність організації. | |
Коефіцієнт рентабельності (коэффициент рентабельности) | |
---|---|
відношення валового прибутку від продажу продукції до її собівартості (витрат виробництва й обігу). | |
Коефіцієнт трудомісткості (коэффициент трудоемкости) | |
---|---|
затрати праці в розрахунку на одиницю виробленої продукції (продуктивності праці). | |
Колегіальність (коллегиальность) | |
---|---|
форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки усіх, хто брав участь у обговоренні. | |
Колектив (коллектив) | |
---|---|
1. Група, сукупність людей, що працюють в одній організації (фірмі, підприємстві, установі); 2. Люди, об’єднані загальними ідеями, інтересами. | |
Колектив трудовий (коллектив трудовой) | |
---|---|
усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності колективу на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. | |
Колективне підприємство (коллективное предприятие) | |
---|---|
підприємство виробниче, торговельне, побутового обслуговування, що базується на колективній формі власності. Може бути двох типів | |
Коливання курсу (колебание курса) | |
---|---|
зміна цін на біржі на валюту і цінні папери під впливом зміни попиту, пропозиції та інших факторів кон’юнктури. | |
Команда (команда) | |
---|---|
1. Група людей, покликана виконувати певну роботу (завдання). Як правило К. працює на лідера, який дає завдання і розподіляє роботу, функції між її членами. 2. Усний наказ виконати певну дію чи обсяг робіт. | |
Командитне товариство (коммандитное общество) | |
---|---|
вид господарської організації, заснованої на підставах довіри, де поєднується товариство з повною формою відповідальності і товариство з обмеженою формою відповідальності управління економічною системою, господарством, що базується на високому рівні централізації функцій керівництва економікою, застосуванні директивних, вольових методів управління, зосередженні основних видів ресурсів виробництва у державній власності. | |
Комбінація (комбинация) | |
---|---|
1. Об’єднання компаній, що конкурують, з метою зміцнення ринкової позиції. 2. Об’єднання кількох підприємницьких структур в одну для спільного вивчення ринку, управління торговельними процесами, обміном інформацією. | |
Комерційна таємниця (коммерческая тайна) | |
---|---|
право суб’єктів підприємницької діяльності не розголошувати, зберігати в таємниці відомості про власну діяльність чи діяльність з участю інших компаньйонів (виробнича, наукова, торговельна, фінансова та інша діяльність), якщо ці відомості можуть нанести фінансові, матеріальні чи моральні збитки. | |
Комерційна торгівля (коммерческая торговля) | |
---|---|
торгівля, що здійснюється на основі приватної, недержавної власності в системі ринкових відносин. | |
Комерційний директор (коммерческий директор) | |
---|---|
один з основних керівників підприємства, фірми, що відає продажем і збутом продукції, торгівлею товарів і укладанням відповідних договорів, угод, контрактів. | |
Комерційний кредит (коммерческий кредит) | |
---|---|
кредит, який надають один одному промисловці і торговці у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Мета К.к. | |
Комерційний ризик (коммерческий риск) | |
---|---|
підприємницький ризик, що виникає при здійсненні бізнес-операцій внаслідок ймовірності втрати доходу фірми через недостатню поінформованість про стан ринку. Розрізняють кредитний та страховий ризики. | |
Комерційний розрахунок (коммерческий расчет) | |
---|---|
метод господарювання, що ведеться на основі порівняння витрат не господарську діяльність та її результатів у грошовій формі. | |
Комерційні банки (коммерческие банки) | |
---|---|
найбільші кредитні установи, що здійснюють всі різновиди банківських операцій (крім емісії грошей) для підприємств усіх галузей за рахунок грошей, залучених у вигляді вкладу. Вони проводять розрахункові і платіжні операції, надають позички, кредити і гарантії, здійснюють або підтримують емісію цінних паперів, беруть участь у створенні акціонерних товариств. | |
Комерційні витрати (коммерческие издержки) | |
---|---|
витрати, пов’язані з реалізацією продукції: заробітна плата персоналу, що реалізує продукцію; витрати обігу; | |
Комерційні організації (коммерческие организации) | |
---|---|
суб’єкти підприємницької діяльності | |
Комерційні ціни (коммерческие цены) | |
---|---|
різновид офіційних, державних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання. Наявність таких цін дозволяє додатково спрямувати у бюджет гроші населення, стримувати інфляцію, зменшувати бюджетний дефіцит. К.ц. виступають як форма бюджетної націнки. | |
Комерція (коммерция) | |
---|---|
вид торговельно-підприємницької діяльності, торговельна, комерційно-посередницька діяльність, участь у торгівлі, у продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, надання послуг з метою одержання прибутків. | |
Комівояжер (коммивояжер) | |
---|---|
роз’їздний агент-посередник між продавцем товару і покупцем. Діє за дорученням певного торговця, займається збутом його товару за певну винагороду. | |
Комісійна винагорода (комиссионное вознаграждение) | |
---|---|
1. Плата за виконання функцій агента-посередника щодо здійснення комерційної операції. 2. Оплата комісійних послуг, що здійснюються банком при проведенні певних банківських операцій. | |
Комісійні операції (комиссионные операции) | |
---|---|
операції, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну оплату - комісію. К.о. | |
Комісія (комиссия) | |
---|---|
1. Угода, за якою одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за. рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції. 2. У банківській практиці плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. | |
Комітент (комитент) | |
---|---|
особа в договорі комісії, що доручає іншій особі (комісіонеру) здійснити за винагороду одну або кілька операцій з товарами, векселями, іноземною валютою, акціями, облігаціями тощо, але за рахунок К. | |
Комітет (комитет) | |
---|---|
колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. | |
Комітет наглядовий (комитет наблюдательный) | |
---|---|
орган, що розглядає біржові спори і виносить рішення з дисциплінарних питань. | |
Компанія (компания) | |
---|---|
1. Група осіб, об’єднаних спільним інтересом. 2. Об’єднання фізичних та юридичних осіб для проведення економічної діяльності. 3. Підприємство, засноване на підставі участі кількох підприємців. 4. Інтенсифікація діяльності, що проводиться тимчасово. | |
Компаньйон (компаньон) | |
---|---|
1. Співвласник підприємства, фірми. 2. Співучасник будь-якої компанії, якоїсь справи. | |
Компенсаційна позика (компенсационный заем) | |
---|---|
позика, що надається державою в іноземній валюті в обмін на позику у вітчизняній валюті з метою запобігання валютного ризику і валютних обмежень. | |
Компенсаційна торгівля (компенсационная торговля) | |
---|---|
система торгівлі, за якою покупець товарів сплачує їх вартість поставками інших товарів. | |
Компенсаційні виплати (компенсационные выплаты) | |
---|---|
виплати, спрямовані на компенсацію витрат, яких зазнали раніше. Становлять грошове відшкодування недоотриманого доходу, невикористаної відпустки, витрат на переїзд тощо. | |
Компенсаційний пакет (компенсационный пакет) | |
---|---|
це система винагород, які використовуються в організації і включають в себе три елементи: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні виплати і пільги. | |
Компенсація (компенсация) | |
---|---|
1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю. 2. Спосіб виконання зобов’язань за невиконані умови договору шляхом зарахування зустрічних вимог дебітора і кредитора (боржника). | |
Компенсація моральних збитків (компенсация морального ущерба) | |
---|---|
грошова компенсація моральної шкоди особі, яка зазнала моральних витрат, особою, яка завдала цю шкоду. | |
Компетенція (компетенция) | |
---|---|
1. Сукупність прав і обов’язків, якими у певній галузі наділені підприємства, установи, організації або службові особи. 2. Коло питань, у яких дана особа має знання, досвід. | |
Комплекс (комплекс) | |
---|---|
1. Сукупність об’єктів, предметів, дій тощо, тісно пов’язаних і взаємодіючих між собою, що створюють єдине ціле. 2. Група взаємопов’язаних галузей, підприємств, що виробляють однорідну продукцію. | |
Комплекс маркетингу (комплекс маркетинга) | |
---|---|
набір методів аналізу, прогнозування, вибір комплексу факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своєї мети, щодо визначення кон’юнктури ринку, стратегії її поліпшення для досягнення позитивних результатів. | |
Комплексна програма (комплексная программа) | |
---|---|
система пов’язаних між собою за змістом, строками, ресурсами і місцем здійснення комплексу заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. | |
Компроміс (компромисс) | |
---|---|
1. Домовленість з противником на основі взаємних поступок. 2. Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. | |
Комунальний (коммунальный) | |
---|---|
господарство, що перебуває у підпорядкуванні місцевих органів влади (міст, сіл) і фінансується з державного бюджету. | |
Комунальні тарифи (коммунальные тарифы) | |
---|---|
система ставок, що їх встановлено за користування комунальними послугами або продукцією (газ, вода, електроенергія), міським транспортом, перукарнями тощо. | |
Комунікабельність (коммуникабельность) | |
---|---|
1. Засоби сполучення і зв’язку, інформаційні контакти. 2. Здатність людей встановлювати ділові контакти, зв’язки, стосунки. | |
Комунікативність (коммуникативность) | |
---|---|
система налагодження обміну інформацією з ринком збуту продукції, що дає змогу підприємству адаптуватися до ринкових умов, які змінюються, і домагатися поставленої мети. | |
Конвеєр (конвеер) | |
---|---|
вузькоспеціалізована дільниця серійного та масового виробництва, сконцентрована навколо транспортного пристрою, який рухається безперервно або періодично і дає змогу здійснювати послідовну обробку або складання готових виробів завдяки переміщенню окремих частин цього виробу від одного працівника до іншого. | |
Конверсійний маркетинг (конверсионный маркетинг) | |
---|---|
маркетинг, що проводиться за практичної відсутності попиту на товари чи послуги. | |
Конвертація (конвертация) | |
---|---|
система дій, правил, за якою облігації, боргові зобов’язання чи привілейовані акції можна обміняти на гроші чи на інші види цінних паперів. | |
Конвертовані валюти (конвертируемые валюты) | |
---|---|
обігові валюти, грошові одиниці країн, які ліквідували валютні обмеження і таким чином зробили можливим їх обмін на всі інші грошові одиниці. Існує поняття “вільно конвертована валюта”, тобто валюта, що широко використовується в міжнародних розрахунках, а також під час здійснення операцій головних валютних ринків. Розрізняють К.в. повну і часткову, внутрішню і зовнішню. Повна конвертованість означає вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорій власників в будь-якій формі і при всіх операціях без обмежень суми. Часткова конвертованість означає, що обмін дозволяється тільки для певних власників або з певних видів операцій. Внутрішня конвертованість | |
Конвертованість валюти (конвертируемость валюты) | |
---|---|
вільний обмін грошових одиниць країни на валюту інших країн і на міжнародно-визнані платіжні засоби. | |
Конгломерат (конгломерат) | |
---|---|
1. Механічне поєднання різних предметів, безладний набір, безладний набір речей, суміш різних понять. 2. Одна з форм багатогалузевого об’єднання підприємств і фірм різної виробничої орієнтації на умовах широкої автономії економічної діяльності і децентралізованого управління. | |
Конкурент (конкурент) | |
---|---|
особа, група осіб, фірма, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети | |
Конкурентоздатність (конкурентоздатность) | |
---|---|
1. Товару | |
Конкурентоспроможність товару (конкурентоспособность товара) | |
---|---|
сукупна здатність товару витримати конкуренцію порівняно з іншими товарами на певному регіональному чи товарному ринку, мати попит і бути реалізованим та принести власникові прибуток. Вона визначається властивостями товару задовольняти потреби споживачів (якість, технічні параметри, смак, відповідність моді, традиціям тощо). | |
Конкуренція (конкуренция) | |
---|---|
боротьба між товаро¬виробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів. За умов ринкової економіки К. виступає автоматичним регулятором розподілу трудових ресурсів між сферами і галузями суспільного виробництва, чинником економічного примусу виробників до підвищення ефективності виробництва, найповнішого задоволення потреб суспільства. Розрізняють галузеву і міжгалузеву К. Методи ведення конкурентної боротьби можна об'єднати у три групи: 1) цінова конкуренція, що здійснюється завдяки встановленню нижчих цін на товари чи послуги; 2) нецінова конкуренція, яка грунтується на відмінностях вироблюваної продукції в умовах її придбання, а також на відмінностях сфери послуг; 3) неринкова конкуренція, існування якої пов'язане з використанням неринкових чинників. | |
Конкуренція ідеальна (конкуренция идеальная) | |
---|---|
конкуренція, що існує на ринку з багатьма покупцями й продавцями подібного товару. На такому ринку жоден з продавців і покупців не здатний рішуче вплинути на зміну торгової кон’юнктури, ціну і величину продажу. К.і. називають ще чистою, досконалою. | |
Конкуренція нецінова (конкуренция неценовая) | |
---|---|
конкуренція, що здійснюється з допомогою поліпшення якості продукції та умов продажу при незмінних цінах. | |
Конкуренція олігополістична (конкуренция олигополистическая) | |
---|---|
конкуренція, що існує на ринку з незначною кількістю продавців товару, здатних справити помітний вплив на ціни, за якими продається цей товар. | |
Конкуренція хижацька (конкуренция хищническая) | |
---|---|
недобросовісна конкуренція у злісних, недобросовісних, хижацьких формах. | |
Конкурс (конкурс) | |
---|---|
змагання з метою виявлення найкращих серед учасників. Оголошення про його проведення друкується в пресі, для розгляду заяв і відбору кандидатів створюються конкурсні комісії. | |
Коносамент (коносамент) | |
---|---|
документ, що засвідчує одержання вантажу для транспортування морським шляхом. Видається перевізником відправникові вантажу. За достовірність відомостей, зазначених у вантажному ордері, відповідає відправник. | |
Консалтинг (консалтинг) | |
---|---|
консультування і спеціальні науково-технічні, фінансово-аналітичні, технологічні та прогностичні розробки окремими спеціалізованими компаніями, фірмами, центрами, підрозділами, соціальних програм, планів з аналізом сучасного стану діяльності виробничих та інших виробничо-комерційних, підприємницьких структур, визначенням концепції, шляхів, заходів та використання засобів підвищення ефективності їх діяльності і розробки перспектив подальшого розвитку. | |
Консигнація (консигнация) | |
---|---|
вид договору, за яким здійснюється комісійний продаж товарів, коли власник товару (консигнант) передає без попередньої оплати товар комісіонеру (консигнатору), посереднику для подальшого його продажу за певну комісійну винагороду. При цьому власником товару залишається консигнант. | |
Консолідація (консолидация) | |
---|---|
1. Зміцнення, згрупування, об’єднання навколо певної великої ідеї. 2. Об’єднання, злиття двох або кількох фірм, компаній. 3. Зведення бухгалтерських даннях при підготовці зведеного звіту. 4. Заміна національної валюти у валютних резервах країни міжнародними грошовими активами. | |
Консорціум (консорциум) | |
---|---|
тимчасова добровільна угода між декількома фірмами, банками, компаніями для спільного здійснення будь-яких проектів, фінансування великих заходів, будівництва великих об'єктів, здійснення цільової науково-технічної, природоохоронної або іншої програми, розміщення позик тощо. Після виконання завдання, для вирішення якого створювався К., він завершує свою діяльність. | |
Контокорент (контокорент) | |
---|---|
єдиний поточний і позичковий рахунок, який відкриває банк клієнту. К. може мати дебетове або кредитове сальдо. | |
Контрабанда (контрабанда) | |
---|---|
незаконне перевезення товарів, валюти таємно через кордон. | |
Контрагенти (контрагенты) | |
---|---|
юридичні і фізичні особи | |
Контракт (контракт) | |
---|---|
угода сторін із взаємними обов'язками щодо поставок і купівлі товарів, виконання визначених робіт, будівництву конкретного об'єкта тощо. В К. чітко визначається мета угоди, ціна і загальна сума. Все більше розповсюдження в народному господарстві знаходить контрактна система найму на роботу. | |
Контрмаркетинг (контрмаркетинг) | |
---|---|
дії виробника, конкурента, громадськості чи їх об’єднань, спрямовані на скорочення попиту на певні товари з метою зменшення їх споживання або заміни іншими. | |
Контролінг (контроллинг) | |
---|---|
1. Облік і контроль на підприємстві, фірмі. 2. Профільний підрозділ фірми. | |
Контроль (контроль) | |
---|---|
1. Перевірка виконання завдань. 2. Складова управління економічними об’єктами і процесами. 3. Дії, пов’язані з перевіркою, контролем. | |
Контрольний пакет акцій (контрольный пакет акций) | |
---|---|
частка акцій, що забезпечує їх власникові фактичне панування в акціонерному товаристві. Теоретично К.п.а. дорівнює 50 відсотків акцій плюс одна акція. На практиці він становить 20-30 відсотків, а в окремих випадках | |
Конфіскація (конфискация) | |
---|---|
примусове і безоплатне вилучення у власність держави всього або частини особистого майна, що належить фізичній чи юридичній особі, здебільшого покараній. | |
Конфлікт (конфликт) | |
---|---|
1. Суперечливість у поглядах і відношеннях, зіткнення протилежних інтересів, гостра суперечка. 2. Відсутність згоди і непоступливість між двома або більшою кількістю сторін, коли кожна з них визнає і відстоює лише свою позицію. | |
Конфронтація (конфронтация) | |
---|---|
протистояння, зіткнення, протиборство. Становище, коли якісь особи, групи, держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою. | |
Концентрація (концентрация) | |
---|---|
зосередження виробництва, капіталу в одному місці або в одних руках, переважання на ринку однієї або кількох фірм. | |
Концепція (концепция) | |
---|---|
1. Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2. В економіці | |
Концепція маркетингу (концепция маркетинга) | |
---|---|
система ринкових відносин, яка стверджує, що запорукою досягнення успіху на ринку є просування таких товарів і послуг, які у більшій мірі відповідають потребам споживачів, ніж товари й послуги конкурентів. | |
Концепція товару (концепция товара) | |
---|---|
концепція диференціації маркетингових заходів для кожного виду товару, що використовується в практиці маркетингу. | |
Концерн (концерн) | |
---|---|
найбільш розповсюджена форма корпорації в сфері промисловості, особливістю якої є багатогалузевий характер діяльності. Разом з тим під назвою К. фігурують старі структури | |
Концесія (концессия) | |
---|---|
1. Договір передання державою на певних умовах і на певний строк фізичним чи юридичним особам, у т.ч. іноземним, права експлуатації надр, лісів, підприємств, будівель тощо. 2. Підприємство, що діє зо договором концесії. | |
Кон’юнктура (конъюнктура) | |
---|---|
сукупність умов, взаємозв’язків, ситуацій, обставин, здатних вплинути на реалізацію певних планів, програм, досягти певних результатів. | |
Кон’юнктура ринку (конъюнктура рынка) | |
---|---|
сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають або можуть вплинути на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху товарів зі сфери виробництва у сферу торгівлі і споживання. | |
Кооператив (кооператив) | |
---|---|
добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах, використовуючи спільні матеріальні, фінансові та трудові ресурси, ведуть виробничу, комерційно-торговельну діяльність. Є юридичною особою і функціонує на засадах самофінансування і самоуправління. | |
Кооперативні банки (кооперативные банки) | |
---|---|
спеціальні кредитно-фінансові установи, що утворюються товаро¬виробниками на дольових засадах для задоволення взаємних потреб у кредитах та інших банківських послугах. За своїми функціями К.б. наближається до комерційних банків. Загальні риси К.б.: контроль не може здійснюватись окремими особами; прибуток не ділиться між пайовиками або вкладниками, а витрачається на сплачення процентів за вкладами та на збільшення резервів. | |
Кооперація (кооперация) | |
---|---|
форма добровільного об’єднання між собою фізичних та юридичних осіб для колективної виробничої, підприємницької, торговельної чи споживчої діяльності на засадах демократичного управління й поєднання особистих і громадянських інтересів. | |
Кооперування праці (кооперирование труда) | |
---|---|
об'єднання працівників для узгодженої спільної участі у виконанні єдиного завдання, встановлення взаємозв'язків між окремими працівниками у єдиному процесі праці. | |
Координація (координация) | |
---|---|
складова процесу управління, що полягає у погодженні, упорядкуванні дій різних частин системи, яка підлягає управлінню з метою уникнення дублювання однойменних операцій та охоплення більшого кола програм, проектів, робіт. | |
Кореспондентський рахунок (корреспондентский счет) | |
---|---|
рахунок, призначений для розрахунків, які здійснюються однією кредитною установою за дорученням і за кошти іншої кредитної установи на основі укладеного кореспондентського договору. | |
Корн (корн) | |
---|---|
вага (маса) чистого благородного металу в монеті. | |
Корпорація (корпорация) | |
---|---|
широко розповсюджена в розвинутих країнах форма організації підприємницької діяльності, яка передбачає зосередження функцій управління підприємством в руках верхнього ешелону керівників, які працюють за наймом. Можуть бути державні і приватні. Особливістю К. є те, що вона діє як товариство з обмеженою відповідальністю. | |
Котирування (котировка) | |
---|---|
встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів або цін на біржові товари відповідно до чинних законодавчих норм і усталеної практики. Повне К. включає курс (ціну) покупця і курс (ціну) продавця. | |
Котирування облігацій (котировка облигаций) | |
---|---|
встановлення курсової (ринкової) ціни облігацій, за якою вони продаються і купуються на фондовій біржі. | |
Кошторис (смета) | |
---|---|
основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, витрат на виробництво продукції, робіт, послуг та ін. | |
Кошторисна вартість (сметная стоимость) | |
---|---|
сума витрат, необхідних для створення нових, реконструкції й розширення наявних основних фондів. | |
Кошторисна документація (сметная документация) | |
---|---|
набір статистичних матеріалів, нормативів, даних бухгалтерського обліку, необхідних для складання кошторису. | |
Крах (крах) | |
---|---|
у підприємницькій діяльності | |
Кредит (кредит) | |
---|---|
позичка на певний строк у грошовій або товарній формі з умовою повернення. За користування К. виплачується процент. | |
Кредит (кредит) | |
---|---|
найменування правої сторони рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій. | |
Кредитна експансія (кредитная экспансия) | |
---|---|
інтенсивне розширення кредитних операцій з метою отримання прибутку. Здійснюється в країні і за її межами на основі прийняття системи заходів грошово-кредитної політики держави. Проводиться за умов економічного спаду, коли необхідно активізувати кон'юнктуру ринку, розширити обсяги виробництва, збільшити зайнятість тощо. | |
Кредитна картка (кредитная карточка) | |
---|---|
іменний грошовий документ, випущений банківською або іншою спеціалізованою кредитною (торговельною) установою. Він засвідчує право на безготівкове придбання товарів і надання послуг. Умовою її одержання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування. Власника К.к. обслуговує банк, який її видав, та торговельна організація. | |
Кредитний ризик (кредитный риск) | |
---|---|
ризик несплати позичальником основного боргу і процентів, які належать кредиторові. З метою захисту від можливих збитків застосовується страхування від кредитних ризиків. | |
Кредитори (кредиторы) | |
---|---|
особи (фізичні або юридичні), що надають позички і мають право вимагати від боржників (дебіторів) сплати боргу. | |
Кредиторська заборгованість (кредиторская задолженность) | |
---|---|
вид міжгосподарського кредиту, коли внаслідок не¬співпадання руху товару в натурі і по вартості виникає тимчасове залучення грошових коштів у господарський оборот підприємств, організацій чи установ або внаслідок несплати платежів нетоварного характеру. К.з. в межах діючих термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважається нормальною. Якщо строки платежів пропущені, то виникає прострочена заборгованість, тобто виникає незаконний перерозподіл коштів у народному господарстві. Якщо термін позовної давності минув, К.з. підлягає внесенню в доход державного бюджету. | |
Кредитоспроможність (кредитоспособность) | |
---|---|
наявність передумов для одержання позичок, спроможність повернути їх. К. позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отримані кредити, його фінансове становище і перспективи змін, спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел. | |
Криза (кризис) | |
---|---|
надскладне становище, занепад, загострення ситуації. Може бути економічна, політична, урядова, енергетична, соціальна тощо. | |
Критерій (критерий) | |
---|---|
ознака, на основі якої формується оцінка якості економічного об’єкта, процесу, мірило такої оцінки. | |
Кругообіг грошей (кругооборот денег) | |
---|---|
рух грошей у процесі виробництва та обігу, в ході якого вони здійснюють повний оборот. | |
Кругообіг капіталу (кругооборот капитала) | |
---|---|
рух капіталу у процесі виробництва та обігу, в ході якого він проходить весь цикл, тобто здійснює певний оборот. | |
Купівельна спроможність грошей (покупательная способность денег) | |
---|---|
обсяг матеріальних благ або послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю в різні періоди часу. Залежить від рівня цін і тарифів і від наповненості ринку товарами та послугами. Обчислюється у вигляді індексу, протилежному індексові цін. | |
Купони (купоны) | |
---|---|
відрізні талони на цінних паперах, за якими виплачується доход, що належить їх власнику; сурогат грошових знаків, які випускаються паралельно з законними грошовими знаками чи замість них, В Україні випускались К. двох видів: одноразового і багаторазового використання. | |
Купюра (купюра) | |
---|---|
білет грошового знака чи цінного паперу (акція, облігація, вексель тощо) з позначеною на ньому номінальною вартістю. Грошові К. випускаються різного номіналу, щоб створити максимум зручностей для учасників грошового обігу і звести до мінімуму кількість купюр та витрати на їх виготовлення і обслуговування обігу. | |
Курс облігацій (курс облигаций) | |
---|---|
ціна, за якою продаються і купуються облігації державних позик. | |
Курсова ціна (курсовая цена) | |
---|---|
ціна, за якою на фондових біржах здійснюються операції з цінними паперами або іноземною валютою. | |
Куртаж (куртаж) | |
---|---|
комісійна винагорода брокеру (іншим посередникам) за участь у здійсненні комерційних операцій. | |
Кустарне виробництво (кустарное производство) | |
---|---|
індивідуальне і мало серійне виробництво з використанням великої кількості ручної праці. | |
Лаг (лаг) | |
---|---|
економічний показник, що характеризує часовий інтервал між двома взаємопов’язаними економічними явищами, одне з яких є причиною, а друге | |
Лаж (лаж) | |
---|---|
1. Надбавка до ціни золота, яка при золотому обігу стихійно встановлюється на ринку в результаті знецінення паперових грошей щодо золота; 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною; 3. Відхилення курсу цінних паперів від їхньої номінальної вартості. | |
Латентна економіка (латентная экономика) | |
---|---|
різновид тіньової нелегітимної економіки, що має яскраво виражений криміногенний характер. | |
Легалізація (легализация) | |
---|---|
1. Узаконення, надання юридичної сили, дозвіл діяльності. 2. Підтвердження справжності ті юридичної сили документа, виданого в іншій державі. | |
Легальний (легальний) | |
---|---|
законний, визнаний, зафіксований нормативно-методичними матеріалами. | |
Легітимність (легитимность) | |
---|---|
законність дій або підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних ті юридичних осіб. | |
Легка промисловість (лёгкая промышленность) | |
---|---|
сукупність галузей промисловості, підприємства яких виготовляють головним чином предмети масового споживання та засоби виробництва (бавовну-волокно, шовк-сирець, шкіру тощо). Виготовляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі тощо), тваринної (вовна, шкіра) та хімічної сировини. | |
Лист заставний (лист закладной) | |
---|---|
цінний папір, забезпеченням якого є нерухомість, заставлена банку (земля, будівлі тощо). | |
Лист пакувальний (лист упаковочный) | |
---|---|
супровідний документ до вантажу, де додається перелік усіх видів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Він необхідний, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. | |
Лихварство (ростовщичество) | |
---|---|
вид підприємницької діяльності зі здійсненням комерційних майново-фінансових операцій, за яких власник матеріальних цінностей надає позики на певний строк під заставу майна за відповідну винагороду | |
Лібералізація (либерализация) | |
---|---|
розширення волі економічних дій суб’єктів підприємницької діяльності, зняття обмежень ні фінансово економічну діяльність, розкріпачення підприємництва. | |
Лідер (лидер) | |
---|---|
1. Керівник громадської організації, профспілок, провідний працівник. 2. Підприємство, що посідає провідне місце на ринку. 3. Товар, який має високу питому вагу в обороті ринку. 4. Учасник змагань, що випереджає інших. | |
Лідерство у цінах (лидерство в ценах) | |
---|---|
встановлення ціни на товар, що виготовляється і продається кількома фірмами в умовах олігополії. Якщо фірма | |
Лізинг (лизинг) | |
---|---|
здача в оренду на тривалий строк предметів довготермінового користування. Як правило, протягом строку дії договору про Л. орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. Отже, Л. можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку. Лізингова послуга виникає так. На прохання клієнта банк придбає певне майно, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо і приймає на себе практично всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, складає з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску. Орендна плата складається з двох частин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингові послуги, що дорівнює відсотку за кредит. | |
Лізинг експортний (лизинг експортный) | |
---|---|
лізингова операція, за якої виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій кампанії, котра укладає подальшу лізингову угоду з закордонним лізингоодержувачем майна. | |
Лізинг звичайний (лизинг обыкновенный) | |
---|---|
лізинг, який відбувається за ініціативою лізингоодержувача після наданої ним пропозиції лізинговій кампанії придбати у власність на лізингових засадах з переданням йому майна в оренду. | |
Лізинг імпортний (лизинг импортный) | |
---|---|
торговельна операція, якою передбачається закупка лізинговою кампанією обладнання в іноземної фірми для передання на лізингових засадах вітчизняним лізингоодержувачам. | |
Лізинг фінансовий (лизинг финансовый) | |
---|---|
угода, за якою лізингодавець купує матеріальні цінності на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею їх у платне користування лізингоодержувачу на строк не менший строку їх повної амортизації. | |
Лізингодавець (лизингодатель) | |
---|---|
суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює лізингову діяльність, передає в користування майно за договором лізингу. | |
Лізингоодержувач (лизингополучатель) | |
---|---|
суб’єкт підприємницької діяльності, що користується предметом лізингу. | |
Ліквідатор (ликвидатор) | |
---|---|
особа, на яку накладено здійснення ліквідації товариства, організації. Він, як правило, є найманою особою і може бути відкликаний або за рішенням зборів, або за постановою суду. | |
Ліквідаційна вартість (ликвидационная стоимость) | |
---|---|
надходження від продажу основних засобів, придатних будівельних матеріалів, деталей, металобрухту, що залишилися після припинення функціонування об’єкта. | |
Ліквідація (ликвидация) | |
---|---|
припинення діяльності акціонерного товариства, кампанії, фірми у зв’язку з закінченням строку, на який вони були створені; за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу або за рішенням суду. | |
Ліквіди (ликвиды) | |
---|---|
готівка у касі фірми, підприємства та інша готівка, що знаходиться у їх розпорядженні. | |
Ліквідний ринок (ликвидный рынок) | |
---|---|
властивість ринку забезпечувати стабільну кон’юнктуру без суттєвих змін у попиті та пропозиції, стабільному рівні цін. | |
Ліквідні активи (ликвидные активы) | |
---|---|
банківські кошти, вкладені в майно, що швидко реалізуються, та розміщені в інших банках і цінних паперах на тривалий строк. До них належать: готівка, золото, державні і приватні цінні папери, векселі. | |
Ліквідні засоби (ликвидные средства) | |
---|---|
гроші та інші активи, що можуть використовуватися для погашення боргових зобов'язань. | |
Ліквідні кошти (ликвидные средства) | |
---|---|
грошові кошти та інші активи, які можуть бути використані для погашення боргових зобов'язань. | |
Ліквідність (ликвидность) | |
---|---|
1. Можливість перетворення активів підприємства, цінних паперів у готівку. 2. Здатність позичальника своєчасно сплатити суми своїх майнових зобов’язань. 3. Можливість (здатність) ринку реалізувати цінні папери за наявного рівня цін без втрати їх номінальної вартості. | |
Ліквідність акцій (ликвидность акций) | |
---|---|
можливість власника акцій перетворити їх у гроші, отримавши від продажу суму, більшу за втрачену при купівлі або обчислену з урахуванням отриманих доходів, дивідендів. | |
Ліквідність ринку (ликвидность рынка) | |
---|---|
здатність ринку амортизувати зміни в попиті та пропозиції так, щоб вони не викликали значних кон’юнктурних коливань, зокрема цін на ринку. | |
Ліміт (лимит) | |
---|---|
1. Встановлення граничної кількості, межа, рубіж, норма чогось, що не підлягає кількісним чи якісним змінам. 2. Встановлена в адміністративному порядку сума грошових коштів, матеріальних цінностей, товарів, яка не повинна бути перевищена господарськими органами. | |
Ліміт валютних операцій (лимит валютных операций) | |
---|---|
граничні суми, що виділяються банками на здійснення валютних операцій з певними партнерами. | |
Ліміт видач (лимит выдач) | |
---|---|
гранична сума кредиту, що може надаватися на певний період. | |
Ліміт кредитування (лимит кредитования) | |
---|---|
граничний розмір кредитів. Встановлюється для конкретних позичаль¬ників. Л.к. поділяється на ліміт заборгованості і ліміт видачі. | |
Ліміт цін (лимит цен) | |
---|---|
максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон’юнктурних цін і пом’якшення впливу спекулятивних факторів на ціни. | |
Лімітування кредиту (лимитирование кредита) | |
---|---|
обмеження кредитування клієнтів комерційних банків певними сумарними межами та умовами надбання кредиту. | |
Лінійно-функціональна система управління (линейно-функциональная система управления) | |
---|---|
форма управління організацією, кампанією, установою, в якій комбінуються лінійне та функціональне управління, що дає можливість поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. | |
Лінія ціни (линия ценовая) | |
---|---|
застосовується при продажу продукції в діапазоні цін, де кожна з них відображає певний рівень якості. | |
Ліфо (лифо) | |
---|---|
1. Метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у вартісному вираженні за ціною партії, яка надійшла або була виготовлена останньою. 2. Метод обліку вартості цінних паперів, що продаються інвестиційним фондом, згідно з яким облікова вартість пропонованих до продажу паперів береться за рівну обліковій вартості аналогічних цінних паперів, придбаних останніми. | |
Ліцензійна торгівля (лицензионная торговля) | |
---|---|
форма міжнародної торгівлі технологічними і технічними новинками (ноу-хау), патентами, ліцензіями на винаходи, які становлять інтерес для зарубіжних держав, кампаній, фірм, підприємств. | |
Ліцензійний збір (лицензионный сбор) | |
---|---|
плата отримувачів ліцензій їх продавцям за використання предмета ліцензійної угоди. | |
Ліцензія (лицензия) | |
---|---|
1. Дозвіл, що надається державними органами особам на право господарської діяльності; 2. У галузі зовнішньої торгівлі | |
Ліцензія генеральна (лицензия генеральная) | |
---|---|
дозвіл на експорт та імпорт товарів, що видається на довготривалий строк. | |
Ліцензія експортна (лицензия экспортная) | |
---|---|
інструмент контролю за вивезенням із країни об’єктів, що мають культурну, історичну чи стратегічну цінність. | |
Ліцензія імпортна (лицензия импортная) | |
---|---|
офіційний дозвіл юридичній або фізичній особі на імпорт одного чи кількох певних товарів. | |
Ліцензія на виробництво (лицензия на производство) | |
---|---|
ліцензія на використання патентованого винаходу у виробництві, що видається власником патенту. | |
Ліцензування (лицензирование) | |
---|---|
1. Надання на певних умовах дозволу (ліцензії) на право здійснення певних операцій суб’єктами підприємницької діяльності, передання прав однією особою іншій в обмін на гонорар або ліцензійну винагороду. 2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дозволу, що видається державними органами на експорт або імпорт товару у встановленій кількості за певний проміжок часу. | |
Лобі (лобби) | |
---|---|
дії державних органів, законодавчих, виконавчих, судових властей, спрямовані на підтримку окремих галузей та сфер економіки регіонів, підприємств, певних великомасштабних програм, що зумовлюється не об’єктивною необхідністю, а зацікавленістю, інколи - підкупом окремих посадових осіб. | |
Логістика (логистика) | |
---|---|
1. Комплексне управління розподілом, розміщенням потоками транспортування товарно-матеріальних цінностей з метою координації і раціоналізації вантажообороту. 2. Планування і досягнення матеріально-технічного забезпечення, підготовки і переміщення людських ресурсів, матеріально-технічне забезпечення торгівельно-комерційних організацій. | |
Локалізація (локализация) | |
---|---|
обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. | |
Ломбарди (ломбарды) | |
---|---|
кредитні установи, що позичають гроші під заставу рухомого майна. Л. дають населенню можливість збереження предметів особистого користування і домашнього вжитку, а також отримання позичок під заставу цих предметів. Страхування прийнятого майна відбувається за рахунок заставодавця. Позики видаються на строк до 3-х місяців в розмірі до 75 відсотків суми оцінки закладених речей і до 90 відсотків | |
Ломбардна ставка (ломбардная ставка) | |
---|---|
відсоткова ставка, за якою центральний банк видає кредити комерційним банкам під заставу цінних паперів. | |
Ломбардний кредит (ломбардный кредит) | |
---|---|
короткостроковий кредит під заставу рухомого майна , що легко реалізується. | |
Лот (лот) | |
---|---|
1. Партія виробів, товарів, згрупована для продажу на аукціоні. 2. Партія товару, або частина партії, призначена для поставок за контрактами. 3. Спеціальна міра, якою визначається партія товару при укладанні біржових контрактів (повний Л. дорівнює 100 контрактним одиницям). | |
Лотерея (лотерея) | |
---|---|
розиграш речей чи грошових сум з допомогою білетів. Є формою добровільного залучення коштів населення шляхом продажу лотерейних білетів, при якому частина залучених коштів розігрується у вигляді грошових чи речових виграшів і виплачується власникам лотерейних білетів, а інша частина використовується тим, хто проводить Л. на свої потреби. | |
Людський розвиток (человеческое развития) | |
---|---|
процес розширення свободи вибору людини. | |
Людський фактор (человеческий фактор) | |
---|---|
сукупність способів впливу на економічну діяльність, таких як фізична енергія, мотивація, ставлення до роботи, рівень кваліфікації та освіти, здатність до ефективної організації діяльності та вміння управління діяльністю тощо. Належить до основних факторів виробництва. | |
Магазин торгівельний (магазин торговый) | |
---|---|
підприємство роздрібної торгівлі. Складові: торгівельний зал (один або кілька); підсобні приміщення, адміністративно | |
Мажоритарний (мажоритарный) | |
---|---|
той, що належить до більшості, заснований більшістю. | |
Майно (имущество) | |
---|---|
сукупність основних і оборотних засобів, закріплених за підприємством, що становлять його статутний фонд, необхідний для здійснення виробничої діяльності. | |
Майнова декларація (имуществення декларация) | |
---|---|
офіційна заява юридичної чи фізичної особи про розміри наявного майна, з якого складається податок. | |
Майнове страхування (имущественное страхование) | |
---|---|
різновид страхування, об’єктом якого є майно, що перебуває у власності юридичних або фізичних осіб. | |
Майновий податок (имущественный налог) | |
---|---|
прямий податок з юридичних чи фізичних осіб, об’єктом оподаткування якого є рухоме й нерухоме майно. | |
Майнові права (имущественные права) | |
---|---|
права, що належать громадянам і організаціям, які беруть участь у майнових відносинах, що регулюються цивільним правом. Згідно з законом громадяни мають право заставляти й залишати своє майно у спадок. Право володіння, користування й розпорядження майном при спільній часткові власності приймається за згодою всіх учасників власності майна. | |
Майнові спори (имущественные споры) | |
---|---|
спори, що виникають при порушенні права власності на майно. Власник має право вимагати повернення свого майна, яке перебуває у незаконному володінні, усунення перешкод користування майном, відшкодування вартості майна, а також прибутків від користування майном. | |
Маклер (маклер) | |
---|---|
професійний посередник при укладанні торговельних і біржових угод. У більшості країн посередницькі операції здійснюють брокери. | |
Макроекономіка (макроэкономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає взаємозв’язки, аналізує, узагальнює і прогнозує великомасштабні структури, сегменти, програми, явища і процеси, які належать до економіки країни в цілому; вивчає взаємозв’язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками економіки, які дають можливість уявити загальну картину, основні тенденції, напрями економічного розвитку країни. | |
Макроекономічна політика (макроэкономическая политика) | |
---|---|
дії держави, спрямовані на загальнодержавне регулювання економіки в цілому з метою запобігання диспропорцій, забезпечення її збалансованості, надійного функціонування усіх галузей. | |
Макроекономічний аналіз (макроэкономический анализ) | |
---|---|
аналіз основних тенденцій і напрямів економічного розвитку країни на загальнодержавному рівні, взаємозв’язків між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками, які дають можливість виявити картину розвитку народного господарства в цілому. | |
Макроекономічні показники (макроэкономические показатели) | |
---|---|
узагальнюючі економічні показники обсягів виробництва і споживання, робочої сили, доходів і видатків, темпів економічного зростання, обсягів експорту і імпорту, структури капіталовкладень тощо на загально державному рівні. | |
Макрорівень (макроуровень) | |
---|---|
рівень економіки країни в цілому на відміну від галузевого рівня чи рівня підприємства. | |
Мале підприємство (малое предприятие) | |
---|---|
організаційна структура, суб’єкт підприємницької діяльності різного виробничого, торгівельно-комерційного профілю незалежно від форм власності з невеликою кількістю працюючих: у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні | |
Маніпуляція (манипуляция) | |
---|---|
незаконна операція купівлі-продажу цінних паперів з метою підвищення або зниження ціни, щоб спонукати інших до купівлі або продажу. | |
Маржа (маржа) | |
---|---|
термін, який застосовується в торговельній, біржовій, страховій і банківській практиці, аби показати різницю між цінами на товари для тих, хто продає, і для тих, хто купує. | |
Маржа прибутку (маржа прибыли) | |
---|---|
відносний прибуток, обчислений у відсотках до реалізованої продукції або до капіталу. Відповідає поняттю рентабельність. | |
Маржинальний дохід (маржинальный доход) | |
---|---|
перевищення виручки від продажу над загальними витратами, що належать до певного рівня продаж. | |
Марка виробнича (марка производственная) | |
---|---|
позначка про виробниче походження продукції, що її виготовляє підприємство. Позначку ставлять на виробі, його упаковці або на спеціальний етикетці. | |
Марка торгова (марка торговая) | |
---|---|
символ, назва, малюнок або їх сполучення, що дає змогу виокремити товар даного продавця, відрізнити його від аналогічних товарів інших продавців. | |
Маркетинг (маркетинг) | |
---|---|
комплексна система організації виробництва, формування попиту, збуту і продажу товарів, сервісного обслуговування, спрямована на максимальне задоволення потреб населення та одержання прибутку активізацією і розвитком подальших потреб населення і відтворенням виробництва. Це | |
Маркетинг взаємодії (маркетинг взаимодействия) | |
---|---|
визначає ефективність, професійний рівень, підготовленість і здатність персоналу маркетингової служби синхронно на високому культурному рівні обслуговувати клієнта. | |
Маркетинг внутрішній (маркетинг внутренний) | |
---|---|
організаційна система, що здійснює реалізацію товарів і послуг у межах однієї країни. Передує міжнародному маркетингу, оскільки на зарубіжні ринки фірми починає виходити після досягнення певних результатів на вітчизняному ринку. | |
Маркетинг глобальний (маркетинг глобальный) | |
---|---|
процес глобалізації міжнародного маркетингу, завдяки якому фірми здобувають провідні місця на міжнародному ринку. | |
Маркетинг диференційований (маркетинг дифференцированный) | |
---|---|
вивчення попиту, ціноутворення, реклама, планування товарного асортименту з урахуванням різних елементів ринку. | |
Маркетинг зовнішній (маркетинг внешний) | |
---|---|
діяльність, що стосується аналізу і розробки концепції і програм залучення зовнішніх чинників | |
Маркетинг концентрований (маркетинг концентрированный) | |
---|---|
різнобічний спектр маркетингової діяльності, що зосереджує зусилля на конкретних ринках. | |
Маркетинг масовий (маркетинг массовый) | |
---|---|
маркетингова діяльність, що стосується товарів масового споживання. | |
Маркетинг мікс (маркетинг микс) | |
---|---|
набір методичних та організаційних засобів, інструментарію для розв’язання комплексу маркетингових завдань на товарному і регіональному ринках. | |
Маркетинг підтримуючий (маркетинг поддерживающий) | |
---|---|
застосування за сприятливої кон’юнктури, коли обсяги і структура товарної пропозиції відповідають обсягам і структурі попиту, а товар має стабільний попит і місце на ринку. | |
Маркетинг поновлюючий (маркетинг восстановительный) | |
---|---|
підтримка ЖЦТ, що втрачає попит на ринку із суб’єктивних причин. Аналогічний поняттю ремаркетинг. Використовує зниження цін, поліпшення якості товарів, упаковки, маркування тощо. | |
Маркетинг протидіючий (маркетинг противодействующий) | |
---|---|
застосовується для стриміння реалізації товарів соціально або фізіологічно шкідливих при вживанні (алкогольні напої, тютюнові вироби тощо). Передбачає застосування антиреклами. | |
Маркетинг стимулюючий (маркетинг стимулирующий) | |
---|---|
різновид маркетингової діяльності за умови відсутнього попиту, коли з певних причин товари з високими споживчими якостями не користуються попитом або попит вкрай обмежений. Передбачає стимулювання продажу, надання сервісних послуг, впровадження гнучких цін тощо. | |
Маркетинг стратегічний (маркетинг стратегический) | |
---|---|
маркетингова діяльність, спрямована на вивчення внутрішніх і зовнішніх можливостей фірми. | |
Маркетинг стримуючий (маркетинг сдерживающий) | |
---|---|
застосовується, коли попит на товари перевищує товарну пропозицію. Аналогічний поняттю демаркетинг. Передбачає підвищення цін, вишукування можливостей збільшення виробництва товарів тощо. | |
Маркетинг, що розвивається (маркетинг розвивающийся) | |
---|---|
застосовується при впровадженні маловідомих населенню, нових, але перспективних товарів. Використовує демпінгові ціни, активну рекламу, виставки, демонстрації товарів, безкоштовні лотереї тощо. | |
Маркетингова інформаційна система (маркетинговая информационная система) | |
---|---|
маркетингова структура, що об’єднує фахівців-професіоналів, забезпеченим обладнанням, сучасною технікою, методологією, здатною зібрати, узагальнити, оцінити, проаналізувати і розподілити для подальшого користування інформацією про стан, динаміку та перспективи розвитку ринку, зміни його кон’юнктури і скласти прогноз для розробки стратегії фірми, прийняття відповідних маркетингових рішень. | |
Маркетингова програма (маркетинговая программа) | |
---|---|
система взаємопов’язаних заходів, що визначають дію підприємства-виробника на певний час з усіх питань маркетингової діяльності. М.п. є єднальною ланкою між збутовими і комерційними службами підприємства, а також науково-технічними, конструкторськими, технологічними та виробничими службами. | |
Маркетингова служба підприємства (маркетинговая служба предприятия) | |
---|---|
спеціальний підрозділ, який здійснює свою діяльність на основі принципів і методів маркетингу з метою комплексного вивчення ринку, забезпечення стійкої реалізації товару, ринкової орієнтації виробництва. | |
Маркетингове дослідження (маркетинговое исследование) | |
---|---|
систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон’юнктури, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення тощо. | |
Маркетингове управління (маркетинговое управление) | |
---|---|
процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розвитку ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обміну, який задовольняє як окремих осіб, так і фірму. | |
Маркетинговий аналіз (маркетинговый анализ) | |
---|---|
аналіз ринку товарів і послуг, окремих його сегментів, попиту й пропозиції, поведінки споживачів різних соціально-економічних категорій, ринкової кон’юнктури, динаміки цін, запасів товарів, ринків збуту тощо. | |
Маркетинговий аудит (маркетинговый аудит) | |
---|---|
всебічне, грунтовне, систематичне, незалежне, комплексне, періодичне дослідження (аналіз) маркетингової діяльності підприємства, організації, фірми, кампанії або їх підрозділів з метою виявлення проблем, недоліків і резервів і розробки плану дій щодо поліпшення і вдосконалення маркетингу. | |
Маркетинговий план (маркетинговый план) | |
---|---|
основний комплексний програмний документ координації маркетингових дій. | |
Маркірування (маркирование) | |
---|---|
умовні позначки на товарах або на їх упаковці, що містять інформаційні дані про цей товар (написи, заводські знаки, товарні марки, малюнки). Містять назву підприємства-виробника, його адресу, дату виготовлення продукції, її якість, серію, артикул, способи вживання, рекомендації тощо. | |
Марочний продукт (марочный продукт) | |
---|---|
продукт, що має стійкий показник вищого гатунку (марочне вино). | |
Марочний товар (марочный товар) | |
---|---|
товар, який протягом тривалого часу утримує ознаки найвищої якості. | |
Маса (масса) | |
---|---|
кількість товару (товарна маса), грошей (грошова маса). | |
Маса грошова (масса денежная) | |
---|---|
загальний обсяг випущених грошових знаків, що перебувають в обігу населення, підприємств, організацій, у банках. | |
Маса критична (масса критическая) | |
---|---|
обов’язковий набір нововведень, закладених у товар, аби він вважався сучасним. | |
Масове виробництво (массовое производство) | |
---|---|
тип організації виробництва, що характеризується безперервним виготовленням великої кількості однорідної продукції протягом тривалого часу при постійному повторенні виробничого процесу на усіх дільницях, лініях і робочих місцях. | |
Масштаб цін (масштаб цен) | |
---|---|
грошова одиниця, що містить певну фінансову вагу грошового металу (золота) й служить для визначення цін усіх товарів. | |
Матеріали (материалы) | |
---|---|
матеріальна сутність, одержана з природної сировини шляхом її обробки, яка використовується при виготовленні продукції або при перетворенні в іншу матеріальну сутність. | |
Матеріали основні (материалы основные) | |
---|---|
матеріальні ресурси, які утворюють основу продукту при його виготовленні. | |
Матеріалоємність (материалоёмкость) | |
---|---|
витрата (вміст) матеріалів у розрахунку на натуральну одиницю або на гривню вартості виготовленої продукції. | |
Матеріалозберігаючі технології (материалосберигающие технологии) | |
---|---|
технологічні процеси, що дають змогу зменшувати витрати матеріалів, знижувати матеріалоємність праці. | |
Матеріальне виробництво (материальное производство) | |
---|---|
виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, ремонтних, земельних робіт. | |
Матеріальне стимулювання (материальное стимулирование) | |
---|---|
сукупність економічних форм і методів, що формують мотиви трудової діяльності людини і її ставлення до праці, матеріальні стимули, пов’язані з кількістю праці, професіоналізмом, ставленням до праці. | |
Матеріальні витрати (материальные издержки) | |
---|---|
частина витрат виробництва, куди входять витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, енергію та інші види витрат, прирівняні до матеріальних. Є частиною собівартості продукції. | |
Матеріальні ресурси (материальные ресурсы) | |
---|---|
економічні ресурси в матеріально-речовій формі. | |
Матеріальні цінності (материальные ценности) | |
---|---|
уречевлені цінності у вигляді майна, предметів, товарів. | |
Матеріально-технічна база (материально-техническая база) | |
---|---|
сукупність матеріальних речових елементів, засобів виробництва, технологій, енергетичне забезпечення, які використовуються і можуть бути використані у виробничих процесах. | |
Мафія (мафия) | |
---|---|
організована групова злочинність; злочинні групи, пов’язані між собою. Як правило, одержує підтримку корумпованих державних службовців. | |
Межа цін (потолок цен) | |
---|---|
законодавчо встановлений максимальний рівень цін на товари й послуги. Встановлюється з метою обмеження зростання цін і підвищення купівельної спроможності низькоприбуткових категорій населення. | |
Меморіал (мемориал) | |
---|---|
1. Скульптурний комплекс, що увічнює пам’ять видатних подій або людей. 2. Бухгалтерська книга для запису щоденних господарських операцій. | |
Менеджери (менеджера) | |
---|---|
1. Керівний склад компаній, банків, фінансових установ, їх структурних підрозділів, котрі наділяються виконавчою владою; 2. Учасники керівної групи банківських синдикатів, що здійснюють емісію та розміщення облігаційних позик на ринку капіталів; 3. Представник найманих працівників, які безпосередньо зайняті управлінням підприємством; фахівці з питань управління. | |
Менеджмент (менеджмент) | |
---|---|
сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва і збільшення прибутку; керівництво підприємством (фірмою). | |
Менеджмент персоналу (менеджмент персонала) | |
---|---|
це стратегічне й оперативне управління діяльністю, спрямоване на підвищення ефективності використання людських ресурсів організації. | |
Менеджмент фінансовий (менеджмент финансовый) | |
---|---|
система комплексного управління фінансовими ресурсами організацій, фірм, кампаній від визначення схем фінансової структури, її складу, обсягів, фінансових коштів; виявлення основних і альтернативних джерел надходження фінансових ресурсів, оцінки їхньої структури, включаючи вибір механізмів, їх ефективний розподіл, реалізацію та використання. | |
Мерчандайзинг (мерчандайзинг) | |
---|---|
підготовка до продажу товарів у роздрібній торгівельній мережі: розміщення товару у торговому залі, оформлення вітрин тощо. | |
Меркантильність (меркантильность) | |
---|---|
1. Надзвичайна, дріб’язкова ощадливість. 2. Своєкорисливість, гендлярство, пов’язане з матеріальною вигодою. | |
Мертва точка (мёртвая точка) | |
---|---|
рівень виробництва, за якого підприємство здатне відшкодувати всё витрати і починає одержувати прибуток. | |
Метод (метод) | |
---|---|
спосіб досягнення мети, цілі, програми, плану завдяки впорядкованій певним чином діяльності. | |
Метод аналогій (метод аналогий) | |
---|---|
метод управління, що грунтується на використанні наявного досвіду вирішення подібних управлінських ситуацій. | |
Метод впливу (метод взаимодействия) | |
---|---|
метод управління дисциплінарного, розпорядчого та організаційно-стабілізуючого характеру. | |
Метод “Дельфі” (метод “Дельфи”) | |
---|---|
метод швидкого прийняття рішень, використовується при експертному прогнозі. | |
Метод критичного шляху (метод критического пути) | |
---|---|
прийняття рішень у процесі проектування, планування, виходячи з тривалості найдовших критичних відрізків у сітьовому графіку робіт. | |
Метод ранжирування (метод ранжирования) | |
---|---|
оцінка реклами споживачами або експертами, які присвоюють відповідне місце (ранг) кожному із запропонованих варіантів. | |
Метод середньої ціни (метод средней цены) | |
---|---|
метод розрахунку вартості, витрат, що випливає з середньої ціни одиниці товару, продукції, помноженої на кількість одиниць. | |
Метод ціноутворення (метод ценообразования) | |
---|---|
рівень цін, зумовлений попитом і пропозицією товару на ринку, показниками кон’юнктури. | |
Методи управління (методы управления) | |
---|---|
способи впливу управляючої системи на управлінські об’єкти громадської діяльності (суб’єкта на об’єкт). | |
Методика (методика) | |
---|---|
1. Конкретизація методу, доведення його до чіткого опису способу здійснення розробок, розрахунків, прогнозів, оцінок кон’юнктури тощо. 2. Узагальнення досвіду, способів, підходів, технологічних прийомів здійснення завдань, реалізації планів, програм. | |
Методологія аналізу (методология анализа) | |
---|---|
сукупність загальних принципів, методів і способів керівництва економічними процесами. | |
Механізм (механизм) | |
---|---|
1. Пристрій, прилад, що здійсню ряд механічних операцій. 2. Сукупність процесів, прийомів, методів, підходів. Здійснення певних дій задля досягнення мети. | |
Механізм управління (механизм управления) | |
---|---|
спосіб організації управління суспільним виробництвом з притаманними йому формами, методами, засобами, що відповідають кожній історичній епосі та соціально-економічному устрою. | |
Меценатство (меценатство) | |
---|---|
благодійницька діяльність для збереження і примноження різнобічних культурних та духовних цінностей; надача з власних коштів безкорисно матеріальної допомоги для розвитку науки, мистецтва, медицини, літератури тощо. | |
Митна блокада (таможенная блокада) | |
---|---|
економічна ізоляція одних держав іншими державами шляхом встановлення надвисоких митних тарифів, створення митних бар’єрів. | |
Митна політика (таможенная политика) | |
---|---|
сукупність заходів щодо економічної охорони державного кордону, які полягають у контролі за ввезенням іноземних і вивезенням вітчизняних товарів, майна, валюти, цінностей в інші країни шляхом оподаткування їх митом та іншими зборами при транспортуванні через кордон. | |
Митний кордон (таможенная граница) | |
---|---|
кордон території, провіз товарів через який вимагає заповнення митної декларації і сплати мита. Збігається з державним кордоном. | |
Митний огляд (таможенный досмотр) | |
---|---|
перевірка митниками вантажів та особистих речей, що перевозяться через кордон. Проводиться для встановлення характеру вантажу, законності його провозу і обкладання митом. | |
Митний тариф (таможенный тариф) | |
---|---|
систематизоване згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності зведення ставок мита, що застосовується до товарів, які перетинають митний кордон. | |
Митниця (таможня) | |
---|---|
державна установа, що контролює перевезення вантажів, товарів, майна, цінностей тощо через кордон, здійснює перевірку митних документів, а також стягує мито та інші збори за їх провіз. | |
Мито (таможенная пошлина) | |
---|---|
податок, що сплачується митним установам за товари, цінності, які перевозяться через кордон тієї чи іншої країни. М. сплачується за товари, що ввозяться, і за транзитні. Розмір М. визначається митними тарифами, М, дозволяє державі захищати внутрішній ринок, обмежувати конкурентоспроможність товарів, що ввозяться, регулювати обсяг імпорту та його структуру. | |
Мито державне (пошлина государственная) | |
---|---|
один з видів державних грошових зборів, що беруть з громадян, установ і організацій органи державного управління і судові установи за певні види послуг. | |
Міграція (миграция) | |
---|---|
переселення, переміщення населення, трудових ресурсів, капіталу з однієї країни в іншу, а також внутрішньодержавні | |
Міграція капіталу (миграция капитала) | |
---|---|
переміщення капіталу з одних країн в інші, чи з однієї галузі економіки в іншу з метою більш ефективного його вкладання. | |
Міжнародна економіка (международная экономика) | |
---|---|
взаємозалежність і взаємозв’язок країн, націй через складні потоки товарів, капіталів, технологій та підприємництва. | |
Міжнародна торгова палата (международная торговая палата) | |
---|---|
неурядова міжнародна організація, що сприяє розвитку світової торгівлі, зміцнює економічні і фінансові зв’язки між країнами. Заснована в 1920 р., штаб-квартира в Парижі. | |
Міжнародний валютний фонд (МВФ) (Международный валютный фонд) | |
---|---|
міжнародна валютно-фінансова організація, що створена для сприяння розвиткові міжнародної торгівлі та валютного співробітництва шляхом регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням, багатосторонньої системи оплат, ліквідації валютних обмежень, а також для надання своїм членам кредитних ресурсів під час валютних труднощів. Створена в 1944 році у Бреттон-Вудсі (США). В 1989 р. до МВФ входили 153 країни з капіталом 120 млрд. дол. | |
Міжнародний кредит (международный кредит) | |
---|---|
економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою процента. Суб'єктами М.к. є банки, фірми, держави, міжнародні та регіональні організації. | |
Міжнародний ринок (международный рынок) | |
---|---|
сфера міжнародного обміну товарами і послугами, факторами виробництва і фінансування на основі товарно-грошових відносин. | |
Міжнародні економічні відносини (международные экономические отношения) | |
---|---|
система господарських відносин між країнами світу. | |
Міжнародні монополії (международые монополии) | |
---|---|
союзи великих промислових, торгових, транспортних кампаній або банків різних країн світу чи окремі великі кампанії, що контролюють виробничі ті інші господарські підприємства за межами країни свого базування, які займають на певному ринку монопольні позиції у виробництві, збуті і закупівлі тих чи інших товарів і послуг. | |
Міжнародні платіжні засоби (международные платежные средства) | |
---|---|
грошові кошти, які використовуються для погашення міжнародних платіжних зобов'язань. Як М.п.з. використовуються вільно конвертовані національні валюти. | |
Мікроекономіка (микроэкономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає економічні пропорції в межах окремої ланки економіки, маломасштабного виробництва, окремого підприємства, фірми. Передбачає характеристику економічної поведінки виробників, споживачів, фірм, механізм і ефективність прийняття підприємницьких рішень та індивідуального вибору. | |
Мікромаркетинг (микромаркетинг) | |
---|---|
маркетингова діяльність підприємства, частина маркетингу, що забезпечує зв’язок між виробниками і споживачами, а також маркетингові спостереження, дії безпосередньо в структурі фірми, кампанії. | |
Мікросегментація (микросегментация) | |
---|---|
визначення певних соціальних груп споживачів окремих товарів, послуг у межах одного регіону країни та певними конкретизованими ознаками. | |
Мікросередовище (микросреда) | |
---|---|
сукупність елементів, умов, що становлять потенціал і можливість фірми реалізувати свої програми, плани, завдання: матеріальна база, постачальники, клієнти, конкуренти, склад працівників. | |
Мікроструктура ринку (микроструктура рынка) | |
---|---|
співвідношення попиту і пропозиції товарів і послуг конкретних виробників у межах даної товарної групи. Відіграє важливу роль при сегментації ринку. | |
Мінімальна заробітна плата (минимальная зароботная плата) | |
---|---|
офіційно встановлений державою мінімальний рівень оплати праці у вигляді мінімальної місячної ставки чи почасової оплати. Використовується для обчислення розмірів державних податків, платежів, штрафів. Значення М.з.п. не завжди відповідає величині прожиткового мінімуму. | |
Мінімум неоподаткований (минимум необлагаемый налогом) | |
---|---|
розмір об’єкта оподаткування у межах якого юридичні та фізичні особи податку не сплачують. | |
Місцеві податки і збори (местные налоги и зборы) | |
---|---|
платежі фізичних та юридичних осіб, що надходять у місцеві бюджети. Вони є доповненням до загальнодержавних податків. До них відносяться: готельний збір; курортний збір; за право використання місцевої символіки; за проведення місцевих аукціонів; за виграш на бігах тощо. | |
Мобілізація (мобилизация) | |
---|---|
1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Організація і залучення трудових, матеріальних і фінансових ресурсів для реалізації виробничих, будівельних, підприємницьких та інших важливих планів, програм. | |
Мобільність (мобильность) | |
---|---|
оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани. | |
Моделювання (моделирование) | |
---|---|
метод дослідження явищ і процесі. В економіці | |
Модернізація (модернизация) | |
---|---|
вдосконалення, переробка відповідно до вимог якості, дизайну, технічних умов з урахуванням економічних чинників тощо. Модернізуються насамперед машини, устаткування, технологічні процеси. | |
Мозковий штурм (мозговой штурм) | |
---|---|
екстрена розробка плану дій експертами найвищої кваліфікації у термінових, нестандартних, надзвичайних ситуаціях. | |
Монета (монета) | |
---|---|
зливок металу, що має встановлені законодавчо форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу чи платежу. | |
Монетаризм (монетаризм) | |
---|---|
економічна теорія, згідно з якою визначальну роль в економічних процесах відіграє кількість грошей в обігу і зв’язок грошової маси з товарною. | |
Монетний двір (монетный двор) | |
---|---|
державне підприємство, що чеканить монету. Тут же виготовляють ордени, медалі інші металеві відзнаки. | |
Моніторинг (мониторинг) | |
---|---|
складова управління економічними об’єктами, що полягає в системному аналізі їхньої діяльності, вивчені стану справ. | |
Монополіст (монополист) | |
---|---|
1. Власник великого капіталу , який входить до монополістичного об’єднання. 2. Той, що має переважаюче становище на ринку. | |
Монополія (монополия) | |
---|---|
1. Виключне право на володіння будь-чим. 2. Об’єднання великих виробників, фінансових структур з метою одержання панівного становища на ринку чи в інших сферах діяльності. Основними формами є картелі, синдикати, трести, концерни, консорціуми, конгломерати. | |
Монопольна ціна (монопольная цена) | |
---|---|
1. Ціна, яка встановлюється підприємцем, що займає монопольне становище на ринку і призводить до обмеження конкуренції і порушення прав споживача. 2. Ціна, яка встановлюється монополіями, що контролюють певний ринок, для одержання ними максимального прибутку. Як правило, вона вища за ціни, що склалися на конкурентному ринку. | |
Монопольне становище (монопольное состояние) | |
---|---|
домінуюче становище підприємства (підприємця), яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище підприємства (підприємця), частка якого на ринку певного товару перевищує 35%. | |
Моральний знос (моральный износ) | |
---|---|
втрата засобами праці (машинами, устаткуванням тощо) частини вартості без відповідного фізичного зносу, що відбувається внаслідок технічного прогресу, впровадження прогресивніших машин, устаткування, технологій. | |
Мораторій (мораторий) | |
---|---|
відстрочка сплати внутрішніх або зовнішніх зобов'язань, що оголошується спеціальними актами державної влади на певний строк чи до закінчення якихось надзвичайних подій. | |
Мотивація (мотивація) | |
---|---|
причина, яка спонукає економічного суб’єкта до діяльності для досягнення певної мети, наявність інтересу до цієї діяльності й способів її реалізації. | |
Мультиплікатор (мультипликатор) | |
---|---|
економічний показник, що характеризує ступінь, за якого збільшення інвестиційного попиту породжує зміну обсягів випуску продукції і попиту на неї. | |
Муніципальний бюджет (муниципальный бюджет) | |
---|---|
місцеві бюджети, якими розпоряджаються муніципальні органи влади. | |
Набір (набор) | |
---|---|
1. Сукупність, підбір предметів одного призначення, що утворюють щось ціле, комплекс. 2. Масовий прийом на роботу, в навчальний заклад. | |
Навмисний демпінг (преднамеренный демпинг) | |
---|---|
тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін. | |
Нагляд (надзор) | |
---|---|
одна із форм контролю за дотриманням встановлених вимог щодо тієї чи іншої діяльності. | |
Нагромадження (накопление) | |
---|---|
вкладання частини доходу на майбутні витрати, перетворення частини прибутку в капітал, збільшення запасів матеріалів, основних засобів виробництва, майна. | |
Надання позик (выдача ссуд) | |
---|---|
надання банками коштів у вигляді позик підприємствам та організаціям для оплети рахунків за отримані цінності, надані послуги і виконані роботи. | |
Надбавка (надбавка) | |
---|---|
1. Додаткові виплати працівникам за особливо складні умови роботи, високу кваліфікацію, високоякісні і відповідальні роботи. 2. Додаток до номінальної ціни товару зі його високу якість. | |
Надійність (надёжность) | |
---|---|
здатність об’єктів, товарів зберігати певні властивості, незмінні якості протягом заданого періоду. В економіці означає стійкість економічної, фінансової установи, організації, фірми до будь-яких колізій, змін кон’юнктури ринку. | |
Надійність ринку (надёжность рынка) | |
---|---|
стійкість ринку до політичних потрясінь, прорахунків і помилок економічних, фінансових та інших вищих органів. | |
Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) | |
---|---|
перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей. | |
Надлишкова пропозиція (избыточное предложение) | |
---|---|
пропозиція, що значно перевищує попит і призводить до затоварювання. | |
Надлишковий попит (избыточный спрос) | |
---|---|
попит, що значно перевищує пропозицію і призводить до дефіциту товарів, зростанню цін. | |
Надлишок капіталу (избыток капитала) | |
---|---|
обсяги капіталу, що перевищують кількість, необхідну для реалізації передбаченого проекту. | |
Надлишок касової готівки (излишек кассовой наличности) | |
---|---|
кількість грошей у касі підприємства, що перевищує потреби касового обслуговування. | |
Наднормативні запаси (сверхнормативные запасы) | |
---|---|
перевищення понад нормативний рівень товарних запасів, необхідних для функціонування торгівельного процесу. | |
Надплановий прибуток (сверхплановая прибыль) | |
---|---|
прибуток, одержаний підприємством понад грошову суму, передбачену плановим завданням, стратегією фірми, кампанії. | |
Найбільше сприяння (наибольшее благоприятствование) | |
---|---|
режим економічних відносин між державами, за яких одна країна надає іншій такі ж сприятливі умови, якими користується або буде користуватись у майбутньому третя країна на території першої. | |
Наймана праця (наёмный труд) | |
---|---|
праця особи, яка працює за договором найму на підприємстві, що належить іншому власникові. | |
Накладна (накладная) | |
---|---|
документ, яким оформляють приймання або видачу продукції. | |
Накладні витрати (накладные издержки) | |
---|---|
витрати, пов’язані з утриманням управлінського персоналу та організаційно-господарським обслуговуванням виробництва з метою створення необхідних умов праці. | |
Накопичувальний вклад (накопительный вклад) | |
---|---|
вклад в ощадний банк, за умовою якого вкладник має право й повинен періодично вносити додаткові суми. | |
Напівфабрикат (полуфабрикат) | |
---|---|
продукт праці, що має пройти подальшу обробку або стати готовим виробом. | |
Нарахування на заробітну плату (начиления на заработную плату) | |
---|---|
обов’язкові внески підприємств, організацій та установ усіх форм власності до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та ін. Обчисляють у відсотках від загальної суми оплати праці за встановленими ставками. Не впливають на розмір заробітної плати і включають до витрат виробництва чи обігу. | |
Нарахування процентів (начисление процентов) | |
---|---|
здійснюється по розрахункових, поточних (крім бюджетних), позичкових, депозитних рахунках, рахунках по вкладах громадян і військовослужбовців. Рівень відсотних ставок по активних і пасивних операціях, порядок, період, строки нарахування відсотків, порядок їх стягнення визначаються в договорі між банком і клієнтами. | |
Наряд (наряд) | |
---|---|
документ-розпорядження робітникові або групі робітників на виконання певної роботи. У ньому зазначається зміст роботи, її обсяг, форма оплати праці, тарифний розряд, норми й розцінки на одиницю та на весь обсяг роботи. | |
Наряд-замовлення (наряд-заказ) | |
---|---|
документ, на підставі якого поставлялись товари на експорт в умовах державної монополії на зовнішню торгівлю. | |
Натуральне господарство (натуральное хозяйство) | |
---|---|
господарство, що задовольняє свої потреби за рахунок власного виробництва. | |
Натуральні позики (натуральные кредиты) | |
---|---|
різновидність державної позики, коли вартість облігацій і сума позики визначаються в натуральній формі. Н.п. (хлібні, цукрові) використовуються в умовах різкого знецінення грошових знаків, Н.п. погашаються натурою або в грошах за ринковою ціною хліба, цукру, що гарантує від знецінення вкладені в позику кошти. | |
Натуральні трансфери (натуральные трансферы) | |
---|---|
державна допомога населенню, надана у вигляді натуральних товарів і послуг. Це, насамперед, медичне обслуговування, освіта, безкоштовне харчування тощо. | |
Наукова організація праці (научная организация труда) | |
---|---|
система заходів, що забезпечує підвищення ефективності функціонування живої праці на основі сучасних досягнень науки і техніки. | |
Науковий ступінь (научная степень) | |
---|---|
Науковими ступенями є кандидат наук і доктор наук. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
Наукові дослідження (научное исследование) | |
---|---|
творча діяльність, яка здійснюється на систематичній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу та суспільство, а також пошук нових сфер застосування цих знань. | |
Науково-технічний прогрес (научно-технический прогрес) | |
---|---|
поступальний, взаємопов’язаний розвиток науки і техніки, що зумовлюється об’єктивною необхідністю розвитку матеріального виробництва, ростом і ускладненням потреб людини. | |
Наукоємність (наукоемкость) | |
---|---|
показник, що характеризує ступінь забезпеченості і використання у виробничих процесах, підприємницькій і іншій діяльності науково | |
Націнки (наценки) | |
---|---|
надбавка до роздрібних цін на споживчі товари, що продаються в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування. | |
Націоналізація (национализация) | |
---|---|
акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з переданням його в користування установам, підприємствам, групам чи окремим особам. | |
Національна економіка | |
---|---|
це економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами. | |
Національне багатство (национальное достояние) | |
---|---|
сукупність матеріальних і духовних благ суспільства. Включає в себе основні й оборотні виробничі фонди (машини, будинки, споруди, сировину, паливо тощо) усіх форм власності, резерви й страхові запаси, особисте майно населення. | |
Національний банк України (Национальный банк Украины) | |
---|---|
державний банк країни, який разом із своїми філіями являє собою перший рівень банківської системи і виконує функції резервної системи. НБУ виконує такі основні функції: емісію грошей та організацію їх обігу; є кредитором останньої інстанції для комерційних банків; організовує розрахунки між банками; обслуговує державний борг країни; проводить операції на ринку державних цінних паперів та валютному ринку; здійснює контроль за роботою комерційних банків. | |
Національний доход (национальный доход) | |
---|---|
частина вартості сукупного суспільного продукту, що залишається після відшкодування матеріальних витрат: предметів праці і засобів праці (в розмірі їх амортизації). Н.д. у вартісному виразі –заново створена за певний період вартість, втілює в собі витрачену живу працю в сфері матеріального виробництва, узагальнюючий підсумковий показник розвитку народного господарства, економічних можливостей країни. | |
Національний продукт (национальный продукт) | |
---|---|
вартість обсягу продукції, товарів, послуг, вироблених народним господарством країни протягом року. | |
Національні інтереси (национальные интересы) | |
---|---|
розбудова державності, економічної демократії, досягнення економічної безпеки, реструктуризація (ринкова інфраструктура) з метою стабілізації і розвитку економіки, росту національного багатства і підвищення життєвого рівня. | |
Національні рахунки (национальные счета) | |
---|---|
рахунки джерел національного доходу. | |
Невидимі операції (невидимые операции) | |
---|---|
невидимий експорт і невидимий імпорт | |
Невизначеність (неопределённость) | |
---|---|
недостатня поінформованість про умови розвитку економічної діяльності протягом певного періоду. | |
Невиробнича сфера (непроизводствення сфера) | |
---|---|
сукупність галузей народного господарства та видів діяльності людей, що надають необхідні послуги суспільству та окремим його членам і безпосередньо не пов’язані зі створенням матеріальних благ (зв’язок транспорт, житлово | |
Невиробничі витрати (непроизводственные издержки) | |
---|---|
непередбачені матеріальні, енергетичні, трудові, транспортні, фінансові, інтелектуальні та інші витрати, спричинені в основному діями суб’єктивних негативних факторів | |
Невиробничі послуги (непроизводственные услуги) | |
---|---|
послуги, що надаються населенню підприємствами, організаціями та установами невиробничої сфери. Це установи освіти, охорони здоров’я, культури, мистецтва, зв’язку тощо. | |
Негативний попит (негативный спрос) | |
---|---|
негативне ставлення покупців до певного товару: мінімальний попит на нього. | |
Недобросовісна конкуренція (недобросовесная конкуренция) | |
---|---|
здійснення комерційних операцій, коли їхні учасники порушують прийняті на ринку правила і норми конкуренції, вступають у змову проти своїх конкурентів, використовують непристойні методи дискредитації, демпінгові ціни тощо, які суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності. | |
Недоїмка (недоимка) | |
---|---|
частина податку або іншого обов’язкового платежу, яка не сплачена платником у встановлений державою строк і підлягає оплаті. | |
Недостача (недостача) | |
---|---|
фактична нестача грошових, валютних, матеріальних та інших цінностей проти бухгал¬терських даних. Може бути внаслідок помилки, результатом привласнення працівником довірених йому цінностей або розкраданням цінностей сторонніми особами. | |
Нееластичний попит (неэластичный спрос) | |
---|---|
попит, що має тенденцію залишатись незмінним, незважаючи на зміни кон’юнктури цін. | |
Незавершене виробництво (незавершенное производство) | |
---|---|
предмети праці, що не є готовою продукцією і перебувають у процесі виробництва. Посідає проміжне місце між сировиною і напівфабрикатами або між напівфабрикатами і готовою продукцією. | |
Незаконна діяльність (незаконная деятельность) | |
---|---|
діяльність, заборонена законом, нелегальна діяльність, а також дії, що ведуть до обмеження вільної конкуренції, здійснюються всупереч антимонопольному законодавству. | |
Незворотні витрати (невозвратные издержки) | |
---|---|
витрати, що мають місце після банкрутства підприємства. | |
Незмінні ціни (неизменные цены) | |
---|---|
умовно постійні ціни порівняно до цін певного періоду року. Застосовуються при економічному аналізі для зіставлення показників виробництва, споживання, доходів, витрат, реалізації продукції за різні роки, в динаміці і по роках. | |
Некомерційна організація (некомерческая организация) | |
---|---|
організація, що не ставить основним завданням своєї діяльності одержання прибутку (громадські, релігійні організації, благодійні фонди, спілки тощо). | |
Неконвертовані валюти (неконвертируемые валюты) | |
---|---|
валюти, яким законодавчо заборонено вільно обмінюватись на національні валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби. Повністю неконвертованою валютою був карбованець колишнього СРСР. | |
Неліквіди (неликвиды) | |
---|---|
товарно-матеріальні цінності, зайві чи непотрібні підприємству, а також готова продукція підприємства, яку важко реалізувати. Гальмує оборотність обігових коштів, погіршує фінансовий стан підприємства. | |
Нематеріальні цінності (нематериальные ценности) | |
---|---|
цінності, які не є фізичними об’єктами, але мають грошову оцінку. Це | |
Ненормовані активи (ненормированные активы) | |
---|---|
гроші в касі, на розрахунковому та інших рахунках: відвантажені товари, строк оплати яких ще не настав, а також такі, що не оплачені вчасно; різні види дебіторської заборгованості. | |
Ненормовані оборотні кошти (ненормированные оборотные средства) | |
---|---|
кошти, що знаходяться у сфері обігу і не плануються. До них належать: кошти, вкладені у відвантажені товари, строки оплати яких не наступив; у відвантажені товари, що знаходяться на відповідальному збереженні у покупців; кошти на розрахункових рахунках у банках, на акредитивах тощо. | |
Неплатоспроможність (неплатежеспособность) | |
---|---|
фінансовий стан підприємства, організації, установи, при якому вони не можуть своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання перед іншими підприємствами і організаціями, працівниками, державою, банками. Виникає в результаті різних обставин, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, що супроводжується виникненням нестачі власних оборотних коштів. Для подолання тимчасової Н. можуть бути використані кредити банків. | |
Неповна зайнятість (неполная занятость) | |
---|---|
часткове безробіття; наявність працездатного населення, що має необхідність і бажання працювати, але не забезпечена роботою. | |
Непрацездатність (нетрудоспособность) | |
---|---|
тимчасова або постійна втрата працездатності внаслідок хвороби, нещасного випадку або з інших причин, неможливість займатися трудовою діяльністю з причини, що не залежить від людини. | |
Непродуктивна праця (непродуктивный труд) | |
---|---|
праця, що не уречевлюється в матеріальному продукті, але є суспільно корисною і необхідною для забезпечення виробництва матеріальних благ. | |
Непрямі податки (косвенные налоги) | |
---|---|
податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежить від доходів платників податків. | |
Нераціональний попит (нерациональный спрос) | |
---|---|
попит на товари, шкідливі для людини та її здоров’я (алкоголь, тютюн тощо). | |
Нерегульований попит (нерегулируемый спрос) | |
---|---|
попит, який мало піддається регулюванню, зумовлений випадковими факторами. | |
Нерухомість (недвижимость) | |
---|---|
земельні ділянки, зведені на них капітальні споруди, промислові й житлові будівлі та інші об’єкти. | |
Неспроможність (несостоятельность) | |
---|---|
стан економічного суб’єкта, який припинив платежі за своїми боргами. | |
Нетоварне споживання (нетоварное потребление) | |
---|---|
споживання населенням продуктів виробництва, одержаних поза ринковим обміном (продукція з особистого підсобного господарства, садово-городніх ділянок тощо). | |
Нетоварні платежі (нетоварные платежи) | |
---|---|
платежі по перерахуванню податку на добавлену вартість та інших платежів до бюджету, внески на соціальне страхування і пенсійне забезпечення, перекази заробітної плати та інших платежів, які належать громадянам, на вклади в Ощадний банк тощо. | |
Неустойка (неустойка) | |
---|---|
визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. До Н. відносяться пеня, штраф, процент від суми невиконаного зобов'язання та ін. | |
Нецінова конкуренція (неценовая конкуренция) | |
---|---|
форма конкурентної боротьби, в якій поряд з конкуренцією цін використовується реклама, технічні переваги, гарантії, пільги споживачам та ін. | |
Новація (новация) | |
---|---|
у підприємстві | |
Номенклатура (номенклатура) | |
---|---|
сукупність назв продукції, що випускається: торгівельний асортимент, необхідний для підтримання нормального функціонування підприємств торгівлі; перелік рахунків, відкритих бухгалтерією. | |
Номінал (номинал) | |
---|---|
1. Вартість, зазначена на грошових знаках, цінних паперах | |
Норма виробітку (норма выработки) | |
---|---|
кількість одиниць продукції, операцій або інших показників роботи, яку працівник повинен виконати за певний відрізок часу. Є показником продуктивності праці і основою оплати праці робітників-відрядників. | |
Норма запасу (норма запаса) | |
---|---|
оптимальні обсяги, кількість матеріальних ресурсів, товарної маси, що забезпечує безперервність виробництва або товарного обігу. | |
Норма затрат часу (норма затрат времени) | |
---|---|
величина витрат робочого часу, що встановлена для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах. | |
Норма ліквідності (норма ликвидности) | |
---|---|
показник, що характеризує здатність банків забезпечити своєчасне виконання своїх кредитних зобов’язань. | |
Норма обслуговування (норма обслуживания) | |
---|---|
встановлена кількість одиниць об'єктів, які працівник або група працівників відповідної кваліфікації повинні обслуговувати в одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. | |
Норма прибутку (норма прибыли) | |
---|---|
відношення додаткової вартості до загальної суми авансованого капіталу, виражену у відсотках. Характеризує ефективність використання капіталу, прибутковість підприємства. | |
Норма чисельності працівників (норма чисельности работников) | |
---|---|
встановлена чисельність працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій чи обсягів робіт за певних організаційно-технічних умов виробництва. | |
Нормативи (нормативы) | |
---|---|
1. Економічні, технічні, технологічні або інші показники норм, за якими здійснюються певні дії, виконується певна робота, приймаються рішення. 2. Розрахункові величини живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції або окремі види робіт. | |
Норми амортизації (нормы амортизации) | |
---|---|
річний розмір амортизаційних відрахунків, виражений у відсотках до первісної вартості основних фондів. | |
Норми споживання (нормы потребления) | |
---|---|
науково обґрунтована кількість матеріальних благ і послуг, що забезпечують людині найсприятливіші умови всебічного розвитку та задоволення фізичних потреб. Обчислюється на основні продукти харчування, найважливіші непродовольчі товари, товари тривалого користування, різні послуги. | |
Нормування (нормирование) | |
---|---|
здійснення розрахункових операцій стосовно нормування праці, витрат, затрат, оборотних засобів і коштів, природних витрат, запасів, обслуговування з метою встановлення норм виробітку в розрахунку на одного працівника. | |
Нотаріат (нотариат) | |
---|---|
система юридичних установ, на які покладено посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення. Складається з мережі державних та приватних нотаріальних (ліцензованих) контор, що посвідчують угоди, достовірність копії і витягів з документів та справжність підписів громадян на документах, оформляють спадкові права громадян тощо. | |
Нотифікація (нотификация) | |
---|---|
повідомлення векселеутримувачем індосанта чи аваліста про опротестування виданого векселя. Повідомлення повинно бути надіслане протягом 4 робочих днів, що настають за днем протесту. Кожен індосант, одержавши повідомлення (нотіс), повинен протягом 2 робочих днів повідомити свого попередника | |
“Ноу-хау” (“ноу-хау”) | |
---|---|
(англ. | |
Нувориш (нувориш) | |
---|---|
багатій, що швидко й спритно розбагатів у періоди економічного буму, воєн тощо; багатій-вискочка, що намагається пробитися у вищий світ. | |
Ньюс-мейкери (ньюс-мейкеры) | |
---|---|
діячі в галузі науки, економіки підприємництва та інщих сфер, які мають великий вплив на суспільно-політичні події. | |
Ньюс-реліз (ньюс-релиз) | |
---|---|
дані про товар чи кампанію, які використовуються при укладанні договору. | |
Обговорення (обсуждение) | |
---|---|
управлінська процедура, учасники якої колегіально розглядають, порівнюють і оцінюють окремі положення або варіанти якогось рішення. | |
Обгрунтованість прогнозу (обоснованность прогноза) | |
---|---|
допустима величина відхилень прогнозу від дійсного стану об’єкта або шляхів і строків його здійснення. | |
Обертання вкладів (оборот вкладов) | |
---|---|
показник рухливості коштів, що зберігаються. Обчислюється шляхом ділення оборотів по видачі вкладів на середньомісячний лишок вкладів. | |
Обертання кредиту (оборот кредита) | |
---|---|
показник, що характеризує швидкість обігу кредиту в днях. Розраховується як відношення середнього за аналізований період залишку позичок до одноденного кредитного обороту по позичкових | |
Об’єднання (объединение) | |
---|---|
назва юридичної особи, об’єкта підприємницької діяльності, що об’єднує кілька підприємств, організацій, установ у єдину групу. | |
Об’єкт (объект) | |
---|---|
установа, організація, підприємство та інші юридичні особи, засоби виробництва, елементи соціальної сфери тощо, в яких зосереджена або на які спрямована економічна діяльність. | |
Об’єкт власності (объект собственности) | |
---|---|
все, що є власністю і належить суб’єкту власності, матеріальний, фінансовий, інтелектуальний продукт, економічні ресурси, засоби виробництва тощо. | |
Об’єкт кредитування (объект кредитирования) | |
---|---|
окремі або об’єднані в групи матеріальні цінності, господарські витрати й кошти в розрахунках, що їх кредитує банк. | |
Об’єкт оподаткування (объект налогообложения) | |
---|---|
вид і обсяг доходу, майно та його вартість, об’єкти, види діяльності, грошова виручка - тобто все, що обкладається податками. | |
Об’єкт фінансування (объект финансирования) | |
---|---|
будь-який об’єкт будівництва | |
Об’єктивність (объективность) | |
---|---|
1. Реальне існування об’єкта поза свідомістю і незалежно від неї. 2. Реальність, неупередженість, відповідність об’єктивній дійсності. Один з основних принципів матеріалістичної діалектики. | |
Обіг (оборот, обращение) | |
---|---|
форма обміну продуктів праці через купівлю-продаж за допомогою грошей, що відбувається в умовах товарного виробництва. | |
Обіг грошовий (обращение денежное) | |
---|---|
безперервний рух грошей як засіб оплати праці, послуг, купівлі товарів, здійснення розрахунків і платежів, надання допомоги, повернення боргів тощо. | |
Обіг товарів (обращение товаров) | |
---|---|
рух товарів від виробників до споживачів через торгівельну мережу (або товарооброт). | |
Обладнання (оборудование) | |
---|---|
машини, верстати, агрегати, що використовуються у виробництві. Розрізнять виробниче, технологічне та інші види обладнання. | |
Облігації іменні (облигации именные) | |
---|---|
облігації, власники яких реєструються в особливій книзі. Операції з ними може здійснювати лише особа, зазначена в цій книзі. Такі облігації, як привило, безкупонні. | |
Облігації іпотечні (облигации ипотечные) | |
---|---|
довгострокові облігації з твердим відсотком, що випускаються під забезпечення нерухомим майном. | |
Облігації конвертовані (облигации конвертируемые) | |
---|---|
облігації, які підлягають обміну на інші цінні папери, насамперед, на акції компанії, яка їх випустила. | |
Облігація (облигация) | |
---|---|
цінний папір на пред'явника, боргове зобов'язання, за яким кредитори отримують доход, який виплачується у формі виграшів або шляхом оплати купонів. При випуску позики обумовлюється строк, протягом якого О. підлягають погашенню або викупу. | |
Облігація звичайна (облигация обыкновення) | |
---|---|
облігація, яка не конвертується в акції, але може бути достроково погашена через викуп емітентом. | |
Облігація купонна (облигация купонная) | |
---|---|
облігація, що містить відрізні купони, за якими після певного строку виплачується відсотковий дохід. | |
Облігація серійна (облигация серийная) | |
---|---|
облігація, термін погашення якої настає через певний період. | |
Облік (учёт) | |
---|---|
складова управління економічними процесами та об’єктами, суть якої полягає у зібранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. | |
Облік майна (учёт имущества) | |
---|---|
реєстрація майнових цінностей підприємства та занесення у книгу обліку матеріальних цінностей. | |
Облік управлінський (учёт управленческий) | |
---|---|
складова бухгалтерського обліку, яка охоплює діяльність з підготовки інформації, висновків та оцінок, необхідних керівництву для прийняття управлінських рішень. | |
Облік фінансовий (учёт финансовый) | |
---|---|
облік наявності і руху грошових засобів, фінансових ресурсів, відповідно до яких забезпечується підготовка і видача інформації про фінансові результати діяльності підприємства, його фінансовий стан згідно з чинним законодавством і нормами бухгалтерського обліку. | |
Облікова ставка (учетная ставка) | |
---|---|
процент, який стягують банки із суми векселя при купівлі їх банком до настання строку платежу. Банк, обліковуючи вексель, сплачує пред'явникові суму його номінальної вартості, відраховуючи суму зниження, що дорівнює О.с. Право одержати гроші за векселем переходить до банку. | |
Обмеженість ресурсів (ограниченность ресурсов) | |
---|---|
недостатня кількість у розпорядженні людей наявних природних ресурсів, здатних задовольнити потреби людини й суспільства. | |
Обмеження тарифні (ограничения тарифные) | |
---|---|
система митних тарифів, що стає на заваді (гальмує) експорту та імпорту певних товарів. | |
Обмін (обмен) | |
---|---|
одна із стадій відтворювального циклу, дуже поширена економічна операція, яка полягає в тому, що одна особа (фізична чи юридична) передає іншій річ, товар, отримуючи за це гроші або іншій товар. | |
Обмін безвалютний (обмен безвалютный) | |
---|---|
міжнародний обмін товарами й послугами без залучення іноземної валюти. | |
Обмінний курс (обменный курс) | |
---|---|
цін грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях інших країн. | |
Оборот (оборот) | |
---|---|
1. Рух товарів, грошових коштів у відтворювальному процесі. 2. Валовий сумарний обсяг виробництва продукції, робіт, послуг, вироблених підприємством за один рік у грошовому виразі. | |
Оборот активів (оборот активов) | |
---|---|
один з показників ефективності використання активів, що означає відношення чистого виторгу з продажу до середньої величини сукупних активів компанії, фірми, підприємства. | |
Оборот безготівковий (оборот безналичный) | |
---|---|
платежі, що здійснюються шляхом перерахування на рахунки у кредитних установах і зарахування зустрічних вимог між підприємствами, а також між підприємствами й населенням. | |
Оборот капіталу (оборот капитала) | |
---|---|
циклічний рух, кругообіг капіталу, швидкість якого вимірюється часом проходження одного нового циклу. | |
Оборот основних і оборотних фондів (оборот основных і оборотных фондов) | |
---|---|
безперервний, періодично повторювальний рух фондів, економічний зміст якого полягає у перенесенні на новостворений продукт вартості виробничих фондів. Час обороту складається з часу виробництва та обігу. | |
Оборотний капітал (оборотный капитал) | |
---|---|
частина продуктивного капіталу, вартість якої цілком переноситься на вироблений товар і повністю повертається власникові капіталу у грошовій формі після реалізації товару (вартість сировини, палива, допоміжних матеріалів, робочої сили тощо). | |
Оборотні засоби (оборотные средства) | |
---|---|
сукупність оборотних фондів виробництва й фондів обігу, що беруть участь у виробничому процесі. Поділяються на матеріальні і грошові. | |
Оборотні кошти (оборотные средства) | |
---|---|
сукупність грошових коштів, авансованих підприємствами для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний процес виробничо-господарської діяльності. До оборотних виробничих фондів відносять виробничі запаси, незавершене будівництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу | |
Оборотні фонди (оборотные фонды) | |
---|---|
частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі, переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється в натуральній і вартісній формі після кожного виробничого циклу. | |
Оборотність (оборачиваемость) | |
---|---|
процес постійного руху товарів і грошей у сфері їхнього обігу, при якому вони переходять від однієї особи до іншої, обмінюється, оновлюється. | |
Оборотність товарів (оборачиваемость товаров) | |
---|---|
1. Процес постійного оновлення і заміни товарів, руху товарів у сфері обігу. 2. Показник, що характеризує швидкість обороту товарів від виробника до споживача через торгівлю. | |
Обсяг (объём) | |
---|---|
кількісний економічний показник, що відображає величину руху ресурсів, витрат факторів виробництва, виробленого або спожитого продукту, попиту і пропозиції товарів та послуг тощо. Вимірюється у натуральних або грошових одиницях. | |
Обсяг виробництва (объём производства) | |
---|---|
кількість виготовленої продукції та виконаних робіт за певний період часу (рік, півріччя, квартал, місяць) на певному рівні (підприємство, галузь, народне господарство). | |
Обсяг попиту (объём спроса) | |
---|---|
кількість товару, яку споживачі хочуть і спроможні придбати на даному ринку в певний період. | |
Обсяг пропозиції (объём предложения) | |
---|---|
кількість товару, яку продавці можуть запропонувати для продажу на даному ринку в даний час. | |
Овердрафт (овердрафт) | |
---|---|
короткостроковий кредит, надання якого відбувається шляхом списання коштів із рахунка клієнта банку, внаслідок чого створюється дебетове сальдо. | |
Одиниця вимірювання (единица измерения) | |
---|---|
фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. | |
Одиниця оподаткування (единица налогообложения) | |
---|---|
одиниця виміру об’єкту оподаткування, що використовується для кількісного виразу податкової бази (акр, гектар, квадратний метр, літр, галон, барель; при оподаткуванні прибутку, доходу | |
Окупність витрат (окупаемость затрат) | |
---|---|
показник відшкодування використаних коштів, що розраховується порівнянням витрат з доходами, отриманими внаслідок цих витрат; показник економічної ефективності використання вкладень. | |
Окупність капітальних вкладень (окупаемость капитальных вложений) | |
---|---|
показник відшкодування витрат на капітальні вкладення за рахунок прибутку або економії внаслідок зниження собівартості продукції. | |
Олігархія (олигархия) | |
---|---|
політичне та економічне панування невеликої групи людей, що має значний вплив на керівництво державою та економікою. | |
Олігополія (олигополия) | |
---|---|
панування невеликої кількості фірм і компаній у виробництві певних товарів і на ринку їх збуту. | |
Оперативна звітність (оперативная отчётность) | |
---|---|
поточна звітність, оперативні дані про діяльність підприємств, фірм, компаній. | |
Оперативне планування (оперативное планирование) | |
---|---|
поточне виробничо-фінансове й виконавче планування на короткий час, яке зорієнтоване на доповнення, деталізацію, внесення коректив у намічені попередньо плани та графіки робіт. | |
Оперативне управління (оперативное управление) | |
---|---|
управління поточними діями, що поєднує оперативне планування, оперативний облік та оперативний контроль. | |
Оператор (оператор) | |
---|---|
юридична особа, яка здійснює операції на ринку. | |
Операції біржові (операции биржевые) | |
---|---|
різноманітні операції, пов’язані з купівлею-продажем сировини, товарів, цінних паперів, валюти. | |
Операції венчурні (операции венчурные) | |
---|---|
операції, що здійснюються інноваційними банками с кредитування науково-технічних програм, ноу-хау з підвищеним ступенем кредитного ризику. | |
Операції господарські (операции хозяйственные) | |
---|---|
операції, що здійснюються підприємством, фірмою, установою з метою виконання статуних зобов’язань і завдань. | |
Операції депозитні (операции депозитные) | |
---|---|
операції банків, кредитних установ щодо залучення грошових коштів у виглядів депозитів (вкладів) і їх розміщення в інших кредитних установах. | |
Операції комерційні (операции коммерческие) | |
---|---|
торгові операції купівлі-продажу; будь-які підприємницькі операції, бізнес-операції. | |
Операції комісійні (операции комиссионные) | |
---|---|
посередницькі операції, що виконуються за дорученням клієнтів за комісійну винагороду. | |
Операції форвардні (операции форвардные) | |
---|---|
позабіржові термінові валютні операції, що здійснюються банками і промислово-торговими корпораціями по телефону або факсу на договірній основі. | |
Операційні витрати (операционные издержки) | |
---|---|
витрати об’єктів господарювання, що не пов’язані безпосередньо з розширенням виробництва й не включаються у собівартість продукції. | |
Операційні доходи (операционные доходы) | |
---|---|
надходження до банків, кампаній від проведених за певний період фінансових, виробничих і господарських операцій. Включають чистий виторг від продажу, відсотки з кредитів і вкладів, орендні платежі тощо. | |
Операційні рахунки (операционные счета) | |
---|---|
бухгалтерські рахунки, в яких ведуть реєстрацію господарських операцій, пов’язаних з процесами постачання, виробництва й збуту продукції. | |
Операція (операция) | |
---|---|
вид діяльності, підприємницької угоди, сукупність взаємопов’язаних дій щодо розв’язання економічної задачі або проблеми. Розрізняють бізнес-операції, банківські, бухгалтерські, біржові, валютні, маркетингові, консалтингові та інші. | |
Операція торговельна (операця торговая) | |
---|---|
придбання товару для подальшого його відчуження, крім дарування, спадщини, а також для власного вжитку. Операція купівлі-продажу становить єдине ціле | |
Опитування (опрос) | |
---|---|
метод збору первинної інформації про певні об’єктивні чи суб’єктивні процеси, факти зі слів опитуваних. Використовують вибіркове або загальне опитування для визначення громадської думки щодо чогось чи когось або вивчення попиту населення на товари, послуги тощо. | |
Оподаткування (налогообложение) | |
---|---|
процес встановлення й утримання податків у країні, визначення їх розмірів і ставок, кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядку сплати податків. | |
Оптимальний розмір підприємства (оптимальный размер предприятия) | |
---|---|
розмір підприємства, якому відповідають найкращі техніко-економічні показники витрат на виготовлення продукції та найменша питома вага у собівартості продукції транспортних витрат на доставку сировини й готових виробів споживачам. У кожній галузі економіки свої О.р.п. | |
Оптимізація (оптимизация) | |
---|---|
визначення значень економічних показників, за яких досягається оптимум, тобто найкращий стан системи. Найчастіше оптимуму відповідає досягнення заданого результату при мінімальних ресурсних витратах. | |
Оптова торгівля (оптовая торговля) | |
---|---|
торгівля великими партіями товарів, продаж їх оптовим покупцям, які споживають товари в значній кількості або продають їх у роздрібній торгівлі. Здійснюється через мережу оптових (дистриб’ютери) і дрібнооптових (дилери) покупців-посередників. | |
Оптовик (оптовик) | |
---|---|
особа, що займається оптовою (гуртовою) торгівлею: операціями закупок великих партій товарів, складуванням і постачанням їх роздрібним торговцям за оптовими цінами але з різницею (маржею) між ціною закупівельною та ціною реалізації, від якої залежить її прибуток. | |
Опціон (опцион) | |
---|---|
право вибору платежу чи відмова від нього, яке надається одній із сторін умовами договору (контракту) або зміни його початкових умов. О. | |
Орган (орган) | |
---|---|
установа, організація, що виконує певні функції в галузі державного управління чи в системі управління підприємства, установи. | |
Органи управління (органы управления) | |
---|---|
організації та установи, що володіють правом приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень. | |
Організаційна структура (организационная структура) | |
---|---|
поділ економічного суб'єкта на підрозділи, відділи, цехи, лабораторії, ланки, групи з метою упорядкування управління, налагодження їх взаємодії, встановлення підпорядкованості і відповідальності. | |
Організація (организация) | |
---|---|
1. Складова управління, суть якої полягає в координації дій окремих елементів системи, досягненні взаємної відповідності функціонування її частин. 2. Форма об’єднання людей для спільної діяльності в межах певної структури. | |
Організація виробництва (организация производства) | |
---|---|
сукупність принципів, форм і методів, що забезпечують найдоцільніше поєднання в часі та просторі й використання трьох складових процесу виробництва | |
Організація праці (организация труда) | |
---|---|
сукупність методів, заходів, спрямованих на впорядкування трудової діяльності, взаємодії людей у процесі праці в чітку та узгоджену раціональну систему для досягнення поставленої мети. | |
Ордер (ордер) | |
---|---|
наказ, розпорядження у письмовій формі, документ про видачу його пред’явникові товару, вантажу, грошей і про право обшуку і проведення інших операцій. | |
Ордер прибутковий касовий (ордер приходной кассовый) | |
---|---|
грошовий документ, яким оформляють касову операцію приймання грошей підприємствами, організаціями, установами. | |
Ордерна книга (ордерная книга) | |
---|---|
книга з бланками ордерів. | |
Ординарний (ординарный) | |
---|---|
звичайний, звичний, простий. | |
Оренда (аренда) | |
---|---|
різновид договору, за яким орендодавець надає орендатору майно у тимчасове користування за винагороду - орендну плату, за рахунок якої орендодавець відшкодовує амортизацію, витрати на капітальний, поточний ремонт тощо. | |
Орендар (арендополучатель) | |
---|---|
особа або організація, яка винаймає, отримує в оренду майно, землю, якій щось надано в оренду. | |
Орендна плата (орендная плата) | |
---|---|
суми, сплачені за договором оренди, який укладається з місцевими органами самоврядування або з юридичними і фізичними особами, котрі здають в оренду земельні ділянки, тимчасово вільні будинки й споруди на інші закріплені за ними в оперативне управління приміщення. Включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і частину прибутку. | |
Орендний підряд (арендный подряд) | |
---|---|
одна з форм управління та внутрігосподарського розрахунку, суть якого полягає у переході на оренду окремих працівників та у набутті ними більшої господарської самотності. | |
Орендні відносини (арендные отношения) | |
---|---|
відносини між орендатором і орендодавцем, які здійснюються на основі договору. | |
Орендодавець (арендодатель) | |
---|---|
фізична або юридична особа, яка здає майно в оренду. | |
Оригінал (оригинал) | |
---|---|
перший, основний примірник документа. | |
Орієнтація (ориентация) | |
---|---|
1. Спрямованість дії економічного суб’єкта й вибір та дотримання вибраного напряму. 2. Спонукання, розпорядження діяти певним чином. | |
Основний капітал (основной капитал) | |
---|---|
узагальнюючий показник, що характеризує в грошовому виразі увесь капітал підприємства, кампанії. | |
Основні засоби (основные средства) | |
---|---|
сукупність засобів праці, що діють протягом тривалого часу й у процесі виробництва (відтворення) поступово переносять свою вартість на виготовлений продукт. Вони відображають рівень розвитку продуктивних сил. | |
Основні фонди (основные фонды) | |
---|---|
засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів і поступово, в міру знижування, переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Поділяються на виробничі (споруди, машини, транспорт) й невиробничі (споруди й устаткування житлово-комунального господарства, культури, освіти, науки тощо). | |
Особиста власність (личная собственность) | |
---|---|
індивідуальна власність громадян на майно (будинок, будівлі, худоба, птиця, транспортні засоби, предмети домашнього вжитку та особистого споживання тощо), призначена для задоволення особистих матеріальних і духовних потреб, здійснення господарської діяльності в особистому (фермерському) господарстві і з метою отримання трудового прибутку. | |
Особистий дохід (личный доход) | |
---|---|
грошовий прибуток працівника, що складається із заробітної плати і додаткових надходжень (дивіденди, премії, відсотки, рента, трансфери). Розрізняють О.д. номінальний і реальний. Обраховується до оподаткування. Номінальний дохід обраховується у грошовій формі, а реальний | |
Особова карточка (личная карточка) | |
---|---|
документ, який служить для аналізу складу та обліку рухів кадрів, має типову форму, заводиться на кожного працівника при прийомі на роботу. | |
Особові рахунки (лицевые счета) | |
---|---|
у кредитних установах | |
Особливий режим кредитування (особый режим кредитования) | |
---|---|
система економічних заходів, здійснювана банком щодо об'єднань, підприємств та організацій, які порушують зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту. | |
Оферта (оферта) | |
---|---|
попередня пропозиція однієї сторони іншій укласти угоду з обов’язковим докладним переліком умов. Особа | |
Офіс (офис) | |
---|---|
приміщення, в якому міститься офіційне представництво фірми, підприємства, її керівництво. | |
Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) | |
---|---|
процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час купівлі (обліку) державних короткострокових зобов'язань (векселів державних скарбниць тощо) і переобліку приватних комерційних векселів. | |
Офшор (оффшор) | |
---|---|
залучення іноземного капіталу з метою пожвавлення економічного розвитку країни шляхом податкових та інших пільг іноземним резидентам. | |
Офшорні зони (оффшорные зоны) | |
---|---|
окремі регіони, адміністративні центри деяких країн; вищими державними органами визначені для цих зон спеціальні заохочувальні пільгові податки, митні збори, вільне ввезення та вивезення товарів і валют, вільний обіг іноземних валют з метою заохочення іноземного капіталу взяти участь у економічному розвитку цих регіонів. | |
Офшорні компанії (оффшорные компании) | |
---|---|
іноземні компанії, створені і зареєстровані в офшорних зонах, державним законодавством яких передбачено надання певних податкових, митних, фінансових, валютних та інших пільг з метою розвитку офшорного бізнесу, піднесення економіки і міжнародного авторитету. | |
Оцінка вартості (оценка стоимости) | |
---|---|
визначення вартості, яке проводиться при оподаткуванні спадщини, оренді, викупі майнових цінностей або з метою їх обліку. | |
Ощадні вклади (сберегательные вклады) | |
---|---|
грошові кошти юридичних та фізичних осіб, внесенні на зберігання в ощадні банки з метою отримання відсотків. | |
Паблік рілейщнз (паблик рилейшнз) | |
---|---|
система некомерційних зв’язків з громадськими організаціями, впливу на громадську думку з використанням ЗМІ з метою завоювання провідного становища в інформаційному просторі і формування певного світогляду населення щодо політичних, соціально-економічних та інших явищ. | |
Паблісіті (паблисити) | |
---|---|
1.Популярність, славнозвісність підприємств, фірм, організацій. 2.Дії, спрямовані на піднесення самореклами, престижу, популярності фірми, підприємства, а також масового впливу на населення для досягнення певних результатів у формуванні позитивного іміджу. 3.Вплив на споживача для збільшення реалізації товарів і послуг. | |
Падаючий попит (падающий спрос) | |
---|---|
попит, що має стійку тенденцію до зниження. | |
Падіння курсу (снижение курса) | |
---|---|
зниження курсу цінних паперів, валюти у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку. | |
Пай (пай) | |
---|---|
1.Розмір майнового (грошового) внеску у спільну матеріальну справу при заснуванні підприємницької чи іншої структури. 2.Частка юридичної чи фізичної особи у загальному обсязі майна, створеного з їх участю, або частка у статутному фонді. | |
Пайовик (паевик) | |
---|---|
особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай. | |
Паперові гроші (бумажные деньги) | |
---|---|
вид грошових знаків. Відрізняються тим, що не розмінюються на золото та інші благородні метали, випускаються державою для покриття її фінансових потреб, що проявляються в дефіциті державного бюджету. Не мають здатності до самостійного повернення з обігу в каси емітента, можуть нагромаджуватися там в надмірній кількості і знецінюватися. | |
Параметр (параметр) | |
---|---|
1.Показник, величина якого має значний вплив на економічні процеси. 2.Величина, що нею характеризують властивість, розмір, форму, інші споживчі якості товару, пристрою тощо. | |
Парасолька податкова (зонтик налоговый) | |
---|---|
перенесення насамперед збитків минулих років для захисту поточних і майбутніх доходів від податків шляхом зменшення доходів на величину збитків. | |
Парасолька цін (зонтик цен) | |
---|---|
підтримка цін, встановлених фірмою-лідером, товарним монополістом. | |
Паритет купівельної спроможності (паритет покупательной способности) | |
---|---|
співвідношення між двома валютами, яке врівноважує їх купівельну спроможність щодо визначеного набору товарів і послуг. П.к.с. показує, чому дорівнює купівельна спроможність грошової одиниці однієї країни, яка виражається грошовою одиницею іншої країни. | |
Паритетна ціна (паритетная цена) | |
---|---|
ціна на с.-г. продукцію, що дає можливість с.-г. виробнику за визначений державою обсяг продукцію одержувати грошовий дохід, достатній для купівлі необхідного набору інших товарів і послуг. | |
Партія (партия) | |
---|---|
1.Політична організація. 2.Одна повна гра (шахи, теніс). 3.Згрупований, підібраний асортиментний набір товарів. | |
Партнерство (партнерство) | |
---|---|
1.Добровільна співпраця двох або кількох фізичних чи юридичних осіб, фірм, корпорацій тощо, які беруть участь у спільних справах, проектах, програмах. 2.Форма співробітництва фірм, компаній, що закріплюється протоколом про партнерство або договором. | |
Пасив (пассив) | |
---|---|
частина бухгалтерського балансу (звичайно права сторона), яка відображає джерела утворення наявних коштів підприємств, організацій, установ за їх приналежністю і призначенням. | |
Пасиви (пассивы) | |
---|---|
суми офіційно пред’явлених фінансових вимог до фізичних чи юридичних осіб. | |
Пасиви балансу (пассивы баланса) | |
---|---|
одна з двох частин бухгалтерського балансу, звичайно права, в якій на певну дату відображено джерела утворення коштів підприємства, фірми, організації, установи. | |
Пасивний баланс (пассивный баланс) | |
---|---|
баланс, у якому витрати перевищують надходження. | |
Пасивний торговий баланс (пассивный торговый баланс) | |
---|---|
торговий баланс, в якому ввезення товарів перевищують вивезення. | |
Пасивні операції банку (пассивные операции банка) | |
---|---|
операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій. | |
Пасивні рахунки (пассивные счета) | |
---|---|
рахунки бухгалтерського обліку, на яких відображені джерела формування коштів і зазначається цільове їх спрямування. | |
Паспорт підприємства (паспорт предприятия) | |
---|---|
документ виробничої структури, що містить дані про основні виробничі фонди, виробничі потужності, організаційно-технічний рівень, спеціалізацію виробництва та інші техніко-економічні показники. | |
Пастка (ловушка) | |
---|---|
економічна ситуація, яка нагадує замкнуте коло: становище, в якому спроба вийти із пастки одним шляхом веде в ту саму пастку іншим шляхом. | |
Патент (патент) | |
---|---|
1.Документ, що засвідчує право наукового, інтелектуального чи технічного винаходу, його авторство. 2.Документ, що визначає право займатися торгівлею чи промислом за умови дотримання відповідних правил, визначених законодавчо, і внесення певного платежу (патентного збору). | |
Патентна чистота (патентная чистота) | |
---|---|
юридично закріплена власність об’єкта винаходу | |
Патентний збір (патентный сбор) | |
---|---|
платежі в бюджет підприємствами і громадянами, які мають дохід від занять промислом і мають патент на цей промисел. | |
Пеня (пеня) | |
---|---|
санкція за несвоєчасне виконання зобов'язань | |
Первинний документ (первичный документ) | |
---|---|
бухгалтерський документ, що складається у момент здійснення господарських операцій і є початком їх облікової реєстрації. | |
Первинний облік (первичный учет) | |
---|---|
початкова стадія облікового процесу, на якій проводиться вимір даних господарських операцій і реєстрація їх у документах. Є основою синтетичного й аналітичного обліку. | |
Первинний ринок цінних паперів (первичный рынок ценных бумаг) | |
---|---|
ринок, на якому реалізуються нововипущені цінні папери їх емітентом організація, що випустила їх). | |
Перебудова (перестройка) | |
---|---|
реформи соціально-економічної системи, зміни політичного курсу, істотні перетворення форм і методів господарювання. | |
Перевиробництво (перепроизводство) | |
---|---|
перевищення пропозиції продукції над попитом на неї, і, як наслідок | |
Перевірка (проверка) | |
---|---|
контроль, аналіз, що проводиться для встановлення відповідності реального стану речей, документів, проектів, товарів, виконання службових доручень, поведінки необхідному стандарту, встановленим вимогам, стандарту. | |
Передоплата (предоплата) | |
---|---|
попередня і часткова оплата товарів і послуг у рахунок загальної суми, є гарантією оплати всієї кількості товару, що купується. | |
Переказ (грошовий) (перевод денежный) | |
---|---|
спосіб перерахування грошей юридичними чи фізичними особами один одному через кредитні установи чи підприємства зв'язку. П. застосовується при оплаті товарів, послуг, виконаних робіт, а також сплаті зобов'язань нетоварного характеру (податків, страхових платежів, неустойок тощо). | |
Переказ вкладів (перевод вкладов) | |
---|---|
операція, що виконується банком за письмовим дорученням вкладника, його представника, спадкоємця чи особи, що внесла готівку для переказу грошей в іншу установу банку або зарахування на рахунок по вкладу. П.в. може бути тільки іменним. Кожен вкладник має право переказати свій вклад повністю або частково в іншу установу банку на своє ім'я, ім'я іншої особи, чи для видачі грошей готівкою. | |
Переоблік (переучет) | |
---|---|
черговий облік матеріальних цінностей. | |
Переоцінка (переоценка) | |
---|---|
зміна оцінка, нова оцінка вартості, основних засобів, майна, зміна номінальної вартості вкладів у зв’язку з інфляцією, зміною цін. | |
Перерахування (перечисление) | |
---|---|
переведення коштів з одного рахунку на інший. | |
Перерахунок (перерасчет) | |
---|---|
зміна раніше нарахованої суми платежів, виплат у зв’язку зі зміною обставин (зміна податкових ставок, відсотків, тарифів, цін, заробітної плати). | |
Перерозподіл коштів (перераспределение средств) | |
---|---|
передавання коштів і матеріальних засобів одних осіб іншим, а також зміна цільового призначення коштів. | |
Перехідні залишки ( переходящие остатки) | |
---|---|
невикористані в поточному році кошти, ресурси, що переходять на наступний рік. | |
Період (период) | |
---|---|
термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, гарантії, сплати податків, використання робіт. | |
Періодична звітність (периодическая отчетность) | |
---|---|
звітність, що подається статистичним або вищестоящим органам періодично, через заздалегідь встановлені проміжки часу або на точно визначену дату. | |
Персонал (персонал) | |
---|---|
особовий склад підприємства, фірми, установи або частина цього складу, що виділена за ознакою характеру виконуваної роботи (технічний, медичний, управлінський). | |
Перспективний план (перспективный план) | |
---|---|
1.Проект економічного розвитку в цілому, господарського комплексу окремих галузей, підприємств, фірм на довгострокову перспективу. 2.Багатообіцяючий проект. | |
Питомі витрати ресурсів (удельные расходы ресурсов) | |
---|---|
витрати ресурсів даного виду на виробництво одиниці продукції (у натуральному або грошовому вираженні). | |
Підзвітні суми (подотчетные суммы) | |
---|---|
гроші, що видаються у встановленому порядку посадовим особам авансом на операційні, адміністративно-господарські витрати та на відрядження. | |
Підпільна економіка (подпольная экономика) | |
---|---|
економічна діяльність, що офіційно не зареєстрована, статистично не обліковується, приховується від держави. | |
Підприємець (предприниматель) | |
---|---|
особа, яка на професійних засадах займається активною підприємницькою діяльністю | |
Підприємництво (предпринимательство) | |
---|---|
самостійна, від свого імені, під свою майнову відповідальність і на свій ризик діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на систематичне одержання доходу, прибутку від користування майном, виконання робіт, послуг, виробництва товарів, їх продажу. | |
Підприємство (предприятие) | |
---|---|
самостійна господарсько-адміністративна самофінансована одиниця | |
Підрозділ (подразделение) | |
---|---|
офіційно виділена частина підприємства, установи, організації і працівники, що належать до цього. | |
Підряд (подряд) | |
---|---|
договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов’язується під свою відповідальність виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за певну плату. Оплачується тільки готовий результат, зданий замовникові. | |
Пільги (льготы) | |
---|---|
переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, підприємствам, регіонам (часткове чи повне звільнення від сплати певних податків, платежів тощо). | |
Післяплата (наложенный платеж) | |
---|---|
форма розрахунків за вантаж або поштові відправлення (листи, бандеролі, посилки), за якої відправник доручає поштовому підприємству або транспортній організації одержати з адресата суму їхньої вартості, яку визначає відправник, але вона не повинна перевищувати суми оголошеної цінності відправлення. | |
Плаваюча процентна ставка (плавающая процентная ставка) | |
---|---|
процентна ставка по середньострокових та довгострокових кредитах. Розмір П.п.с. не фіксується на весь строк надання кредиту, як це буває у традиційній практиці, а переглядається через проміжок часу, погоджений кредитором та одержувачем позички залежно від зміни ситуації на відповідному кредитному ринку. При використанні П.п.р. процентний ризик припадає на одержувача позички. | |
План (план) | |
---|---|
1.Модель майбутнього стану економічної системи в цілому, господарства країни, галузей, регіонів, окремих підприємств, фірм, компаній. 2.Порядок, послідовність виконання певних робіт, викладання будь-якого матеріалу (доповіді, лекції, інформації). | |
План рахунків (план счетов) | |
---|---|
система, сукупність упорядкованих бухгалтерських рахунків. | |
Плани директивні (планы директивные) | |
---|---|
плани, які після затвердження набувають сили закону і підлягають обов’язковому виконанню. | |
Плани індикативні (планы индикативные) | |
---|---|
радчі плани. | |
Плани перспективні (планы перспективные) | |
---|---|
плани, показники яких розроблені на тривалий прогнозований період. Розрізняють довгострокові плани (на 10-15 років) і середньострокові (на 3-5 років). | |
Плани поточні (планы текущие) | |
---|---|
плани, розраховані на короткий період | |
Планування (планирование) | |
---|---|
одна із складових управління, що полягає в розробці планів і їх реалізації. Планами визначаються основні показники розвитку економічної системи, способи їх досягнення. | |
Плата (плата) | |
---|---|
1.Кошти, що їх належить сплачувати за придбані товари, використані ресурси, кредити. 2.В електроніці | |
Платежі (платежи) | |
---|---|
1.Фінансово-грошові операції, пов’язані з оплатою фінансово-господарських операцій з розрахунками за договірними зобов’язаннями. 2.Кошти, сплачувані в державний бюджет, кредитні установи організації, підприємства за користування природними ресурсами, кредитами тощо, що їх здійснюють юридичні і фізичні особи. | |
Платіжна відомість (платежная ведомость) | |
---|---|
бухгалтерський касовий документ, на основі якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, окремим особам, інші види грошових виплат. | |
Платіжне доручення (платежное поручение) | |
---|---|
розрахунковий документ, що містить доручення підприємства обслуговуючому його банкові про перерахування коштів на рахунок юридичної чи фізичної особи, якій підприємство перераховує гроші. | |
Платіжне повідомлення (платежное извещение) | |
---|---|
документ, яким фінансовий орган повідомляє платника податків про суму та строки внесення ним відповідних платежів. | |
Платіжний баланс (платежный баланс) | |
---|---|
співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць). П.б. | |
Платоспроможність (платежеспособность) | |
---|---|
спроможність держави, юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання по торговельних, кредитних та інших операціях, які стосуються грошей. | |
Плинність (текучесть) | |
---|---|
показник рівня зміни складу працівників підприємства, організації, установи, внаслідок звільнення їх і переходу на іншу роботу за власним бажанням. | |
Повноваження (полномочия) | |
---|---|
права юридичної чи фізичної особи на здійснення господарських операцій, а також на представництво, що закріплено законодавчо або нотаріально. | |
Погашення (погашение) | |
---|---|
повернення позичальником коштів, одержаних ним від кредиторів, в обумовлені строки. | |
Податки (налоги) | |
---|---|
обов'язкові, нормовані платежі у державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи. | |
Податкова декларація (налоговая декларация) | |
---|---|
офіційна заява платника податку про одержані ним за звітний період (квартал, півріччя, рік) доходи і поширювані на них податкові знижки і пільги. | |
Податкова політика (налоговая политика) | |
---|---|
система заходів держави, здійснюваних у галузі податків. | |
Податкова система (налоговая система) | |
---|---|
сукупність податків, форм і методів оподаткування, збирання і використання податків, податкових органів, які запроваджені в країні. | |
Податковий кодекс (налоговый кодекс) | |
---|---|
зібрання законодавчих актів про оподаткування, об’єднаних в один цілісний документ. | |
Податкові канікули (налоговые каникулы) | |
---|---|
визначений законом період, протягом якого певні групи суб’єктів підприємницької діяльності звільняються від сплати окремих податків. | |
Податкові пільги (налоговые льготы) | |
---|---|
часткове чи повне звільнення певного кола фізичних і юридичних осіб від сплати податків. Найчастіше це стосується благодійних організацій, інвалідів, пенсіонерів, дитячих і освітніх установ тощо. | |
Податок з обороту (налог с оборота) | |
---|---|
обов’язковий фіксований податок з юридичних осіб | |
Податок з продажу (налог на продажу) | |
---|---|
податок, що встановлюється у відсотках до вартості реалізованих товарів і послуг. Є різновидом акцизного податку. | |
Податок на власність (налог на собственность) | |
---|---|
податок на нерухомість (землю і будівлі) та іншу майнову власність, що застосовується в деяких країнах і сплачується як муніципальний податок у розмірі, пропорційному оцінці об’єкта власності. | |
Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) | |
---|---|
непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база | |
Податок на дохід (налог подоходный) | |
---|---|
прямий податок, яким оподатковуються безпосередньо доходи. | |
Податок на доходи громадян (налог на доходы граждан ) | |
---|---|
податок, яким обкладається сукупний дохід громадян у грошовому обчисленні за минулий рік. Сплачується з доходів, що перевищують неоподаткований мінімум. Належить до прогресивно зростаючих податків, ставка якого зростає із зростанням річного доходу. | |
Податок на майно підприємства (налог на имущество предприятия) | |
---|---|
податок на майно юридичних осіб, що надходить у державний і місцевий бюджети. | |
Подвійна бухгалтерія (двойная бухгалтерия) | |
---|---|
метод ведення бухгалтерського обліку, коли на кожну господарську, фінансову операцію робиться подвійний запис. | |
Подвійне оподаткування (двойное налогообложение) | |
---|---|
оподаткування двічі одного й того ж самого виду доходу, однієї і тієї суми різними податками (напр., заробітна плата оподатковується прибутковим податком, а фонд заробітної плати підприємства | |
Подвійний запис (двойная запись) | |
---|---|
відображення в бухгалтерському обліку кожної операції двічі: в дебеті одного чи кількох рахунків та в кредиті також одного чи кількох рахунків. | |
Поділ праці (раздел труда) | |
---|---|
поділ праці, потрібної для виробництва продукту, на окремі операції, виконувані різними працівниками, спеціалізація працівників. | |
Позабюджетні кошти (внебюджетные средства ) | |
---|---|
кошти держави, що не включені в державний бюджет і використовуються за певним цільовим призначенням (пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо). | |
Позика (заем) | |
---|---|
один із видів угоди про передавання грошей чи матеріальних цінностей їх власником іншій юридичній чи фізичній особі на умовах повернення. | |
Позикодавець (заемодатель) | |
---|---|
особа, яка надала позику, набула права на її повернення та отримання оплати за користування нею у вигляді певного процента від розміру наданої позики. | |
Позичальник (заемщик) | |
---|---|
одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов’язання повернення позичних грошей (майна) і сплати відсотка. Позичальником можу бути держава, юридична особа, громадянин. | |
Позичка (заем, ссуда) | |
---|---|
передача однією стороною (позикодавцем) у власність іншій стороні (одержувачу позики) грошей або речей на певний строк, по закінченні якого одержувач позички зобов'язується повернути її з процентами або без процентів. | |
Показник (показатель) | |
---|---|
складова інформації, створена реквізитом | |
Показники економічні (показатели экономические) | |
---|---|
величини, які дають можливість робити висновки про стан економіки країни, регіону, підприємства, домашнього господарства, його динаміку, піднесення чи спад. | |
Показники звітності (показатели отчетности) | |
---|---|
показники, що використовуються при складенні звітів, де віддзеркалені фактичні результати. | |
Показники конкурентоспроможності (показатели конкурентоспособности) | |
---|---|
сукупність якісних і вартісних характеристик товару, які забезпечують його відповідність вимогам ринку в певний період часу: техніко-економічні характеристики, ціна, переваги над податками тощо. | |
Показники статистичні (показатели статистические) | |
---|---|
кількісна характеристика суспільно-економічних явищ і процесів. | |
Політична економія (политическая экономия) | |
---|---|
наука про економічні відносини і закони суспільного виробництва, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ. Вивчає виробничі відносини в їх зв’язку з продуктивними силами. | |
Попередня оплата (предварительная оплата) | |
---|---|
попередня повна або часткова оплата за товари чи послуги в рахунок загальної суми боргу. Проводиться відповідно до укладених угод, міжнародних контрактів у випадках, коли продавець товару не впевнений у платоспроможності покупця. | |
Попит (спрос) | |
---|---|
представлена на ринку потреба в товарах або послугах, що забезпечена грошовим еквівалентом. | |
Попит ажіотажний (спрос ажиотажный) | |
---|---|
непомірно стрімко зростаючий попит у зв’язку з різкою зміною кон’юнктури ринку. | |
Попит нееластичний (спрос неэластичный) | |
---|---|
попит, величина якого слабо реагує на зміну ціни внаслідок сталості кон’юнктури. | |
Попит нераціональний (спрос нерациональный) | |
---|---|
попит на товари, шкідливі для здоров’я. | |
Попит ринковий (спрос рыночный) | |
---|---|
попит споживачів на конкретному товарному чи регіональному ринку. | |
Попит сукупний (спрос совокупный) | |
---|---|
попит споживачів на всіх ринках даного товару; попит на всі товари, що виробляються і реалізуються, або певну групу товарів, визначену за принципом комплексного споживача. | |
Порто-франко (порто-франко) | |
---|---|
певна територія, у межах якої дозволяється перевезення товарів без сплати мита. | |
Портфель (портфель) | |
---|---|
сукупність форм і видів економічної, фінансової діяльності, відповідним їм документів, коштів, замовлень, об’єктів. | |
Портфельні інвестиції (портфельные инвестиции) | |
---|---|
інвестиції, які не можуть забезпечити їх власникам контроль над підприємством. | |
Посередник (посредник) | |
---|---|
юридична або фізична особа (агенти, брокери, дилери тощо), яка на професійних засадах за визначену угодами плату сприяє встановленню ділових партнерських контактів, зв’язків та укладенню контрактів на купівлю-продаж товарів, цінних паперів, реалізації послуг. | |
Послуга (услуга) | |
---|---|
трудова діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю П. є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживчої вартості. | |
Послуга комерційна (услуга коммерческая) | |
---|---|
різновид послуг, що надаються за відповідну оплату. | |
Поставка товару (поставка товара) | |
---|---|
заключний стан виконання договору купівлі-продажу, на якому відбувається передача товару продавцем покупцеві, здійснюється остаточний фінансовий розрахунок по закінченні операції. | |
Постачальник (поставщик) | |
---|---|
юридична чи фізична особа, товаровиробник, торговець, що забезпечує постачання товарів покупцям відповідно до замовлень, заявок, угод, договорів. | |
Постачання (снабжение) | |
---|---|
матеріально-технічне забезпечення підприємства основними і оборотними засобами виробництва. | |
Постійні витрати (постоянные расходы) | |
---|---|
витрати підприємства, що не залежать безпосередньо від обсягів виготовленої продукції (на утримання будівель, оренду, комунальні послуги тощо). | |
Потенціал (потенциал) | |
---|---|
наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. | |
Потенціал виробничий (потенциал производственный) | |
---|---|
реальні можливості виробництва; наявність факторів виробництва, забезпеченість його найголовнішими матеріальними, природними, енергетичними, інтелектуальними, трудовими ресурсами. | |
Потенціал трудовий (потенциал трудовой) | |
---|---|
забезпеченість виробництва трудовими ресурсами, кваліфікація і рівень професійної підготовки яких відповідає його виробничому потенціалу. | |
Потенційна конкуренція (потенциальная конкуренция) | |
---|---|
можливість вступу в певну галузь нових фірм, які можуть вплинути на рівень прибутковості вже існуючих. | |
Потенційний ринок (потенциальный рынок) | |
---|---|
ринок з певною купівельною спроможністю на товари, що користуються попитом на цьому ринку. | |
Поточна вартість основних засобів (текущая стоимость основных средств) | |
---|---|
вартість основних засобів, активів, обчислена з урахуванням зношення, залишкова вартість основних фондів. | |
Поточний рахунок (текущий счет) | |
---|---|
рахунок у банку, що служить для зберігання коштів і здійснення розрахунків. Кошти з П.р. витрачаються за допомогою чеків, платіжних доручень власника рахунка та інших документів. | |
Поточні витрати (текущие издержки) | |
---|---|
грошові витрати на товари та послуги, призначені для щоденного використання або споживання. | |
Потреби (потребности) | |
---|---|
потреби людини у певних видах продукції, послуг, речей, які вони намагаються споживати і використовувати. | |
Потужність виробнича (мощность производственная) | |
---|---|
максимально можливий випуск певної продукції галуззю промисловості, підприємством або його дільницями за найліпшого використання наявних виробничих площ, устаткування, застосування ефективної технології та організації виробництва. | |
Право власності (право собственности) | |
---|---|
система правових норм, які закріплюють за окремою особою або колективом власність на засоби виробництва та продукти праці. | |
Право на працю (право на труд) | |
---|---|
право громадян на одержання роботи згідно з їх спеціальністю і кваліфікацією з оплатою відповідно до її кількості та якості, яке гарантується конституцією країни і забезпечується дійовими юридичними гарантіями. | |
“Прайм рейт” ("прайм рейт") | |
---|---|
мінімальна процентна ставка незабезпечених короткострокових позичок. Застосовується комерційними банками при кредитуванні першокласних одержувачів позичок. До “П.р.” прив'язані всі інші процентні ставки, що застосовуються комерційними банками. | |
Праця (труд) | |
---|---|
діяльність людини, яка вимагає від неї зусиль, енергозатрат, усвідомлення доцільності і необхідності виконання роботи. | |
Предмет праці (предмет труда) | |
---|---|
об’єкт прикладання людської праці в процесі виробництва. | |
Предмет розкоші (предметы роскоши) | |
---|---|
предмети, без яких можна обійтись у повсякденному житті, доступні за цінами лише високодоходним сім’ям. | |
Предмети споживання (предметы потребления) | |
---|---|
частина суспільного сукупного продукту, яка призначена і використовується у сфері невиробничого споживання для задоволення матеріальних, побутових, духовних та культурних потреб суспільства. | |
Презентація (презентация) | |
---|---|
офіційне представлення колу запрошених осіб новоствореного підприємства, фірми, проекту, продукції, товару тощо. | |
Прейскурант (прейскурант) | |
---|---|
офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов’язковим зазначенням їх ціни (тарифу). Вказується назва, шифр стандарту, технічних умов, штриховий код, одиницю виміру, вид упаковки і розфасовки, а для технічно складних товарів - комплектацію. | |
Претензія (претензия) | |
---|---|
заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. | |
Преференції (преференции) | |
---|---|
переваги, пільги,надані окремим державам, підприємствам, організаціям для підтримки окремих видів діяльності. Можуть бути у вигляді зниження податків, знижок з мита, звільнення від платежів, надання вигідних (пільгових) кредитів тощо. | |
Прибутковий ордер (подоходный ордер) | |
---|---|
первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників на склад підприємства, організації, установи. Використовують для кількісного обліку цінностей. | |
Прибуток (прибыль) | |
---|---|
узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт та послуг і сумою всіх витрат підприємства на виробництво та збут. | |
Приватизація (приватизация) | |
---|---|
передача державної або муніципальної власності (земельних наділів, промислових підприємств, банків, засобів транспорту та зв'язку, акцій, культурних цінностей тощо) за плату або безкоштовно у приватну власність. | |
Приватна власність (частная собственность) | |
---|---|
одна з основних форм власності на землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші, цінні папери, товари, робочу силу, інтелектуальний продукт, яка полягає у тому, що і об’єкти власності належать приватним особам, сім’ям, групі осіб. | |
Приватник (частник) | |
---|---|
людина, яка займається приватним бізнесом, підприємництвом; приватний власник, приватний торговець. | |
Примусове банкрутство (принудительное банкротство) | |
---|---|
визнане судовим органом банкрутство організації, неспроможної виконати свої боргові зобов’язання. | |
Примусовий курс (принудительный курс) | |
---|---|
офіційний фіксований курс, що застосовується державою за умов валютних обмежень з метою обміну валюти даної країни на іноземну. | |
Приріст (прирост) | |
---|---|
збільшення економічного показника відносно до його початкової (базової) величини. | |
Природна монополія (естественная монополия) | |
---|---|
офіційно визнана обов’язкова монополія на виробництво і продаж товарів, зумовлена економічною доцільністю для всієї держави (єдина енергетична система, трубопроводи, залізниці, водогони тощо). | |
Природні ресурси (естественные ресурсы) | |
---|---|
елементи природи, що використовуються як джерела засобів існування людського суспільства. | |
Приход (приход) | |
---|---|
термін, що характеризує надходження товарів, матеріалів, коштів з певних джерел за певний час. | |
Проблема (проблема) | |
---|---|
складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, дослідження, розв’язання. | |
Проводка (проводка) | |
---|---|
обліковий бухгалтерський документ, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція. буває проста і складна. | |
Прогнозування (прогнозирование) | |
---|---|
попередня стадія розроблення планів і програм, їх наукове обгрунтування. | |
Прогнозування попиту (прогнозирование спроса) | |
---|---|
наукове передбачення загального обсягу і структури платоспроможної потреби в товарах та послугах, що буде пред’явлена на ринку в майбутньому за певних умов розвитку виробництва і рівня життя населення. | |
Продаж (продажа) | |
---|---|
передання товару іншій особі в обмін на грошову оплату товару, одна з частин угоди купівлі-продажу. | |
Продаж боргу (продажа долга) | |
---|---|
ситуація, коли одні країни продають свій борг частково або повністю іншим країнам. | |
Продукт (продукт) | |
---|---|
виготовлений матеріальний або нематеріальний результат людської праці (ідея, наукове відкриття, товар тощо). | |
Продуктивні сили (производственные силы) | |
---|---|
засоби виробництва (знаряддя та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага, а також люди, що здатні до праці, мають певні навички, знання, і приводять у дію засоби виробництва, вдосконалюють їх. | |
Продуктивність праці (производительность труда) | |
---|---|
показник ефективності використання ресурсів праці. Вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому виразі, виробленої одним працівником за певний час (годину, день, місяць, рік). | |
Продукція (продукция) | |
---|---|
продукти виробництва у речовій чи інформаційній формі, найчастіше у предметному вигляді, що кількісно вимірюється в натуральному і грошовому обчисленні. | |
Проект (проект) | |
---|---|
план, задум (організації, влаштування, заснування будь-чого). | |
Прожитковий мінімум (прожиточный минимум) | |
---|---|
встановлений державними органами мінімум грошей, який необхідний людині для мінімального забезпечення її прожитку, життєдіяльності. | |
Пролонгація (пролонгация) | |
---|---|
продовження строку дії договору понад строки, передбачені договором за умови, якщо таке передбачено статтями договору. | |
Пролонгація векселя (пролонгация векселя) | |
---|---|
продовження строку дії векселя. Пролонгація строку платежу за векселем здійснюється згідно з законом або за домовленістю між векселетримачем і векселеодержувачем. | |
Промисловість (промышленность) | |
---|---|
сукупність підприємств, фабрик, заводів, фірм, шахт, електростанцій тощо, на яких видобувають і обробляють сировину, виробляють засоби виробництва та предмети споживання. | |
Пропозиція (предложение) | |
---|---|
бажання продавця запропонувати свій товар. Кількісно відображається у величині, обсязі товарів, послуг, що пропонуються покупцеві. | |
Протекціонізм (протекционизм) | |
---|---|
економічна політика держави, спрямована на заохочення розвитку національної економіки та на її захист від іноземної конкуренції. Реалізується за допомогою високих митних платежів на товари, що ввозяться, ліцензування ввозу певних товарів. | |
Професійний відбір (профессиональный отбор) | |
---|---|
науково обґрунтована система визначення ступеня придатності особи до конкретної професії, спеціальності (робочого місця, посади) відповідно до встановлених законодавством нормативних вимог. | |
Процентний ризик (процентный риск) | |
---|---|
загроза збитків у зв'язку із перевищенням процентних ставок, які банки сплачують за залучені кошти, надставками по кредитах, що надаються. Така ситуація може скластися під впливом зовнішніх чинників незалежно від намірів банку і його власної кредитної політики. | |
Процент позичковий (процент ссудный) | |
---|---|
плата, що її одержує кредитор за надання позички. Визначається величиною, характером і строком позички. | |
Прямі податки (прямые налоги) | |
---|---|
податки, які стягує держава безпосередньо з доходів або майна платників податків. | |
Район (район) | |
---|---|
місцевість, що вирізняється за географічними, економічними, адміністративними та іншими ознаками. | |
Ранжирування (ранжирование) | |
---|---|
розміщення економічних показників (величин) у певному порядку залежно від значущості величин (тісноти зв’язку). Застосовують в економічному моделюванні, прогнозуванні. | |
Рантьє (рантье) | |
---|---|
особи, що живуть на доходи (проценти) від грошового капіталу, що надається в позички, чи від цінних паперів. В умовах розвинутої ринкової економіки кошти Р. вкладаються переважно в цінні папери через розгалужену мережу спеціальних установ | |
Рахунок (счет) | |
---|---|
1. У бухгалтерському обліку | |
Рахунок кліринговий (счет клиринговый) | |
---|---|
рахунок, на якому обліковують безготівкові розрахунки (за продані товари, цінні папери, надані послуги), засновані на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках. | |
Рахунок “Лоро” (счет “Лоро”) | |
---|---|
рахунок, що відкривається банком своїм банкам-кореспондентам. При формуванні кореспондентських відносин передбачається, в якій валюті буде вестися рахунок, чи повинні платежі здійснюватися у межах сум на рахунка, чи можливий овердрафт. | |
Рахунок “Ностро” (счет “Ностро”) | |
---|---|
рахунок даної кредитної установи у банках-кореспондентах, на якому відображені взаємні платежі. Умови ведення Р.“Н”. визначаються при формуванні кореспондентських відносин між двома кредитними установами. | |
Рахунок-фактура (счет-фактура) | |
---|---|
документ, який виписує продавець для одержання вартості товару або наданих послуг з покупця. Містить опис і вартість поставленого товару або наданих послуг, може містити інші дані, які стосуються товару і засобу доставки (вага, маркування, відвантаження). | |
Реалізація (реализация) | |
---|---|
1. Продаж вироблених або закуплених товарів, що супроводжується отриманням грошового виторгу. 2. Виконання задуму, отримання результату. | |
Реалізація продукції (реализация продукции) | |
---|---|
відпуск товарів і одержання за них грошової оплати. | |
Реальна заробітна плата (реальная заработная плата) | |
---|---|
заробітна плата, що визначається кількістю споживчих товарів і послуг, яку можна за неї придбати. | |
Реальний дохід (реальный доход) | |
---|---|
грошовий дохід, визначений з урахуванням реальних цін на товари й послуги й утриманих податків. Означає кількість благ, що їх можна придбати за отримані доходи. | |
Ревальвація (ревальвация) | |
---|---|
підвищення державного курсу валюти щодо валют інших країн і міжнародних розрахункових грошових одиниць. Застосовується для регулювання валютного курсу і приводить до підвищення цін на товари, що експортуються. | |
Ревізія (ревизия) | |
---|---|
документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств, фірм, організацій та установ, що їх проводять переважно в порядку внутрішньовідомчого контролю. Можуть бути відомчі і позавідомчі, планові і позапланові, повні й часткові, разові й повторні, суцільні й вибіркові, комплексні й не комплексні. | |
Ревізія маркетингу (ревизия маркетинга) | |
---|---|
комплексне, системне і регулярне дослідження маркетингового середовища, стратегії завдань і оперативної фірми з метою виявлення потенційних можливостей зростання фірми і надання пропозицій щодо поліпшення її маркетингової діяльності. | |
Регіон (регион) | |
---|---|
1. Район, область, територія, частина країни, що вирізняється сукупністю природних або історично складених економіко-географічних умов і національним складом населення. 2. Група ме6жуючих країн, які представляють окремий економіко-географічний район і мають спільні ознаки, що відрізняють цей район від інших. | |
Регіональна економіка (региональная экономика) | |
---|---|
галузь економічної науки, що вивчає закономірності регіональної організації суспільного виробництва і механізм їх дії, економічні явища і процеси , пов’язані з розвитком господарства окремих регіонів і територіально-виробничих комплексів. | |
Регіональний бюджет (региональный бюджет) | |
---|---|
сукупність бюджетів окремих регіонів і областей, що входять до складу даного регіону. | |
Регіональні ринки (региональные рынки) | |
---|---|
ринки окремих регіонів, що відрізняються місцезнаходженням, видами товарів, цінами, кон’юнктурною, попитом і пропозицією товарів. Межі регіональних ринків, як правило, збігаються з межами адміністративно-територіальних утворень. | |
Регістр (регистр) | |
---|---|
спеціальний орган, що здійснює нагляд у певній сфері управління. | |
Регістр кредиторів (регистр кредиторов) | |
---|---|
регістр, куди записуються кредитори за іпотечними кредитами. Зберігач регістру повідомляє кредиторам про всі зміни, які відбуваються з нерухомістю. | |
Регресувати (регрессировать) | |
---|---|
занепадати, рухатись назад у розвитку, погіршуватись. | |
Регулювання економіки (регулирование экономики) | |
---|---|
вплив органів управління на економіку з метою підтримки фінансово-господарських процесів на певному рівні і недопущення небажаних явищ. | |
Реекспорт (реэкспорт) | |
---|---|
вивезення із країни раніше завезених, імпортованих сировинних та інших товарів з метою їх перепродажу іншим країнам у тому ж вигляді або після певної обробки. | |
Реєстр (реестр) | |
---|---|
книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують у бухгалтерському обліку і діловодстві для обліку наявності і руху коштів, цінностей та різних документів. | |
Реєстри облікові (реестры учетные) | |
---|---|
книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують для обліку наявності та руху матеріальних коштів, реєстрації господарських операцій на підприємствах, в організаціях і установах. Поділяються на синтетичні (головна книга, журнал реєстрації тощо) та аналітичні (рахунки в книгах, картках, описи тощо). | |
Режим економії (режим экономии) | |
---|---|
спосіб господарювання, в основу якого покладено принцип ощадливості, мінімізації витрат ресурсів, ресурсозбереження. Застосовується як засіб підвищення ефективності виробництва. | |
Режим найбільшого сприяння (режим наибольшего благопрепятствования) | |
---|---|
умови економічних, торговельних відносин між країнами, що передбачають одна одній переваг, пільг у вигляді зниження мита, податків, зборів, зняття обмежень, заборон тощо. | |
Резерв (резерв) | |
---|---|
запас товарів, грошей, іноземної валюти тощо на випадок непередбаченої потреби; джерело з якого беруться ресурси, що спеціально зберігаються на випадок гострої необхідності їх використання. | |
Резерви виробництва (резервы производства) | |
---|---|
внутрішні можливості кращого використання ресурсів підприємств, що дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції, підвищувати її якість без залучення додаткових коштів із зовнішніх джерел і власного резервного фонду. | |
Резервна валюта (резервная валюта) | |
---|---|
1. У вузькому розумінні | |
Резидент (резидент) | |
---|---|
у податковому праві особа (юридична або фізична), яка постійно проживає у даній країні. Фізична особа розглядається як Р. будь-якої країни, якщо мешкає в ній понад 6 місяців і має там “центр своїх життєвих або ділових інтересів”, користується імунітетом і дипломатичними привілеями. | |
Реінвестування (реинвестирование) | |
---|---|
додаткове вкладення власного або іноземного капіталу в економіку у формі нарощування раніше вкладених інвестицій за рахунок отримання від них доходів, прибутку. | |
Реінжиніринг (реинжиниринг) | |
---|---|
фундаментальне переосмислення та радикальна перебудова господарських процесів для їх відчутного поліпшення. | |
Рейтинг (рейтинг) | |
---|---|
оцінка, причислення до класу, розряду, категорії. Застосовується для оцінки кредитоспроможності компаній, держав, цінних паперів, облігацій, ринків, політичних діячів тощо. | |
Реквізит (реквизит) | |
---|---|
обов’язкові вихідні дані як необхідний елемент для оформлення документа, його відповідності правовим чи іншим нормам. | |
Рекет (рекет) | |
---|---|
незаконне, шляхом погроз, шантажу, здирство злочинними елементами, рекетирами грошей з підприємців. | |
Реклама (реклама) | |
---|---|
відкрите сповіщення фірмою потенційних покупців, споживачів щодо якості товарів і послуг, їх переваги, а також про досягнення самої фірми. | |
Реклама загальнонаціональна (реклама общенациональная) | |
---|---|
тип реклами, який використовується для просування відомих у масштабах країни товарів, що мають фірмову марку. Для такої реклами компанія закуповує місце в журналах і газетах загальнонаціонального статусу, а також телевізійний час у популярних телепрограмах. | |
Реклама зовнішня (реклама наружная) | |
---|---|
рекламні засоби у вигляді зовнішніх плакатів, щитів, вивісок, світлових установок та будівель, узбіччі доріг тощо. Містить лаконічні тексти, малюнки, що легко запам’ятовуються. | |
Реклама на транспорті (реклама на транспорте) | |
---|---|
різновид реклами, що охоплює людей, які користуються транспортом. Може бути внутрішньосалонна та зовнішня (на кузові транспортних засобів). | |
Реклама нагадувальна (реклама напоминающая) | |
---|---|
різновид рекламної діяльності, спрямованої на спонукання споживача згадати про товар або послугу. | |
Реклама престижна (реклама престижная) | |
---|---|
рекламна діяльність з метою формування довгострокового іміджу компанії, фірми або особи. | |
Рекламація (рекламация) | |
---|---|
заява, що містить обґрунтовану претензію щодо недоброякісного товару або неналежного виконання однією зі сторін взятих на себе зобов’язань. | |
Рекламна компанія (рекламная компания) | |
---|---|
здійснення комплексу ретельно спланованих рекламних заходів, розрахованих на певні проміжки часу, район дії, ринки, коло споживачів тощо. | |
Рекламне агентство (рекламное агентство) | |
---|---|
спеціалізована компанія, що розробляє рекламні заходи і розміщує рекламу. | |
Рекламний проспект (рекламный проспект) | |
---|---|
друкована реклама, видання, буклети, що містять інформацію про товар або групу товарів, які пропонуються одною фірмою. | |
Рекламодавець (рекламодатель) | |
---|---|
замовник реклами, в ролі якого можуть виступати виробники, торговельні фірми, дистриб’ютори, державні і громадські організації, фізичні особи тощо. | |
Рекомендація (рекомендация) | |
---|---|
письмовий або усний позитивний відгук про людину чи фірму у формі підтримки її кандидатури або діяльності. | |
Реконструкція (реконструкция) | |
---|---|
докорінна перебудова, поліпшення, удосконалення або впорядкування міст, селищ, промислових, транспортних та інших об’єктів, окремих будинків тощо; відновлення первісного вигляду пам’яток архітектури або мистецтва за їх рештками або описами. | |
Ремаркетинг (ремаркетинг) | |
---|---|
маркетингові заходи, що проводяться у разі зниження попиту на товар. | |
Ремітент (ремитент) | |
---|---|
особа, на ім'я якої виписано переказний вексель, перший векселеутримувач. В ролі Р. може виступати як третя особа, так і векселедавець. | |
Ремонт (ремонт) | |
---|---|
підтримання в робочому стані машин, устаткування, будівель, споруд, промислових підприємств, інших об’єктів за допомогою системи планово-запобіжних ремонтів. | |
Ремонт аварійний (ремонт аварийный) | |
---|---|
ремонт основних засобів, який здійснюється поза планом, внаслідок аварійних ситуацій. | |
Ремонт плановий (ремонт плановый) | |
---|---|
ремонт основних засобів, який здійснюється відповідно до намічених строків, планів, проектів. | |
Ренаціоналізація (ренационализация) | |
---|---|
повернення, зворотний перехід у державну власність колишньої приватної власності, яка виникає в результаті раніше проведеної приватизації. | |
Ренегат (ренегат) | |
---|---|
той, що перейшов у табір противників, зрадник, відступник; людина, яка зреклася своєї віри. | |
Реновація (реновация) | |
---|---|
економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, що вибувають внаслідок фізичного чи морального зносу. Здійснюється шляхом заміни ліквідованих елементів основних фондів новими, які технічно досконаліші. Витрати на Р. фінансуються за рахунок амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів. | |
Реноме (реноме) | |
---|---|
усталена думка про людину, фірму. Аналогічне поняттю репутації. | |
Рента (рента) | |
---|---|
дохід, що отримується власником від використання землі, майна, капіталу без здійснення підприємницької діяльності, затрат додаткових зусиль; грошова сума, що вилучається щорічно страховою організацією застрахованій особі за страховим полісом. | |
Рентабельність (рентабельность) | |
---|---|
один із показників ефек¬тивності виробництва, діяльності підприємств, організацій, галузей, народного господарства в цілому. Характеризує рі¬вень віддачі витрат і використання коштів. Р. може обчислю¬ватись двома методами: віднесенням прибутку до поточних витрат; віднесенням прибутку до авансованої вартості. | |
Рентабельність підприємства (рентабельность предприятия) | |
---|---|
показник використання, який характеризує економічну вигідність продукції і визначається відношенням прибутку від реалізації до повних витрат (собівартості) на її виробництво та обіг. | |
Рентабельність продукції (рентабельность продукции) | |
---|---|
показник, який характеризує економічну вигідність продукції і визначається відношенням прибутку від її реалізації до повних витрат (собівартості) на її виробництво та обіг. | |
Рентинг (рентинг) | |
---|---|
вид лізингу, коли має місце короткотермінова оренда машин та устаткування. | |
Реорганізація (реорганизация) | |
---|---|
перебудова, перетворення, зміна структури й організаційних форм підприємств, установ, державних або громадських організацій, існує чотири форми реорганізації: поділ, злиття, виділення, приєднання. | |
Репарації (репарации) | |
---|---|
повне або часткове відшкодування матеріальних втрат, заподіяних війною, що виплачується державі-переможцю переможеною країною. | |
Репорт (репорт) | |
---|---|
різновид термінових угод щодо продажу цінних паперів і валют банкові із зобов'язанням наступного викупу через певний строк за вищим курсом. Р. | |
Ресурси (ресурсы) | |
---|---|
природні, сировинні, матеріальні, трудові, фінансові цінності. Які можуть бути використані в разі потреби на створення продукції, надання послуг, одержання додаткової вартості. | |
Ресурси економічні (ресурсы экономические) | |
---|---|
джерела і засоби забезпечення виробництва. Поділяються на природні, трудові, капітальні, оборотні засоби, інформаційні, фінансові. | |
Ресурси трудові (ресурсы трудовые) | |
---|---|
фізичні та розумові зусилля, що необхідні для виробництва товарів та послуг. | |
Ресурси фінансові (ресурсы финансовые) | |
---|---|
грошові фонди фінансової системи, які використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку економіки на соціально-культурні потреби, потреби оборони й управління. | |
Рефакція (рефакция) | |
---|---|
знижка з цини або ваги товару, якщо фактична якість його нижча за передбачену договорами, стандартами чи технічними умовами. | |
Реформа (реформа) | |
---|---|
перетворення, зміна, яка не порушує основ існуючої структури, але суттєво змінює її форму. | |
Рецесія (рецессия) | |
---|---|
відносно невисокий, некритичний спад виробництва або сповільнення темпів економічного зростання. | |
Реципієнт (реципиент) | |
---|---|
фізична чи юридична особа, що отримує платежі, доходи. | |
Ріелтер (риэлтер) | |
---|---|
торговець нерухомістю, агент з продажу нерухомості. | |
Річний план (годовой план) | |
---|---|
один із основних інструментів управління, суть якого полягає в обґрунтуванні й передбаченні соціально | |
Ризик (риск) | |
---|---|
ставлення інвестора до можливості заробити чи втратити гроші. Винагородою за Р. є прибуток від інвестицій. | |
Ринкова економіка (рыночная экономика) | |
---|---|
тип господарства, головним регулятором і рушійною силою розвитку якого є ринок. Р.е. характеризується: повною самостійністю і незалежністю господарських агентів, їх повною відповідальністю за результати своєї господарської діяльності; розвинутою мережею горизонтальних господарських зв'язків; вільним ціноутворенням на переважну більшість товарів; відсутністю дефіцитів на товарному ринку та конкуренцією виробників, стабільною фінансовою та грошовою системами; відкритістю економіки щодо світового ринку; державним впливом на ринок передусім економічними методами. | |
Ринкова інфраструктура (рыночная инфраструктура) | |
---|---|
система установ і організацій (банки, біржі, фонди, фірми тощо), що забезпечують вільний рух товарів і послуг на ринку. | |
Ринкова ніша (рыночная ниша) | |
---|---|
сегмент ринку, для якого оптимальним є товар вашої фірми чи підприємства. | |
Ринкова стратегія (рыночная стратегия) | |
---|---|
стратегія поведінки на ринку підприємницьких (господарських) суб’єктів (підприємств, фірм, компаній тощо). | |
Ринкова ціна (рыночная цена) | |
---|---|
1. Рівноважна ціна, що складається на вільному конкурентному ринку під впливом попиту і пропозиції. 2. Ціна товару на реальному ринку в певний період, за якому можна придбати товар. | |
Ринкове вікно (рыночное окно) | |
---|---|
сегмент ринку, яким не скористався конкурент. | |
Ринкове саморегулювання (рыночное саморегулирование) | |
---|---|
вплив ринкового механізму взаємодії попиту і пропозиції, конкуренції на формування цін, обсягів виробництва і продажу товарів та послуг, рівня споживання, ефективність виробництва, якість роботи тощо. | |
Ринковий ризик (рыночный риск) | |
---|---|
міра непостійності ринкової ціни даної компанії відносно середніх коливань ринкових цін акцій інших компаній. | |
Ринковий сегмент (рыночный сегмент) | |
---|---|
поділ ринку на окремі частини за видами діяльності, споживачами чи іншими показниками. | |
Ринок (рынок) | |
---|---|
система товарно-грошових відносин у сфері обміну, що сприяє реалізації товарів та послуг. Основні складові механізму Р. | |
Ринок виробника (рынок производителя) | |
---|---|
сукупність компаній, підприємств, фірм, організацій, що купують товари і послуги для використання їх у процесі виробництва. | |
Ринок вторинний (рынок вторичный) | |
---|---|
операції з продажу або перепродажу товарів (цінних паперів) посередником, а не первісним продавцем. | |
Ринок капіталів (рынок капиталов) | |
---|---|
частина ринку позичкових капіталів, де формується попит і пропозиція на середньостроковий і довгостроковий позичковий капітал. | |
Ринок покупця (рынок покупателя) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої величина пропозиції товару продавцями, які присутні на ринку, перевищує величину попиту на певний товар. | |
Ринок праці (рынок труда) | |
---|---|
сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. | |
Ринок продавця (рынок продавца) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої величина попиту на товар зі сторони покупця, що є на ринку, перевищує величину пропозиції даного товару. | |
Ринок споживача (рынок потребителя) | |
---|---|
сукупність окремих осіб і домогосподарств, що купують товари і послуги для особистого споживання. | |
Рівень безробіття (уровень безработицы) | |
---|---|
показник, який характеризує стан ділової активності. Визначається відношенням кількості безробітних до загального числа зайнятих у господарстві. | |
Рівень бідності (уровень бедности) | |
---|---|
рівень доходу, що забезпечує прожитковий мінімум. Визначається або у вигляді співвідношення з середнім доходом у країні, або з допомогою методу прямого розрахунку. | |
Рівень життя (уровень жизни) | |
---|---|
рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, що характеризують міру забезпечення основних життєвих потреб людей. | |
Рівень цін (уровень цен) | |
---|---|
середньозважена ціна, за яку куплені товари, цінні папери, послуги в даний проміжок часу. | |
Рівновага ринкова (равновесие рыночное) | |
---|---|
досягнення стабільності ринкової кон’юнктури, коли обсяг і структура попиту на товари і послуги збалансована з обсягом і структурою пропозиції товарів і послуг. | |
Рівноважна ціна (равновесная цена) | |
---|---|
ціна товару, що встановлюється на ринку при досягненні рівноваги між попитом і пропозицією цього товару. | |
Річний баланс (годовой баланс) | |
---|---|
один із видів бухгалтерського звітного балансу підприємства, фірми, компанії, що містить баланс доходів і видатків, прибутків і збитків тощо. | |
Річний звіт (годовой отчет) | |
---|---|
звіт про результати господарсько-фінансової діяльності, що складається в обсязі та за формами, встановленими Міністерством фінансів та Міністерством статистики за календарний рік, що минув. | |
Рішення (решение) | |
---|---|
висновок за результатами всебічного розвитку та прогнозування тієї чи іншої ситуації. | |
Робота (робота) | |
---|---|
1. Вид і місце трудової діяльності людини. 2. Здійснення трудової діяльності, виконання людиною певного кола завдань, доручень. | |
Робоча сила (рабочая сила) | |
---|---|
сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовується нею в процесі виробництва матеріальних благ, здатність до праці; головний елемент виробництва. | |
Робочий день (рабочий день) | |
---|---|
кількість годин на добу, протягом яких працівник виконує службові обов’язки на підприємстві, в установі або організації. | |
Робочий час (рабочее время) | |
---|---|
встановлена законом тривалість перебування працівника на підприємстві, в установі, організації з метою виконання службових обов’язків. | |
Роздержавлення економіки (разгосударствление экономики) | |
---|---|
процес приватизації частини державної власності, передання ряду повноважень державних органів підприємствам, розвитку приватного підприємництва, заміни вертикальних зв’язків горизонтальними. | |
Роздрібна торгівля (розничная торговля) | |
---|---|
продаж товарів на основі обміну їх на гроші покупців, заключна фаза обігу споживання. | |
Роздрібна ціна (розничная цена) | |
---|---|
ціна, за якою продаються (купуються) товари в роздрібній торгівлі. Дорівнює оптовій ціні плюс витрати, пов’язані з роздрібною торгівлею. | |
Розпорядник кредитів (распорядитель кредитов) | |
---|---|
керівники установ і організацій, власники підприємств, яким надано право розпоряджатися асигнуваннями, затвердженими для них за бюджетом. | |
Розпорядник товару (распорядитель товара) | |
---|---|
особа або організація, що має розпоряджатися товаром на свій розсуд або за дорученням. | |
Розрахунки (расчеты) | |
---|---|
форма здійснення грошового обігу, пов’язаного зі сплатою матеріальних цінностей, послуг і виконаних робіт, а також з перерозподілом коштів через бюджетну систему. | |
Розрахунковий баланс (расчетный баланс) | |
---|---|
співвідношення між грошовими вимогами та зобов'язаннями даної країни за кордоном і грошовими вимогами та зобов'язаннями інших країн у даній країні на певну дату. Р.б. складається практично з таких самих статей, що й платіжний. На відміну від останнього в статтях Р.б. подається повна вартість товарів і послуг, незалежно від того, чи вони надані в кредит, чи на них зроблені часткові або повні платежі. | |
Розрахунковий рахунок (расчетный счет) | |
---|---|
рахунок, який відкривають банки госпрозрахунковим об'єднанням, підприємствам, організаціям, що мають власні оборотні кошти, самостійний баланс для зберігання грошей і проведення розрахунків. | |
Розрахункові документи (расчетные документы) | |
---|---|
грошові вимоги або доручення об'єднань, підприємств, організацій тощо у письмовому вигляді до безготівкового переказу грошей та відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Основні Р.д.: платіжні вимоги, платіжні доручення, розрахунковий чек. | |
Розрахунок ціни (расчет цены) | |
---|---|
1. Процес ціноутворення, в якому враховують виробничі та інші витрати. 2. Документ, в якому наводиться розрахунок, калькуляція. | |
Розробка стратегії маркетингу (разработка стратегии маркетинга) | |
---|---|
створення попередньої стратегії маркетингу на основі схваленої розробки задуму товару. | |
Розряд кваліфікаційний (разряд квалификационный) | |
---|---|
показник рівня кваліфікації робітника даної професії. Встановлюється на основі тарифно-кваліфікаційного довідника. Підставою для присвоєння робітникові Р.к. є висновок кваліфікаційної комісії. | |
Розстрочка (рассрочка) | |
---|---|
спосіб оплати товарів і послуг, за якого платіж здійснюється не в повній сумі, а частинами, у наперед визначені строки. Є найпоширенішим за продажу товару у кредит. | |
Розтрата (растрата) | |
---|---|
протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника. | |
Розцінка (расценка) | |
---|---|
розмір оплати праці робітника за одиницю виробітку. | |
Рухомість (движимость) | |
---|---|
майнові цінності, безпосередньо не пов’язані з землею і не прикріплені до неї (гроші, цінні папери, цінні речі тощо), а також майно, що здатне рухатись (транспорт, худоба). | |
Саботаж (саботаж) | |
---|---|
1. Свідоме, задумане невиконання або недбале виконання особою чи групою осіб своїх службових або інших обов’язків. 2. Приховане протидіяння здійсненню небажаних заходів. | |
Салон (салон) | |
---|---|
приміщення для виставок, демонстрації товарів, а також магазин, де продаються художньо виготовлені товари, витвори мистецтва, чи ательє, де робота виконується художньо. | |
Сальдо (сальдо) | |
---|---|
у бухгалтерському обліку різниця між сумами дебету і кредиту рахунка. Дебетове сальдо (сума дебету більша за суму кредиту) відображає наявність господарських засобів на певну дату, затрати на виробництво, розмір збитків тощо; записується в активі балансу. Кредитове С. (сума кредиту більша за суму дебету) відображає стан джерел господарських засобів; записується у пасиві балансу. | |
Сальдо активне (сальдо активное) | |
---|---|
перевищення надходжень над видатками. Сальдо активне називають також позитивним. | |
Сальдо негативне (сальдо негативное) | |
---|---|
перевищення видатків над надходженням підприємства, фірми, компанії; у міжнародній торгівлі | |
Сальдо платіжного балансу (сальдо платежного баланса) | |
---|---|
різниця між платежами за кордон і надходженнями коштів з-за кордону. | |
Самообслуговування (самообслуживание) | |
---|---|
спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець дістає можливість прямого доступу до них і вибору потрібного йому товару без участі продавця, з наступною оплатою через розрахунково-касовий вузол. | |
Самоокупність (самоокупаемость) | |
---|---|
принцип ведення господарства, за яким доходи від діяльності підприємства перекривають його витрати. Вважається, що за таких умов підприємство є прибутковим. | |
Саморегулювання (саморегулирование) | |
---|---|
форма управління економічними процесами, за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників | |
Самоуправління (самоуправление) | |
---|---|
спосіб, режим управління підприємством, за яким основні функції управління його діяльністю здійснює саме підприємство, без зовнішнього втручання. | |
Самофінансування (самофинансирование) | |
---|---|
забезпечення науково-технічного, виробничого та соціального розвитку підприємств за рахунок їх власних (зароблених) коштів. За умов С. головним джерелом задоволення потреб підприємства є прибуток або госпрозрахунковий доход. Підприємства, що працюють на засадах С., вносять до бюджету плату за ресурси, а також здійснюють сплати з прибутку за встановленими нормативами і відрахуваннями у центральні фонди та резерви. | |
Санація (оздоровлення) (санация) | |
---|---|
система заходів, що проводяться для відвернення банкрутств промислових, торгових, банківських монополій. Здійснюється шляхом злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій і облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що знаходиться на межі банкрутства. | |
Санкція (санкция) | |
---|---|
визначена державними законодавчими актами, угодами, договорами, контрактами примусова відповідальність за порушення правових, майнових норм, умов договорів, контрактів, що призводить до негативних майнових, фінансових, господарських чи підприємницьких результатів. | |
Світова ціна (мировая цена) | |
---|---|
грошовий вираз міжнародної вартості товару, що реалізується на світовому ринку. | |
Світове господарство (мировое хозяйство) | |
---|---|
взаємопов’язані і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функціонують за погодженими правилами, послідовне їх об’єднання в єдину світову систему. | |
Світовий ринок (мировой рынок) | |
---|---|
1. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. 2. Сукупність національних ринків країн земної кулі, зв’язаних між собою зовнішньою торгівлею, наданням транспортних послуг або іншими видами економічних відносин. | |
“Свіфт” (“свифт”) | |
---|---|
система електронної передачі інформації за міжнародними розрахунками. В системі “С.” беруть участь понад 1500 банків 54 держав світу. Банки-учасники системи через термінали зв'язані з її центральними пунктами, а через її посередництво | |
СВОП (СВОП) | |
---|---|
операція по обміну національної валюти на іноземну, що передбачає зобов'язання зворотного обміну через певний строк; здійснюється між центральними банками. | |
СДР (СДР) | |
---|---|
скорочена назва спеціальних прав запозичення в Міжнародному валютному фонді. Таким правом наділяється кожна країна-член МВФ, якій відкривається в фонді спеціальний ліміт у грошових одиницях СДР. В межах свого ліміту кожна країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн-членів МВФ, розраховуючись за неї в СДР через фонд. | |
Сегмент ринку (сегмент рынка) | |
---|---|
відокремлена і згрупована за певними ознаками частка товарного або регіонального ринку. | |
Сегментація ринку (сегментация рынка) | |
---|---|
групування і поділ ринку на окремі частки (сегменти) за певними ознаками: географічними, демографічними, соціальними, професійними, етнографічними тощо. | |
Сезонні ціни (сезонные цены) | |
---|---|
ціни, що змінюються залежно від періоду року, сезонну (сільськогосподарська продукція, одяг, взуття тощо). | |
Сектор (сектор) | |
---|---|
1. Відділ установи, організації з певною професійною чи виробничою спеціалізацією. 2. Частина народного господарства, яка має економічні чи соціальні окремішності. | |
Сектор державний (сектор государственный) | |
---|---|
частина економіки, що керується і контролюється державними органами, перебуває у власності держави. | |
Сектор економіки (сектор экономики) | |
---|---|
значна частина економіки (промисловий, сільськогосподарський тощо). | |
Сектор приватний (сектор частный) | |
---|---|
економічні об’єкти, що перебувають у приватній власності, належать приватному капіталу. | |
Сепаратизм (сепаратизм) | |
---|---|
політика регіональної економіки, намагання створити свій незалежний ринок, здобути повну економічну самостійність і незалежність від центру. | |
Сервіс (сервис) | |
---|---|
1. Різновид маркетингової діяльності, спрямованої на надання додаткових послуг у сфері виробництва, підприємницької діяльності. 2. Система і широкий комплекс надання послуг, обслуговування різних побутових потреб населення і підприємств; обслуговування і ремонт транспортних засобів, комп’ютерної техніки. | |
Середні витрати (средние издержки) | |
---|---|
витрати на одиницю виготовленої продукції. Розрізняють загальні витрати, середні змінні витрати та середні постійні витрати. | |
Серійне виробництво (серийное производство) | |
---|---|
обмежене виробництво продукції, товарів серіями, тобто окремими партіями значних розмірів, але не в масовому масштабі. | |
Серія (серия) | |
---|---|
1. Сукупність цінних паперів, банківських білетів, що випущені під одним ідентифікатором. 2 .група однорідних за спільними ознаками товарів, предметів, явищ, дій, понять. | |
Сертифікат (сертификат) | |
---|---|
1. У зовнішньоекономічній діяльності С. | |
Сертифікат якості (сертификат качества) | |
---|---|
документ, виданий компетентними державними органами, який характеризує основні параметри якості товару, їх відповідність державним і міжнародним стандартам. | |
Сертифікація (сертификация) | |
---|---|
1. Підтвердження відповідностей якісних характеристик рівню, який вимагається стандартом якості. 2. Процедура отримання сертифіката. | |
Синдикат (синдикат) | |
---|---|
одна з форм договірного об’єднання картельного типу підприємців окремої галузі виробництва з метою супротиву монополії шляхом захоплення ринку і спеціалізації виробництва та сільського збуту товарів за єдиними цінами через єдину торговельну організацію, яка звичайно організовується у формі акціонерного товариства. | |
Синтетичний облік (синтетический показатели) | |
---|---|
узагальнюючі показники , що характеризують економічний об’єкт, економічну систему в цілому. Більшість макроекономічних показників є синтетичними, отриманими за допомогою об’єднання мікроекономічних показників. | |
Синхромаркетинг (синхромаркетинг) | |
---|---|
маркетинг, що здійснюється фірмами, підприємствами в умовах коливання кон’юнктури, нестійкості попиту на їхні товари і послуги. | |
Сировина (сырье) | |
---|---|
видобуті корисні копалини та інші природні ресурси, виготовлені з них матеріали, що підлягають подальшій переробці. | |
Система (система) | |
---|---|
сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність. | |
Система маркетингової інформації (система маркетинговой информации) | |
---|---|
постійно діюча система аналізу, оцінки і поширення актуальної і своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою поліпшення планування, впровадження і контролю за виконанням маркетингових заходів. | |
Системний підхід (системный подход) | |
---|---|
напрямок в економічній науці, головна мета якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів | |
Ситуаційне управління (ситуационное управление) | |
---|---|
оперативне управління, яке полягає у необхідності прийняття управлінських рішень при виникненні проблем щодо економічної ситуації, що складається в процесі господарювання. Є доповненням до стратегічного управління. | |
Ситуація (ситуация) | |
---|---|
збіг обставин і умов, що створюють певне становище. | |
Сітьове планування й управління (сетевое планирование и управление) | |
---|---|
метод планування, заснований на графічному зображенні певного комплексу робіт у їх логічній послідовності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Його основа | |
Сіф (сиф) | |
---|---|
умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації товару включається його вартість, витрати на страхування та транспортування до місця призначення. При продажу на умовах С. продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар у порт відвантаження, зафрахтувати судно, сплатити податки, мито і збори, застрахувати товар. | |
Сконто (сконто) | |
---|---|
знижка з ціни товару у разі його оплати до настання строку платежу. | |
Слоган (слоган) | |
---|---|
різновид реклами товару, послуги, виготовлений стислий, але місткий, влучний, ефективний рекламний текст у вигляді гасла, призначений для широкого людського загалу. | |
Собівартість (себестоимость) | |
---|---|
грошовий вираз усіх витрат виробничого підприємства, пов’язаних з виготовленням і реалізацією продукції. Включає витрати на оплату праці, на відшкодування витрат знарядь праці, які використовуються у виробничому процесі, вартість матеріальних і сировинних ресурсів, витрати на обслуговування виробництва, одержані кредитні ресурси, оплату податків, витрати на реалізацію продукції і рекламу. | |
Собівартість продукції (себестоимость продукции) | |
---|---|
виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, організацій на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. В кошторисі витрат на виробництво виділяють такі елементи: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальне та медичне страхування; амортизація основних фондів та інші витрати. | |
Соціальна активність (социальная активность) | |
---|---|
активна участь громадян у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства, поліпшенні соціальних умов життя. | |
Соціальна допомога (социальная помощь) | |
---|---|
турбота держави, суспільства про громадян, яким потрібна допомога у зв’язку з віком, станом здоров’я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування. | |
Соціальна політика (социальная политика) | |
---|---|
система державних заходів, спрямованих на захист прав і свобод усіх громадян, забезпечення соціальної справедливості. | |
Соціальна сфера (социальная сфера) | |
---|---|
сукупність галузей, організацій, підприємств, які безпосередньо пов’язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров’я, громадське харчування, фізкультура і спорт тощо). | |
Соціальне забезпечення (социальное обеспечение) | |
---|---|
система державних і суспільних заходів, спрямованих на забезпечення матеріальних умов життя членів суспільства у старості, у разі передчасної витрати чи значного обмеження працездатності, втраті годувальника. Основними видами соціального забезпечення є: пенсії, утримання за рахунок держави в будинках-інтернатах, забезпечення інвалідів ортопедичними виробами, транспортними засобами, надання оздоровчих путівок, допомога багатодітним сім’ям і одиноким матерям, надання пільг та субсидій тощо. | |
Спад (спад) | |
---|---|
фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу, зниження попиту на товари, курс акцій та інші негативні явища в економіці і суспільному житті. | |
Спекуляція (спекуляция) | |
---|---|
купівля-продаж товарів, цінних паперів, валюти з метою отримання прибутку, який виникає у зв’язку з різницею між ціною купівлі і ціною продажу. В умовах ринкової економіки не розглядається як протизаконна, а є звичайною формою біржової гри. | |
Спеціалізація (специализация) | |
---|---|
1. Зосередження діяльності на відносно вузьких напрямках, окремих технологічних операціях або видах продукції. 2. Набуття спеціальних знань, навичок у певній галузі. 3. Поділ праці за її окремими видами, формами. | |
Спеціальні фонди (специальные фонды) | |
---|---|
державні і недержавні структури з певними напрямами діяльності, які акумулюють грошові кошти, що мають чітке цільове призначення і можуть використовуватись лише в певних чітко окреслених цілях (пенсійні, страхової медицини тощо), спеціальні рахунки і кошториси громадських об’єднань, установ. | |
Спеціальність (специальность) | |
---|---|
відносно вузький вид трудової діяльності. Який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичних вмінь. | |
Списання (списывание) | |
---|---|
віднесення товарних цінностей або грошових коштів підприємства, фірми до збитків з вилученням їх з балансу, зняття з балансового обліку. Здійснюється спеціально призначеними комісіями. | |
Спільне підприємство (совместное предприятие) | |
---|---|
підприємницька структура, засновником якої є два або кілька підприємств | |
Споживання (потребление) | |
---|---|
використання суспільного продукту для задоволення потреб людей. Розрізняють споживання виробниче і особисте. Виробниче споживання як процес, що безперервно повторюється, збігається з виробництвом. | |
Споживач (потребитель) | |
---|---|
особа або організація, що використовується, споживає товари (послуги) як інших виробників, так і свої власні. | |
Споживча вартість ( потребительская стоимость) | |
---|---|
корисність рече, тобто здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. | |
Споживчий кошик (потребительская корзина) | |
---|---|
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного)споживання людини або її сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості і споживчого кошика у діючих цінах. | |
Споживчий кредит (потребительский кредит) | |
---|---|
різновид кредитів, що служать задоволенню потреб населення. | |
Спонсор (спонсор) | |
---|---|
1. Фізична чи юридична особа, яка здійснює благочинну акцію з фінансування певних культурологічних, медичних, лікувальних, мистецьких, економічних або інших програм без зворотної матеріальної вигоди. 2. Замовник, організатор великого заходу з метою реклами своєї фірми, товару, послуг без права на отримання фінансової винагороди. | |
Спосіб виробництва (способ производства) | |
---|---|
історично визначений спосіб добування матеріальних благ, основа суспільно-економічної формації, кожній з яких притаманний лише її властивий спосіб виробництва. | |
Спот (спот) | |
---|---|
різновид угоди на наявні товари, у тому числі за умови біржової торгівлі, що передбачає негайну оплату товару. | |
Стабілізація (стабилизация) | |
---|---|
1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва. 2. В автоматизованих системах | |
Стабільність цін (стабильность цен) | |
---|---|
ситуація на ринку, за якої темпи інфляції на стільки незначні, що не зумовлюють зростання цін на товари і послуги. | |
Ставка (ставка) | |
---|---|
економічний термін, що стосується податку, банківського відсотка, платежу й означає розмір, частку податкових вилучень з доходів, плати за наданий кредит. | |
Стагнація (стагнация) | |
---|---|
застій в економіці, виробництві, торгівлі, що передує спаду, супроводжує спад. | |
Стагфляція (стагфляция) | |
---|---|
поєднання припинення розвитку і навіть падіння виробництва (стагнації) із прискореним зростанням цін, що не припиняється (інфляцією). | |
Стандарт (стандарт) | |
---|---|
1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. | |
Стандартизація (стандартизация) | |
---|---|
встановлення й застосування правил для впорядкування діяльності у певній галузі, які регламентують певні умови, норми, якісні характеристики та інші об’єкти стандартизації, що називаються стандартом. | |
Статистика (статистика) | |
---|---|
наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв’язках і взаємозумовленості, а також нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу. | |
Статистична звітність (статистическая отчетность) | |
---|---|
форма статистичного спостереження, за якою статистичні органи у визначені строки одержують від підприємств, установ і організацій потрібні їм статистичні дані у вигляді звітних документів. | |
Статистичне моделювання (статистическое моделирование) | |
---|---|
моделювання економічних, демографічних, соціальних та інших явищ і процесів на основі статистичних даних, оброблених за допомогою методів математичної статистики. | |
Статус (статус) | |
---|---|
правовий стан юридичних і фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності, що характеризується і визначається їх організаційно-правовою формою, статутом, свідоцтвом про реєстрацію, правами та обов’язками. | |
Статут (устав) | |
---|---|
документ, що визначає структуру, права та обов’язки підприємств, державних органів, громадських організацій. | |
Статутний капітал (уставной капитал) | |
---|---|
сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування підприємства. Створюється за рахунок виручки від продажу акцій, державних коштів, вкладень приватних капіталів. До С.к. належить вартість основних та оборотних коштів. Найпоширеніша форма | |
Статутний фонд (уставной фонд) | |
---|---|
сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновником (державою, організацією, установою, трудовим колективом, фізичкою особою) в постійне розпорядження підприємства. Розмір С.ф. не залишається незмінним в процесі господарської діяльності. Він може збільшуватися або зменшуватися. С.ф. збільшується за рахунок інвестицій, введення в дію нових потужностей, переоцінки або індексації засобів праці. Його зменшення може бути наслідком списання основних засобів, нарахування зносу, їх переоцінки. | |
Стиль керівництва (стиль руководства) | |
---|---|
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання. | |
Стимулювання (стимулирование) | |
---|---|
економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання. | |
Стратегія (стратегия) | |
---|---|
основні форми та методи перспективних дій, пов’язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей. | |
Стратегія маркетингу (стратегия маркетинга) | |
---|---|
формування і перспективне визначення основних довгострокових цілей, програм і завдань підприємств, узгодженість послідовності дій, розподіл кількості і напрямів використання ресурсів, необхідних для досягнення планових цілей і завдань. | |
Стратегія ринку (стратегия рынка) | |
---|---|
визначення основних напрямів розвитку товарного або регіонального ринків, виходячи з оцінок поточної кон’юнктури і перспектив її розвитку. | |
Страхові запаси (страховые запасы) | |
---|---|
запаси, що їх створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу. | |
Страхування (страхование) | |
---|---|
система економічних відносин, які включають утворення за рахунок товариств, об'єднань, підприємств та населення спеціального фонду коштів і використання його для відшкодування втрат майна від стихійного лиха та інших несприятливих явищ, а також для надання громадянам (або їх сім'ям) допомоги при настанні різних подій в їх житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть). С. буває майнове, особисте та С. відповідальності. Воно може бути добровільним та обов'язковим. В Україні поряд з державною страховою організацією існує багато альтернативних страхових товариств. | |
Структура (структура) | |
---|---|
1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об’єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, цін тощо) на складові за певними ознаками. 3. Склад, побудова економічного об’єкта. | |
Субвенція (субвенция) | |
---|---|
вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави; на відміну від дотації, спрямовується на фінансування певного заходу і полягає поверненню у випадку порушення її цільового використання. С. надаються на фінансування певних програм, проектів, що здійснюється ними з власної ініціативи, але схвалених центром. | |
Суб’єкт (субъект) | |
---|---|
фізична або юридична особа, що здійснює економічну, господарську діяльність (людина, сім’я, підприємство, підприємець, компанія, держава). | |
Суборенда (субаренда) | |
---|---|
передання орендатором частини орендованого майна в оренду третій особі. | |
Субпідрядник (субподрядчик) | |
---|---|
будівельно-монтажна організація, яку залучають для виконання окремих видів робіт на будівництві об’єкта, що виконує генеральний підрядник. | |
Субрахунок (субсчет) | |
---|---|
рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи), а також профспілковим і деяким іншим організаціям. | |
Субсидія (субсидия) | |
---|---|
допомога у грошовій формі чи натурою, що надається державою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам, іншим державам. | |
Суд (суд) | |
---|---|
соціальний державний орган, який здійснює правосуддя шляхом розгляду й ухвал карних справ. Цивільних, трудових або інших спірних питань згідно з установленим законом порядку. | |
Сумісництво (совместительство) | |
---|---|
одночасне обіймання тим самим працівником, окрім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної ). | |
Супермаркет (супермаркет) | |
---|---|
великий універсальний магазин, в якому представлено широкий асортимент продовольчих і супутніх непродовольчих товарів з наданням різноманітних послуг покупцям. | |
Сфера (сфера) | |
---|---|
1. Область дії, межі поширення чогось. 2. Громадське оточення, обстановка, середовище. 3. Коло осіб, об’єднаних суспільними інтересами | |
Сфера послуг (сфера услуг) | |
---|---|
інфраструктура, що охоплює ті галузі народного господарства, які надають в основному послуги споживачам (пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, освіта, охорона здоров’я, телебачення, пансіонати тощо). | |
Таємниця підприємницька (тайна предпринимательская) | |
---|---|
зберігання в інтересах фірми таємниці від конкурентів винаходів, секретів виробництва, ноу-хау, методів управління фінансами, маркетингом тощо. | |
Такса (такса) | |
---|---|
конкретно визначений органами або недержавними організаціями єдиний рівень цін на товари, оплату праці та послуги. | |
Тантьєма (тантьема) | |
---|---|
додаткова винагорода із чистого прибутку, що виплачується членам правлінь, директорам, керівним службовцям акціонерних товариств, банків, фінансових компаній та ін. Розмір Т. встановлюється в процентах від чистого прибутку. | |
Телешопінг (телешопинг) | |
---|---|
1. Роздрібна торгівля за допомогою засобів телекомунікацій. 2. Замовлення за зразками то телефону з доставкою його додому. | |
Техніка обліку (техника учета) | |
---|---|
сукупність обчислювального обладнання, приладів, регіструючої апаратури в поєднанні з методами і способами здійснення процесів обліку. | |
Техніко-економічне обґрунтування (технико-экономическое обоснование) | |
---|---|
розрахунки на основі аналізу та оцінки економічної доцільності, що виконується для здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємств, модернізації і реконструкції діючих об’єктів тощо. | |
Техніко-економічний аналіз (технико-экономический анализ) | |
---|---|
комплекс дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріального виробництва, об’єктів підприємницької діяльності, підрозділів та об’єднань, за допомогою якого виявляють вплив на виробничо-комерційну практику розвитку техніки, технології на організації виробництва. | |
Технічний проект (технический проект) | |
---|---|
документ, у якому приведені технічні рішення, технічний образ нового продукту, об’єкта. | |
Технології безвідходні (технологии безотходные) | |
---|---|
сукупність технічних, технологічних способів, методів і прийомів переробки сировини, матеріалів, що забезпечує повне їх використання на даному підприємстві для виробництва кінцевої продукції без будь-яких виходів. | |
Технологія (технология) | |
---|---|
1. Фактор виробництва, наукові методи досягнення практичних цілей. 2. Сукупність способів обробки або переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів. 3. Опис способів обробки (переробки) у вигляді карт, креслень, графіків, конструкцій тощо. | |
Титульний список (титульный список) | |
---|---|
перелік включених у план об’єктів будівництва та їх характеристика: кошторисна вартість і вартість робіт на рік, проектна потужність, місце будівництва, строки початку і закінчення робіт. | |
Товар (товар) | |
---|---|
це те, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з привертанням уваги, придбання, використання або споживання. | |
Товари виробничого призначення (товары производственного пользования) | |
---|---|
товари, призначені для споживання підприємствами, фірмами (технологічне обладнання, паливно-мастильні матеріали, техніка тощо). | |
Товари короткочасного користування (товары кратковременного пользования) | |
---|---|
споживчі товари, процес споживання яких відбувається протягом короткого часу | |
Товари особливого попиту (товары особого спроса) | |
---|---|
товари з унікальними характеристиками або окремі оригінальні, малотиражні, поодинокі товари. | |
Товари повсякденного попиту (товары повседневного спроса) | |
---|---|
товари, що за своїми споживчими властивостями необхідні для щоденного задоволення особистих потреб людини, сім’ї (продукти харчування, напої тощо). | |
Товари споживчого призначення (товары потребительского назначения) | |
---|---|
товари, що задовольняють особисті і суспільні потреби людей, їх попит. | |
Товари тривалого користування (товары длительного использования) | |
---|---|
товари. споживчі властивості яких забезпечують потребу в них людини тривалий час (телевізори, холодильники, меблі, транспортні засоби тощо). | |
Товариство (товарищество) | |
---|---|
добровільне об’єднання фізичних чи юридичних осіб зі створенням структури (підприємства) для здійснення спільних програм, які використовують об’єднані кошти, реалізують товари (послуги) і досягають спільних інтересів, несучи спільну відповідальність за результат своєї діяльності. | |
Товарна марка (товарная марка) | |
---|---|
знак або символ, або їх поєднання, які ідентифікують продукцію та послуги виробника (продавця). Т.м. може бути виражена словом, буквою, групою слів або букв, символом, малюнком, кольором, персо¬ніфікованою товарною маркою. Т.м., яка захищена юридично, | |
Товарна маса (товарная масса) | |
---|---|
обсяг пропозиції на ринках різноманітних споживчих товарів. | |
Товарна політика (товарная политика) | |
---|---|
елемент маркетингової діяльності підприємства, спрямований на розвиток асортименту, створення нових товарів, зняття з виробництва товарів, що втратили споживчий попит, поліпшення упаковки, розробку виразного товарного знаку. | |
Товарна продукція (товарная продукция) | |
---|---|
обсяг в грошовому виразі усієї виготовленої і реалізованої підприємством за певний час кінцевої продукції. | |
Товарний асортимент (товарный ассортимент) | |
---|---|
1. Перелік видів товарів на ринку, торговельній мережі. 2. Група однорідних товарів, що задовольняють певні потреби. | |
Товарний знак (товарный знак) | |
---|---|
спеціальні оригінальні знаки, які містяться на товарі або на упаковці товаровиробника і показують оригінальні відмінності даного товару від товарів інших виробників. | |
Товарознавство (товарознавство) | |
---|---|
наука, що вивчає фізичні, хімічні і споживчі властивості товарів з метою створення безпечних умов їх споживання. | |
Товарооборот (товарооборот) | |
---|---|
1. Рух товарів у сфері обігу, пов’язаний із їх обміном на гроші і переходом від виробника до споживачів. 2. Обсяг проданих і куплених товарів у грошовому виразі за певний час. | |
Торги (торги) | |
---|---|
конкурентна форма організації торгівлі, за якої продаж товару здійснюється на загальних засадах. Договори купівлі-продажу укладаються після попередньо проведених торгів щодо узгодження цін та умов продажу, передпродажних і післяпродажних послуг. | |
Торгівля (торговля) | |
---|---|
форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу. | |
Торгова марка (торговая марка) | |
---|---|
марка. Яку надають товару чи підприємству-товаровиробнику відповідно до чинного законодавства, що є гарантом певної якості товарів, їх відповідності стандартам, технічним умовам. Використання торгової марки іншими підприємствами без дозволу їх власника карається законом. | |
Торгова націнка (торговая наценка) | |
---|---|
надбавка до роздрібних цін на продукцію, що реалізують підприємства громадського харчування різних форм власності. | |
Торговий знак (торговый знак) | |
---|---|
фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєстровані в установленому порядку і в зв'язку з цим захищені законом. Використання без згоди чужих Т.з. забороняється і карається згідно з діючим законодавством. | |
Торговий кредит (торговый кредит) | |
---|---|
придбання в кредит товарів для поступового продажу з виплатою їх вартості і відсотків найближчим часом; поширена форма короткострокових позичок, яка використовується в оптовій і роздрібній торгівлі. | |
Торговий посередник (торговый посредник) | |
---|---|
фізична або юридична особа, яка стає зв’язуючою ланкою між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару яка сприяє розвитку торгівлі. | |
Транзит (транзит) | |
---|---|
перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні перевезення здійснюють в середині країни, а також у міжнародних сполученнях. | |
Транспортні витрати (транспортные издержки) | |
---|---|
витрати на перевезення вантажів, що враховуються як складова у ціні товару. | |
Трансфер (трансфер) | |
---|---|
1. Перенесення оплати торговельної операції за контрактом з одного рахунку на інший. 2. Передання однією особою (фізичною чи юридичною) іншій права на володіння цінними паперами. | |
Трансфертні платежі (трансфертные платежи) | |
---|---|
виплати з державного бюджету; субсидії (субвенції) підприємцям, виплата процентів по державному боргу населенню на соціальні потреби, пенсії. Мають також назву “переказні платежі”. | |
Трасат (трассат) | |
---|---|
особа (боржник), яка видає зобов'язання сплатити за переказним векселем. Наказ Т. | |
Трасувати (трассировать) | |
---|---|
виставляти переказний вексель (тратту); погашати заборгованість в іноземній валюті. | |
Тратта (тратта) | |
---|---|
переказний вексель, в якому одна особа (векселедавець, трасант) наказує другій особі (боржникові, трасатові) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк. | |
Трейдер (трейдер) | |
---|---|
1. Торговець. 2. Маклер на фондовій біржі. 3. Особа (юридична чи фізична), що володіє правом здійснювати операції купівлі-продажу на біржі та укладати відповідні угоди. | |
Трудова дiяльнiсть (трудовая деятельность) | |
---|---|
реалiзацiя цiльової функцiї, сформованої потребами суспiльства, здiйснювана у певнiй органiзацiйно-правовiй формi господарювання. | |
Трудовий колектив (трудовой коллектив) | |
---|---|
сукупність працівників підприємства, компанії, організації, об’єднаних загальною метою досягнення певних кінцевих результатів своєї суспільної діяльності. | |
Трудоємність (трудоемкость) | |
---|---|
економічний показник, який характеризує затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, відображає ефективність затрат живої праці й безпосередньо пов’язаний із собівартістю продукції. | |
Урядові закупки (правительственные закупки) | |
---|---|
закупки товарів і послуг, здійснювані центральними і місцевими органами влади. | |
Установа (учреждение) | |
---|---|
1. Організація, що складається певного штату службовців та адміністрації і проводить діяльність у тій чи іншій галузі промисловості, в торгівлі, охороні здоров’я тощо. Вид (форма) державної організації або громадського об’єднання, що створюється з метою певного роду діяльності щодо виконання державних чи громадських функцій. Є юридичними особами і перебувають на державному або місцевому бюджетному фінансуванні. | |
Утилізація (утилизация) | |
---|---|
доцільне використання виробництва і споживання; використання ресурсів, що не знаходять свого прямого застосування за призначенням. | |
Характер (характер) | |
---|---|
сукупність стійких психічних, психологічних та інших властивостей людини, що формуються в процесі її виховання, навчання, праці, громадської діяльності. | |
Характеристика (характеристика) | |
---|---|
визначення якостей конкретної людини або чого-небудь; офіційний документ про діяльність певної людини. | |
Цейтнот (цейтнот) | |
---|---|
нестача часу для здійснення чогось (ділових справ, операцій) або загроза провалу справи через брак часу. | |
Ціна закупівельна (цена закупочная) | |
---|---|
ціни, за якими сільськогосподарські підприємства продають державі вироблену ними сільськогосподарську продукцію. Структура Ц.з. близька до структури оптових цін підприємства і включає в себе витрати на виробництво продукції та нормативний прибуток. | |
суму витрат і прибутку, а за деякими товарами | |
---|---|
на величину податку з обороту. | |
Ціна роздрібна (цена розничная) | |
---|---|
ціна, за якою товари продаються населенню, а також підприємствам і організаціям по купівлі товарів через роздрібну торгову мережу і підприємства громадського харчування. Ц.р. складається з оптової ціни промисловості (сума витрат на виробництво і прибутку виробника, витрат і прибутку збутової мережі і податку з обороту), а також торгової накидки на користь роздрібної торгівлі. | |
Цінова конкуренція (ценовая конкуренция) | |
---|---|
один з видів конкуренції, пов’язаний з використанням цін як засобу досягнення кращих умов збуту, проникнення і завоювання ринку. | |
Чартерна угода (чартерное соглашение) | |
---|---|
двосторонняя угода, документ, який регламентує правові і майнові відносини між власником транспортного засобу та Клієнтом щодо строків, умов, повноти експлуатації цього засобу, порядку розрахунків, сплати страхових сум, мита тощо. | |
Чек грошовий (чек денежный) | |
---|---|
чек, оплату якого здійснюють шляхом видачі готівкових грошей його пред’явникові. | |
Чек дорожний (чек дорожный) | |
---|---|
чек, що є платіжною вимогою для одержання валюти туристами | |
Чистий ризик (чистый риск) | |
---|---|
ризик, пов’язаний із небезпекою втрати грошей. | |
Шкідництво (вредительство) | |
---|---|
злочин, спрямований на підрив економіки, грошової системи, а також діяльність державних чи інших організацій з метою ослаблення країни. | |
Штатний розпис (штатное расписание) | |
---|---|
документ, що встановлює для даної установи, організації або підприємства структуру адміністративно-управлінського апарату, штат і посадові оклади. | |
Юридична адреса (юридический адрес) | |
---|---|
офіційно визначена (зареєстрована) у встановленому порядку адреса організацій, підприємств, установ. | |
Юстиція (юстиция) | |
---|---|
сукупність правових установ, діяльність судових органів щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство. | |
Якість (качество) | |
---|---|
категорія, яка відображає об’єктивну визначеність речей, дій, подій у певній системі зв’язків. Відрізняє одну річ від іншої. Є означальною при визначення ціни на товар і формуванні попиту на ринку. | |
Якість праці (качество труда) | |
---|---|
сукупність специфічних дій, спрямованих на досягнення певної мети, які відрізняють один вид конкретної праці від іншої. Якісну сторону праці характеризують такі показники, як складність, напруженість, результативність затрат розумових зусиль. | |
Якість продукції (качество продукции) | |
---|---|
сукупність споживчих властивостей продукції, її здатність задовольняти певні потреби людини відповідно до свого призначення, що є визначенням її споживчої вартості, ціни і умовою зростання національного багатства країни. Висока якість товару є запорукою його конкурентоспроможності на ринку і забезпечення прибутку власникові. | |
Ямайська валютна система (Ямайская валютная система) | |
---|---|
створена в 1976р. (м.Кінгстан, Ямайка). Я.в.с. передбачає відмову від низки головних принципів Бреттон-Вудса, повну демократизацію золота та остаточний перехід до використання міжнародних розрахункових грошових одиниць як світових грошей спеціальних прав запозичення СДР, які є спеціальними записами на рахунках членів МВФ. Все це передбачає: відміну офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення обміну доларів на золото; дозвіл на продаж і купівлю золота за ринковими цінами; право вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу; надання МВФ повноважень щодо нагляду за валютною політикою його країн-членів. | |
Ярлик (ярлик) | |
---|---|
різновид товарного знака у вигляді клейма, спеціальної етикетки, талона (наклеєного, намитого), де зазначаються основні характеристики товару: виробник, основні параметри, товарознавчі характеристики, штриховий код, розмір, вага, гатунок тощо. | |
Ярмарки (ярмарки) | |
---|---|
періодичні торги, що їх проводять у певному місці; сезонний розпродаж товарів одного чи багатьох різновидів. Великі Я. це центри оптової торгівлі, де угоди укладаються на основі представлених зразків. У Залежності від об'єктів торгівлі ярмарки розрізняються: універсальні, багатогалузеві та спеціалізовані. З огляду на склад учасників та місце проведення Я. бувають регіональні, національні та міжнародні. | |
Ясак (ясак) | |
---|---|
податок, який платили неросійські народи Поволжя (з 15 століття) та Сибіру (з 17 століття), який був важливою статтею доходів бюджету царської Росії. | |
Багатоагентні системи | |
---|---|
системи, основними компонентами яких є множина програмних модулів (інтелектуальних агентів), які виконують свої функції на вузлах комп’ ютерної мережі у взаємодії між собою та серверною частиною системи | |
Багатовимірний динамічний аналіз даних | |
---|---|
концепція інтерактивного аналізу, що спирається не тільки на багатовимірний погляд на дані з боку кінцевого користувача, але й багатовимірне подання даних у цільовій базі даних. | |
Автоматизований контроль знань | |
---|---|
контроль знань учнів за допомогою приладу, відповідно програмного забезпечення тестування і комп’ютера. | |
Автоматичне проектування | |
---|---|
проектування за допомогою технічних і програмних засобів без участі людини. | |
Авторизація | |
---|---|
ідентифікація, аутентифікація користувача-процес, під час якого програма може розпізнавати зареєстрованого користувача, процедура перевірки на відповідність поєднання ідентифікаційного імені та пароля, введених користувачем в інтерактивну форму. Пропуск на територію сайту, через ім’я (логін) і пароль, подібно до пред’явлення паспорта або пропуску. Надання права доступу і перевірка повноважень користувача на виконання будь-яких дій на сайті. | |
Авторитарне (лат. autoritas-влада, вплив) виховання | |
---|---|
педагогічна концепція, яка передбачає підкорення вихованця волі вихователя. Придушуючи ініціативу і самостійність, А. в. перешкоджає розвитку індивідуальності дитячої особистості, призводить до її нівелювання, виникнення конфронтації між педагогом і дітьми. | |
Авторський заклад освіти | |
---|---|
у системі інших виступає як форма реалізації соціальних перетворень та суспільних відносин, він покликаний забезпечити сприятливі умови для реалізації і самореалізації об’єктів навчально-виховного процесу; інтелектуального, морального, емоційного та фізичного розвитку учнів; формування їх світогляду, гуманних та демократичних відносин на основі загальнолюдських цінностей. | |
Авторська школа | |
---|---|
експериментальний навчально-виховний заклад, діяльність якого базується на розробленій автором чи авторським колективом педагогічній концепції. Термін запроваджено наприкінці 80-х років XX ст., однак у світовій педагогіці авторськими за суттю були навчальні заклади Й.-Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, школи М. Монтессорі, Р. Штейнера, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін. | |
Авторський курс | |
---|---|
навчальний курс з певної навчальної дисципліни, її частини або окремої проблеми, підготовлений кваліфікованим, визнаним в певній галузі знань фахівцем. | |
Авторські засоби мультимедіа | |
---|---|
це прикладне програмне забезпечення (додатки), яке має заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм. | |
Авторські навчальні програми | |
---|---|
складова частина програмно- методичного забезпечення навчального процесу навчально-виховного закладу (школи, дитячого садка тощо). Для них характерні оригінальні концепції та зміст. Запровадженню авторських навчальних програм передує експертиза, апробація, сертифікація тощо. | |
Авторські освітні технології | |
---|---|
розроблені педагогами-практиками технології, в яких у різних варіантах поєднано адекватні змісту і цілям різнорівневого і різнопрофільного навчання структурно-логічні, інтеграційні, ігрові, комп’ютерні, діалогові, тренінгові технології. | |
Автофоловінг | |
---|---|
взаємне приєднання користувачів. За великого обсягу фоловінгу відсортувати важливі новини від основної маси можна за допомогою програми Twitter Lists. | |
Агрегат даних | |
---|---|
сукупність елементів даних у записі. | |
Адаптація соціальна | |
---|---|
соціальне пристосування, процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з точки зору індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для її здорового, щасливого життя в суспільстві. | |
Адекватність моделі | |
---|---|
властивість моделі, згідно з якою потреби її повноти, точності та правильності забезпечено не загалом, а лише в межах, необхідних для досягнення мети. Модель, за допомогою якої досягається мета, називається адекватною меті. | |
Адміністративна система | |
---|---|
система, що забезпечує управління сайтом, порталом, інформаційним комплексом, або їх частиною. Здійснює також контроль доступу і захист об’єкту від несанкціонованого вторгнення. | |
Адміністративна система підтримки прийняття рішень | |
---|---|
розробляється для безпосереднього використання керівниками верхнього ешелону управління. Повинна надавати вільний доступ до поточної інформації щодо статусу організації й враховувати основні чинники успіху керівника | |
Адміністратор групи в соціальній мережі (адмін) | |
---|---|
засновник групи, який несе відповідальність перед адміністрацією сайту за його зміст. Може змінювати опис групи і головну картинку -аватарку, може видаляти групу. Видалення аккаунта адміна тягне за собою видалення і всіх груп, які ним створені. Може призначати і звільняти модераторів групи. Має всі права і функції модераторів. | |
Лабораторний комп’ютерний тренінг | |
---|---|
лабораторні роботи, що проводяться у віртуальному комп’ютерному середовищі. | |
Лазерний принтер | |
---|---|
тип електростатичних друкувальних пристроїв, в яких для формування зображення використовується принцип ксерографії. Сама технологія лазерного копіювання зображення з одного паперового носія на інший була вперше запатентована в 1959 р. корпорацією Xerox. Нею ж, в 1978 р., був випущений перший лазерний принтер Xerox 9700, для виводу на друк вмісту комп’ютерної пам’яті. І лише в 1984 р. фірма Hewlett-Packard випустила свій перший лазерний принтер серії LaserJet з розрізненням до 300 dpi. У ньому був використаний електрографічний принцип створення зображень-такий же, як у копіювальних апаратах. Відмінність полягала в способі експонування (тобто в способі перенесення копійованого зображення на фотобарабан оторецептор)). У копіювальних апаратах воно відбувається за допомогою лампи, а в лазерних принтерах світло лампи замінює промінь лазера. Серцем лазерного принтера є фотопровідний циліндр, який часто називають друкуючим фотобарабаном або просто барабаном. З його допомогою здійснються перенесення зображення на папір. Фотобарабаном є металевий циліндр, покритий тонкою плівкою фоточутливого напівпровідника. Поверхню такого циліндра можна забезпечити позитивним або негативним зарядом, який зберігається до того часу, поки 397 барабан не освітлений. Якщо яку-небудь частину барабана експонувати (тобто освітити), покриття набуває провідності і заряд стікає з освітленої ділянки, утворюючи незаряджену зону. Іншою найважливішою частиною принтера є малогабаритний лазер, який генерує дуже тонкий світловий промінь і оптико-механічна система дзеркал і лінз, що переміщає цей промінь по поверхні барабана. Відбиваючись від обертових дзеркал (звичайно чотиригранної або шестигранної форми), цей промінь засвічує поверхню фотобарабана, знімаючи з неї заряд в точці експонування. Для отримання точкового зображення лазер включається й вимикається за допомогою керуючого мікропроцесора. Дзеркало, що обертається, розгортає промінь у вигляді рядка прихованого (латентного) зображення на поверхні фотобарабана. Після формування рядка спеціальний кроковий двигун повертає барабан для формування наступного. Цей зсув відповідає роздільній здатності принтера по вертикалі і звичайно складає 1/600 або 1/1200 дюйма. Процес утворення прихованого зображення на барабані нагадує формування растра на екрані телевізійного монітора. Таким чином, оптичне зображення перетворюється на приховане електростатичне, а після проходження фотобарабана біля картриджа з тонером- у тонерне зображення на фоторецепторі. Прокатування даного зображення по аркушу паперу дає представлення копії початкового зображення на поточному аркуші. Отримане на аркуші паперу зображення пропускається через високотемпературну камеру– так звану «піч» (або фьюзер (fuser))- і закріплюється в ній нагрівальним і притискним валами. | |
Лабораторія віддаленого доступу | |
---|---|
підрозділ навчальної організації,
оснащений реальним навчально-дослідним устаткуванням з
дистанційним доступом до нього по телекомунікаційних каналах зв’язку | |
ЛайвДжорнал, livejournal.com | |
---|---|
платформа для розміщення онлайнових щоденників, спільнот, особистих і колективних блогів, публікацій,
записів,
коментарів. Має набір функцій і налаштувань для блогів: різні типи записів,
можливості
їх коментування, введення розширених
відомостей
про користувача, друзів, стрічка друзів, картинки користувачів і функції безпеки облікового запису. Створена американцями, куплена
росіянами. | |
ЛайвІнтернет, liveinternet.ru | |
---|---|
ЛайвІнтернет, liveinternet.ru– найбільша російська блог-платформа. Особисті щоденники, спілкування між блогами, підписка на оновлення, зображення, фотоальбоми, коментарі, голосування, RSS-канали, стрічка друзів. Тематичні співтовариства, навігація між щоденниками та повідомленнями, календарі, цитатники, вибірки за інтересами і місцем проживання, відео та аудіо, форуми, знайомства. Лічильник статистики rax.ru, пошта li.ru, сервіс знайомств, маркет, он-лайн гра Олігарх, інформери (погода, ТВ-програма). | |
Лаковий диск | |
---|---|
Лаковий диск – носій механічного звукозапису у формі диска, що складається з основи та лакового робочого шару. | |
Лакуна | |
---|---|
Лакуна – втрата записаної інформації на графічному документі. | |
Ламер (lamer) | |
---|---|
Ламер (lamer) – безнадійно неосвічений, безпорадний, позбавлений всякого поняття про комп’ютерні технології користувач. Відношення ламера до програмного забезпечення й апаратури підбиває підсумок фраза: «Мене не турбує, як воно працює, а тільки те, що воно робить». | |
Лист щастя | |
---|---|
Лист щастя – листи масової розсилки, що мають характер забобонів і несуть неправдиву інформацію. Не потрібно реагувати на такі листи і не розсилати їх далі. Адміністрації соціальних мереж прирівнюють такі листи до спаму. | |
Лінійне програмування | |
---|---|
Лінійне програмування – математична дисципліна, присвячена теорії й методам вирішення завдань про екст- ремуми лінійних функцій на безлічі n- мірного векторного простору, лінійних рівнянь, що задаються системами, і нерівностей. Лінійне програмування є окремим випадком математичного програмування. Одночасно воно – основа декількох методів вирішення завдань цілочисельного та нелінійного програмування. | |
Лінк | |
---|---|
Лінк – смисловий контекст, який визначає логічний зв’язок між двома поняттями. | |
Ліцензіат (license-holder) | |
---|---|
Ліцензіат (license-holder) – власник ліцензії на певний вид діяльності | |
Ліцензія1 | |
---|---|
Ліцензія1 – дозвіл на
провадження
певного виду діяльності | |
Ліцензія2 (license) | |
---|---|
Ліцензія2 (license) – документ державного зразка, який підтверджує права ліцензіата (власника ліцензії) на проведення визначеного в ньому виду діяльності впродовж обумовленого терміну за умови виконання всіх пунктів вказаної ліцензійної угоди; дозвіл на використання матеріалів (винаходів, виробів, програм, аудіо- та відеокліпів чи іншіх обєктів інтелектуальної власності), захищених патентним або авторським правом; у телекомунікації придбане в регулюючого органу право передавання радіохвиль у заданому діапазоні. | |
Ліцензійний контент | |
---|---|
Ліцензійний контент – контент з обмеженим доступом, зазвичай, за плату. | |
Ліцензування | |
---|---|
Ліцензування (лат. licentia – свобода, право) освітнього закладу – проведення експертизи і прийняття рішення про видачу або відмову у видачі навчальному закладу ліцензії на здійснення освітньої діяльності відповідно до поданої заяви. Проводиться державними органами управління освіти або органами місцевого самоврядування з метою реалізації державної політики в галузі освіти, регулювання умов здійснення освітнього процесу, захисту прав громадян на отримання освіти, створення правових гарантій для вільного функціонування і розвитку освітніх закладів різних організаційно-правових форм. | |
Ліцензування вищого навчального закладу | |
---|---|
Ліцензування
вищого навчального
закладу – видача
ліцензії на ведення освітньої діяльності за освітніми програмами вищої та післявузівської професійної освіти. | |
Логін (англ. Login, Login name) | |
---|---|
Логін (англ. Login, Loginname) – алфавітно-цифровий набір символів, що ідентифікує користувача комп’ютерної мережі і разом із паролем використовується операційною системою для надання йому дозволу на з’єднання з комп’ютерною системою та визначення його прав доступу до ресурсів мережі. Логін має бути унікальним в межах даної системи. | |
Логічна мережа | |
---|---|
Логічна мережа – мережна діаграма, підготовлена незалежно від фізичного розташування пристроїв, яка може включати групи, розташовані в різних місцях (на різних поверхах або в різних будівлях). | |
Логічне ім’я | |
---|---|
Логічне ім’я – ім’я, що надається операційною системою сімейства Wіndows деякому пристрою або класу пристроїв для того, щоб прикладне програмне забезпечення й робота користувача не залежали від особливостей їх конструкції. Абстрактне позначення пристрою комп’ютера у вигляді додаткового текстового й/або графічного ім’я/позначення, приписуваного операцийною 400 системою для зручності його використання. Логічне ім’я допускає використання даного об’єкта таким чином, що не виникає необхідність вдаватися в особливості його фізичної реалізації. Тому для користувача різні зовнішні пристрої, наприклад, флопі-диск, жорсткий диск, оптичний диск, флеш-пам’ять, розрізняються тільки літерним позначенням (A:, C:, D:, E: і т.д.). | |
Логічний накопичувач | |
---|---|
Логічний накопичувач – незалежний дисковий накопичувач, до якого можна звертатися за його ім’ям, на- приклад, C:, E:, F:, G: тощо. | |
Логічні (булеві) оператори | |
---|---|
Логічні (булеві) оператори – логічні операнди, що дозволяють створювати логічні вирази: "І", "АБО", "НІ". Використовуються при створенні складних запитів до інформаційно-пошукових систем. | |
Логотип1 | |
---|---|
Логотип1 – поєднання знаку (графічного зображення) і логограми
(шрифтового напису).
| |
Логотип2 | |
---|---|
Логотип2 – оригінальне зображення повного або скороченого найменування організації або товару. Логотип є словесною частиною товарного знака. | |
Локалізація програмних продуктів | |
---|---|
Локалізація програмних продуктів − приведення програмних продуктів, які використовуються в Україні, у відповідність із законами України та іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в Україні. | |
Локальна корпоративна мережа | |
---|---|
Локальна корпоративна мережа – це мережа, яка обслуговує обмежену кількість користувачів на відміну від мережі Інтернет. | |
Локальна мережа | |
---|---|
Локальна мережа – комп’ютерна мережа, що охоплює обмежену зону, наприклад, окремий поверх або будинок. | |
Локальна обчислювальна мережа | |
---|---|
Локальна обчислювальна мережа – це сукупність комп‘ютерів, кабелів, мережевих адаптерів, що працюють під управлінням мережевої операційної системи і прикладного програмного забезпечення. Для мережевої комп‘ютерної системи часто використовується абревіатура NOS (Network Operating System). | |
Локальна підсистема | |
---|---|
Локальна підсистема – підсистема, яка на відміну від розподіленої, згрупована в одній точці мережі і, як правило, обслуговується одним користувачем. | |
Магістраль | |
---|---|
Магістраль – основна лінія зв’язку, до якої підключена мережа.Для великих мереж часто реалізована на волоконно-оптичному кабелі. | |
Майспейс, myspace.com | |
---|---|
Майспейс, myspace.com– американський сайт мережевих спільнот розважального напрямку. MySpace, перекладається, як «мій простір» – єдиний простір, для ведення блогів, розміщення фото-і відеоматеріалів, музики. Блог- платформа для мережевих відеоігор, можливістю створення співтовариств за інтересами і спілкування з іншими користувачами. MySpace відіграє помітну роль у сучасній масовій культурі англомовних країн. | |
Майстер-тест | |
---|---|
Майстер-тест – комп’ютерний тест, який здійснює повну перевірку знань і умінь студента з певної дисципліни, програмне забезпечення якого дозволяє коригувати вибір питань в залежності від відповідей тестованого. | |
Макрос | |
---|---|
Макрос – набір команд і інструкцій,
що виконуються як одна команда у додатках Microsoft Office | |
Макрос2 | |
---|---|
Макрос2 – це записана під певним іменем послідовність дій (або команд). Записаний макрос можна викликати із основного меню при допомозі кнопки на панелі інструментів або на робочій області, а також комбінації клавіш. Макрос, як правило, записується на мові програмування Visual Basic for Applications. Текст макроса можна викликати для редактування. | |
Мамба, mamba.ru | |
---|---|
Мамба, mamba.ru – найбільша російськомовна
система знайомств в Інтернеті. Франчайзингова мережа дейтінг індустрії з єдиною
базою анкет з пошуку супутника життя, із зазначенням віку, інтересів, сексуальної орієнтації і описом того, з
ким
користувачі бажають познайомитися. Дозволяє
зареєстрованим користувачам спілкуватися між собою
і домовлятися про
зустрічі. Сервіс співпрацює з такими ресурсами, як Mail.Ru, Ramblerі Odnoklassniki.ru. | |
Маркери | |
---|---|
Маркери – виділений кольором фрагмент тексту. | |
Маршрутизатор | |
---|---|
Маршрутизатор – мережевий пристрій, що аналізує кожен пакет даних, що надходить на його вхід і визначає маршрут для передачі пакета в пункт призначення. | |
Маршрутизація | |
---|---|
Маршрутизація – процес визначення в комунікаційній мережі шляху, по якому виклик, або блок даних може досягти адресата. | |
Маска | |
---|---|
Маска – користувач, учасник соціальної мережі, з реальною анкетою (прізвище, ім’я, дата народження), але не має реальної фотографії.
| |
Масова інформація | |
---|---|
Масова інформація – інформація, призначена для необмеженого кола осіб (наприклад, друковані, аудіо-повідомлення, аудіовізуальні та інші повідомлення та матеріали) і використовується в цілях інформування, пропаганди та агітації. | |
Массфоловінг | |
---|---|
Массфоловінг – масовий фолловінг користувачів Твіттера, а потім очищення списку від тих, хто не відповідає. Занадто частий та інтенсивний фолловінг може бути причиною блокування сторінки. Краще активізуватися в Твіттері планомірно, тобто еволюційно, а не революційно. | |
Математичне й програмне забезпечення | |
---|---|
Математичне й програмне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів | |
Матеріальна модель | |
---|---|
Матеріальна модель – це реальна, фізично існуюча модель, тобто така, яку можна побачити та доторкатись. | |
Машинна інформаційна база автоматизованої системи | |
---|---|
Машинна інформаційна
база
автоматизованої системи – частина
інформаційної
бази
автоматизованої системи, що
є
сукупністю використовуваних у ній носіїв даних. | |
Машинне навчання | |
---|---|
Машинне навчання – використання освітнього програмного забезпечення для підвищення рівня освоєння освітніх програм без участі викладача. | |
Медіа | |
---|---|
Медіа – носії повідомлень, що доставляють за допомогою технологій: у першу чергу, текст - у книгах, методичних посібниках і комп’ютерних мережах; звук - в аудіокасетах та радіо- й телепередачах; зображення - у відеокасетах і телепередачах; текст, звук і/або зображення - у телеконференціях. | |
Медіаконвертор | |
---|---|
Медіаконвертор – пристрій, призначений для перетворення сигналу одного виду в інший. Найчастіше середовищем розповсюдження сигналів є мідні провідники, оптичні кабелі та радіоканали. У кожному з названих середовищ сигнали представлені різними видами. Їх взаємне перетворення виконують медіаконвертори. | |
Медіа-освіта | |
---|---|
Медіа-освіта – напрям у
педагогічній науці, який досліджує засоби
масової комунікації. Сформувався він у другій половині XX ст. Головними
завданнями М.-о. є підготовка тих, хто навчається, до життя в інформаційному
суспільстві,
формування в них уміння користуватися інформацією в
будь-якому
вигляді, здійснювати комунікації, усвідомлювати наслідки впливу
на
людину засобів інформації, особливо засобів масової комунікації | |
Медійна реклама | |
---|---|
Медійна реклама – текстово-графічні матеріали розміщені на рекламних майданчиках сайту. За багатьма ознаками аналогічна рекламі в друкованих ЗМІ. Однак, наявність у банера гіперпосилання і можливість анімованого зображення значно розширюють можливості впливу медійної реклами. Як правило, медійна реклама має форму банерної реклами. | |
Мейнфрейм | |
---|---|
Мейнфрейм – потужний комп’ютер, призначений для виконання складних інтенсивних обчислювальних робіт. З менфреймом, як правило, працюють безліч користувачів, кожен з яких має в своєму розпорядженні лише термінал, позбавлений власних обчислювальних потужностей. | |
Меморі | |
---|---|
Меморі – російськомовний сервіс соціальних закладок, який
підтримує
імпорт з популярних веб-оглядачів - Microsoft Internet Explorer, Mozilla Firefox,Opera. Серед сервісів, які сумісні з Меморі – Del.icio.us, Ma.gnolia, FURL и Яндекс -Закладки.
Під час додавання закладки користувач вказує ті ж самі дані,
що й
на інших сервісах: адресу, теги, короткий опис, назву. | |
Мережа | |
---|---|
Мережа – група комп’ютерів і інших пристроїв, з’єднаних таким чином, що вони можуть передавати один одному дані. | |
Мережа Інтернет | |
---|---|
Мережа Інтернет – сукупність міжнародних автоматизованих систем інформації, зв’язку і сервісів, накладених на технологічне середовище мереж електрозв’язку. | |
Мережа інформаційних комплексів | |
---|---|
Мережа інформаційних комплексів – сукупність клонованих інформаційних комплексів, які мають різну тематичну спрямованість, уніфіковане програмне забезпечення та інтерфейс, частково уніфікований контент і взаємодіють один з одним за допомогою комунікаційних каналів. | |
Мережа УРАН | |
---|---|
Мережа УРАН – національна телекомунікаційна мережа для установ науки і освіти України, створена в рамках Національної програми інформатизації. | |
Мережева операційна система | |
---|---|
Мережева операційна система – комплекс програм, що забезпечують у мережі обробку, зберігання та передачу даних. Визначає взаємозв’язану
групу протоколів верхніх рівнів, які забезпечують основні функції мережі. До них в
першу
чергу відносяться: адресація об’єктів, функціонування служб,
забезпечення безпеки даних, управління мережею. | |
Мережева (Web-) технологія | |
---|---|
Мережева (Web-) технологія – технологія навчання, що базується на використанні мережі Інтернет і використовується як для забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами, так і для інтерактивної взаємодії між викладачем і студентом. | |
Мережевий інформаційний простір | |
---|---|
Мережевий інформаційний простір – невід’ємна частина глобального інформаційного простору, обмежена рамками комунікаційних мереж. Враховуючи конвергенційні тенденції, він практично є синонімом поняття "Інтернет". | |
Мессенджер | |
---|---|
Мессенджер – спеціальна програма, за допомогою якої користувачі можуть обмінюватися короткими текстовими повідомленнями або пересилати один одному файли. Найпопулярніші мессенджери – це ICQ, QIP, Miranda,GoogleTalk. | |
Метадані об’єкта навчання | |
---|---|
Метадані об’єкта навчання – модель даних, як правило, закодована у форматі XML, що використовується для опису об’єкта навчання і інших електронних ресурсів, що використовуються для підтримки навчання. Призначення метаданих об’єкта навчання полягає в підтримці багаторазового використання об’єктів навчання, кращого розуміння і полегшення їх інтероперабельності, зазвичай в контексті систем дистанційного навчання. | |
Метадані | |
---|---|
Метадані – повний опис даних і засобів їх подання кінцевим користувачам. | |
Мета-теги | |
---|---|
Мета-теги – поміщаються всередину HTML-документа, як правило, після тега TITLE. Мета-теги використовуються для вказівки опису сторінки, ключових слів та інших даних. | |
Метод групових експертних оцінок (ГЕО), або метод Дельфи | |
---|---|
Метод групових експертних оцінок (ГЕО), або метод Дельфи – метод,
що передбачає проведення експертизи групою експертів за певним алгоритмом. | |
Метод Дельфі | |
---|---|
Метод Дельфі – метод вирішення складних проблем групою експертів, що характеризується їх опитуванням кількох турів та використанням зворотного зв’язку шляхом ознайомлення експертів з результатами попереднього туру опитування і врахування цих результатів при оцінюванні значущості суджень експертів. Для його здійснення запрошуються експерти однієї спеціальності. Метод потребує попереднього ознайомлення експертів з наявною ситуацією за допомогою певної моделі. Спеціалісти оцінюють структуру моделі та повідомляють про свої судження щодо неврахованих зв’язків і параметрів. Для цього використовують анкети. | |
Метод проектів | |
---|---|
Метод проектів – це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. | |
Метод Сократа | |
---|---|
Метод Сократа – метод відшукування істини шляхом постановки навідних питань; метод вилучення прихованого в людині знання за допомогою майстерних навідних запитань. | |
Метод сценаріїв | |
---|---|
Метод сценаріїв
–
упорядковування проблеми, одержання
інформації
про взаємозв’язки проблеми і можливі шляхи її розвитку на основі побудови
сценарію групою висококваліфікованих спеціалістів | |
Метод Цицерона | |
---|---|
Метод Цицерона – одна з найдавніших технік (методів) запам’ятовування, яка полягає в тому, щоб запам’ятовуються одиниці інформації були подумки розставлені в добре знайомій кімнаті в строго визначеному порядку, а потім для відтворення необхідної інформації досить згадати цю кімнату. | |
Метод шифрування | |
---|---|
Метод шифрування – формальний алгоритм, що описує порядок перетворення повідомлення в зашифроване. | |
Методи прогнозування | |
---|---|
Методи прогнозування – методи, що забезпечують науково обгрунтоване передбачення майбутнього: експертні оцінки; екстраполювання і інтерполяцію, моделювання, аналогії. У розробці прогнозів застосовують також методи дедукції та індукції, різні статистичні, економічні, соціологічні (усього більше 150) технології. | |
Методика1 | |
---|---|
Методика1 – 1) сукупність методів навчання, 2) систематизований спосіб практичного виконання, 3) наука про методи навчання.
| |
Методика2 | |
---|---|
Методика2 - 1) розділ педагогіки, що вивчає і складає правила та методи викладання предмета (див. технології навчання); 2) узагальнення досвіду, способів, прийомів здійснення завдання. | |
Методика в освіті | |
---|---|
Методика в освіті – опис конкретних прийомів, способів, технік педагогічної діяльності в окремих освітніх процесах. | |
Методика навчання як окрема дидактика | |
---|---|
Методика навчання як окрема дидактика – сукупність упорядкованих знань щодо принципів, змісту, методів, засобів і форм організації навчально- виховного процесу з окремих навчальних дисциплін, що забезпечують розв’язання завдань. | |
Методичний документ | |
---|---|
Методичний документ – документ, який містить сукупність порад, прийомів або операцій практичного або теоретичного характеру, що дозволяють творчо осмислювати і вибирати оптимальні способи вирішення тих чи інших конкретних завдань. | |
Міжнародний інформаційний обмін | |
---|---|
Міжнародний інформаційний обмін – передача і одержання інформаційних продуктів, а також надання інформаційних послуг через кордони країн. | |
Міжнародний стандарт | |
---|---|
Міжнародний стандарт – стандарт, прийнятий міжнародною організацією. | |
Мій всесвіт, myspace.com | |
---|---|
Мій всесвіт, myspace.com– найпопулярніша у світі соціальна мережа.
| |
Мій світ | |
---|---|
Мій світ – соціальна мережа. Місце, де збираються разом старі друзі, можна знайти багато нових друзів, бути в курсі того, що з ними відбувається, дивитися їхні нові фотографії та відеоролики, читати блоги, відповідати на запитання і залишати записи в гостьовій книзі, шукати однокласників, однокурсників і колишніх колег по роботі. | |
Мікроблог | |
---|---|
Мікроблог – блог, дописами в якому є короткі щоденні новини з власного життя користувачів (див. Мікроблоггінг). | |
Мікроблог 2 | |
---|---|
Мікроблог 2 – система публікації контенту, повідомленнями довжиною 140 символів в Твіттері, зроблена з метою спростити процедуру створення блогів для людей, які не володіють навичками роботи в Інтернеті. Один з найпопулярніших останнім часом спосіб публікації новин в Інтернеті, завдяки простоті використання і швидкості виведення даних. Мікроблог надає користувачеві зручні інструменти передачі новин. Для мікроблога характерні записи тимчасової значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку, тобто останній запис, знаходиться зверху. Для підтримки інтересу аудиторії до мікроблогу, автору необхідно регулярно поповнювати його новими записами. | |
Мікроблоггер | |
---|---|
Мікроблоггер – людина, яка веде мікроблог. Мікроблоггери ведуть тематичні, корпоративні чи особисті блоги. | |
Мікроблоггінг | |
---|---|
Мікроблоггінг – вид блоггінгу, який дозволяє користувачам публікувати короткі текстові чи фото/відео матеріали. Дописи в мікроблозі можуть бути
прочитані або усіма, або ж обмеженим колом людей,
яким
користувач дозволяє
читати свій мікроблог. Дописи можуть додаватися як традиційним способом
– через веб-сайт служби мікроблогів, або ж за
допомогою SMS/MMS, електронною
поштою чи через служби миттєвих повідомлень. | |
Міст | |
---|---|
Міст – пристрій для передачі повідомлень з однієї мережі в іншу.
Він відстежує весь трафік локальної мережі, але,
будучи інтелектуальним
пристроєм, пропускає "назовні"тільки повідомлення,
адресовані іншій мережі. | |
Мобільне навчання1 | |
---|---|
Мобільне навчання1 – вид дистанційного електронного навчання, характерний саме використанням мобільних пристроїв (планшетів, смартфонів, ігрових приставок, мультимедійних гідів). Мобільні пристрої відкривають доступ до мережевих освітніх ресурсів з будь-якої точки світу (при наявності підключення до Інтернету), можливість спілкуватися з іншими і створювати свій власний контент або проекти. А ще мобільні пристрої прекрасно доповнюють ті ж LMS, надаючи майданчик для швидкої комунікації між учнями, вчителями, викладачами, студентами та батьками. | |
Мобільне навчання2 (m-learning) | |
---|---|
Мобільне навчання2 (m-learning) – це передача знань на мобільні пристрої з використанням WAP I GPRS технологій. | |
Мобільний Інтернет | |
---|---|
Мобільний Інтернет – технологія бездротового доступу до Інтернет на основі протоколу WAP. Транспортом для передачі запитів в мережах мобільного зв’язку може бути служба пакетної передачі даних GPRS (general packet radio servise) або CSD (circuit switched data). Забезпечує сервіс високого рівня, особливо можливість ефективного управління бізнесом. | |
Моблог | |
---|---|
Моблог – мобільний веблог, який містить контент, котрий розміщується в мережі з мобільних чи портативних пристроїв. | |
Моблог 2 | |
---|---|
Моблог 2 – скорочено від «мобільний блог». Блог, який керується і оновлюється віддалено, за допомогою телефону або КПК (кишенькового комп’ютера). | |
Мова HTML | |
---|---|
Мова HTML– мова для розмітки тексту. | |
Мова Java | |
---|---|
Мова Java– інтерпретована мова
з синтаксисом С++, спеціально розрахована на роботу у відкритому мережевому середовищі. Розроблено компанією Sun Microsistems (США). Поява Jаva справила переворот в області створення, застосування і розповсюдження програм і мультимедійної
інформації. Програми,
написані
на цій мові, можна переносити
на різні платформи (типи комп’ютерів),
виконувати в мультипроцесорних системах,
завантажувати мережею і виконувати програми в машині користувача, а також
одночасно по мережі всім користувачам. Щоб користуватися можливостями мови Java, операційна система повинна
бути забезпечена інтерпретатором Hot Java, який крім навігації забезпечує вільну міграцію програм. | |
Мова адміністрування бази даних | |
---|---|
Мова адміністрування бази даних – штучна мова для опису дій, які пов’язані з адмініструванням бази даних. | |
Мова гіпертекстової розмітки WML | |
---|---|
Мова гіпертекстової розмітки WML– мова, спеціально створена для відображення інформації на маленькому екрані мобільного телефону згідно з протоколом WAP. Розробникам публічних WAP-ресурсів доводиться орієнтуватися на те, що кожна WML-сторінка – це коротка текстова інформація з можливістю використання дуже простих чорно-білих зображень. Еквівалент HTML на базі XML. | |
Мова гіпертекстової розмітки XML | |
---|---|
Мова гіпертекстової розмітки XML– розширювана мова гіпертекстової розмітки, яка використовується для створення та розміщення документів у середовищі WWW. На відміну від мови HTML, її можна використовувати не тільки для передачі інструкцій з поданням даних, але й для опису вмісту файлів практично будь-яких типів. Дозволяє автоматизувати обмін даними, не вдаючись для цього до істотного обсягу програмування. Найбільш перспективним у галузі обміну даними для електронної комерції. | |
Мова керування розміщенням на зовнішніх носіях | |
---|---|
Мова керування розміщенням на зовнішніх носіях – мова, призначена для специфікації фізичного розміщення та організації даних. | |
Мова маніпулювання даними | |
---|---|
Мова маніпулювання даними – штучна мова для опису процесів маніпулювання даними. | |
Мова опису даних | |
---|---|
Мова опису даних – штучна мова для опису даних та їх взаємозв’язків у базі даних. | |
Мовна система | |
---|---|
Мовна система – забезпечує комунікацію між користувачем й усіма компонентами комп’ютерної системи. | |
Модель | |
---|---|
Модель – штучно створений об’єкт (реальний, ідеальний), аналогічний (подібний) до досліджуваного об’єкта, що
відображає і відтворює у спрощеному вигляді
структуру, зв’язки
та
взаємозв’язки
між елементами
досліджуваного об’єкта, полегшуючи процес одержання інформації про нього. | |
Модель структури системи | |
---|---|
Модель структури системи – модель, що відображає всі відношення (зв’язки) між елементами системи. | |
Моделювання | |
---|---|
Моделювання – вид творчої діяльності людини, що містить: конструювання моделі на підставі попереднього вивчення об’єкта і виділення його основних характеристик; експериментальний та теоретичний аналіз моделі; зіставлення результатів з даними про об’єкт; корекція моделі; її використання в пізнавальному, творчому або виробничому процесах. | |
Мова програмування | |
---|---|
Мова програмування – алфавіт, граматика і синтаксис, що використовується для побудови набору інструкцій, які змушують комп’ютер виконувати ті чи інші дії. Інструкції, написані на мові програмування, називають вихідним кодом. Перед тим, як вихідний код буде реально виконано комп’ютером, його потрібно або інтерпретувати, або компілювати у машинний код. | |
Моделі-аналоги | |
---|---|
Моделі-аналоги – зменшені копії системи, виконаної за допомогою фізичних і технічних засобів (моделі літаків, теплоходів або макети електростанцій, мостів). | |
Модель1 | |
---|---|
Модель1 – програма або пристрій, що забезпечує імітацію характеристик і поведінки певного об’єкта. | |
Модель2 | |
---|---|
Модель2 – матеріальний чи уявний об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал. | |
Модель3 | |
---|---|
Модель3 – це сукупність найважливіших властивостей об’єкта, процесу, явища, яка визначається метою її створення і може мати різні форми вираження. | |
Модель «Face-to-Face Driver» | |
---|---|
Модель «Face-to-FaceDriver» – найпростіша очно-електронна модель.
Припускає, що значна
частина навчальної
програми вивчається в школі і вимагає безпосередньої взаємодії з учителем. Електронне навчання
використовується в якості доповнення до
основної програми. Найчастіше робота з електронними
ресурсами
організовується за комп’ютерами
протягом уроку, що можна розглядати як різновид наочних посібників
та навчальної літератури. | |
Модель «Flex» | |
---|---|
Модель «Flex» – заочно-електронна модель,
що дає
високу
продуктивність викладання. При використанні
моделі
велика
частина
навчальної програми освоюється в умовах електронного навчання. Вчитель
супроводжує кожного учня дистанційно і організовує,
за необхідності, очні
консультації з
нечисленними групами
або
індивідуально для відпрацювання, складних для сприйняття тем | |
Модель «Online Driver» | |
---|---|
Модель «OnlineDriver» – в рамках моделі більша частина навчальної програми освоюється за допомогою електронних ресурсів інформаційно- освітнього середовища. Очні зустрічі з викладачем носять періодичний характер. Обов’язковими є процедури очних консультацій, співбесід, іспитів. | |
Модель «Online Lab» | |
---|---|
Модель «OnlineLab» – в рамках моделі навчальна програма освоюється в умовах електронного навчання, що проводиться в кабінетах оснащених комп’ютерною технікою. Онлайн-навчання супроводжують вчителі. Учні, крім онлайн-курсів, можуть проходити навчання і в традиційній формі в класно- урочної системи. | |
Модель «Rotation» | |
---|---|
Модель «Rotation» – модель передбачає, що навчальний час розподілено між індивідуальним електронним навчанням і навчанням у класі разом з учителем. Учитель, який працює очно в класі, також здійснює дистанційну підтримку у процесі електронного навчання. Ускладнення пов’язано з вимогою ІКТ-компетентності. | |
Модель «Self-Blend» | |
---|---|
Модель «Self-Blend» – заочно-дистанційна модель, що підтримує граничну гнучкість навчання. Модель націлена на індивідуальну спеціалізацію навчання. Вона є традиційною для вищих навчальних закладів Америки. Студенти самостійно вибирають додаткові до основної освіти курси. При цьому постачальниками освітнього контенту можуть виступати різні освітні установи. Дана модель перспективна при організації спеціалізації в магістратурі, особливо при постановці навчального процесу в умовах кадрового дефіциту. | |
Модель OSI (англ. Open Systems Interconnection Reference Model – модель взаємодії відкритих систем) | |
---|---|
Модель OSI(англ. OpenSystemsInterconnectionReferenceModel– модель взаємодії відкритих систем) – абстрактна модель для мережних комунікацій і розробки мережних протоколів. Представляє рівневий підхід до мережі. Кожен рівень обслуговує свою частину процесу взаємодії. Завдяки такій структурі спільна робота мережного обладнання й програмного забезпечення стає набагато простішою й зрозумілішою. | |
Моделювання1 | |
---|---|
Моделювання1 – це процес створення і дослідження моделі. | |
Моделювання2 (симуляція) | |
---|---|
Моделювання2 (симуляція) – принципи моделювання та симуляції (інтерактивного відтворення ситуацій реального життя) використовуються давно в медичній освіті та бізнес-тренінгах. Застосування симуляції в освіті прекрасно підходить для розвитку навичок прийняття рішень, оцінки наслідків своїх дій, а перевага такого підходу полягає перш за все в одержані негайного результату. | |
Модем | |
---|---|
Модем – зовнішній або внутрішній пристрій, що підключається до комп’ютера для передачі і прийому сигналів різними лініями зв’язку. Скорочення від "модулятор-демодулятор", що вказує на принцип роботи цього пристрою: перетворення цифрового сигналу, отриманого від комп’ютера, в аналогову форму для передачі і зворотне перетворення прийнятого сигналу з аналогової форми в цифрову. | |
Модератор1 | |
---|---|
Модератор1 – людина, яка є
провідним фахівцем електронної конференції або списку розсилки.
У його права можуть входити функції управління доступом до конференції і публікацією
матеріалів в конференції.
Модератор стежить за тим, щоб дискусія відповідала заданій темі (якщо така є)
і встановленим правилам, і при необхідності застосовує до учасників
адміністративні заходи – від попередження «зарвалися» до видалення повідомлень або навіть заборони доступу для
деяких користувачів. | |
Модератор2 | |
---|---|
Модератор2 – організатор, ведучий телеконференції в системі дистанційного навчання.
| |
Модератор3 | |
---|---|
Модератор3 – учасник
групи,
який
відповідає
за порядок на всьому форумі або його частини та має право карати і заохочувати інших учасників групи.
Покарання, як правило, буває двох видів:
попередження і заборона користуватися
групою. | |
Модератор4 | |
---|---|
Модератор4 – користувач сайту, який перевіряє нові головні фотографії інших користувачів. | |
Модератор5 | |
---|---|
Модератор5 – штатний співробітник адміністрації, співробітник служби технічної підтримки, який спостерігає за порядком і нормальною роботою сайту та має право попереджати і карати користувачів відповідно до правил соціальної мережі. | |
Модератори | |
---|---|
Модератори - люди, які постійно стежать за дотриманням порядку на форумах. Вони мають права редагувати, знищувати повідомлення, блокувати, розблоковувати, переносити, розділяти теми та виконувати інші привілегійовані функції у певних форумах. | |
Модифікаційні (лат. modifico – встановлюю міру) нововведення | |
---|---|
Модифікаційні (лат. modifico – встановлюю міру) нововведення – нововведення, пов’язані з удосконаленням, раціоналізацією, видозміною, модернізацією того, що має аналог або прототип (програма, методика, окрема розробка тощо). | |
Модуль (від лат. modulus - міра) – в техніці | |
---|---|
Модуль (від
лат. modulus- міра) – в техніці – це уніфікований функціональний вузол, виконаний у вигляді самостійного виробу. В системі
дистанційного навчання – це розділ навчальної дисципліни (див. модуль
змістовий), або комплект навчально-методичних матеріалів, який надається
студентові для самостійного вивчення дисципліни (розділу дисципліни). При цьому
застосовуються модулі типу: на паперових носіях (у твердих копіях); на відео-
і аудіокасетах; на компакт-дисках. Для побудови ефективного дистанційного курсу доцільно застосовувати
всі
типи модулів | |
Модуль заліковий | |
---|---|
Модуль заліковий – включає один або кілька змістових модулів (розділів, тем) курсу, структурованих за певним обсягом змісту та годин дисципліни з метою її поетапного вивчення і складання заліків (іспиту) згідно з графіком навчального процесу у локальних центрах дистанційного навчання. | |
Модуль змістовий | |
---|---|
Модуль змістовий – система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. По суті – це розділ навчальної дисципліни, зміст якої містить необхідну для студента інформацію, що спрямовує і забезпечує його навчання з конкретного розділу програми, визначеного метою дисципліни. Вважається основною освітньою одиницею навчального процесу в системі дистанційного навчання. Забезпечує можливість формування різноманітних навчальних програм якісного і кількісного оновлення банку навчальних курсів; уніфікації і стандартизації електронних підручників – навчальних і практичних посібників, комп’ютерних програм тощо. | |
Модульно-рейтингова система навчання | |
---|---|
Модульно-рейтингова система навчання – передбачає модульне (дозоване) вивчення дисциплін і рейтингову (бальну) оцінку знань студента. | |
Моє коло | |
---|---|
Моє коло –соціальна мережа з пошуком знайомих, партнерів, роботодавців, працівників та спілкування за інтересами. Приватні знайомі – перше коло учасника, знайомі знайомих – друге, і т. ін. Вибравши тематичне спрямування, користувач побачить однодумців і колег, а ті, побачать його. Кола професійних інтересів мають свої форуми із змістовним контентом. Відповідно до популярності теми, змінюється розмір шрифту з її назвою. Приєднатися до мережі можна через реєстрацію і запрошення іншого учасника. | |
Монетизація | |
---|---|
Монетизація – процес заробляння грошей на своєму сайті, блозі, форумі, групі, спільноті або будь-якому іншому Інтернет-проекті, за рахунок продажу посилань, місць під рекламу і банери, написання платних статей і оглядів, згадування певних осіб чи груп у постах та участі в партнерських програмах. У соціальній мережі: 1) власниками сайту, через платні сервіси і рекламу на сайті; 2) адміністраторами й учасниками груп через написання і розміщення в новинах групи, фотоальбомах і форумі, інформації рекламного характеру, піар статей, оглядів, згадок певної торгівельної марки, товарів і послуг, за які вони отримують плату. | |
Моніторинг1 | |
---|---|
Моніторинг1 – контроль за зміною і розвитком педагогічного об’єкта з систематичним і послідовним відстеженням результатів і постійним ознайомленням з цими результатами учасників процесу, що обстежується. | |
Моніторинг2 | |
---|---|
Моніторинг2 – форма організації досліджень, що забезпечує безперервне надходження інформації про той чи інший об’єкт. | |
Моніторинг3 (лат. monitor – нагадуючий, наглядаючий) в освіті | |
---|---|
Моніторинг3 (лат. monitor – нагадуючий, наглядаючий) в освіті – постійне відстежування певного процесу в освіті з метою виявлення його відповідності бажаному результату або початковим припущенням. Елементами моніторингу в освіті є форми поточної, проміжної і підсумкової атестації, складання графіків і звітів, проведення педагогічних рад, консиліумів тощо. | |
Моніторинговий блог | |
---|---|
Моніторинговий блог – блог, основним контентом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги. | |
Монографічний бібліографічний опис | |
---|---|
Монографічний бібліографічний опис – опис книг, брошур та інших разових однотомних видань, а також окремих томів (випусків) багатотомного або серіального видання. | |
Монографія | |
---|---|
Монографія – наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі | |
Мотивації користувачів Інтернету | |
---|---|
Мотивації користувачів Інтернету – спонукання, що викликають активність і визначають спрямованість користувачів на роботу в мережевому інформаційному просторі. (В широкому сенсі
–
це те,
заради
чого
людина
виконує будь-яку діяльність.)
Виділяються такі типи мотивацій (в порядку зменшення їх значимості): ділова, пізнавальна, співробітництво, самореалізація,
аффілативна (вираження
соціальної сутності),
рекреаційна і ігрова,
самоствердження , комунікативна. Мотивації користувачів змінюються з часом- поступово зменшується вага мотивів ділового та професійного характеру і
збільшується
вага мотивів комунікативного, корпоративного і творчого змісту. | |
Музичний блог | |
---|---|
Музичний блог – блог, основним
контентом якого є музичні файли. | |
Мульт | |
---|---|
Мульт – людина, що використовує нереальні (вигадані) дані, для приховування своєї реальної особистості. Мульти діляться на конструктивні і шкідливі. | |
Мультиаккаунти | |
---|---|
Мультиаккаунти – створення однією людиною або підприємством декількох аккаунтів у Твіттері для тестування різних моделей і підходів роботи, аналізу, статистики, тактики, маркетингу та набуття досвіду. | |
Мультикористувацьке середовище | |
---|---|
Мультикористувацьке середовище – комп’ютерна
програма, що створює текстове середовище, в якому користувач може практикувати
різні типи поведінки (наприклад, рольову гру). Одна з різновидів телеконференцій.
По
суті є розширюваною самими користувачами віртуальною реальністю, доступ до якої має безліч учасників. Виникла як мережева
пригодницька гра в стилі "фентезі". В
даний час різноманітні
багатокористувацькі середовища у
видозміненому стані набули широкого
поширення
і служать для створення
різних
тематичних співтовариств, наприклад,
астрономічних, біологічних, теоретиків літератури та культури,
дослідників засобів масової інформації та ін. | |
Мультикультурна | |
---|---|
Мультикультурна (лат. multum– багато і ...культура) освіта – освіта, спрямована на збереження і розвиток культурних цінностей, норм, зразків і форм діяльності певного суспільства, на передавання їх та інноваційних новоутворень молодому поколінню. | |
Мультикультурний простір освіти | |
---|---|
Мультикультурний простір освіти – динамічна система культурних полів взаємовпливів і взаємодій суб’єктів освіти, які є носіями певного культурного і субкультурного досвіду. | |
Мультимедіа1 (Multimedia) | |
---|---|
Мультимедіа1 (Multimedia) – взаємодія візуальних і аудіо ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення. Зазвичай означає поєднання тексту, звуку і графіки, а останнім часом все частіше – анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб- вузлів і компакт-дисків – гіперпосилання. | |
Мультимедіа2 (Multimedia) | |
---|---|
Мультимедіа2 (Multimedia) – комбінація різних медіа з використанням звуку, образів і тексту. | |
Мультимедіа3 | |
---|---|
Мультимедіа3 – поняття, що означає поєднання звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде містити текстову і образну інформацію, відеокліпи, таблиці, і все це однаково легко доступно. | |
Мультимедіа4 | |
---|---|
Мультимедіа4 – системи, що
підтримують інтерактивне використання тексту, аудіо,
нерухомих зображень, відео
та графіки. Кожний з
перерахованих
елементів повинен спочатку бути деяким чином перетворений з аналогового
формату в цифровий, перш ніж він може бути використаний у комп’ютерних програмах. Таким чином, відмінною рисою мультимедіа є
конвергенція раніше розрізнених систем. | |
Мультимедіа5 | |
---|---|
Мультимедіа5 – взаємодія візуальних і аудіо ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення. Зазвичай означає поєднання тексту, звуку і графіки, а останнім часом все частіше - анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків - гіперпосилання. | |
Мультимедіатехнології | |
---|---|
Мультимедіатехнології – одночасне використання різних засобів надання інформації: тривимірна комп’ютерна графіка; звуковий та відеоряд; динаміка зображень: інтерфейси віртуальної реальності, які дають змогу досягати в навчальних програмах граничної наочності. | |
Мультимедійна технологія | |
---|---|
Мультимедійна технологія – це технологія, яка дозволяє за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями. | |
Мультимедійні функції | |
---|---|
Мультимедійні функції – цифрова фільтрація та масштабування відео, апаратна цифрова компресія (стиснення) і декомпресія (розгортання) відео, прискорення графічних операцій, пов’язаних з тривимірною графікою, розгортка живого відео на моніторі, наявність композитного відео-виходу, виведення TV-сигналу на монітор. | |
Адміністратор бази даних | |
---|---|
Адміністратор бази даних – особа, яка володіє інформацією про дані певної організації та наділена особливими повноваженнями в управлінні ними. | |
Адміністратори | |
---|---|
Адміністратори – люди, які мають найвищий рівень доступу на всьому форумі. Вони можуть змінювати будь-які налаштування форуму, змінювати рівні користувачів, забороняти певним учасникам відвідувати форум, створювати групи користувачів, призначати модераторів та інше. Також вони мають повні модераторські права в усіх форумах. | |
Адміністрація сайту | |
---|---|
Адміністрація сайту – особи, які уповноважені власником сайту на здійснення управління сайтом та інші дії, пов’язані з його використанням. Адміністрація сайту діє від імені власника сайту, крім окремо обумовлених ситуацій. | |
Адміністрація сайту. | |
---|---|
Адміністрація сайту – особи, які уповноважені власником сайту на здійснення управління сайтом та інші дії, пов’язані з його використанням. Адміністрація сайту діє від імені власника сайту, крім окремо обумовлених ситуацій. | |
Адміністрування бази даних | |
---|---|
Адміністрування бази даних – виконання функцій визначення, організації, керування і захисту даних у конкретній базі. | |
Адреса (URL) | |
---|---|
Адреса (URL) – скорочення від англ. Universal Resource Locator (універсальний покажчик ресурсу) – адреса сторінки в Інтернеті. Вона складається з доменного імені, шляху до сторінки на сайті та імені файлу сторінки. Доменне ім’я сайту – це адреса його першої сторінки, і коли говорять "адресу сайту"зазвичай мають на увазі його доменне ім’я. | |
Адреса IP | |
---|---|
Адреса IP– унікальна адреса комп’ютера в мережі Інтернет. IP-адреса являє собою цифрову адресу, що складається з чотирьох чисел, розділених крапками. Кожна IP-адреса однозначно визначає комп’ютер у мережі Інтернет. Для простішого доступу до комп’ютера зазвичай використовують його доменне ім’я. | |
Ай-Пі-телефонія | |
---|---|
Ай-Пі-телефонія – технологія, що дозволяє використовувати Інтернет або будь-яку іншу IP -мережу як засіб організації і ведення міжнародних і міжміських телефонних розмов і передачі факсів у режимі реального часу. Для цього необхідно перевести звук у цифрову форму і передати його аналогічно до того, як пересилаються цифрові дані. Технологія активно розвивається в усьому світі. | |
АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи) | |
---|---|
АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи) – сукупність програмно-апаратних засобів, призначених для автоматизації діяльності, пов’язаної зі зберіганням, передаванням і обробленням інформації. | |
Академічна відпустка | |
---|---|
Академічна відпустка – узгоджена з адміністрацією перерва в навчанні, що надається студентам освітніх установ вищої і середньої професійної освіти за медичними показниками або в інших виняткових випадках (стихійні лиха, сімейні обставини та ін.) на термін не більше 1 року і не більше 2-х разів за весь період навчання. | |
Академічна година | |
---|---|
Академічна година – одиниця виміру навчального часу, що дорівнює 45 астрономічним хвилинам. | |
Академічна довідка | |
---|---|
Академічна довідка – документ про освіту, що засвідчує ступінь засвоєння основної освітньої програми вищої професійної освіти на момент переривання навчання. | |
Академічна заборгованість | |
---|---|
Академічна заборгованість – незадовільний результат атестації учня з будь-якої навчальної дисципліни за період навчання протягом навчального року. | |
Академічна комісія | |
---|---|
Академічна комісія – комісія, яка приймає кваліфіковане рішення про можливість перездачі дисципліни. | |
Академічна мобільність | |
---|---|
Академічна мобільність – право студента на свободу вибору місця, форм і засобів навчання з урахуванням його потенційних можливостей і здібностей адаптуватися до систем навчання в різних навчальних центрах, у вітчизняних або зарубіжних вищих навчальних закладах з метою продовження освіти, одержання додаткової освіти, захисту кваліфікаційної випускної роботи тощо. | |
Аккаунт | |
---|---|
Аккаунт – реєстраційний запис, що містить відомості, які користувач повідомляє про себе у соціальній мережі. Містить відомості, які необхідні для підключення до системи – ім’я користувача (логін) і пароль, ім’я та прізвище користувача. Може містити додаткові анкетні дані користувача: фотографію, по батькові, псевдонім, стать, соціальний статус та інше. | |
Акмеологія | |
---|---|
Акмеологія (гр. akme – вища ступінь будь-чого, вершина, квітуча сила + logos – слово, мова, вчення) – наука про досягнення вершин людської якості в особистості, оволодіння досконалістю у вибраному, в т. ч. у професійній діяльності, як вчення про вершини професійної майстерності; є наукою на перетині психології медицини та педагогіки, галузь психологічної науки, вивчає закономірності і механізми важливіших виявів самореалізації дорослих людей, психологію дозрівання видатної особистості. | |
Акредитація | |
---|---|
Акредитація – державна акредитація освітньої діяльності проводиться за основними освітніми програмами, що реалізуються відповідно до державних освітніх стандартів. | |
Акселератор | |
---|---|
Акселератор – спеціалізований графічний співпроцесор, орієнтований на виконання графічних операцій. | |
Активне навчання | |
---|---|
Активне навчання – вид навчальної діяльності, який допускає практичне застосування навичок, отриманих у процесі навчально-пізнавальної діяльності у формі ігор і тренінгів, вирішення прикладних завдань реального світу, проведення власних досліджень і створення колективних проектів. Зараз активне навчання здійснюється набагато простіше і ефективніше завдяки поширенню навчальних веб-технологій, сервісів, презентацій і створення відео, блогів і соціальних мереж. | |
Активні заняття | |
---|---|
Активні заняття
– колективні аудиторні заняття зі студентами, засновані на застосуванні елементів ігрового імітаційного моделювання різних життєвих, наукових
і
виробничих ситуацій
в області, що
вивчається,
що дозволяють
учням проектувати способи дій в умовах запропонованих моделей
і демонструвати процес систематизації і пред’явлення теоретичних знань за
рішенням
визначеної практичної проблеми. | |
Активні знання | |
---|---|
Активні знання (тверді знання) – найчастіше вживані професіоналами знання і вміння, обов’язкові для оволодіння даною навчальною дисципліною; в області психології знання і вміння, записані в оперативній пам’яті. | |
Активність особистості | |
---|---|
Активність особистості – здатність людини до свідомої трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури. Активність особистості проявляється у творчості, вольових актах, спілкуванні. | |
Актуалізація | |
---|---|
Актуалізація (реалізація) – реалізація і практичне застосування одержаних знань для вирішення конкретних завдань. | |
Актуалізація робочого підручника | |
---|---|
Актуалізація робочого підручника – процес внесення в текст робочого підручника змін, які потребують його принципового перероблення. | |
Алгоритм1 | |
---|---|
Алгоритм1 – послідовність дій або кроків (степів), сукупність яких становить вміння. | |
Алгоритм2 | |
---|---|
Алгоритм2 – чітко задана послідовність кроків, які мають бути виконані для розв’язання завдання. | |
Алгоритм3 | |
---|---|
Алгоритм3 – формальна процедура, що гарантує здобуття оптимального або коректного розв’язання задачі. | |
Алгоритмізація процесу навчання | |
---|---|
Алгоритмізація процесу навчання – один із напрямів педагогічних досліджень, який акцентує на використанні студентами і викладачами структурованих алгоритмів (лат. algorithmus – сукупність дій для розв’язання задачі) розв’язання завдань. | |
Алгоритмічне навчання | |
---|---|
Алгоритмічне навчання – навчання, побудоване на освоєнні алгоритмів професійних умінь. | |
Альтернативні (франц. alternative, від лат. alter – один із двох) школи – | |
---|---|
Альтернативні (франц. alternative, від лат. alter – один із двох) школи – «вільні школи», які виникли наприкінці 60-х років XX ст. у країнах Західної Європи і США як протиставлення авторитарним рухам. Вони забезпечують
альтернативну за змістом, формами і методами роботи з учнями освіту. Існують як «відкриті школи» (без поділу на традиційні класи), «школи без стін»
(орієнтація на широке використання місцевої громади), «магнітні школи»
(навчальні центри для
поглибленого вивчення
конкретної галузі
знань)
та ін. | |
Аналіз даних | |
---|---|
Аналіз даних – дослідження даних у реальній або проектованій системі. | |
Аналіз рішень | |
---|---|
Аналіз рішень – зведення складних проблем до більш простих з керованими компонентами задач. Забезпечує методологію структуризації ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень. | |
Аналітичний бібліографічний опис | |
---|---|
Аналітичний бібліографічний опис – опис складової частини видання (глави, статті, реферату, рецензії та т. ін.). | |
Андрогогіка | |
---|---|
Андрогогіка (педагогіка дорослих) – галузь наукового знання в системі педагогічних наук, яка займається теорією і практикою освіти дорослих протягом усього життя. | |
Анімація | |
---|---|
Анімація – це процес переміщення об’єктів на екрані. | |
Антиінноваційні (грец. anti – проти і англ. innovate – запроваджувати нововведення) бар’єри | |
---|---|
Антиінноваційні (грец. anti – проти і англ. innovate – запроваджувати нововведення) бар’єри – зовнішні або внутрішні перешкоди, які заважають здійсненню інноваційної діяльності. | |
Антрополого-гуманістичний | |
---|---|
Антрополого-гуманістичний (грец. anthropos – людина і logos – слово, вчення; лат. humanus – людський, людяний) принцип у педагогіці – організація навчально-виховного процесу відповідно до законів розвитку дитячого організму і становлення особистості. | |
Архів1 | |
---|---|
Архів1 – організація або її структурний підрозділ, що здійснює прийом і зберігання документів з метою використання ретроспективної інформації. | |
Архів2 | |
---|---|
Архів2 – файл, що містить в собі інформацію з одного або декількох, іноді стислих (без втрат), інших файлів. Архів є результатом роботи програми- архіватора. | |
Архіватор | |
---|---|
Архіватор – це програма, що здійснює упакування одного і більш файлів
в архів або серію архівів,
для зручності перенесення або збереження, а також розпаковування архівів. Більшість архіваторів
використовують стисненнябез втрат для зменшення розміру
архіву. Найпростіші архіватори просто послідовно поєднують вміст файлів в архів. Стиснення даних, як правило,
відбувається значно повільніше, ніж зворотна операція. Характеристики
архіваторів: 1) за ступенем
стиснення; 2) за швидкістю стиснення. Характеристики архіваторів зворотньо залежні величини. Тобто, чим більша швидкість стиснення, тим менша ступінь стиснення, і навпаки. Знаходження для будь-якого вхідного файлу
програми найменш можливого розміру
є алгоритмічно нерозв’язною задачею, тому “ідеальний” архіватор неможливий. | |
Архівна копія фонограми | |
---|---|
Архівна копія фонограми – запис на відповідному носії комплексу звукозапису, що має статус оригіналу та призначений для довготривалого зберігання в архіві. | |
Архітектура | |
---|---|
Архітектура – концепція, що визначає модель, структуру, виконувані функції і взаємозв’язок компонентів складного об’єкта. Архітектура мережі визначає її основні елементи, характер і топологію взаємодії цих елементів. Архітектура інформаційної системи характеризує її загальну логічну організацію, програмно-апаратне забезпечення, описує методи кодування і визначає інтерфейс взаємодії користувача з системою. | |
Архітектура інформаційного комплексу | |
---|---|
Архітектура інформаційного комплексу – умовно структурована модель, яка визначає функції і взаємозв’язок віртуальної (портал) і реальної (соціально-економічна система) частин комплексу. Має наступні блоки: сервер – портал (вкл.сервіси), галузь (вкл. виробництво, інфраструктуру, споживачів), економіка і соціум в цілому. | |
Асинхронне навчання1 | |
---|---|
Асинхронне навчання1 – це навчання, в якому контакт між викладачем і учнями здійснюється із затримкою в часі. Прикладами є електронна пошта, дискусійний онлайн-форум, блоги, подкасти тощо. | |
Асинхронне навчання2 | |
---|---|
Асинхронне навчання2 – МООС ідеальний приклад асинхронного онлайн-навчання, коли всю відповідальність за проходження курсу бере на себе користувач, а викладач у більшості випадків залишається за кадром. Ще приклади асинхронного навчання – подкасти. Курси в онлайн-університеті iTunes U – типовий і популярний приклад асинхронних освітніх сервісів. | |
Асинхронні консультації | |
---|---|
Асинхронні консультації – консультації студентів, що проводяться професорсько-викладацьким складом за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку в асинхронному (off-line, відкладеному за часом) режимі. | |
Аспірант | |
---|---|
Аспірант – особа, що має вищу професійну освіту і продовжує своє подальше навчання в аспірантурі з метою підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук. | |
Атака тисячників | |
---|---|
Атака тисячників – швидке створення зловмисниками 1000 тем у групі на форумі, які витісняють основні теми форуму, після чого автоматично видаляються. | |
Атестація2 | |
---|---|
Атестація – визначення рівня знань учня, кваліфікації працівника, якості продукції, робочих місць та ін. | |
Атестація вищого навчального закладу | |
---|---|
Атестація вищого навчального закладу – встановлення відповідності змісту, рівня і якості підготовки випускників вищого навчального закладу вимогам державних освітніх стандартів вищої професійної освіти за напрямами підготовки (спеціальностями). | |
Аудиторія | |
---|---|
Аудиторія – кількість студентів, які беруть активну участь у програмі. | |
Аудиторія сайту | |
---|---|
Аудиторія сайту – загальна назва відвідувачів сайту, групи. Обсяг аудиторії є характеристикою успіху Інтернет-проекту. | |
Аудиторні заняття | |
---|---|
Аудиторні заняття – заняття з учнями, що проводяться педагогічним працівником безпосередньо або опосередковано через телекомунікації або в записі. | |
Аудіо | |
---|---|
Аудіо – звукові навчальні засоби. Інтерактивні технології дистанційного навчання включають такі навчальні засоби: телефон, аудіоконференцію, короткохвильове радіо. Пасивні (односторонні) звукові навчальні засоби включають аудіокасети і радіо. | |
Аудіографічна конференція | |
---|---|
Аудіографічна конференція – поєднує технології для голосової комунікації з передачею малюнків, графічних зображень тощо. Аудіографічні зовнішні пристрої забезпечують візуальний компонент і включають електронну дошку, відеотехнологію фотознімків і персональний комп’ютер. | |
Аудіозапис | |
---|---|
Аудіозапис (аудіоролик, аудіофайл, аудіо) – завершений звуковий епізод, окремий звуковий твір, створений за допомогою мікрофона: музика, мова, сигнали від музичних інструментів та інші звуки,
які оброблені та перетворені звуковою
картою. | |
Аудіоконференція | |
---|---|
Аудіоконференція – електронна конференція, в якій учасники, що перебувають у різних місцях, використовують телефони або спеціальне устаткування для аудіоконференций, з метою спілкування в реальному часі. Кількість учасників може бути від трьох до ста та більше. | |
Аудіоконференція2 | |
---|---|
Аудіоконференція – технологія, яка використовує систему громадського телефонного зв’язку для з’єднання людей у двох або більше місцях. Для великих груп людей використовуються додаткові пристрої для зменшення шуму та інтерференції. | |
Аудіокурс | |
---|---|
Аудіокурс – навчальний курс на аудіоносієві, призначений для мовного чи іншого тренінгу за допомогою магнітофона або іншого пристрою відтворення звуку. | |
Аудіолекції | |
---|---|
Аудіолекції – навчальна лекція на аудіоносієві, прослуховування якої супроводжується одночасним вивченням текстових і графічних матеріалів. | |
Аутентифікація1 | |
---|---|
Аутентифікація1 – встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації, незалежно від її джерела. | |
Аутентифікація2 | |
---|---|
Аутентифікація2 – процедура встановлення відповідності параметрів, що характеризують користувача, процес або дані, заданим критеріям. Аутентифікація, як правило, застосовується програмами, даними для перевірки права доступу користувача до тих чи інших ресурсів. | |
Валідність 2 | |
---|---|
Валідність – комплексна характеристика психодіагностичної методики (тесту), що включає відомості щодо сфери явищ, які досліджуються, та репрезентативності діагностичної процедури стосовно до них. З’ясувати валідність тесту означає – перевірити, чи справді тест вимірює потрібну характеристику і наскільки надійно він це робить. | |
Варез | |
---|---|
Варез – комерційна програма, що поширюється безкоштовно (рідше - на носіях за символічну плату) незаконним шляхом без дозволу автора. Обов’язково містить зміни і/або доповнення, що дозволяють використовувати її безкоштовно. Джерелами варезу можна назвати "варезні сайти", тобто сайти, що спеціалізуються на зломі ліцензійного ПЗ і його подальшому розповсюдженні, також IRC-мережі і Usenet. Варез створюється програмістами- ентузіастами без переслідування вигоди. Існують цілі колективи програмістів, що займаються зломом ПЗ, наприклад "TEAM ROR", "Team EQUiNOX", "BEAN", "SSG"та інші. З погляду законодавства багатьох країн виготовлення і розповсюдження вареза є кримінальним злочином. | |
Варіативна (елективна) частина освітньої програми | |
---|---|
Варіативна (елективна) частина освітньої програми – частина освітньої програми, яка пропонує набір навчальних дисциплін, з яких можуть бути складені різні варіанти навчального плану. | |
Варіативний (лат. variatio – відмінність) компонент в освіті | |
---|---|
Варіативний (лат. variatio – відмінність) компонент в освіті – навчальні програми, що обираються в межах освітньої програми навчально-виховного закладу. | |
ВВS - (Bulletin board system) | |
---|---|
ВВS - (Bulletin
board system) – електронна
дошка оголошень, асинхронний
засіб навчання. Комплекс апаратних і програмних засобів, які забезпечують обмін
інформацією з використанням комп’ютерних телекомунікацій. Користувачі мають можливість залишати на
ній повідомлення і файли. На відміну від Usenet, усі файли зберігаються в
одному комп’ютері, яким керує один або кілька операторів. | |
Веб 2.01 (англ. Web 2.0) | |
---|---|
Веб 2.01 (англ. Web
2.0) – поняття, яким користуються для позначення низки технологій та
послуг Інтернету, точніше
його частини – всесвітньої павутини, відомої також як Веб
(англ. WWWeb). Окрім цього, цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету
користувачами. | |
Веб 2.02 | |
---|---|
Веб 2.02 –
Інтернет-спільнота, яка контролюється більше інтерактивнимиінструментами,
ніж засобами публікації.
Різновид сайтів, на
яких онлайн контент (внутрішнє
наповнення сайту) створений самими користувачами, об’єднаний і розділений між
учасниками і контролюється самими членами спільноти. | |
Веб-альбоми Picasa | |
---|---|
Веб-альбоми Picasa – сервіс для публікації фото в Інтернеті. | |
Вебінар | |
---|---|
Вебінар – семінар, який проводиться через Інтернет в режимі реального часу. Під час вебінару зв’язок між учасниками підтримується через Інтернет за допомогою завантаженого додатка, встановленого на комп’ютері, або через веб-додаток. В останньому випадку, щоб приєднатися до конференції, потрібно ввести URL у вікні браузера. | |
Веб-КЕТ | |
---|---|
Веб-КЕТ – мультисерверна система комп’ютерного тестування підключення до якої здійснюється через Інтернет, написана на мові "Реrl". Тести генеруються самою системою, після виконання завдань вони перевіряються і надається результат. | |
Веб-сайт | |
---|---|
Веб-сайт (від англ. website: web – «павутина», «мережа» та site – «місце», букв. «місце в мережі») – об’єднана під однією адресою (доменним ім’ям або IP-адресою) сукупність сторінок, на яких розміщуються документи і матеріали приватної особи або організації. Веб-сайти в сукупності складають Всесвітню павутину (WWW). Коли говорять «своя сторінка в Інтернет», то мається на увазі цілий веб-сайт або особиста сторінка в складі чужого сайту. | |
Веб-сервер | |
---|---|
Веб-сервер – це сервер, що приймає HTTP-запити від клієнтів
(зазвичай веб-бровзерів), і який
видає їм HTTP-відповіді (зазвичай
разом з HTML- сторінкою, зображенням, файлом, медіа-потоком або іншими
даними). Веб- сервер – це
основа Всесвітньої павутини.
Веб-сервером називають як програмне забезпечення, що виконує
функції веб-сервера, так і безпосередньо комп’ютер, на якому це програмне
забезпечення працює. | |
Веб-служба, веб-сервіс | |
---|---|
Веб-служба, веб-сервіс (англ. web service) – програмна система, що ідентифікується рядком URI, публічні інтерфейси та прив’язки якої визначені та описані мовою XML. | |
Веб-сторінка1 | |
---|---|
Веб-сторінка1
– складова частина
веб-сайту. Може містити
текст, зображення, гіпертекстові посилання на інші сторінки або на
інші сервери. | |
Веб-сторінка2 | |
---|---|
Веб-сторінка2 – текстовий файл, що містить опис зображення документа мовою гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відеооб’єкти. Найважливішою рисою веб-сторінок є гіпертекстові посилання. Передбачається, що веб-сторінка розміщується на сайті в Інтернеті. | |
Веб-сторінка3 | |
---|---|
Веб-сторінка3 – місце
в Інтернеті, яке однозначно визначається своєю адресою (тобто в усіх сторінок – різні адреси). Веб-сторінка
– це найдрібніша логічна одиниця Інтернету. Можна сказати, що мережа
складається із сайтів, а сайти – із сторінок. Веб-сторінки пишуться мовою HTML.
В україномовному Інтернеті – мільярди сторінок і їх число збільшується щодня. | |
Веб-сторінка4 | |
---|---|
Веб-сторінка4 –
інформаційний ресурс, який
є доступним у
мережі Всесвітньої павутини і який можна переглянути у
веб-браузері. Зазвичай ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може
містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки. | |
Веб-сторінка5 (домашня сторінка) | |
---|---|
Веб-сторінка5 (домашня сторінка) – сторінка інформації на
комп’ютері у форматі НТМL, створена
користувачем за допомогою
спеціального програмного забезпечення і доступна для інших користувачів. | |
Веб-сторінка6 | |
---|---|
Веб-сторінка6 – документ, з унікальною адресою, який можна
відкрити і подивитися за допомогою браузера, він має заголовок і
вихідні дані. | |
Вербальні моделі | |
---|---|
Вербальні моделі – моделі, що відтворюють систему за
допомогою слів. Наприклад, різні статути,
розпорядження щодо експлуатації, законодавчіматеріали, процесуальні кодекси тощо. | |
Взаємодія | |
---|---|
Взаємодія – своєрідне втілення зв’язків, взаємин між людьми, котрі, виконуючи спільні завдання, взаємовпливають, доповнюють один одного і досягають успіху у розв’язанні поставлених задач. | |
Взаємодія педагога і вихованців у педагогічному процесі | |
---|---|
Взаємодія педагога і вихованців у педагогічному процесі – взаємний вплив дорослого і дітей, у процесі якого здійснюється їхній взаєморозвиток. Каналами взаємодії у педагогічному процесі є діяльність і взаємини вихователя й вихованців. Модель педагогічної взаємодії визначає характер педагогічної системи. | |
Вибіркові навчальні дисципліни | |
---|---|
Вибіркові навчальні дисципліни – установлюються вищим навчальним закладом і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо. Вибіркові дисципліни поділяються на цикли дисциплін: самостійного вибору навчального закладу та самостійного вибору студента. | |
Види навчальних занять у системі ДН | |
---|---|
Види навчальних занять у системі ДН – установочні лекції; групові семінари (тьюторіали); співбесіди та консультації: аналіз ситуацій (кейс-стаді); програмувальний контроль; психологічне тестування; практичні заняття; комп’ютерні ділові ігри; курсове проектування тощо. | |
Виділена лінія | |
---|---|
Виділена лінія – лінія зв’язку (канал передачі даних),
встановлена постійно або на
тривалий час. Такий
канал може називатися
також орендованим (leased), оскільки устаткування зазвичай належить
телекомунікаційним компаніям і здається ними в оренду для виключного
користування. Виділена лінія – лінія зв’язку, що встановлює безпосереднє
з’єднання між двома точками у системі зв’язку. Використовується для
безпосереднього підключення
корпоративного користувача (локальної
мережі) до вузлу Інтернет. | |
Викладання із застосуванням комп’ютера (Computer Assisted Instruction - CAI) | |
---|---|
Викладання із застосуванням комп’ютера (Computer Assisted Instruction - CAI) – процес викладання, в якому комп’ютер використовується для поліпшення навчального середовища, допомагаючи студентам опанувати деякими практичними навичками. | |
Викладач | |
---|---|
Викладач (предметний фахівець) – висококваліфікований фахівець професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу в певній галузі знань. | |
Викладач, тьютор (Tutor) | |
---|---|
Викладач, тьютор (Tutor) – методист, викладач або консультант- наставник, який входить до професорсько-викладацького складу системи дистанційної освіти, який здійснює методичну та організаційну допомогу учням в рамках конкретної програми дистанційного навчання. | |
Викладачі (або тьютори) [Instructors (also tutors)] | |
---|---|
Викладачі (або тьютори) [Instructors (also tutors)] – фахівці в галузі вивчення, взаємодіючі за допомогою технологій зі студентами із приводу досліджуваного ними змісту (звичайно, що розробленийо командою курсу, однак, досить часто – самими викладачами). | |
Виноска | |
---|---|
Виноска – допоміжний текст пояснювального або довідкового характеру (бібліографічне посилання, перехресне посилання, примітка тощо), який розміщується в нижній частині смуги набору (підрядкові), в кінці роботи під порядковим номером. | |
Випереджувальна освіта | |
---|---|
Випереджувальнаосвіта – освіта, орієнтована на існування людини в інформаційному суспільстві. Сама інформатика, в даному випадку, виступає як фундаментальна природничо-наукова дисципліна і повинна знайти адекватне відображення в програмах, методиках і навчальних планах перспективної системи вищої освіти. | |
Випускна кваліфікаційна робота | |
---|---|
Випускна кваліфікаційна робота – завершена науково-практична робота випускника з певної проблеми, яка систематизує та закріплює і розширює теоретичні знання і практичні навички випускника у вирішенні конкретної задачі, вміння самостійно вирішувати професійні завдання, характеризує підсумковий рівень його кваліфікації та підтверджує його здатність до професійної діяльності. | |
Висококваліфікований викладач | |
---|---|
Висококваліфікований викладач – повністю сертифікований вчитель і або який має державну ліцензію, має, як мінімум, ступінь бакалавра і демонструє компетентність у предметній галузі, яку він викладає. | |
Виховання | |
---|---|
Виховання – вплив соціуму (в т. ч. цілеспрямований) на людину для введення її в рамки певної цивілізації шляхом формування в неї певних особистісних якостей, системи цінностей, моральних принципів, поглядів, переконань. | |
Виховна система | |
---|---|
Виховна система – умовно об’єднаний комплекс виховних цілей, людей, що реалізують їх у процесі цілеспрямованої діяльності, відносин між її учасниками, освоєного середовища й управлінської діяльності із забезпечення життєздатності цієї системи. | |
Виховні цілі | |
---|---|
Виховні цілі – цілі, що відповідають формуванню соціальних і особистісних якостей, а також ціннісно-смислових ставлень людини до навколишнього світу і самої себе. | |
Вища професійна освіта | |
---|---|
Вища професійна освіта – освіта на базі середньої (повної) загальної або середньої професійної освіти, що здійснюється у вищому навчальному закладі за освітньо-професійними програмами та завершується підсумковою атестацією, видачею випускнику документа про вищу професійну освіту і присвоєнням відповідної кваліфікації (ступеня) за умови його успішного завершення. | |
Відвідування сайту | |
---|---|
Відвідування сайту – серія запитів до сервера, які зроблено одним користувачем за заданий проміжок часу, протягом якого користувач звертається до сторінок сайту і кожен його запит відображається в логах сервера. Сесія вважається завершеною, якщо протягом певного відрізку часу від користувача не поступило жодного нового запиту до сервера. | |
Відвідувач | |
---|---|
Відвідувач – користувач конкретних ресурсів мережі. Деякі власники серверів (або сайтів) розміщують лічильники числа відвідувачів. | |
Віддалений доступ (telnet) | |
---|---|
Віддалений доступ (telnet) – сервіс в Інтернеті, спосіб керування комп’ютером у мережі іншим комп’ ютером, якому дозволено це робити, де б він не знаходився. | |
Віддалений доступ | |
---|---|
Віддалений доступ – технологія взаємодії абонентських систем з локальними мережами через територіальні комунікаційні мережі. | |
Відділ дистанційної освіти | |
---|---|
Відділ дистанційної освіти – спеціальний відділ стаціонарного навчального закладу, що займається наданням послуг дистанційної освіти. | |
Відео | |
---|---|
Відео – навчальні засоби, які включають візуальні зображення: нерухомі – слайди (малюнки, діаграми, графіки, креслення тощо); рухомі – фільми, відеокасети (демонстрація дії інструментів, обладнання, аналіз змін в часі з використанням анімації тощо); аудіо- відеоконференції в реальному режимі часу. | |
Відеоадаптер | |
---|---|
Відеоадаптер – це пристрій, що керує процесом виведення на екран дисплея текстової інформації і графічних зображень. | |
Відеоблог | |
---|---|
Відеоблог – блог з контентом, складеним більше з відео-файлів, ніж із тексту, зображень та аудіо. Основний його зміст відео-файли вміщені в спеціальний програвач. | |
Відеовведення | |
---|---|
Відеовведення – пристрій, що забезпечує фізичну взаємодію користувача з персональним комп’ютером у ході роботи з розважальними та діловими програмами і ресурсами Інтернет. Дана перспективна технологія по суті "занурює"людини у віртуальний світ. | |
Відеоконференц зв’язок1 | |
---|---|
Відеоконференц зв’язок1
(Video conferencing) – послуга, що надається операторами електрозв’язку та комп’ютерних мереж і
забезпечує обмін аудіо- і відео- інформацією в режимі реального часу між
учасниками територіально розподіленої групи. | |
Відеоконференцзв’язок2 | |
---|---|
Відеоконференцзв’язок2
– телекомунікаційна технологія
інтерактивної взаємодії двох і більше віддалених абонентів, при якій між
ними можливий обмін аудіо- та відеоінформацією в режимі реального часу з
урахуванням передачі керуючих даних. | |
Відеоконференція1 | |
---|---|
Відеоконференція1
– інтерактивні комунікаційні технології, що забезпечують двостороннє передавання, оброблення та подання
інформації на відстань в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних
засобів обчислювальної техніки. | |
На фотографіях друзів | |
---|---|
На фотографіях друзів – функція для розміщення фотографій друзів, на яких користувачі їх відзначили. | |
Навчальна дисципліна1 | |
---|---|
Навчальна дисципліна1 – система знань, умінь і навичок у певній галузі науки, техніки, мистецтва, виробничої діяльності, призначена для вивчення в освітньому закладі. За змістом дисципліни бувають загальноосвітніми або спеціальними, що визначають профіль підготовки фахівця. | |
Навчальна дисципліна2 (у вищому навчальному закладі) | |
---|---|
Навчальна дисципліна2 (у вищому навчальному закладі) – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням
потрібного рівня
сформованості в
тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок. | |
Навчальна програма | |
---|---|
Навчальна програма – це нормативний документ, який входить до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляється і затверджується як його складова. Навчальна програма визначає організацію та зміст підготовки фахівців і розробляється на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки. | |
Навчальна система | |
---|---|
Навчальна система – система, призначена для навчання користувачів. Грунтується на використанні штучного інтелекту і бази знань. Основним завданням її є ефективна передача знань в залежності від ступеня підготовленості користувачів та їх здатності засвоювати одержану інформацію. Розрізняють автономні (функціонують на окремих персональних комп’ютерах) і мережеві (розташовані на серверах Інтернету) навчальні системи. | |
Навчальний елемент (дидактична одиниця) | |
---|---|
Навчальний елемент (дидактична одиниця) – мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об’єкта. | |
Навчальний об’єкт | |
---|---|
Навчальний об’єкт – навчальна інформація певного обсягу, що має самостійну логічну структуру та зміст і дає змогу оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності. | |
Навчальний план | |
---|---|
Навчальний план – документ, що визначає склад навчальних дисциплін, що вивчаються в навчальному закладі або на певному щаблі освіти, обсяг і послідовність їх вивчення, розбивку по навчальних періодах, види і терміни проміжної атестації. | |
Навчальний план 2 | |
---|---|
Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурио-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних навчальних дисциплін та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальній занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. | |
Навчальний продукт (освітній продукт) | |
---|---|
Навчальний продукт (освітній продукт) –
сукупність даних, сформованих
для
впровадження
в
навчальний
процес, зокрема в систему дистанційного навчання. | |
Навчальний проект | |
---|---|
Навчальний проект – це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета. | |
Навчальний розклад | |
---|---|
Навчальний розклад – графік, який містить відомості про час, місце і послідовності проведення навчальних занять для студентів на певний період навчання. | |
Навчальні курси | |
---|---|
Навчальні курси – в системі дистанційного навчання бувають кредитні, які офіційно затверджені в акредитованому навчальному закладі і зараховуються студенту в рамках навчальної програми, та некредитні – призначені для одержання додаткової або післядипломної освіти (наприклад, підвищення кваліфікації) і які не надають права на одержання певного освітньо-кваліфікаційного рівня. | |
Навчальні мультимедіа | |
---|---|
Навчальні мультимедіа – форма комп’ютерного навчання, що включає з’єднання різних технологій мультимедіа, наприклад, звук, анімація, графіка, відео, текст; що завгодно, що дозволяє доставити зміст навчальних матеріалів цільовій аудиторії (див. мультимедіа). | |
Навчально-методичне забезпечення дистанційної освіти | |
---|---|
Навчально-методичне забезпечення дистанційної освіти – база навчальних матеріалів, система управління цією базою, методики дистанційної освіти, тести, рекомендації з технології дистанційного навчання з урахуванням дидактичних і психологічних аспектів. | |
Навчально-методичний комплекс | |
---|---|
Навчально-методичний комплекс – сукупність навчальних продуктів і
електронних засобів
навчання, сформована з кожного модуля
дисципліни, яка
забезпечує як аудиторні (тренінгові
заняття),
так і самостійну роботу студента | |
Навчально-методичні матеріали | |
---|---|
Навчально-методичні матеріали – для системи дистанційного навчання надаються у формах: друковані (на базі традиційних підручників); на аудіо- та відеокасетах, радіо- та телевізійні курси; курси на аудіо-, компакт-дисках; курси з використанням комп’ютерних технологій тощо. | |
Навчання | |
---|---|
Навчання
– процес формування в учнів знань,
умінь
і
навичок під керівництвом педагогів, майстрів, наставників. | |
Навчання на дому | |
---|---|
Навчання на дому – відмінності між домашнім навчанням і віртуальним полягає в наступному: 1) студенти віртуальних шкіл мають можливість навчатися в себе вдома, але вони зараховані в державну школу, що працює за державними академічними стандартами (у процесі домашнього навчання студенти обирають будь-який стандарт); 2) студенти віртуальних шкіл повинні здати всі державні іспити (у процесі домашнього навчання студентам не потрібно здавати будь-які державні іспити); 3) студенти віртуальних шкіл мають висококваліфікованих ліцензованих викладачів, які навчають їх і взаємодіють з ними через Інтернет (у процесі домашнього навчання студенти можуть не мати таких інструкторів). | |
Наказ | |
---|---|
Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником організації, яка діє на основі єдиноначальності для вирішення основних оперативних завдань. | |
Налаштування приватності | |
---|---|
Налаштування приватності – інструменти, що надаються сервісом для збереження користувачем інформаційної приватності і конфіденційності персональних даних. Функція, що дозволяє зберегти недоторканність приватного життя в Інтернеті, захистити репутацію, не допустити широке розповсюдження і використання інформації про особисте життя і комунікації користувача. | |
Наставник | |
---|---|
Наставник – доросла людина, яка підтримує відносини один-на-один з студентом протягом довгого часу і забезпечує постійну методичну допомогу і керівництво. | |
Наукова стаття | |
---|---|
Наукова стаття – науковий публіцистичний твір невеликого обсягу за певною тематикою. | |
Науково-методична підтримка освітнього процесу | |
---|---|
Науково-методична підтримка освітнього процесу – це навчальні матеріали, освітні та інформаційні технології, освітні програми, методики навчання тощо. | |
Націлення | |
---|---|
Націлення – точне охоплення цільової аудиторії, інформаційний
механізм, що дозволяє виділити зі всієї наявної аудиторії тільки ту
частину, яка відповідає заданим критеріям, і показати інформацію саме їй. Поділяється на тематичне, за інтересами (контекстна інформація), географічне, за часом показу
(ранок чи вечір, будні або вихідні), соціально-демографічне (за віком, статтю, доходами, посадами), поведінкове, психологічне та інші. | |
Національно-регіональний компонент Державного освітнього стандарту | |
---|---|
Національно-регіональний компонент Державного освітнього стандарту – частина Державного освітнього стандарту, що відображає регіональні особливості підготовки фахівців за напрямами підготовки (спеціальностями), що включається за необхідності в освітню програму самим вищим навчальним закладом. | |
Невидимка | |
---|---|
Невидимка – платна послуга, що надає можливість користувачеві соціальної мережі відвідувати будь-яких учасників цієї мережі, залишаючись при цьому не упізнаним, без відображення даних відвідувача. Інші користувачі, не можуть, як у звичайному випадку, визначити чи знаходиться даний користувач у даний момент на сайті – відключення повідомлення про те, що користувач перебуває в мережі. | |
Нейролінгвістичне програмування | |
---|---|
Нейролінгвістичне програмування – метод маніпулятивного впливу на підсвідомість людей за допомогою особливих форм словесного навіювання, які створюють у них досить стійкі психологічні установки, які спонукають надалі до цілком певних дій. Може бути здійснене через Інтернет. | |
Нейронна мережа | |
---|---|
Нейронна мережа – мережа, утворена взаємодіючими одна з одною нервовими клітинами або моделюючими їх поведінку компонентами. | |
Некомерційна організація | |
---|---|
Некомерційна організація – юридично зареєстрована організація, яка не має в якості основної мети своєї діяльності одержання прибутку, що направляє отриманий дохід на досягнення своїх цілей. | |
Нематеріальна модель | |
---|---|
Нематеріальна модель – модель, яка описує властивості оригінала, тобто є сукупністю певної інформації. | |
Неприпустимі висловлення | |
---|---|
Неприпустимі висловлення – у повідомленнях, статусах і підписах до фотографій заборонено робити посилання на будь-які інші сайти. Вбудований парсер перевіряє текст і, розпізнаючи фрази, схожі на адресу будь-якого сайту, повідомляє про неприпустимі висловлювання. | |
Несиметричне шифрування | |
---|---|
Несиметричне шифрування – шифрування та розшифровування, що проводяться різними ключами, які створюють взаємозалежну пару ключів – особистий та відкритий. | |
Неформальна освіта | |
---|---|
Неформальна освіта – це все, що виходить за рамки діяльності традиційної освіти. Іншими словами, все, що створюється силами ентузіастів для того, щоб зробити знання і досвід одних доступними іншим. Основні відмінності неформальної освіти від формальної – гнучка навчальна програма, прикладна спрямованість і, як правило, широкі можливості віддаленого навчання. | |
Новаторство | |
---|---|
Новаторство (лат. novator – оновлювач) – вищий ступінь педагогічної професійної майстерності, винахідництво нового в педагогічній практиці. | |
Новаторський педагогічний досвід | |
---|---|
Новаторський педагогічний досвід – породжена радикально новою педагогічною ідеєю навчально-виховна, організаційно-педагогічна діяльність. | |
Новизна | |
---|---|
Новизна – один із основних критеріїв оцінювання педагогічних досліджень; результат творчого процесу; властивість і самостійна цінність будь-якого нововведення. Новизна має відносний характер як в особистісному, так і в історичному плані. | |
Нові інформаційні технології | |
---|---|
Нові інформаційні технології – сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передавання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій. | |
Ноосфера | |
---|---|
Ноосфера – еволюційний стан біосфери, в якому розумова діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку. В. І. Вернадський розвинув уявлення про ноосферу як якісно нову форму організованості, яка виникає під час взаємодії природи і суспільства в результаті перетворюючої світ творчої діяльності людини, що спирається на наукову думку. | |
Нормативний документ | |
---|---|
Нормативний документ – документ, доступний широкому колу споживачів (користувачів), що містить правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються певних видів діяльності або їх результатів. | |
Нормативний термін навчання | |
---|---|
Нормативний термін навчання – розрахунковий термін освоєння
випускником основної
професійної освітньої програми
вищої
професійної
освіти для очної форми
навчання, встановлений Державним освітнім стандартом
вищої професійної освіти. | |
Нормативні навчальні дисципліни | |
---|---|
Нормативні навчальні дисципліни – перелік навчальних предметів за спеціальністю, що встановлюється державним стандартом освіти, дотримання їх назв та обсягів обов’язкове для навчального закладу. Нормативні навчальні дисципліни поділяються на дисципліни за циклами: гуманітарної та соціально- економічної підготовки; природничо-наукової підготовки; професійної та практичної підготовки. | |
Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання | |
---|---|
Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання – нормативно-правові документи Міністерства освіти (ліцензійні, атестаційні та акредитаційні норми і правила, законодавчі акти, стандарти, накази, розпорядження та ін.), а також внутрішні нормативні документи організацій, що здійснюють дистанційне навчання, які регламентують підготовку і проведення навчального процесу на основі дистанційних технологій навчання. | |
Нормокомплект | |
---|---|
Нормокомплект – стандартизований комплект навчальних занять який забезпечує навчальні продукти з модулю (курсу, дисципліни). | |
Нотаріальний реєстр | |
---|---|
Нотаріальний реєстр – центральна база даних, в яку вноситься певна інформація. Бази окремих реєстрів зв’язані одна з одною; використовуються єдині словники: адміністративно-територіального устрою України, суб’єктів, документів. | |
Об’єкт вивчення | |
---|---|
Об’єкт вивчення – електронний ресурс (цифровий файл або набір файлів), що визначає мету заняття, стандарт, або концепцію заняття, який може бути багаторазово використаний для освітніх цілей. | |
Об’єкти юридичної діяльності | |
---|---|
Об’єкти юридичної діяльності – явища, процеси і предмети, щодо яких здійснюється правове втручання. | |
Обліковий запис | |
---|---|
Обліковий запис – запис, що містить відомості, які користувач повідомляє про себе комп’ютерній системі. Як синоніми можуть зустрічатися сленгові терміни аккаунт та еккаунт. | |
Обліковий запис 2 | |
---|---|
Обліковий запис – сукупність наданої інформації про користувача, засоби та права користувача відносно системи, що має багато користувачів. | |
Обмін обчислювальними ресурсами | |
---|---|
Обмін обчислювальними ресурсами – технологія, що забезпечує можливість обміну обчислювальними та іншими ресурсами між кількома комп’ютерами, підключеними до Інтернету. Один із найбільш перспективних інструментів мережевого бізнесу. | |
Обнулити | |
---|---|
Обнулити – встановити в нуль, скинути, привести в початковий стан. | |
Обов’язкова частина навчального плану | |
---|---|
Обов’язкова частина навчального плану – перелік навчальних дисциплін, призначених для обов’язкового засвоєння всіма студентами даного напрямку. | |
Обов’язкова частина освітньої програми | |
---|---|
Обов’язкова частина освітньої програми – частина освітньої програми, яка містить набір обов’язкових навчальних дисциплін відповідно до Державного освітнього стандарту. | |
Обов’язкові дисципліни | |
---|---|
Обов’язкові дисципліни – дисципліни, встановлені для обов’язкового вивчення Державним освітнім стандартом за відповідними напрямами підготовки. | |
Оболонка | |
---|---|
Оболонка (англ. Shell) – базовий елемент операційної системи, що визначає інтерпретатор команд і дій користувача. | |
Оболонка експертної системи | |
---|---|
Оболонка експертної системи – набір обчислювальних інструментів, які мають у своєму складі засоби для програмування експертних систем. Містить "порожню"базу даних і готовий механізм виведення. | |
Оброблення інформації | |
---|---|
Оброблення інформації – вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін каналами передавання даних. | |
Обчислювальна мережа | |
---|---|
Обчислювальна мережа – це складний комплекс взаємозалежних програмних і апаратних компонентів, що узгоджено функціонують. | |
Один учень – один комп’ютер | |
---|---|
Один учень – один комп’ютер – освітнє середовище, в якому кожному учню надано один пристрій (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон). | |
Однокласники | |
---|---|
Однокласники– соціальна мережа, що дозволяє знайти і відновити
спілкування з колишніми однокласниками,
однокурсниками,
випускниками, друзями шкільних і студентських років, приятелями і знайомими. Сервіс для знаходження нових друзів і знайомих з безліччю анкет людей, які зможуть мати спільні інтереси та хобі. Дає можливість віртуального спілкування, перегляду
фотографій і призначення
зустрічей. | |
ОЗУ | |
---|---|
ОЗУ (оперативна пам’ять комп’ютера, оперативний пристрій) – відділ пам’яті комп’ютера, в якому знаходяться дані операційної системи та користувача, що обробляються в даний момент часу. | |
Онлайн | |
---|---|
Онлайн – «знаходиться в стані підключення» – спочатку використовувалося тільки для комунікаційного обладнання для вказівки на режим зв’язку. Відносно програмного забезпечення майже завжди означає «підключений до Інтернету» або функціонує тільки в режимі підключення до Інтернету. | |
Он-лайн | |
---|---|
Он-лайн – вид доступу до Інтернету, в процесі якого обробка запитів користувача виконується в режимі реального часу, користувач, що знаходиться у даний момент в стан підключення до Інтернету. | |
Онлайн школа | |
---|---|
Онлайн школа – офіційно зареєстрована організація (громадська, приватна, державна, чартерна тощо), яка пропонує повне навчання, що здійснюється переважно через Інтернет. | |
Онлайн-куратор | |
---|---|
Онлайн-куратор – цей термін використовується в двох аспектах: для Part-time онлайн-програм це особа, яка працює особисто з онлайн-студентами для моніторингу їх успішності і прогресу, надання допомоги в освоєнні курсу тощо, вона може не бути сертифікованим викладачем, але повинна працювати в зв’язці з сертифікованим онлайн-учителем; використовується як взаємозамінне поняття з онлайн-викладачем або онлайн-наставником. | |
Онлайнова система | |
---|---|
Онлайнова система – це система, в якій дані, що вводяться, надходять в комп’ютер прямо від джерела, а дані, що виводяться, надходять туди, де вони використовуються без будь-яких проміжних стадій (програмування тощо). | |
Он-лайнові технології | |
---|---|
Он-лайнові технології – засоби комунікації повідомлень у мережевому інформаційному просторі, що забезпечують синхронний обмін інформацією в режимі реального часу: "розмовні канали" (чати), аудіо- та відеоконференції тощо. | |
Онлайн-програма з присвоєнням ступеня | |
---|---|
Онлайн-програма з присвоєнням ступеня – програма, успішне освоєння якої дає можливість отримати ступінь. | |
Онлайн-тьютор | |
---|---|
Онлайн-тьютор – викладач, що підтримує освітній процес у певних предметних галузях через Інтернет. | |
Онлайн-учитель за сумісництвом | |
---|---|
Онлайн-учитель за сумісництвом – онлайн-учитель або інструктор з неповним навантаженням. | |
Онлайн-учитель повної зайнятості | |
---|---|
Онлайн-учитель повної зайнятості – будь-який інструктор, який має повне навантаження, яке визначене локально, за контрактом або нормам. | |
Онтологія | |
---|---|
Онтологія – модель детальної формалізації галузі знань з допомогою концептуальної схеми. Така схема містить структури даних, які описують всі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки та правила виведення знань, що прийняті у цій галузі. | |
Оперативна пам’ять | |
---|---|
Оперативна пам’ять – це основна пам’ять ПК, призначена для збереження поточних даних і виконуваних програм, а також копій окремих модулів операційної системи. | |
Операційна система | |
---|---|
Операційна система – комплекс програм, що забезпечує в системі виконання інших програм, розподіл ресурсів, планування, введення-виведення і керування даними. | |
Опис дистанційного курсу | |
---|---|
Опис дистанційного курсу – містить таку інформацію: назва курсу; мета курсу; тематичний план; рекомендована література; рекомендовані Інтернет- ресурси. | |
Опорний конспект лекцій | |
---|---|
Опорний конспект лекцій – це навчальний посібник, призначений для викладання та засвоєння навчального курсу в тандемі лектор-студент з неодмінним, при цьому, застосуванням технічних засобів навчання. | |
Оптимізатор веб-сайтів | |
---|---|
Оптимізатор веб-сайтів – сервіс оптимізації веб-сайтів з точки зору ефективного розміщення реклами і оптимального доступу до інформації. | |
Оптимізатор графіки | |
---|---|
Оптимізатор графіки – спеціальна програма, що здійснює компресію графічних файлів. | |
Організаторські вміння | |
---|---|
Організаторські вміння – вміння, пов’язані з організацією передавання
інформації за допомогою технічних засобів навчання, а також з організацією діяльності викладача
і пізнавальної діяльності студентів
на
таких заняттях. | |
Організаційне забезпечення дистанційного навчання | |
---|---|
Організаційне забезпечення дистанційного навчання – форми організації навчального процесу з використанням технології дистанційної освіти, а також рекомендації щодо їх використання. | |
Організаційне забезпечення | |
---|---|
Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розроблення й експлуатації інформаційної системи. | |
Оркут, orkut.com | |
---|---|
Оркут, orkut.com – соціальна мережа створена Google, названа на честь творця, працівника Google – Orkut Büyükkökten. | |
Освіта1 | |
---|---|
Освіта1 – процес і результат засвоєння людиною системи знань про світ, суспільство, саму себе, способи мислення і діяльності, формування власної особистості; феномен культури, що забезпечує її трансляцію, відтворюваність і зміну; освітній простір – сукупність навчальних закладів, державної системи управління і суспільних об’єднань, які реалізують освітні програми. | |
Освіта2 | |
---|---|
Освіта2 – цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення які навчаються освітніх рівнів (цензів), встановлених державою. | |
Освітнє програмне забезпечення | |
---|---|
Освітнє програмне забезпечення – вид програмного забезпечення, головним призначенням якого є навчання або розвиток деяких навичок. Принципи навчання, застосовані в таких програмах, можуть бути абсолютно різними. | |
Освітній заклад | |
---|---|
Освітній заклад – заклад, що здійснює освітній процес, тобто реалізує одну або кілька освітніх програм. | |
Освітній продукт | |
---|---|
Освітній продукт – див. Навчальний продукт. | |
Освітній стандарт1 | |
---|---|
Освітній стандарт1 – нормативний документ, що визначає умови і рівень підготовки фахівців з вищою освітою | |
Освітній стандарт2 | |
---|---|
Освітній стандарт2 (англ. standard – норма, зразок, мірило) – мінімально гарантований освітнім закладом рівень освіти. | |
Освітній ценз | |
---|---|
Освітній ценз – певний рівень освіти, досягнутий студентом і засвідчений відповідним офіційним документом про освіту. | |
Освітня парадигма | |
---|---|
Освітня парадигма (грец. paradeigma – приклад, зразок) – сукупність прийнятих науковим педагогічним співтовариством теоретичних, методологічних та інших установок на кожному етапі розвитку педагогіки, якими керуються як зразком (моделлю, стандартом) у процесі розв’язання педагогічних проблем. | |
Освітня послуга | |
---|---|
Освітня послуга – одержання і надання в розпорядження студента навчальних продуктів. | |
Освітня програма1 | |
---|---|
Освітня програма1 – основний документ освітнього закладу будь-якого рівня, що визначає зміст основної і додаткової освіти, педагогічні технології, які використовуються, систему атестації і управління якістю освіти, а також кадрові та матеріально-технічні основи навчального процесу. | |
Освітня програма2 | |
---|---|
Освітня програма2 – програма, яка визначає зміст освіти певного рівня і спрямованості. Освітні програми поділяються на загальноосвітні (основні і додаткові) і професійні (основні і додаткові). | |
Освітня технологія | |
---|---|
Освітня технологія – технологія, що відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначена для прогнозування розвитку освіти, її конкретного проектування і планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітнім цілям стандартів. До освітньої технології належать концепції освіти, освітні закони, освітні системи (гуманістична концепція освіти, Закон України «Про освіту», система неперервної освіти тощо). | |
Освітня траєкторія | |
---|---|
Освітня траєкторія – послідовність (блок) освітніх програм і навчальних дисциплін, вибудований за певною логікою для одержання певних знань і умінь, а також документів про освіту. | |
Освітня установа | |
---|---|
Освітня установа – установа, яка здійснює освітній процес за реалізацією однієї або декількох освітніх програм у поєднанні з вихованням учнів. | |
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) | |
---|---|
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це основні вимоги до якостей знань особи, яка здобула певний освітній рівень та професійних
якостей, знань
і
умінь
фахівця, які необхідні
для
успішного виконання професійних обов’язків. | |
Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) | |
---|---|
Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) – це перелік нормативних та вибіркових дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю. | |
Основна професійна освітня програма вищої професійної освіти | |
---|---|
Основна професійна освітня програма вищої професійної освіти – освітня програма, яка визначає відповідно до Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти зміст освіти за напрямом (спеціальністю) певного рівня вищої професійної освіти, включаючи всю сукупність освітніх послуг. | |
Особа, що приймає рішення (ОПР) | |
---|---|
Особа, що приймає рішення (ОПР) – людина, яка фактично здійснює вибір найкращого варіанта дій. | |
Особистий (авторський, персональний) блог | |
---|---|
Особистий (авторський, персональний) блог – ведеться однією особою (як правило – його власником). | |
Особистий (закритий) ключ | |
---|---|
Особистий (закритий) ключ – параметр
криптографічного
алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу. | |
Особистий ключ | |
---|---|
Особистий ключ – ключ (у системі шифрування з відкритим ключем), призначений для шифрування повідомлень і відомий тільки одній особі (власнику). | |
Особисті повідомлення | |
---|---|
Особисті повідомлення – електронні повідомлення, що передаються одним користувачем іншому і не доступні для третіх осіб, відправлення та одержання яких здійснюється з використанням персональної сторінки користувача. | |
Особистісна центрація педагога | |
---|---|
Особистісна центрація педагога – спрямованість, зацікавленість педагога інтересами учасників педагогічного процесу. | |
Особистісний підхід у педагогіці | |
---|---|
Особистісний підхід у педагогіці – гуманістичний підхід педагога до вихованців, що допомагає кожному з них усвідомити себе як особистість, виявити можливості, які стимулюють самостановлення, самоствердження, самореалізацію. | |
Офісний пакет | |
---|---|
Офісний пакет – набір
додатків, націлених на роботу з електронною документацією. Компоненти
офісних
пакетів розповсюджуються, як правило, разом, мають схожий інтерфейс і мають добре розвинену схему взаємодії один з одним. | |
Оф-лайнові технології | |
---|---|
Оф-лайнові технології – засоби комунікації повідомлень в мережевому інформаційному просторі, що допускають істотну асинхронність в обміні даними та повідомленнями: списки розсилки, групи новин, веб-форуми тощо. | |
Офтопік | |
---|---|
Офтопік – повідомлення, що не відповідає темі поточного обговорення чи поштової розсилки. | |
Он-лайн-щоденник | |
---|---|
Он-лайн-щоденник – блог. | |
Оффлайн (Off-line) | |
---|---|
Оффлайн (Off-line) – автономний режим роботи комп’ютера без підключення до Інтернет. | |
Оцифровка | |
---|---|
Оцифровка – переведення інформації в цифрову форму для того, щоб можна було працювати з такою інформацією за допомогою комп’ютера та інших цифрових пристроїв. | |
Очне навчання | |
---|---|
Очне навчання – передбачає безпосередню особисту взаємодію учасників освітнього процесу. | |
Ігнор | |
---|---|
Ігнор – відмова від прийняття особистих повідомлень. Заборона спілкування з відвідувачами форуму. Зазвичай застосовується до грубих або настирливих користувачів і співрозмовників, до тих, з ким користувачі більше не бажають вступати в контакт. | |
Ігрове навчання (едьютейнмент) | |
---|---|
Ігрове навчання (едьютейнмент) – навчання з використанням ігор (не тільки комп’ютерних, будь-яких – рольових, ділових, рухливих, настільних. Активне навчання багато в чому будується на ігровому. | |
Ідентификатор | |
---|---|
Ідентификатор – унікальне
поєднання
імені та
пароля
користувача для забезпечення процесу його ідентифікації для входу до інформаційної системи або Інтернету | |
Ідентифікація користувача | |
---|---|
Ідентифікація користувача – упізнання користувачів (за логіном і паролем) для визначення його повноважень – права на доступ до даних і вибір режиму їх використання. | |
Ідеологія Інтернет | |
---|---|
Ідеологія Інтернет – умовний термін, що позначає систему специфічних ідей, закладених в основу мережевого інформаційного простору і дають цілісну картину трактування його стану. Включає в себе: високий рівень невпорядкованості; здатність до саморозвитку і самоорганізації; дискретність; децентралізацію. | |
ІІТО | |
---|---|
ІІТО – інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті. | |
ІКТ | |
---|---|
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології. | |
Іміджборд (англ. imageboard) | |
---|---|
Іміджборд (англ. imageboard) – різновид веб-форуму з можливістю додавання до повідомлень графічних файлів. | |
Імітаційна програма | |
---|---|
Імітаційна програма – програма, яка дає змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об’єкти вивчення. | |
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі | |
---|---|
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі – характер взаємин між вихователем і вихованцями за моделлю суб’єкт-об’єктної взаємодії, що передбачає точне і беззаперечне виконання дитиною всіх вимог дорослого, сліпе підкорення формальним нормам і правилам поведінки. | |
ІМХО | |
---|---|
ІМХО – запозичений з англійської мови вираз: in my humble opiniоn – на мою скромну думку. Українською: «я думаю», «я вважаю», «мені здається». | |
Індексація сайту | |
---|---|
Індексація сайту – процес занесення вмісту сайту в базу даних пошукової системи для подальшого її застосування в пошуковій видачі. | |
Індивідуалізація | |
---|---|
Індивідуалізація (франц. individualisation, від лат. individuum – неподільне) навчання – організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дає змогу створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного. | |
Індивідуалізація навчання | |
---|---|
Індивідуалізація навчання – організація процесу навчання, яка передбачає його модифікацію відповідно до потреб студента. | |
Індивідуальна освітня траєкторія | |
---|---|
Індивідуальна освітня траєкторія – послідовність (блок) освітніх програм, навчальних дисциплін, а також засобів навчання і часу їх застосування в навчальному процесі, вибудувана в певній логіці відповідно індивідуальними психофізіологічними особливостями учня, яка веде до гарантованого одержання ним знань і вмінь, які визначаються державним освітнім стандартом. | |
Індивідуальне навчальне планування | |
---|---|
Індивідуальне навчальне планування – визначення освітньої траекторії студентом з можливістю вибору навчальних дисциплін і складання власних графіків їх освоєння. | |
Індивідуальний графік навчання | |
---|---|
Індивідуальний графік навчання – план навчання студента, що розробляється на кожен семестр на основі індивідуального навчального плану. | |
Індивідуальний комп’ютерний тренінг | |
---|---|
Індивідуальний комп’ютерний тренінг – індивідуальні заняття студентів з навчальною комп’ютерною програмою. | |
Індивідуальний навчальний план | |
---|---|
Індивідуальний навчальний план – навчальний план, складений для конкретного учня на весь період навчання. | |
Індивідуальний освітній маршрут | |
---|---|
Індивідуальний освітній маршрут – орієнтація на пошук індивідуальних моделей соціалізації, що сприяють використанню внутрішніх сутнісних сил і можливостей конкретної людини; надання дитині та її сім’ї права обирати навчальні програми й заклади з урахуванням інтересів і проблем, індивідуальності дитини. | |
Індивідуальний підхід | |
---|---|
Індивідуальний підхід – основа гуманістичної педагогіки. Підхід, що враховує особливості особистості, рівня розвитку, соціальних умов учня. Вкрай важливі принципи індивідуального навчання в корекційній педагогіці. | |
Індивідуальний розвиток | |
---|---|
Індивідуальний розвиток – процес формування індивіда. | |
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності | |
---|---|
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності – цілісна система операцій, що забезпечує ефективну взаємодію вихователя з вихованцями і визначається цілями, завданнями професійної діяльності, властивостями різних рівнів індивідуальності педагога (ритмом діяльності, спілкування тощо). Структура індивідуального стилю педагогічної діяльності охоплює мотиваційно-оцінний, змістово-когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти. | |
Індустрія Інтернету | |
---|---|
Індустрія Інтернету – галузь матеріального та інтелектуального виробництва, яка забезпечує функціонування мережного інформаційного простору. Умовно поділяється на шість секторів: апаратура, програмне забезпечення, доступ, інформаційне наповнення (контент), послуги, консультації. | |
Інженер знань | |
---|---|
Інженер знань – особа, яка проектує або створює експертну систему, спеціаліст з інформатики, яка має досвід використання методів штучного інтелекту. | |
Інклюзивна освіта | |
---|---|
Інклюзивна освіта – система навчання дітей, яка ставить перед собою благородну мету розвитку доступності освіти для всіх учнів, у тому числі і для дітей з особливими потребами. Принципи інклюзивної освіти цінні для корекційної педагогіки, створення дистанційних методів навчання, реалізації адаптивного і персоналізованого підходів. Інклюзивна освіта – це теорія реструктуризації шкіл і освітньої системи, їх переосмислення. Це наші мрії про неуніфіковану школу, яка приймає все різноманіття учнів, враховуючи можливості кожного, що дозволяє вчитися так, як зручно, а не так, як прийнято. | |
Інновативність | |
---|---|
Інновативність (лат. innovatio – оновлення, зміна) – емоційно-оцінне ставлення до нововведень, відмінність у сприйнятливості суб’єктів до інновацій, нових ідей, досвіду. | |
Інноваційна компетентність | |
---|---|
Інноваційна компетентність (лат. competens (competentis) – належний, відповідний) педагога – система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. | |
Інноваційна культура педагога | |
---|---|
Інноваційна культура педагога – система освоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності, системоутворюючим елементом якої є цінності інноваційного плану. Інноваційна культура педагога виконує раціонально-праксіологічну, організаційно-впорядковуючу, описово-пояснювальну, прогностико- управлінську, евристико-пізнавальну і комунікативно-трансляційну функції. | |
Інноваційна мета освіти | |
---|---|
Інноваційна мета освіти – створення сприятливих умов для творчості, реалізації природної суті,
соціальних потреб людини. | |
Інноваційна освіта | |
---|---|
Інноваційна освіта – система ідей, головною метою яких є збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Започаткована Міжнародною академією наук вищої школи. | |
Інноваційна педагогічна діяльність | |
---|---|
Інноваційна педагогічна діяльність – заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, зорієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. | |
Інноваційна педагогічна технологія | |
---|---|
Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально- виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів. | |
Інноваційна поведінка педагога | |
---|---|
Інноваційна поведінка педагога – сукупність зовнішніх виявів його особистості, в яких розкривається внутрішнє «Я» (світовідчуття, світогляд, особистісні особливості), спрямовані на зміну складових сучасної системи освіти. | |
Інноваційна школа | |
---|---|
Інноваційна школа – навчально-виховний заклад, діяльність якого побудована на оригінальних (авторських) ідеях і технологіях. Являє собою нову освітню практику (взагалі або для конкретних умов). | |
Інноваційне навчання | |
---|---|
Інноваційне
навчання – зорієнтована на
динамічні зміни
в навколишньому світі
навчальна діяльність, яка грунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. | |
Інноваційне середовище | |
---|---|
Інноваційне середовище – педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчального закладу. | |
Інноваційний педагогічний експеримент | |
---|---|
Інноваційний
педагогічний експеримент – метод дослідницько- педагогічної
діяльності, який передбачає
істотні
зміни
у
змісті, формах
і методах роботи з метою
підвищення їх ефективності. | |
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога | |
---|---|
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога – сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає
готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також
наявність
внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність | |
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу | |
---|---|
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу – здатність навчально-виховного закладу створювати, сприймати, реалізовувати нововведення та своєчасно позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного. | |
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом | |
---|---|
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом – впровадження в управлінський цикл змін, спрямованих на визначення перспектив розвитку освітньої системи та її радикальне оновлення: діагностика стану проблеми і виявлення проблемних полів, побудова концепції перетворення і проектування, програмування діяльності, моделювання й корекція моделі, її адаптація і тиражування результатів. | |
Інноваційний режим | |
---|---|
Інноваційний режим – порядок здійснення навчання в умовах конкретної інновації; систематичне координування і регулювання інноваційного процесу. | |
Інноваційні ідеї | |
---|---|
Інноваційні ідеї – засновані на новому знанні про процеси людського розвитку ідеї, які пропонують невикористовувані раніше теоретичні підходи до розв’язання педагогічних проблем, конкретні практичні технології отримання високих результатів. | |
Інноваційні наукові повідомлення | |
---|---|
Інноваційні наукові повідомлення – методологічні положення дидактики; теоретичні положення; концепція; гіпотеза; закономірність; модель педагогічного процесу; педагогічні принципи; аналітичні дані щодо педагогічних процесів, явищ, фактів; характеристики педагогічного процесу, явищ; алгоритмів дій учасників процесу; методів педагогічної діяльності; педагогічних засобів; форм педагогічної діяльності; педагогічного комплексу, систем; показників та критеріїв ефективності педагогічного процесу та якості його результатів; протипоказань у педагогіці. | |
Інноваційні освітні процеси | |
---|---|
Інноваційні освітні процеси – зумовлені суспільною потребою комплексних процесів створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середовища, в якому здійснюється їх життєвий цикл. | |
Інноваційні уміння | |
---|---|
Інноваційні уміння – володіння способами і прийомами інноваційної діяльності, що дають змогу виокремити проблему, проникнути в її суть і на цій основі конструювати і продуктивно розв’язувати інноваційні професійно- педагогічні завдання. | |
Інновації | |
---|---|
Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. | |
Інновація | |
---|---|
Інновація – нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. | |
Інсталяція | |
---|---|
Інсталяція – це процес встановлення програмного забезпечення на комп’ютер користувача. Виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що присутній в операційній системі (наприклад, RPMі APT у Linux, Windows Installer у Microsoft Windows), або ж певним засобом установки, який входить до складу самого програмного забезпечення. В операційній системі GNU дуже поширене використання системи GNU toolchainі її аналогів для компіляції програмного забезпечення безпосередньо перед встановленням. | |
Інститут «хрещених» | |
---|---|
Інститут «хрещених» – своєрідний патронаж, піклування старших учнів про кожного новенького малюка, який ознайомлюється з життям шкільної громади. Був запроваджений П. Петерсеном у його педагогічній системі. | |
Інструкція | |
---|---|
Інструкція – нормативний документ, що регламентує склад операцій будь-якого виду робіт і послідовність їх виконання. | |
Інструментальні засоби дистанційної освіти | |
---|---|
Інструментальні засоби дистанційної освіти – програмне та
інформаційне забезпечення, що використовується для представлення
навчальних матеріалів в інформаційно-освітньому середовищі
дистанційної освіти. | |
Інструментарій керування для веб | |
---|---|
Інструментарій керування для веб – згідно з його призначенням, можна розділити на шість категорій програмних засобів, що виконують такі завдання: а) створення веб-вузла; б) контроль якості його роботи; в) аналіз трафіку; г) контроль продуктивності; д) керування пропускною спроможністю; е) керування документообігом і контроль версій. Крім того, існує цілий клас продуктів, призначених для виконання функцій повноцінної платформи для розробки й керування динамічним контентом, тобто динамічними, колективно поповнюваними даними і вузлами веб. | |
Інструменти для веб-майстрів | |
---|---|
Інструменти для веб-майстрів – найнеобхідніша статистика для власників сайтів. | |
Інструментування права на вільний вибір | |
---|---|
Інструментування права на вільний вибір – психологічний вплив педагога на дітей, суть якого полягає в тому, щоб, зберігаючи право на поведінковий вибір за ними, допомогти їм зрозуміти ситуацію, що склалася, і можливі наслідки вибору. І. п. на в. в. сприяє розвитку суб’єктності дитини, її вмінню усвідомлювати свою поведінку; формуванню вміння постійно орієнтуватися на «іншого» і відповідати за свої дії. | |
Інтеграція | |
---|---|
Інтеграція (лат. integratio – відновлення, поповнення, від integer – цілий) – процес і результат взаємодії елементів (із заданими властивостями), що супроводжується відновленням, встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між ними на основі достатньої підстави, в результаті чого формується інтегрований об’єкт (система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів. | |
Відеоконференція2 | |
---|---|
Відеоконференція2 – інформаційна технологія, що забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення і представлення інтерактивної відео- та звукової інформації на відстань у реальному режимі часу за допомогою апаратно- програмних засобів обчислювальної техніки. Між двома та більше абонентами для проведення відеоконференцій використовується така технологія, як відеоконференцзв’язок. | |
Відеоконференція3 | |
---|---|
Відеоконференція3
– наради, конференції, дискусії
між групами віддалених користувачів за допомогою
телекомунікаційних засобів і мереж. | |
Відеоконференція4 | |
---|---|
Відеоконференція4 (Desktop Videoconferencing) - зустріч, методичне засідання, або розмова між людьми, що перебувають у різних місцях та використовують відеотехнології як основний канал зв’язку. При цьому надається двосторонній звук та одно- або двостороннє відео. Термін відеоконференція іноді означає конференції з використанням стислого відео, конференції по наземних лініях комунікацій, а також супутникові конференції. | |
Відеоконференція5 | |
---|---|
Відеоконференція5
(Video conference) –
захід з використанням відеоконференцзв’язку. | |
Відеоконференція6 | |
---|---|
Відеоконференція6 – методологія проведення нарад та дискусій між групами віддалених користувачів з виконанням трансляції зображення в середовищі Інтернет. | |
Відеолекція | |
---|---|
Відеолекція – лекція фахівця з дисципліни (модуля), записана на електронний носій і призначена для колективного і індивідуального перегляду, тими, хто навчається. | |
Відеоролик | |
---|---|
Відеоролик (відеокліп, відеозапис, відеофайл, відео) – незалежний епізод кіно, окремий закінчений кінотвір. Художньо складена послідовність кадрів. Короткометражний (рідше повнометражний) різновид кіномистецтва, що часто містить спецефекти та закодований за допомогою кодеків в контейнерному форматі. | |
Відеосистема ПК | |
---|---|
Відеосистема ПК – складається з відеоадаптера (графічної плати) і дисплея (монітора). | |
Відеофільм | |
---|---|
Відеофільм – навчальний матеріал з дисципліни (модуля),
відзнятий на відеоплівку за сценарієм, супроводжуваний коментарями, музикою,
ілюстративним та графічним
матеріалом і призначений
для колективного і індивідуального перегляду. | |
Відеохостинг | |
---|---|
Відеохостинг – ресурс, що дозволяє завантажувати і переглядати відеоролики. Сервіс не надає свою відеопродукцію, його наповнюють відеофайлами користувачі. | |
Віджет | |
---|---|
Віджет – елемент керування, інформаційний блок, графічний елемент інтерфейсу сайту, який бере дані ззовні. Зазвичай один віджет виконує одну певну дію, тобто кожен віджет має своє стандартне призначення. Швидко передає інформацію без переходу на сайт-постачальник. Міні-програма, яка надає користувачеві додаткові зручності для роботи з основним сайтом, інтерфейсом і полегшує функції користувача. | |
Відкрита група | |
---|---|
Відкрита група – група соціальної мережі, до якої без будь-яких попередніх умов і в будь-який час, може приєднатися будь-який користувач соціальної мережі й прийняти участь у форумі та інших подіях життя групи. | |
Відкрита дистанційна освіта | |
---|---|
Відкрита дистанційна освіта – це нова модель освіти дорослих, у тому числі управлінської ланки, яка втілила в собі провідні вітчизняні і зарубіжні розробки в галузі конкретних наук, а також наук про поведінку, методології, розвитку особистості тощо. Ця модель принципово відрізняється від моделі традиційної професійної підготовки (в усіх її формах - очній, заочній, вечірній) за метою, змістом освіти, характером діяльності викладачів і студентів, а також результатами. | |
Відкрита освіта1 | |
---|---|
Відкрита освіта1 –
форма освіти з невизначеним попереднім освітнім цензом, невстановленим терміном навчання і з можливістю
гнучких змін навчального плану. | |
Відкрита освіта2 | |
---|---|
Відкрита освіта2 –
освіта, доступна кожному
бажаючому без аналізу його вихідного рівня знань (без вступних екзаменів). Висока
якість знань забезпечується
академічністю курсів, урахуванням
потреб ринку та підсиленням відповідальності студента за
результати навчання. Технології і методики навчання такі ж, як і удистанційній
освіті. | |
Відкрите навчання | |
---|---|
Відкрите навчання – спосіб організації навчальної роботи в школах (здебільшого початкових), який передбачає відмову від класно-урочної системи і оцінювання успішності на основі заданих норм, гнучку, відкриту організацію навчального простору, змінний склад навчальних груп, вільний вибір учнем видів і способів навчальної роботи. Відкрите навчання сприяє формуванню позитивної мотивації дітей, емоційно насиченої атмосфери взаємин учителів і учнів. Таке навчання було поширене на початку 60-х років XX ст. у Великій Британії, а в 70-ті роки і в інших країнах. | |
Відкритий (публічний) ключ1 | |
---|---|
Відкритий (публічний) ключ1
– а) один з пари ключів несиметричного шифрування, технології створення електронного цифрового
підпису, який його власник відкрито розсилає своїм адресатам; б) параметр криптографічного
алгоритму перевірки електронного цифрового
підпису, доступний суб’єктам відносин у сфері використання
електронного цифрового підпису. | |
Відкритий ключ2 | |
---|---|
Відкритий ключ2 електронного цифрового підпису – криптографічний ключ, який пов’язаний із секретним (закритим, особистим) ключем за допомогою особливого математичного співвідношення. Відкритий ключ відомий всім користувачам системи і призначений для перевірки електронного цифрового підпису та її розшифрування, він дозволяє визначити автора підпису та достовірність електронного документа, але не дозволяє визначити секретний ключ. | |
Відкритий університет | |
---|---|
Відкритий університет – вищий навчальний заклад, який
сповідує відкриту освіту. Відомі відкриті університети: Британський,
Канадський, Голландський відкриті університети. | |
Відкриті освітні ресурси | |
---|---|
Відкриті освітні ресурси (Open Educational Resources) – цифрові навчальні матеріали, що викладаються в публічний доступ і поширюються по відкритій ліцензії. Це можуть бути і матеріали для вчителів, і контент для учнів: конспекти лекцій, зміст відеокурсів, колекції навчальних наукових журналів і публікацій. Сам факт надання своїх напрацювань у відкритий доступ – це великий крок і плюс до репутації для будь-якого освітнього закладу. | |
Відновлення студента | |
---|---|
Відновлення студента – офіційна процедура повернення статусу того, хто навчається людині, що припинила навчання у вищому навчальному закладі і знову заявила про наміри продовжити навчання. | |
Відомість проміжної атестації | |
---|---|
Відомість проміжної атестації – документ, що фіксує результати проходження проміжної атестації студента в певний навчальний період, оформлений в установленому порядку | |
Відомості | |
---|---|
Відомості – частина знання, критерій істинності якого не однаковий у різних учасників пізнавального процесу, тобто не має повного узгодження із загальноприйнятою на даному етапі розвитку практикою. | |
Відсоток відсіву | |
---|---|
Відсоток відсіву – відсоток студентів, які не закінчили курс від загального числа зареєстрованих студентів. | |
Візуальна форма електронного документа | |
---|---|
Візуальна форма електронного документа – відображення даних, які містять документ, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною. | |
Вікі | |
---|---|
Вікі – технологія взаємодії користувача з веб-сайтом, призначена для колективного розроблення, зберігання і структуризації інформації, в основному гіпертексту. | |
Вікі 2 | |
---|---|
Вікі – це веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам самостійно змінювати зміст сторінок на ньому. Термін Вікі може також стосуватися спільного програмного забезпечення (collaborative software), яке створюється для створення такого сайту. Терміни Вікі (з великої літери) та ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb) часом використовують, щоб сказати конкретно про Portland Pattern Repository – перший вікі в історії. Прихильники такого використання пропонують використовувати слово з малої літери для вікі-сайтів загалом. Слово вікі походить з гавайської мови й означає «хуткий» або ж «надшвидкий». Часом замість слова вікі використовують віківікі або ВікіВікі | |
Вікіпедія1 | |
---|---|
Вікіпедія1 – вікі-проект, вільна багатомовна енциклопедія. | |
Вікіпедія2 | |
---|---|
Вікіпедія2 – вільна загальнодоступна багатомовна універсальна онлайн- енциклопедія. Багатомовний проект з вільно поширюваним вмістом. Будь-який користувач може редагувати існуючі матеріали, які написані спільно бажаючими з усього світу. Найбільший і найбільш популярний довідник в Інтернеті. | |
Вікі-сервіси | |
---|---|
Вікі-сервіси – веб-сервіси, на яких документи зручно і швидко можуть спільно редагуватися кількома користувачами. При цьому внесок кожного і зазначення авторства не фіксується. Приклад – wikipedia.org, онлайнова енциклопедія, що створюється усіма користувачами. | |
Віртуал | |
---|---|
Віртуал (від англійського
virtual – уявний,
створюючий видимість, «фейк», «мульт», «клон», сокпапет) – неологізм, що означає:
1) «фіктивну особистість»,
користувач сайту, який
видає себе за
іншу особу. Обліковий запис, який не може бути
асоційованим з реальною особистістю; 2) один із способів забезпечення
приватності, коли в стрічці активності залишаються тільки записи загального
плану, без вказівки старих імен та прізвищ. | |
Віртуальна аудиторія | |
---|---|
Віртуальна аудиторія – безліч віддалених один від одного робочих місць, об’єднаних каналами передачі даних і використовуваних в рамках технології дистанційного навчання учнями для виконання однакових в змістовному відношенні навчальних процедур при можливості інтерактивної взаємодії один з іншим і викладачем. | |
Віртуальна консультація | |
---|---|
Віртуальна консультація – on-line консультація за допомогою телекомунікаційних технологій. | |
Віртуальна освіта | |
---|---|
Віртуальна освіта – це процес і результат взаємодії суб’єктів і об’єктів освіти, що супроводжується створенням ними віртуального освітнього простору, специфіку якого визначають дані суб’єкти і об’єкти. Основний ефект, завдяки якому реалізується навчання, ефект присутності (занурення у віртуальну реальність). Системи віртуальної реальності дають змогу бачити, чути і відчувати навколишній віртуальний світ, синтезований комп’ютером. Віртуальна освіта тісно пов’язана з дистанційною освітою, але не зводиться тільки до неї. Подібний ефект може бути створений в процесі звичайної очної взаємодії вчителів, учнів і об’єктів, які вивчаються. | |
Віртуальна реальність1 | |
---|---|
Віртуальна реальність1 – комп’ютерні системи, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екраном. Користувач оточується породженими комп’ютером образами і звуками, що створюють враження реальності. Користувач взаємодіє зі штучним світом за допомогою різних сенсорів, таких як, наприклад, шолом і рукавички, які зв’язують його рухи, враження і аудіовізуальні ефекти. Майбутні дослідження в області віртуальної реальності спрямовані на збільшення почуття реальності побаченого. | |
Віртуальна реальність2 | |
---|---|
Віртуальна реальність2
– нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних
мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і
присутності в реальному часі в стереоскопічно представленому «екранному світі». | |
Віртуальна реальність3 | |
---|---|
Віртуальна реальність3 –
технологія інформаційної взаємодії,
що реалізує за допомогою
комплексних
мультимедіа-операційних
середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному
часі у стереоскопічно відображеному «екранному
світі». Уявний світ,
створений в уяві користувача. | |
Віртуальне середовище навчання | |
---|---|
Віртуальне середовище навчання – відкрита система, що представляє комплекс спеціальних, об’єднаних телекомунікаціями, засобів навчання, які забезпечують узгоджену спільну роботу і можливість інтерактивної взаємодії з усіма учасниками навчального процесу. | |
Віртуальний1 | |
---|---|
Віртуальний1
(від лат. Virtuales)
– існуючий у
вигляді образу в інформаційному середовищі. | |
Віртуальний2 | |
---|---|
Віртуальний2 – термін,
який все частіше
застосовується до понять онлайн та Інтернет. У науковій
фантастиці використовується для позначення штучно створеного ілюзорного світу,
що відчувається, як реальний. Зазвичай використовується у словосполученні
«віртуальна реальність». | |
Віртуальний клас1 | |
---|---|
Віртуальний клас1 –
група студентів, що вивчає один і той же онлайн- курс. | |
Віртуальний клас2 | |
---|---|
Віртуальний
клас2 – групи
студентів, які перебувають
у різних приміщеннях або будівлях
освітнього закладу і
об’єднаних за допомогою телекомунікаційних технологій для
проведення навчального заняття. | |
Віртуальний офіс | |
---|---|
Віртуальний офіс – Інтернет-ресурс, або його частина, що
дозволяють географічно роз’єднаним співробітникам компанії організаційно
взаємодіяти за допомогою
єдиної системи для
обміну, зберігання, обробки
і передачі інформації та
керуючих впливів. | |
Віртуальний університет | |
---|---|
Віртуальний університет – самостійний навчальний заклад, незалежний від будь-яких навчальних установ, що надає освітні послуги тільки методами дистанційного навчання, має власну ліцензію, навчальні програми і курси, в якому відсутні навчальні корпуси, гуртожитки, кабінети, актові зали тощо. | |
Віртуальні співтовариства1 | |
---|---|
Віртуальні співтовариства1
– новий тип співтовариств, які виникають і функціонують в електронному просторі. | |
Віртуальні співтовариства2 | |
---|---|
Віртуальні співтовариства2 – об’єднання користувачів мережі в групи зі спільними інтересами для роботи в електронному просторі. | |
Вірус комп’ютерний | |
---|---|
Вірус комп’ютерний – різновид шкідливої програми, написаної зловмисниками, здатної до розмноження, яка поширюється з комп’ютера на комп’ютер через мережу Інтернет з деструктивними цілями. Може потрапити до комп’ютера користувача разом із інформацією, що копіюється з мережі або електронними листами та миттєвими повідомленнями, може заподіяти серйозну шкоду, знищити або пошкодити дані, що зберігаються на комп’ютері, а може викрасти персональну інформацію користувача (в т.ч. пароль) та надіслати її зловмисникові. Віруси можуть поширюватися під виглядом цікавих картинок, вітальних листівок, звукових і відео файлів, можуть бути завантажені з Інтернет разом з неліцензійним програмним забезпеченням або іншими файлами та програмами. Для захисту від вірусів існують спеціальні програми - антивіруси. І віруси, і антивіруси постійно оновлюються й удосконалюються. | |
Вітрина даних | |
---|---|
Вітрина даних – тематична база даних, що містить інформацію щодо окремих аспектів діяльності організації. Здебільшого це тематичні підмножини заздалегідь агрегованих даних, які цікавлять певну групу користувачів. Займає значно менше місця, ніж база даних усієї організації. | |
Вказівка | |
---|---|
Вказівка – розпорядчий документ, що видається переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов’язаних з організацією виконання наказів, інструкцій та інших документів. | |
ВКонтакте | |
---|---|
ВКонтакте – соціальна мережа, один з найбільш відвідуваних у
СНД сайт. Російський аналог мережевого сервісу Facebook.
Універсальний спосіб підтримки зв’язку для різних соціальних груп і віків:
однокласники, однокурсники,
студенти, випускники вищих
навчальних закладів, близькі люди, друзі, сусіди та колеги. | |
Власна база ДПС | |
---|---|
Власна база ДПС - сервіс, призначений для самостійного створення власної ієрархічної бази даних, яка може зберігати як власні документи користувача, так і посилання на документи головної бази даних ДПС. | |
Власний контент | |
---|---|
Власний контент – контент, розроблений учителем, школою або районом для використання в навчанні, на відміну від контенту, розробленого сторонніми організаціями або іншими постачальниками. | |
Власник документованої інформації | |
---|---|
Власник документованої інформації – суб’єкт, який реалізує повноваження володіння, користування, розпорядження інформацією в обсязі, що встановлюється законом. | |
Власник сайту | |
---|---|
Власник сайту – адміністратор домену, володар прав на використання сайту, на його дизайн, на програми, що входять до його складу , інформаційні матеріали, графічні зображення, що є елементами інтерфейсу користувача, та інші об’єкти, що входять до складу сайту. Надає послуги з передачі, зберігання та забезпечення доступу за допомогою мережі Інтернет до наданої користувачами інформації. | |
Влоги (відео блоги) | |
---|---|
Влоги (відео блоги) – новий тип блогів, засновані на технології підкастинг, де роль дописів відіграють відеофайли. | |
Внутрішні загрози Інтернет | |
---|---|
Внутрішні загрози Інтернет – загрози, що мають несприятливі наслідки для стану і розвитку самого мережевого інформаційного простору. До них відносяться: інформаційний колапс через перевантаженість системи; атаки хакерів з метою знищення або спотворення інформації, блокування вузлів і "обхідних маршрутів"трафіку; випадкові або навмисні аварії комунікаційних каналів; недосконалість інформаційно-пошукових систем; "моральне"старіння протоколів та ін. | |
Волтренінг | |
---|---|
Волтренінг (від англ. Wall training) – навчальний продукт у
вигляді періодично оновлюваних матеріалів
настінного навчання коридорного
і кабінетного типу (плакати з цитатами з праць видатних діячів
науки і культури, висловами на латині, спеціальними термінами і їх
визначеннями, правилами граматики, математичними формулами і т. ін.), що
служить для закріплення знань, одержаних учнями. | |
Впорядкування Інтернет | |
---|---|
Впорядкування Інтернет – внутрішнє облаштування мережевого інформаційного простору, що припускає структурування, перегрупування основних вузлів інформації та консолідацію їх за певними темами. Консолідація інформаційних ресурсів відбувається навколо конкретних сфер людської діяльності, наприклад, наука, освіта, економіка, мистецтво, політика і т. ін. Точками консолідації виступають галузі (види, типи) цих сфер. Такий підхід обумовлює необхідність зміни архітектури мережі і вимагає забезпечити: розробку стандартів подання інформації; детермінацію ресурсів за призначенням, достовірністю і актуальністю, економічним потенціалом; прийняття правил та протоколів, що регулюють діяльність користувача. Впорядкування Інтернет відрізняється від регулювання і є по суті технологічної процедурою. | |
Всепроникаюче навчання | |
---|---|
Всепроникаюче навчання (u-learning) – це технології неперервного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних засобів у всіх сферах життя суспільства. | |
Всесвітня Павутина1 | |
---|---|
Всесвітня Павутина1
World Wide Web (WWW) – служба в Інтернеті, яка дозволяє легко отримувати доступ до інформації на
серверах, розташованих по всьому світу. | |
Всесвітня павутина2 | |
---|---|
Всесвітня
павутина2 World Wide
Weв (WWW) –
сотні мільйонів пов’язаних між собою документів, розміщених на комп’ютерах,
що знаходяться на всій земній кулі, які реалізують доступ до інформаційних
ресурсів у мережі через концепцію гіперпосилань. | |
Всесвітня павутина | |
---|---|
Всесвітня павутина – провідний і найбільш популярний додаток
в Інтернеті, що дозволяє отримувати доступ до величезного масиву інформації та
знайти відомості із заданої тематики незалежно від місця їх розташування.
Зручність користування Веб
забезпечує Гіперсередовище, наочність
– інтерактивні мультимедійні засоби. | |
Всотуючий розум | |
---|---|
Всотуючий розум – здатність дитини вчитися, прагнення до навчання, реалізація яких забезпечується сприятливим навколишнім середовищем. Термін запровадила М. Монтессорі. | |
ВСоюзі | |
---|---|
ВСоюзі – альтернативний «ностальгійний» інтерфейс сервісу
ВКонтакте, з лексикою часів СРСР та зображенням серпа і молота поруч з
назвою. | |
Вузол | |
---|---|
Вузол – комп’ютер, термінал або будь-який інший пристрій, підключений до мережі. Кожному вузлу мережі присвоєно унікальну адресу, що дозволяє іншим комп’ютерам мережі зв’язуватися з ним. | |
Вузол мережі | |
---|---|
Вузол мережі – це будь-який пристрій (комп‘ютер, модем, маршрутизатор, принтер, шлюз, концентратор і т. ін.) в якому встановлена мережева карта. | |
Гаджет | |
---|---|
Гаджет – невеликий додаток, що надає додаткову інформацію. Міні- програма, яка надає користувачеві додаткові зручності для роботи з основним сайтом, інтерфейсом і полегшує функції користувача. | |
Гейміфікація (ігрофікація) | |
---|---|
Гейміфікація (ігрофікація) – застосування підходів, що використовуються в комп’ютерних іграх для підвищення залучення гравців, у неігрових процесах: нагороди, бейджики, рівні майстерності, створення єдиної історії. Гейміфікація часто застосовується в реалізації комерційних продуктів; а в освіті деякими елементами такого підходу користувалися вже давно вчителі молодших класів і дошкільних установ. | |
Гендерний | |
---|---|
Гендерний (англ. gender, від грец. genos – рід) підхід – сукупність уявлень, які передбачають визначення відмінностей у поведінці та сприйнятті жінок і чоловіків не так за їх фізичними особливостями, як за вихованням і поширеними в кожній культурі уявленнями про суть жіночого та чоловічого. | |
Геоінформаційні технології | |
---|---|
Геоінформаційні технології – призначені для створення
геоінформаційних систем (ГІС), в яких принципово вирішуються всі завдання
автоматизованого управління на високому рівні інтеграції та об’єднання даних, які використовують методи просторового аналізу. | |
Гібридна хмара | |
---|---|
Гібридна хмара – це хмарна інфраструктура, що складається з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних, громадських або публічних), які залишаються унікальними сутностями, але з’єднанні між собою стандартизованими або приватними технологіями, що уможливлюють переносимість даних та прикладних програм (наприклад, використання ресурсів публічної хмари для балансування навантаження між хмарами). | |
Гіперзв’язок | |
---|---|
Гіперзв’язок – елемент (текстовий, графічний тощо), вибір якого дозволить перейти до іншого об’єкта (файла, фрагмента файла, веб-сторінки, деяких сервісів Інтернету тощо). | |
Гіперпосилання1 | |
---|---|
Гіперпосилання1 – графічне зображення або текст на сайті або в листі електронної пошти, натиснувши на які мишею можна завантажити (іншу) веб- сторінку. | |
Гіперпосилання2 | |
---|---|
Гіперпосилання2 – зв’язок між окремими компонентами інформації. Застосовується для посилань, зроблених усередині одного об’єкта на інший об’єкт. Гіперпосилання, як правило, робиться з об’єкта розміщеного на HTML- сторінці, на інший об’єкт, що може знаходитися на довільному FTP або WWW- сервері. | |
Гіперпосилання3 | |
---|---|
Гіперпосилання3
– виділений об’єкт
(текст або зображення)
веб- сторінки, що встановлює зв’язок з іншим об’єктом. Дозволяє
переходити до іншого об’єкта середовищі WWW. | |
Гіперпосилання, посилання4 | |
---|---|
Гіперпосилання, посилання4
(Link) – рядок у HTML-документі, який вказує на будь-який інший файл, який може бути розташований
в Інтернеті, і містить повний шлях (URL) до цього файлу. | |
Гіперсередовище | |
---|---|
Гіперсередовище – технологія подання будь-яких видів інформації у вигляді відносно невеликих блоків, асоціативно пов’язаних один зіншим. | |
Гіпертекст1 | |
---|---|
Гіпертекст1 –
текстовий або інший документ, у якому стоять посилання на інші місця
цього або іншого
тексту, клацнувши на
які, користувач переміщається з
одного місця в інше. | |
Гіпертекст2 | |
---|---|
Гіпертекст2 – зв’язок
між документами, які
можуть розміщуватися в будь-якому місці. Клацаючи мишею на виділеному слові або
фразі, користувач потрапляє в ті розділи, де висвітлюється дана тема. | |
Гіпертекст3 | |
---|---|
Гіпертекст3 – документ, що містить посилання на блоки тексту
всередині самого документа або на інші документи. | |
Глобалізація освіти | |
---|---|
Глобалізація освіти – одна з фундаментальних тенденцій розвитку освіти. Відображає формування єдиного соціального, інформаційного й освітнього простору в масштабах усієї планети, зокрема через діяльність засобів масової інформації, канали Інтернет. | |
Глобальна освіта | |
---|---|
Глобальна освіта – зміст і технології освіти, орієнтовані на тенденції глобалізації в усіх галузях суспільного життя. Її компонентами є екологічна освіта і виховання, розвиток толерантності й полікультурності у сфері суспільствознавчої освіти, підвищення інформаційної насиченості освіти. | |
Глобальні мережі | |
---|---|
Глобальні мережі – телекомунікаційні структури, що об’єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв’язку, методи підключення і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж організовувалася з певною метою, а в подальшому розширювалася за рахунок підключення локальних мереж, що використовують її послуги і ресурси. | |
Глосарій | |
---|---|
Глосарій – словник основних елементів тексту в навчально-методичній літературі, зокрема в підручниках та навчальних посібниках для дистанційної форми навчання. | |
Глосарне навчання | |
---|---|
Глосарне навчання – системне заучування понять, фактів і термінів, що входять до професійного словника. | |
Глосарний тренінг | |
---|---|
Глосарний тренінг – навчальне заняття із застосуванням або без застосування технічних засобів з метою заучування глосарію. | |
Гностичні уміння | |
---|---|
Гностичні уміння – уміння, що пов’язані з вивченням і аналізом аудіовізуальних навчальних засобів, діяльності викладача і учнів на заняттях, проведених з використанням ТЗН з метою розробки шляхів підвищення їхньої ефективності. | |
Головна сторінка | |
---|---|
Головна сторінка – початкова сторінка веб-сайту, яка надає відомості про тематику веб-сайту та матеріали, які можна побачити на подальших сторінках (дозволяє переглянути зміст веб-сайту). Як правило, посилання робляться саме на головну (домашню) сторінку веб-сайту. Іноді домашня сторінка може бути першою і єдиною сторінкою на сайті. | |
Голосовий портал | |
---|---|
Голосовий портал - інтелектуальна голосова комерційна система масового обслуговування телефонних абонентів, яка забезпечує автоматичну обробку телефонних дзвінків за допомогою комп’ютерів. | |
ГОНАР | |
---|---|
ГОНАР – Асоціація Глобального навчання на відстані, створена
замість МАДО- Міжнародної асоціації дистанційної освіти. | |
Гості | |
---|---|
Гості – відвідувачі сторінки користувача. Користувач, натиснувши на кнопку «Гості», може побачити сторінки з іменами та фотографіями всіх, хто заходив подивитися на його анкету і дату відвідування (крім сторінок Невидимок). | |
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності | |
---|---|
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно- ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії. | |
Гра ділова1 | |
---|---|
Гра ділова1 –
вид інтерактивного навчання.
Застосовується для вирішення проблемних ситуацій із заздалегідь ігрового
сценарію. | |
Гра ділова2 | |
---|---|
Гра ділова2 – прикладна методика й система розв’язання конкретних управлінських завдань на підприємстві або в організації, що має характер нетривалого тренінгу (метод активного навчання) керівного персоналу. | |
Гра ділова3 | |
---|---|
Гра ділова3 –
форма відтворення предметного
і соціального зміст професійної діяльності, моделювання систем відносин,
характерних для даного виду практики. Проведення ділової гри – це розгортання
особливої (ігрової) діяльності
учасників на імітаційній моделі,
що відтворює умови
і динаміку виробництва. | |
Градація новизни | |
---|---|
Градація новизни – показник якісної відмінності одного
об’єкта від іншого. Виокремлюють такі градації: побудова нового в іншому
вигляді, тобто формальна новизна; повторення відомого з несуттєвими змінами;
уточнення, конкретизація вже відомого; доповнення вже відомого
суттєвими елементами; створення якісно нового об’єкта. | |
Графічний інтерфейс користувача | |
---|---|
Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс, що використовує
графічні елементи. Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс між комп’ютером
і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для
вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж
одного вікна на одному екрані. | |
Графічний редактор Paint | |
---|---|
Графічний
редактор Paint – це
програма призначена для
створення, редагування і перегляду графічних зображень. Графічний редактор – це специфічний програмний засіб, що
дозволяє створювати й перетворювати графічні зображення. | |
Громадська хмара | |
---|---|
Громадська хмара – це хмарна інфраструктура, яка призначена для використання конкретною спільнотою споживачів із організацій, що мають спільні цілі (наприклад, місію, вимоги щодо безпеки, політику та відповідність різноманітним вимогам). Громадська хмара може перебувати у спільній власності, керуванні та експлуатації однієї чи більше організацій зі спільноти або третьої сторони (чи деякої їх комбінації). Така хмара може фізично знаходитись як в, так і поза юрисдикцією власника. | |
Група в соціальній мережі | |
---|---|
Група в соціальній мережі – спільнота людей із схожими
інтересами, які спілкуються один з одним усередині соціальної мережі.
Складається в першу чергу з учасників і форуму. Якість і ранг групи в першу
чергу оцінюється за кількістю учасників. Може формуватися навколо певної сфери
діяльності, географічної прив’язки або інтересів (спорт, музика, професії
тощо). Групи Google – дискусійні групи. | |
Групи Google | |
---|---|
Групи Google – дискусійні групи. | |
Групи одного столика | |
---|---|
Групи одного столика – групи дітей у педагогічній системі П. Петерсена, створені на основі взаємних симпатій, спільних інтересів, діяльності, яка вимагає колективних зусиль мікрогруп. | |
Групова навчальна діяльність | |
---|---|
Групова навчальна діяльність – це окремий вид урочної діяльності школярів, який вони виконують у складі малих навчальних груп і для якого спілкування виступає одночасно умовою та результатом діяльності. Завдяки цьому забезпечується вираження думки, проявляється взаємодопомога, досягається розв’язання поставлених навчальних завдань. Статусу самостійного виду пізнавальної діяльності вона здобуває завдяки таким структурним елементам, як об’єкт, груповий суб’єкт, активність суб’єкта, засоби діяльності, результат спільних навчальних дій. | |
Гуманізація (лат. humanus – людський, людяний) педагогічного процесу | |
---|---|
Гуманізація (лат. humanus – людський, людяний) педагогічного
процесу – концепція, основу якої становить ідея побудови
педагогічної системи на принципах гуманізму з метою створення найсприятливіших
умов для повноцінного розвитку дитини. Г. п. п. передбачає диференціацію та
індивідуалізацію навчання й виховання на основі активізації творчого
саморозвитку особистості. | |
Гуманізація освіти | |
---|---|
Гуманізація освіти – центральна складова нового педагогічного мислення, яка передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світі їхньої людино-творчої функції. | |
Гуманістична освіта | |
---|---|
Гуманістична освіта – освітні системи і концепції, які базуються на цінностях гуманізації і гуманітаризації освіти. | |
Гуманістична педагогіка | |
---|---|
Гуманістична педагогіка – напрям у сучасній теорії та практиці виховання, що виник наприкінці 50-х – на початку 60-х років XX ст. у США як педагогічне втілення ідей гуманістичної психології. Головною метою виховання в гуманістичній педагогіці є самоактуалізація особистості. | |
Гуманістична психологія | |
---|---|
Гуманістична психологія – напрям у сучасній зарубіжній психології, предметом якого є цілісне вивчення людини в її вищих, специфічних лише для неї виявах, зокрема розвиток і самоактуалізація особистості, її цінності, любов, творчість, відповідальність, свобода тощо. До провідних представників Г. п. належать А. Маслоу, Ш. Бюлер, К. Роджерс. | |
Гуманітаризація (лат. humanitas – людство, людяність) освіти | |
---|---|
Гуманітаризація (лат. humanitas – людство, людяність) освіти – одна з основних тенденцій розвитку освіти в сучасному світі. Відображає зростання ролі і значення людських відносин, взаємного прийняття учасників навчального процесу для успішності освіти в цілому. | |
Дайджест повідомлення | |
---|---|
Дайджест повідомлення – унікальна послідовність символів, що однозначно відповідає змісту повідомлення; є обов’язковим елементом електронного цифрового підпису і вказує на зміни у змісті повідомлення, якщо такі були. | |
Дайри, diary.ru | |
---|---|
Дайри, diary.ru – популярний російський сервіс з сотнями тисяч щоденників. Користувачі ведуть свої щоденники та читають чужі, а також спілкуються один з одним. Це система онлайнових щоденників – персональних розділів, в яких будь-яка людина може вести записи про себе, своє життя та багато іншого. Зміст щоденників не модерується адміністрацією сервісу. | |
Дані1 | |
---|---|
Дані1 - величини
та їх відношення, словосполучення, факти, перетворення й обробка яких дозволяє одержати інформацію, а
потім і знання про той чи інший предмет, процес або явище; слугують матеріалом,
з якого внаслідок оброблення даних створюється інформація. | |
Дані2 | |
---|---|
Дані2 – інформація, подана у вигляді, придатному для її
автоматичного опрацювання засобами інформаційних технологій та може
передаватися мережею передачі даних незалежно від способу її фізичного та
логічного представлення. | |
Декомпозиція (decomposition) | |
---|---|
Декомпозиція (decomposition) – операція поділу цілого на частини зі збереженням ознаки підпорядкування, приналежності. Декомпозиція системи є поділом її на частини, що мотивується не намаганням виділити незмінні великі частини, а зручністю певних операцій з системою. Як правило, декомпозиція здійснюється на основі аналізу функцій. Тому вона спрямована на спрощення роботи з системою і не обов’язково є об’єктивним поділом. | |
Демократизація | |
---|---|
Демократизація (rpeц. demokratia – народовладдя) педагогічного процесу – впровадження в педагогічну систему принципів демократії, надання свободи творчості педагогу і більших можливостей вихованцям. | |
Дерево цілей | |
---|---|
Дерево цілей – модель
у вигляді зв’язного
графа, вершини якого інтерпретуються як елементи (цілі,
підцілі, ресурси) дерева, а ребра графа – як зв’язки між ними. Особливістю його
є те, що одна й та сама вершина нижчого рівня ієрархії може бути одночасно підпорядкована двом або
кільком вершинам вищого рівня. | |
Деревоподібна (ієрархічна) структура | |
---|---|
Деревоподібна (ієрархічна) структура – структура даних, які є частково впорядкованою множиною, що передбачає лише один елемент цієї множини, який не має попереднього елемента, а решта елементів мають лише один попередній елемент. | |
Державна акредитація вищого навчального закладу | |
---|---|
Державна акредитація вищого навчального закладу – встановлення (підтвердження) на певний термін державного статусу вищого навчального закладу з даного переліку освітніх програм вищої професійної освіти з правом видавати випускникам документи про вищу освіту державного зразка. Державна акредитація вищого навчального закладу здійснюється на основі атестації. | |
Державний документ про вищу професійну освіту | |
---|---|
Державний документ про вищу професійну освіту – документ державного зразка (диплом), що видається акредитованим вищим навчальним закладом на підтвердження того, що його власник успішно завершив основну акредитовану професійну освітню програму і має право продовжити освіту на наступному рівні і (або) здійснювати професійну діяльність відповідно до отриманої кваліфікації за напрямом (спеціальністю) навчання. | |
Державний освітній стандарт | |
---|---|
Державний освітній стандарт – базовий нормативний документ державного значення, що визначає зміст і рівень підготовки учнів за визначеною освітньою програмою. | |
Державні віртуальні школи | |
---|---|
Державні віртуальні школи – віртуальні школи, що створені законодавством або агентствами на державному рівні, і / або управляються державним агентством з освіти, і / або фінансуються за рахунок державних асигнувань або грантів, з метою надання можливостей для онлайн-навчання. | |
Дефрагментація | |
---|---|
Дефрагментація – це оптимізація дискового простору, упорядкування інформації кластерів, які належать одному файлу. | |
Джерело інформації | |
---|---|
Джерело інформації – об’єкт, що ідентифікує походження
інформації; одиничний елемент підмножини того чи іншого класу інформаційних
ресурсів, доступного користувачу, що
володіє, як правило,
деякою проблемною визначеністю. | |
Джіпег, Jpg (Joint Photographic Expert Group) | |
---|---|
Джіпег, Jpg (Joint Photographic Expert Group) – популярний в Інтернет графічний формат. Для зберігання зображення формат JEPG використовує алгоритм сильного стиснення з втратою інформації, завдяки чому дозволяє досягати величезних рівнів стиснення. Застосовується в основному для зберігання високоякісних фотографій. Формат не дозволяє використовувати анімацію і прозорість. Зазвичай формат JPEG застосовується для зберігання високоякісних фотографій. Дозволяє використовувати до 16 мільйонів відтінків. | |
Диверсифікація | |
---|---|
Диверсифікація (лат. diversificatio – зміна, різноманітність) системи освіти – процес розширення системи освіти за рахунок зростання кількості типів і видів навчальних закладів. | |
Дидактика | |
---|---|
Дидактика (від грец. Didaktikos – навчальний, той що відноситься до навчання) – частина (розділ) педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання в процесі навчання. | |
Дидактична система | |
---|---|
Дидактична система – сукупність елементів (мета, дидактичні принципи, зміст, форми організації і методи навчання), що утворюють єдину цілісну функціональну структуру, орієнтовану на досягнення цілей навчання. | |
Дидактична матриця | |
---|---|
Дидактична матриця – таблиця, яка об’єднує дані за складом навчальних занять (в годинах) і навчальне обладнання, що застосовується. Є основою для підготовки навчальних матеріалів, замовлення устаткування, визначення трудомісткості роботи викладачів і допоміжного персоналу. | |
Дидактична одиниця | |
---|---|
Дидактична одиниця – невелика тематична частина навчальної дисципліни, яка містить логічно об’єднані поняття, кількість яких (обсяг знань) визначається автором дидактичної одиниці – дидактом. | |
Дидактична система в дистанційній освіті | |
---|---|
Дидактична система в дистанційній освіті – містить в собі 12 елементів: мета; зміст; викладачі; студенти (слухачі); методи навчання; засоби навчання; форми навчання; підсистеми – навчально-наукова, матеріальна; фінансово-економічна; нормативно-правова; ідентифікаційно-контрольна; маркетингова. | |
Дидактичне забезпечення системи дистанційного навчання | |
---|---|
Дидактичне забезпечення системи дистанційного навчання – виконує функції: організаційну, навчальну, коректувальну, комунікативну, рефлексивну, контролювання і прогнозування. Комплекс дидактичного забезпечення може бути представлений у вигляді трьох блоків: інформаційно-змістовного; контрольно-комунікативного; корекційно-узагальнюючого. | |
Дидактичне програмування | |
---|---|
Дидактичне програмування – один із підходів до конструювання освітніх процесів і систем, пов’язаний з поетапним визначенням необхідної інформації, елементарних процедур її засвоєння і контролю. Особливого поширення набуває у зв’язку із впровадженням комп’ютерів і навчальних пристроїв. | |
Дидактичний (тематичний) план | |
---|---|
Дидактичний (тематичний) план – перелік основних дидактичних одиниць (тем, підтем), що визначає обсяг і послідовність вивчення навчальної дисципліни і складових її модулів (юніт). | |
Дидактичний енциклопедизм | |
---|---|
Дидактичний енциклопедизм – педагогічний принцип і стратегія відбору змісту освіти, що реалізуються через вибір основних фактів і подій, які підлягають засвоєнню. | |
Дидактичний утилітаризм | |
---|---|
Дидактичний утилітаризм (франц. utilitarisme, від лат. utilitas – користь, вигода) – педагогічний принцип і стратегія визначення змісту освіти, що реалізуються через вибір практично необхідних для життя елементів знання, досвіду й умінь. | |
Дидактичні засоби | |
---|---|
Дидактичні засоби – педагогічні прийоми, що підвищують ефективність засвоєння навчальної дисципліни. | |
Диплом державного зразка про неповну вищу професійну освіту | |
---|---|
Диплом державного зразка про неповну вищу професійну освіту – документ про освіту, що видається особам, які успішно освоїли частину основної освітньої програми в обсязі не менше перших двох років відповідно до навчальних планів вищого навчального закладу за очною формою навчання. | |
Дискурсивний катехізис | |
---|---|
Дискурсивний катехізис (управління вищим навчальним закладом) – основні істини, встановлені науково і експериментально підтверджені, в короткому і логічному викладі. Дискурсивний катехізис складається з постулатів (тверджень), стилю (необхідних процедур) і функцій (розподілу відповідальності). | |
Дискусія (навчальне заняття) | |
---|---|
Дискусія (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу для таких навчальних дисциплін (або окремих модулів дисциплін), в яких можна сформулювати спірні твердження, з кожного з яких можливі дві діаметрально протилежні точки зору. | |
Дисплей | |
---|---|
Дисплей – пристрій візуалізації текстової і графічної інформації, що вводиться користувачем чи виведеної комп’ютером. | |
Дистанційна комунікація | |
---|---|
Дистанційна комунікація – застосування телекомунікаційних технологій для реалізації таких адміністративних функцій, як організація ділових зустрічей, дискусійних груп njoj, в умовах, коли учасники перебувають у різних місцях. | |
Дистанційна освіта1 | |
---|---|
Дистанційна
освіта1 – освіта,
яка здійснюється за
допомогою комп’ютерів і телекомунікаційних технологій і засобів.
Учасники процесу знаходяться на відстані один від одного. | |
Дистанційна освіта2 | |
---|---|
Дистанційна
освіта2 – система
освіти, в якій
реалізується процес дистанційного
навчання (на відстані)
і здійснюється досягнення
і підтвердження індивідумом освітнього цензу. | |
Дистанційна освіта3 | |
---|---|
Дистанційна
освіта3 – процес
одержання знань, умінь
і навичок за допомогою спеціалізованого освітнього середовища,
заснованого на використанні ІКТ, що забезпечує обмін навчальною інформацією на
відстані і реалізує систему супроводу і адміністрування навчального процесу. | |
Дистанційна освіта4 | |
---|---|
Дистанційна
освіта4 – цілеспрямоване і методично
організоване керівництво навчально-пізнавальною діяльністю осіб, які
перебувають на відстані від освітнього центру, що здійснюється за допомогою
електронних і традиційних засобів зв’язку. | |
Дистанційна освіта5 | |
---|---|
Дистанційна освіта5
– навчання (teaching)
і самостійне
вивчення (learning), в якому самостійне вивчення звичайно
відбувається окремо від навчання. Часто вживається в значенні синоніму
"дистанційного навчання". Однак, дистанційна освіта звичайно має на
увазі розподіл навчальних ресурсів серед студентів в освітніх закладах. | |
Дистанційна освіта6 | |
---|---|
Дистанційна освіта6 –
освітні послуги учням, фізично віддаленими від освітніх центрів, за допомогою
засобів масової інформації та зв’язку. Найбільш відомими у світі центрами
дистанційної освіти є „Університет без стін” (США), „Університет по повітрю” (Японія), „Національний центр
дистанційного навчання” (Франція), „Інститут навчання на відстані” (Німеччина),
„Сучасний гуманітарний університет” (Росія). | |
Дистанційна освіта7 | |
---|---|
Дистанційна
освіта7 – це
освіта, яка може
використовувати окремі елементи денної (очної), заочної, вечірньої форм навчання та
екстернату на основі нових інформаційних технологій та систем мультимедіа.
Сучасні засоби телекомунікацій та електронних видань дають змогу подолати
недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи, при цьому, всі їх переваги. | |
Дистанційна технологія навчання | |
---|---|
Дистанційна технологія навчання (освітнього процесу) – сукупність методів і засобів навчання та адміністрування навчальних процедур, що забезпечують проведення навчального процесу на відстані на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. | |
Дистанційне вивчення | |
---|---|
Дистанційне вивчення (Distance learning) – термін, що часто використовується як синонім "дистанційна освіта", однак не тотожний йому, оскільки дистанційна освіта включає як самостійне вивчення, так і навчання (teaching). Дистанційна освіта – це система та процес, що надає студентам навчальні ресурси. Дистанційне вивчення може приймати безліч різних форм, і звичайно характеризується наступним: 1) відділення в просторі і/або в часі студента від викладача, інших студентів, і навчальних матеріалів й 2) взаємодією між студентом і викладачем, іншими студентами та навчальними матеріалами з використанням однієї або декількох технологій; не обов’язкове використання саме електронних технологій. | |
Дистанційне навчання1 | |
---|---|
Дистанційне навчання1 – навчання, засноване на сукупності освітніх технологій, при яких цілеспрямована опосередкована або не повністю опосередкована взаємодія учня і викладача здійснюється незалежно від місця їх знаходження і розподілу в часі на основі педагогічно організованих інформаційних технологій, перш за все з використанням засобів телекомунікацій. | |
Дистанційне навчання2 | |
---|---|
Дистанційне навчання2 – одержання освіти на основі сучасних педагогічних та інформаційних методів через застосування телекомунікаційних технологій. | |
Дистанційне навчання3 | |
---|---|
Дистанційне навчання3
– сучасна освітня технологія з використанням засобів передачі навчально-методичної інформації на відстань
(телефони, телебачення, радіо, модемний та супутниковий зв’язок, комп’ютери,
аудіовізуальні засоби навчання та ін). Технологія ДН сприяє зростанню
ефективності навчального процесу, активізації учнів, підвищенню інтересу до
навчання, можливості використання унікального досвіду видатних педагогів різних
країн, збагаченню вітчизняних освітніх технологій, формуванню більш гнучкої
системи освітніх курсів та дисциплін, більш якісному контролю знань учнів та
ін. | |
Дистанційне навчання4 | |
---|---|
Дистанційне навчання4 – це форма здобуття освіти, поряд з
денною та заочною, при якій в освітньому процесі використовуються
кращі традиційні та інноваційні засоби, а також форми навчання, що ґрунтуються
на комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологіях. | |
Дистанційне навчання5 | |
---|---|
Дистанційне
навчання5 – спосіб
реалізації процесу навчання, заснований на використанні сучасних інформаційних та
інформаційно- комунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати навчання на
відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і учнями. | |
Дистанційне навчання6 | |
---|---|
Дистанційне
навчання6 – навчання,
в якому всі
або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних
інформаційно- комунікаційних технологій при територіальній роз’єднаності
викладача і студентів. | |
Дистанційне навчання7 | |
---|---|
Дистанційне навчання7 – цей термін був відомий задовго до появи інформаційних технологій та можливості обміну інформацією в Інтернеті. Взагалі, дистанційне навчання передбачає взаємодію учня і вчителя на відстані. Раніше це було можливо зробити за допомогою пошти – ще у XVIII столітті в Європі студенти могли одержувати поштою навчальні матеріали та листуватися з педагогом. Поява радіо, телебачення, а потім і веб-технологій викликала популярність дистанційної форми навчання. Зараз навчальні теле- і радіопередачі замінені на онлайн-курси і підкасти. | |
Дистанційні навчальні заклади | |
---|---|
Дистанційні навчальні заклади – це комерційні структури надання освітніх послуг, які працюють на принципах самооплачуємсті. | |
Дистанційні освітні технології | |
---|---|
Дистанційні освітні технології – освітні технології, що реалізовані в основному із застосуванням інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій при опосередкованому (на відстані) або не повністю опосередкованій взаємодії того, хто навчається і педагогічного працівника. | |
Дистрактори | |
---|---|
Дистрактори – неправильні альтернативи у тестових питаннях. | |
Дисциплінарна комісія | |
---|---|
Дисциплінарна комісія – комісія, на вирішення якої виносяться питання дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку, поведінки. | |
Диференціація | |
---|---|
Диференціація (лат. differentia – відмінність) освіти – процес у сучасній освіті, що забезпечує різноманітність форм навчання, які дають змогу максимально враховувати індивідуальні можливості, інтереси, нахили, ціннісні та професійні орієнтації тих, хто навчається. Базується на прийнятті психологічних відмінностей між індивідами і групами людей (за статтю, віком, соціальною належністю тощо). | |
Диференційоване навчання | |
---|---|
Диференційоване навчання – навчання, яке враховує
індивідуальні відмінності між учнями в класі або в навчальному плані школи; 1)
профільне навчання, організоване для
досягнення глибшої підготовки
у визначеній ділянці. 2) стосовно
загальноосвітньої школи – розподіл навчальних планів і програм у старших класах
середньої школи. Виокремлення та посилання профілюючих навчальних предметів
здійснюється із збереженням державних стандартів загальноосвітніх знань з усіх
предметів. ДН може будуватися як за науково-теоретичними профілями
(гуманітарний, фізико- математичний, хімічний, біолого-агрономічний), так і за
науково-технічними. Комплектування профільних класів здійснюється згідно з
нахилами та інтересами учнів. Після закінчення будь-якого відділення молодь
одержує достатню підготовку та однакові права до вступу у вищі навчальні
заклади освіти. ДН також може здійснюватися у формі додаткових занять за вибором (за
рахунок часу, який відведеного для цього навчальним планом). | |
Диференційований підхід | |
---|---|
Диференційований підхід – це не стільки цілісна стратегія
викладання, а й методологія процесу. Диференційований підхід передбачає розроблення
спеціального освітнього контенту, практик і продуктів (підручників, програм,
сервісів), які враховують рівень підготовки і досягнення груп учнів. Цей підхід
не передбачає, що для кожної категорії учнів будуть складатися різні завдання – але завдання різного виду і складності будуть надаватися
їм тоді, коли вони будуть до цього готові.
Цей підхід дуже близький
до персоналізованого та індивідуального підходів. | |
Діагностика | |
---|---|
Діагностика (грец. diagnostikos – здатний розпізнавати) інноваційної діяльності педагога – сукупність способів вивчення й оцінювання професійної готовності педагога до реалізації інноваційної діяльності. | |
Діаграма | |
---|---|
Діаграма
– графічне відображення числових даних. | |
Ділова гра | |
---|---|
Ділова гра (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу за типом рольової гри, але з супроводом кожного рішення розрахунком економічних і (або) організаційних параметрів. | |
Діловодство1 | |
---|---|
Діловодство1 – система
автоматизації
документообігу, що дозволяє автоматизувати практично
всі аспекти роботи суду, починаючи з первинної реєстрації
документів і ведення журналів і закінчуючи автоматизованою підготовкою рішень,
автоматичною відправкою їх в ЄДРСР, обміном справами і документами
між вказаними судами
і автоматичною побудовою статистичного звіту. | |
Діловодство2 | |
---|---|
Діловодство2 – комплекс заходів щодо документаційного
забезпечення керування організацією, систематизацією архівного зберігання
документів, забезпеченню руху, пошуку, зберігання й використання документів. | |
Додаткова професійна освіта | |
---|---|
Додаткова професійна освіта – цілеспрямоване підвищення професійних знань і вдосконалення майстерності шляхом поєднання самоосвіти і навчання в освітніх установах, що включає підвищення кваліфікації, професійну перепідготовку, стажування на підприємствах і організаціях. | |
Додаток1 | |
---|---|
Додаток1 – додаток до основного сайту, прикладна комп’ютерна програма, спрямована на певну аудиторію користувачів. Клієнт-серверний додаток, що дозволяє додавати на сайт інтерактивні flash-програми. Програми поділяються на види: спілкування, ігри, тести та опитування, анімація та інше. | |
Додаток2 | |
---|---|
Додаток2 – сукупність
програм, що реалізують обробку даних у певній галузі застосування. | |
Додаток клієнт/серверний | |
---|---|
Додаток клієнт/серверний – (client/server application) Розподілений додаток, заснований на моделі обчислень, в якій клієнт запрошує послуги у іншої сутності – сервера. У типовому для бізнес-систем клієнт/серверному додатку клієнт виконується на персональному комп’ютері, а розташований на віддаленій продуктивнішій машині сервер надає йому послуги з доступу до тих даних, що зберігаються на сервері. Клієнтська частина додатку звичайно оптимізується для взаємодії з користувачем, тоді як серверна частина надає функціональність, що спільно використовується багатьма користувачами. | |
Документ (документована інформація) | |
---|---|
Документ (документована інформація) – зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати. | |
Документ в електронній формі | |
---|---|
Документ в електронній формі – інформація, представлена у формі набору елементів обчислювальної техніки, інших засобів оброблення, зберігання і передавання інформації, що може бути перетвореною в форму, придатну для однозначного сприйняття людиною і має атрибути для ідентифікації. | |
Документальна інформаційна система | |
---|---|
Документальна інформаційна система – система, в якій об’єктом зберігання та оброблення є власне документи. | |
Документи Google | |
---|---|
Документи Google – онлайн-сервіс для роботи з документами, таблицями та презентаціями (пакети сумісні з Word, Excell, PowerPoint). | |
Документована інформація (документ) | |
---|---|
Документована інформація (документ) – зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати. Документ, записаний на носії з електричною, магнітною чи оптичною природою, називається електронним. | |
Документообіг | |
---|---|
Документообіг –
рух документів з
моменту їхнього створення
або одержання до завершення виконання, відправлення адресату або
передавання до архіву. | |
Домашня сторінка | |
---|---|
Домашня сторінка – ресурс, що представляє собою розповідь про людину, її сім’ю, спосіб життя, хобі та захоплення. Персональна сторінка користувача, зазвичай невеликого розміру. Головна, перша сторінка сайту, яка завантажується на комп’ютер після введення основної адреси сайту, яка несе основне презентаційне і навігаційне навантаження. | |
Домен1 | |
---|---|
Домен1 – частина
ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується
групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється. | |
Домен2 | |
---|---|
Домен2 – структурна
одиниця Інтернету. Домени
бувають декількох рівнів. Домен першого рівня – це кодове позначення будь-якої
країни. Довжина домена першого рівня – 2-3 букви. Якщо адреса сайту
закінчується на .uа – значить, сайт знаходиться в домені України, .fr –
Франції, .jp – Японії. Крім того, є декілька доменів першого рівня, пов’язаних
не з країнами, а із спрямованістю сайту. Наприклад, адреси сайтів комерційних
організацій закінчуються на .com, некомерційних – на .org, а освітніх – на
.edu. Домени першого рівня також називають "зонами". | |
Домен3 | |
---|---|
Домен3 – певна зона
в мережі Інтернет,
виділена для забезпечення доступу до наданої
на веб-сайті інформації,
що належить власникові домена. Наприклад: prodecide.com.ua
– домен prodecide, зона .com.ua. | |
Доменна система імен | |
---|---|
Доменна система імен (англ. Domain Name System, DNS) – розподілена система перетворення імені хоста (комп’ютера або іншого мережевого пристрою) в IP-адресу. | |
Домен Windows | |
---|---|
Домен Windows – це група комп’ютерів однієї мережі, що мають
єдиний центр (який називається
контролером домена), що
використовує єдину базу користувачів
(тобто облікові записи
знаходяться не на
кожному окремо комп’ютері, а на контролері домена, т.зв. мережний вхід у
систему), єдину групову і локальну політику, єдині параметри безпеки (стосовно
до томів з файловою системою NTFS), обмеження часу роботи облікового запису та
інші параметри, що значно
спрощують роботу системного адміністратора організації, якщо в ній
експлуатується велике число комп‘ютерів. | |
Доменне ім’я | |
---|---|
Доменне ім’я – це унікальне алфавітно-цифрове ім’я, що ідентифікує конкретний вузол Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон тощо). | |
Допуск | |
---|---|
Допуск – офіційно оформлений дозвіл на відвідування, використання чого-небудь або участь в чому-небудь. | |
Дослідження рішень | |
---|---|
Дослідження рішень – метод, центральним моментом якого є процес прийняття рішень і особа, що приймає рішення. | |
Доступ (до вищої освіти) | |
---|---|
Доступ (до вищої освіти) – право осіб, що володіють відповідною кваліфікацією, представляти свою кандидатуру і бути розглянутим з метою прийому в установи вищої освіти | |
Дошка обговорень | |
---|---|
Дошка обговорень – послідовність відповідей на повідомлення. | |
Довідкова правова система | |
---|---|
Довідкова правова система – програмний комплекс, що включає масив правової інформації і програмні інструменти, що дозволяють фахівцеві працювати з цим масивом інформації (проводити пошук конкретних документів або їх фрагментів, формувати добірки необхідних документів, виводити інформацію на друк тощо). | |
Драйвер | |
---|---|
Драйвер – програма, призначена для керування пристроями, що входять до складу комп’ютера. | |
Друпал | |
---|---|
Друпал – спільнота, присвячена вільному програмному забезпеченню, система управління сайтом Drupal, що використовує в якості сховища даних реляційну базу даних Drupal. Вивчення, обговорення, обмін досвідом. Drupal використовується для розробки веб-додатків сайтами NASA, Warner Bros та FedEx. | |
Духовний зародок | |
---|---|
Духовний зародок – модель психічного розвитку дитини, який, будучи вродженою її психічною сутністю, виявляє себе лише у процесі розвитку. Автором терміна є М. Монтессорі. | |
Пакет | |
---|---|
Пакет – це інформаційний блок (група байтів), що мають точно визначену структуру. У пакет входить заголовок із відомостями про маршрут доставки даних за адресою пункту призначення, власні дані, що призначені для контролю повідомлення. | |
Пакет1 | |
---|---|
Пакет1 – виробнича одиниця інформації, що передається мережею або каналом зв’язку. Розмір пакета визначається протоколом, що використовується. | |
Пакет2 | |
---|---|
Пакет2 – це набір байтів, що містить власне передані дані та інформацію про відправника та адресата. | |
Пам’ять1 | |
---|---|
Пам’ять1 – аналог пам’яті людини, пристрій комп’ютера, що дозволяє зберігати інформацію. Пам’ять буває довгострокова (жорсткі диски,
дискети, CD-ROM) і короткочасна (RAM).
У довготривалій пам’яті інформація
зберігається при виключенні живлення, в короткочасній – втрачається. | |
Пам’ять2 | |
---|---|
Пам’ять2 – здатність об’єкта зберігати і відтворювати інформацію. В залежності від характеру використання виділяють кеш-пам’ять, оперативну пам’ять і зовнішню пам’ять. | |
Параметри інформації | |
---|---|
Параметри інформації – характеристики, за допомогою яких оцінюються інформаційні ресурси. До основних параметрів відносяться: зміст, обсяг, час, джерело, якість, відповідність потребам, спосіб фіксації, мова, вартість. | |
Пароль1 | |
---|---|
Пароль1 (фр. parole – слово) – секретне слово або символьна послідовність, призначена для підтвердження
особи або прав. Паролі
використовують для захисту інформації від несанкціонованого доступу. Паролі
разом із логіном використовуються операційною
системою для надання
користувачу дозволу на з’єднання з комп’ютерною системою та визначення
його прав доступу до ресурсів мережі. | |
Пароль2 | |
---|---|
Пароль2 – секретне слово,
пред’явлене користувачем
системі
для одержання доступу до даних і програм. Є засобом їх захисту
від несанкціонованого доступу. | |
Партнерська програма | |
---|---|
Партнерська програма – спеціальна схема отримання фінансового прибутку в Інтернеті, згідно з якою учаснику платять за кожного унікального відвідувача, який прийшов на сайт рекламодавця з рекламного банера, розміщеного на сторінці учасника. | |
Парціальна (лат. partialis, від pars (partis) – частина) освітня програма | |
---|---|
Парціальна (лат. partialis, від pars (partis) – частина) освітня програма – освітня програма, яка визначає зміст одного або кількох взаємопов’язаних напрямів роботи закладу (наприклад, гуманістичне виховання, естетичний розвиток, екологічне виховання) на основі своєрідної педагогічної концепції. | |
Пасивні знання | |
---|---|
Пасивні знання – знання, які не є обов’язковими з даної дисципліни, але рекомендовані для заучування (знання для впізнавання); поняття що, записані в довготривалій пам’яті малою кількістю синапсів. | |
Паті покер, partypoker.com | |
---|---|
Паті покер, partypoker.com– англійський покеррум онлайн сайт для гри в покер в Інтернеті. Безпечний і ліцензований сайт пропонує великі турніри покеру, безкоштовні турніри, гру на реальні гроші і навчання грі в покер. | |
Патч | |
---|---|
Патч – (від англ. Patch = латочка), пакет виправлень програми. Зазвичай його робить фірма-розробник після виявлення кількох помилок в програмі, через деякий час після виходу в світ нової версії програми. | |
Педагог інноваційного спрямування | |
---|---|
Педагог інноваційного спрямування – педагог із чіткою мотивацією інноваційної діяльності та визначеною інноваційною позицією, здатний не лише підтримувати інноваційні процеси, а й ініціювати їх. | |
Педагогіка співробітництва | |
---|---|
Педагогіка співробітництва – новаторський напрям у педагогіці, що розглядає дитину як активного суб’єкта спільної з педагогом діяльності, заснованої на реальному співробітництві, демократичних і творчих засадах. Сформувався у середині 80-х років XX ст. Авторами педагогіки співробітництва є Ш. Амонашвілі, І. Волков, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Сухомлинський, В. Шаталов та ін. | |
Педагогічна аксіологія | |
---|---|
Педагогічна аксіологія (грец. axios – цінний і logos – слово, вчення) – наука про сприйняття, освоєння та оцінювання нового в педагогіці. Основними її категоріями є педагогічне співтовариство, оцінювання та різновиди процесів освоєння нового, явища консерватизму і новаторства в педагогіці, особливості інноваційного середовища, готовність педагогічного співтовариства до сприйняття і оцінювання нового тощо. | |
Педагогічна діагностика | |
---|---|
Педагогічна діагностика (грец. diagnostikos – здатний розпізнавати) – комплекс засобів, методів, прийомів і правил вимірювання динаміки процесів і результатів навчально-виховної роботи. | |
Педагогічна експертиза | |
---|---|
Педагогічна експертиза (франц. expertise, від лат. expertus – досвідчений) – сукупність процедур, необхідних для одержання колективної думки у формі експертного судження чи оцінки педагогічного об’єкту, процесу, явища (навчального плану, підручника тощо). | |
Педагогічна імпровізація | |
---|---|
Педагогічна імпровізація (франц.
improvisation, від лат. improvisus – несподіваний, непередбачений) – знаходження педагогом
під час
навчально- виховного процесу несподіваного педагогічного розв’язку
і миттєве його
втілення. Вона охоплює чотири етапи:
педагогічне осяяння; миттєве
осмислення педагогічної ідеї і миттєвий вибір шляху її реалізації; втілення або
реалізація педагогічної ідеї; миттєвий аналіз процесу втілення педагогічної ідеї і рішення щодо продовження педагогічної імпровізації або
перехіддо запланованих раніше дій. Педагогічна імпровізація дає змогу вдосконалювати педагогічну техніку, гнучко реагувати
на труднощі, що виникають. | |
Педагогічна інноватика | |
---|---|
Педагогічна інноватика – вчення про створення, оцінювання, освоєння і використання педагогічних новацій. | |
Педагогічна інновація | |
---|---|
Педагогічна інновація (нововведення) – сукупність нових професійно- педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання й навчання з позицій особистісно-орієнтованої освіти; цілісна теоретична, технологічна і методична концепція оновлення педагогічної діяльності, що забезпечує її вихід на якісно новий рівень; процес освоєння нового (засобу, методики, технології, програми тощо). | |
Педагогічна кваліметрія | |
---|---|
Педагогічна кваліметрія (лат. qualis – який за якістю і грец. metrео – вимірюю) – застосування методів загальної кваліметрії (кількісних оцінок якості об’єкта) в педагогіці під час кількісного оцінювання психолого- педагогічних і дидактичних об’єктів. Основним методом дослідження є метод групових експертних оцінок. | |
Педагогічна концепція | |
---|---|
Педагогічна концепція (франц. conception, від лат. conceptio – сприйняття) – спосіб розуміння, трактування педагогічних явищ; основна точка зору на предмет педагогічної науки чи педагогічного явища; керівна ідея для їх систематичного висвітлення; система пов’язаних між собою, взаємозумовлених поглядів на сутність педагогічних явищ. | |
Педагогічна культура | |
---|---|
Педагогічна культура – сутнісна характеристика особистості педагога, здатного до «діалогу культур». | |
Педагогічна майстерність | |
---|---|
Педагогічна майстерність – високий рівень оволодіння педагогічною діяльністю; комплекс спеціальних знань, умінь і навичок, професійно важливих якостей особистості, що дають змогу педагогу ефективно організовувати навчально-пізнавальну діяльність тих, хто навчається, і здійснювати цілеспрямований педагогічний вплив і взаємодію. | |
Педагогічна неологія | |
---|---|
Педагогічна неологія (грец. neos – новий і logos – слово, вчення) – наука
про
створення нового
у
педагогіці. Основними
категоріями педагогічної
неології є нове в
педагогіці, класифікація педагогічних нововведень, умови
створення нового, критерії новизни, традиції і новаторство, етапи створення нового у педагогіці. | |
Педагогічна підтримка | |
---|---|
Педагогічна підтримка – особлива сфера спрямованої на самостановлення дитини педагогічної діяльності, яка представляє процес спільного з вихованцем, визначення його інтересів і шляхів подолання проблем з метою збереження власної гідності та досягнення бажаних результатів у різних сферах. | |
Педагогічна рефлексія | |
---|---|
Педагогічна рефлексія (лат. reflexio – відображення, аналіз) – здатність педагога об’єктивно оцінити себе та свої вчинки, зрозуміти, як його сприймають у процесі педагогічного спілкування. | |
Педагогічна система | |
---|---|
Педагогічна система – педагогічна концепція і досвід її реалізації в педагогічну практику; еталонна модель, результати дії якої апробовані на соціальному рівні і мають свою специфіку. | |
Педагогічна творчість | |
---|---|
Педагогічна творчість – прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу. | |
Педагогічна теорія | |
---|---|
Педагогічна теорія – логічне узагальнення педагогічного досвіду, практики виховання й навчання; система педагогічних ідей; наукове пояснення закономірностей педагогічної діяльності; сукупність положень педагогіки як науки. | |
Педагогічна техніка | |
---|---|
Педагогічна техніка – елемент педагогічної технології; комплекс загальнопедагогічних і психологічних умінь педагога, що забезпечує володіння ним власним психофізіологічним станом, настроєм, емоціями, тілом, мовою й організацією педагогічно доцільного спілкування. Виокремлюють вербальні (голос, дикція, інтонація, темпоритм тощо), невербальні (міміка, пластика, артикуляція, жести, експресивне забарвлення пластики та ін.), соціально- перцептивні (сприйняття, увага, спостережливість, уява тощо) уміння та володіння емоційним станом (зняття психічного напруження, саморегуляція, релаксація, аутотренінг, самонавіювання, створення творчого самопочуття). | |
Педагогічна технологія | |
---|---|
Педагогічна технологія – своєрідна конкретизація методики, проект певної педагогічної системи, що реалізується на практиці; змістова техніка реалізації навчально-виховного
процесу; закономірна педагогічна діяльність, яка реалізує науково-обгрунтований проект навчально-виховного процесу
і має вищий рівень
ефективності, надійності, гарантованого результату, ніж традиційні методики навчання й виховання. | |
Педагогічне вміння | |
---|---|
Педагогічне вміння роботи з технічними засобами навчання – це здатність викладача на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати за допомогою технічних засобів навчання освітньо-виховну мету навчання. | |
Педагогічне тестування | |
---|---|
Педагогічне тестування – це метод оцінювання знань, умінь, навчальних досягнень, компетентності учнів і студентів за допомогою тестів. | |
Педагогічні інформаційні технології | |
---|---|
Педагогічні інформаційні технології – інформаційні технології, засновані на використанні комп’ютерних і мережевих технологій і дидактичних засобів, що підвищують ефективність і темпи навчання. | |
Педагог-технолог | |
---|---|
Педагог-технолог (в системі дистанційної освіти) – фахівець, який здійснює практичну роботу з організації професійного навчання на базі сучасних дистанційних освітніх технологій. | |
Переадресація | |
---|---|
Переадресація – перенаправлення клієнтського браузера з поточної web- сторінки на інший ресурс Інтернету або заміщення URL цієї сторінки www- псевдонімом. | |
Перевернуте навчання (flipped learning) | |
---|---|
Перевернуте навчання (flipped learning) – це форма активного навчання, що дозволяє «перевернути» звичайний процес навчання таким чином: студенти поза аудиторією переглядають відповідні навчальні матеріали, що будуть розглядатися на наступному занятті, самостійно вивчають теоретичний матеріал, а в аудиторії здійснюють його обговорення, виконують практичні завдання. | |
Перевернутий клас | |
---|---|
Перевернутий клас – концепція «перевернутого класу» передбачає навчання навпаки: зазвичай в школу і в аудиторію приходять послухати вчителя, а вдома виконують завдання; в цій концепції учні вдома знайомляться з навчальним матеріалом (зазвичай у відеоформаті), а в аудиторії разом працюють над завданнями і беруть участь в обговоренні. | |
Перевірка фотографій | |
---|---|
Перевірка фотографій – функція перевірки модераторами нових головних фотографій, щойно розміщених на своїх сторінках користувачами. Модератором фотографій може стати будь-який користувач сайту, якому за цю роботу нараховуються бонусні бали. Модератор вибирає частоту перевірки від 30 секунд до 10 хвилин, і йому періодично показуються нові фотографії. Голосуючи за блокування деяких з них, він вказує причину. Одночасно одна й та ж фотографія показується декільком іншим модераторам. Блокування відбувається за рішенням більшості модераторів. Щоб припинити своє модераторство фотографій на сайті користувачеві потрібно зайти в меню вибору частоти перевірки і вибрати частоту «ніколи». | |
Перекодувальники кирилиці | |
---|---|
Перекодувальники кирилиці – спеціальні програми, що дозволяють змінювати поточне кодування документів HTML і текстових файлів. | |
Переміщення файлів | |
---|---|
Переміщення файлів (ftp- filetransferprotocol) – сервіс в Інтернеті, призначення якого полягає в копіюванні файлів даних із серверів у мережі на власний комп’ютер. | |
Період навчання | |
---|---|
Період навчання – проміжок часу освоєння освітньої програми, документально підтверджений навчальним планом. | |
Персоналізоване навчання | |
---|---|
Персоналізоване навчання – освітня програма, яка враховує індивідуальні особливості учнів. | |
Персоналізований підхід | |
---|---|
Персоналізований підхід (адаптивне навчання) – на відміну від індивідуального підходу, де вчитель підлаштовує навчальну програму під особистісні особливості учня, і від диференційованого підходу, де різні підходи реалізуються для груп учнів, персоналізований підхід йде ще далі. Залежно від потреб і здібностей кожного учня змінюється навчальний матеріал, модель навчання, модель оцінювання і застосування знань. Такий підхід став можливий завдяки масштабному збору даних про поведінку учнів і прогрес їх навчання. | |
Персональний комп’ютер | |
---|---|
Персональний комп’ютер – це електронний пристрій,
призначений для автоматичного оброблегння даних, що надходять
на
його входи через
спеціальні пристрої введення та для автоматичного виведення
результатів оброблення, що генеруються на виходах, через спеціальні пристрої виведення даних. | |
Письмова курсова робота | |
---|---|
Письмова курсова робота – самостійна розробка конкретної теми невеликого обсягу з елементами наукового аналізу, що відображає набуті студентом теоретичні знання і практичні навички, вміння працювати з літературою, аналізувати джерела, робити ґрунтовні і обґрунтовані висновки. | |
Питання-відповіді | |
---|---|
Питання-відповіді (навчальне заняття) – найпростіший вид колективного тренінгу по знаходженню правильних відповідей на навчальні питання, застосовуваний в тих випадках, коли неможливо застосувати інші види колективних тренінгів. | |
Підвищення кваліфікації | |
---|---|
Підвищення кваліфікації – отримання фахівцем додаткової освіти з метою поновлення теоретичних і практичних знань у зв’язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації і необхідністю освоєння сучасних методів вирішення професійних завдань. | |
Підвищення кваліфікації викладачів | |
---|---|
Підвищення кваліфікації викладачів – цілеспрямоване і безперервне підвищення професійних знань і педагогічної майстерності співробітників, що беруть участь в реалізації навчального процесу. | |
Підвищення кваліфікації онлайн | |
---|---|
Підвищення кваліфікації онлайн – підвищення професійної кваліфікації через Інтернет. | |
Підкаст1 | |
---|---|
Підкаст1 – аудіо файл викладений в
онлайн для завантаження користувачами через фіди. Зміст файлу може варіюватися від музики до новин, презентацій чи аудіо щоденників. | |
Підкасти2 | |
---|---|
Підкасти2 – випуски ефіру, різнопланові передачі, авторські програми, шоу та постановки, розміщення аудіо та відео матеріалів
у блозі
у вигляді випусків, які можна слухати чи завантажувати
на MP3-плеєр. | |
Підкасти і блогкастинг | |
---|---|
Підкасти і блогкастинг – блог, основний контент якого надиктовується та викладається у вигляді MP3-файлів. | |
Підкастинг | |
---|---|
Підкастинг – спосіб створення і передавання звукової або відеоінформації в Інтернет. Саме слово підкастинг походить від злиття слів iPod (портативний МР3-плеєр) і broadcasting– велике, широке мовлення. | |
Кадрове забезпечення ДО | |
---|---|
Кадрове забезпечення ДО – штатні розписи, посадові інструкції, професорсько-викладацький склад, який залучається до проведення ДО і до розробки та поповненню бази навчальних матеріалів в освітній установі дистанційного типу. | |
Календар Google | |
---|---|
Календар Google – он-лайн календар. | |
КаляМаля | |
---|---|
КаляМаля – соціальний сервіс, який надає можливість зберігати дитячі художні роботи. Малюнки можуть бути, як намальованими на папері та відсканованими, так і виконаними на комп’ютері в довільному графічному редакторі. Для організації роботи необхідно заповнити просту форму реєстрації з мінімальною кількістю полів. Після реєстрації стає активним «Особисте меню», в якому доступні для редагування профайл користувача та відправка/отримання повідомлень в середовищі сервісу. | |
Канал | |
---|---|
Канал – засіб або шлях, по якому передаються сигнали або
дані. Каталог Google – веб-сайти, впорядковані за тематичним принципом.
Каталог – список
об’єктів, складений в
порядку, що полегшує
їх знаходження. В інформаційних комплексах - один з допоміжних
ресурсів, який полегшує сервіс пошуку. | |
Категорія | |
---|---|
Категорія – наукове поняття, що виражає найбільш загальні
властивості і зв’язки явищ дійсності. | |
Категорія режиму секретності | |
---|---|
Категорія режиму секретності − категорія, яка характеризує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (Закон України «Про державну таємницю», ст. 1). | |
Квантова теорія інформації | |
---|---|
Квантова теорія інформації – футуристична теорія, що описує процеси походження, обробки, передачі і зберігання квантової інформації. На відміну від класичної теорії, яка абстрагується від фізичної природи інформації, квантова теорія визначає її як якусь субстанцію, матеріалізовану на квантовому рівні. Операції з даною інформацією виробляються шляхом використання як бітів стан елементарних частинок. Перетворення квантової інформації в класичну відбувається за допомогою спеціального декодируючого пристрою. Квантова теорія інформації є чисто теоретичної дисципліною, а побудовані на її основі технології, поки далекі від практичного втілення. | |
Квантовий комп’ютер | |
---|---|
Квантовий комп’ютер – проектований комп’ютер, що використовує принципи квантової теорії, так званий ефект "квантового паралелізму обчислень". Теоретично квантові комп’ютери здатні забезпечити швидкодії обчислень на багато порядків вище, ніж сучасні напівпровідникові системи. З їх створенням очікується безпрецедентний технологічний прорив. Вперше ідея про квантових обчисленнях висловлена російським математиком Ю.І. Маніним у 1980 році. | |
Квінтура | |
---|---|
Квінтура – візуальна пошукова система головна особливість Quintura – інтерактивність та інтуїтивність пошуку, коли користувач сам може контролювати цей процес та ефективно знаходити потрібну інформацію. | |
КВКЗ | |
---|---|
КВКЗ - комп’ютерний відеоконференцзв’язок. | |
Кейс-технологія1 | |
---|---|
Кейс-технологія1 – вид дистанційної технології навчання, заснований на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів та їх розсилці для самостійного вивчення учнями в організації регулярних консультацій у викладачів – тьюторів традиційним або дистанційним способом. | |
Кейс-технологія2 | |
---|---|
Кейс-технологія2 – навчальна технологія у відкритій та дистанційній освіті, при якій навчально-методичні матеріали чітко структуровані, комплектуються в спеціальній набір ("кейс"), а потім надаються студенту для самостійного вивчення з періодичними консультаціями у викладачів- консультантів (координаторів, тьюторів) у створених для цього центрах дистанційного навчання (ЦДН). | |
Кернінг | |
---|---|
Кернінг – враховування ширини
символів у попарних
комбінаціях (підтягування символів). | |
Керування інформацією | |
---|---|
Керування інформацією – процес, що забезпечує збирання, зберігання й використання інформації, а також маніпулювання нею. | |
Кіберзалякування | |
---|---|
Кіберзалякування – переслідування, погрози, приниження за допомогою інформаційних технологій. | |
Кіберкультура | |
---|---|
Кіберкультура – технократичний напрям у розвитку культури, заснований на використанні можливостей комп’ютерних ігор та технологій віртуальної реальності. | |
Кібернетика | |
---|---|
Кібернетика – наука про управління, зв’язки та обробку інформації, загальні закони керування множиною взаємозв’язаних об’єктів, кожний з яких здатен сприймати, запам’ятовувати й переробляти інформацію.. Основний об’єкт дослідження т. зв. кібернетичні системи, що розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем: автоматичні регулятори в техніці, комп’ютери, людський мозок, біологічні популяції, людське суспільство. Кожна така система являє собою безліч взаємопов’язаних об’єктів, здатних сприймати, запам’ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. | |
Кількість інформації | |
---|---|
Кількість інформації – міра інформації, що повідомляється появою події певної ймовірності; міра оцінки інформації, що міститься в повідомленні; міра, що характеризує зменшення невизначеності, що міститься в одній випадковій величині відносно іншої. | |
Кластер | |
---|---|
Кластер – це група логічно послідовних секторів на диску. Практично всі файли на диску зберігаються у вигляді ланцюжків кластерів. | |
Клієнт1 | |
---|---|
Клієнт1 – прикладна програма, завантажена в комп’ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього. | |
Клієнт2 | |
---|---|
Клієнт2 (англ. Client)
– комп’ютер (або
програма), що використовує ресурси, надані іншим
комп’ютером (або програмою),
який називається сервером. | |
Клік1 | |
---|---|
Клік1 – натиснення мишкою. | |
Клік2 | |
---|---|
Клік2 – перехід відвідувача сайту за гіпертекстовим посиланням або банером. | |
Клон | |
---|---|
Клон – користувач соціальної мережі, який використовує анкетні дані і фотографії іншої реальної особистості, для того щоб його спародіювати або для вчинення дій від імені цієї людини. | |
Клонування інформаційних комплексів | |
---|---|
Клонування інформаційних комплексів – побудова на базі програм- реплікантів нових інформаційних комплексів, що відповідають єдиним стандартам подання інформації, що мають пересічні бази даних, загальну пошукову систему, ідентичні інтерфейси. | |
Ключ | |
---|---|
Ключ – конкретний секретний стан деяких параметрів алгоритму криптографічного перетворення даних, що забезпечує вибір одного перетворення з сукупності можливих для даного алгоритму перетворень. | |
Ключ шифрування | |
---|---|
Ключ шифрування – набір даних, необхідних для застосування методу шифрування. | |
Ключова назва | |
---|---|
Ключова назва – ім’я, надане серіальному виданню в рамках Міжнародної системи даних про серіальні видання (International Serials Data System – ISDS). | |
Когнітивне навчання | |
---|---|
Когнітивне навчання – вид навчання, що будується на
застосуванні теорій свідомості і
мислення сучасної психології
– з їх
допомогою вибудовується така модель педагогічного процесу, яка розвиває
не тільки інтелектуальні навички, а й способи пізнання через емоційну сферу та
інтуїцію, асоціативні механізми, сенсорно-перцептивні канали. Головне в цьому
навчанні – розуміння власної спроможності виконати завдання і
побудувати стратегію вирішення проблеми. | |
Когнітивні технології | |
---|---|
Когнітивні технології – інформаційні технології, спеціально орієнтовані на розвиток інтелектуальних здібностей людини. Характерним прикладом такої технології є комп’ютерна графіка, що дозволяє в просторовій формі представляти на екрані комп’ютера не тільки різні геометричні фігури, а й різні математичні формули. Такі уявлення розвивають просторову уяву людини та її асоціативне мислення. | |
Когнітологія соціальна | |
---|---|
Когнітологія соціальна – наука про закономірності формування та використання сукупного інтелектуального потенціалу суспільства. | |
Код | |
---|---|
Код – результат перетворення даних чи подання даних в іншій формі відповідно до наперед встановленої множини правил. | |
Кодекс | |
---|---|
Кодекс – зведений законодавчий акт, в якому об’єднуються і систематизуються правові норми, що регулюють подібні між собою однорідні суспільні відносини. | |
Кодування | |
---|---|
Кодування – процес подання даних послідовністю символів. | |
Колективний або соціальний блог | |
---|---|
Колективний або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник. | |
Колективний або соціальний блог | |
---|---|
Колективний
або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник | |
Колективний тренінг | |
---|---|
Колективний тренінг – активні аудиторні заняття за заздалегідь розробленим і затвердженим сценарієм, що проводяться зі студентами в соціумі («дискусія», «рольова гра», «круглий стіл», «ділова гра», «питання-відповіді» тощо). Може проводитися контактно, за допомогою телекомунікацій або комбінованим методом. | |
Колективні системи підтримки прийняття рішень | |
---|---|
Колективні системи підтримки прийняття рішень – системи об’єднують комунікації , обчислення і технологію підтримки рішень з метою допомоги колективу користувачів розв’язати набір відносно неструктурованих задач. | |
Колекції “закладок” | |
---|---|
Колекції
“закладок” – посилання
на цікаві користувачу
Веб-ресурси (social bookmarking). | |
Колонтитул | |
---|---|
Колонтитул – заголовні дані видання, розташовані на
верхньому полі кожної сторінки видання; – назва, звичайно скорочена, яка
повторюється вгорі чи внизу кожної сторінки. | |
Команда розроблювачів курсу | |
---|---|
Команда розроблювачів курсу – група, що складається з експертів у предметній області, якій присвячений курс, а також фахівців проектування, викладання та технологій, що збирається для створення курсу. | |
Комбінаторні (лат. combino – з’єдную, поєдную) нововведення | |
---|---|
Комбінаторні (лат. combino – з’єдную, поєдную) нововведення – нововведення, що передбачають нове конструктивне поєднання елементів відомих методик. | |
Коментар до документа | |
---|---|
Коментар до документа – додаткові відомості аналітичного характеру, що стосуються змісту, статусу, редакцій документа тощо. | |
Комерційна організація | |
---|---|
Комерційна організація – юридична особа, що ставить за одержання прибутку як основної мети своєї діяльності. | |
Комп’ютер1 | |
---|---|
Комп’ютер1 – функційний пристрій, що складається з одного
або кількох взаємопов’язаних центральних процесорів і периферійних
пристроїв і може виконувати обчислення без участі людини. | |
Комп’ютер2 | |
---|---|
Комп’ютер2 – пристрій,
що виконує задану
програмою послідовність операцій. В
інформатиці – комплекс
технічних засобів, призначених
для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних
та інформаційних задач. Його ядром
є один або
група процесорів. Останні
безпосередньо взаємодіють з кеш-пам’яттю або оперативною пам’яттю і за
допомогою контролерів пов’язані
з зовнішніми пристроями. Для введення даних використовуються клавіатура,
сканери і т. ін. Виведення даних здійснюється на екрани, принтери, динаміки та
інші пристрої. | |
Комп’ютеризація | |
---|---|
Комп’ютеризація – процес розвитку індустрії комп’ютерних продуктів і послуг та їх використання в суспільстві. Одна з необхідних умов для широкого розвитку Інтернету. | |
Комп’ютерна гра | |
---|---|
Комп’ютерна гра – моделювання ситуацій методом конфлікту з
метою вироблення найбільш ефективних рішень. Поняття гри охоплює різні сфери,
що пов’язані з роботою
і відпочинком людини. Сюди входять
ділові ігри (управління економікою
і виробництвом), навчання,
спорт, відпочинок, розваги. | |
Комп’ютерна графіка | |
---|---|
Комп’ютерна графіка – сукупність методів і способів перетворення за допомогою комп’ютера даних у графічне зображення і графічного зображення в дані. | |
Комп’ютерна мережа | |
---|---|
Комп’ютерна мережа – сукупність територіально розосереджених систем оброблення даних, засобів і (чи) систем зв’язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів. | |
Комп’ютерна мережа 2 | |
---|---|
Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів і периферійного обладнання, об’єднаних між собою каналами передачі даних. | |
Комп'ютерна модель | |
---|---|
Комп'ютерна модель – це модель, реалізована за допомогою програмних засобів. | |
Комп’ютерна програма | |
---|---|
Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах). | |
Комп’ютерний вірус | |
---|---|
Комп’ютерний вірус – програма, що розмножується та поширюється самочинно. | |
Комп’ютерний злочин | |
---|---|
Комп’ютерний злочин – злочин, здійснюваний через використання, модифікування або знищення даних, технічних чи програмних засобів. | |
Комп’ютерний навчальний посібник | |
---|---|
Комп’ютерний навчальний посібник – посібник, який підтримує комп’ютерну технологію, де основним засобом навчання є комп’ютер. | |
Комп’ютерні відео конференції | |
---|---|
Комп’ютерні відео конференції – відеоконференції із застосуванням персонального комп’ютера, що має швидке Інтернет-з’єднання, мікрофон, і цифрову відеокамеру. Залежно від застосовуваного програмного та апаратного забезпечення, відео та аудіо може бути двоканальним або багатоканальним. Найбільше застосовується для окремих людей і невеликих груп. У цей час технологія недоступна в багатьох регіонах через високі вимоги до швидкості з’єднання й необхідності наявності спеціального устаткування. | |
Комп’ютерні злочини | |
---|---|
Комп’ютерні злочини – протиправні дії, які пов’язані з використанням можливостей щодо доступу до інформації через інформаційно-комунікаційні мережі, а також з порушенням функціонування комп’ютерних систем. | |
Компакт-диск | |
---|---|
Компакт-диск – невеликий за розміром оптичний диск (діаметр 11,989 см (4,72 дюйма). | |
Компанії "високих технологій | |
---|---|
Компанії "високих технологій"– умовна назва компаній, головним активом яких є інтелектуальна власність і висококваліфікований персонал. Сфера діяльності – високотехнологічні галузі та постіндустріальні технології. До подібних компаній, як правило, відносяться: Інтернет-компанії, розробники програмного забезпечення і виробники напівпровідникових пристроїв, оператори мобільного та космічного зв’язку, біотехнологічні компанії, мас-медійні компанії, виробники високотехнологічного обладнання. | |
Комплеї | |
---|---|
Комплеї – навчальні комп’ютерні програми, ділові ігри. | |
Комплексна автоматизація виробництва | |
---|---|
Комплексна автоматизація виробництва – методологія автоматизації виробничих процесів за допомогою комп’ютерів.Об’єднує проектні роботи, технологічні засоби, системи планування, контролю, управління та обліку. У результаті підприємство істотно зменшує накладні витрати, витрати на фінансування, забезпечує економію сировини і енергії, скорочує брак і відходи. | |
Комплексна освітня програма | |
---|---|
Комплексна освітня програма – програма, яка визначає основний зміст роботи з дітьми в умовах навчально-виховного закладу на основі єдиної педагогічної концепції. | |
Комплексна система захисту інформації | |
---|---|
Комплексна система захисту інформації – взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації. | |
Комплексне вміння | |
---|---|
Комплексне вміння – це сукупність взаємопов’язаних елементарних дій або операцій, які потрібні для розв’язання певного завдання | |
Компоненти педагогічної системи | |
---|---|
Компоненти педагогічної системи – мета (педагогічний ідеал виховання), зміст педагогічного впливу (освітня програма), засоби, форми, методи педагогічного впливу; результат; люди (педагоги, батьки, вихованці тощо) як носії педагогічної системи, об’єкти і суб’єкти педагогічної діяльності. | |
Компрометація електронного підпису | |
---|---|
Компрометація електронного підпису – будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа. | |
Комп’ютерна грамотність | |
---|---|
Комп’ютерна грамотність – здатність знаходити, організовувати, розуміти, оцінювати, аналізувати і створювати інформацію з використанням технології. | |
Комп’ютерна мережа | |
---|---|
Комп’ютерна мережа – сукупність комп’ютерів, з’єднаних за певними правилами лініями зв’язку для забезпечення спільного доступу до ресурсів і обміну певними відомостями, даними | |
Комп’ютерна програма | |
---|---|
Комп’ютерна програма – запис певної системи правил (алгоритму) розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів однією з мов програмування (системою позначень для опису алгоритмів) | |
Комп’ютерна технологія навчання | |
---|---|
Комп’ютерна технологія навчання – використання комп’ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей учнів | |
Комп’ютерний злочин 2 | |
---|---|
Комп’ютерний злочин – суспільно небезпечне, карне діяння (дія або бездіяльність), предметом якого є комп’ютерна інформація, направлена на заподіяння шкоди. | |
Комунальний засіб масової інформації | |
---|---|
Комунальний засіб масової інформації – аудіовізуальний чи друкований засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією як засновником (співзасновником) на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади. | |
Комунікативістика | |
---|---|
Комунікативістика – наука, що вивчає проблеми інформаційних комунікацій (у тому числі мережевих). | |
Комунікація | |
---|---|
Комунікація – процес обміну інформацією. | |
Комутація пакетів | |
---|---|
Комутація пакетів – форма передачі, при якій дані, розбиті
на окремі пакети, можуть пересилатися з вихідного пункту в пункт
призначення різними маршрутами. Конкретний
маршрут вибирається передавачем
і приймається комп’ютерами,
виходячи з таких факторів, як наявність з’єднання і обсяг трафіку. Основна
перевага – ефективність використання каналів з фіксованого та обмеженою смугою. | |
Конвергенція | |
---|---|
Конвергенція – процес зближення різнорідних електронних технологій в результаті їх швидкого розвитку і взаємодії. В найближчому майбутньому швидкість передачі трафіку в телекомунікаційних мережах стане настільки високий, а спосіб представлення даних настільки універсальним, що в єдиному пакеті можна буде передавати одночасно голос, зображення, текст, телепрограму. | |
Конвертування | |
---|---|
Конвертування – процес зміни перезаписування інформації документа з одного носія на інший або з одного формату на інший. | |
Коннект, Connect.ua | |
---|---|
Коннект, Connect.ua – найбільша соціальна мережа України. Connect об’єднує майже мільйон українців, тобто 2,3% населення України. На порталі знаходяться більше 1,2 мільйона відеороликів, 6 мільйонів фотографій і сотні тисяч музичних композицій, унікальні функції для знайомства, розділ для фотографів, інтерактивна стрічка новин та багато іншого. | |
Коннект, Connect.ua 2 | |
---|---|
Коннект, Connect.ua – найбільша соціальна мережа України. Connect об’єднує майже мільйон українців, тобто 2,3% населення України. На порталі знаходяться більше 1,2 мільйона відеороликів, 6 мільйонів фотографій і сотні тисяч музичних композицій, унікальні функції для знайомства, розділ для фотографів, інтерактивна стрічка новин та багато іншого. | |
Консолідована інформація | |
---|---|
Консолідована інформація – інформація, яку спеціально відібрано із розосереджених і/або важкодоступних джерел інформації, проаналізовано, оцінено, структуровано (за потреби) і змінено, щоб використати її для безпосереднього розв’язання проблем чи задоволення інформаційних потреб. | |
Консорціум дистанційної освіти | |
---|---|
Консорціум дистанційної освіти – дві або більше організації або відділи дистанційної освіти, що спільно розробляють курси і/або викладають їх. | |
Конспект | |
---|---|
Конспект – стислий виклад основного змісту або змісту статті або книги своїми словами або у вигляді цитат | |
Конструктивний мульт | |
---|---|
Конструктивний мульт – створюється для роботи і спілкування в групах і форумах. Вимушена міра для адміністраторів і модераторів груп, яким доводиться спілкуватися з великою кількістю людей. Таким чином, модератор зберігає від атак свою особисту сторінку і не популяризує особисті дані. | |
Конструктивно-проектувальні вміння | |
---|---|
Конструктивно-проектувальні вміння – вміння, пов’язані з добором змісту і композицією матеріалу, який повідомляється за допомогою технічних засобів навчання, а також з плануванням навчально-виховної роботи за предметом з комплексним використанням ТЗН. | |
Конструкціонізм | |
---|---|
Конструкціонізм – це навчання в спільнотах, де кожен новачок відразу стає учасником спільної діяльності; так стирається грань між учнями і вчителями; а в цілому такий підхід допомагає групі точніше формулювати свої цілі і завдання, а всім учасникам усвідомлювати і оцінювати свій внесок у спільну справу. Підхід конструкціонізму розвинув Сеймур Пейперт, видатний педагог, математик і програміст. | |
Консультанти | |
---|---|
Консультанти – cпеціалісти (організації) в галузі навчання, що індивідуально допомогають студентам у вирішенні академічних або особистих проблем, пов’язаних з навчанням. | |
Контекстна реклама | |
---|---|
Контекстна реклама – розміщення рекламних матеріалів безпосередньо в тексті веб-сторінки або за результатами пошуку на сайтах. Демонстрація тих чи інших рекламних повідомлень за результатами пошукового запиту користувачів. | |
Контент1 | |
---|---|
Контент1 –
будь-яке інформаційно важливе
наповнення інформаційної системи (зокрема веб-вузла) – тексти, графіка, мультимедіа,
частина повідомлення, які не обробляються і не змінюються в процесі передачі,
змістовна частина даних документу (на противагу атрибутам). Може містити
текст, зображення, відео,
звук, сценарії, програми
або будь-який інший матеріал аналогічно вмісту твердого
носія. | |
Контент2 | |
---|---|
Контент2 –
інформаційне наповнення, яке
залежить від спрямованості освітнього курсу. | |
Контент3 | |
---|---|
Контент3 – інформація на сайті, зв’язаний і осмислений
текст. Інформаційне наповнення, змістовне наповнення сайту. Інформація з
потрібної галузі знань або людської діяльності, оформлена в доступній для
Інтернет- публікації формі. Контент – це тексти, зображення, посилання, аудіо
та відео ролики,
питання-відповіді, новини. Простий
набір слів контентом
не є. Істотними параметрами контенту є його обсяг, актуальність і
релевантність. | |
Контент4 | |
---|---|
Контент4 – будь-яке інформаційно значиме наповнення сервера, інформаційного комплексу – тексти, графіка, мультимедіа. Організовується у вигляді сторінок засобами гіпертекстової розмітки. Істотними параметрами контента є його обсяг, актуальність і релевантність. | |
Контентний блог | |
---|---|
Контентний блог – блог, який публікує первісний авторський
контент. Контролер – це пристрій керування периферійним устаткуванням. Контроль
документів – забезпечує можливість швидко визначити зміни в документах, які
попередньо встановлено на
контроль. Контролюється внесення
змін у текст документа або інформація про його опублікування. | |
Конфіденційна інформація1 | |
---|---|
Конфіденційна інформація1
– документована інформація довірчого або секретного характеру, доступ до якої обмежується відповідно
до законодавства. | |
Конфіденційна інформація2 | |
---|---|
Конфіденційна інформація2 – інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень; та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов; − статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов; – інформація з обмеженим доступом, якою володіють, користуються чи розпоряджаютьсяокремі фізичні чи юридичні особи або держава і порядок доступу до якої встановлюється ними. Примітки. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. | |
Конфіденційна інформація3 | |
---|---|
Конфіденційна інформація3 – документаційна інформація, доступ до якої обмежується відповідно до законодавства країни, рівня доступу до Інтернет-ресурсу, домовленості взаємодіючих суб’єктів мережі. | |
Концептуальна схема | |
---|---|
Концептуальна схема – узгоджена сукупність речень, яка виражає необхідні твердження, прийняті в предметній галузі. | |
Концептуальне проектування системи | |
---|---|
Концептуальне проектування системи – визначення логічних аспектів організації системи, процесів, а також потоку інформації, що проходить через систему. | |
Координатне індексування | |
---|---|
Координатне індексування – система індексування документів чи фактів, у якій лексичні одиниці безпосередньо пов’язують чи комбінують для задання семантичних відношень, використовуваних для повного і точного пошуку інформації. | |
Координатор дистанційного навчання | |
---|---|
Координатор дистанційного навчання – те ж саме, що тьютор – ключова фігура процесу дистанційного навчання і повинна бути компетентною одночасно в кількох галузях: з навчального предмету, в сучасних активних методах навчання; в Інтернет-технологіях; в питаннях психології спілкування в Інтернет; в питаннях організації, управління і моніторингу дистанційних курсів. | |
Копірайтинг | |
---|---|
Копірайтинг (від англ. copywriting) – написання та складання текстів, від презентаційних до рекламних. Фахівців копірайтингу називають копірайтерами. | |
Копіювання формули | |
---|---|
Копіювання формули – це процес поширення дії формули, введеної в одну комірку, на інші комірки. | |
Копія (документа) | |
---|---|
Копія (документа) – документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках – деяких його зовнішніх ознак. | |
Кореспондентське навчання | |
---|---|
Кореспондентське навчання
– варіант заочного навчання,
при якому приймання/видача завдань і
навчальних матеріалів здійснюється пересилкою (передачею) через
фізичних осіб, поштові
відправлення, електронну пошту тощо. | |
Користувацький пошук Google | |
---|---|
Користувацький пошук Google – сервіс для створення персональних пошукових системи з пошуком і розміщенням на вибраних вами сайтах. | |
Користувач1 (User) | |
---|---|
Користувач1 (User) – відвідувач веб-сайту. | |
Користувач2 | |
---|---|
Користувач2 (user, subscriber) – людина, що користується послугами обчислювальної техніки для отримання інформації чи розв`язку різноманітних задач. | |
Користувач3 | |
---|---|
Користувач3 (інформації) – особа чи організація, що отримує інформацію, яку надає бібліотека, інформаційний орган, iнфоpмaційний центр, будь-яка інформаційна система. | |
Користувач4 | |
---|---|
Користувач4
(споживач) інформації –
суб’єкт, що звертається
до інформаційної
системи чи посередника
за одержанням необхідної
йому інформації і користується нею. | |
Користувач5 | |
---|---|
Користувач5 – суб’єкт, який звертається до власника або власників за отриманням необхідних йому інформаційних продуктів чи можливості використання засобів міжнародного інформаційного обміну і користується ними. | |
Користувач інформації в системі | |
---|---|
Користувач інформації в системі – фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі. | |
Користувач сайту | |
---|---|
Користувач сайту – особа, яка здійснює доступ до певного сайту за допомогою мережі Інтернет. Особа, яка звертається до будь-якої з веб-сторінок, які входять до складу сайту. З моменту підтвердження реєстрації та активації облікового запису користувач набуває статусу зареєстрованого користувача. Має доступ до всіх сервісів сайту, за винятком тих, надання яких здійснюється на платній основі. | |
Користувач; абонент | |
---|---|
Користувач; абонент – особа чи організація, що має право на отримання послуг, які надаються бібліотекою, інформаційним центром, будь-якою інформаційною системою. | |
Корпоративна інформаційна система | |
---|---|
Корпоративна інформаційна система – інформаційна система, учасниками якої може бути обмежене коло осіб, певним її власником або угодою учасників цієї інформаційної системи. | |
Корпоративний блог | |
---|---|
Корпоративний блог – ведеться усіма співробітниками однієї організації. | |
Кракери | |
---|---|
Кракери – це так звані погані хакери. Ці люди нападають на систему й знищують цінні дані або крадуть програмне забезпечення з метою його подальшого платного поширення. | |
Креативна особистість | |
---|---|
Креативна особистість – особистість, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, нейрофізичні задатки, специфіку когнітивної сфери), що забезпечують її творчу активність. | |
Креативність | |
---|---|
Креативність (лат. creatio (creationis) – створення) – стійка властивість індивіда, що обумовлює здатність виявляти соціально значущу творчу активність; рівень творчої обдарованості, здатності до творчості. | |
Кредит (у вищій освіті) | |
---|---|
Кредит (у вищій освіті) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю), може бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень). У додатку 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищої освіти у європейському регіоні, кредит - оцінена і кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру "вартості"будь-якої частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання. | |
Криптоаналіз | |
---|---|
Криптоаналіз – галузь криптографії, яка займається розробкою методів, що дозволяють розшифровувати інформацію та оцінювати якість захисту інформації шифром (його криптостійкість). | |
Криптографічний захист інформації | |
---|---|
Криптографічний захист інформації – вид захисту інформації, що реалізується перетворенням інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо. | |
Криптографія1 | |
---|---|
Криптографія1 – наука про методи шифрування. | |
Криптографія2 | |
---|---|
Криптографія2
– наука про
способи перетворення інформації (шифрування) з метою її захисту. | |
Криптографія3 | |
---|---|
Криптографія3 – спосіб зміни даних з метою зробити їх незрозумілими для непосвячених осіб. Є важливим компонентом системи безпеки даних. Її сутність полягає в перетворенні даних перед їх передачею в безглуздий набір символів або сигналів і відновлення даних у початковій формі після їх прийому адресатом. | |
Криптографія з відкритим ключем | |
---|---|
Криптографія з відкритим ключем – метод шифрування, що використовує ключову пару. Один із ключів є відкритим, інший – особистим; повідомлення, дані зашифровані одним із ключів, можуть бути розшифровані тільки другим. Використовує асиметричні алгоритми шифрування. | |
Криптостійкість | |
---|---|
Криптостійкість – якість захисту інформації шифром. | |
Критерій оптимальності | |
---|---|
Критерій оптимальності (лат. optimus – найкращий) – показник, за яким здійснюється оцінювання можливих варіантів (альтернатив) розвитку процесу і вибір найкращого з них. Всупереч вимогам логіки (щоб критерій містив тільки один показник) у педагогіці він завжди комплексний, оскільки диференціювати причини і наслідки педагогічних процесів складно. | |
Критерій якості об’єкта | |
---|---|
Критерій якості об’єкта – показник, що характеризує властивість (якість) об’єкта, оцінювання якого можливе за одним із способів вимірювання або за експертним методом. | |
Кросспост | |
---|---|
Кросспост – автор поста дублює для своєї аудиторії те, що написала інша людина в щоденнику чи блозі. | |
Круглий стіл (навчальне заняття) | |
---|---|
Круглий стіл (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу по типу дискусії, в якій представлено не дві, а багато позицій, а в кінці обговорення виробляється спільний погляд на проблему. | |
КСК (контент, що створений користувачами) | |
---|---|
КСК (контент, що створений користувачами) – термін для позначення онлайнових ресурсів, які створюються інтернет-користувачами, а не редакторами, включаючи традиційних виробників контенту, таких як телеканали або видавництва. КСК відображає демократизацію виробництва інформації з використанням нових технологій, які доступні всім користувачам Інтернету. Під КСК розуміють блоги, розміщення відео, підкастинг, фото з мобільних телефонів і wiki-сервіси. КСК можна назвати основою для «засобів спілкування» на противагу «засобам інформації». Це канали двостороннього зв’язку між тими, хто створює і споживає контент і може давати зворотний зв’язок, коментувати. Засоби спілкування або двосторонні медіа-канали - ключова характеристика явища Веб 2.0. | |
Куки | |
---|---|
Куки – невеликий фрагмент даних, створений сервером.
Зберігається на комп’ютері користувача у вигляді файлу, який браузер щоразу
пересилає серверу під час відкриття сторінки сайту. Необхідний для збереження
даних користувача, його персональних переваг і налаштувань, його ідентифікації
та відстеження стану сесії доступу, а також ведення статистики про
користувачів. | |
Курс дистанційного навчання | |
---|---|
Курс дистанційного навчання – будь-який курс, представлений на відстані. | |
Курс лекцій | |
---|---|
Курс лекцій – навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою. | |
Курси дистанційної освіти | |
---|---|
Курси дистанційної освіти – структуровані навчальні програми для учнів, що перебувають у місці, відмінному від місцезнаходження викладача, які припускають формулювання цілей вивчення, участь одного або більше викладачів, наявність засобів комунікації та опис досліджуваного предмету. | |
База даних , | |
---|---|
База даних – це набір організованої певним чином і зв’язаної між собою інформації про деякий об’єкт, в якій забезпечується пошук цієї інформації. | |
База даних1 (БД) | |
---|---|
База даних1 (БД)
– об’єктивна форма
представлення й організації сукупності даних (статей, розрахунків і т. ін.),
систематизованих так, щоб ці дані могли бути знайдені та оброблені за допомогою
ЕОМ; 2) сукупність взаємозалежних даних, що характеризуються можливістю
використання їх для багатьох додатків, можливістю одержання і модифікації
необхідної інформації, мінімальною надмірністю інформації, а також загальним
керованим способом пошуку. | |
Інтеграція права і інформатики | |
---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |
Інтегрована система | |
---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |
Інтегрований банк даних нормативних документів | |
---|---|
Інтегрований банк даних нормативних документів – інтегрований банк даних МЕГА-НАУ, який об’єднує базу судових рішень НАУ-Судові рішення та базу правової і аналітичної інформації НАУ-Експерт, містить великий обсяг інформації та систему зв’язків, яка інтегрує судові рішення й нормативні акти в єдиний аналітичний комплекс. | |
Інтегровані інновації | |
---|---|
Інтегровані інновації – інновації, що передбачають об’єднання інтенсивних шляхів розвитку педагогічної системи за умови ретельного дослідження невикористаних резервів педагогічної системи, які виявляються на межі різнопланових, різнорівневих і різнохарактерних педагогічних підсистем та їх компонентів. | |
Інтелектуальна мережа | |
---|---|
Інтелектуальна мережа – комунікаційна мережа, яка здійснює не тільки передачу даних, а й види різноманітного складного інформаційного сервісу. | |
Інтелектуальний інтерфейс | |
---|---|
Інтелектуальний інтерфейс – організація активної, безпосередньої взаємодії ресурсів інформаційного комплексу та його користувача за допомогою програм обробки текстових запитів. | |
Інтелектуальний пошук | |
---|---|
Інтелектуальний пошук – одержання інформації за смисловим змістом. | |
База даних2 | |
---|---|
База даних2 –
іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень
у визначеній предметній
області. БД можуть використовуватися одним користувачем
або їх колективом через відповідні програмно-iнформацiйнiкомпоненти системи. | |
База даних3 | |
---|---|
База даних3 –
впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що спільно використовується, який призначений для задоволення
інформаційних потреб користувачів. Головним
завданням бази даних
є гарантоване збереження значних
обсягів інформації (записів даних) та надання доступу до неї користувачеві або
ж прикладній програмі. | |
База даних аналітична | |
---|---|
База даних аналітична – база даних, яка містить інформацію, що одержана з інших баз даних у формі підсумкової інформації та становить найбільший інтерес для користувача або групи користувачів. | |
База даних багатовимірна | |
---|---|
База даних багатовимірна – база даних, що підтримує багатовимірну модель даних на концептуальному рівні та призначена для інтерактивного аналітичного оброблення агрегованих історичних і прогнозованих даних. Використовується в підсистемах з OLAP (Оп-Line analitical processing) – оперативним аналітичним обробленням даних. | |
База знань | |
---|---|
База знань – центральна частина експертної системи, в якій зберігаються факти і правила для виведення нових фактів. | |
Базова освіта | |
---|---|
Базова освіта – суспільно необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, який передбачає всебічний розвиток і ціннісно-етичну орієнтацію особистості, формування загальнокультурної основи її освіти, громадянського та професійного становлення. | |
Бакалавр | |
---|---|
Бакалавр – кваліфікація (ступінь), присвоюється випускнику вищого навчального закладу (реалізовує перший ступінь вищої професійної освіти), що успішно пройшов підсумкову атестацію і захистив випускну кваліфікаційну роботу. | |
Бан | |
---|---|
Бан (від англійського ban– забороняти) – жаргонний вислів. 1) спосіб покарання адміністрацією сайту за некоректну поведінку користувача або використання спамерських прийомів, який полягає у видаленні облікового запису з бази, відновлення якого не гарантовано і, як правило, вимагає особистого листування з адміністрацією і в будь-якому випадку займає тривалий час; 2) видалення учасника з групи за некоректну поведінку через занесення його до чорного списку. Учасник групи, якого занесено до чорного списку, не має можливості потрапити до групи. Після виведення з чорного списку, учасник у групі автоматично не відновлюється. | |
Банер1 | |
---|---|
Банер1 – це вид реклами на веб-сторінках, який виглядає як статична картинка або нескладний мультфільм. Зазвичай ця картинка є посиланням. За її допомогою можна перейти на рекламований сайт або на сторінку з детальнішою інформацією про рекламований товар (ця дія називається "Перехід по банеру"або "клік"). Ще бувають банери, які засновані на технології Flash. | |
Банер2 | |
---|---|
Банер2 – графічне зображення, аналогічне рекламному модулю в пресі, яке містить анімовані (зрідка відео-) елементи, а також є гіперпосиланням на сайт рекламодавця або сторінку з додатковою інформацією. | |
Банерна реклама | |
---|---|
Банерна реклама – популярний спосіб реклами в Інтернеті з використанням графічних зображень рекламного характеру – банерів. Збільшує відвідуваність сайтів, на які переадресовує користувачів, покращує імідж компаній, товарів і послуг. | |
Банк даних | |
---|---|
Банк даних – сукупність декількох баз даних та комплексу інформаційних, програмних і технічних засобів, що забезпечують накопичення, поновлення, коригування та багатоаспектне використання даних. | |
Бан-лист | |
---|---|
Бан-лист – список користувачів, які за некоректну поведінку та з інших причин, заблоковані. Користувачі занесені до Бан-листа не можуть відправляти повідомлення та переглядати інформацію. | |
Безперервна освіта | |
---|---|
Безперервна освіта – комплексна система освіти, яка об’єднує довузівську підготовку (школи, коледжі), вищу і післядипломну освіту, включаючи курсове навчання. | |
Безперервне навчання | |
---|---|
Безперервне навчання – комплекс державних, приватних та громадських освітніх установ, що забезпечують організаційну та змістовну єдність і спадкоємний взаємозв’язок всіх ланок освіти, задовольняє прагнення людини до самоосвіти та розвитку протягом усього життя. | |
Безпечна електронна угода | |
---|---|
Безпечна електронна угода – стандарт, призначений для виконання захищених транзакцій з кредитними картами через Інтернет. Використовуючи цифрові підписи, він дає можливість продавцям перевірити, що покупці – ті, за кого вони себе видають. Захищає покупців, забезпечуючи механізм для передачі номера кредитної картки безпосередньо запитуючій стороні для перевірки та складання рахунків без показу номера картки продавцеві. | |
Безпечність бази даних | |
---|---|
Безпечність бази даних – спроектована властивість бази даних, яка забезпечує їх захист від навмисного або ненавмисного доступу, модифікації чи руйнування. | |
Бекраунд | |
---|---|
Бекраунд – фон сторінки в Твіттері. | |
Беон, beon.ru | |
---|---|
Беон, beon.ru – російська молодіжна інформаційно-розважальна соціальна мережа з простим і зрозумілим інтерфейсом. Особисті блоги користувачів, з їхніми інтересами, ідеями та захопленнями. Читання записів користувачів з можливістю внесення своїх коментарів. Спільноти, музика, фотографії, тести, опитування, ігри і рейтинги. Користувачі ведуть щоденники, знайомляться і спілкуються один з одним, мріють, знаходять нових друзів, залишають коментарі, беруть участь в чатах і форумах. | |
Бібліографічна інформація | |
---|---|
Бібліографічна інформація – відомості про документи, необхідні для їх ідентифікації та розвідки. | |
Бібліографічне посилання | |
---|---|
Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей, що цитуються, розглядаються або згадуються в тексті документа, іншого документа (його складової частини або групи документів), необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. | |
Бібліографічний запис | |
---|---|
Бібліографічний запис – бібліографічне повідомлення, зафіксоване в документальній формі. Складається з бібліографічного опису, який у міру потреби доповнюється заголовком, анотацією або рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, шифрами зберігання документа та іншими елементами. | |
Бібліографічний опис | |
---|---|
Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами і призначених для його ідентифікації та загальної характеристики. | |
Бібліографія | |
---|---|
Бібліографія – частина системи соціальних комунікацій, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання інформації про документи. | |
Бібліотечна система | |
---|---|
Бібліотечна система – систематизована сукупність електронного каталогу та електронних документів, які об’єднані за тематичними та іншими ознаками, має додаткові сервіси і можливості, що спрощують пошук документів і роботу з ними. Сучасні бібліотечні системи побудовані за клієнт- серверною технологією і використовуються в локальних чи глобальних мережах. | |
Бізнес-рішення | |
---|---|
Бізнес-рішення – система, що забезпечує функціонування бізнесу, вся діяльність якого ґрунтується на Інтернет-технологіях (портали, каталоги, Інтернет-ЗМІ, електронні магазини, аукціони та ін.) | |
Біоадекватний підручник | |
---|---|
Біоадекватний підручник – підручник з біоадекватним (погодженим з природою) викладенням змісту. Найкращим чином пристосований для самостійної роботи. Дозволяє занести навчальну інформацію у довгочасну (тривалу) пам’ять, скоротити у 3-5 разів час навчання, зберегти ресурси здоров’я. | |
Блог1 | |
---|---|
Блог1 (Веб log, blog) – це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. | |
Блог2 | |
---|---|
Блог2 – веб-сайт, на який регулярно додаються записи, що містять
текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерна можливість
публікації відгуків, що робить їх середовищем мережевого спілкування. | |
Блог3 | |
---|---|
Блог3 – проста
система публікації контенту,
зроблена з метою спрощення процедури створення веб-документів для людей, які
не володіють навичками написання веб-кодів. Ключовий спосіб публікації новин в
Інтернеті, проведення дискусій он-лайн завдяки простоті використання і
швидкості виведення даних. Блог надає користувачеві зручні інструменти побудови
спільнот. Блог – це веб-сайт, до основного вмісту якого регулярно додаються
записи, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи
тимчасової значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку, тобто
останній запис знаходиться зверху. Відмінність блогу від традиційного щоденника
обумовлюється його публічністю і передбачає сторонніх читачів, які можуть
вступити в публічну полеміку з автором у відгуках до блог-запису або своїх
блогах. Це особистий сайт користувача, що доступний суспільному перегляду і
складається з регулярно оновлюваних записів. Для підтримки інтересу аудиторії
до блогу, автору щоденника необхідно регулярно поповнювати його новими
записами. | |
Блог на блог-платформі | |
---|---|
Блог на блог-платформі – блог, який ведеться на потужностях
блог- служб
(LiveJournal, Friendbuzz, LiveInternet та ін.). | |
Блогер | |
---|---|
Блогер – людина, яка веде блог. Блогери ведуть тематичні, корпоративні чи особисті блоги. | |
Блогер, blogger.com | |
---|---|
Блогер, blogger.com– американський сервіс
блогів, з можливістю створення блогу недосвідченим користувачем Інтернет без
програмування, встановлення та налаштування
програмного забезпечення. Створений
блог може знаходитися як на сервері блогера (з власним доменним ім’ям
користувача), так і на хостингу автора блогу. Власник сервісу Bloggerкомпанія Google. | |
Блоги на inf.ua | |
---|---|
Блоги на inf.ua– популярний сервіс блогів України з простим для користувача інтерфейсом. Блоги реєструються в каталозі, використовується механізм RSSдля повідомлення читачів про появу нових нотатків, автоматична поява в загальній блог-стрічці, rss-потоці блогінгу, можливість участі блогів у загальному рейтингу України. | |
Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) | |
---|---|
Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) – це глобальна сукупність блогів, яка характеризується величезною кількістю зв’язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social network). | |
Блогосфера | |
---|---|
Блогосфера – зростаюча колекція блогів в Інтернеті. Вираз складається із взаємозв’язку блогів у мережі, їх переплетіння через коментарі, посилання і контент, що разом створює відчуття сфери. Блогосфера – це сукупність усіх блогів, співтовариство авторів щоденників та їх постійних читачів. | |
Блок параметрів BIOS | |
---|---|
Блок параметрів BIOS– інформація, розміщена в завантажувальному секторі, яка містить фізичні характеристики конкретного диска, які MS-DOSі Windowsвикористовують під час пошуку певної ділянки на цьому диску. | |
Блоки навчальних дисциплін | |
---|---|
Блоки навчальних дисциплін – це довільне об’єднання дисциплін за графіком навчального процесу у локальних центрах дистанційного навчання з метою поетапного надання освітніх послуг та проведення обов’язкових аудиторних занять. | |
Бот | |
---|---|
Бот – мульт, створений спеціальною програмою для виконання певної дії в соціальній мережі, як правило, розсилки спаму. На запитання і повідомлення інших користувачів бот не відповідає. Звернення до бота може спровокувати візит до користувача великої кількості його «братів». | |
Брандмауер | |
---|---|
Брандмауер – бар’єр, який забороняє доступ до мережі, що захищається для всіх протоколів, крім дозволених. | |
Браузер (browser) | |
---|---|
Браузер (browser) – програма для комп’ютера або іншого електронного пристрою (смартфона, мобільного телефона), під’єднаного до Інтернету, яка дає можливість шукати та переглядати інформацію на веб-сторінці. | |
Браузер | |
---|---|
Браузер – програма
для навігації та
перегляду сайтів, що
дозволяє переглядати сторінки, розміщені в Інтернеті та завантажувати
необхідні файли. Популярні браузери: Internet Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Opera. Дозволяє переглядати документи в
певних форматах (html, xmlта ін.) | |
Буфер | |
---|---|
Буфер – сегмент пам’ яті для тимчасового збереження даних. | |
Account | |
---|---|
Account – (дослівно "обліковий запис"). Вхід в
систему або ім’я користувача в системі, що сприймаються як сукупність прав
користувача по відношенню до розрахованої на багато користувачів системи,
що утворюються після його реєстрації у вигляді своєрідного "облікового
запису"на комп’ютері провайдера і мають на увазі наявність власного імені
для входу, пароля, домашнього каталогу. | |
Active Content | |
---|---|
Active Content – музика, кінофільми і інтерактивні документи
на WWW -сервері. | |
ActiveMovie | |
---|---|
ActiveMovie – багатоплатформенна технологія цифрового відео, що дозволяє переглядати відеоролики у форматах AVI, QuickTime або MPEG прямо на сторінці Web. | |
ActiveX | |
---|---|
ActiveX - технологія, розроблена фірмою Microsoft для взаємозв’язку WWW-ресурсів з ОС Windows. Нагадує наявну в Windows технологію вбудовування і зв’язування об’єктів OLE, але в додатку до інтерактивного вмісту WWW. Втім, ActiveX - це набір відносно різнорідних технологій, які вирішують оформлювальні завдання створення Web -сторінки. | |
Adobe PageMill | |
---|---|
Adobe PageMill – редактор Web -сторінок. | |
AdSense | |
---|---|
AdSense – сервіс формування контекстної реклами на сайтах. Advanced search – (на пошукових серверах) ускладнений запит. AdWords – сервіс розміщення контекстної реклами на сайтах. AFAIK або As Far As I Know - (у листах) наскільки я знаю. | |
Agent Vkontakte | |
---|---|
Agent Vkontakte – програма для зручного одержання і відправки повідомлень ВКонтакте, негайно сповіщає звуковим сигналом і спливаючою підказкою про події на сайті, нові повідомлення на стіні, появу друзів в онлайн на сайті і їх вихід з сайту. | |
AJAX1 | |
---|---|
AJAX1 – прискорювач
оновлення веб-сторінок, без
необхідності їх перезавантаження, поліпшує юзабіліті, підхід до побудови
користувацьких інтерфейсів веб-додатків, за яких веб-сторінка не
перезавантажуючись у фоновому
режимі відправляє запити
на сервер і
сама звідти довантажує потрібні користувачу дані. AJAX –
один з компонентів концепції DHTML. | |
AJAX2 | |
---|---|
AJAX2 – підхід до побудови користувацьких інтерфейсів
веб-застосувань, за яких веб-сторінка, не перезавантажуючись, у фоновому
режимі відправляє запити на сервер і сама звідти довантажує потрібні
користувачу дані. AJAX – один з компонентів концепції DHTML. | |
Alias | |
---|---|
Alias – дослівно "псевдонім, вигадане ім’я". Декілька alias утворюють сукупність імен, під якими користувач або пристрій відомий системі. У світі техніки, як і у світі людей можна говорити і про alias, яке замінює справжнє ім’я (andrew замість Андрій). | |
Alias-file | |
---|---|
Alias-file – список зареєстрованих імен користувачів, яких можна підставити замість "user"в адресі електронної пошти user@domain. | |
All - in – one | |
---|---|
All - in – one – виконання виробу або програми за принципом "все - в- одному". | |
Anchor | |
---|---|
Anchor – одне або кілька слів, що утворюють гіпертекстове посилання. | |
AND або Any day now | |
---|---|
AND або Any day now – (у листах) в будь-який час. | |
Apache | |
---|---|
Apache - одна з реалізацій http-серверів, яка призначена для використання під керуванням операційної системи UNIX. | |
API | |
---|---|
API – набір базових функцій інтерфейсів програмування додатків операційної системи Windows. | |
API ВКонтакте | |
---|---|
API ВКонтакте – набір функцій для взаємодії із зовнішніми програмними продуктами. Інструмент інтегрування ВКонтакте програм (програмних компонентів) від зовнішніх розробників. | |
Applets | |
---|---|
Applets – Java -додаток. | |
Application error | |
---|---|
Application error – (як правило, фатальна) помилка додатка. Application – додаток, програма для вирішення прикладних завдань. Archie – розподілена система, що відстежує зміст FTP –архівів. | |
Article | |
---|---|
Article – повідомлення в Usenet або окрема публікація, що міститься в довільному інформаційному ресурсі Internet. | |
ASCII | |
---|---|
ASCII – універсальний машинний код для букв англійського
алфавіту і знаків (у комп’ютерах уся інформація зберігається у вигляді
двійкових чисел). У випадку, коли вживається вираз "передати ASCII -
файл", то це означає, що необхідно передати текстовий файл без спеціальних
знаків форматування і інших
службових символів, якими
відрізняються сучасні редактори.
Іноді ASCII -файл - це просто протиставлення двійковому файлу (bi
- nary). | |
Assessment Criteria | |
---|---|
Assessment Criteria – критерії оцінки контролю знань. Опис того, що очікується від особи, що вчиться, щоб вона продемонструвала, що її знання задовольняють встановленим вимогам. Зазначені критерії зазвичай відносяться до дескрипторів циклу і/або рівня для модуля, що вивчається в рамках відповідної дисципліни. | |
Assessment | |
---|---|
Assessment – контроль знань. Повний набір методів, використовуваний для визначення прогресу особи, що вчиться, в засвоєнні дисципліни (курсу) або модуля. Зазвичай ці методи включають письмовий, усний, лабораторний і практичний тест/екзамен, проект, презентацію (доповідь) із супроводжуючими документами. Контроль знань може бути проміжним (поточна атестація, самоконтроль), щоб особа, що вчиться, могла сама оцінити прогрес в засвоєнні знань, або проводитися освітньою установою, щоб встановити, чи досягла особа, що вчиться, потрібних підсумків навчання по завершенню розділу курсу або модуля (атестація – за підсумками розділу курсу, дисципліни або модуля). | |
Aukro.ua | |
---|---|
Aukro.ua – найбільший всеукраїнський інтернет-аукціон, який робить можливим купівлю та продаж будь-якого товару 24 години на добу, 7 днів на тиждень, у зручний для Вас час, у зручному для Вас місці. | |
Authentication | |
---|---|
Authentication – система перевірки прав або особи користувача, необхідна для забезпечення безпечної роботи Мережі. | |
Autovisio.com.ua | |
---|---|
Autovisio.com.ua
– актуальна інформація
про автомобільне життя України, новини, аналітичні статті,
віртуальне життя спільноти автомобілів і їх власників, набір сервісів для
автомобілістів, інформація про ціни на паливо і його якість на АЗС України. | |
Backbone | |
---|---|
Backbone – хребет Internet, швидкодіюча опорна Мережа, що сполучає кілька потужних комп’ютерів, по якій провайдери переганяють основну масу даних. | |
Backstage | |
---|---|
Backstage – пакет, який дозволяє легко створювати інтерактивні Web, -вузли, що містять засоби зв’язку з базами даних, форуми користувачів і електронну пошту, без програмування на мові HyperText Markup Language. Платформа клієнт/сервер, призначена для компаній, розробляючих Web -вузли для підтримки і обслуговування своїх замовників. | |
Backtype | |
---|---|
Backtype
– красива кнопка, яку можна використовувати для прикраси дизайну при взаємодії
з Твіттером | |
Backup | |
---|---|
Backup - резервне копіювання, дублювання. Зробивши резервну копію файла, програми, диска, системи, ви можете їх відновити у випадку непрацездатності або виникненні будь-яких проблем. | |
Badoo.com | |
---|---|
Badoo.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Base 64 | |
---|---|
Base 64 – спосіб кодування електронної пошти, сумісний з MIME. | |
Basic Input / Output System | |
---|---|
Basic Input / Output System (базова система вводу / виводу). Набір підпрограм, що працюють безпосередньо з апаратними засобами комп‘ютера і забезпечують передачу інформації між окремими елементами системи - пам’яттю, дисковими пристроями, відеоадаптером і т. ін. | |
Baud rate | |
---|---|
Baud rate – швидкість обміну даними між комп’ютером і модемом. | |
Baud | |
---|---|
Baud – (з деякою точністю) можна сказати, що це швидкість передачі даних в одиницях виміру (біт/сек.), або, простіше кажучи, швидкість, з якою модем передає дані. Для однієї букви або знаку необхідно вісім біт. Модеми рідко передають дані точно з тією ж швидкістю, яка вказана для них в бодах, через обчислювальні та інші проблеми. Дорожчі модеми використовують такі системи, які можуть виправляти ці помилки або стискувати дані для прискорення передачі. | |
Bebo.com | |
---|---|
Bebo.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Beta.enetri.com | |
---|---|
Beta.enetri.com – українська соціальна інформаційна мережа, колективна цифрова система знань, досвіду, взаємодопомоги, приємного спілкування і особистої самореалізації, замітки, статті, публікації, новини, технології, програмування, голосування, коментарі, стіл замовлень, переклади. | |
BIND | |
---|---|
BIND - найуспішніша форма реалізації DNS . | |
BinHex | |
---|---|
BinHex - спосіб кодування електронної пошти, прийнятий на Macintosh. Для сумісності підтримується деякими Windows -поштальйонами. | |
Bit MaP image (BMP) | |
---|---|
Bit MaP image (BMP) - універсальний формат растрових графічних файлів, використовується в операційній системі Windows. | |
BITNet | |
---|---|
BITNet - міжнародна комп’ютерна мережа академічної орієнтації, яка використовує інший набір машинних команд для передачі даних. Легко доступна користувачам Internet через e - mail (електронну пошту) і підтримує величезне число телеконференцій і баз даних. Назва пішла від "Because It’s Time". | |
BlackPlanet.com | |
---|---|
BlackPlanet.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Blogger | |
---|---|
Blogger – сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може створити свій блог, не вдаючись до програмування і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення. Blogger був створений компанією Pyra Labs, якою зараз володіє Google. | |
BOCES | |
---|---|
BOCES - агентство-посредник по образованию, которое обеспечивает школьные округа Нью-Йорка и Колорадо образовательными курсами; другие штаты могут иметь аналогичные, но альтернативно названные программы. | |
Boolean | |
---|---|
Boolean – застосовується на пошукових серверах для позначення логічних операцій типу boolean and - логічне "І"і тому подібне. | |
ВОТ (bot) | |
---|---|
ВОТ (bot) - розмовний термін для програм, які чекають відгуку і відгукуються на запити по каналу ІRС (Internet Relay Chat) для розмови. | |
Bounce | |
---|---|
Bounce - те, що відбувається з електронною поштою, коли вона не досягає одержувача і повертається знову до відправника (якщо тільки вона не загубилася десь в кіберпросторі). | |
BPS | |
---|---|
BPS (біт/с (біт за секунду)) - міра швидкості передавання даних каналами зв’язку. Bps - одиниця вимірювання швидкості обміну даними. | |
Broadband | |
---|---|
Broadband - широкосмуговий високошвидкісний (канал зв’язку). Звичайно припускається швидкість передавання даних більше 1,544 Мбіт/с. | |
Browser | |
---|---|
Browser - броузер - засіб перегляду. Програмне забезпечення,
яке надає текстовий або графічний інтерфейс для інтерактивного пошуку,
знаходження, перегляду і обробки даних у мережі. | |
BTOA | |
---|---|
BTOA - спосіб кодування електронної пошти. | |
BTW | |
---|---|
BTW - (у листах) до речі. | |
Busy | |
---|---|
Busy - повідомлення "зайнято"по відношенню до телефонної лінії. | |
BYOD | |
---|---|
BYOD – дослівно – «принеси свій пристрій» (Bring Your Own Device). Політика використання власних пристроїв на уроці. З плюсів – скорочення бюджетних витрат і звичне середовище для навчання; з мінусів – проблеми з контролем безпеки і дотримання навчальних вимог. | |
Cafe.beeline.ua | |
---|---|
Cafe.beeline.ua – українська соціальна мережа для абонентів Beeline, повідомлення про активність друзів, спілкування по SMS, фото по MMS, блог на Wap-порталі. | |
Canvas | |
---|---|
Canvas – елемент HTML5, який можна застосовувати для малювання графіки використовуючи скрипти (переважно JavaScript). Наприклад його можна застосувати для малювання графів, створення фотокомпозицій а також анімації. | |
Categories | |
---|---|
Categories – розділи (тематичні) на пошукових системах в WWW. | |
CEE | |
---|---|
CEE – центральна і східна Європа | |
Celebritytweet | |
---|---|
Celebritytweet – програма-додаток до Твіттеру, «з промовистою назвою», про відомих і зоряних твіттерян, місце справжніх зірок у Твіттері. | |
CGI | |
---|---|
CGI – специфікація передачі параметрів програмі, WEB -сервером, що викликається. | |
Channel | |
---|---|
Channel - канал. Це
Web-вузол (вузловий комп’ютер),
створений для доставки інформації
із Інтернет на комп’ютер користувача. Використовуючи канали, користувач може
бачити не тільки одну Web-сторінку, але всю структуру Web-вузла,
що прискорює вибір
необхідної для перегляду інформації. Так звані
"Активні канали"розроблені таким чином, що користувач зможе переглядати
їх навіть в автономному режимі.
Наприклад, їх завантаження на
ПЕОМ буде виконуватись вночі, а вдень їх можна переглядати без підключення до Інтернет. | |
Chat | |
---|---|
Chat - розмова. Цей термін використовують для опису інтерактивних конференцій. Наприклад, "кімнати для розмов"ІRС, "WebChat", prodigy і Аоl. | |
Chatroom | |
---|---|
Chatroom - веб-сайт або частина веб-сайту або онлайн сервіс, який пропонує співтовариствам асинхронну можливість для обговорення конкретних питань. | |
Classmates.com | |
---|---|
Classmates.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Client - side image map, server - side image – map | |
---|---|
Client - side image map, server - side image – map – інформація про те, які посилання відповідають певним областям картинки, яку містить безпосередньо сама HTML -сторінка. | |
CND | |
---|---|
CND – "покажчик зухвалого номера"сервісна послуга телефонних компаній в США і деяких інших країнах, за допомогою якої телефонні станції разом з сигналом виклику передають інформацію про абонента. Основною її частиною є телефонний номер абонента або його так званий "ідентифікатор". Наприклад, модеми ZyXEL можуть приймати цю інформацію і виводити на екран терміналу для наступного аналізу програмним забезпеченням. Ця послуга не реалізована на телефонних станціях, що експлуатуються в колишньому СРСР. Відмінність від радянських АОНів полягає в тому, що інформація присилається в іншому форматі, автоматично і до того, як модем дасть відповідь на виклик. | |
Cohort | |
---|---|
Cohort – потік. Група студентів, що почали навчання з даної програми або курсу в одному і тому ж році. | |
Command line | |
---|---|
Command line - у DOS або Unix це - те місце, де користувач вводить команди для виконання. | |
Communication Link | |
---|---|
Communication Link- канал
зв’язку. Це обладнання
і програмне забезпечення,
призначене для зв’язку двох кінцевих користувачів | |
Communications software | |
---|---|
Communications software - програма, яка надає відомості модему про правила роботи. | |
Compact Disc Read-Only Memory | |
---|---|
Compact Disc Read-Only Memory (компакт-диск - пам’ять тільки
для читання). Носій інформації,
записаної оптичними методами
за допомогою лазера. | |
Compact | |
---|---|
Compact - стисла форма виведення інформації, в тому числі при запитах до пошукового сервера. | |
Competences | |
---|---|
Competences – компетенції. Компетенції є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок і здібностей. Формування і розвиток компетенцій є метою освітньої програми. Компетенції формуються в різних розділах курсу навчання і оцінюються на його різних стадіях. Вони можуть підрозділятися на компетенції, що відносяться до предмету навчання (професійні) і загальні компетенції (не залежні від змісту програми навчання). | |
Compression/Decompression | |
---|---|
Compression/Decompression - упакування/розпаковка. Метод кодування/декодування сигналів, який дає змогу передавати (або запам’ятовувати) більший обсяг даних, ніж дозволяє носій. | |
Contact hour | |
---|---|
Contact hour – контактні (аудиторні) години. Період часу в 45-60 хвилин навчального процесу при безпосередньому контакті між викладачем і особою, що вчиться, або групою осіб. | |
Content | |
---|---|
Content - інформаційний зміст WWW -сервера. | |
Continues assessment | |
---|---|
Continues assessment –
бально-рейтингова система оцінки
знань. Діє протягом встановленого
періоду навчального процесу (наприклад, протягом семестру, навчального року) і
визначає систему оцінювання набутих особою, що вчиться, знань, умінь та
навичок. | |
Convergence | |
---|---|
Convergence – конвергенція. Конвергенція припускає добровільне сприйняття належних дій для досягнення загальної мети. Болонський процес по суті є конвергенцією вибудовування національних систем вищої освіти в Європі. | |
Conversation threads | |
---|---|
Conversation threads - відстежування черговості статей в телеконференціях. | |
Cool servers | |
---|---|
Cool servers - означає приблизно переліки вибраних серверів, які притягують наш погляд, допомагають в роботі, тамують душевні потреби. Іншими словами стійкі зв’язки (links) з серверами, які викликають стійку приязнь. | |
Corel Draw files (CDR) | |
---|---|
Corel Draw files (CDR) - оригінальний формат векторних графічних файлів, що використовується в системі обробки векторної графіки Corel Draw. | |
Course unit | |
---|---|
Course unit – розділ курсу (навчальна одиниця, дисципліна). Змістовно закінчена, формально структурована частина навчального курсу. У розділі обов’язково повинні бути: чітко визначений відповідний до змісту перелік підсумків навчання, викладених в термінах компетенцій, а також належні критерії оцінки знань. Різні розділи курсу можуть мати різну кількість кредитів. | |
Coursework | |
---|---|
Coursework – навчальна робота. Поняття навчальної роботи пов’язується з потрібною, зазвичай контрольованою і оцінюваною, навчальною діяльністю в рамках розділу курсу або модуля. | |
Cracker | |
---|---|
Cracker - назва хакера, прийнята в Internet. У відмінності від слова "хакера", який в Мережі не вважається лайливим словом, саме крекер - "нехороша людина", термін багатозначний: крекерами крім того називають сухе печиво, що ламається, і хакреські програми, що безшумно ламають захист. | |
Credit accumulation | |
---|---|
Credit accumulation – накопичення кредитів. У накопичувальній системі кредитів для успішного завершення навчання в семестрі, в навчальному році або в цілому за навчальною програмою необхідно отримати (зарахувати) певне число кредитів, що встановлюється вимогами даної програми. Кредити зараховуються (і накопичуються) тільки після того, як успішне досягнення особою, що вчиться, підсумків навчання підтверджується контролем знань. Особи, що навчаються, можуть використовувати накопичувальну систему кредитів для переведення або накопичення кредитів, в одному або різних освітніх установах. Система накопичення кредитів також дозволяє особам, що вчаться, засвоювати окремі розділи курсів або модулі без необхідності негайного академічного визнання підсумків навчання. | |
Credit framework | |
---|---|
Credit framework – система кредитів. Система, що сприяє вимірюванню і порівнянню підсумків навчання в контексті різних кваліфікацій, освітніх програм і умов навчання, на основі трудомісткості навчальної роботи студента, виміряної в одиницях часу. | |
Credit level | |
---|---|
Credit level – рівень (складність) кредиту. Індикатор
відносних вимог до навчання або до міри свободи, що надається особі, що
вчиться, в даному розділі або модулі. Зазвичай цей індикатор пов’язується з
глибиною і складністю вивчення та іноді асоціюється з роком (курсом) навчання
і/або з особливостями змісту розділу. | |
Credit | |
---|---|
Credit – кредит (залікова одиниця). Числовий спосіб виразу об’єму і рівня знань, заснований на досягненні результатів навчання, а також відповідною цьому рівню трудомісткості, виміряної в одиницях часу. Кредит може бути зарахований особі, що навчається, після перевірки досягнення нею встановлених підсумків навчання на певному рівні, відповідному витратами на навчання, що проводиться, або раніше здійсненого навчання. | |
Criterion-referenced assessment | |
---|---|
Criterion-referenced assessment – “порогова“ система контролю. У цій формі контролю знань конкретні характеристики, здібності, навички, поведінкові одиниці, оцінки обираються як критеріальні, що визначають поріг успішного “проходження“ даного контролю. При цьому “недобір“ по одному критеріальному значенню може компенсуватися успіхом по іншому. Така система контролю зазвичай асоціюється з “пороговим мінімумом“ досягнення підсумків навчання. | |
CSS | |
---|---|
CSS - Cascading Style Sheets (Каскадні таблиці стилей) – технологія опису зовнішнього вигляду Інтернет-сайту, який написаний мовою розмітки. Переважно використовується як засіб оформлення веб-сторінок у форматі HTML. | |
CU | |
---|---|
CU – (у листах) побачимося. | |
CUL | |
---|---|
CUL - (у листах) побачимося пізніше. | |
Cybermall | |
---|---|
Cybermall - WWW-сервер, який використовується для онлайнової торгівлі кількома організаціями. | |
Cyberpunk | |
---|---|
Cyberpunk – людина, що ще не знайшла свого місця в житті, для якої хакерство - гра і самоствердження одночасно. Також, як і термін "робот", це слово прийшло з науково-фантастичної літератури - твору William Gibson і Bruce Sterling. | |
Cyberspace | |
---|---|
Cyberspace – (термін,
вжитий автором William
Gibson в його
новелі Neuromancer) – кіберпростір, описує увесь діапазон
інформаційних ресурсів, доступних через
глобальні комп’ютерні мережі. (У цій книзі
вживається як синонім всього світу мереж - Usenet, Internet і т. д.). | |
Cycles descriptors | |
---|---|
Cycles descriptors – дескриптори циклів. Узагальнені описи широкого кола результатів навчання кожного з трьох циклів, відповідно визначених Болонським процесом. | |
Cycles | |
---|---|
Cycles – цикли. Три послідовні ступені, визначені в Болонському процесі (перший цикл – бакалавр, другий цикл – магістр і третій цикл – доктор PhD), в рамках яких знаходяться всі кваліфікації європейської системи вищої освіти. | |
Daemon | |
---|---|
Daemon - службова програма системи Unix, яку відправник помічає, наприклад, якщо електронний лист не доставлений одержувачеві. В цьому випадку він отримує назад свій лист з посланням від "mailer daemon". Існує також поштовий SMTP -демон і т. ін. | |
Database | |
---|---|
Database - база даних. Це доступне багатьом користувачам зібрання різних відомостей. | |
DDoS-атака | |
---|---|
DDoS-атака – атака з використанням безлічі адрес нічого не підозрюючих користувачів, для «забивання» каналу, через відкриття максимально можливої кількості з’єднань із соціальною мережею. Послання великої кількості паразитного трафіку для перевантаження і виведення з ладу операційної системи, яка не встигає обробити всі з’єднання, в результаті чого, користувачі соціальної мережі не мають можливості з’єднання з сервером, на якому розміщений сайт. | |
Dedicated Line | |
---|---|
Dedicated Line - виділена лінія. Це виділена конкретному абоненту лінія служби зв’язку. | |
Degree | |
---|---|
Degree – ступінь. Кваліфікація, що присвоюється освітньою установою випускникові після успішного засвоєння встановленої освітньої програми. У накопичувальній системі кредитів програма вважається завершеною, якщо випускник одержав необхідне число зарахованих кредитів, досягнув обумовленого переліку підсумків навчання. | |
Delicious | |
---|---|
Delicious – служба закладок. | |
Detailed | |
---|---|
Detailed - детальна форма подання інформації, найчастіше на панелях налаштування програм та у запитах до пошукової системи. | |
DHCP | |
---|---|
DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol - протокол динамічної конфігурації вузла) – мережевий протокол, який дозволяє комп’ютерам автоматично отрмувати IP-адресу та інші параметри, які необхідні для роботи в мережі TCP/IP. | |
Dial | |
---|---|
Dial - up
user - користувач
комутованого [телефонного, модемного] з’єднання, що працює по телефонній лінії. | |
Dial – up | |
---|---|
Dial – up - сеансне телефонне підключення. | |
Digg.com | |
---|---|
Digg.com – ресурс новин. | |
Diploma supplement | |
---|---|
Diploma supplement – додаток до диплома. Додаток до диплома – доповнення до офіційного документа, що визначає присвоєний ступінь/кваліфікацію. Додаток до диплома призначений для опису суті, рівня, змісту і статусу навчання, пройденого і успішно завершеного особою ступеня/кваліфікації. Додаток базується на моделі, розробленій Європейською Комісією, Радою Європи і ЮНЕСКО/СЕПЕС. Він сприяє міжнародній прозорості і академічному/професійному визнанню кваліфікацій. | |
Distinctive Ring | |
---|---|
Distinctive Ring - функція умовного дзвінка, призначена для використання з цифровими АТС. Їх абонентам пропонується як додаткова послуга підключення до однієї телефонної лінії кількох (до чотирьох) різних телефонних номерів. | |
Distribution | |
---|---|
Distribution - спосіб обмеження області поширення повідомлень у мережі Usenet. Використовується для оголошень про купівлю-продаж або обговорень регіональної політики. | |
DM | |
---|---|
DM – особисте, приватне повідомлення, яке не бачить ніхто, крім прямого одержувача. | |
DNS | |
---|---|
DNS - доменна система імен. | |
Doctorate and doctoral degree | |
---|---|
Doctorate and doctoral
degree – докторантура і
докторський ступінь. Кваліфікація, що
присвоюється по завершенню
третього циклу навчання
і визнається на міжнародному рівні як кваліфікація наукової,
академічної роботи або іншої професійної діяльності високого рівня. Вона
передбачає істотний об’єм оригінальних наукових досліджень, що зазвичай
представляються у вигляді дисертації. | |
Document | |
---|---|
Document - у термінології WWW - будь-який файл, який прочитується і видається на екран програмою перегляду Web або її допоміжним додатком. | |
Down | |
---|---|
Down - назва для ситуації, коли ділянка загального доступу несправна, і користувач не можете отримати до неї доступ. | |
Download | |
---|---|
Download
- копіювання файлу з хост-системи на свій комп’ютер | |
Download 2 | |
---|---|
Download – завантаження. Це передавання програм або даних з головного комп’ютера на підключений до нього пристрій, звичайно із сервера локальної або глобальної мереж на ПЕОМ. | |
Driver | |
---|---|
Driver - програма (іноді реалізована на апаратному рівні), для зв’язку комп’ютера з периферійними і внутрішніми пристроями - принтерами, мережевими платами, маніпуляторами і т. ін. | |
E – mail | |
---|---|
E – mail – метод пересилання приватних послань за допомогою Мережі. У англійській мові використовується і як іменник, і як дієслово. | |
eBay Inc | |
---|---|
eBay Inc. – американська інтернет-компанія, що керує однойменним сайтом eBay.com, онлайн майданчик для проведення аукціонів і торгівельний веб-сайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю різноманітних товарів та послуг. | |
Echofon | |
---|---|
Echofon – проста і зручна додаткова програма до Твіттеру. Дозволяє відстежувати: recent, mentions і messages. Випущені версії Echofon for Mac і Echofon for iPhone (Free і PRO). | |
ECTS | |
---|---|
ECTS (European
Credit Transfer and
Accumulating System) – європейська перевідна і накопичувальна система кредитів. Європейська
перевідна і накопичувальна система кредитів | |
ECTS2 | |
---|---|
ECTS–
система, створена для зручності
осіб, що навчаються,
яка базується на
оцінці трудомісткості навчальної роботи особи, необхідної для досягнення мети
навчання за даною програмою. Ці цілі повинні бути описані в термінах встановлених
підсумків навчання і компетенцій. ECTS базується на принципі відповідності 60
кредитів трудомісткості одному академічному року навчальної роботи особи денної
форми навчання. Трудомісткість навчальної роботи особи протягом одного
академічного року в Європі вимірюється в межах 1500-1800 навчальних годин, що
відповідає (25-30)- годинному змісту одного кредиту. Система ECTS призначена
для підвищення прозорості систем освіти і сприяє мобільності студентів в Європі
за допомоги накопичення і переведення кредитів. Переведення кредитів
гарантується Угодою, підписаною університетом, звідки переходить студент,
університетом, куди він переводиться і самим студентом. | |
E-learning | |
---|---|
E-learning – надання доступу до комп’ютерних навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет або корпоративні Інтранет мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб. | |
e-learning (eLearning) | |
---|---|
e-learning (eLearning) – все, що допомагає вчитися в мережі: онлайн- курси, цифрові ресурси, веб-сервіси, мобільні додатки. Цифрова освіта, електронна освіта, digital-освіта – це все про elearning. Близький за змістом термін – EdTech (Education Technology). Ще його можуть називати мережевим навчанням або онлайн-навчанням. В основі цієї нової педагогічної парадигми лежить відкритість освітніх ресурсів, децентралізація навчальної діяльності та використання в цих цілях інформаційних технологій. Мережеве навчання передбачає створення масового загального цифрового середовища для освіти і самоосвіти. | |
E-learning Electronic Learning) | |
---|---|
E-learning (Electronic Learning) – електронне навчання (або Інтернет навчання). | |
E-mail (mail - пошта) – електронна пошта, яка сьогодні має широке розповсюдження і вже готова повністю замінити собою звичайну, паперову пошту. | |
Encapsulated Post Script (EPS) | |
---|---|
Encapsulated Post
Script (EPS) - формат векторних
графічних файлів, підтримується
програмами для різних операційних систем і рекомендується для друку й створення ілюстрацій в настільних видавничих
системах. | |
ENIC | |
---|---|
ENIC (European Network of Information Centres) - Європейська мережа інформаційних центрів. Рада Європи та ЮНЕСКО створили мережу ENIC для реалізації Лісабонської конвенції про визнання та, в цілому, для розробки політики та практики з визнання кваліфікацій. Функції секретаріату мережі спільно виконують Рада Європи та ЮНЕСКО/СЕПЕС. | |
ENQA | |
---|---|
ENQA (European Association for Quality Assurance in Higher Education) - Європейська асоціація з забезпечення якості у вищій освіті. ENQA забезпечує співпрацю в сфері якості вищої освіти для розробки та обміну передовим досвідом. | |
EQAR | |
---|---|
EQAR (European Quality Assurance Register for Higher Education) - європейський Регістр забезпечення якості вищої освіти. Заснований ENQA, ESU, EUA и EURASHE. Створений для підвищення прозорості забезпечення якості вищої освіти в Європі, керує реєстром агенцій з забезпечення якості | |
ESU | |
---|---|
ESU (The European Students’ Union) - Європейський Союз студентів. Об’єднує національні союзи студентів. Представляє і просуває освітні, соціальні, економічні та культурні інтереси студентів на європейському рівні. | |
EUA | |
---|---|
EUA (European University Association) – Європейська асоціація університетів. Основні пріоритети асоціації полягають у формуванні Європейського простору вищої освіти; інтернаціоналізації вищої освіти та досліджень; підвищення якості європейських університетів. | |
Eudora | |
---|---|
Eudora - (названа своїм першим автором на честь імені американської письменниці, що написала розповідь "Я живу в пошті") - одна з двох найпопулярніших за кордоном (разом з Pegasus Mail) програм-листонош. Її ім’я стало майже прозивним для позначення спеціалізованої розвиненої поштової програми. | |
Eunet | |
---|---|
Eunet - провайдер і підтримувана ним європейська частина Internet. | |
EURASHE | |
---|---|
EURASHE (European
association of Higher
Education Institutions) -Європейська асоціація вищих навчальних закладів. Її метою є
відстоювання інтересів професійної вищої освіти в Європейському просторі
вищої освіти. | |
Ex.ua | |
---|---|
Ex.ua – найбільший український файлообмінник, заснований влітку 2009 року. Усі сервери розташовані на території України. Сервіс дозволяє завантажувати файли до 50 ГБ. | |
Examination (exam) | |
---|---|
Examination (exam)
– екзамен. Письмове
або усне випробування,
що проводиться на встановлених
етапах (наприклад, в
кінці або в
середині семестру, або іншого встановленого періоду навчання, або в
кінці освітньої програми, розділу курсу або модуля). | |
Інтеграція права і інформатики 2 | |
---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |
Інтегрована система 2 | |
---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |
Інтенсивні інновації | |
---|---|
Інтенсивні (франц. intensif, від лат. intensio – напруження, посилення) інновації – інновації, які передбачають розвиток педагогічної системи за рахунок внутрішніх резервів. | |
Інтерактивна гра | |
---|---|
Інтерактивна гра – це гра, що надає гравцеві негайний відгук. Будь-яка рухлива гра інтерактивна. Гра з комп’ютером в шахи – теж. | |
Інтерактивна інформаційна система | |
---|---|
Інтерактивна інформаційна система – приватний варіант екстраактивної системи, в якій відбувається не тільки передача, але й обмін інформацією в режимі діалогу. Наприклад: електронна пошта і чати, телефонія, інтерактивне телебачення тощо. | |
Інтерактивна програма навчання | |
---|---|
Інтерактивна програма навчання – організоване розміщення навчальних курсів, що надаються, перш за все, через Інтернет. | |
Інтерактивне телебачення | |
---|---|
Інтерактивне телебачення – телебачення зі зворотним зв’язком. | |
Інтерактивний | |
---|---|
Інтерактивний – діалоговий, такий з яким користувач
може взаємодіяти. | |
Інтерактивний мультимедіа курс | |
---|---|
Інтерактивний мультимедіа курс – навчальний матеріал,
поданий у вигляді гіпертекстової структури з мультимедіа додатками, забезпечений системою
навігації по курсу і управління
різними його компонентами. | |
Інтерактивний режим | |
---|---|
Інтерактивний режим – режим безпосередньої
взаємодії людини- користувача з
персональним комп’ютером. | |
Інтерактивні навчальні матеріали | |
---|---|
Інтерактивні навчальні матеріали – матеріали, які викладачі використовують для навчання, а студенти використовують для вивчення курсу (наприклад, друковані тексти, оцифровані тексти, програмне забезпечення, голос, зображення). | |
Інтерактивні освітні ресурси | |
---|---|
Інтерактивні освітні ресурси – будь-який цифровий матеріал, який використовується для підтримки навчання студентів, який може бути представлений в декількох видах. | |
Інтерактивність1 | |
---|---|
Інтерактивність1 – це
умовне
поняття, що розкриває двосторонній характер взаємодії між елементами системи. | |
Інтерактивність2 | |
---|---|
Інтерактивність2 – взаємодія, обмін інформацією, ідеями, думками між студентами та викладачами, що звичайно відбувається з метою підтримки навчання. | |
Інтерліньяж | |
---|---|
Інтерліньяж - плавне регулювання густини рядків на сторінці (зміна відстані між рядками). | |
Інтернет | |
---|---|
Інтернет – глобальна (всесвітня) множина незалежних комп’ютерних мереж, з’єднаних між собою для обміну інформацією за стандартними відкритими протоколами. | |
Інтернет1 | |
---|---|
Інтернет1 – всесвітня інформаційна система загального доступу, логічно зв’язана глобальним адресним простором, базується на Інтернет-протоколі TCP/IP, визначеному міжнародними стандартами, забезпечує обмін даними між
комп’ютерами в мережі. | |
Інтернет2 | |
---|---|
Інтернет2 – безліч взаємопов’язаних комп’ютерних мереж, що огортає земну кулю. Інтернет забезпечує доступ до комп’ютерів, електронної пошти, дошок оголошень,
баз
даних і дискусійним групам, всі з яких використовують протокол
TCP / IP. | |
Інтернет3 | |
---|---|
Інтернет3 – глобальна
інформаційна система,
частини
якої
логічно взаємопов’язані між собою за
допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі TCP / IP, і яка забезпечує, публічно або приватно,
комунікаційний сервіс високого рівня. | |
Інтернет4 | |
---|---|
Інтернет4 – глобальна
мережа, в яку
входять урядові, академічні, комерційні, військові і корпоративні мережі всього світу, в основі якої лежить
використання
протоколу передачі даних TCP / IP. | |
Інтернет5 | |
---|---|
Інтернет5 –
всесвітня глобальна телекомунікаційна
мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів, що з’явилася на початку
70-х років.
Складається з мільярдів комп’ютерів, зв’язаних між собою
каналами передачі
даних і використовується для обміну
інформацією між користувачами цих
комп’ютерів. Технологічна основа
для розвитку міжнародної концепції всесвітнього інформаційного суспільства. | |
Інтернет Протокол | |
---|---|
Інтернет Протокол
– основний протокол, який забезпечує комунікації в Інтернет. | |
Інтернет-2 ("Abilene") | |
---|---|
Інтернет-2 ("Abilene") – проект створення інфраструктури нового Інтернету. Заснований на новому протоколі IPv6 і об’єднує вже понад 150 університетів. Володіє підвищеною продуктивністю, надійністю, швидкістю передачі даних (2,4 Гігабіт за сек.). Гарантує передачу зображень і звуку без затримки, стійку ширину каналів передачі. З його допомогою вирішується проблема мережевих перевантажень, з’являється можливість ранжування трафіку і його практично миттєва передача. У перспективі відкривається шлях до створення мережевого телебачення, передачі голографічного і відчутного зображення. | |
Інтернет-адикція | |
---|---|
Інтернет-адикція – реально існуючий феномен психологічної залежності від Інтернет. (Для того, щоб вважати його захворюванням, в даний час недостатньо клінічних даних). За проявами залежності від Інтернету також нерідко можуть ховатися інші адикції, або психічні відхилення. Виявляється у своєрідному відході від реальності, при якому процес навігації по мережі "затягує"суб’єкта настільки, що він виявляється не в змозі повноцінно функціонувати в реальному світі. | |
Інтернет-аукціон | |
---|---|
Інтернет-аукціон – електронна торгівельна система, в якій продаж товарів відбувається безпосередньо від однієї людини іншій. Зазвичай відноситься до сектору "споживач - споживач". Аукціони можуть також представляти і сектор "бізнес-бізнес"безпосередньо, наприклад, енергетичні аукціони. | |
Інтернет-голосування | |
---|---|
Інтернет-голосування – різні форми голосування, починаючи від вивчення громадської думки, референдумів і закінчуючи політичними виборами, що проводяться через Інтернет. Виборець отримує на відповідному веб-сайті електронний бюлетень і голосує. Справжність бюлетеня гарантується за допомогою цифрового підпису. Важливою проблемою є збереження таємниці голосування, різні маніпуляції з електронними бюлетенями і хакерські атаки. Має особливо важливе значення в рамках діяльності електронного уряду | |
Інтернетика | |
---|---|
Інтернетика – прикладний науковий напрям, що вивчає властивості, закономірності й способи використання глобальної комп’ютерної мережі в різних сферах людської діяльності. Є логічним продовженням інформатики в аспекті її впливу на соціально-економічні процеси. | |
Інтернет-інкубатор | |
---|---|
Інтернет-інкубатор – венчурна інвестиційна модель, метою якої є прискорена підготовка і швидке виведення на ринок Інтернет - компаній та їхніх проектів. | |
Інтернет-компанія | |
---|---|
Інтернет-компанія – юридична особа, яка надає Інтернет-послуги. Не слід плутати з компаніями, що ведуть реальний бізнес (в тому числі й торговий) з використанням інформаційних технологій. | |
Інтернет-консультації | |
---|---|
Інтернет-консультації – онлайнові взаємодії (наради) з питань права, оподаткування, діяльності фірм і т. ін. Для реалізації використовуються електронна пошта, Інтернет-конференції. Не слід плутати з електронним консалтингом як різновидом електронного бізнесу. | |
Інтернет-курси | |
---|---|
Інтернет-курси – частина навчального процесу в дистанційній освіті, що складається в участі в заняттях через Інтернет. | |
Інтернет-магазин | |
---|---|
Інтернет-магазин – це магазин, "вітрина"якого розташована в Інтернеті.
Товари в такому магазині можна купувати
через Інтернет,
не виходячи з будинку. Отримати товар
можна поштою або з кур’єром, а
сплатити
- при
отриманні або теж
через мережу. | |
Інтернет-магазин 2 | |
---|---|
Інтернет-магазин – веб-сайт, що рекламує товар або послугу, приймає замовлення на покупку, пропонує користувачеві вибір варіанту розрахунку, спосіб отримання замовлення і який виписує рахунок на оплату. | |
Інтернет-маркетинг | |
---|---|
Інтернет-маркетинг – це практика використання всіх аспектів традиційного маркетингу в Інтернеті, яка охоплює основні елементи маркетингу: ціна, продукт, місце продажу та просування. Основна мета - отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту. | |
Інтернет-мем | |
---|---|
Інтернет-мем (англ. Internet meme) – назва явища спонтанного поширення якоїсь інформації чи фрази, часто безглуздої, що випадково набула популярності в інтернет-середовищі завдяки поширенню усіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, у блогах тощо). | |
Інтернет-мовлення | |
---|---|
Інтернет-мовлення – динамічна зміна інформації, що передається по каналах Інтернету: новинні стрічки, мінливий відео, повідомлення про результати виборів тощо. Основа технології інтерактивного телебачення. Телемовлення через Інтернет вимагає наявності потужного комп’ютера і декодера, високошвидкісного з’єднання, спеціалізованого сервера. Одна з технологій, які найбільш бурхливо розвиваються. | |
Інтернет-навчання | |
---|---|
Інтернет-навчання – навчання в реальному режимі часу, де ті, хто навчається пов’язані з джерелами навчальної інформації та викладачами через комп’ютерну мережу. | |
Інтернет-портал | |
---|---|
Інтернет-портал – (англ. portal – «головний вхід; ворота») – Веб-сайт, що надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси, що працюють у рамках одного веб-сайту, такі, як пошта, пошук, погода, новини, форуми, обговорення, голосування та ін. | |
Інтернет-послуги | |
---|---|
Інтернет-послуги – послуги користувачам відносно забезпечення доступу в мережу, розробки інтернет-додатків, організаційного та інформаційного супроводу інтернет-ресурсів, розроблення і розміщення реклами в мережі та ін. | |
Інтернет-провайдер | |
---|---|
Інтернет-провайдер
– компанія,
що
надає
користувачам доступ
до Інтернет. | |
Інтернет-радіо або веб-радіо | |
---|---|
Інтернет-радіо або веб-радіо – технологія передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. | |
Інтернет-ресурси | |
---|---|
Інтернет-ресурси – інструментальні засоби, програмні системи й сервіси, шлюзи й веб-сайти, якими розпоряджається й керує організація (підприємство) й/або які доступні йому через мережу. | |
Інтернет-сервіс | |
---|---|
Інтернет-сервіс – сервіс, що отримується користувачами за допомогою Інтернету. Сюди входять, наприклад, FTP, eMaіl, ІCQ, YouTube, «хмарні обчислення» та ін. | |
Інтернет-спільнота | |
---|---|
Інтернет-спільнота – відносно стійка група людей, які взаємодіють за допомогою електронної пошти, соціальних мереж або миттєвих обмінів повідомленнями в професійних, освітніх або інших цілях. На відміну від міжособистісних контактів, агенти інтернет-співтовариства взаємодіють на ос- нові прямого обміну інформацією за типом “усі з усіма”. Члени інтернет- співтовариства, як правило, пов’язані спільними нтересами, сферою діяльності, бізнесу та ін. | |
Інтернет-спільнота 2 | |
---|---|
Інтернет-спільнота – стійка система зв’язків і відносин між користувачами мережевого інформаційного простору,
що склалася в
процесі спільної діяльності. На відміну від міжособистісних контактів, агенти Інтернет- спільноти взаємодіють на
основі прямого
обміну інформацією типу
"усі з усіма". | |
Інтернет-сторінка | |
---|---|
Інтернет-сторінка – це документ особливої структури, створений спеціально для перегляду в Інтернеті. | |
Інтернет-телефонія | |
---|---|
Інтернет-телефонія – окремий випадок IP-телефонії, коли в якості ліній передачі телефонного трафіку використовуються звичайні канали Інтернету. | |
Інтернет-технології1 | |
---|---|
Інтернет-технології1 – сукупність програмних і апаратних засобів, що є автоматизованим середовищем доставки, обробки, зберігання, передачі й використання знань у вигляді інформації та їх (знань) дії на об’єкт. Реалізується засобами мережі Інтернет і включає машинний і людський (соціальний) елементи. Стосовно навчання можна виділити такі компоненти інтернет- технологій: а) комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники, тренажери, лабораторні практикуми й тестові системи); б) навчальні системи на базі мультимедіа-технологій, побудовані з використанням персональних комп’ютерів, відеотехніки й накопичувачів на оптичних дисках; в) інтелектуальні й навчальні експертні системи, що використовуються в різних предметних областях; г) розподілені бази даних за галузями знань; д) засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, телеконференції, локальні й регіональні мережі зв’язку, мережі обміну даними та ін.; е) електронні бібліотеки, розподілені та централізовані видавничі системи. Перераховані технології можна розділити на дві великі групи: а) з вибірковою інтерактивністю; б) з повною інтерактивністю. До першого виду належать всі технології, що забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді,– банки даних і БД. Ці технології функціонують у вибірково-інтерактивному режимі, а інформація надається як послуга | |
Інтернет-технології2 | |
---|---|
Інтернет-технології2 – інформаційні, телекомунікаційні
та
інші технології, а також
сервісні послуги, на основі яких відбувається діяльність у
мережі або за допомогою
мережі Інтернет. | |
Інтернет-чат | |
---|---|
Інтернет-чат – віртуальний ресурс, в якому можна поспілкуватися з іншими користувачами в режимі реального часу. | |
Інтертекст | |
---|---|
Інтертекст – комп’ютерний посібник з інтерактивним викладенням навчальної інформації. | |
Інтерфейс1 | |
---|---|
Інтерфейс1 – апаратна
чи програмна
система сполучення об’єктів
з різними характеристиками. | |
Інтерфейс2 | |
---|---|
Інтерфейс2 – правило взаємодії та обміну даними між та всередині апаратного та програмного комплексів ЕОМ, а також людиною та ЕОМ. | |
Інтерфейс3 | |
---|---|
Інтерфейс3 – це прості та зручні засоби взаємозв’язку між користувачем та програмою. | |
Інтерфейс4 | |
---|---|
Інтерфейс4 – програмне забезпечення комунікації між комп’ютером
і
його користувачем або між двома пристроями. У вузькому сенсі – зовнішній вигляд програмного середовища, службовець для забезпечення діалогу з користувачем. | |
Інтерфейс5 | |
---|---|
Інтерфейс5 – відображення на екрані монітора інформації, мінімально необхідної для виконання користувачем основних дій. Розміщення і відображення елементів керування на екрані з урахуванням їх змістового значення та логічного взаємозв’язку. Комплекс умов, засобів і методів, що забезпечують взаємодію користувача
з сайтом, програмою і
комп’ютером. Інструменти для орієнтації та роботи користувача в інформаційному
просторі. Використання знайомих користувачеві дружніх, інтуїтивно зрозумілих і узгоджених між собою образів для
керування програмним забезпеченням.
Приклад: інтерфейс автомобіля
- кермо і педалі. | |
Інтерфейс6 | |
---|---|
Інтерфейс6 – сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та
(або) програм; | |
Інтерфейс7 | |
---|---|
Інтерфейс7 – сукупність описів і узгоджень щодо процедури передачі управління в підпрограму та повернення у вихідну програму. | |
Інтерфейс8 | |
---|---|
Інтерфейс8 – певна стандартна межа між взаємодіючими в інформаційному просторі об’єктами. | |
Інтерфейс користувача1 | |
---|---|
Інтерфейс користувача1 – сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |
Інтерфейс користувача2 | |
---|---|
Інтерфейс користувача2 – частина програми, що відповідає за діалог із користувачем і
може мати форму природномовної системи
(для
інтелектуальних баз даних та експертних систем). | |
Інтерфейс користувача3 | |
---|---|
Інтерфейс користувача3 – інтерфейс, що визначає процеси взаємодії користувача з інформаційним ресурсом в Інтернет. | |
Інтерфейс користувача4 | |
---|---|
Інтерфейс користувача4 – сукупність засобів для оброблення та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так й окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |
Інтерфейс, дружній до користувача | |
---|---|
Інтерфейс, дружній до користувача – властивість, що забезпечує комфортне робоче середовище в процесі взаємодії користувача з інформаційною системою. | |
Інтраактивна інформаційна система | |
---|---|
Інтраактивна інформаційна система – система, в якій кодер і декодер представлено одним матеріальним об’єктом. Інформація залишається тілдьки "всередині"даного об’єкта, а комунікація здійснюється його фізичним переміщенням. Наприклад: книга, рукопис, кіноплівка, оптичний диск та ін. | |
Інтрамережа1 | |
---|---|
Інтрамережа1 – внутрішньокорпоративна мережа
побудована за принципом Інтернет. | |
Інтрамережа2 | |
---|---|
Інтрамережа2 – закрита корпоративна мережа, побудована на базі технологій Інтернету. До її складу може входити корпоративний веб-сайт, доступний тільки співробітникам компанії. Інтрамережа поєднує стандартизацію і простоту, властиві Інтернету, з контролем за доступом до корпоративної інформації. | |
Інтранет1 | |
---|---|
Інтранет1 – внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і
програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути
ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати
як автономна
мережа,
що
не має доступу ззовні. | |
Інтранет2 | |
---|---|
Інтранет2 – внутрішня приватна мережа організації, яка використовує Інтернет, який побудований на використанні протоколу IP, для обміну та спільного використання деякої частини інформації зареєстрованими користувачами. | |
Інфобізнес | |
---|---|
Інфобізнес – інформаційні технології в бізнесі. | |
Інформатизація1 | |
---|---|
Інформатизація1 – введення в соціум інформаційних технологій на основі комп’ютерів і телекомунікацій. | |
Інформатизація2 | |
---|---|
Інформатизація2 – організаційний соціально-економічний і науково- технічний процес створення
оптимальних умов для задоволення інформаційних
потреб і реалізації прав громадян,
органів
державної влади,
органів місцевого
самоврядування, організацій,
громадських об’єднань
на основі формування і
використання
інформаційних ресурсів. | |
Інформатизація3 | |
---|---|
Інформатизація3 – сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково- технічних, виробничих
процесів,
спрямованих на створення умов
для задоволення інформаційних потреб
громадян і суспільства на основі розбудови,
розвитку й використання
інформаційних систем,
мереж, ресурсів та інформаційних технологій із застосуванням
сучасної обчислювальної та
комунікаційної техніки. | |
Інформатизація4 | |
---|---|
Інформатизація4 (лат. informatio –
пояснення) освіти –
одна з глобальних тенденцій розвитку
освіти, пов’язана з
розширенням застосування комп’ютерів, інформаційних мереж і технологій в освітній практиці. | |
Інформатизація освіти | |
---|---|
Інформатизація освіти – це процес, в якому політичні, соціально- економічні, технологічні і правові механізми тісно пов’язані на основі застосування комп’ютерів, інформаційних технологій і засобів зв’язку. | |
Інформатика1 | |
---|---|
Інформатика1 – фундаментальна галузь наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає
інформаційні процеси й системи, методи й засоби одержання, перетворення, передачі, збереження й використання інформації у
різних галузях соціальної практики. | |
Інформатика2 | |
---|---|
Інформатика2 – це
наука,
яка
вивчає закони i методи накопичення, опрацювання iпередачiiнформацiї
в природних, технiчних iсоцiальних
системах з використанням комп‘ютерної техніки. | |
Інформатика3 | |
---|---|
Інформатика3 – комплексний науковий міждисциплінарний напрям, що вивчає моделі,
методи та засоби
збирання, зберігання,
обробки
і
передачі інформації.
Теоретичною інформатикою називають науку про структури, що
грунтуються на
математиці
й
логіці.
Практична інформатика є інженерною дисципліною, що спирається на мережі і системи. До кола її питань входять
бази даних і знань, інформаційно-пошукові системи, гіперсередовище, мова
запитів, комп’ютерний переклад. Вона спирається на теорію інформації, штучний інтелект, електроніку, семіотику та ін. | |
Інформатика4 | |
---|---|
Інформатика4 – наука,
яка
вивчає
інформаційні
процеси
і
системи в соціальному середовищі. | |
Інформатика5 | |
---|---|
Інформатика5 – наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності. | |
Інформаційна безпека1 | |
---|---|
Інформаційна безпека1 – стан захищеності інформаційного середовища, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. | |
Інформаційна безпека2 | |
---|---|
Інформаційна безпека2 – захищеність інформації, що має циркулювати в АС, та підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних нанести збитки власникам або користувачам інформації та підтримуючій інфраструктурі. | |
Інформаційна взаємодія | |
---|---|
Інформаційна взаємодія – процес обміну відомостями (інформацією), що приводить до зміни знань хоча б одного з одержувачів цих відомостей. В живих і технічних системах існує складна ієрархія рівнів інформаційних взаємодій, які в загальному грунтуються на двох схемах: передавач – кодувальний пристрій – канал зв’язку – декодер – приймач (класична схема К.Шеннона); - схема управління Н.Вінера, в якій поряд з прямим потоком інформації, присутній зворотний, що передає інформацію про стан керованого об’єкта (системи). Організація оптимальних умов для інформаційних взаємодій між користувачами у вирішенні прикладних задач, по суті, є основним призначенням Інтернету. | |
Інформаційна війна | |
---|---|
Інформаційна
війна
– відкриті
або приховані
цілеспрямовані інформаційні впливи систем одна на одну з метою отримання певного виграшу в матеріальній, військовій, політичній або ж
ідеологічній сферах. | |
Інформаційна діяльність | |
---|---|
Інформаційна діяльність – діяльність людини, яка пов’язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних. | |
Інформаційна економіка | |
---|---|
Інформаційна економіка – сектор економіки, що виник завдяки розвитку глобального процесу інформатизації. Включає в себе виробництво засобів інформатизації, а також інформаційних продуктів, послуг і інформаційний ринок. | |
Інформаційна злочинність | |
---|---|
Інформаційна злочинність – протиправні дії в інформаційній сфері суспільства, що порушують встановлені законом права особистості, організації чи держави і завдають їм моральної або матеріальної шкоди. | |
Інформаційна інфраструктура | |
---|---|
Інформаційна інфраструктура – сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування та розвиток інформаційного простору країни, а також засобів інформаційної взаємодії, що забезпечують доступ громадян та організацій до інформаційних ресурсів. | |
Інформаційна культура | |
---|---|
Інформаційна культура – здатність суспільства ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати з цією метою передові досягнення в області розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій. | |
Інформаційна мережа | |
---|---|
Інформаційна мережа – сукупність інформаційних систем, які використовують засоби обчислювальної техніки та взаємодіють одна з одною за допомогою комунікаційних каналів. | |
Інформаційна модель | |
---|---|
Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об’єктів, процесів, явищ. | |
Інформаційна нерівність | |
---|---|
Інформаційна нерівність – проблема розвитку
цивілізації, суть якої
полягає в тому, що в процесі інформатизації суспільства виникає
високоавтоматизоване інформаційне середовище,
яке виявляється в різній мірі
доступним для окремих людей, організацій, регіонів та країн світового співтовариства | |
Інформаційна революція | |
---|---|
Інформаційна революція – радикальна зміна інструментальної основи, способів передачі та зберігання інформації, а також обсягу інформації, доступної активній частині населення. | |
Інформаційна свобода особистості | |
---|---|
Інформаційна свобода особистості – можливість людини отримувати необхідну для її життя, професійної діяльності та розвитку інформацію, а також висловлювати свою точку зору з приводу тих чи інших природних або суспільних явищ, передавати інформацію іншим людям, тобто поширювати її в суспільстві. | |
Інформаційна система1 | |
---|---|
Інформаційна система1 – організаційно-впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому
числі з використанням
засобів
обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують
інформаційні процеси. | |
Інформаційна система2 | |
---|---|
Інформаційна система2 – система, що організує пам’ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу. | |
Інформаційна система3 | |
---|---|
Інформаційна система3 – сукупність елементів (матеріальних або ідеальних), певним чином пов’язаних між собою, які утворюють деяку цілісність. В якості системи можна розглядати будь-який об’єкт дійсності. Будь-яка система за своєю суттю є інформаційним утворенням, тому взаємозв’язки її елементів здійснюються за допомогою інформації. Поняття системи в інтернетиці використовується дуже широко, має безліч смислових значень і частіше за все відноситься до взаємозалежного набору засобів технічного і програмного забезпечення, а також організаційно упорядкованої сукупності документів. | |
Інформаційна система4 | |
---|---|
Інформаційна система4 – взаємозалежна
сукупність
засобів, методів персоналу, які використовуються для зберігання,
оброблення й подання даних, відомостей з метою вирішення
користувачем
намічених завдань. | |
Інформаційна система5 | |
---|---|
Інформаційна система5 – програмно-технічна
і
організаційна
система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій. | |
Інформаційна сфера | |
---|---|
Інформаційна сфера – сфера діяльності суб’єктів, пов’язана зі
створенням, перетворенням та споживанням інформації. Включає в себе все знакове середовище, яке оточує людей в сучасному суспільстві. | |
Інформаційна технологія1 | |
---|---|
Інформаційна технологія1 – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування. | |
Інформаційна технологія2 | |
---|---|
Інформаційна
технологія2 – методи оброблення та
організаційно- управлінські концепції її формування і споживання інформації, а також
сукупність усіх видів інформаційної техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання,
оброблення та
передавання даних із
застосуванням певного комплексу технічних засобів. | |
Інформаційна технологія3 | |
---|---|
Інформаційна технологія3 – сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах | |
Інформаційна технологія4 | |
---|---|
Інформаційна технологія4 – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що
забезпечує виконання інформаційних процесів з метою
підвищення їхньої
надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання
інформаційного ресурсу. | |
Інформаційне забезпечення | |
---|---|
Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, а також масивів інформації, що використовуються в автоматизованій інформаційній системі. | |
Інформаційне обслуговування | |
---|---|
Інформаційне обслуговування – надання інформації для підготовки і прийняття рішень, задоволення культурних, наукових, виробничих, побутових та інших потреб людини. | |
Інформаційне середовище | |
---|---|
Інформаційне
середовище – сукупність
оточуючих інформаційну
систему елементів (об’єктів),
які здійснюють на неї вплив або, навпаки, на які вона впливає.
Зовнішнє середовище будь-якої системи розглядається
як
підсистема інформаційної структури більш високого рівня і, тому, є інформаційним утворенням вже по
своїй суті. Інтернет,
наприклад,
являє середовище для своїх об’єктів і одночасно сам функціонує в інформаційному просторі ноосфери. | |
Інформаційне середовище суспільства | |
---|---|
Інформаційне середовище суспільства – сукупність інформаційних ресурсів, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, засобів інформатизації, інформаційних продуктів і послуг інформатизації, політичних, соціально- економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації, що дозволяє забезпечити істотне підвищення якості життя населення, соціально-політичну стабільність держави і перехід суспільства до сталого розвитку. | |
Інформаційне суспільство | |
---|---|
Інформаційне суспільство – нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головні продукти виробництва – інформація та знання. Відмінними рисами інформаційного суспільства є: доступність необхідної інформації для всіх його членів, здатність суспільства виробляти всю необхідну для його життєдіяльності інформацію, а також забезпечення всіх громадян засобами доступу до цієї інформації. | |
Інформаційний аналіз | |
---|---|
Інформаційний аналіз – вивчення документів та визначення обсягу сформованої і використаної інформації, а також розробка схеми документообігу і моделі інформаційних зв’язків. | |
Інформаційний код | |
---|---|
Інформаційний код – форма речовини або енергії, за допомогою яких переноситься інформація. | |
Інформаційний колапс | |
---|---|
Інформаційний колапс – гіпотетичний стан мережевого інформаційного простору, що загрожує його стабільності та нормальному функціонуванню. Характеризується різким зниженням пропускної здатності каналів зв’язку. Виникає в ситуації, коли існуючі технології не в змозі передати наростаючі обсяги трафіку. | |
Інформаційний комплекс | |
---|---|
Інформаційний комплекс – узагальнена назва інформаційно- виробничих, -інфраструктурних, -територіальних, -тематичних комплексів, яка являє собою вертикальну, умовно інтегровану соціально-економічну освіту, побудовану на базі реальних об’єктів з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. | |
Інформаційний підхід | |
---|---|
Інформаційний підхід – фундаментальний
метод
наукового пізнання. Суть його полягає в тому, що у процесі вивчення будь-якого об’єкта, процесу чи явища в природі і суспільстві, в першу чергу виявляються і аналізуються найбільш характерні для них інформаційні аспекти,
що визначають їхнє функціонування
і розвиток. | |
Інформаційний потенціал | |
---|---|
Інформаційний потенціал – сукупність засобів, методів і умов, що дозволяють активізувати й ефективно використовувати інформаційні ресурси. | |
Інформаційний продукт | |
---|---|
Інформаційний продукт – задокументована інформація, підготовлена у відповідності до потреб користувачів і призначена або застосовувана для задоволення потреб користувачів. | |
Інформаційний простір | |
---|---|
Інформаційний простір – форма існування інформаційних систем, що характеризується структурністю, протяжністю і диференційованістю. | |
Інформаційний ресурс | |
---|---|
Інформаційний ресурс – окремі документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших видах інформаційних систем). | |
Інформаційні відносини | |
---|---|
Інформаційні відносини – відносини в суспільстві, які виникають із приводу змісту, збереження, передачі й використання інформації. | |
Інформаційні процеси | |
---|---|
Інформаційні процеси – процеси створення, збирання, опрацювання, пошуку, поширення та зберігання інформації. | |
Інформаційні ресурси | |
---|---|
Інформаційні ресурси – окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних і ін.). | |
Інформаційні ресурси баз даних | |
---|---|
Інформаційні
ресурси
баз даних
– визначені
групи
взаємозв’язаних задокументованих одиниць інформації, які об’єднані в автоматизованих інформаційних системах державних органів за
певними ознаками, описують взаємовідносини та стан суб’єктів
підприємницької діяльності і фізичних осіб | |
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання | |
---|---|
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання – текстові і графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних; гіпертексти; експертні системи; мультимедіа- технології; геоінформаційні (ГІС-технології; інтерактивні Web-технології); системи комп’ютерного відеоконференцзв’язку тощо. | |
Інформаційні технології | |
---|---|
Інформаційні технології – сукупність методів, виробничих і програмно- технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення надійності та оперативності. | |
Інформаційно-аналітична діяльність | |
---|---|
Інформаційно-аналітична діяльність – сукупність дій та заходів на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень. | |
Інформаційно-аналітична система | |
---|---|
Інформаційно-аналітична система – суспільна структура, що включає інформаційні технології, інформаційні системи та інформаційні ресурси для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. | |
Інформаційно-інфраструктурний комплекс | |
---|---|
Інформаційно-інфраструктурний комплекс – умовно інтегрована соціально-економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента інфраструктури виробничого об’єкта з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента інфраструктури. | |
Інформаційно-комунікаційні технології | |
---|---|
Інформаційно-комунікаційні технології – технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. | |
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти | |
---|---|
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти – сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, програмного і організаційно- методичного забезпечення, орієнтована на надання тим, хто навчається освітніх послуг. | |
Інформаційно-пошукова система | |
---|---|
Інформаційно-пошукова система – система, призначена для пошуку інформації в базі даних і всієї сукупності інформаційних ресурсів. | |
Інформаційно-телекомунікаційна система | |
---|---|
Інформаційно-телекомунікаційна система – організаційно-технічна сукупність, що складається з автоматизованої системи та мережі передачі даних. | |
Інформаційно-тематичний комплекс | |
---|---|
Інформаційно-тематичний комплекс – умовно інтегрована соціально- економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента невиробничої інфраструктури, що має особливе значення, з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента невиробничої інфраструктури. | |
Інформаціологія | |
---|---|
Інформаціологія – це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту. | |
Інформація1 | |
---|---|
Інформація1 – а) дані, знання, повідомлення, які є об’єктом збереження, передачі й перетворення і допомагають
вирішити певне завдання; б) нові дані, які
може використати людина для вдосконалення своєї діяльності та поповнення знань. | |
Інформація2 | |
---|---|
Інформація2 – відомості
про осіб,
предмети, факти,
події, явища і процеси незалежно від форми їх подання. | |
Інформація3 | |
---|---|
Інформація3 – 1) повідомлення про що-небудь в усній формі; 2) знання про предмети, факти, поняття тощо проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних. | |
Інформація4 | |
---|---|
Інформація4 – це
зміст
будь-якого
повідомлення,
дані
про
щось,
які розглядаються
в аспекті передачі їх у часі і просторі. | |
Інформація5 | |
---|---|
Інформація5 – одне з найбільш актуальних, фундаментальних і дискусійних понять в сучасній науці і практиці. У зв’язку з відсутністю загального визначення в різних предметних областях має різні інтерпретації. Філософія розглядає дві протиборчі концепції: перша кваліфікує інформацію як властивість всіх матеріальних об’єктів, тобто як атрибут матерії (атрибутивний підхід), а друга пов’язує її лише з функціонуванням систем, що самоорганізуються (функціональний підхід). Найбільш поширеним (але не загальноприйнятим) є визначення У. Р. Ешбі, доповнене А. Д. Урсул, які розглядають інформацію як відбиту різноманітність у будь-яких об’єктах (процесах) живої і неживої природи. На побутовому рівні інформація найчастіше сприймається інтуїтивно і зв’язується з отриманням відомостей про будь-кого або що. В інформатиці – це сукупність фактів, явищ, подій, що представляють інтерес, що підлягають реєстрації та обробці (за Е. А. Якубайтісом). Найбільш прагматичним визначенням оперує обчислювальна техніка, в якій інформація є зміст, що присвоюється даними (за В. І. Першіковим і В. М. Савінковим). | |
Інформація кількісного виду | |
---|---|
Інформація кількісного виду – інформація, що характеризується з позицій її величини. | |
Інформація якісного виду | |
---|---|
Інформація якісного виду – інформація, що характеризується з позицій її істинних властивостей. | |
Інформографія | |
---|---|
Інформографія – наука, що вивчає топологію розподілу інформаційних ресурсів у світовому співтоваристві, а також на території тієї чи іншої країни, їх особливості, приналежність, доступність, можливості ефективного використання. | |
Інформодинаміка | |
---|---|
Інформодинаміка – наука про інформацію і феномен її самоорганізації, про закони (правила), яким підкоряються інформаційні явища та їх зв’язки з явищами енергетичними, включаючи в сукупність інформаційних явищ інтелект, розум, взагалі всі негентропійні інформаційні процеси (за Лачіновим В. М. і Поляковим А. О.). | |
Інформологія1 | |
---|---|
Інформологія1 – наука, об’ектом вивчення якої є простір, просторова організація
інформації, а також закономірності просторової
побудови
інформаційних систем. На думку
авторів (В. С. Мокій,
А. О.
Жамборова,
О. Е. Шегай) її слід сприймати як науку, концепція якої є можливим варіантом
загального системного підходу в дослідженні навколишнього світу. Загальним завданням інформології служить об’єднання і класифікація знань, отриманих
в рамках наукових напрямів, які сповідують різні принципи досліджень. Метою є надання всім цим знанням
єдиної смислової насиченості. | |
Інформологія2 | |
---|---|
Інформологія2 – дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації й передаванням інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв’язку | |
Інформономія3 | |
---|---|
Інформономія3 – наука про закони інформації. | |
Інфраструктура дистанційного навчання | |
---|---|
Інфраструктура дистанційного навчання – управління системою дистанційного навчання і регіональна мережа. | |
Інфраструктура як послуга | |
---|---|
Інфраструктура як послуга (IaaS, англ. IaaS or Infrastructure - as - a - Service) – надається як можливість використання хмарної інфраструктури для самостійного управління ресурсами оброблення, зберігання, мереж і іншими фундаментальними обчислювальними ресурсами, наприклад, споживач може встановлювати і запускати довільне програмне забезпечення, яке може включати операційні системи, платформенне і прикладне програмне забезпечення. | |
ІТКС | |
---|---|
ІТКС – інформаційно-телекомунікаційні системи. | |
Підручник (посібник) | |
---|---|
Підручник (посібник) – для дистанційного навчання повинен відповідати основним вимогам: забезпечувати достатність
навчальної інформації; бути зрозумілим для будь-якого рівня підготовленості: бути інтерактивним: мати практичну
спрямованість; забезпечувати підготовку
слухача
до
іспиту. | |
Підсистема | |
---|---|
Підсистема – частина системи, що вивчається або досліджується самостійно, є більшим компонентом, ніж окремий елемент системи, але меншим, ніж система загалом. Будучи наділеною властивостями системи, має власну локальну мету функціонування. | |
Підсумкова атестація | |
---|---|
Підсумкова атестація – комплексна оцінка рівня підготовки випускника вищого навчального закладу на відповідність вимогам Державного освітнього стандарту. Включає кілька видів атестаційних випробувань: підсумковий іспит з окремій дисципліні, підсумковий міждисциплінарний іспит за напрямом (спеціальністю), захист випускної кваліфікаційної роботи. | |
Підтвердження достовірності | |
---|---|
Підтвердження достовірності – позитивний результат перевірки правильності введення даних. | |
Підтримка системи | |
---|---|
Підтримка системи – організаційне, інформаційне, програмне, технічне та інші види забезпечення системи, потрібні для її використання і вдосконалення. | |
Піксель1 | |
---|---|
Піксель1 – умовна точка, одиниця виміру різних об’єктів мови розмітки гіпертексту
та інших мов програмування. Один піксель дорівнює одній умовній
точці, з яких складається зображення на екрані монітора. | |
Піксель2 | |
---|---|
Піксель2 – мінімальна ділянка зображення, якій незалежним способом можна задати будь-який
колір. | |
Пінг | |
---|---|
Пінг – (від англ. Ping = свист), гудіння. Ping (packet internet groper) – це програма, яка використовується для перевірки доступності адресата шляхом передачі йому спеціального сигналу (ICMP echo request – запит відгуку ICMP) і очікування відповіді. | |
Післявузівська підготовка | |
---|---|
Післявузівська підготовка – одержання фахівцем вищої кваліфікації шляхом навчання в аспірантурі або докторантурі. | |
Плагін | |
---|---|
Плагін – надбудова до будь-якої програми, що розширює її можливості. | |
Платні сервіси | |
---|---|
Платні сервіси – сервіси, для можливості використання яких, необхідно надіслати платне СМС-повідомлення.
Наприклад: 1) місце для додаткових
фотографій; 2) послуга «Невидимка»; 3) видалення низьких оцінок фотографій; 4) можливість використання широкого асортименту
смайликів, в тому числі
рухомих; 5) очищення сторінки від непроханих гостей, з видаленням їх з списку переглядів; 6) можливість закривати сторінку
від перегляду всіма користувачами, крім друзів; 7) первісна реєстрація: для відправлення
повідомлень, завантаження та оцінювання фотографій, можливості залишати
коментарі у форумах і
відвідувати сторінки інших користувачів. | |
Платформа | |
---|---|
Платформа – основа, на якій будується і працює комп’ютер. Залежно від контексту термін може відноситися до апаратури, зокрема до типу процесора, або до комбінації апаратури та операційної системи. | |
Платформа як послуга | |
---|---|
Платформа як послуга (PaaS, англ. Platform - as - a - Service) – модель, коли споживачеві надається можливість використання хмарної інфраструктури для розміщення базового програмного забезпечення для наступного розміщення на ньому нових або існуючих додатків (власних, розроблених на замовлення або придбаних тиражованих додатків). | |
Повернення кредиту | |
---|---|
Повернення кредиту – можливість для студента в онлайн режимі знову вивчити і перездати курс, в якому він раніше не був успішний. | |
Повідомлення1 | |
---|---|
Повідомлення1 – це різні форми подання будь-якої інформації. | |
Повідомлення2 | |
---|---|
Повідомлення2 – дія за значенням повідомити, повідомляти і повідомлятися. | |
Повідомлення3 | |
---|---|
Повідомлення3 – фрагменти інформації,
що
передаються від одного користувача до іншого. | |
Повідомлення4 (інформація) | |
---|---|
Повідомлення4 (інформація) – те, що сповіщається комусь; письмова чи усна інформація. | |
Повідомлення5 (дані) | |
---|---|
Повідомлення5 (дані) – дані,
інформація,
передані, викладені
ким-небудь. | |
Повідомлення6 (виступ) | |
---|---|
Повідомлення6 (виступ) – невеликий публічний виступ, невелика доповідь на будь-яку тему. | |
Повідомлення7 (документ) | |
---|---|
Повідомлення7 (документ) – папір, документ, в якому про щось повідомляється, сповіщається. | |
Повідомлення8 | |
---|---|
Повідомлення8 – в інформатиці: упорядкована послідовність символів, призначена
для передачі інформації. | |
Повнота інформації | |
---|---|
Повнота інформації – показник, що характеризує міру достатності інформації для вирішення різних завдань. | |
Події | |
---|---|
Події – повідомлення, що розсилаються об’єктом передплатникам (різним елементам програм) при певній зміні стану об’єкта. | |
Подільність системи | |
---|---|
Подільність системи – властивість системи, яка передбачає, що її можна поділити на окремі частини – підсистеми або модулі. | |
Показник мобільності | |
---|---|
Показник мобільності – являє собою відношення загальної кількості відрахованих і зарахованих студентів, до загальної кількості зарахованих протягом одного навчального року. | |
Політика допустимого використання | |
---|---|
Політика допустимого використання – це один з найважливіших документів, що регламентують інформаційну безпеку. Вона визначає правила використання комп’ютерів, додатків і мережевих підключень студентами, викладачами, іншим персоналом, а також визначає відповідальність за нездатність дотримуватися цієї політики. | |
Положення | |
---|---|
Положення – нормативний документ, що встановлює порядок утворення, структуру, функції, компетенцію та організацію роботи структурних підрозділів установи. | |
Поняття | |
---|---|
Поняття – логічно оформлене загальне уявлення про що-небудь (предмет, явище, стан тощо). | |
Порт1 | |
---|---|
Порт1 – роз’єм, куди підключаються пристрої комп’ютера (миша, клавіатура, монітор, принтер) | |
Порт2 | |
---|---|
Порт2 - точка доступу до пристрою або програми. | |
Портал1 | |
---|---|
Портал1 – досить великий віртуальний масив інформації, що включає в себе безліч різних тематичних розділів меншого розміру, або кілька самостійних проектів. | |
Портал2 | |
---|---|
Портал2 – слово «портал» прийшло в Інтернет з архітектури в значенні «головний вхід». Мається на увазі сайт, з якого людина регулярно починає
свою роботу в Інтернеті, який він робить стартовою
сторінкою свого браузера. | |
Портал3 | |
---|---|
Портал3 – сайт,
організований
як
системне багаторівневе
об’єднання різних ресурсів та сервісів.
Дає користувачеві чітку інформацію, здійснює
миттєвий доступ до таких сервісів, як пошукові системи,
електронний шопінг, безкоштовна
електронна пошта, торгова
реклама, миттєва розсилка повідомлень, веб-аукціони, чати. Портали володіють можливістю як залучати
велику кількість користувачів, так і збирати інформацію про їхні інтереси. Під
цим
визначенням прийнято розуміти портали загального
типу, які відіграють роль "відправної точки"для певної аудиторії Інтернету. Портали загального
типу
мають горизонтальну структуру організації, тобто об’єднують кілька
тем. | |
Портал вертикальний | |
---|---|
Портал вертикальний – веб-сайт вузької тематичної спрямованості, що надає різні сервіси в її рамках. Найбільш перспективний інформаційний ресурс та інструмент, що має своїх послідовників в усьому світі. | |
Портал горизонтальний | |
---|---|
Портал горизонтальний – веб-сайт загального характеру, що пропонує набір сервісів, які обслуговують різні теми. | |
Портфоліо проекту | |
---|---|
Портфоліо проекту – це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту, розроблений з метою його ефективної організації та навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі базового курсу. | |
Посилений сертифікат відкритого ключа | |
---|---|
Посилений сертифікат відкритого ключа – сертифікат ключа, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом. | |
Послуга мультимедійних повідомлень | |
---|---|
Послуга мультимедійних повідомлень (англ. MultimediaMessagingService, MMS) – стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо), а не тільки з текстовим наповненням, як у випадку з SMS. | |
Пост | |
---|---|
Пост – окремо взяте повідомлення у форумі, за певною темою. Може бути видалено або виправлено адміністратором і модератором на свій розсуд
без
попереднього попередження (зазвичай у випадках порушень правил).
Це також сам процес написання
повідомлення. | |
F2F або Fасе - to - Face | |
---|---|
F2F або Fасе - to - Face - до настання ери відеоконференцій означало особисті зустрічі людей, які до цього активно переписувалися в Інтернет. | |
FAQ (Frequently Asked Question | |
---|---|
FAQ (Frequently Asked Question) - Питання, як ізадають найчастіше. Інколи розшифровують як Frequently Answered Question - питання, на яке часто доводиться відповідати. | |
Fast Retrain | |
---|---|
Fast Retrain - швидка зміна модемами швидкості зв’язку при сталому коннекті. Є необов’язковою до виконання частиною стандарту V.32bis. Тому її виконання при зв’язку залежить від того, чи реалізована ця функція в парному модемі. | |
Favorites | |
---|---|
Favorites - закладки. | |
fb2 (FictionBook) | |
---|---|
fb2 (FictionBook) - формат представлення електронних версій книг у вигляді XML-документів, де кожен елемент книги описується своїми тегами. | |
Feedbak режим | |
---|---|
Feedbak режим – режим зворотного зв’язку (переважно в
реальному часі) між викладачем і студентом. | |
FIDO | |
---|---|
FIDO - всесвітня некомерційна любительська комп’ютерна мережа. Основне її призначення - сприяти неформальному спілкуванню. | |
File Server | |
---|---|
File Server - файловий сервер. Комп’ютер і сукупність програмних засобів та даних на ньому, які забезпечують доступ до файлів для віддалених користувачів (клієнтів). | |
File | |
---|---|
File - Файл. Те ж саме, що набір даних. | |
Film at 11 | |
---|---|
Film at 11 - реакція на занадто довгий аргумент. | |
Finger | |
---|---|
Finger - програма мережі Internet, яка дозволяє
користувачеві отримати про інших користувачів трохи інформації, яку вони
заздалегідь занесли у свої plan файли. | |
Firewall | |
---|---|
Firewall - жаргонний термін, що став популярним у мережевих адміністраторів, завдяки книзі "Брандмауери і безпека в Internet". У автомобільній промисловості брандмауером називають пристрій, що запобігає поширенню полум’я в пасажирський салон на випадок пожежі у відсіку двигуна. Відповідно брандмауери в мережах служать для запобігання несанкціонованому доступу ззовні. | |
First cycle degree | |
---|---|
First cycle degree – ступінь першого циклу. Кваліфікація вищої освіти, що присвоюється по успішному завершенню навчання на першому циклі. | |
Flame | |
---|---|
Flame - електронні листи, що містять "вигуки", проповіді, "наїзди", спрямовані на когось в Мережі, але (частіше) означає також надзвичайно емоційні дискусії в телеконференціях. | |
Flamer | |
---|---|
Flamer - скандаліст в телеконференціях. | |
Flash | |
---|---|
Flash – це технологія веб-мультиплікації. Вона застосовується для створення анімаційних заставок, веб-ігор, інтерактивних елементів сайту і т. ін. | |
Flickr | |
---|---|
Flickr – фотосервіс порталу Yahoo!. Веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Онлайн-фотоальбом. | |
Flicktotwitt | |
---|---|
Flicktotwitt – програма-додаток до Твіттеру, що повідомляє в Твіттер про зміни в Flickr’і. | |
Folk.in.ua | |
---|---|
Folk.in.ua – україномовний портал для активного спілкування, ведення блогів, фотогалерей, спілкувань на форумі та коментарів. | |
Follow | |
---|---|
Follow – кнопка під аватарки користувачів Твіттера, яку може натиснути інший користувач, щоб піти за першим і читати його стрічку новин. | |
Followers, follower | |
---|---|
Followers, follower – люди, які підписалися на новини користувача. Користувач Твіттера, підписаний на чиюсь стрічку новин, автоматично отримує всі повідомлення з неї. | |
Following | |
---|---|
Following – підписка на стрічку новин обраного користувача в
Твіттері. Займатися фолловінгом означає – ставати послідовником. Сторінки в
Твіттері, на новини до яких підписався користувач. Це роблять,
по-перше, для того, щоб стежити за новинами про цікаву людину. Часто, активним
фолловінгом займаються для розвитку аккаунта. | |
Followup | |
---|---|
Followup - "продовжуючи тему"- послання в мережі Usenet, яке є відповіддю на більш ранній лист. | |
Forms | |
---|---|
Forms – бланки, елементи WWW–сторінки, що заповнюються користувачем. | |
For-profit company | |
---|---|
For-profit company - a company that is incorporated under the law for the profit of its owners. | |
Fortune cookie | |
---|---|
Fortune cookie – беззмістовний, дотепний, мудрий коментар в Мережі. | |
FotoLog.com | |
---|---|
FotoLog.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Frame | |
---|---|
Frame - самостійний фрагмент HTML -сторінки, що має усі її властивості. | |
Framework for qualifications of the European higher education area | |
---|---|
Framework for qualifications of the European higher education area – система кваліфікацій європейського академічного простору. Система, що забезпечує прозорість взаємин і відповідність європейської системи академічних кваліфікацій і кваліфікацій в національних системах вищої освіти. Є механізмом взаємодії між національними академічними системами. | |
Freeware | |
---|---|
Freeware - безкоштовне програмне забезпечення. | |
Freeze | |
---|---|
Freeze - програма-архіватор. | |
FREQ | |
---|---|
FREQ – термін, що в нашій країні вживається швидше серед членів FIDOnet, а не Internet. Розшифровується як File REQuest - запит файлу. У "фидошному"сенсі фрек - це порожнє сполучення зі встановленим спеціальним прапором Freq в заголовку і переліком запрошуваних файлів в полі subject. | |
Friendbuzz | |
---|---|
Friendbuzz – служба мікроблогів. | |
FriendFeed | |
---|---|
FriendFeed - зручний сервіс в стилі Твіттера для написання коротких думок і коротких коментарів. Оновлює стрічку повідомлень та коментарів в реальному часі. | |
Friendorfollow | |
---|---|
Friendorfollow – програма-додаток до Твіттеру для зручного
перегляду фолловерсів різних акаунтів у Твіттері. Після введення свого логіна,
можна отримати 3 категорії своїх фолловерсів. Following - ті, за
ким користувач стежить, а вони за ним ні. Fans - ті, які стежать за
користувачем, але він не стежить за ними. Friends - взаємний фолловінг. | |
Friends.ua | |
---|---|
Friends.ua – українська Інтернет-спільнота, друзі, однокласники, веселі та цікаві люди, спілкування, щоденники, обмін фото, блоги, дискусії, групи за інтересами, ігри, гумор, афіша, форуми, постійне живе спілкування. | |
Friendster.com | |
---|---|
Friendster.com
– популярна міжнародна соціальна мережа. | |
FTP (File Transfer Protocol) | |
---|---|
FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. В наш час практично всі функції FTP доступні і через HTTP, але FTP все ще використовується як основний протокол для доступу до великих файлових архівів в мережі. | |
FTP | |
---|---|
FTP - протокол передачі файлів – дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером мережі, що підтримує протокол FTP. Установивши зв’язок із віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп’ютера на свій або скопіювати файл із свого комп’ютера на віддалений. | |
Full name | |
---|---|
Full name – ім’я автора мікроблога. | |
FТР 2 | |
---|---|
FТР (File Transfer Protokol) - протокол, який використовується для забезпечення передавання файлів між різноманітними системами. | |
GaiaOnline.com | |
---|---|
GaiaOnline.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Gateway | |
---|---|
Gateway (шлюз) - вузол, який з’єднує мережі. При налаштуванні підключення до Інтернету необхідно правильно вказати адресу шлюза. | |
GIF | |
---|---|
GIF (Graphics Interchange Format) формат графічних даних Це один із стандартних форматів для файлів зображень на WWW. Формат файлів GIF досить популярний, бо використовує метод упаковки, який дозволяє зменшити розміри файлів, створювати рухомі зображення тощо. | |
Gmail | |
---|---|
Gmail – (від Google Mail, вимовляється «джі-мейл» або
«гмейл») безкоштовна послуга електронної пошти від американської компанії
Google. Надає доступ до поштових скриньок через веб-інтерфейс і протоколи POP3, SMTP, IMAP. | |
Google Analytics | |
---|---|
Google Analytics – сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах. | |
Google Chrome | |
---|---|
Google Chrome – веб-оглядач. | |
Google Docs | |
---|---|
Google Docs – розроблений Google безплатний мережевий офісний пакет, що включає текстовий, табличний редактор і службу для створення презентацій. Утворений у результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. | |
Google Earth | |
---|---|
Google Earth – це безкоштовна, вільно-завантажувана програма
компаніїї Google що відображає віртуальний глобус. | |
Google Earth 2 | |
---|---|
Google Earth – оглядач фотознімків поверхні Землі, Місяця, Марсу, а також космічного простору. | |
Google Inc. | |
---|---|
Google Inc. – американська корпорація, заснована 7 вересня 1998 року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в Інтернет пошукового сервісу. | |
Google Maps | |
---|---|
Google Maps – сервіс векторних та растрових (фотознімків з літаків та супутників) географічних карт. | |
Google Reader | |
---|---|
Google Reader – сервіс візуалізації RSS-стрічок. | |
Google Toolbar | |
---|---|
Google Toolbar – панель інструментів Google. | |
Google Оповіщення | |
---|---|
Google Оповіщення – сервіс оповіщення про нові записи в пошуковій системі Google за ключовими словами, які задані користувачем. | |
Google Сайти | |
---|---|
Google Сайти – сервіс для створення повноцінних веб-сторінок, як для власників аккаунтів Google, так і незалежних користувачів. | |
Gopher | |
---|---|
Gopher - засіб розподіленого пошуку файлів у мережі і передачі їх. | |
Grade/mark | |
---|---|
Grade/mark – оцінка. Будь-яка чисельна або якісна міра, що базується на чітко градуйованій шкалі і використовується для опису результатів оцінки знань за кожним розділом курсу або за програмою навчання в цілому. | |
Graphics Interchange Format (GIF) | |
---|---|
Graphics Interchange Format (GIF) - формат растрових графічних файлів, підтримується додатками для різних операційних систем. | |
Greasemonkey | |
---|---|
Greasemonkey – програма-додаток на
основі браузера Firefox
для очищення стіни ВКонтакте. | |
Hashtags | |
---|---|
Hashtags – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє знаходити повідомлення за тегами. | |
HI5.com | |
---|---|
HI5.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Higher education | |
---|---|
Higher education – вища освіта. Вища освіта містить програми навчання, на які можуть поступати особи, що мають свідоцтво про отримання ними загальної середньої освіти (атестат зрілості) або іншої аналогічної освіти, включаючи професійну, або документально підтверджену незакінчену вищу освіту. | |
Home | |
---|---|
Home - початок. Початкова сторінка вузла, яка містить відомості описового характеру і посилання на інші, більш змістовні сторінки. | |
Hootsuite | |
---|---|
Hootsuite – програма-додаток до Твіттеру, дає можливість налаштувати РРС з блогу або сайту на Твіттер для того, що анонси постів з блогу автоматично розміщувалися і в Твіттері. Сервіс на hootsuite.com пропонує безліч інших корисних опцій для Твіттера, зокрема можливість координувати одночасно кілька акаунтів в Твіттері. | |
Hotline.ua | |
---|---|
Hotline.ua – web-сервіс вибору товарів і порівняння цін, провідний сервіс в Українi. Станом на березень 2012 р. на Хотлайн покупцеві доступні більше 3 млн. пропозицій від усіх провідних і активно працюючих інтернет-магазинів України (більше 2000 магазинів). | |
HTML | |
---|---|
HTML (Hymer Text Markup Language) - "Основна"мова, яка описує формати текстово-графічних сторінок Web. | |
HTML (Hyper Text Markup Language) | |
---|---|
HTML (Hyper Text Markup Language) - мова, яку використовують для створення документів в Інтернеті. | |
HTML 2 | |
---|---|
HTML – скорочення від англ. HyperText Markup Language –
мова, на якій заснована більшість сторінок в Інтернеті. На цій мові комп’ютеру
користувача повідомляється, яким чином показувати в програмі-браузері текст і
інші елементи сторінок (картинки, таблиці, форми). На мові HTML не програмують,
а верстають – тобто особливим чином розмічають текст для публікації в
інтернеті. Як виглядає веб-сторінка на мові HTML, легко дізнатися, клацнувши
правою кнопкою миші
в будь-якому вільному
місці сторінки і
вибравши в меню, що з’явилося, пункт "View Source"
("Перегляд коду"). | |
HTTP1 | |
---|---|
HTTP1 – протокол передачі даних, що використовується в комп’ютерних мережах. Назва скорочена від Hyper Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпертекстових документів. HTTP належить до протоколів моделі OSI 7-го програмного рівня. | |
Нурегtext | |
---|---|
Нурегtext - гіпертекст. Тип інтерактивного середовища з можливостями виконання переходів за посиланнями. Посилання (адреси формату URL), впроваджені в слова або фрази, дають змогу користувачу вибрати (установити покажчик і натиснути ліву кнопку миші) текст і негайно вивести пов’язані з ним відомості та матеріали мультимедіа. Гіпертекстова технологія дає змогу, наприклад, в комп’ютерних курсах з окремих дисциплін здійснювати перегляд потрібної інформації з будь-якої галузі знань. При цьому броузер з’єднується з віддаленим комп’ютером стільки часу, скільки потрібно для отримання і перегляду потрібної інформації. | |
HTTP | |
---|---|
HTTP – протокол передачі гіпертексту) - спосіб передачі веб-сторінок по мережі користувачеві. Спочатку HTTP використовувався тільки для передачі HTML -документів, але зараз за його допомогою можна передавати будь-яку інформацію, у тому числі картинки, звук, відео і взагалі будь-які файли. | |
Hyperlink | |
---|---|
Hyperlink - посилання. Зв’язок між різними компонентами інформації. | |
ICQ | |
---|---|
ICQ – система для оперативного спілкування в мережі Інтернет. | |
ICQ (I Seek You) | |
---|---|
ICQ (I Seek You) - безоплатна система Інтернет-пейджингу (передачі коротких повідомлень у мережі), у якій кожен користувач має свій унікальний номер. | |
ICT teaching – IT-навчання. | |
---|---|
ICT teaching – IT-навчання. Містить викладання та навчання з використанням сучасних інформаційних технологій і засобів телекомунікації. | |
Identi.ca | |
---|---|
Identi.ca – сервіс мікроблогів із загальною стрічкою всіх користувачів у стилі Твіттера. Обмеження в 140 символів. Працює репостінг з Twitter. | |
iGoogle | |
---|---|
iGoogle – стартова сторінка Google. | |
Imacros | |
---|---|
Imacros – сервіс
автоматизує рутинні, часто
повторювані дії, під
час роботи в Інтернет. Дозволяє швидко заповнювати web-форми,
запам’ятовувати паролі, завантажувати інформацію з сайтів і збирати дані. | |
IMAP | |
---|---|
IMAP – «Протокол доступу до електронної пошти Інтернету») – протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти. | |
Indonbass.com.ua | |
---|---|
Indonbass.com.ua – українська соціальна мережа, місце розваг, знайомств, спілкування й пошуку старих знайомих, друзів та однокласників. | |
Intended learning outcomes | |
---|---|
Intended learning outcomes – передбачувані підсумки навчання. Декларуючий перелік того, що особа, що вчиться, як очікується, повинен вивчити, засвоїти і продемонструвати по завершенню навчання. Перелік підсумків навчання повинен супроводжуватися належними критеріями контролю знань, які можна використовувати для визначення, чи досягнуті випускником задані підсумки навчання. Перелік підсумків навчання і критерії контролю визначають вимоги заліку кредиту, тоді як система оцінок базується на більш вищому або нижчому рівні результатів контролю знань по відношенню до вимог заліку кредиту. Накопичення і переведення кредитів спрощуються, якщо в переліку підсумків навчання з достатньою точністю вказано, за які досягнення який кредит зараховується. | |
InterEduNet | |
---|---|
InterEduNet (International Education Network) - глобальна міжнародна освітня система – проект ЮНЕСКО і Міносвіти Російської Федерації. | |
Interfase | |
---|---|
Interfase - інтерфейс. Сукупність апаратних і програмних засобів, призначених для здійсненій функцій обміну інформацією між різними пристроями в ПЕОМ, обчислювальних системах і мережах. | |
Internet | |
---|---|
Internet – це мережа комп’ютерів та комп'ютерних мереж.
Internet – це джерело інформації, яка
постійно змінюється та розширюється. З
часу створення в 60-х
роках кількість
комп'ютерів, підключених до
Internet, неухильно зростає, і тепер "павутина"використовується мільйонами людей як у комерційних і державних організаціях,
так і індивідуально. Головною ознакою Інтернет є використання протоколу TCP/IP. Internet – це назва великої розгалуженої міжнародної
глобальної мережі, що поєднує десятки мільйонів користувачів. | |
IP протокол | |
---|---|
IP протокол (англ. IP – Internet protocol) – найбільш широко розповсюджена реалізація ієрархічної схеми мережної адресації. | |
IP-адрес | |
---|---|
IP-адрес (Internet Protocol Address) - унікальний ідентифікатор (адреса) пристрою (зазвичай комп’ютера), який під’єднано до локальної мережі або Інтернету. | |
IP-адреса (Internet Protocol address) | |
---|---|
IP-адреса (Internet Protocol address) - ідентифікатор (унікальний номер), що використовується для адресації комп’ютерів та пристроїв у мережі TCP/IP (наприклад, мережі Інтернет). | |
IP-телебачення | |
---|---|
IP-телебачення (Internet Protocol Television, скор. - IPTV) - система передачі телевізійних програм через Інтернет із забезпеченням додаткових послуг із вибору контенту і керуванням його подачею. | |
IRC | |
---|---|
IRC (Internet Relay Chat) - спосіб спілкування з іншими користувачами мережі у режимі реального часу. | |
ISDN | |
---|---|
ISDN (Integrated Services Digital Network) - набір стандартів для високошвидкісного одночасного передавання голосу, даних і візуальної інформації через менше число каналів, ніж потрібно було б при використанні широкосмугового мовлення. | |
iSilo (Plam Os Platform /pdb - Palm Pilot Database format) | |
---|---|
iSilo (Plam Os Platform /pdb - Palm Pilot Database format) - формат бази даних, використовується у всіх 3Com PalmPilot, IBM Workpad і Macintosh/PC для збереження записів у базі даних. | |
ITV | |
---|---|
ITV (навчальне телебачення) – ефективна система доставки навчального матеріалу в системі ДН. | |
IР | |
---|---|
IР (Internet Protocol) – протокол Інтернет, визначає одиниці інформації, які передаються між системами її доставляння. | |
Jaiku | |
---|---|
Jaiku – багатоканальний сервіс
мікроблогів з концепцією
хештегом в стилі Твіттера.
Кожному хештегу відповідає окремий «канал». Для того, щоб залишити запис у
каналі необхідно поставити тег не в довільне місце, а перед записом. Тематичні записи відображаються окремо від
щоденникових. | |
Java | |
---|---|
Java – мова програмування, яка дозволяє розробляти додатки для використання в web-ресурсах. Модуль Java не інтегрується в сторінку, яка його використовує, а існує як самостійний додаток з розширенням .class, яке називають "апплет". | |
Joint Photographic Expert Group (JPEG) | |
---|---|
Joint Photographic Expert Group (JPEG) - формат растрових графічних файлів, який реалізує ефективний алгоритм стиснення (метод JPEG) для фотографій та ілюстрацій після сканування. | |
JPEG | |
---|---|
JPEG (Joint Photographic Experts Group) - формат компактного представлення графічної інформації. Більшість засобів перегляду Web приймають формат зображення JPEG, як стандартний формат графічних файлів. | |
JSON | |
---|---|
JSON – це легкий формат обміну даними між комп’ютерами. JSON базується на тексті, і може бути з легкістю прочитаним людиною. Формат дозволяє описувати об’єкти та інші структури даних. Цей формат головним чином використовується для передачі структурованої інформації через мережу (завдяки процесу, що називають серіалізацією). | |
Juick | |
---|---|
Juick – сервіс російськомовних гікоблогів в стилі Твіттера. Постинг та підписка на стрічку друзів тільки через Jabber. Немає обмеження в 140 символів. Підтримує фотопостінг, у безкоштовному варіанті - одне фото на день. На головній сторінці - стрічка тих постів, які хтось прокоментував. | |
Justtweetit | |
---|---|
Justtweetit – програма-додаток до Твіттеру, що полегшує пошук твіттерян зі схожими і спільними інтересами для об’єднання у групи. | |
Keyword | |
---|---|
Keyword - ключове слово. Наприклад: слово, або фраза, яку ви вводите в форму пошуку, коли шукаєте інформацію на цікаву для вас тему. | |
Learning Portal | |
---|---|
Learning Portal (E-learning Portal) – навчальний портал (корпоративний
або публічний веб-сайт). Корпоративний сайт, що надає доступ до можливостей
корпоративного навчання в тому числі і через LMS. Можливо відкритий для широкої публіки сайт, що надає доступ до навчальних
програм. | |
Learning time | |
---|---|
Learning time – термін (час) навчання. Кількість годин, яка потрібна середньому студентові для досягнення підсумків навчання і отримання кредитів за наслідками контролю знань. | |
Lecture | |
---|---|
Lecture – лекція. Навчальна діяльність викладача, спрямована на пояснення особам, що вчаться, нових тем або інших навчальних матеріалів. Зазвичай передбачає участь одного викладача і великої кількості студентів. | |
Lessfriends | |
---|---|
Lessfriends – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє відстежувати і видаляти фолловерсів. | |
Level descriptors | |
---|---|
Level descriptors – дескриптори рівнів. Декларований перелік описів загальних характеристик навчання, очікуваних і потрібних від осіб, що навчаються, на кожному рівні. Такі дескриптори рівнів дозволяють визначити тип вимог або очікувань для осіб, що навчаються, на кожному зі встановлених рівнів. Ці дескриптори орієнтують осіб, що навчаються, і викладача в питаннях складності програми, відносності вимог і свободи в засвоєнні матеріалом. Ці загальні дескриптори можуть бути застосовані до дисциплін і способів навчання. Дескриптори рівнів корисні для розробки навчальних програм, призначення кредитів, оцінки і визнання попереднього досвіду навчання (зокрема – неформального навчання), а також в системі підвищенні кваліфікації викладачів. | |
Levels | |
---|---|
Levels – рівні. Є серію послідовних ступенів (безперервний ряд), вираженою в термінах ранжируваних узагальнених підсумків; ступеням серії можуть бути зіставлені типові кваліфікації. | |
Link | |
---|---|
Link – посилання на файл або документ, а також з’єднання. Рядок в HTML-документі, який вказує на будь-який інший файл, який може розміщуватись в Інтернеті, а також містить повний шлях (URL) до цього файлу. | |
LinkedIn.com | |
---|---|
LinkedIn.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
LiveJournal | |
---|---|
LiveJournal – один з найпопулярніших блоґ-сервісів у світі. Свої рахунки тут мають близько 10 мільйонів користувачів Інтернету. | |
LMS (Learning Management System) | |
---|---|
LMS (Learning Management System) – система управління навчанням. | |
Постанова | |
---|---|
Постанова – розпорядчий документ, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління з метою розв’язання найбільш важливих і принципових завдань. | |
Пости | |
---|---|
Пости– невеликі розповіді про те, що написали інші блогери, які містять посилання на згадані ресурси. Пост зазвичай розміщується в кінці статті. Широко поширена практика розміщення посилань у постах на комерційній основі, тому часто постами називають оплачені посилання в постах блогів. | |
Постіндустріальне суспільство | |
---|---|
Постіндустріальне суспільство – суспільство, в якому сфера послуг отримала пріоритетний розвиток і превалює над обсягом промислового виробництва та виробництва сільськогосподарської продукції. | |
Потік | |
---|---|
Потік – це стан повної включеності
в процес діяльності, психоемоційного задоволення від неї. Стан потоку
спостерігався і практикувався ще в східних духовних традиціях, але особливої популярності в сучасному суспільстві цей
термін набув завдяки американському психологу Міхаю Чіксентміхайі. Тепер «потік» намагаються зловити представники майже всіх професій, пов’язаних з
інтелектуальною і творчою
працею – вчені, письменники,
художники, дизайнери, інженери і розробники.
У потоці робота та навчання стають ефективнішими, а мотивація
підвищується. | |
Поточний контроль знань | |
---|---|
Поточний контроль знань – контроль знань студентів протягом семестру за результатами навчальних занять з дисципліни (перегляд лекцій, виконання домашніх робіт, електронне тестування, колективні та комп’ютерні тренінги, лабораторні роботи і т. ін.). | |
Пошук у блоґах | |
---|---|
Пошук у блоґах – пошук інформації у популярних блоґ-сервісах. | |
Пошукова оптимізація | |
---|---|
Пошукова оптимізація (англ. search engine optimization, SEO) – комплекс заходів для підняття позицій і рейтингу сайту в результатах видачі пошукових систем по певних запитах користувачів. Зазвичай, чим вища позиція сайту в результатах пошуку, тим більше зацікавлених відвідувачів переходить на нього з пошукових систем. | |
Пошукова система | |
---|---|
Пошукова система
– онлайн-служба, яка надає
можливість пошуку інформації на сайтах в інтернеті, а також (можливо) у групах обговорення та ftp-серверах. | |
Пошукова система | |
---|---|
Пошукова система – веб-сайт, що надає можливість пошуку інформації в мережі Інтернет (наприклад, Google, Yandex). Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини. | |
Пошуковий апарат | |
---|---|
Пошуковий апарат – програмний інструмент, який дозволяє користувачеві працювати з масивом правової інформації (пошук за: контекстом, реквізитами, темою, закладками, документами на контролі). | |
Пошуковий робот | |
---|---|
Пошуковий робот ("веб-павук", краулер, спайдер) – програма, що є складовою частиною пошуковаї системи і призначена для обходу сторінок Інтернету з метою занесення інформації про них (ключові слова) у базу. | |
Пошукові запити довідкової правової системи | |
---|---|
Пошукові запити довідкової правової системи - спеціальні елементи пошуків за їх реквізитами: видавцем, номером, датою, назвою, видом, статусом, відомостями про реєстрацію. | |
Пошукові машини | |
---|---|
Пошукові машини – спеціалізовані сервери, призначені для пошуку і акумуляції інформації за запитами користувача. | |
Правила | |
---|---|
Правила – нормативний документ, що встановлює порядок здійснення будь-якої діяльності, а також права та обов’язки суб’єктів, що беруть участь в цій діяльності. | |
Правила групи в соціальній мережі | |
---|---|
Правила групи в соціальній мережі (правила форуму) – умови, які обов’язково повинні виконуватися всіма учасниками групи. | |
Правова інформатика1 | |
---|---|
Правова інформатика1 – комплексна
наукова дисципліна, що вивчає закономірності інформаційних процесів,
проблеми створення, впровадження й ефективного функціонування комп’ ютеризованих систем обробки
правової
інформації і,
зокрема,
системної інформації
законотворчої, нормотворчої,
право- застосовної та правоосвітньої діяльності, а
також
проблеми
нормативно-
правового регулювання нового класу суспільних відносин – інформаційних. | |
Правова інформація2 | |
---|---|
Правова інформація2 – зміст даних (повідомлень), використання яких допомагає вирішити ту
чи іншу
правову задачу чи сприяє її вирішенню;
(законодавче
визначення) сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти,
правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу
з ними та їх
профілактику
тощо.
Правовій інформації притаманні ті самі властивості, що і
звичайній. | |
Правове забезпечення1 | |
---|---|
Правове забезпечення1 – сукупність правових норм, що регламентують правові відносини при функціонуванні автоматизованої інформаційної системи та її
юридичний статус. | |
Правове забезпечення2 | |
---|---|
Правове забезпечення2 – сукупність
правових
норм,
що
визначають створення, юридичний статус і функціонування
інформаційних систем, що регламентують порядок одержання,
перетворення й використання інформації. | |
Представницький сервер | |
---|---|
Представницький сервер – комп’ютер або програмне забезпечення, яке працює на ньому, що утворюють бар’єр між двома мережами, одна з яких закрита для сторонніх, а інша загальнодоступна. Ізолює інтрамережу, виступаючи в Інтернеті в ролі її представника. Головний обов’язок – передавати запити клієнтів мережі вузлів Інтернет і повертати необхідну інформацію клієнтові. | |
Презентація | |
---|---|
Презентація – це набір слайдів, у яких текст поєднується з графічними об’єктами, рисунками, звуком, відео та мультиплікаційними ефектами. | |
Приватна хмара | |
---|---|
Приватна хмара – це хмарна інфраструктура, яка призначена для використання виключно однією організацією, що включає декілька користувачів (наприклад, підрозділів). Приватна хмара може перебувати у власності, керуванні та експлуатації як самої організації, так і третьої сторони (чи деякої їх комбінації). Така хмара може фізично знаходитись як у, так і поза юрисдикцією власника. | |
Відеосистема | |
---|---|
Відеосистема – апаратне забезпечення персонального комп’ютера, призначене для відображення на екрані монітора відеодані, наданікомп’ютером, чи інформацію, що вводиться з клавіатури. | |
Прийом | |
---|---|
Прийом (до вищих навчальних закладів і на
програми вищої освіти) – офіційна процедура, що дозволяє особам, які мають певний освітній ценз,
продовжити
свою
освіту у вищих
навчальних закладах і / або за певною програмою
вищої освіти. | |
Прикладний аспект інформаційних технологій | |
---|---|
Прикладний аспект інформаційних технологій– використання останніх досягнень у галузі інформаційних технологій, пристосованих або спеціально розроблених для розвитку й функціонування юридичної науки і практики. | |
Примарний блог | |
---|---|
Примарний блог – ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною. | |
Принцип взаємності електронного навчання | |
---|---|
Принцип взаємності електронного навчання – право вчителя, який вважається кваліфікованим в онлайн викладанні в одному навчальному закладі, викладати в іншому навчальному закладі без додаткових вимог або атестацій. | |
Принципи побудови системи дистанційного навчання | |
---|---|
Принципи побудови системи дистанційного навчання – в навчальному закладі головні: децентралізації, комплексності системи освіти (безперервна освіта); інформаційної підтримки освітнього процесу; доступності дистанційної освіти; модульності навчально-методичного забезпечення; єдиної методологічної основи; контролю знань. | |
Прискорений графік навчання | |
---|---|
Прискорений графік навчання – графік, розрахований на скорочення терміну навчання в порівнянні з нормативним. | |
Про себе | |
---|---|
Про себе – розділ особистої сторінки користувача, в якому користувач може повідомити інформацію: про життя, навчання, службу, місце роботи та інше. У цьому розділі можливе розміщення посилань на інші сайти. | |
Проблема | |
---|---|
Проблема – ситуація, яка має наявний і бажаний стани, кожен з яких містить набір об’єктів, властивостей та зв’язків, об’єднаних у процес. Проблеми поділяють на кількісні, якісні, слабоструктуровані та змішані. | |
Проблемно-орієнтоване навчання | |
---|---|
Проблемно-орієнтоване навчання – педагогічна стратегія, яка дозволяє оволодіти предметом вивчення через рішення реальних життєвих ситуацій за допомогою самостійного використання достовірних джерел і групових обговорень. Учитель при цьому виступає в ролі наставника-консультанта. Майже у всіх медичних ВНЗ США, Канади та Австралії використовується саме такий підхід. | |
Провайдер1 | |
---|---|
Провайдер1 (англ.
to provide – забезпечувати, надавати
доступ) – організація, яка надає послуги доступу та передавання (інформації) певними інформаційними каналами. Найчастіше слово використовується у сполученні «Інтернет-провайдер» – (Internet Service Provider,
ISP). | |
Провайдер2 | |
---|---|
Провайдер2 – (англ. provide – надавати) – компанія, що надає послуги доступу в Інтернет. | |
Провайдер дистанційної освіти | |
---|---|
Провайдер дистанційної освіти – це навчальний заклад, який пропонує пройти навчання і одержати освіту засобами системи дистанційного навчання. | |
Провайдер електронного курсу | |
---|---|
Провайдер електронного курсу – організація, що надає електронні курси. | |
Провайдер послуг Інтернет | |
---|---|
Провайдер послуг Інтернет – компанія або інша організація, що надає послуги Інтернет: підключення до Інтернет через свої комп’ютери (що є частиною Інтернет), хостинг тощо. | |
Провайдер послуг Інтернету | |
---|---|
Провайдер послуг Інтернету – організація, що надає послуги доступу
до Інтернету та
інші пов’язані з Інтернетом послуги. | |
Провайдер послуг доступу до додатків | |
---|---|
Провайдер послуг доступу до додатків – компанія, що займається здачею в оренду, обслуговуванням та продажем прикладних програм на своїй технологічній базі. Як правило, послуги такої компанії націлені на вирішення наступних завдань: хостинг сайтів і поштових служб; експлуатація ERP-систем; Інтернет-магазини і торгові майданчики; доступ до зведених каталогів Інтернет-продавців; надання захищеного доступу до мережі тощо. | |
Прогнозування | |
---|---|
Прогнозування – імітація отримання нової інформації на основі інформації, що надходить в поточний момент, і її зіставлення з сукупністю інформації, що надійшла раніше. | |
Програма1 | |
---|---|
Програма1 – план дiй, який пiдлягає виконанню певним виконавцем. | |
Програма2 | |
---|---|
Програма2 – послідовність дій (операцій), запропонована з метою досягнення конкретного результату. | |
Програма3 | |
---|---|
Програма3 – послідовність команд, за якою комп’ютер обробляє дані. | |
Програма підвищення кваліфікації | |
---|---|
Програма підвищення кваліфікації – план проведення робіт з підвищення кваліфікації співробітників на певний період часу, узгоджений за напрямами підвищення кваліфікації, категоріям слухачів, етапах і термінах реалізації. | |
Програма-пейджер | |
---|---|
Програма-пейджер – програма миттєвого обміну повідомленнями. Програма може застосовуватися для організації відеоконференцій. | |
Програма-репліканта | |
---|---|
Програма-репліканта – копія типової програми, призначена для створення нового Інтернет-ресурсу з іншим контентом. | |
Програміст | |
---|---|
Програміст – це висококваліфікований спеціаліст, який створюєкомп’ютерні програми. | |
Програмне забезпечення1 | |
---|---|
Програмне забезпечення1 – всі
програми,
якими забезпечена комп’ютерна система; розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та
прикладне
програмне забезпечення, що використовується для виконання
конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення. | |
Програмне забезпечення2 | |
---|---|
Програмне забезпечення2 – комплекс
програм,
що
забезпечує оброблення чи передавання даних. | |
Програмне забезпечення3 | |
---|---|
Програмне забезпечення3 – програмний засіб або їх взаємопов’язана сукупність. | |
Програмне забезпечення4 | |
---|---|
Програмне забезпечення4 – це набір програм, складених для певногo комп’ютера | |
Програмне забезпечення як послуга (SaaS) | |
---|---|
Програмне забезпечення як послуга (SaaS) - це модель продажу і використання програмного забезпечення, при якій постачальник розробляє веб- додаток і самостійно управляє ним, надаючи замовникам доступ до програмного забезпечення через Інтернет. | |
Програмний засіб1 | |
---|---|
Програмний засіб1 – комп’ютерна програма, взаємопов’язана сукупність комп’ютерних програм, процедур, правил, документації та даних. | |
Програмний засіб2 | |
---|---|
Програмний засіб2 – програма на носії даних із програмною документацією, розроблених відповідно до нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням | |
Програмний продукт | |
---|---|
Програмний продукт – програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). | |
Програмування | |
---|---|
Програмування – це розроблення програм для різних обчислювальних і керуючих пристроїв. | |
Проект (project) | |
---|---|
Проект (project) – результат проектування, що є формалізованим інформаційним об’єктом та моделлю розроблюваного матеріального чи інформаційного об’єкта. | |
Проектно-орієнтоване навчання | |
---|---|
Проектно-орієнтоване навчання – метод проектів, основи якого заклав найвпливовіший американський філософ-прагматик і педагог Джон Дьюї. Проектна методика передбачає не просто призначення проектів до виконання та власне їх виконання, а створення ситуацій, які будуть стимулювати дослідний і творчий дух учнів. Учитель тут виступає в ролі наукового керівника. | |
Проектування інформаційної системи | |
---|---|
Проектування інформаційної системи – процес, спрямований на вдосконалення економічної інформації системи об’єкта управління, що передбачає створення та впровадження комплексного розв’язання економічних задач із застосуванням сучасних електронних обчислювальних машин і технічних засобів управління об’єктом. | |
Прозорість | |
---|---|
Прозорість – властивість об’єкта, що забезпечує будь-які можливості без обмежень, пов’язаних зі способом реалізації цих можливостей. | |
Проміжна атестація | |
---|---|
Проміжна атестація – атестація з дисциплін відповідно до навчального плану відповідного напряму підготовки в формі іспиту, заліку, курсової роботи. | |
Пропедевтика | |
---|---|
Пропедевтика (від грец. Propaideuo – попередньо навчаю) – введення в будь-яку науку, попередній, вступний курс, систематично викладений у стислій і елементарній формі. | |
Пропедевтична лекція | |
---|---|
Пропедевтична лекція – вступна лекція з дисципліни. | |
Просування сайту | |
---|---|
Просування сайту – це комплекс заходів і способів
по
збільшенню
відвідуваності сайту цільовими відвідувачами. Цільові відвідувачі - це
відвідувачі, які зацікавлені в товарі, послузі або інформації, представленої на сайті. | |
Протокол | |
---|---|
Протокол – набір специфікацій, що дозволяють
здійснювати обмін
даними між двома включеними в мережу комп’ютерами, тобто стандарт, що містить опис правил прийому
і передачі між двома комп’ютерами команд,
тексту, графіки та інших
даних, який служить
для
синхронізації роботи декількох комп’ютерів в мережі. | |
Протокол2 | |
---|---|
Протокол – набір правил, яких дотримуються комп’ютери та програми у процесі обміну інформацією. Існує маса різних протоколів, які управляють усіма аспектами зв’язку та передавання даних – від апаратного до прикладного рівня, але всі вони схожі в тому, що задають правила, які роблять зв’язок можливим. | |
Протокол бездротових додатків | |
---|---|
Протокол бездротових додатків – протокол, що забезпечує доступ до Інтернету з бездротового пристрою (мобільного телефона, кишенькового персонального помічника) до спеціальних ресурсів – сайтів зі сторінками, розробленими на мові WML. | |
Протокол ІР (Інтернет-протокол) | |
---|---|
Протокол ІР (Інтернет-протокол) – мережевий протокол, який визначає маршрутизацію передавання інформації та відповідає за адресацію пакетів. | |
Протокол зв’язку | |
---|---|
Протокол зв’язку - набір стандартних правил представлення інформації, передавання сигналів, ідентифікації та виявлення помилок, необхідний для обміну інформацією. | |
Протокол комунікаційний | |
---|---|
Протокол комунікаційний – обумовлені наперед правила передавання даних між двома пристроями. До основних параметрів, які описує протокол, відносяться: тип перевірки помилок, що використовується при передаванні; метод компресії (стискання) інформації (якщо такий є); спосібвизначення передавальним пристроєм факту завершення передачі; є одним із протоколів зв’язку. | |
Протокол мережевий | |
---|---|
Протокол мережевий – оснований на стандартах набір правил, що визначає принципи взаємодії комп’ютерів у мережі; задає загальні правила взаємодії різноманітних програм, мережевих вузлів чи систем і створює таким чином єдиний простір передавання; є одним із комунікаційних протоколів. | |
Протокол передачі гіпертекстової інформації | |
---|---|
Протокол передачі гіпертекстової інформації – транспортний протокол, що забезпечує доступ до документів на веб-сайтах. У цій якості він фактично виконує всі запити до веб-вузлів. | |
Протокол ТСР | |
---|---|
Протокол
ТСР
– Transmission Control Protocol (Протокол керування передаванням) –
один із основних
мережних протоколів Інтернету, призначений для керування передаванням
даних
у
мережах і підмережах TCP/IP. | |
Протокол управління передаванням | |
---|---|
Протокол управління передаванням – набір протоколів, розроблений для Інтернету, що став його основою. TCP гарантує, що кожен відісланий байт дійде до одержувача без втрат. IP присвоює локальні IP-адреси фізичним мережевим адресатам, забезпечуючи тим самим адресний простір, з яким працюють маршрутизатори. У сімейство TCP/IP входить протокол Telnet, який дозволяє віддаленим терміналам підключатися до віддалених вузлів (комп’ютерів), система доменної адресації DNS, яка дає можливість користувачам адресуватися до вузлів мережі за символьним доменним іменем замість цифрової IP-адреси, протокол передачі файлів FTP, який визначає механізм збереження і передачі файлів, а також протокол передачі гіпертексту HTTP. | |
Процес | |
---|---|
Процес – послідовність станів системи, що відповідає впорядкованій зміні конкретного параметра, який визначає характерні властивості системи. | |
Процес впровадження | |
---|---|
Процес впровадження – момент реалізації системи, який виникає одразу ж після створення системи пропрієтарного програмного забезпечення. | |
Профео, profeo.com.ua | |
---|---|
Профео, profeo.com.ua– ділова соціальна мережа для професіоналів. | |
Професійна перепідготовка фахівців | |
---|---|
Професійна перепідготовка фахівців – одержання фахівцями додаткових знань, умінь і навичок за освітніми програмами, що передбачають вивчення окремих дисциплін, розділів науки, техніки і технології, необхідних для виконання іншого (нового) виду професійної діяльності. | |
Професійне лабораторне заняття | |
---|---|
Професійне лабораторне заняття – аудиторне заняття, що проводиться з метою придбання і відпрацювання професійних умінь і навичок. | |
Процесор | |
---|---|
Процесор – пристрій, призначений для виконання команд, який реалізує функцію управління і виконання арифметичних і логічних операцій над інформацією. | |
Психотропна зброя | |
---|---|
Психотропна зброя – засоби
та методи, що дозволяють здійснювати
цілеспрямований руйнівний дистанційний вплив
на
психологічні функції та роботу фізіологічних органів і систем людини. Як засіб його доставки може використовуватися
Інтернет. | |
Публічна хмара | |
---|---|
Публічна хмара – це хмарна інфраструктура, яка призначена для вільного використання широким загалом. Публічна хмара може перебувати у власності, керуванні та експлуатації комерційних, академічних (освітніх та наукових) або державних організацій (чи будь-якої їх комбінації). Публічна хмара знаходиться в юрисдикції постачальника хмарних послуг. | |
Растрове графічне зображення | |
---|---|
Растрове графічне зображення – зображення, які формуються в процесі перетворення графічних даних з аналогової форми на цифрову. | |
Расфолловінг | |
---|---|
Расфолловінг – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє видаляти фолловерсів, які не цікаві користувачеві. | |
Рахунок | |
---|---|
Рахунок – запис, що містить відомості, які користувач повідомляє про себе. Синоніми та сленгові терміни: профіль, профайл, сторінка, найчастіше – аккаунт і еккаунт, від англійського account – обліковий запис, особистий рахунок. | |
Реал | |
---|---|
Реал – законослухняний користувач соціальної мережі з реальними даними і фотографіями. Реальність користувача підтверджується паспортом, у разі видалення облікового запису. В силу своєї нереальності, клони і мульти, не підлягають офіційному відновленню у разі видалення. | |
Реальний час (real time) | |
---|---|
Реальний час (realtime) – час, що збігається з фактичним часом перебігу фізичного процесу. Стосовно режиму оброблення даних це означає, що потрібні розрахунки виконуються під час фактичного перебігу відповідного, фізичного процесу так, що результати обчислень можна використовувати для керування цим процесом. Стосовно прикладних програм це значить, що в них відповідь на інформацію, яка вводиться, формується досить швидко, так що вона може впливати на подальше введення даних (діалоговий режим). | |
Регіональна мережа | |
---|---|
Регіональна мережа – велика, нерідко географічно розосереджена
мережа, яка за допомогою
комунікаційних засобів об’єднує в єдине ціле
комп’ютери в різних пунктах. Може охоплювати і безліч будівель в одному районі, і виходити за межі державних кордонів.
Кілька розподілених мереж,
пов’язаних між собою, частіше називають не регіональними мережами,
а інтермережами або мережевими комплексами. | |
Регламент сайту | |
---|---|
Регламент сайту – регулює відносини між власником сайту в особі адміністрації сайту і його користувачами, що виникають у зв’язку з використанням сайту. Положення регламенту встановлюються, змінюються і скасовуються власником сайту в односторонньому порядку. | |
Регулювання Інтернет | |
---|---|
Регулювання Інтернет – комплекс законодавчих і організаційних заходів, спрямованих на підтримку і розвиток Інтернет. Включає в себе: комерційне законодавство, заходи з розвитку конкуренції, ліцензування, технологічні стандарти, регулювання цін, податкове обкладення, захист інтелектуальної власності, споживачів, конфіденційності, забезпечення відповідальності провайдерів, переслідування комп’ютерних злочинів та ін. Заходи з регулювання Інтернет повинні забезпечувати прозорість і відкритість. У зв’язку з унікальною природою Інтернету, його регулювання має певні труднощі і в більшості країн відсутній спеціальний "Закон про Інтернет". Існує також небезпека надмірної "старанності"влади в цьому питанні, яка може знищити одне з основних "завоювань"Інтернету - його свободу. | |
Редагування | |
---|---|
Редагування – процес внесення змін у текст. | |
Реєстрація на курси | |
---|---|
Реєстрація на курси – процес офіційного зарахування на курс. | |
Резервне копіювання | |
---|---|
Резервне копіювання – технологія копіювання програм і/або даних з метою підвищення надійності зберігання даних. | |
Резистивна матриця | |
---|---|
Резистивна матриця – це двошарова сітка з тонких провідників, розділена повітряним зазором і вмонтована в пластикову поверхню інтерактивної дошки. | |
Рейнтингова оцінка | |
---|---|
Рейнтингова оцінка – базова технологія оцінювання успішності в системі дистанційного навчання з урахуванням накопичення поточних оцінок в базі даних. По своїй суті – це накопичена сума оцінок з різними варіантами математичної обробки. | |
Рейтинг1 | |
---|---|
Рейтинг1 (від англ. Rating) – індивідуальний числовий показник оцінки досягнень, ступінь популярності. | |
Рейтинг2 | |
---|---|
Рейтинг2 – відсоток аудиторії цільової групи, охопленої деяким Інтернет- ресурсом (аналогічно і телепрограмою, друкованим виданням, радіостанцією) у даний момент часу. Один пункт рейтингу відповідає одному відсотку. | |
Реквізити правових документів | |
---|---|
Реквізити правових документів – найбільш усталені структурні елементи нормативних правових актів: видавець, номер, дата, назва, вид, статус, відомості про реєстрацію. | |
Релевантність | |
---|---|
Релевантність – міра відповідності отримуваного результату бажаному. У термінах пошуку – це міра відповідності результатів пошуку завданню, поставленому в запиті. | |
Реплікація | |
---|---|
Реплікація – дублювання бази даних на кількох серверах. Підвищує ефективність доступу до інформації, але щоб бути дійсно корисною, повинна гарантувати регулярне оновлення і синхронізацію копій. | |
Реплікація програмного забезпечення | |
---|---|
Реплікація програмного забезпечення – тиражування програмного забезпечення типового інформаційного комплексу з метою подальшого клонування на його основі нового галузевого порталу або комплексу. | |
Репозитарій об’єктів навчання | |
---|---|
Репозитарій об’єктів навчання – репозитарій для зберігання цифрових освітніх ресурсів. | |
Рерайтинг | |
---|---|
Рерайтинг – написання унікального тексту на основі вже існуючої новини, статті. Для рерайтинга типово використання синонімічних слів, переклад прямої мови в непряму, переміщення абзаців. | |
Ресурс | |
---|---|
Ресурс – сайт, Інтернет-проект, вузол мережі – частина системи, яка може бути виділена користувачеві або процесу. | |
Реферат | |
---|---|
Реферат – короткий точний виклад змісту документа, що включає основні фактичні відомості та висновки, без додаткової інтерпретації або критичних зауважень автора реферату. | |
Риболовля та полювання, rybalka.com | |
---|---|
Риболовля та полювання, rybalka.com – інтерактивний портал, соціальна мережа України, найбільша соціальна мережа в СНД про риболовлю і полювання, фото та відео з риболовлі, особисті альбоми та блоги рибалок, форум рибалок, GPSкарта річок і озер, фотозвіти про риболовлю та полювання. | |
Ринковий інформаційний простір | |
---|---|
Ринковий інформаційний простір – ринки, засновані на інформаційних технологіях і керовані ними. | |
Рішення | |
---|---|
Рішення – розпорядчий
документ, що
приймається колегіальним
органом організації, наприклад науковою (вченою) радою | |
Робот | |
---|---|
Робот – система, здатна до доцільної поведінки в умовах мінливого зовнішнього оточення. Симбіоз штучного інтелекту і механіки. Його ядром є комп’ютер або група комп’ютерів, які керують зовнішніми пристроями – розвиненими органами, призначеними для просторового і кутового переміщення деталей, інструментів або власного переміщення. Для виконання своїх функцій робот обробляє інформацію, надану його датчиками (штучні органи зору, слуху, сенсорні пристрої). | |
Робота | |
---|---|
Робота – набір завдань та обов’язків, які виконуються або повинні бути виконані однією особою (працівником). | |
Робоча група (або просто група) | |
---|---|
Робоча група (або просто група) – спеціально створені об’єднання користувачів за рівнем доступу, інтересами тощо. Кожен учасник може належати до кількох груп, а кожна група може мати власні рівні доступу. Це дозволяє легше надавати модераторські права чи обмежувати доступ до певних форумів. | |
Робоча книга | |
---|---|
Робоча книга – сукупність аркушів, розміщених в одному файлі. | |
Робоча копія фонограми | |
---|---|
Робоча копія фонограми – запис на відповідному носії комплексу звукозапису або на комп’ютері архіваріуса. | |
Робоча навчальна програма | |
---|---|
Робоча навчальна програма – це нормативний документ дисципліни вищого навчального закладу, який містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, перелік наочних і технічних засобів навчання тощо. | |
Робоча, поточна комірка | |
---|---|
Робоча, поточна комірка – комірка таблиці, в якій перебуває курсор. | |
Робочий аркуш | |
---|---|
Робочий аркуш – електронна таблиця, яка розміщується в пам’яті ПК після його завантаження. | |
Розвиток (evolution) | |
---|---|
Розвиток (evolution) – здатність
системи змінювати
свій склад і структуру в процесі функціонування | |
Роздільна здатність монітора | |
---|---|
Роздільна здатність монітора - може виражатися у вигляді двох цілих чисел, що визначають розміри зображення в точках по горизонталі й вертикалі, наприклад: 1600 × 1200. У даному випадку це означає, що ширина зображення становить 1600 точок, а висота – 1200 точок. У результаті зображення складається з одного мільйони дев’ятсот двадцять тисяч (1920000) точок. Кількість точок по горизонталі й вертикалі може бути різним для різних малюнків. Відповідно, чим вище роздільна здатність, тим більше точок на тій же площі і тим вищою є деталізація зображення (тим менше зернистої та більш якісною буде ваша картинка). | |
Розосереджена віртуальна школа | |
---|---|
Розосереджена віртуальна школа – онлайн програма, яка управляється і служить декільком районам, як правило, об’єднаними в офіційний консорціум. | |
Розосереджена віртуальна школа 2 | |
---|---|
Розосереджена віртуальна школа – онлайн програма, яка управляється і служить декільком районам, як правило, об’єднаними в офіційний консорціум. | |
Розподілена база даних | |
---|---|
Розподілена база даних – база даних, фізично розподілена на дві або більше комп’ютерні системи. | |
Розподілена освіта | |
---|---|
Розподілена освіта – освіта, при якій учень за допомогою комп’ютерних технологій і засобів телекомунікацій навчається одночасно в різних освітніх установах і (або) у територіально віддалених один від одного педагогів. | |
Розподілений характер освітнього процесу | |
---|---|
Розподілений характер освітнього процесу – навчання за місцем проживання або роботи. | |
Розпорядження | |
---|---|
Розпорядження – розпорядчий документ органу управління або посадової особи організації, виданий в рамках їх компетенції, обов’язковий для виконання всіма адресатами. | |
Рольова гра | |
---|---|
Рольова гра (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу для таких навчальних дисциплін або їх модулів, зміст яких дозволяє створити і розіграти життєву і професійну ситуацію з чітким поділом ролей дійових осіб. | |
РОР3 – Post Office Protocol | |
---|---|
РОР3 – Post Office Protocol (Поштовий Офісний Протокол) – це протокол, що використовується клієнтом для доступу до повідомлень електронної пошти на сервері. | |
Рунет | |
---|---|
Рунет – російський сегмент Інтернету. Включає російськомовні сайти, фізично розміщені на мережевих ресурсах, розташованих на території Росії, і зарубіжні сайти змістовно пов’язані з Росією. Як
правило, цей термін
використовується для позначення безлічі сайтів, що знаходяться в доменній зоні .ru. У зв’язку
з розвитком національних доменних зон, їм можна позначити
також безліч сайтів,
для
яких
російська мова є основною, або однією з основних. У більш широкому
сенсі позначає не лише самі сайти, а також технічні
засоби (сервери, канали тощо), що використовуються для їх підтримки, а також людей, так чи інакше з ними пов’язаних – адміністраторів,
співробітників компаній, що підтримують сайти, користувачів . | |
Рух студентського контингенту | |
---|---|
Рух студентського контингенту – зміна складу і чисельності студентів вищого навчального закладу за структурними підрозділами, напрямами підготовки, формам та етапам навчання в зв’язку з переведенням, відрахуванням і відновленням. | |
Сайт | |
---|---|
Сайт – дослівно «вузол мережі». Сукупність розміщених у мережі Інтернет веб-сторінок, об’єднаних єдиною темою, дизайном та єдиним адресним простором домену. | |
Сайт, Вебсайт1 | |
---|---|
Сайт, Вебсайт1 – сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об’єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися
як на одному, так
і на декількох серверах | |
Сайт, Веб-сайт2 | |
---|---|
Сайт, Веб-сайт2 - декілька веб-сторінок, що об’єднані в одну структуру і мають
загальну частину адреси. Однозначного визначення
сайту не існує – наприклад,
деякі розділи великих сайтів і користувачі, і власники вважають окремими
сайтами. | |
Сайт дистанційного навчального закладу | |
---|---|
Сайт дистанційного навчального закладу – містить нижче вказані основні розділи: інформаційний; навчальних програм і курсів; реєстрації; бібліотека; технічного сервісу. | |
Сайт-візитка | |
---|---|
Сайт-візитка – невеликий сайт, який, як правило, складається з декількох веб-сторінок, та містить основну інформацію про комерційну або некомерційну організацію, приватну особу, компанію, товари або послуги, прайс-листи, контактні дані та
форму зворотного зв’язку. | |
Самостійна робота учнів | |
---|---|
Самостійна робота
учнів – індивідуальна або колективна
навчальна
діяльність яка, здійснюється без
безпосереднього керівництва вчителя.
З точки
зору організації самостійності робота може бути: а) фронтальною (класною) –
учні виконують одне і те ж завдання, наприклад пишуть твір на задану тему; б)
груповою – для виконання завдання учні розбиваються на невеликі групи (по 3- 6 чол.); в) парною – наприклад при проведенні дослідів,
на заняттях у лінгафонному
кабінеті; г) індивідуальною – кожен учень виконує окреме
завдання. Найбільш поширені види самостійної роботи: робота з підручником, довідковою
літературою або першоджерелами, розв’язування задач, виконання вправ, творів, спостереження,
конструювання,
моделювання і
т. ін. | |
Самостійне вивчення | |
---|---|
Самостійне вивчення – альтернатива навчання в класі, при якій студент має можливість вибору способів вивчення матеріалу під керівництвом вчителя. | |
Санкціонований доступ | |
---|---|
Санкціонований доступ – доступ до програм і даних користувачів, які мають право (повноваження) на ознайомлення або роботу з ними. | |
Сарафанне Радіо | |
---|---|
Сарафанне Радіо – лабораторія соціального маркетингу www.SarafannoeRadio.org, Веб 2.0 експерт. Піонер моніторингу соціальних мереж. Перший укладач словника термінів соціальних мереж, рейтингів груп у соціальних мережах, і низку оцінок соціальних мереж. | |
Свікі | |
---|---|
Свікі – cоціальна пошукова система, що адаптує пошук до вибраної тематики та співтовариства, за ключовим словом видається список найбільш релевантних до вибраної тематики сайтів, використовується спільна діяльність учасників співтовариства – користувачі можуть пропонувати теги та сайти для налагодження, показує «хмару» популярних запитів. | |
Світ тісний | |
---|---|
Світ
тісний – соціальна мережа з пошуковою
системою, що дозволяє знайти друзів, колег, однокласників,
однокурсників і однодумців. Ручний та
автоматичний пошук допомагає користувачам знаходити нову роботу
і загальні
інтереси. Користувачі мають записні книжки з інформаційним менеджером
і автоматичними
змінами
для
актуальності особистих,
корисних і ділових контактів. | |
СДН | |
---|---|
СДН – система дистанційного навчання. | |
СДО (Система Дистанційної освіти) | |
---|---|
СДО (Система Дистанційної освіти) – російський аналог терміна LMS (може вживатися в більш широкому сенсі – як апаратно-програмний і пов’язаний з ним організаційний комплекс з надання послуг з дистанційного навчання). | |
Семантичний Веб | |
---|---|
Семантичний Веб – це підхід до розвитку Вебу, який полягає у збагаченні Веб-контенту спеціалізованими мета-даними і створенні засобів для автоматичної обробки цих мета-даних (інтелектуальних програмних агентів), які могли б розпізнавати значення документів з метою виконання складних пошукових завдань користувачів. | |
Сервер1 | |
---|---|
Сервер1 – комп’ютер
або
програма,
здатні надавати клієнтам (у
міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги. | |
Сервер2 | |
---|---|
Сервер2 (англ. server – служба) – у комп’ютерній термінології слово може стосуватися окремого комп’ютера чи програми. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини, реагуючи на зовнішні події згідно встановленого програмного забезпечення. Втручання людини відбувається під час встановлення серверу і під час його сервісного обслуговування. Часто це роблять окремі адміністратори серверів з вищою кваліфікацією. | |
Сервер3 | |
---|---|
Сервер3 – об’ємний комп’ютер, ресурси якого використовуються багатьма користувачами. | |
Сервер4 | |
---|---|
Сервер4 – об’єкт, що надає сервіс іншим об’єктам за їх запитами.
В Інтернеті – комп’ютер, підключений до мережі, або програма, що виконується на ньому, які надають клієнтам доступ до загальних ресурсів та керують цими ресурсами. Найбільш важливими типами серверів є: сервери WWW, призначені для подання взаємопов’язаної мультимедійної інформації та вмісту баз даних;
сервери електронної пошти; сервери FTP, призначені для обміну
файлами; сервери спілкування в реальному часі (чати); сервери, що забезпечують роботу Інтернет-телефонії; системи трансляції радіо і
відео через Інтернет. | |
Сервер як комп’ютер | |
---|---|
Сервер як комп’ютер – це службовий комп’ютер у локальній чи глобальній мережі, що забезпечує функціонування мережі, всі або частину її функцій. | |
Сервер як програма | |
---|---|
Сервер як програма – програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв’язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогою передачі повідомлень, часто через мережу, і використовує певний протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера. Серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп’ютері, кожного разу вони забезпечують виконання певних служб (наприклад, сервер баз даних чи веб-сервер). | |
Сервіс | |
---|---|
Сервіс – сукупність засобів для обслуговування користувачів; набір функцій одного з рівнів програмної структури мережі, що забезпечують доступ до об’єктів вищого рівня через інтерфейс між цими рівнями. | |
Сервіси | |
---|---|
Сервіси – особливі інструменти, які дозволяють не лише знайти потрібні документи, а й зручно працювати з ними. | |
Сервіси Інтернет | |
---|---|
Сервіси Інтернет – процеси обслуговування об’єктів Інтернет. Сервіси надаються користувачам, програмам, системам, рівням, функціональним блокам. Найбільш поширеними видами є: зберігання даних, передавання повідомлень і блоків даних, електронна та мовна пошта, організація і управління діалогом партнерів, надання з’єднань, проведення сеансів, відео- сервіс. Сервіс здійснюють мережеві служби. | |
Сертифікації відкритих ключів | |
---|---|
Сертифікації відкритих ключів – процедура підтвердження особи власника відкритого ключа в Центрі сертифікації. | |
Сертифікація | |
---|---|
Сертифікація – процедура посвідчення якогось факту. | |
Симетричне шифрування | |
---|---|
Симетричне шифрування – шифрування, яке проводиться тим самим ключем, що й розшифрування. | |
Синхронне навчання | |
---|---|
Синхронне навчання – Інтернет навчання, при якому учасники взаємодіють в один і той же час і в одному й тому ж місці. | |
Синхронне навчання 2 | |
---|---|
Синхронне навчання – різновид
онлайн-навчання,
в
якому взаємодія між слухачами та викладачами відбувається в режимі
реального часу. Вебінари, спільна робота над документами,
відеоконференції –
приклади синхронного навчання. | |
Синхронні заняття | |
---|---|
Синхронні заняття – заняття в реальному режимі часу. | |
Система1 | |
---|---|
Система1 – сукупність взаємопов’язаних об’єктів, підпорядкованих певній єдиній меті з урахуванням умов навколишнього середовища. | |
Система2 | |
---|---|
Система2 – сукупність елементів, зв’язки між
якими
з’єднують
їх у структуру; об’єктивно існуючий комплекс процесів і явищ, а також зв’язків. Основні особливості систем: цілісність, відносна відокремленість
від навколишнього середовища,
наявність
зв’язків з ним, наявність частин і
зв’язків між ними (структурованість), підпорядкованість всієї системи конкретній меті. | |
Система3 | |
---|---|
Система3 – будь-який об’єкт, який одночасно розглядається і як єдине ціле,
і як сукупність різнорідних об’єктів, об’єднаних для досягнення певного
результату. | |
Система автоматизованого проектування | |
---|---|
Система автоматизованого проектування – організаційно-технічна система, яка складається з комплексу засобів автоматизації проектування і взаємодіє з підрозділами проектної організації, виконуючи автоматизоване проектування. | |
Система дистанційної освіти1 | |
---|---|
Система дистанційної освіти1 – весь комплекс процесів,
що мають своїм результатом дистанційну
освіту, включаючи вивчення, навчання, комунікацію,
проектування та менеджмент. | |
Система дистанційної освіти2 | |
---|---|
Система дистанційної освіти2 – це єдиний комплекс освітніх послуг, який включає: мережу Інтернет, веб-сервери та інші атрибути мереж; електронну бібліотеку навчальних курсів, забезпечену експертною системою, яка дає змогу автоматично формувати навчальні курси залежно від індивідуальних запитів студента; корпоративну систему управління навчальним процесом в усіх його виявах, включаючи фінансові оборотні кошти; а також обов’язковий атрибут – навчальний курс фундаментальної Інформатики як природничо-наукової дисципліни. | |
Система дистанційної освіти3 | |
---|---|
Система дистанційної освіти3 – освітня система, що забезпечує здобуття освіти за допомогою дистанційних технологій навчання. Включає в себе: кадровий склад адміністрації і технічних фахівців, професорсько-викладацький склад, навчальні матеріали та продукти, методики навчання і засоби доставки знань, які об’єднані організаційно, методично і технічно з метою проведення дистанційного навчання. | |
Система електронних платежів | |
---|---|
Система електронних платежів – комплекс апаратних і програмних засобів, які здійснюють оплату товарів шляхом комп’ютерних та магнітних карток. | |
Система електронного документообігу | |
---|---|
Система електронного документообігу – організаційно-технічна система, яка забезпечує процес створення, керування доступом і розповсюдження електронних документів у комп’ютерних мережах, а також забезпечує контроль над потоками документів в організації. | |
Система електронної звітності | |
---|---|
Система електронної звітності – сукупність організаційних, правових заходів, програмних, програмно-апаратних, телекомунікаційних засобів, включаючи спеціалізоване програмне забезпечення, що забезпечують формування, передачу, контроль проходження, оброблення даних та зберігання електронних звітів та квитанцій. | |
Система збирання даних | |
---|---|
Система збирання даних – найпростіша система, призначена для передачі інформації від абонентських систем до процесора. | |
Система забезпечення безпеки | |
---|---|
Система забезпечення безпеки – стандартні захисні заходи, такі, як: криптографічне кодування, знання пароля, привласнення ідентифікатора, електронний цифровий підпис тощо. | |
Система керування базами даних | |
---|---|
Система керування базами даних – являє собою сукупність мовних та програмних засобів, які призначені для побудови, ведення та багатоаспектного використання баз даних користувачами різних категорій. | |
Система керування контентом | |
---|---|
Система керування контентом – програмне забезпечення для організації веб-сайтів або інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи в окремих комп’ютерних мережах. | |
Система колективного користування | |
---|---|
Система
колективного
користування – універсальна система, орієнтована
на інтерактивний режим роботи віддалених користувачів. | |
Система обробки проблем | |
---|---|
Система обробки проблем – механізм, що пов’язує мовну систему і систему знань. | |
Система оброблення даних | |
---|---|
Система оброблення даних – система, що складається із сукупності технічних і програмних засобів, які забезпечують оброблення даних, а також обслуговуючого персоналу. | |
Система підтримання прийняття рішень | |
---|---|
Система підтримання прийняття рішень – інтерактивна прикладна система, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий та зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у погано структурованих та неструктурованих ситуаціях у різних сферах людської діяльності. | |
Система проектування | |
---|---|
Система проектування – складна організаційно-технічна система, що включає комплекс методичних матеріалів, програм, алгоритмів, технічних засобів, які регламентують організацію проектних робіт і забезпечують комплексне застосування ЕОМ на всіх стадіях та етапах створення проекту інформаційної системи. | |
Система управління базами даних | |
---|---|
Система управління базами даних – система, що керує процесом збирання інформації. Сукупність програмних і мовних засобів, що забезпечують управління базами даних. | |
Система управління базами моделей | |
---|---|
Система управління базами моделей – один із компонентів архітектури універсальної СППР. Забезпечують користувачам широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення і заміну бази моделей. | |
Системний аналіз | |
---|---|
Системний аналіз – сукупність наукових і практичних методів вирішення різноманітних проблем, що виникають у всіх сферах цілеспрямованої діяльності суспільства, на основі системного підходу та подання об’єкта дослідження у вигляді системи. | |
Складність | |
---|---|
Складність – властивість явища (об’єкта, процесу, системи), що проявляється в несподіваності, непередбачуваності, незрозумілості, випадковості, "антиінтуїтивності"його поведінки. Виникає внаслідок непростої взаємодії великої кількості об’єктів, поведінка одного або кількох об’єктів впливає на поведінку інших. | |
Сховище даних | |
---|---|
Сховище даних – база даних, що є сукупністю предметно-орієнтованих, інтегрованих, статичних і таких, які підтримують хронологію наборів даних, організованих з метою підтримання управління і які є єдиним джерелом вірогідної інформації, необхідної для оперативного аналізу та прийняття рішень (концепція Білла Інмона). | |
Система управління контентом | |
---|---|
Система управління контентом – програма, що
надає інструменти для додавання, редагування, видалення інформації
на сайті. Кожен сайт має панель управління, яка є лише частиною всієї програми, але достатня для управління ним. | |
Система управління курсом | |
---|---|
Система управління курсом – технологічна платформа, через яку пропонуються інтерактивні курси, включає в себе програмне забезпечення для створення і редагування контенту, інструменти підтримки асоціативних зв’язків, інструменти оцінки та інші функції, призначені для розширення доступу та простоту використання. | |
Система управління навчанням | |
---|---|
Система управління навчанням – це цифрове середовище для вчителя, яке використовується для розробки і поширення навчальних матеріалів – для публічного або спільного доступу. LMS-системи дозволяють створювати завдання, призначати їх окремим учням або групам, працювати над проектами і стежити за ходом їх виконання, створювати малі робочі групи для спілкування і обговорення. Найбільш відомий приклад – Google Classroom. | |
Система управління навчанням 2 | |
---|---|
Система управління навчанням – технологічна платформа, через яку студенти отримують доступ до онлайн-курсів, зазвичай включає в себе програмне забезпечення для створення і редагування змісту курсу, засоби зв’язку, інструменти оцінки та інші функції для управління курсом. | |
Системна інтеграція | |
---|---|
Системна інтеграція – комплексний підхід до автоматизації проектування, виробництва і створення мереж. | |
Ситуативне (контекстне) пізнання | |
---|---|
Ситуативне (контекстне) пізнання – саме це поняття
когнітивної науки лежить в основі когнітивного навчання.
Тут пізнання
розглядається як процес,
який в повній мірі буде працювати тільки в реальному середовищі, в контексті конкретної ситуації
або
комплексу подій. Іншими словами, контекстне пізнання
проводить
зв’язок між тим, що ви знаєте, і тим, що ви можете з цим знанням
зробити. | |
Складний аналіз даних (intelligent data analysis) | |
---|---|
Складний аналіз даних (intelligentdataanalysis)– аналіз даних з активним використанням статистичних та математичних методів та алгоритмів, таких як методи оптимізації, кореляції, класифікації, генетичні алгоритми тощо, з метою отримання інформації з початкових даних, пошуку взаємозалежності даних, а також візуального подання даних. | |
Скорочені освітні програми | |
---|---|
Скорочені освітні програми – освітні програми, які реалізуються в терміни і в обсягах, скорочених в порівнянні з нормативними. | |
Скрібд | |
---|---|
Скрібд – революційне рішення щодо публікації книг та ілюстрованих брошур. Фактично перед нами мережева бібліотека, яка стрімко поповнюється різноманітними цікавими документами та книгами завдяки зусиллям користувачів. Так, користувачі можуть завантажувати на сайт документи в форматах .doc (Microsoft Word), .pdf (Adobe Acrobat), .txt (Plain text), .ppt (Microsoft Powerpoint), .xls (Microsoft Excel), .ps (Adobe postscript), .lit (MS reader ebook) а потім стандартними засобами можуть переглядати, масштабувати, здійснювати повнотекстовий пошук, роздруковувати та навіть прослуховувати текстову інформацію. | |
Слабкий студент | |
---|---|
Слабкий студент – студент, який не справляється з освітньою програмою. | |
Слайдкаст | |
---|---|
Слайдкаст – слайд-шоу на основі підкасту. | |
Слайд-лекція | |
---|---|
Слайд-лекція – навчальний фільм у вигляді текстових і графічних слайдів, супроводжуваних закадровим коментарем предметного фахівця, призначений для індивідуального перегляду тих, хто навчається. | |
Словник | |
---|---|
Словник – тлумачний (роз’яснювальний) словник понять і термінів. | |
Служба коротких повідомлень | |
---|---|
Служба коротких повідомлень (брит. англ. SMS,
Short MessageService)
– послуга обміну (передавання
і
приймання) короткими текстовими
повідомленнями в
телекомунікаційних мережах, доступна для більшості
мобільних телефонів та інших комунікаційних пристроїв, таких як пейджер, модем, КПК, або, навіть, настільний комп’ютер (за допомогою
функцій
програмногозабезпечення). Для реалізації послуга повинна
підтримуватись
оператором зв’язку, комунікаційним пристроєм та програмним забезпеченням
комунікаційного пристрою. | |
Служба соціальних мереж | |
---|---|
Служба соціальних мереж – веб-сайт або інша служба у Веб, яка дозволяє користувачам створювати публічну або напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв’язок та переглядати власний список зв’яків і списки інших користувачів. Природа та номенклатура зв’язків може відрізнитись в залежності від системи. | |
Слухач вищого навчального закладу | |
---|---|
Слухач вищого навчального закладу – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі на підготовчих відділеннях, в структурних підрозділах підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців або в іншому вищому навчальному закладі для отримання другої вищої професійної освіти. | |
Смайлик | |
---|---|
Смайлик – від англійського слова smile – усмішка, посміхатися. Поєднання символів, що вказують на емоцію людини під час написання якогось тексту. Не тільки посмішка, а й багато інших варіантів емоцій. Зазвичай інтуїтивно зрозумілі символи. Смайли бувають текстовими і графічними. | |
Смарт-карта | |
---|---|
Смарт-карта – пластикова карта (схожа на звичайну кредитну карту) із спеціальною вбудованою мікросхемою, яка здійснює контроль за використанням інформації, яка в ній міститься. | |
СММ | |
---|---|
СММ (соціальний медіа маркетинг) – маркетинг в соціальних мережах, просування сайту, бренду, компанії або персони в соціальних мережах, блогах і форумах. | |
СМО1 | |
---|---|
СМО1 (соціальна медіа оптимізація) – набір інструментів і комплекс заходів для залучення на основний сайт відвідувачів з соціальних мереж та блогів. | |
СМО2 | |
---|---|
СМО2 – зміна сайта у формат Веб 2.0. | |
СМО3 | |
---|---|
СМО3 – перетворення контенту сайту та зміна алгоритмів наповнення Веб 2.0. | |
СМО4 | |
---|---|
СМО4 – просування сайту в соціальних мережах, блогах і форумах. | |
СМО5 | |
---|---|
СМО5 – оптимізація ресурсу під соціальні мережі. | |
СМС-активація | |
---|---|
СМС-активація – відправлення СМС-повідомлення з мобільного телефону користувача на певний номер з уведенням до тексту повідомлення деяких символів (цифр), у результаті чого, відбувається авторизація аккаунта користувача в соціальній мережі. СМС-активація на сайтах платна, тобто вартість відправленого повідомлення є більшою, ніж у звичайному випадку. | |
Соціальна інформатика | |
---|---|
Соціальна інформатика – наука про закономірності і форми руху та використання інформації в суспільстві. | |
Соціальна мережа1 | |
---|---|
Соціальна мережа1 – інтерактивний багатокористувацький Веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі, з можливістю вказування будь-якої інформації про окрему людину / персону (дату народження, школу, вуз, улюблені заняття і т.д.), за якою аккаунт користувача зможуть знайти інші учасники мережі. Одна із звичайних рис соціальних мереж – це система «друзів» і «груп». Це співтовариство користувачів Інтернет, які мають доступ до мережі в залежності від інтересів і географічної прив’язки, онлайнове середовище, яке використовується з метою полегшення соціальної взаємодії, такі як обмін контентом, думками, досвідом та актуальними медіа даними. Полегшує створення персонального профілю і віртуальних взаємин. Це соціальна структура, що складається з груп вузлів, якими є соціальні групи, особистості, індивідууми. Соціальні мережі використовуються для пошуку не тільки людей зі схожими інтересами, але й самих об’єктів цих інтересів (спорт, музика, професії і т. ін.). У таких мережах звичайно використовується народна класифікація, практика спільної категоризації інформації. | |
Соціальна мережа2 | |
---|---|
Соціальна мережа2 – соціальна структура утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розманітні зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Вперше термін було запропоновано у 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі ClassandCommitteesinaNorwegianIslandParish, «Human Relations»). | |
Соціальна мережа3 | |
---|---|
Соціальна
мережа3 – це
веб-сайт
організації
співтовариств людей зі схожими інтересами та / або діяльністю. Зв’язок здійснюється за
допомогою
сервісу внутрішньої пошти або миттєвого обміну
повідомленнями. Також
бувають соціальні мережі для пошуку не тільки людей за інтересами, але і
самих об’єктів цих інтересів: веб-сайтів, типу музики і т. п. Популярні соціальні
мережі: MySpace, Facebook, Twitter, Вконтакте,
Однокласники. | |
Соціальний інтелект | |
---|---|
Соціальний інтелект – сукупний творчий потенціал суспільства, що визначає здібності людей виробляти та засвоювати нові знання, форми і методи організації праці та нові технології. | |
Соціальний конструктивізм | |
---|---|
Соціальний конструктивізм – соціопсихологіча теорія, в рамках якої в процесі міжособистісної взаємодії відбувається індивідуальне навчання. Основна цінність – особистий внесок кожного в загальну базу знань. | |
Соціальні закладки1 | |
---|---|
Соціальні закладки1 – це сервіси зі списками посилань на сайти, які цікаві користувачеві Інтернету. Користувач бажає надалі відвідувати ресурси,
і для цього зберігає посилання на ці сайти в спеціальних списках, які мають
назву
- соціальні закладки. Соціальні закладки зберігаються не на
комп’ютері
користувача, а в Інтернеті на сайті закладки. Соціальні закладки зберігаються не на комп’ютері користувача, а в Інтернеті
на сайті закладки. Вони
корисні
користувачеві,
який працює з різних комп’ютерів, наприклад, вдома,
на роботі,
на ноутбуку, у телефоні. Соціальні
закладки зручні у випадку переустановлення
операційної системи. Так як посилання записані не на комп’ютері користувача, а на жорсткому
диску машини клієнта, інформація зберігається. Важливою перевагою соціальних закладок є можливість складати їх списки не хаотично, де всі закладки зібрані поспіль разом. У соціальних закладках можна систематизувати посилання на вподобані сайти за категоріями. Соціальними вони називаються тому, що можна крім своїх закладок побачити цікаві
посилання інших користувачів і поділитися
своїми закладками
зі знайомими. | |
Соціальні закладки2 | |
---|---|
Соціальні закладки2 – це розвиток ідеї звичайних закладок у браузері, які служать для того, щоб зберігати ті сторінки, які вам сподобалися. Але при
всій схожості соціальні закладки всеж відрізняються від звичайних.
Звичайні закладки знаходяться на комп’ютері користувача, а соціальні в мережі Інтернет, тому якщо з вашим комп’ютером щось трапиться, ви можете не хвилюватися за свої закладки, вони будуть цілими. | |
Соціальні сервіси | |
---|---|
Соціальні сервіси – мережеве програмне забезпечення для підтримки групової взаємодії. | |
Спам1 | |
---|---|
Спам1 (англ. spam) – масова
розсилка кореспонденції
рекламного
чи іншого характеру
людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім
термін «спам» стосується рекламних електронних листів. | |
Спам2 | |
---|---|
Спам2 – настирлива реклама сумнівного характеру в
коментарях, особистій пошті,
форумі та інших повідомленнях. Розсилка кільком
користувачам з
примусовою
видачею їм не запитаної ними інформації | |
Спам3 | |
---|---|
Спам3 – розсилка будь-якого повідомлення (найчастіше - рекламного або комерційного змісту) безлічі адресатам, для яких дане
повідомлення
небажано, або в безліч списків і груп новин,
тематика яких не відповідає змісту
повідомлення. Справедливо вважається важким порушенням етикету і правил застосування комп’ютерних мереж. | |
Спам-бот | |
---|---|
Спам-бот – комп’ютерна програма, метою якої є автоматизована розсилка спаму. Шукає на сайтах незахищені форми для введення даних і заповнює їх своїм вмістом. | |
Спеціальне програмне забезпечення | |
---|---|
Спеціальне програмне забезпечення – це частина програмного забезпечення, що представляє собою сукупність програм, розроблених при створенні даної автоматизованої системи. | |
Списки розсилки (maillists) | |
---|---|
Списки розсилки (maillists) – сервіс в Інтернеті; спосіб спілкування через електронну пошту всіх, хто підписався на певний список розсилки. | |
Списки розсилки | |
---|---|
Списки розсилки – простий сервіс Інтернет, який не має власного протоколу та працює виключно через електронну пошту. Здійснює комунікацію повідомлень всім передплатникам з однієї спеціальної адреси. | |
Список розсилки | |
---|---|
Список розсилки
(Mailinglist) – під списком розсилки розуміють механізм,
який дозволяє розіслати поштове повідомлення певної групи
передплатників.
Існує розсилка як
мовлення (господар посилає інформацію,
передплатники отримують)
і
як групове спілкування (передплатники спілкуються один з одним). В останньому випадку у розсилки є групова адреса – повідомлення, надіслані на
неї, отримують всі передплатники. Господар розсилки (модератор) визначає права учасників – хто може тільки читати
розсилку, а
хто і
писати повідомлення. | |
Співвідношення студентів і викладачів | |
---|---|
Співвідношення студентів і викладачів – кількість студентів та викладачів, передбачене для кожного інтернет-курсу. | |
Спільнота | |
---|---|
Спільнота – група людей зі схожими інтересами, які спілкуються один з одним. Має список учасників і форум. Спільноти сформовані навколо навчальних закладів і певних сфер діяльності користувачів. | |
Спільнота2 | |
---|---|
Спільнота – списки однокласників, однокурсників, товаришів по службі, колег і товаришів по відпочинку на сайті Однокласники. | |
Сплог | |
---|---|
Сплог – спам-блог. | |
Споживач для споживача | |
---|---|
Споживач для споживача – сектор ринку, де комерційні відносини будуються на спілкуванні споживачів один з одним. Приклад веб-ресурсів цього сектора – Інтернет-аукціони. | |
Стажування | |
---|---|
Стажування – формування та закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих за результатами теоретичної підготовки. | |
Стандарт | |
---|---|
Стандарт – нормативний документ, в якому з метою добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг; також може містити вимоги до термінології, символіки, пакування, маркування або етикеток і правилам їх нанесення. | |
Стандарти якості | |
---|---|
Стандарти якості – набір оцінок і показників для навчальних курсів, програм підвищення кваліфікації, освітніх програм і т. ін., розроблений керівним органом або акредитованою організацією. | |
Стандартизація | |
---|---|
Стандартизація – діяльність із встановлення правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва і обігу продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт або послуг. | |
Стандартні сервіси інформаційного комплексу | |
---|---|
Стандартні сервіси інформаційного комплексу – уніфіковані для всіх типів інформаційних комплексів процеси обслуговування користувачів і функціональних модулів. До них відносяться: адміністративна система, віртуальний офіс, розрахункова система, торгівельна система, реєстраційно- пошукова система, генератор договорів, банерна система, розважальна система, бізнес-карта, підписка на новини. Функціонування сервісів здійснюється з використанням програмних модулів, які також є уніфікованими для всіх типів комплексів. | |
Старіння інформації | |
---|---|
Старіння інформації – властивість інформації втрачати з часом свою практичну цінність, обумовлена зміною стану предметної області, яка нею відображається. | |
Стартова сторінка сайту | |
---|---|
Стартова сторінка сайту – сторінка сайту, за допомогою якої може бути здійснений доступ до всіх інших веб-сторінок Сайту, розміщена в мережі Інтернет за адресою сайту. | |
Статус | |
---|---|
Статус – стан, в якому користувач знаходиться або знаходився. Для виставлення статусу в Однокласниках заповнюється форма, обмежена 100 символами, що дозволяє користувачеві вносити будь-яку інформацію, що відображає його теперішній стан. | |
Статус студента | |
---|---|
Статус студента – положення студента, яке визначається сукупністю його прав на отримання вищої професійної освіти, що регламентуються законодавством, і його обов’язків з освоєння певної освітньої програми і поведінки в соціумі. | |
Статут | |
---|---|
Статут – звід правил, що регламентує діяльність організацій, установ, товариств і громадян, їх взаємини з іншими організаціями та громадянами, права та обов’язки в певній сфері діяльності. | |
Створення Портфоліо | |
---|---|
Створення Портфоліо – це процес збирання, перегляду, поповнення змістової, методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних форм оцінювання діяльності учнів, прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету. | |
Стіна | |
---|---|
Стіна – спосіб
публікації
відкритих
записів особистого
і
загального характеру тимчасової значущості, відсортованих у
зворотному
хронологічному порядку, тобто останній запис,
знаходиться зверху. ВКонтакте стіну має кожен
користувач і кожна група. | |
Сторінка | |
---|---|
Сторінка – документ, забезпечений унікальною адресою, який можна відкрити і подивитися за допомогою програми перегляду. Сторінки складають WWW. Як правило, це мультимедійні документи, що містять текст, графіку, звук, відео або анімацію, гіперпосилання на інші документи. | |
Стрічка активності | |
---|---|
Стрічка активності – відображення всіх публічних дій користувачів (повідомлення у форумах, додавання друзів, завантаження фотографій, нові повідомлення і фотоальбоми в групі), які можуть бачити друзі та учасники однієї групи. | |
Структура вищої професійної освіти | |
---|---|
Структура вищої професійної освіти – сукупність різних за призначенням і нормативним терміном навчання основних професійних освітніх програм вищої професійної освіти, що характеризують рівні вищої професійної освіти. | |
Структурно-логічна схема підготовки | |
---|---|
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. | |
Студент | |
---|---|
Студент – особа, в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу наказом ректора для навчання за освітньою програмою вищої професійної освіти. | |
Студент дистанційної форми навчання | |
---|---|
Студент дистанційної форми навчання – студент, який навчається з використанням дистанційних інформаційних технологій. | |
Сутність програмування | |
---|---|
Сутність програмування – це здатність перетворювати відомі можливості комп’ютера в нову функцію або продукт. | |
Сучасна інформаційна технологія | |
---|---|
Сучасна інформаційна технологія – це сукупність засобів, методів і прийомів збирання, зберігання, опрацювання, подання та передавання повідомлень, що розширює знання людей та розвиває їхні можливості щодо управління технічними та соціальними процесами. | |
Сховища даних | |
---|---|
Сховища
даних – предметно-орієнтовані, інтегровані,
усталені набори
даних, що підтримують хронологію
і
здатні бути комплексним
джерелом достовірної інформації для оперативного аналізу та прийняття
рішень. | |
Сховище даних | |
---|---|
Сховище даних – місце, де зберігається і підтримується будь-який контент. | |
Сценарій (скрипт) | |
---|---|
Сценарій (скрипт) – це програма, яка автоматизує деяке завдання, яку
без
сценарію користувач
робив би вручну, використовуючи
інтерфейс програми. | |
Еквівалент повної зайнятості | |
---|---|
Еквівалент повної зайнятості – число студентів з повною зайнятістю в даній організації (на основі локального визначення повного часу). | |
Екзаменаційна відомість | |
---|---|
Екзаменаційна відомість – навчальний документ встановленої форми, в якому фіксуються результати контрольних процедур. | |
Експеримент | |
---|---|
Експеримент (лат. experimentum – проба, досвід) – метод дослідження, що передбачає виокремлення суттєвих факторів, які впливають на результати педагогічної діяльності, дає змогу варіювати ними задля досягнення оптимальних результатів; контрольована педагогічна діяльність, спрямована на створення та апробування нових технологій навчання й виховання, розвитку дітей, управління навчально-виховним закладом. | |
Експериментальні школи | |
---|---|
Експериментальні школи – навчально-виховні заклади, призначені для обгрунтування, розроблення або перевірки нових педагогічних ідей, вивчення практичного досвіду педагогів. | |
Експертна рецензія | |
---|---|
Експертна рецензія – заключне судження експерта про рецензований інноваційний проект (його актуальність, відповідність цілей об’єктивним потребам і тенденціям розвитку освіти, чіткість визначення цілей тощо). | |
Експертна система | |
---|---|
Експертна система – прикладна система штучного інтелекту, що включає базу знань і механізм виведення та дає змогу за правилами і наданими користувачем фактами розпізнати ситуацію, встановити діагноз або дати рекомендацію для вибору дій. | |
Експертні методи | |
---|---|
Експертні методи – методи системного аналізу, в яких для виконання конкретних неформалізованих операцій використовують знання, досвід, інтуїцію, винахідливість, інтелект експертів у потрібній сфері. Реалізуються як комплекс логічних і математичних процедур, спрямованих на здобуття від спеціалістів-експертів інформації, а також її аналіз й узагальнення з метою вибору раціональних рішень. | |
Експлуатаційна документація | |
---|---|
Експлуатаційна документація – документація на програмне
забезпечення, яка призначена для використання під час експлуатації
програмного забезпечення та визначає правила дій персоналу і користувачів програмного забезпечення
при його функціонуванні, перевірці та забезпеченні його працездатності. | |
Екстенсивні (лат. extensivus – розширюючий) інновації | |
---|---|
Екстенсивні (лат. extensivus – розширюючий) інновації – інновації, що базуються на залученні додаткових потужностей (інвестицій) нових засобів, обладнання, технологій, капіталовкладень тощо; нарощують кількісні характеристики педагогічного продукту переважно за рахунок нових інформаційних технологій, перерозподілу часу на різні види навчальної діяльності, диференціацію та індивідуалізацію роботи з учнями. | |
Екстернат | |
---|---|
Екстернат – самостійне вивчення учнями дисциплін згідно з основною освітньою програмою вищої професійної освіти за обраним напрямом підготовки (спеціальністю) з подальшою атестацією (проміжної і підсумкової) у вищому навчальному закладі. | |
Елективна частина навчального плану | |
---|---|
Елективна частина навчального плану – перелік навчальних дисциплін, на підставі яких студент самостійно формує певний набір дисциплін для вивчення. | |
Елективний | |
---|---|
Елективний – вибірковий. | |
Електронна бібліотека | |
---|---|
Електронна бібліотека – розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати і ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео тощо) через глобальні мережі передачі даних у зручному для кінцевого користувача вигляді. | |
Електронна бібліотека | |
---|---|
Електронна бібліотека – електронні навчальні ресурси, які зберігаються на сервері базової структури дистанційного навчального закладу. | |
Електронна дошка оголошень | |
---|---|
Електронна дошка оголошень – окремий випадок телеконференції, спеціальна база даних, на якій "вивішуються" різні оголошення та повідомлення з метою їх обміну. | |
Електронна книга1 | |
---|---|
Електронна
книга1 – книга, представлена на електронному носії інформації. | |
Електронна книга2 | |
---|---|
Електронна книга2 – високотехнологічний пристрій, куди можна ввести інформацію обсягом на тисячі друкованих сторінок. | |
Електронна комерція1 | |
---|---|
Електронна
комерція1 – один з елементів електронного бізнесу, пов’язаний із виконанням функцій маркетингу, включаючи
продаж товарів і
послуг
через Інтернет. | |
Електронна комерція2 | |
---|---|
Електронна
комерція2 – спеціальним чином побудована модель реального бізнесу, в основі якого лежить використання інформаційних
технологій. | |
Електронна повна програма | |
---|---|
Електронна повна програма – під час дистанційного навчання студенти навчаться в першу чергу в інтернет-школі. Кібер-школи, як правило, несуть відповідальність за оцінки своїх учнів. У деяких штатах Америки більшість дистанційних шкіл є чартерними. | |
Електронна пошта (E-mail)1 | |
---|---|
Електронна пошта (E-mail)1 – найбільш поширене використання мереж. Це послуга, яка дозволяє комп’ютерним користувачам надсилати електронні повідомлення
один одному. | |
Електронна пошта2 | |
---|---|
Електронна пошта2 – обмін повідомленнями за допомогою комп’ютера. Передача
листів і повідомлень з комп’ютера
на комп’ютер через мережу. | |
Електронна пошта3 | |
---|---|
Електронна пошта3 – всесвітня система розсилки і одержання інформації, одна із основних послуг Інтернет. | |
Електронна пошта4 | |
---|---|
Електронна пошта4 (англ.
e-mail, або
email, скорочення від
electronicmail) – популярний сервіс в інтернеті, що робить
можливим
обмін даними
будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми). | |
Електронна пошта5 | |
---|---|
Електронна пошта5 – засоби передачі повідомлень або документів між користувачами без застосування паперового носія. Один із сервісів Інтернет. | |
Електронна таблиця | |
---|---|
Електронна таблиця – засіб інформаційних технологій, прикладна програма, що дозволяє вирішувати різні обчислювальні задачі, сортування, фільтрацію даних тощо. | |
Електронне (віртуальне) судочинство | |
---|---|
Електронне (віртуальне) судочинство – проведення судового процесу з використанням сучасних комп’ютерних та телекомунікаційних технологій. | |
Електронне видавництво | |
---|---|
Електронне видавництво – система, призначена для підготовки та видання друкованих творів. В Інтернеті широку популярність здобула технологія публікації документів в pdf-форматі. | |
Електронне навчання1 | |
---|---|
Електронне навчання1 – навчання,
яке
здійснюється
в
першу
чергу через Інтернет. | |
Електронне навчання2 | |
---|---|
Електронне навчання2 – це перспективна модель навчання, заснована на використанні нових мультимедійних технологій Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і послуг, а також обміну ними, спільною роботою на відстані. | |
Електронне навчання3 | |
---|---|
Електронне навчання3 (e-learning) – це система навчання, що пропонує використання Інтернет-технологій, електронних бібліотек,
навчально-
методичних мультимедіа-матеріалів,
віртуальних лабораторій і практикумів
тощо. | |
Електронне тестування (контрольне тестування) | |
---|---|
Електронне тестування (контрольне тестування) – процедура поточного контролю знань, що проводиться відповідно до навчального розкладу або в режимі самозапису по одній або декільком навчальним дисциплінам за допомогою комп’ютера. | |
Електронний (комп’ютеризований) підручник (посібник) | |
---|---|
Електронний (комп’ютеризований) підручник (посібник) - відрізняється від традиційного тим, що в його змісті закладена специфічна система управління процесом навчання, яка включає засоби нелінійного структуроутворення та оптимізації навчального матеріалу, діагностики і корекції знань, розгалужену мережу зворотного зв’язку. Переваги електронних видань над паперовими: великий обсяг текстової інформації (див. гіпертекст); можливість сканування та копіювання тексту; кращий сервіс: дизайн, музичний супровід, відеокліпи; наявність у тексті довідково-інформаційної пошукової системи; компактність видання тощо. | |
Електронний архів | |
---|---|
Електронний архів – призначений для систематизації архівного зберігання електронних документів у рамках документаційного забезпечення керування. | |
Електронний банк знань | |
---|---|
Електронний банк знань – сукупність електронних баз даних навчального призначення, пов’язаних між собою системою автоматизованого документообігу і управління навчальним процесом. | |
Електронний бізнес | |
---|---|
Електронний бізнес – будь-яка трансакція, що здійснена за допомогою функціональності інформаційної системи, після закінчення якої відбувається передача права власності або права користування реальним
продуктом або послугою. | |
Електронний бізнес 2 | |
---|---|
Електронний бізнес – підвищення ефективності реального бізнесу, що засноване на використанні інформаційних технологій, для того, щоб забезпечити оптимальну взаємодію ділових партнерів і створити інтегрований ланцюжок доданої вартості. Дозволяє покращити обслуговування клієнтів при одночасному скороченні витрат, виявити нові канали збуту, забезпечити конкурентну перевагу. Для ефективності Інтернет-проекту необхідна розвинена система управління підприємством, тому перед тим як розвернути електронний бізнес в Інтернеті, треба подбати про переведення бізнесу на електронні рейки всередині підприємства. Інтернет-технології є одним із основних, але не єдиним аспектом в електронному бізнесі. Поняття "електронний бізнес"ширше поняття "електронна комерція". | |
Електронний грошовий переказ | |
---|---|
Електронний грошовий переказ – переказ коштів, ініційований з терміналу, телефону або магнітоносія, за допомогою передачі інструкцій чи повноважень, що стосуються дебетування або кредитування рахунку фінансовій установі. | |
Електронний документ1 | |
---|---|
Електронний документ1 – документ, в якому інформація представлена в електронно-цифровій формі. | |
Електронний документ2 | |
---|---|
Електронний документ2 – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. | |
Електронний документообіг1 (обіг електронних документів | |
---|---|
Електронний документообіг1 (обіг електронних документів) – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності, а в разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. | |
Електронний документообіг2 | |
---|---|
Електронний
документообіг2 – електронний
обмін діловими документами між комп’ютерними програмами різних компаній в стандартизованій формі. | |
Електронний документообіг3 | |
---|---|
Електронний
документообіг3 – система програмно-технічних, організаційних та нормативно-методичних засобів для автоматизації роботи з електронними документами на основі інформаційних технологій у
процесі
здійснення управлінських дій. | |
Електронний консалтинг | |
---|---|
Електронний консалтинг – професійні консультації клієнтів електронною поштою. Надання довідок від інформаційних служб, проведення різних опитувань через Інтернет та ін. Один з видів електронного бізнесу. | |
Електронний маркетинг | |
---|---|
Електронний маркетинг – технологія маркетингу за допомогою інформаційних систем і мереж. | |
Електронний підпис | |
---|---|
Електронний підпис - а) обов’язковий реквізит електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; б) дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. | |
Електронний підручник | |
---|---|
Електронний підручник – це підручник, в якому основні завдання передачі знань вирішуються з використанням можливостей комп’ютера і комп’ютерних мереж. | |
Електронний цифровий підпис1 | |
---|---|
Електронний
цифровий
підпис1 – вид електронного підпису, одержаного за
результатом криптографічного
перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору
або
логічно з ним
поєднується і дає
змогу підтвердити його цілісність
та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та
перевіряється за
допомогою
відкритого ключа. | |
Електронний цифровий підпис2 | |
---|---|
Електронний цифровий підпис2 – аналог власноручного підпису фізичної особи, представлений як послідовність символів, одержана за результатами криптографічного перетворення електронних даних з використанням закритого ключа ЕЦП, що дозволяє користувачеві відкритого ключа встановити цілісність і незмінність цієї інформації, а також власника закритого ключа. | |
Електронні архіви | |
---|---|
Електронні архіви – системи автоматизації, призначені, насамперед, для фізичного збереження електронних копій документів та їх пошуку. | |
Електронні гроші | |
---|---|
Електронні гроші – форма організації грошового обігу в асоціації інформаційних мереж. | |
Електронні податки | |
---|---|
Електронні податки – оброблення та передавання в онлайновому режимі податкових заяв. Дана технологія має велике значення в рамках діяльності електронного уряду. | |
Електронні таблиці або табличний редактор | |
---|---|
Електронні таблиці або табличний редактор – клас додатків для роботи з даними, які сформовані в таблиці. | |
Ергономіка, ергономія | |
---|---|
Ергономіка, ергономія (від грец. Έργον – робота і νόμος – закон) – наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психичні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці. | |
Есе | |
---|---|
Есе – прозовий твір невеликого об’єму і вільної композиції, в якому підкреслено індивідуальна позиція автора поєднується з невимушеним, часто парадоксальним викладом, орієнтованим на розмовну мову. Можуть мати філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, белетристичний та інший характер. | |
Ефективність | |
---|---|
Ефективність - загальна
властивість системи,
що характеризує рівень(ступінь)
її
пристосованості до виконання поставлених завдань. | |
Єдина судова інформаційна система України | |
---|---|
Єдина судова інформаційна система України – система
інформатизації діяльності судів та
державної судової адміністрації на підставі використання сукупності нормативно- правових, програмно-технічних та
телекомунікаційних
засобів, що забезпечують
збирання, накопичення,
аналіз та
зберігання інформації судової діяльності. | |
Життєвий цикл (грец. kyklos – коло) нововведення | |
---|---|
Життєвий цикл (грец. kyklos – коло) нововведення – процес
проходження етапів
нововведення: виникнення (старт); швидкий ріст (у боротьбі
з
опонентами,
консерваторами,
скептиками); зрілість; освоєння; дифузія (проникнення, розповсюдження); насичення (освоєння багатьма
людьми, проникнення у всі частини педагогічного і управлінського процесів); рутинізація (тривале використання новації, внаслідок чого вона для багатьох
стає нормою); криза (вичерпаність можливостей застосувати новацію в нових
галузях, умовах); фініш (нововведення перестає
бути таким, як є,
замінюється ефективнішим
або
поглинається
загальною ефективною системою). | |
Життєвий цикл системи | |
---|---|
Життєвий цикл системи – весь період її існування від початку розроблення до завершення використання. | |
З’єднання | |
---|---|
З’єднання – [канал, зв’язок] (link) 1) електричне або оптичне з’єднання між мережною станцією і концентратором або між двома концентраторами. 2) сутність, що визначає топологічне співвідношення між двома вузлами різних підмереж. Між парою підмереж може існувати безліч з’єднань одночасно. | |
Забанювання, забанити | |
---|---|
Забанювання, забанити – видалення аккаунта за некоректні дії користувача. | |
Завантаження | |
---|---|
Завантаження – передавання програм або даних з комп’ютера на підключений до нього пристрій, зазвичай з сервера на персональний комп’ютер. | |
Завдання | |
---|---|
Завдання – роботи студентів, що використовуються викладачами з метою взаємодії зі студентами та для оцінювання знань. | |
Загальна теорія інформації | |
---|---|
Загальна теорія інформації – одна з перспективних фундаментальних галузей наукового знання про найбільш загальні закономірності прояву інформаційної реальності, які лежать в основі розвитку природи і суспільства. | |
Загальне програмне забезпечення | |
---|---|
Загальне програмне забезпечення – це частина програмного забезпечення, що представляє собою сукупність програмних засобів, розроблених поза зв’язком зі створенням автоматизованої системи. | |
Загальнодоступність освіти | |
---|---|
Загальнодоступність освіти – відповідно до Закону про американців- інвалідів (ADA Section 508), навчальні матеріали, в тому числі інтерфейси, зображення, аудіо- та мультимедійні елементи, а також всі інші види інформації, повинні бути доступні всім, незалежно від інвалідності. | |
Задача | |
---|---|
Задача – проблемна ситуація, в якій визначено вихідні об’єкти, їхні властивості, зв’язки та зазначено, які об’єкти мають бути одержані й/або які властивості вони повинні мати та/або, як ці об’єкти мають бути зв’язані. | |
Зона актуального розвитку | |
---|---|
Зона актуального розвитку – поняття, введене для позначення рівня розвитку людини і визначається змістом тих завдань і дій, які учні можуть вирішити і виконати самостійно. | |
Заклад дистанційної освіти | |
---|---|
Заклад дистанційної освіти – коледж, університет, або школа, створена для надання послуг дистанційної освіти. | |
Закон | |
---|---|
Закон – нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади в установленому Конституцією порядку і має вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативних актів (указам, постановам). | |
Законодавство | |
---|---|
Законодавство – сукупність всіх правових норм, що діють в державі або регулюючих окрему сферу суспільних відносин (в галузі освіти) | |
Закономірності Інтернет | |
---|---|
Закономірності Інтернет – об’єктивна стійка впорядкованість процесів в мережевому інформаційному просторі. До них відносяться: безмежність, гіперзв’язаність, доступність, комунікація в масштабі гіперчасу, відсутність територіальних обмежень. | |
Закрита група | |
---|---|
Закрита група – група соціальної мережі, дані якої (форум, список учасників та іншу внутрішню інформацію) можуть переглядати тільки учасники цієї групи. Для приєднання до закритої групи потенційний учасник надсилає запит на вступ до групи, який відправляється на розгляд модераторам групи. | |
Закритий (особистий) ключ | |
---|---|
Закритий (особистий) ключ – один з пари ключів несиметричного шифрування технології створення електронного цифрового підпису, який його власник залишає собі. | |
Заліковий модуль | |
---|---|
Заліковий модуль – див. модуль заліковий. | |
Запис | |
---|---|
Запис – 1) сукупність даних, що обробляються спільно у процесі пересилання на периферійні пристрої і з периферійних пристроїв. Файли, що зберігаються на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої часто є послідовністю записів. Сукупність даних, що передаються єдиним блоком, називається фізичним записом. На відміну від них, сукупність даних, пов’язаних за значенням, називається логічним записом. Число логічних записів в одному фізичному називається коефіцієнтом блокування. 2) (прогр.) структура даних, що звичайно містить певне число пойменованих компонентів, які не обов’язково повинні мати один і той же тип. Деякі такі компоненти, звані змінними полями, можуть бути присутніми в запису в різних поєднаннях. Конкретний варіант для даного запису визначатиметься за значенням так званого дискримінанта або ознаки поля (т.з. тег – tag). Поняття запису широко відоме й застосовується як найбільш загальний спосіб агрегації різнотипних даних, на відміну від масивів, що агрегують однотипні дані. У багатьох мовах програмування існують базові типи даних “запис” (наприклад, у мовах Pascal і Turbo Pascal такий тип даних іменується RECORD). У таких мовах допускається виконання дій як над всім записом в цілому, так і над окремими його компонентами. 3) (БД) Одна повна одиниця логічно взаємозалежної інформації, що міститься в одному або декількох полях. Запис може містити, наприклад, ім’я, адресу й телефонний номер співробітника організації. 4) (МПД) Аналог блоку і пакета. | |
Засвоєння знань | |
---|---|
Засвоєння знань – процес осмислення і запам’ятовування нових понять, фактів, ситуацій, який наразі триває в ході власної інтелектуальної та практичної діяльності учня і супроводжується їх класифікацією і систематизацією. | |
Засоби інформатизації освіти | |
---|---|
Засоби інформатизації освіти – засоби нових інформаційних технологій у поєднанні з навчально-методичним, нормативно-технічним і організаційно- інструктивним матеріалом, що забезпечує їх педагогічно доцільне використання. | |
Засоби навчання для системи дистанційного навчання | |
---|---|
Засоби навчання для системи дистанційного навчання – навчально- методичні посібники, навчальні матеріали в електронному гіпертекстовому і лінійному видах, відео- та аудіоматеріали, комп’ютерні навчальні системи в звичайному і мультимедійному варіантах тощо. | |
Засоби навчання | |
---|---|
Засоби навчання
– матеріальні та ідеальні об’єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності, що
застосовуються у процесі навчання. | |
Засоби нових інформаційних технологій | |
---|---|
Засоби нових інформаційних технологій – програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі обчислювальної техніки, а також сучасні способи і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання, накопичення, збереження, оброблення й передавання інформації. | |
Засоби юридичної діяльності | |
---|---|
Засоби юридичної діяльності – норми права, юридична техніка й різні предмети матеріального світу, що забезпечують досягнення мети юридичної діяльності. Ці предмети виступають як засоби збору й обробки інформації, засоби захисту, охорони і нападу (ЕОМ, зброя, аудіо-, відеотехніка). | |
Захист інформації | |
---|---|
Захист інформації – сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованої системи та осіб, які користуються інформацією. | |
Захист міжмережевого протоколу | |
---|---|
Захист міжмережевого протоколу – набір протоколів для розпізнавання і шифрування всіх видів IP-трафіку з метою створення віртуальних приватних мереж (VPN), що дозволяє передавати дані між двома крайовими станціями або мережами безпечним способом, можливо, навіть через Інтернет. Метод IPSec дозволяє розпізнавати і шифрувати IP-пакети так, щоб справжнє джерело і одержувачі не були доступні стороннім для нагляду. | |
Захищеність | |
---|---|
Захищеність – здатність системи протистояти несанкціонованому доступу до конфіденційної інформації, її перекручення чи руйнування. Розглядається як з позицій технічного захисту (властивість недоступності), так і соціально-психологічних за ступенем конфіденційності і секретності (властивість конфіденційності). | |
Збірка хитрощів | |
---|---|
Збірка хитрощів – збірник, в якому містяться всі програми для сайту: для скачування музики, відео, картинок та графіті, для підняття рейтингу та автоматичного малювання графіті і закачування відео, музики з сайту. | |
Зведений бібліографічний опис | |
---|---|
Зведений бібліографічний опис – бібліографічний опис багатотомного або серіального видання. | |
Зведений реферат | |
---|---|
Зведений реферат – реферат, складений на основі двох і більше вихідних документів. | |
Звіт в електронній формі (електронний звіт) | |
---|---|
Звіт в електронній формі (електронний звіт) – звіт, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити звітів. | |
Зворотне мультиплексування через АТМ | |
---|---|
Зворотне мультиплексування через АТМ – метод забезпечення високошвидкісних з’єднань між комутаторами АТМ, що надає гарантію якості обслуговування (QOS), через певні низькошвидкісні канали. | |
Зміст освіти | |
---|---|
Зміст освіти – система наукових знань про природу
і суспільство;
особистісний і соціокультурний досвід, які реалізуються, розвиваються і трансформуються в системі освіти. Серед основних компонентів змісту освіти виокремлюють ціннісний, знаковий, діяльнісний, поведінковий, особистісний тощо. | |
Змістовий аспект | |
---|---|
Змістовий аспект – юридичне закріплення питань, що пов’язані із впровадженням у певну сферу суспільних відносин інформаційних технологій. | |
Змішане (гібридне) навчання1 | |
---|---|
Змішане (гібридне) навчання1 – освітня модель, що поєднує цифрову та традиційну форми навчання. При змішаному навчанні студенти, крім звичного відвідування навчального закладу, з частиною матеріалу
працюють онлайн. Сьогодні поки що невідомо, який відсоток від загального обсягу
освітнього
процесу
повинен здійснюватися в цифровому
вигляді, щоб мати право називатися
«змішаним». | |
Змішане навчання2 | |
---|---|
Змішане
навчання2 – це
навчання,
в
межах
якого студент одержує знання, очно і самостійно онлайн, воно передбачає створення комфортного освітнього інформаційного середовища, системи комунікацій, що
доставляють
необхідну інформацію. | |
Змішане навчання3 | |
---|---|
Змішане навчання3 – це форма програми навчання, при якій студенти отримують дистанційно хоча б частину навчального матеріалу і методичних рекомендацій з
організації навчального процесу та
контролю одержаних знань.
Така форма комбінується зі звичайною схемою навчального процесу. Ефект змішаного навчання не зводиться
до накопичення
колекцій даних і узагальнення методичних рекомендацій завдяки двом важливим особливостям цього підходу. Навчальні заклади, що працюють за схемою
«Blended learning», отримують
вибір у розміщенні освітніх ресурсів і в освітніх технологіях отримання результатів
студентами, включаючи електронні засоби спілкування. | |
Змішаний курс | |
---|---|
Змішаний курс – курс, який поєднує в собі два режими навчання, онлайн і очне навчання. | |
Знакові моделі | |
---|---|
Знакові моделі – описують аналізовану систему за допомогою логічних і математичних символів. | |
Знання | |
---|---|
Знання – певний обсяг понять, фактів, відомостей в будь-якій області, зафіксований в довготривалій пам’яті людини. Знання вимірюються в поняттях або в лінках – зв’язки між поняттями | |
Зовнішні загрози Інтернет | |
---|---|
Зовнішні загрози Інтернет – загрози, що мають несприятливі наслідки для користувачів. Розрізняють зовнішні технологічні та соціальні загрози. Технологічні: повільні канали; нераціональні методи підключення до мережі; привнесені віруси; інформаційний "потоп"тощо. Соціальні: вплив на фізичне і психічне здоров’я користувачів; вплив на індивідуальну свідомість людини; інформаційний терор і кримінал; тенденція до подання матеріалів англійською мовою тощо. | |
Зразковий (репродуктивний) педагогічний досвід | |
---|---|
Зразковий (репродуктивний) педагогічний досвід – навчально- виховна, організаційно-педагогічна діяльність, яка забезпечує ефективне і якісне розв’язання завдань навчання і виховання. | |
ТV-термінологія дистанційного навчання | |
---|---|
ТV-термінологія дистанційного навчання – базується на використанні телевізійних лекцій з консультаціями у викладачів –консультантів. | |
Таблиці маршрутизації | |
---|---|
Таблиці маршрутизації – електронні бази даних, в яких містяться вказівки, куди саме відсилати той чи інший пакет інформації, якщо він відсилається тією або іншою адресою. | |
Табличний курсор | |
---|---|
Табличний курсор – робоча, поточна комірка, виокремлена рамкою. | |
Табличний процесор Excel | |
---|---|
Табличний процесор Excel– це пакет прикладних програм, орієнований на опрацювання даних, поданих у табличній формі. | |
ТАБУ | |
---|---|
ТАБУ – набір інструментів, що дозволяють користувачам самостійно ставити на сторонні платформи виносні елементи сайту / блогу. До виносних елементів можна віднести інформери, що показують динаміку будь-якого показника (наприклад кількість відвідувачів за період часу), результати тестів, пройти які можна на сайті-джерелі і т.ін. Сайт, який надає відвідувачам такі інструменти, отримує додатковий трафік - нових відвідувачів, що прийшли за посиланням на нього. | |
Таггінг | |
---|---|
Таггінг – процес маркування даних, таких як фотографії, пости, веб- сторінки або відео представниками співтовариства з метою полегшити класифікацію контенту і зробити пошук даних легше, прозоріше. | |
Тайпосквоттинг | |
---|---|
Тайпосквоттинг (type squatting) – різновид кіберсквоттингу, який
зводиться до реєстрації в Інтернеті імен,
близьких за написанням до імен
відомих і добре розкручених ресурсів.
У даному випадку шахраї розраховують
на
те, що користувач при наборі адреси помилиться і в результаті потрапить
на сайт, наприклад, з рекламними банерами. Прикладами співзвучних торгівельним маркам корпорації Microsoft можуть бути, наприклад, такі імена
сайтів: windowslivecare.com і msnmesnger.com. | |
Таксономія | |
---|---|
Таксономія – це дерево класифікацій. Найвідоміша з таксономій в освітньому середовищі – таксономія Блума. Таксономія Блума структурувала педагогічні цілі і завдання, розбивши їх на три основні сфери: когнітивну (про знання і мислення), афектну (про почуття й емоції) і психомоторну (про роботу руками та інструментами). | |
Тві-аккаунт | |
---|---|
Тві-аккаунт – обліковий реєстраційний запис, що містить відомості, які користувач Твіттера повідомляє про себе. Містить відомості, необхідні при підключенні до системи – ім’я користувача (логін), пароль, анкетні дані користувача – ім’я, прізвище, по батькові, псевдонім, стать, національність, фотографію і адресу сайту. | |
Твіттер | |
---|---|
Твіттер – програми для роботи з сервісом Твіттер. | |
Твіттер-стрічка | |
---|---|
Твіттер-стрічка – стрічка новин, що приходять від усіх, за ким стежить користувач. Записи в стрічці мають тимчасову значимість, вони відсортовані у зворотному хронологічному порядку, тобто новина того, хто написав останнім, знаходиться зверху. | |
Твіттеряни | |
---|---|
Твіттеряни – мікроблогери Твіттер. | |
ТВ-технологія | |
---|---|
ТВ-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні систем телебачення для представлення навчально-методичних матеріалів та організації регулярних консультацій у викладачів – тьюторів. | |
Тег1 | |
---|---|
Тег1 – мітка досліджуваного об’єкта навчального курсу, яка описує вміст (за допомогою
ключових слів, описових термінів) для пошуку
даних. | |
Тег2 | |
---|---|
Тег2 (tag) – це слово, яке вільно обирається користувачем для опису Веб- ресурсу, зображення тощо. | |
Тег3 | |
---|---|
Тег3 – окрема команда на мовах гіпертекстової розмітки. | |
Теза | |
---|---|
Теза – положення, коротко викладає будь-яку ідею або одну з основних думок лекції, доповіді, твору. | |
Тезаурус | |
---|---|
Тезаурус – словник, в якому лексичні одиниці, що відносяться до будь- якої області
знання,
розташовані
за
тематичним принципом
і
відображені семантичні відносини між ними (родові, синонімічні та ін.). | |
Тезаурус гіпертексту | |
---|---|
Тезаурус гіпертексту – автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями дескрипторної інформаційно-пошукової мови і призначений для пошуку слів за їх смисловим змістом. | |
Текстовий блог | |
---|---|
Текстовий блог – блог, основним контентом якого є тексти. | |
Текстовий процесор | |
---|---|
Текстовий процесор (англ. word processor) – комп’ютерна програма, текстовий редактор з розширеними можливостями для комп’ютерної підготовки повноціних документів, від особистих листів до офіційних паперів. | |
Текстовий процесор | |
---|---|
Текстовий процесор – програма, призначена для комп’ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів. | |
Телеессе | |
---|---|
Телеессе – навчальна робота у вигляді усної доповіді на задану тему, записана тим, хто навчається на електронний носій. | |
Телекомунікаційна мережа передачі інформації | |
---|---|
Телекомунікаційна мережа передачі інформації – організаційно- технічна система, яка складається з комплексів телекомунікаційного обладнання (вузлів комутації) та реалізує технологію інформаційного обміну з використанням первинної мережі зв’язку. | |
Телекомунікації1 | |
---|---|
Телекомунікації1 – процес передачі та одержання інформації на відстані з використанням електронних або електромагнітних технологій. Інформація
може
бути голосом, відео або даними. | |
Телекомунікації2 | |
---|---|
Телекомунікації2 – процес дистанційної передачі даних на
основі інформаційно-комунікаційних технологій. | |
Телеконференції (usenet) | |
---|---|
Телеконференції (usenet) – сервіс в Інтернеті; спосіб спілкування користувачів мережі у рамках обраних дискусійних груп (груп новин). | |
Телеконференція1 | |
---|---|
Телеконференція1 – конференція,
при якій одночасно
в
кілька
місць транслюється звук (за допомогою телефону або іншої апаратури). Супутникові відеоконференції та відеоконференції, засновані на стислому відео, часто також
називають "телеконференціями". | |
Телеконференція2 | |
---|---|
Телеконференція2 – вид заходу,
в якому групова
комунікація здійснюється між
територіально розподіленими учасниками
за
допомогою технічних засобів. Приклади: телефонна конференція, аудіоконференція, чат, поштові конференції, відеоконференція тощо. | |
Телеконференція3 | |
---|---|
Телеконференція3 – метод проведення дискусій між віддаленими групами користувачів. Вона здійснюється в
режимі реального часу
або
перегляду документів. | |
Телеробота | |
---|---|
Телеробота – виробнича діяльність на дому або ж у спеціальних локальних телецентрах співробітників однієї організації, при якій забезпечується їх взаємодія за допомогою використання телекомунікаційних систем. | |
Тематичний каталог | |
---|---|
Тематичний каталог – спеціалізований сервер, що включає великий список посилань на інші сайти, класифікованих на кілька категорій за тематичною спрямованістю. | |
Тематичний конспект | |
---|---|
Тематичний конспект – конспект, в якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, що розкриває зміст теми. | |
Термін | |
---|---|
Термін – слово або словосполучення, прийняте для позначення спеціального, наукового або професійного поняття. | |
Тест1 | |
---|---|
Тест1 (від англ. Test – проба, випробування) – стандартизоване завдання, за результатами виконання якого судять про знання,
уміння і навички випробуваного. Закритий тест (питання з відповіддю
типу «так-ні») – стандартизоване завдання передбачає відповіді типу «так» чи «ні». Альтернативний тест (дихотомічне завдання з
вибором) – стандартизоване завдання з
пропонованими варіантами відповіді і передбачає вибір одного
правильного
варіанта відповіді
випробуваним. Відкритий тест – стандартизоване завдання,
що припускає повну і розгорнуту відповідь. Адаптивний тест – стандартизоване завдання, розраховане на певну
категорію випробовуваних і умови його проведення. | |
Тест2 | |
---|---|
Тест2 – система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини; завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик (інтересів, емоційних реакцій тощо). | |
Тест3 | |
---|---|
Тест3 – стандартизована психодіагностична система завдань, яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних властивостей. У психологічній діагностиці – стандартизований, часто обмежений у часі іспит. У системі освіти - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи, яка навчається, до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик. | |
Тестові питання | |
---|---|
Тестові питання – складаються із основ і альтернатив. Основа містить в собі питання або формулювання завдання, а також (за необхідності) інформацію для надання правильної відповіді. Однією із альтернатив повинна бути недвозначна правильна відповідь. Решта альтернатив повинна бути неправильною, а самі альтернативи називаються дистракторами. | |
Тестування | |
---|---|
Тестування – спосіб одержання відомостей про певний об’єкт і його характеристики шляхом випробувань. | |
Технічне забезпечення дистанційного навчання | |
---|---|
Технічне забезпечення дистанційного навчання – використовується в інформаційно-освітньому середовищі дистанційного навчання обчислювальний, телекомунікаційне, супутникове, телевізійне, периферійне, розмножувальне, офісне та інше обладнання, а також канали передачі даних. | |
Технічне забезпечення системи дистанційного навчання | |
---|---|
Технічне забезпечення системи дистанційного навчання – включає: комп’ютерний клас; лінгафонний кабінет: мультимедійну техніку; аудіовізуальну техніку; модемний зв’язок (електронну пошту, Інтернет): технічне оснащення аудиторій (проектор, пластикова дошка, інтерактивна дошка); видавничу техніку; організаційну та розмножувальну техніку тощо. | |
Технічне забезпечення | |
---|---|
Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси. | |
Технічне завдання | |
---|---|
Технічне завдання – організаційно-технічний документ, що визначає виконавців і етапи проведення робіт, що регламентує порядок виконання роботи, її обсяг з кожного етапу, форму представлення результатів з кожного етапу та роботі в цілому. | |
Технічні вміння | |
---|---|
Технічні вміння –
це вміння, які пов’язані зі специфікою застосовуваної у навчальному процесі техніки. | |
Технічні засоби навчання | |
---|---|
Технічні засоби навчання – це обладнання (специфічні носії навчальних матеріалів) й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності. | |
Технології відкритого та дистанційного навчання | |
---|---|
Технології відкритого та дистанційного навчання – діляться на дві групи: неінтерактивні (надання навчально-методичних матеріалів у друкованому вигляді на аудіо- та візуальних носіях або СD-RОМ) та інтерактивні (комп’ютерні), наприклад, відеоконференції, мультимедіа, електронна пошта тощо. | |
Технологічна революція | |
---|---|
Технологічна революція – радикальна зміна домінуючого в суспільстві технологічного укладу під впливом розвитку науково-технічного прогресу, в результаті якого докорінно змінюються не тільки способи організації суспільного виробництва, прийоми і методи праці, але й його інструментальна основа - знаряддя і засоби виробництва. | |
Технологія навчання | |
---|---|
Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального і (або) професійного досвіду в процесі навчання. | |
Титул | |
---|---|
Титул – вміст тега title. Відображається як заголовок вікна браузера під час демонстрації сторінки і як заголовок знайденої сторінки в результатах пошуку. | |
Титульний аркуш (титул) | |
---|---|
Титульний аркуш (титул) – елемент видання, на якому поміщають назву видання, прізвища авторів, найменування видавничої організації, місце і рік видання. | |
Топік | |
---|---|
Топік – тема форуму. Структуровані за змістом пости. | |
Топологія | |
---|---|
Топологія – конфігурація мережі в цілому. Приклади топологій локальних мереж – шина, кільце, зірка. | |
Торрент-трекер | |
---|---|
Торрент-трекер– це ресурс в
інтернеті, який пропонує безкоштовно
завантажити будь-які матеріали, які доступні на цьому трекері. Що може бути
представлено в якості матеріалів? Це можуть бути фільми, серіали, музика,
музичне відео, книги, підручники, фотографії, картини, програми для роботи
на комп’ютері, ігри для комп’ютера і консолей, інструкції до різних пристроїв та ін. На торрентах можна знайти практично все і скачати це безкоштовно. | |
Травіан | |
---|---|
Травіан – німецька браузерна гра-стратегія в реальному часі, з дією за часів умовної античності. Будівництво, торгівля, розвиток поселень і військові дії чотирьох народів: римлян, галлів, німців і татарів. Безліч гравців взаємодіють один з одним, об’єднуються в альянси, обмінюються ресурсами і планують спільні операції. Мережа доступна більш ніж на 50 мовах безкоштовно, за гроші через SMS-поповнення можна отримувати додаткові бонуси. | |
Тракбак | |
---|---|
Тракбак – техніка, що дозволяє створювати публікації, які пов’язані з іншими публікаціями, встановлювати взаємозв’язок між собою. Типове використання – в блогах, де вказується посилання на матеріал, що використовується в пості. Тракбак дозволяє читачам одного поста слідкувати за коментарями і змістом пов’язаного поста. | |
Транзакція1 (transaction) | |
---|---|
Транзакція1 (transaction) – вхідне повідомлення,
що
належить до наявного файла. Описує подію, яка зумовлює формування нового запису файла або зміну чи вилучення наявного запису. Транзакція в мережевому
середовищі
обчислень (розподілена транзакція) – логічна одиниця роботи, а також одиниця
відновлення,
паралелізму і
цілісності. | |
Транзакція2 | |
---|---|
Транзакція2 – операція, наприклад, переслати гроші з
рахунку продавцеві, внести зміни в базу даних. Транзакцію можна виконати, скасувати (відкотити). | |
Транзакція3 | |
---|---|
Транзакція3 – короткий за часом цикл взаємодії об’єктів, що включає запит – виконання завдання – відповідь. Звичайно здійснюється в режимі діалогу. | |
Транслятор | |
---|---|
Транслятор – спеціальний модуль браузера (див. Браузер), що обробляє html-код web-сторінок для перетворення його в форму візуального представлення. | |
Трафік1 | |
---|---|
Трафік1 – Потік повідомлень або обсяг переданої інформації. Зазвичай вимірюється
в
кілобайтах. Також
вживається
як
кількість відвідувачів
web- сайту або будь-якої його сторінки за одиницю часу (день, місяць, рік). Іноді під трафіком розуміється не кількість відвідувачів, а кількість хітів за одиницю часу. | |
Трафік2 | |
---|---|
Трафік2 – сукупний обсяг переданої інформації за одиницю часу, виражений в одиницях виміру комп’ютерної пам’яті (біт/с). | |
Трафік3 | |
---|---|
Трафік3 – це
обсяг
інформації, що
проходить
через
канал
зв’язку
за певний період часу. Залежно від напрямку руху інформації, трафік поділяють
на
вхідний і вихідний. До першого типу
відносять
потік інформації, що надходить з локальної мережі та Інтернет
до комп’ютера, а до другого - потік
даних у зворотному напрямку. | |
Тред | |
---|---|
Тред (англ. thread – нитка) – на форумах, в блогах, списках розсилки, конференціях – послідовність відповідей на повідомлення, тобто «гілка обговорення». | |
Трейнер | |
---|---|
Трейнер – (від англ. Trainer = інструктор) – дуже часто застосовується в іграх. Є допомогою для граючого, допомагає пройти гру. У програмах також використовується для допомоги користувача в розумінні програми. | |
Трекінг | |
---|---|
Трекінг – регулювання густини символів у рядку. | |
Тренаж | |
---|---|
Тренаж (від англ. train – виховувати, навчати) – тренування, а також комплекс вправ для тренування в чому-небудь. | |
Тренажер | |
---|---|
Тренажер (від тренаж) – моделюючий пристрій для опрацювання робочих навичок або тренування працівників. | |
Тренд | |
---|---|
Тренд – графік, що показує певну тенденцію. | |
Тренінг | |
---|---|
Тренінг – заняття, вправа, що слугує вдосконаленню вмінь, навичок. | |
Тритон | |
---|---|
Тритон – система фіксування ходу судового процесу з використанням цифрового пристрою. | |
Тролінг | |
---|---|
Тролінг (від англ. trolling) – розміщення в Інтернеті (на форумах, в групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою створення конфліктної ситуації між учасниками. Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету. Особу, яка займається тролінгом, називають тролем. | |
Троян | |
---|---|
Троян – шкідлива програма, яка тихо ховається в комп’ютері і може будь-коли
виконати
певну шкідливу дію.
Троянський
кінь спрацьовує
при певних діях, періодично, на
певні дати або за запитом. Дія
-
це зазвичай
передача інформації на
інший комп’ютер по мережі (через Інтернет). | |
Троян, троянська програма | |
---|---|
Троян, троянська програма – програма, що надає віддалений доступ до чужого комп’ютера і дозволяє проводити різні маніпуляції на ньому, відсилати конфіденційну інформацію. Такі програми називаються троянськими тому, що вони знаходиться всередині іншої, як правило, абсолютно нешкідливої програми. | |
Тьютор (англ. Тutor) | |
---|---|
Тьютор (англ. Тutor) – домашній учитель, репетитор, приватний учитель, наставник, вихователь, керівник групи студентів (в університетах Великобританії), молодший викладач (у навчальних закладах США) – див. координатор ДН. | |
Тьютор | |
---|---|
Тьютор (як академічний консультант) – суб’єкт навчального процесу, який займає педагогічну позицію, відмінну від позиції вчителя-предметника, класного керівника, репетитора тощо, яка полягає в супроводі індивідуальної освітньої траєкторії учнів. | |
Тюнінг | |
---|---|
Тюнінг – узгодження різних інструментів в оркестрі, щоб музика звучала без небажаних дисонансів. Проект Eurotuning передбачає створення узгоджених умов (“точок відліку“) організації структур вищої освіти в Європі, визнаючи, що різноманіття традицій є позитивним чинником створення загальноєвропейського академічного простору. | |
У Кадрі | |
---|---|
У Кадрі – відеосервіс, що синхронізує інформацію про відеофайли соціальної мережі, з мільйонами відеороликів, дозволяє користувачам переглядати відео інших користувачів, у яких відкриті налаштування приватності для публічного перегляду. | |
У Штаті | |
---|---|
У Штаті – соціальна мережа, інтегрована в сервіс Вконтакте. Популярний проект, призначений для розміщення резюме шукачів та вакансій роботодавців. Користувачі ВКонтакте можуть автоматично розміщувати «У Штаті» свої анкети. | |
Уанет | |
---|---|
Уанет – український сегмент Інтернету. Містить сайти українською та російською мовами, фізично розміщені на мережевих ресурсах, розташованих
на
території України,
і зарубіжні сайти, що змістовно пов’язані з Україною.
Часто термін використовується для позначення сайтів,
що знаходяться в
доменній зоні .Ua. Відноситься не тільки до самих сайтів,
а й
до технічних засобів (серверів, каналів і т.
ін.), що використовуються для їх підтримки, а також до людей,
так чи інакше з ними пов’язаних – українських адміністраторів, співробітників компаній,
що підтримують
сайти і користувачів. | |
Узагальнене вміння | |
---|---|
Узагальнене вміння – це сукупність взаємопов’язаних комплексних умінь, які дають змогу розв’язувати систему завдань. | |
Узагальнення інформації | |
---|---|
Узагальнення інформації – перетворення інформації про наявність безлічі простих часткових подій в інформацію щодо наявності деякої події більш високого рівня, в яку ці часткові події входять як окремі його елементи. | |
Узгодженість бази даних (database consensusness) | |
---|---|
Узгодженість бази даних (database consensusness) – проектована властивість бази даних, що забезпечує видачу однакової відповіді на один і той самий запит усім користувачам системи оброблення даних. | |
Українці | |
---|---|
Українці – українська соціальна мережа, створена в січні 2009 року, допомагає українцям у різних куточках світу підтримувати зв’язок, і орієнтована на громадян нашої держави. Метою є надання можливості спілкування між собою, згуртування нації та підняття національного духу! Ідеологія «Українців»: популяризація української мови, культури, звичаїв. | |
Уміння | |
---|---|
Уміння – закінчена дія, що складається з певних операцій, що виконується за строго заданими алгоритмами і правилами. | |
Умовна інтеграція | |
---|---|
Умовна інтеграція – специфічний процес неформального об’єднання віртуальних і реальних об’єктів. Продукт такого об’єднання не є предметом матеріального середовища, але виступає його ефективним інструментом. Умовна інтеграція характерна і набуває широкого поширення у формуванні інструментів мережевої економіки. Прикладом умовно інтегрованих систем є інформаційні комплекси. | |
Універ.Ua | |
---|---|
Універ.Ua – студентська соціальна
мережа
ВНЗ України.
Студенти, викладачі та батьки, абітурієнти, підготовка до вступу
та програми вступних
випробувань, лекції, гуртожитки та їдальні, інтереси,
проблеми та свята.
Форумна платформа для
спілкування. Інтернет-щоденники для
особистих висловлювань і одкровень. Новини в системі освіти України та інших країн. | |
Універсальний локатор ресурсів | |
---|---|
Універсальний локатор ресурсів – стандартний спосіб представлення місцезнаходження певного ресурсу в Інтернеті. У нього входить, крім назви файлу та каталогу, мережева адреса машини і метод доступу до файлу. По суті є протоколом роботи з програмами-серверами, що функціонують на віддалених комп’ютерах. | |
Універсальний оператор | |
---|---|
Універсальний оператор – власник диверсифікованої інформаційної магістралі, який пропонує клієнту весь спектр послуг: від стандартного телефонного зв’язку до допомоги за електронним веденням домашнього господарства. | |
Уніфікований локатор ресурсів, URL (Uniform Resource Locator) | |
---|---|
Уніфікований локатор ресурсів, URL (Uniform Resource Locator) – унікальне ім’я файлу або ресурсу в Інтернет, що дозволяє одержати до них доступ. Включає в себе тип протоколу (http, ftp, telnet, gopher, WAIS та ін.), ім’я серверу і шлях до файлів. URL використовується для позначення адреси, за якою знаходиться об’єкт в Інтернет. | |
УПНР | |
---|---|
УПНР – управління перспективних наукових розробок США, дивитися ARPA. | |
Управління взаємовідносинами з відвідувачами | |
---|---|
Управління взаємовідносинами з відвідувачами – сукупність маркетингових та мотиваційних рішень, спрямованих на підвищення відвідуваності веб-ресурсів (переважно комерційних). Припускає, наприклад, безперервний моніторинг інформації про відвідувачів і зіставлення його даних з демографічною ситуацією, уподобаннями та смаками громадян, специфікою регіону і т. ін. Одна з найбільш перспективних мережних бізнес-технологій. | |
Управління (direction) | |
---|---|
Управління (direction) – процес організації цілеспрямованої дії на об’єкт (систему), внаслідок якого він переходить у потрібний цільовий стан. | |
Управління відносинами з клієнтами | |
---|---|
Управління відносинами з клієнтами – поняття, що охоплює концепції,
які використовуються компаніями для управління їхніми взаємовідносинами зі споживачами, включаючи збір, зберігання й аналіз
інформації про споживачів, постачальників, партнерів та інформації із взаємовідносин з ними. Сучасна система CRM направлена на вивчення ринку та конкретних потреб клієнтів. На основі цих знань розробляються
нові
товари
або послуги, і таким способом
компанія досягає поставлених цілей. | |
Управління знаннями | |
---|---|
Управління знаннями – формальний процес, який полягає в оцінці організаційних процедур, людей, технологій і в створенні системи, що використовує взаємозв’язки між цими компонентами з метою надання необхідної інформації потрібним людям у потрібний час, що призводить до підвищення продуктивності. | |
Управління мережею | |
---|---|
Управління мережею – цілеспрямований вплив на обчислювальну або інформаційну мережу, яка здійснюється для організації її функціонування за заданою програмою: включення і відключення системи, каналів передачі даних, терміналів, діагностика несправностей, збір статистики, підготовка звітів і т. ін. | |
Утиліта | |
---|---|
Утиліта – допоміжна програма для розширення можливостей ОС і обслуговування обчислювального процесу. | |
Фаєрвол | |
---|---|
Фаєрвол - (від англ. Firewall = вогненна стіна). Це
програма, яка захищає ваш
комп’ютер від
непрошених гостей
під час вашого перебування в інтернеті.
Зараз кращими файерволами є Agnitum Outpost Firewall, AtGuard, Zone Alarm і інші. | |
Файл | |
---|---|
Файл – сукупність даних, що розглядається як єдине ціле. Складається з наступних елементів: байта (одиниці інформації); поля (послідовності взаємопов’язаних байтів); запису (групи взаємопов’язаних полів); файлу (набору записів); файлосховища (пам’яті, що містить безліч файлів). До атрибутів файлу в першу чергу відносяться його ім’я, тип вмісту, дата і час створення, прізвище творця, розмір, умови надання дозволів на його використання, метод доступу. | |
Файловий сервер (File server) | |
---|---|
Файловий сервер (Fileserver) – програмне забезпечення, що працює в мережі і забезпечує збереження і доступ до даних на відведених для цього комп’ютерах; мережевий комп’ютер, що забезпечує централізоване збереження файлів користувачів мережі і файлів для спільного використання. | |
Факт | |
---|---|
Факт – форма емпіричного пізнання; знання, достовірність якого строго встановлена. | |
Фейкова сторінка | |
---|---|
Фейкова сторінка - це є збірне поняття виразів фейкової сторінки, фейкового аккаутну, фейкового сайту, що означає підробна сторінка в інтернеті, особливо в соціальних мережах (фейкова сторінка користувача в фейсбуці, вконтакті, однокласниках, твітері, тощо) на якій розміщена не справжня людина, а вигадана. Часто інформація про людину може бути і справжня, але дана сторінка була створена як копія з оригіналу. Також фейкововою сторінкою може бути копія відомого сайту. | |
Фейсбук, facebook.com | |
---|---|
Фейсбук, facebook.com– англомовна соціальна мережа з російськомовною версією, заснована на початку 2004 року для студентів Гарварду, що отримала світову популярність серед різних соціальних груп. Безкоштовні сервіси, можливість спілкуватися з друзями, однокурсниками і колегами. На Facebook присутні зірки шоу-бізнесу і знаменитості світового рівня. Один з акціонерів Facebook компанія Microsoft. | |
Фіди (Atom) | |
---|---|
Фіди (Atom) - протокол дозволяє обмінюватися контентом; на основі XML. Один із основних способів об’єднання контенту різних платформ публікацій, таких як блоги та веб-сайти, передаючи сгенерирований зміст по фідам передплатникам. (Зауважимо, що найбільш поширеним протоколом фідов є RSS - підручник RSS) | |
Фізична структура сайту | |
---|---|
Фізична структура сайту - схема розташування фізичних файлів по піддерікторіям папки, в якій розміщений сайт. | |
Фільтр (Браузер) | |
---|---|
Фільтр (Браузер) – програмне забезпечення, що обмежує доступ до певних веб-сайтів. | |
Фільтрація | |
---|---|
Фільтрація - швидкий спосіб виділення із списку підмножини потрібних даних для подальшої роботи з ними. | |
Фішинг | |
---|---|
Фішинг – вид інтернет-шахрайства, метою якого є одержання доступу до конфіденційної інформації користувачів - логінів та паролей | |
Фішинг2 | |
---|---|
Фішинг – викрадення пароля. Вид Інтернет-шахрайства, метою якого є одержання доступу до конфіденційних даних користувачів - логінів і паролів. Звичайний прийом фішингу – створення точної копії існуючої веб-сторінки, наприклад, головного сайту Одноклассники, з метою змусити користувача ввести свої особисті дані та пароль. У листі часто міститься пряме посилання на сайт, зовні схожий до звичайного. Опинившись на такому сайті, користувач може повідомити зловмисникам інформацію, що дозволяє одержувати доступ до його облікового запису. | |
Флейм | |
---|---|
Флейм (від
англ. flame– вогонь)
– обмін повідомленнями
в
Інтернет- форумах і чатах: словесна війна, яка не має жодного стосунку до початкової
теми. | |
Флікр, flickr.com | |
---|---|
Флікр, flickr.com – американська соціальна мережа з фотохостингів і розміщення відеофайлів. Один із перших Web 2.0 сервісів і один із найпопулярніших сайтів серед блогерів для розміщення фотографій і груп з метою їхнього обговорення. Користувачі розміщують відеоролики, створюють альбоми, зберігають свої фотографії, позначають їх тегами і дізнаються думки про них з усього світу. Платні аккаунти не мають обмежень на кількість альбомів і фотографій. | |
Флуд | |
---|---|
Флуд (від англ. flood/flʌd/ – «повінь», «потоп») – марнослів’я, повідомлення в інтернет-форумах і чатах, яке займає (в багатьох випадках) великі об’єми і не несе будь-якої нової чи корисної інформації. Крім того, на форумах флудом називають будь-яке повідомлення, яке не стосується теми форуму (офтопік). | |
Фолксономія | |
---|---|
Фолксономія - організація мережі, заснована на використанні тегів для категоризації контенту. На контрасті зі звичайною класифікацією, відомої як Таксономія - редактори та комп’ютери відповідають за категоризацію контенту. | |
Форма1 | |
---|---|
Форма1 - спеціальний об’єкт
HTML, що застосовується
для
передачі даних від html-документа
інтерактивним елементам
сайту, наприклад
сценаріями
CGI. | |
Форма2 | |
---|---|
Форма2 – це елемент веб-сторінки, в який потрібно вводити інформацію. Щоб заповнити форму,
треба
набрати в ній текст
або вибрати
значення із
списку. Передача цієї інформації
зазвичай
відбувається після
натиснення
кнопки поряд
з
формою. Від переданої
інформації залежить
подальша поведінка
сайту. | |
Формат1 | |
---|---|
Формат1 - спосіб зберігання, представлення інформації. Бувають формати файлів
і формати поля. Є наступні формати файлів: графічні (BMP, JPG, GIF), музичні (WAV, MP3, MIDI), текстові (TXT, DOC), бази даних (MDB, DBF), сторінки Інтернету (HTML) та інші. | |
Формат2 | |
---|---|
Формат2 – набір правил і угод для представлення даних певного типу (наприклад графічних зображень, звуку, відеоінформації). | |
Формат3 | |
---|---|
Формат3 – структура інформаційного об’єкта. Визначає спосіб розташування і подання даних в різноманітних об’єктах: таблицях, базах даних, принтерах, блоках даних. | |
Формат CHM | |
---|---|
Формат CHM- набір скомпільованих HTML-файлів, подібний архіву з веб-сторінок; діє CHM- файл за принципом архіву, стискає дані, що зберігаються в ньому, але не всі, а тільки текстові або такі, що містять текст, який відформатований за допомогою тегів HTML (HTML, TXT, CSS і файли інших форматів). | |
Формат DjVu | |
---|---|
Формат DjVu(від фр. deja vu - вже бачене) - графічний формат, розроблений фірмою AT&T, оптимізований для зберігання відсканованих документів. | |
Формат PDF | |
---|---|
Формат PDF(Portable Document Format) - формат електронних документів, розроблений компанією Adobe Systems і створений як засіб міжплатформеного обміну даними. У першу чергу призначений для представлення в електронному вигляді поліграфічної продукції. Значна кількість сучасного професійного друкарського устаткування може обробляти PDFбезпосередньо. | |
Форматування | |
---|---|
Форматування – це процес розбивки
диска на сектори і
доріжки засобами операційної системи. У процесі форматування створеним доріжкам
і секторам присвоюються номери. Якщо при форматуванні на поверхні диса виявляються дефектні місця, то на них буде поставлена певна електронна мітка,
і на
них надалі інформація
не записуватиметься. | |
Форматування2 | |
---|---|
Форматування - встановлення параметрів відображення тексту в документі. | |
Форми організації навчального процесу в системі ДН | |
---|---|
Форми організації навчального процесу в системі ДН: самостійне навчання з використанням інформаційних навчальних засобів без викладацької підтримки; самостійне навчання з консультуванням у викладача за допомогою засобів зв’язку без прямого контакту; самостійне навчання з викладацькою підтримкою шляхом проведення занять та консультацій у ЦДН. | |
Формула масиву в Microsoft Excel | |
---|---|
Формула масиву в MicrosoftExcel- обробляє декілька наборів значень, що називаються аргументами масиву. | |
Формула | |
---|---|
Формула - записана послідовність дій з операндами | |
Формули Excel | |
---|---|
Формули Excel- вираз, що починається із знаку рівності і складається з числових величин, адрес комірок, функцій, імен, які сполучені знаками арифметичних операцій. Результатом виконання формули є значення, яке виводиться в комірці, а сама формула відображається в рядку формул. Якщо значення в комірках, на які є посилання у формулах, змінюються, то результат зміниться автоматично. | |
Форум1 | |
---|---|
Форум1 - засіб спілкування людей, коли повідомлення кожного виставляються на
загальній дошці оголошень. Повідомлення - це зазвичай прохання
або
розгорнуті відповіді на питання. У форумах багато корисної
інформації. | |
Форум2 | |
---|---|
Форум2 – інтернет-ресурс, популярний вид спілкування в Інтернеті. На форумі створюються теми для
спілкування, що робить його кращим
за чат. | |
Форум3 | |
---|---|
Форум3 – інструмент спілкування в групах і спільнотах соціальної мережі. Майданчик, що об’єднує повідомлення та гілки обговорення. Відповіді учасника форуму на повідомлення попереднього, «прив’язані» до вихідного повідомлення. | |
Форум4 | |
---|---|
Форум4 – розділ на
особистій сторінці
користувача Однокласників,
з публікаціями відкритих записів особистого
і
загального
характеру самого користувача та інших учасників соціальної мережі, тимчасової значущості, відсортованих у зворотному хронологічному порядку, тобто останній запис,
знаходиться зверху. У цьому
розділі можливе розміщення посилань на інші
сайти. | |
Фотка | |
---|---|
Фотка - фотографія, пішло з чатів. | |
Фотоблог1 | |
---|---|
Фотоблог1 – блог, основним контентом якого є фотографії; | |
Фотоблог2 | |
---|---|
Фотоблог2 – періодично оновлюваний блог, що містить головним чином фотографії в зворотному хронологічному порядку | |
Фотоблоги3 | |
---|---|
Фотоблоги3 – блоги, що містять добірки фотографій; | |
Фотобукет, Photobucket | |
---|---|
Фотобукет, Photobucket– один з найбільш популярних фото та відео сервісів. На даний час число його користувачів нараховує більше ніж 60 мільйонів людей. Завантажувати фотографії можна з використанням веб- інтефейсу, FTP-менеджера (доступно тільки користувачам платної версії), за допомогою Windows XP Publisher (потребує правки реєстру, файл із змінами доступний на сайті Photobucket), електронною поштою та з мобільного телефону. Коли користувач завантажує через веб-інтерфейс одночасно кілька фотографій, Photobucket може зберегти їх як у фотоальбомі, так і створювати слайд-шоу. | |
Фрагментатор графіки | |
---|---|
Фрагментатор графіки - спеціальна утиліта, що дозволяє розділити графічне зображення на кілька незалежних ділянок. | |
Фрагментація | |
---|---|
Фрагментація – це явище, при якому в процесі вилучення і перезапису файлів через деякий час на диску утворюється багато порожніх кластерів, а також багато файлів, записаних у кластерах на різних ділянках диска. Це сильно уповільнює пошук/завантаження файлів і призводить до додаткового спрацювання дисководу. | |
Фрактал | |
---|---|
Фрактал -це термін який визначає геометричну фігуру, яка складається з безлічі частинок, які подібні до фігури в цілому. з точки зору комп’ютерної графіки, незамінна, коли потрібно створити гори,штучні хмари,поверхню моря тощо.Тобто це чудовий спосіб відобразити складні об’єкти. | |
Фрейм | |
---|---|
Фрейм
- особливі пізнавальні структури, що дають цілісне уявлення про явища та їхні типи. Містять у собі ім’я фрейму, ім’я слота, значення слота і процедуру. | |
Фрейм2 | |
---|---|
Фрейм - частина веб-сторінки, побудованої на основі фреймів. Ідеологія фреймів нагадує вікна операційної системи, прив’язані до одного місця веб- сторінки - користувач може міняти будь-яке з вікон, тоді як інші залишаються незмінними. Фрейми призначені для сайтів із складною навігацією; не рекомендується використовувати їх в інших випадках, оскільки із-за особливостей фреймової структури вони незручні для роботів пошукових машин. | |
Френд-стрічка | |
---|---|
Френд-стрічка – сторінка, на якій відображаються всі повідомлення певного користувача Живого Журналу. Користувач може мати кілька френд- стрічок. Аналогічні френд-стрічки є в більшості соціальних мереж. | |
Фрикери | |
---|---|
Фрикери – це люди, які займаються хакінгом на телефонних лініях з метою одержання безкоштовної телефонноїрозмови з будь-якою точкою світу. | |
Функціональні клавіші | |
---|---|
Функціональні клавіші - клавіші на клавіатурі комп’ютера (зазвичай позначаються
FN), які можуть бути запрограмовані так,
щоб викликати
команду операційної системи або прикладних програм для виконання певних дій. | |
Функція в Microsoft Excel | |
---|---|
Функція в MicrosoftExcel- об’єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання певної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів, тобто числові значення або адреси комірок. | |
Футурологія Інтернет | |
---|---|
Футурологія Інтернет – область наукових знань (синонім - прогнозування, прогностика), що охоплює перспективи розвитку мережевого інформаційного простору. Це невід’ємна тема досліджень і публікацій аналітиків, опосередковано впливає на реальний розвиток індустрії Інтернет. | |
Хабрахабр | |
---|---|
Хабрахабр – російська спеціалізована
соціальна мережа фахівців IT- ринку та Інтернет-економіки. Програмісти,
журналісти, рекламники,верстальники, аналітики, копірайтери,
власники і менеджери IT-підприємств.
Колективні та персональні блоги, персональні аудіо- та відеопередачі,
мультимедіа- ЗМІ, IT-новини, інтерв’ю, тенденції і розробки. Голосування,
фотографії, зображення, спільна
категоризація контенту, нові знайомства і пошук роботи. | |
Хакер | |
---|---|
Хакер – користувач, який вторгається в програмне забезпечення з метою крадіжки, спотворення або псування даних. Дії хакера переслідуються за законом. | |
Хештег | |
---|---|
Хештег – слова, що починаються з символу #, які вставляються перед повідомленням у Твіттері для позначення теми запису. У Твіттері назва теми може бути лише англійськомовною. Тобто, повідомлення може бути написане російською мовою, але тема, до якої його відносить автор, пишеться в будь- якому місці речення англійською, і перед словом ставиться #. Таким чином, Твіттер віднесе повідомлення до зазначеної автором категорії. Коли будь-який користувач Твіттера запросить це слово в Твіттер, пошук видасть йому і мікроблог з цим повідомленням. Використовуючи # перед будь- яким словом на англійській мові, автор робить це слово назвою теми, до якої відноситься повідомлення. Хештеги створені для того, щоб об’єднувати близькі за темою повідомлення та їх авторів, які пишуть про одні й ті ж речі. Проставляючи хештег у повідомленнях, можна залучати тематичних послідовників, однодумців і увагу до своїх новин та профілю. | |
Хмарні обчислення | |
---|---|
Хмарні обчислення – це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера. | |
Хост1 | |
---|---|
Хост1 - узагальнена назва будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі, незалежно від типу, принципів дії, призначення. | |
Хост2 | |
---|---|
Хост2 – встановлений у вузлах мережі комп’ютер (сервер), який вирішує питання комунікації та
доступу до мережевих ресурсів: модемів, факс-модемів, великих комп’ютерів та
ін..; головний, ведучий, центральний комп’ютер. | |
Хостинг1 | |
---|---|
Хостинг1 – послуга, що надає дисковий простір
для
розміщення фізичної інформації на сервері. Зазвичай під поняттям послуги хостингу мають
на
увазі, як мінімум, послугу розміщення файлів сайту
на
сервері, на якому
запущене ПЗ,
необхідне для обробки запитів до цих файлів (веб-сервер). Як правило, до послуг хостингу
вже входить надання місця для поштової
кореспонденції, баз
даних, DNS файлового сховища тощо, а також підтримка
функціонування відповідних сервісів, однак вони можуть надаватися і окремо.
Розрізняють безкоштовній та
платній хостинг. Безкоштовні «хостери» заробляють на тому, що розміщують
рекламу на своїх сайтах. Якщо у Вас
стоїть вибір між платним
чи безкоштовним
хостингом, слід обирати платний за допустимим
вам
тарифним планом. | |
Хостинг2 | |
---|---|
Хостинг2 – це послуга з розміщення чужого веб-сайту на своєму веб- сервері або чужого веб-сервера на своєму
"майданчику".
Тобто хостинг - це
послуга надання підключення до
Інтернету
і обслуговування. Хостинги
бувають платні і
безкоштовні. | |
Хробак | |
---|---|
Хробак – програма, яка проникає до комп’ютерних систем через Інтернет і виконує шкідливі функції або дії. Може спочатку «заповзти» на один комп’ютер, потім «переповзти» на інші комп’ютери в одній мережі. Може встановлювати на комп’ютер інші віруси і шкідливі програми, відкривати зловмисникові повний доступ до ураженої системи. | |
Хьютагогіка | |
---|---|
Хьютагогіка – окрема гілка педагогічної думки, що взяла початок з андрогогіки, тільки хьютагогіка вивчає процес самостійної та безперервної самоосвіти протягом усього життя. | |
Центр дистанційного навчання (центр ДО), Центр дистанційної освіти | |
---|---|
Центр
дистанційного
навчання (центр
ДО), Центр дистанційної освіти
– окремий підрозділ, представництво або
філія
установи
системи ДО, що здійснює адміністративну, навчально-методичну,
інформаційну
та
технічну підтримку освітнього процесу. | |
Центр сертифікації | |
---|---|
Центр сертифікації - організація, яка займається сертифікацією (підтвердженням належності до заявника)
відкритого ключа. | |
Центри дистанційної освіти | |
---|---|
Центри дистанційної освіти – згідно з Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні поділяються на: регіональні та базові, які створюються на базі вищих навчальних закладів і локальні, які створюються на базі вищих, професійно-технічних або середніх навчальних закладів, які мають доступ до телекомунікаційних мереж, сучасну комп’ютерну базу та підготовлений кадровий склад. | |
Цикл життєвий автоматизованої системи | |
---|---|
Цикл життєвий автоматизованої системи – сукупність взаємопов’язаних процесів створення та зміни стану АС від формування початкових вимог до неї до закінчення експлуатації та утилізації. | |
Цикл підготовки | |
---|---|
Цикл підготовки - сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму (див. Вибіркові та Нормативні навчальні дисципліни). | |
Цитата | |
---|---|
Цитата – точна дослівна вирізка з будь-якого тексту, висловлювання, закінчена за змістом та з обов’язковим посиланням на джерело або автора. | |
Цитатний блог | |
---|---|
Цитатний блог – блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів. | |
Цифрове громадянство | |
---|---|
Цифрове громадянство – використання інформаційних технологій на основі правових та етичних норм. | |
Цифрове громадянство2 | |
---|---|
Цифрове громадянство – термін означає можливість приймати участь в онлайн-співтоваристві. Ми всі – громадяни глобального Інтернет- співтовариства, яке вже давно перестало бути групою ентузіастів, а перетворилося на повноцінне глобальне суспільство. | |
Цифрове навчання | |
---|---|
Цифрове навчання – електронне або змішане навчання. | |
Цифрові гроші | |
---|---|
Цифрові гроші – електронний аналог готівки. | |
Час проходження курсу | |
---|---|
Час проходження курсу – кількість часу, необхідного для проходження навчального курсу. | |
Частота відвідування Web-сайту (Site Frequency) | |
---|---|
Частота відвідування Web-сайту (Site Frequency) - усереднена величина, що вказує, як часто користувачі відвідують Web-сайт. | |
Чат1 | |
---|---|
Чат1 – програмне забезпечення, що дозволяє організовувати обмін повідомленнями з комп’ютерної мережі
в режимі реального часу. | |
Чат2 | |
---|---|
Чат2 – засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету в режимі реального часу. Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями чату, чат-програма, рідше - сам процес обміну текстовими повідомленнями. | |
Чат3 | |
---|---|
Чат3 – канал обміну текстовими повідомленнями в режимі реального часу.
| |
Числення рішень (ЧР) | |
---|---|
Числення рішень (ЧР) - набір процедур для обробки як даних, так і суджень, що базуються на моделях. | |
Чорний список | |
---|---|
Чорний список – список користувачів, які за некоректну поведінку та з інших причин, заблоковані. ЧС є на особистих сторінках користувачів і в групах. Користувачі занесені у ЧС не можуть відправляти повідомлення та переглядати інформацію. | |
Шаблон | |
---|---|
Шаблон - бібліотека стилів, яка визначає основну структуру документа і містить його налаштування: елементи автотексту, шрифти, необхідні поєднання клавіш, макроси, меню, параметри сторінки, форматування і стилі. | |
Шаблон сайту | |
---|---|
Шаблон сайту - сукупність оформлених і зверстаних HTML-сторінок, графічних та службових файлів. Шаблони сайтів складаються з графічних файлів дизайну, статичних html-сторінок і файлів таблиці стилів (CSS), а в деяких випадках ще і Flash-технологій. | |
Шифрування інформації | |
---|---|
Шифрування інформації – взаємно однозначне математичне (криптографічне) перетворення, що залежить від ключа (секретний параметр перетворення), який ставить у відповідність блоку відкритої інформації, представленої в деякому цифровому кодуванні, блок шифрованої інформації, також представленої у цифровому кодуванні. | |
Шкідливий мульт | |
---|---|
Шкідливий мульт – використовується для образ на форумі, виставлення оцінки «1» фотографіям на Однокласниках та вчинення інших шкідливих вчинків. | |
Шлюз1 | |
---|---|
Шлюз1 – електронний пристрій і відповідне програмне забезпечення, призначений для організації зв’язку між двома різнорідними мережами. | |
Шлюз2 | |
---|---|
Шлюз2 – програма, призначена для з’єднання двох мереж, що використовують різні протоколи, завдяки якій здійснюється обмін даними між ними. Перед передачею даних з однієї мережі в іншу, програма їх перетворює, забезпечуючи сумісність протоколів. | |
Шлях до книги | |
---|---|
Шлях до книги - послідовність папок, яка вказує, де знаходиться книга | |
Штучний інтелект (Artificial intelligence) | |
---|---|
Штучний інтелект (Artificialintelligence) - розділ інформатики, що займається формалізацією методів постановки та рішення задач, які нагадують методи, що використовує людина. | |
Штучний інтелект | |
---|---|
Штучний інтелект – здатність прикладного процесу виявляти властивості, асоційовані з розумною поведінкою людини. | |
Штучний розум | |
---|---|
Штучний розум – гіпотетична технічна система, здатна виявляти властивості, ідентичні розумному мисленню і поведінці людини. На відміну від систем штучного інтелекту, не тільки оперує готовими знаннями, а й творить (створює) нові знання. | |
Шум | |
---|---|
Шум - це невпорядковані коливання різної фізичної природи, які відрізняються складністю тимчасової і спекторальної структури. Під акустичним шумом розуміють різного роду небажані перешкоди сприйняттю мовлення, музики і т. ін. Джерелами акустичного шуму можуть бути будь-які коливання у твердих, рідких і газоподібних середовищах. Основні джерела шуму - різні двигуни і механізми. Радіовекторні шуми - це випадкові коливання струмів і напруг у радіоелектронних пристроях. Досить часто шум являє собою суміш випадкових і періодичних коливань. В ряді випадків шумометр використовують як джерело інформації. Наприклад, у військово-морській техніці по шуму, який створюється на ходу підводними човнами і надводними кораблями, їх знаходять і переміщують, в радіоастрономії по шуму в певних діапазонах частот досліджують радіовипромінення зірок. Шумоподібні сигнали застосовуються в радіо й акустичній техніці для різноманітних вимірювань. | |
Щасливий фермер | |
---|---|
Щасливий фермер – одна з найпопулярніших flash-ігор соціальної мережі ВКонтакте з легким сюжетом, можливістю грати з друзями (допомагати їм або красти в них урожай), безкоштовними і платними функціями. Мільйони учасників вирощують і продають урожай на своїй фермі і розводять домашніх тварин. | |
Юзабіліті | |
---|---|
Юзабіліті – ергономіка, зручність і простота користування Веб-сайтом. Структура сайту така, що користувач має можливість легко знаходити потрібну інформацію і переміщатися по сайту інтуїтивно, не замислюючись. | |
Юзер | |
---|---|
Юзер – користувач комп’ютера. | |
Юникс (UNIX) | |
---|---|
Юникс (UNIX) – операційна система, яку використовують в основному на серверах. | |
Юніта | |
---|---|
Юніта - розділ навчальної дисципліни в системі дистанційного навчання СГУ. Розрахований на вивчення його змісту протягом близько 45 академічних годин (по 40 хв. кожна). Вважається основною освітньою і заліковою одиницею навчального процесу в університеті. Складається із дидактичних одиниць- основних юнітних тем. | |
Юридична клініка | |
---|---|
Юридична клініка - некомерційна організація при юридичних ВНЗ України, яка веде просвітницьку роботу і здійснює безоплатну правову допомогу особам, які потребують соціального захисту та підтримки, на базі якої студенти старших курсів юридичних спеціальностей набувають практичних навичок роботи юриста. | |
Юридична обробка інформації в системах | |
---|---|
Юридична обробка інформації в системах - багатоетапний процес підготовки та контролю вхідних правових документів: загальний аналіз нормативних актів, виявлення прямих і непрямих зв’язків між документами і правовими нормами, унаслідок чого документи в ДПС зв’язані перехресними посиланнями, що не обмежуються випадками очевидних згадувань одного документа в іншому. | |
Ютуб, youtube.com | |
---|---|
Ютуб, youtube.com– американський сервіс (власність Google), призначений для перегляду та розміщення створеного користувачами відео з усього світу в Інтернеті. Професійно зняті фільми, кліпи, любительські відеозаписи, відеоблоги. Надає послуги хостингу відеоматеріалів. Користувачі можуть додавати, переглядати і коментувати відеозаписи. | |
Я Тут, i.tut.by | |
---|---|
Я Тут, i.tut.by– соціальна мережа Білорусі, яка допомагає підтримувати зв’язок із знайомими, обмінюватися фотографіями, знаходити нових друзів, обговорювати спільні інтереси, бути в курсі подій в житті друзів. Пошук старих знайомих. Школи, коледжі, університети, служба й робота. Гості, повідомлення та подарунки. | |
Якість | |
---|---|
Якість – ступінь, з якою сукупність власних характеристик продукції (послуг) відповідає вимогам замовника. | |
Якість інформації | |
---|---|
Якість інформації – сукупність властивостей, що відображають ступінь придатності конкретної інформації про об’єкти та їх взаємозв’язках для досягнення цілей, що стоять перед користувачем, при реалізації тих чи інших видів діяльності. До складу найбільш загальних параметрів входять: достовірність, своєчасність, новизна, цінність, корисність, доступність. | |
Якість освіти | |
---|---|
Якість освіти – рівень освітньої послуги, що задовольняє очікуванням споживачів (студентів, їх батьків, роботодавців і суспільство в цілому). Залежить від наступних груп факторів: задатків (здібностей) тих, хто навчається, компетенції викладацького складу і освітнього середовища, створених навчальним закладом. | |
ZIP | |
---|---|
ZIP – популярний формат пакування даних і архівації файлів | |
YouTube | |
---|---|
YouTube– Інтернет-служба, що надає послуги розміщення відеоматеріалів. Користувачі можуть додавати, продивлятись і коментувати ті чи інші відеозаписи. Завдяки простоті та зручності використання, YouTube став одним із найпопулярніших місць для розміщення відеофайлів. Служба містить як професійні кліпи так і любительські відеозаписи, включаючи відеоблоги. | |
YouSMI.by | |
---|---|
YouSMI.by– новинна соціальна мережа з інформацією про ситуацію в світі та Білорусі, з великою кількістю репортажів і частим оновленням, яку творять самі користувачі. Вони виступають у ролі журналістів, письменників та фотографів, маючи можливість оформляти свої портфоліо. Автори отримують бали за прийнятий матеріал, які можуть обміняти на рекламу на порталі, для безкоштовного просування себе або своїх товарів. Найбільш популярні автори проекту створюють свою колонку в розділі колумніст, де дають цікавий тематичний матеріал. | |
Yfrog | |
---|---|
Yfrog– аналог програми TwitPic, з російськомовним інтерфейсом. | |
Yammer | |
---|---|
Yammer– сервіс маленьких соціальних мереж у стилі Твіттера для великих корпорацій, з можливістю створення всередині додаткових груп по відділах. Дуже зручний для швидкого ділового спілкування співробітників компанії. Аккаунтом є e-mail користувача. Електронна пошта користувачів розташовується на одному домені компанії. Передбачається, що це співробітники однієї і тієї ж компанії. | |
XSS-уразливість (CSS) | |
---|---|
XSS-уразливість (CSS) – тип вразливості соціальної мережі, що виникає при попаданні програм від користувачів у сторінки, що генеруються сервером. Зберігається на сервері, і спрацьовує в браузері жертви при відкритті будь-якої сторінки зараженого сайту. В момент атаки на сторінці, в Cookie може перебувати ідентифікатор сесії адміністратора. | |
XPath | |
---|---|
XPath– це мова виразів для адресації частин XML документу, або для обчислення величин (рядкових, числових або булевих) на основі вмісту XML документа. XPath був створений щоб організувати доступ до елементів документа XML з файлу стилів XSLT. XPath створений на основі XML і є стандартом консорціуму W3C. У XPath використовується компактний синтаксис, що відрізняється від прийнятого в XML. У 2007 році завершилася розробка версії 2.0, яка тепер є складовою частиною мови XQuery. | |
XML | |
---|---|
XML – рекомендована Консорціумом Всесвітньої павутини мова размітки, фактично відображаюча собою збірку загальних синтаксичних правил. XML – текстовий формат, призначенний для зберігання структурованих даних. | |
XML (eXtensible Markup Language) | |
---|---|
XML(eXtensibleMarkupLanguage) – мова розмітки, фактично являє собою збірку загальних синтаксичних правил. XML – текстовий формат, який призначений для зберігання структурованих даних (замість існуючих файлів баз даних), для обміну інформацією між програмами, а також для створення на його основі більш спеціалізованих мов розмітки (наприклад, XHTML), інколи називаються словниками. | |
XML2 (Extensible Markup Language) | |
---|---|
XML(ExtensibleMarkupLanguage) - розширювана мова розмітки - стандарт побудови мов розмітки ієрархічно структу- рованих даних для обміну між різними додатками, зокрема, через Інтернет. XML - документ складається із текстових знаків, у найпростішому випадку, - ASCII, і придатний до читання людиною. | |
WWW (World Wide Web) | |
---|---|
WWW (World Wide Web) – „всесвітня павутина”. Сервіс Інтернет, призначений для роботи з текстовими документами. Встановлюється легкодоступні і незалежні від фізичного розміщення документів універсальні інформаційні зв’язки між ними. | |
Writely | |
---|---|
Writely – текстовий процесор, що дозволяє редагувати текстові документи OpenDocument, Microsoft Word, а також електронні таблиці. Створений за допомогою технології AJAX. | |
WittyTwitter | |
---|---|
WittyTwitter – компактний, мінімалістичний, нескладний і водночас дуже функціональний Твіттер-клієнт, дозволяє писати ретвіти і особисті повідомлення однією кнопкою. Має тонку настройку періоду оновлення. Зручна функція – відділення прямих звернень користувачів і ретвітів від загальної стрічки. | |
Windows Meta File (WMF) | |
---|---|
WindowsMetaFile(WMF) - універсальний формат векторних графічних файлів для Windows-додатків, який використовується для збереження колекції графічних зображень Microsoft Clip Gallery. | |
Wikimedia Foundation Inc | |
---|---|
Wikimedia Foundation Inc. (Фонд «Вікімедіа») – непідприємницька організація, яка забезпечує матеріальне підґрунтя для численних Інтернет- спільнот, що створюють літературу, яка вільно розповсюджується; виконує в них функції керування. Спільноти працюють за технологією «вікі», звідти й назва (-медіа тут – скорочення від «мультимедіа»). Діяльність Фонду забезпечується завдяки добровільним пожертвуванням. Роботою з написання «вільної» літератури займаються волонтери зі всього світу. Про заснування Фонду 20 червня 2003 року наголосив засновник вже існуючої тоді Вікіпедії Джимбо Вейлс. | |
Wikimedia Commons | |
---|---|
Wikimedia Commons– загальне централізоване сховище для вільно розповсюджуваних зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які можна використовувати на сторінках проектів фонду Wikimedia. Визначна риса ВікіСховища полягає в тому, що його файли можуть використовуватися в будь- яких проектах фонду Wikimedia. | |
Who follows whom | |
---|---|
Whofollowswhom– програма-додаток до Твіттеру для зручного перегляду фолловерсів різних акаунтів у Твіттері. | |
Web-outsourcing (веб-аутсорсинг) | |
---|---|
Web-outsourcing (веб-аутсорсинг) - передача обслуговування сайту компанії або приватної особи сторонній організації, яка спеціалізується на цьому виді послуг. Може містити в собі як елементарне підтримання сайту в працездатному стані, так і цілий комплекс робіт по функціонуванню, розвитку і просуванню сайту. | |
Webmaster/Webmistress | |
---|---|
Webmaster/Webmistress– Web – майстер. Системний оператор сервера вузла Web. | |
Web 3.04 | |
---|---|
Web 3.04 (визначення Олександра Майорова) – високоякісні кросс-платформенні сервіси, що стирають межу між десктопними застосуваннями і Веб-додатками, які створюються на технологічній платформі Web 2.0, доступні як із стаціонарних комп’ютерів, так і з будь-яких мобільних платформ, що мають браузер. При цьому немає ніяких розмежувань на мобільний інтернет і немобільний. Адреса WEB 3.0 ресурсу завжди єдина для усіх версій платформ. Додаток, створений за технологією Web 3.0 може бути портированим як стаціонарний, завдяки технологіям Adobe AIR, Silverlight, PhoneGap і подібним до них. Технологія Web3.0 перетворює стаціонарний комп’ютер на тонкий клієнт, надаючи доступ до SaaS сервісів. | |
Web 3.03 | |
---|---|
Web 3.03 – нова потужна технологія створення Веб-додатків, розроблена в першу чергу для максимальної зручності і комфорту користувачів, яка значно спрощує розробку самих додатків на відміну від Web 1.0 і Web 2.0. | |
Web 3.02 | |
---|---|
Web 3.02 – концепція інтернету, що має на увазі синтез сильних сторін Web 1.0 і Web 2.0: інтернет-проекти, що об’єднують професіоналів, але побудовані за мережевим, поліцентричним принципом. | |
Web 3.01 | |
---|---|
Web3.01 (визначення Джейсона Калаканіса) – високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі Web 2.0. Дане визначення було опубліковано в особистому блозі керівника Netscape.com, творця пошукового стартапу Mahalo.com і мережі сайтів Weblogs Джейсона Калаканіса (Jason Calacanis) 10 березня 2007 року. Воно базується на загальному положенні, що Web 2.0 - за своєю суттю, технологічна платформа, що дозволяє на своїй основі практично безкоштовно створити ряд сервісів. Подібна доступність призвела до появи величезної кількості одноманітних ресурсів, що, відповідно, девальвує цінність більшості з них. На зміну технологічній платформі Web 2.0 покликана прийти третя - культурна версія Web, використовувана професіоналами для створення нового - цікавого і корисного - контенту. | |
Web 2.0 | |
---|---|
Web2.0 – поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернету, точніше його частини – всесвітньої павутини, відомої також як Веб. Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету користувачами. Термін було запроваджено у 2004 видавництвом О’Рейлі (англ. O’ReillyMedia) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web2.0», – МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology). | |
WAP-версія сайту | |
---|---|
WAP-версія сайту – полегшена версія сайту, що забезпечує доступ до соціальної мережі мобільних пристроїв, телефонів, смартфонів, комунікаторів і КПК. Версія сайту в аскетичному стилі на базі спрощених сторінок, з обмеженнями функціональності, інтерфейсу і мінімальною кількістю графіки та анімації. Дає можливість отримувати і відправляти повідомлення, переглядати й оцінювати фотографії. Мінус - підвищення рахунки за GPRS-послуги. Плюс - суттєва економія Інтернет-трафіку. Сторінки зроблені максимально легкими, що забезпечує їх швидке завантаження. | |
WAIS | |
---|---|
WAIS (Wide Area Information Server) –система пошуку. Потужна система швидкого пошуку великих обсягів інформації в Інтернет. | |
VRML | |
---|---|
VRML (Virtual Reality Modeling Language) Мова опису об’єктів віртуальної реальності - спеціальна мова розмітки для опису об’єктів віртуальної реальності. | |
VRML (Virtual Reality Modeling Lanauage) | |
---|---|
VRML (Virtual Reality Modeling Lanauage) – мова моделювання віртуальної реальності, призначена для форматування сторінок Web для підтримки тривимірної графіки та інтерактивних просторових переходів. | |
VoIP | |
---|---|
VoIP (Voice over Internet Protocol; IP-телефонія) - система зв’язку, яка забезпечує передачу голосу людини по мережі Інтернет. | |
VKLife | |
---|---|
VKLife – універсальна програма, що розширює функції користувачів ВКонтакті, використовується для скачування музики, відео і додатків з сайту ВКонтакте. З її допомогою можна вставляти ВКонтакте зображення замість графіті, виставляти багаторядковий статус, і одержувати інформацію про користувачів, видалених зі списку друзів. Програма також використовується для роботи із соціальними мережами YouTube.com, Mail.RU і Мій Світ. | |
VK.com | |
---|---|
VK.com– міжнародна версія соціальної мережі ВКонтакте для виходу бренда на світовий ринок Веб 2.0, популяризації сервісу за кордоном, та більш зручного для запам’ятовування іноземцями назви російського сайту ВКонтакте. | |
VBA | |
---|---|
VBA(VisualBasicforApplication, VisualBasicдля додатків) - середовище програмування, розроблене спеціально для створення макросів у додатках. Підтримується всіма додатками пакета Microsoft Office. | |
Userna me | |
---|---|
Username– ім’я користувача - автоматично перевіряється при реєстрації на незайнятість. | |
UserAgent | |
---|---|
UserAgent– визначник оглядача відвідувача, браузера на сайті, дані прийняті від браузера до сервера, символ браузера і його модель. | |
Useqwitter | |
---|---|
Useqwitter– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє після введення логіну та е-mail, одержати список колишніх, тобто відписавших фолловерсів. | |
Usenet | |
---|---|
Usenet (USEer NET work) – групи новин Інтернет. Одна із найстаріших форм „колективної електронної пошти”. | |
URL | |
---|---|
URL(UniformResourseLocator) – форма адреси вузла, в якій указується ім’я сервера, на якому зберігається потрібний файл, шлях до каталогу файла і власне ім’я файла. | |
URL (Uniform Resource Locator) | |
---|---|
URL(UniformResourceLocator) - універсальний визначник ресурсу в мережі Інтернет або, іншими словами, "глобальна"адреса документа чи іншого ресурсу в World Wide Web. Пеша частина URL вказує на протокол, а друга визначає IP-адресу або доменне ім’я, за яким розміщений необхідний ресурс. | |
URI | |
---|---|
URI– Уніфікований Ідентифікатор Ресурсів (англ. UniformResourceIdentifier, URI) – короткий рядок літер, який однозначно ідентифікує окремий ресурс. | |
URL2 | |
---|---|
URL– універсальний покажчик ресурсу – стандартизований рядок символів, який вказує місце розташування документа в мережі Інтернет. | |
Untweeps | |
---|---|
Untweeps– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє, автоматично видаляти давно не оновлювані фолловерси. | |
Universal Serial Bus. | |
---|---|
UniversalSerialBus. – двосторонній послідовний інтерфейс, що допускає динамічне підключення до комп‘ютера периферійних пристроїв (ігрових контролерів, сканерів, клавіатур та інших пристроїв введення-виведення). | |
UDL | |
---|---|
UDL- структура интерактивных навчальних матеріалів і середовищ, що забезпечує доступність до всіх коритсувачів. | |
UcoZ | |
---|---|
UcoZ– Веб хостинг. | |
Ua.partnersinlearningnetwork.com | |
---|---|
Ua.partnersinlearningnetwork.com– українська частина глобального співтовариства педагогів, використання ІКТ для поліпшення результатів у навчанні, партнерства у навчанні, пошуку планів уроків та практичних занять, обміну досвідом, співпраці з однодумцями, збагачення освітнього середовища, поліпшення якості освіти. | |
Twuffer | |
---|---|
Twuffer – програма-додаток до Твіттеру з таймером, завдяки якому можна написати повідомлення в Твіттер із зазначенням дати і часу для його розміщення. Використовується для привітань, нагадувань, різних часових поясів і рівномірного розподілу публікацій цікавого матеріалу. | |
TwtrFrnd | |
---|---|
TwtrFrnd– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє порівнювати кілька аккаунтів для знаходження спільних друзів. | |
Twollow | |
---|---|
Twollow – програма-додаток до Твіттеру автоматично додає follow за ключовими словами. Автоматично фолловить користувачів, які написали певне слово. Використовується для розвитку брендів. | |
Twi | |
---|---|
Twi-користувач – користувач соціальної мережі Твіттер. | |
Twittervision | |
---|---|
Twittervision– програма-додаток до Твіттеру, з картою планети, що відбиває останні повідомлення в Твіттері. | |
Twitter-poster | |
---|---|
Twitter-poster– програма-додаток до Твіттеру, спеціальний плагін для Wordpress. | |
Twitterpatterns | |
---|---|
Twitterpatterns– сервіс безкоштовних готових варіантів шаблонів для Твіттера. Також як і Twittergallery. | |
Twitteriffic | |
---|---|
Twitteriffic– одна з перших програм-додатків до Твіттеру для Mac. Мінімалістична і водночас дуже функціональна з малим споживанням ресурсів, високою стабільністю і веденням декількох облікових записів. Зручна для телефонних користувачів. | |
Twitterholic | |
---|---|
Twitterholic – програма-додаток до Твіттеру, сервіс статистики по Твіттеру. | |
Twittergallery | |
---|---|
Twittergallery– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє змінювати тему в Твіттері одним натисненням. Сервіс безкоштовних готових варіантів шаблонів для Твіттера. | |
TwitterGadget | |
---|---|
TwitterGadget– програма-додаток до Твіттеру, для iGoogle і Gmail, відкривається у вікні браузера, дозволяє читати оновлення і відправляти свій статус у сервіс. TwitterGadget.com можна вбудувати в ліву колонку інтерфейсу Gmail. Його можна згорнути, можна відкрити в окремому вікні, показує повні адреси, при наведенні на скорочені посилання.
| |
TwitterFriends | |
---|---|
TwitterFriends– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє після введення логіна, одержати статистику різних акаунтів у Твіттері. | |
TwitterFeed | |
---|---|
TwitterFeed– програма-ретранслятор, додаток до Твіттеру для трансляції RSS у Twitter. Модуль для показу на сайті стрічки повідомлень з Твіттера, з широким діапазоном настройок, включаючи вибір періодичності публікацій нових повідомлень. Стежить за RSS сайту-супутника, анонсуючи на сторінці в Твіттері назви нових постів, їх короткий опис і посилання. | |
TwitterCounter | |
---|---|
TwitterCounter– лічильник для статистики в Твіттері. | |
TwitterBar | |
---|---|
TwitterBar– програма-додаток до Твіттеру. Дає можливість підвищувати інтерес до свого мікроблогу за рахунок постійного розміщення в постах корисних посилань. Зустрічаючи цікаві сайти, можна давати посилання на них у своєму мікроблозі в Твіттері, навіть не заходячи для цього в Твіттер, використовуючи TwitterBar. | |
Twitterator | |
---|---|
Twitterator– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє ввести дані сторінки користувача Твіттера з великою кількістю акаунтів, і відправити їм запрошення follow. | |
Twitter– сайт в Інтернеті twitter.com, в якому можна писати російською мовою, пройшовши попередньо реєстрацію. Читати те, що знаходиться всередині сервісу Twitter, можна не реєструючись. Це безкоштовний Інтернет- сервіс, де кожна людина має мікроблог, який можна створити протягом кількох хвилин. Внутрішні сторінки Твіттера бачать і індексують пошукові системи. Сторінка в Twitter є мікроблогом. Часто дозволяє першим, іноді першим у світі, бути в курсі останніх новин. У Твіттері можна постійно обмінюватися з друзями короткими повідомленнями в 140 символів. Ці повідомлення відразу відображаються на сторінці користувача, і відразу ж доставляються іншим користувачам, які підписані на їх отримання, тобто друзям і послідовникам. | |
Twitter Lists | |
---|---|
TwitterLists– функція в Твіттері, що відноситься не до followers, а до following. Не до тих, хто слідує за користувачем, а до тих, за ким він слідує сам, і чиї новини читає. Списки дозволяють селекціонувати фолловінг, тобто сортувати тих, за ким стежить користувач. Розсортувавши своїх «фолловінг» за списками, користувачі отримують більш зручний спосіб читання Twitter- стрічки. | |
Twittar | |
---|---|
Twittar– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє розміщувати аватарки з Твіттера в коментарях блогів. | |
TwitTangle | |
---|---|
TwitTangle – сервіс-альтернатива функції Twitter Lists, для управління фолловерсами за допомогою тегів | |
Twitrans | |
---|---|
Twitrans– сервіс безкоштовного перекладу повідомлень у Твіттері з 14 найпопулярніших мов, який відбувається за кілька хвилин. | |
TwitPic | |
---|---|
TwitPic– додаткова зручна програма до Твіттеру, яка працює із зображеннями. Завантаження і постинг посилань на зображення в Твіттер. Працює з телефоном і API. | |
Twitblogs | |
---|---|
Twitblogs– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє додати до твіту додатковий текст, зображення та відео. | |
Twitbacks | |
---|---|
Twitbacks– програма-додаток до Твіттеру, що генерує варіанти створення унікального особистого фону в Твіттері. | |
Twit | |
---|---|
Twit– назва будь-якого посту (повідомлення) у Твіттері, який не є приватним. Пост, повідомлення в Твіттері обмежене 140 символами. | |
Twihrl, twhirl, twirl | |
---|---|
Twihrl, twhirl, twirl– програма-додаток до Твіттеру, яка може одночасно з’єднуватися з кількома Twitter-аккаунтами, оповіщає про нові твіти, скорочує довгі URL (використовуючи snurl або is.gd), може робити крос-пости записів в Pownce і Jaiku, завантажує зображення на TwitPic, шукає твіти (використовуючи TweetScan або terraminds), фільтр список повідомлень, використовує різні колірні схеми, зберігає вкладки пошукових запитів у Twitter, має пошук твітів, де згадується @username,перевірку правопису і запис відео. Працює з Adobe AIR, Mac OS і Windows. | |
Twhirl | |
---|---|
Twhirl– програма-додаток до Твіттеру, побудована в середовищі Adobe Air, що підтримує всі основні платформи, кілька облікових записів і автоматично зменшує посилання. | |
Twetmeme | |
---|---|
Twetmeme– програма-додаток до Твіттеру, що виводить кнопку повідомлення з кожним постом, і відображає кількість користувачів, які відреагували на повідомлення. | |
Tweexchange | |
---|---|
Tweexchange–програма-додаток до Твіттеру, оперативно перевіряє імена в Твіттері і схожі імена, на зайнятість. | |
Tweetree | |
---|---|
Tweetree– програма-додаток до Твіттеру, відбиває коментарі до повідомлень у вигляді дерева, для впорядкування інформації при великих дискусіях з великою кількістю повідомлень від різних учасників. | |
Tweetr | |
---|---|
Tweetr– програма-додаток до Твіттеру, автоматично завантажуються і обмінюються файлами через Drag’n’drop, і оперативно публікує знімки iSight. | |
Tweetoclock | |
---|---|
Tweetoclock– програма-додаток до Твіттеру, що відстежує час використання користувачами свого твіттер-аккаунта. Використовується для визначення оптимального часу для спілкування з потрібними людьми. | |
Tweetmeme | |
---|---|
Tweetmeme– одна з найпоширеніших і зручних кнопок ретвіти, для e- mail і RSS, популярний сервіс найбільш цитованих матеріалів у Твіттері. Twittley Button - спеціальний плагін Tweetmeme для блогів на Wordpress. | |
Tweetie | |
---|---|
Tweetie– програма-додаток до Твіттеру, сервіс для Mac з платформи iPhone з відмінною юзабіліті та інтерфейсом. | |
TweetDeck | |
---|---|
TweetDeck– додаткова дуже функціональна програма до Твіттеру з сервісами коротких посилань, підтримкою груп, публікації фотографій та окремими колонками в різних місцях для повідомлень: follow, reply і direct messages. | |
TweetCraft | |
---|---|
TweetCraft– додаткова програма до Твіттеру з власним інтерфейсом для гри World of Warcraft. Надає можливість відправляти і одержувати повідомлення Twitter не виходячи з гри, автоматично вивантажувати і публікувати знімки екрану за допомогою програми TwitPic, і автоматично створювати пости в Твіттері про події в грі і переміщеннях в Azeroth. Можна переключатися кнопкою, поруч з міні-картою, за допомогою слеш-команд і своїх засобів запуску.
| |
Tweetbots | |
---|---|
Tweetbots– програма-додаток до Твіттеру, мультипостинг в необмежену кількість акаунтів, з автоматичним follow приєдналися followers (тих хто додав користувача), і публікацією на сторінку користувача Твіттера RSS-фідів. | |
Tweet3 | |
---|---|
Tweet3 – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє оперувати з одного вікна декількома акаунтами і декількома соціальними мережами, включаючи Facebook. | |
Tweet Rank | |
---|---|
TweetRank– програма-додаток до Твіттеру з докладною статистикою додавання та видалення користувачів, залежно від їх повідомлень. | |
Twe2 | |
---|---|
Twe2 – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє отримувати СМС з директ-меседж і реплаі. | |
Tutorial | |
---|---|
Tutorial– групові консультації. Аудиторне заняття, що проводиться викладачем і має за мету більш поглиблене вивчення або повторення обговорюваного матеріалу розділу курсу або модуля. Зазвичай проводиться одним викладачем з академічною групою студентів. | |
Tuse.ua | |
---|---|
Tuse.ua– українська соціальна мережа, засіб спілкування, стан душі, спосіб життя, зближення людей, щоб зробити життя яскравішим. | |
Tuning | |
---|---|
Tuning– тюнінг (узгодження). | |
Toolbar (панель інструментів) | |
---|---|
Toolbar (панель інструментів) - елемент графічного інтерфейсу користувача, який призначений для розміщення на ньому декількох інших елементів. Зазвичай являє собою горизонтальний або вертикальний прямокутник, в якому можуть бути відносно постійно розміщені такі елементи, як: кнопка, меню, поле з текстом або зображення (навіть динамічне – наприклад, годинник), контекстний список. | |
Title-сторінки | |
---|---|
Title-сторінки – заголовок сторінки, що відображається у верхньому лівому куті веб-браузера. Дуже важливий елемент, який враховується при пошуковій та контент оптимізації. | |
Thesis | |
---|---|
Thesis– дисертація. Представлений і оформлений за певними правилами письмовий звіт (доповідь), заснований на незалежній (оригінальній) науково- дослідній або проектній роботі; є необхідною умовою отримання ступеня (як правило, другого рівня або докторською). Інша назва – дисертація (dissertation). | |
TCP/IP | |
---|---|
TCP/IP– протокол передавання даних, прийнятий у мережі Інтернет.Спеціальний набір технічних правил, призначених для роботи комп’ютера в інтернеті. | |
Tagget Image File Format (TIFF) | |
---|---|
TaggetImageFileFormat(TIFF) - формат растрових графічних файлів, підтримується всіма основними графічними процесорами і комп’ютерними платформами. | |
Tagged.com | |
---|---|
Tagged.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Study programme | |
---|---|
Studyprogramme– програма навчання. Узгоджений набір розділів курсів або модулів, засвоєння яких необхідне для одержання того або іншого ступеня; визначається в термінах підсумків навчання, досягнення яких обумовлюється накопиченням встановленої кількості кредитів. | |
Student workload | |
---|---|
Student workload– трудомісткість навчальної роботи студента. Виміряний в годинах час, необхідний середньому студентові (даного циклу/рівня) для досягнення встановлених підсумків навчання. Цей час містить всі передбачувані для даного студента етапи навчальної діяльності (наприклад, лекції, семінари, практичну та самостійну роботу, консультації, екзамени тощо). | |
Strawpollnow (Morav) | |
---|---|
Strawpollnow (Morav) – програма-додаток до Твіттеру для опитувань. | |
Stand-alone блог | |
---|---|
Stand-alone блог – блог на окремому хостингу та платформі (CMS). | |
SRS-Femida | |
---|---|
SRS-Femida- система фіксування ходу судового процесу, що забезпечує якісний цифровий аудіозапис судового процесу і можливість одержання текстових звітів на комп’ютері за допомогою програм. | |
Splitweet | |
---|---|
Splitweet – програма-додаток до Твіттеру для управління мульти- аккаунтами, дозволяє читати і писати в декількох акаунтах Твіттера одночасно. | |
Socialoomph | |
---|---|
Socialoomph– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє об’єднуватися в групи, відписуватися від фолловерсів. | |
Social.azov-media.com | |
---|---|
Social.azov-media.com– соціальна мережа Українського Приазов’я. | |
SMM | |
---|---|
SMM(social media marketing) – маркетинг у соціальних мережах, просування сайту, бренду, компанії або персони в соціальних мережах, блогах і форумах. | |
Skyrock.com | |
---|---|
Skyrock.com–популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Simple Mail Transfer Protocol | |
---|---|
SimpleMailTransferProtocol– це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта- комп’ютера, або між поштовими серверами. | |
Ануїтет | |
---|---|
Ануїтет – щомісячна грошова сума визначеного кредитором розміру, яка сплачується кредитору в рахунок погашення отриманого від нього кредиту, включає в себе відсотки. У страховій справі ануїтет також означає причину щорічних виплат по страхуванню ренти чи пенсій. | |
Банк-кореспондент | |
---|---|
Банк-кореспондент – банки в різних містах чи країнах, між якими існує домовленість про взаємовигідне обслуговування клієнтів. | |
Банківська таємниця2 | |
---|---|
Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. | |
Банківський чек | |
---|---|
Банківський чек – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку. | |
Банкрутство2 | |
---|---|
Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. | |
Безготівкові розрахунки2 | |
---|---|
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. | |
Бенефіціар | |
---|---|
Бенефіціар – 1) особа (фізична, юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа (фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі функції та якій належить дохід від трастової діяльності (якщо трастові відносини здійснюють на користь самого довірителя, то поняття «бенефіціар» та «довіритель» збігаються); 3) одержувач доходу за страховим полісом; 4) одержувач коштів за платіжним дорученням; 5) особа, на користь якої виставлено акредитив чи надається гарантія; 6) юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем. | |
Виписка з рахунку | |
---|---|
Виписка з рахунку – документ, що надається Банком держателям рахунків, у якому зазначено всі операції по рахунку за певний період, баланс рахунку, а також нараховані відсотки на залишок коштів, що обліковуються на рахунку. | |
Вільно конвертована валюта2 | |
---|---|
Вільно конвертована валюта – валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу (I група класифікатора валют Національного банку України). | |
Гарантія | |
---|---|
Гарантія – за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. | |
Дебетна картка | |
---|---|
Денний ліміт по картці | |
---|---|
Денний ліміт по картці – максимальна сума витрат протягом однієї доби, що встановлюється на кожну картку. | |
Депозит | |
---|---|
Депозит – зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату. | |
Депозитний сертифікат | |
---|---|
Депозитний сертифікат – борговий цінний папір, який засвідчує право клієнта банку на отримання внесеної ним суми та процентів після закінчення встановленого строку дії депозитного сертифіката. | |
Дефолт | |
---|---|
Дефолт – відмова від зобов’язань. | |
Довіреність | |
---|---|
Довіреність – документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. | |
Еквайр | |
---|---|
Еквайр – банк, що здійснює еквайрінг. | |
Еквайрінг | |
---|---|
Еквайрінг – діяльність еквайра щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток. | |
Емітент | |
---|---|
Емітент – 1) член платіжної системи, який здійснює емісію платіжних карток; 2) іноземний банк, іноземна компанія, що здійснює випуск (емісію) чеків; 3) юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує обов'язки, що випливають з умов їх випуску. | |
Єврокард | |
---|---|
Єврокард – вид міжнародних кредитних карток. | |
Завдаток | |
---|---|
Завдаток – сума, яку сплачує покупець, з метою гарантії подальшого виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору. Ящо покупець не виконує умови договору, то він втрачає ці гроші, якщо продавець не виконує умови договору, то він повертає покупцю цю суму у подвійному розмірі. | |
Застава | |
---|---|
Застава – в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). | |
Імпринтер | |
---|---|
Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію). | |
Інкасо | |
---|---|
Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта. | |
Інфляція | |
---|---|
Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. | |
Іпотека | |
---|---|
Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом. | |
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит | |
---|---|
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит) – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості. | |
Казначейство | |
---|---|
Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики. | |
Контрагент | |
---|---|
Контрагент – одна із сторін договору. | |
Кліринг | |
---|---|
Кліринг (clearing; клиринг) – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань сторін. | |
Комісійні банку | |
---|---|
Комісійні банку (bank commission; комиссионные банка) – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій). | |
Конвертованість валюти | |
---|---|
Конвертованість валюти ((currency) convertibility; конвертируемость (обратимость) валюты) – 1) можливість законного обміну однієї валюти на іншу; 2) можливість у країні здійснити обмін національної валюти на золото; 3) оборотність, вільний міжнародний обмін валюти. | |
Кредитна картка | |
---|---|
Кредитна картка (credit card; кредитная карточка) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, емітований банківською чи іншою кредитно-фінансовою установою, який засвідчує, що у відповідній установі є рахунок власника цієї картки. | |
Кредитна лінія | |
---|---|
Кредитна лінія – банківська послуга фінансового кредитування, при якому клієнт банку має поновлювальне право отримати кредит в межах загального кредитного ліміту. | |
Кредитоспроможність | |
---|---|
Кредитоспроможність (creditworthiness, solvency; кредитоспособность) – наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти | |
Курсова різниця | |
---|---|
Курсова різниця (price / rate difference / disparity; курсовая разница) – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. | |
Маржа банківська | |
---|---|
Маржа банківська – різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями. Крім маржі банківської, існують: біржова, страхова, торговельна. | |
Меморіальний ордер | |
---|---|
Меморіальний ордер– розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. | |
Міжнародна платіжна система | |
---|---|
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу. | |
Місія банку | |
---|---|
Місія банку – декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей. | |
МФО | |
---|---|
МФО – абревіатура від «міжфіліальні обороти». В сучасній економіці цей термін використовують для ідентифікації банків. В міжнародній практиці використовують абревіатуру (Bank Identifier Code). | |
Неплатоспроможність | |
---|---|
Неплатоспроможність – нездатність учасника платіжної системи в строк, встановлений договором або визначений законодавством України, в повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо переказу коштів. | |
Неналежний отримувач | |
---|---|
Неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. | |
Овердрафт | |
---|---|
Овердрафт (overdraft; овердрафт) – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операцій залишку коштів на його поточному/ картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування; | |
Операційний час | |
---|---|
Операційний час – частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. | |
Пеня | |
---|---|
Пеня (fine, penalty; пеня) – фінансова санкція за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. | |
ПІН-код | |
---|---|
ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер) - секретний код, відомий лише власнику платіжної картки і необхідний для здійснення операцій із використанням платіжної картки | |
Плаваюча процентна ставка | |
---|---|
Плаваюча процентна ставка (floating interest rate; плавающая процентная ставка) – процентна ставка за середньо-, і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки передбачені умовами кредитного договору. | |
Платіжна вимога | |
---|---|
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; | |
Платіжне доручення | |
---|---|
Платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. | |
Платіжна система | |
---|---|
Платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. | |
POS-термінал | |
---|---|
POS-термінал – електронний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу сплатити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує чек | |
Поточний рахунок (account current; текущий счет) | |
---|---|
Поточний рахунок (account current; текущий счет) – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. | |
Поручитель | |
---|---|
Поручитель – фізична чи юридична особа, що зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. | |
Пролонгація | |
---|---|
Пролонгація (prolongation; пролонгация) – 1) відстрочка; 2) продовження строку/терміну дії договору тощо. | |
Процентна ставка | |
---|---|
Процентна ставка (interest rate; процентная ставка) – встановлена банком ставка, за якою у визначені в договорі строки виплачуються проценти; її розмір, як правило, встановлюють у річному обчисленні відповідно до одиниці використаного капіталу (позики, суми боргу). | |
Процесінговий центр | |
---|---|
Процесінговий центр – стороння організація, яка здійснює процесинг операцій з платіжними картками (авторизація, кліринг, списання, технічна підтримка платіжних карток тощо). | |
Signature Cryptographer | |
---|---|
SignatureCryptographer- програма для захисту інформації у важливих файлах від несанкціонованого доступу. | |
Server | |
---|---|
Server- сервер. Мережевий (Web-) вузол, який одержує дані і надає послуги іншим станціям. По суті - це вузловий комп’ютер, на якому зберігається вся навчально-методична, адміністративно-господарська, фінансово-економічна інформація дистанційного навчального закладу. | |
SEO-копірайтинг | |
---|---|
SEO-копірайтинг – написання і розміщення на сайті оптимізованої текстової інформації, яка легко читається відвідувачами і заодно оптимізована під пошукові машини. Оптимізовані тексти для сайту включають в себе ключові слова і словосполучення, що збігаються з пошуковими запитами, за якими сайт можна буде знайти в пошукових системах. Тому в завдання SEO- копірайтера входить не лише написання осмисленого тексту, відповідного тематиці сайту, але й розміщення в ньому ключових слів, склад і кількість яких для кожного сайту підбираються індивідуально. | |
SEO | |
---|---|
SEO(SearchEnginesOptimization) – комплекс робіт з метою підвищити позицію сайту в пошукових системах за будь-якими запитами користувачів, оптимізувати його для кращого відображення пошуковими системами, і відповідно одержати більшу кількість відвідувачів. | |
Seminar | |
---|---|
Seminar– семінар. Аудиторне заняття, що проводиться під керівництвом викладача, має за мету поглиблене вивчення певної теми і передбачає належну підготовку та активну участь у ньому осіб, що навчаються. Зазвичай проводиться одним викладачем з академічною групою студентів. | |
Seesmic | |
---|---|
Seesmic– сервіс у стилі Твіттера для спілкування не в текстовій формі, а роликами, в яких користувачі про щось сповіщають, тобто «ВідеоТвіттер». Коментарі можуть бути у відеоформаті і текстовими. Веб-додаток орієнтований на ведення відео-дискусій в Інтернеті. | |
Security | |
---|---|
Security- захист. Контрольні механізми, які перешкоджають незаконному використанню інформаційних ресурсів. | |
Second cycle degree | |
---|---|
Second cycle degree – ступінь другого циклу. Кваліфікація вищої освіти, що присвоюється по успішному завершенню другого циклу навчання, який може містити певну наукову роботу. Цей ступінь можуть отримати особи, що мають ступінь першого циклу. | |
Science-community.org | |
---|---|
Science-community.org– українська соціальна мережа вчених, пошук колег за науковими інтересами і актуальною науковою інформацією, конференції, вакансії, гранти. | |
Scalable Vector Graphics | |
---|---|
ScalableVectorGraphics– специфікація мови розмітки, що базується на XML та формат файлів для двовимірної векторної графіки, як статичної, так і анімованої та інтерактивної. SVG може бути виключно декларативним, або містити описи сценаріїв. Зображення можуть містити зовнішні посилання шляхом застосування простих XLink-ів. Ця специфікація є відкритим стандартом, розробленим робочою групою англ. SVGWorkingGroupорганізації World Wide Web Consortium. | |
Saas | |
---|---|
Saas – software as service, софт як сервіс, програмне забезпечення як послуга, і SoD, software on demand, програмне забезпечення на вимогу - продаж програмного забезпечення, яке не вимагає від споживача-користувача установки, оновлення та підтримки. | |
RuTwi | |
---|---|
RuTwi– кнопка ретвіти для користувачів сервісу RuTwi.ru | |
RT | |
---|---|
RT(ReTwit) – префікс RT перед твітом означає, що автор цього твіта дублює для своєї аудиторії те, що написала інша людина в Твіттері. Перед повідомленням пишеться «RT@ім’я_користувача». ReTweets - копіювання будь-якого повідомлення та вставлення його в такому ж вигляді на своїй стрічці новин. Аналог у ЖЖ - кросспост. Дублювання цікавих твітів. Ретвіти допомагають привернути увагу до свого аккаунту. Ретвіт показує, що користувачеві подобається те, що пише інша людина. | |
RSS2 | |
---|---|
RSS2 – сімейство XML-форматів, призначених для опису стрічок новин, анонсів статей, змін у блогах і т. ін. Інформація із різних джерел, подана в форматі RSS, може бути зібрана, оброблена і відображена в зручному для користувача вигляді спеціальними програмами-агрегаторами. | |
RSS1 | |
---|---|
RSS1 – формат трансляції (автоматичної пересилання) інформації з одного місця в інше. Один із форматів, що використовуються для передачі інформації в Інтернет. Використовується для автоматичного передруку статей і створення копій. RSS документ може містити лише анотацію контенту або повну версію. Підписка по РСЗ схожа на підписку по електронній пошті, коли всі новини приходять до поштової скриньки, але швидше, зручніше і функціональніше. Щоб почати користуватися РСЗ, потрібен спеціальний сервіс, який називається RSS-рідером. Один з популярних RSS-рідерів (Google Reader) створений компанією Google. Для того, щоб почати користуватися Google Reader і отримувати РСЗ повідомлення, необхідно зареєструватися в пошті Google і отримати поштову скриньку. | |
RSS | |
---|---|
RSS (Really Simple Syndication) - сімейство XML- форматів, що використовується для публікації та постачання інформації, яка часто змінюється, наприклад, нових записів у блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і відеома- теріалів. Документ у стандарті RSS (інколи називають "стрічкою", "веб-стрічкою"або "каналом") складається з повного або часткового тексту і метаданих (дати й авторства). | |
Rozetka.ua | |
---|---|
Rozetka.ua– інтернет-магазин електроніки та побутової техніки, один із найпопулярніших в Україні. Відкрито 2005 року. | |
RIA, Rich Interactie Application | |
---|---|
RIA, RichInteractieApplication– додаток, що передає користувачеві необхідну частину інтерфейсу через браузер, залишаючи велику частину даних для обробки і запису на сервері. | |
Retweetrank | |
---|---|
Retweetrank– програма-додаток до Твіттеру відображає популярність записів користувачів та їхній рейтинг у відношенні один до одного. | |
Retweet buttons, retweet button | |
---|---|
Retweet buttons, retweet button – кнопки, які дозволяють користувачам Твіттера швидко і зручно додавати вподобані їм матеріали на свою сторінку і виконувати інші функції. | |
Resit examination (exam) | |
---|---|
Resitexamination(exam) – повторний екзамен. Студентам, що не склали екзамен (або що не пройшли іншу атестацію) у встановлений термін може бути запропонована можливість скласти повторний екзамен (пройти атестацію) в пізніший термін. | |
Reply, replies | |
---|---|
Reply, replies– повідомлення, що є відповіддю на інше повідомлення. Відповідь на лист конкретного користувача Твіттер. Відповіді на твіти (повідомлення) користувачів. Один reply, може привести до довгого спілкування, який фактично прирівнюється до чату. До спілкування, також, можуть приєднатися й інші користувачі. | |
Register | |
---|---|
Register(реєстрація) - процес створення облікового запису користувача (наприклад, для того, щоб створити поштовий ящик на поштовому сервері, вам необхідно заповнити анкету - пройти реєстрацію). | |
Recognition of periods of study abroad | |
---|---|
Recognition of periods of study abroad – визнання періодів навчання за кордоном. За правилами ECTS визнання періодів навчання за кордоном вимагає, щоб кількість кредитів, зарахованих студентові за наслідками успішного засвоєння розділу курсу/модуля в університеті, де він тимчасово навчався за Угодою про навчання, відповідала б такій же кількості кредитів в університеті, де він навчається постійно. | |
Reference points | |
---|---|
Reference points– умови (“точки відліку“). Покажчики приналежності до кваліфікації, що формулюється як підсумки навчання і виражені в термінах компетенцій; є базою для розробки і реалізації кваліфікаційної програми. | |
Recent | |
---|---|
Recent– стрічка повідомлень друзів. | |
Процесинг | |
---|---|
Процесинг – діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам платіжної системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками. | |
Сертифікат ощадний | |
---|---|
Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним. | |
Строковий депозит | |
---|---|
Строковий депозит - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків. | |
Трансакція | |
---|---|
Трансакція – (1) інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання. | |
FIDR | |
---|---|
FIDR– це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDRможе змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Сторонами у Кредитному договорі. | |
RDF | |
---|---|
RDF– Розроблена консорціумом W3C технологія семантичної павутини, яка включає в себе середовище опису ресурсів (англ. ResourceDescriptionFramework, RDF), визначає загальну архітектуру метаданих і призначена для забезпечення сумісності метаданих за допомогою спільної семантики, структури та синтаксису. | |
RDF Schema | |
---|---|
RDFSchema– це семантичне розширення RDF, яке забезпечує механізм для опису груп зв’язаних ресурсів та зв’язків всередині цих груп. | |
QZ | |
---|---|
QZ - інші комп’ютерні злочини. | |
Query (запит) | |
---|---|
Query(запит) - певним чином складений набір слів, словосполучень і службових символів, що характеризує інформацію, яку хоче знайти користувач. | |
Qualification | |
---|---|
Qualification– кваліфікація. Документ про ступінь, диплом або сертифікат, що виданий компетентним органом управління та навчання і свідчать про успішне завершення навчання за певною програмою. | |
Qualification descriptors | |
---|---|
Qualificationdescriptors– дескриптори кваліфікації. Узагальнені описи підсумків навчання. Містять чітко сформульовані умови (“точки відліку“) приналежності до кваліфікацій; їх часто зіставляють з національними рівнями. | |
QS | |
---|---|
QS - комп’ ютерний саботаж. | |
QR | |
---|---|
QR - незаконне копіювання. | |
QF | |
---|---|
QF - комп’ютерне шахрайство. | |
QD | |
---|---|
QD - зміна комп’ютерних даних. | |
QA | |
---|---|
QA- несанкціонований доступ і перехоплення. | |
Prweb.com.ua | |
---|---|
Prweb.com.ua– українська спільнота журналістів і піарщиків. | |
Profile | |
---|---|
Profile – профіль. Поняття “профіль“ може бути віднесене як до специфіки області вивчення або кваліфікації (предметної області), так і більш
ширшого ряду областей, пов’язаних загальною спрямованістю або значущістю, наприклад, область прикладних технологічних програм (vocational study) відрізняється від області теоретичного академічного навчання.
| |
Profeo | |
---|---|
Profeo – українська соціальна мережа, де фахівці налагоджують ділові та особисті контакти, розвиваються та будують кар’єру. Рprofeo.ua є універсальною платформою для професійного розвитку, завдяки поєднанню різних послуг та сервісів, доступних з одного ресурсу. Всі послуги є безкоштовними для користувачів. | |
Price.ua | |
---|---|
Price.ua– універсальний сайт порівняння цін на ринку Україні. Він надає зручний механізм пошуку товарів та послуг в інтернет-магазинах у ході порівняння цін, описів і характеристик. | |
Portal | |
---|---|
Portal- сайт з великою кількістю інформації, об’єднує в собі декілька тем, які враховують інтереси широкої аудиторії, що забезпечує собі велику кількість відвідувачів, відомість, популярність. | |
Portable Network Graphic (PNG) | |
---|---|
PortableNetworkGraphic(PNG) - формат растрових графічних файлів аналогічний формату GIF, що рекомендується для розміщення графічних зображень на Web- сторінках в Інтернеті. | |
Port | |
---|---|
Port- порт. Спеціальний пристрій, який входить до складу ПЕОМ і використовується для зв’язку з зовнішніми пристроями, наприклад, модемами. | |
Politiko.com.ua | |
---|---|
Politiko.com.ua– перша українська політична соціальна мережа, яка об’єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства. | |
Plurk | |
---|---|
Plurk(нескінченна стрічка) – сервіс мікроблогів у стилі Твіттера з незвичайною горизонтальної формою стрічки записів, впорядкованої за часом. Наочно представляє розвиток подій у часі, якщо друзі пишуть про будь-яку подію, що триває в часі. Пости називаються плюркамі. Є можливість визначення дії. | |
Ping.fm | |
---|---|
Ping.fm– програма-додаток до Твіттеру, мультипостинг у різні соціальні мережі і мікроблогінг. | |
Piczo.com | |
---|---|
Piczo.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Picasa | |
---|---|
Picasa– програма для роботи з цифровими фото. | |
PGP | |
---|---|
PGP- програма, яка реалізує технологію створення електронного підпису на документах. | |
People.ukrhome.net | |
---|---|
People.ukrhome.net– українська інтерактивна соціальна мережа jiteli.net (мешканці), авто, нерухомість, новини, фото, відеоблоги. | |
Password | |
---|---|
Password– пароль. | |
Part-time онлайн программа | |
---|---|
Part-time онлайн программа будується за гнучким графіком. Іноді відноситься до «додаткових он-лайн програм». | |
Papamama.com.ua | |
---|---|
Papamama.com.ua– українська соціальна мережа для батьків, каталог блогів, приємне спілкування, обмін інформацією, досвідом і знаннями. | |
Page | |
---|---|
Page- сторінка. Документ гіперсередовища Web. | |
Page Creator | |
---|---|
PageCreator– сервіс зі створення найпростіших веб-сторінок. | |
Orkut.com | |
---|---|
Orkut.com– популярна міжнародна соціальна мережа створена Google, названа в честь творця, працівника Google – Orkut Büyükkökten. Сервіс стверджує що він був створений для допомоги користувачам знаходити нових друзів та регулювати вже існуючі дружні зв’язки. Подібно до Facebook, Friendster і MySpace, Orkut робить крок уперед, дозволяючи легке створення простих форумів (які звуться "communities" - спільноти) користувачів. | |
Optional course | |
---|---|
Optional course – курс за вибором. Розділ курсу або модуль, який може бути вибраний як частина навчальної програми, але не є обов’язковим для всіх студентів.
| |
Opa.by! | |
---|---|
Opa.by! – Безкоштовний сервіс персональних блогів Білорусі з тематичними нотатками та публікаціями, обговореннями та коментарями. Спілкування в тематичних спільнотах, що дозволяють бути в колі своїх інтересів, стежити за новинами свого кола і вести активне обговорення його тем. Блоки лідерства для активних дописувачів. Пошук за місцем навчання і роботи. | |
OCR | |
---|---|
OCR (Optical Character Recognition) Оптичне розпізнавання символів - механічна або електронна конвертація зображень символів і літер у текст, який можна редагувати на комп’ютері. Переклад здійснюється програмним шляхом, після отримання зображення зі сканеру або фото. | |
Non-referenced assessment | |
---|---|
Non-referenced assessment – “відносний“ контроль знань. У такій схемі контролю знання однієї особи, що навчається, оцінюються по відношенню до знань іншого, як правило, усередині одного потоку. Цей підхід передбачає існування “нормального розподілу“ здібностей студентів і результатів їх навчання на кожному етапі контролю. | |
Ning.com | |
---|---|
Ning.com– популярна міжнародна соціальна мережа | |
News | |
---|---|
News- спеціалізований протокол в Інтернеті для роботи з серверами новин і префікс, який використовується в їх адресах. | |
Netvibes2 | |
---|---|
Netvibes2 – персональний робочий стіл. | |
Netvibes1 | |
---|---|
Netvibes1 – персоналізована стартова сторінка чи персоналізований інтернет-портал, реалізований на AJAX. Досить схожий на iGoogle, My Yahoo.Сторінка організована в таблицях, у кожній з яких містяться призначені для користувача модулі. Вбудовані модулі Netvibes включають RSS, місцеві прогнози погоди, календар iCal,закладки, примітки, списки розсилки, багаторазові пошуки, підтримка POP3,електронної пошти IMAP4,що підтримуються поштами Gmail,Yahoo,Hotmail,AOL.Крім того, в Netvibes можна інтегрувати такі елементи, як del.icio.us,фотографії з Flickr.До власної сторінки додається також «Всесвіт» – варіант сторінки призначений для публічного перегляду, що може цілковито відрізнятися від персональної сторінки як за змістом, так і за оформленням. | |
NetMeeting | |
---|---|
NetMeeting - програма для спілкування через будь-яку комп’ютерну мережу, яка дає змогу передавати звук, відео, графіки, файли, спільно працювати з іншими програмами та проводити відеоконференції, використовуючи звичайні комп’ютери, що підключені до Інтернет. | |
National framework of qualifications | |
---|---|
National framework of qualifications – національна система кваліфікацій. Опис національної системи освіти, що однозначно визначає суть і взаємозв’язок усіх рівнів кваліфікації та інших можливих підсумків навчання в єдиній для даної країни схемі. | |
NARIC Network | |
---|---|
NARICNetwork (NationalAcademicRecognitionInformationCentres) - Національні Інформаційні Центри з Академічного Визнання та Мобільності. Мережа NARIC є ініціативою Європейської комісії та була створена у 1984 році. Мережа спрямована на покращення академічного визнання дипломів та періодів навчання в країнах-членах Європейського Союзу (ЕС), Європейської Економічної Зони (ЄЕЗ) та Туреччини. NARIC працюють в межах Європейської Мережі Інформаційних Центрів (ENIC). Скорочено - ENIC/NARIC. | |
Nafrontizmin.com | |
---|---|
Nafrontizmin.com– об’єднання людей, які хочуть змін в Україні. | |
Myyearbook.com | |
---|---|
Myyearbook.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |
MyCleener | |
---|---|
MyCleener– програма-додаток до Твіттеру, сервіс з автоматичного видалення неактивних фолловерсів. | |
My.most.ua | |
---|---|
My.most.ua– українська соціальна мережа, групи українського порталу most.ua, спілкування за інтересами. | |
Multiply.com | |
---|---|
Multiply.com – популярна міжнародна соціальна мережа | |
Multimedia | |
---|---|
Multimedia- мультимедія. Комп’ютерні системи з інтегрованою підтримкою звукозаписів і відеозаписів. | |
MOOC | |
---|---|
MOOC– це масові відкриті онлайн-курси (Massive Open Online Courses), один із форматів цифрового навчання, який став популярним саме через свою масовість. Характерні особливості: асинхронність процесу навчання; навчальний матеріал подається у відеоформаті; сам курс запускається тільки після того, як набралася достатня кількість учасників. | |
Module | |
---|---|
Module– модуль. Терміном “модуль“ часто замінюють поняття “Розділ курсу“ в системах модульного навчання, програми яких містять розділи однакового об’єму (часто по 5-6 кредитів) або кратного цій одиниці об’єму. Модуль може бути змістовною складовою освітньої програми, але може бути і незалежним від цієї програми розділом курсу. | |
Modem (MODulator-DEModulator) | |
---|---|
Modem (MODulator-DEModulator) - модем. Інтерфейс кінцевого користувача, який дає змогу виконувати передавання цифрових даних за допомогою аналогових систем, наприклад телефонних ліній. | |
Mirror Server ("дзеркало") | |
---|---|
MirrorServer("дзеркало") - сайт, який дублює інформацію з основного сайту, наприклад, у випадку його непрацездатності. На основному сайті вказується адреса "дзеркал", і на "дзеркалах"адресу основного сайту, щоб було зрозуміло, що основний сайт і "дзеркала"пов’язані одне з одним. | |
Microsoft WordArt | |
---|---|
MicrosoftWordArt- програма введення текстових спецефектів. | |
Microsoft Word | |
---|---|
MicrosoftWord- додаток для створення й обробки документів. | |
Microsoft Power Point | |
---|---|
MicrosoftPowerPoint- засіб розробки демонстраційних матеріалів для електронної презентації з використанням слайдів. | |
Microsoft Outlook | |
---|---|
MicrosoftOutlook- є комбінацією програми обробки електронної пошти і менеджера особистої інформації або могутнього багатофункціонального органайзера. | |
Microsoft Office Publisher | |
---|---|
MicrosoftOfficePublisher- програма, що дозволяє створювати та редагувати буклети, брошури, оголошення, бюлетені, веб-вузли й т. ін. | |
Microsoft Graph | |
---|---|
MicrosoftGraph- програма створення ділової графіки | |
Microsoft Front Page | |
---|---|
Microsoft Front Page - додаток, призначений для створення веб- публікацій. | |
Microsoft Excel | |
---|---|
Microsoft Excel - програма керування електронними таблицями загального призначення, що використовується для розрахунків, організації й аналізу ділових даних. Входить до складу Microsoft Office. | |
Microsoft Equation Editor | |
---|---|
MicrosoftEquationEditor- програма ведення математичних формул і рівнянь | |
Microsoft Access | |
---|---|
MicrosoftAccess- система керування базами даних, яку можна використовувати для збереження, сортування й керування практично будь- якими типами даних. | |
Messages | |
---|---|
Messages – внутрішні повідомлення | |
Mentions | |
---|---|
Mentions– відповіді-повідомлення, в яких згадано користувача Твіттера. | |
Meetup.com | |
---|---|
Meetup.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |
Mblogi | |
---|---|
Mblogi – сервіс мікроблогів у стилі Твіттера з можливостями постингу, загальною стрічкою повідомлень і можливістю SMS.
| |
LMS | |
---|---|
LMS (Learning Management System) – система управління навчанням. | |
АБСОЛЮТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
---|---|
АБСОЛЮТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - у міжнародному праві — вид матеріальної відповідальності д-ви, що, на відміну від доктрини винності, може виникати навіть за відсутності вини (умислу або недбалості) суб'єкта міжнар. права. А. в. виникла в результаті н.-т. прогресу, об'єктивно пов'язаного з необхідністю відшкодування шкоди, заподіяної у процесі експлуатації джерел підвищеної небезпеки (авіація, атомна енергетика, космос тощо). Іноді ще називається об'єктив, відповідальністю. Особливістю А. в. є те, що вона існує лише як договірне зобов'язання д-ви. Тільки остання несе відповідальність за спе-циф. види своєї діяльності, пов'язані з ризиком заподіяння шкоди в умовах н.-т. прогресу. Важливою ознакою А. в. є те, що вона діє у межах правомірної діяльності д-ви. А. в. настає, коли потерпіла сторона доводить безпосеред. причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Існує також договірне обмеження А. в., що підлягає відшкодуванню. У такому разі в договорі встановлюється максимальна сума компенсації, яка підлягає сплаті потерпілій стороні. Максим, межа сплачується не автоматично: якщо сума доведеної шкоди нижча за цей максимум, то потерпіла сторона може претендувати на отримання лише її. Претензія щодо компенсації за таку шкоду може бути пред'явлена д-вою (її фіз. чи юрид. особами), якій вона заподіяна, д-ві, чиї дії призвели до таких наслідків. Коли ж діяльність, що спричинила шкоду, стосується співробітництва держав, то за її наслідки вони несуть відповідальність солідарну. А. в. передбачена також у Конвенції про шкоду, заподіяну іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні (1952) — внаслідок їх падіння; Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами (1972), та в інших актах. | |
АВАРІЯ МОРСЬКА | |
---|---|
АВАРІЯ МОРСЬКА - пошкодження або вихід з ладу судна чи ін. тех. засобів, що призвело до тілесних ушкоджень або загибелі людей, загибелі чи пошкодження самого судна, пошкодження порт, споруд і вантажів, завдало шкоди ін. майну та навколишньому природ, середовищу. А. м. може трапитися при зіткненні суден між собою чи з порт, спорудами, коли судно сіло на мілину або в разі пожежі на ньому тощо. У міжнародному морському праві і міжнар. практиці розрізняють загальну та окрему А. м. У вітчизн. законодавстві ці види А. м. регулюються ст. 277 Кодексу торговельного мореплавства України. Збитки від заг. А. м. — це шкода, завдана внаслідок зроблених (навмисне і в розумних межах) надзв. витрат або пожертвування майном з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на судні, від загальної для них небезпеки. Ці збитки розподіляються між судном, фрахтом і вантажем пропорційно до їхньої вартості (перелік міститься у ст. 279 КТМ України). Розподіл збитків (диспаша) здійснюється диспашерами відповідно до заяви заінтересованих осіб. Останні можуть оскаржити диспашу в суд. порядку протягом 6 місяців з дня її одержання з 6 неодмін. сповіщенням про це диспашера, надіславши йому копію позовної заяви (ст. 288, 291). Міжнар. звичаї про заг. А. м. зафіксовані у ЙоркАнтверпенських правилах, схвалених Міжнар. мор. комітетом. Ці правила застосовуються у міжнар. торг, мореплавстві, вони покладені в основу нац.- правових норм щодо заг. А. м., у т. ч. у КТМ України. Даний Кодекс (ст. 293) передбачає застосування міжнар. звичаїв торг, мореплавства і для внутр. відносин у разі неповноти закону. Збитки, що не підпадають під ознаки заг. А. м., визнаються окремою (незагальною) аварією. Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і фрахтом. Втрати несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає відповідальність за їх спричинення (ст. 294 КТМ). | |
АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - текст, зафіксований уповноваженими сторонами після завершення переговорів як остаточно узгоджений, істинний і такий, що не підлягає змінам. Сучасне міжнар. право передбачає особливу стадію укладання міжнар. договорів — установлення А. т. м. д. (ст. 10 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969). Встановлення автентичності здійснюється шляхом підписання, підписання ад референдум або парафування представниками держав тексту міжнар. договору чи заключного акта конференції, який міститься у цьому договорі. Сторони мають право передбачити й ін. процедуру встановлення автентичності. Учасники договору можуть укладати договір з одним автент. текстом, з автент. текстами мовами сторін (здебільшого, двосторонні угоди), автент. тексти мовами, які вони вважають за доцільні. Сучасні універсальні міжнар. договори, що укладаються у межах і під егідою ООН, мають, як правило, автент. тексти шістьма мовами (англ., араб., ісп., кит., рос, французькою). Були випадки, коли автент. текст договору приймався однією мовою, а надалі був автентифікований кількома мовами (Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1994). Якщо автентичність тексту договору встановлено двома та більше мовами, це означає, що його текст кожною мовою має однакову юрид. силу. Презумується, що терміни міжнар. договору мають однакове значення у кожному автент. тексті. Сторони можуть домовитися, що в разі розбіжностей між різномовними текстами при тлумаченні переважну силу матиме текст, укладений однією з мов. У заключних статтях договору сторони здебільшого зазначають, які тексти є автентичними, які мають переважну силу в разі розбіжностей, а які мають ін. правовий статус (напр., офіц. переклад). Законом «Про міжнародні договори України» (1993) встановлено: якщо міжнар. договір країни має автент. текст держ. мовою України, то публікується цей текст. У разі, коли договір не має автент. тексту держ. мовою України, публікується один з автент. текстів іноз. мовою, а також офіц. переклад держ. мовою, здійснений МЗС України. У внутр. правопорядку офіц. переклад є обов'язковим для використання. | |
АГЕНТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ | |
---|---|
АГЕНТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - узагальнене найменування глави та членів дип. персоналу посольства (місії) тієї чи тієї держави, які мають однаковий міжнар.-правовий статус, привілеї та імунітети і розрізняються лише за церемоніалом та етикетом. Усі А. д. мають певний дип. ранг. У складі найбільших дип. представництв України (якщо це посольство) А. д. можуть бути (за старшинством): посол (офіційне найменування — Надзвичайний і Повноважний Посол), рад-ник-посланник, торговельний представник, радник, військовий (військово-морський, військово-повітряний) аташе, перший секретар, заступник торговельного представника, помічник військового аташе, другий секретар, третій секретар, аташе. їхні прізвища заносяться до дип. списку, який публікується протокольним відділом (управлінням) МЗС країни перебування. А. д. мають від нього спец. дип. картки, що посвідчують їх право користуватися дип. привілеями та імунітетами. Статус А. д. здавна регулювався звичаєвим міжнар. правом, а в наш час — Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961. Неодмінною ознакою А. д. є наявність у них дип. паспорта. Всі вони входять до складу дипломатичного корпусу в країні перебування. | |
АГРЕМАН | |
---|---|
АГРЕМАН - (франц. agrement — згода) — згода д-ви прийняти певну особу як главу дип. представництва ін. д-ви. Надання А. передбачено Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та міжнар. звичаєвим правом. Міжнар. право не містить позитивні норми стосовно персонального характеру або кваліфікації особи, яку д-ва призначає своїм представником за кордоном. Д-ви, однак, не вільні у виборі своїх дип. агентів, оскільки це їхнє право може зустрітися з небажанням іноз. уряду дати свою згоду на підставі «важливої причини». Водночас міжнар. право не розрізняє, що є і що не є «важливою причиною» для відмови в А.: тобто, з цього приводу не існує сформульованої звичаєвої норми. У дип. практиці багато залежить від конкр. особи і характеру конкр. обставин, пов'язаних, як правило, з політ., реліг. та соціальними мотивами. Запит на А. здійснюється через відомство закорд. справ. Після отримання А. дана особа стає персоною грата; в разі відмови вона вважається персоною нон грата. Відмова в наданні А. не потребує мотивування. | |
АГРЕСІЯ | |
---|---|
АГРЕСІЯ - (лат. aggressio — напад) — застосування збройної сили однією двою (групою держав) проти суверенітету, тер. цілісності, політ, незалежності ін. д-ви або народу (нації). А. — це звернення до сили всупереч міжнар. зобов'язанням. Поняття «агресія» з'явилося у міжнар. праві в період між двома світ, війнами в процесі розробки принципу заборони агрес. війни. Сама ідея утвердження цього принципу знайшла свій вияв у низці документів Ліги Націй, зокрема в проекті Договору про взаємну допомогу 1923 (не набув 8 чинності) і Декларації про агресивні війни 1927, де агрес. війна кваліфікувалася як «міжнародний злочин». Статут Ліги Націй зобов'язував її членів не вдаватися до війни, доки не використані всі мирні засоби розв'язання спору (ст. 12). Першою багатосторонньою угодою, що містила заборону агресивної війни, став Паризький пакт (Пакт Бріана — Келлога) 1928. У ньому проголошувалася відмова від війни як засобу врегулювання міжнародних спорів та визнавалося необхідним розв'язувати будь-які спори мирними засобами (ст. 1—2). Це і стало у міжнар. праві забороною агрес. війни, що замінила існуюче доти право на війну (jus ad bellum), за яким д-ва сама вирішувала, як їй здійснювати своє право на самооборону (самозахист) і застосування репресалій .у разі спору з ін. д-вою. При підписанні Паризького пакту Франція та Англія зробили застереження щодо розуміння ними права на самооборону. Перша обстоювала думку, що для захисту своєї території у разі нападу або посягання на неї кожна д-ва є єдиним тлумачем обставин звернення до війни. Англія ж заявила, що право на самооборону поширюється і на ті регіони світу, які становлять життєвий інтерес для миру та безпеки д-ви, і такими регіонами є території Брит, імперії. Паризький пакт, однак, не містив ні визначення А., ні спец, процедур мирного розв'язання конфліктів. На той час у рамках Ліги Націй не було узгодженого поняття «агресія», яке охоплювало б не лише прямі та відкриті воєнні дії, а й різні опосередковані засоби А. Цю проблему певною мірою намагався розв'язати СРСР, запропонувавши Лізі Націй визначення А. (1933), проте воно не було прийняте. Після 2-ї світ, війни на принципі Паризького пакту про заборону агрес. війни грунтувалися статути Нюрнб. і Токійського міжнар. трибуналів та їхні вироки щодо воєнних злочинців. А. було визначено як злочин проти миру, що тягне за собою політ, відповідальність д-ви за розв'язання агрес. війни і крим. відповідальність винних у цьому осіб. Поняття «агресія» розвинуто і конкретизовано у Статуті ООН: «Всі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від погрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, не сумісним з цілями Об'єднаних Націй» (п. 4 ст. 2). У Декларації ГА ООН про принципи міжнар. права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва держав (1970), агрес. війна кваліфікується як злочин проти миру, що тягне за собою відповідальність міжнародно-правову. Розвиваючи принцип заборони війни, ГА ООН у резолюції від 14.ХІІ 1974 шляхом консенсусу прийняла таке визначення А.: «Агресією є застосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або якимось іншим засобом, не сумісним із Статутом ООН». При цьому основною ознакою для визначення агресора є факт першості (або ініціативи) у здійсненні акту А. До актів А. віднесені: вторгнення або напад збройних сил певної д-ви на територію ін. д-ви; будь-яка окупація; будь-яка анексія із застосуванням сили; бомбардування збройними силами певної д-ви території ін. д-ви або застосування будь-якої зброї проти території ін. д-ви; блокада портів або берегів д-ви збройними силами ін. д-ви; напад збройних 9 сил д-ви на сухопутні, мор. або повітр. сили ін. д-ви; застосування збройних сил однієї д-ви, які розміщуються на території ін. д-ви (за угодою з останньою), що означає порушення умов їх перебування; надання д-вою своєї території у розпорядження ін. д-ві для вчинення А. проти третьої д-ви. Актами А. вважається також засилання д-вою або від її імені збройних банд, регулярних сил або найманців, які застосовують збройну силу проти ін. д-ви. У визначенні А. особливо наголошується, що жодні міркування не можуть слугувати її виправданням. Принциповим для розуміння А. є визнання в Статуті ООН, що «цей Статут жодною мірою не зачіпає невід'ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на члена Організації Об'єднаних Націй» (ст. 51). | |
AD INTERIM, PAR INTERIM | |
---|---|
AD INTERIM, PAR INTERIM - (з лат. - тим часом, поки що, тимчасово) — вказівка на тимчас. характер заміщення певної посади на дип. службі особою, уповноваженою здійснювати необхідні дип. акти чи підписувати відповідні документи, супроводжуючи це позначкою «а. і.» або «р. і». На відміну від повірених у справах, призначення яких має пост, характер і які належать до третього класу глав дип. представництв (charge" d'affaires), тимчасові повірені у справах (charge" d'affaires ad interim) не становлять якогось особливого класу глав дип. представництв, лише тимчасово заступають їх у тих випадках, коли глава представництва не може виконувати своїх функцій (хвороба, відпустка, тимчас. відбуття з країни перебування на виклик свого уряду «для консультацій» та ін.). Як правило, ці функції покладаються на одного з радників посольства чи місії. Прізвище останнього повідомляється м-ву закорд. справ країни перебування у порядку нотифікації. | |
АД РЕФЕРЕНДУМ | |
---|---|
АД РЕФЕРЕНДУМ - (лат. ad referendum - для доповіді, дальшого розгляду) — умовне підписання міжнар. договору або згода з текстом договору до підтвердження його від імені компетентного органу д-ви або відповідної міжнар. організації. Згідно зі ст. 10 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 А. р. є однією з форм встановлення автентичності самого тексту договору або заключного акта конференції, що містить цей текст. | |
АД ХОК | |
---|---|
АД ХОК - (лат. ad hoc — для цього, стосовно цього, для певного випадку, конкр. цілі, спеціально) — принцип юрид. практики в міжнар. праві, згідно з яким для виконання спец, завдань утворюються спец, місії, спец, організації, к-ти або роб. групи тимчас. характеру та яким регулюється їхня діяльність. Найбільшого поширення практика А. х. набула в системі ООН. Правова методологія А. х. широко використовується і в міжнар. арбітраж, практиці, 10 коли для вирішення конкр. справи сторони утворюють арбітраж, або суд. орган, який після винесення рішення припиняє своє існування. Нюрнберзький і Токійський міжнар. військ, трибунали, створені 1945 для суду над нім. і япон. воєнними злочинцями та їх покарання, теж діяли як органи А. х. У певних сферах своєї юрисдикції арбітражні органи А. х. мають тенденцію до поступового перетворення їх на постійно діючі, якими стали, напр., Палата міжнародного правосуддя Ліги Націй та її спадкоємець Міжнародний суд ООН. За Статутом останнього у певних випадках сторони, які беруть участь у розв'язанні спорів, що виникли між ними, мають право обирати до складу Міжнар. суду суддів А. х. з числа гр-н своєї країни або ін. осіб на свій вибір (ст. 31). | |
АД’ЮДИКАЦІЯ | |
---|---|
АД’ЮДИКАЦІЯ - (лат. adjudicatio - присудження) — у міжнар. праві суто юридична за своєю природою підстава тер. змін. Передбачає взаємну згоду держав — сторін спору, згідно з якою вони звертаються до міжнар. судових чи арбітраж, органів, чиї рішення обов'язкові для сторін. Прикладами А. є, зокрема, рішення Міжнародного суду ООН. Так, у спорі між Францією та Великобританією цей суд вирішив, що деякі маленькі острови у протоці ЛаМанш знаходяться під брит. суверенітетом (1953). В ін. спорі Міжнар. суд ООН підтримав домагання Бельгії на анклав, розташований побл. її кордону з Нідерландами (1959). | |
АЗОВСЬКЕ МОРЕ | |
---|---|
АЗОВСЬКЕ МОРЕ - (грец. -Меотійське озеро; давньорус. — Сурозьке море) — море басейну Атлантичного ок. у межах України і Рос. Федерації. Через Керченську прот. з'єднане з Чорним морем. Пл. — 40 тис. км2. А. м. має важливе рибопром., ре-креац. і трансп. значення. А. м. за Конвенцією ООН по морському праву 1982 належить до категорії «замкнутих або напівзамкнутих морів». Це, по-перше, означає, що на нього поширюється дія усіх універсальних принципів і норм міжнар. мор. права. По-друге, прибережні д-ви таких морів зобов'язані співробітничати у вирішенні заг. проблем відповідного мор. регіону. З урахуванням зазначеного, правовий режим А. м. визначається як міжнар. правом, так і нац. законодавством України та Рос. Федерації. На це море поширюється дія Міжнародної конвенції щодо запобігання забрудненню моря нафтою 1954, Женевської конвенції по морському праву 1958, Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969, Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню моря скиданням відходів та інших матеріалів 1972, Конвенції ООН по морському перевезенню вантажів 1978, Конвенції ООН по морському праву 1982 тощо. З актів нац. законодавства України у цій галузі виділяються насамперед Кодекс торговельного мореплавства України, Водний кодекс України, Закон України «Про охорону 11 навколишнього природного середовища» (1991) та ін. Кодексом торг, мореплавства України, зокрема, регулюється діяльність, пов'язана з використанням суден, у т. ч. на А. м., для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, для риб. та ін. мор. промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних і рят. операцій, прокладання кабелю, а також для ін. госп., наук, і культур, цілей (ст. 1). Водним кодексом України забороняється скидати у внутр. мор. води та тер. моря з суден і плав, засобів, платформ та ін. мор. споруд і повітр. суден хімічні, радіоактивні та ін. шкідливі речовини, а також радіоактивні або ін. відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря (ст. 102). | |
АКЛАМАЦІЯ | |
---|---|
АКЛАМАЦІЯ - (лат. асclamatio - вигук) — метод прийняття або відхилення рішень без голосування, що застосовується у міжнар. організаціях і на міжнар. конференціях. Заг. думка учасників виражається оплесками, репліками тощо. А. використовується здебільшого при схваленні рішень з процедур питань. Бувають, однак, випадки, коли шляхом А. ухвалюються документи, прийнятні для усіх учасників. У даному разі фактично йдеться про прийняття відповідних рішень Консенсусом. | |
АКРЕДИТУВАННЯ | |
---|---|
АКРЕДИТУВАННЯ - (від лат. accredere - довіряти) — у міжнар. праві процес призначення і вступ на посадо глави дипломатичного представництва. Його найважливіші етапи — запит агремана (згоди країни перебування) і вручення вірчих грамот. Дип. представники приступають до офіц. виконання своїх обов'язків і вважаються акредитованими при главі іноз. д-ви або її міністрі закорд. справ з моменту вручення вірчих грамот (для послів та посланників) чи листів від своїх міністрів закорд. справ (для повірених у цих справах). Проте ще до призначення акредитуюча д-ва має, як це передбачено Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 (ст. 4), «переконатися у тому, що держава перебування дала агреман на ту особу, яку вона має намір акредитувати як главу представництва в цій державі». Агреман необхідний лише для глави дип. представництва, решту його членів акредитуюча д-ва призначає на свій розсуд, але за умови необхідної нотифікації країни перебування про прибуття цих осіб у присвоєному їм званні. Щодо призначення військ., військ.-мор. та війск.-повітряних аташе у багатьох країнах існує порядок, який, власне, означає вимогу одержання агремана, оскільки д-ви перебування часто просять, щоб прізвища цих аташе їм повідомлялися завчасно. В Україні постановою Верх. Ради «Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях» від 15.VIІ 1994 встановлено такий порядок 12 призначення глав її представництв в іноз. д-вах та при міжнар. організаціях: глави представництв призначаються Указом Президента України за поданням міністра закорд. справ, погодженим з К-том ВР України у закорд. справах і зв'язках із СНД; керівники торг.-екон. місій при дип. представництвах в іноз. д-вах призначаються наказом міністра зовнішньоекон. зв'язків і торгівлі, погодженим з К-том ВР України у закорд. справах і зв'язках із СНД та з міністром закорд. справ; МЗС інформує Комітет ВР у закорд. справах і зв'язках із СНД про кандидатури на посади глав консул, представництв України та глав військ, аташатів при дип. представництвах України в іноз. д-вах. У розширеному розумінні термін «А.» вживається у практиці реєстрації та прикріплення журналістів, які висвітлюють роботу міжнар. або внутрідерж. форумів, установ тощо. | |
АКРЕЦІЯ | |
---|---|
АКРЕЦІЯ - (лат. ассгегіо — приріст, збільшення) — природне збільшення території д-ви шляхом тривалого процесу нагромадження (під впливом течії води) піску у дельті ріки чи внаслідок появи острова вулканіч. походження у межах територіальних вод. Стосовно відкритого моря, то такі острови (вони мають підніматися над рівнем води, тобто не покриватися нею під час припливу) включаються до території д-ви, яка першою нотифікувала про це ін. д-ви, за умови, що останні не висловили істотних заперечень. Надалі щодо таких нових територій діє доктрина т. з. історичних правопідстав. При цьому за Конвенцією ООН по морському праву 1982 острови, які є непридатними для підтримання життя людини чи для самост. госп. діяльності (скелі), не мають своїх ви-ключних (морських) економічних зон і континентального шельфу (ст. 121). Якщо ж явище А. спостерігається у межах тер. вод, воно може впливати на переміщення уперед мор. кордону прибереж, д-ви. Можливе також природне збільшення території однієї д-ви за рахунок іншої внаслідок, напр., зміни русла ріки чи нагромадження грунту новою течією. Проте це потребує врегулювання між суміж. д-вами. З погляду міжнар. права і практики (в т. ч. України) держ. кордон проходить, як правило, на судноплавних річках по середині гол. фарватеру, або тальвегу, а на несудноплавних — по їх середині. У разі зміни тальвегу відбувається відповідна зміна лінії кордону, тоді як при відхиленні в той чи той бік русла несудноплавної річки кордон залишається на середині старого русла, навіть коли воно висохло. Для того щоб кордон ішов по новому руслу, треба заздалегідь передбачити це угодою або укласти таку угоду за фактом природ. змін. | |
АКТУ ДЕРЖАВИ ДОКТРИНА | |
---|---|
АКТУ ДЕРЖАВИ ДОКТРИНА - доктрина заперечення за внутр. судами юрисдикції визначати чинність або законність актів іноз. д-ви та права оспорювати заяви власних урядів з питань діяльності кер. органів ін. держав. 13 Найб. розвитку А. д. д. дістала у США. Класичною там вважається заява про А. д. д. у суд. рішенні у справі Underhill & Hernauder, де підкреслюється, що «кожна суверенна держава зобов'язана поважати незалежність будь-якої іншої держави, а суди однієї країни не можуть виносити рішення стосовно актів уряду іншої, чинних у межах своєї території. Задоволення скарг, викликаних такими актами, необхідно здійснювати доступними засобами, які використовують між собою держави». А. д. д. застосовувалася судами різних держав у випадках експропріації власності їхніх гр-н, що мали місце в іноз. країнах. Відоме рішення у справі Sabbatino, що розглядалася Верх, судом США за позовом амер. гр-нина, який заперечував правомірність націоналізації його власності на Кубі. Питання, пов'язані з А. д. д., найчастіше виникали у зв'язку з актами невизнаного уряду. Сутність доктрини виявляється у таких характеристиках: вона не застосовується до актів д-ви, що порушують міжнар. право; не застосовується доти, доки викон. влада не встановить у конкр. випадку таке порушення; не може бути підставою для участі іноз. уряду в амер. судах як позивача. Однак розгляд под. актів у внутр. судах можливий на підставі ввічливості міжнародної, що асоціюється з друж. відносинами між д-вами. Особливістю А. д. д. у США є також її «конституційний» підтекст, що випливає із суттєвих відносин між гілками управління у системі поділу влади. Компетенція і функції суд. та викон. влади не повинні завдавати шкоди стосункам з ін. членами міжнар. спільноти. Доктрині міжнар. права властива точка зору, що А. д. д. не підкоряється ні суверен, владі, ні будь-якому принципу цього права. Якщо угоду укладено в одній юрисдикції, а форум (суд) перебуває в іншій, то форум діє шляхом припинення чинності або застосування власного закону, який означає позбавлення першої юрисдикції її тер. суверенітету. Він просто відмовляється ухвалити рішення або застосувати свій закон щодо сторін або власності. Відмова однієї країни забезпечити крим. закони іншої є типовим прикладом того, коли суд не зважає на причину дії, що виникає в ін. юрисдикції. Практика держав свідчить, що міжнар. право не вимагає застосування А. д. д. Більшість країн тлумачить рішення з цього питання як недостатні для того, щоб твердо дотримуватися даної норми. Міжнар. арбітражні або суд. рішення не містять положень, які давали б підстави для припущень, що міжнар. право приписує визнання суверен, актів іноз. урядів. Якщо міжнар. право не приписує використання А. д. д., то немає і заборони щодо застосування цієї норми, навіть коли стверджується, що акт д-ви порушує міжнар. право. | |
АЛЬТЕРНАТ | |
---|---|
АЛЬТЕРНАТ - (франц. alternat — чергування, від лат. alternus — поперемінний) — правило, згідно з яким у примірнику міжнар. договору, що має підписуватися конкр. договірною стороною, підписи уповноважених і сам текст договору, викладений мовою цієї сторони, розміщуються на першому місці. Для підписів першим, більш почесним, вважається місце під 14 текстом договору з лівого боку або ж, якщо підписи ставляться один під одним, місце зверху. Застосування А. підкреслює рівність договірних сторін. Цього правила суворо дотримуються при підписанні двосторонніх договорів, яке відбувається мовами обох договірних сторін. Багатосторонні договори підписуються у порядку (переважно алфавітному), який сторони обирають за згодою. | |
АЛЬТЕРНАТИВНА КОЛІЗІЙНА НОРМА | |
---|---|
АЛЬТЕРНАТИВНА КОЛІЗІЙНА НОРМА - норма, яка передбачає декілька правил вибору права країни для певних приватно-правових відносин з іноз. елементом. Такі норми містяться у вітчизн. законодавстві та міжнар. договорах з міжнар. приватного права. Напр., у ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» А. к. н. сформульована таким чином: «Спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано у заповіті право держав, громадянином якої він був». Проте заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання задовольняє вимоги закону місця складання акта або вимоги укр. законодавства. Отже, відносини, що виникають у зв'язку з формою заповіту та акта його відміни, будуть дійсними, якщо вони відповідають вимогам законодавства країни пост, місця проживання або законодавства країни місця складання акта або укр. законодавства. Правозастосовні органи, а також сторони можуть використовувати будь-яке із зазначених законодавств. Проте закон встановлює жорстку послідовність їх можливого застосування. Гол. прив'язкою є закон пост, місця проживання заповідача в момент складання акта. І тільки тоді, коли форма правочину не відповідатиме вимогам цього закону, що вело б до недійсності акта, треба застосовувати відповідні закони ін. країн. А. к. н. дістала свою назву через альтернативність саме прив'язки колізійної норми. Враховування вимог законодавства кількох країн може здійснюватися, крім альтернат, коліз. прив'язок, за допомогою також кумуляц. прив'язок та розщеплення прив'язок. Від А. к. н. за способом регулювання слід відрізняти імперативні та диспозитивні колізійні норми. | |
АЛЬЯНС | |
---|---|
АЛЬЯНС - (франц. alliance — союз, об'єднання) — союз між д-вами для досягнення спільних цілей у певний час; об'єднання окр. осіб, політ, партій, громад, орг-цій на основі договірних зобов'язань. Розрізняють А. особистісні, сімейні, групові, партійні, воєнні, політичні, економічні, міжнародно-кооперативні та ін. Найчастіше поняття А. вживається стосовно міждерж. союзів. А. у відносинах між д-вами, як правило, спрямовані на взаємну підтримку сторін у разі агресії ін. держав чи на утвердження взаємних інтересів. Міждержавні А. бувають двосторонніми і багатосторонніми, таємними і відкритими, простими й 15 високоорганізованими, коротко- і довготривалими, а також безпосередньо спрямованими на перемогу у війні чи на відвернення її. За сучас. умов міждержавні А. створюються переважно з метою досягнення необхідного балансу сил і забезпечення національної безпеки тих чи тих держав. | |
АНГАРІЯ | |
---|---|
АНГАРІЯ - (лат. angaria, від грец.— поштова справа, кінна пошта; від давньо-перс. ангірд — кінний гонець) — право воюючої сторони на реквізицію на своїй території або на території, що опинилася під її контролем, засобів транспорту нейтр. держав у разі крайньої необхідості і за умови повної компенсації. Право А. виникло ще в старод. часи. Спочатку це означало реквізицію землі і мор. транспорту. Потім А. поширилася на будьяку нейтр. власність відповідно до юрисдикції воюючої сторони і з виплатою повної компенсації. Нейтр. судна у відкритому морі А. не підлягають. У США, однак, у суд. рішенні щодо справи Nereida (1818) було заявлено про «повне і недвозначне визнання Сполученими Штатами» того, що «товари ворога, знайдені на судні дружньої країни, є військовим призом, а товари дружньої країни, знайдені на судні ворога, підлягають відшкодуванню». Паризька декларація 1856 підтвердила право А. Воно, однак, не було застосоване, коли 1917 виникло питання про ведення підводної війни. Тепер, як правило, для воюючої сторони немає потреби звертатися до права А. Згідно з конвенц. нормами сучасного міжнар. права, що регламентують режим окупації, окупуюча д-ва має аналогічні А. права стосовно захоплення або реквізиції засобів транспорту, в т. ч. для забезпечення безпеки цив. населення на окуп. території. Однак деякі брит, судові авторитети висловлюють думку, що нейтр. власність на території, яка перебуває під контролем воюючої сторони, підлягає захопленню або реквізиції не інакше, як за правом А. | |
АНЕКСІЯ | |
---|---|
АНЕКСІЯ - (лат. аnnехіо — приєднання) -протиправне насильницьке приєднання (захоплення) однією д-вою території ін. д-ви. В минулому мала значне поширення у міжнар. практиці як вияв експансіоніст, політики з боку агрес. держав. Прикладами є А. США території Мексики (1845, 1848, 1853), Великобританією — князівства Ауда (1856) та о-ва Кіпр (1914), Німеччиною — Ельзасу і Лотарингії (1871) та Австрії (1938), Італією-Ефіопії (1936) та Албанії (1939), Японією-Кореї (1910), Іраком — Кувейту (90-ті рр.) тощо. А. є грубим порушенням сучас. міжнар. права і з правової точки зору будь-яке набуття території таким шляхом — недійсне. На неприпустимість зміни держ. кордонів насильн. шляхом, усупереч волі народу, вказується у Статуті ООН (ст. 1—2). Про це йдеться також у Декларації ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності і суверенітету (1965), Декларації про принципи міжнар. права, 16 що стосуються дружніх відносин і співробітництва між д-вами відповідно до Статуту ООН (1970), Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва у Європі 1975 та ін. А. — один з видів агресії, а тому тягне за собою міжнар.- правову відповідальність. Таку відповідальність було застосовано, зокрема, до нацист, злочинців за вироком Нюрнберзького воєнного трибуналу від 1.Х 1946 (див. Нюрнберзький процес). | |
АНКЛАВ | |
---|---|
АНКЛАВ - (франц. enclave, від лат. inclavo — замикаю) — у міжнар. праві держ. утворення, частина тер. д-ви, оточена територією іншої або інших держав. До А., зокрема, належать: Республіка Сан-Маріно (оточена тер. Італії), Королівство Лесото (оточене тер. Південно-Африканської Республіки), Ватикан (розташований посеред Італії, у межах її столиці — Рима). А., на тер. якого є мор. берег, називають напіванклавом (напр., Калінінградська область Рос. Федерації, Бруней). Питання відносин А. з двою (д-вами), територією якої (яких) він оточений, розв'язується на основі угод між ними. Режим кордонів А., трансп. сполучення, визначення повітр. території та ін. питання в А. вирішуються відповідно до норм міжнар. права. | |
АНТАРКТИКА | |
---|---|
АНТАРКТИКА - (від грец.— той, що лежить напроти півночі) — пд. полярна область довкола Пд. географічного полюса. Включає континент Антарктиду і Пд. частини Тихого, Індійського та Атлантичного океанів з островами. Підвищений інтерес до А. з'явився на поч. 20 ст. У цей час деякі д-ви заявили свої тер. претензії на А. Проблема зрушила з місця після 2-ї світ, війни. Було проведено широку програму наук, досліджень у межах Міжнар. геофіз. року (1957—58), у якій взяли участь учені з 12 держав. Міжнар. наук, співробітництву сприяло проведення у Вашингтоні за ініціативою США міжнар. конференції (жовтень - грудень .1959) з метою укладення договору про А. її результатом стало підписання 1 .XII 1959 безстрокового Договору про Антарктику, що набув чинності 23.VI 1961. Згідно з ним А. має використовуватися виключно у мирних цілях. Заборонено здійснювати будьякі ядерні вибухи і скидати радіоакт. відходи, проводити в регіоні військ, дії у будь-якій формі. Договір закріпив принцип свободи наукових досліджень, а проблема тер. претензій «заморожувалася» на невизначений час. Для контролю за дотриманням положень договору передбачено систему інспекцій. Кожна держава-учас-ниця може призначити наглядачів, які мають вільний доступ будь-коли і в будь-який район на будь-яку станцію та установку, включаючи мор. і повітр. судна. У договорі передбачено спец, механізм його реалізації — консультат. наради держав-учасниць. У них можуть брати участь і ті д-ви, що приєдналися до договору пізніше та проводять активну н.-д. роботу в А. В межах названих нарад було розроблено Конвенцію про збереження антарктичних тюленів 1972 та Конвенцію про 17 збереження морських живих ресурсів Антарктики 1981. У 1988 прийнято Конвенцію з урегулювання освоєння мінеральних ресурсів А., яка, проте, чинності ще не набула. З огляду на необхідність особливої уваги до охорони навколишнього природ, середовища цього регіону 1991 в Мадриді було підписано Протокол про заборону геологорозвідувальних робіт у А. терміном на 55 років. Мета документа -забезпечити екол. безпеку А., перетворити її на природний заповідник. Україна приєдналася до Договору про А. в 1992, бере участь в міжнар. заходах, що стосуються А., має (з 1996) в Антарктиді наук, станцію «Вернадський». | |
АНТИКВАРІАТ | |
---|---|
АНТИКВАРІАТ - (від лат. antiquarius — старовинний) — старовинні предмети, що мають істор., художню, наук, чи ін. культурну цінність. До предметів А. належать: а) істор. цінності, в т. ч. пов'язані з видатними подіями в житті народів, розвитком сусп-ва і д-ви, історією науки, мист-ва і техніки, а також ті, які стосуються життя і діяльності нац. лідерів, мислителів, учених і митців; б) архе-ол. знахідки; в) художні цінності — картини, малюнки та ескізи ручної роботи на будь-якій основі, ориг. твори станкового живопису і скульптури з будь-якого матеріалу, гравюри, естампи, літографії, твори декорат-приклад. мист-ва; г) фрагменти архіт., худож. та археол. пам'яток; д) рідкісні манускрипти та інкунабули, старі книги та ін. публікації, що становлять особливий істор., худож., наук, та культур, інтерес; е) архіви, включаючи фоно- і фотоархіви; є) старовинні меблі, унікальні муз. інструменти; ж) старовинні монети, ордени, медалі, печатки та ін. предмети колекціонування; з) рідкісні колекції та екземпляри фауни і флори, мінералів, а також предметів палеонтол. значення тощо. Предмети А. охороняються у встановленому законом порядку. За порушення правил охорони і використання цих предметів передбачена юрид. відповідальність. | |
АНУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
АНУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - відмова д-ви від договору у випадках, чітко визначених міжнар. правом. А. м. д., як і денонсація, — однобічний акт і не залежить від згоди на припинення дії договору ін. його учасників. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 передбачає такі підстави для А. м. д.: 1) Суттєве порушення двосторон. договору одним з його учасників; істотне порушення багатосторон. договору одним з його учасників, що дає право ін. учасникам за одностайною згодою припинити дію договору взагалі або між ними та порушником. Суттєвим вважається порушення, яке полягає у такій відмові від договору, що або не дозволяється міжнар. правом, або заважає здійсненню об'єкта й цілей договору. Не допускається припинення положень, які забезпечують захист особи і містяться у договорах гуманіт. характеру. 2) Неможливість виконання договору внаслідок безповоротного зникнення або 18 знищення об'єкта домовленостей. При цьому той учасник договору, з чиєї вини виникла така неможливість (через порушення ним договірних зобов'язань), не може посилатися на цю обставину. 3) Докорінна зміна обставин, які були на час укладення договору. За міжнар. правом, така зміна — непередбачувана сторонами під час укладення угоди або є істотною зміною обставин, що може призвести до виконання зобов'язань, які суттєво відрізняються від договірних. На докорінну зміну обставин не можна посилатися при А. м. д., якщо договір установлює кордони або якщо ця зміна є результатом порушення зобов'язань за угодою чи за міжнар. правом того, хто посилається на цю зміну. Закон «Про міжнародні договори України» (1993) передбачає, що її міжнар. договори можуть бути визнані недійсними у разі суттєвого їх порушення ін. учасниками, а також у випадках, передбачених нормами міжнар. права. Закон називає тільки один спосіб скасування договору — денонсацію. Але, зважаючи на пряму відсилку до норм міжнар. права, які передбачають підстави для анулювання договорів, Україна може у відповідних випадках припиняти дію міжнар. договорів шляхом анулювання, навіть тоді, коли в них не передбачена денонсація. | |
АНШЛЮС | |
---|---|
АНШЛЮС - (нім. Anschluß — приєднання) -форма анексії, політика загарбання ін. д-ви. Здійснювалася, зокрема, нім. імперіалізмом стосовно Австрії, особливо після встановлення у Німеччині 1933 фашист, диктатури. Фактично А. відбувся 11 — 12. III 1938, коли гітлерівці за підтримки австр. нацистів окупували цю державу. Наступного дня (13. III 1938) було опубл. т. з. закон «Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією». Незалежність Австрії була відновлена 1945 внаслідок розгрому нацист. Німеччини. 1955 Держ. договором про відновлення незалежної і дем. Австрії А. заборонено. | |
АПАРТЕЇД | |
---|---|
АПАРТЕЇД - (мовою африкаанс apartheid — роздільне проживання) — політика і практика расової сегрегації і дискримінації щодо окр. народів та етн. груп. Виявляється у відповідних правових та орг. формах. Офіційний А. тривалий час мав місце в Південно-Афр. Республіці (ПАР), починаючи з серед. 20 ст. Система А. тут склалася на межі 40—50-х pp., коли в країні владарювала нац. партія. Населення ПАР було поділене на 4 групи: білих, чорних («банту»), кольорових та азіатів. При цьому повні громадян, права належали тільки білим. 1973 у межах ООН було прийнято Міжнародну конвенцію про припинення злочину апартеїду і покарання за нього. Цей документ став міжнар.-правовою основою боротьби з А. Згідно з Конвенцією А. кваліфікується як злочин проти людства. Осн. виявами політики А. є: позбавлення члена або членів певної расової групи чи груп права на життя і свободу; вбивство членів расової групи чи груп; заподіяння членам расової групи чи груп серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу та 19 посягання на їхню свободу чи гідність, застосування до них тортур чи жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гідність, форм поводження та покарання; безпідставний арешт і незаконне утримання у тюрмах членів расової групи чи груп; навмисне створення для расової групи чи груп таких життєвих умов, які розраховані на її чи їх повне або часткове фіз. знищення; будь-які заходи законод. характеру, спрямовані на обмеження осн. прав людини і свобод корінного населення за расовою ознакою, тощо. Контроль за здійсненням Конвенції покладено на Спеціальний комітет ООН проти А. Україна ратифікувала Конвенцію 15. X 1975. | |
АПОСТІЛЬ | |
---|---|
АПОСТІЛЬ - (франц. apostille — помітка на полях, примітка, | |
АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНИЙ | |
---|---|
АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНИЙ - спосіб мирного вирішення міжнар. спорів через обрання за заг. згодою сторонами у спорі третьої сторони {арбітра), яка, керуючись правом, розглядає справу і виносить рішення, що є обов'язковим. Сторонами А. м. є головні суб'єкти міжнар. права: держави та міжнар. організації. Арбітражна процедура може бути передбачена для застосування як спосіб вирішення спорів факультативно або обов'язково. Факультат. арбітраж передбачений міжнар. дво- або багатосторонніми договорами і застосовується за згодою усіх сторін. Обов'язковий арбітраж визначається як єдино можливий спосіб вирішення спорів і застосовується на вимогу однієї із сторін. Для того, щоб практично організувати арбітраж, розгляд спору, сторони укладають між собою спец, угоду — компроміс. Це різновид міжнар. договору, де зазначається: на основі якої угоди або 20 домовленості справа передається арбітрам; предмет спору, а також узгоджені і неузгоджені питання; порядок формування арбітражного суду, прізвища арбітрів (сторони можуть включити й ін. умови, в т. ч. норми права і принципи, якими має керуватися арбітр, правила процедури); яким способом приймається рішення; скільки часу має тривати розгляд справи; мова діловодства і рішення; яким чином розподіляються між сторонами витрати на процес тощо. Як правило, арбітраж, компроміс укладається письмово у формі міжнар. договору, на який поширюються норми права міжнар. договорів. Осн. принципи А. м. як загальновизнані норми, що визначають порядок організації, компетенцію, а також процедуру арбітражу, містяться у міжнар. документах заг. характеру. Це, насамперед, Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнар. спорів 1899 і 1907. Комісія міжнар. права ООН розробила, а Ген. Асамблея ООН запропонувала д-вам за взірець «Модель правил арбітражного процесу» (1958). Діють і міжнар. регіон, угоди про арбітраж: Міжамериканський договір про мирне врегулювання, т. з. Пакт Боготи 1948, Європейська конвенція для мирного вирішення спорів 1957, Стокгольмська конвенція про примирення та арбітраж у рамках ОБСЄ 1992. | |
АРКТИКА | |
---|---|
АРКТИКА - (від грец. - північний) — регіон земної кулі з умовним центром — Північним полюсом. До нього входять води Пн. Льодовитого ок. і його морів, ділянки суші Європи, Азії та Америки. В геогр. і юрид. науці досі не існує загальноприйнятого визначення А. Дискусійним залишається питання про пд. кордон А., хоча переважає точка зору, що ним є пн. полярне коло (66*33'). Правовий статус А. формувався протягом тривалого часу. Цей процес продовжується. Тепер правовий статус А. базується на нормах міжнар. права і нац. законодавства аркт. держав (Данії, Ісландії, Канади, Норвегії, Росії, США, Фінляндії, Швеції). На відміну від Антарктики, не існує міжнар.-правового акта, який би визначав правовий статус аркт. регіону в цілому. Канада і Росія, що володіють найб. аркт. територіями, дотримуються секторальної системи захисту своїх інтересів у цьому регіоні. її ініціатором виступив 1907 канад. сенатор П. Пуар'є. 1925 Канада закріпила цю ініціативу законом, за яким її суверенітет поширився на землі та острови, розташовані у межах сектора, вершиною якого є Пн. полюс, а сторонами — меридіани 60° і 14Г. В акті не йшлося про претензії Канади на мор. простори у межах названого сектора. Однак деякі канад. політики та юристи почали тлумачити положення даного закону розширювально, тобто поширювати їх на мор. територію, що викликало протидію США та ін. держав. На захист своїх інтересів Канада 1970 прийняла закон про запобігання забрудненню аркт. вод. Дія закону поширюється на мор. води завширшки 100 миль у межах канад. сектора А. Прийняття закону не усунуло розбіжностей між Канадою і США щодо статусу канад. аркт. вод. Президія ЦВК СРСР 15.IV 1926 прийняла постанову, згідно з якою територією Рад. Союзу оголошувалися як уже відкриті, так і ті, що І можуть бути відкритими згодом, 21 землі та острови, розташовані у Пн. Льодовитому ок. до Пн. полюса в межах між меридіанами 32°04'35"с. д. і 168°49'30"з. д. Виняток і становили о-ви норв. архіпелагу Свальбард (Шпіцберген), розташовані між 32° і 35° с. д. Ці кордони утворили аркт. сектор у складі земель і І островів, включаючи тер. води. США не визнають секторальної системи поділу А Цієї ж точки зору дотримуються фактично Норвегія і Данія. Вони вважають, що за межами тер. вод у А. має діяти принцип свободи відкритого моря. Певний компроміс між цими двома підходами містить ст. 234 Конвенції ООН по морському праву 1982, яка надає прибереж, д-вам право приймати закони і правила про запобігання забрудненню мор. середовища та його збереження у покритих льодами районах завширшки не більш як 200 миль. Останнім часом дедалі ширшої підтримки набуває погляд на А. як на особливий регіон, що потребує заг. міжнар.-правового захисту. Це знайшло, зокрема, свій вияв у прийнятті Конвенції щодо збереження білих ведмедів 1973. В 1990 ств. неурядову організацію -Міжнародний арктичний науковий комітет, метою якого є об'єднання зусиль світ, громадськості у вирішенні комплексу наукових проблем регіону. 1996 ств. представницьку регіон, міжнар. організацію — Арктичну раду, учасниками якої можуть стати й неаркт. д-ви. | |
АРХІВИ ДИПЛОМАТИЧНІ | |
---|---|
АРХІВИ ДИПЛОМАТИЧНІ - сукупність документів і матеріалів, які утворюються у процесі діяльності відомства закорд. справ країни та її представництв за кордоном або тільки стосуються цієї діяльності, але походять з ін. джерел. А. д. є частиною держ. архівів. Підпорядковуються відповідним інституціям д-ви. Остання регламентує доступ до дип. документів і умови праці з ними. У міжнар. праві статус цих документів визначається Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 (див. у ст. Правонаступництво). Зокрема, Конвенція 1961 встановлює, що архіви і документи дип. представництв є недоторканними у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження (ст. 24). Крім того, вона передбачає, що в разі розірвання дип. відносин між державами-контрагентами і відкликання представництва д-ва перебування навіть під час збройного конфлікту має поважати та охороняти приміщення представництва разом з його майном і архівами. В такій же ситуації акредитуюча держава може доручити охорону приміщень її представництва разом з його майном і архівами третій д-ві, яка є прийнятною для д-ви перебування. Заг. принципу оприлюднення архів, документів немає, але в окр. країнах встановлено термін відкриття зовнішньополіт. документів — після, скажімо, 20, 25, 30 або 50 років їх зберігання у держ. сховищі. | |
АТАШЕ | |
---|---|
АТАШЕ - (франц. attaché — прикріплений, прив'язаний) — дипломатпочатківець, мол. дип. ранг або найнижча дип. посада (за винятком військового А., який, навпаки, є одним із старших дип. агентів). Усі категорії А. (військові, спеціальні, прес-аташе та ін.) є членами дипломатичного корпусу у країні перебування, тому мають загальновизнаний міжнар.-правовий статус, однакові дипломатичні привілеї та імунітети. К. К. Сандровський. АТЕИ (р. і м. н. невід.— 339 до н. е.) - скіф, цар. Прожив довге життя. У 40-х pp. 4 ст. до н. е., узурпувавши владу, А. зумів об'єднати майже всю країну. За А. Скіфія займала територію Пн. Причорномор'я від Азовського м. до Дунаю (Південь сучас. України). За повідомленням Страбона, А. панував над більшістю північнопричорномор. племен. Центр дви А. знаходився на Нижньому Дніпрі, де ще в кін. 5 ст. до н. е. виникло велике укріплене поселення — Кам'янське городище. Влада А. була великою. У проведенні внутр. політики він нічим не був зв'язаний. Першим зі скіф, царів карбував власну монету. Самостійною була й зовн. політика правителя. Загинув А. у битві скіфів з військом ма-кед. царя Філіппа II. Дослідники вважають, що за А. виникла перша скіф. д-ва. Незважаючи на смерть А., Скіф, царство збереглося, хоч розміри його значно змешилися. Скіфія залишалася усе ще сильною в екон. і військ, відношеннях. Як свідчать писемні та археол. джерела, д-ва, створена А., існувала з 4 до 3 ст. до н. е. | |
АУДІЄНЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНА | |
---|---|
АУДІЄНЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНА - прийом главою д-ви чи уряду або міністром закорд. справ країни перебування іноз. дип. представника на його прохання з метою передачі усного чи письм. повідомлення, у зв'язку з врученням вірчих грамот і відкличних грамот тощо. Залежно від обставин А. д. проводиться в урочистій або, навпаки, в конфіденц. обстановці, без суто протокольних формальностей. | |
БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ | |
---|---|
БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ - міжнар. угоди, що складаються з різномовних автент. текстів. Двосторонні договори укладаються, як правило, мовами сторін, але, для поліпшення умов тлумачення, можуть містити третій текст мовою, яку обирають сторони. Саме цей текст має вищу силу в разі виникнення спорів щодо тлумачення договору. Обмежено багатосторонні угоди можуть мати рівно автент. тексти (рівнозначні за юрид. силою) мовами сторін або мовами, які сторони обирають за спільною згодою. Напр., у Маастрихтському договорі 1992 про створення Європейського Союзу, який є обмежено багатосторонньою угодою (на 1997 його підписали 15 країн), зазначається: «Цей договір укладено в одному оригінальному примірнику нідерландською, англійською, французькою, німецькою, грецькою, ірландською, італійською, португальською та іспанською мовами, причому текст кожною з цих мов є рівно автентичним». Багатосторонні договори універсального характеру, які укладаються у межах і під егідою ООН, містять рівно автентичні тексти 6 мовами: англ., араб., ісп., кит., рос, французькою. Укладення міжнар. угод багатьма мовами є виявом тенденції до універсальності міжнар. правопорядку. Багатомовність договору створює більше зручностей для сторін, які отримують тексти рідними мовами, а також у випадку багатостор. угоди, укладеної визнаними дип. мовами, де вміщено текст мовою, яку сторони вважають найбільш прийнятною для себе. Визнання різномовних текстів рівно автентичними означає, що вони мають рівну юрид. силу і на цій підставі застосовуються для тлумачення і здійснення положень договору. Юрид. рівнозначність різномовних текстів, яка презюмується, не означає мовно-се-мант. ідентичності, адже для різних мов характерні різні засоби передачі юрид. і політ, реалій у різних правових системах. Міжнародна практика виробила ряд прийомів для різномовних автент. текстів міжнар. угод, що застосовуються з метою запобігання розбіжностям між текстами (їх паралельна розробка, мікро- та макроаналіз, визначення понять тощо). Для договорів, що мають єдиний за змістом текст, який дублюється різними мовами, використовують особливі принципи тлумачення цих текстів (рівної достовірності; рівної сили; встановлення єдиного змісту всіх текстів). Якщо сторона не має тексту договору своєю мовою, вона робить і публікує його офіц. переклад для внутр. застосування. У разі констатації розбіжностей між офіц. перекладом і різномовним автент. текстом міжнар. угоди вищу силу має останній, саме він підлягає застосуванню. | |
БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР - договір, в якому беруть участь принаймні три учасники — суб'єкти міжнар. права. Б. м. д. бувають з обмеженим числом учасників або ж мають універсальний характер. Обмежені Б. м. д. — такі, в яких участь нових д-в залежить від 24 згоди всіх учасників. Ці договори можуть бути регіональними і нерегіональними. Приклад нерегіонального обмеженого Б. м. д. — Північноатлантичний договір 1949, за яким ств. Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), що об'єднує д-ви Європи та Пн. Америки. Регіональним обмеженим Б. м. д. є Маастрихтський договір 1992, який є водночас Статутом Європейського Союзу — міжнар. організації, що налічує 15 членів — європ. держав (1996). Важливу роль у зміцненні міжнар. співробітництва, розв'язанні глоб. проблем безпеки, екології, захисту прав людини, використанні просторів та ресурсів Світового ок. і космосу та ін. відіграють Б. м. д. універсального характеру, що кваліфікуються також як загальні. Такими є договори, що стосуються кодифікації та прогрес, розвитку міжнар. права, або ті, об'єкт та цілі яких становлять інтерес для міжнародного співтовариства в цілому. Такі договори відкриті для участі всіх членів міжнар. співтовариства держав. Прикладом загальних Б. м. д., які мають особливе значення для людства, є Міжнародні пакти про права людини. Низка універсальних Б. м. д. кодифікац. характеру містить загальновизнані норми міжнар. права, в т. ч. його імперативні норми. Це Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969, Конвенція ООН по морському праву 1982 та ін. | |
БЕЗПЕКА МІЖНАРОДНА | |
---|---|
БЕЗПЕКА МІЖНАРОДНА - стан міжнар. відносин, який виключає порушення миру та реальну загрозу розвитку людства. Б. м. дає народам можливість суверенно, без тиску ззовні визначати шляхи та форми свого сусп.-політ. розвитку. Вона передбачає діяльність держав і міжнар. інститутів щодо підтримання такого стану, універсальну систему механізмів, заходів і гарантій, які виключають застосування сили в міжнар. відносинах. У сучас. світ, політиці Б. м. розглядається як важлива функція світ, співтовариства, що реалізується на основі процесів роззброєння, поглиблення взаєморозуміння і взаємодові-ри між державами, мирного врегулювання конфліктів. За Статутом ООН осн. відповідальність за підтримання миру та Б. м. покладена на Раду Безпеки ООН, якій належить і виключне право застосування санкцій проти агресора. На рівень і стан сучас. Б. м. впливають насамперед характер заг. небезпеки і загроз, захищеність зовн. кордонів та стан внутр. безпеки держав. Як політ, явище Б. м. обслуговує інтереси і потреби більшості країн світ, спільноти, оскільки прагнення до безпеки є визначальним мотивом людської діяльності. Б. м. розрізняють: за масштабами — національну та регіональну (в межах того чи ін. регіону світу) і загальну, у глобальному вимірі; за сферами — безпека у військ., політ., екон., екол., гуманітарній та ін. сферах; за суб'єктами — безпека сусп-ва, д-ви, людини. Поряд з традиц. джерелами небезпеки (прагнення певних країн до гегемонії, переваги у стратег, та ядер, озброєннях, до експансіонізму) на рівень Б. м. на сучас. етапі світового сусп.-політ, розвитку впливають нові світові загрози. Це тенденція до зростання кількості локальних конфліктів і акцій міжнар. тероризму, 25 поява могутніх незаконних збройних формувань, розкрадання ядер, матеріалів та поширення ядер, технологій, наявність стратег, озброєнь у потенц. агресорів. Сучасна система Б. м. грунтується на принципах: заг. характеру й однакового рівня безпеки для всіх країн незалежно від їхньої ролі на світ, арені; міжнар. співробітництва у розв'язанні проблем безпеки та колективності дій щодо усунення чи припинення агресії; недостатності лише військ.-силових засобів підтримання миру; високого ступеня довіри і відкритості у міжнар. стосунках; системного підходу до підтримання безпеки. Важливими елементами системи Б. м. є наукові теорії, концепції, доктрини, програми досягнення високого рівня міжнар. безпеки; сукупність міждерж., держ., громад, організацій та інститутів підтримання миру; сили, засоби та матеріальні ресурси запобігання зростанню небезпеки на міжнар. рівні. Об'єктивна необхідність переходу до нової міжнар. політики зумовлює зміни в структурі Б. м. Групування країн на замкнені військ.-політ. блоки та коаліції, визначення сфер впливу, балансування на грані війни і миру, рівновага озброєнь на дедалі вищому рівні вважаються нині залишками старої системи безпеки. Необхідність відмови від них диктується фундаментальними геополіт. зрушеннями, глобальними проблемами, що в кін. 20 ст. відображають заг. стурбованість, тривогу всього людства. Розв'язанню завдань, які стоять перед сучас. світ, співтовариством, найбільше відповідає концепція колективної безпеки. Вона є стратег, принципом, спрямованим на досягнення мети за допомогою угод, а не примусу. Нова глобальна система безпеки формується шляхом переговорів та угод про заг. цілі, норми інститутів, принципи і механізми врегулювання гострих конфліктів. Вона базується на: довірі, заснованій на відкритості, транспарентності (від франц. transparent — прозорий) і передбачуваності дій партнерів; співробітництві і гарантіях; зайнятості. Названі елементи відображаються у діяльності структур спільної безпеки: ООН; Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ); у програмі НАТО «Партнерство заради миру»; у програмному асоцію-ванні партнерства з країнами Центр, та Сх. Європи в рамках Східноєвроп. Союзу (СЄС), Європ. Союзу (ЄС) і прийнятої ним програми заг. зовн. політики та політики в галузі безпеки тощо. Система спільної Б. м. перебуває у процесі становлення, однак цей процес не автоматичний, він потребує від світ, спільноти чималих зусиль та затрат. Запорукою ефективності міжнар. безпеки є досягнення згоди між народами щодо усунення прагнення окр. країн до світ, панування, розв'язання проблеми співвідношення сили і права на користь права, поступова ліквідація організацій, заснованих на силових, примус, принципах дії тощо. | |
БЕЗ’ЯДЕРНА ЗОНА | |
---|---|
БЕЗ’ЯДЕРНА ЗОНА - вільна від ядер, зброї територія, де на основі міжнар. договору між заінтересованими д-вами забороняється її випробування, в-во і розміщення в будь-якій формі. Договір про нерозповсюд-ження ядерної зброї 26 1968 (ст. VII), схвалений ГА ООН 12.УІ 1968, передбачає право держав укладати регіон, угоди з метою забезпечення повної відсутності ядер, зброї на їхній території, тобто утворення Б. з. Такі зони можуть утворювати не лише групи держав, а й окр. д-ви. Статус Б. з. має Латинська Америка на основі Договору про заборону ядерної зброї у Латинській Америці (1967). Б. з. є Антарктика, чий правовий режим регулюється Вашингтонським договором 1959, що заборонив будь-які ядерні вибухи, скидання ядер, запасів і матеріалів у цьому регіоні. До Б. з. належать дно і надра Світового ок. : за Договором 1971 д-ви зобов'язалися не встановлювати і не розміщувати тут ядерну та ін. види зброї масового знищення. Договором 1967 щодо космосу Б. з. проголошені небесні тіла. | |
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС | |
---|---|
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС - міжнар.-прав. стан д-ви, відповідно до якого вона не бере участі у військ, блоках і дотримується трьох неядер, принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядер, зброї. Б. с. д-ви як суб'єкта міжнар. права визначає і певні зобов'язання, що беруть перед такою д-вою ядерні країни: поважати її незалежність, суверенітет та існуючі кордони, відмовлятися від використання будь-якої зброї проти такої д-ви, крім за умов самооборони; утримуватися від екон. тиску на таку д-ву і домагатися рішучих дій з боку Ради Безпеки ООН у разі, коли така д-ва стане жертвою акту агресії з боку ін. країн. Таким прикладом у міжнар. прав, нормах є Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 (ДНЯЗ), підписаний Україною в 1994 у Будапешті (Угорщина). Згідно з Меморандумом Рос. Федерація, Великобританія та США підтвердили Україні свої зобов'язання згідно з принципами За-ключ. акта НБСЄ 1975: поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою або її використання проти тер. цілісності чи політ, незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким ін. чином згідно зі Статутом ООН; утримуватися від екон. тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги; домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі — учасниці ДНЯЗ, що не володіє ядер, зброєю, у разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядер, зброї; не застосовувати ядер, зброю проти будь-якої держави — учасниці ДНЯЗ, що не володіє ядер, зброєю, крім випадку нападу на них самих, на їхні території чи їхні підопічні території, на їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої д-ви спільно або в союзі з д-вою, яка володіє ядер. зброєю. | |
БЕРЕГОВЕ ПРАВО | |
---|---|
БЕРЕГОВЕ ПРАВО - середньовіч. звичай, в основі якого лежить право володільців узбережжя на привласнення «дарів моря». За цим звичаєм при аварії судна все, що викидалося на берег (саме судно, його залишки, вантаж, екіпаж та пасажири), ставало власністю володільця узбережжя (сеньйора, суверена тощо). Останній задля збагачення нерідко йшов на злочинну змову з лоцманами, влаштовуючи фальшиві сигнали і маяки, що призводило до штучних аварій і завдавало шкоди міжнар. торгівлі та мореплаванню. Тому з часом було визнано, що Б. п. може застосовуватися тільки в разі мор. аварій, які сталися внаслідок природ, причин (ураганів, штормів, туманів, зіткнень суден зі скелями тощо). В ряді країн було прийнято жорсткі закони щодо осіб, винних у штучно створюваних аваріях, пограбуванні потерпілих суден. За французьким законодавством, зокрема, передбачалося відлучення таких осіб від церкви, спалювання їх живцем із житлом, занурювання у воду із забиванням камінням тощо. У деяких країнах і тепер діють карні санкції за пограбування суден, що зазнали аварії (США, Великобританія тощо). Поступове обмеження Б. п. здійснювалося шляхом зменшення частки привласнення врятованого при аварії майна, виданням купцям охоронних грамот тощо. Тільки в 19— 20 ст. завдяки міжнар. домовленості Б. п. було скасоване. Але й тепер ще іноді визначають винагороди рятівникам суден, що зазнали аварії, фактично за середньовіч. принципом привласнення частини врятованого майна. | |
БЛОКАДА МОРСЬКА | |
---|---|
БЛОКАДА МОРСЬКА - (англ. blokade - блокада) — перекриття військовомор. силами воюючих держав доступу з моря до берегів, які знаходяться під владою чи контролем противника або невоюючої д-ви, яка допомагає йому. Д-ва, яка оголошує блокаду, згідно з вимогами мор. права зобов'язана завчасно сповістити про це всі країни. У ноті повідомлення повинні бути вказані: час поч. блокади і точні геогр. кордони мор. району, де вона здійснюється. Правові питання, пов'язані із застосуванням Б. м., постали у зв'язку з прийняттям Паризької декларації про морську війну 1856 та Лондонської декларації про право морської війни 1909. За сучас. міжнар. правом встановлення блокади є правомірним тільки у двох випадках, прямо передбачених Статутом ООН: здійснення права на самооборону (ст. 51) та рішення Ради Безпеки ООН. | |
БОЙКОТ | |
---|---|
БОЙКОТ - (англ. boycott) у міжнародних відносинах - відмова д-ви (групи держав) встановлювати або підтримувати міжнар. відносини з ін. д-вою (групою держав). Формами такого Б. є введення ембарго на експорт та імпорт товарів, встановлення дискримінац. мита і тарифів тощо. Б. може використовуватися і у формі репресалій. Статут ООН передбачає можливість 28 здійснення Б. як одного з тих примус, заходів для підтримання миру, що не пов'язані з використанням збройних сил. | |
BONA FIDES | |
---|---|
BONA FIDES - термін рим. приватного права, який складається з двох значень: 1) Fides (лат.) — віра, довіра, власна чесність і довіра до чесності ін. осіб, дотримання даної обіцянки, слова. Означає також моральний обов'язок усіх людей виконати своє зобов'язання, у чому б воно не полягало. Оскільки відносини між рим. гр-нами і перегри-нами (особами поза статусом рим. грнина) не мали правового значення, то принцип fides за таких обставин набував сили правового, тобто таке зобов'язання ставало ніби правовим. Тому fides з часом стала засадою усіх правовідносин, що складалися між рим. гр-нами та перегринами. 2) Слово bona (лат.) — добра совість, добросовісний — з'явилося перед терміном fides пізніше. Спочатку цей принцип застосовувався до неформ, договорів, а потім поширився на всі зобов'язальні відносини, речове право, судочинство та ін. У таких випадках В. f. набувала конкр. значення: напр., possessor bona fides — добросовісний володілець; у спадковому праві fidei commissum — один з видів заповідальних відказів. В. f. протиставлялася поняттю mala fides — близький до обману, недобросовісний. В. f. застосовується також у сучасному міжнар. праві при тлумаченні і виконанні міжнар. обов'язків у межах, визначених правом. Він означає сумлінність у ставленні до взятих зобов'язань. У п. 2 ст. 2 Статуту ООН міститься вимога, щоб члени цієї організації сумлінно виконували взяті на себе зобов'язання. Принципу сумлінності надано значення загальної норми, яка регулює сукупність міжнар. відносин. Особливо важливим він є у праві міжнар. договорів. Принцип сумлінності у виконанні своїх обов'язків було підтверджено Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969, ст. 26 якої гласить: «Чинні договори є обов'язковими для сторін і мають виконуватися ними сумлінно». Чимало посилань на принцип сумлінності (його виконання або невиконання) зустрічається у повсякден. практиці міжнар. відносин. Ця норма закріплена у ст. 12 Закону «Про міжнародні договори України» (1993). | |
БОРГИ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
БОРГИ МІЖНАРОДНІ - фін. зобов'язання однієї д-ви стосовно іншої міжнар. організації або будь-якого ін. суб'єкта міжнар. права. Найчастіше це буває при неплатоспроможності позичальників. Платоспроможність залежить насамперед від наявності ресурсів, якими наділена кра-їнаборжник, а також експортної бази. Оплата Б. м. здійснюється, як правило, в іноз. валюті. Коли країні доводиться витрачати на оплату боргу 5 і більше відсотків валового нац. продукту (ВНП), тоді борг, тягар вважається важким. Якщо країна-боржник офіційно заявляє про свою нездатність розплачуватися за Б. м. у встановлені строки і вдається до послуг інституцій, що займаються 29 урегулюванням боргу на багатосторонній основі, це означає настання кризи платоспроможності. Необхід. умовою будь-якої процедури врегулювання Б. м. на багатосторонній основі є прийняття стабілізац. програми відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Питання про Б. м. виникає також при пра-вонаступництві держав. Перехід держ. боргів супроводжується припиненням зобов'язань держави-попередниці і виникненням зобов'язань держави-наступниці стосовно держ. боргів. Випадки переходу держ. боргів мали місце при об'єднанні В'єтнаму, Німеччини, поділі Чехо-Словаччини, розпаді СРСР. Як правило, датою переходу держ. боргів держави-попередниці є момент правонаступництва держав. Сам факт правднаступницгва як такий не зачіпає прав і обов'язків кредиторів. | |
БУСТАМАНТЕ КОДЕКС | |
---|---|
БУСТАМАНТЕ КОДЕКС - кодифікований збірник доктрин і матеріалів практики міжнар. приват, права, укладений для країн Лат. Америки. Названий іменем свого гол. укладача — куб. правознавця і дипломата А. Бустаманте. Кодекс прийнятий 28.11 1928 в Гавані на організованій Панамериканським союзом 6-й Міжнар. конференції амер. держав. Набув чинності 25.XI 1928. Ратифікований 15 д-вами Лат. Америки: Бразилією, Венесуелою, Чилі, Перу, Болівією, Гаїті, Гватемалою, Гондурасом, Домініканською Республікою, Кубою, Коста-Рикою, Нікарагуа, Панамою, Сальвадором, Еквадором. Б. к. складається із вступу і 4 книг (437 статей). У першій книзі — «Міжнародне цивільне право» — регулюються питання міжнар. приват, права, що стосуються фіз. осіб (у т. ч. сімейного права) і майна (сюди, крім питань власності та ін. речових прав, віднесено питання спадкування, зобов'язального права та ін. підстав набуття майнових прав). У другій книзі — «Міжнародне торговельне право» — регулюються колізійні питання торг, права. Зокрема, регулюються питання про торгівлю і торгівців, торг, комісію, позики, перевезення сухопутним транспортом, договори страхування, векселі та ін. цінні папери, мор. і повітр. торг, перевезення, строки позовної давності. В третій книзі -«Міжнародне кримінальне право» — містяться положення про застосування крим. законів, якщо правопорушення скоєно на тер. іноз. д-ви, що ратифікувала Б. к., регулюються ін. питання, пов'язані з крим. відповідальністю. У четвертій книзі — «Міжнародний процес» — визначаються загальні принципи судочинства, правила заг. підвідомчості цив. і торг, справ, заг. правила підвідомчості крим. справ, питання видачі правопорушників, процес, положення, суд. вимоги і доручення, відводи міжнар. характеру, докази, касац. скарги, банкрутство, мирова угода, виконання рішень, винесених іноз. судами. При підписанні Б. к. на Гаван. конференції ряд країн обумовили своє ставлення до окр. його положень. Зокрема, Бразилія зазначила, що не буде застосовувати закон доміцилію (місця перебування) подружжя до шлюбу і розлучення, а Нікарагуа - положення про шлюб, які суперечать канон, праву. 30 Домініканська Республіка обумовила: а) поза-тер. дію законів про цив. правоздатність домініканців; б) недопущення подвійного громадянства; в) розширене розуміння доміцилію усіх іноз. юрид. і фіз. осіб, які мають у Санто-Домінго підприємства і представництва. Сальвадор заявив про: а) необхідність підтвердження спільного майна подружжя у Сальвадорі особливим договором між ними; б) заперечення принципу спадкування і конкурсу стосовно нерухомості, яка знаходиться у Сальвадорі. Уругвай і Чилі виступили лише за «загальне схвалення» кодексу. Парагвай і Аргентина висловили намір дотримуватися Монтевідеоських конвенцій з міжнародного приватного права 1889, що не виключає можливості застосування Б. к. з питань, не врегульованих конвенціями. | |
БУХТА | |
---|---|
БУХТА - (нім. Bucht — затока) — невелика затока океану, моря або озера, що вдається у суходіл і відокремлюється від осн. водойми мисами або островами. Поряд з водами портів, заток, губ, лиманів води Б. входять до складу внутр. вод д-ви, які, в свою чергу, є невід'ємною частиною її території. До внутр. вод України віднесено води Б., береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега у місці, де з боку моря вперше утворюється один чи декілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль. | |
ВВІЧЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНА | |
---|---|
ВВІЧЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНА - таке поводження у міжнар. відносинах, яке обумовлене не юрид. нормами та обов'язками, а міркуваннями пристойності, взаємної поваги, гостинності, доброзичливості, підкресленої пошани, що поділяються також ін. стороною. Д-ви, які дотримуються В. м., роблять це за мовчазною згодою, незважаючи на те, що правила В. м. не є юрид. обов'язковими. | |
ВЕЛИКІ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ВЕЛИКІ ДЕРЖАВИ - країни, які за своїм екон., наук.-тех., вироб. і військовим потенціалом, а також у силу істор. обставин, закріплених міжнар. правом, несуть особливу відповідальність за підтримання миру і міжнар. безпеки. Склад групи країн, які визнаються В. д., починаючи з 19 ст. постійно змінюється. Після Віденського конгресу 1814—15 до кола В. д. входили Росія, Пруссія, Австрія, Великобританія та Франція. За Вер-сальським мирним договором 1919 «головними державами», тобто великими, проголошувалися Сполучені Штати Америки, Британська імперія, Франція, Італія та Японія. Коло В. д., яким мало бути надано статус пост, членів Ради Безпеки ООН, визначила Кримська (Ялтинська) конференція (4— 11. II 1945). Це-США, Великобританія, СРСР, Франція, Китай. За Потсдамською угодою (17.VII — 2.VIII 1945) ств. Комітет міністрів закорд. справ цих 5 держав для повоєнного врегулювання у світі. За Статутом ООН Китай, Франція, СРСР, Великобританія та США остаточно отримали статус пост, членів Ради Безпеки, на яких було покладено особливу відповідальність за підтримання міжнар. миру та безпеки. їхня спільна позиція у всіх питаннях, що входять до компетенції Ради Безпеки (крім процедурних), стала умовою прийняття рішень. З ін. боку, Рада Безпеки наділена правом прийняття від імені ООН обов'язкових для усіх членів організації рішень. Таким чином, юридично закріплено статус В. д. З розпадом Рад. Союзу та утворенням СНД держави — члени останнього прийняли політ, рішення (Алма-Ата, 21 .XII 1991) про те, щоб Росія посіла місце кол. СРСР як пост, члена Ради Безпеки. Проти цього не заперечували ін. члени ООН. У даному випадку йшлося про політ, і правове наступництво у статусі В. д. Незважаючи на рівний правовий статусВ. д. в ООН, д-ви, які входять до великої п'ятірки, в реальному житті відіграють різну роль у міжнар. відносинах. У наш час постає питання про розширення кола пост, членів Ради Безпеки ООН, тобто визнання В. Д. низки ін. держав світу. | |
ВЕРБАЛЬНА НОТА | |
---|---|
ВЕРБАЛЬНА НОТА - (від лат. verbalis - словесний, nota — знак, зауваження) — найпоширеніша форма дип. листування. Вона може стосуватися будь-яких питань між-держ. відносин. При її складанні керуються традиціями та існуючою практикою. Як правило, В. н. складається від імені МЗС чи посольства. Друкується на спец, нотному бланку. 32 Починається і закінчується протокольними формами ввічливості (т. з. компліментами). Має номер і дату відправлення, засвідчується мастиковою печаткою МЗС або дип. представництва. В. н. не підписується, але іноді візується. Вручається адресату особисто або надсилається з кур'єром. В. н., крім того, застосовується як форма обміну інформацією між ООН і урядами або пост. представництвами. | |
ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919 | |
---|---|
ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919 - міжнар. угода, яка завершила 1-у світ, війну 1914-18. Укладена 28.УІ 1919 між США, Великобританією, Францією, Італією, Японією, Бельгією, Болівією, Бразилією, Кубою, Еквадором, Грецією, Гватемалою, Гаїті, Хіджазом (тепер — провінція у складі Саудівської Аравії), Гондурасом, Ліберією, Нікарагуа, Панамою, Перу, Польщею, Португалією, Румунією, Королівством сербів, хорватів і словенців, Сіамом (тепер — Таїланд), Чехословаччиною та Уругваєм, з одного боку, і Німеччиною та її союзниками — з другого. У В. м. д. 1919, який складався з 439 статей, містився Статут Ліги Націй, опис кордонів багатьох європ. країн, регулювалися питання політ, устрою Європи. Ліга Націй як свою осн. мету декларувала «розвиток співробітництва між народами і гарантію миру і безпеки», гарантувала незалежність і тер. суверенітет своїх членів; запровадила принцип колект. відповідальності всіх членів Ліги за мирний розвиток світу. У межах Ліги Націй було створено мандатну систему для управління в її рамках кол. колоніями Німеччини; встановлено договірні відносини з Німеччиною, Болгарією, Угорщиною, Туреччиною, Польщею, Чехословаччиною, Румунією, Югославією та Грецією щодо захисту національних меншин у цих країнах. За В. м. д. 1919 для прийняття рішень з міжнар. спорів було ств. Постійну палату міжнародного правосуддя, а з метою поліпшення умов праці в усіх країнах — Міжнародну організацію праці (МОП). Ці нововведення у міжнар. праві означали, що принцип балансу сили, якого намагалися дотримувати у різних формах великі д-ви, починаючи з Вестфальського миру 1648, втратив своє попереднє значення якщо не формально, то фактично. Нейтралітет як правова категорія, що виражає індиферентне ставлення третіх держав до воюючих сторін, поступився зобов'язанню брати участь у боротьбі з агресором. За В. м. д. 1919 та наст, мирними договорами — СенЖерменським 1919 (з Австрією), Нейїським 1919 (з Болгарією), Тріанонським 1920 (з Угорщиною) і Севрським 1920 (з Туреччиною), території Німеччини та її союзників були перекроєні державами-пе-реможницями, що супроводжувалося істот, обмеженнями прав переможених держав у політичній, військ., екон. та ін. сферах. Німеччина повернула Франції загарбані 1871 Ельзас та Лотарингію, Бельгії — округи Морене, Ейпен та Мальмеді, Данії — пн. частину Шлезвігу, Італії — Пд. Тіроль, Істрію та смугу Адріатичного узбережжя. Австрія втратила більшість територій, де проживали меншини кол. імперії, і перетворилася на сухопутну д-ву з 33 доступом до Адріатичного м. через отримання певних екон. прав у її кол. володіннях. їй заборонялося вступати в союз з Німеччиною чи приєднуватися до неї. Румунія скористалася ситуацією і розширила свою територію за рахунок анексії Бесса-рабії, Буковини, Трансільванії та частини Угор. рівнини. Німеччина визнала незалежність усіх територій, які до 1 .VІІІ 1914 входили до складу колишньої Рос. імперії, а також скасування БрестЛитовського (Брестського) мирного договору 1918 і всіх ін. договорів, ухвалених нею з рад. Росією. Вона зобов'язалася визнати всі договори, укладені державами-переможницями з д-вами, які виникли на тер. колишньої Рос. імперії після її розпаду, в т. ч. з Україною. З В. м. д. 1919 безпосередньо пов'язане й виникнення ін. нових держав: Албанія дістала статус незалежної; як суверенні д-ви постали Польща, Чехословаччина, Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва; з держав Сербії та Чорногорії і тер. поступок Австрії та Угорщини утворилася Югославія. Туреччину змусили виділити з її території араб, д-ву Хіджаз. «Вільним містом» під протекторатом Ліги Націй став Данциг (тепер польс. м. Гданськ). Німеччина відмовилася від власних колоній, управління якими почало здійснюватися на основі мандатної системи. Відбулися й ін. зміни в тер. організації міжнар. співтовариства. В. м. д. 1919 встановив вину Німеччини та її союзників у розв'язанні 1-ї світ, війни. Було передбачено провести спец, суд над нім. кайзером Вільгельмом II і суд. переслідування осіб, «звинувачених у скоєнні дій, що суперечать законам і звичаям війни». Створювалася Міжсоюзницька репараційна комісія з метою одержання від Німеччини репарацій. Договір регулював екон. відносини з Німеччиною. Остання зобов'язувалася не встановлювати будьяких заборон або обмежень на ввезення будь-яких товарів із союзних країн і поширити на торгівлю та судноплавство (рибальство і каботаж) союзних та об'єднаних держав принцип найб. сприяння. Ці д-ви дістали також право на свободу польоту та посадки повітр. суден на тер. всієї Німеччини. З військ, питань В. м. д. 1919 містив положення про те, що повне роззброєння Німеччини має стати передумовою заг. обмеження озброєнь усіх країн. Встановлювалися кількісні (не більше 100 тис. військовослужбовців) та якісні обмеження нім. сухопутної армії і військ.-мор. флоту та видів їх озброєнь. Нім. армія мала використовуватися виключно для підтримання порядку всередині країни. Договір зобов'язував Німеччину визнати повну силу мирних договорів і дод. конвенцій, які можуть бути ухвалені союзними та об'єднаними д-вами з переможеними країнами, а також погодитися з майб. рішеннями щодо території колишніх Австро-Угорської монархії, Болг. королівства та Оттоманської імперії і визнати нові д-ви в їхніх кордонах. В. м. д. 1919 набув чинності 10.1 1920 після ратифікації його Німеччиною і союзними д-вами — Великобританією, Францією, Італією та Японією. США, однак, не ратифікували договір, оскільки сенат не дав згоди на вступ країни до Ліги Націй; замість цього було укладено майже ідентичний Амер.-нім. договір 1921, який не містив статей про Лігу Націй. Хіджаз і Еквадор підписали цей договір, але відмовилися його ратифікувати. Китай взагалі не 34 підписав В. м. д. 1919. Міжнар.-правова і тер. організація міжнар. співтовариства, створена на засадах В. м. д. 1919, дістала назву версальської системи. Ця система внесла позит. новації у розвиток міжнар. права, особливо в межах Ліги Націй та МОП, і стала першою спробою створення організованого співтовариства держав світу. Однак вона не змогла подолати анексіоніст, духу, який панував у міждерж. відносинах, і перешкодити розв'язанню 2-ї світ, війни. | |
ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА | |
---|---|
ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА - система міжнар. угод, визначена та ініційована державами-переможницями у 1-й світ, війні й укладена на Паризькій та Вашингтонській мирних конференціях: Версальський, Сен-Жерменський, Нейїсь-кий (усі—1919), Тріанонський, Севрський (обидва — 1920) мирні договори; Амер.-нім. договір 1921 (практично повторював Версальський, але без статей про Лігу Націй); Договір США, Великобританії, Франції та Японії 1921 про спільний захист прав на о-ви у Тихому ок.; Договір США, Великобританії, Франції, Японії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Португалії та Китаю 1922 про суверенітет, тер. і адм. недоторканність Китаю; Договір США, Великобританії, Японії, Франції та Італії 1922 про обмеження мор. озброєнь; ряд ін. міжнар. угод. Безпосередньо України стосувалися договори, тексти яких вироблялися на Паризькій мирній конференції, що почалася 16.1 1919 і тривала (з перервами) рівно рік. У дебатах брали участь представники 32 офіційно запрошених країн. Але держави-переможниці тримали осторонь численні делегації від новоутв. держав на тер. колишньої Рос. імперії (від «Російської політичної наради» у Парижі, УНР, ЗУНР, Білоруської нар. республіки, Республіки горців Північного Кавказу, Естонії, Литви, Латвії, Грузії, Вірменії, Азербайджану тощо). Не запрошувалися на конференцію і рад. уряди. Однак більшості з тих, хто приїхав до Парижа без запрошення, було надано можливість висловити свої пропозиції. Головував на конференції прем'єрміністр Франції Ж. Клемансо, а вищий її орган постійно змінювався: спочатку це була Рада десяти, з березня — Рада чотирьох (Ж. Клемансо; англ. прем'єр-міністр Д. Ллойд Джордж, президент США В. Вільсон і прем'єр-міністр Італії В. Орландо, якого у травні змінив Ф. Нітті), з червня 1919 — Рада п'яти (з представником від Японії маркізом К. Сайондзі). «Російське питання» стало одним з головних на конференції. Однак сподівання Директорії УНР та керівників ЗУНР на «гарячу підтримку» Антантою ідеї незалежності України виявилися марними, як і зусилля представників УНР та ЗУНР у Парижі А. Марголіна та В. Паней-ка. Рішення конференції були згубними не лише для укр. нац.-визв. руху, а й для розбудови укр. державності взагалі. Країни Антанти спочатку виступили з ініціативою скликання конференції усіх урядів державних новоутворень кол. Рос. імперії на Принцевих о-вах, а потім від цього відмовилися. Нічого позитивного не принесли Україні і направлені до неї у лютому—квітні 1919 35 В. Вільсоном місії Нулянса, Бартелемі, Боти, Булліта. Результати переговорів Бул-літа з представниками ЗУНР і Директорії навіть не були оприлюднені, а Ж. Клемансо і Д. Ллойд Джордж офіційно від них відмежувалися. Зазнав краху і висунутий у квітні план Ф. Нансена, який мав на меті певну підтримку втягнутих у громадян, війну народів Росії. У червні Париз. конференція фактично визнала омський уряд О. Колчака і відмовилася зробити те саме щодо України та Білорусі. Вона підтримувала Польщу, Фінляндію, Румунію, визнала автономію Естонії, Литви, Латвії, дозволила Денікіну закупівлю зброї у Німеччині, всіляко заохочувала Юденича у його наступі на Петроград, врешті-решт, де-факто визнала уряди Азербайджану, Грузії і Вірменії, а від Директорії вимагала підпорядкування рос. білогвардійщині. 12.XII 1919 Рада п'яти встановила «санітарний кордон» навколо Росії, а 16.1 1920 скасувала це рішення. Саме Париз. мирна конференція санкціонувала загарбання Румунією Пн. Буковини і Бессарабії, Чехословаччиною — Закарпатської України, Польщею — Сх. Галичини і Зх. Волині. Антанта і США відкрито знехтували законними правами українців, хорватів, словаків, словенців, албанців. | |
ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР 1648 | |
---|---|
ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР 1648 - перша європ. хартія, у якій зроблено спробу встановити певну єдність держав Європи на засадах взаємного визнання тер. суверенітету кожної з них. Він став поворотним пунктом у розвитку міжнар. співтовариства і міжнар. права зокрема. Від часу ухвалення В. м. 1648 держ. суверенітет став загальновизнаною юрид. категорією і вже не розглядався як сфера застосування виключно грубої матеріальної сили, як це було раніше. Вважають, що В. м. 1648 започаткував європ. право націй. Ухвалений 24.Х 1648 у нім. м. Мюнстері (Вестфалія) В. м. 1648 підбив підсумки Тридцятилітньої війни 1618—48. Було укладено два мирні договори: а) на Оснабрюкському конгресі 1645—48 між імператором Священної Римської імперії та її союзниками, з одного боку, і Швецією та її союзниками — з другого; б) на Мюнстерському конгресі 1645—48 між імператором Священної Рим. імперії та її союзниками, з одного боку, і Францією та її союзниками, з другого. За В. м. 1648 поразки зазнали Священна Рим. імперія, катол. церква та Іспанія, а переможцями стали Франція, Швеція і певною мірою Англія. Священна Рим. імперія була ослаблена остаточним відокремленням від неї Нідерландів та Швейцарії, передачею Ельзасу Франції. Ще згубнішою для імперії виявилася реформа її устрою, внаслідок чого утворилося понад 300 майже суверен, територій, що практично паралізувало владу імператора. В екон. та культур, розвитку Німеччина була відкинута більш як на століття назад. Катол. церква також зазнала втрат через секуляризацію багатьох церковних земель та міжнар. визнання протестант, держав під гарантією катол. Франції. Папа Іннокентій X своєю буллою засудив В. м. 1648 як незаконний; проте цей крок не мав жодних наслідків. Іспанія, яка 1641 втратила Португалію, змушена була 36 визнати незалежність Нідерландів. Франція зайняла домінуюче становище серед європ. держав. Франц. мова поступово витіснила латинську з дип. практики і стала засобом спілкування дипломатів різних національностей. З цього часу аксіомою політики Франції вважалася позиція, за якою кращою гарантією франц. безпеки була розділена та ослаблена Німеччина. Такий стан останньої у разі необхідності мав підтримуватися правом Франції на втручання у внутр. справи Німеччини задля збереження принципу священності договорів. Англія вийшла на друге місце серед європ. держав. У Тридцятилітній війні вона не вела жодних активних дій. Така політика надала Англії великі переваги — безперешкодно нарощувати морську міць, розбудовувати колон, імперію та нагромаджувати значні екон. і фін. сили. Водночас вона спромоглася досягти політ, успіхів у боротьбі проти власного абсолютизму, зумівши зберегти вірність традиц. ідеалу верховенства права у публічних відносинах. Оскільки причиною Тридцятилітньої війни частково був реліг. конфлікт між католиками і протестантами, В. м. 1648 освятив принцип терпимості шляхом декларування рівноправності катол. і протестант, держав та надання певних гарантій реліг. меншинам. Цим було визнано, хоч і неповно, принцип свободи совісті, який започаткував у світі захист прав меншин. Другим аспектом В. м. 1648, що відчутно вплинув на майб. розвиток Європи, було встановлення у ньому гарантій для підтримання миру. Так, ст. 123 Мюнстерського договору проголошувала, що ухвалений мир повинен залишатися у силі, а його учасники «зобов'язуються підтримувати і захищати всі статті в цілому та кожну окремо». Окрім того, як дод. гарантії у договорах було сформульовано норми щодо мирного розв'язання спорів та застосування санкцій проти агресора. Вони стали новаціями, які утверджували вищий рівень дотримання договорів між д-вами, особливо у сфері забезпечення миру. Так, ст. 113 і 124 Мюнстерського договору встановили трирічний мораторій на війну. Було записано зобов'язання вирішувати всі спори мирними засобами, а в разі необхідності (після закінчення вказаного терміну) застосовувати індивід, та колект. санкції проти агресора. Хоча ці положення спочатку стосувалися тільки членів Священної Рим. імперії, що передали їй свої суверенні права на ухвалення союз, договорів, вони водночас слугували моделлю для укладання наст, договорів між д-вами. Отже, Європа вперше отримала щось подібне «до міжнар. конституції, яка надала всім її послідовникам право застосовувати дії, спрямовані на виконання встановлених у них зобов'язань» (Д. Хілл). В історії міжнародних відносин В. м. 1648 характеризується як етап, що започаткував розвиток сучас. міжнар. права. Завдяки йому утвердилася «перша невиразна основа міжнародного конституційного права і він став першим прикладом заздалегідь обміркованого прийняття загальних постанов шляхом узгодження дій» (Ф. Данн). Визнано особливу заслугу в розвитку міжнар. права в цей період голл. юриста Г. Греція. Він пристосував старе, природне право, щоб заповнити вакуум, ств. згасанням верх, влади імператора та папи римського, розвинув систему міжнар. права, звернену як до віруючих, так і до атеїстів, що визнавалася ними і поширювалася на всі д- 37 ви незалежно від характеру та чеснот їхніх правителів. В. м. 1648, який став віхою у розвитку міжнар. права, сприяв відокремленню цього права від будьякої реліг. основи і, виходячи з принципу рівноправності, поширив його дію на монарх, і респ. д-ви. В. м. 1648 дав також теор. і практ. імпульс розвиткові принципу балансу сил, тобто рівновазі як необхідній основі існування права націй. Це привело до аксіомат. розуміння того, що підтримка створеної В. м. 1648 міжнар. системи залежить від збереження балансу сил між її компонентами та незалежними частинами. Це знаменувало кінець істор. доби, що жила ідеєю христ. співдружності і мала управлятися у дух. і світській сферах папою та імператором, і початок іншої, що утверджувала нову міжнар. систему з множинністю держав, де кожний суверен у межах своєї території був рівний іншому і вільний від будь-якої зовн. влади. Всесвіт.-істор. результати В. м. 1648 не означали, однак, досягнення у Європі консенсусу щодо прийняття його осн. цінностей. Зокрема тому, що він водночас став поворот, пунктом у дезінтеграції публічного права в Європі. Ідеї єдиної міжнар. христ. спільноти, пропагованій видатними мислителями Середньовіччя, було протиставлено ідею суверенітету й незалежності кожної д-ви. Остання поряд з необхідністю співробітництва неминуче стимулювала і суперництво, що виявилося у визнанні принципу балансу сил як єдино можливої за цих умов форми співіснування держав. Однак, як би не оцінювати втрату для людства ідеї христ. єдності і намагань створити на її основі відповідний світ, порядок, європейська, а за нею і всесв. історія розвивалася саме через утвердження та збагачення цінностей В. м. 1648. Наступними віхами цього процесу стали Віденський конгрес 1815, Версальський мирний договір 1919, Ліга Націй, Пакт Бріана — Келлога 1928 (Паризький пакт) та Організація Об'єднаних Націй. | |
ВИДАЧА ЗЛОЧИНЦІВ, ЕКСТРАДИЦІЯ | |
---|---|
ВИДАЧА ЗЛОЧИНЦІВ, ЕКСТРАДИЦІЯ - передача злочинців д-вою, на тер. якої вони перебувають, іншій д-ві (на її вимогу) для притягнення їх до крим. відповідальності або для приведення у виконання обвинувального 38 судового вироку, який набув чинності. Питання В. з. регулюється як внутр. правом, так і міжнар. угодами — двосторонніми та багатосторонніми (Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957, Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 та ін.). В. з. є суверенним правом кожної д-ви. Обов'язок екстрадиції виникає у неї на підставі взятих на себе міжнар. зобов'язань. Вимогу про В. з. може пред'явити д-ва, гр-нином якої є злочинець, або на тер. якої вчинено злочин, або якій завдано шкоду злочином. Вимога підлягає задоволенню лише у разі, коли скоєний злочин караний як за законом країни, що вимагає видачі, так і за законом країни, до якої звернено вимогу. Міжнар. договори можуть містити положення про відстрочку видачі, тимчасову видачу, видачу за клопотанням кількох держав, межі крим. переслідування виданої особи. В. з. з метою проведення крим. переслідування передбачається тільки з приводу таких злочинів, за котрі, як правило, загрожує позбавлення волі на строк понад рік або суворіше покарання, а видача з метою виконання покарання — щодо особи, засудженої до позбавлення волі на строк не менш як 6 місяців або до суворішого покарання (напр., п/п «с» п. 1 ст. З Конвенції про передачу засуджених осіб 1983). У В. з. може бути відмовлено, коли стосовно особи, котра вчинила злочин на тер. д-ви, до якої звернено вимогу, суд цієї д-ви виніс вирок або постанову про закриття провадження у справі, що вступила в законну силу, тощо. В більшості держав видачі не підлягають власні гр-ни. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Конституції України та ст. 9 Закону «Про громадянство України» (1991) гр-нин України не може бути виданий ін. д-ві. В законодавстві деяких держав зазначається, що видача громадян цих країн іноз. д-ві не допускається, крім передбачених міжнар. угодами випадків. Це може стосуватися, зокрема, осіб з подвійним громадянством, а також тих, які вчинили злочини проти осіб, що користуються міжнар. захистом. Не підлягають видачі особи, які вчинили політ, злочини і користуються правом притулку. Не розглядаються як політ, злочинці особи, котрі вчинили воєнні злочини, злочини проти миру і людства. Діє також ряд міжнар. договорів, в яких передбачено, що окр. види правопорушень не підпадають під категорію злочинів, які виключають В. з. (напр., Конвенція ООН про боротьбу з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин 1988). | |
ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ | |
---|---|
ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ - надання рішенням судів зарубіж. держав нац. правового режиму, тобто такої самої юрид. сили, яку мають рішення судів України, що набули чинності: незмінність, неспростовність, виключність, виконуваність. Рішення іноз. судів (арбітражних, судів у цив. справах, третейських, міжнар. арбітражу, вироки у крим. справах у частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином, акти ін. органів іноз. держав) визнаються і виконуються в Україні, якщо це передбачено міжнар. договорами країн. Такими договорами є: Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 та Нью-Йоркська 39 конвенція про визнання і здійснення виконання іноземних арбітражних рішень 1958, Конвенція про правову допомогу у правових відносинах у цивільних, сімейних і кримінальних справах країн СНД 1993, Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності країн СНД 1992, двосторонні угоди про правову допомогу та правові відносини у цив. і крим. справах між Україною і Китайською Нар. Республікою (31.Х 1992), Республікою Молдова (13.ХІІ 1993), Литовською Республікою (7.УІІ 1993), Республікою Грузія (9.1 1995), Естонською Республікою (15.11 1995), Латвійською Республікою (23.У 1995) та ін. За Конвенцією про правову допомогу у правових відносинах у цивільних, сімейних і кримінальних справах країн СНД рішення, прийняті установами юстиції кожної з договір, сторін та які набули закон, сили і не підлягають примус, виконанню, визнаються на тер. інших договір, сторін без спец, провадження, якщо: а) установами юстиції запитуваної договір, сторони у цій справі раніше не винесено рішення, яке набуло законної сили; б) справа, згідно з Конвенцією, а у випадках, не передбачених нею, — за законодавством договір, сторони, на тер. якої рішення має бути визнаним, не належить до її виключної компетенції. Для отримання дозволу на примус, виконання рішення подається клопотання у компетентний суд договір, сторони, де рішення підлягає виконанню. Клопотання можна подати у суд, який виніс рішення у першій інстанції; він надсилає його до суду, компетентного прийняти відповідне рішення. До клопотання додаються: рішення або його засвідчена копія, офіц. документ про те, що воно набуло законної сили і підлягає виконанню (якщо це не випливає із самого рішення); документ про те, що сторона, проти якої ухвалено рішення і яка не брала участі у процесі, належним чином інформована і своєчасно викликана в суд, а в разі її процес, недієздатності — відповідно представлена; документ, який підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; документ, що підтверджує угоду сторін у справах договір, підсудності. Клопотання про дозвіл на примус, виконання рішення і додані документи супроводжуються засвідченим перекладом мовою д-ви, до суду якої адресується клопотання, або рос. мовою. Суд, що розглядає клопотання про надання дозволу на примус, виконання рішень установ юстиції у цив. і сімейних справах, у т. ч. затверджених судом мирових угод у цих справах, та рішень судів з крим. справ про відшкодування шкоди, обмежується перевіркою дотримання умов, передбачених Конвенцією. При їх дотриманні суд приймає постанову про примус, виконання рішення, процес, порядок якого визначається законодавством країни, де його належить виконати. У визнанні рішень і наданні дозволу на примусове виконання постанови може бути відмовлено, якщо: 1) рішення не набуло законної сили згідно із законодавством д-ви, на території якої воно винесене; 2) сторона, щодо якої винесено рішення, була позбавлена можливості взяти участь у суд. процесі, оскільки їй не вручили своєчасно повідомлення про розгляд справи; 3) у справі між сторонами про той самий предмет і на тих самих підставах на тер. договір, сторони, де повинно визнаватися і виконуватися рішення, раніше 40 винесено рішення, яке набуло закон, сили або визнане рішенням суду третьої д-ви, чи коли установою цієї договір, сторони раніше вже здійснювалося провадження зазначеної справи; 4) за Конвенцією, а у випадках, не передбачених нею, згідно із законодавством договір, сторони, на тер. якої рішення повинно бути визнане і виконане, справа належить до виключної компетенції її установи; 5) відсутній документ, який підтверджує угоду сторін щодо справи договір, підсудності; 6) минув строк давності примус, виконання. | |
ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ | |
---|---|
ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ - акт, за допомогою якого д-ва, група держав чи міжнар. організація констатують наявність фактів, що є основою для правовідносин, різних за обсягом та формами. У міжнар.- правовій науці і практиці існують дві осн. доктрини визнання держав: декларативна і конститутивна. Перша заснована на тому, що д-ва набуває статусу суб'єкта міжнар. права від часу свого виникнення, визнання тільки констатує цю правосуб'єк-тність. Конститутивна ж грунтується на твердженні, що нова д-ва стає суб'єктом міжнар. права лише після визнання ін. д-ва-ми. У міжнар. відносинах наявні елементи обох доктрин. Насправді ж визнання, не породжуючи нового суб'єкта міжнар. права, сприяє входженню визнаної д-ви в систему міжнар. дво- і багатосторонніх відносин, реалізації нею прав і зобов'язань у стосунках з ін. д-вами. Статут ООН не містить положень про визнання держав, але ця організація, що уособлює міжнар. спільноту, висуває певні вимоги до держав, які мають намір вступити до неї. Це, зокрема, миролюбність, прийняття зобов'язань за Статутом ООН, здатність виконувати їх (ст. 4). На думку багатьох фахівців з міжнар. права, це і є тими вимогами, яким повинна відповідати д-ва, що прагне визнання. Для визнання чи невизнання держав або недерж. формувань істотне значення мають рішення міжнар. універсальних і регіон, організацій. Підкреслюючи правову різницю між рішеннями про прийом до організації або виключення з неї та актом визнання з боку держав-учасниць, слід зауважити, що й колективна думка в межах організації дозволила нац.-визв. рухам (напр., Організації визволення Палестини) набути певних прав у міжнар. організаціях, зумовила позбавлення статусу визнаної д-ви (напр., рішення ООН, ін. міжнар. організацій щодо Тайваню) чи була виявом консенсусу про категоричне невизнання д-вами світу незалежності Родезії, бантустанів Пд. Африки, т. з. Турецької республіки Північного Кіпру. Визнання д-ви означає водночас і визнання її уряду. Питання про окр. визнання уряду виникає у разі захоплення ним влади насильницьким шляхом, ігноруючи конст. норми і права людини. За сучас. умов такі уряди стикаються із серйозними проблемами їх визнання. До нових урядів висувається вимога ефективності здійснення ними владних повноважень на своїй території, а також міжнар. зобов'язань. Міжнародно-правове визнання урядів виявляється у готовності вступити з ними у дипломатичні відносини. Ін. види В. м.-п. — це визнання 41 нац.-визв. рухів в особі їхніх органів або орг-цій, яке базується на праві народу (нації) на самовизначення. Таке визнання означає констатацію специфічної міжнар. правосуб'єкт-ності (вже згадана Організація визволення Палестини як єдиний закон, представник араб, народу Палестини; Народна організація Пд.-Зх. Африки як представник народу Намібії тощо). У роки 2-ї світ, війни застосовувалася практика визнання органів антифашист, опору в країнах, які стали жертвами агресії. Визнання цих органів означало поширення на них норм ведення війни, юридично обгрунтоване надання їм допомоги. Особливим видом В. м.-п. є визнання певної країни «стороною, яка воює» за сучас. правом збройних конфліктів, що є підставою для надання повсталій стороні певних прав і покладає на неї обов'язки, закріплені у міжнар. праві. Формами В. м.-п. є визнання де-юре і де-факто. Де-юре — це повне, остаточне визнання, здійснюється, як правило, у чітко висловленій заяві про визнання конкр. пра-восуб'єкта та бажання встановити з ним дип. відносини. Де-факто — специф. юрид. форма неповного визнання: відносини, співробітництво здійснюються у різних сферах та формах, не досягаючи, як правило, рівня дипломатичних. | |
ВИКЛЮЧНА (МОРСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ЗОНА | |
---|---|
ВИКЛЮЧНА (МОРСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ЗОНА - особливий район, що знаходиться за межами територіального моря і прилягає до нього, завширшки до 200 мор. миль. Конвенцією ООН по морському праву 1982 для В. (м.) е. з. встановлено спеціальний правовий режим. Зокрема, прибережні д-ви у цій зоні здійснюють суверенні права з метою розвідки і розробки природ, ресурсів, а також права на деякі ін. види діяльності (напр., в-во енергії шляхом використання води, течії, вітру). Ці ж країни можуть тут створювати і використовувати штучні острови, установки та споруди, здійснювати мор. наук, дослідження і заходи охорони мор. середовища. Конвенцією передбачено право ін. держав за відповідних умов брати участь у промислі живих ресурсів зони, а також у деяких ін. видах діяльності. Проте це право може здійснюватися тільки за погодженням з прибереж, д-вою. Разом з тим усі д-ви, як морські, так і ті, що не мають виходу до моря, користуються у В. (м.) е. з. свободою судноплавства, польотів над нею, прокладання кабелів і трубопроводів, а також ін. видами використання моря, пов'язаними з реалізацією цих свобод. Жодна д-ва не має підстав претендувати на підпорядкування даної зони своєму суверенітетові. Заг. принципом міжнар. права є положення про те, що кожна прибережна д-ва та ін. країни при здійсненні своїх прав і обов'язків у В. (м.) е. з. мають враховувати права та обов'язки одна одної і діяти відповідно до положень Конвенції ООН по мор. праву. Нині понад 80 країн мають В. (м.) е. з. або риболовні зони завширшки до 200 мор. миль. Однією з цих держав є й Україна. Правовий режим відповідної зони регулюється Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), за яким до цієї зони віднесені мор. райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо 42 островів, що їй належать. Делімітація В. (м.) е. з. провадиться з урахуванням законодавства України шляхом укладення угод з д-вами, узбережжя яких протилежні (або суміжні) узбережжю України, на підставі загальновизнаних у міжнар. праві принципів і критеріїв. Україна у своїй В. (м.) е. з. має: а) суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природ, ресурсів, як живих, так і неживих, у водах, що покривають мор. дно, на мор. дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами і здійснення ін. видів використання зазначеної зони; б) юрисдикцію, передбачену згаданим вище законом та нормами міжнар. права (зокрема, Конвенції ООН по морському праву), щодо створення і використання штучних островів, установок і споруд, здійснення мор. наук, досліджень, захисту та збереження мор. середовища; в) ін. права, передбачені внутр. законодавством та нормами міжнар. права. Здійснюючи свої права і зобов'язання у В. (м.) е. з., Україна належним чином враховує права і зобов'язання ін. держав. Охорона суверенних прав України у В. (м.) е. з. та контроль за реалізацією і виконанням у ній зобов'язань ін. країн, укр. та іноз. юрид. і фіз. осіб, міжнар. організацій здійснюється прикорд. військами, органами Держ. к-ту риб. г-ва України і М-ва охорони навколишнього природ, середовища та ядер, безпеки України. Проти суден, які порушують законодавство України про її В. (м.) е. з., у відповідь на застосування ними сили, а також в ін. виняткових випадках уповноважені органи і війська вживають залежно від обставин заходи, необхідні для припинення порушення та затримання порушників у встановленому порядку. У разі арешту або затримання іноз. судна відповідні органи повідомляють про це державу прапора. Затримане судно та його екіпаж негайно звільняються після внесення забезпечення у розумному розмірі. Юрид. і фіз. особи, винні у порушенні правового режиму В. (м.) е. з. України, притягаються до відповідальності за законодавством України. Якщо Конвенцією ООН по мор. праву або міжнар. договором України встановлено ін. норми, ніж ті, що містяться у Законі «Про виключну (морську) економічну зону України», то застосовуються норми Конвенції або відповідного міжнар. договору. | |
ВИКЛЮЧНА ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВИ ПРАПОРА | |
---|---|
ВИКЛЮЧНА ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВИ ПРАПОРА - сукупність прав дви здійснювати юрисдикцію і контроль над судном, яке плаває під її прапором. Це передбачено Конвенцією ООН по морському праву 1982 (ст. 94). В Конвенції зазначено, що під час перебування у відкритому морі судно може бути зупинене й оглянуте військ, кораблем або спеціально уповноваженим на те судном ін. д-ви лише у виняткових випадках: коли втручання передбачене договором, учасниками якого є обидві д-ви, під чиїми прапорами плавають обидва судна; якщо це викликано необхідністю боротьби з піратством і работоргівлею; коли судно має ту саму національність, що і корабель, який його затримує; коли судно переслідується за порушення законів і правил прибережної д-ви у її 43 внутрішніх (морських) водах, у територіальному морі, прилеглій зоні, виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі тощо. Втручання також можливе на прохання д-ви прапора стосовно судна, яке не має національності, в зв'язку з несанкціонованим радіо- і телемовленням у відкритому морі, за винятком сигналів рятування. | |
ЮС ЦИВІЛЕ | |
---|---|
ЮС ЦИВІЛЕ - (лат. jus civile — цивільне право) — термін римського права, який згідно з визначенням рим. юриста Е. Папініана, даним у Дигестах Юстиніана, є правом, що походить від статутів, плебісцитів, сенатусконсультів, указів імператора та авторитетних юристів. Етимологічно Ю. ц. вказує на право, надане гр-нам (лат. cives), а з посиланням на Рим є цив. правом для рим. гр-н (лат. jus civile proprium Romanorum — власне римське цив. право). Для юристів респ. Риму Ю. ц. було правом, що застосовувалося до взаємовідносин гр-н, і, отже, приват, правом. Раннітрактати, присвячені Ю. ц. [«Libri juris civilis» або «Comrnentarii juris civilis» (або de jure civili)], стосувалися майже виключно приват, права. Одним з найвідоміших коментарів Ю. ц. було «Цивільне право у трьох книгах» рим. юриста М. Сабіна. Його системи дотримувалися і пізніші юристи, які називали свої праці «відповідно до Сабіна» (ad Sabinum). В рим. праві протилежністю Ю. ц. є юс преторіум, або юс гонораріум (лат. jus praetorium, або jus honorarium), — преторське право, за яким претори, будучи вищими магістратами в респ. Римі після консулів, мали право оголошувати едикти народу (лат. jus edicendi), щоб підтримати (лат. adjuvare), доповнити (лат. supplere) або виправити (лат. corrigere) існуюче право в інтересах громади (лат. proper utilitatem publicum — власне суспільної користі) і таким чином врахувати умови прав, та екон. розвитку останньої. Це стосувалося й Ю. ц., яке також могло змінюватися претор, правом (Дигести Юстиніана). Преторське право стосувалося насамперед процедур, заходів, які, не змінюючи структури первіс. інституцій, реформували їхню захисну функцію, що іноді призводило до істот, змін в чинному праві. Водночас Ю. ц. було відмінним і від юс генціум, що частково збігалося з юс преторіум. Термін «юс цивіле» також застосовується до системи норм приват, права, яке саме в цьому значенні називається «цивільним правом». | |
ЮС СТРІКТУМ | |
---|---|
ЮС СТРІКТУМ - (лат. jus strictum — суворе право) — право, що витлумачено без будь-якої зміни і в найточнішому його розумінні; формула рим. права, що дозволяє протиставити суворо форм, застосуванню прав, норм більш поглиблене їх тлумачення з урахуванням вимог bona fides (лат. — добросовісності). У міжнар. праві поняття Ю. с. пов'язано з розвитком у ньому позитивіст, начала на противагу нормам, заснованим на реліг., етич., природних та ін. подібних засадах. Д-ви у цей період були єдиними суб'єктами міжнар. права, і міжнар. звичаєве право розвивалося передусім по лінії Ю. с, а саме як система прав, норм, які мали тлумачитися суворо і буквально. Тому міжнар. звичаєве право було типовим Ю. с. і у відповідних частинах залишається таким до нашого часу. Права в цій системі мали тенденцію трансформуватися в абсолютні права, однак таке їх жорстке здійснення не ототожнювалося із зловживанням правами. Так, майже абс. право імунітету дип. агентів за кордоном урівноважено абс. правом оголосити такого агента небажаною особою (персоною нон грата). Водночас тривала договірна практика держав призвела до того, що норми міжнар. права, виконання яких пов'язано із застосуванням принципу добросовісності або принципу неупередженості, поступово почали розглядатися у міжнар. угодах консенсуальними. В результаті в сучас. міжнар. договірному праві й міжнар. звичаєвому праві, що походить від договорів, Ю. с. значною мірою 472 трансформувалося в юс еквум, тобто в норми міжнар. права, які мають тлумачитися і застосовуватися розумно та неупереджено. Зокрема, це випливає з норм, які характеризують принцип визнання, а саме, що нові спільноти, котрі набувають міжнар. правосуб'єктності, мають вважатися такими, що визнаються юс еквум тією мірою, якою воно включено до міжнар. звичаєвого права. | |
ЮС НАТУРАЛЕ | |
---|---|
ЮС НАТУРАЛЕ - (лат. jus naturale — природне право) — право, що складається з принципів, які походять від розуму, природи та Бога й яких люди мають дотримуватися так само, як і норм позитивного права, що виникли на їх основі, створюючи тим самим нормат. засади для об'єднання всього людства в єдине ціле. У римському праві Ю. н. пов'язане з виникненням і розвитком у його структурі такого самостійного джерела права, як юс генціум, що діяло на відміну від юс цивіле. Поява юс генціум була зумовлена перетворенням респ. Риму на імперію з підкореними народами і необхідністю урегулювання відносин римлян з неримлянами та останніх між собою, оскільки юс цивіле, будучи традиційним рим. правом, регулювало відносини виключно між римлянами. Спочатку прав, принципи та інститути юс генціум не мали пост, характеру; вони застосовувалися лише зрідка. Але з розширенням Рим. імперії та розвитком сусп. зв'язків у її межах римляни надали цьому джерелу права універс. значення, сприйнявши цю ідею від принципів та інститутів грец. права, а саме тієї частини «законів еллінів», що виходила з концепції природ, права. Так, «закони еллінів» складалися частково зі звичаїв, заснованих на природ, праві, а частково — з договорів, що укладалися між окр. містами-державами. І саме перші походили від природного або універс. принципу справедливості й несправедливості, що діяв незалежно від будь-якого взаєм. зв'язку чи договору, і дотримання якого, за висловом Арістотеля, визнається всіма людьми. Римляни засвоїли концепцію природ, права у формі, наданій їй стоїками, які виходили з універсальності рац. природи людини. 469 Сформульована стоїками теорія природ, права визначала його таким, що походить від властивостей внутр. природи права, і ці властивості є незмінними та вічними. Звідси природ, право розумілося стоїками як таке, що є основою для абс. права, якому має відповідати право, що створюється людьми. Стоїки, однак, сприяли не лише утвердженню ідеї універсальності права, що виходила з рац. природи людини, а й розвитку ідеї універсального співтовариства людства, що також було найвеличнішою ідеєю людства. Так, якщо для рим. юристів принцип природної справедливості (неупередженості) був підґрунтям для координації різноманіт. звичаїв та законів, з якими вони стикалися, і необхідністю приведення їх до певної єдності, то для Цицерона і Сенеки як держ. діячів універсалізм природ, права стоїків слугував моральним виправданням утворення Рим. імперії. У Середньовіччі концепція природ, права ототожнювалася зі священ, правом (правом Бога) через визначення катол. церквою на чолі з римськими папами її провід, місця в доктринальній системі духовних цінностей. Це привело до того, що природне право розглядалося як право істотно більшого значення, ніж закони, створені людьми. В цей час питання природ, права передусім розглядалися у сфері теології та етики, але деякі з них безпосередньо стосувалися відносин правителів Священної Римської імперії. Дезінтеграція останньої та послаблення у зв'язку з цим впливу римських пап як корпорат. органу церкви відбилися і на концепції природ, права, яка перестала розглядатися в абсолютизованому значенні. Період 15—16 ст. характеризується переходом від Середньовіччя до сучас. світу, в якому розвивалися мист-во та л-ра, які разом з відкриттям Нового Світу сприяли розширенню взаємовідносин між народами, і значними темпами відбувався процес становлення міжнар. права, в якому провідна роль належала концепції природ, права. Так, ісп. правознавець і теолог Ф. Віторія обгрунтував принцип, згідно з яким народи світу встановили співтовариство, засноване на природ, розумі та соціальній взаємодії. У 1582 Б. Айала висунув доктрину, згідно з якою Ю. н. та юс генціум розглядалися як такі, що встановлюються заг. згодою. Потім А. Джентілі охарактеризував право війни як таке, що засновується на природ, розумі та згоді. Ост. представник доктрини міжнар. права цього періоду Ф. Суа-рес наполягав на моральному значенні зобов'язань юс генціум, звертаючи увагу на те, що різні д-ви, хоча є незалежними, водночас — члени люд. раси, зв'язаної правом поведінки, заснованим на природ, розумі та звичаї. Особливе значення при цьому він надавав єдності людства та спільноті держав, що управляється правом, зумовленим природ, розумом і заг. звичаєм, який у підсумку залежить від Бога. Наст, період розвитку концепції природ, права в міжнар. праві пов'язаний з Г. Гроцієм, який поставив за мету знайти норми права націй, які є вічними, незмінними та незалежними від згоди держав. Він виводив їх з норм справедливості, що зв'язують людей, які мешкають у єдиному соціальному середовищі, незалежно від будь-яких позит. законів люд. установ, або із загальноприйнятих норм, а також з норм, що називаються природ, правом, які застосовуються у взаємовідносинах окр. спільнот людей, які мешкають у 470 под. стані. І в наст, період природне право визнавалося у доктрині однією з основ міжнар. права, хоча і в ін. співвідношенні з його позит. нормами. Такі доктринальні погляди щодо ролі та місця природного права в розвитку міжнар. права висловлювали Р. Зьоч, Т. Гоббс, С. Пуфендорф, К. Бейнкерсгук, В. Вольф, Е. Ваттель та ін., і вони стали основою для виникнення у 17—18 ст. трьох шкіл міжнар. права — «натуралістів», «гроціанців» та «позитивістів», які значно вплинули на розвиток міжнар.- правової доктрини та практики. їхні представники гол. чин. виходили з відмінностей між природ, правом націй, яке обстоювалося Г. Гроцієм, та звичаєвим або добровільним (лат. — добровільний, вчинений за власною волею) правом націй, заснованим на їх вільній згоді, яке обстоювали Р. Зьоч, К. Бейнкерсгук та ін. позитивісти. Отже, природ, праву належить видатна роль у розвитку міжнар. права. Як зазначив Г. Мейн (Великобританія), «найважливішим призначенням права природи було те, що воно заклало основу для сучасного міжнародного права». У 19 — на поч. 20 ст. аж до Першої світ, війни 1914—18 прогрес міжнар. права характеризувався збільшенням та, зрештою, переважним впливом позит. школи права, особливо в особі її нім. представників. Цей період визначається крайнюю доктриною держ. суверенітету, яка заперечувала дійсність ін. джерел міжнар. права, ніж тих, що пов'язані з волею держав. Вона була виключно послідовною у тому, що не визнавала відмінності між справедливою та несправедливою війною, і війна сприймалася як цілком норм, спосіб здійснення нац. політики. Після Першої світ, війни в міжнар. праві та доктрині відбулися радикальні зміни. Широко була сприйнята необхідність визнання норм справедливості та заг. принципів права як структур, складових позит. міжнар. права. За словами Л. Оппенгейма та Г. Лаутерпахта (Великобританія), «твердий позитивізм не може більше розглядатись як такий, що існує в чинному міжнародному праві». А після Другої світ, війни 1939—45 поновився інтерес до природ, права з певним наголосом на соціол. тлумаченні міжнар. права. Сьогодні найважливішим є розуміння природ, права як панування розуму, що визначено ще в концепції Г. Гроція, яка нічого не має спільного з праг-мат. тлумаченням цього права. У сучас. умовах концепція природ, права відкриває нові можливості для розвитку міжнар. права. Панування природ, права, яке визнається знову та інкорпорується в юрид. систему, в т. ч. шляхом сприйняття осн. принципів, які не можуть бути знищені юрид. зобов'язаннями, що конфліктують. Міжнар. організації, насамперед ООН, визнають, що основою будь-якого права є справедливість, і цей факт відображений у ст. 1 Статуту ООН, яка, характеризуючи цілі Організації, посилається на необхідність діяльності її членів «у згоді з принципами справедливості та міжнародного права». Відповідно Міжнар. суд ООН (ст. 38 Статуту МС) зв'язаний застосуванням не лише позит. права (договірне право, міжнар. звичай), а й «загальними принципами права, визнаними цивілізованими націями», що виникли і діють як природно-правові принципи (див. Норма міжнародного права). Так, у справі брит.-алб. спору про проходження через канал Корфу Міжнар. суд 471 ООН зобов'язав прибережні д-ви попереджати судна, що проходять у прибереж, водах, про небезпеки, які їм загрожують, виходячи виключно з принципів людяності, які, на його думку, мають абс. значення; цим самим Суд чітко дав зрозуміти, що визнає природно-правові принципи. Ген. секретар ООН у своєму Меморандумі, представленому ГА ООН 1948, заявив: «Існує основний принцип міжнародного права, який містить певні загальні стандарти поведінки, що передбачають пріоритет над волею індивідуальної держави... Не визнається жодної відмінності між моральними законами, що застосовуються до індивідуальних громадян та націй. Існує лише один єдиний стандарт поведінки між нацією і нацією та між людиною і людиною... Звідси жодна нація не може вимагати звільнення від дотримання морального закону на підставі політичного, економічного або расового верховенства або особливої національної культури, до якої вона належить, щоб бути вищою порівняно до культури інших держав». Вироки на процесі військ, злочинців у Нюрнберзі та Токіо за злочини проти миру і людяності також частково були засновані на порушенні загальних принципів, що сприймаються цивіліз. людством і визнаються люд. розумом. Як підкреслює А Фердросс (Австрія), «позитивне міжнародне право залежить від певних, йому адресованих правових принципів. Тому ці принципи створюють нормативну основу, що поєднує всі держави в єдине ціле. Без такої єдності спільнота держав розпалася б на окремі групи держав, які безперестанно ворогують між собою». | |
ЮС КОГЕНС - | |
---|---|
ЮС КОГЕНС - (лат. jus cogens — примусове право) — зобов'язуюче право, що не залежить від волі сторін. У нац. праві поняття Ю. к. (або його еквівалентні норми публіч. порядку або публіч. політики) означає норми, які не можуть бути ущемлені будь-яким актом або змінені згодою того, хто підпорядкований цьому праву. У міжнар. праві поняттям Ю. к. характеризуються імперативні норми, від яких д-ви не можуть відступати навіть за взаєм. згодою, і такі норми міжнар. Ю. к. становлять заг. міжнар. право. Відповідно договір між д-вами, укладений всупереч нормі Ю. к., є юридично недійсним. Норма Ю. к. може бути замінена лише новою нормою заг. міжнар. права. У міжнар. праві, як і в нац. праві, протилежністю Ю. к. є юс діспозітівум — норма, від якої д-ви можуть відступати за взаєм. згодою | |
ЮС ІНТЕР ГЕНТЕС | |
---|---|
ЮС ІНТЕР ГЕНТЕС - лат. jus inter gentes -право між народами) — термін, уведений у доктрину міжнар. права ісп. правознавцем і теологом Ф. де Віторія (1486—1546). Цитуючи поняття «юс генціум», яке дав рим. юрист Гай у своїх Інституціях, Ф. Віторія визначив його як «таке, що встановлено природною причиною між усіма народами» (лат. inter omnes gentes — між усіма народами). Заміна юс генціум — права народів на Ю. і. г. — права між народами (саме так цей термін лат. мовою увійшов у л-ру 16—17 ст.) мала 468 принципове значення, оскільки новий термін почав асоціюватися з тим поняттям, яке в кін. 18 ст. стало називатися міжнар. правом. Термін «міжнародне право» вперше був ужитий англ. юристом і філософом І. Бентамом 1780, і фактично він є буквальним перекладом терміна «юс інтер гентес». | |
ЮС ЕКВУМ | |
---|---|
ЮС ЕКВУМ - (лат. jus aequum — рівне, справедливе право) — неупереджене право. В рим. праві цей термін був тотожним терміну еквітас (лат. aequitas — справедливість, рівність перед законом) і використовувався на противагу юс стріктум (лат. jus strictum — суворе право) для вираження пристосування (адаптації) права до обставин індивід, випадку. У міжнар. праві виражає прав, порядок, в якому права є відносними і мають здійснюватися розумно і добросовісно. В сучас. міжнар. праві договірні права, як правило, формулюються як норми Ю. е. Однак, якщо сторони бажають, вони можуть створювати консенсуальний юс стріктум, напр., згідно з формулою «за всіх обставин». У процесі створення відносних прав типовим наміром сторін є те, що ці права мають тлумачитися неупереджено, а саме в дусі добросовісності, заг. смислу і розумності. Таким чином, добросовісність у цьому контексті не обмежується більше тим, що вона первісно означала на поч. фазі еволюції міжнар. права договорів, а саме bona fides (лат. — добросовісність) як відмінне від mala fides (лат. — нечесні наміри, недобросовісність), оскільки в сучас. міжнар. праві більше наголошується на застосуванні норм Ю. е. як відмінних від норм юс стріктум. Таким, напр., є значення п. 2 ст. 2 Статуту ООН, згідно з яким д-ви мають добросовісно виконувати взяті на себе зобов'язання за цим Статутом. На рівні міжнар. судів і трибуналів та навіть на найширшому рівні існує практика тлумачення і застосування міжнар. права як Ю. е. Сторони, що беруть участь у міжнар. спорах, добровільно підкоряються юрисдикції міжнар. суд. установ. Відповідно під консенсуальним характером компромісу (рішення) розуміється, що самі сторони та суд. органи, які наділені делегованою компетенцією, мають здійснювати свої права та обов'язки розумним і справедливим способом. Сьогодні міжнар. суди і трибунали мають тенденцію застосовувати всю сферу дії норм міжнар. права як Ю. е., і це перетворює зобов'язання абс. характеру на відносні зобов'язання, в яких елементи Ю. е. набувають вирішального значення. Крім того, чітке включення до ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН заг. принципів права як третього правостворювального процесу (після міжнар. конвенцій і міжнар. звичаїв) також є правовим способом для переходу міжнар. права від норм юс стріктум до норм Ю. е. | |
ЮС ГЕНЦГУМ | |
---|---|
жнар. права. ЮС ГЕНЦГУМ - (лат. jus gentium — право народів, міжнародне право) — термін римського права, що уособлював систему прав, норм, відмінних від юс цивіле. Останнє походило від потреб род. громади і як суворе, жорстке та обмежене право застосовувалося винятково до рим. гр-н, залишаючи неримлян поза сферою його дії. Але ця архаїчна система права не могла зберігатися у незмін. вигляді, коли Рим почав перетворюватися на велику імперію і приваблювати іноземців. їх статус офіційно визнали у 242 до н. е., коли було запроваджено посаду другого претора (лат. praetor qui inter peregrinos jus dicit — претор, що вершить суд між перегринами, або praetor peregrinus — претор перегринів), який розглядав спори між іноземцями або 464 між іноземцями і рим. гр-нами. Це призвело до виникнення нової системи норм лібер. характеру, яка поєднувала ціннісні елементи рим. права, так само як елементи іноз. права, передусім грецького, і наповнило їх принципами справедливості та неупередженості. Таким чином, громіздкі формальності юс цивіле значною мірою були усунені, й нова система норм, що діяла на противагу старому юс цивіле, утвердилася як самост. джерело рим. права. Однак Ю. г., як і юс цивіле, регулювало відносини між індивідами, тому немає підстав для розгляду його міжнар. правом у традиц. розумінні, тобто як такого, що регулює відносини між д-вами. Проте час від часу рим. джерела права застосовували зіставлення Ю. г. з юс цивіле у ширшому розумінні. Великого значення таке зіставлення їх набуло у першій частині Корпус юріс цивіліс — Інституціях, що починаються з вислову рим. юриста Гая (2 ст. н. е.), котрий протиставляв юс цивіле, що є правом, яке кожний народ встановлює для себе, Ю. г., встановленому для усіх людей природ, розумом і якого дотримуються всі народи (лат. gentes). Це філос. узагальнення рим. реалій змінило первісне значення Ю. г. Якщо історично встановлене Ю. г. лише в окр. випадках використовувало іноз. елемент, то у філос. розумінні воно, за Гаєм, виражало універс. значення його прав, норм та інститутів, що «є повсюди». До них належали, зокрема, прав, норми та інститути, що регулюють шлюб, захист власності, відшкодування завданої шкоди, а також ті, що набули міжнар. характеру, подібно до права посольства або права здобичі на війні. Виникнення нового за природою та змістом Ю. г. стало результатом засвоєння Римом концепції юс натурале (права природи, або природ, права), розробленої грец. філософами, передусім стоїками у 3 ст. до н.е. Римляни розглядали право природи як дійсне право і відповідно Ю. г. — як його втілення. Виняток становило лише рабство, яке також «було повсюди» і проголошувалося інститутом Ю. г., але таким, що не належить до юс натурале, згідно з яким усі люди є вільними. Таким чином, рим. юристи 2 ст. н. е. застосовували Ю. г. і юс натурале майже в однаковому значенні, розглядаючи їх як сукупність правових норм універсального характеру, включаючи норми, що походять від розуму, справедливості та неупередженості. Отже, істор. значення Ю. г. полягало в тому, що з його розвитком як права, котре належить до юс натурале, була створена система загальних для всіх народів прав, норм, необхідних для їх співіснування. Середньовічна Європа, що здійснила у 12 ст. рецепцію Корпус юріс цивіліс, не тільки засвоїла відмінність між юс цивіле та Ю. г., а й розвинула рівень універсальності норм останнього в рамках такої своєрід. спільності народів, якою була в цей період Священна Римська імперія. Вона виникла після розпаду Рим. імперії у складі численних держ. утворень, очолюваних монархами, і мала демонструвати світську (імператорську) і духовну (християнську) єдність значної частини Європи. Подібно до рим. юристів, які застосовували принципи Ю. г. до відносин усередині Рим. імперії, новітні юристи вважали само собою зрозумілим, що конфлікти між государями в межах Священної Рим. імперії мають вирішуватися з посиланням на Корпус юріс цивіліс, в якому було знайдено чимало прав, принципів для розв'язання 465 спорів, що виникали між монархами з приводу здійснення тих чи ін. їхніх прав. Так, рим. право власності було адаптоване до тер. спорів монархів, а рим. контрактне право дало поштовх формулюванню права договорів. Крім того, принципи Ю. г. адаптувалися до регулювання таких сфер заг. інтересу, як ведення війни, укладання миру, недоторканність послів тощо. Водночас розвивалася посередницька юрисдикція третейських судів, що розглядали спори європ. монархів на основі застосування договір, та звичаєвих норм права, а також принципів розуму, правосуддя і рівності. Таке засвоєння Ю. г. супроводжувалося дальшим розвитком його як юс нату-рале і визнанням таким, що грунтується на заг. згоді. Значний внесок у розвиток поняття Ю. г. як права, що управляє міжнар. відносинами, зробила христ. філософія та пов'язані з нею ідеї про прав, єдність світу, які виходили переважно з концепцій природ, права. Водночас з Ю. г. поступово почали виокремлюватися позит. норми, що було результатом зростання значення у міжнар. відносинах договорів. Пояснювалося це як екон. факторами (зокрема розвитком торгівлі та кап., відносин), так і політичними — б-бою імператора і папи римського за верховенство у Священній Рим. імперії, яка поряд з рухом Реформації за реліг. свободу послаблювала і так нестійку єдність її складових частин, та суверенізацією останніх, вінцем якої став Вестфальський мирний договір 1648, що остаточно визнав принцип тер. суверенітету. В результаті Ю. г. була відокремлена від етики й теології, її почали розглядати як галузь юриспруденції. Видатними представниками нового напряму в розвитку Ю. г. були П. Беллі (1505-72), Б. Мала (1548— 84), А. Джентілі (1552-1608), Ф. Суарес (1548 -1617), Ф. де Віторія (1486- 1546). Останній замшив Ю. г. новим терміном юс інтер ген-тес (лат. jus inter gentes — право між народами). Це право вже не обмежувалося західноєвроп. країнами, а розглядалося таким, що охоплює все людство, оскільки коріниться у природ, праві. Але воно регулює лише осн. принципи люд. відносин, тоді як утілення його в життя здійснюється звичаями та договорами. З кін. 17 ст. термін «юс генціум» почав визнаватися як такий, що регулює відносини незалеж. держав. По суті Ю. г. можна вважати прообразом сучас. міжнар. права, яке також грунтується на спільних прав, ідеях народів, зумовлених загальнолюд. природою, що надає його основополож. нормам універс. значення. У доктрині міжнар. права термін «юс генціум» у перекладі англ. мовою іноді вживається як «право націй» (law of nations) або навіть «міжнародне право» (international law), тобто як тотожне останнім. Це, однак, не може змінити його значення як джерела рим. права, засвоєного і розвиненого в Європі упродовж 12—17 ст., і в оновленому вигляді воно було використане для прав, організації нової системи міжнар. відносин, що виходила із суверенної рівності держав, і наприкінці 18 ст. стало називатися міжнар. правом. | |
ЮС ДІСПОЗІТІВУМ | |
---|---|
ЮС ДІСПОЗІТІВУМ - (лат. jus dispositivum) — право, спроможне змінюватися на противагу консенсуальним зобов'язанням. У міжнар. праві Ю. д. — партикулярні норми, відмінні від норм міжнар. юс когенс. Вони є нормами окр. держав і зобов'язують лише ці д-ви, тоді як норми юс когенс є, переважно, нормами заг. міжнар. права і зобов'язують усі д-ви. Будучи «гнучким правом», норми Ю. д. за певних умов можуть змінюватися за згодою сторін. Це залежить від того, чи міжнар. звичаєве право є когентним (імперативним) чи ні. Сторони, які домовляються, можуть на основі договору не тільки відступити від «гнучкого» партикуляр. права, що зобов'язує ті самі д-ви, але також від «гнучкого» заг. звичаєвого права, якщо воно є Ю. д. Вони не можуть законно відступати від заг. звичаєвого права, що має когентний характер, оскільки таке відхилення може зробити договори недійсними внаслідок первіс. незаконності змісту і припинити їх дію в майбутньому. Якщо сторона укладає другий договір, не сумісний зі змістом першого договору, з тією самою стороною, то другий договір є дійсним і його укладення припиняє дію першого договору взаєм. згодою відповідно до принципу lex posterior derogat prior (лат. — наступний закон скасовує попередній). Але якщо д-ва укладає договір з третьою д-вою, зміст якого порушує більш ранній договір з ін. д-вою, то другий договір не втрачає закон, сили, хоча сторона, що уклала обидва договори, є винною у цьому незакон, акті. Стосовно багатостор. договорів, то останній договір, який суперечить більш давньому договору, є дійсним, якщо обидва договори укладені між одними й тими самими д-вами. Однак складніші проблеми виникають, якщо останній двосторонній чи багатостор. договір, укладений двома або більше сторонами, але не всіма сторонами більш раннього багатостор. договору, є несумісним з цим раннім договором. Тут можуть виникати різні ситуації, які також пов'язані з ієрархіч. становищем норм Ю. д. і норм юс когенс у міжнар. праві. Так, якщо наст, двосторонній або багатостор. договір, укладений між сторонами — всіма учасниками первіс. багатостор. договору, то його дійсність знову залежить від того, чи відступає ост. договір від когентних норм чи лише від норм Ю. д. більш раннього договору. Ост. договір є дійсним, якщо більш ранній договір ясно дозволяє укладати договори цього типу, або розуміється, що первіс. договір розглядається як Ю. д. Більш раннім договором може бути встановлено, що сторони правомочні шляхом прийняття за взаєм. згодою нового договору замінити більш ранній договір за умови, що новий договір буде відкритий для доступу первіс. сторін. У такому разі більш ранній договір залишається чинним для первіс. сторін, які не є сторонами більш пізнього договору і не приєдналися до нього. Але більш ранній договір може містити когентні норми, і в такому разі ост. двосторонній чи багатостор. договір, укладений не всіма первіс. сторонами, при відхиленні від цих норм є не тільки незаконним, а й недійсним. Такий підхід застосовується не лише до первіс. дійсності наст, договору, а й до припинення дійсності першого договору. Менша кількість учасників першого багатостор. договору не може законно змінити більш ранній договір чи відступитися від нього навіть за взаєм. згодою. | |
ЮС АД БЕЛЛУМ | |
---|---|
ЮС АД БЕЛЛУМ - право звернення до війни. В період з кін. 18 ст. і до Першої світ, війни 1914—18 у міжнар. праві звернення до війни вважалося допустимим засобом вирішення спорів між д-вами і здійснювалося в порядку самодопомоги. Водночас повинні були застосовуватися закони та звичаї війни (юс ін белло). Ю. а. б. було поступово обмежено: спочатку в Статуті Ліги Націй (ст.15—20), а потім — у Паризькому пакті 1928 (Пакт Бріана— Келлога 1928), який заборонив війну як знаряддя нац. політики. Статут ООН остаточно визнав незаконність війни як такої і, отже, Ю. а. б. У статутах міжнародних воєнних трибуналів, утворених 1945 для суд. переслідування і покарання головних нім. та япон. військових злочинців у Нюрнберзі й Токіо, визначено склади міжнар. злочинів; зокрема, планування, підготовку, розв'язання та ведення агрес. війни або війни на порушення міжнар. договорів визнані злочинами проти миру. Відповідно у вироках трибуналів звернення Німеччини та Японії до війни було кваліфіковано порушенням Париз. пакту 1928 в цьому розширеному розумінні, а саме не лише як порушення договір, зобов'язань, а й як злочинні дії, спрямовані проти миру. Незаконність звернення до війни на порушення міжнар. договорів поряд з ін. принципами, встановленими Статутом Міжнар. воєнного трибуналу в Нюрнберзі (відомі також як принципи Нюрнб. трибуналу), були підтверджені в Резолюції ГА ООН 1946 і набули статусу загальновизнаних принципів міжнар. права. | |
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ | |
---|---|
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ - [лат. juris prudentia, від jus (juris) — право і prudentia — знання, наука] — букв, знання права. Термін вживається у значенні як юридичної науки, так і сфери практичної юридичної діяльності. В наук, аспекті він близький до терміна «правознавство». | |
ЮРИСДИКЦІЯ | |
---|---|
ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. jurisdictio — судочинство, від jus (juris) — право і dicere — говорити, проголошувати] — 1) Встановлена зак-вом сукупність повноважень відповідних органів держ. влади та органів місц. самоврядування розглядати та вирішувати прав, спори і справи про правопорушення, давати правову оцінку діянням осіб або ін. суб'єктів права з т. з. їх правомірності або неправомірності, застосовувати санкції до правопорушників. За характером справ, які розглядаються, Ю. може бути адміністративною, конституційною та ін. 2) Тер. межі компетенційної сфери діяльності певних органів держ. влади або органів місц. самоврядування. ю. може визначатися за територією, на яку поширюються повноваження того чи ін. публічно-владного органу (напр., за місцем скоєння злочину або за місцем мешкання відповідача). 3) Відправлення правосуддя або підсудність. У даному випадку зміст Ю. полягає у реалізації судом повноважень: а) керувати суд. процесом; б) судити і виносити компетентне рішення; в) зобов'язувати до виконання рішення, що прийняте. Ю. судів може визначатися особливостями кола осіб, які є учасниками суд. розгляду справи (напр., підсудність військовослужбовців військ, судам). 4) У міжнар. праві розрізняється Ю. д-ви та Ю. міжнародна. Ю. д-ви поділяється на територіальну та особисту (національну). Ю. територіальна зумовлюється суверенністю влади д-ви в межах її території, де вона має абсолютну Ю., за винятком випадків, коли відповід. міжнар. угодами не передбачається інше. Особиста (національна) Ю. д-ви поширюється на своїх гр-н, які перебувають за межами її території (напр., у відкритому морі, в Антарктиці, в косм. просторі). В окр. випадках, передбачених нац. зак-вом, Ю. д-ви поширюється на гр-н цієї д-ви, які перебувають на тер. ін. д-ви, однак здійснюватися така Ю. може лише на тер. своєї д-ви, якщо інше не передбачено міжнар. угодами. Ю. міжнародна — це підсудність певної категорії справ міжнар. органам. Даний вид Ю. на відміну від Ю. д-ви є певним обмеженням держ. суверенітету. Цей фактор зумовлює те, що для визнання Ю. будь-якого міжнар. органу необхідна явно виражена згода відповід. д-ви. Так, згідно зі ст. 36 Статуту Міжнар. суду ООН д-ви можуть (але не зобов'язані) заявити 463 про обов'язковість для себе Ю. Міжнар. суду. До цього часу більшість держав не визнали його Ю. як обов'язкову для себе. | |
ШТУЧНІ ОСТРОВИ, УСТАНОВКИ І СПОРУДИ | |
---|---|
ШТУЧНІ ОСТРОВИ, УСТАНОВКИ І СПОРУДИ - гідротехнічні споруди, призначені, як правило, для розвідки і розробки природ, ресурсів, проведення мор. наук, досліджень у просторах Світового ок., а також для ін. екон. цілей. Використовуються для підвод. буріння з метою пошуку, розвідки та видобутку корис. копалин, дослідження властивостей гірських порід, спорудження підвод. фундаментів, в-ва енергії шляхом використання води, течій і вітру тощо. Ш. о., у. і с. можуть створювати фіз. та юрид. особи, д-ви і міжнар. організації: у відкритому морі, виключній (морській) економічній зоні, територіальному морі, внутрішніх морських водах та в районі континентального шельфу прибереж, д-ви, з урахуванням вимог нац. зак-ва та міжнар. права. Розташування Ш. о., у. і с. у вказаних мор. просторах визначає їх статус і прав, режим. У Конвенції ООН по морському праву 1982 закріплено виключне право прибереж, д-ви споруджувати, а також дозволяти і регулювати створення, експлуатацію та використання у ви-ключ. (морській) екон. зоні: штучних островів; установок і споруд для цілей, передбачених у ст. 56, та для ін. екон. цілей; установок і споруд, які можуть перешкоджати здійсненню прав прибереж, д-ви в цій зоні (ст. 60). Над такими Ш. о., у. і с. прибережна д-ва має виключну юрисдикцію, у т. ч. юрисдикцію щодо мит., фіскал., сан. та імміграц. законів і правил, а також законів і правил стосовно безпеки. Про їх створення слід давати відповідне повідомлення, а пост, засоби попередження про їх наявність повинні утримуватися у справному стані. Будь-які залишені установки або споруди чи ті, що більше не використовуються, мають бути прибрані з метою забезпечення безпеки судноплавства з урахуванням загальноприйнятих міжнар. стандартів. При вилученні таких установок або споруд повинні враховуватись інтереси рибальства, захисту мор. середовища, права та обов'язки ін. держав. Про глибину, місцезнаходження та розміри установок і споруд, які вилучені не повністю, необхідно давати належне повідомлення. Прибережна д-ва там, де це необхідно, може встановлювати навколо Ш. о., у. і с. розумні зони безпеки, в яких вона має право вживати належ, заходів для забезпечення безпеки як судноплавства, так і Ш. о., у. і с. Такі зони не можуть простягатися навколо Ш. о., у. і с. більш як на 500 м, що відмірюються від кожної точки їхнього зовн. краю, крім випадків, коли це дозволено загальноприйнятими міжнар. стандартами або рекомендовано відповідною міжнар. організацією. Ш. о., у. і с. та зони безпеки навколо них не встановлюються у випадку, коли це може створити перешкоди для використання визнаних мор. шляхів, які мають істотне значення для міжнар. судноплавства. Вказані правила застосовуються mutatis mutandis (лат., букв. — змінити те, що потребує змін; тут — за обставинами) до Ш. о., у. і с. на конт. шельфі (ст. 80). Ш. о., у. і с. не наділені статусом островів, тому не 462 можуть мати свого тер. моря. їх наявність не впливає на визначення кордонів тер. моря, виключ. (морської) екон. зони або конт. шельфу прибереж, д-ви. Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995) встановив нац. правила щодо прав, режиму Ш. о., у. і с, які відповідають зазначеним конвенц. нормам. У цьому законі передбачаються адм. стягнення за створення у виключ. (морській) екон. зоні України штуч. островів, буд-во установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваж, органу України. | |
ШЕНГЕНСЬКА КОНВЕНЦІЯ 1990 | |
---|---|
ШЕНГЕНСЬКА КОНВЕНЦІЯ 1990 - міжнар. угода про скасування на внутр. кордонах країн-учасниць усіх форм контролю. Підписана 19.УІ 1990 в замку Шенген (Люксембург) представниками урядів Бельгії, Люксембурга, Нідерландів, Німеччини та Франції. Набула чинності 1 .IX 1993. Базою для Конвенції стала Угода про поступове скасування перевірок на внутрішніх кордонах (1985), укладена цими ж країнами. Ш. к. 1990 складається з преамбули та 142 статей, об'єднаних у 8 розділів. Розд. І містить «нормидефініції», що використовуються у наст, статтях і розділах Конвенції. Норми розд. II закріплюють прав, режим вільного перетину кордонів між д-вами Шенгенської зони і вводять єдину (шенгенську) візу. Внутр. кордони між державами-учасницями дозволяється перетинати в будь-якому місці, не проходячи особистого контролю (ст. 2). Але принцип відкритості кордонів не є беззастережним, оскільки держава-учасниця може за певних обставин відновити прикорд. контроль з метою захисту громад, порядку або нац. безпеки. Передбачено заг. умови допуску іноземців у Шенгенську зону строком до З міс. (ст. 5), а також порядок проведення прикорд. контролю на зовн. кордонах (ст. 6). Іноземці, які мають шенген. візу, можуть вільно переміщуватися територією всіх країн зони за умови, що вони відповідають єдиним умовам в'їзду (ст. 19). У розд. III подано норми щодо основ поліц. співробітництва (ст. 39—47), про взаємну правову допомогу з крим. справ (ст. 48—53) тощо (ст. 59—66). Згідно з Конвенцією поліція однієї д-ви має право перетинати кордони і продовжувати спостереження або переслідування по гарячих слідах тих осіб, які підозрюються у вчиненні злочину або які втекли з місць позбавлення волі (ст. 40—41). Ост. дві глави розділу закріплюють прав, режим створення, володіння, користування і розпоряджання предметами, які сьогодні є найпоширенішими об'єктами або знаряддями злочинів: наркотики і психотропні засоби (ст. 70—76; ст. 77— 91). Розд. IV регулює процес утворення і функціонування єдиної інформ. Шенгенської системи, яка складається з комп'ютерних баз даних, що формуються і поповнюються кожною державою окремо, і знаходиться у м. Страсбурзі (Франція). У межах Шенген. зони створюється єдиний інформ. простір, який містить дані про осіб і предмети, котрі становлять інтерес для правоохор. органів. Ці дані доступні для дип. і коне, представництв усіх держав-учасниць (ст. 101), які на підставі ст. 6 можуть відмовити іноземцеві у праві на в'їзд до їхніх країн. Конвенція закріплює порядок перевезення і переміщення товарів (розд. V). Захисту права особи на охорону таємниці приват. життя в угоді спеціально присвячений розд. VI. У розд. VII передбачено заходи щодо забезпечення застосування Конвенції. Утворений згідно з угодою Шенген. викон. комітет затвердив понад 200 док-тів: «Про продовження єдиної візи» (1993), «Про видачу єдиної візи на кордоні» (1994), «Про транскордонне поліційне співтовариство у сфері запобігання і розслідування злочинів» (1998) та ін. З IV 1999 Шенгенські угоди та прийняті на їх основі нормат. акти інкорпоровано до прав, системи ЄС. На 2004 учасницями Ш. к. 1990 є: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, 461 Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція та Швеція. | |
ЧОРНОМОРСЬКІ ПРОТОКИ | |
---|---|
ЧОРНОМОРСЬКІ ПРОТОКИ - протоки Босфор, Дарданелли та Мармурове м., які з'єднують Чорне море з Атлантичним ок. (через Середземне м.). Після захоплення турками Константинополя (1453) прав, регулювання проходу через Ч. п. і судноплавства у Чорному м. було внутр. справою Туреччини як єдиної на той час чорномор. д-ви. Внаслідок утвердження Росії на узбережжі Азовського м. у кін. 17 ст. питання про прав, режим Ч. п. вийшло за рамки внутр. тур. політики і набуло міжнар. характеру. Укладення між Росією і Туреччиною Кючук-Кайнарджийського мирного договору 1774 надало рос. торг, суднам право вільного проходу через Ч. п. За Адріанопольським мирним договором 1829 такий режим поширився на торг, судна ін. країн.У силу стратегіч. положення Ч. п. 459 постали проблеми щодо проходу військ, кораблів, розв'язання яких змінювалося з урахуванням політ, впливу в даному регіоні. Зокрема, за ростур. договором 1833 Ч. п. були відкриті для рос. військ, кораблів і закриті для проходу військ, кораблів ін. країн. Проте у Лондонській конвенції про міжнародні регламентації режиму Чорноморських проток 1841 передбачалося закриття Ч. п. для всіх військ, кораблів, крім турецьких. Паризький мирний договір 1856 проголосив демілітаризацію Чорного м. (Ч. п. залишилися відкритими лише для торг, суден усіх держав). У Лондонській конвенції 1871 про перегляд деяких статей Паризького мирного договору 1856 скасовувалися обмеження щодо військ.-мор. сил Туреччини та Росії у Чорному м. Ця конвенція надавала Туреччині право відкривати Ч. п. для проходу військових кораблів (див. Лондонські конвенції про протоки). На Лозаннській конференції у 1923 була прийнята Конвенція про режим чорномор. проток, яка проголосила їх відкритими для військ, кораблів (військ. літаків) «усіх націй» (як під час миру, так і під час війни), що ігнорувало інтереси безпеки чорномор. держав. Сучас. прав, режим Ч. п. встановлений на конференції у м. Монтре (Швейцарії!) 1936. В її роботі брали участь: Болгарія, Великобританія (разом з домініонами, в т. ч. Австралією), Греція, Румунія, СРСР, Туреччина, Франція, Югославія та Японія. У результаті тривалих дискусій була прийнята Конвенція про режим проток 1936, яка підтвердила принцип свободи проходу і мореплавства торг, суден у Ч. п. «незалежно від прапора і вантажу» (ст. 2). Цей принцип діє також і під час війни, якщо Туреччина не є воюючою стороною. У випадку участі Туреччини у війні торг, судна, що не належать д-ві, котра перебуває з нею у стані війни, також користуються правом свободи проходу і плавання у Ч. п. (за умови, що вони в жодному разі не допомагають супротивнику). Конвенція 1936 дозволяє чорномор. д-вам проводити через Ч. п. свої військ. кораблі та підводні човни за дотримання певних умов (ст. 11—12). Однак прохід військ, кораблів нечорномор. держав у мир. час у Ч. п. обмежений їх класом (правом проходу користуються тільки легкі надводні кораблі), тоннажністю не більше 15 тис. т і кількістю кораблів у момент проходження не більше 9. Обмежується також їх заг. тоннаж щодо одночас, перебування у Чорному м. і строк плавання (не більше 21 дня). Нечорномор. д-ви за 15 днів мають дип. шляхом повідомити Туреччину щодо проходу кораблів через Ч. п. (чорномор. д-ви — за 8 днів). Під час війни, якщо Туреччина є воюючою стороною, прохід військ, кораблів будь-яких держав через протоки залежить від дозволу тур. уряду (ст. 20). Для забезпечення прольоту цив. повітр. суден між Середземним та Чорним морями Туреччина вказує повітр. маршрути, що призначені для польоту. Якщо такі рейси здійснюються епізодично, то тур. уряд має бути повідомлений за 3 доби. У разі регуляр. повітр. рейсів направляється заг. повідомлення про дати прольоту (ст. 23). | |
ЧОРНЕ МОРЕ | |
---|---|
ЧОРНЕ МОРЕ - внутр. море басейну Атлантичного ок. Омиває узбережжя України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. З'єднується Керченською протокою з Азовським морем та через Чорноморські протоки з Середземним морем. Площа — 431,5 тис. км2. Найб. довжина із Зх. на Сх. — 1150 км. З погляду міжнар. права Ч. м. є унікальним явищем. Унікальність в юрид. значенні полягає у тому, що, з одного боку, Ч. м. підпадає під поняття «замкнуті чи напівзамкнуті моря», яке міститься у ст. 122 Конвенції ООН по морському праву 1982, а з іншого — має особливий прав, статус. Це пояснюється тим, що спеціально для Ч. м. прийнята певна міжнар. регламентація мореплавства у Чорномор. протоках і встановлено особливий порядок проходу через проточну зону і перебування військ, суден нечорномор. держав у Ч. м. (Конвенція про режим проток 1936). Метою встановлення зазначеного прав, режиму є забезпечення військ, безпеки причорномор. держав шляхом обмеження військ, мореплавства. Метою закріплення у ст. 123 Конвенції 1982 режиму «замкнутих чи напівзамкнутих морів» є заохочення співробітництва держав, які прилеглі до таких морів, на регіон, або двостор. основі у використанні мор. просторів і ресурсів. Положення ст. 123 аж ніяк не змінюють встановленої Конвенцією 1982 системи прав, категорій вод. просторів у Ч. м. та їхні прав, режими. У свою чергу Конвенція 1936 не зачіпає безпосередньо питань щодо прав прибереж, держав у сфері регулювання діяльності в Ч. м., вони мають вирішуватися на основі загальних для всіх держав чинних положень міжнар. права. Сукупність вказаних факторів становить зміст прав, статусу Ч. м., що визначає юрид. специфіку його прав, режиму. Прав, основою співробітництва причорномор. держав є загальновизнані принципи і норми міжнар. права, що закріплені в Статуті ООН, Конвенції ООН по мор. праву 1982 та ін. універсальних міжнар.-прав. док-тах. Важливу роль відіграють також регіон, і двостор. угоди причорномор. держав про співробітництво, що були укладені в різний час (зокрема Угода між урядами СРСР, НРБ і СРР про рибальство в Чорному морі від 7.VII 1959 та Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992). | |
ЦЕСІЯ | |
---|---|
ЦЕСІЯ - (лат. — уступка, передача, від — йти, поступатися, підкорятися) — 1) У рим. праві — уступка речі або права ін. особі. Юридично існували два види Ц.: урочиста Ц., що здійснювалася в присутності представників влади, та більш вільна Ц., що була дозволом ін. особі користуватися певною річчю або певним правом. 2) У цив. праві — уступка кредитором своїх прав на вимогу за зобов'язанням ін. особі. 3) Передача території однієї д-ви іншій за домовленістю між ними. Сучасне міжнар. право допускає таку передачу до тієї межі, доки воно не порушує права націй на самовизначення. Ц. передбачає відповідну компенсацію, яка може відбуватися у різних формах. Крім цього, Ц. вимагає укладення між відповід. д-вами міжнар. договору. Оскільки в багатьох конституціях, у т. ч. в Конституції України, закріплено принцип цілісності й недоторканності держ. території, нині Ц. застосовується рідко. Згода на обов'язковість міжнар. договорів про набуття чи уступки території зазвичай відбувається за процедурою, встановленою для внесення змін до конституції. Ц. необхідно відрізняти від передачі (обмиту) невеликих ділянок території в процесі уточнення лінії держ. кордону, договір про який ратифікується у відповід. порядку. | |
ЦЕРЕМОНІАЛ | |
---|---|
ЦЕРЕМОНІАЛ - (лат. caerimonialis - обрядовий, культовий, від caerimonia — святість, шанування, культ) — встановлений порядок проведення церемоній для того чи ін. випадку. Виділяють дипломатичний церемоніал та морський Ц. Останній — це вироблені практикою правила і прийоми віддання кораблями (суднами) відповідних почестей: прибереж, д-вам при перебуванні на рейді та ін.; главам держав та ін. високим посад, особам своєї та іноз. д-ви при прибутті їх на корабель (судно) та в деяких ін. випадках. Військ.-морський Ц. може супроводжуватися салютом, виконанням держ. гімнів, вишикуванням екіпажу, підняттям (приспущенням) прапора тощо. В Україні дотримання правил Ц. під час проведення офіційних заходів регламентується Положенням про Державний протокол і Церемоніал України, затв. Президентом України 22.VIII 2002. | |
ХОЛОДНА ВІЙНА | |
---|---|
ХОЛОДНА ВІЙНА - особлива система міжнар. відносин після Другої світ, війни (2-а пол. 40 — поч. 90-х рр. 20 ст.), що характеризувалася глобальним ідеол., політ., військ., н.-т., екон. і культурним протистоянням США та СРСР і очолюваних ними воєнно-політ. блоків — Північноатлант. альянсу (НАТО) та Організації Варшав. договору (ОВД), яке поєднувалося з гонкою озброєнь, високим ступенем загрози нової світ, війни. Термін «холодна війна» вперше 456 вжив амер. журналіст У. Ліппманн, який 1947 опубл. книгу під однойм. назвою. Виникнення «X. в.», яку деякі дослідники вважають своєрід. формою продовження провід, д-вами світ, війн 20 ст. за панування чи домінування у світі, пов'язане із загостренням взаємовідносин між гол. д-вами антигітлерівської коаліції з питань повоєн. устрою у світі на ост. етапі Другої світ, війни. Складовими «X. в.» були пропагандист, війна, активна участь наддержав у регіон, конфліктах, їх б-ба за вплив у країнах, що розвиваються, екон. війна, технол. блокада, гонка ракетно-ядер. і звичайних озброєнь, б-ба розвід, служб, ідеол. протистояння, стратегія взаєм, залякування, утворення воєнно-політ. блоків, гонка у галузі космічних досліджень тощо. У своєму розвитку «X. в.» пройшла кілька етапів. Протягом 1945—55 світ розколовся на два ворогуючі табори та воєнно-політичні блоки — НАТО (утв. 1949) і ОВД (утв. 1955). Завершення «радянізації» країн Центр.-Сх. Європи, що стали сателітами СРСР, та запровадження в них тоталітарно-комуністичних прорад. режимів перешкодило їх дем. розвитку, зокрема возз'єднанню Німеччини, а входження ФРН до НАТО поглибило розкол Європи та світу. В основу зовнішньополіт. курсу країн Заходу на цьому етапі «X. в.» було покладено доктрину «стримування комунізму», т. з. доктрину Трумена, президента США, проголошену ним 12.III 1947. У 2-й половині 50 — 60-х рр. 20 ст. відбулося загострення міжнар. напруженості (локальні війни у В'єтнамі 1945—54 і 1964-73, Кореї 1950—53, араб.-ізраїльські конфлікти, Берлін, криза 1961 і спорудження Берлін, муру, Кариб, криза 1962, нар. революція в Угорщині 1956 і «Празька весна» 1968 в Чехословаччині та їх придушення військами СРСР і ОВД). Цей період позначений гонкою озброєнь і зростанням витрат на їх технол. вдосконалення, посиленням антиамер. кампанії в СРСР та ін. країнах «соціалістичного табору» і антикомуністичної істерії в США та зх. країнах і водночас спробами послаблення протистояння двох систем та блоків, зокрема, укладанням перших міжнар. договорів з обмеження гонки озброєнь (домовленності між СРСР і Францією на поч. 1960-х pp.). 1970-і — 1-а пол. 80-х pp. характеризувалися розрядкою міжнар. напруженості, важливою передумовою якої стало досягнення воєнностратегіч. паритету між СРСР і США та очолюваними ними блоками, що виявилося фактором стримування заг. війни. На цьому етапі було укладено договір між СРСР і ФРН (1970), чотиристор. угоду щодо Зх. Берліна, 1972 підписано рад.-амер. угоди з роззброєння: про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і про деякі заходи щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО—1). Важливе значення мало проведення Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 у Гельсінкі. Збройна інтервенція СРСР в Афганістані 1979 загальмувала процес розрядки; знову загострилася конфронтація між Сходом і Заходом, у ході якої президент США Р. Рейган кваліфікував СРСР як «імперію зла». З 2-ї пол. 80- х pp., яка позначилася деідеологізацією міжнар. відносин, відбувалася поступова ліквідація воєнно-політ. розколу світу й затухання «X. в.». 9.XI 1989 було зруйновано Берлін, мур, 1990 відбулося возз'єднання Німеччини; низка революцій у Центр, і Сх. Європі 1989 призвела до падіння прорад. 457 режимів. Розпад СРСР у кін. 1991 знаменував закінчення «X. в.» і суттєву зміну геополітичної ситуації в світі на користь США та їх союзників. | |
ХАРТІЯ ПРО ОСОБЛИВЕ ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
ХАРТІЯ ПРО ОСОБЛИВЕ ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ - угода, підписана Президентом України Л. Д. Кучмою, Генеральним секретарем НАТО X. Соланою та лідерами 16 країн — членів НАТО 9.VII 1997 у м. Мадриді (Іспанія). Хартія набула чинності з моменту її підписання. Складається з 5 розділів, 19 статей. Розд. І «Розбудова розширених та поглиблених відносин між Україною та НАТО» констатує глибоку трансформацію організації Північноатлантичного договору, що відбулася наприкінці «холодної війни», її тривалу адаптацію до нових реалій євроатлант. безпеки, які включають нові завдання в галузі миротв. операцій, здійснюваних за повноваженнями РБ ООН. Зазначено, що незалежна, дем. та стабільна Україна є одним з ключових чинників забезпечення стабільності у Центр.-Сх. Європі та на континенті в цілому: ця обставина актуалізує необхідність інтенсифікації співробітництва сторін у межах Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), включаючи розширену та поглиблену програму «Партнерство заради миру» (ПЗМ). Проголошується, що відкритість альянсу для нових членів спрямована на зміцнення стабільності у Європі та безпеки всіх європ. держав без відновлення ліній розподілу на континенті. В розд. II «Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО» сторони підтверджують свої зобов'язання: визнавати, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ є неподільною, що жодна країна не повинна будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої та не може розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу; утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої д-ви будь-яким чином, несумісним з принципами Статуту ООН або Гельсінського Заключного акта 1975; визнавати невід'ємне право всіх держав вільно обирати та застосовувати власні засоби забезпечення безпеки; поважати суверенітет, тер. цілісність та політ, незалежність усіх ін. держав, 455 непорушність кордонів і розвиток добросусідських відносин; визнавати верховенство права, зміцнювати демократію, політ, плюралізм та ринк. економіку; визнавати права людини та права осіб, що належать до нац. меншин; запобігати конфліктам і врегульовувати спори мир. засобами відповідно до принципів ООН та ОБСЄ. Україна підтвердила свою рішучість продовжувати військ, реформу, зміцнювати дем. і цив. контроль над збройними силами, підвищувати їхню операт.-тех. сумісність із ЗС НАТО і країн-партнерів. У розд. III «Сфери консультацій та/або співробітництва між Україною та НАТО» серед таких сфер називаються: політ, питання, що стосуються євроатлант. безпеки та стабільності, включаючи безпеку України; запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітар. операцій; політ, та оборонні аспекти нерозповсюдження ядерної, біол. та хім. зброї; контроль над озброєнням та роззброєнням, включаючи питання, що стосуються Договору про звичайні збройні сили в Європі тощо; експорт озброєнь і передача сукупних технологій; б-ба з контрабандою наркотиків і тероризмом. Окреслено сукупність форм співробітництва — спільні семінари, роб. групи, військ, підготовка, в т. ч. проведення навчань у межах ПЗМ на тер. України та ін. Розд. IV «Практичні механізми для консультацій та співробітництва між Україною і НАТО» передбачає: регулярні зустрічі між Україною та НАТО на рівні Північноатлант. ради; взаємні візити високого рівня; механізми військ, співробітництва, в т. ч. період, зустрічі з найвищими військ, керівниками країн альянсу та заходи в межах розширення і поглиблення програми ПЗМ; утворення військової місії зв'язку України при штаб-квартирі НАТО в м. Брюсселі (Бельгія). Узгоджено, що Північноатлант. рада періодично зустрічатиметься з Україною (не рідше двох разів на рік) як Комісія Україна — НАТО. В розд. V «Співробітництво заради більш стабільної Європи» пропонується утворити кризовий консульт. комітет для проведення спільних консультацій у будь-якому випадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй тер. цілісності, політ, незалежності або безпеці. Рішення України про відмову від ядер, зброї та приєднання до Договору про її нерозповсюдження оцінюється як значний внесок у справу зміцнення безпеки та стабільності у Європі. Проголошується, що Україна та члени НАТО продовжуватимуть повністю виконувати всі угоди щодо роззброєння, нерозповсюдження ядер, зброї, контролю над озброєннями та щодо заходів зміцнення довіри і безпеки, сторонами яких вони є. | |
ХАРТІЯ ОСНОВНИХ ПРАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ | |
---|---|
ХАРТІЯ ОСНОВНИХ ПРАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - міждерж. акт, ухвалений у м. Ніцці (Франція) Європ. парламентом, Радою ЄС та Європейською комісією 7.XII 2000. Цілі X. о. п. ЄС: 1) забезпечення захисту прав та свобод людини від можливих порушень з боку наддерж. органів самого ЄС; 2) наповнення більш конкретним змістом інституту громадянства ЄС; 3) вирівнювання юрид. статусів (режимів) соціальних і екон. прав, з одного боку, та прав громадянських і політичних — з іншого; 4) фіксація принципів розподілу юрисдикції між Судом справедливості європ. спільнот та Європ. судом з прав людини; 5) визнання необхідності тлумачення прав і 454 свобод людини, гарантованих на тер. ЄС, відповідно до принципів інтерпретації Європ. судом з прав людини прав, закріплених у Європ. конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950; 6) забезпечення однакового застосування на тер. усіх держав-членів ряду прав людини, закріплених у нормах директив відповід. органів ЄС; 7) формування своєрід. типу «правозахисного» світогляду гр-н, що перебувають під юрисдикцією ЄС. X. о. п. ЄС складається з преамбули та 54 статей, згрупованих у розділи: «Гідність», «Свободи», «Рівність», «Солідарність», «Громадянство», «Правосуддя», «Загальні положення». Особливістю Хартії є те, що, виступаючи специфіч. формою синтезу міжнародних та нац. «біллів про права», цей акт не підміняє й не скасовує дії ін. нормат. та прецедентних джерел права ЄС (зазначених у її преамбулі), котрі були покладені в основу при його розробці. X. о. п. ЄС набула чинності 18.ХІІ 2000. Сфера її тер. дії визначається сукупністю територій держав — членів ЄС. | |
ХАРТІЯ | |
---|---|
ХАРТІЯ - (грец. — аркуш папірусу) — 1) У Давній Греції і Давньому Римі — папірус або пергамент, на якому писалися док-ти. 2) У Київ. Русі X. називалися деякі дип. угоди (харотьї, харатьї) з ін. д-вами (договори з Візантією 911 і 945 та ін.) 3) Назва док-та публічно-правового і політ, характеру в Середні віки, напр., акта про надання прав та свобод своїм підданим (або певній їх групі), який видавався монархом. Найвідомішою з таких X. є Велика хартія вольностей 1215. У новітні часи прикладом такого акта є Народна хартія 1838, яка містила політ, вимоги, що становили сутність чартистського руху в Англії 1837—48. 4) Проголошена в особливо урочистій формі конституція країни (Конституційні X. 1814 та 1830 у Франції та ін.). 5) Акти, що видавалися Англією для північ-ноамер. колоній (до отримання США незалежності). В них встановлювався статус цих брит, володінь. 6) 453 Міжнар.-правові документи, які встановлюють особливий статус деяких організацій або інститутів. Так, Статут ООН англ. і франц. мовами називається відповідно Charter і Char-te, тобто X. Об'єднаних Націй. Загальноприйнятим перекладом цього слова є термін статут, хоча X. підкреслює більш урочистий характер акта. X. також називають міжнар.- правові акти, які: встановлюють визнані у світовому співтоваристві стандарти у певній галузі, зокрема прав людини, судочинства, здійснення влади; проголошують перспективні напрями розвитку того чи іншого інституту: Європейська соціальна хартія 1961, Європейська Хартія місцевого самоврядування 1985, Європейська Хартія про статус суддів 1998, Паризька Хартія для нової Європи 1990, Хартія соціальних прав і гарантій громадян незалежних держав, прийнята Міжпарлам. асамблеєю держав — учасниць СНД 1994, Гірнича хартія держав — учасниць СНД 1997 та ін. 7) Назва місцевих нормат.-правових актів, які регулюють важливі аспекти життєдіяльності окр. нас. пунктів. У Середні віки відігравали важливу роль у становленні та розвитку тодішніх форм місцевого самоврядування. З появою X. міст пов'язане виникнення комунального самоврядування у країнах Зх. Європи в ході «комунальних революцій» 11— 12 ст. X. середньовічних міст були прийняті: в Італії (Мантуя — 1014, Феррара — 1055); у Франції (СентОмер — 1127, Монтобан — 1144, Верней — 1100); в Німеччині (Вормс — 1073, Майнц - 1077, Фрайбург - 1120, Магдебург — 1188); в Англії (Лондон — 1129, Іпс-віч — 1200). Вони стали засобом «юридизації» комунальної форми самоврядування. їх метою було закріплення прав (насамперед права на утворення виборних органів міського самоврядування) і привілеїв міської громади (комуни), особистої свободи та майн. прав її членів, системи управління містом, повноважень, структури та порядку формування органів міського самоврядування. У багатьох середньовіч. укр. містах роль таких X. відігравали т. з. уставні грамоти великих князів литовських та королів польських, якими за часів входження укр. земель до Великого князівства Литовського і Речі Посполитої надавалося магдебурзьке право. На сучас. етапі муніципальні X. поширені в країнах з розвиненим місц. самоврядуванням, зокрема у США. В сучас. Україні — умовна назва статутів територіальних громад сіл, селищ, міст. | |
ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ПРОТОКОЛ | |
---|---|
ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ПРОТОКОЛ - [франц. первісно — той, що надає можливість, необов'язковий, від лат. — безумовно, напевно] — різновид міжнар. угоди чи договору. Ф. п. може укладатися суб'єктами міжнар. права як самостійний док-т або слугувати додатком до попередньо схваленої угоди, але не є її невід'ємною частиною. Як правило, учасники угоди фіксують шляхом прийняття Ф. п. домовленість про порядок застосування визначених процедур та вирішення питань, з яких не вдалося дійти згоди при підписанні тексту осн. договору. У таких випадках у Ф. п. сторонам надається можливість вдаватися до тієї чи ін. процедури врегулювання спорів, що виникають у зв'язку з тлумаченням чи застосуванням положень осн. угоди. Згода договір, сторін осн. угоди на підписання Ф. п. не є обов'язковою. Типовими прикладами Ф. п. як міжнар. документа є: Ф. п. до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966, Ф. п. 1999 до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 та ін. Однак практика прийняття міжнар. договорів допускає застосування тактики впливу на договірні сторони (учасників угоди) до підписання Ф. п. Так, у п. 4 Резолюції, прийнятої Радою Безпеки ООН 11.VIII 2000, міститься заклик до держав «підписати і ратифікувати факультативний протокол до Конвенції про права дитини, який стосується участі дітей у збройних конфліктах». | |
УЛЬТИМАТУМ | |
---|---|
УЛЬТИМАТУМ - (новолат. ultimatum - кінцевий термін, край, від лат. ultimus — останній) — дипломатичний акт у формі дип. ноти, офіц. заяви або ін. письм. док-та, в якому міститься категорична вимога щодо здійснення урядом держави-адресата певних дій зовнішньополіт. або внутрішньополіт. характеру чи обов'язкового виконання висунутих умов. В У. вказуються: строк виконання; наслідки його відхилення (бойкот, блокада, розрив дип. відносин, ембарго, застосування ЗС тощо). Можливість міжнар.-прав, застосування У. як процедур, форми вперше передбачена у ст. 1 Гаазької конвенції 1907 про відкриття воєнних дій. Воєнні дії, зазначається у Конвенції, не повинні розпочинатися без поперед, і недвозначного попередження однією д-вою іншої, яке може мати форму вмотивованого оголошення війни або форму У. з умовним оголошенням війни. Сучасне міжнар. право передбачає принцип незастосування сили або погрози силою, 452 який повністю виключає застосування У. як нелегітим. процедурної форми міжнар. відносин. Безпрецедентним застосуванням У. є У. США в березні 2003 у відносинах з Іраком з попередженням про початок війни. | |
УКРАЇНА | |
---|---|
УКРАЇНА - д-ва в пд. частині Сх. Європи. Тер. — 603,7 тис. км2. Простягається зі Сх. на Зх. на 1316 км, з Пн. на Пд. на 893 км. Заг. довжина кордонів 6 500 км, у т. ч. морського — 1 050. Межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. На Пд. омивається Чорним та Азовським морями. Нас. (за переписом 5.ХІІ 2001) - 48,457 млн. чол. (у т. ч. 32,974 млн. міських і 15,883 млн. сільс. жителів): українці (77,8 %), росіяни (22,1 %), а також кримські татари, білоруси, молдовани, болгари, угорці, поляки, євреї, румуни, греки, цигани, німці та ін. 449 Столиця — м. Київ. Адм.-тер. поділ — Автономна Республіка Крим, 24 області, 490 районів, 118 районів у містах. Держ. мова — українська. Грош. одиниця — гривня. Нац. свято — День незалежності (24 серпня). Назва «Україна» як геогр. поняття вперше згадується у давньорус. літописі під 1187 і пов'язана з Переяславською землею. Пізніше У. називали Середню Наддніпрянщину та деякі ін. землі. Щодо цих земель уживався також термін «Русь» («Мала Русь»). Після приєднання України-Гетьманщини до Росії (1654) в рос. офіц. док-тах вживалася назва Малоросія. Назва «Україна» в офіц. док-тах Рос. імперії майже не вживалася. На неофіц. рівні ця назва відродилася у 2-й пол. 19 ст. Після Жовт. революції 1917 у Росії вона стала елементом назв нових держ. утворень: Українська Народна Республіка (УНР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Карпатська Україна і Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). На поч. 90-х pp. на геогр. карті світу з'явилася нова суверенна д-ва — Україна. Тер. сучасної У. здавна була місцем різних додерж, і держ. утворень. Тут ще за мезоліту склалися племена і відбулося формування первіснообщинного ладу. В часи неоліту виникла Трипільська культура. В кін. 2 — на поч. 1 тис. до н. е. у Придніпров'ї з'явилися кіммерійці. В 7 ст. до н. е. сюди із-за Дону переселилися кочові племена скіфів. Існує думка, що саме вони стали протослов'янами. У 7-5 ст. до н. е. на пн. узбережжі Чорного м. оселилися греки, а в 2 ст. до н. е. у степових районах У. з'явилися сармати. Скіфи і сармати мали протодерж. утворення, а греки заснували Тіру (тепер БілгородДністровський), Ольвію і Херсонес та ін. міста-держави, утворили Боспорську д-ву. В цей час у лісостепових, поліських і частково степових районах сучасної У. мешкали східнослов'ян. племена. В 4 ст. н. е. у б-бі з готами в межиріччі Дніпра і Дністра склався східнослов'ян. племінний союз антів. Антська держава проіснувала до поч. 7 ст. і загинула від навали аварів. У 8—9 ст. з'явилися ранньофеод. слов'ян, д-ви Артанія, Куявія і Славія, а потім — могутня Київська Русь, розквіт якої припав на часи князювання Володимира Великого (бл. 980— 1015) і Ярослава Мудрого (1019—54). Назва цієї давньорус. д-ви походила від Києва як центру східних слов'ян, яких тоді іменували «русами» або «росами». Князів, чвари і сепаратист, ідеї стали причиною роздроблення Київ. Русі в серед. 12 ст. на самост. князівства — Київське, Чернігівське, Галицьке, Волинське, Переяславське та ін. Це сприяло захопленню їх монголо-та-тарами в 1237—40. Вони потрапили в тяжку васальну залежність від Золотої Орди більш як на 200 років. З 2-ї пол. 14 ст. більша частина укр. земель була захоплена Литвою і Польщею. Вони ліквідували удільні князівства, здійснювали політику національного, соціального і економічного гноблення, особливо після утворення Речі Посполитої. Укр. народ ніколи не мирився з поневоленням, вів визв. б-бу за відновлення своєї державності. Визначальну роль у цій б-бі відігравала заснована в 16 ст. у пониззі Дніпра Запорізька Січ. Визв. війна укр. народу 1648—54 під кер. Б. Хмельницького була війною за незалежність У. від польс. панування. В Гетьманщині утвердилася військ, демократія. Тер. У. 450 була поділена на полки. Вища військ, і адм. влада належала гетьманові та його уряду. Діяла власна суд. система. Війна завершилася Переяславською радою 1654 і возз'єднанням У. з Росією. За Березневими статтями 1654 У. зберігала певну політ.-прав, автономію у складі Рос. д-ви. Відповідно до умов Андрусівського перемир'я 1667 Росія і Польща штучно поділили У. на дві частини. Лівобережна У. з Києвом відійшла до Росії, а Правобережна — до Польщі. Обидві частини опинилися у становищі протекторатів відповід. держав. Правобережна У. у складі Польщі не мала своєї автономії. На неї поширювалася дія польських законів з незначними винятками. Внаслідок першого поділу Польщі до Австрії відійшла Сх. Галичина (1772). В результаті другого (1793) і третього (1795) поділів Польщі до Росії було приєднано Правобережну У. і Зх. Волинь. Лівобережна У. (Гетьманщина) майже до кін. 18 ст. мала авт. права і властиву для неї систему управління у складі Рос. д-ви. Ця система базувалася на гетьм. правлінні та полковосотенному устрої Гетьманщини. Коли не було гетьмана, управління здійснювалося першою (1722) і другою (1764) Малоросійськими колегіями, що перебували у м. Глухові. В Лівобережжі діяла власна суд. система з Генеральним судом. Судочинство здійснювалося за Литовським статутом, козац. звичаями та ін. традиц. джерелами права. Відносини між Рос. імперією і Гетьманщиною регулювалися договір. Статтями, які зазвичай укладалися під час обрання нового гетьмана. Заг. тенденцією для цих Статей було метод, звуження авт. прав Гетьманщини. 1764, за Катерини II, гетьм. форма правління у Лівобережній У. була скасована. Ост. гетьман К. Розумовський склав свої повноваження. В серпні 1775 рос. війська за повелінням імператриці знищили Запоріз. Січ. 1786 було ліквідовано і Малорос, колегію. На Лівобережну У. повною мірою поширювалися дія рос. зак-ва і рос. система управління. Новий етап у становленні укр. державності настав після Лютневої і особливо Жовтневої революцій 1917 в Росії. Процес пішов у двох напрямах. Один — більшовицький, який розпочався у грудні того самого року з проголошення у Харкові першим Всеукр. з'їздом рад УСРР. Другий — національно-визвольний — був пов'язаний з утворенням тоді ж у Києві Української Центральної Ради і проголошенням УНР. На зміну останній прийшла Гетьманська держава 1918. Директорія УНР, яка прийшла до влади після падіння у тому самому році режиму гетьмана П. П. Скоропадського, відновила назву «Українська Народна Республіка». Водночас на західноукр. теренах (після розпаду Австро-Угор. імперії) у лист. 1918 утворилася ЗУНР. 22.1 1919 у Києві відбувся Акт соборності УНР і ЗУНР, який символізував об'єднання двох республік у єдину укр. д-ву. Однак об'єднання не було доведено до кінця у зв'язку з падінням Директорії і факт, завершенням існування УНР. УСРР як самост. д-ва проіснувала до утворення СРСР (1922). Потім вона стала складовою частиною СРСР на засадах союз, республіки. 1937 була дещо змінена її назва - на УРСР. 1939 західноукр. землі, які до цього перебували під окупацією Польщі, возз'єдналися з УРСР. Наст, року СРСР домігся повернення Румунією давнього укр. краю — Північної Буковини. У роки Вел. Вітчизн. війни У. була окупована нім.-фаш. 451 військами. Вона стала ареною тривалих бойових дій і партиз. руху. Після звільнення У. від загарбників на її території була відновлена рад. влада. 1945 Закарпатська У. возз'єдналася з УРСР. Цим завершився тривалий істор. процес возз'єднання укр. народу в єдиній д-ві. У повоєн. період УРСР стала однією з країн — фундаторів ООН. У політ, аспекті пройшла тим самим шляхом, що і СРСР у цілому: сталінський авторитаризм, хрущовська відлига, брежнєвський застій, горбачовська перебудова. Розвал СРСР відкрив перед У. нові горизонти політ, розвитку. Декларацією про державний суверенітет України 1990 вона заявила про свій намір бути незалеж. д-вою, а Актом проголошення незалежності України 1991 юридично закріпила такий суверенітет. Конституція України 1996 визначила основи держ. і сусп. устрою У. Відповідно до ст. 1 Осн. Закону Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова д-ва. Носієм суверенітету і єдиним джерелом держ. влади в У. є народ. Держ. влада організована за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Главою д-ви є Президент України. Законод. владу здійснює Верховна Рада України, виконавчу — Кабінет Міністрів України, а судову — Конституційний Суд України, Верховний Суд України, суди заг. юрисдикції та спеціаліз. суди. Діють також держ. органи зі спец, статусом — Прокуратура України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та ін. Місцеве самоврядування здійснюється громадами територіальними як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх викон. органи. Органами місц. самоврядування, що представляють спільні інтереси тер. громад сіл, селищ і міст, є районні та обласні ради. Викон. владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. В У. існує єдине громадянство. До держ. символів У. належать Державний Прапор У., Державний Герб У. і Державний Гімн У. (ст. 20 Конституції У.). У. — член ООН, Ради Європи, ряду ш. міжнар. організацій, має дип. зв'язки з багатьма д-вами. | |
УГОДА МІЖНАРОДНА | |
---|---|
УГОДА МІЖНАРОДНА - в міжнар. праві одне з найменувань договору міжнародного. Терміном «угода міжнародна», як правило, позначаються міждерж. акти, що підписуються від імені уряду і не підлягають ратифікації (напр., Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ліванської Республіки про повітряне сполучення від 22.IV 2002). У. м. регулюють відносини екон., політ., соціально-культур., н.-т. характеру. Можуть укладатися і такі У. м., які підлягають ратифікації (напр., Угода між Україною та Європейським співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 4.VII 2002). У практиці міжнар. договір, відносин не існує чіткого критерію застосування різних найменувань міжнар. договорів. Це питання вирішується самими учасниками того чи ін. міжнар. акта. Відповідно до положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 найменування міжнар. договору не впливає на його юрид. силу. | |
ТРІАНОНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 | |
---|---|
ТРІАНОНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - один з міждержавних договорів Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 4.УІ 1920 у Великому Тріанонському палаці (м. Версаль, побл. Парижа): з одного боку, Угорщиною, до складу якої входила значна частина етн. укр. земель, а з другого — США, Великобританією, Францією, Італією, Грецією, Японією та ін. д-вами Антанти. Складений на зразок Версальського мирного договору 1919 та Сен-Жерменського мирного договору 1919 і певною мірою повторює їх тексти. За цим договором Угорщина втрачала 70 % своєї кол. території, у т. ч. Закарпатську Україну, яка включалася до складу Чехословаччини. Вона відмовилася від будь-яких претензій на порт Рієку (Фіуме), визнавала нечинність Брест-Литовських угод 1918, у т. ч. з УНР, зобов'язувалася скоротити свою армію до 35 тис. чол., скасувати обов'язкову військ, повинність, утримувати обмежені збройні сили лише як найманців, без 448 авіації, танків і важкої артилерії. Всі військ, кораблі підлягали передачі д-вам Антанти або знищенню. Угорщині заборонялося ввезення з-за кордону зброї і військ, обладнання чи матеріалів. Вона мала сплатити реституції і репарації на заг. суму 200 млн. золотих крон. Будапешт відмовлявся від будь-яких прав стосовно території кол. Австро-Угорщини, визнавав свою повну відповідальність за розв'язання Першої світової війни 1914— 18 тощо. Договір набув чинності 26.VII 1921 після його ратифікації Угорщиною та ін. осн. учасниками, але США відмовились його ратифікувати і підписали з Угорщиною 29.УІІІ 1921 окр. сепаратний договір. Проте уряд угор, диктатора М. Хорті вже через невел. проміжок часу став ревізувати чимало з положень Т. м. д. 1920, особливо тих, що стосувались обмежень військ, будівництва. Суттєво був підірваний договір Віденськими арбітражами 1938 і 1940, підписаними Угорщиною з нацист. Німеччиною та фаш. Італією, за якими, зокрема, Угорщині поверталася значна частина Закарп. України. Т. м. д. 1920 остаточно втратив силу з початком Другої світової війни 1939—45. | |
ТРАНШ | |
---|---|
ТРАНШ - (франц. tranche, букв. — шматок, від пізньолат. trinciare — різати на три частини) — 1) Частка валют, кредиту, що надається певній д-ві за рішенням міжнар. фінансових і валют.-кред. організацій (Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду тощо) на підставі відповід. угоди. Умовою надання чергового Т. може бути виконання країною — одержувачем кредиту заздалегідь обумовлених вимог та надання інформації про офіц. золотовалютні резерви, стан економіки, платіж, балансу, грошового обігу, іноземних інвестицій та ін. 2) Серія, частина облігаційної позики (кредиту), яка емітується окр. випусками, що виникли за результатами тендеру. 3) Виражена у відсотках частина заг. суми платежу за виконання зобов'язань з виготовлення продукції, проведення робіт або надання послуг, що виникли за результатами тендеру, в т. ч. міжнародного. Конкр. обсяг Т. обумовлюється у відповід. договорі та надається (сплачується), як правило, за підсумками виконання окр. чергового етапу договору. | |
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ | |
---|---|
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ - (ТНК) — добровільне екон. об'єднання підприємств приват., держ. або змішаної форм власності, які управляються з єдиного центру, але належать до різних країн і здійснюють свою діяльність на тер. двох або більше держав. ТНК — це багатогалузеві концерни, що мають потужний вплив на сучасну світ, економіку. Вони є структур, ланками в-ва в різних країнах світу і особами юридичними, які діють на основі відповідних норм нац. прав, систем. Для регулювання діяльності ТНК протягом ост. десятиліть використовуються деякі міжнар.- правові док-ти рекомендац. характеру. Зокрема, 1974 ООН утворила Центр та Міжурядову комісію з ТНК, що мали на меті розробку кодексу поведінки ТНК та певних правил їхньої діяльності. Цьому завданню підпорядковувалася і робота ЮНКТАД, яка підготувала для прийняття ГА ООН у 1980 Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою. Цей док-т врахував досвід Резолюції ГА ООН «Заходи проти корупції, що практикується ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками та іншими причетними до справи сторонами» (1975). Певною мірою заг. засади діяльності ТНК визначаються у Декларації про міжнародні інвестиції і 447 багатонаціональні підприємства 1976 та у Тристоронній декларації МОП про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики 1977. Однак на універс. рівні проблема міжнар.-прав, регламентації ТНК залишається поки що нерозв'язаною. Ефективнішими виявилися спроби регулювання прав, відносин за участю ТНК на субрегіон. рівні, зокрема в латиноамер. регіоні. Прикладом є укладення 1969 Болівією, Колумбією, Перу, Чилі та Еквадором т. з. Андського пакту, спрямованого на сприяння поетапній трансформації іноз. компаній у нац. і змішані корпорації. На протистояння засиллю іноз. капіталу в регіоні 1970 було прийнято також Кодекс іноземних інвестицій, що містить ряд уніфікованих правил діяльності іноз. інвесторів, у т. ч. ТНК. | |
ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ | |
---|---|
ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ - (від франц. trans..., лат. trans... — крізь, через, за, за межами і франц. cordon — мотузка, шнурок, бордюр, кордон) — будь-яке забруднення у районі, що перебуває під юрисдикцією тієї чи іншої держави, викликане діяльністю, фіз. джерело якої розташоване повністю або частково в межах району, що підпадає під юрисдикцію ін. д-ви. Є одним із проявів екол. взаємозалежності держав, обумовлює потребу в розвитку міжнар. співробітництва з багатьох питань охорони довкілля. Початок цього співробітництва покладений 1868, коли в угоді між Францією та Іспанією про делімітацію міжнар. кордону в Піренеях з'явилася стаття, що забороняла забруднення прикорд. вод. Сучасна практика міжнар. співробітництва виробила різноманітні орг.-прав. форми попередження Т. з. Так, у формуванні політики і координації зусиль держав щодо вирішення проблем Т. з. велику роль відіграють міжнар. організації. Зокрема, Європейська економічна комісія ООН у співробітництві з Програмою ООН з навколишнього середовища та Всесвітньою метеорологічною організацією здійснюють з 1977 Спільну програму спостереження та оцінки поширення забруднювачів на великі відстані. Під егідою Ради Європи організовуються численні спеціаліз. конференції з питань охорони довкілля, що забезпечують формування думки громадськості з питань попередження Т. з. Крім того, в активі РЄ — розробка проектів міжнар. конвенцій про транскорд. співробітництво на рівні тер. органів самоврядування та управління (1980), про цив. відповідальність за шкоду, заподіяну здійсненням небезпечної для довкілля діяльності (1993), та ін., які торкаються і питань попередження Т. з. Свій вклад у розв'язання цієї проблеми вносять Міжнародна морська організація, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародне агентство 446 по атомній енергії та ін. Активно розвивається і міжнар.-прав, регулювання Т. з., яке складається з величез. масиву міжнар. договорів, укладених у різні часи на багатостор., регіон, і двосторонній основі. Серед них — Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979, Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій 1992, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992, Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті 1991, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992, Конвенція щодо співробітництва з охорони та сталого використання ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай) 1994, а також угоди між Урядом України та урядами Угорщини (1998), Російської Федерації (1999), Білорусі (2000), Словаччини (2000), Польщі (2002) про співробітництво у сфері попередження надзв. ситуацій і ліквідацію їх наслідків та ін. міжнародні угоди. Предметом домовленостей за цими угодами є: вдосконалення управління та прав, регулювання в екол. сфері; здійснення заходів щодо захисту від забруднення атм. повітря, вод, грунтів, лісів; моніторинг довкілля, насамперед на прикорд. територіях; взаємне операт. інформування про аварії та надзв. екол. ситуації, що можуть мати не-гат. вплив на довкілля другої договір, сторони; оцінка впливу та узгодження інвест. діяльності, що може негативно вплинути на довкілля другої договір, сторони; організація спільних наукових досліджень, програм і проектів, обмін ученими, спеціалістами, н.-т. інформацією та досвідом, проведення семінарів і роб. зустрічей експертів з питань охорони довкілля від забруднення. Див. також Забруднення навколишнього природного середовища. | |
ТРАНЗИТ МІЖНАРОДНИЙ | |
---|---|
ТРАНЗИТ МІЖНАРОДНИЙ - переміщення через сухопутну чи водну територію або повітр. простір суверен, д-ви вантажів, пошти, пасажирів тощо, а також трансп. засобів (морських, наземних, повітряних) ін. д-ви. Є складовою частиною шляху (сполучення), що починається і закінчується поза межами д-ви транзиту і здійснюється на підставі багатосторонніх та двостор. угод між заінтерес. д-вами. Цими угодами регулюються порядок і умови Т. м., його маршрути, гарантії безпеки осіб та збереження трансп. засобів і вантажів тощо. Право транзиту надається за міждерж. угодами, як правило, на засадах взаємності. Прав, регулювання міжнар. транзит, відносин здійснюється на основі Барселонської конвенції і Статуту про свободу транзиту (1921), Конвенції про транзит торгівлі внутрішньоконтинентальних країн (1965) та ін. Зазвичай Т. м. звільняється від сплати мита, податків і зборів, за винятком зборів, що справляються за конкр. послуги, пов'язані з транзитом. Будь-яка д-ва може не дозволяти транзит небажаних для неї осіб, а також вантажів і товарів, імпорт яких нею заборонений з мотивів нац. безпеки, попередження поширення захворювань або з ін. причин. У Т. м. існують особливості транзит, міжнар. польотів і транзит, проходу в міжнар. протоці. Транзитні міжнар. польоти — це проліт повітр. суден через тер. іноз. д-ви за встановленими маршрутами, з посадкою або без посадки на ній. До 445 них також належать польоти над водами і міжнар. протоками. Транзитні міжнар. польоти здійснюються на основі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944, багатостор. угод (зокрема, Чиказьких угод 1944 про міжнародне транзитне повітряне сполучення і про міжнародний повітряний транспорт), Конвенції ООН по морському праву 1982 і двостор. угод про повітр. сполучення. Епізодичні або разові міжнар. транзитні польоти виконуються на підставі спец, дозволів держав. У Т. м. існують особливості проходження суден через протоку, що використовується для міжнар. судноплавства, між однією частиною відкритого моря або виключної екон. зони та ін. частиною або прольоту повітр. судна над міжнар. протокою. Згідно з нормами міжнар. права всі мор. судна і літаки будь-якої д-ви (торг., н.-д., ін. невійськові, а також військ, кораблі), без винятків, користуються правом транзит, проходження. Прибережні д-ви не повинні перешкоджати такому проходженню або допускати його призупинення. Прав, режим транзит, проходжень у міжнар. протоках визначається Конвенцією ООН по морському праву 1982, Правилами польотів, встановленими Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), а також ін. міжнар.-правовими актами. | |
ТОКІЙСЬКИЙ ПРОЦЕС | |
---|---|
ТОКІЙСЬКИЙ ПРОЦЕС - суд над гол. япон. воєнними злочинцями. Відповідно до рішень Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 глав союз, держав СРСР, США і Великобританії про покарання воєн, злочинців Другої світової війни 1939—45, за угодою між урядами США, СРСР, Великобританії, Китаю, Франції, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін вщ 19.1 1946 було утворено Міжнар. воєнний трибунал для Дал. Сходу. До суду, що відбувся 3.V 1946 - 12.ХІ 1948 в м. Токіо (Японія), за ведення Японією протягом 1928—45 агрес. воєн проти Китаю, СРСР, США та ін. країн, вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності було притягнуто 28 найвищих урядовців, у т. ч. 4 кол. прем'єрміністрів (Хіроту, Тодзіо, Хірануму, Койсо), 11 кол. міністрів, 2 послів, 8 воєначальників та ін. Трибунал засудив до страти на шибениці 7 осіб, у т. ч. Хіроту і Тодзіо. 16 підсудних були засуджені до довічного, інші — до різних строків тюрем, ув'язнення. Двоє підсудних померли під час суд. процесу, один визнаний через хворобу неосудним. Вирок щодо засуджених до смерт. кари було виконано в ніч на 23.ХІІ 1948. | |
ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ | |
---|---|
ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - встановлення істинного значення текстів договорів міжнародних і намірів сторін, закріплених у цих текстах. Т. м. д. забезпечує здійснення одного з фундам. принципів міжнар. права — пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися). Осн. положення міжнар. права щодо Т. м. д. містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 (ст. 31, 32, 33), згодом були відтворені у Віденській конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 (ст. 31, 32, 33). Перше заг. правило: договір має тлумачитися добросовісно, у світлі надання термінам їх звичайного значення, переважного значення контексту для тлумачення договору, а також проведення тлумачення у світлі об'єкта та цілей договору (§ 1 ст. 31 Віденської конвенції 1969). Добросовісність (bona fides) у міжнар. праві для суб'єкта права означає чесність, нерозривність намірів, що декларуються, і справжніх цілей. Добросовісність у Т. м. д. — це щире прагнення з'ясувати зміст договору, закріпленого в тексті. Заг. вимога добросовісності посилюється презумпцією про те, що строки договору мають звичайне значення. Сам прикметник «звичайне» не може дати чіткої відповіді про значення терміна в кожному конкр. випадку. Для встановлення звичайного значення треба проводити лексичний, граматичний, семантичний аналіз. Сторони можуть надати деяким термінам не звичайного, а спец, значення. Для Т. м. д. на основі спец, значення треба аргументовано довести, що сторони мали саме такий намір (§ 4 ст. 31). Щоб уникнути ревізії договору під приводом тлумачення, перекручення його змісту, ставляться межі тлумачення у вигляді вимоги постійно звірятися з об'єктом та цілями договору. Особлива увага у праві міжнар. договорів приділяється розумінню того, що можна вважати контекстом договору. Це передусім власне текст міжнар. договору, включаючи його преамбулу, і додатки до нього. Крім того, як елементи контексту розглядаються: а) будь-яка угода, пов'язана з договором і укладена між учасниками у зв'язку з укладенням самого договору; б) будь-який док-т, складений одним або кількома учасниками договору у зв'язку з укладенням договору і прийнятий усіма ін. учасниками договору (§ 2 ст. 31). Якщо осн. засоби тлумачення не дають результатів, можна застосовувати т. з. підготовчі мат-ли (напрацьовані під час розробки договору), а також звертатися до обставин укладення договору. Ці засоби тлумачення кваліфікуються як допоміжні (ст. 32) і ніяк не можуть протиставлятися осн. засобам. Особливістю сучас. міжнар. договорів є те, що вони складаються з автентич. текстів двома і більше мовами. Автентичність текстів договору означає, що вони мають бути рівнозначними з юрид. погляду. Проте різні мови мають притаманні тільки їм способи передачі змісту і, крім того, обслуговують різні прав, системи з різними термінологією і прав, поняттями. Тому в сучасному міжнар. праві діють спец, норми тлумачення багато-мов. договорів. Усі тексти різними мовами є рівнодостовірними джерелами намірів та волі сторін у договорі, якщо останні встановили їх рівну автентичність (§ 1 ст. 33). Закріплюється презумпція: 444 терміни договору мають однаковий зміст різними мовами (§ 3 ст. 33). В разі констатації розбіжності значень термінів шляхом тлумачення з'ясовується таке значення терміна, яке з урахуванням об'єкта і цілей договору щонайкраще узгоджує всі тексти різними мовами (§ 4 ст. 33). | |
ТИМЧАСОВИЙ ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ | |
---|---|
ТИМЧАСОВИЙ ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ - (франц. і лат. charge d'affaires ad interim, від франц. charge d'affaires — повірений у справах і лат. ad interim — протягом деякого часу, тимчасовий) — особа, яка очолює дипломатичне представництво за відсутності його глави. Глава дип. представництва напередодні свого від'їзду письмово повідомляє міністра закорд. справ країни перебування про призначення Т. п. у с. Якщо Т. п. у с, у свою чергу, змушений залишити країну перебування, то, за процедурою, про призначення нового Т. п. у с. міністр закорд. справ країни перебування повідомляється відповідним листом (телеграмою) міністра закорд. справ країни, що направляє тимчасово повіреного. Т. п. у с. має усі права та привілеї (за деякими винятками), що і глава дип. представництва. | |
ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВИ - простір, на який поширюється суверенітет держави (див. Суверенітет державний). Статус такої території визначається міжнародним правом, а щодо конкретної країни — ще і внутрішньодерж. (національним) правом. Т. д. фіксується кордонами д-ви. У межах Т. д. діє прав, режим, який є наслідком її тер. верховенства. Поза її межами знаходиться т. з. міжнародна територія, статус якої визначений виключно міжнар. правом. До складу Т. д. звичайно входять сухопутна територія, водна територія (внутрішні морські води і територіальне море), повітр. територія (простір над сухопутною і водною територіями, умовно до космічного простору), а також підземна територія (простір під сухопутною і водною територіями до технічно доступної глибини). Особливий характер мають 440 континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона. Геофізично конт. шельф — це прилеглий до тер. вод район мор. дна та його надра. Прибережна д-ва здійснює відносно шельфу суверенні права з метою розвідки і розробки його природ, ресурсів. Вона також реалізує певні суверенні права в екон. зоні, якою є прилеглий до тер. вод мор. простір. Межі конт. шельфу і виключної (мор.) екон. зони визначені Конвенцією ООН по морському праву 1982. їх прав, режим встановлений цією Конвенцією і нац. зак-вом [в Україні, зокрема, Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995, з наст, змінами і доп.)]. Т. д. уможливлює саме існування д-ви. Проте такий зв'язок між ними було визнано лише в процесі сусп. розвитку. За антич. часів д-ва розглядалась як громада (община) і не ототожнювалася з її населенням. У Давньому Римі поширеною була ідея імперіуму, згідно з якою д-ва існувала там, де була наявна її влада. Водночас визнавалася публічна власність народу (власне д-ви) на землі, які відповідно вважалися підвладними. Згодом це право трансформувалося у право власності окремих індивідів на землю як річ (до-мініум). За часів феодалізму саме за речовим правом власності на землю визначалася природа держ. влади. Територія, як і раніше, не виділялась як окр. інститут, а право феодала (насамперед абс. монарха) на відповід. простір сприймалося виключно як право власника на землю. Поєднання права власності на землю і повноважень на держ. владарювання певною мірою характеризувало погляди на д-ву і в наступні істор. періоди. Зокрема, прибічники ідеології природного права, розглядаючи в 16—18 ст. дву як союз індивідів, фактично визнавали речовий характер тер. верховенства. З поширенням теорії народного суверенітету територію почали розглядати як об'єкт права власності народу, але згодом суб'єктом такого права фактично визначили д-ву. Уявлення про територію як про т. з. публічну міжнар.-прав, власність д-ви існують, зокрема, в науці міжнар. права. Традиційним є посилання на належність території конкр. д-ві, що дає їй підстави для відповід. розпоряджання нею. Однак таке розпоряджання не має цив.-прав. характеру. Напр., при зміні держ. належності території у разі її передачі за договором міжнародним (цесія) змінюється суверен території, а не власник землі. Крім того, за сучас. міжнар. правом, по суті не дозволяється відчуження держ. території на цив.-прав. засадах. На поч. 19 ст. була сформульована концепція території як основи існування д-ви. Пізніше в юрид. л-рі д-ву почали характеризувати як поєднання трьох елементів — території, населення і державної влади, а саму територію — як простір, у межах якого здійснюється держ. владарювання над населенням. Співвідношення держ. влади з територіально організованим населенням зумовлює призначення території як просторової сфери верховенства д-ви. Сама ж територія не є власністю д-ви, а право д-ви на територію — це по суті право на верховенство в її межах. Ключовим є принцип нар. суверенітету, за яким джерелом влади в д-ві є народ. Територія є не тільки просторовою сферою верховенства д-ви, а й об'єктом її публіч. правомочностей. Д-ва 441 встановлює прав, режим власної території, здійснює її оборону, вирішує питання адм.-тер. поділу з метою поєднання держ. владарювання з відповідно організованим населенням тощо. Водночас не виключається право публічної або приват, власності на землю та ін. ресурси, що є матеріальною складовою держ. території. Конституцією України встановлено, що земля, її надра, атм. повітря, водні та ін. природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її конт. шельфу, виключної (морської) екон. зони є об'єктами права власності Українського народу (ч. 1 ст. 13). Своєрід. передумовою міжнар.-прав, і нац.-прав. відносин щодо території є верховенство д-ви. Як складова поняття держ. суверенітету тер. верховенство д-ви засвідчує її правомочність здійснювати повну і виключну владу в межах відповід. території. Зі змісту тер. верховенства д-ви випливає один із загальновизнаних принципів сучасного міжнар. права — недоторканність і цілісність Т. д. Цей принцип, хоча в дещо різних формулюваннях, закріплений у багатьох договорах та ін. міжнар. док-тах. Поняття недоторканності й цілісності Т. д. є взаємопов'язаними, але за змістом — відмінними. Недоторканність зумовлює насамперед заборону будь-якого посягання однієї д-ви на територію іншої. Цілісність означає неприпустимість насильницького розчленування Т. д. або захоплення та відторгнення (анексії) її частини. Принцип недоторканності й цілісності Т. д. нерідко має характер конст. вимоги. «Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною» (ч. З ст. 2 Конституції України). Ця вимога випливає зі змісту ч. 1 названої статті, за якою суверенітет України (держ. суверенітет) поширюється на всю її територію (див. Державна територія України). Водночас у ч. 2 ст. 17 йдеться про захист суверенітету, тер. цілісності й недоторканності. Починаючи з 19 ст., у конституціях закріплюється засада єдності й неподільності д-ви. Ця засада сформульована на грунті уявлення про неподільність саме Т. д. і засвідчувала відмову від приват.-прав, концепцій щодо д-ви та її території. Знаменно, що в деяких випадках в основних законах прямо передбачена невідчужуваність Т. д. Проте єдність і неподільність Т. д., як зазначалося, не виключають можливості передачі суверен, влади над її частиною ін. д-ві на основі міжнар. договору. Легітимність тер. змін не ставитиметься під сумнів у разі вільного волевиявлення населення, що живе в межах об'єкта цесії. Історично прийнятим способом такого волевиявлення є різновид референдуму — плебісцит. Проведення таких референдумів передбачене деякими сучасними конституціями, але потрібне волевиявлення усього виб. корпусу. Прикладом може бути ст. 73 Конституції України: «Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України». Конст. положення про єдність і неподільність д-ви виконують роль своєрід. обмеження в її відносинах з ін. д-вами щодо території. Такий самий характер мають положення про юрид. оформлення тер. змін. За загальним правилом Т. д. може бути змінена тільки на основі закону. В Австрії, Словаччині та Чехії зміна держ. кордону (території) можлива на основі конст. закону, прийнятого кваліфікованою більшістю голосів. У Молдові такий закон має форму 442 органічного (див. Органічний закон). У Греції його прийняття потребує позит. голосування абс. більшості членів парламенту. В Литві конституційно застережено, що за закон про ратифікацію міжнар. договору, яким змінюється держ. кордон, має проголосувати не менш як 4/5 від складу парламенту. Обмежений характер щодо Т. д. як об'єкта міжнар.-прав, відносин мають також конст. положення, якими визначені її геофіз. або геогр. параметри (Азербайджан, Естонія, Латвія, Португалія, Хорватія та ін.). Водночас ці положення фіксують простір, в якому здійснюється верховенство д-ви, і тим самим сприяють його своєрід. матеріалізації. Іноді вони мають підтекст, непрямо позначаючи внутрішньо- та зовнішньополітичні проблеми, що виникли у процесі держ. розвитку. Територія, яка належить народові Ірландії, складається (за конституцією цєї д-ви, ст. 2) з усього однойм. острова, прилеглих до нього о-вів і тер. моря. За конституцією Кореї Т. д. складається з Корейського п-ва та прилеглих о-вів (ст. 3). Конституції регламентують деякі ін. питання, пов'язані з Т. д. Зокрема, в них констатується форма держ. устрою — федеративна або унітарна, встановлюються засади тер. автономії, визначається адм.-тер. поділ. Істор. практиці відомі два осн. способи набуття Т. д.: первинний і похідний. За первин, способом одна д-ва збільшує свою територію, не позбавляючи іншу її володінь (напр., зайняття д-вою території, яка нікому не належить). Похідними є такі способи набуття території, за допомогою яких одна д-ва набуває від іншої частину її території за добровільною згодою або під примусом: купівля-продаж, добровільна уступка території, завоювання. У виключних випадках застосовуються т. з. територіальні санкції до державиагресора. Зокрема, за рішеннями Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 пн. частина кол. Пруссії була передана СРСР, а південна — Польщі. Заг. принципом сучас. міжнар. права, проте, є принцип непорушності встановлених держ. кордонів. | |
ТЕРИТОРІЯ | |
---|---|
ТЕРИТОРІЯ - (лат. territorium — область, територія, від terra — земля) в міжнародному праві — частина земної кулі (суша, води і повітряний простір над ними) та космічний простір і небесні тіла, що в ньому знаходяться. Термін використовується для визначення різних категорій земного та позаземного простору, відмежованих від ін. відповід. просторів певними поверхнями (кордонами), які мають той чи ін. юрид. статус і відповід. прав, режим. За видами прав, режиму Т. поділяється на 3 осн. категорії: а) держ. територія (див. Територія держави); б) міжнар. територія; в) територія зі змішаним режимом. Міжнародна Т. — це Т., яка знаходиться у заг. користуванні всіх держав і на яку не поширюється суверенітет будь-якої дви. До міжнар. Т. належать відкрите море та повітряний простір над ним, Міжнародний район морського дна, Антарктика і космічний простір, включаючи Місяць та ін. небесні тіла. Ці Т. не підлягають нац. привласненню, відкриті для дослідження та використання всіма д-вами відповідно до міжнародного права; на них діють загальновизнані принципи та норми міжнар. права. Т. зі змішаним режимом — це Т., на якій діють одночасно норми як міжнародного, так і нац. права прибережних держав. До складу Т. зі змішаним режимом належать прилегла зона, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона, міжнародні ріки, канали міжнародні морські та протоки міжнародні. | |
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МОРЕ | |
---|---|
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МОРЕ - мор. смуга до 12 мор. миль завширшки вздовж узбережжя або зовн. межі внутрішніх морських вод прибережної д-ви. Входить до складу території прибереж, д-ви і перебуває під її суверенітетом. Суверенітет прибережної д-ви поширюється також на повітр. простір над Т. м., на його дно і надра. Прав, режим Т. м. визначається Конвенцією ООН по морському праву 1982 та ін. міжнар.-прав, актами, нац. зак-вом прибереж, держав. Цей режим відрізняється від режиму ін. частин держ. території (зокрема, внутр. мор. вод). Ідеться насамперед про право мирного проходження суден. Згідно з Конвенцією ООН по мор. праву судна всіх держав, як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мир. проходження через Т. м. (ст. 17—32). Будь-яке судно, що проходить через Т. м. д-ви, повинно виконувати встановлені Конвенцією умови. Проходження судна має бути безперервним і швидким. Проте судно, що проходить через Т. м. іншої д-ви, має право на зупинку і стоянку на якорі, якщо це пов'язано зі звичайним плаванням або з обставинами неперебор. сили, лиха, або з метою надання допомоги суднам, літальним апаратам, які знаходяться у небезпеці (ст. 18). Проходження вважається мирним, якщо ним не порушуються мир, добрий порядок або безпека прибереж, д-ви. Конвенція визначає види діяльності, які вказують на те, що проходження іноз. судна не є мирним, — погроза силою або застосування сили, військ, маневри, акти навмисного і серйозного забруднення, рибальська або досл. діяльність тощо (ст. 19). У Т. м. підводні човни та ін. підводні трансп. засоби мають йти на поверхні та піднімати свій прапор. Прибережна д-ва не повинна перешкоджати мирному проходженню іноз. суден через Т. м. їй, зокрема, забороняється: застосовувати дискримінац. заходи залежно від національності суден, пункту відправлення або призначення вантажів; обкладання суден зборами лише за їх прохід; встановлювати вимоги щодо конструкції чи обладнання іноз. суден, комплектування їх екіпажу, якщо тільки ці вимоги не вводять у дію загальноприйняті міжнар. норми і стандарти. Прибережна д-ва має належ, чином оголошувати про будь-яку відому їй небезпеку для судноплавства в її Т. м. Вона може тимчасово припиняти в певних районах свого Т. м. здійснення права мир. проходження іноз. суден, якщо таке припинення 439 істотно важливе для охорони її безпеки, включаючи проведення навчань з використанням зброї. Припинення вступає у силу тільки після належної публікації про нього (ст. 25 Конвенції). На всі іноз. судна (крім військ, кораблів та ін. держ. суден, які експлуатуються у некомерц. цілях), що проходять через Т. м., поширюється крим. та цив. юрисдикція прибереж, дви, яка не є безумовною. Сфера застосування юрисдикційних повноважень обмежена правилами ст. 27 (крим. юрисдикція на борту судна) та ст. 28 (цив. юрисдикція щодо іноз. суден) Конвенції ООН по морському праву. ТЕРИТОРІЯ - (лат. territorium — область, територія, від terra — земля) | |
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО ДЕРЖАВИ - принцип повноти державної влади у межах тер. відповідної держави. Ця влада здійснюється системою відповід. держ. органів, визначеною конституцією та законами. Вона поширюється на всіх фіз. і юрид. осіб, що перебувають на тер. д-ви. Остання самостійно визначає свій адм.-тер. устрій та порядок утворення нац.- адм. одиниць. Т. в. д. не виключає, якщо на це є згода д-ви, окр. винятків щодо дії її зак-ва стосовно певної категорії іноз. осіб на всій держ. території або в деяких її районах (регіонах). Така згода д-ви має бути виражена в її законах або укладених нею договорах міжнародних. У межах своєї території, якщо інше не передбачено міжнар. договором, д-ва може застосовувати всі, 438 без винятку, передбачені її законами засоби влад, примусу щодо своїх гр-н та іноземців. Поняття «територіальне верховенство держави» характеризує повноту держ. влади у всіх її конст. формах та виявах і цим є ширшим за поняття «юрисдикція держави». Водночас воно є вужчим, ніж поняття «державний суверенітет», оскільки останнє означає не лише верховенство держ. влади на всій тер. країни, а й її незалежність у зовн. сфері. Принцип Т. в. д. закріплений у ст. 2 Конституції України. Відповідно до неї Україна є унітарною д-вою, її територія у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, а суверенітет д-ви поширюється на всю її територію. | |
ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943 | |
---|---|
ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943 - конференція керівників трьох союз, держав у Другій світовій війні 1939—45 (президента США Ф. Д. Рузвельта, прем'єр-міністра Великобританії У. Л. С. Черчілля, голови РНК СРСР Й. В. Сталіна). Відбулася 28.ХІ-1.ХІІ 1943 у м. Тегерані (Іран). Це була перша зустріч «великої трійки» — лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції. У роботі конференції брали участь дипломати і представники військ, командування цих держав. Осн. увагу учасники Т. к. 1943 зосередили на розв'язанні воєн, завдань. Конференція прийняла 1.ХІІ 1943 Декларацію про спільні дії у війні проти гітлер. Німеччини та Декларацію про Іран. Одним з найважливіших досягнень було рішення про відкриття Великобританією та США Другого фронту в Європі до 1.У 1944. Учасники конференції не погодилися з пропозицією У. Л. С. Черчілля відкрити Другий фронт на Балканах. Було вирішено, що висадка союзних армій відбудеться на тер. Франції. У зв'язку з пропозицією амер. та англ. сторін про участь СРСР у війні проти Японії, союзниці Німеччини та Італії, СРСР заявив про свою готовність вступити у війну на Далекому Сході після закінчення воєнних дій у Європі, виходячи з того, що неможливо було забезпечити міцний мир у світі, не досягнувши приборкання япон. агресорів, які порушили рад.-японський договір 1941 про нейтралітет і постійно загрожували безпеці СРСР. У Декларації трьох держав про спільні дії проти нацистської Німеччини та післявоєнне співробітництво керівники цих країн погодили плани знищення збройних сил Німеччини і зобов'язалися прагнути до встановлення такого миру, який дістане схвалення народів і усуне лихо та жахи війни для наст, поколінь. У Декларації про Іран Великобританія, СРСР і США гарантували цій д-ві повну незалежність, суверенітет, тер. цілісність і екон. допомогу. Т. к. 1943 відіграла велику істор. роль під час Другої світової війни, сприяла зміцненню антигітлер. коаліції. Найважливіші положення доктів, прийнятих на конференції, дістали свій розвиток у рішеннях Кримської (Ялтинської) конференції 1945 та Берлінської (Потсдамської) конференції 1945. | |
ТАБУЛА РАСА | |
---|---|
ТАБУЛА РАСА - [лат. tabula rasa - вискоблена (чиста) дошка] — вощена дощечка, якою користувалися для письма давні греки і римляни. Написане на ній легко стиралося. Вислів «зробити з чогось tabula rasa» означає звести нанівець, перекреслити щось. Термін «табула раса» вживається також щодо дитини як об'єкта виховання, щодо людського розуму, свідомості, душі, яка вміщує у собі враження від зовн. світу. Цим висловом послуговувався Арістотель («Проблемата»), Дж. Локк («Дослід про людський розум») та ін. У міжнар. праві — концепція, згідно з якою нова д-ва будує свої правовідносини з «чистого аркуша», на свій розсуд. Прикладом обмеженого застосування цієї концепції у сучасному міжнар. праві є інститут правонаступництва. Так, у Віденській конвенції про правонаступницво держав стосовно договорів 1978 зазначається, що нова незалежна д-ва не зобов'язана зберігати в силі будь-який договір або ставати його учасником лише тому, що на момент правонаступництва цей договір був чинним щодо території, яка є об'єктом правонаступництва (ст. 16). Водночас Конвенція дає можливість новим незалежним д-вам брати участь у багатостор. договорах, значна кількість яких є джерелом норм заг. міжнар. права. Певною мірою концепцію Т. р. використано й у Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983. Одне з положень цієї Конвенції передбачає: якщо правонаступником є нова незалежна д-ва, ніякий держ. борг державипопередниці не переходить до неї, за винятком випадків, коли нова незалежна д-ва дасть на це згоду шляхом укладання угоди (ст. 38). Застосування Т. р. може бути тільки обмеженим і тільки у певних ситуаціях. Згідно з Конвенцією 1978 нова держава-правонаступниця має виконувати обов'язки, котрі, якщо містяться навіть у невизнаних нею договорах, однак мають силу для неї на основі міжнар. права (ст. 5). Йдеться насамперед про імперат. норми міжнар. права, ін. загальновизнані норми, які лежать в основі життєдіяльності сучас. міжнар. співробітництва. | |
СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ | |
---|---|
СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ - (Canal de Suez) - міжнар. водний шлях, що з'єднує Середземне м. з Індійським ок. через Червоне м. і Баб-ель-Мандебську протоку. Проходить територією Єгипту та перебуває під його суверенітетом (довжина каналу — 161 км). Побудований у 1866—69 за ініціативою франц. уряду. Виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу (Compagnie Universelle du Canal maritime de Suez). Офіц. відкритий для судноплавства І7.ХІ 1869. Згодом (29.Х 1888) була прийнята Константинопольська конвенція щодо забезпечення вільного судноплавства у Суецькому каналі, яку підписали Австро-Угорщина, Великобританія, Голландія, Іспанія, Італія, Німеччина, Росія, Туреччина (одночасно представляла також Єгипет) і Франція. Потім до Конвенції приєдналися Греція, Данія, Китай, Норвегія, Португалія, Швеція та Японія. В її основу покладено принцип заг. свободи судноплавства. Конвенцією встановлено міжнар.-правовий режим С. к., який має «завжди бути вільним і відкритим як під час війни, так і під час миру для будь-якого торговельного або військового судна незалежно від його прапора» (ст. 1). Сторони взяли на себе зобов'язання ні в чому не порушувати вільне користування каналом та не поширювати на нього право блокади морської. Значна увага в Конвенції 1888 приділяється військ, аспектам прав, режиму С. к. Він залишається відкритим під час війни для вільного проходу кораблів воюючих сторін. Військ, дії забороняються безпосередньо у водах каналу, в його вхідних портах та на відстані до З миль від цих портів, навіть якщо Єгипет виступає однією з воюючих сторін. Військ, кораблі воюючих сторін мають право поповнювати провіант і запаси в каналі та його вхідних портах у такій кількості, яка дасть змогу дійти до свого найближчого порту. Прохід таких кораблів має здійснюватися упродовж обмеженого строку та без зупинок, якщо вони не викликані потребами служб каналу. Строк перебування військ, кораблів воюючих сторін у Порт-Саїді та на Суец, рейді не повинен перевищувати 24 год., за винятком випадків вимушеної зупинки. Між відходом військ, кораблів воюючих сторін з одного порту завжди має додержуватися інтервал у 24 год. Під час війни в каналі та його вхідних портах воюючим сторонам забороняється висаджувати та приймати на військ, кораблі війська і зброю. Для гарантії свободи судноплавства та нейтралізації каналу д-вам забороняється будувати військ, бази в зоні каналу, споруджувати укріплення та тримати там військ, кораблі. До 1956 каналом управляла Заг. компанія С. к., акціями якої володіли Великобританія, США і Франція. Декретом від 436 26.УІ 1956 Єгипет, уряд націоналізував С. к. і компанію, анулював усі концесійні акти. Рада Безпеки ООН 13.Х 1956 підтвердила суверенітет Єгипту над каналом та його право експлуатувати канал «на основі проходу суден усіх прапорів». 1957 було утв. Адміністрацію С. к. як єдиний нац. держ. орган з відповід. владними повноваженнями. В заяві від 24.IV 1957 уряд Єгипту визнав дію Конвенції 1888 та гарантував свободу і безперервне судноплавство для суден усіх прапорів без будь-якої дискримінації. Докладна регламентація проходу суден через канал встановлена урядом Єгипту у спец. Правилах плавання у С. к. Див. також Канали міжнародні морські. | |
СУДНОПЛАВСТВО | |
---|---|
СУДНОПЛАВСТВО - плавання суден вод. шляхами. Розрізняють: міжнар. морське С; С. на внутрішніх вод. шляхах; С. на міжнародних ріках. Міжнар. морське С. — плавання суден мор. шляхами із заходженням і стоянкою у портах іноз. держав. Здійснюється у відкритому морі, територіальному морі та внутрішніх морських водах. У відкритому морі основоположне значення для здійснення С. має принцип свободи С. у відкритому морі. В тер. морі діє право мир. проходу через протоки, що використовуються для міжнар. С, право транзит, проходу, а в архіпелажних водах — право архіпелаж. проходу. Міжнар. морське С. регламентується нормами міжнародного морського права, двостор. угодами про торгівельне С. і внутрішньодерж. нормами, що визначають прав, стан торг, суден у мор. просторах, умови надання національності суднам, порядок реєстрації суден, порядок здійснення юрисдикції держ. прапора судна, заходи для забезпечення безпеки та охорони морського середовища, відповідальність судновласників, порядок і умови доступу іноз. суден у мор. порти. Осн. міжнар.-правовими док-тами, що визначають умови і порядок міжнар. морського С, є Конвенція про відкрите море 1958, Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958, Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965, Конвенція ООН по морському праву 1982 та ін. міжнар. угоди. С. на міжнар. ріках регулюється Барселонською конвенцією і Статутом про режим судноплавних водних шляхів міжнародного значення 1921. Умови і правила С. на міжнар. ріках визначаються також багатостор. угодами і внутрішньодерж. актами прибережних держав. Діє, крім того, Європейська угода про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення 1996. Міжнародне С. на Дунаї регламентоване Конвенцією про режим 435 судноплавства на Дунаї 1948. Згідно зі ст. 1 цієї Конвенції навігація на Дунаї повинна бути вільною івідкритою для гр-н, торг, суден і товарів усіх держав на основі рівності портових та навігац. зборів і умов торг. С. С. на внутр. вод. шляхах регламентується актами нац. зак-ва. В України Перелік внутр. вод. шляхів, що належать до категорії судноплавних, затв. КМ України 12.VI 1996. | |
СУД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ | |
---|---|
СУД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ - (Cour de justice des Communautes europeen-nes), СЄС — суд. інстанція для розгляду спорів та ін. правових питань у Європейському Співтоваристві (ЄС). Утв. 1952 на підставі договору про Європейське об'єднання вугілля і сталі від 18.IV 1951 з метою «забезпечення дотримання права щодо тлумачення та застосування положень договорів» між країнами-членами. Після утворення у 1957 Європейського товариства по атомній енергії та Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) була розширена компетенція Суду, а пізніше приведена у відповідність до т. з. Договору про злиття 1965, Єдиного європейського акта 1986, Маастрихтського договору 1992. Тепер компетенція СЄС грунтується на положеннях Амстердамської редакції 1997 Договору про заснування Європейського співтовариства (ДЗЄС). СЄС був утворений як єдина установа. В процесі орг. змін 1989 його перетворено на дворівневу структуру: Суд першої інстанції і суд вищого рівня, за яким збережено попередню власну назву суд. органу — Суд європейських співтовариств. Суд першої інстанції уповноважений розглядати: спори між інституціями ЄС та їхнім персоналом; справи з питань конкуренції, недотримання антидемпінгового зак-ва, злиття підприємств, держ. субсидій, права на товарні знаки; дії осіб відповідно до ст. 230(2) ДЗЄС (визнання недійсними рішень) і ст. 232(2) ДЗЄС (неправомірні дії), а також справи про права на інтелект, власність, які ініціюються фіз. особами. Суд другого рівня є касац. інстанцією щодо рішень Суду першої інстанції. Він також розглядає певну категорію справ по першій інстанції. Це стосується: 1) звернення нац. суд. органів щодо тлумачення права Європ. Союзу і чинності актів Ради міністрів та Європ. комісії; 2) подання урядів держав-учасниць чи інституцій ЄС з тих питань, що не належать до компетенції Суду першої інстанції. У кожній з 434 двох інстанцій — по 15 судців, які призначаються урядами держав — учасниць ЄС: від кожної по одному, за взаєм. згодою, строком на 6 років, з правом переобрання. До СЄС призначаються ще 9 генеральних адвокатів на той же строк і тими самим органами. Часткове оновлення складу судців і ген. адвокатів у СЄС відбувається кожні 3 роки. Обидві інстанції очолюються президентами, яких обирають судці через кожні 3 роки. СЄС щорічно призначає першого ген. адвоката і на 6 років судового секретаря. Кожна з інстанцій утворює палати для розгляду справ і має свою канцелярію. Провадження у СЄС поділяється на письмове і усне. Для кожної справи призначається доповідач. Після письм. провадження і можливого суд. слідства провадиться усне публічне засідання. Постанови СЄС приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну до уваги не береться голос судді, який має найнижчий протокольний ранг. Провадження може вестися тільки однією з офіц. мов Співтовариств, але перевага надається франц. мові. Мова провадження обирається позивачем. Рішення і висновки СЄС публікуються у «Збірнику судової практики» всіма офіц. мовами Співтовариств. Місцеперебування СЄС — м. Люксембург (Люксембург). | |
СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВНИЙ | |
---|---|
СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВНИЙ - суверенітет держави — визначальна і невід'ємна якість держави, що відображає її верховенство на своїй території та незалежність (самостійність) у міжнар. відносинах. Нерідко поняття суверенітету кореспондують не д-ві, а узагальнено державній владі. У міжнар. праві термін «суверенітет» уживається у зв'язку з правосуб'єктністю д-ви, в національному — пов'язується насамперед з процесом і результатами владарювання, здійснюваного держ. органами і посад, особами. Ідею С. д. окреслено у Франції ще за феодалізму. Вперше термін для заг. оцінки владарювання використав Ж. Боден, який у праці «Шість книг про республіку» (1576) позначив ним абс. і неподільну владу, що належаламонарху. Він виключав наявність будь-якої ін. влади в д-ві або поза нею, яка б могла бути вищою від влади монарха. За Ж. Боденом, держ. (монарша) влада визнавалася суверенною як у внутрішньому, так і в зовн. вимірах. Суверенітет розглядався як якість такої влади, а питання про її носія певний час залишалося поза увагою. Ідею народного суверенітету сформульовано у 17—18 ст. Найвідомішим її адептом був Ж. Ж. Руссо. Тепер ідея нар. суверенітету відображена в конституціях більшості держав, у т. ч. України. Генеза ідей держ. і нар. суверенітету пов'язувалася з еволюцією держ. владарювання, зі змінами у сусп.-політ, житті, що зумовлювали цю еволюцію. Ідея суверенітету д-ви відобразила становлення і зміцнення абсолютизму. Поява ж ідеї нар. суверенітету засвідчила зрушення у феодальному сусп-ві в напрямі його істор. трансформації. Якщо ідея 432 суверенітету д-ви слугує характеристиці держ. влади загалом, то про нар. суверенітет ідеться у зв'язку з визначенням її носія. Отже, держ. суверенітет і нар. суверенітет — це поняття, пов'язані з явищем держ. владарювання. Вони об'єктивно взаємодоповнюються, але різняться між собою. Істор. розвиток ідеї держ. суверенітету грунтується на визнанні неприпустимості обмеження держ. влади поза волею її носія. Однак суверенітет, по суті, ніколи не вважався абсолютним; навіть за часів феодалізму визнавалося обмеження влади монарха, яке мало ре-ліг., етичний характер тощо. Влада монарха нерідко розглядалася як правова. Необмеж. суверенітет об'єктивно не може існувати юридично, адже держ. влада функціонує у певних прав, межах, зумовлених внутр. і зовн. чинниками. «Абсолютність» суверенітету полягає лише в тому, що ніхто не може юридично (легально) перешкодити д-ві у встановленні внутр. правопорядку відповідно до інтересів носія держ. влади — народу. Неабсолютність суверенітету виявилася у процесі розвитку міжнар. права, імперат. норми якого сформульовано практикою міжнар. спільноти і нерідко поза конкр. держ. волевиявленням. Більше того, іноді держ. суверенітет розглядають у міжнар. праві як функц. поняття. Тому деякі питання внутр. життя д-ви (права людини, охорона навкол. природ, середовища тощо) не відносять виключно до її відання, а вважають об'єктом інтересу всієї міжнар. спільноти. Суверенітет існує лише за умов верховенства і незалежності д-ви, які є його взаємопов'язаними сторонами. Відсутність хоча б однієї зі сторін засвідчує несуверенність тер. утворення, тобто відсутність держ. якості відповід. території. Прикладом можуть бути суб'єкти федерації, які практично не здійснюють зовнішньополіт. функції, а в питаннях внутр. характеру обмежені конституцією федерації. До того ж, суб'єкти звичайно не наділені правом виходу (сецесії) зі складу федерації. Несуверенними є т. з. залежні території — протекторати, колонії тощо. Тому юридично некоректним є їх визначення як напівсуверенних або таких, чий суверенітет обмежений. Обмеження суверенітету може бути реальним у практиці конкр. держав, але передбачає їх згоду на це. Однак навіть за наявності відповід. згоди відсутність однієї зі сторін суверенітету, зокрема незалежності в міжнар. відносинах, засвідчує відсутність суверенітету в цілому. Юрид. зміст обох сторін держ. суверенітету визначений сучасною теорією. Верховенство д-ви насамперед полягає у прав, підлеглості їй усіх суб'єктів у межах держ. території. Будь-які застереження щодо такої підлеглості (напр., дипломатичні привілеї та імунітети) можливі за умов згоди на це д-ви. За принципом верховенства держ. владарювання здійснюється у межах території, відповідно організованої самою д-вою. При цьому держ. влада встановлює повноваження всіх органів і посад, осіб, що виконують її функції. Головне — виключається можливість існування у межах д-ви іншої, аніж її власна, публіч. (держ.) влади. Незалежність д-ви як сторона її суверенітету виражається у тому, що вона здійснює внутр. і зовн. функції поза владою ін. держав. Незалежність у внутр. справах насамперед означає самостійність д-ви у вирішенні ключових питань сусп.-політ, та екон. розвитку. У Декларації про принципи міжнар. права, прийнятій ГА ООН 433 24.Х 1970, зазначається, що кожна д-ва має невід'ємне право обирати політ., екон., соціальну і культурну систему без втручання з боку ін. держав. Вирішення осн. питань організації суспільства належить виключно самій дві. Д-ва не обмежена нац. правом, оскільки діє на основі фактично нею ж створеного правопорядку. Юрид. визначення компетенції органів держ. влади є не обмеженням влади, аспособом здійснення суверенітету. Тому будь-які прав, обмеження «внутрішньої» незалежності д-ви, по суті, неможливі. З ін. боку, ця незалежність також не може бути абсолютною. Кожна д-ва зобов'язана поважати суверенітет ін. держав і діяти у вирішенні внутр. справ не на шкоду їхньої незалежності. Незалежність д-ви у зовн. справах означає свободу зовнішньополіт. діяльності за межами її кордонів з дотриманням норм міжнар. права. Наявність міжнар.-прав, зобов'язань д-ви не свідчить про обмеженість її «зовнішньої» незалежності. Навпаки, активна участь у міжнар. відносинах засвідчує незалежність д-ви, її самодостатність як суб'єкта міжнар. права. Саме сучасне міжнар. право є проявом між-держ. відносин, здійснюваних на основі суверенітету. | |
СУВЕРЕНІТЕТ | |
---|---|
СУВЕРЕНІТЕТ - (від франц. первісно — вершина, верховна влада, з лат. — верхній) — повнота влади держави; самостійність д-ви, її незалежність від ін. держав у внутр. і зовн. політиці. Є одним з принципів міжнародного права; закріплений у Статуті ООН, ряді міжнар. договорів і декларацій. | |
СТРАСБУРГ | |
---|---|
СТРАСБУРГ - (Strasbourg), Страсбур - місто на Сх. Франції, адм. центр регіону Ельзас, деп. Нижній Рейн; істор. столиця Ельзасу. Нас. — 264 тис. чол. (з передмістями — 410 тис. чол.; 1999). До н. е. на місці С. існувало галльське поселення Аргенторат, яке германці перейменували на Strass-Burg (місто доріг). З 962 місто належало до Священної Римської імперії. У 15— 16 ст. С. — один з культур, осередків Європи, європ. гуманізму і Реформації, центр книгодрукування (тут у 1434—45 працював відомий першодрукар Й. Гутенберг). З 1681 С. — у складі Франції. У 18 ст. С. — один з центрів європ. економіки, культури, Просвітництва. В Страсб. ун-ті навчалися студенти з багатьох країн (у т. ч. нім. поет Й. В. Гете, майбутній укр. гетьман К. Г. Розумовський, його син дипломат А. К. Розумовський, укр. історик О. Ф. Шафонський та ін.). Після франко-прусської війни 1870 місто було анексовано Німеччиною і стало адміністративним центром землі Ельзас- 431 Лотарингія. 1918 С. повернуто Франції. 1940 місто окупувала нацистська Німеччина, 23.ХІ 1944 звільнене французькими військами. В 1949 міністр закорд. справ Великобританії Е. Бевін запропонував розмістити у С. Раду Європи, щоб перетворити символ франко-нім. антагонізму на символ миру в Європі. 9.У 1949 тут відбулося перше засідання Ради. У Є. розмішуються Рада Європи та її органи: Секретаріат, Комітет Міністрів Ради Європи, Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський суд з прав людини, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи та ін. Тут також перебувають: Європейський парламент, Європейська Рада, Міжнародний інститут прав людини, Європейська фундація науки, Асамблея регіонів Європи, Європейська фармакопея, Міжнародна комісія з громадянського стану, Європейська конференція цивільної авіації, Центральна комісія навігації по Рейну та ін. | |
СТАТУТ ООН | |
---|---|
СТАТУТ ООН - (Charter of the UNO; Charte de l'ONU) — багатостор. договір, яким визначаються цілі та принципи Організації Об'єднаних Націй, а також структура, склад, функції і повноваження її осн. органів. Він характеризує ООН як міжнародну організацію, що має міжнародну правосуб'єктність, відмінну від міжнар. правосуб'єктності держав. Складовою частиною С. ООН є Статут Міжнародного суду ООН. Пропозиції до проекту С. ООН розроблено на Думбартон-Окській конференції 1944, текст остаточно узгоджений і прийнятий одностайно на Сан-Франциській конференції Об'єднаних Націй 1945. Його підписала 51 держава — засновниця ООН, у т. ч. Україна. Статут набув чинності 24.X 1945 після ратифікації його Китаєм, Великобританією, СРСР, США, Францією і більшістю ін. держав, які його підписали. С. ООН прийнятий від імені народів Об'єднаних Націй, що відрізняє його від Статуту Ліги Націй, який посилався лише на д-ви та уряди як заінтересовані сторони. Таким чином, С. ООН є актом виявлення волі народів світу і це надає йому особливого морального та юрид. значення. У його преамбулі проголошується: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості врятувати прийдешні покоління від бідувань війни, що двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправність чоловіків і жінок та в рівність прав великих і малих націй, і створити умови, за яких можна додержуватися справедливості й поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права, і сприяти соціальному прогресу та поліпшенню умов життя при більшій свободі, й з цією метою проявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди, та об'єднати наші сили для підтримання міжнародного миру і безпеки та забезпечити прийняттям принципів і встановленням методів, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у спільних інтересах, і використати міжнародний апарат для сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів, вирішили 428 об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей». В заключній частині преамбули зазначається, що «відповідні уряди через представників, які зібралися у місті Сан-Франциско... погодились прийняти даний Статут Організації Об'єднаних Націй і цим засновують міжнародну організацію під назвою "Об'єднані Нації"». С. ООН, крім преамбули, має 19 глав, що містять 111 статей. У них визначено цілі та принципи Організації (ст. 1—2), членство (ст. 3—6), структуру (ст. 7—8), склад, функції і повноваження гол. органів: Генеральної Асамблеї ООН (ст. 9-22), Ради Безпеки ООН (ст. 23—32), Економічної і соціальної ради ООН (ст. 61-72), Ради з опіки ООН (ст. 86-91), Міжнародного суду ООН (ст. 92—96), Секретаріату ООН (сі. 97—101). Вони регламентують також важливі сфери міжнар. відносин і застосування статут, приписів щодо мир. вирішення спорів (ст. 33—38), дій щодо загрози мирові, порушення миру та актів агресії (ст. 39—51), регіон, угод (ст. 52—54), міжнар. екон. і соціального співробітництва (ст. 55—60), несамоврядних територій (ст. 73—74), міжнар. системи опіки (ст. 75—85), різних постанов щодо взаєм. прав і обов'язків Організації та держав-членів (ст. 102—105), заходів з безпеки в перех. період (ст. 106—107), поправок до Статуту (ст. 108—109), його ратифікації та підписання (ст. 110—111). С.ООН укладений на основі заг. міжнар. права, що зумовило збереження міжнар. правосуб'єктності держав, і відповідно Організація засновується на принципі суверен, рівності всіх її членів (п. 1 ст. 2). Але обов'язки держав відповідно до осн. принципів, що містяться у преамбулі та ст. 1 Статуту, в яких від членів Організації вимагаються незастосування сили, повага до прав людини та співробітництво в екон., культур, і гуманіт. сферах, — виходять за межі заг. міжнар. права. Ці обов'язки вимагають від них не лише утримання від дій, як це мало місце в заг. міжнар. праві, а й активних дій для досягнення зазначених у Статуті цілей і принципів. Так, поновлення порушеного миру або запобігання загрозі миру, за С. ООН, є обов'язком кожної держави — члена Організації та навіть держав-нечленів. Отже, осн. права держав відповідно до С. ООН відрізняються від осн. прав держав, які належать їм у силу їх міжнар. правосуб'єктності відповідно до заг. міжнар. права, а існування цих прав можливе лише в інституційно організованому міжнар. співтоваристві держав. Таким чином створений новий міжнар. прав, порядок функціонуватиме лише тоді, коли кожна д-ва сумлінно співробітничатиме з ін. д-вами. Якщо зобов'язання членів Організації за С. ООН суперечать їх зобов'язанням за будь-якою ін. міжнар. угодою, то переважають зобов'язання за цим Статутом (ст. 103). Поправки за С. ООН набувають чинності після їх прийняття 2/3 голосів членів ГА ООН з наст, ратифікацією такою самою кількістю членів, включаючи голоси всіх пост, членів РБ ООН. Для перегляду С. ООН необхідне скликання Ген. конференції членів Організації і прийняття будь-якої зміни 2/3 голосів її членів з наст, ратифікацією такою самою кількістю членів, включаючи голоси всіх пост, членів РБ ООН (ст. 108-109). З прийняттям С. ООН міжнар. право набуло якісно нових характеристик, які дозволяють визначити його як нове міжнар. право порівняно з тим заг. міжнар. правом, що існувало до утворення ООН. 429 Останнє діяло в традиц. сфері дип. міждерж. відносин, і норми його виражали ідеологію співіснування держав та спрямовувалися на розв'язання мгжнар. конфліктів, виходячи більше з особистих інтересів, а не спільних цілей. Нове міжнар. право як право організованого міжнар. співтовариства держав грунтується на принципі співробітництва держав і народів, що здійснюється на універсальному і регіон, рівні. Вирішальне значення тут має колект. дипломатія держав, в якій спільні інтереси повинні домінувати над інтересами окр. держав. Водночас С. ООН не намагається регулювати всі міжнар.-прав, відносини держав — членів Організації і особливо держав, які не є її членами; він лише зобов'язує їх дотримуватися його осн. принципів щодо підтримання міжнар. миру і безпеки, а також статутних принципів, прямо пов'язаних з першими, напр., зобов'язує дотримуватися принципу поважання прав людини. С. ООН виходить з передбачення безперервності дії заг. міжнар. права, що історично склалося у формі звичаєвих норм права. Так, у преамбулі Статуту міститься заг. вимога «поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного прав», і ці джерела, що є традиційними для міжнар. права, визначені в ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН, який відповідно до ст. 92 С. ООН є невід'ємною частиною С. ООН (ст. 92). С. ООН розглядає міжнар. право як найважливіший елемент функціонування Організації і вимагає поважати його, виходячи з принципу верховенства права, що випливає з духу та букви його приписів. Крім того, до осн. повноважень ГА ООН Статут відносить «заохочення прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації» (п. 1а ст. 13). Виходячи з цього, ГА ООН 1947 утворила Комісію міжнародного права ООН, осн. завданням якої є підготовка проектів конвенцій та ін. міжнар.-правових актів. Повноваження щодо розробки проектів конвенцій з міжнар. питань у галузях економічній, соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я, заохочення поважання і дотримання прав людини та їх подання до ГА ООН покладено Статутом на ЕКОСОР (ст. 62). У рамках і під егідою ООН прийнято вел. кількість міжнар.-прав, актів з прогресив. розвитку і кодифікації міжнар. права, що сприяло створенню багатьох нових його галузей. Чимало цих норм перетворилося на заг. норми міжнар. права, що діють відповідно до осн. принципів С. ООН. Ін. особливістю осн. принципів міжнар. права, за С. ООН, є те, що вони залежать не лише від санкцій, встановлених у нормах позит. міжнар. права, а й гол. чин. від моральних факторів, які мають розумітися в поняттях природ, права. Так, згідно зі С. ООН члени Організації зобов'язуються підтримувати міжнар. мир і безпеку «у згоді з принципами справедливості та міжнародного права» (п. 1 ст. 1) та вирішувати міжнародні спори так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість (п. З ст. 2). З концепції справедливості виходить і принцип прав людини, встановлений у преамбулі й п. 1b ст. 13 С. ООН. Отже, категорія «справедливість», як і категорія «міжнародне право», належить до наріжних каменів С. ООН. І те, що він прийнятий від імені народів, є свідченням відходу його творців від позитивіст, доктрини міжнар. права, що панувала протягом століть аж до Другої світ, війни, і переходу на філос.- 430 прав, позиції його розуміння з погляду справедливості, тобто в термінах природ, права. Отже, в рамках ООН створене міжнар. право ООН, спрямоване на встановлення миру і справедливості. Принципове значення для належ, функціонування ООН має також закладена у Статуті Організації здатність її органів тлумачити і адаптувати статутні положення, пристосовуючи їх до безперервних і нерідко бурхливих змін у міжнар. відносинах. Практика ГА ООН, РБ ООН і Міжнар. суду ООН є яскравим свідченням гнучкості С. ООН, що дало змогу Організації вистояти в жорстких умовах протистояння великих держав у період «холодної війни». Прикладом є надання певним резолюціям Г А ООН юридично обов'язкового характеру, що привело до кодифікації осн. принципів міжнар. права відповідно до С. ООН, створення міжнар. права прав людини та визначення Міжнар. судом законності проведення ООН «миротворчих операцій», коли діяльність РБ ООН була паралізована правом вето великих держав. Встановлюючи права і обов'язки членів Організації, визначаючи функції, повноваження і відповідальність органів, що утворюються для досягнення її цілей і принципів, С. ООН діє як конституція міжнар. співтовариства держав і, будучи в ньому вищим правом, обмежує суверенні права членів, які вони мають згідно із заг. міжнар. правом. Ряд цих прав члени Організації спільно здійснюють в органах ООН у процесі вироблення і прийняття рішень на колект. основі. Права і обов'язки членів Організації є міжнар. стандартом їх поведінки, що розвиваються практикою органів ООН, яким властиві відповідна компетенція і спроможність. Міжнар. прав, порядок, встановлений С. ООН, є динамічним за своєю природою і можливостями, що відрізняє його від статичного правового порядку Ліги Націй. Закінчення наприкінці 80-х рр. 20 ст. «холодної війни» значно вплинуло на зміцнення прав, засад С. ООН, на ефективність дії Організації, насамперед Ради Безпеки ООН як органу, що несе гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки у світі. | |
СТАТУТ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ | |
---|---|
СТАТУТ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - багатосторонній міжнародний договір, що визначає прав, природу, характер, зміст діяльності, осн. цілі та завдання міжнародної організації. У С. м. о., як правило, закріплюються: повноваження гол. органів організації, порядок їх утворення і представництва в них держав-членів; осн. принципи діяльності організації та її членів; правила прийняття до організації та виходу або виключення з неї; порядок прийняття рішень органами організації та забезпечення їх виконання; порядок вирішення спорів між членами організації. Прикладами С. м. о. є Статут ЮНЕСКО 1945, Статут Ради Європи 1949, Статут СНД 1993 та ін. Особливе місце посідає Статут ООН, в якому не тільки визначаються права та обов'язки держав — членів ООН, а й закріплюються загальновизнані принципи і норми сучас. міжнародного права; в силу цього він є гол. джерелом сучас. міжнар. права. | |
СТАТУТ ЛІГИ НАЦІЙ | |
---|---|
СТАТУТ ЛІГИ НАЦІЙ - (англ. Covenant of the League of Nations; франц. Pacte de la Societe des Nations), Пакт Ліги Націй — багатостор. договір, в якому визначено цілі, принципи, структуру, склад, функції і повноваження осн. органів Ліги Націй як міжурядової організації, утвореної для сприяння міжнар. співробітництву і досягнення миру і безпеки. Ідея прийняття спец, угоди для утворення заг. міжнар. організації виникла під час Першої світової війни 1914—18. У США вона висловлена Лігою із забезпечення миру, яка очолювалася кол. президентом У. Тафтом, а у Великобританії — групою відомих держ. і громад, діячів на чолі з лордом Дж. Брайсом. До 1916 ця ініціатива отримала офіц. визнання у Лондоні з боку заст. міністра закорд. справ лорда C. Сесіля. Англ. уряд утворив комітет на чолі з лордом Р. Філлімором — відомим фахівцем з міжнар. права, який узявся за розробку першого проекту такої угоди. Уряд Франції також утворив комітет, подібний до англійського. У травні 1916 президент США В. Вільсон висловився за 425 участь його країни у можливій асоціації держав, яка буде «попереджати початок будь-якої війни, що може статися або всупереч договірним угодам, або без попередження і повної зневаги ... до думки світу». У своїй заяві від 8.1 1918, відомій як «Чотирнадцять пунктів», він сформулював ідею «загальної асоціації держав», яка «повинна бути утворена на основі спеціальних угод для надання взаємних гарантій політичній незалежності й територіальній цілісності і великим, і малим державам». На Паризькій мирній конференції 1919—20, скликаній для підписання Версальського мирного договору 1919, було утворено спец, комітет у складі 5 великих держав — Великобританії, Італії, США, Франції, Японії та 9 ін. держав, який остаточно узгодив проект Статуту. 28.IV 1919 Конференція схвалила С. Л. Н., a 28.VI 1919 він був підписаний її учасницями. Статут складається з преамбули та 26 статей. С. Л. Н. включено до Версальського мир. договору 1919 як його складовий елемент (ч. І). Статут органічно пов'язаний з ін. частинами цього договору, шо склали т. з. версальську систему самост. статутів і угод: Статут Міжнародної організації праці (ч. XIII); статут першого пост, міжнародного суду — Постійної палати міжнародного правосуддя, що мала бути утворена відповідно до ст. 14 С. Л. Н.; СенЖерменський 1919, Нейїський 1919, Тріанонський 1920, Севрський 1920 і Лозаннський 1923 мирні договори відповідно з Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною; спец, договори щодо нац. меншин, укладені з Польщею, Чехословаччиною, Румунією, Югославією і Грецією. Крім того, Паризький пакт про заборону війни як знаряддя нац. політики 1928 (Пакт Бріана—Келлога 1928), хоча і не містив спец, посилань про зобов'язання держав відповідно до С. Л. Н., проте мав з ним дух. спорідненість і фактично доповнював його новими зобов'язаннями. С. Л. Н. набув чинності 10.VH 1920. Первісними членами Ліги Націй стали 23 країни. До 15.XII 1920, коли відкрилася перша сесія Асамблеї Ліги, — їх було 42, а в 1935 — вже 60 країн, у т. ч. СРСР (1934). Сенат СІНА, однак, відмовився дати згоду на ратифікацію Версальського договору, С. Л. Н. та ін. угод вер-сал. системи, хоча пізніше Сполучені Штати приєдналися до деяких з них. Згідно зі Статутом членство у Лізі Націй обмежувалося «будь-якою державою, яка повністю самоуправляється» (п. 2 ст. 1), тобто будь-яка форма держ. залежності, насамперед колоніальної, виключала членство в ній. С. Л. Н. чітко не наділяв Лігу юрид. персональністю, хоча фактично державиучасниці визнавали, що вона має і міжнародну, і внутрішню юрид. персональність. Ця позиція базувалася частково на принципі юрид. персональності, шо розумілася як необхідна для ефектив. здійснення Лігою її функцій, а частково на практиці Ліги як корпорат. особи, спроможної, напр., укладати угоди з урядом Швейцарії, де розміщувалася штаб-квартира Організації (м. Женева), з питань передачі їй власності, коштів тощо. Значення С. Л. Н. полягало у внесенні змін в організацію співтовариства держав та в матеріальну і процесуальну частини міжнар. права. Положення Статуту фактично означали відмову від системи балансу сили, що існувала тривалий істор. період, і заміну її колект. відповідальністю членів Ліги. Все 426 це мало тягти за собою втрату юрид. значення інституту нейтралітету як позиції юрид. індиферентності до війни з боку третіх держав. У преамбулі С. Л. Н. зазначалося, що члени Організації не повинні вдаватися до війни; вони мають здійснювати відкриті, справедливі та поважливі відносини між д-вами; утверджувати розуміння міжнар. права у поведінці урядів, підтримувати справедливість і сумлінно виконувати договір, зобов'язання у спілкуванні між організованими народами. Держави-учасниці зобов'язувалися також: визнавати, що підтримання міжнар. миру і безпеки вимагає скорочення нац. озброєнь (ст. 8); гарантувати тер. цілісність та існуючу політ, незалежність усіх членів Ліги (ст. 10); не вдаватися до війни протягом трьох місяців без вирішення спору арбітражем або суд. врегулюванням чи розслідуванням Радою Ліги (ст. 12); дотримуватися принципів мандатної системи (ст. 22); забезпечувати справедливі, люд. умови для чоловіків, жінок і дітей як у власних країнах, так і у всіх країнах, на які поширюються їх торг, і пром. відносини, і з цією метою встановити та підтримувати відповідні міжнар. організації; здійснювати контроль за виконанням угод щодо пересування жінок і дітей; за поширенням опіуму та ін. небезпечних наркотиків; здійснювати контроль над продажем зброї; забезпечувати і підтримувати свободу сполучення, транзит і справедливе ставлення до торгівлі всіх членів Ліги; вживати заходів для попередження захворювань і контролю над ними (всі — ст. 23); сприяти співробітництву з нац. організаціями Черв. Хреста (ст. 25) тощо. Для здійснення функцій Ліги Націй Статут передбачав утворення таких її осн. органів: Асамблеї, Ради і Секретаріату. Ці органи були спроможні прямо застосовувати міжнар. право. До структури Ліги Націй належали також Пост, палата міжнар. правосуддя, Міжнар. організація праці й три т. з. технічні організації: Економічна і фінансова організація, Організація сполучень і транзиту та Організація охорони здоров'я. Активна діяльність Ліги Націй припадає на період з 1920 по 1930, коли вона користувалася найб. підтримкою держав і зробила чимало для залагодження тер. спорів, реалізації мандат, системи, захисту нац. меншин тощо. Слабкість Ліги виявилася в її неспроможності протистояти агресивним намірам і діям насамперед Японії, Італії та Німеччини. Однією з осн. причин цього було встановлення у С. Л. Н. повністю децентраліз. системи колект. безпеки, яка фактично не діяла в умовах надзв. незадоволення Версал. договором держав, що зазнали поразки у війні. Формально Ліга Націй припинила своє існування у квітні 1946. Вона увійшла в історію людства, як «великий експеримент», і з цього виміру її значення важко переоцінити. Ідея С. Л. Н., насамперед вимога покінчити з війнами та зробити світ безпечним на основі визнання спільних стандартів люд. цивілізації, були сприйняті в удосконаленій формі Організацією Об'єднаних Націй, Статут якої (див. Статут ООН) відображає віру в універсальність міжнар. права і принципи справедливості як його прав, основи. | |
СТАТУС2 | |
---|---|
СТАТУС - (лат. status — становище) — прав, становище (сукупність прав та обов'язків) фіз. або юрид. особи. | |
СТАНДАРТИ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
СТАНДАРТИ МІЖНАРОДНІ - 1) Міжнар-прав. норми і принципи, що закріплюють стандартизовані правила поведінки суб'єктів міжнародного права у тих чи ін. сферах міждерж. співробітництва. Існують С. м. у галузі захисту прав людини, попередження злочинності й б-би з правопорушниками, охорони навкол. середовища, місц. самоврядування тощо. Стандарти встановлюють певні мін. вимоги, дотримуватися яких повинні всі д-ви. С. м. містяться у міжнар. договорах та ін. джерелах міжнар. права. Так, загальновизнані С. м. в галузі прав людини закріплені в Загальній декларації прав людини 1948 та в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 і Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966. Вони можуть міститися і в док-тах, не наділених обов'язковою юрид. силою, що приймаються міжнар. організаціями. Напр., VII Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушниками в 1985 прийняв Стандартні мінімальні правила здійснення правосуддя щодо неповнолітніх. 2) Док-ти Міжнародної організації з питань стандартизації (ІСО), які встановлюють норми і вимоги у сфері готової продукції масового в-ва, напівфабрикатів і сировини. Вони розробляються тех. к-тами, що складаються з експертів, яких висувають відповідні галузі індустрії. Будь-яка організація — член ІСО може взяти участь у тех. к-ті. Стандарт вважається прийнятим, якщо його схвалять 75 % членів ІСО. Сама ІСО обмежується забезпеченням належ, підготовки і публікації стандартів. Розробка С. м. грунтується на принципах, що включають макс. збереження існуючих нац. систем стандартизації. | |
СТАН ВІЙНИ | |
---|---|
СТАН ВІЙНИ - стан збройного протистояння між державами (блоками держав). Розпочинається від моменту офіц. заяви (повідомлення чи ноти) компет. органу влади країни щодо початку бойових дій проти ін. д-ви та про припинення мир. відносин між ними. Згідно з міжнар. правом, бойові дії між д-вами не повинні розпочинатися без поперед, і недвознач. попередження у формі мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни (III Гаазька конвенція про відкриття бойових дій 1907). ВР України може оголосити за поданням Президента України С. в. у разі збройної агресії проти України (п. 9 ст. 85, п. 19 ст. 106 Конституції України). Фактично це тягне за собою початок (юридично) С. в., навіть якщо подібне і не супроводжується бойовими діями, так само як їх факт не обов'язково призводить до введення воєнного стану в д-ві. Оголошення С. в. тягне за собою низку міжнар.-прав, наслідків: війна повинна вестися з дотриманням законів та звичаїв війни, які встановлюють порядок початку, ведення та припинення бойових дій і відповідальність за порушення цих законів і звичаїв (Паризька декларація про морську війну 1856; Санкт- 423 Петербурзька декларація про заборону застосування розривних та запалювальних куль 1868; Гаазькі конвенції про мирне розв'язання міжнародних зіткнень, про закони та звичаї сухопутної війни, а також про застосування до морської війни Женевської конвенції 1864 про поранених та хворих 1899, основні положення яких були доопрацьовані та суттєво доповнені у III Гаазькій конвенції про відкриття бойових дій, у IV — про закони та звичаї сухопутної війни 1907; Лондонська декларація про право морської війни 1909; Гаазька конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954). С. в. призводить до припинення мирних політ., дип., конс, екон., культур, та ін. відносин; припиняється чинність міжнар. угод. Персоналу закорд. дип. установ надається можливість залишити тер. ворожої д-ви, а остання зобов'язана сприяти найскорішому виїзду осіб, які користуються привілеями та імунітетами. Репрезентація інтересів сторін доручається третій (нейтральній) країні. Напр., під час Вел. Вітчизн. війни 1941—45 нім. інтереси в СРСР представляла Швеція, так само як і радянські — у Німеччині. До гр-н ворожої д-ви можуть встановлюватися певні прав, обмеження (проживання у встановлених місцевостях або інтернування тощо). Цив. повітряним та мор. суднам, а також ін. трансп. засобам пропонується в установлений строк залишити тер. іїз. д-ви, у противному разі вони конфіскуються. При переході до безпосеред. бойових дій оголошується С. в. Однак деякі міжнар. території не можуть використовуватися як театр воєнних дій: Магелланова протока (Договір між Аргентиною та Чилі 1981), міжнар. канали, як, напр., Суецький канал (Константинопольська конвенція 1888); окр. острови та архіпелаги: Аландські острови (Мирний договір між переможцями у Другій світовій війні та Фінляндією 1947), окр. континенти: Антарктика (Договір про Антарктику 1959); Місяць та ін. небесні тіла (Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1966). Крім того, можуть встановлюватися сан., без'ядерні зони тощо. Вважається, що першим кроком до припинення С. в. є капітуляція переможеної сторони — припинення опору її ЗС. Виходячи з міжнар.-прав, практики С. в. припиняється внаслідок: одностор. декларації, коли між сторонами ведуться переговори з цього питання, а встановлення миру є результатом ініціативи однієї зі сторін; двостор. декларації про припинення С. в.; підписання мир. угоди — осн. міжнар.-прав, акта щодо припинення С. в., в якому вирішуються ключові питання дальшого існування держав (політичні, екон., тер., дип., конс, та ін.). Здійснюється обмін військовополоненими, притягуються до відповідальності військ, злочинці, поновлюється чинність двосторонніх та ін. угод, відбуваються реституція, репарація тощо. Відомі й ін. форми припинення С. в.: указ Президії ВР СРСР від 25.1 1955 щодо припинення С. в. між СРСР та Німеччиною, двостороння Декларація про припинення С. в. між СРСР та Японією від 10.Х 1956. | |
СПІВТОВАРИСТВО | |
---|---|
СПІВТОВАРИСТВО - 1) Французьке С. — засноване конституцією П'ятої республіки (1958) об'єднання на чолі з Францією, до якого входили: Французька Республіка (департаменти метрополії, замор, департаменти і території, південні й антарктичні території), незалежні д-ви Африки — кол. франц. колонії (Габон, Мавританія, Мадагаскар, Конго, Сенегал, Чад, Центральноафриканська республіка). Кілька афр. д-в, що не були членами С, мали з ним угоди. До компетенції С. входили: зовн. політика, оборона, грош. система, спільна екон. і фін. політика, використання стратегічної сировини, контроль за правосуддям, вищою освітою, організація трансп. зв'язку. Президентом С. був президент Франції. Органи С. — Виконавча рада (у складі прем'єр-міністра Франції, голів урядів країн-членів, міністрів у справах С), Сенат (у складі делегатів, обраних парламентами країн-членів) і Арбітражний суд (вирішував спори між членами С). Незалежні д-ви могли вступати до С, укладаючи угоди. В 70-х рр. 20 ст. афр. д-ви не поновили угоди про участь у С, що привело до дезінтеграції об'єднання. Під час конст.- прав. реформи 1995 у Франції нормат. положення про С. були вилучені з осн. закону, що юридично оформило припинення його існування. 2) У міжнар. праві — міждерж. утворення, що має на меті досягнення спільних політ, і екон. цілей суверенних держав (напр., Європейське економічне співтовариство). 3) Світове С. усіх держав планети. | |
СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВА ЗАПОЗИЧЕННЯ | |
---|---|
СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВА ЗАПОЗИЧЕННЯ - (англ. special drawing rights, SDR) — міжнар. платіжні та резервні засоби, що випускаються (емітуються) Міжнародним валютним фондом (МВФ) і використовуються як розрахункові одиниці фонду для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом відповід. записів на спец, рахунках. Вони фактично не мають реального матеріального забезпечення. С. п. з. є одними з гол. резервних засобів міжнар. валют, системи і виконують ряд функцій світових грошей щодо регулювання сальдо платіж, балансів багатьох країн, розрахунків з МВФ та з ін. д-вами, поповнення офіц. валют, резервів, порівняння вартості нац. валюти з валютами ін. країн тощо. С. п. з. наділяється кожна держава — член МВФ (у т. ч. Україна), якій відкривається у цьому фонді спец, ліміт у грош. одиницях С. п. з. У межах свого ліміту кожнакраїна може купувати потрібну їй іноземну валюту в ін. країн — членів МВФ, розраховуючись за неї в С. п. з. через фонд. Кошти С. п. з. були запроваджені в міжнар. обіг 1970 у зв'язку з недостатністю ліквідних засобів і поступово перетворилися на міжнар. 422 резервні та платіжні засоби. Спочатку вартість С. п. з. визначалася золотим паритетом долара США (35 доларів за унцію), а з 1976 — за допомогою т. з. кошика валют 16 країн — членів МВФ. З 1981 курс С. п. з. встановлюється на основі середньовиваженого курсу спец, набору в певній пропорції валют найбільш розвинених країн світу. | |
СПЕЦІАЛЬНА МІСІЯ | |
---|---|
СПЕЦІАЛЬНА МІСІЯ - тимчас. місія, яка представляє д-ву і направляється однією д-вою до іншої за згодою останньої для спільного розгляду певних питань або виконання певного завдання. У прав, порядку регулюється Конвенцією про спеціальні місії, прийнятою ГА ООН 8.XII 1969, що складається з 55 статей і факультатив, протоколу про обов'язкове вирішення спорів. Функції С. м. визначаються за взаєм. згодою між д-вою, що посилає, і д-вою, що приймає. Направлення та прийняття С. м. не залежать від наявності дип. чи конс, відносин. Усі офіц. справи, які доручені місії д-вою, що посилає, ведуться з МЗС або через нього ін. органами д-ви, що приймає. Згідно з Конвенцією про С. м. глава д-ви, який очолює місію, має у д-ві, що приймає, або в третій д-ві переваги, привілеї та імунітети, які визначені міжнар. правом за главами держав, що відвідують ін. д-ви з офіц. візитом. Аналогічні переваги, привілеї та імунітети мають глава уряду, міністр закорд. справ та ін. особи високого рангу, які визнаються за ними міжнар. правом. Конвенція передбачає звільнення приміщень С. м. від оподаткування, встановлює недоторканність приміщень, архівів і док-тів, забезпечує свободу зносин, недоторканність особи та особистого приміщення. Представники дви, що посилає С. м., і члени її дип. персоналу мають імунітет від крим., цив. та адм. юрисдикції д-ви, що приймає. Вони не зобов'язані давати показання як свідки. Конвенція встановлює правило, згідно з яким д-ва, що приймає, повинна надавати місії можливості, необхідні для виконання її функцій, враховуючи характер і завдання С. м. Складовою частиною Конвенції є факультатив, протокол про обов'язкове вирішення спорів, який передбачає віднесення таких питань до обов'язкової юрисдикції Міжнародного суду ООН. | |
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ ООН | |
---|---|
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ ООН - міжнар. універсальні організації, які є гол. функц. складовими системи Організації Об'єднаних Націй, пов'язані з нею і здійснюють регулювання міжнар. відносин у різних сферах люд. діяльності: соціальній, культур., екон., фін., сільськогосп. та ін. Статут ООН увів в обіг термін «спеціалізовані установи» (ч. 2 ст. 57), визначив їх як міждерж. організації зі спец, компетенцією. Укладати угоди зі спеціаліз. установами щодо їх зв'язку з ООН уповноважується Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР). Ці угоди затверджуються ГА ООН. З ін. боку, ЕКОСОР має повноваження узгоджувати діяльність С. у. ООН шляхом консультацій з ними і надання їм рекомендацій (ч. 1 і 2 ст. 63), отримувати від установ регулярні доповіді (п. 1 ст. 64), має право проводити в Раді заходи за участю (без права голосу) представників спеціаліз. установ, надсилати представників Ради для обговорення питань у ці установи. Зв'язок з ООН не впливає на незалежність цих організацій. Кожна з них має свою штаб-квартиру, персонал, бюджет. Членство в них не залежить від членства в ООН та ін. універсальних міжнар. організаціях. Вони мають схожі структури: осн. орган у вигляді зібрання представників держав, який розробляє політику діяльності; викон. орган; адм.-викон. орган. Спеціаліз. установи з їхньою функц. компетенцією згруповані навколо ООН — універсальної організації заг. компетенції, яка є ядром орг. структури сучас. міжнар. співтовариства. До С. у. ООН належать: Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО); Організація по продовольству і сільському господарству (ФАО); Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Міжнародний валютний фонд (МВФ); Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ); Міжнародна організація праці (МОП); Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ); Всесвітній поштовий союз (ВПС); Всесвітня метеорологічна організація (ВМО); Міжнародна морська організація (ММО); Міжнародна фінансова корпорація (МФК); Міжнародна асоціація розвитку (МАР); Світова організації! інтелектуальної власності (СОІВ); Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР); Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); Світова організація торгівлі (СОТ). Україна є членом більшості з цих організацій. Існують універсальні міжнар. організації, які не мають статусу С. у. ООН, але входять до системи Організації на основі спеціально укладених з нею угод. Ідеться про МАГАТЕ (Міжнародне агентство по атомній енергії), ВОТ (Всесвітню організацію туризму), Орган по морському дну. За Римським статутом 1998, Міжнародний кримінальний суд (МКС) має укласти спец. угоду про зв'язок з ООН (ст. 2 Статуту) і таким чином увійти до її системи. | |
СИГНАЛИ МОРСЬКІ | |
---|---|
СИГНАЛИ МОРСЬКІ - системи знаків для передачі інформації на судна та із суден. С. м. можуть бути звуковими, світловими (зоровими) і радіосигналами. Для їх подачі використовуються сигнальні прапори Міжнар. зводу сигналів; ручний (прапорний) семафор; сигнальні знаки (фігури); світлова сигналізація, звукові сигнали, піротех. сигнальні засоби. Звід є комплексом умовних сигналів, призначених для підтримки зв'язку на морі з метою забезпечення безпеки мореплавства та охорони люд. життя. Перший Міжнар. звід сигналів був складений 1855 к-том, утвореним м-вом торгівлі Великобританії, згодом переглядався і доповнювався у 1889, 1932. Чинний Міжнар. звід сигналів прийнятий 1965 на 4-й асамблеї Міжурядової мор. консульт. організації (ІМКО). Має розділи: «Правила користування Зводом», «Однобуквені сигнали», «Загальний розділ», «Медичний розділ», «Алфавітний покажчик слів-визначень» і «Додатки». У Міжнар. зводі сигналів містяться узагальнені відомості про сигнали небезпеки, рят. сигнали і порядок радіотелеф. переговорів, пов'язаних із забезпеченням безпеки, а також заг. зауваження і вказівки щодо користування Зводом та способами сигналізації, порядку виклику на зв'язок, упізнання приймальної і передавальної станцій, передачі тексту, закінчення зв'язку та ін. Кожен сигнал має завершене смислове значення і може застосовуватись усіма способами зв'язку. С. м., що використовуються у Міжнар. зводі, складаються з однопрапорних, двопрапорних і трипрапорних сигналів. Розрізняють також сигнали: небезпеки, взаємодії, оповіщення, упізнання, керування. «Міжнародними правилами попередження зіткнення суден» 1972 (МППЗС72) передбачені сигнал, знаки (сигнальні фігури) для подачі певних сигналів. Виділяються, зокрема, сигнали плавання при обмеженій видимості. Сигнали маневровказівки і попередження — звукові сигнали, що випереджають маневр суден, які перебувають на відстані видимості. Сигнали про шторми і сильні вітри — уніфікована система знаків і вогнів для попередження у будьякий час доби про очікувані шторми. Сигнали піднімаються на штормосигн. щоглах портів, на берегових маяках та ін. сигнальних пунктах. 420 Відповідальність за підйом сигналів покладається на управління порту, адміністрацію маяка, нач. сигнальної станції. | |
СЕЦЕСІЯ | |
---|---|
СЕЦЕСІЯ - (лат. secessio — відхід у бік, відокремлення, розкол, від secedere — йти, відходити, відокремлюватися) — 1) У Давньому Римі своєрідна 418 форма б-би плебеїв за свої права. У 494 (за ін. даними, у 470) до н. е. та в 450 (або 449) до н. е. вони демонстративно вийшли зі складу рим. громади і залишили місто. Патриції пішли на поступки, погодившись на щорічне обрання плебеями своїх представників — нар. трибунів. 2) Відокремлення частини території від певної д-ви згідно з рішенням населення або її кер. органів; вихід з д-ви будь-якої адм.-тер. одиниці цієї частини території, а з федерат, д-ви — її суб'єкта за рішенням населення, яке ухвалюється на референдумі, або за рішенням кер. органів цих одиниць, або суб'єктів федерації, які відділяються. Причиною С. здебільшого є загострення етнонац. питання у зв'язку з реалізацією права на самовизначення нації, яка компактно проживає. Конст. право розрізняє два види С: а) згідно з договором між усіма заінтересованими сторонами (центр, влада — суб'єкт, який прагне вийти зі складу д-ви — ін. частини д-ви), тобто С. на добровільних засадах та відповідно до норм міжнар. права; б) в одностор. порядку, шляхом самовільного виходу, здебільшого із застосуванням ЗС. Відомі в політ, історії спроби С. здебільшого були порушеннями федер. конституції, тому жорстко присікалися. Так, у Швейцарії 1847 придушено спробу С. Зондербунда (Особливого союзу), який об'єднав кілька кантонів; аналогічною була доля конфедерації пд. штатів у США в ході громадян, війни 1861—65; в 60-х pp. 20 ст. збройним шляхом ліквідовано спробу С. Бі-афри в Нігерії. 1985 та 1995 для С. франкомовного Квебеку з Канади було використано референдуми, але обидва рази сепаратистам не вдалося набрати більшості голосів. У світ, практиці відомо і про вдалі факти С, хоча в конституціях відповід. країн не передбачалася така можливість: з федерації Велика Колумбія вийшла Венесуела; Сінгапур вийшов з Малайзії; Еритрея, автономія в складі Ефіопії, проголосила себе самост. д-вою; Сх. Бенгалія вийшла з Пакистану і стала двою Бангладеш. Норми про право С. раніше містилися у конституціях соц. федерат, держав. Так, згідно зі ст. 72 Конституції СРСР 1977 за кожною союз, республікою зберігалося право вільного виходу з СРСР. Аналогічна норма була в преамбулі конст. закону «Про Чехословацьку Федерацію» 1968. Порядок здійснення права на С. не закріплювався у конституціях і поточ. закві, враховуючи, що це здійснення на практиці не передбачалося. У соц. теорії право на С. розглядалося як важлива гарантія добровільності об'єднання республік у федерацію. Однак реальне здійснення С. визначалося не концепцією добровільності й не конст. нормами, а конкр. політ, ситуацією. До С. сучасне міжнар. та конст. право ставиться негативно, розцінюючи її як форму сепаратизму. Так, у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970 окремо зазначено, що право нації на самовизначення не може бути здійснено шляхом порушення тер. цілісності д-ви. Ті д-ви, що виникають у результаті одностор. С, не отримують міжнар. визнання. За заг. правилом право С. несумісне з федерат, держ. устроєм. Суб'єктів федерації не наділяють правом одностор. (самовільного) виходу з неї, оскільки це не тільки підриває цілісність і стабільність федерації загалом, а й може заподіяти суттєву шкоду інтересам ін. суб'єктів федерації. У сучас. світі 419 жодна з конституцій федерат, держав не допускає С. Єдиним, хоча й своєрідним, винятком є конституція Ефіопії 1994, в якій ідеться про право виходу з федерації, але воно сформульовано не як право штатів, а як право національностей. Більшість держав закріплюють гарантії цілісності своєї території. Саме у такий спосіб вирішено питання про С. у конституціях більшості держав з федерат, устроєм — США, ФРН, Швейцарії та ін. За конституцією 1993 Рос. Федерація забезпечує цілісність і недоторканність своєї території. В Індії конституція не тільки забороняє С, а й проголошує карними дії щодо її пропаганди. Більшість унітар. д-в також на конст. рівні підкреслює неподільність своєї території. Так, у ст. 2 Конституції України закріплено, що тер. України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. | |
СЕРАПАТНИЙ МИР | |
---|---|
СЕРАПАТНИЙ МИР - (лат. - окремий, відокремлений) — у міжнар. праві мирний договір чи перемир'я, що укладаються з ворогуючою д-вою одним або кількома членами коаліції чи союзу таємно, без відома ін д-в чи всупереч договору, укладеному між країнами — учасницями коаліції (союзу). Укладенню С. м. передують сепаратні переговори з противником, які ведуться під час воєн, дій також без відома ін. учасників коаліції (союзу). Ведення сепарат. переговорів та укладення С. м. є порушенням зобов'язань щодо своїх союзників, які перебувають у стані війни. Об'єднавшись для ведення війни зі спільним противником, учасники коаліції (союзу), зважаючи на істор. уроки ведення воєн, дій, з метою створення умов для своєї безпеки, як правило, беруть на себе взаємні зобов'язання щодо відмови вести сепаратні переговори і укладати С. м. Так, у період Другої світової війни 1939—45 представники 26 країн — учасниць антигітлерівської коаліції підписали Вашингтонську декларацію 1942, згідно з якою вони взяли на себе зобов'язання не вести сепарат. переговорів і не укладати С. м. з противником. У сучас. міжнар. праві термін «сепаратний мир» не вживається. | |
СЕПАРАТИЗМ | |
---|---|
СЕПАРАТИЗМ - (франц. separatisms, від лат. separatus — відокремлення) — рух, спрямований на відокремлення від д-ви частини її території та населення. Відомий здавна, поширений і в сучас. світі: рухи франкомовного нас. провінції Квебек у Канаді, шотландців у Великобританії, басків у Іспанії, курдів у Туреччині, тамілів у Шрі-Ланці та ін. С. породжується суперечностями між центр, владою д-ви та носіями ідей С, якими здебільшого є політ, партії, громад, та реліг. орг-ції етн. або конфес. меншин, іноді — окремі регіон, політ, структури. Підґрунтям для С. є, по-перше, неоднорідність, строкатість складу (нац., реліг., соціального) нас. країни; подруге, нерівномірність соціального, екон., екол., культурного, зокрема мовного, розвитку окр. регіонів, що породжує сподівання тих чи ін. спільної на самозбереження та поліпшення умов існування або, навпаки, прагнення монополізувати привілейоване становище, щоб не поділяти його з ін. спільнотами (спроби відокремлення «Республіки Біафри» від Нігерії у 1967); по-третє, помилки, прорахунки, зловживання центр, влади, які погіршують становище окремих етн. або конфес. спільнот (непоодинокі випадки, коли роль цього фактора з пропагандист, метою штучно перебільшується лідерами С); по-четверте, вплив з-за кордону певних держав, а подеколи — й міжнар. терорист, орг-цій, з метою підпорядкування та експлуатації ресурсів і нас. відокремлених регіонів. С. найчастіше передбачає як кінц. мету — утворення на відокремленій території незалеж. д-ви (напр., незалежність Норвегії від Швеції — 1905, Фінляндії від Росії — 1917, Ісландії від Данії — 1944, Бангладеш від Пакистану — 1971). Один з різновидів С. — іредентизм, тобто прагнення, відокремившись від однієї д-ви, увійти до складу іншої (т. з. Турецька республіка Пн. Кіпру, заклики екстреміст, елементів в Абхазії про вихід зі складу Грузії та входження до Рос. Федерації). С. може також мати 417 на меті не відокремлення від д-ви, а набуття у ній статусу суб'єкта федерації (або автономії). Дещо схожими на С. за мотивацією і рушійними силами, але не зовсім тотожними йому, можна вважати процеси утворення незалеж. д-в за взаєм, погодженням суб'єктів федерації у разі припинення її існування (напр., союзні республіки СРСР). Прихильники С. вдаються до різноманіт. дій: від пропаганд, акцій, діяльності політ, партій, громад, рухів, масових акцій, у т. ч. референдумів (референдуми неодноразово проводилися, напр., у Квебеку) аж до терорист, актів та збройної б-би. Підхід до проблем С. з погляду міжнар. права ускладнюється через колізію його основополож. принципів: з одного боку, непорушність кордонів і поважання тер. цілісності д-в, з другого — право всіх народів на самовизначення. Абсолютизація першого з них загрожує консервацією внутр. і міжнар. конфліктів, абсолютизація другого — неконтрольованим процесом виникнення вел. кількості новоутв. держав, певна частина яких може виявитися нежиттєздатними і перетвориться на об'єкти маніпулювання ін. д-в, що неминуче породжуватиме нові конфліктні ситуації. Сучас. погляди на проблеми прав людини, люд. спільнот, етн. конфес. меншин вимагають перегляду кол. погляду на С. як суто внутр. справи окр. д-в, потребують розробки нових критеріїв та оцінки, адекват. механізмів і принципів підходу ООН, регіон, організацій, міжнар. співдружності в цілому до проблем С. з метою пошуку шляхів справедливого та мирного їх вирішення. | |
СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР - одна з міжнар. угод, що належать до Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 10.IX 1919 у м. Сен-Жермен-ан-Ле (деп. Івелін, Франція) Австрією, з одного боку, і Великобританією, Францією, Італією, Японією, а також 12 д-вами, які об'єдналися з ними [Бельгією, Грецією, Китаєм, Кубою, Нікарагуа, Панамою, Польщею, Португалією, Румунією, Сіамом (Таїландом), Чехословаччиною та Королівством сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія)] — з другого. Договором визнано незалежність Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців. Богемія, Моравія та більша частина Сілезії вилучалися з Австрії і передавалися Чехословаччині, частина Сілезії відходила до Польщі, угор. провінція Бургенланд віддавалася Австрії (1921 значна її частина знову перейшла до Угорщини), пд. землі Тіролю і деякі суміжні з ними території отримала Італія. З укр. земель Буковину було віддано Румунії, а Закарпаття — 416 Чехословаччині. За договором, Австрія відмовлялася від Галичини, яка тоді вже була захоплена Польщею. У ст. 10—13 С.-Ж. м. д. 1919 визначався авт. статус Закарпаття у складі Чехословаччини, який передбачав «найвищий ступінь самоуправління і утворення власного парламенту». Договір включав положення про охорону прав нац. меншин (у т. ч. українців) у Чехословаччині, Польщі та Румуни. Порушення цих прав могло бути оскарженим у Лізі Націй. Проте ці положення здебільшого не виконувалися. С.-Ж. м. д. 1919 фактично забороняв аншлюс Австрії, тобто її входження до складу Німеччини (ст. 88), встановлював триміс. строк для демобілізації австр. збройних сил з метою зменшення їх до 30 тис. чоловік. Створювався «санітарний кордон», спрямований проти УСРР та ін. рад. республік. Окр. положення договору позбавляли Україну можливості брати участь у роботі комісій, які визначали режим судноплавства по Дунаю. Договір, ратифікований Австрією 17.Х 1919, набув чинності 16.VII 1920. Фактично припинив дію внаслідок аншлюсу Австрії з нацист. Німеччиною у 1938 і вже не продовжувався після відновлення незалежності Австрії. | |
СЕКРЕТАРІАТ ООН | |
---|---|
СЕКРЕТАРІАТ ООН - (United Nations Secretariat; Secretariat des Nations Unies) — постійно діючий адм. орган Організації Об'єднаних Націй, який забезпечує функціонування всіх ін. органів ООН. У своїй діяльності керується Статутом ООН. Реалізує рішення і рекомендації гол. органів ООН, вирішує пов'язані з цим адм., орг., фін. та ін. питання. Секретаріат Організації перекладає, друкує і поширює доповіді, резолюції та ін. док-ти ООН; перекладає промови, які виголошуються на засіданнях органів ООН; складає, друкує і поширює стеногр. звіти засідань; зберігає док-ти ООН в архівах; надсилає всі док-ти ГА, РБ та ін. органів ООН її членам; реєструє і публікує міжнар. договори тощо. До складу Секретаріату входять Генеральний секретар ООН і персонал. Ген. секретар є найвищою адм. посад, особою в ООН. Він очолює Секретаріат і керує його роботою. Персонал С. ООН становлять цив. службовці (понад 25 тис.) з більш як 170 країн. Вони відповідальні за свою діяльність тільки перед ООН. Цей персонал працює у центр, установах ООН у м. Нью-Йорку (США), у відділеннях ООН у м. Женеві (Швейцарія), Відні (Австрія), Найробі (Кенія) та ін. містах світу. | |
СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 | |
---|---|
СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - міжнар.-прав. акт, що належить до Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 10.УІІІ 1920 у м. Севрі (Франція) Туреччиною, з одного боку, і Великобританією, Францією, Італією, Японією, а також 9 країнами, які об'єдналися з ними [Бельгією, Вірменією, Грецією, Польщею, Португалією, Румунією, Королівстаом сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія), Чехословаччиною та Хіджазом (майб. Саудівською Аравією], з другого. Мав кабальний для Туреччини характер. Складався з 13 частин і 433 статей. Перша частина відтворювала текст Статуту Ліги Націй, ін. статті були присвяч. визначенню нового прав, статусу Туреччини, її кордонів, проток Босфор і Дарданелли, Мармурового м. тощо. Вона фактично позбавлялася прав суверен, д-ви, а її територія зменшувалася уп'ятеро. Скасовувалися кладені раніше договори Туреччини з 415 її кол. партнерами по Четверному союзу, а також з Росією. Туреччина позбавлялася права користування Суецьким каналом, контролю над протоками Босфор і Дарданелли. Були встановлені обмеження на кількість збройних сил і озброєння для Туреччини. Частина тур. територій (Анатолія) визнана «зоною особливих інтересів Великобританії, Франції та Італії. Умови С. м. д. 1920 були пом'якшені рішеннями Лозаннської конференції (1922— 23). Туреччині було повернуто Сх. Фракію, Ізмір, частковий контроль над Босфором і Дарданеллами. Дальші зрушення на користь Туреччини було здійснено на Конференції в м. Монтре (Швейцарія, 1936). | |
СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ | |
---|---|
СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ - політ, об'єднання європ. монархіч. держав з метою протидії рев. процесам, збереження під гаслом «легітимності» політ, режимів у країнах Європи та кордонів між ними, які були визначені Віденським конгресом 1814—15. Утворений Росією, Австрією і Пруссією, які 26. IX 1815 підписали «Акт Священного союзу». До С. с. згодом приєдналися майже всі європ. країни, але гол. роль у ньому відіграли члени т. з. пентархії (п'ятивладдя): Австрія, Англія, Пруссія, Росія та Франція. Осн. питання політики С. с. вирішувалися на його конгресах. Перший — Аахенський конгрес 1818 (30.ІХ-21.XI 1818) - підтвердив вірність принципам С. с, підтримку заг. миру, заснованого на повазі до зобов'язань, визнав за можливе втручання у внутр. справи держав, але тільки за їх «запрошенням». Враховуючи зміцнення режиму Людовіка XVIII у Франції, він скасував запроваджені раніше обмеження її суверенітету: припинив діяльність у Парижі пост, конференції послів країн-переможниць, вирішив припинити 30.XI 1818 окупацію Франції, яка згідно зі ст. 5 Париз. мир. договору мала тривати 3—5 років, запросив Францію приєднатися до С. с. Пропозицію Росії про регулярне проведення конгресів було відхилено, їх вирішили проводити за потребою. Наст, конгрес відбувся у м. Троппау (Австрія; тепер м. Опава, Чехія) у жовтні—грудні 1820 в умовах бурхливих рев. подій на Пд. Європи: в Іспанії (відновлення дії лібер. конституції 1812, скликання кортесів, заборона інквізиції та ін.) і в Італії (рух карбонаріїв, революції в Неаполі та П'ємонті 414 тощо). Реакцією конгресу став підписаний Росією, Австрією та Пруссією протокол із зобов'язанням не визнавати змін, які здійснюються незакон, шляхом, та вживати примус, заходів, якщо застосування сили виявиться необхідним (але вже без посилань на «запрошення», як на Аахен. конгресі). Конгрес у м. Лайбаху (Австрія; тепер м. Любляна, Словенія), який проходив у січні—березні 1821, був продовженням конгресу в Троппау. Він висловився за те, щоб не визнавати не-апол. революції і покласти їй край або мир. засобами, якщо можливо, або силою, якщо буде необхідно. Виконуючи рішення конгресу, австр. армія, якій була обіцяна допомога рос. армії, навесні 1821 придушила революції в Неаполі та П'ємонті. Веронський конгрес 1822 гол. увагу приділив ісп. проблемі. Погрожуючи інтервенцією, він зажадав від Іспанії змінити політ, систему, але остання відповіла відмовою. Війська Франції, якій Пруссія та Росія обіцяли надати підтримку, розпочали бойові дії і в травні 1823 зайняли Мадрид. Режим короля Фердинанда було відновлено. Конгрес відмовився підтримати грец. повстання проти тур. панування. На Верон. конгресі та після нього обговорювалися плани розширення сфери дії С. с. шляхом інтервенції для придушення визв. руху в латиноамер. колоніях Іспанії. Ці плани не були реалізовані через позицію США, які категорично виступили проти втручання європ. країн у справи амер. континенту (див. Доктрина Монро), а також Англії, котра заявила про визнання самостійності колоній Іспанії. Ці розбіжності започаткували кризу. У наст, роки вона поглиблювалася. Нові конгреси не проводилися, між його гол. учасниками посилювалися суперечності та конфлікти. Наслідком цих процесів було те, що в наст, десятиріччя кол. союзники по С. с. неодноразово опинялися у протилежних політ, та вшськ. коаліціях. Так, під час єгип. криз 30—40-х рр. 19 ст. Росія та Австрія спочатку уклали Мюнхенську конвенцію 1833, а в 1840, разом з Англією та Пруссією, — Лондонську конвенцію; обидві вони проголошували підтримку Туреччини, були спрямовані проти Франції. У березні 1854 Англія і Франція оголосили війну Росії (див. Кримська війна 1853—56). | |
СВІТОВИЙ ОКЕАН | |
---|---|
СВІТОВИЙ ОКЕАН - безперервна водна оболонка Землі, яка оточує материки і острови. Займає пл. 361 млн. км2 (об'єм 1370 млн. км3), що становить 70,8 % земної поверхні. С. о. поділяється материками на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Середня глиб. — 3700 м, найбільша — 11022 м (Маріанський жолоб у Тихому ок.). За геоморфол. та геол. особливостями у С. о. виділяють: підвод. окраїну материків; перех. зони від Океану до материка; ложе Океану і серединноокеаніч. хребти. Дно Океану утворює земна кора океаніч. типу малої потужності (8—10 км). Ложе Океану покрите базальтами з глибоковод. нашаруваннями, вік яких сягає Юрського періоду. У водах і надрах С. о. зустрічаються майже всі відомі хім. елементи. С. о. є «кухнею клімату», практично невичерп. джерелом енергії, доступною для всіх судноплавнокомун і -кац. системою. Океан населяють бл. 150 тис. видіввод. тварин, у т. ч. понад 15 тис. видів риб. Його річна перв. продукція становить 600— 800 млрд. т. Н.-т. прогрес відкрив широкі можливості для використання просторів і ресурсів С. о., активізував практично всі види мор. діяльності. У зв'язку з цим гостро постали проблеми рац. використання природ, ресурсів і охорони вод Океану від забруднення. Вирішення названих проблем можливе на засадах тісного співробітництва всіх держав у відпо-від. сфері на єдиній міжнар.-прав, основі. Міжнар.-прав, статус С. о. визначається у контексті відповід. статусу морів як складових елементів Океану. Вихідною ідеєю є те, що С. о. належить усьому людству. Нею, зокрема, пройнята Конвенція ООН по морському праву 1982. Вона вперше у світовій практиці означила міжнар.- прав, статус С. о. в цілому. Нею ж передбачені права і обов'язки як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, держав у галузі 413 користування багатствами С. о. Конвенція врегулювала також усі види діяльності держав з дослідження, використання та освоєння мор. середовища, живих і мін. ресурсів дна морів та океанів. Серцевиною прав, статусу С. о. за Конвенцією є її положення щодо прав, режиму Міжнародного району морського дна як частини дна морів і океанів за межами дії нац. юрисдикції. Конвенція виходить з того, що цей Район та його ресурси є заг. надбанням людства (ст. 136). Жодна д-ва не може претендувати на свій суверенітет над будь-якою частиною Району чи його ресурсів. Усі права на Район належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з мор. дна (ст. 137). Прав, статус С. о. доповнюється низкою міжнар. договорів і конвенцій з мор. права. Це, зокрема, Конвенція про відкрите море 1958; Конвенція про контин. шельф 1958; Конвенція по запобіганню забруднення моря нафтою 1964; Конвенція про запобігання забрудненню морського середовища скиданням речовин із суден та літальних апаратів 1972; Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, 1969; Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979, Конвенції про охорону Середземного моря від забруднення 1976, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 тощо. Україна є учасницею багатьох міжнар. договорів і конвенцій з питань збереження мор. середовища, використання ресурсів морів і С. о. Вона ратифікувала Конвенцію ООН по морському праву (1999), прийняла Закон «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), виконує інші взяті за міжнар. договорами зобов'язання. | |
САН-ФРАНЦИСЬКИЙ ДОГОВІР 1951 | |
---|---|
САН-ФРАНЦИСЬКИЙ ДОГОВІР 1951 - мир. договір 48 держав з Японією, підписаний 8.IX 1951 на Мирній конференції у м. Сан-Франциско (США). Набув чинності 28.IV 1952. У Сан-Франциській конференції (4—8. IX 1951) взяли участь делегації 52 держав; КНР, КНДР, МНР і ДРВ на конференцію не запрошувалися, а Індія та Бірма відмовилися від участі в ній. С.-Ф. д. 1951 складається з 7 глав (27 статей). Японія визнавала незалежність Кореї та рішення Ради Безпеки ООН про кол. япон. підмандатні території, відмовлялася від будь-яких претензій на Курильські о-ви, Пд. Сахалін, Тайвань, о-ви Пенхуледао, Спратлі та Парасельські. В договорі не згадувалося про повернення цих територій до СРСР та КНР. Япон. о-ви 412 Рюкю, Бонін, Розаріо, Волкано, Парес Вела, Маркус і Дайто передавалися під управління США. С.-Ф. д. 1951 зобов'язував Японію сплатити репарації, але констатував, що на той час юна не мала для цюго достатніх ресурсів. Країни, що зазнали шкоди від япон. агресії, повинні були врегулювати питання про свої претензії до Японії шляхом двостор. переговорів. СРСР, Польща і Чехословаччина, вважаючи, що договір не забезпечує мир, безпеку та дем. розвиток Японії, відмовилися його підписати. Тобто стан війни між СРСР та Японією не був припинений. Нормалізація рад.-япон. відносин відбулася лише 19.Х 1956, коли делегації Японії та СРСР підписали Спільну декларацію щодо припинення стану війни, відновлення миру та добро-сусід. відносин між ними. В цьому док-ті містилася згода Рад. Союзу передати Японії два південнокурил. о-ви (Шикотан і Хабомаї) у разі підписання мир. договору між двома д-вами (такий договір досі не укладено, що ускладнює врегулювання тер. питання між Японією Росією як правонаступницею СРСР). Одночасно з підписанням С.-Ф. д. 1951 США уклали з Японією договір про безпеку, згідно з яким одержали право тримати в Японії та поблизу неї збройні сили. | |
САН-ФРАНЦИСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ 1945 | |
---|---|
САН-ФРАНЦИСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ 1945 - міжнар. дип. конференція, на якій було утворено Організацію Об'єднаних Націй. Скликана у м. Сан-Франциско (США) за рішенням Кримської (Ялтинської) конференції 1945. Проходила з 25. IV по 26.VI 1945. Прийняла Статут ООН, який став прав, фундаментом діяльності ООН, основою універс. системи колективної безпеки. Учасниками С.-Ф. к. О. Н. 1945 були: Австралія, Аргентина, Бельгія, Білорусія, Болівія, Бразилія, Великобританія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Еквадор, Ефіопія, Єгипет, Індія, Ірак, Іран, Канада, Китай, 411 Колумбія, Коста-Рика, Куба, Ліберія, Ліван, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Південно-Африканський Союз, Сальвадор, Саудівська Аравія, Сирія, СРСР, США, Туреччина, Україна, Уругвай, Філіппіни, Франція, Чехословаччина, Чилі, Югославія. Всі ці 50 країн вважаються засновниками ООН. Крім того, 23.УІ 1945 Конференція постановила вважати Польщу членом — засновником ООН і залишити в Статуті місце для підписання його польс. урядом. Для розроблення Статуту ООН на С.-Ф. к. О. Н. 1945 були утворені 4 комісії: 1) з підготовки заг. положень Статуту; 2) з підготовки положень про склад, права та обов'язки Генеральної Асамблеї ООН, Економічної і соціальної ради ООН та Ради опіки ООН; 3) з підготовки положень про склад, функції та повноваження Ради Безпеки ООН; 4) для розгляду прав, проблем. Ці комісії, в свою чергу, утворили тех. к-ти. До складу комісій і тех. к-тів увійшли представники всіх країн-учасниць. Усю роботу Конференції спрямовував Керівний комітет, до складу якого входили глави делегацій від усіх держав. Кер. к-тові в роботі допомагали: Викон. комітет, що складався з глав делегацій 14 країн (Великобританії, Китаю, СРСР, США, Австралії, Бразилії, Канади, Чилі, Чехословаччини, Франції, Ірану, Мексики, Нідерландів, Югославії); Координаційний комітет (14 членів — представників делегацій, що входили до Викон. к-ту); Комітет з перевірки повноважень (5 членів, які призначалися главами делегацій Еквадору, Люксембургу, Нікарагуа, Саудівської Аравії та Югославії). Гол. увагу С.-Ф. к. О. Н. 1945 приділила питанням про цілі та принципи діяльності ООН, структуру та повноваження її органів, прийняття нових членів до Організації, мирне врегулювання міжнар. спорів, визначення загрози миру і діям Ради Безпеки в разі виникнення актів агресії. Конференція вирішила заснувати Міжнародний суд ООН — гол. суд. орган Організації. За основу проекту Статуту ООН були прийняті пропозиції, погоджені на Думбартон-Окській конференції 1944. Учасники С.-Ф. к. О. Н. 1945 внесли численні поправки і доповнення до вказаних пропозицій. Підписаний 26.VI 1945 Статут ООН набув чинності 24.Х 1945. Ця дата вважається днем утворення ООН і щорічно відзначається як День Об'єднаних Націй. | |
САНКЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ | |
---|---|
САНКЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ - заходи потерпілої держави проти дви, яка порушила юрид. зобов'язання, взяте щодо неї, з метою спонукати її до виконання цього зобов'язання. За своєю природою санкції у міжнар. праві докорінно відрізняються від санкцій у внутр. праві. Якщо в останньому вони походять від центр, органів влади, які уповноважені приймати норми права і 408 забезпечувати їх виконання, то в міжнар. праві застосування санкцій проти дви, відповідальної за міжнар.-протиправне діяння, можливе тільки у формі індивід, або колект. самодопомоги (англ. self-help), яка покладається на самі д-ви. За заг. міжнародним правом самодопомога — це дії потерпілої д-ви у відповідь (англ. retaliatory) з метою спонукати д-ву, відповідальну за міжнар.- протиправне діяння, виконати її зобов'язання відповідно до міжнар. права, тобто санкції є здійсненням права потерпілої д-ви на притягнення до відповідальності д-ви, яка порушила свої зобов'язання щодо неї або порушила права третіх держав, в яких виражається їх спільний інтерес. Ост. часом щодо дій держав у відповідь вживається термін «контрзаходи» (англ. counter-measures). Самодопомога і контрзаходи поділяються на дві категорії. Перша включає контрзаходи, яким передує незакон, акт д-ви. Це — репресалії, що можуть законно вживатися потерпілою д-вою, окрім військ, репресалій, заборонених міжнар. правом. Другу категорію становлять заходи, що їх д-ва може вживати згідно з міжнар. правом проти будь-якої д-ви безвідносно до її поведінки. Стосовно таких заходів застосовується термін реторсія, що є актом у відповідь проти д-ви, яка здійснила «недружній акт», незалежно від того, порушує він чи ні юрид. зобов'язання. Як правило, д-ва розглядає порушення, де вона є жертвою, як недруж. акт. Більшість контрзаходів і актів у відповідь підпадають під цю категорію. Прикладами є розірвання дип. відносин, припинення торгівлі, вилучення вкладів з банків дви, акти невизнання уряду-правопорушника. Потерпіла д-ва здійснює такі дії, якщо вони не обмежені договором, на свій розсуд. Осн. вимогою щодо законності репресалій є те, що вони повинні спрямовуватися на отримання відповід. задоволення з метою виправлення несправедливості. Потерпіла д-ва повинна довести, що її мета полягає у припиненні несправедливої дії, тобто в поновленні становища, що існувало до незакон, зміни ситуації, і отриманні відшкодування за будь-яку завдану несправедливість. Репресалії не є законними, якщо д-ва, вживаючи їх, помиляється, навіть коли її помилку можна вибачити. Застосування репресалій вимагає дотримання принципу пропорційності. Розвиток міжнар. права зумовив виникнення принципу, згідно з яким міжнар. співтовариство у складі всіх держав має юрид. інтерес щодо дотримання певних осн. норм міжнар. права, і порушення таких норм є порушенням ерга омнес (лат. erga omnes — такий, що поширюється на всіх). Цей принцип може застосовуватися до самодопомоги поширенням концепції «жертви порушення» на все міжнар. співтовариство держав, де норма має характер erga omnes. Стосовно таких випадків визначається наявність спільного інтересу для підтримання порушених принципів. Тому д-ва, яка безпосередньо не страждає від несправедливості, також має право вживати контрзаходи проти держави-правопорушниці. Цей спільний інтерес став частиною права міжнародних договорів і права міжнар. відповідальності. Так, у п. 2 ст. 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 визнається, що суттєве порушення багатостор. договору одним із його учасників дає право будь-якому ін. учаснику посилатися на припинення дії договору стосовно себе в цілому або в його частині, якщо порушення 409 докорінним чином змінює становище кожного учасника щодо виконання ним своїх зобов'язань. Що стосується міжнар. відповідальності, то найбільш чітке визнання спільного інтересу висловлене 1970 Міжнар. судом ООН у справі Barcelona Traction, де Суд зіслався на категорію принципів, які встановили «зобов'язання держави стосовно міжнародного співтовариства в цілому», і заявив, що всі д-ви заінтересовані в їх дотриманні. Прикладом таких зобов'язань Суд назвав заборону агресії та геноциду і дотримання принципів, що стосуються осн. прав людини, включаючи захист від рабства і расової дискримінації. Отже, всі д-ви, а не лише ті, чиї інтереси безпосередньо зачеплені, мають право вживати контрзаходи проти д-ви, яка порушила одне із зобов'язань міжнар. співтовариства в цілому. Однак міжнар. право не містить чітких критеріїв, які саме контрзаходи мають вживати треті д-ви щодо таких порушень. В доктрині існує погляд, що третя д-ва не може вживати репресалії (у суворому розумінні) на підставі порушення зобов'язань erga omnes, а застосовує лише такі контрзаходи, як реторсії (О. Шахтер, США). Практика свідчить, що у відповідь на порушення осн. норм міжнар. права треті д-ви вживали санкції, яким не вистачало ознак репресалій. Такими були, напр., санкції деяких держав: проти СРСР у зв'язку з його вторгненням в Афганістан; проти Аргентини, яка намагалася силою анексувати Фолклендські (Мальвінські) о-ви; проти Ірану внаслідок порушення ним норм дип. права. У зв'язку з Фолкленд. о-вами РБ ООН навіть виступила проти санкцій, вжитих США та ЄС, закликаючи сторони до переговорів з метою мир. врегулювання спору. РБ ООН одностайно засудила дії Ірану, виходячи зі спільного інтересу міжнар. співтовариства в підтриманні імунітету дипломатів і недоторканності дип. приміщень. Але ні РБ ООН, ні Міжнар. суд ООН, що займався цією справою, а також треті д-ви не вживали заходів, які б підтверджували, що вони діяли на основі зобов'язань erga omnes. В доктрині існує погляд, що заходи колект. самодопомоги, вжиті поза структурою міжнар. інституцій або поза суд. розглядом справи, можуть призвести до анархії у міжнар. відносинах. Застосування таких санкцій залежить від достатньої аргументованості дій третіх держав і встановлення міжнар. організаціями фактів порушень та їх оцінки. Це стосується і рішень Міжнар. суду ООН, заснованих на повному і неупередж. розслідуванні порушення д-вою своїх зобов'язань, що також може бути підставою для вжиття третіми д-вами контрзаходів на підтримку таких рішень. Колективними С. м.-п., або контрзаходами, в рамках міжнародних організацій можуть бути: відмова організації у членстві, призупинення прав члена організації, виключення з міжнар. спілкування, колект. збройні заходи. Особл. вид санкцій становить самооборона, що є збройними примус, діями у відповідь на збройний напад (ст. 51 Статуту ООН). Характеристика контрзаходів міститься у текстах Проектів статей про відповідальність держав за міжнар.-протиправні діяння, розроблених Комісією міжнар. права ООН і представлених 2001 ГА ООН. Мета і межі контрзаходів за цими Проектами полягають у наступному: потерпіла д-ва може вживати контрзаходи проти д-ви, відповідальної за міжнар.-прав, 410 діяння, лише з метою спонукання її до виконання своїх зобов'язань; контрзаходи обмежуються тимчас. невиконанням міжнар.-прав. зобов'язань д-ви, яка застосовує такі заходи до д-ви, відповідальної за міжнар.- протиправне діяння; контрзаходи, по можливості, вживаються таким чином, щоб надати можливість поновити виконання відповід. зобов'язань (ст. 49). Водночас контрзаходи не можуть зачіпати: зобов'язань утримуватися від погрози силою або її застосування, закріплених у Статуті ООН; зобов'язань щодо захисту осн. прав людини; зобов'язань гуманіт. характеру, що забороняють репресалії; ін. зобов'язань, що випливають з норм заг. міжнар. права (п. 1 ст. 50). При цьому д-ва, яка вживає контрзаходи, не звільняється від виконання своїх зобов'язань щодо: а) врегулювання спору з будь-якої процедури, що може бути застосована між нею та відповідальною д-вою; б) поважання недоторканності дип. агентів і коне, посад, осіб, дип. і коне, приміщень, архівів і док-тів (п. 2 ст. 50). У Проектах статей передбачається також встановити принцип пропорційності, за яким контрзаходи повинні бути відповідними до заподіяної шкоди з урахуванням тяжкості міжнар. - протиправного діяння і заг. прав (ст. 51). Визначаються і умови вжиття потерпілою д-вою контрзаходів. Так, до вжиття контрзаходів потерпіла д-ва повинна: зажадати від держави-порушниці виконання її зобов'язань; повідомити державу-порушницю про будь-яке рішення щодо вжиття контрзаходів і запропонувати провести переговори з нею (п. 1 ст. 52). Водночас потерпіла д-ва може вжити негайні контрзаходи, необхідні для забезпечення її прав (п. 2 ст. 52). Контрзаходи не можуть вживатися (а у випадку їх вжиття — повинні припинятися) без необгрунтованого зволікання, якщо: а) міжнар.-протиправне діяння припинено; б) спір перебуває на розгляді суду чи трибуналу, компетентного приймати обов'язкові для сторін рішення (п. З ст. 52). Ост. пункт не застосовується, якщо держава-порушниця не здійснює добросовісно процедуру врегулювання спору (п. 4 ст. 52). Контрзаходи повинні припинятися, як тільки держава-порушниця виконає свої зобов'язання, пов'язані з міжнар.- протиправним діянням (ст. 53). Таким чином, С. м.-п. або контрзаходи є структур, елементом відповідальності міжнародно-правової, згідно з якою кожне протиправне діяння д-ви тягне за собою її відповідальність. | |
САМІТ | |
---|---|
САМІТ - (англ. summit, букв. — вершина, верхівка, від старофранц. sommette — верхівка, з лат. summus — найвищий) — дип. зустрічі (наради, конференції, переговори) на найвищому рівні — глав держав та урядів. Термін з'явився після Другої світової війни 1939—45. До відомих в історії сучас. дипломатії С. належать: зустріч керівників союз, держав «великої трійки» СРСР, США та Великобританії на Берлінській (Потсдамській) конференції 1945; Гельсінська зустріч у верхах держав — учасниць Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 та ін. Термін увійшов до дип. і політ, лексикону, широко застосовується на форумах на найвищому рівні лідерів держав «великої вісімки», держав — учасниць ЄС та його гол. органу — РЄ, зустрічах глав держав та урядів ОБСЄ, глав країн СНД тощо. Проведення С. передбачено установчими договорами, статутами міжнар. організацій, міждержавних політ, утворень, як, напр., Амстердамським договором про Європейський Союз 1997. На С. приймаються і підписуються політ, рішення, угоди, договори, конвенції, декларації, протоколи тощо. | |
РУХОМА ТЕРИТОРІЯ | |
---|---|
РУХОМА ТЕРИТОРІЯ - територія, що переміщується у просторі. Як і держ. територія, є суверенною і недоторканною. Термін набув поширення у зв'язку із закріпленням у міжнар. праві чинних норм нац. права щодо діянь, скоєних, зокрема, на борту цивільних повітр. і мор. суден у відкритому морі, а також на борту військ, кораблів та допоміж. суден ВМФ, у т. ч. військ, повітр. суден, незалежно від місця їх перебування. Ост. роками дедалі частіше до Р. т. відносять і штучні косм. об'єкти та повітр.-косм. літальні апарати типу «Буран», «Shuttle» та ін. Такими можуть вважатися й ін. трансп. засоби пересування, зокрема автомобіль глави дип. (консульської) місії тощо, які відповідно до міжнар. конвенції є недоторканними. | |
РУХ НЕПРИЄДНАННЯ | |
---|---|
РУХ НЕПРИЄДНАННЯ - (Non-Aligned Movement, Mouvement de nonalignement; NAM, MNA) — міжнар. об'єднання країн, які не приєдналися до воєн, блоків і союзів. Ідея принципу неприєднання була вперше сформульована 1954 Дж- Неру і базувалася на панча шила — п'яти принципах співіснування держав з різним соціально-економічним ладом: взаємне поважання тер. цілісності та суверенітету; ненапад; невтручання у внутр. справи один одного; рівність і взаємна вигода; мирне співіснування. Основи Р. н. було закладено на Бандунзькій конференції 1955. 1-а Конференція Р. н. відбулася 1— 6.ІХ 1961 у м. Белграді (Югославія). Від 1981 1 вересня відзначається як День Р. н. Наст, конференції скликалися: 2-а — в м. Каїрі (Єгипет, 1964), 3-я — в м. Лусаці (Замбія, 1970), 4-а — в Алжирі (1973), 5-а — в м. Коломбо (Шрі-Ланка, 1976), 6-а - в м. Гавані (Куба, 1979), 406 7-а - в м. Делі (Індія, 1983), 8-а — в м. Хараре (Зімбабве, 1986), 9-а - в Белграді (1989), 10-а - в м. Джакарті (Індонезія, 1992), 11-а — в Каїрі (1994), 12-а — в м. Дурбані (Південно-Африканська Республіка, 1998), 13-а — в м. Куала-Лумпурі (Малайзія, 2003). Р. н. об'єднує 114 держав (2003). Гол. цілі Р. н. сформульовано в Заключній декларації Гаван. конференції 1979. Вони полягають у: забезпеченні нац. незалежності, суверенітету і тер. цілісності, вільного сусп. розвитку всіх країн; б-бі проти імперіалізму, колоніалізму, расизму, проти всіх форм експансіонізму, іноз. окупації, іноз. панування і гегемонії; активному мирному співіснуванні всіх держав, невтручанні у внутр. і зовн. справи ін. країн, в становленні нового міжнар. екон. порядку тощо. На першому етапі Р. н. не мав сталих політ, структур, його діяльність відбувалася шляхом обміну думками та консультацій учасників. Рис міжнар. об'єднання з власним внутр. механізмом він набув згідно з рішеннями 3-ї Конференції. Вищий орган Р. н. — Конференція. Відповідно до ухвал 4-ї Конференції було запроваджено практику прийняття рішень консенсусом, для роботи в періоди між конференціями 1973 було утв. Координаційне бюро. Загалом існувало понад 50 роб. органів Руху. Періодично проводилися зустрічі глав держав та урядів, наради міністрів за-корд. справ. Р. н. — феномен дипломатії біполяр. періоду «холодної війни», коли він відігравав роль посередника між СРСР та США. Осн. критеріями членства у Р. н. було проголошено проведення його учасниками незалежної зовн. політики, підтримку нац.-визв. руху, неучасть у багатостор. військових блоках і союзах тощо. Країни — учасниці Р. н. обстоювали інтереси миру, брали участь у б-бі за подолання міжнар. напруженості, роззброєння, вирішення міжнар. конфліктів шляхом переговорів. Діяльність Р. н. відіграла помітну роль у поліпшенні міжнар. ситуації у 80—90-х рр. 20 ст. Проте водночас між державами — учасницями Руху відбулося 29 збройних конфліктів, жодна посередницька місія Р. н. не досягла успіху. У зв'язку із завершенням «холодної війни» перед Р. н. постали нові завдання, визначені у новій стратегії і спрямовані на подолання пасив, ролі об'єднання у світі (рішення 9- ї Конференції). Нова стратегія має на меті: поглиблення та зміцнення позит. зрушень у міжнар. відносинах, надання їм незворот. характеру, активну участь усіх членів Руху у вирішенні міжнар. проблем, розробку і впровадження у життя нового міжнар. екон. порядку, який повинен забезпечувати рівноправність усіх суб'єктів міжнар. екон. відносин, викорінення дискримінації у цій сфері, послаблення фін. тягаря над слаборозвиненими країнами, створення сприятливого клімату для цих країн. 12-а Конференція показала відсутність єдності Р. н., неспроможність досягти політ, компромісу, залежність від світових фін. інституцій. Україна розглядає Р. н. як складову частину її багатовекторної зовнішньополіт. стратегії. Вона здобула статус спостерігача в Русі, брала активну участь у роботі 11 —13-ї Конференцій голів держав та урядів, конференцій міністрів закорд. справ, внесла низку пропозицій стосовно визначення пріоритет, напрямів розвитку Р. н. У зверненні Президента України до учасників 13-ї Конференції Р. н. було окреслено можливі напрями співробітництва України 407 з Рухом: у сферах миротв. діяльності, превентивної дипломатії, міжнар. безпеки, роззброєння та нерозповсюдження зброї. | |
РОЗІРВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН | |
---|---|
РОЗІРВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН - припинення відповід. відносин з офіц. оповіщенням про це держави-контрагента. Причинами Р. д. в. можуть бути: виникнення стану війни між сторонами; припинення існування однієї з держав-контр-агентів як самост. суб'єкта міжнар. права; ворожа політика країни щодо її контрагента чи здійснення нею будь-яких дій, несумісних з нормами міжнар. права, тощо. Р. д. в. не тягне за собою автоматичного припинення конс, відносин між відповід. д-ва-ми. Міжнар. право передбачає заходи захисту прав дип. агентів і самих дип. представництв у разі війни і Р. д. в. між відповід. д-ва-ми. Згідно зі ст. 44 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 д-ва перебування і в цій ситуації має сприяти найшвидшому від'їзду осіб, які користуються дип. привілеями та імунітетами, і членів їх сімей, надавати їм у разі необхідності трансп. засоби. Д-ва перебування має також поважати та охороняти приміщення представництва разом із його майном і архівом (ст. 45 Конвенції). | |
РИМСЬКИЙ ДОГОВІР 1957 | |
---|---|
РИМСЬКИЙ ДОГОВІР 1957 - (Договір про заснування Європейського співтовариства) — міжнар. договір, підписаний Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією та ФРН 25.III 1957 у м. Римі (Італія). Набув чинності 1.1 1958. Згідно з положеннями Р. д. 1957 було утворено інтеграц. об'єднання цих держав — Європейське співтовариство. До Р. д. 1957 неодноразово вносилися зміни згідно з такими док-тами: Договір про злиття 1965; Акт про приєднання 1972 (Великобританія, Ірландія, Данія), 1979 (Греція), 1985 (Іспанія, Португалія), 1994 (Австрія, Фінляндія, Швеція); Договір про бюджет 1970 та 1975; Єдиний європейський акт 1986; Договір про Європейський Союз 1992; Амстердамський договір 1997. Нині Рим. договір є одним з найголовніших джерел права Європейського Союзу. В сучас. вигляді Рим. договір складається з 6 частин (314 статей). У ч. І встановлено принципи функціонування Європ. співтовариства, ч. II регулює питання громадянства, ч. III визначає осн. напрями політики співтовариства 405 (вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів; візова та імміграц. політика; транспорт; правила конкуренції, оподаткування та зближення зак-ва; екон. та валютна політика; зайнятість; заг. торг, політика; митне співробітництво; соціальна політика та освіта; культура; охорона здоров'я; захист прав споживачів; трансєвроп. мережі зв'язку; пром-сть; екон. і соціальна згуртованість; дослідження і технол. розвиток; навколишнє середовище; співробітництво з метою сприяння розвитку); ч. IV присвячена питанням асоціації із замор, країнами та територіями; ч. V визначає інститути Співтовариства (Європейський парламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейська комісія, Європейський суд аудиторів, Рахункова палата, Екон. та соціальний комітет, Комітет регіонів, Європейський інвестиційний банк); ч. VI містить заг. та заключні положення. | |
РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1921 | |
---|---|
РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1921 - договір між Росією та Україною з одного боку, і Польщею, з другого,- про припинення війни та нормалізацію відносин. Підписаний 18.III 1921 у м. Ризі (Латвія). Містить преамбулу, 26 статей і додаток. Договір визначив кордон між УСРР і Польщею. Значна частина його проходила по р. Збруч. До Польщі відійшло понад 180 тис. км2 укр. та білорус, земель. Радянська сторона зобов'язувалася повернути Польщі різні воєнні трофеї, культурні та мист. цінності, бібліотеки і архіви, книжкові та археол. зібрання, вивезені Росією з Польщі від 1 січня 1772, а також звільнити Польщу від відповідальності за борговими та всіма ін. зобов'язаннями цар. уряду, сплатити протягом року 30 млн. золотих карбованців як борг за «активну участь Польської Республіки у господарському житті колишньої Російської імперії» тощо. Р. м. д. 1921 втратив чинність 1939 зі вступом рад. військ на тер. Зх. України і Зх. Білорусії. | |
РЕФЕРЕНС | |
---|---|
РЕФЕРЕНС - (франц. reference — довідка, посилання, від лат. referre — повідомляти) — підтвердження М-ва закорд. справ України, видане суб'єкту турист, діяльності України про те, що його зарубіж. партнери (за угодами) матимуть візову підтримку укр. конс, установ за кордоном при їх зверненні для оформлення турист, віз іноз. гр-нам для подорожі в Україну. Порядок і умови видачі Р. визначені Законом України «Про туризм» (1995), Інструкцією Ліцензійної палати про умови і правила здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, та контролю за їх дотриманням (від 17.V 1996), Положенням про порядок видачі референсу суб'єктам туристичної діяльності України (затв. МЗС України 30.ХІІ 1996) та ін. нормат.-прав. актами. | |
РЕТОРСІЇ | |
---|---|
РЕТОРСІЇ - (пізньолат. — зворотна дія) — примус, заходи д-ви, які вживаються нею у відповідь на недружній акт з боку ін. д-ви, що спричинив моральну або матеріальну шкоду, і спрямовані на обмеження незахищених міжнар. правом інтересів другої д-ви. Найпоширеніші Р.: видворення дипломатів; розірвання дип. відносин; припинення дип. переговорів, що відбуваються, або відмова ратифікувати підписані угоди; непродовження торг, привілеїв або угод. P. є найм'якішим проявом примусу, хоча можуть справляти серйозний вплив на д-ву, яка вчинила недруж. акт або правопорушення. Як і репресалії, Р. не передбачають застосування збройних сил. Вони досить широко застосовуються у сучас. міжнар.-прав. практиці. | |
РЕС ЮДІКАТА | |
---|---|
РЕС ЮДІКАТА - (лат. res judicata — вирішена справа) — у римському праві стан, за якого остаточне рішення повноваж. суду, що набуло чинності, є 403 обов'язковим для сторін спору і не може бути предметом перегляду. В сучас. міжнар. праві це положення закріплено в Статуті МС ООН: «Рішення Суду обов'язкове лише для сторін, які беруть участь у справі й лише по цій справі» (ст. 59); «Рішення остаточне і не підлягає оскарженню» (ст. 60). МС ООН вирішує справи тільки між д-вами, однак принцип Р. ю. застосовується і в таких специфічних суд. установах, як Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Рішення великої палати Суду, а за певних умов — будь-якої з його палат є остаточними (п. 1—2 ст. 44 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950). В ЄСПЛ у справі, з одного боку, може виступати д-ва, а з іншого — або д-ва, або фіз. чи юрид. особа. Якщо Суд констатує порушення Конвенції 1950, він може зобов'язати д-ву усунути це порушення і надати потерпілій стороні справедл. компенсацію. Суд не може покласти такий обов'язок на фіз. або юрид. особу, яка скористалася своїм правом на звернення. Саме тому положення про обов'язкову силу суд. рішень та їх виконання сформульовано так: «Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні постанови Суду у справах, в яких вони є сторонами» (п. 1 ст. 46 Конвенції). Це положення свідчить про те, що поперед, рішення Суду, якщо вони застосовуються ним (у частині юрид. конструкцій або аргументації), не мають сили прецеденту, а є автентич. тлумаченням власної юриспруденції. Принцип Р. ю. властивий також арбітраж, рішенням. Конвенція про мирне вирішення міжнародних зіткнень (Гаазька конвенція 1907) містить такі норми: третейська ухвала вирішує спір остаточно і безапеляційно (ст. 81); третейське рішення обов'язкове тільки для сторін спору (п. 1 ст. 84). Модель правил арбітраж, процедури (прийнята 1958 Комісією міжнародного права ООН) також містить усі необхідні складові Р. ю.: арбітражне рішення є остаточ. вирішенням спору (ст. 32); арбітражне рішення є обов'язковим для сторін відразу після його виголошення та має бути сумлінно і негайно виконане (ст. 30). Р. ю. як загальновизнана норма міжнар. права сприяє ефективності міжнар. правосуддя у вирішенні спорів між д-вами. | |
РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ | |
---|---|
РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ - у міжнар. праві особлива форма повернення майна істор., наук., худож. та ін. культурного значення, неправомірно вилученого і вивезеного під час збройного конфлікту д-вою з окупованої нею території ін. д-ви. Щодо культурних цінностей застосовуються заг. правила реституції. Норми звичаєвого міжнар. права про реституцію майна вже склалися до Першої світової війни 1914—18. Заг. правила реституції знайшли своє відображення у ВерсальськоВашингтонській системі мирних договорів з Німеччиною, Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною (1919—21). Водночас у деяких договорах Версальсько-Вашингт. системи містилися «особливі положення» про цю категорію майна. По-перше, вони не обмежувалися ліквідацією наслідків тільки Першої світ, війни. Вимоги про повернення культур, цінностей стосувалися претензій до більш віддалених періодів. По-друге, йшлося про т. з. компенсаційну Р. к. ц., яка полягала в поверненні (заміні) аналогія, культур, цінностей у випадку, коли їх оригінали втрачені. По-третє, у деяких випадках передбачалося повернення певних об'єктів у те місце, з яким вони були традиційно пов'язані. Р. к. ц. набула особливого значення у зв'язку з безпрецедентним руйнуванням і грабунком істор.-архіт. пам'яток, музеїв, архівів і бібліотек фаш. Німеччиною під час Другої світової війни 1939—45 на тер. тимчасово окупованих країн. Зокрема, в Україні було розграбовано 151 музей, знищено або вивезено на Захід бл. 300 тис. експонатів, 51 млн. книжок, 46 млн. архів, справ. У Паризьких мирних договорах 1947 з кол. сателітами фаш. Німеччини (Італією, Угорщиною та Болгарією) містилися статті про Р. к. ц. Зокрема, передбачалося, що коли в окр. випадках ці країни не зможуть провести реституцію предметів, які становлять художню, істор. або археол. цінність і є частиною культур, надбання нації, з території якої ці предмети було вивезено їхніми арміями, 402 владою або гр-нами силою чи з примусу, то вони зобов'язані передати предмети такого самого гатунку і приблизно рівноцінні вивезеним. Після закінчення Другої світ, війни СРСР вдалося знайти на тер. Німеччини частину награбованих і вивезених гітлерівцями культур, цінностей та повернути їх на батьківщину. Частина нім. культур, цінностей також була переміщена на тер. СРСР. У 50-х рр. 20 ст. за рішенням РМ СРСР було передано НДР колекцію картин Дрезден, галереї та понад 1 375 000 ін. експонатів. Прав, статус тих цінностей, що залишилися, визначено внутр. зак-вом. Зокрема, Законом України «Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей» (1999) встановлено, що культурні цінності, переміщені на тер. України внаслідок Другої світ, війни, є частковою компенсацією за заподіяні окупантамизбитки (ст. 3). Р. к. ц. донині залишається однією з найскладніших і невирішених проблем у міжнар. співтоваристві. Згідно з Декларацією держав антигітлерівської коаліції 1943, Париз. мирними договорами 1947, а також Протоколом до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954 правовідносини при Р. к. ц. виникають не між закон, власником цього майна та особою, у володінні якої воно опинилося, а між д-вами, що регулюються нормами міжнар. публічного права. Оскільки при вирішенні питань Р. к. ц. виникає чимало колізій у міжнар. праві, що продовжує розвиватися, помітна роль належить також внутр. праву. Після прийняття Конвенції про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незакон, ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 почала складатися заг. концепція Р. к. ц. країнам, що їх незаконно втратили. її акцент перенесено на двостор. переговори за-інтерес. сторін, а також на багатостор. співробітництво. Утв. Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культур, цінностей країнам їх походження або їх реституції у випадку незакон. привласнення, до складу якого входила Україна. 14.II 1992 глави країн СНД підписали у м. Мінську (Білорусь) Угоду про повернення культурних та історичних цінностей д-вам їх походження. Однак парламент Рос. Федерації не ратифікував Угоду, і її реалізацію не розпочато. Україна уклала кілька міжнар.-прав. угод щодо взаєм. збереження і повернення культур, цінностей, втрачених і незаконно переміщених під час Другої світ, війни (з Польщею, Угорщиною, Німеччиною), веде переговори з ін. країнами. Внаслідок цього Україна одержала втрачені археол. експонати з Херсон, краєзн. музею, частину фресок Михайлівського Золотоверхого собору 11 ст. в Києві та, в свою чергу, передала Німеччині «Архів Баха» тощо. Реституц. проблема зафіксована і в ст. 54 Конституції України. Д-ва вживає заходів для повернення в Україну культур, цінностей народу, що знаходяться за її межами. | |
РЕСТИТУЦІЯ | |
---|---|
РЕСТИТУЦІЯ - (лат. restitutio -відновлення, повернення) -1) У цивільному праві - відновлення стану речей, що існував до вчинення правочину, недійсного за законом або визнаного таким у суд. порядку. 2) У міжнародному праві - вид матеріально-прав. відповідальності д-ви, яка вчинила акт агресії або ін. міжнар.-протиправне діяння. Р. в даному випадку полягає в обов'язку даної д-ви ліквідувати або зменшити матеріальну шкоду, завдану ін. д-ві, відновити поперед, стан. Прикладом такої Р. може бути повернення майна, неправомірно вилученого і вивезеного д-юю, яка бере участь у воєн, діях, з тер. супротивника. Будь-які операції з держ. майном та майном юрид. або фіз. осіб, з метою їх дальшого вивезення до ін. країни, вважаються недійсними. Тому Р. підлягає як те майно, що знаходиться на тер. країни, котра бере участь у воєн, діях, так і майно на тер. третьої сторони. У разі неможливості повернути ті самі речі може бути застосовано режим субституції (повернення под. речей або речей такої самої вартості). Порядок Р. визначається мир. договором або ін. міжнар.-прав. актом. | |
РЕС НУЛЛІУС | |
---|---|
РЕС НУЛЛІУС - (лат. res nullius, букв. - нічия річ) — термін римського права, що означає «річ, яка не належить нікому». На ньому базувався принцип: «res nullius cedit (caedit) primo occu-panti» — «нічия річ належить першому, хто заволодіє нею». Перенесена в міжнар. право часів колон, поділу світу, ця норма рим. права набула значення юрид. обгрунтування для захоплення нових територій і встановлення на них тер. суверенітету колон, держав. Вважалося, що для оформлення захоплення Р. н. або terra nullius («нічийної землі») слід здійснювати її окупацію. Деякі юристи тих часів вважали, що дійсно нічиєю землею могли бути лише землі без населення, але на практиці й землі з населенням, не сформованим у д-ву чи держ. утворення, захоплювалися так само, як і землі без господаря. Ще в 20 ст. у низці тер. спорів між д-вами використовували аргумент Р. н. Але 1975 МС ООН, розглядаючи справу про Зх. Сахару з метою підготовки відповід. консультат. висновку на прохання ГА ООН, відмовився розглядати Зх. Сахару на момент її колонізації (серед. 19 ст.) як «нічию землю». Суд визнав, що питання про майбутнє цієї території необхідно вирішувати з позицій вимог деколонізації відповідно до Принципу самовизначення. | |
РЕС КОМУНІС | |
---|---|
РЕС КОМУНІС - (лат. res communis, букв. - спільна річ) — у римському праві річ, яка знаходиться у спільній власності. Цей термін уживався у різні істор. періоди в різних концепціях належності й використання земних, мор., повітр. і позаатмосферних просторів. Концепція Р. к. в епоху Відродження використовувалася для того, щоб покласти край намаганням деяких мор. держав встановити свою юрисдикцію над частками відкритого моря. У результаті сформувалося розуміння того, що за межами нац. юрисдикції існує Р. к, якою можна користуватися, але не привласнювати її. У 20 ст. в результаті масштаб, кодифікації мор. права, з прийняттям Конвенції ООН по морському праву 1982 міжнар. мор. право збагачується нормат. розробкою концепції «загальної спадщини» людства за межами нац. юрисдикції («район», за термінологією Конвенції). Район та його ресурси не можуть бути привласнені, розробка його багатств, які належать всьому людству, відбувається під контролем міжнар. інституції, яка отримала назву «Орган». У процесі розвитку прав, регламентації косм. діяльності держав теж застосовується концепція Р. к. Так, ст. 1 Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1966 проголошує, що «дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, здійснюються на користь усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного або ринкового розвитку, і є надбанням усього людства». | |
РЕПРЕСАЛІЇ | |
---|---|
РЕПРЕСАЛІЇ - (пізньолат., від лат. — стримувати, зупиняти) — у міжнар. праві правомірні примус, заходи політ, та екон. характеру, що застосовуються однією д-вою у відповідь на неправомір. дії ін. д-ви. Метою Р. є відновлення прав, порушених ін. д-вою. Сучасне міжнар. право забороняє застосовувати Р., пов'язані з використанням сили, тобто збройні Р.; такі дії кваліфікуються як агресія. Важливою умовою правомірності Р. є обов'язок д-ви, що має намір їх застосувати, використати до цього мирну процедуру відшкодування збитків, які були заподіяні правопорушником. Лише відмова держави-правопорушника від такої процедури або від виконання рішення, прийнятого внаслідок застосування такої процедури, відкриває можливість правомір. застосування Р. Заходи, що застосовуються як Р., повинні бути пропорційними правопорушенню, що їх викликало. Р. припиняються з досягненням їх мети. Прикладами застосування Р. є затримання риболов, судна за незакон, лов риби, накладення арешту або конфіскація майна, обмеження або припинення торг, відносин тощо. Особливим видом Р. є заходи впливу, встановлені Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969. Вона передбачає можливість повного або часткового призупинення виконання багатостор. договору ін. сторонами (з єдиним застереженням щодо зобов'язань гуманітар. характеру) у відповідь на істотне порушення такого договору ін. стороною. | |
РЕПАТРІАЦІЯ | |
---|---|
РЕПАТРІАЦІЯ - (пізньолат. — повернення на батьківщину) — повернення в країну громадянства, пост, проживання або походження певних категорій осіб (біженців, переміщених осіб, військовополонених), які внаслідок різних обставин опинилися поза її межами. Здійснюється на підставі міжнар. договорів або відповід. законів заінтерес. д-в. Нерідко буває пов'язана зі зміною (набуттям) громадянства. Обов'язковість Р. військовополонених передбачена Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949. Женев. конвенція про поводження з військовополоненими 1949 (ст. 109) передбачає, що д-ви в період воєн, дій зобов'язані відправляти на батьківщину тяжкохворих і тяжкопоран. військовополонених незалежно від їх звання і кількості після приведення їх до стану, що допускає перевезення. Воюючі сторони повинні намагатися за сприяння відповід. нейтральних держав проводити госпіталізацію у нейтрал, д-вах поранених і хворих військовополонених та можуть укладати угоди про Р. або інтернування у нейтрал, країнах здорових військовополонених, які перебували тривалий час у полоні. Згідно зі ст. 118—119 Женев. конвенції про поводження з військовополоненими 1949 після припинення воєн, дій воюючі д-ви повинні провести безумовну Р. військовополонених, за винятком тих, які не підлягають Р. через тяжку хворобу, скоєний крим. злочин або відбуття покарання за вже винесеним суд. вироком. | |
РЕПАРАЦІЇ | |
---|---|
РЕПАРАЦІЇ - (лат. — відновлення, поновлення) — у міжнар. праві одна з форм матеріальної відповідальності суб'єкта міжнар. права за шкоду, заподіяну внаслідок скоєного ним правопорушення ін. суб'єкту міжнар. права. Виплата Р. проводиться у вигляді реституції, грошової або ін. матеріальної компенсації, або одночасно реституції та компенсації. За своїм юрид. змістом Р. відрізняється вщ контрибуції, яка була даниною переможцеві у війні й існувала у міжнар.-прав, практиці до 1919. Інститут Р. уперше був зафіксований у Версальському мирному договорі 1919, який зобов'язав Німеччину відшкодувати збитки, заподіяні нею під час Першої світової війни 1914—18. Сучасне міжнар. право передбачає матеріальну відповідальність д-ви за розв'язання агресив. війни — т. з. військові Р. Так, рішеннями Кримської (Ялтинської) конференції 1945 та Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 була передбачена виплата Р. Німеччиною, а Паризькими мирними договорами 1947 — виплата кол. союзниками Німеччини у Другій світовій війні 1939—45. | |
РЕКТИФІКАЦІЯ КОРДОНУ | |
---|---|
РЕКТИФІКАЦІЯ КОРДОНУ - (пізньолат. rectificatio — випрямлення, виправлення, від лат. rectus — прямий, вірний і ...ficatio, від facere — робити) — незначна зміна або уточнення лінії держ. кордону. Застосовується у випадках буд-ва тунелів, гідростанцій, аеродромів, мостів та ін. споруд на лінії кордону або в безпосеред. близькості до неї, а також з метою задоволення госп. інтересів суміж. держав. Р. к. здійснюється на підставі міжнар. Договорів між заінтересованими д-вами. | |
РЕКОМЕНДАЦІЇ | |
---|---|
РЕКОМЕНДАЦІЇ - (пізньолат., від лат. ге... — префікс, що означає поновлення або повторення дії, і— доручати, передавати) — в міжнар. праві резолюції міжнар. конференцій, нарад та міжнар. організацій, які не мають обов'язкової юрид. сили. Р. не є джерелами міжнар. права, і для забезпечення їх виконання не може застосовуватись механізм міжнар.-прав. санкцій, проте вони нерідко сприяють формуванню нових принципів і норм міжнар. права. Р. міжнар. організацій можуть бути визнані як юридично обов'язкові норми у звичаєвій та договір, практиці держав. У вигляді Р. у більшості випадків приймаються резолюції органів ООН (див. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН) та міжнар. організацій системи ООН. Р. приймаються також регіональними міжнар. організаціями, погоджувальними та ін. змиваними комісіями, що утворюються д-вами. | |
РЕЗОЛЮЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ООН | |
---|---|
РЕЗОЛЮЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ООН - офіц. акти Генеральної Асамблеї ООН, в яких виражається спільна позиція держав — членів ООН з питань, що входять до компетенції Асамблеї. Вони можуть ухвалюватися як рішення зобов'язального характеру або як рекомендації. На практиці Р. ГА ООН адресуються ін. органам Організації, державам-членам у цілому або індивід, державам-членам, державам — не членам ООН, неуряд. oрг-ціям тощо. Р. ГА ООН мають зобов'язальний характер, якщо приймаються згідно з положеннями Статуту ООН, в яких Асамблея уповноважується застосовувати такі конкр. дії, як прийняття правил процедури (ст. 21), утворення допоміж. органів (ст. 22), схвалення угод зі спеціаліз. установами ООН (ст. 63) та угод з урядами держав щодо територій під опікою (ст. 85) або, за рекомендацією Ради Безпеки ООН, визначення умов, за якими д-ви, 396 що не є членами ООН, можуть стати учасницями Статуту Міжнар. суду ООН (ст. 93). Такі резолюції за своїм характером можуть бути адм. рішеннями або рішеннями ад хок (ad hoc), а у випадку заг. чи тривалої дії — законодавчими або такими, шо включають законод. елемент. Р. ГА ООН мають також зобов'язальний характер, якщо адресуються органам, підлеглим Асамблеї, напр., прийняті нею Правила персоналу ООН. Законодавчими за своїм характером вважаються і Р. ГА ООН з бюдж. питань Організації, які входять до компетенції Асамблеї. Відповідно ГА ООН своїми резолюціями встановлює бюджет Організації, розподіляє витрати її членів, затверджує фін. та бюдж. угоди зі спеціаліз. установами ООН (ст. 17). Р. ГА ООН мають характер рекомендацій, якщо приймаються згідно з функціями і повноваженнями Асамблеї, встановленими Статутом ООН. Так, ГА уповноважується робити рекомендації: з будь-яких питань або справ, що обговорюються у межах Статуту ООН або стосуються повноважень і функцій будь-якого з органів, передбачених Статутом (ст. 10); щодо заг. принципів співробітництва у справі підтримання миру і безпеки, поставлених перед нею будь-якою державою — членом Організації чи РБ ООН або д-вою, яка не є членом ООН (п. 2 ст. 11); щоб звернути увагу РБ ООН на ситуації, які можуть загрожувати міжнар. миру та безпеці (п. З ст. 11); з метою сприяння міжнар. співробітництву в політ, галузі й заохочення прогрес, розвитку міжнар. права та його кодифікації, а також у галузі екон., соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я і сприяння здійсненню прав людини та осн. свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії (ст. 13). ГА ООН, однак, не може робити рекомендації щодо спору або ситуації, стосовно яких РБ ООН виконує покладені на неї Статутом ООН функції, якщо Рада сама не запитає про це Асамблею (п. 1 ст. 12). Заг. практикою ГА ООН стало утворення за її рішеннями нових міжнар. агентств, що діють у рамках Організації. Це рішення може включати: орг. та процедурні умови розгляду такого питання; зобов'язання Організації щодо утворення агентства, структури його органів і визначення посад, осіб; зобов'язання членів агентства або д-в щодо участі в роботі його служб; фін. зобов'язання членів ООН щодо такого агентства і надання йому привілеїв та імунітетів ООН. Такі рішення ГА мають високий рівень гнучкості, оскільки звернення до них дає можливість ООН утворювати в її рамках міжнар. організації та органи без укладання міжнар. договору, так само як і вносити в ці рішення необхідні зміни без проведення нових переговорів. Прикладами таких рішень є: заснування Програми розвитку ООН (ПРООН) - органу ГА ООН, утв. 1965 за резолюцією ГА ООН шляхом об'єднання Спец, фонду і Розширеної програми тех. допомоги, та утвореної 1966 Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО). Сталою практикою ГА ООН є також прийняття резолюцій, спрямованих на формування принципів і норм, що регулюють відповідну поведінку держав. Такі резолюції, як правило, приймаються у формі декларацій, що має підкреслити їх заг. характер. Виходячи з того, що д-ви, які становлять міжнар. співтовариство, перебувають у згоді щодо сприйняття або застосування в їхніх 397 взаємовідносинах певної норми поведінки, і дана норма стає частиною міжнар. права, ці декларації можуть становити джерело норм міжнар. права, подібно до норм, що приймаються консенсусом на конференціях з кодифікації та прогрес, розвитку міжнар. права. Іноді ці декларації є тлумаченнями Статуту ООН та ін. міжнар.-прав. док-тів, деколи вони є доказом практики держав і розвитку звичаєвого міжнар. права, часом формують нові принципи, які в одних випадках ведуть до тлумачення міжнар. договорів чи нового звичаю, а в інших — сприймаються як авторитетні свідчення міжнар.-прав. принципів в обставинах, за якими укладення форм, договору не може бути досягнуто. Однак не всі Р. ГА ООН, прийняті у формі декларації, мають однакове юрид. значення. Це питання вимагає ретельного аналізу в кожному випадку і щодо кожного положення такої резолюції, беручи до уваги: текст її проекту; рівень визнання голосуванням; заяви, зроблені членами ООН у процесі обговорення; дальшу поведінку цих членів ООН, як і поведінку самої ООН. Поширеним є погляд, що ці резолюції не створюють право, але можуть бути авторитет, доказом його існування. Так, Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, прийнята Р. ГА ООН консенсусом, може розглядатися як така, що з'ясовує існуючі норми міжнар. права. Вона проголошує, що принципи Статуту ООН, включені до цієї Декларації, становлять осн. принципи міжнародного права. Прикладом Р. ГА ООН, яка є свідченням виникнення норм міжнар. права, може бути Декларація правових принципів діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору 1963. Об'єктом і метою Декларації є проголошення прав, принципів, що віддзеркалюють міжнар. право як прийняте членами ООН. Подібною є Декларація про принципи, що регулюють режим дна морів і океанів та їх надр за межами дії національної юрисдикції 1970, яка проголошує, що ресурси дна таких морів і океанів є спільною спадщиною людства. Вона також встановлює, що жодна д-ва або особа, фіз. чи юридична, не може здійснювати або набувати права щодо цього району чи його ресурсів, несумісного зі встановленим міжнар. режимом і принципами даної Декларації. Такі Р. ГА ООН теж можуть мати чітко виражений характер de lege ferenda, щоб забезпечити основу для наступної та узгодженої практики д-в, яка має трансформувати відповід. резолюцію у норму звичаєвого міжнар. права. Такою є прийнята ГА Загальна декларація прав людини 1948, яка згодом трансформувалася у загальновизнані норми міжнар. права. МС ООН у своїх консульт. висновках щодо Намібії (1970) та Зх. Сахари (1970) визнав Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 (Р. ГА ООН) частиною заг. міжнар. права, а саму резолюцію — методом, яким вона набула цього юрид. статусу. Отже, при здійсненні ГА своїх повноважень відповідно до Статуту ООН необхідно виходити з того, що ГА і іс форум, на якому представлені практично всі д-ви світу, які після обговорення можуть висловлювати свою колект. думку щодо існуючих принципів та норм міжнар. права, а Р. ГА ООН є основою та 398 відправним пунктом для їх прогрес, розвитку через однакову поведінку держав. | |
РЕЖИМ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ | |
---|---|
РЕЖИМ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ - міжнар.-правовий режим, відповідно до якого одна д-ва надає ін. д-ві, її фіз. чи юрид. особам у сфері екон., торг, та ін. відносин права, переваги, привілеї та пільги, такі ж сприятливі, які юна надає або надасть у майбутньому будь-якій третій д-ві або її фіз. чи юрид особам. Р. н. с. та винятки з нього встановлюються тільки міжнар. договором. Фактично даний режим означає звичайні, недискримінац. умови співробітництва на відміну від особливих (обмежувальних або, навпаки, преференційних) умов, які можуть вводитися для окр. країн. Р. н. с. є одним з осн. принципів дії Генеральної угоди про тарифи і торгівлю, закріплений у Принципах міжнар. торг, відносин і торг, політики (ухвалених на І Конференції з торгівлі й розвитку 1964), а також у ст. 26 Хартії екон. прав і обов'язків держав, прийнятій ГА ООН 12.ХІІ 1974. Як правило, Р. н. с. 395 є однією з умов міжнар. договорів про торг.-екон. співробітництво. Напр., звільнення від держ. мита і податків, коне, зборів і податків, проведення митних процедур і формальностей тощо. Р. н. с. може встановлюватися у міжнар. договорах з питань міжнар. перевезень. Напр., у міжнар. двостор. договорах щодо мор. перевезень може вказуватися норма, відповідно до якої судна під час виходу, входу та перебування у портах можуть користуватися найбільш сприятливими умовами, що їх обидві д-ви нададуть суднам під прапором третіх держав. Україна, як правило, передбачає Р. н. с. у міжнар. договорах. Зазнач, режим встановлюється багатостор. та двостор. міжнар. угодами про торг.-екон. співробітництво на умовах взаємності й передбачає одночасне поширення пільг з усіх галузей міжнар. екон. співробітництва — ставок експорт, та імпорт, мита, інвестицій, підприємницької діяльності тощо (див. Національний режим, Преференції). Наявність Р. н. с. характеризує особливий рівень відносин між д-вами. Про це свідчить досить часте його використання у рамках інтеграц співробітництва, або у зв'язках між прикорд. д-вами, або у внугрішньорегіон. відносинах (ЄС, СНД). Застосування Р. н. с. позитивно впливає на розвиток міжнар. торгівлі, про що було визнано у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. Всі д-ви мають право встановлювати винятки з Р. н. с. (обмеження чи заборони), які мають забезпечувати дотримання держ. безпеки, громад, порядку, моральності населення, охорони здоров'я, захисту та охорони росл, світу, істор., культур, і археол. цінностей. У міжнар. договорах з питань торг.-екон. та ін. видів діяльності можуть зазначатися сфери чи регіони торг.-екон. діяльності, на які договірні д-ви не поширюватимуть Р. н. с: на пільги та переваги, що надаються з метою спрощення при-корд. торгівлі або випливають з митних союзів, ін. форм екон. інтеграції тощо. Винятки з Р. н. с, пов'язані з мит. пільгами для країн, що розвиваються (насамперед у тариф, сфері), по суті перетворилися на самост. договірний принцип міжнар. торгівлі. Можливість винятків з Р. н. с. передбачена згаданими Принципами та Хартією. | |
РЕЄСТРАЦІЯ І ПУБЛІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ | |
---|---|
РЕЄСТРАЦІЯ І ПУБЛІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - міжнародною організацією — передбачений нормами міжнар. права порядок ведення реєстру та офіц. оприлюднення договорів міжнародних з метою їх обліку, контролю і надання юрид. сили. Є інститутом міжнар. права, призначення якого полягає у забезпеченні відкритої дипломатії. Статут Ліги Націй передбачав обов'язковість реєстрації та публікації договорів, укладених сторонами - членами Ліги, причому за відсутності реєстрації договір втрачав силу (ст. 18). На практиці, а також у Лізі Націй сформувалася звичаєва норма: незареєстрований договір набував чинності й обов'язкової сили, але на нього не можна було посилатися в органах Ліги. Інститут реєстрації застосовано в Статуті ООН. Його ст. 102 передбачає, що: «1. Будьякий договір і будь-яка міжнародна угода, укладені будь-яким членом Організації після набуття чинності цього Статуту, мають бути за першої можливості зареєстровані в Секретаріаті та ним опубліковані. 2. Жодна зі сторін у будь-якому такому договорі або міжнародній угоді, не зареєстрованих згідно з пунктом 1 даної статті, не може посилатися на такий договір або угоду в жодному з органів Організації Об'єднаних Націй». Починаючи з 1945 року численні міжнар. універсальні та регіональні організації ведуть реєстрацію договорів, які мають відношення до їх діяльності. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 (ст. 80) підтверджує правило про необхідність реєструвати і публікувати в Секретаріаті ООН договори, які набули чинності, навіть якщо сторони цих договорів не є членами Організації Об'єднаних Націй. Неопубліковані міжнар. договори не визнаються органами міжнар. правосуддя, передусім Міжнародним судом ООН. | |
РЕДЕМАРКАЦІЯ | |
---|---|
РЕДЕМАРКАЦІЯ - (франц. rectemarcation, від re... — префікс, що означає поновлення або повторення, і demarcation — розмежування) — перевірка та відновлення лінії держ. кордону на місцевості й позначення її прикорд. знаками на підставі діючих договір, док-тів. Передбачає перевірку раніше проведеної демаркації кордонів, ремонт або відновлення зруйнованих або пошкоджених прикорд. знаків, заміну знаків одного типу знаками ін. типу, встановлення дод. знаків тощо. Р. здійснюється спец, змішаними редемаркаційними комісіями, що призначаються за домовленістю прикорд. д-вами. Змішана редемаркац. комісія складає новий протокол опису кордону, карти з його позначенням, а також протоколи на прикорд. знаки зі схемами. Нові док-ти підлягають затвердженню згідно з чин. внутр. зак-вом кожної сторони. Іноді в процесі Р. виникає необхідність випрямлення кордону на окр. ділянках або встановлення іншого, зручнішого проходження кордону, що приводить до обміну невел. ділянками території між прикорд. д-вами (зокрема, д-ви можуть домовитися про проходження нового кордону на ділянках прикорд. річок у зв'язку зі змінами в їх руслі). В таких випадках, якщо до прикорд. д-в відійдуть неоднакові за площею та якістю території, змішані редемаркаційні комісії визначають тер. компенсацію сторонам і складають протокол, який затверджується уповноваж, інстанціями прикорд. держав. Сторони можуть домовитися здійснювати Р. регулярно через визначений проміжок часу, особливо на річкових ділянках кордону, де найчастіше відбуваються втрата прикорд. знаків, зміни у руслі річок, утворення або розмив островів. Порядок Р. регулюється двостор. договорами 394 між прикорд. д-вами (напр., Договором між Україною та Словацькою Республікою про спільний держ. кордон 1993). | |
РАТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
РАТИФІКАЦІЯ - (франц. ratification - затвердження, від пізньолат. ratificatio, лат. ratus — такий, що має законну силу, і ...ficatio, від facere — робити) — затвердження вищим органом держ. влади (монархом, президентом, парламентом; в Україні — Верх. Радою) договору міжнародного та згода на його обов'язковість для країни. Є однією зі стадій укладення міжнар. договору, переважно заключною. Прав, природа Р. і порядок її здійснення визначаються Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 та нац. зак-вом (в Україні — Законом «Про міжнародні договори України» 1993). Р. не є обов'язковою для укладення будь-якого договору, в заг. вигляді перелік випадків обов'язкової Р. наведено у ст. 14 Віден. конвенції 1969: якщо Р. передбачена договором або ін. домовленістю його учасників; якщо представник д-ви підписав договір за умови його Р. або намір д-ви про підписання за такої умови випливає з повноважень чи висловлювань у ході переговорів. Закон «Про міжнародні договори України» (п. 2 ст. 7) містить перелік договорів, які підлягають P.: а) політичні, загальноекономічні, із загальнофін. питань, з питань позики та кредиту, територіальні, мирні; б) про права і свободи людини та гр-нина; в) про громадянство; г) про участь у міждерж. союзах та об'єднаннях, системах колект. безпеки; д) про військ, допомогу, направлення контингенту ЗС України до ін. країн або допуск іноз. ЗС на тер. України; е) про істор. та культурні надбання народу України; є) такі, виконання яких передбачає зміну чинних або прийняття нових законів України; ж) ін. договори, Р. яких передбачена законом або самим договором. Процес Р. складається з трьох послідовних стадій: попереднє схвалення, сама Р. та обмін ратифікаційними грамотами. Процедури перших двох стадій здійснюються в різних країнах неоднаково, відповідно до норм конст. (а не міжнародного) права. В Україні пропозиції щодо Р. розглядаються Президентом або Кабінетом Міністрів, і в разі їх схвалення договір подається до Верх. Ради, попередньо розглядається К-том у закорд. справах ВР (у разі потреби — також ін. заінтересованими ктами). Разом з висновками к-тів і проектом Закону про Р. договір подається на розгляд ВР. Закон «Про міжнародні договори України» в ряді випадків передбачає особливий порядок Р. Якщо виявляються розбіжності між договором та Конституцією України, договір надсилається до Конст. Суду для отримання висновку щодо його відповідності Конституції, а коли положення договору суперечать Конституції, його Р. відкладається до внесення відповід. змін до Конституції. У разі, якщо договір потребує внесення змін до чинних законів України, то законопроекти про ці зміни подаються на розгляд одночасно з проектом закону про Р. договору. Закони про Р. приймаються простою більшістю голосів депутатів ВР, крім договорів з тер. питань, проблем громадянства та про участь у міждерж. союзах, об'єднаннях, системах колект. безпеки, для Р. яких потрібно 2/3 голосів наявної кількості депутатів. Р. договору фіксується у ратифікац. грамоті. Двостор. договори набувають чинності (якщо в них не передбачене інше) 393 після обміну ратифікац. грамотами, що здійснюється у погоджений сторонами час, як правило, в столиці тієї країни, де договір не підписувався. При укладанні багатостор. договорів сторони визначають країну-депозитарій, якій усіма учасниками передаються ратифікац. грамоти, і договір набуває чинності від моменту отримання депозитарієм грамот від усіх (або визначеної договором кількості) учасників. В окр. випадках призначається кілька депозитаріїв, але значного поширення ця практика не набула. Про обмін ратифікац. грамотами або їх передачу депозитарію складаються відповідні протоколи. Під час Р. до договору не можуть бути внесені жодні зміни або доповнення. Але кожен учасник багатостор. договору має право (якщо в самому тексті відсутні положення про неприпустимість цього) зробити застереження (ст. 19 Віден. конвенції). Останні фіксуються у ратифікац. грамоті та протоколі про її передачу депозитарію. Відповідно до Віден. конвенції (ст. 20), коли країна — учасниця договору протягом 12 міс. вщ часу отримання нею повідомлення про застереження не висловила своїх заперечень, вважається, що вона погодилася із застереженням. Застереження діє у відносинах мгж країною, яка його зробила, і тими учасниками договору, котрі з ним погодилися. Віден. конвенція передбачає також право учасників договору в будь-який час зняти раніше внесене застереження. | |
РАТИФІКАЦІЙНА ГРАМОТА | |
---|---|
РАТИФІКАЦІЙНА ГРАМОТА - док-т у міжнар. праві, що підтверджує ратифікацію міжнар. договору уповноваженим органом д-ви. Р. г. підписується главою д-ви чи главою уряду (в Україні — Головою BP) і скріплюється підписом міністра закорд. справ. Р. г., як правило, складається з трьох частин: офіц. повідомлення, що ратифікація договору міжнародного відбулася; повного тексту договору з усіма додатками; офіц. заяви про визнання країною положень договору. | |
РАСИЗМ | |
---|---|
РАСИЗМ - (франц. racisme, від race — рід, порода) — ідеологія, політика та сусп. практика поділу людей і люд. спільнот за їх походженням, кольором шкіри, ін. біол. ознаками на «вищі» та «нижчі» раси, упереджене, вороже ставлення до останніх, обмеження та позбавлення їх прав тощо. Концептуальні засади Р. виклав франц. соціолог і літератор граф А. де Гобіно в 4-томному «Есе про нерівність людських рас» (1853—55). Його послідовник P. X. Чемберлен (Англія) у своїй праці «Основи 19 століття» (1899) розвинув викладену Гобіно «теорію про «вищість арійської раси»», яка стала ідеол. основою нім. нацизму. Названі ідеологи, а також Дж. Фіск (США), А. Розенберг (Німеччина) та ін. розглядали раси як гол. суб'єкти історії, а саму історію — як б-бу рас за панування і володіння світом. Вони твердили, що раси не можуть бути рівними, а притаманні їм генет. особливості, «благородство крові» тощо зумовлюють поділ на «вищі», привілейовані раси (їм належить монополія на держ. владу, політ, лідерство та панування, на користування всіма благами цивілізації) та «нижчі» раси, які не здатні до засвоєння політ, цінностей і надбань культури, до участі в сусп. прогресі й тому позбавляються підтримки д-ви та захисту з боку законів і права та приречені на залежність, відсталість і винищення. У різноманітних виявах Р. мав місце в деяких країнах у 20 ст. Гітлерів. режим під приводом «боротьби за чистоту раси» в Німеччині та на окупованих нею під час Другої світ, війни 1939—45 територіях (у т. ч. в Україні) здійснював політику геноциду, знищивши мільйони слов'ян, євреїв, циган, ін. народів. У США 391 тривалий час зберігалися численні форми расової дискримінації та сегрегації («джимкроуїзм» — навчання нефів в окр. закладах, проживання у відокремлених районах чи будинках, проїзд у спец, вагонах тр-ту та ін.). Сегрегація у шкільництві та дискримінація у житл. сфері були офіційно заборонені лише в серед. 20 ст. (рішення Верх, суду 1954). У Пд.-Афр. Республіці режим апартеїду (роздільного проживання і розвитку білих та кольорових) обмежував права кольорових на працю, вибір місця проживання, позбавляв їх багатьох громадян, прав. Цей стан було ліквідовано на поч. 90-х рр. 20 ст. Світ, співдружність в особі ООН, ЮНЕСКО, ін. міжнар. організацій послідовно виступає з осудом Р. і рас. дискримінації в усіх їх виявах. У Статуті ООН, Загальній декларації прав людини 1948, міжнар. пактах про права людини 1966 закріплені положення про рівність прав усіх народів, великих і малих, і необхідність поважати права і свободи кожної людини незалежно від раси, статі, мови і релігії. У Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948, Декларації ООН про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1963, Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965, багатьох ін. міжнар. доктах теорії расових відмінностей та расової зверхності охарактеризовані як науково хибні, морально ганебні, соціально несправедливі та небезпечні; передбачені конкр. заходи запобігання расовій дискримінації; міститься заклик до всіх держав не заохочувати і не підтримувати Р. і расову дискримінацію, всіма засобами протидіяти їм, запровадити покарання за поширення расист, ідей, допомогу чи підбурювання до цього, суворо карати за нихяк за злочини проти людства, навіть у тих випадках, коли це не передбачено нац. зак-вом. У Декларації ЮНЕСКО «Про расу і расові передсуди» 1978 наголошується, що всі люди належать до одного роду, мають спільне походження і становлять невід'єм. частину людства. Ті чи ін. особливості різних рас або їх окр. представників жодним чином не свідчать про інтелект., соціальні або якісь ін. переваги чи, навпаки, вади окр. рас або етн. груп, не можуть вважатися підставами для будь-яких пільг чи обмежень за цими ознаками. Спростовані антинаук. вигадки про невідворотність міжрас. конфліктів, «неповноцінність» окр. рас та ін. Наук, розробки, в т. ч. новітні дослідження геному людини, підтверджують відсутність принципових відмінностей між расами. | |
РАДА ЄВРОПИ | |
---|---|
РАДА ЄВРОПИ - (Council of Europe, Conceil de l'Europe), РЄ — міжурядова регіон, організація, метою якої є розвиток співробітництва держав-учасниць на базі спільних принципів та ідеалів, а також сприяння їх екон. і соціальному прогресу. Утв. 5.V 1949 шляхом підписання представниками урядів 10 західноєвроп. держав (Бельгії, Великобританії, Данії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Франції та Швеції) Лондонського договору про утворення РЄ та Статуту РЄ. Станом на 1.1 2003 членами РЄ є 44 д-ви, в т. ч. Україна (з 9.ХІ 1995). Діяльність Ради регулюється її Статутом. Відповідно до нього метою Організації є здійснення спільних заходів у соціальній, екон., культур., наук., прав, та адміністративній галузях, а також у сфері розвитку демократії, захисту і здійснення прав та осн. свобод людини. Для вступу до РЄ д-ва має отримати відповідну пропозицію від Комітету міністрів Ради Європи (КМ РЄ). Будь-яка д-ва, що отримала таку пропозицію, стає членом РЄ (дійсним чи асоційованим) після передачі на зберігання від її імені Ген. секретареві док-та про приєднання до Статуту РЄ. Асоційований член РЄ має своє представництво в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Віденська декларація наради глав держав — членів РЄ 1993 визначила загальнообов'язкові вимоги для вступу до РЄ нових членів: а) приведення політ, інститутів та прав, системи у відповідність з принципами 389 демократії, верховенства права і поважання прав людини; б) проведення вільних і справедливих виборів на основі заг. виб. права. 9.V 1988 запроваджено інститут «спеціально запрошеного». «Спеціально запрошені» можуть брати участь у пленар. засіданнях Парлам. асамблеї та в роботі її ктів без права вирішального голосу. Першими такий статус отримали Угорщина, Польща, СФРЮ та СРСР. Будь-який член РЄ може вийти з неї після офіц. повідомлення Ген. секретаря про свій намір. Такий вихід набуває чинності після закінчення фін. року, в якому зроблено повідомлення про вихід, коли воно надсилається у перші 9 місяців цього фін. року. Якщо повідомлення про вихід надсилається в ост. три місяці поточного фін. року, вихід набуває чинності після закінчення наступного фін. року. Член РЄ, який порушує Статут Організації, може бути тимчасово позбавлений права представництва. КМ може запропонувати йому вийти з Ради. У випадку невиконання цієї пропозиції КМ може прийняти рішення про припинення членства цієї країни в РЄ. Якщо член Ради не виконав своїх фін. зобов'язань, КМ може тимчасово позбавити його права представництва в КМ і Парлам. асамблеї доти, доки він не виконає ці зобов'язання. Осн. органами РЄ є КМ, ПАРЄ, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи та Секретаріат. КМ займає ключове місце в системі органів РЄ. Він діє від імені Ради, є її керівним викон.-розпорядчим органом. Парлам. асамблея (до 1974 — Консультативна асамблея) — дорадча інституція. Фактично вона може обговорювати будь-яке питання, що відповідає меті й компетенції РЄ. Свої висновки у формі рекомендацій асамблея надсилає К-ту міністрів. Конгрес місц. і регіон, влад Європи має консульт. функції. Він представляє органи місц. влади (місц. самоврядування) і регіон, влади держав — членів РЄ. Роботу офіц. органів РЄ забезпечує Секретаріат. До його складу входять Ген. секретар, заст. Ген. секретаря і спец, персонал. Ген. секретар і його заступник призначаються Парлам. асамблеєю за рекомендацією КМ. Ін. співробітники Секретаріату призначаються Ген. секретарем. Ці співробітники не можуть бути членами ПАРЄ чи парламенту будь-якої країни або займатися діяльністю, несумісною з їхніми служб, обов'язками. Вони користуються на території країн — членів РЄ імунітетами та привілеями, які в розумних межах необхідні для виконання ними своїх обов'язків. Функції Секретаріату: збирання інформації, підготовка док-тів, організація засідань органів РЄ. Структурно Секретаріат складається з офісу Ген. секретаря, секретаріату КМ, секретаріату ПАРЄ, служби протоколу, заг. секретаріату, секретаріату Конгресу місц. і регіон, влад Європи та реєстратури Європ. суду з прав людини. Нині заг. секретаріат включає шість гол. управлінь (директоратів), що забезпечують осн. напрями діяльності РЄ з: політ, питань; юрид. питань; питань прав людини; питань соціальної єдності; питань освіти, культури, молоді, спорту та довкілля; адм. питань і питань матеріально-тех. постачання. Витрати Секретаріату та ін. спільні витрати розподіляються між членами РЄ у частках, які встановлюються КМ з урахуванням чисельності населення держав — членів РЄ. Розмір внеску кожного асоційованого члена визначається КМ. Ген. секретар щороку повідомляє уряд кожної держави — 390 члена РЄ про розмір його внеску, який сплачується не пізніше 6 місяців після отримання даного повідомлення. Ген. секретар щороку подає на затвердження КМ бюджет РЄ. Він відповідає за діяльність Секретаріату перед КМ. До органів Ради належать також Уповноважений РЄ з прав людини, Європейська комісія «Демократія через право» (Венеціанська комісія), Банк розвитку РЄ, Європейський центр за глобальну солідарність (Центр «Північ—Південь») та ін. РЄ є авторитетною міжнар. організацією, яка вносить істотний вклад у розвиток демократії, забезпечення прав і свобод людини. За роки свого існування нею укладено та відкрито для підписання понад 170 міжнар. договорів. РЄ була ініціатором прийняття Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Європейської соціальної хартії 1961, Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 та ін. док-тів, утворення Європейської комісії з прав людини та Європейського суду з прав людини, здійснила і здійснює ряд ін. важливих заходів щодо спільного вирішення європ. проблем. Україна представлена в ПАРЄ, бере участь у роботі Конгресу місц. і регіон, влад Європи, Європ. комісії «Демократія через право» тощо. Офіц. мовами РЄ є англ. і французька, однак під час сесій Парлам. асамблеї як робочі можуть використовуватися нім., італ. і російська. Місцеперебування РЄ — м. Страсбург (Франція). РЄ має офіси в Брюсселі та Парижі. | |
РАДА ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО ПАРТНЕРСТВА | |
---|---|
РАДА ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО ПАРТНЕРСТВА - (Euro-Atlantic Partnership Council), РЄАП (ЕАРС) — консульт. орган Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та країн-партнерів, що сприяє їх співробітництву. Утв. 30.V 1997 на зустрічі міністрів закорд. справ країн — членів Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС) та учасників програми «Партнерство заради миру») у м. Сінтра (Португалія) як орган — 388 спадкоємець РПАС. Тоді ж було прийнято «Базовий документ Ради Євроатлантичного партнерства». Метою РЄАП є зміцнення миру в євроатлант. регіоні на основі принципів Рамкового док-та «Партнерство заради миру». До РЄАП (станом на 2003) входять 46 країн: члени НАТО, а також Австрія, Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Ірландія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Хорватія, Швейцарія, Швеція. Головою РЄАП є ген. секретар НАТО. Функції комітетів РЄАП виконують комітети Північноатлантичної ради НАТО, які засідають у розшир, складі. Засідання РЄАП відбуваються у м. Брюсселі (Бельгія) двічі на рік на рівні міністрів закорд. справ та міністрів оборони, а також щомісяця на рівні послів. Передбачено можливість самітів на рівні глав держав та урядів. Рішення ухвалюються консенсусом. Прийнятий 1997 План дій РЄАП передбачає консультації, співпрацю на випадок надзв. ситуацій (з цією метою 1998 були утворені, зокрема, Євроатлантичний координац. центр з реагування на катастрофи та Євроатлантичний підрозділ реагування на катастрофи), а також оборонне і військ співробітництво в рамках програми «Партнерство заради миру». Тематика консультацій охоплює політ, питання та питання безпеки: врегулювання криз; регіон, проблеми; контроль за озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення; міжнар. тероризм; оборонні планування та політику; екон. питання безпеки; координацію управління повітр. рухом; наук, співробітництво миротв. операції. | |
РАДА БЕЗПЕКИ ООН | |
---|---|
РАДА БЕЗПЕКИ ООН - (Security Council of the UNO, Conseil de securiti de l'ONU), РБ ООН - постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який згідно зі ст. 24 Статуту ООН покладена гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки. Належить до гол. органів ООН. Відповідно до ст. 23 Рада Безпеки складається з 15 членів ООН, у т. ч. 5 пост, членів [Великобританія, Китай, Росія (до грудня 1991 - СРСР), СІНА і Франція] та 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН, що приділяє особливу увагу мірі участі членів Організації у підтриманні міжнар. миру і безпеки та в досягненні інших її цілей, а також у справедливому геогр. розподілі (до 1963 було 6 непост, членів РБ). Нині обрання не-пост. членів відбувається за геогр. критерієм: для Африки та Азії — 5, для Сх. Європи — 1, для Лат. Америки — 2, для західноєвропейських та ін. держав — 2 (згідно з резолюцією ГА ООН від 17.XII 1963). Непост, члени РБ обираються на дворіч, строк. Україна тричі була непост, членом РБ: у 1948-49, 1981-82, 2000-2001. Функції та повноваження РБ ООН будуються за осн. принципом гол. відповідальності Ради - підтримання міжнар. миру і безпеки. За ст. 24 Статуту ООН члени Організації не лише покладають цю відповідальність на Раду, а й погоджуються на те, щоб вона при здійсненні своїх обов'язків діяла від їхнього імені. Будь-які рішення РБ з даного питання повинні розглядатися як дії Організації в цілому. Відповідно до ст. 25 члени ООН визнають відповідальність РБ і підкоряються зобов'язанням, встановленим нею. Однак ступінь зобов'язаності членів Організації за цією статтею ніколи не був остаточно визначений. Досить поширеним є погляд (він випливає з практики діяльності РБ), що дана стаття не зобов'язує членів ООН визнавати і виконувати рекомендації, які РБ може приймати відповідно до розд. VI Статуту (ст. 36 і 37). Такі рекомендації не мають обов'язкової сили на тій підставі, що вони лише закликають сторони, які перебувають у спорі, врегулювати його мир. засобами відповідно до ст. 33. Водночас ці рекомендації можуть вплинути на ситуацію внаслідок їх морального значення як вираження світової думки. Однак, коли Рада здійснює свої повноваження відповідно до розд. VII, то вона може приймати рішення, які члени ООН зобов'язуються визнавати і виконувати (ст. 40—42). Рішення Ради стосуються однаково і тих, хто голосував за них, і тих, хто голосував 386 проти, так само і тих членів, які, не будучи представленими в Раді, не голосували взагалі. Гол. відповідальність РБ, однак, не є виключною, оскільки, згідно зі Статутом ООН, ГА ООН несе власну відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки. Заг. повноваження, надані РБ для виконання її обов'язків, встановлені в розд. VI, VII, VIII і XII. Згідно з широко визнаним тлумаченням Рада на виконання своїх обов'язків може здійснювати також ін. повноваження, сумісні з цілями та принципами Статуту, хоча це не означає, що вони розглядаються як необмежені. Відповідно до ст. 27 Статуту кожний член РБ має один голос. Рішення з питань процедури приймаються не менш як 9 голосами з 15 членів Ради. Для прийняття рішень з усіх ін. питань, тобто з питань сутності, також необхідно 9 голосів, включаючи голоси всіх пост, членів Ради. Це — правило «одностайності великих держав», яке часто називається правом вето. Всі 5 пост, членів у різний час застосовували право вето. Якщо пост, член не підтримує рішення, але не бажає блокувати його прийняття шляхом застосування вето, він може утриматися. Таке утримання при голосуванні не розглядається як вето. РБ ООН має право розслідувати будь-який спір або будь-яку ситуацію, що може призвести до міжнар. незгод між двома або більше країнами (ст. 34). При поданні скарги до Ради щодо загрози миру вона насамперед рекомендує сторонам дійти згоди мир. шляхом. У окр. випадках Рада сама проводить розслідування і здійснює посередництво. Вона може призначати спец, представників або просити Ген. секретаря ООН надати добрі послуги. В ряді випадків Рада може встановити принципи мир. врегулювання спору. Якщо конфлікт призводить до воєн, дій, РБ ООН намагається якомога скоріше покласти їм край. Рада може приймати рішення про примус, заходи, екон. санкції (такі, як ембарго на торгівлю) або колект. воєнні дії. Вона може направляти ЗС ООН для підтримання миру і безпеки з метою послаблення напруженості в рамках конфлікту і роз'єднання військ ворогуючих сторін, сприяючи цим створенню умов для мир. розв'язання конфлікту. Від 1992 бл. 12 тис. військовослужбовців ЗС та працівників органів внутр. справ України брали участь у миротв. місіях ООН в Афганістані, Боснії та Герцеговині, Грузії, Конго, Косою, Лівані, Сх. Тиморі, Сьєрра-Леоне і Хорватії. Умови участі укр. миротв. контингентів у відповід. операціях регламентуються Законом «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» (1999). Передбачено порядок направлення підрозділів ЗС України до ін. держав, визначено умови тимчас. перебування таких підрозділів на тер. цих держав, принципи їх формування, організацію підготовки та гарантії соціального захисту військ, і цив. персоналу, членів їх сімей. Україна є ініціатором прийняття Конвенції про безпеку персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994. Статут ООН визначає такі повноваження РБ: підтримувати міжнар. мир і безпеку відповідно до цілей та принципів ООН (ст. 24); розслідувати будь-які спори або ситуації, які можуть спричинити міжнар. незгоди (ст. 34); рекомендувати методи врегулювання таких спорів або умови їх вирішення (ст. 36); розробляти плани створення системи регулювання озброєнь (ст. 26); визначати випадки наявності загрози 387 миру або актів агресії і рекомендувати заходи щодо їх врегулювання (ст. 39); закликати членів Організації з метою запобігання або припинення агресії застосовувати екон. санкції та ін. заходи, не пов'язані з використанням ЗС; використовувати воєнні дії проти агресора з метою відновлення порушеного миру і безпеки (ст. 41, 42); розробляти рекомендації щодо прийому нових членів Організації та умови, на яких д-ви можуть стати учасницями Статуту Міжнар. суду (МС) ООН (п. 2 ст. 4); давати рекомендації ГА ООН щодо призначення Ген. секретаря ООН та разом з ГА ООН обирати судців МС ООН (ст. 97 Статуту ООН та п. 1 ст. 4 Статуту МС ООН); подавати щорічні й спец, доповіді ГА ООН (п. З ст. 24). Крім того, згідно зі ст. 5—6 Статуту ООН, за рекомендацією РБ ООН Ген. Асамблея ООН може призупиняти здійснення прав і привілеїв, які належать д-ві як члену Організації, коли проти неї Радою були застосовані дії превентивного або примус, характеру. Держава — член ООН, яка систематично порушує принципи Статуту, може бути виключена з Організації рішенням ГА ООН за рекомендацією РБ. Згідно зі ст. 43 Статуту ООН усі члени Організації зобов'язані надавати в розпорядження РБ на її вимогу та відповідно до спец, угоди ЗС допомогу і засоби обслуговування, необхідні для підтримання міжнар. миру і безпеки. Рада Безпеки організована так, щоб юна могла функціонувати безперервно, і кожна держава — член Ради повинна постійно мати свого представника при центр, установах ООН. Рада може збиратися не лише в центр, установах, а й у будь-якому ін. місці, якщо юна вважатиме це необхідним (ст. 28). Держава — член ООН, не представлена в РБ, може брати участь, без права голосу, в обговоренні будь-якого питання, коли Рада вважає, що інтереси цієї д-ви спеціально зачеплені (ст. 31). Як держави — члени Організації, так і д-ви, що не є її членами, запрошуються брати участь, без права голосу, в обговоренні Радою спору, якщо вони є сторонами в цюму спорі. Щодо д-ви, яка не є членом Організації, РБ ООН встановлює умови, на яких юна може взяти участь в обговоренні питання (ст. 32). Під час «холодної війни» здійснення РБ своїх повноважень відповідно до положень розд. VII Статуту фактично було паралізоване. При застосуванні РБ цих повноважень США та СРСР (дви, що протистояли одна одній протягом десятиліть) широко використовували право вето, блокуючи прийняття Радою зобов'язуючих рішень до порушників миру і безпеки. Лише після закінчення «холодної війни» наприкінці 80-х pp. 20 ст. РБ ООН стала спроможною здійснювати свої повноваження відповідно до розд. VII Статуту ООН. | |
РАБОТОРГІВЛЯ | |
---|---|
РАБОТОРГІВЛЯ - один з видів злочину міжнар. характеру. Під кваліфікацію Р. підпадають перевезення або спроба перевезення рабів із однієї країни в іншу, а також їх продаж або обмін з метою отримання матеріальної або ін. вигоди. Оскільки рабство і Р. виникли ще у Давньому світі, то й питання, пов'язані з правами людини, одними з перших стали предметом міжнар.-прав. регулювання. Р. засуджувалась і визнавалась злочинною Віденським конгресом 1814—15, Аахенським конгресом 1818. На Брюссельській конференції 1889-90 був прийнятий акт, яким передбачався ряд заходів б-би з P., зокрема військ, кораблі держав, що домовлялися, одержали право затримувати й оглядати всі судна у т. з. підозрілому поясі (до нього включалися частини Світового ок., через які найчастіше йшли судна работоргівців). Однак цим док-том злочинною визнавалася лише P., а не саме рабство. Першим міжнар.-прав. док-том, яким заборонялися не лише Р., а й рабство, стала Конвенція про рабство 1926, прийнята в м. Женеві (Швейцарія). Крім заборони P., вона зобов'язувала держави-учасниці припиняти торгівлю людьми в будь-яких формах. Конвенція визначала як торгівлю невільниками будь-який акт: захоплення, придбання чи уступку людини для продажу її у рабство; придбання невільника з метою його продажу або обміну; уступки шляхом продажу або обміну невільника, 385 придбаного для продажу або обміну, як і взагалі будь-який акт торгівлі невільниками чи їх перевезення. Згідно з положеннями Конвенції про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства, від 7.ГХ 1956 особи, які сприяють перетворенню ін. людини на раба, займаються перевезенням рабів, каліченням, тавруванням ін. людей з метою закріплення їх у рабстві, а також особи, що схиляють ін. людей до віддачі себе у рабство, підлягають крим. покаранню (за нац. зак-вом). У сучас. світі випадки традиційної Р. зустрічаються порівняно нечасто, але набули значного поширення нові форми Р. | |
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО | |
---|---|
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО - сукупність прав, норм і принципів, якими регулюються процес, порядок та умови застосування міжнар. матеріального права. Міжнар. процес, правовідносини притаманні практично всім галузям міжнародного права. Норми і принципи П. м. п. містяться у більшості договорів міжнародних, Статуті ООН, актах ін. міжнар. організацій тощо. Системостворюючими факторами, які виокремлюють П. м. п. у самост. підсистему, є: предмет прав, регулювання, тобто міжнар. процес, правовідносини; властиві даній галузі форми і методи регулювання процес, відносин у сфері міжнар. права. Проблема П. м. п. як самост. галузі міжнар. права в теорії є дискусійною. Прибічники цієї доктрини розрізняють у системі сучас. міжнар. права дві її складові частини — міжнар. матеріальне та міжнар. процес, право. Останнє розглядається як похідне від міжнар. матеріального права, спосіб реалізації його нормат. приписів. | |
ПРОТОКОЛ ДОГОВІРНИЙ | |
---|---|
ПРОТОКОЛ ДОГОВІРНИЙ - в міжнародному праві один з видів договорів міжнародних. Термін протокол вживається для визначення додатку до осн. договору, за допомогою якого міжнар. договір конкретизується, уточнюється. П. д. може доповнювати, змінювати або обмежувати дію міжнар. договору (заключний протокол, додатковий протокол, протокол про продовження строку дії договору). П. д. може називатися і окр. міжнар. 384 угода, як правило, з питань менш важливих, ніж ті, що розв'язуються у договорах чи конвенціях. Інколи в міжнар.-прав. практиці П. д. називається і важлива політ, угода (напр., Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925). | |
ПРОТОКИ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
ПРОТОКИ МІЖНАРОДНІ - природні мор. шляхи, що з'єднують окр. моря та океани і використовуються для міжнар. судноплавства. Прав, режим цих проток визначається нормами і принципами міжнар. права. Так, у П. м. утвердився принцип свободи проходу мор. суден і прольоту літаків над ними. Згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982 в протоках, якими здійснюється міжнар. судноплавство, всі судна і літальні апарати користуються правом транзит, проходу, тобто правом свободи судноплавства, повітр. навігації. При здійсненні права транзит, проходу суден і прольоту літал. апаратів вони мають утримуватися від будь-якої діяльності, крім тієї, що притаманна звичайному порядку безупинного і швидкого транзиту. Д-ви, що межують з протоками, можуть встановлювати мор. коридори і схеми поділу прямування для судноплавства в протоках, коли це необхідно для сприяння безпеч. проходу суден. Такі коридори і схеми поділу прямування суден повинні передаватися до компетентної міжнар. організації з метою їх затвердження з урахуванням необхідності узгодження з відповід. д-вами. Останні можуть приймати закони і правила стосовно транзит, проходу (безпеки судноплавства, запобігання забрудненню, недопущення рибальства тощо). Коли судно або літал. апарат, що володіє суверен, імунітетом, діє усупереч таким законам і правилам, д-ва прапора судна або д-ва реєстрації літал. апарата несе міжнар. відповідальність за збитки, завдані д-вам, що межують з протоками. У свою чергу, відповідні д-ви не повинні перешкоджати транзит, проходу і прольоту. Вони зобов'язані оповіщати про будь-які відомі їм небезпеки для судноплавства в протоці або прольоту над нею. Режим проходу через міжнар. протоки не стосується ні прав, статусу вод, що утворюють такі протоки, ні здійснення д-вами, що межують з протоками, їхнього суверенітету або юрисдикції над такими водами, повітр. простором над ними. Конвенцією ООН по мор. праву в окр. категорію виділені протоки, використовувані для міжнар. судноплавства, в яких застосовується не транзит, прохід, а режим мир. проходу [напр., протоки, розташовані між частиною відкритого моря та виключною (морською) економічною зоною і територіальним морем ін. держав]. Міжнар. право не допускає ніякого зупинення мир. переходу через такі протоки. Ряд проток, використовуваних для міжнар. судноплавства, ведуть у закриті моря, які не служать за своїм геогр. положенням цілям транзиту. До таких проток належать, зокрема, чорномор. протоки. їх прав. режим регулюється спец, міжнар. угодами. | |
ПРОТЕСТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ | |
---|---|
ПРОТЕСТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - офіц. заява д-ви (її уряду, м-ва закорд. справ або дип. представництва в країні перебування), яка містить енергійне заперечення, різкий виступ проти якихось дій, заяви чи рішення ін. д-ви, які є неправомірними з погляду міжнар. права, порушують загальноприйняті норми спілкування між д-вами. П. д. виголошується, як правило, у вербальній ноті, в якій на відміну від звичайних дип. нот обов'язково застосовується слою «протест». П. д. іноді виявляється і у формі заяви уряду чи відомства закорд. справ. | |
ПРИТУЛОК | |
---|---|
ПРИТУЛОК - 1) інститут міжнар. і внутрідерж. (нац.) права, за змістом якого фіз. особа (іноз. гр-нин або особа без громадянства) набуває можливості легально і на невизнач. строк перебувати на тер. д-ви, яка гарантує їй безпеку і забезпеченість осн. правами та свободами, з метою уникнути переслідування в ін. країні за політ, чи реліг. переконання, зайняття наук, діяльністю або з под. причин; 2) право фіз. осіб звертатися до ін. д-ви за 381 наданням можливості в'їзду та проживання з метою уникнути переслідування у своїй країні і користування такою можливістю, а також право д-ви надавати їм відповідну можливість (право П.). Практика надання П. відома з часів рабовласницького ладу. Досить поширеною вона була у Середньовіччі. У непрямій формі ця практика визнавалася і в договорах київ, князів з «греками» (візант. імператорами), укладеними у 10 ст. Звичайно П. мав тер. характер, хоча нерідко його надавали в храмах, біля сакральних предметів тощо (т. з. реліг. форма П.). Генеза сучас. тлумачення П. пов'язана з періодом європ. революцій 17—18 ст. Так, про П. ішлося у конституції Франції 1793: «Французький народ надає притулок іноземцям, вигнаним за межі їхньої батьківщини за відданість свободі. Він відмовляє у притулку тиранам» (ст. 120). Становлення сучас. міжнар.-прав. інституту П. почалось у 19 ст. Універсального значення він набув з прийняттям Загальної декларації прав людини 1948, за змістом якої кожна людина має право шукати П. в ін. країнах і користуватися наданим П. Однак це право не може бути використане в разі переслідування за вчинений неполіт. злочин або за діяння, що суперечать цілям і принципам ООН (ст. 14). Важливими міжнар. актами є Декларація про територіальний притулок 1967, прийнята ГА ООН, і Декларація про тер. П., прийнята К-том міністрів РЄ. Інститут П. прямо пов'язаний з принципом держ. суверенітету. Підстави надання П. визначаються насамперед у внутрідерж. праві. Д-ва задовольняє або відхиляє клопотання пошукувача П. Міжнар. право встановлює певні застереження щодо надання П. Зокрема, П. не може надаватися особам, які вчинили злочини проти миру, воєнні злочини, а також злочини проти людства. Він також не надається особам, які мають бути видані за договорами про видачу (екстрадицію) злочинців або видача яких передбачена багатостор. договорами про б-бу з окр. видами злочинів. Іноді визначаються більш загальні підстави відмови у наданні П. (з міркувань нац. безпеки тощо), що зумовлює по суті дискреційний характер відповід. дій д-ви. Надавши П., д-ва зобов'язана гарантувати безпеку відповід. особі (тобто не видавати і не висилати її в країну, де вона може бути переслідувана) і ті осн. права та свободи, які встановлені нац. і міжнар. правом. Також д-ва не повинна дозволяти цій особі зловживати П. і займатися діяльністю, яка суперечить цілям і принципам ООН. П., що пов'язаний з дозволом на в'їзд та проживання на тер. д-ви, називається «територіальним притулком». Відомий і дип. П., який полягає у тому, що П. з усіма відповід. наслідками надається у дип. або коне, представництві. Така форма П. була поширеною у 16—18 ст. На сьогодні вона визнана в нац. праві і міжнар.-договорній практиці ряду держав Лат. Америки. Можливість надання П. звичайно передбачається у зв'язку з наявністю у конституціях або зак-ві положень про право П. Хоча конст. регламентація П. була започаткована ще у 18 ст., він набув характеру усталеного конст. інституту лише за змістом новітніх, прийнятих після Другої світової війни 1939—45, осн. законів. Право П. майже завжди фіксується у тих розділах осн. законів, які присвячені конст. статусу особи. Звичайно декларується право П. і визначаються підстави надання П. В деяких 382 випадках встановлюється як саме право на П., так і уповноважений (глава дви) вирішувати питання про надання П. Іноді зміст конст. регламентації П. обмежується визначенням відповід. повноваження глави д-ви. Формулювання стосовно права П. є різними і по-різному визначаються підстави його надання. У конституції Італії 1947 такою підставою визначена відсутність у відповід. фіз. особи певних можливостей: «Іноземець, позбавлений у своїй країні реальної можливості користуватися тими демократичними свободами, які гарантовані цією конституцією, має право притулку на території республіки» (ст. 10). У конституції Іспанїї 1978 все обмежується вказівкою про те, що умови надання П. визначаються законом (ст. 13). Іноді підстави надання П. визначені в надміру політиз. вигляді, що було характерним для радянських конституцій. У деяких випадках конституційно визначеними умовами надання П. є правозахисна діяльність осіб, що переслідуються, або порушення їх прав і свобод (Болгарія, Киргизстан, Словаччина, Словенія, Чехія). У ряді конституцій надання П. пов'язується з виконанням вимог, передбачених міжнар. правом. В Азербайджані, Грузії та Росії П. надається відповідно до загальновизнаних норм міжнар. права. У Молдові, Польщі й Румунії умови надання і позбавлення П. пов'язані зі змістом міжнар. договорів, сторонами яких є ці дви. У Хорватії надання П. не допускається, зокрема, коли особа переслідується за «діяльність, що суперечить основним принципам міжнародного права» (ст. 33 конституції Хорватії 1990). Нерідко право П. фіксується у тих же статтях осн. законів, де йдеться про видачу. При цьому іноді йдеться про невидачу осіб, яким надано П. Однак П. не можна ототожнювати з невидачею. Остання є одним з юрид. наслідків надання П. Між інститутами П. і видачі існують суттєві відмінності за характером, змістом і процедурами, що застосовуються у відповід. випадках. Конституція України містить заг. положення, за якими «іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом» (ч. 2 ст. 26). | |
ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА | |
---|---|
ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - абстракції та узагальнення, які походять від юрид. фактів і норм міжнародного права та характеризують прав, порядок у відповід. сферах міжнар. відносин. Розрізняють індивідуальні та більш узагальнені П. м. п. Перші порівняно з другими характеризуються меншим рівнем абстрагованості й можуть належати до структури останніх, що формулюються на найвищому рівні абстракції. Є узагальненнями одного або кількох правотв. процесів («формальних» джерел) міжнар. права, що містяться в ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН. Загальновизнаними правотв. процесами є: договори міжнародні, міжнар. звичаєве право та загальні принципи права. Водночас міжнар. та внутр. судові рішення, практика індивідуальних суб'єктів міжнар. права та доктрина міжнародного права не належать до правотв. процесів. Вони є лише доказами міжнар. права або, більш точно, правовизначальними засобами для підтвердження змісту чинних норм і принципів міжнар. права. Такі докази обумовлюють пост, переоцінку цих норм і принципів, що пов'язано з аналізом елементів правовизначальних засобів. Кожний аналіз і систематизація правовизначальних засобів завжди мають тимчас. характер, показують переважно справжню картину міжнар. права на даний момент. Особливо важливе значення має функц. та системат. узагальнення договір; практики держав. Вивчення її відкрило нові сфери для спец, галузей міжнар. права: право міжнародних організацій, міжнародне економічне право, міжнар. соціальне право, міжнародне кримінальне право, міжнародне космічне право, міжнародне повітряне право та ін. Індивідуальні П. м. п. — це абстракції у межах вузького кола норм міжнар. права: напр., таких, як принцип дипломатичного імунітету або принцип держ. імунітету. Обидва ці принципи є винятками з виключної або паралельної юрисдикції держав над особами чи власністю на їх територіях. У дальшому процесі абстракції ці винятки щодо тер. юрисдикції індивідуальних держав самі можуть бути представлені як такі, що походять від принципів суверенітету та 378 рівноправності держав. Принципи на відносно вищому рівні абстракції належать до осн. принципів міжнар. права. Стосовно того, як їх відрізнити від інших П. м. п., не встановлено жодного абс. правила. Деякі вчені звертаються до вищого рівня абстракції, а саме — до одного всеохоплюючого принципу, з якого вони виводять решту принципів. Г. Кельзен, напр., виводить осн. норму міжнар. права з принципу, за яким д-ви «повинні поводитися так, як вони звичайно поводяться». Однак абстракція на цьому рівні є дуже ірраціональною для того, щоб мати значення будь-якого критерію. Тому такого роду абстракція повинна мати оптимальний рівень, визнання якого іншими залежить від об'єктив, професіонального консенсусу. Відповідно в доктрині міжнар. права сформувався консенсуальний підхід до визначення абстрагованих критеріїв, що характеризують П. м. п. як основні. Такі принципи і норми повинні відповідати одній з наст, умов: бути виключно значущими для міжнар. права; виходити з ін. принципів, що охоплюють широку сферу норм міжнар. права, об'єднану спільним предметом; створювати суттєву частину будь-якої відомої системи міжнар. права або мати таку характеристику існуючого міжнар. права, ігнорування якої становило б небезпеку втрати характерної особливості сучас. міжнар. права (Г. Шварценбергер, Великобританія). За названими критеріями на рівні міжнар. звичаєвого права консенсуально визначено 7 осн. принципів: суверенітет, визнання, згода, добра совість, свобода морів, відповідальність та самооборона. Отже, відмінність між індивід, нормами міжнар. права як такими, що мають зобов'язувальний характер, та П. м. п. основними і неосновними, які є лише абстракціями від таких норм, полягає у тому, що доти, доки не буде доведено, що останні самі стали новими та переважаючими нормами, їх не можна розглядати як такі, що мають зобов'язувальний характер. Дальше з'ясування терміна «основні принципи міжнародного права» пов'язане з тлумаченням ін. под. термінів залежно від контексту: чи є термін «загальновизнані принципи міжнародного права» синонімічним з терміном «основні принципи міжнародного права», як він вживається міжнар. судами. Так, Постійна палата міжнародного правосуддя у справі «Тhе Lotus» (1927) ототожнила П. м. п. з «принципами, що є чинними між незалежними націями», і, отже, з нормами універсального міжнар. права. Цей підхід до розуміння П. м. п. підтвердив і МС ООН у своєму консульт. висновку стосовно «Репарації за шкоду, заподіяну на службі ООН» (1949). Однак термін «загальні принципи права» може означати також щось значно відмінне від цього. Так, у Протоколі 1952 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 зазначено, що «ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права» (ст. 1). Мін. стандарт, розвинутий міжнар. правом, розглядає власність іноземців як їх надзвичайно важливе право. Але відповідні норми являють собою лише застосування в одному окр. відношенні більш широких норм, і тому неможливо кваліфікувати їх як такі, що підпадають під категорію окр. основного П. м. п. Словосполучення «загальний принцип» використовується 379 тут скоріше як еквівалент принципу, визнаного заг. міжнар. правом, як термін, відмінний від особливого міжнар. права, що означає «загальноприйнятий» або «загальновизнаний» принцип без посилання на його статус в ієрархії П. м. п. Стосовно заг. принципів права, то вони можуть бути спільними як для міжнародного, так і для внутр. права. Міжнар. право може знати про такі правові принципи і відповідно про абстракції, що походять від внутр. правових систем, коли вони застосовуються як норми міжнар. права через інкорпорацію шляхом звернення до одного з трьох названих вище правотв. процесів міжнар. права. І те, чи можна будь-який такий принцип розглядати як осн. принцип міжнар. права, залежить від важливості індивід, принципу в цій категорії. Якби, напр., принцип доброї совісті був лише заг. принципом права, тобто неінкорпорованим у міжнар. право, то він не міг би розглядатися як основний П. м. п. І, навпаки, принцип рес юдіката (лат. res judicata — вирішена справа, юридичний прецедент) як загальний П. м. п. і як такий, що часто застосовується у рішеннях міжнар. судів і трибуналів, так само як і нац. судами, є надто спеціальним для того, щоб розглядати його як основний П. м. п. До заг. принципів права належать, зокрема: згода, взаємність, рівноправність держав, остаточність суд. рішень, юрид. чинність угод, добра совість, внутрішня юрисдикція, свобода морів. Термін «основні принципи міжнародного права» у відповід. випадках може пов'язуватися з «рівними та невід'ємними правами всіх членів людської сім'ї» (преамбула Заг. декларації прав людини 1948) і «невід'ємними правами та обов'язками держав» (проект Декларації про права і обов'язки держав, розроблений ООН 1948). Такі «невід'ємні», або «невідчужувані», права є лише передбаченнями. Вони дійсно інколи можуть збігатися з чин. правами або П. м. п. За наявності доказів, що вони є частиною lex lata (лат. — чинного закону, чинного права), кожне з цих прав чи обов'язків має бути перевірене на якість для того, щоб визначити, чи повинно воно розглядатися як основне. Якщо таких доказів недостатньо, то будь-які з цих визнаних прав чи обов'язків відповідають лише de lege ferenda (лат. — з погляду закону, в якому є потреба; з погляду права, яке необхідно створити). Так само за значенням того чи іншого П. м. п. може бути встановлена його належність до категорії jus cogens (лат. — примусове право; правило, визнане усім міжнар. співтовариством як норма, що може бути замінена лише новою нормою заг. міжнародного права). Характерна особливість таких норм — їх відносна непорушність. Вони є нормами міжнар. звичаєвого права, які можуть бути скасовані не договором або за мовчазною згодою, а лише створенням наст, звичаєвої норми протилеж. результату (Я. Броунлі, Великобританія). Прикладами цієї категорії норм і П. м. п. є: заборона війни та геноциду; заборона расової дискримінації; норми, що забороняють торгівлю рабами та піратство, тощо. У справі «ТЬе Barcelona Traction» (друга стадія, 1970) МС ООН розрізнив зобов'язання д-ви, що безпосередньо виникають з відносин з ін. д-вою, і зобов'язання «перед міжнародним співтовариством як цілим». Суд вказав, що «такі зобов'язання походять, наприклад, у сучасному міжнародному праві від актів агресії та геноциду, так само як і від принципів 380 та норм, що належать до основних прав людської особи, включаючи захист від рабства та расової дискримінації». Концепція норм та принципів jus cogens була прийнята й Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 (ст. 53). Отже, поняття «основний» у міжнар. праві передбачає, що принцип є основополож. частиною міжнар. права і міцно пов'язаний з його визначальними засадами. На підставі цього принципи Статуту ООН, що становлять найважливіші засади сучас. світового порядку, відносять до основних П. м. п. Ними є як нові принципи (напр., принцип поваги до прав і свобод людини), так і принципи, інкорпоровані зі звичаєвого міжнар. права, скажімо, принцип суверенітету. Трансформація з 1945 міжнар. співтовариства у світове суспільство змінила акцент у міжнар. праві з міжнар. звичаєвого права з його 7 осн. принципами на принципи, встановлені в договірному праві — Статуті ООН. Так, ст. 2 Статуту визначила 7 П. м. п., якими держави — члени ООН повинні керуватися у відносинах між собою для досягнення цілей Організації. На основі цих принципів ГА ООН прийняла Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, в якій було ідентифіковано та кодифіковано як загальні П. м. п., що регулюють поведінку держав у відносинах між собою. Це такі принципи: незастосування сили (д-ви повинні утримуватися у своїх міжнар. відносинах від загрози силою або її застосування як проти тер. недоторканності чи політ, незалежності будь-якої д-ви, так і будь-яким ін. способом, несумісним з цілями ООН); мирне розв'язання спорів (д-ви розв'язують свої міжнар. спори мир. засобами так, щоб не піддавати загрозі міжнар. мир, безпеку і справедливість); невтручання у внутр. справи (д-ви зобов'язані не втручатися у внутр. компетенцію будь-якої д-ви); співробітництво держав (д-ви зобов'язані співробітничати одна з одною відповідно до Статуту ООН); рівноправність та самовизначення народів; суверен, рівність держав; добросовіс. виконання д-вами взятих на себе зобов'язань. Важливе значення мають і інші П. м. п., встановлені у Статуті ООН та розвинені практикою даної Організації. Це, зокрема, такі принципи: повага до прав людини та осн. свобод (п. 2 преамбули і п. З ст. 1); тер. недоторканність і політ, незалежність держав (п. 4 ст. 2); надання Організації всебіч. допомоги в усіх діях, до яких вона вдається відповідно до Статуту ООН (п. 5 ст. 2); Організація забезпечує, щоб д-ви, які не є її членами, діяли відповідно до принципів Статуту ООН (п. 6 ст. 2). | |
ПРИНЦИП СУВЕРЕННОЇ РІВНОСТІ ДЕРЖАВ | |
---|---|
ПРИНЦИП СУВЕРЕННОЇ РІВНОСТІ ДЕРЖАВ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким у міжнар. співтоваристві всі держави незалежні стосовно одна одної та юридично рівні, що виражається в однакових для всіх них правах та обов'язках. П. с. р. д. належить особливе місце в міжнар. системі незалежних держав, з яких складається міжнар. співтовариство і які утворюють відповід. світ, порядок. У традиц. значенні суверенітет д-ви — це верховенство держ. влади всередині країни та її незалежність у зовн. сфері. Відповідно юрид. сутність суверен, рівності держав становлять: 1) виключна юрисдикція д-ви над своєю територією та населенням, що проживає там; 2) обов'язок д-ви не втручатися у сферу виключної юрисдикції ін. держав; 3) залежність держав від зобов'язань, що походять від звичаєвих та договір, норм міжнар. права, встановлених співтовариством держав. Отже, суверенна рівність держав характеризується тим, що д-ви, з одного боку, вільні від зовн. втручання, що становить їх незалежність, а саме вони вільно: приймають свої конст. та ін. закони; здійснюють відносини зі своїми гр-нами на своїй території та поза нею і з іноземцями в межах своєї території; визначають свою зовн. політику; вирішують своє членство в міжнар. організаціях; мають право вступати або не вступати у військ.-політ, союзи, укладати договори з 375 ін. д-вами тощо. Але, з другого боку, д-ва, здійснюючи свої права, не має права порушувати права ін. держав та принципи міжнар. права. Тому суверенітет д-ви обмежується правами ін. держав та міжнар. правом у цілому. Юридична рівність держав, однак, не завжди означає їх факт, рівність. Напр., відповідно до Статуту ООН голоси пост, членів Ради Безпеки ООН мають більше юрид. значення, ніж голоси непост, членів (право вето). Цим самим міжнар. співтовариство визнає особливу роль та відповідальність пост, членів РБ у сфері підтримання миру і відновлення у разі його порушення. П. с. р. д. закріплений у Статуті ООН, згідно з яким «Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів» (п. 1 ст. 2). Він належить до осн. принципів Статуту ООН, які Організація, що функціонує через різні свої органи та своїх членів, повинна поважати. Водночас Статут ООН виходить з того, що д-ви при здійсненні свого суверенітету мають погоджуватися з юрид. обмеженнями щодо свободи власних дій і не можуть їх ігнорувати. Але існує питання, хто визначає такі обмеження та на підставі яких повноважень. Обмеження П. с. р. д. пов'язані також з принципом внутр. компетенції держав, як він встановлений у п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Ген. Асамблея ООН прийняла Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, в якій П. с. р. д., як і ін. статутні принципи, став предметом кодифікації та прогресив. розвитку. В ній підтверджується «відповідно до Статуту ООН першочергове значення суверенної рівності» та підкреслюється, що «цілі ООН мають бути досягнуті лише в тому випадку, якщо держави користуються суверенною рівністю та повністю дотримують у своїх міжнародних відносинах вимоги цього принципу». Характеризуючи зміст П. с. р. д., Декларація виходить з того, що всі д-ви користуються суверен, рівністю, мають однакові права та обов'язки і є рівноправними членами міжнар. співтовариства незалежно від відмінностей соціального, екон., політ, або ін. характеру. Зокрема, поняття суверен, рівності включає такі елементи: а) д-ви юридично рівні; б) кожна д-ва користується правами, що притаманні повному суверенітету; в) кожна д-ва зобов'язана поважати правосуб'єктність ін. держав; г) тер. цілісність і політ, незалежність д-ви недоторканні; д) кожна д-ва має право вільно обирати та розвивати свої соціальні, політ., екон. та культурні системи; е) кожна д-ва зобов'язана виконувати повністю та добросовісно свої міжнар. зобов'язання і жити в мирі з ін. д-вами. Под. підхід до розуміння змісту П. с. р. д. є характерним для Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975, Підсумкового документа Віденської зустрічі представників держав — учасниць НБСЄ 1989, Паризької хартії для нової Європи 1990 та ін. документів. Кардинальні зміни в структурі міжнар. відносин, що відбулися у 2-й пол. 20 ст., вимагають відповід. коригування у структурі та сфері міжнар. права, в т. ч. перегляду традиц. концепції держ. суверенітету. Так, протягом зазнач, періоду структура міжнар. відносин та міжнар. право зазнали важливих змін: сучасне міжнар. право розвивається на основі створення імперат. норм права [юс когенс (лат. jus cogens, букв. — примусове право) 376 норми], які не можуть бути змінені однією д-вою або групою держав; у даний час д-ви дедалі частіше передають деякі свої суверенні права міжнар. організаціям, що утворюються ними. Однак ці права д-ви не втрачають, а здійснюють їх спільно; розвиток міжнар. інституц. системи приводить до утворення у певних випадках над-нац. структур або надання відповід. міжнар. органам наднац. функцій чи їх елементів; регулювання міжнар. екон. відносин дедалі частіше відбувається як взаємодія та поєднання міжнар.- прав. та приват.-прав. методів і виникнення на цій основі тенденцій створення транснаціонального права; дедалі більше країн відмовляється від доктрини абс. імунітету держави щодо держ. власності, якщо вона використовується у комерц. цілях; у міжнар. праві відбувається процес переходу сучас. міжнар. права від функції координації до функції співробітництва, що є новим якісним етапом, який посилює взаємозалежність держав та їх суверен, прав; теорія та практика міжнар. права відмовилися від юрид. догм щодо невід'єм. прав держав та ін. Отже, в межах П. с. р. д. держ. суверенітет повинен розумітися і тлумачитися у відносному значенні відповідно до новаційних процесів, що характеризують сучас. розвиток міжнар. відносин та відповідно міжнар. права з метою об'єднання держав у прав, співтовариство. | |
ПРИНЦИП ОБОВ'ЯЗКУ ДЕРЖАВ СПІВРОБІТНИЧАТИ ОДНА З ОДНОЮ ВІДПОВІДНО ДО СТАТУТУ ООН | |
---|---|
ПРИНЦИП ОБОВ'ЯЗКУ ДЕРЖАВ СПІВРОБІТНИЧАТИ ОДНА З ОДНОЮ ВІДПОВІДНО ДО СТАТУТУ ООН - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким д-ви зобов'язані співробітничати одна з одною в усіх сферах міжнар. відносин незалежно від відмінностей їх політ., екон. та соціальних систем з метою підтримання міжнар. миру, безпеки, розвитку друж. взаємин та співробітництва між д-вами. Належить до осн. принципів сучас. міжнар. права. В п. 3 ст. 1 Статуту проголошується, що однією з цілей ООН є «міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини та основних свобод». Обов'язок д-в співробітничати між собою та розвивати дружні відносини відповідно до Статуту ООН стосується таких міжнар. сфер, як: підтримання міжнар. миру та безпеки — гол. мети для досягнення ін. цілей ООН; вирішення проблем соціального, екон., культур, та гуманіт. характеру; заохочення і розвиток поваги до прав людини (ст. 1). Саме принцип співробітництва держав є основою здійснення усіх без винятку положень Статуту ООН, і його порушення зумовлює міжнар. відповідальність д-ви. ГА ООН «уповноважується розглядати загальні принципи співробітництва в справі підтримання міжнародного миру і безпеки, в тому числі принципи, які визначають роззброєння і регулювання озброєнь, і робити щодо цих принципів рекомендації членам Організації чи Раді Безпеки або і членам Організації, і Раді Безпеки» (п. 1 ст. 11). А згідно зі ст. 13 Статуту Ген. Асамблея «організовує дослідження і дає рекомендації з метою: а) сприяння міжнародному співробітництву в політичній галузі і заохочення прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації; б) сприяння міжнародному співробітництву в галузі економічній, соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я та сприяння здійсненню прав людини й основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії». Гл. IX Статуту ООН «Міжнародне економічне та соціальне співробітництво» спеціально присвячена організації і розвитку міждерж. співробітництва в зазначених сферах міжнар. відносин. Дальше нормат. закріплення та розвиток П. о. д. с. о. з о. в. до С. ООН набув у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970. В ній підтверджено зобов'язання держав «співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їх політичної, економічної та соціальної систем, у різних 371 галузях міжнародних відносин з метою підтримання міжнародного миру та безпеки і сприяння міжнародній економічній стабільності та прогресу, загального благополуччя народів і міжнародного співробітництва, вільного від дискримінації, що має у своїй основі такі відмінності». У Декларації конкретизовано зміст цього принципу, визначено ряд нових аспектів розвитку друж. відносин та співробітництва між д-вами. Зокрема зазначено, що д-ви: співробітничають між собою у підтриманні міжнар. миру та безпеки; співробітничають у встановленні заг. поваги та дотриманні прав людини, осн. свобод для всіх і в ліквідації всіх форм расової дискримінації та всіх форм реліг. нетерпимості; здійснюють свої міжнар. відносини в економічній, соціальній, культурній, технічній, торговельній галузях відповідно до принципів суверен, рівності та невтручання; зобов'язані в співробітництві з ООН вживати спільні та індивід, заходи, передбачені Статутом Організації. Відповідно д-ви повинні співробітничати в соціальній, екон. та культур, галузях, а також у галузі науки і техніки та сприяти прогресу у світі в галузі культури та освіти. Вони повинні також співробітничати у справі сприяння екон. зростанню у всьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Підкреслюється, що д-ви мають керуватися П. о. д. с. о. з о. в. до С. ООН, як й ін. принципами, визначеними в Декларації, у своїй міжнародній діяльності та розвивати свої взаємовідносини на основі їх суворого дотримання. Істотний внесок у підтвердження та розвиток принципу зробила Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Заключний акт НБСЄ 1975 серед 10 міжнар.-прав. принципів взаємовідносин держав — учасниць Наради містить принцип IX — «Співробітництво між державами», згідно з яким держави-учасниці зобов'язалися «розвивати своє співробітництво між собою, як і з усіма державами, у всіх галузях відповідно до цілей та принципів Статуту ООН». Водночас вони проголосили, що надаватимуть особливого значення галузям співробітництва відповідно до визначених Нарадою видів та напрямів співробітництва, методів і форм їх здійснення. Отже, П. о. д. с. о. з о. в. до С. ООН є не лише стандартом міжнар. поведінки держав, а й загальновизнаним принципом міжнар. права, що стосується друж. відносин між д-вами відповідно до Статуту ООН. | |
ПРИНЦИП РІВНОПРАВНОСТІ І САМОВИЗНАЧЕННЯ НАРОДІВ | |
---|---|
ПРИНЦИП РІВНОПРАВНОСТІ І САМОВИЗНАЧЕННЯ НАРОДІВ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким усі народи мають право вільно без втручання ззовні визначати власний політ, статус і здійснювати свій соціальний, екон. та культур, розвиток. Кожна д-ва відповідно до Статуту ООН зобов'язана поважати це право. П. р. й с. н. належить до осн. принципів Статуту ООН, кодифікованих у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами 373 відповідно до Статуту ООН, 1970. Його зміст розкривається у контексті таких цілей Організації, як створення необхідних умов для встановлення дружніх відносин між д-вами, підтримання міжнар. миру і безпеки, розвитку міжнар., екон. та соціального співробітництва, поваги до дотримання прав людини, її осн. свобод. Так, у п. 2 ст. 1 Статуту визначається одна з цілей ООН — «розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру». А відповідно до ст. 55 «з метою створення умов стабільності й благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями, заснованих на поважанні принципу рівноправності та самовизначення народів» ООН сприяє: а) підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення і умовам екон. та соціального прогресу і розвитку; б) вирішенню міжнар. проблем у галузі екон., соціальній, охорони здоров'я та ін.; міжнар. співробітництву в галузі культури й освіти; в) заг. поважанню і додержанню прав людини та осн. свобод для всіх, без різниці раси, статі, мови і релігії. 1950 ГА ООН визнала, що право народів та націй на самовизначення належить до осн. прав людини. 1954 вона розглянула питання про включення до права народів та націй на самовизначення такого елемента, як постійний суверенітет над природними ресурсами, і створила відповідну комісію, а 1962 на основі доповіді цієї комісії прийняла резолюцію, в якій встановлювалося невід'ємне право усіх держав вільно розпоряджатися своїми природ, багатствами та ресурсами. 1966 П. р. й с. н. включено як колект. право народу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 і Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966, де наголошується, що всі народи мають право на самовизначення, аотже, вільно встановлюють свій політ, статус і забезпечують екон., соціальний і культур, розвиток. Для досягнення своїх цілей кожний народ може вільно розпоряджатися своїми природ, багатствами та ресурсами без шкоди для будь-яких зобов'язань, що випливають з міжнар. екон. співробітництва, заснованого на принципі взаєм, вигоди, та з міжнар. права. Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений засобів до існування, що належать йому. Всі д-ви, які беруть участь у згаданих Пактах, у т. ч. ті, що відповідають за управління несамовряд. та підопіч. територіями, повинні згідно з положеннями Статуту ООН заохочувати здійснення права на самовизначення та поважати це право. Отже, народи, подібно до держав та міжнар. організацій, визнаються у Пактах суб'єктами міжнар. права. Ключова роль П. р. й с. н. полягає в об'єднанні зусиль міжнар. співтовариства щодо ліквідації колоніалізму. Статут ООН у ст. 1 та 55 посилається на цей принцип як такий, шо застосовується до всіх народів, а не лише до народів несамовряд. та підопіч. територій відповідно до положень глав XI та XII. Дальший розвиток П. р. й с. н. пов'язаний із згаданою Декларацією 1970, що кодифікувала принципи міжнар. права, які стосуються друж. відносин та співробітництва між д-вами відповідно до Статуту ООН. У ній розширюється сфера самовизначення і встановлюється, що даний принцип застосовується як до народів несамовряд. 374 і підопіч. територій, так і до народів у межах незалежних держав. Так, кожна д-ва зобов'язана сприяти здійсненню П. р. й с. н., виявляти належну повагу до вільно вираженої юлі заінтересованих народів. У Декларації 1960 вказуються різні шляхи імплементації П. р. й с. н., що виходять за межі питань колоніалізму та є способами здійснення кожним народом права на самовизначення: створення суверен, і незалеж. д-ви, вільне приєднання до незалеж. д-ви або об'єднання з нею, встановлення будь-якого ін. політичного статусу, вільно визначеного народом. Саме в рамках зазначених способів, виходячи з П. р. й с. н., прийнято Декларацію про державний суверенітет України 1990 та Акт проголошення незалежності України 1991. Водночас Декларація 1970 застерігає від будь-яких дій, що вели б до розчленування або часткового порушення тер. цілісності або політ, єдності суверенних і незалеж. держав, які діють з дотриманням П. р. й с. н. і мають уряди, що представляють весь народ даної території, без різниш раси, віросповідання або колюру шкіри. Вказане положення повинно тлумачитися як таке, що містить застереження на користь існуючих або нещодавно утворених суверен, держав. У звичайному розумінні воно є нормою поведінки для всіх держав і певною гарантією, що будь-які питання, пов'язані із застосуванням Й. р. й с. н., будуть розглядатися ГА ООН як органом, компетентним застосовувати П. р. й с. н. та вирішувати, коли дане населення є народом, уповноваженим на це. Рішення ГА повинно узгоджуватися з таким осн. принципом міжнар. права і Статуту ООН, як принцип тер. цілісності й нац. єдності країн. Саме цим підходом характеризується у даному питанні практика ГА ООН. | |
ПРИНЦИП НЕЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ АБО ПОГРОЗИ СИЛОЮ | |
---|---|
ПРИНЦИП НЕЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ АБО ПОГРОЗИ СИЛОЮ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким д-ви утримуються в їх міжнар. відносинах від погрози силою чи її застосування як проти тер. недоторканності або політ, незалежності будь-якої д-ви, так і будь-яким ін. чином, несумісним з цілями Організації Об'єднаних Націй. Є одним з осн. 369 принципів Статуту ООН(п. 4 ст. 2), гол. нормою міжнар. права, на якій базуються мирні міждерж. відносини. Він набув зобов'язального характеру із забороною застосування сили в міжнар. відносинах та з утвердженням у міжнар. праві принципу вирішення міжнародних спорів мирними засобами. Статут ООН (ст. 51) дозволяє застосування сили і при здійсненні невід'єм. права д-ви на індивід, та колект. самооборону, якщо збройний напад вчинено проти члена ООН. П. н. с. або п. с. набув свого підтвердження і дальшого розвитку в ряді резолюцій ГА ООН, особливо в резолюції про визначення агресії 1974 та Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, а також в ін. міжнар. актах. Новац. елементами при визначенні агресії, зокрема, є: визнання тер. недоторканності у будь-якій формі; визначення переліку конкр. агрес. актів, що кваліфікуються як акти агресії, та визнання цього переліку таким, що не є вичерпним; встановлення принципу, згідно з яким застосування д-вою збройної сили першою на порушення Статуту ООН є prima facie (лат. — на перший погляд, передусім) свідченням акту агресії. Визначення агресії кваліфікується як злочин проти міжнар. миру, що зумовлює міжнар. відповідальність. Жодне тер. набуття чи особлива вигода, отримані в результаті агресії, не можуть визнаватися законними. У згаданій Декларації встановлюється, зокрема, що: погроза силою або її застосування є порушенням міжнар. права та Статуту ООН; всі д-ви зобов'язані утримуватися від актів репресалій, пов'язаних із застосуванням сили; всі д-ви повинні сумлінно вести переговори з метою швидшого укладення універс. договору про повне роззброєння під ефектив. міжнар. контролем. Відповідно до Статуту Міжнародного кримінального суду агресія є міжнар. злочином, який підпадає під юрисдикцію Суду і зумовлює індивідуальну крим. відповідальність фіз. осіб, винних у його скоєнні. | |
ПРИНЦИП НЕПОРУШНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ | |
---|---|
ПРИНЦИП НЕПОРУШНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ - в сучасному міжнародному праві утвердився принцип непорушності державних кордонів, і майже під такою назвою функціонує інститут. Іноді з метою розрізнення інститут називають інститутом недоторканності державних кордонів. В Заключному акті НБСЄ 1975 р. держави-учасниці вже без особливих дискусій визнали, що вони «розглядають як непорушні всі кордони одна одної, як і кордони всіх держав у Європі, а тому вони будуть утримуватися нині і в майбутньому від будь-яких зазіхань на ці кордони». На сьогодні принцип непорушності державних кордонів покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання в європейському регіоні: 1) визнати наявні кордони держав-учасниць НБСЄ як юридичне встановлені згідно з міжнародним правом; 2) визнати непорушність кордонів усіх держав Європи; 3) відмовитися від будь-якого територіального домагання або дій, спрямованих на узурпацію частини або всієї території будь-якої держави 370 наразі і в майбутньому; 4) відмовитися від будь-яких зазіхань на наявні кордони нині і в майбутньому; 5) змінювати свої кордони тільки за взаємною, добровільною згодою відповідних держав. Принцип непорушності державних кордонів діє навіть у разі докорінної зміни обставин, за яких укладався міжнародний договір (п. 1 ст. 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р). | |
ПРИНЦИП ПОВАГИ ПРАВ ТА ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ | |
---|---|
ПРИНЦИП ПОВАГИ ПРАВ ТА ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ - принцип вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Статут ООН визначає як мету цієї організації «заохочування та розвиток поваги до прав людини та основних свобод для всіх» (п. 3 ст. 1, ст. 55). Це вплинуло на активізацію роботи в галузі прав людини та активне напрацювання відповідного правового матеріалу. 1 вже сьогодні можна говорити, що це одна з найбільш нормативно забезпечених сфер міжнародного права. Вкажемо лише на деякі, найважливіші акти в цій сфері: Загальна декларація прав людини 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. і факультативні протоколи до нього; 372 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. Паралельно укладаються численні конвенції щодо спеціальних аспектів прав людини: запобігання злочинам геноциду і покарання за нього 1948 р., про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р.; конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принизливих для людської гідності видів поводження і покарань, права дитини, про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та ін. На сьогодні принцип поваги прав і основних свобод людини покладає на суб'єктів міжнародного права, насамперед на держави, такі основні права та обов'язки: 1) обов'язок поважати права людини та основні свободи незалежно від статі, раси, мови, релігії; 2) обов'язок сприяти і розвивати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод; 3) обов'язок поважати право людини на об'єднання з іншими, свободу особистості сповідатися одноособове або спільно з іншими; 4) обов'язок поважати право національних меншин на рівність перед законом, надавати їм повну можливість користуватися правами людини та основними свободами і захищати їхні законні інтереси в цій галузі; 5) обов'язок визнавати право людини знати свої права та свободи і захищати їх; 6) обов'язок дотримуватися міжнародних пактів, декларацій та угод з прав людини, якщо вони ними пов'язані; 7) обов'язок приймати законодавчі акти і вживати інших заходів, які є необхідними для забезпечення міжнародне визнаних основних прав і свобод людини; 8) обов'язок гарантувати людині, права якої порушено, ефективні засоби захисту. Кожна людина має сьогодні право звертатися до міжнародних структур для захисту своїх прав. Для цього створено відповідний інституційний механізм на універсальній і регіональній основі: в рамках ООН - Верховний комісар ООН з прав людини, Комісія з прав людини, Підкомісія щодо попередження дискримінації і захисту меншин, Комісія з проблем становища жінок, Комітет з питань ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань тощо; на регіональній основі: Суд Європейського Союзу, Європейський суд з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини, Міжнародний трибунал з питань колишньої Югославії, Міжнародний трибунал з питань Руанди та ін. | |
ПРИЛЕГЛА ЗОНА | |
---|---|
ПРИЛЕГЛА ЗОНА - район відкритого моря, який прилягає до зовн. межі територіальних вод, що встановлюється для здійснення контролю прибереж, д-ви з метою запобігання порушенням відповід. правил у межах його території або територіального моря. Відповідно до Конвенції про територіальне море і прилеглу зону 1958 та Конвенції ООН по морському праву 1982 у П. з. прибережна д-ва може здійснювати контроль, необхід. для: а) запобігання порушенням мит., фіскал., іміграц. або санітарних законів і правил у межах її території або тер. моря; б) притягнення до відповідальності порушників цих законів і правил, якщо порушення вчинене в межах її території або тер. моря. П. з. не може поширюватися за межі 24 миль від висхідної лінії, від якої відмірюється ширина тер. моря. | |
ПРИНЦИП ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ МИРНИМИ ЗАСОБАМИ | |
---|---|
ПРИНЦИП ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ МИРНИМИ ЗАСОБАМИ - принцип заг. міжнар. права, за яким д-ви вирішують спори між собою мир. засобами так, щоб не піддавати загрозі міжнар. мир та безпеку і справедливість. Закріплений у п. 3 ст. 2 Статуту ООН як один з його осн. принципів. Становлення цього принципу пов'язане з прогресом у міжнар. праві щодо заборони застосування сили в міждерж. відносинах, 366 насамперед - з утвердженням принципу незастосування сили або погрози силою. Зміст П. в. м. с. м. з. відповідно до Статуту ООН випливає з необхідності підтримання міжнар. миру та безпеки як однієї з основополож. цілей ООН, що має досягатися мир. засобами, у згоді з принципами справедливості та міжнар. права, владнання або вирішення міжнар. спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру (п. 1 ст. 1). Урегулювання міжнар. спорів мир. засобами розглядається Статутом як обов'язок членів ООН (п. 3 ст. 2, п. 1 ст. 33). Сторони, «котрі беруть участь у будь-якому спорі, продовження якого могло б загрожувати підтриманню міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися вирішити спір... мирними засобами на свій вибір» (п. 1 ст. 33). Такий вибір не може бути зроблений односторонньо, а має узгоджуватися сторонами спору. До процедур мир. врегулювання спорів належать: переговори, обслідування, посередництво, примирення, арбітраж, суд. розгляд, звернення до регіон, органів або угод тощо. За Статутом ООН, спір, що загрожує міжнар. миру та безпеці, стосується не лише виключно сторін, які перебувають у конфлікті, а також усіх держав і міжнар. співтовариства в цілому. Зокрема, кожний член ООН може довести до відома РБ ООН або ГА ООН про будь-який спір чи ситуацію, що загрожує підтриманню миру та безпеки (ст. 34 та п. 1 ст. 35). П. в. м. с. м. з. підтверджений у ряді резолюцій ГА ООН, всебічно відображений у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, Манільській декларації про мирне вирішення спорів 1982, Декларації про запобігання та припинення спорів і ситуацій, які можуть загрожувати міжнар. миру та безпеці, і про роль ООН у цій галузі 1988, а також у багатьох регіон, угодах, у Пакті Ліги араб, держав, Хартії Організації афр. єдності, у Статуті Організації амер. держав, Північноатлантичному договорі 1949 (НАТО). Даний принцип становить важливу частину Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975; з нього ж виходить Конвенція з примирення та арбітражу в рамках НБСЄ 1992. У Декларації про принципи міжнар. права зазначається, що кожна д-ва зобов'язана утримуватися від погрози силою чи від її застосування «як засобу вирішення міжнародних спорів, у тому числі територіальних спорів і питань, що стосуються державних кордонів». У Заключ. акті НБСЄ уточнюється, що жодне застосування сили або погрози силою не буде використовуватися як засіб врегулювання спорів або питань, які можуть спричинити спори між двами. Д-ви повинні прагнути до справедливого вирішення своїх міжнар. спорів «у найкоротший строк». При цьому сторони мають утримуватися від будь-яких дій, що можуть призвести до загострення спору. В Декларації про принципи міжнар. права вказується, що, коли сторони не досягнуть вирішення спору одним з обраних ними засобів, вони повинні прагнути до врегулювання останнього узгодженими між ними мир. засобами. | |
ПРИНЦИП ДОБРОСОВІСНОГО ВИКОНАННЯ МІЖНАРОД-НИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ | |
---|---|
ПРИНЦИП ДОБРОСОВІСНОГО ВИКОНАННЯ МІЖНАРОД-НИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким юрид. зобов'язання виконуються відповідно до загальновизнаного морального мінімуму міжнар.-прав. стандартів. Склався як норма звичаєвого міжнар. права в процесі розвитку принципу додержання договорів міжнародних — пакта сунт серванда, який з часу свого виникнення був тісно пов'язаний з рим. правом, а згодом — з розвитком двосторонніх і багатостор. міжнар. договорів. Його сутністю є принцип добросовісності (англ. good faith), що є заг. принципом права. Останній полягає у чесному намірі утримуватися від надання будь-яких недобросовісних переваг іншому, навіть через форм, права або його тех. властивості, разом з ненаданням усієї інформації, повідомлення або достовір. фактів, що представляють справу в неправильному світлі. П. д. в. м. з. є одним із 7 осн. принципів, закріплених у Статуті ООН. У п. 2 ст. 2 Статуту зазначено, що всі члени ООН добросовісно виконують узяті на себе за цим Статутом зобов'язання, щоб забезпечити всім їм у сукупності права та переваги, які випливають з належності до ООН. У преамбулі Статуту підкреслюється рішучість членів ООН «створити умови, за яких можна додержувати справедливості й поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права». Як універсальний принцип міжнар. права, П. д. в. м. з. набув розвитку в ряді міжнар.-прав. док-тів. Так, у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 підкреслюється, що добросовісне додержання принципів міжнар. права, які стосуються друж. відносин та співробітництва між д-вами, має найважливіше значення для підтримання міжнар. миру і безпеки. Кожна д-ва зобов'язана добросовісно виконувати зобов'язання, прийняті нею відповідно до Статуту ООН, зобов'язання, що випливають із загальновизнаних норм та принципів міжнар. права, а також зобов'язання, що випливають з міжнар. договорів, чинних відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнар. права. Держави — учасниці ОБСЄ підтвердили таке значення цього принципу в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. Відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 добросовісна поведінка держав полягає, зокрема, в тому, що вони не можуть ухилятися від виконання зобов'язань, що випливають з міжнар.-прав. норм, і не можуть посилатися ні на положення свого внутр. права, ні на ін. обставини як на підставу невиконання або відмови від виконання своїх зобов'язань. Як випливає із Заключ. акта НБСЄ, д-ви повинні узгоджувати своє зак-во та адм. правила зі своїми міжнар. зобов'язаннями і можуть відмовлятися від їх виконання лише на основі міжнар. права. | |
ПРИНЦИП НЕВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ДЕРЖАВ | |
---|---|
ПРИНЦИП НЕВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ДЕРЖАВ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким суб'єктам міжнар. права 368 забороняється втручання у внутр. компетенцію будь-якої д-ви, однак він не зачіпає застосування примус, заходів на підставі гл. VII Статуту ООН, коли існує загроза миру чи його порушено або вчинено акт агресії. Походить від міжнар. права амер. держав. У сучас. міжнар. праві є одним з осн. принципів, що безпосередньо пов'язаний з принципом суверенної рівності держав. 1982 ГА ООН прийняла Декларацію про недопустимість інтервенції та втручання у внутр. справи д-ви, в якій було підтверджено таке тлумачення принципу невтручання. Дальша кодифікація цього принципу здійснена в прийнятій ГА ООН Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970. У ній означено такі складові даного принципу: жодна д-ва або група держав не має права втручатися прямо або посередню з будь-якої причини у внутр. та зовн. справи ін. д-ви (збройне втручання та всі ін. форми втручання або будь-яка загроза, спрямована проти д-ви в цілому чи проти її політ., екон. та культур, засад, є порушенням міжнар. права); жодна д-ва не може застосовувати чи сприяти застосуванню екон., політ, заходів або заходів будь-якого ін. характеру з метою підкорення собі ін. д-ви у здійсненні нею своїх суверен, прав та отримання від неї будь-яких переваг; жодна д-ва не повинна також організовувати, допомагати, розпалювати, фінансувати, заохочувати або допускати збройну, підривну чи терористичну діяльність, спрямовану на зміну устрою ін. д-вишляхом насильства, а також втручатися у внутр. б-бу в ін. д-ві; застосування сили для позбавлення народів форми їх нац. існування є порушенням їхніх невід'єм. прав та принципу невтручання; кожна д-ва має невід'ємне право обирати свою соціальну, політ., екон. та культур, систему без втручання у будь-якій формі з боку будь-якої ін. д-ви. Принцип невтручання закріплений також у Декларації принципів Заключного акта НБСЄ 1975. Розвиток міжнар. інституц. системи та кодифікація міжнар. права охоплюють дедалі нові сфери міжнар.-прав. регулювання, що поглиблює взаємозв'язок держав і призводить до звуження їх внутр. компетенції та нового розуміння П. н. у в. с. д. Це, однак, не означає, що даний принцип втрачає своє значення як один з імператив, принципів міжнар. права, оскільки останнє продовжує базуватися на принципі суверен, рівності держав, який у свою чергу також поступово змінюється. У преамбулі Статуту Міжнар. крим. суду, прийнятого 1988, підкреслюється: ніщо в ньому «не повинно сприйматися як таке, що надає будь-якій державі право втручатися у збройний конфлікт, який належить до сфери внутрішніх справ будь-якої держави». | |
ПРИМУСОВА ПРАЦЯ | |
---|---|
ПРИМУСОВА ПРАЦЯ - будь-яка робота чи служба, що її вимагають від особи під загрозою покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг. Це визначення містить Конвенція МОП про примусову чи обов'язкову працю 1930. Згідно з Конвенцією МОП про скасування примусової праці 1957 кожний член МОП (сторона Конвенції) зобов'язався скасувати всі види примус, та обов'язкової праці як: а) засобу політ, впливу та виховання або як міри покарання за наявність чи за вияв політ, поглядів або переконань, протилежних установленій політичній, соціальній чи екон. системі; б) методу мобілізації та використання роб. сили для потреб екон. розвитку; в) засобу підтримання труд, дисципліни; г) засобу покарання за участь у страйках; д) форми дискримінації за ознаками расової, соціальної та нац. приналежності або віросповідання (ст. 1). Конституція України (ст. 43) забороняє використання П. п. Не вважається П. п. військова служба чи альтернативна служба (невійськова), а також робота чи служба, що виконується особою за вироком чи ін. рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзв. стан. | |
ПРИКОРДОННІ РІЧКИ | |
---|---|
ПРИКОРДОННІ РІЧКИ - річки, що течуть уздовж кордонів територій суміж. держав або перетинають ці кордони. Особливості визначення кордону на П. р. та порядок пересування по них встановлюються відповідно до внутр. зак-ва країн і/або за погодженням суміж. держав. Заг. засади регулювання питань встановлення держ. кордону на природ, вод. перешкодах визначено Законом «Про державний кордон України» (1991). Відповідно до ст. З цього Закону державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнар. договорами України, встановлюється: на суднопл. річках — по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несуднопл. річках (ручаях) — по їх середині або по середині головного рукава річки. Для дотримання закріпленого зак-вом прикордонного режиму на держ. кордоні України вздовж берегів П. р. встановлюються прикордонна смуга або контрольовані прикорд. райони, до яких можуть бути включені частини вод П. р. та розташовані в цих водах острови (ст. 22). Контроль за пересуванням по берегу і льоду П. р. здійснюється Держ. прикорд. службою України. Оскільки під впливом таких природ, факторів, як відхилення русел П. р., зміна рівня вод чи конфігурації берегів, визначена по річці лінія кордону може зміщуватися, Законом України передбачено, що держ. кордон, який проходить по річці (ручаю), не переміщується як при зміні обрису її берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) у той чи ін. бік. У деяких випадках д-ви, на підставі спільних договорів, можуть встановлювати на П. р. т. з. рухомі кордони. Це означає, що проходження лінії кордону на суднопл. річках змінюється відповідно до природ, зміни середини їх головного фарватеру, а на несуднопл. річках — одночасно з переміщенням їх середини, спричиненим природ, змінами конфігураціїберегів цих річок. Заквом України встановлення рухомих кордонів не передбачено. Питання судноплавства, використання природ, ресурсів П. p., буд-во мостів, загат, дамб, ін. гідротех. споруд та їх експлуатація регулюються угодами між д- 365 вами. Прибережні д-ви не повинні використовувати води П. p., які проходять через їх територію, щоб не завдати шкоди ін. д-вам або щоб не перешкоджати сусід, д-ві належ, чином користуватися тією частиною річки, яка знаходиться на її території. Режим П. р. слід відрізняти від режиму міжнародних рік. | |
ПРИЄДНАННЯ ДО МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
ПРИЄДНАННЯ ДО МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - акт згоди д-ви або міжнар. міжуряд. організації на обов'язковість договору, прийнятого ін. двами чи міжнар. міжуряд. організаціями. Виражає форм, прийняття договору д-вою або міждерж. організацією, які не брали участі в переговорах та підписанні даного договору. В цьому плані приєднання має такий самий юрид. зміст, що й підписання та ратифікація договору. Процедура приєднання заохочує ширшу участь держав у договорах міжнародних, особливо у багатосторонніх. Приєднання до міжнар. договору можливе лише стосовно договору в цілому. Приєднання до частини договору має силу тільки в тому разі, якщо це допускається договором чи якщо з цим згодні ін. договірні д-ви (ст. 17 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969). У праві міжнародних договорів не визначена відмінність між згодою на обов'язковість міжнар. договору, яка виражена шляхом ратифікації, та згодою шляхом приєднання. Д-ва чи міжнар. організація, що приєдналися до 364 міжнар. договору, мають такі самі права та обов'язки, що й первісні учасники договору. Сучасна міждерж. практика дозволяє приєднання до міжнар. договору, який ще не набув чинності. Встановлення порядку оформлення приєднання до міжнар. договору є внутр. справою кожної д-ви. В Україні згідно зі ст. 10 Закону «Про міжнародні договори України» (1993) рішення про приєднання України до міжнар. договорів або їх прийняття ухвалюються щодо: а) договорів, які потребують ратифікації, — Верх. Радою України у формі закону; б) договорів, які не потребують ратифікації і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України, — Президентом України у формі указу; в) договорів, які не підлягають ратифікації і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені Уряду України, — Урядом у формі постанови. Приєднання здійснюється шляхом повідомлення чи передачі на зберігання відповід. акта, який не потребує дальшого затвердження чи ратифікації. | |
ПРЕЛІМІНАРНИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
ПРЕЛІМІНАРНИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР - [новолат. praeliminaris, від лат. ргае — перед, попереду і limen (liminis) — початок] — попередня угода між воюючими сторонами, в якій фіксуються осн. положення майб. мирного договору. Ним передбачаються умови припинення стану війни, можливі тер. зміни та зміни кордонів, порядок обміну військовополоненими, відшкодування збитків тощо. П. м. д. також може містити положення про утворення комісії по делімітації кордонів, звільнення окупованих територій тощо. П. м. д. не є обов'язковою умовою у міжнар. праві для укладення мир. договору. | |
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНА | |
---|---|
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНА - здатність суб'єкта міжнародного права бути учасником міжнар. правовідносин, зокрема укладати та виконувати договори міжнародні. Полягає у наявності відповід. прав та обов'язків, встановлених нормами міжнар. права. П. м. володіють тільки учасники міжнар. відносин. Вони створюють норми, якими регулюються їхні взаємини й якими передбачені відповідні права та обов'язки. Здатність суб'єктів міжнар. права бути учасниками міжнарод. 363 відносин не є однаковою і залежить від юрид. природи суб'єкта. Розрізняють первинні (основні) й вторинні суб'єкти міжнар. права. До перших належать дви, а також нації, які борються за незалежність, до других — міжнар. організації. Д-ва володіє П. м. у повному обсязі з моменту утворення, що пояснюється самим фактом її існування і належним їй суверенітетом. П. м. націй, які борються за незалежність, грунтується на їх праві на самовизначення. Від імені цих націй П. м. володіють органи нац. визволення, що виконують функції публіч. влади. П. м. вторинних суб'єктів міжнар. права обумовлена волевиявленням держав — членів міжнар. організацій і зафіксована у статутах цих організацій. Права міжнар. організацій є похідними від прав держав-засновниць і делеговані їм цими д-вами, а обсяг прав вторин. суб'єктів міжнар. права обмежений цілями і завданнями тієї чи ін. міжнар. організації. За сучас. доктриною окр. індивіди та громад, (неурядові) організації не належать до учасників міжнар. відносин, тому не володіють П. м. Водночас існують теор. концепції, спрямовані на обгрунтування П. м. гр-нина у його правовідносинах з д-вою. | |
ПРАВОПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНЕ | |
---|---|
ПРАВОПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНЕ - протиправне діяння (бездіяльність), яке полягає у порушенні д-вою чи ін. суб'єктом міжнар. права своїх міжнар. зобов'язань. Суб'єктами П. м. можуть бути д-ви, міжнар. оргції, фіз. особи. Об'єкт П. м.: загальновизн. норми і принципи міжнар. права; міжнар. договори; права д-ви, міжнар. орг-цій та іноземців; недоторканність дип. і конс, представництв, пост, представництв при міжнар. орг-ціях тощо. П. м. поділяють на делікти і злочини. Останні є суспільно небезпечнішими для міжнар. правопорядку, ніж делікти. П. м., як правило, супроводжуються заподіянням матеріальної чи нематеріальної шкоди тій або ін. д-ві чи міжнар. орг-ції. Ці правопорушення мають наслідком юрид. відповідальність у вигляді відшкодування завданої шкоди чи застосування ін. міжнар.-прав. заходів, спрямованих на відновлення поруш, права відповід. д-ви чи міжнар. організації. У виняткових випадках до порушників міжнар. права застосовуються санкції ООН або спец. суд. органів чи міжнар. трибуналів. | |
ПРАВОВА ДОПОМОГА В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ | |
---|---|
ПРАВОВА ДОПОМОГА В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ - допомога, яка надається однією д-вою іншій з цив. та крим. справ. Регулюється договорами міжнародними. Мета такої допомоги — забезпечити відповідно до зобов'язань договір, держав рівний прав, захист особистих і майн. прав як своїм, так і іноз. гр-нам. Предметом П. д. є виконання процес, дій, передбачених зак-вом договірних держав: допит сторін, обвинувачених та 362 підсудних, потерпілих, свідків, експертів; проведення експертиз і суд. огляду; передача реч. доказів; порушення крим. переслідування; видача суд. (арбітражних) рішень у цив. справах; надання ін. док-тів і відомостей, а також інформації про зак-во на прохання однієї з договір, сторін. Питання П. д. регулюються як універсальними, так і двостор. договорами. До універсальних, зокрема, належать: Конвенція про отримання за кордоном доказів по цив. та торг, справах 1970, Конвенція про відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990, Європ. конвенція про репатріацію неповнолітніх 1970, Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959, Європ. конвенція про міжнар. чинність суд. рішень у крим. справах 1970, Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 тощо. У межах СНД уніфіковані норми з даних питань містить Конвенція про прав, допомогу і прав, відносини в цив., сімейних та крим. справах 1993 (ратиф. Україною 1994). Після проголошення незалежності Україна також підписала низку двостор. договорів про П. д. (з КНР, Польщею, Литвою, Молдовою, Грузією, Естонією, Латвією та ін. д-вами). Порядок укладання і дії цих договорів в Україні визначається Законом «Про міжнародні договори України» (1993). | |
ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ | |
---|---|
ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ - система принципів і норм міжнародного права, що встановлює універсальний порядок у сфері підтримання міжнар. миру і безпеки у світі відповідно до Статуту ООН. Є галуззю міжнар. права, що склалася у процесі: обмеження юс ад беллум у відповідних Гаазьких конвенціях про закони та звичаї війни 1899 і 1907; спроби заборонити війну як знаряддя нац. політики держав у Пакті Бріана— Келлога 1928; заг. заборони застосування сили у Статуті ООН; встановлення у Статуті Нюрнберзького трибуналу 1945 злочину проти миру як акту агресії та міжнар.-прав. відповідальності за його вчинення, у т. ч. персональної (кримінальної) відповідальності індивіда; підтвердження у резолюції ГА ООН 1946 принципів міжнародного права, визнаних у Статуті Нюрнб. трибуналу (Нюрнберзькі принципи), та їх деталізації у прийнятих Комісією міжнародного права ООН 1950 Принципах міжнар. права, визнаних у Статуті Нюрнб. трибуналу і вироку трибуналу. Основу системи принципів та норм П. м. б. становить принцип незастосування сили або загрози силою, встановлений у Статуті ООН (п. 4 ст. 2) і розвинутий у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970, резолюції ГА ООН про визначення агресії 1974, Декларації ООН про посилення ефективної відмови від загрози силою чи її застосування в міжнар. відносинах 1987. Цей принцип пов'язаний з ін. принципами міжнар. права, встановленими у Статуті ООН і кодифікованими у Декларації ООН 1970. Насамперед це стосується принципу мир. розв'язання міжнар. спорів, який зобов'язує членів ООН вирішувати свої міжнар. спори виключно мир. засобами «так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир та безпеку і справедливість» (п. З ст. 2 Статуту ООН). До найважливіших принципів П. м. б. також належать: принцип колект. безпеки; принцип одностайності пост, членів РБ ООН (Великобританії, Китаю, Росії, США, Франції) під час прийняття Радою примус, заходів до агресора згідно з розд. VII Статуту ООН; визнання у міжнар. праві агресії як злочину проти миру; кваліфікація агресії як збройного нападу однієї д-ви (групи держав) на ін. д-ву; право держав укладати регіон, угоди або утворювати регіон, органи для вирішення питань у сфері підтримання міжнар. миру і безпеки; право на самооборону; принцип роззброєння. Принцип колект. безпеки встановлений у Статуті ООН як зобов'язання держав — членів ООН «вживати колективних заходів для відвернення й усунення загрози мирові та придушення актів агресії або інших порушень миру і проводити мирними засобами у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, уладнання або вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, що можуть призвести до порушення миру» (п. 1 ст. 1). Згідно зі Статутом ООН вжиття таких колективних заходів 354 держав має здійснюватися РБ ООН, яка є одним з гол. органів Організації і на яку члени ООН покладають «головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки та погоджуються у тому, що при виконанні її обов'язків, які випливають з цієї відповідальності, Рада Безпеки діє від їх імені» (п. 1 ст. 24). Рада Безпеки ООН— орган, який уособлює систему колект. безпеки міжнар. співтовариства, повинна діяти відповідно до цілей та принципів ООН і на основі повноважень, наданих їй у розділах VI, VII, VIII та XII Статуту ООН (п. 2 ст. 24). Визначаючи ці повноваження, держави — учасниці Конференції в Сан-Франциско 1945 врахували сумний досвід Ліги Націй, Статут якої встановлював децентралізовану систему колект. безпеки, і наділили РБ ООН правом визначати наявність будь-якого порушення миру та ідентифікувати агресора. З цих питань Рада уповноважена робити рекомендації або вирішувати, яких примус, заходів слід вживати для підтримання або відновлення міжнар. миру і безпеки (ст. 39). Відповідно РБ може застосовувати до такого правопорушника міжнар. права екон. і дип. санкції, а в разі, коли ці заходи виявляться недостатніми або вже є недостатніми, вона уповноважується вдаватися до таких дій повітр., мор. або сухопутними силами, які виявляться необхідними для підтримання або відновлення міжнар. миру і безпеки. Ці дії можуть включати демонстрації, блокаду та ін. операції повітр., мор. або сухопутних сил членів Організації (ст. 42). На відміну від Ліги Націй, виконання рішень якої з питань підтримання миру і безпеки покладалося лише на тих її членів, які погоджувалися з ними, Статут ООН виходить з того, що члени Організації погоджуються відповідно до цього Статуту підкорятися рішенням РБ і виконувати їх (ст. 25). Отже, такі рішення РБ ООН є обов'язковими для всіх членів Організації. Принципово важливим є й те, що ця концепція колект. безпеки не обмежується членами ООН, а поширюється і на держави-нечлени, які також зобов'язуються діяти відповідно до принципів міжнар. права, встановлених Статутом ООН (п. 6 ст. 2). Здійснюючи принцип колект. безпеки, всі члени Організації зобов'язуються надавати в розпорядження РБ ООН, на її вимогу та відповідно до спец, угод, необхідні для підтримання миру і безпеки «збройні сили, допомогу і відповідні засоби обслуговування, включаючи право проходження» (п. 1 ст. 43). Такі угоди, що укладаються між РБ ООН і членами Організації, підлягають ратифікації д-вами, що їх підписали, згідно з їх конст. процедурою (п. 3 ст. 43). Для надання порад і допомоги РБ ООН з усіх питань, що стосуються її військ, потреб у справі підтримання міжнар. миру і безпеки, використання військ, переданих у розпорядження Ради, і командування ними, Статут ООН передбачає утворення Військ.-штабного к-ту. Останній має складатися з нач. штабів пост, членів РБ ООН або їх представників (п. 1,2 ст. 47). Відповідно до розд. VI Статуту ООН Рада Безпеки також здійснює повноваження, які стосуються функціонування колект. безпеки. Так, вона має право: вимагати від сторін, котрі беруть участь у будь-якому спорі, продовження якого могло б загрожувати підтриманню міжнар. миру і безпеки, вирішувати цей спір виключно мир. засобами (ст. 33); розслідувати будь-який спір або будь-яку 355 ситуацію, котра може призвести до міжнар. незгод або викликати спір, щоб визначити, чи не може продовження цього спору або ситуації загрожувати підтриманню міжнар. миру і безпеки (ст. 34). У цих випадках Рада уповноважується на будь-якій стадії спору або ситуації рекомендувати належну процедуру чи методи їх урегулювання. Роблячи такі рекомендації, Рада має брати до уваги, що спори юрид. характеру повинні, як заг. правило, передаватися сторонами до Міжнар. суду відповідно до положень Статуту Суду (ст. 36). Встановлений у Статуті ООН порядок прийняття РБ ООН рішень передбачає застосування принципу одностайності її пост, членів, який часто називається також правом вето великих держав. За цим принципом рішення РБ вважається прийнятим, якщо за нього подано 9 із 15 голосів її членів, у т. ч. голоси, що збігаються, всіх пост, членів. Це правило не поширюєтьсяна рішення Ради з процедур, питань, котрі вважаються прийнятими, якщо за них подано голоси 9 членів, незалежно від їх статусу (ст. 27). Важлива роль у системі колект. безпеки належить також Г А ООН, яка передусім уповноважується обговорювати будь-які питання або справи в межах Статуту ООН, а також такі, що стосуються повноважень і функцій будь-якого з органів, передбачених цим Статутом, і за винятками, зазначеними в п. 1 ст. 12, робити рекомендації членам Організації чи РБ з будь-яких таких питань або спорів (п. 1 ст. 10). Винятки стосуються випадків, коли РБ виконує покладені на неї функції щодо якого-небудь спору або ситуації. У цей період ГА ООН не може робити рекомендації, котрі стосуються даного спору або ситуації, якщо РБ не запитає про це. Ген. секретар ООН, за згодою РБ, на кожній сесії ГА ООН повідомляє про всі питання щодо підтримання міжнар. миру і безпеки, які перебувають на розгляді РБ ООН (п. 2 ст. 12). З цих та ін. питань, визначених у Статуті ООН, Ген. Асамблея організовує дослідження і робить рекомендації (п. 1 ст. 13). Отже, якщо РБ ООН належить первинна відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки, то ГА ООН здійснює у цій сфері вторинну відповідальність. Встановлення РБ ООН акту агресії однієї д-ви проти іншої є прав, підставою для ідентифікації такої д-ви як агресора та вжиття до неї заходів, передбачених розд. VII Статуту ООН, включаючи застосування сили з метою відновлення порушеного миру і безпеки. Згідно з міжнар. правом (Нюрнб. принципами та визначенням агресії у резолюції ГА ООН 1974) агресією є застосування ЗС однієї д-ви (групи держав) проти суверенітету, тер. цілісності, політ, незалежності ін. д-ви або народу (нації). За вчинення акту агресії д-ва несе міжнар.-прав. відповідальність перед усіма членами міжнар. співтовариства, а індивіди — персональну крим. відповідальність і покарання на основі юрисдикції д-ви, яка здійснює це щодо власних гр-н. У зв'язку з прийняттям 1998 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (набув чинності 2000) такі особи можуть підлягати юрисдикції Суду. Однак для здійснення цього існує умова, зазначена в п. 2 ст. 5 Рим. статуту, а саме: «Суд здійснює юрисдикцію щодо злочину агресії як тільки буде прийнято згідно із ст. 121 та 123 положення, що містить визначення цього злочину і виклад умов, в яких Суд здійснює юрисдикцію стосовно цього 356 злочину». Рим. статут відносить агресію до «найбільш серйозних злочинів, що викликають стурбованість всього міжнародного співтовариства» (п. 1 ст. 5). За конст. поданням Президента України Конст. Суд України визнав Рим. статут Міжнародного крим. суду, підписаний Україною 20.1 2000 і внесений до BP України для надання згоди на його обов'язковість, таким, що не відповідає Конституції України в частині, яка стосується положень десятого абзацу преамбули та ст. 1 Статуту, за яким «Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції». У ст. 52 Статуту ООН визнається право держав встановлювати утворювати регіон, угоди або органи для вирішення питань підтримання міжнар. миру і безпеки. Однак такі угоди та органи повинні відповідати певним умовам: бути придатними для регіон, дій; їхня діяльність має бути сумісною з цілями та принципами ООН (п. 1). Більше того, в цій статті Статут ООН не лише узаконює існування таких угод чи органів, а й зобов'язує членів Організації, які уклали такі угоди чи утворили такі органи, докладати всіх зусиль для досягнення мир. врегулювання місц. спорів до передачі цих спорів у РБ ООН (п. 2). Статут ООН також вимагає від РБ заохочувати розвиток застосування мир. вирішення місц. спорів за допомогою таких регіон, угод чи органів або з ініціативи за-інтерес. держав, або з власної ініціативи (п. 3). Зазначені положення ст. 52 не повинні зачитати застосування ст. 34 та 35 Статуту ООН, що стосуються зобов'язань членів Організації і повноважень РБ ООН щодо мир. вирішення спорів. Крім того, у Статуті ООН встановлено заг. принцип, за яким регіон, угоди та органи використовуються для «примусових дій» лише відповідно до повноважень та під кер. РБ ООН (п. 1 ст. 53). Термін «примусові дії» означає заходи РБ ООН, які вона уповноважується вживати відповідно до ст. 41 і 42 Статуту ООН. Укладення регіон, угод і утворення регіон, органів практично втілені в договорах Ріо-де-Жанейро (Міжамер. договір про взаємну допомогу 1948), НАТО (1949), Пакті колект. безпеки Ліги араб, держав (1952), СЕАТО (1955) та багатьох ін. Учасники цих договорів погодилися захищати один одного, якщо один з них стане жертвою збройного нападу, і діяти, виходячи з права держав на колект. самооборону, визнаного в ст. 51 Статуту ООН. Складовою системи міжнар. безпеки, заснованої на колект. діях усіх членів ООН, є також принцип роззброєння, що набув величезного значення зі створенням термоядерної зброї, яка має планетарну дію і загрожує існуванню людства. Отже, міжнар. система безпеки вимагає контрольованих ООН міжнар. відносин, заснованих на: визнанні заг. стандартів; заг. поведінці, недотримання якої може призвести до застосування санкцій згідно з колект. відповідальністю всіх членів міжнар. співтовариства; приписах, що встановлюють централіз. механізми правозабезпечення, включаючи елементи наднац. регулювання міжнар. відносин. Водночас міжнар. система безпеки, створена з урахуванням істор. досвіду людства в його просуванні на шляху до заборони війни як засобу розв'язання міжнар. спорів, не була позбавлена недоліків, пов'язаних з особливостями застосування механізму прийняття рішень РБ ООН відповідно до розд. VII Статуту ООН. Надаючи право вето пост, членам РБ, 357 система безпеки Статуту ООН містить обмеження: будь-яка спроба застосувати санкції до пост, члена Ради є неможливою, оскільки примус, заходи проти великої д-ви є не підтримкою миру, а початком третьої світ, війни. Учасники Конференції у Сан-Франциско 1945 розраховували на те, що політ, функція запропонованої системи безпеки вимагатиме продовження такого співробітництва між вел. д-вами, яке існувало в період Другої світ, війни 1939— 45. Однак суперництво між великими і особливо між двома наддержавами — США та СРСР і утворення блоків держав, що протистояли один одному, зробили систему безпеки Статуту ООН недіючою внаслідок неконтрольованої з боку ООН сфери, названої «системою безкарності». Жодна д-ва не могла спиратися на систему безпеки, в якій право вето могло бути застосоване великою д-вою не лише для власного захисту, а й для захисту союз, д-ви або д-ви, що перебуває у сфері її інтересів, проти здійснення такою д-вою порушення миру або акту агресії. Це призвело до того, що угоди про надання у розпорядження РБ ООН ЗС згідно зі ст. 43 Статуту ООН не були укладені, як і ніколи не застосовувалися статутні положення щодо утворення Військ.-штабного к-ту. Відсутність таких угод не перешкодила РБ ООН на підставі ст. 46 Статуту ООН встановити 1966, 1968 і 1970 екон. та дип. санкції проти Пд. Родезії, а 1977 згідно з розд. VII — ембарго на постачання зброї та військ, матеріалів Пд. Африці. Крім того, хоча система колект. безпеки не була імплементована так, як це планувалося у Сан-Франциско, Статут ООН містив як чітко виражені повноваження, так і повноваження, що розуміються, і це благотворно вплинуло на розвиток міжнар.-прав. практики, яка певною мірою компенсувала очевидні слабкості системи безпеки ООН. Зазначені повноваження і прав, розвиток стали свідченням гнучкості Статуту ООН, його спроможності адаптуватися до нових обставин і ситуацій. Це проявилося насамперед у зверненні до повноважень ГА ООН як органу, що несе вторинну відповідальність у сфері підтримання миру і безпеки, а саме в ситуаціях, які стосувалися збройного конфлікту між Пн. Кореєю і Пд. Кореєю 1950, Суецької справи 1956, справи Угорщини 1956 та справи Лівії 1958. Предметом розгляду цих ситуацій ГА ООН було порушення миру або акт вчинення агресії із застосуванням збройної сили, незважаючи на те, що до цих незакон, дій була причетна, безпосередньо або опосередковано, та чи ін. велика д-ва. Надалі ГА ООН прийняла низку рішень щодо використання утворених нею таких ЗС, як UNEF на Бл. Сході, які, не маючи мандата на ведення бойових дій, розміщувалися між ворогуючими сторонами з метою виведення їхніх ЗС. Проведення ООН под. операцій, що отримали назву «операції з підтримання миру» (англ. peace-keeping operations), згодом стало звичайною міжнар.-прав. практикою. їх законність була підтверджена 1949 в консульт. висновку Міжнародного суду ООН, котрий констатував, що «відповідно до міжнародного права Організація повинна вважатися такою, яка має повноваження, які, хоча й нечітко визначені у Статуті, покладаються на неї, виходячи з необхідного смислу, що є суттєвим для виконання її обов'язків». Незалежна Україна від 1991 стала одним з найактивніших членів ООН, що 358 беруть участь у таких операціях. Закінчення наприкінці 80-х pp. 20 ст. «холодної війни» привело до активізації діяльності РБ ООН і навіть частково з процедур, питань застосування вето. Зросла кількість резолюцій РБ, в яких визначалося існування «загрози миру», хоча щодо кваліфікації тієї або ін. ситуації як агресії Рада була стриманою. Так, у резолюції 660 (1990), прийнятій на підставі ст. 39 і 40 Статуту ООН, «засуджується вторгнення Іраку в Кувейт» без використання терміна «агресія». Наст, резолюції РБ з цього питання [резолюція 661 (1990) і резолюція 674 (1990)], в яких засуджується «окупація» Іраком Кувейту і які прийняті відповідно до розд. VII Статуту ООН, також не містять терміна «агресія», як і резолюція про надання права д-вам, що співробітничають з Кувейтом, на вжиття необхідних заходів, включаючи застосування сили, для виконання резолюції 660 (1990). Аналогіч. чином у зв'язку з конфліктами в кол. Югославії, а потім у Боснії та Герцеговині РБ ООН визнала ситуацію, що склалася там, як «загрозу миру» [резолюції 713 (1991) та 757 (1992)]. У процесі визначення нової ролі європ. системи безпеки перебуває НАТО, яка під час конфліктів у кол. Югославії протягом 1994—95 проводила військ, операції за межами територій самих держав-членів. Даний фактор, розширення НАТО на схід, а також нові партнер, відносини з Росією відповідно до угоди між ними 2002 свідчать про трансформашю НАТО в глобальний військ.-політ. альянс, що має діяти за межами власного регіону. Україна, виходячи з наслідків закінчення «холодної війни» та реформування структури безпеки НАТО, у 2002 висловила бажання стати членом цієї Організації. Ще одним завданням із зміцнення європ. системи безпеки є визначення інституц. відносин між НАТО і ЄС як двох найважливіших суб'єктів цієї системи. У 1993 РБ ООН прийняла рішення про утворення Міжнар. суду для осіб, які несуть відповідальність за серйозні порушення міжнар. гуманітар. права, скоєні на тер. кол. Югославії з 1991 [резолюція 808 (1993)], і на підставі розд. VII Статуту ООН схвалила Статут Міжнар. крим. трибуналу для Югославії, розроблений Ген. секретарем ООН [резолюція 827 (1993)]. У зв'язку з актами геноциду 1994 в Руанді РБ утворила такий Міжнар. крим. трибунал для Руанди [резолюція 955 (1994)]. Утворення цих трибуналів на основі ад хок разом із Міжнар. крим. судом, що має діяти на пост, основі та здійснювати юрисдикцію щодо фіз. осіб, які несуть відповідальність за скоєння міжнар. злочинів, також є свідченням виникнення у структурі П. м. б. нових прав, механізмів для б-би з «неймовірними злодіяннями», які загрожують «загальному миру, безпеці та благополуччю» (преамбула Римського статуту). Терорист, акти 11.IX 2001 проти США,оголошені Ген. секретарем ООН як «напад на людство в цілому», явили світу якісно нову загрозу миру і безпеці. РБ ООН засудила ці злочинні дії і підтвердила «невід'ємне право держав на самооборону» [резолюції 1368 і 1373 (2001)]. Важливість більш повного відображення нових реалій часу в системі міжнар. безпеки зумовлює необхідність її реформування у напрямі підвищення індивід, і колект. відповідальності держав з урахуванням нового виклику всьому світові, яким є міжнар. тероризм. Особливо це стосується реформування структури та 359 процедури прийняття рішень РБ ООН відповідно до розд. VII Статуту ООН, зокрема щодо складу Ради Безпеки та права вето її пост, членів. Події навколо Іраку 2003 підтвердили необхідність проведення змін у системі міжнар. безпеки. | |
ПРАВО НА САМООБОРОНУ | |
---|---|
ПРАВО НА САМООБОРОНУ - право д-ви на індивід, і колект. самооборону (відповідно до ст. 51 Статуту ООН) в разі збройного нападу на неї ін. д-ви. У минулому для виправдання застосування сили однією д-вою проти іншої широко використовувалися такі категорії, як «самозбереження» (англ. self-preservation), «самодопомога» (англ. self-help) або «необхідність» (англ. necessity) і меншою мірою — «самооборона» (англ. self-defence). Ці категорії застосовувалися здебільшого в дип. мові як такі, що замінюють одна одну. Війна була закон, способом розв'язання спорів між д-вами, що не давало можливості провести між ними чітку різницю. Тому завжди існувала двозначність, які саме інтереси і права можуть вважатися законними для виправдання застосування сили на основі цих категорій і за яких обставин. Законність використання сили залишилася невизначеною і після підписання Пакту Бріана—Келлога 1928, в якому збереглося право д-ви на війну в разі самооборони або проти порушника Пакту. Історія міжнар. відносин, особливо у 19 і 20 ст., багата на приклади примус, заходів держав, коли під загрозу ставилися їх вищі інтереси. В цих випадках сила розглядалася як дозволена, виходячи з наявності певної заг. угоди, за якою в разі порушення осн. прав д-ви остання мала право застосувати силу в межах самозбереження, самозахисту або необхідності. Серед таких прикладів — справа «Кароліна» (1837), що вважалася класич. ілюстрацією превентивної дії сили у сфері самооборони та застосування принципу пропорційності її використання; напад Німеччини 1914 на Люксембург і Бельгію, що мали статус пост, нейтральних держав; агресія Німеччини 1940 проти нейтральних держав Норвегії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу і напад її 1941 на СРСР. Самозбереження і самозахист були також аргументами застосування д-вами сили для захисту життя і власності своїх гр-н за кордоном. Такі дії мали місце навіть після Другої світ, війни. Напр., 1951 Великобританія вдалася до сили проти Ірану, який націоналізував власність Англо-іран. нафт, компанії, а 1956 Великобританія, Франція та Ізраїль застосували збройну силу проти Єгипту, який націоналізував Суецький канал. Використання сили часто набувало форми гуманітар. інтервенції, яка супроводжувалася намаганнями виправдати її самозахистом. Поняття самооборони як законної оборони походить віз внутр. права, насамперед крим. права. Якщо в класич. міжнар. праві й практиці держав самооборона часто не відрізнялася від самозбереження, самодопомоги чи необхідності, то сьогодні можливо провести межу між самообороною та ін. використанням сили і визначити вимоги, які д-ва повинна виконати, вирішуючи діяти у сфері самооборони. Обставини, що дають можливість д-вам законно застосовувати силу, 360 визначаються саме у ст. 51 Статуту ООН. У ньому визнається невід'ємне право держав на індивід. і колект. самооборону, якщо станеться збройний напад на члена Організації, доки РБ ООН не вживе заходів, необхідних для підтримання міжнар. миру і безпеки. Такі заходи, вжиті як П. на с., мають бути негайно повідомлені РБ ООН і жодним чином не зачіпати її повноважень та відповідальності щодо здійснення у будь-який час дій, що їх вона визнає необхідними для підтримання міжнар. миру і безпеки. В доктрині й практиці це формулювання самооборони тлумачиться двома способами, що протистоять один одному. Відповідно до першого способу Статут залишає зміст П. на с. незмінним як невід'ємне право д-ви. За такого підходу формула ст. 51 «...ні в якій мірі не зачіпає» П. на с; вона вказує на те, що зміна цього права не входила до намірів творців Статуту і не здійснена ними. І взагалі Статут визначає П. на с. лише щодо збройного нападу, залишаючи всі ін. випадки у сфері дії міжнар. звичаєвого права. Отже, самооборона продовжує бути закон, способом захисту певних суттєвих прав держав, а не тільки правом, що застосовується у разі збройного нападу. Певні міжнар. делікти можуть бути виправдані самообороною, якщо вони навіть не є застосуванням сили. Ці докази виражаються у концепції превентивної, або випереджувальної, самооборони, згідно з якою п. 4 ст. 2 Статуту ООН тлумачиться в обмежувальному дусі, як такий, що дає змогу ініціювати застосування сили, коли це стосується захисту певних суттєвих прав д-ви. Однак ООН, як правило, засуджувала таку практику: напр., силове недопущення Єгиптом у 1951 і 1954 проходження суден з товарами для Ізраїлю через Суецький канал або застосування сили Великобританією, Францією та Ізраїлем під час Суецької кризи 1956. ООН ніколи не погоджувалася з такими аргументами, приймаючи рішення, що лише збройний напад є прав, підставою для самооборони. Друге тлумачення П. на с. виходить з того, що Статут модифікував міжнар. звичаєве право на самооборону. Ця позиція відповідає сучасного розвитку міжнар. права стосовно використання сили і виражає підтримку ООН та більшості її членів, за висновком Я. Броунлі (Великобританія). З погляду обмежень, встановлених у п. 4 ст. 2 і ст. 51 Статуту, д-ва може індивідуально діяти у сфері самооборони, якщо має місце збройний напад. Формула ст. 51 — «ніякою мірою не зачіпає... права... на самооборону» — не може розглядатися інакше, як така, що здебільшого позбавляє п. 4 ст. 2 його значення, — вказував Г. Кельзен (Австрія). По суті, це було б поверненням до колишньої практики, коли д-ви були єдиними та остаточними арбітрами у сфері застосування сили. Д-ви ніколи не перешкоджали зміні змісту П. на с. і в дійсності модифікували його. Посилання у ст. 51 на це право як на невід'ємне або природне жодним чином не може слугувати аргументом неможливості його розвитку. В цьому плані Статут ООН не містить жодного положення, яке давало б підстави включати більшість осн. і життєвих прав держав (навіть тоді, коли ці права наражені на небезпеку або порушені) скоріш до сфери дії самооборони, ніж до підстав збройного нападу, — зазначає К. Скубішевський (Польща). Сьогодні П. на с. виражає захист 361 «проти незаконної сили, а не проти інших порушень права» (Г. Кельзен). Збройний напад є спец, формою використання сили, яка внаслідок своєї серйозності створює ситуацію «periculum in mora» (лат., букв. — небезпека у зволіканні), що тягне за собою право на використання сили в закон, обороні доти, доки очікуються заходи з боку ООН. Сила в самообороні може бути застосована лише проти нападника, тобто проти тієї д-ви та її уповноважених, які активно підтримують її силові дії. «Сила дозволяється лише проти сили», — підкреслює у цьому зв'язку Е. X. де Аречага (Аргентина). Ст. 51 передбачає право держав на колективну самооборону, але і тут існують два підходи до тлумачення змісту і значення цього права. Перший не проводить суттєвої різниці між індивід, і колект. самообороною: П. на с. є дійсним лише для д-ви, яка захищає свої власні самост. права, і відмінність між індивід, та колект. правом полягає у тому, чи здійснюють дви своє П. на с. індивідуально чи спільно. Це тлумачення не відокремлює колект. самооборону, яка є спільним здійсненням індивідуального П. на с. двома або більше д-вами, від дії колект. безпеки, спрямованої на підтримання міжнар. миру і безпеки в межах визначеного регіону. Остання повинна або може бути законною, але не є самообороною, і питання про її законність не може вирішуватися лише в світлі П. на с. Воно має розглядатися як таке, що обмежує міжнар. звичаєве право, а інакше це було б поверненням до кол. практики, згідно з якою д-ви були єдиними і остаточними арбітрами у сфері застосування сили. Зміст ст. 51 виражає більш, ніж просте застосування на колект. основі індивід, самооборони (К. Скубішевський), що підтверджується практикою членів ООН. Останні уклали велику кількість двостор. та багатостор. договорів про союзи, законність яких ніколи не заперечувалась ООН. Ці договори, як правило, включали посилання на ст. 51, встановлюючи зобов'язання, згідно з яким одна сторона повинна прийти на допомогу іншій, якщо на останню буде здійснено напад третьої д-ви. В цьому плані право на колект. самооборону дорівнює праву укладати оборонні союзи і міжнар. угоди з оборон, цілями. Ці угоди є законними, якщо виконуються вимоги ст. 51. Але вони не є частиною механізму ООН для збереження чи поновлення міжнар. миру і безпеки. Оборонні союзи існують і функціонують не в межах, а паралельно з системою ООН. Отже, включення до Статуту ООН П. на с. пов'язане зі здійсненням осн. мети ООН як універс. організації, що несе гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки, і це право спрямоване на припинення незакон, застосування сили. | |
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ | |
---|---|
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ - галузь сучас. міжнародного права, норми якої визначають прав, статус міжнародних організацій, регулюють питання їх утворення та діяльності. У цій галузі виділяються внутр. право і зовн. право. Внутр. право становлять норми, які регламентують відносини всередині самої організації — між її органами, з визначенням функцій та компетенції останніх, між організацією і її персоналом тощо. Ряд дослідників включає до внутр. права і окр. питання взаємовідносин держав-членів з міжнар. організаціями, а також членів міжнар. організації між собою. До названої групи відносять і сукупність норм, які забезпечують процес нормотворчості, що відбувається у рамках міжнар. організації. Це прийняття регламентів її органів, правил процедури, фін. правил, правил для персоналу та ін. Рішення з внутріорг. питань є обов'язковими для виконання структур, підрозділами міжнар. організації. До зовн. права належать норми, що регулюють відносини між міжнар. організаціями і державами-членами, між міжнар. Орган Особливий інститут П. м. о. формують норми, що визначають юрид. природу і прав, статус міжнар. організацій у системі міжнар.-прав. відносин. Прийняття Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 дало підставу говорити про кодифікацію права міжнар. договорів міжнар. організацій як окр. підгалузі. Предметом прав, регулювання П. м. о. як галузі міжнар. публічного права є відносини, пов'язані з діяльністю міжнародних міжурядових організацій, однак окр. питання взаємовідносин останніх з міжнародними неурядовими організаціями ще потребують свого врегулювання у рамках цієї галузі права (напр., консультативний статус міжнар. неуряд. організацій у між-уряд. організаціях). Джерела П. м. о. відображають специфіку та різноманітність відносин, що ним регулюються. До них належать міжнар.-прав. акти, які містять: заг. принципи і норми, характерні для діяльності всіх міжнар. організацій; конкр. правила, що характеризують специфіку окр. міжнар. організацій. Прикладами першої групи актів є Віден. конвенція про право договорів між д-вами та міжнар. організаціями або між міжнар. організаціями 1986, Віден. конвенція про представництво держав у їх зносинах з міжнар. організаціями універсального характеру 1975, ін. міжнар. угоди. Прикладами другої групи актів є Статут ООН, Статут Ради Європи та ін. Оскільки не всі норми П. м. о. кодифіковані, окремі з них використовуються суб'єктами міжнар. права як звичаєві. Важливим джерелом П. м. о. є установчі акти міжнар. організацій, які вважаються міжнар. договорами особливого типу (лат. sui generis — своєрідний, специфічний). Специфіка таких договорів полягає у тому, що вони не тільки містять права та обов'язки сторін, а й утворюють новий суб'єкт міжнар. права — міжнар. організацію, визначають її правовий статус, завдання, компетенцію, регламентують відносини, пов'язані з виникненням і діяльністю міжнар. організації тощо. Такі договори є джерелом як внутрішнього, так і зовн. права міжнар. організації. Для характеристики міжнар. правосуб'єктності міжнар. організації істотну роль відіграють також 353 конвенції і угоди про привілеї та імунітети, про місцеперебування (штабквартиру) міжнар. організації. | |
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ | |
---|---|
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - система міжнар.-прав. принципів і норм, які визначають порядок укладення, умови дії та припинення договорів міжнародних. Є галуззю сучасного міжнародного права і посідає особливе місце в його системі як таке, що відіграє важливу роль у процесі міжнар. правотворчості. Осн. джерелами П. м. д. є, зокрема: Статут ООН, Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969, Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978, Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986тощо. На розвиток П. м. д. справляють також значний вплив рішення міжнар. міжурядових організацій, у т. ч. резолюції ГА ООН і Ради Безпеки ООН, рішення Міжнар. суду ООН, міжнар. арбітражів тощо. В Україні питання укладення та дії міжнар. договорів регулюються Конституцією, Законами «Про правонаступництво України», «Про дію міжнародних договорів на території України» (обидва — 1991) та «Про міжнародні договори України» (1993). | |
ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН | |
---|---|
ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН - сукупність міжнар.-прав. принципів і норм, що регулюють структуру, функції, порядок формування та діяльність держ. органів, які здійснюють представництво у міжнар. відносинах. Основа П. з. з. виникла в давні часи переважно у вигляді звичаєвих норм міжнародного права, що розвивалися як посольське право. Сучасне П. з. з. як галузь міжнар. права регулює діяльність не тільки дип. та конс. представництв держав, що є його традиц. сферою, а й (опосередковано) внутрідерж. органів, які здійснюють зовн. функції д-ви (парламент, глава дви, глава уряду, уряд, відомство за-корд. справ та ін.). Воно включає у себе й нове коло учасників зовнішніх зносин — міжнар. організації, міжнародно визнані органи нац.-визв. рухів, державопод. утворення тощо. Важливим є регулювання П. з. з. нових форм участі держав у міжнар. спілкуванні, а саме спец, місій, делегацій держав на сесіях міжнар. організацій та на міжнар. конференціях, пост, представництв держав при міжнар. організаціях, делегацій спостерігачів та ін. П. з. з. регулюється низкою багатосторонніх договорів (Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961, Віденська конвенція про консульські зносини 1963, Конвенція про спеціальні місії 1969, Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975) і відповідно складається з 4 підгалузей: 1) дипломатичне право; 2) консульське право; 3) право спец, місій; 4) дип. право міжнар. організацій. Існують також численні дво-стор. угоди між д-вами, між міжнар. організаціями і д-вами та між міжнар. організаціями з питань забезпечення функц. діяльності їх органів у зовн. зносинах. Осн. мета П. з. з. — забезпечення права кожної д-ви на участь у міжнар. відносинах, представництво і захист її прав та закон, інтересів гр-н у цьому процесі. Центр, ланкою у системі П. з. з. є дип. право, яке містить норми міжнар. права, що регулюють порядок встановлення і здійснення офіц. міжнар. відносин між д-вами за допомогою їхніх пост, дипломатичних представництв (див. Агент дипломатичний, Агреман, Акредитація, Відклична грамота, Вірча грамота, Дипломатичні класи, Дипломатичні ранги, Персона нон грата та ін.). В дип. праві окреслено функції дип. представництв, а саме: здійснення представництва від імені своєї д-ви з питань офіц. відносин з державою-контрагентом; ведення переговорів; інформ. функція з метою заохочення дружніх відносин між акредитуючою д-вою і д-вою перебування та розвитку їх взаємовідносин у галузі економіки, науки і культури; конс, функції тощо. Складовою цієї підгалузі є комплекс зобов'язань держав щодо забезпечення належ, виконання функцій дип. представництв, передусім: надання представництвам відповідних приміщень, забезпечення їм свободи зносин з акредитуючою д-вою, користування дип. поштою та ін. засобами, свободи пересування дип. представників на тер. д-ви перебування тощо. Дип. право містить також комплекс норм, які встановлюють дипломатичні привілеї та імунітети з метою забезпечення норм, роботи дип. представництв та дип. агентів. Друга частина П. з. з. — 350 консульське право, що є сукупністю міжнар.-прав, норм, якими визначаються статус і форми діяльності консульських установ щодо захисту прав та інтересів д-ви, яку вони представляють, особливо її гр-н у стосунках з д-вою перебування з правових, екон., гуманіт., культурних та іїі. питань. Крім універсальних конвенц. норм, конс, відносини регулюються також двостор. консульськими конвенціями, в яких, зокрема, привілеї та імунітети консульств і конс, посад, осіб можуть бути ширшими, ніж це передбачено універсальними нормами. Певна специфика регулювання конс, права, зумовлена його функц. особливостями, як правило, узгоджується з нормами дип. права і П. з. з. у цілому. Конс, установи поділяються на конс, відділи дип. представництв та самост. конс, установи (генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства). їх очолюють відповідно завідувач конс, відділу дип. представництва, ген. консул, консул, віце-консул, конс, агент. Консульства утворюються за згодою д-ви перебування, як правило, у великих мор. портових містах або у районах перебування гр-н д-ви, яку представляє конс, установа, або у районах проживання її діаспори і взагалі там, де д-ва, до якої належить конс, установа, може мати особливі інтереси. Водночас конс, праву відомий інститут позаштатних, або почесних консулів. Вони відрізняються від штатних консулів тим, що: не перебувають на держ. службі; можуть бути як гр-нами акредитуючої д-ви, так і іноз. гр-нами; не отримують за виконання конс, функцій зарплати; можуть займатися будь-якою профес. або підприєм. діяльністю. Призначення консулів (штатних і позаштатних) супроводжується наданням консульського патенту за підписом глави відомства закорд. справ (а іноді глави д-ви), який передається дип. каналами д-ві перебування. Це призначення відбувається за згодою д-ви перебування, що має назву екзекватура, а відмова в ній не потребує мотивування. У двостор. конс, конвенції іноді передбачається необхідність поперед, запиту на призначення консулів, але і в цьому випадку потрібно отримати екзекватуру. На відміну від дип. представництв, у конс, установах передбачено лише дві категорії персоналу: а) конс, служб, особи (ген. консул, консул, віце-консул, конс, агент, секретар конс, установи, стажист та ін.) і б) працівники конс, установи, тобто будь-яка особа, зайнята виконанням адм. або тех. функцій. Осн. функціями конс, установ є: видача паспортів та віз; вирішення питань громадянства; конс, облік гр-н своєї д-ви, в т. ч. військ, облік; реєстрація актів громадян, стану; вчинення но-тар. дій; здійснення консульської легалізації; сприяння та надання необхід. допомоги капітанам суден у портах, тер. і внутр. водах д-ви перебування; прав, захист гр-н; передача спадкового майна. Конс, установи та їх служб, особи користуються консульськими імунітетами та привілеями. Порівняно з дип. привілеями та імунітетами обсяг їх звужений. Так, у разі скоєння консулами тяжких злочинів за постановою компетентних суд. органів д-ви перебування вони можуть бути притягнені до крим. відповідальності. І взагалі консули не підпадають під юрисдикцію д-ви перебування лише щодо дій, здійснюваних ними при виконанні своїх службових обов'язків. Дип. представництва (посольства) так само, як і конс, 351 установи, утворюються за взаєм. згодою заінтересованих держав і за умови міжнар.-прав, визнання д-ви де-юре, а для утворення конс, установ достатньо визнання д-ви де-факто. Якщо д-ви встановлюють між собою дипломатичні відносини, то це одночасно означає і можливість установлення конс, відносин. Розрив дип. відносин не призводить до автомат, припинення конс, відносин. Третьою частиною П. з. з. є право спеціальних місій. Згідно зі ст. 1 Конвенції про спеціальні місії 1969 така місія визначається як тимчасова, що представляє д-ву і направляється до іншої д-ви за згодою останньої для спільного розгляду певних питань або для виконання щодо неї певного завдання. Повноваження керівнику спец, місії надаються главою д-ви, главою уряду або главою відомства закорд. справ. На тер. іноз. д-ви представники спец, місій користуються дип. привілеями та імунітетами. Четверта частина П. з. з., на відміну від попередніх, які регулюють сферу двостор. відносин між д-вами, є вираженням багатостор. дипломатії, що здійснюється між д-вами і міжнар. організаціями та під час роботи міжнар. конференцій. Конвенційними нормами, якими регулюються ці відносини, визначається статус органів зовн. зносин держав за кордоном: а) пост, представництв держав при міжнар. організаціях; б) місій пост, спостерігачів при міжнар. організаціях; в) делегацій держав в органах і на сесіях міжнар. організацій та на міжнар. конференціях; г) делегацій спостерігачів в органах та на сесіях міжнар. організацій і на міжнар. конференціях. Привілеї та імунітети, що надаються дип. персоналу пост, представництв, аналогічні дипломатичним, у т. ч. особиста недоторканність членів персоналу. Д-ва, що приймає, зобов'язана переслідувати в крим. порядку осіб, котрі порушують принцип недоторканності осіб, які користуються міжнародним захистом. | |
ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ | |
---|---|
ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - сукупність правових норм, що містяться в актах Європейського Союзу (ЄС). Його нерідко називають європейським правом. Джерела П. ЄС: а) установчі договори — Договір про ЄС (див. Маастрихтський договір 1992), Амстердам, договір про зміни Договору про ЄС 1997, Ніццький договір 2001 тощо; б) регламенти, директиви і рішення органів ЄС; в) угоди між ЄС (його органами) та іншими суб'єктами міжнар. права; г) рішення (прецеденти) Європейського суду тощо. Регламент має переважно заг. характер, обов'язкову силу і застосовується ЄС безпосередньо в усіх країнах ЄС. Директива є обов'язковим актом для всіх країн Союзу «щодо результату, якого необхідно досягти», але надає відповід. країнам свободу дій щодо конкр. форм і методів її впровадження. Рішення — це індивід. акт, адресований д-вам або фіз. особам. Воно має силу закону і не потребує заходів щодо його імплементації у нац. зак-во. Крім регламентів, директив і рішень, Європарламент та ін. органи ЄС надають рекомендації і роблять висновки. Рекомендації та висновки обов'язкової сили не мають. За предметом прав, регулювання найбільш розгалуженим є масив норм П. ЄС, якими регулюються екон., агр. і екол. відносини, питання соціального забезпечення, громадянства, прикорд. режиму, прав і свобод людини, б-би зі злочинністю тощо. Система П. ЄС функціонує на засадах комплексної галузі права, інтегративними елементами якої є норми публ. і приват, права. П. ЄС тісно пов'язане з міжнар. правом, але ці прав, системи не є тотожними. Якщо міжнар. право спрямоване на регулювання відносин між д-вами, то П. ЄС — на поглиблення інтеграції між країнами — членами ЄС. Крім того, регламенти, директиви і рішення ЄС мають пряму дію і є обов'язковими для держав — членів ЄС. Принцип прямої дії є ключовим елементом своєрідного (лат. sui generis — своєрідний, специфічний) П. ЄС. Саме цей принцип забезпечує інтегруючу роль даного права в об'єднанні зусиль країн ЄС. Він не є властивим міжнар. праву, яке реалізується не шляхом прямої дії, а через імплементацію його норм у нац. зак-во. Характерною ознакою П. ЄС є також його верховенство над нац. зак-вом країн — членів ЄС. Ці країни, укладаючи Договір про ЄС, обмежили свій суверенітет на користь спільного правопорядку. У разі виникнення суперечностей П. ЄС має перевагу перед нац. зак-вом. Нац. законод. влада не є компетентною змінювати або скасовувати акти ЄС. Тлумачення П. ЄС є виключною прерогативою Європ. суду. З факту верховенства П. ЄС випливає необхідність адаптації до нього нац. зак-ва як країн — членів ЄС, так і країн, які намагаються стати членами ЄС. В Україні відповідна робота проводиться під егідою Нац. ради з питань адаптації зак-ва України до зак-ва ЄС. П. ЄС вивчається у вищих юрид. навч. закладах і є наук, дисципліною. | |
ПРАВА ЛЮДИНИ | |
---|---|
ПРАВА ЛЮДИНИ - визначальні засади правового статусу особи. Належать людині від народження, а тому є природними і невідчужуваними. Без цих прав людина не може існувати як повноцінна сусп. істота. П. л. є необхідним елементом громадян, сусп-ва і правової д-ви. Саме поняття цих прав з'явилося в епоху бурж. революцій у Європі. Потім воно знайшло відображення у численних міжнар. актах — Загальній декларації прав людини 1948, Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 тощо, а також у нац. зак-ві — конституціях держав. П. л. засновані на принципах свободи, рівності та справедливості й мають універсальний характер. Загальновизнаними в міжнар. праві фундаментальними П. л., зокрема, є: право на життя; право на незастосування до особи тортур, насилля або ін. жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання; право на недоторканність приватного життя, особистої і сімейної таємниці, захист своєї честі й гідності, свободи совісті й віросповідання; право на суд. захист, правосуддя і пов'язані з ним ін. процес, права тощо. Ці права дістають закріплення у конституціях. Вони, зокрема, стали основою при укладенні розд. II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» Конституції України. За існуючою практикою ООН під порушенням П. л. як міжнар. проблемою розуміють не окр. факти відповід. порушень, а заг. правову ситуацію у д-ві, яка свідчить про ігнорування даною д-вою зобов'язань поважати П. л., масові та грубі порушення цих прав тощо. Б-ба з порушеннями П. л. є важливим напрямом міжнар. співробітництва. Вона має два аспекти: а) виховання поваги до П. л. і сприяння їх здійсненню; б) усунення грубих і масових порушень П. л. На забезпечення П. л. спрямовані також міжнар. процедури в рамках ООН та ін. міжнар. організацій, міжнар. 348 суд. органів тощо. Ці процедури доповнюються діяльністю відповід. нац. інституцій. В Україні до них, зокрема, належать Конст. Суд, Уповноважений ВР України з прав людини, заг. та госп. суди. | |
ПРАВА ЖІНОК | |
---|---|
ПРАВА ЖІНОК - система прав і свобод, що характеризують прав, статус жінок з урахуванням особливостей їх соціального стану. За цією системою жінки мають право на: допомогу по вагітності та пологах, по догляду за дитиною; грош. виплати матерям (батькам), які доглядають 3 і більше дітей віком до 16 років; допомогу по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчас. непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей військовослужбовців строк, служби; щорічну відпустку повної тривалості (до настання 6-місячного строку безперерв. праці в перший рік роботи на даному підприємстві; перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; жінкам, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда); на безпечні умови праці із забороною застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпеч. умовами праці, на підзем. роботах, а також залучення жінок до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Першим міжнар. док-том, що закріпив політичні П. ж., є Загальна декларація прав людини 1948. На розвиток її положень прийнято Конвенцію про політичні права жінки 1952, в якій зазначено, що жінки: мають право голосувати на всіх виборах на рівних з чоловіками умовах (ст. І); можуть бути обрані на рівних з чоловіками умовах без будь-якої дискримінації до всіх встановлених нац. зак-вом установ, що вимагають публічних виборів (ст. II); на рівних з чоловіками умовах без будь-якої дискримінації займати посади на громад, і держ. службі та виконувати всі громад, і держ. функції, встановлені нац. законом (ст. III). Основним правовим принципом захисту П. ж. є принцип рівності прав чоловіків і жінок, закріплений у Статуті ООН як обов'язок поважати права всіх, незалежно від статі. Цей же принцип проголошений Заг. декларацією прав людини 1948, за якою кожна людина повинна володіти всіма правами і свободами, незалежно від раси, статі, мови тощо (ст. 3). У Конституції і закві України закріплено рівність прав чоловіків і жінок. Зокрема, в Осн. Законі визначено, що рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громад.-політ, і культур, діяльності, у здобутті освіти і профес. підготовці, у праці та винагороді за неї; спец, заходами щодо охорони праці й здоров'я жінок, встановленням пенс, пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; прав, захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та ін. пільг вагіт. жінкам і матерям (ст. 24). Гарантами забезпечення П. ж. є міжнар. і нац. органи та організації: Комісія ООН з прав людини, Комісія зі становища жінок (у структурі ЕКОСОР), Верховний комісар ООН з прав людини, Комітет ООН з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, 347 Європейський суд з прав людини та ін. Реалізація П. ж. в Україні забезпечується системою органів держ. влади, місц. самоврядування, судів, прокуратури та ін. правоохор. органів. Важливе місце в забезпеченні реалізації П. ж. відіграє Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, осн. функцією якого є захист прав та свобод людини і гр-нина, проголошених Конституцією України, законами та міжнар. договорами України. Одним з важливих напрямів діяльності всієї системи органів держ. влади щодо захисту П. ж. є реалізація держ. політики з питань поліпшення становища жінок, створення належних умов для забезпечення жінкам рівних з чоловіками можливостей брати участь у політ, і сусп. житті д-ви. В Україні діють жіночі політичні партії: Всеукраїнська партія жіночих ініціатив, «Жінки України», Жіноча народна партія (об'єднана), «Жінки за майбутнє України» та інші. Серед громад, об'єднань — Союз жінок України, Все-укр. жіноче нар.-дем. об'єднання «Дія», Союз українок, «Жінки XXI століття» та ін. | |
ПРАВА ДИТИНИ | |
---|---|
ПРАВА ДИТИНИ - система прав і свобод, що характеризують правовий статус дитини, з урахуванням особливостей її розвитку, до повноліття. Відповідно до ст. 1 Конвенції про права дитини 1989 дитиною визнається кожна люд. істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом повноліття не настає раніше. П. д. регулюються нормами міжнар. і нац. права. Зокрема, за вказаною Конвенцією першочергова увага як державних, так і приват, установ, що займаються питаннями соціального забезпечення, а також судів, адм. чи законод. органів приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3). За Законом України «Про охорону дитинства» (2001) основні принципи охорони дитинства полягають у тому, що всі діти на тер. України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політ, або ін. переконань, нац., етн. або соціального походження, майн. стану, стану здоров'я і народження дітей та їхніх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких ін. обставин, мають рівні права і свободи. В порядку, встановленому зак-вом, д-ва гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної юрид. допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав. До системи П. д. належать права на: рівноправність усіх дітей незалежно від будь-яких обставин; життя, ім'я, набуття громадянства; піклування з боку батьків; збереження своєї індивідуальності; заслухання у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини; свободу совісті та релігії; особисте та сімейне життя; недоторканність житла; таємницю кореспонденції; вільне висловлювання своїх думок; користування найдосконалішими послугами системи охорони здоров'я; загальну й однакову відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини; рівень життя, необхідний для фіз., розум., дух., морального і соціального розвитку; освіту; відпочинок; захист від усіх форм секс, експлуатації; особливий захист — від викрадень та продажу, фіз. форм експлуатації, фіз. і псих, насильства, участі у воєнних діях; вжиття д-вою всіх необхід. заходів щодо сприяння фіз. та псих, відновленню і соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину; застосування норм міжнар. гума-нітар. права у період збройних конфліктів тощо. Реалізація П. д. забезпечується усією системою органів держ. влади, місц. самоврядування, адвокатури, судів, прокуратури та ін. правоохор. органів. П. д. регламентуються такими міжнар.-правовими актами, як: Декларація прав дитини 1959, Конвенція про П. д. 1989, Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 тощо. На нац. рівні П. д. закріплені в Законах України «Про державну допомогу 346 сім'ям з дітьми» (1992, у ред. 2001), «Про охорону дитинства» та «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (обидва — 2001). | |
ПОСТІЙНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ НАД ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ | |
---|---|
ПОСТІЙНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ НАД ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ - невід'ємне право кожної держави розпоряджатися власними природними ресурсами в інтересах свого нац. розвитку та благополуччя населення, у т. ч. націоналізувати іноз. власність навіть тоді, коли держава-попередниця або поперед, уряд взяли на себе зобов'язання, згідно з договором або контрактом, утримуватися від таких дій. Це право д-ви поширюється на всі її багатства, природні ресурси та екон. діяльність. П. с. над п. р. є принципом сучасного 343 міжнар. права, що становить невід'ємний елемент права націй на самовизначення. Він встановлений і розвинений у ряді док-тів ГА ООН, насамперед у резолюції «Постійний суверенітет над природними ресурсами» від 14.XIІ 1962 та Хартії економічних прав і обов'язків держав від 12.XIІ 1974, що визнаються як доказ існування П. с. над п. р. у формі звичаєвої норми міжнар. права загального характеру [юс когенс (лат. jus cogens — примусове право)]. Ці резолюції прийняті за ініціативою країн, що розвиваються, з метою встановлення екон. світового порядку на справедливих засадах, а саме — належним чином мають враховуватися права та обов'язки держав, згідно з міжнар. правом, і необхідність стимулювання міжнар. співробітництва в екон. розвитку цих країн. Юрид. характер резолюції ГА від 14.XIІ 1962 зумовлюється тим, що її прийнято майже одностайно (крім Франції), а також змістом положень її преамбули та основного тексту. Так, у преамбулі зазначено, що: статус П. с. над п. р. — «основний елемент права на самовизначення»; заходи щодо здійснення П. с. над п. р. мають грунтуватися на визнанні невід'ємного права всіх держав вільно розпоряджатися власними природ, багатствами і ресурсами відповідно до своїх нац. інтересів і поваги до екон. незалежності держав; ніщо не може впливати на права та обов'язки держав і урядів, які є правонаступниками майна, набутого до досягнення повного суверенітету кол. країнамиколоніями; екон. та фін. угоди між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, мають грунтуватися на принципах рівноправності та праві народів і націй на самовизначення; надання екон. і тех. допомоги, позик та іноз. інвестицій не повинно супроводжуватися умовами, що суперечать інтересам держав, які їх отримують; здійснення та посилення невід'ємного суверенітету держав над своїми природ, багатствами та ресурсами зміцнює їх екон. незалежність. Резолюція визначає принципи, якими мають керуватися д-ви у здійсненні П. с. над п. p., а саме: 1) право народів і націй на П. с. над п. р. повинно здійснюватися в інтересах їх нац. розвитку та добробуту населення держав; 2) розвідка та експлуатація таких ресурсів і розпорядження ними, як і ввезення з цією метою іноз. капіталу, мають здійснюватися відповідно до правил та умов, які народи й нації, за своїм рішенням, вважають необхідними або бажаними, для дозволу, обмеження або заборони такої діяльності; 3) використання ввезеного капіталу та прибутків від нього регулюється умовами спец, дозволу, нац. законами та міжнар. правом (отримані прибутки в усіх випадках мають розподілятися у пропорції, узгодженій між інвесторами та державою-отримувачем, причому необхідно вживати належ, заходів для того, щоб суверенітет цієї д-ви над її природними багатствами та ресурсами не порушувався); 4) націоналізація, експропріація або реквізиція мають здійснюватися з міркувань або мотивів сусп. вигоди, безпеки або нац. інтересів, що визнаються важливішими за суто особисті або приватні інтереси як гр-н, так і іноземців (у цих випадках власникові сплачується відповідна компенсація за правилами д-ви, яка вживає цих заходів, і відповідно до міжнар. права; якщо питання про компенсацію викликає спір, застосовуються усі можливості його вирішення в судових 344 інстанціях д-ви, котра вживає цих заходів; за угодою заінтересованих держав та ін. сторін спір може бути врегульований також в арбітраж, порядку або за міжнар. суд. рішенням); 5) здійсненню суверенітету народів і націй над їх природними багатствами та ресурсами повинна сприяти взаємна повага держав, що грунтується на суверенній рівності; 6) міжнар. співробітництво з метою екон. розвитку країн, що розвиваються, у вигляді держ. або приватних капіталовкладень, обміну товарами та послугами, тех. допомоги або обміну наук, даними повинно сприяти незалежному нац. розвитку цих країн і грунтуватися на повазі їх суверенітету над їх природ, багатствами та ресурсами; 7) порушення права народів і націй на суверенітет над їх природними багатствами та ресурсами суперечить духу і принципам Статуту ООН і перешкоджає розвиткові міжнар. співробітництва та підтриманню миру; 8) угоди про іноз. інвестиції, вільно укладені суверенними д-вами, мають сумлінно виконуватися. Д-ви та міжнар. організації повинні суворо й добросовісно додержувати суверенітету народів та націй над їх природ, багатствами й ресурсами відповідно до Статуту ООН і принципів цієї резолюції. Хартія екон. прав і обов'язків держав 1974 також визначила важливість П. с. над п. р. для екон. розвитку держав на справедливих засадах та підтримання міжнар. миру і безпеки. У ній встановлено, що кожна д-ва має право: а) регулювати і контролювати іноз. інвестиції в межах дії своєї нац. юрисдикції згідно з законами та постановами і відповідно до своїх нац. цілей та першочергових завдань; жодну д-ву не можна примушувати до надання пільгового режиму іноз. інвестиціям; б) регулювати і контролювати діяльність транснац. корпорацій у межах дії своєї нац. юрисдикції і вживати заходів до того, щоб така діяльність не суперечила її законам, нормам і постановам та відповідала її екон. і соціальній політиці (транснац. корпорації не повинні втручатися у внутр. справи д-ви, що їх приймає); в) націоналізувати, експропріювати або передавати іноз. власність. У цьому випадку д-ва, що вживає таких заходів, повинна сплачувати відповідну компенсацію. Водночас, відповідно до ст. 1, спільної для Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 і Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966, «усі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами без шкоди для будь-яких зобов'язань, що випливають з міжнародного співробітництва, заснованого на принципі взаємної вигоди та міжнародного права. Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений засобів існування, що належать йому». Отже, суверенітет д-ви на всі її багатства, природні ресурси та екон. діяльність полягає у тому, що вона ніколи не втрачає свою правоздатність змінити статус чи метод експлуатації своїх ресурсів, незважаючи на будь-які угоди (укладені або які можуть бути укладені) щодо їх експлуатації чи управління ними. П. с. над п. р. виник на противагу традиц. міжнар. праву, класична доктрина якого розглядала будьяке втручання в іноземну власність як порушення набутих прав, вважаючи такі дії незаконними актами. В наш час заходи щодо націоналізації або експропріації іноз. власності мають розглядатися як здійснення суверен, 345 права д-ви і, отже, як цілком законні акти, що становлять економічну сутність права націй на самовизначення. Ця важлива зміна підходу значною мірою вплинула на застосування норм відповідальності держав, особливо у сфері здійснення їх обов'язку щодо компенсації іноземцям, чию власність націоналізовано або передано ін. способом. | |
ПОСТІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНИ ПРИ ООН | |
---|---|
ПОСТІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНИ ПРИ ООН - постійно діючий представн. орган зовн. зносин України. Утворено згідно з постановою РМ УРСР «Про відкриття Постійного представництва Української Радянської Соціалістичної Республіки при ООН» від 24.ІІІ 1958. Офіційно представляє інтереси України в Організації Об'єднаних Націй. Бере участь у діяльності різних органів ООН, робить за дорученням Уряду України відповідні заяви, інформує Уряд України про діяльність ООН. Очолює Представництво Постійний представник України при ООН. | |
ПОСТІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРИ МІЖНАРОДНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ | |
---|---|
ПОСТІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРИ МІЖНАРОДНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ - місія постійного характеру, яка направляється державою — членом міжнародної організації для представництва в ній своїх інтересів. Є одним із зарубіжних органів зовнішніх зносин д-ви. Поява постійних представництв зумовлена підвищенням ролі міжнар. організацій у вирішенні міжнар. питань і у зв'язку з цим необхідністю більш ефективної координації зусиль держав і міжнар. організацій у розв'язанні відповідних проблем. Як правило, постійні представництва утворюються при найвпливовіших міжнар. організаціях, зокрема при ООН та її спеціаліз. установах, при Раді Європи тощо. У міжнар. праві немає універсального док-та, який би визначав статус, привілеї та імунітети пост, представництва, привілеї та імунітети представників і членів персоналу П. п. при м. о. Це вирішується у кожному конкр. випадку. Так, у 1975 була прийнята Віден. конвенція про представництво держав у їх зносинах з міжнар. організаціями універс. характеру, тобто з ООН та її спеціаліз. установами. Прав, статус пост, представництв держав-членів при РЄ визначається Протоколом 1952 до Загальної угоди про привілеї та 342 імунітети 1949. Крім того, прав, статус представництв держав регламентується в угодах, що укладаються між міжнар. організаціями та двами, на території яких перебувають штаб-квартири організацій (напр.. Угода між ООН і США від 19.IV 1946, між ООН і Швейцарією від 26.VI 1947 та ін.). Аналіз цих та ін. угод свідчить про те, що імунітет представників держав у міжнар. організаціях значно ширший, повніший, ніж імунітет посад, осіб цих інституцій. Міжнар. право пішло шляхом надання пост, представництвам, представникам, членам персоналу П. п. при м. о. таких самих привілеїв та імунітетів, як і персоналу дипломатичних представництв. Приміщення представництва є недоторканним. Постійний представник та члени персоналу наділені відповід. імунітетами від юрисдикції держави перебування (з окр. винятками в галузі цив. та адм. юрисдикції), що в цілому не відрізняються від імунітету дип. представника та членів дип. персоналу. На відміну від дип. представників пост, представники не проходять акредитації у д-ві перебування і, хоча перебувають у цій д-ві, свою діяльність вони здійснюють у межах міжнародної організації. Відповідно їх призначення не обумовлюється отриманням агремани від організації чи д-ви перебування; щодо них ця д-ва не може застосувати принцип взаємності; існують певні особливості в оголошенні такої особи persona non grata. Згідно зі ст. 28 Положення про дип. представництва та коне, установи іноз. держав в Україні (затв. Президентом України 10.VI 1993) привілеї та імунітети, що надаються в Україні міжнар. міжуряд. організаціям, представництвам іноз. держав при цих організаціях, визначаються відповідними договорами, в яких бере участь Україна. | |
ПОСТІЙНА ПАЛАТА ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ | |
---|---|
ПОСТІЙНА ПАЛАТА ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ - (Permanent Court of Arbitration, Cour per-manente d'arbitrage) — орган арбітражного вирішення міжнародних спорів, заснований першою Гаазькою конференцією миру 1899 відповідно до положень Гаазької конвенції про мирне вирішення міжнар. зіткнень, прийнятої Гаазькою конференцією миру 1899 і переглянутої та прийнятої знову Гаазькою конференцією миру 1907. За цією Конвенцією держава-сторона призначає на 6 років (з можливістю продовження ще на один строк) 4 відомих та авторитетних фахівців міжнар. права до заг. списку Палати. Якщо держави-учасниці бажають звернутися до послуг Палати, а також якщо вони не дійшли згоди щодо складу третейського суду, кожна з них має право призначати від себе 2 членів Палати, з яких тільки один може бути її гр-нином. Зі складу утвореного таким чином суду обирається старший суддя. Міжнар. бюро, яке є канцелярією Палати, здійснює орг.-тех. забезпечення роботи третейського суду. Ним керує постійна адм. рада, яка складається з дип. представників країн-учасниць, акредитованих при уряді Нідерландів. Головує у раді міністр закордонних справ Нідерландів. Гаазькі конвенції 1899 і 1907 містять правила, котрі застосовуються до третейського розгляду, якщо сторони не дійшли згоди послуговуватись ін. правилами. Третейське рішення є обов'язковим тільки для сторін у спорі. Найактивніший період діяльності Палати припадає на період 1902—32, коли було вирішено 21 справу. Кількість звернень до П. п. т. с. зменшилася у зв'язку з діяльністю Постійної палати міжнародного правосуддя (з 1920), а потім її правонаступника — Міжнародного суду ООН (з 1946). Членами П. п. т. с. були відомі українські юристи академіки АН УРСР В. М. Корецький, Б. М. Бабій, доктори юридичних наук Н. М. Ульянова, І. І. Лукашук. Місцеперебування П. п. т. с. — м. Гаага (Нідерланди). | |
ПОСОЛЬСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
ПОСОЛЬСЬКЕ ПРАВО - застаріла назва сукупності норм міжнар. права, якими регулюється діяльність постійних дипломатичних представництв держав, акредитованих у країнах їх перебування. | |
ПОСОЛ | |
---|---|
ПОСОЛ - вищий дипломатичний ранг, який присвоюється дип. персоналу органів зовнішніх зносин. Термін «посол» вживається з 14 ст. на позначення представника глави д-ви. Однак лише з 18 ст. замість дип. агентів, резидентів почали призначатися П. і посланники. Розвиток дип. відносин, обмін П. і посольствами збіглися з періодом зміцнення абсолютизму. П. зобов'язувалися оберігати престиж монархів, котрих вони представляли. Неповага до П. вважалася образою, спрямованою супроти його володаря. Віденський регламент 1815 визнав за П., на відміну від дип. представників ін. класів, представницький характер. Лише П., який представляє персонально главу посилаючої д-ви, безпосередньо виступає від імені монарха, котрий його послав, і може вимагати приватної аудієнції від монарха країни перебування. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 встановила принцип рівності глав дип. представництв незалежно від їх рангу. Останнім часом д-ви, як правило, призначають глав своїх дип. представництв у ранзі П. Повна і офіц. назва — надзвичайний і повноважний посол (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary). П. акредитується при главі іноз. д-ви. В Україні ранг надзвичайного і повноважного посла присвоюється Президентом України (ст. 106 Конституції). | |
ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО | |
---|---|
ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО - перебування особи одночасно в громадянстві двох і більше держав. До таких осіб застосовується і термін «множинне громадянство». Воно виникає у випадках: а) при народженні дитини в країні, де діє «принцип крові», вона набуває громадянство своїх батьків, незалежно від місця свого народження; там, де діє «принцип фунту», — громадянства тієї д-ви, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків; б) внаслідок шлюбу жінки з іноземцем, якщо зак-во її країни зберігає за нею громадянство, а зак-во країни чоловіка автоматично 340 надає їй своє громадянство (США — Іспанія, ФРН — Ліберія); в) при зміні громадянства шляхом натуралізації, якщо зак-во країни, гр-нином якої була особа, не передбачає позбавлення громадянства в разі натуралізації його в ін. д-ві. Сучасне міжнар. право не знає єдиної загальновизнаної регламентації питань, що виникають у зв'язку з подвійним чи множинним громадянством. Більшість держав негативно ставиться до такого громадянства. В Україні за Конституцією також діє принцип єдиного громадянства. Водночас ост. часом спостерігається тенденція до лібералізації П. г. (множинного) в міжнар. праві. Зокрема, відповідно до Європейської конвенції про громадянство 1997 держава-учасниця дозволяє гр-нам автоматично набувати ін. громадянство при одруженні, а дітям — при народженні. Конвенцією також передбачається важливе положення про те, що гр-ни держави-учасниці, які мають ін. громадянство, користуються на тер. держави-учасниці, де вони проживають, рівними правами та обов'язками з гр-на-ми цієї д-ви. Винятки становлять лише деякі політ, права і виконання військ, обов'язку. Див. також Громадянство України. | |
ПОВІТРЯНИЙ ПРОСТІР | |
---|---|
ПОВІТРЯНИЙ ПРОСТІР - частина земного простору, заповнена атм. повітрям. У нормат. розумінні — це простір, який входить до складу державної та міжнародної територій. За конфігурацією П. п. нагадує усічений конус з вершиною у центрі земної кулі й перпендикулярними до земної поверхні бічними сторонами, які пролягають через сухопут. та мор. кордони д-ви вгору. Розрізняють П. п. суверенний (національний) і П. п. міжнародний (відкритий). Перший є елементом держ. території (поряд із суходолом, надрами та водами), другий знаходиться за межами поширення держ. суверенітету, над відкритим морем та Антарктикою. Прав, режим міжнар. П. п. грунтується на принципі свободи використання. Вш визначається нормами міжнар. права і є вільним для польотів будь-яких літальних апаратів. Напр., П. п. над Антарктидою вільний для польотів цив. повітр. суден усіх країн, а держ. повітр. судна можуть виконувати польоти виключно із зазначеною у Договорі про Антарктику 1959 метою як над материком, так і над територією, що прилягає до неї на південь від 60-ї паралелі. Структура нац. П. п. України складається з: повітр. трас та місцевих повітр. ліній, повітр. коридорів для перетинання держ. кордону, встановлених та невстановлених маршрутів польотів, районів виконання авіац. робіт, заборонених зон, обмежених зон, зон обмеження польотів і небезпечних зон. Повітр. траси та місцеві повітр. лінії повинні бути серти-фіковані на відповідність їх чинним в Україні нормам придатності до експлуатації з видачею відповід. сертифіката. Вони заносяться до Передиху повітр. трас і місц. повітр. ліній України. За використання П. п., аеронавігац. та інформ. забезпечення стягується 339 відповідна плата. В разі порушення встановлених правил використання П. п. України настає цив., адм., крим. та ін. відповідальність (ст. 9, 10, 49, 50 Повітряного кодексу України). Суверенітет д-ви над П. п. може мати певні прав, обмеження з огляду на спец, питання забезпечення нац. безпеки, безпеки польотів чи неконтрольованих зон польотів тощо. Але такі обмеження, згідно з принципом взаємності, не повинні зачіпати суверенітету ін. держав. Особливий статус має відкритий П. п. над міжнародними протоками. Він є вільним для транзитних польотів. У цьому випадку співвідношення суверенних нац. прав припротокових держав і норм міжнар. права грунтується на принципі взаємодії норм міжнар. та нац. права. Оскільки суверенітет д-ви діє у рамках міжнар. права, вона не може на власний розсуд, без урахування взаємності, встановлювати для транзит, польоту норми, які б суперечили нормам міжнар. права. Однак з огляду на свої нац. інтереси кожна держава самостійно встановлює та оприлюднює повітр. коридори над протоками. Право транзит, прольоту не діє щодо проток, які використовуються для міжнар. судноплавства з урахуванням навігац. та гідрогр. умов. У протоках, які знаходяться між відкритим морем і територіальним морем, у т. ч. у виключній (морській) економічній зоні діє право мирного проходу (прольоту) всіх суден. Правовий статус П. п. над ними підпорядковується виключному суверенітету та нац. правилам виконання польотів. Польоти над архіпелажними водами виконуються виключно по встановлених повітряних трасах з метою безперервного, швидкого та безперешкодного транзиту з однієї частини відкритого моря в іншу. При цьому власники повітр. суден повинні утримуватися від загрози застосування сили проти суверенітету, тер. недоторканності та незалежності держави-архіпелагу, а екіпажі повітр. суден зобов'язані чітко дотримуватися вимог нац. повітряного права та міжнар. рекомендованої практики. З метою підтримання належ, безпеки польотів встановлюється і прав, режим використання П. п. (національний та міжнародний), який є встановленою сукупністю юрид. норм, котрі визначають права д-ви щодо порядку та правил використання нац. П. п., порядку повітр. руху, прав, статусу повітр. суден, їх екіпажів, пасажирів, вантажів тощо. В Україні ці питання регулюються Повітр. кодексом, а також Положенням про використання П. п. України (затв. КМ України 29.ІІІ 2002). | |
ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ | |
---|---|
ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ – третій, нижчий клас дипломатичних представників, які очолюють посольства або місії. Передбачений Віденським Регламентом 1815 та Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961. До інституту П.у с. вдаються, як правило, за особливих обставин, напр., у разі не зовсім нормалізованих чи навіть напружених стосунків між д-вами. Це знаходить своє відображення, зокрема, і в способі акредитування П. у с. Якщо посли й посланники акредитуються при главах іноз. держав і мають вірчі грамоти до них від глав своїх держав, то П. у с. акредитуються при міністрах закорд.справ країн перебування і замість вірчих грамот отримують тільки відповідні листи від міністрів закорд.спра своїх країн. Від П.у с., призначення яких має пост.характер і які належать до самост. 3-го класу глав дипломатичних представництв, слід відрізняти тимчасових повірених у справах. | |
ПЛЕБІСЦИТ | |
---|---|
ПЛЕБІСЦИТ - (лат. — рішення народу, від — простий народ і — рішення, постанова) — 1) термін, яким позначається інститут референдуму або один з його різновидів; 2) форма безпосередньої демократії. П. — голосування осіб, наділених активним виборчим правом, щодо зміни держ. належності певної території або визначення її статусу як території новоутв. д-ви, а також прийняття або зміни форми держ. правління. За заг. правилом П. проводяться у межах територій, які є об'єктом можливої цесії (передачі) й за участю лише їх населення. Питання тер. змін, здійснюваних у відповід. спосіб, іноді регламентується на рівні конституцій. У конституції Азербайджану 1995 зазначено, що за рішенням парламенту може бути проведене всенародне голосування щодо «уточнення кордонів» (ст. 12). «Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України» — вказано у ст. 73 Конституції України 1996. В чинних конституціях Словаччини і Хорватії передбачено референдний спосіб вирішення питань вступу до союзів з ін. д-вами та виходу з них, хоча юрид. природа таких 337 союзів не зазначається. Термін «плебісцит» генетично пов'язаний з теорією народного суверенітету, сформульованою напередодні Вел. франц. революції 18 ст. Як і в попередні істор. часи, тер. д-ви вважалася об'єктом особливого речового права, однак суб'єктом цього права визнавався не монарх, наділений абс. владою (суверен), а населення (народ) відповід. території. За змістом такого підходу питання т. з. передачі території, тобто тер. змін, мають вирішуватися на основі волевиявлення відповідного населення шляхом голосування. Наприкінці 18 ст. у л-рі вперше з'являється термін «плебісцит» для позначення способу (юрид. передумови) приєднання до конкр. д-ви тих земель, які були заселені й знаходилися під тер. юрисдикцією ін. держав. Перший П. проведено 1791, його предметом було приєднання до Франції певних держ. утворень. 1805 відбувся П. з питання унії між Швецією та Норвегією і, в разі її розірвання, визначення форми держ. правління для останньої. У 60—70-х pp. 19 ст. ряд П. проведено в процесі об'єднання Італії. Майже всі П., що відбулися у 19 ст., мали т. з. окупаційний характер. Вони проводилися на основі рішень органів держав, до яких за наслідками П. мали бути приєднані відповідні території, і в умовах, коли ці д-ви, по суті, контролювали проведення голосувань. Починаючи з серед. 19 ст., П. визнано в практиці міждерж. відносин правовим обгрунтуванням тер. змін. Водночас П. виконував роль одного із засобів мир. врегулювання міжнародних спорів. Згодом П. почали сприймати і як можливий спосіб реалізації права націй на самовизначення. За результатами таких П., напр., самовизначилися Ісландія (1944) та Алжир (1962). Однак П. іноді проводилися за політ, умов, які, по суті, унеможливлювали реальне волевиявлення населення. Таким чином відбулося голосування, зокрема, в Австрії щодо т. з. аншлюсу (приєднання до Німеччини), попередньо вже фактично здійсненого (1938). З серед, того ж 19 ст. разом з терміном «плебісцит» почали застосовувати термін «референдум». Перший був притаманний теорії і практиці т. з. романських країн (Італії, Іспанії, Франції та ін.), другий широко використовувався у Швейцарії і США. Згодом обидва терміни почали звичайно розглядати як синоніми. Водночас багато авторів вбачають певні відмінності між референдумом і П. Останній розглядається як один з різновидів референдуму за предметом, а саме як відповідне голосування щодо держ. належності або загального статусу тієї чи ін. території. Нині П. визнається і голосування з приводу визначення або зміни форми державного правління. Таким, напр., було згадане голосування в Ісландії, за наслідками якого не тільки утв. нову д-ву, а й визначено форму її правління. Питання форми держ. правління були предметом П. в Італії (1946), Греції (1975) і Бразилії (1993). Існує також думка, за якою відмінність між референдумом і П. полягає у тому, що предметом першого може бути прийняття конституції чи закону або внесення змін до них, а також скасування закону, а предметом П. — вирішення ін. питань. Іноді П. називають голосування щодо надання «верховної влади» одній особі. Такий підхід сформульовано у франц. юрид. л-рі ще в кін. 19 ст. За ним П. були, зокрема, голосування щодо надання Наполеону Бонапарту статусу довічного консула (1802), а згодом імп. титулу 338 і гідності (1804). За будь-яких умов, відмінність між референдумом і П. визнається в науці. Проте за своєю політ.-правовою природою і порядком проведення вони є тотожними. | |
ПЛАНУВАННЯ, ПІДГОТОВКА, РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ВІЙНИ | |
---|---|
ПЛАНУВАННЯ, ПІДГОТОВКА, РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ВІЙНИ - особливо тяжкий злочин, що належить до категорії міжнародних злочинів проти миру. Відповідно до КК України караними є планування, підготовка або розв'язування агрес. війни чи воєн, конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, ведення агрес. війни або агрес. воєнних дій (ч. 1, 2 ст. 437). Об'єктами злочину є заг. мир і міжнар. безпека, основи співіснування народів і держав, яке грунтується на принципах незастосуван-ня сили, невтручання, тер. цілісності держав. Агресією є застосування д-вою (групою держав) збройної сили проти суверенітету, тер. цілісності, політичної незалежності ін. д-ви чи народу (нації) або якимось ін. способом, несумісним із Статутом ООН (ст. 1 336 Резолюції ГА ООН 1974). Агресивний воєн, конфлікт відрізняється від агрес. війни лише обмеженістю політ, цілей та масштабами воєн, дій, тому він також заборонений міжнар. правом як спосіб вирішення суперечностей між д-вами із застосуванням збройної сили. Планування агрес. війни полягає у розробці планів її ведення, підготовка такої війни — в реальному здійсненні комплексу заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розв'язування і ведення агрес. війни. Розв'язання війни виражається в актах агресії, що передують повномасштаб. веденню війни незалежно від факту її оголошення (вторгнення або напад збройних сил однієї д-ви на тер. іншої, бомбардування території, напад збройних сил на сухопутні, мор. або повітр. сили чи флоти ін. д-ви тощо). Перелік актів агресії у ст. З Резолюції ГА ООН 1974 не є вичерпним. РБ ООН уповноважена кваліфікувати такими й ін. акти, що мають ознаки агресії відповідно до положень Статуту ООН. Участь у змові, спрямованій на планування, підготовку або розв'язування агрес. війни чи воєнного конфлікту, характеризується домовленістю між кількома суб'єктами злочину про спільне здійснення хоча б одного з перелічених злочин, діянь, яка виявляється у погодженості дій (координації планів, узгодженні способів їх реалізації тощо). Об'єктивна сторона злочину характеризується вчиненням хоча б однієї з передбачених ч. 1 ст. 437 КК дій. Злочин належить до продовжуваних і водночас містить форм, склад — є закінченим з моменту вчинення самої дії. Із суб'єктивної сторони злочин вчиняється з умислом: особа усвідомлює, що планує, готує або розв'язує агрес. війну чи воєн, конфлікт, бере участь у змові і бажає так чинити. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 437, карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, а передбачений ч. 2 цієї статті — на строк від 10 до 15 років. Кваліфікованим складом злочину є ведення агрес. війни або воєн, конфлікту, в ході яких реалізуються цілі, сформульовані при їх плануванні. | |
ПІРАТСТВО | |
---|---|
ПІРАТСТВО - (лат. pirata, грец. букв. -той, що нападає; розбійник, від — спроба, замах) — за міжнародним правом незаконне захоплення, пограбування або затоплення торгових чи цив. суден, здійснювані у відкритому морі приват, чи держ. суднами. До П. прирівнюється напад під час війни кораблів, підводних човнів чи військ, літаків на торг, судна нейтр. країн. Піратські дії є порушенням принципів свободи відкритого моря і свободи судноплавства. Питання б-би з П. регулюються Женев. конвенцією про відкрите море 1958 та Конвенцією ООН по морському праву 1982. П. відоме більше двох тисячоліть. У 14 ст. у значенні слова «пірат» увійшов у вжиток термін корсар, а в середині 17 ст. — «капер» (див. Каперство). Англія, Франція та деякі ін. європ. д-ви використовували піратів для колон, завоювань. Пізніше П. поряд із традиц. формами мор. розбою набуло нових форм (напр., напад військ, кораблів і літальних апаратів на торг, судна ін. країн). Так, у період італо-нім. інтервенції в Іспанії 1936—39 підводні човни Німеччини та Італії топили торгові судна ін. країн у Середземному морі. У відповідь на це Великобританія, Франція, СРСР, Туреччина, Греція, Югославія, Румунія, Болгарія та Єгипет підписали Ніонську угоду 1937, що передбачала спільні заходи б-би з пірат, діями у Середземному морі. В наш час до П. вдаються злочинні, в т. ч. терорист, угруповання. За нормами міжнар. права будь-яка держава у відкритому морі чи ін. місці поза юрисдикцією прибереж, держав може захопити пірат, судно, заарештувати піратів і вилучити майно, що знаходиться на їхньому судні. Відповідальність піратів визначається за законами д-ви, що заарештувала їх. Захоплення судна за вчинення пірат, дій можуть здійснювати військ, кораблі або військ, літальні апарати, а також спец, судна чи літальні апарати, призначені для відповід. мети. Вони повинні мати чіткі зовн. ознаки їх спец, призначення. | |
ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МАДРИДСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ- УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1983 | |
---|---|
ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МАДРИДСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ- УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1983 - міжнар-прав. акт про продовження співробітництва у сфері безпеки на Європ. континенті в рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Підписаний державами — учасницями НБСЄ 6.IX 1983 у м. Мадриді (Іспанія). Спрямований на вжиття заходів щодо перетворення розрядки в безперервний і ефективний процес відповідно до Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. Акцент у документі зроблено на практ. реалізації 10 принципів, зафіксованих у Заключному акті. Передбачена, зокрема, доцільність того, щоб договори, які укладаються державами-учасницями, враховували відповід. принципи, узгоджувались з ними. Ці д-ви знову підтвердили заг. значення прав і свобод людини, повага до яких є істотним фактором миру, справедливості й добробуту. Вони підкреслили наміри вдосконалювати свої закони і адм. правила у галузі цив., політ., екон., соціальних, культурних та ін. прав людини і осн. свобод, а також забезпечувати ефективне здійснення цих прав і свобод. У Підсумковому док-ті йдеться також про боротьбу проти тероризму, про забезпечення свободи віросповідання, прав нац. меншин, рівноправності чоловіка і жінки, про права трудящих вільно створювати і вступати до профспілок і права цих спілок вільно здійснювати свою 335 діяльність. Актом передбачалося скликати нараду експертів держав-учасниць з питань прав і свобод людини (відбулася у м. Оттаві, Канада, у травні 1985). | |
ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ВІДЕНСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1989 | |
---|---|
ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ВІДЕНСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1989 - міжнар-прав, акт про продовження співробітництва у сфері безпеки на Європ. континенті в рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Підписаний державами — учасницями НБСЄ 15.1 1989 у м. Відні (Австрія). Складається з 11 розділів. Спрямований на вжиття додаткових до передбачених Підсумковим документом Мадридської зустрічі представників держав — учасниць НБСЄ 1980 заходів для того, щоб зробити розрядку всеохоплюючим і життєздат. процесом відповідно до Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. Держави-учасниці підтвердили свою підтримку десяти принципів Заключного акта, якими мають керуватися відповідні держави у взаємних відносинах. Під впливом перебудов-них процесів у країнах Сх. Європи до Підсумкового документа було включено положення про те, що всі народи мають право в умовах повної свободи визначати свій внутр. і зовн. політ, статус без втручання ззовні й здійснювати на власний розсуд свій соціальний, політ., екон. і культур, розвиток. Д-ви підтвердили свої зобов'язання додержуватися принципів тер. цілісності держав і мирного врегулювання спорів. Вони погодились у цілому на обов'язкове залучення третьої сторони, коли спір не може бути врегульовано ін. мирними засобами. Ряд положень документа стосується засудження тероризму, ефективного здійснення і забезпечення прав і свобод людини. Виділені, зокрема, такі засоби правового захисту, як: право особи апелювати до законод., викон., 334 суд. або адм. органів; право на справедливий і публіч. розгляд у розумні строки відповід. питань у незалежному суді, включаючи право подавати юрид. аргументацію і бути представленим адвокатом на власний вибір; право бути швидко і офіційно повідомленим про рішення, прийняте за апеляцією, включаючи юрид. підстави, на яких грунтується рішення. у док-ті йдеться також про необхідність вжиття заходів щодо вирішення екон. і соціальних проблем, зокрема зайнятості, життя, соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти та культури. Приділена певна увага питанням забезпечення рівноправності чоловіка і жінки, свободи реліг. переконань, прав нац. меншин і біженців. Вказано на згоду держав-учасниць: забезпечувати, щоб ніхто не був підданий довільному арешту, утриманню під вартою або висланню; забезпечувати, щоб з усіма особами, які перебувають під вартою або в місцях відбування покарання, поводилися гуманно; додержуватись прийнятих ООН мін. стандартів правил поводження з ув'язненими, а також прийнятого ООН Кодексу поведінки посад, осіб по підтриманню правопорядку; забороняти тортури та ін. види жорстокого, нелюдського поводження і покарання; захищати осіб від будь-якої психіатр, чи ін. мед. практики, яка порушує права і свободи людини. Щодо питання про смертну кару в док-ті зазначено, що в державах-учасницях, у яких ця кара не скасована, смертний вирок може бути винесений тільки за найбільш тяжкі злочини відповідно до закону, який діяв на момент скоєння злочину, і не всупереч їх міжнар. зобов'язанням. | |
ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН | |
---|---|
ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН - бойовий корабель, конструкція і система керування якого призначені переважно для підвод. плавання. П. ч. входять до складу військ.-мор. сил і в міжнар.-прав. відношенні прирівнюються до надвод. кораблів. З появою П. ч. свобода судноплавства у відкритому морі і протоках міжнародних морських стала включати свободу підводного плавання. Транзит, прохід через міжнар. протоки П. ч. можуть здійснювати як у підводному, так і в надвод. плаванні. Конвенцією про режим проток 1936 встановлено особливий порядок проходження П. ч. через Чорноморські протоки. Зокрема, при проходженні через ці протоки П. ч. прибереж, держав повинні повідомляти про це Туреччину, а сам прохід здійснювати вдень, у надвод. положенні (ст. 12). У територіальному морі П. ч. користуються 333 правом мирного проходу з додержанням вимог ст. 20 Конвенції ООН по морському праву 1982 про проходження у надвод. положенні з піднятим прапором. Заходження і перебування у межах тер. моря, внутрішніх морських вод, на рейдах і в портах України іноземних П. ч. допускається тільки на поверхні й під своїм прапором (Закон «Про державний кордон України» 1991, Правила плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, на рейдах та в портах України іноземних військових кораблів 1996). Іноземні П. ч. вважаються порушниками державного кордону України, якщо при заходженні в тер. море або внутр. води України вони порушують встановлені правила і якщо перетинають кордон у підвод. положенні чи перебувають у цьому положенні під час плавання у водах України. Правове становище і регламентація бойового використання П. ч. не відрізняються від установлених для надвод. військових кораблів. На П. ч. поширюються заг. принципи і норми, закріплені в конвенціях про закони та звичаї війни, а також спец. Правила про дії підводних човнів стосовно торгових суден у воєнний час, які є Додатком до Лонд. протоколу 1936. Ними передбачено, що П. ч. у своїх діях стосовно торг, суден повинні керуватися правилами міжнар. права, як і надводні військ, кораблі. Правила забороняють топити неозброєні торг, судна без попередження і забезпечення безпеки людей та суднових док-тів. | |
ПІВНІЧНА РАДА | |
---|---|
ПІВНІЧНА РАДА - міжнар. регіон, організація консультат. характеру. Утв. Данією, Ісландією, Норвегією та Швецією у березні 1952. На нараді міністрів закорд. справ цих держав 15—16.III 1952 в м. Копенгагені (Данія) розроблено Статут П. р., який був схвалений парламентами країн — членів ради. Згодом до П. р. приєдналася Фінляндія (13.XII 1955). 23.ІІІ 1962 була підписана Гельсінська угода про співробітництво між державами-членами П. р., а 13.ІІ 1971 — Угода про внесення змін до Гельсінської угоди. Згідно із Статутом осн. метою П. р. є сприяння співробітництву між парламентами та урядами держав-членів з шир. кола питань (зак-во, культура, освіта, охорона довкілля, економіка, туризм тощо). Ост. роками до сфери співробітництва включено і питання зовн. політики та міжнар. безпеки, які раніше не розглядалися з причини членства Данії, Ісландії та Норвегії у НАТО. Гол. органи П. р. — Пленарна асамблея, Секретаріат та пост, комітети. Пленарна асамблея 332 (збирається на щорічні сесії) складається з 87 представників, що призначаються нац. парламентами держав-членів зі свого складу. З 1970 авт. регіони (Фарерські острови, Гренландія, Аландські о-ви) направляють до П. р. своїх депутатів. Представники Фарерських о-вів та Гренландії входять до складу дат. делегації, Аландських о-вів — фін. делегації. Майже 80 представників урядів держав-членів, у т. ч. представників місц. урядів авт. регіонів, беруть участь у щоріч. сесіях без права вирішального голосу. Пленарна асамблея приймає рекомендації і формулює постанови, що звернені до нац. урядів держав-членів, або до Північної ради міністрів, затверджує процедурні норми, визначає кількість комітетів і їх повноваження. Кожен член П. р. є одночасно членом одного з пост, комітетів (з економіки, соціальних питань, правових питань, культури, навкол. середовища, бюджету). 1971 утворено Північну раду міністрів як центр координації співробітництва пн. країн, а також співробітництва між урядами цих країн та П. р. Північна рада міністрів не є органом П. р. Це самост. організація, хоч і пов'язана з П. р. і певною мірою підконтрольна їй. До складу Пн. ради міністрів входять по одному міністру від кожної державичлена, а також від кожного авт. регіону. Голова ради (представник однієї з держав-членів) змінюється кожен рік. Засідання відбуваються у різному складі, залежно від питання, що обговорюється. Кожна д-ва призначає нац. міністра з питань пн. співробітництва. Рішення Ради міністрів приймаються одноголосно. Під егідою Пн. ради міністрів утв. бл. 40 інститутів, банків, ктів і груп експертів, яким доручено розвивати співробітництво в різних сферах сусп. життя (економіка, фінанси, торгівля, транспорт і зв'язок, культура і освіта, наука, соціальна сфера, охорона здоров'я, охорона довкілля). Найважливішими серед них є Північний інвестиційний банк та Північний проектний фонд (місцеперебування — м. Гельсінкі, Фінляндія). Сукупність цих організацій та інституцій становить систему співробітництва пн. держав. Роб. мови — датська, норвезька, шведська. Місцеперебування Секретаріату П. р. — м. Стокгольм (Швеція). Місцеперебування Секретаріату Пн. ради міністрів — м. Копенгаген. | |
ПЕРСОНАЛ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА | |
---|---|
ПЕРСОНАЛ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА - особовий склад дипломатичного представництва чи місії будь-якої д-ви. Поділяється на три категорії: дипломатичний персонал, адм.-технічний персонал, обслуговуючий персонал. Сучасне дип. право чітко визначає статус цих категорій, їх дипломатичні привілеї та імунітети. Дип. персонал, за Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961, містить принаймні дві характерні ознаки: його члени мають дипломатичні ранги і повинні бути, як правило, гр-нами акредитуючої д-ви. Крім того, всі ці особи мають дипломатичні паспорти, які видаються МЗС акредитуючої д-ви, а після нотифікації про їх прибуття до країни перебування їхні прізвища вносяться до окр. дип. списку, який публікується протокол, відділом МЗС країни перебування з наст, одержанням від нього цими особами спец, дип. карток. Зазначені картки підтверджують право членів дип. персоналу на надання їм дип. привілеїв та імунітетів у повному обсязі й на рівних засадах. Першою після посла служб, особою у складі дип. персоналу є радник-посланник (лише у великих посольствах), потім декілька радників, перші, другі й треті секретарі та аташе зі спец, питань. Окр. групу в дип. складі становлять військові (військ.-морські й військ.-повітряні) аташе та їхні помічники. Друга категорія — адм.-технічний персонал. Це референти, перекладачі, шифрувальники, телетайпісти, стенографістки, тех. секретарі, бухгалтери тощо. До обслуговуючого персоналу належать водії, прибиральниці, охоронці, кухарі та ін. Особливістю цієї категорії є те, що сюди входять переважно гр-ни країни перебування на відміну від першої і частково другої категорії, які комплектуються переважно зі складу відповід. співробітників міністерств і відомств акредитуючої д-ви. Питання чисельності персоналу посольств вирішуються, як правило, за обопільною згодою державконтрагентів. | |
ПЕРСОНА НОН ГРАТА | |
---|---|
ПЕРСОНА НОН ГРАТА - (лат. persona non grata — небажана особа) — у дип. праві й практиці член дип. персоналу дипломатичного представництва, який визнається державою перебування як небажана особа. Приймаюча д-ва може в будь-який час зажадати відкликання глави представництва, а також кожного з членів дип. персоналу без пояснення мотивів вимоги. У більшості випадків такі дії супроводжуються відповідним обгрунтуванням. Відсутність мотивації найчастіше трапляється при загостренні двостор. відносин. Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 вимога щодо відкликання повинна бути нотифікована акредитуючій д-ві. Мотивом для оголошення особи П. н. г. може бути будь-яке втручання у внутр. справи країни перебування, неповага до її законів і звичаїв, неправомірна критика держ. органів цієї д-ви, зловживання дипломатичними привілеями та імунітетами, а також здійснення дій, передбачених крим. законом країни перебування. З метою ненадання офіц. характеру та розголошення такої вимоги, особливо у випадку членів персоналу, які не виконують функції глави представництва, ця вимога може бути зроблена в усній формі від імені МЗС главі представництва. Стосовно членів дип. персоналу така вимога за назвою формулюється лат. мовою як визнання persona non grata; стосовно ін. членів дип. представництва — як «небажана» особа. Така відмінність не має істотного значення і вказує лише на форм, відмінність прав, статусу категорії членів дип. представництва. В обох випадках акредитуюча д-ва зобов'язана відкликати дану особу або припинити її повноваження, якщо вона є гр-нином країни перебування або постійно проживає у ній. Член дип. представництва може бути оголошений П. н. г. або «небажаною особою» ще до прибуття на тер. відповідної д-ви. Оголошення глави дип. представництва П. н. г. стосується лише його особи і не поширюється на ін. членів представництва та існуючий стан двостор. дип. відносин. Якщо особа, оголошена П. н. г., не залишає д-ву перебування у зазнач, строк, до неї може бути застосований дисмисл — оголошення дип. агента приват. особою. | |
ПЕРСОНА ГРАТА | |
---|---|
ПЕРСОНА ГРАТА - (лат. persona grata - бажана особа) — в дип. практиці глава дипломатичного представництва, який отримав агреман, а також будьякий ін. іноз. дипломат, якому дозволено в'їзд у країну перебування. | |
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ МОРІ | |
---|---|
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ МОРІ - право прибережної д-ви переслідувати й арештовувати у відкритому морі іноз. судно, яке порушило її закони і правила під час перебування у внутр. водах, тер. морі або прилеглій зоні цієї д-ви. Прав, підстави для такого переслідування закріплені в Конвенції ООН по морському праву 1982. За Конвенцією, переслідування можливе у випадках, коли компет. органи прибереж, д-ви мають достатні підстави вважати, що дане судно порушило закони і правила даної д-ви. Це право може бути реалізоване тільки військовими кораблями або військ, літальними апаратами з чіткими зовн. знаками, котрі дають змогу розпізнати їх як таких, що перебувають на держ. службі й уповноважені для цього. Переслідування починається лише після подачі зорового або звукового сигналу зупинитися з дистанції, яка дає змогу іноз. судну побачити або почути цей сигнал. П. у в. м. припиняється, як тільки судно, що переслідується, входить у тер. море своєї або будь-якої ін. д-ви. В Україні право на П. у в. м. надано Прикорд. військам і Військам протиповітр. оборони України. За чинним зак-вом вони мають право не тільки переслідувати порушника держ. кордону, а й затримувати його. Проте П. у в. м. може відбуватися лише за умов, що воно розпочалося у тер. морі або внутр. водах України і велося безперервно. Право на П. у в. м. і підстави затримання суден закріплено в Законі «Про державний кордон України» 330 (1991). П. у в. м. припиняється у разі заходу судна — порушника держ. кордону в тер. море своєї країни або третьої д-ви (ст. 28). Рішення про затримання іноз. невійськ. судна-порушника приймається Прикорд. військами України після його огляду. За відповід. підстав воно конвоюється до найближчого порту або ін. відповід. пункту. Щодо іноз. військ, кораблів, які порушують закони України про порядок плавання або перебування у тер. морі чи внутр. водах України, діють окр. правила. | |
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ | |
---|---|
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ - загальновизнане міжнар. право переслідування торгового судна у відкритому морі військ, кораблями або спеціально уповноваженими на те суднами прибереж, д-ви за порушення її законів або правил, зроблене у водах, на які поширюється суверенітет або юрисдикція цієї д-ви. Це право закріплене Конвенцією про відкрите море 1958 та Конвенцією ООН по морському праву 1982. Відповідно до цих актів переслідування іноз. судна може бути розпочато, коли компет. органи прибереж, д-ви мають достатньо підстав вважати, що це судно порушило закони або правила даної д-ви і за умови, що судно (одна з його шлюпок) перебувають у внутрішніх морських водах чи територіальному морі. Якщо іноз. судно перебуває у зоні, прилеглій до тер. моря, переслідувати його можна тільки у зв'язку з порушенням прав, для захисту яких встановлена ця зона. Переслідування може бути почато лише після подачі зорового або звукового сигналу про зупинку судна-порушника. Право П. по «г. с.» припиняється, як тільки переслідуване судно входить у тер. море своєї або третьої д-ви. Переслідування може здійснюватися також літальними апаратами. Затримане в результаті П. по «г. с.» судно-по-рушник доставляється до порту відповід. д-ви для вжиття відповід. заходів щодо нього. Якщо судно було зупинено або затримано поза тер. морем без додержання встановлених правил, йому мають бути відшкодовані завдані збитки. В Україні П. по «г. с.» регламентується Законом «Про державний кордон України» (1991). | |
ПЕРЕМІЩЕННЯ ОСОБИ | |
---|---|
ПЕРЕМІЩЕННЯ ОСОБИ - 1) Особи, які були насильно вивезені в період Другої світової війни 1939—45 нацист. Німеччиною та її союзниками з тимчасово окупованих ними територій для примус, використання на важких роботах. В останній рік війни країни антигітлерівської коаліції уклали угоди про репатріацію П. о. на батьківщину. Це, зокрема, угоди між СРСР, США та Великобританією (11.ІІ 1945), між СРСР та Бельгією (13.ІІІ 1945), між СРСР та Францією (29.VI 1945). У 1951 між Великобританією, Францією, ФРН, Швейцарією та деякими ін. країнами було укладено багатосторонню конвенцію про надання біженцям і П. о. національного режиму в цив,-прав. відношенні. З метою сприяння поверненню П. о. на батьківщину та вирішення проблеми цих осіб як жертв війни в 1946 утв. Міжнародну організацію у справах біженців [з 1951 — Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ)]. 2) У наш час термін «переміщені особи» набув ширшого значення. З кін. 40-х рр. 20 ст. поряд з проблемою зовнішніх П. о. у рамках ООН почало обговорюватися питання щодо внутрішніх П. о. 1972 УВКБ, керуючись гуман. принципами, включило осіб, яких було переміщено всередині країни, у свої програми допомоги. 1992 в рамках ООН запроваджено посаду Представника у справах осіб, переміщених усередині країни. За визначенням Викон. к-ту УВКБ, до категорії внутрішніх П. о. (вимушених переселенців) 1994 включено: а) осіб, чий стан схожий зі становищем біженців; б) осіб, які рятуються від переслідування, воєнних конфліктів або громадян, ворожнечі. На П. о. поширюється дія актів міжнар. права, а також нац. зак-ва. В Україні, зокрема, відповідні відносини регулюються Законом «Про біженців» (1993). | |
ПЕРЕМИР’Я | |
---|---|
ПЕРЕМИР’Я - у міжнар. праві припинення бойових дій за домовленістю між воюючими сторонами або на вимогу Ради Безпеки ООН (ст. 33 Статуту ООН). Розрізняють П. загальне, що поширюється на всі збройні сили, та П. місцеве або часткове, що встановлюється на окр. ділянках фронту (у зв'язку з направленням парламентерів для переговорів про П., проведенням переговорів про припинення збройного конфлікту, святкуванням загальних чи нац. свят, щодо збереження пам'яток історії та культури тощо). П. також буває тимчасовим, яке може бути припинене у зв'язку з закінченням визначеного в угоді про П. строку чи настанням передбаченої у домовленості про П. події, або остаточним — до поч. дії мир. договору або ін. акта, спрямованого на врегулювання збройного конфлікту. Найпоширенішим та простим видом П. є припинення вогню на театрі воєнних дій. На відміну від мирного договору П. припиняє не стан війни між д-вами, а лише бойові дії між воюючими сторонами. Осн. засади встановлення і дотримання умов П. 328 викладені у Гааз. конвенції про закони і звичаї сухопут. війни 1907. Загальне П., що встановлюється на заключ. етапі війни, сприяє веденню мир. переговорів та укладенню миру між воюючими сторонами. Тому угоди про П. містять положення, що визначають порядок мир. врегулювання конфлікту, тимчас. режим відносин між сторонами, а також, як правило, попередні умови майб. мир. договору. Угоду про загальне П. підписує головнокомандувач збройних сил за уповноваженням уряду, а про часткове — місц. командування за уповноваженням головнокомандувача. Будь-яке суттєве порушення умов П. однією з воюючих сторін надає право іншій відмовитись від П. і навіть негайно відновити бойові дії. В сучас. період при встановленні П. між воюючими сторонами з метою недопущення відновлення бойових дій між конфліктуючими сторонами міжнар. співтовариством широко залучається контингент миротворчих сил під егідою ООН. | |
ПЕРЕГОВОРИ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
ПЕРЕГОВОРИ МІЖНАРОДНІ - одна з широко використовуваних форм контактів між представниками різних держав з метою вирішення питань, що становлять взаєм, інтерес, урегулювання суперечностей при виникненні конфліктів, розвитку співробітництва у різноманітних сферах, вироблення спільних дій та заходів, укладення міжнар. договорів, обміну думками тощо. П. м. ведуться уповноваженими представниками держав. Вони можуть проходити на рівні глав держав або урядів, міністрів, послів тощо. За формою проведення розрізняють двосторонні та багатосторонні П. м. Формою багатосторонніх переговорів є міжурядові конференції. Формою П. м. є також міжнар. консультації. Відповідно до норм, що містяться у Статуті ООН, П. м. повинні проводитись на принципах рівності, поваги до держ. суверенітету, мирного вирішення спорів, незастосування сили або загрози її застосування та ін. Ведення П. м. є одним з ефектив. засобів мир. вирішення міжнар. спорів і конфліктів. | |
ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ | |
---|---|
ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ - програма, започаткована Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) в 1994. Відповідно до Рамкового документа програми та Запрошення до «П. з. м.», прийнятих главами держав і урядів країн — членів Організації на зустрічі у м. Брюсселі (Бельгія, січ. 1994), НАТО проводитиме консультації з будь-яким актив, партнером, при існуванні безпосеред. загрози його тер. цілісності, політ, незалежності або безпеці. Рамк. док-т містить конкр. зобов'язання, які має взяти на себе кожен учасник співпраці з НАТО: сприяти гласності в нац. оборонному плануванні та бюдж. процесі; забезпечити дем. контроль над збройними силами; підтримувати готовність та військ, потенціал, необхідні для участі в операціях під егідою ООН та/або ОБСЄ; розвивати відносини військ, співробітництва з НАТО з метою спільного планування, підготовки і навчань, спрямованих на розширення можливостей учасників «П. з. м.» здійснювати місії у таких галузях, як підтримка миру, пошукові та рят. роботи, гуманіт. операції та ін. місії, щодо яких може бути досягнута домовленість; підготувати в перспективі підрозділи, здатні ефективно співпрацювати з силами НАТО. Від 1997 учасники партнерства з НАТО ширше залучаються до політ, консультацій, прийняття рішень і планування заходів у рамках програми. Осн. засадами, на яких грунтується «П. з. м.», є: ідея збереження дем. сусп-ва; дотримання принципів Загальної декларації прав людини 1948; утримання від погрози силою або використання сили проти тер. цілісності чи політ, незалежності будь-якої д-ви; поважання існуючих кордонів та вирішення спорів мир. засобами. Після підписання Рамк. док-та країна-партнер подає НАТО Презентаційний документ, в якому зазначається, що саме нею буде здійснено для досягнення політ, цілей партнерства. Кожен партнер окремо обирає для себе заходи (виходячи з власних індивідуальних вимог та пріоритетів) зі списку, який визначено у Робочій програмі партнерства. Ця програма включає шир. опис різних 327 можливих галузей співпраці та перелік заходів у кожній з них. Гол. робочий орган «П. з. м.» — Політ.-військовий керівний комітет. Він відповідає за заг. координацію Роб. програми партнерства, розробку політ.-військ. рекомендацій для військ, керівництва НАТО щодо військ, навчань та здійснення інших заходів. Діє також Центр координації партнерства (м. Монс, Бельгія), до складу якого входять представники країн — членів НАТО і країн-партнерів. Він координує проведення спільних військ, заходів у рамках «П. з. м.», а також військ, планування, необхідне для реалізації Роб. програми партнерства, особливо у галузі військ, навчань. Україна приєдналася до програми «П. з. м.» у 1994. Президент України підписав Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО (1997). | |
ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ РАДИ ЄВРОПИ | |
---|---|
ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ РАДИ ЄВРОПИ - (Parliamentary Assembly of the Council of Europe; Assemblee parlementaire du Conseil de l'Europe), ПАРЄ (PACE; АРСЕ; до 1974 - Консультативна асамблея) — один з гол. органів Ради Європи (РЄ). Утв. у 1949. Перша сесія відбулася 10.VIII 1949. До ПАРЄ входить 41 країна (2000), в т. ч. Україна (з 9.ХІ 1995). Складається з представників нац. парламентів держав — членів РЄ. Кількість місць кожної країни визначається К-том міністрів. За основу береться чисельність населення д-ви. Україні в ПАРЄ надано 12 місць (найбільше — по 18 мають Великобританія, Італія, Росія, Франція, ФРН; найменше — Ліхтенштейн і Сан-Марино — по 2 місця). Склад кожної нац. делегації відображає співвідношення сил усередині нац. парламенту. На практиці представники в ПАРЄ виступають як окр. особи, не зв'язані зобов'язаннями перед відповід. д-вою і несуть персональну відповідальність за результати своєї діяльності в цьому органі. В ПАРЄ вони групуються у парт, фракції незалежно від нац. приналежності (сформовані й діють 5 політ, груп/ фракцій: соціалісти, група Європ. нар. партії, Європ. дем. група. Ліберальна, Демократична і Реформістська група і група Об'єднані європ. ліві). Завдяки цьому ПАРЄ відіграє роль установи, яка виражає не вузькодержавні, а загальноєвроп. інтереси. Згідно зі Статутом РЄ Асамблея є її дорадчим органом. Вона може обговорювати будь-яке питання, що належить до компетенції РЄ, приймати рекомендації, які надсилаються К-ту міністрів для вироблення і затвердження останнім остаточного рішення. Рекомендації ПАРЄ приймаються більшістю у 2/3 голосів представників, які беруть участь у голосуванні. Асамблея засідає сесійно 4 рази на рік. Переважна більшість 326 пленар. засідань проводиться у відкритому режимі. Постійно діючим органом є Бюро, яке складається з Президента ПАРЄ, 18 віце-президентів і голів політ, груп. Діє Секретаріат Асамблеї, очолюваний ген. секретарем, якого обирають на 4 роки. Працюють 10 комісій: з політ, справ; з екон. справ і розвитку; з соціальних справ, охорони здоров'я і сім'ї; із суд. справ і прав людини; культури, науки та освіти; навкол. середовища і сільс. г-ва; міграції, біженців і демографії та ін. На практиці більшість рекомендацій, що приймаються Комітетом міністрів від імені РЄ для держав-членів, враховують позицію ПАРЄ. Прийом нових членів до РЄ теж потребує згоди Асамблеї. Ряд функцій ПАРЄ виходить за межі дорадчої компетенції. До таких можна віднести вибори ген. секретаря РЄ та його заступника, суддів Європ. суду з прав людини, Уповноваженого РЄ з прав людини, налагодження безпосеред. відносин з нац. парламентами тощо. Офіц. мови — англ. і французька. Місцеперебування — м. Страсбург (Франція). | |
ПАРИЗЬКІ УГОДИ 1954 | |
---|---|
ПАРИЗЬКІ УГОДИ 1954 - комплекс міжнар.-прав, документів, підписаних Бельгією, Великобританією, Італією, Канадою, Люксембургом, 325 Нідерландами, США та Францією з ФРН у м. Парижі (Франція) 23.Х 1954. До складу П. у. 1954 входять: 1) Протокол про закінчення окупаційного режиму ФРН (підписаний США, Великобританією, Францією та ФРН) і Додатки до нього (про відносини між США, Великобританією, Францією та ФРН; про права і обов'язки іноз. військових сил та їх персоналу на тер. ФРН; про врегулювання питань, що виникли в результаті війни і окупації та ін.); 2) Протоколи (підписані Великобританією, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом та ФРН) про зміну Брюссельського пакту 1948 і про утворення у рамках НАТО на базі зміненого та доповненого Брюссельського пакту Західноєвропейського Союзу — військ, угруповання у складі кол. учасників Брюссельського пакту, а також ФРН. [талії; 3) Резолюція держав — членів НАТО про приєднання ФРН до НАТО. На порушення постанов Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 П. у. 1954 легалізували озброєння ФРН, дозволивши їй утворення військових сил у складі 12 дивізій, військ.-повітряного та військ.-морського флотів, хоча і заборонили ФРН в-во ядерної та ін. видів зброї масового знищення. Незважаючи на заперечення СРСР та ін. соц. держав. П. у. 1954 після ратифікації їх державами-учасницями вступили в дію 5.V 1955. | |
ПАРИЗЬКІ МИРНІ ДОГОВОРИ 1947 | |
---|---|
ПАРИЗЬКІ МИРНІ ДОГОВОРИ 1947 - міжнар. договори, укладені між двами, які перемогли у Другій світовій війні 1939—45, та кол. союзниками Німеччини в Європі — Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією. Підписані в м. Парижі (Франція) 10.ІІ 1947, вступили в дію 15.IX 1947. Договір із кожною з п'яти переможених держав підписаний тими державами-переможницями, які перебували з нею у стані війни. УРСР 323 підписала договори 10.ІІ 1947, ратифікувала їх 13.ІХ 1947. Всі П. м. д. 1947 побудовані за одним типом. Вони складаються з преамбул і розділів, що стосуються тер., політ., військ, та екон. питань, репарацій і реституцій, а також заключних постанов, пов'язаних з виконанням і тлумаченням договору, порядком його ратифікації та вступу в дію. Договори з Болгарією, Румунією та Угорщиною включають спец, положення, що стосуються Дунаю, остаточний статус якого був визначений на конференції у Белграді в липні — серпні 1948. Усі П. м. д. 1947, крім мирного договору з Фінляндією (яка не була окупована), містять спец, постанови про строки виведення союз, військ. Мирний договір з Італією підписали 20 держав, що перебували у стані війни з нею: СРСР, Великобританія, США, Китай, Франція, Австралія, Бельгія, БРСР, Бразилія, Греція, Ефіопія, Індія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Польща, УРСР, Чехословаччина та Югославія. Тер. постанови договору (ч. 1) передбачали зміну італо-югосл. кордону на користь Югославії [до неї відійшли п-в Істрія, частина Юлійської Крайни, м. Фіуме (Рієка), м. Зара з прилеглими островами] та виділення вільної території Трієст (пізніше згідно з італо-югосл. угодою від 5.Х 1954 Трієст і зона з населенням бл. 290 тис. чол. були передані Італії, а зона з населенням бл. 70 тис. чол. — Югославії). Договір передбачав передачу Італією Додеканезьких о-вів Греції, незначні зміни франц.-італ. кордону на користь Франції на чотирьох ділянках (перевал Малий Сен-Бернар, плато Мон-Сені, Мон-Табор-Шабертон і невеличкі ділянки у верхів'ях річок Тіне, Везубія і Ройя). Політ, постанови договору (ч. 2) зобов'язали Італію забезпечити всім своїм гр-нам осн. свободи (свободу слова, друку, релігії, політ, переконань і публіч. зборів) та не допустити відродження фаш. орг-цій. Договір передбачав відмову Італії від колоній у Африці: Лівії (з 1951 — незалежна д-ва), Італійського Сомалі (в 1950—60 згідно з рішенням Ради з опіки ООН перебувало під управлінням Італії, а з 1960 — незалежна д-ва Сомалі), Еритреї (з 1952 — у складі Ефіопії; з 1993 — незалежна д-ва Еритрея). Італія визнавала незалежність і суверенітет Албанії та Ефіопії і відмовлялася від усіх прав та привілеїв, отриманих у результаті агресії проти цих держав. Договір (ч. 3) зобов'язав Італію забезпечити затримання та видачу для суду над ними військ, злочинців і гр-н союз, держав, які співробітничали з ворогом під час війни. Військ, постанови договору (ч. 4) змушували Італію знищити довгострокові укріплення та військ, споруди вздовж франц.-італійського та італо-югосл. кордонів, демілітаризувати деякі острови. Італії заборонялося виробляти атомну та деякі ін. види зброї і будувати нові військ.-мор. бази. За договором Італія була зобов'язана істотно скоротити свою армію та виплатити репарації від-повід. д-вам. Мирний договір з Румунією підписали 11 держав, що перебували в стані війни з нею: СРСР, Великобританія, США, Австралія, БРСР, Індія, Канада, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, УРСР та Чехословаччина. Тер. постанови цього договору (ч. 1) передбачали відновлення кордонів Румунії станом на 1.1 1941, за винятком кордону з Угорщиною, який відновлювався станом на 1.1 1938 [тобто Трансільванія поверталася Румунії, а рішення Віденського 324 арбітражу 1940 (див. Віденські арбітражі 1938 і 1940) оголошено недійсним]. Рад.-рум. кордон встановлювався відповідно до рад.-рум. угоди від 28.VI 1940 та рад.-чехосл. угоди 29.VI 1945. Постанови з політ. питань договору (ч. 2) зобов'язували Румунію забезпечити своїм гр-нам осн. свободи (свободу слова, політ, переконань тощо) та заборонити відродження орг-цій, метою яких є позбавлення народу його дем. прав, а також забезпечити затримання і видачу для суду над ними військ, злочинців та гр-н союз, держав, які співробітничали з ворогом у період Другої світ, війни. За договором зменшувалась чисельність збройних сил Румунії та встановлювались репарації, які мала сплатити ця д-ва. Мирний договір з Болгарією підписали 12 держав, що перебували в стані війни з нею: СРСР, Великобританія, США, Австралія, БРСР, Греція, Індія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, УРСР, Чехословаччина, Югославія. Тер. постанови договору (ч. 1) передбачали, що кордони Болгарії залишаються такими, якими вони існували на 1.1 1941. Політ, умови договору з Болгарією (ч. 2) аналогічні умовам договору з Румунією. Договір обмежував чисельність збройних сил Болгарії та зобов'язував її сплатити репарації. Мирний договір з Угорщиною підписали 12 держав, що перебувати в стані війни з нею: СРСР, Великобританія, США, Австралія, БРСР, Індія, Канада, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, УРСР, Чехословаччина, Югославія. Тер. постанови договору (ч. 1) анулювали рішення Віденських арбітражів 1938 і 1940, залишали кордони Угорщини з Австрією, Румунією та Югославією такими, якими вони були станом на 1.1 1938. Кордон між Угорщиною та Чехословаччиною у районі Братислави зазнав невеликих змін на користь Чехословаччини. Політ, постанови договору (ч. 2) майже такі самі, як і в договорах з Румунією та Болгарією. Чисельність збройних сил Угорщини скорочувалась; також передбачалася виплата нею репарацій. Мирний договір з Фінляндією підписали 10 держав, що перебували в стані війни з нею: СРСР, Великобританія, Австралія, БРСР, Індія, Канада, Нова Зеландія, УРСР, Чехословаччина, Південно-Африканський Союз. Тер. постанови договору (ч. 1) встановлювали кордони Фінляндії станом на 1.1 1941 та підтверджували повернення Фінляндією СРСР області Петсамо (Печенга), яку Фінляндія уступила СРСР за мир. договорами від 14.X 1920 та 12.III 1940. Політ, постанови договору відновлювали з деякими змінами дію рад.-фін. договору від 12.III 1940 (ч. 2). СРСР відмовився від своїх прав на оренду п-ва Ханко, а Фінляндія підтвердила надання СРСР у користування та управління на правах оренди території у районі п-ва Порккала-Удд для створення військ.- мор. бази (1955 СРСР достроково відмовився від оренди). Водночас Фінляндія зобов'язувалася скоротити свої збройні сили та виплатити репарації. | |
ПАРИЗЬКИЙ КЛУБ | |
---|---|
ПАРИЗЬКИЙ КЛУБ - неформ, міжнар. об'єднання групи держав, що координує питання, пов'язані з виплатою боргів країнам-боржникам. Утв. 1956 в м. Парижі (Франція). Постійними членами П. к. є 19 державкредиторів (Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Росія, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія. Швеція, Японія). Інші держави-кредитори теж можуть брати участь у сесіях клубу. На поч. 2002 П. к. уклав 342 угоди з 78 країнами-боржниками. Договір П. к. з Україною підписано 13.VIІ 2001. У рамках клубу розглядаються питання, пов'язані з боргами та зобов'язаннями, що були видані країнам під уряд, гарантії. Незважаючи на те, що П. к. не має ні кер. органів, ні штаб-квартири, ні статуту, роль цього об'єднання у вирішенні проблем реструктуризації держ. боргів досить велика. Для того, щоб питання про реструктуризацію боргу певної д-ви було розглянуто членами П. к., державі-боржнику необхідно: довести, що без перегляду умов борг, зобов'язань платежі по зовн. боргу не можуть проводитися у повному обсязі; виконати певні вимоги, як правило, передбачені макроекон. програмами Міжнар. валют, фонду (МВФ). Умови реструктуризації боргу перед членами П. к. передбачають однакове ставлення до кредиторів у межах переоформлення заборгованості, тобто для всіх кредитів, що були видані д-ві за певний період, встановлюються однакові характеристики (строки погашення, пільг, умови тощо). Діяльність П. к. регламентується правилами та принципами, узгодженими країнами-кредиторами. Орг. роботу здійснює генеральний секретаріат на чолі з ген. секретарем (у складі 15 співробітників казначейства Франції). Представники країн-кредиторів збираються 10— 11 разів на рік у Парижі. На засіданнях П. к. головує представник франц. казначейства. В них беруть участь представники МВФ, Світового банку та ЮНКТАД. Для ухвалення клубом рішення необхідний повний консенсус між державами-кредиторами. | |
ПАРИЗЬКИЙ ДОГОВІР 1952 | |
---|---|
ПАРИЗЬКИЙ ДОГОВІР 1952 - міжнар. документ, підписаний Францією, ФРН, Італією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом 27.V.1952 у м. Парижі (Франція). Сторони договору домовились утворити військове угруповання — Європейське оборонне співтовариство (ЄОС). П. д. 1952 складається зі 132 статей, кількох дод. протоколів та угод. Мав вступити в дію після ратифікації його всіма державами-учасницями. Договір містив положення про те, що ЄОС діятиме в рамках НАТО. Передбачалося утворити наднаціональну європ. армію, до складу якої мали виділити: Франція — 14 дивізій, ФРН та Італія -по 12, Бельгія, Нідерланди та Люксембург -разом 5 дивізій. Договір визначав, що європ. армія підпорядковуватиметься верх, командувачу військ, сил НАТО в Європі. Включення в ЄОС ФРН було 322 порушенням постанов Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 і викликало протести громадськості багатьох європ. країн. Нап. збори Франції не ратифікували договір, і він не вступив у дію. Але після підписання Паризьких угод 1954 і утворення Західноєвропейського союзу багато положень П. д. 1952 було фактично реалізовано. | |
ПАРИЗЬКА ХАРТІЯ ДЛЯ НОВОЇ ЄВРОПИ 1990 | |
---|---|
ПАРИЗЬКА ХАРТІЯ ДЛЯ НОВОЇ ЄВРОПИ 1990 - міжнар.-прав, документ, підписаний у м. Парижі (Франція) 21.XI 1990 главами 34 держав та урядів держав — учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Хартія проголосила «тверду відданість демократії, заснованій на правах людини та фундаментальних свободах; процвітання через економічну свободу і соціальну справедливість; рівну безпеку для .всіх країн». Складається з двох розділів і додаткових док-тів, спрямованих на реалізацію положень Хартії. У розд. «Нова ера демократії, миру та єдності» закріплено положення про те, що в центрі уваги урядів мають бути права та свободи людини. Д-ви, які підписали цей док-т, підтвердили свою вірність принципам демократії, прав людини та верховенства закону. Зазначено, що екон. свобода, соціальна справедливість та відповідальне ставлення до довкілля є необхідними для процвітання країн Європи. Свобода і політ, плюралізм є необхідними елементами загальноєвроп. мети — розвитку ринкової економіки в напрямі екон. прогресу, процвітання, соціальної справедливості, вирішення проблем зайнятості та ефектив. використання екон. ресурсів. У док-ті фіксується необхідність розширення та зміцнення дружніх відносин і співробітництва між д-вами Європи, США та Канади. Держави-учасниці домовились утримуватися від використання сили та погроз силою проти тер. цілісності або політ, незалежності будь-якої д-ви та від ін. дій, несумісних з принципами та цілями Статуту ООН і Гельсінського Заключного акта. Важливим кроком на шляху зміцнення стабільності та безпеки в Європі повинно стати скорочення збройних сил. Розділ «Орієнтири на майбутнє» закріплює прагнення держав-учасниць повністю дотримуватись та розвивати положення, які стосуються «людського виміру НБСЄ». Враховуючи внесок нац. меншин у життя кожного сусп-ва, Хартія проголосила необхідність поліпшення їх становища, захисту етн., культур., мовної та реліг. самобутності тощо. Д-ви висловили свою рішучість у б-бі проти будь-яких форм расової та етн. ненависті, антисемітизму, ксенофобії та дискримінації стосовно будь-кого, а також переслідування за реліг. та ідеол. мотивами. Відповідно до зобов'язань по НБСЄ держави-учасниці підкреслили, що «вільне пересування громадян та контакти між ними, а також вільний обмін 321 інформацією та ідеями має важливе значення для збереження та розвитку вільних суспільств та процвітаючих культур». З огляду на кардинальні зміни політ, та воєнної ситуації в Європі, що відбулися у кін. 80-х рр. 20 ст., д-ви, які підписали Хартію, закликали до повної та заг. заборони хім. зброї, підтвердили важливість ініціативи щодо «відкритого неба», засудили всі злочинні акти, методи і практику тероризму, висловили свою рішучість співробітничати з метою б-би з не-закон. обігом наркотиків. Водночас закріплено принципи співробітництва в галузі економіки, науки і техніки як важливої опори процесу НБСЄ, а також визнано невідкладною необхідність вирішення проблем довкілля і важливість індивід, та спільних зусиль у цій сфері. Зокрема, підкреслено роль широкого інформування сусп-ва про екол. стан, організації просвіти в галузі навкол. середовища, використання чистих та маловідхід. технологій тощо. Учасники Хартії закликали до утворення культурних центрів у містах держав-учасниць, а також до актив, співробітництва в аудіовізуальній сфері, широкого обміну в галузі музики, театру, л-ри і мист-ва. В цьому ж розділі констатується необхідність захисту прав працюючих мігрантів та членів їх сімей; приділяється увага проблемам скорочення розриву в розвитку Європи та її середземномор. сусідів; розкривається позит. роль у процесах НБСЄ неуряд. організацій тощо. Підрозділ цього розділу «Нові структури та інститути процесу НБСЄ» декларує, що першорядне значення у справі забезпечення поваги до прав людини, демократії, верховенства закону та зміцнення миру має активізація консультацій між європ. д-вами як на рівні глав держав і урядів, так і на рівні міністрів закорд. справ, котрі повинні збиратися регулярно, не рідше одного разу на рік. Такі зустрічі вважатимуться центр, форумами для політ, консультацій у рамках процесу НБСЄ. Передбачалися й зустрічі ін. міністрів. З метою забезпечення адм. обслуговування цих консультацій утворено секретаріат у м. Празі (Чехія). Зустрічі держав-учасниць планувалося проводити періодично один раз на 2 роки. В рамках Хартії передбачалося утворення у м. Відні (Австрія) ряду інституцій, зокрема Центру щодо запобігання конфліктам. | |
ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1946 | |
---|---|
ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1946 - міжнар. конференція, скликана для розгляду проектів мир. договорів між д-вами антигітлерівської коаліції, які перемогли у Другій світовій війні 1939—45, та кол. союзниками Німеччини в Європі — Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією. Відбулася 29.VIІ — 15.Х 1946 у м. Парижі (Франція). У роботі П. м. к. 1946 взяла участь 21 д-ва: Австралія, Бельгія, БРСР, Бразилія, Великобританія, Греція, Ефіопія, Індія, Канада, Китай, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, Польща, СРСР, США, УРСР, Франція, Чехословаччина, Югославія. На конференцію були запрошені з правом участі в дискусії Австрія, Албанія, Єгипет, Ірак, Іран, Куба, Мексика. До П. м. к. 1946 підготовкою проектів мир. договорів займалися на Лондонській сесії Ради міністрів закорд. справ Великобританії, Китаю, СРСР, США, Франції (11.ІХ - 2.Х 1945), Моск. нараді міністрів закорд. справ Великобританії. СРСР, США (16-25.ХІІ 1945) та на Париз. сесії Ради міністрів закорд. справ Великобританії, СРСР, США, Франції (25.IV — 16.У, 15.УІ - 12.УІІ 1946). Ряд питань, пов'язаних з підготовкою мирних договорів (статус Трієста, режим судноплавства на Дунаї, екон. питання тощо), на цих нарадах і сесіях не був розв'язаний. П. м. к. 1946 повинна була висловити свою думку і дати рекомендації щодо вже узгоджених у Раді міністрів закорд. справ статей мирних договорів, а також внести пропозиції вирішення питань, які залишилися нерозв'язаними. В ході конференції зіткнулися інтереси США, СРСР, Великобританії та їх союзників з широкого кола питань післявоєн. мирного врегулювання в Європі. На поч. П. м. к. 1946 делегації США, Великобританії, Франції за підтримки деяких ін. держав домоглися прийняття рішень простою більшістю голосів, тоді як СРСР, посилаючись на раніше прийняте рішення у рамках Ради міністрів закорд. справ, вимагав прийняття рішень кваліфікованою більшістю у 2/3 голосів. З метою створення умов для збільшення екон. впливу в країнах Пд.-Сх. Європи (Болгарія, Румунія, Угорщина) зх. д-ви при обговоренні питання про компенсацію збитків, що були завдані власності гр-н Об'єднаних Націй у цих країнах, вимагали повної компенсації вартості їх майна. Пропозиції СРСР про компенсацію у розмірі 25 % вартості цього майна були відхилені, й П. м. к. 1946 прийняла рекомендації про компенсацію у розмірі 75 % вартості. Зх. д-ви вимагали також встановлення принципу рівних можливостей та екон. свободи в країнах, з якими укладалися договори, що викликало заперечення у СРСР, не зацікавленого в проникненні зх. капіталу до сфери його впливу. В питанні про репарації зх. д-ви добивалися зменшення суми репарац. платежів СРСР. Представники США та Великобританії наполягали на виплаті репарацій не товарами, а іноз. валютою, намагаючись примусити переможені д-ви для придбання необхід. валюти продавати товари за кордоном за цінами, 320 встановленими англо-амер. експортерами. Зх. д-ви провели на конференції рішення про інтернаціоналізацію Дунаю. Незважаючи на суперечності між СРСР та США і Великобританією, П. м. к. 1946 підтвердила більшість раніше узгоджених у Раді міністрів закордонних справ положень проектів мирних договорів. Питання, які залишилися нерозв'язаними (італо-югосл. та грец.- болг. кордони, деякі репарац. питання тощо, були обговорені й врегульовані на Нью-Йоркській сесії Ради міністрів закорд. справ (4.XI - 12.XII 1946). Мирні договори з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією були підписані в Парижі 10.ІІ 1947. Див. також Паризькі мирні договори 1947. | |
ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919-20 | |
---|---|
ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919-20 - міжнар. конференція, скликана державами — переможницями у Першій світовій війні 1914—18 для вироблення і підписання мирного договору з переможеними д-вами. Відбувалася (з перервами) від 18.1 1919 по 21.1 1920. На конференції були делегації країн-переможниць. Переможені д-ви (Німеччина та її союзниці) для участі у конференції запрошені не були, їх допустили тільки для підписання вироблених проектів мирних договорів. Учасники конференції, офіційно названі «союзними та дружніми державами», були розподілені на 4 категорії: 1) воюючі країни, які мають всеохоплюючі інтереси і беруть участь у всіх засіданнях та в роботі всіх комісій (Великобританія, Італія, США, Франція, Японія); 2) воюючі країни, які мають інтереси часткового характеру (Бельгія, Бразилія, Британські домініони, Румунія та ін.); 3) д-ви, що перебувають у стані розриву дип. відносин з Німеччиною та її союзниками, — здебільшого латино-амер. країни (Болівія, Еквадор, Перу, Уругвай та ін.); 4) д-ви, що перебувають у процесі утворення (країни Прибалтики). Під час роботи конференції були підготовлені й підписані мирні договори: Версальський з Німеччиною (28.УІ 1919), Сен-Жерменський з Австрією (10.IX 1919), Нейїський з Болгарією (27.XI 1919), Тріанонський з Угорщиною (4.VI 1920), Севрський з Туреччиною (10.УІII 1920). На конференції було 319 засновано Лігу Націй і затверджено її Статут. Див. також ВерсальськоВашингтонська система. | |
ПАРАФУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
ПАРАФУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - (франц. — розчерк, скорочений підпис, від грец. — параграф) — підтвердження автентичності тексту договору міжнародного ініціалами уповноважених держав, що домовляються. Воно свідчить, що даний текст договору є остаточним. П. м. д. може стосуватися як усього тексту договору, так і його окремих статей і застосовується, як правило, при укладенні двосторонніх договорів. Парафування не є підписанням договору і не виражає згоди держав на обов'язкову юрид. силу для них договір, положень. П. м. д. не вимагає надання представникам держав спец, повноважень. Після парафування текст не може бути змінений, навіть за згодою між уповноваженими держав, що домовляються. П. м. д. запобігає виникненню можливих спорів щодо остаточних формулювань положень договору. В міжнар. практиці надзвичайно рідкісні випадки, коли парафування одночасно є підписанням договору. | |
ПАНЧА ШИЛА | |
---|---|
ПАНЧА ШИЛА - (мовою гінді panca-sila — п'ять принципів) — в міжнар. праві п'ять принципів співіснування у відносинах між д-вами з різним соціально-екон. ладом, що були висунуті 1954 Індією та Китаєм. Це принципи взаем, поваги, тер. цілісності та суверенітету; ненападу; невтручання у внутр. справи один одного; рівності та взаєм. вигоди; мир. співіснування. | |
ПАНЄВРОПЕЇЗМ | |
---|---|
ПАНЄВРОПЕЇЗМ - політ.-прав. доктрина інтеграції європ. країн на федерат, засадах. Як ідея виникла після Першої світової війни 1914— 18. її сформулював граф Р. Куденхове-Калергі (Австрія) у своїй кн. «Пан-Європа» (1923), розвинувши в наст, книгах «Боротьба за Пан-Європу» та «Європа прокидається». 1925 тодішній прем'єр-міністр Франції Е. Ерріо обгрунтував думку про утворення Сполучених Штатів Європи. За ініціативою Р. Куденхове-Калергі 1926 у Відні відбувся 1-й Панєвропейський конгрес, на якому було засн. Панєвропейський союз. Його почес. президентом став франц. міністр закорд. справ А. Бріан. У травні 1930 він запропонував утворити Європ. Союз у рамках Ліги Націй. За його планом між європ. країнами мали бути встановлені федерат, відносини на зразок США. Проте план не підтримали уряди європ. держав, які побоювалися втратити свій суверенітет. Загострення міжнар. відносин у зв'язку з загрозою Другої світової війни зняло з порядку денного пан-європ. ідею. Вона знову постала у повоєн. час. 1946 за «Сполучені Штати Європи» висловився У. Черчілль. Того ж року представники груп Опору прийняли «Програму з 12 пунктів». У ній йшлося про необхідність утворення Європ. Союзу на федерат, засадах як частини загальносвіт. системи ООН. Країни — члени цього Союзу — мали передати частину своїх екон., політ, і військ, повноважень заг. органу федерації. У 1947—48 активізувався об'єднавчий процес; 1949 була утворена Рада Європи. Ідею інтеграції європ. країн підтримало в цей час багато впливових політ, діячів, зокрема міністр закорд. справ Франції Р. Шуман. Декларація Шумана 1950 стимулювала утворення Європейського об'єднання вугілля і стай, що у свою чергу стало передумовою заснування Європейського Союзу. Останній став орг.-прав. формою реалізації ідеї П. в сучас. період. | |
ПАНАМСЬКИЙ КАНАЛ | |
---|---|
ПАНАМСЬКИЙ КАНАЛ - (Canal de Panama; Panama Canal) — міжнар. водний шлях, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани, прокладений територією Панами. Ідея побудови П. к. виникла ще в 16 ст. У 1879 Франція засн. «Загальну компанію міжокеанського каналу», яка внаслідок фін. афер збанкрутувала і була ліквідована 1889. 18.ХІ 1901 був підписаний договір між США і Великобританією про те, що канал будуватиметься під протекцією США. У договорі передбачалося, що основою режиму судноплавства і нейтралізації майб. каналу повинні стати положення Константиноп. конвенції про Суецький канал 1888. 1903 США підтримали вимогу Панами про відокремлення від Колумбії. За договором між США і Панамою від 18.ХІ 1903 США одержували право безстрокового користування визначеними ділянками землі для буд-ва, експлуатації та захисту каналу. Буд-во П. к. почалося 1904. 15.УШ 1914 через нього пройшло перше судно; офіц. відкриття відбулося 12.УІ 1920. 7.IX 1977 у Вашингтоні були підписані нові угоди щодо каналу між США і Панамою: Договір про Панамський канал та Договір про пост, нейтралітет і функціонування Панамського каналу, які стали юрид. підставою для відновлення суверен, 317 прав центральноамер. д-ви над каналом і його зоною. Обидві угоди набули чинності 1979 і відтоді всі попередні договори міжі США і Панамою про канал втратили чинність. Строк дії першого Договору минув 31.XII 1999. У цей день канал та його допоміжні споруди перейшли під суверенітет Панами. На основі договору було ліквідовано амер. колоніальний анклав — Зону каналу, скасовано адм. органи США, що здійснювали кер. Зоною та експлуатацію каналу. Договір про пост, нейтралітет і функціонування П. к. надає право користуватися каналом суднам і військ, кораблям усіх держав як у мирний, так і у воєнний час на рівній, недискримінац. основі (ст. III). Водночас договір передбачає право швидкого і нічим не обумовленого проходу амер. та панамських військ, кораблів через канал. Нейтр. статус каналу гарантується Панамою і США. Договір є безстроковим. | |
ПАНАМЕРИКАНСЬКИЙ СОЮЗ | |
---|---|
ПАНАМЕРИКАНСЬКИЙ СОЮЗ - (Pan American Union; Unidn Panamericana), ПС (PAU; UP) — орган міжнар. співробітництва амер. держав. Утворений на 1-й Міжнар. конференції амер. держав 1889—90 (м. Вашингтон, США) під назвою «Міжнародний союз американських республік» для обміну екон. інформацією. Його викон. органом було Комерційне бюро амер. республік; 1902 перейменовано на Міжнародне американське бюро. 4-а Міжнар. конференція амер. держав 1910 перейменувала бюро на «Панамериканський союз» з постійно діючим органом - Керівною радою. Згідно з Гаван. конвенцією 1928, прийнятою на 6- й конференції, ПС — пост, орган Міжнар. конференцій амер. держав. Після утворення 1948 Організації американських держав ПС став її пост. адм. органом. 1970 його перейм, на Генеральний секретаріат ОАД. | |
ПАМ’ЯТНА ЗАПИСКА | |
---|---|
ПАМ’ЯТНА ЗАПИСКА - один з видів дипломатичного акту. Це короткий меморандум, який додається до усної заяви. Складається у безособовій формі, без звернення, номера та адреси; зазначається тільки місце і дата відправлення. Як правило, П. з. передається з рук у руки під час бесіди дип. представників. Один з видів П. з. — пам'ятна записка-експрес. Вона передається з посланцем і є нагадуванням про те чи ін. питання, яке вже було раніше викладене в ноті або в меморандумі. За формою П. з.-експрес майже не відрізняється від вербальної ноти: записка пишеться від третьої особи на бланку, з номером, датою відправлення, містить звернення та компліменти, але за змістом є тільки нагадуванням про певний факт. | |
ПАКТ СУНТ СЕРВАНДА | |
---|---|
ПАКТ СУНТ СЕРВАНДА - (лат. pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися) — лат. вислів, який застосовується у міжнародному праві для визначення положення про обов'язковість укладених договорів, а також принципу міжнар. права, що випливає з цього положення. Один з найдавніших і найважливіших принципів міжнар. права. Рим. юристи так викладали зміст цього принципу: pacta conventa quae neque contra leges, neque dolo malo inita sunt, omni modo observanda sunt (договори, які укладені не всупереч законам і не шляхом шахрайства, повинні точно виконуватися у всіх відношеннях). У сучас. міжнар. праві роль і значення договорів надзвичайно зросли. Стабільність міжнар. системи, що базується на міжнар. договорах, забезпечується сумлін. виконанням суб'єктами міжнар. права обов'язків, що випливають з них. У Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту 00Н 1970 як один з елементів принципу належого виконання д-вами обов'язків, взятих ними згідно зі Статутом 00Н, розглядається положення про те, що «кожна держава повинна сумлінно виконувати свої обов'язки відповідно до міжнародних угод, які мають силу згідно з загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 — найбільш авторитетне джерело норм права договорів — містить таке визначення цього принципу: «Кожний чинний договір є обов'язковим для його учасників і має сумлінно виконуватися ними» (ст. 26 «Pacta sunt servanda»). Припинення договору, його денонсація або вихід з нього учасника можуть мати місце тільки в результаті застосування положень самого договору або відповід. положень зазнач. Конвенції. | |
ПАКТ БРІАНА-КЕЛЛОГА 1928 | |
---|---|
ПАКТ БРІАНА-КЕЛЛОГА 1928 - Бріана - Келлога пакт 1928 — договір про відмову від війни як засобу нац. політики (Паризький пакт 1928). Прийнятий за ініціативою франц. міністра закорд. справ а. Бріана і держ. секретаря США Ф. Келлога. Підписаний представниками США, Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Бельгії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Ірландії, Індії, Польщі, Чехословаччини, Японії. Набув чинності 1929. П. Б.—К. 1928 складається з 3 статей: у першій ідеться про відмову від війни як засобу нац. політики; друга передбачала вирішення будь-яких спорів і конфліктів тільки мирним шляхом; третя містить умови приєднання до Пакту. Істор. значення П. Б.—К. 1928 полягає у тому, що це перший багатосторонній міжнар. договір, який засудив війну як засіб вирішення спорів між д-вами. | |
ПАКТ | |
---|---|
ПАКТ - (лат. pactum — договір, угода) — одне з найменувань двостор. або багатостор. договорів щодо конкр. сфери політ, відносин. У міжнар.-прав, практиці П. укладалися з питань ненападу, взаємодопомоги, взаєм, або колект. безпеки. Прикладом П. є Пакт Бріана— Келлога 1928, Пакт про ненапад між СРСР та Францією 1932. В сучас. договірній практиці держав назва «пакт» застосовується при укладанні універсальних міжнар. договорів з питань осн. прав та свобод людини (Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 тощо). П. укладаються і реалізуються у такому ж порядку, як і міжнар. договори та угоди. | |
ОФШОРНА ЗОНА | |
---|---|
ОФШОРНА ЗОНА - (англ. offshore, off-shore, букв. — віддалений від берега, за межами країни; від off — віддалений і shore — земля на березі моря) — зона сприятливих умов для ведення бізнесу. За допомогою офшор, фірми можна отримати доступ до кред. ресурсів іноз. банків, міжнар. ринку депозитів і послуг, а також управління капіталом та інвестиціями. У власника офшор, фірми є шир. вибір фін. посередників та схем підприєм. діяльності. Розміщення за допомогою офшор, фірми коштів у провід, закорд. банках 314 надає можливість власникам цих коштів забезпечити їх захист від політ, та екон. криз. В Україні офшор, бізнес може розглядатися як різновид спец, вільних економічних зон (ВЕЗ), один з інструментів стимулювання міжнар. екон. співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій. Офшор, бізнес передбачає створення офшор, компаній, банків, трастів тощо. В О. з. вони, як правило, мають певні пільги щодо підприєм. і фін. діяльності. Правовий статус офшор, компанії забезпечує їй макс. зниження податкових витрат та відповідає ознакам нерезидентної компанії, її реєстрація регулюється зак-вом д-ви, під юрисдикцією якої знаходиться О. з. Така компанія використовує податкові пільги тільки в тому випадку, якщо між двою, в якій знаходиться філія компанії, і д-вою, де її зареєстровано, укладено угоду щодо взаем, надання податкових пільг, тобто угоду про недопущення подвійного оподаткування. Нерезидентом є компанія, якою володіють і керують нерезиденти країни реєстрації і яка не здійснює діяльності і не вилучає доходів на тер. країни реєстрації. Таким чином офшор, компанія здебільшого не є резидентом своєї офіц. юрисдикції. Перелік О. з. (відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997) щорічно затверджується і оприлюднюється KM України. Станом на 14.ІІ 2002 KM України затвердив наст, перелік О. з.: Британські залежні території — Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен, Острів Олдерні; Близький Схід — Бахрейн; Центральна Америка — Беліз, Панама; Європа — Андорра, Гібралтар, Кіпр, Монако; Карибський регіон — Ангілья, Антігуа і Барбуда, Аруба, Багамські Острови, Барбадос, Британські Віргінські Острови, Віргінські Острови (США), Гренада, Нідерландські Антильські Острови, Теркс і Кайкос, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Вінсент і Гренадіни, Ментесеррат, Сент-Люсія, Співдружність Домініки; Африка — Ліберія, Сейшельські Острови; Тихоокеанський регіон — Вануату, Маршаллові Острови, Науру, Ніуе, Острови Кука, Самоа; Південна Азія — Мальдівська Республіка. | |
ОФІЦІЙНІ ТА РОБОЧІ МОВИ | |
---|---|
ОФІЦІЙНІ ТА РОБОЧІ МОВИ - у міжнародних відносинах — мови, що застосовуються для спілкування у сфері міжнар. відносин. Офіц. мовою вважається мова, якою ведеться обговорення тих чи ін. питань на засіданнях міжнар. органів і організацій, видаються їхні документи тощо. Роб. мовою є одна з офіц. мов, якою ведеться обговорення тих чи ін. питань у роб. органах відповід. міжнар. організацій, готуються роб. документи тощо. Офіц. мовами ГА ООН спочатку були англ., ісп., кит., рос. і французька, а робочими — англ., франц. та іспанська. З 1968 рос. мова набула статусу офіц. і робочої мови ГА ООН, її комітетів та підкомітетів. З 1973 араб, мову визнано як офіц. та робочу, але тільки для Г А ООН та її гол. комітетів. Існує заг. правило, запозичене багатьма ін. організаціями та конференціями: кожний представник може проголошувати промову мовою іншою, ніж мови ГА, але має в цьому разі сам забезпечити її усний переклад однією з мов ГА. Офіц. мовами Міжнар. суду ООН є англ. та французька. Сторони обирають ту з них, якою вестиметься судочинство. Якщо сторони не доходять згоди, вони обирають для вживання одну з двох офіц. мов. Суд виносить рішення двома офіц. мовами, але вказує, який з двох текстів має розглядатися як автентичний. Правилами процедури Генеральної конференції ЮНЕСКО встановлено, що офіц. мовами є англ., араб., гінді, ісп., італ., кит., рос. та французька. Роб. мови — англ., араб., ісп., кит., рос. і французька. Всі поправки до тексту Статуту Організації, постанови Конференції щодо Статуту і правового статусу ЮНЕСКО, а також будь-який ін. важливий документ перекладаються всіма офіційними мовами. Роб. мовами видаються всі документи, а також «Журнал Генеральної конференції». У стеногр. звітах пленарних засідань Ген. конференції промови друкуються тією роб. мовою, якою вони зроблені, а якщо вони підготовлені іншою, то здійснюється переклад однією з роб. мов. У Правилах процедури Наради з безпеки і співробітництва в Європі роб. мовами було визнано англ., ісп., італ., нім., рос. та французьку. Звіти та рішення Наради розповсюджувалися цими мовами. Ними ж укладено Заключний акт Наради 1975. Вживання мов у міжнар. організаціях і на міжнар. форумах залежить від характеру організації чи форуму, представництва на ньому. Використання різних мов — заг. тенденція (хоча і не без винятків — Рада Європи має тільки дві офіц. і роб. мови: франц. та англійську) потреби віддзеркалювати плюралізм прав. систем, культур, цивілізацій світу. | |
ОСТРОВИ | |
---|---|
ОСТРОВИ - ділянки суші, оточені водою, що знаходяться вище рівня води під час припливу. Від материків відрізняються порівняно невел. розмірами. Групи О. називаються архіпелагами. О. океанів і морів поділяють на материкові (тобто ті, які утворилися шляхом відокремлення від материків) і самостійні (вулканічні, коралові й намивні). До найбільших О. (площа понад 400 тис. км2) належать Гренландія, Нова Гвінея, Мадагаскар, Калімантан, Баффінова Земля, Суматра. Україна має ряд О. у Чорному та Азовському морях. Прав, статус О. регулюється як нац. зак-вом, так і нормами міжнар. права (Конвенція про конт. шельф 1958, Конвенція ООН по мор. праву 1982 та ін.). У міжнар.-прав, аспекті вел. значення мають особливості відліку мор. просторів прибереж, держав за наявності біля їх берегів О. Зокрема, згідно зі ст. 121 Конвенції ООН по мор. праву тер. море, прилегла зона, виключна (морська) екон. зона і конт. шельф О. визначаються відповідно до положень, які використовуються щодо ін. суходіл, територій, за винятком того, що скелі, непридатні для підтримання життя людини або самост. госп. діяльності, не мають ні екон. зони, ні конт. шельфу. Це положення виключає привласнення окр. д-вами вел. мор. просторів за рахунок неосвоєних рифів і скель. Штучні О, за Конвенцією по мор. праву, не мають свого тер. моря і їх наявність не впливає на визначення меж мор. просторів. | |
ОСОБИСТИЙ ЗАКОН ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ОСОБИСТИЙ ЗАКОН ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - (lex personalis) — колізійний принцип у міжнародному приватному праві, згідно з яким визначається правопорядок, компетентний регулювати правовідносини, пов'язані з питаннями особистого статусу особи фізичної: її дієздатність, виникнення та припинення правоздатності, визнання безвісно відсутнюю або оголошення померлою, ім'я фіз. особи, питання опіки та піклування. Коліз. питання, що вирішуються шляхом прикріплення до особистого закону, слід відрізняти від матеріальних питань правоздатності, яка надається іноземцям за т. з. національним режимом. За О. з. ф. о. визначаються не права та обов'язки особи, а компетентний закон, який повинен застосовуватися до тієї чи ін. групи питань, пов'язаних з фіз. особами, що беруть участь у приватних (цивільних, сімейних, трудових) правовідносинах, ускладнених іноз. елементом. О. з. ф. о. традиційно визначається за допомогою двох типів коліз. прив'язок: до закону громадянства (lex patria) та до закону місця проживання (lex domicilii) фіз. особи. Встановлення у зак-ві того чи ін. критерію залежить від заг. політики д-ви щодо визначення прав та обов'язків власних гр-н та іноземців. Критерій lex patria запроваджується з метою поширення дії нац. законів на власних гр-н, що перебувають за кордоном. Критерій lex domicilii має за мету підпорядкування законам даної д-ви іноземців, які перебувають на її території. У деяких країнах діє «змішана» система коліз. прив'язок — lex patria та lex domicilii. Застосування коліз. прив'язки lex patria притаманне передусім країнам конт. Європи. В Україні цив. дієздатність іноз. гр-нина визначається за законом країни, гр-нином якої він є (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Прив'язка lex domicilii, яка застосовується переважно у країнах англо-амер. 312 сім'ї права, дедалі частіше дістає відображення у зак-ві й ін. країн: держав з федерат, устроєм (Швейцарія) та множинністю прав, систем (Китай). Особистий закон особи без громадянства (апатрида) визначається здебільшого як право країни, в якій особа має пост, місце проживання або звичайне місце перебування; особистий закон біженця — як право країни, в якій він має звичайне місце перебування. За наявності в особи двох і більше громадянств її особистим законом може вважатися право країни, в якій ця особа постійно проживає або з якою вона має тісніший зв'язок. З принципу особистого закону в міжнар. приват, праві існує кілька винятків. Так, діє правило, згідно з яким особа не може посилатися на свою недієздатність за законом країни громадянства для обгрунтування недійсності угоди, укладеної нею за кордоном, якщо ця особа є дієздатною за законом місця укладення угоди. Дане правило має сприяти збереженню чинності угод. З цією ж метою зак-во деяких держав дає можливість відступати від принципу особистого закону та застосовувати закон суду. Крім того, в багатьох сучасних кодифікац. актах з питань міжнар. приват, права проведено принцип, відповідно до якого компетентний закон, визначений згідно з місц. коліз. нормами (в тому числі О. с. ф. о.), як виняток, не повинен застосовуватися, якщо за всіма обставинами справи очевидно, що вона перебуває у більш тісному зв'язку з ін. правопорядком. | |
ОРЕНДА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА | |
---|---|
ОРЕНДА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА - надання на договір, основі однією д-вою ін. д-ві частини своєї території (акваторії) та майна для користування на встановлений строк, з відповід. метою і на відповід. умовах. Державаорендодавець зберігає свій суверенітет на територію, яка надається в оренду, за винятком певних прав, визначених у договорі оренди. Орендована територія використовується для буд-ва й експлуатації трансп. шляхів, 311 розміщення наук, станцій, військ, баз тощо. В деяких випадках орендарями виступають не тільки д-ви, а й міжнар. організації. Відомими прикладами О. м.-п. є амер.-панам. договори про оренду Панамського каналу, орендовані кол. СРСР тер. Порккала-Удд у Фінляндії та Порт-Артур у КНР. Україна має міжнар.-прав. орендні відносини з Рос. Федерацією. Вони, зокрема, регулюються Угодою між урядом РФ і урядом України про взаєморозрахунки, пов'язані з розподілом Чорномор. флоту і перебуванням Чорномор. флоту РФ на тер. України, 1997. Відповідно до цієї Угоди укр. сторона передає рос. стороні в оренду на 20 років зем. ділянки і розташовані на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт у м. Севастополі та Феодосійському порту. Рос. сторона використовує орендовані зем. ділянки, розташовані на них об'єкти берегової інфраструктури й акваторії бухт відповідно до зак-ва України. Платежі за оренду здійснюються рос. стороною, починаючи з 1998, шляхом визначеного Угодою щоріч. зменшення у рівних частинах держ. боргу України перед РФ. Після погашення Україною цього держ. боргу орендна плата здійснюватиметься рос. стороною прямими платежами. | |
ОРГАНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
ОРГАНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ - (North Atlantic Treaty Organization), НАТО (NATO) — наддержавне військово-політ. об'єднання країн Зх. і Центр. Європи та Пн. Америки. Юрид. основою альянсу став ініційований США Північноатлантичний договір 1949, підписаний у м. Вашингтоні 4.IV 1949 США, Великобританією, Францією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Канадою, Італією, Норвегією, Данією, Ісландією, Португалією. 1952 до НАТО приєдналися Греція і Туреччина, 1955 - ФРН, 1981 - Іспанія, 1999 — Польща, Угорщина та Чехія. Гол. метою НАТО її держави-учасниці вважають колект. продукування і реалізацію ефектив. політики в галузі військ, безпеки за допомогою таких форм діяльності: збереження військ, потенціалу, достатнього для запобігання війнам і воєн, конфліктам та підтримання належ, рівня колект. обороноздатності; забезпечення заг. потенціалу, необхідного для врегулювання криз, що можуть впливати на безпеку членів альянсу; активне налагодження діалогу з ін. д-вами світу; розвиток нового, побудованого на співробітництві з новими незалежними д-вами Європи підходу до зміцнення безпеки на континенті; сприяння заходам, спрямованим на посилення процесу контролю над озброєнням і роззброєнням та ін. Широкий спектр завдань НАТО окреслено ст. 4 Північноатлант. договору, яка визначає НАТО трансатлант, форумом для проведення спільних консультацій з будь-яких питань, що стосуються життєво важливих інтересів її членів, насамперед таких, що зачіпають проблеми їх безпеки. Вищим органом НАТО є Північноатлантична Рада, яка періодично (на рівні пост, представників — щонайменше раз на тиждень) проводить комплексні консультації з усіх питань колект. безпеки. Як правило, двічі на рік Рада скликає засідання на рівні міністрів закорд. справ країн альянсу. Засідання на найвищому рівні за участю глав держав і урядів відбуваються у разі особливої необхідності. Підпорядкованими Раді органами НАТО є: Комітет оборонного планування, до компетенції якого належить більшість питань оборон, змісту і в якому представлені всі держави-члени, крім Франції; Група ядерного планування, яка є гол. центром консультацій з усіх питань, що стосуються ролі ядер, сил альянсу в досягненні задовільного стану колект. безпеки (Франція не входить до складу Групи, Ісландія бере участь як спостерігач); Генеральний секретар НАТО — гол. представник альянсу в його зовн. відносинах та контактах, голови Північноатлант. Ради, Комітету оборон, планування та Групи ядер, планування; Міжнародний секретаріат — роб. орган Північноатлант. Ради, який функціонує на пост, основі; Військовий комітет — вищий орган альянсу, до складу якого входять нач. штабів ЗС усіх держав — членів НАТО і який безпосередньо відповідає за розробку відповід. рекомендацій для політ, органів альянсу щодо проблем колект. оборони та необхід. настанов з військ, питань для зональних головнокомандувачів НАТО; Об'єднана військова структура — мережа вищих і звичайних військ, командувань НАТО, яка охоплює усю зону дії Північноатлант. договору (її осн. елементом є Об'єднані ЗС НАТО, на які покладається відповідальність за гарантування безпеки і тер. цілісності держав — членів альянсу, підтримання стабільності 310 й балансу сил у Європі, сприяння врегулюванню криз, забезпечення оборони регіонів, на які поширюється дія Договору); Міжнародний військовий штаб — пост. роб. орган Військ, к-ту НАТО. Крім зазначених органів, за активної участі НАТО у грудні 1991 утв. Раду Північноатлантичного співробітництва (РЦАС; з 30.У 1997 — Рада Євроатлантичного партнерства, РЄАП), яка, об'єднуючи понад 40 держав, у т. ч. країни СНД, покликана здійснювати спостереження за розвитком діалогу, співробітництва і консультацій держав — членів альянсу з його новими партнерами у Центр, та Сх. Європі, а також з новопосталими пострад. д-вами. 1994, враховуючи продовження якісних політ, змін у Європі, Північноатлант. Рада визнала за необхідне утворення дод. органів НАТО: Політико-військового керівного комітету програми «Партнерство заради миру», Об'єднаного комітету з проблем розповсюдження зброї масового знищення, Координаційної групи з питань партнерства та ін. Особливістю розвитку НАТО до поч. 1990-х рр. залишалася стійка ескалація військ, приготувань, спрямованих проти СРСР і країн Варшавського договору (див. Варшавський договір 1955). Зафіксовано кілька етапів формування військ.-політ. стратегії НАТО: 1949—54 — концепція «оборони Європи», 1954—67 — концепція «щита і меча», 1967— 91 — концепція «гнучкого реагування», 1991—99 — концепція «широкого підходу до безпеки», в якій військовий фактор забезпечення колект. безпеки альянсу доповнювався політ, механізмами посилення діалогу і співробітництва з постсоц. країнами Європи. 24.IV 1999 у Вашингтоні НАТО схвалила нову стратег, концепцію, принципова відмінність якої від попередніх полягає у глобал. розумінні проблем трансат-лант. безпеки, в ініціативному закріпленні за альянсом права на екстериторіальність його дій — на проведення «операцій з реагування на кризи» за межами країн, що входять до складу Організації (напр., військ, операція НАТО проти Югославії у березні—червні 1999, проведена без політ.-прав. узгодження з РБ ООН або ОБСЄ). Прав, основу взаємодії України і НАТО становлять: Рамковий док-т програми НАТО «Партнерство заради миру» від 8.II 1994, Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО від 9.УІІ 1997, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і НАТО щодо заснування Центру інформації та документації НАТО в Україні від 7.У 1997 та щодо призначення офіцерів зв'язку НАТО в Україні від 9.XII 1998, Державна програма співробітництва України з НАТО на період 2001—2004 (затв. Президентом України 27.1 2001), а також пост. ВР України «Щодо відносин України і Організації Північноатлантичного договору (НАТО)» від 23.IV 1999. | |
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ | |
---|---|
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ - (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; Organisation des Nations Unies pour l'education, la science et la culture), ЮНЕСКО (UNESCO; Unesco) - міжнар. міжурядова організація, утворена 16.XI 1945 Лондонською конференцією міністрів освіти союзних держав. її учасники підписали установчий акт — Статут ЮНЕСКО, який набув чинності 4.XI 1946. Він складається з 15 статей, норми яких установлюють, зокрема, цілі та обов'язки, склад, структуру й повноваження керівних органів, регулюють окремі питання процедури, взаємини з ООН та іншими міжнар. організаціями. Статут ЮНЕСКО є багатостор. міжнар. договором універсал, характеру. ЮНЕСКО як суб'єкт міжнар. права несе широку міжнар. відповідальність у рамках своєї спец, компетенції, має режим спец, взаємодії з ООН через укладання угод з її Екон. і соціальною радою. Взаємодія державучасниць з ЮНЕСКО здійснюється через: 1) пост, представництва при ЮНЕСКО, які мають статус дип. установ; 2) нац. комісії у справах ЮНЕСКО (в усіх державах-учасницях). ЮНЕСКО відкрита для держав — членів ООН (ст. II Статуту). Налічує 188 членів і 5 асоційованих членів (на 2001). Україна вступила до ЮНЕСКО 12.V 1954. Осн. мета ЮНЕСКО — сприяти зміцненню миру і безпеки через розширення співробітництва народів у сфері освіти, науки та культури в інтересах забезпечення справедливості, законності й прав людини, а також осн. свобод, проголошених у Статуті 308 ООН, для всіх народів незалежно від раси, статі, мови чи релігії. У руслі цієї мети ЮНЕСКО здійснює такі функції: 1) перспективні дослідження щодо необхідних у майбутньому форм освіти, науки, культури і комунікацій; 2) поширення, передача та обмін знаннями через наукові дослідження, підготовку кадрів і викладання; 3) нормотв. діяльність у формі підготовки та прийняття міжнар. конвенцій і рекомендацій; 4) надання послуг експертів державам-учасницям для визначення їх політики у сфері освіти, науки і культури; 5) сприяння державам-учасницям в обміні спец, інформацією. Органи ЮНЕСКО — Генеральна конференція, Виконавча рада й Секретаріат. Ген. конференція, яка є вищим кер. органом ЮНЕСКО, збирається на свої сесії раз на 2 роки, затверджує Програму та бюджет ЮНЕСКО. Уряд кожної держави-члена призначає до Ген. конференції не більше 5 повноважних представників, які обираються після консультацій з нац. комісією або з осв., наук, й культур, установами (ст. IV, п. 1); кожна держава-учасниця має у Ген. конференції один голос. Викон. рада складається з 58 представників державучасниць і збирається на свої сесії раз на 2 роки. Рада є адм. органом, здійснює підготовку роботи Ген. конференції і несе відповідальність за ефективне виконання її рішень. Секретаріат є викон. органом ЮНЕСКО. Налічує 1514 цив. службовців, з яких 645 працює у 73 регіон, бюро та підрозділах Організації і здійснює затверджену Ген. конференцією Програму. Структура Секретаріату включає ряд спец, підрозділів, зокрема, офіс міжнар. стандартів і правничої діяльності, бюро стратегіч. планування, бюдж. бюро, інформ. бюро, координац. бюро, сектори освіти, природничих наук, соціальних та гуманітарних наук, культури, комунікацій та інформації, зовн. зносин та співробітництва, заг. адміністрування тощо. Очолює Секретаріат найвища посадова особа ЮНЕСКО — Ген. директор, який обирається строком на 6 років. ЮНЕСКО наділена державами-учасницями повноваженнями здійснювати правотв. діяльність. До актів, що розробляються і приймаються ЮНЕСКО або за її участю, належать конвенції, декларації, рекомендації, резолюції тощо. На 1.1 2002 під егідою ЮНЕСКО укладено 33 міжнар. договори (конвенції, протоколи), 8 декларацій, ЗО рекомендацій. Конвенції та протоколи ЮНЕСКО є відкритими для приєднання. У рамках ЮНЕСКО реалізується чотири великі програми — «Освіта для всіх упродовж усього життя», «Наука на службі розвитку», «Розвиток культури — спадщина й творчість», «На шляху до комунікаційного та інформаційного суспільства для всіх», а також трансдисциплінарний проект «На шляху до культури світу», який має консолідуючий характер щодо названих програм. ЮНЕСКО здійснює широку видавничу діяльність — крім наук, і довідкової л-ри, виходить ряд період, видань, серед яких найбільш відомими є «Кур'єр ЮНЕСКО», який виходить багатьма мовами, в т. ч. українською. Офіц. мови ЮНЕСКО — англ., араб., ісп., кит., рос. і французька. Робочі мови — англ. і французька. Місцеперебування — м. Париж (Франція). | |
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ | |
---|---|
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ - (United Nations Organization; Organisation des Nations Unies), ООН (UNO; ONU) - міжнародна організація незалежних, суверенних держав, які визнали Статут ООН. її основним завданням є підтримання і зміцнення міжнародного миру та безпеки, розвиток співробітництва між державами. Ідея утворення всеосяжної у сфері своєї діяльності міжнар. організації для підтримання миру у світі вперше була втілена у Лізі Націй. Однак у 30-х pp. 20 ст. крайній націоналізм та шовінізм і побудована на них політика переросли в політ, реваншизм, тоталітаризм і мілітаризм в одних країнах та ізоляціонізм — в інших. За цих умов Ліга Націй виявилася нежиттєздатною і не змогла запобігти Другій світовій війні 1939 — 45. Тому утворення нової організації для підтримання миру і відкритої для міжнар. співробітництва стало одним з найголовніших завдань держав, що протистояли в цій війні агресії нацистської Німеччини та ін. держав гітлер. коаліції. 14. VIII 1941 президент США Ф. Рузвельт і прем'єр-міністр Великобританії У. Черчілль прийняли Декларацію принципів, відому як Атлантична хартія, в якій висловили сподівання на те, що після остаточного знищення нацист, тиранії буде встановлено мир, який дасть можливість усім країнам жити в безпеці на своїй території, а також забезпечить таке становище, за якого всі люди в усіх країнах могли б усе своє життя не знати ні страху, ні злиднів. Для цього д-ви світу повинні відмовитися від застосування сили, а д-ви, які загрожують або можуть загрожувати агресією, мають бути роззброєні до встановлення більш широкої та надійної загальної безпеки. 24.УІІІ 1941 до Хартії приєднався СРСР. 1.1 1942 у м. Вашингтоні (США) представники 26 країн (у т. ч. СРСР, США та Великобританії) прийняли Декларацію Об'єднаних Націй (див. Вашингтонська декларація 1942). В ній уряди цих держав зобов'язувалися використати всі свої військ, та екон. ресурси проти держав «Осі» і країн, що приєдналися до гітлерів. коаліції. Питання про утворення нової міжнар. організації було вирішено на Московській конференції 1943 з участю міністрів за-корд. справ СРСР, США і Великобританії (19-30.Х 1943). У прийнятій Декларації про загальну безпеку (відомій як Московська декларація), до якої приєднався також Китай, проголошувалася «необхідність заснування у можливо короткий строк загальної міжнародної організації для підтримання міжнародного миру і безпеки, заснованої на принципах суверенної рівності всіх миролюбних держав і відкритої для членства всіх таких держав, великих і малих». На Конференції у Вашингтоні (садиба Думбартон-Окс — «Думбартонські дуби», вересень— жовтень 1944) представники СРСР, США та Великобританії, а також Китаю розробили й ухвалили пропозиції стосовно цілей, принципів та структури такої організації. Вони були надіслані ін. д-вам, що підписали Декларацію Об'єднаних Націй. На Кримській (Ялтинській) конференції 1945 лідери СРСР, США та Великобританії заявили в комюніке від 11.ІІ 1945, що «утворення очікуваної міжнародної організації є найбільшою можливістю у 304 всій історії людства для виникнення у найближчі роки найважливіших умов» для підтримання міцного і тривалого миру. Зазнач, пропозиції були покладені в основу Статуту ООН, розробленого на Конференції у м. СанФранциско (США, 25.IV-26.VI 1945). У ній узяли участь 50 держав, у т. ч. Україна. Статут було підписано 26.УІ 1945. Невдовзі його підписала і Польща, ввійшовши таким чином до кола держав — засновниць ООН. Офіційно ООН почала функціонувати 24.Х 1945, після того, як її Статут був ратифікований більшістю держав, що його підписали, в т. ч. СРСР, США, Великобританією, Францією та Китаєм. Відтоді ця дата відзначається як День Організації Об'єднаних Націй. Цілі ООН викладено в ст. 1 Статуту, а саме: підтримання міжнар. миру і безпеки; розвиток дружніх відносин між націями на основі рівноправності та самовизначення народів; здійснення міжнар. співробітництва у вирішенні проблем екон., соціального, культур, і гуманіт. характеру; поважання прав людини та осн. свобод незалежно від раси, статі, мови та релігії; застосування виключно мирних засобів розв'язання міжнар. спорів та врегулювання ситуацій, що загрожують миру, відповідно до принципів справедливості та міжнар. права; бути центром узгодження дій націй у досягненні спільних цілей Організації. Зазначені цілі, тільки в більш заг. формі, окреслені і в преамбулі Статуту ООН. У ній проголошено рішучість «забезпечити прийняттям принципів і встановленням методів, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у спільних інтересах». Вказується також призначення ООН: «створити умови, за яких можна додержуватися справедливості й поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права». З огляду на позит. зміни, що відбулися в ООН з часу її заснування, «дотримання принципів справедливості та міжнародного права» стало не лише умовою підтримання міжнародного миру, а й однією з цілей Організації. У шир. плані в преамбулі проголошується «віра в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправність чоловіків і жінок та в рівність великих і малих націй». У ст. 2 Статуту сформульовано принципи, якими повинні керуватися для досягнення зазначених цілей як органи ООН, так і члени Організації, а саме: 1) принцип суверен, рівності всіх членів Організації; 2) добросовісне (англ. in good faith) виконання членами Організації взятих на себе зобов'язань; 3) вирішення усіх міжнар. спорів мир. засобами і так, щоб не піддавати загрозі мир, безпеку та справедливість; 4) відмова у міжнар. відносинах від застосування сили або погрози її застосування проти ін. держав; 5) підтримка заходів, здійснюваних ООН, і утримання від надання допомоги будь-якій д-ві, проти якої ООН застосовує дії превентивного або примус, характеру; 6) забезпечення того, щоб д-ви, які не є членами ООН, діяли відповідно до ст. 2 Статуту з метою підтримання міжнар. миру та безпеки; 7) невтручання у справи, що належать до внутр. компетенції будь-якої д-ви. Зазначені принципи Статуту ООН є найважливішими принципами заг. міжнар. права і належать до категорії норм юс когенс (лат. jus cogens). Дальшого розвитку ці принципи набули в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх 305 відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970. Членами ООН можуть бути всі миролюбні д-ви, які беруть на себе зобов'язання відповідно до Статуту і які бажають ці зобов'язання виконувати. Прийняття такої д-ви в члени Організації проводиться рішенням Генеральної Асамблеї ООН (ГА ООН) за рекомендацією Ради Безпеки ООН (РБ ООН) (ст. 4). Таке членство відповідає принципу універсальності міжнар. організації, який був поступово реалізований ООН у процесі ліквідації колоніалізму та утворення нових незалеж. держав, з одного боку, і перетворення Німеччини та її союзників у Другій світ, війні на дем. д-ви — з іншого. Станом на 2001 членами ООН є 191 держава. ГА має право, за рекомендацією РБ, призупиняти здійснення прав і привілеїв будь-якої держави-члена, а також виключати її з Організації. Здійснення прав і привілеїв члена ООН може бути призупинено, якщо РБ вживає проти нього заходів примус, характеру. Така д-ва може бути виключена з Організації, якщо вона систематично порушує принципи Статуту. Права і привілеї члена Організації можуть бути поновлені РБ (ст. 5—6). Так, ГА ООН 1974 позбавила Пд.-Афр. Республіку права брати участь в її засіданнях та голосуванні через здійснювану цією д-вою політику апартеїду; вона була поновлена в своїх правах 1994 після проведення у країні дем. виборів. ООН також виробила практику надання статусу спостерігача державам — не членам ООН, визвольним рухам, урядовим і неуряд. міжнар. організаціям на їх прохання. Такий статус надано Ватикану, Швейцарії, Палестині, Організації афр. єдності, Європ. Союзу, Організації іслам, конференції, Міжнар. к-ту Черв. Хреста та ін. Відповідно до Статуту ООН гол. органами Організації є: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальна рада ООН, Рада ООН з опіки, Міжнародний суд ООН та Секретаріат ООН. Кожний з цих органів має чітко визначену компетенцію і сферу діяльності. Крім того, в разі необхідності ГА та РБ можуть утворювати і допоміж. органи (п. 2 ст. 7). До ГА ООН входять представники всіх держав — членів Організації. Вона є гол. дорадчим органом ООН і має право обговорювати всі питання, що підпадають під дію Статуту, і давати щодо них рекомендації. Хоча рішення ГА не мають обов'язкової юрид. сили для урядів держав — членів ООН, вони є вагомими як вираження колект. думки держав з важливих питань або як моральна санкція з боку світ, співтовариства. ГА зробила значний внесок у кодифікацію та прогресивний розвиток міжнар. права. В процесі діяльності Асамблеї склалася практика, коли положення її резолюцій стосовно міжнар. права можуть набувати значення звичаєвих норм міжнар. права, яскравим прикладом чого може слугувати Загальна декларація прав людини 1948. РБ ООН — орган, який несе гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки. Вона складається з і 5 членів, з яких 5 — постійні: Великобританія, Китай, Росія, США та Франція. Інші 10 обираються ГА на 2-річ-ний строк. Кожен член РБ має один голос. Рішення з процедур, питань приймаються не менш ніж 9 голосами, а рішення з питань по суті приймаються не менш як 9 голосами, в т. ч. голосами всіх 5 пост, членів Ради. Це правило «одностайності великих держав» часто називають правом вето. Якщо пост, член РБ не підтримує рішення, він може 306 проголосувати проти нього, тим самим скориставшись своїм правом вето; якщо ж не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття шляхом застосування вето, він може утриматися від голосування, і це не розглядається як вето. Відповідно до Статуту всі члени ООН мають підкорятися рішенням РБ. Тоді як ін. органи ООН дають рекомендації урядам, лише РБ приймає рішення, які держави-члени зобв'я-зані виконувати. Рада має право розслідувати будь-який спір або будь-яку ситуацію, що може призвести до ускладнення відносин між двома або більше д-вами. Якщо в РБ надходить скарга, що стосується загрози миру, Рада спочатку рекомендує сторонам дійти згоди мирним шляхом. Коли ж спір призводить до збройного конфлікту, РБ намагається якомога скоріше покласти йому край. Рада може прийняти рішення про примус, заходи, екон. санкції (напр., ембарго на торгівлю) або колект. воєнні дії. Екон. і соціальна рада ООН (ЕКОСОР), що підпорядковується ГА, є органом, який координує екон. і соціальну діяльність Організації та її спеціалізованих установ. Рада виробляє рекомендації та здійснює діяльність, що стосується проблем розвитку, світ, торгівлі, індустріалізації, природ, ресурсів, прав людини, становища жінок, народонаселення, соціального благополуччя, науки і техніки, запобігання злочинам та багатьох ін. екон. і соціальних питань. ЕКОСОР складається з 54 членів, які обираються кожного року ГА на 3 роки із що-річ. переобранням третини складу, чий 3-річ-ний строк закінчився. Рада ООН з опіки займається питаннями нагляду за управлінням підопіч. територіями, включеними в систему опіки міжнародної. У даний час діяльність Ради призупинена у зв'язку з тим, що мета системи опіки досягнута. Міжнар. суд ООН (МС), що перебуває у м. Гаазі (Нідерланди), є гол. суд. органом ООН. До МС можуть звертатися учасники його Статуту, який є складовою частиною Статуту ООН. Держава — не член ООН може стати учасницею Статуту на умовах, що визначаються у кожному окр. випадку ГА за рекомендацією РБ. Крім того, РБ може рекомендувати передати на розгляд Суду будь-який юрид. спір. ГА та РБ можуть запитувати у МС консультат. висновки з будь-якого юрид. питання, а ін. органи ООН та її спеціаліз. установи з дозволу ГА можуть запитувати у нього такі висновки з юрид. питань, що належать до сфери їх діяльності. До юрисдикції МС входять усі питання, які передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН та чин. договорами або конвенціями. Д-ви можуть заздалегідь дати зобов'язання, що вони будуть визнавати юрисдикцію МС в особливих випадках, або підписати з цією метою договір чи конвенцію про передачу справ до МС, або зробити особливу заяву про визнання його обов'язкової юрисдикції. Секретаріат ООН обслуговує ці та ін. органи ООН, виконує програми та здійснює політику, прийняту ними. Його очолює Генеральний секретар ООН — найвища посадова особа в Організації, яку призначає ГА за рекомендацією РБ на 5 років з можливістю пролонгації повноважень на «новий строк. Одна з найважливіших його функцій — доводити до відома РБ будь-які питання щодо загрози міжнар. миру і безпеці. В рамках ООН діють також: Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара 307 ООН у справах біженців (УВКБ), Верховний комісар ООН з прав людини та ін. У системі ООН утворено 17 спеціаліз. установ. ООН має правоздатність, привілеї та імунітети. За ст. 104 Статуту вона користується на тер. кожного із своїх членів «такою правоздатністю, яка може виявитися необхідною для виконання її функцій і досягнення її цілей». Правоздатність ООН охоплює властивості як суб'єкта міжнар. права, так і цив. право- та дієздатності як юрид. особи. Статут ООН наділив ООН привілеями та імунітетами, необхідними для досягнення її цілей, якими вона користується на території кожного з своїх членів (ст. 105). В Конвенції про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй 1946 ООН характеризується як юрид. особа, що має правоздатність укладати угоди, набувати рухоме і нерухоме майно, розпоряджатися ним та порушувати справи в суді (ст. 1). Представники членів ООН та її посад, особи користуються такими привілеями та імунітетами, які потрібні для виконання ними своїх функцій. 1994 ГА прийняла Конвенцію про безпеку персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994, відповідно до якої держави — учасниці Конвенції зобов'язалися встановити крим. відповідальність осіб, що скоюють посягання на персонал ООН та пов'язаний з нею персонал. Офіц. мовами ООН є англ., арабська (ГА, РБ, ЕКОСОР), ісп., кит., рос. та французька, а робочими — англ. і французька. Місцеперебування центральних установ ООН - м. НьюЙорк (США). | |
ОРГАНИ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН | |
---|---|
ОРГАНИ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН - органи, які здійснюють представництво і захист інтересів своєї д-ви та прав і закон, інтересів її гр-н в офіц. відносинах з іноз. д-вами та ін. суб'єктами міжнар. права. Сучасна багатоступенева система таких органів складається з двох великих груп — внутрідержавних (або центральних) і закордонних. Внутрідержавні О. з. з. поділяються (залежно від способу їх формування і характеру повноважень) на конституційні та спеціалізовані, а закордонні — на постійні та тимчасові. До конституційних належать органи заг. політ, керівництва зовнішніми зносинами д-ви (парламент, глава держави, глава уряду та уряд у цілому). До органів безпосеред. операт. керівництва зовн. зносинами країни належить відомство закордонних справ. Що ж до спеціалізованих О. з. з., то вони безпосередньо не зв'язані з зовнішньою політикою та дипломатією як такими. їх зв'язок з останніми є суто спеціальним, за профілем відповід. відомства. Пост, закордонними О. з. з. є дипломатичні представництва, консульські установи, постійні представництва або місії, торговельні представництва (торг.-екон. місії) при дип. представництвах. До тимчас. закордонних О. з. з. належать тимчасові спеціальні місії, делегації для участі в роботі міжнар. організацій, міжнар. конференцій чи їх органів тощо. В окр. (виняткових) випадках, коли за кордоном немає представників посольств чи коне, установ, однораз. функції у сфері представництва та захисту інтересів д-ви можуть виконувати: а) командири військ, кораблів і військ, частин, що перебувають за кордоном; б) при-корд. представники (прикордонні комісари, прикордонні уповноважені); в) комісари від держав-учасниць на всесв. (міжнародних) виставках, відповідальні за нац. експозицію тощо. | |
ОПТАЦІЯ | |
---|---|
ОПТАЦІЯ - (лат. — бажання, вибір, від — обирати, прагнути) — добровільний вибір громадянства при зміні д-вою, гр-нином якої особа була, території. Особи, які проживають на території, що переходить від однієї д-ви до іншої, називаються оптантами. Оптанти можуть, на власний розсуд, або зберегти громадянство своєї д-ви, або набути громадянства д-ви, до якої, за О., переходить територія. Порядок і строки О. Визначаються міждерж. договорами | |
ОПІНІО ЮРІС | |
---|---|
ОПІНІО ЮРІС - (лат. opinio juris, букв. — думка права) — вислів, який застосовується у міжнар. праві для констатації визнання суб'єктами правотворення правила поведінки як норми права. Таке визнання може бути явно вираженим або мовчазним. Явно виражене визнання закріплюється у договорах у письм. формі та, зазвичай, не викликає потреби з'ясовувати, чи визнане правило поведінки є нормою права. Складніше з'ясувати визнання норми права правила поведінки, становлення якої відбувається у мовчазній формі. Йдеться про міжнар.-прав. звичай, який є повторенням певного типу поведінки (елемент перший, об'єктивний), який до того має розглядатися двами як норма права на основі їхньої переконаності в тому, що ця норма юридично обов'язкова (елемент другий, суб'єктивний). Положення про О. ю. закріплене в Статуті Міжнар. суду ООН: «Міжнародний звичай як доказ 302 загальної практики, визнаної як правова норма» (ст. 38 § 1 «b»). Правознавці, з'ясовуючи, чи існує О. ю., посилаються на заяви держав, акти міжнар. організацій, рішення судів тощо. Характерним прикладом є рішення Міжнар. суду ООН від 25.IX 1997 по спору між Угорщиною та Словаччиною (проект Габчіково—Надьмарош), в якому Суд, з'ясовуючи, чи є певне правило нормою права (О. ю.), послався на відповід. коментар Комісії міжнар. права ООН (хоча цей документ як такий не є джерелом міжнар. права). | |
ОПІКА МІЖНАРОДНА | |
---|---|
ОПІКА МІЖНАРОДНА - система міжнар. опіки, встановлена Організацією Об'єднаних Націй відповідно до Статуту ООН (гл. XII— XIII). Замінила собою мандатну систему Ліги Націй. Була створена для нагляду за управлінням територіями, які могли бути включені до О. м. індивідуальними угодами щодо кожної з них (ст. 75). Такі угоди мали затверджуватися ГА ООН або, якщо територія визнавалася стратегічною, РБ ООН (ст. 82—83). Осн. цілі О. м.: зміцнювати міжнар. мир і безпеку; сприяти політ., екон. і соціальному розвитку населення підопічної територій, його прогресу на шляху самовизначення або досягнення незалежності відповідно до обставин кожної території; заохочувати поважання осн. прав і свобод людини; забезпечувати однакове ставлення у соціальних, екон. і торг, сферах до всіх членів ООН та їхніх гр-н, а також однакове ставлення до них у провадженні правосуддя (ст. 76). О. м. мала застосовуватися до територій: а) що перебували під мандатом; б) що могли бути відторгнуті від ворожих держав у результаті Другої світ, війни 1939—45; в) добровільно включених до системи 300 опіки д-вами, відповідальними за управління ними (ст. 77). Для надання допомоги ГА ООН у здійсненні її функцій щодо підопіч. територій було утв. Рада з опіки ООН. її функції та повноваження полягали в тому, щоб: а) розглядати звіти, які мали подавати держави-мандатарії; б) приймати петиції і розглядати їх, консультуючись з цими д-вами; в) забезпечувати періодичні відвідування відповід. підопічних територій у погоджені з державамимандатаріями строки; г) вживати зазначених та ін. заходів відповідно до умов про опіку (ст. 87). Водночас Рада мала розробити анкету стосовно політ., екон. та соціального прогресу населення кожної підопіч. території, а держава-мандатарій зобов'язувалася подавати ГА щорічні доповіді на підставі цієї анкети (ст. 88). Система опіки не поширювалася на країни, що стали членами ООН і відносини між якими мали грунтуватися на поважанні принципу суверенної рівності держав (ст. 78). Так, жодна підмандат. територія класу А не була поставлена під О. м. Серед них три країни — первісні члени ООН: Ірак, що став незалежним ще 1932, Сирія та Ліван. Трансйорданія (нині Йорданія) у 1946 як незалежна д-ва припинила дію мандата. Єдиною підмандат. територією класу А, що залишалася, була Палестина. ГА ООН у своїй резолюції від 29.ХІ 1947 закликала припинити дію мандата, що належав Великобританії, і утворити окремі єврейську та арабську д-ви з наданням Єрусалиму міжнар. статусу під управлінням Ради з опіки. Однак багатовікове протистояння між араб, та євр. населенням, яке переросло в цей час у збройний конфлікт, не дало змоги реалізувати план ООН. 14.У 1948 євр. населення Палестини проголосило незалежність Держави Ізраїль, чому передувала (буквально за декілька годин до цього акту) відмова Великобританії від мандата на Палестину. 11.У 1949 Ізраїль став членом ООН. Нерозв'язаною залишилася проблема утворення незалеж. палестинської араб, д-ви, що набула форм широко-масштаб. арабо-ізр. конфлікту, який постійно призводить до серйозних порушень миру і безпеки на Бл. Сході. Навіть закінчення холодної війни і початок мир. процесу врегулювання палест. проблеми в рамках арабо-ізр. відносин під егідою ООН не привели до її розв'язання. 1946 на 1-й сесії ГА ООН Австралія, Бельгія Великобританія, Нова Зеландія та Франція зробили заяви, в яких проголосили намір включити свої підмандатні території до системи О. м. Відповідно ГА упродовж 1946—50 схвалила угоди про опіку щодо: Камеруну (брит.), Танганьїки і Того (брит.) з Великобританією; Камеруну (франц.) і Того (франц.) з Францією; Науру з Австралією (від імені Австралії, Нової Зеландії та Великобританії); Нової Гвінеї з Австралією; Руанди-Урунді з Бельгією; Самоа (Західного) з Новою Зеландією; Сомалі з Італією. Що ж до кол. підмандат. територій Японії — Маріанських, Каро-лінських та Маршаллових островів, визнаних стратегічними, то угода про їх опіку була укладена зі США (резолюція РБ ООН від 2.IV 1947). Поперед, статус обох Камерунів, Танганьїки та обох Того належав до мандатів класу В, а решта — до класу С. Лише Пд.-Зх. Африка не була включена до системи О. м., оскільки Пд.-Афр. Союз (тепер Пд.-Афр. Республіка) намагався анексувати цю територію, посилаючись на п. 2 ст. 77 Статуту ООН, що передбачав 301 визначення територій, які мають бути включені до цієї системи. 1949 ГА ООН звернулася до Міжнар. суду ООН з проханням дати консультат. висновок про те, чи існують міжнар. зобов'язання уряду Пд.-Афр. Союзу щодо кол. підмандатної території Пд.-Зх. Африки та чи має даний уряд право змінювати міжнар. статус цієї території. 11.VII 1950 Суд ухвалив рішен-ня: 1) 12 голосами проти 2, що Пд.-Афр. Союз продовжує мати міжнар. зобов'язання, встановлені в ст. 22 Статуту Ліги Націй стосовно мандата Пд.- Зх. Африки; 2) одноголосно, що положення гл. XII Статуту ООН про О. м. можуть бути застосовані до Пд.-Зх. Африки, оскільки вони передбачають заходи, якими територія може бути включена до системи опіки; водночас більшістю голосів (8 проти 6) вирішено, що положення гл. XII Статуту ООН не накладають на Пд.-Афр. Союз правове зобов'язання включити свою підмандатну територію до системи опіки; 3) одноголосно визнав, що Пд.- Афр. Союз, діючи одноособово, не має права змінювати міжнар. статус тер. Пд.-Зх. Африки і що компетенція визначати та змінювати цей статус належить Пд.-Афр. Союзу за згодою ООН. 6.XII 1950 Рада з опіки рекомендувала Пд.-Афр. Союзу включити Пд.-Зх. Африку до системи опіки ООН. Ця рекомендація виходила за межі консультат. висновку Міжнар. суду ООН, який не вимагав від Пд.-Афр. Союзу включити цю територію під опіку. Але ООН не відмовилася від своєї відповідальності за Пд.-Зх. Африку, регулярно розглядаючи доповіді Спец, комітету у справах Пд.-Зх. Африки, утвореного ГА в рамках Ради з опіки. Цілі О. м. були досягнуті, коли названі та ін. підопічні території у процесі широкомасштаб. деколонізації досягли незалежності або самоуправління як самост. д-ви, або в окр. випадках через об'єднання з сусід, незалеж. країнами. 1.ХІ 1994 Рада з опіки призупинила свою роботу після того, як ост. підопічна територія ООН — Палау — 1.Х 1994 здобула незалежність. 25.V 1994 Рада скасувала своє правило проводити щорічне засідання, прийнявши рішення збиратися у разі необхідності за власним рішенням або за рішенням голови Ради, або на прохання більшості своїх членів, Ген. Асамблеї чи РБ ООН. | |
ОКУПАЦІЯ | |
---|---|
ОКУПАЦІЯ - (лат. — оволодіння, зайняття, від — захоплювати, займати) — у міжнародному праві тимчасове зайняття збройними силами тер. противника. Може мати місце як у мирний, так і у воєнний час. Режим О. регулюється 4-ю Гаазькою конвенцією 1907, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни 1949, Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954 тощо. За 4-ю Гааз, конвенцією, зокрема, О. розпочинається з встановлення факт, контролю над окупованою територією і утворення окупац. адміністрації, а припиняється з моменту втрати її факт, контролю над територією. Окупац. війська мають право стягувати на свою користь установлені податки, але 299 зобов'язані покривати з них витрати на управління. Вони можуть встановити реквізицію та контрибуцію для своїх потреб. Окупац. влада має право вимагати від населення беззаперечного підкорення, неучасті у ворожих діях. Водночас окупант не має права вимагати від населення активно сприяти своїм військ, операціям супроти його вітчизни. Окупац. д-ва повинна вживати заходів для впорядкування госп. і громад, життя на захопленій території. Оскільки О. — тимчас. явище, включення окупованої території до складу окупац. д-ви заборонено. Важливим елементом режиму О. є забезпечення безпеки окупац. військ, їх майна й комунікацій. Окупац. війська зобов'язані поважати осн. права людини, а також права, визначені міжнар. нормами з гуманіт. питань. На окупованій території зберігаються цив. закони і приватні, особисті та майн. права, що регулюються ними. Міжнар. акти передбачають, зокрема, право нас. окупованої території зберігати вірність своїй д-ві, забороняють колективні покарання та вигнання населення. Також залишається у силі місцеве крим. зак-во, але окупант має право посилити крим. покарання, а за необхідності ввести свої крим. закони, спеціально призначені для охорони його безпеки. Порушення окупантом норм міжнар. права, які стосуються О., тягнуть за собою політ., матеріальну або моральну відповідальність за вчинення воєн, злочинів, що expressis verbis (лат. — рішуче, категорично) становлять особливу небезпеку, чи крим. відповідальність винних фіз. осіб. Така відповідальність може настати не тільки за порушення законів та звичаїв війни, а й за злочини проти миру і людства, якщо О. є наслідком агресив. війни. Особливим видом О. є післявоєнна окупація як засіб забезпечення виконання зобов'язань д-вою, що несе відповідальність за агресію. Прикладом може слугувати О. тер. Німеччини та її сателітів військами антигітлерівської коаліції на основі відповід. домовленостей. | |
ОБОВ’ЯЗКОВА ЮРИСДИКЦІЯ | |
---|---|
ОБОВ’ЯЗКОВА ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. juris-dictio — судочинство, від jus (juris) — право і dictio — виголошення] — повноваження міжнар. суд. органу на розгляд можливих спорів між суб'єктами міжнар. права, визнане ними заздалегідь. Так, відповідно до ст. 36 § 2 Статуту Міжнародного суду ООН дви можуть зробити заяву, що вони заздалегідь визнають обов'язкову юрисдикцію цього Суду з усіх прав, спорів і щодо будь-якої ін. д-ви, яка прийняла под. зобов'язання. Ці спори можуть стосуватися: тлумачення договору; будь-якого питання міжнар. права; наявності факту, який, коли він буде встановлений, являтиме собою порушення міжнар. зобов'язання; характеру і розмірів відшкодування, яке належить за порушення міжнародного зобов'язання. У багатьох міжнар. договорах передбачається, що в разі виникнення спору про тлумачення або застосування договору цей спір буде передано до суду (правда, д-ва при підписанні таких договорів може зробити застереження про невизнання компетенції суду). Напр., у Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 зазначається: «Будь-який спір між двома або кількома державамиучасницями щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не вирішено шляхом переговорів або процедур, спеціально передбачених у цій Конвенції, передається на вимогу будь-якої сторони в цьому спорі на вирішення Міжнародного суду, якщо сторони в спорі не домовилися про інший спосіб урегулювання» (ст. 22). Особливим явищем є О. ю. Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини та осн. свобод 1950 встановила, що будь-яка договірна сторона може в будьякий час визнати ipso facto (лат. — в силу самого факту) і без спец, угоди О. ю. Європейського суду щодо тлумачення і застосування Конвенції (кол. ст.46 § 1 цього акту). У зв'язку з набуттям чинності Протоколу № 11 (1.XI 1998), за яким було реформовано Європ. суд з прав людини, Положення про юрисдикцію Суду не передбачає робити спец, заяви про визнання О. ю. Суду (нова ст. 32 § 1). Тобто д-ви, які ратифікують Конвенцію після 1.ХІ 1998, автоматично визнають О. ю. Суду. | |
ОБМІН НОТАМИ | |
---|---|
ОБМІН НОТАМИ - вид договору міжнародного з якогось конкр. питання; одна з форм укладення такого договору. О. н. передбачений ст. 1 Закону «Про міжнародні договори України» (1993). Оформляється шляхом обміну однаковими за змістом нотами, як правило, в один і той же заздалегідь домовлений день, з якого угода вважається такою, що набуває чинності, якщо в нотах не застережено інше. О. н. використовується при встановленні дипломатичних відносин, уточненні положень певного договору, припиненні його дії тощо. | |
ОБІТЕР ДІКТУМ | |
---|---|
ОБІТЕР ДІКТУМ - (лат. obiter dictum - сказане мимохідь, між іншим) — в англосаксонському праві зроблені суддею при винесенні рішення заяви, які не мають істотного значення для даної суд. справи, не впливають на розгляд справ у майбутньому і не є частиною раціо десіденті (лат. ratio decidendi — вирішальний довід). О. д. не створюють зобов'язуючого прецеденту, але можуть бути т. з. переконливим прецедентом (тобто таким, який суд може, але не зобов'язаний враховувати в наст, справах). Існують два види О. д.: право-положення, що засноване на фактах, які в даній справі не встановлювалися, а якщо і встановлювалися, то не мали істотного значення, та правоположення, яке хоча і засноване на встановлених по справі фактах, не становить суті рішення. | |
ОБ’ЄДНАНІ НАЦІЇ | |
---|---|
ОБ’ЄДНАНІ НАЦІЇ - (United Nations; Nations Unies) — д-ви, які під час Другої світової війни 1939— 45 входили до антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Великобританія, Франція, Китай та ін. — всього понад 50) та утворили в 1945 Організацію Об'єднаних Націй (ООН). | |
НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС | |
---|---|
НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС - суд. процес над гол. гітлерівськими воєнними злочинцями. Відбувся у Нюрнберзі (Німеччина) з 20.XI 1945 по 1.Х 1946 у Міжнар. воєнному трибуналі, утвореному на основі Угоди між урядами СРСР, США, Великобританії та Франції про суд. переслідування і покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі від 8.VIII 1945 у Лондоні. Невід'єм. частиною Угоди є Статут Міжнар. воєнного трибуналу, який визначив його організацію, юрисдикцію та функції. Н. п. став судом народів над клікою воєн, злочинців, які перебували при владі в Німеччині протягом 1933—45. Підсудними були: Г. Герінг, Р. Гесс, І. фон Ріббентроп, Р. Лей, В. Кейтель, Е. Кальтенбруннер, А. Розенберг, Г. Франк, В. Фрік, Ю. ІІІтрейхер, В. Функ, Я. Шахт, Г. Крупп фон Болен унд Гальбах, К. Деніц, Е. Редер, Б. фон Ширах, Ф. Заукель, А. Йодль, Ф. фон Папен, Г. Фріче, А. Зейс-Інкварт, А. Шпеєр, К. фон Нейрат, М. Борман. Усі вони звинувачувалися у скоєнні найтяжчих міжнар. злочинів—злочинів проти миру і людства. За кілька днів до процесу Лей наклав на себе руки, Крупп був визнаний невиліковно хворим, і справу проти нього призупинили (невдовзі він помер). Бормана розшукати не вдалося, і його судили заочно. Підсудним були забезпечені широкі можливості для захисту і подання доказів. Усі вони мали кваліфікованих нім. захисників. У ході Н. п. відбулося 403 відкритих суд. засідання, на яких усі підсудні, за винятком Гесса і Фріка, дали показання. Заслухано 113 свідків, розглянуто 143 письм. показання свідків і понад 5 тис. докум. доказів, включаючи офіц. док-ти з архівів гітлерів. міністерств, відомств, генштабу. 30. IX — 1.Х 1946 було оголошено вирок. Підсудних визнано винними у змові для підготовки і ведення агресив. війн проти Австрії, Чехословаччини, Польщі, Данії, Норвегії, Бельгії, Югославії, Греції, СРСР та ін. країн, тобто у вчиненні злочинів проти миру, а також воєнних злочинів і злочинів проти людства. Трибунал засудив Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера, Розенберга, Франка, Фріка, Штрейхера, Заукеля, Йодля, Зейс-Інкварта і Бормана (останнього — заочно) до страти на шибениці, Гесса, Функа і Редера — до довічного ув'язнення, Шираха, Шпеєра — до 20 років, Нейрата — до 15 років, Деніца — до 10 років тюремного ув'язнення. Фріче, Шахт і Папен були виправдані. Трибунал визнав злочин, організаціями: керівний склад націонал-соціалістської партії, охоронні загони цієї партії (СС), таємну поліцію (гестапо) та службу безпеки (СД). Деякі засуджені подали прохання про помилування або зміну вироку. Так, грос-адмірал Редер просив замість довіч. ув'язнення винести йому смертний вирок; Герінг, Йодль, Кейтель — про заміну страти на шибениці — розстрілом. Контрольна рада по Німеччині на своєму засіданні (9.Х 1946) залишила вирок трибуналу без змін. Вирок щодо засуджених до страти на шибениці виконано в ніч на 16.Х 1946. Н. п. має велике істор. значення. Він викрив перед світом злочини фашизму, показав усю небезпеку його відродження у будь-якій д-ві й в будь-якій формі. Вперше за історію людства як крим. злочинці були покарані держ. діячі, винні у підготовці, розв'язанні й веденні агресив. війни. У Статуті Міжнар. воєнного трибуналу та його вироку дано чітку прав, кваліфікацію найтяжчим міжнар. злочинам: 297 злочинам проти миру; воєнним злочинам; злочинам проти людства. Це сприяло дальшому розвитку міжнар. публічного права і міжнар. крим. права. Док-ти Н. п., спрямовані проти геноциду, расизму та расової дискримінації, набули розвитку в таких міжнар.-прав, актах, як Конвенція про запобігання злочину геноциду та боротьбу з ним 1948, Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965, Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968. Принципи, визнані у Статуті Міжнар. воєн, трибуналу й які знайшли своє втілення у його вироку, були підтверджені в резолюціях ГА ООН від 11.XІІ 1946 і 27.ХІ 1947 як загальновизнані принципи сучас. міжнар. права. | |
НУНЦІЙ | |
---|---|
НУНЦІЙ - (лат. — вісник, гонець) — дип. представник Ватикану, який підтримує на пост, основі (на відміну від легата, який виконує конкр. доручення) дип. відносини з іноз. д-вами (в т. ч. з Україною). У Києві існує папська нунціатура на чолі з апостолічним Н. Як і посол, Н. належить до першого класу дип. представників (поділ, започаткований Віденським регламентом 1815). Тому в питаннях церемоніалу та етикету він має старшинство перед главами дип. представництв другого та третього класів, хоча у прав, відношенні різниці між ними немає. Особливістю неюрид. характеру можна вважати те, що Н., акредитовані в катол. і деяких некатол. країнах, за істор. чи місц. традицією стають дуаєнами дипломатичного корпусу, незалежно від часу перебування у даній д-ві послом Ватикану, всупереч практиці, коли дуаєном автоматично вважається посол, який раніше за своїх колег вручив главі д-ви перебування вірчі грамоти. Свого часу назва «нунцій» іноді застосовувалася і до світських послів. Так, Вел. франц. революція кін. 18 ст. скасувала всі ранги послів, і вони за рішенням Нац. зборів отримали нову назву — «нунції Франції». | |
НОТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
НОТИФІКАЦІЯ - (пізньолат. notificatio, від лат. notificare — робити відомим, повідомляти) — у дип. і договір, практиці держав форм, повідомлення ін. сторони про відповідні юридичні факти. Здійснюється мвом закорд. справ або дип. (консульським) представництвом шляхом направлення ноти або ін. документа, в якому висловлюється позиція д-ви з будь-якого міжнар. питання, констатується погляд стосовно певних подій та фактів, повідомляється про підписання, ратифікацію міжнар. договорів, приєднання до них або їх денонсацію. н. часто передбачається у договорах. Так, згідно зі ст. 10 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 мво закорд. справ країни перебування має повідомлятися про призначення співробітників дип. представництва, їх прибуття та остаточний від'їзд або припинення їх функцій у представництві. За міжнар. правом н. — один з видів одно-стор. актів д-ви, що приводить юрид. наслідки у відповідність з її намірами. | |
НОТА ДИПЛОМАТИЧНА | |
---|---|
НОТА ДИПЛОМАТИЧНА - (лат. nota - письмовий знак, позначка, зауваження) — вид дип. документа, офіц. письмове звернення однієї д-ви до іншої чи до кількох держав. У дип. практиці поширені вербальні та особисті ноти. Якщо вербальні ноти стосуються різноманіт. поточ. питань міжнар. життя, то в особистих нотах викладаються питання важливого принципового значення згідно з дип. протоколом у країні перебування дип. представництва 295 тієї чи ін. д-ви або відповідь на особисту ноту. Особиста нота має форму листа, друкується на спец, бланку, надсилається від імені особи, яка підписує її. Чіткої прав, регламентації питань, що викладаються у вербальних або особистих нотах, не існує. При складанні нот дипломати керуються традиціями і практикою країни перебування. У міжнар. дип. практиці обмін нотами є однією з форм укладання міжнар. договорів. | |
НОРМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА | |
---|---|
НОРМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - правило поведінки держав та ін. суб'єктів міжнародного права, що визнається ними юридично обов'язковим у відносинах між собою. Належить до позитивного міжнар. права, оскільки виникає, змінюється і перестає діяти за певних обставин. Розрізняють формальні й матеріальні джерела Н. м. п. Перші — це юрид. процедури та методи створення норм заг. застосування, що є юридично обов'язковими для адресатів. Другі — забезпечують доказ існування норм, які в разі їх доведення набувають статусу юридично обов'язкових норм заг. застосування. 291 У системах внутр. права концепція форм, джерел виходить з конст. механізму правостворення, а статус норми права встановлюється конст. правом. Напр., закон в Україні є обов'язковим на підставі відповід. компетенції ВР України, що встановлено Конституцією. Однак такого механізму не існує щодо створення норм міжнар. права. Багато-стор. договорам, які стосуються кодифікації та розвитку норм міжнар. права, рішенням Міжнародного суду ООН і одностайно підтриманим резолюціям ГА ООН з питань права не вистачає такої ж зобов'язуючої якості, що її мають закони д-ви, бо дотримання останніх покладається на всіх суб'єктів внутр. права, як правило, з часу опублікування. На практиці відмінність між форм, та матеріальними джерелами міжнар. права є досить умовною. Певним їх еквівалентом виступає принцип, за яким заг. згода держав створює норми заг. застосування. Тому на джерела часто посилаються саме як на зобов'язуючу якість Н. м. п., а також як на джерела інформації (Я. Броунлі, Великобританія). Так, у ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН, яка зобов'язує Суд вирішувати передані йому справи на підставі міжнар. права, не розрізняються його форм, та матеріальні джерела, а система пріоритету їх застосування грунтується лише на послідовності викладу з посиланням на дод. засоби, хоча це не означає, що у всіх випадках пріоритетність тих чи ін. джерел права обов'язково диктується ієрархія, порядком. Ст. 38 до джерел міжнар. права відносить: а) міжнар. договори; б) міжнар. звичай як доказ заг. практики, визнаної як норма права; в) заг. принципи права; г) суд. рішення, а також доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публіч. права різних націй як допоміжні засоби для визначення прав. норм. Обов'язок Міжнар. суду — розглядати передані йому спори на підставі зазнач, джерел міжнар. права — не обмежує права Суду вирішувати справу екс екво ет боно, якщо сторони на це згодні. Матеріальні джерела міжнар. права можуть бути визначені як життєві відносини, з яких встановлюється норма, що застосовується до конкр. ситуації. Ці відносини виступають у 5 осн. категоріях або формах: звичай; договори; рішення суд. або арбітраж, трибуналів, а також комісій з примирення; юрид. праці; рішення або визначення органів міжнар. установ (Дж. Старк, США). Порівняно з джерелами, визначеними у ст. 38 Статуту Міжнар. суду як життєві відносини, тут вказуються також рішення арбітраж, трибуналів і комісій з примирення, рішення та визначення органів міжнар. організацій. Водночас у наведеному переліку матеріальних джерел відсутні відносини, що стосуються «загальних принципів права». З огляду на зміст ст. 38 Статуту Міжнар. суду звичай вважається матеріальним джерелом, якщо серед держав існує заг. визнання певної практики як обов'язкової (Я. Броунлі). Загальновизнано, що треба розрізняти звичай (англ. custom) як такий, що відповідає прав, почуттю та правосвідомості (лат. opinio juris et necessitatis, букв. — думка права і необхідності), й звичку (англ., франц. usage), яка не віддзеркалює юрид. зобов'язання (А. Фердросс, Австрія). Відтак для створення міжнар. звичаю недостатньо простого застосування, тому критерієм його визнання є оцінка д-вами, що застосовують це правило 292 поведінки. Отже, за певних обставин може відразу виникнути норма міжнар. звичаєвого права. Звичаєві норми становлять заг. звичаєве міжнар. право. Будь-яка його норма може бути змінена не поведінкою окр. держав, а тільки заг. зміною прав, свідомості. Однак у межах заг. міжнар. права у вузькій сфері може виникнути й місц. звичаєве право (А. Фердросс). Матеріальними джерелами звичаю можуть бути: дип. кореспонденція; політ, заяви; пресрелізи; думки офіц. юрид. радників; офіц. підручники з юрид. питань (напр., з військ, права); виконавчі рішення та практика; коментарі урядів щодо проектів, розроблених Комісією міжнародного права ООН; нац. зак-во держав; міжнар. та нац. суд. рішення; витяги з договорів та ін. міжнар. доктів; практика міжнар. органів та резолюції ГА ООН з юрид. питань. Значення цих джерел неоднакове і багато в чому залежить від конкр. обставин. Елементами звичаю є: тривалість (у сучас. умовах ін-форм. революції існує тенденція до зменшення впливу цього елемента); однаковість, стійкість і послідовність практики; загальність практики; opinio juris et necessitatis (заг. практика, що визнається правом). Договори є другим важливим матеріальним джерелом міжнар. права, значення якого постійно зростає. Залежно від ролі договору у створенні Н. м. п. вирізняють: а) правостворюючі договори (англ. law making treaties), що встановлюють заг. норми, обов'язкові для більшості держав; б) двостор. договори, або «догово-ри-контракти», тобто договори виключно між двома або кількома д-вами із спец, питань. Правостворюючі договори встановлюють прав, зобов'язання, дотримання яких не анулює договірну обов'язковість і досягнення їх цілей не припиняє зобов'язання (Я. Броунлі). Вони створюють загальні Н. м. п. для майб. поведінки сторін у поняттях прав, приписів, і ці зобов'язання по суті однакові для всіх сторін. За Дж. Браєрлі (Великобританія), правостворюючі договори «замінюють у міжнародній системі законодавство». Вони можуть: а) створювати нове загальне міжнар. право; б) тлумачити, переглядати або кодифікувати існуюче міжнар. право, включаючи скасування застарілих звичаєвих норм, якщо вони не стосуються категорії імперативного права; в) встановлювати нові міжнар. інституції. До визначних правостворюючих договорів належать, зокрема, акти Віденського конгресу 1814—15, Париз. декларація 1856, Женевська конвенція про поліпшення долі поранених на полі бою 1864, Статут Ліги Націй 1920, Статут ООН 1945. До цієї категорії договорів належать і договори, які кодифікували саме договірне право: Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 та Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. До правостворюючих актів може належати також рішення міжнар. конференції у формі прийнятого нею багатостор. договору, який ще не набув чинності, але його дотримуються ті чи ін. д-ви у вигляді звичаєвого міжнар. права. Заг. принципи права часто визнаються як третє, хоча й допоміжне, джерело міжнар. права. Ці принципи слід відрізняти від міжнар.-прав, принципів, що містяться у договірних або звичаєвих Н. м. п. Поширеним є погляд, згідно з яким мета заг. принципів права полягає у перешкоджанні нонліквет (лат. non liquet — не ясно), тобто 293 ці принципи мають застосовуватися, коли неможливо прийняти рішення на підставі договір, або звичаєвих норм міжнар. права. Однак ст. 38 Статуту Міжнар. суду не передбачає існування non liquet або lacunae, і в цьому разі Суд має відхилити позовне домагання. Водночас практика як Пост, палати міжнар. правосуддя, так і Міжнар. суду довела, що в міжнар. праві взагалі не існує т. з. проблеми non liquet. У всіх випадках Суд має перевірити обгрунтування позов, домагання спочатку в договорі, потім у звичаєвому міжнар. праві й лише тоді, коли воно не охоплюєтьсяжодною з цих норм, перевірити його, виходячи із загальних принципів права. Ст. 38 тим самим уповноважує Міжнар. суд приймати до розгляду домагання, яке повинне бути відхилене при виключному застосуванні договірного або звичаєвого міжнар. права (А. Фердросс). Крім того, на практиці вирішення питання про дійсність договору часто залежить від міжнародного звичаєвого права та від заг. принципів права. Тому необхідність дотримання послідовності застосування викладених у ст. 38 джерел міжнар. права має обмежений характер. Водночас, на думку А. Фердросса, оскільки Міжнар. суду при розробці його Статуту «не надавали повної свободи при розв'язанні правових питань, а намагалися його зв'язати принципами права, які вже були об'єктивовані, то мова може йти або про однакові принципи, що містяться у правопорядках цивілізованих націй, або про принципи, що становлять основу цих правопорядків... І це не випадкові однакові приписи права різних держав, а лише принципи права, які базуються на загальному правовому мисленні і можуть бути використані в міжнародному обігу». Цей підхід до заг. принципів права віддзеркалює визначення їх за природ.-прав, значенням. Так, Л. Оп-пенгейм вказує, що міжнар. арбітраж ще до утворення Пост, палати міжнар. правосуддя, як і після появи ін. міжнар. судів, тлумачив заг. принципи права подібно до п. З ст. 38, тобто як такі, що декларують існуюче право. «Формальне включення цієї практики до Статуту Міжнародного суду, — підкреслює він, — є важливим з точки зору відмови від позитивістської доктрини, відповідно до якої між-народ. право складається виключно з норм, на які держави дали свою згоду, і з цього випливало, що за відсутності таких міжнародні суди безсилі виносити рішення... Справа зводиться, таким чином, до сприйняття точки зору, відомої як точка зору Гроція, яка, віддаючи належне і в цілому вирішальне значення волі держав як творців міжнародного права, не відривала міжнародне право від правового досвіду і практики людства в цілому». Розвиваючи цей природ.-прав. підхід, К. Шушніг (Австрія) зазначає, що заг. принципи права є не лише основою міжнар. права, а й первісним джерелом для звичаїв, адаптованих та санкціонованих у договорах. Згідно зі ст. 38 Статуту Міжнар. суду, суд. рішення і доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів використовуються Судом як допо-між. засіб для визначення приписів права. Тому суд. рішення не може спиратися на окр. попереднє рішення або доктрину. Але воно може бути використане для встановлення ще недостатньо забезпеченої Н. м. п., тобто для з'ясування сумнівних приписів права (А. Фердросс). Це випливає зі ст. 59 Статуту, згідно з якою Суд застосовує право, а не творить його і, отже, 294 не розглядає свої власні рішення як per se (лат. — самі по собі) зобов'язуючі. Міжнар. співтовариству держав важко розглядати такі рішення як обов'язкові прав, прецеденти. Суд, однак, використовував свої попередні рішення як керівні стосовно права, зокрема з метою застосування конкр. норми, і як заг. практики він дотримувався лінії або серії своїх поперед, рішень та думок, які мали под. спрямованість, хоча ніколи не вважав себе зв'язаним будь-якою доктриною суд. прецеденту. Суд також намагався додержуватися практики свого попередника — Пост, палати міжнар. правосуддя. Водночас Міжнар. суд продемонстрував, що він вважає себе вільним «розвивати» міжнар. право, не будучи зв'язаним тягарем поперед, практики та авторитету. Щодо юрид. праць, представлених найбільш кваліфікованими фахівцями у сфері міжнар. права, то вони вважаються доказами права, які заслуговують на довіру (Дж. Старк). Певну роль у створенні Н. м. п. можуть відігравати суд. рішення держав. Вони розглядаються як вагомі прецеденти або навіть як зобов'язуючі джерела права. На думку судді Верх, суду США С. Маршалла, «рішення судів кожної країни демонструють, як право націй у даній справі розуміється в цій країні й буде братися до уваги в процесі засвоєння норми, що має переважати в цій справі». Крім того, рішення судів держав з одних і тих самих питань можуть безпосередньо вести до створення звичаєвих норм міжнар. права. Так, певні норми права екстрадиції та визнання держав походять від однакових рішень нац. судів. Рішення міжнар. арбітраж, трибуналів, зокрема Пост, третейського суду і Брит.-амер. змішаного претензійного трибуналу, також сприяли розвиткові міжнар. права, доповнюючи або з'ясовуючи право з таких важливих сфер, як тер. суверенітет, нейтралітет, юрисдикція і сервітути д-ви, її відповідальність. Гол. відмінність між третейським і суд. рішенням полягає не в нормах права, які вони застосовують, а в способі добору суддів, гарантуванні виконання ними своїх обов'язків, їх незалежності від сторін та у факті, що суд. трибунал керується фіксованими нормами процедури замість норм для кожного випадку (ad hoc). Чимало спорів між д-вами або між д-вами та індивідами розглядалося і комісіями з примирення, які пропонували свої думки щодо їх розв'язання. Хоча в більшості випадків визначення таких комісій не є зобов'язуючими, їх доповіді мали певне значення як джерела права, бо в них часто містилися оцінки Н. м. п. Ці визначення деякою мірою можна порівняти з тими рішеннями міжнар. арбітраж, трибуналів, що сприяли розвитку міжнар. права. | |
НОНЛІКВЕТ | |
---|---|
НОНЛІКВЕТ - (лат. non liquet — не ясно) — лат. вислів, який застосовують у міжнар. судовій практиці, коли суддя недостатньо обізнаний з фактами справи або з правом, яке можна було б застосувати для вирішення спору. Якщо констатується прогалина, тобто відсутність у міжнар. праві договір, або звичаєвої норми, яка могла б бути використана для врегулювання правовідносин, суддя може оголосити non liquet, тобто відмову від розгляду справи. У сучас. міжнар. праві й практиці проблеми Н. Майже не Існує. | |
НІЦЦЬКИЙ ДОГОВІР 2001 | |
---|---|
НІЦЦЬКИЙ ДОГОВІР 2001 - міжнар.-правовий документ, прийнятий главами держав та урядів Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції на Міжурядовій конференції у м. Ніцці (Франція) 26.ІІ 2001. Повна його назва — «Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, договорів про заснування Європейських співтовариств та деяких пов'язаних з ним актів». Складається з 2 частин: «Суттєві доповнення» і «Перехідні та заключні умови», а також з низки протоколів і декларацій, ухвалених конференцією. Зміни і доповнення стосуються порядку утворення, повноважень і діяльності органів ЄС та Європ. співтовариства (Європейського парламенту, Європейської комісії, Ради ЄС), Європ. суду з прав людини і Європ. суду аудиторів тощо. Сторони схвалили також Протокол Європ. суду з прав людини як додаток до Договору про ЄС (див. Маастрихтський договір 1992), Договору про заснування Європ. співтовариства і Договору про заснування Європ. товариства по атомній енергії. Цей Протокол по суті є актом, яким визначається прав, статус Європ. суду з прав людини. Він складається 3 преамбули і наст, розділів: І. Судді; II. Організація; III. Процедура; IV. Суд першої інстанції ЄС; V. Заключні положення. Н. д. 2001 передбачено, що він набуде чинності першого дня другого місяця після того, як ост. д-ва, яка підписала Договір, передасть депозитарію свою ратифікац. грамоту. Депозитарієм по Договору є уряд Італії. Н. д. 2001 — важлива стадія процесу розширення ЄС шляхом прийняття у члени Союзу країн Центр, і Сх. Європи, Середземномор'я і Прибалтики. | |
НЕСАМОВРЯДНІ ТЕРИТОРІЇ | |
---|---|
НЕСАМОВРЯДНІ ТЕРИТОРІЇ - території, народи яких ще не досягли повного самоврядування і відповідальність за управління якими несуть або беруть на себе певні члени Організації Об'єднаних Націй. На Конференції у м. Сан-Франциско (США) 1945 було прийнято Декларацію про Н. т., спрямовану на встановлення принципу міжнар. відповідальності держав за управління залежними територіями, що перебували під їхньою юрисдикцією. У Декларації, яка повністю ввійшла до Статуту ООН (розд. XI), такі д-ви «визнають той принцип, що інтереси населення цих територій є першорядними і, як священний обов'язок, беруть зобов'язання максимально сприяти благополуччю їх населення» (ст. 73). Цей обов'язок принципово відрізняється від усіх зобов'язань, що містилися у поперед, міжнар. угодах і стосувалися Н. т. Так, згідно зі ст. 23 Статуту Ліги Націй, її члени зобов'язувалися лише «забезпечити справедливе поводження з тубільним населенням територій, що перебували під їх контролем». Розд. XI Статугу 00Н суттєво відрізняється також від розділів XII і XIII, присвячених питанням системи опіки, створеної для міжнар. управління та нагляду за територіями, включеними до неї наст, індивід, угодами. Хоча розд. XI і не передбачає встановлення наглядового механізму за виконанням цього обов'язку, важливою новацією є те, що його положення мали застосовуватися до всіх Н. т. від часу набуття Статутом ООН чинності (резолюція ГА ООН від 9.ІІ 1946). Згадана ст. 73 проголошує, що для здійснення принципу відповідальності держав стосовно Н. т. необхідно: а) забезпечувати, додержуючи належної поваги до культури народів, їх політ., екон. і соціальний прогрес, прогрес у галузі освіти, справедливе поводження з ними і захист їх від зловживань; б) розвивати самоврядування, враховувати належним чином політ, прагнення цих народів, допомагати їм у прогрес, розвитку їх вільних політ, інститутів відповідно до специф. обставин, властивих кожній території та її народам, і до їх різних ступенів розвитку; в) зміцнювати міжнар. мир і безпеку; г) сприяти розвитку творчих заходів із спеціаліз. міжнар. організаціями для практ. досягнення викладених у цій статті цілей; д) надавати регулярно Ген. секретарю стат. та ін. інформацію спец, характеру, що стосується екон. і соціальних умов, а також умов освіти на територіях, за які вони несуть відповідальність, крім тих територій, на які поширюється дія розділів XII і XIII. З 1946 по 1960 осн. дискусія щодо Н. т. відбувалася у Четвертому к-ті ГА ООН та спец, к-тах, створених для надання йому допомоги. Так, у 1949 ГА заснувала спец, к-т для перевірки факторів, що мають братися до уваги при з'ясуванні питання, чи досяг народ тієї або ін. залежної території «повною мірою самоврядування». А 1953 ГА розробила «перелік факторів», якими мали керуватися д-ви, що здійснювали управління Н. т., при вирішенні питання «чи належать зміни в конституційному статусі тієї або іншої території до таких, що залишають або не залишають її у сфері дії розділу XI Статуту ООН». У перелік увійшли три групи факторів, що вказували відповідно на: 1) незалежність, 2) ін. окремі системи 289 самоврядування та 3) вільний зв'язок території на рівноправних засадах з метрополією або ін. країною. При цьому ГА підтвердила, що досягнення народом такої території статусу «повністю самоврядної» має здійснюватися «переважно» шляхом досягнення незалежності; крім того, вона визнала, що самоврядування може бути досягнуто у формі зв'язку з однією д-вою і більше, якщо його здійснено на основі абс. рівноправ'я та вільно вираженої волі народу. Так, 1953 ГА, виходячи із зазначеного «переліку факторів», уперше погодилася з тим, що розд. XI більше не застосовується до ПуертоРико. Згодом под. резолюції ГА були прийняті щодо Гренландії, Суринаму та Нідерландських Антил, Аляски і Гаваїв, які інтегрувалися зі США, Данією та Нідерландами. Інше становище склалося з Н. т., народи яких вимагали здійснення самоврядування аж до створення незалежних держав. Д-ви, що несли або мали нести відповідальність за ці території, часто не виявляли бажання співпрацювати з ООН. Тому в даний період осн. увага ГА ООН і названого спец, к-ту була зосереджена на виконанні цими д-вами вимог ст. 73: насамперед сприяння розвитку самоврядування таких територій, надання інформації про стан справ там тощо. Прийняття у 1960 ГА ООН Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам ознаменувало початок нової ролі ООН стосовно Н. т. і привело до створення у 1961 спец, кту, наділеного широкими повноваженнями у сфері імплементації цього міжнар. акта. Відтепер усі питання щодо Н. т., розглядалися переважно в рамках цього к-ту і самою ГА. Іспанія спочатку відмовлялася надавати інформацію про Н. т., але згодом погодилася з цією вимогою ст. 73 стосовно «всіх своїх провінцій, в яких могла бути зацікавлена ООН». Португалія також відмовлялася надавати інформацію про свої замор, території, тому ГА ООН у 1960 змушена була заявити, що замор, території Португалії є Н. т. «в значенні розділу XI Статуту і що ця країна несе зобов'язання стосовно надання такої інформації». У зв'язку зі спалахом повстання у деяких португ. замор, територіях та репрес. заходами, вжитими там Португалією, ГА визнала, що майбутнє цих територій виходить за межі, визначені розд. XI Статуту ООН. Ситуація характеризувалася як «серйозна загроза міжнародному миру та безпеці» й визнавалася необхідність негайного вжиття заходів щодо надання незалежності цим територіям, а Раді Безпеки було рекомендовано сприяти їх виконанню (резолюція ГА ООН від 14.ХІІ 1962). ГА ООН розглядала також інші справи стосовно здійснення права на самовизначення народів Н. т., а саме щодо: брит. Кіпру (1954— 60), брит. Того (1956), португ. Гоа (1961), нідерл. Західного Іріану (1961—70), італ. колоній в Африці (1963), брит. Південної Родезії (1963-66), брит. Фолклендських (Мальвінських) о-вів (1964—66), новозел. Островів Кука (1965), франц. Сомалі (1965-66), ісп. Сахари (1965), брит. Гібралтару (1967). Протягом 60— 70-х рр. 20 ст. майже всі Н. т. стали незалежними і набули членства в ООН, а деякі увійшли до складу держав, з якими вони раніше мали прав, зв'язок. | |
НЕКОМБАТАНТИ | |
---|---|
НЕКОМБАТАНТИ - (від не... - префікс, що означає заперечення, і франц. combattant — той, що веде бій; воїн, боєць) - особи, які входять до складу збройних сил, але не беруть участі в бойових насильниц. діях, хоча специфічно забезпечують їх. Н. мають право застосовувати зброю лише у випадку самооборони. Існують дві осн. категорії ?.: духовні особи (священнослужителі) та мед. працівники у складі ЗС, а також ін. цив. особи, які не носять і не застосовують зброї, реально не беруть участі в бойових діях, але перебувають у районі цих дій. Ст. 13 Женев. конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 до Н. відносить осіб, які йдуть за ЗС, але не входять до їх складу безпосередньо. Це, напр., цив. особи екіпажів літаків, військ, кореспонденти, постачальники, роб. команди або служби, на яких покладено завдання побут, забезпечення ЗС за умови, що вони отримали на це відповід. дозвіл від тих ЗС, яких вони супроводжують. Женев. конвенція про поводження з військовополоненими 1949 визначає, що Н. (мед.-сан. склад і духовний персонал) не повинні вважатися військовополоненими, якщо їх затримано супротивною д-вою під час надання ними допомоги полоненим військовослужбовцям (ст. 33). Н. повинні створюватися всі умови для виконання їх обов'язків в інтересах військовополонених, що, як правило, належать до одних з ними ЗС, у рамках законів д-ви, що утримує військовополонених, під керівництвом її компет. органів. | |
НЕЙТРАЛЬНІ ВОДИ | |
---|---|
НЕЙТРАЛЬНІ ВОДИ - 1) Тер. і внутр. морські води нейтральних держав у період воєн, дій на морі. 2) Нейтральні мор. простори, в межах яких відповідно до міжнар. договорів заборонено ведення воєн. дій. Відповідно до Договору про Антарктику 1959 нейтральними є прилеглі до континенту острови і мор. акваторії південніше 60-ї паралелі пд. широти. 3) Умовне, не закріплене в міжнар.-прав. актах найменування вод відкритого моря, тобто мор. просторів за межами зовн. кордону територіального моря. Прав, режим Н. в. регулюється Конвенцією ООН по морському праву 1982 та ін. міжнар.- прав. док-тами. | |
НЕЙТРАЛІТЕТ | |
---|---|
НЕЙТРАЛІТЕТ - (від пізньолат. — нічийний) — особливий міжнар. прав, статус д-ви, що визначає її ставлення до війни, воєнних конфліктів. Йдеться насамперед про неучасть у війні, а в мир. час — про відмову від участі у воєнних блоках. Розрізняють Н. постійний, традиційний, позитивний (активний), воєнний та збройний. Права і обов'язки нейтр. держав у сухопут. війні визначені 5-ю Гаазькою конвенцією 1907, а в морській війні — 13-ю Гаазькою конвенцією 1907. Сторони, що перебувають у стані війни між собою, не повинні вводити свої війська на тер. нейтральної д-ви, а у випадку введення остання зобов'язана їх роззброїти та інтернувати до кін. війни. Нейтр. д-ва не зобов'язана перешкоджати вивезенню чи транзиту зброї або ін. військ, спорядження через свою територію, якщо це робиться за рахунок воюючої сторони. В мор. війні кораблі ворогуючих сторін не повинні перебувати на рейді й в тер. водах нейтр. д-ви більш як 24 години (за винятком авар, стану або стихії). Про свій Н. д-ви заявляють або на поч. воєнних дій між ін. д-вами, або в мир. час у разі наростання воєн, конфронтації. На відміну від Н. під час війни, постійний Н. діє також у мир. 287 час і означає прийняття д-вою зобов'язання ніколи не брати участі у війні, утримуватися від політики, що може призвести до воєн, конфліктів. Постійний Н. є визнаним і гарантованим міжнар. правом. Зокрема, постійний Н. Швейцарії був гарантований учасниками Віденського конгресу 1814—15, які підписали з цього приводу спец, декларацію. 1955 Н. Австрії був визнаний д-вами, що підписали Держ. договір про відновлення незалеж. і дем. Австрії. Про свій намір стати нейтр. д-вою заявила й Україна в Декларації про державний суверенітет України 1990. | |
НЕЙТРАЛІЗОВАНІ ЗОНИ | |
---|---|
НЕЙТРАЛІЗОВАНІ ЗОНИ - місцевості, які створюються у районі бойових дій на основі угоди між воюючими сторонами з метою захисту поранених, хворих і цив. осіб від наслідки? збройного конфлікту. Можуть створюватися і діяти за умови, що зазначені категорії осіб не беруть участі у воєнних діях і не займаються жодною діяльністю військ. характеру протягом свого перебування у зоні. Цей статус Н. з. встановлено Женев. конвенцією IV 1949 (ст. 15). Такі зони створювалися: під час громадян. війни в Іспанії за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в одному з кварталів Мадриду (1936); японо-кит. збройного конфлікту в Шанхаї (1937); арабо-ізраїл. збройного конфлікту за посередництва МКЧХ в Єрусалимі (1948); англо-аргент. збройного конфлікту на Фолклендських (Мальвінських) о-вах (1982). Різновидом Н. з. є санітарні й безпечні зони та місцевості, демілітариз. зони і місцевості, що не обороняються. Створення сан. і безпеч. зон та місцевостей передбачене ст. 23 і 14 відповідно І і IV Женев. конвенцій 1949. Це зони-притулки, які створюються на основі угоди між воюючими сторонами, однак відрізняються від Н. з. тим, що можуть створюватися в одностор. порядку ще в мир. час і мають бути підтверджені у воєн, час ін. воюючою стороною; призначені виключно для прийняття поранених і хворих (серед цив. та нецив. населення), інвалідів, осіб похил, віку, дітей до 15 років, вагіт. жінок і матерів з дітьми до 7-річного віку, а також персоналу, на який покладено організацію та управління цими зонами і місцевостями. Інші ж цив. особи не користуються правом доступу до таких зон, як передбачено для Н. з., якщо з цього питання не укладено спец, угоди; можуть бути розташовані як поблизу лінії бойових дій, так і на відстані від неї. Под. зони було створено в прибереж, районах на пд. Аргентини під час згаданого англо-аргент. конфлікту на Фолкленд. о-вах і під час збройного конфлікту між Хорватією і кол. Югославією, коли сторони під егідою МКЧХ уклали угоду, відповідно до якої лікарня у м. Осієке та її території були проголошені сан. зоною. Сан. зони позначаються черв, хрестами або черв, півмісяцями, а сан. місцевості — косими черв, смугами на білому полі на будівлях, розміщених на периферії цих місцевостей. Створення демілітариз. зон передбачене ст. 60 Дод. протоколу І до Женев. конвенцій 1949. Однак ці зони не мають нічого спільного з нейтралізованими територіями, що створювалися на основі договір, демілітаризації відповід. територій (Антарктида, міжнар. канали, косм. простір, мор. дно). Демілітариз. зони схожі із сан. та безпеч. зонами, але, на противагу останнім, у принципі є відкритими для будь-якого некомбатанта. Крім того, такі зони повинні відповідати умовам, які передбачені ст. 59 згаданого Дод. протоколу І для місцевостей, що не обороняються; у них має бути здійснено евакуацію комбатантів і припинено воєнні дії та будь-яку діяльність, пов'язану з ними. Статус місцевостей, що не обороняються, вперше було визначено в ст. 25 Положення про закони та звичаї сухопут. війни 4-ї Гаазької конвенції 1907 та ст. 1 9-ї Гаазької конвенції 1907, якими забороняється атакувати або бомбардувати будь-яким способом незахищені міста, селища, житло або будівлі. Цей статус було підтверджено згаданим Дод. протоколом І (п. 1 ст. 286 59) до Женев. конвенцій 1949 із введенням новації, згідно з якою відповідні власті нас. пункту, розташованого поблизу зони зіткнення збройних сил сторін, можуть в одностор. порядку проголосити його «місцевістю, що не обороняється» (п. 2 ст. 59). У такому разі цей нас. пункт має бути відкритий для окупації супротив, стороною і остання повинна поводитися з ним як з відкритим містом, тобто утримуватися від бомбардувань. Водночас з такого міста мають бути евакуйовані всі комбатанти, всі мобільні бойові засоби і мобільне військ, спорядження. Отже, відмінність між місцевістю, що не обороняється, і демілітариз. зоною полягає в: одностор. характері заяви про створення місцевості, що не обороняється; консенсуальному характері угоди про створення демілітариз. зони; тимчас. характері статусу місцевості, що не обороняється, який вона втрачає з її окупацією; пост, характері статусу демілітариз. зони, який зберігається незалежно від того, яка воююча сторона її контролює. Крім того, ООН має право створювати в гуманіт. цілях безпечні зони, які не підпадають під статус жодної з цих зон. Так, під час збройного конфлікту в Боснії і Герцеговині Рада Безпеки ООН створила такі зони для міст Сараєво, Тузла, Зепа, Біхак, Горажде, Срєбрєніце та їх околиць. Створення Н. з. означає: припинення будь-яких ворожих дій щодо цієї зони; відведення усіх військ, частин та напіввійськ. формувань, які на неї нападали, на відстань, достатню для того, щоб ці частини й формування не становили більше загрози для цієї зони; вільний доступ до неї сил ООН з охорони (СООНО) і гуманітар. організацій, а також забезпечення безпеки їх персоналу. 1994 під час збройного конфлікту в Руанді Рада Безпеки розширила повноваження сил ООН у цій країні й дозволила їм створювати «зони безпеки», де могли б сховатися переміщені особи, біженці, а також цив. особи, яким загрожувала небезпека. | |
НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ | |
---|---|
НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ - (франц. neutralisation, від лат. neuter — ні той, ні інший) — заборона на підставі міжнар. договору використання тієї чи ін. території як театру воєн, дій або бази для їх ведення. Метою Н. т. є підтримання миру і безпеки в певному регіоні. До нейтраліз. територій належать Суецький і Панамський канали, архіпелаг Шпіцберген (Свальбард), Аландські острови (Фінляндія), Антарктика, небесні тіла та ін. Частково нейтраліз. територіями прийнято вважати без'ядерні зони — Лат. Америку, пд. частину Тихого ок., Пд.-Сх. Азію, Африку, косм. простір. Н. т. може супроводжуватися і режимом її демілітаризації. Так, архіпелаг Шпіцберген (Свальбард) згідно з Договором про Шпіцберген 1920 є одночасно нейфалізованою і демілітариз. територією. | |
НЕЗАКОННЕ ЗАХОПЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА | |
---|---|
НЕЗАКОННЕ ЗАХОПЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА - протиправні дії, які перешкоджають норм, функціонуванню цив. авіації та створюють загрозу життю пасажирів і екіпажу повітряного судна. На посилення співробітництва держав у б-бі з незакон. втручанням у діяльність цив. авіації спрямована Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден 1970 (Гаазька конвенція 1970). Вона зобов'язує договірні д-ви застосовувати суворі покарання щодо злочинів, пов'язаних із захопленням повітр. судна або здійсненням контролю над ним шляхом насильства або ін. форм залякування. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, 1971 (Монреальська конвенція 1971) також визнає як найтяжчий крим. злочин захоплення повітр. судна під час польоту із 284 застосуванням сили або під загрозою її застосування чи ін. форми залякування. Ця Конвенція розширила та чіткіше (порівняно з Гааз, конвенцією 1970) визначила перелік крим. діянь, що загрожують безпеці цив. авіації. Згідно із ст. 1 Монреал. конвенції 1971 злочинами є: а) акти насильства щодо осіб, які перебувають на борту повітр. судна під час польоту; б) зруйнування або пошкодження повітр. судна; в) розміщення на повітр. судні пристроїв або речовин, здатних його зруйнувати; г) руйнування або пошкодження аеронавігац. устаткування; д) сповіщення заздалегідь неправдивих повідомлень, які створюють загрозу безпеці польоту повітр. судна. Обидві конвенції визнають злочином і спроби здійснення відповід. діянь. За названими конвенціями договірна д-ва, на території якої опиняється передбачуваний злочинець, якщо вона не видає його, зобов'язана без будьяких винятків і незалежно від того, чи злочин скоєно на її території, передати справу своїм компет. органам з метою крим. переслідування. Конвенції зобов'язують держави-учасниці включати злочини, пов'язані з Н. з. п. с. до будь-якого договору про екстрадицію, укладеного між договір, сторонами. Дви, не зв'язані між собою договорами про екстрадицію, можуть розглядати Конвенцію як прав, основу для видачі злочинців. Передбачено також, що коли будь-який неправомір. акт, пов'язаний з Н. з. п. с, здійснений або є близьким до здійснення, договірні д-ви вживають усіх належ, заходів для відновлення контролю закон, командира над повітр. судном або збереження за ним контролю над цим судном, сприяють його пасажирам та екіпажу у продовженні їх маршруту настільки швидко, наскільки це можливо. 20.VI 1972 Рада Безпеки ООН прийняла спец, резолюцію, в якій засудила «піратські акти в повітрі» й закликала всі д-ви розширити та активізувати спільні міжнар. зусилля у боротьбі з Н. з. п. с. У резолюції від 4.XI 1977 ГА ООН вказала на важливість спільних та індивід, заходів для запобігання Н. з. п. с. | |
НЕДІЙСНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ | |
---|---|
НЕДІЙСНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - підстави, що випливають з дефектів формування спільної волі сторін у процесі укладання ними договору міжнародного і не породжують прав, наслідків. Підстави Н. м. д. визначаються, насамперед, Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969. Так, згідно з п. 1 ст. 42 Конвенції дійсність договору або згода д-ви чи міжнар. організації на обов'язковість для них договору може оспорюватися лише на підставі даної Конвенції. Водночас було підтверджено, що норми міжнар. звичаєвого права і надалі регулюватимуть питання, які не вирішені в приписах Конвенції (ч. 8 преамбули). Підстави Н. м. д. містяться у ст. 46—53 розд. 2 «Недійсність договорів». Перша підстава стосується компетенції укладати договори відповідно до положень внутр. права д-ви та правил міжнар. організації. Так, передбачено, що міжнар. договір має визнаватися недійсним, якщо згода д-ви або міжнар. організації на його обов'язковість дана з явним порушенням норми внутр. права даної д-ви або правила даної міжнар. організації особливо важливого значення (п. 1—2 ст. 46). Порушення вважається явним також, якщо воно об'єктивно очевидне для будь-якої д-ви або будь-якої 282 міжнар. організації згідно з їх звичайною практикою і добросовісністю (п. З ст. 46). Друга підстава Н. м. д. — відсутність правомочності на його укладення. Так, ст. 47 передбачає, що коли правомочність представника на вираження згоди його д-ви або міжнар. організації на обов'язковість конкр. договору обумовлена спец, обмеженням, то на недотримання представником такого обмеження не можна посилатися як на підставу недійсності висловленої ним згоди, якщо тільки про це обмеження не були попередньо повідомлені д-ви або міжнар. організації, котрі брали участь у переговорах. Третя підстава Н. м. д. — помилка. Ст. 48 встановлює три принципових положення, у яких відтворюється існуюче право, а саме: д-ва або міжнар. організація можуть посилатися на помилку в договорі як на підставу недійсності своєї згоди на обов'язковість для них цього договору, коли помилка стосується факту або ситуації, які, за припущенням цієї д-ви або міжнар. організації, існували при укладенні договору і були суттєвою основою для її згоди на обов'язковість для них даного договору (п. 1); п. 1 не застосовується, якщо така д-ва або міжнар. організація своєю поведінкою сприяла виникненню цієї помилки або обставини були такими, що вона повинна була звернути увагу на можливу помилку (п. 2); помилка, що стосується лише формулювання тексту договору, не впливає на його дійсність (п. 3). Четверта підстава стосується обману. Так, відповідно до ст. 49 д-ва або міжнар. організація, що уклала договір під впливом обманних дій ін. д-ви чи міжнар. організації, які брали участь у переговорах, має право посилатися на обман як на підставу недійсності своєї згоди на обов'язковість для них такого договору. П'ята підстава — підкуп представника д-ви або міжнар. організації. Ст. 50 передбачає, що д-ва або міжнар. організація, вираження згоди яких на обов'язковість для них договору стало результатом прямого або опосередкованого підкупу їх представника, котрий брав участь у переговорах, може посилатися на такий підкуп як на підставу недійсності їх згоди на обов'язковість для них договору. Шоста підстава — примус представників д-ви або міжнар. організації. У ст. 51 вказано, що згода д-ви або міжнар. організації на обов'язковість для них договору, яка була виражена в результаті примусу їх представника діями або загрозами, спрямованими проти нього, не має ніякого юрид. значення. На практиці, однак, визначення прав, кваліфікації примусу при укладенні міжнар. договору є досить складною проблемою. Напр., неоднозначно тлумачиться це питання щодо нім.-чес. договору 1939, за яким було встановлено протекторат Німеччини над Богемією. Одні вчені, зокрема Г. Шварценбергер (Великобританія), розглядають укладення цього договору як примус проти учасника переговорів (чес. президента) і на цій підставі вважають його недійсним, тоді як інші — примусом проти самої д-ви. І хоча Міжнар. воєнний трибунал у Нюрнбергу 1946 характеризував цей договір як акт агресії, тобто як злочин, акт проти д-ви, в ін. випадках визначити те, що розуміти під примусом у процесі укладання договорів, досить складно. Так, свого часу виникало питання про міру допустимості певних політ., прав., екон. та ін. видів примусу або тиску при укладенні мир. договорів між 283 державами-переможницями і д-вами, що зазнали поразки в ході Першої та Другої світових воєн. Однак при оцінці зазначених договорів слід враховувати такий важливий чинник, як факт агресії. Проти д-ви, визнаної міжнар. співтовариством агресором, при укладанні з нею мирного договору допускалися елементи примусу, які відбивали в ньому надзвичайні умови, що випливали з наслідків війни. Сьомою підставою, яка відокремлює примус проти д-ви або міжнар. організації від примусу проти їх представників, є положення про те, що договір є незначним, коли його укладення стало результатом загрози д-ві або міжнар. організації силою або її застосування у порушення принципів міжнар. права, втілених у Статуті ООН (ст. 52). Восьма підстава Н. м. д. — міжнар. договір суперечить нормам заг. міжнар. права (jus cogens). Згідно зі ст. 53 договір є незначним, якщо він суперечить імперат. нормі заг. міжнар. права. В ній також міститься визначення згаданої норми: «оскільки це стосується даної Конвенції, імперативна норма загального міжнародного права є нормою, яка приймається і визнається міжнародним співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої неприпустиме і яка може бути змінена лише наступною нормою загального міжнародного права, що має такий самий характер». Водночас, згідно зі ст. 43, Н. м. д. відповідно до положень Конвенції або положень самого договору не зачіпає обов'язку д-ви чи міжнар. організації виконувати будь-яке встановлене в договорі зобов'язання, що має силу для цієї д-ви чи організації відповідно до міжнар. права, незалежно від договору. А ст. 44, у якій закріплено принцип подільності договір, положень, встановлює, що на підставу недійсності, передбачену Конвенцією, можна посилатися тільки стосовно всього договору, крім деяких випадків, зазначених у ст. 60. Крім того, за ст. 45 право посилатися на підставу недійсності договору втрачається, якщо д-ва чи міжнар. організація, після того як їй стало відомо про факти: а) явно погодилася з тим, що договір залежно від випадку має чинність, зберігає чинність чи залишається чинним, або б) повинна через свою поведінку вважатися такою, яка мовчазно погодилася з тим, що договір залежно від випадку має чинність, зберігає чинність чи залишається чинним. | |
НЕБЕСНІ ТІЛА | |
---|---|
НЕБЕСНІ ТІЛА - узагальнена назва природ, космічних об'єктів — Місяця, планет тощо. Термін «небесні тіла» утвердився ад хок у міжнародному космічному праві й використовується в міжнар. правових док-тах. Прав, режим Місяця та інших Н. т. визначений Договором про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1966 (Договором про космос). Згідно з цим актом косм. простір відкрито для дослідження і використання всіма д-вами без будь-якої дискримінації, на основі рівності та відповідно до міжнар. права, при вільному доступі у всі райони Н. т. У Договорі застерігається, що 281 дослідження і використання Н. т. — право усього людства і Н. т. не підлягають нац. привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими ін. способами. Ці та ін. положення Договору розвинені й конкретизовані в Угоді про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979. Нею встановлено, що поверхня або надра Місяця, а також ділянки його поверхні або надр, або природні ресурси там, де вони знаходяться, не можуть бути власністю будьякої д-ви, міжнар. міжурядової або неуряд. організації, нац. організації або неуряд. установи, або будь-якої фіз. особи. Розміщення на поверхні Місяця або в його надрах персоналу, косм. апаратів, обладнання, установок, станцій та споруд, включаючи конструкції, нерозривно пов'язані з його поверхнею або надрами, не створює права власності на поверхню або надра Місяця, або їх ділянки. Принцип непривласнення Н. т. не виключає, проте, права державучасниць на добуті на них зразки мінеральних та ін. речовин, доставлені на Землю. Визначальною у прав, режимі Н. т. є ст. 11 названої Угоди. Нею передбачається, що Місяць та інші Н. т., їхні природні ресурси належать до «спільної спадщини людства» і експлуатація цих ресурсів повинна регулюватися міжнар. режимом, який д-ви встановлять, коли буде очевидним, що така експлуатація стане можливою найближчим часом. Важливими елементами міжнар.-прав, режиму Н. т. є положення: про використання Н. т. винятково у мир. цілях; про міжнар. відповідальність за нац. діяльність на Н. т., незалежно від того, здійснюється вона уряд, органами чи неурядовими юрид. особами; про необхідність уникати шкідливого забруднення Місяця і вживати заходів запобігання порушенню рівноваги в його середовищі, що склалася, та ряд ін. | |
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ - інститут міжнародного приватного права, що характеризує належність особи юридичної до певної дви. За доктриною цієї галузі права термін «національність юридичної особи» застосовується для визначення її особистого закону (lex personalis). Термін «національність» щодо юрид. осіб має умов, характер, тому в зак-ві частіше застосовується категорія «особистий закон» юрид. особи. За цим законом визначаються питання статусу юрид. особи: чи є організація юрид. особою, коли виникає і припиняється її право- та дієздатність, який її обсяг, як створюється, реорганізується та ліквідується юрид. особа, яка частка майна такої особи, її філій і представництв, які повноваження мають її органи управління, як розподіляється майно при ліквідації тощо. З приводу встановлення особистого закону юрид. особи вироблено ряд ознак, за якими відповідне утворення кваліфікується як таке, що володіє правосуб'єктністю. Критерії належності юрид. особи до тієї чи ін. д-ви відповідають у доктрині 280 чотирьом осн. теоріям, які беруть за вирішальну ту чи ін. ознаку юрид. особи: громадянство фіз. осіб, котрі формують юрид. особу (теорія фікції та теорія контролю); місце розміщення капіталу (теорія цільового майна, або теорія центру експлуатації); місцезнаходження кер. центру юрид. особи (теорія осілості); статутний критерій — місце інкорпорації (нормат. теорія, або теорія інкорпорації). Згідно з теорією фікції юрид. особа — це правова фікція, за якою стоять реальні люди — носії прав та обов'язків. Вважається, що юрид. особа належить до тієї д-ви, гр-ни якої контролюють її діяльність. У сучас. доктрині теорія фікції отримала назву теорії контролю. Критерій місця розміщення капіталу лежить в основі теорії цільового майна, яка розглядає юрид. особу як сукупність майна, призначеного для певної мети. В наш час ця доктрина має назву теорії центру експлуатації. її зміст зводиться до того, що особистим законом юрид. особи є право тієї країни, де вона здійснює свою вироб. діяльність. Значного поширення набула теорія осілості. Поняття осілості по-різному тлумачиться у різних країнах. В одних випадках мається на увазі т. з. статутна осілість, тобто місце, визначене самими засновниками в статуті. Теорія місцезнаходження кер. органів юрид. особи як критерій її національності пов'язана з т. з. органічною теорією. Згідно з нею юрид. особа — це не фікція, а соціальний організм, територіально пов'язаний з місцезнаходженням його органів. Теорія інкорпорації виходить з того, що існування юрид. особи встановлюється д-вою, на території й відповідно до зак-ва якої затверджено або зареєстровано статут такої особи. Принцип визначення Н. ю. о. на підставі критеріїв інкорпорації та місцезнаходження є панівним підходом у сучас. міжнар. приватному праві. Специф. проблемою міжнар. приватного права є визначення особистого закону транснац. компаній. Будучи вагомим фактором розвитку сучас. міжнар. відносин і самостійним екон. інститутом, транснац. компанії не отримали достатньої прав. бази. Переважна більшість вітчизн. юристів-міжнародників заперечує їх міжнар. правосуб'єктність, однак, оскільки ці корпорації складаються з окр. компаній, що діють у різних країнах, більшість спеціалістів у галузі міжнар. приват. права заперечує і нац.-прав. суб'єктність транснац. компаній у цілому за законами однієї д-ви, а визнає лише правосуб'єктність окр. складових частин, тобто компаній, що є суб'єктами нац. права конкр. держав. | |
НАРАДА З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ - (НБСЄ) | |
---|---|
НАРАДА З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ - (НБСЄ) - загальноєвроп. форум держав, який відбувся у три етапи впродовж 1973—75. В Нараді взяли участь 33 європ. країни (Албанія відмовилась), а також США та Канада, зважаючи на їх роль у повоєн. врегулюванні в Європі. На першому етапі в м. Гельсінкі (Фінляндія, 3—7.VII 1973) було затверджено порядок денний, який передбачав обговорення питань про безпеку в Європі, співробітництво в галузі економіки, науки і техніки та навкол. середовища, співробітництво в гуманітарних та ін. галузях і наст, кроки після Наради. На другому етапі в м. Женеві (Швейцарія, 18.ІХ 1973 - 21.VII 1975) було вироблено й погоджено домовленості з усіх пунктів порядку денного. Перший етап був проведений на рівні міністрів закорд. справ, другий — на рівні делегатів та експертів, призначених державами-учасницями. Третій етап Наради відбувався у Гельсінкі 30.УІІ — 1 .VIII 1975 на рівні найвищих політ, та держ. керівників країн. Делегацію СРСР очолював тодішній Ген. секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв. НБСЄ підбила політ, підсумки Другої світової війни 1939—45, зафіксувала непорушність політ.-територіального статус-кво в Європі, зробила значний внесок у зміцнення європ. безпеки, миру в усьому світі. Форум завершився підписанням Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 (Гельсінського акта). В ньому сформульовано принципи, що визначають правила і норми взаємовідносин та співробітництва держав. Учасники Наради передбачили заходи щодо подальшої конкретизації домовленостей, у т. ч. на спец, зустрічах з окр. питань. У 1977—78 в м. Белграді (Югославія), 1980—81 в м. Мадриді (Іспанія) відбулися наради, на яких розглядалися питання про хід реалізації Заключного акта. В 90-х pp. 20 ст. згідно з положеннями Паризької хартії для нової Європи 1990 відбувався процес інституціоналізації НБСЄ, який завершився утворенням Організації з безпеки і співробітництва в Європі. | |
МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938 | |
---|---|
МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938 - міжнар. угода про передачу Німеччині Судетської обл. Чехословаччини. Підписана в Мюнхені 29.ІХ 1938 главами урядів Німеччини, Великобританії, Франції та Італії. Складалася з преамбули та 8 статей. До пакета док-тів входили також доповнення до угоди, декларація, додаток до декларації та угода про утворення міжнар. комісії, яка повинна була визначити процедуру передачі території та нові міждерж. кордони. Відповідно до М. у. 1938 окупація Судет нім. військами мала відбутися 1—10.Х 1938. Виконання угоди стало фактом розчленування Чехословаччини: до Німеччини відійшли 1/5 її території разом з усіма наявними там спорудами та 1/4 населення. Нім. кордон проліг за 40 км від Праги. Крім того, доповнення до угоди передбачало врегулювання питання про польс. та угор. меншини в Чехословаччині, після чого Німеччина та Італія зобов'язувалися надати їй міжнар. гарантії щодо нових кордонів. Декларація встановлювала строк відповідного врегулювання — 3 місяці. Проте 2.Х 1938 польс. війська окупували м. Те-шин і прилеглі до нього території у Тешинській Сілезії, що належала Чехословаччині. 2. XI 1938 перший Віден. арбітраж (див. Віденські арбітражі 1938 і 1940) прийняв рішення про передачу Угорщині пд. районів Словаччини та Карпатської України. 11—12.III 1939 за участю Німеччини було утворено незалежну Словаччину; 15 березня того ж року нацист, війська окупували Чехію та Моравію, які було проголошено нім. протекторатами. Тоді ж Угорщина захопила Карпатську Україну. Порушення А. Гітлером Мюнх. угоди перекреслило сподівання лідерів Великобританії та Франції відвернути нім. загрозу, а сама угода фактично заохотила агресію тоталітарних режимів. М. у. 1938 було засуджено на Нюрнберзькому процесі. Згідно з договором між Чехословацькою Соціалістичною Республікою та Федеративною Республікою Німеччини про нормалізацію взаєм. відносин 1973, угоду визнано як таку, що з самого початку не відповідала нормам міжнар. права. | |
МОРСЬКЕ ЯДЕРНЕ СУДНО | |
---|---|
МОРСЬКЕ ЯДЕРНЕ СУДНО - судно, обладнане ядер, енергет. установкою. На М. я. с. поширюються заг. правові норми, якими визначається правовий статус звичайних суден. Однак правовий статус М. я. с. має особливості, пов'язані з тех. характеристиками ядерної енергет. установки. Це стосується, насамперед, правил безпеки мореплавства. Так, за Кодексом торговельного мореплавства України, ядерне судно має право зайти в тер. море України за умов, якщо: а) порт оголошено відкритим для заходу ядер, суден; б) інформацію про безпеку такого судна заздалегідь подано до М-ва тр-ту України і М-ва екології та природ, ресурсів України; в) М-во тр-ту України і М-во екології та природ, ресурсів України не забороняють такий захід ядер, суден (ст. 25). Міжнар.-правовими док-тами з питань мореплавства, що враховують специф. особливості ядер, суден як потенц. джерел підвищеної небезпеки, встановлено спец, правила мореплавства цих суден. Так, згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982, іноз. судна з ядер, двигунами під час здійснення права мирного проходу повинні мати на борту відповідні док- 278 ти і вживати особливих застережних заходів, визначених для вказаних суден міжнар. угодами (ст. 23). Відповідно до Міжнар. конвенції з охорони людського життя на морі 1974 д-ва прапора повинна забезпечити безпеку використання на ядер, судні радіоакт. мат-лів, тобто без виникнення надмірної радіації або ін. ядер, небезпеки на самому судні — для екіпажу і пасажирів, а за його межами — для населення, вод. шляхів, прод. або вод. ресурсів (правила 6, 7-а, 11 гл. VIII). За КТМ України ядерне судно має бути тільки в держ. власності. | |
МОДУС ПРОСЕДЕНДІ | |
---|---|
МОДУС ПРОСЕДЕНДІ - (лат. modus prosedendi — спосіб дії) — термін, що використовується у дип. практиці й означає, яким чином та в якому порядку мають бути виконані ті чи ін. зобов'язання або дії. | |
МОДУС ВІВЕНДІ | |
---|---|
МОДУС ВІВЕНДІ - (лат. modus vivendi - спосіб життя, спосіб існування) — 1) Тимчас. угода з міжнар. питань, яка укладається за обставин, що не дають змоги досягти в даний час пост, або тривалої домовленості. Передбачає остаточне врегулювання питання у майбутньому шляхом укладення пост, угоди. 2) Фактич. стан відносин, що визнається заінтересованими сторонами. | |
МОВЧАЗНА ЗГОДА | |
---|---|
МОВЧАЗНА ЗГОДА - процедурна форма (процедурний прийом) у дипломатичній практиці, з допомогою якої визначається позиція того чи ін. учасника міжнар. правовідносин або сторони в міжнародному договорі за відсутності ясно вираженого ними волевиявлення. Особливо часто М. з. застосовується у практиці перегляду чи внесення поправок до багатостор. міжнар. договорів, як це передбачено, зокрема, в Конвенції ООН по морському праву 1982, згідно з якою будь-яка держава-учасниця може шляхом направлення письм. повідомлення на ім'я Ген. секретаря ООН запропонувати поправку до даної Конвенції для її прийняття за спрощеною процедурою без скликання конференції. Якщо через 12 місяців з дати розповсюдження цього повідомлення жодна з держав-учасниць не заперечить проти запропонованої поправки або пропозиції про її прийняття за спрощеною процедурою, запропонована поправка вважається прийнятою. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 встановила 277 правило естопеля. Воно означає, що д-ва, яка не вжила заходів для припинення дії договору, укладеного на порушення її внутр. права внаслідок помилки, обману, підкупу її представника, примусу чи всупереч імперат. нормі міжнар. права (jus cogens), в розумний строк після того, як їй стало відомо про вказані факти, вважається мовчазно згодною з тим, що цей договір дійсний. Концепція М. з. застосовується також у міжнар. суд. та арбітраж, практиці при розгляді тер. спорів, причому в цій галузі теж використовується правило естопеля. Нарешті, поняття М з. розглядається як один із способів нормотворення, коли йдеться про встановлення звичайної норми міжнар. права, тобто загальнообов'язкового правила поведінки, що сформувалося в результаті тривалої, однотипної та усталеної практики багатьох (більшості) суб'єктів міжнар. права за відсутності чітко висловленої (expressis verbis) незгоди з цим правилом з боку решти учасників міжнар. спілкування. | |
МІСІЯ | |
---|---|
МІСІЯ - (лат. missio — посилання, відправлення) — 1) делегація, яка направляється в ін. країну з відповід. дорученням; 2) пост, або тимчасове дипломатичне представництво, очолюване посланником чи повіреним у справах. | |
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОНРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ - (МЗС України) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОНРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ - (МЗС України) — центр, орган виконавчої влади, який забезпечує проведення зовн. політики д-ви і координацію діяльності у сфері зовн. зносин України. Перше зовнішньополіт. відомство України було сформовано 12(25).ХІІ 1917, коли за пропозицією В. К. Винниченка у складі Генерального секретаріату УНР було утв. Секретарство міжнар. справ. При утворенні Союзу РСР союзні республіки, в т. ч. Українська СРР, були позбавлені права проводити зовнішньополіт. діяльність. 1923 було ліквідовано Нар. комісаріат закорд. справ УСРР. 1.ІІ 1944 сесія ВР СРСР прийняла Закон «Про надання Союзним Республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного комісаріату закордонних справ із загальносоюзного в союзно-республіканський народний комісаріат». Відповідно до цього 5.ІІ 1944 була прийнята постанова політбюро ЦК КП(б)У та указ Президії ВР УРСР про утв. Нар. комісаріату зовн. справ УРСР. У період 1944-91 діяльність МЗС була орієнтована переважно на участь в ООН, роботі в ін. міжнар. організаціях. З проголошенням держ. незалежності України (1991) були розширені структура і повноваження МЗС, по-новому сформульовані його завдання. Нині діяльність цього органу регулюється Положенням про Міністерство закордонних справ України, затв. указом Президента України від 3.IV 1999. Відповідно до цього акта МЗС бере участь у забезпеченні нац. інтересів і безпеки України; сприяє забезпеченню стабільності міжнар. становища України, піднесенню її міжнар. авторитету; створює сприятливі зовн. умови для зміцнення незалежності, держ. суверенітету, екон. самостійності та збереження тер. цілісності України; захищає права та інтереси гр-н і юрид. осіб України за кордоном; сприяє розвиткові зв'язків із зарубіж. укр. громадами та надає їм підтримку і захист відповідно до норм міжнар. права та чинного зак-ва України; забезпечує цілісність та узгодженість зовнішньополіт. курсу д-ви. МЗС України здійснює свої повноваження як безпосередню, так і через дип. представництва та коне, установи України за кордоном, представництва України при міжнар. організаціях, представництва МЗС України на тер. України, а також організації та установи, що належать до сфери його управління. На поч. 2000 за кордоном функціонували 60 посольств України, 8 пост, представництв при міжнар. організаціях і 69 коне, установ. МЗС має свої представництва і в Україні — Одесі, Сімферополі та Ужгороді. При М-ві діє Дипломатична академія України для підготовки спеціалістів у сфері міжнар. відносин. М-во має право: одержувати в установленому зак-вом порядку від міністерств, ін. центр, органів викон. влади, органів місц. самоврядування, а також підприємств, установ і організацій док-ти і матеріали, а від органів статистики — стат. дані для виконання покладених на нього завдань; залучати вчених, спеціалістів центр, і місц. органів викон. влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; утворювати в разі потреби за погодженням з ін. заінтересованими центр, органами викон. влади в межах своєї компетенції комісії та експертні групи, залучати на договірній 276 основі фахівців для підготовки проектів актів зак-ва, здійснення їх експертизи і надання консультацій; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; разом з відповідними центр, органами викон. влади здійснювати контроль у межах своєї компетенції за цільовим використанням держ. коштів, виділених на реалізацію програм, проектів, а також міжнар. програм; відповідно до зак-ва України застосовувати дисциплінарні стягнення до працівників, які перебувають у трудових відносинах з МЗС України. Очолює МЗС міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України. Міністр підпорядковується безпосередньо Президенту з питань, що належать до конст. повноважень Президента України. Міністр здійснює керівництво МЗС України, Дипломатичною академією при МЗС, ін. установами та організаціями, що належать до сфери його управління, а також забезпечує керівництво дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном, представництвами України при міжнародних організаціях. В МЗС діє колегія у складі міністра (голова колегії), заступників міністра, ін. керівних працівників М-ва і ректора Дип. академії. Колегія приймає рішення, які проводяться в життя наказами міністра закорд. справ. МЗС України у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. | |
МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ ДОГОВОРИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ ДОГОВОРИ - вид договорів міжнародних, що регулюють торг.-екон. відносини між д-вами. Встановлюють заг. правовий режим торгівлі між країнами і мають різні найменування: договір про дружбу, торгівлю та мореплавство; про торгівлю і навігацію та ін. Окрім заг. режиму торгівлі, М. т. д. можуть визначати статус фіз. та юрид. осіб, встановлюють режим судноплавства і роботи ін. видів тр-ту тощо. Розрізняють М. т. д., які містять норми заг. порядку (напр., торг, договори, угоди про товарообіг і платежі, угоди про режим інвестицій, податки тощо) та м. т. д., які передбачають конкр. зобов'язання сторін (н.-т. співробітництво в певних галузях, сприяння у буд-ві об'єктів тощо). Договори укладаються як на двосторонній, так і на багатостор. основі. Прикладом багатосторонніх М. т. д. є Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі 1994 (СОТ), а також ін. угоди СОТ. Найпоширеніші такі М. т. д.: договори про торгівлю і мореплавство (закріплюють осн. умови здійснення міждерж. торг, відносин і укладаються здебільшого на тривалі строки); угоди про товарообіг (встановлюють узгоджені контингенти товарів, тобто найменування та кількість товарів, які д-ви постачають одна одній протягом певного періоду часу); угоди про платежі (визначають порядок розрахунків між д-вами з питань, пов'язаних з товарообігом); клірингові угоди (з метою збалансування взаєм. платежів); визначають порядок взаєм. розрахунків у зовн. торгівлі шляхом заліку зустрічних вимог і зобов'язань; кредитні угоди (регулюють міждерж. відносини у валютно-кред. галузі, передбачаючи умови та порядок кредитування); угоди про оподаткування (спрямовані на усунення подвійного оподаткування); угоди про екон. та н.-т. співробітництво (мають комплексний характер і визначають галузі міждерж. співпраці та інституц. механізм виконання цих угод); угоди про співробітництво держав у конкр. галузях (тр-т, зв'язок, інвестиції); містять положення, які регулюють відносини між д-вами у певній галузі та визначають права і обов'язки сторін. | |
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ - передбачені у міжнар. праві правила організації і діяльності інститутів місц. самоврядування. Мають своїм першоджерелом Загальну декларацію прав людини 1948, яка закріплює право кожної людини брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників (ст. 21). Даний принцип конкретизовано в Європейській типовій конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади 1980, Європейській хартії місцевого самоврядування 1985, Всесвітній декларації місцевого самоврядування 1985, Європейській хартії міст 1992. В останній, зокрема, проголошується, що «всі жителі міст мають рівні права на правову та екологічну безпеку, роботу, житло, безпечний рух, охорону здоров'я, спорт і дозвілля, культуру, інтеграцію багатьох культур, якісну архітектуру, гармонійне життя, політичне життя, економічний розвиток, послуги і товари, раціональне використання природних ресурсів, розвиток особистості, співробітництво між містами, фінансову забезпеченість, рівноправність»; ці права належать усім міським жителям без дискримінації незалежно від статі, віку, походження, раси, релігії, соціально-екон. чи політ, становища, фіз. та псих, недоліків. Декларація принципів місц. самоврядування у державах — учасницях СНД (1994) передбачає, що екон. самостійність місц. самоврядування гарантується: державною підтримкою розвитку прод. сфери шляхом податкової, інвестиц. та кредитної політики; наявністю власних бюджет, доходів і достатнім рівнем закріплених доходів; забороною на вилучення вільних бюдж. коштів; забезпеченням стабільності екон. законодавства. У Стамбульській декларації з проблем поселень людей 1996 проголошується, що «для поліпшення якості життя у поселеннях людей слід боротися з погіршенням його умов». У док-ті розглянуто такі проблеми, як нежиттєздатні моделі споживання та в-ва, нерац. зміни серед населення, його надмірна концентрація, бездомність, зростання злиднів, безробіття, злочинність та насильство, погіршення умов навкол. природ, середовища тощо. У Європейській хартії регіонального самоврядування 1999 підкреслюється, що «регіон як суттєвий компонент держави свідчить про різноманітність Європи, сприяє збагаченню її культури з належною повагою до її традицій та історичної спадщини, сприяє її економічному добробуту». Зазначено, що міжрегіональне і транскордонне співробітництво роблять цінний і необхідний внесок у побудову Європи. Під регіон, самоврядуванням розуміється «право і реальна здатність найбільших територіальних утворень всередині кожної держави, що мають виборні органи і знаходяться в адміністративному плані між центральним керівництвом та місцевими органами влади, що користуються прерогативами самоорганізації, чи 274 прерогативами, що звичайно асоціюються з центральною владою, брати на себе, під свою відповідальність і в інтересах свого населення суттєву частину суспільних справ відповідно до принципу субсидіарності». В хартії закріплено власні і делеговані повноваження регіонів, регулюються порядок взаємовідносин з місц. органами влади, їх права у сфері міжрегіон. і транскорд. зв'язків, питання участі у справах д-ви, європ. і міжнар. справах. Встановлено принципи організації регіонів, питання регіон, фінансів, порядок захисту права регіон, самоврядування тощо. М. с. м. с. містяться і в ін. міжнар.-правових актах. Ці стандарти враховуються Україною в процесі відповідної закон, діяльності і практиці місц. самоврядування. | |
МІЖНАРОДНІ СЛУЖБОВЦІ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ СЛУЖБОВЦІ - гр-ни тієї чи ін. д-ви, які перебувають на службі в апараті міжнар. організації. В науковій л-рі для визначення цього поняття вживаються також терміни «міжнародні посадові особи», «міжнародні чиновники», «співробітники міжнародних організацій», «міжнародні цивільні службовці». В установчих док-тах міжнар. організацій системи ООН, у міжнар. угодах уживається, як правило, уніфікований термін «персонал міжнародної організації». Правовий статус і умови праці М. с. визначаються установчими док-тами міжнар. організацій, спец, конвенціями про привілеї та імунітети, угодами про штаб-квартири міжнар. організацій, актами самих міжнар. організацій (напр., правилами процедури органів), а також окр. внутрідерж. актами. М. с. слід відрізняти від дип. персоналу. Осн. завдання М. с— забезпечення діяльності міжнар. організації, їх правовий статус має функц. характер на відміну від статусу дипломатів як представників д-ви. Вищі посад, особи (ген. секретар, його заступники) наділені дип. привілеями та імунітетами, ін. персонал міжнар. організації — т. з. функціональними (спеціальними) привілеями та імунітетами, необхідними для виконання функцій, пов'язаних з діяльністю організації. М. с. відповідальні тільки перед міжнар. організацією і користуються імунітетом від юрисдикції д-ви перебування організації при виконанні своїх посад, обов'язків. М. с. повинні утримуватись від будь-яких дій, які могли б вплинути на їх статус як міжнар. посад, осіб. Держави — члени міжнар. організації зобов'язані поважати міжнар. характер персоналу міжнар. організації. Вища посад, особа міжнар. організації (ген. секретар, президент тощо) обирається, як правило, вищим органом організації. Він призначає персонал секретаріату з урахуванням принципу справедливого і широкого 273 геогр. представництва, забезпечення високого рівня працездатності, ефективності й добросовісності. | |
МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ - розрахунки юрид. та фіз. осіб (резидентів і нерезидентів), що перебувають на тер. України, з юрид. або фіз. особами, які знаходяться на тер. ін. держав, за придбані (продані) ними товари (роботи, послуги). Особливість правового регулювання М. р. полягає передусім у тому, що при їх здійсненні в платіж, операції можуть брати участь суб'єкти міжнар. права — д-ви та їх органи, нац. (центральні) банки, міжнар. фінансові організації, а також іноз. юрид. і фіз. особи. Організаційно і технологічно ця особливість зумовлена там, що при здійсненні міжнар. платежів розрахунковим центром може бути: по-перше, нац. (державний) центральний банк; по-друге, кореспондентська мережа комерц. банків. При проведенні розрахунків і платежів з банків, установами ін. держав, що знаходяться поза юрисдикцією України, учасники розрахункових і платіж, операцій повинні керуватись рядом міжнар.-правових актів (документів). Правову базу, що регулює М. р., умовно можна поділити на: а) відповідні норми банків.,фін. і цив. зак-ва України; б) нац. зак-во іноз. держав у сфері 272 розрахунків; в) нормат.-правову базу двостор. угод України. Остання переважно являє собою пакет міждерж. угод України з д-вами СНД, що пов'язано з особливим режимом їх сучас. взаємовідносин, у т. ч. в розрахунковій сфері; г) нормат. базу спеціально утворених міжнар. банків, фін. та ін. організацій. Сфера М. р. регулюється і міжнародними звичаями, кодифікація яких здійснюється Міжнародною торговою палатою (МТП) у формі уніфікованих правил, зокрема: для договірних гарантій (у ред. 1978), для гарантій за вимогою (у ред. 1992), для документарних акредитивів (у ред. 1993), по інкасо (у ред. 1995) тощо. Зафіксовані в цих правилах норми за своєю юрид. природою мають диспозитивний характер. Крім того, міжнар. розрахункові відносини регулюються Тимчасовим законом ЮНСІТРАЛ про міжнар. кредитні перекази, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі (1930), Правовим керівництвом ЮНСІТРАЛ щодо електрон, переказу коштів та ін. Відповідно до цих актів при здійсненні міжнар. платежів і розрахунків застосовуються акредитивна, інкасова, чекова форми М. р. та ін. форми банк, переказу. | |
МІЖНАРОДНІ РІКИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ РІКИ - ріки, які перетинають тер. двох або більше д-в або є кордоном між ними і мають суднопл. сполучення з морем. До таких М. р. належать Амазонка, Дніпро, Дунай, Ельба, Конго, Ла-Плата, Майн, Нігер, Одер, Рейн та ін. Окр. частини М. р. входять до держ. території відповідної прибереж, д-ви і знаходяться під її суверенітетом. Міжнар.-правовий режим використання М. р. встановлюється і регулюється прибереж, д-вами на основі укладених між ними угод або норм звичаєвого права. Згідно з принципом свободи торг, судноплавства на М. p., який склався у міжнар. праві ще з часів Віденського конгресу 1814—15, торг, навігація на М. р. є вільною і відкритою для гр-н, торг, суден і товарів усіх держав. Цей принцип підтверджений і сучас. угодами прибереж, держав, напр. Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 (ст. 1). Водночас забороняється плавання по М. р. у мирний час військових суден неприбереж. держав. Що ж стосується військових суден прибереж, держав, то їх плавання дозволяється лише за домовленістю між заінтересованими д-вами. Для розв'язання багатьох питань, що виникають у зв'язку з навігацією по М. р., буд-вом на них гідротех. споруд, підтриманням екол. чистоти і безпеки д-ви створюють спец, органи — комісії. Україна бере активну участь у роботі Дунайської комісії, до складу якої входять представники всіх придунайських держав. Україна є також учасницею Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948. | |
МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ - перевезення вантажів, пасажирів, багажу (товаробагажу) і пошти різними видами тр-ту, що здійснюється між двома або більше пунктами на умовах, установлених міжнар. угодами. Засобами регулювання М. п. є внутр. зак-во і міждерж. угоди (міжнар. договори). Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України перевезення залізнич. тр-том вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнар. сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнар. сполучення. Так, у межах СНД діє Тимчасова угода держав — учасниць Співдружності про перевезення пасажирів, багажу залізницями у міждерж. сполученні 1993, Угода про спільне використання вантажних вагонів і контейнерів 1993, Інструкція по актово-претензійній роботі на залізницях держав — учасниць Співдружності, Латвійської Республіки, Литовської Республіки та Естонської Республіки від 26—27.V 1994 та ін. Україна не є учасницею Угоди про міжнародні залізничні перевезення 1980, але в межах країн СНД використовується встановлена цим документом форма залізнич. вантажної накладної. У сфері міжнар. автомоб. перевезень діють Угода про загальні умови виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами від 5.ХІІ 1970, двостороння Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 1993 та ін. Україною ратифіковані Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944, Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, 1929 та Гаазький протокол щодо поправок до Варшавської конвенції 1955, підписані протоколи й угоди (міжурядові) про повітр. сполучення з Туреччиною (1992), Китаєм (1992), Грузією (1993) та ін. д-вами. Кодексом торговельного мореплавства України (ст. 132) передбачено, що перевезення між портами України та іноз. портами можуть здійснюватись як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноз. прапором. У галузі міжнар. торг, мореплавства Україна 271 дотримується правил Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924. Крім того, нею укладено двосторонні міжурядові угоди про торг, мореплавство з Грузією (1993), Болгарією (1998) та ін. д-вами. | |
МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИНИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИНИ - суспільно небезпечні умисні посягання на життєво важливі інтереси міжнар. співтовариства, основи існування держав і народів — міжнар. мир і безпеку. Такі посягання є порушенням д-вою міжнар.-право-вих норм, що мають основоположне значення для забезпечення міжнар. миру і безпеки, захисту людської гідності чи навколиш. природ, середовища. Об'єктами цих злочинів виступають заг. мир і міжнар. безпека, основи співіснування народів і держав. Об'єкт злочину є одним з чинників, що зумовлюють великий ступінь сусп. небезпечності М. з., які є серйозним порушенням зобов'язань стосовно всіх членів міжнар. співтовариства, імперат. норм міжнар. права. М. з. слід відрізняти від злочинів міжнародного характеру, які за ступенем сусп. небезпечності є менш небезпечними діяннями. На відміну від злочинів міжнар. характеру, за вчинення М. з. відповідальність кримінальна фіз. осіб пов'язана зі злочин, діяльністю д-ви, яка є суб'єктом відповідальності міжнародно-правової. Осн. перелік М. з. містить статут Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (1945): злочини проти миру, воєнні та злочини проти людяності (ст. 6). Перелік воєнних злочинів і злочинів проти людяності був доповнений чотирма Женев. конвенціями про захист жертв війни 1949 і двома Дод. протоколами до них 1977. До таких злочинів, зокрема, віднесено: посягання на життя, здоров'я, недоторканність особи (вбивства, тортури, заподіяння шкоди здоров'ю, нелюдське поводження, включаючи біол. експерименти, тілесні покарання тощо); посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, примушування до проституції, непристойне посягання у будь-якій формі; взяття заручників; колект. покарання; незаконне, свавільне і здійснюване у великому масштабі руйнування та привласнення майна, що не викликається воєн, необхідністю; примушування військовополоненого або цив. особи служити у військ, чи допоміжних формуваннях ворожої д-ви; позбавлення цих осіб права на неупереджене і норм, судочинство; перетворення цив. населення або окр. цив. осіб на об'єкт 268 нападу; перетворення неохоронюваних місцевостей і демілітариз. зон на об'єкт нападу; віроломне використання розрізнювальних емблем Черв. Хреста (Черв. Півмісяця або Черв. Лева і Сонця) чи ін. захис. знаків, визнаних Женев. конвенціями 1949 і Протоколом І (1977) до них, тощо. Серйоз. порушеннями Дод. протоколів до Женев. конвенцій вважаються і такі дії: переміщення окупац, д-вою частини її власного цив. населення на окуповану нею територію або депортація чи переміщення всього або частини нас. окупованої території у межах цієї території чи за її межі; застосування практики апартеїду та ін. дій, що ображають гідність особи і грунтуються на расовій дискримінації; перетворення чітко впізнаваних істор. пам'ятників, творів мист-ва або місць відправлення культу, визнаних культур, цінностями з особливим захистом, на об'єкт нападу, внаслідок чого вони зазнають великих руйнувань; позбавлення осіб, які користуються захистом, права на неупереджене і норм, судочинство. Перелік воєнних злочинів був конкретизований у статуті Міжнар. трибуналу для кол. Югославії, прийнятому РБ ООН 25.У 1993. Серед порушень законів та звичаїв війни, зокрема, вказані (ст. 3): застосування отруйних речовин та ін. видів зброї, призначених для спричинення надмірних страждань; безглузде руйнування міст, селищ або січ чи спустошення, в якому не було воєн, необхідності; напад на незахищені міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів; захоплення, руйнування або умисне пошкодження культових, благодійних, навч., худож. і наук, установ, істор. пам'яток і худож. та наук, творів; пограбування сусп. або приват, власності. Статут Міжнар. трибуналу для кол. Югославії встановив юрисдикцію стосовно «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права», до яких віднесено порушення загальновизнаних норм захисту жертв війни, як вони встановлені в Женев. конвенціях 1949 («право Женеви»), і правил ведення війни, як вони визначені в Гааз. конвенціях 1899 та 1907 («право Гааги»), а також геноцид і злочини проти людяності. Перелік злочинів проти людяності конкретизований статутами Міжнар. трибуналів для кеш. Югославії та Руанди (утв. РБ ООН 1994). До їх переліку включені злочини, що вчиняються у рамках широкомасштабного або систем, нападу на цив. населення за нац., політ., етнічними, расовими або реліг. мотивами (ст. З статуту Міжнар. трибуналу для Руанди) або коли вони вчиняються у ході збройного конфлікту і спрямовані проти будь-якого цив. населення (ст. 5 статуту Міжнар. трибуналу по кол. Югославії): вбивство, знищення, поневолення, депортація, ув'язнення, тортури, зґвалтування, переслідування за політ., расовими або реліг. мотивами, ін. нелюдські акти. На відміну від статутів Нюрнберзького і Токійського міжнар. воєнних трибуналів, за статутами Міжнар. трибуналів по кол. Югославії та Руанді відповідні діяння вважаються злочинами проти людяності, коли вони вчиняються у ході не лише міжнародного, а й внутрідерж. збройного конфлікту. До юрисдикції Міжнар. трибуналу по Руанді, крім злочинів проти людяності (ст. 3), віднесено також геноцид (ст. 2) і порушення ст. З, зміст якої є спільним для Женев. конвенцій 1949 і Протоколу II (1977); ст. 4, у якій ідеться, зокрема, 269 про посягання на життя, здоров'я, фіз. та псих, благополуччя осіб, у т.ч. вбивства, а також таке жорстоке поводження, як тортури, каліцтво або будьякі форми тілесного покарання; колект. покарання; взяття заручників; посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, зґвалтування, примус, проституція і будь-які форми непристойного нападу; акти тероризму; мародерство. Питання співробітництва держав у боротьбі з геноцидом регламентовані Конвенцією про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948. Серед міжнар. злочинів в окр. групу Конвенцією про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 виділені злочини проти людства (зокрема, вигнання внаслідок збройного нападу або окупації та нелюдські дії, які є результатом політики апартеїду, а також злочин геноциду; ст. 1). Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 також кваліфікує апартеїд як злочин проти людства (ст. 1). 3. XII 1973 ГА ООН проголосила принципи міжнар. співробітництва стосовно виявлення, арешту, видачі та покарання осіб, винних у воєн, злочинах і злочинах проти людства, зокрема положення про те, що такі особи підлягають покаранню, коли б і де вони не вчинили ці злочини. До міжнар. воєн, злочинів належить небезпечне дчя цивілізації посягання на навкол. природ, середовище — екоцид. Він може виявлятися як: примус, використання природ, умов і явищ для досягнення воєн, переваги над противником за допомогою ведення геофіз. війни (штучна зміна динаміки, складу чи структури планети Земля — вулканічна діяльність, землетруси тощо); метеорол. війни (урагани, лавини, зсуви, цунамі тощо); широке застосування зброї масового знищення та ін. озброєнь невибіркової дії: ядерної, променевої, радіол., бактеріол., токсич., запалювальної, інфразвукової, радіочастотної та ін. Конвенція про заборону воєнного або будь-якого ін. ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 забороняє використання будь-яких засобів впливу для зміни шляхом цілеспрямованого керування природ, процесами динаміки, складу і структури Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідросферу й атмосферу, або косм. простору (ст. 2 Конвенції). Протоколом І до Женев. конвенцій 1949 заборонено також застосовувати методи або засоби ведення воєн, дій, котрі мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довготривалої і серйозної шкоди природ, середовищу (ст. 35). До М. з. належать агресія, визначення якої дала ГА ООН 1974, а також рабство і работоргівля. 1926 була підписана Конвенція про рабство, а 1956 — Дод. протокол до неї. Комісія міжнар. права ООН прийняла 1991 в першому читанні проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства, який подала Ген. секретареві ООН. У проекті до зазначених злочинів віднесено агресію, погрозу агресією, втручання у внутр. або зовн. справи д-ви, колоніальне панування та ін. форми іноз. панування, геноцид, апартеїд, системат. і масове порушення прав людини, виключно серйозні воєнні злочини, умисну і серйозну шкоду навкол. середовищу, міжнар. тероризм та ін. Хоча цей проект не є джерелом міжнар. крим. права, але він вказує напрями його можливого розвитку. Суб'єктом міжнар.-правової відповідальності (політ., 270 матеріальної, моральної) за М. з. є д-ва, а суб'єктом цих злочинів і крим. відповідальності за їх вчинення — фіз. особи (керівники д-ви, її вищі посад, особи та ін. організатори чи виконавці злочин, політики д-ви). Об'єктивна сторона М. з. здебільшого є складною розгалуженою діяльністю протягом тривалого часу на тер. кількох держав, причому місце дії не завжди збігається з місцем настання шкідливих наслідків (напр., планування, розв'язування і ведення агресивної війни). М. з. може характеризуватись наявністю закінченого складу злочину як з настанням шкідливого наслідку, так і в момент вчинення самої дії (напр., змова проти миру у вигляді планування агресивної війни). Із суб'єктивної сторони, М. з. найчастіше вчиняються з прямим умислом та чітко визначеними цілями. Юрисдикція щодо М. з. може здійснюватися міжнар. судом або нац. судами держав (на тер. яких вчинено злочин, або тієї, гр-нином якої є злочинець). | |
МІЖНАРОДНІ ЗВИЧАЇ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ЗВИЧАЇ - форм, джерело міжнародного права, спосіб і процес творення норм цього права. Статут Міжнародного суду ООН визначає М. з. як «доказ загальної практики, визнаної правовою нормою» (ст. 38). Для з'ясування, чи існує звичаєва норма, необхідно розглянути дійсну практику суб'єктів міжнар. права та їхнє opinio juris (тобто визнання правила як правової норми). Перший елемент є повторюванням актів, які ще наз. прецедентами: це матеріальний елемент звичаю. Другий елемент — психологічний за своїм характером: суб'єкти міжнар. права мають переконання у тому, що здійснення зазначених актів є обов'язковим, оскільки цього вимагає право. Звичаєвий процес творення міжнар. права докорінно відрізняється від договірного. Він є результатом не одного юрид. акта, а сукупності поведінки суб'єктів права. Це процес децентралізований, він не має чіткого обмеження в часі. Матеріальний елемент звичаю виводиться з поведінки суб'єктів міжнар. права — держав у першу чергу, міжнар. організацій та їхніх актів, міжнар. судів і арбітражів та їхніх рішень, подекуди міжнар. неуряд. організацій та їхньої діяльності (Ін-т міжнар. права, Асоціація міжнар. права, Міжнар. комітет Черв. Хреста, його практика тощо). Під терміном «поведінка» слід розуміти не тільки діяння на підтримку або заперечення звичаю, але й висловлювання думок щодо доречності або правомірності того чи ін. типу поводження. Формування звичаю у часі відбувалося по-різному. Звичаєве міжнар. мор. право формувалося століттями, М. з. косм. права — упродовж небагатьох років. Головне, як вимагає Міжнар. суд, щоб практика держав з відповідних питань була часто повторюваною і практично одноманітною. Міжнар.-правовий звичай може бути універсально визнаним, а може мати регіон, (локальний) характер. В 267 ост. випадку він не може суперечити імперативним нормам заг. міжнар. права. Жодна пост, практика суб'єктів міжнар. права не може вважатися такою, що породжує міжнар. звичаєву, коли у цих суб'єктів немає усвідомлення, що вони мусять виконувати норму міжнар. права. В міжнар. практиці, напр. у протоколі, здійснюється чимало діянь із міркувань ввічливості міжнародної, доречності або традиції, але ніяк не тому, що вони розглядаються як міжнар.-правовий обов'язок. У міжнар. співтоваристві держав здійснюється робота з метою кодифікації міжнародного права, під час якої міжнар.-правовий звичай набуває письм. форми з чітко прописаним змістом. У низці універсальних багатостор. договорів кодифікац. характеру закріплені звичаєві норми в різних галузях міжнар. права. Для держав, які не є сторонами таких договорів (або в період до набуття цими договорами чинності), писані норми останніх відіграють роль звичаєвих. | |
МІЖНАРОДНІ ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ - сукупність змістовно споріднених міжнар.-правових док-тів, підписаних насамперед державами — членами РБ ООН, а також країнами, об'єднаними у Співдружність Незалежних Держав, які визначають принципи та умови зовнішньополіт. забезпечення незалежного держ. статусу України, її політ, суверенітету, тер. цілісності, задовільного рівня нац. безпеки. Першою міжнар. угодою, орієнтованою на досягнення задовільного стану М. г. н. У., стала Тристороння заява президентів України, США і Рос. Федерації, підписана в Москві 14.1 1994. У ній повідомлялося, що США і Росія готові надати Україні гарантії безпеки після набуття чинності поширеної на Україну частини Договору між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного 1991 (СНО-1), і 265 приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Ратифікація Верх. Радою України Договору СНО-1 (18.ХІ 1993 із застереженнями; ЗЛІ 1994 у повному обсязі), а також прийняття 16.ХІ 1994 Закону «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року» створили умови для формування системи міжнар. док-тів, спрямованих на забезпечення дійових гарантій незалежності й безпеки України. їх сукупність становлять: 1) Програма НАТО «Партнерство заради миру: запрошення» (ПЗМ) від 10.1 1994, у реалізації якої Україна бере участь, починаючи з 8.ІІ 1994. Програма передбачає, що «НАТО проводитиме консультації з будь-яким активним учасником такого партнерства, якщо цей партнер вирішить, що виникла пряма загроза для його територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеки». Рамковий документ ПЗМ зобов'язав усі держави-учасниці «утримуватися від загрози застосування сили і від застосування сили на шкоду територіальній цілісності або політичній незалежності будь-якої держави, а також поважати існуючі кордони і добиватися урегулювання спорів мирними засобами». 2) Хартія українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва від 22.ХІ 1994, яка проголосила: якщо в майбутньому виникне зовн. загроза тер. цілісності, політ, незалежності або безпеці України, Україна та Сполучені Штати Америки мають намір консультуватися і здійснювати відповідні кроки для досягнення мир. вирішення ситуації згідно з міжнар. правом та принципами НБСЄ (ст. 4). 3) Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у м. Будапешті (Угорщина) 5.XII 1994 президентами України, Рос. Федерації, США та прем'єр-міністром Великобританії. Сторони підтвердили свої зобов'язання «згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України». 4) Декларація Франції від 5.ХІІ 1994, підписана президентом цієї д-ви, у якій викладено зобов'язання про гарантії безпеки України з боку Франції, а також підтверджені зобов'язання франц. сторони «поважати незалежність та суверенітет України в межах її нинішніх кордонів згідно з принципами Заключного акта НБСЄ та Паризької хартії для нової Європи». 5) Заява Уряду Китайської Народної Республіки від 5.ХІІ 1994, в якій визнаються незалежність, суверенітет і тер. цілісність України. В док-ті виражається готовність до дальшого розвитку дружби та співробітництва між КНР і Україною. 6) Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлант. Договору, підписана 9.VII 1997 в м. Мадриді (Іспанія). Передбачає, зокрема, створення кризового консультат. механізму для «проведення спільних консультацій в будь-якому випадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці» (ст. 15). 7) Стратегічна концепція НАТО від 24.IV 1999. Документ акцентував увагу на тому, що «альянс продовжує підтримувати суверенітет і незалежність України, її територіальну цілісність, демократичний розвиток, економічне процвітання та її неядерний статус, які НАТО вважає чинниками стабільності та безпеки в 266 Центральній і Східній Європі, а також у Європі загалом» (ст. 37). Документами, які посилюють М. г. н. У., є окр. домовленості, підписані главами країн СНД. Зокрема, Декларація про дотримання суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав від 15.IV 1994 передбачає, що «...будуючи свої відносини як дружні, держави утримуватимуться від військової, політичної, економічної або будь-якої іншої форми тиску, включаючи блокаду, а також підтримки і використання сепаратизму проти територіальної цілісності і недоторканності, а також політичної незалежності будь-якої із держав — учасниць Співдружності». Меморандум про підтримання миру і стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10.V 1995 додатково передбачив, що суб'єкти Співдружності «мають наміри припиняти відповідно до свого національного законодавства створення і діяльність на своїх територіях організацій, груп і окремих осіб, спрямованих проти незалежності, територіальної цілісності і недоторканності кордонів або на загострення міжнаціональних відносин, а також на зазіхання ззовні на державний устрій держав, що підписали цей меморандум». | |
МІЖНАРОДНІ ГАРАНТІЇ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ГАРАНТІЇ - сукупність правових принципів і заходів, заснована на договорі держав і міжнар. організацій, які забезпечують певний стан міжнар. відносин, статус суб'єктів міжнар. права, виконання міжнар. зобов'язань, дотримання прав, передбачених у відповідному договорі. 264 Договори про М. г. належать до кон-венц. механізму реалізації міжнар.- правових норм, зокрема до його нормат. системи, і мають правозабезпечувальну природу. Виконання цих договорів і є М. г. Так, гарантії МАГАТЕ забезпечують без'ядерний статус країни і полягають у контролі за ядер, діяльністю держав, які не володіють ядер, зброєю. Робиться це на основі укладання спец, угод відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968. М. г. застосовуються і для забезпечення статусу пост, нейтралітету держав, а також спец, статусу територій. Так, 1815 Австрія, Великобританія, Португалія, Пруссія, Росія і Франція Актом про визнання та гарантії постійного нейтралітету Швейцарії й недоторканності її території надали Швейцарії М. г. її пост, нейтралітету. У Заключному акті Париз. конференції щодо Камбоджі від 23.Х 1991 державиучасниці гарантували цій країні суверенітет, незалежність, тер. цілісність й недоторканність, нейтралітет та нац. єдність; зобов'язалися вжити необхід. заходів щодо забезпечення її нейтралітету в разі порушень зазначеного Акта. Відповідно до ст. X Договору про Антарктику від 1 .XII 1959 державиучасниці дали М. г. нейтрального і демілітаризованого статусу Антарктики і зобов'язалися вживати відповідних заходів для того, щоб в Антарктиді «не проводилася будь-яка діяльність, що суперечить принципам або цілям цього Договору». Держави — учасниці міжнар. договорів здебільшого декларують про М. г. безпосередньо у тексті документу або ж роблять одностор. заяви у формі листа, ноти чи меморандуму про те, що вони гарантують виконання окр. прав, зазначених у договорі. Так, учасники Конвенції про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 передбачили для країн транзиту М. г. розвитку і зміцнення їх інфраструктури, необхідної для ефективного запобігання незакон. обігу наркотиків і психотроп. речовин, шляхом надання цим країнам фін. допомоги (ст. 10). У сучас. міжнар. праві не визнаються деякі М. г., що використовувалися раніше, а саме: клятва, взяття заручників, присяга, заклад цінностей або частини території, військ. окупація. | |
МІЖНАРОДНІ ВОЄННІ ТРИБУНАЛИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ВОЄННІ ТРИБУНАЛИ - суд. органи, засновані відповідно до спец, міждержавних угод з метою суд. переслідування і покарання осіб, що скоїли тяжкі злочини, передбачені міжнар. правом, у зв'язку з війною та під час війни. Мають обмежену (тобто персональну, територіальну і часову) юрисдикцію. Склад, структура, юрисдикція і принципи роботи М. в. т. визначаються їхніми статутами, які додаються до відповідної міжнар. угоди та є її невід'ємною частиною. Осн. міжнар. злочином, що лежить в основі предметної юрисдикції М. в. т. і визначає їх призначення, є планування, підготовка, розв'язання чи ведення війни або ведення війни з порушенням міжнар. договорів. Переслідуванню підлягають також скоєні під час війни і пов'язані з нею ін. міжнар. злочини: воєнні злочини і злочини проти людяності. Однак М. в. т. покликані розглядати лише діяння, скоєні представниками д-ви, яка розв'язала війну. Перший такий трибунал був утворений на підставі Версальського мирного договору 1919, ст. 227 якого передбачала можливість міжнар. суд. процесу над нім. кайзером Вільгельмом II. Проте процес не відбувся, оскільки уряд Нідерландів, куди втік кайзер, відмовився видати його союзникам. Поняття «міжнародні воєнні трибунали» фактично стосується тільки двох міжнар. трибуналів, які були створені після Другої світової війни 1939—45 : М. в. т. для суду над гол. воєнними злочинцями європ. держав — союзниць нацист. Німеччини (Нюрнберзький трибунал) і М. в. т. для Дал. Сходу (Токійський трибунал). Див. також Нюрнберзький процес, Токійський процес. | |
МІЖНАРОДНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС - регламентований нормами як міжнародного, так і нац. права порядок розгляду та вирішення приватноправ. спорів, укладених іноз. елементом. Гол. джерелами, на основі яких 263 здійснюється цив.-процес. діяльність по вирішенню приватноправ. спорів судами, є внутр. зак-во держав та міжнар. договори. В Україні проблеми вирішення приватноправ. спорів, ускладнених іноз. елементом, розв'язуються на основі норм Госп. кодексу, Законів «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» (2001) та «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994). Серед міжнар. договорів осн. роль відіграють ті з них, які встановлюють принципи розмежування компетенції судів, а також умови і порядок визнання та виконання рішень іноз. судів. Особливе значення тут мають конвенції, прийняті в рамках Гааз. конференції з міжнар. приват. права, зокрема найбільш універсальна з них — Конвенція з питань цивільного процесу 1954. Питання М. ц. п. регламентуються також дво- або багатосторонніми договорами про прав, допомогу і прав, відносини в цив., сімейних та ін. справах. | |
МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ - один з видів крим. злочинів міжнародного характеру, об'єктом посягання якого є стабільність міжнар. відносин, життя та здоров'я людей, їхнє майно, права і законні інтереси. М. т. — найтяжчий злочин міжнар. характеру і використовується як знаряддя політ, боротьби найбільш реакційних кіл, партій, злочинних орг-цій та окр. осіб. Питання співробітництва держав у боротьбі з окр. проявами М. т. регламентує низка міжнар. договорів: Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден 1970; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, 1971; Конвенція про боротьбу із захопленням заручників 1979; Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1980; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, 1988 та ін. Важливе значення у боротьбі з М. т. мають також регіональні правові акти: Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1976; Дублінська угода 1979 про застосування Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом та ін. Слід розрізняти міжнар., національний та держ. тероризм. Останній нерідко кваліфікується як акт агресії. М. т. як крим. злочин міжнар. характеру кваліфікується у таких випадках: а) злочинець і потерпілий є гр-нами однієї д-ви або різних держав, а злочин скоєно за їх межами; б) терорист, акт спрямовано проти осіб, які користуються міжнар. захистом; в) підготовка до злочину проводиться в одній д-ві, а злочин здійснюється в іншій; г) здійснивши теракт в одній д-ві, злочинець переховується в іншій, і постає питання про його видачу. За заг. крим.-правовою характеристикою, М. т. — це завжди умисна дія, що спрямована проти життя конкретного політ, (громадського) діяча або невизначеного кола осіб, яка полягає у застосуванні або загрозі застосування насильства, або дія, що спрямована на знищення (або спробу знищення) будь-яких об'єктів на території ін. д-ви: адм. будинків, житла, літаків, іноз. мор. суден тощо. Одна з осн. цілей терористів — залякування, створення атмосфери страху, невпевненості, підрив стабільності міжнар. відносин. До актів М. т. належать: вибухи приміщень посольств, місій, представництв або штаб-квартир міжнар. організацій; диверсійні акти на вулицях, в аеропортах, на вокзалах, у культур, центрах, приміщеннях і т. п., що пов'язані зі знищенням або пошкодженням майна і заподіянням шкоди здоров'ю людей або смерті; умисне використання вибухових пристроїв у будь-яких поштових відправленнях; будь-який диверсійний акт проти громад, споруд; убивство політ, (громадських) діячів іноз. держав; заколот з метою здійснення актів М. т. і співучасть у них у будь-якій формі тощо. Україна активно співробітничає з ін. д-вами в боротьбі з М. т. Окремі з названих мїжнар.-право-вих актів імплементовані у крим. зак-во України. | |
МІЖНАРОДНИЙ СУД ООН | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ СУД ООН - (International Court of Justice; Cour internationale de justice), MC ООН (ICI; CIJ) — один з осн. органів Організації 261 Об 'єднаних Націй. Утв. 1945 замість Постійної палати міжнародного правосуддя, шо діяла до війни при Лізі Націй. Функціонує на підставі статуту — складової частини Статуту ООН. МС ООН складається з 15 суддів, серед яких не може бути двох гр-н однієї країни. Судді обираються на 9 років, оновлення складу Суду відбувається на одну третину кожні три роки. Суд обирає зі свого складу президента і віце-президента. Склад МС ООН обирається Ген. асамблеєю і Радою Безпеки ООН, які проводять голосування незалежно одна від одної. Обраними вважаються кандидати, які дістали абс. більшість голосів і у ГА, і у РБ. Кандидатури для обрання висуваються нац. групами Постійної палати третейського суду, тобто від кожної держави — учасниці Гаазької конвенції про мирне розв'язання спорів 1907. Країни, що не є членами цієї палати, призначають спец, групи юристів, які потім висувають кандидатів у члени Суду. Судді МС ООН, за статутом, не можуть розглядатися як представники країн, гр-нами яких вони є. Це мають бути особи «високих моральних якостей, що відповідають вимогам, які ставляться в їх країнах для призначення на найвищі судові посади, або є юристами з визнаним авторитетом у галузі міжнародного права» (ст. 2). У статуті закріплено вимогу забезпечувати в Суді представництво найголовніших форм цивілізації та осн. правових систем світу. МС ООН розглядає справи, сторонами яких є тільки д-ви. За взаємною згодою д-ви передають вирішення їх конфлікту до Суду. Водночас д-ви можуть визнати компетенцію Суду щодо вирішення спорів, які ще не виникли, вносячи у свої дво- або багатосторонні угоди положення про вирішення Судом можливих спорів. І, нарешті, відповідно до п. 2 ст. 36 статуту д-ви можуть зробити заяву про те, що вони заздалегідь визнають обов'язкову юрисдикцію МС ООН з усіх правових спорів і щодо будь-якої ін. д-ви, яка взяла на себе таке зобов'язання. Ці спори стосуються: тлумачення міжнар. договорів і будь-якого питання міжнар. права; наявності факту, який, коли його буде встановлено, являтиме собою порушення міжнар. зобов'язання; характеру і розмірів відшкодування, яке належить за порушення міжнар. зобов'язання. Рішення Суду остаточне і обов'язкове для сторін. Виконання його контролює Рада Безпеки. Крім судової, МС ООН виконує консультат. функцію — надання консультат. висновків з правових питань на запит ГА, РБ, ін. органів ООН та міжнар. організацій. Суд вирішує передані йому спори на основі міжнар. права і застосовує: міжнар. конвенції, які встановлюють правила, визнані сторонами у спорі; міжнар. звичай як доказ заг. практики, визнаної правовою нормою; заг. принципи права; суд. рішення, обов'язкові для сторін спору; доктрини найкваліфікованіших спеціалістів з публіч. права як допоміж. доказ для визначення правових норм. Суд може застосовувати принцип вирішення спорів екс екво ет боно (по справедливості і доброті), напр., якщо в праві є прогалина. Роб. мови Суду — англ. і французька. Місцеперебування — м. Гаага (Нідерланди). | |
МІЖНАРОДНИЙ СПІР | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ СПІР - формально визнана розбіжність між суб'єктами міжнар. права з питання факту або права. М. с. може бути двостороннім чи багатостороннім, виникати у різних сферах діяльності держав щодо тлумачення того чи ін. договору, відповідальності держав тощо. Сучасне міжнар. право ставить поза законом будь-які спроби немирного розв'язання М. с. і вимагає вирішення спірних питань між д-вами винятково мирними засобами. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів дістав заг. визнання і закріплений у Статуті ООН та багатьох ін. міжнар.-правових актах. Згідно з Статутом ООН усі члени Організації Об'єднаних Націй повинні вирішувати свої міжнар. спори мирними засобами, так щоб не ставити під загрозу міжнар. мир, справедливість та безпеку народів (п. З ст. 2). Статут ООН виходить з того, що в сучасних міжнар. відносинах немає такого спірного питання, яке б не могло бути вирішено мирним шляхом на основі взаємної домовленості заінтересованих держав. За норм. відносин між д-вами більшість питань, які виникають у повсякденній практиці міжнар. життя, вирішуються мирними засобами, в першу чергу в дип. порядку, шляхом безпосередніх дип. переговорів або з тією чи ін. участю третіх держав (добрі послуги, посередництво), або з застосуванням таких методів мирного вирішення М. с. як обслідування, примирення, арбітраж, суд. розгляд, звернення до регіональних організацій або угод чи ін. мирних засобів за своїм вибором. Д-ви зобов'язані прагнути до негайного і остаточного врегулювання спорів, які виникають між ними, тільки мирним шляхом, і вони мають свободу вибору виключно мирних засобів такого врегулювання. | |
МІЖНАРОДНИЙ РАЙОН МОРСЬКОГО ДНА | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ РАЙОН МОРСЬКОГО ДНА - відповідно до Конвенції ООН поморському праву 1982 дно морів і океанів та його надра за межами нац. юрисдикції, тобто за межами 200-мильних екон. зон і конт. шельфу прибереж, держав, якщо він виходить за межі цих зон. Діяльність М. р. м. д. включає всі види розвідки і розробки ресурсів Району. На будь-яку ін. діяльність правовий режим Району не поширюється. До ресурсів М. р. м. д. належать усі тверді, рідкі або газопод. мінеральні ресурси, включаючи поліметал, конкреції як такі, що знаходяться на мор. дні або в його надрах. Якщо такі ресурси видобуті в Районі, вони розглядаються як корисні копалини. М. р. м. д. та його ресурси є заг. надбанням людства. Жодна д-ва не може претендувати на суверенітет або суверенні права чи здійснювати ці права щодо будь-якої частини Району або його ресурсів; жодна д-ва, фіз. або юрид. особа не можуть привласнювати будь-яку їх частину. Права на ресурси М. р. м. д. належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з морського дна. Ці ресурси не підлягають відчуженню. Корисні копалини, які видобуваються у Районі, можуть відчужуватися, але тільки згідно з Конвенцією 1982 і з нормами, правилами та процедурами зазначеного 260 органу. Район відкритий для використання винятково в мир. цілях усіма двами, як прибережними, так і тими, які не мають виходу до моря. Заг. поведінка держав щодо Району визначається положеннями Конвенції 1982, принципами Статуту ООН та ін. нормами міжнар. права. Діяльність у М. р. м. д. здійснюється задля добробуту всього людства, незалежно від геогр. положення держав як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, з особливим урахуванням інтересів і потреб країн, що розвиваються, і народів, які не досягти повної незалежності. Мор. наук, дослідження у Районі здійснюються виключно у мирних цілях і задля добробуту людства згідно з ч. XIII «Морські наукові дослідження» Конвенції. Такі дослідження можуть проводити сам орган і держави — учасниці Конвенції. Для захисту мор. середовища від забруднення внаслідок діяльності в М. р. м. д. Міжнародний орган з мор. дна може приймати відповідні норми, правила і процедури. | |
МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОПОРЯДОК | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОПОРЯДОК - сукупність відносин, яка має свою структуру і базується на нормах права. Ядром і основою цих правовідносин є заг. правовідносини, що їх породжують осн. принципи міжнар. права та ін. імперативні норми серед суб'єктів співтовариства держав з приводу захисту спільних інтересів і збереження цінностей, які сповідуються всіма. Правопорядок існує у сучас. співтоваристві держав, яке є складним 259 соціальним організмом, що постійно розвивається. Це співтовариство має свою структуру, зумовлену наявністю різною мірою пов'язаних між собою держав, груп держав та їх організацій, котрі об'єднуються на різних засадах і взаємодіють з ін. д-вами та групами держав і їх організаціями. Всі ці елементи структури групуються навколо орг. ядра — заг. універсальної міждерж. організації (ООН) і спеціаліз. організацій її системи. Життя цієї структури — в численних відносинах, що виникають між її елементами. Відносини ці системні, вони більшою чи меншою мірою упорядковані, організовані. Чим більшим є ступінь упорядкованості відносин, тим більш органічним і життєздатним є міжнар. співтовариство. Міжнар. право історично стало тим інструментом, який забезпечує формування системності та упорядкованості співтовариства. Як структурний елемент, юно опосередковує порядок відносин, що розвивається (політ., екон., соціальний тощо) у середині співтовариства, перетворюючи його на правопорядок. Міжнар. право містить модель порядку. Реалізуючись на практиці, впливаючи на реальні відносини, воно встановлює порядок. Ступінь відповідності реального правопорядку наявній моделі характеризує стан міжнар. законності. Оцінка правопорядку, що створюється, відбувається у самій міжнар.-правовій практиці: оцінка правопорядку окр. д-вами, їх союзами та об'єднаннями; оцінки, що даються у РБ та ГА ООН, ін. універсальних і регіон, організаціях. Міжнар. суд неодноразово звертав увагу на соціальну цінність міжнар. права і підкреслював, що сучасне міжнар. співтовариство держав як ніколи потребує того, щоб постійно і ретельно дотримуватися норм, які мають за мету забезпечення впорядкованих відносин між державами — членами Співтовариства. | |
МІЖНАРОДНИЙ ПОЛІТ | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ПОЛІТ - будь -який політ, за якого перетинаються кордони іноз. держав. М. п. поділяють на регулярні й нерегулярні. Відповідно до Повітряного кодексу України регулярні М. п. повітр. суден, під час яких вони перетинають держ. кордон України та іншої д-ви, здійснюються на підставі міждерж. домовленостей і міжнар. угод. Нерегулярні М. п. можуть виконуватися за спільними дозволами, порядок видачі яких визначається органом держ. регулювання діяльності авіації й погоджується з мит. органами України. М. п. у повітр. просторі України виконуються на підставі нормат. актів і правил, що встановлюються органом держ. регулювання діяльності авіації України і включаються до збірників аеронавігац. інформації (ст. 57 ПК України). М. п. здійснюються по міжнар. повітр. трасах і в аеропорти, відкриті для таких польотів. Під час М. п. мають виконуватися правила польотів, що діють у місці здійснення рейсів. Повинні додержуватись також правила паспортного, митного, валютного, санітарного та ін. видів контролю, передбачені конкр. д-вою для в'їзду пасажирів і членів екіпажу повітр. судна, ввезення і вивезення вантажів і пошти. | |
МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД - (International Criminal Court), МКС (ICC) — постійно діючий міжнар. суд. орган, уповноважений здійснювати юрисдикцію щодо осіб, обвинувачуваних у скоєнні особливо тяжких злочинів, які викликають стурбованість міжнар. співтовариства (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії, щодо яких не діють строки давності). МКС доповнює нац. системи крим. юстиції. Утв. 17. VIІ 1998 відповідно до рішення Дипломатичної конференції під егідою ООН по заснуванню Міжнародного кримінального суду (15.VI— I7.VII 1998, Рим, Італія). Тоді ж було прийнято і статут МКС. Відповідно до нього МКС встановлює відносини з ООН через угоду, яка затверджується асамблеєю держав — учасниць статуту та укладається надалі від імені МКС його головою (ст. 2). МКС має міжнар. правосуб'єктність і може здійснювати свої функції та повноваження на тер. ін. держави — учасниці статуту, а за наявності спец, угоди — і на тер. тієї д-ви, яка не є учасницею статуту (ст. 4). Крім того, МКС наділений юрисдикцією щодо злочинів проти здійснення ним правосуддя (ст. 70). Статутом передбачено, що МКС здійснюватиме юрисдикцію щодо злочину агресії тільки після прийняття положення стосовно визначення цього злочину та умов здійснення такої юрисдикції, для чого створено роб. групу. Д-ва, яка стає учасницею статуту, визнає цим юрисдикцію МКС щодо зазначених вище злочинів. МКС здійснює свою юрисдикцію щодо передбачених злочинів, коли ситуація, за якої вчинено один чи кілька злочинів, передана державою-учасницею прокурору МКС або Раді Безпеки ООН або коли прокурор почав самост. розслідування відповідно до процедури, передбаченої ст. 15 статуту. До складу суду входять: президія, апеляційне відділення, судове відділення і відділення поперед, провадження, канцелярія прокурора, секретаріат. Суд складається з 18 суддів. Строк їх повноважень — 9 років без наст, переобрання. Судді обираються на засіданні асамблеї держав — учасниць статуту шляхом таєм. голосування з-поміж кандидатів, поданих д-вами, і виконують свої функції на пост, основі. До президії МКС входять голова суду, перший і другий віце-голови. Президія відповідає за суд. управління справами МКС (крім канцелярії прокурора) та виконує ін. функції, передбачені статутом. Канцелярія, очолювана прокурором, діє як незалежний від МКС орган і несе відповідальність за розслідування справи, збирає та досліджує докази. Відділення поперед, провадження складається не менш як із 6 суддів. Воно перевіряє правильність проведеного прокурором розслідування по справі, видає прокурору ордер на арешт обвинувачуваного, наказ про його явку в суд та дозвіл на розслідування справи, а також проводить слухання з питання 258 затвердження обвинувачення, на підставі якого прокурор наполягає на проведенні суд. засідання. Суд. відділення теж складається не менш як із 6 суддів. Здійснює суд. розгляд справ із забезпеченням прав обвинуваченого, потерпілих та свідків. Апеляц. відділення складається з голови МКС та 4 суддів. Воно переглядає відповідні оскаржені суд. рішення, може скасовувати або змінювати їх. Секретаріат відповідає за несуд. керування справами та обслуговування суду. Обов'язок по доведенню вини обвинувачуваного покладається на прокурора. МКС за потреби може застосовувати міжнар. договори, принципи і норми міжнар. права, заг. принципи права, взяті з нац. зак-ва правових систем світу. Як покарання застосовуються: позбавлення волі на визначений строк, але не більше ЗО років, або пожиттєве позбавлення волі в тих випадках, коли це виправдано особливо тяжким характером злочину та індивід, особливостями особи, визнаної винною у його скоєнні. Суд також може призначити штраф і конфіскацію доходів, майна та активів, отриманих злочин, шляхом. Офіц. мови МКС — англ., араб., ісп., кит., рос. та французька; робочі — англ. та французька. Місцеперебування — м. Гаага (Нідерланди). | |
МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД при Торговопромисловій палаті України (МКАС | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД при Торговопромисловій палаті України (МКАС) — самостійна постійно діюча арбітражна установа (третейський суд) для розгляду спорів у сфері міжнар. торгівлі. Утв. 1992 при Торгово-промисловій палаті України. Здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994). На вирішення МКАС відповідно до угоди сторін (арбітражного застереження) можуть передаватися: а) спори з договірних та ін. цив.-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та ін. видів міжнар. екон. зв'язків, якщо комерц. підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном; б) спори підприємств з іноз. інвестиціями та міжнар. об'єднань і організацій, утворених на тер. України, між собою, спори між їх учасниками, а також їх спори з ін. суб'єктами права України. МКАС приймає до свого розгляду і спори, віднесені до його юрисдикції на підставі міжнар. договорів України. Зокрема, МКАС вирішує спори, що виникають з відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами і/або послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торг, представництва і посередництва, оренди (лізингу), н.-т. обміну, обміну ін. результатами творчої діяльності, спорудження промислових та ін. об'єктів, ліценз. операцій, інвестицій, кред.-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва, ін. форм пром. та підприєм. діяльності. Україна як член ООН підписала й ратифікувала Нью-Йоркську конвенцію про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958, а також Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж 1961. Торгово-промислова палата України затвердила Регламент МКАС, Положення про арбітражні збори і витрати, Рекомендаційний список арбітрів. Серед арбітрів — кваліфіковані фахівці — вчені і практики з України, Австрії, Німеччини, Італії, Росії та ін: європейських країн. Арбітри — незалежні, об'єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов'язків. Вони не можуть бути представниками сторін. За Регламентом МКАС, сторони можуть на власний розсуд визначити кількість арбітрів (у т. ч. одного). Якщо згоди щодо кількості немає, призначають 3 арбітри. У цьому разі кожна із сторін призначає по одному арбітру з Рекомендаційного списку і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього — голову складу арбітраж, суду в даній справі. Якщо сторона не призначить арбітра впродовж 30 днів після одержання повідомлення про це МКАС або якщо два арбітри впродовж ЗО днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, його призначає президент ТПП України. Місцеперебуванням МКАС і місцем проведення його засідань з розгляду справ є м. Київ. Сторони за 256 взаем, згодою можуть домовитися про ін. місце арбітражу. Арбітраж, розгляд ведеться українською або рос. мовою. Сторони на свій розсуд можуть домовитися про мову чи мови, які використовуватимуться під час арбітраж, розгляду. Провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до МКАС. Одержавши її, відп. секретар МКАС надсилає позивачеві Регламент, Рекомендаційний список арбітрів та повідомляє суму арбітраж, збору, який позивач має сплатити на рахунок ТПП України. Якщо позов подано без додержання встановлених у Регламенті вимог, позивачеві пропонується усунути недоліки протягом 30 днів. До їх усунення справа залишається без руху, а при невиконанні пропозиції арбітраж, розгляд припиняється. Після одержання належно оформленої позовної заяви відп. секретар МКАС протягом 10 днів повідомляє про це відповідача і надсилає йому копії позовної заяви та доданих до неї док-тів, а також Регламент і Рекомендац. список арбітрів. Одночасно відповідачеві пропонується в 30- денний строк подати відзив на позовну заяву і повідомити арбітраж, суду ім'я та прізвище призначеного ним арбітра. В ін. разі арбітра за відповідача призначає президент ТПП України. До зустрічного позову, який повинен бути взаємопов'язаний з первісним, висуваються ті самі вимоги, що й до первісного позову. Про місце і час проведення засідання, персон, склад суду сторони сповіщаються за 30 днів до його проведення. МКАС вирішує спір згідно з нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуватимуться до суті спору. Будь-яка вказівка на право або систему права тієї чи ін. д-ви, якщо в ній не висловлено ін. наміру, повинна тлумачитись як така, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї д-ви, а не до її колізійних норм. Арбітраж, розгляд завершується остаточним арбітражним рішенням чи постановою про припинення арбітраж розгляду, зокрема, якщо позивач відмовляється від своїх вимог, або сторони домовилися про припинення розгляду, або склад арбітраж, суду визнає, що продовження розгляду стало з якихось причин непотрібним чи неможливим, у т. ч. якщо позивач порушив порядок сплати арбітраж, збору. Оскарження арбітраж, рішення можливе шляхом подання клопотання про його скасування до Київ, міського суду, який може скасувати рішення, якщо буде доведено, що одна із сторін в арбітраж, угоді (застереженні) була недієздатною або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки—за законом України, або сторону не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітраж, розгляд, або арбітраж, рішення суперечить публічному порядку України та з ін. підстав, передбачених п. 2 ст. 6 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж». Рішення МКАС є остаточним. Воно виконується сторонами добровільно в установлений судом строк. У разі відмови боржника від добровільного виконання рішення юно приводиться до виконання примус, порядку відповідно до ст. 111 Нью-Йоркської конвенції 1958 держ. судом тієї договірної д-ви, де порушено клопотання про визнання та приведення до виконання арбітраж, рішення. Ддя цього подаються належним чином засвідчені оригінали арбітраж, рішення та арбітраж, угоди (або їх копії), а 257 також належним чином засвідчений переклад цих док-тів у 2 прим, мовою, якою ведеться судочинство в країні, де порушено клопотання про визнання і приведення до виконання даного рішення. Переклад засвідчується офіц. перекладачем або лип. чи коне, установою. | |
МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ - третейський суд, заснований на арбітраж, угоді сторін контракту, що розглядає цив.-правові спори з іноз. елементом. Є осн. механізмом вирішення спорів, які виникають при здійсненні зовнішньоторг. та ін. видів міжнар. екон. зв'язків, тобто комерц. спорів. Поняття і назва «третейський суд» використовуються не тільки стосовно М. к. а. Є третейські суди, що вирішують спори між д-вами як суб'єктами міжнар. публіч. права. Вони можуть утворюватися для вирішення спорів вітчизняними фіз. та юрид. особами. Осн. джерелом правового регулювання М. к. а. в Україні є Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994). Він грунтується на Типовому законі про міжнародний торговельний арбітраж, прийнятому 1985 Комісією ООН з права міжнар. торгівлі (ЮНСІТРАЛ) і схваленому ГА ООН для можливого використання д-вами у своєму зак-ві. Укр. закон застосовується до М. к. а., якщо місце арбітражу знаходиться на тер. України, а в окр. випадках — якщо арбітраж знаходиться за кордоном (ст. 1). Він регламентує порядок укладення арбітраж, угоди, склад третейського суду та його компетенцію, правила арбітраж, провадження, винесення арбітраж, рішення і припинення розгляду, а також визнання і виконання в Україні іноз. арбітраж, рішень. Норми укр. закону поєднуються з положеннями міжнар. договорів стосовно комерц. арбітражу, учасницею яких є Україна. Це, зокрема, Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 (Україна ратиф. 18.Ш 1963) і Нью-Йоркська конвенція про визнання і виконання іноз. арбітраж, рішень 1958 (Україна ратиф. 22.УІІІ 1960), норми якої практично повністю відтворені у розд. VIII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». М. к. а. може бути утворений спеціально для розгляду окр. справи (аd hос; його прийнято називати ізольованим), або як постійно діюча арбітраж, установа (інституційний арбітраж). Постійно діючі арбітражі утворюються при торг., торг.-пром. палатах, біржах, банківських асоціаціях тощо. Серед них розрізняють заг. арбітражі, що існують при торг, палатах відповідних країн, і спеціалізовані, які розглядають певні спірні справи з урахуванням виду товару чи напряму діяльності, напр. Арбітраж Лондонської асоціації з торгівлі зерном; Міжнародний арбітраж з морського і внутрішнього судноплавства у м. Гдині (Польща) та ін. Існує понад 100 постійно діючих арбітражів. Широко відомі і користуються високим авторитетом такі установи, як Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати у м. Парижі (Франція), Лондонський міжнародний третейський суд, Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма (Швеція), Американська арбітражна асоціація. В Україні органами М. к. а. є Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія 255 (обидва — при Торгово-промисловій палаті України). Це самостійні постійно діючі арбітраж, установи — третейські суди, що здійснюють свою діяльність згідно з Законом «Про міжнародний комерційний арбітраж». | |
МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД - (Court of Arbitration) Міжнародної торгової палати — юрид. орган для вирішення міжнар. комерц. спорів. Засн. 1923 у м. Парижі (Франція). Входить до структури Міжнародної торгової палати (МТП), є організацією міжнар. ділових кіл, повністю незалежною від будь-якого уряду або міжнар. організації. Діє на підставі Арбітражного регламенту, затвердженого радою МТП. Чинним є регламент М. а. с. від 1.1 1998. Забезпечення його застосування є функцією суду, яку він здійснює цілком незалежно від МТП. М. а. с. діє у складі голови, якого обирає рада МТП, заступників голови, що призначаються радою, та членів, котрих також призначає рада за пропозиціями нац. к-тів МТП по одному від кожного к-ту на 3-річний строк. За пропозицією голови М. а. с. рада МТП може призначити заступників членів суду. Поточну діяльність М. а. с. забезпечує його секретаріат. Арбітраж, розгляд може провадитись у будьякій країні. За відсутності згоди сторін суд сам обирає місце проведення арбітражу. Арбітраж може провадитись будь-якою мовою, яку погодили сторони. Обов'язок вирішення спору покладається на арбітраж, суд у складі одного або трьох арбітрів, який заслуховує сторони, вивчає суть справи і приймає рішення. Якщо одна або обидві сторони ухилились від формування складу (одноособового або колегіального) арбітраж, суду або не можуть дійти згоди з даного приводу, це питання, а також призначення головуючого вирішує М. а. с. Перед організацією арбітражної процедури М. а. с. контролює додержання Арбітраж, регламенту арбітраж, судом і процес розвитку кожної справи. Затверджує по кожній справі акт про повноваження арбітражу, а після прийняття проекту рішення, перевіривши, схвалює його. Діяльність М. а. с. має конфіденц. характер. Принципу конфіденційності повинна додержуватися кожна особа, що бере участь у роботі суду. По кожній справі М. а. с. встановлює гонорари арбітрів і адм. витрати відповідно до існуючої шкали і залежно від суми позову. Рішення арбітраж, суду виконуються сторонами добровільно, а в разі відмови — згідно з Нью- 254 Йоркською конвенцією про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958. За роки свого існування М. а. с. розглянув понад 10 тис. справ за участю більш як 170 сторін. | |
МІЖНАРОДНЕ ЯДЕРНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ЯДЕРНЕ ПРАВО - Міжнародне атомне право — сукупність норм, які регулюють міждерж. відносини у галузі використання ядер, енергії. Предметом цього права є відносини держав, що стосуються правового регулювання, використання ядер, енергії, джерел іонізуючого випромінювання, забезпечення ядер, та радіац. безпеки, поводження з радіоакт. відходами, їх транспортування, використання ядер, джерел енергії у косм. просторі, фіз. захисту ядер, об'єктів (установок), матеріалів і технологій, охорони довкілля від радіоакт. забруднення, відшкодування ядер, шкоди тощо. Специф. групі міжнар. відносин, які є предметом регулювання М. я. п., притаманні внутр. єдність і певна самостійність. Це відносини, що виникають між д-вами у процесі їх різнобіч. співробітництва у сфері ядер, діяльності, яка охоплює проведення спільних наук, досліджень і створення об'єднаних н.-д. колективів, органів та організацій, спільне спорудження об'єктів ядер, енергетики, створення міжнар. організацій і міжнар. господарюючих об'єднань ядер, профілю, організацію системи ядер, інформації, забезпечення радіац. захисту і безпеки в галузі охорони навкол. природ, середовища від забруднення радіоакт. відходами тощо. В цілому міжнар. співробітнищтю у сфері ядер, діяльності — це спільна діяльність держав у політ., екон., н.-т., екол. і правової сферах, спрямована на забезпечення дослідження і використання ядер, енергії, досягнень науки і техніки в мир. цілях, в інтересах і на благо всіх країн і народів. Розробка механізму міжнар. співробітництва у сфері ядер, діяльності і різноманітних орг.-правових форм її координації та кооперування є одним з чільних завдань М. я. п. Гол. мета М. я. п. — сприяти об'єднанню зусиль держав у вирішенні проблем, пов'язаних з практ. використанням енергії атом, ядра, стимулювати розвиток екон. і н.-т. співробітництва держав у цій галузі. Дійовим засобом її досягнення є принципи і норми М. я. п.: як ті, що вже склалися, так і ті, що перебувають у стадії становлення. Серед них центр, місце за своїм значенням і змістом займають такі, як: виключно мирне використання ядер, енергії; забезпечення безпечного використання ядер, енергії; недопущення радіоактив. забруднення планети. Осн. роль у процесі формування М. я. п. 253 належить міжнар. договорам. Серед них — Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою 1963, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968; Договір про заборону розміщення на дні морів та океанів і в їх надрах ядерної зброї та інших видів масового знищення 1971; Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії 1960; Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден 1962; Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963; Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у галузі морських перевезень ядерних матеріалів 1971; Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1979; Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1988; Конвенція про допомогу в разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації 1986; Конвенція Про ядерну безпеку 1994. | |
МІЖНАРОДНЕ ТРУДОВЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ТРУДОВЕ ПРАВО - галузь міжнародного публічного права, сукупність принципів і норм, які розробляються і приймаються на міждерж. рівні і застосовуються у внутр. правопорядку держав для регулювання сусп. відносин у труд, і соціальній сферах. Фундам. принципи М. т. п. містяться у таких актах, як Статут ООН, Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966, Статут МОП 1919 зі змінами і доповненнями, а також у Філадельфійській декларації 1944, яка є невід'ємною частиною Статуту МОП. У преамбулі Статуту МОП закладено ідеї, якими керувалися фундатори цієї організації. У ній зазначається, що: міцний та всеосяжний мир у світі може грунтуватися лише на соціальній справедливості; д-ви повинні докладати всіх необхідних зусиль, аби змінити становище, за якого значна кількість людей стикається з несправедливістю, злиденністю і нестатками, на краще; неприйняття д-вою справді гуманного режиму праці підриває зусилля ін. країн, спрямовані на поліпшення долі трудящих. У Філадельфійській декларації закріплено низку нових прогресив. принципів: захист гідності трудящих та їх індивід, свобода висловлення, переконань і право на об'єднання; необхідність боротьби проти бідності на міжнар. рівні; рівність прав і можливостей усіх людей; досягнення певного рівня зайнятості; створення можливостей для розвитку особи і спільноти. Сучасне М. т. п. не лише регулює правовідносини в суто труд, сфері, а й охоплює широке коло питань заг. характеру. Йдеться про захист фундам. прав людини (право на об'єднання, заборона примус, прані, заборона дискримінації у сфері зайнятості). Предметом регулювання М. т. п. є правовідносини щодо встановлення мінімальної зар. плати, політики зайнятості, умов праці, соціального страхування, гігієни і безпеки праці. Окремо нормами М. т. п. регулюються умови праці і відпочинку деяких категорій трудящих, праця жінок, дітей, мігрантів, моряків тощо. Звертаючись до проблеми вразливих груп населення, М. т. п. передбачає захист, напр.. корінних народів або народів, які ведуть племінний спосіб життя, та ін. Значну частину М. т. п. становлять процес, норми. Це норми, які регулюють процес розробки конвенцій і рекомендацій МОП, різні види контролю за виконанням д-вами своїх зобов'язань, процедури звернень заінтересованих фіз. і юрид. осіб до міжнар. органів і організацій за захистом своїх прав у труд, і соціальній сферах. Гол. нормат. джерелами М. т. п. є конвенції МОП та її рекомендації. На відміну від конвенцій рекомендації формально не є зобов'язуючими актами, не підлягають ратифікації, але за Статутом МОП д-ви повинні 252 передавати рекомендації своїм компет. органам для застосування вміщених у них норм у зак-ві і практиці труд, відносин. Створенням норм М. т. п. у межах своїх статут, повноважень займаються й ін. міжнар. організації [Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров 'я (ВООЗ), Продовольча і сільськогосподарська організація об'єднаних націй (ФАО), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)], звертаючись до труд, і соціальних проблем. У світ, співтоваристві держав діє значна кількість міжнар. договорів, присвячених проблемам праці, укладених на регіон, рівні (під егідою Ради Європи, Європейського Союзу, Організації африканських держав та ін.). | |
МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕЛЬНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕЛЬНЕ ПРАВО - сукупність норм і принципів, які регулюють відносини у сфері міжнар. торгівлі. Поняття «міжнародне торговельне право» (англ. international trade law, франц. droit international commercial, нім. internationales Handelsrecht) з'явилося в юрид. науці у 60-х pp. 20 ст. і є порівняно новим. У наук, л-рі склалися два погляди на природу М. т. п. Так, відповідно до однієї з них (А Тинеть, Я. Функ, В. Хвалей) під М. т. п. слід розуміти сукупність правових норм «міжнародного законодавства» і нового lex mercatoria (лат. — торговельне право), які регулюють приватні відносини у сфері міжнар. торгівлі. Причому під «міжнародним законодавством» розуміють міжнар. договори, акти міжнар. міжурядових організацій, предметом регулювання яких є відносини у міжнар. торгівлі, а під lex mercatoria — сукупність звичаїв міжнар. торгівлі. Згідно з ін. концепцією (Г. Вельямінов, І. Лука-щук), М. т. п. — підгалузь міжнар. екон. права і як така становить сукупність принципів і норм, що регулюють торг.- екон. відносини між суб'єктами міжнар. права. Основа М. т. п. — право кожної д-ви брати участь у міжнар. торгівлі (лат. jus commercium), а також принципи недискримінації та співробітництва держав у забезпеченні пост, розширення та лібералізації світ, торгівлі. Осн. джерелами М. т. п. є насамперед двосторонні і багатосторонні торг, угоди (торг, договори, угоди про товарообіг, клірингові угоди тощо). Характерною ознакою сучасного етапу розвитку М. т. п. є зростання ролі міжнар. міжурядових організацій у сфері лібералізації та регулювання світ, торгівлі, передусім таких, як Світова організація торгівлі (COT), Конференція ООН з торгівлі і розвитку 251 (ЮНКТАД), Європейське співтовариство. Активну роль в уніфікації норм М. т. п. відіграють Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА), Гаазька конференція з міжнар. приват, права, Комісія ООН з права міжнар. торгівлі (ЮНСІТРАЛ) та Міжнародна торгова палата (м. Париж). Див. також Гаазькі конвенції з міжнародного приватного права. | |
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО - сукупність норм, якими регулюються цив. сімейно-шлюбні і труд, відносини з участю іноз. елемента. Такі відносини передусім існують між фіз. і юрид. особами. В окремих випадках учасником цив. правових відносин може бути д-ва, але за умови, що її контрагентом є фіз. або юрид. особа. Виділяють 3 групи іноз. елемента. Перша стосується суб'єктів правовідносин — фіз. і юрид. осіб різних держав; друга — об'єктів цих відносин (вони стають міжнародними, коли виникають з приводу майна, що знаходиться за кордоном); третя — юрид. фактів, у результаті яких виникають, змінюються або припиняються відповідні нив. правовідносини. Останні стають міжнародними, якщо юрид. факт мав місце на тер. іноз. д-ви. Специфіка механізму правового регулювання цив. відносин з іноз. елементом виявляється у способах регулювання. Першим з них є колізійно-правовий, суть якого полягає у виборі відповідного нац. правового порядку для вирішення конкр. цив. справи. Другий спосіб — матеріальноправовий. Він виявляється у створенні спец, норм цив.-правового характеру, які повинні безпосередньо застосовуватися до певних відносин, обминаючи коліз. стадію вибору нац. права. Таким чином, М. п. п.: а) пов'язане як з міжнар. (публічним), так і з цив. труд, і сімейним правом; б) є частиною внутрідерж. права; в) посідає самост. місце в системі національного права. | |
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО - підгалузь міжнародного приватного права, що регулює майнові відносини в галузі торг, мореплавства з іноз. елементом. До них належать майнові відносини, які виникають при мор. перевезеннях вантажів і пасажирів, страхуванні, зіткненні суден, рятуванні, буксируванні, заг. аварії, забрудненні моря і т. п. До цього виду права входять два види норм: норми, які містяться у міжнар. конвенціях про уніфікацію права, що після їх санкціонування д-вою стають особливого роду приписами його внутр. зак-ва; прийняті д-вою спеціально для регулювання майнових відносин з іноз. елементом. Норми першого виду зберігають у внутр. праві авт. становище і характеризуються трьома рисами. По-перше, зміна цих норм можлива лише в межах, які допускаються самим договором про уніфікацію права. По-друге, тлумачення і застосування вказаних норм мають здійснюватися однаково, оскільки уніфіковані норми створюються для однакового регулювання певних відносин у всіх державах — учасницях договору. По-третє, у процесі створення уніфікованих норм враховуються правові концепції різних систем права, тому ці норми можуть істотно відрізнятися від відповідних норм внутр. права. Обидва види норм М. п. м. п. містять норми, які прямо встановлюють права і обов'язки сторін (норми прямої дії), і норми, що лише вказують на те, яке право підлягає застосуванню у даному разі (колізійні, або відсилочні норми). | |
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ - галузь сучас. міжнародного права; сукупність норм, які регулюють співробітництво держав і міжнар. організацій у розробці міжнар. стандартів з прав людини, їх імплементації в міжнар. і внутр. правопорядок, у створенні міжнар. органів та спеціаліз. установ з питань захисту прав людини та організації їх діяльності, а також у дотриманні процедур захисту цих прав на міжнар. рівні. Одним з осн. принципів сучас. загального міжнар. права є всеосяжне поважання прав людини і гр-нина. Сформувавшись в епоху вел. бурж. революцій кін. 18 ст., цей принцип дістав втілення у Статуті ООН. У його преамбулі підкреслено готовність держав — членів ООН утверджувати віру в осн. права людини, у гідність і цінність людської особистості, в рівноправність чоловіків і жінок. Уст. 1, яка визначає цілі ООН, йдеться про співробітництво «у заохоченні та розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх незалежно від раси, статі, мови і релігії». Особливе значення має положення ст. 55, згідно з якою ООН сприяє: підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення і умовам екон. та соціального прогресу і розвитку; заг. повазі й дотриманню прав людини та осн. свобод для всіх. Крім Статуту ООН, осн. джерелами М. п. п. л. вважаються Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 і Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966, прийняті ООН. Закріплені в цих документах універсальні норми встановлюють обов'язок держав поважати права та осн. свободи людини без будь-якої дискримінації. Як галузь сучас. міжнар. права, М. п. п. л., у свою чергу, складається з численних підгалузей — специф. систем регулювання правовідносин стосовно встановлення стандартів прав людини та їх здійснення, задоволення соціальних потреб. У найзагальнішому вигляді виокремлюють громадян, і поліг, права, з одного боку, та економічні, соціальні і культурні — з іншого. В межах цієї заг. класифікації сформувалися численні підгалузі М. п. п. л.: права жінок; права дітей; права біженців і мігрантів; захист прав людини у збройних конфліктах; права затриманих або ув'язнених осіб; права людини у соціальній і труд, сферах; запобігання дискримінації; припинення злочинів проти прав людини і гр-нина (заборона геноциду, апартеїду, рабства та ін.); права народів, у т. ч. право на самовизначення, та ін. М. п. п. л. містить норми-стандарти, які мають імплементуватися у міжнар. та нац. правопорядок; норми, які регулюють діяльність (у т. ч. правотворчу) інституц. і конвенц. органів та міжнар. організацій у царині захисту прав людини; процедури звернень фіз. осіб та неуряд. організацій за захистом прав людини на міжнар. рівні. М. п. п. л. заохочує індивіда до активного захисту своїх прав, надаючи йому широкі повноваження, тобто індивід розуміється як специфічний суб'єкт міжнар. права. Про це свідчить прийнята під егідою 249 ООН Декларація про право та відповідальність індивіда, груп та органів суспільства щодо здійснення і захисту універсально визначених прав людини та основних свобод 1998. У М. п. п. л. на універсальному і регіон, рівнях склалася система контролю за виконанням д-вами своїх зобов'язань у сфері захисту прав людини, а також імплементації міжнар. стандартів прав людини у внутр. правопорядок (Офіс Верховного комісара ООН з прав людини; органи, що утворені й діють відповідно до міжнар. договорів з прав людини: міжнар. організації системи ООН — МОП, ЮНЕСКО та ін.). Поряд з універсальним М. п. п. л. сформувалися і діють регіон, системи цього права: європ. система захисту прав людини (Рада Європи, ОБСЄ); американська система захисту прав людини; система, яка функціонує у межах Організації африканської єдності, та ін. Конституція України у розд. II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» закріпила права та осн. свободи людини, які своїм змістом, системою і засобами захисту відповідають принциповим вимогам сучасного М. п. п. л. Одним з найважливіших є положення про те, що «кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна» (ст. 55 Конституції України). | |
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ОХОРОНИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ОХОРОНИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ - сукупність принципів і норм міжнародного права, які становлять специф. галузь цієї системи права і регулюють відносини між його суб'єктами (передусім д-вами) у сфері охорони і використання культурних цінностей, відновлення істор. середовища, ввезення, вивезення і повернення незаконно переміщених культур, цінностей. Осн. принципи цієї галузі права, що перебуває у процесі становлення і розвитку, грунтуються на заг. засадах міжнар. пра-ва. Це, зокрема: а) розвиток власної культури, що є правом і обов'язком кожного народу; б) охорона і поважання культур, цінностей та незаподіяння їм шкоди; в) невід'ємний суверенітет держав над їх культур, цінностями; г) міжнар. співробітництво у сфері охорони культур, цінностей; д) облік (реєстрація) культур, цінностей; е) повернення, або реституція, незаконно перемішених культур, цінностей країнам їх походження, у т. ч. країнам — жертвам колоніалізму; є) заборона і запобігання незаконним ввезенню, вивезенню і передачі права власності на культурні цінності; ж) захист культур, цінностей у період збройних конфліктів. З антич. часів і до серед. 20 ст. норми щодо охорони культур, цінностей пов'язувались насамперед з нормами ведення війни. Окр. паростки ідеї охорони культур, цінностей описані антич. авторами — Ксенофонтом, Геродотом, Полібієм, Цицероном. Проте аж до пізнього Середньовіччя ці ідеї не отримали заг. визнання і не стали частиною правового звичаю. Упродовж 17—18 ст. положення про захист культур, цінностей закріплюються у доктрині міжнар. права, насамперед завдяки творам А. Джентілі, Г. Гроція, Е. де Ваттеля. У сучас. міжнар. праві норми М. п. о. к ц. закріпилися завдяки багатостор. договорам Гаазьких конференцій миру 1899 і особливо 1907. Так, Положенням про закони і звичаї сухопутної війни (додаток до IV Гаазької 247 конвенції 1907) встановлено обов'язок зберігати, наскільки можливо, храми, будівлі, що слугують цілям науки, мист-ва, благодійності, істор. пам'ятки за умови, що такі споруди не використовуються одночасно з воєн, метою. У 2-й пол. 20 ст. сформувалося визнання того факту, що культурна спадщина потребує охорони не тільки у воєнний, а й у мир. час, оскільки на неї діють як природні, так і антропогенні руйнівні чинники, а рухомим культур, цінностям, крім того, загрожує небезпека викрадення і незакон, переміщення. Сучасне М. п. о. к. ц. будується передусім на основі договірних норм як на універсальному (акти ООН та ЮНЕСКО, міжнар. урядових і дип. конференцій), так і на регіональному рівнях (конвенції Ради Європи, багатостор. угоди країн СНД тощо). Важливу роль у цій сфері відіграють також двостор. договори держав. Особливе місце у міжнародній системі охорони культурних цінностей належить Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), яка, відповідно до свого Статуту, покликана допомагати «збереженню, прогресу й поширенню знань, піклуючись про збереження й охорону спільної спадщини людства — книжок, творів мистецтва та ін. пам'яток історичного і наукового значення» (п. 2 ст. 1). Під егідою цієї організації у сфері охорони культур, цінностей укладені й набули чинності 4 універсальні акти (Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 та Протокол до неї, Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 і Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972). Конвенціями ЮНЕСКО введено в юрид. обіг поняття «культурна спадщина людства». ЮНЕСКО також активно розробляє т. з. м'яке М. п. о. к. ц. Нею прийнято ряд рекомендацій у цій сфері, зокрема щодо: міжнар. принципів, які застосовуються під час археол. розкопок (1956); заходів забезпечення загальнодоступності музеїв (1960); культур, цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громад, і приват. робіт (1968); міжнар. обміну культур, цінностями (1976); збереження істор. ансамблів (1976); охорони рухомих культур, цінностей (1978). Прикладами розвитку М. п. о. к. ц. на регіон, рівні є нормотворчість у рамках Ради Європи, яка прийняла Європ. культурну конвенцію 1954, а також конвенції, що безпосередньо стосуються охорони археол. спадщини (1969 і 1992, переглянута) та архітектур, спадщини (1985), б-би із злочин, посяганнями на культурні цінності (1985). Норми про охорону культур, цінностей містяться у Дод. протоколах 1977 до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949, що підкреслює тісний зв'язок М. п. о. к. ц. із міжнародним гуманітарним правом. Необхідність протидії крадіжкам та незакон. транскорд. переміщенням культур, цінностей зумовила підписання розробленої Міжнародним інститутом уніфікації приватного права (УНІДРУА) Конвенції про міжнародне повернення викрадених чи нелегально вивезених культурних цінностей 1995. Україна є стороною всіх вищеназваних конвенцій ЮНЕСКО, Європейської культурної конвенції 1954, ін. регіон, багатостор. договорів 248 (зокрема в межах СНД), ряду двостор. угод з відповідних питань (з Угорщиною, Польщею та ін. д-вами). | |
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА - галузь міжнародного права; сукупність міжнар. принципів і норм, спрямованих на охорону навкол. середовища і рац. використання природ, ресурсів. У значенні М. п. н. с. вживаються також термінол. конструкції «міжнародне енвайронментальне право», «міжнародне екологічне право» тощо. Галузь є складним правовим утворенням і перебуває у процесі становлення. Частина її принципів і норм тяжіє до ін. галузей міжнар. права, особливо до морського, повітряного і космічного. Водночас система М. п. н. с. має стійкі взаємозв'язки, свої внутр. структуру, нормативну основу і джерела. Предмет цього виду права — міжнар. екол. відносини. Вони стосуються переважно використання та охорони міжнар. природних об'єктів і ресурсів — Світового ок., міжнар. річок, атмосфери Землі, косм. простору, мігруючих видів диких тварин і птахів тощо. Суб'єктами М. п. н. с. виступають насамперед д-ви, а також урядові і неуряд. організації. Спец, органом з організації міжнар. співробітництва у цій галузі є Програма ООН з навколишнього середовища (з 1972). Джерела М. п. н. с. — міжнар. двосторонні та багатосторонні договори, угоди, конвенції, декларації, хартії тощо. Принципові засади цього права закріплені, зокрема, у Стокгольм. Декларації ООН з проблем навколишнього середовища 1972, Декларації Ріо-де-Жанейро про навколишнє середовище і розвиток 1992, Всесвітній хартії природи, Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. До цих засад, зокрема, належать: зобов'язання держав вживати заходів щодо охорони навкол. середовища; рац. використання природ, ресурсів; заборона воєнного або будь-якого ін. ворожого використання засобів впливу на природне середовище; неприпустимість радіоакт. забруднення довкілля; взаємодопомога держав за надзвичайних екол. обставин; вільний обмін міжнар. екол. інформацією; вирішення еколого-правових спорів мир. засобами; застосування між-нар.-правової відповідальності держав за шкоду, завдану навколиш. середовищу, тощо. За характером джерела М. п. н. с. поділяють на загальносвітові й регіональні. До першої групи належать: Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного надбання 1972, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення, 1973, Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977, Конвенція про охорону міфуючих видів диких 246 тварин 1979, Віденська конвенція про охорону озонового шару 1985 та Монреальський протокол до неї 1987, Конвенція про біорізноманіття 1992, ряд конвенцій і договорів з мор. і косм. права. Друга група джерел представлена регіональними міжнар. актами екол. характеру. Це — Конвенція про захист річки Рейн від забруднення хімічними речовинами 1976, Європейська конвенція про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані 1979, Конвенція про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ їх мешкання в Європі 1979, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992, Угода про взаємодію у галузі екології і охорони навколишнього природного середовища 1992 між державами — членами СНД, Європейська конвенція про цив. відповідальність за шкоду, завдану навколишньому середовищу небезпечною для нього діяльністю, 1993 тощо. Україна є учасницею багатьох міжнар. договорів і конвенцій, бере активну участь у міжнар. екол. співробітництві. Курс М. п. н. с. є частиною навч. дисципліни міжнар. права, що викладається у вищих навч. закладах України. | |
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО - правова система, що складається з принципів і норм, якими регулюються відносини між її суб'єктами — д-вами, міжнар. організаціями тощо. Історично виникнення М. п. пов'язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних екон. та ін. міжнар. відносин, а й відповідним чином впливало на дані відносини. При цьому роль М. п. постійно зростає. З його допомогою д-ви встановлюють загальноприйняті стандарти поведінки, воно є засобом міжнар. співробітництва у різних галузях сусп. життя. Особливість системи М. п. полягає у тому, що вона не входить до будь-якої нац. системи права і не включає норм нац. права. Водночас ці дві самост. системи не існують ізольовано одна від одної. Нац. правові системи справляють вплив на нормотворення у М. п., а останнє є важливим у сучас. умовах чинником формування нац. зак-ва, зокрема шляхом імплементації норм М. п. у це зак-во. У багатьох д-вах, у т. ч. в Україні, ратифіковані міжнар. договори визнаються частиною нац. зак-ва, а у разі розбіжностей між положеннями нац. закону і міжнар. договору діють норми останнього (примат М. п.). М. п. поділяється на публічне й приватне. Публічне М. п. регулює відносини між д-вами, між міжнар. організаціями, між д-вами і міжнар. організаціями. Міжнар. приватне право регулює цив,- правові відносини з іноз. елементом. Публічне і приватне М. п. взаємопов'язані між собою. Обидва вони у широкому значенні регулюють міжнар. відносини. Але за чинною доктриною приватне М. п. не повинно суперечити принципам публічного М. п. Ще одна особливість М. п. полягає у характері нормотворення даної правової системи. Встановлення взаем, прав і обов'язків суверенних суб'єктів тут здійснюється шляхом добровільного волевиявлення при укладенні міжнар. договорів та ін. угод. Це свідчить про те, що М. п.має узгоджувальний, координуючий характер. Йому не властиві притаманні для нац. зак-ва елементи субординації. Систему М. п. складає об'єктивно існуюча і внутрішньо узгоджена цілісність її елементів: загальновизнаних принципів і норм міжнар. права (договірних і звичаєвих), рішень і рекомендац. резолюцій міжнар. організацій, рішень міжнар. суд. органів, а також інститутів М. п. (міжнар. визнання, правонаступництва, міжнар. відповідальності тощо). У галуз. аспекті структуру М. п. складають його галузі — дип. права, міжнар. економічного, мор., космічного права, права навкол. середовища тощо. Кожна галузь — це відносно самост. система, яка є підсистемою єдиної системи М. п. До особливостей М. п. належить також те, що воно не заперечується спец, наддерж. механізмом примусу. У разі необхідності д-ви самі колективно забезпечують підтримання міжнар. правопорядку, в т. ч. шляхом індивідуального або колект. примусу, межі якого визначені у М. п. Прогресивний розвиток М. п. 245 пов'язаний з його змінами та оновленням, що досягається шляхом офіц. і неофіц. кодифікації. Офіц. кодифікація реалізується у формі договорів. Особливе місце у кодифікац. процесі належить ООН, у рамках якої з 1947 діє Комісія міжнародного права ООН. М. п. — профільна навч. дисципліна для студентів-юристів і міжнародників. Воно також є однією з провідних галузей юрид. науки. Наука М. п. вивчає сутність і закономірності розвитку М. п. у цілому та його окр. галузей. | |
МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО - галузь міжнародного права, система правових принципів і норм, що регулюють відносини між д-вами з метою здійснення міжнар. повітряних сполучень. Предметом М. п. п. є відносини між д-вами, які стосуються правового режиму повітр. простору та міжнар. повітряних сполучень. Повітр. сполучення між д-вами регулюються на основі загальновизнаних принципів міжнар. права, принципів і норм, які містяться у міждерж. багатосторонніх і двостор. угодах. Практика повітр. сполучень між д-вами сприяла становленню осн. принципів М. п. п. Центр, місце серед них посідає принцип суверенітету д-ви над повітр. простором над її сухопут. і вод. територією. Закріплений у Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944, він визначає зміст багатьох норм М. п. п., а також характер та особливості правовідносин, що виникають під час використання повітр. простору для міжнар. повітр. сполучень. До осн. принципів М. п. п. належать також принципи забезпечення безпеки міжнар. цив. авіації та принцип свободи польотів у міжнар. повітр. просторі. Осн. джерелами М. п. п. є: Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1994; Конвенція про злочини та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного судна, 1963; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, 1971 та т.; двостор. угоди держав про повітр. сполучення; 244 договори держав з міжнар. авіац. організаціями про надання тех. допомоги; конвенції про імунітети і привілеї; міжнар. звичаї. | |
МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО - галузь міжнародного права; система договірних і звичаєвих норм, що регулюють відносини між д-вами у зв'язку з їх мор. діяльністю, зокрема шляхом встановлення правового статусу і відповідних режимів мор. просторів з метою мир. використання цих просторів та їх ресурсів в інтересах людства. Норми М. м. п. як частина міжнар. права мають єдину з ним юрид. природу. Вони створюються суверенними д-вами шляхом узгодження позицій для регулювання своїх взаємовідносин у сфері мор. діяльності — мирній і військовій. Погоджувальна природа норм міжнар. права та його галузі — М. м. п. виявляється насамперед у джерелах в їх формальному, тобто специфічно юрид. розумінні як форми, в якій знаходять вияв норми цієї системи права. У своєму становленні М. м. п. пройшло ряд етапів, пов'язаних з розвитком соціально-екон. і н.-т. умов мор. діяльності. Впродовж століть зміст і міжнар.-правові форми регулювання мор. діяльності держав визначалися певною обмеженістю предмета регулювання і вузькістю кола учасників правовідносин. За змістом і предметом регулювання, коли не брати до уваги правил, які регламентують ведення мор. війни, традиційне М. м. п. спочатку було правом судноплавства, меншою мірою — рибальства. В епоху рабовласництва і феодалізму за відсутності широких світогосподарських зв'язків і просторової обмеженості мор. діяльності формування звичаєвих норм і правил відбувалося по окр. морських басейнах-регіонах і враховувало передусім місц. умови. Так виникли Родоський морський кодекс, Єрусалимські асизи, Консолато дель маре, Кодекс Ганзи, «Списки Олерона», Чорна книга адміралтейства та ін. мор. кодекси. Згодом з розширенням мор. зв'язків формуються норми і правила з широкою сферою застосування. До міжнар. договорів стали включатися норми про мор. торгівлю і судноплавство, рятування на морі, регулювання риб. промислу. Відбувалося оформлення універсальних норм, що встановлювали правовий режим мор. просторів — вод відкритого моря, внутрішніх вод територіального моря, прилеглої зони та ін. З часом ці норми та правила почали складатися в авт. систему, формуватися в окр. галузь, яка має особливий предмет правового регулювання (відносини держав у процесі мор. діяльності) і свою підсистему. Особливості міждерж. відносин, які регулюються М. м. п., полягають у тому, що на формування мор. інтересів держав значний вплив справляють рівні їх 243 екон. розвитку. Важливе місце в системі узгоджених і взаємопов'язаних норм М. м. п. займають норми і правила, які визначають міжнар.-правовий статус і режими мор. просторів. Ця форма регулювання правовідносин між д-вами виявляється в остаточному підсумку у встановленні певних обсягів прав і обов'язків держав, пов'язаних мореплавством, використанням живих і мін. ресурсів та ін. діяльністю. Важливими етапами кодифікації і прогресив. розвитку М. м. п. були конференції ООН з морського права (1958, 1973- 1982). Україна брала безпосередню участь у цих конференціях і у виробленні проектів прийнятих на них конвенцій. Прийняті на першій з таких конференцій Женевські конвенції з морського права 1958 (про територіальне море і прилеглу зону; про континентальний шельф; про відкрите море; про рибальство та охорону живих ресурсів відкритого моря) впродовж десятиліть були осн. конвенційними джерелами міжнар. мор. права. Новітнім комплексним актом є Конвенція ООН по морському праву 1982. Норми М. м. п. містяться також у договорах зі спец, питань співробітництва держав. Україна — учасниця ряду таких договорів: Конвенції про міжнародні правила відвернення зіткнень суден у морі 1972, Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979. Міжнародної конвенції щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення моря нафтою та ін. 3.УІ 1999 Україна ратифікувала Конвенцію ООН по мор. праву 1982 та доповнюючу її Угоду про здійснення частини XI Конвенції, прийняту 29.VIІ 1994. | |
МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО - галузь міжнар. публіч. права; система принципів і норм, що регулюють співробітництво держав і міжнар. організацій у боротьбі зі злочинністю, передусім з міжнародними злочинами та злочинами міжнародного характеру. Воно тісно пов'язане з нац. крим. правом. Його метою є захист миру і безпеки, міжнар. правопорядку та забезпечення співробітництва між д-вами для ефективного суд. переслідування злочинців. Предметом М. к. п. є встановлення 240 відповідальності суб'єктів міжнар. права і покарання осіб, винних у вчиненні згаданих злочинів, їх визначення, запобігання їм, розслідування, суд. розгляд, організація відбування покарання, а також відносини, які виникають у результаті вчинення таких злочинів та застосування покарання за їх вчинення. Суттєвою особливістю М. к. п. є його комплексний характер. Воно об'єднує матеріальні норми крим., крим.-виконавчого права, крим.- процесуальні норми, а також ті, які стосуються судоустрою. Значне місце займають норми, що регламентують взаємодію держав у галузі крим. юстиції. Початок формування М. к. п. пов'язують із статутом Міжнародного воєнного трибуналу для суду над гол. воєн, злочинцями європ. країн «осі» та статутом Міжнародного воєнного трибуналу для Дал. Сходу, які були створені угодами, укладеними відповідно Великобританією, СРСР, США та Францією у 1945 (до них приєдналися ще 19 держав) і Великобританією, СРСР, США, Китаєм, Францією, Австралією, Канадою, Новою Зеландією, Нідерландами, Індією та Філіппінами у 1946. ГАООН 11.XII 1946 підтвердила принципи міжнар. права, що були визнані статутом Нюрнберзького трибуналу і відбиті у його вироку як загальновизнані. М. к. п. притаманні принципи міжнар. права (зокрема, суверенної рівності держав, їх співробітництва, поважання прав людини, добросовісного виконання зобов'язань), заг. принципи права, гол. джерелом яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 (всі люди рівні перед судом; кожний обвинувачуваний має право вважатися невинуватим, поки його вина не буде доведена відповідно до права; смертний вирок не повинен виноситися стосовно осіб, молодших 18 років, і приводитися у виконання стосовно вагітних жінок та ін.), власне принципи М. к. п. (зокрема, невідворотність покарання за вчинення дії, яка за міжнар. правом вважається злочинною; якщо д-ва не встановлює покарання за дію, яка міжнар. правом віднесена до категорії злочинів проти миру і людства, то це не є обставиною, що звільняє винну особу від міжнар. крим. відповідальності; особистої відповідальності за міжнар. правом; посад, становище особи, яка вчинила злочин за міжнар. правом, не звільняє її від крим. відповідальності; відповідальність вищих посад, осіб; виконання особою злочин, наказу свого уряду чи начальника не звільняє її від відповідальності, якщо свідомий вибір був фактично можливий; незастосування строку давності до воєнних злочинців). Джерелами М. к. п. є договір та звичай, у деяких випадках— рішення міжнар. організацій, заг. принципи права, притаманні осн. внутрідерж. правовим системам, а також принципи міжнар. публ. права. Певне значення мають рішення міжнар. судів (напр., вирок Нюрнберзького трибуналу). Важлива роль у створенні норм М. к. п. належить договорам (конвенціям), яких налічується кілька сотень і які присвячені питанням визначення злочинності певних діянь га їх караності, надання допомоги в розслідуванні і суд. розгляді крим. справ, видачі злочинців тощо. Договори бувають універсальними, регіональними (Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959) або двосторонніми. В них може відображатися міжнар. звичай. Правила ж міжнар. договорів є 241 обов'язковими і для держав, що не є їх учасницями, як звичаєві норми (напр., схвалена ГА ООН Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948). Із цього виходила, зокрема, практика Нюрнберзького трибунату. Прикладом прямого створення норм й інститутів М. к. п. органом міжнар. організації є заснування Радою Безпеки ООН міжнар. трибуналів для кол. Югославії та Руанди резолюціями від 25.У 1993 і 8.ХІ 1994 (Міжнародний кримінальний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнар. гуманітарного права, вчинені на території колишньої Югославії з 1991; Міжнародний кримінальний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид і інші подібні порушення, вчинені на території сусідніх держав у період з 1.І до 31 .XIІ 1994). Статутами цих трибуналів підтверджено, що офіц. становище обвинувачуваного, включаючи главу д-ви чи уряду, не звільняє його від крим. відповідальності. Більш того, такі особи несуть відповідальність і за невід-вернення вчинення злочинів підлеглими. Як правило, резолюції міжнар. організацій та їх органів, зокрема ГА ООН, безпосередньо не створюють норм міжнар. права, хоча й виступають важливою ланкою у процесі їх формування. Так, міжнар. стандарти, розроблені під егідою ООН і прийняті її ГА (напр., типові договори про взаємну допомогу в крим. справах, про передачу нагляду над злочинцями, умовно засудженими чи умовно звільненими, осн. принципи поводження з ув'язненими), юридично не є обов'язковими для держав, але використовуються ними у своїй міжнар. практиці та в нац. праві. Норми М. к. п., що належать до категорії норм заг. міжнар. права, мають універсальну сферу дії. Особи, винні у вчиненні таких злочинів (напр., воєнних, проти людяності), підлягають переслідуванню (незалежно від місця їх вчинення) будь-якою д-вою, а також міжнар. крим. судом. Сфера ж дії конвенц. злочинів, як правило, поширюється лише на дви, які є учасницями договору (конвенції), хоча деякі договори в інтересах посилення боротьби з найтяжчими міжнар. злочинами розширили крим. юрисдикцію, зробивши її універсальною (напр., Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973). Відповідальність за порушення норм М. к. п. настає для держав — міжнар.-правова (політ., матеріальна, моральна, причому лише за міжнар. злочини), для індивіда — крим.-правова. Норми М. к. п., що регулюють питання відповідальності за злочини міжнар. характеру, реалізуються виключно через застосування відповід. норм внутрідерж. крим. права нац. судами, реалізація ж норм про відповідальність за міжнар. злочини може мати місце й перед міжнар. судом із застосуванням до винних фіз. осіб норм М. к. п., про що свідчить досвід Нюрнб. та Токійського трибуналів. У нормах М. к. п. встановлюється злочинність певних діянь, часто — й склади злочинів. Вказівки ж про вид і строк покарання, як правило, містяться у внутрідерж. крим. праві, хоча певні положення щодо караності міжнар. злочинів можуть міститись і в міжнар.- правових актах. Так, Статут Нюрнберзького трибуналу згадує смертну кару 242 та ін. покарання, які трибунал визнає справедливими, а також конфіскацію у засудженого награбованого майна, а статути міжнар. трибуналів по кол. Югославії та Руанді — тюремне ув'язнення, строки якого судді визначають, керуючись заг. практикою винесення вироків про цей вид покарання у судах Югославії та Руанди, а також повернення будь-якого майна і доходів, одержаних злочин, шляхом, їх законним володільцям. Покарання має бути справедливим (відповідати мірі сусп. небезпеки вчиненого діяння), доцільним (обгрунтованим метою заг. превенції), індивідуалізованим. | |
МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО - сукупність міжнар.-правових принципів і норм, які встановлюють режим використання косм. простору та небесних тіл і регулюють відносини, суб'єктами яких є д-ви, міжнар. організації і комерц. фірми, у зв'язку з дослідженням і освоєнням космосу. Осн. засади М. к. п. закріплені у Договорі про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіш, 1966, а також у деклараціях ГА ООН про принципи: використання д-вами штучних супутників Землі для міжнар. телевізійного мовлення (1982), дистанційного зондування Землі з косм. простору (1986); використання ядер, джерел енергії в косм. просторі (1992) тощо. Головними серед них є принципи заборони використання косм. простору у військ, цілях та виведення у космос і розміщення у ньому військ, косм. техніки, тобто декларовано принцип правового регулювання використання косм. простору виключно в мир. цілях. Принципи М. к. п. є основою для укладення спеціальних міжнар. договорів (угод, конвенцій), зокрема таких док-тів, як Угода про рятування космонавтів, повернення космонавтів і об'єктів, запущених у косм. простір, 1968; Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1971; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в косм. простір, 1975; Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979. Відповідні угоди укладено і в межах держав — членів СНД: про спільну діяльність у галузі дослідження і використання косм. простору 1991; про порядок утримання і використання об'єктів косм. інфраструктури в інтересах виконання космічних програм 1992; про порядок фінансування спільної діяльності у галузі дослідження і використання косм. простору 1992 тощо. Крім універсальних і регіональних міжнар. док-тів, джерелами М. к. п. є і двосторонні міжнар. договори. Так, Україна підписала договори про співробітництво в космосі з США, Рос. Федерацією, КНР, Казахстаном тощо. Норми М. к. п. імплементовані у нац. зак-во України, зокрема в Закон України «Про космічну діяльність» (1996). | |
МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО - галузь міжнар. права, що становить систему норм і принципів, якими регулюються міжнар. екон. відносини. Розрізняють два гол. підходи до сутності цієї системи. У першому випадку вона розглядається як комплексна галузь права, що охоплює норми міжнар. публічного, міжнар. приватного права, а також норми нац. правових систем, які регулюють міжнар. екон. відносини. У другому випадку М. е. п. є самост. галуззю міжнар. публіч. права. Для М. е. п. характерні ті ж риси, що притаманні ін. традиційним галузям міжнар. публіч. права: особливий об'єкт регулювання, яким є міжнар. екон. відносини, значний за обсягом нормат. матеріал, власні принципи тощо. Співвідношення М. е. п. і міжнар. публіч. права грунтується насамперед на нормах та принципах останнього. М. е. п. перебуває у функц.-структур, зв'язках з ін. галузями міжнар. публіч. права, зокрема мор., повітр. і космічним правом. Підгалузями М. е. п. є комплекси норм, що регулюють певні види міжнар. екон. відносин. До них належать, зокрема, міжнар. торгове, міжнар. транспортне, міжнар. валютне, міжнар. інвестиційне право, міжнар. право н.-т. співробітництва тощо. До інститутів 239 М. е. п. належать: інститут найб. сприяння, що використовується у торг., фін., інвест. відносинах; інститут міжнар. екон. безпеки; інститут екон. преференцій, що надаються країнам, які розвиваються, та ін. | |
МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО - система юрид. норм і принципів, що застосовуються як у міжнародних, так і у внутр. збройних конфліктах, встановлюють взаємні права та обов'язки суб'єктів міжнародного права щодо заборони або обмеження застосування певних засобів і методів ведення збройної б-би. забезпечують захист жертв конфлікту під час цієї б-би 237 і встановлюють відповідальність за порушення даних норм і принципів. Поняття «міжнародне гуманітарне право» з'явилося порівняно недавно. В правовій л-рі, в міжнар. документах ООН широко використовуються терміни «право збройних конфліктів», «право війни». Вперше термін «міжнародне гуманітарне право» був запропонований у 50-х рр. відомим швейц. юристом Ж. Пікте і набув широкого вжитку в юрид. л-рі, а згодом увійшов до назви Женевської дип. конференції 1974—77 з питань підтвердження і розвитку М. г. п., що застосовується у період збройних конфліктів. Характерною особливістю М. г. п. є те, що воно поєднує в собі дві різні концепції, одна з яких має юрид. характер, а друга — етичний. Прагнучи до досягнення компромісу між міркуваннями воєн, необхідності і вимогами гуманності, гуманітарне право містить у собі відповідний етич. елемент, оскільки йдеться про те, щоб пом'якшити вияви насильства шляхом правового обмеження засобів і методів ведення воєн, дій і покладення на воюючі сторони обов'язку щадити осіб, які не беруть або перестали брати участь у воєн. діях. М. г. п. віддзеркалює моральні засади існування людства, які формувалися упродовж усього його істор. розвитку. Виходячи з принципів гуманності, людське суспво не може миритися з незмірними стражданнями і тяжкими людськими та матеріальними втратами, які порушують ці принципи. Норми М. г. п., що закріплюють принципи гуманності, мають заг. характер, тобто вони є обов'язковими для всіх учасників міжнар. співтовариства — держав, індивідів, міжнар. організацій. Ці норми є вираженням певної рівноваги, досягнутої між принципом гуманності, тобто імперативом, що спонукає людину діяти на благо ближнього, і принципом необхідності, тобто обов'язком органів влади зберігати д-ву, захищати цілісність її території і підтримувати порядок. Предметом регулювання М. г. п. є полегшення участі жертв збройних конфліктів, хоча Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 і Додаткові протоколи до них 1977 суттєво розширили сферу його дії. Порівняно з деякими ін. галузями міжнар. права норми М. г. п. чітко закріплюють обов'язки кожного, хто бере участь у збройному конфлікті, що він повинен і чого не повинен робити. Керуючись виключно принципами гуманності, які були закладені ще у Санкт-Петербурзькій декларації про скасування застосування вибухових та запалювальних куль 1868, згідно з якою «погреби війни мають зупинитися перед вимогами людяності», М. г. п. перебуває, отже, поза політикою, і воюючі сторони мають його дотримуватись, незалежно від політ, міркувань. Принцип гуманності належить до осн. принципів М. г. п. і діє як вираз самої його суті, а всі ін. принципи і норми є похідними від нього. Це базовий принцип поведінки сторін, що беруть участь у збройному конфлікті, і на ньому грунтуються конкр. норми М. г. п. Основою формування сучасного М. г. п. є взаємодія двох його джерел — гаазького та женевського права, які все більше переплітаються між собою у процесі їх розвитку. Гаазьке право встановлює обмеження стосовно способів ведення війни, особливо щодо деяких видів зброї та методів ведення воєн. дій. Воно було започатковане під час міжнар. конференцій миру в Гаазі в 1899 і 1907 (див. Закони та звичаї війни). Наст, 238 конвенціями, які справили вплив на дальший розвиток цього напряму М. г. п., були: Гаазька конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954; Конвенція про заборону військового або будьякого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976; Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних пошкоджень або мають невибіркову дію, 1980; Конвенція про заборону розробки, виробництва, нагромадження і застосування хімічної зброї та про її знищення 1993; Конвенція про заборону застосування, нагромадження, виробництва і розповсюдження протипіхотних мін та їх знищення 1997. Женев. право спрямоване на захист осіб, які не беруть безпосеред. участі або припинили брати участь у воєн. діях. Правовою основою женев. права є чотири Женев. конвенції про захист жертв війни 1949 і два Дод. протоколи до них 1977, шо становлять систему норм, спрямованих на захист людини під час збройного конфлікту, які порівняно з гаазьким правом не надають д-вам ніяких прав на шкоду особі. Цим самим \ М. г. п., що регулює правові відносини під час збройних конфліктів, закладено принципи пріоритету людської особистості та гуманізму. В результаті прийняття Дод. протоколів І та II до Женев. конвенцій 1949 відбулося поєднання гаазького і женев. права в сучас. руслі розвитку М. г. п., і їх тепер уже не можна розглядати осібно, хоч відмінності між ними зберігаються. Переважна більшість норм М. г. п. мають імперативний характер. На них не поширюється «принцип взаємності», тобто воююча сторона не може відмовитись від їх дотримання навіть у тих випадках, коли друга сторона їх порушує. Ці норми не підлягаюгь денонсації під час збройних конфліктів. | |
МІЖНАРОДНЕ БАНКІВСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
МІЖНАРОДНЕ БАНКІВСЬКЕ ПРАВО - комплексна галузь міжнародного права, що регулює сусп. відносини у сфері міжнар. банк, діяльності (банк, операції, функціонування платіжних систем, організація і діяльність міжнар. валют.-фін. установ тощо). Суб'єктами цих відносин є д-ви, міжнар. міжурядові організації, юрид. та фіз. особи. Неоднорідність суб'єктів М. б. п. зумовлює виникнення неоднорідних формою банк, правовідносин, що безпосередньо впливає на специфіку застосовуваних методів їх регулювання. Ця специфіка полягає у своєрід. поєднанні адм., орг. та майнових елементів. У одних випадках вказані суб'єкти виконують орг. функції, а в інших — є безпосеред. учасниками фін.-банк, відносин. Основою М. б. п. як самост. правової системи є його принципи: 1) уніфікації, що передбачає розвиток широкої уніфікації норм М. б. п. шляхом укладення міжнар. договорів універс. і регіон, характеру в рамках інтеграц. угруповань держав, а також прийняття відповід. типових законів; 2) диверсифікації, який характеризується тим, що міжнар. банк, відносини набувають як міждержавні, так і най. форми, а осн. інститути М. б. п. містять публічноправові і приватно-правові норми, що тісно взаємодіють між собою; 3) технологізації, котрий сформувався під впливом н.-т. прогресу (застосування у банк, сфері засобів автоматики, електрон, платежів, пластикових карток тощо) та зумовив розширення сфери дії М. б. п., трансформацію його окр. категорій і виникнення нових інститутів, напр., електрон, банк, права. Осн. джерелами М. б. п. є міжнар. договори, міжнар. звичаї, внутрішнє банк, і фін. зак-во відповідної д-ви. Напр., в Україні до цих джерел входять Закони України «Про банки і банківську діяльність» (1991), «Про Національний банк України» (1999) та ін. Ост. часом дедалі більшу роль як джерела М. б. п. відіграють нормат.-правові акти міжнар. фін.-валютних і банк, установ (МВФ, Світового банку, МФК) та акти міжнар. організацій, що застосовуються на тер. їх країн-учасниць (напр., Європ. Союзу). Від М. б. п. як галузі міжнар. права відрізняють науку М. б. п., що вивчає його предмет, поняття, метод, систему, категорії та інститути, методи регулювання і джерела М. б. п., проблеми ефективності реалізації його норм тощо. | |
МІЖНАРОДНА НЕУРЯДОВА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
МІЖНАРОДНА НЕУРЯДОВА ОРГАНІЗАЦІЯ - об'єднання на пост, основі суб'єктів нац. права декількох країн, що має правореалізуючу (функціональну) правосуб'єктність у межах, визначених міжнар. правом, не ставить за мету одержання прибутку та діє згідно з нормами міжнар. права. Серед джерел міжнар. права, що регулюють діяльність М. н. о., — статути (ст. 71 Статуту ООН, ст. 71 Статуту ВООЗ, ст. 11 Статуту ЮНЕСКО та ін.) й спец, резолюції міжнародних (Економічної і соціальної ради ООН від 25.УІІ 1996, Комітету міністрів Ради Європи від 18.Х 1993 тощо) і більшості міжурядових організацій, які передбачають особливий механізм співробітництва з М. н. о. в межах т. з. консультативного статусу. На регіон, рівні діє Європейська конвенція про визнання правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій 1986. Діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста регулюється Женевськими конвенціями 1949, Додатковими протоколами до них 1977 та ін. М. н. о. є виразниками світової громад, думки, які впливають на механізм міжнар.-правового регулювання. Так, Міжнар. к-т Черв. Хреста був розробником проектів Конвенцій про захист жертв збройних конфліктів; «Міжнародна амністія» багато зробила для прийняття міжнар. договорів у сфері захисту прав людини (про 236 скасування смертної кари, заборону тортур тощо). Для розвитку юрид. науки особливе значення має діяльність М. н. о. правознавців — Асоціації міжнародного права, Інституту міжнародного права. Міжнародної асоціації кримінального права та ін. Нині у світі налічується бл. 10 тис. М. н. о. У діяльності багатьох з них беруть участь представники України. | |
МИТНІ СОЮЗИ | |
---|---|
МИТНІ СОЮЗИ - угоди, які укладають дві або більше держав про ліквідацію мит. кордонів між ними та створення спільної мит. території з єдиним митним тарифом, який застосовується щодо третіх країн, і повним скасуванням мита у взаємних відносинах. У межах М. с. Мож У Генеральній угоді про тарифи і торгівлю (ГАТТ) закріплено міжнар.-правові вимоги до М. с: утворення єдиної мит. території; утворення єдиного мит. тарифу; прийняття єдиних осн. митних правил; вільний обіг товарів всередині М. с, тобто відмова від справляння мита та експортно-імпортних податків (хоча в Європейському Союзі податками на додану вартість товари країн-учасниць обкладаються) та від застосування експортно-імпортних квот і ліцензій; наявність єдиної мит. служби або ж тісне співробітництво нац. мит. служб. Від виникнення перших М. с. минуло чимало часу. Відомі М. с. між Францією та Монако (1865), Швейцарією та Ліхтенштейном (1924), митноекон. союз Бельгії, Нідерландів та Люксембургу — Бенілюкс (1948). Іноді такі союзи мали назву Митної унії (напр., укладена 1921 між Польщею та вільним містом Данцігом). Спроба утворення М. с. була зроблена країнами — членами СНД, які 13.ІІІ 1992 підписали Угоду про принципи митної політики (Україна не підписала цього документа). Угода передбачала, що сторони утворюють спільну митну територію, узгоджують спільний мит. тариф, сприяють єдиному внутр. оподаткуванню товарів та ін. предметів, які ввозяться на спільну митну територію і які вивозяться з неї; товари, що обертаються всередині М. с, не обкладаються митом, податками та зборами, що мають еквівалентну дію. На продовження реалізації цієї угоди 1995 утворено М. с. між Росією та Білоруссю. | |
МИРОТВОРЧІ СИЛИ | |
---|---|
МИРОТВОРЧІ СИЛИ - заг. назва суб'єктів світової та регіон, політики, діяльність яких спрямована на зміцнення миру і безпеки, ліквідацію або обмеження міждерж., міжетн., міжконфесійних та ін. конфліктів і суперечностей, демілітаризацію сусп. свідомості. Найвпливовішими М. с. сучасності є спеціаліз. структури ООН — місії спостерігачів і ЗС для підтримання миру, що виконують визначені ГА або РБ ООН заходи та дії, спрямовані на підтримання або відновлення міжнар. миру і безпеки. Гол. формою виконання цими силами своїх функц. обов'язків є операції підтримання миру (ОПМ). Такі операції можуть включати демонстрації, блокаду, територіальне розведення ворогуючих сторін, заходи силового встановлення миру та ін. види активності повітр., мор. або і сухопут. сил держав — членів ООН. Порядок використання від імені ООН ЗС і військ, спостерігачів, які надійшли у її розпорядження, визначено положеннями гл. VII Статуту ООН. Складовими передбаченої Статутом концепції колект. безпеки є обов'язковість узгодження дій пост, членів РБ при використанні сили від імені ООН, згода держав у разі проведення ОПМ на розміщення ЗС і спостерігачів на їх території тощо. Органом безпосеред. управління М. с. ООН є утворений відповідно до ст. 47 Статуту Військово-штабний комітет (Military Staff Committee). Його завдання — вироблення рекомендацій і надання допомоги РБ ООН з комплексу питань, що стосуються військ, аспектів у справі підтримання міжнар. миру і безпеки, використання військ, підрозділів та місій спостерігачів, командування ними, а також урегулювання питань озброєнь і процесів роззброєння. Комітет складається з начальників штабів ЗС держав — пост, членів РБ або їх представників. Підпорядковується РБ і несе відповідальність за стратегічне керівництво 234 будь-якими контингентами ЗС, що виділяються д-вами — членами ООН у розпорядження РБ. На 1.VII 2000 мати місце 39 випадків використання М. с. ООН (див. Операції ООН щодо підтримання миру). Згідно з постановами BP України «Про участь батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфлікту на території колишньої Югославії» від 3.VII 1992 та «Про збільшення чисельності батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах ООН на території колишньої Югославії та надсилку групи військових спостерігачів» від 19.ХІ 1993 у складі М. с. на тер, кол. Югославії упродовж 1992—95 перебував укр. миротв. контингент чисельністю понад 1200 військовослужбовців; у січні 1996 скорочений і перепідпорядкований утвореним відповідно до резолюції РБ ООН від 15.XII 1995 Силам по виконанню Дейтонської угоди шодо встановлення миру в Боснії і Герцеговині (240-й окр. миротв. батальйон). Протягом 1996 як підрозділ М. с. в Анголі перебувала 901-а окр. понтонномостова рота. У 1996—97 укр. підрозділи брали участь в ОПМ на тер. Сх. Славонії. Указ Президента України «Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Косово, Союзна Республіка Югославія» від 14.VII 1999 і Закон «Про схвалення Указу Президента України "Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Косово, Союзна Республіка Югославія"» (1999) створили правові засади для направлення укр. миротв. контингенту до Косова. Укр. військ, спостерігачі виконували завдання РБ ООН у Таджикистані (1994), Македонії (1995), Гватемалі (1995), на п-ві Превлека, тер. приналежність якого оспорюють Хорватія і СРЮ (1996). Правове регулювання участі укр. військ, підрозділів і місій військ, спостерігачів здійснюється на основі Закону «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» (1999). Різновидом регіональних М. с. є миротв. збройні контингенти і місії спостерігачів, сформовані д-вами СНД з метою обмеження збройних конфліктів на пострад. просторі і створення умов для їх політ, врегулювання. Заг. керівництво ОПМ на тер. держав СНД за погодженням з РБ ООН або ОБСЄ здійснює Рада глав держав — учасниць Співдружності. Правовими засадами використання М. с. у межах СНД є прийнятий у січні 1993 Статут Співдружності. Угода про Групи військових спостерігачів і Колективні сили по підтриманню миру в СНД (1992), Концепція запобігання і урегулювання конфліктів на території СНД і Положення про Колективні сили по підтриманню миру в СНД (1996). У ширшому соціально-політ. розумінні до М. с. доцільно віднести недерж. громад, рухи, об'єднання, окр. ініціативи, спрямовані на встановлення максимально безконфлікт. відносин у сусп-ві (Пагоуський рух «Вчені за мир», рухи «Лікарі за мир», «Генерали за мир» та ін.). Миротв. заходи, ініційовані громадян, сусп-вом, можуть набувати форм протесту — актів громадян, непокори, пацифіст, демонстрацій. | |
МИРНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
МИРНИЙ ДОГОВІР - осн. форма юрид. припинення стану війни між двами. Поширеними формами завершення воєнних дій є перемир'я і капітуляція. Війна ж закінчується з моменту підписання М. д., положення якого регулюють широке коло питань: умови припинення війни; тер. зміни, викликані війною; повернення військовополонених; відповідальність воєнних злочинців; реституції і репарації; відновлення дипломатичних і консульських відносин; відновлення дії міжнар. угод та ін. Після Першої світової війни 1914—18 в ході Паризької мирної конференції 1919—20 було укладено низку М. д., що утворили Версальську систему мирних договорів 233 (див. Версальський мирний договір 1919). Після Другої світової війни 1939— 45 державами антигітлерівської коаліції були підписані М. д. з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією, які воювали на боці Німеччини. Існують також нетрадиц. способи припинення війни. Так, 25.1 1955 було прийнято указ Президії BP СРСР «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною», який відновив мирні відносини між СРСР та Федеративною Республікою Німеччиною і Німецькою Демократичною Республікою. 19.Х 1956 між СРСР та Японією була підписана Спільна декларація, що припинила стан війни і відновила мир та добросусід. дружні відносини між ними. Трохи раніше, 1951 у м. СанФранциско (США) з Японією був підписаний М. д. між США, Великобританією та ін. зх. д-вами. Радянський Союз від підписання цього договору відмовився, вважаючи його таким, що порушує низку прав СРСР, Китаю та ін. країн. У зв'язку з цим у Спільній декларації 1956 було поставлено завдання розробити й підписати рад.-япон. М. д. Це питання залишається відкритим і донині, що ускладнює двостор. відносини між Росією та Японією. | |
МИРНЕ ПРОХОДЖЕННЯ СУДЕН | |
---|---|
МИРНЕ ПРОХОДЖЕННЯ СУДЕН - проходження суден через територіальні води прибереж держав з метою перетинання їх без заходу у внутр. води або для проходу у внутр. води чи з внутр. вод у відкрите море. Проходження вважається мирним, якщо не призводить до порушення миру, доброго порядку і безпеки прибереж, д-ви. Конвенція ООН по морському праву 1982 деталізує поняття «мирний характер проходження суден», висуваючи ряд вимог: поважання суверенітету прибереж, д-ви, утримання від загрози силою або застосування сили проти цієї д-ви, дотримання ін. загальновизнаних принципів і норм міжнар. права, незаподіяння екон. шкоди, дотримання всіх норм у галузі збереження мор. середовища тощо. Відповідно до Конвенції право М. п. с. поширюється також на військ, кораблі. | |
МЕМОРАНДУМ | |
---|---|
МЕМОРАНДУМ - (лат. memorandum — те, про що слід пам'ятати) — дип. документ, у якому докладно викладається факт, та юрид. бік будь-якого питання і наводяться відповідні аргументи. Часто містить виклад та обгрунтування міжнар.-правової позиції д-ви. Може бути або додатком до дип. ноти, або самост. документом. Якщо М. направляється з нотою, то він 232 друкується на нотному папері (не на бланку), місце і дата не зазначаються, печатка не ставиться. Як окр. документ М. друкується на нотному бланку відомства за-корд. справ д-ви або її закорд. установи і передається особою або відправляється з кур'єром. У цьому випадку М. не містить звернення та компліменту, під текстом зазначається місце і дата відправлення, печатка не ставиться. Може бути М.-відповідь. Україна широко застосовує цей вид дип. документа. Такими, зокрема, є Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 від 5.ХІІ 1994, Меморандум порозуміння між Європейським співтовариством та Україною від 15.УІ 1995, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та урядами країн «Великої сімки» і Комісією Європейського співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС від 20.ХІІ 1995, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та НАТО щодо призначення офіцерів зв'язку НАТО в Україні від 9.У 1997, Меморандум про взаєморозуміння між ООН та Урядом України від 6.УШ 1997, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ щодо створення нової форми співробітництва від 13.VIІ 1999, Меморандум про взаєморозуміння між Європейським співтовариством та Україною від 23.УІІ 1999 та ін. | |
МАНДАТНА СИСТЕМА | |
---|---|
МАНДАТНА СИСТЕМА - система мандатів, встановлених ст. 22 Статуту Ліги Націй, на підставі якої колонії Німеччини у Центр. Африці та ряд араб, територій кол. Османської імперії були передані під управління держав Антанти — переможниць у Першій світ, війні 1914—18. Фактично М. с. становила особливу форму анексії територій, що стали об'єктом колон, політики великих європ. держав у 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. і опинилися в колон, залежності від них. Виникла в результаті переділу уже поділеного раніше колон, д-вами світу. За Версальським мирним договором 1919 д-ви Антанти змусили Німеччину і Туреччину, що зазнали поразки у війні, відмовитися від своїх колоній та ряду територій. Водночас М. с. стала спробою застосувати форму міжнар. опіки «до тих колоній і територій, які внаслідок останньої війни припинили перебування під суверенітетом держав, що раніїле управляли ними, і населяються народами, все ще неспроможними спиратися на себе в напружених умовах сучасного світу і до яких має 231 застосовуватися принцип, що благополуччя і розвиток таких народів становить священний обов'язок цивілізації і що гарантії за здійснення цього обов'язку мають бути включені до Статуту» (п. 1). Здійснення цього принципу означало, що «перебування під опікою таких народів має бути покладено на розвинуті нації, які, зважаючи на їх ресурси, досвід або їх геогр. положення, можуть щонайкраще взяти на себе всю відповідальність і які бажають прийняти її, і що таке перебування під опікою має здійснюватися ними як мандатаріями від імені Ліги Націй» (п. 2) і на підставі договорів між Лігою та окремими державами-мандатаріями. Мандати Ліги Націй відрізнялися відповідно до стадії розвитку підопічної території, її геогр. розташування, екон. умов та ін. под. обставин (п. 3). У зв'язку з цим мандати були поділені на три класи: мандат А застосовувався до колон, володінь Османської імперії, статус яких наближався до статусу протекторату, мандат В — до колоній у Центр. Африці, які передавалися під безпосереднє управління держави-мандатарія при збереженні деякого ступеня самоврядування; мандат С — до Пд.-Зх. Африки та до о-вів Тихого ок., які управлялися як інтегровані частини тер. держави-мандатарія. Поділ нім. колоній був затверджений Верх, радою Антанти 7.У 1919, а володінь кол. Османської імперії — на конференції у м. Сан-Ремо 1920 (Італія). Великобританія одержала: мандати А на Ірак, Палестину і Трансйорданію, мандати В — на Танганьїку, частини Того і Камеруну; Франція — мандати А на Сирію і Ліван, мандати В — на частини Того і Камеруну; Бельгія — мандат В на Руанду-Урунді; Японія — мандат С на Тихоокеанські о-ви на північ від екватора (Маршаллові, Каролінські та Маріанські); ПівденноАфриканський Союз (після 31.V 1961 — Південно-Африканська Республіка) — мандат С на Пд.-Зх. Африку; Австралія — мандат С на о. Науру (спільно з Великобританією і Новою Зеландією) та на кол. нім. Нову Гвінею і о-ви Тихого ок. на південь від екватора; Нова Зеландія — мандат С на о-ви Західне Самоа. СРСР у ноті урядам Великобританії, Франції та Італії від 18.V 1923 заявив про невизнання М. с. При вступі СРСР до Ліги Націй у 1934 його представник зробив застереження про те, що ст. 22 Статуту Ліги неприйнятна для СРСР і не покладає на нього жодних зобов'язань. Після Другої світ, війни 1939—45 М. с. була замінена системою опіки ООН. Усі зазначені території, крім тих, які мали мандати А і які здобули незалежність, стали підопічними територіями ООН. Виняток становила Пд.-Зх. Африка, щодо якої ПівденноАфриканська Республіка не визнавала її статусу підмандатної, а отже, підопічної території. | |
МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР 1992 | |
---|---|
МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР 1992 - міжнар.-правовий документ про утворення міжнар. політ.-екон. об'єднання європ. держав — Європейського Союзу (ЄС). Підписаний 7.II 1992 державами — членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихті (Нідерланди). Набув чинності 1.ХІ 1993. Договір складається з 7 розділів (І. Заг. умови; II. Положення, що змінюють Договір, який засновує Європ. екон. співтовариство, з метою утворення Європ. співтовариства; III. Положення, що доповнюють Договір, який засновує Європ. об'єднання вугілля і сталі; IV. Положення, що доповнюють Договір, який засновує Європ. товариство по атом, енергії; V. Положення про спільну зовн. політику і політику безпеки; VI. Положення про співробітництво в галузі правосуддя та внутр. справ; VII. Заключні положення). М. д. 1992 не скасовує і не замінює Паризький договір 1951 (про створення Європ. об'єднання вугілля і сталі) та Римський договір 1957 (про заснування Європ. екон. співтовариства та Європ. т-ва по атом, енергії). Формально він створює нову структуру — Європ. Союз і одночасно вносить зміни та доповнення до всіх трьох 230 установчих договорів Європ. співтовариств, які в основному зберігають юрид. силу. Своїми положеннями про спільну зовн. політику і політику безпеки М. д. 1992 відобразив намір держав-засновниць перейти до вищого рівня узгодженості своїх дій на міжнар. арені. Нововведенням стало також положення про співробітництво в галузі правосуддя і внутр. справ, особливо про узгодженість політики надання притулку та з імміграц. питань, правил перетинання кордонів, проживання ір-н третіх держав, б-би з транснац. злочинністю тощо. М. д. 1992 супроводжується низкою дод. уточнюючих док-тів, серед яких 10 протоколів, 8 декларацій і одна угода. Найважливіші — Протокол про статут Європ. системи центр, банків і Європ. центр, банку, Протокол про статут Європ. валютного інституту. Протокол про Екон. і соціальний комітет та Комітет регіонів, а також Протокол про перехід до третього етапу розвитку екон. і валютного союзу. Фактично ці док-ти є угодами держав-учасниць з принципових питань дальшого розвитку екон. інтеграції в рамках ЄС. Декларації, що додаються до М. д. 1992, мають більш узагальнюючий, порівняно з протоколами, характер: Декларація про громадянство держав-членів; Декларація про європ. фонд розвитку; Декларація про роль нац. парламентів у Європ. Союзі; Декларація про Західноєвроп. союз; Декларація про право доступу до інформації; Декларація про валютне співробітництво з д-вами, що не є членами співтовариства. М. д. 1992 не лише істотно зміцнив інтеграц. процеси, а й сприяв поширенню та поглибленню профедеральних тенденцій у розвитку ЄС, які підкріплюються введенням інституту єдиного громадянства (див. Громадянство Європейського Союзу), єдиної валюти тощо. 2.Х 1997 в м. Амстердамі (Бельгія) було підписано Договір про внесення змін до М. д. 1992. У ньому йшлося, зокрема, про посилення співробітництва держав — членів ЄС у питаннях захисту прав і свобод людини, свободи пересування осіб, удосконалення інститутів та ін. органів ЄС тощо. | |
ЛІНІЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ | |
---|---|
ЛІНІЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ - лінія на геогр. картах та на поверхні Землі, проведена відповідно до міжнар. угод про кордони або на підставі законів країн. Вона визначає суверенітет д-ви на сухопутну територію, водну поверхню і мор. дно, а також на повітр. простір та надра Землі. Л. д. к. поділяють на географічну і геометричну. Геогр. лінія-кордон проводиться з урахуванням природ, кордонів (ріки, гір. хребти і т. п.). Геометр, лінія-кордон є прямою лінією, яка з'єднує встановлені на земній поверхні точки і змінюється лише у крайніх випадках за умови, якшо цього потребують істотні інтереси населення, котре мешкає у даній місцевості. Проведена по меридіану чи паралелі геогр. сітки, вона називається астрономічним кордоном. На практиці такі лінії-кордони проводяться дуже рідко. Переважають комбіновані Л. д. к.: географічні — на одних ділянках, геометричні — на інших. Л. д. к. встановлюються у договірному порядку між д-вами шляхом нанесення їх на карту, що є невід'ємною частиною угоди (делімітація Л. д. к), а потім Л. д. к. закріплюються на місцевості за допомогою спец. прикордонних знаків (демаркація Л. д. к.), що відображені в протоколах опису кордонів і на прикладених до них картах. Зміни в накреслених Л. д. к. на картах і в позначці їх на місцевості не допускаються без двостор. згоди сусід, держав. Там, де тер. води (територіальне море) д-ви стикаються з водами відкритого моря, ця д-ва відповідно до Конвенції ООН по морському праву 1982 зобов'язана позначити на картах як лінію зовн. межі тер. вод, так і вихідні лінії для їх відліку, встановлені відповідно до внутр. зак-ва та існуючих норм міжнар. права. | |
ЛІГА НАЦІЙ | |
---|---|
ЛІГА НАЦІЙ - (англ. League of Nations, франц. Societe des Nations) — міжнар. організація, що існувала в період між Першою і Другою світовими війнами. Утв. 1919. Осн. органи Л. Н. перебували в м. Женеві (Швейцарія). Статут Л. Н. був включений до Версальського мирного договору 1919 набув чинності 10.1 1920. Базувався на принципах колект. безпеки (спільних діях країн-членів проти агресора), застосування арбітраж, суду для вирішення 228 міжнар. спорів, скорочення озброєнь, відкритої дипломатії тощо. Хоча в Статуті остаточно не було закріплено юрид. заборони ведення війни і не дано визначення агресії, це, по суті, була перша спроба заснувати міжнар. механізм запобігання збройним конфліктам і збереження миру та безпеки у світі. Положення Статуту засвідчили істотний прогрес у питанні обмеження застосування війни як засобу вирішення спорів і конфліктів між д-вами. Члени Організації взяли на себе зобов'язання не застосовувати воєн, дій, доки спір не буде вирішено уповноваженими органами Л. Н. або шляхом третейського розгляду. У разі порушення цього зобов'язання ін. члени Ліги повинні були застосувати санкції, зокрема припинити всі торг, і фін. відносини з порушником. Осн. органи Л. Н. — Асамблея, Рада Л. Н. і Секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. Ряд питань одночасно належали до компетенції й Асамблеї, й Ради, деякі вирішувалися виключно Асамблеєю (прийом нових членів, затвердження бюджету Організації та ін.). Асамблея складалася з представників держав-членів (Статут Л. Н. підписали 44 д-ви). Чергові сесії Асамблеї відбувалися щорічно у вересні; передбачалася можливість скликання позачерг. сесій. Рада Ліги спочатку складалася з 4 пост, членів (Великобританії, Італії, Франції та Японії) і 4 непост. членів, які обиралися на певний строк. Пізніше склад Ради змінювався. Всі рішення Асамблеї і Ради, крім процедурних питань, мали прийматися одноголосно. Для виконання відповідних функцій у структурі Л. Н. були створені також Постійна палата міжнародного правосуддя (як суд. орган), Міжнародна організація праці, а також постійні та тимчасові комісії, зокрема постійна Мандатна комісія, яка була складовою частиною запровадженої Статутом Л. Н. мандатної системи управління колоніальними та підопічними територіями. Організація не змогла повністю реалізувати статутні положення, зокрема вжити ефективних заходів проти агрес. дій Німеччини, Італії та Японії, які призвели до розв'язання Другої світової війни 1939—45. Уряд УНР висував кандидатуру України на членство в Л. Н., проте її було відхилено. 23.ІІ 1921 Ліга прийняла до уваги неодноразові протести президента ЗУНР Є. Петрушевича і визнала, що Сх. Галичина знаходиться під військ, окупацією Польщі, а не під її юрисдикцією. У вересні 1933 на закритому засіданні Ради Л. Н. було розглянуто питання про голод в Україні. До Міжнар. Унії (Спілки) товариств Л. Н., яка була утворена для співпраці з Лігою та поширення її ідей, належали, зокрема, Укр. т-во для Л. Н. (діяло в 1921—24) і Західноукр. т-во Л. Н. їх діяльність сприяла поширенню інформації про Україну та українців у міжнар. колах. СРСР вступив до Л. Н. на запрошення 34 держав 1934 і був виключений з неї після розв'язання Рад. Союзом агресії проти Фінляндії 1939. Формально Ліга припинила свою діяльність 1946 згідно з рішенням Асамблеї Л. Н., хоча фактично перестала функціонувати ще до поч. Другої світ, війни. Уроки і досвід Л. Н. були враховані при утворенні Організації Об'єднаних Націй (ООН). | |
LEX MERCATORIA | |
---|---|
LEX MERCATORIA - (лат. - торгове право) - сукупність автономних норм, відокремлених від нац. систем права, створених безпосередньо учасниками міжнар. торгівлі з метою регламентації зовнішньоекон. операцій. L. т. є результатом самоорганізації міжнар. ділового співтовариства і спробою самостійно регулювати комерц. відносини в межах цього співтовариства за допомогою позадерж. правових засобів. Виникло у зв'язку з незадоволенням міжнар. ділового співтовариства наявними нац.-правовими механізмами нормат. регламентації міжнар. торг.-екон. відносин. У цьому відношенні L. т. є альтернативним колізійним методом правового регулювання приватноправових відносин з іноз. елементом. Концепція L. т. сформувалася у 2-й пол. 50-х pp. 20 ст. Серед її прихильників — вчені-юристи Б. Гольдман, Ф. Кан, Ф. Фушар (Франція), К. Шмітгофф (Великобританія), Л. Копельманас, П. Лалів (Швейцарія), А. Голдштейн (Югославія) та ін. Одним з попередників творців теорії L. т. можна вважати видатного укр. вченого В. М. Корецького, оскільки він у своїй праці «Нариси міжнародного господарського права» (1928) переконливо довів, що регулювання міжнар. торг, обороту відбувається за допомогою не стільки коліз. права, скільки норм позадерж. регулювання. Сам термін «Іех mercatoria», який вказує на істор. зв'язок сучасного L. т. з середньовічним L. т. італ. міст, набув найб. поширення в юрид. л-рі та арбітраж, практиці, хоча окр. юристи користуються ще й такими термінами, як «транснаціональне право», «позанаціональне право», «міжнародне купецьке право» тощо. До джерел L. т., зокрема, належать: міжнар. торгові звичаї, арбітражна практика, конвенції, що регулюють міжнар. торгівлю, та типові закони, котрі розробляються на міжнар. рівні. Причому багато юристів вказують на неможливість дати вичерпний перелік усіх джерел L. т. Водночас одним з осн. джерел, які містять норми L. т., слід вважати Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА 1994. Як свідчить сучасна практика, існує тенденція поступового визнання теорії L. т. не тільки міжнар. комерц. арбитражами, а й нац. судовими органами, які раніше заперечували сам факт існування L. M. | |
ЛАКУНА 2 | |
---|---|
ЛАКУНА - (лат. lacuna — заглибина, западина, прогалина) у міжнародному праві — відсутність договір, або звичаєвої норми, яка могла бути використана для врегулювання правовідносин. Констатуючи Л., міжнар. суддя або арбітр у принципі можуть оголосити non liquet (лат. — не ясно) — відмову від розгляду справи через неясність питання. Однак у сучасному міжнар. праві використання non liquet не визначається безумовно. Як зазначено у Модельних правилах арбітражної процедури, прийнятих 1958 Комісією міжнародного права ООН, «арбітражний суд не може проголошувати non liquet під приводом мовчання або неясності права, яке підлягає застосуванню» (ст. 11). Статут Міжнародного суду ООН (ст. 38) надає судді можливість у разі констатації Л. звернутися до заг. принципів права, визначених цивіліз. націями, а також суд. рішень і доктрин найкваліфікованіших спеціалістів з публіч. права різних країн як допоміж. 227 засобу для формування необхідної правової норми. Крім того, суд отримує право, якщо сторони погодяться на це, вирішувати спори ex aequo et bono (лат. — по справедливості і доброті) — п. 2 ст. 38. | |
КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ | |
---|---|
КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ - предмети істор., худож., наук, та ін. культурного значення. Відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному вивезенню, ввезенню та передачі права власності на культурні цінності від 19.ХІ 1964, К. ц. вважається рухоме й нерухоме майно, яке має велике значення для культур, надбання країни, тобто твори мист-ва і арх-ри, рукописи, книги та ін. предмети, що становлять інтерес з погляду мист-ва, історії чи археології, етнолог, док-ти, типові зразки флори і фауни, наук, колекції та важливі колекції книг і архівних доктів, у т. ч. музичні архіви. Дещо інакше сказано про К ц. в Рекомендаціях ЮНЕСКО щодо збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт, від 19.XI 1968. Тут К. ц. визначаються як: а) нерухомі об'єкти — місцевості археол., істор. чи наук, значення, будівлі та ін. споруди, які становлять істор., наук., мист. чи архітектурну цінність, реліг. ансамблі, істор. квартали в містах або сільських нас. пунктах і етнол. споруди поперед, культур, які і досі перебувають у доброму стані (це також стосується їх руїн, археол. чи істор. залишків, їх безпосеред. оточення); б) рухомі цінності, що мають культурне значення, у т. ч. цінності в нерухомих об'єктах чи вилучені з них, а також рухомі цінності, приховані в землі, які можуть бути виявлені в місцях, що мають археол. чи істор. значення, або в ін. місцях. Цей термін охоплює не лише виявлені й зареєстровані архітектурні, археол. та істор. місцевості і споруди, а й незареєстровані залишки минулого, а також сучасні місцевості й споруди, що мають культурне значення. Найширше визначення поняття К. ц. міститься у Гаазькій конвенції про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954, де ним охоплені поряд з нерухом. об'єктами і рухом, предметами також центри зосередження К. ц. Конвенція ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 відносить до К. ц. цінності реліг. і світського характеру, котрі розглядаються д-вою як 226 такі, що мають значення для археології, історії, л-ри, мист-ва і науки. Наведений у Конвенції предметний перелік К. ц. згруповано в 11 категорій: 1) рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та предмети, що становлять інтерес для палеонтології; 2) цінності, що стосуються історії, включаючи історію науки і техніки, історію воєн і суспільств, а також пов'язані з життям нац. діячів, мислителів та з великими нац. подіями; 3) археол. знахідки (зокрема звичайні й таємні) та археол. відкриття; 4) частини розчленованих худож. та істор. пам'яток, археол. місць; 5) старовинні предмети більш ніж 100-літньої давності, зокрема написи, чеканні монети й печатки; 6) етногр. мат-ли; 7) художні цінності, такі як: полотна, картини й малюнки цілком ручної роботи на будь-якій основі та з будь-яких мат-лів (за винятком креслень і пром. виробів, прикрашених від руки); ориг. вироби скульптурного мист-ва з будь-яких мат-лів; ориг. гравюри, естампи й літографії; ориг. художні добірки й монтажі з будь-яких мат-лів; 8) рідкісні рукописи та інкунабули, старовинні книги, док-ти і видання, що становлять особливий інтерес (істор., худож., наук., літературний тощо), — окремо і в колекціях; 9) поштові марки, податкові та аналогічні їм марки — окремо і в колекціях; 10) архіви, в т. ч. фото-, фоно- і кіноархіви; 11) меблі більш ніж 100-літньої давності та старовинні муз. інструменти. В укр. зак-ві визначення К. ц. поданов «Основах законодавства України про культуру» (1992), Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (1999): до К. ц. належать об'єкти матеріальної і духовної культури, що мають худож., істор., етногр. та наук, значення. Унікальні цінності матеріальної і духовної культури, а також К. ц., що мають виняткове істор. значення для формування нац. самосвідомості укр. народу, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. | |
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА | |
---|---|
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів матеріальної і духовної культури, що мають художнє, істор., етногр. та наук, значення. Відповідно до Закону України 224 «Про охорону культурної спадщини» (2000) об'єктами К. с. є місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археол., естет., етногр., істор., мисі., наук, чи худож. погляду і зберегли свою автентичність. Закон передбачає класифікацію об'єктів К. с. за їх типами та видами. 1. За типами об'єкти К. с. поділяються на: споруди (витвори) — твори арх-ри та інж. мист-ва разом з природними чи створеними людиною елементами, твори монум. скульптури та монум. малярства, археол. об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні істор. події, життя і діяльність відомих осіб; комплекси (ансамблі) — топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою споруд різного призначення, що відзначаються своєю арх-рою та органіч. зв'язком з ландшафтом; визначні місця — топографічно визначені зони або ландшафти, природні, природноантропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археол., естет., етногр., істор., мист., наук, чи худож. погляду. 2. За видами об'єкти К. с. поділяються на: археологічні — городища, кургани, залишки старод. поселень, стоянок, укріплень, військ, таборів, виробництв, іригац. споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти. наскельні зображення, ділянки істор. культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою; історичні — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окр. поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими істор. подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів; монументального мистецтва — твори образотв. мист-ва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археол. чи ін. пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями); архітектури та містобудування — істор. центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окр. архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори мо-нум., декорат. та образотворчого мист-ва; садово-паркового мистецтва — поєднання паркового буд-ва з природними або створеними людиною ландшафтами; ландшафтні — природні території, які мають істор. цінність. Об'єкти К. с. незалежно від форм власності підлягають реєстрації шляхом занесення до Держ. реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями нац. і місц. значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється КМ України. Із занесенням до реєстру на об'єкт К. с. і на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки. Не підлягають держ. реєстрації об'єкти, які є сучас. копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами або наук, реконструкціями, в т. ч. масові тиражовані копії. Поняття К. с. близьке до поняття культурні цінності, але вони не тотожні. У міжнар. док-тах термін «культурна спадщина» вживається щодо нерухомих об'єктів, не охоплює рухомих цінностей і до них не застосовується. Водночас згідно з Конвенцією 225 ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, 1970 під К. с. кожної д-ви розуміються: а) культурні цінності, створені окр. особами або колективами осіб, які є гр-нами даної д-ви, та культурні цінності, що мають важливе значення для даної д-ви і створені на тер. цієї дви іноз. гр-нами або особами без громадянства, які проживають на тер. даної д-ви; б) культурні цінності, знайдені на нац. території; в) культурні цінності, набуті археол., етнол. і природничо-наук. експедиціями за згодою ком-пет. властей країни, звідки походять ці цінності; г) культурні цінності, набуті внаслідок добровільного обміну; д) культурні цінності, отримані як дар або законно куплені за згодою компет. властей країни, звідки вони походять. У внутр. зак-ві синонімом терміна «культурна спадщина» іноді є термін «історико-культурна спадщина». | |
КРИМСЬКА (ЯЛТИНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 | |
---|---|
КРИМСЬКА (ЯЛТИНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 - Кримська конференція 1945, Ялтинська конференція 1945 — конференція лідерів трьох держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Великобританії) за участю керівників зовнішньополіт. і військ, відомств цих країн у Криму (м. Ялта) 4— 11.ІІ 1945. Була присвячена вирішенню низки важливих питань повоєн. облаштування світу, а також проблем, які виникали в ост. фазі Другої світової війни 1939-45. В Ялті розглядалися пропозиції щодо утворення 223 Організації Об'єднаних Націй (ООН), розроблені на конференціях у м. Думбартоні-Оксі (США; вересень—жовтень 1944). Було вирішено, що, крім СРСР, повноправними членами ООН та її засновниками будуть УРСР і БРСР. Конференція також прийняла рішення про порядок голосування у Раді Безпеки (РБ) майбутньої ООН. Пост, члени цього органу наділялися правом вето під час голосування з усіх питань, крім процедурних. Було вирішено скликати 25. IV 1945 у м. Сан-Франциско (США) Конференцію Об'єднаних Націй з метою розробки і прийняття Статуту ООН. Обговорювалося питання порядку та умов окупації Німеччини після її безумовної капітуляції. ЗС трьох країн мали нести відповідальність у своїх зонах окупації щодо денацифікації, демілітаризації, встановлення дем. порядку. Окр. рішенням до цього процесу залучалася Франція, котрій були запропоновані її зона окупації, а також участь у Міжнар. контрольній комісії — органі адміністрації союзників з перебуванням у Берліні. Конференція визнала, що Німеччина зобов'язана відшкодувати союзним д-вам збитки, яких вони зазнали від агресії, у натурі і максимально можливою мірою. На конференції значну увагу було приділено проблемі закінчення війни з Японією. СРСР погодився вступити у війну з Японією через 2—3 міс. після закінчення війни в Європі. При цьому Монголія зберігала статус-кво, до СРСР поверталася пд. частина о. Сахалін, він також отримав право анексувати Курильські о-ви. Торг, порт Дайрен мав бути інтернаціоналізованим, а військ.-мор. база Порт-Артур віддавалася Рад. Союзу. Китайські Східна га Південна залізниці передавалися в управління змішаної кит.-рад. компанії. Було також вирішено, що Японія втрачає острови і архіпелаги в Тихому ок., якими вона управляла на основі мандата Ліги Націй. США і СРСР домовилися визволити Корею від япон. панування і розділити її на дві зони окупації — пн. (радянську) та пд. (американську). Серед рішень щодо Європи найважливішими були визначення кордонів Польщі й реорганізація її уряду. Союзники дійшли згоди в тому, що сх. кордон цієї д-ви пройде по т. з. лінії Керзона (1919) з незначними змінами на користь Польщі. Остання мала отримати значну тер. компенсацію на Зх. і Пн. за рахунок Німеччини. Стосовно польс. уряду союзники вирішили, що він потребує розширення на дем. засадах і за участі представників польс. еміграції. Конференція прийняла низку принципових іс-тор. рішень, які сприяли дем. відбудові Європи і світу в цілому. Так, у Декларації про визволену Європу було заявлено про намір союзників сприяти створенню у цих країнах дем. урядів шляхом вільних виборів. Не всі наміри було здійснено, особливо в умовах «холодної війни», яка розпочалася після закінчення Другої світ, війни. Крім того, певна частина рішень конференції свідчила про поділ світу на зони впливу між країнами «великої трійки». | |
КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР | |
---|---|
КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР - простір за межами земної атмосфери, правовий режим якого визначений міжнародним космічним правом. Іноді К. п. розглядають не в цілому, а лише ті або ін. його частини, що мають дуже різні властивості, — навколоземний К. п., міжпланетний простір, міжзоряний простір та ін. Універсального ж договірного визначення К. п. немає. Згідно зі ст. 2 Договору про космос 1966 К. п., включаючи Місяць та ін. небесні тіла, не підлягає нац. привласненню ні шляхом поширення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-яким ін. чином. К. п. є відкритим і вільним для дослідження та використання всіма д-вами, які здійснюють цю діяльність відповідно до міжнар. права, Статуту ООН в інтересах підтримання міжнар. миру і безпеки та розвитку міжнар. співробітництва і взаєморозуміння. У К. п. заборонено розміщувати ядерну зброю, а також встановлювати її на небесних тілах. Положення ст. 9 Договору про космос вимагає уникати шкідливого забруднення К. п., небажаних змін навколоземного середовища в результаті доставки позаземної речовини. Україна як суб'єкт міжнар. косм. права здійснює свою косм. діяльність на умовах рівноправності з ін. д-вами і з урахуванням своїх нац. інтересів. У Законі України «Про космічну діяльність» (1996) імплементовані міжнар.- пра-вові норми, що регламентують правовий режим К. п. і небесних тіл. Зокрема, забороняється виведення на орбіту або розміщення у космосі ядер, зброї; використання косм. техніки як засобу впливу на довкілля для воєнних або ін. небезпечних для людства цілей; створення безпосеред. загрози життю і здоров'ю людей тощо. | |
КОСМІЧНИЙ ОБ’ЄКТ | |
---|---|
КОСМІЧНИЙ ОБ’ЄКТ - будь-який апарат, у т. ч. його частини, а також засіб його доставки, запушені в космос. Поняття уперше вжито в резолюції ГА ООН від 20.ХІІ 1961, після якої склалася звичаєва практика добровільного подання д-вами до ООН інформації для реєстрації апаратів, що запускаються ними в космічний простір. 12.XI 1974 ГА ООН прийняла Конвенцію про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, яка набула чинності 15.IX 1976. Конвенція вимагає обов'язкової національної (ст. 2) та міжнародної (ст. 4) реєстрації К. о. Кожна запускаюча держава надає Ген. секретареві ООН таку інформацію про К. о.: відповідне позначення або реєстрац. номер; дату і територію або місце запуску; осн. параметри орбіти (період обертання, нахил, апогей, перигей); заг. призначення. У разі сходження К. о. з орбіти така інформація також обов'язково подається до ООН. Якщо К. о. виводиться на орбіту двома або кількома д-вами, останні спільно визначають державу — реєстратора об'єкта. 222 Подвійна (дублююча) міжнар. реєстрація К. о. заборонена. Україна як суб'єкт міжнародного космічного права забезпечує на нац. рівні обов'язкову держ. реєстрацію К. о. в Держ. реєстрі об'єктів косм. діяльності. Реєстрація К. о. на нац. і міжнар. рівнях має певні юрид. наслідки. Згідно і Договором про космос 1966 д-ва, до реєстру якої занесено К. о., запущений у косм. простір, зберігає юрисдикцію і контроль над К. о. і над будь-яким екіпажем К. о. під час їх перебування у косм. просторі, в т. ч. на небесному тілі. Право власності на К. о. залишається непорушним і при його поверненні на Землю, у т. ч. поза межами тер. д-ви, що зареєструвала К. О. | |
КОНФЕРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
КОНФЕРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНІ - форма міжнар. співробітництва щодо обговорення та вирішення важливих міжнар. проблем і прийняття по них відповідних рішень (резолюцій). К. м. поділяють на міжурядові та неурядові. Сучасна міжурядова конференція — це тимчас. орган держав-учасниць, який складається з офіц. представників щонайменше трьох держав, кожна з яких має один голос, з можливою участю спостерігачів від третіх держав, міжуряд. та неурядових організацій, які не мають права голосу. Міжуряд. конференції мають на меті узгоджені державами-учасницями цілі і звичайно закріплену в правилах процедури певну орг. структуру та компетенцію. Відмінність у назвах міжурядових конференцій (з'їзд, конгрес, конференція, форум, нарада) не має юридичного значення. Міжуряд. конференції бувають універсальними 221 (всесвітніми) або регіональними. В роботі перших має право брати участь будь-яка д-ва, других — делегації країн, що належать до певного політ.-геоф. регіону. Залежно від рівня конференції, який визначається важливістю питань або мірою їх готовності для обговорення та врегулювання, делегації, що направляються на неї, очолюють: глави держав та урядів (нарада на найвищому рівні), міністри закорд. справ, ін. офіц. особи. Міжуряд. конференції бувають також періодичними (збираються регулярно протягом певного часу), та ад хок (скликаються для вирішення питань разового характеру). Залежно від сфери діяльності розрізняють мирні, політ, екон., дип. та змішані міжурядові конференції. Вони скликаються для: підготовки та прийняття тексту того чи ін. міжнар. договору, в т. ч. установчого акта міжнар. організації (напр., Конференція 1945 у Сан-Франциско, на якій було прийнято Статут ООН; Конференція ООН з права міжнародних договорів 1968—69, на якій прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1969); обговорення певних міжнар. проблем і вироблення спільної заяви (напр., Тегеранська конференції) з прав людини 1968, Бухарестська конференція з питань народонаселення 1975); обміну думками та інформацією з певних проблем, а також вироблення рекомендацій (напр., Конференція ООН з використання науки і техніки в слаборозвинутих районах 1963 в Женеві). Конференцію звичайно відкриває представник приймаючої д-ви або організації, під егідою якої скликана конференція. Орг. питання (правила процедури, фінансування, роб. та офіц. мови, робота секретаріату тощо) вирішуються самими К. м. Рішення конференції приймаються або більшістю голосів — простою чи кваліфікованою, або шляхом консенсусу, акламацїї тощо. К. м., які скликаються під егідою ООН, керуються правилами процедури ГА ООН. Щодо неуряд. конференцій, то вони, як правило, мають наук, або громад, характер; їх учасниками є переважно представники неуряд. організацій або окр. особи з різних країн. | |
КОНТРОФЕРТА | |
---|---|
КОНТРОФЕРТА - (від лат. contra — проти і offertus — запропонований) — зустрічна оферта, відповідь на пропозицію укласти договір, що містить умови, які є додатковими або відрізняються від умов, зазначених у пропозиції. Застосовується переважно у зовнішньоторг. відносинах. Відповідно до зак-ва України відповідь особи, котрій адресована пропозиція про намір укласти договір (оферта), про прийняття пропозиції (акцепт) має бути повною і безумовною. Відповідь про згоду укласти договір на ін. умовах, ніж запропоновано в оферті, не є акцептом. Така відповідь визнається відмовою від акцепта й одночасно новою офертою, тобто К. мусить містити істотні умови договору, який сторона, що надсилає К, має намір укласти в майбутньому. Сторона, що одержала К., повинна діяти як особа, котрій адресовано оферту. Вона може дати позитивну відповідь про прийняття К, і тоді договір вважатиметься укладеним на зазначених у К. умовах. Відповідно до Принципів міжнародних комерційних договорів, виданих Міжнародним інститутом уніфікації приватного права (УНІДРУА) в 1994, відповідь на оферту, яка має на меті слугувати акцептом, але містить доповнення, обмеження або ін. зміни, є відхиленням оферти і являє собою зустрічну оферту, тобто К. Проте відповідь на оферту, яка має на меті слугувати акцептом, але містить дод. чи відмінні умови, що в цілому не змінюють суті оферти, є акцептом у тому разі, якщо оферент без обгрунтованих затримок не заперечить проти цих розбіжностей. Згідно з Конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 дод. або відмінними умовами, що змінюють суть умов оферти і перетворюють акцепт на К, вважаються умови стосовно ціни, платежів, місця і строків поставки, обсягу відповідальності сторін, а також вирішення спорів. | |
КОНТРИБУЦІЯ | |
---|---|
КОНТРИБУЦІЯ - (лат. contributio — розверстка збору чи податку) — грош. суми, які виплачуються переможеною д-вою переможцеві після закінчення збройного конфлікту. Розмір, умови та форми виплати К. визначаються переможцем. Гаазька конвенція про закони та звичаї сухопутної війни 1907 220 (див. Закони та звичаї війни) встановлювала межі справляння К. Женевська конвенція про захист цив. населення під час війни 1949 виплату К. не передбачає. | |
КОНТИНУЇТЕТ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
КОНТИНУЇТЕТ ДЕРЖАВИ - принцип, за яким д-ва як суб'єкт міжнародного права, незважаючи на зміни, пов'язані з її урядом, назвою чи конст. устроєм, залишається тим самим суб'єктом міжнар. права. Ін. словами, К. д. має на меті -продовження існування д-ви як суб'єкта міжнар. права та збереження її ідентичності. Цим К. д. відрізняється від правонаступництва дви у міжнар. праві, за якого замість держави-попередниці виникає новий суб'єкт міжнар. права — держава-правонаступниця. Питання щодо К. д. набуває важливості, зокрема, тоді, коли відбуваються зміни, пов'язані з офіц. назвою д-ви чи її територією у результаті цессії (уступки прав), анексії або об'єднання з ін. д-вою. Офіц. назва д-ви або зміна цієї назви не обов'язково впливають на міжнар. правосуб'єктність даної д-ви, а концепція К. д. не завжди послідовно застосовується у міжнар. практиці. Сербія залишалася суб'єктом міжнар. права і після Першої світ, війни 1914—18, коли вона називалася Королівством Сербів, Хорватів і Словенців, а також пізніше як Югославія. Щодо України, то скасування назви «Українська Радянська Соціалістична Республіка», а також конст. зміни, що сталися після розпаду СРСР 1991, не вплинули на її міжнар. правосуб'єктність. | |
КОНТИНУЇТЕТ | |
---|---|
КОНТИНУЇТЕТ - (лат. - безперервність) — 1) Спадкоємність у розвитку права. 2) У міжнародному праві продовження здійснення державоюправонаступницею передбачених у міжнар. договорах прав і обов'язків держави-попередника. Проблема К. виникає при зміні політ, режиму в д-ві (суб'єкті міжнар. права) під час соціальної революції, при виникненні нових держав або припиненні їх існування, при тер. змінах у д-ві. К. відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності міжнар. відносин. Від 1991 Україна є продовжувачем міжнар. прав і зобов'язань УРСР, включаючи членство в ООН, ін. міжнар. організаціях (див. Континуїтет держави). 3) Правило парлам. процедури, за яким у разі незатвердження законопроекту до кінця сесії парламенту, на розгляд якої він був внесений, розгляд його має бути поновлено з відповідної стадії на наст, сесії. Отже, закінчення сесії лише призупиняє, а не перериває законод. процес. | |
КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ | |
---|---|
КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ - інститут міжнародного морського права, встановлений Конвенцією про континентальний шельф 1958 і Конвенцією ООН по морському праву 1982. В його основу первісно було покладено геол. поняття К. ш. Відповідно до визначення Конвенції по мор. праву К. ш. прибережної д-ви включає мор. дно і надра підвод. районів, які простягаються за межі його територіального моря на всьому природ, продовженні його сухопут. території до зовн. кордону підвод. окраїни або на відстань 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, коли зовн. кордон підвод. окраїни материка не пролягає на таку відстань. Коли ж ця окраїна простягається далі ніж на 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, зовн. кордон К. ш. визначається складною формулою, яка поєднує геоморфол. дані з дистанц. межею у 350 мор. миль або не більше 100 мор. миль від 2 500-метрової 218 ізобати. У таких випадках дані про кордон К. ш. направляються Комісії з питань кордонів континентального шельфу, яка дає рекомендації щодо встановлення зовн. кордонів шельфу. Кордони К. ш., встановлені прибереж, д-вою згідно з цими рекомендаціями, є остаточними та обов'язковими для всіх (п. 8 ст. 76). Прибережна д-ва здійснює над К. ш. суверенні права з метою розвідки і розроблення його природ, ресурсів (п. 1 ст. 77). З урахуванням цього в доктрині мор. просторів К. ш. виділяється у самост. тер. категорію, оскільки за своєю юрид. природою він не може бути віднесений до держ. території заг. користування. Права прибереж, д-ви у межах К. ш. є винятковими в тому розумінні, що, коли дана д-ва не розвиває К. ш. або не розробляє його природ, ресурсів, ніхто інший не може цього робити без чітко вираженої згоди прибереж, д-ви. Поняття «природні ресурси» включає мінеральні та ін. неживі ресурси мор. дна і його надр, а також живі організми, які в період, коли є можливим їх промисел, перебувають у нерухомому стані на мор. дні чи під ним або не здатні пересуватися інакше, як перебуваючи в пост. фіз. контакті з мор. дном чи його надрами. Права прибереж, д-ви на К. ш. не стосуються правового статусу покривних вод і повітр. простору над цими водами. Здійснення прав прибереж, д-ви щодо К. ш. не повинно порушувати судноплавства та ін. прав і свобод ін. держав, що передбачені Конвенцією 1982, або призводити до встановлення будь-яких невиправданих перешкод для їх реалізації. Згідно з положеннями Конвенції 1982 всі д-ви мають право прокладати підводні кабелі та трубопроводи на К. ш. Прибережна д-ва робить відрахування або внески натурою у зв'язку з розробленням неживих ресурсів К. ш. за межами 200 миль, котрі відлічуються від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря. У Конвенції 1982 передбачається (п. 1 ст. 83), що з метою досягнення справедливого рішення розмежування К. ш. між д-вами з протилежним або суміж. узбережжям здійснюється за угодою на основі міжнар. права, як це зазначено в ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН. Перш ніж укласти таку угоду, заінтересовані д-ви докладають усіх зусиль до того, щоб дійти тимчасової домовленості практ. характеру, і протягом перех. періоду не повинні ставити під загрозу досягнення остаточної угоди або перешкоджати її досягненню. Якщо протягом розумного строку угода не може бути досягнута, заінтересовані д-ви вдаються до процедур, передбачених ч. XV («Врегулювання спорів») Конвенції 1982. Правовий режим К. ш. визначається нац. зак-вом прибереж, д-ви. До прийняття спец, закону про К. ш. в Україні діє указ Президії ВР СРСР від 6.ІІ 1968 в частинах, що не суперечать чинному нац. зак-ву України та положенням Конвенції ООН по мор. праву 1982, учасницею якої Україна стала З.УІ 1999. Як сторона Конвенції Україна володіє у повному обсязі всіма правами на свій К. ш. згідно з положеннями ч. VI Конвенції («Континентальний шельф»). Регламентація діяльності на шельфі і питання, пов'язані з його делімітацією, вирішуються з урахуванням конвенц. положень про виключну (морську) екон. зону, Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), Положення про охорону суверенних прав України в її 219 виключній (морській) економічній зоні (1996) та ін. законод. і підзакон. актів, які стосуються правового порядку використання надр та ін. природ, ресурсів України. | |
КОНСУЛЬТАЦІЇ МІЖНАРОДНІ | |
---|---|
КОНСУЛЬТАЦІЇ МІЖНАРОДНІ - (лат. consultatio — нарада, обговорення, звернення за порадою) — форма міжнар. переговорів, ще набула поширення у практиці міжнар. відносин 20 ст. Проводяться на різних рівнях (глав держав і урядів, міністрів, глав відповід. відомств, спец, представників держав тощо). Здійснюються на регуляр. основі або у рамках різних змішаних комісій. Спрямовані на узгодження політики держав у певній сфері їх відносин, вирішення конкр. міжнар. проблем і питань, пов'язаних з реалізацією укладеної сторонами міжнар. угоди, забезпечення контролю за виконанням взаєм, домовленостей тощо. Особливе значення К. м. мають для запобігання і вирішення міжнар. спорів. За юрид. підставами ці консультації поділяють на факультативні (відбуваються за згодою усіх сторін спору) та обов'язкові (на вимогу будь-якої сторони). У деяких міжнародних угодах встановлюється строк, не пізніше якого сторони повинні провести консультації у разі розбіжностей між ними. Такий строк, як правило, має відлік з моменту висунення пропозиції однієї із сторін щодо проведення консультацій. Значна частина К. м. пов'язана з тлумаченням або застосуванням двостор. міжнар. угод з тих чи ін. питань. Вони також є засобом підготовки візитів, міжнар. зустрічей і різних форумів, реалізації прийнятих ними рішень. | |
КОНСУЛЬСЬКІ РАНГИ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКІ РАНГИ - (нім. Rang - чин, від франц. rang, букв. — ряд) — звання консулів, пов'язані з їх служб, становищем. Відповідно до ст. 9 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 глав консульських установ поділяють на 4 класи: а) генеральні консули; б) консули; в) віцеконсули; г) консульські агенти. Залежно від цих класів визначаються К. р. Водночас будь-яка держава — учасниця Конвенції може сама визначати назву конс.посадових осіб, котрі не є главами конс.установ. У деяких д-вах, напр., встановлено також К. р. проконсула (помічника консула з певного кола питань). Ген. консули, консули, віце-консули і конс.агенти можуть очолювати відповідні установи. В ген. консульстві може бути тільки один ген. консул як глава конс.установи і будь-яка кількість співробітників ін. К. р. Глава конс.установи повідомляє відомство закорд. справ д-ви перебування про порядок старшинства конс.посадових осіб. У різних д-вах практика присвоєння К. р. є неоднакова. Як правило, враховуються значення та обсяг завдань, що покладаються на консула, існуючі істор. традиції, а також клас конс.установи, який визначається у двостор. конвенціях між заінтересованими д-вами. За заг. правилом консули всіх рангів 217 призначаються з-поміж гр-н акредитуючої д-ви. Почес. консул може бути грнином д-ви перебування або гр-нином третьої д-ви. Він не перебуває на держ. службі д-ви, яку він представляє, але виконує конс.функції за дорученням. В окр. країнах (Еквадор, Франція, Швейцарія, Швеція) К. р. поділяють ще на класи. В Україні не передбачено спеціальних К. р., оскільки всі працівники конс.установ перебувають на дип. службі й їм присвоюються дипломатичні ранги. | |
КОНСУЛЬСЬКІ ІМУНІТЕТИ ТА ПРИВІЛЕЇ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКІ ІМУНІТЕТИ ТА ПРИВІЛЕЇ - сукупність особливих прав та переваг, що надаються іноз. консульським установам та їх співробітникам. На відміну від дип. представництва, яке діє на представн. та функціональній основі, конс. установа працює лише на функц. основі. Ця обставина і визначає відмінність К. і. та п. від дипломатичних. Конс.імунітет — це вилучення з-під юрисдикції д-ви перебування або звільнення від іноз. юрисдикції. Він випливає з принципу суверенної рівності держав та невтручання у внутр. справи одна одної. Але оскільки на підставі суверенітету одна д-ва не може здійснювати свою владу стосовно ін. д-ви, відповідно конс. імунітет поширюється на іноз. д-ви, належне їм майно і на осіб, що представляють д-ву, яка їх направила. Конс. привілеї — це дод. пільги та переваги, якими наділяються консульства та їх співробітники. Згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини 1963, К. і. та п. надаються «не для вигод окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення консульськими установами функцій від імені їх держави». К. і. та п. поділяють на дві групи. До першої належать: недоторканність приміщень конс.установи; недоторканність конс.архівів, док-тів і офіц. листування; свобода зносин і пересування; фіскальний імунітет; право консульства користуватися гербом і прапором своєї д-ви; митні привілеї. Недоторканність служб, приміщень — найважливіший імунітет, що забезпечує норм, функціонування конс.установи. Це досягається виконанням д-вою перебування двох осн. обов'язків: а) забезпечення ефективної зовн. охорони приміщень конс.установи (будівель і зем. ділянки); б) обмеження доступу владних органів країни перебування (маються на увазі служб, особи, які мають право вчиняти примус, дії, — слідчі, контролери, пожежна охорона, судові виконавці, поліція) у приміщення консульства. Приміщення 215 конс.установи залишається недоторканним навіть у разі розірвання дип. і конс.відносин. Недоторканність конс.приміщень має свої особливості. Поперше, згідно з п. 2 ст. 31 Ві-ден. конвенції про конс.зносини 1963, власті дви перебування можуть заходити в ту частину конс.приміщень, яка використовується виключно для роботи конс.установи, тільки за згодою глави конс.установи або глави дип. представництва. По-друге, у разі форсмажор-них обставин (пожежа, стихійні лиха, землетрус тощо), які вимагають невідкладних заходів захисту, згода глави конс.установи може не передбачатися (п. 2 ст. 31). Недоторканними є і конс.архіви (док-ти, кореспонденція, книги, фільми, реєстри конс.установи з шифрами і кодами, картотеки і будь-які предмети обстановки, які використовуються для збереження док-тів). Архіви користуються недоторканністю незалежно від недоторканності конс.приміщень. Архіви і док-ти, які внаслідок втрати, викрадення або будь-яким іншим чином потрапили у розпорядження місц. влади, повинні бути негайно повернені конс.установі. Місц. влада не має права використовувати їх під час суд. або адм. провадження. Так само недоторканна конс.валіза. Вона не підлягає ні розпакуванню, ні затриманню; всі місця, що складають конс.валізу, повинні мати видимі зовн. знаки, які вказують на їх характер і можуть містити лише офіц. кореспонденцію та докти або предмети, призначені виключно для офіц. користування. У випадках, коли компет. органи д-ви перебування мають серйозні підстави вважати, що у валізі міститься щось інше, крім кореспонденції, док-тів або предметів, призначених суто для офіц. користування, вони можуть вимагати, аби валіза була розпакована в їх присутності уповноваженим представником акредитуючої д-ви. Якщо останні відмовляються виконати вимогу, валіза може бути повернута за місцем відправлення. Згідно з міжнар. практикою, конс.установа має право на зносини з дип. представництвом та ін. конс.установами своєї д-ви в країні перебування. На д-ву перебування покладено обов'язок охороняти свободу зносин конс.установи для виконання належним чином функцій, покладених на неї акредитуючою д-вою. У всіх конс.конвенціях передбачається звільнення конс.установ від оподаткування, стягнення податків та ін. обов'язкових платежів за землю, будівлі, угоди або док-ти, що стосуються набуття зазначеного нерухомого майна, яке використовується виключно для конс.цілей. Звільнення стосується всіх предметів, у т. ч. автомобільних та ін. засобів пересування, які ввозяться дія суто служб, користування консульства. Не поширюється воно на плату за конкр. види обслуговування. Конс.конвенції передбачають право конс.установ мати на будівлі своєї установи вивіску з зображенням держ. герба та вивішувати прапор своєї д-ви. До другої групи К. і. та п. належать: 1) особиста недоторканність та імунітет від юрисдикції; 2) обов'язок конс.посадової особи давати свідчення; 3) податковий та митний імунітет. Конс.посадові особи і службовці не підлягають юрисдикції суд. або адм. органів д-ви перебування щодо дій, вчинених ними при виконанні конс.функцій. Згідно зі ст. 41 Віденської конвенції 1963, конс.посадові особи не підлягають арешту або поперед, ув'язненню інакше, як на підставі 216 постанов компет. суд. властей у разі вчинення тяжких злочинів. Ця недоторканність є обмеженою, оскільки поширюється тільки на конс.службових осіб. На відміну від членів персоналу дип. представництва, при веденні судових або адм. справ працівники конс.установи можуть викликатися як свідки. Конс.службовець не може відмовитися давати свідчення, але в разі відмови до нього не може бути вжито жодних заходів примусу або покарання. Конс.посадові особи і службовці, а також члени їхніх сімей, які мешкають разом з ними, звільняються від мита, податків і зборів — особистих, державних, районних та муніципальних. Однак імунітет не поширюється на комерційну, торговельну або ін. діяльність, яка не пов'язана з офіційною консульською. Більшість держав надають звільнення від будь-яких видів податків згідно з двосторонніми конс.конвенціями і на основі принципу взаємності. Д-ва перебування згідно з її законами і правилами дозволяє ввезення і звільняє від усього мита, податків і пов'язаних із цим зборів. Особистий багаж, який везуть з собою конс.посадові особи та члени їхніх сімей, що мешкають разом з ними, звільняється від огляду. Він може бути оглянутий лише в разі, коли є серйозні підстави вважати, що в ньому містяться предмети, ввезення яких заборонено законами і правилами д-ви перебування. Огляд має проводитися у присутності відповідної конс.посадової особи або члена її сім'ї. Згідно зі ст. 53 Віденської конвенції 1963, К. і. та п. починають діяти стосовно конс.посадових осіб з моменту їх в'їзду на тер. д-ви перебування або з моменту, коли вони приступили до виконання своїх обов'язків у конс.установі, а припиняються з моменту, коли вони залишають тер. даної д-ви або по закінченні розумного строку, який є достатнім, щоб її залишити. | |
КОНСУЛЬСЬКИЙ СТАТУТ УКРАЇНИ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ СТАТУТ УКРАЇНИ - кодифікований нормат.-правовий акт, який регламентує діяльність конс. служби України. Затв. Президентом України 2. IV 1994. Складається з 9 розділів, 19 глав і 94 статей. У розд. І визначено завдання та організація укр. консульських установ. їх осн. завданнями є: сприяти розвитку дружніх відносин України з ін. д-вами, розвивати екон., торг., н.-т., гуманіт., культурні та спортивні зв'язки і туризм (ст. 1). Статут встановлює 4 класи конс.установ, які очолюються відповідно ген. консулами, консулами, віце-консулами і конс.агентами. Ст. 13 передбачає можливість покладення на консула виконання дип. функцій за згодою д-ви перебування. Розд. II присвячений функціям консула щодо юрид. осіб і гр-н України. Він визначає функції консула щодо: військ, обліку гр-н України; виконання доручень слідчих або суд. органів з питань громадянства; майна гр-н України. Визначено функції консула стосовно укладення та розірвання шлюбу, усиновлення (удочеріння), встановлення батьківства, опіки та піклування, реєстрації актів громадян, стану. Розд. III 214 закріплює норми, пов'язані з учиненням нотаріальних дій, проведенням консульської легалізації та справлянням консульського збору. У розд. IV і V йдеться про функції консула щодо військ, кораблів і військ.-допоміж. суден ВМС України. Розмежовано функції консула стосовно військ, кораблів і цив. суден, які мають різний правовий статус. Розд. VI визначає функції консула щодо цивільних повітр. суден України. Закріплено обов'язок консула надавати допомогу командирові, екіпажу і пасажирам укр. цивільного повітр. судна у зносинах з властями д-ви перебування, а також вживати всіх заходів для повернення у разі необхідності повітр. судна, його екіпажу і пасажирів в Україну або ж для продовження польоту. Встановлено функції консула щодо засобів автомоб., залізнич. тр-ту і суден річкового флоту (розд. VII). Новим у конс.практиці є визначення функцій консула з питань сан., фітосан. і вет. охорони (розд. VIII). Передбачені норми спрямовані на запобігання проникненню на тер. України небезпеч. хвороб та шкідників сільськогосп. рослин. Ост. розділ присвячений організації роботи нештатних (почесних) консулів, функції яких встановлюються МЗС України. | |
КОНСУЛЬСЬКИЙ ПАТЕНТ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ПАТЕНТ - [від лат. patens (patentis) — відкритий, очевидний — документ, що видається компет. органами посилаючої д-ви і підтверджує факт призначення відповідної особи главою консульської установи. Видається при кожному призначенні глави цієї установи і навіть у випадках, коли відбувається нове призначення тієї самої особи на новий строк, на тер. тієї ж д-ви і навіть у ту саму конс, установу. В ньому вміщується інформація про посаду володільця К. п., його повне прізвище, конс, ранг або клас, конс, округ і місцезнаходження конс, установи. Зміна класу конс.установи (консульства на генеральне консульство) супроводжується видачею нового К. п., в якому фіксуються зміни щодо конс, установи та її глави. К. п. видається главою д-ви, м-вом закорд. справ або урядом і направляється урядові д-ви перебування дип. каналом. Зак-во кожної д-ви визначає, який конкретно держ. орган (посад, особа) видає к. п. В Україні глави конс. установ усіх рангів призначаються МЗС України, у Великобританії — монархом, у США генеральні консули призначаються декретом президента, а решта конс. посадових осіб — держ. секретарем. Після отримання к. п. і направлення його урядові країни перебування завершується перший етап у процесі призначення особи главою конс. установи до країни перебування. Наст, етап включає у себе отримання екзекватури від д-ви перебування. | |
КОНСУЛЬСЬКИЙ ОКРУГ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ОКРУГ - певна територія д-ви перебування, на якій згідно з угодою між заінтересованими д-вами конс, посадова особа виконує покладені на неї конс, функції. Місцеперебування консульської установи і межі К. о. визначаються за взаєм. згодою держав і зазначаються у консульському патенті або ін. док-ті про призначення глави конс, установи. Консул має право виконувати конс, функції лише в межах свого К. о. Він може звертатися до властей д-ви перебування у межах свого округу з усіх питань, пов'язаних з діяльністю конс, установи. До центр, органів д-ви перебування консул може звертатися у разі необхідності, але тільки через дипломатичне представництво своєї країни. Він зобов'язаний не менш як раз 213 на рік робити об'їзд свого округу. Одна й та сама д-ва може мати кілька К. о. на тер. країни перебування. їх кількість визначається за взаєм. згодою держав. Зміна округу та виконання конс.функцій поза його межами можуть здійснюватися лише за згодою д-ви перебування. | |
КОНСУЛЬСЬКИЙ КОРПУС | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ КОРПУС - сукупність глав консульських установ у межах консульського округу, в якому вони виконують свої функції. На відміну від дипломатичного корпусу на тер. д-ви перебування може функціонувати кілька конс, корпусів. К. к. включає у себе всіх конс, посадових осіб та членів їх сімей, нештатних (почесних) консулів і співробітників конс, відділів дип. представництв. Очолює К. к. старший за рангом і перший за датою одержання екзекватури або поперед, визнання консул, якому присвоюється звання дуаєна К. к. Йому допомагають віцедуаєн, секретар і скарбник, які призначаються дуаєном з-поміж членів К. к. на період його перебування на посаді. Дуаєн представляє К. к. як певну цілісну корпорацію у стосунках з відповідними органами приймаючої д-ви. Він виступає від імені К. к. при проведенні різних держ. урочистостей, нац. свят або регіональних заходів. Відсутність дип. відносин або наявність збройного конфлікту між д-вами не можуть справляти впливу на статус дуаєна, який зобов'язаний неупереджено виступати на захист членів К. к. незалежно від існуючих відносин між його д-вою і посилаючою д-вою відповідного консула. Дуаєн може бути ініціатором розгляду питання щодо місц. органів влади стосовно конс, привілеїв та імунітетів, якщо мають місце випадки їх порушення або не забезпечений відповідний правовий режим для їх реалізації при виконанні конс, функцій. Проте він не наділений правом від імені К. к. втручатися у внутр. справи приймаючої д-ви чи здійснювати певні політ, акції. К. к. підпорядковується місц. законам і звичаям. Основним у діяльності К. к. є профес. захист своїх членів, тлумачення місц. законів і звичаїв та участь у церемоніальних заходах. | |
КОНСУЛЬСЬКИЙ ЗБІР | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКИЙ ЗБІР - грош. сума, яка стягується консулами (консульством) із гр-н, установ і організацій за послуги консула (консульства). Передбачений, зокрема, за видачу паспортів або продовження строку їх дії, надання та продовження віз, прийом і оформлення клопотань з питань громадянства, реєстрацію актів громадян, стану, витребування доктів, їх конс, легалізацію, нотаріальні та ін. дії. К. з. стягується згідно з тарифом, який встановлюється відповідно до зак-ва акредитуючої д-ви і надходить до її держ. бюджету. Тариф К. з. встановлюється м-вом закорд. 212 справ за погодженням з міністром фінансів. Такий тариф передбачає, як правило, однакові ставки збору для всіх держав, де перебувають консульські установи акредитуючої д-ви. Збори, що стягуються нештатними (почесними) консулами, надходять у їх розпорядження. Кошти, які надходять конс, установі у вигляді К. з., не підлягають оподаткуванню. | |
КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО - сукупність між-нар.-правових норм і принципів, якими регулюється діяльність консульських установ, визначається їх правовий статус, функції, права та обов'язки. Джерелами К. п. є міжнар. договір, міжнар. звичай та зак-во окр. держав. До поч. 20 ст. К. п. було звичаєвим правом. У преамбулі Віденської конвенції про консульські зносини 1963 зазначено, що «норми міжнародного звичаєвого права продовжують регулювати питання, які прямо не передбачені положеннями даної конвенції». Сучасне К. п. стало конвенційним правом. До відповідних міжнар.-правових актів, крім згаданої Віден. конвенції про конс. зносини 1963, належать також Каракаська конвенція про консульські функції 1911 (укладена між Болівією, Венесуелою, Еквадором, Колумбією та Перу), Гаванська конвенція про консульських чиновників 1928 (її ратифікували 12 амер. держав). Європейська конвенція про консульські функції 1967, а також двосторонні конс, конвенції. Значний вплив на формування норм К. п. справляють акти міжнар. органів і нац. правові доктрини. Осн. правовими актами України в галузі К. п. є Консульський статут України, Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні (1993) тощо. | |
КОНСУЛЬСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. jurisdictio — судочинство, від jus (juris) — право і dic-tio — проголошення] — повноваження консульської установи в особі консула давати правову оцінку юрид. фактам, засвідчувати правомірність учинених дій та вирішувати ін. правові питання стосовно юрид. і фіз. осіб своєї д-ви. Конс, установа захищає інтереси своєї д-ви, її грн та організацій, контролює їх діяльність, стежить за виконанням фіз. та юрид. особами нац. зак-ва, а також за тим, щоб цих осіб не обмежували в їх правах, за виконанням д-вою перебування договорів зі своєю д-вою. У Консульському статуті України визначено функції конс, служби, в яких містяться ознаки нормотв., викон. та суд. юрисдикції: «Консул інформує 211 громадян України, які тимчасово перебувають у його консульському окрузі, про законодавство держави перебування, а також про місцеві звичаї. Розпорядження консула, видані в межах його повноважень з питань, що стосуються перебування громадян України за кордоном, мають для них обов'язкову чинність» (ст. 25). Ознаки суд. юрисдикції закріплено в ст. 21, 28 Конс, статуту України, в яких передбачені обов'язки консула приймати від своїх та іноземних фіз. і юрид. осіб заяви та звернення, виконання консулом доручень слідчих або суд. органів України. Найбільшою за обсягом є виконавча юрисдикція, яка виявляється у наданні допомоги та захисті інтересів гр-н України (ст. 20, 24, 26), сприянні проведенню всеукр. референдуму та виборів (ст. 23), веденні військ, обліку гр-н (ст. 27), а також у повноваженнях з питань паспортів і віз (ст. 40, 41), громадянства (ст. 42, 43) тощо. | |
КОНСУЛЬСЬКА УСТАНОВА | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКА УСТАНОВА - постійно діючий держ. орган зовн. зносин, розміщений на тер. іноземної д-ви згідно з міжнар. угодою між зацікавленими д-вами. Виконує конс, функції щодо захисту інтересів своєї дви, її гр-н та юрид. осіб. На відміну від дипломатичних представництв дія К. у. поширюється не на всю тер. д-ви перебування, а лише в межах консульських округів, кількість яких визначається за взаємною згодою держав. К. у. бувають двох видів: консульські відділи дип. представництв та самостійні К. у. Останні поділяються на 4 класи: генеральне консульство, консульство, віце-консульство, консульське агентство. Клас К. у. визначається за згодою сторін. Внутрішня орг. структура К. у. залежить від сфери та особливостей її завдань і функцій. Однак майже завжди в її структурі є підрозділи, які займаються питаннями віз, спадщини, опіки, туризму та ін. У мор. д-вах завжди існує морський відділ. Конс, персонал не має жорсткої міжнар.-правової класифікації. Присвоєння консульського рангу є внутр. справою посилаючої д-ви, це питання регулюється її внутр. зак-вом. Персонал К. у. поділяється на: 1) конс. посадових осіб, яким доручено виконання конс, функцій (генеральний консул, консул, віце-консул, консульський агент і секретар К. у., а також стажист — особа, відряджена до К. у. для підготовки до служби в ній); 2) конс. службовців — членів персоналу, що виконують адм.-тех. функції (референти, перекладачі, шифрувальники тощо); 3) обслуговуючий персонал (водії автомобілів, садівники, кухарі та ін.). Правовий статус К. у. визначається Віденською конвенцією про консульські зносини 1963, двостор. консульською конвенцією між заінтересованими д-вами, а також зак-вом посилаючої д-ви (напр., консульським статутом). К. у. підпорядковані м-ву закорд. справ посилаючої д-ви і діють під заг. керівництвом глави дип. представництва у дві перебування. Місцеперебування К. у., її клас і конс, округ визначаються мвом закорд. справ акредитуючої д-ви за погодженням з д-вою перебування. К. у. розташовується у місцевості, де є повна гарантія охорони інтересів посилаючої д-ви. | |
КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ - (франц. legalisation — засвідчення, узаконення, від лат. legalis — законний) — надання законної сили (чинності), засвідчення консулом своїм підписом і печаткою дійсності підписів на будьякому акті або док-ті, що складений у межах його консульського округу і затверджений місц. органами д-ви перебування. К. л. здійснюється як для грн своєї країни, так і для іноземців. Вона вчиняється тоді, коли документ, складений за кордоном, повинен бути поданий у країні, яка призначила консула, що вимагається зак-вом цієї д-ви. Консул не несе відповідальності за зміст документа, який він легалізує. Під легалізацією розуміють юрид. процедуру, що виконується консульськими установами країни, на території якої документ повинен бути поданий для засвідчення дійсності підпису та повноважень особи, що підписала документ, і оригіналу печатки чи штампу, якими скріплений цей документ. 5.Х 1961 у м. Гаазі (Нідерланди) було прийнято конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіц. документів. Як офіц. документи конвенція розглядає: документи, які надходять від органу або посад, особи, що підпорядковується юрисдикції дви, у т. ч. документи, які надходять від прокуратури, секретаря суду або суд. виконавця; адм. документи; нотаріальні акти; офіц. відмітки (про реєстрацію; візи, що підтверджують певну дату; засвідчення підпису на документі, який не засвідчений нотаріусом). Водночас конвенція підтвердила необхідність К. л. щодо: документів, які складаються конс, агентами; адм. документів, які мають пряме відношення до комерц. або митної операції. Документи, складені, легалізовані або засвідчені конс, посадовою особою, якщо вони не суперечать законам і нормам д-ви перебування, мають таку ж юрид. силу, як і документи, що надходять від компет. органів д-ви перебування. 7.УІ 1968 в м. Лондоні (Великобританія) прийнято Європейську конвенцію про скасування легалізації документів, оформлених дип. агентами або конс, посадовими особами, яка поширюється на країни — члени Ради Європи. | |
КОНСУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ | |
---|---|
КОНСУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ - договір між д-вами, що визначає порядок допущення консулів до виконання ними обов'язків, коло їх компетенції, привілеї та імунітети, які взаємно надаються сторонами для працівників консульських установ. На сьогодні діє понад тисяча багатостор. і двосторонніх К. к. З-поміж багатосторонніх виділяються три основні К. к.: Каракаська конвенція про консульські функції 1911 і Гаванська конвенція про консульських чиновників 1928 (поширюються тільки на країни Лат. 209 Америки) та Європейська конвенція про консульські функції 1967. Осн. ідеї, закладені в названих конвенціях, відбиті в документі універсального характеру — Віденській конвенції про консульські зносини 1963, яка набула чинності 18. III 1967. Вона містить розгорнутий перелік конс, функцій, які раніше регулювалися міжнар. звичаєвим правом, встановлює привілеї та імунітети для конс, установ з метою ефективного виконання їх функцій від імені посилаючої д-ви. Двосторонні К. к. укладаються між д-вами для врегулювання питань, які не мають належного закріплення в універсальних договорах. Таким конвенціям передує, як правило, прийняття меморандуму про взаєморозуміння з питань конс, зносин між зацікавленими д-вами. К. к. встановлюють порядок заснування конс, установ, призначення конс, посадових осіб, конс, функції, пільги, привілеї та імунітети конс, посадових осіб, конс, службовців. Вони чітко визначають також права та обов'язки конс, посадових осіб щодо захисту інтересів своїх гр-н. | |
КОНСУЛ | |
---|---|
КОНСУЛ - (лат. consul) - 1) У Давньому Римі -вища держ. посада, запроваджена в період встановлення республіки (кін. 6 ст. до н. е.). До 367 до н. е. була виключно привілеєм патриціїв. К. мали широкі повноваження: призначали посад, осіб, скликали сенат, центуріальні і трибутні коміції, головували на них, керували внутр. політикою тощо. За принципату К. втратили свою політ, вагу, але зберегли почесне становище і суд. повноваження з особливо важливих справ. За домінату імператори присвоювали звання К. як почес. титул без будь-яких повноважень. 2) У 208 Франції в період Консульства (9.ХІ 1799 — 18.V 1804) за конституцією — титул трьох керівників викон. влади. Реально тільки перший К., Наполеон Бонапарт, мав повноваження приймати рішення. Два інших відігравали консультат. роль. 1799 тимчасовими К. були Бонапарт (перший), Е. Ж. Сьєйєс (другий), П. Р. Дюко (третій); у 1800—04 К. були Бонапарт (перший), Ж. Камбасерес (другий), Ш. Ле-брен (третій). 3) У сучас. період К. — посад, особа д-ви, призначена в певний район (округ) ін. д-ви за її згодою дія захисту інтересів своєї країни, її юрид. осіб і гр-н, сприяння всебіч. зв'язкам між акредитуючою та приймаючою д-вами, нагляду та інфоомації про екон. становище і соціально-полїт. процеси в районі свого перебування. На відміну від дипломата К. виступає насамперед як посад, особа, що діє в адм.- правовій, цив.-правовій, крим.-правовій сферах тощо. К. діє на підставі та на виконання норм внутр. права акредитуючої д-ви. Так, Консульський статут України передбачає, що К. може виконувати різноманітні функції, якщо «вони не суперечать законодавству України, законодавству держави перебування і міжнародним договорам України» (ст. 12). Для норм, здійснення конс, діяльності д-ви, як правило, заздалегідь визначають завдання та функції К. у конс, угодах і конвенціях. К. — посад, особа, якщо він очолює окр. консульство або має певний ранг, а також у разі, коли він входить до складу персоналу генерального консульства (див. Консульські ранги). У Консульському статуті України (ст. 2) передбачено такі класи К: генеральний К., К, віце-К. і консульський агент. У світовій практиці виділяють ще дві категорії К.: штатні та нештатні (почесні) К. Штатний К. — особа, яка перебуває на держ. службі акредитуючої д-ви і, як правило, є грнином цієї д-ви. Так, ст. 10 Конс, статуту України передбачає: «Консульські службові особи перебувають на дипломатичній службі в Україні. Працівники консульських установ, які є громадянами України і постійно проживають в Україні, перебувають на державній службі в МЗС України». Відповідно до ст. 92 Конс, статуту України «нештатними (почесними) консулами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни з-поміж осіб, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості. Вони не повинні бути на державній службі держави перебування або брати активну участь у її політичному житті». Нештатні К. не повинні перебувати на держ. службі в Україні (ст. 93). К. всіх класів користуються консульськими імунітетами та привілеями. | |
КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ | |
---|---|
КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (Договір, що встановлює Конституцію для Європи) — міжнар.-правовий док-т, прийнятий на саміті глав держав і урядів країн — членів Європейського Союзу у м. Брюсселі (Бельгія) 17-18.VI. 2004. Складається з 465 статей, об'єднаних у 4 частини. У першій частині визначено цілі, компетенцію та інституц. структуру ЄС; друга - містить текст Хартії основних прав Європейського Союзу, яка є найважливішим док-том, що регулює питання прав людини у праві Європейського Союзу, в третій - регулюються питання, пов'язані зі здійсненням політики ЄС у різних галузях; у четвертій частині містяться загальні та перехідні положення, які визначають, зокрема, порядок набуття чинності К. Є. С. Конституція істотно змінює інституц. структуру і механізм прийняття рішень у ЄС. Зокрема, передбачено збільшення повноважень Європейського парламенту, запровадження посади президента Європейської Ради з обмеженими повноваженнями, який обиратиметься строком на 2,5 року, а також міністра закорд. справ ЄС, який відповідатиме за представництво ЄС на зовн. арені. Питання про представництво державчленів у Європейській комісії вирішене так: до 2014 кожна д-ва матиме свого комісара, а потім кількість членів Європ. комісії становитиме 2/3 від кількості держав — членів ЄС. Конституція передбачає прийняття рішень кваліфік. більшістю голосів в Європ. Раді: рішення вважатиметься прийнятим тоді, коли за нього проголосує 55% держав-членів, що представляють 65% населення ЄС. З ратифікацією всіма державами - членами ЄС Конституція має замінити всю систему договорів (Римський, Маастрихтський, Амстердамський та Ніццький), що покладені в основу ЄС. | |
КОНДОМІНІУМ | |
---|---|
КОНДОМІНІУМ - (лат. condominium - співволодіння, від соп... — префікс, що означає спільність, сумісність, і dominium — володіння, володарювання) — спільне володіння; у міжнародному праві — спільне здійснення юрисдикції над однією територією двома чи кількома д-вами. Необхідність встановлення К. може бути пов'язаною з істор. та геополітичними особливостями певної території. Звичайно К. встановлювався з метою усунення нерозв'язаних ін. шляхом суперечностей між двома чи кількома двами з приводу юрисдикції над однією і тією самою територією. В історії міжнар. відносин відомо кілька випадків К. Так, К. у комуні Морене на прусбельг. кордоні виник через те, що Пруссія і Нідерландське королівство не змогли домовитися про проходження кордону в цьому районі на підставі акта Віденського конгресу 1814—15. Цей К. проіснував до Версальського мирного договору 1919. З 1889 по 1899 існував К. США, Великобританії та Німеччини над о-вами Самоа. З 1898 до 1953 під К. Великобританії та Єгипту 207 перебував Судан з метою захисту витоків ріки Ніл. Великобританія та Франція здійснювали К. над о-вами Нові Гебріди з 1887 до отримання ними незалежності в 1980 (нині — Республіка Вануату). Під спільною юрисдикцією Австралії та Нової Зеландії перебували копальні на о-вах Різдва. К. міг встановлюватися також над вод. просторами (напр., К. Сальвадору і Гондурасу над затокою Фонсека). У наш час К. має більше історичне, ніж практ. значення, окрім Андорри та о-ва Фазанів, що є іспанофранцузькими К. | |
КОНВЕНЦІЯ | |
---|---|
КОНВЕНЦІЯ - (лат. — договір, угода) — вид договорів міжнародних. Встановлює взаємні права та обов'язки сторін. К. поділяються на багатосторонні й двосторонні, загальні й галузеві, глобальні й регіональні. Приймаються міжнар. організаціями, конференціями, нарадами тощо. Обов'язкові для виконання сторонами — учасницями відповідних К. | |
КОНВЕНЦІЇ МОП | |
---|---|
КОНВЕНЦІЇ МОП - міжнар.-правові документи, які приймаються Міжнародною організацією праці (МОП), осн. джерело сучас. міжнародного трудового права. Мають певні особливості розробки, прийняття і ратифікації їх д-вами, а також денонсації. Проекти конвенцій розробляються Міжнародним бюро праці (МБП) на основі консультацій з урядами, а також Міжнародною конференцією праці (МКП), яка утворює з цією метою спец, тех. комісію з її делегатів — представників урядів, трудящих і наймачів. Проекти розглядаються на МКП (як правило, на її двох послідовних сесіях підряд, тобто протягом двох років) і приймаються більшістю у 2/3 голосів присутніх делегатів. Так досягається консенсус делегатів-урядовців, трудящих і наймачів щодо конвенцій. За Статутом МОП, автентичний текст конвенції підписують не представники держав, а голова МКП і генеральний директор МБП, причому один її примірник передається до архіїзу МБП, а другий — Ген. секретарю ООН. Д-ви отримують примірник прийнятого докта, який офіційно надсилається їм для імплементації положень конвенції. За заг. правилом, кінцеві статті конвенції передбачають, що юна набуває чинності через рік після її ратифікації щонайменше двома членами МОП. Про кожну ратифікацію ген. директор МОП повідомляє Ген. секретаря ООН для реєстрації згідно зі ст. 102 Статуту ООН. Ні Статут МОП, ні її конвенції не передбачають можливості робити застереження. Вважається, що застереження до К. МОП неприпустимі. Загальною вимогою до держав — 206 членів МОП (п. «сі» § 6 ст. 19 Статуту МОП) є вжиття ними всіх необхідних заходів для здійснення положень ратифікованої конвенції. З цією метою д-ви зобов'язуються подавати щорічні доповіді про заходи, яких було вжито ними на виконання конвенцій, до яких вони приєдналися (ст. 22). Так реалізується право МОП контролювати виконання д-вами своїх зобов'язань. Доповіді надсилаються за формою, затвердженою Адміністративною радою МОП. З метою забезпечення стабільності виконання міжнар. труд, права МОП прийняла особливі умови денонсації її конвенцій. За заг. правилом, денонсація конвенції можлива лише через 10 років після набуття нею чинності. Д-ві дається рік, протягом якого вона може це здійснити, після чого починається новий 10-річний строк заборони денонсації. За Статутом МОП (п. «е» § 5 ст. 19) у держав виникають певні обов'язки щодо імплементації конвенцій, які вони не ратифікували. На вимогу ген. директора МБП уряд певної д-ви надсилає йому інформацію про стан зак-ва і практики його застосування у галузях, які становлять предмет регулювання нератифікованої конвенції, а також про заходи, вжиті з метою імплементації її положень. Особливі повноваження надано МОП з метою узгодження на міжнар. рівні інтересів держав, трудящих і наймачів у соціальній і трудовій сфері, прогресив. розвитку міжнар. труд, права та ефективної імплементації д-вами його положень. | |
КОМЮНІКЕ | |
---|---|
КОМЮНІКЕ - (франц. — офіц. повідомлення, від лат. — робити спільним, повідомляти) — офіц. повідомлення про події міжнар. життя (хід і наслідки переговорів, зустрічей і консультацій, міжнар. з'їзди, конференції тощо). Поширюється через пресу та ін. ЗМІ. Спільне К., як правило, офіціалізується одночасно у кожній країні — учасниці міжнар. переговорів. Поряд з офіц. мат-лами таке К. може містити зазначення позицій сторін з обговорюваних питань, заяви про їхні наміри, оцінки тощо. В ньому іноді фіксуються зобов'язання сторін щодо досягнення відповідних спільних цілей. У цій частині К. може мати міжнар.-правове значення. | |
КОМІТЕТИ І КОМІСІЇ ООН | |
---|---|
КОМІТЕТИ І КОМІСІЇ ООН - спеціаліз. структурні підрозділи Організації Об'єднаних Націй, утворені відповідно до Статуту ООН на пост, або тимчас. основі. Метою їх є координація зусиль світ, співдружності націй у вирішенні нагальних проблем спільного розвитку. К. і к. ООН безпосередньо входять до осн. ланок Організації — Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і соціальної ради ООН, Ради з опіки ООН, Міжнародного суду 204 ООН і Секретаріату ООН. Гол. к-ти ГА ООН (сесійні органи): Перший комітет (питання роззброєння та міжнародної безпеки); Спеціальний політичний комітет (політ, питання і питання безпеки); Другий комітет (екон. і фін. питання); Третій комітет (соціальні і гуманітарні питання та питання культури); Четвертий комітет (питання деколонізації); П'ятий комітет (адм. і бюдж. питання); Шостий комітет (правові питання). До сесійних органів ГА належать і процедурні к-ти: Генеральний комітет і Комітет з перевірки повноважень. Члени цих к-тів обираються ГА та її гол. к-тами на поч. кожної сесії. У період сесійних засідань ГА надають допомогу два пост, к-ти ООН — Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань та Комітет з питань внесків. Статутом ООН (ст. 22) передбачено утворення допоміжних органів для виконання окр. функцій і завдань ГА на певний період. Такими були: 1) комітети і комісії з роззброєння та ін. політ, питань — Погоджувальна комісія ООН для Палестини (утв. 1948), Комісія з роззброєння (1950), Науковий консультативний комітет ООН (1954), Науковий комітет з питань дії атомної радіації (1955), Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (1959), Спеціальний комітет з операцій щодо підтримання миру (1965), Спеціальний комітет по Індійському океану (1972), Спеціальний комітет з посилення ефективності принципу незастосування сили у міжнародних зносинах (1977), Комітет з інформації (1978), Підготовчий комітет зі сприяння міжнародному співробітництву в галузі використання ядерної енергії у мирних цілях (1980), Спеціальний комітет з виконання положень Статуту ООН про колективну безпеку (1983) та ін.; 2) комітети і комісії з деколонізації — Спеціальний комітет з виконання Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам (1961), Спеціальний комітет проти апартеїду (1962), Спеціальний комітет проти апартеїду у спорті (1976) та ін.; 3) комітети і комісії з екон. і соціальних питань — Бюро Координатора ООН з надання допомоги у разі стихійного лиха (1971), Всесвітня продовольча рада (1974), Спеціальний фонд ООН для країн, що не мають виходу до моря (1975), Комітет високого рівня з огляду технічного співробітництва країн, що розвиваються (1978), Комітет з ліквідації дискримінації стосовно жінок (1979), Комісія ООН з питань кордонів континентального шельфу (1997) та ін.; 4) комітети і комісії з правових питань — Комісія міжнародного права (1947), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (1966), Комітет ООН по запобіганню злочинності й боротьбі з нею (1971), Комітет з питань стосунків із країною перебування (1971), Спеціальний комітет з міжнародного тероризму (1972), Спеціальний комітет зі Статуту ООН і посилення ролі Організації (1974), Спеціальний комітет з розробки Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців (1980) та ін.; 5) комітети і комісії з адм. і бюдж. питань — Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань (1946), Комісія ревізорів (1946), Комітет з інвестицій (1947), Об'єднаний пенсійний фонд персонала ООН (1948), Адміністративний трибунал ООН (1949), Комітет з конференцій (1974), Комісія з міжнародної цивільної служби 205 (1974). Крім того, свої комісії та комітети мають спеціаліз. установи ООН. Так, у складі ЮНЕСКО діє Комісія примирення і добрих послуг для вирішення суперечностей (розбіжностей), що можуть виникнути між державами, які беруть участь у Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1968); у складі ЕКОСОР - Комісія ООН з прав людини (1946). Заг. кількість К. і к. ООН не є сталою, оскільки залежить від конкретних геополіт., демогр., соціальних, духовно-культурних та ін. умов діяльності Організації і може коригуватися під впливом не лише стратегічних, а й ситуативних чинників. | |
КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РАДИ ЄВРОПИ | |
---|---|
КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РАДИ ЄВРОПИ - (КМ РЄ) — один з гол. органів Ради Європи. Складається з міністрів закорд. справ держав — членів РЄ. В КМ РЄ по черзі (через кожні 6 місяців) головують всі країни-учасниці. Кожна д-ва наділена одним голосом. КМ РЄ проводить свої чергові сесії перед відкриттям та на поч. кожної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (двічі на рік; у квітні або травні та в листопаді); за потреби скликаються спец, та позачергові сесії. Згідно зі Статутом РЄ Комітет є органом, що діє від імені Організації. Він розробляє і затверджує програми діяльності РЄ, її бюджет, приймає остаточні рішення з пропозицій Парлам. Асамблеї. До виключної компетенції Комітету належить вирішення питань членства (прийому до Організації нових держав, їх виключення). Розробляє та приймає загально-європ. конвенції з питань співробітництва відповідно до компетенції РЄ. На форумах КМ РЄ обговорюються політ, аспекти європ. співробітництва. Рішення приймаються у формі рекомендацій для урядів держав — членів РЄ, яким К-т міністрів пропонує інформувати Раду Європи про заходи щодо виконання цих рекомендацій. Такі рішення потребують одностайного схвалення представниками держав-членів, які беруть участь у голосуванні, за умови, що їх голоси становлять більшість від заг. кількості голосів представників, котрі мають право засідати в КМ РЄ. Рішення з внутріорг. питань є обов'язковими і приймаються простою більшістю представників у К-ті міністрів. Місцеперебування — м. Страсбург (Франція). | |
КОЛОНІАЛІЗМ | |
---|---|
КОЛОНІАЛІЗМ - (франц., від лат. — поселення) — політика екон. експлуатації, пограбування і гноблення менш розвинених країн метрополіями. Пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Перший збігається з періодом великих геогр. відкриттів (15—16 ст.), які супроводжувалися насильн. захопленням рядом європ. держав (Англією, Голландією, Іспанією, Португалією, Францією) вел. територій в Америці, Азії та Африці. Це був початок створення колоніальної системи. Другий етап тривав до поч. 20 ст., коли більша частина світу виявилася поділеною між відносно невеликою кількістю держав-метрополій. До згаданих вище додалися Бельгія, Італія, Німеччина, США, Японія. Після Другої світ, війни під зростаючим впливом нац.-визв. рухів колоніальна система зазнала глибокої кризи. На поч. 60-х pp. 203 десятки кол. колоній стали незалежними і суверенними д-вами. ГА ООН під тиском соп. країн прийняла Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960. У цьому акті було зафіксовано, що всі народи мають право на самовизначення, а К. суперечить Статутові ООН і шкодить розвитку співробітництва та встановленню миру у всьому світі. ООН закликала покласти край К. у будь-яких формах. Повний розпад колоніальної системи в основному завершився у 70-х pp. Останньою великою колонією, яка отримала незалежність, була Намібія (1990). Нині під владою деяких держав (Великобританії, Нідерландів, США, Франції) перебувають кілька невеликих, здебільшого острівних територій. Але їх правовий режим тільки в окр. елементах нагадує систему відносин між колоніями і метрополіями. | |
КОЛІЗІЙНА НОРМА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ | |
---|---|
КОЛІЗІЙНА НОРМА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ - норма, яка визначає право д-ви, що застосовується до конкр. цив. правовідносин з іноз. елементом. На відміну від матеріально-правової норми, яка безпосередню регулює поведінку суб'єктів міжнар. приват, права, К. н. в м. п. п. не визначає змісту прав та обов'язків цих суб'єктів, а лише вказує на компетентний матеріально-правовий закон, який підлягає застосуванню в разі конфлікту (колізії) цив. зак-ва різних країн. Тобто за допомогою колізійної норми здійснюється вибір права країни, яке застосовується щодо цив. правовідносин з іноз. елементом для подолання колізії. Коліз. норма міститься у внутрішньому (національному) зак-ві або в міжнар. договорі й складається з дюх елементів: обсягу та прив'язки. Обсяг її вказує на відносини цив.-пра-вового характеру, до яких ця норма застосовується, а прив'язка—на праюву систему країни, що підлягає застосуванню до даного виду відносин. Так, у коліз. нормі «речові права визначаються за законом місцезнаходження речі» слова «речові права» позначають обсяг, а термін «закон місцезнаходження речі» — прив'язку. Коліз. норму, яка вказує лише на те, в яких випадках застосовують право своєї країни, називають одностороннюю коліз. нормою. Коліз. прив'язку, котра вказує на ознаку (загальний принцип), за якою можна визначити, право якої країни підлягає застосуванню до даних правовідносин з іноз. елементом, називають двостороннюю, оскільки юна визначає межі застосування як національного, так і іноз. права. Прив'язку двосторонньої К. н. в м. п. п. називають формулою прикріплення. Найпоширенішими формулами прикріплення у міжнар. приват, праві є такі: lex personalis (особистий закон фізичної особи), lex patria (закон громадянства), lex domicilii (закон місця проживання), lex societatis (особистий закон юридичної особи), lex rei sitae (закон місцезнаходження речі), lex loci actus (закон місця здійснення юридичного акту), lex loci contractus (закон місця укладення договору), lex venditoris (закон країни продавця), lex loci delicti commissi (закон місця вчинення правопорушення), lex loci celebrationis (закон місця укладення шлюбу), lex flagi (закон прапора), lex fori (закон суду) та ін. | |
КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА | |
---|---|
КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА - система закріплених у Статуті ООН норм міжнародного права, яка регулює колект. застосування сили під егідою ООН з метою підтримання або відновлення міжнар. миру та безпеки. Осн. складовими сучасної системи К. б. є: 1) система загальновизнаних принципів і норм міжнар. права, найважливішими з яких є заборона застосування сили чи погрози силою у міжнар. зносинах; розв'язання міжнар. спорів виключно мирними засобами; суверенна рівність держав; поважання осн. прав і свобод людини; невтручання держав у внутр. справи одна одної; 2) система засобів мирного розв'язання міжнар. спорів; 3) система колект. заходів для запобігання актам агресії та усунення загрози мирові; 4) система колект. заходів із роззброєння; 5) система заходів, спрямованих на зміцнення довіри між д-вами. Система К. б. існує на універсальному та регіон, рівнях. Універсальна система К. б. грунтується на положеннях Статуту ООН і охоплює: а) систему передбачених Статутом ООН колект. заходів примус, і превентивного характеру (ст. 2, 5, 50); б) заходи, спрямовані на заборону пофози силою чи її застосування у відносинах між д-вами (п. 4 ст. 2); в) заходи, спрямовані на роззброєння (ст. 11, 26, 47); г) заходи щодо використання регіон, організацій безпеки (гл. VIII); д) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки у перехід, період (гл. XVII); е) тимчас. заходи, спрямовані на припинення порушень миру (ст. 40); є) примус, заходи без використання збройних сил (ст. 41); ж) примус, заходи з використанням збройних сил (ст. 42). Відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки в межах універсальної системи К. б. покладено на Раду Безпеки ООН. Це єдиний орган ООН, який має право від імені ООН вдаватися до дій превентивного або примус, характеру, включаючи створення і застосування міжнародних збройних сил. РБ ООН визначає існування будь-якої загрози мирові, будь-якого порушення миру чи акту агресії, а її рішення мають обов'язковий характер. Регіон, системи К. б. є складовою міжнар. системи К. б. Щодо них Статут ООН висуває низку вимог: брати участь у регіон, системах К. б. можуть лише д-ви одного політ.-геогр. регіону; дії через регіон, угоди не повинні виходити за межі цього регіону; ці дії не можуть суперечити діям ООН і мають відповідати цілям та принципам Статуту ООН. Пріоритетними у системі регіон, заходів К. б. є розв'язання міжнар. спорів мирним шляхом. Примус, заходи можуть вживатися регіон, організаціями лише за рішенням РБ ООН і під її керівництвом, за винятком заходів щодо кол. ворожих держав (ст. 107 Статуту ООН). Регіон, системами К. б. є, зокрема, Організація африканської єдності та Ліга арабських держав. | |
КОДЕК БЛЮНЧЛІ | |
---|---|
КОДЕК БЛЮНЧЛІ - «Сучасне міжнародне право» («Das moderne Volkerrecht») — проект кодифікації міжнар. права, складений визначним швейцарським та нім. юристом-міжнародником Й. К. Блюнчлі в 1868. К. Б. був однією з найавторитетніших доктринальних кодифікацій міжнар. права; неодноразово перевидавався, перекладений кількома мовами. 1876 виданий рос. мовою у перекладі Л. О. Камаровського під назвою «Сучасне міжнародне право цивілізованих держав, викладене у вигляді кодексу». Кодекс складається з 9 книг, що висвітлюють осн. інститути тогочасного міжнар. права, а саме: основу, природу та сферу дії міжнар. права; правовий статус міжнар. осіб (суб'єктів міжнар. права); органи міжнар. зносин; верховенство д-ви щодо території; верховенство д-ви стосовно особи; міжнар. договори; порушення міжнар. права та засоби його відновлення; право війни; право нейтралітету. Кожне запропоноване положення К. Б. підкріплюється факт, матеріалом з міжнар.-правової практики багатьох держав. Й. К. Блюнчлі розглядав міжнар. право як визнаний світовий порядок, що пов'язує д-ви в єдине загальнолюдське юрид. співтовариство. Основу міжнар. права він убачав у правовій свідомості людини. Відсутність єдиного міжнар. законод. органу не є підставою для заперечення існування та обов'язкової юрид. сили міжнар. права. Кодифікація загальновизнаних 201 принципів і норм міжнар. права приват, особами (однією з таких спроб і є К. Б.) має, на думку автора кодексу, сприяти піднесенню правової свідомості як держ. та військ, діячів, так і звичайних гр-н різних держав. | |
КЛАУЗУЛА ПРО НЕЗМІННІСТЬ ОБСТАВИН | |
---|---|
КЛАУЗУЛА ПРО НЕЗМІННІСТЬ ОБСТАВИН - (лат. clausula rebus sic stantibus) — застереження про те, шо коли порядок речей, який є необхід. умовою міжнар. договору, впродовж певного часу змінився настільки, що виконання договору стає неможливим або втрачає сенс, тоді незалежно від того, була ця умова чітко висловлена чи тільки малася на увазі, договір втрачає обов'язкову силу. За старим міжнар. правом передбачалося: кожний договір так чи інакше містить застереження про те, що він залишається чинним доти, доки обставини залишаються такими самими, як під час укладення договору (лат. rebus sic stantibus — доки обставини не змінилися). У сучас. міжнар. праві такий підхід вважається неприйнятним, оскільки підриває принцип стабільності міжнар. договорів та принцип pacta sunt 200 servanda (лат., букв. — договори повинні виконуватися). І хоча Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 не послуговується формулою «rebus sic stantibus», щоб уникнути асоціацій із застарілим розумінням цього положення, однак у ній закріплено можливість посилання на докорінну зміну обставин для припинення дії міжнар. договору. Так, відповідно до ст. 62 Конвенції припинити договір, посилаючись на докорінну зміну обставин, можна лише в разі, коли: 1) зміна стосувалася тільки обставин, які існували під час укладення договору; 2) зміна обставин мала фундам. характер; 3) зміна не могла бути передбачена учасниками договору під час його укладення; 4) обставини, що змінилися, мають становити суттєву основу згоди учасників договору на обов'язковість цього договору; 5) наслідки зміни обставин мають внести істотні корективи у сферу дії зобов'язань учасника договору, який посилається на докорінну зміну обставин; 6) зобов'язання за договором ще не було виконано (тобто вже виконані договори не підпадають під дію К. про н. о.). На фундам. зміну обставин можна посилатись і для призупинення договору. Разом з тим не можна посилатися на зміну обставин як на підставу припинення договору про держ. кордон, а також якщо докорінна зміна, на яку посилається учасник договору, є результатом порушення ним або зобов'язань за договором, або взятого ним міжнар. зобов'язання стосовно будь-якого ін. учасника договору. З погляду Міжнародного суду ООН (Великобританія проти Ісландії, 1973) ст. 62 Віден. конвенції 1969 віддзеркалює у цьому питанні норми міжнар. звичаєвого права. | |
КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА | |
---|---|
КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА - протока між Керченським п-вом (Україна) на Зх. та п-вом Тамань (Росія) на Сх., яка з'єднує Чорне та Азовське моря. Довжина — 41 км, ширина — від 4 до 45 км, глибина — до 15 м. К. п. разом з 199 Кримом відійшла до Рос. імперії за Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774. Разом з Азовським морем вона мала статус «замкнутої чи напівзамкнутої» згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982. У 1941 була проведена розмежувальна лінія між двома суб'єктами РРФСР — Кримською областю та Краснодарським краєм. У лютому 1954 Кримноарм. депутатів як органів центр, та місцевої влади на різних адм.-тер. щаблях УСРР. Найвищим органом держ. влади в УСРР був Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (з січня 1935 — З'їзд рад УСРР). У губерніях (згодом — округах, а з 1931 — в областях), у повітах і волостях (згодом — районах) існували з'їзди відповід. рад. Вони складалися з представників нижчестоящих рад за нормами, встановленими відповід. нормат. актами. Вибори делегатів були багатоступеневими й нерівними та незагальними (нерівність представництва міського та сільс. населення, позбавлення виб. прав т. з. нетрудових елементів, за кол. дорев. діяльність тощо). У період між з'їздами їх компетенцію здійснювали викон. к-ти: Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК; з січня 1935 — ЦВК УСРР), губернські, окружні, повітові, волосні (пізніше — обласні, районні й міські) та їх президії. Всеукр. з'їзди рад скликалися ВУЦВК. В УСРР з 1917 по 1937 відбулося 13 чергових і 1 надзв. (14-й) з'їзд рад УСРР (останній затвердив Конституцію УРСР 1937). Місцеві з'їзди рад скликалися відповід. виконкомами: чергові — 1 раз на рік, позачергові — в разі необхідності. Компетенції з'їздів не були точно встановлені: зазвичай вони обговорювали питання загальнодерж. значення і вирішували питання діяльності відповід. адм.-тер. одиниці в межах постанов з'їздів республіки та їх органів (а з 1922 також загальносоюз. органів — з'їздів рад СРСР, ЦВК та РНК СРСР). Осн. актами місцевих з'їздів рад були постанови, резолюції та обов'язкові постанови. Всі питання на цих з'їздах вирішувалися відкритим голосуванням. На поч. 20-х pp. 20 ст. делегатами з'їздів рад обиралися також представники укр. лівих партій, яких з часом поступово було усунено з політ, арени. З 1936—37 систему 3. р. У. було замінено системою органів, які стали називатися «радами депутатів трудящих». | |
КВАЛІФІКАЦІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ | |
---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ - з'ясування конкр. змісту юрид. понять і термінів, колізійної норми в процесі її застосування; елемент тлумачення норми права. Полягає в юрид. оцінці правової норми і спрямована на встановлення передбаченої нею мети. В л-рі, крім терміна «кваліфікація», використовуються і такі поняття, як «класифікація» і «характеристика». Проблема К. у м. п. п. пов'язана з наявністю розбіжностей у змісті однакових юрид. термінів і понять у різних правових системах, внаслідок чого виникають труднощі при тлумаченні та застосуванні коліз. норм. Аналіз таких, напр., понять, як «правоздатність», «дієздатність», «рухоме та нерухоме майно», «місце здійснення правочину», «право власності», дозволяє зробити висновок про те, що навіть у под. правових системах ці поняття не є однаковими за своєю юрид. природою і змістом. Відмінності виявляються лише в деталях, які нерідко мають велике значення при вирішенні конкр. справ. У міжнар. приват, праві сформувалися три осн. теорії подолання конфлікту кваліфікацій: кваліфікація lege causae, кваліфікація lege fori та кваліфікація автономна. | |
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE FORI | |
---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE FORI - (лат. - за законом місця судового розгляду) — одна з основних та історично перших теорій кваліфікації у міжнародному 198 приватному праві, відповідно до якої суд при застосуванні колізійної норми кваліфікує її юрид. поняття і терміни згідно з їх змістом у цив. та цив.- процес, праві країни місцезнаходження суду. Цієї теорії дотримується більшість зарубіж. юристів. її прихильники обґрунтовують необхідність застосування К. 1. f. на практиці за допомогою таких міркувань. По-перше, як стверджують відомі юристи Н. Батіффоль (Франція), Г. Мельхіор (Німеччина) та ін., оскільки кожна д-ва має власну систему коліз. права, то відповідно кожна з них користується у процесі застосування своїх коліз. норм тими самими поняттями і термінами, що містяться в її цив. та цив.- процес. праві. По-друге, у деяких випадках дана кваліфікація може бути єдино можливою. її доцільно здійснювати, коли йдеться про т. з. первинну кваліфікацію, тобто коли суд вирішує питання, право якої д-ви слід застосувати щодо цив. справи з іноз. елементом. Якщо це вирішується на користь іноз. права, тоді має місце т. з. вторинна кваліфікація, котра здійснюється на основі принципів і понять права тієї д-ви, до якого відіслана коліз. норма. Критики К. 1. f. (нім. учений М. Вольф та ін.) твердять, що дана теорія, вимагаючи застосування лише вітчизн. юрид. понять, тим самим ігнорує загальновизнаний принцип міжнар. приват, права, згідно з яким суд повинен застосовувати право іноз. д-ви так, як воно було б застосовано в цій же д-ві. | |
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE CAUSAE | |
---|---|
КВАЛІФІКАЦІЯ LEGE CAUSAE - (лат. — за законом обставин справи) — одна з осн. теорій подолання конфлікту кваліфікацій у міжнародному приватному праві, згідно з якою поняття і терміни колізійної норми слід тлумачити відповідно до принципів і понять того правопорядку, до якого ця норма відсилає. Прихильники цієї теорії вважають, що норма іноз. матеріального права, яка підлягає застосуванню через відсилання до неї нац. колізійної норми, не повинна бути змінена або тлумачитися інакше, ніж її тлумачить іноз. суд. Дана теорія надміру складна для практ. використання і тому не набула широкого застосування. | |
КАПІТУЛЯЦІЯ | |
---|---|
КАПІТУЛЯЦІЯ - (пізньолат. capitulatio — угода, домовленість щодо певних пунктів) — нерівноправні договори, що фіксували привілейований режим для іноземців порівняно з гр-нами д-ви перебування. Режим К. виник у Серед, віки у взаємовідносинах західноєвроп. країн з Османською імперією. Спочатку мав форму пільг іноземцям, дарованих тур. урядом в однобіч. порядку. У 18—19 ст. зх. країни почали використовувати К. як кабальні умови, що закріплювались у міжнар. договорах із залежними від них країнами (Алжир, Єгипет, Іран, Китай, Марокко, Туніс, Японія та ін.). К., зокрема, передбачали вилучення справ іноземців з місцевої крим. і цив. юрисдикції та передачу до їхніх консулів згідно із законами своєї д-ви. Подібне правозастосування гарантувало іноземцям непідсудність місц. судам. Водночас К. забезпечували представникам і гр-нам зх. держав широкі пільги у сфері торгівлі, мореплавства, місц. самоврядування, оподаткування. Нав'язуючи К., зх. д-ви виправдовували їх застосування нижчим рівнем держ.-правового розвитку залежних країн, їх нездатністю гарантувати безпеку і права іноз. підданих. Відміни режиму К. першою домоглася Японія у кін. 19 ст. Ін. країни звільнились від нього в ході нац.-визв. рухів у 1-й пол. 20 ст. | |
КАНАЛИ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ | |
---|---|
КАНАЛИ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ - (від лат. — труба, жолоб) — штучно створені водні шляхи, які використовуються для міжнар. судноплавства. Особлива роль К. м. м. полягає у значному скороченні ними світових мор. комунікацій, підвищенні динаміки пасаж, і вантаж, перевезень, регулюванні потоків суден, а також у наявності військ.-стратег. аспекту їх буд-ва та експлуатації. К. м. м. слід відрізняти від проток, які є природ, мор. шляхами, і від нац. (внутрішніх) каналів, які для міжнар. судноплавства не використовуються і знаходяться під виключним суверенітетом конкретної дви. Як штучні споруди, що розміщені на тер. певної д-ви, К. м. м. є невід'ємною частиною її території, а тому вони підпорядковуються її юрисдикції з урахуванням міжнар.-правової регламентації. Можливим варіантом використання каналу є його здача в оренду ін. д-ві. До К. м. м. належать Кільський, Панамський і Суецький канали. Кільський канал з'єднує Балтійське і Північне моря. Побудований Німеччиною на тер. землі ШлезвігГольштейн, відірваної від Данії 1864. Експлуатація каналу почалася 1896. 196 Військ, фактор проектування і буд-ва каналу на поч. 20 ст. переважав над торг.-економічним: канал надавав змогу Німеччині здійснювати швидке маневрування військ.-мор. флотом між Балтикою та Атлантикою. До Першої світової війни 1914—18 Німеччина вважала Кільський канал своїм внутр. водним шляхом, проте Версальський мирний договір 1919 встановив, що канал має бути відкритим на рівноправній основі для військ, і торг, суден усіх держав, які дотримуються миру у відносинах з Німеччиною. Протягом 1936—45 гітлер. уряд в одностор. порядку порушував вимоги Верс. мир. договору. Тепер канал відкритий для торг, кораблів усіх країн. Панамський канал з'єднує Тихий і Атлантичний океани, значно скорочуючи вод. шлях між зх. і сх. узбережжями Амер. континенту. Канал побудовано США у найвужчому місці Центр. Америки і відкрито для плавання 1914. В січні 1903 США підписали з Колумбією договір про оренду каналу на 99 років. Оскільки сенат Колумбії відмовився ратифікувати договір, то за прямої підтримки США в Панамі було ініційоване повстання проти Колумбії, у результаті якого того ж року утв. незалежна Республіка Панама. Нову д-ву швидко визнав Вашингтон, який 1903 підготував і підписав нову угоду, відповідно до якої США отримали право на буд-во і експлуатацію каналу. З боку США було задекларовано пост, нейтралітет каналу. Право спорудження військ, укріплень у його зоні надавалося виключно США. Умови договору 1903 були підтверджені Панамою і США новими угодами 1936, 1947, 1955. Починаючи з 60-х рр. спостерігається активізація політики Панами, спрямованої на обмеження повноважень США у зоні каналу і повернення його під юрисдикцію Панами. У 1977 між США і Панамою укладено 2 договори, де передбачено передачу каналу під суверенітет Панами. Суецький канал з'єднує Середземне м. з Індійським океаном. Побудований у 1854— 69 за ініціативою франц. уряду на тер. Єгипту, який тоді перебував у васальній залежності від Туреччини. Безпосеред. виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу. У концес. договорі 1866 між Єгиптом і Туреччиною було передбачено, що канал є частиною тер. Єгипту і що свобода проходу через канал надається всім суднам. 1888 в Константинополі Австро-Угорщина, Англія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Росія, Туреччина і Франція підписали конвенцію, яка визначила, що канал повинен бути завжди вільним і відкритим як у мирний, так і у воєн, час для всіх торг, і військ, суден незалежно від їх прапора. Блокада каналу визнавалася неприпустимою. У воєн, час допускався прохід через канал навіть кораблів воюючих держав, якщо відстань між ними унеможливлювала візуальну ідентифікацію. Протягом 1914—56 в зоні каналу перебували англ. військ, підрозділи, виведені під політ, тиском нового уряду проголошеної у 1953 Республіки Єгипет. 1956 декретом єгип. президента Г. А. Насера Суец, канал і Загальна компанія цього каналу були націоналізовані. Військ.-політ. наслідками націоналізації стали англо-франко-ізраїл. агресія 1956 проти Єгипту, активізація зовн. політики СРСР в араб, регіоні і надання ним різнобічної допомоги урядові Єгипту у відстоюванні права на націоналізацію Суецу. Для виходу із кризи 1957 було утворено Організацію Суецького 197 каналу, яка наділялася правами юрид. особи. Право на призначення ключових адм. осіб організації було збережено за президентом Єгипту. Уряд Єгипту заявив, що буде дотримуватись положень конвенції 1888 і забезпечить безперебійне функціонування каналу відповідно до міжнар.- правових норм. Проте ізраїл.-єгип. війна 1967 призвела до зруйнування деяких споруд у зоні каналу, мінування мор. акваторії на підступах до каналу та у його зоні, що своїми наслідками мало тимчас. припинення експлуатації каналу в кін. 60-х — на поч. 70-х рр. Протягом 80 — 90-х рр. відновилося нормальне функціонування каналу та його економічне значення. | |
КАЗУС ФЕДЕРІС | |
---|---|
КАЗУС ФЕДЕРІС - (лат. casus foederis - випадок, обумовлений договором) — передбачена міжнар. договором умова (або юрид. факт), настання якої дає сторонам договору підстави розпочати певні дії чи утриматися від них. Напр., К. ф. у міжнар. конвенціях стосовно правил ведення війни слугує визначення моменту, з якого д-ви, які беруть участь у збройному конфлікті, зобов'язані дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. У двостор. договорах про співробітництво та взаємодопомогу між д-вами К. ф. визначає, що у разі збройного нападу на будь-яку із сторін договору інша сторона повинна надати їй всю необхідну допомогу, включаючи збройні сили. Такий К. ф. передбачається і в багатосторонніх договорах, напр., у ст. 5 Північноатлантичного договору 1949. | |
КАЗУС БЕЛЛІ | |
---|---|
КАЗУС БЕЛЛІ - (лат. casus belli — привід до війни) — форм, привід для розв'язування війни однією д-вою проти іншої. У класичному міжнар. праві К. б. вважався законною підставою для початку воєн, дій, а також слугував виправданням війни. Тісно пов'язаний з доктриною справедливої війни (bellum justum), згідно з якою не можна починати війну без справедливої причини (justa causa). На практиці К. б. часто використовувався д-вами для приховання справжніх цілей і причин війни. | |
ІСТОРИЧНЕ МІСТО | |
---|---|
ІСТОРИЧНЕ МІСТО - давнє місто, в якому склалися і збереглися неповторні та характерні риси і традиції планування та забудови, відповідне культурне, істор. та архіт. середовище, пам'ятки старовини тощо. Чіткої дефініції І. м. у міжнар.-правових документах немає. Прийняті Ген. конференцією ЮНЕСКО «Рекомендації про збереження і сучасну роль історичних ансамблів» (1976) подають лише приблизне визначення. Під «історичними або традиційними ансамблями» розуміють будь-які скупчення будівель та просторових структур, що є люд. поселеннями як у міському, так і в сільському середовищі, включаючи археол. та палеонтол. місця, які мають археол., архіт., істор., естет, або соціально-культурну цілісність і цінність. Серед цих ансамблів можна, зокрема, виділити істор. міста, старовинні міські квартали тощо. Враховуючи інтенсивність сучас. урбаністських перетворень, які загрожують збереженню істор. середовища, Міжнар. рада з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) прийняла у Вашингтоні «Міжнародну хартію про охорону історичних міст» (1987). Цей документ, що доповнив Венеціанську хартію 1964, безпосередньо стосується великих і малих істор. міст, істор. центрів та кварталів з природним чи створеним людиною оточенням, які, крім власних якостей істор. об'єкта, уособлюють цінності, властиві традиц. міським цивілізаціям. Охорона І. м. — це заходи, необхідні як для їх захисту, консервації і реставрації, так і для їх безперервного розвитку та гармонійного пристосування до сучас. життя. Щоб охорона І. м. і кварталів була ефективною, вона мусить стати невід'ємною частиною єдиної політики екон. і соціального розвитку, враховуватись у тер. і містобуд. планах на всіх рівнях. План охорони І. м. і кварталів має передбачати, крім аналізу археол., істор., архіт., тех., соціально-екон. даних, ще й осн. напрями діяльності та необхідні юрид., адм. і фін. заходи. До цінностей І. м., що підлягають охороні, належать істор. характер та сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме: форма міста, що визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянки; зв'язок між міськими просторами: забудованими, вільними та озелененими; форма і вигляд споруд; зв'язки міста з довкіллям; різні призначення міста впродовж його істор. розвитку. У зак-ві України не визначено статус І. м. Столиця 195 України — Київ входить до Всесв. ліги істор. міст. Утв. Лігу істор. міст України, до якої входять міста, вік яких становить понад 300 років. | |
ІНТРА ВІРЕС | |
---|---|
ІНТРА ВІРЕС - (лат. intra vires — у межах повноважень) — вислів, що застосовується для характеристики поведінки суб'єктів міжнародного права як такої, яка відповідає вимогам міжнародного права. Д-ви, міжнар. організації мають різні, визначені міжнар. правом повноваження, вихід за межі яких може призвести до міжнар. правопорушення або навіть міжнар. злочину (див. Ультра вірес). Органи суб'єктів міжнар. права, їхні співробітники та представники також повинні діяти І. В. | |
ІНТЕРЦЕСІЯ | |
---|---|
ІНТЕРЦЕСІЯ - (лат. intercessio — посередництво; заперечення; втручання) — 1) у римському праві прийняття на себе відповідальності за чужі борги у формі поруки або передачі речі у заставу; 2) право магістратів — посад, осіб Давнього Риму — призупиняти постанови і дії рівних або нижчих за становищем посад, осіб; 3) у міжнародному праві — ненасильницьке втручання у справи ін. держав з метою сприяння мирному врегулюванню спорів шляхом пропозиції добрих послуг. | |
ІНТЕРНУНЦІЙ | |
---|---|
ІНТЕРНУНЦІЙ - (лат. internuntius - вісник, посередник) — глава дип. представництва Ватикану. На відміну від нунція І. посідає другий за старшинством клас дип. представників, еквівалентний класу посланника. І. акредитується при главі д-ви перебування й очолює папське дип. представництво — інтернунціатуру. | |
ІНТЕРНУВАННЯ | |
---|---|
ІНТЕРНУВАННЯ - (франц. - оселяти, поміщати, від лат. — внутрішній) — під час збройного конфлікту прийняття та примусове оселення нейтральною д-вою або ін. д-вою, що не є стороною конфлікту, осіб, які належать до ЗС воюючих д-в (війська воюючих сторін, у т. ч. військ, кораблі, військ, літаки, військовополонені, що втекли; хворі та поранені), що змушені були вступити на її територію. Примусове оселення може застосовуватися також щодо цив. осіб воюючої сторони, включаючи біженців, які у зв'язку із збройним конфліктом опинилися на тер. противника. Всі зазначені особи користуються захистом на основі норм міжнар. гу-манітар. права. Так, відповідно до 5-ї та 13-ї Гаазьких конвенцій 1907 д-ви, що прийняли на свої території війська воюючої сторони, які шукають притулку, зобов'язані роззброїти їх та оселити в місцях, по можливості, далеких від театру воєн. дій. Разом з тим військовополонені, що втекли і прийняті нейтральними та ін. невоюючими двами, повинні залишатися на свободі. Ця постанова конвенції стосується і військовополонених, які приводяться військами, що шукають притулку, опинилися на тер. нейтральних та ін. невою-ючих держав. Згідно з 3-ю Женев. конвенцією 1949 про захист цив. населення під час війни інтерновані військовополонені можуть бути розміщені тільки у приміщеннях, розташованих на суходолі і де їм гарантовано вимоги гігієни та збереження здоров'я. Представникам держав-покровительок та Міжнародному Комітетові 192 Червоного Хреста дозволено відвідувати місця І. військовополонених (ст. 22, 23, 126). Примус, оселення у спеціально відведених для цього місцях може здійснюватися щодо іноземців, які перебувають на тер. воюючої сторони. Так, визнаючи право іноземців залишити територію воюючої сторони на поч. або під час конфлікту, 4-а Женев. конвенція 1949 також підтверджує право дви затримувати їх на певних умовах, якщо від'їзд цих осіб суперечить інтересам країни (ст. 35). Становище іноземців, які залишаються, має у принципі регулюватися положеннями, що стосуються поводження з іноземцями в мирний час. Однак у будь-яких випадках іноземці, котрі перебувають на тер. країни, що бере участь у конфлікті, знаходяться під захистом норм, які регулюють заг. захист усіх осіб, зв'язаних із збройним конфліктом (ст. 4). Зокрема, вони користуються правом на гуманне поводження та дотримання осн. гарантій без будь-якої дискримінації. Серед осн. гарантій — право на поважання їх особи, честі, переконань та реліг. обрядів. Забороняються, зокрема, такі дії, незалежно від того, представниками цив. чи військ, властей та під яким би приводом вони не здійснювалися: а) насильство, спрямоване проти життя, здоров'я та псих, стану людини (зокрема вбивство, тортури всіх видів, фіз. та психічні; тілес, покарання; заподіяння каліцтва); б) наруга над людською гідністю, у т. ч. принизливе та образливе поводження, примушування до проституції та непристойні посягання у будь-якій формі; в) взяття заручників; г) колект. покарання; д) погрози здійснити будь-яку з наведених вище дій. Інтернованим гарантований також захист їхніх прав у суді, який надається усім особам, зв'язаним із збройним конфліктом (ст. 44). Особливу категорію іноземців — гр-н країни противника становлять біженці, які через різні обставини або переслідування змушені були залишити батьківщину та шукати притулку в ін. країні. Якщо країна, що надала притулок, вступає у війну з їх батьківщиною, ці біженці розглядаються як іноземці з країни противника. Як експатріанти вони не мають зв'язків зі своєю батьківщиною, не користуються вони і підтримкою держави-по-кровительки. Оскільки біженці не мають пост, зв'язків з країною, що прийняла їх, вони не користуються покровительством жодного уряду. Згідно із 4-ю Женев. конвенцією 1949 (ст. 44) «держава, під владою якої знаходяться особи, що перебувають під покровительством, не повинна поводитися з біженцями, які фактично не користуються покровительством жодного уряду, як з іноземцями, що є громадянами країни противника, лише в силу юридичної належності до держави супротивника». У ст. 73 Додаткового протоколу І 1977 до Женевських конвенцій 1949 зазначено, що особи, котрі до початку воєн, дій розглядалися як апатриди або біженці відповідно до міжнар. актів або зак-ва д-в, що надали притулок, або країни проживання, є особами, котрі користуються захистом, як це передбачено 4-ю Женев. конвенцією, за будьяких обставин та без будь-якої дискримінації. У ст. 42 і 43 цієї ж конвенції підкреслено: особа, яка перебуває під покровительством, у жодному разі не може бути передана в країну, де вона могла б побоюватись переслідування за політ, або реліг. переконання. Якщо прийнято рішення про І. або примус, 193 оселення осіб, які перебувають під покровительством, вони мають право на перегляд цього рішення у найкоротший строк, а якщо рішення залишається чинним, то воно має переглядатися щонайменше двічі на рік. Отже, як у випадку з цив. особами з країн противника на тер. сторони, що перебуває у конфлікті, так і у випадку з особами, що перебувають під покровительством, діє принцип, за яким окупуюча д-ва, виходячи з настійних міркувань безпеки, може застосувати запобіж. заходи щодо цих осіб, але не більше ніж примусово оселити їх у певному місці або інтернувати. І., таким чином, не є покаранням. Як і у поводженні з військовополоненими, при І. за будь-яких обставин має поважатися людська гідність. Умови І. практично збігаються з умовами утримання військовополонених (ст. 73—135 4-ї Женев. конвенції). Водночас інтерновані цив. особи не зобов'язані підкорятися військ, дисципліні і мають право на менш суворе поводження, ніж те, яке встановлено для військовополонених. Так, якщо військовополонені можуть залучатися до праці у примусовому порядку, то цив. інтерн, особи — тільки за їх бажанням. Останні можуть також звернутися з проханням, щоб їхні діти, які залишилися на свободі без родинного піклування, були інтерновані разом з ними. Крім того, інтерновані члени однієї родини повинні утримуватися в одному приміщенні та проживати окремо від ін. інтернованих, і для них мають бути створені всі необхідні умови для норм, сімейного життя (ст. 82, 95, 116 4-ї Женев. конвенції). Звільнення інтернованих осіб покладається на д-ву, під владою якої вони перебувають, як тільки припиниться дія причин, що зумовили їх І. (ст. 132 4-ї Женев. конвенції). Після закінчення воєн, дій д-ви повинні сприяти якомога швидшому поверненню усіх інтернованих на їх попереднє місце проживання або їх репатріації (ст. 133—134). | |
ІНТЕРВЕНЦІЯ | |
---|---|
ІНТЕРВЕНЦІЯ - (пізньолат. interventio - втручання) — насильницький замах однієї або кількох держав на суверенні права ін. д-ви, що притаманні їй як суб'єктові міжнародного права; ототожнюється також із втручанням у внутрішню компетенцію держав. Сучасне міжнар. право забороняє усі види і вияви І., розглядаючи її як агресію. Жодна д-ва або група держав не мають права прямо чи непрямо втручатися з будь-яких міркувань у внутр. або зовн. справи ін. д-ви. Принцип невтручання забороняє не тільки застосування збройної сили, а й будь-яку ін. форму втручання чи загрозу проти юрид. персональності д-ви або проти її політ., екон. та культурних засад. Міжнародний суд ООН у справі «Соrfu Channel Case» (1949) рішуче висловився проти будь-якого визнання права на І., хоч і не в контексті громадянської війни. «Суд, — зазначається в рішенні, — може розглядати визнання права на інтервенцію тільки як такий вияв політики сили, який у минулому призводив до найсерйозніших зловживань, і такий, що не може мати місця у міжнародному праві, незважаючи на будь-які хиби у міжнародній організації... Між незалежними державами повага до територіального суверенітету є невід'ємною засадою міжнародних відносин». Під час громадян, війни або збройного конфлікту неміжнародного характеру допускається надання гуманіт. допомоги з боку ООН усім учасникам конфлікту. Крім того, окр. д-ви мають право надавати допомогу, включаючи воєнну, законному урядові ін. д-ви, який веде на своїй тер. збройну боротьбу проти повстанців (збройної опозиції). Водночас повстанці не мають права на воєнну підтримку з боку іноз. д-ви; зокрема, про це свідчить рішення 189 Міжнар. суду ООН у справі «Nicaragua versus USA» (1984), в якому говориться: «Важко уявити, що залишилося б у міжнародному праві від принципу невтручання, якби втручання, дозволене на прохання уряду, було б також дозволене на запит опозиції». Ця заборона, проте, не стосується надання повсталій стороні з боку окр. держав гуманіт. допомоги цив. населенню, яке потерпає від воєн, дій, і уряд такої д-ви не повинен перешкоджати цьому. Міжнар. право забороняє втручання у внутр. справи держав, включаючи І., і з боку міжнар. організацій, що діють на підставі як універсальних, так і регіон, угод. Згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН останній «ні в якій мірі не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання у справи, що, по суті, входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави, і не вимагає від членів Організації Об'єднаних Націй подавати такі справи на вирішення у порядку цього Статуту». А згідно з п. 1 ст. 52 Статуту існування регіон, угод або органів для розв'язання питань, що стосуються підтримання міжнар. миру і безпеки, зумовлюється їх сумісністю із цілями та принципами ООН, до яких належить і заборона І. Проте згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН принцип невтручання у внутр. справи держав не зачіпає застосування примус, заходів ООН на підставі глави VII Статуту, яка передбачає відповідні дії Ради Безпеки ООН у відношенні загрози мирові, порушень миру та актів агресії, включаючи залучення до цих дій відповідних регіон, міжнар. організацій. Визнання протиправності І. не розв'язало всіх питань, пов'язаних із точним розумінням цього поняття у сучас. міжнар. праві. За умов протистояння двох наддержав — США та СРСР — у період «холодної війни», що тривала упродовж майже всієї 2-ї половини 20 ст., принцип заборони І. неодноразово порушувався, насамперед з боку цих держав. Такий стан міжнар. відносин не міг не живити традиц. скептичне ставлення у світі як до ефективності заборони І. у міжнар. праві, так і до можливості вироблення її загальновизнаного поняття, і це давало чимало приводів для виправдовування виявів І. у взаємовідносинах держав. Зокрема, все ще існує погляд, згідно з яким визнання чи невизнання І. як втручання у справи суверен, д-ви залежить від цілей І. та обставин, за яких вона мала місце. Тому не можна у заг. поняттях дійти висновку, визнається чи заперечується І. у міжнар. праві. Вона може відрізнятися як стосовно своїх методів і ступеня інтенсивності, так і стосовно своєї цілі — гуманіт., політ., правозабезпечувальної, захисної тощо. Згідно з таким поглядом на І. зазначені характеристики можуть за певних обставин слугувати законною підставою для застосування сили, зокрема: при порушенні прав меншин і прав людини взагалі та захисті власних гр-н на тер. ін. д-ви (ототожнюється з поняттям т. з. гуманітарної інтервенції); при протистоянні тоталітар. режимові або подібним йому політ, режимам; при здійсненні права на самооборону тощо (Ж. Верзійль). Завершення «холодної війни» не тільки не зняло численних різночитань принципу заборони І., а й додало до цієї проблеми нові аспекти внаслідок дій окр. держав, передусім США. Ця д-ва в деяких ситуаціях, пов'язаних із необхідністю відновлення порушеного миру, намагалася діяти без належного правового узгодження з Радою Безпеки, як 190 передбачено Статутом ООН (війна у регіоні Перської затоки, на тер. кол. Югославії тощо). Стосовно кризової ситуації в Косово країни НАТО на чолі із США, нехтуючи основоположними принципами Статуту ООН, також намагалися виправдати бомбардування сучас. Югославії необхідністю захисту там прав албанської меншини, що були порушені югосл. урядом. Найгострішим питанням, навколо якого не вщухає дискусія, є визначення І. з погляду міжнар. права. З одного боку, існує опір концепції, згідно з якою в ім'я незалежності д-ва може вимагати абс. юрисдикції на своїй власній території. Напр., поважання прав іноземців, що становить один із значних інтересів міжнар. права, передбачає відповідні обмеження внутр. суверенітету д-ви. Це стосується і будь-якого внутр. акту д-ви, який набуває міжнар. значення, якщо до сфери його дії включено права іноз. держав. Але, з ін. боку, незалежність передбачає свободу дії д-ви у її поведінці щодо міжнар. справ, звичайно, в межах контексту права. При цьому, природно, дискреційні дії держав ніколи не можуть набути абс. характеру: вони, як правило, виявляють схильність до того, щоб і в найгостріших ситуаціях залишатися у межах визначених зразків дип. поведінки, і намагаються виправдати свої дії посиланнями на норми міжнар. права. Дискусії з цього приводу в ООН та доктрини міжнар. права виявили два погляди на зміст І. Один з них визнає І. тим, що вона завжди означала у традиційному міжнар. праві, а саме: «В цілому І. є технічним терміном додаткового значення. У розумінні дії він означає диктаторське втручання, рівноцінне запереченню незалежності держави, і припускає безапеляційну вимогу позитивної поведінки або утримання вщ неї — вимогу, яка, якщо не виконується, містить загрозу примусу у певній формі або звернення до нього» (Г. Лаутерпахт). Ін. погляд передбачає, що І. не повинна тлумачитися у вузькотех. розумінні, а має більше означати втручання у будь-якій формі. Такий підхід випливає з дискусії, що точилася на Конференції у Сан-Франциско 1945 щодо проекту п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Ця дискусія виявила очевидний намір зробити принцип заборони І. таким, який повинен застосовуватися до всіх органів ООН. Результатом дискусії стало визнання того факту, що вузьке тлумачення даного принципу цілком позбавило б п. 7 ст. 2 Статуту ООН його значення як всеосяжної заборони на втручання Організації у внутр. компетенцію держав. Виходячи з цього, відмова від примус, дії виключила б з обмеження лише таку дію ООН, яка може бути охарактеризована як І. згідно з її традиц. визначенням (Л. Преус). Органи ООН, однак, ніколи не віддавали переваги жодному з цих поглядів. Двоїстість результатів, що випливала з погляду про дозвільний характер дій ООН, могла призводити лише до обмежувального визначення І. або обмежувального тлумачення фрази у п. 7 ст. 2 Статуту ООН «по суті входять у внутрішню компетенцію». Тільки в одному пункті практика ООН переконлива, а саме в тому, що факт включення питання до порядку денного з метою його обговорення ще не становить І. В принципі те саме можна сказати й про дискусію: тільки після її проведення компет. орган ООН може ухвалювати рішення. Але в реальному житті надзвичайно складно або й неможливо не допустити дискусії із 191 визначенням дії д-ви як І. на цій поперед, стадії обговорення. Крім того, виникає запитання, чи можуть такі заходи, як створення комісії розслідування або надання рекомендацій сторонам, вжиті поза зазначеною дискусією, розглядатися як І. без урахування ступеня міжнар. інтересу. Вважається, однак, що відмінність може бути встановлено між рекомендацією заг. характеру, яка адресується усім членам ООН, та рекомендацією, наданою окр. д-ві (Л. Гудрич, Є. Хамб-ро, П. Шимонс). У сучас. практиці ООН дедалі частіше вдається до ліберального тлумачення питань надання органам ООН певних повноважень, які стосуються внутр. компетенції держав або зачіпають її. Вона ілюструє посягання цих органів на традиц. концепції внутр. компетенції як виконання їх статутних обов'язків шляхом обмеження дії п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Цей процес значно посилився після завершення «холодної війни» та змін геопо-літ. характеру, що відбулися у міжнар. системі після розпаду СРСР. Отже, попри всі незгоди щодо визначення точного змісту заборони І., ця заборона є імперативним принципом міжнар. права, який зобов'язує усіх учасників міжнар. відносин за всіх обставин поважати суверенні права д-ви. Водночас процес розширення повноважень органів ООН, що є наслідком її широкомасштабної законотв. діяльності і створення в її межах нових механізмів та процедур, дедалі більше стосується і традиц. сфери внутр. компетенції держав. У результаті органи ООН переймають на себе контроль за здійсненням д-вами своїх прав згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН, звужуючи таким чином поняття І. | |
ІНКОТЕРМС | |
---|---|
ІНКОТЕРМС - (англ. Incoterms — словоско-рочення від International Commercial Terms — Міжнародні комерційні терміни) — міжнар. правила тлумачення комерц. термінів. Опубл. Міжнародною торговою палатою (МТП) з метою запобігти розбіжностям у трактуванні умов договорів міжнар. купівлі-продажу. Вперше видані 1936. Доповнення вносилися 1953, 1967, 1976, 1980. Нині діють у ред. 1990. Міжнар. правила по тлумаченню комерц. термінів згруповано у 4 базові групи, кожна з яких відрізняється своєю суттю. Перша група: продавець передає товар у розпорядження покупця у приміщенні, яке йому належить (умови групи EXW — франко-завод). Друга група: продавець передає товар під відповідальність перевізника, визначеного покупцем (умови групи FCA - франко-пере-візник, FAS - фас, FOB - фоб). Третя група: продавець передає товар перевізникові, з яким він уклав договір перевезення, але без ризику загибелі чи пошкодження товару або виникнення дод. витрат, викликаних подіями, що відбулися після 188 завантаження та відправлення товару (умови групи CFP - каф, CIF — сіф, СРТ - «перевезення сплачене до ...», СІР - «перевезення і страхування сплачені до ...»). Четверта група: продавець зобов'язаний нести всі ризики, необхідні для доставки товару до країни призначення (DAF — «поставка до кордону...», DES — «поставка з судна...», DEQ — «поставка з пристані...», DDU — «поставка з судна без сплати мита ...», DDP — «поставка з оплатою мита ...»). Всі умови договору купівлі-продажу із зазначенням зобов'язань згруповано під десятьма заголовками, де кожний заголовок з боку продавця дзеркально відбиває аналогічну позицію покупця стосовно того самого предмета. Торг, партнери, які бажають користуватися правилами, мають зазначати у тексті, що при укладенні договору вони користувались І, у ред. 1990. Сторони, які бажають мати можливість звернутися по допомогу до арбітражу МТП для врегулювання взаєм. спорів, повинні зробити у контракті спец, чітке застереження про взаємну згоду на арбітраж МТП. Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4.Х 1994 встановлено, що при укладанні суб'єктами підприєм. діяльності країни всіх форм власності договорів, у т. ч. зовнішньоекон. договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються названі правила. Див. також Базисні умови поставки. | |
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА | |
---|---|
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА - (англ. Dow Jones average) — серед, показник руху курсів акцій найбільших компаній США, що котуються на Нью-Йорк, фондовій біржі. Індекс розроблений 1884 Ч. Г. Доу, який разом з Е. Д. Джонсом заснував компанію «Доу — Джонс енд компані» (Dow Jones & Company), а 1889 — газ. «Уолл-стрит Джорнел» (Нью-Йорк). Індекс публікується щоденно з 1897.1. Д. — Д. є арифм. показником щоден. результатів ко-тування акцій певних амер. компаній на Нью-Йорк. фонд, біржі і відображає зміну ринк. вартості фонд, цінностей. Практично І. Д. — Д. складається з трьох різних індексів: від 1897 публікуються серед, показник руху курсів акцій ЗО найбільших пром. корпорацій (Dow Jones industrial average — DJIА) та індекс акцій 20 провідних трансп. корпорацій — авіакомпаній, залізнич. корпорацій та автошлях, компаній (Dow Jones transportation average — DJTA), а від 1929 — індекс курсів акцій 15 комунал. компаній, що займаються газо- та електропостачанням (Dow Jones utility average — DJUA). Найважливішим з них є пром. індекс. У ньому враховані акції найб. компаній усіх галузей пром-сті, склад цих компаній не є постійним. Курс їхніх акцій підсумовується, сума ділиться на спеціально вирахуваний дільник, який упродовж ост. років часто змінювався (напр., у 1981 він становив 1,314). Крім цього, використовується складений індекс, розроблений на основі пром., трансп. та комунал. індексів (Dow Jones Протягом ост. років «Доу — Джонс енд компані» публікує ще два індекси руху курсів облігацій — «Облігаційний індекс Доу — Джонса — 40» (Dow Jones 40 bond average) та індекс прибутковості муніципальних облігацій (Dow Jones municipal bond yield average). І. Д. — Д. є показником госп. кон'юнктури в США і відображає реакцію амер. ділових кіл на різні екон. та політ, події. Попри наявність у США та ін. країнах різних індексів руху курсів цінних паперів, І. Д. — Д. залишається найвідомішим і дає змогу оцінювати рух фондових ресурсів на багатьох біржах світу. | |
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ – (від лат. immunitas (immunitatis) — звільнення від повинності, недоторканність] — принцип міжнародного права, який полягає у звільненні іноз. держави від юрисдикції ін. д-ви; випливає із засад держ. суверенітету. Непідпорядкування правопорядку ін. д-ви склалося у давні часи і грунтується на принципі «рівний не має влади над рівним» (лат. par in parem non habet imperium). Виходячи з цього, д-ва як носій публіч. влади не підпорядковується законодавству, юрисдикції та управлінню будь-якої ін. дви, а підкоряється виключно міжнар. праву. В основі суд. практики багатьох 185 країн, як правило, лежить саме таке розуміння І. д. Зокрема, так сформулював свою позицію Верх, суд США при розгляді справи Oetjen v. Central Leather Сотр. (1918): «Будь-яка суверенна держава зобов'язана поважати незалежність будь-якої іншої суверенної держави, і суди однієї держави не повинні виносити рішень щодо дій уряду іншої країни, здійснених на її власній території. Відшкодування збитків, спричинених цими діями, має бути досягнуто шляхами, якими користуються суверенні держави у своїх взаємних зносинах». І. д. сктався як принцип, що має абс. характер. Імунітетом повинні користуватися іноз. д-ви, їх органи, а також майно, що належить цим д-вам. Іноз. д-ва не може бути притягнена до суду ін. д-ви як відповідач, крім випадків безпосередньо даної нею згоди на це. Майно іноз. д-ви не може бути піддане заходам примус, характеру (накладенню арешту та ін.), воно не може бути предметом забезпечення позову і звернення стягнення на майно у порядку примус, виконання судового або арбітраж, рішення. Так само не повинні здійснюватися примус, заходи, в т. ч. арешт у порядку забезпечення позову або в порядку примус, виконання винесеного суд. рішення, щодо держ. мор. суден. Проте в кін. 19 — на поч. 20 ст. серед країн конт. Європи, а згодом й інших, включаючи США, почала поширюватися практика, згідно з якою іноз. д-ва як носій приват. прав може, поряд із ін. приват. особами, підлягати юрисдикції місц. суду. Брюссельська конвенція з питання імунітету держ. суден 1926 зрівняла держ. торг, судна з приват, суднами «стосовно претензій щодо відправлення суден і перевезення вантажів». Ще раніше Держ. корабельний акт США 1925 визнав підпорядкування амер. держ. торг, суден іноз. юрисдикції. У рішенні Федерального конст. суду ФРН 1963 сказано, що надання імунітету залежить від того, «чи діє іноземна держава в порядку здійснення своєї суверенної влади або як приватна особа, тобто в межах приватного права». Навіть ті дви, які не надавали суд. імунітету іноз. приват, особам, все ж забезпечували їм імунітет виконання на основі принципу незалежності держав (практика Іспанії, Франції та ін.). У результаті виникла тенденція відходу від абс. І. д. до більш прагматичної обмежувальної практики: із місц. судочинства вилучалися лише ті дії, що їх д-ва здійснювала як носій суверен, влади (jure imperium), і залишалися ті, що стосувалися її діяльності як несуверен. носія влади (jus gestionis). Судочинство щодо ост. дій д-ви здійснювалося згідно з правом місця суду, що вирішує справу (lex fori). Тільки колишні соц. країни послідовно продовжували дотримуватися доктрини абс. імунітету, що зумовлювалося існуванням держ. власності як основи їх економіки та держ. монополії на зовн. торгівлю. Сучасна міжнар. практика виходить із припущення можливості проведення різниці між двома типами дигльності дви — публічної і приватної. Проте за відсутністю заг. норм міжнар. права, які б містили концепцію обмеженого юрисдикційного І. д., ця практика розрізнена, а деколи й суперечлива. Існує думка, що наявність розбіжностей у ній призводить до руйнування норм, пов'язаних з І. д. Але з такою оцінкою важко погодитися, оскільки право І. д. автоматично виробляє власні засоби щодо регулювання прав і обов'язків держав, пристосовуючись до певних 186 обставин. Так, ряд європ. конт. і південно-амер. країн є сторонами згаданої Брюсс. конвенції, за якою держава — власниця торг, судна або д-ва, яка фрахтує судно з комерц. цілями, ставиться у становище, еквівалентне становищу приват, торг, судна. Подібним чином, за Женевською конвенцією про територіальне море і прилеглу зону 1958, прибережна д-ва може здійснювати таку саму юрисдикцію стосовно іноз. держ. суден, що діють з комерц. цілями, як і щодо торг, суден, що здійснюють мирний прохід через її тер. море. Однак залишається не розв'язаним питання заг. кодифікації права І. д. на основі концепції обмеженого суверенітету, хоча Комісія міжнародного права ООН (КМП) зробила в цьому плані немало. 1991 вона остаточно завершила на основі обмежувального підходу розробку проекту статей про юрисдикційні І. д. та їх власність. ГА ООН у своїй резолюції від 9.ХІІ 1991 рекомендувала скликати міжнар. конференцію повноваж. представників для вивчення цього проекту і укладення відповідної конвенції. У проекті такої конвенції (22 статті) підтверджуються юрисдикційні І. д. та їх власність і враховується сучас. практика екон. співробітництва держав, що базується на взаємодії міжнар. публічного та нац. права. Зокрема, визначається зміст таких термінів, як «суд», «держава» та «комерційна угода». Підтверджується чинність традиц. привілеїв та імунітетів, які має два згідно з міжнар. правом, а саме щодо її дип. представництв, консульських установ, спец, місці, представництв при міжнар. організаціях та делегацій в органах міжнар. організацій і на міжнар. конференціях, а також осіб, що належать до них. Підтверджуються і привілеї та імунітети, що надаються главам держав гагіопе регеопае. Визначено засоби забезпечення І. д., які зобов'язують її суди за їх власною ініціативою виносити рішення про дотримання імунітету ін. д-ви відповідно до положень проекту конвенції. Запропоновано критерії, які характеризують зміст формули «чітко висловлена згода держави на здійснення юрисдикції у суді іншої держави». Розглядаються наслідки участі д-ви у судочинстві при її згоді на це, а також за ін. обставин. Встановлено винятки із заг. норми про І. д. у сфері її торг, або комерц. діїїль-ності, труд, договорів та ін. Отже, даний проект КМП встановлює у цілому належний баланс між різними позиціями держав, хоча все ще зберігаються розбіжності, які необхідно усунути з метою досягнення загальноприйнятої основи для прийняття конвенції. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Радою Європи Європейської конвенції про І. д. 1972 і Дод. протоколу до неї 1972. Конвенція підтвердила заг. принцип І. д., але обмежила його детальними винятками. Імунітет не визнається, якщо: д-ва відмовилася від нього; сама подала позов; спір виник згідно з труд, контрактом у зв'язку з нерухомістю, вимогами про відшкодування шкоди, а також у зв'язку із здійсненням комерц. діяльності в країні місця суду, який розглядає справу. В Конвенції підтверджено, крім того, імунітет офіц. представників д-ви. З урахуванням принципу обмеженого І. д. ухвалюються і спец, закони про імунітет: в Австрії (1974), США (1976), Великобританії (1978), Сінгапурі (1979), Канаді (1981), Пакистані (1981) та ін. | |
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ | |
---|---|
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ - (від лат. implere - наповнювати, досягати, виконувати, здійснювати) в міжнародному праві — орг.-правова діяльність держав з метою реалізації своїх міжнар.-правових зобов'язань. Механізм І. міжнар.- правових норм включає в себе сукупність правових та інституц. засобів, що використовуються суб'єктами міжнар. права на міжнар. та нац. рівнях. Міжнар. система І. складається із створених на підставі між-держ. угод універсальних, регіон, і локал. міжнар. організацій, спеціаліз. установ та їх допоміж. органів. За їх допомогою стає можливим об'єднання зусиль держав та міжнар. організацій у реалізації діючих норм міжнар. права. Нац. систему І. становлять органи держ. влади та ін. органи д-ви, уповноважені забезпечувати виконання країною міжнар.-правових зобов'язань. Оскільки норми міжнар. права породжують правовідносини між суб'єктами міжнар. права і не породжують їх між суб'єктами внутр. права, необхідні дод. внутрідерж. засоби для перетворення цілей, закладених у нормах міжнар. права, в реальні дії органів держ. влади, юрид. осіб та гр-н, що перебувають під юрисдикцією д-ви. В Україні система органів І. визначена в Конституції та в Законі «Про міжнародні договори України» 1993. | |
ІМПЕРІУМ | |
---|---|
ІМПЕРІУМ - (лат. imperium — наказ, повноваження, влада; держава) — право віддавати наказ, який включає право застосування д-вою сили для виконання законів. Є однією з осн. ознак виконавчої влади. 1) У римському праві — юрид. норма (imperium legis), що означає статут. Виступає і в таких значеннях, як: право віддавати накази (jus imperandi); влада глави сім'ї (imperium domesticum et patris familias); верх, влада рим. народу, його суверенітет (imperium populi Romani); офіц. влада вищих магістратів — консулів, преторів і диктаторів за часів республіки та імператора за часів імперії; територія д-ви. Управлінський І. охоплював різні сфери судочинства, законод. ініціативу через звернення до нар. зборів (jus agendi cum populo) та військ, наказ. Хоч І. був безпосередньо пов'язаний з юрисдикц. діяльністю магістратів, іноді він протистояв їй у сфері правосудця. Так, джерела юрид. характеру стосовно компетенції юрисдикц. актів магістратів з питань 184 поновлення поперед, правового становища (restitutio in integrum), звільнення від військ, служби (missio) та визначення опікунів не узгоджувалися з І. Можливо, це було викликано змінами в текстах або хибним тлумаченням частини Дигест Юстиніана з боку їх збирачів, для яких старі відмінності втратили своє практ. значення. 2) У міжнародному праві — правове верховенство та вищий політ, контроль д-ви над своєю територією, тобто здійснення тер. юрисдикції на основі держ. суверенітету, який за феодалізму існував у формі домініуму (права власності). Згідно з І. д-ва у межах своєї нац. території має право здійснювати виключну юрид. владу, що поширюється на: суходіл у межах держ. кордонів; нац. і тер. води; повітр. простір над суходолом та водами д-ви. Крім того, сучас. міжнар. право визнає за д-вами право на певні суверенні права щодо таких мор. просторів, як прилегла зона, виключна (морська) економічна зона, мор. дно у межах континентального шельфу. | |
ІМПЕРАТИВНА НОРМА | |
---|---|
ІМПЕРАТИВНА НОРМА - (від лат. imperativus — владний, наказовий; norma — правило, взірець) — 1) У міжнародному праві-норма заг. міжнар. права, що визнається і приймається міжнар. співтовариством держав як така, відхилення від якої неприпустиме і яку можна змінити тільки наступною нормою аналогічного характеру. Передбачена ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969, а також ст. 53 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. І. н. у міжнар. праві має універсальний характер — вона охоплює усі д-ви світу. Це загальноприйнята норма, причому визнається не тільки її зміст, а й те, що вона має імперативний характер. Неприпустимість відхилення від норм jus cogens зумовлена тим, що відносини, які нею регулюються, життєво важливі для всього міжнар. співтовариства. Обов'язки, які накладаються такими нормами, є обов'язками erga omnes (по відношенню до всіх). І. н. має вищу порівняно з ін. нормами міжнар. права юрид. силу. Договори, які їй не відповідають, вважаються недійсними. Норми міжнар. права не можуть суперечити І. н. 2) У нац. зак-ві — норма права, що містить чітко визначене правило поведінки, категоричні приписи. Формами вираження імперативності правових норм є категоричність припису, визначеність кількісних (строки, розміри, періодичність, частки, відсотки тощо) та якісних (перелік видів майна, опис передбачених дій і порядок їх виконання тощо) умов застосування і способу реалізації правової норми, заборона інших, ніж передбачено, дій. | |
ЗОНИ МИРУ | |
---|---|
ЗОНИ МИРУ - регіони світу, де здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення тривалого миру і безпеки на засадах співробітництва відповідних держав. Однією з таких зон, зокрема, є 3. м. в Індійському ок., правовий статус якої зафіксований у Заключному документі Наради 183 прибережних та материкових держав Індійського океану (1970) і Декларації про Індійський океан як зону миру, прийнятій ГА ООН 1971. | |
ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ | |
---|---|
ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ - 1) Регіон, угруповання держав, у межах якого здійснюється безмитна торгівля; перший етап екон. інтеграції. Угода про створення 3. в. т., як правило, передбачає поступове скасування мита, податків та кількісних обмежень у взаем, торгівлі, усунення ін. перешкод для вільного руху товарів і послуг, створення та розвиток ефект, системи взаємних розрахунків і платежів по торг, та ін. операціях, координацію торг, політики стосовно країн, що не є учасниками угоди, координацію екон. політики у межах, необхідних для досягнення цілей угоди. На відміну від митного союзу, створення 3. в. т. не передбачає запровадження єдиного митного тарифу для країн, які не є членами угоди. Безмитна торгівля у межах зони, при збереженні її членами самост. тарифів щодо третіх країн, забезпечується шляхом суворого контролю за походженням товарів. 3. в. т. у межах Європ. економ, співтовариства (ЄЕС) ств. на підставі Римського договору 1957. До кін. 60-х рр. було утворено митний союз. Ще одна 3. в. т. сформувалася у межах Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) на підставі Стокгольмської конвенції 1960. До 1 .VII 1977 всі мита у взаєм. торгівлі між д-вами — учасницями обох угруповань було скасовано і засн. Європейську зону вільної торгівлі промисловими товарами. 31.1 1994 ств. Європейський економічний простір. Європейська 3. в. т. охоплює 46 % міжнар. торгівлі. 1.1 1994 3. в. т. почала діяти в Пн. Америці. До неї увійшли Канада, Мексика, США. Підставою для цього стала Північноамер. угода про вільну торгівлю (НАФТА; 1992). Існують також 3. в. т. у межах Латиноамер. асоціації інтеграції (ЛАІ), Карибського співтовариства (КАРИКОМ), Митного та економічного союзу Центр. Африки (ЮДЕАК), Економічного співтовариства держав Західної Африки (ЕКОВАС) та ін. 15.ІV 1994 члени СНД уклали угоду про створення 3. в. т. 2) Преференційна зона торгівлі, у межах якої підтримується вільна від митних та кількісних обмежень міжнар. торгівля пром. товарами; є різновидом вільної економічної зони. Такі 3. в. т. прив'язані до мор. портів та аеропортів (напр., Шеннон в Ірландії, Сінгапур, Русе в Болгарії, Будапешт, Белград та ін.). | |
ЗОНА БЕЗПЕКИ | |
---|---|
ЗОНА БЕЗПЕКИ - у міжнародному морському праві — зона з особливим режимом, яка встановлюється навколо штучних споруд і установок, що розміщуються на континентальному шельфі й призначаються для розвідки і розробки його природних ресурсів. Згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982 прибережна д-ва має право встановлювати (там, де це необхідно) навколо штучних островів, установок і споруд 3. б. — з метою забезпечення безпеки як судноплавства, так і названих об'єктів. Ширина цих зон визначається прибережною д-вою з урахуванням нині діючих міжнар. норм і стандартів, що застосовуються. Зони встановлюються таким чином, щоб вони не простягалися навколо штучних островів, установок чи споруд більше ніж на 500 м, що відмірюються від кожної точки їх зовнішнього краю, за винятком тих випадків, коли це дозволено загальноприйнятими міжнар. стандартами чи рекомендовано компетентною міжнар. організацією. Про протяжність 3. б. належним чином повідомляється. Іноземним суднам забороняється заходити на територію 3. б. Судно-порушник може бути затримане військ, кораблем, літальним апаратом або спец, судном, що 182 перебуває на службі д-ви, яка здійснює юрисдикцію у 3. б. За Конвенцією ООН по мор. праву 1982 3. б. з описаним статусом і режимом можуть запроваджуватися прибереж, д-вою і у виключній (морській) економічній зоні, а також навколо досл. установок, встановлених у будь-яких районах мор. середовища, в т. ч. за межами виключних (мор.) екон. зон. | |
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА | |
---|---|
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА - система цілей, а також методів і засобів їх досягнення тієї чи ін. д-ви у її міжнар. відносинах. Є продовженням внутрішньої політики. Здійснюється переважно через органи д-ви, зокрема спец, призначення. В Україні правові основи 3. п. закладені в її Конституції. Відповідно до ст. 18 зовнішньо-політ. діяльність України спрямована на забезпечення нац. інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнар. співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнар. права. Визначення засад 3. п. віднесено до повноважень ВР України (ст. 85 Конституції України). Президент України представляє д-ву в міжнар. відносинах, здійснює керівництво її зовнішньополіт. діяльністю, веде переговори та укладає міжнар. договори України; приймає рішення про визнання іноз. держав; призначає та звільняє глав дип. представництв України в ін. д-вах і при міжнар. організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дип. представників іноз. держав (ст. 106). КМ України забезпечує держ. суверенітет і екон. самостійність України, здійснення 3. п. д-ви (ст. 116). Спец, органом, який здійснює 3. п. України, є Міністерство закордонних справ України. | |
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР - зовнішньоекономічний контракт — угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноз. контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаем, прав і обов'язків. Порядок і умови укладення 3. д. визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991). При складанні тексту договору сторони мають право використовувати міжнар. звичаї, рекомендації міжнар. органів та організацій (напр., Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів — Інкотермс в ред. 1990), якщо це не заборонено зак-вом України. У зовнішньоекон. практиці України поширені такі види договорів (контрактів), як 3. д. купівлі-продажу, поставки, перевезення, комісії (консигнації), страхування, кредитування, майнового найму, лізингу, зберігання, трансп.-експедит. обслуговування, доручення, поруки, застави, ліценз. договори про використання виключних або аналогічних прав та ін. Суб'єкти зовнішньоекон. відносин мають право укладати будь-які види 3. д., за винятком тих, які прямо та у виключній формі заборонені законод. актами України. В разі невідповідності договору вимогам законів або міжнар. договорів України він може бути визнаний недійсним у суд. порядку. Зовнішньоекон. договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекон. діяльності або його представником у простій письм. формі, якщо інше не передбачено міжнар. договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекон. договору (контракту) може випливати з доручення, статут, док-тів, договорів та ін. підстав, які не суперечать цьому закону. Дії, які здійснюються від імені іноз. суб'єкта зовнішньоекон. діяльності суб'єктом зовнішньоекон. діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього Для підписання 3. д. суб'єктові зовнішньоекон. діяльності не потрібен дозвіл органу держ. влади, управління чи вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених зак-вом України. Зак-вом України встановлено перелік окр. видів 3. д., що укладаються укр. суб'єктами зовнішньоекон. діяльності, предметом яких є певні товари. Такі договори підлягають обов'язковій реєстрації в органах викон. влади. Форма зовнішньоекон. угоди визначається правом місця її укладення. Угоду, укладену за кордоном, не може бути визнано недійсною внаслідок недодержання форми, якщо угода не 180 суперечить вимогам законів України. Форма угод з приводу будівель та ін. нерухомого майна на тер. України визначається укр. зак-вом. Права та обов'язки сторін 3. д. визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення договору (контракту) визначається законами України. Права і обов'язки сторін 3. д. визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті наступного погодження. За відсутності згоди сторін застосовують право країни, де заснована або має місце проживання чи осн. місце діяльності сторона, яка є: продавцем (у договорі купівлі-продажу); наймодавцем (у договорі майнового найму); ліцензіаром (уліценз. договорі про використання виключних або аналогічних прав); охоронцем (у договорі зберігання); комітентом (у договорі комісії); довірителем (у договорі доручення); перевізником (у договорі перевезення); експедитором (у договорі трансп.- експедиторського обслуговування); страховиком (у договорі страхування); кредитором (у договорі кредитування); да-рувальником (у договорі дарування); поручителем (у договорі поруки); заставником (у договорі застави). Щодо 3. д. про вироб. співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання буд.-монтаж, робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше. Зак-вом України встановлено вимоги до 3. д. Обов'язково має бути зазначено: кількість та якість товару; умови платежу та приймання товару; базисні умови поставки, ціну і заг. вартість контракту та ін. У випадках, передбачених зак-вом України, суб'єкти зовнішньоекон. діяльності при укладанні 3. д. отримують ліцензії на експорт або імпорт. Нац. зак-во передбачає систему правових та екон. заходів, спрямованих на захист вітчизн. виробника від субсидованого та демпінгового імпорту. До 3. д. про створення спільного підприємства застосовується право країни, на тер. якої це підприємство створюється та офіційно реєструється. До 3. д., укладених на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовують право країни, на тер. якої відбувається аукціон, конкурс чи розміщена біржа. До прав і обов'язків сторін за 3. д. (контрактами), не зазначеними у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», має застосовуватися право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання 3. д. За заг. правилом, сторони 3. д. мають право передбачити в угоді можливість відповідних санкцій у вигляді пені, неустойки чи штрафу, які виплачуються стороною, що порушила договірні зобов'язання. Найпоширенішим видом санкцій у міжнар. комерц. (торговельних) відносинах є неустойка — штраф за прострочення поставки товару або його недопоставку. У зак-ві Великобританії та США передбачено лише відшкодування завданих збитків, причому практика цих країн допускає встановлення у зовнішньоторг. угоді можливих у майбутньому збитків у «розумних» розмірах у вигляді заздалегідь визначеного відсотку вартості товару. В ін. країнах розміри санкцій за невиконання договір, зобов'язань встановлюються за домовленістю сторін 3. д., хоча на практиці вони не 181 перевищують 10 % вартості товару. Спори, які виникають між сторонами 3. д., можуть розглядатися судами (арбітраж, судами) України, а за згодою сторін — Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, ін. органами вирішення спору (в т. ч. міжнар. арбітражем, третейським судом тощо), якшо це не суперечить зак-ву України або передбачено її міжнар. договорами. | |
ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ | |
---|---|
ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ - офіц. стосунки і зв'язки між д-вами відповідно до норм міжнар. права та практики міжнар. відносин. Вони мають сприяти розвиткові дружніх взаємин між країнами, підтриманню міжнар. миру та безпеки народів. Здійснюються переважно за допомогою органів 3. з. Осн. метою діяльності органів 3. з. є представництво і захист прав та інтересів своєї д-ви, прав і закон, інтересів її гр-н та організацій. Обсяг і межі такого представництва юридично визначаються компетенцією або повноваженнями органу чи посад, особи і фактично реалізуються у правовідносинах, що здійснюються на основі відповідних норм права 3. з. 3. з. є складовим елементом зовнішньопо-літ. діяльності кожної д-ви, а також заг. системи міжнар. відносин. Система політ, відносин між д-вами є 3. з. у вузькому розумінні, тобто зводиться до дипломатії. У широкому розумінні 3. з. є й офіційні між-держ. зв'язки у галузі економіки, культури, н.-т. співробітництва тощо, але, на відміну від дипломатії, вони лише частково зв'язані із зовнішньою політикою і до того ж можуть здійснюватися недерж. організаціями. Здатність вступати у зносини з ін. д-вами є неодмін. умовою, 179 якій має відповідати д-ва як суб'єкт міжнар. права. Певною мірою це стосується навіть країн, які ще не є повністю суверенними: вони також (хоча й в обмеженому обсязі) здатні підтримувати в тій чи ін. формі 3. з. Отже, право на участь у 3. з. — одне з осн. прав держав, таких, що належать їм від самого початку, з моменту появи на міжнар. арені. Але в нього є дуже важлива особливість: на відміну від права посольства воно не залежить від міжнар.-правового визнання даної д-ви, так само як і від згоди на таку участь з боку ін. держав. Головне, щоб д-ва була здатна реально здійснювати це Право. | |
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ І ЛЮДСТВА | |
---|---|
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ І ЛЮДСТВА - протиправні діяння, що загрожують основам існування націй і держав, їх прогрес, розвиткові і мирному міжнар. спілкуванню. Ці злочини належать до найтяжчих злочинів міжнародного характеру, за них д-ви несуть міжнар.-правову, а фіз. особи — крим. відповідальність. Термін увійшов у систему міжнар. крим. права після підписання ряду міжнар. док-тів у зв'язку з Другою світовою війною 1939— 45 і створенням воєнних трибуналів. Так, у Статуті Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (1945) йдеться про три види злочинів: злочини проти миру (планування, підготовка і ведення агресивної війни або війни на порушення міжнар. договорів, угод чи запевнень або участь у заг. плані чи змові, спрямованих на здійснення таких дій); воєнні злочини (порушення законів або звичаїв війни, зокрема вбивства, катування або угон у рабство чи для ін. цілей цив. населення окупованої території, вбивства чи катування військовополонених або осіб, які перебувають у морі, вбивства заручників, пограбування громад, чи приват. власності, безглузде руйнування міст і сіл, спустошення, не виправдане воєн, необхідністю); злочини проти 178 людяності (вбивства, знищення, поневолення, заслання та ін. жорстокості, вчинювані стосовно цив. населення перед війною або під час війни, або переслідування за політ., рас. чи реліг. мотивами з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким злочином, що підлягає юрисдикції трибуналу, незалежно від того, чи є це порушенням внутр. права країни, де вони були вчинені). Посад, становище підсудних, їх становище як глав держав або відп. чиновників різних держ. відомств не повинні розглядатися як підстава для звільнення від відповідальності або пом'якшення покарання. Той факт, що підсудний діяв за розпорядженням уряду або наказом начальника, не звільняє його від відповідальності, але може розглядатися як підстава для пом'якшення покарання, якщо трибунал визнає, що цього вимагають інтереси правосуддя. Питання співробітництва держав у боротьбі зі злочинами дістали розвиток у ряді міжнар. договорів, зокрема в Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948, Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 (в ній, зокрема, до воєн, злочинів віднесено «серйозні порушення», перелічені в Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949, а до злочинів проти людства — вигнання внаслідок збройного нападу або окупації і нелюдські дії, що є наслідком політики апартеїду, а також злочин геноциду), Міжнародній конвенції про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 (ст. 1 кваліфікує апартеїд як злочин проти людства), Європейській конвенції про незастосування строку давності до злочинів проти людства і воєнних злочинів 1974 (ще не набула чинності). Майже всі конвенції є чинними для України. ГА ООН на 48-й сесії (1993) створила Міжнародний кримінальний суд для покарання за злочини проти людства, скоєні на тер. колишньої СФРЮ. | |
ЗЛОЧИНИ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ | |
---|---|
ЗЛОЧИНИ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ - міжнародні кримінальні злочини — суспільно небезпечні умисні діяння, що посягають на міжнар. правопорядок, завдають шкоди мирному співробітництву держав. За своєю природою є загальнокрим. злочинами з «іноземним елементом»: вчиняються на тер. кількох держав, становлять небезпеку для їх інтересів тощо. Відповідальність за вчинення 3. м. х. передбачено міжнар.-правовими актами універсального (Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988, Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням 177 найманців 1989та ін.) або регіонального (Європейська конвенція про правопорушення щодо культурних цінностей 1985 та ін.) значення. Конкр. міри покарання за вчинення 3. м. х. передбачаються нац. зак-вом після інкорпорування ним положень міжнар.-правового акта (так, ст. 63 і Кримінального кодексу України передбачає покарання за різні форми і види найманства). На відміну від міжнар. злочинів, які загрожують основам існування держав, міжнар. миру і безпеці, 3. м. х. є менш небезпечними діяннями. Якщо за скоєння міжнар. злочину відповідальність міжнародноправову несе д-ва, відповідальність кримінальну — фіз. особа (як правило, посад, особа д-ви), то за 3. м. х. — лише фіз. особа. Справи про вчинення 3. м. х. розглядають виключно нац. суди. З урахуванням об'єкта посягання (конкр. сфери міжнар. правопорядку) 3. м. х. можуть бути класифіковані як: а) злочини проти стабільності міжнар. відносин (міжнар. тероризм, взяття заручників, викрадення ядер, матеріалу, найманство та ін.); б) злочинні посягання на особисті права людини (застосування тортур, торгівля жінками й дітьми); в) злочини у сфері дип. зносин (посягання на осіб, які користуються дип. захистом); г) злочини у сфері економіки і фінансів (легалізація злочинних доходів, контрабанда, виготовлення фальш, грошей та ін.); д) злочини у сфері культури (ввезення до країни викрадених культур, цінностей, розповсюдження порногр. предметів та ін.); е) злочини, вчинені у відкритому морі (забруднення мор. середовища, порушення правового режиму континентального шельфу, піратство, ненадання допомоги на морі та ін.); є) злочини, що посягають на роботу цив. авіації (зокрема, угон повітр. судна); ж) воєнні 3. м. х. (насильство над населенням у районі воєн, дій, мародерство та ін.), які відрізняються від воєнних злочинів як різновиду міжнар. злочинів тим, що не пов'язані зі злочинною діяльністю д-ви. | |
ЗЛИТТЯ ДЕРЖАВ | |
---|---|
ЗЛИТТЯ ДЕРЖАВ - об'єднання двох і більше суверен, країн в єдину державу. Прикладом 3. д. є Танзанія, утв. 1964 в результаті об'єднання Танганьїки та Занзібару. 3. д. має важливі юрид. наслідки. По-перше, якщо конституцією новоствореної д-ви не передбачено інше, то замість кількох суб'єктів міжнар. права виникає один (єдиний). По-друге, пов'язані з об'єднанням держав питання правонаступництва вирішуються відповідно до Віденської конвенції про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983. Так, відповідно до Віден. конвенції 1983 (ст. 16, 29, 39), коли дві або кілька держав об'єднуються і тим самим утворюють одну державу-право-наступницю, держ. власність, держ. архіви та держ. борги держав-попередниць переходять до держави-правонаступниці. За ст. 31 Віден. конвенції 1978 будь-який договір, чинний у момент правонаступництва держав щодо будь-якої з них, залишається чинним щодо держави-правонаступниці, за винятком випадків, коли в договорі передбачено або ін. чином встановлено, що застосування договору стосовно певної території несумісне з метою договору або докорінно змінило б умови його дії. Прикладом ост. ситуації може слугувати об'єднання НДР з ФРН (1990), коли міжнар. зобов'язання НДР не перейшли до держави-правонаступниці. | |
ЗІТКНЕННЯ СУДЕН | |
---|---|
ЗІТКНЕННЯ СУДЕН - поширений вид аварій морських суден. Норми міжнар. морського права спрямовані на запобігання 3. с, а також регулюють питання крим. і цив. відповідальності у випадку 3. с, відшкодування завданих збитків, надання допомоги потерпілим тощо. Згідно з Конвенцією про відкрите море 1958 кожна д-ва зобов'язана вживати всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки суден, що плавають під її прапором (зокрема, дотримуватися правил користування сигналами, підтримання зв'язку та запобігання зіткненню). Конвенція ООН по морському праву 1982 передбачає, що капітан, офіцери та екіпаж судна повинні бути повністю ознайомлені з уживаними міжнар. правилами з питань запобігання 3. с. Міжнар. конвенція про підготовку та диплому-вання моряків і несення вахти 1978 встановлює обов'язкові мінімальні знання, якими повинні володіти капітан та члени екіпажу з метою запобігання 3. с. Міжнар. правила запобігання 3. с. на морі (1972) регламентують дії суден за різних умов плавання (зокрема, вибір безпечної швидкості, дії для запобігання зіткненню та ін). У разі 3. с. капітани кожного із суден, що зіткнулися, зобов'язані після зіткнення, наскільки це можливо за умови безпеки своїх пасажирів, екіпажу і судна, надати допомогу ін. судну, його пасажирам і екіпажу, повідомити 176 один одному назви суден, порти приписки, а також порти відправлення і призначення або найближчий порт, в який судно зайде. За невиконання зазначених обов'язків капітан несе відповідальність згідно із зак-вом відповідної країни. Судновласник не несе відповідальності за невиконання капітаном судна обов'язків надання допомоги після 3. с. Питання цив. відповідальності при 3. с. (у т. ч. відшкодування заподіяної шкоди) визначаються нормами міжнар. приват. морського права, зокрема положеннями Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо зіткнення суден 1910, Міжнар. конвенції з уніфікації деяких правил щодо цивільної юрисдикції у справах про зіткнення 1952. | |
ЗВОРОТНА СИЛА МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |
---|---|
ЗВОРОТНА СИЛА МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - взаємна згода сторін договору про поширення дії його положень на ті чи ін. факти і події, що мали місце до набуття даним договором чинності (ст. 28 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969). | |
ЗБРОЯ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ | |
---|---|
ЗБРОЯ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ, засоби масового знищення - засоби ведення війни, які за силою руйнування та ураження у багато разів переважають звичайні озброєння. Об'єктами ураження 3. м. з. є люди, продукти їхньої праці, а також природне середовище їх проживання (клім. і геогр. умови, рослини, тварини, грунти). Фактори ураження 3. м. з., як правило, мають певну інерцію дії після її застосування, а тому можуть справляти негат. морально-психол. вплив на супротивну сторону. Гол. принципами застосування 3. м. з. є раптовість і масованість на вирішальних напрямках військ, дій. До наявних видів 3. м. з. належать хім., біол., ядерна зброя. Хімічна зброя (ХЗ) — 3. м. з., дія якої пов'язана з токсин, властивостями хім. речовин. Гол. компоненти ХЗ — бойові отруйні речовини і засоби їх застосування, а також носії, прилади і засоби керування, що використовуються при доставці хім. боєприпасів до цілей. ХЗ уперше було розроблено в Німеччині і застосовано під час Першої світ, війни 22.IV 1915 у бойових діях проти англо-франц. армії. Під час Другої світ, війни масового застосування не мала. Після закінчення війни якісно вдосконалювалась у різних країнах світу, насамперед у СРСР і державах — членах НАТО. ХЗ може бути використана для знищення, приголомшення та виснаження військ і населення, зараження місцевості (акваторії), військ, техніки, матеріальних цінностей, продуктів харчування, джерел водопостачання, знищення тварин, посівів, лісів тощо. Має значний діапазон впливу як за характером і ступенем ураження, так і за тривалістю дії (від кількох хвилин до кількох тижнів). ХЗ значно ускладнює захист військ і населення, що пояснюється складністю її своєчасного виявлення, її здатністю проникати у військ, техніку, сховища, будівлі та утворювати застої зараженого повітря. У випадку застосування ХЗ у великих масштабах імовірним є руйнування екол. систем на значних площах. Загроза використання ХЗ вимагає підготовки допоміж. заходів захисту військ і населення. Застосування ХЗ було заборонено Женевським протоколом про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925. Проте деякі д-ви не утрималися від застосування ХЗ у ході локальних війн (Італія проти Ефіопії у 1935—36, США проти В'єтнаму у 1960—70-і рр.). У січні 1993 в Парижі була відкрита для підписання Конвенція про заборону розробки, виробництва, нагромадження і застосування хімічної зброї та про її знищення. Метою 174 цього документа є поступова ліквідація ХЗ у всьому світі. Біологічна зброя (БЗ; згідно із зх. термінологією — бактеріологічна) — 3. м. з., дія якої пов'язана з використанням хвороботворних властивостей мікроорганізмів (вірусів, бактерій, рикетсій, грибків), здатних спричинити масові захворювання людей, тварин, рослин. БЗ може уражати людину через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру, слизові покриви, а також через укуси інфікованих збудників хвороб. За певних умов інфекційні захворювання можуть поширюватися на значну кількість людей, спричиняти пошесті (виходячи з лаб. досліджень і полігонних випробувань — холери, тифу, чуми, пропасниці, туляремії, сибірської виразки тощо). Перші розробки БЗ проведено в Німеччині під час Першої світ, війни. В роки Другої світ, війни близькою до бойового застосування БЗ була Японія. У повоєнний період властивості цього типу оз- і броєнь вивчали СРСР, США, Великобританія, Австралія, Канада. БЗ може застосовуватись у вигляді рідких або сухих рецептур. Гол. наслідком її практ. застосування є зараження повітря біол. аерозолем. Залежно від способу переведення рецептури у бойовий стан розрізняють біол. боєприпаси вибухової дії, боєприпаси з мех. відкриванням резервуару, прилади для створення аерозолей за рахунок тиску повітря або газів. Женев. протокол 1925 забороняє застосування БЗ у ході бойових дій. 16.ХІІ 1971 ООН ухвалила Конвенцію про заборону розробки, виробництва | і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, яка набула чинності в березні 1975. Ядерна зброя (ЯЗ) — 3. м. з. вибухової дії, застосування якої грунтується на вико-ристанні енергії внутрішньоядер. зв'язків, що виділяється при ланцюгових реакціях ділення важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядер, реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню — дейтерію і і тритію — у більш важкі ядра гелію. Особливістю вказаних реакцій є надзвичайно велике 'виділення енергії — у 20—80 млн. разів біль-ше, ніж при використанні такої ж кількості тротилу. В результаті ядер, вибуху утв. сукупність факторів ураження: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча ра-діація, радіоакт. зараження, електромагнітний імпульс. ЯЗ — це ядерні та термоядерні боєприпаси різної потужності, засоби доставления їх до цілі та засоби управління. Швидкий розвиток ракетної техніки для цільового застосування ядер, боєзарядів та її вирішальна роль серед сучас. носіїв ЯЗ стали основою для виділення ракетно-ядерної зброї у самост. вид ЗС. Ураження людей та об'єктів ЯЗ відбувається на великих площах і має масовий характер. Величезні руйнівні можливості ЯЗ не тільки відкрили принципово нові можливості для створення вирішальної переваги сил в зоні ведення бойових дій, а й зробили реальним завдання дезорганізації стратег, тилу противника, руйнування його військ.-пром. потенціалу. До країн, які володіють стратегічною ЯЗ, належать США, Рос. Федерація, Великобританія, Франція, Китай та деякі ін. Сумарна кількість ядерних боєзарядів у світі перевищує 30 тис. одиниць. Добровільно відмовилися від ЯЗ Україна, Білорусь, Казахстан та Південно-Африканська Республіка. Враховуючи те, що масоване застосування цієї зброї матиме катастрофічні наслідки для 175 людства, світ, співтовариство докладає зусиль для заборони ядер, випробувань, обмеження кількості ядер, боєприпасів та забезпечення контролю за ядер, матеріалами. Ядерні країни підписали Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою 1963. Згодом США та СРСР підписали Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 (Договір про космос), який забороняє виводити на навколоземну орбіту, встановлювати на Місяці або на будь-якому ін. небесному тілі чи розміщувати у будь-який ін. спосіб у косм. просторі ядерну та іншу 3. м. з. Ті ж д-ви підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968. У 1971 вони підготували Договір про заборону розміщення ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення на дні морів і океанів та у їх надрах. 1976 проблему ядер, обмежень продовжив Договір між США і СРСР про підземні ядерні вибухи у мирних цілях. На 51-й сесії ГА ООН було відкрито для підписання Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань 1996, до якого протягом 1996-99 приєдналася абс. більшість країн світу (крім Ізраїлю, Індії та Пакистану). | |
ЗБРОЙНІ СИЛИ ООН (ЗС ООН) | |
---|---|
ЗБРОЙНІ СИЛИ ООН (ЗС ООН) - об'єднані збройні сили держав — членів Організації Об'єднаних Націй, що мають забезпечити заходи воєн, характеру в рамках примус, дій членів ООН відповідно до гл. VII Статуту ООН. Створюються та застосовуються Радою Безпеки ООН у випадках, коли вона «визнає існування будь-якої загрози мирові, будь-якого порушення миру або акту агресії» та у зв'язку з цим приймає рішення про вжиття заходів для «підтримання або відновлення миру і безпеки» (ст. 39). ЗС ООН мають застосовуватися у виключних випадках, коли ін. заходи можуть виявитись або виявилися неефективними. Згідно зі ст. 43 Статуту ООН усі д-ви — члени ООН зобов'язуються надавати у розпорядження Ради Безпеки на її вимогу та відповідно до спец, угод необхідні для підтримання міжнар. миру та безпеки нац. ЗС, допомогу й відповідні засоби обслуговування, включаючи право проходження через певну територію. Такі угоди визначають кількість і рід військ, ступінь їх готовності та їх заг. розташування і характер наданих ними засобів обслуговування і допомоги. Переговори про укладення зазначених угод починаються в якомога коротший строк з ініціативи РБ ООН. Вони укладаються між РБ і членами ООН або між РБ та групами членів ООН і підлягають ратифікації д-вами, що їх підписали, відповідно до їх конст. процедури. В разі прийняття рішення про застосування сили РБ ООН, перш ніж зажадати від члена ООН, не представленого в Раді, надання ЗС на виконання зобов'язань, взятих ним на підставі ст. 43, запрошує цього члена Організації, за умови його бажання, взяти участь у рішеннях РБ щодо використання контингентів ЗС даного члена ООН (ст. 44). Ст. 42 Статуту ООН уповноважує РБ вдаватися до дій воєн, характеру повітр., мор. або сухоп. силами, які виявляться необхідними для підтримання або відновлення міжнар. миру та безпеки. Такі дії можуть включати демонстрації, блокаду та ін. операції повітр., мор. або сухоп. сил членів Організації. Допомогу РБ ООН з усіх питань, що стосуються військ, 170 потреб у справі підтримання міжнар. миру і безпеки, використання військ, переданих в її розпорядження, і командування ними здійснює створюваний Військово-штабний комітет (ВПІК). У його складі повинні перебувати начальники штабів пост, членів РБ ООН або їх представники. Крім того, до співробітництва з ВШК може бути запрошено будь-кого з членів ООН, не представлених постійно в К-ті, якщо ефективне здійснення обов'язків ВШК вимагає участі цього члена ООН у його роботі (ст. 47). Отже, РБ ООН має виключну компетенцію у вирішенні всіх питань, пов'язаних із створенням та функціонуванням ЗС ООН. Згідно з п. З ст. 27 Статуту ООН такі рішення повинні прийматися з дотриманням принципу одностайності пост, членів РБ ООН, що є основою для застосування колект. дій держав — членів ООН для підтримання або відновлення міжнар. миру та безпеки. Однак «холодна війна», що тривалий час велася між двома «наддержавами» — США та СРСР, не дозволила використати зазначений механізм створення та функціонування ЗС ООН як складової частини системи ко-лект. безпеки; в умовах реальної дії принципу одностайності пост, членів РБ ООН ухвалення таких рішень цілком залежало від збігу інтересів цих членів Організації щодо конкр. ситуацій, пов'язаних з необхідністю підтримання або відновлення миру. Тому в той період РБ ООН не ухвалила жодного рішення про створення ЗС ООН, що зробило неможливим і функціонування ВШК як органу заг. стратегічного планування і тех. радника з воєн, питань, відповідального перед Радою Безпеки. Численні збройні конфлікти, що виникали в період «холодної війни» в різних регіонах світу всупереч існуючій у Статуті ООН забороні д-вам використовувати силу при розв'язанні спорів, вимагали від ООН вжиття заходів для припинення конфліктів, що загрожували мирові та безпеці народів. Тому міжнар. співтовариство обрало шлях створення та функціонування у рамках та під керівництвом ООН миротв. ЗС (контингентів ЗС держав — членів ООН). Вони мали діяти у зонах збройних конфліктів на підставі різного роду функц. мандатів, які надавалися їм РБ ООН з метою роз'єднання ЗС ворогуючих сторін і створення таким чином сприятливих умов для проведення дип. переговорів щодо припинення цих конфліктів. Зазначена практика ООН, основу якої становили рішення РБ ООН, є важливим міжнар. досвідом розв'язання різноманітних за своїм характером сучас. збройних конфліктів. Вона надала нового змісту компетенції РБ ООН та Ген. секретаря ООН, виходячи з «повноважень ООН, що розуміються»; останні цілком відповідають осн. меті ООН — підтриманню міжнар. миру та безпеки, що було підтверджено 1949 Міжнародним судом ООН. Останній заявив, що «згідно з міжнародним правом за ООН слід визнати ці повноваження, які, хоч і не вказані безпосередньо в Статуті ООН, неминуче випливають із необхідності виконання Організацією своїх завдань». Відтоді діяльність РБ ООН та Ген. секретаря у цій сфері здійснюється під назвою «операції ООН з підтримання миру». У практиці ООН з різними миротв. функціями створювалися: Надзв. сили ООН в Єгипті (1965-67), ЗС ООН у Конго (1960- 64), ЗС ООН на Кіпрі (з 1964), Надзв. ЗС ООН на Бл. Сході (1973-79), сили 171 ООН для нагляду за роз'єднанням ізраїл. та сирійських військ (з 1974), тимчасові ЗСдля підтримання миру в Лівані (з 1978) тощо. Після закінчення «холодної війни» операції ООН з підтримання міжнар. миру набули нових рис. Так, під час тривалого збройного конфлікту на тер. кол. Югославії (почався 1991) Рада Безпеки значно розширила мандат миротв. сил ООН, надавши їм право у разі необхідності застосовувати у широких масштабах силу. Крім того, вперше для розв'язання регіон, конфлікту під прапором ООН діяли військ, контингенти країн НАТО, що складалися з різних родів військ, включаючи військ.-повітр. підрозділи. Водночас у зовн. політиці США, які після розпаду СРСР залишилися єдиною у світі «наддержавою», виявилася тенденція до одноосіб. планування та проведення на тер. кол. Югославії операцій з використанням військ, контингентів країн НАТО, насамперед американських. Це позбавило РБ ООН достатнього контролю за їх здійсненням, як того вимагають положення гл. VII Статуту ООН. Істотними новаціями характеризувалися і рішення РБ ООН щодо подолання кризової ситуації у регіоні Перської зат., що виникла 1990 в результаті агресії Іраку проти Кувейту. Вперше за всю історію існування ООН Рада Безпеки кваліфікувала збройний напад однієї д-ви на іншу як акт агресії і зобов'язала Ірак негайно припинити окупацію тер. Кувейту. Невиконання Іраком цієї законної вимоги міжнар. співтовариства призвело до введення РБ ООН всеосяжних екон. санкцій проти Іраку. Водночас США та деякі ін. зх. країни без погодження із РБ ООН направили у регіон Перської зат. свої ЗС, які встановили блокаду мор. узбережжя Іраку. Тільки після цього США повідомили РБ ООН про свої дії, пославшись на «невід'ємне право на індивідуальну та колективну самооборону», а також на звернення до них Кувейту і Саудівської Аравії про надання їм військ, допомоги. Отже, РБ ООН фактично було усунуто від прийняття рішень про створення та використання у регіоні Перської зат. ЗС для відновлення там миру. Невдовзі вона все ж спромоглася постфактум санкціонувати ці дії США (резолюція № 665 від 25.УІІІ 1990) і надати військам зх. країн мандат ООН на проведення військ, операцій у цьому регіоні. Резолюція РБ ООН № 678 від 29.ХІ 1990 підтвердила законність застосування сили проти Іраку, встановивши для нього строк виконання усіх своїх резолюцій — 15.1 1991. Д-ви, які своїми військ, контингентами взяли участь у протистоянні агресорові, уповноважувалися використати «всі необхідні засоби для відновлення миру і безпеки у регіоні Перської затоки». 16.1 1991 почалися воєнні дії, що завершилися звільненням тер. Кувейту та відновленням його суверенітету. РБ ООН зобов'язала Ірак ліквідувати під контролем ООН усю зброю масового знищення: хім. та бактеріол. зброю, ракети з радіусом дії понад 150 км та обладнання для їх в-ва. Конфлікт у кол. Югославії (на тер. Боснії) призвів до одноособових дій НАТО шляхом проведення операцій з підтримки миру, які лише постфактум були схвалені РБ ООН. Після спільної роботи з ООН над досягненням миру в Боснії НАТО 1995 ств. свої власні Сили втілення миру (ІФОР), а 1996 — Сили стабілізації (СФОР) з метою забезпечення миру і прокладання шляху для цив. відбудови Боснії. 172 Діяльність ІФОР (СФОР) відбувається у співробітництві з миротв. підрозділами країн, що не є членами НАТО, а саме: Болгарією, Румунією, Росією та Україною. У даний час НАТО через свої місії ІФОР (СФОР) згідно з мандатом ООН здійснює нагляд за дотриманням миру в регіоні. Стосовно кризової ситуації в сучас. Югославії, що виникла 1999 у серб, провінції Косово, то НАТО пред'явило ультиматум уряду цієї суверен, д-ви, погрожуючи їй ши-рокомасштаб. бомбардуваннями, і здійснило цю свою погрозу навіть за відсутності резолюції РБ ООН. Цими діями було порушено не тільки гл. VII—VIII Статуту ООН, а й Північноатлантичний договір, який не дозволяє Альянсу діяти за межами тер. країн — членів НАТО без відповідної підтримки з боку ООН (ст. 5). Однак США розглядають ці події як прецедент для майб. втручання НАТО «за межами» Альянсу шляхом розгортання своїх збройних сил для виконання місії з підтримки миру без обов'язкового прийняття відповідної резолюції РБ ООН. Ця нова роль, на яку претендує НАТО, знайшла підтвердження у «Стратегічній концепції Альянсу», прийнятій на засіданні Північноатлантичної ради (Вашингтон, квітень 1999), в якому взяли участь глави держав та урядів Альянсу. В цьому док-ті прямо передбачено «проведення операцій з реагування на кризу, що не регулюється статтею 5» вказаного договору (п. 31), тобто такі операції можуть поширюватися і на різні кризи за межами тер. держав — членів НАТО. Відповідно в рамках НАТО ств. концепцію Багатонаціональних загальновійськових оперативно-тактичних сил (БЗОТС), що стала важливим елементом перебудови військ, структури НАТО у згаданому напрямі. Таке розширення завдань НАТО виходить за межі організації колект. оборони і суперечить верховенству Статуту ООН і особливо ст. 51, яка надає право остаточного рішення РБ ООН, навіть у випадку, коли члени Альянсу користуються своїм правом на самооборону. Підсумки війни у регіоні Перської зат., кризи в Боснії та Косово свідчать, що система колективної безпеки ще не набула необхідного рівня узгодження серед держав — членів ООН. Рада Безпеки не спромоглася ефективно застосовувати положення гл. VII Статуту ООН, найперше ті, що стосуються її цілковитої відповідальності за створення і використання ЗС ООН для підтримання або відновлення міжнар. миру. Збройні конфлікти на тер. кол. Югославії та в регіоні Перської зат. засвідчили, що пост-конфронтац. період розвитку міжнар. відносин характеризується тенденцією до надання миротв. силам ООН ширших повноважень для застосування сили, ніж це було в часи «холодної війни». Водночас основою для узгодження рішень про створення та застосування ЗС ООН має залишатися точне визначення у рамках Організації їх мандату із суворим дотриманням положень Статуту ООН про колект. безпеку і врахуванням розвитку цих положень відповідно до практики ООН у цій сфері. Україна після проголошення незалежності (1991) активно сприяє розв'язанню місц. та регіон, збройних конфліктів у світі; зокрема, бере участь своїм військ, контингентом у миротв. діях сил ООН з підтримання миру на тер. кол. Югославії (у Боснії, Косово). 1999 прийнято Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях», в якому визначено 173 цілі та умови участі нац. миротв. контингентів у такого роду операціях та встановлено порядок прийняття рішень щодо їх направлення. У цьому законі міститься принципова настанова, що міжнар. миротв. операції є міжнар. діями або заходами, які здійснюються за рішенням РБ ООН відповідно до Статуту цієї Організації, ОБСЄ, ін. регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримки міжнар. миру і безпеки згідно з положеннями гл. VIII Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонац. сил, що створюються за згодою РБ ООН, які проводяться під заг. контролем РБ ООН. | |
ЗБРОЙНИЙ НЕЙТРАЛІТЕТ | |
---|---|
ЗБРОЙНИЙ НЕЙТРАЛІТЕТ - (нім., від пізньолат. — нічийний) — засноване на правових домовленостях співробітництво Росії, Данії, Швеції та деяких ін. країн щодо нейтралітету і захисту торг, мореплавства у період війни за незалежність північноамер. колоній 1779—1803 (відоме також як перший 3. н.). Ініціатива 3. н. належала Росії, яка виступила з Декларацією про 3. н. У червні 1780 вона уклала двостор. угоди з Данією та Швецією. 3. н. декларував 7 осн. принципів: 1) усі нейтр. судна можуть вільно плавати з одного порту до ін. уздовж берегів держав, які перебувають у стані війни; 2) вантажі, що належать підданим воюючих держав, за винятком контрабанди, не підлягають захопленню, якщо вони перевозяться нейтр. суднами; 3) порт повинен вважатися блокованим тільки у випадку, коли воююча д-ва, яка здійснює блокаду, розташувала судна так, що створюється очевидна небезпека для нейтр. суден, які заходять у порт; 4) нейтр. судна підлягають 169 затриманню тільки у випадках, коли це виправдано і підтверджено явними доказами; 5) рішення слід виносити без зволікання; 6) розгляд справи повинен бути оперативним і провадитися на підставі єдиних правових норм; 7) крім відшкодування збитків, має бути висловлене вибачення за образу, завдану прапорові держави — учасниці угоди. Сторони угоди зобов'язалися захищати проголошені принципи та оголосили про закриття Балтійського м. для військ, кораблів воюючих держав. Згодом до 3. н. приєдналися Голландія, Пруссія, Австрія, Португалія, Королівство обох Сицилій. Сполучені Штати Америки, Франція та Іспанія формально не приєдналися до 3. н., але офіційно визнали його принципи. У 1783 союз розпався. Принципи 3. н. були підтверджені пізніше Паризькою декларацією про морську війну 1856, знайшли відображення у ряді конвенцій та угод, укладених у 19 ст. і 1- й пол. 20 ст. Ці принципи відіграли важливу роль у формуванні норм міжнар. права щодо нейтр. торгівлі під час мор. війни. | |
ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ НЕМІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ | |
---|---|
ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ НЕМІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ - зіткнення на тер. д-ви збройних сил уряду з антиуряд, організованими збройними загонами. До 3. к. н. х. належать такі ситуації, коли: а) у межах тер. однієї д-ви починаються явні й чітко визначувані воєнні зіткнення між її ЗС та ін. організованими збройними угрупованнями; б) антиурядові збройні загони, організовані під керівництвом відповідного командування, здійснюють контроль над частиною території, який дає їм можливість вести безперервні та узгоджені воєнні дії (напружені бої). До 3. к. н. х. застосовується ст. З, що є загальною для усіх Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949, та Дод. протокол II до них 1977, а також норми міжнародного звичаєвого права. Подібно до права збройного конфлікту міжнародного характеру, право 3. к. н. х. містить положення, що стосуються ведення воєн. дій. Зокрема, встановлено заборону на використання голоду 168 серед цив. населення як методу ведення воєн, дій, включаючи заборону піддавати нападу та знищувати об'єкти, необхідні для виживання цив. населення. Заборонено переміщення цив. осіб, визначено політ, і соціальні права неком-батантів і комбатантів, що вийшли зі строю, стосовно суд. гарантій, поводження з ними, їх фіз. недоторканності і безпеки. Лише в тому, що стосується нелюдського поводження, зазначені док-ти містять 23 види, що підлягають забороні: напр., вбивство, катування, колект. покарання, взяття заручників, акти тероризму, погрози виконати такі акти. У 3. к. н. х. за згодою закон, уряду допускається проведення міжнар. акцій щодо надання допомоги, навіть коли вони стосуються населення, яке перебуває під контролем повстанців, і якщо ці акції мають виключно неупереджений характер та проводяться без будь-якої дискримінації. При цьому заінтересована д-ва не користується необмеж. владою погоджуватися або не погоджуватися на здійснення акцій з надання допомоги в інтересах населення, яке перебуває не під її контролем, і зобов'язана погодитися, якщо ці акції здійснюються за умов, що дозволяють забезпечити їх проведення виключно в гу-маніт. цілях. Як і в ході збройного конфлікту міжнар. характеру, жінки, діти, особи похилого віку та інваліди користуються захистом положень конвенц. норм міжнар. права, встановлених щодо осіб, які перебувають під заступництвом цих норм. Гуманіт. захист має поширюватися також на конфлікти, які не є у букв, розумінні слова «збройними» і які являють собою ситуації, пов'язані з внутр. заворушеннями та напруженістю у межах д-ви; хоча такі ситуації і не регулюються міжнар. гуманіт. правом вггісіо Бепєи (лат., буквально — у вузькому розумінні), однак вони підпадають під дію міжнар. норм, які стосуються прав людини. Як тільки члени опозиції опиняються в руках урядових органів, то починають діяти настанови, що стосуються прав людини. Вони мають право на життя і недоторканність, на справедливий суд. розгляд та на застосування норм права. | |
ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ | |
---|---|
ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ - зіткнення між збройними силами держав усупереч міжнар.-правовій забороні війни як засобу вирішення спорів. Такі конфлікти звичайно характеризуються інтенсивністю ведення бойових дій, обмеженістю театру цих дій та відносною нетривалістю у часі (т. з. локальні війни). 3. к. м. х. є наслідком факт, ведення бойових дій ЗС держав без будь-якого попередження та оголошення війни, що є спробою обійти принцип заборони війни і уникнути відповідальності за агресію. Сучасне міжнар. право автоматично визнає агресором д-ву, яка перша здійснила збройний напад на тер. ін. д-ви. Тому в 167 деяких випадках сторони 3. к. м. х., незважаючи на бойові дії, продовжували підтримувати між собою дип. відносини. Сторони 3. к. м. х. зобов'язані у своїх діях дотримувати норм міжнародного гуманітарного права, що застосовується у цих конфліктах. Це насамперед чотири Женевські конвенції про захист жертв війни 1949, Дод. протокол І до них 1977, а також міжнародне звичаєве право, що не тільки містить великий комплекс обмежувальних положень стосовно ведення бойових дій, а й передбачає захист прав осіб, які підпадають під дію гу-маніт. норм. Зокрема, заборонені як метод ведення бойових дій організація голоду серед цив. населення, напад або знищення об'єктів, необхідних для його виживання. Д-ва, що є стороною у 3. к. м. х., зобов'язана поважати права цив. осіб, які перебувають під захистом 4-ї Женевської конвенції, а саме: політ, і соціальні права та суд. гарантії поводження з цими особами, їх фіз. недоторканність та безпеку; вона має також забезпечити додержання принципу особливого захисту жінок, дітей, осіб похилого віку та інвалідів. Якщо 3. к. м. х. не супроводжується збройним конфліктом неміжнародного характеру, то беруть до уваги лише положення, що застосовуються до 3. к. м. х. Але іноді всередині д-ви відбуваються зіткнення, що досягають своєю напруженістю рівня внутр. збройного конфлікту, який розвивається на тлі конфлікту міжнародного. У такому разі гуманіт. питання можуть частково вирішуватися шляхом застосування пол Згідно з Дод. протоколом І до міжнар. збройних конфліктів належать також збройні конфлікти, в яких народи ведуть боротьбу проти колон, панування, іноз. окупації і расистських режимів для здійснення свого права на самовизначення, закріпленого в Статуті ООН і Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 (п. 1 ст. 1). Отже, весь комплекс норм міжнар. гуманіт. права має поширюватися і на нац.-визв. війни народів, що ведуть збройну боротьбу за здійснення права на самовизначення. | |
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ | |
---|---|
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ - (англ. Western European Union, франц. Union de l'Europe occidentale), ЗЄС (WEU, UEO) - регіональна військ.- політ, організація європ. країн, створена для забезпечення колект. самооборони її членів. Заснований згідно з Паризькими угодами (укладені 1954, ратифіковані 1955), якими внесено зміни до Брюссельського договору (пакту) про екон., соціальне і культурне співробітництво та колект. самооборону між Бельгією, Великобританією, Люксембургом, Нідерландами і Францією 1948. Ці зміни відкрили можливість приєднатися до Брюс. договору Німеччині та Італії. ЗЄС утв. з метою: надання відповідно до Статуту ООН військ, та ін. допомоги у підтриманні міжнар. миру і безпеки, протидії будь-якій агрес. політиці; сприяння єдності Європи; тісного співробітництва з НАТО та Європейським Союзом (ЄС); зміцнення і забезпечення демократії, особистої та політ, свободи, конст. традицій, поважання закону; зміцнення екон., соціальних і культур, зв'язків між державами-членами. До ЗЄС входять 10 держав-членів: Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія і Франція. Асоційовані члени ЗЄС — Ісландія, Норвегія, Туреччина. Крім того, ряд країн має статус асоційованих партнерів ЗЄС: Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія. ЗЄС має таку структуру: 1) Рада ЗЄС; 2) Постійна Рада, включаючи робочу групу Ради; 3) начальники генеральних штабів; 4) штаб із планування; 5) роб. групи 165 (спец. роб. група, група представників міністерств оборони); 6) Асамблея ЗЄС; 7) секретаріат. Рада ЗЄС на рівні міністрів закорд. справ і оборони держав-членів збирається двічі на рік. Як вищий орган ЗЄС несе політ, та військ, відповідальність за діяльність організації. Раду може бути скликано у будь-який час на пропозицію держави-члена для обговорення становища, загрозливого для миру або екон. стабільності. Пост. Рада, що складається з послів держав-членів, скликається раз на тиждень у штаб-квартирі ЗЄС для забезпечення пост, керівництва Союзом. Головує на засіданнях ген. секретар. Роб. група Ради готує її щотижневі засідання. Начальники ген. штабів держав-членів зустрічаються двічі на рік напередодні регулярних засідань Ради ЗЄС. Штаб із планування, підлеглий Раді, відповідає за: підготовку планів можливого використання збройних сил під егідою ЗЄС; розробку рекомендацій для систем управління, включаючи постійно діючі служб, інструкції для операт. штабів, що створюються у разі необхідності; ведення списку частин і з'єднань, які може бути виділено у розпорядження ЗЄС для проведення певних операцій. На допомогу Раді створено робочі групи: спеціальна роб. група із представників МЗС країн-членів (політ, питання європ. безпеки); група представників міністерств оборони (військ, питання європ. безпеки), роб. к-ти з питань косм. права, верифікації угоди про «відкрите небо», Середземномор'я та ін. Асамблея ЗЄС складається із 108 депутатів держав — членів Брюс. договору у Парламентській асамблеї Ради Європи. Збирається двічі на рік для обговорення усіх питань діяльності Союзу, обирає бюро у складі голови та 8 його заступників. Керує Радою ЗЄС секретаріат на чолі з ген. секретарем та його заступником. 1990 за рішенням Ради ЗЄС ств. Інститут проблем безпеки, на який покладено такі завдання: проведення досліджень для Ради та Парлам. асамблеї; інформування громад, думки з питань європ. безпеки; формування банку даних; проведення міжнар. семінарів і колоквіумів разом з аналогічними ін-тами держав-членів. Директора ін-ту призначає Рада. Ін-т оприлюднює аналіт. дослідження та ін. праці. 1992 члени ЗЄС ухвалили Маастрихтську заяву до Договору про Європейський Союз і Петерсберзьку декларацію, а 1993 на їх розвиток — Люксембурзьку декларацію, в яких визначено політику щодо дальших відносин з НАТО, засновану на принципах прозорості та співробітництва, а також намічено заходи щодо розвитку відносин ЄС з питань підтримання миру та безпеки в європ. регіоні. Маастрихтська заява передбачає: зміцнення європ. єдності у сфері безпеки та оборони, а також взяття на себе більшої відповідальності у питаннях оборони Європи; спрямування діяльності ЗЄС як невід'ємної складової частини процесу розвитку ЄС; посилення ролі ЗЄС у довгостроковій перспективі заг. оборонної політики ЄС та в її узгодженості з політикою НАТО. Щодо розвитку відносин з ЄС передбачено проведення таких заходів: узгодження місць і строків зустрічей, орг. та процедурних питань; забезпечення тісного співробітництва між Радою ЄС та його секретаріатом, з одного боку, і секретаріатом ЗЄС, з іншого; вивчення можливості узгодження послідовності та строків головування у ЄС і ЗЄС; інформування Європ. комісії про діяльність ЗЄС у зв'язку із спільною зовн. 166 політикою та політикою безпеки ЄС; поглиблення співробітництва між Асамблеєю, ЗЄС та Європейським парламентом. Щодо заходів, які стосуються розвитку відносин з НАТО, в заяві проголошено політику: поглиблення координації у питаннях, що становлять спільний інтерес; узгодження місць і строків зустрічей, орг. та процедурних питань; забезпечення тісного співробітництва між секретаріатами ЗЄС і НАТО. У Петерсберзькій декларації держав — членів ЗЄС передбачено здійснення таких заходів: надання військ, підрозділів усіх родів звичайних озброєнь держав-членів для вирішення завдань під егідою ЗЄС (гуманітарні та рятівні операції, операції щодо підтримання миру, бойові дії з метою подолання криз, заходи для встановлення миру); використання військ, частин, підлеглих ЗЄС, за рішенням Ради ЗЄС (прийняття рішень державами — членами ЗЄС про їх участь у певних операціях відповідно до внутр. зак-ва); узгодження планів та їх здійснення; створення багатонац. військових з'єднань із збройних сил держав — членів ЗЄС, включаючи призначені для виконання завдань НАТО (після консультації з НАТО). Важливими етапами діяльності в цьому напрямі є включення Петерсберзьких завдань ЗЄС у Договір Європ. Союзу та розвиток тісніших інституційних зв'язків із ЗЄС. 1992 міністри закорд. справ та оборони європ. держав ухвалили рішення про поглиблення багатостор. відносин шляхом: проведення щоріч. зустрічей міністрів закорд. справ і міністрів оборони; створення консультат. форуму з Пост, ради ЗЄС і послів ін. країн (зустрічі двічі на рік); організації можливих зустрічей «спеціальної трійки» на рівні найвищих посад, осіб; обміну док-тами та інформацією; співробітництва між Ін-том проблем безпеки ЗЄС та аналогічними ін-та-ми ін. країн. Про посилення ролі ЗЄС, що пов'язано із концепцією взяття європ. союзниками по НАТО більшої відповідальності у вирішенні існуючих та майб. завдань у сфері безпеки, відзначається і в «Стратегічній концепції Альянсу», затв. главами держав та урядів на засіданні Північноатлантичної ради (Вашингтон, квітень 1999). Роб. мовами ЗЄС є англ. та французька. Місцеперебування штаб-квартири ЗЄС — м. Брюссель, а Асамблеї ЗЄС — м. Париж. | |
ЗАХИСТ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПЕРІОД ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ | |
---|---|
ЗАХИСТ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПЕРІОД ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ - 1) встановлений міжнародним правом порядок забезпечення схоронності пам'яток та об'єктів культурного значення; 2) відповідний регламент поведінки воюючих сторін. Зародився у Давній Греції як звичай, пов'язаний з реліг. заборонами. До поч. 17 ст. необхідність захисту культур, цінностей під час збройних конфліктів визнавалася тільки окр. особами, відповідні норми не набули поширення. Із зародженням науки міжнар. права ідея захисту культур, цінностей була розвинута у творах А. Джентілі, Г. Гроція, Е. де Ваттеля. Норми про повоєнне повернення культур, цінностей і відшкодування за їх грабіж і нищення закріплені у договорах Вестфальського (1648) і Неймегенського (1678) миру, в актах Віденського конгресу 1814—15 тощо. З серед. ст. відповідні норми почали включати до військ, статутів (Інструкція до керування діючою армією Сполучених Штатів 1864, відома як Кодекс Лібера). Кодифікація норм 3. к. ц. у п. з. к., що поступово набули ознак міжнар. звичаю, пов'язується з Брюссельською декларацією права війни 1874 (не набула чинності) та актами Гаазьких 164 конференцій миру 1899 і 1907 (Гаазька конвенція про закони та звичаї сухопутної війни 1899, Гаазька конвенція про бомбардування морськими силами під час війни 1907). В 20—30-х pp. ст. було розроблено (зокрема, в межах Ліги Націй) кілька проектів спеціаліз. міжнар. актів щодо 3. к. ц. у п. з. к., але єдиним прийнятим у цей час міжнар. док-том став Договір про захист художніх і наукових закладів та історичних пам'яток, підписаний американською д-вою (15.IV 1935, Вашингтон), більше відомий як Пакт Реріха. Після Другої світ, війни у вироці Нюрнберзького військ, трибуналу руйнування і грабіж культур, цінностей було визнано злочином проти миру і людства. Новий етап розвитку 3. к. ц. у п. з. к. пов'язаний з прийняттям Гаазької конвенції про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954. Впродовж 70—80-х pp. ГА ООН прийняла ряд резолюцій з окр. аспектів 3. к. ц. у п. з. к. 1977 на Міжнар. дип. конференції з питань розвитку міжнар. гуманітарного права, що застосовується у період збройних конфліктів, було прийнято два Додаткові протоколи 1977 до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949. Вони удосконалили міжнар. правові норми 3. к. ц. у п. з. к. Захист культур, цінностей передбачає низку заходів, необхідних для виконання у мирний час. Це, зокрема, маркування нерухомих пам'яток відмітними знаками встановленого зразка, підготовка спец, персоналу, навчання офіцерів та солдатів армії і флоту, обмін інформацією тощо. | |
ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ | |
---|---|
ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ - система заходів, спрямованих на забезпечення встановлених міжнар. гуманітарним правом правил поведінки щодо поранених, хворих, військовополонених і цив. населення під час війни. Осн. міжнар. актами у цій галузі є підписані 12. ХІІI.1949 чотири Женевські 163 конвенції про захист жертв війни 1949: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях; Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі; Конвенція про поводження з військовополоненими; Конвенція про захист цив. населення під час війни. Станом на 1997 їх ратифікували 188 держав. У 2-й пол. 20 ст. термін «війна» почав витіснятися терміном «збройний конфлікт». В ост. десятиліття у міжнар. праві усталився поділ збройних конфліктів на «міжнародні збройні конфлікти» та «збройні конфлікти неміжнародного характеру». Учасники Дип. конференції у Берні 12.ХІ1 1977 на розвиток Женев. конвенцій 1949 прийняли Дод. протоколи, які стосуються захисту жертв міжнар. збройних конфліктів (Протокол І) та захисту жертв збройних конфліктів неміжнар. характеру (Протокол II). їх ратифікували відповідно 147 і 139 держав. Положення Женев. конвенції! та Дод. протоколів «повинні за будь-яких обставин повністю застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих док-тів, без будь-якої несприятливої різниці щодо характеру або походження збройного конфлікту» (преамбула Протоколу І). Загальна для всіх Женев. конвенцій 1949 ст. З забороняє здійснення стосовно некомбатантів або осіб, що склали зброю, таких дій, як: посягання на людську гідність, життя і фіз. недоторканність; захоплення заручників; винесення вироку і застосування покарання без поперед, суд. рішення. Поранені і хворі мають бути підібрані та забезпечені мед. допомогою. У випадках, не передбачених Женев. конвенціями 1949 та Дод. протоколами до них, «цивільні особи і комбатанти залишаються під захистом і дією принципів міжнародного права, які випливають з усталених звичаїв, з принципів гуманності та вимог суспільної свідомості» (ст. 1 Протоколу І). | |
ЗАХИСТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ | |
---|---|
ЗАХИСТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - одна з функцій дип. і коне, представництв по забезпеченню прав і закон, інтересів акредитуючої д-ви, її гр-н та юридичних осіб, що знаходяться на тер. країни перебування. Здійснюється відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961, яка у п. 1 «б» ст. З встановила, що 3. д. має бути у межах, передбачених міжнар. правом. Це означає, що в процесі діяльності посольства, зокрема в галузі 3. д., не повинно бути ніякого втручання у справи, які, по суті, належать до внутр. компетенції д-ви перебування. У будь-якому випадку слід поважати її нац. правопорядок. 3. д. полягає передусім у консультуванні своїх гр-н з питань їх перебування у країні, сприяння у наданні їм інформації щодо законів та правил приймаючої д-ви. Посольство чи консульство має право робити запити про причини і правові підстави дій місц. органів влади, спрямованих проти гр-нина акредитуючої д-ви. Крім того, в разі необхідності дипломатичне представництво може вдаватися і до таких засобів захисту, як нота протесту проти незакон, затримання гр-н або ін. протиправних дій. Ця форма захисту застосовується, як правило, дип. представництвом, тоді як функцію 3. д. у цілому виконують переважно коне, установи. Так, Консульський статут України (ст. 20) передбачає: консул зобов'язаний вживати заходів для того, щоб юрид. особи та гр-ни України користувалися у повному обсязі всіма правами, наданими їм зак-вом д-ви перебування і міжнар. договорами, учасниками яких є Україна і д-ва перебування, а також міжнар. звичаями. Консул, зазначається у Статуті, зобов'язаний вживати заходів для відновлення порушених прав юрид. осіб і гр-н України. У випадку, якщо після звернення консула до властей д-ви перебування не будуть відновлені порушені права юрид. осіб і гр-н України, консул зобов'язаний повідомити про це Міністерство закордонних справ України та главу дип. представництва України в д-ві перебування. | |
ЗАТРИМАННЯ СУДНА | |
---|---|
ЗАТРИМАННЯ СУДНА - захід, що застосовується компет. органами прибережної держави з метою проведення розслідування чи з ін. метою до усунення перешкод для виходу судна в море. Зокрема, таке затримання може мати місце для здійснення розслідування на випадок порушення відповідним судном норм і стандартів охорони мор. середовища від забруднення. Міжнародна конвенція про вантажну марку (1966) забороняє вихід у море судна, завантаженого понад дозволені межі. Нормами міжнар. мор. права забороняється також вихід у море судна, якщо воно чи його обладнання непридатне для виходу в море без небезпеки для судна чи людей на ньому. Підлягає затриманню будь-яке судно, що перевозить понад 2 тис. т нафти наливом, якщо воно не було застраховане і не має іншого фін. забезпечення, передбаченого Конвенцією про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969. Як правило, 3. с. здійснюється на короткий строк до одержання рішення суду відповідної країни про арешт судна чи про звільнення судна від ін. санкцій. В Україні питання 3. с. регулюються Кодексом торговельного мореплавства України. Його ст. 80, зокрема, передбачає, що судно чи вантаж можуть бути затримані в мор. порту України нач. порту на прохання особи, яка має морську вимогу, обгрунтовану заг. аварією, рятуванням, договором перевезення вантажу, зіткненням суден або ін. заподіянням шкоди, а також на мор. вимоги порту, що виникли внаслідок пошкодження портових споруд, ін. майна і навігац. обладнання, що розташоване в порту, мор. вимоги органів М-ва охорони навкол. природ, середовища та ядер, безпеки України, що виникли внаслідок порушення природоохор. зак-ва України, до достатнього забезпечення мор. вимоги судновласником або вантажовласником. Відповідальність за збитки, завдані необгрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, на вимогу яких відбулося затримання. Розпорядження нач. мор. порту про затримання судна або вантажу на мор. вимоги, зазначені у ст. 80, дійсне протягом трьох діб. Якщо впродовж визначеного строку не прийнято рішення суду, арбітраж, суду або Морської арбітражної комісії про накладення на судно чи вантаж арешту, вони підлягають негайному звільненню. Крім нач. порту право на 3. с. має і капітан порту, який видає дозвіл на вихід судна з порту. Капітан порту, відповідно до ст. 91 КТМ України, може відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту в разі: а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності ін. недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навкол. природ, середовищу; б) порушення вимог до суднових док-тів; в) несплати встановлених зборів, штрафів та ін. платежів; г) рішення уповноважених зак- 162 вом держ. органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, М-ва охорони навкол. природ, середовища та ядер, безпеки України і прикорд. військ). Капітан мор. порту може затримати судно на підставах, зазначених у ч. 2 вказаної статті, до усунення виявлених недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів або ін. платежів. Якщо недоліки не можуть бути усунені намісці, судну надається можливість пройти нанайближчу судноремонтну верф. Про затримання судна негайно повідомляється судно-власник. | |
ЗАТРИМАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА | |
---|---|
ЗАТРИМАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА - захід, що застосовується компет. органами д-ви місцезнаходження повітр. судна з метою встановлення (розслідування) обставин правопорушення чи усунення перешкод для його вильоту. Підставами для 3. п. с. в аеропорту можуть бути: порушення правил польоту; відсутність необхідних борт, та суднових док-тів, реєстрац. знаків; відхилення від повітр. траси під час злітання; вчинення правопорушення на повітр. судні чи проти цього судна тощо. У ряді випадків 3. п. с. розглядається як запобіж. захід до винесення рішення місц. суду про арешт судна. Норми міжнар. права спрямовані на те, щоб звести час 3. п. с. до мінімуму. Зокрема, відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 д-ви мають не допускати необгрунтованого 3. п. с. ін. держав при проведенні догляду та перевірки док-тів (ст. 16). Нормами Гаазької конвенції 1970 (ст. 9) і Монреальської конвенції 1971 (ст. 10) передбачено, що у випадку незакон, втручання у діяльність цив. авіації відповідна д-ва повинна без затримки повернути повітр. судно та його вантаж законним володільцям. За Повітряним кодексом України повітр. судно, що перетнуло кордон України без відповідного дозволу компет. органів, або таке, що припустилося ін. порушення порядку використання повітр. простору України, може бути 161 затримане длявстановлення обставин порушення і при наявності вини до нього застосовуються заходи, встановлені зак-вом України і міжнар. угодами (ст. 56). | |
ЗАТОКА МОРСЬКА | |
---|---|
ЗАТОКА МОРСЬКА - частина мор. простору, яка заглиблюється у сушу і має вільний водообмін з осн. водоймищем (океаном, морем). Згідно з положеннями ст. 7 Конвенції про територіальне море і прилеглу зону 1958,а також ст. 10 Конвенції ООН по морському праву 1982 під 3. м. розуміється чітко окреслене заглиблення берега, яке заходить у сушу настільки, що містить замкнені сушею води та утворює дещо більше, ніж просту звивину берега. її площа повинна бути не меншою від площі півкруга, діаметром якого слугує лінія, що перетинає вхід у це заглиблення. Води 3. м. вважаються внутрішніми, якщо ширина входу до неї не перевищує 24 мор. милі по лінії, що обмежує водний простір(максимально великий) при найб. відпливі. Якщо внаслідок наявності островів заглиблення має кілька входів, то за діаметр вказаного півкруга береться лінія, довжина якої дорівнює сумі ліній, що перетинають окр. входи. Острови, розташовані у заглибленні3. м., розглядаються як частини водного простору даної затоки і, відповідно, до розрахунку ширини входу не беруться. У разі, коли відстань між відмітками найб. відпливу пунктів природного входу до 3. м. перевищує 24 мор. милі, пряма вихідна лінія, що дорівнює цій відстані, проводиться всередині 3. м. так, щоб нею був обмежений максимально великий водний простір. Дані положення, як вказано в названих конвенціях, не розповсюджуються на т. з. історичні затоки, а також на випадки, коли застосовується система прямих вихідних ліній, передбачена ст. 4 Конвенції про територіальне море і прилеглу зону та ст. 7 Конвенції ООН по мор. праву. | |
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ | |
---|---|
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - у міжнародному праві -1) одностороння заява, зроблена д-вою при підписанні, прийнятті, затвердженні, ратифікації або приєднанні до багатостороннього міжнародного договору, завдяки якій вона бажає виключити чи змінити юрид. дію певних положень даного договору в його застосуванні щодо цієї д-ви; 2) інститут міжнар. права, зокрема права міжнар. договорів, який регулює застосування застереження. 3., яке тісно пов'язане з екон. і політ, інтересами д-ви й зумовлене її нац. доктриною міжнародного права, застосовується нею у випадку, коли, вважаючи багатосторонній міжнар. договір у принципі прийнятним і корисним, вона не може погодитися з його одним або кількома положеннями. Акт 3. є проявом 159 суверенної волі д-ви як осн. первинного суб'єкта міжнар. права (або міжнар. організації — як вторинного суб'єкта міжнар. права), який сприяє, з одного боку, захистові інтересів окр. держав, а з іншого — якнайширшій їх участі у багатосторонніх міжнар. договорах та угодах. Широко застосовується в міжнар. практиці, у т. ч. за участю України. Найрізноманітніші сучас. аспекти регулювання 3. були остаточно кодифіковані з ініціативи та при безпосередній участі Комісії міжнар. права ООН на віденських міжнар. конференціях у 1968 та 1969, остання з яких прийняла Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1969, яка регулює осн. питання 3. Положення вказаної конвенції щодо 3. були враховані і дещо доповнені наступними Віденською конвенцією про правонаступництво держав стосовно договорів 1978, а також Віденською конвенцією про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. Україна приєдналася до Віден. конвенцій 1969 та 1978 відповідно 14.IV.1986 і 17.ІХ 1992. Вони набули чинності для неї відповідно з 13.УІ 1986 та 26.ХІ 1992. Віден. конвенція 1986 станом на 1999 не набула чинності. Можливість застосування 3. обмежена чітко визначеними у ст. 19 Конвенції 1969 випадками: коли 3. забороняється договором; коли договір передбачає можливість тільки певних 3., до яких конкретне 3. не належить; коли 3. не сумісне з об'єктом та цілями договору. Згідно з п. 1 ст. 20 тієї ж Конвенції «застереження, яке припускається договором, не потребує будь-якого наступного прийняття іншими державами, які домовляються, якщо тільки договір не передбачає такого прийняття». Питання прийняття, зняття 3. і заперечень проти них детально регламентуються у ст. 20, 22, 23. Зроблене при ратифікації 3. може бути висловлене в самій ра-тифікац. грамоті, в протоколі про обмін чи здачу на зберігання ратифікац. грамоти або в обох цих док-тах. За заг. правилом 3. вважається мовчазно прийнятим д-вою, якщо вона не висловить заперечення проти нього до кінця 12-місячного періоду після того, як їй було повідомлено про таке 3. Згідно зі ст. 4 Конвенція 1969 не має зворотної сили стосовно договорів, укладених до набуття чинності цієї Конвенції у певній д-ві. Акт 3. створює деякі відмінні за змістом юрид. наслідки для держав та міжнар. організацій, які прийняли певне 3. або не прийняли його у їх правовідносинах із заявником 3. Необхідно відрізняти 3.: від заяв-декларацій до вже укладеного договору, в т. ч. від т. з. тлумачних, які не змінюють юрид. дії та характеру обов'язків певної д-ви, що випливають з міжнар. договору, а тільки підкреслюють його значення або визначають, як одна з держав-учасниць буде тлумачити його окр. положення та як має намір їх виконувати; від поправок, які активно використовуються суб'єктами міжнар. права в процесі укладення та узгодження договорів до їх підписання, що й відрізняє їх від 3., які можливі на всіх наст, етапах проходження договору до ратифікації включно; від застережень у міжнародному приватному праві, які спрямовані на обмеження відсилань до іноз. зак-ва, а не на зміну або виключення юрид. дії положень міжнар. договору. | |
ЗАПУСКАЮЧА ДЕРЖАВА | |
---|---|
ЗАПУСКАЮЧА ДЕРЖАВА - а) країна, яка здійснює або організовує запуск косм. об'єкта; б) країна, з території або з установок якої здійснюється запуск 158 косм. об'єкта. Визнання тієї чи ін. д-ви запускаючою тягне за собою істотні юрид. наслідки. Ще в Договорі про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 (Договорі про космос) для визначення суб'єктів косм. діяльності, які несуть відповідальність за шкоду, спричинену об'єктами косм. діяльності, зазначалося: «Кожна держава — учасниця Договору, яка здійснює або організує запуск об'єкта в космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, а також кожна держава — учасниця Договору, з території або установок якої здійснюється запуск об'єкта, несе міжнародну відповідальність за шкоду, завдану такими об'єктами або їх складовими на Землі, у повітряному або в космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, іншій державі -учасниці Договору, її фізичним або юридичним особам». Поняття «запускаюча держава» найповніше визначено у Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічним об'єктом (1972). За Конвенцією 3. д. — це д-ва, що організує запуск об'єкта косм. діяльності; д-ва, що здійснює запуск об'єкта косм. діяльності; д-ва, з території якої здійснюється запуск об'єкта косм. діяльності; д-ва, з устаткування якої здійснюється запуск об'єкта косм. діяльності. При цьому під 3. д. розуміється також будь-яка міжнар. міжурядова організація, котра провадить косм. діяльність, якщо вона заявляє, що бере на себе права та обов'язки, передбачені Конвенцією, і якщо більшість держав -членів цієї організації є державами — учасницями Конвенції і Договору про космос. Ці положення повністю підтверджені і в Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускаються у косм. простір, 1974 (ст. 1,7). У Конвенції 1972 передбачено системи відповідальності, а саме: а) абс. відповідальність, що не залежить від наявності чи відсутності вини; б) відповідальність, що базується на факті наявності вини держави-оператора. Перша стосується шкоди, заподіяної косм. об'єктом на поверхні Землі, в повітр. або у косм. просторі; друга — шкоди, заподіяної косм. об'єкту однієї 3. д. чи особам або майну косм. об'єктом іншої 3. д. у будь-якому місці, крім поверхні Землі. Конвенція регулює також ін. питання, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної косм. об'єктом 3. д. | |
ЗАМКНУТІ ТА НАПІВЗАМКНУТІ МОРЯ | |
---|---|
ЗАМКНУТІ ТА НАПІВЗАМКНУТІ МОРЯ - затока, басейн чи море, оточене двома або кількома д-вами, що з'єднується з ін. морем чи океаном через вузький прохід; територія, що складається повністю чи гол. чин. з територіальних морів і виключних (морських) економічних зон двох чи більше прибереж, держав. Згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982 д-ви, які омиваються 3. чи н. м., мають співробітничати одна з одною при реалізації своїх прав і виконанні обов'язків. У зв'язку з цим вони безпосередньо або через відповідну регіональну організацію прагнуть координувати: управління живими ресурсами моря, їх збереження, розвідку та експлуатацію; здійснення (реалізацію) своїх прав і обов'язків щодо захисту і збереження мор. середовища; політику проведення наук, досліджень та здійснювати там, де це доцільно, спільні програми наук, досліджень. Ці д-ви мають також запрошувати, коли це необхідно, ін. заінтересовані д-ви чи міжнар. організації до запровадження відповідних положень Конвенції. | |
ЗАКОНИ ТА ЗВИЧАЇ ВІЙНИ | |
---|---|
ЗАКОНИ ТА ЗВИЧАЇ ВІЙНИ - система норм і принципів міжнар. права, які встановлюють права та обов'язки воюючих сторін та нейтр. держав у разі воєнного конфлікту. Мають на меті усунути найжорстокіші способи і засоби ведення війни, забезпечити захист мирного населення. Визначають порядок початку, ведення і припинення воєнних дій, правове становище комбатантів і некомбатантів (мирного населення, військовополонених, хворих і поранених військовослужбовців тощо), а також правовий режим власності. Встановлюють юрид. відповідальність за порушення 3. та з. в. Чинні З. та з. в. передбачено міжнар. договорами або вони склалися звичаєвим шляхом. Першими з таких актів були Паризька декларація про морську війну 1856, Санкт-Петербурзька декларація про заборону застосування розривних та запалювальних куль 1868, Гаазька конвенція про закони та звичаї сухопутної війни 1899, Гаазька конвенція про бомбардування морськими силами під час війни 1907, Лондонська декларація про право морської війни 1909. Після Першої світової війни 1914—18 було прийнято Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925. До цієї ж категорії актів належать Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1929, Лондонський протокол про дії підводних човнів проти торговельних суден у воєнний час 1936 тощо. Після Другої світової війни 1939—45 порушення 3. та з. в. було визнано одним з найтяжчих міжнар. злочинів, вчинення яких тягне за собою крим. відповідальність. Було підписано пакет Женевських конвенцій, що стосуються поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях і потерпілих у корабельній аварії із складу збройних сил на морі, 157 поводження з військовополоненими, захисту цивільного населення під час війни (1949). Важливе значення мають також Гаазька конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954, Конвенція про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення 1971 (в основу Конвенції покладено проект, поданий групою країн з участю України), Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976, Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що заподіюють надмірні пошкодження або діють невибірково, 1981. Ця Конвенція і протоколи до неї вступили в силу 1983. Україна бере участь у Конвенції. 16.УІІ 1990 наказом міністра оборони СРСР введено в дію «Керівництво по застосуванню Збройними Силами норм міжнародного гуманітарного права». Цей док-т є діючим у Збройних Силах України. Відповідно до вимог Женевських конвенцій з метою виконання 3. та з. в. до Кримінального кодексу України внесено ст. 260 — мародерство, ст. 262 — погане поводження з військовополоненими, ст. 261 — насильство над населенням у районі бойових дій, ст. 263 — незаконне носіння знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними. 24.IX 1993 у рамках СНД підписано Угоду про першочергові заходи, спрямовані на захист жертв збройних конфліктів. У рішеннях Нюрнберзького процесу і Токійського процесу порушення 3. та з. в. було визнано найтяжчим міжнар. злочином. Див. також Військові злочини. | |
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ» 1993 | |
---|---|
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ» 1993 - нормат. акт, яким встановлено порядок укладення, виконання і денонсації міжнародних договорів України з метою належного забезпечення її нац. 154 інтересів та здійснення цілей, завдань і принципів зовн. політики, закріплених у Конституції України. Прийнятий ВР України 22.XII 1993. Визначає 3 категорії міжнар. договорів України, згода на обов'язковість яких здійснюється від імені: України; Уряду; міністерств та ін. центр, органів викон. влади. Від імені України укладаються міжнар. договори: а) політичні, територіальні, мирні; б) що стосуються прав та свобод людини; в) про громадянство; г) про участь України у міждерж. союзах та ін. міждерж. об'єднаннях (організаціях), системах колект. безпеки; д) про військ, допомогу та стосовно направлення контингенту ЗС України до ін. країни чи допуску ЗС іноз. держав на тер. України; е) про використання тер. та природ, ресурсів України; є) яким за згодою сторін надається міждерж. характер. Від імені Уряду укладаються міжнар. договори з екон., торг., н.-т. та ін. питань, що належать до його компетенції. Від імені міністерств та ін. центр, органів викон. влади укладаються міжнар. договори з питань, що належать до їх компетенції (ст. 2). Пропозиції щодо укладення міжнар. договорів подаються Урядові України М-вом закорд. справ. Інші м-ва і центр, органи викон. влади подають Уряду свої пропозиції разом із МЗС або за погодженням з ним. Порядок подання пропозицій щодо укладення м-ва-ми та ін. центр, органами викон. влади міжнар. договорів міжвідомчого характеру визначається Урядом України. Уряд розглядає внесені пропозиції і не пізніш як у 10-денний строк подає їх разом з відповідними висновками Президентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору. Пропозиції щодо укладення міжнар. договорів України можуть подаватися АР Крим в особі її вищих органів законод. та викон. влади (ст. 3). Рішення про проведення переговорів і підписання міжнар. договорів України приймаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України; в) щодо договорів, які укладаються від імені міністерств та ін. центр, органів викон. влади України, — в порядку, встановленому Урядом України (ст. 4). Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнар. договору, прийняття тексту міжнар. договору чи встановлення його автентичності та підписання міжнар. договору України здійснюються лише уповноваженими на те особами. Президент України, Прем'єр-міністр України і міністр закорд. справ України мають право вести переговори і підписувати міжнар. договори України без спец, повноважень. Глава дип. представництва України в іноз. дві або глава представництва України при міжнар. організації мають право вести без спец, повноважень переговори про укладення міжнар. договору України відповідно з д-вою перебування або в рамках відповідної міжнар. організації. Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнар. договорів України надаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України або за його дорученням — МЗС України; в) щодо договорів міжвідомчого характеру — відповідним м-вом або ін. центр, органом викон. влади разом із МЗС України (ст. 5). Закон 155 містить перелік міжнар. договорів України, які підлягають ратифікації. Це такі міжнар. договори: а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співпрацю, про нейтралітет), загальноекономічні (про екон. та н.-т. співпрацю), із заг. фінансових питань, з питань позики та кредиту, територіальні, мирні; б) про права та свободи людини і гр-нина; в) про громадянство; г) про участь у міждерж. союзах та ін. міждерж. об'єднаннях (організаціях), системах колект. безпеки; д) про військ, допомогу та стосовно направлення контингенту ЗС України до ін. країни чи допуску ЗС іноз. держав на тер. України; е) про істор. та культурне надбання народу України; є) виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалених нових законів України; ж) ін. міжнар. договори, ратифікація яких передбачена законом чи самим міжнар. договором (п. 2 ст. 7). Визначено процедуру ратифікації. Вона здійснюється ВР Українишляхом ухвалення спеціального закону про ратифікацію, який підписується Головою ВР України (п. 1 ст. 7). Особливий порядок ратифікації передбачений для територіальних міжнар. договорів України та договорів, зазначених у вищеви-кладених підпунктах «в» та «г« п. 2 ст. 7. Вони ратифікуються законом України, що ухвалюється двома третинами голосів народних депутатів України від їх фактичної кількості (п. З ст. 7). Президент або Уряд України розглядають пропозиції щодо схвалення договорів і приймають відповідні рішення про подання їх ВР України на ратифікацію. Подані на ратифікацію міжнар. договори попередньо розглядаються Комітетом ВР України у закорд. справах, а в разі необхідності — ін. комітетами ВР. Якщо буде виявлено розбіжності між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір надсилається до Конст. Суду України для отримання висновку про його відповідність Конституції України (п. 5—7 ст. 7). Якщо на ратифікацію подано міжнар. договір, виконання якого потребує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про внесення змін до законод. актів подаються на розгляд ВР України разом і ухвалюються одночасно. Якщо ж міжнар. договір містить положення, що суперечать Конституції України, його ратифікація можлива після внесення відповідних змін до Конституції (п. 8—9 ст. 7). ВР України з урахуванням висновків відповідних комітетів парламенту розглядає подані на ратифікацію Президентом України або Урядом України міжнар. договори та ухвалює відповідні рішення. На цій підставі Голова ВР підписує ратифікац. грамоту, яка засвідчується підписом міністра закорд. справ України (п. 10—11 ст. 7). Затвердження міжнар. договорів, які не потребують ратифікації, здійснюється відповідно Президентом України — у формі указу, Урядом України — у формі постанови. Порядок затвердження міжнар. договорів України міжвідомчого характеру визначається Урядом України (ст. 9). Міжнар. договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнар. права, заг. нагляд за їх виконанням здійснює МЗС України (п. 1 ст. 12 і п. 1 ст. 15). Укладені і належним чином ратифіковані міжнар. договори становлять невід'ємну частину нац. зак-ва України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм нац. зак-ва. Якщо міжнар. договором 156 України, укладеним у формі закону, встановлено ін. правила, ніж передбачені нац. зак-вом, то застосовуються правила міжнар. договору України (ст. 17). Ратифіковані Україною міжнар. договори і договори, затвердження, прийняття або приєднання до яких здійснені на підставі рішень відповідно ВР України або Президента України, а також договори, що набули чинності з моменту підписання їх Президентом України, публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», в газеті ВР України та у «Зібранні діючих міжнародних договорів України». Ін. договори, що набули чинності для України, публікуються у «Зібранні постанов Уряду України» та в газеті Уряду України. Порядок опублікування міжнар. договорів міжвідомчого характеру, що набули чинності, визначається Урядом України. Якщо міжнар. договір має автентич. текст держ. мовою України, — публікується автентич. текст держ. мовою України. В разі, коли договір не має автентич. тексту держ. мовою, — публікується один з автентичних текстів іноз. мовою, а також офіц. переклад держ. мовою України, здійснений МЗС України (ст. 20). Денонсація міжнар. договорів України здійснюється відповідно законом України, указом Президента України, постановою Уряду України (СТ. 24). | |
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДІЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ» 1991 | |
---|---|
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДІЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ» 1991 - нормат. акт, який визначає правовий зв'язок між системою міжнар. права та системою внутр. права України щодо міжнар. договорів. Прийнятий ВР України 10.XIІ 1991. Відповідно до нього укладені і належ, чином ратифіковані Україною міжнар. договори «становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства». Встановлений у Законі порядок застосування договірних норм у внутр. зак-ві України грунтується на двох принципових підходах: перший виходить із пріоритету міжнар. зобов'язань д-ви над внутр. правом, що в доктрині тлумачиться як «верховенство», або примат, міжнар. права над внутр. правом; другий — із застосування ратифікованих міжнар. договорів у порядку, встановленому для нац. зак-ва, тобто цим міжнар. договорам надається статус нац. законів. Звідси випливає обов'язок нац. судів України забезпечити дотримання положень міжнар. договорів у випадках, що вимагають їх застосування. Відповідно до принципу суверен, рівності держав 153 кожна д-ва вільно обирає порядок взаємодії власного права з міжнар. правом. Згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 у разі розходження міжнар. зобов'язання і нац. права д-ва не може посилатися на власне право для виправдання невиконання свого зобов'язання (ст. 27). Єдиний виняток у цій Конвенції зроблено лише на випадок, коли згода д-ви на обов'язковість договору була висловлена на порушення норм внутр. права, що стосуються компетенції ухвалення договорів, за умови, що порушення було явним і торкалося норм її внутр. права особливо важливого значення (ст. 46). Тільки у такому випадку д-ва може посилатися на цю обставину як на підставу недійсності її згоди. Будь-яка суперечність ін. нормам внутр. права, навіть конст. права, не є підставою для невиконання д-вою її міжнар. зобов'язань. Згідно з міжнар. правом договір, підписаний і ратифікований з дотриманням внутр. процедури, знаходиться у відповідності з нац. конституцією. У будь-якому ін. випадку д-ва буде винна у недобросовісній ратифікації договору. Характеристика дії міжнар. договору як складової частини внутр. права пов'язана також із відповіддю на питання, чи означає примат міжнар. права безпосередню (пряму) дію норм міжнар. права у внутр. праві. Ідеологія міжнар. права, що базується у цьому питанні на різноманітній практиці держав, не сприймає такий підхід, вважаючи його ірраціональним. Взаємодія міжнар. права і внутр. права з практичного погляду вимагає засвоєння норм міжнар. права таким чином, щоб вони могли реально застосовуватися у правовій системі д-ви і насамперед у необхідних випадках нац. судами. Практика багатьох держав виробила конкр. засоби засвоєння норм міжнар. права у внутр. праві. Однак єдиного підходу тут не існує, оскільки кожна правова система несе в собі власні відмінності, які можуть суттєво впливати на специфіку правозастос. діяльності даної д-ви в цілому і міжнар. норм зокрема. Здійснення норм міжнар. права у внутр. праві д-ви включає у себе тлумачення договорів та вибір права, що застосовується з урахуванням правил співвідношення юрид. сили норм різного рівня для винесення обгрунтованого рішення. Зазначений порядок дії міжнар. договорів у внутр. правопорядку України закріплено у ч. 1 ст. 9 Конституції України: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України». Встановлена Законом формула взаємодії міжнар. договірних норм і нац. зак-ва України виходить «з пріоритету загальнолюдських цінностей, загальновизнаних принципів міжнародного права» і прагне «забезпечити непорушність прав і свобод людини, включитись у систему правових відносин між державами на основі взаємної поваги державного суверенітету і демократичних засад міжнародного співробітництва». Отже, встановлений в Україні порядок має забезпечити ефективне виконання нею своїх міжнар. зобов'язань згідно з поширеною у правових д-вах практикою. | |
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДИПЛОМАТИЧНУ СЛУЖБУ» 2001 | |
---|---|
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДИПЛОМАТИЧНУ СЛУЖБУ» 2001 - законод. акт. Прийнятий ВР України 20.IX. 2001. Складається з 45 статей, об'єднаних 9 розділів. Визначає прав. засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України, а також особливості прав, статусу держ. службовців, які перебувають на дип. службі. Дип. служба визначається Законом як профес. діяльність ф-н України, спрямована на практ. реалізацію зовн. політики д-ви, захист нац. інтересів України у сфері міжнар. відносин, а також прав та інтересів ф-н і юрид. осіб України за кордоном. Розд. І встановлює осн. принципи, завдання, функції та систему органів дип. служби. Розд. II містить положення щодо кадрового складу дип. служби, 152 зокрема: порядку прийняття на дип. службу; посад дип. працівників; порядку призначення на дип. посади та звільнення з них; кадр, резерву і обслуговуючого персоналу дип. служби. Розд. III втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону «Про дипломатичні ранги України» від 28 .XI. 2002. Цей Закон встановлює дип. ранги (наздв. і повноважний посол, надзв. і повноважний посланник першого класу, надзв. і повноважний посланник другого класу, радник першого класу, радник другого класу, перший секретар першого класу, перший секретар другого класу, другий секретар першого класу, другий секретар другого класу, третій секретар, аташе), визначає порядок їх присвоєння та позбавлення. У розд. IV визначено порядок проходження дип. служби, а саме - ротації, довгострокових відряджень, дострокового відкликання працівників дип. служби, особливості роботи працівників дип. служби у секретаріатах міжнар. організацій, навчання, підвищення кваліфікації, стажування, наук, і викладацької діяльності, а також відсторонення від виконання повноважень працівників дип. служби. Розд. V встановлює прав. статус працівників дип. служби; в ньому закріплено права та обов'язки дип. працівників, обмеження, пов'язані з перебуванням на дип. службі, порядок заохочення за сумлінну працю і дисциплінарну відповідальність працівників дип. служби. В розд. VI ідеться про матеріальне забезпечення працівників дип. служби, зокрема оплату праці, щорічні та дод. відпустки, соціально-побут. та пенс, забезпечення. Розд. VII присвячено прав, регулюванню припинення дип. служби, а саме: встановленню підстав її припинення, граничного віку перебування на ній, а також регламентації питань, пов'язаних з відставкою дип. працівників. Розд. VIII визначає відповідальність за порушення законодавства України про дип. службу; розд. IX містить прикінцеві положення. | |
ЗАКОН СУДУ | |
---|---|
ЗАКОН СУДУ - колізійна прив'язка, відповідно до якої застосовується процес, право д-ви, на чиїй території розглядається спір. Тобто суд або ін. юрисдикційний орган у разі розгляду справ за участю іноз. елемента повинен користуватися зак-вом своєї країни. В окр. випадках не виключено застосування норм іноз. процесуального права, якщо це спеціально обумовлено в нац. законі або міжнар. договорі. В Україні 3. с. широко застосовується, напр., при розгляді спорів, пов'язаних із розірванням шлюбу. Зазначений принцип має важливе значення при розгляді справ у заг. та арбітраж, судах. | |
ЗАКОН ПРАПОРА | |
---|---|
ЗАКОН ПРАПОРА - колізійна прив'язка, яка стосується труд, відносин моряків. Має місце в зак-ві Албанії, Італії, Угорщини, Франції, ФРН. Використання цієї коліз. прив'язки пояснюється однією з концепцій міжнар. публічного права, згідно з якою судно розглядається як частина д-ви, під прапором якої плаває. Так, відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України (ст. 32) поняття «українське судно» або «судно України» означає нац. належність судна, на яке поширюється юрисдикція України. Нац. належність судна визначається його держ. реєстрацією в Україні та одержанням права плавати під Держ. прапором України. Право плавати під Держ. прапором України мають: судно, яке є держ. власністю або перебуває у власності фіз. особи - гр-нина України або юрид. особи в Україні, заснованої виключно укр. власниками, а також судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах бербоут-чартеру. | |
ЗАКОН МІСЦЯ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ - застосування права д-ви, на території якої укладено шлюб. Це означає, що форма шлюбу визначається згідно із законом місця його укладення. . Згідно ст.55 Закону України «Про міжнародне приватне право» право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. У деяких країнах даний принцип поширюється і на правове регулювання таких шлюбних відносин, як дійсність або недійсність шлюбу, умови вступу у шлюб тощо. | |
ЗАКОН НАЦІОНАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ЗАКОН НАЦІОНАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ - тип колізійної прив'язки, що передбачає застосування закону тієї д-ви, до якої належить юридична особа. Така колізійна прив'язка називається «особистим законом юридичної особи». У праві більшості європ. країн (Австрія, Італія, Німеччина, Франція, Швейцарія та ін.) декларується принцип «осілості» юрид. особи, згідно з яким особистим законом юрид. особи визнається закон місцезнаходження її адм. органу. У країнах англо-амер. права переважає доктрина інкорпорації, за якою особистим законом юрид. особи є право д-ви, 151 де вона утворена. Відповідно до доктрин «центру експлуатації» особистим законом юрид. особи визнається закон місця її осн. діяльності. За зак-вом України цив. правоздатність іноз. підприємств і організацій при укладенні зовнішньоторг. угод, а також при здійсненні пов'язаних з ними операцій визначається за законом країни, де ств. підприємство чи організацію. | |
ЗАКОН МІСЦЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ - принцип прив'язки цив. договорів до правових норм певної д-ви. Згідно з англо-амер. правом договір вважається укладеним у тому місці, звідки відправлено акцепт, тоді як у європ. країнах прийнято вважати, що договір є укладеним у місці одержання акцепту. | |
ЗАКОН МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ - (lex domicilii) — колізійна прив'язка міжнар. приват. права, за допомогою якої визначаються правові питання цив. статусу фіз. особи, спадкування рухомого майна тощо. Особливо поширене це коліз. правило у зак-ві країн загального права, де закон доміцилію був одним із засобів підпорядкувати дії нац. права велику кількість іноз. іммігрантів. В укр. міжнар. приват. праві lex domicilii застосовується для визначення цив. дієздатності осіб без громадянства. Закон України «Про міжнародне приватне право» вважає особистим законом особи без громадянства право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності – місце перебування (п.3 ст.16). | |
ЗАКОН МІСЦЯ ПРАЦІ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ ПРАЦІ - тип колізійної прив'язки, закріплений у зак-ві Австрії, Албанії, Іспанії, Угорщини, Швейцарії, прецедентному праві Бразилії, Нідерландів та ін. країн. 3. м. п. використовується також у багатьох конвенціях по соціальному забезпеченню та ін. міжнар. док-тах. У зак-ві України про працю також застосовується цей тип коліз. прив'язки. Згідно ст.53 Закону України «Про міжнародне приватне право» трудові відносини гр-н України, які працюють за кордоном, регулюються правом України в разі, якщо: 1) громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України. 2) гр-ни України уклали з роботодавцями-фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо уе не 150 суперечить зак-ву держави, на території якої виконується робота. 3) це передбачено законом або міжнародним договором України. | |
ЗАКОН МІСЦЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОГО АКТУ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОГО АКТУ - колізійна прив'язка, згідно з якою застосовується право д-ви, на тер. якої вчинено цив.- правовий акт. Під останнім розуміють різноманітні цив.-правові дії. Зокрема, відповідно до закону місця укладення договору застосовується право країни, де укладено договір; закон місця виконання договору вимагає застосування права д-ви, де договірне зобов'язання підлягає виконанню (найчастіше закон місця виконання договору трактують як закон місця фактич. здачі товару або місця здійснення платежу); за законом місця укладення шлюбу застосовується право країни, на території якої укладено шлюб; згідно із законом місця вчинення правопорушення застосовується зак-во д-ви, на тер. якої було заподіяно шкоду. 3. м. з. ю. а. використовують для вирішення колізій законів стосовно форми цив.-правового акта. Зокрема, форма угоди визначається за законом місця її укладення. | |
ЗАКОН МІСЦЯ ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ - колізійна прив'язка, відповідно до якої застосовується зак-во д-ви, на території якої було заподіяно шкоду. Регламентує т. з. деліктні зобов'язання. Зак-во України також має відповідну колізійну норму. Згідно ст.49 Закону України «Про міжнародне приватне право» 1.Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються право держави, у якій мала місце дія або ін. обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. 2. Права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави. 3. Право іноземної держави не застосовується в україні, якщо дія чи інша обставина. Що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною. 4. Сторони зобов’язання, що виникло вваслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення сожуть обрати право держави суду. | |
ЗАКОН МІСЦЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ - принцип застосування щодо цив. зобов'язань права тієї д-ви, в якій зобов'язання підлягає виконанню. Цей принцип склався на основі насамперед нім. практики застосування права при зобов'язальних відносинах між сторонами. Використовується він і в деяких видах зобов'язань в англо-амер. праві. | |
ЗАКОН МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РЕЧІ | |
---|---|
ЗАКОН МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РЕЧІ - принцип застосування права тієї д-ви, на території якої знаходиться річ, що є об'єктом цив. спору щодо її власності. Відповідно до 3. м. р. вирішується питання про те, чи може дана річ бути предметом права власності або ін. речового права; з'ясовується обсяг речових прав і порядок їх виникнення, переходу та припинення. Закон стосується визначення правового становища і нерухомого, і рухомого майна. Він закріплений як заг. засада в зак-ві та суд. практиці багатьох країн (Великобританія, Греція, Італія, США, Франція, ФРН, Японія та Ін). | |
ЗАКОН КРАЇНИ ПРОДАВЦЯ | |
---|---|
ЗАКОН КРАЇНИ ПРОДАВЦЯ - колізійна прив'язка, відповідно до якої застосовується право д-ви продавця. Цей тип коліз. прив'язки покладений в основу Гаазької конвенції про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу 1986. Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991) права та обов'язки сторін зовнішньоекон. угоди визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті дальшого погодження. У разі відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватися до зовнішньоекон. договорів (контрактів), звертаються до права країни, де заснована, має місце проживання або осн. місце діяльності сторона, яка є продавцем у договорі. | |
ЗАКОН ЗВИЧАЙНОГО МІСЦЯ ПЕРЕБУВАННЯ | |
---|---|
ЗАКОН ЗВИЧАЙНОГО МІСЦЯ ПЕРЕБУВАННЯ - одна з гол. колізійних прив'язок сучасного міжнар. приват. права та один з варіантів особистого закону фіз. особи (lex personalis). Країна звичайного місця перебування визначається як д-ва, де особа живе певний час, навіть якщо з самого початку час цей був обмежений. 3. з. м. п. застосовується у зак-ві з міжнар. приват. права багатьох країн та у міжнар. конвенціях для визначення більшості питань цив. статусу особи, у стосунках між подружжям, при розлученні, у спадковому праві і навіть, певною мірою, у деліктних відносинах. 3. з. м. п. витісняє із цих сфер такі поширені коліз. прив'язки, як закон громадянства (lex patria) та закон місця проживання (lex domicilii). | |
ЗАКОН ДОМІЦИЛІЮ | |
---|---|
ЗАКОН ДОМІЦИЛІЮ - (від лат. domicilium -місце проживання, помешкання) — тип колізійної прив'язки, що передбачає застосування зак-ва д-ви, на тер. якої фіз. особа проживає або перебуває. Діє в Аргентині, Бразилії, Великобританії, Індії, Канаді, США. В Україні застосовується поряд із законом громадянства. Зокрема, іноз. гр-ни і особи без громадянства користуються в Україні цив. правоздатністю нарівні з гр-нами України. Цив. правоздатність особи без громадянства визначається за законом країни, в якій вона має пост, місце проживання. Цив. правоздатність іноз. гр-н та осіб без громадянства щодо угод, які укладаються в Україні, і зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в Україні, визначається за укр. заквом. У сучас. міжнар. праві 3. д. втратив свій абс. характер. В усіх країнах крім названої форми особистого закону застосовується і закон громадянства, т. з. змішана форма особистого закону. | |
ЗАКЛЮЧНИЙ ПРОТОКОЛ | |
---|---|
ЗАКЛЮЧНИЙ ПРОТОКОЛ - спец. документ, що ухвалюється у міжнар. практиці при підписанні договорів для фіксації у ньому зауважень чи уточнень стосовно окр. статей. Підписується учасниками договору і додається до останнього як його складова частина. Може стосуватися як двосторонніх, так і багатостор. договорів. Необхідність у 3. п. здебільшого зумовлена двома причинами: а) договірні сторони не вважають за потрібне перевантажувати осн. текст договору деталями; б) коли потреба у застереженнях виникла вже після того, як осн. текст договору був повністю узгоджений. | |
ЗАКЛЮЧНИЙ АКТ НАРАДИ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ 1975 - (Гельсінський акт) | |
---|---|
ЗАКЛЮЧНИЙ АКТ НАРАДИ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ 1975 - (Гельсінський акт) — міжнар.-правовий док-т. Підписаний 1.VIII 1975 у м. Гельсінкі (Фінляндія) главами держав і урядів 33 європ. держав, а також США і Канади. Він засвідчив багатостор. процес роззброєння, розрядки міжнар. напруженості і розвитку міжнар. співробітництва в Європі. У Заключному акті закріплено домовленості з широкого кола як загальних, так і конкр. питань міжнар. співробітництва. Сктадається з преамбули і 5 розділів: «Питання, що стосуються безпеки у Європі»; «Співробітництво в галузі економіки, науки, техніки і навколишнього середовища»; «Питання, що стосуються безпеки і співробітництва у Середземномор'ї»; «Співробітництво в гуманітарній та інших галузях»; «Наступні кроки після Наради». Серцевиною Акта є Декларація принципів взаємовідносин між д-вами. Учасники Наради погодилися керуватися у своїх взаємовідносинах такими осн. принципами: суверенна рівність і поважання прав; незастосування сили чи погрози силою; непорушність кордонів; тер. цілісність держав; мирне врегулювання спорів; поважання прав людини та осн. свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань; рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею; співробітництво між д-вами; сумлінне виконання зобов'язань за міжнар. правом. Важливе значення для зміцнення миру та безпеки в Європі мають і зафіксовані в Заключному акті домовленості ц про заходи зміцнення довір'я між д-вами. Йдеться, зокрема, про згоду держав — учасниць Наради: повідомляти ін. д-ви про здійснювані ними військ, навчання; запрошувати ін. держави-учасниці надсилати своїх спостерігачів для присутності на цих військ, навчаннях; повідомляти ін. держави-учасниці про великі передислокації своїх військ; сприяти обмінові за запрошеннями між військ, персоналом, включаючи візити військ, делегацій. Д-ви визнали за необхідне спрямувати свої зусилля на зменшення військ, протистояння і сприяння роззброєнню, щоб доповнити політ, розрядку і зміцнити безпеку в Європі. Процес роззброєння і зміцнення безпеки не повинен обмежуватись Європою, а має поширюватися і на ін. райони світу, зокрема на Середземномор'я з його політ, та ін. особливостями. В Акті передбачено також заходи щодо розвитку взаємовигідного співробітництва в галузях економіки і торгівлі, науки і техніки, охорони навкол. середовища. Дано, зокрема, рекомендації організаціям, підприємствам і фірмам країн-учасниць на випадок комерц. спорів вдаватися до послуг арбітражу «на основі загальноприйнятого регламенту» і з урахуванням діючих міжурядових та ін. угод у цій сфері. Йдеться також про необхідність розширення співробітництва і в таких гуманітар. галузях, як контакти між людьми, туризм, спорт, культура тощо. Окремо виділено питання про інформ. співробітництво. Д-ви погодилися 147 сприяти співробітництву у сфері інформації на основі короткострокових і довгострокових угод, створити умови для вільного і широкого розповсюдження усіх форм інформації та обміну інформацією з ін. країнами тощо. В ост. розділі зафіксовано волю держав-учасниць продовжити багатостор. процес, започаткований Нарадою, шляхом: а) обміну інформацією про виконання положень Акта і завдань, визначених Нарадою; б) організації з цією метою зустрічей між представниками країн — учасниць Наради. Гельсінський акт не є міжнар.-правовим актом. Передбачену цим док-том довгострокову програму процесу розрядки і співробітництва в Європі позитивно сприйняло європ. співтовариство. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі 1975 (НБСЄ) набула характеру постійно діючої орг. структури, що забезпечує виконання Заключного акта. У 1995 її було перейменовано на Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Гельсінський акт продовжує справляти позит. вплив на характер відносин між д-вами на європ. континенті. | |
ЗАГАЛЬНЕ ПРАВО | |
---|---|
ЗАГАЛЬНЕ ПРАВО - (англ. common law) -система права, створена в Англії після норман, завоювання у результаті діяльності ко-рол. судів. Рішення суддів, які розглядали спори між конкр. особами, ставали обов'язковими для вирішення аналогічних справ судами рівної чи нижчої інстанції (т. з. прецеденти). Тому норма 3. п. менш абстрактна, ніж норма континентального права, і спрямована на те, щоб розв'язати конкр. проблему, а не сформулювати заг. правило поведінки на майбутнє. 3. п. є частиною прецедентного права Англії. Друга гілка прецедентного права — право справедливості — склалася на основі суд. прецедентів спец, суду лорда канцлера, до якого зверталися особи у випадках, коли не мали змоги звернутися до суду 3. п. або коли справу в цьому суді було вирішено, на їх погляд, несправедливо. У 19 ст. суди 3. п. і права справедливості було об'єднано в одній суд. системі. Відмінність між 3. п. та правом справедливості сьогодні значно трансформувалася, але все ж таки залишається. Сучасне 3. п. включає, крім крим. права, договірне право, питання деліктної відповідальності та ін. інститути цивільного права. Юристи права справедливості ведуть справи стосовно нерухомості, довірчої власності, торг, товариств, неплатоспроможності тощо. 3. п., започатковане в Англії, поширилося з часом у світі в результаті колонізації або добровільної рецепції, зазнаючи змін під впливом умов країн, що прийняли це право. Можна говорити про європейське 3. п. (Англія, Ірландія) та неєвропейське 3. п. В одних неєвроп. країнах (напр., Індія, Судан) воно сприйняте частково, в інших (США, Канада) — перетворилося на власне прецедентне право, багато в чому відмінне від англійського. Термін «загальне право» часто вживають для назви правової системи або правової сім'ї країн, у яких найважливішим джерелом права є суд. прецедент. У цьому значенні поряд з романо- 146 германською правовою системою 3. п. стало однією з найпоширеніших правових систем світу. | |
ЗАГАЛЬНА СПАДЩИНА ЛЮДСТВА | |
---|---|
ЗАГАЛЬНА СПАДЩИНА ЛЮДСТВА - те, що належить усьому людству. Це можуть бути культур, та природні цінності, майно тощо. Найповніше теор. концепція 3. с. л. розроблена стосовно природної і культур, спадщини. В галузі екології, зокрема, ця концепція прийшла на зміну концепції нічийності міжнар. природ, ресурсів (res naturale nullius), яка тривалий час панувала у міжнар. правовій теорії і практиці. Ґрунтовне міжнар.-правове висвітлення дана концепція одержала стосовно ресурсів Світового ок. і косм. простору. Поява концепції 3. с. л. щодо дна морів і океанів та його ресурсів була пов'язана з підготовкою проекту Конвенції ООН по морському праву 1982. В 1967 уряд Мальти оприлюднив в ООН меморандум під назвою «Нові принципи правового регулювання експлуатації морського дна», в якому запропонував визнати дно морів та океанів за межами дії нац. юрисдикції 3. с. л. Ця ідея була підтримана і закріплена у Декларації принципів стосовно використання дна морів і океанів та його надр за межами дії нац. юрисдикції 1970 і в Хартії економічних прав та обов'язків держав 1974. Найширше вказана концепція відображена у Конвенції ООН по мор. праву 1982, що проголосила дно морів і океанів та його ресурси за межами дії нац. юрисдикції 3. с. л. (ст. 136). Основу концепції становить принцип непривласнення дна морів і океанів та його ресурсів за межами дії нац. юрисдикції будь-якою д-вою. Жодна д-ва, записано у ст. 137 Конвенції, не може претендувати на суверенітет чи суверенні права або здійснювати їх стосовно дна морів і океанів та його ресурсів за межами дії нац. юрисдикції; жодна д-ва, юрид. чи фіз. особа не можуть привласнювати будь-яку їх частину. Конвенція закріпила принцип заг. і рівноправного користування ресурсами відповідного району: всі права на його ресурси належать усьому людству, від імені якого діє Міжнар. орган по мор. дну (ст. 137). Діяльність у цьому районі повинна здійснюватись на благо всього людства незалежно від геогр. розташування як прибережних держав, так і тих, які не мають виходу до моря, з особливим урахуванням інтересів та потреб країн і народів, що розвиваються (ст. 140 Конвенції ООН по мор. праву). Отже, концепція 3. с. л. у вказаній Конвенції грунтується на таких осн. принципах: а) непривласнення дна морів і океанів та його ресурсів за межами дії нац. юрисдикції окр. д-вами, фіз. чи юрид. особами; б) суверенної рівності всіх держав в освоєнні та користуванні дном Світового ок. і його ресурсами; в) використання дна і його ресурсів в інтересах усього людства без будь-якої дискримінації держав; г) використання дна морів і океанів та його ресурсів виключно у мирних цілях і на основі міжнар. співробітництва держав. На аналогічних принципах грунтується і концепція 3. с. л. стосовно косм. простору та його об'єктів. Зокрема, відповідно до схваленої ГА ООН у 1978 Угоди про діяльність держав на Місяці та ін. небесних тілах і Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 (Договору про космос), Місяць не підлягає нац. привласненню ні шляхом проголошення на нього нац. суверенітету, ні шляхом використання його ін. методами. Проголошено також, що поверхня і надра Місяця, ін. природні ресурси там, 145 де вони знаходяться, не можуть бути власністю окр. д-ви, міжнар., міжурядової, неурядової організації чи фіз. особи. Д-ви мають право на дослідження та використання Місяця на основі рівності й відповідно до норм і принципів міжнар. права. Принципи концепції 3. с. л. покладено і в основу Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972. Поважаючи суверенітет держав, на тер. яких розташовані об'єкти культур, і природ, спадщини, і не обмежуючи прав, передбачених нац. зак-вом, говориться у Конвенції, дер-жави-учасниці визнають, що ці об'єкти є 3. с. л., а охорона їх — обов'язок усього міжнар. співтовариства (ст. 6). Отже, концепція 3. с. л. відображає нове мислення у розв'язанні сучасних глобальних проблем. Вона відкидає ідею нічийності міжнар. природ, ресурсів і пов'язане з нею безладдя у їх використанні, вважаючи за необхідне об'єднання зусиль усіх держав на основі міжнар. співробітництва з метою організації рац. природокористування, а також збереження культур, і природ, спадщини в інтересах теперішнього і прийдешніх поколінь. | |
ЗАБОРОНА ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ | |
---|---|
ЗАБОРОНА ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ - визнання у міжнар. праві протиправності застосування ядер, зброї та заборона її існування в цілому. Необхідність 3. я. з. виникла після атомного бомбардування США япон. міст Хіросіми і Нагасакі наприкінці Другої світової війни. Сучасна ядерна зброя, що досягла великого рівня удосконалення, включаючи засоби її доставки, здатна знищити людську цивілізацію разом з навкол. природ, середовищем. Про це свідчать результати досліджень, проведених ученими багатьох країн і узагальнено втілених у понятті «ядерна зима», в якому міститься достовірна картина катастрофічних для людства наслідків ядер, війни з огляду на клімат, та біол. фактори. Ці наслідки дорівнюють катастрофам планетар. характеру, оскільки застосування ядер, зброї пов'язано з тотальним порушенням природ, законів планети Земля, які визначають життєдіяльність твар, та росл, світу. До того ж, досі не існує засобів запобігання ядер, нападу, і жодна країна не може надійно та ефективно протистояти йому, в т. ч. країни «ядерного клубу» — США, Великобританія, Росія, Франція і Китай, які офіційно володіють ядер, зброєю. Ядерна зброя за своїми характеристиками є не тільки зброєю масового знищення, подібно до хім. та біол. зброї, заборонених міжнар. правом, а й зброєю, яка незмірно перевищує своїми уражуючими властивостями всі відомі види озброєнь. Міжнар. співтовариство доклало чимало зусиль для визнання ядер, зброї такою, що суперечить загальнолюд. цінностям, найважливішою серед яких є безумовне право народів на існування (життя), і заборони її як нелюдського та варвар, засобу ведення війни, включаючи застосування її першими. Так, у багатьох резолюціях ГА ООН наголошено, що застосування ядер, зброї було б безпосе-ред. порушенням Статуту ООН. Будь-яка д-ва, яка наважилася б застосувати таку зброю, діяла б усупереч законам гуманності, тобто міжнар. гуманітарному праву, і скоїла б злочин проти людяності і цивілізації. Особливо наголошувалося, що відмова від застосування ядер, зброї першими є найважливішим і найневідкладнішим заходом у запобіганні ядер, війні. Засуджено також розробку, розповсюдження і пропаганду політ, та воєн, доктрин і концепцій, які обґрунтовують не лише «правомірність» застосування ядер, зброї першими, а й «допустимість» ядер, війни взагалі. Однак досі немає конвенційної норми, яка безпосередньо забороняла б застосування ядер, зброї. Не зміг чітко визначити правовий статус ядер, зброї і Міжнародний суд ООН, який у ряді своїх рішень та консультат. висновку (1974, 1995, 1996) розглядав дане питання у зв'язку з визначенням законності застосування ядер, зброї та випробуваннями цієї зброї Францією. Але з погляду міжнар. гуманітарного права уражуючі властивості ядер, зброї повністю і без жодних застережень підпадають під дію існуючих у ньому обмежень і заборон на використання д-вами (воюючими сторонами) засобів і методів ведення воєнних дій та їх зобов'язань поважати права людини. Ці обмеження, заборони та зобов'язання містяться у таких основополож. актах міжнар. гу-манітар. права, як Петербурзька декларація 1868, Гаазькі 143 конвенції 1899 і 1907, Женевський протокол 1925, Женевські конвенції 1864, 1929 і 1949 та Додаткові протоколи до останніх 1977, а також у Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсин, зброї та про їх знищення 1972 й Конвенції про заборону хімічної зброї 1993. Норми цих док-тів забороняють застосовувати зброю невибіркової дії, яка може завдати надмірних страждань. Отже, ці конвенц. норми не можуть розглядатися такими, що дозволяють застосування ядер, зброї, яка не може не мати вказаної дії. Тлумачення за аналогією поширюється і на ін. звичаєві та конвенц. норми міжнар. гума-нітар. права, з яких випливає неправомірність застосування ядер, зброї. Зокрема, ра-діоакт. випромінювання при ядер, вибуху повинно прирівнюватися до дії заборонених ними отруйних, шкідливих та смертоносних речовин, оскільки його дія навіть значно перевищує ефект останніх. Застосування ядер, зброї призвело б до знищення меж між комбатантами і цив. населенням, військ, і цив. об'єктами (до останніх належать й атомні електростанції), неможливості гуманітар. захисту жертв збройних конфліктів у цілому. Це означало б також не тільки порушення основополож. принципів і норм міжнар. гуманітар. права, що мають імперат. характер (jus cogens), а й заперечення його як такого. В умовах неврегульованості правового статусу ядер, зброї тлумачення протиправності її застосування за аналогією є цілком виправданим, оскільки такий підхід дає можливість у рамках міжнар. гуманітар. права хоча б частково розв'язати проблему 3. я. з. У Декларації Мартенса (увійшла до Гааз, конвенції 1907, яка виходила із швидкого розвитку військ, техніки), зазначено, що у випадках, не врегульованих прийнятими нормами (до яких, безперечно, можна віднести 3. я. з.), людська особа залишається під охороною принципів гуманності і, зокрема, «під охороною та дією засад міжнародного права, що випливають із встановлених між цивілізованими народами звичаїв, законів людяності та вимог суспільної свідомості». Важливими етапами на шляху розв'язання проблеми 3. я. з. стали прийняття Договору про заборону ядерної зброї в Латинській Америці 1967, відомого як договір Тлателолко, та схвалення ГА ООН Договору про нерозпов-сюдження ядерної зброї 1968. Вагомий внесок у справу 3. я. з. зробила Україна, яка 1991 після здобуття незалежності проголосила себе без'ядерною зоною і відмовилася від ядер, зброї, розміщеної на її території під час перебування у складі СРСР. Ця зброя (бл. 20 % стратег, арсеналу Союзу) втричі перевищувала ядерні боєзапаси Великобританії, Франції і Китаю, разом узяті. 23.V 1993 Україна підписала Лісабонський протокол до Договору між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь 1991 (ратиф. 18.ХІ 1993). Крім того, 16.XI 1994 Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 і як неядерна д-ва зобов'язалася укласти з МАГАТЕ угоду про гарантії. 3. я. з. — складова частина заг. і повного роззброєння, що є глобальною проблемою міжнар. співтовариства. | |
ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ ВІЙНИ | |
---|---|
ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ ВІЙНИ - норма міжнародного права, спрямована на реалізацію принципу заборони застосування сили та погрози силою. ГА ООН 3.ХІ 1947 ухвалила резолюцію «Про заборону пропаганди війни», де поширення будь-яких відвертих закликів у засобах масової інформації і прилюдних виступах окр. фіз. осіб до нападу із застосуванням ЗС на ін. д-ви кваліфіковано як порушення принципів Статуту ООН і запропоновано всім д-вам визнати такі заклики кримінальним злочином. Ця норма отримала заг. визнання і перетворилася внаслідок практики держав на звичаєву норму. В договірній формі вона закріплена в п. 1 ст. 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, де передбачено зобов'язання держав-учасниць ухвалити закон про заборону будь-якої пропаганди війни. Україна на виконання міжнар.-правових зобов'язань включила до ст. 63 свого Крим, кодексу норму про покарання за публічні заклики до аг-рес. війни або розв'язування воєнного конфлікту як за тяжкий крим. злочин. У сучас. умовах особливого значення набуває заборона пропаганди ядер, війни, косм. війни та ін. застосування зброї масового знищення. Щодо заборони ядер, війни, то така норма проголошена в резолюціях ГА ООН, але заг. визнання не набула і не стала звичаєвою нормою. Не має вона і договірного закріплення. | |
ЗАБОРОНА ПОДВІЙНОГО ПОКАРАННЯ | |
---|---|
ЗАБОРОНА ПОДВІЙНОГО ПОКАРАННЯ - (лат. non bis in idem, букв. — не двічі за те саме) — правило, яке означає, що не можна двічі карати одну й ту саму особу за одне і те саме діяння. 3. п. п. належить до т. з. правових аксіом, які склалися у процесі розвитку принципів права і відтворені у багатьох міжнар. док-тах про права людини. Так, згідно з п. 7 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до чинного закону або крим.-процес, права кожної країни. За Конституцією України «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61). Правило 3. п. п. закріплене і в ін. актах зак-ва України. Зокрема, за кожне порушення труд, дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення (ст. 149 Кодексу законів про працю України). Принцип 3. п. п. не поширюється на випадки поєднання різних видів юрид. відповідальності за одне й те саме правопорушення. Так, покарання за скоєння крим. злочину передбачає крим. і цив.-правову відповідальність за заподіяну цим злочином майнову шкоду. Так само «накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення за вчинений злочин не звільняє його від кримінальної відповідальності» (ст. 48 Дис-цип. статуту ЗС України). | |
ЄДИНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АКТ 1986 | |
---|---|
ЄДИНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АКТ 1986 - (Single European Act 1986), ЄЄА 1986 (SEA 1986) — міжнар.-правовий документ. Підписаний 17.11 1986 у М.Люксембурзі і 28.11 1986 у м. Гаазі 12 д-вами — членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Італія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, ФРН). Набув чинності 1 .VII.1987. Складається з преамбули, 4 розділів і 34 статей. Як зазначено у преамбулі, мета ЄЄА 1986 — «продовжити справу, розпочату на основі установчих договорів про Європейські співтовариства, і трансформувати всю сукупність відносин між державами-членами в Європейський Союз...», «створити цей Європейский Союз на основі, поперше, Співтовариств, які функціонують за їхніми власними правилами, і, по-друге, європейського співробітництва у сфері зовнішньої політики». До найважливіших нововведень ЄЄА 1986 належать: 1) Договірне закріплення правового статусу гол. політ, органу Європейського Союзу — Європейської ради, до складу якої входять глави держав і урядів, а також президент Комісії Європейських співтовариств (ст. 2). 2) Нормат. закріплення європ. політ, союзу, визначення осн. напрямів і розгалуженого opr. механізму співробітництва держав-членів у сфері зовн. політики (ч. З ст. 1; ч. 2 ст. 3; ст. ЗО). Зокрема, з метою координації, зближення позицій та реалізації спільних дій держави-членивзяли на себе зобов'язання консультуватися з будь-якого питання зовн. політики, що становить взаємний інтерес. 3) Внесення до установчих договорів про Європ. співтовариства істотних змін, аналогічних положенням, викладеним у розд. II Акта: а) доповнення до Договору про Європейське об'єднання вугілля і сталі 1951 (ЄОВС), Договору про Європейське економічне співтовариство 1957 (ЄЕС) та Договору про Європейське товариство по атомній енергії 1957 (Євратом) передбачали створення при Європейському суді правосудця (ЄСП) «судового органу з компетенцією суду першої інстанції» (почав діяти 1989). До його повноважень віднесено розгляд певних видів позовів фіз. і юрид. осіб, зокрема: претензії службовців до керівництва відповідних органів Європ. співтовариств; справи, що стосуються виробництва і цін згідно з Договором про ЄОВС; справи, пов'язані з порушенням правил конкуренції (відповідно до ст. 173 і 175 Договору про ЄЕС), а також ухвалення з цих питань рішень, які у двомісячний строк можуть бути оскаржені до ЄСП; б) зміни до Договору про ЄЕС: значні модифікації інституц. характеру передбачають, зокрема, спрощення процедури прийняття Радою міністрів (РМ) деяких рішень через перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості; збільшення повноважень Європейського парламенту шляхом запровадження механізму співробітництва з РМ у процесі ухвалення рішень; розширення компетенції Комісії Європ. співтовариств як координуючого органу через закріплення права висунення пропозицій (законод. ініціативи), а також широких викон. функцій щодо норм, прийнятих РМ; зміни щодо засад і політики Співтовариства передбачають створення внутр. (єдиного) ринку як «простору без внутрішніх кордонів, де забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів» (ст. 13). З цією метою намічено поглиблення 140 співробітництва у сфері: соціальної політики, зокрема вирішення більшістю голосів у РМ питань удосконалення труд, відносин, охорони здоров'я та безпеки робітників; екон. і соціального зближення, у т. ч. скорочення розриву та усунення диспропорцій у розвитку між регіонами Співтовариства шляхом функц. зміни діяльності структур, фондів, Європейського інвестиційного банку та ін. фін. інструментів ЄС; зміцнення наук, і технол. бази європ. промсті та сприяння підвищенню її міжнар. конкурентоспроможності; охорони довкілля, зокрема збереження, захисту і поліпшення його якості, рац. використання природ, ресурсів. | |
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА - (European Community), ЄС (EC) — заг. назва трьох формально самостійних, але взаємозв'язаних європ. інтеграц. утворень — Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС, 1951), Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, 1957) та Європейського товариства по атомній енергії (Євратом, 1957). ЄС започатковано одночасно з підписанням 27.III 1957 у Римі 6 державами — сторонами Договору про ЄЕС і Договору про Євратом, а також Конвенції про деякі органи, спільні для Співтовариств. На основі Договору про злиття 1965 утв. Раду ЄС та Комісію ЄС. Запроваджено також і спільний бюджет для відповідних інтеграц. утворень. З підписанням Договору про Європейський Союз (див. Маастрихтський договір 1992) ЄЕС було перетворено на Європейське співтовариство. Воно, а також ЄОВС і Євратом зберігають свою міжнар. правосуб'єктність. Більше того, згідно з вказаним Договором Європейський Союз «базується на Європейських співтовариствах». Місцеперебування органів і департаментів ЄС — м. Брюссель, Люксембург, Страсбург. | |
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ - (European Court of Human Rights), ЄСПЛ (ECHR) — суд. орган у системі контролю за виконанням Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 138 державами-членами. Заснування Суду, осн. положення, які регулюють його діяльність та структуру, передбачені Конвенцією. Україна ратифікувала її 17.VII 1997. До листопада 1998 звернення держав та індивід, звернення фіз. осіб надходили до Суду через Європейську комісію з прав людини (ЄКПЛ). Вона вирішувала питання про прийнятність справи, за необхідності пропонувала сторонам дружньо врегулювати спір, а якщо на це сторони (сторона) не погоджувалися або такого врегулювання неможливо було досягти, Комісія передавала справу на розгляд ЄСПЛ. Останній розглядав спір по суті і виносив рішення, обов'язкові для сторін. Розгляд звернень держав та індивід, заяв можливий лише стосовно держав, які визнали спец, деклараціями право фіз. особи на індивід, звернення до ЄКПЛ, а також обов'язкову юрисдикцію Суду. ЄСПЛ був уповноважений надавати на запит Комітету міністрів Ради Європи консультат. висновки щодо тлумачення положень Європ. конвенції з прав людини. За Протоколом 11 до ЄКПЛ, який набув чинності 1.ХІ 1998, систему контролю за дотриманням Конвенції реформовано. Суд, який раніше діяв сесійно, став постійним. ЄКПЛ скасовано. Судді обираються (по одному від кожної країни-члена) на 6 років з можливістю переобрання. Д-ви і фіз. особи можуть звертатися безпосередньо до Суду. На різних стадіях розгляд справ здійснюють спеціально створювані органи Суду: комітети, палати, велика палата. Юрисдикція Суду і право фіз. особи на індивід, звернення визнаються д-вами актом ратифікації, без спец, декларації. За виконанням д-вою рішення Суду спостерігає Комітет міністрів РЄ. Місцеперебування Суду - м. Страсбург (Франція). | |
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ - (European Union), ЄС (EU) — міжнар. політ.- екон. об'єднання європ. держав. Сформувався на основі Європ. екон. співтовариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі та Європейського товариства по атомній енергії. Правовою основою нового об'єднання є Договір про Європейський Союз, підписаний у лютому 1992 12 державами — членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихт (Нідерланди). Згодом цей договір було доповнено низкою протоколів та заяв з різних аспектів діяльності ЄС. 1998 до ЄС входило 15 держав: до перших 12 країн долучилися Австрія, Фінляндія і Швеція.Гол. засадами функціонування ЄС є: його договірна база; спільна зовн. політика, зокрема в галузі міжнар. безпеки держав-членів; співробітництво цих держав у внутр. і правовій політиці. Завдання ЄС: утворення тісного союзу народів Європи; сприяння збалансованому і стабільному екон. прогресові, особливо шляхом утворення європ. простору без внутр. кордонів; посилення екон. і соціальної взаємодії, утворення економічного і валютного союзу та єдиної валюти; утвердження власної ідентичності у міжнар. сфері, особливо шляхом проведення спільної зовн. політики і політики у галузі безпеки; розвиток співробітництва у сфері юстиції і внутр. справ; збереження і примноження заг. надбання. У своїй діяльності ЄС дотримує таких принципів: поважання нац. ідентичності держав-членів з дем. системами правління, поважання прав людини відповідно до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 і заг. принципів права Єв-роп. співтовариства (див. Європейське право) у поєднанні з конст. правом держав-членів. Осн. органом ЄС є Європейська комісія. Інституції ЄС — Європейський парламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейський суд аудиторів (з компетенцією суду 1-ї інстанції) тощо. 14.VI 1994 підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Місцеперебування ЄС — м. Брюссель (Бельгія). Див. також Маастрихтський договір 1992. | |
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ - (англ. European Parliament, франц. Parlement euroрееn), Європарламент (Europarliament, Euro-parlement) — консультат. і рекомендац. орган Європейського Союзу (ЄС). Його попередник — Загальна асамблея Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). її повноваження були обмежені, делегати призначалися, а не обиралися населенням. З утворенням 1957 Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського товариства по атомній енергії (Євратом) було вирішено створити одну асамблею для всіх трьох співтовариств. Спочатку вона називалась Європейською парламентською асамблеєю, а з 1962 — Європейським парламентом. Значне посилення 136 авторитету Європарламенту сталося 1979, коли вибори до нього почали відбуватися шляхом прямого і заг. голосування населення держав — членів співтовариств. Юрид. основою для цього став Акт про вибори представників до Європар-ламенту шляхом прямих і заг. виборів, положення якого замінили ст. 138 Договору про ЄЕС і відповідні статті ін. устан. док-тів. Строк повноважень Європарламенту — 5 років. Депутати нац. парламентів можуть бути одночасно членами Європарламенту. Не можуть бути обрані членами Європарламенту: міністри держав-учасниць, 20 європ. комісарів (члени Європейської комісії), члени Суду ЄС у Люксембурзі, служб, особи інституцій Європарламенту. Після 1.1 1995 кількість депутатів Європарламенту збільшилася від 567 (у 1994) до 626 (у 1999) у зв'язку з прийняттям до нього Австрії, Фінляндії та Швеції. Представництво держав — членів Європарламенту розподіляється за такою кількістю мандатів: Німеччина — 99, Франція, Італія і Великобританія — по 87, Іспанія — 64, Нідерланди — 31, Бельгія, Греція і Португалія — по 25, Швеція — 22, Австрія — 21, Фінляндія і Данія — по 16, Ірландія — 15, Люксембург — 6. Об'єднання Німеччини призвело до збільшення кількості депутатів цієї країни від 81 (скликання 1989-94) до 99 (скликання 1994-99), порушивши таким чином рівновагу між чотирма великими д-вами ЄС. Європарламент організовує свою роботу за аналогією з парламентом д-ви і має свою структуру. Це Президія Європарламенту у складі голови і 14 заступників; Парламентські комісії (їх 21), які готують проекти рішень; генеральний секретаріат, який займається адм.-тех. питаннями. В Є. п. немає делегацій від держав-членів і, відповідно, голосування по делегаціях. Депутати об'єднуються на основі парт, приналежності. В Європарламенті створено 9 політ, груп (група партій європ. соціалістів, група європ. народної партії, група «зелених» та ін.); 31 депутат не входить до груп. Групи мають певні прерогативи: власні ресурси, внесені до бюджету Європарламенту, окр. секретаріат. Представництво пост, к-тів Європарламенту розташоване в м. Брюсселі (Бельгія), але його сесії, які проходять щомісяця протягом тижня, проводяться у франц. м. Страсбурзі. Секретаріат розмішений у м. Люксембурзі. Європарламент аж до прийняття Єдиного європейського акта 1986 мав досить скромні права. Крім права одержання консультацій, він міг блокувати прийняття бюджету та вносити до нього поправки. Однак за Радою міністрів Співтовариств зберігалося право ігнорувати його думку. Значно розширив повноваження Європарламенту Маастрихтський договір 1992, за яким у його відносини з ін. органами ЄС запроваджено механізм «процедури спільних рішень». Згідно з цією процедурою, якщо Європарламент у ході другого читання відхиляє пропозиції переважною більшістю голосів, то Рада міністрів може прийняти його тільки одноголосним рішенням. Ін. правом, яке поки що не використовувалося, є право розпуску Комісії. Якщо парламент більшістю у 2/3 голосів засудить діяльність Європ. комісії, остання у повному складі повинна піти у відставку. Правила голосування у Європарламенті залежать від характеру рішення, що має бути прийнятим. Бюдж. питання, проекти поправок повинні зібрати 137 більшість голосів із заг. кількості 626 членів парламенту, а пропозиції щодо самих змін — абс. більшість поданих голосів. Прийняття вотуму недовіри і відхилення бюджету потребують більшості із загального числа 626 парламентарів і 2/3 поданих голосів. Ст. 94 внутрішнього регламенту Європарламенту зазначає, що голосування звичайно відбувається за допомогою піднятої руки. | |
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОРДЕР НА АРЕШТ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОРДЕР НА АРЕШТ - суд. рішення, на підставі якого здійснюється примус, видача осіб з території однієї держави — члена ЄС на територію ін. держави-члена з метою притягнення до крим. відповідальності й покарання. Порядок видачі та застосування ордера регламентується Рамковим рішенням Ради ЄС «Про європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами» від 13.VI.2002. Сфера дії Є. о. на а. поширюється на діяння, щодо яких закон держави-члена, що видає ордер, передбачає покарання, пов'язане з позбавленням волі на строк не менше 12 міс. або, якщо покарання вже призначене, — стосовно 134 обвинувальних вироків, які передбачають позбавлення волі на строк не менш як 4 міс. Передача особи на підставі Є. о. на а. Має здійснюватися без перевірки на предмет подвійної злочинності діяння, якщо зазначені нижче злочини караються в д-ві, що є членом ЄС і видає Є. о. на а., позбавленням волі на строк не менш як 3 роки: участь у злочин, орг-ції; тероризм; торгівля людьми; сексуальна експлуатація дітей і дит. порнографія; незаконна торгівля наркот. засобами і психотроп. речовинами; незаконна торгівля зброєю, боєприпасами та вибух, речовинами; корупція; обманні (шахрайські) дії, в т. ч. такі, що завдають шкоди фін. інтересам ЄС; відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом; підробка грошей, включаючи підробку євро; кіберзлочинність; злочини проти довкілля; надання допомоги в незакон. в'їзді та перебуванні; умисне вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; незаконна торгівля люд. органами і тканинами; викрадення людини, незаконне позбавлення волі й захоплення заручника; расизм і ксенофобія; викрадення, вчинені організовано або із застосуванням зброї; незаконна торгівля культур, цінностями; шахрайство; рекет і вимагання грошей; виготовлення підробної та пірат, продукції; виготовлення фальшивих адм. док-тів і торгівля ними; підробка платіж, засобів; незаконна торгівля гормональними засобами та ін. стимуляторами; незаконна торгівля ядер, і радіоакт. матеріалами; торгівля викраденими трансп. засобами; зґвалтування; підпал; угон літака чи корабля; саботаж; злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнар. крим. суду. Стосовно ін. злочинів передача особи може здійснюватися за умови, що діяння, які були підставою для видачі Є. о. на а., є злочином згідно з правом держави-члена, що виконує ордер. У ст. З Рамк. рішення Ради ЄС наведені підстави, за наявності яких Є. о. на а. не підлягає виконанню: 1) якщо злочин, що є підставою для видачі ордера, підпадає під амністію в д-ві, яка є членом ЄС і виконує його, за умови, що остання мала право самостійно проводити крим. переслідування за цей злочин згідно з нац. крим. зак-вом; 2) якщо стосовно особи — об'єкта ордера будь-якою державою-членом був винесений остаточний вирок за ті самі діяння і, в разі засудження особи, покарання було відбуто, перебуває у процесі виконання або не може бути виконане за зак-вом держави-члена, яка винесла обвинувальний вирок; 3) якщо згідно із зак-вом д-ви, що виконує ордер, особа - об'єкт ордера через свій вік не може бути притягнута до крим. відповідальності за діяння, які слугують підставою для видачі ордера. У ст. 4 Рамк. рішення наведені підстави можливої відмови виконувати Є. о. на а. (на розсуд суд. органу, що виконує ордер), якщо: 1) особа — об'єкт ордера переслідується в д-ві, що є членом ЄС і виконує ордер, за те саме діяння; 2) згідноіз зак-вом державичлена, що виконує ордер, сплив строк позов, давності; 3) стосовно особи — об'єкта ордера будь-якою третьою країною було винесено суд. рішення за фактом вчинення тих самих діянь, за умови, що в разі засудження особи покарання було відбуто, перебуває у процесі виконання або не може бути виконане згідно із законодавством країни, яка винесла обвинувальний вирок, тощо. Є. о. на а. містить таку інформацію: 1) відомості про особу, що 135 розшукується, та її громадянство; 2) назва, адреса, номери телефону і факсу, електронна адреса суд. органу, що видає ордер; 3) відомості про наявність вироку, ордера на арешт або будь-якого ін. суд. рішення, що підлягає виконанню; 4) характер та юрид. класифікація злочину; 5) опис обставин його вчинення, у т. ч. місця, часу і міри участі в ньому особи, що розшукується; 6) призначене покарання (за наявності вироку) або покарання, передбачене за вчинення злочину законом держави-члена, що видає ордер; 7) ін. наслідки злочину. Ст. 17 Рамк. рішення визначено процедури і строки прийняття рішення про виконання Є. о. на а. Якщо особа — об'єкт ордера погоджується на свою передачу, рішення про виконання ордера приймається протягом 10 днів після надання нею згоди. В ін. Випадках рішення про виконання Є. о. на а. має бути прийняте протягом 60 днів з моменту затримання особи. В особливих ситуаціях, коли ордер неможливо виконати в зазначені строки, суд. орган, що виконує ордер, повинен негайно повідомити про це суд. орган, що його видав, і зазначити причини затримки. В такому випадку строки можуть бути продовжені на ЗО днів. Будь-яка відмова у виконанні Є. о. на а. має бути мотивована. Передача особи — об'єкта ордера здійснюється не пізніш як через 10 днів після прийняття рішення про виконання ордера. Якщо передача особи протягом цього строку є неможливою з форс-мажорних обставин у тій чи ін. д-ві, що є членом ЄС, суд. органи, які видали і виконують ордер, повинні узгодити нову дату передачі й передати особу не пізніш як через 10 днів після такого узгодження. Як виняток допускається тимчас. відстрочення передачі із серйозних гуманітар. причин, напр., коли є підстави вважати, що передача особи може створити пряму загрозу її життю або здоров'ю. Виконання Є. о. на а. здійснюється тоді, коли відпадуть зазначені причини. В такому разі особа має бути передана протягом 10 днів після узгодження нової дати. На прохання суд. органу, що видає Є. о. на а., або за власною ініціативою суд. орган, що виконує ордер, згідно зі своїм внутр. зак-вом, вилучає і передає предмети, які можуть слугувати речовими доказами або були набуті особою — об'єктом ордера злочин, шляхом. Витрати, пов'язані з виконанням Є. о. на а. на території держави-члена, що виконує ордер, несе ця д-ва. | |
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО - (European Community), ЄС (EC) - міжнар. регіональна організація європ. держав. Разом з Європейським об'єднанням вугілля і сталі (ЄОВС) та Європейським товариством по атомній енергії (Євратом) є інституц. основою Європейського Союзу. До складу ЄС входять 15 держав: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН (усі — з часу заснування), Великобританія, Данія, Ірландія (всі — з 1973), Греція (з 1981), Іспанія, Португалія (обидві — з 1986), Австрія, Фінляндія, Швеція (всі - з 1995). ЄС засновано 25.III 1957 у Римі шляхом підписання Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) — Римського договору 1957. Осн. завданнями ЄЕС були: запровадження спільного ринку шляхом поступового скасування між державами-членами мит. зборів та кількісних обмежень для ввезення і вивезення товарів; встановлення спільного мит. тарифу та узгодження торг, політики щодо третіх країн; усунення перешкод для вільного руху роб. сили, товарів і послуг між державами-членами; проведення єдиної політики в галузі с. г. і тр-ту; координація екон., соціальної, валютної та інвестиц. політики тощо. Згідно з положеннями т. з. Договору про злиття 1965, укладеного 6 державами — членами ЄЕС, ЄОВС та Євратому 8.IV 1965 у м. Брюсселі (Бельгія), було створено єдині для ЄОВС, ЄЕС та Євратому Раду і Комісію Європ. співтовариств, Рахункову палату, бюджет тощо. Суттєві доповнення до Римського договору 1957 внесені відповідно до положень Договору про Європейський Союз 1992 — Маастрихтського договору 1992, який набув чинності 1.ХІ 1993. Згідно з розд. II цього документа ЄЕС перетворено на Європейське співтовариство, що було зумовлено необхідністю адекватнішого відображення сфери діяльності ЄС (вирішення не лише економічних, а й політ, та ін. питань). Зміна термінології означала і нову якість інтеграції: ЄС, крім спільного ринку, базується також на екон. та валют, союзі. Значно 133 розширено і предметну компетенцію ЄС, зокрема шляхом включення до неї напрямів, що раніше були предметом виключно внутрішньодерж. регулювання (політика щодо охорони довкілля, співробітництво в галузі досліджень і технологій, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, туризму, енергетики, зміцнення і розвиток системи трансєвроп. комунікац. мереж). Запроваджено громадянство Європейського Союзу. В жовтні 1997 в м. Амстердамі (Нідерланди) главами держав і урядів підписано Договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз 1992, установчих договорів Європейських співтовариств та ряду пов'язаних з ними актів (Амстердамський договір 1997). Осн. нововведення: зміцнення прав і свобод людини; посилення соціальної політики і зайнятості; дальший розвиток інституту громадянства Європ. Союзу; включення до правопорядку ЄС Шенгенських домовленостей (Протокол № 2); розвиток СЗППБ, зокрема запровадження посади Верх, представника з питань СЗППБ; дальше зміцнення інститутів та ін. органів ЄС, насамперед Європейського парламенту (Європарламен-ту); посилення співробітництва у питаннях свободи пересування осіб, притулку та імміграції. Характерною особливістю ЄС є розвинений у його рамках новий правопорядок, що має ознаки як міжнар. права, так і нац. правової системи. Гол. інституції ЄС — Європарламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейська комісія, Європейський суд аудиторів. Функціонують також консультат. органи — Екон. і соціальний комітет (ЕСК) і Комітет регіонів. До інституц. системи ЄС входять також Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейська система центральних банків (ЄСІДБ) та Європейський центральний банк (ЄЦБ), Суд першої інстанції та омбудсман. Найвищим політ, органом ЄС є створена 1986 Європ. рада. Вона покликана надавати необхідний імпульс розвиткові ЄС, визначає його заг. політ, орієнтири. ЄС наділене міжнар. правовою суб'єктністю (ст. 210 Рим. договору), компетентне укладати угоди з третіми країнами, зокрема, про входження останніх до ЄС як асоційованих членів (ст. 238). Стратегія інтеграції України до ЄС, затв. указом Президента України від 11.VI 1998, передбачає асоційоване, а в перспективі й повноправне членство в Співтоваристві. Основою договірно-правової бази відносин між Україною та ЄС є укладена у м. Люксембурзі 16.VII 1994 Угода про партнерство і співробітництво (чинна з 1 .III 1998). | |
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО - 1) У широкому розумінні — сукупність правових норм, що містяться в актах практично всіх європ. міжнар. організацій. У цьому значенні Є. п. фактично є регіон, міжнародним правом. 2) У вузькому розумінні — сукупність правових норм, які містяться в актах Європейського Союзу та Європейських співтовариств (Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейського економічного співтовариства, Європейського товариства по атомній енергії). У цьому значенні Є. п., на думку фахівців, уже помітно відійшло від класич. міжнар. права і формується як автономний, новий і специф. правовий феномен. Історія розвитку Є. п. починається з утворення Ради Європи (1949) і трьох європ. співтовариств — 131 Європ. об'єднання вугілля і сталі (1951), Європ. екон. співтовариства («Спільного ринку», 1957), перейменованого пізніше у Європ. співтовариство, і Європ. товариства по атомній енергії (1957). Етапною подією на цьому шляху стала трансформація співтовариств 1992 у Європейський Союз на основі Договору про Європейський Союз (див. Маастрихтський договір 1992) та реформування цього Союзу 1997 відповідно до Амстердамського договору про зміни Договору про Європейський Союз, договорів, що стосувалися заснування європ. співтовариств, та ряду пов'язаних з ними актів. Свій внесок у розвиток Є. п. зробили також ін. численні європ. міжнар. організації. Сьогодні Є. п. є важливим інструментом забезпечення інтеграц. процесів у Європі. Очевидно, що його роль зростатиме з огляду на перспективи розширення кількості членів Європ. Союзу і посилення його впливу на європ. справи. Воно має свій предмет і метод правового регулювання. Стосовно предмета найбільш розгалуженим є масив норм, якими регулюються екон. відносини на континенті (торгівля, банк, та інвестиц. операції тощо). Актами відповідних європ. організацій регламентуються також відносини у питаннях прав і свобод людини, громадянства, соціальної політики, екології, правосуддя, боротьби зі злочинністю тощо. Як комплексна галузь Є. п. інтегрує норми різних галузей права: публічного і приватного, традиційних і нових. Це ж стосується і методів правового регулювання. Є. п. генетично пов'язане з міжнар. і нац. правом. Останні справляють відповідний вплив на розвиток Є. п. і навпаки. Разом з тим варто зазначити, що у правовій системі Європ. Союзу і європ. співтовариств з багатьох питань діє принцип пріоритету Є. п. стосовно нац. права держав-членів. Відповідно до цього держава-член не повинна ухвалювати правові акти, які не узгоджуються з правом співтовариства. Це обґрунтовується вимогами розподілу праці між співтовариствами, з одного боку, і державами-членами — з іншого, а також потребами європ. інтеграції. Вказаний принцип є також однією з ознак, за якою відбувається розмежування між міжнар. правом і правом європ. співтовариств. Якщо в міжнар. праві вихідним принципом є суверенітет д-ви, то в Є. п. — пріоритет інтересів співтовариств. У межах цих співтовариств положення міжнар. права дедалі більше заміщуються їх власним правом і авт. правопорядком. Заг. принципи міжнар. права тут діють переважно тоді, коли є прогалини у праві європ. співтовариств. Специфіка взаємовідносин Є. п. з міжнар. і нац. правом позначилася і на особливостях джерел Є. п. Ці джерела стосовно права європ. співтовариств поділяються на дві групи — первинне право і вторинне право. Така класифікація широко підтримується фахівцями, її дотримується у своїй діяльності Суд європейських співтовариств. Первинне право — це насамперед установчі договори, які відіграють роль осн. законів («конституцій»). До джерел цього права, зокрема, належить Договір про Європ. об'єднання вугілля і сталі (1951), два Римські договори 1957 про Європ. екон. співтовариство і про Європ. товариство по атомній енергії, Маастрихт, договір 1992, Єдиний європейський акт 1986 тощо. Складовими елементами первин, права є, крім 132 того, ін. важливі договори (акти), а також правові звичаї і традиції, які досить часто знаходять своє відображення у заявах, деклараціях, програмах співтовариств. Вторинне право — це правові акти, що ухвалюються органами співтовариств у порядку реалізації і конкретизації актів первин, права. Акти вторин. права не повинні суперечити актам первин, права. Масив актів вторин. права значно більший за масив первин, права. До актів вторин. права, зокрема, належать регламенти, директиви, рішення, рекомендації, висновки тощо. Вони є складовою частиною заг. ієрархічної системи Є. п., що перебуває на стадії галузевого формування. Є. п. є не тільки галуззю права, а й наук, та навч. дисципліною. Наука Є. п. вивчає історію розвитку цього права, його структуру і внутр. закономірності функціонування, шляхи підвищення ефективності, перспективи розвитку тощо. В Україні відповідні дослідження стосуються гол. чин. питань трансформації та імплементації норм Є. п. у нац. зак-во. Як навч. дисципліна Є. п. вивчається у багатьох унтах Європи. | |
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ - (European Coal and Steel Community), ЄОВС (ECSC) — регіональна екон. організація, що об'єднала металургійну, залізорудну та кам'яновугільну промисловість ряду західноєвроп. країн. Створено за ініціативою міністра закорд. справ Франції Р. Шумана відповідно до договору, укладеного в Парижі 18.IV 1951 між Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією, ФРН на 50 років (набув чинності 25.VII 1952). З 1973 до нього приєдналися Великобританія, Данія та Ірландія, аз 1981 — Греція. Спочатку ЄОВС мало окрему викон. комісію — Вищий керівний орган, а 1967 здійснення функцій вищих органів цього об'єднання, як і ін. Європейських співтовариств, було передано кер. органам Європ. екон. співтовариства (ЄЕС): Європейському парламенту, Європейській Раді, Європейській комісії та Європейському суду. Тепер кер. функції здійснюються органами, створеними згідно з Договором про Європейг ський Союз (Маастрихтський договір 1992). У 1994 між Урядом України і Європейською комісією укладено угоду про створення контактної групи по вугіллю і сталі. У 2002 закінчується строк дії Паризького договору про ЄОВС. | |
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА - (European Council), ЄР (EC) — гол. політ, орган Європейського співтовариства (ЄС). Членами ЄР є глави держав і урядів країн ЄС, а також голова Європейської комісії; іх заступниками — відповідно міністри закорд. справ і один з членів Комісії. За Маастрихтським договором 1992 ЄР надає ЄС необхідні імпульси для його розвитку і визначає заг. політ, орієнтири Співтовариства. Вона, зокрема, виробляє спільну зовн. політику ЄС, заг. заходи співробітництва держав-членів у галузях економіки, безпеки, внутр. справ, юстиції тощо. ЄР збирається на свої засідання не менше двох разів на рік. Головує на засіданні представник держави — члена ЄС, який на даний час є головою Ради ЄС. Рішення, як правило, приймаються консенсусом. Штаб-квартира — у м. Страсбурзі (Франція). | |
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ - European Commission of Human Rights) — орган Ради Європи (РЄ), утв. для забезпечення виконання Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950. Перебувала в м. Страсбурзі (Франція). Комісія діяла до 1.ХІ 1999, після чого відповідно до Протоколу № 11 РЄ, підписаного 1994, припинила свою діяльність. Структура і повноваження Є. к. з п. л. регулювалися Європ. конвенцією про захист прав і осн. свобод людини. До Комісії входили представники (по одному) від кожної д-ви — учасниці Конвенції. Членів Комісії обирав на 6 років Комітет міністрів РЄ з числа кандидатур, запропонованих Парламентською асамблеєю Ради Європи. Комісія мала право приймати до розгляду заяви, адресовані Ген. секретареві РЄ будь-якою особою, неурядовою організацією або групою осіб, про порушення державою-учасницею прав людини. При цьому розглядалися лише ті питання, для вирішення яких було вичерпано всі нац. засоби розв'язання спору; справа мала бути розглянута впродовж 6 місяців від дати прийняття остаточного рішення. За прийнятими заявами Комісія провадила необхідне розслідування та ухвалювала рішення про наявність чи відсутність у конкр. випадку порушень прав людини і про вжиті щодо цього заходи. За наявності таких порушень Є. к. з п. л. пропонувала відповідній д-ві усунути їх. Якщо цього не робилося, Комісія мала право подати спец, доповідь Комітетові міністрів РЄ або передати справу на розгляд Європейського суду з прав людини. З ліквідацією Є. к. з п. л. її функції перейшли до Європ. суду з прав людини. Процедура розгляду скарг про порушення прав людини стала менш складною. | |
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ «ДЕМОКРАТІЯ ЧЕРЕЗ ПРАВО» | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ «ДЕМОКРАТІЯ ЧЕРЕЗ ПРАВО» - (Венеціанська комісія) -консультат. орган Ради Європи (РЄ), утв. на підставі відповідної резолюції 86-ї сесії Комітету міністрів РЄ від 10.V 1996. Має на меті співробітництво з країнами Центр, та Сх. Європи — не членами РЄ. Відповідно завданнями Комісії є: вивчення систем права держав зазначеного регіону з метою майбутнього їх зближення; аналіз конст., законод. та адм. принципів і процедур, що забезпечують ефективну діяльність дем. установ, утвердження принципу верховенства права; розробка питань, пов'язаних із забезпеченням прав і свобод, діяльністю органів місц. та регіон, самоврядування; підготовка пропозицій щодо впровадження правових гарантій розвитку демократії у країнах регіону. Результати досліджень і свої 129 висновки, рекомендації та пропозиції Комісія подає на розгляд Ради Європи. Є. к. «Д. ч. п.» співпрацює з Міжнародним ін-том з питань демократії, створеним під егідою Страсбурзької конференції з парлам. демократії, та з ін. н.-д. установами і центрами. Комісія складається з незалежних експертів, що мають високий фаховий авторитет і досвід — по одному від кожної країни — члена РЄ. Строк перебування експертів у складі Є. к. «Д. ч. п.» — 4 роки; можливе повторне призначення. Комітет міністрів РЄ може дозволити будьякій країні Європи, що не є членом РЄ, брати участь у роботі Комісії на правах асоційованого члена або спостерігача. Роб. органом комісії є бюро (голова, 3 заступники та 4 члени), що обирається строком на 2 роки. Голова Комісії керує її роботою (скликає пленарні засідання, визначає місце їх проведення тощо). Роб. мови — англ. та французька. Україна приєдналася до резолюції про утворення Є. к. «Д. ч. п.» 22.XI 1996 після вступу до РЄ. Штабквартира — у м. Венеції (Італія). | |
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ | |
---|---|
ЄВРОПЕЙЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ - (European Commission), ЄК (EC) — осн. орган Європейського Союзу (ЄС), утв. за Маастрихтським договором 1992. До її повноважень належать: підготовка пропозицій для Європейської Ради з відповідних питань; посередництво між Європ. Радою і державами — членами ЄС при розгляді цих питань; координація політики держав-членів; контроль за виконанням договорів, укладених з участю ЄС. ЄК складається з 20 членів і голови, які призначаються урядами відповідних держав за заг. згодою і схваленням Європейського парламенту. За кожним членом Комісії закріплено певну сферу діяльності; він має невелику групу політ, радників і консультантів. Рішення ЄК приймаються більшістю голосів. Члени Комісії незалежні від урядів відповідних держав-учасниць, їх діяльність контролюється Європ. парламентом. Місцеперебування ЄК — м. Брюссель (Бельгія).СЬКА КОМІСІЯ | |
ЄВРОПА | |
---|---|
ЄВРОПА - (грец.) — частина світу, зх. частина материка Євразія. Простягається від Атлантичного ок. до Уральських гір. Пл. — 10 379,7 тис. км2. Нас. — понад 728 млн. чол. (1994). У Є. — 42 д-ви. Кількість держав у Є. помітно зросла у 90-х pp. за рахунок республік кол. СРСР. Суверенною європ. д-вою є нині і Україна. У д-вах Є. немає єдиної правової системи. Тут діють континентальна (романо-германська) і англо-саксонська (прецедентна) системи права, правова система постсоціаліс-тичних країн та система європ. права. Конт. система права охоплює країни, де право історично формувалося під впливом та на основі римського права. Істотний поштовх до її розвитку зробила Франція зі своїм Кодексом Наполеона 1804. Зараз ця система є панівною у більшості розвинених країн Є.: Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині та ін. Англо-саксон. система права зародилася в Англії у 13 ст. На відміну від континентальної, яка грунтується на кодексах і законах, англосакс, система права ставить суд. прецедент на один щабель із законом, надаючи при розгляді деліктів важливого значення суд. практиці. Завдяки своїй прагматичності ця система вийшла за межі Англії та Ірландії: її сприйняли США, Канада, Індія та деякі ін. країни. Варто зазначити, що конт. і англ.-саксон. системи права нині не функціонують у чистому вигляді. Певні 128 елементи цих двох систем переплітаються. Крім того, зак-во практично всіх країн Є. має свої нац. особливості. Правова система постсоц. країн склалася в європ. д-вах, які після розпаду СРСР і Вар-шав. договору стали на шлях побудови громадян, сусп-ва і ринкової економіки. Це, зокрема, стосується України. Історично право названої групи країн належало до конт. системи права, але за роки соц. будівництва набуло певних спільних ознак, зумовлених загальною для цих держав політ, доктриною і домінуванням публічного права в усіх сферах сусп. життя. Сьогодні їхні правові системи трансформуються. Розширюється масив нового зак-ва при одночасній дії старого. На цій основі формується досить своєрідна модель системи права, у деяких елементах наближена до конт. системи. Триває формування і системи європ. права. Це право країн — членів Європейського Союзу, Ради Європи та деяких ін. міждерж. об'єднань. Дана система має наднац. характер. Це зумовлює необхідність імплементації норм європ. права у нац. зак-во, що є результатом екон. і політ, інтеграції країн Є. | |
ЄВРО | |
---|---|
ЄВРО – ( euro) — єдина європ. валюта країн — членів Європейської валютної системи (ЄВС). Раніше вживався термін ЕКЮ, але оскільки таку назву мала франц. золота монета 13 ст., 1995 його замінено на «євро». Має валютний курс, який визначається на основі «валютного кошика», в якому найб. питома вага належить нім. марці. Маастрихтський договір 1992 передбачив поетапне введення Є. з метою заміни нац. грош. одиниць країн — членів ЄВС. У грудні 1995 в Мадриді на зустрічі країн — членів Європейського Союзу (ЄС) були визначені строки запровадження єдиної валюти, введення її до системи розрахунків. 1998 почався підготовчий етап (кваліфікація країн, заснування Європейського центр, банку). З 1.1 1999 встановлено обмінний курс нац. валют щодо Є., почалося її використання у міжбанк. розрахунках та бірж, угодах. Здійснюється конвертація у Є. залишків нац. валют на банк, рахунках. З 1.1 2002 почнеться випуск в обіг євробанкнот і монет, використання Є. у роздріб, торгівлі, а з 1 .VII 2002 буде скасовано валюти країн — членів ЄВС, і Є. стане єдиним законним платіж, засобом. У зв'язку з поетап. переходом до єдиної європ. валюти до країн — членів ЄВС висунуто наст, вимоги: 1) рівень інфляції у країні не повинен перевищувати 1,5 %, а відсоткові ставки — 2 % середньоарифметичного цих показників у країнах з найменшою в ЄС інфляцією; 2) курс нац. валюти протягом двох років має залишатися у визначених рамках; 3) бюдж. дефіцит не повинен перевищувати 3 % валового внутрішнього продукту, а держ. борг — 60 %. | |
ЕТНОЦИД | |
---|---|
ЕТНОЦИД - насильн. спосіб здійснення нац. політики шляхом знищення окр. народів, їх частини або їх окр. представників. Злочини Е. кваліфікуються не за кількісними характеристиками і не зводяться лише до вбивств. Е. вважається будь-яка акція, спрямована на ліквідацію етносу, його осн. ознак (етн. територія, мова, культура, самосвідомість). Політика Е. суперечить нормам і принципам міжнар. права. Права народів, націй, нац. меншин, як і права та свободи особи, підпадають під регулюючу дію міжнар. та нац. 126 права, насамперед їх осн. принципів. Усі осн. принципи міжнар. права взаємопов'язані та рівноцінні: керуючись одним із них, не можна порушувати інші. Зокрема, без дотримання права на самовизначення народів неможливе дотримання прав окр. особи, а при забезпеченні права народу на самовизначення не можна порушувати права та свободи окр. людини. | |
ЕТИКЕТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ | |
---|---|
ЕТИКЕТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - [франц. etiquette, первісно — штифтик для прикріплення папірця, папірець з написом, від старо-франц. estiquer — прикріплювати; церемоніал (згідно з картками, розташованими у порядку придворних рангів)] — сукупність правил поведінки у відносинах між офіц. особами у сфері дип. та міжнар. спілкування. Складовими Е. д. є відповідні манери, форми привітань і звернень тощо. Додержання Е. д. є вимогою міжнар. звичаю. Регламентується Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961. | |
ЕСТОПЕЛЬ | |
---|---|
ЕСТОПЕЛЬ - (англ. estoppel — відхилення, від estop — позбавляти права заперечення) — у міжнародному праві втрата права посилатися на підстави для визнання договору недійсним, або припинення договору, виходу з нього, або призупинення його дії. Термін запозичений з англ. права, де він означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 (ст. 45) ввела в сучасне право міжнар. договорів норму про те, що д-ва не може посилатися на зазначені вище підстави, коли вона, дізнавшись про відповідні факти: а) явно погодилася або б) в силу своєї поведінки мусить вважатися такою, яка мовчазно погодилася з тим, що договір зберігає свою чинність. Стосовно міждерж. міжнар. організації, то вона не може посилатися на підстави недійсності її міжнар. договорів, якщо, дізнавшись про відповідні факти, вона явно погодилася з тим, що договір зберігає чинність, або в силу поведінки її компет. органу вважається такою, яка відмовилася від права посилатися на цю підставу (п. 2 ст. 45 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986). | |
ЕРГА ОМНЕС | |
---|---|
ЕРГА ОМНЕС - (лат. — такий, що розповсюджується на всіх) — у сучас. міжнародному праві кваліфікація загальних, таких, які поширюються на всі д-ви, обов'язків. Між власне д-вою і міжнар. співтовариством як сукупністю держав складаються відносини, які грунтуються на нормах заг. права і на необхідності захисту фундам. інтересів цього співтовариства. Наявність заг. обов'язків держав у зв'язку із спільними інтересами співтовариства не раз констатував Міжнародний суд ООН, який кваліфікував їх як обов'язки (навіть позадоговірні) перед співтовариством у цілому. Порушення обов'язків 125 Е. о. розглядається співтовариством як міжнар. злочин. Ідеться про обов'язки, які виникають внаслідок заборони агресії, геноциду, захисту фундам. прав людини тощо. У своїй сучас. практиці Міжнар. суд ООН знову підтвердив чинність норм Е. о. та необхідність їхнього дотримання («Справа Східного Тімору», 1995). | |
ЕМІГРАЦІЯ | |
---|---|
ЕМІГРАЦІЯ - (лат. emigratio - виселення) -1) Вимушене або добровільне переміщення людей з країни пост, проживання в ін. країни. Зумовлене причинами політ., екон., військ., етн., культур, і реліг. характеру. 2) Сукупність осіб, що переселилися з однієї країни до іншої. Е. може мати значний вплив на чисельність і структуру нас. відповідних країн. Масова Е. з України розпочалася у кін. 19 ст. і відбувалася у три етапи. На 1-му етапі (до поч. Першої світової війни) переважала т. з. трудова Е., насамперед з Буковини, Галичини та Закарпаття. її гол. потоки були спрямовані до Аргентини, Бразилії, Канади, США та ін. країн Зх. півкулі. Основу цієї Е. становили гр-ни, що намагалися поліпшити своє матеріальне становище. 2-й етап охопив період між світ, війнами і характеризується, з одного боку, зменшенням заг. кількості емігрантів (від 500 тис. перед Першою світ, війною до 200 тис. у міжвоєн. період), а з іншого — появою нового типу укр. переселенця — політ, емігранта. Пік політ. Е. припадає на кін. 1920 (після встановлення в Україні рад. влади та примус, приєднання частини укр. земель до Польщі, Чехословаччини, Румунії та Угорщини). 1923, після певної стабілізації ситуації у Галичині, більшість західноукр. емігрантів повернулася додому. На той час укр. політ. Е. складалася переважно з вихідців зі Сх. України; її чисельність становила 40—50 тис. чол. Чимало етн. українців емігрувало до Канади, Чехословаччини, Німеччини, Франції тощо. 3-й етап укр. Е. розпочався у ході Другої світ, війни і продовжився після її закінчення. Найчисельнішою групою серед емігрантів були переміщені особи. У 60—70-і рр. мав місце виїзд з України за кордон дисидентів. Внаслідок Е. у США й Канаді утворилися чисельні й високоорганізовані спільноти українців та осіб укр. походження (відповідно 2230 тис. і 1071 тис. чол.). Помітні своєю діяльністю укр. діаспори в Бразилії та Аргентині, де проживають відповідно 400 тис. і 250 тис. українців та їх нащадків. Певну активність виявляють нечисельні, але згуртовані укр. спільноти Австралії, Великобританії, Німеччини, Франції, а також Австрії, Бельгії. Регулювання міграц. процесів у сучас. Україні здійснюється на основі Конституції України, Законів «Про громадянство України» (1991), «Про біженців» (1993), «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (1994), «Про правовий статус іноземців» (1994) та ін. актів зак-ва України, а також відповідних міжнар.-правових док-тів. | |
ЕМБАРГО | |
---|---|
ЕМБАРГО - (ісп. embargo — заборона, накладення арешту) — 1) У міжнародному праві встановлена держ. органами заборона на вихід із портів чи тер. вод своєї країни власних чи іноз. суден; затримання товарів, вантажів та ін. цінностей. В умовах війни Е. може застосовуватися не лише до суден та ін. власності ворожої д-ви, а й до суден нейтральних країн у порядку іммобілізації (з метою нерозголошення військової таємниці) або реквізиції. 2) Заборона на ввезення чи вивезення з країни товарів чи валюти з метою: здійснення екон. тиску на країну-імпортера чи країну -експортера; сприяння розвиткові тієї чи ін. галузі вітчизн. в-ва; захисту певних монопольних інтересів; усунення військ., екол. та ін. загрози; введення міжнародноправових санкцій. Статут ООН розглядає Е. як колективну репрес. дію, санкцію щодо д-ви, чиї дії або наміри можуть тлумачитися як такі, що загрожують міжнар. безпеці. | |
ЕКСТЕМІЗМ | |
---|---|
ЕКСТЕМІЗМ - (франц. — політика крайніх заходів, від лат. — крайній, зовнішній) — схильність до крайніх заходів у політ, діяльності та ідеології. Як правило, виникає в часи екон. і соціальних криз, в умовах розвитку конфлікт, ситуацій. Сприятливим підґрунтям для Е. є порушення дем. прав і свобод, руйнування усталених моральних цінностей, панування антидем. політичних систем (тоталітаризм, фашизм) тощо. Характерними виявами Е. є тероризм, гострі конфлікти на реліг. і нац. грунті, фаш. і расист, погроми тощо. Шанхайська конвенція про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом 2001 визначає Е. як «певне діяння, спрямоване на насильницьке захоплення влади чи насильницьке утримання влади, а також на насильницьку зміну конституційного ладу держави, або насильницьке посягання на суспільну безпеку, в тому числі організацію з вищевказаною метою незаконних збройних формувань чи участь у них». Згідно з Конвенцією винні в зазнач, діяннях підлягають крим. відповідальності за нац. зак-вом держав. Для запобігання поширенню Е. в деяких країнах приймаються спеціальні закони. Так, у РФ 25.VІІ 2002 набув чинності федер. закон «Про протидію екстремістській діяльності». В укр. законодавстві Е. досі не отримав належної прав, оцінки. | |
ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ - (франц., від лат. ех — з, поза і — той, що стосується території) — повна виключеність з-під юрисдикції д-ви особи або організації, яка вважається такою, що не покинула тер. власної д-ви, національність якої має. Теорію Е. тривалий час використовували для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Водночас її критикували як таку, що призводить до необмеженого і невиправданого розширення привілеїв та імунітетів. Міжнар. співтовариство врахувало цю обставину: Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 базується на 123 функціональному, а не екстериторіальному підході до дип. привілеїв та імунітетів. Вона проголошує, що останні «надаються не заради користі окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення функцій дипломатичних представництв як органів, що представляють держави». Теорія Е. зберігає певне значення для обгрунтування особливого статусу військових мор. кораблів або військових повітр. суден на іноз. території. | |
ЕКСПАТРІАЦІЯ | |
---|---|
ЕКСПАТРІАЦІЯ - (франц. expatriation, від лат. ех — з, поза і patria — вітчизна, батьківщина) — втрата громадянства внаслідок добровільного або примус, виселення гр-нина за межі країни. Звичайно пов'язується з натуралізацією в ін. д-ві. Е. може бути індивідуальною або масовою, добровільною (напр., якщо можливий вибір громадянства) або примусовою. Е. відбувається всупереч волевиявленню особи: при обміні частини населення на підставі міжнар. договору, який передбачає перехід певної території від однієї д-ви до іншої; за постановою суду або уряду тощо. До 20 ст. Е. з усіма її правовими умовами і наслідками належала до сфери і компетенції внутрідерж. зак-ва. У деяких країнах (напр., у СІІІА) зак-во про громадянство у тій його частині, яка стосується втрати громадянства, засновано на т. з. доктрині свободи Е. Суть її полягає у тому, що натуралізація гр-нина конкр. д-ви тягне за собою автоматичну втрату первісного громадянства. У 20 ст., особливо після Першої світ, війни, посилилися тенденції до міжнар. регулювання еміграції населення взагалі та Е. зокрема. Так, примусову Е. передбачала Лозаннська конвенція 1923, підписана Туреччиною та Грецією, — складова частина Лозаннського мирного договору 1923. На основі цієї конвенції відбувався примус, обмін тур. гр-н правосл. віросповідання і грец. гр-н — мусульманського. При цьому виняток становили грец. жителі Константинополя (Стамбула) і мусульмани Зх. Фракії: на них дія конвенції не поширювалася. У рішеннях Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 передбачалося переселення до Німеччини осіб нім. національності, які проживали в Польщі, Че-хословаччині та Угорщині. | |
ЕКС ЕКВО ЕТ БОНО | |
---|---|
ЕКС ЕКВО ЕТ БОНО - (лат. ex aequo et bono -по справедливості і доброті) — вислів, уживаний як принцип у міжнар.-правовій практиці. Був спочатку введений до ст. 38 статуту Постійної палати міжнародного правосуддя, а згодом і до ст. 38 статуту її наступника — Міжнародного суду ООН з метою надати міжнар. судді можливість вирішувати спори, спираючись не лише на позитивне право, а й на принцип справедливості. В своїй практиці Міжнар. суд ООН не раз застосовував цей принцип. У справі «Про континентальний шельф Північного моря» Суд зауважив: «Якою б не була юридична аргументація судді, його рішення в принципі мають бути правильними, тобто справедливими». Посилання на справедливість як основу для вирішення спорів міститься у положеннях міжнар. договорів. Напр., у ст. XII Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами 1971, передбачається, що сума відшкодувань «визначатиметься згідно з 122 міжнародним правом і принципом справедливості». У компромісах (спеціальних міжнар. угодах про застосування арбітраж, способу вирішення спору) сторони часто домовляються, що їх спір можна вирішувати на основі права з урахуванням вимог справедливості. Принцип справедливості в міжнар. праві застосовується, якщо є прогалина в праві або норма права не зовсім чітка. При цьому справедливість не є джерелом права і не замінює його. | |
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА ООН | |
---|---|
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА ООН - (Economic and Social Council), ЕКОСОР (ECOSOC) — один з гол. органів Організації Об'єднаних Націй, який координує екон. і соціальну діяльність її спеціаліз. установ та інститутів. Згідно із Статутом ООН (ст. 61—72) ЕКОСОР уповноважена: виступати центр, органом для обговорення міжнар. екон. і соціальних проблем глобального та міжга-луз. характеру і вироблення рекомендацій стосовно політики з цих проблем для дер-жав-членів; здійснювати дослідження, складати доповіді й давати рекомендації з міжнар. питань в екон. і соціальній сфері, у сфері культури, освіти, охорони здоров'я; заохочувати поважання і дотримання прав людини та осн. свобод для всіх; скликати міжнар. конференції і складати для подання Генеральній Асамблеї ООН проекти конвенцій з питань, які входять до її компетенції; вести переговори із спеціаліз. установами стосовно угод, які визначають їх взаємовідносини з ООН; надавати послуги, схвалені Ген. Асамблеєю, членам ООН, а також спеціаліз. установам ООН; консультуватися з відповідними неуряд. організаціями з питань, які входять до компетенції Ради. До складу ЕКОСОР входять 54 держави — члени ООН: 14 — від Африки, 11 — Азії та Океанії, 10 — Лат. Америки, 13 — Зх. Європи і 6 — Сх. Європи. Вони 121 обираються ГА ООН на 3 роки із щоріч. переобранням третини членів Ради, 3-річний строк яких закінчився. Рішення в ЕКОСОР ухвалюються простою більшістю голосів; кожен член Ради має один голос. ЕКОСОР на поч. першого засідання першої сесії обирає (з-поміж представників державчленів) строком на один рік голову Ради і 4 заступників голови. Вони становлять президію ЕКОСОР. Щорічно ЕКОСОР проводить, як правило, одну організаційну і дві регулярні сесії. Починаючи з 1992, Рада скликається на одну 4- або 5;тижневу регулярну сесію почергово в Нью-Йорку і Женеві. У структурі ЕКОСОР діють функціональні і регіональні комісії та спеціальні комітети, зокрема: 6 функц. комісій — Статистична комісія, Комісія з народонаселення, Комісія соціального розвитку, Комісія з прав людини, Комісія про становище жінок, Комісія з наркотичних засобів; 5 регіональних комісій — Економічна комісія для Африки, Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану, Європейська економічна комісія, Економічна і соціальна комісія для Лат. Америки і Карибського басейну, Економічна комісія для Зх. Азії; 4 пост, комітети і 2 комісії на правах комітетів — Комітет по програмі і координації, Комітет по природних ресурсах, Комітет по неурядових організаціях, Комітет по переговорах з міжурядовими установами, Комісія по транснаціональних корпораціях, Комісія по населених пунктах. Функціонує також ряд експертних органів з таких питань, як запобігання злочинності та боротьба з нею, планування розвитку, міжнар. співробітництво з питань податків і перевезення небезпечних вантажів. Згідно зі Статутом ЕКОСОР може робити запит стосовно думки неуряд. організацій, які займаються питаннями, що входять до компетенції Ради. Консультат. статус при Раді мають понад 600 неуряд. організацій. Неурядові організації, яким надано консультат. статус, можуть направляти спостерігачів на відкриті засідання Ради та її комітетів і комісій, а також подавати письм. заяви, які стосуються діяльності Ради. Україна обиралася членом ЕКОСОР 1946 та 1977-79. | |
ЕКЗЕКВАТУРА | |
---|---|
ЕКЗЕКВАТУРА - (від лат. — з'ясовувати, встановлювати, виконувати) — 1) Офіц. док-т, який надається іноз. консулові д-вою перебування (як правило, її МЗС) після вручення йому консульського патенту, якщо немає заперечень щодо виконання консулом його функцій у відповідному коне, окрузі. Отже, Е. офіційно підтверджує визнання консула у цій ролі урядом д-ви перебування. Е. не потрібна завідувачам коне, відділів дипломатичних представництв, ін. співробітникам ген. консульств, консульств, віцеконсульств і коне, агентств, які вільно призначаються їхньою д-вою. За формою Е. може бути не тільки окр. док-том, а й у вигляді дозвільного напису на коне, патенті. Ще до вручення офіц. Е. д-ва перебування може, коли це необхідно, надати консулові тимчас. дозвіл на виконання його функцій. За нормами міжнар. права у наданні Е. може бути відмовлено або її може бути скасовано, якщо консула оголошено персоною нон грата; в обох випадках д-ва перебування не зобов'язана повідомляти про мотиви свого рішення. 2) Виконання у країні суд. рішення, прийнятого в ін. д-ві. | |
ЕГІДА | |
---|---|
ЕГІДА - (грец. — охорона, захист, первісно — щит з козячої шкіри, від — коза) — у давньогрецькій міфології назва щита Зевса (іноді Афіни чи Аполлона), символ влади, покровительства та гніву богів. У перенос, значенні: «під егідою» — під захистом, охороною, заступництвом. | |
ДУМБАРТОН-ОКСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1944 | |
---|---|
ДУМБАРТОН-ОКСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1944 - міжнар. конференція, яка відбулася у Вашингтоні (садиба Думбартон-Окс — «Думбартонські дуби») з 21.VIII по 7.Х 1944. Була скликана на виконання домовленостей, досягнутих на Моск. конференції міністрів закорд, справ СРСР, США і Великобританії (1943), про доцільність утворення у найкоротший строк всесв. міжнар. організації для підтримання миру та безпеки між народами. У роботі Д.-О. к. 1944 взяли участь делегації СРСР, США, Великобританії і Китаю. Конференція пройшла у два етапи: перший — з 21.VIII по 28.IX (за участю представників СРСР, США і Великобританії); другий — з 29.IX по 7.Х (за участю представників США, Великобританії і Китаю). Було не тільки підтверджено наміри держав-учасниць утворити відповідну організацію, а й вироблено пропозиції до проекту її статуту, оприлюднені 9.Х 1944. Учасники не досягли домовленостей лише з деяких питань, зокрема про порядок голосування у Раді Безпеки майбутньої міжнар. організації, про склад країн — засновниць цієї міжнар. організації, що мали підписати її статут. Ці питання вирішила Кримська (Ялтинська) конференція 1945. В цілому ж рекомендації конференції було покладено в основу Статуту ООН, прийнятого на Сан-Франциській конференції 1945. | |
ДУАЄН ДИПЛОМАТИЧНОГО КОРПУСУ | |
---|---|
ДУАЄН ДИПЛОМАТИЧНОГО КОРПУСУ - (франц. doyen, букв. — старшина, старійшина) — особа, яка очолює дипломатичний корпус у країні перебування. В англомов. країнах його часто іменують деканом. Дуаєном автоматично стає глава дипломатичного представництва, який має найвищий дип. клас серед глав дип. представництв, акредитованих у даній д-ві, або глава дип. представництва, який перебуває на даній посаді у цій д-ві найб. строк порівняно із своїми колегами. У деяких катол. країнах за традицією Д. д. к. є папський нунцій. Дуаєн очолює дип. корпус на різних церемоніях, підтримує пост, контакт з відомством закорд. справ країни перебування, консультує колег з питань місц. протоколу та етикету тощо. | |
ДРАГО ДОКТРИНА | |
---|---|
ДРАГО ДОКТРИНА - (Doctrina de Drago; Drago Doctrine) — доктрина незастосування д-вами сили для одержання боргів, які завинили їм ін. країни. Сформульована міністром закорд. справ Аргентини Л. М. Драго у ноті, адресованій урядові США 29.XII 1902. Доктрина дістала розвиток і була закріплена в Драго — Портера конвенції, прийнятій 18.Х 1907 2-ю Гаазькою конференцією миру за пропозицією Л. М. Драго і представника США X. Портера. У конвенції передбачалася відмова її учасників від застосування збройної сили для одержання договірних боргів, крім випадків, коли в спірних ситуаціях держава-боржник не бажає вдатися до міжнар. арбітражу (третейського розгляду). Після прийняття Статуту ООН у 1945 всі д-ви «утримуються в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, не сумісним з цілями Об'єднаних Націй» (п. 4 ст. 2 Статуту). | |
ДОМІНІУМ | |
---|---|
ДОМІНІУМ - (лат. dominium — володіння, влада, володарювання) — 1) У римському праві — власність, панування, контроль. Термін виник наприкінці респ. періоду Давнього Риму. Вказує на повну юрид. владу над фіз. річчю (plena potestas in re), право власника використовувати, одержувати від неї прибуток та вільно розпоряджатися ним. Повна влада власника над річчю виявляється у його спроможності робити з нею все, що завгодно, та виключати будь-кого від користування річчю доти, доки той не набував особливого права на неї (сервітуту, узуфрукту), яке він міг одержати тільки за згодою власника. Межі для приватної власності могли встановлюватися тільки з причин публіч. порядку або в інтересах сусп-ва (util-itas publica) і за певних обставин вели до експропріації: позбавлення власності через примус, купівлю (emptio ab invito), згідно з якою власник отримував компенсацію за втрату своєї власності. За часів імперії експропріація практикувалася у різних випадках. Обмеження необмеженого користування нерухомою власністю визнавалися, коли предмет, що знаходився поряд (сусідній), заважав вільному використанню даної власності. Спеціальні обмеження права власника передавати свою власність шляхом продажу або іншим способом могли накладатися на нього договором або заповідальним розпорядженням. У виняткових ситуаціях обмеження встановлювалися законом (напр., законом Юлія де Фундо До-талі, який заборонив чоловіку продавати землю своєї дружини, що була її посагом). Заборонялося відчуження речі, яка була об'єктом позову. І, нарешті, права власника обмежувалися, якщо він мав річ у спільній власності (communio) з ін. власником. Осн. особливістю рим. доктрини власності є відмінність між юрид. владою над річчю та факт, володінням нею (possesio), що не завжди поєднуються в одній особі. Звідси конфліктні ситуації можуть виникати між власником (dominus, proprietarius) та володільцем. 2) У міжнародному праві Д. пов'язується з визначенням того, чи збігаються суверенітет і власність, тобто чи набуває суверен право власності автоматично стосовно території, на якій він здійснює свій імперіум. З цього питання існує фундам. розбіжність між системами заг. права та системами цив. права, яка за певних обставин може впливати на відповідні сфери юрисдикції д-ви щодо її власницьких прав. Теорія заг. права у питанні права власності все ще живиться коріннями, які мають своє походження з феод, права. Тільки англ. короні належить остаточне право на майно, а власність підданого визначається у поняттях васальної залежності. Відповідно для англо-амер. доктрини суверенітет і власність — поняття неподільні, що має великий вплив на розуміння власницьких прав д-ви, 118 насамперед у сфері експлуатації мор. дна. В результаті, якщо певний район стає об'єктом претензії на суверенітет, то право власності може випливати лише з корони або д-ви. Рим. право, однак, будувалося на відмінності між суверенітетом і власністю і, отже, кожна із цих категорій могла існувати одна без іншої. Г. Гроцій також визнавав можливим набуття суверенітету над річчю, якою, зважаючи на її природу, не можна володіти як власністю, і чітко відрізняв імперіум від Д. Значення цієї відмінності полягає у можливості здійснення суверенітету над відкритим морем, зокрема, без права виключної експлуатації його ресурсів. Основоположна розбіжність між заг. правом та цив. правом з цього питання ускладнює вироблення спільного для англоамериканської і конт. доктрин права підходу до делімітації (розмежування) мор. просторів. Вона породжує також спори навколо суверенітету над повітр. простором та в косм. просторі. Конвенція ООН по морському праву 1982 встановлює суверенні права та обов'язки як прибереж, держав, так і ін. держав у відповідних мор. просторах і районі мор. дна, не оперуючи поняттям «домініум». Відповідно до цієї Конвенції Закон «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995) встановлює суверенні права щодо: живих і неживих природ, ресурсів і таких видів діяльності, як екон. розвідка і розробка екон. зони, в т. ч. в-во енергії шляхом використання води, течії та вітру; створення і використання штучних островів, установок та споруд; здійснення мор. наук, досліджень; захисту і збереження мор. середовища. Суверенні права і юрисдикція стосовно мор. дна виключної (морської) економічної зони та її надр реалізуються відповідно до зак-ва України про конт. шельф та Кодексу України про надра (ст. 5). Одночасно вказаний закон відповідно до вимог міжнар. права враховує права та обов'язки ін. держав у виключній екон. зоні України (ст. 6). | |
ДОМІНІОН | |
---|---|
ДОМІНІОН - (англ. dominion, від лат. dominium — володіння, влада) — держава в складі Брит, імперії, що визнавала главою англ. короля. Перші Д. — Канада (з 1867), Австралійський Союз (з 1901), Нова Зеландія (з 1907). Спочатку Д. отримали право обмеженого, а потім повного самоврядування. Значної самостійності Д. набули під час Першої світ, війни, коли в Статуті Ліги Націй їх було визнано членами цієї організації. На конференції Брит. Співдружності Націй 1926 було дано таке визначення статусу Д.: «Вони (домініони) є автономними утвореннями всередині Британської імперії, рівними за своїм становищем, жодним чином не підкореними один одному у своїх внутрішніх або зовнішніх справах, але об'єднаними своєю відданістю короні і вільно асоційованими як члени Британської Співдружності Націй». Отже, Д., залишаючись членами Співдружності, стосовно третіх держав виступали як суб'єкти міжнар. права. За Вестмінстерським статутом, ухваленим брит, парламентом 1931, було визнано рівноправність 6 самовряд. Д.: Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканського Союзу, Канади, Ньюфаундленду та Ейре (Ірландії). Ці країни визнавали англ. короля главою Брит. Співдружності Націй і главою кожної з них. Після Другої світ, війни у зв'язку з розпадом Брит, імперії і перетворенням її 1947 на Співдружність, очолювану Великобританією, що є міждерж. союзом без власної міжнар. правосуб'єктності, Д. стали д-вами без жодних обмежень у суверен, правах. Повне самоврядування дістали також Індія, Пакистан, Цейлон та ін. країни, які, залишаючись у складі Співдружності, прийняли респ. форму правління. 1949 зі Співдружності вийшла Ірландія, а 1961 — Південно-Африкан-ський Союз, які стали республіками. Повна самостійність Д. знайшла відображення 117 також у Статуті ООН, який не містить посилання на них як придаток Брит, імперії (порівняно зі Статутом Ліги Націй); у списку держав — членів ООН Д. стоять в алф. порядку як звичайні д-ви. Тому саме поняття Д. у міжнар. праві втратило своє юрид. значення. Однак де-факто в окр. країнах — членах Співдружності (Австралія, Канада, Нова Зеландія) главою д-ви і далі залишається брит, монарх, який за пропозицією даної д-ви призначає її найвищу посад, особу — генерал-губернатора. | |
ДОЛАР | |
---|---|
ДОЛАР - [англ. dollar, від нім. Taler — талер, скорочення від Joachimstaler — йоахімсталь-ська (монета)] — грош. одиниця США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Сінгапуру та деяких ін. країн. Поділяється на 100 центів. У США Д. увів 1785 Конгрес країни (срібний Д.). Законом 1792 було запроваджено біметалізм з вільним карбуванням Д. із золота й срібла. З 1873 грош. одиницею став золотий Д. Офіційно золотий стандарт Д. США встановлено 1900 — вміст чистого золота в Д. становив 1,50463 г. Після Першої світ, війни амер. Д. почав відігравати провідну роль серед валют кап. країн. Світова екон. криза 1929—33 похитнула позиції Д., його золотий вміст 116 знизився до 0,888671 г чистого золота (або на 40,94 %). Після Другої світ, війни Д. США — осн. валюта доларової зони й гол. резервна валюта індустріально розвинених країн світу, тобто Д. США став поряд із золотом основою валютної системи капіталізму. При цьому центр, банки іноз. держав мали право вільно обмінювати Д. США на золото за твердою ціною (35 Д. за одну унцію золота). З 60-х pp. у зв'язку з посиленням інфляції, дефіцитом платіж, балансу і зменшенням золотого запасу США купівельна спроможність амер. Д. значно знизилася, його міжнар. позиції ослабли. Внаслідок загострення екон. та валют.-фін. становища в країні, пов'язаного, насамперед, з величезними воєн, витратами, США провели (1971, 1973) девальвацію Д., золотий вміст його знижено до 0,736662 г чистого золота. Від серпня 1971 припинено обмін Д. США на золото. Нині половина комерційних і бл. 80 % валютно-фін. операцій у світі здійснюється в амер. Д. У цій валюті тримають понад 57 % своїх резервів центральні банки країн світу, у т. ч. НБУ. Після запровадження (1999) 11 д-вами Європейського Союзу єдиної валюти (евро) спостерігається тенденція часткової заміни (конвертації) багатьма країнами світу своїх валютних резервів з Д. США на нову європ. валюту. | |
ДОКТРИНА ТОБАРА | |
---|---|
ДОКТРИНА ТОБАРА - (Doctrina de Tobar; Tobar Doctrine) — зобов'язання 5 держав Центр. Америки (Нікарагуа, Гондурасу, Гватемали, Коста-Рики і Сальвадору) не визнавати в цих країнах уряди, що прийшли до влади шляхом держ. перевороту або революції, доки там не буде відновлено конст. порядок на основі вільних виборів. Цей принцип був висунутий міністром закорд. справ Еквадору К. Р. Тобаром і закріплений 1907 у договорі згаданих країн, підтверджений у договорі 1923. Мета Д. Т. — протидія безперервним держ. переворотам, що тривалий час відбувалися у латиноамер. країнах, відмова у визнанні де-факто будь-якого уряду, котрий прийшов до влади зазначеним шляхом. В той же час у рамках Д. Т. д-ва повинна була відповідати за дії свого уряду де-факто перед будь-якою д-вою, що не визнала цей уряд. Доктрина і практика застосування Д. Т. фактично вийшли за межі країн Центр. Америки і поширилися на деякі ін. країни континенту. Для США, починаючи з 1913, вона стала кер. принципом щодо латиноамер. країн. З часом це викликало протидію держав регіону, зокрема Мексики. Коста-Рика і Сальвадор також заявили про відмову від Д. Т. США змушені були змінити свою позицію. 1931 вони повернулися до поперед, практики, сформульованої ще 1792 держ. секретарем Т. Джефферсоном, яка в основу акту визнання ставила не конст. законність нового уряду, а його спроможність де-факто виконувати свої зобов'язання як члена сім'ї націй. Протилежністю Д. Т. є доктрина Естради. | |
ДОКТРИНА СТІМСОНА | |
---|---|
ДОКТРИНА СТІМСОНА - (Stimson Doctrine) — невизнання дійсності договору, прийнятого під неправомірним примусом на порушення осн. прав, що належать д-ві (незалежність, самоуправління, тер. верховенство тощо), і всупереч поперед, договору. Сформульована у ноті держ. секретаря США Г. Л. Стімсона урядам Китаю та Японії (1932) у зв'язку із вторгненням останньої влітку 1931 в Маньчжурію. США заявили, що вони не мають наміру «визнавати жодних договорів або угод, які були б досягнуті засобами, що суперечать конвенції та зобов'язанням Паризького пакту». Наст, крок у цьому напрямі зроблено 1932 на скликаній Лігою Націй Загальній конференції із роззброєння, де було прийнято резолюцію про приєднання до заяви Г. Л. Стімсона і про зобов'язання членів Ліги Націй не визнавати будьякого договору, укладеного засобами, що суперечать Статуту Ліги Націй або Паризькому пакту. Ці положення було розвинуто у Південноамериканському договорі 1933 (договір Саавед-ри Ламаса), згідно з яким його учасники відмовилися від ведення «агресивної війни» (ст. 1) і заявили, що не 115 визнаватимуть будь-яких насильн. змін території (ст. 2). Як принцип міжнар. права Д. С. дістала підтвердження у вироку Нюрнб. трибуналу 1946, який кваліфікував примушення чес. президента Е. Гахи до укладення нім.-чес. угоди від 15.III 1939 як «злочин проти миру». Визнаний згідно з Д. С. принцип, за яким створене міжнароднонеправомірною війною становище недійсне з погляду міжнар. права, поширюється на підставі п. 4 ст. 2 Статуту ООН на зміни, що сталися внаслідок як збройних, насильн. дій, так і загрози таких дій. Зазначений у Д. С. принцип є конкр. застосуванням заг. принципу права — «З безправ'я не народжується право» (ex injuria jus non oritur). | |
ДОКТРИНА ПРАВОВА | |
---|---|
ДОКТРИНА ПРАВОВА - сукупність (система) наук, знань про певне правове явище. За відповід. умов Д. п. може бути розвинута у правову теорію з більшою чи меншою мірою узагальнення. Співвідношення між Д. п. і правовою теорією є до певної міри відносним. За умови, що Д. п. охоплює широке коло принципово важливих методол. питань, вона може започаткувати розвиток відповід. теорії права. Але здебільшого Д. п. входить до теорії права як її складовий елемент. | |
ДОКТРИНА ОСІЛОСТІ | |
---|---|
ДОКТРИНА ОСІЛОСТІ - один з осн. критеріїв, принципів, який поряд з доктриною інкорпорації використовується для визначення «національності» — держ. належності юридичної особи у міжнародному приватному праві. Зміст Д. о. полягає у встановленні місцезнаходження юрид. особи, під яким розуміється місце, де перебуває управління певної юрид. особи. Правовим наслідком використання критерію осілості є застосування до юрид. особи права д-ви, на території якої розташований її орган управління. Відповідно до застосовуваного права визначається особистий закон (статут) юрид. особи, що охоплює усі питання її правового становища: наявність прав юрид. особи, обсяг її правоздатності, порядок створення, діяльності й припинення існування цієї особи. Зак-во і практика держав у сучас. період при вирішенні питання про нац. належність юрид. осіб не обмежуються окр. критеріями. У реальному житті відбувається поєднання кількох критеріїв. Вибір певного критерію здійснюється з урахуванням конкр. мети. Так, для визначення підсудності в США застосовується принцип інкорпорації, а для оподаткування — принцип місця осн. діяльності, який поширився у країнах, що розвиваються. | |
ДОКТРИНА МОНРО | |
---|---|
ДОКТРИНА МОНРО - (Monroe Doctrine) -зовнішньополіт. концепція, запропонована 2.XIІ 1823 президентом США Дж. Монро у посланні конгресові, в якому він застерігав агресивні європ. д-ви проти втручання у справи країн амер. континенту. В док-ті, зокрема, зазначалося: «Американські континенти в результаті вільного і незалежного становиша, яке вони в себе встановили і підтримують, віднині не повинні вважатися об'єктами дальшої колонізації будь-якими європейськими державами... Будьяку спробу з їх боку поширити свою політичну систему на будь-яку частину нашої півкулі ми розглядатимемо як загрозу нашому спокою та безпеці...». Д. М. містила три осн. положення, що мали стати принципами зовн. політики США: невтручання амер. держав у внутр. справи Європи, невтручання європ. держав у внутр. справи Америки, готовність перешкоджати будь-яким спробам європ. держав зазіхати на незалежність амер. держав. Латиноамер. країни, які під час проголошення Д. М. відчували реальну загрозу з боку тодішнього «світового жандарма» — Священного Союзу (Росія, Австрія, Пруссія), що знову посадив на ісп. престол короля Фердинанда VII, який прагнув відновити кол. колоніальні позиції в Америці, вітали проголошення Д. М. Спрямована проти «права» на інтервенцію з метою відновлення влади «законних монархів», яких підтримували абсолютист, режими Священного Союзу, Д. М. свого часу відіграла позит. роль. Проте у відносинах США з їхніми сусідами виявилися нездоланні суперечності між миролюбними, прогресивними принципами Д. М. і практикою їх застосування. Уже в 40-х pp. 19 ст. США приєднали до себе більшу частину тер. Мексики (теперішні штати Техас, Каліфорнія, Арізона, Невада, Юта, Нова Мексика, Колорадо, частина Вайомінгу). Починаючи від часів війни з Мексикою (1846—48) і протягом усього наступного періоду своєї історії США не тільки втручалися у справи країн континенту, підтримуючи вигідні для Сполучених Штатів режими, а й вдавалися до збройної інтервенції. | |
ДОКТРИНА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА | |
---|---|
ДОКТРИНА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - у широкому значенні система поглядів і концепцій про сутність і призначення міжнар. права у конкр. істор. 113 умовах; у вузькому значенні - наукові праці юристів-міжнарод-ників. Д. м. п. є допоміж. джерелом міжнародного права. У ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН зазначено: «Суд застосовує доктрини найкваліфікованіших спеціалістів з публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм». Доктрини кваліфікованих юристів сприяють розробленню проектів міжнар. договорів і резолюцій міжнар. організацій, правильному тлумаченню і застосуванню міжнар.-правових норм. У цих доктринах розробляються і формулюються нові правила міжнар. спілкування, які можуть стати нормами міжнар. права, котрі дістануть визнання держав у міжнар. договорах або міжнар. звичаях. Д. м. п. справляє значний вплив на формування правової свідомості людей і міжнар.-правову позицію держав. | |
ДОКТРИНА КАЛЬВО | |
---|---|
ДОКТРИНА КАЛЬВО - -доктрина про неприпустимість збройного втручання з боку будь-якої д-ви у внутр. справи ін. д-ви з метою стягнення з останньої боргів. Була висунута 1868 відомим ар-гент. юристом і дипломатом К. Кальво та спрямована проти неодноразових інтервенцій іноз. держав проти латиноамер. країн під приводом одержання боргів з їх урядів. Згідно з доктриною уряд країни не може відповідати за шкоду і збитки, завдані іноземцям у результаті внутр. негараздів або громадян, війни, за винятком випадків, коли вони є прямим наслідком діяльності самого уряду. Принципи Д. К. були включені до деяких договорів, укладених латиноамер. та європ. двами (між Італією та Парагваєм 1893, між Францією, Мексикою і Нікарагуа 1894 та ін.). На поч. 20 ст. Д. К. була розвинена і модифікована міністром закорд. справ Аргентини Л. М. Драго. | |
ДОКТРИНА ІНКОРПОРАЦІЇ | |
---|---|
ДОКТРИНА ІНКОРПОРАЦІЇ - (пізньолат. іпcorporatio — включення до складу) — один з осн. критеріїв, принципів, який використовується для визначення «національності» — держ. належності юридичної особи у міжнародному приватному праві. Суть її полягає у встановленні місця створення (заснування) юрид. особи та означає застосування до неї права дви, де створено і зареєстровано цю особу. Принцип інкорпорації використовується у д-вах «сім'ї загального права», зокрема у США та Великобританії. Застосовується він і в Україні. Так, відповідно до ч. 2 ст. 567 Цивільного кодексу України цив. правоздатність іноз. підприємств і організацій визначається за законом країни, де вони створені. Ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991) встановлює, що до зовнішньоекон. договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується право країни, на тер. якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється. Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприєм. діяльності, затв. КМ України 25.У 1998, передбачено, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється за їх місцезнаходженням або місцем проживання, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до цього Положення місцезнаходженням суб'єкта підприєм. діяльності — юрид. особи на дату держ. реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за ін. адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу засновникові у власність або користування приміщення, частини приміщення (договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір тощо). Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкта підприєм. діяльності є юрид. особа, держ. реєстрація її підтверджується відповідним свідоцтвом. Іноз. юрид. особа засвідчує свою реєстрацію у країні місцезнаходження також відповідним док-том, напр., витягом із торг., банк, або суд. реєстру тощо. Цей док-т має бути засвідчений згідно із зак-вом країни його видачі, перекладений укр. мовою та легалізований у коне, 112 установі України, якщо міжнар. договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений док-т може бути також засвідчено у посольстві відповідної д-ви в Україні та легалізовано в МЗС України. Встановлення застосовуваного до юрид. особи права дає можливість визначити її особистий закон (статут), тобто правове становище певної структури: чи є вона юрид. особою, обсяг її правоздатності, порядок створення, діяльності та припинення. Так, в одній д-ві конкр. утворення визнається юрид. особою, в іншій — це просто сукупність фізичних осіб. Зокрема, англ. «партнершип» (повне т-во) за англ. правом не є юрид. особою. Право ж Франції визнає аналогічну структуру юрид. особою. У л-рі висловлені твердження про поширення у реальній діяльності процесів відокремлення особистого статуту юрид. особи від її держ. належності. Вважається, що таке відокремлення відбувається у зв'язку зі створенням транснац. корпорацій (див. Конвенція про транснаціональні корпорації 1998). Юрид. особи створюються на тер. певної д-ви. Однак їх діяльність не обмежується тер. даної д-ви і може здійснюватися в ін. країнах. Це потребує вирішення питань про визнання правосуб'єктності іноз. юрид. особи, про допуск її до здійснення госп. діяльності на тер. даної д-ви і про умови такої діяльності. Правосуб'єктність іноз. юрид. осіб звичайно визнається двостор. договорами, зокрема торговими, якими також встановлюється певний правовий режим для цих юрид. осіб (національний, спеціальний чи найб. сприяння). Питання про допуск іноз. юрид. осіб до здійснення госп. діяльності на тер. певної д-ви вирішується на основі її зак-ва. В Україні — це Закон «Про режим іноземного інвестування» (1996) та ін. нормат.-правові акти. | |
ДОКТРИНА ЕСТРАДИ | |
---|---|
ДОКТРИНА ЕСТРАДИ - (Doctrina de Estrada) — доктрина визнання урядів, яку висунув міністр закорд. справ Мексики X. Естрада в Комюніке з питання про визнання нових урядів від 27.IX 1930. Була спрямована проти використання інституту визнання з метою втручання у внутр. справи латиноамер. держав. Мекс. дипломат засудив зловживання д-вами правом визнання, коли іноз. уряди вирішують питання про законність чи незаконність нового режиму в тій чи тій країні, що фактично є зазіханням на суверенітет ін. націй, формою втручання у внутр. справи останніх. Д. Е., на противагу доктрині Товара, замість втручання у суверенні права інших держав пропонує відмовитися від самої практики визнання урядів і вирішувати лише питання про підтримання або встановлення дип. зносин з новим урядом, який прийшов до влади в тій чи ін. країні. | |
ДОКТРИНА | |
---|---|
ДОКТРИНА - (лат. doctrina — вчення, наука) — вчення, наук, або філос. теорія, система поглядів, керівна політ, програма. | |
ДОГОВОРИ ПРО ПРАВОВУ ДОПОМОГУ | |
---|---|
ДОГОВОРИ ПРО ПРАВОВУ ДОПОМОГУ - вид договорів міжнародних, які регулюють порядок надання установами юстиції договірних держав взаємної допомоги в галузі цивільно- та кримінально-правових відносин, суть якої полягає у виконанні певних процес, дій, пов'язаних із застосуванням права і необхідних для здійснення правосуддя в іноз. д-ві. Метою таких договорів є забезпечення однакового регулювання відносин, що виникають між гр-нами та організаціями договірних держав, встановлення певного порядку розв'язання цив.-правових спорів згідно з правилами, зазначеними в договорі, врегулювання питань, пов'язаних з крим. переслідуванням, та визначення органів, до компетенції яких належать певні питання провадження у цив. та крим. справах. У міжнародному праві під Д. про п. д. розуміють досить широке коло міжнар. угод, предметом яких є різноманітні питання цивільно- та кримінально-правового співробітництва. Це пов'язано з тим, що форми та обсяг правової допомоги зазнають у процесі співробітництва між д-вами певних кількісних і якісних змін. Так, загальновизнаними, класич. формами взаємодопомоги у крим. справах є видача злочинців, допит осіб, одержання доказів, вручення док-тів. Віднедавна співробітництво доповнюється такими формами, як передача провадження у крим. справах, передача засуджених осіб, нагляд за умовно засудженими, обмін правовою інформацією тощо. До цієї категорії договорів належать також угоди з питань цив. процесу, визнання та виконання іноз. арбітражних рішень. Отже, предметом Д. про п. д. є широке коло питань, пов'язаних з проблемами правоздатності та дієздатності гр-н і юрид. осіб на території іноз. д-ви, укладення та розірвання шлюбів між гр-нами різних держав, вирішення спадкових справ та розпорядження спадковим майном на території ін. д-ви, встановлення опіки та піклування щодо іноз. гр-н, регулювання правовідносин подружжя, батьків і дітей у змішаних шлюбах. До обсягу правової допомоги за цими договорами входять і питання виконання суд. доручень у цив. та крим. справах, що розглядаються за кордоном, визнання та виконання суд. рішень іноз. держав, взаємодії суд.- прокур. органів держав при здійсненні крим. переслідування, екстрадиція, видача засуджених осіб, питання співробітництва у боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, обмін правовою інформацією тощо. В 1990 ГА ООН, беручи до уваги висновки 7-го Конгресу по запобіганню 110 злочинності, на підставі узагальнення та аналізу існуючої світ, практики ухвалила кілька типових договорів у цій сфері співробітництва, зокрема Типовий договір про екстрадицію, Типовий договір про взаємну допомогу у кримінальних справах, Типовий договір про передачу засуджених осіб. У відповідних резолюціях щодо ухвалення цих типових договорів ГА ООН запропонувала державам-членам, якщо вони ще не встановили договірних відносин з ін. д-вами в галузі прав, допомоги або якщо вони бажають переглянути існуючі договірні відносини, брати у цих випадках до уваги типові договори. Першим міжнар. договором суверенної України у цій сфері став Договір між Україною та Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цив. та крим. справах, який укладено в жовтні 1992. Дальший процес розвитку договірної бази України пов'язаний з укладенням в 1992—95 двосторонніх Д. про п. д. у цив. та крим. справах з Польщею (24.V 1993), Литвою (7.УІІ 1993), Молдовою (13. XII 1993), Грузією (9.1 1995), Естонією (15.1 1995), Латвією (23.У 1995), Монголією (27.VI 1995) та ін. двами. Починаючи з 1996 в договірній практиці України з'являються якісно нові форми угод з питань правової допомоги, до яких належать договори про взаємну правову допомогу у крим. справах з Канадою та США. Обсяг допомоги за цими договорами включає отримання показань, забезпечення док-тами, здійснення розшуку та конфіскації, вручення документів та будьяку ін. форму допомоги, що не заборонена зак-вом запитуваної сторони. Ці договори не застосовуються до випадків екстрадиції, виконання вироків у крим. справах, передачі засуджених осіб та передачі провадження у крим. справах. Протягом 1995—97 Україна стала учасницею 6 європ. конвенцій у сфері співробітництва у крим. справах, зокрема Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957, Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959, Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964, Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972, Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 та прийнятої ГА ООН Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990. Поряд з участю у цих європ. док-тах важливе значення має участь України в Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993, учасниками якої є держави — члени СНД. На відміну від згаданих угод у рамках Ради Європи, ця Конвенція за своєю формою не відрізняється від двосторонніх договорів кол. СРСР про правову допомогу і покликана регулювати цив., сімейні і крим.-правові відносини. | |
ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНИХ (МІЖУРЯДОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙ | |
---|---|
ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНИХ (МІЖУРЯДОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙ - міжнар. угоди, які регулюються правом міжнар. договорів і укладаються: 1) між однією чи кількома д-ва-ми та однією чи кількома міжнар. (міжурядовими) організаціями; 2) між міжнар. (міжурядовими) організаціями незалежно від того, міститься така угода в одному док-ті, в двох чи кількох пов'язаних між собою док-тах, а також незалежно від її конкр. назви. На відміну від держав, які, з огляду на свій суверенітет, мають універсальну договірну правоздатність, договірна правоздатність міжнар. організацій має спец., функц. характер і обмежена статусом та правилами цих організацій. Під правилами міжнар. організації розуміють, зокрема, її установчі акти, прийняті відповідно до них рішення та резолюції, а також усталену практику. Найширшу договірну правоздатність серед міжнар. організацій має ООН як політ, організація заг. компетенції та універсального харакДОГОВОРИ МІЖНАРОДНИХ (МІЖУРЯДОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙДОГОВОРИ МІЖНАРОДНИХ (МІЖУРЯДОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙтеру. Є два осн. види Д. м. (м.) о.: 1) міжнародні договори держав з міжнар. організаціями; 2) договори між міжнар. організаціями. Об'єктами договорів з участю міжнар. організацій є гол. чин. економічні та спец, питання, що входять до компетенції міжнар. організацій згідно з їхніми статутами. Залежно від об'єктів розрізняють кілька видів міжнар. договорів, укладених міжнар. організаціями з д-вами. Це, зокрема, угоди про штаб-квартиру, про надання тех. допомоги, про співробітництво та про асоціювання. Особливе місце посідають угоди ООН про правовий режим збройних сил, посередників і військ, спостерігачів, угоди про міжнар. опіку та угоди МАГАТЕ про гарантії. Договори, які укладають міжнар. організації між собою, — це угоди про співробітництво і координацію діяльності, угоди про правонаступництво тощо. Осн. масив договорів за участю міжнар. організацій становлять двостор. договори. Ба-гатостор. договори укладаються переважно з питань надання тех. допомоги країнам, що розвиваються. До багатостор. договорів відносять і угоди про гарантії МАГАТЕ. Міжнар. організації укладають міжнар. договори в трьох осн. формах: міжнар. договір, обмін листами (нотами) і паралельні резолюції. Міжнар. організації укладають 109 договори через свої компет. органи (пленарний орган міжнар. організації, її викон. орган або секретаріат). Стадіями укладення договорів є: складання та прийняття тексту договору, встановлення автентичності тексту, підписання договору, схвалення та ін. способи вияву згоди на обов'язковість договору. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 стала кодифікац. міжнар.-правовим актом, що регламентує договірну діяльність міжнар. організацій. | |
ДОГОВІР РЯТУВАННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР РЯТУВАННЯ - у міжнародному морському праві — угода, що укладається між капітаном судна, яке зазнає лиха, та рятувальником, котрий надає допомогу такому судну. Зміст Д. р. визначається Брюссельською конвенцією 1910, яка була розвинена і закріплена Конвенцією про відкрите море 1958, Міжнародною конвенцією про пошук і рятування на морях 1979, а також Конвенцією ООН по морському праву 1982. Згідно зі ст. 12 Брюс. конвенції кожна держава-учасниця зобов'язує капітанів суден: надавати 108 допомогу будь-якій виявленій у морі особі, котрій загрожує загибель; прямувати з максимально можливою швидкістю на допомогу гинучим; у разі зіткнення з ін. судном надавати останньому, його екіпажу та пасажирам необхідну допомогу. В основі Д. р. лежить принцип: «немає порятунку — немає винагороди». У Кодексі торговельного мореплавства України питання винагороди за порятунок на морі регламентується у гл. 6 розд. IX «Надзвичайні морські події» (ст. 326—340). Під час підписання Д. р. у ньому фіксується сума винагороди за порятунок. Після завершення операції рятування ця сума за згодою сторін може бути змінена. Будь-яка угода про рятування, що була укладена в момент і під впливом небезпеки, на вимогу однієї із сторін може бути визнана недійсною або змінена судом чи арбітражем, якщо останні визнають умови угоди несправедливими. | |
ДОГОВІР МІЖНАРОДНИЙ | |
---|---|
ДОГОВІР МІЖНАРОДНИЙ - угода між д-вами та/або ін. суб'єктами міжнародного права, що регулює їх взаємні або багатосторонні міжнар. відносини, встановлюючи для її учасників відповідні права та обов'язки згідно з осн. принципами міжнар. права. Д. м. є гол. джерелом сучасного міжнар. права і регулюється правом міжнар. договорів. У практиці міжнар. життя для позначення Д. м., крім терміна договір, застосовуються і такі терміни, як конвенція, угода, пакт, протокол, трактат, статут, спільна заява, декларація, комюніке, хартія, меморандум, регламент, акт, обмін нотами тощо. Назва Д. м. не впливає на його юрид. силу. Осн. елементами структури Д. м. є: назва договору, преамбула (вступна частина), центр, частина, в якій містяться нормат. положення щодо сутності відносин, що регулюються, і заключні положення (про порядок набуття договором чинності, способи тлумачення, зміни, доповнення або припинення договору тощо). Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 і Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 визначають три стадії укладення Д. м. (ст. 9—11). Перша стадія — ухвалення тексту. Це відбувається за згодою усіх, 107 хто брав участь у його складанні, а для бага-тостор. договору — більшістю у дві третини учасників конференції. Друга стадія — встановлення автентичності тексту, яке здійснюється шляхом підписання, підписання ад референдум або парафування тексту договору чи заключного акта конференції, в якому міститься цей текст. Третя стадія — згода на обов'язковість договору, яку може бути виражено підписанням, ратифікацією, прийняттям, затвердженням або приєднанням залежно від порядку, передбаченого у самому договорі. Більшість Д. м. укладається у письм. формі, але й усні договори (джентльменські угоди) є також обов'язковими. Залежно від органів, що представляють д-ву під час укладання договору, однією із сторін якого є д-ва, часто розрізняють міждерж. договори (укладаються на найвищому рівні від імені д-ви), міжурядові (від імені уряду), міжвідомчі (від імені міністерств і відомств). У сучасних міжнар. відносинах зростає кількість договорів за участю міжнар. міждерж. організацій, договірна правоздатність яких обмежена функціями цих організацій і залежить від їхніх правил, насамперед статуту. Залежно від кількості учасників договори поділяються на двосторонні та багатосторонні. Осн. масив договорів становлять двосторонні договори, які враховують специфіку конкр. держав та їхніх відносин. Водночас дедалі зростає значення багатостор. договорів, з допомогою яких вирішуються найважливіші, найперше глобальні, проблеми людства. Д. м., які кодифікують міжнар.- правові норми або об'єкт і цілі яких становлять інтерес для всіх держав та/або ін. учасників угоди, називаються заг. або універсальними договорами. Договори держав певного геогр. регіону називаються регіональними. Залежно від об'єктів міжнар. договорів вони поділяються на три групи: політичні договори, економічні договори і договори з питань культури, науки та ін. Важлива роль у регулюванні укладення та здійснення договорів належить також внутр. праву. Заг. положення містяться у конст. праві, а більш докладні норми формуються практикою держ. органів, включаючи судові. В деяких країнах існують спеціальні закони про договори. В Україні 1991 ухвалено Закон «Про дію міжнародних договорів на території України», а 1993 - Закон «Про міжнародні договори України», який було складено з урахуванням норм Віден. конвенції про право міжнар. договорів 1969 і Віден. конвенції про право договорів між д-вами та міжнар. організаціями або між міжнар. організаціями 1986. | |
ДОГОВІР | |
---|---|
ДОГОВІР - угода двох або більше сторін про встановлення, зміну чи припинення відповідних прав і обов'язків. Д. поділяються на цивільні, трудові, з адм. відносин, письмові та усні. Найпоширенішими є договори у цивільному праві (дарування, доручення, комісії, купівлі-продажу, підряду тощо). Окр. групу становлять договори міжнародні — декларація, конвенція, пакт, угода тощо, які є джерелами міжнародного права. Видом усного Д. є джентльменська угода. В Україні порядок укладання і виконання Д., а також питання юрид. відповідальності за їх порушення регулюються чинним заквом, зокрема Цивільним кодексом України. Міжнародні Д. регулюються правом міжнар. договорів (Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969, Віденська конвенція про правонас-тупництво держав стосовно договорів 1978). | |
ДОБРІ ПОСЛУГИ | |
---|---|
ДОБРІ ПОСЛУГИ - один з видів мирного вирішення спорів, зміст якого полягає у наданні державам — учасникам спору третьою д-вою чи міжнар. організацією матеріальних можливостей для встановлення контакту і ведення переговорів між ними. Д. п. можуть бути надані за проханням сторін спору або за ініціативою третьої д-ви чи міжнар. організації. З початком переговорів повноваження третьої д-ви чи міжнар. організації припиняються. Якщо держави — учасниці спору запрошують третю д-ву чи міжнар. організацію взяти участь у переговорах, то Д. п. переходять у посередництво. Нормат. закріплення Д. п. отримали в Конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень (1907), а в Манільській декларації про вирішення міжнар. спорів (1982) і Принципах урегулювання спорів та Положеннях процедури НБСЄ по мирному врегулюванню спорів (1991) Д. п. включені в перелік мирних засобів вирішення міжнар. спорів. Д. п. надаються відповідно до осн. принципів міжнар. права і спец, принципів права мирного вирішення спорів (вільного вибору засобів вирішення спору, невизнання пропозиції про Д. п. недружнім актом тощо). Практика держав і міжнар. організацій свідчить про велике значення Д. п. у мирному вирішенні міжнар. спорів. Так, після невдалого завершення Мадридської конференції 1991 Норвегія запропонувала Д. п. Ізраїлю та Організації визволення Палестини у справі продовження мирного процесу на Близькому Сході. Вона забезпечила можливість закритих зустрічей ізраїльської і палестинської делегацій, що 106 дало їм можливість виробити Палестино-ізраїльську декларацію принципів про проміжну автономну владу, яка була підписана 13.IX 1993 у Вашингтоні і стала поворотним пунктом у мирному вирішенні спору про Палестину. Міжнар. організації, особливо ООН, також часто пропонують Д. п. для мирного вирішення спорів. У 1998 Ген. секретар ООН запропонував Д. п. Індонезії та Португалії для вирішення міжнар. спору шодо Східного Тимору і з цією метою організував зустріч міністрів закорд. справ двох країн у НьюЙорку. Під час зустрічі в серпні 1998 вперше з 1975 було визначено шляхи вирішення конфлікту. Таким чином, Д. п. не вирішують безпосередньо міжнар. спір, а створюють для цього відповідні передумови. | |
ДІАСПОРА | |
---|---|
ДІАСПОРА - (грец. — розкидання, розсіяння) — етн. групи населення певного народу, що проживають поза межами країни свого походження. Термін спочатку застосовувався щодо євреїв, які жили за межами Палестини ще задовго до ліквідації Римом у 73 н. е. Іудейського царства. Згодом поширився на ін. народи. Д. може бути розселена компактно чи розсіяно. Вона буває автохтонною (коли частина населення того чи ін. етносу внаслідок поділу території опиняється у складі ін. д-ви) чи імміграц. походження. Сучасна Д. виникає за різних обставин: внаслідок насильн. виселення; у результаті війни; геноциду; із соціальних, екон., реліг. та ін. причин. Укр. Д. умовно поділяється на західну (Зх., Центр, і Пд. Європа, Пд. і Пн. Америка, Австралія) та східну (Казахстан, Росія тощо). Найбільша укр. Д. — в Росії (понад 4 млн. чол.), США (2 млн.), Канаді (1 млн.), Казахстані (900 тис). Відповідно до ст. 12 Конституції України «Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави». | |
ДИСМИСЛ | |
---|---|
ДИСМИСЛ - (англ. dismissal — звільнення, відставка, відсторонення) у міжнародному праві — оголошення дип. агента приват. особою. Д-ва перебування застосовує процедуру Д., передбачену п. 2 ст. 9 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961, якщо акредитуюча д-ва відмовляється виконати чи не виконала протягом певного строку свої обов'язки щодо відкликання чи припинення функцій у представництві дип. агента, якого д-вою перебування оголошено персоною нон грата, чи будьякого ін. члена персоналу — особою неприйнятною. Д. не слід ототожнювати з оголошенням дипломата персоною нон грата, після чого він ще 105 користується дип. імунітетом до моменту його фактич. від'їзду з країни перебування (якщо він здійснюється без зайвої затримки). Після Д. надання дипломатичних привілеїв та імунітетів припиняється. | |
ДИСКРИМІНАЦІЯ | |
---|---|
ДИСКРИМІНАЦІЯ - (лат. discriminatio - відокремлення, розділення, розрізнення) — умисне обмеження або позбавлення прав певних юрид. та фіз. осіб. Відбувається шляхом прийняття відповідного зак-ва, фактично чи приховано. Стосовно фіз. осіб Д. здійснюється за різними ознаками — раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політ, та ін. переконань, нац. та соціального походження, майн. стану тощо. Найпотворніших форм Д. набуває за режимів апартеїду та фашизму, котрі «узаконюють» расову Д. Д. у всіх формах, як правило, забороняється внутр. правом дем. держав, а також міжнар. правом. Протиправність Д. випливає із загальновизнаних принципів і норм Статуту ООН та міжнародних актів про права людини, зокрема Декларації про ліквідацію дискримінації щодо жінок 1967, Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань 1981. На ліквідацію Д. в окр. сферах сусп. життя спрямовані Конвенція МОП про дискримінацію в галузі праці і занять 1958, Конвенція ЮНЕСКО по боротьбі з дискримінацією у галузі освіти 1960 та Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок 1979. Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 закріпили положення про те, що передбачені в цих доктах права і свободи повинні належати кожній людині незалежно від кольору шкіри, статі, мови, релігії, політ, або ін. переконань, нац. та соціального походження, майнового, станового та будь-якого ін. становища. Відповідні статті містяться у нац. конституціях, зокрема в Конституції України (ст. 24). | |
АБОЛІЦІЯ | |
---|---|
АБОЛІЦІЯ (англ. аbolition [əˈbɒl.ɪʃ]) - (1) Скасування закону або рішення. (2) Ліквідація посади або відмова від неї. (3) Закриття кримінальної справи до винесення вироку. (4) Відстоювання честі – офіційне спростування наклепу | |
АБОНЕНТ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |
---|---|
АБОНЕНТ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. subscriber of the National bank e-mail system [səbˈskraɪbə əv ðə ˈnæʃənl bæŋk iː-meɪlˈsɪstɪm]) - банківська та інша установа, організація України, підключена до системи електронної пошти Національного банку (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 41. – Ст. 1466). | |
АБОНЕНТСЬКИЙ ВУЗОЛ СИСТЕМИ BANKID | |
---|---|
АБОНЕНТСЬКИЙ ВУЗОЛ СИСТЕМИ BANKID (англ. subscriber unit of BankID system [səbˈskraɪbə ˈjuːnɪt əv bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm]) - комплекс програмно-технічних засобів, призначений для забезпечення обміну інформацією між абонентами через систему BankID (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
АБОНЕНТ-ІДЕНТИФІКАТОР | |
---|---|
АБОНЕНТ-ІДЕНТИФІКАТОР (англ. subscriber ID [səbˈskraɪbə ˈɪd]) - банк України, який є абонентом системи BankID та безпосередньо виконує функції автентифікації та авторизації для користувачів, які є його клієнтами | |
АБОНЕНТ-НАДАВАЧ ПОСЛУГ | |
---|---|
АБОНЕНТ-НАДАВАЧ ПОСЛУГ (англ. subscriber-services provider [səbˈskraɪbə ˈsɜːvɪsɪz prəˈvaɪdə]) - портал, суб’єкт надання адміністративних послуг або інший державний орган, який здійснює дистанційну ідентифікацію користувачів з використанням системи BankID | |
АБОНЕНТИ СИСТЕМИ BANKID | |
---|---|
АБОНЕНТИ СИСТЕМИ BANKID (англ. subscribers of BankID system [səbˈskraɪbəz əv bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm]) - банки України, портал, суб’єкти надання адміністративних послуг та інші державні органи, підключені до системи BankID | |
АБРОГАЦІЯ | |
---|---|
АБРОГАЦІЯ (англ. abrogation [abrəˈɡeɪʃ(ə)n]) - скасування застарілих законів, рішень державної влад | |
АБСЕНТЕЇЗМ | |
---|---|
АБСЕНТЕЇЗМ (англ. absenteeism [abs(ə)nˈtiːɪz(ə)m]) - зумисне ухилення від участі у виборах, зборах акціонерів з метою перешкоди прийняттю окремих рішень, вияву протест | |
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА 2 | |
---|---|
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА (англ. absolute benefit [ˈabsəluːt ˈbɛnɪfɪt]) - досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності. Ця категорія привнесена Адамом Смітом (1723-1790), який доводив, що окремі країни в економічній діяльності повинні спеціалізуватись на тих виробництвах, де вони набувають абсолютної переваги | |
АВАЛІСТ | |
---|---|
АВАЛІСТ (англ. abolist [ˌɡær.ənˈtɔːr ]) - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя | |
АВАЛЬ 2 | |
---|---|
АВАЛЬ (англ. aval [əˈvæl]) - одностороння угода, відповідно до якої третя по відношенню до боржника особа (аваліст) бере на себе зобов’язання нести спільну з боржником відповідальність за векселем або чеком на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і боржник. Предмет такої угоди – просте, нічим не обумовлене зобов’язання здійснити платіж за векселем або чеком у разі ексцесу (дисгонорації) обігу векселя. Фактом, що дає право векселедержателю пред’явити вимогу до аваліста, є протест векселя або посвідчення факту несплати чека, що дозволяє говорити про регресний характер відповідальності, що накладається А. У силу А. третя особа або одна із осіб, що підписали вексель, повинна забезпечити платіж за векселем. А. є формою поручительства, зробленого третьою особою у вигляді особливого гарантійного запису або акта, відповідно до якого третя особа, що не є ні платником, ні векселедержателем, ні індосантом, бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань якою-небудь із зобов’язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедавцем, індосантом) повністю або частково сплатити вексель у встановлений термін. А. оформляється гарантованим написом аваліста на лицьовому боці векселя, або на додатковому листі (алонжі) з підписом поручителя і словами «аваль» або «вважати за аваль». А. може бути також здійснений за допомогою видачі окремого документа. Відмінність між цими формами А. полягає в тому, що у разі напису на самому векселі поручитель (аваліст) несе таку ж відповідальність, як і той, кого він гарантує, перед всіма пред’явниками векселя. Поручитель, що оформив А. у вигляді окремого документа, несе відповідальність лише перед тим, кому цей документ видано. Зазвичай, у А. вказується, за чий рахунок він наданий. Якщо такої позначки немає, то вважають, що А. наданий за векселедавця. Для А. достатньо лише одного підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці векселя. Аваліст несе таку ж саму відповідальність, як і той, за кого він дав А., тобто за тих же умов і в тому ж обсязі. Це означає, що аваліст основного боржника відповідає навіть за відсутності протесту в тому ж обсязі та в ті ж терміни, що і особа, за яку він дав А. Його зобов’язання дійсне навіть тоді, коли зобов’язання, яке він гарантував, виявиться недійсним на будь-якій підставі, крім дефекту форми. Аваліст, що сплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він видав | |
АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ 2 | |
---|---|
АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ (англ. aval loan [ɑːˈvɑːl ləʊn]) - банківський кредит, що надається клієнтові для забезпечення його гарантійних зобов’язань у формі поручительства за кредитом, платежами, поставками тощо. Призначення А. к. – покриття зобов’язання клієнта, якщо він фінансово неспроможний виконати його самостійно. Фактично при виконанні одержувачем А. к. своїх боргових зобов’язань ліквідні кошти авального кредитора (банку) не використовуються. А. к. може бути короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. У міжнародній практиці інколи використовуються безстрокові А. к. Формою А. к. може бути: кредитне поручительство, поручительство з відстрочки фрахту, поручительство на випадок судового розгляду справи, гарантія суми, | |
АВАЛЮВАННЯ | |
---|---|
АВАЛЮВАННЯ (англ. avalizing [ əˈvælaɪzɪŋ]) - оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем у строк | |
АВАНС 2 | |
---|---|
АВАНС (англ. advance [ədˈvɑːns]) - попередньо виплачена грошова сума в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, на виконання робіт, надання послуг. А. виплачується підприємствами (організаціями) працівникам у рахунок заробітної плати, на господарські витрати, витрати на відрядження, для придбання малоцінного майна. Між підприємствами та організаціями виплата А. допускається під час укладання господарських чи підрядних контрактів, договорів з метою надання договірним сторонам більшої взаємодовіри. Тим самим гарантується попереднє перерахування грошей виконавцеві для покриття його початкових видатків, пов›язаних з виконанням програм (робіт), передбачених умовами договору. Розмір А., строки виплати та порядок погашення визначаються угодами (контрактами) між сторонами. На практиці у вигляді А. сплачується частина майбутньої суми оплати, що становить 10-15% її загального обсягу. У зовнішній торгівлі під авансовим платежем розуміється будь-який платіж, проведений покупцем-замовником до моменту відвантаження товару чи надання послуг. Повний А. виплачується досить рідко і є найневигіднішою для імпортера формою розрахунків (для експортера – навпаки). А. обов’язковий при поставках на умовах кредиту і становить, як правило, 10-25% вартості контракту. Повернення А. при невиконанні зобов’язань експортером забезпечується банківською гарантією. Як і завдаток, А. є матеріальним підтвердженням реальності умов укладення договору, але, на відміну від завдатку, він не є способом забезпечення виконання зобов’язань. При виконанні договірного зобов’язання А. зараховується у рахунок остаточного платежу за договірними зобов’язаннями. При розторгненні договору А. повертається повністю або частково залежно від умов договору | |
АВІЗО 2 | |
---|---|
АВІЗО (англ. advise [ədˈvʌɪs]) - офіційне письмове повідомлення банку про виконання ним розрахункової операції, відправлення векселя, переказ грошей тощо, яке надсилається іншому банку чи клієнту. Для цього використовують спеціальні бланки або копії грошово-розрахункових документів (платіжні доручення, рахунки, платіжні вимоги, меморіальні ордери тощо). А. застосовують у комерційній та бухгалтерській практиці. В А. вказують: номер, дату запису, характер операції, суму, найменування платника та одержувача тощо. А. використовують у взаєморозрахунках між банками як письмові підтвердження про виплату клієнтам шляхом списання з їх рахунків певних сум або про зарахування певних сум. Банки також використовують А. для повідомлення клієнтів про рух коштів на їх рахунках, відкриття акредитивів, виставлені перевідні векселі або чеки, відвантаження постачальниками товарів, переказ грошей, про залишки коштів на рахунках тощо. Залежно від характеру операції А. поділяють на дебетові та кредитові. Залежно від форми відправлення А. поділяють на поштові та електронні. До поштових А. додають документи, використані як підстава для здійснення розрахунків. При здійсненні міжнародних банківських розрахункових операцій використовують дебет-авізо – доручення зовнішньоторговельній організації за встановленою формою при розрахунках підприємств однієї країни з банками інших країн за товари та послуги в порядку інкасо з наступним акцептом. В Україні А. використовують у взаємних розрахунках між банками за допомогою міжфілійних оборотів | |
АВІЗУВАННЯ | |
---|---|
АВІЗУВАННЯ (англ. advising [ədˈvaɪzɪŋ]) - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38 | |
АВІЗУЮЧИЙ БАНК | |
---|---|
АВІЗУЮЧИЙ БАНК (англ. advising bank [ədˈvaɪzɪŋ bæŋk]) - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару або банку-гаранту, або іншому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефі- | |
АВІСТА | |
---|---|
АВІСТА (англ. promissory note [ˈprɔmɪsərɪ nəʊt]) - банківський термін, що має два близьких значення: 1. Вексель на пред’явника, виданий без зазначення строку платежу (сплати). Він може бути оплачений відразу після пред’явлення. 2. Напис на векселі чи на будь-якому іншому цінному папері, що засвідчує можливість одержання грошей у будь-який час після пред’явлення зазначеного документа або після завершення визначеного у векселі строку. Напис А. може бути на чеках та на поштових переказах (джерело: Економічна енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/38/39/1/0/); - (1) Вексель або документ грошових розрахунків на пред’явника. (2) Напис на векселі чи іншому документі, який свідчить, що оплата цього документа аболіція авіста повинна здійснюватись за його пред’явленням | |
АВТЕНТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
АВТЕНТИФІКАЦІЯ (англ. authentication [ ɔːˌθɛntɪˈkeɪʃ(ə)n]) - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну дистанційну ідентифікацію фізичної або юридичної особи чи походження та цілісність даних в електронній формі (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 78. – Ст. 2545); - електронна процедура, яка дає можливість підтвердити електронну ідентифікацію фізичної особи та/або походження і цілісність електронних даних | |
АВТОМАТ ДЛЯ РОЗМІНУ | |
---|---|
АВТОМАТ ДЛЯ РОЗМІНУ (англ. bill changer [bɪl ˈʧeɪnʤə]) - автомат, що приймає монети та банкноти одного номіналу та обмінює їх на банкноти чи монети іншого номіналу | |
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (АСАУР) | |
---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (АСАУР) (англ. automated analysis and risk management system (AARMS) [ˈɔːtəmətɪd əˈnæləsɪs ənd rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів | |
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА БАНКУ | |
---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА БАНКУ (англ. automated bank system [ˈɔːtəmətɪd bæŋk ˈsɪstɪm]) - комплекс програмно-технічних засобів, спрямований на автоматизацію банківської діяльності | |
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ | |
---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ (англ. automated banknotes processing system [ˈɔːtəmætɪd ˈbæŋknəʊts ˈprəʊsesɪŋ ˈsɪstəm]) - обладнання для роботи з готівкою, яке в автоматичному режимі забезпечує перерахування банкнот, ідентифікацію ознак їх справжності, відокремлення банкнот на придатні, непридатні для обігу та сумнівні | |
АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ (AOI) | |
---|---|
АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ (AOI) (англ. automatic exchange of information [ɔːtəˈmatɪk ɪksˈtʃeɪndʒ ɒv ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n]) - обмін між податковими органами двох або більше держав фінансовою інформацією, пов’язаною з усіма видами багатства (включаючи нерухоме майно, наприклад, будинки або земельні ділянки) і оподатковувану діяльність (наприклад, дивіденди, відсотки, роялті, зарплати, пенсії, повернення ПДВ і т. д.) на автоматичній, періодичній основі. У цій системі інформація регулярно збирається в країні, де відбувається оподаткування або зберігаються | |
АВТОМАТИЧНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКІВ | |
---|---|
АВТОМАТИЧНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКІВ (англ. automatic risk indicators [ˌɔːtəˈmætɪk rɪsk ˈɪndɪkeɪtəz]) - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель | |
АВТОР ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТА | |
---|---|
АВТОР ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТА (англ. author of the electronic document [ˈɔːθə(r) əv ðə ɪˌlekˈtrɒnɪk ˈdɒkjumənt]) - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ | |
АВТОРИЗАЦІЯ 2 | |
---|---|
АВТОРИЗАЦІЯ (англ. authorization [ˌɔː.θər.aɪˈzeɪ.ʃən]) - процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 // Офіційний вісник України. – 2014. – № 99. – Ст. 2918; ); - процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки | |
АВУАРИ 2 | |
---|---|
АВУАРИ (англ. holdings [ˈhəʊl.dɪŋ]) - у широкому розумінні – активи, тобто грошові кошти, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за допомогою яких здійснюються платежі та погашаються зобов’язання. У вузькому сенсі – ліквідна частина активів, що включає грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, валюту і швидко реалізовані цінні папери. Термін А. найчастіше використовують для характеристики коштів банків у іноземній валюті, що знаходяться на їх рахунках в іноземних банках і використовуються для виконання фінансових операцій за дорученням даного банку. Сукупність таких коштів, що належать певній країні, називають її іноземними А. Іноземні А. підпорядковані юрисдикції країни, в якій вони розміщені. За рахунок таких А. можна здійснювати платежі за кордоном і погашати зобов’язання. Розрізняють: А. вільні – використовувані без обмежень, з обмеженим режимом використання і А. блоковані – що знаходяться під контролем держави або банку | |
АГЕНТ 2 | |
---|---|
АГЕНТ (англ. аgent, dealer, commissioner [dʒent, ˈdiː.lər, kəˈmɪʃ.ən.ər]) - будь-яка фізична або юридична особа, що надає послуги з переказу грошових цінностей (ППГЦ) від імені провайдера ППГЦ, або за договором з провайдером чи під його керівництвом (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatfrecommendations.html); - особа, яка діє на підставі договірних відносин зі страховою компанією та виконує свої функції з належної перевірки клієнтів (джерело: FATF Report: Risk-Based Approach – Guidance for the Insurance Sector [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media/fatf/documents/reports/RBA%20Guidance%20for%20Life%20Insurance%20Sector.pdf ); - особа, яка надає послуги, пов’язані з передплаченими картками, від імені іншої установи, що постачає передплачені картки відповідно до контракту (джерело: FATF Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/ recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf); - (1) Юридична або фізична особа, яка здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також готує угоди без права їх підпису. Як правило, розмір винагороди А. за виконання доручення визначається спеціальною угодою з особою, інтереси якої він представляє. (2) Юридична чи фізична особа, що є посередником за рахунок і в інтересах іншої особи (принципала), а також здійснює дії в підготовці угод, але без права підпису. Свої дії А. робить звичайно за винагороду, розмір якої визначається за агентською угодою між А. і особою, що дала доручення | |
АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ | |
---|---|
АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ (англ. customs clearance agent [ˈkʌstəmz ˈklɪərəns ˈeɪʤənt]) - фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення | |
АГЕНТ З РОЗРАХУНКІВ | |
---|---|
АГЕНТ З РОЗРАХУНКІВ (англ. paying agent [ˈpeɪɪŋ ˈeɪdʒ(ə)nt]) - банк, член платіжної системи, який на підставі належним чином оформленого права (ліцензії платіжної системи, укладеного договору тощо) може надавати послуги банкам-учасникам цієї системи щодо проведення переказу коштів за їх фінансовими зобов’язаннями, результати розрахунків за якими включені платіжною системою до клірингової позиції агента з розрахунків. Відносини А. р. з банками-учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до чинного законодавства. Функції А. р. визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства і, зокрема, має визначати: а) технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків; б) порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов’язань; в) методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання. А. р. проводить міжбанківський переказ через кореспондентські рахунки банків-учасників розрахунків. З метою забезпечення здійснення розрахунків А. р. має право формувати страховий фонд за рахунок коштів банків – учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішнім положенням та укладеними договорами | |
АГЕНТИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ | |
---|---|
АГЕНТИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ (англ. FX market agents [ɛf ɛks ˈmɑːkɪt ˈeɪdʒənts]) - суб’єкти валютного ринку; сукупність юридичних і фізичних осіб, які провадять діяльність на валютному ринку. Головними А. в. р. є: 1. Валютні біржі. 2. Комерційні банки. 3. Центральні банки. 4. Підприємства, фінансові установи, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. 5. Підприємства, міжнародні корпорації, фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів. 6. Валютні брокерські фірми. 7. Фізичні особи | |
АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. agency activity [ˈeɪʤənsɪ ækˈtɪvəti]) - діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих випла | |
АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР (англ. agency agreement [ˈeɪʤənsɪ əˈɡriːmənt]) - договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок | |
АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 2 | |
---|---|
АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. agency operations [ˈeɪdʒənsi ˌɒp.ərˈeɪ.ʃən]) - здійснення фактичних і юридичних дій, пов’язаних з продажем чи придбанням товару на обумовленій території за дорученням однієї особи (принципала) незалежно від другої особи (агента) за рахунок і від імені принципала | |
АГРЕГУВАННЯ ДАНИХ ЩОДО РИЗИКІВ | |
---|---|
АГРЕГУВАННЯ ДАНИХ ЩОДО РИЗИКІВ (англ. aggregation of risk data [ˌægrɪˈgeɪʃən əv rɪsk ˈdeɪtə]) - виявлення, збір та оброблення даних про ризики, ураховуючи вимоги щодо складання звітності про ризики, що дає змогу оцінити діяльність банку з урахуванням ризик-апетиту. Агрегування даних щодо ризиків уключає також класифікацію, сегментацію, об’єднання чи розбивку даних про ризики | |
АДВОКАТ | |
---|---|
АДВОКАТ (англ. advocate [ˈæd.və.keɪt]) - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 27. – Ст. 282). | |
АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. advocacy [ˈædvəkəsɪ]) - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту | |
АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ | |
---|---|
АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ (англ. advocate’s secret [ˈædvəkɪts ˈsiːkrɪt]) - будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності | |
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО | |
---|---|
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО (англ. advocate bureau [ˈæd.və.keɪt ˈbjʊə.rəʊ]) - юридична особа, створена одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив | |
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |
---|---|
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. advocate union [ˈæd.və.keɪt ˈjuːniən]) - юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту | |
АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ | |
---|---|
АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ (англ. advocate’s request [ˈædvəkɪts rɪˈkwest]) - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту | |
АДВОКАТУРА УКРАЇНИ | |
---|---|
АДВОКАТУРА УКРАЇНИ (англ. advocacy of Ukraine [ˈædvəkəsi əv juːˈkreɪn]) - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом | |
АДМІНІСТРАТИВНА СПРАВА | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНА СПРАВА (англ. administrative case [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv keɪs]) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір | |
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК) | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК) (англ. administrative offense (misdemeanor) [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv əˈfens (ˌmɪs.dɪˈmiː.nər)]) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність | |
АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ (англ. administrative penalty [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈpen.əl.ti]) - міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122; Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку: затверджена рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» від 26.03.2013 № 432, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2013 р. за № 819/23351 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 42. – Ст. 1513); - міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами | |
АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО (англ. administrative justice [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈdʒʌstɪs]) - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (англ. administrative court [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv kɔːt]) - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ | |
АДМІНІСТРАТИВНІ ДАНІ | |
---|---|
АДМІНІСТРАТИВНІ ДАНІ (англ. administrative data [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈdeɪtə]) - дані, отримані на підставі спостережень, проведених державними органами (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції | |
АДМІНІСТРАТОР (ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ) | |
---|---|
АДМІНІСТРАТОР (ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ) (англ. administrator [ədˈmɪn.ɪ.streɪ.tər]) - фізична або юридична особа, що займається комерційною діяльністю по емісії (введенню в обіг) централізованої віртуальної валюти, визначенням та запровадженням правил її використання, веденням централізованого реєстру платежів і яка має право викуповувати (виводити з обігу) централізовану віртуальну валют | |
АДМІНІСТРАТОР ВУЗЛА СИСТЕМИ BANKID | |
---|---|
АДМІНІСТРАТОР ВУЗЛА СИСТЕМИ BANKID (англ. administrator of the BankID system unit [ədˈmɪnɪstreɪtə əv ðə bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm ˈjuːnɪt]) - особа, яка відповідає за забезпечення функціонування вузла системи BankID згідно з функціями, визначеними в розділі V цього Положення. Залежно від функціонального рівня структури системи BankID, визначеного в розділі V цього Положення, розрізняють головного адміністратора центрального вузла системи BankID та адміністраторів абонентських вузлів системи BankID | |
АДМІНІСТРАТОР НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
АДМІНІСТРАТОР НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (англ. administrator of non-governmental pension fund [ədˈmɪnɪstreɪtə əv nɒn-ˌgʌvənˈmɛntl ˈpɛnʃən fʌnd]) - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах цього Закону (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47. – Ст. 372). | |
АЖІО 2 | |
---|---|
АЖІО (англ. аgio [ˈædʒiˌəʊ]) - (1) Різниця між курсами валют. (2) Комісія, що здійснює обмін паперових грошей на монету чи слабкої валюти на сильну | |
АЗАРТНА ГРА | |
---|---|
АЗАРТНА ГРА (англ. gamble [ˈɡæmbl]) - будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. До азартних ігор не відносяться: організація та проведення лотерей; організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш; гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі; розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу; розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334VI | |
А-КРЕДИТ (АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КРЕДИТ) | |
---|---|
А-КРЕДИТ (АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КРЕДИТ) (англ. alternative loan [ɔːlˈtəːnətɪv]; a-loan [æləʊn]) - іпотечний кредит, забезпечений первинною іпотекою, який у цілому відповідає вимогам до «першокласних» іпотечних кредитів, хоча відношення розміру кредиту до вартості предмета застави (LTV), кредитна документація, статус власника, тип нерухомого майна або якийсь інший фактор не повністю відповідають вимогам стандартного андеррайтингу. Основна причина одержання іпотечним кредитом статусу «альтернативний» – неповна документація | |
АКРЕДИТИВ 2 | |
---|---|
АКРЕДИТИВ (англ. letter of credit [ˈlɛtər əv ˈkrɛdɪt]) - зобов’язання, зазвичай з боку банку, на прохання клієнта, заплатити вказаному бенефіціару певну суму грошей після пред’явлення визначених документів, які встановлені в умовах та положеннях акредитиву (джерело: The FATF study «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html); - грошове зобов’язання банку-емітента виконати зобов’язання проти належного представлення (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831); - (1) Розрахунковий або грошовий документ, виписаний (емітований) кредитною установою (емітентом) про те, що останній бере на себе зобов’язання з оплати витрат відповідно до прийнятих умов. Особа, на користь якої виписаний А., називається бенефіціаром або одержувачем. Особа, від імені якої банк виписує і здійснює оплату, називається аплікантом або заявником. (2) Грошовий документ, що засвідчує право юридичної особи, на ім’я якої він виданий, одержати в банку зазначену в ньому суму. Використовується в комерційній практиці як форма безготівкових розрахунків між підприємствами-постачальниками і споживачами, а також у міжнародних розрахунках за комерційними операціями. А. відкривається на певний строк для розрахунків з одним постачальником | |
АКТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
АКТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. act on the results of off-site supervision on financial monitoring issues [ækt ɒn ðə rɪˈzʌlts ɒv ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtərɪŋ ˈɪʃuːz]) - офіційний документ, в якому зафіксовані виявлені працівниками Національного банку порушення банком/установою вимог законодавства з питань фінансового моніторингу вимог, обмежень щодо діяльності банків та факти, що можуть свідчити про здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (щодо використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму), що складається працівниками Національного банку за результатами безвиїзного нагляду (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
АКТ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ | |
---|---|
АКТ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ (англ. act of nuclear terrorism [ækt ɒv ˈnjuːklɪə ˈtɛrərɪzəm]) - будь-які навмисні дії особи або групи осіб щодо ядерної установки, ядерного матеріалу, інших джерел іонізуючого випромінювання при їх використанні, зберіганні або транспортуванні та радіоактивних відходів при поводженні з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок | |
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ | |
---|---|
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ (англ. acts of civil status [ækt əv ˈsɪvl ˈsteɪtəs]) - події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків (народження, походження, громадянство, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо) | |
АКТИВИ | |
---|---|
АКТИВИ (англ. assets [ˈæsets]) - кошти, майно, майнові і немайнові права (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні (джерело: Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів : Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 1. – Ст. 2); - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365); - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фі- | |
АКТИВИ БАНКІВСЬКІ | |
---|---|
АКТИВИ БАНКІВСЬКІ (англ. banking assets [ˈbaŋkɪŋ ˈæsets]) - ресурси банку та засоби, що класифікуються за напрямками розміщення та використання з метою одержання прибутку. Інколи А. б. визначаються як ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічної вигоди у майбутньому. А. б. відображаються у активі балансу банку та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банку, надані кредити юридичним i фізичним особам, надані міжбанківські кредити, державні облігації, цiннi папери, вкладення у факторингові та лiзинговi операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність та ін. А. б. поділяють на активи, які приносять i не приносять прибуток. До А. б., які не приносять прибутку, належать матеріальні та нематерiальнi активи: кошти в касі, на кореспондентському рахунку, на резервних рахунках, а також основні засоби, матеріали, нематерiальнi активи та вiдверненi кошти прибутку. А. б., що приносять прибуток, поділяють на облiково-позичковi активи та банківські інвестиції. За характером забезпечення розрізняють позички забезпечені та незабезпечені (бланкові). До перших належать облік векселів i позички під заставу товарних запасів, рухомого майна, землі, нерухомості, цінних паперів, гарантії та поручительства тощо. Облік векселів i надання позичок без забезпечення пов’язані з підвищеними ризиками для банку. Банкiвськi iнвестицiї – вкладення коштів банків у нерухоме та рухоме майно, інтелектуальні цiнностi, цінні папери з метою одержання прибутку. Банкiвськi iнвестицiї можуть бути капiтальнi – придбання будинків, споруд, об’єктів нерухомості, основних фондів, нематеріальних активів і фінансові – придбання корпоративних прав, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Розрізняють також інвестиції прямі, які передбачають вне- | |
АКТИВИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
АКТИВИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. assets of the joint investment institute [ˈæsets əv ðə ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt]) - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку | |
АКТИВИ КЛІЄНТА | |
---|---|
АКТИВИ КЛІЄНТА (англ. client assets [ˈklaɪənt ˈæsets]) - грошові кошти та/або цінні папери, які обліковуються торговцем на рахунку внутрішнього обліку клієнта і повинні бути зараховані на цей рахунок, за мінусом коштів та/або цінних паперів, що повинні бути сплачені та/або списані з цього рахунку (джерело: Порядок та умови провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта» від 06.11.2012 № 1584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за № 2000/22312 | |
АКТИВИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ТА СТОСУЮТЬСЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЗУПИНЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТОГО НА ПІДСТАВІ РЕЗОЛЮЦІЙ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН | |
---|---|
АКТИВИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ТА СТОСУЮТЬСЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЗУПИНЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТОГО НА ПІДСТАВІ РЕЗОЛЮЦІЙ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН (англ. assets connected to terrorist financing and related to financial transactions terminated under the decision adopted by United Nations Security Resolutions [ˈæsets kəˈnektɪd tə ˈterərɪst faɪˈnænsɪŋ ənd rɪˈleɪtɪd tə faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz ˈtɜːmɪneɪtɪd ˈʌndə ðə dɪˈsɪʒən əˈdɒptɪd baɪ ˈjʊˈnaɪtɪd ˈneɪʃənz sɪˈkjʊərɪtɪ ˌrezəˈluːʃənz]) - кошти, майно, майнові і немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, що пов›язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи зазначених осіб (джерело: Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 20.03.2003 № 638-IV | |
АКТИВНИЙ РИНОК | |
---|---|
АКТИВНИЙ РИНОК (англ. active market [ˈaktɪv ˈmɑːkɪt]) - (1) Для певних фінансових активів і фінансових зобов’язань – ринок, на якому ціни котирування легко та регулярно доступні (за допомогою біржі, дилера, брокера, міжбанківського ринку, служб інформації про ціни тощо) та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. (2) Для інших активів – ринок, на якому існують такі умови: а) об’єкти, що їх купують і продають у межах ринку, є однорідними; б) як правило, в будь-який час можна зайти зацікавлених продавців і покупців; в) інформація про ціни загальнодоступна | |
АКТИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ | |
---|---|
АКТИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ (англ. active analytical accounts of depositary records [ˈæktɪv ˌænəˈlɪtɪkəl əˈkaʊnts əv dɪˈpɒzɪtərɪ ˈrekɔːdz]) - рахунки депозитарного обліку, які відкриваються Центральним депозитарієм, депозитарною установою згідно з їх внутрішніми документами та відповідно до внутрішніх документів чи стандартів Центрального депозитарію з метою забезпечення депозитарного обліку депозитарних активів, зокрема для відображення їх місцезнаходження (зберігання) та стану випуску цінних паперів | |
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. active transactions [ˈaktɪv trænˈzækʃənz]) - операції, спрямовані на розміщення та використання наявних у банку власних та залучених ресурсів з метою одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій та підтриманні необхідного рівня ліквідності. А. о. поділяють на кредитні, облiково-кредитні та інвестиційні. Між ними існує тісний взаємозв’язок. Кредитні операції надзвичайно різноманітні. Їх поділяють на групи за такими категоріями: тип позичальника; засіб забезпечення; строк кредитування; об’єкти кредитування; вид рахунку; вид валюти кредитування; порядок видачі коштів; метод погашення; порядок нарахування i погашення процентів; ступінь ризику та ін. У кредитуванні, крім традиційних кредитів, широкого розвитку набули кредитні лінії, відновлювальні (роловернi) кредити та кредити з плаваючими процентними ставками. Операції, пов’язані з придбанням (обліком) векселів або використанням векселів як застави, відносять до облiково-кредитних А. о. До інвестиційних А. о. належать операції з придбання банками цінних паперів. Розрізняють А. о., які проводяться банком на комісійних засадах i за власний рахунок. Обліковуються А. о. за активом балансу або на активних рахунках позабалансового обліку | |
АКЦЕПТ 2 | |
---|---|
АКЦЕПТ (англ. acceptance [əkˈsɛpt(ə)ns]) - згода платника сплатити грошові або товарні документи або згода однієї із сторін з умовами іншої сторони. Найчастіше А. застосовується при розрахунках за товари, послуги і виконані роботи, відповідно до яких платіж здійснюється з відома платника за розрахунковими документами, виписаними постачальником. Розрізняють наступні види А.: 1) згода платника на оплату розрахункових документів або гарантія оплати товарів і послуг; 2) прийняття платником (трасатом) за перевідним векселем (траттою) зобов’язання сплатити вексель при настанні зазначеного в ньому терміну. Такий А. оформляється у вигляді відповідного напису акцептанта – аваля, на лицьовому боці векселя; 3) згода банку гарантувати оплату суми, вказаної у перевідному векселі; 4) згода однієї сторони на укладення договору відповідно до пропозиції (оферти) іншої сторони; 5) у міжнародному праві – одностороння заява про зв’язаність умовами договору. У практиці банківської діяльності виділяють вексельний А. (згода платника – трасата на оплату перевідного векселя) і банківський А. (згода банку на оплату розрахункових документів або поручительство банку в тому, що документ буде оплачено). При банківському А. часто потрібне попереднє депонування коштів на суму А. Залежно від повноти суми, що акцептується, розрізняють А. повний і частковий. За законодавством більшості країн А. повинен бути повним і беззастережним | |
АКЦЕПТАНТ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
АКЦЕПТАНТ ВЕКСЕЛЯ (англ. acceptor of bill [əkˈseptər əv bɪl]) - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов’язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ (англ. acceptance of a bill of exchange [əkˈseptəns əv ə bɪl əv ɪksˈtʃeɪndʒ]) - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
АКЦЕПТНЕ ФІНАНСУВАННЯ | |
---|---|
АКЦЕПТНЕ ФІНАНСУВАННЯ (англ. acceptance credit [əkˈsɛpt(ə)ns ˈkrɛdɪt]) - форма кредиту, за якої фінансування комерційних операцій, передбачених договором, здійснюється через банки або спеціалізовані фінансові установи шляхом надання постачальнику (продавцеві), експортеру чи покупцеві (виконавцю робіт) або імпортеру раніше обумовленої суми кредиту для авансового фінансування закупівель або продажу товарів. При А. ф. позичальник надає банку чи фінансовій установі в заставу, як гарантію, товарну накладну або інший відповідний товарний документ, що підтверджує факт відправки вантажу, для купівлі якого видано кредит. А. ф. широко використовується в міжнародній торгівлі на основі акцептного кредиту, шляхом акцепту виставленої йому кредитором тратти | |
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО | |
---|---|
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО (англ. joint-stock company [ʤɔɪnt-stɒk ˈkʌmpəni]) - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356; Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50, /№ 50-51/. – Ст. 384); - господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом | |
АКЦІЯ | |
---|---|
АКЦІЯ (англ. share [ʃɛː]; stock [stɒk]; equity [ˈɛkwɪti]) - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Стор. 1126. – Ст. 268); - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові пра- | |
АКЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
АКЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ (англ. corporate investment fund share [ˈkɔːpərɪt ɪnˈvestmənt fʌnd ʃeə]) - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на | |
АКЦІЯ НА ПРЕД’ЯВНИКА | |
---|---|
АКЦІЯ НА ПРЕД’ЯВНИКА (англ. bearer shares [ˈbeərə ʃeə]) - відноситься до оборотних інструментів, які надають право власності у юридичній особі тій особі, яка володіє сертифікатом акції на пред’явника (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - вільнопоширювальні фінансові інструменти, що надають право власності на частку в активах корпорації особі, яка володіє сертифікатом акції на пред’явник | |
АЛМАЗНА БІРЖА | |
---|---|
АЛМАЗНА БІРЖА (англ. diamond bourse [ˈdaɪəmənd bʊəs]) - біржа, що є терміном алмазової промисловості, та означає центр обміну алмазами, що розташовується у великих містах та є безпечним торгівельним середовищем для алмазних дилерів. Біржа є саморегулівною організацією, що визначає стандарти поставки та надає арбітражне забезпечення. Існує 28 алмазних бірж, що є членами Всесвітньої федерації алмазних бірж (ВФАБ). У певному сенсі біржі розробили деякі «універсальні закони торгівлі алмазами». Дісциплінарні дії на одній біржі, що може включати тимчасове припинення членства чи навіть виключення, буде підтверджене на будь-якій алмазовій біржі у світі. Таким чином, члени алмазових бірж надають перевагу торгівлі між собою, оскільки їм комфортніше створювати усні угоди. ВФАБ коментує, що сила цієї правової системи також означає, що біржі можуть змушувати своїх членів, для прикладу, дотримуватись Процесу Кімберлі, утримуватись від змішування природніх і синтетичних алмазів, зобов’язувати виписувати гарантії в накладних тощо. Обговорювальні розпорядження інколи включають мільйони доларів, що є негайним та при цьому не потрібні судові дії. ВФАБ віджмітило, що фактично у кожній країнї, яка торгує алмазами, арбітражні рішення пов’язаних із ВФАБ бірж, що практично автоматично затверджуються судами | |
АЛМАЗНА МАГІСТРАЛЬ | |
---|---|
АЛМАЗНА МАГІСТРАЛЬ (англ. diamond pipeline [ˈdaɪəmənd ˈpaɪplaɪn]) - цілісний алмазний торговельний ланцюжок з видобутку до рівня роздрібного продажу, де алмази отримує кінцевий споживач | |
АЛМАЗНИЙ ДІЛЕР (ТОРГІВЕЦЬ АЛМАЗАМИ) | |
---|---|
АЛМАЗНИЙ ДІЛЕР (ТОРГІВЕЦЬ АЛМАЗАМИ) (англ. diamond dealer [ˈdaɪəmənd ˈdiːlə]) - особа, що займається оптовими поставками оброблених чи необроблених алмазів | |
АЛОНЖ | |
---|---|
АЛОНЖ (англ. allonge [əˈlɒnʒ]) - аркуш паперу, що додається до векселя для додаткових індосаментів (передатних записів), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передатний запис на алонжі робиться впоперек з’єднання векселя і додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб він починався на векселі й закінчувався на алонжі. На алонжі можна також оформляти аваль | |
АЛЬТЕРНАТИВНІ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ ПЕРКАЗІВ | |
---|---|
АЛЬТЕРНАТИВНІ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ ПЕРКАЗІВ (англ. alternative remittance systems (ARS) [ɔːlˈtɜːnətɪv rɪˈmɪt.əns ˈsɪstɪmz]) - будь-які системи переказів грошових коштів, що діють поза офіційними банківськими каналами. Сюди відносяться неконтрольовані мережі (наприклад, підпільні банки) та контрольовані системи (системи грошових послуг) | |
АЛЬТКОІН | |
---|---|
АЛЬТКОІН (англ. аltcoin [ˈɔːltkɔɪn]) - будь-яка інша, заснована на математичних принципах децентралізована конвертована віртуальна валюта, відмінна від біткоіна, який став першою валютою такого виду. У даний час прикладами альткоінов є: Ripple (Ріппл), PeerCoin (Піркоін), Lite-coin (Лайткоін), zerocoin (зерокоін), anoncoin (анонкоін) і dogecoin (догкоін) | |
АЛЮВІАЛЬНА КОПАЛЬНЯ | |
---|---|
АЛЮВІАЛЬНА КОПАЛЬНЯ (англ. alluvial mine [əˈluːviəl maɪn]) - копальня, у якій алмази витягують з родовищ, таких як русло ріки, океанське дно, на відміну від кімберлітичного видобутку з гірських порід. Вони вважаються вторинними родовищами, тобто ці алмази були вимиті з первинних кімберлітичних родовищ. Алювіальні копальні можуть поширюватись на великі географічні райони | |
АНАЛІЗ [ОЦІНКИ РИЗИКІВ] | |
---|---|
АНАЛІЗ [ОЦІНКИ РИЗИКІВ] (англ. evaluation [ɪˌvæljʊˈeɪʃən]) - відноситься до останнього етапу оцінки ризиків. Він включає результати, що були отримані внаслідок процесу оцінювання для визначення пріоритетних дій для зниження ризику, враховуючи цілі, що були встановлені на початку процесу оцінювання. Ці пріоритети можуть сприяти розробці стратегії пом’якшення ризиків | |
АНАЛІЗ РИЗИКУ | |
---|---|
АНАЛІЗ РИЗИКУ (англ. risk analysis [rɪsk əˈnæləsɪs]) - систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (англ. financial transactions analysis [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz əˈnæləsɪs]) - комплекс ризик-орієнтованих заходів, які здійснюються на постійній основі та установлені внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з’ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, регулярність здійснення фінансових операцій та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - комплекс заходів, установлених внутрішніми документами небанківської фінансової установи з питань фінансового моніторингу щодо фінансових операцій, проведення яких дає змогу виявити ризикові фінансові операції, зробити висновок про відповідність/невідповідність таких фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, виявлення їх регулярності, у тому числі дроблення сум, на які здійснюються фінансові операції з метою уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |
АНАЛОГИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН | |
---|---|
АНАЛОГИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН (англ. drugs and psychotropic substances analogs [drʌgz ənd saɪkəʊˈtrɒpɪk ˈsʌbstənsɪz ˈænəlɒgz]) - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють (джерело: Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995 № 60/95-ВР | |
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ | |
---|---|
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ (англ. analogy of the law [əˈnæl.ə.dʒi əv ðə lɔː]) - поширення на відносини, які безпосередньо не врегульовані законом, правових норм, що регулюють подібні відносини | |
АНДЕРРАЙТЕР | |
---|---|
АНДЕРРАЙТЕР (англ. underwriter [ˌʌndəˈraɪtə]) - торговець цінними паперами (банк, фінансова або інша компанія), який виступає гарантом і бере на себе ризики в процесі андеррайтингу. В контексті ринків капіталу – це дилер, який бере на себе зобов’язання викупити випуск цінних паперів або його частину за заздалегідь визначеною ціною. Наявність такого зобов’язання дає емітенту гарантію того, що цінні папери будуть розміщені за встановленою ціною. За прийняття ризику щодо розміщення цінних паперів серед інвесторів А. одержує від емітента оплату у вигляді комісійних. Вимоги до операцій, що здійснює А., встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку) | |
АНДЕРРАЙТИНГ | |
---|---|
АНДЕРРАЙТИНГ (англ. underwriting [ˈʌndəraɪtɪŋ]) - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/ або здійснення дій чи надання послуг, пов’язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента. Андеррайтер відповідно до договору з емітентом може здійснювати: купівлю цінних паперів у емітента з подальшим їх перепродажем інвесторам; гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем; продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - послуги, які надає андеррайтер щодо відкритого (публічного) розміщення (підписка, продаж) емісії цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може рати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов’язань. А. здійснюється на основі типового договору, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Банківська енциклопе- | |
АНКЕТА | |
---|---|
АНКЕТА (англ. questionnaire [ˌkwes.tʃəˈneər]) - внутрішній документ в електронному вигляді банку і має містити всю інформацію, отриману банком за результатами ідентифікації, вивчення клієнта уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки банку щодо оцінки репутації клієнта та оцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - внутрішній документ у паперовому або електронному вигляді, формується під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі, та/або виникнення підозри та/або здійснення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, проведення разової фінансової операції на значну суму, і має містити всю інформацію, отриману небанківською фінансовою установою за результатами ідентифікації (спрощеної ідентифікації), вивчення клієнта, у тому числі результати оцінки фінансового стану клієнта, уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки щодо оцінки/переоцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок/переоцінок, у випадках, передбачених цим Положенням (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - інструмент дослідження, що складається з переліку питань і забезпечує відносно швидкий збір інформації про ринок (опитування споживачів тощо), про виконувану роботу (опитування на робочих місцях з метою збору інформації для складання посадової інструкції та ін.). До початку складання будь-якої анкети варто чітко сформулювати мету дослідження | |
АНКЕТНИЙ СКОРИНГ | |
---|---|
АНКЕТНИЙ СКОРИНГ (англ. application scoring [aplɪˈkeɪʃ(ə)n ˈskɔːrɪŋ]) - прогнозування ризику дефолту позичальника на підставі його анкети-заяви на одержання кредиту в банку. А. с. є різновидом кредитного скорингу та використовується переважно в споживчому кредитуванні з метою перевірки кредитоспроможності позичальника, визначення ймовірності його дефолту та мінімізації ризику банку. | |
АНОНІМАЙЗЕР | |
---|---|
АНОНІМАЙЗЕР (англ. anonymiser [əˈnɒnɪˌmaɪzə(r)]) - інструменти і сервіси, такі як «темні мережі» (darknets) і «міксери» (mixers), призначені для приховування джерела біткоін-операцій і сприяння забезпечення анонімності. Прикладами є: мережа Tor (анонімна мережа), Dark Wallet (сервіс анонімної мережі), Bitcoin Laundry («міксер») | |
АНОНІМНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
АНОНІМНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. anonymous message [əˈnɒnɪməs ˈmesɪʤ]) - повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону (джерело: Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції» від 27.10.2017 № 1024, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 р. за № 60/31512 | |
АНОНІМНІ ДАНІ | |
---|---|
АНОНІМНІ ДАНІ (англ. anonymous data [əˈnɒn.ɪ.məs ˈdeɪtə]) - ті, які не мають жодних ідентифікаторів; псевдоніми – ті, у яких ідентифікатори зашифровано | |
АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА | |
---|---|
АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА (англ. anti-corruption expertise [ˈænti- kəˈrʌpʃən ˌekspɜːˈtiːz]) - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII | |
АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ (англ. anti-terrorist operation [ˈænti- ˈterərɪst ˌɒpəˈreɪʃən]) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (джерело: Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-ІV | |
АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА | |
---|---|
АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА (англ. anti-corruption policy [ˈænti-kəˈrʌpʃən ˈpɒlɪsi]) - заходи держави, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, щодо розробки і здійснення або проведення ефективної скоординованої політики протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності | |
АНУЇТЕТНИЙ ПЛАТІЖ | |
---|---|
АНУЇТЕТНИЙ ПЛАТІЖ (англ. annuity payment [əˈnjuːɪti ˈpeɪm(ə)nt]) - рівний по сумі щомісячний платіж за кредитом, який включає суму нарахованих відсотків і суму основного боргу. Ануїтетом називають потік платежів однакового розміру, що надходять через рівні проміжки часу. Проміжок часу між двома послідовними платежами при нарахуванні відсотків називають розрахунковим. Графік погашення виплати боргу і відсотків за кредитом, коли виплати встановлюються періодично рівними сумами через рівні проміжки часу, називають ануїтетним. Ануїтетом може називатися не тільки сума періодичного платежу, але й фінансовий інструмент, вид графіка погашення фінансового інструменту та інші похідні поняття. За часом виплати першого ануїтетного платежу розрізняють: ануїтет постнумерандо, коли виплата здійснюється в кінці першого періоду, та ануїтет пренумерандо, коли виплата здійснюється на початку першого періоду. Поряд з А. п. при погашенні кредиту може використовуватися диференційований платіж, який є щомісячним платежем за кредитом, що зменшується до кінця терміну користування кредитом і складається з виплачуваної постійної частини основного боргу (тіла кредиту) та відсотків на залишок суми кредиту | |
АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ | |
---|---|
АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ (англ. license cancellation [ˈlaɪsəns ˌkænsəˈleɪʃən]) - позбавлення ліцензіата Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку права на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності | |
АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ | |
---|---|
АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ (англ. arbitrage manager [ˈɑːbɪtrɪʤ ˈmænɪʤə]) - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII | |
АРЕШТ | |
---|---|
АРЕШТ (англ. seize [siːz], detention [dɪˈtɛnʃən]) - заборона переказу, перетворення, розпорядження чи переміщення майна, на основі рішення, ініційованого компетентним органом влади чи судом відповідно до механізму замороження. Проте, на відміну від дій з замороження, арешт відбувається за допомогою механізму, що дозволяє компетентним органам чи суду взяти на себе контроль за відповідним майном. Арештоване майно залишається власністю фізичної чи юридичної особи, що має частку у такому майні на момент арешту, в той час як компетентний орган чи суд мають право на володіння, адміністрування чи управління арештованим майном (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - арешт грошових коштів в очікуванні подальших дій (джерело: The FATF Laundering the proceeds of VAT Carousel Fraud Report (February 23, 2007), footnote 19. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/laundering theproceedsofvatcarouselfraudreport.html); - тримання засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
АРЕШТ АБО ВИЇМКА | |
---|---|
АРЕШТ АБО ВИЇМКА (англ. freezing or seizure [ˈfriː.zɪŋ ɔː(r) ˈsiː.ʒər]) - тимчасова заборона передачі, перетворення, відчуження або пересування майна, або тимчасовий вступ у володіння таким майном, або тимчасове здійснення контролю над ним за постановою суду або іншого компетентного органу | |
АРЕШТ МАЙНА 2 | |
---|---|
АРЕШТ МАЙНА (англ. arrest of property [əˈrest əv ˈprɒpətɪ]) - тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
АРЕШТОВАНЕ МАЙНО | |
---|---|
АРЕШТОВАНЕ МАЙНО (англ. arrested property [əˈrestɪd prɒpətɪ]) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (джерело: Порядок реалізації арештованого майна: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431 | |
АСОЦІАЦІЯ 2 | |
---|---|
АСОЦІАЦІЯ (англ. association [-əˌsəʊsɪˈeɪʃən]) - організації, існування яких базується на членстві, учасники яких (фізичні та юридичні особи), або їхні обрані представники, є вищим керівним органом. Асоціації створюються для вирішення суспільних завдань чи для обслуговування спільних інтересів всіх учасників. Асоціація може бути юридичною особою, а може не бути, що часто визначається при реєстрації. Зареєстровані асоціації користуються тими ж перевагами, що й юридичні особи (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex VI. Corporate Vehicles. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorpo ratevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html); - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності | |
АСОЦІЙОВАНА КОМПАНІЯ | |
---|---|
АСОЦІЙОВАНА КОМПАНІЯ (англ. associate company [əˈsəʊʃɪɪt ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо та/або опосередковано 20 або більше відсотками статутного капіталу та/або голосів (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |
АСОЦІЙОВАНА ОСОБА | |
---|---|
АСОЦІЙОВАНА ОСОБА (англ. associate [əˈsəʊʃɪɪt]) - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
АСОЦІЙОВАНІ НПО (НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ) | |
---|---|
АСОЦІЙОВАНІ НПО (НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ) (англ. associate NPOs [əˈsəʊʃɪɪt ɛn-piː-əʊz]) - закордонні відділи міжнародних НПО та НПО, з якими було організоване партнерство | |
АСОЦІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (ГОСПОДАРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ) | |
---|---|
АСОЦІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (ГОСПОДАРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ) (англ. associate enterprises (economic organizations) [əˈsəʊʃɪɪt ˈentəpraɪzɪz (ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz)]) - група суб’єктів господарювання - юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
АУДИТ 2 | |
---|---|
АУДИТ (англ. audit [ˈɔː.dɪt]) - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144; Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ | |
---|---|
АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (англ. financial reporting audit [faɪˈnænʃəl rɪˈpɔːtɪŋ ˈɔːdɪt]) - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОР 2 | |
---|---|
АУДИТОР (англ. auditor [ˈɔːdɪtə]) - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. audit activity [ˈɔːdɪt ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОРСЬКА МЕРЕЖА | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА МЕРЕЖА (МЕРЕЖА) (англ. audit network (network) [ˈɔːdɪt ˈnetwɜːk]) - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. audit organization [ˈɔːdɪt ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - господарська організація, створена відповідно до вимог закону (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ (англ. Audit Chamber of Ukraine [ˈɔːdɪt ˈʧeɪmbə əv juːˈkreɪn]) - самоврядний орган, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА (АУДИТ) (англ. audit [ˈɔːdɪt]) - комплекс експертно-аналітичних, оціночних, перевірочних та інших форм заходів, спрямованих на забезпечення діяльності банку/банківської групи, пов’язаної з ухваленням їх відповідними органами управлінських рішень та виконанням функцій відповідно до нормативно-правових, розпорядчих, інших актів і внутрішніх документів, з метою проведення незалежної оцінки процесів корпоративного управління, управління ризиками і контролю в банку/банківській групі та надання рекомендацій щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю та мінімізації виявлених ризиків (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |
АУДИТОРСЬКА ФІРМА | |
---|---|
АУДИТОРСЬКА ФІРМА (англ. audit firm [ˈɔːdɪt fɜːm]) - юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОРСЬКИЙ КОМІТЕТ | |
---|---|
АУДИТОРСЬКИЙ КОМІТЕТ (англ. audit committee [ˈɔːdɪt kəˈmɪtɪ]) - комітет, що створюється радою банку зі складу її членів, з яких хоча б одна особа має практичний досвід у сфері аудиту, фінансової звітності та бухгалтерського обліку, для забезпечення контролю за впровадженням адекватної системи внутрішнього контролю, формуванням політик внутрішнього аудиту, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проведенням зовнішнього аудиту (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |
АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ 2 | |
---|---|
АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ (англ. audit report [ˈɔːdɪt rɪˈpɔːt]) - документ, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ | |
---|---|
АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ (англ. audit services [ˈɔːdɪt ˈsɜːvɪsɪz]) - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
АУКЦІОН (ПУБЛІЧНІ ТОРГИ) | |
---|---|
АУКЦІОН (ПУБЛІЧНІ ТОРГИ) (англ. auction (public bidding) [ˈɔːkʃən (ˈpʌblɪk ˈbɪdɪŋ)]) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
АУТЕНТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
АУТЕНТИФІКАЦІЯ (англ. authentication [ɔːˈθen.tɪ.keɪt]) - підтвердження того факту, що певна особа має певну ідентичність та/або має право здійснювати певні види діяльності | |
АУТСОРСЕР | |
---|---|
АУТСОРСЕР (англ. outsourcer [ˌaʊtˈsɔːsə]) - юридична особа, обрана банком для виконання його функцій на умовах аутсорсингу (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |
АУТСОРСИНГ | |
---|---|
АУТСОРСИНГ (англ. outsourcing [ˌaʊtˈsɔːsɪŋ]) - передавання на договірній основі іншим особам функцій банку на регулярній (неодноразовій) основі з метою оптимізації витрат і процесів у банку (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що: у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції; банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок; банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 61. – Ст. 2101); - виконання певних функцій і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на договірній основі. Використовується у сферах обслуговування, інформатизації, консалтингу тощо з метою оптимізації процесів у банку та зменшення витрат. Останнім часом А. використовується в багатьох країнах світу в інформаційному та консалтинговому обслуговуванні банків, у процесі організації готівкового грошового обігу шляхом передавання функцій з інкасації, транспортування, оброблення банкнот і монет комерційним організаціям | |
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА | |
---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА (англ. affiliated person [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsn]) - юридична особа, в статутному (складеному) капіталі якої фінансова установа має істотну участь або яка має істотну участь у статутному (складеному) капіталі фінансової установи (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА БАНКУ | |
---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА БАНКУ (англ. affiliated bank person [əˈfɪlɪeɪtɪd bæŋk ˈpɜːsn]) - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЧИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ | |
---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЧИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ (англ. affiliated person of an investment fund or an investment company [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsn əv ən ɪnˈvestmənt fʌnd ə ən ɪnˈvestmənt ˈkʌmpənɪ]) - інвестиційний керуючий, засновники, а також учасники, кожен з яких володіє не менш як 25 відсотками інвестиційних сертифікатів (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
АФІЛІЙОВАНІ ОСОБИ | |
---|---|
АФІЛІЙОВАНІ ОСОБИ (англ. affiliated persons [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsnz]) - юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім’ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою (джерело: Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI | |
АФІЛІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
АФІЛІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (англ. affiliated enterprises [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈentəpraɪzɪz]) - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб’єкта господарювання (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |
БАГАТОНОМІНАЛЬНЕ ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ | |
---|---|
БАГАТОНОМІНАЛЬНЕ ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ (англ. multi-nominal banknotes processing [ˈmʌltiˈnɒmɪn(ə)l ˈbæŋknəʊts ˈprəʊsesɪŋ]) - оброблення різних номіналів банкнот, які змішано подаються в автоматизовану систему оброблення банкнот для їх сортування за номіналами, розміщенням, відокремлення на придатні, непридатні для обігу та сумнівні банкноти | |
БАГАТОСТОРОННІЙ НЕТТІНГ | |
---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ НЕТТІНГ (англ. multilateral netting [ˌmʌl.tiˈlæt.ər.əl ˈnɛtɪŋ]) - угода між трьома або більше сторонами здійснити неттінг за їх зобов’язаннями. Зобов’язання, охоплені такою угодою, можуть виникати за фінансовими угодами або за платежами. Б. н. платіжних зобов’язань, як правило, здійснюється в рамках системи багатостороннього нетто-розрахунку. Б. н. забезпечується шляхом взаємного погашення двосторонніх нетто-позицій кожного учасника з іншими учасниками для одержання багатосторонньої нетто-позиції. Такий неттінг здійснюється через центрального контрагента (зазвичай, це – клірингова палата), який юридично заміщує покупця для кожного продавця і продавця для кожного покупця. Багатостороння нетто-позиція представляє собою двосторонню нетто-позицію між кожним учасником і центральним контрагентом | |
БАГАТОСТОРОННІЙ РАХУНОК | |
---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ РАХУНОК (англ. omnibus account [ˈɒmnɪbəs əˈkaʊnt]) - єдиний рахунок для об’єднаних грошових коштів або позицій кількох сторін. Учасник клірингу часто веде Б. р. в кліринговій палаті для всіх своїх клієнтів. У такому випадку учасник клірингу зобов’язаний вести облікові записи по кожному клієнту | |
БАЗЕЛЬ II | |
---|---|
БАЗЕЛЬ II (англ. Basel II [ˈbaːzl] ) - угода про визначення достатності банківського капіталу для забезпечення ефективної та стабільної діяльності банківських установ та їх регулювання. Вона була прийнята Базельським комітетом з питань банківського нагляду в 2004 р. на заміну попередньої (Базель І), запровадженої в 1988 р. Метою прийняття Базеля II є сприяння адекватній капіталізації банків, вдосконаленню систем управління ризиками, і, таким чином, посиленню стабіль- | |
БАЗЕЛЬ III | |
---|---|
БАЗЕЛЬ III (англ. Basel III [ˈbaːzl] ) - стандарт «Базель ІІІ» передбачає: Збільшення акціонерного капіталу. Головним нововведенням Базеля ІІІ стало істотне підвищення вимог до форми капіталу першого рівня (Tier 1), до якого рекомендовано включати тільки акції та нерозподілений прибуток. Показник капіталу першого рівня повинен зрости з 4 до 6%. Це означає, що інші інструменти капіталу першого рівня – відкладені податкові активи, інвестиції в інші фінансові компанії (additional going concern capital) можуть складати до 1,5% від загального розміру капіталу першого рівня. Мінімальні вимоги до капіталу залишаються на рівні 8% з урахуванням нового буфера капіталу. Причому, в загальному капіталі розмір капіталу першого рівня (основний капітал) повинен складати 6%, а капітал другого рівня (додатковий) – не більше 2%. Таким чином змінюються акценти у структурі капіталу. Основний капітал згідно Базеля ІІІ повинен втричі перевищувати додатковий. Капітал 3-го рівня, який згідно базельських вимог використовувався виключно для страхування від ринкового ризику, буде скасовано. Таким чином, для страхування від ринкового ризику банки матимуть капітал, якість складу якого буде подібною до якості капіталу, що використовується для виконання вимог із страхування кредитного та операційного ризику. Це дозволить забезпечити таку ж високу якість капіталу, який використовується для виконання вимог із страхування ринкового ризику, що й капітал, який використовується для виконання вимог із страхування кредитного та операційного ризиків. Зменшення частки позикових коштів. В оновлених вимогах Базельського комітету передбачається обмеження банків від надмірних ризиків шляхом встановлення нового розміру коефіцієнта лівериджу – відношення обсягу позикових коштів банку до власних – на рівні 3%. Система нових стандартів включає гармонізований на міжнародному рівні коефіцієнт лівериджу, який повинен доповнювати показники капіталу з урахуванням ризиків. Частка позикових активів є абсолютним нововведенням Базельського комітету. Цей показник ніколи раніше не розглядався як складова Угоди про капітал. З метою підтримки достатності банківського капіталу Базель ІІІ передбачає запровадження показників буферу збереження капіталу та контрциклічного буферу капіталу. Буфер збереження капіталу. Мета запровадження цього показника – надати можливість банкам підтримувати рівень капіталу протягом значних спадів економіки та скоригувати рівень виплати дивідендів у такі періоди. Для всіх банків буде встановлено мінімальну вимогу щодо рівня акціонерного (власного) капіталу – 4,5% від активів, зважених на ризик. Якщо банки будуть провадити свою діяльність «на межі» встановленого граничного значення, то в скрутні часи достатність капіталу відразу буде втрачено. Щоб запобігти цьому, запроваджується так званий «буфер збереження капіталу». В періоди виникнення стресових ситуацій або криз акціонерний капітал може зменшуватись, але тільки в межах буфера збереження капіталу. Джерело наповнення цього буфера співпадає із джерелом формування мінімального рівня капіталу – це акціонерний капітал після всіх необхідних відрахувань (нагадаємо, згідно вимог Базеля І, відраховується гудвіл) як найбільш надійна та незмінна форма капіталу. Розмір буфера встановлено в розмірі 2,5% від активів, зважених на ризик. Вимога щодо рівня буферного капіталу, який повинен пом’якшити тиск на банківський капітал у кризові періоди, тепер має мінімальне значення на рівні 4,5 та 2,5%, що в сумі дає 7% ефективного рівня акціонерного капіталу від активів, зважених на ризик. Таким чином вимоги до капіталу першого рівня збільшуються більше, ніж у три рази у порівнянні з нинішніми 2%. Таким чином, у періоди економічного зростання нові вимоги будуть стимулювати банки до | |
БАЗЕЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ | |
---|---|
БАЗЕЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ (англ. Basel Committee on Banking Supervision [ˈbaːzl kəˈmɪti ɒn ˈbaŋkɪŋ ˌsuːpəˈvɪʒn]) - організація, що об’єднує національні наглядові установи, які регулюють банківську діяльність. Комітет з питань банківського нагляду було засновано керівниками центральних банків країн-членів Групи 10 у 1974 р. при Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS), який розташований у місті Базель (Швейцарія). Саме від назви міста цей комітет і отримав свою назву – Базельський комітет. Спочатку до складу Комітету ввійшли представники вищого керівництва наглядових органів і центральних банків Сполучених Штатів Америки, Канади, Японії, Об’єднаного Королівства, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Швейцарії. Пізніше до них приєдналися Аргентина, Австралія, Бразилія, Китай, спеціальний адміністративний регіон – Гонконг, Індія, Індонезія, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, Сінгапур, ПАР, Іспанія, Швеція, Туреччина. Європейська комісія бере участь у роботі. | |
БАЗОВА (БАЗИСНА) СТАВКА | |
---|---|
БАЗОВА (БАЗИСНА) СТАВКА (англ. prime rate [prʌɪm reɪt]) - ставка процента, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Як правило, використовують як базові, так звані, «безризикові» ставки (на зразок LIBOR), прайм-рейт (ставка процента для першокласних найбільш надійних позичальників), або «специфічні» ставки на зразок собівартості залучених коштів банку. В Україні як базова ставка може використовуватися облікова ставка Національного банку | |
БАЗОВІ ВІДНОСИНИ | |
---|---|
БАЗОВІ ВІДНОСИНИ (англ. basic relationships [ˈbeɪsɪk rɪˈleɪʃənʃɪps]) - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов’язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) | |
---|---|
БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) (англ. balance sheet (financial position report) [ˈbæləns ʃiːt (faɪˈnænʃəl pəˈzɪʃən rɪˈpɔːt)]) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського | |
БАЛАНС БАНКУ | |
---|---|
БАЛАНС БАНКУ (англ. bank balance sheet [bæŋk ˈbal(ə)ns ʃiːt]) - запис всіх грошово-кредитних операцій, проведених банком протягом певного періоду часу. Б. б. складається з двох частин. У лівій частині (актив) відображаються всі активи, а у правій (пасив) – зобов’язання та власний капітал банку. Б. б. відображає стан залучених і власних коштів банку, їх джерела, розміщення в кредитні та інші операції. До складу активу входять: каса, кошти на резервному та кореспондентському рахунках у центральному банку, а також на кореспондентських рахунках в інших банках, дебітори банку, кредити, видані банком, цінні папери, придбані банком акції, будівлі, обладнання та інші основні засоби. До складу пасиву включають: статутний капітал, додатковий капітал, кошти резервного фонду, кошти на поточних рахунках клієнтів банку, кошти на рахунках банків-кореспондентів, депозити юридичних і фізичних осіб, одержані в інших банках кредити, випущені зобов’язання (банківські векселі, депозитні та ощадні сертифікати, облігації) інша кредиторська заборгованість, інші фонди та резерви банку. Статті активу та пасиву у Б. б. наводяться в порядку зменшення їх ліквідності. Відображення інформації в Б. б. здійснюється на основі методу подвійного запису у вигляді бухгалтерського рівняння: А = П = З + К, де: А – активи, П – пасиви, З – зобов’язання, К – капітал. Такий запис називають класичним бухгалтерським рівнянням або функціональною обліковою моделлю | |
БАНДИТИЗМ | |
---|---|
БАНДИТИЗМ (англ. gangsterism [ˈgæŋstərɪzəm]) - організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі | |
БАНК 2 | |
---|---|
БАНК (англ. bank [bæŋk]) - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку залучати у вклади грошові кошти фізичних і юридичних осіб і розміщувати зазначені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також відкривати та вести банківські рахунки фізичних і юридичних осіб. У науковій літературі існує два основних підходи до визначення часу виникнення та сут- | |
БАНК-АГЕНТ | |
---|---|
БАНК-АГЕНТ (англ. bank-agent [bæŋk-ˈeɪʤənt]) - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI | |
БАНК БЕНЕФІЦІАРА | |
---|---|
БАНК БЕНЕФІЦІАРА (англ. beneficiary bank [ˌbenɪˈfɪʃərɪ bæŋk]) - банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
БАНК-ГАРАНТ 2 | |
---|---|
БАНК-ГАРАНТ (англ. bank-guarantor [bæŋk -ˌgærənˈtɔː]) - банк, який надає гарантію на користь бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
БАНК-ЕМІТЕНТ | |
---|---|
БАНК-ЕМІТЕНТ (англ. bank emitter [bæŋk ɪˈmɪtə]) - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831); - банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку) (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
БАНК З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ | |
---|---|
БАНК З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ (англ. bank with foreign capital [bæŋk wɪð ˈfɒrɪn ˈkæpɪtl]) - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10%. Поряд з поняттям Б. з. і. к. виділяють поняття «іноземний банк». Головними ознаками іноземного банку є розташування центру прийняття стратегічних рішень за кордоном і контроль іноземних власників. В умовах глобалізації роль Б. з. і. к. та іноземних банків підвищується. Основними позитивними наслідками діяльності Б. з. і. к. в Україні відзначають: сприяння запровадженню сучасних банківських технологій, фінансових інновацій, нових систем ризик-менеджменту та методів корпоративного управління; консолідацію банківської системи; сприяння розвитку фінансових ринків і вдосконаленню ринкової інфраструктури; підвищення конкуренції на ринку банківських послуг; залучення прямих іноземних інвестицій, сприяння стабілізації та диверсифікації джерел формування банківських ресурсів; підвищення ефективності функціонування банківської системи. До аргументів, що стримують діяльність Б. з. і. к. в Україні, відносять: можливість посилення фінансової нестабільності під час банківських криз шляхом «інфікування» вітчизня- | |
БАНК ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
БАНК ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ (англ. bank with the participation of the state [bæŋk wɪð ðə pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən əv ðə steɪt]) - банк, частка державної власності у статутному капіталі якого становить менше 100 відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). | |
БАНК ІНКАСУВАЛЬНИЙ | |
---|---|
БАНК ІНКАСУВАЛЬНИЙ (англ. encashment bank provider [ɪnˈkæʃmənt bæŋk prəˈvaɪdə]) - будь-який банк, крім банку-ремітента, який бере участь в операції з інкасування векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терм | |
БАНК-КОНТРГАРАНТ | |
---|---|
БАНК-КОНТРГАРАНТ (англ. counterparty bank [ˈkaʊntəˌpɑːti bæŋk]) - банк, який надає контргарантію на користь банку-гаранта або на користь іншого банку-контргаранта (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
БАНК-КОРЕСПОНДЕНТ 2 | |
---|---|
БАНК-КОРЕСПОНДЕНТ (англ. correspondent bank [ˌkɒrɪsˈpɒndənt bæŋk]) - банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, | |
БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) | |
---|---|
БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) (англ. bank for international settlements, BIS [bæŋk fɔː ɪntəˈnaʃ(ə)n(ə)l ˈsetlmənts]) - спеціалізована міжнародна фінансова установа, яка об’єднує на акціонерній основі центральні банки 41 країни Європи, Азії та Африки. США представлені у БМР не ФРС, а City Bank Corp. Однак ФРС тісно співпрацює з БМР, а один із членів Ради керуючих ФРС постійно присутній на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) та на загальних зборах засновників. Штаб-квартира БМР розташована у Базелі. БМР створено в 1930 р. на основі Гаагської угоди центральних банків 5 країн – Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії та Франції і Конвенції цих країн зі Швейцарією у зв’язку з планом Юнга щодо виплати Німеччиною репарацій країнам-переможцям у Першій світовій війні. Офіційно США не брали участі у створенні БМР, а тому на акції БМР підписались приватні американські банки на чолі з банкірським домом J.P. Morgan. Метою БМР є сприяння розвитку співробітництва між центральними банками, створення нових можливостей для міжнародних фінансових операцій та діяльність як довіреної особи або агента при здійсненні міжнародних платіжних операцій, переданих йому сторонами-учасницями на підставі договорів відповідно до Статуту БМР. Функції БМР полягають у сприянні співробітництву між центральними банками, спрощенню міжнародних фінансових розрахунків, сприянні центральним банкам в управлінні їх валютними резервами, виконанні функцій агента та довіреної особи щодо здійснення міжнародних фінансових угод та проведенні досліджень і аналізу розвитку грошовокредитних відносин. При БМР з 1974 р. функціонує Базельський комітет з питань банківського нагляду (BCBS), з 1971 р. – Комітет з глобальної фінансової системи (CGFS), з 1980 р. – Комітет з платіжних систем і розрахунків (CPSS), з 1962 р. – Комітет з дослідження ринків (MC), з 1999 р. – Інститут фінансової стабільності (FSI), з 1997 р. – Комітет Ірвінга Фішера зі статистики центрального банку (IFC) та інші структури. Україна не є учасником БМР, але Національний банк України тісно співпрацює з БМР | |
БАНК-ОБОЛОНКА | |
---|---|
БАНК-ОБОЛОНКА (англ. shell bank [ʃel bæŋk]) - банк, який не має фізичної присутності у країні, де він зареєстрований та отримав ліцензію, а також не пов’язаний з регульованою фінансовою групою, яка підлягає ефективному консолідованому нагляду (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/ documents/fatf-recommendations.html); - банк, який зареєстрований в країні, де він немає фізичної присутності, та не пов’язаний з якою-небудь фінансовою групою, що регулюється (джерело: The FATF Guidance on the risk-based approach to combating money laundering and terrorist financing (June 2007). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ | |
БАНК-ПРЕД’ЯВНИК | |
---|---|
БАНК-ПРЕД’ЯВНИК (англ. bearer bank [ˈbeərə bæŋk]) - інкасувальний банк, який здійснює пред’явлення векселів і супровідних документів платнику (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
БАНК-РЕМІТЕНТ | |
---|---|
БАНК-РЕМІТЕНТ (англ. remittee bank [ˌremɪˈtiː bæŋk]) - банк, якому комітент доручив операцію з інкасування векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |
БАНКИ | |
---|---|
БАНКИ (англ. banks [bæŋks]) - фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144) | |
БАНКІВСЬКА ГРУПА | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. banking group [ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - група юридичних осіб: які мають спільного контролера, що складається з материнського банку, його однієї чи кількох | |
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. banking activity [ˈbæŋkɪŋ ækˈtɪvɪtɪ]) - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - особливий вид комерційної діяльності, який можуть здійснювати виключно банківські установи відповідно до банківського законодавства після реєстрації банку та одержання ліценції Національного банку. Б. д. визначають через банківські послуги, які банк надає своїм клієнтам. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування). До виключно банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) грошових коштів і банківських металів від необмеженого кола фізичних і юри- | |
БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ (англ. banking license [ˈbæŋkɪŋ ˈlaɪsəns]) - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - документ, який видає Національний банк України у встановленому порядку відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» і «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» та на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність. Метою надання Б. л. є нормативне врегулювання банківської діяльності, підвищення надійності та стабільності банківської системи України та забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків. Банки мають право здійснювати банківську діяльність лише після отримання Б. л. Для отримання Б. л. банк подає до територіального управління Національного банку за місцем його знаходження або до Департаменту реєстрації та ліцензування банків такі документи: а) клопотання банку про видачу банківської ліцензії за підписом голови правління банку; б) інформацію про керівників банку; в) відомості про забезпеченість банку належним банківським обладнанням, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, необхідними для здійснення банківських операцій; г) документ на право власності або договір оренди на приміщення, в якому розміщуватиметься банк, на строк не менше п’яти років; ґ) відомості про відповідність технічного стану та організації охорони приміщень вимогам Національного банку України | |
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА | |
---|---|
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА (англ. banking system [ˈbaŋkɪŋ ˈsɪstəm]) - сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку, які діють у тій чи іншій країні в певний історичний період; складова кредитної системи. Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а базується на заздалегідь виробленій концепції, в межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банку. Б. с. є динамічною системою «закритого» типу, в якій банки можуть успішно функціонувати завдяки взаємодії між собою та з суб’єктами банківської інфраструктури (платіжні системи, клірингові механізми, стандарти обліку та звітності тощо). Б. с. України, як і більшість Б. с. світу, створена та функціонує за дворівневим принципом. На першому рівні знаходиться Національний банк України, який виконує емісійну функцію та здійснює регулювання, нагляд і контроль за діяльністю банків, які належать до другого рівня та виконують всі види банківських операцій з обслуговування підприємств, установ, організацій і населення. До другого рівня Б. с. відносять уповноважені банки, які поділяють на універсальні та спеціалізовані (ощадні, іпотечні, інвестиційні). Донедавна в Україні вся Б. с. була державною. До 1987 р. Б. с. включала три банкимонополісти: Держбанк, Будбанк СРСР, Зовнішторгбанк СРСР і систему Держтрудощадкас. Починаючи з 1991 р., відбувається роздержавлення Б. с. Однак реорганізація Б. с. розпочалася ще в 1987 р., тому що децентралізація управління економікою в умовах переходу до ринку потребувала зміни ролі та місця банківської системи в механізмі управління економікою, посилення впливу на розвиток національної економіки, перетворення кредиту в реальний економічний важіль. На першому етапі реорганізації була створена нова структура державних банків: Промислово-будівельний банк СРСР, Агропромисловий банк СРСР, Банк житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР, Зовнішекономбанк СРСР. Функції з кредитування і розрахунків, які раніше виконував Державний банк, були передані спеціалізованим банкам, а емісійна діяльність була відокремлена від кредитування. На Державний банк СРСР покладалися функції координатора діяльності спеціалізованих банків і проведення єдиної для всіх банків державної кредитної політики, а галузеві банки спеціалізувалися на обслуговуванні народногосподарського комплексу. Завдяки спеціалізації банків певною мірою відбулося: посилення їх зв’язку з клієнтами; посилення впливу грошово- кредитних відносин на виробництво; покращення структури кредитних вкладень. Однак цього вдалося досягти лише завдяки використанню адміністративних методів управління кредитом і грошовим обігом, які на той період практично вже вичерпали себе. Ефективна система економічного регулювання грошового обігу в процесі реорганізації банків не була створена, що збільшило товарно-грошову незбалансованість економіки. Реорганізація була проведена «зверху» адміністративними методами. «Закріплення» клієнтури за спеціальними банками залежно від галузевої приналежності зумовило нерівномірний розподіл пасивів між створеними банками. Не змінилися принципово кредитні відносини: зберігався адміністративний метод розподілу кредитних ресурсів, не була ліквідована монопольна структура Б. с., а були лише перерозподілені сфери впливу банків за відомчою ознакою, що робило неможливою конкуренцію між ними. Внаслідок цього виникла об’єктивна необхідність у другому етапі банківської реформи, який був спрямований на комплексну реконструкцію системи економічних відносин у сфері кредиту. Цей етап розпочався після створення перших комерційних банків. Потрібне було створення нового механізму грошово-кредитних відносин, які б давали змогу економіч- | |
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ | |
---|---|
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ (англ. banking system of Ukraine [ˈbæŋkɪŋ ˈsɪstɪm ɒv juːˈkreɪn]) Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ 2 | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ (англ. bank secrecy [bæŋk ˈsiːkrɪsɪ]) - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю. Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду | |
БАНКІВСЬКА ТРАТТА | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ТРАТТА (англ. bank draft [bæŋk drɑːft]) - перевідний вексель, виставлений банком або від його імені, при якому векселедавцем і платником є один і той же банк. Б. т. підлягає негайній оплаті та є інструментом розрахунків, який за ступенем ліквідності близький до готівки. Разом з тим Б. т. не є чеком, оскільки векселедавець і платник – одна й та ж особа. У Європі термін Б. т., як правило, вживають до тратти, виставленої банком на себе. Тратта придбається платником і направляється одержувачу, який надає її своєму банку для платежу. Цей банк надає Б. т. банку платника для відшкодування. У США термін Б. т. відноситься до тратти або чека, виставленого банком на себе або на грошові кошти, розміщені в іншому банку. У випадку використання чека касира банк є одночасно і трасантом і трасатом. У випадку використання банківського касового чека один банк виступає трасантом, а інший – трасатом. Б. т. може бути виписана банком для своїх цілей або може бути придбана клієнтом і направлена платнику для виконання зобов’язань. У вітчизняній практиці часто Б. т. на прохання клієнта виписує місцеве відділення банку на свій головний офіс. У такому випадку клієнт має надійний платіжний документ, за яким він може одержати кошти в іншому місті (джерело: Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (Женева, 7 червня 1930 р.) | |
БАНКІВСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ | |
---|---|
БАНКІВСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ (англ. bank holding company [bæŋk ˈhəʊldɪŋ ˈkʌmpənɪ]) - фінансова холдингова компанія, в якій переважною діяльністю фінансових установ, що є її дочірніми та асоційованими компаніями, є банківська діяльність (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ | |
---|---|
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. banking regulation [ˈbæŋkɪŋ ˌregjʊˈleɪʃən]) - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238). | |
БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ САМООБСЛУГОВУВАННЯ (БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ) | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ САМООБСЛУГОВУВАННЯ (БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ) (англ. self-service automatic teller machine (ATM) [self ˈsɜːvɪs ˌɔːtəˈmætɪk ˈtelə məˈʃiːn (eɪ-tiː-ɛm)]) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю електронного платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього | |
БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД 2 | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - угода, відповідно до якої одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Слово «депозит» походить від лат. depositum – переданий на зберігання. У банківської практиці Б. в. розглядають як гроші або інші кошти в готівковій чи безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (фізичною або юридичною особою) або третьою особою до банку для зберігання або з метою одержання доходу (процентів) на встановлених договором умовах, з обов’язковим поверненням вкладнику. Договір Б. в. укладається в письмовій формі. Договір Б. в., в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка. Письмова форма договору Б. в. вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором Б. в. з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Б. в. поділяють на: вклади на вимогу (видача вкладу на першу вимогу) та строкові вклади (повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Залучення депозиту також може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів | |
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ (англ. banking day [ˈbaŋkɪŋ deɪ]) - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. У системі електронних платежів Національного банку України Б. д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату | |
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. bank day in the electronic payment system of the National Bank [bæŋk deɪ ɪn ðiː ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm əv ðə ˈnæʃənl bæŋk]) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів | |
БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ 2 | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ (англ. bank loan [bæŋk ləʊn]) - (1) Позичковий капітал банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. (2) Форма фінансового кредиту, який банк надає своєму позичальнику на певний строк на умовах повернення та платності. (3) Будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. З точки зору банку Б. к. – це кредитна операція, яка здійснюється відповідно до кредитної угоди про надання кредиту та супроводжується записами на банківських рахунках з відповідним відображенням їх у балансах кредитора та позичальника. Б. к. є інструментом стимулювання розвитку економіки. Основними функціями Б. к. є перерозподільча, створення кредитних засобів обігу, відтворювальна та стимулююча | |
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД (англ. banking supervision [ˈbæŋkɪŋ ˌsjuːpəˈvɪʒən]) - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238); - система заходів щодо контролю та активних впорядкованих дій Національного банку, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими кредитно-фінансовими установами у процесі їх діяльності законодавства України та встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників. Ефективний Б. н. ґрунтується на адекватній законодавчій та методологічній базі. Діяльність служби Б. н. дає позитивні результати лише тоді, коли вона підкріплена чіткими правилами регулювання банківської діяльності. Головною метою Б. н. є забезпечення стабільності банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілі- | |
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ (англ. banking supervision on a consolidated basis [ˈbæŋkɪŋ ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn ə kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˈbeɪsɪs]) - нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. bank transfer [bæŋk trænsˈfɜː(r)]; bank remittance [bæŋk rɪˈmɪt(ə)ns]) - просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей на прохання і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) з визначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Б. п. здійснюється у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використання банківських чеківабо інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупроводжувальні документи (рахунки-фактури, транспортні та інші документи спрямовуються при цій формі розрахунків від експортера імпортеру напряму, минаючи банки). Банк виконує тільки платіжні доручення іноземних банків чи оплачує відповідно до умов кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки з грошовими (контрактними) зобов’язаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовими зобов’язаннями вітчизняних імпортерів. При використанні Б. п. у розрахунках за експортовані товари та надані послуги банк виконує платіжні доручення іноземних банків-кореспондентів щодо виплати коштів на користь переказоотримувачів як клієнтів свого банку, так і клієнтів своїх банків-кореспондентів за умови зазначення в платіжному дорученні одного з таких способів відшкодування виплачених сум: а) зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в банку переказодавця; б) зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в третьому банку; в) надання права дебетувати сумою переказу рахунок ЛОРО банку переказодавця в банку. При використанні Б. п. у розрахунках за імпортовані товари та отримані послуги банк виконує доручення клієнтів, які мають в банку поточний валютний рахунок: 1) на переказ валюти за кордон в оплату вартості імпортованих товарів, товарних документів чи документів про надання послуг; 2) як авансові платежі, передбачені умовами контрактів; 3) в оплату простих та переказних векселів за придбані в кредит товари; 4) в погашення заборгованості, що утворилася в результаті перерахунків, та на інші цілі в межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта. Використання Б. п. як форми розрахунків за контрактом, має бути обумовлене при укладанні зовнішньоторговельної угоди в розділі «Умови платежу». Банк переказодавця керується конкретними вказівками, що містяться в платіжному дорученні. При здійсненні Б. п. банки несуть мінімальну відповідальність, а тому стягують мінімальну комісію. Комісія, як правило, стягується банком експортера з переказодавця відповідно до та- | |
БАНКІВСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ (англ. banking payment instrument [ˈbæŋkɪŋ ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt]) - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30 | |
БАНКІВСЬКИЙ ПОРТФЕЛЬ | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПОРТФЕЛЬ (англ. bank portfolio [bæŋk pɔːtˈfəʊlɪəʊ]) - частина загального портфеля банку, яка складається з об’єктів, щодо яких банк має чіткі наміри утримувати їх у своїй власності з метою отримання економічного доходу у вигляді приросту вартості. Поточна ринкова вартість Б. п. не має суттєвого впливу на рішення банку щодо утримання об’єктів, а тому зміна ринкових умов не призводить до зміни економічної вартості Б. п. з точки зору керівництва банку. Поняття «портфель» також застосовують до групи об’єктів, які є однорідними за певними характеристиками, а саме: типом контрагента, видом інструменту тощо. Найчастіше використовуються такі терміни «кредитний портфель», «портфель цінних паперів», «інвестиційний портфель» | |
БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК | |
---|---|
БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК (англ. bank account [bæŋk əˈkaʊnt]) - відкритий банком клієнтові банку рахунок, на який відповідно до договору банк зобов’язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнтові (власнику рахунка), виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Б. р. є бухгалтерським документом банку, в якому обліковується рух коштів клієнта банку. За своїм економічним змістом Б. р. є обліковою одиницею, яка використовується банками з метою обліку прав грошових вимог клієнта до банку, що виникають з договору банківського рахунка, а також для обліку виконання банківських операцій, які здійснюються відповідно до виду Б. р. | |
БАНКІВСЬКІ АСОЦІАЦІЇ | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ АСОЦІАЦІЇ (англ. banking associations [ˈbaŋkɪŋ əˌsəʊʃiˈeɪʃənz]) - добровільне об’єднання банків, створене як неприбуткова організація з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, координації роботи у сфері спільних інтересів, співпраці з органами влади у правовій сфері, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності. Б. а. створюються як за територіальною ознакою, так і за спеціалізацією банків. Вони не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку. Б. а. є договірним об’єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків – членів асоціації. Основними принципами створення та діяльності таких асоціацій, за дослідженнями Еліонор Остром, повинні бути: 1) встановлення чітких рамок і принципів належності до асоціації; 2) визначення правил доступу до ресурсів; 3) розробка правил взаємодії безпосередньо самими членами асоціації; 4) за виконанням правил повинен бути встановлений чіткий контроль; 5) за порушення правил встановлюється градуйована шкала санкцій; 6) асоціація забезпечує можливість швидкого вирішення конфлікту; 7) асоціація повинна бути визнана державними органами; 8) крупні асоціації повинні формуватися переважно на базі малих об’єднань | |
БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ (англ. banking metals [ˈbæŋkɪŋ ˈmetlz]) - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238; Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 9. – Ст. 34; Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48 /. – Ст. 552); - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. З металів платинової групи береться лише паладій (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 36. – Ст. 1953); - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, | |
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. banking operations [ˈbaŋkɪŋ ˌɒpəˈreɪʃənz]) - сукупність пов’язаних між собою регулярних дій, які виконує банк відповідного до свого статусу, спрямованих на забезпечення виконання функцій банку як фінансового посередника. Б. о. класифікують за: функціональним призначенням – (кредитні, розрахункові, депозитні, валютні, касові, операції з цінними паперами, нерухомістю та інші); ступенем значущості в структурі банківської діяльності – основні (кредитні, розрахункові, депозитні, касові) та супутні (операції, що забезпечують розвиток банку як грошового інституту). За функціональним призначенням розрізняють: а) пасивні Б. о., на основі яких банки формують фінансові ресурси (залучають вклади, емітують власні цінні папери, одержують кредити від інших банків); б) активні Б. о., за допомогою яких банки використовують наявні у них фінансові ресурси (надають кредити, купують цінні папери). Такі операції ще поділяють на кредитні, інвестиційні, засновницькі та міжбанківські; в) комісійні (посередницькі) Б. о. – комісійно-розрахункові та торговельно-комісійні операції, надання гарантійних послуг, управління пакетами акцій, виконання доручень тощо. Б. о. пов’язані з економічною діяльністю суб’єктів господарювання та фізичних осіб, мають переважно комерційний характер, чітко визначений стандарт, відповідне законодавче забезпечення. Б. о. визначають напрям банківської діяльності, є джерелом прибутку банку, а їх собівартість безпосередньо випливає на банківський прибуток. Пасивні Б. о. відіграють первинну і вирішальну роль порівняно з активними операціями, оскільки необхідною умовою здійснення активних операцій є достатність ресурсів | |
БАНКІВСЬКІ ПАСИВИ | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ ПАСИВИ (англ. bank liabilities and equity [bæŋk ˌlaɪ.əˈbɪl.ɪ.ti ænd ˈɛkwɪti]) - ресурси банку, які складаються з власних, залучених і запозичених коштів для проведення активних операцій та одержання прибутку. Б. п. відображаються на пасивних бухгалтерських рахунках балансу банку. Власний капітал формується за рахунок акціонерного капіталу, відрахувань від прибутку та за рахунок нерозподіленого прибутку. Залучення ресурсів відбувається шляхом приймання коштів юридичних і фізичних осіб на вклади всіх видів. Запозичення банками коштів здійснюється шляхом одержання позик на міжбанківському ринку, а також шляхом випуску облігацій та інших зобов’язань. З розвитком банківської справи у пасивах зростає частка залучених коштів і знижується питома вага власного капіталу. До вищого класу Б. п. належать строкові вклади та депозити, які дозволяють банкам чіткіше прогнозувати свої ресурси та впевнено розміщувати кошти в активи. Центральні банки регулюють Б. п. шляхом встановлення нормативів обов’язкового резервування від залучених депозитів або шляхом встановлення адміністративних обмежень чи стимулів | |
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ (англ. bank accounts [bæŋk əˈkaʊnts]) - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ 2 | |
---|---|
БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ (англ. bank resources [bæŋk rɪˈzɔːsɪz]) - сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні банку та використовуються ним для виконання своїх функцій та операцій. Б. р. – це фінансові ресурси банку, що складаються із власних, залучених і запозичених коштів. Власні кошти – це акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток. До залучених і запозичених коштів належать вклади (депозити), кошти від продажу облігацій та інших цінних паперів, залишки на рахунках клієнтів тощо. Б. р. банки використовують для проведення кредитних та інших активних операцій. Структура Б. р. залежить від характеру спеціалізації банку, особливостей його діяльності, стану ринку кредитних ресурсів, рівня розвитку фінансового сектору та інших чинників. До Б. р. належать кредити, одержані від Національного банку в порядку рефінансування, а також міжбанківські кредити та депозити. Останнім часом поширюється практика формування Б. р. на основі цільових надходжень за рахунок міжнародних кредитних ліній, обслуговування кредитних ліній інших банків, а також надходжень із державних фондів. У практиці діяльності крупних зарубіжних банків розширена практика позабалансового фінансування на основі сек’юритизації активів, продажу позик, випуску кредитних гарантій тощо | |
БАНКНОТА | |
---|---|
БАНКНОТА (англ. banknote [ˈbaŋknəʊt]) - грошовий знак, виготовлений з паперу, щільної тканини (зазвичай, шовку), металу або пластику, в більшості випадків прямокутної форми. Б. національних валют випускаються центральними банками та обов’язкові для прийому на території всієї країни нарівні з монетами. Найдавнішими Б. вважають китайські Б., випущені у VIII ст. за часів династії Тан. Б. української гривні випускають номіналом: 1 грн. – із зображенням портрета князя Володимира; 2 грн. – із зображенням портрета князя Ярослава Мудрого; 5 грн. – із зображенням портрета гетьмана Богдана Хмельницького; 10 грн. – із зображенням портрета гетьмана Івана Мазепи; 20 – із зображенням портрета Івана Франка; 50 – із зображенням портрета Михайла Грушевського; 100 грн. – із зображенням портрета Тараса Шевченка; 200 грн. – із зображенням портрета Лесі Українки; і 500 грн. – із зображенням портрета Григорія Сковороди | |
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР | |
---|---|
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР (англ. mint [mɪnt]) - окремий структурний підрозділ, установа Національного банку України. Складається із комплексів виробництва банкнот і карбування монет. Розташований у Києві. Створений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів» (18 вересня 1991 р.) та Президії Верховної Ради України «Про національну валюту в Україні» (14 листопада 1991 р.). Із введенням в експлуатацію першої лінії 22 березня 1994 р. на Банкнотній фабриці розпочато випуск банкнот національної грошової одиниці – гривні. Потужності Банкнотної фабрики складають 1,5 мільярда банкнот або іншої захищеної друкованої продукції. Крім банкнот, фабрика виготовляє бланки державних цінних паперів, документи суворого обліку, знаки поштової оплати, цінні папери на замовлення іноземних держав, а також інші види захищеної вiд підробки друкованої продукції. Для захисту банкнот гривні та іншої продукції від підроблення застосовуються сучасні методи та технології. У квітні 1997 р. в м. Малин Житомирської області було введено Фабрику банкнотного паперу. У листопаді 1997 р. введено в дію першу чергу виробництва Монетного двору. Biдтоді всі українські монети карбуються на власній виробничій базі. Річна потужність Монетного двору складає 1 млрд. розмінних і обігових монет, 1 млн. ювілейних і пам’ятних монет та 200 тис. орденів та медалей. Першими в 1997–1998 рр. на Монетному дворі викарбовано золоті монети «Київський псалтир», «Т.Г. Шевченко», «Києво-Печерська лавра», «Оранта». Із введенням у дію Банкнотної фабрики, Монетного двору та Фабрики банкнотного паперу в Україні створено замкнений цикл виготовлення банкнот i монет національної грошової одиниці | |
БАНКОМАТ | |
---|---|
БАНКОМАТ (англ. automated teller machine (ATM) [kæʃ] məˈʃiːn]) - автоматизований термінал банківського обслуговування для видачі та депонуваня готівкових коштів при операціях з платіжними картками (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.); | |
БАНКРУТСТВО 2 | |
---|---|
БАНКРУТСТВО (англ. bankruptcy [ˈbæŋkrəptsɪ]) - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII | |
БАРОМЕТР СВІТОВОЇ КОРУПЦІЇ | |
---|---|
БАРОМЕТР СВІТОВОЇ КОРУПЦІЇ (англ. Global Corruption Barometer [ˈɡləʊbl kəˈrʌp.ʃən bəˈrɒm.ɪ.tər]) - дослідження, яке проводиться Міжнародним дослідницьким центром Gallup International Association і традиційно присвячується вимірюванню впливу корупції на життя громадян в усьому світі, включаючи й Україну. Барометр дозволяє визначати суспільну думку щодо участі громадян у корупційних діях та їхню оцінку діяльності органів влади в подоланні корупційних зловживань. Дослідження здійснюється з 2003 року за принципом індивідуальних інтерв’ю | |
БАРТЕР 2 | |
---|---|
БАРТЕР (англ. barter [ˈbɑːtə]) - традиційний тип зустрічної торгівлі, що полягає в обміні між експортером та імпортером товарів і послуг на інші товари і послуги еквівалентної якості без використання грошей | |
БАРТЕРНА (ТОВАРООБМІННА) ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
БАРТЕРНА (ТОВАРООБМІННА) ОПЕРАЦІЯ (англ. barter (commodity exchange) operation [ˈbɑːtə (kəˈmɒdɪtɪ ɪksˈʧeɪnʤ) ˌɒpəˈreɪʃən]) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договор | |
БЕЗАКЦЕПТНІ ПЛАТЕЖІ | |
---|---|
БЕЗАКЦЕПТНІ ПЛАТЕЖІ (англ. nonacceptance settlements [əkˈsɛpt(ə)ns ˈsetlmənts]) - (1) Оплата розрахункових документів з банківського рахунка платника незалежно від його згоди (акцепту) або у разі, коли така згода платника не потрібна. (2) Один із видів безперечного стягнення коштів у випадках, передбачених законодавством і вказаних в інструкціях центрального банку. В такому разі на документі робиться спеціальна позначка: «Без акцепту» | |
БЕЗВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
БЕЗВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА (англ. off-site inspection [ɒf-saɪt ɪnˈspekʃən]) - перевірка, яка проводиться в приміщенні Держфінпослуг на підставі отриманих від установи документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням установи (джерело: Порядок проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 05.08.2003 № 26 (у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.04.2011 № 185), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 р. за № 716/8037 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 34. – Ст. 1842); - перевірка, яка проводиться в приміщенні Мінфіну на підставі отриманих від суб’єкта та/ або його відокремленого підрозділу документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 06.05.2015 № 489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2015 р. за № 596/27041 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 45. – Ст. 1443); - планова або позапланова перевірка СПФМ, не пов’язана з виходом працівників Держфінмоніторингу за місцезнаходженням СПФМ (джерело: Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 14.04.2015 № 436, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2015 р. за № 492/26937 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 38. – Ст. 1156); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мін’юсту (управління юстиції), не пов’язана з виїздом працівників Мін’юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 13.05.2015 № 673/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2015 р. за № 528/26973 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 41. – Ст. 1285); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мінекономрозвитку, не пов’я- | |
БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. off-site supervision on financial monitoring issues [ɒf-saɪtˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - аналіз діяльності банку/установи, який проводиться працівниками Національного банку в приміщеннях Національного банку в порядку, установленому в розділі IV цього Положення (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 55. – Ст. 2218). | |
БЕЗВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ | |
---|---|
БЕЗВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ (англ. irrevocable letter of credit [ɪˈrevəkəbl ˈletə əv ˈkredɪt]) - акредитив, який не може бути змінений або анульований без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо він є) та бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ 2 | |
---|---|
БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cashless settlements [ˈkæʃləs ˈsɛtlmənts]) - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908); - платежі, які здійснюються банками шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Б. р. використовуються між підприємствами, організаціями, установами, а також можуть застосовуватися для розрахунків між фізичними та юридичними особами. Згідно з Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні», Б. р. можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді: платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, розрахункові чеки, акредитиви та платіжні вимоги (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). | |
БЕЗДОГАННА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ | |
---|---|
БЕЗДОГАННА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ (англ. impeccable business reputation [ɪmˈpekəbl ˈbɪznɪs ˌrepjuːˈteɪʃən]) - сукупність підтвердженої інформації про фізичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, а також про відсутність судимості, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
БЕЗДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР | |
---|---|
БЕЗДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР (англ. uncertificated securities [ˌʌnsəˈtɪfɪkeɪtɪd sɪˈkjʊərɪtiz]) - обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
БЕЗКОНТАКТНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ НОСІЙ | |
---|---|
БЕЗКОНТАКТНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ НОСІЙ (англ. contactless electronic media [ˈkɒntæktləs ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmiːdiə]) - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов’язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |
БЕЗЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
БЕЗЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. unlicensed activity [ˌʌnˈlaɪsənst ækˈtɪvɪti]) - провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії на його провадження, у тому числі провадження ліцензіатом частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII | |
БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ | |
---|---|
БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ (англ. free trade [friː treɪd]) - митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |
БЕЗНАДІЙНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ | |
---|---|
БЕЗНАДІЙНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. uncollectable receivables [ˌʌnkəˈlɛktəbl rɪˈsiːvəblz]) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ БІЗНЕСУ | |
---|---|
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ БІЗНЕСУ (англ. business continuity [ˈbɪznəs ˌkɒntɪˈnjuːɪti]) - форми узгодженої взаємодії в платіжній системі, направлені на забезпечення того, щоб вона задовольняла встановленому рівню обслуговування, навіть якщо відмовлять один або більше її компонентів, або якщо вона піддасться дії аномальних зовнішніх подій. Б. б. включає як превентивні заходи, так і угоди на випадок непередбачених обставин | |
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ РЯДУ ІНДОСАМЕНТІВ | |
---|---|
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ РЯДУ ІНДОСАМЕНТІВ (англ. the continuity of endorsements number [ðə ˌkɒntɪˈnjuːɪtɪ əv ɪnˈdɔːsmənts ˈnʌmbə]) - послідовний ряд індосаментів, через який кожний індосат отримує вексель за індосаментом на власне ім’я, бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
БЕЗПІДСТАВНЕ ЗБАГАЧЕННЯ | |
---|---|
БЕЗПІДСТАВНЕ ЗБАГАЧЕННЯ (англ. unjustified enrichment [ʌnˈdʒʌs.tɪ.faɪd ɪnˈrɪʧmənt]) - недоговірне зобов’язання, в силу якого особа, що набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими нормативно-правовими актами або правочином, зобов’язана повернути безпідставно набуте майно цій особі | |
БЕЗПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА | |
---|---|
БЕЗПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (англ. irrecoverable financial assistance [ˌɪrɪˈkʌvərəbl faɪˈnænʃəl əˈsɪstəns]) - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ КЕРІВНИК | |
---|---|
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ КЕРІВНИК (англ. direct supervisor [dɪˈrekt ˈsjuːpəvaɪzə]) - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ З УПРАВЛІННЯ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |
---|---|
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ З УПРАВЛІННЯ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. unconditional securities account management operation [ˈʌnkənˈdɪʃənl sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt ˈmænɪʤmənt ˌɒpəˈreɪʃən]) - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв’язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ У СИСТЕМІ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ОКРЕМОГО ВИПУСКУ ОКРЕМОГО ЕМІТЕНТА | |
---|---|
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ У СИСТЕМІ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ОКРЕМОГО ВИПУСКУ ОКРЕМОГО ЕМІТЕНТА (англ. unconditional operation on operations limitation in the depository accounting system with securities of a separate issue of a separate emitter [ˈʌnkənˈdɪʃənl ˌɒpəˈreɪʃən ɒn ˌɒpəˈreɪʃənz ˌlɪmɪˈteɪʃən ɪn ðə dɪˈpɒzɪtərɪ əˈkaʊntɪŋ ˈsɪstɪm wɪð sɪˈkjʊərɪtɪz əv ə ˈseprɪt ˈɪʃuː əv ə ˈseprɪt ɪˈmɪtə]) - встановлення обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами окремого випуску, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію та його клієнтів, яке здійснюється на визначений строк або до настання певної події відповідно до Правил та/або інших внутрішніх документів Центрального депозитарію та внутрішніх документів депозитарних установ із забезпеченням збереження стану рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів на підставі рішення суду, рішення Комісії, розпорядження/ постанови уповноваженої особи Комісії та на інших підставах, установлених законом (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
БЕЗХАЗЯЙНА РІЧ | |
---|---|
БЕЗХАЗЯЙНА РІЧ (англ. derelict [ˈderɪlɪkt]) - річ, яка не має власника або власник якої невідомий (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356). | |
БЕК-ОФІС | |
---|---|
БЕК-ОФІС (англ. back-office [ˈbæk ˈɒfɪs]) - операційно-обліковий підрозділ банку, який забезпечує роботу підрозділів, що беруть участь в управлінні активами та пасивами, та здійснює діяльність щодо оформлення, об | |
БЕНЕФІЦІАР 2 | |
---|---|
БЕНЕФІЦІАР (англ. beneficiary [ˌbenɪˈfɪʃərɪ]) - значення терміну бенефіціар залежить від контексту: у законодавстві про довірчу власність (трасти), бенефіціар це особа або особи, які мають право на отримання вигоди від будь-якої трастової угоди. Бенефіціар може бути фізичною або юридичною особою. Усі трасти (окрім благодійних або дозволених законом неблагодійних трастів) повинні мати таких бенефіціарів, яких можна перевірити. Хоча трасти й повинні завжди мати певного кінцевого бенефіціара, якого можна перевірити, трасти можуть не мати існуючих бенефіціарів, а тільки об’єкти повноважень, допоки певана особа, по завершенню визначеного періоду, відомого як аккумуляційний період, не отримає право бенефіціара на капітал чи дохід. Цей період зазвичай співпадає із періодом бестрокової довіри, яка зазвичай називається у трастовій угоді як трастовий період; у контексті страхування життя або іншої інвестиції, пов’язаної із страхуванням, бенефіціаром є фізична або юридична особа, або правове утворення, або категорія осіб, які отримають дохід від страхового полісу у разі настання страхового випадку, який охоплюється полісом; у випадку проведення грошового переказу, фізична або юридична особа чи правове утворення, які визначені відправником як отримувач запитуваного переказу (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - відноситься до тих фізичних осіб або груп фізичних осіб, які отримують благодійну, гуманітарну та інші види допомоги через послуги НПО (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - особа, що визначена як отримувач чогось у результаті створення трасту. Незважаючи на обов’язок трастів завжди вказувати остаточно визначеного бенефіціара, трасти можуть вказувати не його, а лише осіб, яких бенефіціар має право визначити спадкоємцями та які одержуватимуть дохід чи капітал після закінчення певного періоду, що відомий як період нагромадження. Тривалість цього періоду, зазвичай, збігається з періодом існування трасту, що визначено у трастовому договорі (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html); | |
БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК | |
---|---|
БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (англ. beneficial owner [ˌbɛnɪˈfɪʃəl ˈəʊnə]) - відноситься до фізичної особи (осіб), які у підсумку здійснюють володіння чи контроль за клієнтом та/або до фізичної особи від імені якої проводиться операція. Цей термін також включає тих осіб, які здійснюють кінцевий контроль над юридичною особою чи утворенням (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatfrecommendations.html); | |
БІЗНЕС ДО БІЗНЕСУ | |
---|---|
БІЗНЕС ДО БІЗНЕСУ (англ. business to business [ˈbɪznɪs tuː ˈbɪznɪs]) - комерційні угоди між суб’єктами господарювання, такі як: між виробником та оптовим продавцем чи оптовим продавцем та роздрібним продавцем | |
БІЛИЙ ПЛАСТИК | |
---|---|
БІЛИЙ ПЛАСТИК (англ. white plastic [waɪt ˈplæstɪk]) - будь-яка пластикова картка з магнітною смугою без характерних ознак банківської платіжної картки, на магнітну смугу якої нанесена інформація з оригінальної банківської платіжної картки, отримана в результаті скімінгу, івсдропінгу або програмного скімінгу (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |
БІЛЛІНГ | |
---|---|
БІЛЛІНГ (англ. billing [ˈbɪlɪŋ]) - підготовка та висилання банкомемітентом власнику кредитної (платіжної) карти виписки з рахунка із зазначенням сум і термінів погашення заборгованості. Білінговий цикл складає близько 30 днів. Виписка з рахунка повинна бути відправлена клієнту наперед (у США згідно із Законом про справедливий кредитний Б. – не пізніше ніж за 14 днів до настання терміну платежу). При підготовці виписки здійснюється розрахунок суми періодичного та трансакційного фінансового збору | |
БІНГО | |
---|---|
БІНГО (англ. bingo [ˈbɪŋgəʊ]) - азартна гра, в якій гравець використовує спеціальну картку або її електронний аналог з номерами та грає, відмічаючи або закреслюючи номери, що випадково випадають зі спеціального лототрону. Виграє той, хто перший закреслить «лінію», що досягається тоді, | |
БІОМЕТРИЧНІ ДАНІ | |
---|---|
БІОМЕТРИЧНІ ДАНІ (англ. biometric data [ˌbaɪ.əʊˈmet.rɪk ˈdeɪtə]) - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук) (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |
БІОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ | |
---|---|
БІОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ (англ. biometric parameters [ˌbaɪ.əʊˈmet.rɪk pəˈræmɪtəz]) - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |
БІРЖА ВАЛЮТНА 2 | |
---|---|
БІРЖА ВАЛЮТНА (англ. foreign exchange currency market [ˈfɒrən ɪksˈtʃeɪndʒ ˈkʌr.ən.si ˈmɑːkɪt]) - організаційно оформлений, регулярно діючий ринок іноземної валюти, де формуються курси валют (валютні котирування) на підставі фактичного співвідношення попиту та пропозицій | |
БІРЖА ТОВАРНА 2 | |
---|---|
БІРЖА ТОВАРНА (англ. соmmodity exchange [kəˈmɒd.ə.ti ɪksˈtʃeɪndʒ ]) - (1) Постійно діючий оптовий ринок, що функціонує в певному місці відповідно до встановлених правил торгівлі та регламенту. Угоди на б. т. укладаються на стандартні партії товарів, що дає можливість здійснювати операції не лише без попереднього огляду товару, а й взагалі на неіснуючий товар. (2) Форма організації торгівлі відповідно до заздалегідь встановлених правил. Біржу відрізняє регулярність торгівлі, її прив’язаність до жорстко визначеного місця, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і термінів постачання, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців і продавців, висновок угод із постачання на майбутнє | |
БІРЖОВА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
БІРЖОВА ОПЕРАЦІЯ (англ. exchange transaction [ɪksˈʧeɪnʤ trænˈzækʃən]) - угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (джерело: Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-XII | |
БІРЖОВІ БРОКЕРИ | |
---|---|
БІРЖОВІ БРОКЕРИ (англ. exchange brokers [ɪksˈʧeɪnʤ ˈbrəʊkəz]) - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі (джерело: Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-XII | |
БІТКОІН | |
---|---|
БІТКОІН (англ. bitcoin [ˈbɪtkɔɪn]) - будучи введеним в обіг у 2009 році, став першою децентралізованої конвертованою валютою і першою криптовалютою. Біткоіни являють собою розрахункові одиниці в формі унікальною ланцюжка цифрових і буквених знаків, що мають цінність тільки внаслідок того, що користувачі готові платити за них. Торгівля біткоінами здійснюється користувачами у цифровій формі з високим ступенем анонімності, і біткоіни можуть обмінюватися (купуватися або продаватися) на долари США, євро та інші фіатні або віртуальні валюти. Будь-хто може завантажити безкоштовний відкритий програмний додаток з веб-сайту для відправлення, отримання та зберігання біткоінів, а також для контролю операцій в системі Біткоін. Користувачі також можуть отримати Біткоін-адреси, які функціонують як рахунки на сайтах провайдерів послуг з обміну біткоінів або на сайтах служб онлайнових гаманців. Інформація про операції (грошові потоки) є загальнодоступною і розміщується в загальному реєстрі операцій, де самі операції ідентифікуються за Біткоін-адресою, яка являє собоюланцюжок цифрових і буквених знаків без систематичної прив’язки до фізичної особи. У зв’язку з цим систему Біткоін називають «псевдонімною». Максимальна кількість біткоінів, яка буде згенерованою, становить 21 мільйон (проте кожна одиниця може бути розділена на більш дрібні частини), і цей рівень буде досягнутий до 2140 році | |
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. charitable activity [ˈʧærɪtəbl ækˈtɪvɪtɪ]) - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. charitable organization [ˈʧærɪtəbl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI // | |
БЛАГОДІЙНА ПОЖЕРТВА | |
---|---|
БЛАГОДІЙНА ПОЖЕРТВА (англ. charity donation [ˈʧærɪti dəʊˈneɪʃən]) - безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону | |
БЛАГОДІЙНА ПРОГРАМА | |
---|---|
БЛАГОДІЙНА ПРОГРАМА (англ. charity program [ˈʧærɪtɪ ˈprəʊgræm]) - комплекс благодійних заходів у сферах, визначених цим Законом (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |
БЛАГОДІЙНИК | |
---|---|
БЛАГОДІЙНИК (англ. benefactor [ˈbenɪfæktə]) - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |
БЛАНКОВИЙ КРЕДИТ 2 | |
---|---|
БЛАНКОВИЙ КРЕДИТ (англ blank / unsecured credit [blaŋk / ʌnsɪˈkjʊəd ˈkrɛdɪt]) - кредит без забезпечення (без застави майна чи інших видів забезпечення), виданий тільки під зобов’язання позичальника повернути кредит. Банки надають Б. к. надійним позичальникам – юридичним і фізичним особам, які мають довготривалі ділові стосунки з банком, стабільні джерела погашення кредиту та якісну кредитну історію. Банки можуть надавати Б. к. лише в межах наявних власних коштів. Зазвичай, при наданні Б. к. встановлюється підвищена процентна ставка | |
БЛИЗЬКІ ТА ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ | |
---|---|
БЛИЗЬКІ ТА ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ (англ. close associates [kləʊs ə’səʊsɪɪts]) - фізичні особи, які тісно пов’язані з публічними особами (ПО) соціально або професійно | |
БЛИЗЬКІ ОСОБИ | |
---|---|
БЛИЗЬКІ ОСОБИ (англ. close persons [kləʊs ˈpɜːsnz]) - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта | |
БЛИЗЬКІ РОДИЧІ ТА ЧЛЕНИ СІМ’Ї | |
---|---|
БЛИЗЬКІ РОДИЧІ ТА ЧЛЕНИ СІМ’Ї (англ. close relatives and family members [kləʊs ˈrelətɪvz ənd ˈfæmɪlɪ ˈmembəz]) - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (джерело: Кримінальний процесуальний Кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
БЛОКОВАНИЙ РАХУНОК | |
---|---|
БЛОКОВАНИЙ РАХУНОК (англ. blocked account [blɒkt əˈkaʊnt ]) - (1) Банківський рахунок, розпорядження яким обмежене за рішенням суду або рішеннями уряду (зазвичай, це рахунки для переказу коштів за кордон). (2) У біржовій справі – рахунок, блокування якого здійснюється, коли клієнт продає раніше куплені, але не оплачені цінні папери, а потім або не може здійснити платіж, або знімає з рахунку частину надходжень від продажу цінних паперів до платежу на покупку. При блокуванні рахунка протягом 90 днів клієнт не може здійснити ніяких платежів, поки повністю не сплатить за попередню операцію | |
БЛОКУВАННЯ АКТИВІВ | |
---|---|
БЛОКУВАННЯ АКТИВІВ (англ. asset blocking [ˈæset ˈblɒkɪŋ]) - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном (джерело: Про санкції: Закон України від 14.08.2014 № 1644-VII | |
БЛОКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ | |
---|---|
БЛОКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. blocking information in the system [ˈblɒkɪŋ ˌɪnfəˈmeɪʃən ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
БОРГОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 2 | |
---|---|
БОРГОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. debt obligation [det ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БОРГОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |
---|---|
БОРГОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. debt securities [det sɪˈkjʊərɪtɪz]) - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповіднодо зобов’язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов’язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі; е) облігації міжнародних фінансових організацій; є) облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268; Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
БОРЖНИК | |
---|---|
БОРЖНИК (англ. debtor [ˈdetə]) - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, який має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов’язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555); - сторона у зобов’язанні (юридична або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |
БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ | |
---|---|
БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ (англ. fight against terrorism [faɪt əˈgenst ˈterərɪzm]) - діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності (джерело: Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-ІV | |
БОРОТЬБА З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ | |
---|---|
БОРОТЬБА З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ (англ. fight against human trafficking [faɪt əˈgɛnst ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ]) - система заходів, що здійснюються в рамках протидії торгівлі людьми, спрямованих на виявлення злочину торгівлі людьми, у тому числі незакінченого, осіб, які від цього постраждали, встановлення фізичних/юридичних осіб - торгівців людьми та притягнення їх до відповідальності (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI | |
БОТ (АБО ІНТЕРНЕТ-БОТ) | |
---|---|
БОТ (АБО ІНТЕРНЕТ-БОТ) (англ. bot (or internet bot) [bɒt]) - спеціальна програма, яка автоматично або згідно заданого розкладу виконує будь-які дії через інтерфейси, призначені для людей (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |
БОТ-МЕРЕЖА | |
---|---|
БОТ-МЕРЕЖА (АБО БОТНЕТ) (англ. botnet [bɒtnɛt]) - комп’ютерна мережа, що складається з деякої кількості хостів, із запущеними ботами - автономним програмним забезпеченням | |
БРОКЕР 2 | |
---|---|
БРОКЕР (англ. broker [ˈbrəʊkə]) - особа, що виступає посередником між продавцем і покупцем, зазвичай, за винагороду. Рівень залучення брокера може варіюватись від звичайного посередництва між продавцем і покупцем до посередництва, коли брокер здійснює продаж, отримує кошти від покупця та перенаправляє їх продавцю (джерело: The FATF and EGMONT report «Money laundering and terrorist financing through trade in diamonds» (October 2013), Anex I. Glossary of terms [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/ ml-tf-through-trade-in-diamonds.html); - експортер наприкінці ланцюжка угод. Брокер є ключовим учасником шахрайської карусельної схеми ухилення від сплати ПДВ, який купує у «буферних» компаніях та постачає компаніям у країнах ЄС для отримання відшкодування ПДВ. У деяких випадках брокери можуть одночасно брати участь у декількох карусельних схемах одночасно | |
БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. broker activity [ˈbrəʊkə ækˈtɪvɪtɪ]) - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов’язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом. Торговець цінними паперами, який провадить брокерську діяльність, може надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. На кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями торговця цінними паперами, не пов’язаними із здійсненням ним функцій брокера (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Стор. 1126. – Ст. 268); - професійна діяльність суб’єктів підприємницької діяльності на користь страхувальника або перестрахувальника (цедента), спрямована на визначення його потреби в отриманні страхових послуг, консультуванні, наданні допомоги у розробленні умов договору страхування, пошуку страховиків, які відповідають вимогам страхувальника, веденні переговорів та укладенні договорів страхування за дорученням страхувальника, здійсненні розрахунків за договорами страхування, підготовці документів для врегулювання питання про збитки у разі настання страхового випадку (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 | |
БРУДНІ ФІШКИ | |
---|---|
БРУДНІ ФІШКИ (англ. mud chips [mʌd ʧɪps]) - рекламні або джанкет-тур фішки казино, які не можуть бути обміняні на готівку | |
БУНКЕРУВАННЯ | |
---|---|
БУНКЕРУВАННЯ (англ. bunkering [ˈbʌŋkərɪŋ]) - викрадення нафти, що видобувається, через добре організовані транснаціональні злочинні схеми, що включають мережу злочинців, корумпованих політиків та військових чиновників. Викрадення відбувається шляхом застосування ножівки та леза для розрізання трубопроводу. Коли компанії бачать падіння тиску у своїх лініях, вони послаблюють подачу на час достатній для того, щоб крадії встановили відвідні крани на лінії. Коли тиск підвищується, зловмисники просто відкачують частину нафти для власного використання | |
БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ 2 | |
---|---|
БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ (англ. accounting reporting [əˈkaʊntɪŋ rɪˈpɔːtɪŋ]) - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2 | |
---|---|
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК (англ. accounting [əˈkaʊntɪŋ]) - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365); - (1) Певна система суцільного, безперервного, взаємопов’язаного й документального спостереження й контролю за господарською діяльністю ланок господарства у грошовій формі. (2) Процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень | |
БЮДЖЕТ 2 | |
---|---|
БЮДЖЕТ (англ. budget [ˈbʌʤɪt]) - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
БЮДЖЕТ ДЕРЖАВИ (англ. state budget [steɪt ˈbʌdʒɪt]) - план формування та використання фінансових ресурсів країни для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, які сформовані з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устрою і врегульовані нормами права, складають бюджетну систему України. Доходи бюджету складаються з податків, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги та власні надходження бюджетних установ, справляння яких передбачено законодавством України. Видатки бюджету можуть перевищити його доходи, що є причиною виникнення дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету покривається, переважно, за рахунок внутрішніх і зовнішніх державних запозичень. У процесі формування та виконання Б. д. значна роль належить банківській системі. Національний банк України зберігає та обслуговує обіг державних цінних паперів, здійснює кліринг та розрахунки за угодами з ними. Як учасник Національної депозитарної системи, Національний банк України виконує функції депозитарію та зберігача державних цінних паперів. Грошово-кредитна політика Національного банку України на основі певних механізмів координується з бюджетно-податковою політикою Уряду | |
БЮДЖЕТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | |
---|---|
БЮДЖЕТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (англ. budgets of local self-government [ˈbʌʤɪts əv ˈləʊkəl ˈselfˈgʌvnmənt]) - бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТИ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД | |
---|---|
БЮДЖЕТИ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД (англ. budgets of the united territorial communities [ˈbʌʤɪts əv ðə ˈjʊˈnaɪtɪd ˌterɪˈtɔːrɪəl kəˈmjuːnɪtɪz]) - бюджети об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також бюджети об’єднаних територіальних громад, визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНА УСТАНОВА | |
---|---|
БЮДЖЕТНА УСТАНОВА (англ. budgetary institution [ˈbʌʤɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена | |
БЮДЖЕТНЕ АСИГНУВАННЯ | |
---|---|
БЮДЖЕТНЕ АСИГНУВАННЯ (англ. budgetary appropriation [ˈbʌʤɪtərɪ əˌprəʊprɪˈeɪʃən]) - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ | |
---|---|
БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ (англ. budget reimbursement [ˈbʌʤɪt ˌriːɪmˈbɜːsmənt]) - відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. budgetary commitment [ˈbʌʤɪtərɪ kəˈmɪtmənt]) - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50, / № 50-51 /. – Ст. 572). | |
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМИ ДЕРИВАТИВАМИ | |
---|---|
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМИ ДЕРИВАТИВАМИ (англ. budgetary commitment on public derivatives [ˈbʌʤɪtərɪ kəˈmɪtmənt ɒn ˈpʌblɪk dɪˈrɪvətɪvz]) - бюджетне зобов’язання, згідно з яким необхідно здійснити видатки на виплати за державними деривативами відповідно до умов їх розміщення протягом поточного бюджетного періоду та/або в майбутніх (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ | |
---|---|
БЮДЖЕТНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ (англ. budget appointment [ˈbʌʤɪt əˈpɔɪntmənt]) - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС | |
---|---|
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС (англ. budget process [ˈbʌʤɪt ˈprəʊses]) - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНІ КОШТИ (КОШТИ БЮДЖЕТУ) | |
---|---|
БЮДЖЕТНІ КОШТИ (КОШТИ БЮДЖЕТУ) (англ. budget funds [ˈbʌʤɪt fʌndz]) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮДЖЕТНІ КРЕДИТИ 2 | |
---|---|
БЮДЖЕТНІ КРЕДИТИ (англ. budget loans [ˈbʌdʒɪt ləʊn]) - бюджетні кошти, розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику | |
БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ | |
---|---|
БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ (англ. budget institutions [ˈbʌʤɪt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ | |
---|---|
БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ (англ. credit history bureau [ˈkrɛdɪt ˈhɪst(ə)ri ˈbjʊərəʊ]) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, оброблення, зберігання, захист і використання інформації, яка складає кредитну історію. Основним видом діяльності Б. к. і. є ведення кредитної історії. Б. к. і. створюється у формі господарського товариства. Його засновниками можуть бути юридичні та фізичні особи. Засновники – юридичні особи повинні здійснювати діяльність не менше трьох років з дня реєстрації та не мати заборгованості зі сплати податків та інших обов’язкових платежів за останні три роки. Статутний капітал Б. к. і. формується виключно за рахунок грошових коштів засновників і має бути не менше 5 млн. грн. На ведення своєї діяльності Б. к. і. повинно отримати відповідну ліцензію в Міністерстві юстиції України. Б. к. і. діє на підставі Положення, яке регламентує правила формування і ведення кредитних історій та затверджується виконавчим органом Б. к. і. за погодженням з Уповноваженим органом. Б. к. і. має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов’язані на запит Б. к. і. надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді в разі наявності письмової згоди суб’єктів інформації. Користувачами Б. к. і. можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб’єкти | |
ВАГОВИЙ СЕРТИФІКАТ | |
---|---|
ВАГОВИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. weight certificate [weɪt səˈtɪfɪkɪt]) - укладається експортером (постачальником) на вимогу імпортера (замовника) з метою визначення на основі ваги вантажу витрат траспортування, навантаження | |
ВАЛЮТА 2 | |
---|---|
ВАЛЮТА (англ. currency [ˈkʌrənsi]) - банкноти та монети, що знаходяться в обігу як засіб обміну (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - паперові гроші (включаючи банкноти), металеві гроші, що обертаються відповідно до чинного законодавства (відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції Ліги Націй щодо протидії підробки грошових знаків, 1929 рік) | |
ВАЛЮТА ВІДШКОДУВАННЯ | |
---|---|
ВАЛЮТА ВІДШКОДУВАННЯ (англ. currency of reimbursement [ˈkʌrənsɪ əv ˌriːɪmˈbɜːsmənt]) - іноземна валюта, яку отримують банк, фінансова установа як відшкодування від платіжної організації міжнародної платіжної системи (джерело: Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 12.12.2002 № 502 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 150). | |
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА | |
---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА (англ. virtual currency [vetju.el ke:rensi]) - засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і який функціонує як в засіб обміну та/або розрахункова грошова одиниця, а також як засіб збереження вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно визнаним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) у жодній юрисдикції. Віртуальна валюта не емітується і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти («реальної валюти», «реальних грошейа», «національної валюти»), що являє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, перебувають в обігу, повсюдно використовуються і приймаються як засіб обміну в країні-емітента. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості (вираженої) у фіатній валюті. Електронні гроші є механізмом цифрового вираження фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу | |
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) | |
---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) (англ. сonvertible (or open) virtual currency [kənˈvəːtɪb(ə)l ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si]) - має еквівалентну вартість у реальній валюті і може обмінюватися на реальну валюту і у зворотньому напрямі. Конвертованість віртуальної валюти не гарантована законодавством. Віртуальна валюта є конвертованою виключно до того часу, поки деякі приватні учасники пропонують угоди з нею, а інші учасники є стороною попиту у цих угодах | |
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА НЕКОНВЕРТОВАНА (АБО ЗАКРИТА) | |
---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА НЕКОНВЕРТОВАНА (АБО ЗАКРИТА) (англ. non-convertible (or closed) virtual currency [nankənˈvɜːtəbəl ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si]) - призначена для використання в конкретних віртуальних сферах або світах, таких як глобальні онлайн рольові ігри з великою кількістю користувачів або магазин Amazon.com, і яка за правилами, що регулюють її використання, не може бути обміняна на фіатну валюту. При цьому слід зазначити, що навіть якщо за умовами, встановленими адміністратором, неконвертована валюта може офіційно використовуватися тільки в конкретному віртуальному світі, можливе виникнення неофіційного додаткового чорного ринку, на якому є можливості для обміну «неконвертованої» віртуальної валюти на фіатну валюту або іншу віртуальну валюту. Зазвичай, адміністратор застосовує санкції (включаючи анулювання облікового запису гравця і/або конфіскацію віртуальної валюти, яка залишилась) до тих осіб, які намагаються створити або використовувати чорний ринок, порушуючи встановлені правила використання валюти. Розвиток стійкого чорного ринку конкретної «неконвертованої» віртуальної валюти може на практиці призвести до перетворення такої валюти в конвертовану віртуальну валюту. У зв’язку з цим, характеристика «неконвертованості» не обов’язково є постійною і незмінною. Всі неконвертовані віртуальні валюти є централізованими за визначенням, оскільки вони емітуються центральним адміністратором, який встановлює правила, що обмежують їх конвертованість | |
ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ | |
---|---|
ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ (англ. payment currency [ˈpeɪmənt ˈkʌrənsɪ]) - будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |
ВАЛЮТА УКРАЇНИ | |
---|---|
ВАЛЮТА УКРАЇНИ (англ. currency of Ukraine [ˈkʌrənsi ɒv juːˈkreɪn]) - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ВАЛЮТА ЦИФРОВА | |
---|---|
ВАЛЮТА ЦИФРОВА (анг. digital currency [dɪdʒ.ɪ.təl ˈkʌr.ən.si]) - може виступати як засіб цифрового вираження або віртуальної валюти (нефіатної валюти), або електронних грошей (фіатної валюти), і тому часто вживається як синонім «віртуальної валюти» | |
ВАЛЮТА ЦІНИ 2 | |
---|---|
ВАЛЮТА ЦІНИ (англ. currency of price [ˈkʌrənsɪ əv praɪs]) - будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |
ВАЛЮТИ ВІРТУАЛЬНІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ (КРИПТОВАЛЮТИ) | |
---|---|
ВАЛЮТИ ВІРТУАЛЬНІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ (КРИПТОВАЛЮТИ) (англ. digital currency [ˈdɪdʒ.ɪ.təl ˈkʌr.ən.si]) - розподілені на математичних принципах пірінгові віртуальні валюти з відкритим вихідним кодом, у яких немає центрального адміністратора і відсутній централізований контроль або нагляд. Прикладами є: Bitcoin (Біткоін); LiteCoin (Лайткоін); і Ripple (Ріппл) | |
ВАЛЮТНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ВАЛЮТНА ОПЕРАЦІЯ (англ. currency operation [ˈkʌrənsɪ ˌɒpəˈreɪʃən]) - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473VІІІ | |
ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ | |
---|---|
ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ (англ. currency quotation [ˈkʌr(ə)nsi kwə(ʊ)ˈteɪʃ(ə)n]) - правила визначення валютних курсів. Повне В. к. означає, що встановлюється курс покупця (bid) і продавця (offer). Різниця (маржа) між курсом покупця і курсом продавця валюти для того, хто здійснює котирування, є джерелом прибутку. Наприклад, курс гривні до долара США банки записують так: USD/UAH = 27,5678–29,1234, при цьому банк купує долари США за ціною 27,5678, а продає за ціною 29,1234 грн. за 1 дол. При цьому маржа становить 1,56 коп. за 1 дол. Інколи банки можуть встановлювати запис курсів у зворотному порядку: 29,1234–27,5678, проте такий запис не змінює економічного змісту валютообмінної операції. За нижчим курсом банк купує валюту, а за вищим продає. Запис залежить від того, хто здійснює В. к. Якщо банк проводить котирування курсу для клієнтів, то запис буде звичним для нас: USD/UAH = 27,5678–29,1234. При котируванні валютних курсів на міжбанківському ринку одним банком іншому запис може бути таким: USD/UAH = 29,1234–27,5678. Зазвичай, курс валют банки встановлюють до четвертого знака після коми десяткового дробу. Офіційні котирування гривні до іноземних валют Національний банк України встановлює як суму в гривні за 10, 100, 1000 і 10000 одиниць іноземної валюти. Коли кажуть, що за умови котирування USD/UAH курс гривні підвищився, то це означає, що він був, наприклад, 27,80 грн., а став 28,00 грн. за 1 дол. США. При цьому кажуть, що купівельна спроможність гривні знизилася, а долара – зросла. Якщо здійснити зворотне котирування, тобто UAH/USD, то можна сказати, що курс долара до гривні знизився. Спочатку він дорівнював 0,0359 дол. (1:27,80), а став 0,0357 дол. за 1 грн. (1:28,00). Однак таку практику використовувати недоцільно, оскільки для гривні прийнято пряме котирування до іноземних валют. У тому випадку, коли курс гривні до долара був 27,80 грн. за 1 дол., а став 28,00, кажуть, що він укріпився (ревальвація). При визначені та записі валютних курсів розрізняють валютукотирування і базу котирування. Валютою котирування є та іноземна валюта, курс якої визначають, а базою – валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю. Наприклад, у записі USD/UAH долар США є базою котирування, а гривня – валютою котирування. При записі GBP/USD валютою котирування буде долар, а базою – англійський фунт стерлінгів. На практиці частіше за все як база котирування використовується долар США, але для окремих валют, зокрема для англійського фунта стерлінгів (GBP), євро (EUR), австралійського (AUD) і новозеландського доларів (NZD), долар США завжди є валютою котирування. Крос-курс (Cross-Rates) – це співвідношення між двома іноземними валютами, яке визначають на основі курсів цих валют щодо третьої валюти. Найчастіше як третя валюта використовуються долар США та євро. Практично всі курси, за якими не здійснюється котирування до долара США, називають кроскурсами. Найбільш активними ринками валютообмінних операцій за крос-курсами є долар США до євро – EUR/USD; англійський фунт стерлінгів до євро – GBP/EUR; швейцарський франк до євро – EUR/CHF, японська єна до долара США USD/JPY та деякі інші | |
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ | |
---|---|
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. currency regulation [ˈkʌrənsɪ ˌregjʊˈleɪʃən]) - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. В. р. є однією із найважливіших складових грошового ринку, формування та активний розвиток якого фактично розпочалися в Україні з 1992 р. На сьогоднішній день В. р. розвивається динамічно, характеризується розгалуженою структурою, включає як біржовий, так і позабіржовий сегменти. За роки існування В. р. в Україні розроблено законодавчу та нормативну базу, а також створено інституційні форми організації валютних відносин. Поглиблення економічних реформ, становлення фінансово-кредитної та банківської систем, успішне проведення грошової реформи 1996 р. сприяли становленню та зміцненню В. р. України. Фактично В. р. було започатковано в серпні 1992 р. після створення Валютної біржі Національного банку України, яка згодом, у липні 1993 р., була реформована в Українську міжбанківську валютну біржу. Основними завданнями здійснення В. р. та контролю є: організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу; організація внутрішнього валютного ринку; регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями; регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій; встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей; забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок. Основними напрямами подальшого вдосконалення В. р. як складової грошово-кредитної політики є: забезпечення стабільності гривні та достатнього рівня золотовалютних резервів, зменшення рівня доларизації економіки шляхом підвищення привабливості гривневих активів, стимулювання експорту та забезпечення рівноваги платіжного балансу, здійснення поточного регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів, вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку та створення сприятливих умов для інвестування в національну економіку | |
ВАЛЮТНИЙ ДЕРИВАТИВ | |
---|---|
ВАЛЮТНИЙ ДЕРИВАТИВ (англ. currency derivative [ˈkʌrənsɪ dɪˈrɪvətɪv]) - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |
ВАЛЮТНИЙ КУРС 2 | |
---|---|
ВАЛЮТНИЙ КУРС (англ. exchange rate [ɪksˈtʃeɪndʒ reɪt]) - ціна національної грошової одиниці, яка виражається у грошовій одиниці іншої держави, залежить від багатьох курсоутворюючих факторів, що виявляють себе через попит і пропозицію певної валюти на ринку. Він має безпосереднє практичне значення для тих, хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями та відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці центрального банку. В. к. є своєрідною формою ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідною іноземною валютою, виходячи, насамперед, з їх купівельної спроможності. Розрізняють кілька видів В. к.: офіційний, ринковий, біржовий, курс покупця, курс продавця, обмінний тощо | |
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД | |
---|---|
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД (англ. currency supervision [ˈkʌrənsɪ ˌsjuːpəˈvɪʒən]) - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ | |
ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН | |
---|---|
ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН (англ. currency option [ˈkʌr(ə)nsi ˈɒpʃ(ə)n]) - форма термінової угоди двох сторін – продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону отримує право, а не зобов’язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим валютним курсом чи за курсом, визначеним на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання. Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або відмовитися від нього залежно від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу. Продавець В. о. зобов’язаний виконати валютну операцію за курсом обміну (ціною виконання), встановленим за опціонною угодою, та забезпечити власникові В. о. виконання умов угоди до завершення встановленого терміну. Якщо угоду здійснено, вживають терміни «опціон здійснено» або «опціон виконано». Залежно від місця продажу В. о. поділяють на біржові, що вільно перебувають в обігу, та позабіржові. Біржові опціони (traded option) продають і купують опціонні біржі, які є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід’ємною складовою фінансового ринку економічно розвинутих країн. Найвідоміші з них Лондонська фондова біржа, Європейська опціонна біржа в Амстердамі, Філадельфійська, Чиказька, Монреальська. Біржові опціони можуть бути в обігу на вторинному ринку, вільно купуватися та продаватися третіми особами до завершення терміну використання. Вони стандартизовані за певними видами валют, сумами та термінами виконання. Стандартна специфікація В. о. містить такі реквізити: найменування валюти; назву операції (купівля або продаж); суму валюти; курс обміну; дату завершення дії опціонного періоду; умови виконання В. о. (певна дата чи опціонний період). Позабіржові опціони (Over-the-Counter Option, OTC option – через прилавок) можна розглядати як суто банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивідуальною угодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. Переважно на ринку позабіржових В. о. банки працюють з великими корпораціями | |
ВАЛЮТНИЙ РАХУНОК | |
---|---|
ВАЛЮТНИЙ РАХУНОК (англ. currency account [ˈkʌr.ən.si əˈkaʊnt]) - будь-який рахунок суб’єкта декларування або члена його сім’ї, відкритий в установі банку-нерезидента в будь-якій валюті (джерело: Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та внесення зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 06.09.2016 № 20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2016 р. за № 1366/29496 | |
ВАЛЮТНІ КОШТИ | |
---|---|
ВАЛЮТНІ КОШТИ (англ. currency resources [ˈkʌrənsɪ rɪˈsɔːsɪz]) - валютні цінності: - іноземна валюта готівкою, - платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, | |
ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ 2 | |
---|---|
ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. currency transactions [ˈkʌrənsɪ trænˈzækʃənz]) - операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184); - банківські та фінансові операції, пов’язані з переміщенням або переходом права власності на валютні цінності. В. о. характеризують процес використання валютних цінностей як засобу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування відсотків, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповідних ліцензій Національного банку України. В. о. поділяють на поточні та термінові. До поточних В. о. належать поточні (касові) операції в готівковій та безготівковій формах. До термінових В. о. відносять форвардні угоди, ф’ючерси, свопи, опціони та їх різновиди і комбінації. Готівкові В. о. здійснюють валютні каси банків і валютні обмінні пункти, а безготівкові – банки, валютні біржі та інші учасники валютного ринку. До поточних операцій відносять операції з короткими термінами валютування – в межах трьох робочих днів. Розрізняють такі поточні В. о.: 1) «ТОД» (англ. today – поставка валюти сьогодні («сьогодні – на сьогодні»); 2) «ТОМ» (англ. tomorrow – поставка валюти наступного робочого дня («сьогодні – на завтра»); 3) «спот» – поставка валюти на другий робочий день («сьогодні – на післязавтра»). На практиці всі ці поточні операції об’єднують однією назвою «спотові В. о.». Такі В. о. використовують переважно для касових операцій та здійснення поточних розрахунків і платежів, а також з метою одержання додаткового прибутку в разі коливань валютних курсів. В. о. «спот» становлять 60% від загального обсягу операцій, а тому мають найбільш важливе значення. Основна мета їх здійснення – забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах цих валют. Банки можуть використовувати поточні операції «спот» для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках «ностро» для зменшення залишків у одній валюті та покриття потреб в іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках. Купівля-продаж валют на умовах «спот» означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її поставка здійснюється на другий робочий (банківський) день (без урахування дня продажу). Тобто, якщо валюта була продана у вівторок, то на рахунок покупця вона повинна надійти в четвер. Різниця в часі між підписанням (укладенням) валютної угоди та виплатою за нею визначена міжнародною практикою і пов’язана з необхідністю документального оформлення угоди (виписка первинних документів, підготовка платіжних доручень, повідомних телеграм та т. ін.). Угоди «спот» можуть укладатися телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами. У міжнародній практиці використовують електронну систему СВІФТ, членом якої є Національний банк і провідні банки України. Термін поставки валюти називають датою валютування. У міжнародній практиці залежно від дати валютування використовують загальновстановлені позначення окремих валютних операцій. Наприклад, укладення угоди «сьогодні» з поставкою валюти на другий робочий день позначається s/n, угоди «сьогодні на сьогодні» – о/n, а «сьогодні на завтра» – t/n. Установлення точної дати валютування потрібно для забезпечення принципу компенсованої вартості, на основі якого й функціонує валютний ринок. Це означає, що розрахунки за укладеними угодами мають здійснюватися паралельними грошовими потоками без надання кредиту одним учасником угоди іншому (джерело: Валюта і валютна політика / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко. – К.: Знання, 2010. – 84 с.). | |
ВАЛЮТНІ Ф’ЮЧЕРСИ | |
---|---|
ВАЛЮТНІ Ф’ЮЧЕРСИ (англ. currency futures [ˈkʌr(ə)nsi ˈfjuːtʃəz]) - контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов’язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф’ючерсів відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. На відміну від товарних ф’ючерсів, які широко використовуються з кінця XIX ст., валютні ф’ючерси з’явилися в середині 1970-х років. Особливостями валютного ф’ючерсного ринку є: високий ступінь стандартизації контрактів; обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну; висока ліквідність контрактів; надійність укладених угод; можливість при незначних початкових витратах оперувати значними сумами. Основні учасники ф’ючерсного ринку – великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінансові організації, які працюють на фондовому ринку, члени та фахівці ф’ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи. Уперше валютні ф’ючерси було введено в обіг у США 15 травня 1972 р. на Міжнародному грошовому ринку (ІММ – International Monetary Market) Чиказької комерційної біржі, яка стала найбільшим центром торгівлі ф’ючерсами. Крім Чиказької біржі центрами торгівлі ф’ючерсами стали Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE – London International Financial Futures Exchange, із 1982 p.), a також Сінгапурська міжнародна валютна біржа (Singapore International Monetary Exchange), біржі Франкфурта-на-Майні, Сіднея, Токіо та ін. Ціною купівлі валютного ф’ючерсу є взаємно узгоджений між продавцем і покупцем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стандартного переліку валют даної біржі. Основою для одержання прибутку чи виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф’ючерсною угодою валютними курсами. Таку різницю називають базисом. Відмінною особливістю ф’ючерсних контрактів є перерозподіл ризику, що забезпечує високу ліквідність укладених угод. Фіксуючи обмінний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутків. Тобто одна сторона уникає непередбачених збитків, а інша відмовляється від непередбаченого (спекулятивного) прибутку, що дає змогу взаємно зменшити ризик втрат від можливої зміни валютних курсів у несприятливому для обох напрямі. Крім того, важливе значення має реалізація принципу вільного біржового торгу завдяки тому, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф’ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, тобто здійснюється додаткове страхування укладеної угоди | |
ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ | |
---|---|
ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ (англ. currency values [ˈkʌrənsɪ ˈvæljuːz]) - матеріальні об’єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238); - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 1593 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184); - цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів. До В. ц. відносять іноземну валюту, платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви) та фондові цінності (акції, облігації) в іноземній валюті, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння (за винятком ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів та каміння) | |
ВАРТІСТЬ 2 | |
---|---|
ВАРТІСТЬ (англ. value [ˈvæljuː]) - економічна категорія, що виражає втілену й уречевлену суспільно необхідну працю. Існує в умовах товарного виробництва. Формою грошового вираження В. є ціна | |
ВАРТІСТЬ ЧИСТИХ АКТИВІВ | |
---|---|
ВАРТІСТЬ ЧИСТИХ АКТИВІВ (англ. net assets value [net ˈæsets ˈvæljuː]) - величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов’язань інституту спільного інвестування (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |
ВЕБ-ПОРТАЛ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ЗАКУПІВЕЛЬ | |
---|---|
ВЕБ-ПОРТАЛ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ЗАКУПІВЕЛЬ (англ. web portal of the Authorized Purchasing Authority [web ˈpɔːtl əv ðiː ˈɔːʌəraɪzd ˈpɜːʧəsɪŋ ɔːˈθɒrɪtɪ]) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |
ВЕБ-САЙТ РЕЄСТРУ | |
---|---|
ВЕБ-САЙТ РЕЄСТРУ (англ. website of the Registry [ˈwebsaɪt əv ðə ˈredʒ.ɪ.stri]) - частина офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, через який здійснюються формування, ведення та оприлюднення Реєстру (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 | |
ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЬ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЬ (англ. promiser [ˈprɒmɪsə]) - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ (англ. promisee [ˌprɒmɪˈsiː]) - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред’явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ ПЕРШИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ ПЕРШИЙ (англ. first promisee [fɜːst ˌprɒmɪˈsiː]) - особа, на ім’я якої виписано переказний вексель і за наказом якої слід сплатити певну суму грошей за цим векселем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВЕКСЕЛЬ 2 | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ (англ. bill of exchange / promissory note [bɪl ɒv ɪksˈtʃeɪndʒ / ˈprɒmɪs(ə)ri nəʊt]) - використовується експортерами в якості одержання платежу від покупця за поставлений товар. Вексель захищає (зменшує оперційні ризики) двох сторін. Документарні кредити, які видані покупцю банками, вимагають виписувати вексель. Часто вексель виписується продавцем відповідно до умов товарної угоди з покупцем (джерело: The APG Typology Report on Trade Based Money Laundering (July 20, 2012), par. 159 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaunderingtypologies.html); - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються законом (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - цінний папір у вигляді довгострокового зобов’язання, складеного у письмовому вигляді за певною формою. В. дає особі, якій його видано, тобто векселетримачу, безумовне, підтримуване законом право на одержання (повернення) наданого ним на зазначений строк і на певних умовах грошового боргу. В. дає особі, якій він виданий, що іменується векселедержателем, безумовне, підтримуване законом право на одержання вiд векселедавця (простий В.) або іншого вказаного платника (переказний В.) зазначеної у векселі суми. Уперше В. з’явився в Італії у ХІІІ ст. в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківської справи. Прообразом В. були ордери (накази) платежу, позичковi листи, розписки про надані суми. Спочатку В. використовувався для здійснення валютообмiнних операцій та безпеки транспортування повноцінних грошей: банкір виписував свідоцтво про отримання грошової суми, при пред’явленні якого кореспонденту банкіра за кордоном клієнт отримував кошти у місцевій валюті. Із розвитком вексельного права сфера використання В. розширюється, він перетворюється в універсальний кредитний, платіжний та розрахунковий документ | |
ВЕКСЕЛЬ ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ (англ. domiciled bill [ˈdɒmɪsaɪld bɪl]) - вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВЕКСЕЛЬ ІНОГОРОДНІЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ ІНОГОРОДНІЙ (англ. non-resident bill [ˈnɒnˈrezɪdənt bɪl]) - вексель, який підлягає оплаті в іншому населеному пункті ніж місцезнаходження векселедержателя | |
ВЕКСЕЛЬ МІСЦЕВИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ МІСЦЕВИЙ (англ. local bill [ˈləʊkəl bɪl]) - вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя | |
ВЕКСЕЛЬ ОПРОТЕСТОВАНИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ ОПРОТЕСТОВАНИЙ (англ. protested bill [ˈprəʊtestɪd bɪl]) - вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВЕКСЕЛЬ ПЕРЕКАЗНИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ ПЕРЕКАЗНИЙ (англ. bill of exchange [bɪl əv ɪksˈʧeɪnʤ]) - вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі | |
ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ | |
---|---|
ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ (англ. ordinary bill [ˈɔːdnrɪ bɪl]) - вексель, який містить зобов’язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) | |
ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА (англ. large enterprises [lɑːʤ ˈentəpraɪzɪz]) - підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - понад 250 осіб (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV | |
ВЕНЧУРНИЙ ФОНД | |
---|---|
ВЕНЧУРНИЙ ФОНД (англ. venture fund [ˈvɛntʃə fʌnd]) - недиверсифікований інвестиційний фонд закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних і фізичних осіб. Активи В. ф. більше ніж на 50% складаються із корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Учасниками В. ф. можуть бути переважно юридичні особи. Фізична особа може бути учасником В. ф. виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. В. ф. не інвестує власний капітал у венчурні підприємства акції яких він викуповує, він виступає в ролі посередника між інвестором та інвестованим підприємством, тобто основна мета В. ф. – акумулювання капіталу для подальшого інвестування у перспективні та привабливі ризикові інноваційні проекти. В. ф. організовуються переважно у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Саме така форма вважається найбільш прийнятною для здійснення фінансування венчурним капіталом. Процес формування В. ф. називається «збором інвестицій для фінансування ризикових проектів» | |
ВЕРБУВАННЯ | |
---|---|
ВЕРБУВАННЯ (англ. recruitment [rɪˈkruːtmənt]) - включає, але не обмежується, розробку та розповсюдження пропагандистських матеріалів, навчання вербувальників та рекрутів, покриття витрат нових рекрутів | |
ВЕРБУВАННЯ АКТИВНЕ | |
---|---|
ВЕРБУВАННЯ АКТИВНЕ (англ. active recruitment [ˈæktɪv rɪˈkruːtmənt]) - виникає тоді, коли існує прямий особистий контакт між вербувальником (рекрутером) та | |
ВЕРБУВАННЯ ПАСИВНЕ | |
---|---|
ВЕРБУВАННЯ ПАСИВНЕ (англ. passive recruitment [ˈpæsɪv rɪˈkruːtmənt ]) - виникає тоді, коли терористичні організації вербують осіб через непрямі засоби, такі як звернення до груп осіб через кампанії у засобах масової інформації та через матеріали для вербування із наміром залучити таких осіб до цілей та діяльності терористичної організації | |
ВЕРИФІКАЦІЯ | |
---|---|
ВЕРИФІКАЦІЯ (англ. verification [verification]) - (1) Перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом їх порівняння з об’єктами, що спостерігаються, реальними даними, експериментом. (2) В соціології – процедура оцінки соціологічних гіпотез, складова при порівнянні їх з фактами, станом справ у дійсності | |
ВЕРИФІКАЦІЯ КЛІЄНТА | |
---|---|
ВЕРИФІКАЦІЯ КЛІЄНТА (англ. customer verification [ˈkʌstəmə ˌverɪfɪˈkeɪʃən]) - встановлення (підтвердження) суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ | |
---|---|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (англ. Verkhovna Rada of Ukraine [verkhovna rɑdɑ ɒv juːˈkreɪn]) - єдини орган законодавчої влади в Україні (джерело: Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141). | |
ВЕРХОВНИЙ СУД | |
---|---|
ВЕРХОВНИЙ СУД (англ. Supreme Court [sjuːˈpriːm kɔːt]) - найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (джерело: Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 31. – Ст. 545). | |
ВЗАЄМНА ПРАВОВА ДОПОМОГА | |
---|---|
ВЗАЄМНА ПРАВОВА ДОПОМОГА (англ. mutual legal assistance [ˈmjuːtʃʊəl ˈliːɡ(ə)l əˈsɪst(ə)ns]) - офіційний процес співпраці між двома чи більше юрисдикціями, наприклад, з питань транскордонного відмивання грошей, повернення активів та випадків ухилення від сплати податків. Завдяки такому співробітництву, яке зазвичай оформлено через договір, держава може попросити та отримати допомогу у зборі інформації та доказів із приватних та державних джерел для використання в офіційних розслідуваннях та судовому переслідуванні | |
ВЗАЄМНИЙ ФОНД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ | |
---|---|
ВЗАЄМНИЙ ФОНД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ (англ. mutual fund of the investment company [ˈmjuːtjʊəl fʌnd əv ðiː ɪnˈvestmənt ˈkʌmpənɪ]) - філіал, який від імені інвестиційної компанії здійснює спільне інвестуванн | |
ВИБОРНІ ОСОБИ | |
---|---|
ВИБОРНІ ОСОБИ (англ. elected individuals [ɪˈlektɪd ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz]) - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII | |
ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОГО БАНКУ З РИНКУ | |
---|---|
ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОГО БАНКУ З РИНКУ (англ. excluding an insolvent bank from the market [ɪksˈkluːdɪŋ ən ɪnˈsɒlvənt bæŋk frɒm ðə ˈmɑːkɪt]) - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону | |
ВИВЧЕННЯ КЛІЄНТА | |
---|---|
ВИВЧЕННЯ КЛІЄНТА (англ. client examination [ˈklaɪənt ɪgˌzæmɪˈneɪʃən]) - процес отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб; з’ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні (усіх даних щодо адреси місця проживання (перебування): назва країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку), номера будівлі (корпусу), номера квартири) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТА | |
---|---|
ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТА (англ. examination of clients financial activity [ɪgˌzæmɪˈneɪʃən əv ˈklaɪənts faɪˈnænʃəl ækˈtɪvɪtɪ]) - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових (договірних) відносин (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період, з метою переоцінки рівня ризику клієнта (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій цього клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період (зокрема квартал, півріччя), з метою переоцінки рівня ризику клієнта (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |
ВИГОДООДЕРЖУВАЧ | |
---|---|
ВИГОДООДЕРЖУВАЧ (англ. beneficiary [ˌbenɪˈfɪʃərɪ]) - особа, яка отримує перераховані кошти (джерело: FATF Report: Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/ML%20through%20Remittance%20and%20 Currency%20Exchange%20Providers.pdf); - особа, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ | |
---|---|
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ (англ. budget expenditures [ˈbʌʤɪt ɪksˈpendɪʧəz]) - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій | |
ВИДАТКОВА ФІНАНСОВА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ВИДАТКОВА ФІНАНСОВА ОПЕРАЦІЯ (англ. withdrawal financial transaction [wɪðˈdrɔːəl faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən]) - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активі | |
ВИДАЧА ЛІЦЕНЗІЇ | |
---|---|
ВИДАЧА ЛІЦЕНЗІЇ (англ. issuance of a license [ˈɪʃuːəns əv ə ˈlaɪsəns]) - внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб’єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII | |
ВИДАЧА ОСОБИ (ЕКСТРАДИЦІЯ) | |
---|---|
ВИДАЧА ОСОБИ (ЕКСТРАДИЦІЯ) (англ. issuance of a person (extradition) [ˈɪʃuːəns əv ə ˈpɜːsn (ˌekstrəˈdɪʃən)]) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави | |
ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ | |
---|---|
ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ (англ. types of administrative penalties [taɪps əv ədˈmɪnɪstrətɪv ˈpenltɪz]) 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122). | |
ВИДИ ПОКАРАНЬ | |
---|---|
ВИДИ ПОКАРАНЬ (англ. punishment types [ˈpʌnɪʃmənt taɪps]) 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131). | |
ВИЗНАНІ ВИРОБНИКИ | |
---|---|
ВИЗНАНІ ВИРОБНИКИ (англ. recognized manufacturers [ˈrekəgnaɪzd ˌmænjʊˈfækʧərəz]) - афінажні компанії - визнані постачальники на Лондонський ринок дорогоцінних металів, які внесені до спеціального списку афінажних компаній, що зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), або до списку афінажних компаній, які є учасниками Лондонського ринку платини та паладію (LPPM) (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 | |
ВИЗНАННЯ | |
---|---|
ВИЗНАННЯ (англ. recognition [rɛkəɡˈnɪʃ(ə)n]) - процес включення до балансу або до звіту про фінансовий результат статті, яка відповідає визначенню елемента та наступним критеріям визнання: а) існує ймовірність надходження до суб’єкта господарювання або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею; б) має собівартість або вартість, яку можна достовірно визначити | |
ВИЗНАЧЕНА ОСОБА ЧИ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ВИЗНАЧЕНА ОСОБА ЧИ ПІДПРИЄМСТВО (англ. designated person or entity [ˈdɛzɪgneɪtɪd ˈpɜːsn ɔːr ˈɛntɪti]) - термін визначені особи чи підприємства відноситься до: (і) окремих осіб, груп, підприємств та організацій, що визначені Комітетом Ради Безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1267 (1999) (Комітет 1267), як особи, які пов’язані з Аль-Каїдою, або підприємства та інші групи і організації, що пов’язані з Аль-Каїдою; (іі) окремих осіб, груп, підприємств та організацій, що визначені Комітетом Ради Безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1988 (2011) (Комітет 1988), як такі, хто пов’язаний з Талібаном, створюючи загрозу миру, стабільності та безпеці в Афганістані, або підприємства та інші групи і організації, що пов’язані із Талібаном; (ііі) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені юрисдикцією або наднаціональною юрисдикцією у відповідності до резолюції Ради Безпеки 1373 (2001); (iv) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені для застосування цільових фінансових санкцій у відповідності до резолюції Ради безпеки 1718 (2006) та будь-яких подальших резолюцій, що наслідуватимуть резолюцію 1718 (2006), Ради Безпеки, або Комітетом Ради безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1718 (2006) (Санкційний Комітет 1718); та (v) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені для застосування цільових фінансових санкцій відповідно до резолюції Ради безпеки 2231 (2015) та будь-яких подальших резолюцій Ради Безпеки, що наслідуватимуть резолюцію 2231 (2015) | |
ВИЗНАЧЕНЕ ПОРОГОВЕ ЗНАЧЕННЯ | |
---|---|
ВИЗНАЧЕНЕ ПОРОГОВЕ ЗНАЧЕННЯ (англ. designated threshold [ˈdez.ɪɡ.neɪtɪd ˈθreʃ.həʊld]) - сума, визначена у пояснювальних записках до Рекомендацій ФАТФ | |
ВИЗНАЧЕНІ КАТЕГОРІЇ ЗЛОЧИНІВ | |
---|---|
ВИЗНАЧЕНІ КАТЕГОРІЇ ЗЛОЧИНІВ (англ. designated categories of offences [ˈdɛzɪgneɪtɪd ˈkætɪgəriz ɒv əˈfɛnsɪz]) - визначені категорії злочинів охоплюють: участь в організованому злочинному угрупованні та рекет; тероризм, в тому числі фінансування тероризму; торгівлю людьми та незаконне ввезення мігрантів; сексуальну експлуатацію, включно із сексуальною експлуатацією дітей; незаконну торгівлю наркотичними та психотропними речовинами; незаконну торгівлю збороєю; незаконну торгівлю вкраденими та іншими товарами; | |
ВИЗНАЧЕНІ НЕФІНАНСОВІ УСТАНОВИ ТА ПРОФЕСІЇ | |
---|---|
ВИЗНАЧЕНІ НЕФІНАНСОВІ УСТАНОВИ ТА ПРОФЕСІЇ (англ. designated non-financial businesses and professions [ˈdɛzɪgneɪtɪd nɒn-faɪˈnænʃəl ˈbɪznɪsɪz ænd prəˈfɛʃənz]) - термін визначені нефінансові установи та професії означає: а) казино; б) агенти з нерухомості; в) торговці дорогоцінними металами; г) торговці дорогоцінним камінням; ґ) адвокати, нотаріуси, інші незалежні правники та бухгалтери – термін відноситься до практиків-одноособовців, партнерів або найнятих фахівців у професійних фірмах. Термін не відноситься до «внутрішніх» фахівців, які є працівниками в інших видах підприємницької діяльності; до фахівців, що працюють на державні агентства, які вже є предметом заходів з протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму; д) постачальники послуг зі створення юридичних осіб. Відноситься до усіх осіб чи установ, що не охоплюються деінде у цих Рекомендаціях, і які в якості ведення бізнесу, надають третім сторонам одну з наступних послуг: виступають в якості агента зі створення юридичних осіб; виступають в якості (або організовують для іншої особи, щоб вона діяла в якості) директора чи секретаря компанії, партнера у товаристві чи аналогічної позиції у відношенні інших юридичних осіб; надають зареєстрований офіс; юридичну адресу чи приміщення, кореспондентську чи адміністративну адресу для компанії, твоариства чи будь-якої іншої юридичної особи або утворення; діють в якості (чи організують для іншої особи, щоб вона діяла в якості) довірчої особи в трасті, | |
ВИЗНАЧЕННЯ | |
---|---|
ВИЗНАЧЕННЯ (англ. designation [ˌdɛzɪgˈneɪʃən]) - термін визначення відноситься до ідентифікації особи або підприємства, що є об’єктом цільових фінансових санкцій відповідності до: Резолюції 1267 (1999) Ради Безпеки ООН та резолюцій, що їй наслідують Резолюції 1373 (2001) Ради Безпеки, включаючи визначення про те, що відповідні санкції будуть застосовані до особи або підприємства, і включаючи публічне повідомлення про таке визначення Резолюції 1718 (2006) Ради Безпеки та подальших резолюцій, що їй наслідують Резолюції 2231 (2015) Ради Безпеки та подальших резолюцій, що їй наслідують; та Будь-яких наступних резолюцій Ради Безпеки, що накладатимуть цільові фінансові санкції у контексті фінансування розповсюдження зброї масового знищення | |
ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА (англ. on-site inspection [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən]) - перевірка банку/установи, яка проводиться безпосередньо за його/її місцезнаходженням, за визначений період його/її діяльності інспекційної групою Національного банку (далі - інспекційна група) (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 55. – Ст. 2218); - перевірка, яка проводиться в приміщенні суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу за його місцезнаходженням (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 06.05.2015 № 489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2015 р. за № 596/27041 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 45. – Ст. 1443); - планова або позапланова перевірка СПФМ, пов’язана з виходом працівників Держфінмоніторингу за місцезнаходженням СПФМ (джерело: Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 14.04.2015 № 436, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2015 р. за № 492/26937 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 38. – Ст. 1156); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мін’юсту (управління юстиції), пов’язана з виїздом працівників Мін’юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 13.05.2015 № 673/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2015 р. за № 528/26973 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 41. – Ст. 1285); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мінекономрозвитку, пов’язана з виходом працівників Мінекономрозвитку за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 12.08.2011 № 36, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2011 р. за № 1036/19774 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 71. – Ст. 2702); - планова або позапланова перевірка Суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу, пов’язана з виходом працівників Мінінфраструктури за місцезнаходженням Суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу (джерело: Порядок проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 28.09.2017 № 328, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2017 р. за № 1484/31352 | |
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК | |
---|---|
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК (англ. paying [ˈpeɪɪŋ]; accepting [əkˈseptɪŋ]; negotiating bank [nɪˈɡəʊʃɪeɪtɪŋ bæŋk]) - банк емітент або інший (звичайний підтверджуючий) банк, уповноважений банком-емітентом здійснити платіж, взяти на себе зобов’язання з платежу з відстрочкою, акцептувати або негоціювати тратти проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива; якщо акредитив передбачає вільну негоціацію (негоціацію з пред’явлення), то будь-який банк є виконуючим. Якщо В. б. не є підтверджуючим банком, то його призначення на таку роль банком-емітентом, не створює для В. б. якого-небудь зобов’язання здійснити платіж, платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати. Залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено В. б. банком-емітентом, В. б. також може бути авізуючим банком | |
ВИКРАДЕННЯ ЛЮДЕЙ | |
---|---|
ВИКРАДЕННЯ ЛЮДЕЙ (англ. kidnapping people [‘kɪdnæpɪŋ ‘piːpl]) - ізоляція однієї людини іншою або іншими людьми без юридичних повноважень і проти волі ізольованої людини. При цьому злочинці часто переслідують будь-які політичні, фінансові чи інші цілі або вигоди, такі як отримання викупу або звільнення ув’язнених співвітчизників | |
ВИКРИВАЧ | |
---|---|
ВИКРИВАЧ (англ. whistle-blower [ˈwɪsl-ˈbləʊə]) - будь-яка особа, яка звітує або розкриває інформацію про загрозу або шкоду суспільним інтересам в контексті їх робочих відносин, будь то в державному або приватному секторі | |
ВИКРИВЛЕНЕ ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ | |
---|---|
ВИКРИВЛЕНЕ ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ (англ. transfer mispricing [trænsˈfɜː(r) mə̇ˈsˈpraɪsɪŋ]) - неправомірне маніпулювання процесом трансфертного ціноутворення з метою уникнення або зменшення податків у всіх юридичних осіб. Це відбувається, коли відповідні фірми погоджуються маніпулювати ціною своїх внутрішніх транзакцій, щоб оголосити менший прибуток в юрисдикціях з більш високими податками і, отже, зменшити їх загальні податкові платежі. Прибуток свідомо отримується, приховується або накопичується в юрисдикції, де податки є більш низькими | |
ВИРОБНИКИ | |
---|---|
ВИРОБНИКИ (англ. manufacturers [ˌmænjʊˈfækʧərəz]) - афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж дорогоцінних металів із виготовленням зливків банківських металів та не належать до визнаних виробників (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 | |
ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. teaching activity [ˈtiːʧɪŋ ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (джерело: Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII | |
ВИКОНАВЕЦЬ (СПІВВИКОНАВЕЦЬ) | |
---|---|
ВИКОНАВЕЦЬ (СПІВВИКОНАВЕЦЬ) (англ. executor (co-executor) [ɪgˈzekjʊtə (kəʊ-ɪgˈzekjʊtə)]) - особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ І ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) | |
---|---|
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ І ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) (англ. executive proceeding as a court proceeding final stage and compulsory execution of court decisions and decisions of other authorities (officials) [ɪgˈzekjʊtɪv prəˈsiːdɪŋ æz ə kɔːt prəˈsiːdɪŋ ˈfaɪnl steɪʤ ənd kəmˈpʌlsərɪ ˌeksɪˈkjuːʃən əv kɔːt dɪˈsɪʒənz ənd dɪˈsɪʒənz əv ˈʌðə ɔːˈθɒrɪtɪz (əˈfɪʃəlz)]) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (джерело: Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII | |
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК 2 | |
---|---|
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК (англ. executing bank [ˈeksɪkjuːtɪŋ bæŋk]) - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |
---|---|
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ (англ. use of electronic funds [juːs əv ɪlekˈtrɒnɪk fʌndz]) - сукупність відносин між емітентом, оператором, агентами, торговцями та користувачами щодо здійснення випуску, розповсюдження, розрахунків, обміну, погашення електронних грошей та поповнення електронними грошима електронних пристроїв (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |
ВИКУП ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ВИКУП ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. repurchase of joint investment institute securities [ˈriːˈpɜːʧəs əv ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt sɪˈkjʊərɪtɪz]) - сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |
ВИМАГАННЯ | |
---|---|
ВИМАГАННЯ (англ. extortion [ɪksˈtɔːʃən]) - вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ВИМОГА | |
---|---|
ВИМОГА (англ. requirement [rɪˈkwaɪəmənt]) - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
ВИНА | |
---|---|
ВИНА (англ. fault [fɔːlt]) - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності | |
ВИПАДКОВИЙ ВІДБІР | |
---|---|
ВИПАДКОВИЙ ВІДБІР (англ. random selection [ˈrændəm sɪˈlekʃən]) - спосіб відбору об’єктів митного контролю для проведення окремих форм митного контролю або їх сукупності, коли кожен об’єкт основи вибірки має однакову ймовірність бути відібраним (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |
ВИПИСКА З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |
---|---|
ВИПИСКА З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. abstract from the Unified State Register of Legal Entities, Individuals - Entrepreneurs and Public Associations [ˈæbstrækt frɒm ðə ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну | |
ВИПИСКА ЗА КАРТКОВИМ РАХУНКОМ | |
---|---|
ВИПИСКА ЗА КАРТКОВИМ РАХУНКОМ (англ. card account statement [kɑːd əˈkaʊnt ˈsteɪtmənt]) - перелік всіх операцій, що здійснювались по картковому рахунку, таких як: списання сум за результатами клірингу та розрахунків, зарахування коштів, нарахування/списання банківських комісій тощо | |
ВИПЛАТИ ІНСТРУМЕНТАМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ | |
---|---|
ВИПЛАТИ ІНСТРУМЕНТАМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ (англ. in-kind equity payments [ɪn kaɪnd ˈɛkwɪti ˈpeɪmənts]) - виплати працівнику банку, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих банком (або його материнським банком), або сума зобов’язань банку працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих банком | |
ВИПРАВДАНИЙ | |
---|---|
ВИПРАВДАНИЙ (англ. justified person [ˈʤʌstɪfaɪd ˈpɜːsn]) - обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНОГО | |
---|---|
ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНОГО (англ. convict reformation [ˈkɒnvɪkt ˌrefəˈmeɪʃən]) - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки (джерело: Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV | |
ВИПУСК ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |
---|---|
ВИПУСК ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ (англ. electronic funds issue [ɪlekˈtrɒnɪk fʌndz ˈɪʃuː]) - операція з надання електронних грошей користувачам або агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України | |
ВИРІШАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ВИРІШАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. decisive influence on management or legal entity activity [dɪˈsaɪsɪv ˈɪnflʊəns ɒn ˈmænɪʤmənt ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ ækˈtɪvɪtɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 50 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ | |
---|---|
ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ (англ. production cooperative [prəˈdʌkʃən kəʊˈɒpərətɪv]) - добровільне об’єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об’єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
ВИСНОВОК | |
---|---|
ВИСНОВОК (англ. conclusion [kənˈkluːʒən]) - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА | |
---|---|
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА (англ. expert conclusion [ˈekspɜːt kənˈkluːʒən]) - докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ВИСОКИЙ РИЗИК | |
---|---|
ВИСОКИЙ РИЗИК (англ. high risk [haɪ rɪsk]) - результат оцінки ризику суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РИЗИКУ КЛІЄНТА | |
---|---|
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РИЗИКУ КЛІЄНТА (англ. high level customer risk [haɪ ˈlevl ˈkʌstəmə rɪsk]) - рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком за результатами аналізу сукупності визначених банком критеріїв ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про високу ймовірність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |
ВИТОК ІНФОРМАЦІЇ | |
---|---|
ВИТОК ІНФОРМАЦІЇ (англ. information leakage [ˌɪnfəˈmeɪʃən ˈliːkɪʤ]) - результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
ВИТРАТИ | |
---|---|
ВИТРАТИ (англ. expenditures [ɪksˈpendɪʧəz]) - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості | |
ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ | |
---|---|
ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ (англ. budget expenditures [ˈbʌʤɪt ɪksˈpendɪʧəz]) - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
ВИТЯГ З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |
---|---|
ВИТЯГ З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. extract from the Unified State Register of Legal Entities, Individuals - Entrepreneurs and Public Associations [ˈekstrækt frɒm ðə ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-ІV | |
ВИТЯГ З РЕЄСТРУ ВИДАНИХ ВЕКСЕЛІВ | |
---|---|
ВИТЯГ З РЕЄСТРУ ВИДАНИХ ВЕКСЕЛІВ (англ. extract from the issued bills register [ˈekstrækt frɒm ðiː ˈɪʃuːd bɪlz ˈreʤɪstə]) - інформація, що міститься у реєстрі за певний звітний період, та/або інформація за окремо виданим векселем (векселями) (джерело: Порядок ведення реєстру виданих векселів: | |
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ | |
---|---|
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ (англ. High Qualifications Commission of Judges of Ukraine [haɪ ˌkwɒlɪfɪˈkeɪʃənz kəˈmɪʃən əv ˈʤʌʤɪz əv juːˈkreɪn]) - державний орган суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України (джерело: Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII | |
ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО | |
---|---|
ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО (англ. senior management [ˈsiːnjə ˈmænɪʤmənt]) - посадова особа чи працівник з достатніми знаннями щодо рівня ризиків установи у сфері відмивання грошей та фінансування тероризму і достатнім старшинством для прийняття рішень, що впливають на рівень ризиків, який не обов’язково, в усіх випадках, має бути членом правління (джерело: Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму | |
ВИЯВЛЕНИЙ РИЗИК | |
---|---|
ВИЯВЛЕНИЙ РИЗИК (англ. identified risk [aɪˈdentɪfaɪd rɪsk]) - ризик, щодо якого в органах ДФС наявна інформація про порушення законодавства України з питань державної митної справи (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |
ВИЯВЛЕННЯ | |
---|---|
ВИЯВЛЕННЯ (англ. detection [dɪˈtɛkʃən]) - будь-яка дія або ряд дій з боку державних або недержавних суб’єктів, які ведуть до виявлення діяльності, яка може здійснюватися в інтересах терористичних організацій. До процесу виявлення часто залучається збір та аналіз інформації різного виду | |
ВИЯВЛЕННЯ АКТИВІВ | |
---|---|
ВИЯВЛЕННЯ АКТИВІВ (англ. assets detection [ˈæsets dɪˈtekʃən]) - діяльність із встановлення факту існування активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (джерело: Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII | |
ВИЯВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ (ЖЕРТВИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) | |
---|---|
ВИЯВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ (ЖЕРТВИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) (англ. person’s identification who has suffered from human trafficking (victims of human trafficking) [ˈpɜːsnz aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən huː həz ˈsʌfəd frɒm ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ (ˈvɪktɪmz əv ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ)]) - з’ясування інформації, яка дає підстави вважати, що певна фізична особа постраждала від торгівлі людьми (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI | |
ВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ | |
---|---|
ВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ (англ. revocable letter of credit [ˈrevəkəbl ˈletə əv ˈkredɪt]) - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
ВІДКРИТИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК | |
---|---|
ВІДКРИТИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК (англ. open permission or conclusion [ˈəʊpən pəˈmɪʃən ə kənˈkluːʒən]) - дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів із зазначенням тільки їх найменування, особливих умов поставки та назви держави призначення або походження товарів (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ВІДКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |
---|---|
ВІДКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. open investment fund [ˈəʊpən ɪnˈvestmənt fʌnd]) - фонд, який випускає інвестиційні сертифікати з зобов’язанням перед учасниками щодо їх викупу (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
ВІДКРИТИЙ РИНОК | |
---|---|
ВІДКРИТИЙ РИНОК (англ. open market [ˈəʊpən ˈmɑːkɪt]) - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу – зменшується (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |
ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ | |
---|---|
ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ (англ. trade-based money laundering [treɪd beɪst ˈmʌni ˈlɔːndərɪŋ]) - здійснення дій щодо приховування доходів, одержаних злочинним шляхом та переміщення їх з використанням торговельних операцій з метою надання законності їхньому незаконному походженню | |
ВІДМИВАННЯ КОШТІВ (ГРОШЕЙ) | |
---|---|
ВІДМИВАННЯ КОШТІВ (ГРОШЕЙ) (англ. money laundering [ˈmʌni ˈlɔːndərɪŋ]) - конверсія або переказ майна, якщо відомо, що таке майно являє собою доходи від злочинів, з метою приховання злочинного походження цього майна або з метою надання допомоги будь-якій особі, яка бере участь у вчиненні основного правопорушення, для того, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої діяння; приховування справжнього характеру, походження, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, прав на майно або його належність, якщо відомо, що таке майно є доходами від злочинів; за умови дотримання основних принципів своєї правової системи: придбання, володіння або використання майна, якщо в момент його одержання відомо, що таке майно являє собою доходи від злочинів; участь, причетність або вступ у змову з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визнаних такими відповідно до цієї статті, замах на його вчинення, а також пособництво, підбурювання, сприяння або надання порад під час його вчинення (відповідно до статті 6 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, 2000 рік, Палермо) (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingthroughmone yremittanceandcurrencyexchangeproviders.html, http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_789); - процес: 1) перетворення або передачі власності, знаючи що така власність походить від злочинної діяльності або від акту участі у подібній діяльності, з метою приховування чи маскування незаконного походження майна, або надання допомоги будь-якій особі, що залучена у здійснення такої діяльності, для ухилення від правових наслідків за подібну діяльність; 2) приховування або маскування справжньої природи, джерела, місцеположення, розпорядника, переміщення, права на майно або власника майна, знаючи що таке майно походить від злочинної діяльності або від акту участі у подібній діяльності; 3) придбання, володіння або користування майном, знаючи на момент отримання, що таке | |
ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ (англ. refusal in favor of the state [rɪˈfjuːzəl ɪn ˈfeɪvə əv ðə steɪt]) - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ | |
---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ (англ. separate unit [ˈseprɪt ˈjuːnɪt]) - філія, інший відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 № 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 № 4368), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за № 797/8118 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 2048); - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи-резидента (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 № 492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 | |
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ БАНКУ, ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |
---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ БАНКУ, ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. separate unit of the bank, financial institution [ˈseprɪt ˈjuːnɪt əv ðə bæŋk faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, в яких здійснюються окремі фінансові послуги (джерело: Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 12.12.2002 № 502 | |
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. reporting entity separate unit [rɪˈpɔːtɪŋ ˈentɪtɪ ˈseprɪt ˈjuːnɪt]) - філія, інший підрозділ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що розташований не за місцезнаходженням такого суб’єкта та здійснює фінансові операції або забезпечує їх здійснення, у тому числі надає послуги від імені суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім здійснення представницьких функцій) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ ЛОМБАРДУ | |
---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ ЛОМБАРДУ (англ. pawnshop separate units [ˈpɔːnʃɒp ˈseprɪt ˈjuːnɪts]) - філії та відділення, що розташовані поза місцезнаходженням ломбарду та здійснюють усі або частину його функцій з надання фінансових та супутніх послуг ломбарду (джерело: Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26.04.2005 № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845 | |
ВІДПОВІДАЧ | |
---|---|
ВІДПОВІДАЧ (англ. defendant [dɪˈfendənt]) - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК | |
---|---|
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК (англ. compliance officer [kəmˈplaɪəns ˈɒfɪsə]) - працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України» від 23.07.2015 № 662, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 р. за № 973/27418 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 68. – Ст. 2248); - (для банку) працівник банку, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в банку (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - (для небанківської фінансової установи) працівник небанківської фінансової установи, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в небанківській фінансовій установі (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - особа, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу (джерело: Положення про здійсненняфінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України» від 22.12.2015 № 1160, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2016 р. за № 63/28193 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 8. – Ст. 402; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» від 18.06.2015 № 999/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 735/27180 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 52. – Ст. 1698; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного | |
ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ ВЛАДИ | |
---|---|
ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ ВЛАДИ (англ. appropriate authorities [əˈprəʊprɪɪt ɔːˈθɒrɪtiz]) - компетентні органи, включно з регуляторами, податковими органами, ПФР, правоохоронними органами, органами розвідки, акредитаційними установами та, можливо, органами саморегулювання у деяких юрисдикціях | |
ВІДПРАВНИК | |
---|---|
ВІДПРАВНИК (англ. originator [əˈrɪʤɪneɪtə]) - власник рахунку, котрий дозволяє провести електронний платіж з даного рахунку, або, за відсутності рахунку, фізична чи юридична особа, яка розміщує розпорядження до фінансової установи відправника для здійснення переказу (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - відправник платіжного доручення при переказі коштів | |
ВІДСОТКОВІ ОБЛІГАЦІЇ | |
---|---|
ВІДСОТКОВІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. interest-bearing bonds [ˈɪntrɪst -ˈbeərɪŋ bɒndz]) - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ | |
---|---|
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ (англ. assignment of right of demand [əˈsaɪnmənt əv raɪt əv dɪˈmɑːnd]) - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ВІДСУТНІЙ ТРЕЙДЕР | |
---|---|
ВІДСУТНІЙ ТРЕЙДЕР (англ. missing trader [ˈmɪsɪŋ ˈtreɪdə]) - компанія, що завжди знаходиться на початку ланцюжка та ефективно сприяє розкраданню ПДВ, не враховуючи його у звітності. Часто вже створена компанія купується у агентів, які займаються створенням таких компаній, та реєструється за адресою прийома кореспонденції. Вказані директори є чи підставні чи вигадані особи | |
ВІДТІК КАПІТАЛУ 2 | |
---|---|
ВІДТІК КАПІТАЛУ (англ. capital flight [ˈkæpɪtl flaɪt]) - швидкий відтік грошових коштів з країни, що часто є реакцією на якусь економічну подію, яка схвилювала інвесторів та змусила їх втратити впевненість у фінансовій стабільності країни | |
ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА | |
---|---|
ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА (англ. alienation of property [ˌeɪljəˈneɪʃən əv ˈprɒpətɪ]) - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ, ЯКА ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ | |
---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ, ЯКА ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ (англ. compensation for property damage to an individual who has suffered from a crime [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) ˈprɒpəti ˈdæmɪdʒ tə ən ˌɪndɪˈvɪdʒuəl huː hæz ˈsʌf.ər frəm eɪ kraɪm]) - вид недоговірного зобов’язання, в силу якого майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо така особа є неплатоспроможною | |
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ | |
---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ (англ. compensation for non-pecuniary damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) nɔn-pɪˈkjuː.njər.iˈdæmɪdʒ]) - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини такої особи. Незалежно від вини моральна шкода відшкодовується у випадках, визначених Цивільним кодексом України | |
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ 2 | |
---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ (англ. compensation for non-pecuniary damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) nɔn-pɪˈkjuː.njər.iˈdæmɪdʒ]) - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини такої особи. Незалежно від вини моральна шкода відшкодовується у випадках, визначених Цивільним кодексом України | |
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ | |
---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ (англ. compensation for damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) ˈdæmɪdʒ]) - недоговірне зобов’язання, в силу якого майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала | |
ВІЗУВАННЯ | |
---|---|
ВІЗУВАННЯ (англ. sighsighting [saɪt ˈsaɪ.tɪŋ]) - підписання документа посадовою особою для засвідчення погодження з його змістом або для зобов’язання всіх, кому він адресований, виконувати викладене в ньому | |
ВІЙСЬКОВЕ КІНЦЕВЕ ВИКОРИСТАННЯ | |
---|---|
ВІЙСЬКОВЕ КІНЦЕВЕ ВИКОРИСТАННЯ (англ. military ultimate use [ˈmɪlɪtərɪ ˈʌltɪmɪt juːs]) - використання будь-яких товарів з метою розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання виробів військового призначення, у тому числі: використання виробничого, випробувального або технологічного обладнання та його компонентів; використання будь-яких складових частин зазначених товарів, а також обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій чи надання будь-яких послуг; включення таких товарів до складу виробів військового призначення (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ВІЛЬНА МИТНА ЗОНА | |
---|---|
ВІЛЬНА МИТНА ЗОНА (англ. free customs zone [friː ˈkʌstəmz zəʊn]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ВІЛЬНИЙ ПОРТ | |
---|---|
ВІЛЬНИЙ ПОРТ (англ. freeports [friːpɔːts]) - як правило, найбільші зони, з широким набором пільг, де здійснюються всі види діяльності (в тому числі туризм, роздрібна торгівля, будівництво житлових будинків), що орієнтовані не на експорт, а на стимулювання загального економічного зростання | |
ВІП-ГРАВЦІ | |
---|---|
ВІП-ГРАВЦІ (англ. VIP [viː-aɪ-piː]) - преміум-гравці, які постійно грають на високі ставки і великі суми грошей | |
ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |
---|---|
ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. virtual currency [ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - цифровий засіб вираження вартості, що може торгуватись у цифровій формі та функціонує як: (1) засіб обміну; (2) розрахункова грошова одиниця; та/або (3) засіб збереження вартості, втім не має статусу законного платіжного засобу. Жодна юрисдикція не випускає та не забезпечує віртуальні валюти (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf); - цифрове вираження грошової вартості, яка не випускається центральним банком або державним органом влади, і не обов’язково прив’язана до фіатної валюти, але приймається фізичними та юридичними особами як засіб платежу й може передаватись, накопичуватись або торгуватись в електронний спосіб | |
ВІШИНГ | |
---|---|
ВІШИНГ (англ. vishing [vɪʃiŋ]) - один з методів шахрайства з використанням соціальної інженерії, який полягає в тому, що | |
ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) | |
---|---|
ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти | |
ВКЛАДЕННІ КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ БАНКІВСЬКІ ВІДНОСИНИ | |
---|---|
ВКЛАДЕННІ КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ БАНКІВСЬКІ ВІДНОСИНИ (англ. nested correspondent banking refers [ˈnɛstɪd ˌkɒr.ɪˈspɒn.dənt ˈbæŋkɪŋ rɪˈfɜːz]) - банківські відносини банка-кореспондента з низкою банків-респондентів за допомогою їхніх відносин з банком безпосереднім респондентом такого банку для здійснення операцій та отримання доступу до інших фінансових послуг | |
ВКЛАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) РАХУНОК | |
---|---|
ВКЛАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) РАХУНОК (англ. deposit account [dɪˈpɒzɪt əˈkaʊnt]) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про | |
ВКЛАДНИК НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
ВКЛАДНИК НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (англ. non-governmental pension fund contributor [nɒn ˌgʌvənˈmentl ˈpenʃn fʌnd kənˈtrɪbjʊtə]) - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ | |
---|---|
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ (англ. equity [ˈekwɪtɪ]) - різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов’язань перед третіми особами | |
ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |
---|---|
ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. qualifying shareholding owner [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃeəhəʊldɪŋ ˈəʊnə]) - юридична та фізична особа (резиденти), юридична особа та фізична особа (нерезиденти), які отримали відповідне погодження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або набули істотну участь у професійному учаснику фондового ринку (джерело: Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 365) | |
ВЛАСНИК РАХУНКА У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |
---|---|
ВЛАСНИК РАХУНКА У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. owner of a securities account [ˈəʊnə əv ə sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt]) - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
ВЛАСНИК РАХУНКУ В БАНКУ | |
---|---|
ВЛАСНИК РАХУНКУ В БАНКУ (англ. bank account owner [bæŋk əˈkaʊnt ˈəʊnə]) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ВЛАСНИК СИСТЕМИ | |
---|---|
ВЛАСНИК СИСТЕМИ (англ. system owner [ˈsɪstɪm ˈəʊnə]) - фізична або юридична особа, якій належить право власності на систему | |
ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ | |
---|---|
ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ (англ. own receipts of budget institutions [əʊn rɪˈsiːts əv ˈbʌʤɪt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності | |
ВЛАСНІСТЬ | |
---|---|
ВЛАСНІСТЬ (англ. property [ˈprɒpəti]) - власність будь-якого виду, матеріальна власність чи власність, виражена в правах, рухоме чи нерухоме майно і правові документи або документи, які підтверджують право на таку власність чи частку в ній (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029); - конкретні, історично зумовлені суспільні відносини окремих індивідів та їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці шляхом усунення від них усіх інших осіб. Зміст економічних відносин власності становлять володіння, користування і розпорядження матеріальними благами | |
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ | |
---|---|
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (англ. internal environment [ɪnˈtɜːnl ɪnˈvaɪərənmənt]) - організаційно-управлінські процеси в органі влади, спрямовані на забезпечення реалізації органом влади законодавчо закріплених функцій та завдань | |
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ БАНКУ | |
---|---|
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ БАНКУ (англ. internal bank documents [ɪnˈtɜːnl bæŋk ˈdɒkjʊmənts]) - положення, інструкції, методики, правила, розпорядження, рішення, накази, посадові інструкції, опис процедур та операційних процесів, інші документи, що регламентують діяльність банку, у тому числі порядок здійснення внутрішнього контролю в банку (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. internal documents on financial monitoring [ɪnˈtɜːnl ˈdɒkjʊmənts ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - (для банку) правила, програми, методики, інші документи з питань фінансового моніторингу, затверджені банком згідно з вимогами законодавства України, у тому числі цього Положення (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене | |
ВНУТРІШНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |
---|---|
ВНУТРІШНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. internal rules for financial services provision [ɪnˈtɜːnl ruːlz fə faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz prəˈvɪʒən]) - правила надання фінансових послуг, затверджені фінансовою установою, відповідно до яких укладаються договори надання фінансових послуг (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ (англ. internal audit [ɪnˈtɜːnl ˈɔːdɪt]) - незалежна, об’єктивна діяльність з надання впевненості та консультаційних послуг щодо оцінки систем та процесів банку, що має приносити користь банку та покращувати його діяльність (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 41. – Ст. 1552); - незалежна, об’єктивна перевірка та надання консультацій з метою підвищення ефективності операцій банку. Внутрішній аудит допомагає банку досягти встановлених цілей шляхом забезпечення систематичного дисциплінованого підходу до оцінки та підвищення ефективності процесів внутрішнього контролю, управління ризиками та корпоративного управління | |
ВНУТРІШНІЙ АУДИТОР | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ АУДИТОР (англ. internal auditor [ɪnˈtɜːnl ˈɔːdɪtə]) - особа, яка уповноважена виконувати функції внутрішнього аудиту банку (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |
ВНУТРІШНІЙ БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ (англ. bank internal control [bæŋk ɪnˈtəːn(ə)l kənˈtrəʊl]) - сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації. В. б. к. поєднує в собі бухгалтерський та адміністративний (внутрішній) контроль. Система В. б. к., як і всі інші процедури банку, має бути чітко документована. Документація за процедурами внутрішнього банківського контролю (у паперовій або електронній формі) повинна бути доступною для користування працівниками банку. Бухгалтерський контроль – сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів. Бухгалтерський контроль може бути попереднім, поточним та подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку) і повинен надати можливість впевнитися в тому, що: операції проведені тільки за загальним або спеціальним дозволом керівника банку; операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової політики банку; система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів та рух активів банку; розпорядження активами здійснюється лише в межах установлених повноважень; інвентаризація активів та зобов’язань (балансових та позабалансових) проводиться з певною регулярністю, а виявлені недоліки усуваються належним чином. Порядок проведення попереднього, поточного та подальшого контролю визначається банком (службою бухгалтерського обліку) самостійно. Адміністративний (внутрішній) контроль – сукупність процедур, згідно з якими керівник банку делегує свої повноваження, зокрема такі: збереження цінностей та активів; безпека працівників банку; ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інформації; наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідальність служб і працівників банку. Адміністративний контроль включає попередній, поточний та подальший контроль, передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам. Адміністративний контроль дає змогу виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо них. Структура адміністративного контролю складається з організаційної схеми та всіх прийнятих керівником принципів і процедур. Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками банку таким чином, щоб жоден працівник банку не зміг зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноваження (прийом, оплата, зберігання). Операційний цикл будь-якої операції має передбачати такі етапи: дозвіл на операцію; облік; здійснення платежів; контроль операцій; аудит дотримання правил та процедур проведення операцій та їх бухгалтерського обліку | |
ВНУТРІШНІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ПЕРЕКАЗ | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. domestic wire transfer [dəʊˈmɛstɪk ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)]) - будь-який електронний платіж, коли відправляюча фінансова установа та фінансова установа отримувач розташовані в одній країні. Тому, цей термін відноситься до будь-якого ланцюжка електронних платежів, що відбуваються виключно в межах кордонів однієї країни, навіть якщо система, що використовується для надсилання платіжного повідомлення розташована в іншій країні. Термін також відноситься до будь-якого ланцюжка електронних платежів, що повністю відбувається в межах кордонів Європейської Економічної Зони | |
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ (англ. internal control [ɪnˈtɜːnl kənˈtrəʊl]) - заходи (процедури) банку, спрямовані на забезпечення ефективності та результативності здійснення операцій банку, ефективності управління активами і пасивами, ризиками, забезпечення повноти, своєчасності та достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання і надання фінансової, статистичної, управлінської, податкової та іншої звітності, запобігання шахрайству, комплаєнс тощо (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 39. – Ст. 201)$ - процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється банком для гарантування досягнення поставлених цілей з питань: ефективності та результативності операцій, здійснених банком; достовірності фінансової звітності; дотримання законодавства та внутрішніх процедур банку | |
ВНУТРІШНІЙ РИНОК 2 | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ РИНОК (англ. internal market [ɪnˈtɜːnl ˈmɑːkɪt]) - містить територію без внутрішніх кордонів, в якій забезпечено вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу | |
ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |
---|---|
ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ (англ. internal financial monitoring [ɪnˈtɜːnl faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - сукупність заходів з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку | |
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКА МІЖФІЛІЙНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |
---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКА МІЖФІЛІЙНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. intrabank inter-branch payment system [ˈɪntrəbæŋk ˈɪntə(ː)-brɑːnʧ ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm]) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). | |
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. intrabank operations [ˈɪntrəbæŋk ˌɒpəˈreɪʃənz]) - операції банку, що не пов’язані з виконанням доручень клієнтів | |
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ РАХУНКИ | |
---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ РАХУНКИ (англ. intrabank accounts [ˈɪntrəbæŋk əˈkaʊnts]) - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків (джерело: Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75 | |
ВНУТРІШНЬОГРУПОВІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ВНУТРІШНЬОГРУПОВІ ОПЕРАЦІЇ (англ. intra-group transactions [ˈɪn.trəɡruːp trænˈzækʃənz]) - операції між материнським банком і дочірньою компанією або між дочірніми компаніями однієї групи. Внутрішньогрупове сальдо – сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок В. о. Під нереалізованими прибутками та збитками від В. о. розуміють прибутки та збитки, які виникають унаслідок В. о. (продажу продукції, виконання робіт, послуг тощо) | |
ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |
---|---|
ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. intrastate payment system [ˈɪntrəsteɪt ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm]) - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137). | |
ВОЛАТИЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ВОЛАТИЛЬНІСТЬ (англ. volatility [ˌvɒləˈtɪlɪti]) - властивість кількостей або цін змінюватися в часі. Іноді В. називають «розкидом» цін, курсів та інших кількісних показників. В. зазвичай вимірюється дисперсією або представленим у річному виразі стандартним відхиленням змін. Причинами В. можуть бути різні чинники ринкового та неринкового характеру. Виділяють історичну В., сезонну, прогнозовану, циклічну, В. акцій, валютного курсу, ринку, цін, курсів і премій опціонів тощо. В. вважають високою, якщо кількості або ціни істотно змінюються як в один, так і в інший бік. Чим вище В., тим, як правило, вищий ризик, оскільки можливість швидко реалізувати актив за готівкові кошти без значної втрати вартості пов’язана з високим рівнем невизначеності | |
ВОЛОДІЛЕЦЬ ІНФОРМАЦІЇ | |
---|---|
ВОЛОДІЛЕЦЬ ІНФОРМАЦІЇ (англ. information owner [ˌɪnfəˈmeɪʃən ˈəʊnə]) - фізична або юридична особа, якій належать права на інформацію | |
ВРАЗЛИВІСТЬ | |
---|---|
ВРАЗЛИВІСТЬ (англ. vulnerability [ˌvʌlnərəˈbɪlɪti ]) - складається з тих компонентів, які можуть бути використані загрозою, або які можуть підтримувати чи сприяти ВК/ФТ. У контексті оцінки ризиків ВК/ФТ, розгляд вразливості окремо від загрози означає зфокусованість уваги на факторах що представляють слабкість системи ПВК/ФТ або певних особливостей країни. Вона також може включати у себе особливості конкретного сектору, фінансового продукту чи типу послуги, що роблять їх привабливими для використання в цілях ВК чи ФТ | |
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ (англ. bill discounting [bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ]) - придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНЕ | |
---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНЕ (англ. non-recourse bill discounting [nɒn-rɪˈkɔːs bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ]) - різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника | |
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ З РЕВЕРСОМ | |
---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ З РЕВЕРСОМ (англ. bill discounting with reverse [bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ wɪð rɪˈvɜːs]) - різновид врахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов’язана за векселем особа-платник, а пред›явник, який підписує реверс і викуповує вексель (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ВСТАНОВЛЕНИЙ АЛМАЗ | |
---|---|
ВСТАНОВЛЕНИЙ АЛМАЗ (англ. mounted diamond [ˈmaʊntɪd ˈdaɪəmənd]) - оброблений алмаз, який був використаний для ювелірних виробів, таких як кільця, ланцюжки для годинників тощо | |
ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ | |
---|---|
ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ (англ. virtual currency wallet [ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si ˈwɒlɪt]) - засіб (програмний додаток або інший механізм/носій) для депонування, зберігання і переказу біткоінів або іншої віртуальної валюти | |
ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ | |
---|---|
ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ (англ. electronic purse [ɪlɛkˈtrɒnɪk pɜːs]) - багатоцільова передплатна картка, що поповнюється, яку можна використати для здійснення невеликих роздрібних покупок чи інших платежів замість грошей. При цьому ця картка має кристали інтегральної схеми (що називається смарт-картка чи чіп-картка), у пам’яті якої зберігаються грошові кошти, що електронно внесені на картку. На відміну від карток з магнітною смугою, які містять інформацію про рахунок, електронний гаманець насправді зберігає грошові кошти у пам’яті чіпа картки. Тобто, коритстувач носить з собою картку з грошима (звідси і назва «електронний гаманець») | |
ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ | |
---|---|
ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ (англ. dark wallet [ dɑːk wɒlɪt]) - Гаманець, який є компонентом браузера chrome (а також, можливо, firefox), призначений для забезпечення анонімності біткоін-операцій за рахунок використання наступних функцій: автоматичний анонімайзер («міксер»), децентралізована торгівля, неконтрольовані платформи для збору коштів, чорні ринки фондових майданчиків та інформації, децентралізовані ринки, на зразок «шовкового шляху» | |
ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА | |
---|---|
ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА (англ. financial service guarantee [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsəːvɪs ɡar(ə)nˈtiː]) - послуга, пов’язана зі згодою однієї сторони угоди (гаранта) взяти на себе відповідальність | |
ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. warranty obligations [ˈwɒrəntɪ ˌɒblɪˈgeɪʃənz]) - зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК | |
---|---|
ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК (англ. warranty case [ˈwɒrəntɪ keɪs]) - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
ГАРАНТІЯ 2 | |
---|---|
ГАРАНТІЯ (англ. guarantee [ˌgærənˈtiː]) - зобов’язання, зазвичай з боку банку, щодо виконання зобов’язань іншої сторони або виплати певної суми грошей після пред’явлення визначених документів, що вказують на невиконання деяких зобов’язань гарантованою стороною (джерело: The FATF study «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html); - спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України | |
ГЕЙТКІПЕРИ | |
---|---|
ГЕЙТКІПЕРИ (англ. gatekeepers [ˈɡeɪtkiːpəz]) - фізичні особи, які «охороняють вхід до фінансової системи», через який повинні пройти потенційні користувачі системи, включаючи осіб, які відмивають гроші, для того аби досягти успіху (джерело: FATF Report: Laundering the Proceeds of Corruption [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Laundering%20 the%20Proceeds%20of%20Corruption.pdf); - посередник, який може забезпечити доступ до легальної фінансової системи для наркоторгівця. До гейткіперів може відноситись широкий спектр гравців: банківські співробітники, оператори ППГЦ, бухгалтери, юристи, агенти з нерухомості і т.д. | |
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ | |
---|---|
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ (англ. Prosecutor General’s Office of Ukraine [ˈprɒsɪkjuːtə ˈʤenərəlz ˈɒfɪs əv juːˈkreɪn]) - орган прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 2-3. – Ст. 12). | |
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК | |
---|---|
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК (англ. general permission or conclusion [ˈʤenərəl pəˈmɪʃən ə kənˈkluːʒən]) - дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача | |
ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ | |
---|---|
ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ (англ. hybrid capital [ˈhʌɪbrɪd ˈkapɪt(ə)l]) - безстроковий або довгостроковий (звичайно не менше 30 років) субординований борговий інструмент з характеристиками, близькими до акцій, який банки включають до складу основного капіталу. Банки та страхові компанії випускають гібридні інструменти з метою забезпечення банківського капіталу першого та другого рівня (Tier 1, Tier 2), підтримки необхідного рівня кредитоспроможності, а також з метою оцінки компонентів акціонерного капіталу рейтинговими агентствами або підтримки кредитних рейтингів і поліпшення свого кредитного профілю без розмивання акціонерного капіталу. Компанії випускають гібридні інструменти як найбільш економічно ефективні еквіваленти дольових цінних паперів. Гібридні інструменти випускаються прямо чи опосередковано і можуть мати форму привілейованих акцій, субординированих боргових паперів або пріоритетних боргових паперів. Винагорода за такими інструментами може виплачуватися з відстрочкою для того, щоб емітент мав більшу можливість для маневру в разі фінансової кризи. Відстрочка може бути або кумулятивною (неоплачені купони мають відстрочку виплати), або некумулятивною (неоплачені купони втрачаються). Як правило, Г. к. оцінюють за такими підходами: обліковим, який полягає у розробці власної методики обліку інструментів Г. к.; нормативним, що передбачає встановлення регулятором відповідних обмежень і правил щодо врахування гібридного інструменту в капіталі банку; рейтинговим, який полягає у розробці рейтинговим агентством методики зарахування певної частини гібридного інструменту до капіталу банку, тобто оцінюється капіталоємність цього інструмента | |
ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ | |
---|---|
ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. global certificate [ˈgləʊbəl səˈtɪfɪkɪt]) - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за відповідним випуском цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |
---|---|
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. financial institution chief accountant [faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən ʧiːf əˈkaʊntənt]) - головний бухгалтер, який очолює утворену бухгалтерську службу у фінансовій установі, штатний бухгалтер фінансової установи, якщо у фінансовій установі не утворено бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером, особа, яка його заміщує, або особа, на яку покладено ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку (позаштатний спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як фізична особа - підприємець, який провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та спеціаліст з бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми) (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |
ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ | |
---|---|
ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (англ. key spending units [kiː ˈspendɪŋ ˈjuːnɪt]) - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень | |
ГОЛОВУЮЧИЙ | |
---|---|
ГОЛОВУЮЧИЙ (англ. presiding [prɪˈzaɪdɪŋ]) - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи | |
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. economic activity [ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами | |
ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ (англ. economic operation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒpəˈreɪʃən]) - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства | |
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. economic obligation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку | |
ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |
---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. economic association [ˌiːkəˈnɒmɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃən]) - об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО | |
---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО (англ. economic company [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства | |
ГОТІВКА | |
---|---|
ГОТІВКА (англ. cash [kæʃ]) - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами) (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки (джерело: Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27.05.2008 № 148, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 р. за № 520/15211 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 43. – Ст. 1430); - грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків (паперових банкнот і металевих монет, що перебувають у обігу на території країни та використовуються при здійсненні розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги, а також для оплати праці та інших платежів. Г. обслуговує економічні відносини у процесі суспільного відтворення і виконує при цьому функції засобу обігу, засобу платежу, а в окремих випадках – і засобу нагромадження. Г. є елементом грошової системи та відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування ринкової економіки. Г. є найбільш ліквідним видом активів. До кас підприємств, установ, організацій Г. надходить як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг тощо, а також від банківських установ. Формування структури банкнот і монет в обігу за номіналами здійснюється під впливом ряду факторів, зокрема, рівня грошових доходів окремих груп населення, рівня цін, середньої вартості однієї покупки, розвиненістю системи безготівкових платежів населення тощо | |
ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА) | |
---|---|
ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА) (англ. cash receipts (cash) [kæʃ rɪˈsiːts (kæʃ)]) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна | |
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ | |
---|---|
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна | |
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ | |
---|---|
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ (англ. crime preparing [kraɪm prɪˈpeəɪŋ]) - підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину | |
ГРАБІЖ | |
---|---|
ГРАБІЖ (англ. robbery [ˈrɒbərɪ]) - відкрите викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ГРАВЕЦЬ | |
---|---|
ГРАВЕЦЬ (англ. player [ˈpleɪə]) - фізична особа, яка досягла 18 років та за власним бажанням бере участь у розігруванні призів згідно з умовами проведення державної лотереї (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI | |
ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС | |
---|---|
ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС (англ. gambling business [ˈgæmblɪŋ ˈbɪznɪs]) - діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334-VI | |
ГРАНИЧНА СТАВКА | |
---|---|
ГРАНИЧНА СТАВКА (англ. betting limit [ˈbɛtɪŋ ˈlɪmɪt]) - ліміт ставок для настільних ігор мінімальна і максимальна сума грошей, що гравцеві дозволено робити ставки в одній ставці | |
ГРИВНЯ | |
---|---|
ГРИВНЯ (англ. hryvnia (UAH) [hrĭv′nyä]) - законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, грошова одиниця України (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - єдиний законний платіжний засіб в Україні, що приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків | |
ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК | |
---|---|
ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК (англ. public safety and order [ˈpʌblɪk ˈseɪftɪ ənd ˈɔːdə]) - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз | |
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. non-governmental organization [nɒn-ˌgʌvənˈmentl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи | |
ГРОМАДСЬКА СПІЛКА | |
---|---|
ГРОМАДСЬКА СПІЛКА (англ. public union [ˈpʌblɪk ˈjuːnjən]) - це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI | |
ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |
---|---|
ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. public associations [ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів | |
ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ | |
---|---|
ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ (англ. public formations [ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій | |
ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ | |
---|---|
ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ (англ. citizen of Ukraine [ˈsɪtɪzn əv juːˈkreɪn]) - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України | |
ГРОМАДЯНИ | |
---|---|
ГРОМАДЯНИ (англ. citizens [ˈsɪtɪznz]) - фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ГРОШІ | |
---|---|
ГРОШІ (англ. money [ˈmʌni]) - економічна категорія, що відображає складну систему суспільних відносин, перш за все економічних, між державою, суб’єктами господарювання та фізичними особами як учасниками відтворювальних процесів з приводу встановлення цінових співвідношень між окремими товарами, здійснення платежів і розрахунків, накопичення та збереження фінансових ресурсів, а також руху капіталу як усередині країни, так і за її межами. Інколи Г. розглядають у дуже вузькому значенні як національні знаки вартості, які випускає держава примусовим курсом, що характеризує юридичний, а не економічний підхід. Визначення сутності Г. є одним з найбільш складних і дискусійних питань економічної теорії. До останнього часу було прийнято вважати, що вітчизняні вчені орієнтуються на розроблений К. Марксом класичний підхід до визначення суті Г. як товару особливого роду, заснований на розумінні Г. як економічної категорії відповідно до трудової теорії вартості. Проте в останні роки у зв’язку з практичним використанням у системі монетарного регулювання виключно сучасного варіанта кількісної теорії Г. відбувся різкий перехід багатьох вітчизняних учених на позиції саме цієї теорії. Історія виникнення та розвитку Г. свідчить, що вони пройшли довгий шлях еволюції від товарних Г. до забезпечених, потім до фіатних (символічних) кредитних Г., на яких сьогодні базуються всі сучасні грошові системи. Проте вони, як і раніше, залишаються сутнісною формою ринкового господарства, знаком вартості, тільки виконують цю роль як ідеальний знак загального еквівалента. З переходом до нового етапу товарного виробництва Г., як економічна категорія, не зникають. Змінюється їх форма, види, функції, модифікується сутність, змінюються методи визначення ціни, потреби в Г. тощо. Після демонетизації золота, коли остаточно був втрачений зв’язок між цінами на золото та цінами інших товарів, банківська система повністю перейшла на використання кредитних Г. Не дивлячись на відмінності в підходах різних наукових шкіл, у сучасній науці переважає точка зору, що Г. є продуктом товарного виробництва і відображають суспільні відносини. К. Маркс характеризував суть Г. як систему уречевлених суспільних відносин. У його теорії Г. – це особливий товар, що стихійно виділився з товарного світу, загальний еквівалент, специфічна форма вартості всіх інших товарів – «кристалізація мінової вартості». Відповідно до марксистської точки зору, «сутність Г. як економічної категорії знаходить прояв у єдності трьох їх властивостей: загальної безпосередньої обмінюваності; самостійної форми мінової вартості; зовнішньої речової міри праці». Г. за своєю природою є історично певною формою економічних відносин. Це історична категорія, що виникла з розвитком товарних відносин. Разом з тим, це категорія, що розвивається, яка на кожному етапі товарного виробництва наповнюється новим змістом. У сучасній практиці всі Г. мають кредитний характер, тобто є кредитними за визначенням. Тому, коли ми говоримо про форми Г., то їх цілком обґрунтовано слід назвати кредитними. Коли ж йдеться про сутнісні характеристики Г. та про характер їх емісії, таке розуміння кредитних Г. вже недостатньо повно відображає сучасну грошову систему. Заснована на механізмах часткового резервування та рефінансування, банківська система здатна сама емітувати Г. та завдяки грошовому мультиплікатору збільшувати їх пропозицію. Тому основна частина Г., що обертається в економіці, по своїй економічній природі є депозитними Г., тобто створеними самою банківською системою | |
ГРОШОВА СИСТЕМА | |
---|---|
ГРОШОВА СИСТЕМА (англ. monetary system [ˈmʌnɪt(ə)ri ˈsɪstəm]) - (1) Форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично; (2) Грошові знаки країни, грошові одиниці, правила емісії та форми обігу грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у країні. Г. с. – це сукупність стійких, закріплених національним законодавством відносин між суб’єктами грошового ринку з приводу здійснення грошового обігу, функціонування грошового ринку та виконання грошима своїх функцій. У науковій літературі вважають, що Г. с. як спосіб організації грошового обігу почали формуватися в Європі в XVI–XVII ст. в результаті посилення державної влади та формування національних ринків, хоча окремі їх елементи з’явилися значно раніше. Г. с. класифікують залежно від матеріалу, який виконував функції грошей, від того, в якій формі функціонують гроші – як товар чи як знак вартості. Відповідно, виділяють такі типи Г. с.: 1) товарні; 2) металістичні (біметалістичні та монометалістичні); 3) фідуциарні. Однак грошовий стандарт сформувався у вигляді повноцінної Г. с. лише в ХХ ст., а тому до власне Г. с. можна віднести лише монометалістичний та фідуциарний стандарти | |
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ | |
---|---|
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ (англ. mоnеtary unit [ˈmʌn.ɪ.tri ˈjuːnɪt]) - встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Це один із елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відображення цін усіх товарів. Г.о., як правило, діляться на дрібні пропорційні частини. У більшості країн існує десятинна система ділення 1:10:100 | |
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |
---|---|
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. cash collateral [kæʃ kəˈlat(ə)r(ə)l]) - форма забезпечення кредиту, яка полягає у створенні та підтримці резервного фонду, з якого можуть бути здійснені виплати у разі втрат і вимог кредиторів щодо погашення відповідних зобов’язань | |
ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. monetary obligation [ˈmʌnɪtərɪ ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами поставки, зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та мають бути виражені у грошових одиницях | |
ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР | |
---|---|
ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР (англ. money multiplier [ˈmʌni ˈmʌltɪplʌɪə]) - механізм збільшення грошової маси за рахунок депозитів, відкритих у банку його клієнтами, в процесі руху безготівкових грошей через систему комерційних банків. Такий механізм формується в умовах наявності дворівневої банківської системи, коли емісійний процес розподілений між центральним банком (емісія готівки) і системою комерційних банків (емісія безготівкових грошових знаків). Процес грошової мультиплікації (збільшення грошей в обігу) відбувається завдяки тому, що залучені на депозити кошти банки видають у вигляді кредитів своїм позичальникам, які використовують їх для здійснення платежів і розрахунків. Одержані кошти контрагенти позичальників можуть використовувати для подальших розрахунків зі своїми контрагентами або відкривати нові депозити в банках. Таким чином, загальна сума депозитів, створених у цілому у банківській системі, перевищуватиме суму початково створеного депозиту. Контроль за цим процесом здійснює центральний банк шляхом встановлення обов’язкових резервних відрахувань на депозити, що залучаються банками від фізичних і юридичних осіб, таким чином збільшуючи або скорочуючи об’єм потенційних кредитних ресурсів комерційних банків. Одним із каналів грошової мультиплікації є кредити центрального банку, надані комерційним банкам. Одержавши такі кредити, банки можуть надавати кредити своїм клієнтам, таким чином також сприяючи створенню первинних депозитів. Цим і досягається мультиплікативний ефект у цілому в банківській системі. Значення Г. м. для економіки полягає в тому, що в результаті грошової мультиплікації відбувається підвищення рівня монетизації економіки, а національне господарство одержує необхідні для відтворювального процесу ресурси у вигляді додаткових кредитів. Г. м. ще називають банківським, кредитним або депозитним. Вперше термін «мультиплікатор» використав англійський економіст Р. Канн у 1931 р., а пізніше теорію мультиплікатора розвинув Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей» (1936) | |
ГРОШОВИЙ ОБІГ | |
---|---|
ГРОШОВИЙ ОБІГ (англ. money circulation [ˈmʌni səːkjʊˈleɪʃ(ə)n]) - рух грошей у готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів і послуг у процесі розширеного виробництва. У сучасних умовах гроші надходять у обіг через механізм банківського кредитування економічних суб’єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили у сферу обігу, переходять від одного економічного суб’єкта до іншого. Безготівкові гроші вилучаються з обігу при погашенні банківських позик, а готівкові – установами центрального банку після їх зношення | |
ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ | |
---|---|
ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. money transfer [ˈmʌni trænsˈfɜː(r)]) - форма переказу грошей у банківській або поштовій системі, зазвичай між фізичними особами або між фізичними та юридичними особами. У структурі грошового переказу присутній відправник, одержувач та посередник, який стягує за свої послуги певну плату. Грошові перекази відрізняються між собою методом переказу, швидкістю та розміром плати за послуги посередників. Г. п. можуть здійснювати банки, спеціалізовані небанківські фінансові установи – платіжні системи та відділення Укрпошти. До спеціалізованих установ, які здійснюють Г. п. в Україні, належать міжнародні платіжні системи термінових грошових переказів, зокрема, Western Union, MoneyGram, Юністрім, PrivatMoney, Анелик, Аллюр та ін. Г. п. поділяють на внутрішні та міжнародні. У випадку міжнародного грошового переказу, виплати можуть проводиться як в іноземній, так і в національній валюті. Укрпошта приймає та видає грошові перекази фізичних осіб виключно в гривні за діючим ринковим курсом | |
ГРОШОВИЙ СУРОГАТ | |
---|---|
ГРОШОВИЙ СУРОГАТ (англ. quasi-cash [ˈkwɑːzɪ-kæʃ]) - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |
ГРОШОВІ ЗНАКИ | |
---|---|
ГРОШОВІ ЗНАКИ (англ. banknotes [ˈbæŋk.nəʊt]) - знаки вартості, що замінюють в обігу визначену кількість дійсних грошей. Не маючи власної вартості, Г. з. лише представляють в обігу золоті й срібні гроші. У вигляді Г. з. виступають неповноцінні монети (з міді, нікелю тощо), казначейські та банківські білети | |
ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ) | |
---|---|
ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ) (англ. funds [fʌndz]) - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - готівка та кошти на кореспондентських рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Г. к. відносять до високоліквідних активів. Вони є найбільш ліквідною статтею активу балансу банку. Власне Г. к. є готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів Г. к. належать короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Під рухом Г. к. розуміють надходження і вибуття Г. к. та їхніх еквівалентів. Метою складання звіту про рух Г. к. є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у Г. к. підприємства та їх еквівалентах за звітний період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). - доходи і надходження, що акумулюються в грошовій формі на рахунках підприємств, організацій, установ і домашніх господарств у банках і використовуються для забезпечення їхніх власних потреб або розміщення у вигляді ресурсів банків. За правом розпорядження кошти поділяються на кошти підприємств і господарських організацій; бюджету і бюджетних організацій; кредитних і фінансових установ; профспілкових і громадських організацій; кошти домашніхгосподарств | |
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ | |
---|---|
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ (англ. money remittance [‘mʌnɪ rɪ’mɪt(ə)n(t)s]) - діяльність, яка передбачає одержання валюти чи грошових коштів, виражених у валюті, або в іншій еквівалентній вартості, яка замінює валюту, від однієї особи та передачу валюти чи коштів до іншого місця або іншої особи будь-якими засобами через фінансове агентство або установу, або через мережу електронних грошових переказів | |
ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ | |
---|---|
ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - переказ коштів, що здійснюється в порядку, встановленому законом | |
ГРОШОВІ СИСТЕМИ | |
---|---|
ГРОШОВІ СИСТЕМИ (англ. mоnetаrу systems [ˈmʌn.ɪ.tri ˈsɪs.təm]) - встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Держава визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти стосовно іноземної | |
ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ | |
---|---|
ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ (англ. money service business [‘mʌnɪ ‘sɜːvɪs ‘bɪznɪs]) - небанківські фінансові установи, які надають певні види фінансових послуг: 1) торгівля чи обмін валюти; 2) обготівковування чеків; 3) видача дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 4) продаж або викуп дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 5) переказ грошей | |
ГРУПА | |
---|---|
ГРУПА (англ. group [gruːp]) - група юридичних осіб, що складається з материнської компанії та її дочірніх підприємств (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК | |
---|---|
ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК (англ. group of companies, which includes a bank [gruːp əv ˈkʌmpənɪz wɪʧ ɪnˈkluːdz ə bæŋk]) - група юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами контролю (материнська, дочірні та асоційовані компанії), до якої входить банк, у тому числі, коли банк не є материнською компанією групи (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електронний ресурс] | |
ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ | |
---|---|
ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ (англ. group of legal entities under common control [gruːp əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˈʌndə ˈkɒmən kənˈtrəʊl]) - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем, до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої/комбінованої фінансової звітності згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |
ДАНІ | |
---|---|
ДАНІ (англ. data [ˈdeɪtə]) - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами (джерело: Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 № 851-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275; Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
ДАНІ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) | |
---|---|
ДАНІ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) (англ. data which enable to determine the ultimate beneficial owner (controller) [ˈdeɪtə wɪʧ ɪˈneɪbl tə dɪˈtɜːmɪn ðiː ˈʌltɪmɪt ˌbenɪˈfɪʃəl ˈəʊnə (kənˈtrəʊlə)]) - відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи (фізичних осіб), країну її (їх) постійного місця проживання та дату народження (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДАТА ВАЛЮТУВАННЯ | |
---|---|
ДАТА ВАЛЮТУВАННЯ (англ. settlement date [ˈsetlmənt deɪt]) - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ДАТА ВИЇЗНОЇ ПЕРЕВІРКИ | |
---|---|
ДАТА ВИЇЗНОЇ ПЕРЕВІРКИ (англ. on-site inspection date [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən deɪt]) - календарна дата, станом на яку здійснюється виїзна перевірка та відображається стан справ банку/установи в довідці про виїзну перевірку (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
ДАТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ | |
---|---|
ДАТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ (англ. date of contract execution [deɪt əv ˈkɒntrækt ˌeksɪˈkjuːʃən]) - дата підписання документа, який підтверджує виконання сторонами зобов’язань, що передбачені договором, та/або дата настання останньої з таких подій, які можуть відбуватися у будь-якій послідовності: перехід права власності на цінні папери або інші фінансові інструменти, що є об’єктами цивільних прав за договором, або здійснення оплати за договором, якщо сторони не домовилися про інше (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДАТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ | |
---|---|
ДАТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ (англ. date of contract conclude [deɪt əv ˈkɒntrækt kənˈkluːd]) - дата досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та підписання відповідного договору щодо операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами (крім договору позики) (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДАТА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ДАТА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. date of the end of the off-site supervision on financial monitoring issues [deɪt əv ðiː end əv ðiː ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - дата отримання банком/установою від Національного банку повідомлення про закінчення проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу або акта (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
ДАТА НАБУТТЯ КОНТРОЛЮ | |
---|---|
ДАТА НАБУТТЯ КОНТРОЛЮ (англ. date of control entry into force [deɪt əv kənˈtrəʊl ˈentrɪ ˈɪntuː fɔːs]) - дата отримання можливості здійснювати вирішальний вплив (контроль) на управління та/або діяльність юридичної особи - учасника банківської групи або особи, яка контролює учасника банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |
ДАТА ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ДАТА ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. date of off-site supervision commencement on financial monitoring issues [deɪt əv ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən kəˈmensmənt ɒn faɪˈnænʃəlˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - дата отримання банком/установою запиту Національного банку про надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів з них), письмових пояснень, необхідних для проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
ДЕБЕТ | |
---|---|
ДЕБЕТ (англ. debit [ˈdɛbɪt]) - ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення економічних показників господарських операцій. Запис кожної суми на Д. певного рахунка повторюється у кредиті іншого рахунка, що зумовлено методом подвійного запису. Д. активів показує збільшення сум, які обліковують, а Д. пасивів – зменшення їх. В активно- пасивних рахунках Д. може вказувати як на збільшення, так і на зменшення коштів. Зв’язок між двома рахунками внаслідок подвійного запису називають кореспонденцією рахунків. Залишок у Д. рахунків на кінець звітного періоду показують в активі бухгалтерського балансу. Протилежним Д. є кредит (Credit) – права сторона рахунка бухгалтерського обліку. На активних рахунках по кредиту фіксується зменшення об’єкта обліку, а на пасивних – збільшення | |
ДЕБІТОРИ | |
---|---|
ДЕБІТОРИ (англ. debtors [ˈdetəz]) - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували установі певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ | |
---|---|
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. receivables [rɪˈsiːvəbl]) - сума вимог банку до юридичних і фізичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 80. – Ст. 2471); - сума заборгованості дебіторів установі на певну дату (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ | |
---|---|
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ (англ. receivable, the expiry date of which has expired [rɪˈsiːvəbl ðiː ɪksˈpaɪərɪ deɪt əv wɪʧ həz ɪksˈpaɪəd]) - дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
ДЕКЛАРАЦІЯ | |
---|---|
ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. declaration [ˌdek.ləˈreɪ.ʃən]) - декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобігання корупції» (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 | |
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ | |
---|---|
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ (англ. declaration of goods origin [ˌdekləˈreɪʃən əv gʊdz ˈɒrɪʤɪn]) - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552 | |
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ | |
---|---|
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ (англ. authority delegating [ɔːˈθɒrəti ˈdel.ɪ.ɡət]) - передача частини прав однієї юридичної особи іншій, як правило, від вищої інстанції до нижчої. На практиці вища посадова особа делегує своїм підлеглим переважно відповідальність за поточні питання діяльності підприємства чи організації, вивільняючи для себе час на розв’язання найважливіших питань. Делегування повноважень повинно здійснюватися в індивідуальному порядку, з урахуванням того, кому передаються. У кожному окремому випадку керівник повинен бути впевнений, що підлеглий в змозі виконати ті завдання, які йому доручаються | |
ДЕМПІНГ | |
---|---|
ДЕМПІНГ (англ. dumping [ˈdʌmpɪŋ]) - ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару | |
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) | |
---|---|
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112). | |
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО (ВЗАЄМНОГО) ФОНДУ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО (ВЗАЄМНОГО) ФОНДУ (англ. depositary of an investment (mutual) fund [dɪˈpɒzɪtərɪ əv ən ɪnˈvestmənt (ˈmjuːtjʊəl) fʌnd]) - депозитарна установа, яка здійснює відповідальне зберігання активів інвестиційного фонду, створеного відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», здійснює обслуговування операцій з активами такого інвестиційного фонду та облік руху цих активів (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ (англ. investment fund depositary [ɪnˈvestmənt fʌnd dɪˈpɒzɪtərɪ]) - юридична особа, яка здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору | |
ДЕПОЗИТАРІЙ-КОРЕСПОНДЕНТ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ-КОРЕСПОНДЕНТ (англ. correspondent depositary [ˌkɒrɪsˈpɒndənt dɪˈpɒzɪtərɪ]) - депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію та/або Національного банку України на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. depositary activity [dɪˈpɒzɪtərɪ ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України | |
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПОЗИТАРНОЇ УСТАНОВИ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПОЗИТАРНОЇ УСТАНОВИ (англ. depositary activity of the depositary institution [dɪˈpɒzɪtərɪ ækˈtɪvɪtɪ əv ðə dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів | |
ДЕПОЗИТАРНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ОПЕРАЦІЯ (англ. depositary operation [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɒpəˈreɪʃən]) - сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ (англ. depositary system of Ukraine [dɪˈpɒzɪtərɪ ˈsɪstɪm əv juːˈkreɪn]) - сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів | |
ДЕПОЗИТАРНА УСТАНОВА | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНА УСТАНОВА (англ. depositary institution [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, Розрахунковий центр або клірингова установа - при провадженні ними депозитарної діяльності депозитарної установи (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
ДЕПОЗИТАРНИЙ ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ДЕПОЗИТАРНИЙ ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. depositary securities accounting [dɪˈpɒzɪtərɪ sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊntɪŋ]) - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах | |
ДЕПОЗИТНИЙ СЕРТИФІКАТ 2 | |
---|---|
ДЕПОЗИТНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. certificate of deposit [səˈtɪfɪkət ɒv dɪˈpɒzɪt]) - один із монетарних інструментів Національного банку. Д. с. є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ, який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків і їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку. Д. с. овернайт – борговий цінний папір Національного банку, який свідчить про розміщення банком коштів через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів на термін до наступного робочого дня | |
ДЕПОЗИТНІ ГРОШІ | |
---|---|
ДЕПОЗИТНІ ГРОШІ (англ. deposit money [dɪˈpɒzɪt ˈmʌni]) - безготівкові гроші, які знаходяться у вигляді записів на рахунках клієнтів банків. Д. г. виникли у процесі обліку банком векселів, внаслідок чого замість виплати суми боргу банкнотами банк відкривав власнику векселя рахунок, на якому відображувалася належна йому сума коштів. Потім з цього рахунка за дорученням клієнта банк здійснював відповідні платежі шляхом списання грошей з рахунка. Зараз Д. г. частіше за все створюються (виникають) шляхом внесення готівкових грошей у касу банку при відкритті поточних або депозитних банківських рахунків. Управління Д. г. здійснюється з використанням чека, платіжного доручення, пластикової картки або систем дистанційного доступу до банківських рахунків. Д. г. – форма кредитних грошей | |
ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ | |
---|---|
ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ (англ. deposit accounts [dɪˈpɒzɪt əˈkaʊnts]) - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням | |
ДЕПОНЕНТ | |
---|---|
ДЕПОНЕНТ (англ. bailor [ˈbeɪlə]) - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом | |
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА | |
---|---|
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА (англ. deposited wages [dɪˈpɒzɪtɪd ˈweɪʤɪz]) - готівка, одержана суб’єктами господарювання для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
ДЕРЖАВА ТРАНЗИТУ | |
---|---|
ДЕРЖАВА ТРАНЗИТУ (англ. transit state [ˈtrænsɪt steɪt]) - держава, через територію якої переміщаються незаконні наркотичні засоби, психотропні речовини і речовини, внесені до Таблиці I і Таблиці II Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і яка не є ні місцем походження, ні місцем кінцевого призначення таких засобів і речовин | |
ДЕРЖАВНА ЛОТЕРЕЯ | |
---|---|
ДЕРЖАВНА ЛОТЕРЕЯ (англ. state lottery [steɪt ˈlɒtərɪ]) - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ, ЩО НЕ МАЮТЬ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ | |
---|---|
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ, ЩО НЕ МАЮТЬ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ (англ. state registration of legal entities, public formations, that do not have the status of a legal entity, and individuals – entrepreneurs [steɪt ˌreʤɪsˈtreɪʃən əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz ðæt duː nɒt həv ðə ˈstaeɪtəs əv ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ ənd ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz]) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: ЗаконУкраїни від 15.05.2003 № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – Ст. 263) | |
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА | |
---|---|
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА (англ. state service [steɪt ˈsɜːvɪs]) - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 43). | |
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ (ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ) | |
---|---|
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ (ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ) (англ. State Financial Monitoring Service of Ukraine (SCFM) [steɪt faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈsɜːvɪs əv juːˈkreɪn (ɛs-siː-ɛf-ɛm)]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України» від 29.07.2015 № 537 // Урядовий кур’єр. – 2015. – № 150). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «спеціально уповноважений орган» | |
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА | |
---|---|
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА (англ. state statistics [steɪt stəˈtɪstɪks]) - централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 43. – Ст. 608). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «статистична інформація». | |
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. state statistical activity [steɪt stəˈtɪstɪkəl ækˈtɪvɪtɪ]) - сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII | |
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ | |
---|---|
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ (англ. State Judicial Administration of Ukraine [steɪt ʤuːˈdɪʃəl ədˌmɪnɪsˈtreɪʃən əv juːˈkreɪn]) - державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом | |
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) | |
---|---|
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) (англ. State Fiscal Service of Ukraine (SFS) [steɪt ˈfɪskəl ˈsɜːvɪs əv juːˈkreɪn(ɛs-ɛf-ɛs)]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску | |
ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ (англ. State Bureau of Investigations [steɪt bjʊəˈrəʊ əv ɪnˌvestɪˈgeɪʃənz]) центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції | |
ДЕРЖАВНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ (англ. public borrowing [ˈpʌblɪk ˈbɒrəʊɪŋ]) - операції, пов’язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету | |
ДЕРЖАВНЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state commercial enterprise [steɪt kəˈmɜːʃəl ˈentəpraɪz]) - суб’єкт підприємницької діяльності, що діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу | |
ДЕРЖАВНЕ (КОМУНАЛЬНЕ) ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ (КОМУНАЛЬНЕ) ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. state (communal) economic association [steɪt (ˈkɒmjʊnl)ˌiːkəˈnɒmɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃən)] - об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування | |
ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ (англ. state prosecution [steɪt ˌprɒsɪˈkjuːʃən]) - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення | |
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state enterprise [steɪt ˈentəpraɪz]) - підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків | |
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (англ. banking activity state regulation [ˈbaŋkɪŋ akˈtɪvɪti steɪt rɛɡjʊˈleɪʃ(ə)n]) - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Державне регулювання банківської діяльності в Україні здійснює Національний банк на основі використання методів адміністративного та індикативного регулювання. Шляхом регулювання банківської діяльності відбувається реалізація правового статусу Національного банку як особливого центрального органу державного управління, визначеного Законом України «Про Національний банк України» | |
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. state regulation of the [ði:] financial services market [steɪt rɛɡjʊˈleɪʃ(ə)n ɒv ði: fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈmɑːkɪt]) - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Основною метою державного регулювання ринку фінансових послуг є забезпечення стабільного та динамічного розвитку вітчизняного фінансового сектору та його ефективного впливу на розвиток усієї економічної системи. Головними напрямами реалізації цієї мети є: проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг; захист інтересів споживачів фінансових послуг; створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників; додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг | |
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities market state regulation [sɪˈkjʊərɪtɪz ˈmɑːkɪt steɪt ˌregjʊˈleɪʃən]) - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері | |
ДЕРЖАВНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state unitary enterprise [steɪt ˈjuːnɪt(ə)ri ˈentəpraɪz]) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами | |
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |
---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. financial services markets state regulation [faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz ˈmɑːkɪts steɪt ˌregjʊˈleɪʃən]) - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам | |
ДЕРЖАВНИЙ АБО УРЯДОВИЙ ОБ’ЄКТ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ АБО УРЯДОВИЙ ОБ’ЄКТ (англ. state or government facility [steɪt ɔː ˈgʌvnmənt fəˈsɪlɪti]) - будь-який постійний чи тимчасовий об’єкт чи транспортний засіб, який використовують або займають представники держави, члени уряду, представники законодавчого або судового органу чи посадові особи або державні службовці або службовці будь-якого іншого державного органу або установи, чи службовці або посадові особи міжурядової організації у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків | |
ДЕРЖАВНИЙ БАНК | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ БАНК (англ. state bank [steɪt bæŋk]) - банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов›язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов›язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку. Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку.Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом | |
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ (англ. state debt [steɪt det]) - загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення | |
ДЕРЖАВНИЙ ДЕРИВАТИВ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ДЕРИВАТИВ (англ. state derivative [steɪt dɪˈrɪvətɪv]) - цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного папера здійснити виплати власнику цього цінного папера в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати. Емісія державних деривативів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Рішення про розміщення державних деривативів та умови їх розміщення приймається згідно з Бюджетним кодексом України та законами України | |
ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ (англ. state export control [steɪt ˈekspɔːt kənˈtrəʊl]) - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов’язань України | |
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН (англ. state authority [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪ]) - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 2056). | |
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР БАНКІВ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР БАНКІВ (англ. state register of banks [steɪt ˈreʤɪstə əv bæŋks]) - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків | |
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ (англ. state register of financial institutions [steɪt ˈreʤɪstə əv faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу | |
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. state registrar of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations [steɪt ˌreʤɪsˈtrɑː əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz -ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус | |
ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ (англ. civil servant [ˈsɪvl ˈsɜːvənt]) - громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ (англ. public financial audit [ˈpʌblɪk faɪˈnænʃəl ˈɔːdɪt]) - різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю | |
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |
---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ (англ. state financial monitoring [steɪt faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України; державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються іншими суб’єктами, визначеними частиною третьою статті 5 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення | |
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ | |
---|---|
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. government bonds [ˈɡʌv(ə)nˌm(ə)nt bɒndz ]) - цінні папери, що посвідчують внесення їх власниками грошей, визначають відносини позики між власниками облігацій та їх емітентом в особі держави, підтверджують зобов’язання держави повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією. Д. о. України можуть бути: довгострокові – понад п’ять років; середньострокові – від одного до п’яти років; короткострокові – до одного року. | |
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНІ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ | |
---|---|
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНІ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ (англ. state authorities specially created to fight organized crime [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪz ˈspeʃəlɪ kriːˈeɪtɪd tə faɪt ˈɔːgənaɪzd kraɪm]) До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать: а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю | |
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ | |
---|---|
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ (англ. state authorities involved in the fight against organized crime [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪz ɪnˈvɒlvd ɪn ðə faɪt əˈgenst ˈɔːgənaɪzd kraɪm]) До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать: а) органи Національної поліції і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті; б) органи прокуратури України; в) органи доходів і зборів, органи Державної прикордонної служби України та органи державного фінансового контролю; д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори; е) розвідувальний орган Міністерства оборони України; є) Служба зовнішньої розвідки України; ж) Національне антикорупційне бюро України (джерело: Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 № 3341-XII | |
ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |
---|---|
ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. government securities [ˈgʌvnmənt sɪˈkjʊərɪtɪz]) - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику | |
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ | |
---|---|
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ (англ. government special earmarked funds [ˈɡʌv(ə)nˌm(ə)nt ˈspɛʃ(ə)l ˈɪə.mɑːk fʌndz]) - фонди грошових коштів, які формуються у процесі розподілу та перерозподілу ВВП за рахунок сплати фізичними та юридичними особами обов’язкових внесків та інших надходжень. Кошти Д. ц. ф. використовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм і перебувають у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. На сучасному етапі роль Д. ц. ф. є значною – їх бюджети становлять близько однієї чверті обсягу фінансових ресурсів, якими розпоряджається держава. Існування Д. ц. ф. пов’язане з необхідністю задоволення певних економічних та соціальних потреб, які мають особливо важливе значення. Відокремлення коштів Д. ц. ф. від коштів державного бюджету (повне відокремлення від бюджету або виокремлення Д. ц. ф. у складі бюджету) та чітке визначення джерел їх формування і напрямів використання акумульованих ними фінансових ресурсів сприяв підвищенню рівня задоволення суспільних потреб та ефективності контролю за цільовим використанням коштів. В Україні найбільші Д. ц. ф. мають соціальну спрямованість: Пенсійний фонд України; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності | |
ДЕРЖАТЕЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ | |
---|---|
ДЕРЖАТЕЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ (англ. electronic payment instrument holder [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt ˈhəʊldə]) - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу | |
ДЕРИВАТИВ | |
---|---|
ДЕРИВАТИВ (англ. derivative [dɪˈrɪvətɪv]) - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України | |
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ | |
---|---|
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ (англ. budget deficit [ˈbʌʤɪt ˈdefɪsɪt]) - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) | |
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |
---|---|
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. decentralised virtual currency [diːˈsɛntrəlaɪzd ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - віртуальна валюта, що також відома як криптовалюта, що є розподіленою заснованою на математичних принципах з відкритим початковим кодом, у якої немає централізованого адміністратора та відсутній централізований контроль чи нагляд | |
ДЖАНКЕТ АГЕНТ | |
---|---|
ДЖАНКЕТ АГЕНТ (англ. junket agent [ ʤʌŋkɪt ˈeɪʤənt]) - особа або компанія, яка підписує договори із клієнтами казино, щодо участі у джанкет-турі | |
ДЖАНКЕТ-ТУР | |
---|---|
ДЖАНКЕТ-ТУР (англ. junket [ ʤʌŋkɪt ]) - група людей, які подорожують до казино, перш за все, щоб грати в азартні ігри. Джанкет-тур зазвичай включає трансфер, проживання, стимули щоб грати в казино і перевезення коштів з та до казино | |
ДЖЕК-ПОТ | |
---|---|
ДЖЕК-ПОТ (англ. jackpot [ˈʤækpɒt]) - максимальний приз, що формується відповідно до умов проведення державної тиражної лотереї в кожному тиражі, в декількох тиражах або іншим способом, визначеним в умовах проведення лотереї | |
ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ КОШТІВ (АКТИВІВ) | |
---|---|
ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ КОШТІВ (АКТИВІВ) (англ. origin of funds (assets) [ˈɒrɪʤɪn əv fʌndz (ˈæsets)]) - документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей клієнта, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |
ДЖЕРЕЛО КОШТІВ | |
---|---|
ДЖЕРЕЛО КОШТІВ (англ. source of funds [sɔ:s ɔv fʌnd]) - походження конкретних коштів або активів, які є предметом ділових відносин між публічною особою (ПО) і фінансовою установою / визначеною нефінансовою установою та професією (ВНУП) (наприклад, кошти, що інвестуються; кошти, що вносяться на депозит, або які переводяться в процесі ділових відносин) | |
ДЖЕРЕЛО СТАТКІВ | |
---|---|
ДЖЕРЕЛО СТАТКІВ (англ. source of wealth [sɔ:s ɔv welθ]) - походження всіх статків публічної особи (ПО) (тобто всіх активів). Ця інформація зазвичай відображає дані про те, які статки має клієнт і як публічна особа (ПО) їх отримала | |
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ 2 | |
---|---|
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (англ. diversification [daɪˌvɜːsɪfɪˈkeɪʃən]) - обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем шляхом пошуку та поєднання портфелів, які за однакових умов приводять до різних не обов’язково прямо протилежних результатів. Диверсифікація є методом пом’якшення ризику, який застосовується як щодо активних, так і пасивних операцій | |
ДИВІДЕНД | |
---|---|
ДИВІДЕНД (англ. dividend [ˈdɪvɪdend]) - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів | |
ДИЛЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ДИЛЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. dealer activity [ˈdiːlə ækˈtɪvɪtɪ]) - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом | |
ДИЛЕРСЬКИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
ДИЛЕРСЬКИЙ ДОГОВІР (англ. dealership contract [ˈdiːləʃɪp ˈkɒntrækt]) - договір купівлі-продажу (міни, позики) цінних паперів або інших фінансових інструментів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – Ст. 235). | |
ДИНАМІКА ВИТРАЧАННЯ | |
---|---|
ДИНАМІКА ВИТРАЧАННЯ (англ. burn rate [bɜːn reɪt]) - сума грошей, яку ІДІЛ витрачає відносно своїх доходів, що має важливе значення для розпізнавання її загального фінансового стану та сили | |
ДИСКОНТ | |
---|---|
ДИСКОНТ (англ. discount [ˈdɪskaʊnt]) - винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |
ДИСКОНТНІ ОБЛІГАЦІЇ | |
---|---|
ДИСКОНТНІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. discount bonds [ˈdɪskaʊnt bɒndz]) - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ | |
---|---|
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ (англ. discretionary powers [dɪsˈkreʃnərɪ ˈpaʊəz]) - сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта (джерело: Методологія проведення антикорупційної експертизи: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24.04.2017 № 1395/5 | |
ДИСПЕНСЕР | |
---|---|
ДИСПЕНСЕР (англ. dispenser [dɪˈspen.sər]) - пристрій для видачі готівки в банкоматі | |
ДИСТАНЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
ДИСТАНЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. remote identification [rɪˈməʊt aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - процес розпізнавання фізичної або юридичної особи абонентами - надавачами послуг шляхом підтвердження успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-ідентифікатором (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ | |
---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. remote banking [rɪˈməʊt ˈbaŋkɪŋ]) - сукупність техніко-технологічних і організаційно-правових методів і прийомів надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень, які клієнт передає на відстані (віддаленим способом), тобто без відвідання банку. Для характеристики такої технології використовують різні терміни: Інтернет-банкінг, Інтернет-банк, система Д. б. о., електронний банк, on-line banking, home banking, internet banking, PC banking, phone banking, mobile-banking, SMS-banking та ін. Види Д. б. о.: 1) системи «клієнт-банк» (PC-banking, remote banking, direct banking, home banking), доступ до яких здійснюється через персональний комп’ютер; 2) системи «телефон-банк» (телефонний банкінг (phonebanking), телебанкінг, телефон-клієнт, SMSbanking); 3) обслуговування з використанням банкоматів (АТМ-banking) і пристроїв банківського самообслуговування. Технології Д. б. о. з використанням пристроїв банківського самообслуговування сьогодні найбільш популярні у світі. Існує кілька видів Д. б. о. за типом використовуваних пристроїв: з використанням банкоматів (ATM-banking), платіжних терміналів та інформаційних кіосків (джерело: Електронний бізнес на ринку фінансових послуг / В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, Г.В. Юрчук. – К.: Знання, 2003. – 278 с.); - технологія надання банківських послуг на підставі розпоряджень отриманих від клієнта віддалено через комп’ютерні або телефоні мережі, тобто без його візиту в банк (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |
ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ | |
---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. remote service [rɪˈməʊt ˈsɜːvɪs]) - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ДИСТАНЦІЙНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ | |
---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ (англ. remote arrangements [rɪˈməʊt əˈreɪnʤmənts]) - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ДИСТАНЦІЙНІ ПОСЛУГИ | |
---|---|
ДИСТАНЦІЙНІ ПОСЛУГИ (англ. remote services [rɪˈməʊt ˈsɜːvɪsɪz]) - послуги, які передбачають проведення фінансових операцій без попереднього прямого (особистого) контакту з клієнтом (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177 | |
ДИСТРИБ’ЮТОР (ВКЛЮЧАЮЧИ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ) | |
---|---|
ДИСТРИБ’ЮТОР (ВКЛЮЧАЮЧИ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ) (англ. distributor (including retailer) [dɪs’trɪbju(tə]) - установа з продажу та поширення передплачених карток серед клієнтів від імені емітента. Дистриб’ютори можуть також надавати інші послуги клієнтам | |
ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ | |
---|---|
ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (англ. disciplinary proceedings [ˈdɪsɪplɪnərɪ prəˈsiːdɪŋz]) - процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII | |
ДИТИНА | |
---|---|
ДИТИНА (англ. child [ʧaɪld]) - будь-яка фізична особа віком до вісімнадцяти років (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 19-20. – Ст. 173); - особа віком до 18 років (джерело: Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65); - особа до досягнення нею повноліття (джерело: Сімейний кодекс України: Закон України | |
ДІЗНАННЯ | |
---|---|
ДІЗНАННЯ (англ. preliminary investigation [prɪˈlɪmɪnərɪ ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ДІЇ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ | |
---|---|
ДІЇ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (англ. actions related to legalization (laundering) of the proceeds from crime [ˈækʃ(ə)nz rɪˈleɪtɪd tuː ˌliːgəlaɪˈzeɪʃən (ˈlɔːndəɪŋ) əv ðə ˈprəʊsiːdz frɒm kraɪm]) - будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ | |
---|---|
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ (англ. business reputation [ˈbɪznɪs ˌrepjuːˈteɪʃən]) - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку | |
ДІЛОВІ ВІДНОСИНИ | |
---|---|
ДІЛОВІ ВІДНОСИНИ (англ. business relationship [ˈbɪznɪs rɪˈleɪʃənʃɪp]) - ділові, професійні чи комерційні відносини, пов’язані з професійною діяльністю підзвітних організацій, які передбачають, в момент встановлення контакту, певний елемент тривалості (джерело: Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму ([Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32015L0849&from=EN); - відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. bank performance at capital markets [bæŋk pəˈfɔːm(ə)ns æt ˈkapɪt(ə)l ˈmɑː.kɪt]) - емісійна, посередницька та інвестиційна діяльність банків з цінними паперами. Залежно від характеру операції банки можуть бути емітентами цінних паперів, інвесторами або посередниками з надання послуг. Діяльність банків з надання послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за ними та управління активами інституційних інвесторів називають професійною діяльністю. До професійної діяльності на ринку цінних паперів відносять діяльність: з торгівлі цінними паперами (дилерська та брокерська діяльність, андеррайтинг і діяльність з управління цінними паперами); з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; з організації торгівлі на фондовому ринку. Банки, здійснюючи професійну діяльність, стають фондовими посередниками з купівлі-продажу цінних паперів. Діяльність банків на ринку цінних паперів здійснюється на підставі: 1) банківської ліцензії (емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені); 2) письмового дозволу Національного банк України (інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів); 3) ліцензії ДКЦПФР (професійна діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерська; дилерська; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами); депозитарна діяльність зберігача цінних паперів; діяльність з управління іпотечним покриттям) | |
ДІЯЛЬНІСТЬ З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. non-government pension provision activities [nɒn -ˈgʌvnmənt pɑːnˈsjəʊn prəˈvɪʒən ækˈtɪvɪtɪz]) - сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |
ДІЯЛЬНІСТЬ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (англ. activity of trade organization in the stock market [ækˈtɪvɪtɪ əv treɪd ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən ɪn ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - діяльність фондової біржі із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій цінних паперів та інших фінансових інструментів і попиту на них, проведення регулярних біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів згідно з правилами, встановленими такою фондовою біржею, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку може включати здійснення клірингу та розрахунків за фінансовими інструментами, іншими, ніж цінні папери (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень | |
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (англ. asset management activities [ˈæset ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtɪz]) - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268; Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292); - професійна діяльність, визначена законодавством про цінні папери та фондовий ринок | |
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ (англ. mortgage collateral management activities [ˈmɔːgɪʤ kɒˈlætərəl ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtiz]) - діяльність, що провадиться управителем іпотечного покриття від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління іпотечним покриттям та передбачає представництво інтересів власників іпотечних облігацій, здійснення контролю за додержанням умов заміни іпотечних активів чи включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття, здійснення контролю за своєчасністю та повнотою здійснення емітентом платежів за звичайними іпотечними облігаціями, забезпечення відповідності іпотечного покриття вимогам законодавства, виконання інших функцій, визначених законодавством (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР | |
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ (англ. securities management activities [sɪˈkjʊərɪtiz ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtiz]) - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на передані йому в управління цінні папери, інші фінансові інструменти і кошти, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права довірчої власності на кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов’язані з обслуговуванням установника управління. Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами. Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін. Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами. Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institutions assets storage activities [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz ˈæsets ˈstɔːrɪʤ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування (документів, що підтверджують право власності на активи інститутів спільного інвестування), обслуговування операцій інститутів спільного інвестування та здійснення контролю за їх діяльністю у випадках та порядку, що визначені законом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР | |
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ (англ. pension funds assets storage activities [pɑːnˈsjəʊn fʌndz ˈæsets ˈstɔːrɪʤ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність з обслуговування пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» | |
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment activities [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |
ДІЯЧІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ | |
---|---|
ДІЯЧІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (англ. politically exposed persons, who perform political functions in international organizations [pəˈlɪtɪkəlɪ eksˈpəʊzeɪd ˈpɜːsnz huː pəˈfɔːm pəˈlɪtɪkəl ˈfʌnŋkʃənz ɪn ˌɪntəˈnæʃənl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz]) - посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали протягом останніх трьох років керівні посади в таких організаціях (директори, голови правлінь або їх заступники) або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА | |
---|---|
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА (англ. voluntary refusal [ˈvɒləntərɪ rɪˈfjuːzəl]) - остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ | |
---|---|
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (англ. voluntary insurance [ˈvɒləntərɪ ɪnˈʃʊərəns]) - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (джерело: Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 86/96-ВР | |
ДОБРОСОВІСНИЙ НАБУВАЧ МАЙНА | |
---|---|
ДОБРОСОВІСНИЙ НАБУВАЧ МАЙНА (англ. bona fide acquirer of property [ˈfaɪdɪ -rɚ əv ˈprɒpəti]) - набувач, який не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння | |
ДОБРОЧЕСНІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ | |
---|---|
ДОБРОЧЕСНІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ (англ. integrity of judiciary [ɪnˈtɛgrɪti ɒv ʤu(ː)ˈdɪʃɪəri]) - цілісна концепція, яка стосується спроможності судової системи або окремого члена судової влади протистояти корупції, при цьому повністю поважаючи основні цінності незалежності, неупередженості, особистої недоторканності, пристойності, рівності, компетенції та старанності | |
ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА | |
---|---|
ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА (англ. bringing to bankruptcy [ˈbrɪŋɪŋ tə ˈbæŋkrəptsɪ]) - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ДОВІДКА ПРО ВИЇЗНУ ПЕРЕВІРКУ | |
---|---|
ДОВІДКА ПРО ВИЇЗНУ ПЕРЕВІРКУ (англ. on-site inspection certificate [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən səˈtɪfɪkɪt]) - офіційний документ, що містить результати виїзної перевірки та складається інспекційною групою (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
ДОВІДКА ПРО ОБЛІКОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР | |
---|---|
ДОВІДКА ПРО ОБЛІКОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР (англ. account id certificate [əˈkaʊnt ɪd səˈtɪfɪkɪt]) - документ установленого зразка, що надається на вимогу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який став на облік у Держфінмоніторингу, та використовується ним при направленні запитів до державних органів та державних реєстраторів стосовно ідентифікації клієнтів та в інших визначених законодавством випадках (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 | |
ДОВІДНИК УЧАСНИКІВ СЕП | |
---|---|
ДОВІДНИК УЧАСНИКІВ СЕП (англ. directory of EPS participants [dɪˈrektərɪ əv iː-piː-ɛs pɑːˈtɪsɪpənts]) - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ДОВІРИТЕЛЬ | |
---|---|
ДОВІРИТЕЛЬ (англ. settlor [ˈsɛtlə]) - особа чи компанія, яка передає право власності на належне їй майно довірчому власнику на основі трастової угоди. Якщо довіритель бажає надати вказівки щодо інвестування чи розподілу трастового майна, то угоду може супроводжувати лист, який не несе юридичної сили та в якому зазначені побажання довірителя щодо дій з майном (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcomp anyserviceproviders.html); - юридична або фізична особа, яка передає банку повноваження власника щодо належних їй векселів відповідно до умов договору, укладеного між ними (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ДОВІРЧЕ УПРАВЛІННЯ | |
---|---|
ДОВІРЧЕ УПРАВЛІННЯ (англ. trust managing [trʌst ˈmanɪdʒɪŋ]) - надання довірителями трастовим установам свого майна без передачі права власності на нього для подальшого інвестування цих коштів від імені власників і за їх дорученням на різних фінансових ринках з метою отримання прибутку або одержання інших доходів чи переваг. У зарубіжній практиці під довірчими (трастовими) операціями переважно розуміють операції банків і небанківських фінансових установ з управління майном і виконання інших послуг за дорученням і на користь клієнтів на правах його довіреної особи. Д. у. активами в США та Великий Британії характеризують поняттям «trust». У континентальній Європі переважно використовують термін «довірче управління». У світовій практиці зустрічаються такі види трастів: 1) забезпечувальний – використовується при опосередкуванні реалізації кредитором заставленого майна або позбавленні боржника права його викупу за рішенням суду; 2) охоронний – застосовується у разі тривалого збереження майна з метою одержання довірителем доходу від його управління; 3) дискреційний – якщо довірена особа самостійно визначає час і розмір виплат довірителю доходу, одержаного від управління переданим майном; 4) благодійний – який характеризується необмеженим терміном передачі майна в довірче управління та невизначеним колом вигодонабувачів і може мати різне призначення – допомога інвалідам, сиротам, підтримка соціальних програм тощо; 5) голосуючий – використовується для концентрації пакетів акцій або інших майнових прав з метою забезпечення контрольного пакета та права вирішального голосу в управлінні компанією. У вітчизняній літературі «траст» характеризується як особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, яке передається в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і є відносинами між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) і бенефіціаром. Д. у. майном та фінансовими активами може здійснюватися в трьох формах: повне довірче управління, довірче управління за узгодженням, довірче управління за наказом. Повне довірче управління передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління самостійно в межах, визначених довірчим договором, з обов’язковим повідомленням довірителя про кожну вчинену дію. Довірче управління за узгодженням передбачає вчинення дій щодо предмета довірчого управління за умови обов’язкового попереднього узгодження з довірителем кожної вчиненої довіреною особою дії. Довірче управління за наказом передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління лише за умови видання довірителем наказу у формі та порядку, передбачених довірчим договором. Залежно від характеру розпорядження майном послуги з Д. у. поділяють на: 1) активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні довіреної особи, може видозмінюватися, наприклад, шляхом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя; 2) пасивні, коли майно не може бути видозмінене або використане довіреною особою без згоди довірителя. Фінансові установи, що здійснюють Д. у., за свою діяльність отримують комісійні у вигляді фіксованої суми або як відсоток від вартості операції чи як відсоток від одержаного прибутку. Послуги з Д. у. для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами: 1) заповідальний траст – розпорядження майном клієнтів за заповітом чи спадщиною (одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; розподіл майна між спадкоємцями тощо); 2) прижиттєвий траст – управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження одержаним доходом, оформлення страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності | |
ДОВІРЧИЙ ВЛАСНИК | |
---|---|
ДОВІРЧИЙ ВЛАСНИК (англ. trustee [trʌsˈtiː]) - фахівець (напр., в залежності від юрисдикції, юрист чи трастова компанія), якому платять за те, щоб він діяв як довірена особа у рамках своєї професійної діяльності. Довірчим власником може бути і не фахівець (напр., особа, що діє без винагороди від імені сім’ї) (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - фахівець, що працює професійно у трастовій сфері за певну плату чи компанія або приватна особа, що виконує свої обов’язки безкоштовно. Довірчий власник утримує довіренне йому майно окремо від інших активів. Довірчий власник інвестує та розпоряджається майном, яке йому довірили, відповідно до трастового договору, укладеного з довірителем, звертаючи увагу на листи-побажання останнього. Також є можливим призначення протектора трасту, який може накласти вето на пропозиції довірчого власника чи відхилити їх. Також може бути назначений опікун, який розпоряджається майном (неповнолітньої чи неповносправної особи) відповідно до вказівок довірчих власників-управителів | |
ДОВІРЧИЙ ФОНД, ЩО СТВОРЕНИЙ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН (ВИРАЖЕНИЙ (ВИСЛОВЛЕНИЙ) ТРАСТ) | |
---|---|
ДОВІРЧИЙ ФОНД, ЩО СТВОРЕНИЙ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН (ВИРАЖЕНИЙ (ВИСЛОВЛЕНИЙ) ТРАСТ) (англ. express trust [ɪkˈspres trʌst]) - фонд, який безпосередньо створений засновником, що зазвичай зафіксовано у вигляді якогось документа, для прикладу, письмового трастового договору. Такі фонди відрізняються від фондів, які створені у силу дій законів та не є результатом чіткого наміру чи рішення засновника щодо створення трасту чи іншого аналогічного правового утворення (так званий конструктивний траст) | |
ДОГОВІР 2 | |
---|---|
ДОГОВІР (англ. contract [ˈkɒntrækt]) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356). | |
ДОГОВІР АНДЕРРАЙТИНГУ | |
---|---|
ДОГОВІР АНДЕРРАЙТИНГУ (англ. underwriting contract [ˈʌndəraɪtɪŋ ˈkɒntrækt]) - договір, який укладається між торговцем (андеррайтером) та емітентом щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов’язаних з таким відчуженням, від імені та за рахунок емітента за винагороду (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ) | |
---|---|
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ) (англ. bank deposit contract [bæŋk dɪˈpɒzɪt ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО РАХУНКА | |
---|---|
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО РАХУНКА (англ. bank account contract [bæŋk əˈkaʊnt ˈkɒntrækt]) - договір за яким банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ДОВГОСТРОКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ | |
---|---|
ДОГОВІР ДОВГОСТРОКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (англ. long-term life insurance contract [lɒŋ-tɜːm laɪf ɪnˈʃʊərəns ˈkɒntrækt]) - договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ (англ. contract of agency [ˈkɒntrækt əv ˈeɪʤənsɪ]) - договір за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити певні юридичні дії щодо цінних паперів та/або інших фінансових інструментів від імені та за рахунок другої сторони (довірителя), включаючи внесення змін до договору або розірвання такого договору | |
ДОГОВІР КОМІСІЇ | |
---|---|
ДОГОВІР КОМІСІЇ (англ. commission contract [kəˈmɪʃən ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів від свого імені за рахунок комітента | |
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ | |
---|---|
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ (англ. contract of sale [ˈkɒntrækt əv seɪl]) - договір за яким одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ЛІЗИНГУ | |
---|---|
ДОГОВІР ЛІЗИНГУ (англ. lease contract [liːs ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР НА БРОКЕРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР НА БРОКЕРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. brokerage service contract [ˈbrəʊkərɪʤ ˈsɜːvɪs ˈkɒntrækt]) - договір, укладений між торговцем та клієнтом, який передбачає надання торговцем послуг щодо укладання правочинів з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами на підставі разових замовлень клієнта (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ (англ. contract for execution [ˈkɒntrækt fər ˌeksɪˈkjuːʃən]) - договір купівлі-продажу (міни, позики, РЕПО) цінних паперів або інших фінансових інструментів, який укладається торговцем (комісіонером, повіреним, управителем) з третьою особою (контрагентом) на виконання умов договору комісії, договору доручення, договору про управління, укладеного між торговцем та його клієнтом, або разового замовлення клієнта до договору на брокерське обслуговування (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638 | |
ДОГОВІР ПРО ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (англ. cash reserves storage contract of the National Bank of Ukraine [kæʃ rɪˈzɜːvz ˈstɔːrɪʤ ˈkɒntrækt əv ðə ˈnæʃənl bæŋk əv juːˈkreɪn]) - домовленість у письмовій формі між Національним банком та уповноваженим банком про передавання на зберігання до уповноваженого банку запасів готівки Національного банку, зменшення/збільшення запасів готівки на зберіганні, підкріплення запасів готівки на зберіганні, вивезення із запасів готівки на зберіганні не придатної до обігу готівки та надлишків придатної до обігу готівки відповідно до вимог цього Положення (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 | |
ДОГОВІР НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ДОГОВІР НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ (англ. contract in favor of a third party [ˈkɒntrækt ɪn ˈfeɪvə əv ə θɜːd ˈpɑːtɪ]) - договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356). | |
ДОГОВІР НА ПРИДБАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПРИ АНДЕРРАЙТИНГУ | |
---|---|
ДОГОВІР НА ПРИДБАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПРИ АНДЕРРАЙТИНГУ (англ. securities purchase contract at underwriting [sɪˈkjʊərɪtɪz ˈpɜːʧəs ˈkɒntrækt ət ˈʌndəraɪtɪŋ]) - договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) з першим власником (контрагентом) на виконання договору андеррайтингу та на підставі заявки на придбання, а також договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) з емітентом щодо купівлі торговцем (андеррайтером) усіх або частини нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі андеррайтингу фіксованою ціною (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДОГОВІР ПОЗИКИ | |
---|---|
ДОГОВІР ПОЗИКИ (англ. loan contract [ləʊn ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками | |
ДОГОВІР ПРИЄДНАННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРИЄДНАННЯ (англ. adhesion contract [ədˈhiːʒən ˈkɒntrækt]) - договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ (англ. purchase contract [ˈpɜːʧəs ˈkɒntrækt]) - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 9. – Ст. 89 | |
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ (англ. services supply agreement [ˈsɜːvɪsɪz səˈplaɪ əˈgriːmənt]) - договір за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ (англ. contract on the provision of legal assistance [ˈkɒntrækt ɒn ðə prəˈvɪʒən əv ˈliːgəl əˈsɪstəns]) - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI | |
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ АГЕНТСЬКИХ ПОСЛУГ (АГЕНТСЬКА УГОДА) | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ АГЕНТСЬКИХ ПОСЛУГ (АГЕНТСЬКА УГОДА) (англ. contract on the provision of insurance agent services (agency agreement) [ˈkɒntrækt ɒn ðə prəˈvɪʒən əv ɪnˈʃʊərəns ˈeɪʤənt ˈsɜːvɪsɪz (ˈeɪʤənsɪ əˈgriːmənt)]) - письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 | |
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ БРОКЕРСЬКИХ ПОСЛУГ (БРОКЕРСЬКА УГОДА) | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ БРОКЕРСЬКИХ ПОСЛУГ (БРОКЕРСЬКА УГОДА) (англ. contract on the provision of insurance brokerage services (brokerage agreement) [ˈkɒntrækt ɒn ðə prəˈvɪʒən əv ɪnˈʃʊərəns ˈbrəʊkərɪʤ ˈsɜːvɪsɪz (ˈbrəʊkərɪʤ əˈgriːmənt)]) - письмова угода між страхувальником та страховим брокером, в якій визначаються права та обов’язки сторін, порядок і умови набуття чинності договору страхування, що укладається при посередництві страхового брокера, порядок внесення страхових платежів та інформування страхувальника про набуття чинності договору страхування, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 | |
ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. joint activity contract [ʤɔɪnt ækˈtɪvɪtɪ ˈkɒntrækt]) - договір за яким сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - двосторонній або багатосторонній договір, що укладається між андеррайтерами з метою організації публічного розміщення цінних паперів (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління ціннимипаперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДОГОВІР ПРО УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ, ІНШИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ГРОШОВИМИ КОШТАМИ, ПРИЗНАЧЕНИМИ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ІНШІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ | |
---|---|
ДОГОВІР ПРО УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ, ІНШИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ГРОШОВИМИ КОШТАМИ, ПРИЗНАЧЕНИМИ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ІНШІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ (англ. contract on securities, other financial instruments, and cash management intended for securities and other financial instruments investment [ˈkɒntrækt ɒn sɪˈkjʊərɪtɪz ˈʌðə faɪˈnænʃəl ˈɪnstrʊmənts ənd kæʃ ˈmænɪʤmənt ɪnˈtendɪd fə sɪˈkjʊərɪtɪz ənd ˈʌðə faɪˈnænʃəl ˈɪnstrʊmənts ɪnˈvestmənt]) - договір, за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк об’єкт (об’єкти) управління в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб за винагороду (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ | |
---|---|
ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ (англ. insurance contract [ɪnˈʃʊərəns ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (джерело: Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 86/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78) | |
ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ | |
---|---|
ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ (англ. estate administration contract [ɪsˈteɪt ədˌmɪnɪsˈtreɪʃən ˈkɒntrækt]) - договір за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ (ФІНАНСУВАННЯ ПІД ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ГРОШОВОЇ ВИМОГИ) | |
---|---|
ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ (ФІНАНСУВАННЯ ПІД ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ГРОШОВОЇ ВИМОГИ) (англ. factoring contract (financing at assignment of money claim) [ˈfæktəɪŋ ˈkɒntrækt (faɪˈnænsɪŋ ət əˈsaɪnmənt əv ˈmʌnɪ kleɪm)]) - договір за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ | |
---|---|
ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ (англ. financial lease contract [faɪˈnænʃəl liːs ˈkɒntrækt]) - договір за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68) | |
ДОДАТКИ ДО УЗАГАЛЬНЕНИХ МАТЕРІАЛІВ | |
---|---|
ДОДАТКИ ДО УЗАГАЛЬНЕНИХ МАТЕРІАЛІВ (англ. case referrals annexes [keɪs rɪˈfɜrəlz ˈæneksɪz]) - копії документів, які стосуються відомостей про фінансові операції, та інша інформація, пов’язана з узагальненими матеріалами, у письмовій та/або електронній формі (за наявності) (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702 | |
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ | |
---|---|
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ (англ. additional information [əˈdɪʃənl ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - відомості про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також інша наявна у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформація або інформація, яка повинна зберігатися в нього відповідно до вимог законодавства, зокрема інформація з обмеженим доступом, копії документів, або інформація з них, необхідні для виконання завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДОДАТКОВІ БЛАГА | |
---|---|
ДОДАТКОВІ БЛАГА (англ. additional benefits [əˈdɪʃənl ˈbenɪfɪts]) - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ДОДАТКОВІ ПОКАРАННЯ | |
---|---|
ДОДАТКОВІ ПОКАРАННЯ (англ. additional punishments [əˈdɪʃənl ˈpʌnɪʃmənts]) - позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ДОДАТКОВІ УЗАГАЛЬНЕНІ МАТЕРІАЛИ | |
---|---|
ДОДАТКОВІ УЗАГАЛЬНЕНІ МАТЕРІАЛИ (англ. additional case referrals [əˈdɪʃənl keɪs rɪˈfɜrəlz]) - відомості, зібрані на основі аналізу додатково одержаної інформації на додачу до раніше поданих узагальнених матеріалів (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДОЗВІЛ | |
---|---|
ДОЗВІЛ (англ. permission [pəˈmɪʃən]) - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ДОКАЗИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ | |
---|---|
ДОКАЗИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (англ. evidence in criminal proceedings [ˈevɪdəns ɪn ˈkrɪmɪnl prəˈsiːdɪŋz]) - фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ДОКАЗИ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ | |
---|---|
ДОКАЗИ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (англ. evidence in an administrative offense case [ˈevɪdəns ɪn ən ədˈmɪnɪstrətɪv əˈfɛns keɪs]) - будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X | |
ДОКУМЕНТ | |
---|---|
ДОКУМЕНТ (англ. document [ˈdɒkjʊmənt]) - спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9-10. – Ст. 88); - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650 | |
ДОКУМЕНТ ЗА ОПЕРАЦІЄЮ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ | |
---|---|
ДОКУМЕНТ ЗА ОПЕРАЦІЄЮ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (англ. document on operation with the use of electronic payment facilities [ˈdɒkjʊmənt ɒn ˌɒpəˈreɪʃən wɪð ðə juːs əv ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt fəˈsɪlɪtɪz]) - документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137 | |
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ | |
---|---|
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ (англ. transfer document [ˈtrænsfɜː ˈdɒkjʊmənt]) - електронний або паперовий документ, що використовується суб’єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ ГОТІВКИ | |
---|---|
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ ГОТІВКИ (англ. cash transfer document [kæʃ ˈtrænsfɜː ˈdɒkjʊmənt]) - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі | |
ДОКУМЕНТ ПРО ГАРАНТІЮ | |
---|---|
ДОКУМЕНТ ПРО ГАРАНТІЮ (англ. warranty document [ˈwɒrəntɪ ˈdɒkjʊmənt]) - документ, який містить письмове зобов’язання (підтвердження) уповноваженого на це державного органу України або іноземної держави щодо використання в заявлених цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи іншого документа, що містить таке зобо’язання (підтвердження), а також документ, який містить письмове зобов’язання кінцевого споживача, що видається у формі сертифіката кінцевого споживача (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР | |
---|---|
ДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР (англ. documentary security [ˌdɒkjʊˈmentərɪ sɪˈkjʊərɪtɪ]) - паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268 | |
ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ | |
---|---|
ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ (англ. documents of identification [ˈdɒkjʊmənts əv aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908). | |
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ | |
---|---|
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ (англ. documents confirming the country of goods origin [ˈdɒkjʊmənts kənˈfɜːmɪŋ ðə ˈkʌntrɪ əv gʊdz ˈɒrɪʤɪn]) - сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |
ДОМАШНІЙ АРЕШТ | |
---|---|
ДОМАШНІЙ АРЕШТ (англ. house arrest [haʊs əˈrest]) - заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9-10. – Ст. 88). | |
ДОМІЦИЛІАНТ | |
---|---|
ДОМІЦИЛІАНТ (англ. domiciliation agent [ˌdɒmɪsɪlɪˈeɪʃən ˈeɪʤənt]) - платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить 239 Д виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |
ДОМІЦИЛІАТ | |
---|---|
ДОМІЦИЛІАТ (англ. domiciliate [ˌdɒmɪsɪlɪˈeɪt]) - особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |
ДОМІЦИЛЯЦІЙНА ФОРМУЛА | |
---|---|
ДОМІЦИЛЯЦІЙНА ФОРМУЛА (англ. domiciliation formula [ˌdɒmɪsɪlɪˈeɪʃən ˈfɔːmjʊlə]) - напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ДОМІЦИЛЯЦІЯ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
ДОМІЦИЛЯЦІЯ ВЕКСЕЛЯ (англ. domiciled bill [ˈdɒmɪsaɪld bɪl]) - призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. Під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ | |
---|---|
ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ (англ. precious stones [ˈpreʃəs stəʊnz]) - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; б) другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; в) третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; г) четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (джерело: Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР | |
ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ | |
---|---|
ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ (англ. precious metals [ˈpreʃəs ˈmetlz]) - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (джерело: Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР | |
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ | |
---|---|
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. access to information in the system [ˈækses tʊ ˌɪnfəˈmeɪʃən ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі | |
ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ | |
---|---|
ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. pre-trial investigation [priː-ˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО | |
---|---|
ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО (англ. pre-trial examination [priː-ˈtraɪəl ɪgˌzæmɪˈneɪʃən]) - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (джерело: 241 Д Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ДОСЬЄ | |
---|---|
ДОСЬЄ (англ. profile [ˈprəʊ.faɪl]) - (1) Cукупність документів і матеріалів з якоїсь конкретної справи або питання. (2) Папка з цими матеріалами | |
ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР (КОМПЛАЄНС) | |
---|---|
ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР (КОМПЛАЄНС) (англ. compliance with legislation requirements and internal procedures (compliance) [kəmˈplaɪəns wɪð ˌleʤɪsˈleɪʃən rɪˈkwaɪəmənts ənd ɪnˈtɜːnl prəˈsiːʤəz (kəmˈplaɪəns)]) - необхідність знати, розуміти та дотримуватися всіх вимог законодавства України, нормативів, положень і правил, внутрішніх політик, стандартів та кодексів з питань діяльності банку (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 | |
ДОХІД | |
---|---|
ДОХІД (англ. іncome [ˈɪnkʌm]) - кошти в грошовій або натуральній формі, одержані внаслідок підприємницької чи будьякої іншої діяльності | |
ДОХІД З ДЖЕРЕЛОМ ЇХ ПОХОДЖЕННЯ З УКРАЇНИ | |
---|---|
ДОХІД З ДЖЕРЕЛОМ ЇХ ПОХОДЖЕННЯ З УКРАЇНИ (англ. income from the source of their origin from Ukraine [ˈɪnkʌm frɒm ðə sɔːs əv ðeə ˈɒrɪʤɪn frɒm juːˈkreɪn]) - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів 242 Д за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов›язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов›язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ДОХІД, ОТРИМАНИЙ З ДЖЕРЕЛ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ | |
---|---|
ДОХІД, ОТРИМАНИЙ З ДЖЕРЕЛ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ (англ. received income from sources outside Ukraine [rɪˈsiːvd ˈɪnkʌm frɒm ˈsɔːsɪz ˈaʊtˈsaɪd juːˈkreɪn]) - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ДОХОДИ | |
---|---|
ДОХОДИ (англ. proceeds [ˈprəʊsiːdz]) - будь-яке майно, що прямо або опосередковано походить або отримано в наслідок вчинення злочину (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations. html); - будь-яка економічна вигода, набута злочинним шляхом. Вона може складатись з будь-якої власності (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_029); - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ДОХОДИ БЮДЖЕТУ | |
---|---|
ДОХОДИ БЮДЖЕТУ (англ. budget incomes [ˈbʌʤɪt ˈɪnkʌmz]) - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ) (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
ДОХОДИ ВІД ЗЛОЧИНУ | |
---|---|
ДОХОДИ ВІД ЗЛОЧИНУ (англ. proceeds of crime [ˈprəʊ.siːdz əv kraɪm]) - будь-яке майно, придбане чи отримане, прямо або посередньо, в результаті вчинення будь-якого злочину | |
ДОХОДИ, ОДЕРЖАНІ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ | |
---|---|
ДОХОДИ, ОДЕРЖАНІ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (англ. proceeds of crime [ˈprəʊsiːdz əv kraɪm]) - будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ | |
---|---|
ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ (англ. subsidiary [səbˈsɪdjərɪ]) - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією) (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією) (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |
ДРІБНИЙ НАРКОДИЛЕР | |
---|---|
ДРІБНИЙ НАРКОДИЛЕР (англ. small drug dealer [smɔːl drʌg ˈdiːlə ]) - особа, що поставляє маленькі партії наркотиків (напр., партії героїну до 20 грам) або придбає їх від інших торгівців. Ця категорія, в основному, включає споживачів наркотиків, які, залежно від ситуації, виступають як посередники або самостійно купують невеликі партії наркотиків для їх перепродажу. Вони заробляють кошти на різниці цін купівлі та продажу, часто не маючи іншого джерела доходу, та витрачають свій дохід на придбання нової партії наркотиків, сплачуючи за транспортування та власне споживання | |
ДРОБЛЕННЯ СУМ | |
---|---|
ДРОБЛЕННЯ СУМ (англ. sum split [sʌm splɪt]) - штучна структуризація (ділення) суми фінансової операції, граничний розмір якої визначений відповідними вимогами та обмеженнями, передбаченими банківським, валютним законодавством, законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, на декілька пов’язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |
ДРОП | |
---|---|
ДРОП (англ. drop [drɒp]) - людина-посередник, яка не маючи на те законних підстав здійснює отримання коштів із застосуванням білого пластику в банкоматах чи касах банків або знімає з власного рахунку (або перераховує на інший рахунок) кошти одержані злочинним шляхом, які надійшли на її рахунок для легалізації. Працюють за наймом, комісійну винагороду, або, навіть, зарплату | |
ЕКВАЙР 2 | |
---|---|
ЕКВАЙР (англ. acquirer [ə’kwaɪə]) - установа, що надає послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків, які здійснюються із застосуванням платіжних систем через банкомати, POS-термінали тощо. Еквайр відповідає за відшкодування коштів торговим точкам, в яких здійснювались розрахунки, проводилися покупки або оплачувалися послуги за допомогою платіжних карток | |
ЕКВІВАЛЕНТ ГРОШОВИХ КОШТІВ | |
---|---|
ЕКВІВАЛЕНТ ГРОШОВИХ КОШТІВ (англ. cash equivalents [kæʃ ɪˈkwɪvələnts]) - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Е. г. к. є різновидом фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 «Короткострокові фінансові інвестиції». Е. г. к. утримуються для погашення короткострокових зобов’язань, а не для інвестиційних цілей. Для того, щоб інвестицію можна було визначити як Е. г. к., вона повинна вільно конвертуватися у відповідну суму грошей та характеризуватися незначним ризиком зміни вартості. Прикладом Е. г. к. можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців. Таким чином, інвестиція визначається, здебільшого, як Е. г. к. тільки в разі короткого строку погашення (протягом трьох місяців або навіть і 246 Е менше з дати придбання). Інвестиції в інструменти власного капіталу не входять до складу Е. г. к., якщо вони не є за сутністю Е. г. к., наприклад, у випадку привілейованих акцій, придбаних протягом короткого періоду їх погашення і з визначеною датою викупу | |
ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА | |
---|---|
ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА (англ. economic benefit [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈbenɪfɪt]) - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів | |
ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ (СЕНС) ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ (СЕНС) ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. financial transaction economic feasibility (sense) [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˌiːkəˈnɒmɪk ˌfiːzəˈbɪlɪti (sens)]) - аргументоване обґрунтування, що така фінансова операція спрямована на досягнення економічного результату, економічних або особистих цілей, які не порушують вимоги законодавства України або не спрямовані на такі порушення (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |
ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ | |
---|---|
ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ (англ. economic standards [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈstændədz]) - показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов’язковим для банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
ЕКСПЕРТ | |
---|---|
ЕКСПЕРТ (англ. expert [ˈekspɜːt]) - особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обста- 247 Е вини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЕКСПЕРТИЗА | |
---|---|
ЕКСПЕРТИЗА (англ. examination [ɪɡˌzæmɪˈneɪʃn]) - дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання висновку | |
ЕКСПЕРТИЗА ГРОШОВИХ ЗНАКІВ | |
---|---|
ЕКСПЕРТИЗА ГРОШОВИХ ЗНАКІВ (англ. examination of banknotes [ɪɡˌzæmɪˈneɪʃn əv ˈbæŋk.nəʊt]) - перевірка грошових знаків і розмінної монети на їх справжність і платіжність. Мета експертизи – виявити фальшиві, старі, пошкоджені грошові знаки і монети. Якщо при експертизі пошкоджених знаків буде встановлено їхню справжність і платіжність, банк замінює їх на нові за заявою пред’явника | |
ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ | |
---|---|
ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ (англ. expert commission [ˈekspɜːt kəˈmɪʃən]) - комісія Держфінмоніторингу України з розгляду узагальнених матеріалів і додаткових узагальнених матеріалів, підготовлених для подання правоохоронним та розвідувальним органам, склад і повноваження якої затверджуються окремим наказом Держфінмоніторингу України (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702 | |
ЕКСПОРТ | |
---|---|
ЕКСПОРТ (англ. export [ˈekspɔːt]) - продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб’єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі: продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства; продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв’язку; розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства; фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів вій- 248 Е ськового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148); - (1) Вивезення товару або капіталу за кордон самостійно або із залученням послуг незалежних маркетингових посередників. (2) Товари, які відправляють до іншої країни на продаж | |
ЕКСПОРТ (ЕКСПОРТ ТОВАРІВ) | |
---|---|
ЕКСПОРТ (ЕКСПОРТ ТОВАРІВ) (англ. export (export of goods) [ˈekspɔːt (ˈekspɔːt əv gʊdz)]) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 22. – Ст. 1020). При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
ЕКСПОРТ (ІМПОРТ) КАПІТАЛУ | |
---|---|
ЕКСПОРТ (ІМПОРТ) КАПІТАЛУ (англ. export (import) of capital [ˈekspɔːt (ˈɪmpɔːt) əv ˈkæpɪtl]) - вивезення за межі України (ввезення з-за меж України ) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності | |
ЕКСПОРТ (ОСТАТОЧНЕ ВИВЕЗЕННЯ) | |
---|---|
ЕКСПОРТ (ОСТАТОЧНЕ ВИВЕЗЕННЯ) (англ. export (final export) [ˈekspɔːt (ˈfaɪnl ˈekspɔːt)]) - митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ЕКСПРЕСИВНІ НПО | |
---|---|
ЕКСПРЕСИВНІ НПО (англ. expressive NPO [ɪksˈprɛsɪv ɛn-piː-əʊ]) - НПО, що залучені до певних активних заходів, які включають програми зосереджені на спорті та відпочинку, мистецтві та культурі, представлені інтересів та адвокатської діяль- 249 Е ності | |
ЕКСТРАДИЦІЙНА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
ЕКСТРАДИЦІЙНА ПЕРЕВІРКА (англ. extradition inspection [ˌekstrəˈdɪʃən ɪnˈspekʃən]) - діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЕКСТРАДИЦІЙНИЙ АРЕШТ | |
---|---|
ЕКСТРАДИЦІЙНИЙ АРЕШТ (англ. extradition arrest [ˌekstrəˈdɪʃən əˈrest]) - застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції) (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЕКСТРЕМІСТ | |
---|---|
ЕКСТРЕМІСТ (англ. extremist [ɪkˈstriːmɪst]) - особа, яка схильна до крайніх поглядів і дій | |
ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА (англ. e-mail address [iː-meɪl əˈdres]) - адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені, що використовується платником податків для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ЕЛЕКТРОННА ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННА ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. electronic identification [ɪˌlekˈtrɒnɪk aɪˌden.tɪ.fɪˈkeɪ.ʃən]) - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3 | |
ЕЛЕКТРОННА ПЕЧАТКА | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННА ПЕЧАТКА (англ. electronic stamp [ɪˌlekˈtrɒnɪk stæmp]) - електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 | |
ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ЗАКУПІВЕЛЬ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ЗАКУПІВЕЛЬ (англ. electronic procurement system [ɪlekˈtrɒnɪk prəˈkjʊəmənt ˈsɪstɪm]) - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |
ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ СТАВОК | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ СТАВОК (англ. electronic accept bets system [ɪlekˈtrɒnɪk əkˈsept bets ˈsɪstɪm]) - програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї. Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |
ЕЛЕКТРОННЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ (англ. electronic confirmation of identification [ɪlekˈtrɒnɪk ˌkɒnfəˈmeɪʃən əv aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - складова частина дистанційної ідентифікації, інформація у вигляді електронної анкети, яка містить підтвердження факту успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-ідентифікатором і дані користувача. Перелік даних користувача відповідає тим, що були визначені в електронному запиті на ідентифікацію (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб 251 Е BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. electronic message [ɪlekˈtrɒnɪk ˈmesɪʤ]) - інформація в електронному вигляді для обміну між абонентами та користувачами системи електронної пошти Національного банку України, а також для використання в програмно-технічних комплексах і яка має визначений формат, технологію оброблення згідно з домовленостями між користувачами системи електронної пошти Національного банку України та вимогами відповідних програмно-технічних комплексів (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 | |
ЕЛЕКТРОННЕ РОЗРАХУНКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННЕ РОЗРАХУНКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. electronic settlement message [ɪlekˈtrɒnɪk ˈsetlmənt ˈmesɪʤ]) - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ БАНКІВСЬКИЙ ДОКУМЕНТ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ БАНКІВСЬКИЙ ДОКУМЕНТ (англ. electronic banking document [ɪlekˈtrɒnɪk ˈbæŋkɪŋ ˈdɒkjʊmənt]) - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов’язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ГАМАНЕЦЬ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ГАМАНЕЦЬ (англ. electronic purse [ɪlɛkˈtrɒnɪk pəːs]) - смарт-картка або платіжний додаток до платіжної картки, кошти за операціями з якою(им) обліковуються на консолідованому рахунку емітента. Використання Е. г. дає змогу його держателю в межах встановленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без введення персонального ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здійснення розрахунків і зняття готівки на невеликі суми. Е. г. є одним із типів наперед оплачених платіжних карток | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАПИТ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАПИТ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ (англ. e-request for identification [iː-rɪˈkwɛst fər aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - складова частина дистанційної ідентифікації в електронній формі, яку ініціює користувач системи BankID на порталі абонента - надавача послуг (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖ (англ. wire transfer [ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)]) - будь-яка операція, що відбувається від імені відправника через фінансову установу за допомогою електронних засобів, з метою зробити цю суму коштів доступною для отримувача у фінансовій установі отримувачі, незалежно від того чи є відправник та отримувач однією особою | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ (англ. electronic payment instrument [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt]) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ (англ. electronic device [ɪlekˈtrɒnɪk dɪˈvaɪs]) - чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ (англ. electronic settlement document [ɪlekˈtrɒnɪk ˈsetlmənt ˈdɒkjʊmənt]) - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК БАНКІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УСТАНОВ | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК БАНКІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УСТАНОВ (англ. electronic technological guidebook of banks of Ukraine and other institutions [ɪlekˈtrɒnɪk ˌtɛknəˈlɒʤɪk(ə)l ˈgaɪdbʊk əv bæŋks əv juːˈkreɪn ənd ˈʌðə ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС (англ. electronic digital signature [ɪlekˈtrɒnɪk ˈdɪʤɪtl ˈsɪgnɪʧə]) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV | |
ЕЛЕКТРОННИЙ ЧЕК | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННИЙ ЧЕК (англ. electronic check [ɪlɛkˈtrɒnɪk tʃɛk]) - комп’ютерний пристрій, який використовують в окремих системах електронних грошей, зокрема, в НСМЕП. Е. ч. включає в себе картку з інтегральною схемою або в нього можуть бути вмонтовані картки з інтегральною схемою | |
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ 2 | |
---|---|
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ (англ. electronic money [ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmʌni]; e-money [ˌiːˈmʌni]; digital cash [ˈdɪdʒɪt(ə)l kæʃ]) - цифровий засіб вираження фіатної валюти, що використовується для електронної передачі вартості вираженої у фіатній валюті. Е-гроші представляють собою механізм цифрового переказу фіатної валюти – тобто вони використовуються для електронного переказу валюти та мають статус законного платіжного засобу (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potentialaml-cft-risks.pdf); - грошова вартість, що зберігається на електронному пристрої, в тому числі магнітному носії, представлені у вигляді вимоги до емітента, яка випускається під час отримання коштів для проведення платіжних операцій, як це зазначено в пункті 5 статті 4 Директиви 2007/64/ЄС, та яка приймається фізичною або юридичною особою, відмінною від емітента електронних грошей (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF); - одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення. Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов’язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - грошові зобов’язання емітента в електронному вигляді, які знаходяться на електронному пристрої у розпорядженні користувача. Таким пристроєм може бути мікропроцесорна картка, комп’ютер користувача, сервер системи розрахунків, де централізовано зберігаються Е. г. користувачів. У системах, які здійснюють розрахунки в Е. г., банківські рахунки використовуються лише, якщо гроші вводяться та виводяться із системи. При цьому йдеться про банківські рахунки емітента Е. г., а не користувачів. У разі емісії Е. г. традиційні гроші користувачів зараховуються на банківський рахунок емітента. При пред’явленні Е. г. | |
ЕМБАРГО (ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ) | |
---|---|
ЕМБАРГО (ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ) (англ. embargo (full or partial) [emˈbɑːgəʊ (fʊl ə ˈpɑːʃəl)]) - заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
ЕМІСІЙНІ БАНКНОТИ | |
---|---|
ЕМІСІЙНІ БАНКНОТИ (англ. issuing banknotes [ˈɪʃuːɪŋ ˈbæŋknəʊts]) - банкноти, які ще не перебували в обігу (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 | |
ЕМІСІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ | |
---|---|
ЕМІСІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (англ. electronic payment instruments emission [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənts ɪˈmɪʃən]) - проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities emission [sɪˈkjʊərɪtɪz ɪˈmɪʃən]) - сукупність дій емітента, що спрямовані на реєстрацію випуску цінних паперів у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх розміщення серед інвесторів в цінні папери та здійснюються в послідовності, встановленій статтею 29 цього Закону. У разі емісії цінних паперів емітент оформлює відповідне рішення про емісію, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент повинен надавати інвестору засвідчену копію рішення про емісію на його запит. Емісія цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ЕМІТЕНТ 2 | |
---|---|
ЕМІТЕНТ (англ. issuer [ˈɪʃuːə]) - установа, яка випускає передплачені картки та отримує заявки від клієнтів на поповнення або зняття готівки (джерело: Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf); - суб’єкт господарювання, що «продає» електронні гроші клієнту (споживачу чи бізнесу) в обмін на оплату. Цьому суб’єкту необхідний дозвіл на емісію електронних грошей | |
ЕМІТЕНТ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ | |
---|---|
ЕМІТЕНТ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ (англ. electronic payment instruments issuer [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənts ˈɪʃuːə]) - банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних засобів | |
ЕМІТЕНТ-НЕРЕЗИДЕНТ | |
---|---|
ЕМІТЕНТ-НЕРЕЗИДЕНТ (англ. non-resident issuer [nɒn-ˈrezɪdənt ˈɪʃuːə]) - особа, яка здійснює випуск електронних грошей за межами України для їх використання в міжнародній системі інтернет-розрахунків, відомості щодо якої внесено до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |
ЕСКРОУ РАХУНОК | |
---|---|
ЕСКРОУ РАХУНОК (англ. escrow account [ˈɛskrəʊ əˈkaʊnt]) - рахунок умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), та/або в гривнях, що відкритий уповноваженим банком клієнту (іноземному інвестору/резиденту) відповідно до вимог глави 23 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та | |
ЄВРОВАЛЮТА | |
---|---|
ЄВРОВАЛЮТА (англ. еurocurrency [ˈjʊərəʊˌkʌrənsi]) - валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в Є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і «доларового перенасичення», що виник внаслідок хронічного дефіциту платіжного балансу США. Це обумовило розвиток ринку Є., тобто міжнародного ринку короткострокових капіталів. Маючи Є. (долари, марки, франки, фунти стерлінгів та ін.), банки користуються зручним інструментом для проведення кредитних угод на різні терміни | |
ЄВРОДОЛАРИ | |
---|---|
ЄВРОДОЛАРИ (англ. eurodollars [ˈjʊərəʊ ˈdɒləz]) - тимчасово вільні кошти в доларах США, розміщені в банках Європи. Використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу, поповнення національних грошових ринків | |
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА (МОНЕТАРНА) СИСТЕМА | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА (МОНЕТАРНА) СИСТЕМА (англ. European Monetary System (EMS) [jʊərəˈpiːən ˈmʌnɪt(ə)ri ˈsɪstəm]) - форма організації валютних відносин, координації валютної політики та механізмів валютного регулювання країн Західної Європи. Як форма організації валютних відносин Європейська валютна система почала діяти з березня 1979 р. Основними рисами ЄВС є: створення колективної валюти; використання валютних інтервенцій для підтримки ринкових курсів валют у межах погоджених відхилень; стимулювання європейських інтеграційних процесів | |
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК (ЄЦБ) | |
---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК (ЄЦБ) (англ. European Central Bank (ECB) [jʊərəˈpiːən ˈsɛntr(ə)l bæŋk]) - центральний банк Європейського Союзу та Єврозони. ЄЦБ – головний елемент Європейської системи центральних банків, до складу якої, крім ЄЦБ, входять центральні банки країн Європейського валютного союзу (ЄВС). ЄЦБ розпочав роботу 1 червня 1998 р. Штаб-квартира розташована в Німеччині у Франкфурті-на-Майні. Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засадах незалежності від рішень національних держав і наддержавних органів ЄС. Головні функції ЄЦБ: 1) розробка та реалізація єдиної монетарної та валютної політики Єврозони; 2) утримання та управління офіційними валютними резе | |
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР | |
---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР (англ. Unified state demographic register [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˌdiːməˈgræfɪk ˈreʤɪstə]) - електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. Unified state register of joint investment institutes [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːts]) - сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії | |
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ) | |
---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ) (англ. Unified State Register of Enterprises and Organizations of Ukraine [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈentəpraɪzɪz ənd ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz əv juːˈkreɪn]) - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за межами України (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII | |
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |
---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. Unify state register of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations [ˈjuːnɪfaɪ steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz -ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-ІV | |
ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК | |
---|---|
ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК (англ. single treasury account [ˈsɪŋgl ˈtrəʒərɪ əˈkaʊnt]) - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні | |
ЄДИНИЙ РЕЄСТР БОРЖНИКІВ | |
---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР БОРЖНИКІВ (англ. unified debitor register [ˈjuːnɪfaɪd ˈdɛbɪtə ˈreʤɪstə]) - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна | |
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ | |
---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ (англ. unified pre-trial investigations register [ˈjuːnɪfaɪd priː-ˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃənz ˈreʤɪstə]) - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (джерело: Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: затверджено наказом Генеральної прокуратури України «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» від 06.04.2016 № 139, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за № 680/28810 | |
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ | |
---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ (англ. unified register of state property objects [ˈjuːnɪfaɪd ˈreʤɪstə əv steɪt ˈprɒpətɪ ˈɒbʤɪkts]) - автоматизована система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур | |
ЖЕТОН | |
---|---|
ЖЕТОН (англ. plaques [pleɪɡz]) - інструменти вартості у казино. Видаються казино і використовуються замість готівкових грошей в іграх між казино і гравцем. Можуть бути прямокутні, квадратні або овальні фішки, в основному використовуються в європейських казино | |
ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПРИБУТКОВИХ І ВИДАТКОВИХ КАСОВИХ ДОКУМЕНТІВ | |
---|---|
ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПРИБУТКОВИХ І ВИДАТКОВИХ КАСОВИХ ДОКУМЕНТІВ (англ. spending and receiving cash documents registration journal [ˈspendɪŋ ənd rɪˈsiːvɪŋ kæʃ ˈdɒkjʊmənts ˌreʤɪsˈtreɪʃən ˈʤɜːnl]) - документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
ЖУРНАЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ | |
---|---|
ЖУРНАЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ (англ. court session journal [kɔːt ˈseʃən ˈʤɜːnl]) - документ, що ведеться в суді у порядку здійснення цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, кримінального провадження одночасно з фіксуванням судового засідання технічними засобами (джерело: Інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання): затверджено наказом Державної судової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання)» від 20.09.2012 № 108 | |
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ | |
---|---|
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (англ. collateral [kəˈlat(ə)r(ə)l]) - цінні папери або інше забезпечення, передане позичальником кредитору в заставу за наданий кредит чи за іншими борговими зобов’язаннями. У випадку, коли позичальник не виконує свої зобов’язання щодо обслуговування боргу, кредитор може звернути стягнення на предмет застави, вступити у володіння ним і реалізувати його для забезпечення виконання фінансових зобов’язань позичальника | |
ЗАБЛОКОВАНІ КОШТИ | |
---|---|
ЗАБЛОКОВАНІ КОШТИ (англ. blocked funds [blɒkt fʌndz]) - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ЗАБОРОНЕНА ОСОБА | |
---|---|
ЗАБОРОНЕНА ОСОБА (англ. barred/banned person [bɑːd/bænd ˈpɜːsn]) - особа, якій не дозволено входити в казино (може бути заборонено самим казино або регулятором) | |
ЗАБОРОНЕНІ ТЕРОРИСТИЧНІ ФОРМУВАННЯ | |
---|---|
ЗАБОРОНЕНІ ТЕРОРИСТИЧНІ ФОРМУВАННЯ (англ. proscribed terrorist entities [prəʊsˈkraɪbd ˈtɛrərɪst ˈɛntɪtiz]) - особи або організації, що знаходяться у національному або міжнародному переліку осіб, що відомі своєю участю у здійсненні терористичної діяльності | |
ЗАБОРОННІ СУДОВІ НАКАЗИ | |
---|---|
ЗАБОРОННІ СУДОВІ НАКАЗИ (англ. restraining [rɪsˈtreɪnɪŋ]) - наказ, необхідний для заморожування фінансових активів, які розміщені у фінансових установах | |
ЗАВДАННЯ З ОБОВ’ЯЗКОВОГО АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ | |
---|---|
ЗАВДАННЯ З ОБОВ’ЯЗКОВОГО АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (англ. task on financial statement compulsory audit [tɑːsk ɒn faɪˈnænʃəl ˈsteɪtmənt kəmˈpʌlsərɪ ˈɔːdɪt]) - завдання з надання обґрунтованої впевненості, що приймається і виконується суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону та міжнародних стандартів аудиту шляхом перевірки фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та законів України (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |
ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ | |
---|---|
ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ (англ. tasks of specially authorized body [tɑːsks əv ˈspeʃəlɪ ˈɔːʌəraɪzd ˈbɒdɪ]) - завданнями спеціально уповноваженого органу є: 1) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення. Принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; 2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 3) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, Національним банком України, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; | |
ЗАГРОЗА | |
---|---|
ЗАГРОЗА (англ. threat [θrɛt]) - особа або група осіб, предмет чи діяльність, що потенційно можуть спричинити шкоду, наприклад, державі, суспільству, економіці і т.д. У контексті ВК/ФТ сюди включено злочинців, терористичні угрупування та їх пособники, їх кошти, а також минула, теперішня та майбутня діяльність з ВК чи ФТ. Це один із факторів, що пов’язаний із ризиком, і, як правило, слугує відправною точкою у розвитку розуміння ризику ВК/ФТ. У деяких випадках, певні типи оцінки загроз можуть слугувати передумовою до проведення оцінки ризиків | |
ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ | |
---|---|
ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ (англ. threats to the national security of Ukraine [θrets tə ðə ˈnæʃənl sɪˈkjʊərɪtɪ əv juːˈkreɪn]) - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України (джерело: Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII | |
ЗАДОВІЛЬНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН | |
---|---|
ЗАДОВІЛЬНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН (англ. satisfactory financial status [ˌsætɪsˈfæktərɪ faɪˈnænʃəl ˈstaeɪtəs]) - стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства (джерело: Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: затверджено наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» від 26.01.2001 № 49/121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312 | |
ЗАДОВОЛЕНИЙ | |
---|---|
ЗАДОВОЛЕНИЙ (англ. satisfied [ˈsætɪsfaɪd]) - при посиланні на фінансову установу, остання є задоволеною у тому випадку, якщо здатна обґрунтувати свою оцінку компетентним органам влади | |
ЗАІНТЕРЕСОВАНІ ОСОБИ СТОСОВНО БОРЖНИКА | |
---|---|
ЗАІНТЕРЕСОВАНІ ОСОБИ СТОСОВНО БОРЖНИКА (англ. interested persons in relation to the debtor [ˈɪntrɪstɪd ˈpɜːsnz ɪn rɪˈleɪʃən tə ðə ˈdetə]) - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII | |
ЗАКІНЧЕНИЙ ЗЛОЧИН | |
---|---|
ЗАКІНЧЕНИЙ ЗЛОЧИН (англ. finished crime [ˈfɪnɪʃt kraɪm]) - визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу | |
ЗАКЛАД ОСВІТИ | |
---|---|
ЗАКЛАД ОСВІТИ (англ. educational institution [ˌedjuːˈkeɪʃənl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність (джерело: Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII | |
ЗАКОН 2 | |
---|---|
ЗАКОН (англ. law [lɔː]) - будь-яке законодавство, опубліковане або затверджене через парламентський процес або інший еквівалентний засіб відповідно до конституційної системи країни, що накладає обов’язкові до виконання вимоги із санкціями за невідповідність. Санкції за невідповідність мають бути ефективними, пропорційними та переконливими (див. Рекомендацію 35). Поняття також охоплює судові рішення, які встановлюють відповідні вимоги та є обов’язковими до виконання в усіх частинах країни | |
ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ | |
---|---|
ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ (англ. law on the State Budget of Ukraine [lɔː ɒn ðə steɪt ˈbʌʤɪt əv juːˈkreɪn]) - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду | |
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (англ. law of Ukraine on criminal liability [lɔː əv juːˈkreɪn ɒn ˈkrɪmɪnl ˌlaɪəˈbɪlɪtɪ]) - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки) | |
ЗАКОННІ ДЖЕРЕЛА ІСНУВАННЯ | |
---|---|
ЗАКОННІ ДЖЕРЕЛА ІСНУВАННЯ (англ. legitimate source of subsistence [lɪˈʤɪtɪmɪt sɔːs əv səbˈsɪstəns]) - заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім’ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи | |
ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ | |
---|---|
ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ (англ. legal representatives [ˈliːgəl ˌreprɪˈzentətɪvz]) - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів і піклувальників (джерело: Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 № 2491-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197; Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011 № 3460-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577); - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів і піклувальників | |
ЗАКОНОДАВСТВО З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ЗАКОНОДАВСТВО З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. legislation on financial monitoring issues [ˌleʤɪsˈleɪʃən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення» та прийняті відповідно до нього нормативно-правові акти (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
ЗАКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |
---|---|
ЗАКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. closed investment fund [kləʊzd ɪnˈvestmənt fʌnd]) - фонд, який здійснює випуск інвестиційних сертифікатів без взяття зобов’язань про їх викуп (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
ЗАЛИШКОВИЙ РИЗИК | |
---|---|
ЗАЛИШКОВИЙ РИЗИК (англ. residual risk [rɪˈzɪdjʊəl rɪsk]) - властивий ризик за вирахуванням наявного контролю. Залишковий ризик представляє собою ризик, що залишається після розгляду чинного контролю | |
ЗАЛИШОК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ | |
---|---|
ЗАЛИШОК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (англ. remaining budget balance [rɪˈmeɪnɪŋ ˈbʌʤɪt ˈbæləns]) - обсяг коштів відповідного бюджету, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів цього бюджету на кінець звітного періоду | |
ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ | |
---|---|
ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ (англ. аttracted funds [əˈtrækt fʌnd]) - обігові кошти, одержані підприємствами і організаціями у тимчасове користування | |
ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ ІЗ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ ЩОДО НАСТУПНОГО ЇХ ПОВЕРНЕННЯ | |
---|---|
ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ ІЗ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ ЩОДО НАСТУПНОГО ЇХ ПОВЕРНЕННЯ (англ. attraction of financial assets with an obligation for their subsequent return [əˈtrækʃən əv faɪˈnænʃəl ˈæsets wɪð ən ˌɒblɪˈgeɪʃən fə ðeə ˈsʌbsɪkwənt rɪˈtɜːn]) - фінансова послуга, яка передбачає залучення фінансовою установою фінансових активів на підставі письмового договору з особою (вкладником), яка не є фінансовою установою, із зобов’язанням фінансової установи щодо наступного повернення таких коштів через визначений у договорі строк з виплатою вкладнику процентів (винагороди). Субординований борг, кошти, отримані з місцевих та державного бюджету юридичними особами публічного права, не належать до залучених коштів. Залучення грошових коштів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення на інших підставах, зокрема отримання кредитів від іншої фінансової установи, не є фінансовою послугою (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |
ЗАМАХ НА ЗЛОЧИН | |
---|---|
ЗАМАХ НА ЗЛОЧИН (англ. criminal attempt [ˈkrɪmɪnl əˈtempt]) - вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЗАМОВНИКИ | |
---|---|
ЗАМОВНИКИ (англ. customers [ˈkʌstəməz]) - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |
ЗАМОРОЖУВАННЯ | |
---|---|
ЗАМОРОЖУВАННЯ (англ. freeze [friːz]) - у контексті конфіскації та тимчасових заходів (напр., Рекомендації 4, 32 та 38), термін заморожування означає заборону передачі, перетворення, розпорядження чи переміщення будь-якого майна, обладнання чи іншого інструментарію на підставі рішення (на строк, доки таке рішення буде дійсним), ініційованого компетентним органом влади або судом відповідно до механізму заморожування або ж до моменту визнання компетентним органом влади відчуження чи конфіскації; у цілях Рекомендацій 6 та 7 щодо імплементації цільових фінансових санкцій, термін заморожування означає заборону передачі, перетворення, розпорядження чи переміщення будь-яких коштів чи інших активів, які належать чи контролюються визначеними особами чи підприємствами на підставі, та на час дії, рішення, ініційованого Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй або відповідно до резолюцій Ради Безпеки, що застосовуються компетентними органами влади або судом; в усіх випадках, заморожене майно, обладнання, інструменти, кошти та інші активи залишаються власністю фізичної чи юридичної особи (осіб), які володіли часткою таких активів на момент замороження і можуть залишатись у розпорядженні третіх осіб або, відповідно до інших домовленостей, що були досягнуті такою фізичною чи юридичною особою(-ами) до початку застосування механізму заморожування, чи згідно з іншими національними положеннями. При застосуванні заморожування, країни можуть вирішити взяти під контроль майно, обладнання, інструменти, кошти чи інші активи, як засіб захисту від можливого виведення цих активів (джерело: The FATF Recommendations General Glossary recommendations.html); - тимчасова заборона на переказ, перетворення, розпорядження чи рух майна, або тимчасове володіння чи контроль над майном на основі рішення суду чи іншого компетентного органу | |
ЗАНИЖЕННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ І ВИВЕДЕННЯ ПРИБУТКУ З-ПІД ОПОДАТКУВАННЯ | |
---|---|
ЗАНИЖЕННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ І ВИВЕДЕННЯ ПРИБУТКУ З-ПІД ОПОДАТКУВАННЯ (англ. base erosion and profit shifting (BEPS) [beɪs ɪˈrəʊʒ(ə)n ænd ˈprɒfɪt ˈʃɪftɪŋ]) - заниження бази оподаткування і виведення прибутку з-під оподаткування відноситься до розмивання національної податкової бази і одного процесу, за допомогою якого це відбувається. Цей процес полягає в тому, що багатонаціональні компанії змінюють прибутки, отримані в країні або за межами та в таких юрисдикціях, як офшорні фінансові центри з нижчим або нульовим податком, що дозволяє мінімізувати їх податкове навантаження. Така практика є законною, але, крім мінімізації податкової бази країн, в яких було отримано прибуток, також створюються не рівні умови ведення бізнесу, оскільки малі та середні підприємства, як правило, не мають доступу до цих схем виведення прибутку з-під оподаткування, і тому платять значно більші податки ніж багатонаціональні компанії | |
ЗАПИТ | |
---|---|
ЗАПИТ (англ. request [rɪˈkwest]) - запит Держфінмоніторингу до суб’єкта щодо надання інформації відповідно до пунктів 9, 10 частини другої статті 6 Закону (джерело: Порядок погодження із Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктами первинного фінансового моніторингу строків подання запитуваної інформації: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку погодження із Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктами первинного фінансового моніторингу строків подання запитуваної інформації» від 08.07.2015 № 628, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2015 р. за № 900/27345 | |
ЗАПИТ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ) | |
---|---|
ЗАПИТ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ) (англ. information request on the financial monitoring transactions (except financial transactions related to salary payment, payment of national and local taxes and fees) [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪˈkwest ɒn ðə faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ trænˈzækʃənz (ɪkˈsept faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz rɪˈleɪtɪd tə ˈsælərɪ ˈpeɪmənt ˈpeɪmənt əv ˈnæʃənl ənd ˈləʊkəl ˈtæksɪz ənd fiːz)]) - документальне звернення Держфінмоніторингу, яке направляється до суб’єкта з метою отримання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій (джерело: Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» від 23.12.2015 № 1168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за № 80/28210 | |
ЗАПИТУВАНА СТОРОНА | |
---|---|
ЗАПИТУВАНА СТОРОНА (англ. requested party [rɪˈkwestɪd ˈpɑːtɪ]) - держава, до компетентного органу якої направляється запит | |
ЗАРАХУВАННЯ | |
---|---|
ЗАРАХУВАННЯ (англ. іn payment [en ˈpeɪmənt]) - один із засобів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями. Полягає у скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої | |
ЗАРАХУВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ЗАРАХУВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. deposit of securities [dɪˈpɒzɪt əv sɪˈkjʊərɪtɪz]) - збільшення кількості цінних паперів певного випуску на рахунку у цінних паперах власника такого рахунка, що супроводжується введенням визначеної кількості депозитарних активів за цим випуском у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України | |
ЗАРУБІЖНІ ПАРТНЕРИ | |
---|---|
ЗАРУБІЖНІ ПАРТНЕРИ (англ. foreign partners [ˈfɒrɪn ˈpɑːtnəz]) - іноземні організації, що допомагають НПО в здійсненні їх діяльності та реалізації програм за кордоном | |
ЗАРУЧНИК | |
---|---|
ЗАРУЧНИК (англ. hostage [ˈhɒstɪʤ]) - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена і (або) утримується (джерело: Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-ІV | |
ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ ІНФОРМАЦІЇ | |
---|---|
ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ ІНФОРМАЦІЇ (англ. restriction of physical storage media [rɪˈstrɪkʃ(ə)n ɒv ˈfɪzɪk(ə)l ˈstɔːrɪdʒ ˈmiːdɪə]) - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації | |
ЗАСІБ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ | |
---|---|
ЗАСІБ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ (англ. electronic digital signature tool [ɪlekˈtrɒnɪk ˈdɪʤɪtl ˈsɪgnɪʧə tuːl]) - програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV | |
ЗАСНОВНИК | |
---|---|
ЗАСНОВНИК (англ. settlor [ˈsɛtlə]) - будь-яка фізична або юридична особа, яка передає свої права власності над своїми активами до trustee (опікуна, попечителя), за допомогою довірчого договору або подібної угоди | |
ЗАСОБИ | |
---|---|
ЗАСОБИ (англ. instrumentalities [ˌɪnstrʊmɛnˈtælɪtiz]) - будь-яка власність, яка використовується або може використовуватися будь-яким чином, повністю або частково, для вчинення кримінального злочину чи кримінальних злочинів (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом | |
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ | |
---|---|
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ (англ. information security products [ˌɪnfəˈmeɪʃən sɪˈkjʊərɪtɪ ˈprɒdʌkts]) - програмно-технічні засоби, які забезпечують захист електронних документів від несанкціонованих дій щодо ознайомлення з їх змістом, модифікації або викривлення (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |
ЗАСОБИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ | |
---|---|
ЗАСОБИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (англ. mail communications means [meɪl kəˌmjuːnɪˈkeɪʃənz miːnz]) - поштові пристрої та обладнання, транспортні засоби поштового зв’язку, поштові марки, марковані конверти та картки, а також будівлі (приміщення в будівлях), що використовуються для надання послуг поштового зв’язку | |
ЗАСТАВА 2 | |
---|---|
ЗАСТАВА (англ. pledge [pleʤ]) - внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ | |
---|---|
ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ (англ. precautionary measures [prɪˈkɔːʃnərɪ ˈmeʒəz]) - визначені внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу (з урахуванням Закону та цього Положення) та іншими документами банку заходи [у тому числі шляхом відмови від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин (зокрема шляхом розірвання ділових (договірних) відносин), зупинення/відмови від проведення фінансових операцій] для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |
ЗАСТОСУВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ ДЕРЖАВАМИ АБО МІЖДЕРЖАВНИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, АБО МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ САНКЦІЙ ДО БАНКІВ | |
---|---|
ЗАСТОСУВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ ДЕРЖАВАМИ АБО МІЖДЕРЖАВНИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, АБО МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ САНКЦІЙ ДО БАНКІВ ЧИ ВЛАСНИКІВ ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКАХ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ЗАГРОЗУ ІНТЕРЕСАМ ВКЛАДНИКІВ ЧИ ІНШИХ КРЕДИТОРІВ БАНКУ ТА/ АБО СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ (англ. application by foreign states or intergovernmental associations or international organizations of sanctions to banks or owners of substantial qualifying shareholdings in banks that pose threat to the depositor’s interests or other bank creditors and/or banking system stability [ˌæplɪˈkeɪʃən baɪ ˈfɒrɪn steɪts ə ˌɪntəˌgʌvəˈmɛnt(ə)l əˌsəʊsɪˈeɪʃənz ə ˌɪntəˈnæʃənl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz əv ˈsæŋkʃənz tə bæŋks ə ˈəʊnəz əv səbˈstænʃəl ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋs ɪn bæŋks ðæt pəʊz θret tə ðə dɪˈpɒzɪtəz ˈɪntrɪsts ə ˈʌðə bæŋk ˈkredɪtəz ænd/ ə ˈbæŋkɪŋ ˈsɪstɪm stəˈbɪlɪtɪ]) - факт прийняття іноземною державою, міждержавним об’єднанням або міжнародною організацією рішення про застосування до банку чи власника(ів) істотної участі в банку санкцій (джерело: Положення про застосування Національним банком України заходів впливу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» від 17.08.2012 № 346 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 72. – Ст. 2906). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «істотна участь». | |
ЗАСУДЖЕНИЙ | |
---|---|
ЗАСУДЖЕНИЙ (англ. convict [ˈkɒnvɪkt]) - обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЗАХИСНИК | |
---|---|
ЗАХИСНИК (англ. defender [dɪˈfendə]) - адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЗАХИСТ | |
---|---|
ЗАХИСТ (англ. advocacy [ˈædvəkəsɪ]) - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду | |
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ 2 | |
---|---|
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ (англ. data security [ˈdeɪtə sɪˈkjʊərɪti]) - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї | |
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ | |
---|---|
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. information protection in the system [ˌɪnfəˈmeɪʃən prəˈtekʃən ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - діяльність, спрямована на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ | |
---|---|
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (англ. measures to ensure criminal proceedings [ˈmeʒəz tʊ ɪnˈʃʊə ˈkrɪmɪnl prəˈsiːdɪŋz]) 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЗАЯВА | |
---|---|
ЗАЯВА (англ. application [ˌæplɪˈkeɪʃən]) - документальне звернення суб’єкта щодо збільшення строку подання запитуваної інформації (джерело: Порядок погодження із Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктами первинного фінансового моніторингу строків подання запитуваної | |
ЗАЯВКА | |
---|---|
ЗАЯВКА (англ. bidding [ˈbɪdɪŋ]) - пропозиція на купівлю чи продаж іноземних валют/банківських металів, яка містить суттєві умови угоди і подається суб’єктом ринку до Національного банку за допомогою засобів Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо) (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |
ЗАЯВНИК | |
---|---|
ЗАЯВНИК (англ. applicant [ˈæplɪkənt]) - особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ЗБАГАЧЕННЯ | |
---|---|
ЗБАГАЧЕННЯ (англ. beneficiation [ˌbɛnɪˌfɪʃɪˈeɪʃən]) - процес, за допомогою якого більше етапів розробки, не обмежучись обробкою та відшліфовкою, які здіснює країна-видобувник, породжує додаткові економічні вигоди для країни-видобувника | |
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ | |
---|---|
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ (англ. bills storage [bɪlz ˈstɔːrɪʤ]) - здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями на підставі одержаних від векселедержателя інструкцій (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ ВІДКРИТЕ | |
---|---|
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ ВІДКРИТЕ (англ. open bills storage [ˈəʊpən bɪlz ˈstɔːrɪʤ]) - зберігання векселів шляхом подання в банк супровідного векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ ЗАКРИТЕ | |
---|---|
ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ ЗАКРИТЕ (англ. closed bills storage [kləʊzd bɪlz ˈstɔːrɪʤ]) - зберігання векселів шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ЗБЕРІГАННЯ ГАРЯЧЕ | |
---|---|
ЗБЕРІГАННЯ ГАРЯЧЕ (англ. hot storage [hɒt ˈstɔː.rɪdʒ]) - біткоін-гаманець, який функціонує в режимі онлайн. Оскільки у цьому випадку гаманець підключений до Інтернету, «гаряче зберігання» більш вразливе до злому (хакерських атак) / крадіжок, ніж «холодне зберігання» | |
ЗБЕРІГАННЯ ХОЛОДНЕ | |
---|---|
ЗБЕРІГАННЯ ХОЛОДНЕ (англ. cold storage [kəʊld ˈstɔː.rɪdʒ ]) - біткоін-гаманець, який функціонує в режимі офлайн, тобто Біткоін-гаманець, який не має підключення до Інтернету. Холодне зберігання допомагає захистити віртуальну валюту від злому (хакерських атак) і крадіжки | |
ЗБЕРІГАЧ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
ЗБЕРІГАЧ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (англ. pension fund custodian [pɑːnˈsjəʊn fʌnd kʌsˈtəʊdjən]) - Національний банк України або банк, який на підставі відповідної ліцензії провадить діяльність із зберігання активів пенсійних фондів (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |
ЗБИТОК | |
---|---|
ЗБИТОК (англ. wastage [ˈweɪstɪʤ]) - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ЗБІЛЬШЕННЯ ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |
---|---|
ЗБІЛЬШЕННЯ ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. qualifying shareholding increase [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ ˈɪnkriːs]) - набуття додаткової істотної участі особою, яка вже володіє істотною участю у фінансовій установі, набуття якої погоджено Нацкомфінпослуг (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 | |
ЗБІР (ПЛАТА, ВНЕСОК) | |
---|---|
ЗБІР (ПЛАТА, ВНЕСОК) (англ. levy (fee, contribution) [ˈlevɪ (fiː ˌkɒntrɪˈbjuːʃən)]) - обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ЗВЕДЕНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
ЗВЕДЕНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (англ. consolidated financial transactions register [kənˈsɒlɪdeɪtɪd faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz ˈreʤɪstə]) - документ в електронному вигляді, який формується та ведеться банком - юридичною особою в порядку, установленому Правилами фінансового моніторингу банку, у разі ведення окремих реєстрів відокремленими підрозділами банку (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |
ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. ordinary business [ˈɔːdnrɪ ˈbɪznɪs]) - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ЗВИЧАЙНА ЦІНА | |
---|---|
ЗВИЧАЙНА ЦІНА (англ. usual price [ˈjuːʒʊəl praɪs]) - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ЗВІТ ПРО ПЛАТЕЖІ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ЗВІТ ПРО ПЛАТЕЖІ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ (англ. payment report in favor of the state [ˈpeɪmənt rɪˈpɔːt ɪn ˈfeɪvə əv ðə steɪt]) - документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону, який подається підприємствами, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес. До підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV | |
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ | |
---|---|
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ (англ. cash flow report [kæʃ fləʊ rɪˈpɔːt]) - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ЗВІТ ПРО УПРАВЛІННЯ | |
---|---|
ЗВІТ ПРО УПРАВЛІННЯ (англ. management report [ˈmænɪʤmənt rɪˈpɔːt]) - документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV | |
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) | |
---|---|
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) (англ. financial results report (comprehensive income report) [faɪˈnænʃəl rɪˈzʌlts rɪˈpɔːt (ˌkɒmprɪˈhensɪv ˈɪnkʌm rɪˈpɔːt)]) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ЗВІТНІСТЬ ПО КРАЇНАХ | |
---|---|
ЗВІТНІСТЬ ПО КРАЇНАХ (англ. country by country reporting [ˈkʌntri baɪ ˈkʌntri rɪˈpɔːtɪŋ]) - форма фінансової звітності, в якій багатонаціональні корпорації готують певні фінансові дані, деталізовані по країнах та для кожної країни, в яких вони діють. Ця інформація містить дані з купівлі та продажу як в межах корпорації, так і ззовні, дані про прибутки та збитки, кількість працівників та витрати на утримання персоналу, дані про сплату податків та податкові зобов’язання, відомості про активи та пасиви. Наразі, подібні консолідовані фінансові звіти є загальноприйнятими | |
ЗВОРОТНІЙ ВИКУП | |
---|---|
ЗВОРОТНІЙ ВИКУП (англ. buy-back [baɪ-bæk]) - ситуація, коли експортер важкого обладнання погоджується прийняти продукцію виготовлену імортером обладнання замість оплати | |
ЗГОДА СУБ’ЄКТА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ | |
---|---|
ЗГОДА СУБ’ЄКТА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ (англ. personal data subject consent [ˈpɜːsnl ˈdeɪtə ˈsʌbʤɪkt kənˈsent]) - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб’єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки (джерело: Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI | |
ЗДІЙСНЕННЯ ПОСТАВКИ | |
---|---|
ЗДІЙСНЕННЯ ПОСТАВКИ (англ. carried out delivery [ˈkærɪd aʊt dɪˈlɪvərɪ]) - оформлення митної декларації (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках) (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |
ЗДІЙСНЮВАНІ БАНКОМ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ЗДІЙСНЮВАНІ БАНКОМ ОПЕРАЦІЇ (англ. carried out bank transactions [ˈkærɪd aʊt bæŋk trænˈzækʃənz]) - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку (джерело: Положення про застосування Національним банком України заходів впливу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» від 17.08.2012 № 346 | |
ЗЛИТОК ЗОЛОТА | |
---|---|
ЗЛИТОК ЗОЛОТА (англ. gold ingot [gəʊld ˈɪŋgət]) - блок золота, як правило, у вигляді бруска | |
ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ | |
---|---|
ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (англ. abuse of power or official position [əˈbjuːs əv ˈpaʊə ə əˈfɪʃəl pəˈzɪʃən]) - умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЗЛОВЖИВАННЯ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ | |
---|---|
ЗЛОВЖИВАННЯ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ (англ. terrorist financing abuse [ˈtɛrərɪst faɪˈnænsɪŋ əˈbjuːs ]) - експлуатація терористами та терористичними організаціями НПО (неприбуткових організацій) для збору та переміщення коштів, надання логістичної підтримки, заохочування чи сприяння вербуванню нових терористів, або для підтримки терористів та терористичних організацій, а також їх діяльності, в будь-який інший спосіб | |
ЗЛОВЖИВАННЯ ПОВНОВАЖЕННЯМИ | |
---|---|
ЗЛОВЖИВАННЯ ПОВНОВАЖЕННЯМИ (англ. abuse of authority [əˈbjuːs əv ɔːˈθɒrɪtɪ]) - умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб | |
ЗЛОЧИН | |
---|---|
ЗЛОЧИН (англ. crime [kraɪm]) - є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЗЛОЧИН ВІДМИВАННЯ КОШТІВ | |
---|---|
ЗЛОЧИН ВІДМИВАННЯ КОШТІВ (англ. money laundering offence [ˈmʌni ˈlɔːndərɪŋ əˈfɛns]) - відповідно до позиції ФАТФ стосується не лише основного (-их) злочину (-ів), а також допоміжних злочинів (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingt hroughmoneyremittanceandcurrencyexchangeproviders.html); - дія умисного вчинення: а) перетворення або передачі майна, з усвідомленням того, що таке майно є злочинним доходом, з метою приховування або маскування незаконного походження майна або з метою сприяння будь-якій особі, причетній до вчинення предикатного злочину, в уникненні правових наслідків її дій; | |
ЗЛОЧИН НЕВЕЛИКОЇ ТЯЖКОСТІ | |
---|---|
ЗЛОЧИН НЕВЕЛИКОЇ ТЯЖКОСТІ (англ. crime of little gravity [kraɪm əv ˈlɪtl ˈgrævɪtɪ]) - злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЗЛОЧИН СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ | |
---|---|
ЗЛОЧИН СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ (англ. crime of medium gravity [kraɪm əv ˈmiːdjəm ˈgrævɪtɪ]) - злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЗЛОЧИН ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ | |
---|---|
ЗЛОЧИН ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ (англ. terrorist financing offence [ˈtɛrərɪst faɪˈnænsɪŋ əˈfɛns]) - відповідно до позиції ФАТФ стосується не лише основного (-их) злочину (-ів), а також допоміжних злочинів (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingt hroughmoneyremittanceandcurrencyexchangeproviders.html); - дії особи, якщо вона будь-якими методами, прямо чи опосередковано, незаконно та умисно надає кошти або здійснює їх збір з наміром, щоб вони використовувались, або при усвідомленні того, що вони будуть використані, повністю чи частково, для вчинення: a) будь-якого діяння, яке являє собою злочин відповідно до сфери застосування одного з нижченаведених договорів та до визначення, що міститься в ньому: Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага 16.12.1970); Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної | |
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. criminal activity [ˈkrɪmɪnl ækˈtɪvɪti]) - злочинна діяльність відноситься до: (а) усіх злочинних діянь, що являють собою предикатний злочин до відмивання коштів у країні; або (б) як мінімум, до тих злочинів що являтимуть собою предикатний злочин відповідно до Рекомендації 3 (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html). - будь-яка участь у вчиненні таких серйозних злочинів: а) діянь, викладених у статтях від 1 до 4 Рамкового рішення 2002/475/ЮВС; б) будь-якого правопорушення, зазначеного в пункті (а) частини 1 статті 3 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 1988 року; в) діяльності злочинних організацій (злочинна організація – це структурованне об’єднання, створене протягом певного періоду, з більш ніж двома особами, діючи спільно з метою вчинення правопорушень, які караються позбавленням волі, або постановою про взяття під варту, на строк понад чотири роки або ж більш серйозне покарання. При цьому такі правопорушення можуть бути самоціллю чи засобом отримання матеріальних благ, а також, у певних випадках, незаконними методами впливати на діяльність державних органів | |
ЗЛОЧИННА ТЕХНОЛОГІЯ ЗБАГАЧЕННЯ | |
---|---|
ЗЛОЧИННА ТЕХНОЛОГІЯ ЗБАГАЧЕННЯ (англ. criminal enrichment technology [ˈkrɪmɪnl ɪnˈrɪʧmənt tekˈnɒlədʒi]) - комплекс взаємопов’язаних злочинів, що вчиняються ОЗГ з метою отримання матеріальної вигоди і з використанням легальних форм господарської діяльності | |
ЗЛОЧИННІ ДОХОДИ | |
---|---|
ЗЛОЧИННІ ДОХОДИ (англ. proceeds of crime [ˈprəʊsiːdz ɒv kraɪm]) - будь-яка власність, що походить від або отримана, прямо чи опосередковано, в наслідок вчинення злочину | |
ЗНАЙ СВОГО КЛІЄНТА | |
---|---|
ЗНАЙ СВОГО КЛІЄНТА (англ. know your customer (KYC) [nəʊ jə ˈkʌstəmə]) - поняття, яке використовують для опису сукупності передбачених законодавством заходів щодо відмивання грошей. Ці заходи використовуються банками та іншими фінансовими установами, щоб документувати дійсну особу споживача/клієнта та його чи її джерела доходів для того, щоб переконатися в їх законності. Така інформація збирається та зберігається в «профіль» клієнта, який періодично оновлюється | |
ЗНАЧНА СУМА | |
---|---|
ЗНАЧНА СУМА (англ. substantial sum [səbˈstænʃəl sʌm]) - сума коштів, на яку здійснюється фінансова операція, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 150000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30000 гривень) (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - сума коштів, на яку здійснюється фінансова операція, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 150000 гривень (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ | |
---|---|
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ (англ. significant influence [sɪgˈnɪfɪkənt ˈɪnflʊəns]) - можливість брати участь у прийнятті рішень юридичної особи щодо визначення фінансової або операційної політики та відповідних питань, що, однак, не передбачає контролю за цим процесом. Якщо особа прямо або опосередковано володіє істотною участю в юридичній особі, то вона здійснює на неї значний вплив у разі неможливості чітко продемонструвати зворотного. Про наявність значного впливу однієї особи на іншу також можуть свідчити один або кілька із нижчезазначених факторів: представництво в спостережній (наглядовій) раді або аналогічному органі управління; участь у процесі формування політики, уключаючи участь у прийнятті рішень щодо розподілу прибутку (дивідендів); значні обсяги операцій між такими особами; обмін керівним персоналом; надання суттєвої технічної інформації (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 | |
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА КЕРІВНИЦТВО АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА КЕРІВНИЦТВО АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. significant influence on the directorship or activity of a legal entity [sɪgˈnɪfɪkənt ˈɪnflʊəns ɒn ðə dɪˈrektəʃɪp ə ækˈtɪvɪtɪ əv ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10-50 відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій (часток) юридичної | |
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. significant influence on the management or activity of a legal entity [sɪgˈnɪfɪkənt ˈɪnflʊəns ɒn ðə ˈmænɪʤmənt ə ækˈtɪvɪtɪ əv ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами від 10, але менше 50 відсотків статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
ЗНЕОСОБЛЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ | |
---|---|
ЗНЕОСОБЛЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ (англ. depersonalization of personal data [dɪˌpɜːsnəlaɪˈzeɪʃən əv ˈpɜːsnl ˈdeɪtə]) - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу | |
ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ | |
---|---|
ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ (англ. abolition or destruction [ˌæbəʊˈlɪʃən ə dɪsˈtrʌkʃən]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ЗНИЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ | |
---|---|
ЗНИЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. information destruction in the system [ˌɪnfəˈmeɪʃən dɪsˈtrʌkʃən ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - дії, внаслідок яких інформація в системі зникає (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
ЗМІШУВАННЯ | |
---|---|
ЗМІШУВАННЯ (англ. commingling [kɒˈmɪŋglɪŋ]) - здійснення дій щодо поєднання злочинних доходів з доходами від законної діяльності з метою приховування джерел цих незаконних коштів та ускладнення їх відстеження | |
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. obligation [ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЕМІТЕНТА ЗА ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ВЛАСНОГО ВИПУСКУ | |
---|---|
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЕМІТЕНТА ЗА ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ВЛАСНОГО ВИПУСКУ (англ. issuer obligation for own securities issue [ˈɪʃuːə ˌɒblɪˈgeɪʃən fər əʊn sɪˈkjʊərɪtɪz ˈɪʃuː]) - обов’язок емітента здійснити певні дії на користь особи, що має права на цінні папери такого випуску, зміст та обсяг яких визначені чинним законодавством та/або рішенням емітента, або утриматися від певних дій (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ | |
---|---|
ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (англ. environment [ɪnˈvaɪərənmənt]) - ряд чинників навколишнього середовища (законодавчі, інші нормативно-правові акти, крім актів, прийнятих безпосередньо органом влади, природні явища тощо), що впливають на здійснення органом влади повноважень, тоді як такий орган не має прямого впливу на ці чинники (джерело: Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 р. за № 1718/29848 | |
ЗОВНІШНІЙ АУДИТОР | |
---|---|
ЗОВНІШНІЙ АУДИТОР (англ. external auditor [eksˈtɜːnl ˈɔːdɪtə]) - незалежна аудиторська фірма, що відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк), норм і стандартів аудиту, затверджених згідно з міжнародними стандартами аудиту та етики, здійснює перевірку фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності банку (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. foreign economic activity [ˈfɒrɪn ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ | |
---|---|
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (англ. entities foreign economic activity [ˈentɪtɪz ˈfɒrɪn ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ) | |
---|---|
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ) (англ. foreign economic agreement (contract) [ˈfɒrɪn ˌiːkəˈnɒmɪk əˈgriːmənt (ˈkɒntrækt)]) - домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
ЗОЛОТО | |
---|---|
ЗОЛОТО (англ. gold [gəʊld]) - надзвичайно привабливий інструмент відмивання коштів, що надає організованим злочинним угрупуванням механізм для конвертації незаконно отриманої готівки у стабільний, анонімний, перетворюваний та легко обмінюваний актив для реалізації чи реінвестування прибутку від їх злочинної діяльності | |
ЗОЛОТО У ЗЛИТКАХ | |
---|---|
ЗОЛОТО У ЗЛИТКАХ (англ. gold bullion [gəʊld ˈbʊljən]) - очищене золото, що оцінюється за вагою | |
ЗОЛОТОВАЛЮТНИЙ РЕЗЕРВ | |
---|---|
ЗОЛОТОВАЛЮТНИЙ РЕЗЕРВ (англ. gold reserve [gəʊld rɪˈzɜːv]) - резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків | |
ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ 2 | |
---|---|
ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ (англ. free trade zones [friː treɪd zəʊnz]) - певна територія в межах юрисдикції, де надаються пільги для стимулювання експорту, залучення прямих іноземних інвестицій та забезпечення зайнятості на місцевому рівні; - географічна область, де спеціальний нормативно-правовий режим та режим оподаткування поширюються на торгівлю товарами і послугами; відома також під іншими назвами у різних куточках світу (вільна зона, порто-франко, портова зона вільної торгівлі, зона зовнішньої торгівлі, зона електронної торгівлі, зона безмитної торгівлі, вільна торгова зона, зона експортної обробки, логістична зона, зона розвитку торгівлі, промислова зона, або промисловий парк, високотехнологічний промисловий парк, зона розвитку високих технологій і неотехнологій, інвестиційна зона, митна зона, особлива економічна зона, зона економічного розвитку, зона економічного і технологічного розвитку, зона розробки ресурсів і економічного розвитку і прикордонна зона економічного співробітництва) | |
ЗОНА ЕКСПОРТНОЇ ОБРОБКИ | |
---|---|
ЗОНА ЕКСПОРТНОЇ ОБРОБКИ (англ. export processing zone [ɪkˈspɔːt ˈprəʊsesɪŋ zəʊn]) - промислова зона, де здійснюється збирання та виготовлення полуфабрикатів імпортного призначення, призначених переважно для іноземних ринків | |
ЗОНА ЕКСПОРТНОЇ ОБРОБКИ З ЄДИНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ | |
---|---|
ЗОНА ЕКСПОРТНОЇ ОБРОБКИ З ЄДИНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (англ. single factory export processing zones [ˈsɪŋɡ(ə)l ˈfakt(ə)ri ɪkˈspɔːt ˈprəʊsesɪŋ zəʊnz]) - поодинокі підприємства, розташовані в країні, де діють спеціальні пільги з безмитної тор | |
ЗОНА ПІДПРИЄМНИЦТВА | |
---|---|
ЗОНА ПІДПРИЄМНИЦТВА (англ. enterprise zones [ˈɛntəprʌɪz zəʊnz]) - зона економічного розвитку, створена з метою відновлення певних міських або сільських територій, на яких вона розміщуються, через надання податкових пільг і фінансових дотацій | |
ЗУПИНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
ЗУПИНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ (англ. transactions termination [trænˈzækʃənz ˌtɜːmɪˈneɪʃən]) - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій (джерело: Положення про застосування Національним банком України заходів впливу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» від 17.08.2012 № 346 | |
ЗУСТРІЧНА ПОКУПКА | |
---|---|
ЗУСТРІЧНА ПОКУПКА (англ. counter purchase [ˈkaʊntə ˈpɜːʧəs]) - зобов’язання експортера купити у імортера, чи у компанії, яку названо імортером, чи домовитись щодо покупки з третьою стороною. Вартість товарів зустрічної покупки погоджується у процентовому відношенні з вартістю товарів експортованих спочатку | |
ЗУСТРІЧНІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ЗУСТРІЧНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. back-to-back trades [back tuː back treɪdz]) - пара операцій, що вимагає від контрагента отримання та перепоставки одних і тих же цінних паперів в один і той же день. З. о. можуть бути прямою купівлею та продажем або операціями щодо забезпечення (угоди РЕПО або позики у формі цінних паперів). Наприклад, дилер по цінних паперах може купити та продати ті ж самі цінні папери на ту ж розрахункову дату в процесі організації «ринку для клієнтів», або може купити цінні папери для реєстру і фінансувати позицію через угоду РЕПО | |
ІВСДРОПІНГ | |
---|---|
ІВСДРОПІНГ (англ. eavesdropping [iːvzdrɒpɪŋ]) - технологія копіювання даних магнітної смуги платіжної картки шляхом встановлення в банкомат стороннього пристрою для прослуховування, який перехоплює дані з картрідера | |
ІГРОВІ АВТОМАТИ | |
---|---|
ІГРОВІ АВТОМАТИ (англ. slot machines [ slɒt məˈʃiːn]) - ігрові автомати, які приймають монети або ваучери і виплачують виграші або в монетах, або через чеки | |
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO | |
---|---|
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO (англ. ticket-in-ticket-out [ˈtɪkɪt-ɪn-ˈtɪkɪt-aʊt]) - безготівковий ігровий автомат, який використовує ваучери замість фішок або монет. (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications /methodsandtrends/documents/ vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html); - система ваучерів для ігрових автоматів у казино, яка розроблена для заміни монет та фішок. Зазвичай джек-поти на ігрових автоматах виплачувались або монетами, або фішками, які падали в спеціальний лоток, який охоронець збирав в корзину. ТІТО замінила всі ці монети і фішки, представляючи собою смужку паперу або квиток з унікальним штрих-кодом. Квиток може бути використаний для гри на іншому ігровому автоматі, також він сканується касиром для отримання чеку або готівки чи обготівковується за допомогою спеціального автомату | |
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) | |
---|---|
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) (англ. identical goods (work, services) [aɪˈdentɪkəl gʊdz (wɜːk ˈsɜːvɪsɪz)]) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ (англ. identification data [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə]) - надійні документи, дані або інформація з незалежних джерел (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - надійні, отримані з незалежних джерел документи, дані та інформація (джерело: The FATF RBA guidance for trust and companies service providers (TCSPs) (June 17, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/rba-tcsps.html); - це: для фізичної особи - відомості, зазначені у пунктах 1 частин дев’ятої і десятої, у частинах одинадцятій і дванадцятій статті 9 цього Закону; для фізичної особи - підприємця - відомості, зазначені у пункті 2 частини дев’ятої, у частині дванадцятій статті 9 цього Закону; для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев’ятої та пункті 2 частини десятої статті 9 цього Закону; дані, перелік яких визначений суб’єктами державного фінансового моніторингу, - у випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 9 цього Закону (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for non-resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈnɒnˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, громадянство (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника по | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident individual entrepreneur [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ˌɒntrəprəˈnɜː]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a non-resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈnɒnˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. identification [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ (англ. corruption risks identification [kəˈrʌpʃən rɪsks aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - визначення чинників корупційного ризику у діяльності/бездіяльності посадових осіб органу влади, що можуть сприяти скоєнню ними корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (джерело: Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 р. за № 1718/29848 | |
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. message identification [ˈmesɪʤ aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - встановлення на відповідність інформації, наведеної в повідомленні, ознакам корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (джерело: Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції» від 27.10.2017 № 1024, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 р. за № 60/31512 | |
ІММІГРАНТ | |
---|---|
ІММІГРАНТ (англ. immigrant [ˈɪmɪgrənt]) - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання (джерело: Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 № 2491-III | |
ІМПОРТ | |
---|---|
ІМПОРТ (англ. import [ˈɪmpɔːt]) - купівля або отримання на інших законних підставах від іноземних суб’єктів господарської та іншої діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх купівлю для власного споживання філіями та представництвами установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148); - (1) Ввезення у країну товарів іноземного виробництва. (2) Завезення з(за кордону на комерційній основі товарів, призначених для споживання, капіталів, а також операцій (послуг) матеріального характеру, що здійснюються іноземними виробничими організаціями | |
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) | |
---|---|
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) (англ. import (release for free circulation) [ˈɪmpɔːt (rɪˈliːs fə friː ˌsɜːkjʊˈleɪʃən)]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) | |
---|---|
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) (англ. import (import of goods) [ˈɪmpɔːt (ˈɪmpɔːt əv gʊdz)]) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377; Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |
ІМ’Я ОСОБИ | |
---|---|
ІМ’Я ОСОБИ (англ. person’s name [ˈpɜːsnz neɪm]) - прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО (англ. investment gold [ɪnˈvɛstmənt gəʊld]) - особливий клас золота з конкретним показником чистоти | |
ІНВЕСТИЦІЇ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЇ (англ. investments [ɪnˈvestmənts]) - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - (1) Довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство з метою одержання прибутку. Інвестиції поділяються на державні та приватні, прямі та портфельні; на послуги, житлове будівництво; реальні (прямі), інтелектуальні, фінансові та інвестиції для заміни зношених основних фондів. (2) Довгострокове вкладення капіталу (коштів) у різні галузі економіки переважно за межами країни, а також майнові й інтелектуальні цінності, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого утворюється прибуток чи досягається соціальний ефект | |
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. investment declaration [ɪnˈvestmənt ˌdekləˈreɪʃən]) - документ, що визначає основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування та є невід’ємною складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування, додатком до договору про управління активами корпоративного фонду (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - складова частина статуту інвестиційного фонду, в якій визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності фонду, порядок випуску, продажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання інвестиційної діяльності фонду (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. investment activity [ɪnˈvestmənt ækˈtɪvɪtɪ]) - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (грошей) (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. І. д. здійснюється на основі: 1) інвестування громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; 2) державного інвестування органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; 3) іноземного інвестування іноземними громадянами, юридичними особами та державами; 4) спільного інвестування громадянами та юридичними особами України, іноземних держав | |
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment policy of the institutional investor [ɪnˈvestmənt ˈpɒlɪsɪ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - система заходів, планування, програм, спрямованих на формування та здійснення управління інвестиційним портфелем інституційних інвесторів відповідно до основних напрямів інвестиційної діяльності інституційних інвесторів, визначених інвестиційною декларацією (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД (англ. investment deposit [ɪnˈvestmənt dɪˈpɒzɪt]) - кошти, які іноземний інвестор - юридична особа з метою отримання процентів розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ (англ. investment manager [ɪnˈvestmənt ˈmænɪʤə]) - торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment portfolio of the institutional investor [ɪnˈvestmənt pɔːtˈfəʊljəʊ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - сукупність цінних паперів, які визначені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», що перебувають у власності інституційного інвестора, корпоративних прав, нерухомості та інших активів з урахуванням обмежень, установлених законодавством (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК (англ. investment account [ɪnˈvestmənt əˈkaʊnt]) - поточний рахунок в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та/або в гривнях, відкритий іноземним інвестором в уповноваженому банку відповідно до вимог глави 16 Інструкції, для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. investment certificate [ɪnˈvestmənt səˈtɪfɪkɪt]) - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду) (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду. Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії. | |
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. investment fund [ɪnˈvestmənt fʌnd]) - юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ (англ. investment (mutual) funds [ɪnˈvestmənt ˈ(mjuːtjʊəl) fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та створенівідповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних | |
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ | |
---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ (англ. operations with securities [ˌɒpəˈreɪʃənz wɪð sɪˈkjʊə.rɪ.ti ]) - операції, здійснювані банками з метою диверсифікації активних операцій, отримання додаткового доходу та підтримання ліквідності балансу. Метою інвестування коштів у цінні папери банківськими установами є: отримання додаткового прибутку; підтримання необхідного рівня ліквідності балансу; мінімізація банківських ризиків шляхом диверсифікації банківських операцій; розширення клієнтської бази. Залежно від мети інвестиційної діяльності банку інвестиції можуть бути стратегічними або портфельними. Під стратегічними інвестиціями розуміють вкладання коштів у пакет цінних паперів конкретного емітента з метою забезпечення необхідного рівня корпоративного контролю над компанією. Портфельні інвестиції – це вкладання коштів з метою отримання відповідного доходу в цінні папери різних емітентів, що управляються як єдине ціле. Основною перевагою портфельного інвестування є можливість формування диверсифікованого портфеля цінних паперів з найвищим рівнем очікуваної дохідності та задовільним рівнем ризику | |
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ | |
---|---|
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. investors in securities [ɪnˈvestəz ɪn sɪˈkjʊərɪtɪz]) - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів | |
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ | |
---|---|
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ (англ. banknotes and coins index [ˈbæŋknəʊts ənd kɔɪnz ˈɪndeks]) - умовне цифрове позначення банкнот і монет, за яким вони обліковуються залежно від виду, призначення та зразків грошових знаків (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 | |
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ | |
---|---|
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ (англ. Corruption Perceptions Index, CPI [kəˈrʌp.ʃən pəˈsep.ʃən ˈɪndeks]) - щорічний рейтинг країн світу, що укладається організацією Transparency International з 1995 року. Країни у рейтингу впорядковані за показником рівня корупції, який базується на оцінках підприємців та аналітиків. У рейтингу за 2015 рік відображено сприйняття корупції у 167 країнах за шкалою від 100 (немає корупції) до 0 (сильна корупція) | |
ІНДЕКСНИЙ КОШИК | |
---|---|
ІНДЕКСНИЙ КОШИК (англ. index basket [ˈɪndeks ˈbɑːskɪt]) - сукупність цінних паперів у відповідних співвідношеннях, на підставі якої розраховується індекс фондової біржі відповідно до зареєстрованих Комісією правил фондової біржі | |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ | |
---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ (англ. individual act [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ækt]) - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК | |
---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК (англ. individual retirement account [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl rɪˈtaɪəmənt əˈkaʊnt]) - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь учасника пенсійних коштів (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |
ІНДИКАТИВНА СТАВКА | |
---|---|
ІНДИКАТИВНА СТАВКА (англ. indicative rate [ɪnˈdɪkətɪv reɪt]) - рекомендований Національним банком розмір процентних ставок банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів | |
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ | |
---|---|
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ (англ. corruptogenic indicator [kəˈrʌptʊʤenɪk ˈɪndɪkeɪtə]) - це ознака нормативно-правового припису, що може свідчити про наявність в нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта корупціогенних факторів | |
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. risky financial transaction indicator(s) [ˈrɪskɪ faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˈɪndɪkeɪtəz]) - установлена Національним банком України ознака чи сукупність ознак фінансових операцій, учасників фінансових операцій та їх намірів/дій, що дають змогу виявляти ризикові фінансові операції (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ | |
---|---|
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ (англ. risk indicators [rɪsk ˈɪndɪkeɪtəz]) - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ | |
---|---|
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ (англ. financial soundness indicators (FSIs) [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsaʊndnəs ˈɪndɪkeɪtəz]) - показники поточного фінансового стану та стійкості фінансових установ країни та їх контрагентів із сектору корпорацій та сектору домашніх господарств. І. ф. с. дозволяють визначити сукупний вплив різних факторів на рівень стійкості фінансової системи. Система І. ф. с. включає агреговані дані для окремих установ і показники, що дають уявлення про ринки, на яких здійснюють свою діяльність фінансові установи. І. ф. с. розраховуються і поширюються з метою використання у макропруденційному аналізі. Такий аналіз містить оцінку та контроль за сильними сторонами та вразливими місцями фінансових систем з метою підвищення фінансової стійкості, зокрема, зниження ймовірності кризи фінансової системи. Побудова системи І. ф. с. ґрунтується на врахуванні наступних критеріїв: 1) охоплення найважливіших ринків і установ; 2) аналітична значущість; 3) виявлена корисність; 4) значущість для більшості країн, установ чи кризових ситуацій; 5) доступність; 6) симетричність відображення інформації на рівні сектору; 7) використання агрегованої інформації; 8) використання консолідованого підходу з метою уникнення подвійного обліку капіталу та діяльності | |
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) | |
---|---|
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) (англ. red flag indicators [rɛd flæg ˈɪndɪkeɪtəz]) - деякі ознаки, які окремо чи у сукупності можуть вказувати на потенційне неправомірне використання якогось сектора у цілях ВК/ФТ. Використання таких ознак може допомогти фінансовим установам та іншим здійснювати заходи з належної перевірки клієнтів щодо вже існуючих чи нових клієнтів. Вони можуть також допомогти у здійсненні обов’язкового аналізу ризиків певного сектору. Отже, ці показники надають можливість виявити підозрілу діяльність, про яку потрібно повідомляти компетентним державним органам відповідно до чинного законодавства з ПВК/ФТ | |
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО | |
---|---|
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО (англ. endorsement, direct endorsement, giro [ɪnˈdɔːsmənt, dɪˈrekt ɪnˈdɔːsmənt, ˈdʒaɪ.rəʊ]) - особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата). Інколи може проставлятися на додатковому аркуші – алонжі. В іменному (повному) І. зазначається особа, якій передається право власності. У бланковому (ордерному) І. не міститься інформація про нового власника. Різновидом бланкового І. є І. на пред’явника. Заставний І. може використовуватися в кредитних операціях під заставу векселів. Передоручувальний І. може включати застереження про звичайне доручення провести операції з цінним папером. Індосант у такому випадку може індосувати цінний папір на користь іншої особи лише в порядку передоручення, тобто з аналогічним застереженням. Безоборотний І. здійснюється із застереженням «без обороту на мене», що знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем. Крім передавальної, І. виконує легітимітаційну та гарантійну функції. Гарантійна функція полягає в тому, що після передачі векселя індосант стає перед індосатом боржником, який несе відповідальність за акцепт і платіж за даним векселем. Зі збільшенням кількості І. зростає й коло осіб, пов’язаних солідарною відповідальністю за векселем, що підвищує надійність його використання. Легітимітаційна функція є засвідченням законності права і випливає з того, що законність прав вексельного | |
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ | |
---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ (англ. endorsement bill without recourse [ɪnˈdɔːsmənt bɪl wɪˈðaʊt rɪˈkɔːs]) - форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: «без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред’явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов’язаною за ним особою (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ | |
---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ (англ. blank bill endorsement [blæŋk bɪl ɪnˈdɔːsmənt]) - форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім’я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: «заплатити за наказом такої-то особи» або здійсненню іншого рівнозначного напису | |
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) | |
---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) (англ. bill endorsement executed on behalf of a certain person (special endorsement) [bɪl ɪnˈdɔːsmənt ˈeksɪkjuːtɪd ɒn bɪˈhɑːf əv ə ˈsɜːtn ˈpɜːsn (ˈspeʃəl ɪnˈdɔːsmənt)]) - форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження «не наказу» (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
НДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ ЗАСТАВНИЙ | |
---|---|
НДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ ЗАСТАВНИЙ (англ. pledge bill endorsement [pleʤ bɪl ɪnˈdɔːsmənt]) - форма індосаменту, за якої забороняється подальше передавання векселя, що видається під заставу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
НДОСАНТ | |
---|---|
НДОСАНТ (англ. endorser [ɪnˈdɔːsə]) - юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент) (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ІНІЦІАТОР | |
---|---|
ІНІЦІАТОР (англ. initiator [ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. depository operation initiator [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɒpəˈreɪʃən ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб’єкти у випадках, визначених законом (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р.за № 1084/23616 | |
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ | |
---|---|
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ (англ. documentary encashment [ˌdɒkjʊˈmentərɪ ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів із супровідними документами (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ІНКАСО ЧИСТЕ | |
---|---|
ІНКАСО ЧИСТЕ (англ. clean encashment [kliːn ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів без супровідних документів (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) | |
---|---|
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) (англ. collection order [kəˈlekʃən ˈɔːdə]) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючий орган) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) | |
---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) (англ. encashment [ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ (англ. bill encashment [bɪl ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
ІНОЗЕМЕЦЬ | |
---|---|
ІНОЗЕМЕЦЬ (англ. foreigner [ˈfɒrɪnə]) - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав | |
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА | |
---|---|
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. foreign banking group [ˈfɒrɪn ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - банківська група, яка є частиною міжнародної банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА | |
---|---|
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА (англ. foreign currency [ˈfɒrɪn ˈkʌrənsɪ]) - а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, - платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, - кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, | |
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА | |
---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА (англ. foreign investment firm [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt fɜːm]) - іноземна фінансова установа, зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу, та/або Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), або Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення збройного конфлікту, застосування збройної сили проти України), яка відповідно до законодавства такої держави провадить діяльність з надання інвестиційних послуг на підставі відповідної(их) ліцензії(ій) (дозволу(ів)), виданої(их) (виданого(их)) уповноваженим органом цієї держави (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ | |
---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ (англ. foreign investment [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt]) - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. foreign enterprise [ˈfɒrɪn ˈentəpraɪz]) - унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
ІНОЗЕМНИЙ | |
---|---|
ІНОЗЕМНИЙ (англ. foreign [ˈfɒrɪn]) - пов’язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України | |
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ | |
---|---|
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ (англ. foreign issuer [ˈfɒrɪn ˈɪʃuːə]) - юридична особа, яка створена відповідно до законодавства іншої держави та здійснює емісію цінних паперів на території України, або юридична особа, цінні папери якої зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави та допуск до обігу на території України яких надано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ (англ. foreign fighters [ˈfɒrɪn ˈfaɪtəz]) - особи, які не одержують оплату і не є громадянами конфліктуючих держав, та які приєднались до повстання в ході громадянських конфліктів. У сучасному контексті, цим особам часто приписуються радикальні погляди в їх країнах, і вони використовують підпільні мережі для полегшення свого пересування до зони громадянського конфлікту | |
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. foreign investments [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənts]) - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту | |
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ (англ. foreign investors [ˈfɒrɪn ɪnˈvestəz]) - суб’єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визначені законом (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до за | |
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ (англ. foreign counterparts [ˈfɒrɪn ˈkaʊntəpɑːts ]) - іноземні компетентні органи влади, що, в рамках здійснення співпраці, здійснюють аналогічні повноваження та функції, навіть коли такий іноземний компетентний орган має відмінну природу чи статус (напр., в залежності від країни, нагляд у сфері ПВК/ФТ за певним фінансовим сектором може здійснюватись органом, який також має пруденційні наглядові повноваження або підрозділом з нагляду ПФР) | |
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА (англ. foreign representative offices [ˈfɒrɪn ˌreprɪˈzentətɪv ˈɒfɪsɪz]) - іноземні дипломатичні, консульські, торговельні, інші офіційні представництва та установи міжнародних організацій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, представництва іноземних банків, іноземних компаній, фірм, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 № 492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 | |
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ (англ. foreign politically exposed persons [ˈfɒrɪn pəˈlɪtɪkəlɪ eksˈpəʊzeɪd ˈpɜːsnz]) - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в іноземних державах, а саме: глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту; голови та члени правлінь центральних банків; члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження за виняткових обставин; надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління; | |
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | |
---|---|
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (англ. foreign business entities [ˈfɒrɪn ˈbɪznɪs ˈentɪtɪz]) - суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
ІНСАЙДЕР | |
---|---|
ІНСАЙДЕР (англ. insider [ɪnˈsʌɪdə]) - особа, яка завдяки своєму службовому становищу або спорідненим зв’язкам має доступ до конфіденційної інформації про діяльність банку, що недоступна широкій громадськості, та може використати її у власних цілях з метою збагачення, одержання неконкурентних переваг, привілеїв тощо. Для забезпечення належного контролю за ризиками, пов’язаними з вкладанням коштів у цінні папери, кредитами акціонерам (учасникам) та І., наданням великих кредитів, встановлено такі критерії віднесення позичальників (контрагентів) банку до І. До інсайдерів – фізичних осіб належать: власники істотної участі; управлінський персонал банку: а) перші керівники: голова та члени спостережної ради банку, голова правління (ради) директорів, члени правління (ради) директорів, заступники голови правління (ради) директорів (президент, віце- президенти), головний бухгалтер і його заступники; б) інший управлінський персонал: керівники та головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами та пасивами, ключових напрямів діяльності банку; в) працівники внутрішнього аудиту та члени ревізійної комісії; контролери: особи, які здійснюють зовнішній аудит банку та керівники державних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків здійснюють контроль за діяльністю банків; керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб; асоційовані особи: рідні брати, сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти керівників, контролерів банку та керівників установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку. До інсайдерів – юридичних осіб належать: а) власники істотної участі; б) афілійовані особи: установа, що має істотну участь у банку або в якій банк є власником істотної участі; в) споріднені особи: установа, в якій власником істотної участі є особа, яка одночасно є власником істотної участі в банку або керівники якої одночасно є керівниками банку; г) асоційована особа – юридична особа, в якій керівником є батьки, брати, сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку, а також установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку | |
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ | |
---|---|
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ (англ. insider information [ˈɪnˈsaɪdə ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери та похідні (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів та похідних (деривативів), та яка підлягає оприлюдненню відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією. Інформація не вважається інсайдерською з моменту її оприлюднення відповідно до закону | |
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ | |
---|---|
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ (англ. inspection of the bank [ɪnˈspekʃən əv ðə bæŋk]) - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України особами безпосередньо у банку | |
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institute [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt]) - корпоративний або пайовий фонд (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ | |
---|---|
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ (англ. mutual munds [ˈmjuːtʃʊəl fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - інвестиційні фонди, які провадять діяльність зі спільного інвестування на основі об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів та вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість з метою отримання прибутку. Головною метою створення та діяльності ІСІ є регулювання відносин, що виникають у сфері спільного інвестування та забезпечення гарантій прав власності на цінні папери і захист прав учасників фондового ринку | |
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ | |
---|---|
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ (англ. ML/TF instrument [ˈɪnstrʊmənt]) - цінний об’єкт (або об’єкт, що представляє цінність), який у будь-який спосіб використвоується для здійснення діяльності з ВК/ФТ. Прикладами інструментів ВК/ФТ можуть бути готівкові кошти, чеки, дорожні чеки, дорогоцінні метали та каміння, цінні папери, нерухомість тощо | |
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ | |
---|---|
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ (англ. е-banking [ˌiː ˈbaŋkɪŋ]) - онлайн-доступ до традиційних банківських послуг, що надається у кредитних установах, за наявності рахунку, відкритого на ім’я клієнта в кредитній установі (джерело: FATF Report: Money Laundering Using New Payment Methods [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ML%20using%20New%20Payment%20 Methods.pdf); - діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам щодо електронного управління своїми рахунками через Інтернет з будь-якого комп’ютера в будь-який час. До І.-б. відносять: управління рахунками (виписки, перекази із рахунка на рахунок, підготовка балансів тощо); відкриття депозитів, здійснення валютних операцій; здійснення платіжних операцій (оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо); оформлення заяв на підключення до інших послуг (SMS-банкінг, картки, депозити, кредити, інше); надання інформації про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити); обмін валют; обмін фінансовими документами тощо. Технологія І.-б. походить з технології дистанційного банківського обслуговування («home banking» – домашній банкінг або «remove banking» – віддалений банкінг). І.-б. розвивається у напрямку диверсифікації банківських послуг. Посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів і послуг – до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні тощо | |
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) | |
---|---|
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) (англ. web-based terminal for (NSMEP) [web beɪst ˈtəːmɪn(ə)l fɔː]) - набір програмно-апаратних засобів, здатних реалізовувати функції платіжних терміналів НСМЕП, використовуючи можливості передавання інформації, які забезпечує Інтернет або інша комп’ютерна мережа загального чи корпоративного користування. Інтернет-термінал має дві рознесені в просторі частини – клієнтську та серверну, взаємодія між якими здійснюється за допомогою Інтернету | |
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА (англ. informational (automated) system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l (ˈɔːtəmətɪd) ˈsɪstɪm]) - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з ви | |
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА (англ. informational security [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l sɪˈkjʊərɪtɪ]) - багаторівневий комплекс організаційних заходів банку, програмних і технічних засобів, що забезпечують захист інформації від випадкових і навмисних загроз, у результаті реалізації яких можливе порушення сервісів безпеки: доступності, цілісності, конфіденційності та спостережності (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. informational network of the National Bank [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈnetwɜːk əv ðə ˈnæʃənl bæŋk]) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України (джерело: Інструкція проміжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (англ. informational risk management system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - сукупність технічних засобів, методів і процедур, що забезпечують реєстрацію, зберігання, оброблення, моніторинг і своєчасне формування достовірної інформації для звітування (інформування), аналізу та прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. informational message [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈmesɪʤ]) - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат | |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК (англ. information risk [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪsk]) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок виникнення внутрішніх і зовнішніх подій щодо інформаційних систем банку та інших інформаційних ресурсів, що використовуються для досягнення цілей банку, недостатності внутрішнього контролю чи неадекватних або помилкових внутрішніх процесів банку у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційний ризик є складовою операційного ризику (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) (англ. information retrieval system of the EPS (IPS) [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪˈtriːvəl ˈsɪstɪm əv ðiː iː-piː-ɛs (aɪ-piː-ɛs)]) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА (англ. information and telecommunication system [ˌɪnfəˈmeɪʃən ənd ˈtelɪkəˌmjuːnɪˈkeɪʃən ˈsɪstɪm]) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
ІНФОРМАЦІЯ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ (англ. information [ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або | |
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ (англ. information from open sources [ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n frɒm ˈəʊpən ˈsɔːsɪz]) - інформація, призначена для громадськості; інформація із зовнішніх джерел, наприклад, таких як наукова література; офіційна інформація; інформація, що видається громадськими організаціями, комерційними компаніями і засобами масової інформації (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів | |
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ (англ. restricted information [rɪsˈtrɪktɪd ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - конфіденційна, таємна та службова інформація (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650; Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI | |
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) (англ. goods information (job, service) [gʊdz ˌɪnfəˈmeɪʃən (ʤɒb ˈsɜːvɪs)]) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги) (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII | |
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) (англ. information about an individual (personal data) [ˌɪnfəˈmeɪʃən əˈbaʊt ən ˌɪndɪˈvɪdjʊəl (ˈpɜːsnl ˈdeɪtə)]) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657XII | |
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (англ. national security information [ˈnæʃənl sɪˈkjʊərɪti ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - розвіддані або інша інформація, що має відношення до загрози безпеці держави чи її мешканців. Розвіддані, що стосуються національної безпеки можуть надходити з відкритих, напіввідкритих або секретних джерел | |
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ) (англ. information on tracking (monitoring) financial transactions (except financial transactions related to salary payment, payment of national and local taxes and fees) [ˌɪnfəˈmeɪʃən ɒn ˈtrækɪŋ (ˈmɒnɪtəɪŋ) faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz (ɪkˈsept faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz rɪˈleɪtɪd tə ˈsælərɪ ˈpeɪmənt ˈpeɪmənt əv ˈnæʃənl ənd ˈləʊkəl ˈtæksɪz ənd fiːz)]) - виявлена суб’єктом інформація про фінансові операції клієнта за Запитом (джерело: Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» від 23.12.2015 № 1168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за № 80/28210 | |
ІНША ЛОТЕРЕЯ | |
---|---|
ІНША ЛОТЕРЕЯ (англ. another lottery [əˈnʌðə ˈlɒtərɪ]) - лотерея, яка не підпадає під визначення миттєвої лотереї, в тому числі тиражна, комбінована (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI | |
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | |
---|---|
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. another person whose rights or legitimate interests are limited during a pre-trial investigation [əˈnʌðə ˈpɜːsn huːz raɪts ə lɪˈʤɪtɪmɪt ˈɪntrɪsts ə ˈlɪmɪtɪd ˈdjʊərɪŋ ə ˈpriːˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ | |
---|---|
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ (англ. other legal entity providing financial services [ˈʌðə ˈliːgəl ˈentɪtɪ prəˈvaɪdɪŋ faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz]) - юридична особа, можливість надання фінансових послуг якою визначено законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, але яка за своїм правовим статусом не є фінансовою установою (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ | |
---|---|
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ (англ. other precious stones [ˈʌðə ˈprɛʃəs stəʊnz]) - всі дорогоцінне каміння за винятком алмазів | |
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ | |
---|---|
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ (англ. other types of legal assistance [ˈʌðə taɪps əv ˈliːgəl əˈsɪstəns]) - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI | |
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |
---|---|
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. mortgage securities [ˈmɔːgɪʤ sɪˈkjʊərɪtɪz]) - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ІСТОТНА УЧАСТЬ | |
---|---|
ІСТОТНА УЧАСТЬ (англ. substantial participation [səbˈstænʃəl pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən]) - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі | |
ІСТОТНА УЧАСТЬ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДЕПОЗИТАРІЇ | |
---|---|
ІСТОТНА УЧАСТЬ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДЕПОЗИТАРІЇ (англ. substantial participation in the Central Depositary [səbˈstænʃəl pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən ɪn ðə ˈsentrəl dɪˈpɒzɪtərɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою (крім держави та Національного банку України) самостійно чи разом з пов’язаними особами 1 і більше відсотками статутного капіталу Центрального депозитарію (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ | |
---|---|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ (англ. Cabinet of Ministers of Ukraine [ˈkæbɪnɪt əv ˈmɪnɪstəz əv juːˈkreɪn]) - вищий орган у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (джерело: Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР | |
КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ | |
---|---|
КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ (англ. treasury bond of Ukraine [ˈtrəʒərɪ bɒnd əv juːˈkreɪn]) - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Номінальна вартість казначейських зобов’язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. treasury bond [ˈtrəʒərɪ bɒnd]) - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |
КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ | |
---|---|
КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ (англ. distribution channels [ˌdɪstrɪˈbjuːʃən ˈʧænlz ]) - засоби, через які страхові продукти та послуги надаються клієнтам | |
КАПІТАЛ БАНКУ | |
---|---|
КАПІТАЛ БАНКУ (англ. bank capital [bæŋk ˈkæpɪtl]) - власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 | |
КАПІТАЛ ПІД РИЗИКОМ | |
---|---|
КАПІТАЛ ПІД РИЗИКОМ (англ. value at risk [ˈvaljuː æt rɪsk]) - метод кількісної оцінки ризику, який полягає у віднайдені величини (економічного капіталу), що постійно перебуває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час звичайної діяльності. Математично капітал під ризиком визначається як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; волатильності об’єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтервалу; тривалості позиції | |
КАПІТАЛІЗАЦІЯ | |
---|---|
КАПІТАЛІЗАЦІЯ (англ. capitalization [ˌkapɪt(ə)lʌɪˈzeɪʃ(ə)n]) - (1) сукупна вартість цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку країни К. визначена у відсотках до ВВВ – рівень капіталізації фондового ринку; 2) сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити компанія; 3) збільшення вартості підприємства у зв’язку із зростанням його ринкової вартості; 4) додавання нарахованої суми відсотків до основної суми депозиту і подальше нарахування доходів на більшу суму – депозит з капіталізацією доходу (капіталізація відсотків за депозитом); 5) питома вага цінних паперів певного виду у загальній сумі емісії цінних паперів або капіталі компанії – норма капіталізації; 6) додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу компанії; 7) капіталізація прибутку – метод визначення ринкової вартості підприємства (компанії) на основі капіталізації за певним нормативом (процентом) доходів, одержаних компанією протягом певного періоду часу; 8) капіталізація процентів – у сучасній фінансовій практиці включення нарахованих і сплачених кредитором відсотків за використані кредити у вартість новостворених активів (будівлі, споруди), а не вирахування цих відсотків із прибутку чи віднесення на собівартість. Метою такої К. є чітке відображення реальної вартості капітальних вкладень у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Одне із основних визначень К. – це збільшення вартості (майна) підприємства. У цьому значенні майно розглядають як актив, що приносить дохід, наприклад, облігація. Тому вартість підприємства (компанії) можна розглядати як вартість невизначеного ряду можливих доходів, дисконтованих за ставкою, що існує в даний момент часу на ринку для майна (активів, інструментів) аналогічного класу. Т. ч., майно, яке забезпечує чистий річний дохід 2000 грн. і капіталізується за ставкою 8%, буде коштувати 25 тис. грн. Інколи може виникати надлишкова К. – ситуація, за якої компанія має капітал, що перевищує потребу в ньому, внаслідок чого суттєво знижується дохідність компанії, зростають | |
КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |
---|---|
КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. capital investment [ˈkæpɪtl ɪnˈvestmənt]) - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
КАРТКА З ВІДКЛАДЕНИМ ДЕБЕТОМ | |
---|---|
КАРТКА З ВІДКЛАДЕНИМ ДЕБЕТОМ (англ. delayed debit card [dɪˈleɪd ˈdɛbɪt kɑːd]) - банківська платіжна картка, утримувач якої має право списувати кошти зі свого рахунку в межах дозволеного ліміту. К. в. д. дає її утримувачу можливість здійснювати покупки, але не надає розширений кредит. Повна сума боргу, що виник внаслідок користування карткою, повинна бути погашена після закінчення певного, обумовленого в угоді, періоду. З утримувача К. в. д., як правило, стягується щорічна сума комісійних | |
КАРТКА ПЕРЕДОПЛАТНА | |
---|---|
КАРТКА ПЕРЕДОПЛАТНА (англ. prepaid card [ˌpriːˈpeɪd kɑːd]) - картка, що надає доступ до грошових коштів, які внесені заздалегідь держателем картки. Передплатні картки поділяються на закриті (для обмежених цілей) та відкриті (для багатьох цілей). При цьому банківські рахунки можуть відкриватися для кожної передплатної картки окремо чи один рахунок на декілька карток | |
КАРТКОВА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |
---|---|
КАРТКОВА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. card payment system [kɑːd ˈpeɪmənt ˈsɪstəm]) - платіжна система на базі платіжних карток, основу якої становить сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, а також рішень учасників, які регламентують свої взаємовідношення відносно порядку використання платіжних карток | |
КАРТКОВИЙ РАХУНОК | |
---|---|
КАРТКОВИЙ РАХУНОК (англ. card account [kɑːd əˈkaʊnt]) - банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватись за допомогою банківської платіжної картки. На картковий рахунок зараховуються кошти, призначені для подальшого витрачання за допомогою банківської платіжної картки | |
КАРТРІДЕР | |
---|---|
КАРТРІДЕР (англ. card reader [kɑːd ˈriːdə(r)]) - пристрій для зчитування інформації з платіжних карток. Використовується в банкоматах, платіжних терміналах, електронних пристроях доступу до приміщень | |
КАРУСЕЛЬНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПДВ | |
---|---|
КАРУСЕЛЬНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПДВ (англ. VAT carousel fraud [ˌkærʊˈsɛl frɔːd]) - схема, в якій відбувається циркуляція товарів настільки багато разів, наскільки це можливо, без сплати ПДВ. Товари продаються у рамах «каруселі» за найвищою ціною, що існує у даний момент продажу, оскільки чим вища ціна, тим більшу суму ПДВ можна привласнити. Результатом карусельної схеми стає постійне підвищення вартості товару, що у випадку відсутності перевірок може призвести до безконтрольного зростання його ціни. Це означає, що у межах каруселі вартість товару повинна занижуватись перед його наступним перепродажем. Так часто відбувається, якщо товар знаходиться у «третіх країнах». Заниження вартості має додаткову перевагу, оскільки знижує імпортні мита, які потрібно сплатити у третій країні. Такий «фінансовий збиток» покривається відшкодуванням ПДВ від країни-члена ЄС | |
КАСА | |
---|---|
КАСА (англ. сash/pay desk [kæʃ] / peɪ desk [pə(r) desk]) - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - (1) Готівка, що є у розпорядженні підприємства. (2) Структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. (3) Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. (4) Приміщення, спеціально обладнане для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей | |
КАСИР | |
---|---|
КАСИР (англ. саshier [kæʃˈɪər]) - службова особа, що безпосередньо виконує касові операції. При прийомі на роботу підприємство, організація, установа укладає з ним угоду про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. К. не має права делегувати виконання дорученої йому роботи іншим особам | |
КАСОВА ГОТІВКА | |
---|---|
КАСОВА ГОТІВКА (англ. саsh [kæʃ]) - гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, організацій, установ, банків тощо. В касах К. г. з’являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги, та інших надходжень (платежі нетоварного характеру, повернення позичок та ін.), а також внаслідок одержання грошей готівкою з кас банків | |
КАСОВА КНИГА | |
---|---|
КАСОВА КНИГА (англ. cash book [kæʃ bʊk]) - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - книга встановленої форми, в якій відображаються операції з готівкою. Кожне підприємство, організація, установа може мати тільки одну К. к., яка має бути пронумерована, прошнурована та завірена певним чином. Записи у К. к. виконуються касиром у двох примірниках під копіювальний папір із кожного прибуткового та видаткового касового ордера чи іншого відповідного документа відразу після одержання або видачі грошей | |
КАСОВИЙ ОРДЕР | |
---|---|
КАСОВИЙ ОРДЕР (англ. cash order [kæʃ ˈɔːdə]) - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КАСОВІ ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ | |
---|---|
КАСОВІ ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ (англ. cash expenses and allowing credit [kæʃ ɪksˈpensɪz ənd əˈlaʊɪŋ ˈkredɪt]) - усі суми коштів, перерахованих органом Казначейства або установою банку з реєстраційних, спеціальних реєстраційних, поточних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків, за всіма операціями (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
КАСОВІ ДОКУМЕНТИ | |
---|---|
КАСОВІ ДОКУМЕНТИ (англ. cash documents [kæʃ ˈdɒkjʊmənts]) - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ (англ. cash operations [kæʃ ˌɒpəˈreɪʃənz]) - операції суб’єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КАСТОДІАН | |
---|---|
КАСТОДІАН (англ. custodian [kʌˈstəʊdɪən]) - організація (частіше за все банк), яка забезпечує відповідальне зберігання та управління цінними паперами за дорученням своїх клієнтів, а також може надавати інші послуги, включаючи кліренс, управління грошовими операціями, кредитування в іноземній валюті та у формі цінних паперів | |
КАТЕГОРІЯ «А» (ВИЩИЙ КОРПУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ) | |
---|---|
КАТЕГОРІЯ «А» (ВИЩИЙ КОРПУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ) (англ. category «A» (the highest civil service corps) [ˈkætɪgərɪ ə (ðə ˈhaɪɪst ˈsɪvl ˈsɜːvɪs kɔː)]) - посади: Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |
КВАЗІГРОШІ | |
---|---|
КВАЗІГРОШІ (англ. quasi money [quasi ˈmʌni]) - за методологією МВФ до «квазігрошей» відносять грошові кошти в безготівковій формі, що знаходяться на строкових депозитах і ощадних банківських рахунках, а також високоліквідні фінансові інструменти, що обертаються на ринку. По суті, це депозити банківської системи та інші ліквідні фінансові активи, які офіційно не є законними засобами платежу, але можуть бути використані для погашення зобов’язань, а в окремих випадках – і для здійснення платежів. Тому головним критерієм включення певних видів фінансових інструментів до складу грошової маси є їх ліквідність. У сучасних умовах «квазігроші» – головний компонент грошової маси. В багатьох економічно розвинених країнах на них припадає від половини до двох третин «широких» грошей. Найбільша питома вага в структурі грошової маси належить агрегату М2, який формується за рахунок «квазігрошей». Математично суму «квазігрошей» визначають як різницю між грошовими агрегатами М2 і М1 або М2 і М0. Існують більш широкі визначення «квазігрошей». Наприклад, їх визначають як субститут грошей, грошові кошти, які виконують основні функції грошей та легко можуть бути конвертовані в готівку. До них відносять грошові чеки, короткострокові ощадні та строкові вклади, державні цінні папери, ощадні облігації. При цьому кількісно «квазігроші» визначають як різницю між агрегатами М3 і М2 плюс облігації, державні позики, казначейські зобов’язання та інші цінні папери (джерело: Современные проблемы теории денег и денежного обращения / С.В. Мищенко. – К.: ЦНИ НБУ, УБД, 2011. – 230 с.); - одна із складових грошової маси, що являє собою грошові кошти у безготівковій формі, які містяться на строкових та ощадних вкладах у комерційних банках | |
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ | |
---|---|
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ (англ. Prosecutors’ Qualification-Disciplinary Commission [ˈprɒsɪkjuːtəz ˌkwɒlɪfɪˈkeɪʃən ˈdɪsɪplɪnərɪ kəˈmɪʃən]) - колегіальний орган, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає | |
КВАЛІФІКОВАНЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ | |
---|---|
КВАЛІФІКОВАНЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ (англ. qualified credit reporting agency [ˈkwɒlɪfaɪd ˈkredɪt rɪˈpɔːtɪŋ ˈeɪʤənsɪ]) - Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій та Міжнародне бюро кредитних історій (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
КВАЛІФІКОВАНІ ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ | |
---|---|
КВАЛІФІКОВАНІ ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ (англ. qualifying wire transfers [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)z ]) - транскордонні грошові перекази, які перевищують застосовуваний грошовий поріг, як це описано у параграфі 5 пояснювальної записки до Рекомендації 16 | |
КВИТАНЦІЯ | |
---|---|
КВИТАНЦІЯ (англ. receipt [rɪˈsiːt]) - письмове підтвердження про одержання грошей, документів або матеріальних цінностей | |
КЕРІВНА ПОСАДОВА ОСОБА | |
---|---|
КЕРІВНА ПОСАДОВА ОСОБА (англ. directing official [dɪˈrɛktɪŋ əˈfɪʃəl]) - особа, яка займає керівну посаду в НПО та має можливість визначати аспекти діяльності НПО. До таких керівників відносяться: директора, вищі посадові особи, довірчі власники та релігійні лідери | |
КЕРІВНИК БАНКУ | |
---|---|
КЕРІВНИК БАНКУ (англ. bank manager [bæŋk ˈmænɪʤə]) - голова правління (ради директорів) банку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
КЕРІВНИК БАНКУ/УСТАНОВИ | |
---|---|
КЕРІВНИК БАНКУ/УСТАНОВИ (англ. bank/institution manager [bæŋk/ˌɪnstɪˈtjuːʃən ˈmænɪʤə]) - голова правління банку/керівник установи/керівник відокремленого підрозділу банку, установи/керівник філії іноземного банку або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
КЕРІВНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |
---|---|
КЕРІВНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. National Bank manager [ˈnæʃənl bæŋk ˈmænɪʤə]) - Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, або керівник/ заступник керівника структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює нагляд за дотриманням банками/установами вимог законодавстваз питань фінансового моніторингу (далі - Департамент), або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |
КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | |
---|---|
КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. head of pre-trial investigation body [hed əv ˈpriːˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən ˈbɒdɪ]) - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ | |
---|---|
КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ (англ. head of prosecutor’s office [hed əv ˈprɒsɪkjuːtəz ˈɒfɪs]) - Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
КЕРІВНИК ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |
---|---|
КЕРІВНИК ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. head of financial institution [hed əv faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - голова виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний), директор (президент) (якщо виконавчий орган одноосібний) або інша посадова особа, яка здійснює керівництво суб’єктом господарювання відповідно до законодавства та установчих документів (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ | |
---|---|
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ (англ. head of the stock market [hed əv ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - фізична особа (у тому числі фізична особа - іноземець), яка відповідно до установчих документів фондової біржі здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу, яка обрана відповідним органом управління фондової біржі та отримала погодження Комісії (джерело: Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді» від 22.01.2013 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 269/22801 | |
КЕРІВНИКИ БАНКУ | |
---|---|
КЕРІВНИКИ БАНКУ (англ. bank leadership [bæŋk ˈliːdəʃɪp]) - голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники. Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
ПАЙОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |
---|---|
ПАЙОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |
ПАКЕТНИЙ ПЕРЕКАЗ | |
---|---|
ПАКЕТНИЙ ПЕРЕКАЗ | |
ПАКУВАЛЬНИЙ СПИСОК | |
---|---|
ПАКУВАЛЬНИЙ СПИСОК | |
ПАРАЛЕЛЬНЕ ФІНАНСОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ | |
---|---|
ПАРАЛЕЛЬНЕ ФІНАНСОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ | |
ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ | |
---|---|
ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ | |
ПАРТНЕРСТВА | |
---|---|
ПАРТНЕРСТВА | |
ПАСИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ | |
---|---|
ПАСИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ | |
ПАСИВНІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ПАСИВНІ ОПЕРАЦІЇ | |
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
ПЕНСІЙНА ВИПЛАТА | |
---|---|
ПЕНСІЙНА ВИПЛАТА | |
ПЕНСІЙНІ АКТИВИ | |
---|---|
ПЕНСІЙНІ АКТИВИ | |
ПЕНСІЙНІ ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ | |
---|---|
ПЕНСІЙНІ ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ | |
ПЕРЕВЕДЕННЯ ТИТУЛУ | |
---|---|
ПЕРЕВЕДЕННЯ ТИТУЛУ | |
ПЕРЕКАЗ КОШТІВ | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ КОШТІВ | |
ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | |
---|---|
ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | |
«ПЕРЕХІДНИЙ БАНК» | |
---|---|
«ПЕРЕХІДНИЙ БАНК» | |
ПЕРЕХІДНИЙ РОЗРАХУНОК | |
---|---|
ПЕРЕХІДНИЙ РОЗРАХУНОК | |
ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |
---|---|
ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |
ПЕРВИННИЙ ДОКУМЕНТ | |
---|---|
ПЕРВИННИЙ ДОКУМЕНТ - документ, який містить обов’язкові реквізити [найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, найменування документа, дату і місце складання, зміст та обсяг операції, одиницю її виміру, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу - ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)] та є підставою для відображення фінансової операції в системі автоматизації банку. | |
ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |
---|---|
ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ | |
---|---|
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ | |
ПЕРЕВІРКА З ПИТАНЬ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ПЕРЕВІРКА З ПИТАНЬ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ | |
ПЕРЕЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ | |
---|---|
ПЕРЕЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ | |
ПЕРЕКАЗ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ | |
ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ | |
ПЕРЕКАЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ | |
ПЕРЕКАЗ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ПРАВ НА ЦІННІ ПАПЕРИ ТА/АБО ПРАВ ЗА ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ) | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ПРАВ НА ЦІННІ ПАПЕРИ ТА/АБО | |
ПЕРЕКАЗ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗ ВІДКРИТТЯ РАХУНКУ | |
---|---|
ПЕРЕКАЗ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗ ВІДКРИТТЯ РАХУНКУ | |
ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ | |
---|---|
ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ | |
ПЕРЕРОБКА ЗА МЕЖАМИ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ | |
---|---|
ПЕРЕРОБКА ЗА МЕЖАМИ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ | |
ПЕРЕРОБКА НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ | |
---|---|
ПЕРЕРОБКА НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ | |
ПЕРЕСТРАХОВІ БРОКЕРИ | |
---|---|
ПЕРЕСТРАХОВІ БРОКЕРИ | |
ПЕРЕСТРАХУВАННЯ | |
---|---|
ПЕРЕСТРАХУВАННЯ | |
ПЕРЕХІДНИЙ БАНК | |
---|---|
ПЕРЕХІДНИЙ БАНК | |
ПЕРІОД АКТУАЛЬНОСТІ ТРАНСАКЦІЇ | |
---|---|
ПЕРІОД АКТУАЛЬНОСТІ ТРАНСАКЦІЇ | |
ПЕРІОД, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВИЇЗНІЙ ПЕРЕВІРЦІ | |
---|---|
ПЕРІОД, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВИЇЗНІЙ ПЕРЕВІРЦІ | |
ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ | |
---|---|
ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ | |
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ | |
---|---|
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ | |
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР (ПІН) | |
---|---|
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР (ПІН) | |
ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ | |
---|---|
ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ | |
ПЕРШИЙ ВЛАСНИК | |
---|---|
ПЕРШИЙ ВЛАСНИК | |
ПИСЬМОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ | |
---|---|
ПИСЬМОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ | |
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 2 | |
---|---|
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ | |
ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ | |
---|---|
ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ | |
ПІДБУРЮВАЧ | |
---|---|
ПІДБУРЮВАЧ | |
ПІДЗВІТНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
ПІДЗВІТНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
ПІДЗВІТНІСТЬ | |
---|---|
ПІДЗВІТНІСТЬ | |
ПІДЛІМІТНІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ПІДЛІМІТНІ ОПЕРАЦІЇ | |
ПІДОЗРА | |
---|---|
ПІДОЗРА | |
«ПІДОЗРІЛИЙ» ДОГОВІР | |
---|---|
«ПІДОЗРІЛИЙ» ДОГОВІР | |
ПІДОЗРЮВАНИЙ | |
---|---|
ПІДОЗРЮВАНИЙ | |
ПІДПИСУВАЧ | |
---|---|
ПІДПИСУВАЧ | |
ПІДПРИЄМНИЦТВО | |
---|---|
ПІДПРИЄМНИЦТВО | |
ПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
ПІДПРИЄМСТВА | |
ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
ПІДПРИЄМСТВО | |
ПІДПРИЄМСТВО КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ (англ. collective-owned enterprise [kɒˈlɛktɪv-əʊnd ˈɛntəpraɪz]) - корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) | |
---|---|
ПІДПРИЄМСТВО КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ | |
ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ | |
---|---|
ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ | |
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА | |
---|---|
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА | |
ПІДПРИЄМСТВА, ЩО СТАНОВЛЯТЬ СУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС | |
---|---|
ПІДПРИЄМСТВА, ЩО СТАНОВЛЯТЬ СУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС | |
ПІДРОБЛЕННЯ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ | |
---|---|
ПІДРОБЛЕННЯ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ | |
ПІДРОЗДІЛ БАНКУ | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛ БАНКУ | |
ПІДРОЗДІЛ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ | |
ПІДРОЗДІЛ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ (ПЗПСТ) | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ | |
ПІДРОЗДІЛ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ НОРМ (КОМПЛАЄНС) | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ НОРМ | |
ПІДРОЗДІЛ ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ (ПФР) | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛ ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ (ПФР) | |
ПІДРОЗДІЛИ З ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТОРГІВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
ПІДРОЗДІЛИ З ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТОРГІВЕЛЬНИХ | |
ПІДСТАВНА КОМПАНІЯ | |
---|---|
ПІДСТАВНА КОМПАНІЯ | |
ПІДТВЕРДЖУЮЧИЙ БАНК | |
---|---|
ПІДТВЕРДЖУЮЧИЙ БАНК | |
ПІРАТСТВО 2 | |
---|---|
ПІРАТСТВО | |
ПІТ | |
---|---|
ПІТ | |
ПІТ БОС | |
---|---|
ПІТ БОС | |
ПЛАН НА ВИПАДОК КРИЗОВИХ ОБСТАВИН | |
---|---|
ПЛАН НА ВИПАДОК КРИЗОВИХ ОБСТАВИН | |
ПЛАН ВРЕГУЛЮВАННЯ | |
---|---|
ПЛАН ВРЕГУЛЮВАННЯ | |
ПЛАНОВА ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
ПЛАНОВА ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |
ПЛАНОВА ПЕРЕВІРКА | |
---|---|
ПЛАНОВА ПЕРЕВІРКА | |
ПЛАТЕЖІ МОБІЛЬНІ | |
---|---|
ПЛАТЕЖІ МОБІЛЬНІ | |
ПЛАТЕЖІ НЕТРАДИЦІЙНІ РОЗДРІБНІ | |
---|---|
ПЛАТЕЖІ НЕТРАДИЦІЙНІ РОЗДРІБНІ | |
ПЛАТЕЖІ ТРАДИЦІЙНІ РОЗДРІБНІ | |
---|---|
ПЛАТЕЖІ ТРАДИЦІЙНІ РОЗДРІБНІ | |
ПЛАТІЖ | |
---|---|
ПЛАТІЖ | |
ПЛАТІЖ З МАРШРУТНОЮ ІНСТРУКЦІЄЮ | |
---|---|
ПЛАТІЖ З МАРШРУТНОЮ ІНСТРУКЦІЄЮ | |
ПЛАТІЖ ЗА ВЕКСЕЛЕМ | |
---|---|
ПЛАТІЖ ЗА ВЕКСЕЛЕМ | |
ПЛАТІЖ СЕРІЙНИЙ | |
---|---|
ПЛАТІЖ СЕРІЙНИЙ | |
ПЛАТІЖ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ | |
---|---|
ПЛАТІЖ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ | |
ПЛАТІЖНА ВИМОГА 2 | |
---|---|
ПЛАТІЖНА ВИМОГА | |
ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ | |
---|---|
ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ | |
ПЛАТІЖНА КАРТКА | |
---|---|
ПЛАТІЖНА КАРТКА | |
ПЛАТІЖНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ПЛАТІЖНА ОПЕРАЦІЯ | |
ПЛАТІЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
ПЛАТІЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
ПЛАТІЖНА ПОСЛУГА | |
---|---|
ПЛАТІЖНА ПОСЛУГА | |
ПЛАТІЖНА СИСТЕМА 2 | |
---|---|
ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |
ПЛАТІЖНА СХЕМА | |
---|---|
ПЛАТІЖНА СХЕМА | |
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ 2 | |
---|---|
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ | |
ПЛАТІЖНИЙ ДОДАТОК | |
---|---|
ПЛАТІЖНИЙ ДОДАТОК | |
ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ | |
---|---|
ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ | |
ПЛАТІЖНИЙ ПРИСТРІЙ | |
---|---|
ПЛАТІЖНИЙ ПРИСТРІЙ | |
ПЛАТІЖНИЙ ТЕРМІНАЛ | |
---|---|
ПЛАТІЖНИЙ ТЕРМІНАЛ | |
ПЛАТІЖНІ БАНКНОТИ (МОНЕТИ) | |
---|---|
ПЛАТІЖНІ БАНКНОТИ (МОНЕТИ) | |
ПЛАТІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ | |
---|---|
ПЛАТІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ | |
ПЛАТНИК | |
---|---|
ПЛАТНИК | |
ПЛАТНИК ОСОБЛИВИЙ | |
---|---|
ПЛАТНИК ОСОБЛИВИЙ | |
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ | |
---|---|
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ | |
ПОВЕРНЕННЯ АКТИВІВ | |
---|---|
ПОВЕРНЕННЯ АКТИВІВ | |
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КОРУПЦІЮ | |
---|---|
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КОРУПЦІЮ | |
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРІЛІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРІЛІ ОПЕРАЦІЇ | |
ПОВІДОМЛЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ | |
---|---|
ПОВІДОМЛЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ | |
ПОВНЕ ТОВАРИСТВО | |
---|---|
ПОВНЕ ТОВАРИСТВО | |
ПОВНІ ДАНІ РЕЄСТРУ | |
---|---|
ПОВНІ ДАНІ РЕЄСТРУ | |
ПОВНОВАЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА | |
---|---|
ПОВНОВАЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА | |
ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКА | |
---|---|
ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКА | |
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО | |
ПОВНОВАЖНИЙ ПРЕДСТАВНИК | |
---|---|
ПОВНОВАЖНИЙ ПРЕДСТАВНИК | |
ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА | |
---|---|
ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА | |
ПОВТОРНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ | |
---|---|
ПОВТОРНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ | |
ПОВ’ЯЗАНА ОСОБА | |
---|---|
ПОВ’ЯЗАНА ОСОБА | |
ПОВ’ЯЗАНІ З БАНКОМ ОСОБИ | |
---|---|
ПОВ’ЯЗАНІ З БАНКОМ ОСОБИ | |
ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ЧИ ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ | |
---|---|
ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ЧИ | |
ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ | |
---|---|
ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ | |
ПОВ’ЯЗАНІ СТОРОНИ | |
---|---|
ПОВ’ЯЗАНІ СТОРОНИ | |
ПОГАШЕНІ ВИМОГИ КРЕДИТОРІВ | |
---|---|
ПОГАШЕНІ ВИМОГИ КРЕДИТОРІВ | |
ПОГАШЕННЯ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
ПОГАШЕННЯ ВЕКСЕЛЯ | |
ПОГАШЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |
---|---|
ПОГАШЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |
ПОГАШЕННЯ ЕМІСІЙНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
ПОГАШЕННЯ ЕМІСІЙНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
ПОГЛИБЛЕНА ПЕРЕВІРКА КЛІЄНТА | |
---|---|
ПОГЛИБЛЕНА ПЕРЕВІРКА КЛІЄНТА | |
ПОДАРУНОК | |
---|---|
ПОДАРУНОК | |
ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ | |
---|---|
ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ | |
ПОДАТКОВА ОПТИМІЗАЦІЯ | |
---|---|
ПОДАТКОВА ОПТИМІЗАЦІЯ | |
КУР’ЄРИ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ГОТІВКИ (КЕШ-КУР’ЄРИ, МУЛИ) | |
---|---|
КУР’ЄРИ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ГОТІВКИ (КЕШ-КУР’ЄРИ, МУЛИ) (англ. cash couriers [kæʃ ˈkʊrɪəz], money mules [ˈmʌni mjuːlz]) - фізичні особи, які займаються перевезенням валюти чи оборотних інструментів на пред’явника з однієї країни в іншу з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом чи фінансування тероризму | |
КУРАТОР БАНКУ | |
---|---|
КУРАТОР БАНКУ (англ. bank’s assigned controller [bæŋkz əˈsaɪnd kənˈtrəʊlə]) - службовець Національного банку, призначений рішенням Правління Національного банку в конкретний банк у разі обмеження його діяльності шляхом встановлення особливого режиму контролю з метою забезпечення щоденного контролю за діяльністю банку і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень | |
КУПІВЛЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | |
---|---|
КУПІВЛЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ (англ. foreign currency purchase [ˈfɒrɪn ˈkʌrənsɪ ˈpɜːʧəs]) - операція з купівлі іноземної валюти за гривні (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |
КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ | |
---|---|
КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (англ. risk management culture [rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈkʌlʧə]) - дотримання визначених банком принципів, правил, норм банку, спрямованих на проінформованість усіх працівників банку щодо прийняття ризиків та управління ризиками (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |
«КУЛЬКОВИЙ» КРЕДИТ | |
---|---|
«КУЛЬКОВИЙ» КРЕДИТ (англ. balloon loan [bəˈluːn ləʊn]) - кредит, який передбачає погашення основної суми боргу у вигляді одноразового платежу, здійсненого на заздалегідь обумовлену дату, або у вигляді наростаючих платежів | |
КРУПНІ ГРАВЦІ | |
---|---|
КРУПНІ ГРАВЦІ (англ. high rollers [ haɪ ˈrəʊləz ]) - преміум-гравці, які постійно грають на високі ставки та великі суми грошей | |
КРИТИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН | |
---|---|
КРИТИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН (англ. critical financial condition [ˈkrɪtɪkəl faɪˈnænʃəl kənˈdɪʃən]) - ситуація, коли боржником визнана неспроможність своєчасно виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами | |
КРИТЕРІЙ РИЗИКУ | |
---|---|
КРИТЕРІЙ РИЗИКУ (англ. risk criteria [rɪsk kraɪˈtɪərɪə]) - ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: за- 379 К тверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177 | |
КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ НАЛЕЖНОСТІ ТА ВІДПОВІДНОСТІ | |
---|---|
КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ НАЛЕЖНОСТІ ТА ВІДПОВІДНОСТІ (англ. professional backgrounds and compliance criteria [prəˈfeʃənl ˈbækgraʊndz ənd kəmˈplaɪəns kraɪˈtɪərɪə]) - перелік вимог, яким повинні відповідати ключові керівники банку. Критерії професійної належності та відповідності, як правило, включають вимоги до професійного досвіду, освіти, кваліфікації, етичні вимоги, вимоги до фінансової надійності тощо (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 | |
КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ | |
---|---|
КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (англ. cryptographic protection of classified information [ˈkrɪptəgræfɪk prəˈtɛkʃ(ə)n ɒv ˈklasɪfʌɪd ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n]) - вид захисту (інформації), що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. | |
КРИПТОВАЛЮТА | |
---|---|
КРИПТОВАЛЮТА (англ. сryptocurrency [ˈkrɪptəʊˌkʌr(ə)nsi]) - заснована на математичних принципах децентралізована конвертована валюта, яка захищена за допомогою криптографічних методів, тобто використовує криптографію для створення розподіленої, децентралізованої і захищеної інформаційної економіки. У криптовалютах використовуються відкриті і закриті ключі для переказу валюти від однієї (фізичної чи юридичної) особи іншій, і для переказу криптовалюти кожен раз потрібно використовувати криптографічний підпис. Безпека, цілісність і актуальність реєстрів операцій з криптовалютою забезпечується мережею пов’язаних між собою осіб (у випадку Біткоін, ці особи називаються «майнерами» (miners)), які захищають мережу в обмін на можливість отримання комісійних зборів. (У випадку Біткоін - невелика кількість нових створених біткоінів, які називаються «винагородою за блок» (block reward), а в деяких випадках також комісійні за операції, які виплачуються користувачами в якості матеріального стимулу «майнерам» для включення їх операцій в наступний блок). В наш час співіснують сотні варіацій криптовалют, більшість з яких пов’язані з Біткоін, в якому використовується принцип «proof-of-work» («докази виконання роботи» - система, заснована на тому, що будь-яка операція вимагає певної кількості обчислень) для перевірки і підтвердження правильності операцій і ведення ланцюжка блоків. Хоча Біткоіни є першим працюючим криптографічним протоколом для криптовалют, росте зацікавленість до розробки альтернативних, більш ефективних методів перевірки і підтвердження правильності операцій, таких як системи «proof-of-stake» 378 К («доказ володіння» - система, в якій нові монети генеруються не за рахунок використання обчислювальних ресурсів, а за рахунок тривалості зберігання старіших монет) | |
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ | |
---|---|
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (англ. criminal proceedings [ˈkrɪmɪnl prəˈsiːdɪŋz]) - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
КРИМІНАЛІЗАЦІЯ | |
---|---|
КРИМІНАЛІЗАЦІЯ (англ. criminalization [ˈkrɪmɪnlɪˈzeɪʃ(ə)n]) - дія або процес перетворення певної діяльності у кримінальний злочин, шляхом визнання його незаконним через нормативно-правові акти | |
КРЕДИТУВАННЯ ФІНАНСОВОЮ УСТАНОВОЮ ПІД СВОЄ ІМ’Я ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНЗАКЦІЇ | |
---|---|
КРЕДИТУВАННЯ ФІНАНСОВОЮ УСТАНОВОЮ ПІД СВОЄ ІМ’Я ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНЗАКЦІЇ (англ. lending the financial institution’s name to the transaction [ˈlɛndɪŋ ðə faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃənz neɪm tuː ðə trænˈzækʃən]) - відбувається у двох випадках: 1) коли фінансова установа бере на себе зобов’язання зі сплати на певних умовах (наприклад, на умовах акредитиву); 2) коли фінансова установа зобов’язується сплатити, якщо покупець порушив зобов’язання зі сплати (гарантія) | |
КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ | |
---|---|
КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ (англ. account payable, action limitation period of which has expired [əˈkaʊnt ˈpeɪəbl ˈækʃən ˌlɪmɪˈteɪʃən ˈpɪərɪəd əv wɪʧ həz ɪksˈpaɪəd]) - прострочена кредиторська заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ | |
---|---|
КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. account payable [əˈkaʊnt ˈpeɪəbl]) - сума зобов’язань банку юридичним і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг, інших зобов’язань банку (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 | |
КРЕДИТОР | |
---|---|
КРЕДИТОР (англ. creditor [ˈkredɪtə]) - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); 376 К - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - фізична особа, фізична особа - підприємець, юридична особа, органи стягнення, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його грошових зобов’язань (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII | |
КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. credit operations [ˈkrɛdɪt ˌɒpəˈreɪʃənz]) - вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). К. о. класифікують залежно від рівня ризику та поділяють на: «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні». Класифікація К. о. здійснюється на основі оцінки рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції | |
КРЕДИТНІ ДЕРИВАТИВИ | |
---|---|
КРЕДИТНІ ДЕРИВАТИВИ (англ. credit derivatives [ˈkrɛdɪt dɪˈrɪvətɪvz]) - фінансові інструменти, призначені для передачі кредитного ризику від однієї особи до іншої. До К. д. належать: дефолтні свопи, свопи на сукупний дохід і кредитні ноти. Дефолтний своп (Credit Default Swap) – контракт, відповідно до якого продавець кредитного захисту погоджується виплатити покупцю у випадку настання певної кредитної події визначену суму. В обмін на це покупець виплачує продавцю премію. Кредитна нота (Credit-Linked Note) – цінний папір, платежі за яким залежать від настання певної кредитної події або зміни кредитного показника (рейтингу, якості тощо) якоїсь особи чи пулу активів. Наприклад, виплати за кредитною нотою можуть бути поставлені у залежність від рівня втрат (дефолту) у визначеному пулі іпотечних кредитів, який повинен бути нижчим за встановлену величину. Оскільки активи, що включаються в такий пул, знаходяться на балансі оригінатора або власника активів, то останні можуть розглядати кредитну ноту як гарантію від втрат за цими активами | |
КРЕДИТНИЙ РИЗИК | |
---|---|
КРЕДИТНИЙ РИЗИК (англ. credit risk [ˈkredɪt rɪsk]) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання боржником/контрагентом узятих на себе зобов’язань відповідно до умов договору (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання. 375 К К. р. є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція – на балансі чи поза балансом | |
КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ | |
---|---|
КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ (англ. credit portfolio [ˈkrɛdɪt pɔːtˈfəʊlɪəʊ]) - сукупність усіх банківських позик, що структуровані за певними параметрами відповідно до завдань визначеної кредитної політики банку. Обсяг К. п. оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у т. ч. прострочених, пролонгованих і сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, котра має свій рівень дохідності та відповідний рівень ризику. Обсяг і структура К. п. банку визначаються такими чинниками: розмір банку (капіталу); правила регулювання банківської діяльності; офіційна кредитна політика банку; досвід і кваліфікація менеджерів; рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів. Якість К. п. суттєво впливає на рівень ризиковості та надійності банку, саме тому кредитна діяльність підлягає регулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють значну роль у процесі формування кредитного портфеля | |
КРЕДИТНА УСТАНОВА | |
---|---|
КРЕДИТНА УСТАНОВА (англ. credit institution [ˈkredɪt ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - суб’єкти підприємницької діяльності, які залучають депозити та кошти на поворотній основі від населення та надають кредити за рахунок власних коштів, а також їхні філії, які є юридично незалежними від їх головної установи та здійснюють безпосередньо всі або деякі операції, які властиві цій головній установі; - фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової установи має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |
КРЕДИТНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
КРЕДИТНА ОПЕРАЦІЯ (англ. credit operation [ˈkredɪt ˌɒpəˈreɪʃən]) - вид активних банківських операцій, пов’язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов’язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |
КРЕДИТНА СПІЛКА | |
---|---|
КРЕДИТНА СПІЛКА (англ. credit union [ˈkredɪt ˈjuːnjən]) - неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об’єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (джерело: Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 № 2908-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101). | |
КРЕДИТНА ЛІНІЯ 2 | |
---|---|
КРЕДИТНА ЛІНІЯ (англ. credit line [ˈkrɛdɪt laɪn]; bank line [bæŋk laɪn]) - кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту. Виділяють два різновиди К. л.: 373 К рекомендована лінія (Advised Line) або підтверджена лінія (Confirmed Line). У період дії К. л. в межах встановленого ліміту позичальник може одержувати додаткові кошти відповідно до своєї потреби в них. У договорі на відкриття та обслуговування К. л. передбачають усі умови кредитування, в т. ч. ступінь безумовності підтримки та обслуговування К. л. Кредитування на умовах К. л. використовують у тому випадку, коли позичальник періодично потребує значних коштів або наперед не може точно визначити необхідну суму кредиту. Надання К. л. пов’язано з додатковими ризиками, оскільки позичальник може у будь-який час зажадати значну суму (в межах виділеного ліміту) або взагалі відмовитися від використання позичкових коштів. За користування К. л. банки, як правило, стягують додаткову платню чи ж відкривають такі лінії тільки надійним клієнтам. Розрізняють поновлювану та непоновлювану К. л. Рух коштів при виділенні та обслуговуванні К. л. обліковується на позабалансових рахунках | |
КРЕДИТ | |
---|---|
КРЕДИТ (англ. credit [ˈkrɛdɪt]; loan [ləʊn]) - економічна категорія, що відображає систему відносин між суб’єктами господарювання щодо надання та отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості та платності. У науковій літературі існують різні визначення суті К., які відображають окремі його риси, склад учасників кредитного процесу, стадій руху позичкового капіталу тощо. На практиці К. визначають як: взаємини між кредитором і позичальником; зворотний рух вартості; рух платіжних засобів за умови повернення; рух позичкової вартості; рух позичкового капіталу. Виникнення К. обумовлене розвитком грошово-кредитних відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність К., є коливання потреби у коштах та джерелах їх формування у юридичних і фізичних осіб. Коли в одних кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою К., який необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб. Довіра є невід’ємною, проте не вирішальною властивістю, що розкриває суть К. як виду економічних відносин. Вона є передумовою формування і руху вільних грошових ресурсів. Основою розвитку К. як економічного явища є достатня платоспроможність суб’єктів економічних відносин. Таким чином К. – це система економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності | |
КРАУДФАНДИНГОВА ПЛАТФОРМА | |
---|---|
КРАУДФАНДИНГОВА ПЛАТФОРМА (англ. crowdfunding platform [kraʊdfʌndɪŋ ˈplætfɔːm]) - веб-сайти, які дозволяють взаємодію між збирачами коштів та особами, зацікавленими у вкладенні коштів в проекти | |
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ | |
---|---|
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ (англ. country of origin [ˈkʌntrɪ əv ˈɒrɪʤɪn]) - країна, громадянином якої є фізична особа, або країна місця проживання або перебування для особи без громадянства (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 19-20. – Ст. 173); - країна реєстрації кредитної установи - учасника міжнародної банківської групи, наглядовий орган якої здійснює нагляд на консолідованій основі за такою групою (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |
КРАЇНА | |
---|---|
КРАЇНА (англ. country [ˈkʌntri]) - усі посилання у Рекомендаціях ФАТФ на країну чи країни застосовуються у рівній мірі до територій та юрисдикцій | |
КРАДІЖКА | |
---|---|
КРАДІЖКА (англ. theft [θeft]) - таємне викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131). | |
КОШТОРИС | |
---|---|
КОШТОРИС (англ. estimate [ˈestɪmɪt]) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50, / № 50-51 /. – Ст. 572). | |
КОШТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
КОШТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment funds [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt fʌndz]) - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |
КОШТИ КЛІЄНТА | |
---|---|
КОШТИ КЛІЄНТА (англ. customer funds [ˈkʌstəmə fʌndz]) - гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |
КОШТИ ГРОШОВІ | |
---|---|
КОШТИ ГРОШОВІ (англ. cash [kæʃ]) - грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
КОШТИ В ДОРОЗІ | |
---|---|
КОШТИ В ДОРОЗІ (англ. cash in transit [kæʃ ɪn ˈtrænsɪt]) - кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні, спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, але будуть зараховані на ці рахунки в наступному місяці (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |
КОШТИ АБО ІНШІ АКТИВИ | |
---|---|
КОШТИ АБО ІНШІ АКТИВИ (англ. funds or other assets [fʌnd ɔː(r) ˈʌðə(r) ˈæs.et]) - будь-які активи, включно з, але не обмежуючись, фінансовими активами; економічними ресурсами (в тому числі нафта та інші природні ресурси); майном будь-якого типу, матеріальним чи нематеріальним, рухомим чи нерухомим, але придбаним; а також юридичними документами чи інструметами у будь-якій формі, в тому числі в електронній чи цифровій, що підтверджують право власності на таке майно чи активи, що включають, але не обмежуться цим, банківськи кредити, дорожні чеки, банківськи чеки, платіжні доручення, акції, цінні папери, векселя, а також будь-які відсотки, дивіденди чи інший прибуток на грошові цінності накопичені або отримані з таких фондів чи інших активів, та будь-які інші активи, які потенційно можуть бути використані для отримання коштів, товарів чи послуг | |
КОШТИ | |
---|---|
КОШТИ (англ. funds [fʌndz]) - активи будь-якого типу, матеріальні чи нематеріальні, рухомі чи нерухомі, що були придбані, а також юридичні документи чи інструменти у будь-якій формі, включаючи електронну чи цифрову, що підтверджують право власності або частку власності у такому актив - гривня або іноземна валюта (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15- 16, № 17 /. – Ст. 112); - (у складі майна суб’єктів господарювання) гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України ві | |
КОТИРУВАННЯ | |
---|---|
КОТИРУВАННЯ (англ. quotation [kwəʊˈteɪʃən]) - механізм визначення та/або фіксації на фондовій біржі ринкової ціни емісійного цінного паперу, що перебуває в обігу на такій біржі | |
КОТИРУВАННЯ 2 | |
---|---|
КОТИРУВАННЯ (англ. quotation [kwəʊˈteɪʃən]) - механізм визначення та/або фіксації на фондовій біржі ринкової ціни емісійного цінного паперу, що перебуває в обігу на такій біржі | |
КОРУПЦІЯ ВИСОКОГО РІВНЯ | |
---|---|
КОРУПЦІЯ ВИСОКОГО РІВНЯ (англ. grand corruption [grænd kəˈrʌpʃən]) - зловживання повноваженнями високого рівня, що надає користь малій кількості осіб за рахунок витрат багатьох осіб, а також спричиняє серйозну та велику шкоду окремим особам та суспільству | |
КОРУПЦІЯ | |
---|---|
КОРУПЦІЯ (англ. corruption [kəˈrʌpʃən]) - використання державної посади для отримання особистої вигоди. Вважається, що таке визначення, в цілому, відображає різні незаконні вчинки і дії, в тому числі привласнення чужої власності (при якій кошти або майно, що належать державі, використовуються державними посадовими особами для отримання особистої вигоди) і зловживання службовим становищем (при якому корумпований чиновник має особистий інтерес в рішеннях, прийнятих ним як державною посадовою особою). Це визначення також включає хабарництво як зі «сторони, що вимагає хабар», коли посадова особа бере хабар (іноді називається «пасивним» хабарництвом), так і зі «сторони, що дає хабар», коли фізична або юридична особа пропонує хабар (іноді називається «активним» хабарництвом) . Аналіз не обмежується операціями за участю політичних діячів, у межах визначення, що застосовується у Рекомендаціях ФАТФ, але також поширюється на чиновників (включаючи членів сімей і близьких осіб), ділові відносини і компанії, чиї корупційні операції можуть опинитись в сфері компетенції підзвітних організацій ; - дія або бездіяльність при виконанні обов’язків або у зв’язку з цими обов’язками в результаті вимагання чи прийняття подарунків, обіцянок або стимулів чи їх незаконне отримання кожного разу, коли має місце така дія чи бездіяльність (джерело: Кодекс поведінки посадової особи щодо підтримання правопорядку, прийнятий Резолюцією 34/169 Генеральної асамблеї ООН 17.12.1979 р.,; - порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що виявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності (джерело: Панченко М.В. Особливості суміщення та сумісництва професій (посад) в органах СБ України / М.В. Панченко // Європейські перспективи. – 2012. – № 3(3). – С. 133); - прямі чи опосередковані вимагання, пропонування, давання чи отримання хабара чи будь-якої іншої неправомірної вигоди або можливості її отримання, які порушують належне виконання 369 К будь-якого обов’язку особою, що отримує хабара, неправомірну вигоду й можливість мати таку вигоду, або поведінку такої особи (джерело: Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією: прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 4 листопада 1999 року. ; - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Стор. 3186, ст. 2056). | |
КОРУПЦІОГЕННИЙ ФАКТОР | |
---|---|
КОРУПЦІОГЕННИЙ ФАКТОР (англ. corruptogenic factor [kəˈrʌptʊʤenɪk ˈfæktə]) - здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх сукупності) самостійно чи у взаємодії з іншими нормами сприяти вчиненню чи збільшенню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (джерело: Методологія проведення антикорупційної експертизи: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24.04.2017 № 1395/5 | |
КОРУПЦІЙНИЙ РИЗИК | |
---|---|
КОРУПЦІЙНИЙ РИЗИК (англ. corruption risk [kəˈrʌpʃən rɪsk]) - ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення органом влади визначених цілей та завдань (джерело: Методологія оцінювання корупційних ризиків удіяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 р. за № 1718/29848 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 4. – Ст. 168) | |
КОРУПЦІЙНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ | |
---|---|
КОРУПЦІЙНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (англ. corruption offense [kəˈrʌpʃən əˈfɛns]) - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 2056) | |
КОРПОРАЦІЯ | |
---|---|
КОРПОРАЦІЯ (англ. corporation [ˌkɔːpəˈreɪʃən]) - юридична особа, якою володіють акціонери. Контроль над корпорацією здійснює рада директорів, яку обирають акціонери. Оскільки корпорація є юридичною особою, то акціонери несуть відповідальність у межах суми їх інвестицій. Корпорація створюється на необмежений термін. Корпорації поділяються на приватні акціонерні товариства та на публічні акціонерні товариства. 1. Приватні акціонерні товариства (приватні компанії, англ. private companies [ˈpraɪvɪt ˈkʌmpəniz]) – компанії, що мають обмеження на кількість акціонерів та на передавання прав власності на акції. Приватні акціонерні товариства не мають права розміщувати акції публічно. Приватні акціонерні товариства мають менш жорсткі умови до звітності, ніж публічні акціонерні товариства. 2. Публічні акціонерні товариства (публі компанії, англ. public companies [ˈpʌblɪk ˈkʌmpəniz]) – це компанії, що вільно можуть торгувати власними акціями та мати необмежену кількість акціонерів. Такі товариства мають право розміщати свої акції публічно. Публічніакціонерні товариства, як правило, мають більш жорсткі умови до звітності та підлягають жорсткому державному нагляду ; - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
КОРПОРАТИВНІ СТРУКТУРИ | |
---|---|
КОРПОРАТИВНІ СТРУКТУРИ (англ. corporate vehicles [ˈkɔː.pər.ət ˈviːɪklz]) - термін «копоративні структури» використовується у такому ж значенні як у звіті ОЕСР «За корпоративною завісою – використання корпоративних утворень для протизаконних цілей» (OECD report «Behind the Corporate Veil – Using Corporate Entities for Illicit Purposes»). Він охоплює корпорації, трасти, партнерства з обмеженою відповідальністю, фундації тощо. У Рекомендаціях ФАТФ використовується два окремих терміни «юридичні особи» та «правові утворення», які у сукупності мають таке ж саме значення, що термін «корпоративні структури» у вищевказаному звіті ОЕСР | |
КОРПОРАТИВНІ ПРАВА | |
---|---|
КОРПОРАТИВНІ ПРАВА (англ. corporate rights [ˈkɔːpərɪt raɪts]) - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112). Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (джерело: Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50, /№ 50-51/. – Ст. 384). | |
КОРПОРАТИВНІ ОПЕРАЦІЇ ЕМІТЕНТА | |
---|---|
КОРПОРАТИВНІ ОПЕРАЦІЇ ЕМІТЕНТА (англ. issuer corporate operations [ˈɪʃuːə ˈkɔːpərɪt ˌɒpəˈreɪʃənz]) - операції емітента щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також пов’язані з припиненням емітента, зміною розміру статутного капіталу емітента, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |
КОРПОРАТИВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД | |
---|---|
КОРПОРАТИВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД (англ. corporate pension fund [ˈkɔːpərɪt ˈpɛnʃən fʌnd]) - недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47. – Ст. 372) | |
КОРПОРАТИВНИЙ ДИРЕКТОР | |
---|---|
КОРПОРАТИВНИЙ ДИРЕКТОР (англ. corporate director [ˈkɔː.pər.ət dɪˈrɛktə]) - юридична особа (чи корпорація), яку призначили виконувати функції директора, які у свою чергу виконує представник цієї обраної юридичної особи | |
КОРПОРАТИВНИЙ АКЦІОНЕР | |
---|---|
КОРПОРАТИВНИЙ АКЦІОНЕР (англ. corporate shareholder [ˈkɔː.pər.ət ˈʃeəˌhəʊl.dər]) - юридична особа, яка володіє акціями | |
КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ | |
---|---|
КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ (англ. corporative management [ˈkɔːpərətɪv ˈmænɪʤmənt]) - система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов’язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством | |
КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. corporate enterprise [ˈkɔːpərɪt ˈentəpraɪz]) - утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
КОРПОРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
---|---|
КОРПОРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (англ. corporate liability [ˈkɔːpərɪt ˌlaɪəˈbɪlɪti]) - юридична відповідальність корпорації за злочинні дії або бездіяльність працівників компанії у певних випадках. Якщо певні дії були проведені на користь компанії, були результатом недбалості або відбулись через відсутність відповідального управління компанією, корпорація може судово переслідуватись та отримати покарання | |
КОРИСТУВАЧІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ | |
---|---|
КОРИСТУВАЧІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (англ. financial reporting users [faɪˈnænʃəl rɪˈpɔːtɪŋ ˈjuːzəz]) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 / | |
КОРИСТУВАЧІ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ | |
---|---|
КОРИСТУВАЧІ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (англ. postal communication services users [ˈpəʊstəl kəˌmjuːnɪˈkeɪʃən ˈsɜːvɪsɪz ˈjuːzəz]) - фізичні та юридичні особи, які користуються послугами поштового зв’язку (джерело: Про поштовий зв’язок: Закон України від 04.10.2001 № 2759-III | |
КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (англ. National Bank of Ukraine e-mail system user [ˈnæʃənl bæŋk əv juːˈkreɪn iː-meɪl ˈsɪstɪm ˈjuːzə]) - особа чи програмно-технічний комплекс, які в конкретний час мають доступ до відповідної електронної поштової скриньки системи електронної пошти Національного банку України з правами та обов’язками щодо відправлення та одержання електронних повідомлень у системі електронної пошти Національного банку України (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 | |
КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ BANKID | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ BANKID (англ. BankID system user [bæŋkid ˈsɪstɪm ˈjuːzə]) - суб’єкт звернення (фізична або юридична особа), який у конкретний час ініціював електронний запит на ідентифікацію через систему BankID (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |
КОРИСТУВАЧ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ (англ. payment system user [ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm ˈjuːzə]) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
КОРИСТУВАЧ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ 2 | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. information user in the system [ˌɪnfəˈmeɪʃən ˈjuːzə ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |
КОРИСТУВАЧ (ВІРТУАЛЬНИХ ВАЛЮТ) | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ (ВІРТУАЛЬНИХ ВАЛЮТ) (англ. user [ˈjuːzə(r)]) - фізична або юридична особа, яка придбаває віртуальну валюту і використовує її для купівлі реальних або віртуальних товарів/послуг або відправляє перекази у приватному порядку іншій особі (для особистого використання), або яка тримає віртуальну валюту у якості (особистих) інвестицій. Користувачі можуть отримувати віртуальну валюту декількома шляхами. Наприклад, вони можуть придбавати віртуальну валюту за реальні гроші (у провайдера послуг з обміну, або в обмін на певну централізовану віртуальну валюту безпосередньо у адміністратора /емітента); брати участь у певній діяльності, оплата за яку здійснюється у віртуальній валюті (наприклад, беручи участь в промо-акціях, опитуваннях / анкетуванні, надаючи реальні або віртуальні товари або послуги); в разі деяких децентралізованих віртуальних валют (наприклад, біткоін) самостійно генерувати одиниці валюти шляхом «майнінгу» і отримувати її у якості подарунку, винагороди або в рамках безкоштовного розподілу | |
КОРИСТУВАЧ | |
---|---|
КОРИСТУВАЧ (англ. user [ˈjuːzə]) - фізична особа або суб’єкт господарювання, який є власником електронних грошей і має право використовувати їх для придбання товарів і здійснення переказів з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |
КОРИСЛИВИЙ ЗЛОЧИН | |
---|---|
КОРИСЛИВИЙ ЗЛОЧИН (англ. acquisitive crime [ə’kwɪzɪtɪv kraɪm]) - будь-який злочин, скоєний з метою отримання злочинних доходів | |
КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК | |
---|---|
КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК (англ. correspondent account [ˌkɒrɪsˈpɒndənt əˈkaʊnt]) - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507); - рахунок, відкритий конкретному банку в центральному банку або в іншому банку. К. р. призначений для відображення розрахунків, які здійснює один банк за дорученням і за рахунок іншого банку на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди (договору). Основними видами К. р. є: 1. «Ностро» (від іт. nostro conto – «наш рахунок у Вас») – рахунок, відкритий банком у банку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для банку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображує розміщення коштів у формі банківського депозиту. Для іншого банку даний рахунок є пасивним, оскільки відображає залучені ресурси та називається рахунок «лоро». 2. «Лоро» (від іт. loro conto – «Ваш рахунок у нас») – рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі одержані або видані за його дорученням суми коштів. У банківському листуванні термін «лоро» також вживається по відношенню до кореспондентського рахунку третього банку, відкритого у банку-кореспонденті даної кредитної установи, а рахунок банку-кореспондента в даній кредитній установі називається «ностро». 3. «Востро» (від іт. vostro conto) – рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, буде посилатися на нього як на рахунок «ностро». У вітчизняній практиці банки відкривають кореспондентські рахунки у Національному банку, а також один у одного. У зв’язку з запровадженням СЕП НБУ потреба банків у взаємному відкритті один у одного кореспондентських рахунків зменшилась. Кореспондентський рахунок, що відкритий банком у територіальному управлінні Національного банку, і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у системі СЕП НБУ за відповідною моделлю обслуговування називається консолідованим К. р. Списання коштів з К. р. банку (філії) здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, сформованими власником рахунка або Національним банком. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно- програмних засобів захисту інформації. Міжбанківський електронний розрахунковий документ вважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача | |
КОРЕСПОНДЕНТСЬКА БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
КОРЕСПОНДЕНТСЬКА БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. correspondent banking [ˌkɒrɪsˈpɒndənt ˈbæŋkɪŋ]) - надання банківських послуг одним банком (банк-кореспондент) іншому банку (банк-респондент). Великі міжнародні банки, як правило, діють як корреспонденти для тисяч інших банків з усього світу. Банкам-респондентам може надаватись широкий перелік послуг, в тому числі управління готівкою (напр., відсоткові рахунки у різних валютах), міжнародні перекази, кліринг чеків, надання транзитних рахунків та послуг з обміну валют (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - надання банківських послуг одним банком («банком-кореспондентом») іншому банку («банку-респонденту»). Крупні міжнародні банки зазвичай є кореспондентами для тисячі інших банків всього світу. Банкам-респондентами можуть надаватись різні послуги, включаючи управління готівкою (наприклад, накопичувальні рахунки у різних валютах), міжнародні електронні грошові перекази, кліринг чеків, наскрізні рахунки та послуги обміну валют. До кореспондентського банківського обслуговування не належать одиничні операції та простий обмін кодами у рамках Додатку з управління взаємовідносинами з кореспондентами (RMA) SWIFT, у контексті відносин з особами, що не є клієнтами, але мають постійний характер чи повторюються | |
КОПІЯ ВЕКСЕЛЯ | |
---|---|
КОПІЯ ВЕКСЕЛЯ (англ. bill copy [bɪl ˈkɒpɪ]) - письмове відтворення векселя з усіма його частинами і подробицями як з лицьового, так і зі зворотного боків. Копія виготовляється і засвідчується векселедержателем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
КООРДИНАТОР | |
---|---|
КООРДИНАТОР (англ. coordinator [kəu’ɔːdɪnətə]) - посередник, який управляє частиною процесу відмивання грошей для одного або кількох контролерів | |
КООПЕРАТИВНИЙ БАНК | |
---|---|
КООПЕРАТИВНИЙ БАНК (англ. cooperative bank [kəʊˈɒpərətɪv bæŋk]) - банк, створений суб’єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об’єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - банк, що створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30) | |
КОНЦЕРН | |
---|---|
КОНЦЕРН (англ. concern [kənˈsɜːn]) - статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
КОНЦЕНТРАЦІЯ КАПІТАЛУ | |
---|---|
КОНЦЕНТРАЦІЯ КАПІТАЛУ (англ. aggregation of capital [aɡrɪˈɡeɪʃ(ə)n ɒv ˈkapɪt(ə)l]) - збільшення розмірів капіталу банку у процесі його нагромадження. К. к. може здійснюватися шляхом збільшення капіталу банку за рахунок власних коштів (капіталізація частини прибутку), залучення додаткових коштів акціонерів, власників і кредиторів, а також на основі консолідації капіталу шляхом приєднання, злиття банків або створення банківських об’єднань. К. к. є об’єктивним економічним процесом. Необхідність К. к. обумовлена потребою в розширенні масштабів і підвищенні ефективності банківської діяльності; забезпеченні стійкості банківської системи; дотриманні вимог законодавства та нормативів Національного банку; забезпеченні платоспроможності, ліквідності та безпеки діяльності банків; підвищенні рівня їх конкурентоспроможності та гнучкості у реагуванні на циклічні зміни розвитку економіки; необхідністю покриття капіталом банківських ризиків тощо | |
КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ РАХУНОК | |
---|---|
КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ РАХУНОК (англ. concentration accounts [ˌkɔnsənˈtreɪʃən [əˈkaunt]) - рахунок, створений самим банком для тимчасового розміщення грошей до їх зарахування на відповідний рахунок | |
КОНФЛІКТНІ ДІАМАНТИ («КРИВАВІ» ДІАМАНТИ) | |
---|---|
КОНФЛІКТНІ ДІАМАНТИ («КРИВАВІ» ДІАМАНТИ) (англ. conflict diamonds («blood» diamonds) [ˈkɒnflɪkt ˈdaɪəməndz, blʌd ˈdaɪəməndz]) - необроблені алмази, що були використані повстанськими рухами або їх союзниками для фінансування збройних конфліктів, що мали на меті повалення легітимних урядів (відповідно до веб-сайту Процесу Кімберлі) | |
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ | |
---|---|
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ (англ. conflict of interest [ˈkɒnflɪkt əv ˈɪntrɪst]) - наявність у державного службовця приватного інтересу, який впливає або може вплинути на неупереджене та об’єктивне виконання його службових обов’язків ; - наявні та потенційні суперечності між особистими інтересами і посадовими чи професійними обов’язками особи, що можуть вплинути на добросовісне виконання нею своїх повноважень, об’єктивність та неупередженість прийняття рішень (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 27. – Ст. 282); - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами аудитора (посадових осіб аудиторської фірми) та його (їх) професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання ним (ними) своїх професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним (ними) дій (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2018. – № 9. – Ст. 5); - наявний або потенційний конфлікт між особистими (приватними) інтересами та посадовими чи професійними обов’язками особи або конфлікт, що виникає під час виконання такою особою несумісних обов’язків (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 ; - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об’єктивному виконанню обов’язків відповідальної особи. Публічний конфлікт у керівництві банку – відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком і загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку та про які стало відомо необмеженому колу осіб | |
КОНФІСКАЦІЯ, ЯКА НЕ БАЗУЄТЬСЯ НА ЗАСУДЖЕННІ | |
---|---|
КОНФІСКАЦІЯ, ЯКА НЕ БАЗУЄТЬСЯ НА ЗАСУДЖЕННІ (англ. non-conviction based confiscation [nɒn-kənˈvɪkʃən beɪst ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən]) - конфіскація через судові процедури, що відносяться до кримінального злочину, який не вимагає наявності обвинувального вироку | |
КОНФІСКАЦІЯ ЯК АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ | |
---|---|
КОНФІСКАЦІЯ ЯК АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ (англ. confiscation as an administrative penalty for customs rules violation [ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən æz ən ədˈmɪnɪstrətɪv ˈpenltɪ fə ˈkʌstəmz ruːlz ˌvaɪəˈleɪʃən]) - примусове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатна передача їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |
КОНФІСКАЦІЯ ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ СТАВ ЗНАРЯДДЯМ ВЧИНЕННЯ АБО БЕЗПОСЕРЕДНІМ ОБ’ЄКТОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ | |
---|---|
КОНФІСКАЦІЯ ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ СТАВ ЗНАРЯДДЯМ ВЧИНЕННЯ АБО БЕЗПОСЕРЕДНІМ ОБ’ЄКТОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (англ. object confiscation that became an instrument of carrying out or a direct object of an administrative offense [ˈɒbʤɪkt ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən ðæt bɪˈkeɪm ən ˈɪnstrʊmənt əv ˈkærɪɪŋ aʊt ə ə dɪˈrekt ˈɒbʤɪkt əv ən ədˈmɪnɪstrətɪv əˈfɛns]) - примусова безоплатна передача предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X | |
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА | |
---|---|
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА (англ. property confiscation [ˈprɒpətɪ ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən]) - примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131). - примусове безоплатне вилучення у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131); - позбавлення особи права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
КОНФІСКАЦІЯ | |
---|---|
КОНФІСКАЦІЯ (англ. confiscation [ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən], seizure [ˈsiːʒə]) - термін конфіскація, що включає, де це доречно, відчуження, означає остаточне позбавлення коштів чи інших активів через наказ компетентного органу влади чи рішення суду. Конфіскація чи відчуження відбувається через судову чи адміністративну процедуру, що переносить власність над визначеними коштами чи іншими активами до держави. У такому випадку, особа(и) чи підприємство(а), які мали частку у визначених коштах чи активах на момент конфіскації чи відчуження втрачають усі права над конфіскованими чи відчуженими коштами або активами. Рішення з конфіскації чи відчуження зазвичай пов’язані із кримінальним засудженням чи рішенням суду, за яким конфісковане чи відчужене майно визначено як таке, що отримане в результаті протиправної діяльності або призначене для використання у протиправній діяльності ; - остаточне позбавлення майна за постановою суду або іншого компетентного органа ; - конфіскація означає, що гроші вже більше не належать особі, в якої вони були конфісковані ; - покарання або захід, призначені судом після розгляду справи стосовно кримінального злочину чи кримінальних злочинів, результатом якого є остаточне позбавлення власності | |
КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ | |
---|---|
КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ (англ. confidential information [ˌkɒnfɪˈdenʃəl ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - інформація Реєстру, доступ до якої обмежено відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону України «Про запобігання корупції» (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 55. – Ст. 1931); - інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650); - статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 43. – Ст. 608); - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону (джерело: Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314). | |
КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. counter-intelligence activities [ˈkaʊntə ɪnˈtelɪʤəns ækˈtɪvɪtɪz]) - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (джерело: Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 № 374-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 89). | |
КОНТРОЛЬОВАНА ПОСТАВКА | |
---|---|
КОНТРОЛЬОВАНА ПОСТАВКА (англ. controlled delivery [kənˈtrəʊld dɪˈlɪvəri]) - метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територію однієї або декількох держав незаконних або таких, що викликають підозри, партій вантажу з відома та під наглядом їх компетентних органів з метою розслідування будь-якого злочину і виявлення осіб, які беруть участь у вчиненні цього злочину | |
КОНТРОЛЬ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ | |
---|---|
КОНТРОЛЬ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ (англ. regulation of nuclear material [rɛɡjʊˈleɪʃ(ə)n ɒv ˈnjuːklɪə məˈtɪərɪəl]) - адміністративний контроль за наявністю і переміщенням ядерного матеріалу з метою запобігання його несанкціонованого використання | |
КОНТРОЛЬ ДОСТУПУ | |
---|---|
КОНТРОЛЬ ДОСТУПУ (англ. access control [ˈaksɛs kənˈtrəʊl]) - процес дозволу на санкціонований доступ або відмови у несанкціонованому доступі до інформації, ресурсів, на установки або певні режимні ділянки шляхом вживання фізичних, адміністративних або технічних заходів | |
КОНТРОЛЬ | |
---|---|
КОНТРОЛЬ (англ. control [kənˈtrəʊl]) - можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 80. – Ст. 2465; Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 365); - володіння безпосередньо чи через пов’язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою статутного капіталу юридичної особи в розмірі не менш як 20 відсотків або здійснення безпосередньо чи через пов’язаних фізичних та/або юридичних осіб впливу на господарську діяльність юридичної особи в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління юридичної особи; обіймання посад керівника, заступника керівника, членів органів управління чи виконавчих органів юридичних осіб особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншій юридичній особі; надання права на укладення договорів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління юридичної особи. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу юридичної особи (голосів в органі управління) визначається як загальна сума корпоративних прав (голосів), що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - вирішальний вплив однієї чи декількох пов’язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб’єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб’єкті господарювання. Пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов’язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами (джерело: Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 № № 2210-III | |
КОНТРОЛЕР | |
---|---|
КОНТРОЛЕР (англ. controller [kənˈtrəʊlə]) - довірена фізична особа, яка організовує збір грошей здобутих від протиправної діяльності (наприклад, прибуток від продажу наркотиків) та доставку еквівалентних сум в пункт кінцевого призначення (наприклад, організаціям, які контролюються наркокартелем); - фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
КОНТРГАРАНТІЯ | |
---|---|
КОНТРГАРАНТІЯ (англ. counter-guarantee [ˈkaʊntə ˌgærənˈtiː]) - гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |
КОНТРАФАКТ | |
---|---|
КОНТРАФАКТ (англ. counterfeit [ˈkaʊntəfɪt]) - продукт, який є точною копією бренду; упаковка виробляється особами, які не мають відповідних авторських прав на виробництво продукції під торговим знаком | |
КОНТРАКТ | |
---|---|
КОНТРАКТ (англ. contract [ˈkɒntrækt]) - правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов’язань за яким забезпечується резервним акредитивом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
КОНТРАГЕНТ ТОРГОВЦЯ | |
---|---|
КОНТРАГЕНТ ТОРГОВЦЯ (англ. trader counterparty [ˈtreɪdə ˈkaʊntəˌpɑːti]) - особа, що укладає з торговцем договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів або інших 352 К фінансових інструментів, у тому числі іноземна інвестиційна фірма у разі здійснення операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, які знаходяться в обігу за межами України (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |
КОНТРАГЕНТ БАНКУ | |
---|---|
КОНТРАГЕНТ БАНКУ (англ. bank counterparty [bæŋk ˈkaʊntəˌpɑːti]) - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |
КОНТРАГЕНТ 2 | |
---|---|
КОНТРАГЕНТ (англ. counterparty [ˈkaʊntəˌpɑːti]) - фізична чи юридична особа або сторона, яка бере участь у купівлі та/або продажу дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння з іншими торгівцями дорогоцінного металу чи дорогоцінного каміння включаючи як постачальників, так і роздрібних покупців ; - особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути банк), за якою між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути небанківська фінансова установа), за якою між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб’єкт первинного фінансового моніторингу), при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів (джерело: Інструкція щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення» від 29.01.2016 № 24, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2016 р. за № 241/28371 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 22. – Ст. 865). | |
КОНТРАБАНДА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ | |
---|---|
КОНТРАБАНДА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (англ. smuggling of drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors or counterfeit drugs [ˈsmʌglɪŋ əv drʌgz (psychotropic) ˈsʌbstənsɪz ðeə ˈænəlɒgz ə priːˈkɜːsəz ə ˈkaʊntəfɪt drʌgz]) - переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131). | |
КОНТРАБАНДА | |
---|---|
КОНТРАБАНДА (англ. smuggling [ˈsmʌglɪŋ]) - переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131); - (1) Незаконне перевезення через державний кордон, а також купівля, продаж і зберігання товарів або інших цінностей, ввезення і вивезення яких пов’язані з порушенням вимог митного законодавства. (2) Товари, ввезені до країни незаконно, без сплати мита | |
КОНСОРЦІУМ | |
---|---|
КОНСОРЦІУМ (англ. consortium [kənˈsɔːtjəm]) - тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
КОНСОЛІДОВАНИЙ ПРОДАЖ | |
---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ ПРОДАЖ (англ. consolidated sale [kənˈsɒlɪdeɪtɪd seɪlz]) - відчуження майна (активів) різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом, шляхом централізації (об’єднання) Фондом окремих процедур продажу (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564). | |
КОНСОЛІДОВАНИЙ НАГЛЯД | |
---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ НАГЛЯД (англ. consolidated supervision [kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˌsuːpəˈvɪʒn]) - нагляд за діяльністю банківської групи. К. н. здійснюється з метою визначення впливу на фінансовий стан банків їх інвестицій в дочірні банки (компанії), операцій та угод з дочірніми банками (компаніями), можливостей управляти їх діяльністю, а також з метою оцінки платоспроможності групи та виявлення неконтрольованих групових ризиків. Консолідований нагляд не означає проведення банківського нагляду лише на основі консолідованої фінансової звітності банківської групи. Основним принципом консолідованого нагляду є відновлення пріоритету економічної сутності перед юридичною формою операцій між учасниками банківської групи. Консолідований нагляд не замінює, а доповнює банківський нагляд на індивідуальній основі | |
КОНСОЛІДОВАНИЙ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК | |
---|---|
КОНСОЛІДОВАНИЙ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК (англ. consolidated correspondent account [kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˌkɒrɪsˈpɒndənt əˈkaʊnt]) - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об’єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507) | |
КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ | |
---|---|
КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ (англ. consolidated financial reporting [kənˈsɒlɪdeɪtɪd faɪˈnænʃəl rɪˈpɔːtɪŋ]) - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |
КОНСОЛІДАЦІЯ АКТИВІВ | |
---|---|
КОНСОЛІДАЦІЯ АКТИВІВ (англ. assets consolidation [ˈæsets kənˌsɒlɪˈdeɪʃən]) - заходи, спрямовані на збір, групування, аналіз, облік, підготовку та продаж активів різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564). | |
КОНКУРС НА ПОСАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗДІБНОСТЯХ | |
---|---|
КОНКУРС НА ПОСАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗДІБНОСТЯХ (англ. merit-based competitions [ˈmɛrɪt-beɪst ˌkɒmpɪˈtɪʃənz]) - набір на державну службу, що здійснюється за принципами відкритості, прозорості, є вільним від політичного втручання та заснований на заслугах, що дозволяє набирати найкращих кандидатів на посади державної служби | |
КОНДУЇТ | |
---|---|
КОНДУЇТ (англ. conduit [ˈkɒndjʊɪt]) - юридична особа, яка придбає активи у кількох продавців і фінансує ці покупки шляхом термінової сек’юритизації або випуску комерційних паперів, забезпечених активами. К., який фінансує активи кількох продавців, називають багатонаправленим К. (MultiSeller Conduit). Його головна перевага полягає в тому, що продавці можуть опосередковано вийти на ринок комерційних паперів у випадку, якщо вони не хочуть афішувати використання своїх активів як забезпечення комерційних паперів. Крім того, продавці можуть одержати доступ до більш дешевих позичкових коштів з використанням механізму сек’юритизації, навіть якщо обсяг їх активів недостатній для того, щоб покрити витрати, пов’язані зі здійсненням угоди. Особу, відповідальну за управління К. або спеціальною компанією, називають адміністратором. До обов’язків адміністратора належать: підтримка банківських рахунків, на які надходять грошові кошти від сек’юритизованих активів, здійснення виплат інвесторам із цих коштів, а також нагляд за станом сек’юритизованих активів | |
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРИВНІ | |
---|---|
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРИВНІ (англ. convertibility of hryvnia [kənˌvɜːtəˈbɪləti əv ]) - обіговість національної валюти, що означає гарантовану можливість обмінювати її на іноземні валюти та використовувати в міжнародних розрахунках. При повній або частковій конвертованості поширюється практично на усіх власників валюти – національних та зарубіжних, а також на будь-які операції, пов’язані з валютою | |
КОНВЕРТОВАНІ ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ | |
---|---|
КОНВЕРТОВАНІ ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ (англ. convertible enterprises bonds [kənˈvɜːtəbl ˈentəpraɪzɪz bɒndz]) - облігації, емісія яких здійснюється акціонерним товариством та передбачає зобов’язання емітента з виплати доходів, погашення облігацій шляхом конвертації таких облігацій на відповідну кількість акцій цього емітента або шляхом виплати номінальної вартості такої облігації за вибором власника такої облігації у порядку, передбаченому проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268). | |
КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА | |
---|---|
КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА (англ. convertible currency [kənˈvɜːtəbl ˈkʌrənsɪ]) - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184). | |
КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |
---|---|
КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. convertible virtual currency [kənˈvɜːtəbl ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - має еквівалентну вартість у реальній валюті і може бути обміняна на реальну валюту. Серед них такі валюти як: Bitcoin, Second Life Linden Dollars та WebMoney | |
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institute securities conversion [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt sɪˈkjʊərɪtɪz kənˈvɜːʃən]) - вилучення з обігу цінних паперів одного інституту спільного інвестування та обмін таких цінних паперів за ініціативою їх власника на цінні папери іншого інституту спільного інвестування за умови, що такі інститути спільного інвестування перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337). | |
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities conversion [sɪˈkjʊərɪtɪz kənˈvɜːʃən]) - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - організаційно-правові та фінансово-економічні процеси, пов’язані із облігаціями або акціями, коли здійснюється обмін облігацій на акції (чи навпаки), акцій чи облігацій одного виду (серії) на акції чи облігації інших видів (серій, емітентів, випусків) у разі додаткових випусків, реструктуризації компаній, злиттів, зміни фінансової політики компанії, з метою надання певних пільг власникам окремих цінних паперів чи реалізації певних стратегій компанії. К. ц. п. може бути передбачена в проспекті їх емісії. Тоді такі цінні папери називають конвертованими. К. ц. п. може бути здійснена у випадках: 1) консолідації розміщення акцій, в результаті чого кілька акцій попередньої емісії обмінюються на одну акцію нової емісії; 2) подрібнення розміщення акцій, коли одна акція попередньої емісії обмінюється на кілька акцій нової емісії; 3) збільшення (зменшення) статутного капіталу шляхом збільшення (зменшення) номінальної вартості однієї акції відбувається конвертація в акції з вищою (нижчою) номінальною вартістю; 4) реорганізації акціонерного товариства його акції конвертуються у акції нового акціонерного товариства; 5) заміни облігацій одних серій (випусків, номіналів тощо) на інші; 6)заміни конверсійних облігацій на акції. Основною метою К. ц. п. є нарощування капіталу компанії, оптимізація його структури, зміна термінів платежів, вибір більш ефективних методів фінансування, впорядкування звітності тощо. К. ц. п. може бути: 1) однотипною (обмін акцій на акції, облігації на облігації) та змішаною (обмін облігацій на акції); 2) добровільною і примусовою; 3) пропорційною та непропорційною | |
КОМУНАЛЬНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
КОМУНАЛЬНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. communal unitary enterprise [ˈkɒmjʊnl ˈjuːnɪt(ə)ri ˈentəpraɪz]) - підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |
---|---|
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. communal enterprise [ˈkɒmjʊnl ˈentəpraɪz]) - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, або підприємство, у статутному капіталі якого частка комунальної власності територіальної громади становить 50 і більше відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). | |
КОМПРОМЕТАЦІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК | |
---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК (англ. compromising payment cards [ˈkɒm.prə.maɪ.zɪŋ ˈpeɪmənt kɑːd]) - заволодіння сторонніми особами реквізитами платіжних карток або інформацією з магнітної смуги та ПІН-коду картки, необхідною та достатньою для здійснення шахрайських операцій з отримання готівки та оплати товарів (послуг) (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.). | |
КОМПРОМЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО КЛЮЧА | |
---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО КЛЮЧА (англ. discredit of personal key [dɪsˈkredɪt əv ˈpɜːsnl kiː]) - будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 276). | |
КОМПРОМЕТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА | |
---|---|
КОМПРОМЕТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА (англ. compromise your computer [ˈkɒm.prə.maɪz jɔː(r) kəmˈpjuːtə(r)]) - заволодіння сторонніми особами ідентифікаційними даними користувача комп’ютера, необхідними та достатніми для ініціювання та здійснення платіжних операцій в системах дистанційного банківського обслуговування | |
КОМПЛАЄНС-РИЗИК ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
КОМПЛАЄНС-РИЗИК ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. risk compliance of financial monitoring [rɪsk kəmˈplaɪəns əv faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - ризик юридичної відповідальності або ризик застосування заходів впливу Національним банком України, виникнення фінансових збитків та репутаційних втрат, що може зазнати банк у зв’язку з незабезпеченням належного рівня відповідності всім вимогам законів України, нормативно-правових актів, правил, внутрішніх документів банку, правил поведінки, що можуть застосовуватись під час виконання банком обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |
КОМПЛАЄНС-РИЗИК | |
---|---|
КОМПЛАЄНС-РИЗИК (англ. risk compliance [rɪsk kəmˈplaɪəns]) - імовірність виникнення збитків/санкцій, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства, нормативно-правових актів, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції, правил корпоративної етики, виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішньобанківських документів банку (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та внутрішніх документів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 39. – Ст. 201); - ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 | |
КОМПЛАЄНС | |
---|---|
КОМПЛАЄНС (англ. compliance [kəmˈplaɪəns]) - дотримання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та внутрішніх документів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |
КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН | |
---|---|
КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН (англ. competent authority [ˈkɒmpɪtənt ɔːˈθɒrɪtɪ]) - усі державні органи влади з визначеними обов’язками у сфері протидії відмиванню коштів та/або фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Зокрема, у цей термін включено ПФР; орга- 344 К ни влади, які мають функції з розслідування та/або судового переслідування відмивання коштів, пов’язаних предикатних злочинів та фінансування тероризму, а також арешту/заморожування та конфіскації злочинних активів; органи влади, що отримують звіти щодо транскордонного переміщення валюти та оборотних інструментів на пред’явника; а також органи влади, які мають обов’язки з нагляду чи моніторингу у сфері ПВК/ФТ, що націлені на забезпечення комплаєнсу фінансовими установами та ВНУП вимогам з ПВК/ФТ. Органи саморегулювання не повинні розглядатись як компетентні органи; - усі адміністративні та правоохоронні органи, діяльність яких пов’язана з протидією відмиванню грошей чи боротьбою з фінансуванням тероризму, включаючи ПФР та наглядові органи ; - орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з цим розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЯКА НАДАЄ ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ - СУБ’ЄКТУ ДРУГОГО РІВНЯ | |
---|---|
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЯКА НАДАЄ ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ - СУБ’ЄКТУ ДРУГОГО РІВНЯ (англ. asset management company, which provides services to a pension fund - a second-tier entity [ˈæset ˈmænɪʤmənt ˈkʌmpənɪ wɪʧ prəˈvaɪdz ˈsɜːvɪsɪz tʊ ə pɑːnˈsjəʊn fʌnd ə ˈsekənd ˈtaɪə ˈentɪtɪ]) - компанія з управління активами, яка одержала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) та уклала договір про управління активами із радою відповідного недержавного пенсійного фонду - суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 | |
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ | |
---|---|
КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (англ. asset management company [ˈæset ˈmænɪʤmənt ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |
КОМПАНІЯ З НАДАННЯ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ | |
---|---|
КОМПАНІЯ З НАДАННЯ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ (англ. ancillary services company [ænˈsɪlərɪ ˈsɜːvɪsɪz ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |
КОМІТЕНТ | |
---|---|
КОМІТЕНТ (англ. consignor [kənˈsaɪnə]) - юридична або фізична особа, яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення 343 К банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |
КОМЕРЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК | |
---|---|
КОМЕРЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК (англ. commercial representative [kəˈmɜːʃəl ˌreprɪˈzentətɪv]) - особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ) | |
---|---|
КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ) (англ. commercial mediation (agency activity) [kəˈmɜːʃəl ˌmiːdɪˈeɪʃən (ˈeɪʤənsɪ ækˈtɪvɪtɪ)]) - підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ | |
---|---|
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ (англ. trade secret [treɪd ˈsiːkrɪt]) є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО | |
---|---|
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО (англ. limited partnership [ˈlɪmɪtɪd ˈpɑːtnəʃɪp]) - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум 342 К зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники) (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
КОЛЕКТОР | |
---|---|
КОЛЕКТОР (англ. collector [kə’lektə]) - особа, яка приймає гроші від злочинців за дорученням контролера та розміщує їх згідно його вказівок | |
КОЕФІЦІЄНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ПОКРИТТЯ) БОРГУ | |
---|---|
КОЕФІЦІЄНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ПОКРИТТЯ) БОРГУ (англ. debt service coverage ratio [det ˈsəːvɪs ˈkʌv(ə)rɪdʒ ˈreɪʃɪəʊ], DSCR) - відношення чистого доходу від об’єктів комерційної нерухомості за певний проміжок часу до суми вартості обслуговування кредиту за цей же період. Чим вище значення К. о. п. б., тим вища якість забезпечення | |
КОД ПЛАТНИКА/ОТРИМУВАЧА | |
---|---|
КОД ПЛАТНИКА/ОТРИМУВАЧА (англ. payer/recipient code [ˈpeɪə/rɪˈsɪpɪənt kəʊd]) - ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/ запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова» (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |
КОД БАНКУ | |
---|---|
КОД БАНКУ (англ. bank code [bæŋk kəʊd]) - умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов’язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507); - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908) | |
КОД АВТОРИЗАЦІЇ | |
---|---|
КОД АВТОРИЗАЦІЇ (англ. authorization code [ˌɔːθəraɪˈzeɪʃən kəʊd]) - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 | |
КОВЕНАНТ | |
---|---|
КОВЕНАНТ (англ. covenant [ˈkʌv(ə)nənt]) - юридично підтверджене зобов’язання однієї сторони перед іншою на здійснення (або нездійснення) певних дій (виконання певних умов) у разі настання обумовлених договором подій. Прикладом К. може бути кредитна угода між банком і позичальником | |
КНИГА ОБЛІКУ ВИДАНОЇ ТА ПРИЙНЯТОЇ СТАРШИМ КАСИРОМ ГОТІВКИ | |
---|---|
КНИГА ОБЛІКУ ВИДАНОЇ ТА ПРИЙНЯТОЇ СТАРШИМ КАСИРОМ ГОТІВКИ (англ. accounting book of issued and received cash by senior cashier [əˈkaʊntɪŋ bʊk əv ˈɪʃuːd ənd rɪˈsiːvd kæʃ baɪ ˈsiːnjə kæˈʃɪə]) - книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ/КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ | |
---|---|
КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ/КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ (англ. ledger of income and expenditure / ledger of income [ˈleʤə əv ˈɪnkʌm ənd ɪksˈpendɪʧə / ˈleʤə əv ˈɪnkʌm]) - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат/книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КНИГА ОБЛІКУ | |
---|---|
КНИГА ОБЛІКУ (англ. record book [ˈrekɔːd bʊk]) - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
КЛЮЧОВІ РЕКВІЗИТИ | |
---|---|
КЛЮЧОВІ РЕКВІЗИТИ (англ. key bank details [kiː bæŋk ˈdiːteɪlz]) - відомості про суб’єкта, вказані у формі обліку, зміна яких потребує присвоєння нового облікового ідентифікатора, зокрема: 1) для суб’єктів, які не є банками, - юридичних осіб (відокремлених підрозділів): код за ЄДРПОУ; тип суб’єкта; 2) для суб’єктів, які є банками (їх відокремленими підрозділами) або філій іноземних банків: код за ЄДРПОУ; тип суб’єкта; код банківської установи; внутрішньобанківський реєстраційний код; 3) для суб’єктів, які є фізичними особами: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку у паспорті); тип суб’єкта (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 / | |
КЛЮЧОВИЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
КЛЮЧОВИЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. key participant of legal entity [kiː pɑːˈtɪsɪpənt əv ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - будь-яка фізична особа, яка володіє корпоративними правами такої юридичної особи, юридична особа, яка володіє двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи, і при цьому: 1) якщо юридична особа має більше ніж 20 учасників - фізичних осіб, ключовими учасниками вважаються 20 учасників - фізичних осіб, частки яких є найбільшими; 2) якщо однакові за розміром пакети корпоративних прав юридичної особи належать більше ніж 20 учасникам - фізичним особам, ключовими учасниками вважаються всі фізичні особи, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи; 3) вважається, що публічна компанія не має ключовиx учасників (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради 339 К України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
КЛІРИНГОВА УСТАНОВА | |
---|---|
КЛІРИНГОВА УСТАНОВА (англ. clearing institution [ˈklɪərɪŋ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - юридична особа, що за результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформаційні послуги (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
КЛІРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ | |
---|---|
КЛІРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. clearing activities [ˈklɪərɪŋ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96- ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Особами, які провадять клірингову діяльність, є клірингові установи та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з урахуванням вимог, встановлених законодавством. Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу особи, яка провадить клірингову діяльність, а також інші обмеження її діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
КЛІРИНГОВА ВИМОГА | |
---|---|
КЛІРИНГОВА ВИМОГА (англ. clearing requirements [ˈklɪərɪŋ rɪˈkwaɪəmənts]) - документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого, шляхом списання/зарахування коштів на рахунки учасників платіжної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137) | |
КЛІРИНГ 2 | |
---|---|
КЛІРИНГ (англ. clearing [ˈklɪərɪŋ]) - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - визначення взаємних зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, у тому числі шляхом неттінгу (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 39. – Ст. 517); - система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, валютні цінності, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань. Розрізняють міжбанківський К. і міжнародний К. К. може бути двостороннім і багатостороннім. Найбільш поширеним використання К. є у біржовій торгівлі товарами, цінними паперами, валютою, деривативами. У цьому випадку всі платіжні вимоги передаються до клірингової (розрахункової) палати біржі, яка є третьою стороною в біржових угодах, внаслідок чого всі учасники торгів беруть на себе розрахункові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою біржі (джерело: Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія: у 3-х т./ Ін-т світ. екон. і міжнар. Відносин НАНУ, ДННУ «Акад. фін. управління»; за ред. Т.І. Єфименко. – Т. 2. – К., 2010. – С.238). | |
КЛІЄНТСЬКІ РАХУНКИ | |
---|---|
КЛІЄНТСЬКІ РАХУНКИ (англ. client accounts [ˈklaɪənt əˈkaʊnts]) - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) (джерело: Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75 | |
КЛІЄНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
КЛІЄНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. client deals [ˈklʌɪənt diːlz] / transactions [trænˈzækʃənz]) - операції у контексті торговельної книги, які банк здійснює від власного імені, але за дорученнями та за кошти клієнтів – купівля цінних паперів, іноземної валюти та банківських металів. Унаслідок особливостей бухгалтерського обліку ці операції включаються до торговельного портфеля (торговельної книги) банку, оскільки не можуть бути віднесені до банківської книги | |
КЛІЄНТ БАНКУ | |
---|---|
КЛІЄНТ БАНКУ (англ. bank customer [bæŋk ˈkʌstəmə]) - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
КЛІЄНТ | |
---|---|
КЛІЄНТ (англ. client [ˈklaɪənt]) - будь-яка особа, яка: звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу; користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу; є стороною договору (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 14 цього Закону 336 К виконує функції державного регулювання і нагляду, а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»); є гравцем у лотерею або азартну гру, в тому числі казино, електронне (віртуальне) казино (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті «в» пункту 7 частини другої статті 5 цього Закону) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 27. – Ст. 282); - будь-яка юридична або фізична особа, яка користується послугами банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908); - особа, в інтересах та за рахунок якої діє торговець на підставі відповідного договору (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – Ст. 235); - людина, з якою ведеться справа, людина, котра платить за послуги | |
КІНЦЕВІ СПОЖИВАЧІ | |
---|---|
КІНЦЕВІ СПОЖИВАЧІ (англ. ultimate customers [ˈʌltɪmɪt ˈkʌstəməz]) - суб’єкти господарювання України, державні органи України, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні органи, іноземні суб’єкти господарської та іншої діяльності, які безпосередньо є споживачами товарів, відповідно імпортованих в Україну або експортованих з України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В НЕБАНКІВСЬКІЙ ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ | |
---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В НЕБАНКІВСЬКІЙ ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ (англ. ultimate owner of qualifying shareholding in non-banking financial institution [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ ɪn nɒn ˈbæŋkɪŋ faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, визначених відповідно до вимог цього Положення (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКУ | |
---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКУ (англ. ultimate owner of bank qualifying shareholding [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv bæŋk ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ]) - фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до норм цього Положення, міжнародна фінансова установа, публічна компанія, держава або територіальна громада в особі відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |
---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. ultimate owner of qualifying shareholding [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə əv ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ]) - фізична особа, юридична особа, серед власників якої немає (не буде) інших власників істотної участі у фінансовій установі, щодо якої отримується погодження набуття або збільшення істотної участі, публічна компанія. Компанія з управління активами є кінцевим власником істотної участі, якщо така компанія діє в інтересах інституту спільного інвестування та набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі за рахунок коштів інституту спільного інвестування (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 | |
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК | |
---|---|
КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК (англ. ultimate owner [ˈʌltɪmɪt ˈəʊnə]) - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) або юридична особа, щодо якої відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 76. – Ст. 2835; Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 365); - фізична особа (контролер) або юридична особа, щодо якої не існує контролерів та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність заявника (ліцензіата) шляхом опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою у заявнику (ліцензіаті), що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів заявника (ліцензіата), або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 | |
КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) | |
---|---|
КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) (англ. ultimate benefìcial owner (controller) [ˈʌltɪmɪt bĕn′ə-fĭsh′əl ˈəʊnə (kənˈtrəʊlə)]) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутногокапіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057; Визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори» від 11.08.2016 № 11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1226/29356 | |
КІМБЕРЛІТИЧНИЙ ВИДОБУТОК | |
---|---|
КІМБЕРЛІТИЧНИЙ ВИДОБУТОК (англ. kimberlitic mine [kĭm′bər-līt ĭk maɪn]) - назва на честь провінції Кімберлі (Південна Африканська Республіка), де містяться найстаріші у світі копальні з видобутку алмазів. Видобуток алмазів здійснюється у копальнях з важкою гірською породою. Алмази доставляються з поверхні магматичного потоку глибоко під землею | |
КІБЕРТЕРОРИЗМ | |
---|---|
КІБЕРТЕРОРИЗМ (англ. cyberterrorism [ˈsaɪ.bəˌter.ə.rɪ.zəm]) - терористична діяльність, що здійснюється у кіберпросторі або з його використанням (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КІБЕРРОЗВІДКА | |
---|---|
КІБЕРРОЗВІДКА (англ. cyber intelligence [ˈsaɪbər ɪnˈtɛlɪʤəns]) - діяльність, що здійснюється розвідувальними органами у кіберпросторі або з його використанням (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КІБЕРПРОСТІР | |
---|---|
КІБЕРПРОСТІР (англ. cyber space [ˈsaɪbə speɪs]) - середовище (віртуальний простір), яке надає можливості для здійснення комунікацій та/або реалізації суспільних відносин, утворене в результаті функціонування сумісних (з’єднаних) комунікаційних систем та забезпечення електронних комунікацій з використанням мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ | |
---|---|
КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ (англ. cybercrime [ˈsaɪ.bə.kraɪm]) - сукупність кіберзлочинів (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КІБЕРЗЛОЧИН (КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗЛОЧИН) | |
---|---|
КІБЕРЗЛОЧИН (КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗЛОЧИН) (англ. cybercrime (computer crime) [ˈsaɪ.bə.kraɪm (kəmˈpjuːtə kraɪm)]) - суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КІБЕРАТАКА | |
---|---|
КІБЕРАТАКА (англ. cyberattack [ˈsaɪbərəˌtæk]) - спрямовані (навмисні) дії в кіберпросторі, які здійснюються за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) та спрямовані на досягнення однієї або сукупності таких цілей: порушення конфіденційності, цілісності, доступності електронних інформаційних ресурсів, що обробляються (передаються, зберігаються) в комунікаційних та/або технологічних системах, отримання несанкціонованого доступу до таких ресурсів; порушення безпеки, сталого, надійного та штатного режиму функціонування комунікаційних та/або технологічних систем; використання комунікаційної системи, її ресурсів та засобів електронних комунікацій для здійснення кібератак на інші об’єкти кіберзахисту (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII | |
КИТ | |
---|---|
КИТ (англ. whale [weɪl]) - гравець, що здійснює гру із високими ставками | |
КЕШ-КУР’ЄРИ | |
---|---|
КЕШ-КУР’ЄРИ (англ. cash-couriers [kæʃ ˈkʊrɪəz]) - фізичні особи, які фізично транспортують грошові знаки (валютні цінності) та фінансові інструменти на пред’явника від однієї юрисдикції до іншої на собі або за допомогою власного багажу | |
КЕРУЮЧИЙ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |
---|---|
КЕРУЮЧИЙ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. securities account manager [sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt ˈmænɪʤə]) - статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у випадках та порядку, встановлених законодавством, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або суб’єкт управління об’єктами державної власності/комунальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління цінними паперами, що є об›єктами державної власності/комунальної власності, обсяг повноважень керуючого рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |
КЕРІВНИКИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (КРІМ БАНКУ) | |
---|---|
КЕРІВНИКИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (КРІМ БАНКУ) (англ. legal entity leadership (except bank) [ˈliːgəl ˈentɪtɪ ˈliːdəʃɪp (ɪkˈsept bæŋk)]) - керівник підприємства, установи, одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу юридичної особи та члени ради (наглядової ради, спостережної ради) юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |
КЕРІВНИКИ НЕБАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |
---|---|
КЕРІВНИКИ НЕБАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. leadership of a non-bank financial institution [ˈliːdəʃɪp əv ə nɒn-bæŋk faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - одноособовий виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу та члени ради (наглядової, спостережної ради - за наявності) небанківської фінансової установи (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
КЕРІВНИКИ БАНКУ 2 | |
---|---|
КЕРІВНИКИ БАНКУ (англ. bank leadership [bæŋk ˈliːdəʃɪp]) - голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники. Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ 2 | |
---|---|
КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ (англ. head of the stock market [hed əv ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - фізична особа (у тому числі фізична особа - іноземець), яка відповідно до установчих документів фондової біржі здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу, яка обрана відповідним органом управління фондової біржі та отримала погодження Комісії (джерело: Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді» від 22.01.2013 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 269/22801 | |
ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ ІСТОТНОЮ УЧАСТЮ | |
---|---|
ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ ІСТОТНОЮ УЧАСТЮ (англ. qualifying shareholding ownership chain [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ ˈəʊnəʃɪp ʧeɪn]) - послідовність юридичних осіб, через яких заявник набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 | |
ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. ownership chain of legal entity corporate rights [ˈəʊnəʃɪp ʧeɪn əv ˈliːgəl ˈentɪtɪ ˈkɔːpərɪt raɪts]) - інформація про склад ключовиx учасників юридичної особи, яка включає інформацію про ключовиx учасників першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 | |
ЛАНЦЮГ ПОСТАВОК | |
---|---|
ЛАНЦЮГ ПОСТАВОК (англ. supply chain [səˈplʌɪ tʃeɪn]) - перетворення сировини і її компонентів в кінцевий продукт, включаючи подальше транспортування і зберігання перед поставкою до кінцевого споживача | |
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ | |
---|---|
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (англ. legalization [ˈliː.ɡəl.aɪz]) - узаконення, надання законної сили, перехід на легальні відносини; в міжнародному праві – підтвердження достовірності та юридичної сили документа, виданого в іноземній державі | |
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ | |
---|---|
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (англ. legalization (laundering) of proceeds from crime [ˈliː.ɡəl.alĭ-zā′shən (ˈlɔːndəɪŋ) əv ˈprəʊsiːdz frɒm kraɪm]) - вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
ЛІД-МЕНЕДЖЕР | |
---|---|
ЛІД-МЕНЕДЖЕР (англ. lead manager [liːd ˈmanɪdʒə]) - головний організатор позики – синдикованого кредиту або випуску цінних паперів. Функції Л.-м., зазвичай, бере на себе крупний інвестиційний банк (інвестиційна компанія), який формує склад, виражає інтереси учасників синдикату кредиторів і є гарантом позики. Конкретний банк, який буде Л.-м., як правило, обирає сам позичальник (емітент). Л.-м. здійснює управління синдикатом банків-дилерів, підбирає менеджерів позики та розміщує цінні папери. Зазвичай, Л.-м. одержує найбільшу частку випуску цінних паперів або синдикованої позики. Л.-м. бере на себе роль головного консультанта позичальника, а при проведенні сек’юритизації – і продавця активів | |
ЛІЗИНГ | |
---|---|
ЛІЗИНГ (англ. leasing [ˈliːsɪŋ]) - договір, згідно з яким надається у користування нерухомість, що придбана для цієї мети відповідно до вимог майбутнього користувача в обмін на винагороду у формі періодичних платежів, що компенсують вартість активу, крім вартості права покупки об’єкта та фінансових витрат. Майнові об’єкти, що надані у кредит, можуть використовуватись тільки у господарській діяльності особи. Договір фінансового лізингу повинен містити право купівлі об’єкта користувачем після закінчення дії договору | |
ЛІЗИНГОВА (ОРЕНДНА) ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ЛІЗИНГОВА (ОРЕНДНА) ОПЕРАЦІЯ (англ. leasing operation [ˈliːsɪŋ ˌɒpəˈreɪʃən]) - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ | |
---|---|
ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ (англ. lessor [leˈsɔː]) - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68). | |
ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ | |
---|---|
ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ (англ. lessee [leˈsiː]) - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68). | |
ЛІКВІДАЦІЙНИЙ НЕТТІНГ | |
---|---|
ЛІКВІДАЦІЙНИЙ НЕТТІНГ (англ. closeout netting [ˈkləʊzaʊt ˈnɛtɪŋ ]) - форма неттінгу, яка використовується в разі невиконання зобов’язань. Метою Л. н. є зменшення суми, що підпадає під ризик за відкритими угодами, у випадку, коли для однієї із сторін настають певні події, передбачені угодою (наприклад, вона підпадає під процедуру банкрутства), до розрахункової дати. Інколи Л. н. називають неттінгом невиконання зобов’язань, неттінгом відкритої угоди або неттінгом заміщення угоди | |
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ | |
---|---|
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ (англ. bank liquidation [bæŋk ˌlɪkwɪˈdeɪʃən]) - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50. – Ст. 564). | |
ЛІМІТ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НА ЗБЕРІГАННІ | |
---|---|
ЛІМІТ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НА ЗБЕРІГАННІ (англ. cash reserves limit on storage [kæʃ rɪˈzɜːvz ˈlɪmɪt ɒn ˈstɔːrɪʤ]) - максимальний обсяг запасів готівки, що може бути на зберіганні в уповноваженому банку з урахуванням наданого забезпечення та технічного стану сховища (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 5. – Ст. 172) | |
ЛІСТИНГ | |
---|---|
ЛІСТИНГ (англ. listing [ˈlɪstɪŋ]) - сукупність процедур із включення цінних паперів до реєстру фондової біржі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах фондової біржі (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
ЛІМІТ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ (ЛІМІТ КАСИ) | |
---|---|
ЛІМІТ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ (ЛІМІТ КАСИ) (англ. rest limit of money in the cash desk (cash desk limit) [rest ˈlɪmɪt əv ˈmʌnɪ ɪn ðə kæʃ desk (kæʃ desk ˈlɪmɪt)]) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |
ЛІЦЕНЗІАТ | |
---|---|
ЛІЦЕНЗІАТ (англ. licensee [ˌlaɪsənˈsiː]) - суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158); - юридична особа (компанія з управління активами, банк, який прийняв рішення щодо управління активами створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду, професійний адміністратор, який прийняв рішення щодо управління активами недержавних пенсійних фондів, яким він надає послуги з адміністрування), яка одержала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві 385 Л юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 76. – Ст. 2835); - професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 48. – Ст. 1736). | |
ЛІЦЕНЗІЙНИЙ РЕЄСТР | |
---|---|
ЛІЦЕНЗІЙНИЙ РЕЄСТР (англ. license register [ˈlaɪsəns ˈreʤɪstə]) - перелік суб’єктів господарювання - ліцензіатів, який формується і ведеться органом ліцензування як автоматизована система збирання, накопичення, захисту та обліку відомостей про цих суб’єктів у порядку, установленому законодавством з цього питання (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 | |
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ | |
---|---|
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ (англ. license terms [ˈlaɪsəns tɜːmz]) - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII | |
ЛІЦЕНЗІЯ | |
---|---|
ЛІЦЕНЗІЯ (англ. license [ˈlaɪsəns]) - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158); - документ Національного банку, який засвідчує право небанківської фінансової установи надавати послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків (далі - переказ коштів) (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 80. – Ст. 2465). | |
ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ | |
---|---|
ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ (англ. bank licensing [bæŋk ˈlaɪsnsɪŋ]) - один із методів державного управління у сфері банківської діяльності, яке здійснює Національний банк України. Законодавче та нормативне врегулювання процесу ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, а також забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків | |
ЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ | |
---|---|
ЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ (англ. logical control [ˈlɒdʒɪkl kənˈtrəʊl]) - встановлення логічної відповідності, повноти та співвідношення відомостей, зазначених у декларації чи повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 55. – Ст. 1931). | |
ЛОДІНГ | |
---|---|
ЛОДІНГ (англ. loading [ˈləʊdɪŋ]) - додаткова до процентних і акцептних платежів премія за ризик, яку стягує банк в розрахунку від номінальної вартості перевідного векселя, представленого для обліку. Ставка лодінгу коливається залежно від репутації та кредитоспроможності позичальника | |
ЛОКАЛЬНЕ ТЕРОРИСТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ | |
---|---|
ЛОКАЛЬНЕ ТЕРОРИСТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ (англ. localised terrorist actor [ˈləʊkəlaɪzd ˈtɛrərɪst ˈæktə]) - цей термін означає: і) громадяни або резиденти країни, яких залучено до терористичної діяльності в межах або поза межами території їх країни, іноді піддаються впливу іноземних бойовиків. Важливо зазначити, що такий вплив може різнитись від формального до натхненного; іі) особи або маленька група, яких активно не вербували до терористичних організацій і які долучились до терористичної діяльності за власним бажанням з метою сприяння терористичній справі | |
ЛОМБАРД | |
---|---|
ЛОМБАРД (англ. pawnshop [ˈpɔːnʃɒp]) - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (джерело: Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26.04.2005 № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 21. – Ст. 1146); - небанківська кредитно-фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов’язаних з діяльністю Л. Діяльність Л. із надання фінансових кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною Л. вважають Ломбардію – область Північної Італії, де в XIII ст. виникли банківські контори, що видавали позички під заставу майнових цінностей. У XV ст. Л. з’являються практично у всіх містах Італії та надають позички під заставу особистих речей. У Франції перші Л. було створено у XV ст. лихварями, вихідцями з Ломбардії. У Німеччині перший Л. виник у Нюрнбергзі в 1498 р. В Англії на початку XVIII ст. було внесено білль про необхідність відкриття Л. з метою створення конкуренції лихварям, які брали за надані кредити до 80% річних. Віденський Л. існує з 1713 р. На території України перший Л. створено в 1800 р. в Одесі. Основним видом діяльності Л. є надання фізичним особам миттєвих короткострокових споживчих кредитів за рахунок власних і залучених коштів на власний ризик і під заставу майна споживачів цих послуг | |
ЛОМБАРДНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
ЛОМБАРДНА ОПЕРАЦІЯ (англ. pawnshop operation [ˈpɔːnʃɒp ˌɒpəˈreɪʃən]) - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |
ЛОТЕРЕЙНА СФЕРА | |
---|---|
ЛОТЕРЕЙНА СФЕРА (англ. lottery sphere [ˈlɒtərɪ sfɪə]) - сукупність суспільних відносин, що складаються у процесі проведення лотерей (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |
ЛОТЕРЕЙНИЙ БІЛЕТ | |
---|---|
ЛОТЕРЕЙНИЙ БІЛЕТ (англ. lottery ticket [ˈlɒtərɪ ˈtɪkɪt]) - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |
ЛОТЕРЕЯ | |
---|---|
ЛОТЕРЕЯ (англ. lottery [ˈlɒtərɪ]) - масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |
МАЙНЕР | |
---|---|
МАЙНЕР (англ. miner [ˈmaɪ.nər]) - фізична або юридична особа, яка бере участь в функціонуванні мережі децентралізованої віртуальної валюти за допомогою використання спеціального програмного забезпечення для вирішення складних алгоритмів в розподіленій системі «proof-of-work» («докази виконання роботи») або іншій розподіленій підтверджуючій системі, яка використовується для перевірки і підтвердження правильності операцій в системі віртуальної валюти. «Майнери» можуть бути користувачами, якщо вони самостійно генерують конвертовану віртуальну валюту виключно для своїх особистих потреб, наприклад, як інвестицій або для оплати за поточними зобов’язаннями, або для придбання товарів і послуг. «Майнери» також можуть брати участь у роботі системи віртуальної валюти як провайдери послуг з обміну шляхом створення віртуальної валюти в рамках комерційної діяльності для її продажу в обмін на фіатну валюту або інші віртуальні валюти | |
МАЙНО | |
---|---|
МАЙНО (англ. property [ˈprɒpətɪ]) - активи будь-якого типу, матеріальні чи нематеріальні, рухомі чи нерухомі, а також правові документи чи інструменти, що надають права на такі активи або їх частку (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatfgafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - будь-які активи, матеріальні чи нематеріальні, рухомі чи нерухомі, виражені в речах чи у правах, а також юридичні документи або акти, які підтверджують право на такі активи або інтерес у них (джерело: United Nations Convention against Transnational Organized Crime (15.11.2000), a. 2 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.un.org/Docs/asp/ws.asp?m=A/RES/55/25); - окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА (англ. enterprise property [ˈentəpraɪz ˈprɒpətɪ]) - виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
МАЙНО ТОВАРНОЇ БІРЖІ | |
---|---|
МАЙНО ТОВАРНОЇ БІРЖІ (англ. commodity exchange property [kəˈmɒdɪtɪ ɪksˈʧeɪnʤ ˈprɒpətɪ]) - фонди, що утворюються біржею, вартість яких відбивається на балансі біржі. Біржі також належить інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом (джерело: Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-XII | |
МАЙНО, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЄ КОНФІСКАЦІЇ | |
---|---|
МАЙНО, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЄ КОНФІСКАЦІЇ (англ. property that not subject to confiscation [ˈprɒpətɪ ðæt nɒt ˈsʌbʤɪkt tə ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən]) - майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України (джерело: Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV | |
МАЙНО, ЩО ПІДЛЯГАЄ КОНФІСКАЦІЇ | |
---|---|
МАЙНО, ЩО ПІДЛЯГАЄ КОНФІСКАЦІЇ (англ. property that subject to confiscation [ˈprɒpətɪ ðæt ˈsʌbʤɪkt tə ˌkɒnfɪsˈkeɪʃən]) - майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб’єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (джерело: Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV / | |
МАЙНОВИЙ СТАН СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ | |
---|---|
МАЙНОВИЙ СТАН СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ (англ. business entity property status [ˈbɪznɪs ˈentɪtɪ ˈprɒpətɪ ˈstaeɪtəs]) - сукупність належних суб’єкту господарювання майнових прав та майнових зобов’язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144). | |
МАЙНОВІ ПРАВА | |
---|---|
МАЙНОВІ ПРАВА (англ. property rights [ˈprɒpətɪ raɪts]) - неспоживна річ. Майнові права визнаються речовими правами (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
МАЙНОВІ ПРАВА НА ГРОШОВІ КОШТИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА БАНКІВСЬКОМУ РАХУНКУ | |
---|---|
МАЙНОВІ ПРАВА НА ГРОШОВІ КОШТИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА БАНКІВСЬКОМУ РАХУНКУ (англ. property rights for cash held on a bank account [ˈprɒpətɪ raɪts fə kæʃ held ɒn ə bæŋk əˈkaʊnt]) - право клієнта (володільця рахунка) надавати розпорядження про перерахування і видачу сум з банківського рахунка відповідно до договору банківського рахунка; право вкладника або особи, на користь якої розміщено банківський вклад, вимагати виплати грошової суми (вкладу) та процентів на неї або доходу в іншій формі відповідно до договору банківського вкладу; право бенефіціара або володільця рахунка умовного зберігання (ескроу) вимагати перерахування грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), що випливає з договору рахунка умовного зберігання (ескроу) (джерело: Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 № 1255-IV | |
МАЛИЙ ПРОДАВЕЦЬ | |
---|---|
МАЛИЙ ПРОДАВЕЦЬ (англ. small salesman [smɔːl ˈseɪlzmən]) - особа, що залучена до роздрібного продажу наркотиків (партії до 5 грамів), і яка витрачає свій прибуток на власне споживання, оренду житла та інші послуги. Вони можуть проводити обмін валют та перекази коштів через різні системи з переказу коштів (Western Union). Деякі з них мають легальне джерело доходів, окрім доходу від наркоторгівлі | |
МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА (англ. small enterprises [smɔːl ˈentəpraɪzɪz]) - підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365). | |
МАЛОЛІТНЯ ДИТИНА | |
---|---|
МАЛОЛІТНЯ ДИТИНА (англ. minor child [ˈmaɪnə ʧaɪld]) - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (джерело: Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 № 2947-III // Відомості Верховної Ради України | |
МАЛОЛІТНЯ ОСОБА | |
---|---|
МАЛОЛІТНЯ ОСОБА (англ. young person[jʌŋ ˈpɜːsn]) - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |
МАНІПУЛЮВАННЯ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ | |
---|---|
МАНІПУЛЮВАННЯ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (англ. stock market manipulation [stɒk ˈmɑːkɪt məˌnɪpjʊˈleɪʃən]) - умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, що призвели до отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку у значних розмірах, або уникнення такими особами збитків у значних розмірах, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |
МАНІПУЛЮВАННЯ ЦІНАМИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ | |
---|---|
МАНІПУЛЮВАННЯ ЦІНАМИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (англ. prices manipulation on the stock market [ˈpraɪsɪz məˌnɪpjʊˈleɪʃən ɒn ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - 1) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок; 2) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів шляхом вчинення умисних протиправних дій, в тому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації; 3) поширення інформації через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансових інструментів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною; 4) купівля або продаж фінансових інструментів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії; 5) неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта; 6) неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється; 7) неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов’язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни фінансового інструменту, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого інструменту; 8) укладення на фондовій біржі угод з фінансовим інструментом за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного фінансового інструменту, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж фінансового інструменту за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292) | |
МАРЖА | |
---|---|
МАРЖА (англ. margin [ˈmɑː.dʒɪn]) - термін, який використовується у банківській, біржовій, страховій, торговельній діяльності і означає різницю між відсотковими ставками, курсами цінних паперів, ставками страхових внесків і відшкодувань, цінами товарів. У банківській діяльності М. може означати різницю між ставками за залученими та виданими кредитами; ставками за кредитами різних категорій позикоодержувачів; сумою забезпечення, під яку надано кредит, і сумою виданого кредиту. В термінових фондових операціях М. називається різниця між курсом цінних паперів на день укладення і на день виконання угоди, а також між ціною покупця і ціною продавця. У торговельній діяльності М. – це різниця між купівельною ціною і ціною продажу товару | |
МАРЖИНАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ | |
---|---|
МАРЖИНАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (англ. margin operation [ˈmɑːʤɪn ˌɒpəˈreɪʃən]) - купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем на підставі разового замовлення клієнта у разі, якщо в момент укладання договору купівлі-продажу суми грошових коштів, що обліковуються на рахунку внутрішнього обліку клієнта, або кількості цінних паперів, що обліковуються на рахунку внутрішнього обліку клієнта з урахуванням прав вимог та зобов’язань щодо сплати грошових коштів та поставки цінних паперів за раніше укладеними договорами, недостатньо для виконання зобов’язань за таким договором, та виконання (розрахунок) за цим договором перед контрагентом здійснюється торговцем (комісіонером) з подальшим урегулюванням (виконанням) клієнтом (комітентом) зобов’язань перед торговцем згідно з умовами договору на брокерське обслуговування (джерело: Порядок та умови провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта» від 06.11.2012 № 1584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за № 2000/22312 | |
МАРШРУТИЗАЦІЯ 2 | |
---|---|
МАРШРУТИЗАЦІЯ (англ. routing [ˈruːtɪŋ]) - обмін даними при виконанні операцій, у тому числі щодо переказу коштів, між учасниками платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137). | |
МАТЕРИНСЬКА КОМПАНІЯ | |
---|---|
МАТЕРИНСЬКА КОМПАНІЯ (англ. parent company [ˈpeərənt ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, яка є власником іншої юридичної особи або здійснює контроль над такою юридичною особою, як пов’язана особа (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - юридична особа, яка контролює іншу юридичну особу (дочірню компанію) (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1). | |
МАТЕРИНСЬКИЙ БАНК | |
---|---|
МАТЕРИНСЬКИЙ БАНК (англ. parent bank [ˈpeərənt bæŋk]) - український банк, серед дочірніх та/або асоційованих компаній якого є банк та/або інша фінансова установа та який не є дочірньою компанією іншого українського банку або банківської холдингової компанії (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |
МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР 2 | |
---|---|
МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР (англ. memorial slip [mɪˈmɔːrɪəl slɪp]) - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908). | |
МЕНЕДЖЕР ПРОГРАМИ | |
---|---|
МЕНЕДЖЕР ПРОГРАМИ (англ. programme manager [‘prəʊgræm ‘mænidʒə]) - установа, яка несе відповідальність за встановлення і функціонування програми для передплачених карток разом з банківською установою або провайдером з обміну електронних грошей. Менеджер програми просуває передплачені картки на ринку і встановлює відносини з банками та дистриб’юторами або клієнтами, а також у багатьох випадках надає можливість для обробки даних. Деякі емітенти передплачених карт самостійно управляють своїми програмами, тобто без менеджерів програми | |
МЕРЕЖА TOR | |
---|---|
МЕРЕЖА TOR (СПОЧАТКУ НАЗИВАЛАСЯ «THE ONION ROUTER») (англ. tor [ tɔː ]) - Анонімна розподілена мережа комп’ютерів в інтернеті, яка приховує справжні ip-адреси (адреси мережевих протоколів) і, отже, особистості користувачів мережі шляхом маршрутизації зв’язку / операцій через велику кількість комп’ютерів, розташованих по всьому світу, і неодноразово кодуючи їх. Мережа tor надзвичайно ускладнює завдання встановлення фізичного місцезнаходження комп’ютерів, на яких розміщені або через які здійснюється доступ до веб-сайтів в мережі. Це завдання може бути додатково ускладнене за рахунок використання додаткових «змішувачів» або анонімайзерів в мережі tor. Мережа tor є однією з декількох підпільних розподілених комп’ютерних мереж, які називають «темними мережами», кіберпростом, «глибинним інтернетом» (deep web) або анонімними мережами, якими користуються фізичні особи для отримання доступу до контенту таким чином, щоб завуалювати свої особистості і відповідну діяльність в інтернеті | |
МЕТАЛЕВІ РАХУНКИ | |
---|---|
МЕТАЛЕВІ РАХУНКИ (англ. metal accounts [ˈmetl əˈkaʊnts]) - рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238); - поточні, вкладні (депозитні), кореспондентські рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 | |
МЕТАЛИ ДОРОГОЦІННІ ЦИФРОВІ (ЗНЕОСОБЛЕНІ) | |
---|---|
МЕТАЛИ ДОРОГОЦІННІ ЦИФРОВІ (ЗНЕОСОБЛЕНІ) (англ. digital precious metals [dɪʤɪtl ˈprɛʃəs ˈmɛtlz]) - відносно нова онлайн система переказу коштів чи цінностей, яка здійснює обмін опціонами чи правами на покупку деякої кількості дорогоцінних металів за певною ціною. Такі фінансові інструменти можуть обмінюватись як традиційні товарні похідні інструменти чи похідні цінні папери (деривативи) між власниками рахунків у системі цифрових дорогоцінних металів. Ця система працює таким чином: спочатку клієнт здійснює купівлю деякої кількості фондів віртуальних дорогоцінних металів за поточною ціною металу на світовій товарній біржі. Як тільки покупець придбав деяку кількість цифрових дорогоцінних металів, ці вклади чи частина їх можуть переказуватись іншій фізичній особі чи продавцю для обміну на товари чи послуги | |
МЕТОД ВК/ФТ | |
---|---|
МЕТОД ВК/ФТ (англ. ML/FT method [ml/ft meθəd]) - (в контексті ВК/ФТ) окрема процедура чи процес, що використовується в діяльності ВК/ФТ. Він може включати різні методики, механізми, інструменти ВК/ФТ та бути частиною типології ВК/ФТ | |
МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ | |
---|---|
МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ (англ. financial analysis methods [faɪˈnænʃəl əˈnæləsɪs ˈmeθədz]) - прийоми та способи обробки фінансової звітності (джерело: Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: затверджено наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» від 26.01.2001 № 49/121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Ст. 290). | |
МЕХАНІЗМ ВК/ФТ | |
---|---|
МЕХАНІЗМ ВК/ФТ (англ. ML/FT mechanism [ml/ft ˈmɛkənɪzm]) - система чи елемент за допомогою якого здійснюється частина процесу ВК/ФТ. Прикладами механізму ВК/ФТ можуть бути фінансові установи, відправники грошей, юридичні особи, правові утворення | |
МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЯКІ ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ | |
---|---|
МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЯКІ ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ (англ. customs goods value that transferred through the customs border of Ukraine [ˈkʌstəmz gʊdz ˈvæljuː ðæt ˈtrænsfɜːd θruː ðə ˈkʌstəmz ˈbɔːdə əv juːˈkreɪn]) - вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |
МИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ | |
---|---|
МИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. customs declaration [ˈkʌstəmz ˌdekləˈreɪʃən]) - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48 /. – Ст. 552); - митна декларація, оформлена на паперовому носії або як електронний документ у встановленому законодавством України порядку (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ | |
---|---|
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ (англ. customs clearance [ˈkʌstəmz ˈklɪərəns]) - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI / | |
МИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ | |
---|---|
МИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. customs regulation [ˈkʌstəmz ˌregjʊˈleɪʃən]) - регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закону України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377). | |
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ | |
---|---|
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ (англ. customs control [ˈkʌstəmz kənˈtrəʊl]) - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48 /. – Ст. 552). | |
МИТНИЙ СКЛАД | |
---|---|
МИТНИЙ СКЛАД (англ. customs warehouse [ˈkʌstəmz ˈweəhaʊs]) - митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |
МИТНІ ПЛАТЕЖІ | |
---|---|
МИТНІ ПЛАТЕЖІ (англ. customs payments [ˈkʌstəmz ˈpeɪmənts]) - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112). | |
МИТНІ РЕЖИМИ | |
---|---|
МИТНІ РЕЖИМИ (англ. customs regimes [ˈkʌstəmz reɪˈʒiːmz]) - 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |
МИТТЄВА ЛОТЕРЕЯ | |
---|---|
МИТТЄВА ЛОТЕРЕЯ (англ. instant lottery [ˈɪnstənt ˈlɒtərɪ]) - лотерея, в якій інформація, яка дозволяє визначити виграшні лотерейні білети (інші засоби, які передбачені умовами лотерей, які дозволяють засвідчити участь у лотереї), закладається випадковим характером на стадії їх виготовлення, тобто до розповсюдження серед гравців лотереї. При проведенні миттєвої лотереї гравець може безпосередньо після внесення ставки визначити, чи єйого лотерейний білет або інший засіб, який дозволяє засвідчити участь у грі, виграшним чи ні (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «лотерея». | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ (англ. interbank currency market of Ukraine [ɪntəˈbæŋk ˈkʌrənsɪ ˈmɑːkɪt əv juːˈkreɪn]) - сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб’єктами ринку, між суб’єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб’єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 35. – Ст. 2133). | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ (англ. interbank electronic payment document [ɪntəˈbæŋk ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈdɒkjʊmənt]) - електронний документ на переказ коштів, сформований банком (філією) на підставі власних розрахункових документів, розрахункових документів клієнтів і стягувачів, документів на переказ готівки для виконання міжбанківського переказу коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ (англ. interbank credit [ˈɪntəˌbæŋk ˈkrɛdɪt]) - кредит, наданий на міжбанківському ринку одним банком іншому. Кредитні відносини між банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод, які передбачають умови розміщення тимчасово вільних коштів, права та зобов’язання сторін з належним оформленням справ за М. к. Зазвичай, М. к. – це короткостроковий кредит, одержаний (наданий) з метою оперативного забезпечення банківської системи ресурсами, 400 М дотримання вимог економічних нормативів, підтримки ліквідності, платоспроможності та стабільності функціонування банків. Джерелом М. к. є тимчасово вільні кошти банків і міжбанківські депозити, які банки зберігають на кореспондентських рахунках один у одного та в центральному банку. На практиці використовують такі основні види М. к.: 1) овердрафт за кореспондентським рахунком, при якому на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня; 2) кредити овернайт, надані іншим банкам на строк не більше одного операційного дня та використовувані банками-позичальниками для завершення розрахунків поточного дня; 3) кошти, надані іншим банкам за операціями РЕПО | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ КОШТІВ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ КОШТІВ (англ. interbank money transfer [ɪntəˈbæŋk ˈmʌnɪ ˈtrænsfɜː]) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов’язань банків (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ У СЕП У РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ У СЕП У РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ (англ. real-time interbank transfer to the EPS [rɪəl taɪm ɪntəˈbæŋk ˈtrænsfɜː tə ðiː iː-piː-ɛs]) - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «міжбанківський переказ коштів», «міжбанківський електронний розрахунковий документ», «система електронних платежів Національного банку (СЕП)», «технічний рахунок у ЦОСЕП». | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ У СЕП У ФАЙЛОВОМУ РЕЖИМІ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ У СЕП У ФАЙЛОВОМУ РЕЖИМІ (англ. file mode interbank transfer to EPS [faɪl məʊd ɪntəˈbæŋk ˈtrænsfɜː tʊ iː-piː-ɛs]) - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «міжбанківський переказ коштів», «міжбанківський електронний розрахунковий документ», «система електронних платежів Національного банку (СЕП)», «технічний рахунок у ЦОСЕП». | |
МІЖБАНКІВСЬКИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ (англ. interbank clearing document [ɪntəˈbæŋk ˈklɪərɪŋ ˈdɒkjʊmənt]) - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137). | |
МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ | |
---|---|
МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ (англ. interbank payment transfer [ˈɪntəˌbæŋk ˈpeɪm(ə)nt trænsˈfɜː(r)]) - система регулювання та здійснення грошових вимог та зобов’язань, що виникають між банками, їх філіями та клієнтами банків. М. р. призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, обумовлених виконанням платежів їх клієнтів, або власних зобов’язань одного банку перед іншим. На основі М. р.: 1) відбувається завершення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (послуг), цінних паперів тощо; 2) здійснюються розрахунки з фінансовими органами щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів; 3) реалізуються фінансово-економічні зв’язки між самими банками щодо виконання взаємних зобов’язань | |
МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА ГРУПА | |
---|---|
МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. international banking group [ˌɪntəˈnæʃənl ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - група фінансових установ, пов’язаних відносинами контролю, діяльність якої представлена більше ніж в одній країні та яка підлягає нагляду на консолідованій основі з боку іноземного органу нагляду (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 1344) | |
МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ | |
---|---|
МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ (англ. international co-operation [ˌɪntəˈnæʃənl kəʊˌɒpəˈreɪʃən]) - взаємодія двох або більше суб’єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) 402 М науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377). | |
МІЖНАРОДНА ПЛАТІЖНА 2СИСТЕМА | |
---|---|
МІЖНАРОДНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. international payment system [ˌɪntəˈnæʃənl ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm]) - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |
МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ДОПОМОГА | |
---|---|
МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ДОПОМОГА (англ. international legal assistance [ˌɪntəˈnæʃənl ˈliːgəl əˈsɪstəns]) - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9-10. – Ст. 88). | |
МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ | |
---|---|
МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. international financial organization [ˌɪntəˈnæʃənl faɪˈnænʃəl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - міжнародна організація, яка на умовах, визначених своїм установчим актом, та/або відповідно до міжнародного договору України здійснює емісію облігацій на території України. Міжнародні фінансові організації можуть здійснювати в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, емісію відсоткових або дисконтних облігацій, у тому числі шляхом здійснення публічної пропозиції. Емісії облігацій міжнародних фінансових організацій обслуговуються у депозитарній системі України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА | |
---|---|
МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА (англ. international financial institution [ˌɪntəˈnæʃənl faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - установа, з якою Уряд України уклав угоду про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК (англ. international exchange market [ˌɪntəˈnæʃənl ɪksˈʧeɪnʤ ˈmɑːkɪt]) - сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб’єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб’єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |
МІЖНАРОДНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. international identification securities number [ˌɪntəˈnæʃənl aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən sɪˈkjʊərɪtɪz ˈnʌmbə]) - номер (код), що дозволяє однозначно ідентифікувати цінні папери або інший фінансовий інструмент та присвоєння якого передбачено законами України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |
МІЖНАРОДНИЙ ІМПОРТНИЙ СЕРТИФІКАТ | |
---|---|
МІЖНАРОДНИЙ ІМПОРТНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. international import certificate [ˌɪntəˈnæʃənl ˈɪmpɔːt səˈtɪfɪkɪt]) - документ, виданий уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який підтверджує зобов’язання імпортера імпортувати товари до своєї держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного органу (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
МІЖНАРОДНІ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРІВ | |
---|---|
МІЖНАРОДНІ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРІВ (англ. international transfer of goods [ˌɪntəˈnæʃənl ˈtrænsfɜː əv gʊdz]) - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове 404 М ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |
МІКРОПІДПРИЄМСТВА | |
---|---|
МІКРОПІДПРИЄМСТВА (англ. microenterprises [ˈmaɪkrəʊ ˈentəpraɪzɪz]) - підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 350 тисяч євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро; середня кількість працівників - до 10 осіб (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV | |
МІКСЕР (СЕРВІС ПО ВІДМИВАННЮ, «ЗМІШУВАЧ») | |
---|---|
МІКСЕР (СЕРВІС ПО ВІДМИВАННЮ, «ЗМІШУВАЧ») (англ. mixer [ˈmɪk.sər]) - один із видів анонімайзера, який забезпечує приховування ланцюжка операцій в ланцюжку блоків шляхом прив’язування всіх операцій до однієї і тієїж ж біткоін-адреси, і посилаючи їх усіх разом таким чином, що створюється враження, ніби вони спрямовані з іншої адреси. «Міксер» або «змішувач» направляє операції за допомогою складної серії квазі-довільних фіктивних операцій, що надзвичайно ускладнює прив’язку конкретних віртуальних грошей (адрес) до конкретної операції. Сервіси «міксерів» працюють, отримуючи розпорядження від користувача на відправлення грошових коштів на конкретну біткоін-адресу. Після цього «міксер» «змішує» цю операцію з операціями інших користувачів таким чином, що стає незрозуміло, кому користувач має намір направити кошти. Прикладами сервісів «міксерів» є: Bitmixer.io; SharedCoin; Blockchain.info; Bitcoin Laundery; Bitlaunder; Easycoin | |
МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА | |
---|---|
МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА (англ. minimum wage [ˈmɪnɪməm weɪʤ]) - встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (джерело: Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50). | |
МІНІСТЕРСТВО | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО (англ. ministry [ˈmɪnɪstrɪ]) - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України (джерело: Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 № 3166-VI | |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ (МВС) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ (МВС) (англ. Ministry of Internal Affairs of Ukraine (MIA) [ˈmɪnɪstrɪ əv ɪnˈtɜːnl əˈfeəz əv juːˈkreɪn]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (джерело: Положення про Міністерство внутрішніх справ України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» від 28.10.2015 № 878 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 89. – Ст. 2972). | |
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (МЕРТ) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (МЕРТ) (англ. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (MEDT) [ˈmɪnɪstrɪ əv ˌiːkəˈnɒmɪk dɪˈveləpmənt ənd treɪd əv juːˈkreɪn]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності. Мінекономрозвитку є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення (джерело: Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі» від 20.08.2014 № 459 | |
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ (МІНІНФРАСТРУКТУРИ) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ (МІНІНФРАСТРУКТУРИ) (англ. Ministry of Infrastructure of Ukraine (Mininfrastructure) [ˈmɪnɪstri ɒv ˈɪnfrəˌstrʌkʧər ɒv juːˈkreɪn]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості) (джерело: Положення про Міністерство інфраструктури України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство інфраструктури України» від 30.06.2015 № 460 | |
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ (МІНФІН) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ (МІНФІН) (англ. Ministry of Finance of Ukraine (MoF) [ˈmɪnɪstrɪ əv faɪˈnæns əv juːˈkreɪn]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку (джерело: Положення про Міністерство фінансів України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України» від 20.08.2014 № 375 | |
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (МІН’ЮСТ) | |
---|---|
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (МІН’ЮСТ) (англ. Ministry of Justice of Ukraine (MoJ) [ˈmɪnɪstrɪ əv ˈʤʌstɪs əv juːˈkreɪn]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Мін’юст є державним органом з питань банкрутства. Мін’юст є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (джерело: Положення про Міністерство юстиції України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 02.07.2014 № 228 | |
МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ (англ. individuals place of residence [ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz pleɪs əv ˈrezɪdəns]) - житло, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |
МІСЦЕВИЙ ФІНАНСОВИЙ ОРГАН | |
---|---|
МІСЦЕВИЙ ФІНАНСОВИЙ ОРГАН (англ. local financial body [ˈləʊkəl faɪˈnænʃəl ˈbɒdɪ]) - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Для цілей цього Кодексу орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів віднесено до місцевих фінансових органів. Сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено згідно із законом (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50, / № 50-51 /. – Ст. 572). | |
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ | |
---|---|
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ (англ. location [ləʊˈkeɪʃən]) - фактичне місце ведення діяльності чи розташування офіса, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (де переважно знаходиться керівництво юридичної особи) та здійснюється управління і облік (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 № 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 № 4368), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за № 797/8118 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 2048). | |
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |
---|---|
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. legal entity location [ˈliːgəl ˈentɪtɪ ləʊˈkeɪʃən]) - фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (виконавчий орган) (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 48. – Ст. 1736). | |
МОБІЛЬНИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ | |
---|---|
МОБІЛЬНИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ (англ. mobile payment tool [ˈməʊbaɪl ˈpeɪmənt tuːl]) - електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку смарткартки, що є носієм персоніфікованого платіжного мобільного додатка НСМЕП та відповідного додатка оператора мобільного зв’язку. М. п. і. може використовуватись тільки в мобільних телефонах, які обслуговує цей оператор мобільного зв’язку (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). | |
МОБІЛЬНІ ПЛАТЕЖІ | |
---|---|
МОБІЛЬНІ ПЛАТЕЖІ (англ. mobile payments [ˈməʊbaɪl ˈpeɪmənts]) - платіжні операції, що здійснюються користувачами з використанням мобільних платіжних інструментів (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 | |
МОДЕЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОНСОЛІДОВАНОГО КОРЕСПОНДЕНТСЬКОГО РАХУНКУ В СЕП | |
---|---|
МОДЕЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОНСОЛІДОВАНОГО КОРЕСПОНДЕНТСЬКОГО РАХУНКУ В СЕП (англ. service model of the consolidated correspondent account in EPS [ˈsɜːvɪs ˈmɒdl əv ðə kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˌkɒrɪsˈpɒndənt əˈkaʊnt ɪn iː-piː-ɛs]) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «система електронних платежів Національного банку (СЕП)», «банк», «міжбанківський переказ коштів», «консолідований кореспондентський рахунок». | |
МОДУЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ | |
---|---|
МОДУЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (англ. module of automated analysis and risk management system [ˈmɒdjuːl əv ˈɔːtəmətɪd əˈnæləsɪs ənd rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - одна з підсистем АСАУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСАУР під час митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 60. – Ст. 2323). | |
МОЖЛИВІСТЬ | |
---|---|
МОЖЛИВІСТЬ (англ. capability [ˌkeɪpəˈbɪlɪti]) - ступінь чиїхось повноважень або здатності використовувати механізми/процеси для ВК/ФТ | |
МОМЕНТ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНОГО (ІМПОРТНОГО) КОНТРАКТУ | |
---|---|
МОМЕНТ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНОГО (ІМПОРТНОГО) КОНТРАКТУ (англ. execution moment of export (import) contract [ˌeksɪˈkjuːʃən ˈməʊmənt əv ˈekspɔːt (ˈɪmpɔːt) ˈkɒntrækt]) - момент, на який здійснено всі обов’язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |
МОНІТОРИНГ | |
---|---|
МОНІТОРИНГ (англ. monitoring [ˈmɒnɪtəɪŋ]) - діяльність емітента/еквайра щодо контролю за операціями, які здійснюються із застосуванням електронних платіжних засобів, з метою виявлення та запобігання помилковим та неналежним переказам. За дорученням емітента/еквайра моніторинг за умови дотримання вимог щодо збереження конфіденційності інформації може проводити юридична особа, що надає емітенту/еквайру послуги з оброблення даних (послуги процесингу) (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137). | |
МОНІТОРИНГ ЗАКУПІВЛІ | |
---|---|
МОНІТОРИНГ ЗАКУПІВЛІ (англ. purchases monitoring [ˈpɜːʧəsɪz ˈmɒnɪtəɪŋ]) - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |
МОНІТОРИНГ РИЗИКІВ КЛІЄНТІВ | |
---|---|
МОНІТОРИНГ РИЗИКІВ КЛІЄНТІВ (англ. customer risk monitoring [ˈkʌstəmə rɪsk ˈmɒnɪtəɪŋ]) - процес відстеження критеріїв ризиків клієнтів за результатами вивчення клієнтів, що проводиться з метою своєчасного виявлення змін ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передавання (отримання) активів, ризику за видом товарів, послуг, ризику за типом клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ними ризикових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та їх регулярності, для здійснення переоцінки попередньо встановлених рівнів ризиків клієнтів (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - процес відстеження критеріїв ризиків клієнтів за результатами вивчення клієнтів, що проводиться з метою своєчасного виявлення змін ризику клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ними ризикових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, їх регулярності, дроблення сум, на які здійснюються фінансові операції, тощо, для здійснення переоцінки попередньо встановлених рівнів ризиків клієнтів (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |
МОНІТОРИН ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. financial transaction monitoring [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˈmɒnɪtəɪŋ]) - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу та спрямовані на подання інформації про фінансову операцію відповідної особи до Державної служби фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) у вигляді повідомлення про фінансову операцію з відповідною ознакою фінансової операції, визначеною Законом (джерело: Порядок прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішення про зупинення фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішення про зупинення фінансових операцій» від 28.12.2015 № 1200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 123/28253 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 10. – Ст. 454). | |
МОТОРИЗОВАНИЙ КАРТРІДЕР | |
---|---|
МОТОРИЗОВАНИЙ КАРТРІДЕР (англ. motorized card reader [ˈməʊ.tər.aɪzd kɑːd ˈriːdə(r)]) - тип картрідера, в якому процес введення та виведення картки із зони обробки магнітної смуги та/або чипа – автоматизований. Вся платіжна картка автоматично затягується в середину пристрою, де залишається невидимою для держателя | |
МУЛЬТИВАЛЮТНІ КРЕДИТИ | |
---|---|
МУЛЬТИВАЛЮТНІ КРЕДИТИ (англ. multi-currency loans [ˈmʌltiˈkʌr(ə)nsi ləʊn]) - будь-які форми кредитів, які надаються, номінуються та погашаються в різних валютах. За умов надання (одержання) М. к. сума кредиту повинна постійно перераховуватися залежно від змін курсових співвідношень окремих валют, які обрано для розрахунків. На практиці М. к. використовуються рідко, зазвичай, у нестабільних економічних умовах | |
НАБУТТЯ ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |
---|---|
НАБУТТЯ ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. qualifying shareholding acquiring [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃɛəhəʊldɪŋ əˈkwaɪəɪŋ]) - пряме та/або опосередковане набуття однією особою самостійно чи спільно з іншими особами в будь-який спосіб 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або отримання незалежно від формального володіння можливості значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 | |
НАБУТТЯ УЧАСТІ В ЮРИДИЧНІЙ ОСОБІ | |
---|---|
НАБУТТЯ УЧАСТІ В ЮРИДИЧНІЙ ОСОБІ (англ. acquiring participation in a legal entity [əˈkwaɪəɪŋ pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən ɪn ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - пряме та/або опосередковане набуття однією особою самостійно чи спільно з іншими особами в будь-який спосіб права володіння акціями (паями) юридичної особи або правами голосу акцій (паїв) юридичної особи. Збільшенням такої участі вважається набуття додаткової участі особою, що вже має участь у юридичній особі (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |
НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ | |
---|---|
НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ (англ. consolidated basis supervision [kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˈbeɪsɪs ˌsjuːpəˈvɪʒən]) - нагляд за фінансовими групами з метою забезпечення стабільності фінансової системи та обмеження ризиків, на які наражається фінансова установа внаслідок участі у фінансовій групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків фінансової групи (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1). | |
НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ | |
---|---|
НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ (англ. risk-based supervision [rɪsk beɪst ˌsuːpəˈvɪʒn]) - внутрішній процес Національного банку, призначений для забезпечення більшої послідовності та ефективності інспектувань та інших видів наглядової діяльності. Для організації процесу управління ризиками в банках Національний банк України розробив Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України. Н. н. о. о. р. є підходом, який використовується для запровадження безперервного нагляду з метою спрямування уваги інспекторів на найбільш значні ризики, що дозволяє органам нагляду більше уваги приділяти тим установам, видам діяльності, операціям чи продуктам, з якими пов’язані найбільші ризики. На сьогоднішній день Н. н. о. о. р. став світовим стандартом. Підґрунтям для запровадження Н. н. о. о. р. є безперервний нагляд, який ще називають циклом нагляду, тобто послідовним процесом, що ніколи не припиняється. Історичний розвиток процесу нагляду за ризиками ґрунтується на удосконаленні оцінки ризиків за системою CAMELS, організації безперервного нагляду, впровадженні банками власних систем управління ризиками і, як найвища форма, – розвиток Н. н. о. о. р. Н. н. о. о. р. передбачає спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного ризику. Національний банк України досягає цього за допомогою: виявлення ризиків з використанням уніфікованих визначень, що забезпечує підґрунтя для висновків і дій нагляду; вимірювання ризику на основі уніфікованих факторів оцінки, оскільки кількість ризику не завжди вимірюється у грошовому вираженні, а може бути відносною оцінкою суми можливих втрат; оцінки адекватності управління ризиками; спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного або зростаючого ризику як у межах одного банку, так і в банківській системі взагалі; використання відповідних інструментів нагляду, залежно від виявлених ризиків, формулювання висновків щодо параметрів і рівня ризиків, а також визначення заходів щодо подальшого контролю виявлених проблем | |
НАГЛЯД (ОВЕРСАЙТ) ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ | |
---|---|
НАГЛЯД (ОВЕРСАЙТ) ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ (англ. payment systems supervision (oversight) [ˈpeɪmənt ˈsɪstɪmz ˌsjuːpəˈvɪʒən (ˈəʊvəsaɪt)]) - діяльність Національного банку України з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжних систем, яка включає: моніторинг платіжних систем; оцінювання їх на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платіжних систем; у разі необхідності надання вказівок та рекомендацій щодо удосконалення діяльності відповідних систем та застосування заходів впливу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137) | |
НАГЛЯДОВІ ОРГАНИ | |
---|---|
НАГЛЯДОВІ ОРГАНИ (англ. supervisors [ˈsjuːpəvaɪzəz]) - визначені компетентні органи влади або недержавні органи із зобов’язаннями, що націлені на забезпечення відповідності фінансових установ та ВНУП вимогам з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму. Недержавні органи (до яких можуть відноситись певні типи ОСР) повинні мати повноваження для здійснення нагляду та накладання санкцій на фінансові установи та ВНУП у сфері з ПВК/ФТ. Такі недержавні органи також мають бути уповноважені законом на здійснення функцій, що ними виконуються, і бути під наглядом компетентного органу стосовно таких функцій | |
НАДАВАЧІ ПОСЛУГ ТРАСТІВ ЧИ КОМПАНІЙ (НПТК) | |
---|---|
НАДАВАЧІ ПОСЛУГ ТРАСТІВ ЧИ КОМПАНІЙ (НПТК) (англ. trust and company service providers (TCSP) [trʌst ænd ˈkʌmpəni ˈsɜːvɪs prəˈvaɪdəz]) - особи чи діяльність, які пов’язані з наданням наступних послуг третім особам: виконють роль агентів зі створення юридичних осіб, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) директора чи секретаря компанії, партнера у товаристві чи аналогічної посади в юридичних особах, надають зареєстрований офіс, юридичну адресу чи приміщення, кореспондентську чи адміністративну адресу компанії, товариства чи будь-якої іншої юридичної особи чи правового утворення, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) довірчого власника трасту, створеним за згодою сторін, виконують роль (чи організовують для інших осіб, щоб вони виконували роль) номінального акціонера для іншої особи. Крім того, варто відмітити, що більшість країн та юрисдикцій не визнають НПТК. Однак, такі послуги можуть надавати юристи та інші фахівці юридичного спрямування. Для прикладу: створення компаній за кордоном для осіб, які не хочуть реєструвати майно у своїй країні проживання. Або юристи можуть бути довірчими власниками трастів, які створені в інших країнах, де дозволяється існування трастів, хоча у країні проживання таких фахівців існування трастів може бути заборонене | |
НАДАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ МАТЕРІАЛІВ | |
---|---|
НАДАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ МАТЕРІАЛІВ (англ. case referrals provision [keɪs rɪˈfɜrəlz prəˈvɪʒən]) - дії посадових осіб Держфінмоніторингу України, спрямовані на виконання рішення експертної комісії щодо передачі в установленому порядку правоохоронним органам, їх територіальним підрозділам узагальнених матеріалів у письмовій та/або електронній формі (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702 / | |
НАДІЙНІ ДЖЕРЕЛА | |
---|---|
НАДІЙНІ ДЖЕРЕЛА (англ. credible sources [ˈkred.ɪ.bl̩ ˈsɔːsɪz], reliable sources [rɪˈlaɪəbl ˈsɔːsɪz]) - добре відомі органи, які мають надійну репутацію, надають інформацію у відкритому режимі та дозволяють її широке розповсюдження. Крім Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (ФАТФ) та регіональних організацій, створених за типом ФАТФ, такі джерела можуть включати (але не обмежуючись) супранаціональні чи міжнародні організації, такі як: Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк, Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки, а також відповідні національні органи та неурядові організації. Інформація, що надається такими надійними джерелами, не є законом чи нормою та не повинна бути обґрунтуванням для автоматичного визначення високого ступеня ризику; - офіційні засоби розкриття інформації (включаючи інтернет-сторінки) Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національного банку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади України, інших країн, а також міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177 | |
НАДНАЦІОНАЛЬНИЙ РИЗИК | |
---|---|
НАДНАЦІОНАЛЬНИЙ РИЗИК (англ. supranational risk [ˌsuːprəˈnæʃ(ə)n(ə)l rɪsk]) - ризик ВК та ФТ, що впливає на внутрішній ринок і представляє загальні риси, які можуть виникнути у декількох або одній країні-члені та/або який може мати й зовнішні причини | |
НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ | |
---|---|
НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ (англ. budget revenues [ˈbʌʤɪt ˈrevɪnjuːz]) - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |
НАЙМАНСТВО | |
---|---|
НАЙМАНСТВО (англ. mercenary activities [ˈmɜːsɪnərɪ ækˈtɪvɪtɪz]) - вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройних конфліктах, воєнних або насильницьких діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання діяльності органів державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання найманців у збройних конфліктах, воєнних або насильницьких діях | |
НАКАЗОДАВЕЦЬ АКРЕДИТИВА | |
---|---|
НАКАЗОДАВЕЦЬ АКРЕДИТИВА (англ. applicant [ˈæplɪkənt]) - особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |
НАКЛАДНА (КОНОСАМЕНТ) | |
---|---|
НАКЛАДНА (КОНОСАМЕНТ) (англ. bill of lading [bɪl əv ˈleɪdɪŋ]) - документ, що підписаний перевізником та підтверджує отримання товару у вказаному пункті з вказаного пункту | |
НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД | |
---|---|
НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД (англ. pension savings fund [ˈpɛnʃən ˈseɪvɪŋz fʌnd]) - цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до законодавства України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 52. – Ст. 1910). | |
НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОФОРМЛЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |
---|---|
НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОФОРМЛЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. properly draw up report [ˈprɒpəlɪ drɔː ʌp rɪˈpɔːt]) - оформлене та подане до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, відповідно до вимог законодавства повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або повідомлення, яке містить додаткову інформацію про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VI | |
НАЛЕЖНА ПЕРЕВІРКА КЛІЄНТА | |
---|---|
НАЛЕЖНА ПЕРЕВІРКА КЛІЄНТА (англ. customer due diligence [kʌstəmə djuː ˈdɪlɪʤəns]) - заходи, які містять: а) ідентифікацію клієнта та перевірку особи клієнта на основі документів, даних чи інформації, одержаних з надійного і незалежного джерела; б) визначення бенефіціарного власника та вжиття слушних заходів для перевірки такої особи таким чином, щоб підзвітні організації у достатній мірі знав, ким є бенефіціарний власник, у тому числі, що стосується юридичних осіб, трастів, компаній, фондів та подібних юридичних форм, вжиття слушних заходів для розуміння структури власності та контролю клієнта; в) оцінку і, якщо прийнятно, одержання інформації щодо мети чи планованого характеру ділових відносин; г) проведення постійного моніторингу ділових відносин, у тому числі ретельний аналіз операцій, що здійснюються в ході таких відносин, з тим, щоб забезпечити відповідність таких операцій знанням підзвітної організації про клієнта, профіль бізнесу та ризиків, у тому числі, де прийнятно, джерело коштів, а також забезпечити підтримання документів, даних або інформації в актуальному стані | |
НАЛЕЖНІ ДОКАЗИ | |
---|---|
НАЛЕЖНІ ДОКАЗИ (англ. proper evidence [ˈprɒpə ˈevɪdəns]) - докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів | |
НАМІР | |
---|---|
НАМІР (англ. intent [ɪnˈtɛnt]) - бажання певної організації заподіяти шкоду. Тобто, використати один чи декілька секторів для підтримки тероризму чи терористичних органіхацій | |
НАПЕРЕД ОПЛАЧЕНА КАРТКА БАГАТОЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ | |
---|---|
НАПЕРЕД ОПЛАЧЕНА КАРТКА БАГАТОЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ (англ. prepaid multipurpose use card [ˈpriːˈpeɪd ˈmʌltɪˈpɜːpəs juːs kɑːd]) - матеріальний або віртуальний засіб, що містить електронний пристрій з електронними грошима або забезпечує доступ до електронних грошей, що зберігаються на електронному пристрої (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |
НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ | |
---|---|
НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ (англ. drugs [drʌgz]) - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (джерело: Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995 № 60/95-ВР | |
НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ | |
---|---|
НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ (англ. violent extremism [ˈvaɪələnt ɪksˈtriːmɪz(ə)m]) - жорстке дотримання ідеологічних релігійних чи політичних засад, що пропагують насильництво | |
НАСЛІДОК | |
---|---|
НАСЛІДОК (англ. consequence [ˈkɒnsɪkwəns]) - вплив чи шкода, яку ВК чи ФТ можуть заподіяти та вплив основної злочинної та терористичної діяльності на фінансову систему та установи, а також у більш загальному плані на економіку та суспільство. Наслідки можуть бути коротко- чи довготерміновими і можуть бути пов’язаними із населенням, конкретними громадами, діловим середовищем, національними або міжнародними інтересами, а також репутацією та привабливістю фінансового сектора країни | |
НАСКРІЗНІ РАХУНКИ (ТРАНЗИТНІ РАХУНКИ) | |
---|---|
НАСКРІЗНІ РАХУНКИ (ТРАНЗИТНІ РАХУНКИ) (англ. payable-through-accounts (pass-by accounts) [ˈpeɪəbl θruː əˈkaʊnts, pɑːs baɪ əˈkaʊnts]) - кореспондентські рахунки, які безпосередньо використовуються третіми сторонами для здійснення комерційної діяльності від свого імені (пояснювальна записка до 13 Рекомендації ФАТФ). Вони використовуються іноземними фінансовими установами для надання своїм клієнтам доступу до національної банківської системи. Це надає можливість клієнтам іноземних банків виписувати чеки та робити вклади у банки даної юрисдикції, як будьяким іншим держателям рахунків (що фактично забезпечує клієнтів банків-респондентів доступом до більшого кола послуг) | |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ | |
---|---|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ (англ. National Prosecution Academy of Ukraine [ˈnæʃənl ˌprɒsɪˈkjuːʃən əˈkædəmɪ əv juːˈkreɪn]) - державна установа із спеціальним статусом, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, підвищення кваліфікації прокурорів (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII | |
ФАЙЛ-ВІДПОВІДЬ | |
---|---|
ФАЙЛ-ВІДПОВІДЬ(англ. file-response [faɪl-rɪsˈpɒns])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується СПФМ та надсилається Держфінмоніторингу і містить відповідь на запит Держфінмоніторингу. Файл-відповідь може містити декілька відповідей на запити (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвер-дження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ДОДАТОК | |
---|---|
.ФАЙЛ-ДОДАТОК(англ. file-annex [faɪl-ˈænɛks])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується СПФМ та надсилається Держфінмоніторингу як додаток до повідомлення про фінансові операції або до відповіді на запит і містить додаткові дані та/або копії документів (джерело: Поря-док електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансо-вого моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ЗАПИТ | |
---|---|
ФАЙЛ-ЗАПИТ(англ. file-request [faɪl-rɪˈkwɛst])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується Держфін-моніторингом та надсилається СПФМ і містить запит щодо отримання інформації (копій документів), необхідної (необхідних) для виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань. Один файл-запит може містити декілька запитів | |
ФАЙЛ-КВИТАНЦІЯ | |
---|---|
ФАЙЛ-КВИТАНЦІЯ(англ. file-receipt [faɪl-rɪˈsiːt])- електронний документ (набір даних визначеної структури), який містить інформацію про результати оброблення відповідного файла та/або інформації в ньому (джерело: Поря-док електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансо-вого моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ЛИСТ | |
---|---|
ФАЙЛ-ЛИСТ(англ. file-list [faɪl-lɪst])- електронний документ (набір даних), що використовується при інформаційному обміні Держфінмоніторингом та СПФМ з інших питань (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніто-рингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Дер-жавної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВЗЯТТЯ (ВІДМОВУ У ВЗЯТТІ) ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ НА ОБЛІК | |
---|---|
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВЗЯТТЯ (ВІДМОВУ У ВЗЯТТІ) ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ НА ОБЛІК(англ. file-report on registration (refuse to registrate) information about financial transactions [faɪl rɪˈpɔːt ɒn ˌrɛʤɪsˈtreɪʃən (ˌriːˈfjuːz tuː registrate) ˌɪnfəˈmeɪʃən əˈbaʊt faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz)])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується Держфінмо-ніторингом та надсилається СПФМ і містить інформацію про обробку інформації про фі-нансові операції та про взяття (відмову у взятті) її на облік (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвер-дження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СУБ’ЄКТА | |
---|---|
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СУБ’ЄКТА(англ. file-report on the results of processing of information about the entity [faɪl-rɪˈpɔːt ɒn ðə rɪˈzʌlts ɒv ˈprəʊsɛsɪŋ ɒv ˌɪnfəˈmeɪʃən əˈbaʊt ði ˈɛntɪti])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується Держфін-моніторингом та надсилається СПФМ і містить інформацію про обробку відомостей про СПФМ, їх відокремлені підрозділи та відповідальних осіб (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвер-дження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |
---|---|
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ(англ. file-report on reporting entities [faɪl-rɪˈpɔːt ɒn rɪˈpɔːtɪŋ ˈɛntɪtiz ])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується СПФМ та над-силається Держфінмоніторингу і містить відомості про СПФМ (відокремлені підрозділи), відповідальних осіб СПФМ, необхідні для взяття СПФМ на облік, зняття СПФМ з обліку, а також внесення змін до інформації про СПФМ в Єдиній інформаційній системі (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Дер-жавної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ | |
---|---|
ФАЙЛ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ(англ. file-report on financial transactions [faɪl-rɪˈpɔːt ɒn faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується СПФМ та надсилається Держфінмоніторингу і містить інформацію про фінансові операції (ФО). Один файл-повідомлення може містити інформацію про декілька фінансових операцій (джерело: Порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Дер-жавної служби фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 24.11.2015 No 1085, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за No 1593/28038 | |
ФАЙЛ-РІШЕННЯ | |
---|---|
ФАЙЛ-РІШЕННЯ(англ. file-solution [faɪl-səˈluːʃən])- електронний документ (набір даних визначеної структури), що формується Держфінмо-ніторингом та надсилається СПФМ і містить інформацію про рішення (доручення) Дер-жфінмоніторингу або запит на відстеження (моніторинг) фінансових операцій | |
ФАКТОРИ РИЗИКУ | |
---|---|
ФАКТОРИ РИЗИКУ(англ. risk factors [rɪsk ˈfæktəz])- обставини, які можуть призвести до часткової або повної втрати грошових коштів клієнта, у тому числі за рахунок зниження вартості цінних паперів або інших фінансових інструментів (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затвердже-но рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 No 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 No 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за No 52/13319 | |
ФАКТОРИНГ | |
---|---|
ФАКТОРИНГ(англ. factoring [ˈfæktərɪŋ])- взяття на себе зобов’язань однієї компанії іншою;- процес перепоступки факторинговій компанії неоплачених боргових вимог (рахунків-фак-тур) у поєднанні з елементами фінансового, бухгалтерського, інформаційного, страхового, юридичного та іншого обслуговування постачальника | |
ФАЛЬШИВИЙ БАНКОМАТ | |
---|---|
ФАЛЬШИВИЙ БАНКОМАТ(англ. fake ATM [feɪk ˌeɪ.tiːˈem])- об’єкт, ззовні схожий на справжній банкомат, який не під’єднаний до комунікацій банків чи процесингових центрів і функціонує з єдиною метою - отримання даних магнітної смуги платіжних карток та ПІН-кодів | |
ФАХІВЕЦЬ У ГАЛУЗІ ПРАВА | |
---|---|
ФАХІВЕЦЬ У ГАЛУЗІ ПРАВА(англ. legal professional [ˈliːɡ(ə)l prəˈfɛʃ(ə)n(ə)l])- юристи, адвокати, нотаріуси у галузях цивільного та загального права та інші незалежні фахівці у галузі права | |
ФІАТНІ ВАЛЮТИ | |
---|---|
ФІАТНІ ВАЛЮТИ(англ. fiat currencies [ˈfaɪæt ˈkʌrənsiz])- більшість сучасних паперових грошей, які не мають власної внутрішньої цінності та використовуються виключно як засіб платежу | |
ФІАТНІ ГРОШІ | |
---|---|
ФІАТНІ ГРОШІ(англ. fiat money [ˈfaɪæt ˈmʌni])- гроші, законні платіжні засоби, номінальна вартість яких встановлюється, забезпечується та гарантується державою на основі свого авторитету та влади. Ф. г. не мають самостійної внутрішньої вартості, співставної зі встановленим державою і зазначеним на банкноті чи монеті номіналом. Ф. г. не мають гарантій обміну у фіксованій пропорції на золото або інші дорогоцінні метали. Їх обіг здійснюється на основі розпорядження, яке спирається на заде-кларований авторитет державної влади | |
ФІЗИЧНЕ ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ | |
---|---|
ФІЗИЧНЕ ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ(англ. physical cross-border transportation [ˈfɪzɪkəl krɒs-ˈbɔːdə ˌtrænspɔːˈteɪʃən ])- будь-яке фізичне ввезення чи вивезення готівки або ОІП з однієї країни до іншої. У цей термін включаються наступні способи переміщення: (1) фізичне переміщення фізичною особою, у багажі або у транспортному засобі такої особи; (2) транспортування валюти або ОІП через контейнерні вантажі; (3) поштова розсилка валюти або ОІП фізичною чи юридичною особою | |
ФІКТИВНА КОМПАНІЯ (КОМПАНІЯ-ОБОЛОНКА) | |
---|---|
ФІКТИВНА КОМПАНІЯ (КОМПАНІЯ-ОБОЛОНКА)(англ. shell company [ʃɛl ˈkʌmpəni])- компанія, яка є зареєстрованою, але не має значних активів та не здійснює жодної діяльності ;- компанія, що не має значних активів та операцій, або юридична особа, що не здійснює жодної діяльності і не проводить операції в юрисдикції, де вона зареєстрована. Фіктивні компанії можуть створюватись у багатьох юрисдикціях, включаючи офшорні фінансові центри чи території з пільговим режимом оподаткування (податкові гавані). До того ж вони можуть мати різну структуру власності. Акціями (номінальними чи на пред’явника) можуть володіти фізичні чи юридичні особи. Деякі компанії можуть створюватись для однієї єдиної мети чи мати тільки один актив. Інші створюються для багатьох цілей чи управляють багатьма активами, що сприяє змішуванню законних та незаконних активів. Можливість анонімності є важливим фактором у використанні фіктивних компаній. Вони можуть використовуватись для приховування особистості фізичних осіб, які є справжніми власниками чи осіб, які контролюють компанію (бенефіціарні власники) | |
ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО | |
---|---|
ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО(англ. fictitious bankruptcy [fɪkˈtɪʃəs ˈbæŋkrəptsi])- завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’я-зань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 No 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – No 51. – Ст. 1122) | |
ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО | |
---|---|
ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО(англ. fake entrepreneurship [feɪk ˌɒntrəprəˈnɜːʃɪp])- створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 No 2341-III | |
ФІКТИВНІ КОМПАНІЇ | |
---|---|
ФІКТИВНІ КОМПАНІЇ(англ. shell companies [ʃɛl ˈkʌmpənɪz])- компанія або корпорація є об’єктом з обмеженою відповідальністю, яка не має фізичної присутності у своїй юрисдикції, не має працівників та не здійснює комерційної діяльності. Вона зазвичай формується в юрисдикції податкового притулку або секретності, і його основ-ною або єдиною метою є ізолювати реального фактичного власника від податків, розкриття інформації або того й іншого. Фіктивні компанії також називаються міжнародними комерційними компаніями, особистими інвестиційними компаніями, підставними компаніями або компаніями «поштової скриньки» | |
ФІЛІЯ ІНОЗЕМНОГО БАНКУ | |
---|---|
ФІЛІЯ ІНОЗЕМНОГО БАНКУ(англ. branch of a foreign bank [brɑːnʧ ɒv ə ˈfɒrɪn bæŋk])- відокремлений структурний підрозділ іноземного банку, що не має статусу юридичної особи і провадить свою діяльність на території України відповідно до вимог, встановлених законами України для банків (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відми-ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 No 1702-VII | |
ФІЛІЯ СТРАХОВИКА-НЕРЕЗИДЕНТА | |
---|---|
ФІЛІЯ СТРАХОВИКА-НЕРЕЗИДЕНТА(англ. branch of the non-resident insurer [brɑːnʧ ɒv ðə ˈnɒnˈrɛzɪdənt ɪnˈʃʊərə])- постійне представництво страховика-нерезидента у формі філії (джерело: Порядок ре-єстрації філій страховиків-нерезидентів: затверджено рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Порядку реєстрації філій страховиків-нерезидентів» від 19.07.2006 No 6021, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2006 р. за No 1050/12924 // Офіційний вісник України. – 2006. – No 38. – Ст. 2600);- зареєстроване в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері рин-ків фінансових послуг, постійне представництво страховика-нерезидента у формі філії, яке одержало в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності на території України (джерело: Порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів: затвер-джено рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Порядку ліквідації філій страховиків-нерезидентів» від 07.12.2006 No 6504, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 січня 2007 р. за No 1/13268 | |
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ | |
---|---|
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ(англ. financial security of the state [faɪˈnænʃl sɪˈkjʊərəti əv ðə steɪt])- захищеність інтересів держави у фінансовій сфері, або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної систем, що гарантує спроможність держави ефективно формувати, зберегти від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціально-економічного розвитку і обслуговування фінансових зобов’язань | |
ФІНАНСОВА ГРУПА | |
---|---|
ФІНАНСОВА ГРУПА(англ. financial group [faɪˈnænʃəl gruːp])- група, що складається з материнської компанії або іншої юридичної особи будь-якого типу, що здійснює функції контролю та координації відносно усіх членів групи з питань здійснення групового нагляду, згідно з Основними Принцпами. Філії та/або дочірні компанії є об’єк-том політики та процедур з ПВК/ФТ на рівні групи | |
ФІНАНСОВА ПОСЛУГА | |
---|---|
ФІНАНСОВА ПОСЛУГА(англ. financial service [faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪs])- операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Фінансовими вважаються такі послуги:1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;2) довірче управління фінансовими активами;3) діяльність з обміну валют;4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;5) фінансовий лізинг;6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;7) надання гарантій та поручительств;8) переказ коштів;9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;11) факторинг;11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;12) управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 No 2664-ІІІ | |
ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ(англ. financial stability [faɪˈnænʃəl stəˈbɪlɪti])- стан фінансової системи, в якому вона здатна належним чином забезпечити можливість ефективно виконувати свої ключові функції, такі як фінансове посередництво та забезпе-чення здійснення платежів, і таким чином сприяти стійкому економічному зростанню, а також протистояти негативному впливу кризових явищ на економіку (джерело: Про На-ціональний банк України: Закон України від 20.05.1999 No 679-XIV | |
ФІНАНСОВА УСТАНОВА | |
---|---|
ФІНАНСОВА УСТАНОВА(англ. financial institution [faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən])- будь-яка фізична або юридична особа, яка, в якості своєї ділової діяльності, проводить одну або більше з наступних операцій на користь або від імені клієнта:1. Прийняття депозитів та інших грошових коштів на основі повернення від населення.2. Кредитування.3. Фінансовий лізинг.4. Послуги з переказу грошей чи цінностей5. Випуск та управління платіжними засобами (напр., кредитні та дебетові картки, чеки, дорожні чеки, платіжні доручення та банківські переказні векселя, еклектронні гроші).6. Фінансові гарантії та зобов’язання.7. Здійснення торгівельних операції з:(а) інструментами грошового ринку (чеки, векселі, депозитні сертифікати, деривативи тощо);(б) іноземною валютою;(в) валютними інструментами, інструментами процентних ставок та індексними інстру-ментами;(г) переказними цінними паперами;(ґ) товарними ф’ючерсами8. Участь в емісії цінних паперів та надання фінансових послуг, пов’язаних з цими цінними паперами.9. Управління індивідуальними та колективними портфелями.10. Зберігання та розпорядження готівкою або ліквідними цінними паперами від імені інших осіб.11. Здійснення іншого інвестування, розпорядження чи управління активами чи коштами від імені інших осіб.12. Андеррайтинг та розміщення полісів страхування життя та інших полісів страхування, пов’язаних із інвестуванням.13. Обмін грошових коштів та валюти;- юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, до-вірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов›язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фі-нансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 No 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – No 1. – Ст. 1);- установа, яка є фінансовою відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», міжнародна фінансова організація, іно-земна юридична особа, яка є іноземною фінансовою установою відповідно до законодавства держави її реєстрації та надала кредит, позику в іноземній валюті резиденту України на підставі договору, зареєстрованого Національним банком України (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 No 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – No 32. – Ст. 555);- ліцензіат - фінансова установа, яка отримала відповідну ліцензію Нацкомфінпослуг на надання фінансової послуги (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінан-сових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 No 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 No 4368), зареєстрова-но в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за No 797/8118 // Офіційний вісник України. – 2003. – No 38. – Ст. 2048) | |
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ВІДПРАВНИК | |
---|---|
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ВІДПРАВНИК(англ. ordering financial institution [ˈɔːdərɪŋ faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən])- фінансова установа, яка ініціює електронний платіж та переказує кошти після отримання запиту на переказ від імені відправника | |
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ОТРИМУВАЧ | |
---|---|
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ОТРИМУВАЧ(англ. beneficiary financial institution [ˌbɛnɪˈfɪʃəri faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən])- фінансова установа, яка отримує грошовий переказ від фінансової установи, що направила платіж, прямо або через фінансову установу посередника і надає кошти бенефіціару цього платежу | |
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ПОСЕРЕДНИК | |
---|---|
ФІНАНСОВА УСТАНОВА ПОСЕРЕДНИК(англ. intermediary financial institution [ˌɪntəˈmiːdiəri faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən])- фінансова установа у ланцюжку серійних платежів або платежів з маршрутною інструкці-єю, яка отримує та відправляє грошовий переказ від імені фінансової установи відправника та фінансової установи отримувача або іншої фінансової установи посередника | |
ФІНАНСОВА УСТАНОВА - ЮРИДИЧНА ОСОБА ПУБЛІЧНОГО ПРАВА | |
---|---|
ФІНАНСОВА УСТАНОВА - ЮРИДИЧНА ОСОБА ПУБЛІЧНОГО ПРАВА(англ. financial institutiona legal entity of public law [faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən - ə ˈliːgəl ˈɛntɪti ɒv ˈpʌblɪk lɔː])- фінансова установа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовря-дування й уповноважена надавати фінансові послуги (крім фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій; Державної казначейської служби України; державних цільових фондів) (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінан-сових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 No 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 No 4368), зареєстрова-но в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за No 797/8118 | |
ФІНАНСОВА ХОЛДИНГОВА ГРУПА | |
---|---|
ФІНАНСОВА ХОЛДИНГОВА ГРУПА(англ. financial holding group [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈhəʊldɪŋ ɡruːp])- об’єднання, яке складається переважно або виключно із установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, а материнська компанія має бути фінансовою установою | |
ФІНАНСОВА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ | |
---|---|
ФІНАНСОВА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ(англ. financial holding company [faɪˈnænʃəl ˈhəʊldɪŋ ˈkʌmpəni])- юридична особа, основним видом діяльності якої є участь у статутному капіталі юри-дичних осіб, та діяльність фінансових установ, які є її дочірніми та/або асоційованими компаніями, є основною.Діяльність фінансових установ є основною, якщо сукупне середньоарифметичне значення їх активів за останні чотири звітних періоди (квартали) становить 80 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх дочірніх та асоційованих компаній за цей період (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 No 2664-ІІІ | |
ФІНАНСОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |
---|---|
ФІНАНСОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ(англ. financial liability [faɪˈnænʃəl ˌlaɪəˈbɪlɪti])- зобов’язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов’язань належать зобов’язання з кредитування, гарантії, поручительства, акре-дитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам, активи до отримання (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку Укра-їни «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 No 351 // Офіційний вісник України. – 2016. – No 61. – Ст. 2101);- будь-яке зобов’язання, що є: 1) контрактним зобов’язанням передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єкту або обмінятися фінансовим активом чи фінан-совим зобов’язанням з іншим суб’єктом за умов, які є потенційно несприятливими для банку; 2) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться (можуть здійснюватися) влас-ними інструментами капіталу суб’єкта та який є непохідним інструментом, за яким банк зобов’язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу або ж похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів на фіксовану кількість власних інструментів капіталу банку | |
ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ БАНКУ | |
---|---|
ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ БАНКУ(англ. financial rehabilitation of the bank [faɪˈnænʃəl ˌriːəˌbɪlɪˈteɪʃən ɒv ðə bæŋk])1- відновлення платоспроможності банку та приведення фінансових показників його ді-яльності у відповідність із вимогами Національного банку України (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 No 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – No 5. – Ст. 30). | |
ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО | |
---|---|
ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО(англ. financial intermediation [faɪˈnænʃəl ˌɪntə(ː)ˌmiːdɪˈeɪʃən])- діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями (джерело: Господарський кодекс Украї-ни: Закон України від 16.01.2003 No 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – No 18. – Ст. 144);- законодавчо врегульована діяльність фінансових установ на ринку фінансових послуг, спрямована на трансформацію власних, залучених і запозичених грошових коштів у різ-ні фінансові активи, та надання інших фінансових послуг, з метою одержання прибутку | |
ФІНАНСОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ | |
---|---|
ФІНАНСОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ(англ. financial investigation [faɪˈnænʃəl ɪnˌvɛstɪˈgeɪʃən])- дослідження фінансових аспектів злочинної діяльності. Головна ціль фінансових роз-слідувань – виявити та задокументувати переміщення грошей під час здійснення злочин-ної діяльності | |
ФІНАНСОВИЙ АКТИВ | |
---|---|
ФІНАНСОВИЙ АКТИВ(англ. financial asset [faɪˈnænʃəl ˈæsɛt])- будь-який актив, погашення якого здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 No 351 // Офіційний вісник України. – 2016. – No 61. – Ст. 2101);- (1) Грошові кошти та їх еквіваленти. (2) Контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства. (3) Контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах. (4) Інструмент власного капіталу іншого підприємства. (5) Контракт, розрахунки за яким здійснюватимуться власними інструментами капіталу банку та який є непохідним інструментом, за яким банк зобов’язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу або ж похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться іншим чи-ном, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів (іншого фінансового активу) на фіксовану кількість власних інструментів капіталу банку | |
ФІНАНСОВІ АКТИВИ | |
---|---|
ФІНАНСОВІ АКТИВИ(англ. financial assets [faɪˈnænʃəl ˈæsɛts])- кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів | |
ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ | |
---|---|
ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ(англ. financial investments [faɪˈnænʃəl ɪnˈvɛstmənts])- господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів | |
ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ | |
---|---|
ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ(англ. financial instruments [faɪˈnænʃəl ˈɪnstrʊmənts])- цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) у разі залежності ціни від від-соткової ставки, валютного курсу або фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсо-ткові опціони) | |
ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЯКІ БУДУТЬ ЗДІЙСНЕНІ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ) | |
---|---|
ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЯКІ БУДУТЬ ЗДІЙСНЕНІ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ)(англ. financial transactions (except financial transactions related to payment of wages, payment of national and local taxes and fees) [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz (ɪkˈsɛpt faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz rɪˈleɪtɪd tuː ˈpeɪmənt ɒv ˈweɪʤɪz, ˈpeɪmənt ɒv ˈnæʃənlænd ˈləʊkəl ˈtæksɪz ænd fiːz)])- фінансові операції (спроба проведення фінансових операцій), проведені за період, зазна-чений у Запиті, що не може перевищувати тридцять календарних днів після дати отримання суб’єктом Запиту (джерело: Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвер-дження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» від 23.12.2015 No 1168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за No 80/2821 | |
ФІНАНСУВАННЯ | |
---|---|
ФІНАНСУВАННЯ(англ. provision of finance [prəˈvɪʒən əv faɪˈnæns])- надання кредитів для проведення торговельних операцій | |
ФІНАНСУВАННЯ ВЕРБУВАННЯ [ТЕРОРИСТІВ] | |
---|---|
ФІНАНСУВАННЯ ВЕРБУВАННЯ [ТЕРОРИСТІВ](англ. recruitment financing [rɪˈkruːtmənt faɪˈnænsɪŋ])- будь-які кошти, що використовуються, в активний чи пасивний спосіб, для вербування членів до терористичної організації або для сприяння її цілям | |
ФІНАНСУВАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ | |
---|---|
ФІНАНСУВАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ(англ. financing of proliferation of weapons of mass destruction [faɪˈnænsɪŋ ɒv prəʊˌlɪfəˈreɪʃən ɒv ˈwɛpənz ɒv mæs dɪsˈtrʌkʃən])- дії, які передбачають надання коштів та фінансових послуг з метою їх використання (повністю або частково) для виробництва, купівлі, володіння, розробки, експорту, транскор-донного переміщення, посередницької діяльності, транспортування, передачі, накопичення або застосування ядерної, хімічної або біологічної зброї і засобів її доставки, включаючи матеріали, які до них відносяться (технологія та продукція подвійного призначення, яка використовується у протизаконних цілях), в порушення національного законодавства або міжнародних зобов’язань (джерело: FATF Report: Combatting Proliferation Financing: A Status Report on Policy Development and Consultation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Status-report-proliferation-financing.pdf);- дії з надання, збору чи використання будь-яких активів для розповсюдження зброї масового знищення, за вчинення яких передбачені міжнародні санкції | |
ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ | |
---|---|
ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ(англ. terrorist financing [ˈtɛrərɪst faɪˈnænsɪŋ])- фінансування проведення терористичних актів, терористів та терористичних організацій;- надання або збирання коштів будь-яким способом, прямо чи опосередковано, з наміром їх використання або знанням того, що вони будуть використовуватись для проведення те-рористичної діяльності ;- дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організа-ції) (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 No 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – No 25. – Ст. 131);- надання чи збір будь-яких активів з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково:для будь-яких цілей окремим терористом, терористичною групою або терористичною ор-ганізацією;для організації, підготовки і вчинення окремим терористом, терористичною групою або терористичною організацією визначеного Кримінальним кодексом України терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення теро-ристичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій | |
ФІСКАЛЬНІ РИЗИКИ | |
---|---|
ФІСКАЛЬНІ РИЗИКИ(англ. fiscal risks [ˈfɪskəl rɪsks])- ризики, виявлення яких спрямоване на недопущення мінімізації сплати податків і зборів, митних та інших платежів під час здійснення зовнішньоекономічних операцій (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Мі-ністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 No 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за No 1021/27466 // Офіційний вісник України. – 2015. – No 60. – Ст. 2323) | |
ФІШИНГ 2 | |
---|---|
ФІШИНГ(англ. phishing [ˈfɪʃ.ɪŋ])- один з методів шахрайства з використанням соціальної інженерії, який полягає в тому, що зловмисники, імітуючи діяльність реально існуючих компаній та банків-емітентів та використовуючи не голосові засоби комунікації, під різними приводами намагаються от-римати (виманюють) у держателів платіжних карток карткові реквізити та іншу конфіден-ційну інформацію (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.). | |
ФІШИНГОВИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЛИСТ | |
---|---|
ФІШИНГОВИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЛИСТ(англ. phishing email [ˈfɪʃ.ɪŋ ˈiːmeɪl])- лист-звернення шахраїв, яке містить посилання на точну копію офіційної web-сторінки банку, платіжної системи чи компанії (джерело: Основи платіжного картознавства: посіб-ник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.) | |
ФІШИНГОВИЙ САЙТ | |
---|---|
ФІШИНГОВИЙ САЙТ(англ. phishing site [ˈfɪʃ.ɪŋ saɪt])- шахрайський сайт, який під виглядом надання неіснуючих послуг або маскуючись під веб-сторінки відомих організацій виманює у Інтернет-користувачів паролі, реквізити платіж-них карток та іншу конфіденційну інформацію (джерело: Основи платіжного картознав-ства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.) | |
ФІШКИ | |
---|---|
ФІШКИ(англ. chips [ ʧɪps ])- касові інструменти. Видані казино і використовуються замість готівкових грошей в іграх між казино і гравцем. Фішки круглі із позначками їх вартості та найменуванням казино і обертаються в казино | |
ФЛОАТ | |
---|---|
ФЛОАТ(англ. float [ fləʊt ])- сума вартості (фішки + готівка), що знаходиться на гральному столі у казино | |
ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ | |
---|---|
ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ(англ. Deposit Guarantee Fund [dɪˈpɒzɪt ˌgærənˈtiː fʌnd ]) - установа, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 No 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – No 50. – Ст. 564).Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «неплатоспроможний банк», «ліквідація банку» | |
ФОНД ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА | |
---|---|
ФОНД ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА(англ. construction financing fund [kənˈstrʌkʃ(ə)n ˈfaɪnænsɪŋ fʌnd])- кошти, передані управителю фонду в управління, та використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договору про участь у Ф. ф. б.Ф. ф. б. створюють фінансові установи. Ф. ф. б. є не юридичною особою, а системою обліку, тобто системою рахунків, відкритих управителем у своєму балансі, на яких акумулюються, зберігаються, обліковуються та використовуються отримані ним у довірчу власність кошти установників управління майном | |
ФОРВАРД | |
---|---|
ФОРВАРД(англ. forward [ˈfɔːwəd])- угода щодо купівлі-продажу фінансового активу, коли розрив між датою укладання угоди (датою контракту) та датою проведення обміну активами (датою валютування) перевищує два робочих дні. Ціна (курс), за якою (яким) буде здійснюватися операція в майбутньому, фіксується під час укладання форвардного контракту. Форвардний контракт є обов’язковим для виконання кожною стороною. Розрізняють валютний та товарний форвард. Форвардний контракт не є стандартизованим, тобто може бути укладений на будь-який строк та будь-яку суму за бажанням сторін | |
ФОРВАРДНА УГОДА | |
---|---|
ФОРВАРДНА УГОДА(англ. forward operation (FWD) [ˈfɔːwəd ɒpəˈreɪʃ(ə)n])- термінова угода з обміну валют за раніше узгодженим курсом, яка укладається сьогодні, проте дата валютування (виконання контракту) відкладена на визначений термін у май-бутньому | |
ФОРВАРДНИЙ ДОГОВІР | |
---|---|
ФОРВАРДНИЙ ДОГОВІР(англ. forward contract [ˈfɔːwəd ˈkɒntrækt])- стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 No 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за No 950/1123 | |
ФОРВАРДНИЙ КОНТРАКТ | |
---|---|
ФОРВАРДНИЙ КОНТРАКТ(англ. forward contract [ˈfɔːwəd ˈkɒntrækt])- стандартизований цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у май-бутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором | |
ФОРМА ОБЛІКУ | |
---|---|
ФОРМА ОБЛІКУ(англ. accounting form [əˈkaʊntɪŋ fɔːm])- документ установленого зразка (в паперовій або електронній формі), поданий суб’єктом для постановки на облік у Держфінмоніторингу або внесення змін до реквізитів (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий іден-тифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий іден-тифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 No 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за No 749/2719 | |
ФОРМАЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ | |
---|---|
ФОРМАЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ(англ. formal possession [ˈfɔːməl pəˈzɛʃən])- розмір істотної участі заявника у фінансовій установі (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фі-нансовій установі» від 04.12.2012 No 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 No 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за No 2190/22502 // Офі-ційний вісник України. – 2013. – No 6. – Ст. 217) | |
ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ | |
---|---|
ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ(англ. forms of payments [ˈfɔːmz ɒv ˈpeɪmənts])- способи здійснення розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно з правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку | |
ФОРФЕЙТИНГ | |
---|---|
ФОРФЕЙТИНГ(англ. forfeiting [ˈfɔːfɪtɪŋ])- купівля дебіторської заборгованості без права регресу (обороту) документів на попередньо-го власника. Ф. інколи ще називають форфетуванням | |
ФОРТФЕЙТИНГ | |
---|---|
ФОРТФЕЙТИНГ(англ. forfaiting [ˈfɔːfɪtɪŋ])- викуп прав вимог експортера (всю кількість боргів імпортерів, які заборгували даному екс-портеру) за дисконтною ціною, що сплачується готівкою. Покупець прав вимог чи фортфейтер повинен відразу оплатити борги імпортера. Права вимог гарантується банком імпортера, фортфейтер звільняє експортера від ризику несплати імпортером. Право вимоги згодом стає формою боргового інструменту, що може бути проданим на вторинному ринку як векскель чи письмового зобов’язання. Форфейтинг є методом фінансування торгівлі, що дозволяє експортеру продавати його права вимоги на середньострокові терміни (півроку-7 років) фортфейтеру за дисконтною ціною та отримати гроші готівкою. За цим методом фортфейтер бере на себе усі ризики, надаючи змогу експортеру розширювати умови відкритого рахунку та додавати дисконт у ціну продажу. Фортфейтинг використовується зазвичай у капітальних товарах чи великих проектах | |
ФРОНТ-ОФІС | |
---|---|
ФРОНТ-ОФІС(англ. front-office [frʌntˈɒfɪs]))- операційний підрозділ банку та інші його структурні одиниці, які відповідають за роз-виток і управління взаємовідносинами з контрагентами. У Ф.-о. відбувається безпосеред-нє спілкування з клієнтами, первинна верифікація наданих позичальниками даних, збір і аналіз поданого пакету документів, підготовка угод з клієнтами тощо | |
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА | |
---|---|
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА(англ. fundamental principles of domestic law [ˌfʌndəˈmɛntl ˈprɪnsəplz ɒv dəʊˈmɛstɪk lɔː])- цей термін відноситься до основних правових принципів, на яких базуються національ-ні правові системи і які надають структуру, в середині якої створюються закони та здій-снюються повноваження. Ці фундаментальні принципи зазвичай містяться або виражені 714Фу національній Конституції чи подібному документі, або ж через рішення суду найвищого рівня, який має повноваження робити тлумачення або визначення національного законо-давства, які носять обов’язковий характер. Хоча це буде відрізнятись від країни до країни, деякі приклади таких фундаментальних принципів включають права на належний процес, презумпцію невинуватості та право людини на ефективний захист у судах | |
ФУНДАЦІЇ | |
---|---|
ФУНДАЦІЇ(англ. foundations [faʊnˈdeɪʃənz])- фундації (концепція яких базується на римському праві universitas rerum) у цивільному праві мають визначення, яке є аналогічним для трастів у загальному праві, та, відповідно, можуть використовуватись для схожої мети. Фундація, як правило, повинна розпоряджу-ватись майном, яке призначене для якоїсь певної мети. Зазвичай, доходи, що надходять від основних активів (на відміну від самих активів), використовуються для досягнення цілей, що зазначені у статутних документах. Фундація є юридичною особою і як така може здійс-нювати та бути залученою до ділової діяльності. Фундацію контролює рада директорів та не має власників. У більшості юрисдикцій фундації повинні мати суспільну мету. Однак, існують юрисдикції, в яких фундації можна створювати для особистих цілей. Зазвичай, фундації перебувають під жорстким контролем та повинні бути прозорими структурами | |
ХАВАЛА ТА ІНШІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ АНАЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ (ХІПАП) | |
---|---|
ХАВАЛА ТА ІНШІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ АНАЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ (ХІПАП)(англ. hawala and other similar service providers [havala ænd ‘ʌðə ‘sɪmɪlə ‘sɜːvɪs prə’vaɪdə])- служби грошових переказів, які пов’язані з конкретними географічними регіонами або етнічними спільнотами, що забезпечують переказ та отримання грошових засобів або екві-валентних цінностей та здійснюють розрахунки шляхом торгівлі, готівкових платежів та взаємозаліків протягом тривалого часу. Деякі ХІПАП мають особисті назви – «хавала», «хунді» та «тіньовий банкінг» | |
ХЕДЖУВАННЯ | |
---|---|
ХЕДЖУВАННЯ(англ. hedging [ˈhɛʤɪŋ])- метод пом’якшення ризику, який полягає у визначенні об’єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Суть хеджування полягає в компенсації збитків від об’єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності хеджування банк позбавляється як ризику, так і можливості отримання додаткового прибутку (за винятком хеджування за допомогою опціонів): якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об’єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 No 64 | |
ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ | |
---|---|
ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ(англ. holding company [ˈhəʊldɪŋ ˈkʌmpəni])- публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається хол-динговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності) | |
ХОСТ | |
---|---|
ХОСТ(англ. host [həʊst])- сервер процесингового центру, до якого підключене термінальне обладнання – банкомати, POS-термінали, тощо | |
ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |
---|---|
ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА(англ. centralised virtual currency [ˈsɛntrəlaɪzd ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi])- віртуальна валюта, що має єдиний адміністративний орган (адміністратора) – тобто, тре-тю сторону, що контролює систему. Адміністратор емітує валюту; встановлює правила її використання; веде централізований реєстр платежів та має право вилучати валюту з обі-гу | |
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ | |
---|---|
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ(англ. Central Depositary [ˈsɛntrəl dɪˈpɒzɪtəri])- юридична особа, що функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, установлених цим За-коном. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації Комісією в установленому порядку Правил Центрального депозитарію.Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитар-ного обліку цінних паперів.Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 No 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – No 39. – Ст. 517). | |
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ | |
---|---|
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ(англ. central counterparty [ˈsɛntrəl counterparty])- юридична особа, яка провадить клірингову діяльність, набуває взаємні права та обов’язки сторін правочинів щодо цінних паперів, зобов’язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 No 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – No 31. – Ст. 268). | |
ЦЕСІЯ 2 | |
---|---|
ЦЕСІЯ(англ. cession [ˈseshən])- поступка вимоги або передавання вимоги в зобов’язанні іншій особі (джерело: Поло-ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 No 508, зареєстровано в Мініс-терстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за No 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – No 10. – Ст. 444);- уступка кредитором (цедент) на платній основі свого права вимагати грошові кошти чи інші цінності, на користь третьої особи (цесіонарій), до якої за договором про відступлення права вимоги (договір цесії) переходить визначений таким договором обсяг прав вимагати від дебітора виконання ним свого боргового зобов’язання перед цесіонарієм, яке виникло в нього перед первісним кредитором (цедентом) | |
ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ | |
---|---|
ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ(англ. civilian defendant [səˈvɪljən dɪˈfɛndənt])- у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підо-зрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 No 4651-V | |
ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ | |
---|---|
ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ(англ. civil plaintiff [ˈsɪvl ˈpleɪntɪf])- у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 No 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – No 9-10. – Ст. 88). | |
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ(англ. civil liability [ˈsɪvl ˌlaɪ.əˈbɪl.ɪ.ti])- невигідні майнові наслідки, встановлені законом або договором на випадок невиконан-ня абсолютного обов’язку або невиконання чи неналежного виконання боржником свого зобов’язання | |
ЦИФРОВА ВАЛЮТА | |
---|---|
ЦИФРОВА ВАЛЮТА(англ. digital currency [ˈdɪʤɪtl ˈkʌrənsi])- може означати цифрове вираження або віртуальної валюти (нефіатної) або е-грошей (фіатної валюти) і тому часто використовується в якості синоніма до «віртуальна валюта» | |
ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС | |
---|---|
ЦІЛІСНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС(англ. integral property complex [ˈɪntɪgrəl ˈprɒpəti ˈkɒmplɛks])- об’єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об’єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб’єкти господарської діяльності (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку Укра-їни «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 No 351 // Офіційний вісник України. – 2016. – No 61. – Ст. 2101). | |
ЦІЛЬОВІ ОБЛІГАЦІЇ | |
---|---|
ЦІЛЬОВІ ОБЛІГАЦІЇ(англ. target bonds [ˈtɑːgɪt bɒndz])- облігації, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів, облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 No 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – No 31. – Ст. 268). | |
ЦІЛЬОВІ ОБЛІГАЦІЇ ВНУТРІШНІХ ДЕРЖАВНИХ ПОЗИК УКРАЇНИ | |
---|---|
ЦІЛЬОВІ ОБЛІГАЦІЇ ВНУТРІШНІХ ДЕРЖАВНИХ ПОЗИК УКРАЇНИ(англ. target home government bonds [ˈtɑːgɪt həʊm ˈgʌvnmənt bɒndz])- облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.Основним реквізитом цільових облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення передбаченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму вико-ристання залучених від розміщення таких облігацій коштів.Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій вну-трішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування держав-них або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов’язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п’ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 No 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – No 31. – Ст. 268) | |
ЦІЛЬОВІ ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ | |
---|---|
ЦІЛЬОВІ ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ(англ. targeted financial sanctions [ˈtɑːgɪtɪd faɪˈnænʃəl ˈsæŋkʃənz])- цей термін означає як заморожування активів, так й заборону для запобігання використання коштів чи інших активів, в прямий чи опосередкований спосіб, на користь санкціонованих осіб та підприємств | |
ЦІННИЙ ПАПІР | |
---|---|
ЦІННИЙ ПАПІР(англ. security paper [sɪˈkjʊərɪti ˈpeɪpə])- документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цін-ним папером іншим особам | |
ЦІННІ ПАПЕРИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |
---|---|
ЦІННІ ПАПЕРИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ(англ. securities of the joint investment institution [sɪˈkjʊərɪtiz ɒv ðə ʤɔɪnt ɪnˈvɛstmənt ˌɪnstɪˈtjuːʃən])- акції корпоративного фонду та інвестиційні сертифікати пайового фонду | |
ЦІНОВА СТАБІЛЬНІСТЬ | |
---|---|
ЦІНОВА СТАБІЛЬНІСТЬ(англ. price stability [praɪs stəˈbɪlɪti])- збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання у серед-ньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірю-ються індексом споживчих цін (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 No 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – No 29. – Ст. 238) | |
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ І МИТНУ ПОЛІТИКУ | |
---|---|
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ І МИТНУ ПОЛІТИКУ(англ. central executive body, which ensures the formation and implementation of state tax and customs policy [ˈsɛntrəl ɪgˈzɛkjʊtɪv ˈbɒdi, wɪʧ ɪnˈʃʊəz ðə fɔːˈmeɪʃən ænd ˌɪmplɪmɛnˈteɪʃən ɒv steɪt tæks ænd ˈkʌstəmz ˈpɒlɪsi])- центральний орган виконавчої влади, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, забезпечення фор-мування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загаль-нообов’язкове державне соціальне страхування, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 No 4495-VI | |
ЧАСТКОВЕ РЕЗЕРВУВАННЯ | |
---|---|
ЧАСТКОВЕ РЕЗЕРВУВАННЯ(англ. fractional-reserve banking [ˈfrakʃ(ə)n(ə)l rɪˈzəːv ˈbaŋkɪŋ])- сучасна система ведення банківської справи, відповідно до якої частина коштів, залучених банком у вигляді вкладів, не використовується банком для здійснення активних операцій, а резервується на спеціальному резервному рахунку в центральному банку. Такі резерви називаються обов’язковими і є інструментом реалізації монетарної політики центрального банку. Політику щодо встановлення нормативів обов’язкового резервування визначає цен-тральний банк. Для різних видів вкладів (депозитів) він може встановлювати різні значення нормативів обов’язкового резервування. Реалізація механізму Ч. р. дозволяє регулювати попит і пропозицію грошей в економіці країни (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503 | |
ЧЕКОДАВЕЦЬ | |
---|---|
ЧЕКОДАВЕЦЬ(англ. check provider [ʧɛk prəˈvaɪdə])- підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 No 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за No 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – No 13. – Ст. 908) | |
ЧИННИКИ КОРУПЦІЙНОГО РИЗИКУ | |
---|---|
ЧИННИКИ КОРУПЦІЙНОГО РИЗИКУ(англ. corruption risk factors [kəˈrʌpʃən rɪsk ˈfæktəz])- умови та причини, що заохочують (стимулюють), викликають або дозволяють скоєння посадовою особою при виконанні нею функцій держави або місцевого самоврядування ді-янь, які можуть призвести до вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією | |
ЧИСТИЙ ДОХІД ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ) | |
---|---|
ЧИСТИЙ ДОХІД ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ)(англ. net income from sales of products (goods, works, services) [nɛt ˈɪnkʌm frɒm seɪlz ɒv ˈprɒdʌkts (gʊdz, wɜːks, ˈsɜːvɪsɪz)])- дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів | |
ЧИСТІ АКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ | |
---|---|
ЧИСТІ АКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ(англ. net assets of the investment fund [nɛt ˈæsɛts ɒv ði ɪnˈvɛstmənt fʌnd])- величина, яка визначається як різниця між сумою активів і розміром пасивів інвестиційного фонду з урахуванням їх ринкової вартості | |
ЧЛЕН ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ | |
---|---|
ЧЛЕН ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ(англ. payment system member [ˈpeɪm(ə)nt ˈsɪstəm ˈmɛmbə])- юридична особа, яка на підставі належним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної системи, укладеного з платіжною організацією платіжної системи договору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги в межах України | |
ЧЛЕНИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ | |
---|---|
ЧЛЕНИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ(англ. commodity exchange members [kəˈmɒdɪti ɪksˈʧeɪnʤ ˈmɛmbəz])- засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі | |